SQLite format 3@ zZzZ- }q=~~H}}qj'indexstories_indexstoriesCREATE UNIQUE INDEX stories_index on stories(book_number, chapter, verse)i%!indexverses_indexversesCREATE UNIQUE INDEX verses_index on "verses" (book_number, chapter, verse)zKtablestoriesstoriesCREATE TABLE "stories" ("book_number" NUMERIC, "chapter" NUMERIC, "verse" NUMERIC, "text" TEXT)wItableversesversesCREATE TABLE "verses" ("book_number" NUMERIC, "chapter" NUMERIC, "verse" NUMERIC, "text" TEXT)atablebooksbooksCREATE TABLE "books" ("book_color" NUMERIC, "book_number" NUMERIC, "short_name" NUMERIC, "long_name" TEXT)=_tableinfoinfoCREATE TABLE info (name TEXT, value TEXT) ~z`E-~ /%chapter_string_psПсалом'right_to_leftfalse)strong_numbersfalse/russian_numberingfalse1language_iso639-2bukr languageuk)!chapter_stringГлаваX#descriptionСвяте Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Ju.]7~~~~v~O~%}}}}}{}[}3}||||f|B| |{{{{{j{J{*{zzzzzdzHz*yyyynyEy xxxxix8xwwwwtwLw$vvvvvovMv+uuuu|uUu.%J1#C0C0C02Ма2 Макавеїв%I1#C0C0C01Ма1 Макавеїв H%#C0C0C0@ВарВаруха)G7#C0C0C0;ЛЄрЛист Єремії F%#C0C0C0СирСираха>E]#C0C0C0ПремПремудрість Соломона D!#C0C0C0ЮдитЮдити C%#C0C0C0ТовТовита'B7#ff7c80ОбОб’явленняA#00ff00ЮдЮди$@/#00ff003Ів3-тє Івана$?/#00ff002Ів2-ге Івана$>/#00ff001Ів1-ше Івана&=/#00ff002Пет2-ге Петра&</#00ff001Пет1-ше Петра;!#00ff00ЯкЯкова%:/#ffff00ЄврДо євреїв)97#ffff00ФлмДо Филимона!8'#ffff00vТитДо Тита/7A#ffff00l2Тим2-ге до Тимофія/6A#ffff00b1Тим1-ше до Тимофія/5A#ffff00X2Сол2-ге до солунян/4A#ffff00N1Сол1-ше до солунян'33#ffff00DКолДо колосян*29#ffff00:ФилДо филип’ян#1/#ffff000ЕфДо ефесян'03#ffff00&ГалДо галатів1/E#ffff002Кор2-ге до коринтян1.E#ffff001Кор1-ше до коринтян%-/#ffff00РимДо римлян-,?#00ffffДіїДії апостолів+!#ff6600ІвІвана*#ff6600ЛкЛуки)!#ff6600МрМарка(%#ff6600МтМатвія"')#ffff99МалМалахії"&)#ffff99ЗахЗахарія%#ffff99ОгОгій"$)#ffff99СофСофонія#%#ffff99АвАвакум"#ffff99НаумНаум!!#ffff99МихМихей #ffff99ЙонЙона!#ffff99|ОвдОвдій#ffff99rАмАмос#ffff99hЙоілЙоіл#ffff99^ОсОсія %#ff9fb4TДанДаниїл"-#ff9fb4JЄзЄзекіїль+7#ff9fb46ПлачПлач Єремії%#ff9fb4,ЄрЄремія#ff9fb4"ІсІсая6M#66ff99ПіснПісня над піснями*5#66ff99ЕкклЕкклезіяст&5#66ff99ПрПриповісті%#66ff99ПсПсалми#66ff99ЙовЙов!#ffcc99ЕстЕстер"%#ffcc99НеемНеемія!#ffcc99ЕздЕздри(7#ffcc992Хр2-га хроніки( 7#ffcc991Хр1-ша хроніки% /#ffcc99x2Цар2-га царів% /#ffcc99n1Цар1-ша царів- ?#ffcc99d2Сам2-га Самуїлова- ?#ffcc99Z1Сам1-ша Самуїлова#ffcc99PРутРут%#ffcc99FСудСуддів$3#ffcc99<ЄгІсус Навин1O#ccccff25МПовторення Закону!#ccccff(4МЧисла!#ccccff3МЛевит!#ccccff2МВихід!#ccccff 1МБуттяz |vpjd^XRLF@:4.(" ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~z~t~n~h~b~\~V~P~J~D~>~8~2~,~&~ ~~~~~}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}v}o}h}a}Z}S}L}E}>}7}0})}"}}} }||||||||||||||||||||z|s|l|e|^|W|P|I|B|;|4|-|&|||| |{{{{{{{{{{{{{{{{{{{~{w{p{i{b{[{T{M{F{?{8{1{*{#{{{{{zzzzzzzzzzzzzzzzzzz{ztzmzfz_zXzQzJzCzU=X<[;W:V9Z8Z7T6T5\4T3U2L1@0/ .-,+t*q)q(o'd&M%$h#X"K!. lJ3 xiJ.z^OA5 w P 7   i0eh-'#tdSC3# & r i `p   J'T2 ,K q @  7 0 x' Z 2 #   > ~~~ }e||{zz2y wwv|uuttsrqppVoNnVll jiuhXggGfoedccJbea`__w^^]]H\[[$YXWVV UPTS}RR-QQ ONMM=LKKVJI%GFEbDCCuBA@??>>=^ v S ];0q Ті, що ввійшли, були самець і самиця з усякого створіння, як велів йому Бог, і Господь зачинив його. / Увійшло до Ноя в ковчег по парі всякого створіння, в якому віддих життя.P. вони - і всякого роду звірі, всякого роду скот, всякого роду земні плазуни, всіляке птаство і все, що має крила.M-  Того ж самого дня ввійшов Ной і Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його жінка і три жінки його синів з ним у ковчег,Y,-  і лив дощ на землю - сорок днів і сорок ночей.(+K  На шістсотім році Ноєвого віку, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, - цього дня прорвались усі джерела великої безодні й небесні загати розімкнулись,h*K  І сталося, по семи днях хлинули води потопу на землю.)  прийшли до Ноя в ковчег по парі, самець і самиця, як велів Бог Ноєві.(- З чистої скотини і з нечистої скотини, з птаства й зо всього, що повзає по землі,''I І ввійшов Ной, сини його, жінка його й жінки синів його з ним у ковчег перед потопом вод.m&U Було ж Ноєві шістсот років, як стався потоп на землі.U%% І зробив Ной усе, як велів йому Господь.]$5 Ще бо сім днів, і я пошлю дощ на землю, сорок днів і сорок ночей, і вигублю з лиця землі всі сотворіння, що їх я створив.7#i З птаства піднебесного теж по семеро, самців і самиць, щоб зберегти живим насіння по всій землі.U"% Зо всякої чистої скотини візьмеш по семеро до себе, самців і самиць, а з нечистої скотини по парі, самця й самицю.b! A Господь сказав до Ноя: "Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе одного з цього роду побачив я праведним передо мною.| s І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.1 Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.  З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.xk З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,<s Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.\3 Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине. Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.% Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.O Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.}  І сказав Бог до Ноя: "Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.'I  Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.  Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.Q  Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета..W  Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.Q Та Ной здобув ласку в очах Господніх.gI і сказав: "Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх." і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;L Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі, Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.[ 1 І сказав Господь: "Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років."C  побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.   І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,p [  Як Ноєві було 500 років, він породив Сима, Хама та Яфета.T # Всього прожив Ламех 777 років і тоді помер.' А породивши Ноя, жив Ламех ще 595 років, і народились у нього інші сини та дочки.iM і дав йому ім'я Ной, кажучи: "Цей порадує нас у нашій праці та й у трудах рук наших, що їх зазнаємо від ріллі, проклятої Богом."Z/ Як Ламехові було 182 роки, він породив сина,_9 Усього прожив Матусаїл 969 років і по тому помер.  а породивши його, Матусаїл жив ще 782 роки і породив інших синів та дочок.fG Як Матусаїлові було 187 років, він породив Ламеха,iM Енох ходив з Богом, та не стало його, бо Бог узяв його.:q Усього прожив Енох 365 років.0[ Енох же ходив з Богом, а породивши Матусаїла, жив іще 300 років і породив інших синів та дочок.cA Як Енохові було 65 років, він породив Матусаїла.U~% Усього прожив Яред 962 роки й по тому помер.} а породивши його, жив Яред ще 800 років і породив інших синів та дочок.Z|/ Як Яредові було 162 роки, він породив Еноха,^{7 Усього прожив Магалалієл 895 років і тоді помер.z а породивши його, жив Магалалієл ще 830 років і породив інших синів та дочок.gyI Як Магалалієлові було 65 років, він породив Яреда,Yx- Всього прожив Кинан 910 років і по тому помер.zwo  а породивши його, жив Кинан ще 840 років і зродив синів та дочок.ivM  Як Кинанові було 70 років, породив він Магалалієла,Wu)  Усього прожив Енос 905 років і по тому помер.t  а породивши його, жив Енос ще 815 років і породив інших синів і дочок.fsG  Як Еносові було 90 років, народився в нього Кинан,Rr Всього Сет прожив 912 років аж тоді помер.xqk а породивши його, жив Сет ще 807 років і породив синів та дочок.cpA Як Сетові було 105 років, народився в нього Енос,Wo) Всього прожив Адам 930 років і аж тоді помер.4nc Віку ж Адамового, після того, як народився Сет, було 800 років, і породив він інших синів і дочок.Gm Як прожив Адам 130 років, то народився в нього син на його подобу й на його образ, і дав він йому ім'я Сет.7li Сотворив він їх - чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім'я "людина" тоді, коли сотворив їх.!k ? Ось книга родоводу Адама. Коли Бог сотворив людину, він створив її на подобу Божу.(jK У Сета теж народився син, і він дав йому ім'я Енос. І тоді почали закликати ім'я Господнє.i% Тоді Адам знову спізнав свою жінку, й вона вродила сина й назвала його Сет, бо, мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн.h Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів."3ga Ламех сказав своїм жінкам: "Адо й Цілло, слухайте мій голос. Жінки Ламехові, зважайте на моє слово; бо я забив чоловіка за мою рану, а дитя (у відплату) за синяк.Kf Цілла ж і собі породила Тувал-Каїна, що кував з міді й заліза всяке знаряддя. Сестра Тувал-Каїна була Наама.zeo Ім'я брата його Ювал. Цей був батьком усіх гуслярів та дударів.d% Ада породила Явала. Він був батько тих, що живуть у шатрах і випасають худобу. c Ламех узяв собі дві жінки: одній було на ім'я Ада, а ім'я другій Цілла.@b{ В Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяела; Мегуяел породив Матусаїла; Матусаїл породив Ламеха.gaI Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина - Енох. ` І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему.!_= Тоді Господь сказав до нього: "Якщо хтось уб'є Каїна, то зазнає помсти всемеро." Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його.^9 Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший, хто мене зустріне, вб'є мене." ]  І сказав Каїн до Господа: "Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести!I\  Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою будеш на землі.";[q  Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки. Z;  А Господь промовив: "Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі.AY}  Тоді Господь сказав до Каїна: "Де Авель, брат твій?" Той відповів: "Не знаю. Хіба я сторож брата мого?"lXS І сказав Каїн до Авеля, свого брата: "Ходімо но в поле." І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його.^W7 Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні - гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати."V} І сказав Господь до Каїна: "Чого ти розсердився? Чому похмурнів?U' на Каїна ж і на його жертву не споглянув. Розсердився Каїн вельми і похмурнів.pT[ Та й Авель приніс жертву - з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву,|Ss По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі.R Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю.UQ ' Адам спізнав Еву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: "Я придбала людину з Господньої ласки."Py І вигнав він Адама й поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум'яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя."O? Тому вислав його Господь Бог з Едемського саду порати землю, що з неї був він узятий.MN І сказав Господь Бог: "Оце чоловік став, як один з нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з'ївши, не став жити повіки!" M Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх.L} Тоді Адам дав своїй жінці ім'я Ева, бо вона була мати всіх живих._K9 В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох."J Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини._I9 Адамові ж сказав: "За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого.2H_ А жінці сказав: "Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою.")GM Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту."rF_ Отож Господь Бог сказав до змія: "За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж; усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого.9Em  Тоді Господь Бог сказав до жінки: "Що ти це наробила?" Жінка відповіла: "Змій обманув мене, і я їла.""D?  Чоловік відповів: "Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв.",CS  Він же сказав: "Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?"B  Той відповів: "Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався."pA[  Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: "Де ти?" @; Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду.T?# Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; тим то позшивали смоківне листя і поробили собі пояси.^>7 Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував.A=} Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло."]<5 І сказав змій до жінки: "Ні, напевно не помрете!F; Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: «не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете».": Жінка відповіла змієві: "Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді.=9 w З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: "Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?"8 А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та (одне одного) не соромилися.87k Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом.o6Y І чоловік сказав: "Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка.".5W Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка.Y4- Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом.3) І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звіреві польовому, але для чоловіка не знайшлося помочі, йому придатної.}2u І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось.D1 Тоді сказав Господь Бог: "Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього.">0w з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш."/- Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: "З усякого дерева в саду їстимеш;-.U Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його.-! Ім'я третьої ріки - Тигр вона тече на схід від Ашшуру. Четверта ж ріка - Ефрат.g,I  Ім'я другої ріки - Гіхон вона обтікає ввесь Куш-край.~+w  А золото цього ж краю добре. Там же є пахуча смола й онікс-камінь.*  Ім'я першої - Пішон; це та, що обтікає ввесь Хавіла-край, де є золото.))M  З Едему ж виходила ріка, щоб зрошувати сад, і звідти розділялась вона на чотири течії.(  І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла.''I Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, що його був утворив.b&? Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою.s%a Але виходила волога з землі й напувала всю поверхню землі."$? не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю./#Y Таке було походження неба й землі, коли сотворено їх. - Коли Господь Бог творив небо й землю,V"' І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був.U!% Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був.]  7 Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами./ [ І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок - день шостий. 1 Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав." І так сталося. ; По тому сказав Бог: "Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу.s c І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі."< u І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.  Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі."u g І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре.  Тоді сказав Бог: "Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом." І сталося так.I  І був вечір і був ранок - день п'ятий._ ; і благословив їх Бог, кажучи: "Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі."M  І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре;[ 3 Тоді сказав Бог: "Нехай закишать води живими створіннями й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною."P  І був вечір і був ранок - день четвертий.  = та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре.w k І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю,@ } І зробив Бог два великі світила: світило більше - правити днем, а світило менше - правити ніччю, і зорі. + нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю." І так сталося. ' Тоді сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років;J   І був вечір і був ранок - день третій.(  M І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре.$  E Бог сказав: "Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі." І так сталося.  + І назвав Бог сушу - земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре.G   Тоді сказав Бог: "Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша." І так сталося.z q І назвав Бог твердь - небо. І був вечір і був ранок - день другий.* Q І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так.# C Тоді сказав Бог: "Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!"# C Назвав же Бог світло - день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок - день перший.   І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви.c C І сказав Бог: "Нехай буде світло!" І настало світло.. Y Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами.O  На початку сотворив Бог небо й землю. H~~ }||?{zyy'xww7vv$utmssrUqpp^onn/molfjjiYhggfeMddecbba `x_^]\\_[[[ Z)XXGWWV]VUU*TT\SSRR'QPPeOOsONNMMML1KJJuJ.IIHHcH1GGVFEEcDCBBDA5@@?">u===<<7;;b;::=99d888 766U5F43g3 2*1H0@/s.@-,+b**N)(()'z&%%Z$##/""!; -~f>~idn| @ * K-Wi9 Для себе я не хочу нічого, хіба те, що з'їли слуги, та крім частки, належної мужам, які прийшли зо мною: Анер, Ешкол і Мамре - вони нехай візьмуть свою пайку."]h5 що я ні нитки, ні ремінця від постолів, нічого не візьму з того, що тобі належить, щоб ти не сказав: "Я збагатив Аврама".Ig Аврам же відповів цареві Содому: "Здіймаю мою руку до Господа Бога Всевишнього, який створив небо й землю,f А цар Содому сказав до Аврама: "Дай мені людей, майно ж візьми собі."deC Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!" І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.Bd поблагословив його й мовив: "Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю.c- А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино - він був священик Бога Всевишнього -b/ Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину.Ba Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми.^`7 Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску.3_a Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану.^  Аж ось прийшов один, що врятувався, і оповів Аврамові євреєві, що жив у діброві Мамре, аморія, брата Ешкола та Анера, які були союзниками Аврама.)]M  Взяли й Лота, Аврамового братанича, з його майном - він жив тоді в Содомі - і так відійшли.\)  Забрали (переможці) все добро Содому й Гомори, й усі їхні харчі та й пішли геть.p[[  Була ж Сіддім-долина повна ям з ропою; і коли цар Содому й цар Гомори втікали, то попадали туди; ті ж, що зосталися, втекли в гори.nZW  проти Кедорлаомера, царя Еламу, Тідала, царя Гоїму, Амрафела, царя Шінеару, та Аріоха, царя Елласару: чотири царі проти п'ятьох.rY_ І вийшов цар Содому, цар Гомори, цар Адми, цар Цевоїму, і цар Бели, себто Цоару, й вишикувались у Сіддім-долині проти них до бою;X} Повернувшися звідтіля, прибули вони в Єн-Мішпат, себто Кадеш, і звоювали всю землю амалекитян, а також аморіїв, що жили в Хацацон Тама-Рі.kWQ і хоріїв у горах Сеїр, аж до Ель-Парану, що при пустині.V На чотирнадцятому ж році рушив Кедорлаомер з царями, що були з ним, і розбив рефаїв в Аштерот-Карнаїм, зузіїв у Хамі, еміїв у Шаве-Кіріятаїм,U- Дванадцять років служили вони Кедорлаомерові, а на тринадцятому збунтувались.pT[ Всі вони зібралися в Сіддім-долині, себто в Солянім морі.S що вони вчинили війну з Берою, царем Содому, Гіршею, царем Гомори, з Шінеавом, царем Адми, і з Шемевером, царем Цевоїму, та з царем Бели, себто Цоару.WR + І сталося за часів Амрафела, царя Шінеару, Аріоха, царя Елласару, Кедорлаомера, царя Еламу, й Тідала, царя Гоїму,VQ' І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві.Py Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо я дам її тобі.AO} Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить."|Ns бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки.M Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: "Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід;uLe Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом.K/ Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому.4Jc І вибрав собі Лот усю долину Йорданську й рушив на схід, тож так вони розлучилися один з одним.TI# І звівши очі, уздрів Лот усю долину Йорданську, яка перед тим, як зруйнував Господь Содом та Гомору, була наводнювана, неначе сад Господній, немов єгипетський край, ген аж до Цоару. H Хіба не ввесь край перед тобою? Відлучись, прохаю, від мене. Як ти підеш наліво, я візьму направо, а як ти звернеш праворуч, то я подамсь ліворуч."HG Тож каже Аврам до Лота: "Навіщо та сварка між мною і тобою, між моїми і твоїми пастухами? Таж ми - родичі!_F9 І ото постала сварка між пастухами Аврамового скоту й пастухами Лотового скоту. Жили тоді в краю ханааняни і перізії.+EQ Та земля не вміщала їх, щоб жити вкупі, бо їх майно було велике, й вони не могли жити разом.~Dw І в Лота, що ходив з Аврамом, також були вівці, худоба й намети. C до місця, де спершу спорудив був жертовник і там закликав ім'я Господа.EB Зайшов він, кочуючи, від Негев аж до Бетелу, до того місця, де був раніше його намет, між Бетелем та Аї;xAk Був же Аврам вельми багатий на скотину, на срібло й на золото.,@ U Отак вийшов Аврам з Єгипту в Негев, він і його жінка й усе, що було в нього, та й Лот з ним.$?C І повелів фараон своїм людям, щоб випровадили його з жінкою й зо всім, що було в нього.?>y Чому ж сказав: "Вона - моя сестра". Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть"<=s От і прикликав фараон Аврама та й каже: "Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?<' Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.F; що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.8:k Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,+9Q І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.*8O Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі."&7G Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: "Це його жінка", і мене вб'ють, тебе ж лишать живою.I6 І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: "Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.,5S Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.a4= Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.83k Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап'яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім'я Господнє.m2U І з'явився Аврамові Господь і сказав: "Потомкам твоїм дам я цю землю!" І спорудив він там жертовник Господеві, що з'явивсь йому.-1U Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни./0Y Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.I/ І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.. Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться."^-7 А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш благословенням.^, 9 Господь сказав до Аврама: "Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.X++ Терах прожив 205 років, і вмер Терах у Харані. * Взяв Терах Аврама, свого сина, та Лота, свого внука, сина Гарана, і Сараї, свою невістку, жінку Аврама, свого сина, та й з ними вийшов з Уру Халдейського, щоб іти в Ханаан-край. Так прийшли вони в Харан і там осілись.K) Сараї ж була неплідна, не мала дітей. ( І взяли собі Аврам і Нахор жінок, жінка ж Аврама звалася Сараї, а жінка Нахора звалась Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки й батьком Іски.' і помер Гаран на очах батька свого, в своїм ріднім краю, в Урі Халдейськім. &; Оце родовід Тераха. У Тераха народилися Аврам, Нахор і Гаран. Гаран же породив Лота,}%u Як Терахові було 70 років, він породив Аврама, Нахора і Гарана.x$k породивши Тераха, жив Нахор 119 років і породив синів та дочок._#9 Як Нахорові було 29 років, він породив Тераха;x"k породивши Нахора, жив Серуг 200 років і породив синів та дочок._!9 Як Серугові було 30 років, зін породив Нахора;t c породивши Серуга, жив Реу 207 років і породив синів та дочок.S! Як Реу було 32 роки, він породив Серуга;p[ породивши Реу, жив Пелег 209 роки і породив синів та дочок.Y- Як Пелегові було 30 років, він породив Реу;tc породивши Пелега, жив Евер 430 роки і породив синів та дочок.[1 Як Еверові було 34 роки, він породив Пелега;tc породивши Евера, жив Шелах 403 роки і породив синів та дочок.]5 Як Шелахові було 30 років, він породив Евера;|s породивши Шелаха, жив Арпахшад 403 роки і породив синів та дочок.eE Як Арпахшадові було 35 років, він породив Шелаха;}u Породивши Арпахшада, жив Сим ще 500 років і зродив синів та дочок.)M Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу.a= Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі./ І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто.  Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного."  і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити. Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будувалиkQ Та й сказали: "Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі."mU Вони сказали один до одного: "Нумо лишень робити цеглу та випалювати її." І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу.' I І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там.Q   Уся земля мала одну мову й одні слова.n W Такі то були родини синів Ноя за їхніми родами та за їхніми племенами; від них розповсюдились народи по землі після потопу.) M Це сини Сима за їхніми родинами та за їхніми мовами, в їхніх краях та за їхніми народами.m U Вони осілися від Меші в напрямі Сефар до гори, на сході.hK Офіра, Хавілу і Йована. Всі вони були синами Йоктана./[ Овала, Авімаела, Шеву,1_ Гадорама, Узала, Діклу,hK Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Єраха,I В Евера ж народилися два сини: одного звали Пелег, бо за його життя поділилася земля, а його брата - Йоктан.\3 Арпахшад породив Шелаха, Шелах породив Евера.D Сини ж Арама: Уц, Хул, Гетер і Маш.cA Ось сини Сима: Елем, Ашшур, Арпахшад, Луд і Арам. ; У Сима, батька всіх дітей Евера, а старшого брата Яфетового, теж народилися сини..W Оці були сини Хама за їхніми родинами та за їхніми мовами, в їхніх краях та в їхніх народах.b~? Ханаанська границя сягала від Сидона в напрямі Герару аж до Гази, а в напрямі Содому, Гомори, Адми й Цевоїму - аж до Лета.} арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв: по тому родини ханаанські розійшлися.3|c хіввіїв, аркіїв, сініїв,D{ та й євусіїв, аморіїв, гіргашіїв,lzS Ханаан же зродив Сидона, свого первородного, і Хета,sya патрусіїв, каслухіїв, від яких пішли філістії та кафтерії.mxU Міцраїм зродив лудіїв, анаміїв, легавіїв, нафтухіїв,swa та Ресен, що між Ніневіею і Калагом; а було це велике місто.yvm цього краю вийшов Ашшур і збудував Ніневію, Реховот-Ір, Калаг,u Початки його царства були: Вавилон, Єрех, Аккад і Кальне в Шінеар-краю.?ty Він був великий ловець перед Господом, тому й кажуть: "Неначе Німрод, великий ловець перед Господом!"ps[ Куш зродив Німрода, який був першим могутнім на землі.r# А сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини ж Раеми: Шева та Дадан.Sq! Сини ж Хама: Кут, Міцраїм, Пут і Ханаан.dpC Від них вийшли народи, що розселились по островах та по краях, кожен за своєю мовою, за своїми племенами, у своїх народах.\o3 Сини ж Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім.Pn Сини ж Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма.xmk Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.l ) Ось потомки синів Ноя: Сима, Хама та Яфета, в яких народилися сини по потопі.Vk' Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер.=jw Після потопу жив Ной 350 років.&iG Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх.h Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його!'gI і сказав: "Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!"$fC І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син6eg Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька._d9 Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі.}cu Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився.ab= Ной почав порати землю і насадив виноградник.laS Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля.`% Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана.7_i І сказав Бог до Ноя: "Ось знак союзу, що його я роблю між мною і всяким створінням, що на землі."^ Коли той лук буде в хмарах, я гляну на нього, щоб згадати про вічний союз між Богом і між усякою твариною живою та всяким створінням, що на землі."2]_ тоді згадаю я про мій союз, який між мною і вами та між усякою твариною живою і всяким створінням. То й води не стануть більше потопом, щоб вигубити всяке створіння.y\m І буде, що як наведу я хмари над землею, з'явиться лук у хмарах,[ мій лук покладаю я в хмарах, і він буде знаком союзу між мною і між землею.xZk Далі сказав Бог: "Ось знак союзу, що його я укладаю між мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління: gYI Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю."pX[ та з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега.}Wu "Оце я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас,KV І сказав Бог до Ноя та його синів: U' Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній."7Ti Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину.S Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови - життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини.uRe Тільки м'яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете.Q# Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини.7Pi Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони.BO  Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: "Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю.HN Покіль земля землею, - сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути."wMi Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: "Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.L Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.*IO Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі."H "Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.7Gk Тоді Бог сказав до Ноя: kFQ а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.KE  На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, - аж ось поверхня землі була суха,)DM  Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.rC_  І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.rB_  Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.!A=  Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.@ Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. ? і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.>} По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,7=i А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів'я. < і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату. ;; Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п'ятдесят днів, опали; : Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.t9 e Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.X8+ І панували води на землі сто п'ятдесят днів.47c Ось так вигинуло всяке створіння, що було на землі: люди, скот, плазуни і птаство піднебесне - їх вигублено з землі; остався тільки Ной та й ті, що були з ним у ковчезі.x6k Все, що має віддих життя в ніздрях та що живе на суші, згинуло.Y5- Всяке створіння, що рухається на землі загинуло: птаство, скот, звірі, всі плазуни, що повзають на землі, і всі люди.s4a Води піднялись угору на п'ятнадцять ліктів і закрили гори.3+ І зросли води на землі сильно дуже й укрили всі найвищі гори, що були під небом.21 Води ж зростали, і прибуло їх дуже багато на землю, а ковчег носився по верху вод.41c І був потоп на землі сорок днів; води, прибуваючи, підняли ковчег, і він звишився над землею. {~}]|m{tzz yxwwgvuttVsrqq|q@pp9ommkjihhNgQf`etdpcbbRaI``K__^^]Y\y[ZZLXWVV"UGT"SRQ@PP0NNMKLLK[JBIIHG3FsEwDCC B7Am@??R>><;;G:98776a5Q4j3@2 00R/:-,++**6('J&%$$ "!U Y@ odz7R 4  {  І сказав Авімелех: "Ось мій край перед тобою: селись, де тобі до вподоби!"@~{ Тоді взяв Авімелех овець і волів, слуг і слугинь та й дав Авраамові, й віддав йому Сару, його жінку.7}i  Коли Бог мене вивів скитатися далеко від батьківського дому, то я сказав був їй: «Зроби но мені прислугу: скрізь, куди прибудемо, кажи про мене - він, мовляв, мій брат»."C|  Та вона таки справді моя сестра, дочка мого батька, однак не дочка моєї матері, тож стала мені за жінку.W{)  Авраам же відрік: "Я собі думав: нема ніякого страху Божого на цьому місці, й вони вб'ють мене заради моєї жінки.z  Далі сказав Авімелех до Авраама: "Що мав ти на оці, коли ти вчинив це?"y  По тому прикликав Авімелех Авраама і сказав йому: "Що це ти вдіяв з нами? Чим же я провинився супроти тебе, що ти навів на мене й на моє царство (такий) гріх великий? Ти повівся зо мною, як не годиться поводитися."Ux% Встав Авімелех рано-вранці, прикликав усіх своїх слуг і розповів їм про це все ясно; вони тим дуже налякались..wW Але тепер віддай жінку чоловікові, бо він пророк і заступиться за тебе, й ти будеш жити. А коли не віддаси її, то знай, що напевно вмреш, ти сам і всі ті, що є в тебе.",vS Тоді Бог сказав до нього вві сні: "І я знаю, що ти вчинив те з чистим серцем, і то я стримав тебе від гріху супроти мене; тому я не допустив, щоб ти доторкавсь її.ru_ Хіба ж він не казав мені: "Вона - моя сестра"? Та й вона сама казала: "Він - брат мій". Я з чистим серцем і невинними руками вчинив це."Та Авімелех не зблизився до неї. Він і сказав: "Господи, невже ти погубиш навіть людей безвинних?Zs/ Але Бог прийшов до Авімелеха вночі вві сні й сказав до нього: "Ось ти помреш за жінку, що її взяв, бо вона заміжня."Cr А про свою жінку Сару сказав Авраам: "Вона - моя сестра." Тоді Авімелех, цар Герару, послав і забрав Сару.aq ? Звідтіля перекочував Авраам у Негев-край і оселився між Кадешом та між Шуром, перебував трохи й у (місцевості) Герар.-pU &Менша також породила сина й назвала його ім'ям Бен-Аммі. Він предок сьогоднішніх аммоніїв. o; %і породила старша сина й назвала його ім'ям Моав. Він предок сьогоднішніх моавитян.^n7 $І зачали обидві дочки Лота від свого батька,bm? #І впоїли вином свого батька й тієї ночі. Пішла менша й лягла з ним, та він не спостеріг, ні як вона лягала, ні як уставала. l; "Другого дня каже старша до молодшої: "Вчора я спала з батьком. Упиймо його вином ще й цієї ночі, й увійди ти та й віддайся йому, щоб зберегти рід батьковий."lkS !І упоїли тієї ночі вином свого батька. Увійшла старша й лягла з батьком, та він не спостеріг, ні як вона лягла, ні як устала.!j=  Ходім но, упиймо нашого батька вином та віддамось йому, щоб зберегти рід батьковий."jiO Тоді старша до меншої каже: "Батько наш старий, та нема в краю нікого, щоб увійшов до нас, як то звичайно всі на світі роблять.h# Лот же вийшов із Цоару і, зійшовши вище, осівся на горі з обома дочками, бо боявся жити в Цоарі. Він оселився в печері, він сам і обидві його дочки.}gu І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.Mf і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі. e Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом,wdi Жінка ж Лота озирнулась позад себе - і стала соляним стовпом.#cA і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі.b+ тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба,`a; Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар;H` Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш." Тому й названо це місто Цоар.3_a І відповів йому: "Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш.^ Ось близько он те місто: туди можна б утекти - та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, - щоб жити далі?"b]? Оце твій слуга знайшов у твоїх очах ласку й велика твоя милість, як учинив ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти.3\c А Лот: "Ні бо, Господи![% А як вивели їх поза місто, один сказав: "Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув."xZk Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.AY} Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: "Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара."oXY Лот вийшов і промовив до своїх (майбутніх) зятів, які мали взяти його дочок, кажучи: "Вставайте, виходіте з цього місця, бо Господь хоче зруйнувати це місто." Та його зятям здавалося, що він жартує.bW?  бо ми зруйнуємо це місце, тому що великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити."bV?  Тоді мужі промовили до Лота: "Хто тут іще з твоїх? Зять, сини, дочки, хто б не був з твоїх у місті, виведи їх із цього місця,]U5  людей же, що були під дверима, від найменшого до найбільшого, вдарили сліпотою, і вони марно намагалися знайти двері. T  Тоді мужі простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері;S!  А ці відказали: "Геть звідсіля! Прийшов не знати звідки, щоб жити, як чужинець, і хоче суд судити. Ось і навчимо тебе більше, ніж їх!" І стали налягати вельми на чоловіка, себто на Лота, і підступили, щоб висадити двері.QR Он у мене дві дочки, що не знали ще мужа: дозвольте, я виведу їх до вас, а ви робіть собі з ними, що вам любо. Тільки цим людям не робіть нічого, бож вони ввійшли під покрівлю мого дому."QQ мовив: "Брати мої, не робіть, прошу, лиха!uPe Лот же вийшов до них до входу й, зачинивши за собою двері,PO і стали гукати до Лота та й казали: "Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!"`N; Ще вони не лягли, як міські чоловіки, содомські люди, від молодого до старого, увесь (без вийнятку) народ, обступили дім M Однак він дуже наполягав на них, і вони завернули до нього та увійшли в його дім. А він зробив їм гостину, напікши опрісноків, і вони попоїли.lLS і мовив: "Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою." Та вони відповіли: "Ні, ми переночуємо на майдані."K % Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,&JG !Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце. I;  Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."H3 Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."&GG Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."cFA І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока." E Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять." D; Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.DC Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."B' Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"hAK Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?;@q Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?1?] І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.+>Q Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."G= Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.B< Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."I; З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.{:q При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?$9C Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.58e Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" - бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."67g Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."F6  Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"e5E  Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."24_  Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.|3s  (Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.25  І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."x1k Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.<0s По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.[/1 Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."r._ Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав." - Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.',I та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.+% Підвів він свої очі та глянув - три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,4* e Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.F) Всіх чоловіків у його домі, тих, що вродилися в господі, і куплених за гроші від чужинців, обрізано з ним.k(Q Того самого дня обрізано Авраама й Ізмаїла, сина його.1'] А Ізмаїлові, його синові, було тринадцять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.&&G Було ж Авраамові дев'ядесят дев'ять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.% Взяв тоді Авраам Ізмаїла та й усіх, що вродилися в його господі, і всіх куплених за гроші - всю чоловічу стать свого дому - та й обрізав у них тіло на передній шкірці, того ж самого дня, як Бог йому був сказав.v$g Коли Бог скінчив говорити з Авраамом, то відійшов від нього.#! Але мій союз укладу з Ісааком, якого вродить тобі Сара за рік у цю саму пору."Q" Та й про Ізмаїла я вислухав тебе. Отже я поблагословлю його, вчиню його плодовитим і розмножу його вельми-вельми. Дванадцять князів вийдуть з нього і я виведу з нього великий народ.!# Бог же сказав: "Так! Сара, твоя жінка, вродить тобі сина, й ти назовеш його ім'ям Ісаак. Я укладу з ним союз мій, союз вічний, для потомства по ньому.r _ А до Бога промовив Авраам: "Нехай Ізмаїл живе перед тобою!"!= Припав тоді Авраам на лице своє і засміявся, кажучи сам до себе: "Невже в столітнього син народиться? Невже Сара, що має дев'ядесят років, породить сина?"W) Я благословлю її і дам тобі від неї сина; я поблагословлю її і виведу з неї народи та й царі народів вийдуть з неї."I І ще сказав Бог до Авраама: "Щодо Сараї, твоєї жінки, то не зватимеш її більше Сараї, бо Сара буде її ім'я.xk А необрізаного чоловічої статі, що його тіло на передній шкірці не обрізано, такого викорінити з його народу: він поламав мій союз."{  Мусить бути обрізаний і той, хто народився в твоїй господі, і той, хто куплений за гроші, (так) буде мій союз на вашому тілі союзом вічним.Y-  На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп'я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якогонебудь чужинця, себто не з твого роду.3  Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами.U%  Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати.0[  Далі сказав Бог до Авраама: "Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях.\3 Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом."} І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі.$C Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе.H Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім'я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю.vg "Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів.ym І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: y Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми."  Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: "Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. Було ж Аврамові вісімдесят шість років, коли Агар породила йому сина.; q Ось так Агар породила Аврамові сина й Аврам дав ім'я своєму синові, якого Агар породила, Ізмаїл.P  Тому й прозвано ту криницю: криницею Живого, що мене бачить. Це та криниця, що між (місцевостями) Кадеш і Беред. {  І назвала Агар ім'я Господа, що говорив до неї: "Бог, що з'явився мені", бо казала вона: "Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?"h K  Він буде дикий чоловік: його рука буде проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіми своїми братами.m U  По тому ангел Господній сказав до неї: "Ось ти зачала й вродиш сина й даси йому ім'я Ізмаїл, бо Господь почув твою скорботу.ym  Далі ангел Господній говорив до неї: "Я сильно розмножу твоє потомство, так що його не можна буде і злічити: таке воно буде численне.",S  Тоді ангел Господній сказав до неї: "Вернися до твоєї господині й покорися під її руку."T# і сказав: "Агаре, рабине Сараї: звідкіля йдеш? Куди прямуєш?" Вона ж відповіла: "Від Сараї, моєї господині, втікаю.")M Зустрів її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур, Аврам же сказав до Сараї: "Ось у твоїх руках твоя рабиня. Роби з нею що хоч." Запопалася тоді Сараї до неї жорстоко аж вона втекла геть їй з очей. Тоді Сараї промовила до Аврама: "Нехай ота зневага до мене та впаде на тебе. Я сама дала тобі в обійми мою рабиню, а вона, відчувши себе вагітною, стала мною погорджувати. Нехай Господь судить між мною і тобою!"6g Ввійшов він до Агарі, й вона зачала. Як же відчула, що зачала, то стала зневажати свою господиню.A} І взяла Сараї, Аврамова жінка, свою рабиню Агар єгиптянку, при кінці десятого року, як Аврам оселився в Ханаан-краю, та й віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.- Тоді Сараї сказала до Аврама: "Господь зробив мене безплідною: ввійди но до моєї рабині, може я матиму дітей завдяки їй." Послухав Аврам бажання Сараї.- W Сараї ж, Аврамова жінка, не родила йому дітей. А була в неї рабиня єгиптянка, на ім'я Агар.S~! аморіїв, ханаанян, гіргашіїв та евусіїв."9}o хеттитів, перізіїв, рефаїв,;|s кеніїв, кенізіїв, кадмоніїв,u{e Того дня зробив Господь союз з Аврамом, кажучи: "Твоєму потомству я даю цю землю від ріки Єгипетської до Великої ріки, ріки Ефрату;ezE Тим часом зайшло сонце і стало дуже темно; аж ось димуюче вогнище і світич полум'яний пройшли між розтятими частинами.6yg а на четвертому поколінні вони повернуться назад сюди, бо досі ще не сповнилися гріхи аморіїв." x Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій;8wk Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим.v  І сказав Господь до Аврама: "Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років.8uk  Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього.ltS  Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх.@s{  Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв.drC  Тоді сказав Господь до нього: "Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня."q Він же відповів: "Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду"?[p1 Потім сказав Господь до нього: "Я - Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання."o І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність.une І вивів він його надвір і мовив: "Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!" І сказав до нього: "Таке буде твоє потомство."lmS Тож знову слово Господнє було до нього: "Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем.":lo Далі сказав Аврам: "Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем."ak= Аврам же відповів: "Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску."|j u Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: "Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика." Q~~6}}|P{{:zzy;xgwvvDu!ts}sqpp)oFnmlkktjiiGhhSg{feef=<Ось літа віку Авраама, що прожив він - 175 років.{q Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні.9o Авраам дав усе Ісаакові. А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі - діти Кетури.) Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії. Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.T % Узяв Авраам знову жінку, на ім'я Кетура.7i CТоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерти матері своєї._9 BІ розповів слуга Ісаакові все, що вчинив був.{q Aта й каже до слуги: "Хто то цей чоловік, що йде полем нам назустріч?" Слуга ж відрік: "То мій пан." Тоді вона взяла намітку та й накрилась.}u @Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда,)M ?Раз вийшов Ісаак підвечір пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить - ось ідуть верблюди.3 >А Ісаак прийшов був тоді з дороги до криниці Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев.x k =І вибралася Ревека зо слугинями своїми, і сівши на верблюдів, поїхали вони за чоловіком; отак узяв слуга Ревеку й пустився в дорогу.  <При тому поблагословили вони Ревеку і промовили: "Ой ти, сестрице наша, стань тьмою тисяч: Нехай твоє потомство займе ворота своїх ворогів!"% E ;І відпустили Ревеку, сестру свою з її нянькою, та й Авраамового слугу з його людьми./ Y :Тож прикликали Ревеку й кажуть до неї: "Чи підеш ти з цим чоловіком?" А вона відповіла: "Піду!"k Q 9Вони ж сказали: "Прикличмо дівчину й її саму спитаймо."V' 8Він же відповів їм: "Не баріть мене. Пощастив Господь моїй дорозі, тож і ви пустіте мене, нехай піду до свого пана."9m 7Однак її брати й мати сказали: "Нехай побуде з нами дівчина ще кілька днів, з десять, а потім піде."cA 6І їли вони й пили, він і ті люди, що були з ним, та й переночувавши, встали вранці; тож він каже: "Пустіте мене до мого пана."D 5і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки.  4Коли слуга Авраама почув ці слова, поклонився аж до землі Господеві,M 3Оце Ревека перед тобою. Візьми (її) і йди, і нехай вона буде жінкою синові твого пана, як це присудив Господь."<s 2Лаван же й Бетуел у відповідь сказали: "Від Господа пішло це діло. Не можемо тобі нічого сказати. 1А тепер, коли ви хочете зробити моєму панові честь і шану, повідайте мені, а коли ні, то дайте знати, щоб звернув або праворуч, або ліворуч."N 0та й схилив я голову і, поклонившись лицем Господеві до землі, благословив Господа Бога мого пана Авраама, що привів мене певною дорогою взяти дочку брата мого пана для його сина.(K /Тоді я її спитав: "Чия ти дочка?" Вона ж відповіла: "Дочка я Бетуела, сина Нахора, якого вродила йому Мілка". Тоді я наклав їй на ніс каблучку й запинки на її руки,z~o .Зняла вона хутенько свій жбан з-над себе й каже: "Пий, я і твоїх верблюдів теж понапуваю". Тож напивсь я, а вона понапувала й верблюдів.N} -Ще не скінчив я й говорити сам до себе, аж ось виходить Ревека з своїм жбаном на плечі; спустилась до джерела й набрала води, а я тут до неї і кажу: "Дай мені, будь ласка, напитися!"w|i ,а вона до мене скаже: "І ти пий, і ще твоїм верблюдам начерпаю" - нехай вона буде та жінка, що її Господь призначив для сина мого пана".{ +Ось я стою коло джерела води: нехай та дівчина, що вийде брати воду, і якій я скажу: "Дай мені, будь ласка, трохи води напитися з твого жбану}zu *От і прибув я нині до джерела й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Покажи, благаю, чи доброзичиш ти мені в дорозі, що її оце верстаю.|ys )Тоді ти будеш вільний від присяги мені, коли підеш до мого роду; і коли вони тобі її не дадуть - тоді ти будеш вільний від присяги мені".>xw (Та він мені відповів: "Господь, перед яким я ходжу, пошле ангела свого з тобою і пощастить твоїй дорозі; і ти візьмеш жінку синові моєму з мого роду й з господи батька мого.vwg 'Тоді сказав я до свого пана: "А може та жінка не піде за мною?"!v= &а тільки підеш у господу батька мого й до роду мого та й візьмеш жінку моєму синові".Xu+ %І заприсягнув мене мій пан, кажучи так: "Не візьмеш жінки синові моєму з дочок ханаанян, що в їхнім краю я проживаю,Lt $Та й Сара, жінка мого пана, як була вже старенька, вродила сина моєму панові, й цей дав йому все, що було його.s% #Господь поблагословив вельми мого пана й він зробився великим; Господь дав йому овець і худоби, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів та ослів.Jr "Він і заговорив: "Я слуга Авраама.Sq! !По тому поставив перед ним їжу але той сказав: "Не їстиму, поки не оповім своєї справи." Лаван же відрік: "Говори."p5  Увійшов цей чоловік у господу, а він (Лаван) порозвантажував верблюдів, дав соломи й корму верблюдам, та й води помити ноги його й людей, що були з ним.Oo і мовив: "Увійди, благословенний Господом! Чого стоїш надворі? Я ж напоготовив господу й місце для верблюдів." n Як тільки він побачив каблучку й запинки на руках у своєї сестри та як почув слова Ревеки, сестри своєї, мовляв, ось так говорив чоловік до мене, то прийшов він до чоловіка, який стояв ще при джерелі коло верблюдів,m3 Був же в Ревеки брат, на ім'я Лаван. Метнувся Лаван до чоловіка надвір, до джерела.wli Побігла дівчина й оповіла в хаті матері своєї, що сталося.(kK мовив: "Благословен Господь Бог пана мого Авраама, що не відмовив милости своєї і вірности своєї моєму панові! Мене ж Господь привів до дому братів мого пана."njW Тут чоловік схилив голову й, поклонившись Господеві,i Далі сказала йому: "Є в нас доволі й соломи й паші, та й місця переночувати." h; Вона ж йому відповіла: "Я дочка Бетуела, сина Мілки, якого вона Нахарові вродила."Коли ж верблюди перестали пити, взяв чоловік золоту каблучку, вагою пів шекля, та дві запинки їй на руки, вагою десять шеклів золота,2e_ А чоловік придивлявся до неї мовчки, цікавий знати, чи пощастить йому Господь у дорозі, чи ні.Ud% І скоро випорожнила свій жбан у пійло, побігла знову до криниці, щоб набрати води, і налляла всім його верблюдам.&cG Як же скінчила його напувати, каже: "Я ще і твоїм верблюдам начерпаю, поки не нап'ються."b5 А вона: "Пий, добродію!" І спустила хутенько жбан на свою руку й дала йому напитися.-aU Слуга побіг їй назустріч та й мовив: "Дай мені, з ласки своєї, трохи напитися з твого жбану!"|`s Була то дівчина прегарна з виду, незаймана, ні мужа ще не знала. Тож зійшла вона до джерела і, набравши повний жбан води, вийшла нагору.9_m Тож і сталося, що він ще й не скінчив говорити, як ось виходить із жбаном на своїх плечах Ревека, що народилась у Бетуела, сина Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата.(^K Нехай дівчина, якій я скажу: "Нахили, з ласки, твій жбан, щоб я напився", а вона скаже: "Пий! Я ще й верблюдів твоїх понапуваю", - буде та, що її ти призначив слузі твоєму Ісаакові, і я по тому знатиму, що ти вчинив милость із моїм паном."}]u  Ось я стою коло джерела води; дочки горожан виходять брати воду.T\#  та й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Пощасти мені сьогодні, молю, і вчини милость моєму панові Авраамові.0[[  І поставив він верблюдів поза містом біля криниці надвечір, коли жінки виходять брати воду,TZ#  По тому взяв слуга десять верблюдів з-поміж верблюдів свого пана й вирушив у дорогу; з найліпшим, що лиш було в його пана знявсь він і рушив у дорогу в Арам Нагараїм, у місто Нахора.!Y=  І поклав слуга руку свою під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тому ділі.lXS А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, що нею мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!",WS Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявсь мені словами: "Потомству твоєму дам я цю землю", - він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові. V Тоді Авраам відповів йому: "Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина!tUc Слуга ж мовив до нього: "А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?" T а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові."qS] Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю,mRU Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: "Поклади лишень руку під моє стегно.Q  Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.5Pe Так ото дісталось Авраамові від синів Хета у власність на гробницю поле з печерою, що на ньому.YO- Після того ж Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю.,NS перейшло у власність Авраама на очах синів Хета; всіх, що входили через ворота його міста.sMa Отак поле Ефрона, що в Махігелі, проти Мамре, поле з печерою на ньому й зо всіма деревами, які на полі та на всіх межах навкруги,$LC Послухав Авраам Ефрона й відважив він Ефронові срібло, як проговорився він в присутності синів Хета - чотириста шеклів срібла, - що було в обігу в купців.VK' "Добродію, послухай мене! Землі (тут) на чотириста шеклів срібла; та що воно між мною і тобою? Поховай мерця твого!"PJ Ефрон же відповів Авраамові кажучи: @I{  і промовив до Ефрона так, що чули люди цього краю, кажучи: "Та коли б ти послухав радше мене! Я дам тобі гроші за це поле, візьми їх від мене й нехай я поховаю там свого мерця."_H9  Тут Авраам вклонився перед людьми того краю,G/  "Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця."F  Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста: #EA  щоб він відступив мені печеру Махпелу, що належить йому, а яка є на краю його поля. За повну ціну нехай він мені відступить її серед вас у власність на гріб."D сказав до них таке: "Якщо така ваша воля, щоб я поховав з-посеред себе мого мерця, то послухайте мене й упросіть за мене в Ефрона, Цохарового сина,{Cq Підвівся Авраам і, вклонившись людям цього краю, синам Хета,JB "Послухай нас, добродію! Ти могутній князь серед нас. У найліпшім з наших гробів поховай твою мертву. Ніхто з нас не відмовить тобі свого гробу, щоб ти міг поховати свою небіжку."aA= Сини ж Хета відповіли Авраамові, кажучи йому: S@! "Чужинець я і приходень у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати з очей моїх мою мертву."? Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи: e>E І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній.U= ' Було ж віку Сари сто двадцять сім років.<! А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила - Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.!;= Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.R: Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.~9w Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;T8# І сталося, що після того сповіщено Авраама так: "Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові: c7A Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.&6G У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."5# я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.J4 і сказав: "Клянуся мною самим - слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,m3U Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;72i І назвав Авраам те місце "Господь явився", як то й посьогодні кажуть: "На горі, де Господь явився."F1  Коли Авраам підвів очі свої й дивиться - аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина."0?  І сказав (Бог): "Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене."//Y  Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: "Аврааме, Аврааме!" Той відповів: "Я тут!".+  Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.<-s  Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.,' Авраам же: "Бог подбає собі ягня на всепалення, сину." І йшли вони обидва разом.+ Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: "Батьку!" - А той: "Що тобі, сину?" "Ось", каже він, "вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?"p*[ Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі._)9 сказав своїм слугам: "Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас." ( На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,-'U Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог. &; Бог сказав: "Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу."0% ] Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: "Аврааме!" Той же відповів: "Я тут!"W$) "У краї філістимлян перебував Авраам довго.)#M !Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного."y  Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян. ! Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.T # А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю.") Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."V' Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.!= Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.a= На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."9 Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.F Авраам же відповів: "Я клянусь."/Y Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."ue І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.#A Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.2_ І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,_9 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.# Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ." ; Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.%E сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.lS Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,)M Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.tc  Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.9  але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.o Y  Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,n W  тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."; q  Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;P  Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.[ 1 Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина.""? А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."wi Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.} Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.  І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.3a Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.  Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був."? бо Господь був цілком замкнув кожне лоно в домі Авімелеха через Сару, жінку Авраама.6g Авраам же помолився Богові, й вилікував Бог Авімелеха, його жінку й його слугинь, щоб родили;  До Сари ж мовив: "Я дав ось твоєму братові тисячу срібних, це буде тобі наміткою на очі перед усіма, хто з тобою, і ти будеш виправдана в усіх." ?~}}}`}|.{zz7yOxnwv|vutssXrr qqpton}mlkjji>hfeddZcbaa`_,^]\[[WZYJXWVUUeTSSR+QPP?ONMML6KJJ0IxHGFEEZDD BAA.@a?? >=q<+;9876544 310/.-,8++)('&%$#""&! <%]o?lA ) U  \ togG.o97m Та вже кінчи цей тиждень, а я дам тобі і другу за службу, що її робитимеш мені ще других сім років."6 А Лаван і каже: "Немає в нашому краї звичаю видавати молодшу перед старшою.'5I Коли ж настав ранок, то й виявилося, що то Лія, тим то й каже Яків до Лавана: "Що це ти мені заподіяв? Хіба не за Рахиль служив я в тебе? Чому ж ти мене обманув?"z4o Лаван же дав їй, дочці своїй Лії, за слугиню Зілпу, свою служку.3+ а ввечері взяв він Лію, свою дочку, та й привів її до Якова, й той увійшов до неї.f2G Тож Лаван зібрав усіх місцевих людей і зробив учту;31a Тоді Яків і каже до Лавана: "Приведи мою жінку, бо дні мої сповнилися: нехай я ввійду до неї."00[ І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її./) На це Лаван відповів: "Ліпше мені дати її тобі, ніж комусь іншому. Живи зо мною."5.e Тому сподобав собі Яків Рахиль і каже: "Служитиму тобі сім років за Рахиль, твою молодшу дочку."x-k Очі ж у Лії були тьмяні, а Рахиль була поставна й гарна з виду., Було ж у Лавана дві дочки: старша, на ім'я Лія, та менша, на ім'я Рахиль.d+C Тоді Лаван сказав до Якова: "Хіба тому, що ти мій родич, маєш дармо на мене працювати? Скажи мені, скільки тобі платити?"5*e Тоді Лаван мовив до нього: "Направду, ти кість моя і тіло моє!" І пробув Яків у нього місяць часу.<)s  Як же ж Лаван почув вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч, обійняв його, поцілував його й увів до себе в господу, а він оповів Лаванові про всі речі.P(  Він розповів Рахилі, що він родич її батька, бож він син Ревеки, а вона побігла й розповіла те своєму батькові.e'E  Опісля поцілував Яків Рахиль та й заплакав уголос.N&  От як тільки Яків побачив Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, з вівцями того ж Лавана, приступив Яків і відкотив камінь від криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.2%_  Поки він говорив ще з ними, Рахиль надійшла з вівцями свого батька, бо вона пастушкою була.h$K Та вони мовили: "Не можемо, доки не зберуться всі отари докупи й не відкотять каменя з-над криниці, тоді й понапуваєм овець."8#k "Ще дня багато", сказав Яків, "ще не пора зганяти докупи худібку. Понапувайте вівці й ідіть пасти.","S Тож питає їх: "Чи він жив-здоров?" відповіли: "Здоров, ось і Рахиль його дочка йде з вівцями."! Тоді він каже до них: "Чи знаєте Лавана, сина Нахора?" Вони кажуть: "Знаємо."  І сказав Яків до них: "Браття, звідкіля ви?" Вони ж відрекли: "Ми з Харану."Z/ Коли ж зібралися туди отари, пастухи відкочували камінь від отвору й напували овець та й клали його назад на місце.mU Дивиться він - аж ось криниця в полі й овець три отари лежать коло неї, бо з тієї криниці напували отари. На ній великий камінь.  По тому пустився Яків у дальшу путь і прибув у землю синів сходу.O а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде дім Божий, і з усього, що даси мені, напевно дам тобі десятину."5 так що вернусь я живим-здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом,  Тоді Яків пообіцявся, кажучи: "Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися,|s І назвав він те місце - Бетел, однак раніше те місто звалося Луз.jO Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа та й налив олії вгорі його..W І злякався він і каже: "Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!"=u Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: "Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав." Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв."?y Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство.  А над нею стояв Господь і мовив: "Я - Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству.iM  І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз.&G  Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці.Z/  Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан.wi  Тому й пішов Ісав до Ізмаїла, і до жінок, що їх уже мав, узяв собі за жінку Махалат, дочку Ізмаїла, Авраамового сина, сестру Невайота. то зрозумів Ісав, що дочки Ханаану не подобались Ісаакові, його батькові.l S і що Яків послухав батька-матері і пішов у Паддан-Арам,A } Як Ісав побачив, що Ісаак поблагословив Якова й послав його в Паддан-Арам, щоб узяв собі звідти жінку, та благословивши його, наказав йому не брати жінки з дочок Ханаану,b ? І відослав Ісаак Якова та й пішов він у Паддан-Арам, до Лавана, сина Бетуела, арамія, брата Ревеки, матері Якова та Ісава.  І нехай він дасть тобі благословення Авраама, тобі й потомству твоєму з тобою, щоб ти володів землею, на якій пробуваєш, що її Бог дав Авраамові."r _ А всемогутній Бог нехай поблагословить тебе й нехай зробить тебе плідним та розмножить тебе, щоб з тебе вийшла громада народів.wi Встань, іди в Паддан-Арам, у господу Бетуела, батька матері твоєї, і візьми жінку звідтіля, з-поміж дочок Лавана, брата твоєї матері.C  І прикликав Ісаак Якова, поблагословив його й наказав йому, кажучи: "Не бери собі жінки з дочок Ханаану.J .А до Ісаака сказала Ревека: "Життя мені набридло через дочок хеттитських. Коли ще Яків візьме собі жінку з хеттитських дочок, як оці, з дочок цього краю, то навіщо ж мені жити?":o -поки не пройде гнів брата твого на тебе й він не забуде, що ти йому вдіяв; тоді я пошлю, щоб тебе забрати звідтіля. Як же ж то мені втратити вас обидвох разом в один день? "xk ,Ти поживеш з ним якийсь час, поки не промине лють твого брата,"? +Послухай же тепер мене, мій сину, і вставай та й утікай до Лавана, мого брата, в Харан.\3 *І переказано Ревеці слова Ісава, старшого її сина, і вона послала покликати Якова, свого молодшого сина, і сказала йому: "Он Ісав, твій брат, заповзявся помститися на тобі й забити тебе.I )Та й зненавидів Ісав Якова за благословення, що ним благословив його батько його, і сказав собі Ісав у серці: "Прийдуть дні плачу по моєму батькові, тоді уб'ю Якова, брата свого."dC (Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку."W) 'Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: "Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба.l~S &Тоді Ісав каже до свого батька: "Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку!" Та й заридав Ісав уголос.r}_ %На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: "Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити?"{|q $Ісав і каже: "Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення?"{ #А той мовив: "Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення."z "Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: "Благослови мене, мене також, мій тату!"Jy !Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: "А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?".xW  Тоді Ісаак, його батько, спитав: "Хто ти?" Він же відповів: "Я - син твій, твій первісток, Ісав.""w? Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: "Хай тато підведуться і з'їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене."wvi Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання.3ua Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!"&tG Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!Bs Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: "Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.r/ Тоді каже до нього Ісаак, його батько: "Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!" q Той же сказав: "Подай мені, нехай з'їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе." І подав йому, й він з'їв; приніс йому й вина, й він випив.ypm По тому спитав: "Чи ти справді мій син Ісав?" А цей відповів: "Я!"Ao} Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його.In І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: "Голос - голос Якова, руки ж - руки Ісава."Lm На це Ісаак до Якова: "Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?"Vl' А Ісаак каже до свого сина: "Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!" Той відповів: "Бо Господь, Бог твій, наслав мені."/kY Тоді Яків каже до свого батька: "Я - Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з'їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене."+jQ Він же пішов до свого батька й каже: "Тату мій!" А цей відізвався: "Я тут! Хто ти мій сину?"i3 Тоді дала вона в руки Яковові, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала. h а кізлячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї.igM І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина,=fu Пішов же він, узяв їх і приніс своїй матері; а вона зготувала смачну страву, як любив його батько.geI  Тоді каже до нього його мати: "На мені буде твоє прокляття, мій сину! Ти слухай тільки мене та піди і принеси мені (козенят)."qd]  Ануж мій батько помацає мене, і в його очах я буду як той, що глузує з нього, і так я наведу на себе прокляття, а не благословення."4cc  Але Яків каже до Ревеки, своєї матері: "Таж Ісав, мій брат, мужчина волохатий, а я гладенький.,bS  Тоді внесеш її твоєму батькові, щоб він її з'їв і щоб благословив тебе перед своєю смертю."kaQ  Піди но в отару і принеси мені звідти двоє козенят гарненьких, а я зготую з них смачну страву для твого батька, як він любить.d`C Тепер же мій сину послухай мене, що я тобі наказую.Z_/ "Принеси мені дичини і зготуй для мене смачну страву: нехай я з'їм і благословлю тебе перед Господом, заки ще помру".?^y Тоді Ревека й каже до Якова, сина свого так: "Оце чула я, як твій батько говорив до Ісава, твого брата: F] Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька.m\U та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з'їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю.")[M Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину,aZ= А він каже: "Оце я старий, не знаю дня моєї смерти.Y 5 Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: "Сину мій!" Той відповів: "Тут я."eXE #І гірко було Ісаакові та Ревеці через них на серці.YW- "Коли Ісавові було сорок років, він узяв собі за жінку Юдиту, дочку Беері, хеттита, і Басмат, дочку Елона, хеттита.V/ !І він назвав її: Шева, тому й назва того міста Беер-Шева (Версавія) аж по цей день.U}  Того ж самого дня сталося, що прийшли слуги Ісаака й сповістили його про криницю, яку викопали. Вони бо сказали йому: "Ми знайшли воду."6Tg А рано вранці встали й поклялись один одному. І відпустив їх, і вони пішли собі від нього в мирі.bS? Тоді справив їм Ісаак бенкет і їли вони й пили. R що ти не будеш нам чинити лиха, як ми й тебе не торкали, а лиш добро чинили тобі та й відпустили тебе в мирі; тепер ти благословенний Господом."Q А вони кажуть: "Ми побачили ясно, що Господь є з тобою, то й кажемо: нехай між нами буде клятва, між нами й тобою, і укладімо договір з тобою,,PS І каже до них Ісаак: "Чого ви прийшли до мене? Ви ж ненавидите мене, прогнали геть від себе."9Om Тоді прийшли до нього з Герару Авімелех і Ахуззат, його друг, та Фіхол, начальник його війська.MN Спорудив він там жертовник, призвав Господнє ім'я і нап'яв там свій намет, а його слуги викопали там криницю.8Mk І з'явився йому Господь тієї ночі та й мовив: "Я - Бог Авраама, батька твого. Не бійся, бо я з тобою. Благословлю тебе й розмножу твоє потомство через Авраама, слугу мого."ML Звідтіля піднявся він до Версавії.EK Тоді переселився він звідтіль і викопав іншу криницю, то за цю вже не сварилися. Тому назвав її Реховот: тепер бо, мовляв, Господь дав нам простір, і розростемося в цьому краю.!J= Та й викопали вони другу криницю, але й за неї посварилися; тому назвав він її Сітна. I герарські пастухи заходилися сваритися з пастухами Ісаака, кажучи: "Це наша вода!" Тому прозвав він цю криницю Єсек, бо вони з ним сперечалися.H Як слуги Ісаака копали в долині й знайшли там криницю живої води,lGS І повідкопував Ісаак знову ті криниці, що їх вони були викопали за життя Авраама, його батька, а філістимляни після смерти Авраама позасипали, і назвав їх іменами, якими був назвав їх батько його.Fy Пішов Ісаак звідтіля і розташувався в Герар-долині, і там осівся.E/ Тож Авімелех сказав до Ісаака: "Іди від нас, бо ти став куди сильніший, ніж ми."D Тим то всі криниці, що їх повикопували були слуги його батька, за життя Авраама, його батька, філістимляни позасипали й позабивали землею.=Cu Були ж у нього отари овець і череди товару та й челяді багато; так що філістимляни були заздрі йому.QB  Він почав багатіти й розбагатів та й ставав дедалі більш і більш багатим, аж поки не зробився великим багачем.A'  Посіяв Ісаак у тому краї і зібрав цього року сторицею; Господь щастив йому.f@G  І видав Авімелех до всього народу такий наказ: "Хто доторкнеться до цього чоловіка або його жінки, буде покараний смертю."q?]  На це каже Авімелех: "Що ти нам вдіяв? Хтонебудь з моїх людей міг був легко побути з твоєю жінкою і ти був би навів на нас гріх."D>  Тоді Авімелех прикликав Ісаака й каже: "Оце вона справді твоя жінка! Як же ти міг казати: Вона моя сестра?" А Ісаак відповів йому: "Я бо думав собі, щоб мені не вмерти через неї."=9 Та одного разу, коли він побував там довгий час, Авімелех, філістимлянський цар, поглянув у вікно й побачив, а тут Ісаак жартує з Ревекою, своєю жінкою.D< Спитали його раз місцеві люди про його жінку, а він сказав: "Вона моя сестра"; бо боявся сказати: моя жінка, щоб його не вбили місцеві люди через Ревеку, бо була гарна з виду.7;k І проживав Ісаак у Герарі.E: за те, що Авраам послухав мого голосу й зберігав мої приписи, мої заповіді, мої постанови та мої закони."9 Я розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і дам твоєму потомству всі ці землі. Твоїм потомством будуть благословити себе всі народи землі,88k Перебувай у цьому краю, а я буду з тобою і благословитиму тебе: тобі бо й твоєму потомству дам усі ці землі й додержу клятву, що нею клявсь я Авраамові, твоєму батькові.)7M Господь же з'явився йому й сказав: "Не спускайся в Єгипет, живи в краю, що його вкажу тобі.6  А був голод у краю, крім того першого голоду, який був за часів Авраама. Тоді пішов Ісаак до Авімелеха, філістимлянського царя, в Герар.n5W "Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З'їв той і напився, а потім устав і пішов геть. Так то Ісав зневажив первородство.47 !І сказав Яків: "Клянися мені перше." Поклявся той і продав Якову своє первородство.y3m  Ісав сказав: "Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?"w2i А Яків відповів: "Продай мені найперше твоє первородство."S1! Ісав сказав до Якова: "Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся." Тому й названо його Едом.r0_ Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений./ Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.>.w Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах.d-C А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила.~,w З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав.j+O Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні.*7 Господь же сказав їй: "Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити."L) І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: "Коли так, навіщо мені жити?" і пішла спитати Господа.](5 І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка.d'C Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія.x&k А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака.L% Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся.($K Ось літа віку Ізмаїла - 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду.g#I Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен.D" Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма.)!O Мішма, Дума, Масса,m U  Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі - Кедар, Адбеель і Мівсам,>w  А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари.=u  І було - по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої. J~~}b|S{gz>y8xGwlvvutthsrr~rqponLmlkkZjSii^hhBgYfyee#dgcCba __;]]N\B[$ZhY#X*WjVUTT%SRR=<;:z9u8^76}543V11<0//r.-,+**)-(8''&%$#"" &2BJpU N   |2#P} !Тоді Ісав промовив: "Я лишу з тобою бодай кілька мужів, що при мені." Він же відповів: "Навіщо воно? Аби знайшов я ласку в очах мого пана."O+ !Нехай мій пан, прохаю, піде попереду свого слуги, а я йтиму поволі за худібкою, що передо мною, та за ходою дітей, аж поки не прийду до мого пана в Сеїр."N ! Але Яків каже йому: "Мій пан знає, що в мене малі діти і що в мене вівці та корови, що дають ссати. Як гнати їх один день, то вигине вся худібка.mMU ! Тоді Ісав сказав: "Рушаймо в дорогу. Я піду попереду." L ! Прийми, будь ласкав, мій гостинець, що його я приніс тобі, бо Бог був ласкав до мене і є всього в мене." І наполягав на нього, поки той не прийняв.FK ! Але Яків озвавсь: "Ні, благаю! Коли знайшов я ласку в твоїх очах, то прийми мій дарунок з руки моєї. Бож я побачив лице твоє, наче б хто бачив лице Боже, й ти прийняв мене приязно.yJm ! Та Ісав мовив: "Є в мене багато, мій брате! Держи своє для себе."aI= !Тоді Ісав спитав: "Навіщо в тебе ввесь отой табір, що його я зустрів?" А той відрік: "Щоб знайти ласку в очах мого пана."1H] !За ними Лія з дітьми та й теж поклонилися; наостанку ж підійшли Йосиф та Рахиль і вклонились.pG[ !Тоді приступили слугині - вони й їхні діти - і вклонились. F !Підвівши свої очі, побачив він (Ісав) жінок з дітьми, й питає: "Хто ці в тебе?" А Яків відповів: "Це діти, що їх, з ласки, дарував Бог слузі твоєму."FE !Тоді Ісав прибіг йому назустріч, обійняв його і припав йому на шию та й поцілував його, і плакали обидва.*DO !Сам же пройшов перед ними й поклонився до землі сім разів, поки приступив до свого брата.@C{ !Отже, спереду поставив він слугинь з їхніми дітьми, далі Лію з її дітьми, а Рахиль і Йосифа останніми.B  !Підвів же Яків свої очі й бачить - аж тут іде Ісав і з ним чотириста чоловік; тож розділив він дітей між Лією, Рахиллю та двома слугинями.A) !Ось тому сини Ізраїля і по цей день не їдять стегнового м'яса, що на суглобі стегна, бо він доторкнувся Яковового суглобу стегна, до стегнового м'яса.@ І сонце йому засяло, як він пройшов Пеніел, але кульгав на стегно.?/ Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще.e>E Тоді Яків спитав його: "Скажи, будь ласка, своє ім'я?" А цей відповів: "Чого питаєш про моє ім'я?" І тут поблагословив його.G= Тоді той відповів: "Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг."g<I А цей спитав його: "Як тобі на ім'я?" Він і каже: "Яків."[;1 І каже той: "Пусти мене, бо вже на світ благословиться." А Яків відповів: "Не пущу тебе, хіба-що поблагословиш мене."i:M Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним. 9 Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.|8s По тому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав.m7U Тієї ж ночі він устав, узяв обидвох своїх жінок та обидвох своїх слугинь та й одинадцять своїх дітей і перейшов брід Яббок.{6q І пішов дарунок поперед ним. Сам же він перебув цю ніч у загоні.?5y і додасте: «Ось ще твій слуга Яків іде за нами»." Думав бо собі: "Умилостивлю його дарунком, що йде передо мною, а потім і сам явлюся перед ним; може, він прийме мене приязно."l4S Так само велів він і другому та й третьому й усім, що гнали стада, кажучи їм: "Так говоритимете до Ісава, як зустрінете його,P3 то ти скажеш: «Слуги твого Якова. Це подарунок, післаний панові моєму Ісавові. Та ось ще й він сам позаду нас»."W2) Першому ж велів він: "Як зустріне тебе Ісав, мій брат, і спитає тебе: «Чий ти і куди йдеш та чиє оце, що перед тобою?»j1O І дав він у руки своїх слуг, кожне стадо зокрема, і сказав до них: "Ідіть поперед мене та зробіть відступ між стадом і стадом."V0' тридцять верблюдиць, що годують, з їх верблюденятами, сорок корів і десять биків, двадцять ослиць і десять ослят.z/o двісті кіз і двадцять козлів, двісті овець і двадцять баранів,M. І там він ночував цієї ночі. З того ж, що було під рукою в нього, Яків узяв гостинця для Ісава, свого брата: j-O Сам бо ти сказав: «Напевно буду тобі щастити і зроблю твоє потомство, як пісок морський, що його не злічити, така його сила»."Y,- Визволь мене, благаю, з руки мого брата, руки Ісава, бо боюся його, щоб не прийшов і не вбив мене та матерей з дітьми.++ Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони.1*] Тоді Яків сказав: "О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: "Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі."O) Бо думав він собі: "Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується."a(= Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони.r'_ Повернулися посли до Якова та й кажуть: "Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік."X&+ Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах."k%Q він повелів їм: "Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі. $ Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле;# Побачивши їх, він сказав: "Це табір Божий", і назвав те місце Маханаїм. " Та й Яків пустився далі в путь, під час якої зустріли його ангели Божі.q! _ Рано-вранці Лаван встав, поцілував своїх онуків і своїх дочок, поблагословив їх і, рушивши в дорогу, повернувся на своє місце.R  6Потім Яків приніс на горі жертву та й запросив своїх свояків на гостину. А коли з'їли хліба, на горі заночували.O 5Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами!" І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.! 4Свідок - оцей копець і свідок - стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.>w 3Далі говорив Лаван до Якова: "Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.K 2Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам'ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою."9m 1а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.3a 0І сказав Лаван: "Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім'ям Галеад,vg /Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.fG .І каже Яків до своїх родичів: "Назбирайте каміння!" І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.dC -Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп. ,Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою." +Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: "Дочки - мої дочки, і діти - мої діти, і отари - мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?iM *Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі."! )Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.9 (Ось що було зо мною: вдень з'їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей./ 'Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.?y &Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.! %Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.} $Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: "Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?0 [ #Тоді вона сказала до свого батька: "Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене." Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів. } "А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.+ Q !Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.   В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі." Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.P  Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: "Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.N Та тепер нехай би ти й пішов собі, - тяжко бо затужився за домом свого батька - але навіщо ти вкрав моїх богів?"I Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого! Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.(K Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, - а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!<s І сказав Лаван до Якова: "Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок! Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп'яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп'яв свої (намети) на Гілеад-горі.P Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: "Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!"7i Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.lS Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.*O І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.~ А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.6}g Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.|y і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.y{m Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,Vz' Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже."y Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.9xm Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: "Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?ewE  Я - Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю й повертайся в рідну землю."v  Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.pu[  І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!~tw  Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.jsO  І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.'rI Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими..qW А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.p Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.So! і каже до них: "Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.n Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,8mk Тоді Господь сказав до Якова: "Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою."l1 І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.%k G Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: "Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство."=ju +І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.c9 $ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.Fb #І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями - та й дав у руки своїх синів;gaI "На те Лаван каже: "Добре, нехай буде по твоєму слову."b`? !Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."_  Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.*^O Лаван спитав: "Що ж маю тобі дати?" На те Яків відповів: "Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець. ]; Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому."8\k Тоді Яків сказав до нього: "Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.d[C І додав: "Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам."kZQ А Лаван каже йому: "Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе."\Y3 Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе."eXE Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: "Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.W Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: "Дай мені, Господи, ще й другого сина."V Вона зачала й породила сина, й каже: "Бог увільнив мене від безчестя!" U Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.eTE Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.S та й каже Лія: "Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів." І дала йому ім'я Завулон.dRC Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;UQ% І каже Лія: "Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму." Тож і назвала його ім'ям Іссахар.P} Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.)OM Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: "Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина." І спав з нею тієї ночі.DN А ця до неї: "Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?" Рахиль каже: "Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина."PM Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: "дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина.".LW  Та й каже Лія: "Яка ж я щаслива! - бо жінки будуть мене щасливою вітати." І дала йому ім'я Ашер.rK_  Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.lJS  І каже Лія: "Прийшло щастя!" Тому назвала його ім'ям Гад.[I1  Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.HG А Рахиль сказала: "Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала." Тому й дала йому ім'я Нафталі.F Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.CE Тоді Рахиль і каже: "Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина." Тому й дала йому ім'я Дан.KD Зачала Білга і вродила Яковові сина.C Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.]B5 Тоді вона й каже: "Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї."WA) Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: "Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?"m@ W Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: "Дай мені діток, а то вмру."? #Зачала ж вона ще раз і породила сина та й сказала: "Цим разом буду хвалити Господа", тому й назвала його ім'ям Юда. Та й перестала родити.%>E "І знову зачала і породила сина та й сказала: "Тепер, цим разом, мій чоловік пристане до мене, бо я породила йому трьох синів." Тому й назвала його ім'ям Леві.h=K !І знову зачала й породила сина та й сказала: "Господь почув, що я ненавидна, то дав мені ще й цього; і назвала його Симеон." <  Отож зачала Лія і породила сина та й назвала його ім'ям Рувим: "бо Господь", сказала, "зглянувсь на моє горе. Тепер мій чоловік буде любити мене."7;i Та Господь побачив, що Лія менше люблена, тож обдарував її плодовитістю, а Рахиль була неплідна.1:] Увійшов Яків також до Рахилі й полюбив її більше, ніж Лію, і служив у Лавана других сім років.u9e Рахилі ж, дочці своїй, дав він за слугиню Білгу, свою служку.28_ Яків так і зробив. Закінчив цей тиждень з нею, і Лаван дав йому Рахиль, свою дочку, за жінку. ~}}|{{Dzzyxwv#utts#rBqpooRnmm6kjihgff/edcb}ap`_w^u]\\[UZYXWWVVVUUTMSS)RQzPPP'OgNN1MELL*KK[JI#H/GG]FFKE{DDC3BA`@s@??#>>:=`<<Тим часом Юда послав козеня через свого друга з Адулламу відобрати заставу від жінки, але той не знайшов її.7si &По тому вона встала, пішла додому, скинула намітку з себе й надягнула знов одіж удовицтва свого.?ry &А він питає: "Який завдаток маю тобі дати?" Вона й каже: "Твою печатку, твою мотузку й твою палицю, що в твоїй руці." І дав він їй те й увійшов до неї, та й вона зачала від нього.6qg &Він же відповів: "Пошлю тобі козеня з отари." На це вона сказала: "Чи даси завдаток, поки пришлеш?"{pq &Тож завернув до неї з дороги й каже: "Ануж увійду до тебе!" Бо не знав що то його невістка. А вона каже: "Що даси мені, як увійдеш до мене?" o &Коли побачив її Юда, подумав, що то повія, бо вона своє лице заслонила.Sn! &Тож скинула вона з себе вдовичу одежу, накрилась наміткою, затулилася та й сіла при вході в Енаїм, що при дорозі до Тімни, бо бачила вона, що Шела вже виріс, та не дали йому її за жінку.m- & Про те сповіщено Тамару: он, мовляв, твій свекор, іде в Тімну стригти свої вівці.l/ & Як минуло вже чимало часу, дочка Шуа, жінка Юди, померла. І коли Юда вивершив жалобу, пішов він стригти вівці у Тімну, він і його друг Хіра з Адулламу. k & Тож каже Юда Тамарі, своїй невістці: "Сиди вдовою в домі свого батька, доки не виросте Шела, мій син." Бо думав собі: "Якби ж то не вмер і цей, як його брати." Пішла ж Тамара до дому свого батька і відтоді сиділа там.vjg & Не сподобалося Господові, що цей учинив, і він убив його теж.i+ & Знав же Онан, що це не його буде потомство, тож коли він увіходив до жінки свого брата, то викидав сім'я на землю, щоб не дати потомства братові своєму.ph[ &Тож Юда сказав до Онана: "Ввійди до жінки твого брата як дівер, сповни твій обов'язок, щоб зберегти потомство твоєму братові."g &Але Ер, первенець Юди, був лихий в очах Господніх, і Господь убив його.f{ &Згодом узяв Юда своєму первісткові Ерові жінку, на ім'я Тамара./eY &Та й ще раз вона вродила сина й дала йому ім'я Шела; а було це в Кезіві, як вона його породила.`d; &Зачала знову і вродила сина й назвала його Онан.fcG &Вона зачала і вродила сина та й він дав йому ім'я Ер.%bE &Побачив він там дочку одного ханаанця, на ім'я Шуа, взяв собі за жінку й увійшов до неї.>a y &Сталося ж того часу, що Юда відділився від своїх братів і пішов до одного адуламійця, на ім'я Хіра.<`s %$А мідіяни продали Йосифа в Єгипті Потіфарові, двірському вельможі фараона, начальникові варти.<_s %#Посходилися всі його сини та всі його дочки розважати його, але він був невтішний, тільки говорив: "Зійду бо, сумуючи, до свого сина, до Шеолу." І плакав за ним його батько.9^m %"Тоді Яків розірвав на собі одежу, накинув на бедра волосянницю та й сумував за своїм сином довго.(]K %!Пізнав він її і сказав: "Одіж мого сина! Звір лютий пожер його. Роздер напевно Йосифа!":\o % і послали квітчасту одежу батькові з словами: "Це ми знайшли. Пізнавай, чи одежа твого сина, чи ні." [ %І взяли вони одежу Йосифа, зарізали козеня та й намочили одежу в крові,rZ_ %і, прийшовши до братів, каже: "Хлопця немає, а я - куди піду?"Y' %Тоді повернувся Рувим до ями - аж нема Йосифа в ній. Він роздер на собі одіж,X %Ішли ж мимо мідіянські люди, купці, а вони витягнули Йосифа з копанки та й продали ізмаїльтянам за двадцять срібняків; а ті повезли його в Єгипет.`W; %Нумо продаймо його ізмаїльтянам, рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше тіло." І послухали його брати.+VQ %Тоді каже Юда до своїх братів: "Що нам з того, що вб'ємо нашого брата й прикриємо його кров?GU %І посідали вони їсти. Коли ж підвели свої очі, бачать - аж ось іде валка ізмаїльтян з Гілеаду, а верблюди їхні несуть бурштин, бальсам та ладан; ідуть і везуть усе те в Єгипет.T! %взяли його та й вкинули в копанку, копанка ж була порожня, води не було в ній.(SK %І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що була на ньому,WR) %Далі Рувим сказав до них: "Не проливайте крови, вкиньте його в ту копанку, що в пустині, але руки на нього не накладайте." Це так, щоб його врятувати з їхніх рук і повернути його батькові.Q %Почув це Рувим і врятував його з їхніх рук, - сказавши: Не вбиваймо життя!lPS %Ходім та й убиймо його та й вкиньмо його в якусь копанку і скажемо: - лютий звір пожер його; тоді побачимо, що буде з його снів."ZO/ %Тож казав один до одного: "Он іде той сновида!4Nc %Вони ж угледіли його здаля і, заки він до них наблизився, змовилися на нього, щоб його вбити.uMe %А чоловік відповів: "Вони пішли звідсіля; чув бо я, як казали: Ходімо в Дотан." І пішов Йосиф за своїми братами й знайшов їх у Датані.L %Він же відрік: "Братів своїх шукаю. Скажи мені, будь ласка, де вони пасуть?"3Ka %Зустрів його якийсь чоловік, він бо блукав у полі. Цей же чоловік спитав його: "Чого шукаєш?"AJ} %І сказав батько до нього: "Піди но, подивися, чи гаразд із твоїми братами, чи гаразд із вівцями, та принеси мені вістку." Та й послав його з долини Хеврону, й він пішов у Сихем.sIa % А Ізраїль сказав до Йосифа: "Чи не пасуть твої брати вівці в Сихемі? Йди лишень, я й тебе пошлю до них." Він же відповів йому: "Я тут."nHW % Та пішли його брати пасти вівці свого батька в Сихем.G % Тим то його брати стали йому завидувати, а батько його запам'ятав собі те.uFe % І оповів він батькові своєму теє і своїм братам, а батько насварив його і сказав йому: "Що то за сон, що тобі приснився? Чи то справді прийдемо ми, я і твоя мати й твої брати, щоб уклонитися тобі до землі?" E % Снився йому ще й другий сон; він і його розповів братам: "Снився мені, каже, ще один сон, що от сонце, місяць і одинадцять зір уклонилися мені."D3 %То й кажуть до нього брати: "Чи справді ти царюватимеш над нами, чи направду володітимеш нами?" І зненавиділи його ще більше за його сни та за його слова. C %сниться мені, оце в'яжемо ми снопи посеред поля. Аж тут підвівся мій сніп та й стоїть, а ваші снопи поставали навкруг нього й уклонилися моєму."lBS %Каже їм: "Послухайте, прошу, цей сон, що приснився мені: 4Ac %А ще мав Йосиф сон, і він оповів його своїм братам, через що вони ще більше зненавиділи його.@y %Брати ж його, бачивши, що батько любить його більше, ніж усіх братів, зненавиділи його, тож і не спроможні були з ним сумирно розмовляти.b?? %Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за його старости, і справив йому квітчасту одежу.> %Ось потомство Якова. Йосиф, маючи сімнадцять років, пас вівці зо своїми братами - а був він ще хлопець - із синами Білги та з синами Зілпи, жінок його батька. І цей Йосиф доносив своєму батькові лихі про них вістки.= { %Яків же проживав у краю, де пробував його батько, в Ханаан-краю.U<% $+старший Магдіел, старший Ірам. Це едомські старші, по їхніх оселях, у займаному ними краї. Оце Ісав, батько Едому.[;1 $*старший Кеназ, старший Теман, старший Мівцар,]:5 $)старший Оголівама, старший Ела, старший Пінон,}9u $(Це імена старійшин Ісава, за їхніми родинами, за їхніми околицями, за їхніми назвиськами: старший Тімна, старший Алва, старший Єтет, 8 $'Помер і Ваал-Ханан і замість нього царював Гадад; його ж місто звалося Пау, а ім'я його жінки було Мегедавель, дочка Матреда, внучка Мезагава.u7e $&Умер Саул і замість нього царював Ваал-Ханан, син Ахбора.6 $%Помер і Самла й замість нього царював Саул з Реховоту, над Рікою.q5] $$І помер Гадад, замість нього ж царював Самла з Масреки.\43 $#Умер і Хушам і замість нього царював Гадад, син Бедада, який розбив мідіянів на полі Моава, а його місто було Авіт.~3w $"Умер же Йовав і замість нього царював Хушам, із краю теманіїв.2 $!Та помер Бела й замість нього царював Йовав, син Зераха, з Боцри.}1u $ В Едомі царював Бела, син Беора; а його місто звалося Дінгава. 0 $А ось царі, що царювали в Едом-краю, перше, ніж царював там цар Ізраїля.(/K $старший Дішон, старший Ецер, старший Дішан. Це старійшини хоріїв, за родами, в Сеїр-краю../ $Це - є старші хоріїв: старший Лотан, старший Шовал, старший Цівон, старший Ана,8-m $А сини Дішана: Уц і Аран.V,' $Сини ж Ецера такі: Білган, Зааван і Акан._+9 $Ось сини Дішона: Химдан, Ешбан, Ітран і Херан._*9 $А діти Ани були: Дішон і Оголівама, дочка Ани.V)' $Сини ж Цівона оті: Айя і Ана; цей Ана, що знайшов гарячі джерела в пустарях, коли пас ослів Цівона, свого батька.h(K $А це сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо й Онам.{'q $Сини ж Лотана були Хорі та Геман, а сестра Лотана була Тімна.v&g $Дішон, Ецер і Дішан. Це вожді хоріїв, синів Сеїра в Едом-краю.{%q $Ось сини Сеїра Хорія, мешканці краю: Лотан, Шовал, Цівон, Ана,V$' $Це нащадки Ісава й це їх старші. Це Едом.i#M $Оголівами ж сини, жінки Ісава, такі: старший Суш, старший Ялам, старший Корах. Це старші Оголівами, дочки Ани, жінки Ісава."5 $А це сини Реуела, сина Ісава: старший Нахат, старший Зерах, старший Шамма, старший Мізза. Це старші Реуела в Едом-краю, це нащадки Басмати, жінки Ісава..!W $старший Корах, старший Гатам, старший Амалек. Це старші Еліфаза в Едом-краю, це нащадки Ади.X + $Ось старші синів Ісава. Сини Еліфаза, первістка Ісава: старший Теман, старший Омар, старший Цефо, старший Кеназ,N $Це були сини Оголівами, Ісавової жінки, дочки Ани, сина Цівона. Вона породила Ісавові Суша, Ялама й Кораха.' $ А сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма й Мізза. Оце потомки Басмати, жінки Ісава.L $ А Тімна була наложниця Еліфаза, Ісавового сина, і вродила Еліфазові Амалека. Це потомки Ади, жінки Ісава.nW $ Сини ж Еліфаза були: Теман, Омар, Цефо, Гатам та Кеназ.5 $ Імена синів Ісава: Еліфаз, син Ади, жінки Ісава; Реуел, син Басмати, жінки Ісава.lS $ А це потомство Ісава, батька Едома, на Сеїр-узгір'ях.`; $І оселивсь Ісав на Сеїр-горах; Ісав - він же Едом.p[ $бо майно їхнє було занадто велике, щоб сидіти разом, і край, в якому вони кочували, не міг їх виживити заради їхніх великих стад.{ $Та взяв Ісав своїх жінок, своїх синів, своїх дочок, усіх зо свого дому, своє майно, всю свою худобу й усі свої статки, що був їх придбав у Ханаан-краю, і пішов в інший, Сеїр-край, далеко від Якова, свого брата,0[ $Оголівама породила Єуша, Алама й Кораха. Це сини Ісава, які народилися в нього в Ханаан-краю.vg $Ада ж породила Ісавові Еліфаза, а Басмат породила Реуела.S! $і Басмат, дочку Ізмаїла, сестру Невайота.L $Ісав узяв собі жінок з дочок Ханаану: Аду, дочку Елона, хеттита, Оголіваму, дочку Ани, сина Цівона, хіввія,H $Ось потомство Ісава, він же Едом.hK #І переставився Ісаак, умер і приєднався до свого роду, старий, нажившися на світі. Та й поховали його Ісав і Яків, його сини.X+ #Було ж днів Ісаакові - сто вісімдесят років.W) #Отож Яків прибув до Ісаака, свого батька, в Мамре в Кіріят-Арбу, себто в Хеврон, де проживав був Авраам та Ісаак.<s #Сини ж Зілпи, служниці Лії: Гад і Ашер. Це ж сини Якова, які народилися в нього в Паддан-Арамі.e E #А сини Білги, служниці Рахилі: Дан і Нафталі.P  #Сини ж Рахилі: Йосиф та Веніямин. # #Сини Лії: Рувим - первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар та Завулон. 9 #Коли ж Ізраїль проживав у цій країні, пішов Рувим та й ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. - У Якова ж було дванадцять синів.  #Тоді рушив Ізраїль далі й нап'яв свій намет по той бік Магдал-Едера.% #Над її гробом поставив Яків стовпа, який є на гробі Рахилі й по нинішній день. #Та й померла Рахиль і поховали її при шляху до Ефрати, себто Вифлеєму.2_ #При відході ж душі, бо вона вмирала, ще дала йому ім'я Беноні: але батько назвав його Веніямин. #Під час отих важких пологів каже їй повитуха: "Не бійся, це в тебе син."D #Вирушили ж вони з Бетелу, і до Ефрати був ще добрий шмат дороги, коли Рахиль злягла, мавши тяжкі роди.eE #І назвав Яків це місце, де говорив з ним Бог, Бет-Ел._9 #На цьому місці, на якому він говорив з ним, поставив Яків стовпа й вилив на нього вина в жертву та налляв на нього олії.R # І зник Бог з того місця, де говорив з ним.1] # Землю ж, що її я був дав Авраамові та Ісаакові, тобі її дам; і твоєму потомству дам я цю землю."% # Далі Бог сказав до нього: "Я - Бог всемогутній! Будь плідний і розмножуйся! Народ, багато народів постане з тебе. Навіть царі вийдуть із твоїх стегон.e~E # І сказав Бог йому: "Ім'я твоє - Яків, та не будуть більше звати тебе Яків. Ні, Ізраїль буде твоє ім'я." І дав йому ім'я Ізраїль.$}C # Бог з'явився Яковові знову, коли він повернувся з Паддам-Араму, і благословив його.9|m #Тоді померла Девора, мамка Ревеки, і поховали її нижче Бетелу, під дубом, який названо "Дуб плачу".J{ #Там поставив він жертовник і назвав це місце Бетел, бо там з'явився йому Бог, як він утікав від свого брата.&zG #Отож прийшов Яків у Луз, що в Ханаан-краю, себто в Бетел, він і всі люди, що були з ним.gyI #Тоді вирушили вони в дорогу, а великий острах Божий був на містах, які були довкруги них; тому й не гналися за синами Якова.~xw #Вони й віддали Яковові всіх божків чужих, що їх мали, і сережки, які були в їхніх вухах, а він закопав їх під дубом, що був коло Сихему.w #та й вставаймо й ходім у Бетел. Там я споруджу жертовник Богові, який вислухав мене в час горя мого, і він був зо мною в дорозі, що нею я йшов."kvQ #І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: "Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу, u  #Бог сказав до Якова: "Встань, іди в Бетел та оселися там. Споруди там жертовник Богові, що з'явився тобі, як ти втікав від Ісава, свого брата."t "На те вони відповіли: "Хіба смів він поводитися з нашою сестрою як з повією?"#sA "Тоді сказав Яків до Симеона й до Леві: "Горе навели ви на мене, ви вчинили мене ненависним для мешканців цього краю, ханаанян і перізіїв. Людей у мене мало, вони ж зберуться проти мене, нападуть на мене, і я загину; я і дім мій."Dr "А все майно їхнє, усіх їхніх дітей та жінок їхніх побрали у бран та й розграбували все, що було по домах.)qM "Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.p9 "Інші сини Якова напали на ранених і розграбували місто, бо збезчещено сестру їхню.*oO "Хамора та Сихема, його сина, стяли мечем та й забрали з Сихемового дому Діну й пішли геть.Bn "Було ж то на третій день, як вони розхворілись, тоді два сини Якова, Симеон та Леві, брати Діни, взяли кожен свого меча та й увійшли непомітно в місто й повбивали всіх мужчин.)mM "І послухали Хамора та Сихема, його сина, всі, що вийшли до воріт свого міста, й пообрізувалось кожне чоловічої статі (принаймні ті, що вийшли до брами міста).hlK "Стада їхні, майно їхнє та всяка їхня скотина - хіба ж не наші вони? Пристаньмо тільки на їхню умову, і вони осядуться з нами." k "Однак ті люди згоджуються осісти з нами й зробитися одним народом лише тоді, коли кожне чоловічої статі між нами буде обрізане, як вони самі.Fj ""Ці люди - прихильні нам. Нехай оселюються в країні і промишляють у ній; країна бо широка перед ними доволі. Дочок їх братимемо собі за жінок, а наших дочок віддаватимем за них.1i] "Оттоді Хамор і Сихем, його син, прийшли до воріт свого міста й промовили до громадян ось так: ehE "і юнак не завагався зробити те, бо був закоханий у дочку Якова. Був же він найбільше поважаний з усього дому свого батька.{gq "Сподобалися їхні слова Хаморові та Сихемові, синові Хамора,"f? "Коли ж ви не послухаєте нас і не обріжетеся, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть."Re "Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.-dU "Ми лиш тоді пристанемо на ваше, коли ви будете, як ми: обріжете в себе всіх чоловічої статі.?cy "Сказали вони до них: "Не можна нам зробити того - віддати сестру нашу необрізаному; це для нас ганьба.]b5 " Сини ж Якова відповіли Сихемові й Хаморові, його батькові, говоривши нещиро, - він бо збезчестив Діну, їхню сестру.^a7 " Накладіть на мене хоч яку високу ціну (посагу) і дарунки, - дам скільки скажете мені, тільки дайте мені дівча за жінку."I` " А Сихем каже до її батька та братів: "Якби ж то я знайшов ласку в очах ваших! Я дам, що забажаєте від мене.B_ " Тоді ви житимете з нами. Бо країна перед вами (відкрита): осідайте, промишляйте, набувайте майна в ній."^ " Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших.r]_ "Хамор став говорити з ним, кажучи: "Сихем - мій син, серце ж його закохалося в вашу дочку. Віддайте, будь ласка, її йому за жінку.|\s "Тим часом надійшли Яковові сини з поля. Коли зачули, що сталося, досада пойняла їх і запалали вони великим гнівом, що Сихем заподіяв безчестя супроти Ізраїля, лігши з дочкою Якова, а того ж не можна чинити.s[a "Хамор, батько Сихема, прийшов до Якова поговорити з ним.Z "Довідавсь Яків, що Сихем збезчестив Діну, його дочку, однак, через те що сини його були з худобою в полі, він мовчав, поки вони не повернулись.Y} "Каже Сихем до Хамора, свого батька: "візьми мені це дівча за жінку." X; "І серце його прив'язалося до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину та й утішав її.*WO "Побачив її Сихем, син Хамора хіввія, князя того краю, вхопив її, ліг з нею й знасилував її.$V E "Раз вийшла Діна, дочка Лії, що її породила вона Яковові, подивитися на дочок країни.qU] !і поставив там жертовник та й назвав його Ел, Бог Ізраїля.LT !Тут купив він у синів Хамора, Сихемового батька, за сто срібняків цю частину поля, де розташував свій намет,[S1 !Якже прийшов Яків з Паддам-Араму, дійшов він щасливо до міста Сихему, що в Ханаан-краю, і отаборився перед містом.PR !а Яків вирушив у Суккот і збудував собі там дім, а для худоби поробив загорожі. Тому й названо це місце Суккот.lQS !І повернувся Ісав цього ще дня своєю дорогою в Сеїр, ~}||p{zyxx%wvu0tsVr]q=ponnJm-lkkjWiyhgg f e7d}cc)aaq`_h^]]\[OZRYXWWdVU?TT.SS"R~QQ PGONMLLK`JIIHGrFFEEDDDC`BBA5@?>>/=<<;j:98X7_6625Y43210/..i--,[+`*y))N(E'%&6%$$&#"!! gsrt#wy0,;M , ]  qL +А як не пустиш, ми не підемо, бо той чоловік сказав нам: Вам не бачити мого лиця, хіба що брат ваш буде з вами."y +Як пустиш нашого брата з нами, ми підемо й купимо для себе харчів.q] +Каже до нього Юда: "Перестеріг нас той чоловік, ось так перестеріг: Вам, каже, не бачити мого лиця, хіба що брат ваш буде з вами.C  +І коли вони поїли хліб, що привезли його з Єгипту, батько сказав їм: "ідіть знову й купіть трохи харчів."I   +Та злиденний голод настав у краю.V ' *&Та той промовив: "Не піде мій син з вами, бож брат його вмер і він сам зостався. Як скоїться й з ним якесь лихо в дорозі, в яку пускаєтесь, то смутком зведете мене, сивоголового, до Шеолу."( K *%Тоді промовив Рувим до свого батька: "Вбий", каже, "двох моїх синів, як не приведу його (Веніямина) назад до тебе! Вручи його мені, і я поверну його назад тобі."  *$Тоді каже до них Яків, їхній батько: "Ви робите мене бездітним. Немає Йосифа й немає Симеона, ще й Веніямина хочете забрати. Все падає на мене!">w *#Та коли вони заходилися випорожнювати свої лантухи, аж тут торбинка кожного з грішми була в його мішку. Як же побачили вони й їх батько гаманці з грішми, то налякалися.$C *"І приведіть вашого найменшого брата до мене; тоді я знатиму, що ви не підглядачі, а чесні люди. Тоді й віддам вам брата вашого, й будете приходити в цей край."E *!Але той чоловік, господар краю, відповів нам: От по чому я знатиму, що ви чесні: зоставте одного з ваших братів у мене, візьміть для ваших голодних родин збіжжя та й рушайте.K * Нас дванадцятеро братів, синів нашого батька; одного нема, а найменший тепер з нашим батьком у Ханаан-краю.eE *Але ми казали йому: Ми чесні люди, ми не підглядачі.5e *"Промовляв до нас той чоловік, господар цього краю, шорстко та й узяв нас за підглядачів у краю.7i *Прибули вони до Якова, свого батька, в Ханаан-край, і оповіли йому все, що спіткало їх, кажучи: /Y *тож каже він до своїх братів: "Звернули мої гроші, й вони навіть у моєму мішку!" Серце в них охляло, й вони, тремтівши, говорили один до одного: "Що це Бог учинив нам?"Y- *Коли ж один (із них) на ночівлі розв'язав свій мішок, щоб всипати ослові корму, побачив свої гроші в мішку зверха;dC *І нав'ючивши своїх ослів збіжжям, відійшли звідти. ~ *По тому наказав Йосиф наповнити їхні лантухи збіжжям і повернути кожному в мішок їхні гроші та й дати їм ще харчів на дорогу. Так і зроблено.}- *А він відвернувся від них і заплакав. Потім обернувся до них, порозмовляв з ними, а тоді взяв з-поміж них Симеона і на їхніх очах звелів його ув'язнити.||s *Вони ж не знали, що Йосиф розуміє їх, бо між ними був перекладач.{{ *А Рувим відповів їм: "Чи ж я вам не говорив: Не грішіть, кажу, проти дитини! Та ви не послухали. Ось тому й домагається (від нас) його крови."ozY *Але заговорили вони один до одного: "Направду провинилися ми супроти нашого брата, коли бачили, як боліла душа його, коли він благав ласки в нас, а ми не послухали; тому й найшло на нас це нещастя."Ry *Та приведіть до мене вашого найменшого брата; тоді справдяться ваші слова, й ви не помрете." Вони так і зробили.zxo *Як ви чесні люди, нехай один з вас, братів, зостанеться в'язнем у темниці, а ви йдіть та й везіть вашим родинам хліб, щоб не голодували.(wK *На третій день, каже до них Йосиф: "От що зробіть, - і залишетеся живими, бо ж я боюся Бога.Nv *І посадив їх усіх на три дні в темницю.6ug *Пошліть одного з вас, нехай він приведе брата, ви ж сидітимете в'язнями у темниці. Так випробуються ваші слова, чи вони правдиві. Як же ні, - жив фараон! - ви підглядачі."@t{ *Ось тому перевіримо вас: як жив фараон, не вийти вам звідсіля, хіба що прийде сюди ваш найменший брат.s} *А Йосиф до них і каже: "Так воно є, як я сказав вам: ви підглядачі!mrU * Вони ж відповіли: "Дванадцять нас, твоїх рабів; ми сини одного батька в Ханаан-краю. Найменший тепер з батьком, а одного немає."q * Та він до них: "Ні", каже, "ви прийшли оглянути, що відкрите у країні." p * Всі ми сини одного чоловіка, ми люди чесні; раби твої ми, а не підглядачі."~ow * А вони відрекли: "Ні, владико! Твої раби прийшли харчів купити.^n7 * І згадав він тоді сни, які йому снились, та й каже до них: "Ви підглядачі! Прийшли ви розвідати, що безборонне в країні."nmW *Йосиф пізнав своїх братів, але вони його не впізнали./lY *Побачив Йосиф братів своїх та й пізнав їх, але вдавав, що він чужий їм: говорив з ними шорстко. Спитав їх: "Звідкіля ви?" А вони; "З Ханаан-краю прийшли, купити хліба."mkU *Краєм же правив Йосиф, він продавав збіжжя всім людям у краї. Прийшли отож Йосифові брати і вклонилися йому лицем до землі.І вирушили десятеро братів Йосифа купити збіжжя в Єгипті.!g= *Я чув, що в Єгипті є хліб. Ідіть туди й купіть там хліба, аби нам жити, а не повмирати."9f o *І коли Яків довідався, що в Єгипті є хліб, каже до своїх синів: "Чого перезираєтесь один з одним?*eO )9І кинулися зо всіх земель люди до Йосифа купувати збіжжя, бо голод лютував по всій землі.kdQ )8А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.c3 )7Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: "Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!"b )6і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.~aw )5Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,&`G )4А другому дав він ім'я Ефраїм, бо - мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.c_A )3Йосиф назвав первородного ім'ям Менаше (Манассія), бо- мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.w^i )2Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.N] )1І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.8\k )0А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.i[M )/Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років. Z ).Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.Y )-І дав фараон Йосифові ім'я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.`X; ),Тоді промовив ще фараон до Йосифа: "Я - фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській."mWU )+і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: "Аврех!" Отож поставив його над усім краєм Єгипту.V )*І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию-UU ))Тоді фараон сказав до Йосифа: "Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською."IT )(Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший."US% )'А до Йосифа фараон сказав: "Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.ER )&та й промовив фараон до своїх слуг: "Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?"aQ= )%Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,uPe )$Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду."PO )#нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.`N; )"Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п'ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;VM' )!Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.(LK ) А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це./KY )Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.UJ% )але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край. I )Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,H! )Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.G' )А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, - це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних. F; )Сім тучних корів - це сім років, і сім колосків добрих - це теж сім років. Це один сон.-EU )Тож і каже Йосиф фараонові: "Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.VD' )І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив."$CC )Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.%BE )А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.`A; )Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.k@Q )І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.?} )Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській. > )Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.=! )Отож і заговорив фараон до Йосифа: "Снилось мені, що я стою на березі Нілу.< )На те відрік Йосиф фараонові: "Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний.";' )І каже фараон до Йосифа: "Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати."z:o )Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.;9q ) І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили."8! ) Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.37a ) І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.\63 ) Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув'язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.5 ) Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: "Нині визнаю я свою вину.I4 )Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.A3} )І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, - а це ж тільки сон.$2C )А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.@1{ )Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла..0W )І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.=/u )Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу. .; )А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах. -  )Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.z,o (Однак наглядач підчаших не згадав про Йосифа, забув про нього.g+I (а наглядача пекарів повісив, - як Йосиф це вгадав їм.#*A (Наглядача підчаших повернув він назад до його уряду, подавати чашу фараонові в руки,d)C (І сталося: третього дня, який був днем народин фараона, справив він учту всім своїм службовцям і з-поміж своїх службовців підвів голову головному підчашому та й голову головному пекареві.9(m (За три дні фараон здійме голову з тебе й повісить тебе на дереві, а птиці будуть їсти тіло з тебе."'y (Йосиф же відповів: "А пояснити його так: три кошики - це три дні.:&o (У верхньому кошику були різні печива для фараона, й птиці розклювали їх із кошика на моїй голові."o%Y (Побачив наглядач пекарів, що він пояснив добре, то й каже до Йосифа: "А мені снилися три кошики білого хліба на голові в мене.7$i (бо справді мене вкрадено з єврейської країни, та й тут я не зробив нічого, щоб мене кидати в яму."y#m (Тільки ж згадай про мене, як добре тобі буде, і зроби, будь ласка, мені милість: нагадай фараонові про мене й виведи мене з цього дому;1"] ( За три дні фараон підведе твою голову й поверне тебе назад на твоє місце; ти будеш подавати фараонові в руки чашу, за попереднім звичаєм, коли був ти його підчашим.!{ ( Тоді каже йому Йосиф: "А пояснити то так: три пагони - це три дні.M  ( У моїй же руці була чаша фараона. Взяв я ті ґрона й витиснув їх у чашу фараона та й подав її фараонові в руку."5e ( а на тій лозі три пагони; і як вона розвивалася, вибуяв на ній цвіт і достиглі ягоди в її ґронах.R ( І розповів наглядач підчаших свій сон Йосифові і сказав йому: "В моєму сні була виноградна лоза передо мною,5 (А вони відповіли йому: "Сон снився нам, і немає кому його нам пояснити!" На те Йосиф до них: "Чи ж не від Бога пояснювання снів? Повідайте, будь ласка, мені."dC (спитав обидвох фараонових придворців, які були разом з ним ув'язнені, у домі його пана: "Чого ж бо ви такі сумні сьогодні?"ym (Навідався до них уранці Йосиф і, бачивши, що вони засмутилися,8k (Одної ночі снився їм обидвом сон, кожному окремо: сон, який для кожного з них був особливо значущий, для підчашого і для пекаря єгипетського царя, які сиділи в темниці.,S (А начальник варти доручив їх Йосифові, й цей слугував їм. Були ж вони якийсь час ув'язнені. ; (і віддав їх до ув'язнення у дім начальника варти, в темницю, де був ув'язнений Йосиф.6g (Тоді розгнівався фараон на обох своїх урядовців, на головного підчашого й на головного пекаря,N  (Після тих подій підчаший єгипетського царя і пекар провинилися перед своїм володарем, єгипетським царем.|s 'Отож головний тюремник не глядів ні за чим, що було доручено Йосифові, бо Господь був з ним, та й що б він не робив, тому Господь щастив.]5 'Цей головний тюремник доручив Йосифові всіх в'язнів, які були в темниці, і все, що там робилося, робилось через нього.-U 'Та Господь був з Йосифом, зглянувсь на нього й виявив йому ласку в очах наглядача тюрми.Z/ 'та й узяв пан Йосифа й вкинув його в темницю, у місце, де ув'язнювали царських в'язнів. І перебував він там у темниці.Z/ 'Як зачув його пан слова своєї жінки, яка говорила йому: "От таке то робив твій раб зо мною!" - спалахнув він гнівом;3a 'Та коли я зняла мій голос і закричала, то він покинув свою одежу біля мене й утік геть із дому."kQ 'І повідала вона йому такими словами: "Прийшов," каже, "до мене той раб, той єврей, якого ти привів до нас, щоб насміятися з мене. 'І поклала вона його одежу біля себе, поки не прийде його пан додому. ; 'і він, почувши, що я зняла крик, покинув свою одіж коло мене, а сам утік геть із дому." - 'то гукнула за домашніми та й сказала до них: "Глядіть, привів нам єврея, щоб насміхався з нас! Ба, увійшов до мене, щоб узяти мене, та я голосно крикнула,  ' Як же вона побачила, що покинув він свою одежу в її руках, а сам утік надвір,Z / ' вона вхопила його за одежу й каже: "Візьми ж бо мене!" Але він залишив свою одежу в її руках і втік та й вийшов надвір.B  ' Та одного дня, коли він увійшов у дім виконувати свою службу, а там у домі не було нікого з домашніх,6g ' І було, що коли вона день-у-день підмовляла Йосифа, він її не слухав, щоб узяти її, щоб бути з нею.3 ' Він сам не більший від мене у цім домі й не застеріг собі нічого, крім тебе, бож ти його жінка. Як же мені вчинити таке велике зло і згрішити перед Богом?"ue 'Але він відмовив і сказав до жінки свого пана: "Ось мій пан, маючи мене, не знає, як я знаю, що в домі, й усе, що він має, дав у мої руки.?y 'І сталося по тім, що сказано, жінка його пана кинула оком на Йосифа та й сказала: "Візьми лишень мене."! 'Він передав усе, що мав, Йосифові в руки й, маючи його при собі, не клопотався нічим, окрім харчів, які сам їв. Йосиф же був поставний і гарний з виду.dC 'З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що мав, Господь поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа та й Господнє благословення було на всьому, що було в нього вдома й на полі.hK 'тож Йосиф знайшов ласку в очах свого пана й слугував йому, й цей наставив його над своїм домом і все, що мав, дав йому в руки.5 'Бачив же його пан, що Господь був з ним і що щастив йому Господь у всьому, що робив,%E 'А Господь був з Йосифом, і щастило йому в усьому: він був у домі свого пана, єгиптянина. ) 'Йосифа ж приведено в Єгипет, де купив його Потіфар, двірський вельможа фараона, начальник вартових, єгиптянин, у ізмаїльтян, що привели його туди.'~I &По тому вийшов його брат, у якого на рученяті була червона нитка. І дала йому ім'я Зерах.q}] &Та й сталось: коли воно назад потягло ручку - аж тут його брат вийшов. І каже вона: "Як же ти прорвався!" І назвала його ім'ям Перец.d|C &І як вона породила, висунуло одне ручку, а повитуха схопила і прив'язала до ручки червону нитку, кажучи: "Це вийшло перше."l{S &Коли ж настав їй час родити, ось - близнята в її лоні.z7 &Тоді Юда пізнав їх і сказав: "Вона слушніша від мене, бо я не дав їй Шелу, мого сина!"4yc &Коли її виводили, вона послала своєму свекрові сказати: "Від чоловіка, чиї оці речі, я зачала." І додала: "Пізнавай, будь ласка, чиї оці речі: печатка, мотузка й палиця."Cx &По якихось трьох місяцях повідомлено Юду: Зблудила, мовляв, Тамара, твоя невістка, ба й більше: завагітніла вона від блуду. А Юда сказав: "Нехай виведуть її геть і спалять!" 5}|{z{yAxQwvutZsr4qponmm'l|kjihggf ed bba`3__%^;]%\\[rZZYLXwWVMUpTJ=e<~;:: 9\876544L32M10/..-C,++5*()/(T''5&&G%d%$##6"~!!X k//IbisT 6  Jd3 a /Чого ж нам гинути перед очима в тебе, нам і землі нашій? Купуй нас і нашу землю за збіжжя, то й будемо ми й наша земля фараонові підневільними. Дай тільки нам насіння на засів, і будемо ми жити, не помремо, та й земля наша не спустошиться."C /Коли ж минув рік, вони прийшли до нього наступного року та й кажуть йому: "Не будемо таїти від нашого владики, що й грошам кінець і скотина наша в нашого володаря. Не зосталось для нашого владики вже аж нічого, як тільки наші тіла й наші землі.+Q /І вони стали приганяти до Йосифа свою худобу, а він давав їм хліб за коней, овець, волів та за ослів, і так прохарчовував їх хлібом за всю їхню худобу в тому році.3a /А Йосиф каже: "Приженіть вашу худобу, і я дам вам хліба за вашу худобу, коли не стало грошей."jO /Коли гроші були вже витрачені в Єгипетській країні й у Ханаан-краю, тоді прийшли всі єгиптяни до Йосифа та й кажуть: "Дай нам хліба! Чого це ми маємо вмирати перед тобою? Скінчились бо наші гроші." /Йосиф же зібрав усі гроші, які були в Єгипетській країні та в Ханаан-краю за збіжжя, що його купували люди, й заніс ті гроші в палату фараона.nW / В усій країні не було хліба, бо настав вельми тяжкий голод, так що й Єгипетська країна й Ханаан-край умлівали від голоднечі.F / Наділив Йосиф і хлібом свого батька й своїх братів і всю родину свого батька, відповідно до числа людей.3 / Та й так Йосиф оселив свого батька і своїх братів і дав їм посілість в Єгипетській країні, в найкращій околиці, в землі Рамсес, як повелів був фараон.! / І знову благословив Яків фараона та й відійшов з-перед фараонового обличчя./ / А Яків відповів фараонові: "Час кочування мого - сто тридцять років. Мало їх і важкі були вони - роки мого життя; не досягли вони числа літ моїх батьків."fG /Фараон же спитав Якова: "Скільки років життя твого?"2_ /Тоді привів Йосиф Якова, свого батька, і появив його фараонові, та й Яків привітав фараона.|s /Єгипетська країна перед тобою. На найліпшій землі осели батька твого і твоїх братів. Нехай оселяться в Гошен-землі. А як знаєш, що між ними є які здібні люди, то настанови їх наглядачами над моїми стадами." /На те сказав фараон до Йосифа: "Твій батько і твої брати прибули до тебе.P /Далі вони кажуть до фараона: "Ми прийшли побути в цьому краю, бо немає пасовиська вівцям твоїх рабів, тяжкий бо голод у Ханаан-краю. Тож дозволь рабам твоїм оселитися в Гошен-землі."vg /А фараон спитав його братів: "Коло чого ж ви пораєтеся?" Вони й відповіли фараонові: "Скотарі - раби твої, так ми, як і наші батьки." /Та й узяв він п'ятьох чоловіків з-поміж своїх братів і появив їх фараонові.G /Отож Йосиф пішов і повідомив фараона: "Мій батько", каже, "і мої брати зо своїми вівцями й зо своїм товаром та зо всім, що мають, прибули з Ханаан-краю, і ось вони в Гошен-землі." 7 ."То ви скажіть: Раби твої були скотарями змалку аж до цих пір, так ми, як і батьки наші, - щоб вам осісти в Гошен-землі; гидують бо єгиптяни всіма скотарями."  .!Коли ж, отже, фараон вас прикличе та й спитає: Коло чого ж ви пораєтеся?9 m . Вони ж пастухи, ходять за стадами; отож пригнали з собою своїх овець та свій товар і все, що мають.& G .А Йосиф каже своїм братам та домові батька свого: "Поїду та сповіщу фараона та скажу йому: Брати мої і дім мого батька, які були в Ханаан-краю, прибули до мене.0 [ .Та й каже Ізраїль до Йосифа: "Тепер хай і вмираю, коли побачив я твоє лице і що ти живий ще!".W .Тоді Йосиф запряг свою колісницю і виїхав назустріч Ізраїлеві, батькові своєму, в Гошен. З'явившись перед ним, упав він йому на шию і так плакав довго на його шиї.B .Ізраїль послав перед собою до Йосифа Юду, щоб показати дорогу в Гошен. І прибули вони в Гошен-землю._9 .А синів Йосифа, які в нього народилися в Єгипті, було дві душі. Всіх же душ з дому Якова, що прийшли в Єгипет, - сімдесят.ym .Всіх же душ, що приналежали Яковові, що вийшли з його лона та що прибули в Єгипет, крім жінок синів Якова, було разом шістдесят шість.;q .Це сини Білги, що її дав Лаван Рахилі, своїй дочці, і цих вона родила Яковові, всього сім душ.`; .А сини Нафталі: Яхцел, Гуні, Єцер і Шіллем.5g .Син же Дана: Хушім.  .Це сини Рахилі, які народилися в Якова, всього чотирнадцять душ.+Q .А ось сини Веніямина: Бела, Бехер, Ашбел, Гера, Нааман, Ехі, Рош, Муппім, Хуппін і Ард.iM .В Йосифа народилися в Єгипетській землі: Манассія і Ефраїм, яких уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.e~E .Сини ж Рахилі, жінки Якова: Йосиф і Веніямин.:}o .Оце сини Зілпи, що її Лаван дав Лії, своїй дочці, й цих вона родила Яковові, шістнадцять душ.4|c .Сини ж Ашера: Імна, Ішва, Ішві, Верія та сестра їхня Серах. І сини Верії: Хевер та Маркіел.{{q .Сини Гада: Ціфйон, Хаггі, Шуні, Ецбон, Ері, Ароді та Арелі.lzS .Це сини Лії, що їх вона породила Яковові в Паддам-Арамі з дочкою його Діною. Всіх його синів та дочок було тридцять три.Zy/ .Сини ж Завулона: Серед, Елон та Яхлеел.`x; . А сини Іссахара: Тола, Пувва, Іов і Шімрон._w9 . Сини ж Юди: Ер, Онан, Шела, Перец та Зерах. Але Ер та Онан померли в Ханаан-краю. Сини ж Переца були Хецрон і Хамул.Vv' . А сини Леві: Гершон, Кегат та Мерарі.u . Сини ж Симеона: Ємуел, Ямін, Огад, Яхін, Цохар та Саул, син ханаанянки.etE . Сини ж Рувима: Ханох, Паллу, Хецрон, та Кармі.3sa .Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет: Яків і сини його. Первісток Якова - Рувим.Wr) .Синів своїх і синів своїх синів, дочок своїх і дочок своїх синів - усе своє потомство привів він із собою в Єгипет.uqe .Забрали вони з собою і худобу і своє майно, що його були надбали в Ханаан-краю, і прибули в Єгипет - Яків, а з ним усі його домочадці. p .І вирушив Яків з Версавії, а сини Ізраїля повезли Якова, свого батька, і всіх дітей та жінок на возах, які послав був фараон, щоб його взяти.:oo .Я сам перейду з тобою в Єгипет, я й виведу тебе напевне назад, а Йосиф рукою своєю закриє тобі очі."6ng .І сказав: "Я - Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти в Єгипет, бо там я виведу з тебе великий народ.m .А вночі Бог у видиві сказав до Ізраїля: "Якове, Якове!" Він же озвався: "Я тут!"Ol  .Вирушив Ізраїль зо всім, що було в нього, і, прийшовши у Версавію, приніс жертви Богові свого батька Ісаака./kY -Тоді Ізраїль сказав: "Буде з мене! Йосиф, мій син, ще живий. Піду та й побачу його, заки помру.".jW -Як же вони переказали йому всі слова Йосифа, що він їх говорив їм, та коли він побачив ті вози, що їх послав Йосиф, щоб його забрати, ожив дух Якова, їхнього батька.xik -і оповіли йому: "Йосиф", кажуть, "ще живий! і управляє він усією Єгипетською країною." Та серце його було холодне, бо він їм не довіряв. h -І рушили вони з Єгипту і прибули в Ханаан-край, до Якова, батька свого,Bg -І відіслав він своїх братів; а коли вони пускалися в дорогу оце сказав їм: "Не докоряйте собі в дорозі."Ff -Так само й своєму батькові послав він десять ослів, нав'ючених щонайліпшим єгипетським добром, і десять ослиць нав'ючених збіжжям, хлібом і харчами для його батька на дорогу.1e] -Кожному з них дав він одіж на зміну, а Веніяминові дав триста срібняків і п'ять одеж на зміну.-dU -Так і зробили сини Ізраїля. Йосиф дав їм вози на наказ фараона і дав їм харчів на дорогу.#cA -Не жалуйте речей, що зостануться дома, бо що найліпше в Єгипетській країні, буде вам."ube -Отож повели їм: Візьміть собі з Єгипетського краю вози для дітей ваших і для жінок ваших і підведіть вашого батька та й приходьте.~aw -і, забравши вашого батька й ваші сім'ї, приходьте до мене, а я дам вам щонайліпшу землю в Єгипті, й ви будете живитися достатками країни.c`A -І каже фараон до Йосифа: "Скажи своїм братам: От що зробіть - нав'ючте вашу скотину та й вибирайтесь і йдіть у Ханаан-край,R_ -В палатах же фараонових розповсюдилася чутка, що прибули брати Йосифа. Зраділи на те фараон та і його слуги.)^M -Далі обцілував усіх своїх братів і плакав їм на шиї. А після того розмовляли брати з ним.?]y -Тоді припав він на шию Веніяминові, своєму братові, та й заплакав. А й Веніямин плакав на його шиї.g\I - Ще повідайте моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, й поспішіть та приведіть сюди мого батька."C[ - Ось бачите на власні очі й бачить Веніямин, брат мій, на власні очі, що це я своїми устами говорю до вас.cZA - Я буду там утримувати тебе, - ще бо п'ять років буде голод, - аби не потрапив ти в злидні, ти й твоя родина і все, що є в тебе.aY= - І осядешся в краю Гошен та й будеш біля мене, ти і твої діти й діти дітей твоїх, і твої отари й стада твої і все, що в тебе.X - Поспішайте ж та до мого батька і скажіть йому: Так говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене владикою всього Єгипту; прийди до мене, не гайся!W -Отож не ви мене сюди послали, а Бог; він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю.?Vy -Бог послав мене перед вами, щоб зберегти на землі решту вас і врятувати життя ваше великим рятунком. U -Оце ж два роки голоду на землі, а ще п'ять років не буде ні оранки, ні жнив.T -Але ви тепер не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами. S -А Йосиф каже до своїх братів: "Приступіть лишень до мене." І вони приступили. Та й каже він знову: "Я, - Йосиф, ваш брат, якого ви продали в Єгипет.~Rw -Та й каже Йосиф до братів своїх: "Я, - Йосиф! Чи ще живий мій батько?" Та брати його не могли йому відповісти, бо стривожились перед ним.Q{ -І заплакав він уголос так, що почули єгиптяни й почув дім фараона.GP -Тут Йосиф не міг себе стримати перед усіма, які стояли коло нього, і закричав: "Виведіть усіх від мене!" І не зосталося при Йосифові нікого, коли він признавався своїм братам.`O; ,"Бо ж як мені йти назад до свого батька, коли хлопця не буде зо мною? Хіба, щоб дивитися на горе, що постигне мого батька."N ,!Тепер отже благаю тебе, щоб твій раб зостався моєму владиці невільником замість хлопця, а хлопець нехай повернеться зо своїми братами.$MC , Тому що я, твій раб, заручив собою своєму батькові за хлопця, бо сказав: Як не приведу я його назад до тебе, то я буду винен перед моїм батьком на все моє житя.L ,і станеться, коли він тільки побачить, що хлопця немає, то помре; та й так твої раби зведуть твого сивоголового раба, нашого батька, смутком у Шеол.ZK/ ,Тож як тепер прийду до твого раба, а мого батька, і хлопця не буде з нами - його ж душа так зв'язана з душею хлопця -XJ+ ,Як же ви візьмете від мене ще й цього і спіткає його якесь лихо, то мене, сивоголового, зведете від смутку до Шеолу.6Ig ,Один з них пішов від мене, і я сказав: Певно роздерто його на кавалки! та й не бачив я його й досі.4Hc ,Тоді твій раб, мій батько, каже до нас: Ви самі знаєте, що двох тільки вродила мені моя жінка.9Gm ,А ми відповіли: Не можемо йти. Як буде з нами наш найменший брат, то підемо. Ми бо не можемо з'явитися перед лицем цього мужа, коли не буде з нами нашого найменшого брата.|Fs ,Тоді батько наш сказав: Ідіть знову, купіть нам трохи харчів.E! ,І як ми повернулися до твого раба, мого батька, то й розповіли слова владики.CD ,Тоді ти сказав до рабів твоїх: Коли не прийде ваш найменший брат з вами, не бачити вам більше лиця мого.Ти ж сказав до твоїх рабів: Приведіть його до мене, щоб я поглянув на нього.RA ,Ми відповіли владиці: Є в нас старенький батько й молодий брат, який народився в нього під старість. Брат його вмер і він один зостався з дітей своєї матері, то й полюбив його батько.@y ,Владика питав був своїх рабів, чи є, мовляв, у вас батько або брат?0?[ ,Тоді приступив до нього Юда й каже: "Прошу, владико, дозволь твоєму рабові промовити до мого владики на вухо й не прогнівись на твого раба, бож ти - як сам фараон.Y>- ,А Йосиф каже: "Де ж би я таке робив?! Той, у кого знайдено чашу, буде мені рабом, а ви йдіть у мирі до вашого батька."R= ,На те Юда відповів: "Що ж нам казати нашому владиці? Що говорити? Як нам виправдатись? Бог відкрив провину рабів твоїх. Ми ж раби владиці, так ми, як і той, у кого знайшлась оця чаша."P< ,А Йосиф промовив до них: "То що за вчинок ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?"Q; ,Увійшов отже Юда зо своїми братами до Йосифа в дім, - а він був ще там, - та й попадали перед ним ниць на землю.3:a , Тоді пороздирали вони на собі одежі й, нав'ючивши кожен свого осла, повернулися назад у місто.E9 , Він обшукав, почавши від найстаршого, а скінчивши на найменшім, - і знайшлася чаша в мішку Веніяминовім."8? , Метнулися вони, та й кожен скинув свій лантух на землю і кожний свій мішок розв'язав.f7G , А той каже: "Нехай воно тепер так і буде, як ви сказали: той, у кого знайдеться чаша, буде мені рабом, ви ж будете невинні."E6 , Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами."5 ,Оце гроші, що їх ми знайшли в наших мішках під верхом, назад тобі принесли з Ханаан-краю, - то як же б ми крали з дому твого владики срібло чи золото?f4G ,А вони йому відповіли: "Навіщо владика такі слова говорить? Де ж би таке могло бути, щоб твої раби допустилися такого діла!_39 ,Отож наздовнагши він їх, передав їм ті слова.(2K ,Таж то чаша, що з неї п'є мій владика, ще й ворожить на ній. Ви зле зробили, вчинивши таке."d1C ,Та ледве вони вийшли з міста, ще не були й далеко, аж Йосиф каже тому, що був над його домом: "Уставай, біжи за тими людьми, а як доженеш їх, то скажи їм, чому це ви, мовляв, заплатили злом за добро?p0[ ,Раннім ранком відпущено людей, їх самих і їхніх ослів.d/C ,А мою чашу, срібну чашу, покладеш найменшому в мішок зверху, разом з його грішми за хліб." І той зробив так, як велів Йосиф.. # ,Потім Йосиф звелів старшому над його домом: "Наповни мішки чоловіків збіжжям, скільки зможуть нести, і вклади гроші кожному в його мішок зверху.~-w +"І розсилав їм Йосиф частки зо свого столу, однак частка Веніямина була вп'ятеро більша ніж частки всіх інших. І пили з ним і веселились.x,k +!А сиділи вони проти нього згідно з їхнім віком, від найстаршого до наймолодшого. І дивувалися чоловіки, споглядаючи один на одного.y+m + І подали йому окремо і їм окремо й окремо єгиптянам, які з ним обідали; не можуть бо єгиптяни їсти з євреями, огидно для єгиптян воно.(*K +По тому ж, умивши собі обличчя, вийшов, переміг себе й каже: "Подавайте лишень страви."p)[ +І хутенько вийшов, бо серце його зворушилось на вигляд брата і сльози зависли на очах його; він пішов у світлицю й там заплакав.Q( +А він, підвівши свої очі, побачив Веніямина, свого брата одноматірного, та й питає: "Чи це ваш найменший брат, що про нього ви мені казали?" і додав: "Бог нехай милує тебе, мій синку!"'9 +"Здоров раб твій, наш батько; він ще живий", і схиливши голови, поклонились до землі.& +Тоді він спитав їх про здоров'я та й сказав: "Чи здужає ваш батько старенький, про якого ви мені говорили? Чи він живий ще?" Вони відповіли: R% +Коли ж Йосиф прийшов додому, піднесли йому гостинця, що його мали з собою, і поклонилися йому лицем до землі.'$I +Вони напоготовили гостинця, заки прийшов Йосиф у полудень, бо чули, що там обідатимуть.+#Q +І ввів той чоловік їх у дім Йосифа, дав їм води обмити ноги свої, а їхнім ослам дав паші."+ +Він же відповів: "Мир вам, не бійтесь. Бог ваш і Бог вашого батька поклав вам скарб у ваші міхи; ваші гроші дійшли до мене." Тоді вивів до них Симеона.4!c +Принесли ми з собою й інші гроші, щоб купити хліба. Не знаємо, хто вклав наші гроші нам у мішки."3 a +Але сталося, як ми прибули до заїздного дому та розв'язали наші лантухи - аж гроші кожного в його мішку зверха, таки ці самі наші гроші! Ми привезли їх назад із собою.$C +та й кажуть: "Добродію, благаємо тебе, ми вже приходили перед тим, щоб купувати збіжжя.'I +І приступили вони до старшого над Йосифовим домом і розмовляли з ним при вході до дому,3 +Та чоловіки перелякалися, що ввели їх у Йосифовий дім, та й кажуть: "Це з-за отих грошей, що знайшлись були у наших мішках, нас уводять, щоб вишукати якийсь сповид проти нас, накинутись і уярмити нас разом з нашими ослами." +Чоловік той зробив, як йому велів Йосиф, і ввів людей у Йосифів дім./Y +Як же побачив Йосиф Веніямина з ними, то каже старшому над його домом: "Уведи отих людей у дім, заколи що з худоби і приготуй, зо мною бо їстимуть ці люди в полуднє."ym +Взяли чоловіки цього гостинця, взяли грошей із собою удвоє і Веніямина та й, уставши, перейшли в Єгипет і з'явилися перед Йосифом.;q +Бог же Всемогутній нехай дасть вам ласку перед тим чоловіком, щоб він випустив на волю другого вашого брата, а й Веніямина. Я ж як обездітнів, так і зостануся бездітним!" + Та й брата вашого беріть і йдіть та й повертайтесь до того чоловіка.lS + А грошей візьміть із собою вдвоє. Бо гроші, що їх звернено у ваші мішки зверху, візьміть назад із собою, може ж там помилилися.;q + На це відозвався до них ізраїль, їхній батько: "Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальсаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та миідалів.wi + Якби ми були не гаялись, напевно тепер повернулися б удруге."% + Я ручуся за нього, з моїх рук будеш його вимагати. Коли не приведу його назад до тебе й не поставлю його перед тобою, довіку буду я винен перед тобою. +Тож і каже Юда до ізраїля, свого батька: "Відпусти хлопця зо мною, ми встанемо й підемо, щоб жити нам, а не вмирати - нам самим, тобі й нашим дітям.  +Вони ж відповіли: "Він пильно розпитував про нас і про нашу родину: чи, мовляв, іще живе ваш батько? чи маєте ще брата? Ми йому й оповіли так, як він питав нас. Хіба ж ми знали, що він скаже: Приведіть вашого брата."G +А ізраїль і каже: "Навіщо ви мені заподіяли таке лихо та й сказали цьому чоловікові, що в вас є ще брат?" s~~N}|D{Kz~y\xkwuut7sS=Z<;:u:8866C44!322(10/q.--\-',,,+**T)('u&j%$$7#x"! SRZ12!$BK p 9 /t*s35a І ось голосіння синів Ізраїля дійшло до мене, я бачив утиски, що ними пригнітають їх єгиптяни._49Тому я й зійшов рятувати його з рук єгиптян і вивести його з тієї землі в землю простору і гарну, що тече молоком та медом, на житла ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та евусіїв.3І промовив Господь: "Бачу я, бачу бідування народу мого, що в Єгипті, і чую голосіння, що його спричинюють доглядачі. О, я знаю біль його!]25А далі: "Я - Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова." І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога.71iІ сказав: "Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш - земля свята."h0KПобачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: "Мойсею, Мойсею!" І відповів той: "Я тут!"C/І каже Мойсей сам до себе: "Підійду лишень ближче та подивлюсь на це велике диво, чому то не згоряє кущ?"Y.-І з'явився йому ангел Господній у вогняному полумені посеред куща. Глянув він, аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє.- }Мойсей же пас вівці в Їтра, тестя свого, священика мідіянського. Раз погнав він був вівці поза пустиню і прийшов до Божої гори, до Хориву.s,aІ побачив Бог, як ото йдеться Ізраїлеві та й зрозумів його.+Почув Бог їхній стогін та й згадав союз свій з Авраамом, Ісааком та Яковом.*{Та за той довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці й голосили, й лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога.)1І породила вона сина, і він дав йому ім'я Гершом, кажучи: "Захожий я в чужій землі.",(SІ погодився Мойсей зостатись у того чоловіка, а цей видав Ціпору, дочку свою, за Мойсея.+'QІ каже він дочкам своїм: "А де ж він? Чому то ви лишили того чоловіка? Закличте його до їди."@&{А вони: "Якийсь єгиптянин відборонив нас від чабанів та ще й начерпав нам води й понапував нам вівці."4%cКоли ж вони прийшли до Реуела, свого батька, він і питає: "Чому так скоро повернулися сьогодні?"&$GАле надійшли чабани і відігнали їх; тоді Мойсей устав і допоміг їм, понапував їм овець.j#OА в мідіянського священика було семеро дочок. Прийшли вони черпати воду, щоб наповнити пійла та напоїти батькових овець./"YТа й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі; і присів там коло однієї криниці.(!KА той: "Хто тебе настановив князем і суддею над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?" Злякався Мойсей та й каже собі: "Таки виявилося діло."^ 7 Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б'ються; і каже до того, що скривдив: "Чого б'єш ближнього свого?"2_ Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску.C Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б'є єврея, одноплемінника його.  А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім'я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його.{q І каже їй фараонова дочка: "Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату." Взяла жінка дитятко й вигодувала його.!=І відповіла їй фараонова дочка: "Побіжи!" Побігла дівчина й покликала матір дитинки._9Каже тоді його сестра дочці фараоновій: "Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?"kQВідчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп'ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: "Це єврейська дитинка.",SАж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його.yСестра ж його засіла здалека, бажала бо знати, що з ним станеться.A}А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп'ятко і сховала його в комишах узберіг річки./YЗавагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці. Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія.q _Тоді повелів фараон усьому народові своєму: "Усякого сина, що вродиться в євреїв, кидайте в річку; а кожну дочку лишайте живу."v iА за те, що боялись повитухи Бога, дав він їм гарне потомство. І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.{ sА повитухи фараонові: "Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили."P Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: "Чому ви чините таке й лишаєте хлоп'яток при житті?"E Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп'яток.;  s"Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син - убивайте, а як дочка - нехай живе."(  MІ каже цар єгипетський єврейським повитухам, - одній з них на ім'я Шіфра, а другій Пуа:   #І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.m  W І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт;    Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше.   І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес.& I Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю."! ? І каже своєму народові: "Бачте! Ізраїльтяни, - вони численніші, вони сильніші від нас.o [А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа.Z 1Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.Z 1І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той.( MА всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті.8 oДан та Нефталі, Гад та Ашер.< wІссахар, Завулон та Веніямин;2 cРувим, Симеон, Леві, Юда;~ =Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю: /}Y 2І помер Йосиф мавши сто десять років, а вони забальсамували його й поклали у труну в Єгипті.;|q 2І взяв Йосиф у синів Ізраїля таку клятву: "Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості.";{q 2Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: "Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, що про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові."Vz' 2Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися в Йосифові прийми.y/ 2І пробував Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років.$xC 2Не бійтесь, отже, я годуватиму вас і дітей ваших." І втішив їх і говорив до них зичливо.`w; 2Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям.jvO 2А Йосиф каже до них: "Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога?u 2Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: "Ось ми - твої раби." t 2Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони бо зло вчинили тобі. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька." І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього. s; 2І послали до Йосифа сказати: "Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи: (rK 2Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: "Ануж Йосиф зненавидить нас (тепер) та й направду відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли."Kq 2Після похорону батька повернувся Йосиф у Єгипет, він і його брати й усі, що ходили з ним ховати його батька..pW 2 вони бо занесли його в Ханаан-край і поховали його в печері на полі Махпела, яку вкупі з полем купив був Авраам на власне кладовище в Ефрона, хеттита, проти Мамре.^o7 2 Сини його, отже, зробили так, як він велів їм;>nw 2 А як мешканці краю, ханааняни, бачили цю жалобу коло Атад-току, то сказали: "Тяжка це жалоба для єгиптян." Тим то й названо його ім'ям Авел-Міцраїм, що є по тому боці Йордану.m7 2 Прийшли ж вони до Атад-току, що по тому боці Йордану, й ридали там вельми великим та важким риданням; і справив він по своєму батькові сімденну жалобу.~lw 2 Вийшли з ним і колісниці й вершники: був це вельми великий почет.uke 2і ввесь дім Йосифа та його брати з домашніми його батька; тільки своїх дітей та овець своїх і стада свої лишили вони в Гошен-землі.pj[ 2І вийшов Йосиф ховати батька свого, а з ним пішли всі двірські фараона, вельможі його роду та й усі старші єгипетського краю,i 2Фараон відповів: "Іди й поховай свого батька, так, як він тебе заприсягнув."Wh) 2Батько мій заприсягнув мене словами: Ось я вмираю. В моєму гробі, що його я викопав собі в Ханаан-краю, там мене поховаєш! Отож дозволь мені піти та поховати свого батька, і я повернуся."Yg- 2А як минули дні жалоби, Йосиф сказав дворові фараона: Коли я знайшов ласку в очах ваших, скажіть фараонові таке: Qf 2Сорок днів пішло на те, бо стільки днів треба було на бальсамування. Єгиптяни ж оплакували його сімдесят днів.>ew 2Потім Йосиф повелів своїм слугам, лікарям, набальсамувати батька, й лікарі забальсамували Ізраїля. d  2Припав Йосиф на лице своєму батькові й плакав над ним та цілував його.hcK 1!А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду.^b7 1 Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета."@a{ 1Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію.j`O 1у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище._ 1По тому він повелів їм, кажучи: "Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита;@^{ 1Всі вони - це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.#]A 1Веніямин - вовк хижий: вранці він добич пожирає, а ввечорі награбоване ділить."F\ 1Нехай благословення твого батька, більші, ніж благословення гір відвічних і ніж приваба горбів споконвічних, на голову Йосифа зійдуть, на тім'я князя між його братами.i[M 1Завдяки Богові твого батька, що тобі помагає, та Всевишньому, що тебе благословляє благословенням небес ізгори, благословенням безодні, що розляглась долі, благословенням грудей і лона.~Zw 1Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.Y 1З ним зачіпалися лучники, ворогували ті, що стріли пускають.'XI 1Розкішна вітка - Йосиф, плідна при джерелі гілка, галузки її здіймаються по мурі.qW] 1Нафталі - лань бистронога, що родить гарні оленята.rV_ 1Ашер у хлібі розкошує, він постачає ласощі царські.U# 1Гад,- коли орда на нього нападає, він громить і переслідує її по п'ятах.TT# 1Я вичікую, Господи, твого спасіння!US% 1Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.oRY 1Дан судитиме люд свій, як одне з поколінь Ізраїля.FQ 1Бачив, що люба річ спочити та що земля прекрасна, і гне під в'юком спину, та й став рабом підлеглим.qP] 1Іссахар - осел костистий, що між кошарами розлігся.&OG 1 Завулон житиме на примор'ї, де пристані - морським суднам, з боку ж Сидон у нього. N 1 Очі в нього іскристі більш, ніж вино; від молока біліші його зуби.xMk 1 До виноградини він прив'язує своє осля, що до найкращої лози - дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон - свій одяг.tLc 1 Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.fKG 1 Левеня - Юда. Ти, мій сину, здобиччю зріс угору. Причаївся, немов левище, принишкнув, наче левиця: хто його сполошить?jJO 1Юдо, тебе брати твої будуть уславляти, твоя рука буде на карку твоїх ворогів. Сини твого батька схиляться тобі до ніг.I{ 1Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.H# 1Нехай душа моя не входить у їхні ради і честь не пристає в їх громаду; вони бо в своїм гніві повбивали мужів, понищили волів у своїм завзятті.vGg 1Симеон та Леві - брати, насильства зброя - їх кинджали.PF 1Бурхливий, немов вода, та не будеш горувати, бо ти вдерся на ложе твого батька. Ти бо осквернив моє ложе.HE 1Рувим! Ти - мій первенець, моя міць, первоплід моєї чоловічої сили. Вершина гідности й вершина сили. D 1Зійдіться й слухайте, синове Якова, слухайте Ізраїля, вашого батька.?C { 1Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: "Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх.GB 0Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком."NA 0Далі Ізраїль сказав до Йосифа: "Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.7@i 0І поблагословив їх того дня, кажучи: "Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію." І поставив він Ефраїма перед Манассію.m?U 0Та батько не схотів, і каже: "Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів."J> 0та й каже Йосиф своєму батькові: "Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову."]=5 0Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,l<S 0Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі." ;; 0І поблагословив він Йосифа словами: "Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,Q: 0але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.9- 0 По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;8} 0 Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.M7 0 Та й каже Ізраїль до Йосифа: "Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство."j6O 0 Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.5 0 Йосиф відповів свому батькові: "Це мої сини, що їх Бог дав мені тут." Каже тоді Яків: "Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх."l4S 0Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: "Хто це?"?3y 0Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму."Z2/ 0Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.(1K 0А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони - мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон. 0 0і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.K/ 0Та й каже Яків до Йосифа: "Всемогутній Бог з'явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,F. 0Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, - Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.w- k 0І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: "Твій батько хворий." Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.F, /Тоді Яків каже: "Клянись мені!" І той поклявся йому. Тоді приклонивсь Ізраїль до узголов'я свого ліжка.p+[ /бо хочу лежати з моїми батьками. Ти винесеш мене з Єгипту й поховаєш у їхній гробниці." Він же відповів: "Зроблю по твоєму слову!"-*U /А коли прийшов час Ізраїлеві вмирати, то прикликав він свого сина Йосифа й каже до нього: "Як я знайшов ласку в твоїх очах, поклади, будь ласка, твою руку під моє стегно та приречи вчинити мені ласку й вірність: не ховай мене в Єгипті;A)} /Яків прожив ще в Єгипетській країні сімнадцять років, віку ж його життя було сто сорок і сім років.m(U /Отже ізраїльтяни осілися в Єгипетській країні, в землі Гошен. Вони придбали там посілості, були плідні і множилися вельми.'7 /Отож установив Йосиф такий закон на землю в Єгипті, який має силу й досі: п'ятину прибутків давати фараонові, тільки земля жерців не стала фараоновою.I& /А вони відповіли: "Ти врятував життя нам! Ми знайшли ласку в очах нашого владики; будемо рабами фараонові."u%e /а під час збору п'ятину будете давати фараонові, чотири ж частини будуть для вас на засів поля та на прожиток, вам і родинам вашим."Q$ /Тоді Йосиф сказав народові: "Оце купив я нині вас і вашу землю для фараона. Ось вам насіння: засівайте землю;1#] /Тільки землі жерців він не закупив, бо жерці мали приділ від фараона й живилися з того свого приділу, що його давав їм фараон; тому то вони й не продали своєї землі.x"k /А людей переселив у міста від одного до другого кінця Єгипту.3!a /Тож закупив Йосиф для фараона всю Єгипетську землю, бо кожний з єгиптян продали своє поле фараонові, тому що притиснув їх голод. Отак уся земля стала фараоновою. jb~}|X{zxwuuEt^sr_qVponn%lkk(ihggrgedccb+aZ`^^`]][[]ZrYY?XW~VgUlT2SWR^QPOON M`LKJIIHYGFFDDCA@?>==O10[/.t-,+**/)) ('&t%$$^#"! bUt\>d L ji:j*AOПокликав фараон Мойсея та Арона й каже: "Ідіть, принесіть жертву Богу вашому в землі цій."@7Так і зробив Господь. І налетіли мухи великими роями у фараонові палати і в будинки слуг його; і в цілу Єгипетську землю; і тяжко потерпіла земля від мух.?Я встановлю різницю між моїм народом і твоїм народом; завтра буде цей знак."b>?Я зроблю того дня виняток для Гошен-землі, де живе мій народ, і там не буде мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землі.F=Бо як не схочеш відпустити народ мій, то я пошлю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на твої палати песі мухи. І доми єгиптян, а навіть земля, на якій живете, будуть повні мух.e<EСказав Господь Мойсеєві: "Встань рано вранці і стань перед фараоном саме тоді, як він виходитиме на воду, і промов до нього: Ось що каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені в пустині.};uТоді чаклуни промовили до фараона: "Це перст-палець Божий." Та закам'яніло серце фараона і не послухав їх, як і передсказав був Господь.^:7Чаклуни намагалися зробити те саме, вивести своїми чарами комарів, та не змогли. І насіли комарі на людей і на худобу.J9 Так і вчинили вони. І простяг Арон руку свою з палицею і вдарив порох землі, і налетіла комашня на людей і на худобу; увесь порох землі взявся комарями по всій землі Єгипетській.8  Господь казав Мойсеєві: "Скажи Аронові, щоб підніс свою палицю та вдарив порох землі, і зробиться він комарями по всій землі Єгипетській."l7S Але як тільки побачив фараон, що полегшало, то закам'яніло його серце, і не слухався Мойсея і Арона, як і перед сказав Господь.}6u Загрібали їх величезними купами, аж земля від них засмерділась.51 І зробив Господь по слову Мойсея; і поздихали жаби по домах, по дворах і по полях.W4)Вийшли Мойсей і Арон від фараона. І став Мойсей благати Господа за сказане про жаби, що ним поклявся фараонові.P3Щезнуть від тебе жаби і по твоїх будинках, і від слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці зостануться."V2'А він сказав "Узавтра." Відповів Мойсей: "Буде по твоєму бажанню, щоб ти взнав, що немає іншого, як Господь, Бог наш.W1)І відповів Мойсей фараонові: "Вкажи мені ясно, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх і за людей твоїх, щоб зникли жаби від тебе і по твоїх будинках, та щоб тільки в ріці зостались?"0/Тоді прикликав фараон Мойсея та Арона і каже: "Моліть Господа, щоб прогнав жаб від мене і від моїх людей, і я відпущу народ принести жертву (Господеві)."!/=Але й чаклуни зробили таке саме своїми чарами й понаводили жаб на Єгипетську землю.0.[І простяг Арон руку свою на єгипетські води і понаводив жаб, і вкрили жаби землю Єгипетську.- Господь сказав Мойсеєві: "Скажи Аронові: Простягни руку твою з палицею твоєю на ріки, на рови, і на стави, і наведи жаби на Єгипетську землю.", Навіть на тебе самого і на людей твоїх і на слуг твоїх лізтимуть жаби."I+ І закишить річка жабами, і повилазять вони і поналазять у палати твої, і в спальню твою, і на ліжко твоє, і в будинки слуг твоїх, і цілого твого народу, і в печі твої, і в діжі твої.*yКоли ж затнешся не відпустити, ось я поб'ю ввесь край твій жабами.])5Господь сказав Мойсеєві: "Піди до фараона та промов до нього: Так каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.X(+Минуло сім днів, як ударив Господь по річці..'WВсі єгиптяни стали копати понад рікою, шукаючи води до пиття, бо не могли пити води з річки.z&oПовернувся фараон, увійшов до палати, і було йому й це байдуже.z%oАле і чаклуни єгипетські теж зробили таке своїми чарами; і серце фараонове затвердло, і не послухав їх, як і передсказав був Господь._$9Риба в річці вигинула, і засмерділася ріка, і не могли єгиптяни пити води з річки; кров була по всій землі Єгипетській.9#mВчинили Мойсей та Арон так, як велів їм Господь; і підняв він палицю і вдарив по воді в річці перед фараоном і перед його слугами; і перемінилась уся вода в річці в кров.n"WІ сказав Господь Мойсеєві: "Скажи Аронові: Візьми палицю твою і простягни руку твою на єгипетські води: на їхні ріки, на їхні рови, на їхні стави, на всі їхні водоймища, щоб узялися кров'ю; і буде кров по всій землі Єгипетській, навіть у дерев'яних та кам'яних посудинах.",!SІ риба, що в річці, вигине, і засмердиться ріка, і єгиптяни гидуватимуть пити воду з річки."s aТому каже Господь: Ось, із чого пізнаєш, що я Господь: ось вдарю палицею, що в мене в руці, по воді в річці, і вона візьметься кров'ю.І промов до нього: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе сказати: Відпусти народ мій, щоб мені послужив у пустині; та ось ти не послухався й досі. Іди до фараона завтра вранці, і саме як виходитиме на води, виступиш йому назустріч на березі річки, з палицею, що сталась гадюкою, в руці твоїй.5Сказав Господь Мойсеєві: "Закам'яніло серце фараона; не схотів відпустити народу.5 Але серце фараонове затвердло, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь.)M Кожен кинув свою палицю, і палиці стали гадюками; та палиця Аронова пожерла їхні палиці.D Та фараон теж скликав мудреців і чарівників, і вони, чаклуни єгипетські, зробили те саме своїми чарами. Прийшли Мойсей та Арон до фараона й вчинили так, як сказав Господь. Кинув Арон свій костур перед фараоном і перед його слугами, і став він гадюкою.- "Якщо фараон вам скаже: Дайте якийсь про себе чудесний знак, тоді ти промов до Арона: Візьми твою палицю та й кинь перед фараоном, нехай стане гадюкою."_9Господь заговорив до Мойсея й Арона, кажучи: $CБуло ж Мойсеєві вісімдесят років, а Аронові вісімдесят три, як промовляли до фараона.{qЗробили Мойсей та Арон як Господь велів їм, так то й вчинили.EІ взнають єгиптяни, що Я Господь, як простягну мою руку проти Єгипту і виведу синів Ізраїля з-поміж них."Та фараон вас не послухає. Але я наложу руку мою на Єгипет і виведу полки мої, люд мій, синів Ізраїля, з землі Єгипетської великими карами.'IЯ ж зроблю запеклим серце фараонове і намножу знаки мої і дива мої в землі Єгипетській.vgТи говоритимеш йому все, що я тобі заповідаю, а Арон, брат твій, промовлятиме до фараона, щоб відпустив синів Ізраїля з землі своєї.M Сказав Господь до Мойсея: "Гляди ж, я настановив тебе як бога фараонові; а Арон, твій брат, буде тобі пророком. Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив."X+Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?# Aі кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."8 kТа саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;\ 3Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.< sА зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено - постачайте."& GА він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.RСоломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."KПрийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?;qІ бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"Z/ Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."!= І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.(K Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."nW Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.'I Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."8kА вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!W)"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.~%І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу: u}eВів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."W|)І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."6{gВони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."|zsА фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."y Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."xБо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив."Sw!Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?v7і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."8ukТа саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;Wt)Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.7siА зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено - постачайте."&rGА він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.MqСоломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."KpПрийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?;oqІ бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"Un% Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."!m= І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.(lK Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."ska Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи."j? Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."8ikА вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!Wh)"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.g/І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу: ufeВів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."We)І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."6dgВони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."wciА фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."b #Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині." aІ повірили люди; і почувши, що Господь навідався до синів Ізраїля та що зглянувся на їхнє бідування, вони, поклоняючись, припали лицем до землі.,`SІ переповів Арон усі слова, що був сказав Бог до Мойсея, і (цей) зробив чуда на очах у людей.r__Пішли Мойсей з Ароном і позбирали всіх старійшин Ізраїля.:^oІ розповів Мойсей Аронові всі слова Господні, що з ними послав його, і всі чудеса, що наказав йому.g]IІ сказав Господь Аронові: "Вийди назустріч Мойсеєві в пустиню." І вийшов, і зустрівши його на горі Божій, поцілував його.\'І Господь полишив його тому, що вона сказала "кривавий жених", із-за обрізання. [Взяла Ціпора гострого кременя та й обрізала крайню шкірку свого сина і приторкнулась нею до ніг його кажучи: "Кров'ю окуплений жених ти мені."ZІ сталось у дорозі, на ночівлі, стрів його Господь і хотів убити.QYКажу тобі: відпусти сина мого, щоб він служив мені; як не схочеш відпустити, знай, я вб'ю сина первородня твого."X1Ти ж фараонові скажеш: Ось так говорить Господь: Мій син, мій первенець - Ізраїль.W}І сказав Господь Мойсеєві: "Ось ти пускаєшся в дорогу, щоб повернутись у Єгипет, гляди ж: усі ті чудеса, що я вложив тобі в руку, ти їх виконаєш перед фараоном. Я ж закаменю його серце, і він не відпустить людей.RVВзяв Мойсей жінку свою і синів своїх, посадив їх на осла та й повернувся в Єгипет. І палицю Божу взяв він у руку.MUІ сказав Господь Мойсеєві в Мідіяні: "Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі, що замишляли на твоє життя."UT%І пішов Мойсей та й вернувся до Їтра, тестя свого. І сказав йому: "Піду та повернусь до братів моїх у Єгипті та побачу, чи вони ще живі." І сказав Їтро Мойсеєві: "Іди собі здоровий у мирі."rS_І оцю палицю візьми з собою в руки, нею творитимеш чудеса."R+Він промовлятиме за тебе до народу; він буде тобі устами, а ти будеш йому богом.vQgТи промовлятимеш до нього, вкладатимеш слова в уста його; я ж буду в устах у тебе і в устах у нього і навчатиму вас, що вам чинити.nPWІ запалав Господь гнівом на Мойсея та й сказав: "Хіба нема Арона, левія, брата твого? Я знаю, що він вміє добре промовляти; та ось він і сам уже йде тобі назустріч, і зрадіє серцем, як побачить тебе.nOW Але він сказав: "Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш."uNe Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити."ZM/ А Господь йому: "Хто дав уста людині? Хто сотворив німого або глухого, чи видющого або сліпого? Хіба не я, Господь?$LC Сказав Мойсей Господові: "Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий."4Kc Якже ж не повірять ані одному з цих двох чудес і не послухають твого голосу, то візьмеш води з ріки та й виллєш на сушу, і з води, що візьмеш з ріки, стане кров на суші."J7"Отже, як не повірять тобі і як знехтують першим чудом, то повірять другому чудові.$ICТоді сказав Господь: "Засунь знов руку твою собі за пазуху." І засунув він знову руку собі за пазуху і, як вийняв її з-за пазухи, стала вона як решта його тіла./HYСказав йому Господь знову: "Засунь же руку твою собі за пазуху." І засунув руку собі за пазуху та й вийняв її знову. І ось рука його побіліла від прокази, як сніг.IG "(Це зробиш), щоб повірили вони, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова."FІ сказав Господь до Мойсея: "Простягни руку твою та візьми її за хвіст". І простяг руку й схопив її, і стала з гадини знову палиця в його руці.CEІ промовив Господь: "Кинь її на землю!" Кинув він її на землю, і стала з неї гадина. І втік Мойсей від неї.DІ промовив до нього Господь: "Що це в тебе в руці?" І сказав Мойсей: "Палиця."C І відповів Мойсей та й каже: "Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь."7Biа кожна жінка позичить у своєї сусідки та в своєї господині посуд золотий та срібний і одежі, що понадіваєте на синів та дочок ваших; і тим робом пооббираєте єгиптян."@A{Я дам цьому народові ласку в очах єгиптян так, що як будете виходити, не підете з порожніми руками;c@AТоді я простягну мою руку й вдарю по Єгипті всіма, моїми чудесами, що творитиму посеред нього, і тоді він вас відпустить.)?MЯ ж добре знаю, що єгипетський цар не дозволить вам вийти, хіба-що буде примушений силою.(>KІ коли вони послухають голосу твого, ввійдеш ти й старшини Ізраїля до царя єгипетського та скажеш до нього таке: Господь, Бог євреїв, зустрів нас, тож підемо за три дні ходи в пустиню принести там жертву Господеві, Богу нашому.=1і постановив я вивести вас з єгипетського бідування в землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв й євусіїв, в землю, що тече молоком та медом.U<%Іди ж но, збери старшин Ізраїля і промов до них: Господь Бог батьків ваших явився мені; Бог Авраама, Ісаака і Якова, і сказав: Уважно зорив я за вами та всім тим, що коять вам в Єгипті;q;]І сказав Бог знов до Мойсея: "Так промовиш до синів Ізраїля: Господь Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова післав мене до вас. Таке моє ім'я навіки, і таке моє найменування з роду в рід.I: І промовив Бог до Мойсея: "Я той, хто є." І додав: "Так промовиш до синів Ізраїля: ,Я - є" післав мене до вас."O9 І сказав Мойсей до Бога: "Як прийду ж оце я до синів Ізраїля і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як йому на ім'я? - то що мені їм відповісти?"s8a А Бог на те: "Я буду з тобою; ось це буде тобі за знак, що сам я тебе послав: як виведеш людей з Єгипту, служитимете Богу на цій горі."<7s І сказав Мойсей до Бога: "Хто ж я такий, щоб мені йти до фараона і вивести синів Ізраїля з Єгипту?"6/ Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ мій, синів Ізраїля, з Єгипту." -~t}|{zyyJxSwvvu_tsrqdpGoxnmlkk&jihgg edcbb]a`_x^^f]]\5[jZYXNWVTSRQPONuMEL.JIHHxGbFEED-C B3@@H?L>=u<|;u:9976544s3210//B.x-,+*)('E&$$# "! P&us5Gg:&yQ + Ov-mOU Ти допильнуєш цієї установи в свою пору з року в рік.N+ Нехай це буде знаком на руці твоїй і пам'яткою між очима в тебе, щоб закон Господній був в устах твоїх: могутньою бо рукою вивів тебе Господь з Єгипту.BM І поясниш синові твоєму у той день, кажучи: Це за те, що Господь учинив мені, коли я виходив з Єгипту.sLa Сім днів їстимеш опрісноки, і нічого квашеного, щоб і не видко було в тебе; дріжджів щоб не видно було в тебе по всій твоїй країні.}Ku сім днів їстимеш опрісноки, а сьомого дня свято в честь Господа.J І коли введе тебе Господь у землю Ханаанську, Хеттитську, Аморійську, Хіввійську й Євусійську, яку поклявсь твоїм батькам тобі віддати, в землю, що тече молоком та медом, заховуватимеш у цьому місяці такий обряд: KI Сьогодні, в місяці Авів, ви виходите.8Hk І промовив Мойсей до людей: "Пам'ятайте на той день, коли ви вийшли з Єгипту, з дому неволі; бо могутньою рукою вивів вас Господь звідти; тож не їжте нічого квашеного.cGA "Посвяти мені всіх первенців; усе, що між синами Ізраїля вперше розкриває матірню утробу, в людини і в скотини, воно моє."QF  І промовив Господь до Мойсея, кажучи: E3 3Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.%DE 2Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.C 1Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас."nBW 0А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.]A5 /Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.:@o .В одній хаті їстимуть (її); нічого з м'яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.D? -Приходько й наймит щоб її не їли.> ,Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.8=k +Господь сказав Мойсеєві і Аронові: "Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.$<C *Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.);M )І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.{:q (Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.g9I 'З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.8 &І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.Z7/ %І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.46c $І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки; і так обібрали вони єгиптян.95m #Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.49 "Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.I3  !Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю; бо, мовляли, всі ми пропадемо.'2I Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали; ідіть геть та й мене благословіть."11] Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: "Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля. Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.j0O Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ридання в Єгипті; бо не було хати, де не було б мерця.:/o Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.!.= Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.Y-- То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші." І похилили голови люди й припали лицем до землі.m,U Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?++Q А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.* Ви берегтимете цей наказ як віковічну установу для вас і для дітей ваших.&)G Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.G(  І візьміть по в'язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров'ю з миски; і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.o'Y Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: "Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.{&q Нічого квашеного не їжте; по всіх ваших оселях їжте опрісноки." %  Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.N$ З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.#) Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської; тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.;"q Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини. Нічого в ті дні не робитимете; тільки що треба з'їсти кожному, те одне можете зготувати.R! Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших; бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.  І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.|s Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.2_ Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я - Господь.% А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув'я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.*O І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.U% Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.F Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.!= І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.gI І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.1] Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.J Коли ж сім'я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти.lS Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату.*O "Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.y o І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:   Мойсей же та Арон зробили всі ті чудеса перед фараоном, та закаменив Господь серце фараонове, і не відпустив синів Ізраїля з землі своєї.@{ І сказав Господь Мойсеєві: "Не слухає вас фараон, щоб я намножив більше чудес у землі Єгипетській."8k І прийдуть усі ці твої слуги до мене, та й впадуть ниць передо мною, кажучи: Виходь ти сам і всі люди, що при тобі. І тоді я вийду." Та й вийшов від фараона, палаючи гнівом.!= Ні на одного ж із синів Ізраїля ні собака не гавкне, ні на людину, ні на скотину, щоб знали ви, що Господь кладе різницю між єгиптянами і між синами Ізраїля.7 І буде ридання велике по всій землі Єгипетській, якого не було ще ніколи і не буде. / і помре всякий первісток у землі Єгипетській, від первенця фараона, що сидить на троні, аж до первенця рабині за жорнами, і всяке первородне у скотини.  І сказав Мойсей: "Так говорить Господь: Опівночі я пройду почерез Єгипет,  Господь же дав народові ласку в очах єгиптян. Та й Мойсей самий був людина визначна в Єгипетській землі, в повазі у фараона та в народі.u e Тож накажи людям, щоб кожен чоловік від сусіда свого і кожна жінка від сусідки своєї визичили собі посуд срібний і посуд золотий."U  ' Господь сказав Мойсеєві: "Ще одну тільки кару наведу на фараона й на Єгипет. А тоді вже він відпустить вас звідси; не лише відпустить вас усіх, але навіть прожене вас силою звідсіль.{q Мойсей відповів: "Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого."xk І сказав йому фараон: "Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!"  Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.W) Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди."T# Сказав Мойсей: "Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.7 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: "Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами."dC І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.?y Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.ym Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися."   Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.~ І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.v}g То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.j|O І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть."U{% Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: "Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.rz_ І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.y! що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.,xS І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,9wm Сказав Господь Мойсеєві: "Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду."}vu Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь." Та й вигнали їх з-перед фараона.ouY І сказав до них: "Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі. t Відповів Мойсей: "З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас."jsO І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: "Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?"Lr І промовили слуги фараона до нього: "Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?"q Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день." Та й обернувшись він вийшов від фараона.p9 І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.o7 бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.Bn Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: "Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;hmK щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я - Господь."fl I Господь сказав Мойсеєві: "Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,Gk  #І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.aj= "Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.`i; !Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа; і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.ehE Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.g Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.f Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога."'eI І відказав йому Мойсей: "Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.[d1 Моліться до Господа; досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись."Wc) І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: "Цим разом я згрішив; Господь правий, я ж і народ мій винні.zbo Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.a- І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив._`9 І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.~_w Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.@^{ Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі."]9 А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.O\ Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.@[{ Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі; бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне."OZ Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.vYg Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?GX  Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім'я моє проповідувано по всій землі.?Wy Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.aV= Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.U7 Господь сказав Мойсеєві: "Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.9Tm І закам'янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.KS Чаклуни ж не могли з'явитись перед Мойсеем через чиряки; бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.R- Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.%QE І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями."sPa Господь сказав Мойсеєві й Аронові: "Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.}Ou Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке. Та закам'яніло серце фараона і не відпустив людей.VN' Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот; між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне."M? І призначив Господь реченець, кажучи: "Узавтра Господь виконає на землі це слово."^L7 Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине."hKK то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.}Ju бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,sI c Сказав Господь Мойсеєві: "Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;H{Та серце фараона затвердло й цього разу, і не відпустив народу.YG-Зробив Господь по слову Мойсея, і щезли мухи від фараона, і від слуг його, і від народу його: не зосталось ні однієї.bF?Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господеві.E5І сказав Мойсей: "Оце я йду від тебе і помолюсь до Господа. Завтра вранці мухи зникнуть від фараона, від його слуг і від його народу; та нехай фараон не глузує собі більше, не відпускаючи народу принести жертву Господеві."DВідповів фараон: "Я відпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині; тільки, глядіть, не віддаляйтесь. Та помоліться за мене."7CiЗа три дні ходи маємо піти в пустиню, щоб принести жертву Господу, Богу нашому, як він велів нам."B А Мойсей відповів: "Не годиться так робити; бо ми маємо приносити Господу, Богу нашому, жертви, що ними гидують єгиптяни; як же ми могли б принести у них перед очима мерзотні для них жертви? Вони вкаменували б нас. K<~Y}X|nzyxlwveuttsrqpoxnnDmRl+kj i ggLfedcbad`n_^^\[ZYoXWVUTTSSaRQQ7P_ONN=MMBLKUJLIHHGXFVEE6DB7An@.?><<;$:O8766543211%//`.L-,+!*V)}) (u'&\&%F##"7!; & y+4G T ! g o Rx3DK4^cАле вибери з-між усього народу людей здатних, богобоязних, людей надійних, некористолюбних, та й постав їх над ними тисяцькими, соцькими, півсоцькими та десяцькими,=]uТи навчатимеш їх рішень і закону, вказуватимеш шлях, що ним повинні йти, і діла, що їх чинити мусять.k\QОсь лише послухайся мене; пораджу я тобі, і Бог буде з тобою. Будь ти сам за людей перед Богом та й появлятимеш справи до Бога.\[3Знесилишся докраю сам і люди навколо тебе: бо занадто тяжка це для тебе праця, і несила справитись з нею тобі одному.bZ?На те відповів Мойсеїв тесть: "Не гаразд робиш.VY'Коли зайде в них якийсь спір, приходять до мене, і я розсуджую між сторонами й з'ясовую їм установи й закони Божі."X/І каже Мойсей тестеві своєму: "Бо люди приходять до мене шукати поради в Бога.W5Побачив тесть Мойсея все, що він чинив з людьми, та й каже: "Що це ти таке виробляєш з людьми? Чому судиш сам, а всі люди стоять коло тебе зранку до вечора?"#VA На другий день сів Мойсей судити людей, що стояли довкруги нього зранку до вечора. U І приніс Їтро, тесть Мойсея, всепалення і жертву Богові; прийшов же й Арон і всі старшини Ізраїля, щоб спільно з тестем Мойсея їсти перед Богом.#TA Тепер я знаю, що Явге більший від усіх богів, бо (визволив від тих, які) ним гордували."tSc та й каже: "Благословен Господь, що визволив вас із руки єгипетської та з фараонової руки, що визволив народ з єгипетської неволі.6Rg Радий був Їтро тим усім добром, що Господь зробив Ізраїлеві, що визволив його з руки єгиптян,/QYІ оповів Мойсей тестеві своєму про все, що сподіяв Господь фараонові та єгиптянам заради Ізраїля, про всі біди, що спіткали їх у дорозі, і як вирятував їх Господь.oPYІ вийшов Мойсей назустріч тестю своєму, вклонивсь йому низько, поцілував його, і, привітавши один одного, ввійшли вони в намет.8Okі переказав до Мойсея: "Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе і жінка твоя й обидва сини твої з нею."\N3Прийшов ото Їтро, тесть Мойсея, і сини його і жінка його до Мойсея в пустиню, де він стояв табором, під горою Божою;8Mkа другому ім'я Еліезер, Бог бо отця мого, мозляв, поміч моя й вирятував мене від меча фараонового.Lз обома її синами. Першому на ім'я Гершом, мовляв, приходень я у чужій землі,K9І взяв Їтро, тесть Мойсея, Ціпору, Мойсееву жінку, після того, як був її відіслав,J 7Довідався Їтро, мідіянський священик, тесть Мойсея, про все, що сподіяв Бог Мойсеєві та Ізраїлеві, своєму народові, як Господь вивів Ізраїля з Єгипту.=IuСказав бо: "Тим, що рука знялася проти Господнього трону, війна Господня проти Амалека з роду в рід."oHYІ спорудив Мойсей жертовник і дав йому ім'я: "Ягве-Ніссі."lGSТоді сказав Господь Мойсеєві: "Запиши це на спомин у книгу і вклади Ісусові в серце, що я зітру пам'ять Амалека з-під небес."fFG І розгромив Ісус Амалека й його людей вістрям меча.yEm Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця.'DI І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек.YC- Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і почав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба.lBS Сказав Мойсей до Ісуса: "Вибери собі людей та вийди вранці в бій з Амалеком; я ж стану на вершині горбка з жезлом Божим у руці."pA[Та ось надійшов Амалек і задер бій з Ізраїлем у Рефідимі.y@mІ назвав те місце: Масса і Меріва, через сварку синів Ізраїля і тому, що спокушали Господа словами: "Чи є Господь між нами, чи нема?"?5Ось я стану перед тобою там, на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть." Так і зробив Мойсей на очах старшин Ізраїля.>+І відповів Господь Мойсеєві: "Вийди поперед людей; візьми з собою кілька старшин ізраїльських, і палицю, що нею вдарив по Нілу, візьми в руку, та й іди.*=OЗаголосив Мойсей до Господа: "Що діяти мені з цими людьми? Ще трохи, і укаменують мене."<)Але народ був там жадібний води, то й нарікав на Мойсея словами: "Навіщо оце ти вивів нас із Єгипту, щоб спрагою заморити нас і дітей наших і скот наш?"u;eІ став народ сваритися з Мойсеєм, викрикуючи: "Дай нам води пити!" Мойсей їм каже: "Чого лаєтеся зо мною? Навіщо спокушаєте Господа?": Уся громада синів Ізраїля рушили із Сін-пустині, переходами, за наказом Господнім, і отаборились вони у Рефідимі, де не було питної води людям.<9u$Омер же - це десята часть ефи.x8k#Сини ж Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли в заселену землю; їли вони манну, докіль не прийшли до границь Ханаан-землі.K7"Як заповів Господь Мойсеєві, так і поставив Арон манну перед Свідоцтвом (кивотом Завіту) на переховування.r6_!І сказав Мойсей Аронові: "Візьми посудину, усип туди повний омер манни та й постав її перед Господом, на схов для ваших потомків."F5 І сказав Мойсей: "Ось що заповідав Господь: Наповніть нею омер на схов для нащадків ваших, щоб бачили хліб, що ним годував я вас у пустині, як вивів вас із землі Єгипетської."F4І назвали сини Ізраїля це "манна"; була вона схожа на коріяндрове сім'я, біла, а смак її, як у медівника.I3 Отже, народ відпочивав сьомого дня.Q2Дивітесь: Господь дав вам у суботу відпочинок, тим то дає вам шостого дня на два дні хліба. Кожен нехай сидить на своєму місці; ніхто нехай не виходить у сьомий день поза свою оселю."@1{Тоді Господь сказав Мойсеєві: "Докіль будете відмовлятися пильнувати заповідей моїх та закону мого?0І повиходили деякі з народу і сьомого дня збирати, та не знайшли нічого.q/]Шість днів збирайте; сьомого ж дня, в суботу, його не буде.U.%Тоді сказав Мойсей: "Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота на честь Господа; сьогодні не знайдете нічого в полі.G- Зоставили вони те до ранку, як повелів Мойсей, і не засмерділось воно, і не позаводились у ньому хроби.m,Uа він сказав їм: "Це й є те, що повелів Господь: завтра спочинок, свята субота в честь Господа; що маєте пекти, печіть, і що варити, варіть; усе ж що лишиться, сховайте про запас до завтрішнього ранку."l+SШостого ж дня вони назбирали манни вдвоє, по два омери на кожного. Прийшли всі видатні в громаді та й оповіли про це Мойсеєві;F*Збирали вони його кожного ранку, кожен скільки на їжу кому було треба, а як припікало сонце, воно тануло.)Та не послухали вони Мойсея, і декотрі позоставляли дещо з того до ранку; і завелись у ньому хроби, і засмерділось; тож Мойсей розсердився на них. (І сказав до них Мойсей: "Нехай ніхто не зоставляє з того щось до ранку."0'[А як міряли омером, то ані той, хто назбирав багато, не мав лишнє, ані тому, хто назбирав мало, не бракувало; кожен, скільки на прохарчування кому було треба, зібрав.~&wТак і зробили сини Ізраїля та й назбирали, хто багато, а хто мало.;%qА ось що повеліває вам Господь: Нехай кожен збирає його, скільки йому треба, омер на кожного, по числу душ ваших; кожен із вас нехай візьме для тих, що в нього в наметі." $Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: "Що це таке?" Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: "Це хліб, що дав Господь вам на поживу.<#sКоли ж роса зникла - ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі.M" І справді ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору. ! "Чув я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: Ввечорі їстимете м'ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і зрозумієте, що я - Господь, Бог ваш."G   Тоді Господь заговорив до Мойсея: y І сталось, як промовляв Арон до всієї громади синів Ізраїля, поглянули вони на пустиню і побачили славу Господню, що явилась у хмарі.dC Мойсей сказав Аронові: "Промов до всієї громади синів Ізраїля: Виступіть перед Господом, бо він почув ваші нарікання."{Далі Мойсей сказав: "Побачите славу Господню, як дасть вам Господь увечері їсти м'яса, а вранці досхочу хліба, бо чув Господь нарікання ваші на нього. Ми ж, Що ми таке? Не на нас нарікання ваші, а на Господа."Qа вранці побачите славу Господню, бо він почув нарікання ваші на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарікаєте на нас?"Z/І промовили Мойсей та Арон до всіх синів Ізраїля: "Ввечорі взнаєте, що це Господь вивів вас із землі Єгипетської;3aШостого ж дня нехай заготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня."KІ сказав Господь Мойсеєві: "Ось я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні.5Говорили до них сини Ізраїля: "О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м'ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду."}І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Арона в пустині.< uЗ Еліму рушила вся громада синів Ізраїля й прийшла у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм, у п'ятнадцятий день другого місяця після їхнього виходу з Єгипетської землі.EПотім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою.b?І сказав: "Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель."%А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх.iMІ нарікали люди на Мойсея, говоривши: "Що нам пити?"0[Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера.~wІ повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води.;qІ приспівувала їм Марія: Співайте Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.V'Взяла тоді Марія, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами. Коли фараонові колісниці й вершники ввійшли в море, Господь повернув на них морські води; сини ж Ізраїля пройшли по суші, серед моря.N Господь царює назавжди і ввіки. Ти ввів їх і насадив на власній горі своїй; на місці, що зготував, Господи, собі для житла, у святині, що твої руки, Господи, заснували.' IСтрах напав і жах великий, від сильної руки твоєї вони окаменіли, докіль пройшов народ твій, Господи, докіль пройшов народ цей, що ти його собі придбав.> wТоді зжахнулися едомські дуки, страх охопив князів моавських, ханааняни ж усі поникли духом.Почули те народи, затремтіли; жах огорнув мешканців Філістії.oY Привів його потугою своєю до житла святого твого.=u Ти простягнув правицю, пожерла їх земля. Ти провадив у милості своїй народ, що врятував його.E Хто, як ти, Господи, між богами, хто, як ти, у святості величній, страшний у славі, що твориш чудеса?# Ти дмухнув вітром, їх укрило море; мов оливо, втонули у водах глибоких.T# Ворог сказав: Пущуся за ним, дожену, розділю здобич, насичу жагу свою. Я вийму меч мій, моя рука їх знищить.@{Від подиху ярости твоєї збились у купу води, і стали валом хвилі, згусла хуртовина на дні моря.@{Ти величчю надмірною своєю знищив супротивників. Послав ти гнів твій, що, мов стебло, пожер їх.7Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, твоя правиця розгромила ворога.jOБезодні їх покрили, пішли на дно неначе камінь.0~[Полки і колісниці фараона вкинув у море, виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.a}=Господь - муж войовник, Господь - ім'я йому.k|QСила і міць моя - Господь, він став мені рятунком. Він мій Бог, і я його прославлю, Бог батька мого, і я вихвалятиму його. { Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню: Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.yzmІ як побачив Ізраїль, з якою потугою Господь побив єгиптян, став народ боятися Господа та й повірив Господеві й слузі його Мойсеєві.Vy'Отак вирятував Господь у той день Ізраїля з руки єгипетської, і побачив Ізраїль єгиптян мертвими на березі моря.1x]Сини ж Ізраїля йшли по суші, посеред моря, і води для них стояли, як стіна, праворуч і ліворуч.wЗлились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, що ввійшло було за ними в море; ані один із них не зостався.Tv#І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря.ouYТоді Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку над морем, і нехай води хлинуть назад, на їхні колісниці і на їхніх вершників."@t{позагальмовував колеса їхніх колісниць, так, що ці з трудом просувались наперед. І закричали єгиптяни: "Спасаймось перед Ізраїлем, бо Господь воює за нього проти єгиптян."PsВ ранішню сторожу глянув Господь із вогненного та хмарового стовпа на єгипетський табір та й стривожив його;FrЄгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря.:qoі сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч.rp_І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились;Go Він спинився поміж єгипетським табором та ізраїльським табором; і була хмара темрявою для одного табору і світилом для другого. І не наближався один табір до другого всю ніч.nІ повернувся тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізраїля, та й спинився позад них; і стовп хмаровий, що йшов перед ними, спинився позад них.=muІ взнають єгиптяни, що я - Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його мою силу."l3Ось я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його, мою славу.ukeТи ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря.)jMІ сказав Господь Мойсеєві: "Чого голосиш до мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають.diCГосподь бо воюватиме за вас, ви ж будьте спокійні."Rh Відповів же Мойсей народові: "Не бійтеся! Стійте на місці, то побачите, що зробить Господь, щоб вас сьогодні спасти. Бо тих єгиптян, що їх бачите сьогодні, не побачите більш вовіки!gy Хіба ми тобі цього не казали ще в Єгипті: Дай нам спокій! Ми будемо єгиптянам служити; бо ж краще нам бути в неволі, ніж гинути в пустині." f Та й кажуть до Мойсея: "Хіба тим то, що немає в Єгипті кладовищ, ти позабирав нас умирати в пустині? Що ж це ти накоїв нам, що вивів нас із Єгипту? e І як наблизився фараон, підвели сини Ізраїля очі, аж ось єгиптяни женуться за ними; і злякалися сини Ізраїля вельми та й заголосили до Господа.#dA Єгиптяни ж погналися за ними і наздогнали їх фараонові коні, колісниці, комонники та військо, як таборували при морі, коло Пігахіроту, напроти Ваал-Цефону.ncWГосподь же закаменив серце в фараона, царя єгипетського, і погнався він за синами Ізраїля, що походували під рукою високою.4bcзібрав також шістсот колісниць добірних та всі інші колісниці єгипетські, і бійців до кожної.yamІ повелів запрягти свою колісницю, і взяв з собою своїх людей;U`%І сповіщено царя єгипетського, що народ утік; тоді обернулося серце фараона та його слуг проти народу, і вони сказали: "І що ж ми наробили, що випустили Ізраїля з нашого підданства?"_5Я ж закаменю серце в фараона, щоб ганявся за ними; і прославлюсь на фараоні і на всьому його війську, і зрозуміють єгиптяни, що я - Господь." Так і вчинили.!^=І подумав фараон про синів Ізраїля: Заблукались у краю, пустиня затиснула їх у собі."]?"Промов до синів Ізраїля, щоб завернули та отаборились перед Пігахіротом, між Мігдолом і морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього, край моря, отаборитесь.S\ #І заговорив Господь до Мойсея, кажучи: [ І не зникав хмаровий стовп задня, і стовп вогненний уночі перед народом.2Z_ Господь же йшов перед ними вдень хмаровим стовпом, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі вогненним стовпом, щоб їм присвічувати; так що вони могли йти і вдень і вночі.Y  І вирушили вони з Суккота та й отаборились в Етамі, уз край пустині.#XA Забрав Мойсей і Йосифові кості з собою, бо клятвою такою заприсяг він синів Ізраїля: "Коли Бог колись помилує вас, то винесіть із собою кості мої звідси."\W3 І звернув Бог народ на шлях у червономорську пустиню. Отож добре вистроєні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі.oVY Як відпустив фараон людей, Бог не повів їх по дорозі до землі Филистимлянської, хоч вона і ближча; бо, сказав собі Бог, народ розкається, як прийдеться йому воювати, та й захоче повернутися в Єгипет.PU Нехай це буде знаком на руці твоїй, і печаттю між очима твоїми; могутньою бо рукою вивів нас Господь з Єгипту."7Ti А тому, що фараон уперся не відпустити нас, Господь побив усіх первенців у землі Єгипетській, від первенця людини до первістка скотини; тим і приношу в жертву Господеві всіх первістків самчиків, а всіх первенців із моїх синів викуповую.fSG І як спитає тебе син твій узавтра: Що воно таке? - скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас Господь з Єгипту, з дому неволі.}Ru Всяке осля-первісток викупиш ягням: коли ж не викупиш, скрутиш йому шию. Всякого людського первенця з-поміж синів твоїх маєш викупити._Q9 відділиш усе, що вперше виходить із матірнього лона, Господеві; з усіх первістків твого скоту самці будуть Господеві.@P{ А як приведе тебе Господь у землю Ханаанську, як то клявся тобі й батькам твоїм, та й дасть її тобі, R~}}I|Y{mzz y4xKwvuut-rrqRp+nn>"={<};0:b99!8e7654422G0/.-, *)).(d'&%$$$]#""!!9 21VsJfJs  ? e nRkzQ Не заключатимеш договорів з ними й з їхніми богами.2y_Я поставлю границі твої від Червоного моря до філістимлянського моря, і від пустині до Ефрату; я бо віддам у руки ваші мешканців краю, і ти їх проженеш з-перед тебе.x-Поволі виганятиму їх з-перед тебе, докіль не розростешся, щоб заволодіти краєм.Ww)Не за один рік повиганяю я їх з-перед тебе, щоб не опустіла земля та й не намножилось дикого звіря понад твої сили.-vUЯ пошлю шершнів поперед тебе, і повиганяють вони хіввіїв, ханаанян і хеттитів перед тобою.Xu+Острах мій пошлю поперед тебе, збентежу всі народи, куди прийдеш, і пожену всіх ворогів твоїх перед тобою навтеки.;tqНе будуть траплятися в землі твоїй викидні й не буде безплідних; число днів твоїх я зроблю повним.Us%Ви служитимете Господеві, Богу вашому, і він благословитиме хліб твій і воду твою. Я віддалю недугу з-поміж тебе. rНе падатимеш ниць перед їхніми богами і не служитимеш їм, і не ходитимеш робом їхнім, ні! До нащаду руйнуватимеш їх і розбиватимеш стовпи їх.Yq-Бо мій ангел ітиме перед тобою й приведе тебе до Аморія і Хеттита, Перізія, Ханаанія, Хіввія і Євусія, і я винищу їх.`p;Як слухатимешся його голосу й робитимеш усе, що я велю, я ворогуватиму з ворогами твоїми й гнобитиму гнобителів твоїх.Vo'Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів; бо в ньому моє ім'я.LnОсь я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.cmAЩонайкраще з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.ilMНе приноситимеш крови жертви моєї разом із квашеним хлібом; і не зоставатиметься жир жертви під час мого свята до ранку. kТричі на рік мусить показатися вся чоловіча стать перед Господом Богом.j9Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою.zioТи пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як я заповідав тобі, у призначений час, у місяці Авів; бо тоді ти вийшов з Єгипту. Ніхто нехай не показується передо мною з порожніми руками.jhOТричі на рік святкуватимете празники на мою честь.Eg На все, що я сказав вам, уважайте; других богів і ім'ям не згадуйте; щоб не було й чути того з ваших уст.f+ Шість днів робитимеш твоє діло, сьомого ж дня відпочинеш, щоб перепочив і віл твій, і осел твій, і щоб віддихалися на волі син рабині твоєї і чужинець.neW А на сьоме літо залиши її перелогом і дай одпочити, щоб їли вбогі з твого народу; а що вони зоставлять нехай поїдає звірина, що в полі. Так само чинитимеш і з виноградником твоїм і з оливками твоїми.odY Шість років засіватимеш твою землю і збиратимеш урожай.Ec Чужинця не гнобитимеш; ви самі знаєте, як на душі в чужинця; бо ви були чужинцями в Єгипетській землі.(bKДарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих.0a[Уникай фальшивого слова; не вбивай ані безвинного, ані правого, бо я не оправдаю винуватого.`yНе нагинатимеш права вбогому твоєму, коли він позиватиметься.S_!Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його.0^[Коли натрапиш на вола ворога твого чи осла його, що заблукав, мусиш завести його до нього.a]=І для вбогого не будеш сторонничим на розправах.y\mНе ходитимеш за більшістю для лихої цілі, і не свідкуватимеш на судовій розправі, приєднуючись до більшости та нагинаючи правду.'[ K«Не пускатимеш пустої чутки; не захищатимеш беззаконника, стаючи фальшивим свідком.FZБудьте ж мені людьми святими; м'яса, розшматованого звірюкою в полі, не їстимете; псам викинете його.»WY)Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.^X7З надміру врожаю твого та з соків точила твого не гаятимешся з приносом. Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені.vWgНе хулитимеш Бога, і князя народу твого не проклинатимеш.tVcбо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до мене, я почую його, бо я милосердний.*UOКоли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця;TКоли позичиш гроші комусь із мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків.+SQІ запалає гнів мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами.6RgБо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.VQ'Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.9PmНе будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.!O=Хто приносить жертву божкам, а не одному тільки Господеві, на того впаде анатема.gNIКожного, що злігся зо скотиною, каратимеш смертю.5MgНе лишай відьми живою.eLEКоли ж батько рішуче відмовиться дати її йому за жінку, то звідник одважить стільки срібла, скільки дають у віно дівицям.7KiКоли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.dJCКоли ж власник був при тому, не треба йому платити нічого. Якщо дана була (тварина) в винайм, то одержить він ціну винайму.UI% Коли хто визичить у другого скотину, і вона окалічіє чи здохне, власника ж не було при тому, -вповні заплатити.FH Коли ж (дикий звір) роздер, нехай принесе розшматоване на доказ, а за розшматоване не має платити нічого. G Коли ж насправді вкрадено в нього, мусить господареві за неї заплатити.F' нехай присяга перед Господом розв'яже між обома, чи він не присвоїв собі річ ближнього; господар мусить пристати (на це), і той не має платити нічого.0E[ Коли хтось передасть другому на переховування осла, чи вола, чи вівцю, словом, якубудь тварину, і воно здохне, скалічиться або його вкрадуть так, що ніхто не бачив,#DAВ кожнім порушенні власности, чи то буде віл, чи осел, чи вівця, чи одежа, чи всяка інша згуба, що про неї хтось (пошкоджений) скаже: Ось воно, - справа обох мусить іти перед Бога; і той, кого Бог визнає винним, зверне другому вдвоє.aC=Як же злодія не знайдуть, мусить господар хати з'явитися перед Богом, щоб довести, що то не він присвоїв ближнього речі.B3Коли хтось передасть другому гроші чи якісь вартісні речі на переховок, і викрадуть їх у нього з хати, мусить злодій, як знайдеться, повернути вдвоє.-AUКоли вибухне вогонь і кинеться в тернину й перекинеться на копи або на хлібні поля, або й на поле, той, хто спричинив пожежу, мусить дати (повне) відшкодування.[@1Коли хто попасав би на полі, або на винограднику й пустив би худобину пустопаш, а вона повипасала б на сусідовім полі, то винагородить щонайкращим із свого поля або виноградика свого. ?;Коли ж украдене, чи то віл, чи осел, чи ягня, знайдеться у нього живим, поверне вдвоє.>Коли ж над ним уже зійшло сонце, тоді є кривавий злочин; злодій мусить відшкодувати; коли в нього нічого нема, так продадуть його самого за крадіж.+= S«Коли впіймають злодія, як вломлюватиметься, і поб'ють так, що вмре, нема злочину крови.o<Y%Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п'ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.»q;]$Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.&:G#Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.99"власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.88k!Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,97m Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.6{Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.J5Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.I4 Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.z3oКоли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.#2AА коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.W1)Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за його око.d0Cопечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.d/Cоко за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,Z./А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,-%Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.$,CОднак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.J+Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.H* і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.P)Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,~(wХто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю./'YХто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.t&cХто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю._%9Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.g$I Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.# Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю."' А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.!5 Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.  Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею. ;Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.(KА коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.-тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.(KЯк же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,iMКоли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.-UКоли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.=uКоли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.Z 1«Оці судові закони ти покладеш перед ними.0[Також не будеш сходити сходами до жертовника мого, щоб не відкрилась перед ним нагота твоя."~wКоли ж з каменя будуватимеш мені жертовник, не споруджуй з тесаного каменя; бо коли оброблятимеш його різцем твоїм, то й опоганиш його.Жертовник із землі спорудиш мені і приноситимеш на нім усепалення свої, і мирні жертви свої: овець твоїх і волів твоїх. На всяке місце, де я захочу, щоб прославлялось моє ім'я, я прийду до тебе і поблагословлю тебе./Не виробляйте собі поруч мене ні богів срібних, ні богів золотих не робіть собі.6gГосподь сказав Мойсеєві: "Так промовиш до синів Ізраїля: Ви бачили, що з неба я розмовляв з вами.І поставали люди оддалеки, а Мойсей приступив до темної хмари, де був Бог.|sСказав Мойсей до людей: "Не бійтесь; це лише щоб випробувати вас, прийшов Бог, та щоб острах його постійно був з вами, щоб ви не грішили.EІ сказали Мойсеєві: "Ти говори до нас, і ми слухатимемо, а Бог нехай до нас не промовляє, а то повмираємо."tcКоли ж увесь люд спостеріг грохіт грому та блискавки і трубний гомін і гору димучу, затремтів од страху і затримався оддалеки.^7Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані його осла, ані чогонебудь, що належало б ближньому твоєму."\ 3Не свідкуватимеш ложно на ближнього твого.% GНе крастимеш.- WНе чужоложитимеш.' K Не вбиватимеш.> w Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі.   Бо шість днів творив Господь небо і землю й море, і все, що в них, а сьомого дня відпочив; тим і благословив Господь сьомий день і освятив його.ue День же сьомий - відпочинок на честь Господа, Бога твого; не робитимеш ніякого діла сам, ані син твій, ані дочка твоя, ані раб твій, ані рабиня твоя; худоба твоя, ані чужинець, що перебуває в твоєму дворі.iM Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє.gIПам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його.cAНе прикликатимеш імени Господа, Бога твого, марно, бо не пустить Господь безкарно того, хто прикликає його ім'я марно.(Kі творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої.U%Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене, Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах.[1Нехай не буде в тебе інших богів крім мене. "Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі.T~ %Тоді Бог промовив усі ці слова, кажучи: X}+І зійшов Мойсей до людей та переповів їм це.6|gТоді Господь сказав до нього: "Йди наниз та вийди знову, і Арон з тобою; священики ж і люди нехай не рвуться почерез границю, щоб вийти на верх до Господа, а то поб'є їх."*{OІ сказав Мойсей Господеві: "Не можуть люди йти на верх Синай-гори; сам бо ти перестеріг нас словами: визначи, мовляв, навколо гори межі та зроби її священною."z7Та й священики, що приступають до Господа, нехай освятяться, а то Господь поб'є їх."uyeГосподь сказав до Мойсея: "Спустись, остережи людей, нехай не продираються до Господа, цікаві подивитись, а то багато з них загине.BxГосподь спустився на Синай-гору, на вершину гори, і покликав Мойсея на верх гори, і піднявсь Мойсей.3waА трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому у громі.vГора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми.tucВивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою.9tmТретього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі. sВін сказав людям: "Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками."rСпустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу.Uq% Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина, - не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору."#pA Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться, виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть.>ow і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору.Kn Господь сказав Мойсеєві: "Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого,Fm Господь сказав Мойсеєві: "Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як розмовлятиму з тобою, та щоб вірив тобі довіку." І переповідав Мойсей слова народу Господеві.]l5Усі ж люди відповіли одностайно, кажучи: "Усе, що сказав Господь, зробимо." І переказав Мойсей слова народу Господеві.9kmПрийшов Мойсей, покликав старійшин народу і виклав перед ними все те, що повелів йому Господь.DjВи будете в мене царством священиків, народом святим. Ось і слова, що їх маєш переказати синам Ізраїля."iТож коли щиро слухатиметеся мого голосу й дотримуватиметеся мого завіту, будете моєю особливою власністю з-поміж усіх народів, бо моя вся земля.h9Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе.egEА Мойсей вийшов до Бога. І заговорив Господь голосно з гори до нього: "Так скажеш домові Якова, і об'явиш синам Ізраїля: Uf%Рушили вони з Рефідиму і, прибувши в Синай-пустиню, отаборились у пустині. Отаборився там Ізраїль навпроти гори.He Третього місяця по виході з Єгипетської землі, того ж самого дня, сини Ізраїля прибули в Синай-пустиню.dНарешті відпровадив Мойсей свого тестя, та й пішов він собі у свій край.hcKІ стали вони судити народ у всяких випадках; до Мойсея спрямовували справи важчі, а всякі дрібніші справи вирішували самі.lbSВибрав він з усього Ізраїля людей здатних і поставив їх головами над людьми: тисяцькими, соцькими, півсоцькими й десяцькими.a{Послухався Мойсей ради тестя свого і зробив усе, як той пораяв.K`Якщо ти так зробиш, і повелить це тобі Бог, сам устоїш і весь цей люд могтиме ладнати свої справи на місцях."`_;і нехай судять народ повсякчас. Лише і кожну велику справу нехай спрямовують до тебе, усі ж малі справи нехай судять самі. Так зробиш собі легшим тягар, бо вони нестимуть його разом з тобою. I~}=|zz-yxww/vuutt+s%rqq8ppKognnnmmlkkj=i@hhGggIfedcc/aaA`__%^]]>\[ZY3XVVU]TT^SRQQ PNMMALKJuIHGGF|FEDDD CCBB@AV@@?4>==TІ вдягнеш у них Арона, брата твого, і синів його з ним, і помажеш їх, і введеш у чин їх, і освятиш їх на священицьку службу мені..W(Зробиш і синам Арона хитони, зробиш їм і пояси, й клобуки теж зробиш на славу й на окрасу.B'Витчеш хитон з тонкого полотна, з тонкого полотна зробиш і митру, і пояс теж зробиш вишиваною роботою./Y&Вона буде в Арона на чолі так, що Арон носитиме огріхи, яких допустяться сини Ізраїля в святих речах, що їх посвячуватимуть у всіх своїх святих приносах. Завсіди вона буде на чолі в нього, щоб зробити їх благоугодними перед Господом."?%І прив'яжеш до неї шнурочок з блавату, щоб вона була на митрі, спереду митри щоб була.L$Виготуєш також платівку з щирого золота і виритуєш на ній, на спосіб ритування печатки: Святе Господеві.#Вона буде на Аронові, як служитиме, щоб було чути дзвоніння дзвіночків, як входитиме в святиню перед Господа, і як виходитиме, щоб не вмерти йому.(K"дзвіночок золотий і гранатове яблучко напереміну, і так по краях усієї ризи навколо.ym!По краях її зробиш гранатові яблучка з блакиту і порфіри і кармазину, по краях її навкруги; і дзвіночки золоті проміж ними навкруги;mU І буде в ній посередині нагорі отвір для голови, облямований навкруги обшивкою тканої роботи - як отвір броні, щоб не рвалася.NІ зробиш верхню ризу, всю з блакиту._ 9У судейський нагрудник вкладеш Урім і Туммім, щоб вони були на серці Арона, як входитиме він перед Господа; і носитиме Арон суд синів Ізраїля на своєму серці перед Господом повсякчасно. Так Арон носитиме імена синів Ізраїля на судейськім нагруднику на своєму серці, коли входитиме в святиню, на вічний спомин перед Господом. )Та нехай каблучки нагрудника будуть прив'язані блакитним шнурочком до каблучок ефоду, щоб був над мережаним поясом ефоду, і щоб не зсувався з ефоду.' IІ зробиш знову дві золоті каблучки, що причепиш до обох нараменників ефоду, внизу, з лицьового боку його, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.o YЗробиш також дві золоті каблучки та причепиш до других двох кінців нагрудника, до його спіднього рубця, що звернений до ефоду.G Обидва ж кінці двох шнурків прив'яжеш до двох оправ, що їх прикріпиш на обох нараменниках ефоду, спереду. І причепиш два золоті шнурки до двох каблучок, що на кінцях нагрудника.*OДалі, зробиш на нагруднику дві золоті каблучки і прикріпиш їх до двох кінців нагрудника.r_Зробиш на нагруднику шнурові ланцюжки з щирого золота. І будуть ці камені за іменами синів Ізраїля - дванадцять; вирізьблені будуть, як печатки, кожен з ім'ям своїм буде, за дванадцятьма колінами.(KЧетвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис. Оправлені в золото будуть вони в своїх насадках.CТретій ряд: опал, агат і аметист.CДругий ряд: рубін, сафір і берил.2_Та понасаджуєш на ньому оправлене каміння в чотири ряди; сардій, топаз і смарагд - ряд перший. Чотирикутний нехай буде, складений удвоє, п'ядь завдовжки і п'ядь уширш.E~Далі, зробиш нагрудника судейського, мистецької роботи, таким робом, як і ефод, зробиш його: з золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна зробиш його.S}!і два ланцюжки з щирого золота; зробиш їх, сплівши як шнурки мотузкові, та й причепиш шнурові ланцюжки до оправ.6|i Зробиш дві золоті оправи,{- І прикріпиш обидва камені на нараменниках ефоду, як камені на спомин синам Ізраїля. Арон носитиме їх імена перед Господом на своїх раменах на спомин.xzk Робом ритівника самоцвітів, як вирізьблюють печатки, вирізьбиш на двох каменях імена синів Ізраїля, і в оправу з золота оправиш їх.8yk Шість імен їхніх на одному камені, і шість других імен на другому камені, по черзі їх народження.{xq І візьмеш два онікси і вирізьбиш на них імена синів Ізраїля.7wiІ по-мистецькому вироблений пояс на ньому для оперізування, буде однакової роботи й одноцілий: із золота і блакиту й порфіри та кармазину і тонкого льняного полотна.%vEНа обох кінцях його мають бути прив'язані два нараменники, щоб ними його прив'язувати.LuЗроблять вони ефод із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкої льняної тканини, мистецької роботи.t%Вони візьмуть на те золота й блакиту, порфіри й кармазину та тонкого полотна.Us%Ось які ризи нехай справлять: нагрудник і ефод; та верхню ризу -хитон мережаний, митру й пояс зроблять вони священні ризи Аронові, братові твоєму й синам його, щоб був священиком мені.orYІ скажеш усім здатним та кмітливим, кого я сповнив хистом, щоб вони зробили ризи Аронові, щоб посвятити мені його на священика. q Ти справиш священні ризи Аронові, братові твоєму, на славу й на окрасу.0p ]«Нехай приступлять до тебе Арон, брат твій, і сини його, з-поміж синів Ізраїля, щоб служити мені священиками: Арон, Надав і Авігу, Єлеазар та Ітамар, сини Аронові.~owНехай Арон із синами ставлять його в наметі зборів, перед завісою, що заслонює кивот завіту, щоб горів він з вечора до ранку перед Господом. Це віковічне рішення для синів Ізраїля, для всіх їхніх поколінь.»qn]Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі для світильника олії, чистої, оливкової, щоб утримувати лямпи повсякчасно засвіченими..mWУсе знаряддя в храмині на всяку потребу, і все кілля її, і все кілля на подвір'ї буде мідяне.llSДовжина подвір'я сто ліктів, а ширина п'ятдесят, вишина ж п'ять ліктів. Усе буде з тонкого льняного полотна, підніжки ж мідяні.KkУсі стовпи навколо подвір'я будуть сполучені срібними поперечками; гачки у них срібні, підставки ж мідяні.`j;А для входу на подвір'я буде закривало на двадцять ліктів, з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи та стовпів до нього чотири й підніжків до них чотири.'iIІ на другому боці п'ятнадцять ліктів запони, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.3haІ то п'ятнадцять ліктів запони буде по одному боці, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.Rg Східня ширина подвір'я п'ятдесят ліктів.Uf% На західній ширині подвір'я будуть запони на п'ятдесят ліктів, і десять стовпів до них і підніжків до них десять.Me Так само й на північному боці вздовж нехай будуть запони на сто ліктів завдовжки; і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і защіпки до них срібні.:do і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і кільцята до них срібні.c% Відгородиш також і подвір'я для храмини; на південному боці будуть запони подвір'я з тонкого льняного полотна, сто ліктів завдовжки по одному боці;Носила будуть всовуватись у каблучки, і будуть по обох боках жертовника, як нестимуть його.~`wЗробиш носила до жертовника з дерева акації і обкладеш їх міддю.<_sІ покладеш їх під виступ жертовника, внизу, так щоб ґратова решітка сягала до половини жертовника.U^%Зробиш і мідяні ґрати до нього, плетені, мов сітка, і приробиш до ґратів мідяні каблучки на чотирьох рогах їхніх.s]aЗробиш казанки, щоб вибирати попіл з нього, і коцюби, і кропильниці, і рогачі, й посудини для жару; усю цю утвар його зробиш з міді. \;Зробиш роги на чотирьох кутах його, що будуть суцільні з ним, і обкладеш його міддю.y[ o«Спорудиш жертовник з дерева акації, п'ять ліктів завдовжки й п'ять ліктів завширш, чотирокутний нехай буде, і три лікті заввишки.jZO%А для запони зробиш з акації п'ять стовпів, обтягнених золотом, з золотими гачками, і виллєш під них п'ять мідних підніжків.»XY+$Зробиш запону над входом до намету із блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи.mXU#Стіл же поставиш знадвору завіси, а світильник - проти стола, з полудневого боку храмини; стіл же поставиш на північному боці.aW="І покладеш віко на ковчег Свідоцтва в святилищі.|Vs!І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від "святая святих".iUM І повісиш її на чотирьох озолочених стовпах з акації, що матимуть золоті гачки й стоятимуть на чотирьох срібних підніжках.xTkЗробиш завісу з блакиту й порфіри та кармазину й тонкого полотна, майстерного гаптаря роботи, з херувимами щоб зроблено було її.wSiТак ти побудуєш храмину за зразком, що показано тобі на горі.CRДошки обкладеш золотом, а каблучки до них, де всувати засуви, зробиш золоті; і обкладеш засуви золотом.Q1Середній же засув буде просунутий посередині дощок від одного кінця до другого.OPі п'ять засувів до дощок на другому боці храмини, і п'ять засувів до дощок на задньому боці храмини, на заході.O7Та зробиш засуви з дерева акації; п'ять засувів до дощок на одному боці храмини,)NMА всіх дощок буде вісім, і шістнадцять срібних ніжок до них; дві ніжки під кожною дошкою.fMGвони будуть подвійні внизу, а також подвійні вгорі коло першої каблучки; і так одна й друга, вони утворюватимуть два кути.oLYІ дві дошки виготуєш на кути в храмині, на задньому боці;`K;На задньому ж боці, на захід, зробиш шість дощок.mJUІ сорок срібних ніжок до них, дві ніжки під кожну дошку.IІ на другому боці храмини, з північної сторони, буде двадцять дощок.H9І сорок срібних ніжок під двадцять дощок, дві ніжки під кожну дошку для обох чопів.GА виготуєш для храмини: двадцять дощок буде для південного боку, праворуч.8FkУ кожній дошці нехай будуть два чопи споєні один з одним. Так само зробиш на всіх дошках храмини.yEmДесять ліктів завдовжки кожна дошка, і півтора ліктя завширш.DДошки для житла зробиш також з дерева акації, щоб стояли прямовисно.GC І покривало намету зробиш з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а зверху покривало з борсучих шкур.B А лікоть з одного і лікоть з другого боку залишку в довжині килимів намету висітиме по боках храмини, з одного й другого боку, щоб окривати його.;Aq А щодо залишку від килимів намету, то половина килима, що зостанеться, нехай звисає ззаду храмини.O@ Зробиш також п'ятдесят защіпок мідяних та й повсовуєш їх у петельки і поспинаєш намет так, щоб був суцільний.Q? Зробиш і п'ятдесят петельок на рубці килима, що на кінці першого ряду поспинаних килимів, а також п'ятдесят петельок здовж рубця останнього килима другого ряду поспинаних килимів.@>{ І поспинаєш окремо п'ять килимів, і шість килимів окремо, і згорнеш удвоє шостий килим перед наметом./=YЗавдовжки кожен тридцять ліктів, завширш чотири лікті; міра одна для одинадцятьох килимів.0<[Зробиш також килими з козячої шерсти для намету над храминою; одинадцять килимів зробиш.Y;-Потім зробиш п'ятдесят гапликів золотих та й позчіпляєш ними килими один до одного так, щоб храмина була суцільна.+:QП'ятдесят петельок зробиш на першому килимі, і п'ятдесят петельок на останньому килимі другої низки поспинаних килимів. Одна проти одної мусять бути петельки.91Зробиш петельки на краєчках килима, що з краю першої низки позчіплюваних килимів; так само зроби на крайньому килимі другої низки поспинаних килимів.=8uКожні п'ять килимів нехай будуть поспинані один з одним, а й ці ж п'ять треба поспинати один з одним.V7'Кожен килим нехай буде на двадцять вісім ліктів завдовжки, а на чотири лікті завширш; міра одна для всіх килимів.#6 C«Храмину спорудиш із десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, з блакиту й порфіри та кармазину з херувимами, - майстерного гаптаря роботи, - зробиш їх.y5m(Та гляди, щоб зробив їх за зразками, що показано тобі на горі.»4'Із таланту щирого золота маєш зробити його з усіма його приладами.v3g&Щипці до нього й огарничка до нього будуть із щирого золота.<2s%Далі зробиш сім лямп для світильника та поставиш їх угорі так, щоб світили на передній бік його.N1$Бруньки ці й вітки мусять бути суцільні з світильником, все кутого пороблення, з одного кусня щирого золота.0+#Одна брунька під двома вітками, що виходять із світильника, друга брунька під двома вітками, що виходять з нього, й нарешті третя брунька під двома вітками, що виходять з нього: на шість віток, що виходять із світильника.$/C"На світильнику ж чотири чашечки, як мигдалевий цвіт, з бруньками і квіточками їхніми..}!Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на другій вітці; тож так на всіх шістьох вітках, що виходитимуть із світильника.D- Шість віток виходитимуть із боків його: три вітки світильника з одного боку й три вітки з другого боку.2,_Виготуєш і світильник із щирого золота; кутим поробленням нехай буде зроблений; держало його, вітки його, чашечки його, бруньки й квітки його мусять бути однолиті.+На столі ж покладатимеш хліб появлення перед моє лице, повсякчасно.;*qЗробиш також підноси до нього, ложки, кінви й чаші, щоб возливати з них; із щирого золота зробиш їх.)!Носила витешеш з дерева акації і обведеш їх золотом; на них носитимуть стіл. (Каблучки ж для носил, щоб носити стіл, мають щільно приставати до ґзимсу.O'Потім зробиш до нього чотири золоті каблучки і прикріпиш каблучки до чотирьох рогів, на чотирьох ногах його.9&mЗробиш до нього ґзимс на долоню завширш з усіх боків, до ґзимсу ж зробиш навкруги золотий вінець.% Вимостиш його щирим золотом; і приробиш йому навкруги золотий вінець.+$QВиготуєш з дерева акації стіл, два лікті завдовжки, лікоть завшир і півтора ліктя заввиш.;#qТам я буду стрічатися з тобою, і зверху віка, з-поміж двох херувимів, що над ковчегом Свідоцтва, я говоритиму з тобою про все те, що маю заповідати тобі для синів Ізраїля."#І покладеш віко на ковчезі зверху, а в кивот вкладеш Свідоцтво, що я дам тобі.!І простягатимуть херувими крила вгору, покриваючи ними віко, а обличчя їх одне до одного, до віка нехай будуть звернені обличчя херувимів. }Зробиш одного херувима з одного кінця, а другого херувима з другого кінця; суцільно з віком зробите ви херувимів по обидвох кінцях його.1]Виготуєш двох золотих херувимів, кутим поробленням зробиш їх, по обох кінцях віка зробиш їх.;qСпорудиш також і віко зі щирого золота, два лікті з половиною завдовжки і півтора ліктя завшир.W)І покладеш у кивот Свідоцтво, що я дам тобі. ;Та нехай носила завжди будуть у каблучках у ковчезі, не виймати їх ніколи звідтіль. І повсовуєш носила в каблучки з боків ковчегу, щоб носити його на них.kQ Зробиш і носила з дерева акації і обкладеш їх золотом.ym Виллєш чотири каблучки з золота і поприкріплюєш їх по чотирьох рогах його; дві каблучки з одного боку й дві каблучки з другого боку.W) І облицюєш його щирим золотом, ізсередини і зверху облицюєш його, і на верху обведеш його кругом золотою листвою.L Зробиш кивот з дерева акації; два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завшир і півтора ліктя заввиш.+Q Усе згідно із взірцем храмини та згідно з взірцем утварі, що покажу тобі, так зробите усе.ueНехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити серед них.p[онікс-каміння й каміння, щоб вставити в ефод і нагрудник.yолива на світло, і пахощі для намащування й для запашного кадила;xkчервонобарвні баранячі шкури, шкури борсучі й дерево акації;eEблават, порфіра й кармазин, віссон і козяча шерсть;}uДатки ж, що братимете від них, будуть такі: золото, срібло й мідь;`;«Накажи синам Ізраїля, щоб приносили мені податі; від кожного, хто добровільно схоче дати, візьміть для мене пожертву.: sГосподь сказав Мойсеєві: , SВвійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.' IПоява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля мов пожираюче полум'я на верху гори.` ;Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув він до Мойсея з-посеред хмари.[ 1Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору. А старійшинам сказав: «Ждіть на нас тут, покіль ми не повернемося до вас; ось Арон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається.»r_ Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору.  Господь сказав Мойсеєві: «Вийди до мене на гору і перебувай там; я дам тобі кам'яні таблиці з законом і заповідями, що написав я на науку їм.»A} Та він не поклав руки своєї на цих вибранців із синів Ізраїля; вони побачили Бога, проте їли й пили.6g І побачили вони Бога Ізраїля; під ногами в нього наче плита з сафіру й така чиста, мов саме небо.' І зійшли вгору Мойсей та Арон, Надав та Авігу й сімдесят старійшин Ізраїля.kQВзяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, що уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами.»S!Потім узяв книгу завіту й прочитав на слух людям, що сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося.»/Взяв Мойсей половину крови й налив її в миски, а половину вихлюпав на жертовник.?yІ послав юних синів Ізраїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господеві телят як мирні жертви.І написав Мойсей усі слова Господні, і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізраїля.3~aПовернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь - виконаємо.»S}!Лише Мойсей один нехай приступить до Господа; інші нехай не приступають, і народ хай не сходить на гору за ним.»h| MІ сказав Мойсеєві: «Піднімись до Господа, ти і Арон, Надав і Авігу та сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться оддалеки.|{s!Не сміють вони жити в землі твоїй, щоб не довели тебе до гріха проти мене; бо ти служив би їхнім богам, і це стало б погибіллю для тебе.» )~U}|{{Qzkyyuywwvutt==<;::B99-8766N554T33N2*0/.-,+'*A)(}'&%$## ! ~uAXHfZ8  ql:"Kd)7.i! Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.c-A! Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету.S,!! Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм.+#!Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет..*W!Узяв Мойсей намет та й нап'яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором.) !І позривали сини Ізраїля свої прикраси з себе, почавши від Хорив-гори.u(e!Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»'-!Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас.a&=!в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.»9%m!Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;X$ -!Господь сказав Мойсеєві: «Іди, вирушай звідси, сам ти і люди, що ти вивів з Єгипетської землі, в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову словами: Потомству твоєму оддам її.# #І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон.{"q "Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»!% !Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги.! = Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»Y- Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота.jO Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх.»  І сказав Мойсей: «Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення.»#A Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду.xk І сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів.»L і став Мойсей на воротях до табору та й каже: «Хто за Господа, до мене!» І зібрались коло нього всі сини Леві.<s Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками,^7 Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.»  Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.(K Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла.,S Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?»|s Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.jO І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою.1 Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую.»9 Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!»  Таблиці ж були ділом Божим, і письмо - Божим письмом, виритим на таблицях.9 І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку.{ І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.^ 7 Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.»Y - Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу.. W Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою?= u Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.»1 ] І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.r_ Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.»K Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі.p[ Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися.=u Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.»!= Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!»1 І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона.b? Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.»D  Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.»  І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, записані пальцем-перстом Божим.oYВона - знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.»+~QТож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний.'}IШість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю.]|5Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу. {; «Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона - знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я -Господь, який освячує вас.6zi Господь сказав Мойсеєві: Iy  і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.»Господь сказав Мойсеєві: n!&Хто б таке зробив, щоб нюхати його, той буде викорінений з-між свого народу.»wmi%Пахощі ж кадила, що ти маєш зробити, ніхто з вас не сміє робити для себе за подібним приписом: вони будуть святими в вас для Господа.l $І розтовчеш з них трохи на дрібний порох і покладеш перед Свідоцтвом у наметі зборів, де сходитимуться з тобою: пресвята річ буде це для вас.k5#і зробиш з того пахощі, запашну суміш, з умінням виготувану, очищену, чисту, святу.j "Далі сказав Господь до Мойсея: «Візьми собі таких пахощів: Стакти, пахучої раковини, гальвану й чистого ладану, усього по рівній частині,Fi!Хто змішав би собі таке миро або помазав би ним непокликаного, той буде викорінений з-між свого народу.»rh_ На людське тіло не можна його зливати, і за складом його не робитимете його такого для себе: святе воно, і святим мусить бути вам.-gUДо синів же Ізраїля промовиш так: Миром святого помазання буде мені це в ваших поколіннях.f Помажеш також і Арона та синів його, і висвятиш їх мені у священики.&eGІ коли ти освятиш їх, будуть вони пресвятими; усе, що доторкнеться до них, стане святим.dі жертовник для всепалення і весь посуд його; вмивальницю та її підставку. cстіл і весь посуд його; світильник і посуд його та кадильний жертовник;fbGТа помастиш ним намет зборів та кивот Свідоцтва;ba?І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання.u`eкассії п'ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін.(_K«Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п'ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п'ятдесят; пахучої тростини двісті п'ятдесят;6^iГосподь сказав Мойсеєві: ]Мусять обмивати руки свої та ноги, щоб не померти. Нехай буде це для них установою віковічною, для нього та його нащадків, у їхніх поколіннях.»/\YІ коли входитимуть у намет зборів, мусять умиватися водою, щоб не померли, як теж і тоді, коли приступатимуть до жертовника — спалювати Господеві вогняну жертву.m[UІ Арон та сини його обмиватимуть у ній свої руки й ноги.Z«Зробиш також і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї на обмивання; і поставиш її між наметом зборів та жертовником, і наллєш до неї води.6YiГосподь сказав Мойсеєві: 1X]Ти візьмеш від синів Ізраїля викупні гроші й призначиш їх на службу в наметі зборів, щоб вони були пригадкою для синів Ізраїля перед Господом, за викуп ваших душ.»EWАні багатий не даватиме більше, ані вбогий менше, як пів шекля, на податок Господеві, за викуп душ своїх.;VqКожен, хто переходить у число записаних, від двадцять років і вище, має скласти податок Господеві.U  Ось що мають давати всі ті, що переходять до переглянених уже: пів шекля, по шеклю святині в двадцять герів, пів шекля як податок для Господа.`T; «Як робитимете перепис синів Ізраїля, тих, що мають бути перелічені, нехай кожен при переписі дасть Господеві викуп за свою душу, щоб не нагрянуло на них якесь лихо, як перелічуватимуть їх.6Si Господь сказав Мойсеєві: R; Раз на рік Арон робитиме покуту на рогах його; кров'ю жертви за гріх робитиме покуту на ньому, раз на рік через усі покоління, бо він пресвятий Господеві.»]Q5 Не приноситимете на ньому жадного іншого ладану, ні всепалення, ні приносу, ні возливання не возливатимете на ньому.LPувечорі теж, коли ставитиме лямпи, спалюватиме його, як щоденне курення перед Господом, для ваших поколінь.2O_І на ньому Арон спалюватиме пахучий ладан; щоранку, як готуватиме лямпи, спалюватиме його;TN#І поставиш його проти завіси, перед кивотом Свідоцтва, проти віка, що над Свідоцтвом, де я об'являтимусь тобі.iMMНосила зробиш з дерева акації, і обкладеш їх золотом.=LuЗробиш і дві каблучки золоті до нього під вінцем його, по обох боках його; приправиш їх по протилежних сторонах його, щоб просовувати в них носила, якими носитимуть його.eKEІ обкладеш його чистим золотом: поверхницю його, стінки його навколо й роги його; зробиш до нього золотий вінець навколо.QJЛікоть завдовжки і лікоть завширш, чотирикутний він буде; два лікті заввишки. Роги його будуть суцільні з ним.I )«Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його.SH!.Вони збагнуть, що я Господь, Бог їх, який вивів їх з Єгипетської землі, щоб жити серед них, я, Господь, Бог їхній.»XG+-Я житиму між синами Ізраїля й буду їм Богом.Я освячу намет зборів та жертовник, освячу також Арона й синів його, щоб були моїми священиками.E!+Там я зустрічатимуся з синами Ізраїля, і те місце буде освячене моєю славою.D5*Це буде повсякчасне всепалення для ваших поколінь, коло входу в намет зборів, перед Господом, де зустрічатимуться з вами, щоб розмовляти там з тобою.C{)А друге ягня приноситимеш перед вечором, з таким самим приносом і возливанням, що й вранці: на приємний запах, вогняну жертву Господеві.B#(разом з десятиною ефи питльованої муки, змішаної з четвертиною гіна чистої оливкової олії, і возливання з четвертини гіна вина, до першого ягняти.aA='Одне ягня приноситимеш уранці, а друге підвечір,@/&От що приноситимеш на жертовнику: двоє ягнят перволітків щодня, повсякчасно.?%Сім днів покутуватимеш за жертовник та освячуватимеш його. Тож так стане він пресвятим; усе, що доторкнеться до жертовника, стане святим.>$А бичка приноситимеш у жертву за гріх щодня, за покуту; і очисти жертовник, зробивши за нього покуту; а щоб освятити його, то помажеш його.2=_#Зробиш, отже, Аронові й синам його все так, як я заповідав тобі. Сім днів висвячуватимеш їх.c<A"А коли зостанеться щось до ранку від посвятного м'яса й від хліба, спалиш останок вогнем; не можна його їсти, бо то святе.;!Нехай вони їдять те, чим спокутувано їхні гріхи, коли вони були посвячувані і ставляні в священики; ніхто сторонній не сміє їх їсти, бо то святе.$:C І їстиме Арон і сини його бараняче м'ясо й хліб, що в кошику, біля входу в намет зборів.9А посвятного барана візьмеш і звариш його м'ясо в святому місці,f8GСім днів надягатиме їх священик з його синів, що наслідуватиме його, коли входитиме в намет зборів, щоб служити в святині.;7qА святі ризи, що в Арона, будуть дітям його по ньому; в них вони будуть помазувані й посвячувані.R6Це буде повсякчасно законним уділом Арона й синів його від синів Ізраїля; бо це жертвопринос від синів Ізраїля, жертвопринос при всіх їхніх мирних жертвах, жертвопринос Господеві.5 Так освятиш коливальні перса та литку; себто те, що було принесене й жертвуване з посвятного барана з нагоди посвячення Арона та синів його.e4EВізьмеш також перса посвяченого барана, що за Арона, і принесеш як коливальну жертву перед Господом: це буде твоя частка.3І назад забереш те все з їхніх рук та й спалиш на жертовнику зверху на всепалення, на приємний запах перед Господом: це вогняна жертва Господеві.P2і покладеш усе те на руки Аронові й на руки синів його, приносивши все це як коливальну жертву перед Господом.;1qА з кошика опрісноків, що перед Господом, візьмеш один буханець хліба, один мащений олією сухарик,$0CІ візьмеш від барана тук: курдюк і тук, що вкриває нутрощі, та й чепець від печінки і обидві нирки з туком, що на них, і праву литку - бо це баран посвячений.Z//І візьмеш крови, що на жертовнику, та мира і покропиш на Арона і на ризи його, на синів його й на ризи синів його з ним, і буде він посвячений і ризи його, і сини його й ризи синів його з ним.@.{І заріжеш барана, візьмеш крови його й покладеш на край правого вуха синів його, і на великий палець правої ноги їх, рештою ж крови покропиш жертовник з усіх боків довкола.$-CДалі, візьмеш другого барана, і покладуть Арон і сини його руки на голову баранові.Q,Потім усього барана спалиш на жертовнику; це всепалення Господеві, приємний запах вогняної жертви Господеві.N+Барана ж поріжеш на шматки, виполощеш нутрощі його й ноги та й покладеш їх зверху на шматки, і на його голову.*!І заріжеш барана, візьмеш крови його та покропиш нею жертовник з усіх боків.0)[Далі, візьмеш одного з баранів, і Арон і сини його покладуть руки свої на голову баранові.$(CМ'ясо ж бичка й шкуру його та кал його спалиш на вогні за табором: бо це жертва за гріх.c'A Візьмеш увесь жир, що вкриває нутрощі, та чепець над печінкою, та обидві нирки і тук, що на них, та й спалиш на жертовнику.O& Візьмеш крови бичка й помастиш нею роги жертовника пальцем, решту ж крови виллєш усю до підніжка жертовника.u%e І заколеш бичка перед Господом коло входу до намету зборів.4$c І приведеш бичка перед намет зборів, і покладе Арон і сини його руки свої на голову бичкові.1#] І підпережеш їх поясами, Арона та синів його, і обгорнеш їм голови завоями, і буде їм священство установою вічною. Так настановиш у священики Арона і синів його.o"YПотім приведеш і синів його, і надягнеш на них хитони.o!YІ візьмеш миро і зіллєш йому на голову й помажеш його. {І покладеш йому на голову митру, а на митру вкладеш святу діядему.b?А взявши шати, надягнеш на Арона хитон і плащ, що до ефоду, ефод, нагрудник, та й опережеш його мережаним поясом ефоду.#Арона ж і синів його приведеш до входу в намет зборів та й обмиєш їх водою.#Накладеш їх у кошик, і принесеш їх у кошику, і приведеш бичка та обох баранів.та опрісноків, і незаквашених коржиків, замішених на олії, і незаквашених ладок, помащених олією; з питльованої пшеничної муки зробиш їх.I «Ось що маєш чинити з ними, щоб посвятити мені їх у священики. Візьми одного бичка й два барани без вади,'I+Матимуть їх на собі Арон і сини його, як увіходитимуть у намет зборів, або як наближатимуться до жертовника, щоб служити в святині; інакше вони провинились би та й померли б. Це віковічна постанова для Арона і для його потомків.» ~}~} |a{z.yxhwwOvutt's9r#qpoHnmbkjiihygA@R?{>>\=<;^:87]6543221z0?/4.l-,,t+s** ))(^''&& %%F$##!"w! ASV~uZ1/ } BDfRJ&І повсовував носила в каблучки, по обох боках жертовника, щоб носити його на них; порожнім, з дощок зробив його.eIE&Носила ж зробив з дерева акації та обклав їх міддю..HW&Далі вилив чотири каблучки до чотирьох рогів мідних ґратів, щоб встромлювати в них носила.@G{&Зробив і грати до жертовника, плетені, мов решітка, з міді, під виступом його, внизу, до половини його.zFo&Зробив усе знаряддя до жертовника: казани, і коцюби, і мидниці до скроплювання, і гаки, і жарниці; все знаряддя до нього зробив з міді.!E=&На чотирьох його кутах зробив чотири роги, що були суцільні з ним, і обклав їх міддю.vD i&Зробив і жертовник на всепалення з дерева акації, п'ять ліктів завдовжки, п'ять ліктів завширш, чотирокутний, і три лікті заввиш.GC %Потім зготував святе миро для помазання й чисті благовонні пахощі на кадило, як то виробляють пахощі.mBU%Зробив він носила з дерева акації та обклав їх золотом.eAE%І дві каблучки золоті зробив до нього під вінець його, по обидвох боках його, по обидвох краях, щоб просувати носила його.a@=%І обклав його щирим золотом, верх його й стінки його з усіх боків, і роги його; і зробив на ньому вінець золотий навколо.?%Зробив він і кадильний жертовник з дерева акації: лікоть завдовжки й лікоть завширш, чотирокутний і на два лікті заввиш, роги його суцільні з ним.z>o%Із таланту чистого золота зробив він його й усю посудину його. =%І зробив сім лямп до нього, і щипці, і огарничку до нього з щирого золота.<7%Бруньки їхні й вітки були суцільні з ним, усе з одного кусня сутого, кутого золота.V;'%Одна брунька під двома вітками суцільна з ним, друга брунька під двома вітками суцільна з ним, і третя брунька під двома вітками суцільна з ним, для шести віток, що були суцільні з ним.(:K%На світильнику ж було чотири чашечки як мигдалевий цвіт, з бруньками й квітками їхніми.v9g%Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на другій вітці; і так на всіх шістьох вітках, що були суцільні з світильником.#8A%Шість віток виходило з його боків: три вітки з одного його боку і три вітки з другого. 7 %Зробив і світильник, із сутого золота виковуючи його; його підставка, держало його, вітки, чашечки, бруньки й квітки його були суцільні з ним.<6s%Зробив і посудину, що мала бути на столі: миски, кубки, чаші й жбани зо щирого золота, на возливання. 5%І зробив носила з дерева акації та й обклав їх золотом, щоб носити стіл.4!%Щільно до лиштви приставали каблучки для всовування носил, щоб носити стіл.D3% І вилив до нього чотири каблучки золоті та й приробив їх до чотирьох рогів його на чотирьох ногах його.F2% Зробив на ньому лиштву, на долоню завширш, з усіх боків, а до лиштви зробив знову золотий вінець навколо.1 % І покрив його сутим золотом, і зробив до нього вінець золотий навколо.40c% Зробив також стіл з дерева акації: два лікті завдовжки, лікоть завширш і півтора ліктя заввиш.S/!% Херувими ж простягали крила свої вгору, вкриваючи ними віко, а лиця їх були одне проти одного, звернені до віка..%Одного херувима при кінці одного боку, а другого херувима при кінці другого боку; суцільними з віком зробив херувимів по обох його кінцях.-%Зробив і двох херувимів золотих; виковуючи зробив їх, по обох кінцях віка.,,S%Зробив і віко з щирого золота, два лікті з половиною завдовжки й півтора ліктя завширш.+%І повсовував носила в каблучки по боках кивота, щоб можна було носити його.p*[%Зробив і носила з дерева акації та й обтягнув їх золотом.Q)%І вилив для нього чолири золоті каблучки, до чотирьох рогів його: дві каблучки на одному боці й дві на другому.1(]%Він виклав його сутим золотом ізсередини й зверху, і зробив на ньому навколо золотий вінець.j' Q%Далі зробив Бецалел кивот з дерева акації, два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завширш і півтора ліктя заввиш.P&$&і п'ять стовпів з гачками їх, і обклав верхи їхні й поперечини їхні золотом, а п'ять підніжків їх зробив з міді.M%$%Зробив і запону до входу в намет з блакиту, порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна, робом мережаним;y$m$$До неї ж зробив чотири стовпи з дерева акації та обклав їх золотом, гачки їх теж були золоті; і вилив до них чотири підніжки з срібла.{#q$#Зробив він також і завісу з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна: майстерної гаптярської роботи з херувимами.c"A$"Дошки ж обклав золотом; каблучки до них, щоб просувати в них засуви, були теж золоті, та й самі засуви теж обклав золотом.*!O$!І зробив середній засув, що мав проходити по середині дощок, від одного кінця до другого.& G$ і п'ять на другому боці храмини, і ще п'ять засувів до дощок для храмини ззаду, на захід.$Далі зробив засуви з дерева акації: п'ять до дощок на одному боці храмини,P$Усього ж було вісім дощок, із срібними підніжками до них: шістнадцять підніж, по два підніжжя під кожну дошку.;q$вони були подвійні знизу, а й подвійні вгорі, до першої каблучки; так зробив до обох, на обох кутах.R$Дві дошки зробив до кутів храмини ззаду;kQ$А на задньому боці житла, на захід, зробив шість дощок.{q$і сорок підніж до них, срібних, по два підніжжя під кожну дошку.}u$І на другому боці храмини, на північному, зробив двадцять дощок,?y$і сорок срібних підніж зробив під двадцять дощок: по два підніжжя під кожну дошку, для обох її чопів.$Наробив ото дощок на храмину: двадцять дощок на південному боці, праворуч;,S$По два чопи в одній дошці, пригнані один до одного; так само зробив на всіх дошках храмини.{$десять ліктів завдовжки була одна дошка, і півтора ліктя завширш.tc$І наробив дощок на храмину з дерева акації, прямовисних;N$І до намету зробив покриття з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а друге покриття з борсучих шкур зверху.#$Далі зробив п'ятдесят защіпок мідяних до зчіплювання намету, щоб став цілим.}u$І зробив п'ятдесят петельок на краю останнього килима перших, зчіплених докупи, і п'ятдесят петельок на краю других, зчіплених докупи.vg$І зчепив докупи п'ять килимів окремо і шість килимів окремо.7i$Завдовжки один килим був тридцять ліктів, а чотири завширш; одна міра для одинадцятьох килимів.@{$Зробив також килими з козячої шерсти до намету над храминою. Одинадцять таких килимів зробив він.D $ Зробив також і п'ятдесят гапликів золотих і позчіплював ними килими один з одним, і стала храмина ціла.  $ П'ятдесят петельок зробив на одному килимі і п'ятдесят петельок на краю килима з других, зчіплених докупи; петельки ж були одна проти одної.7 i$ Зробив і петельки з блакиту на краю кожного килима, що на кінці перших п'ятьох, зчіплених докупи; так само зробив на краю останнього з других п'ятьох зчіплених докупи. $ І позчіплював п'ять килимів один з одним і других п'ять один з одним. -$ Завдовжки один килим був 28 ліктів, а завширш 4 лікті; міра одна для всіх килимів.[1$Усі найспритніші з майстрів, що були зайняті ділом, зробили храмину з десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, блакиту, порфіри, й кармазину, з херувимами вишиваної роботи зробили їх.1$бо було вже досить запасу на всяку роботу, що мала бути зроблена; було ще й надто."?$І велів Мойсей розголосити по таборі таке: «Нехай ні чоловіки, ні жінки не дають більш ніяких пожертв для святині!» Так було стримано народ від пожертв;<s$і сказали до Мойсея: «Народ дає більш, ніж треба для виконання діла, що заповідав Господь зробити.»V'$Так, що всі майстри, що були зайняті на роботі коло святині, поприходили кожен від своєї роботи, що її виконували,Y-$І взяли вони з-перед Мойсея всі приноси, що поприносили сини Ізраїля на будівлю й спорудження святині, щоб збудувати її; але сини Ізраїля приносили щоранку й далі добровільні пожертви.B$Так покликав Мойсей Бецалела та Оголіява й усіх умільців мистецтва, що їм Господь дав мудрість у серце, всякого, кого хист тягнув узятись до діла, щоб довести його до кінця.Z 1$Бецалел, отже, й Оголіяв та всі вмільці мистецтва, яким Господь дав мудрість і хист, щоб знали, як робити, зроблять усяку потрібну роботу коло святині, згідно з тим, як заповідав Господь.»##Сповнив їх здібністю виконувати всяку різьбарську роботу, художньо-ткацьку та гаптярську на блакиті, порфірі, кармазині й тонкому полотні, та ремісничо-ткацьку, - майстрів до всякої роботи й винахідливих умільців.8k#"І вклав йому у серце дарування навчати інших, йому й Оголіявові, синові Ахісамаха, з коліна Дана.*~O#!і гранувати каміння для оправи, і різьбити на дереві, виконувати всяку мистецьку роботу.}# щоб продумувати мистецькі задуми та виконувати їх у золоті, сріблі й міді,| #і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом і хистом у всякім ділі;S{!#Мойсей сказав синам Ізраїля: «Глядіть, Господь покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди,Iz #Усі чоловіки й жінки, в яких серце було щедре подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея зробити, усі сини Ізраїля приносили доброхіть пожертви Господеві.y1#і пахощі, і олію на світло, і на мастило для помазання, і для благовонного кадила.x9#А князі приносили онікс-камені і дороге каміння для оправи в ефод і в нагрудник,swa#А й усі жінки, що мали до того кебету, сукали козячу шерсть.Rv#І кожна жінка, що мала хист, власними руками пряла й приносила пряжу: блакит, порфіру, кармазин і тонке полотно.Hu #Кожен, хто міг зробити пожертву сріблом та міддю, приносив їх як жертву Господеві, а й кожен, у кого знайшлось дерево акації, що могло здатися на якубудь потребу, приносив його.%tE#Кожен, у кого знайшовся блават або порфіра, або кармазин, або тонке полотно, або козяча шерсть, або червоні баранячі шкури, або шкури борсучі, приносив їх.>sw#Поприходили чоловіки й жінки; усі охочі серцем поприносили пряжки, ковтки, каблучки, намиста, всякого роду золоті речі; окрім усіх тих, що принесли золоті дари Господеві./rY#Потім поприходили всі, до кого промовило серце, і всі, кого заохотив дух, і поприносили пожертви Господеві на будову намету зборів та всіх потреб, і на святі ризи._q9#І відійшла громада синів Ізраїля від Мойсея.epE#одіж службову, щоб служити в святині; святі ризи для Арона священика й ризи для синів його, щоб служити в них священикам.»joO#кілки до храмини й кілки до подвір'я, і мотуззя до них;n'#запони в подвір'ї, стовпи до них і підставки їхні, і завісу до воріт у подвір'я;Om#жертовник на всепалення й ґрати мідяні його; носила його й всю посудину його; умивальницю й підставку до неї;[l1#жертовник кадильний та носила його, й миро для помазання й благовонне кадило й вхідну завісу при дверях до храмини;wki#світильник на світло й посудину його, лямпи й олію на світло;jjO# стола, носила його, усі знадоби його й хліб появлення;ciA# кивот, носила його, віко, завісу, що його покриває;h5# храмину й намет і покриття його; гачки й дошки його; засуви, стовпи й підставки їх;g-# Кожен добрий знавець з-між вас нехай прийде й робить усе, що заповідав Господь: ufe# онікс-каміння й каміння, щоб вправляти в ефод і в нагрудник.e#олію на світло, пахощі на миро для помазання і на благовонне кадило;pd[#баранячі шкури червоні, борсучі шкури й акацієве дерево;pc[#блакит, порфіру, кармазин, тонке полотно й козячу шерсть;Ab}#Принесіть від себе пожертву Господеві. Кожен охочий нехай принесе як пожертву: золото, срібло й мідь;"a?#І промовив Мойсей до всієї громади синів Ізраїля: «От що заповідав Господь словами: `#Не будете запалювати вогню в день суботній ані в одній із ваших домівок.»,_S#Шість днів робитимете, сьомий же день має бути святий для вас; субота - цілковитий спочинок на честь Господа. Кожен, хто робитиме в цей день, буде караний смертю..^ Y#Зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїля й каже до них: «Ось що заповідав Господь чинити: ]"#Сини Ізраїля бачили, що обличчя Мойсея сяяло промінням; і спускав він знову покривало на лице собі, поки не входив розмовляти з Господом.\-""Якже приходив Мойсей перед Господа, розмоляти з ним, здіймав покривало, аж поки не виходив; а як виходив, оповідав синам Ізраїля, що було сказано йому.|[s"!Скінчивши ж говорити з ними, закривав він лице собі покривалом.EZ" А потім приступили й усі сини Ізраїля; і заповідав він їм усе, про що говорив йому Господь на Синай-горі.EY"Та Мойсей покликав їх. Тоді Арон і всі старшини громадські повернулись до нього, й він розмовляв з ними.EX"Бачили Арон і всі сини Ізраїля, як обличчя в Мойсея сяяло промінням; і боялись вони приступити до нього.SW!"І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом.iVM"Мойсей був там з Господом сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова союзу, десять слів.TU#"Господь сказав Мойсеєві: «Запиши собі ці слова; бо згідно з цими словами я вчинив союз із тобою й з Ізраїлем.»hTK"Первістка з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.»cSA"Не приноситимеш із заквашеним крови, що мені жертвуватимеш; і нехай не зостається до ранку жертва пасхального свята.4Rc"Коли повиганяю народи з-перед тебе й поширю кордони твої, ніхто не посягатиме на твою землю, як ходитимеш три рази на рік показатись перед лицем Господа, Бога твого.8Qk"Три рази на рік має показуватись вся чоловіча стать ваша перед лицем Господа Бога, Бога Ізраїля.OP"Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків, як також і свято збору наприкінці року.CO"Шість днів робитимеш, сьомого ж дня відпочиватимеш; навіть під час оранки й жнив мусиш відпочивати.&NG"Первістка ж осла викупиш ягням; коли ж не викупиш, скрутиш йому в'язи. Ти викупиш усякого первенця з синів твоїх. Не показуйся передо мною з порожніми руками.8Mk"Усе первородне буде мені; а й кожен первісток самчик із твого великорослого й дрібного скоту.L5"Пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як заповідав я тобі в призначений час, у місяці Авів, бо в Авів-місяці ти вийшов з Єгипту.>Ky"Виливаних богів не робитимеш. J"Згодом почнеш брати їхніх дочок для синів своїх, і будуть блудувати дочки їхні з богами своїми і вводити синів твоїх до блуду з богами їхніми.9Im"Ти не входитимеш у союз із мешканцями тієї країни, а то вони блудуватимуть з богами своїми й жертвуватимуть своїм богам, та й покличуть тебе, і зачнеш їсти їхні жертви.!H="Ти не будеш поклонятися іншому богові; бо Ревнивий - ім'я Господнє, він Бог ревнивий.5Ge" Ба більш: ви мусите зруйнувати їхні жертовники, порозбивати їхні стовпи й порубати їхні ашери.2F_" Бережися заключати союз із мешканцями краю, куди ввійдеш, щоб вони не стали тенетами для вас.E" Зважай же добре на те, що сьогодні заповідаю тобі. Ось я повиганяю з-перед тебе аморіїв, ханаанян, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.GD " (Господь) відповів: «Ось я заключаю союз: перед усім твоїм народом я зроблю чудеса, які не творились ні в якій землі, ані між якими народами; і ввесь народ, що серед нього живеш, побачить діло Господнє; страшне бо те, що я ось хочу зробити з тобою.pC[" і мовив: «Коли я знайшов ласку, Господи, в твоїх очах, нехай іде Господь посеред нас. Правда, що це народ твердолобий, та ти все ж таки прости беззаконня наше та гріх наш, і візьми нас собі в насліддя.»oBY"Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі,NA"що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, що не залишає нічого без кари, що карає провину батьківську на дітях і внуках до третього й четвертого покоління.»z@o"І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний,? "І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім'я «Господь».>"Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам'яними таблицями в руках.j=O"Ніхто щоб не виходив разом з тобою, і нікого щоб не було видно по всій горі; ба й вівці і товар щоб не паслись під цією горою.»3<a"Та будь готов уранці, і вийди раненько на Синай-гору та й станеш там передо мною на верху гори.; "Господь сказав Мойсеєві: «Витеши собі дві таблиці кам'яні, такі, як перші, і я напишу на них слова, які були на перших таблицях, що ти їх розбив.:!!Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»D9!і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду.x8k!Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі;7/!І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»R6!І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім'я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.»m5U!І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!»\43!Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім'я.»O3!Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі.»$2C!І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси.r1_!(Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій.»)0M! Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди.»Q/! Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім'я, і ласку ти знайшов в очах моїх. "~[}|{{szzy{x7vuuWtRsrq\poPnOmwlkkj ijh@gf%eaaa__,^_]\[ZYqYXnWVUU9TRSRQPOO.NNMML3KJ,IHHhGGFEE@DD"COBBAq@@d?b>>d=u<;;,:99688&77H6;55$4^3{22010//c.G-4,d+O**H)(}'&%$$""b!# Y3OD-'. }   m1tliSВін приведе бичка перед Господа до входу в намет зборів і покладе руку йому на голову та й заріже його перед лицем Господнім,"h?і якщо згрішить помазаний священик, і провина спаде на народ, то за гріх свій, що ним провинився, жертвуватиме Господеві за покуту молодого бичка без вади.g«Промов до синів Ізраїля так: Коли хтось ізгрішить ненароком проти котрої-будь заповіді Господньої і зробить щонебудь, чого не годиться робити,:f sГосподь сказав Мойсеєві: 4ecУстанова ця віковічна для ваших поколінь, де б ви не осілись: ні туку, ні крови не смієте їсти.»Xd+І священик нехай спалить їх на жертовнику як поживу для спалення на приємний запах. Увесь тук належить Господеві..cWобидві нирки й сить на них та по боках; а чепець над печінкою й над нирками нехай відділить.LbІ нехай принесе з неї - як принос на спалення Господеві - тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах;qa] і покладе свою руку їй на голову та й заріже її перед наметом зборів; Аронові ж сини покроплять її кров'ю жертовник з усіх боків.t`c А коли принос його - коза, нехай приведе її перед Господа_) І священик нехай спалить його на жертовнику як поживу для спалення Господеві.;^q і обидві нирки з ситтю, що на них, та що по боках, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине.<]s Та нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук його: увесь курдюк, відділивши його по саму крижову кість; тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах;s\aі покладе руку свою на голову жертви й заріже перед наметом зборів, Аронові ж сини покроплять його кров'ю жертовник з усіх боків.|[sЯкщо ягня приносить у жертву, нехай принесе його перед Господа;-ZUКоли ж з отар принос його в мирну жертву Господеві, нехай принесе самця чи самицю без вади.uYeІ сини Аронові воскурять це на жертовнику, зверху всепалення, на горіючих дровах: це вогняна жертва приємного запаху для Господа.9Xmі обидві нирки з ситтю, що на них, та полядвиці, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине.KWІ нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук, що покриває нутрощі, й увесь жир, що на нутрощах,V7Нехай покладе руку свою на голову жертви та й заріже її коло входу в намет зборів, Аронові ж сини, священики, покроплять її кров'ю жертовник з усіх боків.YU /«А як його принос-жертва мирна, і він хоче принести її з товару, самця чи самицю без вади, має принести Господеві.vTgІ воскурить священик, на спогад, немов кадило, частину нового зерна й частину олії з усім ладаном її: це вогняна жертва Господеві.»~Swналлєш на неї олії і покладеш на неї ладану: це безкровна жертва.R!А як приноситимеш офіру з первоплодів Господеві, то принесеш колоски, пражені на вогні, або нове потовчене зерно - як офіру з твоїх первоплодів;Q  Кожен твій принос-офіру посолиш сіллю; а щоб не забракло твоїй офірі соли Завіту Бога твого, то з усяким твоїм приносом приноситимеш і сіль.LP Ви можете принести їх як принос Господеві з первоплоду, але на жертовник, як приємний запах, вони не підуть.O Ніяка ваша офіра, що її приносите Господеві, не буде зроблена на квасі, бо ні дріжджів, ні меду, ніколи не палитимете як вогняну жертву Господеві.3Na Останки ж офіри будуть для Арона й синів його - як священна пайка вогняної жертви для Господа.tMc І візьме священик з офіри на спогад частину, і як кадило воскурить на жертовнику; вогняна це жертва приємного запаху для Господа.?LyІ принесеш так зготовану офіру Господеві і подаси її священикові, а він піднесе її до жертовника.0K[А як твій принос-офіра, зготована в ринці, то нехай буде зроблена з питльованої муки з олією.Jроздрібниш його на кусні й зіллєш на нього олії: це безкровна жертва.AI}Коли ж твій принос-офіра, спечена на сковороді, нехай буде питльована мука, розчинена на олії, прісна;H5А коли схочеш принести в дар офіру, спечену в печі, нехай то будуть прісні коржі, з питльованої муки, розчиненої на олії, та ладки прісні, помазані олією.2G_Останки ж офіри будуть для Арона й синів його, як священна пайка вогняної жертви для Господа.F}І принесе його синам Ароновим, священикам, а священик, узявши з нього повну жменю питльованої муки з олією й з усім ладаном, воскурить на спогад на жертовнику; це вогняна жертва приємного запаху для Господа.E 3«Якщо хтось схоче принести Господеві безкровну офіру, з питльованої муки нехай буде його принос; нехай злиє на нього олії і покладе на нього ладану.;D sІ роздере його по крилам, не відриваючи їх, і воскурить його священик на жертовнику, на дровах, що на вогні: ось усепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.»C )вола ж його з пір'ям відірве й кине збоку біля жертовника, на схід, до попелища.B  і принесе його священик до жертовника, скрутить йому голівку та й воскурить на жертовнику, а кров його нехай видушить на стінку жертовника;JA Коли ж жертовопринос на всепалення Господеві з птаства, то нехай він принесе його з горлиць або голубенят;@ % А нутрощі ж і ноги виполоще в воді, і священик принесе все це й воскурить на жертовнику: це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.L?  І розшматує його на кусні, і священик розкладе їх укупі з головою й туком на дровах, що горять на жертовнику.r> a і заріже його на північнім боці жертовника перед Господом, а Аронові сини, священики, покроплять його кров'ю навколо жертовника.G=   Коли ж жертва його на всепалення з дрібного скоту, чи то з овець, чи з кіз, то нехай принесе самця без вади,<   Нутрощі ж його й ноги виполоще в воді, а священик усе це воскурить на жертовнику; це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.;; sпотім сини Аронові, священики, розкладуть кусні, голову й тук на дровах, що на вогні, на жертовнику.#: Cсини ж Аронові, священики, запалять вогонь на жертовнику і розкладуть на вогні дрова;]9 7І здере шкуру з жертви, і розшматує її на кусні,8 І заріже бичка перед Господом, а сини Аронові, священики, принесуть його кров і покроплять нею з усіх боків жертовник, що при вході в намет зборів.L7 Він покладе свою руку на голову жертви всепалення, й вона буде прийнята йому на користь - як покута за нього.6 Коли його жертва на всепалення - з товару, то нехай принесе самця без вади; коло входу в намет зборів принесе він його, щоб знайти ласку в Господа.5 -«Промов до синів Ізраїля та скажи їм: Коли хтось із-поміж вас приноситиме Господеві жертвопринос, то з товару або з отар, маєте приносити вашу жертву.4 Покликавши Мойсея, сказав Господь до нього з намету зборів таке: p3[(&Бо хмара Господня була над храминою вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.29(%А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж покіль вона знову не піднімалась.,1S($І як хмара піднімалася з-над храмини, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах.A0}(#і не міг Мойсей увійти в намет зборів, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила храмину./("Тоді хмара вкрила намет зборів, і слава Господня сповнила храмину;_.9(!І відгородив подвір'я навколо храмини й жертовника, і завісив запону на воротях подвір'я. Так довершив Мойсей діло.B-( Як увіходили в намет зборів і як приступали до жертовника, обмивались, як заповідав Господь Мойсеєві.^,7(І вмивали собі нею Арон і сини його руки й ноги.2+_(Поставив і умивальницю між наметом зборів і жертовником, і налив до неї води на обмивання. * (А жертовник для всепалення поставив коло входу в храмину, в наметі зборів, і вчинив на ньому всепалення й офіри, як повелів Господь Мойсеєві.Q)(І повісив завісу при вході в храмину.((І запалив на ньому благовонні пахощі, як заповідав Господь Мойсеєві.|'s(Поставив і золотий жертовник у наметі зборів, перед завісою. &(а на ньому поставив лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсеєві./%Y(Поставив також і світильник в наметі зборів, навпроти столу, на південному боці храмини;$5(І порозкладав на ньому хліби в порядку перед Господом, як велів Господь Мойсеєві.#7(Потім поставив стіл в наметі зборів, на північному боці храмини, ззовні завіси.@"{(І вніс кивот у храмину, і спустив завісу й закрив нею кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.D!(Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху.9 m(І нап'яв намет над храминою, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві.kQ(Поставив Мойсей храмину; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її.|s(Першого дня першого місяця другого року поставлено храмину.|s(І виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він.~w(І помажеш їх, як помазав їх батька, щоб були мені священиками; і нехай буде їм помазання на вічне священство, з покоління до покоління.»\3(Приведеш і синів його і повдягаєш їх у хитони.*O( І вдягнеш Арона в священні ризи; помажеш його і освятиш його, щоб служив мені священиком.$C( Потім приведеш Арона й синів його до входу в намет зборів та й пообмиваєш їх водою.p[( Помажеш також і умивальницю й підставку її, і освятиш її.?y( Помажеш і жертовник для всепалення і все знаряддя його; та освятиш жертовник, і він стане пресвятим.O( Візьмеш мира до помазання та й помажеш храмину й усе, що в ній, і освятиш її, і всю утвар її, і воно буде святим.(І відгородиш подвір'я навколо, і завісиш запону у воротях подвір'я.#(Поставиш умивальницю між наметом зборів і жертовником, і наллєш до неї води.'(Поставиш і жертовник для всепалення перед входом у храмину, до намету зборів.D(І поставиш золотий жертовник для кадила перед кивотом Свідоцтва; й повісиш запону при вході в храмину.Y-(Внесеш стіл і порозставляєш те, що має бути розкладеним на ньому; і внесеш світильник та й поставиш лямпи на ньому.iM(І покладеш там кивот завіту; і закриєш кивот завісою.zo(«У перший день першого місяця поставиш храмину намету зборів.D (Тоді сказав Господь Мойсеєві: r _'+І оглянув Мойсей усю роботу, і переконався, що вони виконали її; як заповідав Господь, так і зробили її, - і благословив їх Мойсей. '*Усе, як повелів Господь, так і зробили сини Ізраїля усяку роботу.l S')службову одежу, щоб служити в святині, священні ризи для Арона, священика, і ризи для синів його, щоб служити священну службу. !'(запони до подвір'я, стовпи його і підніжжя його; запону до воріт подвір'я, його мотуззя й кілки його; усе знаряддя до служення в храмині, для намету;K ''мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього, носила його й усе знаряддя його; вмивальницю й підставку до неї;'I'&золотий жертовник, і миро для помазання, і благовонні пахощі, й запону до входу в намет;T#'%світильник із чистого золота й лямпи до нього, лямпи, поставлені в порядку, й увесь посуд його, і світильну олію;L'$стіл та ввесь посуд і хліб появлення;W)'#і кивот Свідоцтва й носила до нього, і віко;H '"і покриття з баранячих, пофарбованих червоно шкур, і покриття з борсучих шкур, і завісу для заслонювання;K'!І принесли до Мойсея храмину, намет та всю утвар її: запинки її, дошки її, засуви її, стовпи її й підніжки її;' Отак скінчено всю роботу коло храмини, коло намету зборів. Зробили сини Ізраїля все так, як заповідав Господь Мойсеєві, так і зробили вони.B'А до неї прив'язали блакитний шнурочок, щоб причепити її до митри зверху, як заповів Господь Мойсеєві.p['Зробили також платівку до святої діядеми, із щирого золота, і написали на ній напис, виритуваний як печатка: «Святе Господеві».B'і пояс із тонкої тканини, з блакиту, порфіри й кармазину, вигаптуваний, як заповідав Господь Мойсеєві.c~A'а далі митру з тонкого льняного полотна, і бинди до клобуків, теж з тонкої пряжі, і підштанки з тонкого льняного прядива,(}K'Зробили й хитони з тонкого льняного полотна, ткацьким робом, для Арона та синів його;L|'Дзвіночок і гранатове яблучко чергувалися навколо, по краю службової ризи, як це Господь повелів Мойсеєві.{'Зробили й дзвіночки з щирого золота й попричепляли їх між гранатовими яблучками, по берегах ризи з усіх боків, серед гранатових яблучок./zY'На краях же ризи зробили гранатові яблучка з блакиту й порфіри і кармазину та тонкої пряжі.y7'Посередині ж був отвір у ризі, як отвір броні, облямований навкруги, щоб не рвався.^x7'Зробили теж і верхню ризу, ткану, всю з блакиту.Kw'І прив'язали нагрудника, каблучки його до каблучок ефоду, шнурочком із блакиту, щоб був над мережаним поясом ефоду та щоб не зсувався з нього; так, як заповідав Господь Мойсеєві.,vS'І знову зробили дві золоті каблучки й причепили їх до двох нараменників ефоду внизу, з лицьового його боку, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.~uw'Зробили ще дві каблучки золоті й причепили на двох других кінцях нагрудника, до внутрішнього його рубця, що звернений сподом до ефоду.Qt'А обидва кінці двох шнурочків причепили до двох оправок, що були на нараменниках ефоду, з лицьового його боку.s#'І прив'язали два золоті шнурочки до двох каблучок на двох кінцях нагрудника.Ir 'Зробили й дві оправи з золота й дві каблучки з золота; і причепили дві каблучки на двох кінцях нагрудника.!q='А на нагруднику зробили ланцюжки, плетені шнуровим способом, із щирого золота./р>+pQ'А каменів було дванадцять, згідно з іменами синів Ізраїля, яких було дванадцять; вони були виритувані як печатки, кожний із своїм ім'ям, для дванадцятьох колін..oW' І четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис, оправлені в золоту оправу, кожний у своїй насадці.Cn' Третій ряд: опал, агат і аметист.Cm' Другий ряд: рубін, сафір і берил.l7' І понасаджували на ньому чотири ряди каменів: сардій, топаз і смарагд - ряд перший.'kI' Був він чотирикутний та подвійний, п'ядь завдовжки і п'ядь завширш, подвійно складений.ejE'Зробили й нагрудник, як то мистці вишивають, як ефод: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна.Di'І повставляли їх у нараменники ефоду як камені на спомин синам Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.ehE'Оправили два онікс-камені, що були вкладені в золоті насадки, з вирізьбленими печатною різьбою іменами синів Ізраїля.Xg+'Мережаний же пояс, що ним прив'язували його, був суцільний з ним і одної з ним роботи: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, як заповідав Господь Мойсеєві.;fq'Зробили для ефоду нараменники, що спинались докупи; він був до них прип'ятий обома своїми кінцями.&eG'Повиклепували з золота бляшки й порозтинали їх на нитки, щоб гаптувати ними по блакиту й по порфірі й кармазині та по льняному полотні, як то роблять мистці.d9'Зробили ефод зі золота й блакиту й порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна.c {'З блакиту й порфіри й кармазину зробили службову одіж, щоб служити в святині; а й святі ризи для Арона, як заповідав Господь Мойсеєві.\b3&а й підніжки в подвір'ї навколо, і підніжки до дверей у подвір'я, і всі кілки до храмини й усі кілки навкруги подвір'я.maU&Зробив він з неї підніжжя коло входу в намет зборів, і мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього й усе знаряддя до жертовника;`&А міді дарованої було сімдесят талантів і дві тисячі й чотириста шеклів.T_#&А з тисячі сімсот сімдесят п'ятьох шеклів зробив гачки до стовпів та обклав їх верхи й пов'язав їх поперечинами.}^u&А сто талантів срібла пішло, щоб вилити підніжки святині й підніжжя до завіси, сто талантів на сто підніж, по таланту на один підніжок.;]q&По «бека» від голови, себто по пів шекля, шеклем святині, з кожного, що перейшов до записаних, від двадцятьох років і вище, від шістсот трьох тисяч п'ятсот п'ятдесят люду.I\ &А срібла від записаних у громаду - сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п'ять шеклів, по шеклю святині.,[S&Всього золота, що пішло на роботу цілої будівлі святині, золота, принесеного в дар, було двадцять дев'ять талантів і сімсот тридцять шеклів, по шеклю святині.Z1&З ним працював Оголіяв, син Ахісамаха, з коліна Дана, різьбар, мистець-вишивальник і гаптяр на блакиті, порфірі, кармазині та тонкому льняному полотні.#YA&Бецалел же, син Урі, син Хура, з коліна Юди, зробив усе, що заповідав Господь Мойсеєві.X}&Оце обрахунок храмини, храмини свідоцтва, що був злічений на наказ Мойсея, зроблений левітами, під орудою Ітамара, сина священика Арона.vWg&Всі кілки в храмині і в подвір'ї були скрізь довкруги з міді.tVc&Стовпів до них чотири й підніж до них чотири, з міді; гачки до них із срібла; облицювання верхів їхніх і поперечин їхніх із срібла.kUQ&Завіса при вході до подвір'я була гаптярської роботи: з блакиту й порфіри й кармазину й з тонкого льняного полотна; двадцять ліктів завдовжки і п'ять ліктів заввиш, відповідно до запони подвір'я.@T{&Підніжжя до стовпів були з міді, а гачки на стовпах і поперечини на них срібні, а облицювання верхів стовпів срібне, і всі стовпи в подвір'ї зчеплено поперечинами з срібла.S&Усі запони в подвір'ї з усіх боків були з тонкого льняного полотна.^R7&і на другому боці, звідси й звідси при вході в подвір'я, п'ятнадцять ліктів запон, та стовпів до них три й підніжжя три. Q&п'ятнадцять ліктів запон на одному боці, до них стовпів три і підніж три;IP & На східньому боці п'ятдесят ліктів;OO& На західньому боці п'ятдесят ліктів запон, стовпів до них десять; гачки ж до стовпів і поперечини з срібла.uNe& На північному боці сто ліктів, і стовпів до них двадцять, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і поперечини з срібла.LM& Двадцять стовпів до них, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і їхні поперечини були з срібла.CL& Зробив і подвір'я. На південному боці, праворуч, запони двору з тонкого льняного полотна на сто ліктів.ZK/&Зробив і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї, із дзеркал тих жінок, що служили при вході в намет зборів. v~}`|s{zzhymx0wEvvubt'srqppo8nm/l!kJjihJgfeddcJa`_^]s\[Z>=XДалі взяв тук і курдюк і ввесь жир, що на нутрощах, і чепець на печінці, й обидві нирки з їхньою ситтю і праву лопатку;aw=По тому велів приступити синам Ароновим і поклав і їм крови на кінчик правого вуха та на великий палець правої руки і на великий палець правої ноги їх, і порозливав кров навколо жертовника.'vIа Мойсей зарізав його і взяв з нього крови й поклав на кінчик правого вуха Аронові та на великий палець правої руки його й на великий палець правої ноги його.`u;Велів він привести й другого барана, барана на жертву посвячення; Арон же й сини його поклали руки на голову барана,QtПотім, виполоскавши нутрощі й ноги в воді, пустив димом усього барана на жертовнику як всепалення приємного запаху, вогняну жертву на честь Господа, як заповідав Господь Мойсеєві.syі розшматував барана на частини і воскурив голову, частини й тук.vrgі Мойсей заколов його й порозливав кров навколо жертовника,;qqІ велів привести й барана, на всепалення, а Арон та сини його поклали руки свої на голову барана1p]А бичка й шкуру і м'ясо його та кал спалив на вогні за табором, як заповідав Господь Мойсеєві.QoІ взявши ввесь жир, що на нутрощах, чепець на печінці й обидві нирки і сить їхню, воскурив усе те на жертовнику.gnIІ зарізав його Мойсей і, взявши крови, поклав пальцем на роги жертовника з усіх боків, і розгрішив жертовник, а кров вилляв до підніжок жертовника, і освятив його, щоб відслужити над ним покуту.qm]Згодом звелів привести бичка, що на жертву за гріх; Арон же й сини його поклали руки свої на голову бичкові, що на жертву за гріх.l) По тому велів Мойсей наблизити синів Арона і повдягав їх у хитони, попідперізував їх поясами і позагортав їх у завої, як заповідав Господь Мойсеєві.k І злив олію помазання на голову Аронові й помазав його, щоб освятити його.Uj% І мазнув нею сім разів жертовник і помазав його й увесь його посуд, умивальницю та її підставку, щоб освятити їх.(iK Далі взяв Мойсей олії до помазання й помазав храмину, і все, що було в ній, і освятив усе.\h3 Вклав на голову йому завій, а зверху на ньому, спереду, золоту плиточку, святу корону, як заповідав Господь Мойсеєві.zgoПоклав на нього нагрудника й поклав у нагрудник Урім і Туммім.2f_Потім надягнув на нього хитон і підперезав його поясом; одягнув його в плащ і поклав на нього ефод, і обв'язав його мережаним пояском ефода, щоб щільно був на ньому.e{І велів Мойсей наблизити Арона й синів його і пообмивав і'х водою.d{І промовив Мойсей до громади: «Ось що заповідав Господь учинити.»(cKІ вчинив Мойсей, як заповідав йому Господь, і зібралась громада до входу в намет зборів.Zb/і збери всю громаду до входу в намет зборів.»`a;«Візьми Арона й синів його з ним, і шати, і миро на помазання, і бичка на жертву за гріх, і два барани й кошик опрісноків,:` sСказав Господь Мойсеєві: b_?&що заповідав Господь Мойсеєві на Синай-горі, того дня, як велів синам Ізраїля приносити дари Господеві в Синай-пустині.^y%Це закон про всепалення, про безкровну офіру, про жертву за гріх, про жертву за відшкодування, про жертву висвячення і про мирну жертву,Z]/$як заповідав Господь синам Ізраїля давати їм з того дня, коли помазав їх; це установа віковічна для їхніх поколінь.v\g#Ось уділ помазання Арона й синів його в жертвах, палених на честь Господа, з дня помазання їх у священики на служіння Господеві,["Я бо застерігаю собі в синів Ізраїлевих від мирних їхніх жертв груднину коливальної жертви й лопатку жертви возношення та й віддаю їх Аронові, священикові й синам його як вічне їхнє право від синів Ізраїля.»$ZC!Вона буде як пайка тому з-поміж Аронових синів, хто принесе кров і сить мирної жертви.Y  Праву лопатку теж священикові здасте - як данину з ваших мирних жертв.X%а сить священик воскурить на жертовнику; перса ж будуть Аронові й синам його.+WQВін нехай подасть власними руками те, що має бути спалене в честь Господа; тук подасть укупі з персами; перса, щоб принести як жертву коливальну перед Господом,V{«Скажи синам Ізраїля таке: Хто приносить Господеві свою мирну жертву, нехай принесе Господеві свій дар, узятий від мирної своєї жертви.>UyІ промовив Господь до Мойсея: T Кожного, хто їстиме якусь кров, треба викорінити з-поміж людей своїх.»S3Ніякої крови, ні крови з птаства, ні з чотироногих не їстимете, де б ви не мешкали.XR+Хто їстиме сить із скотини, що її можна принести в огняну жертву Господеві, такого викорінять з-поміж людей своїх.:QoТук із стерва й тук з того, що розірве звір, можна вживати до кожної потреби, їсти ж не смієте його.!P=«Промов до синів Ізраїля таке: Ніякого туку з вола, чи з вівці, чи з кози не їстимете.9OoІ сказав Господь Мойсеєві: lNSА як хтось доторкнеться до будь-чого нечистого, чи нечистої скотини, або якого нечистого повзуна та й з'їсть м'яса з мирної жертви, принесеної Господеві, той буде викорінений з-поміж людей своїх.»SM!Хто з'їсть м'ясо з мирної жертви, принесеної Господеві, в стані нечистоти, той викоріниться з-поміж людей своїх.LКоли якесь м'ясо доторкнеться до чогонебудь нечистого, не можна його їсти, на вогні його треба спалити. А інше м'ясо кожен чистий може їсти.TK#Коли ж би хтось усе таки їв м'ясо з мирної жертви третього дня, то жертвуючий не здобуде собі ласки, жертва зовсім йому не зачислиться, гидотою стане; а той, хто їв, візьме на себе гріх.Jа що залишиться з жертвенного м'яса на третій день, треба спалити на вогні.IА якщо чийсь жертвопринос буде обітований або добровільний, то його треба з'їсти в день офірування; другого дня можна ще їсти, що зостанеться;6HgМ'ясо з подячної мирної жертви треба їсти в день приносин, нічого не залишаючи з нього до ранку.G}З кожної офіри принесе частину як дань Господеві, і вона належатиме священикові, що скроплював кров'ю мирної жертви; йому вона належить.)FM Разом із заквашеними хлібцями принесе свій дар, разом із своєю подячною мирною жертвою.jEO Коли хтось приносить її на подяку, то воднораз із подячною жертвою принесе прісні коржі, замішані на олії, та прісні ладки, помащені олією, і питльовану муку, приправлену олією, спечену на коржі.uDe А ось закон про мирну жертву, що приноситиметься Господеві.2C_ Однак, усяка офіра, замішана з олією, або суха, буде всім синам Арона, так одному, як і другому.vBg А й усяка офіра, спечена в печі, і все зготовлене на мидниці чи на сковороді, теж буде священикові, що її приносить, - йому буде вона.UA%Коли ж священик приноситиме чиєсь усепалення, шкура жертви всепалення, що він її приніс, буде йому, священикові.c@AЩодо жертви за гріх і щодо жертви за відшкодування - закон один: вона буде для того священика, хто нею відслужить покуту.:?oКожен чоловік зо священиків їстиме її; однак, на святім місці треба її споживати: це пресвята річ.=>uі священик нехай спалить їх на жертовнику як вогняну жертву Господеві: це жертва за відшкодування.?=yі обидві нирки з туком, що на них по боках, та чепець, що на печінці, відділивши його зверху від нирок;<#Увесь тук від неї треба принести в офіру: і курдюк і сить, що вкриває нутрощі,O;її заріжуть на тім самім місці, де ріжуть жертву всепалення, кров же розбризкають по жертовнику з усіх боків.v: i«А ось закон про жертву за відшкодування: пресвята це річ.9Не можна їсти ніякої жертви за гріх, що її кров має бути принесена в намет зборів, для спокутування в святині. Нехай на вогні буде спалена.»s8aКожен мужчина зо священицтва їстиме його: це пресвята річ.y7mГлиняну посудину, що в ній варено м'ясо, треба розбити; а коли варено його в мідній посудині, то треба витерти її й виполоскати водою.g6IВсе, що доторкнеться до її м'яса, освятиться, а коли кров її бризне на одежу, то те, на що бризнуло, випереш на святому місці.R5Священик, що приносить жертву за гріх, їстиме її; на святому місці хай її споживають, на подвір'ї намету зборів.14]«Скажи Аронові й синам його: Ось закон про жертву за гріх: вона буде зарізана на тому самому місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом; це пресвята справа.93oІ сказав Господь Мойсеєві: 2Всяка офіра священика мусить бути цілком спалена; не можна її їсти.»z1oТак само зробить помазаний миром священик, наслідник з його потомків. Це установа віковічна. Вся офіра має бути спалена для Господа.m0UНа пательні, на олії розчинену, спражиш її, і принесеш її, розламавши на куснички, та офіруєш її як приємний запах для Господа.Y/- «Ось принос від Арона та синів його, що його мусять принести Господеві від дня свого помазання: десятина ефи питльованої муки як повсякчасна офіра, половина вранці, а половина ввечорі.9.o І мовить Господь Мойсеєві: 0-[ Кожен чоловік з Аронових дітей їстиме її; це їхнє віковічне право для всіх їхніх нащадків щодо вогняних жертв Господеві; все, що доторкнеться до неї, освятиться.»,9 Не можна пекти її заквашеною. Я призначаю їм її як частину з жертв, що згоряють для мене. Бо це пресвята річ, як і жертва за гріх і жертва за відшкодування.@+{ Решту ж її їстимуть Арон та сини його; прісною їстимуть її в святому місці, на подвір'ї намету зборів.*-І візьме один з них із неї жменю питльованої муки, олії й увесь ладан, що на офірі, та й воскурить на жертовнику в приємний запах як кадило для Господа.)7А ось закон про офіру: Аронові сини приноситимуть її Господеві перед жертовником.(yВогонь мусить постійно горіти на жертовнику, не згасаючи ніколи.q']Вогонь же на жертовнику горітиме на нім, і не згасатиме ніколи, а священик запалюватиме на ньому щоранку дрова і розкладатиме на ньому всепальну жертву і спалюватиме на ній зверху тук мирних жертв.&3Потім, скинувши шати, надягне інші й винесе попіл геть поза табір, на чисте місце.%-Священик, надягнувши льняну ризу й льняні підштанки на тіло, забере попіл жертви, яку спопелив вогонь на жертовнику, та покладе його коло жертовника.F$«Повели Аронові й його синам, кажучи: Ось закон усепалення: жертва всепалення зостанеться на вогнищі жертовника всю ніч аж до ранку, і вогонь на жертовнику мусить там горіти.=# yІ промовив Господь до Мойсея: H" А священик спокутує за нього перед Господом, і проститься йому, яка б не була провина, що нею провинився.»C!Він приведе до священика, як жертву відшкодування Господеві, барана з отари, без вади, по твоїй оцінці.0 [чи що б воно не було, про що клявся ложно; нехай поверне його сповна та ще й додасть п'ятину до нього; він оддасть це його власникові в день жертви за відшкодування.одне слово: коли грішить і провиняється, мусить повернути крадене, чи загарбане, чи повірене йому на сховок, чи загублене, що його знайшов;U%чи, знайшовши загублене, заперечує те, чи клянеться неправдиво про щонебудь, що люди звичайно творять і грішать;0[«Коли хтось ізгрішить і провиниться проти Господа, відмовляючи своєму ближньому чи то повірене на схованок, чи на заклад, чи крадене, чи інакше загарбане в нього;>yІ сказав Господь Мойсеєві: Це жертва за відшкодування; бо направду він провинився перед Господом.»`;нехай він принесе священикові в жертву за відшкодування барана з отари, без вади, по твоїй оцінці, а священик спокутує за нього його провину, що нею несвідомо провинився, і проститься йому.Коли хто несвідомо згрішить і зробить щось, чого не годиться робити, що забороняють Господні заповіді, він провиниться, і гріх тяжітиме на ньому;|sВін мусить відшкодувати це, що заподіяв святині, та ще й додати п'ятину та разом мусить віддати це священикові; а священик пожертвує барана як відшкодування, відслужить покуту за нього, і проститься йому.4c«Коли хтось спроневіриться і ненароком згрішить проти Господніх святощів, має принести Господеві в жертву за провину барана з отари, без вади, вартістю стільки срібних шеклів, скільки ти оціниш, по шеклю святині, на жертву за провину.=wІ промовив Господь Мойсеєві:   Так відслужить священик покуту за гріх його, що ним він де-вчому провинився, й проститься йому. Священик же одержить те саме, що й при офірі.»1 І принесе її священикові, який візьме з неї повну жменю - як пахоші - і спалить їх на жертовнику, зверху на жертвах, палених Господеві: це жертва за гріх.  Коли ж і на пару горлиць або на пару голубенят не спромога його, то нехай принесе в офіру за гріх десятину з ефи питльованої муки; він не зливатиме на неї олії, ані не кластиме на неї ладану, бо це жертва за гріх.X+ А друге впорає як усепалення, за обрядом. Так відслужить священик покуту за сподіяний ним гріх, і проститься йому._9 І побризкає кров'ю жертви за гріх боки жертовника, решту ж крови видушить коло підніжка жертовника; це жертва за гріх.lSВін подасть їх священикові, а цей принесе наперед те, що на жертву за гріх, і зломить йому шийку при голівці, не відділяючи її.`;Коли ж не спроможеться на щось із отари, то принесе Господеві в покуту за провину, що її допустився, пару горлиць або пару голубенят; одне на покутну жертву за гріх, а друге на всепалення.-і принести Господеві покутну жертву за сподіяний гріх: самицю з отари, вівцю або козу як жертву за гріх, а священик відслужить покуту за його провину. І як стане винним у чімнебудь такім, мусить признатися, чим згрішив, Або коли хто поклянеться необачно, тільки словами, сподіяти щось лихе чи добре в тих речах, що в них люди звичайно необачно клянуться, хоч він про те не знав, а потім дізнається, - буде винен у тім, у чім поклявся. /Або як доторкнеться, не знаючи про те, до якоїнебудь людської нечистоти, яким би то робом вона й не занечищувала, то потім, як дізнається, стане винним. Або коли хто, не знаючи про те, доторкнеться до чогось нечистого, чи до стерва нечистого звіря, чи стерва нечистої тварини, чи стерва нечистого повзуна, не знаючи, що воно нечисте, то сам стане нечистим і винним.  )«Якщо хтось ізгрішить тим, що почув проклін, і не об'явить його, хоч був його наочним свідком чи напевне дізнався від інших, то понесе вину на собі.|s#Він вийме ввесь тук її, як виймається тук у ягняти мирної жертви, і священик воскурить його на жертовнику для жертв Господеві. Так зробить священик покуту за його гріх, що ним ізгрішив, і проститься йому.» "священик же візьме пальцем крови її та й помастить роги жертовника всепалення, всю решту ж її крови виллє до підніжка жертовника всепалення.D!Він покладе руку на голову жертви за гріх та й заріже її в покуту на місці, де ріжуть жертву всепалення;  Якщо принесе в жертву за гріх ягня, то нехай принесе самичку без вади.]5Він вийме з неї увесь тук, як то виймається в мирної жертви, і священик воскурить його на жертовнику як приємний запах для Господа. Так зробить священик покуту за нього, й проститься йому.а священик візьме пальцем її крови та й помастить роги жертовника всепалення, всю решту ж крови виллє до підніжка жертовника всепалення.#Він покладе руку на голову жертви за гріх та й заріже її на місці всепалення,S!і як стане свідомим гріха, що ним ізгрішив, - має принести в жертву козу без вади, самицю, за гріх, що ним згрішив. Коли ж хтось із простого люду ненароком ізгрішить і сподіє щось, чого не годиться робити, що забороняють Господні заповіді, та й провиниться,jOТук же його воскурить увесь на жертовнику як тук мирної жертви. Так зробить священик покуту за його гріх, і проститься йому.~)Священик візьме на палець трохи крови з жертви за гріх і помастить роги жертовника всепалення, а кров його виллє до підніжка жертовника всепалення.`};Він покладе руку на голову козлові та й заріже його там, де ріжуть жертву всепалення перед Господом: це жертва за гріх.(|Kі як стане свідомим гріха, що ним ізгрішив, - має принести в жертву козла, самця без вади.v{gКоли ж ізгрішить князь і сподіє ненароком щось, чого не годиться робити, що забороняють заповіді Господа Бога його, й провиниться,=zuБичка ж винесуть геть із табору й спалять, як було спалено першого бичка; це жертва за гріх громади./yYВін зробить з цим бичком так само, як зробив із бичком, принесеним за гріх власний, -так само зробить із ним, Отак і зробить за них священик покуту, і проститься їм.nxWтук же ввесь вийме з нього й воскурить на жертовнику.7wiй намастить кров'ю роги жертовника, що перед Господом у наметі зборів, і всю решту крови з бичка виллє до підніжка жертовника всепалення, що коло входу в намет зборів; v;вмочить свій палець у кров і бризне нею сім разів перед Господом до завіси святині,yumТоді помазаний священик внесе кров із бичка до намету зборів,?tyІ старші в громаді покладуть руки на голову бичкові, перед Господом, і заріжуть його перед Господом.gsIі коли гріх, що допустилась його, виявиться, - громада принесе в жертву за гріх бичка. Вона приведе його перед намет зборів.9rm Як же вся громада Ізраїля згрішить ненароком, і гадки не маючи про щось грішне, і сподіє щось, чого не годиться робити, що заповіді Господні забороняють, і провиниться,wqi усього бичка винесе геть із табору на чисте місце, де висипають попіл, та й спалить його на дровах вогнем; на попелищі спалять його. p  Шкуру ж із бичка й усе його м'ясо, з головою, ногами, нутрощами й калом, -;oq так, як то виймається з бика мирної жертви, - і воскурить усе те священик на жертовнику всепалення.;nq і обидві нирки з туком, що на них, та що по боках, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине,imMУвесь же тук із бичка, принесеного в жертву за гріх, повиймає з нього: тук, що вкриває нутрощі, й ввесь жир, що на нутрощах;jlOІ священик намастить кров'ю роги кадильного жертовника, що стоїть перед Господом у наметі зборів, і виллє всю решту крови з бичка до підніжка жертовника всепалення, що коло входу в намет зборів.$kCі, вмочивши палець свій у кров, бризне нею сім разів перед Господом до завіси святині.jа помазаний священик візьме дещо крови бичка, внесе до намету зборів ~~/}|zy:xww"vuu t sPrGqpo@nmllokjj iJhggfRee(d5cBb5``E_]]J[SZJZ XXUWVAUQSQPOrNMLLIKJIIHlGG FE+DD>C}C:CBBfBAAB@-?I>==HГосподь сказав Мойсеєві та Аронові: dfC А коли не може спромогтися на ягнятко, то нехай візьме пару горлиць або пару голубенят; одне на всепалення, а друге на жертву за гріх. І відслужить священик за неї покуту, й вона стане чистою.»%eE А він принесе їх перед Господа і відслужить за неї покуту, і вона очиститься від свого кровотоку. Такий закон щодо тієї, яка родить чи хлоп'ятко, чи дівчатко.Hd  Як же сповняться дні очищення її, чи за сина, чи за доньку, принесе ягня-однолітка на всепалення та голубеня чи горлицю в жертву за гріх, до входу в намет зборів, священикові.lcS Якщо вродить дівчатко, буде нечистою два тижні, як під час спливу; шістдесят шість днів сидітиме вдома, очищаючись від крови.Eb вона ж тридцять три дні нехай сидить у хаті, очищаючись від крови; ні до чого святого нехай не доторкається й до святині нехай не заходить, поки не сповняться дні очищення її.[a1 А восьмого дня обріжуть крайню плоть у нього,`  «Промов до синів Ізраїля таке: Коли жінка завагітніє й вродить хлоп'ятко, буде нечистою сім днів; як під час місячного спливу, буде нечистою.P_  Заговорив Господь до Мойсея, кажучи: @^{ /щоб розрізняти між нечистим і чистим, і між твариною, що можна її їсти, та твариною, що не можна їсти.»|]s .Ось такий то закон про чотириногих і про птаство і про всяку живу тварину, що кишить у воді, і про всяку тварину, що совається по землі,H\  -Я бо, Господь, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вашим Богом; тож маєте бути святими, бо я святий.[ ,Я бо - Господь, Бог ваш; ви маєте ставати святими й бути святими, бо я - святий. Не опоганюйте себе ніяким дрібним створінням, що совається по землі.YZ- +Не зогиджуйте себе нічим, що совається по землі, й не занечищуйте ним себе, бо через них ви могли б стати нечистими.AY} *Нічого з того, що повзає на череві, чи з того, що совається на чотирьох чи багатьох ногах, тобто, ніякого дрібного створіння, що совається по землі, не їстимете, бо це гидота.X )Кожне дрібне створіння, що совається по землі, то - гидь, не їсти його.W) (Хто їстиме її падло, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора; і хто нестиме її падло, мусить випрати свою одежу, й буде нечистим до вечора.EV 'Коли здохне якась скотина, що її можна вам їсти, той, хто доторкнеться її падла, буде нечистий до вечора.0U[ &А якщо б насіння було намочене в воді, й щось із падлини впаде на нього, то це стане нечистим.T %Коли щось із їхнього падла впаде на посівне зерно, воно залишиться чистим.[S1 $Тільки джерела та копанки, себто водозбірні, будуть чисті; а той, хто доторкнеться до їхньої падлини, буде нечистий.uRe #Усе, на що впаде щось із їхньої здохлятини, стане нечистим; піч або грубу треба знищити, бо вони нечисті, і нечисті вони вам будуть.qQ] "Всяка їжа, навіть коли хлюпне на неї така вода, буде нечиста; і всякий напій у якійнебудь такій нечистій посудині буде нечистим.HP  !Якби ж щось із них упало в якийсь глиняний посуд, то все, що в ньому, стане нечистим, і посуд треба розбити.5Oe І все, на що впаде з їхньої падлини, буде нечисте: чи то буде дерев'яний посуд, чи одежа, чи шкура, чи мішок, чи що-небудь, що служить для якоїсь потреби, все це треба вкинути в воду й воно буде нечисте до вечора; по тому ж знову стане чистим.CN Між усіма повзунами будуть вони для вас нечисті. Хто доторкнеться їх падлини, буде нечистий до вечора.JM анака, коах, летаа, хомет і тіншамет.9Lm З дрібних же тварин, що повзають по землі, оці будуть вам нечисті: ласиця, щур і різні роди ящірок;)KM А хто б ніс цю падлину, мусить випрати одежу, й буде нечистий до вечора; вони нечисті вам.RJ Всяке чотириноге, що ходить на лапах, буде вам нечисте. Хто доторкнеться його стерва, стане нечистий до вечора.RI Всяка скотина, що має ратиці, але нерозколені, і не ремиґає, нечиста вам. Хто б не доторкнувся її, буде нечистим.-HU і хто нестиме стерво котрогось із них, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора.7Gi А від таких ви ставатимете нечистими: хто доторкнеться їхнього падла, стане нечистим до вечора;F Усяке інше крилате комаство, що рачкує на чотирьох ногах, буде гидотою вам.`E; Тож їстимете з-поміж них такі: всякого роду сарану, всяких цвіркунів, стрибунців із породою їхньою та різних скакунів.D Тих тільки з усієї крилатої комашини, що рачкує на чотирьох, можна вам їсти, що крім передніх ніг, має ще другу пару ніг, щоб скакати ними по землі.wCi Усе комаство крилате, що рачкує на чотирьох, гидота вам буде.XB+ чорногуз, чапля з породою її, і одуд і кажан.LA сич, пелікан та єгипетський стерв'як;1@_ сова, баклан і рибалка;j?O струсь, пугач, морська чайка й ясттруб з породою його;0>] і всякого роду ворони;@=} кібець і сокіл із породою його;=<u А з птаства ось які вважатимете гидкими, що їх не слід їсти, бо це гидь: орел, шуліка й морський орел,l;S Усе, що в водах без поплавців і луски, буде вам гидотою.{:q М'яса їх не їжте й падлиною їх бридьтеся, бо й це гидота для вас.o9Y А все, що не має поплавців і луски, чи то в морях, чи в річках, і все, що кишить у водах, та й усяка водна тварина, буде вам гидотою.g8I З усього ж, що в водах, те можна вам їсти: все, що має поплавці й луску; чи воно буде в водах, чи в морях, чи в річках, це й їжте. 7 М'яса їх не їстимете й падлини їх не доторкайтесь: вони для вас нечисті.Q6 ані свині, хоч у неї ратиці розділені, та навіть має розщеплену стопу, бо вона не ремиґає, тож нечиста вам буде.5 зайця, бо хоч і ремиґає, та не має ратичок розділених, нечистий він вам буде;4' борсука, що хоч і ремиґає, та не має розколених ратичок; нечистий він вам буде;(3K Однак з-поміж тих, що ремиґають або мають розколене копито, не можна вам їсти: верблюда, хоч він ремиґає, але ратиці в нього нерозколені; нечистий він вам буде;F2 всяке чотириноге з розщепленим копитом та з розколиною між ратицями, й що ремиґає, - можна вам його їсти.31a «Скажіть синам Ізраїля таке: Ось тварини, яких можна вам їсти з усіх чотириногих, що на землі: e0 G І Господь сказав Мойсеєві та Аронові, кажучи їм: O/ Мойсей вислухав це та й задовольнився. . І відповів Арон до Мойсея: «Дивись, вони приносили сьогодні свою жертву за гріх та своє всепалення перед Господом, і таке трапилося мені! А коли б я сьогодні їв жертву за гріх, чи гаразд воно було б в очах Господа?»\-3 А що кров її не була внесена всередину до святині, то й треба вам було конче її з'їсти на святому місці, як я наказав.»,5 «Чому ви не з'їли жертви за гріх на святому місці? Таж це річ пресвята! Вона вам дана, щоб усунути провину громади та й спокутувати за неї перед Господом.=+u Коли ж Мойсей пильно шукав козла, що був у жертву за гріх, виявилось, що його спалили. Тому він розгнівавсь на Єлеазара й Іта-мара, Аронових синів, що зостались, і запитав: ^*7 Лопатку підношеної жертви й груднину коливальної жертви принесуть разом із тучними частинами, що мають бути спалені, щоб принести їх коливальну жертву перед Господом, а потім будуть для тебе і твоїх синів із тобою як віковічне право, як заповідав Господь.»)) Ти сам і сини твої й дочки твої з тобою груднину коливальної жертви й лопатку підношеної жертви теж мусите їсти на чистому місці, бо вони дані тобі як твоє право й право твоїх синів на офіри й мирні жертви синів Ізраїля.l(S Ви будете їсти її на святому місці, бо це твоє право й право твоїх синів - на вогняні жертви Господеві; так бо заповідано мені.v'g І Мойсей сказав Аронові й Єлеазарові та Ітамарові, синам його, що зосталися живими: «Возьміте офіру, що залишилася від вогняної жертви Господеві, та й їжте її прісною біля жертовника, бо вона пресвята.&' та щоб навчали ви синів Ізраїля всіх установ, що дав їм Господь через Мойсея.»%y щоб могти розібрати між святим і несвятим, між чистим і нечистим,0$[ «Коли треба буде вам входити в намет зборів, то вина й п'янких напоїв не пийте, ні ти сам, ні сини твої з тобою, бо помрете: установа це віковічна для ваших поколінь,<#u І промовив Господь до Арона: " Ви ж від входу в намет зборів не відходьте, а то помрете; бо миро Господнього помазання покоїться на вас.» І ті вчинили по Мойсеєвому слову.s!a Аронові ж та його синам, Єлеазарові й Ітамарові, сказав Мойсей: «Волосся на голові не запускайте, й одежі вашої не рвіте, щоб не померти вам та щоб не навести гніву на всю громаду. Родичі ваші й увесь дім Ізраїля нехай плачуть за спаленими вогнем, що його запалив Господь. ' Вони приступили й винесли їх у їхніх хитонах геть за табір, як повелів Мойсей.+ Тоді Мойсей покликав Мішаела і Елцафана, синів Узієла, Аронового дядька, і сказав їм: «Приступіть і винесіть ваших небожів геть із святині за табір.»A} Тоді Мойсей сказав Аронові: ось воно те, що заповідав Господь: «На тих, що наближаються до мене, я покажу, що я святий; і перед усім народом покажу я мою славу.» І мовчав Арон.+ І вийшло з-перед Господа полум'я та й пожерло їх, і вони померли перед Господом.P  Аронові сини, Надав і Авігу, взяли кожен свою кадильницю й вклали до них жару та й посипали на нього ладану, і принесли перед Господом вогонь негодящий, якого він їм не заповідав.   вийшов від Господа вогонь і пожер усепалення й кусні туку на жертовнику. Побачивши те, всі люди закричали з радощів і попадали ниць на землю.oY І ввійшли Мойсей та Арон у намет зборів; а як вийшли з нього, то поблагословили народ, і слава Господня з'явилася всьому людові;oY Тоді зняв Арон руки до людей і поблагословив їх; та й зійшов наниз, принісши жертву за гріх, жертву всепалення й мирну офіру.0[ Перса й праву лопатку приніс Арон як жертву коливальну перед Господом, так, як велів Мойсей.sa вони поклали на перса, а він пустив їх димом на жертовнику.,S Тучні частини бика та барана: курдюк, сить, що вкриває нутрощі, нирки та чепець із печінки,ue Нарешті зарізав бика та барана як мирну жертву за людей; а Аронові сини подали йому кров, і він окропив нею жертовник з усіх боків.I  Далі приніс безкровну офіру і, взявши її повну жменю, воскурив на жертовнику, крім ранішнього всепалення.y Потім приніс жертву всепалення й довершив її згідно з установою.R Приніс він і жертву за людей: узяв козла відпущення за людей і зарізав його й зробив ним примирення, як і перше.(K Виполоскав нутрощі й ноги й пустив їх димом на жертовнику, зверху на жертві всепалення.J Подали вони йому й жертву всепалення, розшматовану на кусні, і голову, й він пустив це димом на жертовнику.Q Зарізав він і жертву на всепалення, а сини Аронові подали йому кров, і він покропив нею жертовник з усіх боків.U% М'ясо ж і шкуру спалив на вогні за табором.D  А тук, нирки й чепець від печінки, що з жертви за гріх, пустив димом на жертовнику, як заповідав Господь.  І сини Аронові подали йому крови, і він, вмочивши свого пальця в кров, поклав її на роги жертовника, решту ж вилляв до підніжка жертовника.& G І приступив Арон до жертовника, і зарізав телятко за гріх, що було призначене за нього.  І каже Мойсей Аронові: «Приступи до жертовника та принеси твою жертву за гріх і твоє всепалення, і зроби примирення за себе й за людей; а потім принеси офіру за народ і зроби примирення за них, як заповідав Господь.»0 [ Тоді Мойсей сказав: «Ось що заповідав Господь вам чинити, щоб з'явилась вам слава Господня.»<s І принесли, що повелів Мойсей, перед намет зборів, і приступила вся громада й стала перед Господом. та бика й барана на мирну жертву, щоб жертвувати їх перед Господом; і безкровну офіру, замішану на олії; сьогодні бо з'явиться нам Господь.»L А до синів Ізраїля скажеш: Візьміть на жертву за гріх козла, а на всепалення однорічне теля й ягня, без вади,fG І сказав Аронові: «Візьми собі телятко на жертву за гріх і барана на всепалення, обох без вади, та й принеси перед Господа.  А восьмого дня покликав Мойсей Арона й синів його та старійшин Ізраїля.zo$І вчинив Арон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея.#Сім днів перебуватимете день і ніч коло входу в намет зборів і пильнуватимете приписи Господні, щоб не померти вам; так бо наказано мені.»&G"А як зроблено сьогодні, так велить Господь чинити (й надалі), щоб відбути покуту за вас. !Від входу ж у намет зборів не відходитимете сім днів, аж поки не закінчаться дні вашого посвячення, бо сім днів триватиме посвячування ваше._9 А що лишиться з м'яса та з хліба, спалите вогнем.`~;Мойсей сказав Аронові й синам його: «Варіть м'ясо коло входу в намет зборів і їжте його там та й хліб, що в кошику посвятної жертви, як заповіджено мені словами: Арон із синами їстимуть його.p}[Взяв він далі й оливу до помазання та крови, що на жертовнику, і покропив Арона, шати його, синів його й заразом шати синів його; ось так посвятив він Арона й шати його, синів його й шати синів із ними. | Взяв Мойсей перса й простягнув у жертву перед Господом; була це пайка посвятного барана, що належав Мойсеєві, як заповідав Господь Мойсеєві. {Поїм Мойсей узяв те назад у них із рук і воскурив на жертовнику всепалення: це жертва посвячення приємного запаху, вогняна жертва для Господа. z;передав усе разом на руки Арона й синів його і звелів їм: оливати їх перед Господом.)yMа з кошика з опрісноками, що стояв перед Господом, узяв одного прісного коржа й один хліб на олії, і одну ладку, і, положивши їх на кусні туку й на праву лопатку, ~~]}`||8{Bz3yxww vcuts qpp_nmlkjjRihhgpfVercba`_^]u]\J[ Z>Y>P>==C<<(;S:988<7p7 544 32 110//-->,w+*)(x'J&j%%,$?#Z"!!,Q_<*CLNsA - x a $#cA!Він покутуватиме за святиню й за намет зборів, і за жертовник; і за священиків і за всіх людей у громаді робитиме покуту.9 Покуту ж відправлятиме священик, що його помазано й висвячено, щоб священнодіяв замість батька свого; він вдягатиметься в льняні шати, шати священні..WЦе день повного спочинку для вас, і ви мусите вмертвляти самих себе: це установа віковічна.]5в той бо день відправлятиметься покута за вас, щоб очистити вас; і будете чисті перед Господом від усіх ваших гріхів.5eЦе буде вам установою віковічною: сьомого місяця, десятого дня місяця, маєте вмертвляти самих себе й нічого не робити, чи тубілець, чи чужинець, що пробуває між вами;QТой же, хто палитиме їх, нехай випере свою одіж, вимиє в воді собі тіло, і тоді можна буде йому ввійти до табору.\3А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, кров яких внесено для покути в святиню, нехай винесуть геть поза табір та й спалять на вогні, шкури їхні, і м'ясо їхнє і кал їхній.V'Той же, хто випустив Азазелові козла, випере свою одіж і вимиє в воді собі тіло, і тоді зможе ввійти знову в табір.`;А тук жертви за гріх воскурить на жертовнику.3aвимиє собі в воді тіло в святому місці, надягне знову свою одіж і, вийшовши, принесе всепалення за себе й усепалення за народ, і відправить покуту за себе й за народ.\3Тоді нехай Арон увійде в намет зборів, поздіймає льняні шати, що надягнув був, як увіходив у святиню, і складе їх там;1]І понесе козел на собі всі їхні беззаконня в землю безлюдну; і випустить він козла в пустиню."?і поклавши йому обидві руки на голову, визнає над ним усі беззаконня синів Ізраїля і всі переступи їхні, і всі гріхи їхні, і покладе їх козлові на голову та й випустить його за допомогою приготованого на те чоловіка в пустиню.-UА як скінчить покуту за святиню, за намет зборів і за жертовник, приведе Арон козла живого,9mта побризкавши нею сім раз з пальця; так він його очистить і освятить від нечистот синів Ізраїля.. WА як вийде до жертовника, що перед Господом, то відправить на ньому покуту, взявши крсви з бичка та з козла і поклавши її на роги жертовника кругом з усіх боківE Та щоб у наметі зборів нікого не було, як (він) входитиме покутувати в святині, аж поки звідти не вийде, відправивши покуту за себе й за дім свій і за всю громаду синів Ізраїля.= uі так очистить святиню від нечистот синів Ізраїля й від проступків та всіх гріхів їхніх; те ж саме вчинить із наметом зборів, що стоїть посеред них, серед нечистот їхніх.M І заріже козла, що на жертву за гріх людей, і внесе кров його в середину за завісу й учинить з його кров'ю так само, як зробив із кров'ю бичка, - бризнувши нею на віко й перед вікомz oПотім візьме крови з бичка та й покропить пальцем (нею) на віко спереду, на схід сонця, а перед віком покропить пальцем сім раз кров'ю.D посипле ладану на вогонь перед Господом, щоб кадильний дим вкрив віко, що на Свідоцтві, щоб він не вмер.+Q І візьме кадильницю, повну жару з жертовника зверху, перед Господом, і дві повні пригорщі пахучого, на-дрібно стовченого ладану, і понесе в середину за завісу іcA І приведе Арон бичка на жертву за свої гріхи і, спокутувавши за себе й за свій дім, заріже бичка в жертву за власні гріхи. а козла, на якого випав жереб для Азазела, поставить живого перед Господом, щоб справити на нім покуту і потім пустити його Азазелові в пустиню.+Q І приведе Арон козла, що на нього випав жереб для Господа, і принесе його в жертьу за гріх,q]і кине про них жереб: один для Господа, а один для Азазела.-Арон візьме обох козлів і поставить їх перед Господом при вході в намет зборів,%І принісши бичка в жертву за свої гріхи та спокутувавши за себе й за дім свій,8kА від громади синів Ізраїля візьме двох козлів на жертву за гріх та одного барана на всепалення.+QВін мусить надягати священний хитон із льону, льняні підштанки мають бути на ньому, мусить підперізуватися льняним поясом і в льняне завивало обгортати голову; це священні шати, і він їх надягне, вимивши спершу своє тіло і в воді.3~aОт із чим мусить Арон входити в святиню: з бичком на жертву за гріх та з бараном на всепалення.q}]Господь промовив до Мойсея й сказав до нього: «Повідай Аронові, братові твоєму, щоб не входив повсякчас у святиню, за завісу, перед віко, що на ковчезі; щоб не вмер, як я в хмарі з'являтимусь над віком.| Після смерти двох синів Аронових, що померли, як наближались до Господа,d{C!і про ту, що нездужає від спливу, одне слово: про тих, у кого течиво, чоловік чи жінка, і про того, хто лежатиме з нечистою.».zW Ось такий закон про течивого, і про того, що в нього стікає сім'я і тим робить його нечистим,ay=Тож зробіть уважними синів Ізраїля щодо їхніх нечистот, щоб не померли через них, опоганюючи мою храмину, що серед них.ixMСвященик одне принесе в жертву за гріх, а друге в усепалення, і довершить за неї покуту перед Господом за її нечисте течиво.Жінка, яка довгий час, поза звичайною порою місячних спливів, має кровотечу, що триватиме поза звичайний час, увесь час нечистоти своєї буде нечистою, як і під час спливу.rЯкщо чоловік зляже з нею, й з її кровотоку перейде дещо на нього, то він буде нечистим сім день, і всяка постіль, що на неї він ляже, буде нечистою.0q[Коли хтось доторкнеться ліжка або якоїсь речі, на якій вона сиділа, буде нечистим до вечора.mpUКожен, хто торкнеться об якусь річ, що на ній вона сиділа, мусить випрати свою одіж, вимитись у воді, і буде нечистим до вечора.CoКожен, хто торкнеться об її ложе, мусить випрати свою одіж і вимитись у воді, і буде нечистим до вечора.#nAВсе, на що вона ляже в нечистоті своїй, буде нечистим, і все, на що сяде, буде нечистим.m7Коли жінка буде течива, тобто матиме місячну кровотечу, сім день буде тривати в своїй нечистоті; кожен, хто доторкнеться до неї, буде нечистий до вечора.Коли в когось стікає сім'я, мусить вимити в воді все тіло, і буде нечистий до вечора.Ti#Священик одне принесе в жертву за гріх, а друге в усепалення, і спокутує за нього перед Господом, за його течиво.hА на восьмий день нехай візьме пару горлиць або пару голубенят і принесе перед Господа до входу в намет зборів і віддасть їх священикові.vgg Коли течивий видужає від течива, нехай одлічить сім день від видужання, випере свою одіж, вимиється в текучій воді, і стане чистий.Wf) Череп'яну посудину, що до неї доторкнеться течивий, треба розбити, і всяку посудину дерев'яну треба вимити в воді.pe[ Той, до кого доторкнеться течивий, не обмивши в воді рук, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистий до вечора.,dS Кожен, хто доторкнеться до чогоне-будь під ним, буде нечистим до вечора; хто таке нестиме, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистий до вечора.dcC Всяке сідло, що на нім їхав течивий, буде нечистим.Hb Коли течивий плюне на чистого, цей мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистим до вечора.:aoХто доторкнеться течивого, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді і буде нечистим до вечора.]`5Хто сяде на якусь річ, що на ній сидів течивий, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистим до вечора.=_uХто торкнеться об його ложе, мусить випрати свою одіж та обмитись у воді, і буде нечистим до вечора.3^aВсяке ложе, що на нього ляже течивий, буде нечисте, і всяка річ, що на неї сяде, буде нечиста.Q]Нечистота його буде в течиві його, чи його тіло випускає течиво, чи стримує його: в його течиві нечистота його.G\ «Промовте до синів Ізраїля і скажіть їм: Кожен, у кого буде течиво з тіла, через те течиво стане нечистим.M[ Господь сказав Мойсеєві й Аронові: }Zu9щоб навчити, коли що чисте й коли нечисте. Це закон про проказу.»HY 8про нарости прищі й про білі плями,?X{7про заразу на одежі і на хатах,VW'6Це закон про всякі роди прокази, про парші,V#5випустить живу пташку за місто в поле. Так спокутує за дім, і дім буде чистий.>Uw4І очистивши хату пташою кров'ю, свіжою водою, живою птицею, кедровим деревом, іссопом та кармазином,T3Потім візьме кедрове дерево, іссоп та кармазин і живу пташку, умочить їх у кров зарізаної пташки й у живу воду та й покропить сім раз хату.vSg2і заріже одну пташку над череп'яною посудиною з живою водою.R71Тоді візьме він на очищення дому дві пташки, кедрового дерева, кармазину й іссопу,Q/0Якщо священик повернеться й побачить, що зараза в хаті не розіслалася після того, як хату обтиньковано, він об'явить її чистою, бо зараза вигоїлась.bP?/А хто б у ній спав чи їв, мусить випрати свою одіж. O.Хто б увійшов у хату ко-линебудь, як її замкнено, буде нечистий до вечора.SN!-Тоді нехай накаже хату зруйнувати, каміння, дерево й всю глину з неї, та й повиносити за місто, на нечисте місце.oMY,нехай прийде священик та й огляне; і коли побачить, що зараза поширилась по хаті, то це злоякісна проказа в хаті; хата - нечиста.wLi+Коли ж, після того як виймуть каміння та обшкрябають і потинькують хату, знову покажеться зараза та й стане розростатися в хаті,А з горлиць або з голубенят, що на них спроможеться той, що має очиститись,`>;Решту ж олії, що в нього на долоні, виллє священик на голову тому, кого очищає, щоб спокутувати за нього перед Господом.?=yЗ олії ж, що зосталась у нього на долоні, положить на кінчик правого вуха в того, кого очищає, та на великий палець правої руки й ноги його, на місце крови жертви за провину.q<]та й правим пальцем покропить нею сім раз перед Господом.U;%І зіллє священик собі на ліву долоню олії,<:sПотім заріже ягня, що на жертву відшкодування, і, взявши з нього крови, накладе її на кінчик правого вуха в того, кого очищає, та на великий палець правої руки й ноги його.h9KСвященик візьме ягня, що на жертву відшкодування, та лог олії й пожертвує їх, коливаючи ними вперед і назад перед Господом.H8 І нехай принесе їх восьмого дня для свого очищення священикові, до входу в намет зборів перед Господа.L7та пару горлиць або пару голубенят, за спромогою, і нехай буде одне на жертву за гріх, а друге на всепалення.h6KА коли він убогий і нема в нього засобів, то нехай візьме одно ягня на жертву за провину - для коливання й для покути за себе - та десятину питльованої муки, змішаної з олією, на офіру, та лог олії,05[Принісши ж усепалення й офіру на жертовнику, священик спокутує за нього, і той стане чистий.~4wА потім принесе священик жертву за гріх, щоб спокутувати нечистоту того, хто очищається, а наприкінці він заріже жертву всепалення.^37Олію ж, що зостанеться на долоні, виллє на голову тому, хто очищається; так священик спокутує за нього перед Господом.&2GЗ решти олії, що на долоні, покладе на кінчик правого вуха в того, кого очищає, і на великий палець правої руки й ноги його, поверх крови жертви відшкодування.71iвмочить свій правий палець в олію, що на лівій долоні, та й покропить нею сім раз перед Господом.m0UДалі він візьме лог олії і, наливши собі на ліву долоню,-/UПотім священик візьме крови з жертви відшкодування та й помаже кінчик правого вуха в того, що має очиститись, і на великий палець правої руки і правої ноги його.L. Він заріже ягня на тому місці, де ріжуть жертву за гріх і жертву всепалення, на святім місці; бо так жертва за гріх, як і жертва за відшкодування буде священикові: пресвята це річ.M- і взявши одне ягня як жертву за відшкодування, з логом олії, принесе як коливальну жертву перед Господом.D, Все це й того, який очищається, священик, що очищає, поставить перед Господом коло входу в намет зборів,+' А на восьмий візьме двоє ягнят без вади й одну овечку, однолітку, без вади, та три десятини ефи питльованої муки, змішаної з олією, і лог олії в офіру.G*  На сьомий день він знову поголить усе своє волосся, поголить собі голову, бороду й брови, геть усе волосся на собі поголить, випере свою одіж і вимиється в воді, і стане чистий.z)oТой же, хто очищається, випере своє вбрання, поголить усе волосся на собі, викупається в воді, і буде чистим. І тоді можна буде йому знову ввійти в табір, але він мусить пробути зовні свого намету сім день.`(;і бризне сім раз на того, хто має очиститись від прокази, і об'явить його чистим, а живу пташку випустить на волю в поле.''живу ж пташку візьме й разом із кедровим деревом і кармазином та іссопом умочить усе вкупі з живою пташкою в кров пташки, зарізаної над живою водою,&9Потім священик звелить зарізати одну пташку над глиняною посудиною з живою водою,S%!то звелить узяти для того, хто має очиститись, пару живих і чистих пташок, кедрового дерева, кармазину й іссопу.8$kа священик нехай вийде за табір і огляне його, а як побачить, що проказа вигоїлась у прокаженого,(#K«Ось який буде закон для прокаженого: в день його очищення приведуть його до священика,9" qІ каже Господь Мойсеєві: ! ;Це закон про заразу на вовняній чи на льняній одежині, чи на основі, чи на чомусь із шкури, щоб (знати) як об'явити їх чистими або нечистими.»s a :Одежину ж, чи основу, чи тканину, чи шкуряне що, після того, як випереш, і зникне з них зараза, то треба випрати ще раз, і буде чисте. 9і як покажеться, що вона знову роз'ятриться чи на одежині, чи на основі, чи на тканині, чи на чім зі шкури, на вогні мусиш спалити те, на чому зараза.5 8Але якщо священик огляне й побачить, що місце, де зараза, після прання поблідло, він віддере його від одежини, чи від шкури, чи від основи, чи від тканини,) 7і як після того, як його виперуть, він його огляне і побачить, що зараза на вид не змінилася, хоч і не розкинулася, то те, на чому вона, буде нечисте; в огні мусиш його спалити: розточене воно на лицевім або виворотнім боці.# 6він накаже, щоб випрали те, на чому зараза, та й замкне його знову на сім день,nW 5Коли ж священик огляне і побачить, що зараза не розкидається по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по будь-чому шкуряному,3a 4Він мусить спалити ту одежину, ту основу, ту вовняну чи льняну тканину, чи що не було б шкуратяне, де буде зараза, бо це злоякісна проказа: мусить те на вогні спалити.ym 3Сьомого ж дня огляне він заразу, і коли побачить, що вона розслалася по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по шкурі, чи будь-якім виробі зо шкури, то це злоякісна проказа; на чім вона буде, - те нечисте.~w 2А священик, оглянувши заразу, замкне ту заражену річ на сім день.A} 1і так та зараза буде зеленкувата або червонувата на одежині, чи на шкурі, чи на основі, чи на тканині, чи на будь-чому зо шкури, то це - проказа; її конче показати священикові.%E 0або на основі, або на вовняній чи льняній тканині, або на шкурі, або на чомусь із шкури, /Якщо з'явиться проказна зараза чи то на одежі вовняній, чи льняній,q] .Доки його недуга, він буде вважатися нечистим, бо він справді нечистий; насамоті мусить жити; геть поза табором буде його оселя.tc -Хворий на проказу носитиме подерту одежу, (ходитиме) з розпущеним волоссям, він покриє підборіддя й гукатиме: Нечистий! Нечистий!0[ ,то такий прокажений - нечистий, і нечистим об'явить його священик; на голові в нього проказа.  +священик огляне його, і як побачить біло-червонуватий поріст на хворім місці на лисині спереду чи ззаду, подібний до прокази на шкірі на тілі,r_ *Коли ж на лисині на лобі або на лисині з боків буде біло-червонувата пляма, то це проказа, що висипала на лисині спереду чи ззаду;) )Коли волосся повилазило спереду на голові, він - лисий спереду, але чистий він.   (Коли в когось повилазило на голові волосся, він - лисий, але він чистий.y m 'і священик, оглянувши їх, побачить на шкірі в них на і тілі блідаві, білясті плями, то це і лишай, що кинувся на шкірі; та людина чиста.  &Коли на шкірі в якогось чоловіка чи жінки висипляться білясті плями, % %А коли, на його погляд, парші залишились, де були, і на них поріс чорний волос, то парші вигоїлись, він чистий, і чистим нехай обв'явить його священик. ?~~}}{z;yTxBw^vxu2t8sDrpo|o nn\mKlkkAjvihhIgffbeddec5baZ``_^]]G\Q[ZZ9Y6XX/WzVV?UJTSRQQ?POO1N,M[LKJrI1HGFbEEDCCGBoA@@;?>}>=><Коли хтось ненароком з'їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п'ятину поверх того.n0W Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти.#/A Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень.h.K Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба.*-O Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого.f,G Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я - Господь, що освятив їх.+-Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я - Господь.&*GА зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його.H) хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді.H( або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою;o'YНіхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім'я,&Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я - Господь.% «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я - Господь.:$ sГосподь сказав Мойсеєві: #Переказав Мойсей усе це Аронові, синам його й усім ізраїльтянам."1Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині моєї: я бо - Господь, що освячую їх.»|!sїсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів.? yНіхто з роду Арона священика, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду - не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого.<sчи горбатий, чи кволий, чи з більмом на очах, чи коростявий, чи лишаю-ватий, чи з ушкодженими ядрами.jOабо такий, у кого переламана нога, чи переламана рука;G ніхто бо, що матиме якусь ваду, нехай не приступає, як от сліпий, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний;!=«Промов до Арона так: Ніхто з твого покоління, в прийдешніх родах їхніх, що матиме будь-яку ваду на тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого;6iГосподь сказав Мойсеєві: 7iі таким робом не знеславить свого потомства серед народу свого, я бо - Господь, що освячую його.»dCВдовицю, відпущену, знеславлену і розпусницю - цих не братиме, - тільки дівицю зо свого народу мусить узяти собі за жінку;;s Дівицю візьме собі за жінку.  Нехай не виходить зо святині, щоб не осквернити святині Бога свого, бо посвячення миром, яким був помазаний для Бога свого, на нім; я - Господь.1] ні наближатися до жадного мерця; навіть ради батька чи матері своєї не буде оскверняти себе.jO А священик, верховний між своїми братами, той, що на голову його злито миро, і що дана йому власть зодягатися в священні шати, не повинен тримати свого волосся розпущеним,роздирати на собі одежі,Z/ Коли дочка котрогось священика обезчестить себе розпустою, вона тим знеславить батька свого; вогнем таку спалити.r_Ти будеш уважати його за святого, бо він приносить хліб Бога твого; святим він буде для тебе, бо святий я, Господь, що освячую вас.saПовії або знеславленої не братимуть собі за жінку; відпущеної чоловіком теж не братимуть; бо священик посвячений Богові своєму.,SСвятими будуть перед своїм Богом і не плюгавитимуть імени Бога свого, бо вони приносять вогняні жертви Господеві, хліб Бога свого, тож і мусять бути святими.mUвони не вистригатимуть лисини на голові в себе, і краю борід своїх не підгтригатимуть, і на тілі в себе не робитимуть нарізок.Як він жонатий, то не сміє осквернитися померлим з рідні, опоганюючи себе;4cсестра його - дівиця, що перебуває при нім, що ще не мала чоловіка; задля неї може осквернитись.7 iхібащо то буде близька родина його, як от мати його, батько його, син його, дочка його, брат: його,  Господь сказав Мойсеєві: «Промов до священиків, Аронових синів, і скажи їм: ніхто з них нехай не осквернює себе померлим із своїх людей, Чоловік або жінка, що будуть викликати мертвих або відьмувати, мусять бути скарані на смерть; камінням нехай поб'ють їх; кров їхня упаде на них.»2 _Тож будете мені святими, бо святий я, Господь, що відрізнив вас від народів, щоб ви були моїми.C Ви мусите відрізняти тварину чисту від нечистої, птаство чисте від нечистого, і не сквернити себе твариною, чи птицею, нічим, що повзає по землі, і що я вказав вам як нечисте.!=Вам же кажу я: ви заволодієте їхньою землею; я вам даю її в посілість, землю, що тече молоком і медом; я, Господь, Бог ваш, що відрізнив вас від інших народів.[1Не наслідуйте звичаїв народів, що їх прожену з-перед вас, бо тому що вони чинили все те, то вони й стали мені гидкими.JПильнуйте всіх моїх установ й усіх моїх присудів, і виконуйте їх, і не виблює вас земля, куди веду вас жити.3aКоли хтось візьме жінку брата свого - це огида; наготу брата свого відкрив, бездітними будуть.^7Коли хтось зійдеться з тіткою своєю, наготу дядька свого відкрив він; понесуть кару за гріх свій, бездітними помруть.zoНаготи сестри матері твоєї й сестри батька твого не відкриватимеш; бо це - обнажувати свою родичку; вони понесуть кару за гріх їхній.)MКоли чоловік зійдеться з жінкою в час її спливу і, оголивши наготу її, відкриє її течиво, і вона відкриє свою кровотечу, обох їх викорінити з-поміж людей їхніх.fGКоли чоловік візьме свою сестру, дочку батька свого або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його, мерзота це; їх обох треба викорінити перед очима людей свого народу; наготу своєї сестри відкрив, мусить понести кару за гріх свій.  Коли жінка наблизиться до якоїсь скотини, щоб злучитися з нею, мусиш убити жінку й скотину; вони мусять згинути; кров їхня нехай упаде на них.,SЧоловік, що спарується зо скотиною, мусить бути скараний на смерть; а скотину треба вбити.]~5Хто бере собі за жінку дочку й матір її - це ганьба; вогнем нехай спалять його й їх, щоб не було такої ганьби серед вас.c}A Коли чоловік зійдеться з чоловіком так, як із жінкою, обидва вчинили гидоту; смертю мусять їх покарати; кров їхня на них.K| Хто зійшовся б із невісткою своєю, смертю мусять покарати їх обоє; кровозмішання вчинили; кров їхня на них.o{Y Той, хто сходитиметься з батьковою жінкою, наготу свого батька відкрив він; обоє мусять бути покарані смертю; кров їхня на них.;zq Хто чужоложить із жінкою ближнього свого, на смерть мусять бути скарані і перелюбець і перелюбка. y  Хто проклинає свого батька чи свою матір, того мусять покарати смертю; він кляв свого батька й свою матір, тож кров його нехай упаде на нього.x-Ви пильнуватимете установ моїх і виконуватимете їх; я - Господь, що освячую вас.uweВи ж освячуйте себе і будете святими, бо я - Господь, Бог ваш.~vwХто звернеться до заклиначів мерців і знахурів, щоб слідом за ними блудувати, я звернуся проти нього й викоріню його з-поміж його люду.u)я зверну моє лице проти нього й проти роду його й з-поміж його люду викоріню його та всіх, що розпустували слідом за ним, щоб розпустувати за Молохом._t9А коли земляки заплющать очі на того чоловіка, як віддаватиме когось із дітей своїх Молохові, і не схочуть його вбити,$sCЯ звернусь проти такого чоловіка й викоріню його з-поміж людей його; бо він із дітей своїх оддав Молохові, осквернивши мою святиню та збезчестивши моє ім'я.mrU«Ти до синів Ізраїля промовиш: Хто з синів Ізраїля чи приходнів, що перебувають в Ізраїлі, дасть когось із свого потомства Молохові, покарати його смертю; його земляки нехай поб'ють його камінням.:q sГосподь сказав Мойсеєві: 1p]%Тож пильнуватимете всіх моїх установ і всіх моїх присудів, і виконуватимете їх: я - Господь.»Xo+$Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна й гін вірний буде в вас: я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із землі Єгипетської.`n;#Не кривдитимете на суді, в мірі, в вазі, в мірках.0m["Приходень, що перебуває між вами, буде для вас як земляк посеред вас; любитимеш його, як себе самого, приходнями бо ви були в землі Єгипетській. Я - Господь, Бог ваш.l!Коли якийсь приходень перебуває в вашім краю з вами, не гнобіть його.Господь сказав Мойсеєві: KyТож допильновуйте моїх заповідей, щоб не виконували якогось з отих мерзенних звичаїв та щоб не осквернились ними: я - Господь, Бог ваш.»;JqКожен бо, хто допуститься якоїсь із тих гидот, — кожен такий буде викорінений з-поміж людей своїх.3IaІ тим робом земля не виблює вас за те, що скверните її, як виблювала народи, що були перед вами.H7усі бо оті гидоти чинили люди цієї землі, що були перед вами, і земля осквернилась.rG_Ви ж пильнуйте моїх законів і моїх присудів, і не чиніть ніякої з отих гидот, - ні тубільці, ні приходні, що перебувають серед вас;$FCІ як осквернилася земля, я покарав її за її провину, й вона виблювала своїх мешканців.$ECНе скверніться нічим цим; бо тим усім осквернилися народи, що оце виганяю з-перед вас.lDSНі з ніякою скотиною не зійдешся, щоб не осквернитися з нею; молодиця нехай не стає перед скотиною, щоб спаруватися: це огида.wCiЗ чоловіком не сходитимешся, як сходишся з жінкою: це гидота.LBНікого з потомства твого не даси в жертву на вогні Молохові, і не сквернитимеш імени Бога твого: я - Господь!AЗ жінкою ближнього твого не сходитимешся, щоб не осквернитися з нею.0@[Ні до якої жінки під час її місячної нечистоти не наближатимешся, щоб відкрити наготу її.#?AНе братимеш собі жінчиної сестри за жінку як наложницю, щоб із нею мати зносини за життя жінки, відкриваючи її наготу, побіч наготи жінки твоєї за життя її.,>SНаготи молодиці й дочки її не відкриватимеш; дочки в сина її ї дочки в її дочки не братимеш, щоб відкривати наготу її: вони родички твої; це було б кровозмішання.={Наготи жінки брата твого не відкриватимеш: це нагота брата твого..<WНаготи невістки твоєї не відкриватимеш: вона жінка сина твого, не відкриватимеш наготи її.C;Наготи брата батька твого не відкриватимеш, тобто до жінки його не смієш наближатися: вона тітка тобі.: Наготи сестри матері твоєї не відкриватимеш, бо вона родичка матері твоєї. 9 Наготи сестри твого батька не відкриватимеш; вона родичка батька твого.>8w Наготи дочки твоєї мачухи, що народилась від твого батька, та вона ж тобі сестра, - не відкриватимеш.(7K Ти не будеш відкривати наготи дочки твого сина або дочки твоєї дочки, бо це нагота твоя.u6e Наготи твоєї сестри, дочки твого батька, або дочки твоєї матері, що народилась удома чи поза ним, - не відкриватимеш їхньої наготи.5Наготи жінки батька твого не відкриватимеш: то батька твого нагота.G4 Ні батька свого, ані матері своєї наготи не відкриватимеш; вона мати твоя, наготи її не смієш відкривати.03[Ніхто нехай не наближається ні до якої близької родички, щоб відкрити наготу її: Я - Господь.#2AТож пильнуйте мої закони і мої ухвали; а тому, хто їх виконує, дають життя. Я - Господь!+1QМої веління виконуйте й мої закони пильнуйте, щоб згідно з ними чинити: я Господь-Бог ваш. 0Не робіть так, як робиться в Єгипетській землі, де ви жили, і як водиться в Ханаан-землі, куди вас веду, не робіть, і за їхніми законами не живіть.n/W«Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Я - Господь, Бог ваш.:. sГосподь сказав Мойсеєві: o-YКоли ж не випере й не вмиється ввесь, нестиме гріх свій.»Q,Кожен, хто їстиме або здохлятину, або розірване звірем, чи то буде тубілець, чи приходень, нехай випере свою одіж і вимиється в воді; він буде нечистим до вечора; тоді ж стане чистим..+WБо життя кожного тіла - це кров його; тим то й сказав я синам Ізраїля: Не їжте крови ні з якого тіла; а що кров то життя кожного тіла, то хто б її не їв - викоріниться.=*u Хто б то не був, чи з синів Ізраїля, чи з приходнів, що перебувають серед вас, коли вполює якусь дичину, чи птицю, яку можна їсти, нехай вицідить кров її й засипле землею.p)[ Тим то й сказав я синам Ізраїля: ніхто з-поміж вас не сміє споживати крови, і приходень, що пробуває між вами, не сміє їсти крови.v(g бо в крові - життя тіла, і я вам дозволив уживати її на жертовнику в покуту за ваші душі, кров бо чинить покуту, оскільки в ній життя.B' Хто б то не був, чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що пробувають між вами, що їстиме хоч яку б кров, - я повернусь проти того, що їстиме кров, і викоріню його з-поміж його людей;b&? і не принесе її до входу в намет зборів, щоб там жертвувати її Господеві, такий чоловік викоріниться з-поміж свого люду.`%;Далі їм скажеш: Кожен чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що перебуває між вами, як приноситиме всепалення або жертву,$Тож не приноситимуть більш своїх жертв козлоногим (ідолам), що за ними блудно ходили. Це буде віковічною установою для них і для їхніх поколінь.c#AСвященик покропить кров'ю жертовник Господень перед наметом зборів і воскурить тук як приємний запах на честь Господа.S"!Це для того, щоб сини Ізраїля ті жертви, які різали звичайно в чистому полі, приносили Господеві, до входу в намет зборів, священикові, та щоб жертвували їх як мирні жертви Господеві.!та не приведе його до входу в намет зборів, щоб принести в жертву Господеві перед храминою Господньою, той відповідатиме за пролиту кров; бо він пролив кров, і такий чоловік буде викорінений з-поміж свого люду.F Хто б то не був із дому Ізраїля, що заріже чи вола, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто заріже поза табором,3a«Промов до Арона й до синів його і до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Ось що заповідав Господь: : sГосподь сказав Мойсеєві: "?"І буде це вам установою віковічною; раз на рік робитиметься покута за синів Ізраїля за всі гріхи їхні.» І зроблено було так, як Господь заповідав Мойсеєві. ~}c|{Myxwvvustt@ss?rxqqpoo!nmmFl\ljj.i^h:fee7dba`_^s^:]#\\W[FZsYY1XWhW,VXUTkS"RPOFN-MLLbL KII7HGG;FjE6CBBMB A @g?c>>h==.-,,<+]** )h(h''<&%$#S"9! .8G,uw'4<  w  O)4J} Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом.yIm Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами.ZH/ Ви не то що зможете прохарчуватися попередньоліт-німи врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм.G) Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами.EFП'ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами.E!Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами.D%Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім.C/Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю.^B7то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди.)AMКоли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати,m@UСубот моїх пильнуйте і святиню мою шануйте; я - Господь.?? {«Не робіть собі кумирів, ні тесаних ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде в вашій землі, щоб перед ними падати ниць; бо я - Господь, Бог ваш.<>s7бо це мої раби - діти Ізраїля; вони мої раби, яких я вивів із землі Єгипетської: я - Господь, Бог ваш.»1=]6Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним, <;5Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах.[;14Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе.^:73Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу.\932Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього.t8c1або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога.47c0то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його;76i/Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця,n5W.Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, - не верховодитимете одне над одним із суворістю.45-Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність.93m,Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню.{2q+Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого.F1*Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників.0)а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх. /;(нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року,3.a'Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці;=-u&я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом.,#%Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву: >+w$Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі.m*U#Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі.)1"І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність.S(!!А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів - це їхня власність посеред синів Ізраїля.?'y Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно.&'Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені.*%OЯкщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею.$'Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу.R#Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об'явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости.Z"/то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости.!А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити, 1Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його. Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі.3А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене.|sА як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев'ятого року, - поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого.5- то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки.2_Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю?/і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно.[1Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно,3Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я - Господь, Бог ваш.Z/Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі.EПо числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив.7iЯкщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного.   В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости.|s бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його. П'ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка,&G і вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого. і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій;]5Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев'ять років, і скотині твоїй, і звірині, що на твоїй землі, ввесь урожай піде на харч.1 ]Те, що вродить земля сама під час відпочинку, буде вам на харч, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і наймитові твоєму, й комірникові твоєму, що в тебе перебувають,4 cЩо само собою після останніх твоїх жнив виросте, не жатимеш, і грон у неповідтинаному твоєму винограднику не збиратимеш, рік цілковитого відпочинку буде для землі. +А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, відпочинок на честь Господа; поля твого не засіватимеш і виноградника твого не будеш обтинати.J Шість років засіватимеш своє попе і шість років обтинатимеш свій виноградник, і збиратимеш урожай із них.e E«Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Як прийдете в край, що я вам хочу дати, то нехай земля спочиває свою суботу Господеві.T %Господь сказав Мойсеєві на Синай-горі: +QІ коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.3Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.»&GХто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.KПерелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.Хто зранить свого ближнього, - що вчинив він, те й йому нехай учинять.{qХто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.zoХто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.{Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.5eДо синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.h~K«Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.>}y І Господь сказав Мойсеєві: | І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.{ І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.?zy Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.0y[ Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»MxЩо кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.3waа на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.vі покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;-uUВізьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,9tmНа щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.%sEАрон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.ry«Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.?q }Промовив Господь до Мойсея: bp?,І Мойсей об'явив синам Ізраїля свята Господні.Vo'+щоб нащадки ваші знали, що в кучках оселив я синів Ізраїля, як вивів їх із Єгипетської землі, я - Господь, Бог ваш.»n *У кучках житимете сім день; кожен тубілець із Ізраїля житиме в кучках,m%)Тож так святкуватимете його як свято на честь Господа, сім день щороку; установа віковічна для ваших поколінь; сьомого місяця святкуватимете його.Xl+(Першого дня виберете собі найпишніших плодів із дерев, пальмового віття, гілля густолистих дерев, і верболозу, що над бурчаками, і веселитиметесь перед Господом, Богом вашим, сім день.uke'А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, як позбираєте врожай із землі, святкуватимете свято Господнє протягом сімох днів; першого дня буде цілковитий відпочинок, і восьмого дня цілковитий відпочинок.j&крім субот Господніх, і крім дарів ваших, і крім усіх обітниць ваших, і крім усіх добровільних приношень ваших, що схочете дати Господеві.Ei%Ось такі празники Господні, що в них скликатимете святі збори, шоб приносити вогняні жертви Господеві: всепалення, офіру, кров'яну жертву і питну жертву, кожну в свій день,ah=$Сім день приноситимете вогняні жертви Господеві; восьмого дня будуть у вас святі збори, і спалюватимете вогняні жертви Господеві; це врочисте зібрання; ніякої тяжкої роботи не робитимете.g#Першого дня будуть святі збори. Ніякої тяжкої роботи не робитимете.Pf"«Промов до синів Ізраїля так: П'ятнадцятого дня цього сьомого місяця - свято кучок, сім день, на честь Господа.9eo!І сказав Господь Мойсеєві: d+ Це цілковитий відпочинок для вас; ви будете вмертвляти самих себе; дев'ятого дня того місяця ввечорі, від вечора до вечора, будете цілком спочивати.»)cMНіякої роботи не робитимете: установа віковічна для ваших нащадків у всіх оселях ваших.b1Кожен, хто того дня робитиме якесь діло, вигублений буде мною з-поміж людей його.a9Тим то кожен, хто не вмертвлятиметься в той день, викоріниться з-поміж людей своїх.O`Не робитимете ніякої роботи в той день, бо це день покути, щоб спокутувати за вас перед Господом, Богом вашим. _«Десятий день сьомого місяця буде днем покути; святі збори будуть у вас, ви будете вмертвляти самих себе й приносити вогняні жертви Господеві.6^iГосподь сказав Мойсеєві: ]Ніякої тяжкої роботи не робитимете, принесете вогняні жертви Господеві.»\!«Промов до синів Ізраїля так: Перший день сьомого місяця буде для вас великим пам'ятковим відпочинком, під гру святкових труб, із святими зборами.6[iГосподь сказав Мойсеєві: ;ZqЯк збиратимеш жниво на своїй землі, не дожинатимеш країв твоєї ниви, і не будеш підзбирувати колосків після жнив; убогому та приходневі їх залишиш. Я - Господь, Бог ваш.»=YuТого ж самого дня скличте святі збори; і вони святими будуть для вас; ніякої тяжкої роботи не робитимете; це установа віковічна в усіх оселях ваших для поколінь ваших.}Xuа священик принесе їх разом із хлібним первоплодом у коливальну жертву перед Господом, їх присвятити Господеві на користь священика."W?Ви принесете одного козла на жертву за гріх і двоє ягнят однолітків на мирну жертву;zVoІ принесете з хлібом семеро ягнят без вади, однолітків, та одного бичка й двох баранів; вони будуть на всепалення Господеві; а з ними офіру на питну жертву - як вогняну жертву, як приємний запах Господеві.U1Із ваших осель ви принесете два хліби як жертву на коливання, з двох десятин питльованої муки; нехай будуть спечені на заквасі як первоплід Господеві.:Toі полічивши аж до другого дня після сьомої суботи п'ятдесят днів, принесете нову офіру Господеві.fSGВід другого дня після суботи, себто від дня, коли принесете як і коливальну жертву снопа, полічите собі сім повних тижнів,WR)Ні хліба, ні праженого зерна, ні сирого зерна не їстимете аж до самісінького того дня, поки не принесете дар вашому Богу; це установа віковічна для ваших поколінь і у всіх оселях ваших. Q; а в офіру йому - дві десятини питльованої, змішаної з олією, муки - як вогняну жертву на приємний запах Господеві, а на питну жертву йому - чверть гіна вина.LP Ви ж у той день, як будете приносити снопа, жертвуватимете у всепалення Господеві ягня, без вади, однолітка,KO а він принесе його перед Господа, щоб зробити вас угодними йому; принесе він його другого дня після суботи.N7 «Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як увійдете в землю, що оце хочу вам дати, і там жатимете жниво, то принесете сніп, первоплід ваших жнив, священикові,:Mq І сказав Господь до Мойсея: fLGСім днів приноситимете вогняні жертви Господеві, а сьомого дня (будуть) святі збори; ніякої тяжкої роботи не робитимете.»KПершого дня будуть у вас святі збори, ніякої тяжкої роботи не робитимете.:JoА п'ятнадцятого дня того ж місяця свято опрісноків на честь Господа; сім день їстимете опрісноки.I Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, над вечір, Пасха Господня.H{Ось празники Господні, святі збори, що їх скликатимете в свій час.-GUШість день можна працювати, а сьомого дня - субота цілковитого спочинку, святих зборів; ніякого діла не робитимете; спочинок це для Господа по всіх оселях ваших.\F3«Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Празники Господні, за яких ви скликатимете святі збори, - ось вони, мої празники.:E sГосподь сказав Мойсеєві: D}!що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь.»CC Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я - Господь, що освячую вас,iBMПильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я - Господь.AТого самого дня треба її з'їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я - Господь.-@UКоли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгодна від вас.?yЧи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким.>«Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві.;=sСказав Господь Мойсеєві: < ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.»;#Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете, :Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне.P9Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, - таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник.8yІ коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади.7Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові.!6=то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз.?5y«Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення,24aКаже Господь Мойсеєві: ~~i}|;{&zyyx!w/vvussZrr\qbpp ommkvjj ih ff'dc~bfaaX`__q^]\[[YYXjWVUTT@RQQ3P+ONMM7KJIYHGGTFjED|CzBkAz@@??}?.>>2===O=<<;:U9876U644U2210/K/-l-#++U))('&I&$$;#V"]"-!![ [\FZ7T.</O.I2 )!  - 2 !0 Tj'lI(“Вели колінові Леві приступити, щоб стояли коло священика Арона та услуговували йому.;ks(Господь промовив до Мойсея: (jK(Надав та Авігу вмерли перед обличчям Божим, коли приносили невідповідний вогонь перед Господом у Синай-пустині; дітей же в них не було. Тож служити священиками залишились Єлеазар та Ітамар, підлеглі Аронові, батькові своєму.2i_(Це імена синів Арона, священиків, що були помазані та висвячені, щоб служили священну службу.hy(Ось імена синів Арона: Надав, первенець, Авігу, Єлеазар та Ітамар. g =(Ось потомки Арона та Мойсея тоді, коли Господь розмовляв з Мойсеєм на Синай-горі.Vf'("Сини Ізраїля вчинили все так, як заповідав Господь Мойсеєві, чи то як отаборювалися за прапорами своїми, чи то як рушали кожен за своїми родинами та за батьківськими домами своїми.e!(!Левітів же не пораховано між синами Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.pd[( Це сини Ізраїля, перелічені за батьківськими домами їхніми. Усього порахованих у таборах, за полками їхніми, було 603 550 чоловік.4cc(Усього табір Дана нараховує 157600 чоловік. Вони рушатимуть останніми під своїми прапорами.”bb?(Його полки, згідно з переліком, мають 53400 чоловік.a(Потім коліно Нафталі; вождем синів Нафталі буде Ахіра, син Енана.c`A(Його полки, згідно з переліком, мають 41 500 чоловік.#_A(Коло нього стане табором коліно Ашера; вождем синів Ашера буде Пагієл, син Охрана.c^A(Його полки, згідно з переліком, мають 62 700 чоловік.W])(На північ, під своїм прапором стане табором Дан, за своїми полками; вождем синів Дана буде Ахієзер, син Амішаддая./\Y(Усього табір Ефраїма нараховує 108 100 чоловік, за полками їхніми. Вони рушатимуть третіми.c[A(Його полки, згідно з переліком, мають 35 400 чоловік.Z(Потім коліно Веніямина; вождем синів Веніямина буде Авідан, син Гідоні.cYA(Його полки, згідно з переліком, мають 32 200 чоловік.$XC(Коло нього буде коліно Манассії; вождем синів Манассії буде Гамлієл, син Педацура.cWA(Його полки, згідно з переліком, мають 40 500 чоловік.]V5(На захід, під своїм прапором стане табором Ефраїм, за своїми полками; вождем синів Ефраїма буде Елішама, син Амігуда.$UC(Потім двигнеться намет зборів, тобто табір левітів, посередині таборів; як стоятимуть у таборі, так і рушатимуть, кожен на своєму місці, під своїм прапором.-TU(Усього табір Рувима нараховує 151 450 чоловік, за полками їхніми; вони рушатимуть другими.cSA(Його полки, згідно з переліком, мають 45 650 чоловік.|Rs(Далі коліно Гада; вождем синів Гада буде Еліясаф, син Реуела.cQA( Його полки, згідно з переліком, мають 59 300 чоловік.7Pi( Коло нього стане табором коліно Симеона; вождем синів Симеона буде Шелумієл, син Цурішаддая.cOA( Його полки, згідно з переліком, мають 46 500 чоловік.\N3( На південь, під своїм прапором, стане табором Рувим, за своїми полками; вождем синів Рувима буде Еліцур, син Шедеура.#MA( Усього табір Юди нараховує 186 400 чоловік, за полками їхніми; вони рушатимуть перші.cLA(Його полки, згідно з переліком, мають 57 400 чоловік.K (Далі коліно Завулона: вождем синів Завулона буде Еліяв, син Хелона.cJA(Його полки, згідно з переліком, мають 54 400 чоловік.Коло нього поруч стане табором коліно Іссахара: вождем синів Іссахара буде Натанаїл, син Цуара.cHA(Його полки, згідно з переліком, мають 74 600 чоловік._G9(Спереду, на схід, під своїм прапором стане табором Юда, за своїми полками: вождем синів Юди буде Нахшон, син Амінадава.F9(“Сини Ізраїля отаборяться, кожен з них під своїм прапором, під знаменом батьківського дому свого. Проти намету зборів і навкруги нього стануть табором.PE (Господь промовив до Мойсея та Арона: D '(6Вчинили сини Ізраїля все; так, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили вони.C !(5Левіти отаборяться навколо храмини свідоцтва, бо інакше гнів Божий упаде на громаду синів Ізраїля; левіти вартуватимуть при храмині свідоцтва.”Сини Ізраїля отаборяться, кожний у своєму таборі і кожний під своїм прапором, за полками своїми.;A s(3І коли треба буде переносити храмину, левіти розберуть її; коли ж храмині треба буде зупинитись, левіти поставлять її. Хто ж не з левітів наблизиться до неї, тому смерть.\@ 5(2а поставиш їх над храминою свідоцтва й над усім знаряддям її та над усім, що до неї належить. Вони носитимуть храмину і все її знаряддя, вони служитимуть при ній і отаборяться навколо неї.? 5(1“Тільки Леві коліно не перелічуватимеш і не даси до перепису між синами Ізраїля,:> s(0Сказав бо Господь Мойсеєві: = (/Левітів же, за батьківськими домами їхнього коліна, не пораховано між ними.-< Y(.усіх нараховано 603 550.u; g(-Усіх же порахованих синів Ізраїля, за батьківськими домами їхніми, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни в Ізраїлі,a: ?(,Оце перечислені, що їх зрахували Мойсей і Арон та дванадцять князів Ізраїля, по одному з кожного батьківського дому.E9 (+порахованих з коліна Нафталі, 53400.}8 w(*Синів Нафталі, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,B7 ()порахованих з коліна Ашера, 41 500.y6 o((Синів Ашера, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,?5 }('порахованих з коліна Дана, 62 700.w4 k(&Синів Дана, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,J3 (%порахованих з коліна Веніямина, 35 400.2 ($Синів Веніямина, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,H1  (#порахованих з коліна Манассії, 32 200.0 {("Синів Манассії, нащадків їхніх, порахованих за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,F/  (!порахованих з коліна Ефраїма, 40 500.. ( Синів Йосифа від Ефраїма, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,G-  (порахованих з коліна Завулона, 57400., {(Синів Завулона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,H+  (порахованих з коліна Іссахара, 54 400.* {(Синів Іссахара, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,<) w(порахованих з коліна Юди, 74600.v( i(Синів Юди, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,>' {(порахованих з коліна Гада, 45650.x& m(Синів Гада, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,@% (порахованих синів Симеона, 59 300.~$ y(Синів Симеона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,D# (порахованих з коліна Рувима, 46 500." 9(І було синів Рувима, первістка Ізраїля, їхніх нащадків, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,! (Як заповідав Господь Мойсеєві, так і перелічив він їх у Синайській пустині.-  W(і першого дня другого місяця скликали всю громаду й списали за їхніми родами, за батьківськими домами, рахуючи на ймення, від двадцятьох років і вище, поголовно.z q(Мойсей та Арон узяли цих людей, що були призначені поіменно,7 k(Оці були вибрані з громади, князі з батьківських колін, що були голови над тисячами в Ізраїлі.G  (Від Нафталі: Ахіра, син Енана.”D (Від Гада: Еліясаф, син Реуела.D ( Від Ашера: Пагієл, син Охрана.J ( Від Дана: Ахієзер, син Амішаддая.L ( Від Веніямина: Авідан, син Гідоні.- W( Від синів Йосифа: від Ефраїма: Елішама, син Амігуда; від Манассії Гамлієл, син Педацура.H  ( Від Завулона: Еліяв, син Хелона.L (Від Іссахара: Натанаїл, син Цуара.F  (Від Юди: Нахшон, син Амінадава.T %(Від Симеона: Шелумієл, син Цурішаддая. %(Ось імена тих мужів, що стоятимуть при вас: від Рувима: Еліцур, син Шедеура.A (і нехай будуть з вами представники від колін, один від кожного, всі голови у своїх батьківських домах.m W(Від двадцятьох років і старше, кожного, хто здатний до військової служби в Ізраїлі, перелічіть їх за полками їхніми, ти й Арон;  (“Перелічіть усю громаду синів Ізраїля, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, рахуючи на ймення поголовно всіх чоловічої статі.~ {(Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, в наметі зборів, першого дня другого місяця, на другий рік по виході з Єгипетської землі: 5"Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.I  !Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.»f G Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві. А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п'ятину.T #Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві. !Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти.tcЗ усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, - нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві.nWКоли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п'ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою.p[Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), - воно належиться Господеві. Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель.KВ ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність.}uто нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві.%А коли присвятить Господеві куплене поле, що не належить до його спадщини,І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика.FКоли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти.fGЯкби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п'ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним.U~%А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки.}!Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою.| Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п'ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю.I{ Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п'ятину поверх оцінки, й дім буде його.#zAКоли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути.y Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п'ятину до оціненої вартости.x) і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде.\w3 Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком,v7 її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими.Mu А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе;t)Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі.Ss!Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п'ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів.Ar}від одного місяця до п'ятьох років, за хлопця оцінка буде п'ять шеклів срібла, а за дівчину - три шеклі.^q7а як матиме від п'ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка - двадцять шеклів, а за жіночу - десять шеклів;Ppа за жінку оцінка буде тридцять шеклів;Moто за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п'ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині,?ny«Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи,:m sГосподь сказав Мойсеєві: Ml.Це установи, й приписи й закони, що поставив Господь між собою та синами Ізраїля на Синай-горі, через Мойсея.k#-Тож і згадаю заради них самих союз мій із їхніми предками, що вивів їх із Єгипетської землі перед очима в народів, щоб бути їхнім Богом, я, Господь.»>jw,Та навіть і тоді, як перебуватимуть у землі ворогів своїх, я їх від себе не відкину, і не полишу їх так, щоб їх вигубити та зламати союз мій із ними; я бо - Господь, Бог їхній.ciA+Але спершу вони мають покинути її; і вона зазнає своїх субот, як вони її полишать; та й самі вони спокутують свої беззаконня за те, що приписами моїми погордували й установами моїми гидували.Gh *Я згадаю союз мій із Яковом і союз мій із Ісааком, та й союз мій із Авраамом я теж згадаю, і землю я згадаю.g')Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необрізане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня.wfi(Вони зізнаються у власних беззаконнях і у беззаконнях батьків своїх, - і в тих віроломствах, що мені вчинили, йдучи явно проти мене.e{'Хто ж зостанеться з вас, ті зотліють за свої беззаконня по ворожих землях; вони зотліють і за беззаконня батьків своїх, як і батьки їхні.tdc&Ви загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.pc[%І спотикатимуться один через одного, наче перед мечем, хоч ніхто не гнатиметься за ними; ви не встоїтесь перед ворогами вашими.b3$А тим, хто з вас зостанеться, на серце наведу страх у країнах їхніх ворогів; так що гнатиме їх шелестіння листя, як затремтить від вітру, і втікатимуть, як утікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься за ними.Fa#По всі дні запустіння свого спочиватиме вона за те, що не відпочивала своїми суботами, як жили ви на ній.8`k"Тоді земля зазнає відпочинку протягом усього часу її запустіння, як ви самі опинитесь у землі ворогів ваших; тоді відпочине земля й розкошуватиме своїми суботами.k_Q!Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни.^+ Я спустошу країну так, що вороги ваші, які поселяться в ній, зжахнуться над нею.7]iМіста ваші оберну в пустиню, зруйную святині ваші і не прийму приємного запаху ваших воскурень.v\gЯ зруйную ваші висоти, і розіб'ю ваші стовпи на честь сонця і кину ваші трупи на звалища бовванів ваших, і душа моя гидуватиме вами.r[_Ви їстимете тіло синів ваших, і тіло дочок ваших їстимете.Zя теж виступлю в гніві проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші.YКоли ж і після цього не послухаєте мене і повстанете проти мене,"X?Як я відніму в вас піддержку вашу, - хліб, тоді десять молодиць пектимуть хліб ваш в одній печі і розділюватимуть вам по вазі, й ви їстимете й не насититесь.WЯ наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук.zVoто я теж піду проти вас і покараю вас семикратно за гріхи ваші.U7Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене,nTWЯ пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скоьину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші.oSYА коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи.IR Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду."Q?Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь.P1Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші.OЯ звернусь проти вас, і вас поб'ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами.AN}то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його.eMEколи зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій,LКоли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх,Ky Я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. C&~+}r|~|;{2yypxww}vvyuu,tt&srqqp`ooZnDmMllkBjIihLgfedpccibqaaS``!_^^u]\\[IZaYX@W9VUT~SR_PONNDLLFLKcJhIHGFVEeDCBA@??->==9Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!}(Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе!iM(Нехай Господь благословить тебе і охороняє тебе!&G(“Скажи Аронові та синам його: так будете благословляти синів Ізраїля, мовивши до них: ;s(Господь промовив до Мойсея: !~=(Це закон про назорея, який склав обітницю, про його жертву Господеві за своє назорейство, крім того, на що його спромога; він мусить повестися згідно з своєю обітницею, яку обітував, і за приписами закону про назорейство.”K}(І принесе священик їх у жертву колихання перед Господом; це свята частина для священика, окрім колиханої груднини та піднесеної лопатки; а після того назореєві можна пити вино._|9(Потім священик візьме варену лопатку з барана та одного опрісного коржа з кошика й одну опрісну паляницю та й покладе на руки назореєві, після того як той обстриже своє посвячене волосся.{)(І назорей обстриже, коло входу в намет зборів, свою посвячену голову і візьме посвячене волосся та й покладе на вогонь, той, що під мирною жертвою.Pz(А барана принесе як мирну жертву Господеві вкупі з кошиком опрісноків, і принесе офіру та возливання до Того.5ye(І принесе це все священик перед Господа і виконає жертву за гріх та у всепалення за назорея.x(і кошик опрісноків-коржів з питльованої муки, замішаної на олії, та опрісноків-паляниць, помащених олією, до того й належні офіри та возливання.4wc(і він принесе свою жертву Господеві: однолітнє ягня без вади на всепалення та однолітню ягничку без вади на жертву за гріх; і одного барана без вади на мирну жертву,Pv( Ось закон про назорея: того дня, коли сповниться час його назорейства, приведуть його до входу в намет зборів,#uA( і поновить дні його назорейства Господеві та й принесе однолітнє ягня в жертву за провину; попередні ж дні пропадуть, бо назорейство його було осквернене.t ( А священик принесе одне як жертву за гріх, а друге на всепалення і спокутує його вину з-за мерця, і знов освятить його голову того самого дня,-sU( Восьмого ж дня принесе священикові, до входу в намет зборів, дві горлиці або двох голуб'ят.r!( А коли хтось несподівано помре при ньому і він осквернить свою посвячену голову, то в день очищення обстриже голову собі; сьомого дня обстриже її.nqW(По всі дні назорейства свого буде він святий Господеві.Ap}(Ні ради батька свого, ні ради матері своєї, ні заради брата, ні задля сестри не оскверниться він, коли помер хтось із них, бо знак посвячення Богові своєму в нього на голові.o(По ввесь час його посвячення Господеві не ввійде туди, де буде мертвий.jnO(По ввесь час його назорейського обіту бритва хай не торкається його голови; поки не сповняться дні, що на них він посвятився Господеві, він буде святий; він запустить волосся на голові в себе.mmU(Увесь час свого назорейства не їстиме нічого, що зроблено з виноградної лози, чи то воно з винограду незрілого, чи з лушпиння.[l1(то від вина й п'янких напоїв буде стримуватись; ні винного, ні оцту з інших п'янких напоїв не питиме і жадного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сушеного винограду.qk](“Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли чоловік чи жінка врочисто обрікається назорейським обітом, щоб посвятитися Господеві,?j }(Господь промовив до Мойсея: i(Так проститься чоловікові його провина, а жінка понесе кару за гріх свій.”&hG(чи то коли чоловіка охопить дух ревнощів, і він заходиться ревнувати свою жінку; він поставить її перед Господом, а священик виконає над нею увесь закон цей.>gw(Це закон про ревнування: чи то коли жінка, бувши за чоловіком, зійде на манівці й осквернить себе,4fc(А коли жінка не осквернила себе, коли вона чиста, то не зазнає ніякої шкоди і матиме потомство.Ae}(А як дасть їй води напитись, то, коли вона осквернила себе і спроневірилася своєму чоловікові, то станеться, що вода прокляття увійде в неї у всій своїй гіркоті, і опухне живіт у неї, і зів'яне лоно в неї, і стане вона проклята серед своїх людей.?dy(і візьме жменю з офіри як кадило та й пустить димом на жертовнику, а потім дасть жінці напитися води.Yc-(Потім священик візьме з руки жінки офіру за ревнування і поколихає нею перед Господом, і принесе її до жертовника,9bm(і подасть жінці напитися гіркої води, що наводить прокляття, щоб вона ввійшла в неї для гіркости.a (І запише священик ті прокляття на аркуші та й змиє їх гіркою водою,~`w(Нехай оця вода, що стягає прокляття, увійде в твою утробу, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє зів'яло. - А жінка відповість: Амінь, амінь.b_?(то тут заклене священик жінку клятьбою прокляття і скаже до неї: Нехай Господь видасть тебе на прокляття й злорічення серед твого народу і допустить, щоб зів'яло твоє лоно і опух живіт твій.^^7(Якщо ж ти, бувши за твоїм чоловіком, зійшла на манівці й осквернила себе, і лежав хтось із тобою, окрім твого чоловіка,]{(І заклинатиме жінку священик і казатиме їй: Якщо не лежав ніхто з тобою, і якщо ти, бувши за твоїм чоловіком, не зійшла на манівці нечистотою, то будь непошкоджена від цієї гіркої води, що наводить прокляття.Q\(Отже поставить жінку перед Господом і, відкривши їй голову, покладе їй на руки поминальну офіру, тобто офіру за ревнування; а сам триматиме в руці гірку воду, що наводить прокляття.M[(Потім візьме святої води у глиняну посудину, візьме й пороху, що на долівці у храмині, та й вкине його у воду. Z(Нехай священик звелить їй приступити і поставить її перед Господом.Y (то той чоловік приведе свою жінку до священика й принесе ради неї дар, десятину ефи ячмінної муки; він не литиме олії на неї і не кластиме до неї ладану, бо це офіра за ревнощі, офіра на спомин, що нагадує провину.QX(і як охопить його дух ревнощів і заходиться він ревнувати свою жінку, чи то справді осквернилась вона, а чи ні,W!( і хтось інший зляжеться з нею так, що чоловік про те не знає, бо вона осквернилась потайки і нема свідків проти неї, саму ж її не впіймано на вчинку,0V[( “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли чиясь жінка зійде на манівці й спроневіриться йому,;Us( Господь промовив до Мойсея: 'TI( Святі речі належатимуть тому, хто їх приносить; що ж хтось дає священикові, його буде.”HS ( Усяка жертва возношення, з усяких святих речей синів Ізраїля, що принесуть священикові, йому належатиме.@R{(А коли в того нема ніякого родича, щоб повернути йому шкоду, то відшкодування буде Господеві, для священика, опріч покутного барана, що ним за винного відправиться покута.LQ(то нехай визнає свій гріх, що ним згрішив, і відшкодує повнотою та ще й наддасть п'ятину тому, кого пошкодив.P)(“Скажи синам Ізраїля: коли який-небудь чоловік або жінка вчинить якийсь гріх на шкоду ближньому, спроневірившися Господеві, і відчуватиме провину,;Os(Господь промовив до Мойсея: UN%(Так і зробили сини Ізраїля і видалили їх геть із табору. Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїля.6Mg(Так чоловіка, як і жінку видалите геть із табору, щоб не оскверняли табір, серед якого я витаю.”wLi(“Повели синам Ізраїля, щоб видалили геть із табору кожного прокаженого і кожного течивого, і кожного, хто став нечистий від мерця.?K }(Господь промовив до Мойсея: J'(1За наказом Господнім через Мойсея, кожен був призначений до своєї служби та до свого обов'язку; а призначені були ті, яких повелів Господь Мойсеєві.I)(0було 8580.wHi(/від тридцятьох років і вище, аж до п'ятдесятьох років, усіх зобов'язаних до роботи при богослужбі та переношуванні в наметі зборів,{Gq(.Усіх перелічених левітів, що почислив їх Мойсей з Ароном та з князями Ізраїля, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми,FF(-Це пораховані з родини синів Мерарі, що їх порахували Мойсей та Арон на наказ Господній, даний Мойсеєві.WE)(,І було нараховано їх за родинами їхніми 3200.RD(+від тридцятьох років і вище, аж до п'ятдесятьох років, усіх зобов'язаних до роботи та до служби у наметі зборів.*CO(*І перелічено родини синів Мерарі, за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми,pB[()Це пораховані з родини Гершона, всі, хто були на службі при наметі зборів та що їх порахував Мойсей з Ароном на наказ Господній.A((І було пораховано за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, 2630.R@('від тридцятьох років і вище, аж до п'ятдесятьох років, усіх зобов'язаних до роботи та до служби у наметі зборів.?5(&Перелічено й синів Гершона за родинами їхніми та їхніми батьківськими домами,>(%Це пораховані з родин Кегата, всі, що були на службі при наметі зборів, яких порахував Мойсей з Ароном на наказ Господній, даний Мойсеєві.J=($І було нараховано їх за родинами 2750.M<(#від тридцятьох років і вище, до п'ятдесятьох років, усіх зобов'язаних до роботи та до служби в наметі зборів.];5("Тож перелічили Мойсей та Арон і князі громадські синів Кегата за родинами їхніми та за батьківськими домами їхніми,h:K(!Така служба родин Мераріїв згідно з усякою їхньою роботою при наметі зборів, під наглядом Ітамара, сина Арона священика.”*9O( стовпи у дворі навколо та підніжки їхні, і кілки, і мотуззя з усім знаряддям їхнім для кожної їхньої потреби; перелічите поіменно речі, що їх доручено їм нести.[81(Ось ті речі, що доручено нести їм, і вся їхня служба у наметі зборів: дошки та засуви, і стовпи, і підніжки до храмини,l7S(Від тридцятьох років і вище, аж до п'ятдесятьох перелічиш їх, усіх зобов'язаних до роботи, щоб служити службу в наметі зборів.6-(Синів Мерарі теж перелічиш за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми.m5U(Така служба родин Гершоніїв при наметі зборів; і виконуватимуть вони свою службу під доглядом Ітамара, сина Арона священика.34a(До розпорядимости Арона та синів його буде вся служба Гершоніїв, у всьому, що вони мають переносити й робити; і ви призначите їх доглядати все, що матимуть нести.O3(і запони з двору, і завісу, що при вході до воріт у дворі, який навколо храмини та жертовника, і мотузи до них, і все їхнє службове знаряддя; і зроблять усе, що треба зробити коло них. 2(вони нестимуть завіси храмини і намет зборів, покривало його і покривало з борсучих шкур зверху на ньому, і завісу коло входу до намету зборів,t1c(Служба ж родин Гершоніїв при роботі та переносі буде така: w0i(Від тридцятьох років і вище, аж до п'ятдесятьох років перелічиш їх, усіх зобов'язаних до роботи, щоб служити службу в наметі зборів.!/=(“Перелічи також синів Гершона, за батьківськими домами їхніми, за родинами їхніми.;.s(Господь промовив до Мойсея: 0-[(Самі ж вони не сміють увіходити й дивитись на святе, хоч би й на хвилину, бо інакше помруть.”F,(А щоб вони жили, щоб не померли, коли приступатимуть до святих речей, ви чинитимете з ними так: нехай Арон та сини його входять і призначають кожного з них до служби та до ноші.v+g(“Глядіть, щоб покоління Кегатіїв не зникло з-поміж левітів.Q*(Господь промовив до Мойсея та Арона: o)Y(Єлеазар же, син Арона священика, доглядатиме олію для світильника, пахуче кадило, повсякчасну офіру і миро для помазання: доглядатиме всю храмину й усе, що є в ній, так святиню, як і знараддя її.”W()(А як Арон та сини його закінчать покривати святі речі й увесь святий посуд, коли рушатиме табір, тоді прийдуть сини Кегата, щоб нести їх; але так, щоб не торкалися святих речей і від того не повмирали. Ось такий обов'язок синів Кегата коло намету зборів.'#(І складуть на ньому ввесь посуд, що вживається на службі при ньому: жарівниці й вилка та кочерги, і кропильниці, і все знаряддя до жертовника; і накриють усе те покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила.&( І виберуть попіл з жертовника та й накриють його обрусом з порфіри.%)( І візьмуть усю посудину, що у святині вживається до служби, та й покладуть у багряну плахту і покриють покривалом з борсучих шкур і вкладуть на ноші.l$S( а на золотий жертовник накинуть багряну плахту і покриють його покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила.,#S( і обгорнуть його з усім його знаряддям у покривало з борсучих шкур та й покладуть на ноші,"( І візьмуть багряну плахту та й накриють світильник і світичі його, і щипці, і гасильниці, і ввесь посуд на олію, що її вживають до нього,L!(На все те накинуть плахту з кармазину і покриють покривалом з борсучих шкур та й повсовують у нього носила.M (А на столі предкладання розстелять блаватно-порфіровий обрус та й поставлять на нього миски, кубки та кадильниці, і чаші для возливання; і повсякчасний хліб теж буде на ньому.dC(і покладуть на нього покривало з борсучих шкур, і розстелять на ньому багряне простирало та й позсовують у нього носила.Q(Коли табір вирушатиме, Арон та сини його ввійдуть, спустять внутрішню завісу та вкриють нею ковчег свідоцтва,'(Служба синів Кегата у наметі зборів буде така: ходити коло найсвятіших речей.zo(усіх тих, що від тридцятьох років і вище аж до п'ятдесятьох років, усіх, що зобов'язані до служби, щоб виконувати діло в наметі зборів.;q(“Перелічіть синів Кегата, що між синами Леві, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми,P (Промовив Господь до Мойсея та Арона: G (3Мойсей, за наказом Господнім, віддав викупні гроші Аронові та синам його, як заповідав Господь Мойсеєві. (2Від первенців із синів Ізраїля взяв грішми 1365 шеклів, по шеклю святині.+(1І взяв Мойсей викупні гроші за тих, що були понад число викуплених левітами.(0І даси гроші як викуп за тих, що їх більше над число, Аронові та синам його.” (/візьмеш по 5 шеклів за голову; по шеклю святині візьмеш; 20 гер на 1 шекель. (.І як викуп за тих 273 первістки з синів Ізраїля, що їх більше від левітів,tc(-“Візьми левітів замість усіх первенців синів Ізраїля і скотину левітів замість їхньої скотини: левіти будуть моїми: я - Господь.@}(,Господь промовив до Мойсея: @{(+І було пораховано всіх первенців чоловічої статі від одного місяця й вище, за числом імен їхніх, 22 273.(*І перелічив Мойсей, як заповів йому Господь, усіх первенців синів Ізраїля.#()Візьмеш левітів для мене - я Господь - замість усіх первенців синів Ізраїля і скотину в левітів замість усіх первістків із скотини синів Ізраїля.”|s((Господь сказав Мойсеєві: “Перелічи всіх первістків чоловічої статі в синів Ізраїля, від одного місяця й вище та почисли ймення їхні., S('Усіх левітів, що їх на повеління Господнє порахував Мойсей з Ароном, числивши за родинами їхніми, усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, було разом 22 000.z o(&Спереду храмини, перед наметом зборів, на схід сонця, отаборились Мойсей і Арон та сини його, що були на варті коло святині, замість синів Ізраїля. Коли ж сторонній якийсь приступив би, то мусів умерти.| s(%і стовпи навколо двору, і підніжки їхні, і кілки, і мотуззя їхнє.u e($Сини Мерарі мали доглядати дошки храмини та засуви її, і стовпи, і підніжки, і ввесь посуд її, і всяку роботу при них виконувати,X +(#Вождем батьківського дому в родинах Мераріїв був Цурієл, син Авіхаїла. Вони отаборилися з боку храмини на північ./("Нараховано їх було, числивши всіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, 6 200. (!Від Мерарі походять родина Махліїв та родина Мушіїв; це родини Мераріїв.sa( Вождем над вождями левітів був Єлеазар, син Арона священика; був він головним доглядачем над тими, хто були на варті при святині.(Вони мали доглядати ковчег і стіл, і світильник, і жертовники, і посуд у святині, що була для служби, і завісу, і всяку службу при них виконувати. (Вождем батьківського дому в родинах Кегатіїв був Еліцафан, син Узієла.ue(Родини синів Кегата отаборилися з боку храмини, на південь.6g(Число всіх чоловічої статі, від одного місяця і старше, 8 600; вони пильнували службу при святині.M(Від Кегата походить родина Амраміїв, родина Іцгаріїв, родина Хевроніїв та родина Узієліїв. Це рід Кегатіїв.\3(і запони у дворі, і завісу при вході до двору, що навколо храмини та жертовника, і його мотуззя на всяку його потребу.^7(Сини Гершона мали доглядати в наметі зборів храмину й намет і покриття його та завісу коло входу до намету зборів,v~g(Вождем батьківського дому Гершоніїв був Еліясаф, син Лаела.f}G(Родини Гершоніїв отаборилися за храминою на захід.|-(Нараховано їх було, числивши всіх чоловічої статі від одного місяця й вище, 7 500. {(Від Гершона походить родина Лівніїв та родина Шіміїв: це рід Гершоніїв.:zo(Сини Мерарі, за їхніми родинами: Махлі та Муші. Це родини левітів, за батьківськими домами їхніми.yym(Сини Кегата, за їхніми родинами: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл.x(Імена синів Гершона, за родинами їхніми, були такі: Лівні та Шімі.|ws(Сини Леві, за їхніми йменнями, були такі: Гершон, Кегат і Мерарі.v(І перелічив їх Мойсей, за словом Господнім, як було йому звелено.iuM(“Перелічи синів Леві за батьківськими домами їхніми, за їхніми родинами, рахуючи всіх чоловічої статі від місяця і вище.”Yt-(Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині: bs?( Мій бо всякий первенець; з того дня, коли я повбивав усіх первістків в Єгипетській землі, я присвятив собі всіх первістків в Ізраїлі, від людини до скотини: для мене вони будуть: я - Господь.”r( “Ось я взяв левітів з-поміж синів Ізраїля замість усіх первістків, що їх першими приводить мати між синами Ізраїля, і будуть левіти моїми.@q}( Господь промовив до Мойсея: pp[( Арона ж та синів його поставиш, щоб пильнували священичу службу; коли ж сторонній хтось приступить, то буде покараний смертю.”5oe( Левітів віддаси Аронові та синам його; з-між синів Ізраїля вони будуть цілковито віддані йому.wni(Вони доглядатимуть усе приладдя в наметі зборів і дбатимуть про те, що потрібно для синів Ізраїля, виконуючи слугування при житлі.Vm'(Вони дбатимуть про все, що йому потрібно, йому та всій громаді при наметі зборів, виконуючи слугування при житлі. ~~.}|{{{zyIxwwuuutssPr"qqBqpon`mmmClhkjj>iihhffoeeddHcbb=<<.;:m99=8366~4321a1#0d/.. -,,*)((O( &&%C#"M!2 ]y|9rJ+X{ f ^  !00..%( Тож як підеш із нами, то ті блага, які вчинить нам Господь, ми вчинимо й тобі.”O-( Мойсей і каже: “Не покидай нас, прошу тебе, ти бо знаєш, де нам ставати табором у пустелі, то й будеш нам очима.!,=( А той до нього й каже: “Не піду я з вами, я піду радше в мою землю, в мій рідний край.”~+w( Мойсей сказав до Ховава, сина Реуела, мідіянина, свого тестя: “Ми простуємо до того місця, про яке мовив Господь: Я його дав вам. - Ходи з нами, і добре тобі буде серед нас, бо Господь обіцяв добро Ізраїлеві.”}*u( Такий був похідний лад синів Ізраїля, коли вони рушили в дорогу.p)[( А над військом коліна синів Нафталі був Ахіра, син Енана.r(_( Над військом же коліна синів Ашера був Пагієл, син Охрана.'#( Потім вирушив прапор табору синів Дана, що був іззаду, мов сторожа всім таборам, за полками їхніми; над його військом був Ахієзер, син Амішаддая.o&Y( Над військом же коліна Веніямина був Авідан, син Гідоні.|%s( А над військом коліна синів Манассії був Гамлієл, син Педацура.M$( По тому вирушив прапор табору синів Ефраїма, за полками їхніми; над військом їхнім був Елішама, син Амігуда.2#_( Рушили й Кегатії, що несли святі речі, тож поки вони прийшли, інші вже поставили були храмину.p"[( А над військом коліна синів Гада був Еліясаф, син Реуела.!( Над військом же коліна синів Симеона був Шелумієл, син Цурішаддая.9 m( Потім вирушив прапор табору Рувима, за полками їхніми; над військом його був Еліцур, син Шедеура.'( І коли храмину було розібрано, вирушили сини Гершона й сини Мерарі, несучи її.kQ( Над військом же коліна Завулона був Еліяв, син Хелона.}u( А над військом коліна синів Іссахара був Натанаїл, син Цуара.E( Першим рушив прапор табору синів Юди, за полками їхніми; над військом його був Нахшон, син Амінадава.iM( Рушили, отже, вперше на наказ Господній через Мойсея.3( І сини Ізраїля рушили в мандри Синай-пустинею, і спинилась хмара у Паран-пустині.<s( Другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця знялася хмара вгору над храминою свідоцтва.!( І за днів радощів ваших, і на свята ваші, і коли з'являтиметься молодик, сурмитимете ви в сурми при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших; і вони нагадуватимуть про вас перед Богом вашим: я - Господь, Бог ваш.”B( Коли підете, у вашому краї, проти ворога, що натискає на вас, то засурмите в сурми на сполох, і згадається про вас перед Господом, Богом вашим, і врятуєтеся від ворогів ваших.O( Сурмитимуть же сини Арона, священики, в сурми, і вони будуть вам для повсякчасного вжитку в ваших поколіннях..W( Сурмитимете і тоді, коли треба буде скликати всю громаду, та тільки не так, як на поготівля._9( А коли засурмите на поготівля вдруге, вирушать табори, що на південь. Сурмитимуть на сполох, коли рушатимуть у дорогу.( Коли засурмите на поготівля, двигнуться табори, розташовані на схід.1( А коли засурмлять тільки в одну, то зберуться до тебе князі, тисяцькі Ізраїля.#A( Коли засурмлять в обидві, то зійдеться до тебе вся громада коло входу в намет зборів.^7( “Зроби собі дві срібні сурми; кованої роботи зробиш їх, і будуть тобі на те, щоб скликати громаду і щоб знімати табір.? }( Господь промовив до Мойсея: 2_( За Господнім велінням ставали вони табором, і за Господнім велінням вирушали в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з наказом Господнім, як передав його Мойсей.K ( Або два дні, або місяць, або й довше - як хмара перебувала над храминою, сини Ізраїля стояли табором і не пускалися в дорогу; коли ж вона піднімалась угору, то й вони йшли в дорогу.? y( А часом хмара зоставалася з вечора до ранку, вранці ж підносилась, і тоді й вони рушали; було, що хмара стояла ввесь день і ніч, а потім піднімалась, і тоді вони рушали далі.y m( Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою; за Господнім велінням ставали вони табором і за Господнім велінням рушали далі.` ;( І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали.) M( За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались; і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором. ( І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу; а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля.%( Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум'я.)( Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум'я над храминою, і так було аж до ранку.r_( Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її; той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.”|s( Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час. Людина та нестиме кару за свій гріх.=u( так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи.^7( Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір; з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її,9( “Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа.C( І Господь промовив до Мойсея.3( І каже до них Мойсей: “Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.”~}( і мовили до них: “Ми осквернилися трупом. Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?”u}e( Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху; тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона.|W( І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині. Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля.h{K( І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху.z}( Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час; за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.”yym( “Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час.Jx ( Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця: w(Вони допомагатимуть братам своїм при наметі зборів, доглядаючи за всім, роботи ж не робитимуть. Так зробиш з левітами щодо їхньої служби.”~vw(а від п'ятдесятьох років залишать службу, не служитимуть більше.;uq(“Це закон про левітів: від двадцяти п'яти років і вище ставатимуть вони до служби у наметі зборів,;ts(Господь промовив до Мойсея: 9sm(І після того увійшли левіти до намету зборів, щоб служити свою службу під наглядом Арона та синів його. Як заповідав Господь Мойсеєві про левітів, так і вчинили з ними.orY(Очистились левіти, повипирали свою одежу, і Арон привів їх як жертву перед Господа та відправив за них покуту, щоб очистити їх.&qG(Тож Мойсей з Ароном та всією громадою синів Ізраїля вчинив щодо левітів усе, що заповідав Господь Мойсеєві про левітів; так і вчинили з ними сини Ізраїля.?py(та й оддав їх Аронові й синам його, щоб вони їм належали з-поміж синів Ізраїля, щоб замість синів Ізраїля служили при службі в наметі зборів і щоб за них відправляли покуту, щоб не впала на синів Ізраїля кара, коли приступатимуть до святині.”}ou(Я взяв собі левітів замість усіх первістків між синами Ізраїля,1n](Мені бо належить усе первородне між синами Ізраїля, чи то людина, а чи скотина; з того дня, коли я повбивав усіх первістків в Єгипетській землі, присвятив я їх собі.m(Вони бо цілком належать мені з-поміж синів Ізраїля; замість усіх, що першими приводить мати, усіх первородних синів Ізраїля, взяв я їх собі.;lq(А після того левіти ввійдуть до служби у наметі зборів. Отже ти їх очистиш і приведеш як жертву.nkW(І вилучиш левітів з-поміж синів Ізраїля, щоб були моїми.*jO( Потім поставиш левітів перед Ароном та перед синами його і віддаси їх в офіру Господеві.i( І покладуть левіти руки на голови бичкам; одного принесеш у жертву за гріх, а другого на всепалення Господеві, щоб відправити покуту за левітів.8hk( Арон же приведе левітів як офіру перед Господа, від синів Ізраїля, щоб служили службу Господеві.g1( І припровадиш левітів до Господа, а сини Ізраїля покладуть руки свої на левітів. f( І приведеш левітів до намету зборів і скличеш усю громаду синів Ізраїля.geI(І нехай візьмуть бичка та офіру до нього з питльованої муки, замішаної з оливою; а другого бичка візьмеш на жертву за гріх.1d](Та ось що мусиш з ними вчинити, щоб очистити їх: покропи їх водою, яка очищає гріхи, і нехай вони обголять бритвою все своє тіло, повипирають одіж свою й очистяться.gcI(“Візьми левітів з-поміж синів Ізраїля та очисть їх.;bs(Промовив Господь до Мойсея: a%(А світильник був кованої роботи з золота; і підстава його і квітки були кованої роботи. Мойсей зробив його за зразком, що його Господь показав йому.I` (І зробив Арон так: на передньому боці світильника поставив він світичі, як заповідав Господь Мойсеєві._!(“Скажи Аронові й повідай йому: Коли ставитимеш угорі світичі на світильникові, то нехай сім світичів світяться на передньому боці світильника.”?^ }(Господь промовив до Мойсея: F](YКоли Мойсей увіходив до намету зборів розмовляти з Богом, він чув голос, що промовляв до нього з віка на ковчезі свідчення між двома херувимами, - так бо промовляв до нього.%\E(XА всієї великорослої скотини на мирну жертву було: 24 бички, 60 баранів, 60 козлів та 60 ягнят перволітків. Це дари на посвяту жертовника, коли він був помазаний.}[u(WУсього товару на всепалення було: 12 бичків, 12 баранів, 12 ягнят однолітків, з їхніми (безкровними) офірами, та 12 козлів на жертву за гріх.iZM(VНа 12 золотих посудинок, наповнених кадилом, вагою 10 шеклів кожна посудинка, по шеклю святині, пішло всього золота 120 шеклів.vYg(UКожний срібний полумисок важив 130 шеклів, а кожен кубок 70 шеклів. Усього срібла, що пішло на посуд, було 2400 шеклів, по шеклю святині.X(TДари від князів Ізраїля на посвяту жертовника в день його помазання були, отже такі: 12 срібних полумисків, 12 срібних кубків і 12 золотих посудинок.`W;(Sа на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це приносини Ахіри, сина Енана.Дванадцятого дня приніс дар свій князь синів Нафталі, Ахіра, син Енана.ZQ/(Mа на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Пагієла, сина Охрана.Одинадцятого дня приніс дар свій князь синів Ашера, Пагієл, син Охрана.bK?(Gа на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Ахієзера, сина Амішаддая.Десятого дня приніс свій дар князь синів Дана, Ахієзер, син Амішаддая.fEG(Aа на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це приносини Авідана, сина Гідоні.одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;A9(=Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;@(<Дев'ятого дня свій дар приніс князь синів Веніямина, Авідан, син Гідоні.`?;(;а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Гамлієла, сина Педацура.<>u(:один козел на жертву за гріх;r=_(9один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;f<G(8одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*;O(7Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;:!(6Восьмого дня свій дар приніс князь синів Манассії, Гамлієл, син Педацура.h9K(5а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це приносини Елішами, сина Амігуда.<8u(4один козел на жертву за гріх.r7_(3один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;f6G(2одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*5O(1Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри; 4(0Сьомого дня приніс свій дар князь синів Ефраїма, Елішама, син Амігуда.[31(/а на мирну жертву пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Еліясафа, сина Реуела.<2u(.один козел на жертву за гріх;r1_(-один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;f0G(,одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*/O(+Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;.(*Шостого дня приніс свій дар князь синів Гада, Еліясаф, син Реуела.f-G()а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Шелуміела, сина Цурішаддая.<,u((один козел на жертву за гріх;r+_('один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;f*G(&одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*)O(%Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;(#($П'ятого дня свій дар приніс князь синів Симеона, Шелуміел, син Цурішаддая.h'K(#а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це приносини Еліцура, сина Шедеура.<&u("один козел на жертву за гріх;r%_(!один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;f$G( одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*#O(Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;"(Четвертого дня приніс свій дар князь синів Рувима, Еліцур, син Шедеура.W!)(а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це дар Еліява, сина Хелона< u(один козел на жертву за гріх;r_(один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення;fG(одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*O(Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри; (Третього дня свій дар приніс князь синів Завулона, Еліяв, син Хелона.b?(а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це принос Натанаїла, сина Цуара.<u(один козел на жертву за гріх;tc(один бичок, один баран, одне ягня однолітнє для всепалення;fG(одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*O(Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;(Другого дня свій дар приніс Натанаїл, син Цуара, князь коліна Іссахара.lS(а на мирну жертву: пара волів, п'ятеро баранів, п'ятеро козлів, п'ятеро ягнят однолітків. Це приносини Нахшона, сина Амінадава.<u(один козел на жертву за гріх;r_(один бичок, один баран, одне ягня однолітнє на всепалення,fG(одна золота посудинка 10 шеклів вагою, повна кадила;*O( Дар його був: один срібний полумисок 130 шеклів вагою; один срібний кубок 70 шеклів, по шеклю святині, обидва повні питльованої муки, замішаної на олії, для офіри;+( І той, хто першого дня приніс дари свої, був Нахшон, син Амінадава, з коліна Юди.C( І Господь сказав Мойсеєві: “Нехай князі щодня по одному приносять дари свої для посвяти жертовника.”D( Принесли князі дари для посвяти жертовника, коли помазано його; принесли вони дари свої до жертовника.M ( Синам же Кегата не дав нічого, бо їм була доручена служба коло святих речей; на плечах мусіли вони носити їх.b ?(а чотири вози й восьмеро волів віддав синам Мерарі, згідно з їхньою службою під наглядом Ітамара, сина Арона священика. (Два вози й четверо волів віддав він синам Гершона, згідно з їхньою службою,g I(І взяв Мойсей вози й волів та й віддав їх левітам.X +(“Візьми їх від них, вони будуть на службі при наметі зборів, і передай їх левітам, кожному згідно з його службою.”9o(І сказав Господь Мойсеєві: !(Склали вони свої дари перед Господом: шість критих возів і дванадцять волів, один віз на двох князів і один віл на кожного, і привели їх до Господа.9m(князі Ізраїля, голови батьківських домів, князі колін, що стояли на чолі перепису, принесли дари. (Коли Мойсей, закінчивши ставити храмину, помазав та освятив її з усім її знаряддям, помазав та освятив також і жертовник з усім його знаряддям, ~~k}Y|{{zzkyxxFwvv+u:trqqNp`nml(k~j>ijhgfeRccBb|a[`_{^=]Z\\B[ZZMYjXWW!VUTSS+RQPXOON`MwMLLqL"KKK9JJJ6IIHHG]FEDCBBEA@?>=<<:g9e87655r43310//&.5,++*)_((D'&%$$#""I!F P^78qC93)p N HYM!K3(то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх.wJi(себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях,8Ik(Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об'явив Мойсеєві,1H](Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших.Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа.i?M( Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так.>7( Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті.7=i( а як возливання - принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа.C<( то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії;;;q(А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві,:+(Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа.59e(При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії.8+(і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня.r7_(то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, -t6c(і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець,@5{(“Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати,?4 }(Промовив Господь до Мойсея: @3{(-Спустилися тоді амалекитяни та ханааняни, що жили в тих горах, та й розбили їх, і сікли їх аж до Хорми.;2q(,Та вони таки вперлися вийти на верх гори, хоч ковчег союзу та Мойсей не рушили з-посеред табору.l1S(+Там амалекитяни та ханааняни проти вас, поляжете від їхнього меча, бо ви відвернулися від Господа, і Господь не буде з вами.”0!(*Не здіймайтеся, бо нема між вами Господа, - бо інакше поб'ють вас вороги ваші. /()І каже Мойсей: “Чому ви переступаєте Господній наказ? Не пощастить вам. . ((А другого дня, вставши вранці, щоб зійти на верх гори, казали: “Ось ми тут, готові вийти на те місце, про яке казав Господь, бо ми згрішили.”-('І коли промовив Мойсей ті слова до синів Ізраїля, засумували люди вельми.C,(&Тільки Ісус Навин та Калев, син Єфунне, зосталися живими з тих чоловіків, що ходили на розвідини землі.+7(%чоловіки оті, що розпустили лихі вісті про землю, померли на місці перед Господом.**O($І ті чоловіки, що їх Мойсей посилав на розвідини землі й що, повернувшися, пустили погану поголоску про ту землю і довели всю громаду до нарікання на Мойсея,q)](#Сам я, Господь, сказав, що так зроблю з ледачою юрбою цією, яка повстала проти мене; в оцій пустині вони загинуть, тут і помруть.”6(g("За числом сорока днів, що ви розвідували землю, рахуючи один рік за один день, понесете ви кару за гріхи ваші сорок років, щоб зрозуміли, що то значить, як я вас покину.\'3(!Діти ваші блукатимуть сорок років пустелею, щоб спокутувати ваші беззаконня, поки не зогниють ваші трупи в пустині.D&( Ви ж трупом ляжете в цій пустелі.n%W(Дітей же ваших, що про них ви казали, мовляв, вони здобиччю стануть, - їх я введу туди, і вони спізнають землю, якою ви нехтували.r$_(Ніхто з вас не ввійде в землю, в якій я, піднісши вгору мою руку, (поклявся) вас оселити, - крім Калева, сина Єфунне та Ісуса Навина.#y(У пустелі цій поляжуть ваші трупи, усі ви, що були перелічені, усім вашим числом, від двадцятьох років і старше, ви, що нарікали на мене. -&"G(Тож скажи їм: Як живу я - слово Господнє, - зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха.7!i(“І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ним докоряють мені.Q (Господь промовив до Мойсея та Арона: iM(Нехай Амалек та Ханаан живуть собі в долині, а ви взавтра оберніться і рушайте геть у пустиню в напрямі до Червоного моря.” (Слугу ж мого Калева, за те, що був іншого духу та вірно слідував за мною, введу я в землю, до якої він уже ходив, і нащадки його володітимуть нею.A}(ті люди не побачать землі, що про неї клявсь я їхнім батькам; усі ті, що зневажали мене, не побачать її. (усі ті люди, які бачили мою славу й мої чудеса, що я сотворив в Єгипті й у пустині, і таки спокушали мене, ось уже вдесяте не слухали мій голос, -p[(Але так, як я живий і як слави Господньої повна вся земля,W)(І сказав Господь: “Прощаю на твоє слово.=u(Прости ж гріх люду цього з великого милосердя твого, так, як зносив єси люд цей від Єгипту аж досі!”B(Господь повільний до гніву й багатий милосердям, прощає гріх і переступ, хоч і не залишає нічого безкарно, а карає гріх батьків на дітях до третього й четвертого покоління.vg(Нехай же возвеличиться сила Господа мого, як то ти обітував.A}(Тому винищив Господь цих людей у пустині, що не здолав їх у ту впровадити землю, про яку їм клявся був.3a(Тож як уб'єш ти люд оцей, як одного чоловіка, то народи, до яких дійшла чутка про тебе, скажуть: )(Та й мешканці цієї країни теж чули, що ти, Господи, посеред людей твоїх, що тебе, Господи, вони віч-на-віч бачать та й що хмара твоя стоїть над ними, і у стовпі хмарному ти йдеш поперед них за дня, а полум'яним стовпом уночі.mU( І сказав Мойсей до Господа: “Почують єгиптяни, з-поміж котрих випровадив ти з великою потугою твоєю оцей люд, і що скажуть?%E( Вдарю на них мором і вигублю їх; і виведу з тебе народ більший та сильніший, ніж вони.”$C( Промовив Господь до Мойсея: “Так доки ж люд оцей зневажатиме мене, і доки вони не довірятимуть мені, не зважатимуть і на чуда всі ті, що я явив був серед них!fG( Та вся громада заговорила, щоб побити їх камінням; аж тут об'явилася слава Господня всім синам Ізраїля у наметі зборів.5( Тільки проти Господа не бунтуйтесь і не полохайтесь людей тієї країни, бо вони для нас, мов хліб. Захисту в них немає, а Господь з нами: не лякайтесь їх.”\3(Коли Господь милостив нам, то він приведе нас у ту землю і дасть її нам: то бо земля, що справді тече молоком та медом.] 5(і промовили до всієї громади синів Ізраїля: “Земля, що нею переходили ми, щоб розглянути її, - земля ота вельми добра.+ Q(А Ісус Навин та Калев, син Ефунне, що ходили на розглядини землі, пороздирали на собі одіж (Мойсей же з Ароном упали ниць перед усією громадою синів Ізраїля. )(І мовляли одне до одного: “Настановімо собі вождя та й повернемось у Єгипет.” +(І навіщо то Господь веде нас у ту землю? Щоб полягти нам від меча та щоб жінки наші й діти зробилися здобиччю? Чи ж не ліпше нам повернутися в Єгипет?”(K(І нарікали на Мойсея та на Арона всі сини Ізраїля; і вся громада мовляла до них: “Ой, бодай би ми померли в Єгипетській землі чи бодай би померли в цій пустині! (Тоді зчинила вся громада великий галас, і люди плакали тієї ночі.~w( !Бачили ми там і велетнів, синів Анака, з роду велетнів; і самим нам здавалось, наче ми та сарана, і такими, певно, й були ми в їхніх очах.”)( І рознесли вони між синами Ізраїля недобрі вістки про землю, яку розслідили, кажучи: “Земля, що нею ми пройшли, щоб розвідати її, то така земля, яка пожирає своїх мешканців, а всі люди, що їх ми бачили там, великі на зріст.jO( Чоловіки ж, які ходили з ним (на розглядини), твердили: “Ні, мовляв, не в силі ми напасти на той народ; він від нас сильніший.” ( Тоді Калев заходився втихомирювати людей, що були проти Мойсея, і промовив: “Ми таки підемо й посядемо її, стане бо сили в нас її підбити.”a=( Амалек живе в землі Негев; а Хеттит і Євусій та Аморій живуть у горах, Ханаан же живе при морі і здовж берегів Йордану.”G ( Тільки ж народ, що в ній живе, сильний та й міста укріплені, вельми великі; бачили ми там і потомків Анака.iM( Тож оповіли йому, кажучи: “Прийшли ми в землю, куди ти посилав нас; вона таки й справді молоком та медом тече, ось і плоди її.1]( І, прибувши, прийшли вони до Мойсея та Арона й усієї громади синів Ізраїля в Паран-пустині, у Кадеші, і принесли вістку їм та всій громаді й показали їм плоди землі.r~_( Повернулися вони з розглядин краю під кінець сорока днів. }( Місце ж те названо Ешкол-долиною з-за грон, що зрізали там сини Ізраїля.{|q( І дійшовши до Ешкол-долини, зрізали вони там вітку з однією виноградною китицею та й несли її удвох на жердині, опріч ґранат і смоков. {( Зійшли вони у Негев і дійшли до Хеврону, а там же були Ахіман, Шешай і Талмай, діти Анакові. Хеврон же збудовано сім років перед Цоаном в Єгипті.z3( То й пішли вони й розглянули землю від Сін-пустині до Рехову, що в напрямі Хамату. y( і яка земля, родюча вона чи ялова, чи е на ній дерево а чи ні. Та будьте сміливі й принесіть плоди землі.” А була саме пора дозрівання винограду.Gx ( і який той край, де він живе, чи добрий чи поганий, і які міста, що в них живе він, чи відкриті чи укріплені,-wU( та огляньте землю, яка вона, і люд, що в ній живе, сильний він чи слабий, мало його чи багато,Hv ( Послав їх Мойсей, щоб розглянули Ханаан-землю і мовив: “Здійміться звідсіль у Негев та й зійдіть на гору,Gu ( Це ймення мужів, яких послав Мойсей, щоб розглянули землю. Ошеу ж, сина Нуна, назвав Мойсей - Єгошуа (Ісус).At( Від коліна Гада Реуел, син Махі.Js( Від коліна Нафталі Нахбі, син Вофсі.Jr( Від коліна Ашера Сетур, син Міхаела.Jq( Від коліна Дана Аммієл, син Гемаллі.fpG( Від коліна Йосифа, коліна Манассії, Гадді, син Сусі.No( Від коліна Завулона Гаддієл, син Соді.Ln( Від коліна Веніямина Палті, син Рафу.Fm( Від коліна Ефраїма Ошеа, син Нуна.Ll( Від коліна Іссахара Їгал, син Йосифа.Dk( Від коліна Юди Калев, син Єфунне.Hj ( Від коліна Симеона Шафат, син Хорі.qi]( Ось їхні ймення: від коліна Рувима Шаммуа, син Заккура.ehE( І послав Мойсей їх із Паран-пустині за Господнім наказом; самих таких чоловіків послав, що були головами в синів Ізраїля.*gO( “Пошли людей та нехай розглянуть Ханаан-землю, що ось я хочу дати її синам Ізраїля; пошлете їх по одному з батьківського коліна та щоб усі з них були князями.”?f }( Промовив Господь до Мойсея: e( По тому ж народ вирушив із Хацероту та й отаборився у Паран-пустині.@d{( І відокремили Марію на сім днів за табором; народ не вирушав у дорогу, аж поки вона не повернулася.wci( Господь же сказав Мойсеєві: “А що якби її батько плюнув їй у вічі, то чи не була б вона осоромлена на цілих сім день? Тож нехай зачинять її на сім день поза табором, а потім нехай приймуть назад до себе.”b( І закликав Мойсей до Господа словами: “Благаю тебе, Боже, уздорови її.”>aw( Молю тебе, нехай вона не буде, мов та мертва дитина, що вроджується на світ із напівзогнилим тілом.”J`( Тож каже Арон до Мойсея: “Пане мій, благаю тебе, не накладай на нас кару за гріх, і що по-дурному вчинили ми.y_m( Скоро ж хмара відступила від намету зборів, Марія зробилась білою, мов сніг, від прокази. Обернувсь Арон до Марії, аж вона прокажена.`^;( І, палаючи гнівом супроти них, відійшов Господь.]( Устами до уст розмовляю я з ним, і ясно, не загадками, і бачить він образ Господній. Як же то ви посміли нарікати на Мойсея, на слугу мого?”v\g( Не так слуга мій Мойсей, а повіреник він у всьому моєму домі.u[e( сказав: “Ось слухайте мої слова: Якби хтось із вас та був пророком, я б, Господь, у видінні об'явивсь йому, і в сні говорив із ним.SZ!( І зійшов Господь у хмарному стовпі, ставши коло входу в намет, і покликав Арона й Марію; і коли вони вийшли обоє,_Y9( Тож зараз і сказав Господь до Мойсея, Арона та до Марії: “Вийдіть ви троє, йдіть до намету зборів.” І вийшли вони троє.X ( З Мойсея ж був собі вельми тихий чоловік, понад усіх людей на світі.AW}( і говорили: “Чи тільки ж до Мойсея промовляв Господь? Хіба й до нас не говорив він?” Господь почув те. V =( Марія ж з Ароном нарікали на Мойсея з-за жінки-кушійки, він бо взяв жінку-кушійку,~Uw( #З Ківрот-га-Тави рушив народ до Хацероту, і в Хацероті зупинився.T!( "Тим і названо те місце Ківрот-га-Тава, там бо поховано людей, що були ласі._S9( !М'ясо було ще в них на зубах, ще його й не з'їли, а гнів Господній уже запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким мором.:Ro( Кинулись люди збирати перепелиць - увесь той день і всю ніч ще й увесь другий день; навіть хто найменше назбирав, мав десять хомерів, тож і розстелили їх навколо табору.kQQ( І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепилиць від моря та й накидало їх у табір - десь на день ходи в один бік і десь на день ходи в другий, навкруги табору, а поверх землі близько на два лікті.nPW( І повернувсь Мойсей до табору, сам він і старші Ізраїля.O5( Мойсей йому й каже: “Чого то ти заздриш замість мене? Ох, коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!”BN( А Ісус Навин, що услуговував Мойсеєві змалку, урвав йому мову, кажучи: “Мій пане Мойсею, заборони їм!”/MY( Прибіг якийсь хлопчина та й оповів Мойсеєві, кажучи: “Елдад та Медад пророкують у таборі.”YL-( Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім'я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.[K1( І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували.|Js( Вийшов Мойсей і передав народові слова Господні; потім зібрав сімдесят чоловіків із старших народу й поставив їх навкруги намету.JI( Господь мовив до Мойсея: “А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.”gHI( Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?”PG( І сказав Мойсей: “Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м'яса, щоб їли цілий місяць.А людям скажи: Освятітеся на завтра, й їстимете м'ясо; за те, що ви плакали вголос перед Господом, примовлявши: О коли б то ми вже мали м'яса! В Єгипті було нам так добре! - дасть вам Господь м'яса, і їстимете.!C=( Я зійду й говоритиму там із тобою, і візьму від духу, що на тобі, та й покладу на них, то вони й нестимуть з тобою тягар народу, щоб не одному тобі нести його. B( І промовив Господь до Мойсея: “Збери лишень мені сімдесят чоловіків із старшин в Ізраїлі, про яких знаєш, що вони люди розсудливі та вміють правити народом, і приведи їх до намету зборів; нехай стануть там з тобою.jAO( Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах твоїх, щоб я не бачив горя мого.”@( Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене.`?;( Звідкіль узяти мені м'яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: Дай нам м'яса їсти!P>( Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?=7( І сказав Мойсей до Господа: “Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене?m<U( Вчув Мойсей, що народ плаче по сім'ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро.{;q( І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.:!( Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії.9( Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія.8/( а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.7+( Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник;g6I( І забаглося мішаній юрбі, що була між ними, їсти так, що й сини Ізраїля собі стали плакати: хто, мовляв, дасть нам м'яса їсти?y5m( І названо те місце Тавера, бо палав між ними вогонь Господній.4( Заголосили люди до Мойсея, і Мойсей заблагав до Господа, то вогонь і погас.33 c( Почали люди гірко нарікати, і дійшло нарікання до вух Господніх; почув Господь та й запалав гнів його, і зайнявсь між ними вогонь Господній і пожер кінець табору.#2A( $Коли ж ставав, то Мойсей мовив: “Спочинь, Господи, серед незліченних тисяч Ізраїля!”1( #А як рушав ковчег, мовив Мойсей: “Устань, Господи! Нехай розсипляться вороги твої! Нехай розбіжаться від обличчя твого ті, що ненавидять тебе!”{0q( "І хмара Господня була над ними вдень, коли рушали вони табором./!( !І двигнулися вони від Господньої гори три дні дороги, і кивот Господнього завіту йшов три дні дороги перед ними, щоб знайти їм місце для постою.  ~}}&|9{,zyKxww;vmuuwtCrr^qppnn|m%lkkihh(gnfzeVdHcsbMa9`l`_^^[]]'\#ZYYWWUVUTTXTS-QPO;N`MaMLLJII*HH&GFEE=D0BBrAQ@p>>s==;:Z9B8J765032J10U/..D,+*)(O' &]%$K#"!k zpP@lmH k >%]a=H :Xq(І сказав Господь до Мойсея: OW(Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі; і з'явилась їм слава Господня.V7(І навіщо вивели ви нас із Єгипту, -щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі на сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води.”0U[(І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, - щоб і нам тут загинути, і скотині нашій?`T;(і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: “Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом!S (А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона,xR m(Сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там умерла Марія, і там її поховано.DQ(Усе, до чого нечистий торкнеться, стане нечисте; і хто до нього доторкнеться, буде нечистий до вечора.”P%(Це буде для них віковічною установою; і хто кропитиме водою очищення, випере свою одіж, і хто торкнеться очищаючої води, буде нечистий до вечора.)OM(Людина ж, що стане нечиста і не очиститься, буде викорінена з-поміж громади, вона бо осквернила святиню Господню: водою очищення її не окроплено, вона нечиста.N1(Чистий окропить нечистого третього й сьомого дня; і коли він його сьомого дня очистить, той випере свою одежу, вимиється у воді й стане ввечері чистий.?My(Хто чистий, візьме іссопу, вмочить у воду та й покропить шатро і все начиння, і всіх людей, що там будуть, і того, хто торкнеться костей чи вбитого, чи просто мерця, чи гробу.SL!(І для такого нечистого візьмуть попелу з жертви, спаленої за гріх, і наллють на нього в посудину свіжої води.^K7(Кожен, хто в полі торкнеться вбитого мечем чи мерця (що сам умер), чи людських костей, чи гробу, буде сім день нечистий.J(Усяка відкрита посудина, на якій нема прив'язаної покришки, буде нечиста.SI!(Ось закон: коли хтось умре в шатрі, то кожен, хто ввійде в шатро, і кожен, хто е в ньому, сім день буде нечистий.LH( Кожен, хто доторкнеться до мерця, до трупа якоїнебудь людини, що вмерла, і не очиститься, той осквернив житло Господнє і мусить бути викорінений з Ізраїля; бо він не був окроплений водою очищення, він, отже, буде нечистий - нечистота його ще на ньому.jGO( він очиститься тією водою третього й сьомого дня, і буде чистий; а коли не очиститься третього й сьомого дня, не буде чистий.F)( Хто доторкнеться до мерця, до трупа якоїнебудь людини, буде нечистий сім день;!E=( Хто збирав попіл з ялівки, випере свою одежу - і буде нечистий до вечора. Це буде синам Ізраїля й приходневі, якийперебуває поміж ними, віковічна установа.bD?( Попіл же з ялівки збере якийнебудь чистий чоловік та й висипле його за табором на чистому місці, і зберігатимуть його для громади синів Ізраїля, на воду для очищення, бо то жертва за гріх.)CM(І хто палив ялівку, випере свою одіж у воді, вимиється у воді, та буде нечистий до вечора.hBK(І випере священик свою одіж і вимиється у воді, а потім можна буде йому ввійти до табору, проте він буде нечистий до вечора.PA(Далі візьме священик кедрового дерева, іссопу й кармазину та й кине всередину до багаття, де горітиме ялівка.@(А потім спалять ялівку на його очах: шкуру, м'ясо й кров спалять із калом її.C?(І візьме Єлеазар священик собі на палець її крови й покропить сім разів на передній бік намету зборів.0>[(І віддасте її священикові Єлеазарові, а він виведе її геть за табір, і заріжуть її перед ним.=3(“Ось установа закону, що заповідає Господь: Скажи синам Ізраїля, щоб привели до тебе руду ялівку без хиби, без ніякого ґанджу, що не було ще ярма на ній.S< #(Промовив Господь до Мойсея і до Арона: r;_( З-за того не буде на вас жадної провини, ви не оскверните тим святих дарів і не вмрете, коли тільки віддасте з того, що найкраще.”M:(Вам можна буде його їсти у всякому місці, вам самим та домам вашим; бо це вам плата за службу в наметі зборів.9(І скажеш їм: Коли возноситимете, що найкраще з десятини, то порахується вам, левітам, як прибуток із току й як прибуток з виноградного точила.W8)(Від усього, що вам припаде, вознесете всяке возношення Господеві, тобто з усього, що найкраще, щоб його посвятити.;7q(Таким робом і ви теж вознесете Господеві жертву возношення від усіх ваших десятин, що їх берете від синів Ізраїля, і, як возношення Господнє, дасте Аронові священикові..6W(І зарахується вам жертва вашого возношення так, як би було це зерно з току чи вино з точила.T5#(“Скажеш левітам і повідаєш їм: Коли візьмете від синів Ізраїля десятини, що я вам дав від них як вашу спадщину, то принесете з них жертву возношення Господеві, десятину від десятини.;4s(Господь промовив до Мойсея: F3(Бо дав я левітам у спадщину десятину синів Ізраїля, що вони возносять на жертву Господеві; ось чому сказав я їм, що між синами Ізраїля вони не матимуть ніякого спадкоємства.”92m(Самі левіти нехай служать службу, вони нехай несуть за те відповідальність. Це установа віковічна у ваших поколіннях. А серед синів Ізраїля вони не матимуть спадщини.Q1(І таким робом сини Ізраїля не приступатимуть більш до намету зборів, щоб не взяти їм гріха на душу й не вмерти.?0y(Ось я дав синам Леві у спадщину всі десятини Ізраїля за службу, що вони служать її при наметі зборів.+/Q(Господь сказав Аронові: “Не матимеш у їхній землі ніякого спадкоємства, і частки тобі не буде між ними. Я - твоя частка й твоє спадкоємство серед синів Ізраїля..-(Усі жертви возношення святих речей, що їх сини Ізраїля возносять Господеві, даю тобі й синам та дочкам твоїм з тобою у віковічне право; союз непорушний - вічний перед Господом з тобою, а через тебе - й з твоїм потомством.”-(М'ясо їхнє буде твоє; як колихальна груднина та як права лопатка - буде твоє.V,'(Первістка ж корови або вівці, або кози не викуповуватимеш: вони бо посвячені. Кров'ю їхньою окропиш жертовник, а тук їхній пустиш димом як вогненну жертву на приємний запах Господеві.n+W(Ти візьмеш за них викуп, від одного місяця життя їхнього, 5 шеклів срібла за твоєю оцінкою, по шеклеві святині, по 20 гер у шеклі.r*_(Усе первородне від усякого тіла, що принесуть Господеві, чи то людина, чи скотина, твоє буде; тільки первородна дитина мусить бути викуплена, і первородне від нечистої скотини мусить бути викуплене.L)(Усе посвячене в Ізраїлі твоє буде.m(U( Первоплоди з усього, що родить їхня земля, і що вони принесуть Господеві, твої будуть; кожен чистий у твоєму домі може їх їсти.M'( Усе найліпше з олії, все найліпше з вина й зерна, їхні первоплоди, що приносять їх Господеві, - даю тобі їх.3&a( І воно буде твоє: возношення колихальних жертв синів Ізраїля даю тобі й синам та дочкам твоїм з тобою як віковічне право; кожен чистий у твоєму домі може їх їсти.:%o( У пресвятому місці споживатимеш їх; усі чоловічої статі їстимуть їх; вони будуть святими для вас.$( Ось, що буде твоє з найсвятіших дарів: з усіх жертв, усі їхні приносини на всяку офіру, на всяку жертву за гріх і на всяку жертву за провину, що їх вони приносять мені, - як найсвятіші дари будуть вони тобі й твоїм синам.L#(Господь промовив до Арона: “Ось я передаю тобі догляд за моїми жертвами возношення. Усе, що посвячують сини Ізраїля, даю я тобі як правну частку і твоїм синам як віковічне право.y"m(Ти ж і сини твої з тобою пильнуватимете ваше священство в усьому, що належить до жертовника й усередині за завісою; як дар передаю вам службу священства; хто ж чужий наблизиться, буде покараний смертю.”s!a(Я взяв братів ваших левітів з-поміж синів Ізраїля, вони передані вам як дар для Господа, щоб виконувати роботу при наметі зборів." ?(Ви доглядатимете святиню і жертовник, щоб не було вже більше гніву на синів Ізраїля.tc(Вони будуть при тобі й пильнуватимуть служби при наметі зборів у всякій роботі в наметі; сторонній же не сміє наближатися до вас.#(Нехай пильнують службу коло тебе й коло всього намету; до посуду ж святині й до жертовника нехай не приступають, щоб не вмерли вони, ні вони, ані ви.tc(І братів твоїх із коліна Леві, з покоління батька твого, ти також допустиш із собою до святині, щоб були вони при тобі й услуговували тобі, коли ти й сини твої з тобою будете перед наметом свідоцтва.1 _(Промовив Господь до Арона: “Ти сам і твої сини й батьківський дім твій з тобою відповідатиме за провину проти святині; та й за переступи щодо вашого священства.7i(Хто тільки наблизиться до храмини Господньої, зараз умирає. Чи то ж усім нам загинути дощенту?”-U(Сини ж Ізраїля промовили до Мойсея: “Глянь лишень, пропадаємо ми, гинемо, всі ми гинемо!y(І Мойсей зробив так, як заповідав йому Господь, - так і вчинив він.wi(Господь сказав до Мойсея: “Принеси назад Аронову палицю до кивоту завіта, щоб зберегти її як осторогу й ознаку проти синів ворохобних, і нехай припиняться їхні нарікання на мене, щоб не вимерли вони.”]5(Виніс Мойсей усі палиці з-перед обличчя Господнього до всіх синів Ізраїля, і побачили вони, і кожен узяв свою палицю.5(Другого дня ввійшов Мойсей у намет свідоцтва, аж ось розквітла палиця Арона, з дому Леві: пустила бруньки, зацвіла квітками й вродила стиглі миґдалі.r_(І поклав Мойсей палиці перед Господом у наметі свідоцтва.E(Сказав це Мойсей синам Ізраїля, і подали йому всі їхні князі по палиці від кожного князя, за батьківськими домами їхніми, 12 палиць; і палиця Арона була між їхніми палицями.  (І станеться так, що палиця того, кого я вибрав, процвіте; і таким робом я втихомирю навколо мене шемрання синів Ізраїля, що нарікають на вас.”'I(Потім покладеш їх у наметі зборів, перед свідоцтвом, де я звичайно зустрічаюся з тобою.K(Ім'я ж Арона напиши на палиці Леві; одна бо лише буде палиця для голови покоління їхніх батьківських домів.(K(“Скажи синам Ізраїля і візьми від них по палиці, від кожного покоління, від князя кожного покоління, дванадцять палиць. І на палиці кожного напишеш його ім'я.@}(Господь промовив до Мойсея: (І повернувсь Арон до Мойсея, до входу в намет зборів, коли мор припинився.o Y(Померло ж від мору 14 700, крім тих, які померли з-за Кораха.c A( Стояв він між мертвими й живими, і мор припинився.$ C( Узяв Арон, як сказав Мойсей, кадильницю та й метнувсь у громаду, але мор уже почався між людьми. Насипав він ладану та й заходився справляти покуту за людей.\ 3( Мовив Мойсей до Арона: “Візьми кадильницю та поклади до неї з жертовника жару й насип ладану, і йди чимдуж у громаду та відправ за них покуту, бо спалахнув гнів Господній, і почався мор.”' I( “Відійдіть від цієї громади, я погублю їх в одну мить!” І впали вони обличчям до землі.@}( Промовив Господь до Мойсея: X+(Мойсей та Арон підступили до намету зборів.{q(І коли громада збиралася проти Мойсея та Арона, вони звернулись до намету зборів, і ось хмара вкрила його, й з'явилася слава Господня.W)(Другого дня вся громада синів Ізраїля стала нарікати на Мойсея та Арона, кажучи: “Погубили ви люд Господній.” (на спомин синам Ізраїля, щоб ніхто чужий, хто не з потомства Арона, не приступав кадити перед Господом і щоб і з ним не сталось, як із Корахом та його прибічниками, - як ото Господь йому був заповідав через Мойсея.eE(Узяв Єлеазар священик мідяні кадильниці, що їх були принесли ті, які згоріли, та й посплощував їх на покриття жертовника,ym(З кадильниць отих людей, що проти самих себе згрішили, нехай зроблять тонко ковані бляшки на покриття жертовника, бо їх принесено до Господа, і вони стали святими; будуть вони знаком для синів Ізраїля.”jO(“Скажи Єлеазарові, синові Арона священика, щоб вигребав з пожарища кадильниці та геть струсив з них жар, вони бо посвячені.: s(Промовив Господь до Мойсея: (#І вийшов вогонь від Господа й пожер 250 чоловік, що принесли були кадила.O~("І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: “Щоб і нас не проглинула земля!”R}(!І провалилися вони й усе, що було в них, живими в Шеол, і земля закрилась над ними, і вони зникли з-поміж громади.B|( роззявила рота свого та й поглинула їх самих, домівки їхні й усіх людей, що були в Кораха, та все майно.{{q(Ледве закінчив він тую мову, як земля під ними розступилася,Bz(Коли ж Господь сотворить нечуване щось, і земля роззявить рота свого й поглине їх та все, що є в них, і вони зійдуть живими в Шеол, тоді знайте, що ці люди зневажили Господа.”Ny(Коли вони помруть, як усі люди вмирають, і така сама доля спіткає їх, як усіх людей, то не послав мене Господь.lxS(І сказав Мойсей: “Ось із чого ви розумієте, що Господь послав мене зробити все те, що я зробив, та що не з власної волі чинив я.Dw(І відступилися люди геть навкруги від жител Кораха, Датана й Авірама; а Датан з Авірамом вийшли та й поставали коло входу в свої шатра з жінками, дітьми й немовлятами своїми.v{(І повелів він людям: “Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.”u(Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля.t1(“Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.”Fs(Господь же промовив до Мойсея: r(І припали вони обличчям до землі й сказали: “О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?”lqS(“Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.”Op(І промовив Господь до Мойсея та Арона: Io (І коли Корах скликав проти них усю громаду до входу в намет зборів, слава Господня з'явилась усій громаді.n(Узяли вони кожен свою кадильницю, поклали до них жару, насипали зверху ладану та й поставили коло входу в намет зборів разом з Мойсеєм та Ароном."m?(і візьміть кожен свою кадильницю і покладіть до неї ладану, і принесіть кожен свою кадильницю до Господа, 250 кадильниць; ти й Арон, кожен свою кадильницю.”Ql(І сказав Мойсей до Кораха: “Ти й усі твої прибічники, станьте взавтра перед Господом, сам ти й вони, та Арон, k(Розлютився вельми Мойсей і мовив до Господа: “Не зважай на їхню офіру! Ні одного осла не взяв я від них і не заподіяв лиха ні одному з них.” j;(Ані в землю, молоком та медом текучу, не привів ти нас, ані клаптика поля, ані виноградника у спадщину не дав нам. Хочеш осліпити очі цих людей? Не підемо.”pi[( Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, молоком та медом текучої, щоб поморити нас у пустелі; ти хочеш іще й князювати над нами?6hg( І послав Мойсей, щоб покликали Датана й Авірама, синів Еліява, та вони відказали: “Не підемо.Ag}( Адже ти й усі твої прибічники повстали проти Господа; Арон бо - що він таке, що ви нарікаєте на нього?”Vf'( А що Господь допустив тебе й усіх твоїх братів, синів Леві, з тобою до себе, то вам оце захотілося ще й священства?Le( Чи то ж мало вам, що Бог Ізраїля вилучив вас із громади синів Ізраїля та й допустив до себе, щоб ви виконували службу в храмині Господній і стояли перед громадою, послуговуючи їй?ude(Промовив далі Мойсей до Кораха: “Ось послухайте, сини Леві.{cq(і покладіть узавтра до них жару, а зверху посипте кадила перед Господом; той, кого вибере Господь, буде святий. Буде з вас, сини Леві!”b!(Зробіть так: возьміте з собою кадильниці, ти, Кораху, й ви всі з його громади,Sa!(А згодом промовив до Кораха й усіх його прибічників: “До завтра! А там сповістить Господь, хто його й хто святий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того й допустить до себе.Z`/(Почувши це Мойсей, впав обличчям до землі.7_i(Зібрались вони проти Мойсея та Арона та й промовили до них: “Годі вам! Уся громада, всі - святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?”K^(повстали проти Мойсея, і з ними 250 чоловік із синів Ізраїля, князі в громаді, радники на зборах, люди значні.=] w(Корах, син Іцгара, сина Кегата, сина Леві, і Датан з Авірамом, сини Еліява, сина Паллу, сина Рувима,6\g()Я - Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь, Бог ваш.[!((щоб, пам'ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога.JZ('І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;0Y[(&“Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками6Xi(%Сказав Господь Мойсеєві: 9Wm($І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві.JV(#І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб'є його камінням уся громада за табором.”U ("і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити.;Tq(!І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади,AS}( Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова.GR (Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.”Q(Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду. P (Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться.iOM(І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй.N3(Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх.VM'(І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка.\L3(І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку. v~~I}b|{`zyxwuu`tslrr%qppoo2nxmtlkjiiggedcc3bb``U_^^W]];\\ZYaXWVUU"T-SGRRQONNMxLKpIHuGtFwFEdDwCBB=A@@ >=<слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.9gm(І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, - слово мужа з одкритими очима;cfA(Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, - ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”geI( навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.,dS( А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав: Fc( Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”*bO( Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш. a ( Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, - хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”`5(Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.x_k(Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.f^G(Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.y]m(Що за красні, Якове, намети в тебе, - Ізраїлю, твої оселі!2\_(слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.7[i(і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;0Z[(А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,#Y C(Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.X-(І зробив Балак, як сказав Валаам, і приніс бичка й барана на кожному жертовнику.VW'(І каже Валаам Балакові: “Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.”V)(І взяв Балак Валаама з собою на верхів'я Пеора, що височить понад сухим степом.iUM(Тоді Балак до Валаама: “Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.”5Te(Відповів Валаам Балакові, кажучи: “Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?”S%(І каже Балак Валаамові: “Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!”R(Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап'ється з убитих.”qQ](Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме. P(Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний.[O1(Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває.N-(Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу.(MK(Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати?1L](І став той віщувати й мовив: “Устань, Балаку, слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину!tKc(Повернувсь він до нього, аж ось той стоїть біля свого всепалення, і князі моавські з ним. Балак його й питає: “Що сказав Господь?”RJ(Вийшов Бог назустріч Валаамові, вклав йому слова в уста й мовив: “Повернися до Балака та й повідаєш йому так.”I1(І каже до Балака: “Постій тут коло твого всепалення, а я піду назустріч Богові.”|Hs(І вивів його на Чатівницьке поле, на верх гори Пізга, спорудив там сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.G( Тоді Балак до нього й каже: “Йди зо мною на інше місце; звідти побачиш тільки край народу, усього ж його не побачиш; проклени мені звідти.”:Fo( Той же відповів: “А хіба я не повинен пильнувати, щоб теє говорити, що Господь мені в уста вклав?”IE ( Отож Балак до Валаама: “Що вчинив єси зо мною? Проклясти ворогів моїх узяв я тебе, ти ж їх благословляєш!”D/( Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!”bC?( Зверху скелі бачу його я, з високих гір на нього дивлюся. Ось народ, що окремо живе, що не до лічби з людьми іншими.8Bk(Та як мені проклинати того, кого не прокляв Бог? Як заклинати того, кого Господь не закляв?A-(Тож заходився він віщувати та й каже: “З Араму привів мене Балак, цар моавський, із гір, що на сході: Йди, проклени мені Якова, йди, заклени Ізраїля.9@m(Повернувся він до нього, аж ось він стоїть коло свого всепалення, сам він і всі князі моавські./?Y(І вклав Господь в уста Валаамові слова й мовив: “Повернися до Балака та й скажеш йому так.”> (Вийшов Бог назустріч Валаамові; Валаам і каже до нього: “Приготував я сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.”A=}(І каже Валаам до Балака: “Стань біля твого всепалення, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, тож те, що покаже він мені, оповім тобі.” І пішов собі на голий верх гори.M<(Вчинив Балак, як повелів Валаам, і принесли Балак з Валаамом по бичкові й по баранові на кожному жертовнику.M; (І каже Валаам до Балака: “Споруди мені тут сім жертовників і напоготов семеро бичків та семеро баранів.”J:()Другого ж дня вранці взяв Балак Валаама та й вивів його вгору на Бамот-Ваал, звідки видно було край народу.19]((Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним.k8Q('Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот.}7u(&А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля - промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.”6#(%І каже Балак до Валаама: “Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?”W5)($Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі.4(#А ангел Господній до Валаама: “Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.” То й пішов Валаам із князями Балаковими.-3U("І каже Валаам до ангела Господнього: “Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.”2(!Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.”1y( Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені.+0Q(Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі./3(А ослиця до Валаама: “Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?” А він до неї: Ні.<.s(І відказав Валаам ослиці: “Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.”P-(Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: “Що бо я скоїла тобі, що б'єш мене вже втрете?”l,S(Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею.f+G(Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч.N*(Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її.<)s(Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку.9(m(Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях.' (Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним.&(Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями.%-(Прийшов Бог уночі до Валаама та й каже до нього: “Та вже коли ті люди прийшли по тебе, то вставай, іди з ними; але чинитимеш тільки те, що я тобі повім.”9$m(Але все ж таки зостаньтеся, прошу, ви й цієї ночі тут, а я довідаюся, що скаже мені Господь знову.”V#'(Відрік Валаам і повідав слугам Балака: “Навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, то я не міг би переступити наказ Господа, Бога мого, ні в малому, ні у великому.D"(Я тебе вельми за те вшаную і вчиню все, що мені скажеш; прийди ж, будь ласкав, проклени мені народ отой!”W!)(Прибули вони до Валаама та й кажуть до нього: “Так мовить Балак, син Ціпора: Не відмовляйся, прошу, прийти до мене.  (Тоді послав Балак знову князів, ще поважніших, ніж ті, й було їх більше.)M(Устали й князі моавські, а прийшовши до Балака, повідали: “Не схотів Валаам іти з нами.”gI( Устав Валаам уранці й сказав князям Балака: “Йдіть самі у вашу країну, бо не схотів Господь дозволити мені йти з вами.”7( І каже Бог Валаамові: “Не йди з ними й народ не проклинай, він бо благословенний.”iM( ось народ вийшов з Єгипту та й укрив обличчя землі; тож прийди, проклени мені його, може я подужаю його в бою і вижену геть.”5( Валаам і відказує Богові: “Балак, син Ціпора, цар моавський, послав мені сказати: oY( Прийшов Бог до Валаама та й каже: “Що то за люди в тебе?”ym(Той же повідав їм: “Переночуйте отут сю ніч, і я дам вам відповідь так, як Господь мені скаже.” Князі моавські й зостались у Валаама.}u(І пішли старші моавські та мідіянські з дарунками в руках за заклинання. Прийшли вони до Валаама та й переказали йому слова Балака.{q(Тож прийди, прошу, та прокляни мені народ оцей, бо він дужчий за мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти благословиш, той благословен, кого ж прокленеш, проклят буде той.”xk(Послав він посланців до Валаама, сина Беора, у Петор, що над рікою, в землі синів його народу, щоб покликати його та й сказати: “Ось народ вийшов з Єгипту й покрив обличчя землі, та й осівся навпроти мене.C(І казали моавитяни старшим мідіянським: “Ось тепер об'їсть оця голота геть усе навкруги нас, як то об'їдає віл траву в полі.” А був тоді царем моавським Балак, син Ціпора.=u(Злякалися моавитяни вельми того люду, бо було його багато, і огорнув їх страх перед синами Ізраїля.(Балак же, син Ціпора, довідався про все, що заподіяв Ізраїль аморіям.F (Вирушили сини Ізраїля та й отаборились у степах моавських, по другому боці Йордану, навпроти Єрихону.V'(#І повбивали вони його та синів його й увесь народ його, тож не лишився ні один із них живий; і здобули його країну._9("Сказав Господь Мойсеєві: “Не бійся його, бо я віддав у твої руки його й увесь народ його й увесь край його і зробиш із ним те, що зробив єси з Сихоном, царем аморійським, який жив у Хешбоні.”(!Потім завернули й пішли вгору шляхом до Башану. Та вийшов проти них Ог, цар башанський, сам він та ввесь люд його, воюватися з ними біля Едреї.Q( Мойсей послав на розвідини до Язеру; і здобули вони приналежні до нього села та й вигнали аморіїв, що там були.U %(- Отак осівсь Ізраїль у землі Аморійській.b ?(Але на них ми ринулись, і загинув Хешбон, пропав Дівон, зруйнували ми все аж до Нофи, що близько лежить коло Медви.q ](Горе тобі, Моаве! Пропав ти, народе Кемоша! Видав синів своїх він на поталу, дочок своїх у неволю Сихонові, цареві аморіїв.X +(бо вийшов вогонь із Хешбона, з міста Сихона пожежа, та й пожерла міста Моава, поглинула узвишшя над Арноном.H  (Тим то й співають: Увійдіте до Хешбона, віщі! Хай буде відбудований, нехай постане знову місто Сихона;r_(Бо Хешбон був містом Сихона, аморійського царя; і цей бився з попереднім моавським царем та й забрав у нього всю землю до Арнона.A}(І здобув Ізраїль усі міста оті й оселився в них: у Хешбоні та в усіх приналежних до нього місцевостях.X+(Та Ізраїль посік його мечем і посів його землю від Арнона до Яббока, аж до аммоніїв; Язер бо був границею аммоніїв.?y(Та не дозволив Сихон Ізраїлеві перейти через свою землю; зібрав він увесь люд свій та й вийшов проти Ізраїля в пустелю, а прибувши до Ягци, заходився воюватися з Ізраїлем.]5(“Дозволь мені перейти через твою землю; не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів; головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.”(І вислав Ізраїль посланців до Сихона, аморійського царя, щоб сказали вони: 5(з Бамоту в долину, що на полях Моава до верху Пізга, який височіє над сухим степом.W)(А з Маттани у Нахлієл, з Нахлієлу до Бамоту;>w(Криниця, що копали дуки, князі народу рили берлом та жезлами. - 3 пустині ж двигнулися до Маттани.'(Тоді то Ізраїль заспівав таку пісню: Угору вода з криниці, приспівуйте їй.G~ (А звідти рушили до Бееру; це той колодязь, про котрий казав Господь Мойсеєві: “Збери народ, дам їм воду.”}%(і схил долин, що простягається аж до Ар та спирається об границі Моава.|!(Тим то й сказано у книзі воєн Господніх: Вагев біля Суфа й долина Арнона,%{E( Двигнувшися звідти, стали табором на другому боці Арнона, що в пустелі, яка виходить із краю аморіїв; бо Арнон то границя Моава, між моавитянами та аморіями.izM( Звідтіль же знялися й отаборилися над потоком Зеред..yW( Рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-га-Аварім, у пустелі, що перед Моавом на схід сонця.xxk( Вирушили сини Ізраїля далі в дорогу та й отаборилися в Овоті.w ( І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли когонебудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.v7(Господь же мовив до Мойсея: “Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий.”Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу.1s](і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: “Для чого вивели ви нас із Єгипту, - щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!”Pr(І рушили вони від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі,Zq/(Вчув Господь голос Ізраїля та й віддав ханаанян в його руки, і він знищив їх та їхні міста. І названо те місце Хорма.mpU(Тоді Ізраїль обрікся Господеві, кажучи: “Якщо віддаси народ цей у мої руки, то я віддам міста їхні на цілковите знищення.”go K(Прочув Ханаан, цар арадський, який жив у Негеві, що Ізраїль іде Атарім-шляхом, то став з ним до бою й полонив декого з них.En(Коли ж уся громада побачила, що Арон помер, заходився плакати за ним увесь дім Ізраїля аж тридцять днів.m{(Зняв Мойсей з Арона його шати та й вдягнув у них Єлеазара, сина його. І вмер Арон там на верху гори, а Мойсей спустився з гори з Єлеазаром.6lg(І вчинив Мойсей так, як заповідав Господь; зійшли вони на Гор-гору перед очима всієї громади.Bk(Зніми з Арона його шати й вдягни в них Єлеазара, його сина; Арон же приєднається до вмерлих, умре там.”uje(Візьми Арона та Єлеазара, його сина, і виведи їх на Гор-гору.i1(“Арон мусить прилучитись до свого народу, бо він не ввійде в землю, що я віддав синам Ізраїля, за те, що ви спротивились моєму велінню при водах Меріви.h(Господь сказав Мойсеєві та Аронові під Гор-горою, що на границі Едом-землі: g(Рушили сини Ізраїля з Кадешу та й прийшли цілою громадою до Гор-гори.9fm(Отак затявсь Едом і не дав Ізраїлеві перейти через свою землю; і звернув Ізраїль набік від нього.$eC(Та він відповів: “Не перейдеш!” І вийшов Едом проти нього з силою озброєного люду.Hd (Сини ж Ізраїля повідали йому: “Ми битим шляхом підемо, а коли питимемо воду, чи то ми, а чи скотина наша, заплатимо тобі за неї; нічого іншого не хочемо, як тільки пішки пройти.”c/(Та Едом відказав йому: “Не перейдеш ти в мене, а то з мечем вийду проти тебе.”0b[(Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю. Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць; ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.”a(і як закликали ми до Господа, і він почув наш голос, і зіслав янгола, і вивів нас із Єгипту; і ось тепер ми у Кадеш-місті, що на самій твоїй границі.b`?(як батьки наші спустилися в Єгипет, і як ми жили в Єгипті довгий час, і яке лихо єгиптяни заподіяли нам та батькам нашим;_ (Мойсей же вислав посланців з Кадешу до едомського царя, щоб ті сказали: “Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі прикрості, що нас спіткали;%^E( Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і він явив їм свою святість.>]w( Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: “За те, що ви не вірили мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її я дав їм.”<\s( І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина.c[A( І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: “Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?”qZ]( Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як він повелів йому.?Yy(“Візьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину.” ~}}q|{{izyy;xwwevPuutsMr2qqppp$o7n4mbmlkkjiBhjggAffeddcccbbaa6``__^^<]]\\d[[@ZZ3YXXWWcVUUTTSSRR@QQQPPEOOO+NMsLKJIIyHGFEDCBA@@&?>>==;::+8877695e43b2^11|0F/Q..:-j,+*~)('&%8$]##Q"! FY >#C1B* D < 0#%*(!з офірою й возливанням до бичків, до баранів і ягнят, за числом, за обрядом,$C( І сьомого дня - сімох бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади,7i(ще й одного козла на жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою й возливанням до нього.#(з офірою та возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за числом, за обрядом,'I(Шостого дня - восьмеро бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади,9m(ще й одного козла на жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою та возливанням до нього.(з офірою й возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за числом, за обрядом,+Q(П'ятого дня - дев'ятеро бичків, двох баранів, чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади,4c(і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього."?(з офірою й возливанням до бичків, до баранів та до ягнят, за їхнім числом, за обрядом;-U(Четвертого дня - десятеро бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади,4c(і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього.9(з офірою та возливанням до бичків, до баранів та ягнят, за їхнім числом, за обрядом;3a(Третього дня одинадцять бичків, двох баранів та чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади,2 _(і одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою й возливанням до нього. )(з офірою й возливанням до бичків, до баранів та до ягнят, за числом, за обрядом,- U(Другого дня дванадцять бичків, двох баранів, чотирнадцятеро ягнят однолітків без вади,4 c(і одного козла як жертву за гріх, окрім всепалення щоденного з офірою та возливанням до нього.^ 7(по десятині до кожного з чотирнадцятьох ягнят,  (з офірою до них питльованої муки, перемішаної з олією: три десятини до кожного з тринадцятьох бичків, дві десятини до кожного з двох баранів, ( Принесете у всепалення вогненну жертву приємного запаху Господеві: тринадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят однолітків без вади,#( П'ятнадцятого ж дня сьомого місяця матимете святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете й святкуватимете свято на честь Господа сім день.kQ( одного козла на жертву за гріх, окрім жертви за гріх на спокутування та щоденного всепалення з офірами й возливанням до них.L( по десятині до кожного з сімох ягнят;?y( і до них офіру - питльованої муки, перемішаної з олією: три десятини до бичка, дві десятини до барана,\3(І принесете у всепалення приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, семеро ягнят однолітків без вади;U%(А десятого дня того самого місяця будуть у вас святі збори: будете вмертвляти себе; ніякої роботи не робитимете.>w(усе те, крім місячного всепалення з офірою до нього й щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього, - за обрядом, на приємний запах, як вогненну жертву Господеві.zo(та одного козла на жертву за гріх, щоб справити за вас покуту, -O~(і одну десятину на кожне з сімох ягнят,B}(і офіру до них: питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини на бичка, дві десятини на баранаT|#(Принесете всепалення приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, сімох ягнят однолітків без вади;x{ m(“Сьомого місяця, першого дня місяця, матимете святі збори; жадної важкої роботи не робитимете: буде то день гучних сурем для вас..zW(Крім щоденного всепалення та офір, принесете ці жертви й возливання до них - усе без вади.”Yy-(а й одного козла, щоб справити за вас покуту.Hx (по десятині на кожне з сімох ягнят;Xw+(а як офіру до них - питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини ефи на одного бичка, дві десятини на барана,Ev(Принесете всепалення на приємний Господеві запах: двох бичків, одного барана, семеро ягнят однолітків;u (У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете.t(А сьомого дня будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не робитимете.7si(Щодня приноситимете так само, протягом сімох днів, хліб вогненної жертви на приємний Господеві запах, окрім всепалення, що приноситься щодня, та возливання до нього. r(Ви принесете це крім вранішнього всепалення, всепалення повсякчасного.tqc(і одного козла в жертву за гріх, щоб справити за вас покуту.[p1(по десятині принесете на кожне з сімох ягнят;\o3(А як офіру до них - питльованої муки, перемішаної з олією, три десятини ефи на одного бичка та дві десятини на барана;ny(Принесете вогненну жертву всепалення Господеві: двох бичків, одного барана та семеро ягнят однолітків, щоб були вони у вас без вади.m(Першого дня будуть святі збори, ніякої важкої роботи не робитимете.l(А п'ятнадцятого дня того місяця теж свято - сім день опрісноки треба їсти.wki(Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця - Пасха Господеві.Wj)(Принесіте також Господеві одного козла в жертву за гріх, окрім повсякчасного всепалення, з возливанням до нього.Hi (Возливанням же до них будуть: пів гіна до одного бичка, третина гіна до барана й чверть гіна до кожного ягняти. Це місячне всепалення, кожного нового місяця, по всі місяці року.h( І для кожного ягняти по десятині питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру - на всепалення, на приємний запах, як вогненну жертву Господеві.%gE( А до кожного бичка - три десятини питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру, для барана ж - дві десятини питльованої муки, перемішаної з олією, як офіру. f ( Щоразу, коли настане у вас новий місяць, приноситимете на всепалення Господеві двох бичків, одного барана, семеро ягнят однолітків без вади.+eQ( Це всепалення в суботу, щосуботи, окрім повсякчасного всепалення та возливання до нього.d{( А суботнього дня - двоє ягнят однолітків без вади, і як офіру - дві десятини питльованої муки, перемішаної з олією, та возливання до того. c(Друге ж ягня принесеш у жертву надвечір, так само офіру й возливання, як уранці, принесеш йому як вогненну жертву на приємний Господеві запах.Ub%(А як возливання - чверть гіну вина на одне ягня; у святині мусиш приносити возливання Господеві з щирого вина.La(Це повсякчасне всепалення, що було принесене на Синай-горі на приємний запах як вогненна жертва Господеві.'`I(а як офіру - одну десятину ефи питльованої муки, перемішаної з чверткою найліпшої олії.i_M(одне ягня принесеш у жертву вранці, а друге надвечір;q^](Скажеш їм: Ось яку вогненну жертву маєте приносити Господеві: двоє ягнят однолітніх без вади, щодня, як повсякчасне всепалення;2]_(“Повели синам Ізраїля й скажи їм: Пильнуйте, аби належні мені приносини, хліб мій для вогненних жертв на приємний для мене запах, приношувано мені в означений час.?\ }(Промовив Господь до Мойсея: [3(він поклав на нього руки й передав йому владу, як заповідав Господь через Мойсея.Z{(І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь; узяв він Ісуса та й поставив його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою;kYQ(Стане він перед священиком Єлеазаром, а той питатиме за нього про суд Урім перед Господом; за словом його вони виходитимуть і за словом його входитимуть, він сам і всі сини Ізраїля, вся громада.”X(й приділи йому своєї гідности, щоб уся громада синів Ізраїля слухала його.PW(Постав його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою і передай йому свою владу перед їхніми очима,]V5(Повідав же Господь Мойсеєві: “Візьми собі Ісуса Навина, чоловіка, що має духа в собі, і поклади на нього твою руку.WU)(щоб виступав і йшов перед ними та щоб виводив і вводив їх, щоб не була Господня громада мов та отара без пастуха.” T(“Нехай Господь, Бог духів усіх живих, поставить над громадою чоловіка,FS(Мойсей же промовив до Господа: [R1(за те, що обидва ви спротивились були моєму велінню у Сін-пустині, під час бунту громади, замість прославити мене перед їхніми очима при водах. Це вода Меріва, коло Кадешу в Сін-пустині.”+QQ( І як побачиш, то приєднаєшся і ти до лона народу твого, як уже приєднався Арон, твій брат, -DP( Сказав Господь Мойсеєві: “Вийди на цю Аварім-гору та й подивись на землю, що я призначив синам Ізраїля.[O1( Коли й батько його не має братів, то віддасте спадкоємство найближчому родичеві з його родини, і він посяде його.” Це буде синам Ізраїля судова постанова, як заповідав Господь Мойсеєві.N( А коли й братів немає в нього, то віддасте його спадщину братам його батька.}Mu( Коли ж немає дочок у нього, дасте його братам спадкоємство його.?Ly(А синам Ізраїля скажеш: Коли хтось умре й не лишить синів, то переведете його спадщину на дочок його. K(“Справедливо мовлять дочки Целофхада; мусиш дати їм власність і спадщину поміж братами їхнього батька, переведеш і батьківщину їхню на них.;Js(Господь же сказав Мойсеєві: ZI/(Виклав Мойсей їхню справу перед Господом.H(Чого б то ймення батька нашого мало зникнути з його роду тільки через те, що в нього нема сина? Дайте й нам власність між братами нашого батька.”#GA(“Батько наш помер у пустині, не був він із тієї юрби, що зібралась була проти Господа, з прибічників Кораха; помер він за свій гріх. Синів же не було в нього._F9(І стали перед Мойсеєм та Єлеазаром священиком, перед князями й усією громадою, коло входу в намет зборів, та й кажуть: GE (Тоді приступили дочки Целофхада, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, з родини Манассії, сина Йосифа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца. D(Aсказав бо був про них Господь, вони цілком вимруть у пустелі; і справді не зосталося з них ні одного, крім Калева, сина Єфунне, та Ісуса Навина.WC)(@Між ними не було вже ні одного з тих синів Ізраїля, яких перелічив був Мойсей з Ароном священиком у Синай-пустині,bB?(?Це ті з синів Ізраїля, що їх перелічив Мойсей з Єлеазаром священиком у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону.#AA(>Усіх же нараховано їх чоловічої статі від одного місяця й вище 23 000; їх не пораховано з іншими синами Ізраїля, бо не було наділено їм спадщини поміж ними.@#(=Надав та Авігу померли, коли приносили невідповідний вогонь перед Господом.g?I(<В Арона ж народились Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар}>u(;Жінка ж Амрама звалась Йохеведа, дочка Леві, що народилася в нього в Єгипті; і породила вона Амрамові Арона, Мойсея та Марію, сестру їх.X=+(:Це родини Леві: родина Левіїв, родина Хевроніїв, родина Махліїв, родина Мушіїв, родина Корхіїв. А Кегат мав Амрама.y<m(9А ось число левітів, за їхніми родинами: від Гершона - родина Гершоніїв, від Кегата - родина Кегатіїв, від Мерарі - родина Мераріїв.2;_(8Як випаде жереб, так буде кожному наділене його спадкоємство, між великим та малим коліном.”%:E(7Але земля розділена буде жеребом, і вони Успадкують її за іменами батьківських колін. 9(6У кого більше душ, тому даси більшу спадщину, а в кого менше, тому меншу; кожному наділено буде його спадщину за числом нарахованих у переписі.8{(5“Між оцими мусить бути поділена земля у спадщину, за числом імен.@7}(4Господь промовив до Мойсея: P6(3Оце сини Ізраїля, що їх нараховано 601 730.R5(2Це сини Нафталі, за їхніми родинами, 45 400.r4_(1від Ецера - родина Ецеріїв, від Шіллема - родина Шіллеміїв.'3I(0Сини Нафталі, за їхніми родинами: від Яхцела - родина Яхцеліїв, від Гуні - родина Гуніїв,:2q(/Це родини Ашера, числом 53 400.F1(.А ім'я дочки Ашерової було Сераха. 0(-Сини Брії: від Хевера - родина Хеверіїв, від Малкієла - родина Малкієліїв.F/(,Сини Ашера, за їхніми родинами: від Їмни - родина Їмніїв, від Їшві - родина Їшвіїв, від Брії - родина Бріїв.*.Q(+Усіх їх числом 64 400.5-e(*Це сини Дана, за їхніми родинами: від Шухама - родина Шухаміїв; це сини Дана, за їхніми родинами.V,'()Це сини Веніямина, за їхніми родинами, 45 600.(+K((Були ж у Бели сини: Ард і Нааман; від Арда - родина Ардіїв, від Наамана - родина Нааманіїв.r*_('від Шуфама - родина Шуфаміїв, від Хуфама - родина Хуфаміїв.d)C(&Сини Веніямина, за їхніми родинами: від Бели - родина Белаїв, від Ашбела - родина Ашбеліїв, від Ахірама - родина Ахіраміїв,}(u(%Це родини синів Ефраїма, 32 500. Це сини Йосифа, за їхніми родинами.^'7($А ось сини Шутелаха: від Ерана - родина Ераніїв.l&S(#Сини Ефраїма, за їхніми родинами: від Шутелаха - родина Шутелахіїв, від Бехера - родина Бехеріїв, від Тахана - родина Таханіїв.3%c("Це родини Манассії, 52 700.P$(!У Целофхада ж, сина Хефера, не було синів, лише дочки; ймення дочок Целофхада: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.r#_( від Шеміди - родина Шемідаїв, від Хефера - родина Хеферіїв.v"g(від Асрієла - родина Асрієліїв, від Шехема - родина Шехеміїв,!(Це сини Гілеада: від Ієзера - родина Ієзеріїв, від Хелека - родина Хелекіїв,6 g(Сини Манассії: від Махіра - родина Махіріїв; а Махір мав Гілеада: від Гілеада - родина Гілеадіїв.gI(Сини Йосифа, за їхніми родинами: Манассія та Ефраїм.@}(Це родини Завулона, числом 60 500.fG(Сини Завулона, за їхніми родинами: від Середа - родина Середіїв, від Елона - родина Елоніїв, від Яхлеела - родина Яхлееліїв.3c(Це родини Іссахара, 64 300.r_(від Яшува - родина Яшувіїв, від Шімрона - родина Шімроніїв.%E(Сини Іссахара, за їхніми родинами: від Толи - родина Толаїв, від Пувви - родина Пувваїв,)O(Це родини Юди, 76 500.'(сини Переца були: від Хецрона - родина Хецроніїв, від Хамула - родина Хамуліїв.b?(Було ж синів Юди, за родинами їхніми: від Шели - родина Шелаїв, від Переца - родина Переціїв, від Зераха - родина Зерахіїв;[1(Сини Юди: Ер та Онан, що вмерли в Ханаан-землі.D(Це родини синів Гада, числом 40 500.jO(від Арода - родина Ародіїв, від Арелі - родина Ареліїв.^7(від Озні - родина Озніїв, від Ері - родина Еріїв,N(Сини Гада, за їхніми родинами: від Цефона - родина Цефоніїв, від Хага - родина Хагіїв, від Шуні - родина Шуніїв,5g(Це родини Симеоніїв, 22 200.nW( від Зераха - родина Зерахіїв, від Шаула - родина Шауліїв.`;( Сини Симеона, за родинами їхніми: від Немуела - родина Немуеліїв, від Яміна - родина Ямініїв, від Яхіна - родина Яхініїв,7k( Сини ж Кораха не загинули.u e( земля роззявила свої щелепи й проглинула їх із Корахом; і прибічники його загинули, бо вогонь пожер 250 людей, щоб іншим була наука." ?( Сини Еліява: Немуел, Датан та Авірам; це ті Датан та Авірам, громадські радники, що ворохобилися проти Мойсея в юрбі Кораха, коли повстали були на Господа, -( M(Сини Паллу: Еліяв.W )(Це родини Рувимлян. Було їх нараховано 43 730.r _(Від Хецрона - родина Хецроніїв, від Кармі - родина Карміїв.0[(Рувим, первенець Ізраїля. Сини Рувима: від Еноха - родина Енохіїв, від Паллу - родина Паллуїв.T#(Від двадцятьох років і вище, як заповідав Господь Мойсеєві. Сини ж Ізраїля, що вийшли з Єгипетської землі, були: >w(І Мойсей з Єлеазаром священиком зробив їм перегляд у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону.(“Перелічіть усю громаду синів Ізраїля, від двадцятьох років і старше, за батьківськими домами їхніми, усіх здатних до війська в Ізраїлі.”0 ](По тому, як мор перейшов, повідав Господь Мойсеєві та Єлеазарові, синові Арона священика:  (вони бо по-ворожому вчинили, підступно обдуривши Пеором та Козбі, дочкою мідіянського царя, сестрою їхньою, вбитою під час мору з-за Пеора.”N(“Киньтеся на мідіян та повбивайте їх,@}(Господь промовив до Мойсея: N(А ім'я забитої жінки мідіянки було Козбі; була вона дочкою Цура, родоначальника одного з племен мідіянських.y(А ймення вбитого ізраїльтянина, котрого прошито разом з мідіянкою, було Зімрі, син Салу; був він князь батьківського роду Симеоніїв.i~M( що буде йому та його потомству союзом віковічного священства за те, що ревнував за свого Бога й спокутував синів Ізраїля.”I} ( Тож об'яви: Ось я даю йому союз миру,>|w( “Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, одвернув обурення моє від синів Ізраїля, ревнувавши за мою честь посеред них; тим я не вигубив синів Ізраїля у моїх ревнощах.;{s( Господь промовив до Мойсея: ?z{( А полягло вже було від неї 24 000.y)(пішов слідом за ізраїльським чоловіком у середину шатра й пробив їх обох, ізраїльтянина та жінку, у живіт. І відвернулася пошесть від синів Ізраїля.Kx(Побачив те Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, тож устав він з-посеред громади, вхопив списа в руку,Uw%(Та ось приходить один із синів Ізраїля й приводить до братів своїх якусь мідіянку, перед очі Мойсея і перед очі всієї громади синів Ізраїля, що плакали коло входу до намету зборів.Wv)(І наказав Мойсей суддям Ізраїля: “Кожен з вас нехай повбиває тих з-поміж ваших людей, що пристали до Ваал-Пеора.”u(Господь сказав Мойсеєві: “Візьми всіх чільних у народі й повісь їх (на покуту) перед Господом проти сонця, щоб палючий гнів Господній перейшов.” t(Ваал-Пеорові піддавсь Ізраїль, тим то гнів Господній запалав на Ізраїля.(sK(Закликали вони його на жертви своїм богам, а народ споживав і поклонявся їхнім божищам.r '(Оселивсь Ізраїль у Шіттімі, тож запопався народ блудувати з дочками Моава.%qE(Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.Hp (Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.”5oe(І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить![n1(Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.”:mo(Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.hlK(І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.” k(Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”'jI(Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, - Ізраїль же зійде вгору.Ri(Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. E~}}|C{zyxwv~u'tqs`qqQpwomlk|jiiiggSfee cbbla``_W^]]7\[LZqYY1WWWWVGUTSR>QQPPPOOOUNNNWM~LLALKKJvIHGGFVEDCC.BA@@.?>==<];:9886635*432Y100/o.-,++3*U((r(7''F&%%X$$##"L! %WM(1;Y3w"M6hE~` b  l  isM%("Південна сторона простягатиметься у вас від Сін-пустині здовж границі Едому. Південна границя простягнеться вам від кінця Солоного моря на сході.xLk("“Повели синам Ізраїля і повідай їм: Як прийдете в Ханаан-землю, то ось земля, що випаде вам у спадщину: край Ханаан у своїх границях.?K }("Промовив Господь до Мойсея: iJM(!8і те, що мав я на думці зробити з ними, зроблю з вами.”NI(!7Коли ж не виженете мешканців тієї землі з-перед себе, то ті з них, які залишаться, будуть вам колючками в очах і терниною в боках; вони допікатимуть вам у тій землі, де ви оселитесь,:Ho(!6Розділите ж землю за жеребом між вашими родинами; більшій дасте більшу спадщину, меншій - меншу спадщину. Поділ спадкоємства зробите за вашими батьківськими колінами."G?(!5Тим робом заволодієте землею й осядетеся в ній, бо вам віддав я ту землю в посідання.F(!4то проженете всіх мешканців тієї землі з-перед себе, знищите всі їхні кумири, розіб'єте всіх їхніх вилитих ідолів та всі їхні узвишшя спустошите.'EI(!3“Скажи синам Ізраїля й повідай їм: коли, мовляв, перейдете через Йордан у Ханаан-землю,D'(!2І промовив Господь до Мойсея у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону: +CQ(!1Отаборились вони здовж Йордану від Бет-га-Ешімоту до Авел-га-Шіттіму, у степах моавських.6Bg(!0А вирушивши з-під Аварімських гір, отаборились у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону.!A=(!/Двигувшися з Алмон-Дівлатайму, отаборились під Аварімськими горами, навпроти Нево.m@U(!.Рушивши з Дівон-Гаду, стали табором в Алмон-Дівлатаймі.^?7(!-Рушивши з Іє-Аваріму, отаборились у Дівон-Гаді.}>u(!,Двигнувшися з Овоту, отаборилися в Іє-Аварімі, на границі Моава.Y=-(!+Двигнувшися з Пунону, стали табором в Овоті.[<1(!*Вирушивши ж із Цалмони, отаборились у Пуноні.z;o(!)І двигнулися вони з-під Гор-гори та й отаборилися в Цалмоні.C:(!(Це тоді Ханаан, арадський цар, що жив у південній частині Ханаан-землі, почув про прихід синів Ізраїля.b9?(!'Було ж Аронові 123 роки, коли він помер на Гор-горі.78i(!&І зійшов Арон священик, на наказ Господній, на Гор-гору та й помер там на сороковий рік по виході синів Ізраїля з Єгипетської землі, п'ятого місяця, першого дня місяця. 7(!%Вирушивши ж із Сін-пустині, отаборилися на Гор-горі, на краю Едом-землі. 6(!$Двигнувшися з Еціон-Геверу, стали табором у Сін-пустині, тобто у Кадеші.^57(!#Рушивши з Аврони, стали табором в Еціон-Гевері.V4'(!"Вирушивши з Йотвати, отаборилися в Авроні.k3Q(!!Двигнувшися з Хор-га-Гідгаду, стали табором у Йотваті.c2A(! Рушивши з Бне-Якану, отаборились у Хор-га-Гідгаді.a1=(!Двигнувшися з Мосероту, отаборились у Бне-Якані.V0'(!Рушивши з Хашмони, отаборились у Мосероті.[/1(!Двигнувшися з Мітки, стали табором у Хашмоні.m.U(!Двигнувшися з Тераху, отаборились у (місцевості) Мітка.W-)(!Вирушивши з Тахату, стали табором у Тераху.Z,/(!Вирушивши з Макгелоту, отаборилися в Тахаті.]+5(!Вирушивши з Харади, стали табором у Макгелоті.f*G(!Двигнувшися з-під Шефер-гори, отаборилися в Хараді.i)M(!Двигнувшися з Кегелати, отаборились під Шефер-горою.R((!Рушивши з Рісси, отаборились у Кегелаті.W')(!Двигнувшися з Лівни, стали табором у Ріссі._&9(!Вирушивши з Ріммон-Перецу, отаборилися в Лівні._%9(!Вирушивши з Рітми, отаборились у Ріммон-Переці.V$'(!Вирушивши з Хацероту, отаборились у Рітмі.h#K(!А рушивши з Ківрот-га-Тави, стали табором у Хацероті.k"Q(!Рушивши з Синай-пустині, отаборились у Ківрот-га-Таві.q!](!Двигнувшися ж із Рефідиму, стали табором у Синай-пустині. 3(!Двигнувшися з Алуша, отаборилися в Рефідимі; і не мали там знову води до пиття.S!(! А вирушивши з Дофки, отаборилися в Алуші.zo(! Вирушивши ж із Сін-пустині, стали табором у (місцевості) Дофка.wi(! Двигнувшися з-над Червоного моря, отаборились у Сін-пустині.nW(! Двигнувшися з Еліму, отаборились над Червоним морем.0[(! Вирушивши з Мери, прийшли в Елім; а в Елімі було 12 джерел та 70 пальм, і там вони стали табором.(!Двигнувшися з Пігахіроту, перейшли серединою моря в пустиню і, промандрувавши три дні ходи в Етам-пустині, отаборились у (місцевості) Мера.7i(!Піднялися з Етаму, звернули на Пігахірот, що проти Ваал-Цефона, та й отаборились перед Мігдолом. (!Тоді вирушили з Суккоту та й отаборилися в Етамі, що на краї пустині.}(!Рушили, отже, сини Ізраїля з Рамсесу та й отаборилися в Суккоті.oY(!під час коли єгиптяни ховали тих, яких був побив Господь між ними - усіх первенців, - і коли Господь чинив суд над їхніми богами.0[(!Рушили вони з Рамсесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця; другого дня після Пасхи вийшли сини Ізраїля, з піднесеною рукою, перед очима всіх єгиптян,S!(!Мойсей записував місця, з яких вони за наказом Господнім вирушали, кочувавши. Ось їхні зупинки під час походів.[ 3(!Ось місця, в яких отаборювалися сини Ізраїля, що вийшли полками з Єгипетської землі під проводом Мойсея та Арона.-U( *Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.!=( )Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.y( (Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.<s( 'А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.(K( &Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.f G( %Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм, ( $Бет-Німру, Бет-Гаран, - укріплені міста й кошари для дрібної скотини.8 m( #Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,\ 3( "І відбудували сини Гада - Дівон, Атарот, Ароер, {( !І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.Z/( перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”$C( Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо: "?( Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”V'( Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.cA( Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.)M( Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”*O( Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада.W( Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.G ( Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”;q( Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.P~( і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.U}%( і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе, |;( Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,{( Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”+zQ( Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину./yY( а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.Jx( Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,Hw ( Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”Vv'( І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!-uU( Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.t9( крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, - ці бо завжди йшли за Господом. -(sK( Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,frG( Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами: {qq( Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.p1( Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.o/( Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?In ( І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?]m5( Якщо ми знайшли, - кажуть, - ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”Rl( земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, - земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!ykm( “Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,j( та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: -}i w( Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару, h(6І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів - як спомин від синів Ізраїля перед Господом.~gw(5А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе.Cf(4Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів.e9(3Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи.8dk(2отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.”]c5(1та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка.b%(0Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники,Va'(/З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п'ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві.#`C(.і людей 16000 душ._1(-ослів 30 500;+^S(,великого скота 36 000;t]c(+тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500;B\(*А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям,U[%()Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві.[Z1((людей же було 16000, а данина для Господа 32 душі.EY('ослів 30 500, а данина для Господа 61;UX%(&великого скота 36000, а данина для Господа 72;]W5(%а данина для Господа з дрібної скотини була 675;V'($Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500;cUA(#а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ.T1("ослів 61 000,-SW(!великої скотини 72 000,"R?( Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000,Q(І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві.P(А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п'ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.”;Oq(Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові - як жертву возношення Господеві.N(Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п'ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини.3Ma(і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади.NL(“Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини,;Ks(Промовив Господь до Мойсея: J)(Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.”;Iq(усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду.VH'(Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо,cGA(А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві: WF)(І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев'яну посудину теж очистите.”DE(Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, - всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші.D9(А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе.7Ci(Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте.{Bq(Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.cAA(та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок.B@(І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу,$?C( І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч.5>e( та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону.k=Q( Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар< ( Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем.^;7( Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували.,:S(Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву - п'ятьох царів мідіянських; так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем.59e(Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків.y8m(І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним.7(І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну.!6=(По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.”5(Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах.4+(“Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.”?3 }(Промовив Господь до Мойсея: l2S(Це установи, що повелів Господь Мойсеєві, стосовні чоловіка та жінки, батька та дочки за її дівування в батьковій господі.*1O(Якже ж, довідавшись про них, зробить їх нечинними пізніше, то понесе гріх за свою жінку.”{0q(Коли ж її чоловік з одного дня на другий не сказав їй нічого, то тим він згодився з усіма її обітницями або з усіма зобов'язаннями, що на ній; він затвердив їх, бо мовчав того дня, коли був про них довідався.^/7(Усяку обітницю й усяке заприсяжене зобов'язання вмертвляти себе чоловік може потвердити й може зробити нечинним.,.S( А коли чоловік зробить їх нечинними того дня, як довідається про них, то що б не вийшло з її уст, чи то обітниці, чи зобов'язання, які вона взяла на себе, - все те буде нечинне, бо нечинними зробив їх чоловік її, тож Господь простить їй.f-G( і чоловік її, довідавшись про те, не каже їй нічого, не перечить, то всі її обітниці чинні й усі зобов'язання матимуть силу.V,'( Якже ж якась жінка склала обітницю або клятьбою взяла на себе якенебудь зобов'язання в господі у свого чоловіка,%+E( Обітниця вдови або розлученої і все те, чим вона себе зобов'язала, буде чинною для неї.b*?( Коли ж її чоловік того дня, як довідається, заперечить їй, то тим він зробив обітницю, що на ній, нечинною, так само й необачне слово уст її, що ним була зобов'язалась, отож Господь простить їй. )(і чоловік її, того дня, коли довідається про те, не скаже їй нічого, то її обітниці будуть чинні й зобов'язання, що взяла їх на себе, будуть чинні.2(_(Якже ж вона вийде заміж, мавши на собі обітниці або зв'язавши себе якимсь необережним словом,S'!(Коли ж батько заборонить їй того дня, як довідається про її обітниці й зобов'язання, що їх узяла вона на себе, то вони не будуть чинні, й Господь простить їй, бо її батько заборонив їй.;&q(і батько, довідавшися про її обітницю чи зобов'язання, що вона взяла на себе, нічого їй не скаже, то всі її обітниці чинні й усі її зобов'язання, що їх узяла на себе, чинні.Z%/(А коли жінка складе обітницю Господеві, а чи візьме на себе якесь зобов'язання в домі батька свого, за її дівування,M$(Коли чоловік склав обітницю Господеві, чи заприсягся клятвою накласти на себе якесь зобов'язання, то не можна йому ламати своє слово; мусить він виконати все, що висловив устами.#1(Промовив Мойсей до голів у колінах синів Ізраїля: “Ось що заповідав Господь: " (Мойсей повчав синів Ізраїля згідно з усім тим, що заповідав йому Господь.#!A('Оці жертви приноситимете Господеві на ваші свята, окрім обітниць та добровільних приносин ваших на всепалення, офіру, возливання й мирні жертви ваші.”9 m(&ще й одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою та возливанням до нього.7(%з офірою та возливанням до бичка, до барана й до ягнят, за числом їхнім, за обрядом,wi($Принесете на всепалення вогненну жертву приємного запаху Господеві: одного бичка, одного барана, сімох ягнят однолітків без вади,$C(#Восьмого ж дня будуть у вас урочисті збори; ніякої важкої праці не виконуватимете.7i("ще й одного козла на жертву за гріх, окрім щоденного всепалення з офірою й возливанням до нього. M~~@}}|{{Yzey|xhw[vv^uuttXtss'rrSqqq!p{onn m)kjj8hhgg f(eecba`__0^ ]S\@[ZSYY=X WzVUTSRQPNGLL7JIHQGcFF-ED2C BzA}@@?\><Тож уставайте, рушайте в дорогу і переходьте через потік Арнон: ось я віддаю тобі в руки Сихона, царя хешбонського, аморія, разом з його землею; починай підбій, іди війною на нього!][52Так само, як і аввіїв, що жили хуторами аж до Гази, винищили й оселились на їхніх місцях кафторії, що вийшли з Кафтору.^Z72Так, як учинив був синам Ісава, що живуть у Сеїрі, знищивши перед ними хоріїв; ті прогнали їх і живуть досі на їх місці.wYi2люд це великий, численний і дебелий, як анакії, та вигубив їх Господь перед аммоніями, які прогнали їх і оселились на їхньому місці.8Xk2Ця земля теж уважалась землею рефаїв, і рефаї жили в ній спершу; аммонії звуть їх замзумміями;7Wi2і наблизитися проти синів Аммона; не зачіпай їх, ані не починай війни з ними, бо не дам тобі нічого в посідання з землі синів Аммона: я віддав її синам Лота в посілість.wVi2Ти збираєшся сьогодні перейти через границю Моава, тобто Ар,>Uy2Господь промовив до мене так: vTg2І коли всі придатні до війни люди повимирали з-поміж народу,S2Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору дощенту.R+2Того ж часу, що йшли ми від Кадеш Барне, аж поки перейшли потік Зеред, було 38 років, поки не зник із табору ввесь рід вояків, як поклявсь був їм Господь.Q'2 Тож вставайте й переправляйтеся через потік Зеред. І ми перейшли потік Зеред.IP 2 А в Сеїрі жили спершу хорії; їх вигнали були сини Ісава й винищили перед собою, оселившись на їхньому місці, так, як це зробив Ізраїль у землі, що її дав йому Господь у посілість.{Oq2 за рефаїв уважали їх, як і анакіїв; моавитяни ж звуть їх еміями.Ny2 Спершу там жили емії, люд великий, численний і дебелий, як анакії;-MU2 І промовив до мене Господь: Не зачіпай Моава й не починай війни з ним, бо не дам тобі ні клаптика з їхньої землі в посідання; я віддав бо Ар синам Лота в посілість.)LM2І пройшли, поодаль від наших братів, синів Ісава, що живуть у Сеїрі; звернувши з шляху на Араву, на Елат і на Еціон-Гевер, ми пустилися дорогою в Моав-пустиню.dKC2Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, піклувався твоєю мандрівкою по тій великій пустині: ось уже сорок років Господь, Бог твій, був з тобою; нічого не бракувало тобі.=Ju2Харчі купите в них за гроші, щоб ви мали що їсти, та й води придбаєте в них за гроші, щоб мали що пити.II 2Не задирайтеся з ними; бо не дам вам ні п'яді їхньої землі, тому що Сеїр-гори віддав я Ісавові на власність.nHW2Ти ж повели людям: Оце маєте перейти край братів ваших, синів Ісава, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, ви однак уважайте.kGQ2Годі вам ходити навкруги цих гір, поверніть на північ.:Fq2І промовив до мене Господь: bE A2«Потім повернулись ми й рушили в пустиню, шляхом до Червоного моря, як велів мені Господь, і обходили довго гори Сеїр.TD %2.І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»KC 2-Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.JB 2,От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.=A w2+Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.f@ I2*Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!? /2)А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.|> u2(Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.9= o2'А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, - вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.H<  2&Ісус Навин, твій слуга, - той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві. ; 2%Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!v: i2$крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.F9  2#Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам, 8 2"Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами: 7 72!який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.6 2 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,5 -2та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.4 2Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;i3 O2А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!`2 =2І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба - навіть синів Анака ми бачили там!'1 K2і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.x0 m2Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;o/ [2Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.. 72Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.6- i2Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.9, o2Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.~+ y2Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.)* O2І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.D) 2Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.b( A2І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.I' 2Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд - Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.& 2Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.\% 52Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.o$ [2І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.R# !2 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами."  2 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?_! ;2 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.  2 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.  2 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.& I2Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.J 2Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.# C2«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою. #2По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи: _ ;2після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.y o2В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;  2одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.% I2Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;fG($ Ось такі заповіді й присуди, що їх дав Господь через Мойсея синам Ізраїля у степах моавських, над Йорданом, проти Єрихону. ($ повіддавалися за чоловіків з родин синів Манассії, сина Йосифа, і таким робом їхня спадщина залишилась при коліні їхньої батьківської родини.1]($ І повиходили Махла, Тірца, Хогла, Мілка та Ноа, дочки Целофхада, заміж за синів своїх дядьків,~w($ Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили дочки Целофхада.jO($ і щоб спадщина не переходила від одного коліна до другого, а щоб кожне коліно синів Ізраїля трималося свого спадкоємства.”sa($Отож кожна дочка, що успадкує батьківщину в якомусь коліні синів Ізраїля, повинна вийти заміж за когонебудь із родини свого батьківського коліна, щоб кожен із синів Ізраїля зберіг свою батьківщину,*O($та щоб ніяке спадкоємство синів Ізраїля не переходило від коліна до коліна, бо кожен із синів Ізраїля має залишитися при спадщині свого батьківського коліна.=u($Ось що заповідав Господь про дочок Целофхада: Нехай собі виходять заміж за того, хто їм довподоби, аби лише виходили за когонебудь з родини їхнього батьківського коліна9m($Тоді Мойсей, за Господнім наказом, повелів синам Ізраїля таке: “Правду каже коліно синів Йосифа.O ($Та як у синів Ізраїля настане ювілей, то їхня спадщина приєднається до того коліна, до котрого вони пристануть, і батьківський приділ нашого коліна зменшиться їхньою спадщиною.”F ($Коли ж вони вийдуть заміж за когонебудь із синів інших колін Ізраїля, їхня спадщина буде віднята від спадщини наших батьків і додана до спадщини того коліна, до якого вони пристануть, і тим робом, зменшиться спадщина, яка припала нам за жеребом.q ]($кажучи: “Господь заповідав нашому панові пороздавати синам Ізраїля землю у спадщину за жеребом; і панові нашому було заповідано від Господа передати спадщину Целофхада, нашого брата, його дочкам.N  ($Батьки-голови в родині синів Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, з родини синів Йосифа, приступили й промовили перед Мойсеєм та перед князями, батьками-головами синів Ізраїля,D (#"Не оскверняйте землю, на якій живете й серед якої живу я, бо я - Господь, який живу серед синів Ізраїля.”I (#!Не допускайте, щоб осквернилася земля, де ви живете; кров бо оскверняє землю, і нічим не можна очистити землю від пролитої на неї крови, як тільки кров'ю того, хто кров пролив.vg(# Не прийматимете викупу й за такого, хто втікши з міста захисту, хоче повернутися і жити у своїй землі перед смертю первосвященика.#(#Не прийматимете викупу за душогубця, який повинен умерти: він мусить умерти.wi(#Кожного, хто вб'є людину, після переслухання свідків, треба вбити; одного лише свідка не вистачає, щоб засудити когось на смерть."?(#Ці веління будуть вам установою правосуддя для ваших потомків, де б вони не осілися.-(#бо вбивця мусить сидіти у своєму охоронному місті аж до смерти первосвященика, і лише по смерті первосвященика може повернутись у свою власну землю. ;(#і кровомесник зустріне його за межами міста захисту й уб'є його, він не буде винний;oY(#Коли ж убивця вийде за межі міста захисту, куди був утік,:o(#і вирятує вбивцю з рук кровомесника та поверне його назад до міста захисту, куди він був утік; він пробуде в ньому аж до смерти первосвященика, помазаного святим миром.+Q(#то нехай громада розсудить згідно з цими правилами між тим, хто вдарив, та кровомесником,~(#абож, не бачивши того, пустить на нього каменем, від якого можна вмерти, і коли той справді помре, а він же не ворогував з ним і не бажав йому зла, -6}g(#Коли ж випадком, не ворогуючи, штовхне когонебудь або кине на когонебудь чимось не навмисне,|9(#або, ворогуючи, вдарить його рукою так, що той помре, то вбивця мусить умерти; він - душогубець; кровомесник може вбити душогубця, як тільки зустріне його.A{}(#Коли хтось із ненависти штовхне когонебудь або навмисне кине щось на когонебудь так, що той помре,)zM(#Кровомесник сам може скарати душогубця; будь його десь зустріне, то сам може його вбити.y(#Абож коли ударив когось чимсь дерев'яним, що ним можна вбити, і той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.!x=(#Абож коли він ударив когось, кидавши каменюку, від якої можна загинути, так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.uwe(#А коли він ударив когось залізним знаряддям так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.6vg(#Для синів Ізраїля, для чужинця й для приходня, що перебуває між вами, будуть оті шість міст притулком, щоб можна було туди втекти кожному, хто б ненароком убив когось. u;(#Три міста будуть потойбіч Йордану, а три у Ханаан-землі; то будуть міста захисту.ty(# Міста ж, які ви призначите для того, будуть у вас-шість охоронних._s9(# Міста оті будуть вам за непорушний притулок від месника, щоб убивця не загинув перше, ніж стане на суд перед громадою.[r1(# то виберете собі міста, щоб були вам містами захисту, щоб можна було туди втекти вбивці, який убив когось ненароком.q#(# “Скажи синам Ізраїля й повідай їм: Як перейдете через Йордан у Ханаан-землю,;ps(# Господь промовив до Мойсея: toc(#Щождо міст, які віддасте з посілостей синів Ізраїля, то в котрого коліна їх більше, візьмете більше, а в кого менше - візьмете менше; кожне коліно дасть із своїх міст левітам згідно з тим, що успадкує.”n(#Усіх міст, що їх віддасте левітам, буде 48, з їхніми пасовиськами.kmQ(#Міста ж, які віддасте левітам, -шість міст нехай будуть охоронні, куди міг би сховатись убивця; а крім тих дасте їм ще 42 міста.xlk(#Відміряєте за містом зо східнього боку дві тисячі ліктів, із західнього боку дві тисячі ліктів і з північного боку дві тисячі ліктів, з містом посередині; і то будуть для них пасовиська навколо міст._k9(#Пасовиська навкруги міст, які дасте левітам, простягатимуться від валів міста й далі в поле на тисячу ліктів навколо.Промовив Господь до Мойсея у степах моавських над Йорданом, проти Єрихону: "g?("Це ті, що їм Господь заповідав розділити у спадщину між синами Ізраїля Ханаан-землю.ifM("з коліна синів Нафталі - князь Педагел, син Амігуда.”\e3("з коліна синів Ашера-князь Ахігуд, син Шеломі;ddC("з коліна синів Іссахара - князь Палтієл, син Азана;jcO("з коліна синів Завулона - князь Еліцафан, син Парнаха;dbC("з коліна синів Ефраїма - князь Кемуел, син Шіфтана;~aw("з синів Йосифа, з коліна синів Манассії - князь Ханієл, син Ефода;X`+("з коліна синів Дана - князь Буккі, син Йоглі;R_("з коліна Веніямина - Елідад, син Кіслона;Y^-("з коліна синів Симеона - Самуїл, син Амігуда;g]I("А ось імення князів: з коліна Юди - Калев, син Єфунне;\#("візьмете по одному князеві з кожного коліна, щоб розділити землю у спадщину,$[C("“Ось імена мужів, що ділитимуть вам землю у спадщину: священик Єлеазар та Ісус Навин;;Zs("Промовив Господь до Мойсея: ;Yq("Двоє колін з половиною дістали вже свою спадщину потойбіч Йордану, проти Єрихону, на схід сонця.” X ("бо коліно синів Рувима й коліно синів Гада, за числом їхніх батьківських родин, а також і півколіно Манассії - вже дістали своє спадкоємство.W(" І повелів Мойсей синам Ізраїля: “Це земля, що за жеребом її дістанете як спадщину, як заповідав Господь дати її дев'ятьом з половиною колінам;eVE(" а звідти піде геть наниз уздовж Йордану та й вийде до Солоного моря. Такий буде ваш край з усіма його границями навколо.”pU[(" потім спуститься вона від Шефаму до Рівли, на схід від Джерела, далі знову вниз торкнеться вона об східній берег Кіннерет-моря,pT[(" Східню границю проведете собі від Хацар-Енану до Шефаму;:So(" Далі простягнеться вона до Зіфрону й закінчиться у Хацар-Енані. Це буде для вас північна границя.R("від Гор-гори проведете її до просмику Хамат, і сягне вона до Цедаду.Q("А ось вам північна границя: від Великого моря проведете її собі до Гор-гори;P%("А західньою границею буде вам Велике море, воно буде вам границею від заходу. O ("від Ацмону повернеться вона по Єгипетського потоку та й дійде до моря./NY("Далі піде ваша південна границя до узгір'я Акраббім і перейде у Сін та й потягнеться на південь від Кадеш-Барне, а звідти вийде до Хацар-Адару й перейде до Ацмону; Z~g}|{zy$x"w4viugttsrqNp>o&nmlkjihog*ffsdd3c2b4a"`_^]{\[Z\YnXWUUT{SRQPOOCNML0KJCIHG-EDD"CGBHAE??=:<;:9z8726544_32|110t//..-,,+*)[(''2&%&#"""}"b" :#icP Z D4kE(N4oc2а нас вивів на те звідтілля, щоб привести й дати нам землю, що про неї клявся він батькам нашим.Vn'2І зробив Господь перед нашими очима в Єгипті знаки і чудеса великі й злощасні для фараона й для всього дому його;Fm2Ти скажеш синові твоєму: Рабами були ми в фараона в Єгипті, та Господь вивів нас потужною рукою з Єгипту.Jl2Як же колись твій син спитає тебе: Що то за приписи, установи й рішення, що Господь, Бог наш, заповідав вам? -k}2прогнавши з-перед тебе всіх твоїх ворогів, як Господь обіцяв тобі."j?2Чини те, що праве, й те, що добре перед очима в Господа, щоб було тобі добре та й щоб ти увійшов і зайняв гарну землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм,Ei2Дотримуйте старанно заповідей Господа, Бога вашого: приписів та установ його, що їх він заповідав тобі.h2Не спокушайте Господа, Бога вашого, як спокушали ви його коло Масси.tgc2бо Господь, Бог твій, що посеред тебе, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнівом Господь, Бог твій, і не винищив тебе з лиця землі. f2Ви не смієте ходити за іншими богами, за богами народів, що довкруги вас;e-2 Господа, Бога твого, будеш боятися, йому служитимеш і його ім'ям будеш клястися.&dG2 вважай тоді, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.(cK2 хати, сповнені всякого добра, якого ти не нагромадив; викопані, та не тобою, копанки; виноградники й оливкові гаї, яких ти не садив, та зможеш їсти з них досита;0b[2 Як же приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ісаакові й Якову, що дасть тобі; великі та гарні міста, що їх ти не будував;laS2 і напишеш їх на одвірках твого дому й на твоїх воротях.`-2і прив'яжеш їх на знак собі на руку та й вони будуть налобником у тебе між очима,I_ 2Ти накажеш про них твоїм синам і говоритимеш про них, сидівши в хаті й ідучи в дорогу та лягаючи й устаючи;^ 2Оці слова, що їх я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в твоєму серці.+]Q2Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю.a\=2Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш, Господь єдиний.@[{2Слухай же, Ізраїлю, і вважай, щоб ти виконував їх, щоб був щасливий та щоб розмножились ви вельми, як обіцяв тобі Господь, Бог твоїх отців, на землі, що тече медом та молоком.NZ2щоб ти боявся Господа, Бога твого, та й пильнував усі установи й заповіді його, що наказую тобі, ти сам і твій син і син твого сина, по всі дні життя твого, щоб довголітнім тобі бути.Y #2«Ось заповіді, установи й рішення, що їх Господь, Бог ваш, велить навчити вас, щоб ви виконували їх у землі, в яку ви маєте перейти, щоб її зайняти;X2!Ви мусите в усьому ходити дорогою, яку заповідав вам Господь, Бог ваш, щоб жити вам і зазнати щастя та довгого віку на землі, що її займете.»7Wi2 Пильнуйте ж та робіть, як заповідав вам Господь, Бог ваш; не відступайте ні праворуч, ні ліворуч.+VQ2А ти залишися тут коло мене, бо я хочу викласти тобі всі заповіді, установи й рішення, що маєш їх навчити, щоб вони виконували їх на землі, яку даю їм у посілість.cUA2Піди лишень, скажи їм: Вернітесь до своїх наметів!$TC2Якби ж то в них та було таке серце, щоб мали острах передо мною та й завжди пильнували всіх моїх заповідей! Вони були б щасливі, вони самі й діти їхні, повіки!S2Почув Господь ваші слова, як ви промовляли до мене, і сказав мені: Чув я слова цього народу, який говорив до тебе; все, що вони казали, добре.R92Приступи ти і слухай усе, що Господь, Бог наш, говоритиме; а потім ти перекажеш нам усе, що Господь, Бог наш, промовить до тебе, і ми вислухаємо й виконаємо.hQK2Хто ж бо, справді, між усіма смертними чув колись, як ми, голос Бога живого, який говорив з-посеред полум'я, і зостався живим?Py2Отже, чого ж би нам вмирати? Таж оце величезне полум'я пожере нас! Коли нам довше доведеться слухати голос Господа, Бога нашого, помремо.tOc2і промовили до мене: Ось Господь, Бог наш, показав нам свою славу й свою велич, та й голос його з-посеред полум'я ми чули. Тепер ми впевнилися, що Господь заговорив до людини, й вона може зостатися живою.N!2Якже ви почули голос із-посеред темряви, а гора запалала полум'ям, тоді ви всі приступили до мене, всі родоначальники ваших поколінь і старші ваші,iMM2Оці слова промовив Господь до всієї вашої громади під горою, з-серед полум'я, з хмар і з темряви, грімким голосом, і не додавав до них нічого. Написав він їх на двох кам'яних таблицях і дав їх мені.[L12Не пожадай жінки твого ближнього. Не зазіхай на дім твого ближнього, ні на поле його, ні на раба, ні на рабиню його, ні на вола, ні на осла його, ні на будь-що, що належить до твого ближнього.YK-2Не свідчи неправдиво проти твого ближнього.J-2Не кради.I52Не чужолож.H12Не вбивай.G!2Шануй батька твого й матір твою, як заповідав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити й бути щасливим на землі, що її Господь, Бог твій, дає тобі.RF2Пам'ятай; що ти був рабом у Єгипетській землі і що Господь, Бог твій, вивів тебе звідтіля потужною рукою і простягнутим рам'ям; тим і заповідав тобі Господь святкувати день суботній.E#2сьомий же день - відпочинок Господеві, Богові твоєму; не робитимеш ніякого діла сам, ані твій син; ані дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ані приходень, що у воротях у тебе, щоб твій раб і твоя рабиня спочили, як і ти.qD]2 Шість день можна тобі працювати й робити всяке твоє діло;C!2 Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.hBK2 Не вимовлятимеш імени Господа, Бога твого, надармо, бо Господь не вважатиме безвинним того, хто закликає ім'я його надармо."A?2 і творю милість до тисячного покоління тим, що люблять мене й мої заповіді бережуть.V@'2 Не падатимеш ниць перед ними й не служитимеш їм, бо я - Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять мене,|?s2Не робитимеш собі ніякого тесаного боввана, подобину того, що на небі вгорі, ані того, що на землі внизу, ні того, що в водах під землею.W>)2Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене.= 2Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.u<e2Я тоді стояв між Господом та вами, щоб об'явити вам слово Господнє, бо ви злякалися перед вогнем і не зійшли на гору. Він же сказав: x;k2Віч-на-віч розмовляв Господь з вами на горі з-посеред полум'я.3:a2Не з нашими батьками заключив союз цей, а з нами, таки з нами, що ось тутечки сьогодні всі живі.g9I2Господь, Бог наш, заключив з нами союз на Хорив-горі.A8 2Скликав Мойсей усього Ізраїля й промовив до нього: «Слухай, Ізраїлю, установи й рішення, що їх оце сьогодні виголошую до твоїх вух, вивчай і пильнуй їх, щоб виконували їх.7521з усім зайорданським степом на сході, аж ген до Арава-моря біля стіп Пізга-схилів.620від Ароеру, що на березі Арнон-потоку аж до Сіон-гори, тобто Хермону;[512/Вони зайняли землю його й землю Ога, башанського царя, двох царів аморійських, що по тім боці Йордану, на схід сонця,"4?2.по тім боці Йордану, в долині, проти Бет-Пеору, в землі Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, а якого побили Мойсей та сини Ізраїля по виході з Єгипту.93m2-це приписи, установи й рішення, що їх Мойсей проголосив синам Ізраїля по їхньому виході з Єгипту,l2S2,Оце закон, що його виклав Мойсей перед синами Ізраїля: G1 2+Бецер у пустині, на високорівні, для рувимлян, Рамот у Гілеаді для гадіїв; і Голан у Башані для манассіян.02*щоб міг туди втекти убивця, що ненароком убив свого ближнього, на якого раніше не ворогував, і щоб, утікши в одне з тих міст, міг залишитися живим: /{2)Тоді Мойсей відділив три міста по тім боці Йордану, на схід сонця,O.2(Пильнуй же його установи і його заповіді, які заповідаю тобі сьогодні, щоб добре було тобі й твоїм синам та щоб довгий був твій вік на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі навіки.»q-]2'Тож затям тепер добре й візьми собі до серця, що Господь - то Бог, на небесах угорі й на землі внизу, та й іншого немає, крім нього. ,2&щоб прогнати з-перед тебе народи, куди більші й куди сильніші від тебе, щоб привести тебе й дати тобі у власність їхню землю, як це й є сьогодні.+{2%Тому що він любив твоїх батьків, він вибрав їхнє потомство після них і сам своєю присутністю та своєю великою силою вивів тебе з Єгипту,*2$З небес він дав тобі почути свій голос, щоб тебе навчити, і показав тобі на землі свій великий вогонь і з-посеред полум'я ти чув його слова.!)=2#Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь - то Бог, що нема другого, крім нього.W()2"Або хіба пробував якийсь бог прийти, щоб вибрати собі народ з-поміж іншого народу, досвідом, дивами й чудесами, війною та потужною рукою і простягнутим рам'ям та великими страхіттями, як оце все вчинив для вас Господь, Бог ваш, перед вашими очима в Єгипті?*'O2!Хіба чув якийсь народ голос Божий, що промовляв із полум'я, як ти це чув, а зоставсь живим?~&w2 Спитай лише про давні часи, що були перед тобою, з того дня, коли створив Бог людину на землі, та й від одного краю небес аж до другого, чи сталося колись щось таке велике або чи було колись чути щось подібне!%y2Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; він не полишить тебе й не знищить, та й не забуде за союз із твоїми батьками, що про нього клявся їм.{$q2Коли ж стане тобі скрутно й коли опадуть тебе всі ці лиха, ти при кінці днів повернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш його голос.W#)2Але й там шукатимеш Господа, Бога свого; а знайдеш (його), щоб тільки ти шукав його всім серцем і всією своєю душею.L"2Ви служитимете там богам, ділу рук людських, дереву та каменю, що не бачать і не чують, не їдять і не нюхають.>!w2Господь порозсіває вас між народами, й залишиться вас мало серед народів, куди вас приведе Господь.u e2то я кличу сьогодні небеса й землю за свідків проти вас, що ви певно і скоро пропадете з землі, куди, перебрівши Йордан, ви простуєте, щоб зайняти її; недовго поживете в ній, бо будете дощерця вигублені.a=2Як же ви, зродивши синів та внуків, і постарівшись на землі, зледащієте й витешете собі якогось боввана, подобу будь-чого, та й зробите зло в очах Господа, Бога вашого, і тим розгніваєте його,oY2бо Господь, Бог твій, - вогонь жерущий, він - Бог ревнивий!;q2Вважайте, щоб не забули за союз, що його Господь, Бог ваш, заключив з вами, та щоб не витесали собі якогось кумира, подобу чогонебудь, що Господь, Бог твій, заборонив тобі;?y2Так! Я умру в оцій землі, не доведеться мені перейти Йордану; а ви перейдете й займете ту гарну землю.&G2А на мене розгнівався Господь через вас і поклявся, що я не перейду через Йордан і що не ввійду в гарну землю, яку Господь, Бог твій, хоче тобі дати в насліддя.M2Вас же взяв Господь і вивів із залізного горнила, Єгипту, щоб ви стали його власним народом, як воно й є нині.12та щоб, коли зведеш очі до неба й, побачивши сонце, місяць та зорі, всю оздобу небес, не скортіло тебе припасти лицем до землі перед ними й служити їм, що їх Господь, Бог твій, дав (на послугу) для всіх народів під цілим небом.92подобу якоїсь тварини, що повзає по землі, подобу якоїсь риби, що в воді під землею;#A2подобу тварини, що на землі, подобу якогось крилатого птаха, що літає попід небесами,kQ2щоб ви не зледащіли та не взяли виробляти собі тесаного боввана, подобу якоїсь постаті, як от постаті жіночої або чоловічої,T#2А що ви не бачили ніякої постаті в той день, коли з полум'я промовляв до вас Господь на Хориві, то вважайте добре,2А мені заповідав Господь того часу навчати вас установ і велінь, аби ви їх виконували на землі, в яку оце маєте ввійти, щоб заволодіти нею.Z/2 Він об'явив вам свій завіт, якого велів вам дотримуватися, десять заповідей, і написав їх на двох кам'яних таблицях.a=2 І промовив до вас Господь із полум'я; голос його слів чули ви добре, та ніякої постаті не бачили; тільки голос було чути.V'2 Ви приступили тоді та й поставали під горою; а гора палала полум'ям аж під саме небо: серед темряви, хмар і мороку.8k2 про той день, як ти стояв перед Господом, Богом твоїм, під Хоривом, коли промовляв до мене Господь: Збери мені люд цей і я проголошу їм свої слова, щоб вони навчились мене боятися по всі дні свого життя на землі та й щоб навчили своїх дітей.p[2 Тільки бережися та зважай добре, щоб ти не забув усього того, що бачив на власні очі, та й щоб воно кріпко засіло в твоєму серці по всі дні твого життя; ти перекажеш це твоїм синам і синам твоїх синів;eE2Де на світі такий великий народ, що мав би такі справедливі установи й рішення, як увесь цей закон, що його я сьогодні даю?j O2Бож де на світі такий великий народ, що мав би таких близьких до себе богів, як Господь, Бог наш, коли тільки закликаємо його? y2Пильнуйте ж і виконуйте їх, бо це стане немов би ваша мудрість і ваш розум перед очами народів, які чутимуть про всі ці установи, щоб (вони) говорили: справді, мовляв, мудрі й розумні люди - оцей великий народ! +2Ось (глянь) навчав я вас заповідей і рішень, як це заповідав мені Господь, Бог мій, щоб ви виконували їх точно в землі, до якої прийдете, щоб її зайняти.} u2А ви, які держалися Господа, Бога вашого, ви всі живі посьогодні. 2Ви ж бачили на власні очі, що Господь сподіяв у Ваал-Пеорі; бо всіх, хто ходив слідом за Ваал-Пеором, вигубив Господь, Бог твій, з-поміж вас.zo2Не додавайте нічого до того, що я вам заповідаю, і не віднімайте нічого, пильнуючи заповіді Господа, Бога вашого, які я вам заповідаю.; s2«Послухай же тепер, Ізраїлю, про заповіді й рішення, що їх навчав я вас виконувати, щоб ви жили й увійшли та й заволоділи землею, яку дає вам Господь, Бог батьків ваших.a=2Оттак ми перебували в долині напроти Бет-Пеора.»2Передай провід Ісусові, підбадьор його, додай йому відваги, бо він перейде на чолі цього люду, й він віддасть їм у насліддя землю, що її ти бачиш.zo2Зійди на верх Пізга-гори й підведи очі свої на захід і на північ, і на південь, і на схід; і добре подивись, бо за Йордан ти не перейдеш.}u2Та Господь розгнівався на мене через вас і не схотів слухати мене, ба навіть і сказав до мене: Буде з тебе. Не говори мені більше про це.F2Тож дозволь, молю, перейти та побачити ту гарну землю, що по тім боці Йордану, оті прекрасні гори й Ливан.r_2Господи, мій Владико, ти почав показувати слузі твоєму твою велич і твою потужну руку: який бо справді бог, чи то на небі, чи на землі, спромігся б здійснити діла, як твої діла, і, як твої, великі вчинки?J2Благав я Господа того часу словами: gI2Не лякайтесь їх: бо Господь, Бог ваш, він за вас воює.A~}2А Ісусові заповідав я того часу так: Ти бачив на свої власні очі все, що Господь, Бог ваш, учинив з отими обома царями; так учинить Господь з усіма царствами, куди ти прийдеш.w}i2аж поки Господь, Бог ваш, дасть вашим братам спокій, як вам, і вони займуть і собі землю, що Господь, Бог ваш, хоче їм дати по той бік Йордану; тоді вернеться кожен із вас до своєї власности, що її я вам дав.Z|/2Тільки ваші жінки й діти ваші та й скотина ваша - знаю, що в вас її багато - залишаться у ваших містах, що їх я дав вам,0{[2Ще заповідав я вам того часу таке: Господь, Бог ваш, дав вам цю землю в посідання; тож виступайте збройно всі, здатні до війни, попереду своїх братів, синів Ізраїля.dzC2і Араву і Йордан як межу, від Кіннерета аж до Арава-моря, тобто до Соляного моря, що на схилах Пізга - спадів на схід сонця.sya2А рувимлянам та гадіям я дав (землю) від Гілеаду аж до Арнон-річки разом з її берегами і аж до Яббок - потоку, границі синів Аммона,3xc2Махірові ж дав я Гілеад.w2Яір, син Манассії, зайняв увесь край Аргов до границі гешуріїв та маахатіїв і назвав ті місця башанські, за своїм іменем, «Села Яіра», посьогодні.v#2 а що зосталося з Гілеаду й увесь Башан, царство Ога, віддав я половині з покоління Манассії, весь край Аргов. Увесь цей Башан зветься землею рефаїв. u2 Тож цю землю ми зайняли з того часу. (Полосу) від Ароеру, що над Арнон - потоком і половину Гілеад-гори; їхні міста віддав я рувимлянам та гадіям;t2 Тільки Ог, башанський цар, лишився живим з останніх рефаїв; ліжко його, ліжко залізне, можна й досі бачити в Раббі, в синів Аммона; дев'ять ліктів завдовжки й чотири лікті завширш, по звичайному людському ліктю.Ds2 усі міста, що на рівнині, ввесь Гілеад і ввесь Башан до Салхи та й до Едреї, міста в царстві Ога в Башані.}ru2 Сидонії звуть Хермон Сірйоном; аморії ж називають його Сеніром;Rq2Отак забрали ми тоді з рук обох аморійських царів землю, що по той бік Йордану, від Арнон-потоку до Хермон-гори.opY2а всю скотину й луп по містах забрали як здобич для себе.~ow2І піддали ми їх знищенню, як це ми зробили з Сихоном, царем хешбонським, віддавши на смерть по всіх містах чоловіцтво, жіноцтво й дітей,Gn 2Всі ці міста були укріплені високими мурами, брамами й засувами, крім того ще багато інших неукріплених.jmO2Зайняли ми тоді всі його міста; не було міста, щоб ми не взяли від них: шістдесят міст, увесь край Аргов, царство Ога у Башані.~lw2І віддав Господь, Бог наш, нам у руки так само Ога, башанського царя, і ввесь його люд, і побили ми його так, що не зісталось нікого живим._k92Та Господь промовив до мене: Не лякайся його, бо я віддам тобі його в руки, його й увесь люд його та всю землю; і вчиниш з ним те, що вчинив єси з Сихоном, царем аморійським, який жив у Хешбоні. j 2«І повернули ми й почали сходити вгору башанським шляхом; і виступив проти нас Ог, цар башанський, він сам і ввесь його люд, до бою під Едреї.i2%Тільки до землі синів Аммона ти не наближався, ані до всієї долини Яббок-потоку, ані до міст у горах: усе так, як Господь, Бог наш, заповідав нам.»!h=2$Від Ароеру, що на берегах Арнон-потоку, та й міста, що в долині, аж до Гілеаду не було міста, яке було б для нас неприступним; все віддав нам Господь, Бог наш.g'2#Тільки скотину взяли ми для себе як здобич та луп по містах, що їх ми звоювали.ofY2"Ми тоді забрали всі його міста, та й піддали знищенню кожне місто, чоловіцтво, жіноцтво й дітей, та й не зоставили живим нікого."e?2!Та Господь Бог віддав його на поталу, й ми побили його й синів його та ввесь люд його. S~}|@{"zWy_xCw1vZussr\q,odnmlrkjihhgf\etd,c a`N^^J]\[["Z/YvXWVUTSSQPxONpML5JHGFEDCBA@?? ==8;:988M66a5e433b21Q0G/.-u,+*)('&%5$o#""! u-:?jJt o8|V:?ShqK2 Бо вам треба перейти через Йордан, щоб увійти й зайняти землю, що її Господь, Бог ваш, дає нам; займіть її і осядьтесь на ній,wpi2 Вони стоять по тому боці Йордану, за шляхом, що на захід сонця, в краю ханаанян, які живуть у Араві, проти Гілгалу, коло Море-діброви.o+2 І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, куди простуєш, щоб заволодіти нею, то проголосиш благословення на Герізім-горі, а прокляття на Евал-горі."n?2 прокляття, коли не будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, і звернете з дороги, яку заповідаю вам нині, та підете за іншими богами, яких не знаєте.8mk2 благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, що заповідаю вам сьогодні;zlo2 Ось я покладаю сьогодні перед вами благословення й прокляття;lkS2 Ніхто не встоїться перед вами; страх і жах перед вами нашле Господь, Бог ваш, на всю землю, на яку ступите, як він вас запевнив.j{2 Кожне місце, куди ступить ваша нога, буде вашим; від пустині до Ливану, від великої ріки Ефрату аж до західнього моря йтиме ваша границя.Bi2 то Господь прожене перед вами всі ті народи, й ви запануєте над народами, що більші й сильніші від вас.Eh2 Бо як ви кріпко додержуватимете всі ці заповіді, що їх я вам заповідаю виконувати, якщо любитимете Господа, Бога вашого, ходитимете всіма його дорогами і триматиметесь його,kgQ2 щоб ваші дні й дні ваших дітей були на землі, яку Господь клявся дати вашим батькам, такі численні, як дні небесні над землею.`f;2 Напиши їх у себе в хаті на одвірках і на воротях,Ce2 Навчи їх ваших дітей, розмовляючи про них, коли сидітимеш у хаті й будеш у дорозі, лягаючи та й устаючи.ude2 Вкладіть оці мої слова у ваше серце й у вашу душу, прив'яжіть їх як знак собі до рук, і нехай вони будуть вам мов налобник між очима.Ic 2 бо Господь запалав би на вас гнівом і замкнув би небеса та й не було б більше дощу, й земля не видала б урожаю і ви зникли б притьмом з плодючої землі, що її Господь хоче вам дати.Hb 2 Глядіть, щоб не звело вас ваше серце й щоб ви не збочили й не стали служити іншим богам та бити їм поклони, a2 і дам для твоєї скотини траву на твоїх полях, і матимеш що їсти до наситу.R`2 - то я даватиму дощ вашій землі у свій час, дощ ранній і дощ пізній, і ти збереш хліба свої, своє вино й свою олію;_32 Якщо ви справді слухатимете мої веління, що я вам сьогодні заповідаю: любити Господа, Бога вашого, і служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею,Q^2 земля, що про неї дбає Господь, Бог твій; очі Господа, Бога твого, повсякчасно на ній, від початку до кінця року.E]2 Земля, в яку оце маєш увійти, щоб заволодіти нею, - земля з горами й долинами, яка п'є воду дощів небесних; \2 Бо земля, в яку ти йдеш, щоб нею заволодіти, не є як Єгипетська земля, звідкіля ви вийшли, де ти сіяв пашню й поливав руками, як городину в городі.w[i2 і щоб ви жили довго на землі, яку Господь клявся вашим батькам дати їм самим та їхньому потомству, на землі, що тече медом і молоком."Z?2 то й додержуйте всі заповіді, що їх сьогодні заповідаю вам, щоб, ставши сильними, ви могли ввійти й зайняти землю, куди саме переходите, щоб заволодіти нею,sYa2 А що ваші очі бачили всі великі діла, які Господь довершив,yXm2 і що зробив з Датаном та Авірамом, синами Еліява, сина Рувима, коли земля роззявила свою пащу й поглинула їх, посеред цілого Ізраїля, з їхніми сім'ями, з їхніми наметами й з усім майном, що до них належало.W}2 і що вчинив для нас у пустині, аж поки ви не прийшли до цього місця;)VM2 що скоїв над його військом, над кіньми й над колісницями, коли Господь хлинув на них водами Червоного моря, як то вони гналися за вами, й вигубив їх по цей день;FU2 його знаки та його діла, що їх він учинив у Єгипті над фараоном, єгипетським царем, і над усім його краєм;FT2 Визнайте сьогодні, - бо не йдеться про ваших синів, вони бо не знають і не бачили повчань Господа, Бога вашого, - визнайте його велич, його потужну руку і його простягнене рам'я,OS 2 «Люби Господа, Бога твого, і додержуй його приписів, його установ, його рішень та його заповідей по всі дні._R92 Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зір на небі.»HQ 2 Він твоя слава, він - Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. P2 Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім'ям клянись.O2 А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.N2 що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу.}Mu2 Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, L2 Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!K%2 А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося.#JA2 Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого.BI2 додержуючи заповідей Господа та його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро?zHo2 Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею, G2 Потім промовив до мене Господь: Устань, рушай в дорогу на чолі народу; нехай увійдуть і займуть землю, про яку клявсь я батькам їхнім, що дам їм.F 2 Отак перебув я на горі стільки часу, як і перед тим, сорок день і сорок ночей, і вислухав мене Господь теж цим разом, і ухвалив не губити тебе.aE=2 Тим то й немає в Леві ані частки, ані насліддя між його братами; Господь його насліддя, як сказав йому Господь, Бог твій.-DU2 Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони носили кивот Господнього Завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили й благословляли його ім'ям по цей день.0C[2 Звідтіля вони рушили до Гудгоду, а з Гудгоду до Йотвати, краю, в якому чимало водних потоків.zBo2 Рушили сини Ізраїля з Берот-Бне-Якану до Мосери; там умер Арон і там його поховали, і замість нього став священиком Єлеазар, його син.[A12 І знову пустивсь я з гори та й поклав таблиці до кивоту, що його я зробив; складено їх там, як заповідав мені Господь.@/2 І написав Господь на таблицях те, що було написано на перших, десять слів, які промовив був до нас на горі з-посеред полум'я в день зборів, і дав їх мені.t?c2 Зробив я кивот із акацієвого дерева, витесав дві кам'яні таблиці, такі, як і перші, і вийшов на гору з цими двома таблицями в руках.8>k2 Я напишу на таблицях слова, які були на перших таблицях, що їх ти розбив, і ти покладеш їх у кивот.= 2 «Того часу промовив Господь до мене: Витеши собі дві кам'яні таблиці, такі, як і перші, і вийди на гору до мене; зроби собі й кивот з дерева.G< 2 Все ж бо таки вони твої люди і твоя власність, яких ти вивів своєю великою силою і своїм потужним рам'ям.»B;2 щоб у землі, що з неї ти нас вивів, не говорили: Тому що Господь не здолав увести їх у землю, що її був обіцяв їм, тому що зненавидів їх, вивів їх, щоб загинули смертю в пустині.M:2 Згадай слуг твоїх, Авраама, Ісаака, Якова; не бери до уваги запеклість цього народу, його беззаконня й гріхи,.9W2 але я благав Господа такими словами: Господи, Боже мій! Не погуби свого народу і своєї власности, що її визволив єси потугою своєю, що вивів із Єгипту своєю рукою.x8k2 Отож припадав я ниць перед Господом тих сорок день і сорок ночей, лежавши обличчям до землі, бо Господь погрожував, що вигубить вас,w7i2 І ворохобилися ви проти Господа з дня, відколи я вас спізнав.n6W2 А як Господь хотів був послати вас із Кадеш-Барне, кажучи: Ідіть, займіть землю, що її даю вам, - то ви збунтувалися проти наказу Господа, Бога вашого, не йняли йому віри та й не послухали його голосу.52 Та й у Тавері й у Массі й у Ківрот-гат-Таві ви теж прогнівили Господа.432 А ваш гріх, бичка, що його ви собі спорудили, взяв я і спалив огнем, розтовкши його дощенту та розтерши на пил, і кинув той порох до потоку, що тече з гори.O32 На Арона теж розгнівався був дуже Господь, так, що хотів був його згубити, та я заступився тоді був і за Арона.p2[2 бо я злякався був обурення й ярости, якою закипів Господь на нас так, що хотів вигубити вас. І вислухав мене Господь і цим разом.w1i2 По тому припадав я до землі перед Господом сорок день і сорок ночей, як раніше - хліба не їв я і води не пив - за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, творивши зло перед Господніми очима, щоб прогнівити Бога;;0q2 І вхопив я тоді обидві таблиці та й кинув їх геть із рук від себе та й розбив їх перед вашими очима./2 Я споглянув і побачив, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, бо ви вилили собі тельця, ви хутко звернули з дороги, що її Господь заповідав вам.S.!2 Тоді я повернувся, спустившися з гори, гора ж палала полум'ям, а в обох руках у мене дві кам'яні таблиці союзу.f-G2 Відступись від мене, я вигублю їх і зітру їхнє ім'я з-під небес, а виведу з тебе народ більший і сильніший від цього народу.1,]2 І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий.F+2 і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля! Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту; скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм; вилили собі боввана.2*_2 Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам'яні таблиці, таблиці союзу -#)A2 і дав мені Господь дві кам'яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум'я, в день зборів.1(]2 Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам'яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей; хліба не їв я і води не пив;7'i2 і під Хоривом прогнівали ви Господа; та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас.R&2 Пам'ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині! Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа;R%2 Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання; ти бо народ тугошиїй.O$2 Не за твою праведність і не за правоту твого серця ти входиш у їхню землю, щоб зайняти її, а за беззаконня тих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою - та й щоб справдити слово, яким Господь клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.#+2 А як Господь, Бог твій, вижене їх перед тобою, ти не кажи в своєму серці: За мою праведність привів мене Господь мій, щоб зайняти цю землю, - тоді, коли насправді за беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе.Y"-2 Знай же сьогодні, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе, як вогонь жерущий; він сам їх вигубить, він сам підкорить їх тобі, і ти проженеш і винищиш їх незабаром, як це обіцяв тобі Господь.Z!/2 народ, великий і високорослий, синів Анака, яких ти знаєш, і ти чув, як про них кажуть: Хто встоїть проти синів Анака?  /2 «Слухай, Ізраїлю, оце сьогодні маєш перейти через Йордан, щоб іти підбити народи, більші й сильніші за тебе; міста, великі й укріплені під саме небо;gI2так само, як народи, що їх Господь вигубить перед вами, так згинете й ви за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого.»N2Коли ти таки й забудеш за Господа, Бога твого, і потягнеш за іншими богами та й станеш їм служити й падати перед ними лицем до землі, то ось нині я свідчуся вам, що напевно загинете;3a2Пам'ятай про Господа, Бога твого, бо то він дає тобі силу на здобуття цих благ, щоб Дотримати свій союз, про який він клявся твоїм батькам, як воно сьогодні й сталось.1]2і щоб ти не казав у своєму серці: та це моя власна сила й моя міцна рука здобулася на ті блага.2який годував тебе в пустині манною, про яку не знали твої батьки, щоб упокорити тебе та щоб випробувати тебе й остаточно привести тебе до добра;+Q2який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, їдовиті вужі й скорпіони, сухий і безводний степ; який виточив тобі з твердої, як кремінь, скелі воду;sa2вважай, щоб не неслось угору твоє серце та щоб не забув ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі;2 коли намножиться в тебе високорослого й дрібного скоту та й матимеш багато срібла й золота, і коли стане множитись усе, що тільки є в тебе,2 А коли наїсися доволі, коли набудуєш гарних домів і розгосподаришся,r_2 Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не додержуючи його заповідей, його рішень і установ, що оце я заповідаю тобі сьогодні.5e2 там матимеш що їсти і благословитимеш Господа, Бога твого, за добрий край, що його він тобі дав.oY2 у край, де їстимеш хліб не серед нужди, і де нічого не бракуватиме тобі; у край, де залізні рудовища, і де з гір добуватимеш мідь;+Q2у край пшениці та ячменю й винограду, смоков і ґранат; у край оливкових дерев, олії й меду;2Бо Господь, Бог твій, хоче ввести тебе в гарний край, у край долин з водою, з джерелами та підземними водами, що б'ють по рівнинах та по горах;+Q2А ти мусиш додержувати заповіді Господа, Бога твого, ходити дорогами його й боятися його.<s2Тож признайся в своєму серці, що як чоловік виховує свого сина, так Господь, Бог твій, виховує тебе.2Одежа твоя не зношувалась на тобі і твої ноги не попухли за отих сорок літ.lS2Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.} u2Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні.8  m2«Всі заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, виконуйте пильно, щоб ви були живі й розросталися та щоб увійшли й зайняли землю, про яку Господь клявся вашим батькам. 52Не вноситимеш гидоти до себе в хату, щоб не стати проклятим, як і вони; будеш мерзитися всіма силами й гидуватимеш ними, бо вони приречені на прокляття.»D 2Тесані подоби їхніх богів попалиш вогнем, не зазіхатимеш на срібло й золото, що на них, і не братимеш собі, щоб не потрапити в пастку, бо це гидота перед Господом, Богом твоїм.d C2Він віддасть тобі в руки їхніх царів, ти зітреш їх ім'я з-під небес; ніхто з них не встоїться проти тебе, поки їх не знищиш.=u2Господь, Бог твій, віддасть їх тобі на поталу й внесе між ними великий нелад, аж поки не вигубить їх.xk2Господь, Бог твій, прожене ці народи поволі з-перед тебе; не можна тобі знищити їх нараз, щоб не намножилося проти тебе дикого звіря. 2Не лякайся їх! Бо Господь, Бог твій, посеред тебе, великий і страшний Бог.T#2Навіть шершенів Господь, Бог твій, на них нашле, поки не вигубить і тих, що зостались або поховались перед тобою.q]2великі кари, що їх ти бачив власними очима, знаки й чудеса й потужну руку та простягнуте рам'я, якими Господь, Бог твій, вивів тебе. Саме так Господь, Бог твій, зробить з усіма народами, що їх ти боїшся..W2- то не бійся їх! Згадай тільки, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і з усіма єгиптянами;F2А якби ти в своїм серці намислив: Таж ці народи багато численніші від мене! Як же де я здолаю прогнати їх?%2Ти вигубиш усі народи, які Господь, Бог твій, віддасть тобі на поталу; твоє око нехай не жалує їх, і їхнім богам не служи, бо це було б петлею для тебе.2Господь відверне від тебе всяку недугу, й погубні єгипетські пошесті, що їх знаєш, на тебе не нашле, а напустить їх на тих усіх, що тебе ненавидять.?y2Будеш благословен понад усіма народами; неплідного чи неплідної не буде в тебе, ані в твоєї скотини.D~2 Він полюбить тебе, поблагословить і розмножить тебе; поблагословить плід твого лона й плід твоєї землі, твоє зерно й твоє вино і твою олію, та й приплід твоєї худоби і приріст твоєї отари на землі, про яку він клявся твоїм батькам, що дасть тобі.,}S2 От тоді й буде: за те, що ви слухатиметеся цих розпоряджень і пильно виконуватимете їх, Господь, Бог твій, додержить тобі союз і ласку, якою клявся твоїм батькам.'|I2 Отож, пильнуй заповіді та установи й рішення, що їх наказую я тобі сьогодні виконувати.g{I2 а тому, хто ненавидить його, відплачує, гублячи його; не зволікає супроти того, хто його ненавидить, а відплачує незабарно.#zA2 Знай же, що Господь, Бог твій, то правдивий Бог; Бог вірний, що дотримує союз і ласку по тисячні покоління для тих, що його люблять і пильнують заповіді його;=yu2а з любови до вас і щоб здійснити клятву, якою він клявся батькам вашим, вивів вас Господь потужною рукою й визволив вас із дому неволі, з руки фараона, єгипетського царя.Sx!2Не тому, що ви численніші від інших народів, полюбив вас Господь і вибрав вас, ви ж бо найменший з усіх народів, -w2Бо ти народ святий у Господа, Бога твого; тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був для нього вартісним народом поміж усіма народами, що на землі.v+2Ви ось що маєте чинити з ними: жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні порозбивайте, святі їхні палі поторощіте, а тесаних їх бовванів спаліте вогнем.tuc2бо вона відхилила б твого сина від мене, й він служив би іншим богам, і тоді гнів Божий запалав би на вас і вигубив би вас притьмом.Gt 2Не будеш своячитися з ними: не віддаси дочки твоєї для його сина, і дочки його не братимеш для свого сина,s/2і як віддасть їх Господь, Бог твій, тобі на поталу, ти їх поб'єш і піддаси цілковитому знищенню; не укладатимеш з ними союзу та не матимеш пощади до них.(r M2«Коли Господь, Бог твій, впровадить тебе в землю, в яку ти йдеш, щоб зайняти її, і прожене перед тобою численні народи: хеттитів, гіргашіїв, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв і євусіїв, сім народів, більших і сильніших за тебе,_q92І це буде наша праведність супроти Господа, Бога нашого, коли пильно виконаємо всі ці заповіді, як він нам заповідав.»-pU2І повелів нам Господь виконувати всі ці установи з пошани до Господа, Бога нашого, нам надобре по всякий час, і щоб зберегти нас живими, як це (робить) посьогодні.  R~$}{{}zxy-xwvusrPqpo4nm kjidgffedcbah`p^]\\W[TZXVTT$SPRQPP*O%NMKJ>HH4G[G"FFAECBB)AA@@@n@:???U>>t>,<<:,876<5422u10T/N.P,+S*('&m%r$#""!;{? h # N( q2і стане служити іншим богам та падати ниць перед ними, чи перед сонцем, чи перед місяцем, чи перед усією окрасою небес, чого я не заповідав,^p72Якщо посеред вас у якімсь із твоїх міст, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, знайдеться чоловік чи жінка, що чинитиме якесь зло перед очима Господа, Бога твого, переступаючи завіт його,:o q2«Не приноси в жертву Господеві, Богу твоєму, нічого з великорослого й дрібного скоту, що має яку-небудь ваду, будь-який недолік; бо це гидота перед Господом, Богом твоїм.n2і не став ніякого стояна, що Господеві, Богові твоєму, ненависний.»:mo2Не встромлюй в землю паля ні з якого дерева коло жертовника Господа, Бога твого, що його спорудиш,]l52Ти мусиш чинити по щирій правді, щоб жити на світі й безпечно володіти землею, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати. k2Не викривлятимеш законів, не вважатимеш на особу й не братимеш дарунків, бо дарунки засліплюють очі мудрих і викривляють слова справедливих.#jA2Суддів і урядовців настановиш собі в усіх своїх містах, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, за твоїми поколіннями, щоб судили народ справедливим судом.i+2кожен по своїй спромозі з дарами, якими Господь, Бог твій, поблагословить тебе.%hE2Тричі на рік увесь твій чоловічий рід являтиметься перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його він вибере: на празник опрісноків, на свято седмиць і на свято кучок; але не буде показуватись перед Господом з порожніми руками: g2Сім днів будеш святкувати свято на честь Господа, Бога твого, на місці, що його вибере Господь; бо Господь, Бог твій, благословитиме тебе в кожнім урожаї твоїм і в усякому ділі рук твоїх, і будеш сповнений радости.!f=2Ти веселитимешся під час того свята, ти і твій син і твоя дочка, твій слуга і твоя слугиня, і левіт, і приходень, і сирота, й удова, які живуть у твоїх містах.e92 Свято кучок святкуватимеш протягом сімох днів, як збереш урожай з току й винотоки.~dw2 Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті, й додержуй пильно цих установ.Dc2 І веселитимешся перед Господом, Богом твоїм, ти і твій син і твоя дочка, і твій слуга, і твоя слугиня, і левіт, що в твоїх містах, і чужинець, і сирота, і вдова, що серед вас, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, щоб на ньому пробувало його ім'я.b 2 і святкуватимеш свято седмиць на честь Господа, Бога твого, приносивши щирою рукою те, що даватимеш, як благословить тебе Господь, Бог твій.>aw2 Полічиш собі сім тижнів; з того часу, коли почнуть жати серпом хліба, починай одлічувати сім тижнів;\`32Шість день їстимеш опрісноки, а сьомого дня будуть урочисті збори на честь Господа, Бога твого; нічого не робитимеш.P_2Варитимеш і їстимеш її на місці, що його вибере Господь, Бог твій; а ранком ти знову вернешся до твоїх наметів.W^)2а тільки на місці, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб там пробувало його ім'я, мусиш принести свою пасхальну жертву ввечорі, як заходитиме сонце, тієї днини, коли ти виходив з Єгипту.O]2Не можна тобі приносити пасхальну жертву в якомунебудь із твоїх міст, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати,\%2Сім днів у всім краю твоїм, щоб не було видно закваски, а й з м'яса, що його принесеш у жертву першого дня ввечорі, щоб нічого не зоставалося до ранку..[W2Не їстимеш з пасхальною жертвою нічого квашеного; сім день їстимеш з нею опрісноки, хліб скрухи, бо втікаючи, ти поквапно вийшов з Єгипетської землі; щоб доки життя твого на світі, ти згадував день оцього виходу з Єгипетської землі.Z!2Принесеш Господеві, Богу твоєму, в пасхальну жертву високорослий і дрібний скот на місці, що його вибере Господь, щоб на ньому пробувало його ім'я.lY U2«Додержуй місяця Авіва й святкуй Пасху на честь Господа, Бога твого; бо в місяці Авіві, вночі, вивів тебе Господь із Єгипту.|Xs2Тільки крови його не споживатимеш; виллєш її на землю, як воду.» W2В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя.V2Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму.NU2щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім.bT?2Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму. Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари;VS'2Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата; і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш.\R32то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом. Так само зробиш і з рабинею твоєю.CQ2А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, - або що добре йому в тебе,cPA2Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому таке я заповідаю тобі сьогодні.sOa2Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому..NW2 Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.wMi2 Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю./LY2 Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.K92 Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.RJ2 Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! - та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.6Ig2ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.H 2Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;mGU2Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого; володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою.zFo2але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні.E2Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, -+DQ2Від чужинця можеш собі вимагати; але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому.nCW2А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику; не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об'явлено відпуст на честь Господа.jB Q2«При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст.4Ac2І прийде левіт, бо нема в нього, як у тебе, ні частки ні посілости, і приходень, і сирота, і вдова, які живуть у тебе по містах, та й їстимуть досита, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, за яке б ти тільки взявся.»c@A2Наприкінці кожного третього року відкладеш набік десятину з усього твого врожаю за той рік і складеш її у своїх оселях.7?i2та не покинеш і левіта, що живе в твоїх містах, бо нема в нього, як у тебе, ні частки, ні посілости. >2І купиш там за гроші, чого тільки забажає душа твоя, чи волів, чи овець, чи вина, чи п'янкого напою, одне слово - усього, чого тобі захочеться, і їстимеш там перед Господом, Богом твоїм, і веселитимешся сам і сім'я твоя;W=)2то ти виміняєш десятину за гроші, і, затиснувши гроші в руку, підеш до того місця, що його вибере Господь, Бог твій.<{2А коли дорога буде для тебе занадто далека й буде тобі неможливо туди нести, бо далеко до того місця, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб там поставити своє ім'я, коли Господь, Бог твій, поблагословить тебе,U;%2І їстимеш перед Господом, Богом твоїм, на місці, яке вибере він, щоб там поставити своє ім'я, десятину твого зерна, твого молодого вина й твоєї олії й перваків твоєї високорослої та дрібної скотини, щоб ти навчавсь, поки життя, боятися Господа, Бога твого.(:K2Даватимеш точно десятину з усього врожаю твого посіву, з того, що виросте в полі щороку.w9i2Не їстимете ніякого стерва; приходневі, що живе в тебе по містах, його даси, він може це їсти; або продай чужинцеві; ти бо народ святий у Господа, Бога твого. Не варитимеш і козенятка в молоці матері його.E82Всяку птицю чисту можна вам їсти.{7q2Всяка крилата комашня теж буде для вас нечиста, не їстимете її.`6;2чорногуза й чаплю всякої породи, одуда й кажана.E52пелікана, стерв'ятника й рибалку;/4[2пугача, ібіса, лебедя;h3K2струся, сову, морську чайку і яструба з його породою;12_2вороння всякої породи;N12 сокола, коршуна й кобця всякої породи;~0w2 Та ось яких з-поміж них не будете їсти: орла, перебийнога, шуліку,E/2 Всяку чисту птицю можна вам їсти..52 Нічого ж із того, що не має плавців і луски, не їстимете, воно буде для вас нечисте.-72 Ось що можна вам їсти з усього, що в воді: все, що має плавці й луску, можна вам їсти.!,=2свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.+52Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;,*S2всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.x)k2оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;c(A2Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;6'i2Не їстимеш ніякої гидоти.U&%2бо ти народ святий у Господа, Бога твого; тебе він вибрав, щоб ти був народом вибраним з усіх народів, що на землі.E% 2«Ви діти Господа, Бога вашого; з-за мерця не робитимете нарізок і не виголюватимете лисини між очима: =$u2 коли послухаєшся голосу Господа, Бога твого, і виконуватимеш усі його заповіді, що оце сьогодні я тобі заповідаю, робивши все, що угодне перед очима Господа, Бога твого.»m#U2 З приреченого нехай ніщо не прилипне тобі до руки, щоб Господь відступив від ярости гніву свого й показав тобі милосердя та й змилувався над тобою і намножив тебе, як про це клявся твоїм батькам, -T"#2 А здобич, що в ньому, знесеш усю на середину майдану і спалиш Господеві, Богу твоєму, до останнього клаптика - місто й усю здобич. Воно буде навіки руїною, і вже ніколи не відбудується.!2 немилосердно вистинаєш вістрям меча мешканців того міста й приречеш на цілковите знищення вістрям меча його й усе, що в ньому, навіть і скотину. 2 ти мусиш докладно розвідати та розпитати добре; і коли переконаєшся, що тому правда й це річ зовсім певна, що вчинили таку гидоту серед вас,}2 нікчемні людці появилися серед тебе й підмовили мешканців свого міста, говоривши: Ходім, будемо служити іншим богам, яких ви не знаєте, -<s2 Коли б про якесь місто, що його Господь, Бог твій, дав тобі на поселення, довелось тобі почути таке: !=2 І ввесь Ізраїль, почувши те, боятиметься й не чинитиме вже такого злочину серед вас.}u2 На смерть укаменуєш його, бо він намагався відвернути тебе від Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі.<s2 ні, ти мусиш його доконче вбити; твоя рука буде перша, щоб стратити його, а по тому рука всього люду.P2 то ти не приставай на його волю і не слухайся його, не жалуй його, ані не милосердься над ним і не скривай його;E2 богам народів, що довкола вас, близько до тебе чи далеко від тебе, від одного аж до другого кінця землі, -`;2 Якщо твій брат (син твого батька) або син твоєї матері, або твій син, чи твоя дочка, чи дорога тобі жінка, чи приятель твій, любий тобі як власна душа, буде потайки підмовляти тебе, кажучи: Ходім і будемо служити іншим богам, яких ти не знаєш, ні ти, ні батьки твої,2 А пророка того або сновидцю треба вбити, бо він проголошував відступництво від Господа, Бога вашого, який вивів вас із Єгипетської землі й визволив із дому неволі; він хотів звести тебе з дороги, якою заповідав тобі ходити Господь, Бог твій; тим робом ти викоріниш зло з-поміж вас.<s2 За Господом, Богом вашим, ходитимете слідом і його будете боятися; його заповіді будете додержувати, голосу його будете слухатися, йому будете служити і його триматись.6g2 то ти не слухай того пророка або сновидцю; бо Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб довідатися чи ви любили Господа, Бога вашого, всім серцем вашим і всією вашою душею.y2 і справдиться той знак чи чудо, що про них він сказав до тебе, говоривши: Ходімо слідом за іншими богами, що їх не знаєш, та й служімо їм, -#2 Як між вами з'явиться пророк або сновидця і покаже тобі якийсь знак або чудо, -2 «Усе, що заповідаю вам, виконуйте пильно; нічого не додаси й нічого не віднімеш.lS2 Не чинитимеш такого Господеві, Богу твоєму, бо вони чинили перед своїми богами всяку гидоту, що для Господа ненависне; ба навіть власних синів і власних дочок спалювали на вогні для своїх богів.»q]2 бережися, щоб не дав упійматись у пастку, наслідуючи їх, після того, як вони зникнуть перед тобою, та щоб ти не виявляв охоти до їхніх богів, питаючи: Як ці народи служили своїм богам? Чинитиму й я так!tc2 Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою ті народи, до яких ти йдеш, щоб їх прогнати, і коли, прогнавши їх, осядеш у їхній землі,I 2 Пильнуй і слухайся всіх цих наказів, що їх я тобі заповідаю, щоб повіки було добре тобі й дітям твоїм по тобі за те, що чиниш усе, що добре й праве перед очима Господа, Бога твого.7 i2 Ти приноситимеш свої всепалення, м'ясо й кров на жертовнику Господа, Бога твого; кров твоїх жертв буде вилита на жертовник Господа, Бога твого, а м'ясо можна тобі їсти.\ 32 Тільки твої святі приноси, які будуть у тебе, й твої обітниці візьмеш та й прийдеш у те місце, що його вибере Господь.H  2 Не смієш її споживати, щоб було добре тобі й твоїм дітям по тобі, бо тоді чинитимеш угодне очам Господнім.c A2 Не смієш її споживати, виллєш її на землю, як воду.K 2 Але мусиш добре собі затямити - не споживати крови, бо кров то життя; не можна тобі споживати життя з м'ясом.3a2 Тільки що їстимеш його, як їдять сарну та оленя; нечистому й чистому однаково можна його їсти.X+2 Коли ж те місце, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб на ньому перебувало його ім'я, буде далеко від тебе, ти різатимеш із високорослої й дрібної скотини, що її Господь дав тобі, згідно з моїм велінням і їстимеш на своєму обійсті, скільки душа твоя забажає.,S2 Коли Господь, Бог твій, як обіцяв був тобі, поширить твої границі, й ти скажеш: Хочу їсти м'яса! - забажалось тобі м'яса, - то можеш його їсти, скільки разів захочеш.y2 Уважай, щоб ти не покидав левіта, поки життя твого на своїй землі.p[2 лиш перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, що його вибере Господь, Бог твій, - там мусиш їх їсти, ти сам і твій син, і твоя дочка, і слуга твій, і слугиня твоя, і левіт, який перебуває в твоєму обійсті; і радітимеш перед Господом, Богом твоїм, усяким здобутком твоїх рук.2 Не можна тобі в твоїх містах їсти десятин твого зерна, молодого вина, олії, перваків з високорослої та дрібної скотини, жодних обітуваних жертвоприносів, якими ви приреклися, ні добровільних дарів, ні офір твоїх рук;2 тільки крони їхньої не смієте споживати, на землю треба вилити її, як воду.mU2 Однак можна буде тобі, скільки схочеш, різати й їсти м'ясо в усіх твоїх містах, за благословенням Господа, Бога твого, що дасть тобі; нечистому й чистому можна буде його їсти, як їдять сарну й оленя;2 тільки на тому місці, що його вибере Господь поміж твоїми поколіннями; там приноситимеш свої всепалення і там чинитимеш усе, що я тобі заповідаю.2 Уважай, щоб ти не приносив своїх усепалень на кожному місці, де яке побачиш,a~=2 Ви будете веселитися перед Господом, Богом вашим, ви самі й ваші сини та дочки ваші, і ваші слуги та служниці ваші, і левіт, який живе в вашій оселі, бо немає в нього частки, ні насліддя з вами.K}2 тоді буде так: на те місце, що вибере Господь, Бог ваш, щоб там перебувало його ім'я, туди перенесете все, що я заповідаю вам: ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, і все найліпше, що в своїх обітницях ви прирекли дати Господеві.c|A2 Коли ж перейдете за Йордан та й осядетесь у землі, що її Господь, Бог ваш, хоче вам дати в насліддя, коли він забезпечить вам мир із боку всіх довколишніх ваших ворогів, і ви житимете безпечно,{'2 бо ви ще не ввійшли до місця спочинку й насліддя, що Господь, Бог твій, дає вам.z2 Ви не будете робити, як оце тут сьогодні ми робимо, що видається кому добре,y2 і їстимете там перед Господом, Богом вашим, і радітимете ви самі й ваші сім'ї кожним здобутком ваших рук, яким Господь, Бог ваш, благословить вас.Gx 2 і туди будете носити ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, ваші обітниці, ваші добровільні пожертви й перваків вашого високорослого та дрібного скоту;w}2 а вчащатимете до того місця, що його Господь, Бог ваш, вибере поміж усіма вашими поколіннями, щоб поставити там своє ім'я; туди ходитимеш,yvm2 За їхнім прикладом ви не чинитимете Господеві, Богові вашому,u%2 Ви знищите їхні жертовники, порозбиваєте їхні стовпи, їхні стовбури спалите вогнем, кумирів їхніх богів порубаєте та зітрете з тих місць їхнє ім'я.t2 Ви зруйнуєте дощенту всі ті місця, де народи, що їх проженете, служили своїм богам: по високих горах, по горбах і під кожним ряснолистим деревом.*s Q2 «Ось установи й закони, що їх будете старатися виконувати в землі, яку Господь, Бог ваших батьків, дав вам, щоб ви заволоділи нею по всі дні, що в ній житимете.*rO2 та й старайтеся виконувати всі установи й закони, які оце сьогодні викладаю перед вами.» ~~|{zaydx}wEuusrapoomlkjihgffedccb+a``^^B]=\v[eZYXWVUSRgRQONMLL:KIsHGFFEDCBAA?>=<;;N:p99/87T654210/.-,++*))D(h''%$w#_">! Pml+9b""b K A /KRMt2Як чоловік зустріне молоду дівчину-дівицю, незаручену й силоміць згрішить з нею, а по тому все виявиться,s)2бож він зустрів її в полі, заручена дівиця кричала, та нікому було її рятувати.pr[2А з дівчиною не чинитимеш нічого: немає на дівчині вини смерти; це бо таке саме, якби хтось напав на свого ближнього і вбив його;Wq)2Коли ж у полі чоловік зустріне засватану дівчину й згрішить із нею насильно, то той, хто згрішить з нею, один умре. p2то обидвох виведете до брами того міста й поб'єте їх камінням на смерть; дівчину за те, що в місті не кричала (по допомогу), а чоловіка за те, що знечестив жінку свого ближнього. Так викорінюватимеш зло з-поміж себе.@o{2Коли молода дівчина-дівиця, буде засватана, а зустріне її хтось інший у місті та й зійдеться з нею,n32Якже спіймають чоловіка, що сходиться з заміжньою, - обидвом смерть: чоловікові, що сходиться з жінкою, а й жінці. Отак викорінюватимеш зло з Ізраїля.m2тоді приведуть молодицю до дверей батькового дому, й люди її міста поб'ють її камінням на смерть, бо вона, блудувавши в батьківському домі, сподіяла соромний вчинок в Ізраїлі. Отак викорінюватимеш зло з-поміж себе.}lu2А як тому буде правда, й не знайдуть у дівчини ознак дівоцтва,k2і до того накладуть на нього сто срібних шеклів пені та й оддадуть їх батькові дівчини за те, що той ославив ізраїльську дівчину; і - він мусить узяти собі її за жінку, не можна буде йому відіслати її, поки його життя.tjc2Тоді старші того міста візьмуть чоловіка й покарають його,Zi/2та ще й оце наговорив на неї негарні речі, кажучи: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дівоцтва. Так ось вам ознаки дівоцтва моєї дочки; і розгорнуть батько-мати плахту перед старшими міста.5he2І дівчинин батько скаже до старших: Віддав я дочку за того чоловіка, а він узяв її і зненавидів,Як будуватимеш нову хату, то зробиш на даху поруччя, щоб не навести крови на твою хату, коли хто впаде з неї.K_2ти мусиш пустити на волю матір, а пташенят можеш взяти для себе, щоб тобі було добре й ти довго жив на світі.:^o2Коли трапиться тобі подорозі пташе гніздо на якомусь дереві або на землі з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з маленькими;]72Жінка нехай не вдягається, як чоловік, а чоловік нехай не зодягається в жіноче вбрання; бо огидний перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто таке робить._\92Коли побачиш одноплемінникового осла чи вола, що впаде на дорозі, ти їх не залишиш, а старанно допоможеш йому підняти.1[]2Так само зробиш з його ослом, так само зробиш з його одежею і так само зробиш з усім, що пропаде у твого одноплемінника, й що ти знайдеш. Не можна тобі того залишати.[Z12Якже твій одноплемінник не близько або як ти його не знаєш, то прилучиш скотину до свого господарства й вона буде в тебе, поки не прийде твій одноплемінник її шукати, й тоді йому звернеш.nY Y2«Коли побачиш одноплемінникового вола чи вівцю, що блукає, ти їх не покинеш, але мусиш привести їх твоєму одноплемінникові.~Xw2то нехай його труп не зостанеться вночі на палі; ти мусиш його поховати того ж дня; бо повішений (на палі) - то прокляття Боже, і ти не опоганюй твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче дати тобі в посідання.»;Wq2Як за кимсь буде переступ, гідний смерти, і він буде покараний на смерть, а ти повісиш його на палі,}Vu2Тоді всі люди міста закидають його камінням на смерть. Так викорінюватимеш зло з-поміж себе, і ввесь Ізраїль, почувши те, матиме страх._U92і скажуть старшим міста: Оцей наш син непокірливий і бунтівничий, він не слухається нашого голосу, гульвіса й п'яниця.3Ta2тоді батько-мати нехай візьмуть його і припровадять до старійшин міста, до брами своєї оселі,S2Якщо в когось буде непокірливий і бунтівничий син, що не слухається голосу ні батька, ні матері; і хоч вони напучують його, а він не слухає їх,!R=2Він мусить визнати первородним сина нелюбої і дати йому подвійну пайку з усього, що має; бо він первенець його сили, і йому належиться право первородства.Q52то коли він віддаватиме своє майно синам у спадщині, неможна йому буде об'явити первородним сина улюбленої перед сином нелюбої, справжнім первородним.P#2Як у чоловіка будуть дві жінки, одна улюблена, а друга нелюба, і вони породять йому синів - улюблена й нелюба, - а проте син нелюбої вродиться перший,#OA2Коли ж би вона потім тобі не подобалася, то ти її відпустиш вільну; за гроші не маєш права її продати, ані поводитися з нею жорстоко, бо ти позбавив її вінка.uNe2 і скине з себе невільницьку одежу та й, сидячи в твоїй хаті, нехай плаче по своєму батькові й по своїй матері цілий місяць; і тоді можна тобі ввійти до неї й стати її чоловіком, а вона буде тобі за жінку.M72 то приведеш її до себе в хату. Нехай вона обстриже собі голову й обітне собі нігті,+LQ2 побачиш між полоненими вродливу жінку, яка сподобається тобі, і її візьмеш собі за жінку,XK+2 Як підеш на війну проти твого ворога, й Господь, Бог твій, віддасть його тобі в руки та й ти, забравши його в неволю,J32 та й ти змиєш невинну кров з-посеред тебе, зробивши праведне перед очима Господа.BI2Прости твоєму народові Ізраїлеві, що його ти, Господи, визволив, і не допусти, щоб безвинна кров зосталася посеред твого народу Ізраїля. Так буде спокутувана та кров за них,zHo2Руки наші не проливали тієї крови, й очі наші не бачили нічого.wGi2І всі старші того міста, найближчі до вбитого, умиють руки над ялівкою, якій зламано карк над потоком, і промовлять такими словами: 1F]2Прийдуть також священики, сини Леві; їх Господь, Бог твій, вибрав служити йому і благословити його ім'ям, і од їхнього вироку залежатиме всяка справа й усяка шкода.E-2і приведуть старші того міста ялівку над потік, який стало пливе, на місце, де не орано й не сіяно ще ніколи, і там над потоком переломлять ялівці карк.zDo2І як знайдуть найближче до вбитого місто, нехай старші того міста візьмуть ялівку, що її ще не брали до роботи, що не ходила ще в ярмі;/CY2то нехай твої старші й твої судді вийдуть і зміряють від убитого до міст, що навкруги нього.uB g2«Коли в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, знайдуть убитого, який лежить у полі, і не знати, хто його вбив,1A]2Однак дерево, про яке знаєш, що воно не до поживи, можеш нищити та рубати, щоб робити з нього обложні споруди проти міста, яке воює з тобою, поки воно не піддасться.»;@q2Як стоятимеш облогою довго, воюючи проти якогось міста, щоб його забрати, то не будеш нищити його дерево, накинувшися з сокирою; бо його плоди можеш їсти, його ж самого не рубатимеш; хіба ж польове дерево це людина, щоб його приступом брати?n?W2щоб вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, що самі богам своїм чинили, і щоб ви не стали грішити перед Господом, Богом вашим.>y2Їх мусиш приректи на цілковите знищення, отих хеттитів, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, як заповідав Господь, Бог твій;I= 2У містах же тих народів, які Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, не зоставиш ні одної душі живої;?<y2Так робитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе, які не належать до міст оцих народів, що тут.;#2Жіноцтво ж, дітвору, скотину й усе, що в місті буде, всю його здобич, забереш для себе і їстимеш здобич твоїх ворогів, яку Господь, Бог твій, дав тобі.2:_2 і як Господь, Бог твій, віддасть тобі його в руки, повбиваєш усіх його чоловіків вістрям меча.9 2 Якже ж замість миритися з тобою, почне з тобою бій, то ти його обляжеш;Z8/2 і як воно прийме мир і відчинить тобі (браму), то ввесь народ, який у нім буде, стане твоїм підданим і служитиме тобі.7)2 Як наблизишся до міста, щоб звоювати його, то наперед запросиш його до миру,-6U2 Коли ж старшина скінчить промовляти до людей, тоді поставлять полководців на чолі народу.(5K2І промовить старшина далі до народу і скаже ще так: Хто боягуз і мліє серцем, нехай іде, нехай повернеться додому, щоб не охляло серце в його братів, як у нього.N42Хто засватав жінку, але ще не взяв її, нехай повернеться додому, щоб не вмер на війні й не взяв її хтось інший.352Хто насадив виноградник і ще не користався, нехай іде, нехай повернеться назад до себе додому, щоб не помер на війні і хтось інший не користався з нього.C22А старшина говоритиме до народу: Хто збудував нову хату й ще не посвятив її, нехай собі йде, нехай повернеться додому; щоб, бува, не вмер на війні й не посвятив її хтось інший.31a2бо Господь - Бог ваш, він іде з вами воюватися за вас із вашими ворогами, щоб дати вам перемогу.10]2він скаже тоді до них: Слухай Ізраїлю! Сьогодні ви стаєте до бою з вашими ворогами. Нехай не мліє ваше серце, не лякайтесь, не полохайтесь і не жахайтесь перед ними,/32Коли ж маєте вже ставати до бою, нехай виступить священик і промовить до війська;M. 2«Як підеш на війну проти ворогів твоїх і побачиш коней та колісниці, і військо, численніше від твого, не бійся їх: бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі."-?2Око твоє нехай буде безжалісним: життя за життя, око за око, зуб за зуб, нога за ногу.»,2А інші те почувши, боятимуться і вже не будуть коїти такого зла серед вас.E+2то ви зробите з ним те, що він замислив зробити зо своїм братом. Так будеш викорінювати зло з-поміж себе.r*_2Судді ж нехай розберуть добре; і як виявиться, що свідок той - свідок неправдивий і що він свідчить неправдиво проти свого брата,i)M2то нехай обидва, що сперечаються, з'являться перед Господом у приявності священиків та суддів, які в той час урядуватимуть,.(W2Як проти когонебудь виступить насильний свідок, щоб обвинуватити його в якімсь переступі, '2Не має вартости один лише свідок проти когонебудь на будь-який переступ, чи на будь-який злочин, чи будь-яку провину, що ними хтось ізгрішить: на слово двох свідків або на слово трьох свідків справа стане чинною.2&_2Не пересувай межі твого ближнього, що її відмежували предки в твоїй посілості, яку дістанеш у власність у землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.8%k2 Очі твої нехай не щадять його; мусиш бо змити безвинну кров з Ізраїля, і буде тобі добре на світі.E$2 то нехай старші його міста пошлють і спіймають його там та й віддадуть у руки кровомесникові на смерть.v#g2 Коли ж хтось ненавидить свого ближнього й, засівши на нього, нападе та й уб'є його на смерть, а потім утече до котрогось із тих міст,l"S2 щоб не проливалась безвинна кров у твоїй землі, яку Господь, Бог твій хоче тобі дати в посідання, і щоб не тяжіла на тобі кров.Y!-2 коли виконуватимеш точно всі ці заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, як будеш любити Господа, Бога твого, і ходити його дорогами повсякчасно, то додаси собі до тих трьох міст ще три; 2А коли Господь, Бог твій, поширить твої границі, як він про це клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, що її обіцяв дати твоїм батькам,V'2Тим і наказую тобі: виділиш собі три міста.2щоб кровомесник, запалавши гнівом і пустившись навздогін за вбивником, не наздогнав його - якби дорога була далека, - та й не вбив його, хоч він і не заслугував на смерть, бо не мав до нього ненависти перед тим.52От, наприклад, коли піде зо своїм ближнім у ліс рубати дрова, замахнеться сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо ЇЇ злетить з держака та влучить ближнього на смерть; такий може втекти до одного з тих міст і зостанеться живим,+2А ось у якому випадку вбивця може там знайти притулок і зостатися живим: коли він уб'є ненароком свого ближнього, без попередньої ненависти до нього.-U2Ти повизначуєш туди дорогу й розділиш на три частини простір твоєї землі, що її Господь, Бог твій, дасть тобі в посідання; на те, щоб кожен убивця міг туди втекти.5e2то відділиш собі три міста посеред тієї землі, що Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.x m2«Коли Господь, Бог твій, вигубить ті народи, що їх землю хоче тобі дати, і ти, прогнавши їх, осядеш у їхніх містах та по їхніх домах,3a2Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»/2А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив? 2А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть.C2А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.}2Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу.`;2Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали!]52Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум'я, щоб не вмерти.O2Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися._92Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити.lS2 Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм.a=2 Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою.~ w2 або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців., S2 Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує;= u2 Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів. {2вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни.: o2то він служитиме в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом;"?2А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував,oY2Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім'я Господа, він і сини його, по всі дні.I 2ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець./Y2Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок;#A2Отже, насліддя його не буде між братами; Господь його насліддя, як він це обіцяв йому.  2«Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем. Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям.<s2щоб його серце не зносилось понад своїми братами й щоб він не відступав від заповіді ні ліворуч, ні праворуч, щоб він довго жив, царювавши, він сам і його сини в Ізраїлі.»@{2і нехай тримає його в себе та читає його, поки життя йому на світі, щоб учився боятися Господа, Бога свого, та щоб додержував усіх слів цього закону й виконував ці установи,_92А коли сяде на царському престолі, то нехай Зробить собі відпис цього закону згідно з книгою, що в священиків-левітів;ym2Жінок теж нехай не заводить собі багато, щоб не відступилося його серце. Так само срібла й золота нехай не нагромаджує собі занадто.f~G2Тільки він нехай не заводить собі багато коней та нехай не повертає людей у Єгипет, щоб дістати звідтіля багато коней, бо Господь наказав вам: Не можна вам більше повертатися вже тією дорогою.u}e2то можна тобі наставити над собою царя, що його вибере Господь, Бог твій; з-поміж твоїх братів поставиш над собою царя. Не управнений ти настановляти над собою якогось чужоземця, що не є з твоїх братів.=|u2Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, зайнявши її та оселившись у ній, ти скажеш: Поставлю над собою царя, як це в усіх народів, які довкола мене, -{2 І весь народ, почувши те, боятиметься, і не будуть більше чинити зарозуміло.z2 А хто б у зарозумілості насмілився чинити, не слухаючися священика, який там поставлений, щоб служити Господеві, Богу твоєму, або судді, то такого чоловіка скарати смертю. Так будеш викорінювати зло з-поміж Ізраїля.4yc2 Ти вчиниш згідно з повчанням, яке вони тобі дадуть, і за присудом, який тобі скажуть; ти не відступиш від цього вироку, що його тобі об'являть, ні праворуч, ні ліворуч.cxA2 Тоді зробиш згідно з вироком, який об'являть на тому місці, що вибере Господь, і виконаєш точно все, як вони тебе повчать.ywm2 і прийдеш до священиків-левітів і до судді, який буде на ту пору, та й звернешся до них по пораду, а вони об'являть тобі судовий вирок.v/2Коли тобі буде занадто важко розсудити справу між душогубством і душогубством, між позивом і позивом, між раною і раною - будь-які спірні справи в ваших містах -ти встанеш і підеш до місця, що його вибере Господь, Бог твій,huK2Рука свідків нехай буде на ньому перша, щоб стратити його, а по тому рука всього люду; так викорінюватимеш зло з-поміж себе.t'2За словом двох або трьох свідків мусить бути скараний на смерть той, хто засуджений на смерть. Не можна стратити його на слово тільки одного свідка.Os2то мусиш вивести того чоловіка чи ту жінку, що сподіяли таку погань, за ворота й побити їх камінням на смерть.$rC2і донесуть тобі про це, та й ти про це почуєш, - то мусиш це добре розслідити; а коли виявиться, що це річ незаперечно певна, що таку гидоту зроблено в Ізраїлі, ~~}^|b{`z*y3xww$vuu:tsr]qppEo,nZmlkjihgfecb+a`#^^c]]:\[`Z:XX2WVUdTS~RRPOOwN&MkKJIuI%GGmFFXE D\CBAY@>=<;K:988q746K532/10.-,y+*)('' &[%$$#""+! T7`'C?-Q@ / < z - Zbm`;2Господь поб'є тебе шалом, сліпотою й божевіллям,I 2Господь поб'є тебе єгипетською болячкою, вередами, коростою й паршами, й ти не здолаєш вилікуватися з них.:o2Твій труп стане поживою всякому птаству небесному й звірю земному, та й нікому буде їх відганяти.(~K2Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм; одним шляхом виступатимеш проти них, а сімома втікатимеш від них, і станеш страховищем для всіх царств земних.E}2Замість дощу сипатиме Господь тобі на землю порохи та пісок, які падатимуть на тебе, аж поки не зникнеш.|2Твоє небо, що в тебе над головою, стане міддю, а земля, що під тобою, залізом.r{_2Господь поб'є тебе сухотами і пропасницею, запаленням і жаром, посухою й сажкою та зоною, і все те вчепиться тебе, поки не згинеш.?zy2Господь наведе на тебе чуму, доки вона тебе цілком не згладить із землі, куди ти йдеш, щоб зайняти її.&yG2Господь зішле на тебе прокляття, замішання й страх у всякому ділі твоїх рук, доки не загинеш і не зникнеш притьмом за твої лихі вчинки; за те, що покинув мене.}xu2Проклят будеш, як увіходитимеш, і проклят будеш, як виходитимеш.Ow2Проклят буде плід твого лона й плід твоєї землі та й те, що приведе тобі худоба й що вродиться в тебе в кошарі.Jv2Проклят буде твій кошик і твоя діжа.\u32Проклят будеш у місті і проклят будеш на полі._t92Коли ж не слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і не виконуватимеш пильно всіх заповідей його й установ, які заповідаю тобі нині, то спадуть на тебе всі ті прокляття й спостигнуть тебе: osY2і не відхилявся, ні праворуч ні ліворуч від усіх слів, що їх заповідаю сьогодні, та щоб не ходив за іншими богами й не служив їм.r2 Господь поставить тебе на чолі, не позаду, і будеш завжди йти лиш угору, не йтимеш униз ніколи, - але як слухатимешся заповідей Господа, Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні, щоб ти додержував і виконував їх;q2 Господь відчинить для тебе свою благодатну скарбницю, небо, щоб послати в пору свою дощ тобі на землю і щоб благословити всяке діло рук твоїх; і ти позичатимеш багатьом народам, сам же не позичатимеш ні в кого. p2 І дасть тобі Господь ущерть: плід твого лона, плід твого скоту, плід твого поля на землі, що її Господь, Бог твій, клявся твоїм батькам дати тобі.o72 І всі народи землі побачать, що тебе названо іменем Господнім, і боятимуться тебе. n2 Господь поставив тебе для себе як народ святий, як клявся тобі, -коли виконуватимеш заповіді Господа, Бога твого, та й ходитимеш його дорогами.&mG2Господь повелить благословенню, щоб воно було з тобою в твоїх коморах і в усякім ділі рук твоїх, та поблагословить тебе в землі, що її Господь хоче тобі дати.l2Твоїх ворогів, які стануть проти тебе, Господь розіб'є перед тобою; одним шляхом вони вийдуть проти тебе, а сімома шляхами втікатимуть від тебе.{kq2Благословен будеш, увіходивши, й благословен будеш, виходивши.Rj2Благословен буде твій кошик і твоя діжа.Ii 2благословен буде плід твого лона і плід твоєї землі і плід твоїх тварин, великорослого та дрібного скоту.ah=2Благословен будеш у місті й благословен на полі;Ng2і всі ці благословення зійдуть на тебе та здійсняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога.ff I2«Як будеш уважно слухати голос Господа, Бога твого, виконуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі,$eC2Проклят, хто не додержує слів цього закону, не виконує їх! І ввесь народ скаже: Амінь!»+dQ2Проклят, хто бере дарунок (підкуп), щоб погубити душу безвинну! І ввесь народ скаже: Амінь!c2Проклят, хто тайкома вб'є свого ближнього! І ввесь народ скаже: Амінь!}bu2Проклят, хто згрішить із своєю тещею! І ввесь народ скаже: Амінь!Na2Проклят, хто згрішить із сестрою, з дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! І ввесь народ скаже: Амінь!`}2Проклят, хто зійдеться з якою скотиною! І ввесь народ скаже: Амінь!E_2Проклят, хто згрішить із жінкою свого батька, відкриє полу батькового плаща! І ввесь народ скаже: Амінь!^%2Проклят, хто кривосудить приходня, сироту й вдову! І ввесь народ скаже: Амінь!]y2Проклят, хто зводить сліпого з дороги! І ввесь народ скаже: Амінь! \;2Проклят, хто пересуває межі (посілости) свого ближнього! І ввесь народ скаже: Амінь![2Проклят, хто зневажає свого батька й свою матір! І ввесь народ скаже: Амінь!Мойсей і священики-левіти промовили до всього Ізраїля так: «Мовчи, Ізраїлю, і слухай: сьогодні ти став народом Господа, Бога твого;S2А на каменях напишеш усі слова цього закону, виковуючи їх виразно.»*RO2Тоді принесеш мирні жертви й їстимеш там та й веселитимешся перед Господом, Богом твоїм.dQC2із цілого каменя спорудиш жертовник Господеві, твоєму Богові, та вознесеш на ньому всепалення Господеві, твоєму Богові.BP2Там поставиш ти жертовник Господеві, Богу твоєму, жертовник із каменів, і не вдарятимеш у них долотом;cOA2Тож як перейдете Йордан, то ці камені, про які я нині заповідаю вам, поставите на горі Евал (Герізім); і побілиш їх вапном. N 2і напишеш на них усі слова закону, коли перейдеш, щоб простувати в землю, яка тече молоком та медом, як обіцяв тобі Господь, Бог твоїх батьків.eME2Як перейдете через Йордан у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, поставиш собі великі камені, побілиш їх вапном,aL ?2І заповідали Мойсей та старші Ізраїля народові словами: «Додержуйтеся всякої заповіді, що я заповідаю вам сьогодні.>Kw2і тоді учинить він тебе вищим над усіма народами, які він створив собі на хвалу, на славу й на честь. Ти ж будеш народом святим у Господа, Бога твого, як це він обіцяв тобі.»wJi2А Господь заявив тобі сьогодні, що ти будеш для нього його особливим народом, як це обіцяв тобі, коли додержуватимеш його заповіді;FI2Ти одержав нині від Господа заяву, що він буде тобі Богом, якщо ти ходитимеш його дорогами та додержуватимеш його установи й заповіді і рішення та й слухатимешся його голосу.H2Сьогодні наказує тобі Господь, Бог твій, виконувати ці установи й рішення; тож виконуватимеш їх старанно всім твоїм серцем і всією Душею твоєю.G-2Споглянь із твоєї святої оселі, з небес, і благослови твій люд, Ізраїля, і землю, що її дав нам, як клявся нашим батькам, землю, що тече молоком та медом!YF-2Нічого з того не їв я в своїм смутку, і не відкладав набік, коли був я нечистий, ані не давав я з того нічого для мерця: я слухсав голос Господа, Бога мого, й чинив усе, що ти заповідав мені. E2 тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс із хати, що святе, і дав із нього левітові й приходневі, й сироті, і вдові, по заповіді, яку ти заповідав мені; не переступив я твоїх заповідей, ані й не забув про них.*DO2 Як на третій рік, рік десятин, скінчиш відділяти всі десятини з твого врожаю, і даси їх левітові, приходневі, сироті та вдові, що їстимуть досита в своїх містах,eCE2 І радітимеш з усього добра, яке Господь, Бог твій, дав тобі і твоєму домові, ти сам і левіт, і приходень, що буде серед тебе.9Bm2 Тож оце тепер я приношу перво-плоди землі, що ти, Господи, дав їх мені. І поставивши Їх перед Господом, Богом твоїм, уклонишся лицем до землі перед Господом, твоїм Богом.A2 і привів нас на те місце й дав нам цю землю, що тече медом і молоком.I@ 2і вивів нас Господь з Єгипту потужною рукою та простягнутим рам'ям, серед великого страху, знаків і чудес;x?k2Тоді зняли ми голос до Господа, Бога батьків наших, і Господь почув наш голос і побачив наше горювання, нашу гірку працю й нашу біду,> 2Та єгиптяни зневажали нас, утискали й накладали на нас важке рабство. =2А ти станеш тоді промовляти перед Господом, Богом твоїм: Блукаючим арамієм був мій батько, спустивсь він був у Єгипет і тулився там як чужинець, малолюдний; там же став він народом велелюдним, потужним і численним.,<S2Священик візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого.k;Q2і ввійдеш до священика, який тоді урядуватиме, і промовиш до нього: Об'являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам.:2то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім'я,Q9 2«Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній,w8i2Тож як Господь, Бог твій, дасть тобі спокій від усіх ворогів довкола тебе, в землі, що її Господь, твій Бог, хоче тобі дати в наслідну власність, мусиш стерти з-під небес пам'ять про Амалека. Не забудь же!»7{2як він напав на тебе в дорозі й висік у тебе в затиллі всіх знеможених, тоді, коли ти сам був стомлений і знесилений; і він не боявся Бога!6{2Пам'ятай, що вчинив з тобою Амалек у дорозі, після виходу з Єгипту,*5O2огидний бо перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто таке робить, кожен, хто творить кривду.J42Правдиве й вірне каміння мусить бути в тебе для ваги; справедлива й вірна мірка мусить бути в тебе, щоб ти довго жив на світі, на цій землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати;q3]2Не буде в тебе в господі подвійної мірки, великої й малої.252 Не смієш тримати в себе в торбі подвійного каміння для ваги, великого й малого.a1=2 мусиш одрубати їй руку; очі твої не помилують її.P02 Коли два чоловіки б'ються між собою і жінка котрогось із них прибіжить, щоб визволити свого чоловіка з-під руки того, що б'є його, та простягне руку й ухопить його природне тіло, -M/2 І прозвуть його в Ізраїлі: Дім Босого.c.A2 тоді ця жінка приступить до нього перед очима старших, зніме з його ноги обув'я, плюне йому межи очі й голосно об'явить: Так обходяться з чоловіком, який не хоче збудувати дому своєму братові.h-K2Тоді старші його міста покличуть його і скажуть йому, що треба; і коли він упреться й скаже: Не хочу брати її собі за жінку, -,92Якщо ж той чоловік не схоче взяти за себе жінку свого брата, то вона піде до брами, до старших, і скаже: Брат мого мужа не хоче зберегти ім'я свого брата в Ізраїлі; він не хоче виконати свого діверського обов'язку супроти мене.7+i2І первенець, що його вона вродить, прийме ім'я померлого брата, щоб не зникло з Ізраїля його ім'я.M*2Коли брати живуть укупі, й один з них умре й у нього не буде сина, то жінці померлого не можна вийти заміж за чужого чоловіка: дівер її мусить увійти до неї й узяти її собі за жінку.T)#2Не зав'язуй рота волові, який молотить.(2Сорок ударів можна дати, не більше, щоб, бува, якщо б завдано йому більше ударів, ніж ці приписані, твій брат не був понижений перед твоїми очима.'52і як винуватий заслугує на кару, то нехай суддя звелить простягнути його на землі й покарати перед очима всіх числом ударів відповідно до його провини.a& ?2«Коли виникне спір між людьми, й вони прийдуть до суду та й їх розсудять - праведного оправдають, а винуватого засудять;%#2пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі; тож і наказую тобі так чинити.»$2Як збиратимеш виноград у себе в винограднику, не підеш потім оглядати грона: нехай вони зостануться для приходня, для сироти й для вдови;\#32А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до гілля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці.m"U2Як збиратимеш жниво з твого поля і як забудеш сніп на полі, не повертайся за ним: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякім ділі твоїх рук.M!2пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті і що Господь, Бог твій, визволив тебе звідти; тим і наказую тобі так чинити.  2Не кривосудь приходня й сироту та не бери вдовичої одежі в заставу;=u2Не можна карати смертю батьків за дітей, ані дітей за батьків. Кожний буде скараний за свій гріх.C2Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця; бо він убогий, і всією душею чекає виплати; тож не закликатиме проти тебе Господа, та й ти не матимеш гріха."?2Не утискатимеш убогого й нужденного поденника, чи то він із твоїх братів-одноплемінників, чи з приходнів, які перебувають у твоїй землі, у твоїх містах.E2 Мусиш неодмінно звернути йому заставу при заході сонця, щоб він міг лягти спати у своїй одежині й поблагословив би тебе, й тоді буде тобі заслуга перед Господом, Богом твоїм. 2 Коли ж він убогий чоловік, то не підеш спати, взявши до себе його заставу.|s2 Стій знадвору, а той, кому позичаєш, винесе тобі заставу надвір.&G2 Як позичаєш щонебудь твоєму ближньому, не заходь до нього в хату, щоб узяти заставу.!2 Пам'ятай, що вчинив Господь, Бог твій, у дорозі, після вашого виходу з Єгипту.%E2А як вибухне проказа, зважай добре, щоб ти пильно виконував усе, чого навчатимуть вас священики-левіти; як я це заповідав їм, так і старатиметесь виконувати.b?2Коли виявиться, що хтось полонив одного з своїх братів, зо синів Ізраїля, і поводився з ним як з рабом або продав його, то тому, хто полонив, - смерть. Так викорінюватимеш зло з-посеред себе.72Не можна брати в заставу жорен або жорновий камінь, бо тим заставляється життя. ;2Коли чоловік узяв щойно жінку, не годиться йому йти на війну, ані не можна накладати на нього якогось громадського відробітку; вільний від усього він зостанеться цілий рік у себе вдома, щоб веселитися з жінкою, що її взяв.5e2то не можна першому її чоловікові, що був відпустив її, знову брати її собі за жінку після того, як вона опоганилась; бо це гидота перед Господом, Богом твоїм, і ти не будеш допускати гріха на землю, яку Господь хоче тобі дати в посідання.*O2а цей другий -якщо теж зненавидить її, - то, написавши розвідний лист, оддасть їй у руки й вишле її з дому; або коли вмре цей другий чоловік, який узяв її за жінку,cA2вона ж, вийшовши з його дому, піде заміж за іншого,_ ;2«Як чоловік візьме жінку й ожениться з нею, а вона не знайде милости в його очах, бо він помітив би в неї щонебудь негоже, то напише їй розвідний лист і, вручивши їй, відпустить зо свого дому;'I2А як прийдеш на поле твого ближнього (що на ньому доспіле збіжжя), то можна тобі зривати колоски рукою, однак серпом не замахнешся на збіжжя твого ближнього.»tc2Як увійдеш у виноградник твого ближнього, можна тобі їсти виноград, скільки душа твоя забагне, до наситу; в кошика ж не кластимеш. 2Але що вже вийшло з твоїх уст, те мусиш додержати й виконати: те, чим ти добровільно зобов'язався Господеві, твоєму Богові, що обіцяли уста твої.c A2Бо як стримаєшся від обітниці, не буде тобі гріха. }2Коли складеш якусь обітницю Господеві, твоєму Богові, не гайся виконати її, бо Господь, Бог твій, напевно нагадає тобі, то й матимеш гріх.8 k2Від чужоземця можеш вимагати відсотків, але від одноплемінця - ні, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякому починанні твоїх рук на землі, що йдеш її зайняти.N 2Не братимеш відсотків від твого одноплемінника ні за гроші, ні за харчі, ні за будь-що, за що беруть відсотки.%2Не даватимеш, як обітницю, заробіток від повії чи гроші від розпусника в дім Господа, Бога твого, бо одне й друге гидота перед Господом, Богом твоїм.)2Не буде жадної блудниці з дочок Ізраїля, ані жадного блудника з синів Ізраїля.]52Він житиме в тебе в такому місці, яке він сам собі вибере, в одному з твоїх міст, де йому буде завгодно; не турбуй його.+2Не віддаси раба, який утік від свого господаря до тебе, назад його господареві.2Бо Господь, Бог твій, іде посеред твого табору, щоб визволяти тебе й віддати тобі в руки твоїх ворогів. Тому мусить твій табір бути святий, щоб Господь не бачив нічого негожого в тебе та не відвернувся від тебе.X+2Буде в тебе й лопатка між твоїм знаряддям, і коли йтимеш на сторону, то викопаєш нею ямку та присиплеш свій послід.ue2 Матимеш за табором окреме місце; туди виходитимеш за табір. 2 Надвечір він викупається в воді й, як зайде сонце, ввійде до табору.J2 Коли серед тебе буде хтось нечистий від нічного випадку, то він мусить вийти з табору й не ввійде до нього. 2 Коли стоятимеш табором проти твоїх ворогів, то стережися всякої погані. ~;2 Діти від них, що народяться в третьому поколінні, можуть увійти в громаду Господню.P}2Не будеш гидувати едомієм; бо він твій брат. Не будеш гидувати й єгиптянином, бо ти був приходнем у його землі.|!2Не будеш турбуватися за мир з ними та добро для них, поки життя твого повіки.s{a2Та Господь, Бог твій, не хотів вволити волю Валаамові й обернув тобі прокляття в благословення, бо Господь, Бог твій, любить тебе.2z_2тому що не зустріли вас хлібом і водою в дорозі, як ви вийшли з Єгипту, і тому що найняли проти тебе Валаама, сина Беора, з Петора в Месопотамії, щоб він прокляв тебе.~yw2Не ввійде аммоній і моавитянин у Господню громаду; навіть і десятому їхньому поколінню не можна ввійти в громаду Господню по вік віку,xxk2Не ввійде також у Господню громаду байстрюк; ніхто (з них), навіть на десятому його поколінні, не зможе ввійти в громаду Господню.,wS2Ніхто не ввійде в громаду Господню, в кого роздавлені ядра або відрізаний мужеський член.v 52«Ніхто не сміє брати батькової жінки, ані не відкривати краю поли в його плащі.Nu2то чоловік, який згрішив з нею, віддасть батькові дівчини п'ятдесят срібних шеклів срібла й візьме її собі за жінку; тому, хто знечестив її, не можна відсилати її, поки життя його.» ~~}|^{czxzy2xwDvuuAtt:snrqAponmm4kjhgfe6cbaaM`__^#\[[YXCW!UUYTSS5ROQPOOLNMjLLKJJHGZEDCB5A@?>>= ;:9h8~7L6,5e421S0//.S-+*)(&&U%N$#P"! ?PpBU3D| G n}~ 2 Згадай лишень дні здавен-давні, збагни літа від роду й до роду! Спитай у батька, й він звістує тобі, у людей старих, вони ж тобі повідають.z~o2 То так оддячуєш Господеві, народе глупий, нетямущий? Хіба ж не він- твій батько, твій Творець, що створив тебе і тебе підтримує?}2 Зневажали його ті, що не сини йому більше, а кодло крутіїв зрадливих!{|q2 Він - скеля; звершені його діла, бо всі його дороги - справедливість; Бог - вірність, без жадної омани, він справедливий і правий!{y2 Бо ім'я Господнє прославляю: воздайте славу нашому Богові!dzC2 Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину.y 2 «Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле!x32І промовив Мойсей до вух усієї громади Ізраїля слова тієї пісні, до самого кінця. w;2Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.»!v=2Зберіть до мене всіх старійшин ваших поколінь і ваших начальників, хочу промовляти, щоб ви чули ці слова, і хочу кликати на свідків проти них небо й землю.u2бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті!htK2«Візьміть книгу цього закону й покладіть її з боку біля кивоту союзу Господа, Бога вашого; він буде там свідком проти тебе,xsk2тоді звелів він левітам, які носили кивот Господнього союзу: r}2Коли Мойсей скінчив писати слова цього закону в книзі аж до кінця,6qg2Та й дав Господь свої накази Ісусові, (Навинові), і сказав: Будь сильний і відважний! Ти бо маєш привести синів Ізраїля в землю, що про неї я їм клявся, і я буду з тобою.»spa2-Того дня Мойсей списав цю пісню і навчив її синів Ізраїля.Do2І коли спіткають його всякі злидні та горе, то ця пісня - бож не забудеться вона в устах його потомків - буде свідком проти нього, що я справді знав перше, ніде впровадив його в землю, про яку клявся, які то заміри ворушаться в ньому вже сьогодні.»n 2Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, - мене ж зневажать і мій союз зламають.ymm2Отож спишіть собі цю пісню та навчіть її синів Ізраїля, вкладіть її в уста їм, щоб ця пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізраїля.gw2 Також їхні діти, які нічого не знають, нехай слухають і навчаються боятись Господа, Бога вашого, по всі дні вашого життя на землі, що її, перейшовши Йордан, маєте зайняти.»Pf2 Згромадь людей - чоловіків, жінок, малолітків і приходнів, що в твоїх містах, щоб слухали та навчалися боятись Господа, Бога вашого, та щоб пильно виконували всі слова цього закону.*eO2 коли ввесь Ізраїль прийде, щоб з'явитися перед Господом, Богом своїм, на тому місці, що його він вибере, читатимеш оцей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули.\d32 І заповідав їм Мойсей, кажучи: «Наприкінці кожного сьомого року, в призначений час відпустового року, в свято кучок,kcQ2 Мойсей списав цей закон і віддав його священикам, синам Леві, що носять кивот Господнього союзу, й усім старійшинам Ізраїля.Nb2Сам Господь ітиме перед тобою, він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся.»!a=2Потім покликав Мойсей Ісуса й перед очима всього Ізраїля промовив до нього: «Держися кріпко й хоробро! Ти бо ввійдеш із цим народом у землю, про яку Господь клявся їхнім батькам, що дасть її їм, а ти передаси її їм у власність.n`W2Тримайтеся кріпко й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх! Сам Господь, Бог твій, рушає з тобою; він тебе не лишить і не покине.»$_C2Господь віддасть їх вам у руки, й ви зробите з ними точно за наказом, що його я дав вам.F^2І вчинить Господь з ними, як учинив із Сихоном та Огом, аморійськими царями, і з їхнім краєм, знищивши їх.0][2Сам Господь, Бог твій, перейде перед тобою, він знищить перед тобою ці народи, й ти ввійдеш у їхню посілість; Ісус (Навин) перейде перед тобою, як заповідав Господь.\2кажучи до них: «Тепер мені сто двадцять років; не здолаю вже ні виходити ні входити. Господь сказав мені: Ти не перейдеш через оцей Йордан.[ 2І пішов Мойсей і став промовляти до всього Ізраїля оцими словами,'ZI2любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.»AY}2Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству,mXU2то заявляю вам сьогодні, що загинете напевно; не довго житимете на землі, куди ти, перейшовши Йордан, простуєш, щоб її зайняти.W2Коли ж твоє серце відвернеться, і ти не слухатимеш, і даси себе звести і станеш припадати лицем до землі перед іншими богами та служити їм,V}2Як слухатимеш заповіді Господа, Бога твого, що її заповідаю тобі нині, - любитимеш Господа, Бога твого, ходитимеш його дорогами та додержуватимешся його заповідей, установ і рішень, - то житимеш і розмножишся, і Господь, Бог твій, поблагословить тебе на землі, що йдеш її зайняти.U2Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо!/TY2Ні! це слово дуже близько до тебе, воно в тебе на устах і у твоєму серці, щоб його виконувати.VS'2 Та й не за морем вона, щоб казати: Хто для нас поплине ген за море, і дістане її нам, щоб ми її почули та виконували?NR2 Не на небесах вона, щоб казати: Хто зніметься для нас на небо й дістане її нам, щоб ми її почули та виконували?Q52 Бож заповідь, яку заповідаю тобі нині, не занадто тяжка для тебе й недосяжна тобі.P 2 тому що слухатимешся голосу Господа, Бога твого, допильновуючи його заповіді та його установи, те, що написане в цій книзі закону, тому, що повернешся до Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією душею твоєю.!O=2 І Господь, Бог твій, дасть тобі достаток у всякому ділі рук твоїх, у плоді твого лона й у плоді твоєї скотини, й у плоді твого поля - тобі на благо; бо Господь знову радітиме тобою, даючи тобі добро, як радів він твоїми батьками: ^N72А ти знову слухатимешся голосу Господа, твого Бога, й виконуватимеш усі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні.CM2Всі ті прокляття оберне Господь, Бог твій, проти твоїх ворогів і ненависників, які тебе переслідували.L32Тоді Господь, Бог твій, обріже твоє серце й серце твоїх потомків, щоб ти любив Господа, Бога твого, всім твоїм серцем і всією душею твоєю, та й щоб ти жив..KW2та й приведе тебе Господь, твій Бог, у землю, якою заволоділи твої батьки, і ти заволодієш нею, і зробить тебе щасливим, і намножить тебе більше, ніж твоїх батьків.fJG2Навіть якби твої вигнанці були й на самому кінці неба, то й звідтіля позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти візьме тебе;-IU2то Господь, Бог твій, дасть тобі кращу долю і змилосердиться над тобою; він позбирає тебе знову з-поміж усіх народів, між якими порозсівав тебе Господь, Бог твій.,HS2і навернешся до Господа, Бога твого, і слухатимешся його голосу, ти і твої сини, в усьому так, як я заповідав тобі сьогодні, всім твоїм серцем і всією твоєю душею,=G w2«Як же все те надійде на тебе, благословення й прокляття, що я появив перед тобою, і як ти між усіма народами, куди загнав був тебе Господь, Бог твій, приймеш їх до серця,zFo2Що скрите, те належить Господеві, нашому Богові; що ж відкрите, це наше й наших дітей, повіки, щоб ми виконували всі слова того закону.ZE/2Господь і вирвав їх з їхньої землі в гніві та й у досаді й у крайнім обуренні, та кинув в іншу землю, як воно і є нині.GD 2Тим і запалав гнів Господній на цю землю, так що Господь навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі.VC'2і пішли служити іншим богам та й припадали лицем перед ними, перед богами, яких вони не знали і яких він їм не дав.qB]2І відкажуть: За те що покинули союз Господа, Бога своїх батьків, що його він заключив з ними коли виводив їх з Єгипетської землі,1A]2усі народи скажуть: Завіщо ж Господь зробив так цій землі? Чому так сильно запалав його гнів?@2сірку й сіль і спалену дощенту країну, так, що нічого на ній не сіятиметься, не ростиме, не здійметься жодна билинка, мов ту руїну, якою Господь у своїм гніві та обуренні зруйнував Содом, Гомору, Адму й Цевоїм, -+?Q2Прийдешнє покоління, ваші діти, які прийдуть після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, побачивши лихо-біду тієї землі й недуги, що їх Господь нашле їй: y>m2І видалить він (Господь) його з усіх поколінь Ізраїля на погибель, згідно з усіма прокляттями союзу, які записані в цій книзі закону.n=W2Господь не схоче простити йому, бо саме тоді запалає Господній гнів і його ревність на того чоловіка, і спадуть на нього всі прокляття, написані в цій книзі, та й зітре Господь з-під небес його ім'я.<2щоб ніхто, почувши слова тієї присяги, не зводив себе благословенням у своїм серці, кажучи: Таж мені буде добре, бо житиму по своїй волі; щоб він не пропав, як той, що п'є води подостатком і ніяк не може загасити спраги.;-2Тож нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або дитини, або покоління, чиє серце відвернулося б нині від Господа, Бога нашого, щоб іти служити богам тих народів. Нехай не буде між вами коріння, що плодить отруту й полин;::o2та й бачили їхні гидкі й бридкі божища-дерево й камінь, срібло й золото - що вони їх у себе держать.D92Знаєте добре, як ми жили в Єгипетській землі, і як ми переходили посеред народів, через які ви перейшли;K82але й з тими, що нині тут стоять з нами перед Господом, Богом нашим, і з тими, що їх тут сьогодні немає з нами.72 Та не з вами одними укладаю я сьогодні цей союз і складаю цю присягу,6-2 щоб поставити собі тебе нині своїм народом і щоб ти мав його за свого Бога, як він сам обіцяв тобі і клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.A5}2 щоб увійти в союз із Господом, Богом твоїм, що Господь, Бог твій, під клятвою укладає сьогодні з тобою,-4U2 ваші діти, ваші жінки, і твій приходень, що в межах твого табору, від дроворуба до водоноші,p3[2 Сьогодні ви стоїте всі перед Господом, Богом вашим: голови ваші, судді ваші, старші ваші, начальники ваші, всі мужі ізраїльські,272Додержуйте ж слова цього союзу й виконуйте їх, щоб усе, що робитимете, вам щастило.81k2взяли їхній край і віддали його на власність рувимлянам, гадіям і половині покоління манассіян.b0?2А коли прийшли ви на те місце, то Сихон, цар хешбонський, і Ог, цар башанський, вийшли проти нас воювати, але ми їх побили,/52Хліба ви не їли, вина й п'янкого напою не пили, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.J.2Водив я вас по пустині сорок років: ваша одежа на вас не розлізлась, і взуття на ногах у вас не позносилось.1-]2Та не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, і очей, щоб бачити, і вух, щоб чути, аж до цього дня.y,m2великі проби, що їх бачили ваші очі, оті великі знаки й чудеса.H+ 2Скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них: «Ви бачили все, що зробив Господь перед вашими очима в Єгипетській землі з фараоном, зо всіма його рабами та зо всім його краєм;*72EЦе слова союзу, що його Господь заповідав Мойсеєві заключити з синами Ізраїля, у землі Моав, окрім того союзу, який був заключив з ними на горі Хорив.» )2DТа й приведе тебе Господь назад у Єгипет, на човнах, по тій дорозі, про яку був сказав тобі: Не смієш уже більше бачити її! І виставлять вас там як рабів і рабинь твоїм ворогам на продаж, але нікому буде вас купувати..(W2CВранці казатимеш: Коли б уже настав той вечір! - а ввечері говоритимеш: І де він, той ранок? -від страху, що опаде твоє серце, і від того всього, що побачать очі твої.?'y2BЖиття повисне перед тобою, немов на нитці, ти лякатимешся вночі й удень; не будеш певний свого життя.2&_2AТа між тими народами спокою ти не зазнаєш, і твоя стопа не знайде місця спочинку; Господь вкладе там у тебе лякливе серце, і згасатимуть твої очі, й душа умліватиме.!%=2@Господь розсіє вас між усіма народами, від кінця землі до кінця землі; там служитимеш іншим богам, яких ти не знаєш, ні ти, ні твої батьки, - дереву й каменю._$92?І як радів вами Господь, коли чинив вам добре й намножував вас, так радітиме, коли стане вигублювати вас та винищувати; таким робом ви будете відірвані від землі, куди йдете, щоб її зайняти.U#%2>і зостанеться вас мало, дарма що було вас багато, як зір небесних; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого.j"O2=А ще наведе Господь на тебе всяку іншу недугу й усяку іншу язву, що про них не написане в книзі цього закону, - поки не згинеш;.!W2<Та й наведе на тебе всі єгипетські пошесті, яких ти так боїшся; і вони причепляться до тебе.Y -2;то Господь нашле на тебе й на твоє потомство надзвичайні кари, кари великі й в'їдливі: тяжкі й довготривалі недуги. 2:Як не виконуватимеш старанно всі слова закону, що їх списано в цій книзі і не боятимешся отого славного й страшного імени: Господа, Бога твого,F29задля породільної пліви й задля дітей, що їх має породити; бо вона з'їсть їх потайки з-за браку всього під час облоги й тиску, коли буде тіснити тебе твій ворог по твоїх містах.nW28Найніжніша й найделікатніша між вами жінка, що, випещена й розніжнена, не наважувалася ступити босою ногою на землю, позиратиме з-під лоба на свого коханого чоловіка, на свого сина й на свою дочку,6g27щоб не дати нікому з них тіла власних дітей, які їстиме сам; бо не зосталось у нього нічого під час облоги й тиску, коли тіснитиме тебе твій ворог по всіх твоїх містах.26Найніжніший і найм'якшого серця чоловік між вами споглядатиме з-під лоба на рідного брата й на любу жінку та решту дітей, що зоставив їх живими,-25Ти їстимеш плід свого лона, тіло своїх синів і своїх дочок, які Господь, Бог твій, дасть тобі під час облоги та натиску, коли тіснитиме тебе твій ворог. 24Він стане облогою навколо всіх твоїх міст, аж поки не впадуть по всій твоїй країні високі й укріплені мури, що на них ти покладався; він обляже всі твої міста по всій твоїй країні, що її Господь, Бог твій, дасть тобі.23який пожере плід твоєї скотини й урожай твоєї землі, поки не знищить тебе; який не зоставить тобі ні зерна, ні вина, ні олії, ні того, що приведе тобі худоба, ні того, що вродиться в твоїй кошарі, поки не вигубить тебе.522народ із жорстоким виглядом, який не вважає на старих і не має милосердя до дітей;a=21Господь підійме проти тебе народ іздалека, з кінця землі, що злетить на тебе, мов орел; народ, мови якого ти не розумієш;A}20служитимеш твоїм ворогам, які Господь пошле на тебе, - в голоді, у спразі, в наготі, терпівши в усьому нестаток; вони накладуть тобі залізне ярмо на шию, поки не знищать тебе.'I2/За те, що ти не служив весело Господеві, твоєму Богові, радіючи серцем у всіх достатках,!2.І будуть ці прокляття на тобі та на твоєму потомстві ознакою і дивом повіки.}2-Отак упадуть на тебе всі ці прокляття, і гонитимуть за тобою, і поразять тебе, поки не загинеш; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого, і не додержав заповідей і установ його, які він тобі заповідав.$C2,Він тобі позичатиме, ти ж не будеш йому позичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.H 2+Приходень, що серед тебе, зноситиметься дедалі вище й вище над тобою, а ти падатимеш дедалі нижче й нижче.nW2*Всі твої дерева й усі плоди твоєї землі сарана поз'їдає.2)Сини й дочки вродяться в тебе, але твоїми вони не будуть, бо підуть у неволю.7 i2(Оливкове дерево буде в тебе по цілім твоїм краю, та не намастишся олією, бо маслини пообпадають.1 ]2'Насадиш і обробиш виноградники, а вина не питимеш і не назбираєш нічого, бо черва поїсть усе. 2&Багато насіння нестимеш на поле, а мало збиратимеш, бо пожере його сарана.? y2%і зробишся дивовищем, приказкою та посміховиськом серед усіх народів, до яких приведе тебе Господь.' I2$Поведе Господь тебе й твого царя, що його поставиш над собою, до народу, якого ні ти не знав, ні твої батьки; і служитимеш у нього іншим богам, дереву та каменю,[12#Поб'є тебе Господь лихими болячками на колінах і на голінках, від підошви аж до тім'я, і ти не спроможешся вигоїтись,dC2"Ти втратиш розум на вид того, що побачать очі твої.gI2!Врожай із твого поля й усю твою працю їстиме народ, якого ти не знаєш; а тебе будуть повсякчасно тільки гнітити й утискати.wi2 Твоїх синів і твоїх дочок пооддають іншому народові і твої очі бачитимуть це та й плакатимуть щодня по них, та ти будеш безсильний.a=2Вола твого заріжуть перед твоїми очима, й ти не їстимеш з нього; твого осла заберуть у тебе, й він не повернеться більше тобі; твоїх овець пооддають твоїм ворогам, і нікому буде помогти тобі.q]2Засватаєш жінку, а візьме її собі інший; збудуєш хату, а жити в ній не будеш; насадиш виноградник, а користатися з нього не будеш.D2так що ходитимеш навпомацки опівдні, як ходить сліпий у темряві, і ніяка справа тобі не пощастить; ти зазнаєш тільки гнету й заздрости, та й нікого не буде, щоб тебе рятувати. 0~}j|v|{"z y xww~vvMuUtOsdrrqipoonmmRllkjiih1g@fedcc0ba``#_&^*]'\h[ZYY2XXVUTkSwRAQaPvOO]NBMLfKwJIkHHG9FEED'BAA0@?^>>=k<;y:988"7F65432100/.~--+))(3'"%$#"!! !''$5n - w $ s uc=Sd00[<І як тільки ті, що несли кивот, прийшли до Йордану, і ноги священиків, що несли кивот, замочилися край води, - Йордан же виступає всюди з берегів під увесь час жнив, -k Q<Як же народ рушив зо своїх наметів, щоб переправитись через Йордан, священики, що несли ковчег завіту, були перед народом.= u< І коли ноги священиків, що несуть кивот заповіту, Господа всієї землі, стануть у воді йорданській, води йорданські розділяться: ті, що надпливають згори, стануть валом.”% E< Тому виберіть собі дванадцять чоловік з колін Ізраїля, по одному чоловікові з коліна. < оце кивот завіту Господа всієї землі пройде перед вами через Йордан. -< Ось по чому взнаєте, що посеред вас є Бог живий, і що він прожене геть з-перед вас ханаанян, хеттитів, хіввіїв, перізіїв, гіргашіїв, аморіїв та євусіїв: 7i< І промовив Ісус до синів Ізраїля: “Підійдіть ближче та послухайте слів Господа, Бога вашого.@{<Ти ж повелиш так священикам, що несуть ковчег завіту: Як дійдете до Йордану, станьте на краю берега.”<Господь сказав Ісусові: “Сьогодні почну звеличувати тебе в очах всього Ізраїля, щоб вони зрозуміли, що як я був з Мойсеєм, так буду і з тобою.zo<А до священиків Ісус промовив: “Візьміть кивот завіту та простуйте перед народом.” І взяли вони кивот завіту й пішли перед народом.-U<І сказав Ісус народові: “Освятіться, бо взавтра Господь буде творити чудеса між вами.”O<Та нехай буде між вами і ним віддалі яких дві тисячі ліктів; не наближуйтесь до нього! Таким робом знатимете дорогу, якою маєте простувати: бо цією дорогою ви ще ніколи не ходили.”5<наказуючи народові: “Як побачите кивот завіту Господа, Бога вашого, та священиків-левітів, що несуть його, рушайте з вашого місця й ідіть слідом за ним.|s<А як проминуло три дні, громадська старшина перейшла по таборі, !<Устав Ісус і всі сини Ізраїля рано-вранці й рушили вони з Шіттіму та й прибули до Йордану й заночували там перше, ніж переправитись через нього.C<І сказали вони Ісусові: “Господь віддав нам у руки всю землю, а всі її мешканці отетеріли перед нами.”~<Тоді оті два чоловіки, спустившися з гір, повернулися назад, перейшли (через Йордан), прийшли до Ісуса Навина і розповіли йому все, що їх спіткало.l}S<Пішли ті і, прибувши в гори, просиділи там три дні, аж поки не повернулася погоня, що їх шукала скрізь по дорозі, але не найшла.Y|-<Вона їм каже: “Гаразд, нехай буде по вашому.” І відпустила їх, і як вони пішли, прив'язала червону мотузку до вікна.F{<Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.”Zz/<Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті - кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся.lyS<Ось як ми увійдемо в землю, ти прив'яжеш до вікна, через яке спустила нас долів, оту червоноткану мотузку й збереш до себе в хату твого батька і твою матір, і твоїх братів, і всю родину твого батька. x;<Відказали їй чоловіки: “Ми хочемо виконати клятву, якою ти змусила нас поклястись.w9<І сказала їм: “Ідіть у гори, щоб не надибала вас погоня, й переховайтесь там три дні, поки не повернеться погоня назад, а тоді підете собі вашою дорогою.”"v?<Тоді вона спустила їх через вікно мотузком додолу, бо хата її була при самім мурі.Eu<І відказали їй чоловіки: “Душі наші позакладаємо за вас, якщо ви не розголосите цієї нашої справи; а коли Господь дасть нам цю землю, ми виявимо до тебе добрість і вірність.”ty< що зоставите живими батька мого й матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх тих, що їм належать, і вирятуєте життя наше від смерти.”|ss< Отож кляніться мені, прошу, Господом, що за мою добрість до вас і ви теж покажете добрість домові батька мого, вдайте мені певний знак,vrg< Почули ми про це, й охляло серце наше, і ні в кого нема більш духу перед вами, бо Господь, Бог ваш - Бог на небі вгорі і на землі внизу.~qw< чували ми про те, як Господь висушив був воду у Червонім морі перед вами, як ви виходили з Єгипту, і про те, що ви були вчинили обом царям аморійським, Сихонові та Огові, по тім боці Йордану, що ви їх вигубили.mpU< та й каже до них: “Я знаю, що Господь дав вам цей край, бо на нас напав страх перед вами, й усі мешканці краю помліли перед вами;xok<Перше ніж поклалися ті спати, вийшла вона до них на горище,ynm<От люди й кинулися за ними навздогін шляхом до Йордану, до броду; і зараз же, як вийшли ті, що гналися за ними, замкнено (міську) браму.-mU<Сама ж, вивівши їх на покрівлю, сховала у льнянім бадиллі, що було складене в неї на горищі.ule<Але як смеркалось і мали замикатись брами, вони вийшли; не знаю, кудою подалися ці люди. Поспішіться за ними, то й наздоженете їх.”k<А молодиця, що взяла була й сховала обох чоловіків, каже: “Воно правда, що прийшли були до мене чоловіки, та звідкіль вони, мені не відомо.j<І послав цар єрихонський до Рахав з наказом: “Виведи людей, що прибули до тебе та й увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли обстежити всю країну.”Wi)<Але цареві єрихонському було донесено: “Ось прийшли сюди цієї ночі якісь люди з ізраїльтян на розглядини краю.”rh a<З Шіттіму послав Ісус Навин двох чоловіків потай на розглядини, наказавши їм: “Ідіть, обстежте країну, особливо ж Єрихон.” Пішли вони та й зайшли в хату блудниці, на ім'я Рахав, та й заночували там. g <Кожний, що ставитиме спротив твоєму повелінню й не слухатиметься твого наказу в усьому, буде покараний смертю. Будь тільки мужнім і хоробрим.”_f ;<Так, як слухалися ми в усьому Мойсея, так слухатимемо й тебе, аби тільки Господь, Бог твій, був з гобою, як був з Мойсеєм.5e g<І відповіли вони Ісусові: “Усе, що повелів єси нам, зробимо, і куди б ти нас не післав, підемо.bd A<аж поки Господь не дасть спокою вашим братам, як і вам, і вони теж не заволодіють землею, що Господь, Бог ваш, дасть їм. Тоді повернетесь собі у вашу спадкоємну землю й володітимете нею, у землю, що Мойсей, раб Господній, дав вам по цім боці Йордану, на схід сонця.”Nc <Жінки ваші, діти ваші й ваша скотина зостануться в землі, що Мойсей дав вам по цім боці Йордану; ви ж усі, боєздатні люди, виступите збройно на чолі з братами вашими і допоможете їм,jb Q< “Спогадайте слово, що вам заповідав Мойсей, слуга Господній, коли сказав: Господь, Бог ваш, дав вам спокій і дав вам цю землю.a < До рувимлян же та гадіїв та до півколіна манассіян Ісус промовив: c` C< “Перейдіть посеред народу й накажіть народові: Заготуйте собі живности, бо через три дні ви перейдете через оцей Йордан, щоб увійти і зайняти землю, що Господь, Бог ваш, дає вам у посілість.”H_  < І повелів Ісус начальникам народу: e^ G< Отож наказую тобі: будь мужнім і хоробрим; не лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався.”w] k<Нехай книга цього закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч, щоб пильно виконати все, що в ній написано; тоді бо матимеш успіх у твоїх справах і тоді буде тобі щастити.^\ 9<Лише будь мужнім і вельми хоробрим, щоб достеменно чинити за законом, як наказав тобі Мойсей, слуга мій. Не звертай від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб тобі щастило в кожній твоїй справі._[ ;<Будь мужнім і хоробрим: ти бо маєш передати цьому народові в посілість землю, про яку я клявся їхнім батькам, що дам їм.PZ <Ніхто не встоїть перед тобою, поки віку твого; як був я з Мойсеєм, так буду з тобою; я не полишу тебе і не покину.|Y u<Від пустині до цього Ливану й від великої ріки, ріки Ефрату, уся земля хеттитська, аж до Великого моря на захід сонця, буде вашим краєм.X '<Усяке місце, де ступите підошвою ноги вашої, я дам вам, як сказав був Мойсеєві.XW -<“Мойсей, слуга мій, помер; тож устань, перейди оцей Йордан, ти й увесь цей народ, у землю, що я дам їм (синам Ізраїля).AV <Після смерти Мойсея, Господнього раба, сказав Господь Ісусові Навинові (синові Нуна), слузі Мойсея: YU-2" як і потужною рукою й усіма великими та страшними чудесами-дивами, що їх появив Мойсей перед очима всього Ізраїля.T2" так знаками й чудесами, які Господь послав його зробити в Єгипетській землі над фараоном і над усіма його рабами та й над усім його краєм,*SO2" Не з'явився більше такий пророк в Ізраїлі, як Мойсей, з яким Господь розмовляв віч-на-віч,R72" А Ісус Навин наповнивсь духом мудрости, бо Мойсей поклав був на нього свої руки; тож і слухали його сини Ізраїля і чинили, як заповідав Господь Мойсеєві.LQ2"Плакали по Мойсеєві сини Ізраїля тридцять день у Моав-степу; та й скінчилися дні плачу - жалоби по Мойсеєві.-PU2"Було ж Мойсеєві сто двадцять років, як умер; очі його не потемнішали, і сила його не зникла./OY2"Поховано його в долині, в Моав-землі, проти Бет-Пеору; і по цей день ніхто не знає його гробу. N2"Там і помер Мойсей, раб Господній, у Моав-землі, по Господньому слову.IM 2"І промовив до нього Господь: «Це земля, що про неї клявсь я Авраамові, Ісаакові та Якову, словами: Я дам її твоєму потомству. Я дам тобі побачити її очима, але туди ти не ввійдеш.»L}2"і Негев і околицю і поділля Єрихону, пальмового міста, аж до Цоару.K52"увесь Нафталі-край і землю Ефраїма та Манассії, всю землю Юди, до Західнього моря,rJ a2"Тоді Мойсей зійшов із Моав-степу на гору Нево, на верх Пізга, що проти Єрихону, і показав йому Господь усю Гілеад-землю до Дана,\I32!Блажен єси, Ізраїлю! Котрий народ такий, як ти, якого б вирятував Господь, щит допомоги твоєї і меч твоєї слави? Тобі будуть леститись твої вороги, а ти ступатимеш по їхніх висотах.»WH)2!Ізраїль живе собі безпечно, джерело Якова - окремо, в землі, багатій хлібом та вином, де з неба скрапує роса.RG2!Прибіжище твоє - Бог предвічний, підпора - руки віковічні; він прогнав ворога перед тобою, і сказав: Знищ!GF 2!Немає такого другого, як Бог Єшуруна! Він летить у небесах тобі на допомогу, у своїй величі на хмарах.E2!Твої засуви нехай будуть із заліза та криці, і сила твоя - як дні твої.YD-2!Про Ашера говорив: Благословен Ашер поміж синами; нехай улюблений буде між братами, нехай в олії миє свої ноги.]C52!Про Нафталі сказав: Нафталі ласкою ситий, сповнений Господнього благословення; півднем і заходом хай заволодіє.qB]2!Про Дана ж мовив: Дан - це левеня, що вискакує з Башану.:Ao2!Собі він вибрав щонайкращу частку, там, де княжа частка, був захований; і як зібралися князі народу, сповнив Господню справедливість і рішення його над Ізраїлем.J@2!А про Гада говорив: Благословен той, хто поширює Гада! Він, наче лев, розлігся, і роздирає рам'я та тім'я.k?Q2!Вони кличуть народи на гору, і там приносять справедливі жертви; бо вони ссуть багатства моря і скриті в піску скарби.1>]2!Про Завулона ж мовив: Радуйся, Завулоне, у твоїх виправах, а ти, Іссахаре, у твоїх наметах!#=A2!Первенця-бугая велич у нього, роги у нього, як роги в буйвола; ними він битиме народи аж до країв світу. Такі сили-силенні Ефраїма, та тисячі Манассії.<)2!І всіма скарбами землі, й усім, що в надрах її; і ласка того, хто живе в кущі, нехай на голову Йосифа зійде, на тім'я благословенного між братами.;32!Найкращим, що тільки е, предковічних гір, усім достатком горбів відвічних;v:g2!Найкращими плодами сонця, найкращим урожаєм місяців;g9I2! Про Йосифа так сказав: Благословенна Господом земля його найціннішими дарами неба вгорі і безоднями, що лежать унизу.\832! А про Веніямина мовив: Пестун Господень живе безпечно! Всевишній захищає щодня його, та й живе в нього в обіймах.27_2! Благослови, Господи, його зусилля, і праця рук його нехай буде тобі угодна; розторощи крижі його ворогам, і тим, що його ненавидять, щоб вони більше не встали.p6[2! Вони навчають Якова твоїх звичаїв, Ізраїля закону твого; приносять кадило перед тобою, всепалення на жертовнику твоєму.-5U2! Він же про батька-матір мовив: Я довго їх не бачив! Він не визнав своїх братів і власних дітей не визнав; але слово твоє зберегли; дотримуються твого союзу.84k2!Про Леві ж сказав: Дай твої Туммім Леві, і твої Урім - чоловікові, побожному супроти тебе, - що його випробував єси при Массі, що з ним став єси на прю біля вод Меріви;+3Q2!А це для Юди - і промовив: Вислухай, Господи, голос Юди і приведи його до свого народу; він борониться власними руками, прийди йому з допомогою проти ворогів.y2m2!Нехай живе Рувим, нехай не вмирає, хоч не буде його багато.+1Q2!І цар постав у Єшуруні, коли збиралися голови народу, ізраїльські покоління разом. 02!Закон, що його заповідав нам Мойсей. Його насліддя - громада Якова.Y/-2!Справді ж він любить народи. Всі їхні святі в твоїй руці, вони припали до твоїх ніг, і зважають на твої слова;.2!Він промовив: "Господь прийшов із Синаю, явивсь нам із Сеїру; засяяв з гори Парану, прийшов із Меріва-Кадешу. А з його правиці вогонь палає.=- w2!А ось благословення, яким Мойсей, чоловік Божий, поблагословив синів Ізраїля перед своєю смертю.;,q2 4Ось чому ти її тільки побачиш перед собою, туди ж не ввійдеш, у ту землю, що її я дав синам Ізраїля.»+y2 3бо ви були мені невірні серед синів Ізраїля над водами Меріва-Кадешу, у Сін-пустині, тим що не явили своєї святости серед синів Ізраїля.x*k2 2ти помреш на горі, що на неї зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, як Арон, твій брат, помер на Гор-горі і приєднався до свого народу,y)m2 1«Зійди на ці гори Аварім, на Нево-гору, яка в землі Моав, проти Єрихону, і подивись на Ханаан-землю, яку даю синам Ізраїля у власність;k(Q2 0Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами: z'o2 /Бо це не пусте для вас слово; це - життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти.»&&G2 .то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону.t%c2 -Коли Мойсей скінчив промовляти ці слова до всього Ізраїля,#$A2 ,Прийшов Мойсей і промовив усі слова тієї пісні, до вух народові, він сам і Ісус Навин.#32 +Радуйтеся, народи, з його людом; бо він помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах своїх, землі ж своїй, своєму народові простить.»a"=2 *Напою кров'ю мої стріли, а меч свій нагодую м'ясом, кров'ю забитих і полонених, розкуйовдженими головами ворогів.q!]2 )Я вигострю блискучий меч і візьму в свою руку справедливість. Тож помщуся на моїх ворогах і ненависникам своїм відплачу.l S2 (Бо я зведу руку мою до неба і скажу: Я живу вічно!mU2 'Дивіться отже, що я, я - Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується.iM2 &Де ті, що тук їхніх жертв їли, що вино возліянь їхніх пили? Хай встануть і хай вам допоможуть, хай охороною вам будуть!ym2 %Тоді він скаже: Де ж їхні боги, скеля, до якої прибігали?{2 $Бо Господь судитиме народ свій і змилується над своїми рабами, як побачить, що зникла сила, що нема вже більш ні раба, ні володаря.ue2 #Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить.2 "Хіба ж не сховане це в мене, не під печаттю в мене в скарбниці?eE2 !Вино їхнє - їдь гадюча, погубна отрута гадів.G 2 Лоза бо їхня - лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград - полин, гіркота - їхні грона. 2 Та не така їхня скеля, як наша Скеля, самі й вороги наші так судять. 2 Як міг би один тисячу гнати, а двоє - пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув?%2 Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде.sa2 Це ж народ, позбавлений глузду, і розуму в них немає.nW2 Якби я не боявся глуму ворога, Щоб гнобителі їхні, побачивши те, не казали: Рука наша потужна, а Не Господь усе це вчинив.vg2 Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам'яті в людей;0[2 Ззовні меч убиватиме, а всередині - жах, і юнака, й юначку, і немовлятко із сивим дідом.E2 Вони загинуть з голоднечі, їх спалить жар і чума люта. Зуби звірів пошлю на них і отруту плазунів.{q2 Нагромаджу на них нещастя, витрачу проти них стріли мої;gI2 Бо вогонь мого гніву загорівся; горить аж до Підземелля-Прірви; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір. 2 Вони збудили ревнощі мої небогом, розгнівали мене своїми бовванами; а я збуджу їх ревнощі ненародом, я роздратую їх - людом глупим.t c2 Та й промовив: Сховаю лице моє від них, і побачу, який кінець їх буде; вони бо - кодло перевертнів, діти, що вірности не мають. 2 Побачив те Господь і відкинув у гніві власних синів і дочок власних. 52 Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, забув про Бога, що породив тебе.u e2 Жертву приносили бісам, не Богові, богам, яких і не знали досі; новим, які поприходили недавно, яких батьки їхні не шанували.2 Вони розсердили його божищами чужими, гидотами його роздратували.}u2 Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала.#2 Коров'ячу сметану й молоко овече, разом із туком ягнят, башанських баранів, козлів, з тучним зерном пшениці, і пив ти кров грона - вино шипуче.]52 Водив його по вершинах краю, годував його плодами поля; давав йому мед зо скелі ссати й олію з каменя твердого;p[2 Господь один водив його, не було з ним чужого бога.p[2 Як орел манить (до злету) своїх малят і над орлятами ширяє, так простер він крила, підхопив його та й поніс на своїх перах.'I2 Господь знайшов його в краю пустиннім, у дикій пустелі, що її виття звірів наповнює, і заходивсь його пестити, за ним ходити, та берегти, мов зіницю ока.}u2 Господня ж частина - народ його, Яків - уділ його насліддя.gI2 Коли Всевишній призначав людям насліддя, коли розділяв народи, то встановив народам межі, за числом синів Ізраїля: |6~}>|| zyxwvtsr=qypponnZmlkk*jrihgee?dcybv`\_{^]\\G[YXWVV8UTqS"QQ1OOMMLK JDI HPFEDCXBsAp@.?9=Як же Ізраїль вибив геть усіх мешканців Аї в полі та в пустині, кудою погналась була за ним погоня, і як усі вони до останнього полягли від вістря меча, увесь Ізраїль повернувся в Аї і вигубив його вістрям меча.^7<Царя ж Аї взято живцем і приведено перед Ісуса.U%<Інші вийшли теж з міста їм назустріч, і таким робом опинились вони посеред ізраїльтян, що були з одного й з другого боку, і били їх ізраїльтяни, поки не зосталось ні живого, ні втікача.xk<Ісус і ввесь Ізраїль, побачивши, що засідка здобула місто і що дим знімається над містом, обернулись назад і розбили людей Аї-міста.kQ<Оглянулись мешканці Аї-міста й побачили дим, що знімається над містом до неба, й ніхто з них не мав уже спромоги ні туди, ні сюди втікати, бо ті, що втікали в пустиню, обернулись проти своєї погоні. <Як тільки він простяг руку, люди, що були в засідці, схопились хутенько зо свого місця, і бігцем увійшли в місто, взяли його й негайно підпалили.(~K<Тоді Господь промовив до Ісуса: “Простягни списа, що в твоїй руці, проти Аї, бо я даю його тобі в руки.” І простяг Ісус списа, що був у руці його, проти міста.}<Нікого не зосталось в Аї, ані в Бетелі, що не вийшов би, щоб гнатися за Ізраїлем; полишили місто відкритим і пустилися в погоню за Ізраїлем.X|+<І скликано тоді ввесь народ, що був у місті, щоб гнатися за ними; і кинулись вони за Ісусом і віддалилися від міста.${C<Ісус і всі ізраїльтяни вдали, ніби їх розбито, і кинулись навтеки по дорозі в пустиню.?zy<Як же побачив те цар Аї, встав він раненько й рушив у бій проти Ізраїля, сам він і ввесь його люд, на схил проти Арави. Не знав же він, що за містом засіла на нього засідка.~yw< А військо розташувалось усім табором на північ від міста, й його задні ряди були на захід від міста; Ісус же провів цю ніч серед долини.Fx< Тоді взяв Ісус яких п'ять тисяч чоловік та й примістив їх у засідку між Бетелом та Аї, на захід від міста.w < Увесь збройний люд, що був з ним, рушив і, наблизившись, підійшов до міста, і отаборився на північ від Аї, так що між ним та містом була долина.jvO< На другий же день устав Ісус рано-вранці, переглянув військо й рушив на його чолі, сам він і старшина Ізраїля, на Аї-місто.fuG< І вислав їх Ісус, і пішли вони в засідку й засіли між Бетелом та Аї, на захід від Аї. Ісус же ночував тієї ночі серед народу.Lt<А як візьмете місто, запалите його вогнем, чинивши згідно з Господнім словом. Глядіть же, Це мій вам наказ!”s%<ви встанете з засідки й займете місто; Господь, Бог ваш, дасть вам його в руки. r<І от вони кинуться за нами, аж поки ми їх відтягнемо від міста, бо гадатимуть, що ми втікаємо, як і перше, від них; і як ми будемо втікати від них,cqA<Я ж з усім народом, що зо мною, підійдемо до міста, і як вони вийдуть проти нас, як першим разом, ми будемо втікати від них.py<з таким наказом: “Глядіть, ви маєте зробити засідку на місто, з тилу міста; не відходьте надто далеко від міста й будьте всі напоготові.bo?<Вирядився Ісус зо своїм збройним людом, щоб іти на Аї. Вибрав він тридцять тисяч хоробрих вояків та й вислав їх уночіn!<Ти зробиш з Аї та з його царем, як був зробив з Єрихоном та його царем; одначе здобич і скотину заберете собі. Та гляди, зроби засідку з тилу міста.”_m ;<Господь сказав Ісусові: “Не бійся і не занепадай на дусі. Візьми з собою ввесь люд, здатний до бою, та встань і йди на Аї. Ось я даю тобі в руки царя Аї, його народ і його місто; й його землю.l5<Над ним насипано велику купу каміння, що стоїть по цей день. Тоді Господь припинив палкий гнів свій. Тому і називається те місце по цей день Ахор-долина.6kg<І промовив Ісус: “Чому навів ти на нас нещастя? Нехай же так Господь наведе сьогодні на тебе нещастя.” І ввесь Ізраїль побив його камінням і, каменувавши їх, спалили.j <Тоді Ісус узяв Ахана, сина Зераха, срібло, плащ і паличку золота, синів його й дочок його, волів його та ослів його й його вівці та шатро, і все, що було в нього, і разом з усім Ізраїлем випровадив їх на Ахор-долину.7ii<Взяли вони все те з шатра, принесли до Ісуса й до всіх синів Ізраїля та й поклали перед Господом.Qh<Послав тоді Ісус посланців, і ті побігли до шатра, аж воно так: сховано все в шатрі в нього, а срібло насподі.g<побачив я між здобичю гарний плащ шінеарський, двісті шеклів срібла та паличку золота вагою п'ятдесят шеклів. Зазіхнув я на те та й узяв собі; он воно закопане в землі серед мого шатра; срібло під ним насподі.”7fi<І відповівів Ахан Ісусові: “Справді я згрішив перед Господом, Богом Ізраїля; ось таке вчинив я: !e=<І сказав Ісус до Ахана: “Сину мій, дай славу Господеві, Богові Ізраїля, й вияви пошану до нього. Признайсь мені, що вчинив ти; не втаюй передо мною нічого.”ydm<врешті звелів приступити його домові, чоловік за чоловіком, і жереб випав на Ахана, сина Кармі, сина Завді, сина Зераха, з коліна Юди.uce<Тоді велів він приступити родам Юди, й жереб упав на рід Зераха, далі наблизився рід Зераха, дім за домом, і був вказаний дім Завді;Bb<Встав Ісус рано вранці й звелів Ізраїлеві приступити коліно за коліном, і жереб упав на коліно Юди.a<Того, що піймають із забороненим, спалять вогнем разом з усім його майном, бо він переступив заповіт Господній і вчинив ганебну річ в Ізраїлі.”-`U<Ось тому завтра вранці ви виступите сюди коліно за коліном; і те коліно, що його вкаже Господь, приступить за родами, рід же, що виділить Господь, приступить дім за домом, а дім, що його вкаже Господь, приступить чоловік за чоловіком._< Встань! Освяти народ і повели: Освятіться на завтра, бо так каже Господь, Бог Ізраїля: Проклятий перебуває, Ізраїлю, посеред тебе. Ти не здолаєш устоятися перед твоїми ворогами, поки не усунете прокляте з-поміж себе.b^?< Тому то й не здолають сини Ізраїля встоятися перед своїми ворогами й тікатимуть навтеки від них, бо вони підпали під прокляття. Не буду я більше з вами, якщо не усунете прокляте з-поміж себе.]%< Ізраїль згрішив, він переступив союз мій, що я їм заповідав; присвоїли собі дещо із забороненого та й, укравши, сховали його, поклавши в своїм обозі.\< А Господь промовив до Ісуса: “Встань! Чого це припав ти лицем до землі?[< Почують "про це ханааняни й усі мешканці краю, оточать нас та й викорінять із землі наше ім'я. І що тоді ти вчиниш для великого імени твого?”$ZC<Ой Господи, і що я маю казати після того, як Ізраїль удався до втечі від своїх ворогів?MY<І сказав Ісус: “Ой Господи, Боже! Чи то ж на те перевів ти через Йордан народ цей, щоб видати нас у руки Аморія, щоб знищити нас? Коли б то ми радше були зостались по той бік Йордану!X9<Тоді Ісус роздер на собі одежу й упав обличчям до землі перед кивотом Господнім аж до вечора, він і старші Ізраїля; і посипали вони собі землею голови.)WM<що вбили з них якихось тридцять шість чоловіка, і гналися за ними з-перед брам аж до Шеваріму, б'ючи їх здовж по схилу. Серце розтануло в народі й узялося водою.)VM<От і пішло туди з народу якихось три тисячі чоловік, але мусіли були втікати від аїян,9Um<І повернулись вони до Ісуса й кажуть йому: “Не треба йти всьому народові. Нехай підуть якихось дві-три тисячі та й ударять на Аї. Не труди туди всього люду, бо їх мало.”T<Ісус послав людей з Єрихону в Аї, що поблизу Бет-Авена, на схід від Бетела, і сказав їм: “Ідіть і розгляньте край.” Люди пішли й розстежили Аї.ES <Та сини Ізраїля провинилися щодо забороненого, бо Ахан, син Кармі, сина Завді, сина Зераха, з коліна Юди, узяв із забороненого, і запалав гнів Господній проти синів Ізраїля.Ry<Господь був з Ісусом і слава про нього рознеслась по всій країні.vQg<Того часу проголосив Ісус таке прокляття: “Проклятий хай буде перед Господом той, хто зважиться відбудувати це місто. Він заснує його на первородному своєму, а на наймолодшому поставить його браму.”WP)<А Рахав блудницю, родину її батька і все, що було в неї, зоставив Ісус живими, і пробуває вона серед Ізраїля й досі, бо переховала вона вивідувачів, що був послав Ісус розстежити Єрихон.qO]<Місто ж і все, що було в ньому, спалили; тільки срібло та золото та мідний і залізний посуд віддали в скарбницю Господнього дому.>Nw<Увійшли ті молоді розглядачі й вивели Рахав з батьком її та матір'ю, з її братами й з усім, що їй належало, та й усю її рідню вивели вони й лишили поза ізраїльським табором.My<Обом же розглядачам краю звелів Ісус: “Ідіть у хату до блудниці й, як заприсяглися ви їй, виведіть звідти жінку з усім, що їй належить.”aL=<І знищили вони вістрям меча, як анатему, все, що було в місті, чоловіків і жінок, і молодих і старих, волів, овець і ослів.\K3<І закричав народ, і засурмили. А як почув народ звук трубний, ще дужче закричав, і впали мури міста на землю, й народ запопався дертися в місто, кожен прямо перед собою, й захопили місто._J9<Все срібло й золото й увесь мідний та залізний посуд нехай буде посвячений Господеві й увійде в Господню скарбницю.”UI%<Самі ж ви бережіться добре забороненого, щоб, бува, не накликали на себе прокляття, взявши що з забороненого, та не підвели табір Ізраїля під анатему й не навели на нього якогось лиха.XH+<І нехай місто, саме воно з усім, що є в ньому, буде знищене для Господа. Живою зостанеться тільки Рахав блудниця й усі, що з нею в хаті, бо вона переховала посланців, що їх ми були послали.5Ge<А за сьомим разом засурмили священики, й Ісус сказав людям: “Гукайте! бо Господь дав вам місто.7Fi<Сьомого ж дня встали вони рано, коли займалося на зорю, та й обійшли звичайним робом сім разів навколо міста; тільки цього дня обійшли вони сім разів навколо міста.XE+<Отаким робом на другий день обійшли вони один раз навколо міста і повернулись у табір. Так чинили вони шість днів.}Du< Сім священиків, що несли сім сурем з баранячих рогів, ішло перед кивотом Господнім та, йдучи, все трубили в труби, а збройні йшли перед ними; ті ж, що сунули ззаду, йшли за кивотом Господнім і, йдучи, сурмили.zCo< Устав Ісус рано-вранці, і священики взяли ковчег Господній.>Bw< Ісус обвів ковчег Господній один раз навколо міста, й потім повернулись у табір і там переночували.+AQ< І повелів Ісус народові: “Не вигукуйте, щоб і голосу вашого не було чути й щоб ні пари з уст ваших, поки я не повелю вам: Гукайте! - тоді й видайте бойовий оклик.”C@< Збройні ж ішли перед священиками, що сурмили, а ті, що тяглися ззаду, йшли за ковчегом і, йдучи, сурмили.W?)<І так воно сталось, як наказав Ісус народові; сім же священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, виступили перед Господом і засурмили, а кивот Господнього завіту йшов за ними.A>}<А до народу він сказав: “Ідіть наперед і обійдіть навколо міста; збройні ж перед кивотом Господнім.”(=K<І покликав Ісус Навин священиків і сказав їм: “Візьміть кивот завіту, а сім священиків нехай несуть сім труб з баранячого рогу перед ковчегом Господнім.”K<<Як же засурмлять у баранячий ріг, то ввесь люд, як тільки почує знак трубний, хай кликне сильним окликом, і мури міста впадуть на землю, і народ увійде до нього там, де хто стояв.”;/<Сім священиків нехай несуть перед кивотом сім сурем з баранячого рогу, а дня сьомого обійдете сім разів навкруги міста, й нехай священики засурмлять.%:E<Ви всі, здатні до війни, обійдете навкруги міста один раз; і так робитимете шість днів.29_<І сказав Господь Ісусові: “Ось даю тобі в руки Єрихон і його царя та його сильних войовників.<8 u<Єрихон зачинився і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив, ані не входив до нього._79<Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: “Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе.” І Ісус вчинив так.:6o<А той відказав: “Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.” І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: “Що велить мій владика слузі своєму?”?5y< Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: “Чи ти наш, чи з ворогів наших?”14]< Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі.!3=< На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно.y2m< І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських.V1'< І сказав Господь Ісусові: “Сьогодні зняв я з вас єгипетський сором. "Тим і названо те місце Гілгал аж по цей день.40c<Коли вже ввесь люд до одного пообрізувано, пересиділи вони в таборі, аж поки не повигоювались.]/5<А замість них воздвигнув їхніх синів. Їх ось і пообрізував Ісус, вони ж були необрізані, в дорозі бо їх не обрізувано..'<Сорок бо років сини Ізраїля блукали в пустині, поки не вимер увесь народ, тобто здатні до бою, що вийшли були з Єгипту, а то тому, що вони не послухалися слів Господніх; то Господь поклявсь їм, що не побачать вони землі, яку прирік був їхнім батькам віддати нам, землю, що молоком і медом тече.-y<Бо ввесь народ, що був звідти вийшов, був обрізаний, а ввесь народ, що народився в пустині, в дорозі, по виході з Єгипту, не був обрізаний.2,_<А причина, чому Ісус обрізав їх, була ось яка: всі люди, що були вийшли з Єгипту, чоловічої статі, всі здатні до бою, повмирали в дорозі на пустині, по виході з Єгипту. +<І зробив собі Ісус камінні ножі й обрізав синів Ізраїля на Аралот-горбі.0*[<Того часу повелів Господь Ісусові: “Зроби собі камінні ножі й обріж удруге синів Ізраїля.”E) <Як же всі царі аморійські, що по тім боці Йордану на заході, і всі царі ханаанські, що над морем, почули, що Господь висушив йорданську воду перед синами Ізраїля, аж поки вони не перейшли, серце їм зомліло і в них дух підупав супроти синів Ізраїля.M(<щоб усі народи на землі знали руку Господню, що вона могутня, й щоб ви боялись Господа, Бога вашого, завжди.”\'3<Бо Господь, Бог ваш, висушив йорданську воду перед вами, аж поки ви не перейшли, так само як зробив був Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив був перед нами, аж поки не перейшли ми;&}<то ви поясните синам вашим: Ізраїль перейшов по-сухому Йордан цей.4%c<і сказав до синів Ізраїля: “Якщо ваші сини питатимуть колись батьків своїх: Що то за каміння? -$<Тих же дванадцять каменів, що взяли були з Йордану, поставив Ісус у Гілгалі,C#<Народ вийшов з Йордану десятого дня першого місяця й отаборився в Гілгалі, по східнім боці Єрихону.k"Q<І як священики, що несли кивот Господнього завіту, вийшли з-посеред Йордану, і ноги їх торкнулися суші, повернулась йорданська вода до русла свого й розіллялась, як і перше скрізь понад берегами.a!=<І повелів Ісус священикам: “Вийдіть з Йордану!” <“Вели священикам, що несуть кивот свідоцтва, щоб вийшли з Йордану.”9o<Господь сказав Ісусові: cA<Того дня звеличив Господь Ісуса в очах усього Ізраїля, й вони поважали його так, як поважали Мойсея, поки було віку його.&G< До сорока тисяч збройного люду двигнулося перед Господом на війну в степи єрихонські.E< Рувимляни, гадії й півколіна Манассії перейшли збройно на чолі синів Ізраїля, як наказав був їм Мойсей.@{< Після того як увесь народ скінчив переправу, перейшов і кивот Господній, і священики поперед народу.< Священики ж, що несли ковчег, стояли серед Йордану, аж поки не виконано все те, що наказав був Господь Ісусові промовити до людей, і згідно з усім, що Мойсей доручив був Ісусові. А народ переходив, поспішаючи.'I< Потім Ісус поставив Дванадцять каменів також серед Йордану, на тому місці, де стояли йоги священиків, що несли кивот завіту; і зостались вони там посьогодні.%<І як велів Ісус, так і вчинили сини Ізраїля; взяли дванадцять каменів з-посеред Йордану, як Господь заповів був Ісусові, по числу колін синів Ізраїля, і винесли їх із собою на місце, де заночували, і там їх поскладали.b?<ви їм відповісте: Бо вода йорданська розділилась перед кивотом завіту; як він переходив через Йордан, вода йорданська розділилась, і це каміння має бути для синів Ізраїля на вічну пам'ять.”>w<щоб то було між вами знак; як питатимуть вас колись ваші сини: що воно, мовляв, значить, оте каміння? -)<і сказав їм: “Ідіть перед ковчег Господа, Бога вашого, на середину Йордану, та винесіть кожен з вас по каменю на плечах, по числу колін синів Ізраїля,K<Тоді Ісус покликав дванадцять чоловік, яких призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного коліна,jO<і повеліть їм: Візьміть собі звідсіль, з-посеред Йордану, з того місця, де стояли ноги священиків, дванадцять каменів, та й понесіть їх із собою й покладіть на тому місці, де заночуєте цієї ночі.”#<“Виберіть собі з народу дванадцять чоловік, по чоловікові з кожного коліна, -<І коли ввесь народ закінчив переправу через Йордан, сказав Господь Ісусові: E<Священики ж, що несли ковчег завіту, стояли на суші посеред Йордану непорушно, тим часом як увесь Ізраїль переходив по сухому, аж покіль увесь народ не перейшов через Йордан.ue<вода зупинилась: та, що текла згори, стала валом вельми далеко, коло міста Адам, що біля Цартану; а та, що текла вниз у Арава-море, хоре Солоне, цілком відплила, і народ перейшов (Йордан) навпроти Єрихону. o~Z}{[zy)wwQvuts}rr ponmll,kWjihUg~fedcba]`_]\[ZYZWW4VeUTSQPMOZNNiMMKJJ IWH9FEDCAA#?>=<;::J87544&3M2110/.S-,e**);(2'$&r%i$J#j"B!!xcqCkr2rR0a ^ 8 BT T)o6g< Але сини Ізраїля не прогнали гешуріїв, ані маахіїв, тому й сидять вони між Ізраїлем по цей день.oY< усе царство Ога в Баша-ні, що царював у Аштароті та Едреї. Він був лишився останнім із рефаїв. Та Мойсей побив їх і повиганяв їх.%< Гілеад, Гешур-край, та Мааха-край, і всю Хермон-гору, та й увесь Башан до Салхи;1< і всі міста Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, до границі аммоніїв;3 a< від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, і міста, що серед долини та все Медва-поділля аж до Дівону;E < Одна бо половина коліна Манассії, а з нею рувимляни та гадії одержали свою спадщину, що дав їм Мойсей на тім боці Йордану, на схід сонця; так як дав їм Мойсей, слуга Господній:  /< Отож поділи цю землю в спадкоємство дев'ятьом колінам і півколінові Манассії.”L < Усіх, що живуть у горах, від Ливану до Місрефот-Маїму, усіх сидоніїв я прожену геть з-перед синів Ізраїля. Лиш поділи за жеребом цей край Ізраїлеві в спадщину, як я тобі заповідав.= u< також край гівліїв і ввесь Ливан, на схід сонця, від Ваал-Гаду під Хермоном-горою, аж до Хамат-входу.1]< ввесь край ханаанський, від Меари, що належить сидоніям, аж до Афека, до аморійської границі;|s< від Шіхора, на єгипетськім кордоні, до екронської межі на півночі, що вважається ханаанським - п'ять князів філістимлянських: газський, ашдодський, аскалонський, гатський та екронський, і аввії на півдні;'< Ось який край ще зостанеться: всі філістимлянські області й увесь Гешур-край,  =< Як же Ісус постарівся та похилився віком, промовив до нього Господь: “Ти вже постарівся й ветхий деньми став, а землі до завоювання лишилося ще багато.eE< цар тірцський, один; усіх царів - тридцять один.< цар дорський, на Дор-побережжі, один; цар народів Галилеї, один;zo< цар кадешський, один; цар йокнеамський, коло Кармелю, один;_9< цар таанахський, один; цар мегідський, один;jO< цар шімрон-меронський, один; цар акшафський, один;]5< цар мадонський, один; цар хацорський, один;[~1< цар афекський, один; цар шаронський, один;a}=< цар таппуахський, один; цар хеферський, один;_|9< цар македський, один; цар бетельський, один;_{9< цар лівнський, один; цар адулламський, один;Yz-< цар хормський, один; цар арадський, один;]y5< цар девірський, один; цар гедерський, один;]x5< цар еглонський, один; цар гезерський, один;]w5< цар ярмутський, один; цар лахішський, один;evE< цар єрусалимський, один; цар хевронський, один;uue< цар єрихонський, один; цар аїський, що біля Бетела, один;ute< на горах, на поділлі, в Араві, на схилах гір, у пустині й у Негеві; (землю) хеттитів, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв та євусіїв: -sU< А ось царі краю, яких звоював Ісус та сини Ізраїля по тім боці Йордану, на захід, від Ваал-Гаду, що в Ливан-долині аж до Лисої гори, що здіймається до Сеїру. і землю яку дав Ісус колінам Ізраїля в посілість, згідно з їхніми поділами,#rA< Мойсей, слуга Господній, та сини Ізраїля їх розгромили, і Мойсей, слуга Божий, дав їхню землю на власність рувимлянам та гадіям, та півколінові Манассії.*qO< і панував над Хермон-горою, над Салхою й над усім Башаном до гешурійської і маахійської границі, і над половиною Гілеаду, до границі Сихона, царя хешбонського.!p=< І землю Ога, царя башанського, останнього з рефаїв, що сидів у Аштароті та в Едреїo< і над Аравою до Кіннерет-моря на схід, аж до Арава-моря, Солоного моря, на схід, у напрямку до Бет-Єшімоту, а на південь нижче спусків Пізги.Bn< Сихон, цар аморійський, який сидів у Хешбоні й панував від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, від середини долини, над половиною Гілеаду аж до Яббок-річки, границі аммоніїв,$m E< Ось царі краю, що їх розбили сини Ізраїля й зайняли їх землю по тім боці Йордану на схід сонця, від Арнон-ріки аж до Хермон-гори, з усією східньою частю Арави.$lC< Так Ісус зайняв увесь край, як то велів Господь Мойсеєві, й віддав його на власність Ізраїлеві, згідно з їхніми поділами по колінах. І спочив край від війни.Ak}< Ані одного з анакіїв не зосталось у землі синів Ізраїля; лише в Газі, в Гаті та в Ашдоді дехто лишився.Oj< Того часу рушив Ісус, щоб викорінити анакіїв по горах, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, з усіх гір юдейських та з усіх гір ізраїльських; він винищив їх до ноги разом з їхніми містами.Ci< Бо сталось то від Господа, що закам'яніли серця їхні і виступили воювати з Ізраїлем, щоб винищити їх до ноги, без милосердя, щоб викорінити їх, як заповідав Господь Мойсеєві.Wh)< Не було ані одного міста, окрім хіввіїв, що жили в Гівеоні, що піддалось би мирно синам Ізраїля: усіх взяли війною.Rg< Довго воювавсь Ісус з усіма тими царями.$fC< від Лисої гори, що здіймається до Сеїру, аж до Ваал-Гаду в Ливанській долині, під Хермон-горою. Царів же їхніх усіх він захопив, скарав та постинав на смерть.\e3< Отак зайняв Ісус увесь той край: верховину, увесь Негев, всю Гошен-землю, поділля, Араву й Ізраїль-гору з її поділлям,d1< Як повелів Господь слузі своєму Мойсеєві, так повелів Мойсей Ісусові, і так учинив Ісус, не пропустивши ні слова з того, що Господь заповідав Мойсеєві.c< Усю здобич тих міст і скотину взяли сини Ізраїля собі, лише всіх людей висікли вістрям меча, винищили їх до ноги, не лишивши ані душі живої..bW< Та ні одного з тих міст, що стояли на горбах, не спалив Ізраїль, лише Хацор один спалив Ісус. a< Взяв Ісус також усі міста царів тих разом з їхніми царями і побив їх вістрям меча, і винищив дощенту їх, як повелів Мойсей, слуга Господній.`< і побили вони вістрям меча все живе, що в ньому було, винищивши їх до ноги, так що не зосталось у ньому ні душі живої; Хацор же спалив вогнем.U_%< Тоді Ісус, повернувшись назад, здобув Хацор, убив мечем його царя, бо Хацор колись був на чолі всіх цих царств,O^< Розправивсь із ними Ісус так, як велів йому Господь: коням їх поперерізував жили, а колісниці попалив вогнем.z]o< І віддав їх Господь Ізраїлеві в руки, й вони розбили їх і гнали аж до Сидону Великого й аж до Місрефот-Маїму, та до Міцпа-долини на схід сонця; вони розгромили їх так, що ні одного живого з них не зосталось.1\]< Вийшов Ісус з усім своїм збройним людом несподівано на них при Мером-водах та й напав на них.5[e< І сказав Господь Ісусові: “Не бійся їх: завтра в цю пору я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; коням же їх ти поперерізуєш жили, а колісниці їх попалиш вогнем.”FZ< Всі ті царі, змовившись один з одним, рушили й отаборились разом при Мером-водах, щоб ударити на Ізраїля.xYk< Виступили вони з усіма своїми військами, сила народу, немов піску на березі моря, така їх сила, та й коней і колісниць вельми багато.rX_< до ханаанян на сході й на заході, до аморіїв, до хіввіїв, до перізіїв, до євусіїв у гори, і до хеттитів під Хермоном, у землі Міцпа.TW#< та до царів, що були на півночі в горах, і в Араву, на південь від Кіннерота, на поділлі, і на Дор-узгір'ї, на захід,jV Q< Як же почув про це Явін, цар хацорський, послав він до Йовава, царя мадонського, до царя шімронського, до царя ахшафського,uUe< +Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.UT%< *Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.S%< )Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.:Ro< (Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір'я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.mQU< 'Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.$PC< &Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.0O[< %Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому. N< $З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним. M < #Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.DL< "Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.yKm< !Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього. J;< І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.8Ik< Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.H#< Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським."G?< І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.4Fc< Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.AE}< Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.=Du< Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п'ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.C3< І сказав до них Ісус: “Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.”B< Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: “Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.” Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.A/< І так учинили й вивели до нього п'ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського..@W< Тоді Ісус велів: “Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п'ятьох царів з печери.”d?C< ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.>< Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, - хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, -=)< Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.”F<< Ісус велів: “Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.;< І донесли Ісусові: “Найшлися п'ять царів, схованих у печері Македи.”x:k< П'ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.s9a< І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.o8Y< Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.[71< І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.c6A< Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: “Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.”'5I< І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам'яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.54e< І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б'ючи їх аж до Азеки й Македи.k3Q< Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.K2< І сказав Господь Ісусові: “Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.”!1=< І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.}0u< Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: “Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.”/< От і зібрались п'ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.H. < “Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.”8-k< От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати: v,g< налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі."+ A< Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, --*U< Але з того дня зробив їх Ісус дроворубами та водоносами для всієї громади й для Господнього жертовника, на тому місці, яке Господь собі вибрав би, аж по цей день.)7< Так і вчинив Ісус з ними і врятував їх з рук синів Ізраїля, що вони їх не повбивали. (;< Ось ми тепер у твоїх руках: чини з на-” ми, що тобі здається добрим і справедливим.”P'< І відповіли вони Ісусові: “Переказано було нам, слугам твоїм, що Господь, Бог твій, велів Мойсеєві, слузі своєму, віддати вам увесь край і винищити перед вами всіх мешканців його. Тому ми вельми налякались перед вами за наше життя й тому так і зробили.X&+< Тож будьте прокляті, і нехай між вами ніколи не забракне раба, що буде дроворубом і водоносом для дому Бога мого.”`%;< Тоді покликав їх Ісус і каже їм: “Чому ви нас ошукали, сказавши нам, що ви від нас далеко, коли ви живете посеред нас?$5< Промовили до них князі громадські: “Нехай собі живуть, але хай будуть дроворубами та водоносами для всієї громади, за вирішенням князів громадських.”D#< А зробимо їм ось що: нехай собі живуть, щоб не вдарив на нас гнів Божий за присягу, що ми заприсягли їм.”S"!< Тоді князі промовили до всієї громади: “Ми заприсяглись їм Господом, Богом Ізраїля, тому й не можемо їх чіпати.*!O< Але сини Ізраїля не заподіяли їм ніякого лиха, бо князі громадські клялись їм Господом, Богом Ізраїля, у присязі. Вся ж громада нарікала на князів громадських. y< Тоді сини Ізраїля рушили з табору в дорогу й на третій день прийшли до їхніх міст; міста ж ті були: Гівеон, Кефіра, Беерот і Кіріят-Єарім.M< Та ось по трьох днях після того, як увійшли з ними в союз, виявилось, що вони були зблизька, жили серед них.Q< Ісус уклав мир з ними й ухвалив угоду з ними, що зоставить їх живими. І поклялись їм князі громадські присягою.ym< І взяли мужі трохи харчів їхніх, не спитавши в Господа поради.zo< А оце бурдюки на вино: були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось одіж наша й взуття наше: повитирались у далекій дорозі.”p[< Ось наш хліб. Взяли ми його на харчі гарячим з нашої домівки, коли вирушали до вас у дорогу; а тепер він почерствів і покришився.<s< Тому наші старші й усі мешканці землі нашої сказали нам: Візьміть із собою харчів на дорогу та й ідіть назустріч їм і скажіть їм: Ми - ваші слуги, тож укладіть союз з нами.-< і про все, що був учинив з двома царями аморійськими, що були по той бік Йордану, з Сихоном, царем хешбонським, та Огом, царем башанським, що в Аштароті.< Ті ж йому: “З вельми далекої землі прибули твої слуги заради імени Господа, Бога твого, бо чули ми про нього й про все, що він учинив був у Єгипті,-U< Та вони сказали до Ісуса: “Слуги твої - ми”; Ісус до них і каже: “Хто ви такі, звідкіля ви?”>w< Мужі Ізраїля відповіли хіввіям: “А може ви живете серед нас; як же нам тоді входити в союз із вами?”9< Отак прийшли вони до Ісуса в табір під Гілгал та й промовили до нього й до мужів ізраїльських; “З далекої землі прийшли ми, укладіть, отже, союз із нами.”sa< На ногах у них були старі полатані сандалі й на собі вони мали стару одіж, а ввесь харчовий хліб у них був черствий та покришений.&G< взялись і собі на хитрощі: вони пішли й набрали харчів на дорогу, обвішали своїх ослів драними мішками та старими подертими й позшиваними бурдюками на вино. < Мешканці ж Гівеону, почувши про те, що вчинив Ісус із Єрихоном та з Аї,{< зібралися вони разом, щоб одностайно стати проти Ісуса й Ізраїля.P < Як же почули про те всі царі, що жили по тім боці Йордану, в горах та по долинах і вздовж берега Великого моря аж ген до Ливану: хеттити, аморії, ханааняни, перізії, хіввії і євусії,a=<#І не забракло словечка з того, що його заповідав Мойсей, чого Ісус не прочитав би був перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, перед малечею й перед чужинцями, що серед них перебували.I <"Потім прочитав він усі слова закону, благословення і прокляття, все чисто так, як написано в книзі закону.M <!Увесь Ізраїль, старші його, урядовці і його судді, стояли по цім і по тім боці кивота проти священиків-левітів, що несли ковчег Господнього союзу, так чужинці, як і тубільці, половина їх обличчям до Герізім-гори, а половина до Евал-гори, як був велів Мойсей, слуга Господній, зробити перше, ніж будуть благословляти народ.* O< І написав там на каменях відпис закону Мойсея, що його написав він був для синів Ізраїля." ?<як доручив Мойсей, слуга Господній, ізраїльтянам і як написано в книзі закону Мойсея: жертовник з нетесаного каміння, якого не торкнулося залізне долітце, - і принесли на ньому всепалення Господеві й жертвували мирні жертви. z!~}}T} ||ozz-yKxxwwv?uttrrq(po]nmlk)ji-gfeccaa<`5_^@]`\Y[Z%XWVUTSS6RRQ\POO9NlN>NMMM^MLLL~LBKKeKJJQJIII~HHHH.GGhFxF1EEEOE"DD_D$CCCTBB^B A@?>>=<;; :9h87554u221C0:/.1- +O*)('&C%K##"! w!a]_ E } J  c <V".zM@<Ремет, Ен-Ганнім, Ен-Хадда і Бет-Пацец.+?S<Рабіт, Кішіон, Авец,3>c<Хафараїм, Шіон, Анахрат,e=E<До їхнього наділу належали: Єзреел, Кесулот, Шунем,< <Четвертий жереб вийшов для Іссахара, синів Іссахара за їхніми родами.;-<Це було спадкоємство синів Завулона за їхніми родами, ці міста з їхніми селами.:!<Каттат, Нагалал, Шімрон, Їдала та Бет-Легем: дванадцять міст з їхніми селами.9%<Тоді загинала коло нього на північ на Ханнатон і кінчалась у Іфтах-Ел-долині.78i< звідтіль проходила на схід у напрямку Гат-Хеферу до Ет-Каціну, виходила на Ріммон-Метоар до Неа.Q7< Потім повертала від Саріду на схід сонця до границі з Кіслот-Табором, виходила на Даврат і здіймалась на Яфію;96m< Далі здіймалась їхня границя на захід, до Марали, торкалась Дебешету й потоку, що проти Йокнеаму.,5S< Третій жереб вийшов для синів Завулона, за їх родами. Границя їх уділу доходила до Саріду.%4E< Від наділу синів Юди взято наділ синів Симеона, бо наділ синів Юди був для них занадто великий, тому й одержали сини Симеона спадщину серед їхньої спадщини._39<і всі села навкруги цих міст аж до Ваалат-Беру до Рамат-Негеву. Це було спадкоємство синів Симеона за їхніми родинами.h2K<Аїн, Ріммон, Етер, Ашан: чотири міста з їхніми селами,k1Q<Бет-Леваот, Шарухен: тринадцять міст із їхніми селами.D0<Ціклаг, Бет-Маркавот, Хацар-Суса,//[<Елтолад, Бетул, Хорма,0.]<Хацар-Шуал, Бала, Ецем,Q-<В наділі їх були: Версавія, Шева, Молада,e, G<Другий жереб випав Симеонові, тобто колінові синів Симеона за їхніми родами. Їхній наділ був серед спадщини синів Юди.t+c<Цела, Елеф, Євусій тобто Єрусалим, Гівеат та Кіріят: чотирнадцять міст з їхніми селами. Це наділ синів Веніямина за їхніми родами.-*W<Рекем, Їрпел, Тарала,+)S<Міцпа, Кефіра, Моца,2(a<Гівеон, Рама, Беерот,s'a<Кефар-Аммонай, Офні, Гева: дванадцять міст з їхніми селами.'&K<Аввім, Пара, Офра,8%m<Бет-Арава, Цемараїм, Бетел,.$W<Міста ж коліна синів Веніямина за їхніми родами були такі: Єрихон, Бет-Хогла, Емек-Кеціц,e#E<Йордан був його границею на східнім боці. Це було спадкоємство синів Веніямина кругом у їхніх границях за їхніми родами. " <тоді йшла далі хребтом Бет-Хогли на північ і кінчалась над північною затокою Солоного моря, на південнім кінці Йордану. Це південна границя.!!<звідсіль проходила хребтом проти Бет-Арави на північ і спускалась на Араву;z o<тут завертала на північ, виходила до Ен-Шемешу далі до Гілгалу, що проти Адуммім - звищення, і йшла вниз до каменя Богана, сина Рувима;5e<Далі спускалась до кінця гори, що проти Бен-Гінном-долини, на північ від Рефаїм-долини; потім спускалась до Гінном-долини євусійським схилом на південь до Ен-Рогелу;G <На південному боці границя йшла від Кіріят-Єаріму, тягнулась на захід і виходила до джерел вод Нефтоаху.`;<Тоді повертала, загинаючи коло західнього боку на південь, від гори, що проти Бет-Хорону, на південь, і кінчалася коло Кіріят-Ваалу, тобто Кіріят-Єаріму, міста синів Юди. Це був західній бік. ;< Звідти границя йшла на Луз, тобто південним схилом Лузу або Бетела на південь та й сходила до Атарот-Адару, на гору, що на південь від нижнього Бет-Хорону. < Границя їхня на північнім боці йшла від Йордану, здіймалась по північнім боці Єрихону, далі йшла вгору на захід і виходила на Бет-Авен-пустиню.q]< І випав жереб колінові синів Веніямина згідно з їхніми родами; наділ, що випав їм за жеребом, був між синами Юди й синами Йосифа.I < І кинув Ісус за них жереб у Шіло перед Господом і розділив там землю синам Ізраїля згідно з їхнім поділом.gI< Пішли ті мужі, перейшли край, розписали його місто за містом на сім частин у книзі та й повернулись до Ісуса в табір у Шіло.vg<Устали мужі ті й рушили в дорогу. Ісус повелів тим, що йшли, списувати землю, мовивши: “Ідіть, пройдіть через край, спишіть його та й повертайтесь до мене, і я кину перед Господом за вас у Шіло жереб.”{q<Левіти ж не матимуть уділу між вами: священство Господнє їхній уділ; Гад же та Рувим та півколіно Манассії одержали свої наділи по тім боці Йордану, на сході, наділи, що їх дав їм Мойсей, слуга Господній.”p[<Ви ж розміряєте землю на сім наділів і принесете розпис сюди, до мене, щоб я кинув для вас жереб тут перед Господом, Богом нашим._9<Вони розміряють його на сім часток; Юда зостанеться при своїй землі на півдні, а дім Йосифа на своїй землі, на півночі.#<Виберіть собі по троє мужів з кожного коліна, а я пошлю їх; вони підуть у дорогу, пройдуть через край, спишуть його по наділах і повернуться до мене.wi<І сказав Ісус до синів Ізраїля: “Доки ви будете гаятись, щоб рушити в похід та зайняти землю, що Господь, Бог батьків ваших, дав вам? <Зосталося ж між синами Ізраїля сім колін, що не одержали ще свого наділу.S #<Уся громада синів Ізраїля зібралась разом у Шіло, і поставили вони там намет зборів. Земля була їм підкорена.U%<але й гори тобі дістануться. Якщо вони - ліс, ти його вирубаєш, і він належатиме тобі зо своїми виходами, бо ти повиганяєш ханаанян, дарма що в них залізні колісниці й що вони потужні.”tc<І відказав Ісус домові Йосифа, Ефраїмові та Манассії: “Ти - народ великий і вбивсь у велику силу, не одна лише частина буде в тебе,; q<Сини Йосифа сказали: “Не досить нам гір; та й у ханаанян, що живуть по долах, є залізні колісниці, так у тих, що в Бет-Шеані й його околицях, як і в тих, що в Єзреел-долині.” )<Ісус відповів їм: “Коли ти великий народ, то йди в ліс і прорубай собі там поле, у землі перізійській та рефаїмській, якщо Ефраїм-гори тобі затісні.” 7<Тоді сказало покоління Йосифа до Ісуса: “Чому ти дав мені лиш один наділ у спадщину, один жереб, хоч я народ великий, і Господь так благословив мене?”E < Як же сини Ізраїля вбились у потугу, зробили ханаанян підданими, а зовсім повиганяти їх - не повиганяли.C < Та не здолали сини Манассії прогнати мешканців цих міст, і ханааняни таки жили собі й далі в цій землі.8k< До Манассії належали в Іссахара й Ашера: Бет-Шеан з його містами, Ївлеам з його містами, мешканці Дору з його містами, мешканці Ен-Дору з його містами, мешканці Таанаху з його містами, мешканці Мегіддо з його містами, третя частина Нофету."?< Що було на півдні, те було Ефраїмове, а що на півночі, те належало Манассії, а границею було море. На півночі вони стикалися з Ашером, а на сході з Іссахаром.R< Далі границя спускалась до Кана-потоку, на південь від потоку попри міста Ефраїма, що лежали між містами Манассії; але границя Манассії йшла на північ від потоку й доходила до моря./Y<Земля Таппуаху дісталась Манассії, сам же Таппуах на границі Манассії випав синам Ефраїма.<Границя Манассії була, починаючи від Ашеру, Міхметату, що навпроти Сихему, потім тягнулась праворуч у напрямі до мешканців Ен-Таппуаху.P<бо й дочки Манассії отримали спадкоємство між його синами, а Гілеад-земля дісталася решті потомків Манассії.C<Таким робом на долю Манассії випало десять частин, окрім Гілеад-землі й Башану, що по тім боці Йордану;!<Приступили вони до Єлеазара священика і до Ісуса Навина, і до князів, кажучи: “Господь заповідав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами.” І він дав їм, за словом Господнім, спадщину між братами їхнього батька.)<У Целофхада ж, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, не було синів, лише дочки, і були вони на ім'я: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.!=<І решта потомків Манассії дістали свою частину за їхніми родами: потомки Авієзера, потомки Халека, потомки Асріела, потомки Шехема, потомки Хефера, потомки Шеміди. Це чоловічі потомки Манассії, сина Йосифа, за їхніми родами.K~ <Колінові Манассії тому, що він був первородний у Йосифа, припав такий жереб: Махірові, первородному Манассії, батькові Гілеаду, тому що він був воїном, дісталися Гілеад та Башан.`};< Однак вони не вигнали ханаанян, що жили в Гезері; і жили ханааняни між ефраїміями по цей день, але платили їм данину./|Y< Крім того, виділено з наділу синів Манассії синам Ефраїма міста; всі ті міста були з селами.n{W<Від Таппуаху границя йшла на захід до Кана-потоку й кінчалась над морем. Це було спадкоємство синів Ефраїма, за їхніми родами.1z]<потім сходила від Яноха до Атароту та Наарату, стикалася з Єрихоном і кінчалась при Йордані.y}<потім границя тягнулась до моря. Міхметат був на півночі, а далі (границя) завертала на схід до Таанат-Шіло й проходила на схід від Яноха,dxC<А земля синів Ефраїма за їхніми родами була така: на схід границею їх спадщини був Атрот-Адар аж до Верхнього Бет-Хорону,fwG<Взяли її в наділ сини Йосифа: Манассія та Ефраїм.Tv#<спускалась далі на захід до яфлетійської границі, до землі нижнього Бет-Хорону та Гезеру й кінчалася над морем. u;<Від Бетела, тобто Луза, границя йшла далі й проходила через землю аркіїв, в Атароті,t <Далі припав наділ синам Йосифа: від Йордану навпроти Єрихону, на схід від вод єрихонських, він здіймавсь через пустиню вгору до Бетела.rs_<?Однак же євусіїв, мешканців єрусалимських, не здолали повиганяти сини Юди, і живуть вони з синами Юди в Єрусалимі по цей день.xrk<>Нівшан, Солоне-місто та Ен-Гадді: шість міст із їхніми селами.Oq<=У пустині: Бет-Арава, Міддін, Сехаха,p<<Кіріят-Ваал, тобто Кіріят-Єарім, Рабба: два міста з їхніми селами.koQ<;Маарат, Бет-Анот, Елтекон: шість міст із їхніми селами.5ng<:Халхул, Бет-Цур, Гедор,`m;<9Каїн, Гівеа, Тімна: десять міст із їхніми селами.2la<8Єзреел,. Йокдам, Заноах,8km<7Маон, Кармель, Зіф, Ютта,j <6Хумта, Кіріят-Арба, тобто Хеврон, і Ціор: дев'ять міст із їхніми селами.4ie<5Янум, Бет-Таппуах, Афека,*hQ<4Арав, Дума, Ешан,jgO<3Гошен, Холон і Гіло: одинадцять міст із їхніми селами.+fS<2Анав, Ештемоа, Анім,De<1Данна, Кіріят-Санна, тобто Девір,Dd<0По горах же Шамір, Яттір, Сохо,lcS</Ашдод із своїми містами й селами, Газа із своїми містами й селами, до Єгипетського потоку й Велике море з приморською смугою.ube<.і від Екрону до моря все, що коло Ашдоду, з належними селами,Ka<-Екрон, із своїми містами й селами;g`I<,Кеїла, Ахзів і Мареша: дев'ять міст із їхніми селами.)_O<+Іфтах, Ашна, Неців,,^U<*Лівна, Етер, Ашан,] <)Гедерот, Бет-Дагон, Наама, Македа: шістнадцять міст з їхніми селищами.0\]<(Каббон Лахмас, Кітліш,-[W<'Лахіш, Боцкат, Еглон,/Z[<&Ділеан, Міцпа, Йоктел,;Ys<%Ценан, Хадаша, Мігдал-Гад, X<$Шаараїм, Адітаїм, Гедера, Гедеротаїм: чотирнадцять міст з їхніми селами.9Wo<#Ярмут, Адуллам, Сохо, Азека,EV<"Заноах, Ен-Ганнім, Таппуах, Енаїм,DU<!На поділлі: Ештаол, Цора, Ашна,T< Леваот, Шілхім і Ен-Ріммон; усього двадцять дев'ять міст із їхніми селищами.9So<Ціклаг, Мадманна, Сансанна,/R[<Елтолад, Кесіл, Хорма,'QK<Ваала, Ійїм, Ецем,?P{<Хацар-Шуал, Бер-Шева, Бізйотія,?O{<Хацар-Гадда, Хешмон. Бет-Пелет,)NO<Амам, Шема, Молада,WM)<Хацор Хадатта, Керійот Хецрон, тобто Хацор,)LO<Зіф, Телем, Беалот,+KS<Кадеш, Хацор, Ітнан,+JS<Кіна, Дімона, Адада,II <на самому краю коліна синів Юди, в напрямку до едомської границі, на півдні, були міста: Кавцел, Едер, Ягур,`H;<Ось наділ коліна синів Юди, за їхніми родами: hGK<А вона: “Дай мені, каже, дарунок; бо ти дав мені сухий степ, дай же мені джерела вод.” І дав він їй горішні і долішні джерела.PF<І як вона прибула, підмовив її просити в батька поле, і як вона злізла з осла, Калев сказав їй: “Що з тобою?”%EE<І здобув його Отнієл, син Кеназа, брата Калева, і цей дав йому свою дочку Ахсу за жінку.&DG<І сказав Калев: “Хто розіб'є і здобуде Кіріят-Сефер, тому дам дочку мою Ахсу за жінку.”C<Звідси він пішов на мешканців Девіру, що перше звався Кіріят-Сефер.B'<Калев вигнав звідтіль трьох синів Анака: Шешая, Ахімана й Талмая, дітей Анака.{Aq< Калевові ж, синові Єфунне, за Господнім велінням до Ісуса, дана була частина між синами Юди: місто Арба, батька Анака, тобто Хеврон.c@A< Границею на заході було Велике море й приморська смуга. Такі були навкруги границі синів Юди, що оточували їхні роди.j?O< Далі сягала Екрон-схилу на півночі, повертала до Шікрону, проходила через Ваала-гору, йшла до Явнеелу і кінчалася край моря.">?< Від Ваали звертала на захід до Сеїр-гори, тягнулась далі на північнім схилі Єарім-гори, тобто Кесалону, і спустившись до Бет-Шемешу, проходила через Тімну.s=a< Від верха ж гори границя повертала до джерела вод Нефтоаху, виходила до міста Ефрон-гори й звертала на Ваалу, тобто Кіріят-Єарім.`<;<Звідси границя йшла вгору долиною Бен-Гінном, південним схилом Євусу, тобто через Єрусалим, далі здіймалась на верх тори, що над Гінном-долиною, на захід, на північному кінці Рефаїм-долини.Y;-<далі здіймалася до Девіру від Ахор-долини, завертала на північ до Гілгалу, що навпроти Адуммім-звищення, що на півдні від потоку; тоді тягнулась на Ен-Шемеш-води й виходила до Ен-Рогелу.S:!<здіймалась угору на Бет-Хоглу, проходила на північ від Бет-Арави, йшла до гори по скелі Богана, Рувимового сина;9<Східньою границею було Солоне море аж до йорданського гирла. Границя з північного боку йшла від морської затоки при йордановім гирлі,\83<звідтіль тягнулась на Ацмон, виходила до Єгипетського потоку й кінчилася при морі. Така була південна їхня границя.I7 <і сягала на південь від Акрабім-звищення, проходила через Сін і тяглась угору на південь від Кадеш-Барне, далі проходила через Хецрон, підіймалась на Адар, повертала на Каркаа,$6C<Південна їхня границя йшла від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь,5 <Наділ, що випав за жеребком колінові синів Юди за родами їхніми, йшов до границі Едому, на півдні до Сін-пустині, на самому краї від півдня.=4u<Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.3<Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.2< Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.1< Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.”_09< але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.n/W< Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п'ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п'ять років;6.g< Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.b-?<І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.,<Сорок років було мені, як послав мене Мойсей, слуга Господній, з Кадеш-Барне на розглядини краю, і я приніс йому вістку за щирим переконанням моїм.[+1<Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: “Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.*!<Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.c)A<Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.S(!<бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.;'q<Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев'ятьох колін і півколіна,& <От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.V%'< !Колінові ж Леві не дав Мойсей ніякого спадкоємства: Господь, Бог Ізраїля, - то його спадщина, як він був обіцяв їм.]$5< Це були наділи, що їх роздав Мойсей у спадщину в степах моавських, по тім боці Йордану, біля Єрихону, на схід сонця.#1< А половина Гілеаду, Аштароту і Едреї, міста царства Ога в Башані, дісталися синам Махіра, сина Манассії, тобто половині синів Махіра, за їхніми сім'ями.^"7< Земля їхня була: від Махнаїму, увесь Башан, усе царство Ога, царя башанського й усі села Яіра в Башані, шістдесят міст.U!%< Дав Мойсей і півколінові Манассії за їхніми сім'ями; і то було для півколіна синів Манассії за їхніми сім'ями. y< Це спадщина синів Гада, за їхніми родами, за містами та за селами.4c< В долині ж: Бет-Харам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, останок царства Сихона, царя хешбонського, і Йордан як границя аж до краю Кіннерет-моря на тім боці Йордану, на сході.!< та від Хешбону, до Рамат-Міцпи й Бетоніму, і від Маханаїму до границь Девіру.=u< Земля їхня була: Язер і всі міста гілеадські, та половина землі аммоніїв до Ароера, що перед Раббою,ym< Мойсей наділив і коліно Гада, синів Гада, за їхніми сім'ями.^7< Границею синів Рувима був Йордан. Таке було спадкоємство синів Рувима, за їхніми родами, за містами та їхніми селами./Y< А Валаама, віщуна, сина Беора, вбили сини Ізраїля мечем разом з іншими, що їх були повбивали. < і всі міста високорівні, усе царство Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, що його вбив Мойсей разом з мідіянськими князями: Евієм, Рекемом, Цуром, Хуром і Ревою, Сихоновими вождями, які жили в цій землі.O< і Бет-Пеор і Пізга-узгір'я і Бет-Єшімот,\3< Кіріятаїм, Сівму і Церет-Шахар на горі долини,1_< Ягцу, Кедемот і Мефаат,!< Хешбон і всі його міста, що на високорівні: Дівон, Бамот-Ваал і Бет-Ваал-Меон,E< Земля ж їхня була від Ароера, що на краю Арнон-долини і міста серед долини, і всю високорівню коло Медви,jO< Дав отже Мойсей коліну Рувима уділ по їхніх сім'ях.[1< Лише Леві-колінові не дав він ніякої спадщини: сам Господь, Бог Ізраїля, - це його спадщина, як він йому обітував був. 5~~*}}{{zz#yyxxvv|vPvuttftsssqs5rqeponmmplkjmiMgfecbaa `_']]%\W[[ZcYY XX?WsVVhUTT0SSRQQ]POON}MLLCKWJJPIIHvGFFOEvDKCCBA>?==T;:{876(54w3i2150i/R-8++8* ('&G%#!}I 5 )?#LA<Я вивів, отже, батьків ваших з Єгипту. І як ви прийшли до моря, кинулись єгиптяни з колісницями й вершниками навздогін за вашими батьками до Червоного моря.=Ku<Тоді послав я Мойсея та Арона й покарав Єгипет чудесами, що творив посеред нього. Потім я вивів вас.MJ<Ісаакові ж я дарував Якова та Ісава, і дав Ісавові на власність Сеїр-гору. Яків же й сини його пішли в Єгипет. I<Але я взяв батька вашого Авраама з країни, що по той бік ріки, водив його по всій землі Ханаанській, розмножив його потомків і дав йому Ісаака.4Hc<Ісус сказав до всього народу: “Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ваші батьки, Терах, батько Авраама й Нахора, давно колись жили по тім боці ріки й служили богам іншим.G <Зібрав тоді Ісус усі коліна Ізраїля в Сихемі й покликав старших Ізраїля, голів його, суддів його й начальників його, і стали вони перед Богом.F%<Коли переступите союз Господа, Бога вашого, що його він уклав з вами, та й підете служити богам іншим і кланятися перед ними, то гнів Господній на вас запалає і ви притьмом зникнете з цієї гарної землі, яку він дав вам.”oEY<Але як здійснилась на вас кожна добра обітниця, що її Господь, Бог ваш, дав вам, так само наведе на вас Господь усяке лихо, аж поки не викорінить вас із цієї хорошої землі, що Господь, Бог ваш, дав вам.D3<Ось сьогодні я на шляху, що ним мусить пройти ввесь мир. Тож признайте всім серцем вашим і всією вашою душею, що з добрих обітниць, які Господь, Бог ваш, дав вам, усі вони для вас справдились, ані одна з них марною не стала.LC< то затямте собі добре, що Господь, Бог ваш, не буде більше проганяти з-перед вас оці народи, і вони будуть для вас сіткою й сильцем, бичем на ребрах ваших і колючкою в очах ваших, аж покіль не зникнете з цієї хоро- шої землі, що Господь, Бог ваш, дав вам.B!< Бо як ви відвернетесь назад і пристанете до залишків цих народів, що зостались між вами, мішаючися з ними сватанням, та підете до них і вони до вас, A < Пильнуйте ж вельми, ради життя вашого, щоб любити Господа, Бога вашого.Q@< Один з вас тисячу гнатиме (перед собою), сам бо Господь, Бог ваш, буде за вас воювати, як це він вам був обітував.J?< Тому й попроганяв Господь з-перед вас народи великі й сильні: ніхто не встояв перед вами аж по сьогодні. ><Ви маєте держатись Господа, Бога вашого, як це чинили ви були по цей день.=-<Не змішуйтеся з цими народами, що лишаються ще між вами; не прикликайте імени богів їхніх, не кляніться ними, не служіть їм і не припадайте перед ними.< <Тому старайтеся чимдуж допильновувати й робити все те, що написане в книзі закону Мойсея, не відхиляючись від нього ні праворуч, ні ліворуч.-;U<Ті ж, що ще зосталися, сам Господь, Бог ваш, порозкидає їх перед вами, він прожене їх перед вами, й ви заволодієте їхнім краєм, як вам обітував був Господь, Бог ваш.:<Дивіться: я розділив за жеребом між вами на власність для колін ваших оці народи, що я вигубив був від Йордану аж до Великого моря на заході сонця.U9%<Ви бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш, з усіма народами цими задля вас і як сам Господь, Бог ваш, воював за вас.8<І скликав Ісус усього Ізраїля, старших його, голів його, суддів його й начальників та й промовив до них: “Старий оце я та й похилі мої літа.q7 _<І минуло багато часу; Господь дав Ізраїлеві навкруги спокій від усіх ворогів його, та й Ісус постарів і був уже ветхий деньми.@6{<"І назвали сини Рувима й сини Гада жертовник “Ед”, бо він, мовляв, свідкує між нами, що Господь - є Бог.59<!Сини Ізраїля вдовольнились і благословили Бога й не думали більше про те, щоб іти на них війною, щоб спустошити край, де осілись сини Рувима та сини Гада.=4u< Повернувсь тоді Пінхас, син Єлеазара священика, й князі назад із Гілеад-землі від синів Рувима та синів Гада в Ханаан-землю до синів Ізраїля й вияснили вони їм справу.@3{<І мовив Пінхас, син Єлеазара священика, до синів Рувима, синів Гада та синів Манассії: “Сьогодні ми переконалися, що Господь перебуває між вами, бо ви не вчинили цієї проти Господа зради. Цим вирятували ви синів Ізраїля від руки Господньої.”72i<Пінхас священик і князі громадські та голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почувши слова, що промовляли сини Рувима, сини Гада та сини Манассії, задовольнились тим.91m<Хай не буде цього в нас довіку, щоб ми повставали проти Господа чи відверталися від Господа сьогодні, будуючи жертовник для всепалення, для офіри та для кривавих жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, що стоїть перед його наметом.”T0#<Тому й думали ми: якщо вони колись казатимуть таке нам або нашим потомкам, ми відповімо: Дивіться на подобу жертовника Господнього, що зробили батьки наші, не для всепалення й не для кривавих жертв, ні! - а на те тільки, щоб він був свідком між нами і вами./<але щоб він був свідком між нами й вами та між нашими після нас потомками, що ми хочемо почитати Господа в його приявності нашими всепаленнями, нашими кривавими жертвами й нашими мирними жертвами та щоб ваші потомки колись нашим потомкам не казали: Немає вам ніякої частини в Господі.1.]<Тому й нарадились ми: от що вчинімо: спорудьмо собі жертовник, не для всепалень, не для жертв,g-I<Таж Господь поклав границю між нами й вами, о сини Рувима і сини Гада, - Йордан. Нема для вас ніякої частки в Господі. І таким чином ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитаня Господа.y,m<Ні! ми тільки дбаючи й думаючи про те так вчинили, щоб ваші потомки колись не спитали наших: що, мовляв, вам таке Господь, Бог Ізраїля?V+'<Як ми спорудили собі жертовник, щоб відвернутись від Господа та щоб приносити на ньому всепалення й офіри, або на те, щоб приносити на ньому мирні жертви, хай сам Господь це розсудить!+*Q<“Бог, Бог Господь! Бог, Бог Господь! Він це знає та й Ізраїль нехай це знає: коли воно сталося, щоб зчинити бунт або зраду проти Господа, нехай нас нині не врятує!$)C<Тоді сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії відповіли головам тисяч Ізраїля: T(#<Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїля, коли Ахан, син Зераха, тяжко провинився, зазіхнувши на прокляте добро? Дарма що був один; а не тільки він один згинув за свій гріх.”''<Якщо ж належна вам земля здається нечистою, то перейдіть у землю, що належить Господеві, де перебуває намет Господній і беріть посілість поміж нами, але проти Господа не повставайте та й нас до бунту не втручайте, споруджуючи собі окремий жертовник, окрім жертовника Господа, Бога нашого.&!<що ви ще й сьогодні відвертаєтесь від Господа? Бож, коли ви сьогодні повстаєте проти Господа, то взавтра він розгнівається на всю громаду Ізраїля.H% <Хіба нам мало провини в Пеорі, від якої ми не очистились і досі, й тієї кари, що спіткала громаду Господню,\$3<“Так каже вся громада Господня: Що це за зрада, що ви вчинили проти Бога Ізраїля, відвернувшися сьогодні від Господа й спорудивши собі жертовник, щоб бунтуватися сьогодні проти Господа?P#<Прийшли вони до синів Рувима, до синів Гада та до півколіна Манассії в Гілеад-землю й ось як до них промовили: "<й десять князів з ним, по одному з кожного коліна всіх синів Ізраїля, а кожен з них був головою свого батьківського роду між тисячами Ізраїля.!< Але наперед сини Ізраїля послали були до синів Рувима, синів Гада й півколіна Манассії в Гілеад-землю Пінхаса, сина священика Єлеазара,$ C< Довідавшись про це, зібралась у Шіло вся громада синів Ізраїля, щоб іти на них війною.lS< Почули сини Ізраїля, як інші говорили: “Он сини Рувима, сини Гада та півколіно Манассії збудували жертовник навпроти Ханаан-землі, в краю над Йорданом, по стороні, приналежній до синів Ізраїля.”9m< Як же сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії прийшли в край коло Йордану, що був у Ханаан-землі, збудували вони там над Йорданом жертовник, і то величний на вигляд."?< Тож вертаючись додому, сини Рувима, сини Гада й півколіно Манассії двигнулися від синів Ізраїля з Шіло, що в Ханаан-землі, щоб іти в Гілеад-землю, у належний їм наділ, яким заволоділи були за Господнім повелінням через Мойсея.tc<і сказав їм: “З великими скарбами, з дуже великими стадами, з сріблом і золотом, з міддю й залізом і безліччю одежі вертаєтесь ви до наметів ваших; розділіть же здобич ворогів ваших з вашими братами.”]5<Одній половині коліна Манассії дав Мойсей наділ у Башані, а другій дав Ісус разом з їхніми братами по цей бік Йордану, на захід. А коли відпускав їх Ісус до їх наметів, то поблагословив їх,  <Ісус поблагословив їх та й відпустив, і вони пішли до своїх наметів.V'<Але вельми пильнуйте, щоб виконували заповіт і закон, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма його путями, пильнувати заповіді його, триматись його міцно та служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею.”y<І оце тепер, коли Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як був обітував їм, повертайтесь та йдіть собі до наметів ваших, у землю вашого наділу, що його Мойсей, слуга Господній, дав вам по тім боці Йордану.V'<За такий довгий час аж по цей день ви не покидали братів ваших і вірно додержували заповіді Господа, Бога вашого.wi<і до них мовив: “Ви допильнували все, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу в усьому, що я був велів вам.v i<Тоді Ісус покликав рувимлян, гадіїв і півколіна Манассії,;q<-З усіх добрих обітниць, що Господь дав був домові Ізраїля, ні одна не була марною: все здійснилось.'I<,І дарував їм Господь навкруги спокій, як поклявсь був батькам їхнім. Ніхто з їхніх ворогів проти них не встоявся. Усіх їхніх ворогів Господь віддав їм у руки.U%<+Так дав Господь Ізраїлеві всю землю, про яку клявсь був, що дасть батькам їх, і вони її зайняли й у ній осілись.<*Кожне з тих міст мало довколишні пасовиська, так було з усіма тими містами.1]<)Всіх левітських міст серед посілостей синів Ізраїля було сорок вісім з їхніми околицями.Y-<(Всього міст, що одержали за жеребом потомки Мерарі тобто решта родин левітів, за їхніми родинами, було дванадцять. <'Хешбон з його околицями та Язер з його околицями: всього чотири міста.E <&А від коліна Гада: захисне для вбивців місто Рамот у Гілеаді з його околицями, Махнаїм з його околицями, }<%Кедемот з його околицями та Мефаат з його околицями: чотири міста. }<$А від коліна Рувима: Бецер з його околицями, Ягцу з його околицями, y<#Дімну з його околицями та Нагалал з його околицями: чотири міста.h K<"Родини ж решти потомків Мерарі, левітів, одержали від коліна Завулона: Йокнеам з його околицями, Карту з його околицями,7<!Усього одержали гершонії, за їхніми родинами, тринадцять міст з їхніми околицями.#< А від коліна Нафталі: захисне для вбивців місто Кадеш у Галилеї з його околицями, Хаммот-Дор з його околицями та Картан з його околицями: три міста.}u<Хелкат з його околицями та Рехов з його околицями: чотири міста.}<А від коліна Ашера: Мішал з його околицями, Авдон з його околицями,<Ярмут з його околицями та Ен-Ганнім з його околицями: чотири міста. <А від коліна Іссахара: Кішіон з його околицями, Даврат з його околицями,B<Далі одержали потомки Гершона з родин левітів від коліна Манассії: захисне місто для вбивців Голан у Башані разом з його околицями й Аштарот з його околицями: два міста. <Всього десять міст з їхніми околицями для решти родин потомків Кегата.&G<А від півколіна Манассії: Таанах з його околицями й Ївлеам з його околицями: два міста.<Аялон з його околицями й Гат-Ріммон з його околицями: чотири міста. ~ <А від коліна Дана: Елтеке з його околицями й Гіббетон з його околицями,}<Ківцаїм з його околицями й Бет-Хорон з його околицями: чотири міста.<|s<й дали їм захисне для вбивців місто Шехем з його околицями в Ефраїм-горах і Гезер з його околицями,[{1<А щодо родин потомків Кегата, левітів, тобто решти синів Кегата, то їм дісталися за жеребом міста коліна Ефраїма;z%<Всього одержали потомки Арона священика тринадцять міст з їхніми околицями.{yq<Анатот з його околицями й Алмон з його околицями: чотири міста. x <А від коліна Веніямина: Гівеон з його околицями, Геву з його околицями,Hw <Аїн з його околицями, Ютту з його околицями та Бет-Шемеш з його околицями: дев'ять міст від тих двох колін.`v;<Холон з його околицями й Девір з його околицями,duC<Яттір з його околицями й Ештемоа з його околицями,Ot< А потомкам Арона священика дали охоронне для вбивців місто Хеврон з його околицями й Лівну з його околицями.s< поля ж, міста і його села дали на власність Калевові, синові Єфунне.r-< дали: Кіріят-Арбу, батька Анака, або Хеврон, в горах юдейських, з його околицями;q%< Синам Арона, з родин Кегатіїв, з потомків Леві, -на них бо випав перший жереб, -:po< Дали ж вони від коліна синів Юди й від коліна синів Симеона ось які тут поіменно названі міста.Jo<Сини Ізраїля передали за жеребом левітам оці міста з їхніми околицями, як заповідав Господь через Мойсея.Rn<Потомки Мерарі, за їхніми родинами, одержали дванадцять міст від коліна Рувима, коліна Гада й коліна Завулона.(mK<Потомки Гершона одержали за жеребом, за їхніми родинами, тринадцять міст від коліна Іссахара, коліна Ашера, коліна Нафталі й від півколіна Манассії в Башані.llS<Інші ж сини Кегата, за їхніми родинами, одержали за жеребом десять міст від коліна Ефраїма, коліна Дана й півколіна Манассії.k<Випав жереб для родин Кегатіїв, і дісталося за жеребом синам священика Арона, левітам, тридцять міст від коліна Юди, Симеона, Веніямина.;jq<І сини Ізраїля дали зо своїх наділів левітам, за Господнім велінням, оці міста з їхніми околицями.i <і промовили до них у Шіло, в Ханаан-землі: “Господь заповідав через Мойсея дати нам міста на прожиток, з їхніми околицями для нашої худоби.”h <І приступили голови родин левітів у Шіло, в Ханаан-землі, до Єлеазара священика, до Ісуса Навина й до голів родів у колінах синів Ізраїля, g< Оці міста призначено для всіх синів Ізраїля й для чужинців, що перебуватимуть між ними, щоб кожний, що вб'є когонебудь помилково, міг утекти туди і не загинути від руки кровомесника, перш ніж стане перед громадою.8fk<А по тім боці Йордану, на схід від Єрихону, призначили Бецер у пустині, на рівнині Рувимового коліна, Рамот у Гілеаді в коліні Дана та Голан у Башані, в коліні Манассії.leS<І присвятили для цього Кадеш у Галилеї, в Нафталі-горах, Сихем в Ефраїм-горах, Кіріят-Арбу, тобто Хеврон, у горах юдейських.d-<Він перебуватиме в тому місті, аж поки стане на суд перед громадою, аж до смерти тогочасного первосвященика, що буде того часу. Тоді можна буде вбивці повернутись у своє місто, до свого дому, в місто, звідки він утік був.”c3<І коли гонитиме кровомесник за ним, то щоб вони не видавали йому вбивника: бо він убив свого ближнього ненароком, не мавши на нього ненависти перед тим.dbC<Нехай убивця забіжить в одне з тих міст, стане біля входу до міста й з'ясує свою справу перед старшими цього міста, і вони приймуть його до себе в місто й дадуть йому притулок, щоб жив між ними._a9<щоб туди міг утекти вбивця, який помилково або ненароком уб'є когонебудь. Вони вам будуть притулком від кровомесника.4`c<“Промов до синів Ізраїля: Попризначуйте собі міста, що про них я вам говорив був через Мойсея,8_ o<Господь сказав Ісусові: L^<3Це ті наділи, що їх поділили жеребом священик Єлеазар, Ісус Навин та голови родин колін Ізраїля, в Шіло, перед Господом, при вході в шатро зборів. Так закінчили вони поділ краю.{]q<2Вони йому дали за Господнім велінням місто, яке він побажав, тобто Тімнат-Серах на Ефраїм-горах. Відбудував він його й осівсь у ньому.J\<1Як же скінчили сини Ізраїля поділ землі на наділи, то дали серед себе частину у спадщину Ісусові Навинові.[-<0Таке спадкоємство коліна синів Дана за їхніми родами: ці міста з їхніми селами.xZk</Але наділ синів Дана був занадто тісний для них. Тому й рушили сини Дана війною на Лешем, здобули його, побили лезом меча й, зайнявши його, осілись у ньому й назвали Лешем-Дан, за іменем предка свого Дана.QY<.Ме-Яркон, Раккон з округою, що проти Яфо.9Xo<-Єгуд, Бне-Берак, Гат-Ріммон,5Wg<,Елтеке, Гіббетон, Ваалат,)VO<+Елон, Тімна, Екрон,/U[<*Шаалабін, Аялон, Ітла,\T3<)Границя їх наділу була: Цора, Ештаол, Ір-Шемеш,tSc<(Для коліна синів Дана випав жереб сьомий, за їхніми родами.#RA<'Таке було спадкоємство коліна синів Нафталі за їхніми родами, міста з їхніми селами.Q%<&Ірон, Мігдал-Ел, Хорем Бет-Анат, Бет-Шемеш: дев'ятнадцять міст з їхніми селами.0P]<%Кадеш, Едреї, Ен-Хацор,)OO<$Адама, Рама, Хацор,tNc<#Укріплені міста були: Ціддім, Цер, Хаммат, Раккат, Кіннерет,M3<"повертала на захід до Азнот-Тавору, а звідси виходила на Хукок і стикалась на півдні з Завулоном, на заході з Ашером і з Юдою коло Йордану на схід сонця.UL%<!Границя їхня йшла від Хелефа, від Елон-Бецаананніму, Адамі-Некеву та Явнеелу до Лаккума й кінчилась при Йордані; K < Для синів Нафталі випав шостий жереб, за різними родами синів Нафталі.&JG<Таке було спадкоємство коліна синів Ашера за їхніми родами, оці міста з їхніми селами.kIQ<Умма, Афек і Рехов: двадцять два міста з їхніми селами.mHU<Тоді повертала до Рами й аж до укріпленого міста Тиру; звідтіль загинала на Хосу й кінчалась над морем, від Хелеву до Ахзіву, -gGI<на Еврон, Рехов, Хаммон і Кану аж до Великого Сидону.$FC<Далі повертала на схід сонця до Бет-Дагону, торкалася Завулона й Іфтах-Ел-долини на півночі; йшла до Бет-Емеку і на Неієл і виходила до Кавулу, з лівого боку,$EC<Аламмелех, Амад, Мішал, границя їхня доходила до Кармелю на заході й до Шіхор-Лівнату.kDQ<До їхнього наділу належали: Хелкат, Халі, Бетен, Ахшаф,tCc<П'ятий жереб випав для коліна синів Ашера за їхніми родами.B<Це спадщина коліна синів Іссахара за їхніми родами, міста з їхніми селами.GA <Границя торкалась Тавору, Шахціми, Бет-Шемешу й кінчалась при Йордані: шістнадцять міст з їхніми селами. x~}@|={wzy3x vu\tsr%pooXn^mllQk`iihh-geddcub@aR`_^T]\\[{ZZ Y5X1VUUXTSRRhRQPJOMLL(KTJJHHUGcFED\CBB_A@l??>>6=<=;:K9387-54 2221V0//8.K-%,r+*)('r&%$$K""$!!2fd8k*= - #fxjUOFВін же каже до неї: “Стань при вході в намет, і коли прийде хтось і питатиме тебе й казатиме: Чи нема кого тут? - то скажи: Ні!”T9FІ каже він до неї: “Дай мені, будь-ласка, трохи води напитись, бо пече мене спрага!” Вона й відчинила бурдюк з молоком, дала йому напитись і прикрила його.S7FВийшла ото Яела назустріч Сісері та й каже йому: “Заверни, мій пане, заверни до мене, не бійся!” І зайшов він до неї в намет, і вона прикрила його килимом.pR[FСісера ж прибіг пішки до намету Яели, жінки Хевера, кенія, бо між Явіном, царем хацорським, і домом Хевера, кенія, панував мир.Q#FВарак же кинувсь навздогінці за колісницями й за військом аж до Харошет-Гоїму, і все військо Сісери полягло від леза меча, ані одного не зосталось.PFГосподь навів страх на Сісеру й на всі його колісниці, й на ввесь його табір, перед Вараком, так що Сісера зіскочив з колісниці й утік пішки.^O7FІ мовила Девора до Варака: “Готуйсь, бо це той день. Коли Господь дасть тобі Сісеру в руки! Хіба Господь не йде поперед тебе?” От і спустивсь Варак з Тавор-гори, і десять тисяч чоловік з нимNF зібрав Сісера всі свої колісниці - дев'ятсот залізних колісниць - і ввесь військовий люд, що мав при собі, від Харошет-Гоїму до Кішон-потоку.MF Як же Сісері оповіли, що Варак, син Авіноама, пішов на Тавор-гору,wLiF Хевер же, кеній, відділився був від кеніїв, потомків Ховава, тестя Мойсея, і розіп'яв свій намет біля Бецааннім-дуба, що під Кадешем.QKF Скликав тоді Варак Завулона і Нафталі в Кадеш: десять тисяч чоловік пішло за ним слідом, і Девора пішла з ними.^J7F Вона ж до нього: “Піти з тобою я піду, тільки ж слава у поході, в який ти вибираєшся, не припаде тобі, бо Господь жінці видасть Сісеру в руки.” І зібралася Девора й пішла з Вараком до Кадешу.#IAFА Варак відказав їй: “Коли підеш зо мною, то я піду, коли ж не підеш зо мною - не піду.”H FЯ ж заманю до тебе, до Кішон-потоку, Сісеру, начальника війська Явіна, разом з його колісницями й з його військом, і віддам його тобі в руки.”!G=FПослала вона до Варака, сина Авіноама, з Кадету в Нафталі, й промовила до нього: “Господь, Бог Ізраїля, велить ось що: лаштуйсь у дорогу, виступай на Тавор-гору, взявши з собою десять тисяч чоловік із нафталіїв та завулонян.iFMFСиділа вона собі звичайно під Девора-пальмою, між Рамою й Бетелом, у Ефраїм-горах, і сини Ізраїля приходили судитись до неї.EFА під той час Девора, пророчиця, жінка Лаппідота, була в Ізраїлі суддею.{DqFЗаквилили тоді ізраїльтяни до Господа, бо в Явіна було 900 залізних Колісниць, і він сильно гнітив синів Ізраїля вже дванадцять років.CFГосподь віддав їх у руки Явінові, ханаанському цареві, що царював у Хацорі. Начальником же його війська був Сісера, що жив у Харошет-Гоїмі.#B CFАле сини Ізраїля вчинили знову те, що було не довподоби Господеві, коли Егуд помер.IA FПісля нього настав був Шамгар, син Аната: цей побив рожном шістсот філістимлян. Він також спас Ізраїля."@?FМусіли тоді моавитяни скоритись під руку Ізраїля, і був мир у краю вісімдесят років.8?kFПобили вони коло десять тисяч моавитян, що були всі сильні, всі здорові люди; ніхто з них не втік.H> FІ промовив він до них: “Ходіть за мною, бо Господь дав ваших ворогів моавитян вам у руки!” І пішли вони за ним та й зайняли у Моава йорданські броди й не пускали нікого перейти.B=FПрибувши ж сюди, засурмив на Ефраїм-горах, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.4<cFПоки ж вони збентежені метушились, Егуд утік, і пройшовши повз каменоломи, врятувався в Сеїрі.~;wFЖдали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, - аж пан їхній лежить мертвий.5:eFЯк же він вийшов, прийшли царські слуги й дивляться - аж ось двері горниці засунено, та й кажуть: “Певне він залагоджує свою потребу в кутку прохолодної кімнати.”9FВийшов тоді Егуд у сіни, зачинив двері горниці й засунув засувом за собою.:8oFтак, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота.17]FТоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт%6EFІ як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: “Маю Боже слово до тебе.” Той підвівсь із свого крісла.D5Fа сам повернувсь назад від каменоломів, що біля Гілгалу, та й каже: “Є в мене до тебе, царю, таємне слово.” Той повелів: “Цитьте!” І вийшли всі від нього, що стояли коло нього.l4SFВіддавши данину, він відослав людей, що її принесли,31FОт і приніс він Еглонові, моавському цареві, данину. Еглон був же вельми гладкий.J2FЗробив собі Егуд меча з двома лезами, лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежею, на правому боці.U1%FЗакликали тоді сини Ізраїля до Господа, й Господь дав їм спасителя, Егуда, сина Гери, веніяминянина, лівака. Через нього то послали сини Ізраїля данину Еглонові, моавському цареві. 0 FІ служили ізраїльтяни Еглонові, моавському цареві, вісімдесять років.G/ F Зібрав Еглон до себе аммоніїв та амалекитян, вирушив у похід і побив Ізраїля, та й зайняв Пальмове місто.T.#F Після того ж сини Ізраїля знову вчинили те, що було не довподоби Господеві. Тоді Господь дав перевагу Еглонові, цареві моавському, над Ізраїлем, бо вони витворяли зло перед Господом.t-cF І край зазнав сорок років спокою. І вмер Отнієл, син Кеназа.C,F Зійшов на нього дух Господній, і він правив Ізраїлем; він вийшов у похід, і віддав Господь йому в руки Кушан-Рішатаїма, царя арамського, і він запанував над Кушан-Рішатаїмом.+F Коли ж сини Ізраїля закликали до Господа, Господь дав їм спасителя, Отнієла, сина Кеназа, сина меншого брата Калевового, і він врятував їх.(*KFОт і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїмові, цареві Арам-Нагараїму, і сини Ізраїля служили Кушан-Рішатаїмові вісім років.U)%FСини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й забули Господа, Бога свого, й служили Ваалові та Астарті.((KFБрали за себе їхніх дочок і віддавали своїх дочок за їхніх синів, і їхнім богам служили./'YFТому й жили сини Ізраїля серед ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв."&?FЗостались вони на те, щоб випробовувати ними Ізраїля, щоб довідатись, чи слухатимуться заповідей Господніх, які заповідав був батькам їхнім через Мойсея.i%MFп'ять князів філістимлянських, усі ханааняни, сидонії і хіввії, що жили на Ливан-горі, від Ваал-Хермон-гори до входу в Хамат.$!Fта щоб навчались воювати покоління синів Ізраїля, які перше війни не знали: X# -FОсь ті народи, що Господь зоставив, щоб випробувати ними Ізраїля, тобто всіх тих, що не знали ніяких воєн за Ханаан,'"IFОсь чому Господь зоставив ті народи, не знищив їх відразу й не віддав їх Ісусові у руки.X!+Fщоб випробувати ними Ізраїля, чи буде він пильнувати путь Господню та ходити нею, як пильнували їх батьки, чи ні.”3 aFто й я не проганятиму більше ні одного з тих народів, що зоставив (на місці) Ісус, коли вмирав, -7FТому й запалав гнів Господній на Ізраїля, й він мовив: “Що цей люд нарушив мій союз, який я постановив був з їхніми батьками, і голосу мого не послухався,FЯк же вмирав суддя, то вони знову витворяли ще гірше, ніж батьки їхні, ходивши слідами за іншими богами, щоб їм служити та й їм покланятися. Нічого не позбулися з їхніх поганих вчинків, ані з їхньої упертої поведінки. FКоли Господь настановляв їм суддів, то Господь був із суддею і рятував їх з рук ворогів їхніх, покіль жив на світі суддя, бо милосердився Господь над їхніми стогонами, що завдавали їм напасники та гнобителі їхні.kQFТільки ж бо вони й суддів своїх не слухали, а блудували за чужими богами й поклонялися їм. Притьмом звернули з дороги, що нею ходили батьки їхні, слухаючи заповідей Господніх, - не так вони чинили.!FІ настановив тоді Господь суддів, що рятували їх з рук їхніх грабіжників.#FКуди вони не виступали, рука Господня була проти них, їм на нещастя, як Господь був сказав і як Господь був присягавсь їм. І стало їм вельми скрутно.wiFТому й запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав він їх у руки грабіжникам, що грабували їх, і віддав їх у руки ворогам їхнім навкруги, так що вони не здолали більше устоятись перед своїми ворогами.tcF Покинули вони Господа й почали служити Ваалові та Астарті.PF Покинули вони Господа, Бога батьків їхніх, що вивів їх з Єгипту, й стали ходити за іншими богами, богами народів, що жили навкруги них, і стали покланятися їм та тим гнівити Господа.!=F Тож і почали сини Ізраїля чинити, що Господеві було не довподоби, й служити Ваалові.F Та й увесь той рід відійшов також до батьків своїх, а після них прийшов рід інший, що не знав Господа та діл його, що він вчинив для Ізраїля.1]F І поховали його в межах його наділу в Тімнат-Хересі, на Ефраїм-горі, на півночі від Гааш-гори.vgFІ вмер Ісус Навин, слуга Господній, на сто десятім році віку.,SFі служив народ Господеві увесь час за Ісуса, і ввесь час за старших, які попереживали віком Ісуса й які бачили всі великі дії Господні, які він учинив Ізраїлеві.?yFЯк же відпустив Ісус народ, пішли сини Ізраїля кожний до свого спадкоємства, щоб посісти свою землю,}uFТому й названо те місто - Бохім. Й жертвували вони там Господеві.1]FЯк же промовив ангел Господній ці слова до синів Ізраїля, заходився народ плакати уголос.DFТож і кажу: не проганятиму я їх перед вами, і вони будуть для вас ворогами, а їхні боги для вас сільцем.” ;FВи бо не сміли укладати союзу з мешканцями цього краю, але повинні були руйнувати їхні жертовники. Та, проте, ви голосу мого не послухалися. Що ви вчинили?^  9FЗійшов ангел Господній з Гілгалу в Бохім і сказав: “Вивів я вас із Єгипту й привів у землю, про яку заприсяг був вашим батькам і обітував: я сказав був: Не зламаю мого союзу з вами повіки.~  yF$Границя ж аморіїв ішла від узвозу Акраббім і від Селі далі вгору.n  YF#І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками.   F"Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину.. YF!Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами.  F і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли.1 _FАшер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову,P FЗавулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами.; sFТа й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері.$ EFЯк же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх - не повиганяв він.r aFМанассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні.A FПішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день.D FІ він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили.o [Fпобачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому “Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.”`~ =Fбо як вони розглядали Бетел, що звався перше Луз,w} kFДім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними;o| [FЄвусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день.1{ _FІ дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака.Jz FГосподь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці.y FДалі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею.x FЗгодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма.;w sFСини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами.v }FА та до нього: “Дай мені, - каже, - благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела.Ru !FА коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; “Що тобі?”4t eF І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу.4s eF І обіцяв тоді Калев: “Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.”r F А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер.kq SF Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, - Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, - і розбили Шешая, Ахімана й Талмая.9p oF Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір'ях.!o ?FІ вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили.zn qFСказав тоді Адонівезек: “Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!” І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер.Gm  FАдонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці.1l _FБіля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв.jk QFВиступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік.1j _FЮда й сказав своєму братові Симеонові: “Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.” І пішов Симеон разом з ним.i  FІ сказав Господь: “Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.”`h ?FПо смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: “Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?”Hg <!Помер і Єлеазар, син Арона, й поховано його в Гівеа Пінхаса, його сина, що був йому даний на Ефраїм-горі.hfK< Кості ж Йосифа, що сини Ізраїля принесли з Єгипту, поховано в Сихемі, на тій частині поля, що Яків купив у синів Хамора, батька Сихема, за сто срібняків. І воно стало власністю потомків Йосифа. e<Служив Ізраїль Господеві за ввесь час Ісуса та за ввесь час старших, що пережили Ісуса й що знали всі діла Господні, які він зробив для Ізраїля.;dq<І поховали його в землі його спадкоємства, в Тімнат-Сераху на Ефраїм-горі, на північ від гори Гааш.c#<По цих подіях помер Ісус Навин, слуга Господній, маючи віку сто десять років.kbQ<Після того відпустив Ісус народ, кожного в свій наділ.jaO<І Ісус промовив до всього народу: “Оцей камінь буде свідком проти нас, бо він чув усі слова, що Господь до нас говорив; тож нехай буде свідком проти вас, щоб ви не зрікались Господа, Бога вашого.”m`U<І написав він ці слова в книзі закону Божого, і взяв великий камінь та й поставив його під дубом, що був при святині Господній._<І уклав Ісус того дня союз із народом і дав йому в Сихемі закон та право.2^_<І мовив народ до Ісуса: “Ми будемо служити Господу, Богу нашому, й голосу його слухатися.”?]y<“Тому викиньте геть богів чужоземних, що між вами і прихиліть ваше серце до Господа, Бога Ізраїля.”v\g<Тоді Ісус сказав до народу: “Ви свідки проти себе самих, що вибрали для себе служити Господеві.” Вони ж сказали: “Так, ми свідки.”[ <Народ же відказав Ісусові: “Ні! Ми таки Господеві будемо служити!”Z'<Як покинете Господа й служитимете богам чужоземним, він відвернеться від вас, і після того, як був до вас добрий, наведе на вас лихо й вигубить вас.”#YA<Ісус сказав до народу: “Не можете ви служити Господеві (і чужим богам), бо він - святий Бог, Бог ревнивий; не простить вам ваших переступів і гріхів ваших._X9<Господь прогнав перед нами всі народи й аморіїв, що жили в цій землі. Тож і ми служитимемо Господеві, бо він - Бог наш.”$WC<Бо Господь - Бог наш; він вивів нас і батьків наших з Єгипетської землі, з дому неволі, і створив перед нашими очима ці великі чудеса й оберігав нас усюди в дорозі, що нею ми ходили, й між усіма народами, що через них ми проходили.(VK<І відповів народ: “Ні! Не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити богам іншим.U<Коли ж вам не любо служити Господеві, то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити: чи богам, яким служили батьки ваші по той бік ріки, чи богам аморіїв, у землі яких ви живете; я ж і мій дім служитимемо Господеві.”T%<Тож бійтесь Господа й служіть йому щиро та вірно й усуньте геть богів, яким ваші батьки служили по тім боці ріки та в Єгипті, і служіть Господеві.&SG< Дав я вам землю, над якою ви не трудились, і міста, яких ви не будували, а одначе ви в них осілись і їсте плоди виноградників та оливних гаїв, яких ви не садили.YR-< Я послав поперед вас шершнів, і вони прогнали з-перед вас їх, отих двох царів аморійських, не меч твій і не лук твій.cQA< Коли ж ви перейшли через Йордан і дійшли до Єрихону, то єрихонці заходилися воювати з вами, а також і аморії, перізії, ханааняни, хеттити, гіргашії, хіввії та євусії, але я віддав їх вам у руки.BP< Та я не хотів слухати Валаама, тому він ще й поблагословив вас, і таким робом я визволив вас з його рук.Oy< Потім устав Балак, син Ціпора, цар моавський, і запопався воювати з Ізраїлем; послав він також по Валаама, сина Беора, щоб вас проклясти.=Nu<А згодом увів я вас у землю аморіїв, що сиділи по тім боці Йордану, й воювали вони з вами, та я віддав їх вам у руки, й ви заволоділи їхньою землею, і я вигубив їх перед вами.{Mq<І ті закликали голосно до Господа, і він поставив між вами і єгиптянами гу сту мряку, і навів на них море, й воно їх затопило. Ви бачили на власні очі, що я вчинив у Єгипті. Потім ви довгий час жили в пустині. q~r||C{\zz y5xwgvuttUs~r1qIponmlljjsii/h'gcfedcc a`_^^][[aZYY XVV>TVSmR_QPONMLvK{KJ0HGFbE DBA@-?B>=q<;:9Z87f6$43$11/.--_,.+)/(W&&#%Q$T#"!4 c?p 1 o qT9FГедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини.ZS/FІ було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів.ORFВони ж відповіли: “Ми радо дамо тобі їх.” Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі.$QCFА далі Гедеон додав: “Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.” Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни.HP FГедеон же відрік їм: “Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.”`O;FТоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: “Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.”_N9FОзвались тоді Зевах й Цалмунна: “Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!” Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів.nMWFІ повелів він Єтерові, своєму первородному: “Встань, убий їх!” Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький.hLKFВін же відказав: “То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.”KFТоді спитав Зеваха й Цалмунну: “Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?” А ті й відповіли: “Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.”{JqFВ Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста.>IwFСхопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян.eHEFПрийшовши до суккотян, сказав: “Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?”RGFупіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських.sFaF Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом,vEgF Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо.WD)F Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно.C{F Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом - до п'ятнадцять тисяч чоловік, - усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею..BWF Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: “Як вернусь живим-здоровим, зруйную оцю твердиню.”kAQFЗвідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту.@{FІ сказав Гедеон: “Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.”d?CFА князі суккотські відповіли: “Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?”0>[FІ попросив він мешканців Суккоту: “Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.”\=3FПрибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом.<yFБог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?” Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.i;MFА він відказав їм: “Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера?: FТоді ефраїмії мовили до Гедеона: “Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?” І сварилися вони з ним тяжко.}9uFІ полонили вони двох мідіянських князів, Орева і Зеева: і Орева вбили під Орев-скелею, а Зеева коло Зеев-винодавлі. І гнались далі за мідіянами. Голови ж Орева й Зеева принесли до Гедеона до той бік Йордану.%8EFІ розіслав Гедеон послів по всіх Ефраїм-горах з наказом: “Зійдіть із гір проти мідіян і перетніть їм переправу через воду Йордану аж до Бет-Бари.” Зібралися на поклик усі ефраїмії й зайняли броди вздовж Йордану аж до Бет-Бари.D7FІ скликано ізраїльтян з Нафталі, з Ашера й з усього Манассії, і вони кинулись навздогінці за мідіянами.\63FІ тоді, як ці триста сурмили, Господь обернув у всім таборі мечі кожного проти себе самих; і кинувсь табір урозтіч на Бет-Шітту, в напрямку до Церери, аж до берега Авел-Мехоли коло Таббату.V5'FІ стали вони кожен на своєму місці навкруги табору. В таборі ж усе заметушилось, закричало та й кинулось утікати.r4_FІ засурмили три відділи й, розбивши глечики, схопили лівою рукою каганці, а правою сурми й закричали: “За Господа й за Гедеона!”L3FІ от на початку середньої чати, коли щойно були змінили варту, продістався Гедеон із сотнею своєю до краю табору, і засурмили вони й порозбивали глечики, що були в руках їхніх.y2mFЯ засурмлю разом з усіма, що будуть при мені, засурмите й ви так само з усіх боків навколо табору й гукнете: За Господа й за Гедеона!”N1Fі звелів їм: “Глядіть на мене й робіть так, як я. Скоро я дістанусь до краю табору, ви зробите так, як зроблю я.V0'FІ розділивши триста чоловік на три загони, дав їм усім сурми та порожні глечики в руки, а в глечиках були каганці,V/'FЯк же вчув Гедеон той сон і його тлумачення, вклонивсь обличчям до землі, повернувся до ізраїльського табору та й сказав: “Уставайте, бо Господь віддав мідіянський табір вам у руки!”T.#FОзвався другий: “Це ніщо інше, як меч Гедеона, сина Йоаша, ізраїльтянина. Віддав йому Бог мідіян і ввесь табір.”N-F Підібравсь туди Гедеон і почув він, як розповідає один одному сон і каже: “Снивсь мені сон, що котилась ячмінна паляниця, отака кругляста, мідіянським табором, а докотившись до намету, вдарилась об нього так, що намет упав, перевернувся і розпався.”),MF Мідіяни ж, амалекитяни та сини сходу розташувались долі, мов сарана, стільки було їх, та й верблюдам їх не було числа, як піску на морськім березі - така безліч.-+UF і підслухай, що там говорять. Тоді наберешся духу та й нападеш на табір.” От і спустився він із Пурою, своїм джурою, близенько до військових чат, що були в таборі.*yF Якщо ж боїшся іти сам до нього, то піди туди з Пурою, твоїм джурою,.)WF Тієї самої ночі повелів Господь Гедеонові: “Спустись у табір, бо я віддаю тобі його в руки.](5FВзяли вони тоді припаси в людей і сурми їхні до себе, Гедеон же розпустив усіх ізраїльтян по шатрах, затримавши при собі триста чоловік. А табор мідіянський стояв унизу під ними, в долині.'1FІ сказав Господь Гедеонові: “Трьома сотнями, що хлептали воду, я врятую вас і дам мідіян тобі в руки, всі ж інші нехай собі йдуть кожен до себе додому.”?&yFІ налічено тих, що хлептали язиком, триста чоловік, всі ж інші ставали навколішки, щоб напитись води.J%FОт і повів він людей до води. І сказав Господь Гедеонові: “Хто хлептатиме воду язиком, як хлепчуть собаки, того поставиш окремо; так само й того, хто стане навколішки, щоб пити.” $ FІ сказав Господь Гедеонові: “Людей ще забагато. Веди їх до води, і я випробую їх там для тебе; про котрого скажу тобі: цей нехай іде з тобою, - той і йтиме; а про котрого скажу: цей нехай не йде, - той не піде з тобою.”o#YFОголоси, отже, людям голосно, щоб чули: Хто боязливий та полохливий, нехай собі повертається додому.” І повернулося з народу двадцять дві тисячі, а зосталось десять тисяч, коли Гедеон перевірив їх.>"wFГосподь сказав Гедеонові: “Забагато людей у тебе, і я не можу дати мідіян їм у руки, а то Ізраїль буде чванитися передо мною та говорити: моя, мовляв, рука вирятувала мене.S! #FУранці встав Єрувваал, тобто Гедеон, з усіма людьми, що були при ньому, та й отаборились коло Харод-джерела, а мідіянський табір стояв на північ від нього, коло горба Море, в долині. -F(І вчинив Бог так тієї ночі: тільки руно було сухе, а на землі навкруги була роса.F'Однак же Гедеон промовив до Бога: “Нехай твій гнів не запалає проти мене, коли ще раз промовлю. Дозволь мені, прошу, зробити ще одну пробу з руном: нехай тільки воно буде сухе, на всій же землі нехай буде роса.”<sF&Так і сталось. Устав він другого дня вранці, стиснув руно та витиснув з нього росу, повну чашу води.F%то ось я розстелю на току вовняне руно. Якщо роса впаде тільки на руно, а вся земля буде суха, то знатиму, що спасеш Ізраїля моєю рукою, як обіцяв.”6gF$Промовив тоді Гедеон до Бога: “Коли ти справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, як обіцяв,1F#Послав Гедеон послів і до всього Манассії, що теж зібрався, щоб іти з ним. Потім послав послів до Ашера, Завулона та Нафталі, й вони вийшли їм назустріч..WF"Зійшов тоді на Гедеона дух Господній і він засурмив, і родина Авієзера зібралась іти з ним.gIF!Тоді всі мідіяни, амалекитяни та сини сходу зібралися разом і, переправившись (через Йордан), отаборились у Єзреел-долині.RF І того дня прозвано Гедеона “Єрувваал”, тобто “Нехай судиться з ним Ваал”, - бо він зруйнував його жертовник.r_FТа Йоаш відповів усім, що стояли проти нього: “То це ви хочете обстоюватися за Ваала? Чи, може, хочете допомогти йому? Хто за нього буде вставлятись, той помре ще До завтрішнього ранку. Коли він бог, сам нехай постоїть за себе супроти того, хто зруйнував його жертовник.”FІ сказали тоді мешканці міста до Йоаша: “Виведи сина твого! Смерть йому, бо зруйнував жертовник Ваала й порубав Ашеру, що була біля нього.”FІ заходились вони один одного питати: “Хто це зробив?” І, по докладних розпитах та розслідах, сказано їм: “Гедеон, син Йоаша, таке вчинив.”QFВстали мешканці міста рано-вранці й побачили зруйнований жертовник Ваала й Ашеру, що біля нього, порубану, і другого бичка, принесеного в жертву на новоспорудженому жертовнику.>wFУзяв тоді Гедеон десять чоловік із своїх слуг і вчинив, як повелів йому Господь; але що боявся родини батька свого й мешканців міста, замість робити це днем, зробив вночі.<sFІ тоді спорудиш Господеві, Богу твоєму, на верху тієї кам'яної тверді, жертовник. Потім візьмеш другого бичка й принесеш його у всепалення на дровах Ашери, що порубаєш.”H FТієї ж самої ночі сказав йому Господь: “Візьми бичка твого батька і другого бичка семилітка й зруйнуй жертовник Ваала, що в твого батька, й порубай Ашеру, що стоїть коло нього.NFСпорудив Гедеон там жертовник Господеві й назвав його: “Господь - мир”. І досі він стоїть в Офрі Авієзеріїв.vgFГосподь же мовив до нього: “Мир тобі, не бійся, ти не вмреш!”wiFІ побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній і скрикнув: “Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього віч-на-віч.”? yFТоді ангел Господній кінцем палиці, що тримав у руці, приторкнувсь до м'яса й коржів, і піднявсь огонь із скелі й пожер м'ясо й коржі. Ангел же Господній зник з очей у нього.R FАнгел же Божий сказав йому: “Візьми м'ясо та неквашені коржі й поклади на цю скелю, а юшку вилий.” І зробив так.4 cFПішов Гедеон і приготував козенятко та неквашених коржів з однієї ефи муки. М'ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик; виніс те все й поставив перед ним під дубом. 'FНе відходь, прошу, звідси, доки не повернусь до тебе й не принесу дар від мене, поклавши перед тобою.” А той: “Буду ждати, -каже, - покіль повернешся.”U %FТоді Гедеон сказав: “Якщо я знайшов ласку в очах у тебе, то прошу тебе, дай мені знак, що це ти зо мною розмовляєш.!=FГосподь же сказав до нього: “Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіян, як одного чоловіка.” FТа Гедеон відрік йому: “Мій Владико любий! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька.”eEFГосподь же звернувся до нього й сказав: “Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, я тебе посилаю!”dCF А Гедеон до нього: “Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі його чудеса, що про них нам наші батьки оповідали, казавши: Хіба не вивів Господь нас із Єгипту? Та ось тепер Господь і відіпхнув нас і віддав нас у руки мідіянам.”(KF Ангел Господній з'явивсь йому та й каже до нього: “Господь з тобою, хоробрий чоловіче!”-UF І прийшов ангел Господній та й сів в Офрі під дубом, що належав Йоашеві Авієзеріеві, саме тоді, як син його Гедеон товк пшеницю у ступі, щоб сховати її від мідіян.nWF і сказав до вас: я Господь, Бог ваш; не почитайте богів аморійських, що в їхній землі живете. Та ви не послухалися голосу мого.”QF Я вирятував вас із рук єгиптян і з рук усіх ваших гнобителів, і, попроганявши їх перед вами, дав вам їхню землю;Fто послав Господь пророка до синів Ізраїля, що промовив до них: “Так каже Господь, Бог Ізраїля: Я вивів вас з Єгипту, визволив вас із дому рабства.gIFІ як заквилили сини Ізраїля до Господа на мідіян, ~FІзраїль ослаб вельми через мідіян, і заголосили сини Ізраїля до Господа.}5FБо наступали вони з худобою, і наметів у них було безліч, як сарани, та й їх самих і верблюдів було безчисла, і насувались вони на землю, щоб пустошити її.|Fзаляжуть табором та й нівечать увесь урожай краю аж до Гази і не зоставляють нічого на прожиток Ізраїлеві, ані овечки, ані вола, ані осла.={uFІ що ізраїльтяни було понасівають, здіймуться мідіяни, амалекитяни й сини сходу походом проти них;pz[FІ рука мідіян затяжіла над Ізраїлем так гнітюче, що сини Ізраїля мусіли наробити собі гірських сховків, вертепів та кріпостей.Ny FАле сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й Господь віддав їх мідіянам у руки на сім років.x7FТак хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.” - І край мав спокій сорок років.Zw/FПевно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.v1FНайрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє: u/FЧерез вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?_t9FДо ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, -де поточився, там і впав, бездушний.sFРукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила. rFВоди прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.@q{FБлагословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.pFКленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.oFТоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.9nmFПотік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!mFЗ неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.l}FПрийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.)kMFЗавулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір'ях країни.wjiFГілеад розсівся за Йорданом; а Дан - чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор'ї, при затоках своїх зостався.Ui%FЧому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.hFКнязі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.g7FЗ Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.fF Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!deCF Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!Id F Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.Sc!F Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!b7F Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, - благословіте Господа!OaFНових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!C`FКнязі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір'ю.R_FЗа днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.3^aFГори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.]!FОй Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.R\FОсь слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.:[oF“Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!Z FІ заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи: cYAFі рука синів Ізраїля тяжіла все важче над Явіном, царем ханаанським, аж покіль вони не знищили Явіна, царя ханаанського. XFТак Господь принизив Явіна, ханаанського царя, перед синами Ізраїля,W3FАж ось з'явився й Варак, що гнався за Сісерою; вийшла Яела йому назустріч та й каже до нього: “Ходи, я покажу тобі того, кого шукаєш.” Ввійшов він до неї, аж ось Сісера простягнутий на землі, лежить мертвий, з кілком у скроні. VFТоді Яела, жінка Хевера, вхопила наметового кілка, взяла у руки молот, підступила стиха до нього та й загнала кілка йому в скроню так, що кілок пройшов у землю, бо Сісера заснув був глибоко від утоми. Так помер він. ~}}7|d{zzRyswvutsr]qpp@ornn ml4jjRhgff edcQb9a^`=^]][[fZ>YvXWVU@TSSRQP7OMNN LJJIbHHFF&EXDCCBpAQ@?<>=y<;:99>876654|302]11%0|/K. ,, *)((`'&%?#"! ulKx/ cM]0{\qF А після нього правив Ізраїлем Авдон, син Гіллела, піратоній.[F Коли ж Елон, за вулоній, помер, поховано його в Аялоні, в землі Завулонській.Z!F Після нього правив Ізраїлем Елон, завулоній. Правив він ним десять років.ZY/F Коли ж Івцан помер, поховано його в Вифлеємі.%XEF Було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він видав на чужу сторону, а синам своїм привів тридцять дочок із чужої сторони. Правив він Ізраїлем сім років.gWIF Після нього суддював над Ізраїлем Івцан з Вифлеєму.DVF Правив Єфта Ізраїлем шість років. Коли ж Єфта, гілеадій, помер, поховано його в одному з міст у Гі леаді.oUYF то вони казали йому: Скажи но: “Шібболет”, і як він казав “Сібболет”, бо не вмів доладу вимовити, то вони хапали його та й стинали на йорданських бродах. Так полягло тоді сорок дві тисячі ефраїмів.cTAF Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських втікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, то гілеадії його й питали: “Чи ти не ефраїмій?” І як той казав “Ні!” -pS[F І зібрав Єфта усіх синів гілеадських та й вдарив на ефраїміїв; і побили мужі гілеадські ефраїміїв тому, що ті казали: “Ви ефраїмські втікачі, бо Гілеад лежить посеред Ефраїма та посеред Манассії.”-RUF Бачивши ж, що ви не йдете на підмогу, я одважив душу мою й рушив на синів Аммона, й Господь видав їх мені в руки. Чого ж оце наступаєте ви сьогодні на мене війною?” QF І відказав їм Єфта: “Я і мій народ тяжко ворогували; сини ж Аммона гнітили його тяжко. Він кликав вас, та ви не хотіли його рятувати з їхніх рук.\P 5F Зібралися мужі ефраїмські й двигнулися на Цафон та й промовили до Єфти: “Чому це ти ходив на війну проти синів Аммона та й не покликав нас із собою? Ми спалимо твою хату разом з тобою!”2O_F (з року на рік ізраїльські дівчата ходили голосити по дочці Єфти, гілеадія, чотири дні щороку."N?F 'Як же минуло два місяці, повернулась вона до батька свого, і він виконав на ній обіт свій, що ним обрікся. Вона ж не знала мужа. І ввійшло в звичай в Ізраїлі: TM#F &Він відказав: “Іди!” І пустив її на два місяці. І пішла вона з подругами своїми в гори оплакувати своє дівоцтво.L)F %Просила вона лише в батька свого: “Одне тільки вволи мені: дай мені волю два місяці, й піду я собі з подругами моїми в гори оплакувати моє дівоцтво.”XK+F $Вона відказала йому: “Батеньку мій! Коли відкрив ти твої уста перед Господом, чини зо мною так, як ти обрік. Дав же таки Господь тобі помститись над твоїми ворогами, над синами Аммона.”EJF #Побачивши її, роздер він на собі одежу й скрикнув: “Ой горе, донечко моя, як ти мене засмутила! Занапастила ти мене! Відкрив я мої уста перед Господом і мушу дотримати слова.”8IkF "Повертавсь Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами й танцями. Була ж вона в нього єдина; не було в нього, опріч неї, ні сина, ні дочки.vHgF !І він громив їх від Ароеру до Мінніту, через двадцять міст і аж до Авел-Кераміму. Отак покорилися сини Аммона перед синами Ізраїля.G-F І двигнувся Єфта на синів Аммона, воювати з ними, і видав їх Господь йому в руки.F5F то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення.”&EGF І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: “Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки,DF Тоді зійшов на Єфту дух Господній, і він перейшов Гілеад і Манассію, далі двигнувся на Міцпу гілеадську й звідтіль прибув до синів Аммона. C F Та цар синів Аммона не зважав на слова, що переказав йому Єфта послами.!B=F Не заподіяв я тобі ніякого лиха. Ти мене кривдиш, вдираючись до мене війною! Нехай Господь, Суддя, сьогодні розсудить між синами Ізраїля й синами Аммона.”=AuF Вже триста років, як осівсь Ізраїль у Хешбоні і в його містечках, в Ароері та в його містечках, і в усіх містах, що вздовж Арнону: чому ж ви за ввесь той час не віднімали їх?e@EF Хіба ти часом ліпший від Балака, сина Ціпора, царя моавського? Чи ж він задирався коли з Ізраїлем, або, може, воював із ним??{F Хіба ти не володієш тим, чим твій бог Кемош наділив тебе? Чому б нам не володіти всім тим, що Господь, Бог наш, зоставив пустим перед нами?X>+F І оце тепер, коли Господь, Бог Ізраїля, прогнав аморіїв перед своїм народом Ізраїлем, ти хочеш і собі нас прогнати?=)F і зайняв усі границі аморійські від Арнону до Яббоку й від пустині до Йордану.&<GF Але Господь, Бог Ізраїля, віддав Сихона й увесь люд його Ізраїлеві на поталу, й він побив їх і тим робом заволодів Ізраїль усією землею аморіїв, що жили в ній;;{F Сихон же не згодився дозволити Ізраїлеві пройти через свою землю. Зібрав він увесь народ свій і, отаборившись у Ягці, вдарив на Ізраїля.:9F Потім післав Ізраїль послів до Сихона, царя аморійського, царя Хешбону, й звелів йому сказати: Дозволь нам лишень пройти через твою землю до нашої оселі!u9eF І мандрував він пустинею, і, обійшовши Едомську й Моавську землю, пройшов на схід від Моав-землі та й отаборився по тім боці Арнону, не порушуючи моавської границі: Ар-нон бо становив моавську границю.78iF Звідсіль вислав він послів до едомського царя з просьбою: Дозволь мені, будь ласка, перейти через твою землю! Та цар едомський не вволив його волі. Так само послано було й до царя моавського, та не хотів і той. Тож і сидів Ізраїль у Кадеші. 7;F Бо вийшовши з Єгипту, Ізраїль перейшов пустиню до Червоного моря й прийшов у Кадеш.>6wF і звелів йому сказати: “От що каже Єфта: Ізраїль не забирав у моавитян та синів Аммона їхньої землі.g5IF Але Єфта послав знову послів до царя аммонського*4OF І відповів цар аммонський до послів Єфти: “Бо Ізраїль, ідучи з Єгипту, забрав у мене землю від Арнона до Яббоку та до Йордану. Тож поверни мені її тепер мирно.”u3eF Тоді Єфта послав до аммонського царя послів сказати йому: “Що тобі до мене, що виступаєш проти мене, щоб іти війною на мою землю?”2)F От і пішов Єфта з гілеадськими старшинами, й настановив його народ головою й вождем над собою. І повторив Єфта усі свої слова в Міцпі перед Господом.K1F Старші гілеадські відповіли Єфті: “Нехай буде Господь свідком між нами, коли не вчинимо по твоєму слову.”.0WF Єфта же мовив до старших гілеадських: “Коли мене повернете, щоб я воював із синами Аммона, й Господь віддасть їх у мої руки, чи справді стану я над вами головою?”:/oF Старші ж сказали до Єфти: “Власне того ми й вернулися тепер до тебе; ходи з нами, воюватимеш із синами Аммона й будеш головою над нами та над усіма мешканцями Гілеаду.”-.UF А Єфта відповів старшинам гілеадським: “Хіба ви не зненавиділи мене й не прогнали мене з батьківського дому? Чого ж тепер, коли вам скрутно, приходите до мене?”%-EF Сказали вони до Єфти: “Ходи, будеш нашим вождем, і ми будемо воювати з синами Аммона.”8,kF Як же розпочали сини Аммона війну з Ізраїлем, пішли старші гілеадські, щоб узяти Єфту з краю Тов.y+mF Після якогось часу розпочали сини Аммона Війну з Ізраїлем.O*F І втік Єфта геть від братів своїх і оселився в краю Тов. Збирались до Єфти пройдисвіти та й мандрували за ним.H) F Жінка Гілеада породила йому також синів. І коли повиростали сини його жінки, то й прогнали Єфту, кажучи йому: “Нема тобі спадщини в домі нашого батька, бо ти син другої жінки.”( 5F Єфта, гілеадій, був муж хоробрий; а був він син блудниці, -батько ж Єфти був Гілеад.}'uF Тоді народ, старші в Гілеаді, сказали один до одного: “Хто розпочне війну з синами Аммона, той і буде головою над мешканцями Гілеаду.”F&F Зібралися сини Аммона та й отаборились у Гілеаді; зібралися й сини Ізраїля та й стали обозом коло Міцпи.R%F Тоді повикидали чужих богів з-посеред себе й стали служити Господеві, й не стерпів він більше злиднів Ізраїля.Q$F Тоді сини Ізраїля промовили до Господа: “Провинились ми; чини з нами все, що хочеш, тільки визволь нас тепер!”(#KF Ідіть, кличте тих богів, що вибрали собі: нехай вони вас врятують під час вашої скрути.”""?F Та ви покинули мене, щоб служити чужим богам; за те не буду я вас уже більше рятувати.7!iF Коли сидонії, амалекитяни й мідіяни вас гнобили, і ви кликали до мене, то я спас вас із рук їхніх.v gF І відказав Господь синам Ізраїля: “Хіба (не однаково легко спасти з рук) синів Аммона та філістимлян, як із рук єгиптян та аморіїв?hKF Тоді сини Ізраїля зняли голос до Господа, кажучи: “Согрішили ми проти тебе, бо покинули нашого Бога й служили Ваалові.”p[F До того ж іще перейшли сини Аммона Йордан, щоб воювати з Юдою, Веніямином та домом Ефраїма так, що Ізраїлеві стало дуже скрутно. F І утискали вони й гнобили тяжко синів Ізраїля вісімнадцять років, усіх синів Ізраїля, по тім боці Йордану, в землі Аморійській, що в Гілеаді.3aF Тим і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки філістимлянам та синам Аммона.<sF Та сини Ізраїля знову вчинили те, що не довподоби Господеві, й запопалися служити Ваалам і Астартам, богам арамійським, богам сидонським, богам моавським, богам синів Аммона та богам філістимлянським; і покинули Господа, і йому не служили.RF Коли ж помер Яір, поховано його в Камоні.1F Було в нього тридцять синів, що їздили на тридцятьох ослах, і було в них тридцять міст, що й досі звуться “Яірові містечка”, -лежали вони в Гілеад-краю.F Після нього виступив Яір, з Гілеаду, і судив Ізраїля двадцять два роки.F Судив він Ізраїля двадцять три роки, і, коли помер, поховано його в Шамірі.s cF Після Авімелеха виступив на рятунок Ізраїля Тола, син Пуа, сина Додо, з коліна Іссахара. Він жив у Шамірі, на горах ефраїмських.H F 9І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.JF 8Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.F 7Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.S!F 6Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.+F 5Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.1]F 4Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.5F 3Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,lSF 2Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його. /F 1І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.u eF 0пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!” +F /Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,$ CF .Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.f GF -І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.S!F ,Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.|sF +Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.F *На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові._9F )Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.7iF (Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами. F 'І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.H F &Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”F %Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”~wF $Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”[1F #Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.D~F "Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.$}CF !завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”|F Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;{-F і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.!z=F Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;tycF Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”x F Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?w5F І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.Wv)F Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.u#F Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.jtOF щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.tscF Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,QrF Три роки царював Авімелех над Ізраїлем./qYF І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого./pYF Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”|osF якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.]n5F ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;m%F за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,ElF Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, -KkF Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.jF Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!`i;F А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?h}F Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!JgF Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?xfkF Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!FeF Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?Td#F Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!*cOF Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!xbkF Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.daCF Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.x`kF То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним._ F Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”y^mF “Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”[] 3F Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї: "\?F#і не були вдячні родині Єрувваала-Гедеона за все те добро, що він вчинив для Ізраїля./[YF"І не пам'ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх,5ZeF!А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога.OYF Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв.&XGFА наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех.1W]FБуло ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато.oVYFПовернувсь додому Єрувваал, син Йоаша, і жив у себе дома.tUcFТак упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона. xx/~b}t|{{Kyxevutsrqqoomll9kLj'iLhgffMedc b a#`)_^]W\\ZYXWUTS#QrPONMLKJIqHH-G'EDxC>A@@)?>#< cT|xLTF А ті відповіли: “Вставайте, двигнемося на них, бо ми огледіли їх землю: земля справді прегарна! А ви оце сидите безчинно! Не гайтесь довше, хутенько в дорогу, щоб зайняти ту землю!0S[FЯкже повернулися вони в Цору й Ештаол до своїх братів, ті їх питають: “Із чим ви приходите?”TR#FТо й пішли собі далі п'ятеро мужів та й дійшли до Лаїшу. Там побачили, як люди живуть безпечно в місті, звичаєм сидонським, тихо та спокійно, нічого їм земного не бракує, й були вони в достатках. Від сидоніїв були вони далеко й із Сирією не мали взаємин.)QMFКаже до них священик: “Ідіть лишень з миром: дорога, що її верстаєте, Господеві вгодна.”MPFВони його й просять: “Спитай, будь ласка, у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у дорозі, що оце верстаємо.”BOFА той відказав їм: так і так, мовляв, обійшовся зі мною Міхай: найняв мене, щоб я був священиком у нього.&NGFА перебуваючи в господі в Міхая, впізнали вони голос молодого левіта, зайшли до нього та й спитали його: “Хто тебе сюди завів? Що ти тут робиш? За чим ти тут?”M5FОт і послали сини Дана зо свого роду п'ятьох мужів, мужів відважних, з Цори та Ештаолу, щоб обійти й розглянути край. Вони їм наказали: “Ідіть, розглядайте край!” Прибули вони в Ефраїм-гори до господи Міхая й там заночували.L 3FТого часу не було царя в Ізраїлі, а Данове коліно шукало собі тоді наділу, де могло б осістись, бо йому й доти ще не випало наділу серед колін Ізраїля.8KkF Сказав Міхай: “Тепер я знаю, що Господь буде доброзичливий до мене, бо маю левіта за священика.”JF Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.IF Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів. HF Сказав йому Міхай: “Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.”iGMF І спитав його Міхай: “Звідки йдеш?” А той до нього: “Я - левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.”gFIFПокинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.*EOFА був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою. DFТого часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.[C1FТаким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.=BuFІ коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.eAEFКоли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: “Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.”i@MFРаз якось промовив він до матері своєї: “Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.” І відказала йому його мати: “Нехай благословить тебе Господь, мій сину!”^? 9FБув один чоловік з гори Ефраїм, на ім'я Міхай.>>wFТоді браття його й вся родина його батька прийшла й взяли його та поховали між Цорою та Ештаолом, у гробниці Маноаха, його батька. Був він суддею в Ізраїлі двадцять років.=#Fпромовив: “Нехай умру я з філістимлянами!” І натиснув так сильно, що будинок завалився на князів і на ввесь люд, який був у ньому. І таким робом більш було тих, що він погубив умираючи, ніж тих, що їх убив за життя свого.s<aFТоді Самсон діткнув обидва середні стовпи, на яких стояв будинок, і опершись об них правою рукою об один стовп, а лівою об другий,x;kFОзвавсь тоді Самсон до Господа й мовив: “Господи, Боже мій! Зглянься на мене, благаю, й дай мені, Боже мій, ще тільки раз таку силу, щоб я за одним разом міг помститися на філістимлянах за моїх двоє очей.”8:kFУ будинку ж було повно чоловіків і жінок. Були там усі князі філістимлянські та й на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків і жінок, що дивилися, як забавляв їх Самсон.z9oFСамсон сказав до хлопця, що тримав його за руку: “Пусти мене, щоб я міг обмацати стовпи, на яких стоїть будинок, щоб об них опертися.”'8IFІ, розгулявшися, сказали: “Покличте нам Самсона, нехай нас забавляє!” Покликали його з тюрми, й мусів він їх розважати. І коли поставили його між стовпами,73FПобачивши його народ, став хвалити свого бога та гукати: “Бог наш видав нам у руки нашого ворога, того, що пустошив нашу землю, що побив стільки наших.”'6IFЗібрались князі філістимлянські принести велику жертву своєму богові Дагонові й повеселитись, бо казали: “Бог наш видав нам у руки ворога нашого Самсона.”"5?FТим часом волосся в нього на голові почало відростати, після того як його обстригли.4FСхопили його філістимляни, і, виколовши йому очі, привели його в Газу та й закували в мосяжні кайдани. І мусів він у тюрмі молоти на жорнах._39FІ крикнула вона: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Прокинувсь він від сну та й подумав: “Дам собі раду й цим разом, як завсіди, і визволюся.” А того й не знав, що Господь відступив від нього.12]FВона ж, приспавши його на колінах своїх, покликала одного чоловіка й веліла зголити сім кучерів на голові його. І став він слабшати, й сила його відійшла від нього.(1KFТут зрозуміла Даліла, що він відкрив їй своє серце, й послала за філістимлянськими князями, щоб їм переказати: “Цим разом можете прибути, бо він відкрив мені своє серце.” Прибули князі філістимлянські й принесли з собою срібло.0Fі він відкрив їй свою душу й сказав їй: “До моєї голови бритва ніколи не дотикалась, бо я від материнської утроби посвячений Богові. Якби мене остригти, зникла б моя сила, і став би я, як інші люди, малосильним.”2/_FІ говорила вона йому без перестанку, й докучала й нудила так, що вже саме життя йому набридло,K.FНасіла вона тоді на нього: “Як ти можеш казати, що мене любиш, коли серце твоє далеке від мене? Оце вже втретє ти насміявся з мене й не признавсь мені, у чому твоя велика сила!”q-]FТоді Даліла приспала його й, всукавши сім кучерів з його голови до основи, прибила цвяхом та гукнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Схопився він зо сну та й вирвав цвяха, разом з основою.|,sF Припадала Даліла знову до Самсона: “Досі глузуєш із мене й говориш мені неправду. Признайся ж бо таки, чим тебе можна б зв'язати?” Він відказав їй: “Якби ти зіткала сім кучерів з моєї голови в основу та прибила цвяхом на ткацькому валу, я став би малосилком, як інші люди.”E+F Взяла Даліла нового мотуззя і, зв'язавши його ним, крикнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Засідка ж сиділа в кімнаті. Та він порвав мотуззя на руках, немов нитку.U*%F Він і каже їй: “Якби мене зв'язати новими мотузками, що ще не були в роботі, я став би, як інші люди, малосильним.”+)QF Присікалась тоді Даліла до Самсона: “Так оце ти насміявсь із мене, сказав мені неправду! Та тепер уже скажи мені, прошу тебе, чим тебе можна б було зв'язати.”(F В кімнаті ж у неї сиділа засідка; і кликнула Даліла до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” І порвав він жили, як рветься нитка з клоччя, коли вогонь вчує. І в чому полягала його сила, не вдалося довідатись.4'cFІ принесли їй князі філістимлянські сім сирових, ще не засохлих жил, і вона зв'язала його ними.Z&/FСамсон відказав їй: “Якби мене зв'язали сімома сировими, невисушеними жилами, я став би, як інші люди, малосилком.”%FІ сказала Даліла до Самсона: “Скажи мені, благаю, в чому полягає твоя велика сила й чим тебе можна було б зв'язати, щоб тебе упокорити?”$#FПрийшли до неї князі філістимлянські та й кажуть: “Зведи його та вивідай, у чому завіряється його велика сила й чим би ми могли його подужати й зв'язати, аби упокорити, - і ми дамо тобі по одинадцять сот шеклів кожний.”y#mFПотім полюбив він одну жінку в долині Сорек, на ім'я Даліла.p"[FСамсон спав собі до півночі а опівночі встав, ухопив за крила міської брами та за обидва одвірки й, вирвавши їх разом із засувом, поклав собі на плечі та й виніс на верх гори, що стоїть проти Хеврону.l!SFСказали людям Гази: “Самсон прийшов сюди.” І обсіли вони його, й усю ніч робили засідку на нього в міській брамі. Сиділи всю ніч тихо, кажучи: “Почекаймо, покіль розвидниться, й тоді його вб'ємо.”  FПішов раз Самсон у Газу й, побачивши там блудницю, зайшов до неї.q]FПравив він Ізраїлем за часів філістимлян двадцять років.eEFІ розколов Бог щілину, що була в скелі в Лехі, й потекла з неї вода. Як же напився, повернулась до нього сила, й він ожив. Через те прозвано те місце “Джерело взиваючого”, що є в Лехі по цей день.a=FІ захотілось йому дуже пити, і озвавсь він до Господа й сказав: “Дав ти оцю велику перемогу рукою слуги твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та потрапити в руки необрізаним.”5FА як промовив це, відкинув щелепу геть від себе; тим і названо те місце Рамат-Лехі.LFІ промовив Самсон: “Ослячою щелепою нагромадив я їх цілу гору, ослячою щелепою убив я тисячу чоловік.”/YFЗнайшов він тоді свіжу ослячу щелепу і, простягши руку, вхопив та й убив нею тисячу чоловік.FЯк прибув він до Лехі, філістимляни, вийшовши йому назустріч, загукали з радощів. Тоді найшов на нього дух Господній, і мотуззя на руках у нього стало немов прядиво, коли вчує вогонь, і пов'язь попадала з рук у нього.6gF Ті обіцяли йому й сказали: “Ні, ми тільки зв'яжемо тебе й видамо їм у руки; убити ж тебе не вб'ємо.” І зв'язали вони його двома новими мотузками й витягли його зо скелі.F Вони ж йому сказали: “Ми прийшли, щоб тебе зв'язати й видати в руки філістимлянам.” А Самсон їм: “Заприсягніть мені, що ви мене не вб'єте.”#AF Спустилося тоді три тисячі чоловік з Юдеї в балку, що в Етам-скелі та й сказали Самсонові: “Хіба ти не знаєш, що філістимляни панують над нами? Навіщо ти нам таке вчинив?” Він відказав їм: “Я зробив з ними так, як вони зо мною.”F Мешканці Юдеї спитали: “Чого рушили походом проти нас?” А ті відказали: “Щоб зв'язати Самсона й зробити з ним так, як він зробив з нами.”)F Філістимляни ж двигнулися й отаборились у Юдеї, й розкинулися геть по Лехі.%EFІ бив він їх де тільки міг, страшенно. Тоді пішов собі й осівсь у балці, що в Етам-скелі.5FСамсон сказав їм: “Коли ви таке чините, то не вгамуюсь, покіль на вас не помщуся.”|sFСпитали філістимляни: “Хто то зробив?” Відказали їм: “Самсон, зять Тімнатія, бо той забрав у нього жінку й віддав її одному з бояр.” Кинулись тоді філістимляни та й спалили її разом з батьківською хатою. FІ запаливши смолоскипи, розпустив лисиць по філістимлянських житах та й підпалив полукіпки й збіжжя на пні, і виноградники й оливкові сади.!=FПішов Самсон, піймав триста лисиць, набрав смолоскипів, зв'язав по два лисичині хвости докупи, а в середину між кожну пару хвостів причепив по смолоскипу.9mFСамсон же відказав їм: “Цим разом не буду винен перед філістимлянами, коли заподію їм яке лихо.” Fкаже йому: “Я думав, ти вже більше її не любиш, і віддав її одному з твоїх бояринів. Та хіба менша її сестра не краща? Візьми її собі замість неї!”E  FПо якомусь часі, під час пшеничних жнив, Самсон навідав свою жінку, мавши з собою козеня, мовивши: “Я хочу - в світлицю до моєї жінки.” Але батько її не дозволив йому ввійти; FЖінку ж Самсона видали за одного з товаришів його, що був при ньому дружбою.- UFНайшов тоді на нього дух Господній, і, зійшовши в Аскалон, убив він там тридцять чоловік, познімав з них усе, що на них було, та й пороздавав святкову одежу тим, що загадку відгадали. Потім у великому гніві пішов до батьківської хати.g IFСьомого дня, ще перед заходом сонця, кажуть йому люди міста: “Що солодше від меду? Що сильніше від лева?” Він же відказав їм: “Якби ви моєю телицею та не орали, моєї б загадки не відгадали.”6gFВона ж усе плакала перед ним сім день, покіль тривав бенкет; а сьомого дня він таки роз'яснив їй, бо дуже вже йому докучала. Вона ж виказала загадку синам свого народу.?yFІ заповзялася Самсонова жінка перед ним плакати й промовляти: “Зненавидів ти мене, не любиш уже мене. Загадав моїм землякам загадку, а мені й не звірив розгадати.” І відказав їй: “Рідному батькові-матері не звіривсь, а тобі б то звірятись?”eEFНа четвертий же день сказали вони до Самсонової жінки: “Намов твого чоловіка, щоб розв'язав нам загадку, а то спалимо тебе разом із батьківською хатою. Хіба на те ви нас кликали, щоб обдерти?”EFТоді він каже їм: “З ненаситного сить, із сильного солодь.” І три дні не могли вони відгадати загадки.F Коли ж не спроможетеся відгадати, то ви дасте мені тридцять льняних сорочок і тридцять святкових одягів.” Ті йому й кажуть: “Загадуй, почуємо.”CF І сказав до них Самсон: “Загадаю я вам загадку. Як відгадаєте мені її за сім днів бенкету та як розв'яжете її, я дам вам тридцять льняних сорочок і тридцять святкових одягів.zoF І як побачили його, вибрали тридцять бояр, щоб були круг нього.>wF Потім прийшов до жінки батько його, й справив Самсон там бенкет: бо так звичайно робили наречені.EF Нашкрябав він собі його в руку та й, ідучи далі, їв собі подорозі, а прийшовши до батька-матері, дав їм, то й вони їли. А сам не каже, що мед отой вишкрябав із левенятиного трупа.FПовернувсь він трохи згодом, щоб її за себе взяти, й подорозі звернув подивитись на падло левеняти; аж ось у левенятиному трупі рій бджіл з медом.q~]FПрибув він і говорив з жінкою, й вона вподобалась йому.v}gFЗійшов тоді на Самсона дух Господній, і він роздер його як козеня, не мавши в руці нічого. Батькові ж та матері не сказав, що зробив.b|?FОт і пішов Самсон з батьками в Тімну, і як вони підходили до виноградників Тімни, вискочило на нього, рикаючи, левеня.~{wFНе знали ж його батько-мати, що на те була воля Господня та що він шукав причини проти філістимлян, які того часу панували над Ізраїлем..zWFКажуть йому батько з матір'ю: “Хіба немає тобі жінки між дочками твоїх братів і в усьому нашому народі, що мусиш іти за жінкою до філістимлян, до необрізаних?” Та Самсон батькові: “Ні, таки цю візьми мені, бо вона сподобалася мені.”y{FПовернувшись, оповів він про те батькові й матері словами: “Бачив я у Тімні жінку з дочок філістимлянських: візьміть мені її за жінку!”x FПішов Самсон у Тімну й нагледів там жінку з дочок філістимлянських.wF І дух Господній почав сходити на нього в таборі Дана, між Цорою й Ештаолом.,vSF І породила жінка сина й дала йому ім'я: Самсон. Росло хлоп'я, й Господь благословив його.=uuF А жінка йому: “Якби Господь хотів нас умертвити не прийняв би з рук наших усепалення й офіри, та й не дав би нам усього цього бачити й не дав би нам сьогодні таке почути.”wtiF І сказав Маноах жінці: “Напевно помремо, бо ми бачили Бога.”Ws)F Та ангел Господній не з'явивсь більше Маноахові та його жінці. Зрозумів тоді Маноах, що то був ангел Господній.!r=F Коли полум'я знялось від жертовника до небес, знявся й ангел Господній разом з полум'ям жертовника. Побачивши те Маноах та його жінка, впали ниць до землі.iqMF Тоді Маноах узяв козенятко й офіру та й приніс на камені Господеві, дивному в своїх вчинках. Маноах з жінкою дивились на те.pF І відповів йому ангел Господній: “Чого питаєшся про моє ім'я? Воно дивне!”Wo)F Спитав Маноах у ангела Господнього: “Як тебе звати на ім'я? Бо як справдиться твоє слово, хочемо тебе вшанувати.”nnWF Ангел же Господній відказав Маноахові: “Хоч би ти мене й затримав, не їстиму я твоїх харчів; коли ж хочеш принести всепалення, принеси його Господеві.” Маноах бо не знав, що то був ангел Господній._m9F Промовив тоді Маноах до ангела Господнього: “Ми бажали б, коли ласка, тебе затримати й почастувати тебе козенятком.”l/F Нехай не їсть нічого, що робиться з винограду, не п'є ні вина, ні п'янючого напою, нічого нечистого нехай не їсть; усе нехай збереже так, як я звелів їй.”.kWF Відказав ангел Господній Маноахові: “Нехай Молодиця остерігається всього, що я сказав їй.Тоді Маноах попросив Господа й мовив: “Благаю, Господи, нехай Божий чоловік, що його прислав єси, прийде ще раз до нас та й навчить нас, як нам поводитися з хлопцем, що має народитися.”neWF І промовив він до мене: Оце зачнеш і породиш сина; тож не пий ні вина, ні п'янючого напою, й не їж нічого нечистого, бо хлопець буде посвячений Богові від материнської утроби аж до дня своєї смерти.”d F Пішла молодиця та й оповіла своєму чоловікові: “Прийшов до мене чоловік Божий. Вигляд його був немов вигляд ангела Божого, вельми величний. Я й не питала його, звідки він, та й імени свого він не звістив мені.Wc)F Бо оце зачнеш і породиш сина; та щоб бритва не торкалась його голови, бо хлопчина цей від материнської утроби буде посвячений Богові, і він зачне визволяти Ізраїля з рук філістимлян.”bF Остерігайся ж, не пий ні вина, ні п'янючого напою, і не їж нічого нечистого.OaF Ангел Господній з'явився молодиці й сказав їй: “Оце ти неплідна й не маєш дітей, але ти зачнеш і породиш сина.?`yF А був тоді один чоловік із Цори, з коліна Дана, на ім'я Маноах. Жінка його була неплідна й бездітна.j_ QF Знову почали сини Ізраїля чинити, що було недобре в очах Господніх, і віддав їх Господь у руки філістимлян на сорок років.I^ F Коли помер Авдон, син Гіллела, з Піратону, поховано його в Піратоні, в Ефраїм-землі, на горі амалекитській.M]F Було в нього сорок синів і тридцять онуків, що їздили на сімдесятьох ослах. Він правив Ізраїлем вісім років. ~~:}@|{Xzzxwuu`tssrppnmVlkBjihff!ddcFb"`M_M^*]^\[ZYXWdV[UTSIRPO~N}MsLKJjIeHgG}FE}DTCBB@@I?p>=kЗа часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів.QFТого часу не було царя в Ізраїлі; кожен робив, що йому було довподоби.UP%FІ розійшлись тоді сини Ізраїля звідтіль кожний у своє коліно та до свого роду; кожен повернувся до свого наділу.ROFТак і зробили сини Веніямина: здобули собі, скільки їм було треба жінок між танцюючими, що їх схопили, та й пішли собі назад у своє спадкоємство, відбудували міста й осілись у них.N'FЯкже прийдуть батьки їхні чи брати скаржитись перед нами, ми відкажемо їм: “Простіть їм на наш рахунок: бо й ми не могли взяти для кожного з них жінки на війні, та й ви не дали їх їм (добровільно); бо тоді були б ви винні.”OMFІ як побачите, що дочки Шіло вийдуть на танок і хороводи, вискочіть з виноградників, і кожен з вас нехай викраде собі шілоську дівчину за жінку, та й ідіть додому в землю Веніямина./LYFОтож дали вони синам Веніямина таку пораду: “Ідіть, засядьтеся в виноградниках та й ждіть,"DKFТа потім сказали собі: щороку, мовляв, буває свято Господнє в Шіло, що лежить на північ від Бетелу, на схід від шляху, що йде вгору від Бетелу до Сихему й на південь від Левони.rJ_FТільки ж не можна нам дочок наших віддавати за них, бо сини Ізраїля поклялись, ось як: Проклят, хто віддасть за Веніямина дочку!”9ImFІ говорили: “Як зберегти те, що зосталось від Веніямина, щоб не перевелось одне коліно в Ізраїлі?uHeFСтарші в громаді й сказали: “Що нам зробити з тими, що зостались, де взяти для них жінок?” Бо й жіноцтво було винищене у Веніямина.G!FІ жалкував народ над Веніямином, що Господь учинив таку втрату в Ізраїлі.tFcFПовернулись тоді веніяминяни, й передано їм дівчата, що зосталися живими з жінок Явеш-Гілеаду. Але й так їх не вистачило для всіх.WE)F Тоді громада послала посланців, щоб перемовитися з веніяминянами, які були на Ріммон-скелі, та об'явити їм мир.DF І знайшли між мешканцями Явеш-Гілеаду чотириста молодих дівчат-дівиць, що не знали чоловічого ложа, й привели їх у табір у Шіло, що в Ханаан-землі.CyF Але ось як маєте робити: кожного мужчину й кожну жінку, що взнала чоловіка, ви виб'єте впень; дівиць же зоставите живими.” Так і вчинили.*BOF Тоді громада послала туди дванадцять тисяч найхоробріших мужів і наказала їм: “Ідіть та й повбивайте мешканців Явеш-Гілеаду мечем, разом із жінками й дітьми.@A{F І справді, як було зроблено перегляд народу, не знайшлось між ним ні одного з мешканців Явеш-Гілеаду.@5FІ спитали: “Чи нема часом кого з колін Ізраїля, що не прийшов був перед Господа в Міцпу?” І виявилось, що ніхто з Явеш-Гілеаду не прибув на збори в табір.d?CFЩо нам робити з тими, що зостались? Де взяти їм жінок? Таж ми заклялись Господом, що не віддаватимемо за них наших дочок?”H> FЖаль стало синам Ізраїля братів своїх веніяминян, і говорили вони: “Винищено нині одне коліно з Ізраїля.S=!FІ питали сина Ізраїля: “Хто з усіх колін Ізраїля не прибув на збори Господні?” Бо присягнено було великою присягою: хто, мовляв, не прийде в Міцпу перед Господа, того скарати смертю.E<FДругого дня встав народ уранці, й спорудили вони там жертовник і принесли всепаленя та мирні жертви.C;Fкажучи: “Чому, Господи, Боже Ізраїля, так в Ізраїлі сталось, що нині не стало одного коліна в Ізраїлі?”Q:FПішов народ у Бетел, і сиділи вони там аж до вечора перед Богом і зняли великий лемент та стали плакати вголос,.9 YFІ заприсягли були сини Ізраїля Міцпі: “Ніхто з нас не віддасть дочки за веніяминянина.”W8)F0Мужі ж ізраїльські обернулись назад проти синів Веніямина й вистинали лезом меча все місто, і людину, й скотину, й усе, що їм попалося; та й міста, що їм зустрілись, пустили вони з димом.M7F/У пустиню ж завернуло й втекло на Ріммон-скелю шістсот чоловік, і сиділи вони чотири місяці на Ріммон-скелі.j6OF.Усіх же веніяминян, що того дня загинули, було двадцять п'ять тисяч чоловік, озброєних мечами, й усі були вони хоробрі вояки.W5)F-Решта веніяминян пішла врозтіч у пустиню, на Ріммон-скелю, але ізраїльтяни на шляхах вистинали ще з п'ять тисяч чоловік і гналися за ними аж до Гідеону, вбивши з тих дві тисячі чоловік."4?F,Полягло тоді в Веніямина вісімнадцять тисяч чоловік, а все ж то були відважні вояки.;3qF+І обступили вони Веніямина й гнали його безупину, й били аж до місця, що проти Гівеа, на схід сонця.2%F*тож подались від мужів ізраїльських шляхом на пустиню. Але військо натискало на них, та й ті, що вискочили з міста, нищили їх зосередженим наступом.J1F)Обернулись тоді мужі ізраїльські, а веніяминяни настрахались, бо зрозуміли, що над ними зависла погибель,0}F(Аж тут почав здійматися знак над містом, отой стовп диму, і, як озирнулись веніяминяни позад себе, то все місто полум'яніло під саме небо.t/cF'І от, коли мужі ізраїльські обернулись у бою, немов до втечі, веніяминяни заходилися класти їх трупом, поклавши щось із тридцять чоловік та думавши собі: розбили ми їх, мовляв, цілком, як у першому бою.g.IF&Між мужами ізраїльськими та тими, що сиділи в засідці, було умовлено, що дадуть знак: пустять угору великий дим над містом.)-MF%Кинулась та засідка раптом на Гівеа й, двигнувшись наперед, вибила лезом меча все місто.,3F$Нарешті сини Веніямина збагнули, що їх розгромлено. Мужі ізраїльські відступили перед Веніямином, бо звірились на засідку, що її поставили коло Гівеа.+#F#І розбив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і поклали сини Ізраїля того дня трупом двадцять п'ять тисяч і сто чоловік веніяминян, озброєних мечами.2*_F"І наступило тоді на Гівеа десять тисяч добірного війська з усього Ізраїля, й зчинився запеклий бій. Та веніяминянам і на думку не спало, що на них насувається лихо.)F!Схопились тоді мужі Ізраїля зо свого місця та й стали лавами під Ваал-Тамаром, а засідка Ізраїля вийшла зо свого сховку на захід від Гівеа.,(SF Сини Веніямина думали собі: вони, мовляв, полягли перед нами, як і першим разом. А сини Ізраїля умовились: “Утікаймо, щоб відтягнути їх від міста на биті шляхи.”'yFСини Веніямина вирушили проти війська й віддалились від міста й заходились, як перші рази, класти декого трупом на шляхах, з яких один веде в Бетел, а другий на Гівеа, і вбили до тридцять мужів ізраїльських.\&3FТретього дня вийшли сини Ізраїля проти синів Веніямина й вишикувалися лавами до бою при Гівеа, як і за перших разів.`%;FТоді Ізраїль поставив засідку навколо Гівеа.$Fй Пінхас, син Єлеазара, сина Арона, служив того часу перед ним і питався: “Чи наступати нам знову боєм на синів Веніямина, нашого брата, чи залишити?” І відказав Господь: “Наступайте, бо взавтра я дам їх у ваші руки!”#)FІ питали сини Ізраїля в Господа - бо там того часу був ковчег Божого свідоцтва,V"'FТоді сини Ізраїля всім військом знялися й пішли в Бетел, і сиділи там, плачучи перед Господом, і постили того дня до самого вечора, й приносили Господеві всепалення та мирні жертви. ! FАле й другого дня вийшли веніяминяни проти них з Гівеа та й знов поклали трупом вісімнадцять тисяч синів Ізраїля, вояків, озброєних шаблями.l SFІ вдарили сини Ізраїля другого дня на синів Веніямина.r_Fбо коли вони пішли були й стали плакати перед Господом у Бетелі до вечора й питали в Господа: “Чи виступати нам знову на синів Веніямина, нашого брата?” -Господь відказав: “Виступайте проти нього!”Z/FАле народ, мужі ізраїльські, наповнилися знову духом та й вишикувались до бою на тім самім місці, що першого дня,4cFВиступили сини Веніямина з Гівеа та й поклали того дня двадцять дві тисячі ізраїльтян трупом.0[Fпотім сини Ізраїля виступили до бою проти веніяминян, ставши навпроти них лавою коло Гівеа.oYFДвигнулися сини Ізраїля вранці й отаборились під Гівеа;(KFРушили сини Ізраїля й пішли в Бетел питати Бога й казали: “Хто з нас має виступити першим у бій із синами Веніямина?” Господь відказав: “Юда буде перший!”BFСинів Ізраїля, без веніяминян, налічено чотириста тисяч чоловік, озброєних мечами, всі завзяті вояки.hKFМіж усіма тими людьми було сімсот добірних ліваків; кожен з них був здатний влучити камінцем із пращі у волос, не схибивши.&GFІ налічено того дня синів Веніямина з різних їхніх міст двадцять шість тисяч озброєних, опріч мешканців міста Гівеа, яких налічено сімсот добірних чоловік.+QFБа більше, вони позбиралися з інших міст у Гівеа, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.RF Зараз же мусите видати нам тих нікчемних людців з Гівеа, а ми скараємо їх на горло й викорінимо ганьбу з Ізраїля.” Та веніяминяни не хотіли вволити волю братів своїх, синів Ізраїля.U%F І порозсилали коліна Ізраїля посланців по всьому коліну Веніямина сказати: “Що то за злочин між вами стався?~wF От і зібрались мужі Ізраїля проти міста, як один муж, одностайно.=uF Візьмемо з усіх колін Ізраїля по десятку чоловік з кожної тисячі, по тисячі з кожної десятки тисяч, і нехай вони подбають про харчі для людей, щоб ці пішли на Гівеа Веніямина та зробили з нею відповідно до ганьби, що вона вчинила в Ізраїлі.”dCF От що зробимо з Гівеа: підемо проти неї по жеребку.FFПіднявсь увесь народ, як один муж, і заявив: “Ніхто з нас не піде додому, ніхто не повернеться до хати!#FОсь усі ви, сини Ізраїля, тут; тож розберіть цю справу й порадьте, що чинити.”%EFТоді я взяв мою наложницю, порубав її на шматки та й Розіслав по всіх округах ізраїльського спадкоємства; бо вони вчинили ганебне та соромне діло в Ізраїлі. 7Fта горожани Гівеа піднялись проти мене й обступили вночі хату, де я перебував; мене мали на думці вбити, а наложницю мою насилували так, що вона й умерла.Z /FІ відповів левіт, чоловік замученої молодиці: “Прибув я в Гівеа Веніямина з моєю наложницею, щоб там переночувати;f GFСини Веніямина довідалися, що сини Ізраїля пішли у Міцпу. Сини Ізраїля ж говорили: “Скажіть, як сталось те ганебне діло?”z oFІ голови всього народу, усіх колін Ізраїля, з'явились на зборах Божого народу: чотириста тисяч чоловік піхотинців, озброєних мечами.  FІ двигнулися всі сини Ізраїля й зібралась уся громада, як один чоловік, від Дана аж до Версавії, і Гілеад-землі, перед Господом у Міцпі.@{FІ кожен, хто те бачив, говорив уголос: “Такого не бувало й не видано з того часу, як Ізраїль вийшов з Єгипту, по цей день! Тож подумайте про це, порадьте, скажіть, що чинити!”r_FПовернувшися додому, вхопив ножа, взяв наложницю, розшматував її на дванадцять куснів і розіслав їх по всій землі Ізраїльській.KFСказав він до неї: “Вставай, підемо!” А вона ні слова. Тоді він узяв її, поклав на осла й рушив назад додому.FУстав уранці її пан, відчинив двері й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж наложниця його лежить перед дверима хати, розкинувши руки на дорозі.}uFКоли ж розвиднілось, повернулась молодиця та й повалилась перед дверима того чоловіка, де був її пан, і лежала там, покіль настав день.lSFТа ті людці, однак, не хотіли його слухати. Тоді взяв чоловік свою наложницю й вивів її до них за двері, й вони злягалися з нею, а, зловживши нею цілу ніч до ранку, покинули її, як зоря зачервонілась.!=FОсь у мене дочка-дівиця, а в нього наложниця; виведу їх вам: знущайтеся над ними та робіть, що вам довподоби; над цим же чоловіком не чиніть такої нечести.”2_FВийшов до них чоловік, господар хати, та й сказав до них: “Ні, браття! Не чиніть, я прошу вас, лиха! Коли цей чоловік зайшов до мене в господу, не чиніть такої нечести!)MFТим часом, коли вони гарно веселились, обступили горожани, нікчемні людці, хату й, гримаючи в двері, заходилися вигукувати до старенького господаря хати: “Виведи чоловіка, що зайшов до тебе в хату, бо ми хочемо його спізнати!”1FІ увів він їх до себе в хату й дав ослам їсти; і обмивши собі ноги, їли вони і пили.B~FСтарий чоловік сказав: “Не журись! Чого б тобі тільки треба, здайся на мене, тільки не ночуй надворі.”}Fдарма, що в мене є й солома й ослам паша, є й хліб, є й вино для мене й для твоєї слугині й для наймита, що при твоїх слугах; нічого не бракує.”l|SFЦей відказав: “Ми йдемо з Вифлеєму Юдейського в саму середину Ефраїмських гір; я родом звідти; ходив я у Вифлеєм Юдейський, і повертаюсь тепер додому, та ніхто не хоче прийняти нас у свою господу,P{FСпоглянувши, побачив старенький того подорожнього на майдані в місті та й спитав: “Куди йдеш і звідкіля ти?”Iz FАле саме тоді переходив один старенький чоловік що повертався ввечері з роботи а полі. Родом він був з Ефраїмських гір, але жив у Гівеа, хоч тамтешні люди й були веніяминяни.xykFІ завернули вони туди, щоб у Гівеа переночувати. Ввійшов левіт та й сів на майдані в місті, бо ніхто не прийняв їх до себе на ночівлю.x'FІ попростували вони далі; поблизу Гівеа Веніямина зайшло на їхніх очах сонце.OwF І сказав він наймитові своєму: “Ходи лишень та дійдемо до якогось із міст, і переночуємо в Гівеа або в Рамі.”Hv F Але пан його мовив до нього: “Не завернемо в місто чужинців, що не з синів Ізраїля. Підемо далі до Гівеа.”u9F Як же були вони під Євусом, і день вельми вже був схилився, каже наймит своєму панові: “Завернімо лишень у це євусійське місто й переночуємо в ньому.”|tsF Чоловік же не схотів уже ночувати, вирушив у дорогу й прибув навпроти Євусу тобто Єрусалиму, з парою навантажених ослів і наложницею.QsF Тоді чоловік устав у дорогу, сам він і його наложниия й наймит, тесть же, батько молодиці, сказав до нього: “Дивись, як день уже хилиться до вечора, ночуй тут, глянь бо - смеркає. Ночуй тут та повеселися, а взавтра рано встанете й підете в дорогу додому.” r;FКоли ж він устав п'ятого дня вранці, щоб іти в дорогу, сказав батько молодиці: “Підкріпися!” І так загаялись, покіль день схилився. І їли собі знов обидва.Того часу, як не було в Ізраїлі царя, був один левіт, що жив глибоко в Ефраїм-горах; він узяв собі за наложницю одну жінку з Вифлеєму в Юдеї.4jcFОтак поставили вони собі боввана, що зробив був Міхай, увесь той час, як Божий Дім стояв у Шіло.Забравши таким робом те, що зробив був собі Міхай, разом із священиком, що був при ньому, двигнулися вони на Лаїш, на людей тихих та спокійних, і побили їх лезом меча, місто ж вогнем спалили.KeFІ пішли собі сини Дана далі. Міхай же, побачивши, що вони дужчі за нього, повернувся та й пішов назад додому.d/FІ відказали йому сини Дана: “Не так то дуже роззявляй на нас свого рота, а то роздратовані люди кинуться на вас, і згинеш, сам ти й ті, що в тебе в хаті.”cFА той: “Ви забрали мого бога, Що я собі зробив був, і священика, й пішли геть, нічого не зоставивши мені, та ще й смієте мене питати, що мені?”9bmFі стали кричати до них. Ті ж, обернувшися, спитали в Міхая: “Що тобі, що ти з таким гуртом прибув?”laSFБули вони вже далеко від Міхаєвої хати, коли люди, що жили по сусідніх хатах, зібралися й кинулися навздогінці за синами Дана`5FІ повернувшись, пішли вони далі, виправивши дітей, худобу й майно поперед себе._+FЗрадів священик і, взявши ефода, терафи та литого боввана, пішов посеред гурту.^{FВони ж йому відказали: “Мовчи, затули рота рукою та йди з нами: будеш нам батьком і священиком. Що бо тобі ліпше: бути священиком у домі одного чоловіка чи бути священиком у цілому коліні й в роді в Ізраїлі?”}]uFІ от як ті, що вдерлись у хату Міхая, забрали різьбленого боввана, ефод, терафи й литого боввана, священик спитав їх: “Що то ви робите?”}\uFП'ятеро ж мужів, що ходили на розглядини землі, ввійшовши туди, забрали різьбленого боввана, ефод і терафи та й литого боввана й священика. А шістсот людей в повнім бойовім виряді стояли при вході в ворота.[+FА шістсот чоловік, із синів Дана, у військовій зброї, стояли при вході в ворота.6ZgFІ завернувши туди, ввійшли до молодого левіта в хату, тобто в хату до Міхая, та й привітали його.oYYFТоді озвались ті п'ятеро мужів, що ходили в Лаїш на розвідини землі, й сказали своїм братам: “Чи знаєте, що в цих хатах є ефод і терафи та різьблений і литий бовван? Зміркуйте ж оце, що маєте робити!”rX_F І звідти пройшли в Ефраїм-гори й прибули до господи Міхая.vWgF Двигнулися вони й отаборились у Кіріят-Єарім, у Юдеї. Тим і прозивається те місце по цей день Табір Дана - це той, за Кіріят-Єарімом. VF І рушили звідти, з Цори й Ештаолу, шістсот озброєних людей з роду Дана.1U]F Коли прибудете туди, то знайдете людей безпечних, а землю широку та простору: її віддасть Бог вам у руки, місце, де не бракує нічого з усього того, що земля родить.” 8~f}S|n{Dz6yxwvMu~tsYrqqppnmlkjii!hvgXfVe+d ba`z_^3]w\[YXWVUTT'S4R*QQLP*OjN{M6LlKJIHAGnFE]CCXBq@?a>0<<6;9~76554322111e1 0//-,,Y+*)((&[%$$z#|""!. 3b.c.wRD r gsE ZZНі, мої діти, не гарна поголоска, що я чую: ви віддаляєте народ Господній!0Y[ZТому й говорив їм: «Чого ви коїте так, як ото я чую від усього народу - оті ваші погані вчинки?X'ZХоча Елі й був вельми старий, однак же чув усе, що коїли його сини всьому Ізраїлеві, і те, що жили з жінками, які служили при вході до намету зборів.WZІ справді Господь навідався до Анни, і вона зачала й породила трьох синів та двох дочок. Тим часом хлопчик Самуїл ріс на служінні в Господа.RVZЕлі при тій нагоді благословив Елкану та його жінку й промовляв: «Нехай Господь поверне тобі потомство від цієї жінки на місце того, що ти дав Господеві.» І вони поверталися додому.pU[ZМати його робила йому маленьку верхню одежину й приносила щороку, коли приходила зо своїм чоловіком приносити щорічну жертву.'TIZСамуїл же доглядав служби перед Господом, Хлопчина ще, підперезаний льняним ефодом.MSZІ гріх тих молодиків був вельми тяжкий перед Господом, бо вони ставилися зневажливо до Господньої офіри.-RUZІ коли той йому відповідав: «Перш нехай пуститься жир із димом, а тоді бери, що тобі любо», -слуга йому відповідав: «Ні, давай зараз, а не даси, то візьму силоміць!»ZQ/ZБа навіть перш, ніж пустять жир з димом, прийде священиків слуга й тому, хто жертвує, бувало, каже: «Давай священикові м'яса на печеню! Не прийме він від тебе вареного м'яса, а лиш сире.»JPZі запускав її в казан чи в чавун, чи в котел, чи в горщок, і все, що ті виделки наверх витягали, священик брав для себе. Отак вони з усім Ізраїлем чинили, який туди, в Шіло, приходив.$OCZ ні про священичі права щодо народу: щоразу було, коли хтось приносив жертву, і м'ясо ще варилось, а вже слуга священика з трьозубою виделкою в руці приходив,YN-Z Сини ж Елі були ледащі: про Господа не дбали,;MqZ Повернулася Анна в Раму, додому, а хлопчик зостався служити Господеві під доглядом Елі священика.KLZ Противники Господні будуть розбиті! Всевишній громом ударить на небі, Господь судитиме аж по край світу, дасть потугу своєму Цареві, піднесе вгору ріг Помазаника свого.»IK Z Він оберігає кроки своїх вірних, а нечестиві в темряві замовкнуть: не силою ж бо горуватиме людина!^J7ZВін піднімає нужденного з пороху вгору, підносить бідного з грязі, щоб його з князями посадити і дати у спадщину престіл слави, бо Господні - землі основи, і він на них світ поставив. IZГосподь робить убогим і багатим, принижує, але й підносить угору.HZГосподь мертвить і оживляє, він зводить до Шеолу і наверх виводить.PGZСиті за хліб ідуть у найми, а зголоднілі кидають працювати. Неплідна сім раз родить, а многодітна в'яне.F{ZЛуки ламаються в потужних, а слабосилі оперізуються міццю.rE_ZНе множте слів тих гордовито, нехай зухвалість не виходить з уст ваших, бо Бог - то Господь всевідаючий, він зважує вчинки.D5ZНемає, як Господь, святого, нема бо іншого, крім тебе, нема скелі, як Бог наш.:C qZАнна молилася й сказала: «Серце моє у Господі радіє, мій ріг піднявся вгору в моїм Бозі; уста мої відкрилися широко на моїх супостатів, бо я радію твоїм спасінням.NB ZЗа те ж я й віддаю його Господеві: по ввесь свій вік буде відданий Господеві!» І зоставила його там Господеві.A  ZПро це хлоп'ятко я молилась, і Господь дав мені те, що я просила в нього.U@ 'Zі сказала: «Прошу тебе, мій пане! Так правда, як ти живий, я та жінка, що тут стояла біля тебе, молившись до Господа.Y? /ZБичка заколено, а мати привела хлопця до Елі,X> -ZА коли відлучила, взяла його з собою в дорогу разом із бичком трилітнім, з однією міркою муки й бурдюком вина, та й привела його в дім Господній, у Шіло. Хлопець же був іще собі маленький.k= SZЕлкана ж, її чоловік, мовив до неї: «Роби, як знаєш. Сиди дома, аж поки його не відлучиш. Дай тільки Господи, щоб справдилось твоє слово!» От і зісталась жінка й годувала сина, докіль не відлучила.0< ]ZАнна не пішла, кажучи своєму чоловікові: «Не піду, покіль не відлучиться хлопець; тоді я приведу його, й він побачить обличчя Господнє й там зостанеться назавжди.»M; ZРаз, коли чоловік Елкана рушив з усією своєю родиною, щоб принести Господеві щорічну жертву й виконати обіт,N: Zі Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім'ям Самуїл, бо, мовляла, - я його випросила в Господа.%9 GZВстали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї,j8 QZВона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше..7 YZТоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала.»*6 QZНе вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла.»z5 qZА Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій Пане! Я - бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом.x4 mZІ сказав до неї: «Докіль ти будеш п'яною? Піди та витверезися!»E3 Z Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п'яна.2 /Z І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами.51 gZ І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли ти зглянешся над горем рабині твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині твоєї, й даси рабині твоїй хлоп'ятко, я віддам його Господеві на ввесь його вік, і бритва не доторкнеться його голови.»l0 UZ В своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко./ +Z Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священик сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині.!. ?ZРаз якось Елкана, її чоловік, сказав до неї: «Чого ти, Анно, плачеш? Чому ти не їси нічого? Чого сумує твоє серце? Хіба я тобі не дорожчий від десятьох синів?»f- IZОтак воно рік у рік бувало, щоразу як вони ходили до Господнього дому; Пенінна завдавала жалю Анні, а Анна плакала й не їла.(, MZА тут ще й суперниця її гірко їй допікала з-за її недолі, тому що Господь замкнув її лоно.+ 3ZАнні ж давав тільки одну частку, хоч і любив її, дарма, що Господь замкнув її лоно.e* GZКоли надходив День, і Елкана звичайно приносив жертву, він давав Пенінні, своїй жінці, й усім її синам та дочкам по частці.) 7ZЩороку чоловік той ходив із свого міста поклонитися й принести жертву Господеві сил у Шіло, де були два сини Елі, Хофні та Пінхас, священики Господні.<( uZБуло в нього дві жінки: одна на ім'я Анна, а друга - Пенінна. У Пенінни були діти, в Анни дітей не було.d' GZБув один чоловік у Раматаїмі, Цуфій з гори Ефраїм, на ім'я Елкана, син Єрохама, сина Елігу, сина Тоху, сина Цуфа ефраїмія.\&3PОвид породив Єссея, а Єссей породив Давида.Y%-PСалмон породив Вооза. Вооз породив Овида.i$MPАмінадав породив Нахшона. Нахшон породив Салмона.]#5PХецрон породив Рама. Рам породив Амінадава.Y"-PА ось потомки Переца: Перец породив Хецрона.r!_PСусідки ж дали йому ім'я, говоривши: “Ноемі родився син!” І назвали йому ім'я Овид. Він став батьком Єссея, що був батьком Давида. %PВзяла Ноема дитятко й пригорнула його до грудей своїх та була йому за няньку.|sPВін буде втіхою й підтримкою твоєю на старості літ, бож породила його твоя невістка, що тебе любить і лучча для тебе від сімох синів.”QPЖінки ж Ноемі казали: “Благословен Господь, що дав тобі сьогодні викупителя, який збереже твоє ім'я в Ізраїлі!KP І взяв Вооз Руту й вона стала йому за жінку. І ввійшов до неї, і Господь дав їй зачаття, й вона породила сина.dCP А з потомства, що дасть тобі Господь від тієї молодиці, нехай стане твій дім, як дім Переца, що його породила Юді Тамара.”RP І ввесь народ, що був у брамі разом зо старшими сказали: “Ми тому свідки! Нехай Господь учинить з жінкою, що вступає в твою хату, як з Рахиллю і як з Ліею, які обидві побудували дім Ізраїля. Володій потужно в Ефраті, ім'я ж твоє нехай славиться в Вифлеємі!P Та й Руту, моавитянку, Махлонову жінку, беру собі за жінку, щоб зберегти ім'я померлого за його спадкоємством і щоб не зникло ім'я померлого з-поміж його братів та з-поміж громади рідного міста. Ви нині свідки тому!”"?P Тоді Вооз промовив до старших і до всього народу: “Нині ви свідки, що я викуповую в Ноеми все, що було в Елімелеха, й усе, що належало Кілйонові й Махлонові.!=PСказав правоповинний викупитель Воозові: “Бери для себе!” Та й скинув свій капець.QPА був за давніх часів такий звичай в Ізраїлі, що при викупах і обміні та щоб потвердити всяке діло, один скидав свій капець та й давав другому; бо так робилося засвідчення в Ізраїлі.-UPЗобов'язаний до викупу родич мовив: “Як так, то я не можу взяти її за себе, щоб не ушкодити мою власну спадщину. Бери ти моє право на викуп, бо я не можу викупити.”%EPВооз сказав: “Гляди ж, коли викупиш у Ноеми поле, маєш узяти за себе й Руту, моавитянку, жінку померлого, щоб зберегти ім'я покійного за його спадкоємством.”cAPОт я й ухвалив повідомити тебе й сказати, щоб ти викупив її при отих, що тут сидять, і при старших народу мого. Коли хочеш викупити, то викупи; а як ні, то скажи мені, щоб я знав; бо окрім тебе нема викупителя, я ж: допіру після тебе на черзі.” Той одрік: “Я викуплю.”cAPі мовив Вооз до родича: “Ноема, повернувшися з Моав-краю, продає ту частку поля, що належала нашому братові Елімелехові.!=PТоді зібрав Вооз десять старших чоловік у місті й сказав: “Сядьте отут.” Сіли вони,\ 5PВооз вийшов до міської брами та й сів там. Коли ж проходив тудою той родич, про якого він говорив був, сказав він йому: “Ходи но сюди, як там, тобі на ім'я, та сядь тут.” Той підійшов і сів.'IPНоема ж їй: “Не турбуйсь, моя доню, аж поки не довідаєшся, що з того вийде; бо чоловік той не заспокоїться поки ще сьогодні не допровадить того діла до кінця.”b?PІ додала: “Оці шість мірок ячменю він мені дав і сказав: Ти не повинна вертатись до твоєї свекрухи з порожніми руками.”OPА як прийшла до свекрухи, та спитала: “А що, моя доню?” Вона й оповіла їй усе, що зробив для неї той чоловік.< sPІ мовив до неї: “Подай лишень твоє покривало, що на тобі, та подерж його добре.” Вона тримала, а він відміряв шість мірок ячменю, завдав їй на плечі, і вона пішла до міста.1 ]PІ спала вона біля узніжжя його ложа до ранку, та встала вона раніш, ніж одне одного могли бачити, бо сказав Вооз: “Нехай ніхто не знає, що молодиця була на току.”? yP Переночуй цю ніч тут; а вранці, коли він тебе прийме як родич, то добре, нехай приймає; а коли не схоче прийняти, то я прийму тебе, як жив Господь! А тепер спочивай до ранку.”p [P Воно й правда, що я - родич; але є ще ближчий за мене родич.F P Тож, моя доню, не бійся: я вчиню для тебе все, що мені скажеш, бо всі люди в місті знають, що ти чесна жінка.A}P Вооз сказав: “Благословенна будь, моя доню, Господом! Оцей останній твій вияв відданости ще кращий, ніж перший, бо не пішла ти слідом за хлопцями, чи то бідними чи багатими.kQP І спитав її: “Ти хто?” Вона ж відповіла: “Я Рута, твоя слугиня; простягни полу твоєї одежі над твоєю слугинею, бо ти - родич.”<sPОпівночі прокинувся чоловік, озирнувсь навколо та й побачив, що біля стіп його лежить молодиця.7PА попоївши та випивши, розвеселився серцем Вооз, і пішов він та й ліг собі спати край копиці. Вона ж піді йшла тихенько, відкрила його ноги та й лягла там.vgPЗайшла вона на тік і зробила все так, як звеліла їй свекруха.b?PРута їй відказала: “Усе, що мені сказала, вчиню.”PЯкже він ляже спати, запам'ятай собі місце, де він ляже; потім підеш, відкриєш його ноги та й ляжеш там; а він уже тобі скаже, що маєш робити.”oYPВимийсь, отже, намастись та зберись у своє убрання й зійди на тік, але так, щоб він тебе не впізнав, поки не скінчить їсти й пити.1]PТаже ж Вооз, із наймичками якого ти була, наш родич. Он він тієї ночі має віяти на току ячмінь.A PСказала їй Ноема, її свекруха: “Доню моя! Чи не пошукати б тобі пристановища, щоб жилось тобі добре?~PТим то вона, збираючи колосся, завжди трималась наймичок Вооза, аж поки не минули ячмінні та пшеничні жнива. А тоді повернулась до своєї свекрухи.}PТож Ноема сказала своїй невістці Руті: “Добре, моя доню, коли справді ходитимеш з його наймичками, а на інших полях нехай тебе ніхто не стрічає.”E|PРута ж, моавитянка, мовила: “Він навіть сказав мені: Тримайся моїх слуг аж до самого кінця жнив у мене.”[{1PСказала Ноема своїй невістці: “Благословен він Господом, що не відказує своєї милости ні живим, ні мертвим!” Далі додала: “Цей чоловік нам близький родич, він один з наших однорідних.”,zSPСвекруха спитала її: “Де ти збирала сьогодні, де працювала? Нехай буде благословенний той, що зглянувсь над тобою!” Вона сказала своїй свекрусі, в кого працювала, і додала: “Той чоловік, у якого я сьогодні працювала, на ім'я Вооз.”y#PЗабравши те з собою, пішла вона до міста й показала свекрусі призбиране. Потім вийняла й дала їй те, що в неї зосталось, як сама наїлась була досита.7xiPТак збирала вона на полі до вечора, а коли змолотила зібране, то вийшла трохи не ціла ефа ячменю.8wkPба навіть і самі висмикуйте їй колосся із снопів та зоставляйте їй, нехай збирає, і не лайте її.”^v7PА як устала, щоб далі збирати, Вооз дав своїм наймитам наказ: “Нехай збирає колосся й поміж снопами; не зобиджайте її;au=PА як був час обідати, Вооз сказав їй: “Іди лишень сюди й їж хліб і вмочай шматок в оцет.” І сіла вона коло женців, і він подав їй праженого зерна; і вона їла й наїлась досита, ще й зосталось.&tGP Вона ж сказала: “Коли б я могла знайти ласку в тебе, мій пане! Бо ти мене потішив і промовив до серця твоєї рабині, хоч я й не варта ні однієї з твоїх слугинь.”s P Нехай Господь тобі відплатить за твій учинок! І нехай буде тобі нагорода повна від Господа, Бога Ізраїля, під захист крил якого ти прибула.”lrSP А Вооз: “Мені повідано про все, що ти зробила для твоєї свекрухи після смерти твого чоловіка: як ти покинула твого батька й твою матір і твою батьківщину, і прийшла до народу, якого раніш не знала.q P Упала вона ниць, поклонилась до землі й промовила до нього: “Чим я запобігла ласки в тебе, що зглянувся єси надо мною, хоч я й чужоземка?”'pIP Дивись, де вони жнуть, та й ходи за ними. Я звелів моїм наймитам, щоб тебе не чіпали. А як захочеш пити, то підеш до глеків та й нап'єшся, що зачерпнуть наймити.”~owPСказав Вооз до Рути: “Слухай, лишень, небого! Не ходи збирати на інше поле й не переходь звідси; зостанься тутечки з моїми дівчатами.n/PВона попросила: Дозвольте мені, з ласки вашої, збирати колоски поміж снопами позад женців! Прийшла вона та й усе на ногах тут від самого ранку й досі.”'mIPА наймит, що доглядав женців: “Це молодиця моавитянка, що прийшла з Ноемою, з Моав-краю.l{PІ спитав Вооз наймита, що доглядав за женцями: “Чия це молодиця?”xkkPЯкраз тоді сам Вооз вийшов із Вифлеєму й привітав женців: “Господь з вами!” Ті йому відказали: “Нехай Господь благословить тебе!”;jqPОт і пішла вона й, прийшовши на поле, запопалася збирати колоски позад женців. І трапилось так, що їй пощастило на ту частку поля, яка належала до Вооза, з роду Елімелеха.i)PРаз якось Рута, моавитянка, сказала до Ноеми: “Пусти мене на поле збирати колоски слідом за тим, у кого запобіжу ласки.” А та до неї: “Іди, моя доню!”@h }PА був у Ноеми родич, з чоловічого боку, на ім'я Вооз, із роду Елімелеха, чоловік значний та заможний. g PІ повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.?f {PЯ вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?”4e ePВона ж до них: “Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.d PІ пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму. І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: “Чи не Ноема то?”c !PЯк же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти.db EPДе ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.”@a }PАле Рута їй відказала: “Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом.]` 7PНоема й сказала: “Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.”K_ PТі знову зняли лемент і ридали вголос. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею./^ [P чи ви могли б ждати, аж поки вони підростуть, та стримуватись і не виходити заміж? Ні, донечки мої! Мені було б вельми гірко задля вас, бо рука Господня проти мене.”R] !P Вертайтесь, мої доні, йдіть; бо я вже стара, годі мені вже думати про чоловіка. Та навіть, якби я й подумала, що маю ще надію, і навіть тієї ночі була з чоловіком і привела на світ синів,e\ GP Ноема ж сказала: “Вертайтеся, мої доні; навіщо вам іти зо мною?” Хіба в моєму лоні ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?t[ eP і промовили до неї: “Ні, ми підемо з тобою до твого народу!” Z P Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній - у господі свого чоловіка.” І поцілувала їх на прощання. Та вони стали плакати вголос&Y IPІ сказала Ноема двом своїм невісткам: “Ідіть, повертайтесь кожна до хати своєї матері, і нехай Господь учинить вам ласку, як ви вчинили з померлими й зо мною.aX ?PОт і пустилась вона з того місця, де жила, в дорогу, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом назад у Юдейську землю.W PТоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб.NV PАле згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.DU PОдружились вони з моавитянками: одній було на ім'я Орпа, а другій - Рута. І жили вони там трохи не 10 років. ~}|{?yxwqppoSnn llCk$ji&hVgff"eEdcbbaS`_ ]\M[2ZpY+XzWVUU T#RQQQP^OMLKJJIlHGxFE[DCPA@v?~==<;s98d7+6,532117/.-,,+*s('h&%n$A#0!V %+$5c " H90oZ [Z Був чоловік з-поміж веніяминян на ім'я Кіш, син Авієла, син Церора, сина Бехората, сина Афіяха, веніяминянина, - статечний муж.{YqZГосподь же сказав до Самуїла: «Вволь їхню волю, постав царя над ними.» І Самуїл звелів мужам ізраїльським: «Ідіте кожен у своє місто.»yXmZСамуїл вислухав усі слова народу й переказав їх Господеві.@W{ZІ щоб ми були також як усі народи, і цар наш судив нас, щоб виступав перед нами й провадив наші війни.» VZНарод же не хотів слухати Самуїла й мовив: «Ні, хай буде цар над нами!3UaZІ коли будете нарікати на вашого царя, що ви ж собі вибрали, Господь тоді вас слухати не буде.»TyZДрібну скотину вашу він одесяткує, й самі ви станете його рабами!DSZСлуг ваших і слугинь, і щонайкращий скот ваш і ослів ваших він забере й поставить їх для себе до роботи,AR}ZЗ вашого посіву та винограднику він буде вимагати десятину й роздаватиме її своїм скопцям та слугам.'QIZПоля ваші та виноградники й сади оливні - найкращі - він забере й роздасть своїм слугам,P Z Та й дочок ваших він собі візьме за благовонниць, куховарок і пекарок.^O7Z Він настановить собі начальників над тисячами і начальників над півсотнями; звелить їм орати свої ниви та жати хліб свій, і виробляти собі військову зброю та знаряддя до своїх колісниць.=NuZ Він сказав: «Ось яке буде право царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приділить їх собі до колісниць та коней, і вони будуть бігати перед його колісницею.MZ Самуїл переказав усі слова Господні народові, що домагався царя у нього.MLZ Та, проте, ти слухай їхній голос; тільки ж попередь їх добре та поясни їм право царя, що царюватиме над ними.»#KAZТак само, як завжди поводилися зо мною з того часу, як я їх вивів був із Єгипту, й досі, - покидали мене й служили богам іншим, - отак вони поводяться й з тобою.*JOZале Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними.aI=ZНе вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тим то він помоливсь до Господа, H;Zі промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів.»yGmZОт і зійшлись усі старші Ізраїля, прийшли в Раму до Самуїла2F_ZТа не ходили його сини його слідами: їх тягло до наживи, вони брали дарунки й кривили правдою. EZНайстарший його син звався Йоіл, а другий - Авія; ці суддювали в Версавії.D ZЯк Самуїл постарівся, настановив своїх синів суддями над Ізраїлем.ECZТоді повертавсь у Раму, бо там жив і там суддював над Ізраїлем. Там же він спорудив Господеві жертовник.;BqZЩороку ходив він навколо, відвідуючи Бетел, Гілгал і Міцпу, і судив над Ізраїлем у всіх тих містах.dACZСамуїл суддював над Ізраїлем, поки віку його було.Y@-ZМіста ж, що філістимляни були забрали в Ізраїля, повернулись до Ізраїля, від Екрону до Гату, й Ізраїль звільнив їхні околиці з рук філістимлян. Мир був також між Ізраїлем та аморіями.?3Z Так були упокорені філістимляни, і не вламувались вони більше в ізраїльські границі, бо рука Господня тяжіла на філістимлянах, поки було віку Самуїла.e>EZ Узяв Самуїл камінь, поставив його між Міцпою та Єшаном і назвав його Евен-Езер, кажучи: «Ось доки допоміг нам Господь!»=5Z Ізраїльтяни вирушили з Міцпи і гналися за філістимлянами, б'ючи їх аж під Бет-Кар.-<UZ І, справді, саме тоді, як Самуїл приносив усепалення, філістимляни наближалися, щоб воювати проти Ізраїля, але Господь тієї миті вдарив над філістимлянами страшенним громом, збентежив їх, і вони зазнали розгрому перед Ізраїлем.z;oZ Узяв Самуїл молочне ягнятко й приніс його ціле на всепалення Господеві. Він закликав до Господа за Ізраїля, й Господь вислухав його.P:Zі мовили до Самуїла: «Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із рук філістимлян!»09[ZКоли довідалися філістимляни, що сини Ізраїля зібралися в Міцпі, двигнулися князі філістимлянські на Ізраїля. Почувши це, сини Ізраїля злякалися філістимлян.?8yZЗібралися вони в Міцпі й, зачерпнувши води, вилили перед Господом, і того дня постили й признавались: «Згрішили ми проти Господа.» Самуїл судив у Міцпі над синами Ізраїля.%7EZПотім Самуїл звелів: «Зберіть усього Ізраїля в Міцпі: я помолюся за вас Господеві.»6ZІ усунули сини Ізраїля Ваалів та Астарти й служили Господеві єдино.V5'ZТоді Самуїл сказав до всього дому Ізраїля: «Коли ви справді від усього серця повертаєтесь до Господа, усуньте з-посеред себе богів чужоземних та Астарти, спрямуйте ваше серце до Господа, служіть лише йому одному, й він вас визволить із рук філістимлян.» 4ZВід того дня, як ковчег поставлено в Кіріят-Єарімі, пройшло часу чимало - двадцять років, - і ввесь дім Ізраїля зо стогоном звернувся до Господа.)3 OZПрийшли кіріят-єарімські люди, взяли ковчег Господній і внесли його в дім Авінадава на пагорбі, і посвятили його сина Єлеазара, щоб доглядав Господній ковчег.2ZІ вислали гінців до мешканців Кіріят-Єаріму, щоб їм сказати: «Повернули назад філістимляни ковчег Господній. Прийдіть, візьміть його до себе.»`1;ZІ говорили бет-шемешські люди: «Хто може встоятись перед Господом, цим святим Богом? До кого б його від нас відіслати?»>0wZСини ж Єхонії не раділи разом із людьми, коли споглядали на ковчег Господній, і Господь убив із них сімдесят чоловік. Засумував народ, що Господь побив його так сильно.E/ZА золотих мишей було стільки, скільки всіх філістимлянських міст, що під п'ятьма князями, від укріплених міст до відкритих сіл. Свідок тому величезний камінь, що на ньому поставили ковчег Господній, що й по цей день стоїть на полі Ісуса-шемешія.#.AZОсь які були ті золоті ґулі, що філістимляни принесли Господеві на відшкодування: одну за Ашдод, одну за Газу, одну за Аскалон, одну за Гат, одну за Екрон.-ZП'ять князів філістимлянських бачили те й того ж дня повернулися в Екрон.k,QZЛевіти зняли ковчег Господній і торбу, що була при ньому, і золоті речі, які були в ній, поставили на камені великім, а бет-шемешські люди принесли всепалення й закололи того дня Господеві жертви.)+MZВіз же дійшов до поля Ісуса у Бет-Шемеші й там зупинився. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепалення.o*YZ А бет-шемешські люди жали якраз тоді пшеницю в долині. І як підвели очі, то побачили ковчег і з радістю пішли йому назустріч.x)kZ І рушили корови просто дорогою, що на Бет-Шемеш, тим самим шляхом усе наперед ішли далі й ревли, йдучи, і не звертали ні праворуч, ні ліворуч. Князі ж філістимлянські йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.(7Z Поставили ковчег Господній на возі й торбу з золотими мишами й зображеннями ґуль.0'[Z Так і зробили люди: взяли дві корови дійні та й запрягли до воза, а телят замкнули в оборі.[&1Z Але вважайте: якщо він, по дорозі у свій край, піде на Бет-Шемеш, то, значить, він учинив нам це велике лихо; а коли ні, то знатимемо, що не його рука нас побила, а сталося це з нами випадком.»#%AZТоді візьміть ковчег Господній та поставте його на віз; золоті ж речі, що ви дасте йому на відшкодування, покладіть У торбу збоку та й пустіть, хай собі йде.$%ZВізьміть, отже, та приготуйте новий віз і дві дійні корови, які в ярмі ще не ходили; і запряжіть ті корови до воза, а телята завернете від них в обору.{#qZЧого б вам упиратись, як були уперлись єгиптяни та фараон? Вони їх не пускали, а ті все ж таки вийшли, коли Бог показав на них свою силу5"eZЗробіть, отже, зображення ґуль ваших та мишей, що пустошать землю, й воздайте славу Богові Ізраїля. Може, його рука стане легшою над вами, вашими богами й вашим краєм?k!QZТі спитали: «Яке ж нам відшкодування йому принести?» їм відповіли: «Згідно з числом князів філістимлянських - п'ять золотих ґуль і п'ять золотих мишей, бо кара одна для всіх вас і для князів ваших. 3ZТі відповіли: «Якщо ви зважилися відіслати ковчег Бога Ізраїля, не відсилайте його без нічого: ви конче мусите для нього якесь відшкодування принести; тоді одужаєте й знатимете, чому його рука від вас не відвернулась.»-ZА тоді філістимляни скликали жерців і ворожбитів та й спитали: «Що нам чинити з ковчегом Господнім? Скажіть нам, як нам його повернути на своє місце?» {ZКовчег Господній пробув сім місяців у філістимлянському краї.+Z Котрі не вмерли, були побиті боляками, так що зойк у місті здіймавсь аж до неба.LZ Послали вони гінців і, зібравши всіх князів філістимлянських, сказали: «Відішліть геть ковчег Бога Ізраїля; хай повернеться на своє місце і не губить нас і народ наш!» Такий смертельний страх обняв місто: рука бо Божа вельми тяжко налягла на нього.tcZ І відіслали вони ковчег Божий в Екрон, а екронії заголосили: «Перенесли до нас ковчег Бога Ізраїля, щоб погубити нас і народ наш!»A}Z Тільки ж, як перенесли його, рука Господня налягла на місто, - жах був вельми великий, - і вдарила мешканців міста, від найменшого до найбільшого, і висипали на них боляки.ZОт і послали вони гінців і, зібравши біля себе всіх філістимлянських князів, мовили: «Що нам робити з ковчегом Бога Ізраїля?» І вирішили: «У Гат нехай іде ковчег Бога Ізраїля!» І перенесли туди ковчег Бога Ізраїля.3aZПобачивши, що таке діється, сказали мужі ашдодські: «Нехай ковчег Бога Ізраїля у нас не зостається, бо його тверда рука нависла над нами й над Дагоном, нашим богом.»PZРука Господня налягла тяжко на ашдодіїв; Господь налякав їх вельми й вдарив боляками Ашдод і його область.>wZОсь чому жерці Дагона й усі ті, що входять у храм Дагона, не ступають на поріг Дагона в Ашдоді й досі.W)ZВстали вони на другий день уранці, - аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім, а голова Дагона й обидві руки його лежать відбиті на порозі; оставсь тільки тулуб Дагона.>wZНа другий день встали ашдодії вранці, ввійшли в храм Дагона - аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім. Взяли вони Дагона й поставили знову на своє місце..WZВзяли, отже, філістимляни ковчег Божий і внесли його в храм Дагона й поставили коло Дагона. )ZФілістимляни ж забрали ковчег Божий і принесли його з Евен-Езеру до Ашдоду.}ZВона сказала: «Відійшла від Ізраїля слава, бо взято ковчег Божий.»ZТільки назвала хлопця Іхаводом, хотівши тим сказати: пішла геть слава від Ізраїля, бо було захоплено Божий ковчег, а свекор і муж неживі.saZІ як вона вмирала, жінки, що стояли вколо неї, сказали їй: «Не бійся, ти вродила сина.» Однак, вона не відповіла й на теє не вважала.]5ZНевістка ж його, жінка Пінхаса, була вагітна, ось-ось мала родити, і як почула вістку про те, що взято ковчег Божий, та що свекор її і муж мертві, скорчилася й породила, бо вхопили її болі. 7ZЯк же згадав той про ковчег Божий, упав Елі зо стільця коло дверей навзнаки, і зломив в'язи, й умер, бо був старий і тяжкий. Сорок років правив Ізраїлем.K ZПосол у відповідь сказав: «Кинувсь навтеки Ізраїль перед філістимлянами; до того полягло вельми багато люду, та й сини твої, Хофні й Пінхас, обидва мертві, і ковчег Божий узято!»o YZТому чоловік сказав до Елі: «Я - той, що прибув із табору. Я втік сьогодні з поля бою.» Елі спитав: «Що ж там сталося, мій сину?»# AZЕлі ж було дев'ятдесят вісім років, очі в нього були нерухомі, й він не міг уже бачити.H  ZПочув Елі той лемент і спитав: «Що то за галас такий великий?» Чоловік підбіг хутенько і сповістив Елі.[1Z Як він прибув, Елі сидів на стільці біля дверей і позирав на шлях, бо серце його тремтіло за Божий ковчег. І коли прийшов той чоловік, щоб сповістити в місті про це, все місто зняло лемент.b?Z Один веніяминянин утік із бойових рядів і того ж дня прибув у Шіло. Одіж на ньому була подерта й порох на голові в нього.Z І ковчег Божий було взято, й обидва сини Елі, Хофні і Пінхас, померли.Z Вдарили філістимляни, і було Ізраїля розбито. І побігли кожен до свого намету. Була то вельми велика поразка, полягло Ізраїля 30 000 піхотинців.%Z Кріпіться й покажіть себе мужами, філістимлянами, коли не хоче те зробитися єврейськими рабами, як вони були вашими! Будьте, отже, мужами, і до бою!»8kZГоре нам! Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині!-UZзлякались, бо говорили: «Бог прибув у табір!» І сказали: «Горе нам, бо так ще досі не бувало.A}ZКоли ж почули філістимляни голосний гомін той, то спитали: «Що то за крик голосний та великий у таборі єврейськім?» І як дізнались, Що то ковчег Господній прибув у табір,>wZЯк же прибув ковчег Господній у табір, увесь Ізраїль зняв такий великий крик, що аж земля стряслася.)ZНарод послав у Шіло, й взяли вони звідти ковчег Господа Сил, що перебуває на херувимах. Обидва сини Елі, Хофні й Пінхас, супроводжали ковчег Божий.~ZЯк же повернувся люд у табір, старші Ізраїля сказали: «Чому Господь побив нас сьогодні перед філістимлянами? Візьмім із Шіло ковчег Господнього союзу, щоб ішов посеред нас і спас нас із рук ворогів наших!»4}cZФілістимляни вишикувались у бойовий лад проти Ізраїля; бій був запеклий, розбили Ізраїля філістимляни, і з війська полягло на полі битви до чотирьох тисяч чоловік.| ZСлово Самуїла було для всього Ізраїля. Того часу вибрались філістимляни на Ізраїля війною, й ізраїльтяни виступили на війну проти філістимлян та й отаборились при Евен-Езері; а філістимляни отаборились під Афеком./{YZГосподь з'являвся в Шіло й далі, по тім, як був відкрився Самуїлові в Шіло в слові Господнім.0z[ZВвесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.y1ZСамуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю.ax=ZОт і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: «Він -Господь! Хай чинить те, що йому довподоби!»*wOZІ спитав: «Що він тобі сказав? Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.»v Zта Елі його покликав і каже: «Мій сину, Самуїле!» Той відповів: «Ось я!»Yu-ZІ лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння,-tUZТому - клянусь домові Елі! - не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.»\s3Z Ти об'явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх.r9Z Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця!LqZ І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти.dpCZ Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»oZ тож і каже до Самуїла: «Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій слухає.» І Самуїл пішов і ліг на своєму місці.n1ZЗнову Господь озвавсь до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину,m ZСамуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об'являлося.:loZГосподь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, - відповів Елі, - лягай собі спати!»@k{ZІ побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати.» І він пішов спати.jyZАж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!»;iqZа світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.Ih ZОдного дня Елі поклався спати на звичайному місці - очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, -[g 3ZХлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто.|fsZ$І прийде час, що хто б не зоставсь із твого дому, прийде й кинеться йому в ноги за дрібний гріш і за буханець хліба й скаже: Прийми мене, будь ласкав, на якубудь священичу роботу, щоб мати хоч кавалок хліба.»-eUZ#І я собі настановлю священика вірного, який буде чинити за моїм серцем і за моєю волею. Я йому збудую дім сталий, і він буде ходити перед моїм помазаником завжди.NdZ"Ознакою ж для тебе буде те, що станеться з твоїми обома синами, з Хофні й Пінхасом: одного дня помруть обидва!cZ!Когось із твоїх я збережу при моїм жертовнику, щоб колоти твої очі й мучити твою душу; всі ж інші в твоїм домі від людського меча погибнуть.nbWZ Ти позиратимеш, як ворог, заздро на все те добро, що Господь зробить для Ізраїля, і в твоїм домі не буде старого, не буде повіки.CaZНастане час, коли я відітну твоє рамено й рамено дому батька твого, так що в твоїм домі не буде старого.a`=ZОсь чому - слово Господа, Бога Ізраїля! Хоч я й постановив був: дім твій і дім батька твого ходитимуть перед моїм обличчям повіки, але тепер - слово Господнє: не так воно буде! Бо я шаную тих, хто мене шанують, а ті, хто мене зневажають, ні за що будуть уважатись!S_!ZЧому ж ти дивишся зависним оком на жертви та приноси, які я повелів був, і поважаєш твоїх синів більш від мене, годуючи їх жиром з найкращих частин усіх приносин Ізраїля, народу мого?I^ ZІ вибрав їх з усіх колін Ізраїля собі в священики, щоб приступати до мого жертовника, палити кадило, носити ефод переді мною, й дав домові батька твого всі жертви синів Ізраїля.:]oZОдного разу прийшов до Елі чоловік Божий і сказав до нього: «Так говорить Господь: Чи ж я не об'явився родині батька твого, коли вони були в Єгипті рабами в домі фараона?1\]ZХлопчина ж Самуїл ріс дедалі більше й здобував дедалі більш ласку так у Бога, як і в людей.}[uZКоли згрішить хтось проти чоловіка, то Бог заступиться за нього. А коли хтонебудь проти Господа згрішить, то хто за нього заступиться?» Та вони не слухали батьківського слова: Господь призначив смерть їм. |~~}|{zJyxwvJutrqqjonnlkjkihffJe3d3b`)^^>\[[:YYX6WVВони ж забули Господа Бога свого, й він віддав їх на поталу Сісері, начальникові хацорського війська, і на поталу філістимлянам та моавському цареві, що воювали з ними.\&3Z як прийшов Яків у Єгипет, і як єгиптяни їх гнітили; як батьки ваші закричали до Господа, й Господь послав їм Мойсея й Арона, що вивели ваших батьків із Єгипту, і він оселив їх у цій околиці.r%_Z Тепер же приступіте, й я судитимуся з вами перед Господом і нагадаю вам усі добродійства, що Господь зробив вам і батькам вашим: e$EZ Тоді Самуїл сказав до народу: «Свідок Господь, який покликав Мойсея й Арона і вивів батьків ваших з Єгипетського краю!#%Z Далі сказав їм: «Господь - свідком на вас, і його помазаник свідком сьогодні; що ви нічого не знайшли в руках у мене.» І відповіли: «Так, він - свідок!»"-Z Ті ж відгукнули: «Ти не тіснив нас і не кривдив, і не взяв нічого ні від кого.»u!eZ Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом і перед його помазаником: в кого я взяв вола? В кого я взяв осла? Кого гнобив? Кого покривдив? Від кого взяв я підкуп, щоб ним заплющити собі очі? Я вам поверну!»x kZ Відсьогодні цар буде виступати перед вами; я ж уже старий і сивий, і сини мої між вами. Я з молодости по цей день виступав перед вами.W +Z Самуїл сказав до всього Ізраїля: «Оце я вволив вашу волю в усьому, що ви просили в мене, й настановив царя над вами.fGZ І двигнувся ввесь народ у Гілгал і там, у Гілгалі, перед Господом, Саул був проголошений царем. Там же принесли перед Господом мирні жертви. І веселились там Саул і всі ізраїльські мужі вельми.Z А Самуїл сказав до народу: «Ходімо в Гілгал і поновім там царство.»:oZ Саул же відповів: «Нікого не слід убивати цього дня, сьогодні бо Господь дав Ізраїлеві перемогу.»KZ Тоді народ сказав до Самуїла: «Хто говорив: чи ж Саулові над нами царювати? Видайте тих людей, ми їх уб'ємо!»Z Другого дня Саул розділив людей на три загони, що вдерлись під час ранньої сторожі в табір і били аммоніїв аж поки не настала денна спека. Що ж із них зосталось, розсипалося так, що й двох не залишилось укупі.3aZ А явешські мужі сказали: «Узавтра ми вийдемо до вас, і ви чинитимете з нами, що вам довподоби.»QZ І сказав гінцям, що прибули: «Перекажіть людям явеш-гілеадським: узавтра, як сонце почне припікати, буде вам підмога.» Прийшли гінці й сповістили це явешським людям і ті зраділи. Z Він переглянув їх у Безеку, і було сичів Ізраїля 300 000, а мужів Юди -30 000. ;Z Вхопив пару волів, розшматував їх і розіслав через гінців по всій Ізраїльській землі зо словами: «Хто не піде за Саулом і Самуїлом, то волам того буде те саме.» Страх Господній напав на людей, і вони вирушили, як один чоловік.)MZ Коли Саул зачув те, дух Божий раптом спустивсь на нього, й він запалав великим гнівом.r_Z Саме тоді Саул позаду волів повертався з поля; й спитав він; «Що то з народом, що так плаче?» Йому оповіли справу людей явешських.?yZ Як же прийшли гінці в Саулову Гівеа й переказали ті слова до вух народу, весь люд заплакав уголос.)MZ Явешські старші йому сказали: «Дай нам сім день часу. Ми пошлемо гінців по всіх ізраїльських границях, і як ніхто не прийде нам на поміч, ми тобі піддамося.»#Z Нахаш же, аммоній, відповів їм: «Ось на якій умові вчиню з вами угоду: я виколю кожному з вас праве око, - хочу навести цю ганьбу на ввесь Ізраїль.»0 ]Z Через який місяць Нахаш, аммоній, двигнувся й отаборився проти Явеш-Гілеаду. Всі явешські люди сказали до Нахаша: «Вчини з нами угоду, й ми будемо служити тобі.»7iZ Деякі ж негідники казали: "Чи може цей спасти нас?» І зневажаючи його, не принесли йому гостинця./YZ Пішов і Саул до свого дому в Гівеа а з ним пішли деякі хоробрі, що їм Господь зворушив серце. Z Самуїл виклав перед народом право Царське, списав його в книзі й поклав перед Господом, а потім відпустив увесь народ - кожного до свого Дому.  Z Самуїл сказав до всього народу: «Дивіться, кого вибрав Господь! У всім народі нема йому до пари!» Тоді всі закликали мовивши: «Хай живе цар!»2 _Z І побігли й привели його звідти. Став він серед народу й цілою головою був вищий над усіма.< sZ Ще раз спитали Господа: «Чи ж він прийшов сюди?» Господь відповів: «Ось він сховавсь між клунками.» /Z Далі звелів приступити колінові Веніямина за родинами, і випав жереб на родину Матрі. Нарешті звелів приступити родині Матрі, чоловік за чоловіком. і жереб випав на Саула, сина Кіша. Заходились його шукати, та не знайшли.#AZ Самуїл звелів приступити всім колінам Ізраїля, й випав жереб на коліно Веніямина.kQZ Ви ж тепер покидаєте вашого Бога, того, що врятував вас з усіх ваших нужд та скорбот, та й кажете: Ні! Таки царя постав над нами! - Оце ж ставайте перед Господом за поколіннями і за тисячами вашими.» Z й сказав до синів Ізраїля: «Так каже Господь Бог Ізраїля: Я вивів Ізраїля з Єгипту й визволив вас із рук єгиптян та всіх царств, що вас тіснили.cAZ Згодом скликав Самуїл народ до Господа в Міцпу Z Тоді Саул до свого дядька: «Він нам впевнено сказав, мовляв, ослиці знайшлися.» А про те, що Самуїл сказав про царство, він йому не признався.yZ Далі мовив дядько Саула: «А розкажи но мені, що вам казав Самуїл.»  Z Дядько Саула спитав його та його слугу: «Куди ж ви ходили?» Він відповів: «Шукати ослиць. Та як побачили, що їх не знайти, пішли до Самуїла.»S!Z Коли перестав пророкувати, пішов додому.NZ Відповів один із присутніх: «А хто їхній батько?» З того постала приповідка: «Невже й Саул між пророками?»$CZ так що всі ті, що його перше знали, побачивши, як він пророкує з пророками, один до одного казали: «Що сталося з сином Кіша? Невже ж Саул також між пророками?»b~?Z Звідти прибули вони в Гівеа, аж ось гурт пророків йому назустріч, і зійшов на нього дух Божий, і він пророкував між ними,Z}/Z І от як він повернувся, щоб іти від Самуїла, Бог перетворив йому серце, і всі ті знаки того ж самого дня здійснилися.<|sZ Ти спустишся перш мене в Гілгал, і я прийду туди до тебе, щоб там принести всепалення й мирні жертви. Сім день чекай, поки прийду до тебе, й я звістую тобі, що маєш робити.»{+Z І як ці знаки здійсняться на тобі чини як тобі вийде на руку, бо Бог із тобою.:zoZ Тоді зійде на тебе дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними, і перетворишся в іншого чоловіка.&yGZ Потім прийдеш на (Гівеа), горбок Божий, де живуть філістимляни, і як будеш увіходити в те місто, зустрінеш там гурток пророків, що сходитимуть із узвишшя, і перед ними гарфа, бубон, сопілка й гусла; пророкуватимуть саме в захваті.x Z Вони привітають тебе й дадуть тобі два хліби й ти приймеш з їхніх рук.\w3Z Як підеш звідти далі й прийдеш до Тавор-Дуба, зустрінуть тебе там три чоловіки, що будуть сходити до Бога в Бетел. Один нестиме троє козенят, один три буханці хліба, а один - бурдюк вина.Tv#Z тепер, коли підеш від мене, зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, на границі Веніямина, в Зелзасі, що тобі скажуть: знайшлись ослиці, що їх ти ходив шукати; та твоєму батькові байдуже про ослиць, він журиться за вами й каже: Що сталось із моїм сином?.u YZ Тоді Самуїл узяв посудину з олією й вилив Саулові на голову, потім поцілував його й промовив: «Оцим Господь тебе помазав у князі над Ізраїлем, своїм народом! Прав, отже, над Господнім народом і визволь його з рук ворогів його навколо. Ось тобі знак, що Господь тебе помазав князем над своїм насліддям: |tsZ спустились на край міста, й Самуїл озвавсь до Саула: «Звели слузі, щоб випередив нас, ти ж зупинися трохи, й я відкрию тобі Боже слово.»s!Z й він ліг спати. А насвітанку Самуїл кликнув до Саула на покрівлю: «Вставай, я проведу тебе.» Устав Саул, і вони обидва - він і Самуїл - вийшли з дому,r Z Потім зійшли з узвишшя в місто. Саулові було постелено на покрівлі,Gq Z І приніс кухар задню ногу й хвоста та й поклав перед Саулом, а Самуїл сказав до нього: «Ось те, що було приховане для тебе, лежить перед тобою! їж, бо воно навмисне було приховане для тебе, як я скликав народ.» Тож так того дня Саул їв із Самуїлом._p9Z Потім Самуїл сказав кухареві: «Подай сюди частину, що я був дав тобі, тую, що я тобі сказав про неї: приховай її у себе.»coAZ Узяв Самуїл Саула з слугою й увів їх у світлицю, й дав їм почесне місце між запрошеними, а було їх із тридцять чоловік.0n[Z Саул відповів: «Чи я ж не веніяминянин, з найменшого коліна Ізраїля, й чи моя родина не найменша з усіх родин коліна Веніямина! Чому, отже, таке до мене говориш?»8mkZ Щождо ослиць, що ось уже третій день, як десь пропали, ти не журись, бо вони знайшлися. Бо для кого все щонайкраще в Ізраїлі? Чи ж не для тебе й усього дому батька твого?»7liZ Самуїл відповів Саулові: «Я - видющий. Йди поперед мене на узвишшя. Сьогодні ви їстимете зо мною, а взавтра вранці я тебе відпущу й скажу тобі все, що на серці в тебе.2k_Z Тут приступив Саул до Самуїла серед воріт і мовив: «Вкажи мені, будь ласкав, де живе видющий?»jZ Як же побачив Самуїл Саула, Господь дав йому зрозуміти: «Це - чоловік, що я про нього говорив до тебе; цей буде панувати над моїм народом.»iZ «Завтра о цій порі пошлю до тебе чоловіка з землі Веніямина: помаж його на князя над моїм народом Ізраїлем. Він визволить народ мій із рук філістимлян, бо я зглянувсь на горе мого люду, що його лемент знявсь до мене.» hZ Господь же, за день перед приходом Саула, так сказав Самуїлові на вухо: \g3Z От і пішли вони в місто; та саме як входили через ворота, аж ось і Самуїл виходить їм назустріч, щоб іти на узвишшя.MfZ Як увійдете в місто, ви його зараз же знайдете, заки він піде на узвишшя, на жертвенне споживання. Народ щойно тоді починає споживати, коли він є. Він бо благословить жертву. Щойно тоді їдять запрошені гості. Тож ідіте нагору, бо тепер його стрінете.»[e1Z А ті їм відповіли: «Є, він тільки що випередив вас: саме оце прийшов у місто, бо народ має сьогодні жертву на узвишші.>dwZ Здіймаючись угору в місто, зустріли вони дівчат, що йшли по воду, й спитали їх: «Чи е тут видюший?»3caZ Саул сказав своєму слузі: «Добра твоя рада. Ходи, йдемо!» І пішли в місто, де був чоловік Божий.byZ [Колись у Ізраїлі, як хтось ходив питати Бога, то говорив: «Ходімо до видющого», бо той, кого нині звуть пророком, звавсь колись видющим.]~awZ Слуга відповів Саулові знову: «Дивися, знайшлась у мене четвертина срібного шеклю. Я дам її чоловікові Божому, й він вкаже нам дорогу.»@`{Z Саул же до слуги каже: «Гаразд, ходімо! Але що тому чоловікові принести? Хліб у наших торбах вийшов, і гостинця, щоб тому Божому чоловікові принести, в нас немає. Що в нас є?»g_IZ Той каже йому: «Дивись, е отут Божий чоловік у цьому місті, чоловік поважаний: усе, що скаже він, так і справдиться. Ходім лишень туди! Хто зна, чи нам чого не вкаже про дорогу, в яку ми пустились?» ^Z А як прийшли в землю Цуф, Саул сказав слузі, що був із ним: «Нумо повертаймось додому, щоб, бува, батько замість ослиць та не журився за нами.»]-Z Пройшли вони Ефраїм-гори, перейшли й Шаліша-край, і не знайшли нічого. Далі пройшли землю Шаалім - нічого, пройшли землю Веніямина - і не найшли нічого.\%Z Зайшли були кудись пустопаш ослиці Кіша, Саулового батька, і каже Кіш до Саула, свого сина: «Візьми з собою одного зо слуг та й іди, шукай ослиць.»[}Z І був у нього син, Саул на ім'я, вродливий молодець. Не було між ізраїльтянами кращого від нього; він головою вищий був над усіма в народі. ~E}?{zyxswvutsrq~poqo n8lkjiiHhghedc/b)aT`_]\V[Z{XWV`UTT SR{Q^P|O>NNLKK>IIdHVFF ELDC*BA!@l?&=<;::-98z7655322<1-/}.N-,i+>*~)(L''%$##"!* uZ #X~C9hM" Y ` M4W!ZНарод йому відповів, як сказано вище, мовивши: «Так буде тому, хто його вб'є.»V ZДавид допитувався в мужів, які стояли коло нього: Що буде тому, хто вб'є цього філістимлянина й змиє ганьбу з Ізраїля? Хто він, той філістимлянин, той необрізаний, що сміє так зневажати бойові лави живого Бога.WU)ZАж тут якийсь ізраїльтянин промовив: «Бачите того чоловіка, що он виходить? Він ступає, щоб зневажити Ізраїля. Того, хто його вб'є, цар збагатить превеликим багатством, видасть за нього свою дочку й звільнить у Ізраїлі родину його батька від податків.» T ZІзраїльські вояки, побачивши його, всі повтікали, бо злякались вельми.5SeZТа саме як він розмовляв з ними, виступив із рядів філістимлянських передовик-борець, на ім'я Голіят, філістимлянин з Гату, й промовляв, як звичайно, а Давид почув це.oRYZСкинув Давид із себе клунки і, передавши їх обозному сторожеві, побіг у бойові лави, прибув туди й спитав братів, як їм ідеться.Q}ZІзраїльтяни та філістимляни вишикувались до бою, лава проти лави.hPKZУстав Давид уранці, здав на сторожа отару, забрав усе й пустився в дорогу, як йому наказав Єссей. Прибув він до обозу саме тоді, як військо вирушало лавами до бою, вигукуючи військовим кличем.#OAZВони з Саулом і з усіма ізраїльськими мужами в долині Дуба воюють з філістимлянами.»uNeZА оцих десять кусків сиру віднеси тисяцькому; та довідайсь про братів, як їм ідеться, і принеси якийнебудь знак, (що ти доручив їм).3MaZРаз якось Єссей звелів своєму синові Давидові: «Візьми лишень твоїм братам ефу підсмаженого зерна та оцих десять буханців хліба й віднеси хутенько братам у табір.LZФілістимлянин наближався, вранці й увечері, і так виступав сорок днів.;KqZДавид приходив і повертавсь від служби при Саулі додому, щоб доглядати батькові вівці у Вифлеємі.iJMZДавид же був наймолодший, три старші пішли за Саулом.I)Z Троє старших синів Єссея пішли з Саулом на війну. Імена ж тих трьох синів, що вийшли на війну, були: найстарший Еліяв, другий Авінадав, а третій Шамма.H)Z Давид же був син одного ефратія з Вифлеєму в Юдеї, на ім'я Єссей, в якого було вісім синів. За часів Саула цей чоловік був старий і мав багато років. G Z Почувши ці слова, Саул і ввесь Ізраїль зжахнулись і налякались вельми.JFZ І філістимлянин додав: «Оце я викликав ізраїльські лави нині. Дайте мені чоловіка, і ми поборемося разом!»E)Z Коли він зможе боротися зо мною і мене вб'є, ми будемо вашими рабами, а коли я подужаю його та його вб'ю, ви будете нашими рабами й будете нам служити.»Став він і загукав до лав ізраїльських: «Чого ви вийшли й стаєте до бою? Хіба я не філістимлянин, а ви не раби Саула? Виберіть собі одного, й нехай виступить проти мене!CZРатище його було завгрубшки, як ткацький вал, а блискучий кінець його списа важив шістсот шеклів заліза. Попереду нього виступав щитоноша. BZНа ногах у нього були бронзові наколінники й бронзовий спис за плечима.PAZНа голові в нього був бронзовий шолом; одягнений був у лусковий панцер, що важив п'ять тисяч бронзових шеклів.T@#ZІ виступив з філістимлянського табору передовий борець, на ім'я Голіят, з Гату, ростом шість ліктів із п'яддю.V?'ZФілістимляни стали на горі з одного боку, а ізраїльтяни стали на горі з другого боку, так що між ними була долина.G> ZСаул же й ізраїльтяни зібрались і отаборились в долині Дуба й приготувались до битви проти філістимлян.f= IZЗібрали філістимляни свої війська до бою та й зійшлись у Сохо, що в Юдеї, а отаборились між Сохо і Азекою в Ефес-Даммімі. <ZІ було: що найде дух від Бога на Саула, візьме Давид гусла та й заграє; от і полегшає Саулові і стане ліпше, а злий дух відійде геть від нього.>;wZТому й послав Саул до Єссея й велів йому сказати: «Нехай Давид служить при мені, бо я його вподобав.»?:yZІ прийшов Давид до Саула й вслуговував йому. Саул дуже полюбив його, так що він став його зброєношею.59eZУзяв Єссей п'ять хлібів, бурдюк вина та козеня й послав усе це Саулові через Давида, свого сина.18]ZІ послав Саул послів до Єссея так сказати: «Пришли мені Давида, твого сина, що при вівцях.»b7?ZЗаговорив один з молодих людей та й каже: «Бачив я сина в Єссея вифлеємця, він уміє гарно грати, сила в нього незвичайна, звиклий до бою, розумний на слово, гарний на вроду, та й Господь з ним.»16]ZСаул звелів своїм слугам: «Пошукайте мені чоловіка, що гарно грає, й приведіте його до мене.»[51ZНехай наш володар лише накаже, і твої слуги, що перед тобою, пошукають чоловіка, який вміє грати на цитрі; і як нападе на тебе злий дух від Бога, він заграє своєю рукою, і тобі стане легше.»4ZСлуги Саулові йому сказали: «Глянь лишень, як злий дух від Бога тебе мучить. 3ZДух Господній відступив від Саула, а злий дух від Господа непокоїв його.2%Z Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє. Самуїл же рушив і пішов у Раму.n1WZ Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, уродливий з виду. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він.»F0Z Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці.» І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди.»;/qZ Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав.».Z Потім Єссей привів Шамму, та він сказав: «І цього не вибрав Господь.»I- ZТоді Єссей прикликав Авінадава й привів його перед Самуїла, та цей сказав: «І цього не вибрав Господь.»a,=ZАле Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.»<+sZКоли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: це певне перед Господом його помазаник!'*IZТой відповів: «Добро! Я прийшов принести жертву Господеві. Очистіться й ходіть зо мною на жертву.» І він очистив Єссея і його синів та й закликав їх до жертви.))MZІ вчинив Самуїл, що Господь велів. А як прийшов у Вифлеєм, міські старші, стривожені, вийшли йому назустріч й питають: «Чи твої відвідини віщують нам добро?»4(cZЗакличеш Єссея до жертви, й я вкажу тобі, що ти маєш робити: помажеш мені того, що я тобі вкажу.»+'QZСамуїл сказав: «Як мені туди йти? Таж як Саул про це почує, вб'є мене!» Господь же мовив: «Візьмеш телицю з собою й скажеш: Я прийшов принести жертву Господеві.,& UZГосподь сказав до Самуїла: «Докіль ти будеш вболівати над Саулом, що я його відкинув, щоб він не царював над Ізраїлем? Налий ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо я наглянув собі царя між його синами.» %Z#Самуїл не бачився вже більше з Саулом аж по день своєї смерти. Він уболівав над Саулом, бо Господь жалкував, що зробив його царем над Ізраїлем. $Z"Звідти подався Самуїл у Раму, а Саул пішов до свого дому в Гівеа Саула."#?Z!А Самуїл сказав: «Як твій меч позбавляв жінок дітей, так, між жінками, твоя мати буде позбавлена дитини.» І розтяв Агага на шматки перед Господом у Гілгалі. ";Z Потім Самуїл сказав: «Приведіть до мене Агага, амалекитянського царя.» Увесь радий, Агаг підійшов до нього й каже: «Вона таки минула, ота гіркота смерти!»!{ZІ Самуїл повернувсь разом зо Саулом, і Саул поклонився Господеві.. WZІ відповів той: «Я згрішив, та ти вшануй мене, благаю, перед старшими мого народу й перед Ізраїлем і повернися зо мною, щоб я поклонивсь Господеві, Богові твоєму.»A}ZТа все ж таки Слава Ізраїля неправди не говорить і не змінюється, бо він не чоловік, щоб змінюватись.»dCZСамуїл сказав до нього: «Господь відірвав сьогодні від тебе царювання над Ізраїлем і дав його другому, кращому від тебе.!=ZІ коли Самуїл обернувся, щоб іти, Саул ухопив полу його одежі, вона ж відірвалась. ZСамуїл відповів Саулові: «Я не повернуся з тобою, бо ти відкинув Господнє слово, й Господь тебе відкинув, щоб ти не був царем над Ізраїлем.»!ZТепер же прости, прошу, гріх мій і повернися зо мною: я поклонюсь Господеві.»r_ZТоді Саул сказав до Самуїла: «Згрішив я, переступивши Господній наказ і твої слова, але я був злякався народу й уволив його волю.ZБунт - це гріх чарівництва, сваволя - це злочин ідолопоклонства. За те, що ти відкинув Господнє слово, він тебе відкинув від царства.»5eZСамуїл промовив: «Хіба ж Господеві так довподоби всепалення й жертви, як послух Господньому слову? Послух ліпший від жертви, слухняність від баранячого жиру.&GZНарод же взяв із здобичі овець і худоби, що було найкраще, а що мало бути знищене як прокляте, щоб принести його в жертву Господеві, Богові твоєму, в Гілгалі.»BZСаул відповів Самуїлові: «Я послухав Господнього голосу і двигнувся у похід, в який Господь мене був вислав, і привів амалекитянського царя Агага та винищив амалекитян.1]ZЧому ж ти не послухав Господнього голосу й кинувся на здобич, і зробив зло в очах Господніх?»oYZГосподь послав тебе в похід і повелів: Іди, винищи тих грішників, отих амалекитян, і воюй проти них, аж поки їх цілком не знишиш!ZСамуїл же: «Чи ж не правда, що хоч ти й малим собі здавався, однак тепер ти головою над колінами Ізраїля, й Господь домазав тебе царем над Ізраїлем?T#ZТоді Самуїл до Саула: «Годі! Дай мені об'явити тобі, що Господь відкрив мені цієї ночі.» Саул сказав: «Говори!»FZСаул відповів: «їх пригнали від амалекитян, бо народ ощадив найкращих овець І худобу, щоб принести в жертву Господеві, Богові твоєму, а що зосталось, ми вигубили як прокляте.»:oZА Самуїл спитав: «А що це за мекання овець, що до моїх вух доходить, та мукання товару, що я чую?»@{Z І пішов Самуїл до Саула. Саул сказав до нього: «Благослови тебе Господь! Я виконав приказ Господній.»Z Коли ж Самуїл устав рано-вранці і пішов назустріч Саулові, його сповістили, кажучи: «Саул пішов у Кармель і, спорудивши собі там подібний пам'ятник та повернувшися звідти, двигнувся далі й прибув у Гілгал.» Z «Жаль мені, що зробив Саула царем, бо він від мене відвернувся й моїх велінь не сповнив.» Гірко це було Самуїлові й він усю ніч благав Господа.\ 3Z І надійшло до Самуїла таке слово Господнє: w iZ Однак Саул з народом помилували Агага, і щонайкраще з овець, волів, годованої худоби й ягнят, і все, що було вартісне, - не хотіли видати на загладу. Тільки що було маловартне й безцінне, те вони винищили.9 mZі взяв живим амалекитянського царя Агага, народ же ввесь вигубив цілковито, вистинавши мечем їх. ZСаул побив амалекитян від Хавіли аж ген до Шуру, що на межі з Єгиптом,}ZСаул сказав кеніям: «Ідіть, відділіться й вийдіть з-поміж амалекитян, щоб я не вигубив вас разом із ними, бо ви були прихильні до всіх синів Ізраїля, як вони йшли з Єгипту.» І відділилися кенії від амалекитян.ueZДвигнувся Саул під місто Амалека й зробив засідку в долині.3aZСкликав Саул народ і перелічив його в Теламі: двісті тисяч піхоти і десять тисяч мужів Юди.:oZІди ж і удар на Амалека, видай на загладу цілковиту його й усе, що в нього, не щади нічого, вигублюй чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів і овець, верблюдів і ослів.»^7Zтак каже Господь Сил: Я зваживсь покарати те, що Амалек зробив Ізраїлеві, ставши йому на дорозі, як він ішов із Єгипту. /ZОдного разу Самуїл сказав до Саула: «Мене Господь послав був помазати тебе царем над його народом Ізраїлем; тож слухай і тепер Господнього голосу: Z4Війна ж була запекла проти філістимлян, покіль було віку Саула. І де було Саул побачить хороброго та сильного якого, - всіх приймав до себе.yZ3Як Кіш, Саулів батько, так і Пер, Авнерів батько, були сини Авієла.U%Z2Жінка Саула була на ім'я Ахіноам, дочка Ахімаца. Начальник його війська звавсь Авнер, син Нера, Саулового дядька.;qZ1Сини ж Саула були: Йонатан, Їшйо та Малкішуа; а двох дочок його звали: старшу Мерав, молодшу Міхаль.9~mZ0Виявляючи хоробрість, побив також амалекитян і визволив Ізраїля з потали тих, що його грабували.}Z/Перебравши царську владу над Ізраїлем, Саул воював навкруги проти своїх ворогів: проти Моава, проти синів Аммона, проти Едому, проти Бет-Рехова, царя Цова, та проти філістимлян: куди б не повернувсь, перемагав.#|AZ.Саул повернувся від погоні за філістимлянами, а філістимляни пішли в свою країну.g{IZ-Тоді народ озвався до Саула: «Вмирати Йонатанові, що довершив оцю велику перемогу в Ізраїлі? Не бути цьому, як живий Господь, і волосинки не впаде в нього з голови на землю, бо він за Божою допомогою виконав це сьогодні.» Отак народ урятував Йонатана від смерти.zZ,Саул сказав: «Нехай Бог учинить мені те й гірше! Ти мусиш умерти, Йонатане!»ByZ+Саул сказав до Йонатана: «Признайсь мені, що ти зробив.» І признавсь йому Йонатан та й каже: «Я скуштував кінцем палиці, що в руці в мене, трохи меду. Ось я готовий умерти.»4xcZ*Тоді Саул і звелів: «Киньте жереб між мною та моїм сином Йонатаном.» І жереб випав на Йонатана.rw_Z)Саул сказав: «Господи Боже Ізраїля! Чому ти не відповів твоєму слузі сьогодні? Коли ця провина на мені або моєму синові Йонатанові, Господи Боже Ізраїля, дай Урім, коли ж на Ізраїлі, твоїм народі - дай Туммім.» І жереб випав на Йонатана Й Саула, а народ вийшов невинним.v'Z(І він звелів усьому Ізраїлеві: «Станьте по однім боці, а я з сином Йонатаном станемо по другім.» Народ озвався до Саула: «Чини, що тобі довподоби.»2u_Z'Бо - як живий Господь, що дарував Ізраїлеві перемогу! - навіть як Йонатан, син мій, причасний при тому, то смерть йому!» Ніхто з народу не мав відваги йому відповісти.QtZ&Тоді Саул звелів: «Приступіть сюди, всі начальники в народі, й розвідайтеся добре, в чому був гріх сьогодні.sZ%І спитав Саул у Бога: «Чи двигнутися мені навздогінці за філістимлянами? Чи видаси їх Ізраїлеві в руки?» Та того дня Бог не відповів йому.r)Z$Саул сказав: «Ходімо вслід за філістимлянами цієї ночі й грабуймо їх, аж доки не настане ранок. Не лишімо з них ні одного!» Йому сказали: «Чини все, що тобі довподоби.» Але священик мовив: «Удаймося раніш ось тут до Бога!»4qcZ#Потім Саул спорудив жертовник Господеві. То був перший жертовник, що Саул спорудив Господеві.bp?Z"Далі Саул додав; «Розійдіться поміж людьми й скажіть їм: Хай кожний приведе до мене свого вола й вівцю: ви їх колотимете тут і їстимете, щоб не грішити проти Господа, ївши з кров'ю.» І приводив кожний з народу, що мав тієї ночі під рукою, й заколював на тому місці.,oSZ!Як же сповіщено Саула, кажучи; «Народ грішить проти Господа, бо їсть із кров'ю», він на це промовив: «Спроневірились ви! Прикотіть мені сюди великого, каменя!»,nSZ Кинулися люди на здобич, брали овець, волів і телят, заколювали на землі та їли їх з кров'ю.m9ZТого дня били вони філістимлян від Міхмасу до Аялону, і народ був дуже втомився.xlkZА що було б, якби люди були сьогодні добре попоїли з ворожої здобичі, що дісталась! Поразка філістимлян була б тепер багато більша!»ckAZЙонатан відповів: «Мій батько занапастив країну! Глядіть, як засвітились мої очі, коли я скуштував так трохи цього меду."j?ZТа коли хтось із народу озвавсь до нього, кажучи: «Твій батько суворо закляв людей словами: Проклят хто буде їсти що сьогодні! - хоча народ був виснажений»,@i{ZЙонатана ж не було при тому, як батько його заклинав людей. Він простягнув палицю, що була в руці в нього, встромив кінцем у крижку меду, підніс до рота - й очі його заясніли.NhZНарод прийшов до крижки меду, а мед тече звідти, та ніхто не простягнув руки до рота, бо народ боявсь присяги.dgCZВвесь народ увійшов у лісову поляну, де був мед.{fqZІзраїльтяни були того дня знесилені; Саул же вчинив учинок необачний, бо закляв народ словами: «Проклят, хто їстиме щонебудь до вечора, поки я не помщусь над моїми ворогами!» І ніхто з народу не їв нічого. eZТак спас Господь Ізраїля того дня, й битва розтягнулась поза Бет-Хорон.dZІ всі ізраїльтяни, що були поховались в Ефраїм-горах, почувши, що філістимляни повтікали, кинулись також наздогінці за ними, побиваючи їх.!c=ZЄвреї, що перед тим були пристали до філістимлян і що були прийшли з ними в табір, також від них відстали, щоб приєднатись до Ізраїля, до Саула та Йонатана.bZЗібралися Саул і все військо, що було при ньому, і як прийшли на боєвище, аж ось кожний із мечем один проти одного - замішання дуже велике!!a=ZТим часом як Саул говорив до священика, тривога в філістимлянському таборі ставала дедалі більшою та більшою, й Саул сказав до священика: «Витягни руку!»/`YZТоді Саул звелів Ахії: «Принеси ефод сюди», - бо то він носив тоді ефод перед синами Ізраїля.%_EZІ Саул звелів людям, що були при ньому: «Зробіть перегляд та подивіться, хто з наших відлучився.» І як зроблено перегляд - не було Йонатана та його зброєноші.9^mZСаулові сторожі, що були в Геві Веніямина, бачили, що табір метушився й розбігався на всі боки.$]CZСтрах обійняв табір, поле навколо і все військо; сторожа й руїнницький загін теж налякались; до того ж і земля затряслася, - і жах Господній найшов на них. \ ZІ полягло в тім першім побою, що завдав Йонатан і його зброєноша, щось із двадцять чоловік на просторі половини дня орання одною парою волів.$[CZ І Йонатан став плазувати рачки, руками й ногами, а його зброєноша слідом за ним. І валились вони перед Йонатаном, а його зброєноша добивав їх позад нього.kZQZ І люди зо сторожі заговорили до Йонатана та до його зброєноші: «Ходіть до нас, ми маємо щось вам сказати!» Тут Йонатан сказав до свого зброєноші: «Ходи за мною, бо Господь видав їх у руки Ізраїля.»YZ Коли ж вони обидва стали на виду в філістимлянської сторожі, філістимляни сказали: «Дивись, євреї вилазять з нор, де були поховались.»PXZ А коли скажуть: Ідіть до нас угору, - то ми підемо вгору, бо Господь видав їх нам у руки. Це буде для нас знаком.»cWAZ Як вони скажуть нам: стійте, поки ми не наблизимось до вас, то ми зупинимось на нашім місці й не будемо до них здійматись. ~}||{z'yDxwutsrpqppo5mlAk]j}i]hg(eed`cbaa`_x^]\[ZXYRXWW6VUUnTT^RQQPY=A<;:1988 7=65Y4-32J1J0W/L-,+]))G(&%$#""D (d5*{S %  F a Q k5L;~[wZСвященик відрік Давидові: «Хліба звичайного нема в мене під рукою, е тільки хліб священний, -якщо тільки ці люди стрималися від жінки?»5ZeZОтже, що маєш? Як маєш п'ять буханців хліба, дай мені їх, або щось інше, що тільки знайдеться.»iYMZДавид відповів священикові Ахімелехові: «Цар дав мені наказ, кажучи: Ніхто нехай не відає нічого про ту справу, що я з нею тебе посилаю й що тобі доручаю. А моїх людей я розставив на певнім місці. XZДавид прибув у Нов до священика Ахімелеха. Ахімелех вийшов, тремтівши, назустріч Давидові й спитав: «Як це, що ти один, що при тобі нема нікого?»gW KZУстав Давид і пішов, а Йонатан повернувся в місто.KVZ*Тоді Йонатан сказав до Давида: «Йди в мирі! Щождо того, що ми обидва заприсяглися в ім'я Господнє, то хай Господь буде між мною і тобою, і між моїм потомством і твоїм повсякчасно.»,USZ)І пішов хлопець, а Давид устав з місця, що біля горбочка, припав лицем до землі та й уклонився тричі. Потім поцілувалися обидва й плакали один над одним ревно.&TGZ(Йонатан передав зброю хлопцеві, що був при ньому, й звелів йому: «Йди, віднеси в місто.»S Z'Хлопець же не знав нічого; лиш Йонатан з Давидом знали, про що йдеться.bR?Z&Йонатан знову гукнув до хлопця: «Біжи хутенько, не спиняйся!» Хлопець Йонатана підняв стрілу й приніс її своєму панові. QZ%Якже хлопець прибув до місця, де була стріла, що випустив Йонатан. Йонатан гукнув до хлопця, кажучи: «Чи не лежить стріла геть дальше за тобою?»aP=Z$І каже своєму хлопцеві: «Біжи но, шукай стріли, що я буду пускати.» І побіг хлопець, а Йонатан випустив стрілу понад ним.DOZ#Другого дня вранці Йонатан вийшов у поле, як був умовився з Давидом, а був при ньому молодий хлопець.N!Z"Устав Йонатан з-за столу в палкому гніві й того другого дня в новомісяці не їв нічого, бо вболівав за Давида тому, що його батько був його зневажив.bM?Z!Тут Саул розмахнувсь на нього списом щоб його влучити, й тоді Йонатан зрозумів, що його батько постановив Давида вбити.:LoZ Йонатан відповів батькові своєму Саулові, кажучи до нього: «За що йому вмирати? Що він зробив?»zKoZПоки син Єссея житиме на землі, ні ти, ні твоє царство не встоїться. Оце ж пошли за ним, хай приведуть його до мене: він мусить умерти!»7JiZСкипів Саул гнівом на Йонатана і сказав до нього: «Ти, сину ледащиці, гадаєш, що я не знаю, що ти здружився з сином Єссея на сором собі самому й на сором матері твоїй. IZВідпусти мене, - він каже, - будь ласкав, бо в нас у місті родинна жертва, й брати мої мені веліли прибути. Коли, отже, твоя ласка, дозволь мені піти й відвідати моїх братів. Через це він не прийшов до царського столу.»H ZЙонатан відповів Саулові: «Давид випросився в мене піти у Вифлеєм.2G_ZНа другий день новомісяця місце Давидове знову зосталось порожнім, і Саул сказав до Йонатана, свого сина: «Чом син Єссея ні вчора, ні сьогодні не прийшов до обіду?»&FGZСаул того дня не сказав нічого, бо думав, це так сталося, бо він не чистий, не очистився.hEKZСидів цар на своїм звичайнім місці, при стіні, Йонатан проти нього, Авнер же сів побіч Саула, а Давидове місце було порожне.DZІ сховавсь Давид у полі. Як же настав новомісяць, сів цар до столу їсти.+CQZЩождо розмови, що була між нами, то нехай Господь буде свідком між мною і тобою назавжди.»)BMZКоли ж я скажу юнакові: Он стріла далі за тобою, - тоді йди геть, бо Господь тебе відсилає.ZA/ZІ ось як я в той бік пошлю хлопця, кажучи: Йди, шукай стріли, і скажу хлопцеві: Ось стріла перед тобою, візьми її, - то ти приходь, бо все гаразд, нічого не коїться, так певно, як живе Господь.d@CZЯ ж післязавтра пушу стріли, наче б стріляв у мету.?}ZАле позавтра про тебе ще більше будуть питати, тому підеш на місце, де ти був ховався в день тієї пригоди, й сидітимеш коло того горбочка.?>yZІ сказав Йонатан до нього: «Узавтра новомісяць, і про тебе будуть питати, бо твоє місце буде порожне.=%ZІ Йонатан заприсяг знову Давидові свою любов, любив бо його так, як свою душу.8<kZнехай ім'я Йонатана не буде викорінене з дому Давида; нехай Господь не пощадить ворогів Давида!»^;7Zне віднімай твоєї милости від мого дому повіки. І коли Господь викорінить з лиця землі ворогів Давида геть до одного, : ZО коли б ти, якщо я буду жити, вчинив мені Господнє милосердя! А як умру,29_Z Нехай Господь відплатить Йонатанові та ще й причинить, якщо я, (довідавшись), що мій батько схотів би навести на тебе - лихо, не сповіщу тебе і не відішлю тебе; ти підеш собі в мирі, й нехай Господь буде з тобою, як він був із моїм батьком.b8?Z Йонатан і каже до Давида: «Свідком мені Господь, Бог Ізраїля: взавтра або позавтра о цій порі я вивідаю мого батька, і коли буде він прихильний до Давида, я пошлю до тебе й сповіщу тебе про те.37aZ Йонатан сказав до Давида: «Ходи лишень та вийдемо в поле.» І от коли вони обидва вийшли в поле, 6;Z Давид спитав Йонатана: «Хто мене сповістить, коли твій батько відповість сердито?»5Z Йонатан відрік: «Не бути цьому, щоб я, довідавшися, що замір мого батька вчинити тобі якесь лихо невідкличний, не сповістив тебе про те!»;4qZІ тоді ти зроби милость слузі твоєму, ти ж бо ввійшов у Господню умову з твоїм слугою; а коли на мені є яка провина, то вбий ти мене! Чого бо то мене вести до батька твого?»`3;ZКоли він скаже: Добре! - тоді слуга твій може бути певний. Коли ж він скипить гнівом, то знай, що він замислив якесь лихо.H2 ZКоли твій батько зауважить мою відсутність, ти скажеш: Давид випросив у мене, щоб піти йому швидко в своє місто Вифлеєм, бо там будуть приносити рокову жертву від усієї родини.,1SZІ Давид сказав до Йонатана: «Дивись, узавтра новомісяць, і мені належиться сидіти з царем за столом; але ти відпусти мене, й я сховаюсь до вечора третього дня. 0ZТоді Йонатан сказав Давидові: «Кажи, чого бажаєш, щоб я зробив для тебе.»/ZДавид відповів: «Твій батько добре знає, що я тобі милий, і він собі подумав: хай Йонатан про те не знає, щоб не журився. Тим часом так певно, як Господь живе і як ти живеш, між мною і між смертю лиш один крок.»m.UZТой йому відповів: «Ніколи того не буде! Ти не помреш! Мій батько не чинить нічого ні великого, ні малого, не виявивши попереду мені того. Чого мій батько мав би ховати те від мене? Ні, неможливо!»(- MZДавид же втік із Найоту, що в Рамі, прийшов і сказав до Йонатана: «Що я вчинив? Яка моя вина? Який мій гріх перед твоїм батьком, Що він напосівся на моє життя?»N,ZВін теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»+ ZІ він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.o*YZТоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»|)sZПовідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.z(oZпослав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.b'?ZЯкже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,(&KZОтак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли - сам він і Самуїл - та оселилися в Найоті.E%ZІ каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе!»$)ZПрийшли гінці - аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура._#9ZІ відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!» "ZА як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.f!GZ Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко. #Z і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.jOZ Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!_9Z Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.;qZ Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.#ZЯкже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.[1ZПокликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.-ZПослухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»4cZВін виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»hKZЙонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.\3ZЯ ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»]5Zі попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь! ZСаул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,3ZФілістимлянські князі й далі виступали в похід, але щоразу, як вони виступали, Давидові щастило понад усіх слуг Саула, й ім'я його стало вельми славним.zoZі почав ще більше боятись Давида й став йому ворогом назавжди.7ZБачив Саул і зрозумів, що Господь був із Давидом і що ввесь Ізраїль його любить,Zяк Давид зібрався, двигнувся разом із своїми людьми, вбив двісті чоловік між філістимлянами й приніс двісті обрізних шкірок - повне число - цареві, щоб стати царським зятем. І Саул дав йому свою дочку Міхаль за жінку.b?ZЙого слуги донесли ці слова Давидові, й йому вподобалася справа - стати царським зятем. Призначений час не минув іще,CZТоді Саул сказав: «Скажіть Давидові: Цар не бажає весільного гостинця, а тільки сто обрізних шкірок філістимлянських, щоб помститись над царськими ворогами.» Саул же продумував, як би його зробити так, щоб Давид потрапив у руки філістимлянам.xkZІ переказали слуги Саулові: ось так, мовляв, говорив Давид.+ QZСлуги Саула передали ці слова Давидові на вухо, та Давид відповів: «Чи ж вам здається незначною річчю стати царським зятем? Та я ж чоловік убогий і невидатний!»" ?ZСаул звелів своїм слугам: «Говоріть потайки з Давидом таким робом: Цар прихильний до тебе, й усі його слуги тебе люблять. Зробися, отже, царським зятем.»( KZСаул бо думав: «Віддам її за нього, й вона буде йому сильцем і рука філістимлян буде на ньому.» От і сказав Саул до Давида вдруге: «Сьогодні станеш моїм зятем.»A }ZТим часом Міхаль, дочка Саула, полюбила Давида, й як про це сповіщено Саула, це йому було довподоби.5 eZТа як настав час видавати Мерав, дочку Саула, за Давида, ЇЇ віддано за жінку Адрієлові з Мехоли.\3ZДавид відповів Саулові: «Хто я такий і який мій рід - родина мого батька - в Ізраїлі, щоб мені бути царським зятем?»@{ZСаул промовив до Давида: «Ось тобі, моя старша дочка Мерав: я дам її тобі за жінку, тільки мусиш мені бути добим витязем і Господні війни вести.» Сам же Саул думав: «Нехай не моя рука буде на ньому, а радше хай буде на ньому рука філістимлян.»!Zа ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він і входив і виходив перед народом.vgZСаул же, бачивши, що йому щастить вельми, почав його боятись,{qZДо чого б Давид не брався, все йому щастило, й Господь був з ним.2_Z Тоді Саул віддалив його від себе і зробив його тисяцьким: він завжди був на чолі свого загонуZ І почав Саул боятися Давида, бо з ним був Господь, а від Саула відступив./YZ І метнув Саул списа, думаючи: «Приб'ю Давида до стіни!» Та Давид ухиливсь від нього два рази. Z Другого дня найшов злий дух від Бога на Саула, й він був не при собі серед дому; Давид же грав на струнах, як і щодня, а в Саула був у руці спис.V'Z І з того часу дивився Саул на Давида скоса.~ZСаул дуже розсердивсь, і не сподобалось йому це слово. Він сказав: «Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі, йому бракує хіба царства!»%}EZЖінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч.»||sZІ от сталося, що вони йшли додому, коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові назустріч, з радости ж: співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів.x{kZКоли б Давид не виступав і куди б не посилав його Саул, то скрізь добре впорувався, так, що Саул настановив його над своїм військовим людом. Увесь народ собі його вподобав, ба навіть і Саулові служаки.ezEZі, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого.yZЙонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу,x)ZСаул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька.mw WZКоли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу.v7Z:Саул спитав його: «Чий син ти, юначе?» Давид же: «Син слуги твого Єссея, вифлеємця.»uueZ9Коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, Авнер узяв його й привів до Саула, а він іще держав у руці голову філістимлянина.at=Z8І цар сказав: «Довідайсь, чий син оцей молодець.»Ys-Z7Побачивши Саул Давида, що виступав навпроти філістимлянина, спитав Авнера, начальника війська: «Чий син, Авнере, цей хлопчина?» Авнер відповів: «Так певно, як ти живеш, царю, не знаю.»2r_Z6Давид же взяв голову філістимлянина й приніс її в Єрусалим, а його зброю склав у себе в шатрі.-qUZ5Повернувшися з гарячої гонитви за філістимлянами, сини Ізраїля розграбували їхній табір.]p5Z4І здвигнулися мужі Ізраїля та Юди й з боєвим криком гналися за філістимлянами аж до входу в Гат та до воріт Екрону. Філістимляни падали трупом по дорозі Шаараїм аж до Гату та до Екрону.eoEZ3Підбіг Давид і, ставши над філістимлянином, ухопив його меча, вийняв з піхви й завдав йому смерть, відтявши йому голову. Філістимляни ж, побачивши, що богатир їхній мертвий, метнулися втікати.Hn Z2Отак Давид подужав філістимлянина каменем і пращею, убив його на смерть: меча ж не було в руках Давида.m3Z1сягнув рукою до торби, взяв із неї камінь, метнув ним з пращі й поцілив у лоба філістимлянинові. Камінь застряг у нього в лобі, й він упав лицем об землю.\l3Z0І от як філістимлянин рушив і, йдучи, насувавсь проти Давида, цей швидко вибіг із лав назустріч філістимлянинові,`k;Z/І ввесь цей збір взнає, що не мечем і списом Господь дає перемогу, що війна йому належить і що він вас видав нам у руки.»7jiZ.Сьогодні ж таки Господь видасть тебе в мої руки, я тебе вб'ю, відсічу голову від твого тіла і дам твій труп і трупи філістимлянського війська - таки сьогодні! - птаству небесному й дикому земному звірю, і взнає вся земля, що е Бог у Ізраїля.5ieZ-А Давид відповів філістимлянинові: «Ти йдеш на мене з мечем і довгим списом і коротким. Я ж іду на тебе в ім'я Господа Сил, Бога ізраїльських лав, якого ти зневажив.KhZ,І мовив філістимлянин до Давида: «Ходи до мене сюди, я віддам твоє тіло птицям небесним і польовим звірям.»mgUZ+Філістимлянин і каже до Давида: «Чи ж я тобі пес, що ти йдеш на мене з палицями?» І прокляв філістимлянин Давида своїми богами.JfZ*Споглянув філістимлянин і, побачивши Давида, погордував ним, бо був він ще хлопець, русявий, гарний з виду.)eMZ)А філістимлянин також підходив дедалі ближче до Давида, і щитоносець попереду нього./dYZ(Узяв же в руку палицю, вибрав з потоку п'ять камінців гладеньких, поклав їх у пастушу торбу, що мав при собі, і з пращею в руці почав наближатися до філістимлянина.Sc!Z'Далі підперезавсь Давид його мечем по бойовій його одежі й ходив з трудом, бо не звик до цього. І сказав до Саула: «Я не можу ходити в цьому, бо не звик до цього.» І скинув усе те з себе.Gb Z&Саул вдягнув Давида в свою бойову одіж, поклав йому на голову бронзовий шолом і надів на нього панцер.Ia Z%І вів далі Давид: «Господь, що врятував мене з левиних та ведмежих лап, врятує мене і з рук цього філістимлянина.» Тоді Саул сказав до Давида: «Іди, й нехай Господь буде з тобою!»`Z$І левів і ведмедів вбивав слуга твій, і цьому необрізаному філістимлянинові буде так само як з ними, бо він зневажив військо живого Бога.»&_GZ#то я, бувало, кинусь навздогінці за ним, б'ю його й вирву овеча в нього з пащі. А як, бувало, кинеться на мене, то я схоплю його за щелепи, поражу й вб'ю на смерть._^9Z"А Давид сказав до Саула: «Слуга твій пас вівці батька, і як іноді прийде було лев чи ведмідь і вхопить овеча з отари,k]QZ!Саул же Давидові: «Не тобі виходити проти цього філістимлянина, щоб із ним битись, бо ти ще хлопець, а він вояк із молодощів.»w\iZ Тоді Давид сказав до Саула: «Нехай ніхто не падає духом заради нього! Слуга твій виступить і буде битися з тим філістимлянином!»,[SZЧув дехто ті слова, які сказав Давид, і переказано їх Саулові, й Саул велів його покликати.KZZІ відвернувсь від нього, і заходивсь так само другого питати, й люди йому відповідали, як і за першим разом. Y ZА Давид відповів: «Що ж я таке зробив? Чи не можна ж про це говорити?»_X9ZЯкже почув найстарший брат Давида Еліяв, що він розмовляє з тими мужами, розсердивсь на Давида й мовив: «Чого ти прийшов сюди? На кого ти покинув тих трохи овечат у пустині? Знаю твою зухвалість і твоє лихе серце! Прийшов сюди лише, щоб подивитись на війну!» }:~}@|2{yQxww0vAuptsrqiponm?kjihhZgedd*bea`Q__/^]O\[ZYXX@WVdUTSGRyQ.P#OVNMLKK#JIuH GED CpBBAb@z?L==";:99-75443|210/.. -,,K+,)((U''%$#"!!)ppxyc l //.!:cXAZ(От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.» W Z'Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.VyZ&А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер. U Z%Уранці ж, як проминуло сп'яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.nTWZ$Повернулась Авігайла до Навала, - аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п'яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.|SsZ#Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»sRaZ"Бо - так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! - коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»zQoZ!благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.DPZ Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;lOSZто хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»^N7ZІ коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,]M5ZКоли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв'язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів - нехай їх пращею геть кине.kLQZПрости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.QKZА цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.,JSZХай же, мій пане, - так певно, як живе" Господь, так певно, як живеш ти, - Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, - хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!bI?ZНехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім'я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.{HqZПотім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.tGcZЯк тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.|FsZНехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»>EwZДавид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!DZІ от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.VC'Zта й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.JBZВзяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п'ять зготованих овець, п'ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,yAmZПодумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»$@CZВони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.?}ZЛюди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.>ZТим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.=Z Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.G< Z І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.q;]Z Візьму я мій хліб, моє вино та моє м'ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»~:wZ Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!$9CZ Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали._89ZСпитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.» 7ZПочув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.6Zі промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.@5{Zпослав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,c4AZПочувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,(3KZНа ім'я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки - Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.A2}ZБув же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.1 3ZТим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.]05ZДавид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.[/1ZЗаприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»7.iZЯ оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.-)ZЧи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.,yZТи виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.4+cZІ каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.a*=ZЯкже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.w)iZНехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»(1ZПроти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?6'gZЯк старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!`&;Z Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!{%qZ Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.q$]Z Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.)#MZ І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха? ";Z Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.d!CZІ перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.8 kZі він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»3ZТа потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,ZКажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.*OZПрийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.dCZВзяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.3aZЯкже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.z qZВийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.V'ZІ перестав Саул гонитись за Давидом і двигнувся проти філістимлян. Тому й названо це місце - Скеля Розділення.,SZприбув посланець до Саула з вістю: «Приходь чимскоріше, бо філістимляни напали на землю!»'IZСаул із своїми людьми йшов по цім боці гори, а Давид із своїми людьми по тім боці гори. І от коли Давид у скрутному становищі старався вивинутись від Саула, Саул же зо своїми силкувався обійти Давида й його людей, щоб їх захопити,EZЯкже Саул із своїми людьми пішов його шукати, Давида про це сповістили, і він спустивсь до скелі, що в Маон-пустині. Саул довідався про це й погнався за Давидом у Маон-пустиню.r_ZІ вибрались вони й пішли в Зіф перед Саулом. Давид же зо своїми людьми був тоді в Маон-пустині, в степу, на південь від пустині.gIZРозгляньте та розвідайтеся добре про всі таємні закутки, де він ховається, і коли будете певні, повернетесь до мене. Тоді я піду з вами, і як він у цій землі, я шукатиму його по всіх тисячах Юди.»ZІдіть же та ще розвідайтеся, розізнайте й розгляньте те місце, де його нога часто ступає й хто його там бачив, бо мені кажуть, що він дуже хитрий.+ZСаул відповів: «Нехай Господь благословить вас за це, що ви пожалували мене.9ZОце ж, коли хочеш прийти, царю, приходь, а це вже наше діло буде видати його цареві.»ZПрийшли зіфії до Саула в Гівеа та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається в нас по проваллях у Хореші, на Хахіла-горбі, що на південь від степу?.WZІ вони обидва склали умову перед Господом. Давид зостався в Хореші, а Йонатан пішов додому.#AZВін сказав до нього: «Не бійся, рука Саула, мого батька, тебе не досягне. Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі. І Саул, мій батько, теж знає це.»* OZЙонатан, син Саула, вибравсь і прийшов до Давида в Хореші і підкріпив його силу в Бозі.I  ZДавид, однак, боявся, бо Саул вийшов у похід чигати на його життя. Був же тоді Давид у пустині Зіф, в Хореші.  ZДавид перебував у пустині у сховищах; він перебував у горах у пустині Зіф, а Саул шукав його без перестанку, та Бог його не видав йому в руки.G  Z Тоді Давид зо своїми людьми - якихось шістсот чоловік - зібрався, і вони покинули Кеїлу й тулились, де попало. Якже Саулові донесли, що Давид утік із Кеїли, він покинув похід.J Z Давид спитав: «Чи видадуть городяни Кеїли мене й моїх людей Саулові в руки?» Господь відповів: «Видадуть!»@{Z Чи городяни Кеїли видадуть мене йому в руки? Чи прийде Саул, як прочув слуга твій? Господи, Боже Ізраїля, сповісти, благаю, про це слугу твого!» І Господь відповів: «Прийде!»%Z Далі Давид сазав: «Господи, Боже Ізраїля! Слуга твій справді довідавсь, що Саул заповзявся двигнутися проти Кеїли, щоб через мене зруйнувати місто.<sZ Довідавшись, що Саул кує на нього лихо, Давид сказав до священика Евіятара: «Принеси сюди ефод!»6gZІ скликав Саул увесь народ до зброї, щоб двигнутися під Кеїлу та й облягти Давида з його людьми.7ZЯк донесли Саулові, що Давид увійшов У Кеїлу, він мовив: «Бог видав його мені в руки, бо він замкнув себе самого, ввійшовши в місто з ворітьми й засувами.»%ZКоли ж Евіятар, син Ахімелеха, втік був до Давида в Кеїлу, - ефод був при ньому.ZІ пішов Давид із своїми людьми в Кеїлу, вдарив на філістимлян, зайняв їх скотину, і завдавши їм тяжкої поразки, визволив мешканців Кеїли.T#ZДавид спитав Господа вдруге, й Господь йому відповів: «Виряджайся йти в Кеїлу: я видам філістимлян тобі в руки.» ZОднак люди Давидові йому сказали: «Ось ми вже тут, в Юдеї, тремтимо зо страху, а що ж то буде, коли підемо на Кеїлу, на військо філістимлян?»{qZІ спитав Давид Господа: «Чи мені йти й бити отих філістимлян?» Господь відповів Давидові: «Іди та побий філістимлян і визволи Кеїлу.»~ ZДавида сповістили, що філістимляни облягли Кеїлу й токи грабують.E}ZБудь при мені, не бійся: хто чигатиме на твою душу, той чигатиме на мою душу. Ти будеш під моєю охороною.»|!ZДавид сказав до Евіятара: «Я знав це ще тоді, коли Доег, едомій, був там, що він напевне донесе це Саулові. Я винуватий за всі душі дому батька твого.}{uZі сповістив Евіятар Давида, що Саул вибив священиків Господніх.z7ZСпасся лише один син Ахімелеха, сина Ахітува, на ім'я Евіятар, що втік до Давида,;yqZТа й Нов, священиче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, овець.QxZТоді цар повелів Доегові: «Повернись ти й повбивай священиків.» І повернувсь Доег, едомій, і сам став їх вибивати й убив того дня вісімдесят п'ять чоловік, що носили льняний ефод.Aw}ZЦар повелів гінцям, що стояли біля нього: «Поверніться й повбивайте священиків Господніх, бо й їхня рука з Давидом: вони знали, що він утік, але мене не сповістили.» Слуги ж царські не посміли підняти руки на священиків Господніх, щоб їх убити.v!ZТа цар сказав: «Мусиш, Ахімелеху, вмерти, сам ти і ввесь дім твого батька.»9umZХіба я нині вперше питав про нього Бога? Як же б то так? Нехай цар не обвинувачує ні вчому свого слугу й усю його родину, бо твій слуга не відає в усій цій справі нічого.»t5ZАхімелех відповів цареві, мовивши: «Хто ж між усіма слугами твоїми, як Давид: вірний, зять царський, начальник твоєї сторожі і поважаний у твоїм домі?7siZ І Саул спитав його: «Чого ви, ти та син Єссея, змовилися проти мене? Ти дав йому хліба, меч і питав Бога про нього, щоб він повстав та засідав на мене, як воно е оце нині.»r#Z І Саул мовив: «Слухай лишень, сину Ахітува!» І відповів той: «Я тут, мій пане.»mqUZ Цар повелів покликати священика Ахімелеха, сина Ахітува, і всю його родину - священиків у Нові, - і всі вони прибули до царя."p?Z й той питав Господа для нього, дав йому харчів і навіть меч Голіята філістимлянина.»soaZ Озвавсь тоді Доег, едомій, що був над слугами Саула, кажучи: «Я бачив, як син Єссея був прийшов у Нов до Ахімелеха, сина Ахітува,;nqZщо ви всі змовилися проти мене й ніхто мене не сповістив, як мій син вступив у побратимство з сином Єссея, що ніхто з вас не пожалував мене і не повідомив мене, що мій син підняв мого слугу на мене робити засідки, як воно виявилось оце нині?»Im ZІ каже Саул своїм слугам, які стояли біля нього: «Слухайте ж веніяминяни! Чи то ж син Єссея дасть теж усім вам поля і виноградники й настановить усіх вас тисяцькими й сотниками,3laZДовідався Саул, що викрито Давида й людей, які були при ньому. Сидів же Саул у Гівеа під тамариском, що на висоті, зо списом у руці, й всі його слуги стояли біля нього.[k1ZПророк же Гад сказав до Давида; «Не сиди в сховку, а збирайсь та йди в землю Юди.» І пішов Давид і прийшов у ліс Херет.CjZІ він лишив їх при моавському цареві, й вони жили при ньому ввесь час, покіль Давид сидів у тому сховку.6igZЗвідти пішов Давид у Міцпу в Моаві й сказав моавському цареві: «Чи не можна б моєму батькові та моїй матері перебути в вас, покіль я взнаю, що Господь удіє зо мною?»h#ZУсі, що були в злиднях, усі заборговані та всі незадоволені зібрались біля нього, й він став ватажком їх. Отак було з ним якихось чотириста чоловік.ag ?ZДавид пішов ізвідти й утік у Адуллам-печеру. Довідались про це його брати та уся його родина, й прийшли туди до нього.LfZХіба мені бракує божевільних, що привели оцього, щоб біснувався передо мною? І то такого вводити в дім мій?»MeZТоді Ахіш сказав своїм слугам: «Глядіть лишень сюди: та це ж людина божевільна! Чого було його вести до мене?kdQZІ став удавати божевільного перед ними й видався біснуватим у їхніх руках, бився об двері й пускав на бороду з рота слину.cZ Давид узяв ці слова собі до серця й злякався вельми Ахіша, царя Гату. bZ Слуги Ахіша сказали до нього: «Чи ж оце не Давид, цар краю? Чи ж то не цьому приспівували в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч!»aZ Устав Давид і того ж дня утік від Саула й прибув до Ахіша, царя Гату.3`aZ І відповів священик: "Є лише меч Голіята, філістимлянина, що його ти вбив у долині Дуба. Он він загорнутий в одежу за ефодом. Коли хочеш його взяти, візьми, бо іншого тут немає.» Давид сказав: «Такого другого не знайти, дай мені його.»&_GZ Давид спитав Ахімелеха: «А чи нема тут у тебе якого списа або меча під рукою, бо я не взяв із собою ані мого меча, ані зброї, такий був наказ царський спішний.» ^ZБув же там саме того дня один зо слуг Саула, що був затримався перед обличчям Господнім, на ім'я Доег, едомій, старший над Сауловими пастухами.S]!ZІ дав йому священик священного хліба, бо не було там іншого, крім хліба покладання, що його беруть з-перед лиця Господнього, щоб замінити свіжим хлібом у день, коли беруть той перший.e\EZДавид відповів священикові, кажучи: «О, це напевно! Від жінок ми стримались, як завжди, коли я рушаю в похід; тіла мужів чисті. Хоч подорож ця й звичайна, та щодо тіла, то мужі сьогодні чисті.» }0~}|| {PzQyxuwVvtsrqpTonmnkkj`h1gee&cba`_Y^!]\[rZYXWUU SRQPP7OmNSLKK!JIHGEDDCA@?L>=y<;; :<86x543Q10/-,++*3)z('L&@%S$o#"!t o/Y@!%j? 0T  b , I@ %U GdДавид спитав його: “Що там сталось? Повідай мені.” А той мовив: “Військо втекло з бою, й багато з війська полягло; та й Саула з сином Йонатаном нема в живих.”ET dСпитав його Давид: “Звідки ти прийшов?” А той йому відповів: “Я врятувався з ізраїльського табору.”GS  dАж ось третього дня приходить чоловік із табору, від Саула; одіж на ньому розірвана, а голова порохом покрита. Приступивши до Давида, він припав обличчям до землі й поклонився.)R QdПо смерті Саула Давид, повертаючись по розгромі амалекитян, перебув два дні в Ціклазі.Q{Z Кості ж узяли, поховали під тамариском у Явеші й сім день постили.~PwZ рушили всі мужі хоробрі й, пробувши усю ніч у дорозі, зняли трупи Саула та його синів з муру в Бет-Шані, принесли в Явеш і там їх спалили. OZ Коли мешканці Явеш-Гілеаду почули, що філістимляни вчинили з Саулом,N7Z Потім склали його зброю в капищі Астарти, а трупа його повісили на мурі в Бет-Шані.MZ Вони відтяли йому голову, зняли зброю з нього та й послали їх скрізь по землі Філістимлянській, щоб дати своїм ідолам і людям добру новину._L9ZДругого дня прибули філістимляни обдирати мертвих і знайшли Саула з його трьома синами поляглими на горі Гільбоа.K ZТоді ізраїльтяни, що жили по тім боці долини й по тім боці Йордану, побачивши, що ізраїльські мужі повтікали та що Саул поліг із синами, покинули свої міста й повтікали, а філістимляни прийшли й у них осілись.'JIZОтак умерли разом того самого дня Саул, три його сини, його зброєноша, а й усі його мужі.I1ZПобачив зброєноша, що Саул мертвий, та й собі кинувся на свого меча й умер із ним.FHZТоді Саул сказав до свого зброєноші: «Вийми твого меча й проколи мене, щоб не наскочили ці необрізані, не прокололи й не наругались надо мною.» Та його зброєноша не хотів, бо вельми був злякався. Тоді Саул вхопив меча та й настромився на нього.:GoZТож битва зосередилась довкруги Саула: лучники стали у нього стріляти; і він був тяжко поранений.GF ZФілістимляни наскочили на Саула та на його синів і вбили Йонатана, Авінадава й Малкішуа, синів Саулових.XE -ZКоли філістимляни воювали з Ізраїлем, мужі ізраїльські втікали від філістимлян; побиті падали на горі Гільбоа. DZтим, що в Хевроні, та по всіх місцях, де Давид блукав був зо своїми людьми.IC Zтим, що в Хормі, в Бор-Ашані, в Атаху,xBkZтим, що в Кармелі, по містах єрахмаельських, по містах кеніїв,LAZтим, що в Ароері, в Сіфмоті, в Ештемоа,e@EZІ послав тим, що в Бетулі, в Рамоті-Негеві, в Яттірі,'?IZПовернувшися в Ціклаг, Давид послав частину здобичі старшим юдейським, своїм приятелям, зо словами: «Ось вам гостинець зо здобичі від ворогів Господніх.»+>QZТак було воно з того дня надалі. Він це зробив законом та звичаєм в Ізраїлі по цей день.= ZТа й хто вас слухатиме в цій справі? Бо яка частина тих, що ходили в битву, така частина й тих, що сиділи при обозі! Всім приділять по-рівному.»x<kZАле Давид мовив: «Не чиніте так після того, що Господь дав нам: нас оборонив, а орду, що була вийшла проти нас, він видав нам у руки.;7ZТа всякі злостивці й негідники між людьми, що ходили з Давидом, заговорили так: «Тому, що вони не ходили з нами, не дамо їм нічого зо здобичі, яку ми відібрали, крім Їхніх жінок та їхніх дітей: нехай собі їх візьмуть та йдуть.»K:ZТоді Давид повернувсь до тих двох сотень чоловік, що були надто стомлені й не могли йти за Давидом і що він лишив їх був при Бесор-потоці. Вони вийшли назустріч Давидові й людям, що були при ньому, й, приступивши до Давида та людей, поздоровили їх.*9OZі забрали всіх овець і худобу та гнали їх перед Давидом, вигукуючи: «Це Давидова здобич!»8%ZНічого в них не пропало, ні з малого, ні з великого, ні з синів, ні з дочок, ні зо здобичі, та ніщо з того, що ті були забрали, - все Давид повернув назад.79ZІ визволив Давид усе, що амалекитяни були забрали, й обох своїх жінок теж визволив./6YZГромив їх Давид від світанку аж до вечора, винищуючи так, що ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот молодих чоловіків, які скочили на верблюдів та повтікали.<5sZПовів він його туди, а вони розкинулись по всій країні, - їдять, п'ють і танцюють, святкуючи із-за великої здобичі, що були забрали з Філістимлянської землі й землі Юди.-4UZДавид його спитав: «Чи проведеш мене до тієї орди?» Той відповів: «Поклянись мені Богом, що не вб'єш мене й не видаси моєму панові, то я проведу тебе до тієї орди.»P3ZМи були напали на Негев Керетійський, на той, що належав Юді, та на Негев Калевський, і Ціклаг були підпалили.»-2UZ Тоді Давид його спитав: «Чий ти? Звідки ти?» Той відповів: «Я єгипетський хлопець, раб одного амалекитянина. Пан мій мене покинув, бо три дні тому я був занедужав.|1sZ Дали йому також шматок збитих сухих смокв і двоє грон родзинок. Те все з'їв він і очуняв, бо був не їв і не пив нічого три дні й три ночі.F0Z Знайшли вони в полі якогось єгиптянина та й привели до Давида. Дали йому з'їсти хліба й води напитись.`/;Z Давид із чотирма сотнями гнав далі, а решта двісті зупинилась, бо були так потомлені, що не могли перейти Бесор-потоку.i.MZ І двигнувся Давид, він і шістсот чоловік, що були при ньому, прибули до Бесор-потоку; а ті, що відстали позаду, залишились.- ZІ Давид спитав Господа: «Чи наздоганяти мені цю орду? Чи я її дожену?» І сказано йому: «Наздоганяй, ти доженеш їх певно та визволиш (бранців).»L,ZДавид сказав до священика Евіятара, сина Ахімелеха: «Принеси мені ефод.» І приніс Евіятар Давидові ефод.Z+/ZДавид потрапив у велику скруту, бо люди говорили, щоб його каменувати, тому що в усіх було на душі гірко - кожному за своїх синів і дочок. Однак, Давид кріпився духом у Господі, своїм Бозі.5*eZОбох жінок Давидових зайняли в полон: Ахіноаму з Єзреела й Авігайлу, вдову по Навалі з Кармелю.Q)ZТоді Давид із людьми, що були з ним, заплакали вголос; і плакали, аж поки в них не стало сили плакати вже більше.R(ZЯк же прийшов Давид зо своїми людьми в місто, воно було спалене; а їхніх жінок, синів і дочок забрано в полон.f'GZзайняли в полон жінок і все, що було в ньому, мале й велике; але нікого не вбили, а погнали геть та пішли своєю дорогою далі.#& CZЯк же прийшов Давид зі своїми людьми третього дня у Ціклаг, напали були амалекитяни на Негев і на Ціклаг: вони сплюндрували Ціклаг і спалили його вогнем;%Z Встав Давид та його люди рано-вранці, щоб світанком пуститися в дорогу й повернутися у землю Філістимлянську, а філістимляни пішли в Єзреел.D$Z Встань, отже, раннім ранком зо слугами пана твого, що прийшли з тобою, й ідіть собі на місце, що я вам призначив. І не допускай лихої думки до серця свого, бо ти чесний передо мною. Вставайте взавтра вранці, щоб вам, скоро світ, пуститися в дорогу.»"#?Z Ахіш відповів Давидові, кажучи: «Признаю, що ти мені любий як посланець Божий, однак князі філістимлянські вимагають: нехай, мовляв, не йде на війну з нами!^"7ZА Давид сказав до Ахіша: «Що ж таке вчинив я і що ти знайшов у слузі твоєму з того часу, як я ввійшов на службу до тебе, й по цей день, щоб мені не йти на війну проти ворогів мого пана царя?»@!{ZТож повернися й іди собі в мирі, щоб не зробити нічого зневажливого в очах філістимлянських князів.»# AZПокликав Ахіш Давида й каже до нього: «Як живе Господь, ти чесний, і милі моїм очам у таборі всі твої виходи й входи, бо я не знайшов нічого злого в тобі з того часу, як ти прийшов до мене, та й понині, однак князям ти не довподоби.8kZХіба це не той Давид, якому приспівувано в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч?»ZТа філістимлянські князі обурилися на нього й сказали йому: «Відішли назад цього чоловіка! Нехай повертається на місце, що ти йому призначив на осідок, і не йде з нами на війну, щоб під час битви не обернувся проти нас. Чим би йому примиритись із своїм паном, як не головами цих людей?-UZПитають князі філістимлянські: «Що це за євреї?» Ахіш відповів князям філістимлянським: «Та ж це Давид, слуга Саула, царя Ізраїля! Він оце вже років зо два зо мною, й з того дня, як він прийшов ще й досі я не знайшов нічого в ньому.»KZФілістимлянські князі проходили сотнями й тисячами, а Давид із своїми людьми виступав наостанку з Ахішем.N ZЗібрали філістимляни всі свої війська коло Афеку, тим часом як Ізраїль отаборивсь коло джерела в Єзреелі.0[Zй подала Саулові та його слугам, і вони, попоївши, встали й ще тієї ж ночі пустились у дорогу.dCZА було в жінки годоване телятко вдома; от і зарізала вона його притьмом, узяла муки, замісила, спекла коржів без закваскиZТа він затявсь і мовив: «Не їстиму нічого.» І заходились умовляти його слуги, а й жінка, і він їх послухав: устав Із землі й сів на ліжку.I ZТож послухай і ти, прошу, голосу раби твоєї: дам тобі шматок хліба; покріпись, щоб мати силу піти в дорогу.»U%ZПриступила ж жінка до Саула і, бачивши, як він перелякався, каже до нього: «Дивись, послухала тебе твоя слугиня, не побоялася за своє життя й зважила на слова твої, що їх ти сказав мені.@{ZІ приголомшений Саул на ввесь зріст упав на землю, бо так сильно був злякався слів Самуїла, а до того ж у ньому не було вже й сили, бо він не їв нічого ввесь день і всю ніч./YZГосподь видасть також Ізраїля з тобою в руки філістимлянам. Узавтра ти й твої синя будете зо мною, та й ізраїльський табір видасть Господь у руки філістимлянам.»p[ZЩо ти не слухав Господнього голосу й не здійснив його палкого гніву на Амалека, то, власне, Господь сьогодні так учинив з тобою.eEZГосподь вчинив тобі те, що об'явив був через мене: він забере в тебе з руки царство й віддасть ближньому твоєму - Давидові.)MZСамуїл сказав: «Чого ж мене питаєш, якщо Господь відступив від тебе й став проти тебе?}uZІ Самуїл промовив до Саула: «Чого мене тривожиш? Навіщо викликав мене?» Саул відповів: «Дуже мені скрутно: філістимляни воюють на мене, а Бог відступився від мене й не відповідає мені більше ні через пророків, ні в снах; от я й викликав тебе, щоб ти мене навчив, що мені чинити.»:oZСпитав її: «Який він з виду?» Та відповіла: «Виходить старий чоловік, загорнутий у довгу одежу.» І зрозумів Саул, що то був Самуїл, припав обличчям до землі й поклонився.DZ Цар відповів їй: «Не бійся! Що бачиш?» Жінка сказала до Саула: «Бачу я, щось божеське виходить із землі.»P Z Якже побачила жінка Самуїла, скрикнула на ввесь голос і сказала до Саула: «Чого ти мене обманув? Ти ж Саул!» 3Z Спитала тоді жінка: «Кого маю вивести тобі?» Він відповів: «Виведи мені Самуїла.»! =Z І поклявсь їй Саул Господом: «Як живе Господь, не буде на тобі провини в цій справі.» Z Жінка ж йому відповіла: «Ти знаєш, що зробив Саул, як викорінив із землі чарівників і віщунів. Навіщо ж ставиш сіть на мою душу, щоб мене вбити?»t cZСкинув Саул свою одежу, надяг на себе другу й пішов з двома супровідниками. І коли вони вночі прийшли до жінки, він сказав: «Поворожи мені, будь ласка, привидом і виклич мені того, кого я назву тобі.»'ZТоді Саул звелів своїм слугам: «Знайдіть мені жінку-чарівницю. Піду до неї та спитаю.» Його слуги йому відповіли: «Є така жінка-чарівниця в Ен-Дорі.»FZПитав Саул у Господа, але Господь не відповів йому нічого, ні через сон, ні через Урім, ні через пророків.1ZТа як побачив Саул філістимлянський табір, злякався, й серце в нього затремтіло.cAZЗібрались філістимляни й прийшли та отаборились у Шунемі. Саул теж зібрав усього Ізраїля, й отаборилися вони в Гільбоа.saZСамуїл умер, і ввесь Ізраїль за ним плакав, і поховали його в Рамі, його місті. Саул повиганяв був із краю чарівників і віщунів.3ZДавид відповів Ахішеві: «Тепер побачиш, що спроможеться довести твій раб.» І каже Ахіш до Давида: «Отак я тебе зроблю назавжди охоронником моєї особи.»3 cZТого часу зібрали філістимляни свої загони, щоб іти на війну проти Ізраїля, і Ахіш сказав до Давида: «Мусиш знати, що ти з твої - ми людьми вирушиш зо мною в похід.»fGZ І довіряв Ахіш Давидові, кажучи: «Він зробився зовсім ненависним своєму народові Ізраїля, й тому буде моїм рабом довіку.» Z Ні чоловіка, ані жінки не лишав Давид живими і не приводив їх у Гат, бо думав собі: щоб вони, бува, казав він, не свідчили проти нас: он як, мовляв, чинив Давид! Так він чинив увесь час, як пробував у країні філістимлян.'Z І коли Ахіш питав його: «На кого ви сьогодні нападали?» - Давид казав: «На Негев Юдейський», або «На Негев Єрахмаельський» або «На Негев Кенійський.»~Z Давид громив край той, не зоставляв живих ні чоловіка, ні жінки, брав лише овець, скот, ослів, верблюдів та одежу й повертався і приходив до Ахіша.4}cZДавид виходив зо своїми людьми і нападав на гешуріїв, гірзіїв і амалекитян: вони бо жили в тій землі, що йде від Теламу аж до самого Шуру і аж до Єгипетського краю.|ZЧас побуту Давида в Філістимлянськім краю був рік і чотири місяці.({KZІ дав йому Ахіш того ж самого дня Ціклаг. Тому Ціклаг зостався по цей день при царях Юди.`z;ZДавид сказав до Ахіша: «Коли я знайшов ласку в тебе, хай, прошу, мені дадуть місце в якомусь із містечок краю, де б я міг пробувати. Чого б слуга твій мав сидіти в царськім місті коло тебе?»y1ZКоли ж Саула повідомили, що Давид утік у Гат, він перестав розшукувати його далі.4xcZІ пробував Давид із своїми людьми в Гаті в Ахіша - кожний зо своєю родиною: Давид з обома своїми жінками, Ахіноамою з Єзреела і Авігайлою, вдовою по Навалі, з Кармелю.;wqZЗібравсь Давид і перейшов - він і шістсот чоловік, що були з ним - до Ахіша, сина Моаха, царя Гату..v YZДавид сказав сам до себе: «Одного дня таки впаду в руки Саула. І ніщо кращого не зостається мені, як тільки втекти в Філістимлянську землю. Тоді Саул покине мене шукати далі по всій Ізраїльській країні, й я врятуюсь від його руки.»(uKZІ сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.staZЯк дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»5seZГосподь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.&rGZА Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.Aq}ZСаул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»p+ZНехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»+oQZНехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!n7ZТа й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?imMZВпізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! - каже Давид, - це мій голос, мій пане, царю.»{lqZНедобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»!k=ZДавид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана - царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.yjmZі кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»@i{Z Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,RhZ І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.gZ мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»f!Z Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб'є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;deCZ Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»`d;ZТоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»3caZПрийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.b1ZДавид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»`a;ZУстав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.u`eZвислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.{_qZСаул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,L^ZЗібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.E] ZПрийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»\/Z,Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.[Z+І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.Z7Z*Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п'ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.LYZ)Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.» R~E}}@|^{z{yoxx wMvQuutNsHr+q@pOoknmmzl;kkjihgff/eed~cc]b3aw`_^^9]][ZY\XbWVuUyTSRR8Q@PXONN^MML"JXIHH.FEDDCB>A@?(=Давид засумував, що Господь вразив Уззу, і місце те називається Перец Узза по цей день.\_3dТа гнів Господній запалав на Уззу, і Господь ударив його там таки за цю смілість і він помер там коло ковчегу Божого.V^'dЯк же дійшли до току Нахона, Узза простягнув руку до Божого ковчегу й ухопився за нього, бо воли його нахилили.]ydДавид же й увесь дім Ізраїля танцювали перед Господом щосили, виспівуючи та приграваючи на цитрах, гарфах, бубнах, дзвінках і цимбалах.k\QdУзза йшов побіч ковчега Божого, а Ахіо перед ковчегом.[}dПоставили, отже, ковчег Божий на новий віз і вивезли його з дому Авінадава, що був на горбі, а проводжали воза сини Авінадава, Узза й Ахіо.7ZidТоді Давид і все військо, що було при ньому, встали й пішли у Ваалу Юди, щоб перенести звідти ковчег Божий, який названо йменням Господа Сил, що покоїться на херувимах.Y dЩе раз зібрав Давид найдобірніших мужів у Ізраїлі, тридцять тисяч./XYdДавид зробив так, як повелів йому Господь, і розбив філістимлян від Гівеа аж до входу Гезер.!W=dІ як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальсамових дерев, тоді спішися, бо то Господь рушає перед тобою, щоб розгромити філістимлянське військо.”fVGdІ як Давид спитав Господа, він відповів: “Не наступай на них, але обійди їх з тилів і підійди до них від бальсамових дерев.|UsdЗнову прибули філістимляни й розтаборились у Рефаїм-Долині.~TwdВони залишили там своїх бовванів, а Давид і його люди їх забрали.[S1dІ двигнувся Давид під Ваал-Перацім, розбив їх там і мовив: “Господь зробив пролом у моїх ворогах передо мною, немов той пролом, що роблять води.” Тому й прозвано те місце Ваал-Перацім.0R[dТоді Давид спитав Господа: “Чи виступати мені проти філістимлян? Чи видаси їх мені в руки?” Господь відповів Давидові: “Іди, бо я видам філістимлян тобі в руки.”nQWdПрибули філістимляни й розтаборились по Рефаїм-Долині.P5dЯк же довідалися філістимляни, що Давида помазано царем над Ізраїлем, рушили філістимляни, щоб шукати Давида. Та Давид зачув про це й зійшов у твердиню.=OwdЕлішама, Веліяда та Еліфелет.7NkdІвхар, Елішуа, Нефег, Яфія,M)dОсь імена тих, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,TL#d Прибувши ж із Хеврону, набрав собі Давид іще наложниць і жінок з Єрусалиму, і народилися в нього ще сини й дочки.[K1d І спізнав Давид, що Господь укріпив його царем над Ізраїлем і підняв угору його царство задля народу свого Ізраїля.Jd Хірам, цар тирський, прислав був послів до Давида з кедровим деревом, а до того ж теслів і каменорубів, й вони збудували Давидові палац.I{d Давид дедалі більш ставав могутній, і Господь, Бог Сил, був із ним.ZH/d Давид осівсь у твердині й назвав її Давидгород. Потім він розбудував мур навколо, почавши від Мілло до середини.}GudТого дня Давид сказав: “Хто вдарить на євусіїв, пролізе через водопровід і досягне тих сліпих і кривих, що ненавидять душу Давида, дістане нагороду.” З того й пішло: “Сліпий і кривий не ввійдуть до хати.”zFodАле Давид приступом узяв твердиню Сіон, тобто - Давид-город.vEgdІ двигнувся цар із своїми людьми на Єрусалим проти євусіїв, що жили в тій країні. Вони сказали Давидові: ти сюди, мовляв, не ввійдеш, бо сліпі й криві не впустять тебе, а це означало: Давид сюди не ввійде.DDdУ Хевроні царював над Юдою 7 років і 6 місяців, а в Єрусалимі царював 33 роки над усім Ізраїлем і над Юдою.CdТридцять років було Давидові, як він став царем, і царював він сорок років.'BIdЯк прийшли всі старші Ізраїля до царя в Хеврон, цар Давид заключив із ними союз у Хевроні перед лицем Господнім, і вони помазали Давида царем над Ізраїлем.gAIdВже й раніш, ще як царював Саул над нами, ти був тим, хто водив Ізраїля в поле і назад приводив, до того ж і Господь сказав до тебе: Ти будеш пасти мій народ Ізраїля, ти будеш князем над Ізраїлем.”<@ udТоді всі коліна Ізраїля прийшли до Давида в Хевроні і кажуть: “Дивись, ми твої кості й твоє тіло.8?kd І Давид дав своїм воякам наказ, і ті Їх убили й відтяли їм руки й ноги та й повісили над ставом у Хевроні, а голову Ішбаала взяли та поховали в гробі Авнера в Хевроні.>#d то поготів, коли злочинці вбили чесну людину в її домі на її ліжку! Як же я не мав би тепер вимагати з ваших рук його крони й не змести вас із землі?”={d Коли я того, хто повідомив мене: Саул мертвий! і вважав себе вістуном доброї новини, схопив і, замість дати йому нагороду, вбив у Ціклазі,#<Ad Давид же у відповідь Рехавові та його братові Баані, синам Ріммона з Беероту, мовив: “Так певно як живе Господь, що вибавив моє життя від усякої напасти.$;Cdта й принесли голову Ішбаала Давидові в Хеврон і промовили до царя: “Отут голова Ішбаала, сина Саула, ворога твого, що чигав на твоє життя. Господь дав сьогодні моєму володареві цареві помститися на Саулові та його потомках.”:5dВвійшли вони в дім, де той лежав собі на ліжку в спочивальні, вбили його на смерть, відтяли голову і, взявши голову з собою, йшли всю ніч дорогою Арава,99mdКоли одвірниця дому, чистивши пшеницю, закуняла та й заснула, підкрались Рехав і брат його Баана.8dОтож сини Ріммона з Беероту, Рехав і Баана, пустилися в дорогу й прибули під час денної спеки в дім Ішбаала, саме як він відпочивав після обіду.67gdБув же в Йонатана, сина Саула, син, що став кривий на ноги. Було йому п'ять років, як прийшла з Єзреелу вістка про Саула та Йонатана. Вхопила його тоді нянька та й утекла. Коли в поспіху втікала, впав він та й окривів. Звали його Мерібаал.6dбо бееротії втекли в Гіттаїм, де перебували як поселенці по цей день.B5dБуло ж у Ішбаала, сина Саула, два мужі, ватажки відділів: один на ім'я Баана, а другий - Рехав, сини Ріммона з Беероту, з потомків Веніямина, бо й Беерот прилічено до Веніямина,O4 dКоли Ішбаал, син Саула, довідався, що Авнер умер у Хевроні, опустив руки, й увесь Ізраїль засмутився вельми.3d'Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!”)2Md&Цар сказав своїм слугам: “Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?/1Yd%Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.30ad$Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.B/d#Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: “Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.”{.qd"Руки тобі не зв'язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!” І плакав за ним увесь народ ще більше.C-d!Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: “Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?;,qd І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав._+9dІ повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: “Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.” Та й цар Давид ішов за марами позаду.@*{dЙоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.)'dНехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!”[(1dДовідався про це Давид пізніше й мовив: “Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера..'WdЯк же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.]&5dІ коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.%dЧи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!”P$dТоді Йоав увійшов до царя й каже: “Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?# dКоли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: “Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.”B"dАж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.!dІ каже Авнер до Давида: “Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.” І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.f GdЯк же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.xkdГоворив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.,SdБеріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.”T#dАвнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: “Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.fGdЧоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: “Іди, повертайсь!” І той повернувсь.dТоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.'dДавид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: “Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.”Kd Той відповів: “Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.”:od Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: “Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.” d І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.I d заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.”Md Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся: FdРозсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: “Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!sadБула ж у Саула наложниця на ім'я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: “Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?”.WdТим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.dшостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.sadчетвертий Адонія, син Хаггіти, п'ятий Шефатія, син Авітали,Mdдругий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,/YdІ народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,d  EdВійна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.t cd А Азаела взяли й поховали в батьківському гробовищі, що у Вифлеємі. Йоав зо своїми людьми йшов усю ніч і вдосвіта прибув у Хеврон. ;dСлуги ж Давида побили з веніяминян, тобто з людей Авнера, триста шістдесят чоловік.g IdЙоав же, облишивши погоню за Авнером, зібрав усе військо, й бракувало зо слуг Давида дев'ятнадцять чоловік, крім Азаела.[ 1dАвнер зо своїми людьми йшов усю ту ніч через Араву; перейшли через Йордан, пройшли цілий Бітрон і прийшли в Махнаїм.OdІ велів Йоав засурмити, й усе військо зупинилось і вже не гналось більше за Ізраїлем, і боротьба припинилась.xkdІ відрік Йоав: “Так певно, як живе Бог! Як би ти не заговорив, то ці люди лиш насвітанку перестали б гнатись кожний за своїм братом.”0[dАвнер озвався до Йоава: “Чи то ж повік меч має жерти? Хіба не знаєш, що кінець його гіркий? Доки отягатимешся наказати людям, щоб припинили гнатися за братами?”5edЗібралися тоді сини Веніямина коло Авнера й, збившись в одну лаву, стали на верху одного горба.vgdЙоав же та Авішай гналися за Авнером далі й, як заходило сонце, дійшли до горба Амми, перед Гіяхом, що на дорозі в Гівеон-пустиню. dАле що той не хотів відступити, Авнер другим кінцем списа вдарив його в живіт так, аж спис вистромився йому ззаду; і повалився той і вмер на місці. Всі, що приходили до місця, де повалився Азаел мертвим, зупинялись.  dКаже тоді Авнер ще раз до Азаела: “Відступись від мене, для чого б мав єси полягти на землі? І як тоді погляну твоєму братові Йоавові в вічі?”#AdТоді Авнер до нього каже: “Зверни праворуч або ліворуч, накиньсь на якогось із молодих людей і візьми в нього собі зброю.” Та Азаел не хотів його покидати.ydОбернувся Авнер та й каже: “Це ти, Азаеле?” Той відповів: “Я.”#dВін гнався за Авнером і, женучися за ним, не звернув ані праворуч, ні ліворуч.-~UdБули ж там три сини Церуї: Йоав, Авішай та Азаел. Азаел був легконогий, мов та газеля в полі.%}EdТого дня була вельми запекла битва, й Авнера з людьми Ізраїля розбили слуги Давида, |dКожний ухопив свого противника за голову й встромив йому меча в бік, і всі вони полягли разом. І прозвано те місце “Полем Боків”, що в Гівеоні.P{dТоді встали, й відчислено: дванадцять від Веніямина та Ішбаала, сина Саула, і дванадцять зо слуг Давидових.8zkdІ каже Авнер до Йоава: “Нехай юнаки встануть і борються перед нами.” Йоав же: “Хай виступлять.”&yGd Так само двигнувся Йоав, син Церуї, зо слугами Давида, і зустрінулись вони коло гівеонського ставу, й засіли одні по цім боці ставу, а другі по тім боці ставу.x)d Вийшов Авнер, син Нера, зо слугами Ішбаала, сина Саула, з Махнаїма на Гівеон.wd Час Давидового царювання в Хевроні над Юдою був 7 років і 6 місяців.cvAd Сорок років було Ішбаалові, синові Саула, як він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Лише дім Юди був за Давидом.Fud та й зробив його царем над Гілеадом, над ашуріями, над Єзреелем, Ефраїмом, Веніямином -над усім Ізраїлем.?tydАвнер же, син Нера, начальник Саулового війська, взяв Саулового сина Ішбаала й привів його в МахнаїмDsdТільки ж тепер будьте сильні й відважні, бо Саул, ваш пан, умер, і дім Юди помазав мене царем над собою.”BrdНехай же Господь вам відплатить милосердям і добротою. Я теж зроблю вам ласку за те, що так ви вчинили.NqdТоді Давид вислав послів до людей Явеш-Гілеаду, щоб їм сказати: “Будьте благословенні Господом за той учинок милосердний, що зробили володареві своєму Саулові, що його поховали.ap=dІ прийшли мужі Юди й помазали там Давида царем над домом Юди. Давидові переказали, що мужі Явеш-Гілеаду поховали Саула.0o[dІ людей, що були з ним, Давид привів кожного з його родиною, і вони осілись по містах Хеврону.LndІ рушив туди Давид з обидвома своїми жінками, Ахіноамою з Єзреела та Авігайлою, вдовою по Навалі, з Кармелю.;m sdПісля того Давид спитав у Господа, кажучи: “Чи йти мені в якесь місто Юди?” І Господь відповів йому: “Йди!” Давид спитав: “Куди йти?” Господь відповів “До Хеврону.”ul gdЯк полягли хоробрі, як загинуло військове знаряддя?”]k 7dТужу я за тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене такий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж любов жіноча.j %dЯк полягли хоробрі в битві? О Йонатане, смерть твоя зранила мене важко.`i =dДочки Ізраїля, ридайте над Саулом, що одягав вас у пурпуру й дорогі тканини, чіпляв вам на одежу золоті прикраси.mh WdСауле та Йонатане, любі та милі, і за життя й по смерті нерозлучні! Вони були понад орлів прудкіші, сильніші понад левів.gg Kdлише кров'ю поранених, туком хоробрих. Лук Йонатана не повертавсь назад ніколи, ні меч Саула - не повертався намарно.f /dОй Гільбоа-гори! Ані роса, ні дощ нехай на вас не спадає, о поля смерти, бо там заплямлений був щит хоробрих, щит Саула, не помазаний олією ніколи,e dНе оповідайте про це в Гаті, не звіщайте по вулицях Аскалону, щоб не раділи дочки філістимлян, щоб дочки необрізаних не веселились!3d cd“Ой, слава твоя, Ізраїлю, лежить прошита стрілами на твоїх горах! Як же то полягли хоробрі?>c ydвін учинив так, щоб навчити синів Юди, - вона записана в “Книзі Праведного”, - тож примовляв він: b  dДавид співав тужливу пісню над Саулом і над його сином Йонатаном;xa mdДавид сказав до нього: “Кров твоя на твоїй голові, бо твої уста свідчили проти тебе, коли ти сказав: Я вбив Господнього помазаника.”8` mdКликнув Давид до одного зо слуг і звелів: “Приступи до нього й убий його!” Той рубнув, і вмер він.3_ cdДавид сказав до нього: “Як же ти не боявся простягти руку, щоб убити помазаника Господнього?”+^ Sd Давид спитав юнака-звістовника: “Звідки ти?” А той: “Я син амалекитянина, поселенця.”]  d І сумували, плачучи, й постили до вечора за Саулом, за його сином Йонатаном, за Господнім народом і за домом Ізраїля, вони бо полягли від меча.\ -d Тоді Давид ухопився за свою одежу й роздер її, а й усі люди, що були при ньому.C[ d І приступив я й завдав йому смерть, бо знав, що він не переживе своєї поразки. Далі я зняв у нього з голови царський вінець і запинку з руки та й оце приніс сюди моєму панові.”^Z 9d Сказав він тоді до мене: Приступи но до мене та й убий мене, бо тривога смертна мене огорнула, хоч і життя ще все в мені.pY ]dІ він спитав мене: Хто ти? Я відповів йому: Я амалекитянин.X dВін обернувсь назад, й побачивши мене, кликнув до мене; я ж відповів: Я тут. W dЮнак-звістовник на те: “Я був випадком на горі Гільбоа, коли ж дивлюсь - Саул оперся об свій спис, а колісниці й комонники на нього натискають.*V QdТоді спитав Давид юнака, що приніс йому вістку: “Як ти знаєш, що Саул і його сини неживі?” 1~V||.{zyxXwvgtsrBqqpMoo?nml,kj hgff+eIdccPbB``S_^\[[ Z XX3VV3TSRRPP-OOMLKK JIqHHIGFEDCCSBRA@U?j=<;; :86643s3 100,/U.-,,*+4*!)'&%h$##""m! 5PqruO t 7  2jqkcQd І тому тепер меч навіки не відійде від дому твого за те, що ти мене зневажив і взяв жінку Урії хеттита, щоб була тобі за жінку. b;d Чому ж ти так зневажив Господа і вчинив те, що є злом у його очах? Урію хеттита вбив мечем, жінку його взяв собі за жінку, його ж ти вбив мечем аммонійським.ad дав тобі дім пана твого й жінок пана твого на твоє лоно, дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо б цього було ще замало, додав би ще того й цього.`+d Тоді Натан промовив до Давида: “Ти - той чоловік! Так говорить Господь Бог Ізраїля: Я тебе помазав царем над Ізраїлем, я тебе врятував з руки Саула, _ d А за овечку поверне вчетверо за те, що вчинив таке й не мав співчуття.”u^ed Тоді Давид скипів великим гнівом на того чоловіка й скрикнув до Натана: “Як жив Господь! Чоловік, що зробив те заслужив смерть.D]d Якось прийшов хтось У гості до багатого чоловіка, та цей пожалував узяти зо своїх власних овець і корів, щоб зготувати подорожньому, який прибув до нього, і він забрав овечку в убогого чоловіка й зготував її чоловікові, що прийшов до нього.”\d а в бідного не було нічого крім овечки, однісінької, маленької, що він її купив і годував, і вона росла в нього разом з його дітьми. З його хліба вона їла й з його чаші пила, спала на його лоні й була йому як дочка.[[1d В багатого була превелика сила овець і корів,Z 1d Господь послав пророка Натана до Давида, і він прийшов до нього та сказав йому: “Було собі два чоловіки в однім місті, один багатий, а другий убогий.9Ymd А як пройшла жалоба, Давид послав за нею й узяв до свого дому, й вона стала йому за жінку й вродила йому сина. Та вчинок, якого допустився Давид, не сподобався Господеві.&XGd Довідавшись жінка Урії, що її чоловік Урія поліг, заходилась оплакувати свого мужа.-WUd Тоді Давид сказав посланцеві: “Скажеш Йоавові: Не журись тим, бо меч пожирає то тут, то там. Посиль свій наступ на місто й зруйнуй його. Так ти підбадьориш його.”"V?d та з муру стали лучники на твоїх слуг стріляти, і деякі зо слуг царських згинули, - якихось вісімнадцять чоловік, - і твій слуга Урія хеттит, теж поліг там.”yUmd А по, сланець відповів Давидові: “Люди ті перемогли нас і вийшли проти нас у чисте поле, й ми їх відкинули аж до самого входу в браму,{Tqd Пустився посланець в дорогу, й як прибув, оповів Давидові все, що йому наказав Йоав, і ввесь перебіг бою. Тут Давид скипів гнівом на Йоава й мовив посланцеві: “Чого ж було підходити під саме місто битись? Чи ви ж не знали, що з муру будуть вас бити? Хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Чи не якась жінка скинула з муру на нього верхнє жорно, і він знайшов смерть у Тевеці? Чого було вам так близько підходити до муру?”S d хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Хіба не баба скинула верхнє жорно з муру на нього, так що він помер у Тевеці; чому ж, отже, так близько підійшли до муру? - тоді ти скажеш: Також і твій слуга хеттит Урія згинув.”`R;d і цар закипить гнівом і тебе спитає: Чого ж ви так близько підійшли під місто битись; чи ж не знали, що з муру стріляють;+QQd Він дав посланцеві такий наказ: “Коли ти скінчиш оповідати цареві про ввесь перебіг бою,lPSd Йоав послав і оповістив Давидові ввесь перебіг бою.pO[d І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то дехто з Давидового війська поліг, а між убитими був теж хеттит Урія.3Nad Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні відділи.[M1d А в листі написав так: “Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер.” L d Другого дня вранці Давид написав Йоавові листа й послав через Урію.7Kid На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечорі він вийшов спати на своїй постелі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов.aJ=d Тоді Давид сказав Урії: “Отже залишися сьогодні тут, а завтра я тебе відішлю.” Та й зоставсь Урія того дня в Єрусалимі.6Igd Урія ж відповів Давидові: “Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах; мій пан Йоав і слуги мого пана таборяться в чистім полі, а я мав би йти додому, щоб їсти й пити та коло жінки спати? Як жив Господь і як ти сам живий, того я не зроблю!”fHGd Давидові сказали: “Урія не пішов додому.” Тоді Давид спитав Урію: “Хіба ти не прийшов із дороги? Чому не йдеш додому?”;Gqd Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому.xFkd Потім Давид сказав Урії: “Йди до свого дому та помий собі ноги.” Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесено дарунок від царя.UE%d І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоавові, як ведеться військові, й про справи з війною.1D]d Тоді Давид послав до Йоава: “Пришли до мене Урію, хеттита.” І прислав Йоав Урію до Давида.nCWd Зачала жінка й послала Давидові сказати: “Я - вагітна.”Byd Тоді Давид послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею. І очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому.NAd І послав Давид розпитатись, хто та жінка. І йому відповіли: “Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита.”+@Qd Одного дня під вечір Давид, уставши з своєї постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що купалась. Була та жінка вельми гарна.U? 'd На початку року, коли царі звичайно виступають у похід, послав Давид Йоава й своїх слуг, з ним і всього Ізраїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид зоставсь у Єрусалимі.+>Qd Як же побачили всі царі, залежні від Гададезера, що їх побив Ізраїль, то замирилися з ізраїльтянами та й піддались їм, а арамії боялись уже допомагати аммоніям.~=wd Та арамії втекли від Ізраїля, і Давид убив 700 колісничних коней і 40 000 кіннотчиків; Шоваха, начальника війська, поранено і він помер там.<d Про це сповіщено Давида, і він зібрав усього Ізраїля, перейшов Йордан і прийшов до Хеламу. Тоді арамії виступили проти Давида й бились із ним.r;_d Гададезер послав і привів араміїв, що були за Рікою, і вони прибули до Хеламу під проводом Шоваха, начальника військ Гададезера.:d Коли побачили арамії, що їх побив Ізраїль, вони зібрались разом.9!d Та й аммонії, побачивши, що арамії втікають, теж почали втікати від Авішая і вернулись у місто. Тоді Йоав покинув аммоніїв і повернувся в Єрусалим.48cd Як Йоав із військом, що було при ньому, почав наступати на араміїв, то вони втекли від нього.R7d Кріпись! І покажімося сильні за наш народ і за міста нашого Бога. Господь же нехай учинить, що йому довподоби.”S6!d і сказав: “Як арамії подужають мене, ти підеш мені на підмогу, а як аммонії подужають тебе, я піду тобі на поміч.F5d решту ж військового люду передав під провід братові своєму Авішаеві, щоб прилаштувався проти аммоніїв,s4ad Побачивши Йоав, що йому грозить битва і спереду й ззаду, вибрав щонайдобірніших з Ізраїля й вишикував їх у лаву проти араміїв;33d Виступили аммонії й вишикувались у бойову лаву при вході в місто, тим часом як арамії з Цови та Рехову, люди з Тову і Мааха були окремо на вільному полі.c2Ad Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом.D1d Побачивши ж аммонії, що стали ненависними Давидові, послали найняти араміїв з Бет-Рехову, араяіїв з Цови, 20 000 піхоти, і царя Йааху з 1 000 чоловік, і людей з Тову, 12 000 чоловік.Y0-d Ці сповістили Давида, і він вислав їм назустріч, - бо мужі почували себе дуже засоромленими, - і велів їм сказати: “Сидіть у Єрихоні, поки не виростуть у вас бороди, і тоді повертайтесь.”b/?d І повелів Ханун схопити слуг Давида, пообголювати їм бороди наполовину, пообтинати одежу аж по бедра та й відіслати.<.sd сказали князі аммонські до Хануна, свого зверхника: “Гадаєш, що Давид, посилаючи потішників до тебе, хоче вшанувати твого батька? Хіба не на те, щоб роздивитись на місто, розвідати його, а потім зруйнувати, послав Давид своїх слуг до тебе?”=-ud Давид собі подумав: “Покажу свою доброзичливість до Хануна, сина Нахаша, як показав був свою доброзичливість до мене його батько.” І послав Давид своїх слуг, щоб потішити його по його батькові. Як же прийшли слуги Давида в край Аммонський,, 7d І сталось потім, що вмер цар аммонський і замість нього царював Ханун, його син.4+cd А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги.1*]d Був у Мерібаала син малий, на ім'я Міха. Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала.$)Cd Ціва відповів цареві: “Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.” І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських.1(]d Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.” Було ж у Ціви п'ятнадцять синів і двадцять рабів.g'Id Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: “Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана.,&Sd Вклонився він і каже: “Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?”I% d Каже Давид до нього: “Не бійся! Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.”}$ud Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився. Давид сказав: “Мерібаале!” Той відповів: “Я твій слуга!”#d Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару.J"d “Де він?” питає його цар; Ціва ж цареві відповів: “Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.”! d Цар питає: “Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?” І відповів Ціва цареві: “Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.”  d Був іще з дому Саула один слуга на ім'я Ціва, тож покликали його до Давида. І цар його питає: “Чи ти Ціва?” Той відповідає: “Я твій слуга.”D d Давид спитав: “Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула? Я б виявив йому милість заради Йонатана.”1]dа Беная, син Єгояди, був начальником над керетіями й пелетіями; сини ж Давида були священики.+dЦадок, син Ахітува, та Евіятар, син Ахімелеха, були священики, Шіша був писарем, dЙоав, син Церуї, правив військом, Йосафат, син Ахілуда, був літописцем./dІ царював Давид над усім Ізраїлем і чинив суд і справедливість своєму народові.xkdВін настановив залогу по всьому Едомі, й едомляни стали слугами Давида. І давав Господь Давидові перемогу всюди, куди той виступав.G d Так Давид здобув собі славу. В своєму повороті він побив у Соляній Долині вісімнадцять тисяч едомлян.]5d від Едома, від Моава, від синів Аммона, від філістимлян, від Амалека й зо здобичі в Гададезера, сина Рехова, царя Цови.hKd Теж і це присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом і золотом, що присвятив був, коли забрав від усіх підбитих народів,q]d послав свого сина Гадорама до царя Давида привітати його й поздоровити, що воював із Гададезером і побив його, бо Тоу був противником Гададезера. Він приніс із собою золотий, срібний і мідний посуд. d Коли довідавсь Тоу, цар Хамату, що Давид побив усе військо Гададезера,{dЗ Табаху та Беротаю, міст Гададезера. Давид узяв велику силу міді.)dДавид забрав золоті щити, що були на слугах Гададезера, й приніс їх у Єрусалим.4cdПотім Давид настановив залогу в арамійськім Дамаску, й арамії стали слугами Давида й платили йому данину. Господь давав перемогу Давидові всюди, куди він виступав.EdКоли ж прийшли дамаські арамії на підмогу Гададезерові, цареві Цови, Давид побив араміїв, 22 000 чоловіка. dДавид забрав у нього 1700 колісниць і 20 000 чоловік піхоти, і Давид порозтинав жили всім коням при колісницях, лишивши тільки на сотню колісниць.b?dПотім Давид побив Гададезера, сина Рехова, царя Цови, саме як він був двигнувся, щоб відновити своє панування над Рікою.r_dПобив також і моавитян і, велівши їм лягти на землю, міряв їх мотузом: міряв по два мотузи на те, щоб убити, а один мотуз, щоб зоставити живими. Так моавитяни стали слугами Давида й платили йому данину.=  wdПісля цього Давид побив філістимлян і підневолив їх. Давид забрав з рук філістимлян столицю Гат.; qdЗволь же благословити дім слуги твого, щоб він вічно стояв перед тобою, бо ти, Господи, мій Боже, мовив, і твоїм благословенням дім слуги твого буде благословен повіки.”< sdОтож, Господи, мій Владико, ти - Бог, і твої слова - правда, й ти дав цю радісну обітницю слузі твоєму. !dБо то ти, Господи Сил, Боже Ізраїля об'явив твоєму слузі, кажучи: Збудую тобі дім! Тому слуга твій і насміливсь був молитися до тебе в такій молитві.} udТоді звеличиться повіки твоє ім'я, і тоді скажуть: Господь Сил - Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида твердо стоятиме перед тобою.FdА тепер, Господи Боже, держи те слово, що ти мовив про слугу твого й його дім, повіки й зроби так, як мовив.+QdТи встановив собі твій народ Ізраїля твоїм народом повіки, і ти, Господи, став його Богом.0[dЧи ж є якийсь другий народ на світі, як твій народ Ізраїль, народ, єдиний на землі, до якого Бог приходив, щоб його визволити й викупити його для себе як народ, щоб дати йому ім'я, і вчинити задля твоєї землі великі та страшні речі, прогнавши народи і богів з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?lSdТим то ти великий єси, Господи, мій Владико, і рівного тобі немає й немає Бога, крім тебе, за всім тим, що ми нашими вухами чули.'IdЗадля твого слова й з твого серця ти чиниш те, що відкриваєш усю оту велич слузі твоєму. dЩо ще Давид може тобі сказати? Ти знаєш твого слугу, Господи, мій Боже!`;dІ то ще мало видалось у твоїх очах, о Господи, мій Владико; ти поширив також обітниці твої на дім твого слуги геть на часи далекі. І ти показав мені грядучі покоління людей, Господи, мій Боже! dТоді цар Давид увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: “Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що ти привів мене аж до того?dЗгідно з тими словами й усіма цими видіннями переказав усе Натан Давидові./YdТвій дім і твоє царство передо мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки.”-~Udмилости ж моєї від нього не відніму, як я відняв її від Саула, якого я відкинув перед тобою.^}7dЯ буду його батьком, а він буде мені сином; коли ж він провиниться, я покараю його людською різкою й людськими карами: |d Він збудує дім імені моєму, і я скріплю його царський престіл навіки.{d А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство.z)d з того часу, як я поставив суддів над моїм народом Ізраїлем. Дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. І оце Господь звіщає тобі, що він збудує тобі дім.1y]d Я призначу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, й він буде на ньому жити й не зазнає більш тривоги, бо беззаконні не будуть більш його гнобити, як раніше, xd Я був з тобою всюди, куди ти ходив. Я викорінював усіх твоїх ворогів з-поперед тебе й зробив великим ім'я твоє, як ім'я тих, що найбільші на землі. wdОце ж скажи слузі моєму Давидові: так каже Господь Сил: Я взяв тебе від отари з пасовиська, щоб ти був князем над моїм народом, над Ізраїлем.uvedЧи я ж за ввесь час той, поки блукав із синами Ізраїля, промовив хоч би слово до котрогось із суддів Ізраїля, яких я призначував пасти мій народ Ізраїля: чому, мовляв, ви не збудуєте мені кедрового дому?Xu+dБо я не жив у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля з Єгипту, й по цей день: я ввесь час ходив у наметі як у житлі.:tod“Іди й скажи рабові моєму Давидові: так Господь говорить: Чи ти будуватимеш мені дім на мешкання?nsWdАле тієї ж самої ночі прийшло слово Господнє до Натана: r-dІ відповів Натан цареві: “Все, що маєш на серці, йди й чини, бо Господь з тобою.”Iq dтож промовив цар до пророка Натана: “Оце я живу в кедровім палаці, а ковчег Божий стоїть посеред намету!”/p [dТепер, коли цар жив у своїм палаці, дав Господь йому спокій від усіх його ворогів навколо,ro_dІ не було в Міхалі, дочки Саула, дітей аж по день її смерти.Lndі принижуся ще більше того. Стану принижений у твоїх очах, але в слугинь, про яких ти говориш, буду в славі!”mdДавид же відповів Міхалі: “Я перед Господом танцював, що вибрав радше мене, ніж твого батька й усю його родину, щоб настановити мене князем над Господнім народом, над Ізраїлем. Тому перед Господом буду веселитисьЯк же ковчег Господній входив у Давид-город, Міхаль, дочка Саула, дивилась у вікно, тож, бачивши, як цар Давид скакав і танцював перед Господом, зневажила його в своїм серці.2g_dОтак Давид і ввесь дім Ізраїля переносили ковчег Господній під веселі вигуки й трубні звуки.&fGdСам же Давид щосили танцював перед Господом, і був при тому оперезаний льняним ефодом.Ge d І коли переносії Господнього ковчегу пройшли шість кроків, принесено в жертву бика й годованого барана.Yd-d Коли цареві Давидові сказали, що Господь благословив дім Оведедома й усе, що в нього, заради Божого ковчегу, Давид пішов і з радістю переніс ковчег Божий із дому Оведедома в Давидгород.Wc)d Пробув там ковчег Господній три місяці в домі Оведедома з Гату, й Господь благословив Оведедома й увесь дім його.Kbd І не хотів Давид перевозити Господнього ковчегу до себе, в Давидгород, а завіз його в дім Оведедома, з Гату. }4~~ }|L{zz)xzwdv+u$ts qq_pp&oInmpkjii+h fLdd+c"b`` _4^=]\g[lZYXW%VU$T%S"QPONDM1LFKdIHGG$F@EbDDCCBПрийшов Давид на верх гори, де звичайно поклоняються Богу, йому ж назустріч вийшов Хушай аркій. Одежа на ньому була роздерта, й земля наголові у нього._1dІ принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: “Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.”P^dДавид же виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним - кожний з покритою головою - спинавсь і, йдучи, плакав.]dЦадок і Евіятар віднесли ковчег Божий назад до Єрусалиму й зостались там.T\#dГлядіть же! Я вичікуватиму коло переходів, що в пустині, поки прийде якась вістка від вас, щоб повідомити мене.”+[QdІ цар вів далі до священика Цадока: “Повертайсь назад у мирі до міста разом із твоїм сином Ахімацом та Йонатаном, Евіятаровим сином: обидва ваші сини з вами.3ZadКоли ж він скаже: Не довподоби ти мені, - то ось я: нехай він чинить зо мною, як йому довподоби.”0Y[dТоді цар звелів Цадокові: “Занеси назад ковчег Божий до міста. Як я знайду ласку в очах Господніх, він поверне мене й дозволить мені побачити його й його житло.)XMdОсь тут і Цадок і з ним усі левіти, що несли ковчег завіту Божого, поставили ковчег Божий тоді, як Евіятар знімавсь угору, аж поки ввесь народ не вийшов з міста.W dУвесь край плакав уголос, як цей люд проходив мимо. Цар пройшов Кедронську долину, і всі люди з ним, і пішли всі дорогою, що веде в пустиню.cVAdДавид і каже Ітаєві: “Нум, то проходь мимо!” І пройшов Ітай-гатій з усіма своїми мужами й з усією дітворою, що була з ним. UdА Ітай так відказав цареві: “Як живий Господь і живий мій пан і цар! Всюди, де буде цар, мій пан - чи мертвий, чи живий - там буде й слуга твій.”RTdВчора щойно прийшов ти, а сьогодні б я тебе вже силував блукати з нами? Я ж іду, куди зможу. Повертайсь і забери своїх земляків із собою, нехай Господь виявить тобі ласку й вірність!”~SwdІ промовив цар до Ітая з Гату: “Чого й ти йдеш з нами? Повертайсь і зоставайсь із царем; ти ж чужинець, ба й вигнанець із рідного дому.RdВсі його слуги йшли попри нього, всі керетії й усі пелетії, а всі гатії, - шістсот чоловік, що прийшли були за ним із Гату, - йшли перед царем.$QCdПустився у дорогу цар і ввесь люд, що йшов з ним, і спинились вони коло останньої хати.!P=dІ вирушив цар і ввесь двір його за ним, зоставивши десять наложниць стерегти дім.1O]dІ кажуть царські слуги цареві: “На все те, що цар, наш пан, наважився, ми, твої слуги, готові!”'NIdІ каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: “Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча.”M%d Прийшов посланець до Давида і сказав йому: “Серце ізраїльтян за Авесалома!”cLAd Під час жертвоприносин послав Авесалом по Ахітофела гілонія, Давидового дорадника, щоб забрати його з його міста Гіло. Змова кріпшала: народу ж дедалі більш і більш приставало до Авесалома.YK-d І пішло з Авесаломом двісті чоловік з Єрусалиму; покликав він їх, і пішли вони в простоті серця, бо нічого не знали.-JUd Тим часом порозсилав Авесалом таємних посланців по всіх колінах ізраїльських оповістити: “Як почуєте звук сурми, то кличте: Авесалом став царем у Хевроні!”~Iwd Цар і каже йому: “Іди собі в мирі.” Устав він та й пішов у Хеврон.HydБо слуга твій, перебувавши в Гешурі у Сирії, обрікся таким обітом: як Господь справді поверне мене в Єрусалим, віддам честь Господеві.”eGEdЧерез чотири роки мовив Авесалом до царя: “Хотів би я, з ласки, піти виконати обітницю, що обрікся Господеві в Хевроні.IF dТак чинив Авесалом з усіма з Ізраїля що приходили до царя на суд, і тим приваблював собі серця ізраїльтян.AE}dІ коли хто наближувався, щоб уклонитись йому, так простягне, бувало, руку, обійме його та й поцілує.!D=dКрім того, - казав Авесалом, - якби то мене поставлено суддею над краєм! Хто б не мав якої справи чи скарги, приходив би до мене, і я судив би його по правді.”@C{dто Авесалом, казав йому: “Справа твоя, бач, справедлива й слушна, але вислухати тебе у царя нема кому.VB'dУставши раненько, зупинився собі Авесалом на дорозі, що коло воріт, і коли хтось мав спір і йшов до царя по рішення, кликав його Авесалом до себе й питав: “З якого ти міста?” І коли той відповідав, з цього, мовляв, або того коліна ізраїльського, твій слуга,:A qdПісля того справив собі Авесалом колісницю та коней, і п'ятдесять чоловік мали бігти перед ним.P@d!І пішов Йоав до царя й розповів йому про те; а він велів покликати Авесалома. Тож увійшов той до царя, вклонився й кинувсь перед царем ниць на землю. Тоді поцілував цар Авесалома.W?)d І відказав Авесалом Йоавові: “Дивись, я ж послав був до тебе сказати тобі: прийди сюди, пошлю тебе до царя, щоб ти сказав: чого я вернувся з Гешуру? Краще було б мені ще там бути. А тепер таки хочу побачити обличчя царя. Як я у чімсь винуватий, хай уб'є мене.”;>qdВстав Йоав, увійшов до Авесалома в дім і питає його: “Через віщо твої слуги запалили мою ниву?”&=GdТож і каже він до своїх слуг: “Дивіться, Йоавове поле межує з моїм, там, де його ячмінь. Підіть і підпаліть його.” І підпалили Авесаломові слуги Йоавову ниву.<%dІ послав Авесалом покликати Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. Тоді він послав удруге, але той таки відмовився прийти.;dІ перебував Авесалом у Єрусалимі два роки, не показуючись цареві на очі./:YdІ народилось в Авесалома три сини й одна дочка на ім'я Тамар. Була вона жінка гарна на вроду.39adКоли стриг він собі голову, - а голив він її щороку, бо волосся було йому тяжке, - стриг він його, і важило воно, оте волосся з його голови, двісті шеклів царської ваги.n8WdА вже такого вродливого, як Авесалом, та такого уславленого не було в усьому Ізраїлі. Від п'ят до тім'я не було вади на ньому.7!dАле цар звелів: “Нехай він іде собі до свого дому, мені ж нехай не показується на очі.” І жив Авесалом у своєму домі і не показувався цареві на очі.~6wdВстав Йоав, пішов у Гешур і привів назад Авесалома в Єрусалим.L5dУпав Йоав ниць на землю, поклонився й благословив царя. Далі Йоав і каже: “Сьогодні знає слуга твій, що знайшов ласку в твоїх очах, царю, мій пане, бо цар уволив волю слуги свого.”-4UdЦар і каже до Йоава: “Добре, я вволю твоє прохання! Іди, приведи назад юнака Авесалома.”~3wdЩоб повернути справу іншим боком, зробив слуга твій Йоав оце; та мій пан такий мудрий, як янгол Божий, і відає все, що діється на землі.”2)dІ питає цар: “Чи не Йоавова рука з тобою в усій цій справі?” І відповіла жінка, кажучи: “Так як жива твоя душа, царю, мій пане, неможливо звернути ні направо, ні наліво, від усього того, що сказав цар, мій пан. Так, це твій слуга Йоав дав мені наказ, це він вклав в уста твоєї рабині всі ці слова.1dОзвався цар і відповів до жінки, кажучи: “Не втаюй від мене нічого, про що тебе спитаю.” Жінка відказала: “Нехай цар, мій пан, говорить.”E0dСлугиня твоя подумала: нехай слово мого пана-царя заспокоїть мене, бо цар, мій пан, немов той янгол Божий, що вислуховує і добро і зло. Нехай же Господь, Бог твій буде з тобою!”k/QdЦар вислухає мене й визволить свою слугиню з рук людини, що хоче викорінити мене разом із моїм сином із спадкоємства Божого.H. dТепер же я прийшла сказати оце цареві, моєму панові, тому, що люди завдали мені страху; тому рабиня твоя й подумала собі: скажу про це цареві; може цар вволить волю своєї рабині.S-!dНам бо помирати напевно, ми немов та вода, вилита на землю, що годі зібрати її назад, але Бог не бажає погубити душу й завжди мислить, щоб і прогнаний від нього не залишався вигнанцем.,d Тоді жінка: “Чого в тебе таке на мислі проти народу Божого? Бо висловивши таке слово, цар сам наче став винуватий, бо не повертає свого вигнанця.P+d Тоді жінка сказала: “Дозволь твоїй слугині промовити цареві, моєму панові, ще слово.” Він відрік: “Кажи!”*}d Вона ж на те: “Нехай, прошу, цар спом'яне Господа, Бога свого, щоб кровомесник не накоїв ніякої шкоди і щоб не згублено мого сина.” Він відказав: “Як жив Господь! Ані волосинки в сина твого не впаде на землю.”;)qd І каже цар: “Того, хто говоритиме проти тебе, приведеш до мене, й він більш не торкнеться тебе.”(d Молодиця ж із Текоа каже до царя: “На мене, мій царю й пане, і на дім мого батька нехай упаде вина, цар же і його престіл хай будуть невинні.”'dІ каже цар до жінки: “Іди до себе додому, я дам наказ щодо твоєї справи.”%&EdІ оце ввесь рід повстав проти твоєї слугині й каже: Видай братовбивника, ми хочемо його вбити за душу його брата, що він убив. Та й навіть спадкоємця його викорінимо. Хочуть вони погасити й ту іскорку, що зосталась мені, щоб по моєму чоловікові не зосталось ні імени, ні потомків на поверхні землі.”%dТвоя слугиня мала двох синів й посварились вони обидва між собою на полі, а розвести їх нікому було там. Коли ж ударив один одного та й убив його.$ dЦар питає її: “Що тобі?” А вона каже: “Ой, вдовиця я; вмер чоловік мій.5#edПрийшла жінка з Текоа до царя, впала лицем до землі, поклонилась і каже: “Поможи мені царю!”"+dТоді піди до царя та говори з ним.” І Йоав вклав їй в уста, що вона мала сказати.m!Udпослав Йоав у Текоа по моторну жінку й каже їй: “Вдай лишень, наче б ти була в жалобі, надягни на себе жалобну одежу, не намащуйся олією й поводься так, як жінка, що вже давно побивається за мертвим.  !dКоли спостеріг Йоав, син Церуї, що цареве серце прихилилось до Авесалома,!=d 'І перестав цар Давид гніватись на Авесалома, бо розважився згодом по смерті Амнона.wid &Авесалом же втік і пішов у Гешур, і перебував там три роки.Z/d %Але Авесалом утік: пішов він до Талмая, Амігудового сина, гешурського царя. І оплакував Давид свого сина по всі дні.`;d $Ледве встиг він сказати це, як прибули царські сини, плачучи вголос; та й сам цар з усіма слугами теж ревно заплакав.#Ad #Йонадав і каже до царя: “Ось біжать царські сини; як слуга твій сказав, так воно й є.”r_d "Авесалом утік. А юнак, що був на сторожі, підвів очі й дивиться: як багато людей іде Хоронаїм-дорогою, спускаючися схилом гори.eEd !Тож нехай цар, мій володар, не бере собі до серця цієї вістки, що всі царевичі повбивані, бо забито тільки одного Амнона.”6gd А Йонадав, син Шімеа, Давидового брата, так озвався, кажучи: “Нехай мій пан не думає, що помордовано всіх юнаків-царевичів, вбито тільки одного Амнона. В Авесалома було таке рішення вже з того дня, як Амнон знечестив його сестру Тамар.^7d Устав цар, роздер на собі одежу та й простерся на землі; усі його слуги, що стояли коло нього, також пороздирали одежі.gId Були вони ще в дорозі, як дійшла до Давида чутка: “Повбивав Авесалом усіх царських синів, що ні один з них не зоставсь.”d І розбавились слуги Авесалома з Амноном так, як велів їм Авесалом. Посхоплювались тоді усі царевичі, сіли кожен на свого мула верхи й повтікали.0[d Авесалом слугам своїм наказав, мовивши: “Пильчуйте, коли Амнонові стане від вина весело на серці й коли я скажу вам: Вдарте на Амнона! - Тоді ви його вб'єте. Не бійтесь, це я даю вам наказ. Будьте відважні й покажіть себе хоробрими.”{d Як же Авесалом наполягав, він дозволив з ним піти Амнонові й усім царським синам. І справив Авесалом такий бенкет, наче царський бенкет.~wd Тоді Авесалом сказав: “Якщо ні, то, прошу, нехай принаймні мій брат Амнон іде з нами.” Цар йому відповів: “Чого він має йти з тобою?” ;d І відповів цар Авесаломові: “Ні, сину, не можемо всі тепер прийти, щоб тебе не обтяжувати.” Той наполягав, та він не хотів іти, лише поблагословив його.yd Прийшов Авесалом до царя та й каже: “Дивись, слуга твій справляє стрижку овець. Нехай же цар із слугами зволить прийти до слуги свого.”{qd Сталося, що два роки пізніше Авесалом справляв стрижку овець в Ваал-Хацорі, що біля Ефраїму, і запросив Авесалом усіх царських синів._9d Авесалом не сказав Амнонові ні слова, ні доброго, ані злого, бо ненавидів Амнона за те, що знечестив його сестру Тамар. /d Коли дізнався цар Давид про всю ту справу, то закипів гнівом, але він не докорив своєму синові Амнонові, якого він любив, бо то був його перворідень.o Yd Брат її Авесалом сказав до неї: “Чи не був твій брат Амнон із тобою? Але тепер, моя сестро, мовчи: він бо брат твій. Не бери собі цього до серця!” І жила Тамар покинута в домі свого брата Авесалома. d Тоді Тамар посипала собі пороху на голову й роздерла одежу з довгими рукавами, що мала на собі, і, схопивши голову в руки, пішла та, йдучи, ридала.x kd Була ж на ній одежа з довгими рукавами, бо так колись вдягались царські дочки-дівиці. І її вивів слуга надвір і засунув двері за нею.A }d а кликнув хлопця, що був на послугах у нього, й велів: “Виведи її геть від мене й засунь двері за нею.”wid Вона ж до нього каже: “Ні, мій брате, проганяти мене - це гірша кривда, ніж перша, що ти мені заподіяв.” Та він не хотів її слухати,A}d Після того Амнон зненавидів її вельми глибокою ненавистю, - ненависть, якою її зненавидів, була більша за любов, що почував був до неї, - і сказав їй: “Уставай! Геть звідси!” d Він же не хотів слухати її голосу, але насильно її знечестив, лігши з нею.sad Куди я понесу мій сором? Та й ти будеш неначе який безчесний в Ізраїлі! Тому поговори лишень з царем, він мене тобі не відмовить.”S!d Вона йому відповіла: “Ні, мій брате! Не безчесть мене, бо так в Ізраїлі не водиться! Не чини такого божевілля!0[d Як вона подавала йому їсти, він ухопив її та й каже до неї: “Ходи, лягай зі мною, моя сестро!”Nd Амнон каже до Тамарі: “Принеси їжу в кімнату, щоб я міг поживитися з твоєї руки. Взяла Тамар медяники, що зготувала, й принесла їх Амнонові, братові своєму досередини в кімнату. d Потім узяла пательню й випорожнила перед ним. Він, однак, не хотів їсти й повелів: “Виведіть усіх геть від мене!” І як усі повиходили від нього,d Тоді пішла Тамар до дому Амнона, брата свого, що лежав у ліжку; взяла муки, замісила й зготувала перед очима у нього медяники та й спекла їх.>wd І послав Давид до дому до Тамарі сказати їй: “Піди до дому твого брата Амнона й зготуй йому їжу.”[~1d Ліг Амнон і вдав недужого. Коли прийшов цар на нього подивитись, Амнон до царя мовив: “Нехай моя сестра Тамар прийде й зготує перед моїми очима кілька медяників, і я їх з'їм з її руки.”=}ud На те Йонадав до нього каже: “Лягай у ліжко та вдай недужого, і як твій батько прийде навідатись до тебе, ти йому скажеш: Нехай моя сестра Тамар прийде та дасть мені щонебудь з'їсти: зготує перед очима у мене страву, щоб я бачив і їв з рук її.”|/d І спитав його: “Чого то ти, царевичу, кожного дня такий пригнічений? Невже мені не скажеш?” Амнон же йому: “Люблю Тамар, сестру мого брата Авесалома.”E{d А був у Амнона приятель, на ім'я Йонадав, син Шімеа, брата Давида, і був Йонадав чоловік вельми хитрий.vzgd І мучивсь Амнон, що аж занедужав через свою сестру Тамар, бо вона була дівицею, й Амнонові здавалось неможливим зробити їй будь-що.fy Id По тому ж сталось таке. Була в Авесалома, сина Давида, сестра вродлива, на ім'я Тамар, і закохався в неї Амнон, син Давида.x#d Людей же, що були в ньому, вивів і поставив їх до пил, залізних приладь та сокир залізних; заставив їх і цеглу виробляти. Так він чинив з усіма аммонійськими містами. Потім Давид повернувся зо своїм військом у Єрусалим.7wid Він зняв з голови Мілкома вінець, який важив талант золота й мав у собі дорогий камінь; і покладено його на голову Давида. Вивіз також із міста здобичі превелику силу.v/d Тоді Давид зібрав усе військо, двигнув на Раббу, воював проти неї й здобув її.Yu-d Збери, отже, останок військового люду, обложи місто й візьми його, бо як я його здобуду, воно назветься моїм ім'ям.”1t]d І послав він посланців до Давида сказати йому: “Я воював проти Рабби й захопив Водяне Місто.s{d Тим часом Йоав воював проти Рабби аммоніїв й здобув Водяне Місто.r'd і послав пророка Натана, й цей дав йому ім'я Єдідея, згідно з Господнім словом.qd Тоді Давид розважив Ветсавію, свою жінку, пішов до неї і зліг з нею. Вона зачала й уродила сина, й він назвав його Соломон. Господь полюбив йогоpd Та тепер же, коли воно вмерло, чому б мені постити? Хіба я можу ще його назад повернути? Я піду до нього, а воно вже не повернеться до мене.” od Він відповів: “Поки дитина була ще жива, я постив і плакав, бо я думав: хто знає, може Господь змилосердиться надо мною й залишить дитину живою?nd Та його слуги спитали його: “Що має означати твоя поведінка? Коли дитя було живе, ти постив і плакав, коли ж дитя вмерло, ти встав і їв.”5med Встав тоді Давид із землі, помився, намастився, перемінив на собі одіж, пішов до Господнього дому та й поклонився. Потім прийшов додому й велів дати собі страву, і їв.ld Але Давид помітив, що слуги перешіптуються між собою, зрозумів, що дитина вмерла, й спитав слуг: “Чи дитина вмерла?” Вони відповіли: “Вмерла.”+kQd Сьомого дня дитина вмерла, але слуги Давида боялися йому сказати, що дитина вмерла, бо думали: “Коли, була жива дитина, ми вмовляли його, та він не слухав; як же тепер йому сказати, що дитина вмерла? Як уболіватиме він від цього?”+jQd Старші в палаці робили все, щоб підняти його з землі, та він не хотів і не їв нічого з ними.$iCd Давид благав Бога заради хлопця, постив, ходив у волосяниці, вночі ж лежав на долівці.Hh d І Натан пішов додому. Господь же вразив дитину, що вродила Давидові жінка Урії, і вона тяжко захворіла.Bgd Тільки ж за те, що ти таким учинком тяжко образив Господа, дитина, що в тебе народилась, напевно вмре.”sfad І сказав Давид до Натана. "Згрішив я проти Господа!” А Натан відповів Давидові: “Та Господь прощає тобі гріх твій: ти не вмреш.e1d Ти потайки чинив це, а я зроблю це явним перед усім Ізраїлем, перед очима сонця.”Td#d Так говорить Господь: З твого ж власного дому нашлю лихо на тебе; візьму твоїх жінок з-перед твоїх очей і віддам їх ближньому твому, і він буде спати з ними перед обличчям цього сонця. z~-}.|7{z!xwvoutt4rqpo3nwm_ll/kpjihhjffddc ba|`__S]\h[_ZlYhXOVUTSR"Q*ONMLKeJ IHGFEDBB@@ ?B><<:;9S8766E53j21u0/P.;-9,?*)('&w%m$%""!H |yOu<1P~. t dZ d!Був Барзіллай вельми старий. Було йому вісімдесят років. То він харчував царя за його побуту в Махнаїмі, бо був він людиною вельми заможною.;Yqd Барзіллай-гілеадянин зійшов з Рогеліму й пішов із царем до Йордану, щоб провести його до річки.TX#dТоді Мерібаал каже до царя: “То нехай радше забере собі все, бо ти пан мій, цар, здоров вернувсь до себе додому.”AW}dВідповів йому цар: “Та чого ти так розводишся словами? Я вирішив: ти й Ціва поділитесь посілістю.”PVdВся бо родина мого батька на смерть заслужила собі перед царем, моїм паном, проте ти поставив твого слугу між тих, що їдять з твого столу. Та й яке ж у мене ще право взивати до царя?”gUIdОтож оббрехав він твого раба перед царем, моїм паном, але цар, мій пан, як той янгол Божий, тому вчини, що добре в твоїх очах.!T=dТой відповів: “Царю, мій пане, мій слуга обманув мене, бо твій раб сказав був: Осідлаю я собі ослицю, на яку сяду й поїду за моїм царем, бо твій слуга кривий.KSdА коли прийшов він з Єрусалиму назустріч цареві, цар спитав його: “Чому не пішов ти зо мною, Мерібаале!”gRIdМерібаал, Саулів нащадок, теж вийшов назустріч цареві. Не мив він своїх ніг і не розчісував бороди, і не прав своєї одежі з того дня, як цар відійшов, до того дня, поки він повернувся здоровий.oQYdІ каже цар до Семея: “Ти не помреш!” І поклявсь йому цар.^P7dТа Давид сказав: “Яке діло я маю з вами, сини Церуї, що ви сьогодні стаєте як мої противники? Чи ж мав би сьогодні хтось згинути в Ізраїлі? Хіба ви не знаєте, що я сьогодні цар над Ізраїлем?”jOOdАле Авішай, син Церуї, відповів, кажучи: “Чи не повинен Семей піти на смерть за те, що проклинав Господнього помазаника?”rN_dБо твій раб знає, що згрішив; але дивися, сьогодні я прийшов перший з усього Йосифового дому, щоб вийти назустріч, моєму панові.”RMdІ каже він до царя: “Нехай мій пан не вважає мене винним, ані не пам'ятає того, чим твій раб провинився того дня, коли цар, мій пан, виходив з Єрусалиму. Нехай цар не бере того до серця!L/dПерейшли вони вбрід, щоб переправити царську родину й стали йому до послуг. Семей, Герів син, упав перед царем, як цей мав переправлятись через Йордан.LKdМав він із собою тисячу чоловік з веніяминового коліна й Ціву, слугу Саулового дому, з його п'ятнадцятьма синами і дванадцятьма слугами. І прибули вони до Йордану ще перед царем.NJdТа й Семей, Герів син, веніяминянин з Бахуріму, теж поспішив і прибув з людьми Юди назустріч цареві Давидові.]I5dТож повернувся цар і прибув до Йордану, а юдеї прийшли у Гілгал, щоб зустрічати царя й переправити його через Йордан.H dІ прихилив він собі серце всіх людей Юди, всіх як одного чоловіка, і вони послали сказати цареві: “Вертайсь назад - сам і всі твої слуги.”5GedТа й Амасові скажіть: Чи ти ж не моя кість і не моє тіло! Нехай Бог мені відплатить і гіршим, якщо ти не будеш у мене відтепер начальником над військом замість Йоава!”&FGd Ви ж мої брати, моя кість і моє тіло; чого ж ви хочете бути останні, щоб привернути царя?+EQd Цар Давид послав так сказати священикам - Цадокові й Евіятарові: “Говоріть зо старшими Юди й скажіть: Чому ви маєте бути останні, щоб привернути царя в його дім? І те, що говорилось у цілім Ізраїлі, дійшло було до царя в його дім.MDd А щодо Авесалома, що його ми помазали над нами, то він упав у бою. Чому ж ото вагаєтесь, щоб привернути царя?”bC?d Увесь народ - в усіх колінах ізраїльських - ремствував, кажучи: “Цар спас нас із рук ворогів наших, це ж він урятував нас з рук філістимлян, а тепер йому довелось утікати з краю від Авесалома.FBd Тож устав цар і сів у брамі. І сповіщено всьому народові: “Дивіться, цар сидить у брамі.” І ввесь народ прийшов перед царя. Ізраїльтяни ж порозбігались - кожен у свій намет.A dОто вставай тепер, вийди та й промов приязно до твоїх слуг, бо, клянусь Господом, коли ти не вийдеш, цієї ж ночі ніхто не зостанеться з тобою. А це буде гірше тобі за все лихо, що спало на тебе від твоєї молодости.”@/dбо ти любиш тих, хто тебе ненавидить, і ненавидиш тих, хто тебе любить! Ти бо сьогодні показав, що воєводи й слуги У тебе ніщо; бо тепер я знаю, що як би Авесалом був живий, а всі ми сьогодні вмерли, ти був би нині задоволений.E?dІ ввійшов Йоав до царя в дім і каже: “Сьогодні покрив ти соромом обличчя усіх твоїх слуг, що спасли нині життя твоє, твоїх синів, твоїх дочок, твоїх жінок і твоїх наложниць,6>gdЦар же закрив собі обличчя й кричав уголос: “Сину мій Авесаломе, Авесаломе мій сину, мій сину!”H= dТому входив того дня народ крадькома в місто, як прокрадається засоромлене військо, що втекло в часі бою.S<!dІ обернулась того дня перемога в жалобу всього народу, бо народ почув того дня, що цар уболіває над своїм сином. ;dТим часом донесли Йоавові: “Слухай, цар плаче та сумує за Авесаломом!”t: edТоді зворушився цар і пішов до горниці над ворітьми, заплакав і так говорив, плачучи: “Сину мій Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, щоб я був умер замість тебе! Авесаломе, мій сину, сину мій!”D9d І питає цар кушія: “Чи все гаразд із молодим Авесаломом?” Кушій відповів: “Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, що повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові.”8dТоді надходить і кушій та й каже: “Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе.”7)dІ відказав цар: “Поступись набік і стань он там.” Той поступивсь набік і став.r6_dІ питає цар: “Чи все гаразд із молодим Авесаломом?” Ахімац же відповідає: “Бачив я великий заколот, коли Йоав посилав царського слугу й мене, твого слугу, та я, однак, не дізнався, що там сталось.”h5KdТоді Ахімац скликнув і сказав цареві: “Перемога!” І впав обличчям до землі перед царем і мовить: “Благословен Господь, твій Бог, що видав людей, які підняли свою руку проти царя, мого пана.”4}dВартовий же: “Як бачу я, то хода першого немов хода Ахімаца, Цадокового сина.” Цар каже: “Він добрий чоловік і несе якусь добру вістку.”B3dТоді бачить вартовий, що біжить другий. Крикнув тоді вартовий у напрямі воріт: “Дивися, знову біжить якийсь чоловік сам-один!” І каже цар: “І цей теж несе добру вістку.”v2gdТоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: “Якщо він один - то гарна новина в нього на устах.” А той дедалі наближався.~1wdДавид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам.0dТоді він відповів: “Що б там не було, побіжу!” Йоав знов до нього: “Біжи.” І побіг Ахімац дорогою, що йде Йорданською рівниною, і випередив кушія.R/dАле Ахімац, Цадоків син, знову сказав до Йоава: “Що б там не сталось, а я теж побіжу за кушієм.” Йоав каже: “Та чого бо тобі, мій сину, бігти? Нагороди не матимеш за принесену вістку.”K.dІ велів Йоав якомусь кушієві: “Піди й повідай цареві, що ти бачив.” Поклонивсь кушій Йоавові та й побіг. - dЙоав же до нього: “Ти не той муж, що понесе сьогодні вістку. Іншого дня понесеш вістку, але сьогодні не понесеш новини, бо вмер царський син.”d,CdАхімац же, Цадоків син, каже: “Хочу побігти й занести цареві радісну вістку, що Господь визволив його від ворогів його.”++QdАвесалом ще за життя поставив собі був пам'ятника, що в Царській долині, бо він казав: нема в мене сина, щоб збереглося моє ім'я в пам'ять, - і назвав він той пам'ятник своїм іменем. І зветься він “Авесаломів пам'ятник” по цей день.(*KdВзяли вони Авесалома й кинули його до великої ями в лісі та насипали над ним велику купу каміння. Тим часом ізраїльтяни порозбігались - кожен до свого намету.,)SdІ засурмив Йоав у сурму, і народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.(dДесятеро Йоавових зброєносців обступили і били Авесалома, доки не забили.}'udІ відказав Йоав: “Годі мені довше гаятись.” І взяв він до руки три стріли й всадив їх у серце Авесаломові, що ще живий висів на дубі.E&d І коли б я підступно зважився на його життя, ніщо б не утаїлось від царя, та й ти сам став би проти мене.”=%ud Чоловік відповів Йоавові: “Та хоч би мені й тисячу срібних шеклів відважили на руку, я б не звів руки на царського сина. Чули ж бо ми, як цар наказав тобі, Авішаєві й Ітаєві, казавши: Вважайте заради мене на молодого чоловіка, на Авесалома!"$?d І відказав Йоав чоловікові, що приніс йому цю вістку: “Якщо ти його бачив, чому ж ти не забив його на місці? Я був би дав тобі десять срібних шеклів і пояс.”7#id Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоавові: “Слухай, бачив я Авесалома, повис на дубі.”1"]d Сталося, що опинивсь Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі.!#dБій поширився на всю ту околицю, і ліс вигубив більше людей того дня, ніж меч.Z /dНарод ізраїльський був там розбитий Давидовими слугами. Кровопролиття було того дня велике: втратили 20 000 чоловік.dІ рушив народ у поле проти Ізраїля, і прийшло до бою у лісі Ефраїм.V'dІ дав цар такий наказ Йоавові, Авішаєві та Ітаєві: “Поводьтеся заради мене обережно з молодим чоловіком, з Авесаломом!” Увесь народ чув, як цар давав провідникам наказ про Авесалома.tcdІ відказав їм цар: “Що вважаєте добрим у ваших очах, те я вчиню.” І став цар коло воріт, як увесь народ виходив сотнями й тисячами.dОднак, люди відказали: “Ні, ти не підеш, бо коли ми втечемо, не сумуватимуть за нами, навіть коли б половина з нас полягла, не дбатимуть про нас, ти бо один як десять тисяч нас. Краще, як ти нам з міста допомагатимеш.”[1dІ віддав Давид народ: третину під провід Йоава, третину під провід Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, третину ж під провід Ітая з Гату. І об'явив Давид людям: “Я теж піду в похід з вами.”6 idДавид, зробивши перегляд вояків, що були з ним, понастановляв над ними тисячників і сотників.$Cdмеду, масла, овець і коров'ячого сиру - Давидові й людям, що були з ним, щоб мали що їсти, бо думали собі: люди ці голодні, зморені й стомлені спрагою в пустині.@{dпостелі й накривала, миски, глиняний посуд, пшениці, ячменю, муки, праженого зерна, квасолі, сочевиці,dКоли ж Давид прибув у Махнаїм, Шові, Нахаша син з Рабби Аммонської, Махір, Аммієла син з Лодевару, та Барзіллай, гілеадянин з Рогліму, принесли: ^7dОтаборивсь Ізраїль і Авесалом у Гілеал-країні.U%dНа чолі війська поставив Авесалом Амаса замість Йоава. Був Амас сином чоловіка на ім'я Їтро, ізмаїльтянина, що ввійшов був до Авігайли, Нахашевої дочки, сестри Церуї, Йоавової матері.3dДавид прибув до Махнаїму, коли Авесалом перейшов Йордан і ввесь Ізраїль з ним.}dПобачивши Ахітофея, що його пораду занедбано, осідлав осла та й устав і відійшов додому у своє місто; розпорядивсь він щодо свого дому - і повісився. Так умер він, і поховали його в його батьківськім гробі.r_dУстав Давид з усім народом, що був при ньому, та й перейшли Йордан, так що до досвітку не зоставсь ніхто, хто б не перейшов Йордан.CdКоли відійшли, ті повилазили з ритви й пішли повідомити царя Давида. Вони сказали Давидові: “Уставайте і швидко переходьте воду, бо так і так пораяв Ахітофел проти вас.”_9dУвійшли Авесаломові слуги в хату до жінки та й питають: “Де Ахімац із Йонатаном?” Жінка ж відповіла їм: “Перебрели через річку.” Шукали вони, та й, не знайшовши, повернулись у Єрусалим.tcdЖінка ж узяла та й розстелила накривало над ритвою та насипала на нього опиханого зерна, так що нічого не можна було запримітити.jOdАле якийсь хлопчина запримітив їх і звістив Авесалома. Тоді вони обидва чимдуж побігли звідти й увійшли в хату одного чоловіка з Бахуріму: а була в нього на подвір'ї ритва, вони й повлазили туди.) MdЙонатан та Ахімац стояли в Ен-Рогелі. І приходила служниця та приносила їм вістки, а вони йшли та сповіщали царя Давида, бо самі не могли показатись у місті.% EdТож пошліть мерщій та сповістіть Давида: Не ночуй цієї ночі на бродах, що в пустині, а неодмінно переходь, щоб не загинути цареві з усім народом, що при нім.”{ qdІ сповістив Хушай священиків Цадока й Евіятара: “Так і так пораяв Ахітофел Авесалома й старших ізраїльських, а я пораяв так і так.f GdАвесалом і ввесь Ізраїль кажуть: “Рада Хушая аркія краща за Ахітофелеву раду.” Так ось Господь призначив знищити влучну Ахітофелеву пораду, бо Господь хотів навести на Авесалома нещастя. %d Коли ж він сховається в якімсь місті, то ввесь Ізраїль принесе на те місто мотуззя, й ми стягнемо його у долину, так що не зостанеться там і каменя.”{d Ми доберемось до нього, де б він не був, нападемо на нього, як падає роса на землю; не залишимо ні його самого, ні жадного з людей, що з ним.oYd Тож раджу: нехай увесь Ізраїль від Дану до Версавії збереться коло тебе, як пісок на березі моря, і ти сам виступиш посеред них.d А тоді навіть найхоробріший, що серце в нього левине, злякається, бо ввесь Ізраїль знає, що твій батько лицар, а ті, хто з ним, люди відважні.]5d Тепер він переховується в якійсь печері, або в якімсь іншім місці. І коли на самім початку упаде хтось із твоїх, то інші, довідавшись про це, скажуть: прибічники Авесалома зазнали поразки.dІ сказав Хушай: “Ти знаєш твого батька та його людей, що вони відважні вояки, і вони роздратовані, як ведмедиця в полі, в якої забрано ведмедят. До того ж батько твій досвідчений вояк і не спатиме вночі з людьми.dХушай же відказує Авесаломові: “Цим разом Ахітофелева порада недобра.”sadІ прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом каже йому: “Ось так пораяв Ахітофел; Чи маємо виконати його думку? Якщо ж ні, говори ти!”+dТа Авесалом звелів: “Покличте також Хушая аркія, нехай почуємо, що він скаже.”{dСподобалось це слово Авесаломові й усім старшим ізраїльським.  dІ приведу до тебе ввесь народ, як ото приводять наречену до свого чоловіка. Ти бо шукаєш лише життя однієї людини, і ввесь народ буде в мирі.”p~[dНападу я на нього, саме як він стомлений і знесилений, налякаю його, так що увесь народ, що з ним, утече, а я тоді вб'ю царя самого.S} #dІ каже Ахітофел до Авесалома: “Давай, я виберу собі дванадцять тисяч чоловік і пущусь цієї ж ночі за Давидом.<|sdРада ж, що її в ті дні давав Ахітофел, була така, неначе слово Бога для тих, хто звертався до нього. Такою була всяка Ахітофелева рада так для Давида, як і для Авесалома.P{dІ нап'яли Авесаломові на покрівлі намет, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька на очах усього Ізраїля.zzodАхітофел каже Авесаломові: “Увійди до наложниць твого батька, яких він залишив стерегти палацу, так бо ввесь Ізраїль спізнає, що ти став ненависним твоєму батькові, і скріпляться руки всіх, що з тобою.”yymdТоді Авесалом каже до Ахітофела: “Порадь мені, що чинити.”7xidА втім, кому ж я служитиму? Чи не його ж синові? Як служив твоєму батькові, так служитиму й тобі!”w}dХушай відказав Авесаломові: “О ні! Кого вибрав Господь та ввесь цей народ, і всі ці мужі ізраїльські, тому служитиму й при нім зостанусь.FvdАвесалом каже до Хушая: “Така твоя вірність до твого приятеля! Чого ж ти не пішов з твоїм приятелем?”;uqdПрийшов Хушай аркій, Давидів приятель, до Авесалома й каже йому: “Нехай живе цар, нехай живе цар!”t-dАвесалом же й усі мужі ізраїльські ввійшли в Єрусалим. І Ахітофел теж був з ним.sdІ прибув Давид і ввесь народ, що був з ним, - стомлені. І там відпочили вони.r#d І йшов Давид із своїми людьми дорогою далі, Семей же посувався узгір'ям повз нього та, йдучи, раз-у-раз кляв і жбурляв камінням, здіймаючи куряву.8qkd Може, Господь зглянеться на моє горе й віддасть мені добром замість сьогоднішнього прокльону.”p}d І каже Давид до Авішая і до всіх своїх слуг: “Дивіться, ось мій син, що вийшов з мого тіла, наставився на моє життя, то скільки більше оцей веніяминянин? Лишіть його, нехай проклинає, бо це Господь звелів йому.o!d Та цар відказав: “Що мені й вам сини Церуї? Якщо проклинає, бо Господь сказав йому: Проклинай Давида, - то хто може йому сказати: чому ти так робиш?”n{d Тоді Авішай, син Церуї, каже до царя: “Чого ж то оцей здохлий собака проклинає мого пана-царя? Дозволь мені піти й стяти йому голову.”]m5dПовернув на тебе Господь усю кров Саулового дому, що ти замість нього зробивсь царем. Дав Господь царство в руки Авесалома, твого сина. А тепер упало на тебе нещастя, бо ти чоловік крови!”l{dІ говорив Семей, проклинаючи: “Геть, геть, мужу крови, мерзеннику!Uk%dкидаючи камінням на Давида та на слуг царя Давида, його ж військо й усі витязі були праворуч і ліворуч від нього.Zj/dКоли цар Давид прибув у Бахурім, був там чоловік із Саулової родини на ім'я Семей, Герів син. Він вийшов і проклинав,0i[dТоді Давид сказав до Ціви: “Дивись, усе тепер твоє, що належало Мерібаалові.” Ціва каже: “Кланяюсь тобі, щоб й надалі знаходив ласку у твоїх очах, царю, мій пане!”5hedІ питає цар: “А де ж син твого пана?” Ціва відказав цареві: “Он він зостався в Єрусалимі, бо подумав собі: сьогодні дім Ізраїлів віддасть мені батьківське царство.”Ag}dДавид і спитав у Ціви: “Навіщо воно в тебе?” Ціва відказав: “Осли для царського двору до їзди, хліб і спілі плоди на харч прислузі а вино на пиття потомленим у пустині.”sf cdЛедве перейшов Давид верх гори, аж ось назустріч йому Ціва, Мерібаалів слуга, з парою нав'ючених ослів, що несли на собі двісті буханців хліба, сто в'язанок родзинок, сто спілих плодів і бурдюк вина.e1d%І повернувсь Хушай, Давидів друг, у місто, саме, як Авесалом входив у Єрусалим.sdad$Також і з ними обидва їхні сини Ахімац, Цадоків син, і Йонатан, Евіятарів син. Отже, через них перекажете до мене все, що почуєте.”{cqd#Там будуть з тобою священики Цадок і Евіятар, отже все, що почуєш із царського палацу, даси знати Цадокові та Евіятарові - священикам.]b5d"Як же повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Царю, я буду твій слуга; був я перше слуга твоєму батькові, тепер же буду слуга тобі, - тоді зможеш мені обернути внівець Ахітофелеву пораду.oaYd!Давид і каже йому: “Як підеш зо мною, будеш тягарем мені. Dm~}|Pzyy xvusr/qo_nnlkj%i=gfeGdcba`_^^7\ZYYEXXW#U{TS>y=i< ^Q1~y,J%6  l *Jr gPMtD,qSdІ звелів цар Йоавові, начальникові війська, що був з ним: “Пройди почерез усі коліна ізраїльські від Дану до Версавії і порахуй народ, щоб я знав число народу.”Up 'dЗнову запалав гнів Господній на Ізраїля та побудив Давида проти них, кажучи: “Піди, перелічи Ізраїля та Юду.”Lod'Урія хеттит. Усіх разом тридцять сім.3ncd&Іра з Їтра, Гарев з Їтра,{mqd%Целек з Аммону, Нахрай із Беероту - зброеноша Йоава, сина Церуї,Rld$Їгал, Натанів син, із Цови; Баній із Гаду,Dkd#Хецрай із Кармелю, Паграй з Арбі.xjkd"Еліфелет, Ахазбаїв син, з Маахи; Еліям, Ахітофелів син, з Гіло.bi?d!син Шамми, з Гарару, Ахіям, Шараріїв син, з Гарару.Qhd Еліяхба з Шаалвіму, Яшен-Гуній, Йонатан,OgdАві-Алвон з Арави, Азмавет із Бахуріму,QfdБеная із Пиратону, Хідай із Нахле-Гаашу,e{dХелед, Баани син, із Нетофи; Ітай, Рівая син, з Гівеа, веніяминянин,DddЦалмон з Ахоху, Маграй із Нетофи.FcdАвіезер з Анатоту, Сібхай із Хуші,MbdХелец Палтій, Іра, Ікешів син, з Текоа,?a{dШамма з Хароду, Еліка з Хароду,`#dАзаел, Йоавів брат, був один із тридцятьох; і Елханан, син Додо, з Вифлеєму,m_UdВін був найбільше шанований поміж тридцятьма, але він не дорівнював трьом. Давид поставив його над своїм двірським вояцтвом.B^dТакі ось подвиги вчинив Беная, Єгояди син, чим зажив собі великої слави з-поміж тих тридцятьох героїв.<]sdВбив він також якогось єгиптянина, велетня; в руках єгиптянина був спис, але він зійшов до нього з палицею, вирвав з рук у нього списа й забив його власним же його списом.7\idБеная, син Єгояди, з Кавцелу, славний подвигами муж, добив був двох Арієлових синів з Йоаву. Він же зійшов і вбив лева в середині ритви, того дня, коли саме упав сніг./[YdВін був найвизначніший з-поміж тридцятьох, що став їх провідником, але не дорівнював трьом.xZkdАвішай, Йоавів брат, син Церуї, був головний над тридцятьма. Він підняв списа на трьохсот і вбив їх. Вславився він між тридцятьма.Раз якось троє з тридцятьох зійшли були до Давида під час жнив, у печеру Адулам, саме як частина філістимлян розтаборились у Рефаїм-долині.-TUd він став серед поля, обороняв його й побив філістимлян. І дарував Господь велику перемогу.'SId За ним був Шамма, Аггеїв син, з Гарару. Філістимляни зібрались були біля Лехі, де був лан поля, засіяний сочевицею. Хоч військо втекло було від філістимлян,jROd але він устав й бив філістимлян, аж доки не стомилась його рука, що мов прилипла до меча. Того дня дарував був Господь велику перемогу. Народ повернувся за ним тільки для того, щоб забрати здобич.IQ d По ньому - між трьома богатирями - Єлеазар, син Додо, Ахохів син; він був з Давидом у Пасдаммімі, коли філістимляни зібрались були там на бій. Мужі ізраїльські повернулись назад,P}dОсь імена Давидових витязів: Ішбаал, Гахмоній, головний над трьома. Він підняв свого списа на вісімсот мужів і вигубив їх за одним разом./OYdніхто їх не доторкається, хібащо з залізом та деревом, і палять їх на вогні дощенту.”{NqdА нікчемні всі, - мов терня, що ніхто не бере його в руку, -9Mmdчи ж не так воно з моїм домом у Бога? Він бо заключив зо мною вічний союз, союз повнотою впоряджений, певний. Так! Він виростить усе моє спасіння й усе моє бажання.]L5dНемов світ уранці, коли сходить сонце, безхмарного ранку, від його проміння попід росою вийшла з землі трава, -rK_dПромовив Бог Ізраїлів, Ізраїлева скеля промовила до мене: Пануватиме над людьми справедливий, пануватиме богобоязливий. Jd“Дух Господній промовляє через мене, слово його в мене на язиці. I dОсь останні слова Давида: слово Давида, Єссеєвого сина, слово мужа, поставленого високо, помазаника Бога Якова, любого співця Ізраїля: \H3d3Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові - Давидові та його потомству навіки.”Gd2Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.WF)d1Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.wEid0Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.UD%d/Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог - скеля мого спасіння,Cd.Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.B}d-чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.TA#d,Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені, @;d+Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.?3d*Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа - та він не відповів їм. >d)ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.= d(Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,<%d'Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.;5d&Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх. :d%Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались. 9d$Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим. 8d#Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.#7Ad"Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.{6qd!Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.5d Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або - хто скеля, опріч нашого Бога?K4dШлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він - щит для всіх, що прибігають до нього. 3dЗавдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур. 2dТи бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.u1edТи рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.`0;dЗ чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.z/odЗ милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.7.idТож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.|-sdАле був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.~,wdУсі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.+dБо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.7*idВоздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.)dВивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.(1dНападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.+'QdВрятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.~&wdПростяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.]%5dІ показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.$)dІ зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.u#edЗагримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.o"Yd Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля. !d Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.u ed І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.yd І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.A}d Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього. ;dЗадрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.~wdУ моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.|sdЛанцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.dбо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.dЗакличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх, dмій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.ydі промовив: “Господь - моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,p ]dІ заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,1dОці чотири походили з рефаїв в Гаті; полягли вони від руки Давидової й слуг його.%dКоли зневажив він Ізраїля, то Йонатан, син Шімеа, Давидового брата, вбив його.U%dБула ще раз війна під Гатом. Був там чоловік високого росту, мав він по шість пальців на кожній руці і по шість пальців на кожній нозі - разом двадцять чотири. Був він теж з роду рефаїв.,SdТа коли знову була війна з філістимлянами у Гові, Елханан, Ягре-Оргімів син, з Вифлеєму, забив брата Голіята з Гату, а ратище його списа було як ткацьке воротило.eEdПісля того була ще одна війна з філістимлянами у Гові. Тоді Сібхай-хушій забив Сафа, що був з потомків рефаїв-велетнів.tcdТа Авішай, син Церуї, прийшов йому на допомогу і вдарив філістимлянина й убив його. Тоді Давидові мужі заприсяглись йому, кажучи: “Ти не ходитимеш більше з нами в бій, щоб не згасло Ізраїлеве світло.”}dА Есві-Бенов, один із потомків рефаїв спис якого важив триста шеклів міді, і він був підперезаний новим мечем, - задумав він убити Давида.hKdІ знову була війна між філістимлянами та Ізраїлем. Зійшов Давид зо своїми слугами, і розпочали вони бій. Та Давид утомився.P dІ поховали кості Саула та Йонатана, його сина, у Веніяминовій країні, в Целі, в гробі Кіша, його батька. І сповнено все, що наказав цар. Після того змилосердивсь Господь над краєм.2 _d І забрав він звідтіль кості Саулові й кості Йонатана, його сина, і позбирано кості повішених.s ad пішов Давид і взяв кості Саула й кості Йонатана, його сина, від мешканців Явеш-Гілеаду, що їх були викрали з майдану в Бет-Шані, де їх повісили були філістимляни того дня, як побили були Саула в Гілбоа. d Коли сповістили Давидові, що зробила Ріцпа, Айева дочка, Саулова наложниця,} ud Ріцпа ж, Айева дочка, взяла ряднину, розстелила її собі на скелі, від початку жнив, аж поки не полилась на них вода з неба, і не допускала птиць піднебесних сідати на них вдень, ані польових хижаків уночі.&Gd І видано їх у руки гівонітам, а вони повісили їх на горі перед Господом. Так семеро їх загинуло разом; вони згинули в перші дні жнив, на початку ячмінних жнив.b?dІ взяв цар обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, що їх вона народила Саулові: Армонія і Мерібаала та п'ятьох синів Мерави, Саулової дочки, що народила вона Адрієлові, Барзіллаєвому синові з Мехоли.#AdАле цар пощадив Мерібаала, Йонатанового сина, Саулового внука, задля присяги перед Господом, що була між ними - між Давидом та Йонатаном, Сауловим сином.b?dнехай нам видані будуть семеро з його потомків, і ми повісимо їх у Гівеа на горі Господній.” І сказав цар: “Я видам їх.”}dВони відповіли цареві: “Того чоловіка, що винищував нас і хотів вигубити нас, щоб уже більше ми не існували в цілій ізраїльській землі, -[1dГівоніти ж відповіли йому: “Не в золоті, ні в сріблі тут справа між нами та Саулом і його домом; і не нам, щоб когось стратити в Ізраїлі.” І питає він: “Що ж ви хочете, щоб я зробив вам?”\3dтож Давид і каже до гівонітів: “Що я маю вам зробити і чим спокутувати, щоб ви благословили спадкоємство Господнє?”$CdТоді покликав цар гівонітів і сказав до них, - гівоніти ж не були із синів ізраїльських, були вони з рештки аморіїв, і хоч заприсяглись були їм сини ізраїльські, та Саул з ревности заради Ізраїля і Юди намагався вигубити їх, -e GdБув за днів Давида голод протягом трьох років поспіль, і шукав Давид обличчя Господнього, і Господь сказав: “Це через Саула та через його скривавлений дім, тому що він повбивав гівонітів.”Z/dТакож і Іра з Яіру був священиком при Давиді.Y~-dШея - писар; Цадок та Евіятар були священики.}7dАдорам наставником над підневільними працями; Йосафат, Ахілудів син - літописець;h|KdЙоав був начальником над усім ізраїльським військом; Беная, Єгоядів син, був поставлений над керетіями й над пелетіями;F{dТоді пішла вона до народу та порадила своїм мудрим словом. І відтяли вони Савеєві, Біхрієвому синові, голову й кинули Йоавові. Тоді він засурмив у сурму, і вони відступили від міста, кожен до свого намету; Йоав же повернувся в Єрусалим до царя.z'dНе про те йдеться. Один чоловік з Ефраїм-гір, Савей на ім'я, Біхріїв син, підняв проти царя Давида руку; видайте нам його одного, й я відійду від міста.” Жінка сказала Йоавові: “Дивись, голову його кинуть тобі через мур.”8ykdА Йоав відповів, кажучи: “Далеке воно, далеким хай буде воно від мене! Щоб я руйнував та нищив!x dЯ - одне з мирних і вірних (міст) в Ізраїлі, а ти намагаєшся знищити місто і матір (городів) в Ізраїлі! Навіщо руйнуєш спадкоємство Господнє?”)wMdІ промовила вона так: “Давніше говорилося звичайно: нехай спитають в Авел, і так чинено.v7dІ наблизився він до неї, а жінка спитала його: “Ти - Йоав” А він відказав: “Я.” Вона каже до нього: “Вислухай слова раби твоєї.” А він каже: “Слухаю.”ru_dТоді якась мудра жінка закликала з міста: “Слухайте, слухайте! Скажіть, будь ласка, Йоавові: Ходи сюди, я хочу з тобою говорити.”ttcdПрийшли вони й облягли Савея в Авел Бет-Маасі, висипали вал, що сягав аж до мурів і народ, що був з Йоавом, намагався розвалити мур.OsdПройшов він по всіх колінах ізраїльських аж до Авел Бет-Маахи, і всі добірні мужі зібрались і пішли за ним.5red Коли усунено його з дороги, усі люди прямували за Йоавом, щоб здоганяти Савея, Біхрієвого сина.qd А Амас увесь у крові лежав посеред дороги. Побачивши той чоловік, що ввесь народ зупиняється, відволік Амаса з дороги на поле й накинув на нього одежину, бо бачив, що кожний, хто проходив коло нього, зупинявся.Lpd Один же з Йоавових слуг став над Амасом та й каже: “Хто воліє Йоава і хто за Давида, нехай іде за Йоавом!”o1d Амас не помітив меча, що був у Йоава в руці. Вдарив він його ним у живіт так, що його внутрощі вийшли на землю, і вже не повторював удару. І той умер. Тоді Йоав та його брат Авішай погнали навздогін за Савеєм, Біхрієвим сином.dnCd і Йоав каже до Амаса: “Почуваєш себе добре, мій брате?” і взяв Йоав правицею Амаса за підборіддя, щоб поцілувати його.mdКоли були вони коло великого каменя, що в Гівеоні, вийшов їм назустріч Амас. Йоав же був одягнений у військову керею, а поверх кереї був оперезаний мечем, що висів при боці у піхві. Як він підходив, меч упав,glIdІ пішли за Авішаєм Йоавові керетії, пелетії і всі хоробрі; і рушили вони з Єрусалиму навздогін Савеєві, Біхрієвому синові.gkIdІ каже Давид до Авішая: “Тепер накоїть нам Савей, Біхріїв син, більш лиха ніж Авесалом. Тож візьми слуг твого пана й пустися за ним, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не втік від нас.”j%dІ пішов Амас скликати юдеїв, але забаривсь поза реченець, що йому призначено.Ai}dІ повелів цар Амасові: “Склич мені протягом трьох днів мужів юдейських і будь тут сам присутній.”+hQdКоли повернувсь Давид до свого дому в Єрусалимі, взяв він десять наложниць, що їх був лишив доглядати дому, і посадив їх до окремої хати. Харчував він їх, але до них не ходив. Так були вони замкнені аж до смерти, живучи як удовиці.g5dІ тоді всі мужі ізраїльські відступили від Давида та пішли за Савеєм, Біхрієвим сином. Але мужі Юди зостались при своєму царі, від Йордану до Єрусалиму. f dІ сталось, що був там негідник на ім'я Савей (Шеваг), Біхріїв син, веніяминянин. Засурмив він у сурму й кликнув: “Не маємо частки з Давидом, нема нам спадщини з Єссеєвим сином! Кожний до свого намету, Ізраїлю!”ed,І відповіли мужі ізраїльські мужам Юди кажучи: “Ми маємо десять часток у царя, ба й більше - ми скоріше первородні від вас. Навіщо ж ви зневажаєте нас? Чи ж наш голос не був перший, щоб повернути нашого царя назад?” Але слова мужів Юди були сильніші, ніж слова мужів ізраїльських.dd+І відповіли мужі Юди мужам ізраїльським: “Бо цар наш родич; і чого ви сердитесь за це? Чи ми їли щось від царя або одержали щось від нього?”Lcd*Та прийшли всі мужі ізраїльські до царя й питають царя: “Чому наші брати, мужі Юди, викрали тебе й переправили через Йордан царя й увесь його дім та й усіх людей Давида з ним?”ibMd)Далі пішов цар до Гілгалу, Кімгам же ішов з ним. Увесь народ Юди, як також: і половина народу ізраїльського, проводжали царя.jaOd(Тоді народ перебрів Йордан, і цар теж перейшов. І поцілував цар Барзіллая та поблагословив його, і той повернувся додому.i`Md'І відповів цар: “Нехай Кімгам іде зо мною, я зроблю йому те, що тобі подобається. Що б не забажав від мене, зроблю для тебеf_Gd&Дозволь, нехай твій раб повернеться, щоб умерти у своїм родиннім місті коло гробу мого батька й моєї матері. Але нехай твій слуга Кімгам іде з царем, моїм паном. Зроби з ним, що тобі довподоби.”2^_d%Тільки трохи твій слуга проведе царя за Йордан. І за що цар віддячуватиме мені такою милістю?-]Ud$Вісімдесят років мені тепер. Чи ж: можу я розрізнити між добрим і злим? Чи твоєму слузі смакує те, що він їсть або що п'є? Чи можу ще я слухати голос співаків та співачок? Чого ж то твій слуга мав би бути ще тягарем цареві, моєму панові?2\_d#Барзіллай же каже цареві: “Скільки то ще років мого життя, щоб мені йти з царем у Єрусалим?[d"І цар каже Барзіллаєві: “Ходи зо мною, я влаштую тебе в себе в Єрусалимі.” /~}} |d{zzx}wvtsrqQoonmlkvji-hgXeedUc7bah`_B^]]6[[&ZcYXX= <;M:9C8(76e54O200/-},,+/*))=''3&Q%$9#M"![ ^+]0DVT % Q B}/lrSnА тепер, Господи, мій Боже, ти зробив царем раба твого замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися.Zq/nСоломон відповів: «Ти зробив твоєму рабові, моєму батькові Давидові, велику ласку за те, що він ходив перед тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику ласку й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині.1p]nУ Гівеоні з'явився Господь Соломонові вночі у сні. Бог сказав йому: «Проси, що маю тобі дати!»tocnПішов раз цар у Гівеон, щоб там жертвувати, бо то було найбільше узвишшя, і тисячу всепалень приніс Соломон на тому жертовнику.OnnСоломон любив Господа і ходив в установах батька свого Давида, приносив і жертви та палив кадило на узвишшяхAm}nТоді народ приносив жертви на узвишшях, бо до того часу не був іще збудований храм імені Господньому.jl QnСоломон посвоячився з фараоном, єгипетським царем. Він узяв за себе дочку фараона й привів її в Давидгород, покіль не скінчив будови свого палацу, храму Господнього й муру навкруги Єрусалиму.Xk+n.Цар повелів Бенаї, синові Єгояди; той вийшов, ударив його й він умер. Так царська влада укріпилася в руці Соломона.Aj}n-Цар же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай стоїть твердо перед Господом повіки.»4icn,Далі сказав цар до Семея: «Сам ти знаєш, та й серце твоє відає все те зло, яке ти заподіяв батькові моєму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову.h+n+Чому ж ти не додержав присяги, що вирік перед Господом, і наказу, що я тобї дав?»g#n*Послав цар покликати Семея та й каже йому: «Чи я ж не взяв з тебе Господньої присяги і не завірив тебе: в той день, як підеш звідси кудинебудь, мусиш - затям собі те добре - вмерти? І ти відповів мені: Добре воно, те, що чую!f!n)Та Соломона сповістили, що Семей виходив з Єрусалиму в Гат і вже повернувся.~ewn(Зібрався Семей, осідлав свого осла та й пустився в дорогу в Гат до Ахіша шукати рабів своїх. Вернувся Семей і привіз рабів своїх з Гату.jdOn'Аж ось через три роки два раби Семея втекли до Ахіша, сина Маахи, гатського царя, і переказали Семеєві: «Раби твої в Гаті.»Qcn&Семей відповів цареві: «Добре! Як мій пан, цар, повелів, так і чинитиме раб твій.» І жив Семей довго в Єрусалимі.?byn%Коли ж вийдеш і перейдеш через потік Кедрон, то знай, що тобі смерть. Кров твоя впаде тобі на голову.»Za/n$Послав цар покликати Семея і сказав йому: «Збудуй собі будинок у Єрусалимі і живи в нім; не виходь нікуди звідти.U`%n#І поставив цар Бенаю, сина Єгояди, замість нього над військом, а священика Цадока поставив цар замість Евіятара._-n"І пішов Беная, син Єгояди, та й убив Йоава, й поховано його в його домі в пустині.)^Mn!Нехай їхня кров упаде на голову Йоава та його потомків навіки, а Давидові та його потомкам і його домові, і його престолові нехай буде мир від Господа повіки.»J]n Господь оберне його кров на його голову, бо він убив двох мужів, справедливіших і ліпших від себе; він стратив їх мечем: Авнера, сина Нера, начальника військ Ізраїля, й Амаса, сина Їтра, начальника військ Юди, так, що батько мій Давид і не знав про те.g\InА цар йому сказав: «Зроби, як він вирік. Убий його й поховай. Так знімеш з мене й з моєї родини кров, що Йоав пролив безвинно.f[GnВвійшов Беная в намет Господній і сказав йому: «Такий царський наказ: вийди!» Той же відповів: «Ні, хочу тут умерти.» Приніс Беная відповідь цареві й каже: «Так сказав мені Йоав і так відповів.»Z/nІ сповістили царя Соломона: «Йоав утік у намет Господній, он він коло жертовника.» Тоді Соломон послав Бенаю, сина Єгояди, з наказом: «Іди, забий його!»%YEnЯкже чутка про те дійшла до Йоава, - а Йоав тягнув за Адонією, хоча він і не був за Авесаломом, - то він утік в намет Господній і вхопився за роги жертовника.X%nТак скинув Соломон Евіятара, щоб він не був більше священиком Господнім, і так справдилося слово Господнє, що Господь сказав був про дім Елі в Шіло.!W=nСвященикові Евіятарові повелів цар: «Іди в Анатот у твій хутір, бо й ти заслужив на смерть. Та сьогодні тебе не страчую, бо ти носив ковчег Господа перед моїм батьком Давидом і все, що витерпів мій батько, терпів і ти з ним.»VnІ дав цар Соломон наказ Бенаї, синові Єгояди, і вдарив його той, і вмер він.BUnОтож так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолі батька мого Давида та за своєю обіцянкою заснував для мене дім: сьогодні ж мусить умерти Адонія!»yTmnІ поклявся цар Соломон Господом так: «Нехай мені це і те вдіє Бог, та ще й причинить, коли Адонія не на свою голову сказав те слово.hSKnІ відповів цар Соломон матері: «Чого ти просиш Авішагу, шунамійку, для Адонії? Проси для нього й царства, бо він мій старший брат, для того ж має за собою священика Евіятара та Йоава, сина Церуї.»RnТоді вона каже: «Віддай Авішагу, шунамійку, за твого брата Адонію.»hQKnі каже: «Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов мені її.» І відповів їй цар: «Скажи лиш, мамо моя, я певно не відмовлю.»+PQnЯк же ввійшла Ветсавія до царя Соломона, щоб говорити з ним про Адонію, цар підвівся, вийшов їй назустріч, вклонився перед нею та й сів на своєму престолі. Поставлено ослін і для царевої матері, і вона сіла з правого боку в нього,fOGnКаже Ветсавія: «Добре, я поговорю з царем про тебе.»^N7nВін і каже: «Попроси царя Соломона, - а вже напевно він тобі не відмовить, - нехай віддасть за мене Авішагу, шунамійку.»#MAnТепер же в мене одна тільки просьба до тебе; не відмов мені її.» І каже йому: «Говори.»_L9nТоді він каже: «Знаєш сама, що царство було моє і що ввесь Ізраїль мав на думці зробити мене царем. Та тепер царство від мене перейшло й припало моєму братові, бо так Господь йому призначив.gKInІ почав: «Маю говорити з тобою.» Каже вона: «Говори.»hJKn Прийшов Адонія, син Хаггіти, до Ветсавії, матері Соломона. Вона спитала: «Чи мирний твій прихід?» Той відповів: «Мирний.»I+n І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царство його вельми зміцніло.aH=n Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок років; в Хевроні він царював сім років, а в Єрусалимі тридцять три роки.Gn І спочив Давид із своїми батьками, і поховано його в Давидгороді.]F5n Тож не зостав його без кари як чоловік мудрий, сам знаєш, що маєш йому зробити, щоб сивина його зійшла в Шеол у крові.»EnЄ там при тобі Семей, син Гери, з роду Веніямина з Бахуріму; цей тяжко мене проклинав, як ішов я у Маханаїм, але тому, що він вийшов мені назустріч на Йордан, я заприсяг йому Господом, кажучи: Я не зітну тебе. -D nСинам же Барзіллая гілеадія яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, бо вони стали мені в пригоді, коли я втікав від брата твого Авесалома.C nЧини за твоїм розумом, але не дай, щоб його сивина зійшла в Шеол у мирі.B nТи знаєш також, що зробив мені Йоав, син Церуї, що він заподіяв двом начальникам військ Ізраїля: Авнерові, синові Нера, та Амасові, синові Їтра; як він їх убив, як під час миру пролив кров, мов на війні, і заплямив невинною кров'ю пояс, що у мене на бедрах, і взуття, що на ногах у мене.$ACnщоб Господь справдив своє слово, що сказав був до мене: Якщо твої сини вважатимуть на свої вчинки, ходивши передо мною по правді усім своїм серцем і всією своєю душею, то не забракне у тебе ніколи спадкоємця на престіл Ізраїля.o@YnБережи накази Господа, Бога твого, ходи його путями, держи його установи, заповіді, присуди й приписи, як це написано в законі Мойсея, щоб тобі щастило в усьому, що чинитимеш, і всюди, куди обернешся;?9n«Я йду оце дорогою, призначеною для всіх на світі; ти ж кріпися й покажи себе мужем..> YnКоли зблизилась для Давида година смерти, заповів він синові своєму Соломонові, кажучи: = n5І послав цар Соломон, щоб його взяли від жертовника; і він прийшов і вклонився перед царем Соломоном, а Соломон сказав йому: «Іди до свого дому.»< +n4А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»W; +n3І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»+: Sn2Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.69 in1Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.8 {n0Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»%7 Gn/і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.N6 n.Соломон сів уже на царському престолі,!5 ?n-а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.v4 in,Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,+3 Sn+Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.2 n*Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти - чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»1 !n)Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»d0 En(Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.k/ Sn'Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»,. Un&Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.|- un%Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»<, un$Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.'+ Kn#Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»u* gn"Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!^) 9n!сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.d( En І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,c' CnПрипала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»'& Knяк заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»"% AnЦар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди: 5$ gnІ відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.# nНевже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»-" WnМене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.! 5nБо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!K  nМовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?4 enІ сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.o [nКоли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.1 _nА то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»b AnА на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.; snВін нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав. {nА ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.  nВідказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі. #nприпала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»? {nВвійшла Ветсавія до царя до покою - цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, - ;nІ оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»i On Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?y on Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона. n Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?  n Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.X -n Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.F  nТа священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.+ SnІ був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею. 5nБатько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.  1nАж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним./  [nДівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.J  nОт і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.~  ynІ кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»:  snЦар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.!dІ збудував там Давид жертовник Господеві та приніс всепалення й мирні жертви. І Господь змилосердився над краєм, і пошесть усунулась від Ізраїля. dАле цар відповів до Орни: “Ні, я таки хочу придбати його від тебе за гроші, я не можу принести Господеві, моєму Богові, всепалення, що мені нічого не коштує.” І купив Давид тік і волів за п'ятдесят срібних шеклів.:odВсе це Орна дає цареві.” Далі Орна каже до царя: “Нехай Господь, Бог твій, буде ласкавий до тебе.” dОрна ж каже до Давида: “Нехай цар мій пан, візьме й жертвує те, що добре в його очах! Ось і воли для всепалення, і вози та ярмо від волів на дрова.=udІ спитав Орна: “Для чого цар, мій пан, прийшов до свого слуги?” А Давид відповів: “Купити в тебе тік для побудови жертовника Господеві, щоб відійшла від народу пошесть.”MdКоли побачив Орна, що цар із своїм двором простує до нього, вийшов Орна й уклонився цареві лицем до землі.uedІ пішов Давид згідно з Гадовим словом, як велів був Господь.FdІ прийшов того дня до Давида Гад і каже до нього: “Іди, постав Господеві жертовник на току Орни євусія.”sadКоли побачив ангела, що вбивав народ, сказав Давид до Господа, мовлявши: “Дивись, це ж я згрішив, я провинився! Ці овечки -що вони зробили? Нехай твоя рука буде проти мене та проти дому батька мого!”dКоли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: “Досить уже! Затримай твою руку.” Тоді ангел Господній був якраз на току Орни євусія.S~!dІ послав Господь чуму на Ізраїля від ранку аж по призначений час; і вмерло, від Версавії до Дану, 70 000 чоловік.}#dДавид відповів Гадові: “Я пригноблений вельми, однак воліємо потрапити в руки Господні, бо його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!”|d І прибув Гад до Давида та й оповідає йому, кажучи до нього: “Чи має панувати в твоєму краї три роки голод; чи волієш три місяці втікати від ворога, що гнатиметься за тобою; чи хочеш, щоб була три дні чума у твоєму краї? Тепер обміркуй і розсуди, що маю відповісти тому, хто послав мене.”`{;d “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі я пред'являю тобі, вибери собі одну з них, щоб я виконав її тобі.”+zQd Коли Давид устав уранці, прийшло Господнє слово до пророка Гада, Давидового видющого: yd Та Давидове серце було неспокійне після того, як він почислив народ. Тоді Давид сказав до Господа: “Согрішив я тяжко, зробивши це. Отож, Господи, прошу, прости провину твого раба, бо вчинив я дуже нерозумно.”^x7d І дав Йоав цареві число переписаного народу: і було в Ізраїлі 800 000 боєздатних мужів, що володіли мечем, а в Юди 500 000.7widОбійшовши через увесь край, повернулись вони по дев'ятьох місяцях і двадцятьох днях у Єрусалим.Перейшли вони Йордан і почали в Ароері, направо від міста, що серед Гад-долини, а потім в Язеі.nsWdПроте, царський наказ до Йоава й до воєвод переважив, і рушили Йоав і воєводи з-перед царя переписувати народ ізраїльський.BrdІ відповів Йоав цареві: “Нехай Господь, твій Бог, додасть народові сто разів стільки, як його є, і нехай очі царя, мого пана, бачать те, одначе чому, мій пан, забажав того?”  }}|k{zyxx wCvNutsrqqWponm~mllkwjjhhggmfeddCccnc"baaM`_g^]\[ZYYXAWVUuTS~S&QQ*ONML&JJIH#GZFHEEDZCB-AX@@(?#=<;;3:b:8_77695#4322"190b/..-,+**)(w'&&-%k$##,!!  0-LncK B ? m B$Cn&Потім вилив 10 мідних умивальниць. Кожна умивальниця містила сорок батів, кожна умивальниця була в 4 лікті, і кожна стояла на одному з десятьох підніжків..Wn%Так зробив він 10 підніжків; всі вони були суцільного виливу, однієї міри та одного вигляду.^7n$І вирізьбив на дощинках осей і виступів херувимів, левів та пальми, скільки було місця, з квітами, що навколо звисали.X+n#Зверху підніжка був кружок, увесь круглий, півліктя заввишки, а під підніжком були осі й виступи, вилиті суцільно.<sn"Чотири підпори були під чотирма кутами кожного підніжка. Підпори й підніжок були вилиті суцільно.5en!Колеса були зроблені, як колеса до колісниць: осі їхні, обіддя, спиці й дзвони - усе було вилите.Kn Під виступами було четверо коліс, осі ж колеса були в підніжку, а кожне колесо було заввишки півтора ліктя.%nОтвір від внутрішнього вінка до верху на 1 лікоть, отвір круглий, як і підніжки, і на отворі теж була різьба, але виступи були чотирикутні, не круглі.nУ кожному підніжку було 4 мідні колеса і мідні осі. На чотирьох його рогах були підпори, під умивальницею були підпори, вилиті поза вікнами.u~enна стінках між виступами були вироблені леви, воли й херувими; а на виступає, як над левами та волами, так і під ними звисали вінки.}nПідніжки ж зроблено так: на них були стінки, а між стінками виступи,N|nЗробив він і 10 мідних підніжків. Кожен підніжок був 4 лікті завдовжки, 4 лікті завширшки і 3 лікті заввишки.{ynЗавгрубшки було воно у долоню, а край його схожий на край чаші. Виглядом же було воно, мов розквітла лілея. Воно містило у собі 2 000 батів.znВоно стояло на 12 волах: 3 дивились на північ, 3 на захід, 3 на південь, а 3 на схід; море було на них, а зади у всіх них були звернені до середини.y#nПопід краями його навколо йшли огірочки, по 10 на лікоть; вони оббігали море навкруги у два ряди; огірочки були вилляті тоді, коли й воно виливалось.x nЗробив і море, вилляте з міді, 10 ліктів від одного краю до другого, цілком кругле, 5 ліктів заввишки; шнур у 30 ліктів обіймав його навкруги.wnПоверх стовпів був виріб, немов лілеї. Так викінчено роботу стовпів.|vsnІ поставив стовпи перед притвором святині; поставив стовпа праворуч і назвав його Яхін, і поставив стовпа ліворуч і назвав його Боаз.u+nА були капітелі на обох стовпах також зверху коло опуклости, що була поза сіткою. Гранатових яблук було 200, у двох рядах навкруги на другому капітелі.$tCnА на капітелях, що на стовпах, був виріб на зразок лілеї; усе це разом 4 лікті заввишки.xsknІ зробив навколо два ряди гранатових яблук над сіткою, щоб покрити капітель, що над стовпами; те саме зробив і для другого капітелю.crAnЗробив і дві сітки плетеної роботи, щоб покрити капітелі, що були зверху стовпів: одну на один капітель і одну на другий.jqOnЗробив два капітелі з литої міді, щоб покласти зверху на стовпах; 5 ліктів заввишки один капітель і 5 ліктів заввишки другий.Yp-nВін вилляв два мідні стовпи; один стовп був 18 ліктів заввишки, а навкруги нього йшла поворозка у 12 ліктів, завгрубшки на 4 пальці, а всередині був він порожній; так само й другий стовп._o9nЦе був син удови з коліна Нафталі; батько ж його був у Тирі мідником; він був повний мудрости, розуму та знання у всякій мідній роботі. Прибув він до царя Соломона і робив усі роботи у нього.Lnn Цар Соломон послав по Хірама до Тиру.m+n А великий двір обгороджено трьома рядами тесаного каміння й одним рядом кедрових дощок; теж і внутрішний двір Господнього храму і кружґанок палацу.slan А зверху знову добірне каміння, тесане до міри, та кедрина.$kCn Підвалини теж були з добірного, величезного каміння, з каміння у 10 ліктів і у 8 ліктів.j-n Все було з добірного каміння, обтесаного до розміру та обтятого пилою зсередини та ззовні, від підвалин аж до покриття, а ззовні аж до великого двору.:ionТим же робом споруджено будинок, де він жив, у другому дворі поза кружґанком. І дочці фараоновій, що взяв за себе Соломон, спорудив він будинок на зразок того кружґанку.Uh%nСпорудив також ґанок для престолу, де робив суд, «судову світлицю», і вкрив її кедриною від підлоги аж під стелю.g nСоломон зробив також і верхній ґанок із стовпами, 50 ліктів завдовжки і 30 ліктів завширшки, а спереду другий присінок з стовпами та повіткою.fnВсі двері й вікна були чотирикутні, і вікно було проти вікна у 3 ряди.eynВіконних архитравів було 3 ряди, і 3 ряди вікон, вікно проти вікна.OdnЗверху вкрито його кедровиною над боковими світлицями, що над стовпами, а стовпів було 45, по 15 у кожному ряді.5cenВін збудував свій палац із ливанського лісу, 100 ліктів завдовжки, 50 ліктів завширшки і 30 ліктів заввишки, на 3 рядах кедрових стовпів, а на стовпах були кедрові балки.b nСвій палац будував Соломон 13 років і таким чином скінчив увесь дім свій.(aKn&а в одинадцятому році, в місяці Бул - восьмий місяць року -скінчено храм у всіх його частинах і за всім його задуманим розподілом. Будував його Соломон 7 років.|`sn%У четвертому році, в місяці Зів, була закладена основа храму,>_wn$І обвів внутрішній двір стіною з трьох покладів тесаного каміння та одного покладу кедрових дощок.N^n#І вирізьбив на них херувимів, пальми та квіти, що звисали, і вкрив їх золотом, що щільно приставало до різьби.M]n"двокрилі двері з кипарисового дерева: обидві половини одних і других дверей відчинялись до себе й від себе.#\An!Так само зробив і до входу у святе: одвірки з оливкового дерева, одвірки чотирикутні,[[1n Зробив так само двокрилі двері з оливкового дерева і вирізьбив на них херувимів, пальми та квіти, що звисали, та й покрив їх золотом, тобто обклав херувимів і пальми розплощеним золотом.CZnДо входу у всесвяте зробив двокрилі двері з оливкового дерева, надвірок і одвірки були як п'ятикутник.SY!nА й підлогу внутрі й зовні вкрив золотом.NXnА по всіх стінах храму навкруги вирізьбив подоби херувимів, пальм і квіток, що звисали, всередині й зовні.У всесвятому зробив він двох херувимів з оливкового дерева, по 10 ліктів заввишки.SQ!nувесь храм обклав він золотом, увесь храм до кінця та й увесь жертовник, що був перед всесвятим, покрив золотом.ePEnСоломон обклав храм усередині щирим золотом і простягнув завісу на золотих ланцюжках перед всесвятим, що вкрив золотом,9Omnліктів завширшки і 20 ліктів заввишки; він обклав його щирим золотом і зробив кедровий жертовник.oNYnСоломон поставив дебір у храмі на те, щоб там поставити кивот Господнього завіту. 20. Дебір (всесвяте) був 20 ліктів завдовжки,gMInКедрина в середині храму була оздоблена вирізьбленими плодами й квітами, що звисали. Все з кедрини, каміння не було видко.cLAnНа 40 ліктів був храм, тобто святе перед всесвятим.KnОблицював також кедровими дошками задню частину храму на 20 ліктів, від підлоги до балок, і відділив її від храму для дебіру, тобто для всесвятого.HJ nВін облицював стіни храму зсередини кедровими дошками від підлоги в храмі аж до балок у стелі, - пообкладав ізсередини деревом, а підлогу храму вистелив кипарисовими дошками.YI-nТак збудував Соломон храм і скінчив його.{Hqn і житиму серед синів Ізраїля, і не покину народу мого Ізраїля.»G7n «Щодо храму, який ти будуєш, то, коли ходитимеш у моїх установах і виконуватимеш мої присуди та пильнуватимеш усі мої заповіді, поводившися згідно з ними, - я справджу на тобі моє слово, що я сказав Давидові, батькові твоєму,^F7n І надійшло до Соломона таке слово Господнє: MEn Він вивів прибудову до всього храму, кожний поверх 5 ліктів заввишки, і зв'язав її з храмом кедровим деревом.D n А як скінчив будувати храм, то вкрив його кедровими балками й дошками.mCUnВхід до нижчого поверху був на правім боці храму, і круглими сходами входили до середнього поверху, з середнього до третього.7BinЯк будовано храм, то каміння брали вже готове з каменолому, так що в храмі при роботі не було чути ні молота, ні сокири, ані гуку від якогось іншого залізного знаряддя.4AcnНижчий поверх був 5 ліктів завширшки, середній 6 ліктів, а третій 7 ліктів завширшки, бо знадвору храму - навколо він поробив уступи, щоб балки не входили в сіни храму.@}nВін поставив до стін храму прибудову з поверхами, що йшла навколо стін храму, навкруги святого й всесвятого, і поробив світлиці навколо.Z?/nІ поробив у храмі ґратовані лійкуваті вікна.O>nПритвір, що був перед «святим» храму, був 20 ліктів завдовжки, по ширині храму, й 10 завширшки, по довжині храму.Q=nА храм, що його збудував цар Соломон Господеві, був 60 ліктів завдовжки, 20 ліктів завширшки і 30 ліктів заввишки.Z< 1nУ 480 році по виході синів Ізраїля з Єгипетської землі, у четвертому році царювання Соломона над Ізраїлем, у місяці Зів, що є другим місяцем року, почав Соломон будувати храм Господеві.K;n А тесали їх робітники Соломонові й Хірамові та гівлії, і напоготовлювали дерево й каміння на будову храму.5:enЦар дав наказ ламати величезне, дороге каміння, - каміння тесане, щоб закласти підвалини храму.>9wnкрім наставників, призначених Соломоном над роботою, щоб наглядали над робочим людом, а 3 300 було їх.p8[nБуло у Соломона також 70 000 носіїв і 80 000 каменярів у горах,7nВін посилав їх на Ливан по 10 000 щомісяця, напереміну: по місяцю були вони на Ливані, а по місяцю вдома. Адонірам же був над громадськими роботами.E6nЦар Соломон наклав громадські роботи на ввесь Ізраїль. 30 000 чоловік притягнено до громадських робіт.`5;nГосподь дав Соломонові мудрість, як обіцяв йому. Між Хірамом та Соломоном був мир, і вони обидва уклали союз між собою.4nСоломон давав же Хірамові 20 000 корців пшениці на харчування його двору і 20 мір оливи з битих маслин. Стільки давав Соломон Хірамові щороку.3nОт відступив Хірам Соломонові кедрини та кипарису, скільки той забажав.}2unСлуги мої провадитимуть їх з Ливану до моря, і я повелю плотами гнати їх морем до місця, що мені вкажеш; там повелю їх розібрати, і ти забереш собі; тільки ти вволиш мою волю і постачиш харчі для мого двору.»^17nІ послав Хірам до Соломона сказати: «Я вислухав, що ти просив у мене. Зроблю все, чого бажаєш із кедриною та кипарисом.0nПочувши Хірам слова Соломонові, зрадів вельми та й каже: «Благословен сьогодні Господь, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!»/5nТож повели, щоб нарубали мені кедрини на Ливані; мої слуги будуть разом з твоїми слугами, плату за твоїх слуг даватиму тобі, яку б ти не призначив; сам бо знаєш, що у нас нема нікого, що вмів би так дерево рубати, як сидоняни.»g.InОт і задумав я збудувати дім імені Господа, Бога мого, як сказав Господь моєму батькові Давидові, словами: Твій син, якого я посаджу на престолі твоєму замість тебе, - той збудує дім моєму імені.5-enТепер же Господь, Бог мій, дав мені мир навкруги. Нема у мене противника, нема ніякої небезпеки.?,yn«Ти знаєш сам, що батько мій Давид не спромігся збудувати дім імені Господа, Бога свого, через війни, бо вороги були з усіх боків, покіль Господь не поклав їх йому під ноги.U+%nПослав також і Соломон до Хірама сказати: "*?nЯк же почув Хірам, цар тирський, що Соломона помазано царем на місце його батька, послав слуг своїх до нього, бо Хірам завжди був щирим приятелем Давида.M)nІ приходили з усіх народів послухати мудрість Соломона, і від усіх царів землі, що зачули про його мудрість.#(An Він знав говорити про дерева, від кедра на Ливані та й до іссопу, що виростає з муру; говорив і про четвероногого звіря і про птицю, і про повзуна, і про рибу.b'?n Він вирік 3000 приповісток, і 1005 пісень було в його.<&sn Був він розумніший від усіх людей; розумніший від Етана, езрагіта, від Гемана, від Калкола й від Дарди, синів Махола. Слава про нього розійшлася по всіх народах навкруги.A%}n так, що мудрість Соломона була більша, ніж мудрість усіх синів Сходу, більша, ніж вся мудрість Єгипту.M$n Наділив Бог Соломона також мудрістю і вельми великим розумом, і серцем широким, мов пісок на березі моря,c#AnЯчмінь і солому для коней, до сідла й до тягла, теж доставляли вони на місце, де кожний був, згідно з його розпорядженням.1"]nОті начальники округ - кожен свого місяця - обчислювали потреби царя Соломона і всіх тих, що мали доступ до столу царя Соломона; не допускали, щоб чогось бракувало.!nБуло в Соломона 4000 переділів для коней до колісниць і 12 000 верхових коней. }nЮда й Ізраїль жили собі безпечно, кожен під виноградиною своєю і під смоквою своєю, від Дану аж до Версавії, поки було віку Соломонового.!nБо він панував над усією землею по тім боці Ріки від Тіфсаху до Гази, над усіма царями по тім боці Ріки, і мир був у нього навкруги по всіх границях.Bnдесять годованих волів, 20 волів з пасовиська, 100 овець, крім оленів, сарн і сугаків, та годованої птиці..WnХарчі ж Соломонові на кожен день були: 30 корців питльованої муки і 60 корців звичайної муки,0 ]nСоломон правив над усім царством від ріки Ефрат до Філістимлянської землі і до єгипетської границі. Вони приносили данину і служили Соломонові, покіль віку його.%nЮда та Ізраїль були численні, як пісок у морі; і їли вони й пили та веселились.winГевер, син Урі, в Гілеад-околиці, в Сихон-землі, в аморійського царя, й Ога, башанського царя. Один начальник був у краї Юдейськім.>ynСемей, син Ели, у Веніямині;I nЙосафат, син Паруаха, в Іссахарі;LnБаана, син Хушая, в Ашері й в Алоті;nАхімац у Нафталі, - він теж узяв за себе Соломонову дочку Босмат;G nАхінадав, син Іддо, у Маханаїмі;-Un син Гевера, в Рамоті гілеадському мав під собою оселі Яіра, сина Манасії, що в Гілеаді, й Аргов-край, що в Башані, 60 великих міст із мурами та мідяними засувами; n Баана, син Ахілуда, мав під собою Таанах, Мегідо і ввесь Бет-Шеан, що коло Цартану під Ізраїлем, від Бет-Шеану до Авел-Мехоли, що коло Цартану;1n син Авінадава мав увесь Нафат Дор, - Тафат, Соломонова дочка, була його жінкою;n син Хаседа в Аруботі, - він мав під собою Сохо та ввесь край Хефер; n син Декера в Макаці, в Шаалвімі, в Бет-Шемеші, в Елоні, аж до Бет-Ханану;RnОсь імена їхні: син Хура на Ефраїм-горах;5enБуло в Соломона дванадцять начальників округ над усім Ізраїлем. Вони постачали цареві та його палацові харчі. Кожен мав постачати протягом одного місяця щороку. nАхішар був над палацом, а Адонірам, син Авди, над громадськими роботами.K nАзарія, син Натана, був над начальниками округ, а Завуд, син Натана, був священиком і приятелем царським; nБеная, син Єгояди, був над військом; Цадок і Евіятар були священиками;  nЕліхореф та Ахія, сини Шіші, писарі; Йосафат, син Ахілуда, окличник; nА ось які були в нього старші урядовці: Азарія, син Цадока, священик;a ?nОтож став цар Соломон царем над усім Ізраїлем.}nЯк же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнились пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити.  nІ розсудив цар: «Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!»'nКаже тоді цареві жінка, дитина якої була жива, - бо серце її зворушилось із жалю за своїм сином: «Прошу тебе, мій пане! Нехай дадуть їй дитинку, нехай не вбивають!» А друга каже: «Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!»)MnТоді цар наказав: «Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину.»zonІ повелів цар: «Подайте мені меча!» І принесли меча перед царя.`;nІ сказав цар: «Ця каже: оце моя дитина, та, що жива, а твоя дитина мертва. А та каже: ні, твоя дитина мертва, а моя жива.»{qnА друга жінка каже: «Ні, моя дитина жива, а твоя дитина мертва.» А та: «Ні, твоя дитина мертва, а моя жива.» І змагались отак перед царем.}nВстала я вранці годувати мою дитину, - аж воно мертве. Та як придивилась до нього вранці пильно, бачу, що це не моя дитина, яку я породила.»#AnВстала вона посеред ночі, взяла мою дитину з-під мого боку, як слугиня твоя спала, та й поклала його до свого лона, свою ж мертву дитину поклала до мого лона.h~KnІ вмер синок цієї жінки вночі, бо вона його приспала.q}]nНа третій же день, як я породила, злягла й ця жінка. Були ж ми удвох, нікого чужого з нами в хаті не було, лише нас двоє було в хаті.C|nОдна з них каже: «Прошу тебе, мій пане! Я й оця жінка живемо в одній хаті, і я породила при ній у тій хаті.r{_nТоді прийшли дві жінки блудниці до царя й стали перед ним.=zunПрокинувся Соломон, аж то - сон. Повернувшись у Єрусалим, став перед ковчегом завіту Господнього і приніс усепалення й мирні жертви, і справив бенкет для всіх слуг своїх.jyOnА як ходитимеш моїми путями, пильнуючи моїх установ та моїх заповідей, як ходив батько твій Давид, то дам тобі й вік довгий.»Zx/n А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого.[w1n то я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з'явиться.2v_n І сказав йому Бог: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерти твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити,Vu'n Вподобав Господь, що Соломон просив цього.tn Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом.»ps[nРаб твій обертається серед народу, що ти вибрав, такого великого народу, що його за многотою не можна ні злічити, ні порахувати. ; ~}!|*{{zyy8xOwvPtsrrqqp~oomll8kdjj#iWhFfyee d@baa<_^\\[Z XWV^U'SSQPO6NLL$KhJ`HGIFE;CBAq@@?>=gУвесь посуд, що з нього цар Соломон пив, був із золота, і все начиння в палаці з ливанського дерева було з чистого золота. Нічого не було зі срібла (срібло за Соломонових часів не цінилось),n Стояло 12 левів на 6 ступенях з обох боків. Такого не було ні в якому царстві. n Шість ступенів вело до престолу. Ззаду були на ньому голови волів, а з обох боків від місця сидіння були поруччя, коло них же стояло двоє левів.9n Цар зробив також великий престіл із слонової кости та оббив його щирим золотом.]5n і 300 маленьких щитів із кутого золота, - 3 міни золота пішло на кожен щит, - і поставив їх у палац із ливанського дерева.9n Цар Соломон зробив 200 великих щитів з кутого золота, - 600 шеклів пішло на кожен щит, -T#n крім того, що приходило від продавців, з прибутку від купців, від усіх царів арабських та від правителів країни.{n Золото, що приходило до Соломона кожного року, важило 666 талантів,T#n Цар Соломон дав цариці савській усього, чого жадала й прохала, понад те, що дарував їй як гостинець, гідний царя Соломона. І вона пустилась назад у дорогу в край свій, вона та її слуги.e~En Цар зробив з червоного дерева поруччя до Господнього храму й до царського палацу, і гусла та гарфи для співців. Ніколи більше не приходило таке червоне дерево й не було його видно по цей день.j}On Та й Хірамові кораблі, що привозили золото з Офіру, привезли з Офіру дуже багато червоного дерева та дорогоцінного каміння.R|n І надарувала вона цареві 120 талантів золота і вельми багато пахощів та дорогоцінного каміння. Ніколи більше не прийшло стільки пахощів, як це надарувала цариця савська Соломонові.X{+n Благословен Господь, Бог твій, що вподобав тебе і поставив тебе на престолі Ізраїля; а це тому, що Господь любить Ізраїля віковічно, тому поставив тебе царем, щоб чинив ти суд і правду.»=zun Щасливі жінки твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед тобою і слухають мудрости твоєї.4ycn Не хотіла я вірити тому, аж покіль прибула сама і побачила своїми очима. Та мені й половини не сказано! Мудрість твоя і заможність понад чутку, що до мене докотилась.Цариця савська, почувши про славу Соломона, прибула випробувати його загадками.!r=n і вони прибули в Офір і взяли звідти 420 талантів золота, і привезли до царя Соломона.Bqn Хірам послав на тих кораблях, разом із слугами Соломона, своїх слуг, моряків, що були обізнані з морем,Rpn Цар Соломон набудував також і кораблів у Еціон-Гевері, що коло Елату, на березі Червоного моря, в Едом-землі.o5n Соломон жертвував тричі щороку всепалення і мирні жертви на жертовнику, що спорудив Господеві, і палив кадило перед Господом. Так він викінчив храм.bn?n Скоро дочка фараонова перейшла з Давидгороду у свій власний, для неї збудований дім, Соломон заходився будувати Мілло.)mMn Ось наставники, що Соломон призначив над роботами: 550, що давали людям накази при роботі.!l=n З ізраїльтян же Соломон не зробив нікого рабом. Вони були у нього вояками, урядовцями, начальниками, старшинами та наказними над колісницями та кіннотою.kn і потомків їхніх, що після них зостались у країні, що їх сини Ізраїля не могли вигубити, цар Соломон забрав до тяжких рабських робіт - по цей день.-jUn Усіх тих, що зосталися з аморіїв, хеттитів, перізіїв та євусіїв, що не були з синів Ізраїля,Oin і всі міста - склади, що належали Соломонові, міста для колісниць, міста для коней і все те, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані й на всій землі, що була йому підвладна.5hgn Валаат і Тамар у пустині,\g3n Соломон відбудував Гезер та нижчий Бет-Хорон,"f?n Фараон, цар єгипетський, напав був і завоював Гезер і спалив його, а ханаанян, що жили в місті, вибив, та й віддав його в віно своїй дочці, Соломоновій жінці.e!n А ось те, що стосується робіт, які наклав цар Соломон, щоб збудувати храм Господній, свій палац, Мілло і мур єрусалимський, Хацар, Мегідо і Гезер.\d3n Хірам же послав був цареві 120 талантів золота.)cMn І каже він: «Що це за міста, що ти дав мені, брате?» І прозвано їх по цей день - земля Кавул.@b{n Вийшов Хірам із Тиру, щоб подивитись на ті міста, що їх дав йому Соломон, та й не подобались вони йому.3aan Хірам, цар тирський, постачав Соломонові кедрове й кипарисове дерево, а й золото, скільки забажає було, - тоді цар Соломон дав Хірамові 20 міст в галилейській країні./`Yn Як же минуло 20 років, в яких Соломон звів обидві будівлі, - храм Господній і царський палац, -z_on І йому відкажуть: За те, до вони покинули Господа, Бога свого, який вивів їх із Єгипетської землі, та що пристали до інших богів і припадали перед ними і служили їм, - за те наслав Господь на них усе це лихо.#^An Храм цей стане руїною. Кожен, хто проходитиме повз нього, здивується і буде посвистувати й питати: За що то Господь заподіяв таке цій землі й цьому храмові?=]un то я викоріню Ізраїля з землі, що дав їм, і оцей храм, що я посвятив імені моєму, відкину від обличчя мого, так що Ізраїль стане приказкою та посміховиськом в усіх народах.V\'n Коли ж ви й ваші діти відвернетесь від мене і не будете пильнувати заповідей та установ, що я виклав був перед вами, а підете та й іншим богам станете служити і перед ними припадати,-[Un то я зміцню твій царський престол над Ізраїлем повіки, як обіцяв батькові твоєму Давидові словами: не переведеться у тебе той, хто сидітиме на престолі Ізраїля.Якже скінчив Соломон будову Господнього храму та царського палацу, і всього, що бажав зробити,bV?nBНа восьмий же день він відпустив народ. Вони хвалили царя й розійшлися по хатах, веселі та раді серцем з-за всього добра, що Господь учинив своєму слузі Давидові й своєму народові Ізраїлеві.gUInAІ справив Соломон того часу свято, і ввесь Ізраїль з ним, - величезний збір, що зійшовся від входу Хамату аж до єгипетського потоку, перед Господом, Богом нашим, 7 день, (а потім ще 7 день - 14 разом).GT n@Того дня цар освятив середню частину двору перед храмом Господнім, бо там приніс він усепалення й офіри та жир мирних жертв, тому що мідяний жертовник, який стояв перед Господом, був надто малий, щоб умістити всепалення, офіри й тук мирних жертв.VS'n?Соломон приніс у мирну жертву Господеві 22 000 волів і 120 000 овець. Так цар і ввесь Ізраїль посвятили храм Господній.}Run>Після цього цар і ввесь Ізраїль принесли жертви перед Господом.Qyn=Нехай наше серце буде суцільно віддане Господеві, Богу нашому, щоб ми ходили в його установах і пильнували його заповіді, як сьогодні.» Pn<щоб усі народи на землі зрозуміли, що тільки Господь - Бог, і ніхто інший._O9n;Нехай ці слова, що я промовив у молитві перед Господом, будуть приявні вдень і вночі перед Господом, Богом нашим, щоб він день-у-день творив правду своєму слузі й своєму народові Ізраїлеві,N#n:Нехай нахилить наші серця до себе, щоб ми ходили його путями та пильнували його заповіді, його установи та його закони, що заповідав батькам нашим.AM}n9Нехай же буде з нами Бог наш, як був і з нашими батьками. Нехай нас не покидає, нехай нас не відштовхує!\L3n8«Благословен Господь, що дав народові своєму Ізраїлю спокій, повнотою так, як обіцяв був. Ні одне слово не зосталось марним з усіх тих прекрасних обітниць, що дав через раба свого Мойсея.K n7і, стоячи, поблагословив голосно всю громаду Ізраїля такими словами: J;n6Як скінчив Соломон усю цю молитву й це благання до Господа, встав з-перед Господнього жертовника, де стояв навколішках з простягнутими до неба руками,'IIn5бо ти їх виділив собі як спадкоємство з-між усіх народів на землі, як об'явив через слугу твого Мойсея, коли виводив, Владико Господи, батьків наших з Єгипту.»H+n4Нехай очі твої будуть відкриті на благання слуги твого і на благання народу твого, Ізраїля, щоб вислуховувати їх завжди, коли взиватимуть до тебе,Gn3бо вони - народ твій і твоя спадщина, що ти вивів з Єгипту, з залізної печі.-FUn2Прости тоді твоєму народові, що согрішив проти тебе, усі його провини проти тебе і нехай змилуються над ними ті, що зайняли їх у полон, і змилосердяться над ними,(EKn1то вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, їхню молитву і їх благання, і вчини їм правду.;Dqn0і коли обернуться до тебе усім своїм серцем й усією душею своєю в ворожій землі, куди їх зайнято в полон, і молитимуться до тебе, звернувшись до землі, що ти дав батькам їхнім, до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував для імени твого, -[C1n/і вони схаменуться в землі, куди їх зайнято в полон, і навернуться і будуть молитись до тебе у землі тих, що їх полонили, і говорити: Ми согрішили, ми вчинили несправедливо, ми робили зле! -tBcn.Коли ж согрішать проти тебе, - нема бо чоловіка, що не грішив би, - і ти, розгнівавшись на них, видаси їх на поталу ворогові і той займе їх у полон та й відведе їх у ворожу землю, чи то далеко чи близько,An-то вислухай з неба його молитву і його благання, і заступися за його правом.W@)n,Коли народ твій вийде на війну проти ворога свого шляхом, яким його пошлеш, і молитиметься Господеві, повернувшись до міста, що ти вибрав, і до храму, який я збудував для імени твого,8?kn+то ти вислухай його з неба, з місця, де перебуваєш, і вчини все, чого чужинець проситиме у тебе, щоб усі народи на землі знали ім'я твоє та мали страх, як твій народ Ізраїль, та щоб зрозуміли, що твоє ім'я покоїться на цім храмі, що я збудував.>n*бо чути буде скрізь про твоє велике ім'я, про твою руку потужну і про твоє простягнуте рам'я, - як він прийде та й стане молитись у цім храмі,8=kn)Навіть як і чужинець, що не з твого народу, Ізраїля, прийде з далекого краю задля імени твого, -<9n(щоб вони боялись тебе по всі дні, покіль житимуть на землі, що ти дав батькам нашим.;;qn'то ти вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, і прости; вчини й відплати кожному за його заслугою, ти, що знаєш його серце, - ти бо єдиний знаєш серце всіх синів людських, -,:Sn&всяку молитву, всяке благання чи то окремої людини, а чи всього народу твого, Ізраїля, коли хтось із них почує біль у серці і простягне руки свої до цього храму, -L9n%Коли настане голод на землі або чума, або посуха, або іржа, або сарана, або черва, коли ворог тіснитиме його у власних воротях у його краї, або буде якась біда чи якась хвороба, -K8n$то ти вислухай з неба і прости гріхи слуг твоїх і народу твого, Ізраїля. Вкажи їм добру путь, щоб нею простували, і пошли дощ на твою землю, що її дав ти твоєму народові у спадщину.B7n#Коли небо буде замкнене і не буде дощу за те, що согрішили проти тебе, і коли будуть молитись на цьому місці і хвалити твоє ім'я і каятись у своїх гріхах, бо ти їх упокорив,O6n"то ти вислухай з неба і прости гріхи твого народу Ізраїля, і приведи їх назад у землю, що ти дав батькам їхнім.55en!Коли твій народ Ізраїль буде розгромлений ворогом за гріхи перед тобою і повернеться до тебе та й стане хвалити ім'я твоє, та молитися й тебе благати в цьому домі,34an то ти вислухай з неба і вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його переступ на його ж голову, а безвинного виправдай, воздавши йому за його правдою.I3 nКоли хтось провиниться перед своїм ближнім, і той візьме на себе клятву, щоб спонукати й другого поклястися і він прийде, щоб поклястися перед твоїм жертовником у цім храмі,(2KnВислухай, благання слуги твого і народу твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости.01[nНехай очі твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке ти сказав: Ім'я моє буде там! - Вислухай молитву, якою слуга твій молитиметься на цьому місці!0nОднак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга твій оце сьогодні тебе молить.l/SnЧи ж Богові бо справді жити на землі? Таже ж небо і небо небес не можуть тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував тобі!X.+nОтже тепер, Боже Ізраїля, нехай справдиться, прошу, твоя обіцянка, що ти дав слузі твоєму Давидові, моєму батькові!-nТепер же, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому словами: Не переведеться у тебе передо мною той, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки сини твої вважатимуть на свої вчинки та ходитимуть передо мною, як ти ходив передо мною.z,onТи додержав слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому і що устами твоїми промовив, - те сьогодні справдив рукою твоєю,J+nі промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, що був би тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милость слугам твоїм, що ходять перед тобою усім серцем.-*UnСтав Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізраїля, зняв руки до неба)nі приладив місце на кивот, в якім є (свідоцтво) союзу Господнього, що він, Господь, уклав з нашими батьками, як вивів їх з Єгипетської землі.»E(nГосподь справдив своє слово що сказав був: я бо вступив на місце Давида, мого батька, і сів на престолі Ізраїля, як сказав Господь, і збудував храм імені Господа, Бога Ізраїля,F'nтільки ж не тобі будувати мені дім, а твоєму синові, що вийде з твого лона, - той збудує храм імені моєму, -I& nта Господь сказав моєму батькові Давидові: Що ти задумав збудувати дім моєму імені, це добра в тебе думка,%7nВже в мого батька Давида було на думці збудувати храм імені Господа, Бога Ізраїля,I$ nЗ того часу, як вивів я народ мій, Ізраїля, з Єгипту, не вибрав я міста ні в одному з колін Ізраїля, щоб мені збудовано дім, де перебувало б моє ім'я, а вибрав Єрусалим, щоб там перебувало моє ім'я, і вибрав Давида, щоб він був над моїм народом Ізраїлем. #nі сказав: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що виконав власною рукою те, що обіцяв був своїми устами моєму батькові Давидові, коли сказав був: H" nІ обернувся цар лицем, і поблагословив усю ізраїльську громаду, під час коли ізраїльська громада стояла,! n Тим я й спорудив тобі дім на мешкання, місце, де ти повіки будеш жити.»2 _n Тоді Соломон промовив: («Господь установив на небі сонце), а сам захотів у мряці пробувати.Pn так що священики через хмару не могли там стояти й служити службу; слава бо Господня сповнила храм Господній.~wn Як же священики вийшли з святині, сповнила хмара храм Господній,2_n В ковчезі не було нічого, крім двох кам'яних таблиць, що там поклав Мойсей на Хориві, коли уклав був Господь союз із синами Ізраїля по виході їх з Єгипетської землі.nА носила були такі довгі, що їх кінці можна було бачити з святині перед всесвятим, але знадвору не було їх видко. Вони там зостаються по цей день.)Mnбо херувими простягали крила над місцем кивота і покривали зверху кивот та його носила.KnСвященики внесли кивот Господнього завіту на його місце, в дебір храму, у всесвяте, під крила херувимів,7nЦар же Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували з ним волів і овець, - стільки, що їм не було ні числа, ні ліку.Mnі понесли кивот Господній і намет зборів з усім святим посудом, що був у наметі. Священики й левіти несли їх.hKnЯк же прибули старші Ізраїля, священики взяли кивот,-UnУсі ізраїльські мужі зібрались до Соломона на свято в місяці Етанім, що був сьомий місяць.Z 1nТоді Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону.a=n3Скоро скінчено всі роботи, що цар Соломон звелів їх зробити для Господнього храму, він вніс святі дари Давида, свого батька: срібло, золото, й посуд, і склав їх у скарбницю Господнього храму.9mn2чаші, ножі, кропильниці, мисочки й кадильниці з чистого золота; завіси до дверних крил внутрішнього дому, тобто до всесвятого, і для дверних крил святого були з золота.>wn1світильники з щирого золота - 5 праворуч і 5 ліворуч перед всесвятим; світичі, квіти й щипці з золота;eEn0Соломон установив увесь посуд, що в храмі Господньому: золотий жертовник, золотий стіл, на якому лежали приявні хліби;"?n/Соломон установив увесь цей посуд. З-за дуже великої кількости ваги міді не зважено.?yn.Цар звелів його вилити в йорданській долині, у формах з глинкуватої землі, між Суккотом та Цартаном.hKn-і кітли, лопатки й кропильниці. Ввесь посуд, що Хірам зробив цареві Соломонові для Господнього храму, був з блискучої міді.9 on,одне море і 12 волів під ним,^ 7n+десять підніжків і 10 умивальниць на підніжках,s an*чотириста гранатових яблук для двох сіток; 2 ряди гранатових яблук для кожної сітки, щоб покрити закруглені капітелі на стовпах;\ 3n)стовпів 2 й 2 круглі капітелі зверху на стовпах, і 2 сітки, які покривали обидва круглі капітелі, Що зверху на стовпах; n(Зробив Хірам також кітли, лопатки й кропильниці. Так скінчив Хірам усю роботу, що виконав у царя Соломона для Господнього храму, а саме: r_n'Він розставив підніжки: 5 по правому боці храму і 5 по лівому боці храму; море ж поставив по правому боці храму, на південний схід. q~~/}|{zyyxvvttLsrqppCnn@mSlkk4jcih.gedJcZb>a`_^]] [[ Y:WWVkUSS]RYQQ&P9ONMLLJIHGF=EhDwCBA??k>3=Ти ж устань, іди додому. Скоро вступить нога твоя у місто, хлопець умре.kQn Хто в Єровоама помре в місті, того жертимуть пси, а хто помре в полі, того клюватимуть птиці небесні, бо так говорить Господь.@{n За те ось пошлю я лиху годину на дім Єровоама і викоріню в Єровоама усіх чоловіків, усіх рабів і вільних в Ізраїлі, і вимету дім Єровоама, як вимітають сміття, геть дочиста.%En а чинив ти гірше, ніж усі, що були перед тобою, бож ти пішов і наробив собі інших богів, виливані подоби, щоб довести мене до гніву, і відкинув мене позад себе.Y-nя вирвав з дому Давида царство, щоб дати його тобі, - ти ж не був таким, як мій слуга Давид, який пильнував заповіді мої і ходив за мною з усього серця, чинивши тільки те, що мені довподоби,q]nІди, скажи Єровоамові: Так каже Господь, Бог Ізраїля: Я підняв тебе з-між народу вгору і зробив князем над моїм народом Ізраїлем;nТож скоро Ахія зачув її ходу у дверях, а вже каже: «Входь, жінко Єровоама! Для чого було тобі перевдягатись? Передано мені жорстоку вість для тебе!nале Господь сказав до Ахії: «Ось іде жінка Єровоама, спитати тебе про свого сина, бо нездужає. Скажи їй те й те. Вона ввійде до тебе перевдягненою.»nТак і зробила жінка Єровоама: зібралась, прийшла в Шіло й увійшла в хату до Ахії. Ахія ж не добачав, бо у нього потемніли очі від старощів,V'nВізьми з собою десять буханців хліба, коржиків і посуд меду та й піди до нього; він тобі скаже, що буде з хлопцем.»S!nі каже Єровоам своїй жінці: «Візьми перевдягнися, щоб тебе не впізнали, що ти жінка Єровоама, та й піди в Шіло. Там є пророк Ахія, який напророкував мені, що буду царем над цим народом.O~ nТого часу занедужав Авія, син Єровоама,&}Gn "Оце ж і звело дім Єровоама до гріха, що призвів його до погибелі й заглади з лиця землі.B|n !Але й після цього не звернув Єровоам із своєї лихої дороги, а настановляв і далі з простих людей Жерцями на висотах. Хто тільки хотів, того призначав він жерцем на узвишшях.{-n бо збудеться напевно слово, що він, на Господнє веління, крикнув проти жертовника в Бетелі та проти всіх капищ, що на узвишшях у містах самарійських.»z-n А поховавши його, сказав він до своїх синів: «Як вмру, то поховайте мене у гробниці, де поховано Божого чоловіка; коло його костей покладіть мої кості, yn Він поклав трупа до своєї гробниці, і плакали по ньому: «Ой братіку мій!»x}n Підняв він трупа Божого чоловіка, поклав на осла та привіз назад. Отак прийшов старий пророк у своє місто, щоб оплакати та поховати його._w9n Поїхав він і знайшов трупа, простягнутого на дорозі; осел же і лев стояли коло нього. Лев не жер трупа і не роздер осла.pv[n І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла!» Ті осідлали.un Почувши про це пророк, що завернув був його з дороги, сказав: «Це Божий чоловік, що спротивився Господньому велінню, тим і видав Господь його левові, що роздер його на смерть, за словом, що Господь сказав йому.»t9n Якже проходили люди мимо, побачили труп, простягнутий на дорозі й лева, що стояв коло трупа. Прийшли вони й розповіли про це в місті, де жив старий пророк.s+n Та як уже їхав, зустрів його в дорозі лев та й вмертвив його. І лежав його труп, простягнутий на дорозі, а осел стояв коло нього, стояв і лев коло трупа.r+n Після того, як той наївся й напився, пророк осідлав йому осла, і він від'їхав.qq]n а повернувся та їв і пив на місці, про яке він сказав тобі, щоб ти не їв і не пив там, - тіло твоє не ввійде до гробу батьків твоїх.»Up%n і закликав він до Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї: «Так говорить Господь: За те, що ти спротивився Господньому велінню і не пильнував заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій,,oSn Та ось коли вони були ще за столом, прийшло слово Господнє до пророка, що завернув його,Vn'n Вернувся той до нього та й їв і пив у нього.#mAn І каже той йому: «Я теж пророк, як і ти, і ангел говорив мені на наказ Господній: Заверни його до себе в хату, щоб він щось із'їв і випив.» Так обманув він його.@l{n бо Господь мені наказав: Не їстимеш ані не питимеш нічого там і не повернешся дорогою, якою прийшов.»Hk n Він же відповідає: «Не можу повернутися з тобою й піти до тебе, не можу нічого ні їсти, ні пити тут з тобою,Xj+n І просить його: «Ходи зо мною та з'їси щось.»i!n та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом. Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.»h3n Він повелів синам: «Сідлайте мені осла.» І як осідлали йому осла, сів він на ньогоhgKn Батько спитав їх: «Яким шляхом пішов він звідси?» Сини вказали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, що був прийшов з Юдеї.Rfn Жив у Бетелі один старий пророк. Сини його прийшли та й оповіли йому все, що зробив Божий чоловік у Бетелі того дня, і слова, що він сказав цареві, вони теж оповіли своєму батькові.en От і пішов він іншою дорогою; не повернувся дорогою, якою прийшов у Бетел.edEn бо так мені заповідано словом Господнім: не їстимеш, мовляв, ані не питимеш нічого і не повернешся тією дорогою, що йшов.»cn Та Божий чоловік сказав цареві: «Хоч би ти давав мені половину твого дому я не піду з тобою; нічого не буду ані їсти, ані пити на цім місці,.bWn І сказав цар до Божого чоловіка: «Ходи зо мною до господи і покріпись, і дам тобі гостинця!»Qan Тоді цар звернувся до Божого чоловіка й сказав: «Ублагай, прошу, обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб моя рука знов повернулась до мене.» Виблагав Божий чоловік обличчя Господнє, і царева рука повернулася знов до нього і стала, як перше.O`n Жертовник же розсівся, і попіл з жертовника розсипався, на знак, який дав Божий чоловік за наказом Господнім.._Wn Як тільки цар Єровоам почув слово Божого чоловіка, що цей крикнув проти жертовника в Бетелі, простяг від жертовника руку й повелів: «Схопіть його!» Але рука, що він простяг проти нього, всохла, і він не міг повернути її назад до себе.u^en Того ж дня дав також знак словами: «Ось знак, що так сказав Господь: цей жертовник розсядеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться.»$]Cn і, на наказ Господній, крикнув проти жертовника: «Жертовнику, жертовнику! Так каже Господь: Ось домові Давида народиться син, на ім'я Йосія; він заріже на тобі жерців узвиш, що кадять на тобі, і палитиме на тобі чоловічі кістки.»h\ Mn Та ось, за словом Господнім, прийшов з Юдеї в Бетел чоловік Божий, саме тоді, як Єровоам стояв коло жертовника, щоб покадити,p[[n !Він вийшов до жертовника, який спорудив у Бетелі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, що його по своїй волі призначив і встановив свято для синів Ізраїля, і вийшов до жертовника, щоб запалити кадило.QZn і встановив свято на п'ятнадцятий день восьмого місяця, яке відповідало святові, що справлялося в Юдеї. Він сам виходив на жертовник, що спорудив у Бетелі, щоб жертвувати бичкам, яких зробив. Настановив також у Бетелі жерців для узвиш, що їх побудував.@Y{n Єровоам спорудив храм на узвишші і настановив священиків з простих людей, що не були з синів Леві,X n Та це довело до гріха; і став народ ходити в Бетел, та до другого у Дан.YW-n І поставив одного в Бетелі, а другого в Дані.Vn І порадившись, цар зробив 2 золоті бички і сказав до народу: «Годі вам ходити в Єрусалим! Ось твій бог, Ізраїлю, що вивів тебе з землі Єгипетської.»gUIn Як цей народ ходитиме в Єрусалим приносити жертви в Господньому храмі, то серце народу повернеться знов до свого пана Ровоама, царя Юди, і вони уб'ють мене й прийдуть знов до Ровоама, царя Юди.»Tn Єровоам думав собі: «Царство може повернутись назад до дому Давида.:Son Єровоам же укріпив Сихем на узгір'ї Ефраїма та й осівся там. Потім вийшов звідти й укріпив Пенуел.Rn Так каже Господь: Не вступайте на війну проти ваших братів, синів Ізраїля. Вертайтеся кожний додому: від мене бо так сталось.» Послухались вони слова Господнього та й повернулися з дороги, за словом Господнім.;Qqn «Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і всьому домові Юди та Веніямина та й решті народу: qP]n Та до Божого чоловіка Семея прийшло таке слово Господнє: KOn Прибув Ровоам в Єрусалим і зібрав увесь дім Юди і все коліно Веніямина, 180000 добірних вояків, щоб воюватися з домом Ізраїля і щоб повернути царство Ровоамові, синові Соломона.fNGn Як же довідались ізраїльтяни, що Єровоам повернувся, послали і покликали його на збори та й зробили його царем над усім Ізраїлем. Ніхто не пристанув до Давидового дому, крім одного коліна Юди.mMUn Так відпав Ізраїль від Давидового дому - аж по цей день.4Lcn Цар Ровоам вислав Адонірама, начальника над поборами, але Ізраїль побив його на смерть камінням. Цар же Ровоам притьмом ускочив у колісницю, щоб утікати в Єрусалим.xKkn Але над синами Ізраїлів, що жили в містах Юди, царював Ровоам.?Jyn Як же побачив Ізраїль, що цар їх не послухав, дав народ цареві таку відповідь: «Що у нас спільного з Давидом? Нема в нас спадщини з сином Єссея! До своїх наметів Ізраїлю! А ти, Давиде, дбай про дім твій!» І розійшовсь Ізраїль по своїх наметах.In І не послухав цар народу, бо так судив Господь, щоб справдилося слово, яке висказав був Господь через Ахію з Шіло Єровоамові, синові Навата.$HCn і відповів до них так, як молоді пораяли: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до нього; батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.»G+n Цар відповів народові жорстоко, він покинув раду старших, що ті йому були дали,mFUn Третього дня Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама, як був повелів цар словами: «Прийдіть на третій день знова до мене.»QEn Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до нього; батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.»-DUn І відповіли йому молоді, що виросли з ним: «Ось як маєш відповісти цьому народові, що сказав до тебе: Батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам його, - ось як маєш їм відповісти: Мій мізинець грубший, ніж крижі мого батька!lCSn Він спитав їх: «Що ви порадите мені відповісти цьому народові, який мені сказав: Полегши ярмо, яке наклав на нас твій батько?»Цар Ровоам порадився з старшими, що були на службі в його батька Соломона, за його життя, і спитав: «Яку відповідь радите мені дати цьому народові?»:?on Він відповів їм: «Ідіть на три дні назад додому, а тоді прийдіть знов до мене.» І народ розійшовся.>%n «Батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши тепер нам тяжку службу твого батька і важке ярмо, що він наклав на нас, і ми будемо служити тобі.»@={n Послали за ним і прикликали його. Прибув Єровоам і вся ізраїльська громада і так сказали до Ровоама: a<=n Скоро почув про це Єровоам, син Навата, - він був іще в Єгипті, куди був утік від царя Соломона, - то повернувсь із Єгипту.'; Kn Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зібрався ввесь Ізраїль, щоб проголосити його царем.i:Mn +І спочив Соломон зо своїми батьками і поховали його в місті Давида, його батька, а замість нього став царем син його Ровоам.o9Yn *А царював Соломон у Єрусалимі над усім Ізраїлем 40 років.=8un )Решту дій Соломона і все, що він чинив, а також його мудрість -записано в літописній книзі Соломона.7{n (Соломон хотів убити Єровоама, але Єровоам зібрався й утік у Єгипет до Шішака, царя єгипетського, і пробував у Єгипті до смерти Соломона.c6An 'Я впокорю тим потомків Давида, хоч і не назавжди.»m5Un &І як будеш слухняним у всьому, що я накажу тобі, і ходитимеш моїми путями та чинитимеш те, що мені довподоби, пильнувавши мої установи та мої заповіді, як чинив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі довговічний дім, як я збудував Давидові, і дам тобі Ізраїля.34an %А тебе я беру, щоб ти царював над усім, чого твоя душа забажає, щоб був царем над усім Ізраїлем.3/n $Синові ж його дам одне коліно, щоб Давид, слуга мій, по всі часи мав світло передо мною в Єрусалимі, в місті, що я вибрав собі, щоб пробувало там моє ім'я.r2_n #З рук його сина візьму я царство і дам його - 10 колін - тобі.81kn "Але не з його рук візьму я царство, лише зоставлю його князем, покіль віку його, заради Давида, слуги мого, якого я вибрав і який пильнував мої заповіді та мої установи.O0n !він бо мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те, що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його батько.`/;n Він матиме одне лише коліно заради слуги мого Давида й заради Єрусалиму, міста, що я вибрав з-поміж усіх колін Ізраїля,.%n і сказав до Єровоама: «Візьми собі десять шматків; так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось я вирву з руки Соломона царство і дам тобі десять колін.-n Вхопив Ахія нового плаща, що мав на собі, роздер його на дванадцять шматків,/n Сталось же того часу, як Єровоам вийшов з Єрусалиму, то зустрів його в дорозі пророк Ахія з Шіло. Був він (Ахія) у новім плащі, і було їх лише двоє у полі.)+Mn Єровоам же був собою чоловік дуже сильний; тож Соломон, бачивши, що юнак упорувався добре з своєю роботою, наставив його наглядачем над усіма таборами Йосифа.T*#n А ось чому він збунтувався проти царя: Соломон будував Мілло, він замурував пролом у місті Давида, батька свого.)yn І Єровоам, син Навата ефраїмія з Цереди, - матір його звалась Церуа, була ж вона вдовиця, - урядовець Соломона, збунтувався проти царя.v(gn Він був противником Ізраїля, покіль було віку Соломонового.'+n Цей зібрав навколо себе людей і став отаманом ватаги, саме тоді, як Давид побив араміїв. Резон завоював Дамаск і осівся там та й царював над Дамаском.l&Sn Бог підняв на Соломона ще й другого противника, Резона, сина Еліяди, що втік був від свого пана Гададезера, царя совського.%%n Фараон же йому: «Чого тобі бракує в мене, що хочеш іти в рідний край?» Та цей відказав: «Але ж ні, таки відпусти мене.» І повернувся Гадад у свій край. Ось те лихо, що зробив Гадад: він ненавидів Ізраїля і був царем в Едомі.'$In Як же почув Гадад у Єгипті, що Давид спочив з своїми батьками та що Йоав, начальник війська, помер, сказав тоді фараонові: «Пусти мене, піду в мій рідний край.»#3n І вродила йому сестра Тахпнеси сина Генувата, якого Тахпнеса виховала в фараоновому палаці, і жив Генуват у фараоновому палаці разом з дітьми фараона.V"'n Гадад здобув велику ласку в фараона, так що той віддав за нього сестру своєї жінки, сестру великої пані Тахпнеси.W!)n Вибрались були вони з Мідіяну й прибули в Царан, а, взявши з собою людей з Парану, прибули у Єгипет до фараона, єгипетського царя. Той дав йому будинок і визначив харчі; дав йому й землі.M n але Гадад з деякими едоміями, що були на службі його батька, втік у Єгипет; а був тоді Гадад ще малим хлопцем.)Mn Йоав з усім Ізраїлем пробув там шість місяців, покіль не винищив усіх чоловіків в Едомі,Ln Коли Давид розбив Едома, Йоав, начальник війська, що був пішов ховати мертвих, вибив усіх чоловіків в Едомі.7n Господь підняв противника на Соломона: Гадада едомія, з царського роду в Едомі.iMn Та й не вирву всього царства: одне коліно дам синові твоєму заради слуги мого Давида та заради Єрусалиму, що я вибрав собі.»6gn Однак, заради батька твого Давида не вчиню я цього за твого життя; я вирву його з рук твого сина.En Тим Господь і сказав Соломонові: «За те, що ти так поводився і не пильнував мого союзу ані моїх установ, як я наказав тобі, то я вирву у тебе царство і віддам його твоєму слузі.4cn й наказав йому те: - не ходити за чужими богами; а що Господь йому наказав, того він не додержав.lSn Розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїля, який був явивсь йому два рази,5en Подібно чинив він для всіх чужоземних жінок, що приносили воскурення й жертви для своїх богів.gIn Ось тоді побудував Соломон на горі, що проти Єрусалиму, капище для Кемоша, гидоти моавитян, і для Молоха, мерзоти аммоніїв.9mn І чинив Соломон зле в очах Господніх, і не був в усьому слухняний Господеві, як його батько Давид.5n От і пішов Соломон за Астартою, богинею сидоніїв, та за Молохом, гидотою аммоніїв. ;n Коли Соломон постарівся, жінки його привабили його серце до чужих богів і його серце не було вже повнотою віддане Господеві, як серце його батька Давида.&Gn і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце.W)n з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: «Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів.» Та Соломон прив'язався до них любов'ю,f In Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужоземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток,zon За одну колісницю з Єгипту плачено 600 срібних шеклів, а за коня - 150. Так через них продавано їх усім царям хеттитським та арамійським.'n Коней виводив Соломон з Єгипту й з Кое. Царські купці брали їх із Кое за плату.w in Цар довів до того, що срібло в Єрусалимі стало таким звичайним, як каміння, а кедрове дерево таке численне, як сикомори, що в Долині. 5n Соломон надбав також собі колісниці та коней; було у нього 1400 колісниць і 12 000 коней. Він розмістив їх по містах для колісниць і біля царя в Єрусалимі.M n Кожен щороку приносив з собою гостинця: срібне начиння й золоте начиння, одіж, зброю, пахощі, коней та мулів.& Gn Ввесь світ жадав бачити Соломона, щоб почути його мудрість, яку Бог йому вклав у серце. n Цар Соломон багатством та мудрістю був найбільшим з усіх царів землі.<sn бо в царя Соломона були таршішські кораблі на морі при Хірамових кораблях, і що 3 роки приходили таршішські кораблі й привозили золото, срібло, слонову кість, малп і пав. 6c}} |H{qzyxPwsvuu8tJsWrqqpxoo7n(m7l/kjjihh}gff+eddb`_i^]\p[ZYXWVUU-TSRRlQ(PaONN LPKgJAIFH/GrFJEDClBB@@B?.>_=^wnУзяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім'я,!nТоді Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований.nМинув і полудень, а вони все ще біснувались, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху.U%nІ кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них дзюрчала.>wnОпівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, - то прокинеться.»|snВзяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім'я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили.%EnТоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім'я вашого бога, але вогню не підкладайте.»uenВи взивайте ім'я вашого бога, а я візву ім'я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом.» Увесь народ відповів: «Добре!»vgnДайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю.4cnТож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала 450 чоловік.= unТоді Ілля приступив до народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал - ходіть за ним.» Не відповів йому народ нічого.  nІ послав Ахав по всього Ізраїля й скликав пророків на Кармель-гору.y mnПошли, отже, і склич до мене всього Ізраїля на Кармель-гору та й 450 пророків Ваала й 400 пророків Ашери, що годуються зо столу Єзавелі.»W )nВін же відказує: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні, і ти ходиш за Ваалами. )nСкоро Ахав уздрів Іллю, то сказав до нього: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» ;nОт і пішов Овдія Ахавові назустріч і розповів йому все; Ахав вийшов назустріч Іллі.?ynІлля ж сказав: «Так певно, як живе Господь сил, в якого я стою на службі: ще сьогодні я покажусь йому.» nІ ти тепер кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! Таж він мене вб'є!»Fn Хіба моєму панові не переказано, що я зробив тоді, коли Єзавель убивала Господніх пророків, як я сховав сто Господніх пророків по півсотні в печері і постачав їм хліба й води.7n Таж як я піду, дух Господній занесе тебе, хто зна куди, і я прийду сповістити Ахавові, і він тебе не знайде, й уб'є мене! Раб же твій змолоду боявся Господа!fGn І тепер ти кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!gIn Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема ні народу, ні царства, куди б не посилав твій пан тебе шукати. Як же йому казали: Його нема тут, - то він брав клятву з царства й народу, що тебе не знайшли.5n Овдія ж каже: «Чим я провинився, що хочеш видати раба твого Ахавові, щоб убив мене?uenТой йому відповідає: «Я! Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!»nТа ось коли Овдія був у дорозі, йде йому назустріч Ілля. Впізнав він його, припав лицем до землі й каже: «Чи справді це ти, мій пане Ілле?»>~wnІ поділили вони собі землю, що мали обійти. Ахав пішов сам в один бік, а Овдія двигнувся сам у другий.U}%nТож сказав Ахав Овдії: «Ходімо лишень по країні та загляньмо до всіх джерел і всіх потоків, чи не знайдемо де трави, щоб рятувати коней і мулів, щоб не довелось нам вирізувати худобу.»|{nі коли Єзавель викорінювала Господніх пророків, то Овдія забрав сто пророків і ховав їх по півсотні в печері і постачав їм хліба й води.{/nАхав покликав Овдію, що був головним над домом, - а був він вельми богобоязливий,z7nІ пішов Ілля, щоб показатись Ахавові. Як же запанувала велика голоднеча в Самарії,Fy nПо довгому часі надійшло до Іллі таке слово Господнє: «Іди, покажись Ахавові, бо я пошлю дощ на землю.»?xynЖінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти - чоловік Божий та що слово Господнє в устах твоїх -правда.»FwnУзяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий.»vnПочув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив.unІ простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!»tnТоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?» s nА він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина.» І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі.r nІ каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина.»Yq-nПісля цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху.EpnПосуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю.onПішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго. nnТак бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.»rm_n Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля..lWn Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з'їмо й помремо.»)kMn Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба.»4jcn Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись.»0i[n «Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти.»Yh-nТоді надійшло до нього таке слово Господнє: zgonТа ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні.#fAnКруки приносили йому хліба й м'яса вранці та хліба й м'яса ввечері, а пив він з потоку.=eunПішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.dnТи питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.»/cYn«Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.Sb!nІ надійшло до нього таке слово Господнє: +a SnІлля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.»`/n"За його часу Хіэл з Бетелу відбудував Єрихон. На Авірамі, своєму первородному, він поклав його підвалину, а на Сегуві, своєму найменшому синові, поставив його ворота, за словом, що Господь сказав був через Ісуса Навина._-n!Зробив Ахав і Ашеру; додав багато й інших учинків, таких, що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним. ^n Він поставив Ваалові жертовник у Вааловому храмі, що збудував у Самарії.I] nНе досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, - ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому.\nАхав, син Омрі, чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним.[ nАхав, син Омрі, став царем над Ізраїлем у тридцять восьмому році Аси, царя юдейського; і царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії 22 роки.8ZknІ спочив Омрі зо своїми батьками, і поховано його в Самарії. Замість нього царював син його Ахав.;YqnРешта дій Омрі, те, що він чинив, і його подвиги записані в літописній книзі царів ізраїльських.X)nі ходив у всьому дорогою Єровоама, сина Навата, і в гріхах, якими той вводив у гріх Ізраїля, що довів до гніву Господа, Бога Ізраїля, своїми бовванами. W nОмрі чинив зло в очах Господніх, був гірший від усіх, що були перед ним,VnЦей купив у Шемера за 2 таланти срібла гору Самарію, забудував гору і назвав місто, що збудував, за іменем Шемера, власника гори, - Самарія.}UunНа тридцять першому році царювання Аси, царя юдейського, став Омрі царем над Ізраїлем і царював 12 років. У Тірці він царював 6 років.KTnТа люди, що були за Омрі, взяли гору над людьми, що були за Тівні, сина Гіната. Тівні помер, і царем став Омрі.SnТоді народ ізраїльський розділився надвоє: одна половина народу стояла за Тівні, сина Гіната, щоб поставити його царем, друга половина - за Омрі.,RSnРешта дій Зімрі та зрада, що її вчинив, записані в літописній книзі царів ізраїльських.Qnза гріхи, що їх накоїв, чинивши те, що Господеві не довподоби, ходивши дорогою Єровоама і в його гріхах, якими той грішив, і вводив Ізраїля в гріх.]P5nПобачивши Зімрі, що місто взято, ввійшов у башту царського палацу, запалив за собою царський палац і в вогні загинув,OnТоді Омрі з усім Ізраїлем відступив від Гіббетону й обложив Тірцу."N?nЯк довідався народ у таборі, що Зімрі вчинив змову й убив царя, того ж таки дня в таборі ввесь Ізраїль зробив царем Омрі, отамана над ізраїльським військомMnНа двадцять сьомому році Аси, царя юдейського, став Зімрі царем на 7 днів у Тірці, тим часом як народ облягав Гіббетон, що належав філістимлянам."L?nРешта дій Ели і все, що він чинив, записане в літописній книзі царів ізраїльських.$KCn за всі гріхи Вааси й за гріхи сина його Ели, які вони самі чинили й якими вводили в гріх Ізраїля, що доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, своїми бовванами.9Jmn Так винищив Зімрі ввесь дім Вааси за словом, що Господь сказав був проти Вааси через пророка Єгу,I!n Як тільки став царем і сів на його престолі, вигубив він увесь дім Вааси, не зоставив нікого з чоловічої статі, ні одного родича-месника, ані друга.wHin вломився туди Зімрі, напав на нього та й убив його, на двадцять сьомому році Аси, царя юдейського, та й сам став царем замість нього."G?n Підданий його Зімрі, начальник над половиною колісниць, учинив змову проти нього. Саме як він упився у Тірці в господі Арци, головного над палацом у Тірці,eFEnНа двадцять шостому році (царювання) Аси, царя юдейського, став Ела, син Вааси, царем над Ізраїлем і царював у Тірці 2 роки.LEnБуло також через пророка Єгу, сина Ханані, слово Господнє до Вааси і до його дому, не лише за все те зло, що він учинив перед очима Господа, прогнівивши його ділами рук своїх, - за що судилось йому те, що домові Єровоама, - але й за те, що винищив цей дім.4DcnІ спочив Вааса зо своїми батьками, й поховано його в Тірці. Замість нього царював син його Ела.@C{nРешта дій Вааси, і те, що він чинив, і його подвиги записані у літописній книзі царів ізраїльських.AB}nХто в домі Вааси помре в місті, того жертимуть пси, а хто помре в полі, того клюватимуть птиці небесні.CAnось за це я змету геть Ваасу і його дім; я зроблю з твоїм домом те саме, що з домом Єровоама, сина Навата.@@{n«Я підняв тебе з пороху та зробив тебе князем над моїм народом; ти ж ходив дорогою Єровоама і ввів у гріх народ мій, Ізраїля, щоб вони доводили мене до гніву своїми гріхами;? nТоді надійшло таке слово Господнє до Єгу, сина Ханані, проти Вааси: W>)n"Він чинив таке, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою Єровоама і в його гріхах, якими той ввів у гріх Ізраїля.O=n!На третьому році Аси, царя юдейського, став Вааса, син Ахії, царем над усім Ізраїлем, у Тірці, і царював 24 роки. < n Була ж війна між Асою та Ваасою, царем ізраїльським, поки віку їхнього.!;=nРешта дій Надава і все, що чинив, записане у літописній книзі царів ізраїльських.Y:-nза гріхи, яких Єровоам допустився й якими ввів у гріх Ізраїля, та за обурення, до якого довів Господа, Бога Ізраїля.89knЯк тільки ж став царем, вибив увесь дім Єровоама, не зоставив ні душі з роду Єровоама, до цілковитої заглади, за словом, що Господь сказав через слугу свого Ахію з Шіло,)8MnВааса вбив його на третій рік царювання Аси, царя юдейського, і став царем на його місці.(7KnТа Вааса, син Ахії, з дому Іссахара, вчинив проти нього змову і вбив його у Гіббетоні, філістимлянському місті, коли Надав і весь Ізраїль облягали Гіббетон.^67nВін чинив таке, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого і в його гріхах, якими той увів у гріх Ізраїля.f5GnНадав, син Єровоама, став царем над Ізраїлем на другому році царювання Аси, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.\43nІ спочив Аса зо своїми батьками, і поховали його в місті Давида, його предка. Замість нього царював його син Йосафат.*3OnВся решта дій Аси, всі його подвиги та все, що він вчинив, і міста, що збудував, записані в літописній книзі царів юдейських. На старість він хворував на ноги.;2qnТоді цар Аса скликав усіх юдеїв, не виключаючи нікого, і ті забрали з Рами каміння й дерево, що Вааса вживав для будови. Ними цар Аса укріпив Геву, що у Веніямині, й Міцпу.1 nЯкже почув про це Вааса, перестав укріпляти Раму й повернувся у Тірцу.-0UnПослухався Бен-Гадад царя Аси і послав своїх військових отаманів проти ізраїльських міст, і завоював Ійон, Дан, Авел-Бет-Мааху, увесь Кінерот, усю Нафталі-землю.q/]n«Нехай буде союз між мною і тобою, як між моїм батьком та твоїм батьком! Ось я посилаю тобі гостинця сріблом і золотом. Зламай союз, що у тебе з Ваасою, царем ізраїльським, щоб він відступив від мене.»}.unВзяв Аса все срібло й золото, що ще було зосталось у скарбниці Господнього храму та й скарбниці царського палацу, та й віддав його в руки своїм слугам, і послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавріммона, сина Хезіона, царя арамійського, що жив у Дамаску, і повелів йому сказати: _-9nВааса, цар ізраїльський, двигнувся проти Юдеї й укріпив Раму, щоб ніхто не виходив і не входив до Аси, царя юдейського. ,nБула ж війна між Асою і Ваасою, царем ізраїльським, поки віку їхнього.$+CnВін вніс у Господній храм присвяти свого батька і свої власні: срібло, золото й посуд. *;nАле узвишшя не було знесено, хоч серце Аси й було віддане Господеві, поки віку його. )n Навіть бабуню свою Мааху позбавив достоїнства Великої Пані за те, що вона зробила подобу Ашери. Аса порубав її подобу і спалив у Кедрон-долині.(-n Він вигнав розпусників з краю і викинув усіх бовванів, що поробили його предки.|'sn Аса чинив те, що Господеві було довподоби, як предок його Давид.&n Він царював 41 рік у Єрусалимі. Бабуня його звалась Мааха, дочка Авесалома. %n На двадцятім році царювання Єровоама почав царювати Аса, цар юдейський.=$unІ спочив Авія зо своїми батьками й поховано його у Давидгороді. Замість нього царював син його Аса.`#;nРешта ж дій Авії та все, що він чинив, записано у літописній книзі царів юдейських. Була ж війна між Авією та Єровоамом.h"Kn(Поки віку його була війна між Ровоамом і Єровоамом).!nДавид бо чинив правду в очах Господніх і, поки віку його, не відступав ні від чого, що велів йому Господь, (окрім поступку з хеттитом Урією).m UnТа тільки заради Давида, Господь, Бог його, дав йому світич в Єрусалимі, зберігши його синів після нього й пощадивши Єрусалим; nВін ходив у всіх гріхах батька свого, які той чинив перед ним, і серце його не було віддане Господеві, Богові його, як серце предка його Давида.nВін царював 3 роки в Єрусалимі. Матір його звалась Мааха, дочка Авесалома.+ SnНа вісімнадцятім році царювання Єровоама, сина Навата, почав царювати над юдеями Авія. nІ спочив Ровоам зо своїми батьками, й поховано його в Давидгороді. Матір його звалась Наама, аммонійка. Замісто нього царював син його Авія.]5nУвесь час була війна між Ровоамом і Єровоамом.$CnРешта дій Ровоама і все, що він чинив, записано в літописній книзі царів юдейських.H nКожний раз, як цар входив до Господнього храму, сторожа брала їх, а потім приносила назад у покої сторожі.oYnЗамість них цар Ровоам зробив мідні щити і передав їх під догляд начальникам сторожі, що вартувала при вході в царський палац.jOnі забрав скарби з храму Господнього і скарби з царського палацу. Забрав усе, забрав і всі золоті щити, що зробив був Соломон.9nНа п'ятому році царювання Ровоама двигнувся на Єрусалим Шішак, цар єгипетський,BnБули і гієродулки у краю. Вони чинили всі гидоти тих народів, що Господь прогнав перед синами Ізраїля.Nnбо й вони зводили собі узвишшя, кам'яні стовпи й ашери скрізь по високих горбах і під усяким зеленим деревом.Y-nЮдеї чинили зло в очах Господніх своїми гріхами, яких допустились, довели його до гніву більше, ніж батьки їхні,-nРовоам, син Соломона, царював в Юдеї. 41 рік було Ровоамові, як став царем, і 17 років царював він у Єрусалимі, в місті, що Господь вибрав з усіх колін Ізраїля, щоб там перебувало його ім'я. Матір його звалась Наама, аммонійка.>wnА царював Єровоам 22 роки. І спочив він зо своїми батьками, а замість нього став царем син його Надав.>wnЩодо решти дій Єровоама, як він воював і царював, то вони записані в літописній книзі царів Ізраїля.S!nПоховали його, і ввесь Ізраїль оплакував його, за словом, що Господь сказав був через слугу свого, пророка Ахію.T#nІ пустилась жінка Єровоама в дорогу й прибула в Тірцу; та саме тоді, як переступила поріг дому, хлопець помер.D nВін видасть Ізраїля на поталу за гріхи Єровоама, які цей сам чинив і якими призводив до гріха Ізраїля.»w inГосподь захитає Ізраїля, немов тростину, що хитається в воді; він вирве Ізраїля з цієї гарної землі, що дав батькам їхнім і розвіє їх поза Ріку, за те, що наробили собі ашерів, приводили Господа до гніву. -nГосподь поставить собі над Ізраїлем такого царя, який викорінить дім Єровоама. ~;~~|{zz+yxwvutt5sr2qDooNn|mlljhhgedccbHa_^r]k\[[ZZ4Y WVUT;SYRjQONMLKKBJ;IHMG(FEDWC A@?><;2987f65432R1%0/.0-}++;)(''0&%$##"! _`^Pois_  p  * @kB+&;gInГосподь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув? Той з них говорив так, а той інакше.}nІ каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.MnЦар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе?»BnТоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає. Господь сказав: Нема в них пана! Хай кожний в мирі повертається додому!»MnЦар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду?»T#nЯк же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею! Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»/YnМіхей же відповів: «Так певно, як живе Господь! Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»7n Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.»fGn І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський! Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»p[n Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного!»N n Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними. ;n Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли.» /nЦар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе. Це - Міхей, син Їмли.» Йосафат же каже: «Не говори так, царю!») MnТа Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати?»W )nЗібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки.»5enОднак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа.»KnПотім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадського?» Йосафат відповів цареві ізраїльському: «Я - як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні.»!nЦар ізраїльський сказав до своїх слуг: «Чи ви знаєте, що Рамот гілеадський нам належить? Ми ж мовчимо, не відбираємо його з рук царя арамійського.» nНа третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.| unМинуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем."?n«Чи ти бачив, як Ахав упокоривсь передо мною? За те, що він упокоривсь передо мною, не наведу лиха за його життя; за життя його сина наведу лихо на його дім.»^7nІ надійшло до Іллі тішбія таке слово Господнє: ]5nПочувши ті слова, Ахав роздер на собі одежу, надягнув на тіло вереття, постив, спав у веретті і ходив пригноблений. nВін виробляв гидоти над усяку міру, ходивши слідом за бовванами, зовсім так, як чинили аморії, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля.~wnІ справді не було нікого такого, як Ахав, що (так) запродався б чинити зло в очах Господніх, а до того підводила його Єзавель, жінка його./~YnХто в Ахава помре в місті, того пожеруть пси, а хто помре у полі, клюватимуть птиці небесні.»}'nТа й проти Єзавелі вирік Господь: «Пси пожеруть Єзавель на єзреельськім полі. |nЯ зроблю з твоїм домом так, як зробив з домом Єровоама, сина Навата, і з домом Вааси, сина Ахії, бо ти мене довів до гніву і ввів у гріх Ізраїля.»T{#nЯ наведу на тебе лихо; я вимету тебе геть, я викоріню в Ахава все чоловічої статі, усіх рабів і вільних в Ізраїлі.xzknАхав сказав до Іллі: «Таки знайшов єси мене, вороже?» Той відповів: «Знайшов, бо ти запродав себе, щоб робити зло в очах Господніх.MynСкажи йому: Так говорить Господь: То ти убив та ще береш у посідання? - Далі скажи: Так говорить Господь: На тому самому місці, де пси лизали кров Навота, лизатимуть вони твою кров.»xn«Встань, іди назустріч Ахавові, цареві ізраїльському, що в Самарії. Він саме тепер у винограднику Навота, він зійшов туди, щоб його собі забрати.iwMnТоді до Іллі тішбія надійшло таке слово Господнє: :vonКоли Ахав почув, що Навот умер, устав він і пішов у виноградник Навота, єзреелія, щоб його посісти.uuenЯк тільки почула Єзавель, що Навота побито камінням і що він умер, сказала Ахавові: «Вставай, забирай виноградник Навота езреелія, що не хотів тобі його дати за гроші, бо Навот уже не живе, він умер.» t nА тоді послали сповістити Єзавель: «Навота побито камінням, він умер.»xskn Прийшло й двоє нікчем і посідали навпроти нього, і стали ті недобрі люди перед народом свідчити проти Навота й казати: Навот, мовляв, хулив Бога й царя. І вивели його за місто й побили камінням на смерть.ar=n Оголосили піст і посадили Навота на чолі народу.qn Мужі його (Навота) міста, старші й значні, що жили з ним у місті, зробили так, як наказала їм Єзавель, як стояло написано в листах, що їм послала.p'n Навпроти нього посадіть двох нікчем, які свідчили б проти нього й казали: Ти хулив Бога й царя! Потім виведіть його та й побийте камінням на смерть.»on У листах же писала таке: «Оголосіть піст і посадіть Навота на чолі народу.unenІ написала вона ім'ям Ахава листи, запечатала їх його печаттю та й послала до старших та значних, що жили з Навотом у його місті.m nТут Єзавель, його жінка, йому й мовить: «Добрий мені з тебе цар над Ізраїлем! Устань, їж і не журися; я дам тобі виноградник Навота, езреелія.»pl[nВін відповів їй: «Я розмовляв з Навотом езреелієм і кажу йому: відпусти мені свій виноградник за гроші, або, як хочеш, дам тобі за нього другий, а він мені: Не можу відступити тобі мого виноградника.»+kQnВвійшла до нього його жінка Єзавель і каже йому: «Чого ти такий сумний, що й хліба не їси?»jnПовернувсь Ахав у свою палату, сумний та сердитий із-за відповіді, що йому дав Навот єзреелій, коли сказав: Не можу відпустити тобі спадщину моїх батьків. Кинувся на ліжко, одвернув обличчя й не хотів нічого їсти./iYnНавот відповів Ахавові: «Борони мене, Господи, щоб я відступив тобі спадщину моїх батьків!»h nРаз якось каже Ахав Навотові: «Відступи мені свій виноградник, я зроблю собі з нього город, бо він так близько до моєї палати. Я тобі дам за нього ліпший виноградник, або, як хочеш, заплачу тобі за нього грошима.»Zg 1nПісля цих подій сталось таке: у Навота езреелія був виноградник у Єзреелі коло палати Ахава, царя самарійського.f n+І пішов цар ізраїльський додому сумний й сердитий, і прибув у Самарію.)eMn*Той же сказав йому: «Так говорить Господь: Тому, що ти випустив з рук чоловіка, якого я обрік на проклін, твоя душа буде за його душу й твій народ за його народ.»,dSn)Той зняв притьмом з очей пов'язь, і цар ізраїльський упізнав, що він був одним із пророків.cn(Тим часом же як твій слуга робив то те, то се, той якось зник.» Цар ізраїльський йому каже: «Нехай буде за твоїм вироком. Ти сам присудив його собі.»^b7n'Коли ж цар проходив проз, він кликнув до царя й сказав: «Слуга твій кинувся у вир битви, аж ось хтось приступив до мене й привів до мене чоловіка й каже: Постережи цього чоловіка! Як же він утече, то віддаси за нього свою душу, або мусиш відважити талант срібла.Lan&Тоді пророк пішов і став чекати царя на дорозі, -а зробив він себе незнаним, зав'язавши перев'язкою собі очі.`+n%Зустрів пророк другого чоловіка й каже: «Вдар мене!» Той вдарив його і поранив.W_)n$Перший сказав до нього: «Що ти не послухав слова Господнього, то як тільки вийдеш від мене, вмертвить тебе лев.» Не встиг той відійти від нього, як наскочив на нього лев і вмертвив його.O^n#Один з пророчих учнів, за наказом Господнім, сказав своєму товаришеві: «Вдар мене!» Той же не хотів його бити.]/n"Бен-Гадад сказав йому: «Я поверну тобі міста, що батько мій забрав у твого батька, і ти поставиш собі в Дамаску базари, як мій батько мав в Самарії. Відпусти ж мене при цій умові!» І зробивши з ним умову, Ахав відпустив його.i\Mn!Люди ці взяли те за добрий знак і чимдуж ухопили його за слово й сказали: «Бен-Гадад - твій брат?» Ахав же каже: «Ідіте й приведіте його.» Вийшов до нього Бен-Гадад, і він посадив його на колісницю.p[[n Підперезались вони вереттям і з мотузками на головах пішли до царя ізраїльського та й сказали: «Слуга твій Бен-Гадад звелів сказати: зостав мене живим!» Той же спитав: «То він ще жив? Він - брат мій!»yZmnКажуть йому його слуги: «Чули ми, що царі ізраїльські милосердні: дозволь, отже, нам одягти наші крижі у вереття, а на голови взяти мотузки, та й піти до царя ізраїльського. Може він зоставить тебе живим.»}YunРешта ж утекла в Афек, у місто, але там обваливсь мур на 27 000 тих, що зостались. Утік і Бен-Гадад у місто й переховувався з покою до покою.X%nСім день стояли вони табором одні проти одних, а сьомого дня відбувся бій, і сини Ізраїля в один день поклали трупом 100 000 арамійських піхотинців.rW_nПрийшов Божий чоловік до царя ізраїльського й сказав: «Так говорить Господь: За те, що арамії кажуть: Господь є Бог гір, не Бог долини, я дам тобі у руки цей великий натовп, і ви взнаєте, що я - Господь.»3VanЗібрались і сини Ізраїля й, набравши живности, вирушили їм назустріч. Отаборилися сини Ізраїля навпроти них, неначе двоє стад кіз, тим часом як арамії вкрили землю.%UEnНа другий рік зібрав Бен-Гадад араміїв і двигнувся під Афек на війну проти Ізраїля.T nНавербуй собі стільки війська, скільки загинуло в тебе, і коней, скільки було, й колісниць, скільки було, та й битимемося з ними на рівнині. Тоді ми напевне візьмемо гору над ними.» Послухав він ради і зробив так.S-nТож зроби от що: відішли усіх царів з їхніх місць і замість них постав отаманів.!R=nСлуги царя арамійського сказали йому: «Бог їхній - це Бог гір, тим і взяли вони над нами гору. Якщо ж будемо битися з ними на рівнині, напевне їх переможемо.9QmnПриступив пророк до ізраїльського царя та й сказав йому: «Вважай, тримайся мужньо й міркуй добре, що тобі робити, бо на той рік наступить знов на тебе цар арамійський.»-PUnРушив тоді цар ізраїльський, забрав коні й колісниці й завдав араміям величезної поразки.Onі кожен ударив на свого противника. Арамії утекли, Ізраїль же погнавсь за ними. Бен-Гадад, цар арамійський, втік на коні зо своєю кіннотою.(NKnВирушили, отже, з міста: молоді хлопці, що під окружними начальниками, а за ними військо,lMSnІ повелів він: «Як вони вийшли з мирними намірами, схопіть їх живцем; та як вони вийшли для битви, все одно схопіть їх живцем!»uLenПершими двигнулися молоді хлопці, що під окружними начальниками. Послали й звістили про це Бен-Гадада: «Вирушили мужі з Самарії.»`K;nВирушили вони опівдні, тим часом як Бен-Гадад напивсь під шатрами до п'яна, сам він і 32 царі, що прийшли йому на підмогу.JnАхав зробив перегляд вояків, що під окружними начальниками; було їх 232. По тому ж зробив перегляд усього народу, усіх синів Ізраїля; 7 000 було їх.GI nАхав спитав: «Через кого?» А пророк відповів: «Так говорить Господь: Через вояків, що під окружними начальниками.» Той спитав далі: «Хто розпочне битву?» Пророк відповів: «Ти!»KHn Та ось один пророк приступив до Ахава, царя ізраїльського, і каже: «Так говорить Господь: Чи бачиш цей великий натовп? Сьогодні видам тобі його в руки, щоб ти знав, що я - Господь.»kGQn Як тільки Бен-Гадад почув це, а він саме випивав з царями під шатрами, то повелів своїм слугам: «На місця!» І ті облягли місто.^F7n А цар ізраїльський відповів: «Скажіть йому: Хто підперізується зброєю, нехай не чваниться так, як той, хто її скидає.»SE!n Тоді Бен-Гадад прислав йому сказати: «Нехай боги сяке й таке мені заподіють та ще й причинять, коли самарійського пороху стане на те, щоб узяти по жмені всім людям, що ось зо мною.»gDIn Тоді він відповів так послам Бен-Гадада: «Скажіте моєму панові цареві: Усе, що ти жадав від твого слуги за першим разом, зроблю; цього ж не можу зробити.» І пішли посли і віднесли йому відповідь.CnСтарші всі й увесь народ йому відказали: «Не слухай, не згоджуйся!»BnТоді цар ізраїльський скликав усіх старших краю і сказав: «Бачите ясно, що він задумав зло на мене; він присилає до мене й вимагає моїх жінок і моїх дітей, тоді як я не відмовив йому мого срібла й мого золота.»'AInТож знай, що взавтра о цій добі пришлю до тебе моїх слуг; вони обшукають твій дім і доми твоїх слуг, заберуть із собою все, що їм довподоби, та й винесуть геть.»"@?nПосли, однак же прийшли знову й сказали: «Так каже Бен-Гадад: Я посилаю тобі сказати, щоб ти дав мені срібло твоє і золото твоє, жінок твоїх і дітей твоїх.?9nЦар ізраїльський відповів йому так: «Як кажеш, пане мій царю, я твій з усім, що маю.»z>onі повелів йому сказати: «Так говорить Бен-Гадад: Срібло твоє й золото твоє - воно моє, жінки ж твої й діти твої - зостануться для тебе.»m=UnВін послав послів у місто до Ахава, царя ізраїльського,< nБен-Гадад, цар арамійський, зібрав усе своє військо - було з ним 32 царі з кіньми й колісницями - і вирушив, обложив Самарію й воював з нею.;)nЄлисей лишив його, взяв пару волів і зарізав їх, а спаливши плуг, зварив воловину та й роздав людям, щоб їли. Тоді встав і пішов за Іллею й служив йому.}:unЄлисей же, покинувши волів, побіг слідом за Іллею й сказав: «Дозволь мені поцілувати батька й матір, тоді піду за тобою.» Той відповів йому: «Іди і повертайся назад, бо що належало до мене, те я зробив тобі.»69gnПішов він звідти й знайшов Єлисея, сина Сафата, що орав дванадцятьма парами волів; сам він був при дванадцятій. Ілля пройшов попри нього й кинув на нього свій плащ.C8nЯ зоставлю собі в Ізраїлі сім тисяч, коліна яких не гнулись перед Ваалом і уста яких його не цілували.»79nХто втече від меча Хазаела, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.^67nПотім помажеш Єгу, сина Німші, царем над Ізраїлем, і Єлисея, сина Сафата, з Авел-Мехоли, помажещ пророком замість себе.m5UnГосподь же йому сказав: «Іди, вернися твоєю дорогою до Дамаської пустині, а як прийдеш туди, помажеш Хазаела царем над Арамом.4nВін відрік: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували і пророків твоїх лезами повбивали. Зоставсь я один, та вони намагаються й мене звести зо світу.»x3kn Скоро Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем, вийшов і став при вході в печеру. Тоді заговорив до нього голос: «Чого ти тут, Ілле?»-2Un По землетрусі - вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню- тихесенький, лагідний вітрець.C1n Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом.» І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь!0n Відповів: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували й пророків твоїх вістрями повбивали. Зоставсь я один та вони намагаються й мене звести зо світу.»T/#n Там він увійшов у печеру й переночував у ній. Аж ось прийшло до нього таке слово Господнє: «Чого ти тут, Ілле?»E.nВстав він, з'їв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок день і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори.8-knТа ангел Господній прийшов удруге, торкнув його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога.»N,nДивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З'їв він, напився та й ліг знов спати.%+EnЛіг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнув його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!»I* nсам же пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерти, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків.»j)OnЗлякавсь Ілля, встав та й пішов звідти, щоб рятувати своє життя. Прийшов він у Версавію, що в Юдеї, і лишив там свого слугу;_(9nТоді послала Єзавель до Іллі посланця сказати; «Нехай же й мені те боги заподіють та ще причинять, коли я завтра о цій добі не зроблю з твоїм життям те, що ти зробив із життям кожного з них.»' 5nАхав оповів Єзавелі все, що зробив Ілля та як він повбивав мечем усіх пророків.0&[n.На Іллю ж зійшла рука Господня і він, підперезавши боки, мчав перед Ахавом до входу в Єзреел.J%n-І вмить потемніло небо від хмари та від тучі, і линув потужний дощ. Сів Ахав на колісницю й поїхав у Єзреел.$$Cn,За сьомим разом слуга каже: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря.» І сказав Ілля: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ.»m#Un+сказав своєму слузі: «Йди, подивись у бік моря.» Пішов той, подививсь і каже: «Нема нічого!» Ілля сказав знову: «Іди сім разів.»@"{n*Пішов Ахав їсти й пити, а Ілля вийшов на верх Кармелю, припав до землі й, нахиливши лице аж між коліна,!yn)Ілля сказав Ахавові: «Йди, їж і пий, бо чути шум великого дощу.» n(Ілля ж повелів їм: «Хапайте Ваалових пророків! Не дайте ні одному з них утекти!» І похапали їх, і Ілля стягнув їх до Кішон-потоку й там повбивав їх.6gn'І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!»Kn&І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові.I n%Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, - Бог, і що ти навертаєш їхні серця.»  n$А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти - Бог в Ізраїлі, що я - твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням.}un#так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води.nWn"і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге.» І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє.» І зроблено втретє, O~F}v||{{z"ytxwvuusrrqpomnn6m`llkjjAihh gf"edcbI``?_]]\ZYXW[UTTRQbPPNMtL!JIHGFEDCCA@?==,Осідлавши ослицю, сказала слузі: “Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.”\3xВін же каже: “Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?” Та вона відповіла: “Бувай мені здоров!”ymxпокликала свого чоловіка та й каже: “Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.”*OxТоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;,SxВзяв він хлоп'я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.9mxі кволиться батькові: “Ой голова моя, голова моя!” Той же сказав слузі: “Одведи його до матері.”saxЯк же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,"?xАле зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.uexІ сказав Єлисей: “Через рік о цій порі пригортатимеш сина.” Вона ж каже: “Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!”yxЄлисей сказав: “Поклич її.” Той покликав, і стала вона на дверях.C xСпитав він: “Що ж би таке їй зробити?” Гехазі відповів: “Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.” x Єлисей мовив до нього: “Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?” Та вона відповіла: “Я живу собі серед мого народу!”= ux І сказав своєму слузі Гехазі: “Поклич но сюди тую шунамійку.” Той покликав, і вона стала перед ним. x Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там. x Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.”Qx І каже вона раз своєму чоловікові: “Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина..WxОдного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з'їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись. xПішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: “Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.”eExА як посуди були повні, каже своєму синові: “Подай мені ще посуд.” Той їй: “Нема вже більш посуду.” І не текло більш олії.CxПішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.iMxТоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.”5exА він їй: “Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!yxЄлисей сказав їй: “Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?” Вона ж на те: “Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.” xОдна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: “Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.”tcxТоді він узяв свого первородного сина, що мав царювати після нього, і приніс його у всепалення на мурі. Це призвело до великого гніву на ізраїльтян, що відійшли від нього й повернулись у свою землю.~)xПобачив моавський цар, що не може далі воювати, тож узяв з собою 700 чоловік, озброєних мечами, щоб пробитись до едомського царя; та не пощастило їм це.G} xМіста поруйнували, кидали кожний по каменеві на всяке добре поле, аж поки його не позакидали, позабивали всі джерела, повирубували плодючі дерева. Зостались тільки камінні мури з Кір-Харесету, та й ті пращовики обступили й заходилися розбивати.<|sxТа як вони наблизились до ізраїльського табору, ізраїльтяни встали й вдарили на моавитян так, що ті кинулися врозтіч від них. Вони ж уганяли за моавитянами й громили їх.e{Exот і кажуть: “Це кров! Певно царі вдарили один на одного й вчинили різанину між собою. Нуте ж тепер на здобич, моавитяни!”DzxВставши вранці, як зійшло сонце над водою, дивляться моавитяни - аж перед ними вода червона, немов кров,|ysxЯк же довідалися моавитяни, що царі наступають їх воювати, скликали всіх, що надавались до зброї, та й інших, і отаборились на границі.Tx#xІ справді, другого дня вранці, коли ото приносять офіру, прийшла вода зо сторони Едому і земля сповнилась водою.wxВи зруйнуєте міста-твердині, всі кращі міста, позрубуєте плодючі дерева, позабиваєте джерела і всяке добре поле занапастите камінням.”ovYxТа це ще мала річ у Господа: він видасть Моава вам у руки.wuixТак бо говорить Господь: Ви не побачите ні вітру, ні дощу, а долина ця наповниться водою, так що питимете ви, ваше військо й ваш скот. txі він мовив: “Так говорить Господь: Копайте в цій долині рови за ровами!7sixПокличте лишень мені грача на гуслах.” І як вдарив той у струни, зійшла рука Господня на Єлисея,r'xЄлисей каже: “Так певно, як живе Господь сил, що йому служу, якби я не важив на Йосафата, юдейського царя, то я б на тебе й не споглянув і не подивився.q/x Єлисей і каже ізраїльському цареві: “Що мені з тобою діяти? Іди до пророків батька твого та до пророків матері твоєї.” Цар же ізраїльський йому на те: “Та ні бо! Господь скликав трьох царів, щоб видати їх Моавові в руки!”Npx Каже Йосафат: “У цього є слово Господнє.” От і пішли до нього ізраїльський цар і Йосафат, і едомський цар.zoox Йосафат же каже: “Чи нема тут якогонебудь Господнього пророка, щоб нам спитати Господа через нього?” І відповів один із слуг ізраїльського царя: “Є тут Єлисей, син Сафата, що подавав Іллі воду на руки.”Та все ж держався він цупко гріхів, в які Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля, і не відступив від них.lfSxВін чинив зло в очах Господніх, однак же не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпа Ваала, що був поставив його батько._e ;xЙорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятому році Йосафата, царя юдейського, і царював 12 років.dxЗвідти пішов він на Кармель-гору, а звідси повернувсь у Самарію.jcOxОбернувсь він, поглянув на них та й прокляв їх ім'ям Господнім. Тоді дві ведмедиці вийшли з лісу й роздерли сорок двоє дітей.b-xЗвідти пішов він у Бетел. Як же йшов він дорогою, повибігали малі хлопчики з міста і стали сміятись із нього, приговорюючи: “Ходи, лисий, ходи, лисий!”axІ вода стала здоровою - аж по цей день, за словом, що сказав Єлисей. `;xТоді він пішов до джерела води, вкинув туди соли та й сказав: “Так говорить Господь: Я зробив цю воду здоровою: не буде більш від неї смерти, ні неврожаю.”_7xВін каже: “Принесіть мені нову посудину й вкиньте туди соли.” Принесли вони йому.e^ExМешканці міста сказали Єлисеєві: “Положення цього міста гарне, як сам, пане, бачиш, та вода нездорова й земля не родить.”?]yxПовернулись вони до нього, як він сидів у Єрихоні. Він їм і каже: “Чи ж я вам не казав, щоб не ходили?”$\CxЯк же вони дуже наполягали на нього, аж соромно йому стало, сказав він: “То посилайте.” От і послали п'ятдесят чоловік, що шукали його три дні, та не знайшли.[-xі кажуть йому: “Ось є тут із твоїми слугами п'ятдесят міцних мужів, нехай ідуть та шукають твого пана; може Господній дух підняв його та й кинув на якійнебудь горі або в якійнебудь долині.” Він же сказав: “Не посилайте.”Z/xПророчі ж учні, що були в Єрихоні навпроти, побачили його і кажуть: “Дух Іллі почив на Єлисеї.” І пішли йому назустріч і вклонились перед ним до землі,*YOxВзяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: “Де Господь, Бог Іллі?” І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов.X5x Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, й повернувся та й став на березі Йордану.Wx Бачив це Єлисей і закричав: “Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!” І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє.hVKx Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо. Ux Ілля сказав: “Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як ні (не бачитимеш), то не буде.”T7x А як перейшли, сказав Ілля до Єлисея: “Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе.” Єлисей відповів: “Я хотів би мати подвійний дух твій.”lSSxТоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому.GR xП'ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти оддалеки, вони ж обидва стали над Йорданом.>QwxІлля сказав йому: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан.” Той же відрік: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” І йшли вони обидва.OPxПророчі учні, що були в Єрихоні, приступили до Єлисея й кажуть йому: “Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?” Він відповів: “І я це знаю, повчіть!”OOxІлля сказав йому: “Єлисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Єрихон.” Той відповів: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” Прийшли вони в Єрихон.ENxПророчі учні, що були в Бетелі, вийшли до Єлисея й кажуть йому: “Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?” Він відповів; “І я це знаю, мовчіть!”RMxІ сказав Ілля до Єлисея: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене в Бетел.” Та Єлисей відповів: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, - не покину тебе!” І пішли вони в Бетел.%L GxТого часу, як Господь хотів узяти Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм із Гілгалу."K AxРешта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.?J {xІ вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, - у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, - бо в Ахазії не було сина.tI exі каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, - наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, - не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”6H ixІ сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя,ZG 1xОсь бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!”"F Ax Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.,E Ux Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.D x Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!”HC  x Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.6B ix Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, - а він сидів на верху гори, - й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”vA ixТі відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!”(@ MxВін їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?”s? cxВони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”> xПосли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?”7= kxТому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля.K< xАнгел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?o; [xАхазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?”^: ;xПо смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.g9In6Він служив Ваалові, падав перед ним ниць і доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, цілком так само, як чинив його батько.8'n5Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.]75n4Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.6n3І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка. Замість нього став царем син його Йорам.c5An2Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на кораблях.» Йосафат же не схотів.v4gn1Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом; та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.P3n0Не було тоді наставленого царя в Едомі."2?n/Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.M1n.Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.W0)n-Йосафат жив у мирі з царем ізраїльським./n,Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.A.}n+Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.R-n*Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі. Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.,1n)Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.+#n(І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.2*_n'Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, - усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.g)In&Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, - в нім милися блудниці, - пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.p([n%Цар помер!» Привезли царя в Самарію й поховали в Самарії.;'qn$А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто; кожний у свою землю!r&_n#Та битва того дня дедалі більш закипала. Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав. Кров з рани стікала в колісницю.L%n"Один же чоловік нап'яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею. Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано.» $n!Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.*#On Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав."}nЦар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського.»! nЦар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою. 7nОт і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.*OnА Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене.»]5nі скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо.»OnА цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,"?nМіхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись.»vgnТоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як? То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі?»LnОце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе.»nІ відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі вдасться його підманути; іди й зроби так.-UnТоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь спитав: Чим? v}}5|{=z*y:xwuutrqqonmm)l ji8gg4fTdcbHaM_^]d[~ZYMXPVU|TSRdQvPOONMLLKJIHGCFhEDrCBAn@a?G>=Z< ;O:39m87654271N/.-,+H)r(z&%]##g! q$#  D  JJ`5xРешта дій Йорама й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.xТак визволився Едом з-під руки Юди аж по цей день. Тоді ж відпала й Лівна,QxТоді Йорам з усіма колісницями вирушив під Цаїр. Встав він уночі й пробився через едоміїв, що його оточили, і через їхніх начальників над колісницями, і Народ утік до своїх наметів.%xЗа його часів визволився Едом з-під Руки Юди й настановив собі власного царя.\3xТа Господь не хотів вигубити Юду заради слуги свого Давида, бо він обітував йому дати світич по всі дні перед ним.r _xХодив він дорогою ізраїльських царів, як чинив дім Ахава, бо дочку Ахава взяв за себе, й чинив те, що Господеві було не довподоби. xБуло йому 32 роки, як він почав царювати, і царював він 8 років у Єрусалимі.7 ixНа п'ятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, царем юдейським став Йорам, син Йосафата.v gxДругого дня взяв він покривало, намочив його в воді, і розпростер у нього на обличчі, й той помер, а на місце його став царем Хазаел.~ wxІ пішов Хазаел від Єлисея. Прийшов до свого пана, а цей його питає: “Що сказав Єлисей?” Той відповів: “Сказав, що ти напевно видужаєш.”x Хазаел сказав: “Та що твій слуга, пес якийсь, щоб таке чинити?” Єлисей відповів: “Господь об'явив мені в видінні, що ти будеш царем над Арамом.”'x Хазаел спитав: “Чого, мій пане, плачеш?” Єлисей відповів: “Бо знаю, яке ти лихо заподієш Ізраїлеві: їхні міста-твердині спалиш, їхню молодь виб'єш мечем, їхніх немовляток розтопчеш і їхніх вагітних жінок порозтинаєш.”!x Тут обличчя у нього немов завмерло, очі спинились, і Божий чоловік заплакав.Fx Єлисей йому відповів. “Іди скажи йому: Ти напевно видужаєш! Але Господь об'явив мені, що мусить умерти.”cAx Пішов Хазаел йому назустріч, узявши з собою гостинця і всього, що було найліпшого в Дамаску, - скільки 40 верблюдів могли нести. Прийшов він, став перед ним та й каже: “Син твій Бен-Гадад, арамійський цар, послав мене до тебе спитати: Чи видужаю я від цієї недуги?”xКаже цар Хазаелові: “Візьми з собою гостинця, піди назустріч Божому чоловікові й спитай через нього Господа, чи я видужаю від цієї моєї недуги.”fGxОдного разу Єлисей пішов у Дамаск, а Бен-Гадад, арамійський цар, був хворий. І донесли йому: “Прийшов сюди Божий чоловік.”xРозпитав цар у жінки, і вона йому оповіла. Тоді дав їй цар одного урядовця й повелів йому: “Гляди, щоб їй було повернено усе, що їй належить, і всі прибутки з її поля, з того часу, як вона покинула землю аж по цей день.”)xІ саме тоді як він оповідав цареві, як той оживив мертвого, надійшла жінка, що Єлисей оживив її сина, щоб просити царя про свою хату й поле. І каже Гехазі: “Пане мій, царю! Оце і є та жінка, а це її син, якого Єлисей оживив.”iMxЦар же розмовляв тоді з Гехазі, слугою Божого чоловіка, говоривши: “Повідай мені про всі ті великі діла, що вчинив Єлисей.”L~xА як минуло 7 років, повернулась жінка з Філістимлянської землі й прийшла просити царя про свою хату й поле.V}'xУстала жінка і вчинила за словом Божого чоловіка й пішла з родиною та й пробувала 7 літ у Філістимлянській землі.[| 3xЄлисей сказав жінці, для якої воскресив був сина: “Вставай і йди з твоєю родиною і живи, де можеш на чужині, бо Господь нашле на цю землю семилітню голоднечу, ба ось вона вже й надходить.”{ xТак і сталось із ним, бо народ розтоптав його в воротях, і він помер.:zoxто осаул відповів Божому чоловікові: “Навіть якби Господь поробив отвори в небі, чи це могло б статись?” А Єлисей сказав: “Побачиш своїми очима, та з того не їстимеш.”=yuxІ справді, коли Божий чоловік сказав був цареві: “Завтра, о цій порі в брамі у Самарії 2 міри ячменю будуть по одному шеклю, а одна міра питльованої муки по одному шеклю,”]x5xЦар поставив того осаула, що на його лікоть спирався, вартовим при брамі, але народ розтоптав його на воротях, і він помер, за словом Божого чоловіка, що сказав, як прийшов був до нього цар.w{xТоді вийшов народ і розграбував арамійський табір: міра питльованої муки була по шеклю, і 2 міри ячменю по шеклю, за словом Господнім.BvxІ пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось уся дорога встелена одежою та знаряддям, що покинули арамії, як зо страху втікали. Повернулись посланці та й донесли про те цареві.u7xВзяли дві пари коней, і цар послав їх до араміїв з наказом: “Ідіте й роздивітесь!”Jtx Один же з його слуг відповів: “Нехай візьмуть 5 коней, що тут іще зостались, - як з ними щось станеться, загинуть, як і всі інші, що погинули з голоду, - та пошлімо їх на розвідини.”$sCx Підвівся цар серед ночі й каже своїм слугам: “Я вам скажу, що арамії нам зробили: вони знають, що ми голодуємо, от і покинули табір, щоб сховатись у полі, та й думають: Як повиходять з міста, захопимо їх живцем і ввійдем у місто.” rx Тоді сторожа загукала, й перейшла вість до середини в царський палац.bq?x Прийшли вони, прикликали міську сторожу й розповіли їм: “Ми ходили в арамійський табір, та там нема нікого, не чути голосу людського, а тільки коні та осли поприв'язувані, й намети, як були.”qp]x Далі ж кажуть один одному: “Не так ми зробимо! Цей день - день доброї новини. Коли мовчатимемо й чекатимемо, поки розвидниться, нас покарають. Ходімо зараз же й сповістімо про це в царському палаці.”$oCxЯк же ті прокажені прийшли до краю табору, увійшли вони в один намет і, наївшись та напившись, набрали срібла, золота й одежі та й вийшли те поховати. Потім повернулись, увійшли в Другий намет і там набрали й вийшли, щоб сховати.tncxІ кинулися смерком утікати, зоставивши свої намети, коней і ослів, - увесь табір, як стояв, - та й повтікали, аби вихопитися з душею.RmxГосподь бо зробив так, що в арамійському таборі розляглося тупотіння коней, гуркіт колісниць та шум великого війська, так що арамії казали один до одного: “Певно ізраїльський цар найняв хеттитських та єгипетських царів, щоб прийшли й напали на нас.”Gl xВстали вони смерком, щоб іти в арамійський табір, і підійшли до краю арамійського табору, - аж там нікого!kyxКоли відважимось увійти в місто, голод у місті, й ми там помремо; коли зостанемось тут, теж помремо; тож ходіте, та перейдім в арамійський табір; зоставлять нас живими, то житимемо; а повбивають, то помремо.”ojYxЧотири чоловіки, - тому що прокажені, були при вході в брамі, - казали вони один одному: “Чого нам тут сидіти та дожидати смерти?iiMxОсаул же, що на його руку спирався цар, відповів Божому чоловікові: “Навіть якби Господь поробив отвори в небі, чи це могло б статись?” А Єлисей сказав: “Побачиш своїми очима, та не їстимеш.”Th %xТоді Єлисей сказав: “Слухайте слово Господнє: Так говорить Господь: Завтра о цій добі міра питльованої муки буде в брамі у Самарії по одному шеклю й дві міри ячменю по одному шеклю.”egEx!Ще він говорив до них, а вже прибув цар до нього й каже: “Бачиш яке лихо від Господа! Чого ж мені ще звірятись на Господа?”f'x Тим часом, як Єлисей сидів у своїй хаті, й старші сиділи в нього, послав цар поперед себе чоловіка. Та перш, ніж посланець увійшов до Єлисея, цей сказав старшим: “Гляньте, той син душогубця послав до мене чоловіка, щоб стяти мені голову. Глядіть же, як тільки посланець надійде, зачиніть двері й відіпхніть його дверима! Чи ж ви не чуєте за ним кроків його пана?” exІ сказав він: “Нехай Бог зробить мені сяк і так, та ще й причинить, коли голова Єлисея, сина Сафата, зостанеться сьогодні на плечах у нього.”kdQxЯк же почув цар слова жінки, роздер на собі одежу; він же ходив по мурі, і народ бачив, що під сподом на його тілі було вереття.{cqxОт ми й зварили мого сина, і з'їли; а як на другий день я їй сказала: - давай сюди твого сина, ми з'їмо його, - то вона сховала свого сина.”lbSxПотім спитав її цар: “Що тобі?” А та: “Оця жінка мені сказала: Дай твого сина, ми його з'їмо сьогодні, а завтра з'їмо мого сина.*aOxВін відповів: “Коли тобі не допоможе Господь, то звідки я тобі поможу? З току чи чавила?”B`xІ як ізраїльський цар проходив раз по мурі, заголосила до нього якась жінка: “Поможи, пане мій, царю!”_+xНастав великий голод у Самарії. Облога була така тяжка, що осляча голова коштувала 80 срібних шеклів, а чвертка каву дикої цибулі - 5 срібних шеклів.7^ixПісля цього Бен-Гадад, арамійський цар, зібрав усе своє військо, двигнувся та й обложив Самарію.L]xІ справив їм бучний бенкет, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пішли вони до свого пана. З того часу арамії не сміли більш робити наскоків на Ізраїльську землю.N\xВін же відповів: “Не вбивай їх! Хочеш убити тих, яких не взяв у полон твоїм мечем і твоїм луком? Постав перед ними хліб і воду, нехай їдять і п'ють, і нехай собі йдуть до свого пана.”[)xПобачивши їх, ізраїльський цар спитав Єлисея: “Чи мені їх вистинати, батьку?”Z'xА як прийшли вони в Самарію, Єлисей сказав: “Господи! Відкрий їм очі, щоб вони бачили!” І відкрив їм Господь очі, й побачили, що були посеред Самарії. Y xТоді Єлисей сказав їм: “Це не та дорога, це не те місто. Ідіть за мною, я вас приведу до того чоловіка, що ви шукаєте.” І привів їх у Самарію.'XIxЯк же арамії пустились проти Єлисея, він молився до Господа, промовлявши: “Побий, благаю, цих людей сліпотою!” І вдарив їх Господь сліпотою за словом Єлисея.LWxІ почав Єлисей молитись і сказав: “Господи! Відкрий йому очі, щоб він бачив!” І відкрив Господь слузі очі, й дивиться він - гора навколо Єлисея, повна коней й вогненних колісниць.VxВін же сказав: “Не бійся, бо тих, що з нами, більш, ніж тих, що з ними.”7UixДругого дня встав Божий чоловік уранці й вийшов - аж ось військові з кіньми й колісницями облягли навкруги місто. Слуга йому каже: “Горе, мій пане! Що нам оце чинити?”7Tix- то послав він туди коней, колісниці й багато військових. Прибули вони вночі й оточили місто.WS)x І повелів цар: “Ідіте та подивіться, де він. Пошлю за ним, щоб його взяли.” Як же донесли йому: “Ось він у Догані”,PRx Один із його слуг відповів: “Та ніхто ж інший, пане мій, царю, як пророк Єлисей, що в Ізраїлі! То він доносить ізраїльському цареві навіть слова, які ти промовляєш у себе в спальні.”Q5x Серце арамійського царя стривожилось цим. Скликав він своїх слуг і каже до них: “Чи не могли б ви мені сказати, хто мене зраджує ізраїльському цареві.”~Pwx Ізраїльський цар послав вивідати те місце, що вказав йому Божий чоловік. І так попереджав він його, і цар устерігся. Так не раз і не два.eOEx Та Божий чоловік послав до ізраїльського царя сказати: “Бережись проходити тим місцем, бо арамії сидять там у засідці.”ZN/xОдного разу, коли арамійський цар воював проти Ізраїля, порадив він своїм слугам: “Зробіть засідку ось там і там.”]M5xВін і каже: “Лови!” Той простяг руку й узяв її.iLMxБожий чоловік каже: “Де вона впала?” Той показав йому місце. Тоді Єлисей зрубав шматок дерева, кинув туди - і сокира сплила.@K{xТим часом, як один рубав деревину, сокира впала в воду, і він скрикнув: “Ой, пане! Та вона ж позичена!”J xОт і пішов з ними. Прийшли вони на Йордан і заповзялися рубати дерево.-IUxОдин з них просить: “Зроби нам ласку, іди з твоїми слугами.” І він сказав: “Добре, я піду.”~HwxДозволь, отже, піти нам на Йордан і взяти кожному по деревині, щоб спорядити нам там місце, де б могли осістись.” А він сказав: “Ідіть.”"G AxПророчі учні сказали Єлисеєві: “Як бачиш, місце, де живемо ми при тобі, тісне для нас.jFOxале й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.” І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази.ExА Єлисей сказав йому: “Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь;ZD/xЯк же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: “Звідки, Гехазі?” А той: “Твій слуга не виходив нікуди.”0C[xДійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли.]B5xА Нааман сказав: “Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.” Та й упросив його й зав'язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього.oAYxТой відповів: “Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.”y@mxІ побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: “Чи все гаразд?”y?mxАж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: “Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.”0>[xЄлисей сказав йому: “Іди в мирі!” І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги.b=?xОдне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.”y<mxТоді Нааман сказав: “Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа.u;exЄлисей же каже: “Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.” І хоч як той наполягав, він не хотів брати.o:YxІ повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: “Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.”w9ixПішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий.8yx Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: “Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.”/7Yx Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві.R6x Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: “Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім'я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.\53x Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: “Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.”&4Gx От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея.V3'xДовідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: “Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.”2-xЯк прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: “Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!”11]xі приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: “Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.”01xАрамійський цар і каже: “Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.” Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі,C/xПішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі.Y.-xІ сказала вона своїй пані: “От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.”i-MxОдного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана.W, +xНааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.+ x,І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім."*?x+Слуга ж його відповів: “Що тут класти перед сотнею чоловік?” Він же каже: “Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.”J)x*Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба - 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: “Дай людям, нехай їдять!”(x)Тоді Єлисей сказав: “Принесіть муки!” І всипав її в казан і сказав: “Наливай людям, нехай їдять.” І не було вже нічого шкідливого в казані.R'x(Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: “Смерть у казані, чоловіче Божий!” І не могли їсти.$&Cx'Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.h%Kx&Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: “Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.”-$Ux%Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.l#Sx$Кликнув тоді Гехазі й каже: “Поклич сюди шунамійку!” Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: “Візьми твого сина.”"x#Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп'ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.T!#x"Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп'ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп'ятка. 3x!Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.)x Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп'ятко мертве, лежить у нього на постелі.ExГехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп'яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: “Хлоп'ятко не прокинулось.”cAxМати хлопчикова каже: “Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!” Встав Єлисей і пішов слідом за нею. }n~)}&|:{Ayxvw^v"ut~sMrhqqpgo-nm=l,jih3fedc@b4a`_F^ \[[>Z`YYX/WbVUTSRQQ-OMLKJIHHFECCB A2?? =<;W9877654d3f2100=//!-,+\*))'&&#%4##"# sCMGH_@ _ BHONEnS!x Йоахаз почав благати Господа, і Господь вислухав його, бо бачив гніт Ізраїля, яким його гнітив арамійський цар.x І запалав гнів Господній на Ізраїля, і Господь видав його у руки Хазаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, сина Хазаела, на весь той час.} ux Він чинив те, що Господеві було не довподоби, й ходив у гріхах Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх; він від них не відвернувся.u  gx На двадцять третьому році Йоаса, сина Ахазії, юдейського царя, став Йоахаз, син Єгу, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 17 років.G  x А вбили його слуги його: Йозавад, син Шімеата, та Єгозавад, син Шомера, й він умер, і поховано його коло його батьків у Давидгороді, а на місце його став царем син його Амасія.+ Qx Встали слуги його й вчинили змову та й убили Йоаса в домі Мілло, бо він зійшов був у Мілло. -x Решта дій Йоаса, усе, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів.x але Йоас, юдейський цар, узяв усі святі дари, що посвя тили їх предки - Йосафат, Йорам та Ахазія, юдейські царі, і свої власні дари, та все золото, що було в скарбницях Господнього храму й у царському палаці, та й послав усе Хазаелові, арамійському цареві, і цей відступив від Єрусалиму.I x Тоді виступив Хазаел, арамійський цар, на війну проти Гата й здобув його; потім намірився йти на Єрусалим,Y-x Гроші ж на жертву за переступ і гроші на жертву за гріх не вношувано у Господній храм; вони належали священикам.?yx Від людей же, яким видавали гроші на плату для робочих, не вимагали рахунків, бо ті поводилися чесно.~wx їх давали робітникам, щоб вони направляли за них Господній храм.\3x Однак, за гроші, що їх приношувано у Господній храм, не роблено ані срібних кубків, ні ножів, ні чаш, ні бризкальниць для обризкування, ні сурем, ані будь-якого золотого чи срібного посуду;1x мулярам, каменярам, як і на закуп дерева та тесаного каменя, щоб полагодити ушкодження у Господнім храмі, одне слово - на всі видатки для направи храму.-Ux Потім передавали повірені гроші в руки наглядачам над роботою коло Господнього храму, а ті давали їх теслям та будівничим, що працювали коло Господнього храму, x А як бачили, що в скриньці було багато грошей, приходили царський писар та первосвященик і висипали й лічили гроші, знайдені в Господнім храмі.#Ax І взяв священик Єгояда скриньку, пробив дірку в накривці й поставив її коло входу, праворуч, де входили в Господній храм; священики ж, які стояли на сторожі при порозі, вкидали туди всі гроші що їх приношувано в Господній храм.{~qx І пристали священики на те, щоб не брати більше грошей від народу й щоб не клопотатися більш направою того, що в храмі попсувалось.!}=x Тоді цар Йоас покликав священика Єгояду з іншими священиками й сказав їм: “Чому ви нічого не полагодили в храмі? Віднині не беріть уже грошей до себе від ваших знайомих, а віддавайте на направу того, що попсувалось у храмі.”|9x Та до двадцять третього року царя Йоаса священики ще нічого не полагодили у храмі.{x нехай священики беруть до себе, кожен від свого знайомого, і нехай ним лагодять, що в храмі попсувалося, скрізь, де тільки буде щось попсоване”tzcx Йоас сказав священикам: “Усі гроші, що їх приносять як святий дар у Господній храм, гроші за тих, що мають понад 20 років, гроші за викуп душ і всі гроші, що хтось добровільно приносить у Господній храм,-yUx Однак, узвишшя не було знесено; народ жертвував і приносив воскурення далі на узвишшях.5xex Йоас чинив, що було Господеві довподоби по всі дні життя свого, бо його навчив священик Єгояда.Bwx На сьомому році Єгу став Йоас царем і царював 40 років у Єрусалимі. Мати його звалась Цівея, з Версавії.Hv x Сім літ було Йоасові, як став царем.'uIx Увесь народ був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці.,tSx Потім узяв сотників, каріїв і всіх людей краю, і вони привели царя з Господнього храму й увійшли через ворота вартових у палац. І сів Йоас на царському престолі. sx Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик (Єгояда) приставив сторожу до Господнього храму.Qrx Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; (також і між царем та народом).7qix Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через кінський вхід у царський палац, там її й убито. px Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, що були над військом, і сказав їм: “Виведіть її з двору (святині), а хто за нею піде, того убийте мечем!” - бо сказав був священик: “Не треба вбивати її в Господньому храмі.”Zo/x і бачить - стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а співаки й сурмачі при Царі і весь народ із сіл веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: “Змова! Змова!”vngx Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм,6mgx Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього вінець і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: “Нехай живе цар!”klQx І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя.k-x Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі.,jSx Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей, що приходили в суботу й відходили в суботу, і прийшли вони до священика Єгояди.ix Ви обступите царя навколо, кожен із зброєю в руках. Хто протиснувся б у ряди, тому смерть. Ви будете при царі, як він виходитиме й як входитиме.”Uh%x а дві частини з вас, тобто усі, хто виходять на службу в суботу, стануть на варту при Господньому храмі коло царя.+gQx третина, що у брамі Сур, і третина, що стереже ворота вартових, стануть на варту при храмі;Jfx І дав їм такий наказ: “От що ви зробите: Третина вас, що приходить у суботу вартувати при царському палаці,Ye-x У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина.Edx Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, 6 років, тим часом, як Аталія царювала над краєм.c1x Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його мамкою у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито.4b ex Як же довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину.aa=x $Царював же Єгу над Ізраїлем у Самарії 28 років.>`wx #І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховано його в Самарії. На місце його став царем син його Йоахаз.?_yx "Решта дій Єгу і все, що він чинив, і всі його подвиги записані у літописній книзі царів ізраїльських.^x !на схід від Йордану, і забрав увесь Гілеад-край, землю гадіїв, рувимлян та манассіян, від Ароеру на Арнон-потоці аж до Гілеаду й Башану.]/x З того часу розпочав Господь обтинати Ізраїля; Хазаел бив його по всіх границяхz\ox Та Єгу не дбав про те, щоб ходити всім серцем у законі Господа, Бога Ізраїля; не відцурався гріхів Єровоама, в які цей увів Ізраїля.x[kx Господь сказав до Єгу: “За те, що ти добре виконав те, що мені довподоби, й розправився з домом Ахава у всьому точно за моєю думкою, потомки твої до четвертого покоління сидітимуть на престолі Ізраїля.”jZOx Однак же гріхів Єровоама, сина Навата, якими той увів у гріх Ізраїля Єгу не відцурався - від золотих бичків у Бетелі й у Дані.GY x Так викорінив Єгу Ваала з Ізраїля.X-x а потім зруйнували й храм Ваала та зробили з нього нечисте місце аж по цей день.`W;x витягли звідти священні стовпи Ваала й спалили,5Vex Скінчивши ж приносити всепалення, Єгу повелів вартовим і осаулам: “Входьте, січіть, щоб ні один не втік!” І вони постинали їх лезом меча. Вартові й осаули повалили на землю стовпи у храмі Ваала і, продершись у саму середину храму Ваала,Ux І приступили, щоб приносити жертви й всепалення. Єгу ж поставив знадвору 80 чоловік з наказом: “Коли хтось попустить утекти комусь із тих людей, що я вам видаю в руки, той накладе за нього власною головою.”{Tqx Тоді Єгу ввійшов з Йонадавом, сином Рехава, у храм Ваала й сказав поклонникам Ваала: “Шукайте добре, дивіться, чи нема тут між вами когось із слуг Господніх, бо тут мають бути лише одні поклонники Ваала.”GS x Єгу сказав наглядачеві за одежою: “Принеси одежу для всіх поклонників Ваала.” Той приніс для них одежу.gRIx Єгу розіслав посланців по всьому Ізраїлю, й посходились усі поклонники Ваала; не осталось ні одного, щоб не прийшов. Ввійшли вони в храм Ваала, так що він був повний від одного кінця до другого.Q}x Він повелів: “Скличте святкові збори на честь Ваала.” І скликали.P5x Поскликайте ж до мене усіх пророків Ваала, усіх його вірних та всіх його жерців - усіх до одного! - бо хочу принести велику жертву Ваалові; кого не буде, тому смерть!” Єгу ж удався до хитрощів, щоб вигубити поклонників Ваала.TO#x Потім скликав Єгу увесь народ і сказав до нього: “Ахав служив Ваалові замало. Єгу служитиме йому багато більше.N x Прибувши ж у Самарію, вибив усіх, що ще зостались були з дому Ахава в Самарії, до цілковитої заглади, за словом, що Господь сказав був до Іллі.*MOx й каже: “їдь зо мною, побачиш мою горливість до Господа.” І повіз його у своїй колісниці.L!x Пішов він звідти й здибав Йонадава, сина Рехава, що йшов йому назустріч, і, привітавшись із ним, спитав його: “Чи твоє серце таке щире з моїм серцем, як моє серце з твоїм серцем?” Йонадав відповів: “Так!” - “Коли так, дай руку!” І подав той свою руку, й Єгу посадив його до себе на колісницюwKix І повелів: “Хапайте їх живцем!” І схопили їх живцем, і повбивали - 42 чоловіка - коло криниці Бет-Екед. Не пощадив з них ані одного.DJx наткнувсь Єгу на братів Ахазії, юдейського царя, й спитав: “Хто ви такі?” Ті відповіли: “Ми брати Ахазії й прибули розвідатись про здоров'я царських синів та синів цариці.”I x Потім рушив він і пішов у Самарію. Подорозі, коло пастушого Бет-Екеду,~Hwx І вибив Єгу всіх, що були зостались із дому Ахава в Єзреелі, усіх його значних, його знайомих і його жерців, так що ні один не лишився.G/x Знаєте ж, що ані одне слово Господнє, що Господь сказав проти дому Ахава, не впаде на землю; Господь виповнив те, що сказав був через свого слугу Іллю.”~Fwx Рано-вранці вийшов він, став і каже до всього народу: “Ви безвинні. Я вчинив змову проти мого пана й убив його. Хто ж повбивав оцих усіх?Ex Посланець прийшов і звістив його: “Принесено голови царських синів.” Він повелів: “Складіть їх у дві купи при вході в браму аж до ранку.”yDmx Як прийшов до них цей лист, узяли вони царських синів та й постинали всіх 70, повкладали голови їхні у коші й послали їх йому в Єзреел.kCQx Тоді Єгу написав до них другого листа, де стояло: “Коли ви за мене й коли хочете бути мені слухняні, то візьміть голови синів вашого пана й приходьте завтра о цій добі до мене в Єзреел.” Синів же царських було 70 чоловік, а були вони в значних міста, які їх виховували.iBMx От і головний над палацом, начальник міста, старші й опікуни послали до Єгу сказати: “Ми твої слуги, ми зробимо все, що нам скажеш, ми не наставимо ніякого царя. Роби, що тобі здається добрим.”*AOx Вони ж дуже злякались і кажуть: “Коли два царі не встояли проти нього, то як ми встоїмо?” @x то глядіть добре, хто найліпший і найпорядніший із синів вашого пана, й посадіть його на престолі його батька й воюйте за дім вашого пана.”Y?-x “Як прийде лист цей до вас, що маєте при собі синів вашого пана, його колісниці, його коней, міста-твердині й зброю,> 1x Було ж у Ахава 70 синів у Самарії. Єгу написав листи і розіслав У Самарію до ізраїльських князів, До старшин та до опікунів синів Ахавових. В них стояло: &=Gx %Труп Єзавелі буде на полі в Єзреелі, неначе гній, так що ніхто не скаже: Це Єзавель.”F<x $Повернувшись, донесли йому; він же сказав: “Це ж воно й є, оте слово, що Господь сказав був через свого слугу пророка, Іллю тішбія: На полі в Єзреелі пси жертимуть тіло Єзавелі.;x #Як же пішли її ховати, не знайшли з неї нічого, крім черепа, ніг і рук.I: x "Ввійшовши ж, їв і пив, а потім повелів: “Догляньте тієї проклятущої та поховайте її, бо то царська дочка.”S9!x !Він сказав: “Скиньте її вниз!” Ті скинули її вниз, і кров з неї побризкала мур і коней, і Єгу переїхав через неї.)8Mx Єгу глянув на вікно й каже: “Хто зо мною, хто?” І два чи три скопці глянули вниз до нього.)7Mx Як же в'їздив Єгу у ворота, вона сказала: “Чи все гаразд із Зімрі, душогубом свого пана?”Z6/x Єгу прибув у Єзреел. Довідавшись про це, Єзавель підмалювала собі очі, прикрасила голову й стала виглядати у вікно.5x Ахазія став царем над Юдою в одинадцятому році Йорама, сина Ахава.<4sx Слуги його привезли його на колісниці в Єрусалим і поховали з батьками в його гробі в Давидгороді.~3wx Побачив те Ахазія, юдейський цар, і втік дорогою на Бет-Гагган, але Єгу гнався за ним і повелів; “І цього вбийте на колісниці!” І поранили його на схилі гори Гур, що коло Ївлеаму; він утік у Мегідо й вмер там.82kx Чи ж я не бачив учора крови Навота і його синів? Вирок Господній: Я відплачу тобі на цьому ж полі. Вирок Господній! Візьми ж і кинь його на поле, за словом Господнім.”h1Kx Тоді Єгу сказав Бідкарові, своєму осаулові: “Візьми, кинь його на поле Навота, езреелія. Пригадай собі, як ми вдвох їхали собі раз за його батьком Ахавом і як Господь вирік на нього такий засуд: d0Cx Та Єгу нап'яв лука, стрілив Йорамові між плечі, так що стріла пройшла йому крізь серце, і він поваливсь у своїй колісниці./'x Тут Йорам смикнув віжками назад і втік, кликнувши до Ахазії: “Зрада, Ахазіє!”. x Як тільки Йорам побачив Єгу, спитав: “Чи з миром Єгу?” Цей відповів: “Який тут мир, покіль твоя мати творить розпусту та без кінця відьмує?”- x І повелів Йорам: “Запрягайте!” І запрягли йому колісницю. Виїхав Йорам, ізраїльський цар, і Ахазія, юдейський цар, кожен на своїй колісниці. Виїхали вони назустріч Єгу й здибали його на полі Навота з Єзреела.Y,-x Вартовий звістив: “Доїхав до них, та не вертається, а їзда схожа на їзду Єгу, сина Німші, бо жене, немов навіжений.” +x Тоді послано другого верхівця. Цей прибув до них і каже: “Так питає цар: Чи ви з мирним задумом?” А Єгу відповів: “Що тобі до миру? Іди за мною!”u*ex Поїхав верхівець йому назустріч та й каже: “Цар повелів спитати: Чи ви з мирним задумом?” А Єгу відповів: “Що тобі до миру? Іди за мною.” Вартовий звістив: “Посланець доїхав до них, та не вертається.”f)Gx Вартовий же, що стояв на башті в Єзреелі, побачив відділ Єгу, що наближався, і звістив: “Я бачу відділ!” І повелів Йорам: “Візьми одного верхівця та пошли назустріч, щоб спитав, чи все гаразд?”o(Yx І сів Єгу на колісницю та й поїхав у Єзреел, де лежав Йорам і куди прийшов був Ахазія, юдейський цар, щоб навідатись до нього.'+x але повернувся був Йорам цар у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії, як воював з Хазаелом, арамійським царем. Єгу сказав: “Якщо ви зо мною, не дозвольте нікому втекти з міста й оповістити про це в Єзреелі.” &x Єгу, син Йосафата, сина Німші, вчинив змову проти Йорама. Йорам же з усім Ізраїлем обороняв Рамот гілеадський проти Хазаела, арамійського царя,\%3x Тут узяли вони притьмом кожен свою одежу та й вистелили під ним на голих сходах, і засурмили й загукали: “Єгу - цар!” $x Ті ж кажуть: “Хитрощі! Скажи бо нам.” І відповів він: “Так і так сказав мені, говорячи: Так говорить Господь: Помазую тебе царем над Ізраїлем.”6#gx Вийшов Єгу до слуг свого пана, а ті його питають: “Чи все гаразд? Чого той несамовитий приходив до тебе?” Він відповів їм: “Ви ж знаєте того чоловіка й його балачки!”4"cx Єзавель же жертимуть пси на полі за Єзреелом. Ніхто її не поховає.” І відчинив двері й утік.%!Ex Я зроблю з домом Ахава те, що з домом Єровоама, сина Навата, та з домом Вааси, сина Ахії. 3x Увесь дім Ахава загине. Я викоріню в Ахава чоловіків і рабів, і вільних в Ізраїлі.a=x Ти виб'єш дім Ахава, твого пана, і я відомщу кров слуг моїх пророків і кров усіх слуг Господніх, пролляту з руки Єзавелі.-Ux Встав Єгу й ввійшов у хату. Той же вилив йому олію на голову й сказав: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе царем над Господнім народом, над Ізраїлем.,Sx Прийшов він туди саме, як військові отамани засідали, та й каже; “Маю щось тобі сказати, отамане.” Єгу спитав: “Кому з усіх нас?” Той відповів: “Тобі, отамане!”q]x І пішов хлопець (що теж був пророком) у Рамот гілеадський.8kx Потім візьмеш посудину з олією й виллєш йому на голову та й скажеш: Так говорить Господь: Я помазую тебе царем над Ізраїлем. Опісля відчини двері й тікай, не гайся.”#x А як прийдеш туди, розшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німші; й увійшовши до нього, візьми його з-серед його товариства й поведи в окрему світлицю. x Пророк Єлисей покликав одного з пророчих учнів і сказав йому: “Підпережись, візьми з собою цю посудину з олією та й іди у Рамот гілеадський.<sxЦар Йорам повернувсь у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії під Рамотом, коли він воював з Хазаелом, арамійським царем. Ахазія ж, син Йорама, юдейський цар, прийшов у Єзреел навідатися до Йорама, сина Ахава, бо він нездужав.uexВін вирушив з Йорамом, сином Ахава, на війну проти Хазаела, арамійського царя, під Рамот гілеадський, та арамійці поранили Йорама.hKxВін ходив дорогою дому Ахава й чинив те, що було не довподоби Господеві, як і дім Ахава, бо був посвоячений з домом Ахава.yxДвадцять два роки було Ахазії, як почав царювати, і царював 1 рік у Єрусалимі. Матір його звалась Аталія, дочка Омрі, ізраїльського царя.dCxНа дванадцятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава царя ізраїльського, юдейським царем став Ахазія, син Йорама.kQxІ спочив Йорам зо своїми батьками й поховано його коло його батьків у Давидгороді. Замість нього став царем син його Ахазія. 8~6} |E{zyxwvVutsXr\qNpofnm~lkjiihgee6d>ba`|_^\]0\)[1ZrYYXyWWVU*SS RGPP1OvNNMLNKJIHHG{F^EDCBAA ?>a==<5;X:9Z8p765 4y322K1T0/..W-H,"+q*\)r('&/$#"" RCQ}  #K&~` 8PxАле що в перші часи, як почали там жити, вони не шанували Господа, Господь наслав на них левів, що їх роздирали.PxІ привів асирійський цар людей з Вавилону, з Кути, з Авви, з Хамату і з Сефарваїму та й оселив замість синів Ізраїля по самарійських містах; вони зайняли Самарію й жили по її містах./xаж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як казав був через своїх слуг, пророків. Він виселив Ізраїля з його землі в Асирію аж по цей день.$CxСини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив; вони не відступали від них,!=xКоли ж ізраїльтяни відлучилися від Давидового дому, і зробили царем Єровоама, сина Навата, Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і ввів їх у тяжкий гріх.T#xі Господь відкинув усіх потомків Ізраїля, покарав їх, видав їх у руки хижакам, і нарешті прогнав їх з-перед себе.)MxАле й Юда не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і пішов звичаями, що завів Ізраїль,G  xІ розгнівався Господь вельми на Ізраїля, і відкинув його від свого обличчя. Зосталось тільки коліно Юди. -xВони провадили через вогонь своїх синів та своїх дочок, ворожили й чарували; вони пускались на те, що Господеві не довподоби, викликаючи його гнів.7 ixВони покинули всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі вилиті подоби, двох бичків; зробили собі ашери й поклонялися усім військам небесним, і служили Ваалові._ 9xВони відкинули його установи й його завіт, що він заключив був з їхніми батьками, і перестороги його, якими остерігав їх, і пішли за марнотами та й самі стали марнотою, наслідуючи народи, що були навкруги них, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили.: oxАле вони не слухали, вони були більш тугошиї, ніж батьки їхні, що не вірили Господеві, Богу своєму.uex Все ж таки Господь остерігав Ізраїля й Юду через усіх своїх пророків і всіх видючих, кажучи: “Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.”x Вони служили бовванам, про яких Господь наказав їм: “Не чиніть цього!”wix і кадили там на всіх узвишшях так, як народи, яких Господь вигнав був перед ними, і чинили погані вчинки, викликаючи гнів Господній.8kx Вони ставили собі кам'яні стовпи й ашери на кожному високому горбі й під кожним деревом зеленим,/x Сини Ізраїля чинили недобрі речі перед Господом, своїм Богом, і зводили собі узвишшя по всіх своїх містах, почавши від вартових башт до міст-твердинь. xі ходили звичаями народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїля.;qxА сталось так тому, що сини Ізраїля согрішили перед Господом, Богом своїм, що вивів їх з Єгипетської землі, з-під руки фараона, єгипетського царя, і шанували інших богів,3xНа дев'ятому році Осії здобув асирійський цар Самарію й одвів Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані, та по мідянських містах.,SxІ рушив асирійський цар проти усього краю, наступив на Самарію і держав її в облозі 3 роки.nWxЯк же асирійський цар викрив, що Осія був зрадливий, - він послав був послів до Со, єгипетського царя, і не платив асирійському цареві звичайної щорічної данини, - то посадив його зв'язаного в тюрму.D~xПроти нього виступив Салманассар, асирійський цар, і Осія зробивсь його підданим і платив йому данину.0}[xВін чинив те, що Господеві не довподоби, однак не так, як ізраїльські царі, що були перед ним.P| xНа дванадцятому році Ахаза, юдейського царя, став Осія, син Ели, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 9 років.n{WxІ спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його коло батьків його в Давидгороді. На місце його став царем його син Єзекія.zxРешта дій Ахаза, що він чинив, записана в літописній книзі юдейських царів.yxЗадля асирійського царя він усунув з Господнього храму критий хідник суботній, що був збудований при храмі, й надвірний вхід для царя.xxЦар Ахаз позривав краї підставок і усунув з них умивальницю; зняв море з мідних биків, що були під ним, і поставив його на кам'яній підлозі.hwKxСвященик Урія зробив усе так, як наказав йому цар.lvSxЦар Ахаз дав такий наказ священикові Урії: “На великому жертовнику приноситимеш ранішнє всепалення й вечірню офіру, і всепалення від царя з його офірою, і всепалення всіх людей землі з їхньою офірою та з їхніми ливними жертвами; ти виливатимеш на нього всю кров всепалення й усю кров мирних жертв. Про мідний же жертовник я поміркую.”BuxМідний жертовник, що стояв перед Господом, переніс із-перед храму, де він був між новим жертовником та Господнім храмом, і поставив його з боку нового жертовника, на північ.\t3x приніс на ньому своє всепалення й свою офіру, вилив свою ливну жертву й скропив жертовник кров'ю своїх мирних жертв.0s[x А як прийшов цар із Дамаску, подививсь на жертовник, приступив до нього й, зійшовши на нього,$rCx Священик Урія спорудив жертовника точнісінько так, як Ахаз наказав був з Дамаску, і спорудив його священик Урія ще перед тим, як цар Ахаз прийшов з Дамаску.gqIx Цар Ахаз пішов у Дамаск назустріч Тіглатпілесарові, асирійському цареві, і побачивши жертовник, що був у Дамаску, послав Ахаз, священикові Урії зразок жертовника та взірець усієї його роботи.Up%x Вислухав його асирійський цар і вирушив проти Дамаску, здобув його, одвів мешканців його в Кір, а Рацона вбив.tocxВзяв Ахаз срібло й золото, шо було в Господньому храмі та у скарбницях царського палацу, і послав як дарунок асирійському цареві.nnWxТоді Ахаз послав послів до Тіглатпілесара, асирійського царя, сказати: “Я слуга твій і син твій! Прийди й визволь мене з руки арамійського царя та з руки ізраїльського царя, що встали проти мене.”fmGxТого часу едомський цар прилучив Елат назад до Едому й вигнав юдеїв з Елату, а едомії прийшли й осілись там аж по цей день.lxТоді Рацон, арамійський цар, і Пеках, син Ремалії, ізраїльський цар, двигнулися війною проти Єрусалиму і облягли його, та не могли його завоювати.-kUxВін приносив жертви та воскурення на узвишшях і на горбах і під кожним зеленим деревом."j?xа ходив дорогою ізраїльських царів, і навіть сина свого перевів через вогонь, ідучи за гидотами народів, що Господь прогнав був перед лицем синів Ізраїля. ixБуло Ахазові 20 років, як він став царем, і царював він 16 років у Єрусалимі. Він не чинив довподоби Господеві, Богу своєму, як Давид, його предок,h 5xНа сімнадцятому році Пекаха, сина Ремалії, став Ахаз, син Йотама, юдейським царем.gx&Йотам спочив зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків, з місті Давида, його предка. Замість нього став царем його син Ахаз.1f]x%В тому часі почав Господь насилати на Юдею Рацона, арамійського царя, і Пекаха, сина Ремалії.e5x$Решта дій Йотама й усе, що він чинив, записано в літописній книзі юдейських царів.sdax#Тільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях. Це він збудував верхні ворота при Господньому храмі.*cOx"Він чинив те, що було Господеві довподоби; у всьому чинив так, як чинив його батько Уззія.@b{x!Було йому 25 років, як став царем, і царював 16 років у Єрусалимі. Мати його звалась Єруша, дочка Цадока.8akx На другому році Пекаха, сина Ремалії, ізраїльського царя, став Йотам, син Уззії, юдейським царем.#`AxРешта дій Пекаха й усе, що він чинив, записано в літописній книзі ізраїльських царів.{_qxОсія, син Ели, вчинив змову проти Пекаха, сина Ремалії й убив його, і на місце його став царем на двадцятому році Йотама, сина Уззії.p^[xЗа часів Пекаха, ізраїльського царя, прийшов Тіглатпілесар, асирійський цар, і завоював Айон, Авел-Бет-Мааху, Янох, Кадеш, Хацор, Гілеад, Галилею, увесь Нафталі-край, а мешканців їхніх одвів в Асирію.Y]-xВін чинив те, що Господеві було не довподоби, не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.f\GxНа п'ятдесят другому році Азарії, юдейського царя, став Пеках, син Ремалії, царем над Ізраїлем у Самарії і царював 20 років.%[ExРешта дій Пекахії й усе, що він чинив, записано в літописній книзі ізраїльських царів.QZxЙого осаул Пеках, син Ремалії, вчинив проти нього змову й убив його на вежі царського палацу в Самарії, маючи при собі 50 чоловік гілеадіїв; а вбивши його, став царем на місце його.YY-xВін чинив те, що Господеві було не довподоби, не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.`X;xНа п'ятдесятому році Азарії, юдейського царя, став Пекахія, син Менахема, царем над Ізраїлем у Самарії і царював 2 роки.W-xІ спочив Менахем зо своїми батьками. Замість нього став царем його син Пекахія.'VIxРешта дій Менахема й усе, що він чинив, записано у літописній книзі ізраїльських царів.UxМенахем розклав ті гроші на Ізраїля, тобто на всіх заможних людей, по 50 шеклів срібла на кожного чоловіка, щоб дати їх асирійському цареві. І відступив асирійський цар назад, не залишився більш там, у краю. T;xЗа його часів Пул, асирійський цар, напав на край. Менахем дав Пулові 1 000 талантів срібла, щоб він державсь із ним та щоб скріпив у його руці царську владу.YS-xВін чинив те, що було не довподоби Господеві; не відступив віц гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.fRGxНа тридцять дев'ятому році Азарії, юдейського царя, Менахем, син Гаді, став царем над Ізраїлем і царював 10 років у Самарії.'QIxТоді Менахем зруйнував Тіфсах і вбив усе, що в нім і в його околицях було, починаючи від Тірци, бо не відчинила йому воріт. Він розпанахав усіх вагітних жінок.)PMxРешта дій Шаллума, змова, що він учинив, записана у літописній книзі ізраїльських царів._O9xМенахем, син Гаді, вирушив із Тірци, прийшов у Самарію й замордував там Шаллума, сина Явеша, і став царем на місце його.MNx Шаллум, син Явеша, став царем на тридцять дев'ятому році Уззії, юдейського царя, і царював 1 місяць у Самарії.M-x Це й було те слово, що Господь сказав був до Єгу: “Твої потомки сидітимуть на ізраїльському престолі до четвертого покоління.” Так воно й сталось.Lx Решта дій Захарії записана в літописній книзі ізраїльських царів.=Kux Шаллум, син Явеша, вчинив проти нього змову й замордував його в Ївлеамі, і став царем замість нього. Jx Він чинив те, що було Господеві не довподоби, як і батьки його чинили. Він не відступив від гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.pI[xНа тридцять восьмому році Азарії, юдейського царя, став Захарія, син Єровоама, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 6 місяців.cHAxІ спочив Азарія із своїми батьками, і поховали його коло батьків у Давидгороді. Замість нього став царем його син Йотам.G5xРешта дій Азарії й усе, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів..FWxГосподь покарав царя, і він був прокаженим аж до смерти, і жив в окремій кімнаті, тим часом, як Йотам, царський син, був над палацом і чинив суд для народу землі.ExТільки ж узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.D3xВін чинив, що Господеві довподоби, у всьому він поводився, як його батько, Амасія.>CwxБуло йому 16 років, як став царем, і царював 52 роки в Єрусалимі. Мати його звалась Єхолія, з Єрусалиму.7B kxНа двадцять сьомому році Єровоама, ізраїльського царя, Азарія, син Амасії, став юдейським царем.FAxІ спочив Єровоам із своїми батьками, ізраїльськими царями. На місце його став царем його син Захарія.H@ xРешта дій Єровоама й усе, що він чинив, його подвиги, як воював проти Дамаску та як відвернув гнів Господній від Ізраїля, усе це записано в літописній книзі ізраїльських царів.>?wxАле що Господь не хотів стерти ім'я Ізраїля з-під небес, урятував його рукою Єровоама, сина Йоаса.[>1xбо Господь бачив вельми гіркі злидні Ізраїля, не було бо більш ні рабів, ні вільних, нікого, хто б допоміг Ізраїлеві.>=wxТо він привернув границі Ізраїля від Хамат-входу аж до Арава-моря, за словом, що Господь, Бог Ізраїля, сказав був через свого слугу, пророка Йону, сина Амітая, з Гат-Хеферу,b<?xВін чинив те, що було Господеві не довподоби, не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.n;WxНа п'ятнадцятому році Амасії син Йоаса, юдейського царя, став Єровоам, син Йоаса, ізраїльським царем у Самарії й царював 41 рік.+:QxТо він відбудував Елат і повернув його Юдеї, після того, як цар спочив зо своїми батьками.D9xУвесь народ юдейський взяв Азарію, якому було 16 років, і зробили його царем замість його батька Амасії.8/xІ привезли його кіньми й по ховали в Єрусалимі коло його батьків у місті Давида.Z7/xЯк же вчинили змову проти нього в Єрусалимі, він утік у Лахіш, але за ним послали навздогін у Лахіш і там його вбили.z6oxРешта дій Амасії записана у літописній книзі юдейських царів.;5qxАмасія, син Йоаса, юдейський цар, жив по смерті Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, ще 15 років.t4cxІ спочив Йоас зо своїми батьками, й поховали його в Самарії коло ізраїльських царів. На місце його став царем син його Єровоам.3xРешта дій Йоаса, що він чинив, і його подвиги, та як він воював з Амасією, юдейським царем, записані в літописній книзі ізраїльських царів.(2KxВін забрав усе золото й срібло й увесь посуд, що був у Господньому храмі та в скарбницях у царському палаці, до того ще й заручників, та й повернувсь у Самарію.1x Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Ахазії, Йоас, ізраїльський цар, забрав під Бет-Шемешем у полон та й пішов у Єрусалим, і зробив у єрусалимському мурі пролом від Ефраїм-воріт аж до Наріжних воріт, на 400 ліктів.0x Ізраїльтяни побили юдеїв так, що ті повтікали, кожен до свого намету./{x Та не послухав Амасія. І рушив Йоас, ізраїльський цар, і змірялись вони один з одним, він та Амасія, юдейський цар, у Бет-Шемеші, що в Юдеї..3x Що тобі пощастило розбити едоміїв, то й загорділо твоє серце? Слався славою та й сиди вдома! Навіщо накликати собі біду? І самий поляжеш, і Юда з тобою!”-/x Та Йоас, ізраїльський цар, послав до Амасії, юдейського царя, так відповісти: “І ливанський будяк послав до ливанського кедра сказати: Видай дочку твою за мого сина. Та пройшли дикі звірі, що на Ливані, і потоптали будяка.t,cxТоді послав Амасія послів до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, сказати йому: “Виходь, поміряємось один з одним.”2+_xЦе він побив 10 000 едоміїв у Солоній долині і завоював Скелю й назвав її Йоктеел аж по цей день.9*mxДітей же вбивців - не повбивав, згідно з тим, що написано в законі Мойсея, де заповів Господь, кажучи: “Батьків не карати смертю за дітей, і дітей не карати смертю за батьків, а кожний нехай буде скараний смертю - за свою власну провину.”U)%xЯк тільки царська влада зміцнилась у його руках, він звелів повбивати тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.(xТільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.^'7xВін чинив, що Господеві було довподоби, хоч і не так, як предок його Давид. Він поводився в усьому, як його батько Йоас.a&=xДвадцять п'ять років було йому, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Йоадана, з Єрусалиму.5% gxУ другому році Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, став Амасія, син Йоаса, юдейським царем.I$ x Тоді Йоас, син Йоахаза, відібрав назад від Бен-Гадада, сина Хазаела, міста, що Хазаел завоював був у його батька Йоахаза. Тричі побив його Йоас і відібрав назад міста Ізраїля.#%x Хазаел, арамійський цар, помер, і замість нього став царем син його Бен-Гадад.["1x Однак Господь змилосердився над ними й пожалував їх. Він обернувся до них заради союзу свого з Авраамом, Ісааком та Яковом і не хотів вигубити їх, не відкинув їх і досі від свого обличчя.!x Хазаел, арамійський цар, гнітив Ізраїля, поки було віку Йоахазового.? yx Одного разу якось ховали люди одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули того чоловіка в гріб Єлисея й утекли. Той торкнувся об кості Єлисея, ожив і знявсь на ноги.!=x Помер Єлисей і поховали його. Другого року моавські ватаги вчинили наскок на землю. x Розсердився Божий чоловік і сказав: “Треба було вдарити п'ять або шість разів, тоді був би розбив Арама дощенту, а тепер поб'єш лиш тричі.”xkx І сказав далі: “Візьми стріли.” Той узяв. І Єлисей сказав до ізраїльського царя: “Бий ними по землі!” Той ударив тричі й зупинивсь.xkx й каже: “Відчини вікно на схід.” Як той відчинив, Єлисей повелів: “Стріляй!” І стрілив. І сказав Єлисей: “Стріла перемоги від Господа! Стріла перемоги над Арамом! Ти розіб'єш Арама під Афеком дощенту.”oYx Єлисей сказав до ізраїльського царя: “Поклади руку на лука.” І як той поклав свою руку, Єлисей поклав свої руки на цареву руку x Єлисей же йому сказав: “Візьми лука й стріли.” І взяв той лука й стріли.Ox Як захворів був Єлисей на недугу, від якої мав умерти, прийшов до нього Йоас, ізраїльський цар, і, плачучи над ним, сказав: “Батеньку мій, батеньку мій! Ізраїлева колісниця й коні!”U%x Йоас спочив зо своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі. Поховано Йоаса в Самарії з ізраїльськими царями.'x решта дій Йоаса й усе, що він чинив та його хоробрість, з якою він воював з Амасією, юдейським царем, записані у літописній книзі ізраїльських царів.yx Він чинив те, що Господеві було не довподоби; не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля в гріх; він ходив у них.a=x На тридцять сьомому році Йоаса, юдейського царя, став Йоас, син Йоахаза, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 16 років.=ux Йоахаз спочив зо своїми батьками, й поховали його в Самарії. На місце його став царем його син Йоас.@{x Решта дій Йоахаза й усе, що він чинив, і його подвиги записані у літописній книзі ізраїльських царів.)Mx Тим і не зоставив Йоахазові більш, як тільки 50 кінних, 10 колісниць і 10 000 чоловік піхоти, бо арамійський цар вигубив їх, розтоптав і стер, як порох під ногами.V'x Тільки не відвернулись від гріхів Єровоама, що ввів Ізраїля в гріх; ходили в них, і навіть Ашера стояла в Самарії.lSx Господь дав ізраїльтянам визволителя, і вони визволилися з арамійської руки, і сини Ізраїля жили в своїх наметах, як і перше. /~`}3|V{3zxyxwvgu~t}ss r`qpp"oWnmlkjj+ih,gNf-e=cxba_^]][YXWVUiT SRQPgNNM;LhKJsIHGFs=<{;r:: 9766#4r3211 /.--0++P*))'&|%$$@"!! C GV_A:}(S ?$ 2%/r_xІ спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон.QxРешта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів.4cxМанассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду - чинити зло в очах Господніх.Nxза те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.”_9xЯ відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів5ex Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають.{x за те, -так говорить Господь, Бог Ізраїля, -я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах.)x “За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду,c Ax Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків: z ox Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля.U %xЯ не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.” xПоставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: “В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім'я навіки.+ QxІ провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів.1xПобудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному.QxСпорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: “В Єрусалимі покладу моє ім'я.”nWxВін відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому._9xВін чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля.9 oxБуло Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва.5xІ спочив Єзекія зо своїми батьками. На місце його став царем його син Манассія.}xРешта дій Єзекії, всі його подвиги, та як він зробив став і водогін і провів воду в місто, те записано в літописній книзі юдейських царів. xЄзекія сказав до Ісаї: “Добре слово Господнє, що ти сказав.” Він думав собі: “Чому ж би й ні? Аби тільки був мир і безпека, покіль мого віку!”T#xА й твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палаці вавилонського царя.” xПрийде час, коли все, що є в твоїм палаці, й що твої батьки до цього дня зібрали, буде перевезене в Вавилон; нічого не зостанеться, каже Господь.f~GxІ сказав Ісая до Єзекії: “Вислухай слово Господнє: }/xІсая спитав: “Що вони бачили в твоєму палаці?” Єзекія відповів: “Бачили все, що є в моїм палаці. Нема нічого у моїх скарбницях чого б я їм не показав.”<|sxТоді пророк Ісая прийшов до царя Єзекії й спитав його: “Що ті люди говорили й звідки вони прийшли до тебе?” Єзекія відповів: “З далекої землі прийшли вони, з Вавилону.”3{ax Єзекія зрадів на те й показав послам усі комори зо скарбами, і срібло, і золото, і пахощі, і дорогі масті, і склад зброї, й усе, що було в його скарбницях. Не було нічого, чого б не показав їм Єзекія у своїм палаці й у всіх своїх володіннях.mzUx Того часу вавилонський цар Меродах-Баладан, син Баладана, прислав листа й гостинця Єзекії, бо він чув, що Єзекія був нездужав.>ywx Тоді пророк Ісая візвав до Господа, і тінь на соняшнім годиннику Ахаза відступила 10 ступенів назад.]x5x І сказав Єзекія: “Не трудно на десять ступенів посунутись наперед. Ні! Нехай на десять ступенів повернеться назад.”Uw%x Відповів Ісая: “Ось який знак буде тобі від Господа, що Господь зробить те, що сказав: Хочеш, щоб тінь на десять ступенів посунулась наперед чи на десять ступенів повернулась назад?”Yv-xЄзекія ж сказав до Ісаї: “А який знак тому, що Господь мене оздоровить та що на третій день піду в Господній храм?”,uSxІ сказав Ісая: “Принесіть фігової мазі.” І принесли й приклали до боляка, і він одужав.~twxЯ додам тобі віку 15 років і вирятую тебе й це місто з руки асирійського царя; я захищу це місто заради мене й заради слуги мого Давида.”jsOx“Повернись і скажи Єзекії, князеві мого народу: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я твою молитву й побачив твої сльози. Я оздоровлю тебе: на третій день підеш у Господній храм..rWxІсая ж іще не був вийшов із середнього двору, аж ось надійшло до нього таке слово Господнє: |qsx“Ой Господи! Спогадай, що я ходив по правді й із щирим серцем перед тобою та робив, що тобі довподоби.” Та й заплакав Єзекія вголос.pxЄзекія обернувся обличчям до стіни й так молився до Господа, кажучи: ,o UxТого часу занедужав Єзекія на на смерть. Прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав йому: “Так говорить Господь: Упорядкуй дім твій, бо вмреш, не одужаєш.”Wn)x%Одного разу, як він припав до землі, в храмі свого бога Нісроха, убили його мечем сини його Адрамелех і Сарецер і втекли в країну Арарат. На місце його став царем син його Асархаддон.m#x$Рушив Санхериб, асирійський цар, повернувся походом назад і сидів у Ніневії. lx#Тієї ж самої ночі вийшов ангел Господній і побив у асирійському таборі 185 000, і як повставали рано-вранці, - аж ось усі ті лежать трупом, мертві.k9x"Я захищу це місто, я його урятую заради мене самого й заради слуги мого Давида.”j9x!Дорогою, якою він прийшов, повернеться назад; у місто це не ввійде - слово Господнє.9imx Тому ось що говорить Господь про асирійського царя: Не ввійде він у це місто, стріли туди не пустить, не виступить зо щитом проти нього і не насипле проти нього валу.Ah}xбо з Єрусалиму вийде решта; те, що врятується, - з гори Сіону. Горливість Господа сил це зробить!8gkxОстанок же дому Юди, що зостанеться живим, пустить знову внизу коріння, і плід угорі вродить,!f=xОсь тобі знак: Цього року їстимете, що впаде на землю, на другий рік - що само вродить, на третій же рік сійте й жніте, садіть виноградники й їжте плід їхній.FexЗа те, що ти біснувався на мене та що твоє зухвальство вразило мої вуха, я тобі заправлю моє кільце у ніздрі, мої зубела у твій рот, і заверну тебе назад дорогою, якою ти прибув.qd]xЧи ти сидиш, чи ти виходиш, чи ти входиш - усе я знаю.$cCxМешканці їхні безсилі, налякані, збентежені, стали, немов трава на полі, немов зелене билля, немов трава на покрівлі, немов збіжжя під східнім вітром. b xЧи ти чував? Вже давніх-давен я це приготував, і за старих часів я це намислив, а тепер виконую, щоб обернути в купи руїн міста-твердині.%aExЯ розкопував і пив чужі води, висушував стопами моїх ніг усі єгипетські канави.-`UxЧерез твоїх послів хулив ти Господа й сказав: На моїх численних колісницях я зійшов на верхи гір, у нетрі на Ливані, рубав його найвищі кедри, найдобірніші його кипариси, добравсь до самого його кінця, аж до густого його лісу.8_kxКого хулив, зневажав? На кого підняв голос і звисока глянув очима? На Ізраїлевого Святого! ^xОсь те слово, що виповів Господь на нього: “Гордить тобою, сміється з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.$]CxТоді Ісая, син Амоса послав до Єзекії сказати: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я вислухав твою молитву до мене проти Санхериба, асирійського царя.”q\]xАле тепер, Господи, Боже наш, вирятуй нас із його руки, благаю, щоб усі царства на землі зрозуміли, що тільки ти, Господи, Бог.”W[)xі повкидали богів їхніх у вогонь, бо то ж і не боги, а діло рук людських, дерево й камінь, тим і могли їх понівечити.ZxОдно є правда, Господи, що асирійські царі спустошили народи й землі,YxПрихили, Господи, вухо твоє й вислухай; відкрий, Господи, очі твої й споглянь. Слухай слова Санхериба, якими він прислав хулити Бога живого.'XIxІ молився Єзекія перед Господом і говорив: “Господи, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти один Бог над усіма царствами землі, ти сотворив небо й землю.IW xВзяв Єзекія листа з рук послів і, прочитавши його, пішов у Господній храм і розгорнув його перед Господом. Vx Де цар хаматський, цар арфадський, цар міста Сефарваїму, Єни й Івви?”cUAx Хіба боги народів, яких зруйнували мої предки, їх визволили, як от Гозан, Харан, Рецеф та мешканців Едену, що в Талассарі?QTx Сам здоров чув, що асирійські царі зробили з усіма землями, як вони їх спустошили! І тобі б одному врятуватись?BSx “Скажіть так Єзекії, юдейському цареві: Не давай твоєму Богові, на якого ти покладаєшся, зводити тебе словами: Місто Єрусалим, мовляв, не попаде в руки асирійському цареві.Rx Як же почув, що про Тірхаку, етіопського царя, говорили: “Ось він вирушив, щоб воювати з тобою”, то знову послав до Єзекії послів сказати: lQSxГоловний підчаший повернувся назад і знайшов асирійського царя при облозі Лівни, бо перечув був, що той відійшов від Лахішу.]P5xОсь я нашлю на нього такого духа, що він почує вістку, і повернеться у свою землю, і у своїй землі поляже від меча.”kOQx“Скажіть вашому панові: Так говорить Господь: Не лякайся тих слів, що їх ти чув, що ними хулили мене слуги асирійського царя.nNWxЯк же прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї, відрік їм Ісая: MxМоже Господь, Бог твій, чувши усі слова головного підчашого, якого послав його пан, асирійський цар, зневажати живого Бога, покарає за ті слова, що Господь, Бог твій, чув. Помолись же за останок, що зоставсь.” LxВони промовили до нього: “Так говорить Єзекія: День смутку, кари й сорому - день цей, бо діти ось-ось мають прийти на світ, але сили нема вродити.lKSxЕліякима ж, що був над палацом, писаря Шевну й старших із священиків, покритих веретищами, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.)J OxПочувши те, цар Єзекія роздер на собі одежу, покрився веретищем і пішов у Господній храм;3Iax%А Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник, прийшли з роздертою одежею до Єзекії та й донесли йому слова головного підчашого.:Hox$Мовчав народ, не відповідав йому ні слова бо такий був наказ від царя: “НЕ відповідайте йому.”OGx#Котрий з усіх богів земель визволив свою землю з моєї руки? І Господь мав би визволити Єрусалим з моєї руки?”SF!x"Де боги Хамату й Арфаду? Де боги Сефарваїму, Єни й Івви? Де боги Самарії? Чи ж визволили вони Самарію з моєї руки? Ex!Хіба боги народів визволили, кожен свою землю, з рук асирійського царя?CDx покіль я прийду й заберу вас у таку землю, як ваша, у землю, багату на пшеницю й на вино, землю, багату на хліб і на виноград, у землю маслин і меду, і будете жити, не помрете. Тож не слухайте Єзекії, бо він вас зводить, кажучи: Господь вас визволить!C9xНе слухайте Єзекії, бо так говорить асирійський цар: Зробіть мир зо мною, піддайтеся мені, і кожний їстиме свій виноград і смокви й питиме із своєї ритви,rB_xНехай Єзекія не подає надії на Господа, кажучи: Господь напевно визволить нас, це місто не потрапить у руки асирійському цареві. AxНехай вас Єзекія не зводить, бо він не зможе визволити вас із моєї руки.w@ixІ виступив головний підчаший і крикнув на ввесь голос по-юдейському й промовив: “Слухайте слово великого царя, асирійського царя!\?3xА головний підчаший їм на те: “Хіба мій пан послав мене до твого пана й до тебе, щоб ці слова сказати, а не до тих людей, що сидять на мурі, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?”>xТоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному підчашому: “Розмовляй, будь ласка, з твоїми рабами по-арамійському, бо ми розуміємо цю мову; не говори до нас по-юдейському, щоб не розуміли люди, оті на мурі.”s=axХіба ж я без Господньої волі прийшов на це місце, щоб його спустошити? Господь сказав мені: Іди проти цієї землі й спустош її!”<xІ де вже тобі приневолити до відступу хоч би й одного з найменших слуг мого пана? Та ти покладаєшся на Єгипет заради колісниць та комонних![;1xТож бийся об заклад з моїм паном, асирійським царем: я дам тобі 2 000 коней, коли спроможешся дістати до них верхівців.':IxКоли ж ви мені скажете: Ми на Господа, Бога нашого, покладаємось, - то чи це ж не той самий, що його узвишшя та жертовники позносив Єзекія, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед цим тільки жертовником, в Єрусалимі, маєте поклонятись?t9cxО, знаю: Ти покладаєшся на оту опору з надламаної тростини, на Єгипет, що кожному, хто на неї обіпреться, заб'ється в руку і її проколе. Отакий фараон, єгипетський цар, для всіх, що покладаються на нього.k8QxГадаєш, що пусті слова можуть бути на війні замість розумної ради й сили? На кого ото покладаєшся, що збунтувався проти мене?7xГоловний підчаший до них промовив: “Скажіть там Єзекії: Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за надія, на яку ти так покладався?]65xІ кликали вони царя. Вийшов до них Еліяким, син Хілкії, що був над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, окличник.C5xТа асирійський цар послав із Лахішу в Єрусалим до царя Єзекії головного отамана, головного урядовця й головного підчашого з великим військом. Пішли вони, підійшли під Єрусалим і стали коло водогону вищого ставу, що на дорозі до поля шаповала.47xТого ж часу зняв Єзекія золото з дверей і одвірків Господнього храму, що Єзекія, юдейський Цар, поклав був золотом; і віддав його асирійському цареві.03[xЄзекія віддав усе срібло, що знайшлось у Господньому храмі й у скарбницях царського палацу.A2}xТоді Єзекія, юдейський цар, послав до асирійського царя в Лахіш, сказати: “Я провинився. Іди назад від мене, і я принесу тобі все, що накладеш на мене.” І наклав асирійський цар на Єзекію, юдейського царя, 300 талантів срібла й 30 талантів золота.l1Sx На чотирнадцятому році царя Єзекії двигнувся Санхериб, асирійський цар, проти усіх укріплених юдейських міст і опанував їх.05x бо вони не слухали голосу Господа, Бога свого, і порушували його союз. З усього, що заповідав Мойсей, слуга Господній, вони не слухали й не робили нічого.Z//x І виселив асирійський цар Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані та по мідянських містах,X.+x і здобув її. По 3 роках, тобто на шостому році Єзекії, а на дев'ятому році Осії, ізраїльського царя, Самарію здобуто.-9x На четвертому році царя Єзекії, тобто на сьомому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, вирушив Салманассар, асирійський цар, проти Самарії, обложив її/,YxВін побив філістимлян аж до Гази, аж до її границь, від вартових башт аж до міст-твердинь.h+KxТому й Господь був з ним, і за що б він не брався, йому щастило. Він повстав проти асирійського царя й перестав йому служити.R*xВін був відданий Господеві й не відступав від нього, а пильнував заповіді його, що Господь заповідав Мойсеєві._)9xВін уповав на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма юдейськими царями, ні після нього, ні перед ним./(YxВін зніс узвишшя, розбив кам'яні стовпи, порубав ашери, розторощив мідного змія, що зробив був Мойсей, бо того часу сини Ізраїля кадили йому й звали його Нахуштан.'5xВін чинив те, що Господеві було довподоби, цілком так, як чинив Давид, його предок.G& xБуло йому 25 років, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Авія, дочка Захарії./% [xНа третьому році Осії, сина Ели, ізраїльського царя, став Єзекія, син Ахаза, юдейським царем.$)x)Отак народи ті почитали Господа й служили також своїм бовванам. Та й діти їхні й діти дітей їхніх чинять так, як їхні батьки чинили, аж по цей день.m#Ux(Та вони не слухали й чинили за давніми своїми звичаями.%"Ex'Лише Господа, Бога вашого, почитайте, і він визволить вас із руки всіх ворогів ваших.”~!wx&Союзу, що я уклав з вами, не забувайте й інших богів не почитайте.o Yx%й установи та обряди, закон та заповіді, що він написав вам, пильнуйте, щоб виконували їх по всі дні, а інших богів не почитайте.}ux$а Господа, що вивів вас з Єгипетської землі великою потугою й простягнутою рукою, - його почитайте йому поклоняйтесь і йому жертвуйте,eEx#Господь уклав був з ними союз і повелів їм: “Не почитайте інших богів, не поклоняйтесь їм, не служіть їм і не жертвуйте їмkQx"Аж по цей день чинять вони давнім звичаєм. Вони не шанують Господа й не чинять за уставами й за обрядами його, та за законом і за заповіддю, що Господь наказав синам Якова, що йому дав ім'я Ізраїль.1]x!Господа вони почитали, але й богам своїм служили звичаєм народів, із-між яких виведено їх.ymx Разом з тим вони почитали Господа й поставили собі з-поміж себе священиків по узвишшях, що й приносили жертви у капищах по узвишшях.lSxаввії зробили Нівхаза й Тартака, сефарвії ж палили своїх дітей у вогні на честь Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських.7ixЛюди з Вавилону зробили Суккот-Бенота, люди з Кути зробили Нергала, люди з Хамату зробили Ашіму;9xТа, попри те, кожний народ наробив собі власних богів і поставив їх у капищах по узвишшях, що їх звели були самарійці, - кожний народ по містах, де осілись.Y-xОт і прийшов один із священиків, що були виселені з Самарії, та осівсь у Бетелі й вчив їх, як їм шанувати Господа.)MxТоді асирійський цар повелів: “Виправте туди одного із священиків, що ви виселили звідти; нехай піде й живе там та нехай навчить їх закону тамтешнього Бога.”3xІ дано знати асирійському цареві: “Ті народи, що ти переслав і осадив по самарійських містах, не знають закону тамтешнього Бога, тому й наслав він на них левів, що їх вигублюють, бо вони не знають закону тамтешнього Бога.” J~}}$|{{6zyxwvutt=<;2:O987o655!43g2q110_/ -,+*))('k%%d$#V"R! dn^7tQm0 R ( j 4 I0v@Y|J/ [Овала, Авімаела, Шеву,1 _Гадорама, Узала, Діклу,h KЙоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Ераха,X +У Евера народились двоє синів: один на ім'я Пелег, бо за його часів була розділена земля, а другий на ім'я Йоктан._ 9Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера. -Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд та Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Гетер та Маш.G  арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв.3 cхіввіїв, аркіїв, сініїв,> yі євусіїв, аморіїв, гіргашіїв,\ 3 Ханаан породив Сидона, свого первенця, і Хета, ) патрусіїв, каслухіїв і кафтеріїв, від яких постали філістії (філістимляни).j O Міцраїм породив лудіїв, анаміїв, легевіїв, нафтухіїв,x k Куш породив ще й Німрода; він був перший могутнім на землі. ! Сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини Раеми: Шева та Дадан.W )Сини Хама: Куш, Міцраїм, Пут і Ханаан.` ;Сини Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім.Y -Сини Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма.  yСини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.4  eНой, Сим, Хам та Яфет./  [Енох, Матусаїл, Ламех,3  cКинан, Магалалієл, Яред,"  CАдам, Сет, Енос,%xЙого щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його.&GxЙоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його.?yxВін розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні.9mxНа тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми.Z/xТоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв.9mxТа сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі.#xГодолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: “Не бійтеся служити халдеям; осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.”H xЯк же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу. То були: Ізмаїл, син Натанії; Йоханан, син Кареаха; Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, - самі вони й їхні люди.9xНад людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана.?yxа вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні. Так виселено Юду далеко від його краю.~/xВзяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу,0}[xА з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п'ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті.Q|xНачальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі.H{ xЛіктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок; навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка - все мідне. Так само й другий стовп. z xА щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги.3yaxЗабрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, - все, що тільки було з золота й із срібла.x7xЗабрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі.wx Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон.-vUx А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля.u7x Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони.,tSx Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму.Csx та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом.Vr'xНа п'ятому місяці, сьомого дня місяця, - це було на дев'ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя,]q5xВін повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон./pYxХалдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд.o{xале халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього.RnxТоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, - халдеї ж були навкруги міста, - та й пустився дорогою Арава,4mcxА на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.}luxІ отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.k xНа дев'ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти.j5xА сталося це через гнів Господній проти Єрусалиму та Юди, так що Господь відкинув їх від свого обличчя. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. ixВін чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком, як чинив Йоаким._h9xБуло Седекії 21 рік, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Єремії, з Лівни, звалась Хамутала.CgxЗамість Йоахина вавилонський цар зробив царем Маттанію, його дядька, і перемінив його ім'я на Седекію.ofYxЗабрав також вавилонський цар усіх видатних - 7000, майстрів і слюсарів - 1000, усіх здатних до війни, і відвів їх у Вавилон у неволю|esxВін відвів Йоахина в Вавилон, цареву матір та царевих жінок і його скопців і значних землі також забрав з Єрусалиму в Вавилон у полон.tdcxВін забрав увесь Єрусалим у полон, усіх князів, усіх заможних - 10 000, усіх майстрів і слюсарів. Зостались лише прості, вбогі селяни.Xc+x Забрав він усі скарби Господнього храму, і скарби царського палацу, розбив увесь золотий посуд, що зробив був Соломон, ізраїльський цар, для Господньої святині, - як прорік був Господь.Obx Тоді Йоахин, юдейський цар, вийшов до вавилонського царя, сам він і мати його, і слуги його, і князі його, і скопці його, і вавилонський цар узяв їх, на восьмому році свого царювання.,aSx Навуходоносор, вавилонський цар, теж рушив проти міста, тим часом, як слуги його облягали.F`x Того часу слуги Навуходоносора, вавилонського царя, двигнулися на Єрусалим, і місто опинилось в облозі._#x Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком, як чинив його батько.r^_xБуло Йоахинові 18 років, як став царем, і царював він 3 місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Елнатана, з Єрусалиму, звалась Нехушта.]5xЄгипетський цар не виходив більш із свого краю, бо вавилонський цар забрав усе, що належало єгипетському цареві, від Єгипетського потоку до Ефрат-ріки.\%xІ спочив Йоаким із своїми батьками. Замість нього став царем його син Йоахин.[9xРешта дій Йоакима й все, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів.@Z{xа й за невинну кров, що він пролив, сповнивши Єрусалим безвинною кров'ю. Господь не хотів простити.cYAxЦе сталось над Юдою за Господнім велінням, щоб відкинути його від свого обличчя за гріхи Манассії та за все, що він коїв,:XoxТоді Господь наслав на нього ватаги халдеїв, араміїв, моавитян і аммоніїв; наслав їх на Юду щоб знищити його, за словом, що Господь сказав був через слуг своїх пророків.W xЗа його часів Навуходоносор, вавилонський цар, двигнувся проти нього, і Йоаким служив йому 3 роки, та потім знову збунтувався проти нього.V+x%Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком так, як робили його батьки._U9x$Було Йоакимові 25 років, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Падаї, з Руми, звалася Зевіда.vTgx#Йоаким дав фараонові срібло й золото, але мусів був розцінити землю, щоб виплатити фараонові гроші, яких цей домагався. Від кожного, як кого оцінувано, брав він срібло й золото, щоб дати фараонові Нехо.S9x"Фараон Нехо зробив царем Еліякима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і перемінив ім'я його на Йоакима, а Йоахаза взяв і відвів у Єгипет, де він і вмер.xRkx!У Ріалі, у Хамат-країні, фараон Нехо, скинув його з царства в Єрусалимі, і наклав на землю данину - 100 талантів срібла й талант золота.Q+x Він чинив те, що було Господеві не довподоби, цілком так, як робили його батьки.fPGxБуло Йоахазові 23 роки, як став царем, і царював він 3 місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Єремії, з Лівни, звалась Хамутала.qO]xСлуги повезли його мертвого на колісниці з Мегідо; вони привезли його в Єрусалим і поховали в його гробі. Тоді люди взяли Йоахаза, сина Йосії, помазали його й зробили його царем на місце його батька.?NyxЗа його часів вирушив фараон Нехо, єгипетський цар, на допомогу асирійському цареві на Ефрат-ріку. Цар Йосія вийшов йому назустріч, але Нехо вбив його, ледве його побачив.M3xРешта дій Йосії, й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.KLxГосподь постановив: “Юду теж я усуну з-перед мого обличчя, як усунув Ізраїля; я відкину це місто, Єрусалим, що я був вибрав, і храм, що про нього я був сказав: Там буде моє ім'я.”mKUxОднак же, Господь не скасував свого палкого гніву, що ним роз'ярився був проти Юди за всю ту досаду, якої йому завдав Манассія.HJ xПеред ним не було такого царя, як він, що обернувся б з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, повнотою за законом Мойсея, та й після нього не було такого, як він.BIxЙосія викорінив також викликачів мертвих і знахурів, домовиків, бовванів і всі ті гидоти, що можна було побачити в Юдейській землі й у Єрусалимі, щоб увійшли в силу слова закону, написані в книзі, що найшов у Господньому храмі священик Хілкія.1H]xАж; на вісімнадцятому році царя Йосії святковано таку Пасху на честь Господа в Єрусалимі.hGKxТакої Пасхи не було святковано від часів, коли судді правили Ізраїлем і за весь час ізраїльських царів та юдейських царів.[F1xЦар дав такий наказ усьому народові: “Святкуйте Пасху в честь Господа, Бога вашого, як написано у цій книзі союзу.”eEExУсіх жерців узвиш, які були там, він повбивав на жертовниках і палив на них людські кості. Потім повернувсь у Єрусалим.?DyxЙосія усунув також усі будівлі на узвишшях по самарійських містах, що побудували були ізраїльські царі, щоб гнівити Господа. Він зробив з ними те саме, що зробив у Бетелі.C5xІ повелів Йосія: “Лишіть його, нехай ніхто не торкає його костей!” Так його кості й зостались цілими разом з кістьми пророка, що приходив із Самарії.fBGxДалі спитав Йосія: “Що то за пам'ятник, що я там бачу?” Міські люди йому відповіли: “Це гріб Божого чоловіка, що прийшов був з Юдеї й прорік ті речі, що ти вчинив над бетелівським жертовником.”MAxДивлячись навкруги себе, побачив Йосія гроби, що були на горі, і послав позабирати з тих гробів кості, і спалив їх на жертовнику, і так знечестив його, за словом Господнім, що виповів був Божий чоловік, коли Єровоам стояв при жертовнику під час свята.g@IxТа й жертовника, що був у Бетелі, і висоту, що побудував Єровоам, син Навата, який увів Ізраїля в гріх, і того жертовника й узвишшя він зруйнував, розбив їх каміння і стер на порох, і спалив Ашеру.5?exпорозбивав кам'яні стовпи, порубав ашери й наповнив місце, де вони були, людськими кістками.x>kx Узвишшя перед Єрусалимом, на південь від Оливної гори, що побудував був Соломон, ізраїльський цар, Астарті, гидоті сидонській, і Кемошеві, гидоті моавській, та Молохові, мерзоті аммоніїв, цар знечестив; = x Жертовники на даху горішньої світлиці Ахаза, що їх зробили були юдейські царі, і жертовники, що їх зробив був Манассія в обох дворах Господнього храму, цар зруйнував, розбив їх, а порох з них кинув у Кедрон-потік.@<{x Уусунув коней, що юдейські царі поставили були на честь сонця при вході в Господній храм, коло кімнати скопця Натан-Мелеха, у Парварімі; колісниці ж сонцеві спалив вогнем.h;Kx Він знечестив і Тофет, що в Бен-Гінном-долині, щоб ніхто більш не проводив свого сина чи дочку через вогонь на честь Молоха.`:;x Однак ті священики узвиш не сходили на Господній жертовник у Єрусалимі, хоч їли неквашений хліб посеред своїх братів.G9 xДалі привів усіх священиків із юдейських міст і знечестив узвишшя, де ці священики кадили, від Геви до Версавії, і зруйнував узвишшя посвячене козлам, що було при вході у ворота Єгошуї, міського голови, ліворуч, коли входити через ворота в місто.68gxЗруйнував кімнати розпусників, що були в Господньому храмі, де жінки ткали завіси для Ашери.97mxПовелів винести Ашеру з Господнього храму за Єрусалим, у Кедрон-долину, і спалити в Кедрон-долині, і розтоптати на порох, а порох той розкидати по гробах простого люду.~6wxВін скасував жерців, що завели були юдейські царі і що кадили на узвишшях, по юдейських містах і по єрусалимських околицях, а й тих, що кадили Ваалові, сонцеві, місяцеві, сузір'ям і всьому війську небесному.k5QxІ повелів цар первосвященикові Хілкії й нижчому священикові та сторожам при порозі винести з Господнього храму ввесь посуд, зроблений для Ваала, для Ашери й для всього війська небесного. Він спалив його за Єрусалимом, на полях Кедрон, а попіл з нього вивіз у Бетел.R4xЦар став на підвищенні й заключив союз перед Господом, зобов'язуючись ходити слідом за Господом і пильнувати його заповіді, накази і його установи з усього серця й з усієї душі, виконувати слова союзу, написані в цій книзі. Увесь народ прийняв союз..3WxІ пішов цар у Господній храм, а з ним всі юдейські мужі й усі єрусалимські мешканці, й священики, й пророки, й увесь народ, від малого до великого, і прочитав перед ними голосно всі слова з книги союзу, що знайдено в Господньому храмі. 2 xТоді цар послав скликати до себе всіх старших юдейських і єрусалимських.K1xі, власне, тому я прилучу тебе до твоїх батьків; ти зійдеш у твій гріб у мирі й очі твої не побачать усього того лиха, що я наведу на це місце.” І вони принесли цареві відповідь.q0]xАле тому, що твоє серце зворушилося й ти впокорився перед Господом, почувши те, що я висказав проти цього місця й проти його мешканців, що стануть жахом і прокляттям для інших, тому, що ти роздер на собі одежу й плакав передо мною, і я теж вислухав тебе, - слово Господнє, -w/ixЦареві ж юдейському, що послав вас спитати Господа, ось що скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Слова, що ти чув, здійсняться.. xТому що вони покинули мене й кадили іншим богам, щоб гнівити мене усіма вчинками своїх рук, запалав гнів мій проти цього місця - і не погасне.c-AxТак говорить Господь: Ось я наведу лихо на це місце й на його мешканців; всі ті слова, що в книзі, яку читав юдейський цар.:,oxВона їм відповіла: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене: {+qxІ пішов священик Хілкія з Ахікамом, Ахбором, Шафаном та Асаєю до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархаза, що доглядав одежу, - жила ж вона в Єрусалимі, в другій дільниці, -і розмовляли з нею./*Yx “Йдіть, спитайте Господа за мене й за народ і за всю Юдею щодо слів цієї книги, що знайдено, бо великий має бути гнів Господній, що запалав на нас за те, що батьки наші не слухали цієї книги й не робили усього того, що там написано.”y)mx І повелів він священикові Хілкії, Ахікамові, синові Шафана, Ахборові, синові Міхаї, писареві Шафанові й Асаї, царському урядовцеві: i(Mx Почувши слова книги Закону, цар роздер на собі одежу.7'ix Далі писар Шафан оповів цареві: “Священик Хілкія дав мені книгу.” І Шафан читав її перед царем.U&%x Потім повернувся писар Шафан до царя й доніс йому про справу, кажучи: “Слуги твої зібрали гроші, що знайшлись у храмі, і передали їх наглядачам робітників, що при Господньому храмі.” % xПервосвященик Хілкія сказав писареві Шафанові: “Я знайшов книгу Закону в Господньому храмі.” І подав Хілкія Шафанові книгу, і той читав її.,$SxНе вимагайте від них рахунку з грошей, переданих до їхніх рук, бо вони орудують чесно.”!#=xтеслям, каменярам, мулярам та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму.8"kxі нехай передадуть їх наглядачам робітників, що працюють у Господньому храмі, а ці нехай роздадуть їх робітникам у Господньому храмі на направу зіпсованого в храмі: -!x“Іди до первосвященика Хілкії, нехай він перелічить гроші, принесені в Господній храм, що сторожі при храмовім порозі зібрали від народу,^ 7xНа вісімнадцятому році царя Йосії послав цар писаря Шафана, сина Ацалії, сина Мешуллама, в Господній храм, з наказом: }uxВін чинив те, що Господеві було довподоби; ходив у всьому дорогою Давида, предка свого, не відступав від неї ні праворуч, ні ліворуч.S #xЙосії було 8 років, як став царем, і царював він 31 рік в Єрусалимі. Мати його, дочка Адаї, з Боцкату, звалась Едіда."?xІ поховали його в його гробі, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Йосія.xРешта дій Амона, що він чинив, записані у літописній книзі юдейських царів.Z/xЛюди ж повбивали усіх тих, що були змовились проти царя Амона, й на місце його настановили царем його сина Йосію.xkxСлуги Амона змовились проти нього й убили царя в його палаці. xВін покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою.Nxі ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм.xВін чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія,b?xБуло Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви. oG~~~ }}}|{{{'zzCyyTxx;wvv&uttIss8r$qFpp?oonmmll*k|k:jjDiihhhVggIfeedd>cKbaaO``J__<^^@]]2\\5[[[$ZZZYY;XX_WWVVV9UU!TSSTRrQqPP/OiNNcN6MMDLL.KK4JJ>IIIHZGGFhFEaEDWCBBjAAA@C>>_===сина Іцгара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.iwKсина Тахата, сина Ассіра, сина Евіясафа, сина Кораха,evCсина Елкани, сина Йоіла, сина Азарії, сина Зефанії,au;сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,etCсина Елкани, сина Єрохама, сина Елієла, сина Тоаха,-sSОсь ті, що ставали зо своїми синами: з синів Кегата: Геман-співець, син Йоіла, сина Самуїла,5rcВони служили співцями перед житлом намету зборів, поки Соломон не збудував Господнього храму в Єрусалимі. Вони ставали на свою службу за приписаним їм порядком.MqОсь ті, що Давид настановив, щоб управляли співом у Господнім храмі від часу, як ковчег знайшов стале місце.[p/Шіма його син, Хаггія його син, Асая його син.oyСини Мерарі: Махлі, Лівні його син, Шімеї його син, Уззія його син,_n7 Сини Самуїла: первородний Йоіл, другий Авія.m Еліяв його син, Єрохам його син, Елкана його син, Самуїл його син.]l3 Елкана його син, Цофай його син, Тоах його син,?ky Сини Елкани: Амасай та Ахімот.|jq Тахат його син, Урієл його син, Уззія його син, Саул його син.ci?Елкана його син, Евіясаф його син, Ассір його син,zhmСини Кегата: Амінадав його син, Корах його син, Ассір його син,zgmЙоах його син, Іддо його син, Зерах його син, Ятрай його син.nfUу Гершома: Лівні його син, Яхат його син, Зімма його син,e7Сини Мерарі: Махлі та Муші. Ось родини Леві за їхніми батьківськими домами: bd=Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл.^c5Ось імена синів Гершома: Лівні та Шімеї.Sb !Сини Леві: Гершом, Кегат та Мерарі.9ak)Єгоцадак пішов на вигнання, коли Господь переселив Юду та Єрусалим рукою Навуходоносора._`7(Азарія породив Сераю, Серая породив Єгоцадака;]_3'Шаллум породив Хілкію, Хілкія породив Азарію,]^3&Ахітув породив Цадока, Цадок породив Шаллума,_]7%Азарія породив Амарію, Амарія породив Ахітува,0\Y$Йоханан породив Азарію, того, що був священиком у храмі, збудованому Соломоном у Єрусалимі.a[;#Ахімац породив Азарію, Азарія породив Йоханана,]Z3"Ахітув породив Цадока, Цадок породив Ахімаца,aY;!Мерайот породив Амарію, Амарія породив Ахітува,aX; Уззі породив Зерахію, Зерахія породив Мерайота,UW#Авішуа породив Буккі, Буккі породив Уззі,aV;Єлеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішуа,"U=А діти Амрама: Арон, Мойсей та Марія. Сини ж Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар.bT=Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл.US#Сини ж Леві: Гершон, Кегат і Мерарі.+ROі тоді Бог Ізраїля збудив дух Пула, асирійського царя, та дух Тіглатпілесара, асирійського царя, що виселив рувимлян, гадіїв та половину коліна Манассії й привів їх у Халах, Хавор, Гару й над ріку Гозан, де вони й по цей день.vQeАле вони були невірні Богові своїх батьків і заходилися блудити за богами народів тієї землі, яких Бог знищив перед їхніми очима,P!Ось голови їхніх батьківських домів: Ефер, Їші, Елієл, Асрієл, Єремія, Годая та Яхдієл, витязі хоробрі, мужі значні, голови всіх батьківських домів.yOkСини половини коліна Манассії жили в краю, що простягався від Башану до Ваал-Хермону, до Сеніру й до гори Хермону. Їх було багато.?NwБагато бо попадало вбитих, тим, що війна була від Бога. Вони жили на їхньому місці аж до переселення.M)Вони зайняли їхні череди: 50 000 верблюдів, 250 000 овець, 2 000 ослів та 100 000 душ людей.&LEЇм дана була допомога проти них, і агаряни й усі, що були з ними, були видані їм у руки, бо ті в бою візвали до Господа, й він почув їх за те, що на нього вповали.lKQВони воювалися з агарянами, Єтуром, Нафішем і Нодавом.)JKСинів Рувима, Гада й половину коліна Манассії було 44 760 хоробрих мужів, що носили щит і меч та напинали лука й були вправні до війни й могли виступити до битви.`I9Усі вони були внесені в родовідні списки за часів Йотама, юдейського царя, і за часів Єровоама, ізраїльського царя.TH!Вони жили в Гілеаді, в Башані, та у всіх залежних від нього містах, а й по всіх пасовиськах Шарону аж до кінця їх.G{Ахі, син Авдієла, сина Гуні, був головою їхніх батьківських родин.DFОсь сини Авіхаїла, сини Хурі, сина Яроаха, сина Гілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Яхдо, сина Буза.OE Брати їхні за їхніми батьківськими родинами були: Михаїл, Мешуллам, Шева, Йорай, Якан, Зія та Евер - семеро.uDc Йоіл був перший, Шафам другий, потім Янай та Шафат у Башані.qC[ Сини ж Гада жили навпроти них у Башан-краю аж до Салхи.B За часів Саула вони воювалися з агарянами, що й загинули від їхніх рук, і ті почали жити в їхніх шатрах здовж усієї східньої смуги Гілеаду.ZA- а на схід жив він аж до входу в пустиню, що тягнеться від ріки Ефрату, бо череди їхні були дуже великі в Гілеад-краю.@+Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Йоіла. Він жив у Ароері аж до Нево та Ваал-Меону;N?Брати його, за їхніми родинами, так як внесено їх у списки за їхніми родами, були: перший Єїел, потім Захарія,=>sБеера його син, що його забрав у неволю Тіглатпілесар, асирійський цар; він був князем рувимлян.W='Міха його син, Реая його син, Ваал його син,n<UСини Йоіла: Шемая його син, Гог його син, Шімеї його син,;}Сини Рувима, первородного Ізраїля: Енох, Паллу, Хецрон та Кармі.O:бо Юда був найпотужніший між своїми братами і з нього вийшов князь, хоч первородство й належало Йосифові.+9 QСини Рувима, первородного Ізраїля, - бо він був справжній первісток, але що осквернив ложе свого батька, то його первородство було віддане синам Йосифа, сина Ізраїля. Одначе Йосиф не був внесений у родовідні списки як первородний,%8C+Вони повбивали решту амалекитян, що були врятувались, і осілись там аж по цей день.h7I*Деякі з них, із синів Симеона, подались на Сеїр-гору - 500 чоловік. На чолі в них були: Пелатія, Неарія, Рефая та Узієл, син Їші."6=)Прийшли оці, записані за іменами, за часів Єзекії, юдейського царя, і знищили їхні шатра й меоніїв, що там перебували, і обрекли їх на анатему аж по цей день, і оселились на їхньому місці, бо там були пасовиська для їхніх черед.F5(і знайшли там тучні та добрі пасовиська й широку, спокійну та безпечну землю. Колись там жили сини Хама.4#'Вони доходили аж до Герари на схід долини, щоб знайти випаси для своїх черед,Q3&Ці, так як були наведені за іменами, були князями над своїми родинами, і доми їхніх батьків сильно розрослися.z2m%Зіза, син Шіфеї, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.g1G$Еліоенай, Якова, Ішухая, Асая, Адієл, Єсімієл, Беная,^05#Йоіл, Єгу, син Йошівії, сина Сераї, сина Азієла,D/"Мешовав, Ямлех, Йоса, син Амасії,U.#!Усі їхні селища були навколо цих міст аж до Ваалу. Це були. їхні оселі; в них були свої родовідні сувої-списки.r-] з їхніми селищами: Етам, Аїн, Ріммон, Тохен та Ашан - 5 міст.3,_у Бет-Маркавоті, Хацар-Сусімі, Бет-Біреї та в Шаараїмі. Це були їхні міста, поки царював Давид,4+cБетуелі, Хормі, Ціклазі,.*WБілзі, Ецемі, Толаді,U)#Вони жили в Версавії, Моладі, Хацар-Шуалі,b(=У Шімеї було 16 синів та 6 дочок; а в його братів було небагато синів, і всі їхні родини не були такі численні, як сини Юди.~'uСини ж Мішми: Хамуел його син; Заккур його син; Шімеї його син.f&EШаллум його син; Мівсам його син; Мішма його син;^%5Сини Симеона: Немуел, Ямін, Яріб, Зерах та Саул;!$;То були ганчарі та мешканці Нетаїму й Гедери. Вони, бувши в царя на ророті, жили там.O#Йокім та люди з Козеби, Йоас, Сараф, що панували над Моавом, а потім повернулись у Вифлеєм, але це давні події.:"mСини Шели, сина Юди: Ер, батько Лехи, Лаади, батько Мареш та родин, що виробляють вісон у Бет-Ашбеа;!Сини Симеона: Амнон, Рінна, Бен-Ханан та Тілон. Син Їші: Зохет і Бен-Зохет. 9Сини жінки Годії, сестри Нахама, батька Кеїли: Симеон, Гармі та Ештемоа, маахій.Жінка його, юдейка, породила Єреда, батька Гедора, Хевера, батька Сохо, і Єкутієла, батька Заноаха. Це сини Бітії, дочки фараона, яку взяв Меред.'GСини Езри: Єтер, Меред, Ефер та Ялон. Єтер породив Марію, Шаммая, Ішбаха, батька Ештемоа.[/Сини Єгаллела: Зіф, Зіфа, Тірія та Азарел.{oСини Калева, сина Єфунне: Ір, Ела та Наам. Син Ели був Кеназ.NМеонотай породив Офру, а Сарая породив Йоава, родоначальника долини Ремісників, бо вони були ремісники.zm Сини Кеназа: Отнієл та Сарая. Сини ж Отнієла: Хатат і Меонотай.!; Ештон породив Бет-Рафу, Пасеаха, Техінну, батька Ір-Нахаша. Це були мужі Рехи.mS Келув, брат Шухи породив Махіра, що був батьком Ештона.pY Ябец візвав до Бога Ізраїля: “Коли б ти мене благословив та розпросторив мої межі, коли б рука твоя була зо мною й ти оборонив би мене від напасти, щоб я не бідував!” І Бог послав, чого він просив.O Ябец був поважаний більше від своїх братів. Мати його дала йому ім'я Ябец, кажучи: “Я породила його в муках.”taКоц породив Анува, Цовеву, родини Ахархела, сина Гарума.MСини ж Хели: Церет, Цохар, Етнан і Коц.  Наара породила йому: Ахузама, Хефера, Темні та Ахаштарі. Це сини Наари.iKВ Ашхура, батька Текоа, було дві жінки: Хема та Наара.@yПенуел, батько Гедора, та Езер, батько Хуша. Оце сини Хура, первородного Ефрати, батька Бет-Легема.9kА ось сини Хура, Етамового батька: Єзреел, Ішма та Їдбаш, а сестра їхня була на ім'я Гацлелпоні;'GРая, син Шовала, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лагада. Це родина цуреатіїв.\ 3Сини Юди: Перец, Хецрон, Кармі, Хур та Шовал. 1Сини Еліоеная: Годавія, Еліяшів, Пелая, Аккув, Йоханан, Делая та Анані - семеро.d AСини Неарії: Еліоенай, Єзекія та Азрікам - троє. #Син Шеханіі: Шемая. Сини Шемаї: Хаттуш, Їгал, Барія, Неарія, Сафат - шестеро.I  Сини Хананії: Пелатія та Ісая його син; Рефая його син; Арнан його син; Овдія його син; Шеханія його син.  Сини Мешуллама: Хашува, Огел, Берехія, Яхсадія, Юшав-Хесед - п'ятеро.6eСини Педаї: Зоровавел та Шімеї. Сини Зоровавела: Мешуллам та Хананія, і Шеломіт, сестра їхня.lQМалкірам, Педая, Шенацар, Єкамія, Гошама та Недавія.LСини Єхонії в'язня: Шелтієл його син,iKСини Йоакима: Єхонія його син, Седекія - син цього.#?Сини Йосії: первородний Йоханан, другий Йоаким, третій Седекія, четвертий Шаллум.Lсин цього - Амон, син цього - Йосія.{o син цього - Ахаз, син цього - Єзекія, син цього - Манассія,yk син цього - Амасія, син цього - Азарія, син цього - Йотан,uc син цього - Йорам, син цього - Ахазія, син цього - Йоас,- Син Соломона: Ровоам; син цього - Авія, син цього - Аса, син цього - Йосафат,~# Оце всі Давидові сини, окрім синів від наложниць. Тамар була їхня сестра.V}%Елішама, Веліяда й Еліфелет - дев'ятеро.*|OНогаг, Нефег, Яфія,4{cЇвхар, Елішуа, Еліфелет,KzА оці народились у нього в Єрусалимі: Шімеа, Шовав, Натан і Соломон, четверо від Ветсавії, дочки Аммієла;By}Шестеро народились у нього в Хевроні; царював він там 7 років і 6 місяців, а 33 роки царював у Єрусалимі.xп'ятий - Шефатія від Авітали; шостий - Ітреам від Егли, його жінки.6weтретій - Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, гешурського царя; четвертий - Адонія, син Хаггіти;}v uОсь сини Давида, що народились у нього в Хевроні: первородний Амнон від Ахіноами єзреелки; другий - Кілеав від Авігайли, кармелійки;^u57Родини писарів, що жили в Ябеці: тіраї, шімаї і сухаї. Це кінії, що постали від Хаммата, родоначальника дому Рехава. t 6Сини Салми: Бет-Легем і нетофії, Атрот-Бет-Йоав, хації, манахії і цорії.8si5Родини Кіріят-Єаріму були: їтрії, путії, шуматії та мішраї. Від цих постали цараї та ештаолії.ry4У Шовала, батька Кіріят-Єаріму, були ще сини: Гарое, Хаці, Менухот.jqM3Салма, батько Бет-Легему, Хареф, батько Бет-Гадеру.'pG2Ось такі були діти Калева. Сини Хура, первородного Ефрати: Шовал, батько Кіріят-Єаріма,/oW1Шааф, батько Мадманни, породив Шеву, батька Махбени й батька Гівеї. А дочка Калева - Ахса.gnG0Наложниця Калева Мааха породила Шевера та Тірхану.hmI/Сини Ягдая: Регем Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф.l-.Ефа, наложниця Калева, породила Харана, Моцу та Газеза. Харан породив Газеза.]k3-Син Шаммаї: Маон; Маон був батьком Бет-Цура.yjk,Шема породив Рахама, батька Йоркоама, а Рекем породив Шаммая.]i3+Сини Хеврона: Корах, Таппуах, Рекем та Шема.;ho*Сини Калева, брата Єрахмаела: Меша, перворідний його; він був батьком Зіфа. Сини Мареші: Хеврон.bg=)Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.bf=(Елеаса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.^e5'Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Елеасу.Pd&Овид породив Єгу, а Єгу породив Азарію.Zc-%Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Овида.\b1$Еттай породив Натана, а Натан породив Завада.a-#Шешан дав свою дочку Ярсі своєму рабові за жінку, і вона породила йому Еттая.`/"В Шешана ж не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана раб єгиптянин на ім'я Ярха.l_Q!Сини Йонатана: Пелет та Заза. Це сини Єрахмаела.^ Сини Яди, брата Шаммая: Єтер та Йонатан. Єтер помер бездітним.p]YСин Аппаїма: Їші; син Їші: Шешан; син Шешана: Ахлай.t\aСини Надава: Селед та Аппаїм. Селед помер бездітним.[Жінка Авішура була на ім'я Авігайла. Вона породила йому Ахбана та Моліда.Z}Сини ж Онама були: Шаммай та Яда, а сини Шаммая - Надав та Авішур.|YqСини Рама, Єрахмаелевого первістка, були: Маац, Ямін та Екер.XБула в Єрахмаела й друга жінка, на ім'я Атара; вона була мати Онама.&WEСини Єрахмаела, Хецронового первістка, були: первородний Рам, Буна, Орен, Оцем та Ахія.CVПісля смерти Хецрона Калев увійшов до Ефрати, жінки батька, і вона породила йому Ашхура, батька Текоа.oUWГешур і Арам забрали в них Яірові містечка, Кенат і залежні від нього міста - 60 міст. Усі ці були сини Махіра, батька Гілеада.lTQСегув породив Яіра, в якого були 23 міста у Гілеад-краю.mSSПотім Хецрон увійшов до дочки Махіра, батька Гілеада. Він узяв її за себе, мавши шістдесят років, і вона породила йому Сегува.WR'Хур породив Урі, а Урі породив Бецалела. QІ померла Азува, й Калев взяв собі за жінку Ефрат, що породила йому Хура.=PsКалев, син Хецрона, мав дітей від Азуви, своєї жінки, дочки Єріота. Ось її сини: Єшер, Шовав та Ардон.}OsАвігайла породила Амасу; а батько Амаси був Єтер, ізмаїльтянин. N Сестри їхні: Церуя та Авігайла. Сини Церуї: Авішай, Йоав та Азаел, троє.GMшостого - Оцема й сьомого - Давида.RLчетвертого - Натанаїла, п'ятого - Раддая,K) Єссей породив Еліява, свого первородного, другого - Авінадава, третього - Шіму,VJ% Вооз породив Овида; Овид породив Єссея.WI' Нахшон породив Салму; Салма породив Вооза.H{ Рам породив Амінадава; Амінадав породив Нахшона, князя синів Юди.nGU Сини, що народились у Хецрона: Єрахмаел, Рам та Келувай.?FyСином Етана був Азарія.*EMСин Замрі: Кармі. Сини Кармі: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, порушивщи анатему.DСини Зераха: Замрі, Етан, Геман, Калкол та Дара - всього п'ятеро.JC Сини Переца: Хецрон та Хамул.#B?Тамара, його невістка породила йому Переца й Зераха. Всього в Юди було 5 синів.AСини Юди: Ер, Онан та Шела; троє народились у нього від дочки Шуа, ханаанянки. Ер, первородний Юди, був не довподоби Господеві, й він його вбив.Y@+Дан, Йосиф, Веніямин, Нафталі, Гад та Ашер.|? sОсь сини Ізраїля: Рувим, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон,%> E6родоначальник Магдієл, родоначальник Ірам. Такі були родоначальники едомські.= y5родоначальник Кеназ, родоначальник Теман, родоначальник Мівцар,< }4родоначальник Оголівама, родоначальник Ела, родоначальник Пінон,Z; /3Як же Гадад помер, то в Едомі постали родоначальники: родоначальник Тімна, родоначальник Алва, родоначальник Єтет,: 2Помер Ваал-Ханан, і замість нього став царем Гадад. Назва його міста була Пау, а жінка його була на ім'я Мегедавель, дочка Матреда, дочка Мезагава.}9 u1Помер Саул, а замість нього став царем Ваал-Ханан, син Ахбора. 8 0Помер Самла, і замість нього став царем Саул із Реховоту, що над Рікою.o7 Y/Помер Гадад, на місце його став царем Самла з Масреки.g6 I.Помер Хушам, і замість нього став царем Гадад, син Бедада. Він розбив мідіян на Моав-рівнині; назва його міста була Авіт.}5 u-І помер Йовав, і замість нього став царем Хушам із Теман-краю. 4 ,А як помер Бела, то замість нього став царем Йовав, син Зераха, з Боцри. 3 +Ось царі, що царювали в краю Едом, ще перед тим, як царював якийнебудь цар над синами Ізраїля: Бела, син Беора. Назва його міста була Дінгава.r2 _*Сини Ецера: Білган, Зааван та Акан. Сини Дішана: Уц та Аран.~1 w)Сини Ани: Дішон. Сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран та Херан.0 #(Сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо та Онам. Сини Цівона: Айя та Ана.n/ W'Сини Лотана: Хорі, Геман; а сестра в Лотана: Тімна.{. q&Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цівон, Ана, Дішон, Ецер та Дішан.Z- /%Сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма та Мізза., $Сини Еліфаза: Теман, Омар, Цефі, Гатам, Кеназ, Тімна та Амалек.c+ A#Сини Ісава: Еліфаз, Реуел, Єуш, Ялам і Корах.n* W"Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль. )  !Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Ельдаа. Усі ці - сини Кетури.n( W Сини Кетури, наложниці Авраама: вона породила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. Сини Йокшана: Шева і Дедан.J' Єтур, Нафіш і Кедма. Це сини Ізмаїла.?& {Мішма, Дума, Масса, Хадад, Тема,% Ось їхні потомки: Невайот, первенець Ізмаїла, Кедар, Адбеел, Мівсам,D$ Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл.<# uАврам, він же й Авраам.+" SСеруг, Нахор, Терах,%! GЕвер, Пелег, Реу,-  WСим, Арпахшад, Шелах,^ 7Офіра, Хавілу і Йовава. Усі ці - сини Йоктана. c~~\~}}{{zzIyy%xx>wavvquRtisrrEq>C==A<;;H:U948I7666(54433 2#1s00Y/..F,,;+*))^('' &+%B$$#R"!o o ,y#{-^[Le ; | M.fI[)=K Давид тоді перебував у твердині, а філістимлянська залога стояла на той час у Вифлеємі.6<e Одного разу троє з головних тридцятьох вояків зійшли наниз до Давида на скелю коло Адуллам-печери, коли філістимлянський табір розташувався був у Рефаїм-долині.0;Y той став посеред поля, захистив його й розбив філістимлян. Так дав Господь велику перемогу.:+ Він був з Давидом у Пас-Даммімі, куди філістимляни зібрались були на війну. Там була частка поля, засіяна ячменем. Як же народ утікав від філістимлян,m9S За ним Єлеазар син Додо, Ахохія, один з трьох вояків.#8? Ось імена вояків-витязів, що були в Давида: Їшбаал Гахмоній, голова над тридцятьма; він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть за одним разом.-7S Ось старшини вояків, що були в Давида, які разом з Ізраїлем вельми допомагали йому в його царстві, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.6{ Давид убивався все більше й більше в силу, і Господь сил був з ним.5% Він збудував місто навколо від Мілло до огорожі, а Йоав відновив решту міста.o4W Давид жив у тій твердині, тим і назвали її Давидгородом.b3= Давид сказав: “Хто першим розіб'є євусіїв, той буде головою й князем.” І видерся першим Йоав, син Церуї, і став головою.S2 Мешканці Євусу сказали Давидові: “Не ввійдеш ти сюди!” Але Давид здобув таки твердиню Сіон, тобто Давидгород.;1o І двигнувся Давид і ввесь Ізраїль на Єрусалим, тобто на Євус, бо були євусії мешканцями того краю.]03 Всі старші Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і Давид уклав з ними союз перед Господом у Хевроні, й вони помазали Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом, переказаним через Самуїла.m/S І вчора й позавчора, коли Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив додому, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, ти будеш князем над моїм народом Ізраїлем.”I. Тоді ізраїльтяни зібрались усім гуртом у Давида в Хевроні й промовили: “Ось ми, твоя кість і твоє тіло.<-q та за те, що не питав її у Господа. Тим він і погубив його, а царство передав Давидові, синові Єссея., Так помер Саул за свою невірність, якою провинився перед Господом, за те, що не пильнував Гослоднього слова, за те, що питав у чарівниці поради+ рушили хоробрі всі люди, взяли тіло Саула й тіла його синів, принесли їх у Явеш і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім день.**M Як же довідались мешканці Явешу Гілеадського про все, що філістимляни зробили з Саулом,)1 Вони склали його зброю в капищі свого бога, а череп його повісили в храмі Дагона. ( Облупили вони його, взяли його голову та зброю й послали скрізь по Філістимлянському краю, щоб дати радісну вість своїм кумирам та народові.U'# Наступного дня прийшли філістимляни обдирати побитих і знайшли Саула та його синів мертвими на горі Гілбоа.\&1 Як же побачили ізраїльські люди, які були в долині, що військо втекло й що Саул та його сини загинули, - покинули свої міста й порозбігались, а тоді прийшли філістимляни й оселились у них.%y Так помер Саул і три сини його, й увесь його дім вимер разом з ним.$ Зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і помер. #9 Тоді Саул сказав до свого зброєноші: “Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та й не знущались надо мною.” Але зброєноша не хотів, бо дуже наполохався. Тоді Саул узяв меча й настромивсь на нього."! Битва лютувала проти Саула. Лучники настигли його, й він вельми злякавсь їх.C! Та філістимляни налягли на Саула й на його синів і вбили Йонатана, Авінадава та Малкішуа, синів Саула.K   Філістимляни воювалися з Ізраїлем, і ізраїльтяни втекли від філістимлян і впали, побиті на горі Гілбоа.J ,В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Це сини Ацела.}s +Моца зродив Біну; Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син.$A *Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета й Зімрі; Зімрі породив Моцу.S )Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа й Ахаз.eC (Син Йонатана: Мерібаал; Мерібаал породив Міху.2] 'Нер породив Кіша, Кіш породив Саула, Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава й Ішбаала. &Міклот породив Шімеама. Вони жили теж у Єрусалимі вкупі зо своїми братами.@{ %Гедор, Ахіо, Захарія та Міклот.xi $його ж первородний син Авдон, потім Цур, Кіш, Ваал, Нер, Надав,{ #У Гівеоні жили: батько Гівеона Єїел, що його жінка мала ім'я Мааха,+O "Це голови левітських батьківських домів, старші за своїми родами. Вони жили в Єрусалимі.0Y !А тепер співці, голови левітських батьківських домів; вони перебували в кімнатах, коли були вільні від служби, бо вони вдень і вночі мали пильнувати своє діло.<q Деяким з їхніх братів, синів Кегата, був доручений хліб появлення, що його мали готувати щосуботи.C Маттатії, що був з левітів, первісткові Шаллума корахія, було повірене те, що готувалось на пательнях.fE Деякі зо священицьких синів робили миро з пахощів.eC Інші ж з них були призначені до приладдя, до всього святого приладдя, до питльованої муки, вина, оливи, ладану та пахощів.]3 Надто деяким з них був доручений службовий посуд, так що вони мали його лічити, коли клали назад і коли його виймали.T! Вони ночували навколо Божого дому, бо на їхньому обов'язкові лежав догляд, і вони мали щоранку відмикати двері.` 9 бо ці 4 головні воротарі були постійно на посаді. Вони були левіти; вони були над кімнатами й над скарбами Божого дому.  Брати їхні, що жили по селах, мали приходити до них час-від-часу на сім день,  По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь. - Вони та їхні потомки були при дверях Господнього дому й дому-намету на сторожі.) K Усіх їх вибраних воротарями при вході, було 212. Вони були записані в родовідні списки в своїх селах, їх настановив на їхніх посадах Давид та Самуїл Видющий.|q Захарія, син Мешелемії, був воротарем при вході в намет зборів. Пінхас, син Єлеазара, був колись старшим над ними. Нехай Господь буде з ним!q[ Шаллум син Коре, сина Евіясафа, сина Кораха, та його брати з дому його батька, корахії, відбували службу сторожів при вході до намету, а батьки їхні були вартовими при вході до Господнього табору.5c І досі вони при царських воротах, що на схід сонця. Вони були воротарями при таборі синів Леві. Воротарі: Шаллум, Аккув, Талмон та Ахіман. Брат їхній Шаллум був старший.@y Овдія син Шемаї, сина Галала, сина Єдутуна; Берехія син Аси, сина Елкани, що жив у селах нетофійських.{ Бакбакар, Хереш, Галал і Маттанія син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа; З левітів: Шемая син Хашува, сина Азрікама, сина Хашавії, з синів Мерарі;,Q і їхні брати, голови батьківських домів - 1760, мужі пильні в ділі служби при Божому домі.eC Адая син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкії; Масай син Адієла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера,>~u Азарія син Хілкії, сина Мешуллама, сина Цадока, сина Мерайота, сина Ахітува, старшого в Божому домі;K} Із священиків: Єдая, Йоарів, Яхін,K| і брати їхні за своїми родами - 956. Усі ці мужі були головами батьківських родин за домами своїх батьків.+{O Ївная син Єрохама, Ела син Уззі, сина Міхрі Мешуллам син Шефатії, сина Реуела, сина Ївнії, z Із синів Веніямина: Саллу син Мешуллама, сина Годавії, сина Гасенуа;`y9 Із синів Зераха: Єуел та його брати - 690 (усіх).Ux# з шілоніїв: Асая первісток і його сини.'wG Із синів Юди: Утай син Амігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, сина Переца, сина Юди.7vg В Єрусалимі жили деякі з синів Юди, деякі з синів Веніямина та деякі з синів Ефраїма й Манассії.guG Першими мешканцями, що повернулися знову в свої посілості по всіх містах, були ізраїльтяни, священики, левіти та нетінеї.t 5 Усі ізраїльтяни були записані в родовідні списки, записані в книзі ізраїльських та юдейських царів. Вони були переселені у Вавилон за свою невірність.osW(Сини Улама були хоробрі вояки, що стріляли з лука. Було в них багато синів та внуків - 150. Усі вони походили від синів Веніямина.r#'Сини ж Ешека його брата: Улам, його первісток, другий Єуш, третій Еліфелет.Zq-&В Ацела було шестеро синів. Ось імена їхні: Азрікам, Бокру, Ізмаїл, Шеарія, Овдія та Ханан. Усі ці були сини Ацела.pw%Моца породив Біну. Рефая його син, Елеаса його син, Ацел його син.&oE$Ахаз породив Йоядду, Йоядда породив Алемета, Азмавета та Зімрі, Зімрі породив Моцу.Un##Сини Міхи: Пітон, Мелех, Тареа та Ахаз.kmO"Син Йонатана - Мерібаал; Мерібаал породив Міху.8li!Нер породив Авнера; Кіш породив Саула; Саул породив Йонатана, Малкішуа, Авінадава та Ішбаала.k  Міклот породив Шіму. І вони жили теж із своїми братами в Єрусалимі.В Гівеокі жили Єїел, батько Гівеона, жінка його на ім'я Мааха;-gSЦе -голови батьківських домів за їхніми родами; це були проводирі, - вони жили в Єрусалимі.RfЯрешія, Елія та Зіхрі були сини Єрохама.=euШамшерай, Шехарія, Аталія,FdІфдія та Пенуел були сини Шашака.3caХананія,. Елам, Антотія,,bSАвдон, Зіхрі, Ханан,/aYЇшпан, Евер, Еліел,N`Адая, Берая та Шімрат були сини Шімеї.2__Еліенай, Цілтай, Елієл,/^YЯким, Зіхрі, Завді,V]%Їшмерай, Їзлія та Йовав були сини Елпаала.H\ Зевадія, Мешуллам, Хізкі, Хевер,L[Михаїл, Ішпа та Йоха були сини Верії.,ZSЗевадія, Арад, Едер,IY Їхні брати були Шашак та Єрімот.NX Потім Верія й Шема. Вони були голови батьківських домів тих, що жили в Аялоні. Вони вигнали мешканців з Гату.2W] Сини Елпаала: Евер, Мішам та Шемед; цей збудував Оно та Лод із залежними від нього містами.SV Від Хушіми ж породив Авітува та Елпаала.yUk Єуца, Сохію та Мірму; це його сини, голови батьківських родин.Tw Він породив від Ходеші, своєї жінки: Йовава, Цівею, Мешу, Малкама,>SuШахараїм породив у Моав-краю синів після того, як відправив від себе Хушім та Баару, своїх жінок.RНааман, Ахія та Гера; цей переселив їх; він породив Уззу та Ахігуда.LQА ось сини Егуда: вони були голови батьківських домів тих, що жили в Геві; потім переселили їх у Манахат: 2P_Гера, Шефуфан та Хірам.0O[Авішуа, Нааман, Акоах,PNУ Бели були сини Аддар, Гера, Авігуд,DMчетвертого Ноху та п'ятого Раху.L #Веніямин породив Белу, свого первістка, другого Ашбела, третього Ахірама,K7(Усі ці сини Ашера, голови батьківських домів, добірні люди, хоробрі вояки, старші. Вони були внесені у військові списки, для війни, числом 26 000 чоловік.KJ'Сини Улли: Арах, Ханієл та Ріція.KI&Сини Єтера: Єфунне, Піспа та Ара.XH)%Бецер, Год, Шамма, Шілша, Ітран та Беера.aG;$Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Їмра,kFO#Сини Хотама його брата: Цофах, Їмна, Шелеш та Амал.dEA"Сини Шемера, його брата: Рогега, Хувва та Арам.mDS!Сини Яфлета: Пасах, Бімгал та Ашват. Це сини Яфлета.vCe Хевер породив Яфлета, Шомера, Хотама та сестру їхню Шуа.rB]Сини Верії: Хевер та Малкієл; цей був батько Берзаїта.xAiСини ж Ашера: Їмна, Їшва, Їшві, Верія та сестра їхня Серах.q@[У руках синів Манассії були: Бет-Шеан і залежні від нього міста, Таанах і залежні від нього міста, Мегідо й залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. У них жили сини Йосифа, сина Ізраїля.e?CПосілості їхні та оселі були: Бетел і залежні від нього міста, а на схід - Нааран, на захід -Гезер і залежні від нього міста, і Сихем і залежні від нього міста до Айі і залежних від нього міст.:>oНун його син, Ісус його син.e=CЛадан його син, Аммігуд його син, Елішама його син,p<YРефах його син, Решеф і Телах його син, Тахан його син,;7Була ж у нього дочка Шеера. Вона збудувала Бет-Хорон нижчий та вищий та Узен-Шееру.a:;Потім увійшов до своєї жінки, і вона зачала й породила сина, а він дав йому ім'я Верія, бо нещастя спало на його господу.9-Батько їхній Ефраїм довго сумував за ними, і брати його прийшли його розважати. 8Завад його син, Шутелах його син, Езер та Елад, що їх убили люди з Гату, які народились у цьому краї, бо ті зійшли були, щоб забрати в них череди."7=Сини Ефраїма: Шутелах, Беред його син, Тахат його син, Елада його син, Тахат його син,b6=Сини Шеміди були: Ахіян, Шехем, Лікхі та Аніям.u5cСестра його Гаммолехет породила Ішгода, Авієзера та Махлу.4{Сини Улама: Бедан. Оце сини Гілеада, сина Махіра, сина Манассії.T3!Мааха, жінка Гілеада, породила сина й дала йому ім'я Переш, а ім'я братові його Шереш. Сини його: Улам та Рекем.21Гілеад узяв жінку для Хуппіма й для Шуппіма, а жінка його звалась Мааха, сестра ж його була на ім'я Гаммолехет, а брат - Целофхад. У Целофхада були дочки.A1{Сини Манассії: Асрієл, що його породила наложниця арамійка; вона ж породила й Махіра, батька Гілеада.l0Q Сини Нафталі: Яхціел, Гуні, Єцер, Шаллум; це сини Білги.b/= І Шуппім і Хуппім, сини Іра. А Хушім син, Ахера.U.# Усі ці були сини Єдіаела, за головами батьківських домів, хоробрі вояки, - 17 200, готові виступити військом до бою.1-[ Син Єдіаела: Білган. Сини ж Білгана: Єуш, Веніямин, Єгуд, Ханаана, Зетан, Таршіш і Ахішахар.P, В їхніх родовідних списках, за їхніми родами, за головами їхніх батьківських домів було 20 200 хоробрих вояків.F+Сини Бехера: Зміра, Йоас, Еліезер, Еліоенай, Омрі, Єрімот, Авія, Анатот та Алемет: усі вони сини Бехера.*Сини Бели: Ецбон, Уззі, Узієл, Єрімот та Ірі - 5, голови своїх батьківських домів, хоробрі вояки. В їхніх родовідних списках 22 034 було внесено їх.k)OА й у Веніямина було троє синів: Бела, Бехер та Єдіаел.S(Отже, їхніх братів, за всіма родинами Іссахара, хоробрих вояків, занесених у родовідні списки, було всього 87 000. 'В них було за їхніми родовідними списками, за їхніми батьківськими домами, готового до бою війська 36 000, бо в них було багато жінок та синів.&&EСин Уззі: Ізрахія. Сини ж Ізрахії: Михаїл, Овдія, Йоіл, Їшія. Всі вони 5 були головами.%1Сини Толи: Уззі, Рефая, Єрієл, Яхмай, Ївсам та Самуїл, голови батьківських родин Толи, хоробрі вояки в своїх родах. Числом було їх за часів Давида 22 600.g$ IСини Іссахара: Тола, Пуа, Яшув та Шімрон - четверо.o#WBХешбон з його пасовиськами та Язер з його пасовиськами."Aвід коліна Гада Рамот з його пасовиськами, Маханаїм з його пасовиськами,z!m@Кедомот з його пасовиськами та Мефаат з його пасовиськами; ?А по той бік Йордану, навпроти Єрихону, на схід від Йордану, від коліна Рувима дали: Бецер у пустині з його пасовиськами, Ягцу з його пасовиськами,G>Для решти синів Мерарі, від коліна Завулона, Ріммон з його пасовиськами та Тавор з його пасовиськами.dA=від коліна Нафталі Кадеш у Галилеї з його пасовиськами, Хаммон з його пасовиськами та Кіріятаїм з його пасовиськами.ta<Хукок з його пасовиськами та Рехов з його пасовиськами;  ;від коліна Ашера Мішал з його пасовиськами, Авдон з його пасовиськами,pY:Рамот з його пасовиськами й Анем з його пасовиськами;9від коліна Іссахара Кадеш з його пасовиськами, Даврат з його пасовиськами,8Синам Гершома, за їхніми родинами, від половини коліна Манассії дали Голан у Башані з його пасовиськами та Аштарот з його пасовиськами;dA7і від половини коліна Манассії Таанах з його пасовиськами, Білеам з його пасовиськами - для родин інших синів Кегата.}s6Аялон з його пасовиськами та Гат-Ріммон з його пасовиськами;zm5Йокмеам з його пасовиськами та Бет-Хорон з його пасовиськами,4a4Дали їм охоронне місто Сихем з його пасовиськами на Ефраїм-горі та Гезер з його пасовиськами,3Щодо родин синів Кегата, то їм дано в наділ міста від коліна Ефраїма.2Вони дали за жеребом від коліна синів Юди, від коліна синів Симеона й від коліна синів Веніямина згадані міста, які назвали своїм ім'ям.nU1Левітам дали сини Ізраїля міста з їхніми пасовиськами.E0Синам Мерарі, за їхніми родинами, за жеребом 12 міст від коліна Рувима, коліна Гада й коліна Завулона.fE/Синам Гершома, за їхніми родинами, 13 міст від коліна Іссахара, коліна Ашера, коліна Нафталі й коліна Манассії в Башані.eC.Решті синів Кегата дали за жеребом, за їхніми родинами, 10 міст коліна Ефраїма, коліна Дана й половини коліна Манассії./-А від коліна Веніямина: Геву з її пасовиськами, Алемет з його пасовиськами, Анатот з його пасовиськами. Усього було в них 13 міст з їхніми пасовиськами.y k,Ашан з його пасовиськами та Бет-Шемеш з його пасовиськами.q [+Хілез із його пасовиськами та Девір з його пасовиськами,Y +*Синам Арона дали ще охоронні міста Хеврон та Лівну з їхніми пасовиськами, Яттір та Ештемоа з їхніми пасовиськами,v e)а поля цього міста й його села дали Калевові, синові Єфунне.k O(дали Хеврон, у краю Юди, з пасовиськами навколо нього;U#'А ось їхні житла за їхніми оселями в їхніх границях: синам Арона, родині кегатіїв, на яких випав перший жереб,H &Цадок його син, Ахімац його син.eC%Мерайот його син, Амарія його син, Ахітув його син,_7$Буккі його син, Уззі його син, Зерахія його син;{#Ось сини Арона: Єлеазар його син, Пінхас його син, Авішуа його син,zm"Арон же та сини його палили на жертовнику всепалення й на кадильному жертовнику, виконуючи всяку службу в святому святих та справляючи покуту за Ізраїля згідно з усім, що наказав Мойсей, слуга Божий.!!Брати їхні, левіти, були призначені до всяких послуг при наметі Божого дому.b= сина Махлі, сина Мушші, сина Мерарі, сина Леві.Fсина Амзі, сина Бані, сина Шемера,Pсина Хашавії, сина Амасії, сина Хілкії,0~YСини Мерарі, їхні брати, що стояли ліворуч від нього: Етан, син Куші, сина Авді, сина Маллуха,O}сина Яхата, сина Гершома, сина Леві.H| сина Етана, сина Зімми, сина Шімеї, l(}|8{5zyLwwGviuuu4tttssosrrnrqqJq pp;ooyonnPmCl[kjjj1iiohNgggqg&fedd`bc`_]]!\f[UZZoZ7YYmXWW%V UTT1SRQPPNN\LYKK"JFI'HqGFEDDYCBA@@I??k?>>==j<];::09H8#7s654433S22q11107/..-,+g*o)B(''F&v&%$##P""!$%}Y><2&.a`L t G +2lm Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.”/lW+І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.Qk*Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.cj?)а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.9ik(щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;:hm'Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,1g[&Оведедома та його братів - 68 чоловік, - між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу - воротарями;f%Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;Ie $Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”d!#І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.rc]"Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.#b?!Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.a Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.`-Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює! _Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.T^!Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах. ] Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!\Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.y[kБо всі боги поганські - ніщота, а Господь сотворив небеса.Z{Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.Y%Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.X Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.W!Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.Vyта він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.UВони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,~Tuхоч вас багато не було, - мало було, і були ви у ній чужинцями.tSaкажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини, Rщо поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві - як завіт вічний,yQkпро те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,P'Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,lOQВін Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.lNQ Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!M Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.L} Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.K Хвалітесь його святим ім'ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають! J  Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!I“Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам!H1Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа: G5а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.bF=Асафа - головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;{EoНа службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.YD+І роздав кожному з ізраїльтян - і чоловікам, і жінкам - по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок.HC А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.B Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.4AaКоли кивот Господнього завіту входив в Давидгород, Міхаль, Саулова дочка, дивилась у вікно і, побачивши, як цар Давид скаче та танцює, зневажила його в своєму серці.@Увесь Ізраїль переносив кивот Господнього союзу під веселі вигуки при звуках рогу, сурм та цимбалів, граючи гучно на гарфах та на цитрах.*?MДавид був одягнений у вісоновий плащ, так само й усі левіти, що несли кивот, і співаки й Хананія, голова над тими, що переносили. На Давиді ж був ще льняний ефод.O>І як Бог допоміг левітам, що переносили кивот Господнього завіту, принесли вони в жертву 7 бичків і 7 баранів.^=5Отак Давид і ізраїльські старші та тисячники пішли переносити кивот Господнього союзу з дому Оведедома, радіючи,<Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная, Еліезер, священики - сурмили перед Божим кивотом. Оведедом та Єхія були одвірними при кивоті.[;/Берехія та Елкана були одвірними при кивоті.L:Хананія, головний над левітами, що переносили кивот, наглядав за його перенесенням, бо був у тому вправний.95Маттатія, Еліфлей, Мікнея, Оведедом, Єїел та Азазія - восьмим щаблем, щоб керувати.F8Захарія, Іззієл, Шемірамот, Єхієл, Інні, Еліяв, Масея, Беная грали на гарфах, що з високими щаблями звуку; 7Співці Геман, Асаф та Етан мали мідні цимбали, щоб на них гучно грати.)6KА з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Іззієла, Шемірамота, Єхієла, Інні, Еліява, Бенаю, Масею, Маттатію, Еліфлея та Мікнею, Оведедома та Єїела - воротарів.t5aТоді левіти настановили: Гемана, сина Йоіла, а з його братів - Асафа, сина Берехії; з синів Мерарі, братів їхніх - Етана, сина Кушаї.n4UДавид звелів левітським начальникам настановити своїх братів співаками з музичними приладами, з гарфами, цитрами та цимбалами, щоб розливався їх звук і високо злітав їх голос на знак радощів.43aі сини левітів несли Божий кивот на плечах на носилах, як повелів Мойсей, за словом Господнім.2+Тоді священики й левіти очистилися, щоб перенести кивот Господа, Бога Ізраїля,S1 бо власне тому, що вас першим разом не було, Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми його не шанували як слід.”.0U й сказав їм: “Ви голови в батьківських родинах левітів; очистьтеся з вашими братами й перенесіть кивот Господа, Бога Ізраїля, на місце, яке я приладив для нього,T/! Давид покликав також священиків Цадока та Евіятара й левітів Урієла, Асаю, Йоіла, Шемаю, Елієла та Амінадаваt.a із синів Узієла -Амінадава начальника та його синів - 112.p-Y з синів Хеврона - Елієла начальника та його братів - 80;u,cіз синів Еліцафана - Шемаю начальника та його братів - 200;q+[із синів Гершома - Йоіла начальника та його братів - 130;k*Oіз синів Мерарі -Асаю начальника та його братів -220;q)[із синів Кегата - Урієла начальника та його братів - 120;L(Синів Арона зібрав Давид та левітів;H' Давид згромадив усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести Господній кивот на місце, яке приладив для нього.&Давид сказав: “Ніхто не повинен носити Божий кивот, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити Господній кивот і служити йому довіку.”H% І набудував собі домів у Давид-городі, потім приладив місце для Божого кивота і нап'яв для нього намет.+$OІ пронеслось ім'я Давида по всіх краях, і Господь нагнав страх перед ним на всі народи.,#QДавид зробив, як повелів йому Бог, і побив філістимлянське військо від Гівеону до Гезеру.!";і як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальзамових дерев, тоді виступи на битву, бо Бог вийшов поперед тебе, щоб розбити філістимлянський табір”.d!AДавид знов запитав у Бога, і сказав йому Бог: “Не йди слідом за ними; обійди їх і йди на них із сторони бальзамових дерев;U # І знову напали філістимляни на долину.   Вони покинули там своїх богів, яких, на наказ Давида, спалено на вогні.D Двигнулися вони під Ваал-Перацім, і побив їх там Давид і сказав: “Розбив Господь моїх ворогів моєю рукою, як розбивають води.” Через це й дали назву тому місцю Ваал-Перацім.   Тоді Давид запитав у Бога, кажучи: “Чи йти мені на філістимлян і чи видаси їх у мої руки?” Господь сказав йому: “Іди, я видам їх тобі в руки.”yk Філістимляни, просунувшись наперед, напали на Рефаїм-долину.Як же почули філістимляни, що Давида помазано царем над усім Ізраїлем, вирушили вони його шукати. Давид довідався про те й вийшов їм назустріч.>wЕлішама, Веліяда та Еліфелет.*OНогаг, Нефег, Яфія,4cЇвхар, Елішуа, Еліфелет,#?Ось імена тих дітей, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,1Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок.yДавид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля.B Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім.wg Так ковчег Божий зостався в родині Оведедома, в його хаті, три місяці, і Господь поблагословив дім Оведедома й усе, що в нього було.'G І не повіз Давид ковчег до себе, у Давидгород, а завернув його до дому Оведедома з Гату.7 Давид злякався Бога в той день і сказав: “Як же мені внести до себе ковчег Божий?”F Давид засмутився, що Господь покарав так жорстоко Уззу, і назвав те місце “Пролом Уззи” по цей день,  та Господній гнів запалав на Уззу, і Господь ударив його на смерть за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він помер там таки перед Богом.4a Як дійшли до Кідонового току, Узза простяг руку, щоб підтримати ковчег, бо воли його нахилили;` 9 Давид і ввесь Ізраїль веселились перед Богом щосили під співи, граючи на цитрах, гарфах, бубнах, цимбалах та сурмлячи.2 ] І повезли Божий ковчег на новому возі з дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували віз; / Потім Давид з Ізраїлем пішов у Ваалу, у Кіріят-Єарім, що в Юдеї, щоб узяти звідтіль ковчег Бога, Господа, що почиває на херувимах, що зветься цим іменем.X ) Тоді Давид зібрав ізраїльтян від єгипетського Шіхору до Хамат-входу, щоб перенести ковчег Божий з Кіріят-Єаріму.  Громада ухвалила зробити так, бо було воно довподоби всій громаді.,Q і принесемо до себе ковчег, Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали уваги на нього.”w Давид сказав до громади Ізраїля: “Коли вам завгодно й коли на те воля Господа, Бога нашого, пошлім до наших братів, що зостались по землях ізраїльських, а разом з ними до священиків та левітів, що лишились у містах з приналежними до них пасовиськами, щоб вони зібрались до нас,  Давид радив раду з тисячниками, з сотниками й усіма начальниками.>u )Та й ті, що були їм близькі, аж до Іссахара, Завулона та Нафталі, привозили харчів на ослах та на верблюдах, на мулах та на волах, щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість.%C (Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них.{o 'Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем.S &А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії - 120 000, з усякою військовою зброєю. %З коліна Ашера - 40 000 готових виступити на війну й озброєних до бою.P $З коліна Дана - 28 600 готових до війни.  #З коліна Нафталі - 1 000 начальників, а з ними 37 000 із щитами та списами. ~ "З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю - 50 000, що однодушно вишиковувались у бойові лави.}{ !Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль - 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів.G| Із половини коліна Манассії - 18 000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем."{= Із синів Ефраїма - 20 800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах.Sz Із синів Веніямина, родичів Саула - 3 000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула.ry] і Цадок сміливий юнак, і дім його батька - 22 начальники.Rx І Єгояда, князь дому Арона, та 3 700 із ним,5we Із синів Леві - 4 600 (усіх).cv? Із синів Симеона, 7 100 відважних у битві вояків.}us Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6 800 готових до війни. t Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом.7sg Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже.Jr Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську.q А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян.Kp З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.”o Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу.ynk Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, - то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!”my Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида. l То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід.\k1 Оці з синів Гада були начальниками над військом; один з них, якщо малий, то орудував сотнею; а як великий, то тисячею.Oj десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.Hi восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,:ho шостий Аттай, сьомий Елієл,Hg четвертий Мішманна, п'ятий Єремія,Rf Перший Езер, другий Овдія, третій Еліяв;e3 З гадіїв перейшли до Давида у сховище в пустині відважні вояки, мужі, здатні до бою, озброєні щитом та списом, з виду, як леви, прудкі, як газелі на горах.Vd% Йоела та Завадія сини Єрохама з Гедору.fcE Елкана, Їшія, Азарел, Йоезер та Йошовам, корахії;lbQ Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія та Шефатія з Харуфу;\a1 Єремія, Яхзіел, Йоханан, Йозавад з Гедери;`y Ішмая з Гівеа, відважний з-поміж тридцятьох і над тридцятьма;T_! головний був Ахієзер; по ньому Йоас син Шемаа з Гівеа; Єзієл та Пелет сини Азмавета; Бераха та Єгу з Анатоту;d^A То були лучники; правою й лівою рукою кидали каміння й стріляли з лука; вони були з одноплемінників Саула, з веніяминян: ] Ось ті, що прийшли до Давида в Ціклаг, де він ще мусів був ховатись від Саула, сина Кіша. Вони були з тих вояків, що допомагали йому на війні.D\ /Елієл, Овид, Ясієл з Мецовії.~[u .Елієл з Махвіму, Єрівай і Йошая сини Елнаама та Їтми з Моаву,^Z5 -Єдіаел син Шімрі та Йоха його брат із Тіцу,nYU ,Уззія з Аштароту, Шама та Єїел сини Хатама з Ароеру,NX +Ханан син Маахи, Йосафат з Матану,W *Адіна син Шізи рувимлянина, голови рувимлян, а з ними тридцять;GV )Урія хеттит, Завад син Ахалая,;Uq (Іра з Їтра, Гарев з Їтра.}Ts 'Целек з Аммону, Нахрай з Берету, зброєноша Йоава сина Церуї;PS &Йоіл брат Натана, Мівхар син Гагрі,NR %Хецро з Кармелю, Наарай син Азбая,FQ $Хефер з Мехери, Ахія з Пелону,\P1 #Ахіям син Сахара з Гарару, Еліфал син Ура,VO% "Яшен з Гуні, Йонатан син Шаге з Гарару,XN) !Азмавет з Бахуріму, Еліяхба з Шаалвону,OM Хурай з Нахле-Гаашу, Авієл з Арави,mLS Ітай син Рівая з Гівеа Веніямина, Беная з Піратону,\K1 Маграй з Нетофи, Хелед син Боани з Нетофи,FJ Сібхай з Хуші, Цалмон з Ахоху,ZI- Іра син Ікеша з Текса, Авієзер з Анатоту,SH Шаммот з Хароду, Хелец із Бет-Пелету,Gw Хоробрі вояки: Азаел брат Йоава, Елханан син Додо з Вифлеєму,ZF- Його поважано більше, ніж 30-ох, але тим трьом він не був рівня. Давид поставив його на чолі своєї особистої охорони. E Отаке вчинив Беная, син Єгояди; він був славний між 30 вояками-витязями.sD_ Він же убив єгиптянина, чоловіка п'ять ліктів на зріст; в єгиптянина був у руці спис, мов навій ткацький, а той зійшов до нього з палицею і, вирвавши списа з руки єгиптянина, вбив його таки його списом.@Cy Далі Беная, син Єгояди, син сміливого чоловіка, великого ділами, з Кавцелу. Він побив двох синів Арієла з Моаву; це він одного дня, як випав сніг, зійшов у яму й убив лева.!B; З цих 30 його подвійно поважано, і був він їхнім ватажком, але тим трьом не був рівня.Aw Авішай, брат Йоава, був головою над тридцятьма. Він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть. Він був славним між: трьома.f@E і сказав: “Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж пити кров цих сміливців, що важили своїм життям? Ціною бо свого життя вони принесли її.” І не схотів її пити. От що зробили оті три вояки!?} Тоді ці троє прорвались через філістимлянський табір і черпнули води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт; взяли вони її й принесли Давидові. Але Давид не схотів її пити; він вилив її в жертву на честь ГосподаT>! Давидові схотілось дуже пити й він сказав: “Хто дав би мені напитись води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт?” nk~~A}e|"{5zEy xvvuttds|rUqq pVnmm kkj~ixhgfee(ccVb{a`Q_%^]]\u[[$ZXW,VQTSR_QQPOkNsMLKJIQHjG]EDhCBA??Q>><;|:988[7Z66 5t3z2T10.,++*)(',%%$F##"4!h Ktbxkb%o K 5 l . &T?'n5zcЄлеазар помер, і не було в нього синів, а тільки дочки; їх побрали собі сини Кіша, брати їхні.ry]Сини Мерарі: Махлі та Муші. Сини Махлі: Єлеазар та Кіш.Xx)Сини Узієла: перший Міха, а другий Їшія.w/Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел та четвертий Єкамам.DvСин Іцгара, перший - Шеломіт.KuСин же Еліезера, перший - Рехавія; і не було других синів в Еліезера, а в Рехавії було дуже багато синів.DtСин Гершома, перший - Шевуел.Is Сини Мойсея: Гершом та Еліезер.rМойсей же, чоловік Божий, та його сини були полічені разом з коліном Леві.~qu Сини ж Амрама: Арон та Мойсей. Арон був відлучений, щоб посвячувати пресвяті речі, сам він і сини його, повіки, щоб палити кадило перед Господом, щоб його хвалити й благословляти іменем його повсякчасно.kpO Сини Кегата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узієл, четверо.doA Яхат був головним, Зіза - другим; Єуш та Верія мали небагато дітей і тому їхній батьківський дім становив лиш одну чергу.ynk Сини Шімеї: Яхат, Зіза, Єуш та Верія. Це сини Шімеї, четверо.m5 І троє синів Шімеї: Шеломіт, Хазієл та Гаран. Вони були голови в родинах Ладана.cl?Сини Ладана: перший Єхієл, Зетам та Йоіл - троє.;kqГершонії: Ладан та Шімеї. j Давид розділив їх на черги за синами Леві: Гершоном, Кегатом та Мерарі.!i;за дверників 4 000, а 4 000 до хвали Господа на приладах для гудьби, зроблених для цього.hЗ них призначив 24 000 до служби в Господньому храмі, 6 000 за писарів та суддів, gЛевітів від 30 років і вище було полічено, і було їх 38 000, голова в голову.fТоді він зібрав усіх ізраїльських князів, священиків і левітів.9e mКоли Давид постарівся й нажився доволі, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.1d[Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.” c “Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові.!b;Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові: 2a]Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!”1`[Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи._Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100 000 талантів золота та 1 000 000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше.*^M Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся!W]' Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого. \  А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе.f[E Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. -CZ Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім'я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів.Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля.SVДавид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю. UІ кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини.PTДавид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити.~SuЗвелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому.3R aТому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.”HQ але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.VP%Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,9OkУ той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.xNiГосподь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.5McПоставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.nLUІ Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.8KiАле цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”SJА Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”DIДавид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”\H1Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.SGОрнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.yFkІ пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.rE]Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.3D_І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”`C9Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.6BeІ послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.AІ зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік."@= Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”v?e або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”> Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: - Вибирай собі: c=? “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”f<E А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого: };sТому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”s:_Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля..9UЛевітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.)8KІ як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.H7 Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.}6sТа Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”5}Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”4 #Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.23]Це були ті, що походили від Рафи в Гаті; вони згинули від руки Давида та від руки слуг його.2+Він брав на кпини Ізраїля, але Йонатан, син Шіми, Давидового брата, розбив його.1Потім була ще битва в Гаті. Там був один високий на зріст чоловік, що в нього було по шість пальців, усіх 24. І він так само був з потомків рефаїв. 0І знову була війна з філістимлянами, й Елханан, син Яіра, побив Лахмія, брата Голіата, з Гату, що в нього ратище списа було, як навій ткацький.n/UПотім почалась війна з філістимлянами в Гезері. Тоді Сібхай з Хушу побив Сіппая, одного з нащадків рефаїв і вони упокорились.^.5А людей, що були в ньому, вивів і приставив до роботи пилою, залізними рискалями й сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма аммонськими містами. І повернувся Давид і все військо в Єрусалим.k-OТоді Давид узяв корону, що була на голові в Мілкома, - а важила вона один талант золота, і на ній було дороге каміння, - і поклали її Давидові на голову; здобичі теж вельми багато виніс він із міста., На другий рік, під той час, коли царі звичайно виступають у похід, вивів Йоав ціле військо й, спустошивши Аммон-край, прийшов і обліг Раббу. А Давид зостався в Єрусалимі; Йоав же, завоювавши Раббу, зруйнував її + Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям.c*?Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7 000 кінноти й 40 000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська.p)YДано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись.((IКоли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі.'{Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим.0&YОт і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього.E% Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.”t$a Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу.)#K Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв."y Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв.7!g Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі. Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших.$AІ найняли собі 32 000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою.[/Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1 000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови.gGІ пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.”W'Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх.  аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?”J І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його, -Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син..UБеная, син Єгояди, був над керетіями та пелетіями; Давидові ж сини були першими при цареві./Цадок, син Ахітува, і Авімелех, син Евіятара, були священиками; Шіша був писарем;Йоав, син Церуї, був над військом; Йосафат же, син Ахілуда, був окличником;1Царював Давид над Ізраїлем і чинив суд і справедливість усьому своєму народові. і поставив у Едомі правителів, так що всі едомії стали Давидовими рабами. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться.pY Авішай, син Церуї, побив 18 000 едоміїв у Соляній долині,(I І його також цар Давид посвятив Господеві вкупі зо сріблом та золотом, що забрав був у всіх народів: в едоміїв, моавитян, аммоніїв, філістимлян та амалекитян.  і послав Гадорама, свого сина, до царя Давида, щоб привітати його й поздоровити з тим, що він, воювавши з Гададезером, побив його, - бо Тоу постійно воювався з Гададезером, - і послав посуд золотий, срібний та мідний.% І почув Той, цар Хамату, що Давид побив військо Гададезера, цовського царя,W'А з Тівхати та Куна, міст Гададезера, взяв Давид силу міді. З неї зробив Соломон мідне море, стовпи й мідний посуд.Давид забрав золоті щити, що були в слуг Гададезера і приніс їх в Єрусалим.9 kДавид поставив у дамаському Арамі правителів, і арамії стали Давидовими рабами, платили йому данину. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він, було, не обернеться.D Дамаські арамії прийшли були на допомогу Гададезерові, цовському цареві, але Давид побив 22 000 чоловік. }Давид забрав у нього 1 000 колісниць, 7 000 кінноти й 20 000 піхоти; він перерізав жили усім коням, що при колісницях, залишивши з них тільки сто. wПотім побив Давид Гададезера, цовського царя, в напрямі до Хамату, аме, як він був у дорозі, щоб утвердити свою владу при ріці Ефраті.# ?Побив також і моавитян, і моавитяни стали Давидовими рабами, платили йому данину.T #Після цього Давид побив філістимлян і поневолив їх; він узяв з рук філістимлян Гат і залежні від нього міста.}Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те - благословенне повіки.”Оце ж, Господи, ти - Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство!_7А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою.7і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, - він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою.eCТож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав,/WТи зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом.+OІ який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?/WГосподи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами./WГосподи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич.~#Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу.#}?Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору.d|AТоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене?{wУсі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові.:zmЯ поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.”eyC Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою.kxO Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки.w А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство.v за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім.4ua Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись,ltQЯ був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі.isKТож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем.?rwСкрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому?Xq)бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла.-pS“Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло,voeІ от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана: nТоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.” ~m}}|{7z/yxowvvu!ssqpp>0=+Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.kOОсь черги священиків та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякої роботи різних охочих людей, здатних до всякого діла; так начальники, як і ввесь народ, готові на всі твої накази.”3_Тоді Давид сказав до свого сина Соломона: “Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійсь і не лякайсь, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе, доки не закінчиш усієї роботи на службу дому Господньому.3Усе це, всі роботи, що були в начерку, показав йому в записі, що був від Господа.3_і на жертовник для палення кадила з литого золота, за вагою, і на подобу колісниці з золотими херувимами, що простягали крила й покривали ковчег Господнього союзу.s_на вилки, умивальниці й кропильниці зо щирого золота, і на золоті чаші, по вазі кожної чаші, і на срібні чаші, по вазі кожної чаші.$Aі вагу золота на столи для хлібів появлення, на кожний стіл, і срібла на срібні столи;|qвагу для всіх золотих ліхтарів та їхніх золотих лямп, визначивши вагу для кожного ліхтаря та його лямп; вагу для срібних ліхтарів, для кожного ліхтаря та його лямп, згідно з призначенням кожного ліхтаря;oWВін установив вагу золота для всіх золотих речей при кожній службі, і вагу срібла для всіх срібних речей при кожній службі; для священицьких та левітських черг, для всякої роботи при службі в домі Господнім та для всілякого посуду, що вживано його в домі Господнім.   і начерк усього, що був обдумав: дворів дому Господнього, усіх кімнат навкруги для скарбниць дому Божого й для скарбниць на присвячені речі, 9 І передав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвору, храму його, його скарбниць, його верхніх світлиць, його внутрішніх кімнат, місце прощання,,Q Гляди ж: Господь вибрав тебе щоб ти збудував дім на святиню. Будь, отже, мужнім і роби це!”/ W І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога твого батька й служи йому щирим серцем та покірною душею, бо Господь вивідує всі серця й знає усі скриті думки. Коли шукатимеш його, то знайдеш, а коли покинеш його, то й він відкине тебе назавжди.$ AОтож перед усім Ізраїлем, громадою Господньою, і вслух Бога нашого говорю я вам: Бережіть, пильнуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб вам володіти цією доброю землею й залишити й після себе в спадщину своїм дітям навіки.S я утривалю царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати мої заповіді та мої постанови, як до цього дня.Q І сказав мені: Соломон, син твій, збудує мені дім і мої двори, бо я вибрав його собі за сина й буду йому батьком; -а з-поміж усіх моїх синів, - бо багато синів дав мені Господь, - вибрав він Соломона, мого сина, щоб сидів на престолі Господнього царства, над Ізраїлем.<qОднак же Господь, Бог Ізраїля, вибрав мене з усього дому мого батька, щоб я був царем над Ізраїлем повіки; бо він вибрав Юду князем, а в домі Юди - дім мого батька, а з-поміж синів мого батька сподобив настановити мене царем над усім Ізраїлем;-SАле Бог мені сказав: Не ти збудуєш дім моєму імені, бо ти людина войовнича й проливав кров.(IСтав тоді цар Давид на ноги і промовив: “Послухайте мене, браття мої й мій народе! Було в мене на думці збудувати дім спочинку для ковчегу Господнього союзу й підніжок під ноги Бога нашого і я наготував, що треба до будування.y mДавид зібрав у Єрусалимі всіх ізраїльських князів, старшин над Колінами, начальників над відділами, що були на службі в царя, тисячників, сотників, управителів усього майна й скоту, що належав цареві та його синам, разом із скопцями, - хоробрих витязів та всіх відважних.&E"а по Ахітофелеві Єгояда, син Бенаї, та Евіятар. Йоав був начальником війська в царя.~u!Ахітофел був теж дорадником царя, а Хушай аркій - другом царя;} Йонатан, Давидів дядько, був дорадником; з нього був чоловік мудрий і письменний, а Єхієл, син одного хахмонія, був при царських дітях.!Над вівцями - Язіз агарянин. Усі ці були управителями майна в царя Давида. Над верблюдами - Овіл, ізмаїльтянин, а над ослицями - Єхдея з Мероноту.2]Над товаром, що пасся в Шароні, - Шітрай з Шарону, а над товаром у долинах - Шафат, син Адлая.4~aНад маслинами та смоківницями, що в Шефелі, Ваал-Ханан із Гедеру, а над запасами олії - Йоас.$}AНад виноградниками - Шімеї з Рами, а над пивницями у виноградниках -Завді з Шефаму.|{Над сільськими робітниками, що порали землю, - Езрі, син Келува.c{?Над царськими скарбами був Азмавет, син Адієла; а над запасами в краю, в містах, по селах та в баштах - Йонатан, син Уззії.2z]Йоав, син Церуї, заходився, було, робити перепис, та не закінчив: бо через те був гнів Божий на Ізраїля, і перепис той не був записаний у літописну книгу царя Давида.kyOДавид не перелічив тих, що їм було нижче від двадцятьох років, бо Господь сказав, що намножить Ізраїля, наче зір небесних.wxgу Дана Азарел, син Єрохама. Це князі над колінами Ізраїля.,wQу половини коліна Манассії в Гілеаді Їддо, син Захарії; у Веніямина Яазієл, син Авнера;v+у синів Ефраїма Осія, син Азазії; у половини коліна Манассії Йоіл, син Педаї;xuiу Завулона Ішмая, син Овдії; у Нафталі Єрімот, син Асрієла;wtgу Юди Еліяв, з братів Давида; в Іссахара Омрі, син Михаїла;[s/у Леві Хашавія, син Кемуела; в Арона Цадок;MrНа чолі ж колін Ізраїля були: у рувимлян, як начальник, Еліезер, син Зіхрі; у симеоніїв Шефатія, син Маахи;=qsДванадцятий, на дванадцятий місяць, був Хелдай з Нетофи, з роду Отнієла; 24 000 було в його відділі.Ap{Одинадцятий, на одинадцятий місяць, був Беная з Піратону, з синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі.+oO Десятий, на десятий місяць, був Маграй з Нетофи, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі.7ng Дев'ятий, на дев'ятий місяць, був Авієзер з Анатоту, з роду Веніямина; 24 000 було в його відділі.'mG Восьмий, на восьмий місяць, був Сібхай з Хушу, з роду Зераха; 24 000 було в його відділі.*lM Сьомий, на сьомий місяць, був Хелец пелоній, із синів Ефраїма; 24 000 було в його відділі.k+ Шостий, на шостий місяць, був Іра, син Ікеша, з Текоа; 24 000 було в його відділі.j3П'ятий, на п'ятий місяць, був начальник Шамгут зерахій; 24 000 було в його відділі.PiЧетвертий, на четвертий місяць, був Азаел, брат Йоава, а по ньому Зевадія, його син; 24 000 було в його відділі.MhЦей Беная був одним із тридцятьох хоробрих і голова над тридцятьма, і в його відділі був Амінадав, його син.MgНачальником третього війська, на третій місяць, був Беная, син Єгояди священика; 24 000 було в його відділі.sf_Над відділом другого місяця був Єлеазар, син Додая ахохія; на чолі його відділу був начальник Міклот; 24 000 було в його відділі.%eCВін був із синів Переца, голова над усіма військовими начальниками, на перший місяць..dUНад першим відділом, на перший місяць, був Їшбаал, син Завдієла: 24 000 було в його відділі./c YОце сини Ізраїля, за їхнім числом, голови батьківських домів, тисячники, сотники й урядовці, що за їхніми відділами служили цареві у всіх справах, приходячи й відходячи щомісяця, на всі місяці року; а було їх 24 000 в кожному відділі.nbU та й у їхніх братів, людей здібних; а було їх 2700 голів над родинами, їх настановив цар Давид над рувимлянами, гадіями та над половиною коліна Манассії, у всіх ділах Божих та в усіх справах царських.oaWУ хевроніїв, що їхнім головою був Єрія, -за родоводами їхніх батьківських домів - зроблено сорокового року Давидового царювання перегляд, і знайшлись у них мужі відважні, в Язері гілеадському, -*`MЗ хевроніїв - Хашавія та його брати, мужі відважні - 1700 - мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йордану, на захід, у всіляких Господніх ділах та царській службі.E_З іцгаріїв - Хананія та його сини були призначені для зовнішніх справ Ізраїля як правителі та судді.^{Усе, що присвятив Самуїл, видющий, Саул, син Кіша, Авнер, син Нера, та Йоав, син Церуї, все присвячене було в руках Шеломіта та його братів. ]вони їх присвятили з військової здобичі на утримання Господнього дому.7\gЦей Шеломіт та його брат були над усіма скарбами з святих речей; їх присвятили були цар Давид, голови батьківських домів, тисячники, сотники та військові начальники;V[%а з його братів, від Еліезера: Рехавія його син; Ісая його син; Йорам його син; Зіхрі його син, та Шеломіт його син.zZmШевуел син Гершома, сина Мойсея, був головним над скарбами,[Y/З амраміїв, іцгаріїв, хевроніїв, узієліїв,XСини ж Єхієла: Зетам та його брат Йоіл були над скарбами Господнього дому.;Woсини Ладана, тобто потомки Гершона, від Ладана, голови батьківських домів Ладана гершонія, Єхієл.3V_Левіти, їхні брати, що наглядали над скарбами дому Божого й над скарбами з святих речей були: gUGЦе черги воротарів із синів Кораха та синів Мерарі.wTgКоло Парвару, на захід, чотири при дорозі і два коло Парвару.IS На схід стояло щодня по шість, на північ щодня по чотири, і на південь щодня по чотири, а коло комор по два.#R?Хосі - на захід, коло брами Шаллехет, де дорога йде вгору та де сторожа проти сторожі.^Q5Оведедомові - на південь, а його синам - комори.aP;І випав жереб на схід - Шелемії; і на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб і випав йому жереб на північ.8Oi Вони, так малий, як і великий, кинули жереби, за своїми батьківськими родинами на кожну браму.iNK Цим чергам воротарів, тобто начальникам мужів, були доручені сторожі, як і їхнім братам, щоб служити в домі Господньому.#M? другий Хілкія, третій Тевалія, четвертий Захарія; 13 усіх синів та братів було в Хоси.XL) У Хоси, з синів Мерарі, були сини: Шімрі, головний, хоч він не був перворідним, та батько поставив його головним;iKK У Мешелемії було 18 синів та братів, мужів здібних.ZJ-Усі вони з синів Оведедома; вони й їхні сини й їхні брати - мужі здібні, до служби придатні; їх було 62 в Оведедома.I#Сини Шемаї: Отні, Рефаел, Овид, та сини Елзавада, мужі здібні, Елігу й Семахія.5HcУ його сина Шемаї народилися сини, що були начальниками в домі свого батька, були бо здібні. Gшостий Аммієл, сьомий Іссахар, восьмий Пеултай, бо Бог благословив його.MFВ Оведедома були сини: перворідний Шемая, другий Єгозавад; третій Йоах, четвертий Сахар, п'ятий Натанаїл,]E3п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Еліоенай.5DcУ Мешелемії були сини: перворідний Захарія, другий Єдієл, третій Зевадія, четвертий Ятнієл,C #До черг одвірних, з корахіїв, належав Мешелемія, син Кораха, з синів Асафа.B+Двадцять четвертий на Ромамті Езена з його синами та його братами, усього 12. AДвадцять третій на Махзіота з його синами та його братами, 12 - усього. @Двадцять другий на Гіддалті з його синами та його братами, 12 - усього.? Двадцять перший на Готіра з його синами та його братами. 12 - усього.}>sДвадцятий на Еліяту з його синами та його братами, 12 - усього.= Дев'ятнадцятий на Маллоті з його синами та його братами, 12 - усього.<Вісімнадцятий на Ханані з його синами та його братами, 12 - усього.;Сімнадцятий на Йошвекашу з його синами та його братами, 12 - усього.:Шістнадцятий на Хананію з його синами та його братами, 12 - усього.9П'ятнадцятий на Єремота з його синами та його братами, 12 - усього. 8 Чотирнадцятий на Маттатію з його синами та його братами, 12 - усього.7Тринадцятий на Шуваела з його синами та його братами, 12 - усього.6Дванадцятий на Хашавію з його синами та його братами, 12 - усього.5Одинадцятий на Азарела з його синами та його братами, 12 - усього.w4gДесятий на Шімеї з його синами та його братами, 12 - усього.~3uДев'ятий на Маттанію з його синами та його братами, 12 - усього.u2cВосьмий на Ісаю з його синами та його братами, 12 - усього.y1kСьомий на Єзарелу з його синами та його братами, 12 - усього.w0g Шостий на Буккію з його синами та його братами, 12 - усього.x/i П'ятий на Нетанію з його синами та його братами, 12 - усього.x.i Четвертий на Іцрі з його синами та його братами, 12 -усього.y-k Третій на Заккура з його синами та його братами, 12 - усього._,7 Перший жереб упав на сина Асафа, Йосифа; другий на Годолію, на нього самого, на його братів та його синів, 12 - усього./+WВони також кинули жереб для служби; молодий нарівні з дорослим, учитель нарівні з учнем./*WБуло їх разом з їхніми братами, вивченими співаками перед Господом, разом усіх мистців - 288.:)mУсі вони під проводом свого батька співали в Господньому домі з цимбалами, гарфами та цитрами при службі в Божому домі; під проводом царя були Асаф, Єдутун та Геман.e(CУсі ці сини Гемана, царського видющого в ділах Божих, щоб звеличувати його могутність. Бог дав Геманові 14 синів і 3 дочки.'5Від Гемана, сини Гемана: Буккія, Маттанія, Узіел, Шевуел, Єрімот, Хананія, Ханані, Еліята, Гіддалті, Ромамті, Езер, Йошвекаша, Маллоті, Готір та Махзіот.@&yВід Єдутуна, сини Єдутуна: Годолія, Іцрі, Ісая, Хашавія та Маттатія, шестеро під проводом свого батька Єдутуна, що, як і пророки, грав на цитрі на славу й хвалу Господеві.h%Iз синів Асафа: Заккур, Йосиф, Нетанія та Азарела, сини Асафа, під проводом Асафа, що, як і пророки, грав на царський наказ.K$ Давид та військові начальники відлучили синів Асафа, Гемана та Єдутуна, що, як пророки, грали на цитрах, гарфах та цимбалах. А це спис людей, приділених до діла у своїй службі: #yВони теж кидали жереб так само, як їхні брати, сини Арона при цареві Давидові, при Цадокові та Ахімелехові й при головах священицьких та левітських родин: голова над родиною так само, як менший його брат.%"CСини Муші: Махлі, Едер та Єрімот. Це сини левітів за їхніми батьківськими родинами.B!Від Кіша - син Кіша: Єрахмаел.Z -Від Махлі - Єлеазар; у цього не було синів.wgСини Мерарі, через Яазію, його сина: Шогам, Заккур та Іврі.iKСини Мерарі: Махлі та Муші; Яазія теж був його син.T!Брат Міхи -Їшія; з синів Їшії - Захарія.Z-Син Узіела був Міха; з синів Міхи - Шамір.'Сини Хеврона: перший Єрія, другий Амарія, третій Яхзіел, четвертий Єкамам.c?від іцгаріїв Шеломот; із синів Шеломота Яхат.]3від Рехавії: з синів Рехавії - перший Їшія;,QА щодо решти синів Леві, то вони були: з синів Амрама - Шуваел; із синів Шуваела - Єхдея;{Це їхні черги при службі, як вони входили в дім Господній за постановою Арона, їхнього предка, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїля.veдвадцять третій на Делаю, двадцять четвертий на Маазію.pYдвадцять перший на Яхіна, двадцять другий на Гамула,kOдев'ятнадцятий на Петахію, двадцятий на Єзекиїла,lQсімнадцятий на Хезіра, вісімнадцятий на Гапіцеца,eCп'ятнадцятий на Білгу, шістнадцятий на Іммера,hI тринадцятий на Хуппу, чотирнадцятий на Єшевава,fE одинадцятий на Еліяшіва, дванадцятий на Якима,S дев'ятий на Єшуа, десятий на Шеханію,P сьомий на Гаккоца, восьмий на Авію,Q  п'ятий на Малкію, шостий на Міяміна,X )третій на Харіма, четвертий на Сеоріма,f EПерший жереб випав на Єгояріва, другий на Єдаю,| qЗаписував же їх Шемая, син Натанаїла, писар з-поміж левітів, при цареві, при князях, при священикові Цадокові, при Ахімелехові, синові Евіятара, та при головах священицьких і левітських родин; одну родину з потомків Єлеазара вибрано жеребом і одну родину з потомків Ітамара.V %Розділили ж їх жеребами, одних і других, бо князі в святині й князі Божі були із синів Єлеазара і з синів Ітамара.CАле виявилося, що між синами Єлеазара було більше голів над родинами, ніж між синами Ітамара, тож поділили їх так: із синів Єлеазара 16 голів над родинами, а 8 з синів Ітамара.^5Давид за допомогою Цадока, з синів Єлеазара, та Ахімелеха, з синів Ітамара, розділив їх на черги за їхньою службою.`9Але що Надав та Авігу померли раніше, ніж їхній батько, а синів у них не було, то священиками були Єлеазар та Ітамар.) MСини Арона теж були поділені на черги. Сини Арона: Надав, Авігу, Єлеазар та Ітамар.W' та й мали пильнувати намет зборів і святиню, допомагати синам Арона, своїм братам, при службі в домі Господньому.%і щоб приносити всепалення Господеві - щосуботи, що нового місяця й щосвята, за числом та за установою, що їм приписані, повсякчасно перед Господом;"=Вони мали також ставати щоранку, щоб славити й хвалити Господа, а так само щовечора;за хлібом покладання, за питльованою мукою на офіри, за неквашеним хлібом, за пательнями, за печивом та за всякою мірою обсягу та довжини.GВони стояли при синах Арона для служби в домі Господньому, в дворах і в кімнатах, щоб наглядати за чистотою всілякого святого посуду та за роботою при службі в домі Божому,Це на останній наказ Давида число синів Леві полічено від 20 років і вище.~#І левітам не треба буде переносити намет та всякий посуд до служби в ньому.”<}qБо Давид сказав: “Господь, Бог Ізраїля, дав спокій своєму народові й житиме в Єрусалимі ввесь час.9|kА це сини Леві, за їхніми батьківськими домами, голови родин, за їх переписом, за числом імен, поголовно, що робили діло служби в домі Господньому, від 20 років і вище.S{Сини Муші: Махлі, Едер та Єрімот, троє. 3}|{{"z8y0xw vutsrqpxoDn lkk5jHiihCgEfMetdcba|``_)^]#[IZYPX W VUUTtSRPONLK{JIHG2FDhCBA@??>P=N<{;;&:9h87i6z544@3P2Z10/.-,H+**)((_'J&&%%>$##"!^ )U@ I%z}Q * E o!WТа чи справді ж Богові жити з людьми на землі? Коли небо й небо небес не можуть тебе вмістити, то як же дім цей, що я збудував!; oТепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай здійсниться твоє слово, що ти сказав твоєму слузі Давидові.#Тож тепер, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, батькові моєму, те, що обіцяв, говоривши: Не переведеться в тебе перед моїм обличчям такий, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки твої сини пильнуватимуть свої путі, ходивши за моїм законом так, як ти ходив передо мною./Ти дотримав твоєму слузі, моєму батькові Давидові, що ти був обіцяв йому, що обіцяв був йому власними устами, та здійснив власною рукою, як воно є нині.0Yі промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, рівного тобі ні на небі, ні на землі. Ти додержуєш союз і ласку твоїм слугам, що ходять перед тобою усім своїм серцем.# Соломон зробив був мідне підвищення, 5 ліктів завдовжки, 5 ліктів завширшки й 3 лікті заввишки, й поставив його серед двору, - тож став він на ньому, припав на коліна поперед ізраїльської громади, простягнув руки до неба#? І став Соломон перед жертовником поперед ізраїльської громади й зняв свої руки, -- Я поставив там кивот, що в ньому союз, який Господь заключив із синами Ізраїля.»C І здійснив Господь своє слово, що вирік: я бо став на місце Давида, мого батька, й сів на престолі Ізраїля, як Господь сказав був, і я збудував дім імені Господа, Бога Ізраїля.7 але не ти збудуєш дім, а твій син, що вийде з твого лона, він збудує дім моєму імені.fEале Господь сказав моєму батькові Давидові: В тебе на думці збудувати дім моєму імені, і воно добре, що це в тебе на думці,%У мого батька Давида було на думці збудувати дім імені Господа, Бога Ізраїля,?wа вибрав я Єрусалим, щоб там пробувало моє ім'я, і вибрав я Давида, щоб був над моїм народом Ізраїлем.Від того часу, як я вивів народ мій з Єгипетської землі, не вибрав я ні в одному з колін Ізраїля міста для будування дому, де перебувало б моє ім'я, і не вибрав чоловіка, щоб був князем над моїм народом Ізраїлем,він же сказав: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вирік власними устами до мого батька Давида й здійснив власною рукою оцю обіцянку, кажучи: J І обернувся цар обличчям і поблагословив усю ізраїльську громаду, а ізраїльська громада стояла на ногах;wЯ ж збудував тобі дім на перебування, місце тобі на вічне житло.»x kТоді Соломон промовив: «Господь сказав, що буде жити в хмарі: 'Gі священики не могли стояти на службі з-за хмари, бо слава Господня сповнила дім Божий.H  І коли всі разом сурмили й співали в один голос на хвалу й славу Господа, та коли загримів звук труб, цимбалів і музичних приладів на хвалу Господа: «Бо він благий, бо віковічна його милость!» - тоді Господній дім сповився хмарою Господньої слави,T ! і всі левіти співці, Асаф, Геман та Єдутун, сини їхні та брати їхні, одягнені в вісон, із цимбалами, гарфами та цитрами стояли на схід від жертовника, а з ними 120 священиків, що сурмили.? w Як священики вийшли зо святині, - всі бо священики, що були там, не зважаючи на черги, освятились; -0 Y У кивоті ж не було нічого, крім двох таблиць, що їх вклав був Мойсей на Хориві, таблиць союзу, що Господь заключив був із синами Ізраїля по їхньому виході з Єгипту.  Носила ж були такі довгі, що кінці їхні було видно з святині, коли стояв хтось перед Пресвятим; а знадвору їх не було видно, і там вони по цей день. 1Херувими простягали крила над місцем кивоту й прикривали кивот і носила зверху.U#А священики принесли кивот Господнього завіту на його місце, у Пресвяте, у Святе святих, під крила херувимів./WЦар Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували овець та волів, яких ніхто не міг полічити й оцінити, так їх було багато.:mі понесли кивот, і намет зборів, і ввесь священний посуд, що в наметі, а несли їх священики левіти.gGІ як прийшли всі старші Ізраїля, левіти взяли кивотwОтож зібрались до царя усі ізраїльтяни на свято, сьомого місяця.QТоді Соломон зібрав усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами, начальників родин синів Ізраїля, в Єрусалим, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону.Z /Так закінчено всю роботу, що її виконав Соломон для Господнього дому. Соломон приніс присвячене Давидом, його батьком, срібло, золото й усякий посуд і передав у скарбівницю Божого дому.B}ножі, кропильниці, кубки й кадильниці з найчистішого золота; двері до храму, внутрішні двері, що зводили у Святе святих, і двері храму, що вводили у святиню, теж були золоті.iKквіти, лямпи, щипці були золоті, з найліпшого золота;7gліхтарі й світичі до них із щирого золота, щоб їх засвічувати, за приписом, перед Святим святих;O~Соломон зробив увесь посуд, що був у Божому домі: золотий жертовник, столи, що на них були хліби появлення;}1Соломон наробив усього цього посуду велику силу, бо ніхто не обчисляв ваги міді. |Цар вилив їх в околиці Йордану, у чіпкій землі, між Суккотом та Цередою.X{)казани, лопатки, вилка; увесь цей посуд Хірам-Аві зробив цареві Соломонові для дому Господнього з блискучої міді.Хірам зробив казани, лопатки й кадильниці. Ось так Хірам закінчив роботу, що її Соломон доручив йому в домі Божому: cu? Море поставив на правому боці, на південний схід.%tC Зробив двір священиків і великий двір, і ворота для двору, і їхні стулки покрив міддю.Hs Зробив також 10 столів і поставив у храмі, 5 по правий бік, а 5 по лівий бік, і зробив 100 золотих кропильниць.@ryІ зробив 10 золотих ліхтарів, як повинно бути, й поставив їх у храмі, 5 по правий бік і 5 по лівий бік.jqMЗробив також десять казанів і поставив 5 по правий бік, а 5 по лівий бік, щоб полоскати в них; у них полоскалось усе, що приношувано у всепалення, а море було для священиків, щоб обмивались у ньому.mpSЗавтовшки було воно в долоню; краї його були вироблені, як краї чаші, на зразок розквітлої лілеї. Воно вміщало в собі 300 батів.o%Воно стояло на 12 волах; 3 були обернені на північ, 3 - на захід, 3 - на південь і 3 на схід; море було на них зверху, задами вони були обернені до середини.onWПід ним були з усіх боків вилиті подоби квітів; вони йшли навкруги моря, по 10 на лікоть: їх було два ряди, вилиті суцільно з ним.omWЗробив море вилите, - від краю його до краю 10 ліктів, - цілком кругле, 5 ліктів заввишки; вінець на 30 ліктів обіймав його навколо./l YПотім зробив мідяний жертовник: 20 ліктів завдовжки, 20 ліктів завширшки й 10 ліктів заввишки.rk]І поставив стовпи перед храмом, один з правого боку, а другий - з лівого, і назвав той, що справа, «Яхін», а той, що ліворуч, «Боаз».ljQзробив також завитки на зразок нашийника і поклав їх на верх стовпів; зробив і 100 гранатових яблук і причепив їх до завитків.%iCА перед храмом зробив два стовпи по 35 ліктів заввишки, й вершок на кожному 5 ліктів;Ih Зробив також і завісу з блакитної, пурпурової і багряної тканини та з вісону й зобразив на ній херувимів.@gy Крила цих херувимів були простягнуті на 20 ліктів; вони стояли на ногах, обличчями обернені до храму.kfO і одне крило другого херувима - 5 ліктів - торкалося стіни дому, а друге крило - 5 ліктів - сходилося з крилом другого херувима.Re Крила в херувимів були 20 ліктів завдовжки. Одне крило херувима - 5 ліктів завдовжки - торкалось об стіну дому, а друге крило - 5 ліктів завдовжки - торкалось об крило другого херувима,%dC Зробив також у Святім святих двох херувимів різьбарської роботи й покрив їх золотом.c) Вага золота на цвяхи була 50 шеклів золота; горішні кімнати теж покрив золотом.b5По тому побудував Святе святих: довжина його відповідала ширині храму - 20 ліктів, і ширина -20 ліктів; він обклав його чистим золотом вагою 600 талантів.$aAІ обклав дім золотом: сволоки, пороги, стіни й двері; і вирізьбив на стінах херувимів.)`KПотім обклав дім дорогоцінним камінням для прикраси; а золото було парваїмське золото.O_Головний дім покрив кипарисовим деревом і обклав його чистим золотом, а зверху вирізьбив пальми та завитки.~^uПритвор, що був спереду, мав у довжину, як храм у ширину, 20 ліктів, а заввишки він був 120 ліктів; усередині він виклав його щирим золотом.?]wОсь основа, на якій Соломон збудував дім Божий: довжина - 60 ліктів старої міри, а ширина - 20 ліктів.\5А почав він будувати другого дня другого місяця четвертого року свого царювання.A[ }От і почав Соломон будувати дім Господній в Єрусалимі, на горі Морія, де Господь з'явився був його батькові Давидові, на місці, що приготував Давид на току Орнана євусія.DZВін призначив з них 70 000 носіями, 80 000 тисяч каменярами й 3 600 наглядачами, що заставляли народ до роботи.fYEСоломон перелічив усіх чужинців в Ізраїльськім краю, після переліку, що зробив Давид, його батько, і виявилось їх 153 600.xXiа ми нарубаємо дерева на Ливані, скільки тобі потрібно, й приставимо тобі їх плотами морем до Яффи, а ти перевезеш їх до Єрусалиму.»І відповів Хірам, тирський цар, листом, що його послав до Соломона: «З любови до свого народу Господь настановив тебе царем над ним.»R Ось для дереворубів, твоїх слуг, що рубатимуть дерева, я дам на харч: пшениці 20 000 корців, ячменю 20 000 корців, вина 20 000 батів і олії 20 000 батів.»6Qeщоб наготувати для мене силу дерева, бо дім, що я хочу будувати, має бути великий та пречудовий.%PCПришли мені також з Ливану кедрини, кипарису й алгум-дерева, бо я знаю, що твої слуги вміють рубати ливанські дерева. Ось мої слуги будуть із твоїми слугами,sO_Тож пришли мені чоловіка, тямущого робити вироби з золота, срібла, міді, заліза та з пурпурової, червоної й блакитної тканини, що вміє вирізувати різьби; він візьметься до роботи разом із тямущими людьми, що в мене в Юдеї та в Єрусалимі, що їх замовив мій батько Давид.AN{Та й хто спромігся б збудувати йому дім, коли небо й небеса небес його не вміщують? І хто я, щоб міг збудувати йому дім? Навіть хоч би для палення кадила перед його обличчям?%MCА дім, що я хочу будувати, має бути великий, бо великий Бог наш, більший від усіх богів.!L;Оце я заходжуся будувати дім імені Господа, Бога мого, який буде посвячений йому, щоб воскурювати перед ним пахуче кадило, класти повсякчасно хліби появлення та приносити всепалення щоранку й щовечора, щосуботи, і що нового місяця, у свята Господа, Бога нашого: це віковічний обов'язок Ізраїля.%KCЦар Соломон послав до тирського царя Хіра-ма сказати: «Зроби мені, як ти робив для мого батька Давида, посилаючи для нього кедри на будову дому для житла.J -Соломон відлічив 70 000 носіїв і 80 000 каменярів у горах, та 3 600 наглядачів над ними.$I CТож Соломон постановив збудувати дім імені Господньому і царський палац для себе.5H eВони приставляли з Єгипту колісницю за 600 шеклів срібла, а коня - за 150. Так само приставлювано їх за їхнім посередництвом для хеттитських царів та арамійських царів.1G ]Коні для Соломона приводили з Єгипту та з Кое; царські купці доставляли їх із Кое за готівку.~F wЦар зробив срібло та золото в Єрусалимі такими звичайними, як каміння; а кедри такими, як сикомори, що росли в долині: така їх була сила.@E {Соломон набрав собі колісниць і воїнів до колісниць; було у нього 1 400 колісниць і 12 000 воїнів до колісниць; він розмістив їх по містах до колісниць і при цареві в Єрусалимі.JD  Повернувся Соломон з узвишшя, що в Гевеоні, від намету зборів у Єрусалим, і почав царювати над Ізраїлем.'C I буде тобі дана премудрість і знання; а багатство, скарби й славу дам тобі такі, яких не було у царів, що були перед тобою, і не буде у тих, що будуть після тебе.»VB ' І сказав Бог Соломонові: «За те, що в тебе це було на думці, і ти не просив багатства, скарбів і слави, ані смерти твоїх ворогів, ба навіть не просив довгого віку, а просив собі мудрости й знання, щоб правити моїм народом, над яким я настановив тебе царем,mA U Дай же мені тепер мудрість і знання, щоб я спроможен був поводитися з цим народом, бо хто може правити народом твоїм великим?»@  Нехай же, Господи Боже, справдиться твоя обітниця Давидові, моєму батькові; бо ти настановив мене царем над народом численним, як земляний порох.U? %Соломон сказав до Бога: «Ти зробив Давидові, моєму батькові, велику ласку і настановив мене царем замість нього."> ?Тієї ж самої ночі з'явився Бог Соломонові й сказав йому: «Проси, що маю тобі дати.»P= Там Соломон зійшов на мідний жертовник перед Господом, що був у наметі зборів, і приніс на ньому 1000 всепалень.< але мідяний жертовник, що зробив був Бецалел, син Урі, сина Хура, зостався там перед наметом Господнім; туди Соломон з громадою й прийшли до нього.u; eХоч Давид і переніс ковчег Божий з Кіріят-Єаріму на місце, що Давид був приготував для нього, нап'явши для нього намет у Єрусалимі,:  Тоді пішли Соломон і вся громада з ним на узвишшя, що в Гівеоні, бо там був Божий намет зборів, який Мойсей, слуга Божий, зладив був у пустині.Z9 /Соломрн говорив Ізраїлеві: тисячникам, сотникам, суддям і князям по всьому Ізраїлі, головам батьківських домів.U8 'Соломон, Давидів син, закріпивсь у своєму царстві, і Господь, його Бог, був з ним і зробив його вельми могутнім.t7aа так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.z6mДії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,X5)І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.I4 Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.Y3+Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.i2KГосподь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.1Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.c0?І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.S/І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика.6.eІ принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.0-YПотім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.=,sА Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”+Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.*+Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.l)QГосподи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.Z(-ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.Y'+Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;& Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я.m%S Багатство й слава - від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним.$/ Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!# Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!f"E І радів народ, що вони розщедрились бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.H! У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.z mДали вони на будову дому Божого: золота - 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла - 10000 талантів, міді - 18 000 талантів, а заліза - 100 000 талантів.І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.<qщоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”I три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах, 1~}|n{6yxwvtu/srqkpo mlkkwjhg ee-ccbIa`H__]F[ZZXWVVTT S?R9Q7P4NMLxKKKJJPIH0G`FEYDCRByA? >`=A<;W9X8866432*00.-,,+J*\)('&%%$I#q"j! j2:s  /* J g 4wCe(s1>#u Слідом за ними прийшли в Єрусалим ті з колін Ізраїля, що віддались цілим своїм серцем шукати Господа, Бога Ізраїля, щоб приносити жертви Господеві, Богові своїх батьків. " й настановили собі жерців до узвиш, до козлів та до вироблених бичків.$!A Левіти покинули свої передмістя й свої посілості та й прийшли в Юдею і в Єрусалим, бо Єровоам та його сини відсторонили їх від священичої служби Господеві/ W А священики й левіти, де б вони не були в усім Ізраїлі, зібралися з своїх земель до нього.E а в кожному місті щитів та списів, і зробив їх вельми міцними. Юда, отже, й Веніямин зостались при ньому.=s Він зміцнив ці твердині, настановив у них начальників, наскладав у них запаси харчів, олії та вина,w Цореа, Аялон і Хеврон, що були в Юди й Веніямина, укріплені міста.0[ Адораїм, Лахіш, Азеку,&G Гат, Марешу, Зіф,1] Бет-Цур, Сохо, Адуллам,E Він укріпив Вифлеєм, Етам, Текоа,r] Ровоам жив в Єрусалимі і побудував міста-твердині в Юдеї.`9 Так говорить Господь: - Не йдіть воювати з вашими братами, повертайтесь кожний до себе додому, бо це сталось від мене.» Вони послухали слів Господніх і повернулись, не пішли проти Єровоама.K «Скажи синові Соломона Ровоамові, юдейському цареві, та всьому Ізраїлеві з коліна Юди й Веніямина ось що: }s Та ось до Шемаї, чоловіка Божого, надійшло таке слово Господнє: } u Прибувши в Єрусалим, Ровоам скликав дім Юди й Веніямина -180 000 добірних вояків, щоб воюватися з Ізраїлем і повернути царство Ровоамові._7 Так відпав Ізраїль від дому Давида по цей день.D Цар Ровоам послав Адорама, начальника над примусовими роботами, але сини Ізраїля закидали його камінням, і він умер, а цар Ровоам скочив на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.! Однак щодо синів Ізраїля, які жили в містах Юдеї, то над ними царював Ровоам.M Увесь Ізраїль побачив, що цар його не слухає. Тоді народ відповів цареві: «Яка у нас частка з Давидом? Нема у нас спадщини з сином Єссея. Кожен, Ізраїлю, до своїх наметів! А ти, Давиде, гляди за твоїм домом!» І розійшлись ізраїльтяни по своїх шатрах. І не послухав цар народу, бо так було призначено від Бога, щоб справдилося слово, що Господь вирік був через Ахію з Шіло до Єровоама, сина Навата.1 і говорив їм так, як пораяли йому молоді: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще тяжчим! Батько мій вас карав бичами, а я - скорпіонами!»} s та цар відповів їм жорстоко; покинув бо цар Ровоам раду старшихq [ Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама третього дня, як звелів цар, сказавши: Прийдіть, мовляв, до мене знов через три дні, -Y + Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю ваше ярмо ще тяжчим. Батько мій вас карав бичами, а я - скорпіонами.»  Молоді люди, що зросли з ним укупі, йому відповіли: «Так скажи народові, що говорив до тебе: - Твій батько наклав на нас тяжке ярмо, але ти полегши його нам! - скажи їм так: Мізинець мій грубший за клуби мого батька!n U Він спитав їх: «Як ви порадите відповісти цьому народові, що сказав мені так: Полегши нам ярмо, яке наклав на нас твій батько!»fE Та він відкинув раду старших, яку вони йому дали, й почав радитися з молодими людьми, що зросли вкупі з ним і йому служили.{ Ті йому сказали: «Коли ти будеш добрий до цього народу і догодиш їм, і говоритимеш з ними ласкаво, то вони будуть завжди твоїми слугами.»/ Тоді цар Ровоам узяв радитись із старшими, що служили його батькові Соломонові за його життя, й спитав: «Як ви порадите відповісти цьому народові?» Він відповів їм: «Через три дні прийдіть знов до мене.» І розійшовсь народ. «Батько твій наклав на нас важке ярмо; тож полегши тверде рабство твого батька й тяжке ярмо, що його він наклав на нас, і ми будемо тобі служити.»9k Послали по нього й покликали його; прийшов Єровоам і ввесь Ізраїль, і заговорили до Ровоама так: C Зачув про це Єровоам, син Навата, що був у Єгипті, втікши туди від царя Соломона, і повернувся з Єгипту.! = Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зійшлись ізраїльтяни, щоб окликнути його царем.hI І спочив Соломон зо своїми батьками, й поховали його в місті Давида, його батька. Замість нього став царем його син Ровоам.dA Соломон царював в Єрусалимі над Ізраїлем 40 років.4~a Решта дій Соломона, від перших до останніх, записані у літописах пророка Натана, в пророцтві Ахії з Шіло та в видіннях Уддо, видющого за часів Єровоама, сина Навата.t}a Коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх інших країн.Q| Цар зробив срібло в Єрусалимі таким звичайним, як каміння, а кедрину, як сикомори на Шефелі, така була її сила.0{Y Він панував над усіма царями від Ріки до Філістимлянської землі та до єгипетської границі.z Було у Соломона 4 000 стаєн на коней і колісниці та 12000 колісничників; він розмістив їх по містах для колісниць і при цареві, в Єрусалимі.Ty! Кожен з них приносив свій дар: посуд срібний, посуд золотий, одежу, зброю, пахощі, коней та мулів, і так рік у рік.6xe Усі царі землі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрість, яку Бог вклав йому в серце.w Цар Соломон був більший від усіх царів на землі заможністю й мудрістю.v5 бо царські кораблі ходили в Таршіш із слугами Хірама; що три роки таршішські кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, малп та пав.Au{ Увесь посуд до пиття у царя Соломона був із золота та й все начиння у палаці, що був з ливанського дерева, було з чистого золота. Срібло за часів Соломона вважали нізащо,Dt і 12 левенят, що стояли там на шістьох східцях по обидва боки. Такого не було роблено ні в якому царстві.osW 6 ступенів до престолу, золоте ягня біля підніжжя престолу, поруччя по обидва боки сидіння, двох левів, що стояли коло поруччя, r9 Цар зробив також великий престол із слонової кости й покрив його щирим золотом;jqM і 300 маленьких щитів із кутого золота - по 300 шеклів золота пішло на кожний щит; цар примістив їх у домі з ливанського дерева.Bp} Цар Соломон зробив 200 великих щитів із кутого золота - по 6000 шеклів кутого золота пішло на кожний щит -bo= крім того, що приносили купці та крамарі; та й усі арабські царі й правителі краю приносили золото й срібло Соломонові.n Золота, що приходило до Соломона лише за один рік, було вагою 666 талантів,Nm Цар же Соломон дав савській цариці все, чого вона бажала й просила, крім того, що дав їй на заміну за те, що вона йому привезла. І вибралась вона назад у свою землю, вона та її слуги.'lG Цар зробив з алґум-дерева сходи до дому Господнього й до царського палацу і цитри та гарфи для співців; не видано було нічого такого раніш у Юдейській землі.[k/ А слуги Хірама й слуги Соломона, що привезли золота з Офіру, привезли також і алґум-дерева і дорогоцінного каміння.Bj} І подарувала вона цареві 120 талантів золота й превелику силу пахощів та дорогого каміння; не бувало ніколи таких пахощів, які савська цариця подарувала цареві Соломонові.>iu Нехай буде благословен Господь, Бог твій, що сподобав тебе й посадив тебе на свій престіл за царя в Господа, Бога твого! Це тому, що Бог полюбив Ізраїля й хотів зміцнити його навіки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинити суд і правду.»Bh} Щасливі твої люди, щасливі оці твої слуги, що повсякчас стоять перед тобою та слухають твою мудрість.^g5 та я не йняла віри переказам про них, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце мені й половину не було сказано про твою велику мудрість: у тебе її більше, ніж іде поголоска, що я чула.+fO мовила до царя: «Щира правда те, що я чула в моїй землі про твої діла та про твою мудрість;:em і страви до його столу, приміщення слуг його, розміщення челяді, одежу їхню, його підчаших та їхню одежу, всепалення, що він приносив у Господньому домі, - з захопленнямd Савська цариця, побачивши мудрість Соломона й палац, що він збудував,Gc Соломон же відповів їй на всі її питання: нічого не було для Соломона неясного, чого б він їй не з'ясував.{b q Коли савська цариця почула про славу Соломона і, бажаючи перевірити його загадками, прибула до Єрусалиму з вельми великим почетом та з верблюдами, що везли пахощі, силу золота й дорогоцінного каміння; прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серці.Ja Хірам прислав йому через своїх слуг кораблі та обізнаних з морем людей; вони попливли зо слугами Соломона в Офір, взяли звідти 450 талантів золота, і привезли цареві Соломонові.`)Тоді Соломон вирушив до Еціон-Геверу й Елату, що на березі моря, в Едом-краю._/Так проваджено щасливо всю роботу Соломона від часу закладення підвалин дому Господнього аж до його закінчення. Так був довершений дім Господній.(^Iі не відступлено від наказу царя щодо священиків та левітів ні в чому, а й щодо скарбів.]Він встановив, - як то розпорядив був Давид, його батько, - черги священиків за їхньою службою і левітів за їхніми завданнями, щоб славити Бога й служити при священиках за постановою день у день, - і воротарів за їхніми чергами до кожної брами, бо такий був наказ Давида, чоловіка Божого;V\% так, як за приписом Мойсея треба було приносити належні жертви щодня, щосуботи, що нового місяця й на означені свята, - тричі на рік: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кучок.U[# Тоді Соломон почав приносити Господеві всепалення на Господньому жертовнику, що побудував перед притвором, Z  Соломон перевів фараонову дочку з Давидгорода в дім, що збудував для неї, бо казав: «Ні одна з моїх жінок не повинна жити в домі Давида, царя Ізраїля, бо він святий, через те, що в нього ввійшов кивот Господній.»vYe Було в царя Соломона 250 вищих урядовців, що правили народом.2X] А з синів Ізраїля не робив Соломон кріпаків до своїх робіт, бо вони були військовими людьми, його старшинами й начальниками над його колісницями та його кіннотою.MWтобто потомки їхні, що лишилися в країні, яких сини Ізраїля не вигубили, - Соломон зробив рабами по цей день.LVНаселення, що зосталось від хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, що було не з синів Ізраїля, -[U/Валаат і всі міста-склади, що були в Соломона, й усі міста для колісниць, і всі міста для кінноти, - й усе, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані і по всій землі свого панування.=Tsвін збудував також Верхній Беторон і Нижній Беторон, міста-твердині з мурами, брамами та засувами;S!Він укріпив Тадмор у пустині і всі міста-склади, що їх збудував він у Хаматі;`R9По тому Соломон пішов на Хамат-Цову й здобув її. Q він відбудував міста, які дав йому Хірам, і оселив у них синів Ізраїля.P 3Як минуло 20 років, від часу, коли Соломон побудував дім Господній і свій палац,fOEІ відрікатимуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх із Єгипетської землі, і пристали до інших богів, кланялись і служили їм, - за те він наслав на них усе це лихо.» NА щодо цього храму величного, то кожний перехожий повз нього жахатиметься й говоритиме: Завіщо Господь учинив таке цій землі й цьому храмові?>Muто я вас викоріню з лиця моєї землі, що я дав вам, а храм цей, що я посвятив імені моєму, відкину геть від себе й зроблю його приказкою та й посміховищем між усіма народами.LwА коли ви відступите й покинете мої постанови й мої заповіді, що їх я дав вам, і підете та станете служити іншим богам і кланятись їм,~Kuто я укріплю престол твого царства, як обіцяв Давидові, твоєму батькові, словами: Не переведеться у тебе той, хто володітиме в Ізраїлі.J}І як ти ходитимеш передо мною, як ходив батько твій Давид, чинитимеш усе те, що я заповів тобі, пильнуватимеш мої постанови та мої закони,FIТепер я вибрав і освятив дім цей, щоб моє ім'я було там повіки; очі мої й серце моє будуть там по всі часи."H=Віднині очі мої будуть відкриті й вуха мої будуть сприймати молитву на цьому місті.SGі коли мій народ, що зветься моїм ім'ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю.7Fg Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій,lEQ з'явився вночі Господь Соломонові й сказав до нього: «Вислухав я твою молитву й вибрав собі це місце як дім жертвоприношень.D Як же закінчив Соломон дім Господній і царський палац, - а все, що Соломон бажав зробити в Господньому домі і в своїм палаці, зробив гаразд, -OC А двадцять третього дня сьомого місяця відпустив цар до наметів людей, радих та веселих серцем за все добро, що Господь учинив Давидові, Соломонові та Ізраїлеві, своєму народові.HB  Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день. AСоломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку.W@'Соломон освятив середину двору, що був перед домом Господнім, бо приніс там усепалення й жир мирних жертв; мідяний бо жертовник, що зробив Соломон, не вмістив усепалень, офір та товщу.=?sСвященики стояли там на своїй службі, а й левіти зо священними музичними приладами, що їх зробив цар Давид, щоб прославляти похвальними піснями Господа, - бо вічна його милость. Священики ж сурмили перед ними, і ввесь Ізраїль був присутній.0>YЦар Соломон приніс у жертву 22 000 волів і 120 000 овець: так цар і ввесь народ освятили дім Божий. = Тоді цар і ввесь народ заходилися приносити жертви перед Господом.L<Всі сини Ізраїля, бачивши, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, схилились обличчям до землі, до долівки, і поклонились та славили Господа, бо він благий і вічна його милость.-;Sотож священики не могли ввійти в дім Господній, бо слава Господня сповнила дім Господній.R: Як скінчив Соломон молитву, спав вогонь з неба й пожер всепалення та жертви, і слала Господня сповнила храм,69e*Господи Боже! Не відверни від себе помазаника твого, згадай про ласки для Давида, слуги твого.»P8)Устань же, Господи, Боже мій, і йди на місце твого спочинку, - ти й кивот сили твоєї. Священики твої, Господи Боже, нехай одягнуться в спасіння і твої вірні нехай радіють у достатках.I7 (Тож тепер, Боже мій, нехай очі твої будуть відкриті й вуха твої нехай сприймають молитву в цьому місці!6'то вислухай з неба, з місця твого перебування, їхню молитву та їхнє благання, вчини їм правду й прости твоєму народові, що согрішив перед тобою.,5Q&і звернуться до тебе всім серцем своїм і всією своєю душею з землі неволі, куди їх зайнято у полон, і молитимуться, обернувшись до своєї землі, що ти дав батькам їхнім, і до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму, -U4#%і коли в землі, куди їх відведуть у полон, вони схаменуться й навернуться, й будуть до тебе молитися з землі своєї неволі, кажучи: Ми согрішили, ми вчинили беззаконність, ми винуваті, -^35$Коли вони согрішать перед тобою, - бо нема людини, що не грішила б, - і ти розгніваєшся на них і віддаси їх ворогові, й заберуть їх у полон та відведуть чи то в далеку, чи в близьку сторону,2#то вислухай з неба їхню молитву та їхнє благання і вчини їм правду.j1M"Коли народ твій виступить на війну проти ворогів своїх тим шляхом, яким ти його пошлеш, і буде молитись до тебе, обернувшись до цього міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму,00Y!то вислухай його з неба, з місця твого перебування, й зроби все, чого просив би чужинець, щоб усі народи на землі спізнали твоє ім'я й щоб боялись тебе, як народ твій Ізраїль, та щоб знали, що дім цей, що я збудував його, носить твоє ім'я.y/k Навіть коли б чужинець, що не з твого народу Ізраїля, прийшов з далекої сторони ради імени твого великого, потужньої руки твоєї та розкритих обіймів твоїх, - коли б він прийшов і молився в цьому храмі,J. щоб вони боялись тебе й ходили дорогами твоїми по всі дні, доки житимуть на землі, що ти дав батькам нашим.3-_то вислухай з неба, з місця твого перебування, прости й відплати кожному за всіма його вчинками, ти, що знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце синів людських,+,Oто всяку молитву, всяке благання від будь-якої людини або від усього народу твого Ізраїля, коли хтонебудь зазнає біди й нужди та простягне руки до цього храму,Z+-Коли настане голод у землі чи буде пошесть, чи засуха, чи ржа, чи сарана або черва; або коли його тіснитимуть його вороги в якомубудь з його міст, або буде якась нужда чи якась хвороба,A*{то ти вислухай з неба й прости гріх слуг твоїх, твого народу Ізраїля, напутивши їх на добру путь якою їм ходити, й пошли дощ на твою землю, що дав твоєму народові у спадщину.d)AКоли замкнеться небо й не буде дощу за те, що вони згрішили перед тобою, але потім візьмуть молитись на цьому місці й прославляти твоє ім'я, й навернуться від свого гріха, бо ти впокорив їх,G(то ти вислухай з неба й прости гріх твого народу Ізраїля й поверни їх у землю, що дав їм та батькам їхнім.J' Коли народ твій Ізраїль буде побитий ворогом за те, що згрішив перед тобою, але потім навернеться й стане прославляти твоє ім'я, просити й молитись перед тобою в цьому храмі,=&sто ти вислухай з неба й вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його провину на його голову, й виправдай безвинного, віддавши йому за його справедливістю.4%aКоли хтось согрішить проти ближнього свого, і коли цей накладе на нього присягу, щоб він поклявся, і коли він прийде з присягою перед твій жертовник у цьому домі,'$GТож вислухай благання слуги твого й народу твого Ізраїля, коли будуть молитись на цьому місці; вислухай з місця перебування твого, з неба, вислухай і прости.A#{Нехай очі твої будуть відкриті на храм цей удень і вночі, на місце, де ти обіцяв покласти твоє ім'я, щоб вислуховувати молитву, якою слуга твій буде молитись на цьому місці."5Але все ж таки зглянься над молитвою свого слуги й над його благанням, Господи, Боже мій! Почуй взивання й молитву, якою слуга твій молиться перед тобою. d~T}}@|6{rziyxwwvuudss8qqp:o2mlkk jihygffecb&aF_^I][\[[6ZYXmWWDVUUTSS%R:POHNMKKiIHH GF7EDDCyBAX??U>>=)886543u210/|.D-G,+*))''%&%$#""!R ZG+ro) | i;dS-і скажіть: Так каже цар: Вкиньте оцього в тюрму й харчуйте його хлібом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.»[,/І звелів ізраїльський цар: «Візьміть Міхея та й одведіть його до Амона, посадника міста, й до Йоаса, царського сина,<+qА Міхей відповів: «Ось довідаєшся про це тоді, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись.»*Тоді Седекія, син Ханаани, приступив, ударив Міхея по щоці й сказав: «Якою ж дорогою дух Господній відійшов від мене, щоб говорити з тобою?»J) Оце тепер Господь дозволив духові неправди ввійти в уста цих своїх пророків: Господь вирік лихо на тебе.»{(oТой відповів: Я піду й буду духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі пощастить його підманути; іди й зроби так.4'aТоді виступив один дух, став перед Господом і сказав: Я підманю його. Господь спитав його: Чим?&3А Господь сказав: Хто б підманув Ахава, ізраїльського царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті гілеадському? І один сказав так, а другий казав інак.%-Міхей сказав: «Слухайте, отже, слово Господнє: я бачив Господа, як сидів на своєму престолі, і все військо небесне стояло праворуч і ліворуч від нього.U$#І сказав ізраїльський цар до Йосафата: «Чи я ж тобі не казав, що він не віщує мені нічого доброго, а тільки лихе?»S#Тоді той сказав: «Я бачив усього Ізраїля, розсипаного по горах, немов овець, що пастуха не мають! Господь сказав: Вони господаря не мають. Хай кожний в мирі вертається до свого дому.»X")Та цар сказав йому: «А скільки то разів я маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім тільки правду?»P!Прийшов він до царя, і цар сказав до нього: «Міхею, чи йти нам війною на Рамот гілеадський, а чи стриматись?» Той відповів: «Ідіть, вам пощастить! Вони будуть віддані в ваші руки.»q [ Міхей же: «Як жив Господь! Що скаже мені Бог, те й виречу.»7g Посланець, що пішов кликати Міхея, сказав йому так: «От пророки в один голос віщують добро цареві. Нехай же, прошу, і твоє слово буде, як кожного з них: виречи надобре.»mS І всі пророки пророкували так само, кажучи: «Іди на Рамот гілеадський. Пощаститься тобі: Господь видасть його в руки цареві.»yk Тоді Седекія, син Ханаани, зробив собі залізні роги й сказав: «Так говорить Господь: Цими ти будеш бити араміїв, доки не вигубиш їх.»a; Ізраїльський цар та Йосафат, юдейський цар, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царські ризи; вони сиділи на майдані при вході в ворота Самарії, а всі пророки віщували перед ними:mТоді ізраїльський цар покликав одного скопця й повелів: «Побіжи но швидше за Міхеєм сином Їмли.»CІ відповів ізраїльський цар Йосафатові: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я його ненавиджу, бо він не пророкує мені нічого доброго, а завжди пророкує лихе; це Міхей, син їмли.» А Йосафат сказав: «Не говори бо так, царю!»%Та Йосафат спитав: «А чи нема тут ще й Господнього пророка? Спитаємо в нього!»B}Тоді ізраїльський цар зібрав пророків - 400 чоловік - і сказав їм: «Чи йти нам війною на Рамот гілеадський, чи стриматись?» Вони сказали: «Іди! Бог видасть його в цареві руки.»!;І сказав Йосафат ізраїльському цареві: «Спитай, прошу, сьогодні, що скаже Господь.»Z-Ахав, ізраїльський цар, сказав юдейському цареві Йосафатові: «Підеш зо мною на Рамот гілеадський?» Той відповів йому: «Як ти, так і я! Як твій народ, так і мій народ! Іду з тобою на війну.»3_По кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. Ахав зарізав для нього й для людей, що були з ним, багато волів та овець, і намовив його йти з ним на Рамот гілеадський. yЙосафат мав велике багатство й славу. Він поріднився з Ахавом.(IОце ті, що служили цареві, крім тих, що цар розставив по містах-твердинях у всій Юдеї.mSпоруч нього Єгозавад, а в нього 180000 озброєних до війни.'Від Веніямина: хоробрий муж Еліяда, а в нього 200 000 озброєних луком та щитом;?wпоруч нього Амасія, син Зіхрі, що добровільно посвятив себе Господеві, а в нього 200000 мужів хоробрих.[/поруч нього Йоханан начальник, а в нього 280000;jMОсь їх спис за їхніми батьківськими родинами: від Юди старшини над тисячами: Адна - начальник, а в нього 300 000 хоробрих мужів;1 [ Була в нього також сила запасів по містах юдейських, а в Єрусалимі - вояків, мужів відважних.0 Y Отак Йосафат поволі підносився дедалі вище вгору й збудував в Юдеї замки й міста-склади.t a А й філістимляни принесли Йосафатові дари й силу срібла, так само й араби пригнали йому дрібного скота: 7 700 баранів та 7 700 козлів.9 k Страх Господній був на всіх царствах країн, що навкруги Юдеї, і вони не воювалися з Йосафатом.G  І вони вчили в Юдеї, мавши при собі книгу закону Господнього, й обходили всі міста Юдеї та навчали народ.а з ними левітів Шемаю, Нетанію, Зевадію, Азаела, Шемірамота, Йонатана, Адонію, Товію, Тов-Адонію, левітів, а з ними Елішаму та Йорама, священиків.На третьому році свого царювання послав він своїх князів Бенхаїла, Овдію, Захарію, Натанаїла та Міхаю, щоб навчали народ по містах Юдеї,3_А коли серце його стало сміливішим на дорогах Господніх, він викорінив з Юди узвишшя й ашери.W'Тому Господь зміцнив царство в його руці, і юдеї давали Йосафатові дари, так що у нього було багато добра й слави.)а шукав Бога батька свого й чинив за його заповідями, а не за вчинками Ізраїля.NГосподь був з Йосафатом, бо він ходив дорогами, яких тримався раніше його предок Давид, і не шукав Ваалів,Він поставив військо по всіх містах-твердинях і посадив правителів у Юдейському краю і в містах Ефраїма, що їх забрав був Аса, батько його.! =Йосафат, його син, став царем замість нього й показав себе сильним проти Ізраїля.FЙого поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.% І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання.~% Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів.}7 Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів.y|k Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу.4{a бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.»zЧи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки,dyAТого часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук.xxiТоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу.wПочувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу.-vSІ послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі.>uu«Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.» tТоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи: s 7Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя.wrgНіякої війни не було до тридцять п'ятого року царювання Аси.%qCВін вніс святі дарунки свого батька й свої власні в дім Божий - срібло, золото й посуд."p=Однак, узвишшя не зникли з Ізраїля, хоча серце Аси й було бездоганне по всі дні його.hoIНавіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царської гідности за те, що вона поставила на честь Ашери мерзенну подобу. Аса повалив ту її мерзенну подобу, поторощив її й спалив у Кедрон-долині.&nEЮдеї раділи цією присягою, бо заприсягли з усього серця свого; а що вони шукали його усім серцем, то Господь і дав їм знайти себе й дав їм спокій з усіх боків.+mOІ заприсягнули вони Господеві голосно й з радісними викликами, під звуки сурем та рогів.Ul# а кожен, хто не шукав би Господа, Бога Ізраїля, повинен був умер ти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка.1k[ і уклали союз, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, усім своїм серцем і всією душею своєю;j- й принесли того дня жертву Господеві з здобичі, що привели, - 700 биків і 7000 овець,i- Вони зібралися в Єрусалим третього місяця на п'ятнадцятому році царювання Аси,ah; Він зібрав усього Юду й Веніямина та всіх, що оселились між ними й що прибули з Ефраїма, Манассії та Симеона, бо багато з Ізраїля перейшло до нього, як побачили, що Господь, Бог його, з ним.g'Почувши ці слова й пророцтво Азарії, сина Одеда, Аса посмілішав і викинув гидоти з усього краю Юди й Веніямина та з міст, що забрав був у Ефраїм-горах, і відновив жертовник Господній, що був перед притвором Господнім.f}Але ви кріпітесь, не опускайте рук, бо за діла ваші буде нагорода.» e Народ бився з народом, місто з містом, бо Бог тривожив їх усяким лихом.:dmТого часу не було миру ні для кого: великі заворушення запанували поміж мешканцями різних країв.Ecале коли він у своїй скруті навернувся до Господа, Бога Ізраїля, й шукав його, то він дав їм знайти себе.&bEБагато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону, a і він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: «Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине.Y` -Тоді зійшов на Азарію, сина Одеда, дух Божий,6_eТак само напали на шатра зо скотом і, забравши силу овець та верблюдів, повернулися в Єрусалим.^y Вони завоювали також усі міста навкруги Герари, бо на них найшов страх від Господа; і пограбували всі міста, бо було там багато здобичі.] Аса й військо, що було при ньому, гналися за ними аж до Герари, і з кушіїв полягло стільки, що в них не зосталось і душі живої, бо вони були розбиті в порох Господом та його військом. І здобичі забрано велику силу.\ І Господь розбив кушіїв перед Асою й перед Юдою, і кушії повтікали.[{ Аса візвав до Господа, Бога свого, й сказав: «Господи! Ніхто не може допомогти, як ти, у битві між сильним та малосилим! Допоможи ж нам, Господи, Боже наш, бо ми на тебе поклались і твоїм іменем вийшли проти цієї великої сили. Господи! Ти Бог наш: нехай не переможе тебе чоловік!» Z9 Аса вийшов проти нього, і вишикувались до бою в долині Зефата на північ від Мареші.+YOВиступив проти них Зерах кушій з військом числом 1 000 000 і 300 колісниць, і дійшов до Мареші.7XgБуло ж у Аси військової сили: з коліна Юди 300 000 мужів, озброєних щитом та списом, а з коліна Веніямина 280 000, озброєних щитом і лучників. Всі вони були відважні вояки.3W_І сказав він до юдеїв: «Збудуймо ці міста й обведімо їх мурами з баштами, брамами та засувами, поки земля ще наша, бо ми шукали Господа, Бога нашого; ми шукали його, і він дав нам спокій з усіх боків.» От і будували вони, й діло йшло добре.gVGПобудував міста-твердині в Юдеї, бо край був спокійний, і не було в нього війни за тих років, Господь бо дав йому спокій.JU Зруйнував також по всіх містах юдейських узвишшя й стовпи на честь сонця. І спокій був за нього в царстві.T'і звелів юдеям шукати Господа, Бога своїх батьків, і чинити закон та заповіді. Sскасував чужоземні жертовники й узвишшя, розбив стовпи й порубав ашери,vR gАса чинив, що було добре й довподоби Господеві, Богові його: Q% І спочив Авія зо своїми батьками, і поховали його в Давидгороді. Замість нього став царем його син Аса. За його часів був спокій у краю десять років.P Решта дій Авії та його вчинки й слова записані в Мідраші пророка Іддо. O Авія ж убився в силу; він узяв собі 14 жінок і породив 22 синів та 16 дочок.N' Єровоам не вбивсь більше в силу за часів Авії. Господь побив його, і він помер.AM{ Авія, кинувшись навздогінці за Єровоамом, забрав у нього міста: Бетел із залежними від нього містами, Єшану з залежними містами й Ефраїм із залежними від нього містами.YL+ Отак того часу сини Ізраїля впокорились, а сини Юди стали сильними, бо покладались на Господа, Бога батьків своїх.#K? Авія та його люди тяжко їх побили, й полягло вбитими в Ізраїля 500 000 чоловік добірних.uJc Сини Ізраїля повтікали від юдеїв, і Бог віддав їх їм у руки.`I9 Юдеї кликнули бойовим кличем; і коли вони зняли бойовий клич, побив Бог Єровоама й усього Ізраїля перед Авією та Юдою.EH Як же юдеї озирнулись - бачать, що битва їм спереду й ззаду; і візвали до Господа, а священики засурмили.jGM Тим часом Єровоам послав засідку, щоб вона обійшла й стала ззаду них, так що одні були поперед юдеїв, а засідка позад них.DF І оце нами провадить Бог і його священики з голосними сурмами, щоб голосно сурмити проти вас. Сини Ізраїля! Не воюйте проти Господа, Бога батьків ваших, бо не пощастить вам.»1E[ Вони палять Господеві всепалення щоранку й щовечора і запашне кадило; кладуть рядами хліб на чистому столі, золотий ліхтар і його світичі й засвічують їх щовечора, бо ми додержуємо постанови Господа, Бога нашого; ви ж покинули його.\D1 У нас же Господь, Бог наш; ми його не покидали. Священиками служать Господеві потомки Арона, і левіти прислуговують.'CG Чи ж не ви повиганяли Господніх священиків, синів Арона, й левітів і настановили собі священиків, як народи інших країн? Кожний, хто приходив із телям та сімома баранами, щоб висвятитися, ставав священиком богів, які не існують..BU Та й тепер ви гадаєте встоятися проти Господнього царства, що в руці синів Давида, бо вас дуже багато й у вас золоті телята, що їх Єровоам був зробив вам за богів. A і зібрались коло нього люди пусті, нікчемні й перемогли Ровоама, сина Соломона; а Ровоам був молодий та слабодухий, то й не встоявся проти них.(@I Але Єровоам, син Навата, слуга Соломона, Давидового сина, збунтувався проти свого пана;a?; Хіба ви не знаєте, що Господь, Бог Ізраїля, дав царство над Ізраїлем Давидові навіки, йому й його синам? Це бо союз соли.Q> Авія став на горі Цемараїм, що в Ефраїм-горах, і заходився гукати: «Слухайте мене, Єровоаме й ввесь Ізраїлю!+=O Авія розпочав війну, мавши військо з хоробрих вояків, - 400 000 добірних мужів; а Єровоам виступив проти нього на війну, мавши 800 000 добірних мужів, хоробрих вояків.U<# Він царював 3 роки в Єрусалимі. Мати його, дочка Урієла з Гівеа, звалась Міхая. Війна була між Авією та Єровоамом.;  Вісімнадцятого року царювання Єровоама став Авія царем над Юдою.K: І спочив Ровоам із своїми батьками, й поховали його в Давидгороді. Авія, його син, став царем на місце його.9) Дії Ровоама, від перших до останніх, записані в споминах пророка Шемаї та вішого Іддо з родоводами й постійними війнами між Ровоамом і Єровоамом.8 Він чинив зло, бо не направив свого серця до того, щоб шукати Господа..7U Цар Ровоам укріпився в Єрусалимі й царював далі. 41 рік було Ровоамові, як став царем, і царював він 17 років у Єрусалимі, у місті, що Господь вибрав з усіх колін Ізраїля, щоб там перебувало його ім'я. Мати його звалась Наама, аммонійка.6 Тому, отже, що він смирився, відвернувся від нього гнів Господній і не вигубив його цілковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.[5/ Щоразу, як цар ішов до Господнього дому, приходили сердюки й несли їх, а потім відносили їх знов у кімнату сердюків.X4) Цар Ровоам зробив замість них мідні щити й віддав до рук начальникам сердюків, що стерегли вхід у царський палац.?3w І рушив Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим і забрав скарби храму Господнього й скарби царського палацу; усе позабирав він, забрав і золоті щити, що зробив був Соломон.;2o одначе, вони будуть його рабами, щоб знали, що то значить мені служити й служити земним царствам.»i1K Як побачив Господь, що вони покорилися, то послав до Шемаї таке слово Господнє: «Вони смирились: я їх не знищу, дам їм на деякий час трохи пільги, і гнів мій не виллється на Єрусалим через Шішака;0 І покорилися князі Ізраїля й цар, і сказали: «Справедливий Господь!»/ Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама й до юдейських князів, що зібрались були в Єрусалимі, рятуючися від Шішака, і сказав їм: «Так говорить Господь: Ви покинули мене, за те ж і я вас покидаю в руки Шішакові.».y Забрав він міста-твердині, що були в Юдеї, і прийшов під Єрусалим.C- а з ним 1 200 колісниць, 60 000 кінноти й безліч народу, що прийшов з ним з Єгипту: лівіїв, суккіїв та кушіїв.Z,- П'ятого року царювання Ровоама двигнувся Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, - бо вони спроневірились Господеві, -F+  Як зміцнив Ровоам свою царську владу й став сильним, то покинув закон Господній, а з ним і ввесь Ізраїль.* Він робив мудро й розіслав усіх своїх синів по країнах Юди та Веніямина, у всі міста-твердині; дав їм достатнє утримання й вибрав їм жінок.@)y Ровоам поставив головою Авію, сина Маахи, щоб був князем над братами, бо хотів зробити його царем.( Ровоам полюбив Мааху, дочку Авесалома, більш від усіх своїх жінок та наложниць, бо він мав 18 жінок і 60 наложниць і породив 28 синів і 60 дочок.)'K Після неї взяв Мааху, дочку Авесалома, а вона породила йому Авію, Аттая, Зізу та Шеломіт.d&A Вона породила йому синів: Єуша, Шемарію та Загама.A%{ Ровоам узяв собі за жінку Махалат, дочку Єрімота, сина Давида й Авігайли, дочки Еліява, сина Єссея.c$? Вони зміцнили царство Юди й укріпили Ровоама, сина Соломона, на три роки, бо ходили три роки дорогою Давида та Соломона. z($~}t|Xzz?xwwkuuCtMsrqpomkkTjZihh+feeVcba``B_H]][ZYXVUTaSkQPOO N?MLKK3JLIHG`FjEvDGCMBA@@C?>=M;:S988C66X43261n0/.-+*((&)%$!#L"s[   tL^/(' Ті, що виконували роботи, взялись до праці, і робота направи йшла добре в їх руках; вони привели Божий дім в належний стан і скріпили його.a&; Цар та Йояда давали їх тим, що виконували роботи при Господньому домі, а вони наймали каменотесів та теслів до понови Господнього дому й ковалів та мідників до направи Господнього дому. %  Левіти приносили, з доручення царя, скриньку до перевірки. Коли вони бачили, що там багато срібла, тоді приходив царський писар та довірений первосвященика, випорожняли скриньку й відносили її назад та й ставили знов на своє місце. Так робили вони день-у-день і зібрали силу грошей.8$i Всі старшини й увесь народ були раді й зносили та кидали в скриньку, аж доки вона не стала повна.j#M й оповістили по Юдеї та Єрусалимі, щоб зносили Господеві податок, який наклав був Мойсей, слуга Божий, на Ізраїля в пустині.-"SЦар звелів, і зробили одну скриньку й примістили її при дверях дому Господнього знадвору,T!!Таж нечистива Ата-лія та її сини довели дім Божий до занепаду, й усе святе в домі Господньому вжили для Ваалів!» /Тоді цар покликав Йояду, їхнього голову, й сказав йому: «Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та з Єрусалиму податок накладений Мойсеєм, Господнім слугою, на ізраїльську громаду для намету зборів?&Eвін зібрав священиків та левітів і сказав їм: «Ідіть по юдейських містах і збирайте з усього Ізраїля скільки потрібно, рік-у-рік, грошей на направу дому вашого Бога. Заходіться швидко коло цієї справи.» Але левіти не квапились.|qПісля цього Йоасові спало на думку відновити дім Господній;nUЙояда взяв йому дві жінки, й він породив синів та дочок.ykЙоас робив добро в очах Господніх по всі дні священика Йояди.M Було Йоасові 7 років, як став він царем, і царював 40 років в Єрусалимі. Мати його звалася Цівея, з Версавії.  Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось. А Аталію зарубано мечем.Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.GВін поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.+OІ доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення. Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.#І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її; жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваалового, вбили перед жертовниками.)KЙояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.?wІ вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її. Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»B} Поглянула - аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить. І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»;o Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.- І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем. Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»jM і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.[/ Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,e CЛевіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.O Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб'ють. (Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»4 aНіхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать. Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.o Wдруга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод; увесь же народ буде в дворах Господнього дому.Z -Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів; І вся громада уклала в Божому домі умову з царем. Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.QВони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.o YАле сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі. Він був при ній, схований у домі Божому, 6 років, а Аталія царювала в країні.pY Але Йошават, царська дочка, взяла Йоаса, сина Ахазії і, викравши його з-поміж царських синів, що їх вбивали, сховала його та його мамку в кімнаті з ліжками. Отак Йошават, дочка царя Йорама, жінка священика Йояди, сестра Ахазії, сховала його від Аталії, і ця його не вбила.J  Тоді Аталія, мати Ахазії, побачивши, що вмер її син, заповзялась та й вигубила ввесь царський рід дому Юди.:m Шукав він також і Ахазію; його схопили, коли він ховався в Самарії, і привели до Єгу, і цей його вбив. І поховали його, бо казали: Він син Йосафата, що шукав Господа з усього свого серця. Не було більш нікого в домі Ахазії, хто міг би царювати.{oОтож, як Єгу чинив суд над домом Ахава, знайшов він юдейських князів та синів братів Ахазії, що були на службі в Ахазії, і повбивав їх.b=Та це було від Бога, на згубу Ахазії, що він прийшов до Йорама, бо після свого приходу виступив він з Йорамом проти Єгу, сина Німші, якого Господь помазав на те, щоб він викорінив дім Ахава./і він повернувся в Ізраїль гоїтись від ран, що завдали йому в Рамоті, як він воювавсь з Хазаелом, арамійським царем. Тоді Ахазія, син Йорама, юдейський цар, прийшов відвідати Йорама, сина Ахава, в Ізраїль, бо цей був хворий.I~ Ідучи також за їхньою порадою, пішов він з Йорамом, сином Ахава, ізраїльським царем, на війну проти Хазаела, арамійського царя, в Рамот гілеадський, але арамії поранили Йорама,Z}-Він чинив зло в очах Господніх, як і дім Ахава, бо він був його дорадником по смерті його батька, йому ж на погибель.|Він теж ходив дорогами дому Ахава, бо його мати була його лихою дорадницею.D{Було Ахазії 22 роки, як став царем, і царював він 1 рік в Єрусалимі. Мати його, дочка Омрі, звалась Аталія. z Тоді мешканці Єрусалиму настановили замість нього царем Ахазію, його наймолодшого сина, бо всіх старших повбивала орда, що прийшла була з арабами до табору. Так став царем Ахазія, син Йорама, юдейського царя.)yKБуло йому 32 роки, як він став царем, і 8 років царював він у Єрусалимі. Він відійшов неоплаканий, і поховали його в Давидгороді, але не в царському гробовищі.dxAтак що по довгому часі, коли настав кінець, його нутрощі з-за недуги вилазили два дні, й він умер у великих муках. Його народ не запалив на його честь вогнища, як то палив на честь його батьків.wwА до того усього наслав Господь на його нутро невигойну хворобу,evCі вони рушили на Юдею, й напали на неї та забрали геть усе добро, яке було в царському домі, а також і синів його та жінок його, й не зосталось у нього сина, крім Йоахаза, найменшого з його синів."u=Тоді Господь збудив проти Йорама дух філістимлян та арабів, суміжних із кушіями,At{та й сам ти захворієш на тяжку недугу, недугу нутра, аж виходитиме твоя утроба в болях, з дня на день.»!s;Господь поб'є великою пошестю народ твій, синів твоїх, жінок твоїх і все майно твоє;zrm а ходив дорогою ізраїльських царів і завів розпусту в Юдеї та серед мешканців Єрусалиму, як завів розпусту дім Ахава, та ще й до того повбивав єси братів твоїх, - дім батька твого, - що були ліпші від тебе,xqi І надійшло до нього письмо пророка Іллі, а в ньому було сказано: «Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: За те, що не ходив єси дорогами Йосафата, батька твого, й дорогами Аси, юдейського царя,Hp  Він також спорудив узвишшя на горах юдейських, завів розпусту між мешканцями Єрусалиму й попсував Юдею.ow Одначе, Едом відпав таки від Юди аж по цей день. Того ж самого часу відпала й Лівна від нього, бо він покинув Господа, Бога батьків своїх#n? Тоді Йорам із своїми начальниками й усіма колісницями двигнувся у похід; устав він уночі й побив едоміїв, що були обступили його, і начальників колісниць.vmeЗа його часів відпав Едом від Юди й настановив собі царя.l#Але Господь не хотів вигубити дому Давида - заради союзу, що заключив був з Давидом, і через те, що обіцяв дати світич йому та його синам по всі часи.bk=Він ходив дорогою ізраїльських царів, як робив дім Ахава, бо дочка Ахава була його жінкою, і чинив зло в очах Господніх.jБуло Йорамові 32 роки, як він став царем, і царював він 8 років у Єрусалимі.vieЙорам вступив на царство свого батька, а коли вбився в силу, вибив мечем усіх своїх братів та ще й деяких з ізраїльських князів.+hOБатько їхній дав їм багато дарів сріблом і золотом та дорогоцінними речами, разом з укріпленими містами в Юдеї; а царство дав Йорамові, бо він був перворідний.pgYБули в нього брати, сини Йосафата: Азарія, Єхієл, Захарія, Азаріягу, Михаїл і Шафатія. Всі вони були сини Йосафата, царя Ізраїля.rf _Йосафат спочив зо своїми батьками, й поховали його разом з його батьками в Давидгороді. Його син Йорам став царем замість нього.Ze-%Однак, Еліезер, син Дадавагу з Мареші, вирік на Йосафата таке пророцтво: «За те, що ти уклав союз з Ахазією, Господь знищить твоє діло.» Отож, кораблі розбились і не могли плисти в Таршіш.Cd$Йосафат уклав з ним союз, щоб будувати кораблі й посилати їх у Таршіш; вони їх будували в Еціон-Гевері.Cc#Але потім Йосафат, юдейський цар, уклав союз з Ахазіею, ізраїльським царем, що поводився нечестиво.cb?"Решта дій Йосафата, від Перших до останніх, записана в споминах Єгу, сина Ханані, увійшла в Книгу ізраїльських царів.,aQ!Однак, узвишшя не були усунені, й народ ще не спрямував свого серця до Бога батьків своїх.6`e Він ходив дорогою батька свого Аси, не відхилявсь від неї й чинив, що було довподоби Господеві. _Так ото Йосафат царював над Юдою. 35 років було йому, як він став царем, і 25 років царював він у Єрусалимі. Мати його, дочка Шілхі, звалась Азува.^Отак царство Йосафата зазнало миру, і його Бог дав йому спокій звідусіль.I] Страх Божий був тоді по всіх царствах сусідніх країв, як почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.\Вони прибули в Єрусалим, до дому Господнього, з гарфами, цитрами та сурмами.A[{Нарешті, всі юдейськ: та єрусалимські люди з Йосафатом на чолі пустились у дорогу назад, щоб вертатися в Єрусалим, раді, бо Господь обрадував їх, урятувавши їх від ворогів.Z А четвертого дня зібралися в Долині Благословення, бо там благословили Господа, тому й звуть те місце Долиною Благословення по цей день.sY_Тоді Йосафат із своїм народом пішов забирати здобич. Вони знайшли силу скота, майна, одежу й дорогі речі, й понабирали собі стільки, що не могли нести. Три дні розбирали вони добич, так багато її було!rX]А коли юдеї прийшли на вершину в напрямі пустині й глянули на ту навалу, - аж ось на землі лежать самі трупи; ніхто не врятувався..WUбо аммонії та моавитяни піднялись проти верховинців із Сеїру, щоб вигубити та винищити їх, а коли скінчили з ними, повстали одні проти одного та й вигубили себе.6VeТа саме як вони почали веселитись і славити, Господь наслав засідку на аммоніїв, моавитян та верховинців із Сеїру, що були виступили проти Юди, й вони були побиті,HU Порадившися з народом, він поставив співців Господніх, щоб вони, у святих шатах, славили Господа, йдучи перед озброєними й промовляючи: Хваліте Господа, бо вічна його милость!WT'На другий день підвелись вони рано-вранці й виступили до Текоа-пустині. Як вони рушили, став Йосафат і сказав: «Слухайте мене, юдеї та мешканці Єрусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будете безпечні; майте віру в його пророків, і пощастить вам»NSЛевіти з потомків Кегата та з потомків Кораха встали славити Господа, Бога Ізраїля, вельми грімким голосом.aR;І припав Йосафат обличчям до землі, і всі юдеї та єрусалимські мешканці впали перед Господом, щоб поклонитись йому.oQWНе ви будете битися цим разом; станьте твердо, стійте й побачите, що перемога Господня буде з вами. Юдо та Єрусалиме! Не бійтесь і не лякайтесь! Завтра виступите їм назустріч, і Господь буде з вами.»NPЗавтра ви виступите проти них; он вони виходять на горб Ціц, ви знайдете їх край долини, проти Єруел-пустині.TO!і він промовив: «Вважайте, всі юдеї й мешканці Єрусалиму, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь цієї великої навали, бо не ваша це війна, а Божа.vNeТоді дух Господній зійшов на Ахазієла, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єїела, сина Маттанії, левіта з синів Асафа, - посеред громади,M7 Всі юдеї стояли тоді перед Господом: і малі діти їх ні, і жінки їхні, і сини їхні.vLe Боже наш! Суди їх, бо в нас нема сили проти цієї великої навали, що прийшла на нас ми не відаємо, що робити: тільки до тебе наші очі!»2K] ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із твоєї спадщини, що ти дав нам у посілість.LJ Ось і тепер аммонії, моавитяни й ті, що з Сеїр-гори, через край яких ти не дозволив перейти ізраїльтянам, як вони вийшли з Єгипетської землі, вони бо обминули їх і не вигубили їх, -mIS Як прийде на нас нещастя, меч-месник або пошесть, або голод, то ми станемо перед цим домом і перед твоїм обличчям, бо твоє ім'я в цьому домі, і візвемо до тебе в нашому горі, і ти почуєш нас і врятуєш. H І вони оселились у ній і збудували в ній святиню імені твоєму, кажучи: zGmЧи ж не ти, Боже наш, прогнав мешканців цієї землі перед твоїм народом Ізраїлем і віддав її потомству Авраама, твого вірного, навіки?FFі промовив: «Господи, Боже батьків наших! Чи ж не ти Бог на небі і чи не ти пануєш над усіма царствами народів? У твоїй руці така сила й потуга, що ніхто не встоїться проти тебе!=EsСтав Йосафат перед юдейською та єрусалимською громадою в Господньому домі, перед новим двором,PDІ зібрались юдеї просити допомоги в Господа; з усіх юдейських міст прийшли також просити допомоги в Господа.C%Йосафат злякався й вирішив шукати Господа, тож і оповістив піст по всій Юдеї.vBeПрийшли деякі й звідомили про це Йосафата: «Велика сила йде на тебе з-за моря, з Едому, і ось вони в Хацецон-Тамарі, тобто в Енгеді.»"A ?Після цього моавитяни, аммонії, а з ними дехто з маоніїв пішли війною на Йосафата..@U А ось і Амарія, первосвященик, над вами в кожнім Господнім ділі, а Зевадія, син Ізмаїла, князь дому Юди, в кожній царській справі; писарями маєте левітів до розпорядимости. Беріться, отже, мужньо до роботи, і Господь буде при добрих!»C? у всіх справах, що прийдуть до вас від ваших братів, які живуть по своїх містах, чи йдеться про той чи той пролив крови, чи про закон та заповіді, чи про постанови та обряди, ви маєте їх навчати, щоб вони не провинились перед Господом і не було гніву його на вас та на братів ваших. Так будете чинити, й не провинитеся.B>} і дав їм такий наказ, кажучи: «Ви чинитимете в страсі Господньому, по правді й з чистим серцем, ось як: =/Та й у Єрусалимі настановив Йосафат декого з левітів, священиків та голів ізраїльських родин до суду Господнього й до позовів мешканців Єрусалимуy<kНехай, отже, буде на вас страх Господній: дійте обережно, бо в Господа, Бога нашого, нема неправди ні сторонничости, ані підкупства.»Z;-і наказав суддям: «Дивіться, що ви робите: ви бо чините суд не для людей, а для Господа, і він при вас, коли ви судите.:%Він настановив суддів у краю по всіх укріплених містах Юдеї, в кожному місті,r9]Йосафат жив у Єрусалимі. Він знову почав виходити в народ від Версавії до Ефраїм-гори, й навертав їх до Господа, Бога батьків їх.68eОдначе, і добре знайшлось у тобі, бо ти знищив ашери у краю й спрямував своє серце шукати Бога.»j7MНазустріч йому вийшов видющий Єгу, син Ханані, й сказав цареві Йосафатові: «Чи слід було тобі допомагати нечестивцеві й любити тих, що ненавидять Господа? Ось тому й упав на тебе гнів Господній. 6 Йосафат, юдейський цар, повернувся живий і здоровий додому в Єрусалим.h5I"Але битва кипіла того дня, й ізраїльський цар мусів стояти твердо проти араміїв аж до вечора, отож і вмер при заході сонця.W4'!Тим часом якийсь чоловік випадково натягнув лука й поранив ізраїльського царя між пов'язями та панцерем. Мовив Ахав до візника: «Поверни назад та вивези мене з битви, бо я поранений.» 39 Побачивши ж, що то не ізраїльський цар, начальники колісниць відступили від нього.q2[Скоро начальники колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Ось ізраїльський цар! - і обступили його, щоб ударити на нього; але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, й Бог відвернув їх від нього.1)Арамійський же цар дав такий наказ своїм начальникам колісниць: «Не вдаряйте ні на простого, ні на значного, а тільки на одного ізраїльського царя.» 0 І сказав ізраїльський цар Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у своїй одежі.» Перевдягнувся ізраїльський цар і пішов до бою./7От і пішов ізраїльський цар з Йосафатом, юдейським царем, на Рамот гілеадський.X.)Міхей же відповів: «Чи справді вернешся в мирі, Господь не сказав через мене.» Далі додав: «Слухайте це, всі люди!» |N~<}||,{zTxxvufsr:qipCoknnPljjYi0hKfedcba`A^~]Z[ZYXXDVUTT-SRQPP*ONMLL!KYJHHG.FUDC?BA ?~>.<<<::98n76~554}32200Y.--, *>)!(H' %$""(! A}q$!4]%PKP+: } o | `2-N1#[Потім привели козлів на жертву за гріх перед царя й громаду, й вони поклали на них свої руки,&"EЗарізавши бичків, священики зібрали кров і вилили її на жертовник; зарізали баранів і вилили кров на жертовник, зарізали й ягнят і вилили кров на жертовник.U!#І привели 7 бичків, 7 баранів, 7 ягнят та 7 козлів на покутну жертву за царство, за святиню й за Юдею; він повелів синам Арона, священикам, принести їх у жертву на Господньому жертовнику.( IЦар Єзекія встав рано-вранці, зібрав усіх начальників міста й пішов в дім Господній.*MА ввесь той посуд, шо цар Ахаз закинув був за свого царювання, коли грішив, ми, очистили його, поставили на своє місце і тепер він перед жертовником Господнім.»6eТоді прийшли до царя Єзекії й сказали: «Ми вичистили ввесь дім Господній, жертовник до всепалення й увесь його посуд, і стіл до появлення (хлібів), і ввесь його посуд.gGПочали вони освячування першого дня першого місяця, а восьмого дня того ж місяця ввійшли в притвор Господній і очищали дім Господній вісім день, і шістнадцятого дня першого місяця закінчили.s_Священики ввійшли в середину Господнього дому, щоб його очистити, й винести всю нечисть, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левіти забрали те й винесли геть до Кедрон-потоку.oWВони зібрали своїх братів і освятили себе та й увійшли на наказ царя, згідно з словами Господніми, очищувати дім Господній.wз синів Гемана: Єхіел і Шімеї; а з синів Єдутуна: Шемая й Узієл.  з синів Еліцафана: Шімрі й Єїел; із синів Асафа: Захарія й Маттанія;I  Тоді встали левіти: Махат, син Амасая, і Йоіл, син Азарії - з синів Кегата; з синів Мерарі: Кіш, син Авді, й Азарія, син Єгаллелела; з гершоніїв: Йоах, син Зімми, й Еден, син Йоаха;}s Сини мої, не будьте ж тепер недбайливі, вас бо пибрав Господь стояти перед ним, служити йому, бути його слугами та палити йому кадило.»F Тепер у мене на серці укласти союз із Господом, Богом Ізраїля, щоб відвернувсь від нас його палкий гнів.!; І оце батьки наші впали від меча, а сини наші, дочки наші й жінки наші за це в полоні.mSТому й був гнів Господній на Юдею та на Єрусалим, і Господь видав їх на страх, на спустошення та на глум, як бачите на свої очі.gGба навіть замкнули двері в притворі, погасили світичі, не палили кадила й не приносили всепалення в святині Бога Ізраїля.6eбо батьки наші спроневірились і робили зле в очах Господа, Бога нашого; покинувши його, відвернули обличчя своє від Господнього житла та обернулися спиною до нього,wgсказав їм: «Слухайте мене, левіти! Тепер освятіться самі й освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині,%CПотім звелів прийти священикам та левітам і, зібравши їх на майдані, що на схід сонця,B}Першого ж року свого царювання, першого місяця, він відчинив двері дому Господнього й направив їх.Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив його предок Давид.Q  Єзекії було 20 років, як став царем, і царював він в Єрусалимі 29 років. Мати його, дочка Захарії, звалась Авія.4 aІ спочив Ахаз при батьках своїх, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не хотіли класти його в гробовищі юдейських царів. На місце його став царем син його Єзекія.S Решта його дій та всі його вчинки, від перших до останніх, записані в князі юдейських та ізраїльських царів.i KКрім того, спорудив узвишшя в кожному місті Юдеї, щоб кадити іншим богам, і тим привів до гніву Господа, Бога своїх батьків. wАхаз зібрав посуд дому Божого й розбив його; він замкнув двері дому Господнього й наробив собі жертовників по всіх кутках в Єрусалимі.&EВін приносив жертви богам дамаським, що його побили, бо думав собі: боги арамійських царів допомагають їм; принесу й я їм жертву, то й вони, мовляв, допоможуть мені; але вони були причиною занепаду для нього й для всього Ізраїля.7Ба навіть і в скрутний для нього час він, цар Ахаз, грішив і далі перед Господом. бо цар Ахаз мусів забрати скарби з дому Господнього, царської палати й від князів та й віддати асирійському цареві. Та це йому не допомогло.@yОт і двигнувся на нього асирійський цар Тіглатпілесар, що завдав йому тільки лиха і не допоміг йому,Z-бо Господь хотів понизити Юдею з-за юдейського царя Ахаза, що довів до розгнуздання й тяжко грішив перед Господом.%та й філістимляни нападали на міста, що на низині й на півдні Юдеї, і здобули: Бет-Шемеш, Аялон, Гедерот, Сохо та залежні від нього міста, Тімну та залежні від неї міста, і Гімзо та залежні від нього міста, й оселились там,lQЕдомії прийшли ще раз, побили Юду й забрали полонених;+Того часу цар Ахаз послав послів до асирійського царя, щоб він допоміг йому.+І встали мужі, призначені за іменами, взяли полонених і одягли всіх роздягнених між ними із здобичі; одягли вони їх, узули їх, нагодували й напоїли їх, намастили їх олією, посадили на ослів усіх слабих з-поміж них та й, відвівши їх в Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, повернулись у Самарію./Тоді військові лишили полонених та здобич перед начальниками й усією громадою.~ і сказали їм: «Не приводьте сюди полонених! Невже ви маєте на думці додати до провини, що вже тяжить над нами перед Господом, нові наші гріхи та переступи? Вже й так велика наша провина, і гнів палає на Ізраїля!»9}k І деякі з начальників синів Ефраі'ма: Азарія, син Йоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єзекія, син Шаллума, та Амаса, син Хадлая, встали проти тих, що поверталися з війни,U|# Тож послухайте мене й поверніть полонених, що ви захопили з-поміж ваших братів, бо гнів Господній палає на вас!»{+ І тепер ви гадаєте підбити під себе синів Юди та Єрусалим як невільників та невільниць. Та хіба ж у вас самих нема провин перед Господом, Богом вашим?Jz  А був там пророк Господній, на ім'я Одед. Він вийшов назустріч війську, що поверталось у Самарію, і сказав їм: «Оце Господь, Бог батьків ваших, у своєму гніві на юдеїв, видав їх у ваші руки, і ви повибивали їх з такою лютістю, що вона дійшла до неба.yСини Ізраїля забрали у своїх братів у полон 200 000 жінок, синів та дочок; та й силу здобичі награбували в них і принесли ту здобич у Самарію.exCА Зіхрі, ефраїмський витязь, убив Масею, царського сина, та Азрікама, головного над палацом, та Елкану, другого по цареві.xwiПеках, син Ремалії, вбив в Юдеї за один день 120 000 чоловік, усіх войовничих людей, за те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх.]v3Господь Бог видав його в руки царя араміїв, що побив його, забрав в нього силу бранців та й повів у Дамаск; видав його також у руки ізраїльського царя, і той завдав йому великої поразки.!u;приносив жертви й палив кадила на узвишшях, на горбах і під кожним деревом зеленим.tВін палив кадила в долині Бен-Гінном, перевів своїх синів через вогонь, за звичаєм гидотних народів, що їх Господь вигнав перед Ізраїлем,s/Він ходив дорогами ізраїльських царів, ба навіть і робив вилиті боввани ваалам.~r wБуло Ахазові 20 років, як став царем, і царював він 16 років в Єрусалимі; та не чинив, що було довподоби Господеві, як предок його Давид.Sq І спочив Йотам разом зо своїми батьками, й поховали його в Давидгороді. Замість нього став царем його син Ахаз.p}Було йому 25 років, як став царем, і царював він 16 років у Єрусалимі.2o]Решта дій Йотама, всі його війни й подвиги записані в книзі ізраїльських та юдейських царів.An{Отак Йотам дедалі більше й більше вбивався в силу, бо поводився добре перед Господом, своїм Богом.am;Він воювався з царем аммоніїв і переміг, то й аммонії дали йому цього року 100 талантів срібла, 10000 корців пшениці й 10 000 корців ячменю. Стільки ж дали йому аммонії на другий і на третій рік.lНабудував міст у горах юдейських, а в лісах набудував замків та башт."k=Він збудував верхню браму дому Господнього, набудував також багато на мурі Офел.~juВін чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив Уззія, його батько, тільки він не входив у храм Господній, а народ грішив далі.Ui %Йотамові було 25 років, як став царем, і царював він 16 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Цадока, звалась Єруша.Ih І спочив Уззія зо своїми батьками, й поховали його разом з батьками на полі при царському гробовищі, бо казали: він, мовляв, прокажений. Замість нього став царем його син Йотам.gРешту дій Уззії, від перших до останніх, списав пророк Ісая, син Амоса.\f1Так і був Уззія прокаженим по день своєї смерти. Жив він, як прокажений, в окремому місці, відлучений від Господнього дому. Йотам, його син, був над царським палацом і правив народом краю.LeЗвернувся до нього первосвященик Азарія й усі священики, аж ось проказа на чолі в нього, й вивели вони його з поспіхом звідти, та й сам він квапився вийти, бо Господь його вразив. dРозсердився Уззія, - в руці ж у нього була кадильниця, щоб кадити, - та саме як він розсердився на священика, з'явилась на його чолі проказа в присутності священиків, у домі Господньому, коло кадильного жертовника.cСтали вони проти нього й сказали йому: «Не слід тобі, Уззіє, кадити Господеві; це діло священиків, синів Арона, посвячених на те, щоб кадити. Вийди з святині, бо ти провинився, і не буде тобі за це чести у Господа Бога.»b+За ним увійшов священик Азарія, а з ним 80 Господніх священиків, людей хоробрих.PaТа як він убився в силу, загорділо його серце йому на погибель, і він согрішив проти Господа, Бога свого, бо ввійшов у храм Господній, щоб палити кадило на кадильному жертовнику.>`uВін збудував також в Єрусалимі спритно вигадані майстрами прилади, щоб стояли на баштах та на рогах для того, щоб пускати стріли та велике каміння. І рознеслось ім'я його далеко, бо він лав якусь дивовижну допомогу, так що він став могутнім.U_#Уззія наготував для них, тобто для всього війська, щитів, списів, шоломів, панцерів, луків та каміння для пращів.S^ Під їхньою рукою було військо, 307 500, що виступили до битви з великим завзяттям на допомогу цареві проти ворога.]' Усіх голів над батьківськими домами, зарахованих до хоробрих воїнів, було 2600.l\Q Було в Уззії й озброєне військо, що виходило загонами на війну, за числом їхнього перепису, укладеного писарем Єїелом та урядовцем Масеєю, під проводом Хананії, одного з царських начальників.E[ Збудував також башти в пустині, викопав багато ритв, бо мав силу худоби в Шефелі та на полонинах і хліборобів та виноградарів по горах та по селах, бо кохався у хліборобстві.DZ Уззія збудував башти в Єрусалимі над Наріжною брамою, над Долинною брамою й на розі та й укріпив їх.9YkАммонії платили Уззії данину, і слава про нього дійшла аж до Єгипту, бо він став вельми могутнім..XUБог допомагав йому проти філістимлян і проти арабів, що жили в Гур-Ваалі, та проти маоніїв.WВін виступив на війну з філістимлянами й розвалив мури Гату, мури Явне та мури Ашдоду й збудував міста коло Ашдоду й ще деінде у філістимлян.jVMВін звертався до Бога, доки жив Захарія, що був навчив його остраху Божого, і доки він звертався до Господа, Бог щастив йому.U#Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив Амасія, його батько.MTУззії було 16 років, як став царем, і царював він 52 роки в Єрусалимі. Мати його звалась Схолія, з Єрусалиму.4SaВін відбудував Елат, повернувши його Юдеї, після того, як цар спочив разом зо своїми батьками.PR І ввесь народ юдейський взяв Уззію, якому було 16 років, і настановив його царем замість його батька Амасії.QЙого привезли кіньми й поховали разом з його батьками в Давидгороді.P'З того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього в Єрусалимі змову, й він утік у Лахіш, але за ним погнались у Лахіш і вбили його там.0OYРешта дій Амасії, від перших до останніх, записані в книзі юдейських та ізраїльських царів.BN}Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив після смерти Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, 15 років.M+І забрав усе золото й срібло й ввесь посуд, що перебував у Божому домі, в Оведедома, і скарби царського палацу, й закладників, та повернувсь у Самарію.|LqАмасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Йоахаза, спіймав Йоас, ізраїльський цар, у Бет-Шемеші й привів у Єрусалим; він розвалив також єрусалимський мур від брами Ефраїма до наріжної брами, на 400 ліктів.K Та юдеїв побили ізраїльтяни, й розбіглись вони кожен до свого намету.ZJ-І виступив Йоас, ізраїльський цар, і побачились вони віч-на-віч, він і юдейський цар, у Бет-Шемеші, що належить Юдеї.TI!Але Амасія не послухав, бо то було від Бога, щоб видати його на поталу, за те, що удавались до богів едомських.H1Ти кажеш: Ось я побив едоміїв! Твоє серце пнеться до могутности. Сиди ліпше дома! Чого тобі накликати лихо й приводити себе самого та Юдею до загибелі?»0GYТоді Йоас, ізраїльський цар, відіслав до Амасії, юдейського царя, сказати: «Будяк, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані, сказати: видай свою дочку за жінку моєму синові. Та прийшли дикі звірі, що на Ливані, й розтоптали той будяк. F9Амасія, юдейський цар, порадився й послав до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, і звелів йому сказати: «Приходь, побачимось віч-на-віч.»?EwЯк він сказав так до нього, цар відповів: «Хіба ми тебе настановили царським дорадником? Припини! Чого тобі пориватись на смерть?» І перестав пророк, промовивши: «Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, бо ти зробив так і не послухав моєї ради.»BD}Тоді гнів Господній запалав на Амасію, і Господь послав до нього пророка, і той сказав йому: «Чому ти звертаєшся до богів народу, які не спасли свого народу від твоєї руки?»#C?Як же Амасія, розбивши едоміїв, повертався назад, то приніс богів синів Сеїру і поставив їх у себе за богів; він падав ниць перед ними й кадив перед ними.?Bw Але військо, що Амасія відіслав назад, щоб не йшло з ним на війну, накинулось на юдейські міста від Самарії до Бет-Хорону і повбивало в них 3 000 та награбувало силу здобичі.dAA а 10 000 забрали сини Юди живцем у полон і вивели їх на верх Скелі та й поскидали їх з верха Скелі, і всі вони порозбивались.=@s Тоді Амасія, набравшись відваги, повів народ свій і пішов на Соляну долину, і побив 10000 синів Сеїру,Y?+ Тоді Амасія відпустив військо, що було прийшло до нього з Ефраїма, щоб воно повернулось у свій край, але воно вельми запалало гнівом на Юдею й повернулось до себе додому, сповнене люті.P> Амасія ж сказав чоловікові Божому: «А що робити із стома талантами, що я дав ізраїльському військові?» Чоловік же Божий відповів: «Господь може дати тобі багато більше від цього!»a=;Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом, бо в Бога є сила підтримати й повалити.»%<CАле прийшов до нього чоловік Божий та й сказав: «Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма!; Та ще й найняв 100 000 ізраїльтян, хоробрих вояків, за 100 талантів срібла.Z:-Амасія зібрав усіх юдеїв і розділив їх за батьківськими домами під тисячниками та сотниками, - усіх юдеїв і веніяминян, - і перелічив їх від двадцятьох років і вище, і знайшов їх 300 000 добірних вояків, що могли виступити до бою й орудувати списом та щитом. 9 Однак, дітей їхніх не повбивав, згідно з тим, що написано в законі, в книзі Мойсея, де Господь заповів так: не слід убивати батьків за дітей, і дітей не слід убивати за батьків, але кожен за свою провину має вмерти.&8EЯк скріпилось його царство, він повбивав тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.n7UВін чинив угодне в очах Господніх, та не з усього серця.T6 #Амасії було 25 років, як став царем, і 29 років царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Єгоаддан, з Єрусалиму."5=Про його синів і про силу податків, що він одержав, та про направу Божого дому написано в Мідраші книги царів. Амасія, його син, став царем на місце його.M4Ті ж, що вчинили змову проти нього, були: Завад, син Шімеати, аммонійки, та Єгозавад, син Шімріти, моавитянки.:3mА як вони вийшли від нього, заставши його в тяжкій хворобі, слуги його вчинили змову проти нього за кров сина священика Йояди й убили його в його ліжку, тож він умер. І поховали його в Давидгороді, та не поховали його в царському гробовищі.j2MХоч арамійське військо прийшло було в невеликому числі людей, та Господь видав їм у руки дуже велике військо за те, що юдеї покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вони вчинили суд.r1]Як же минув рік, виступило проти нього арамійське військо. Воно прийшло в Юдею й у Єрусалим та й повбивало з-поміж народу всіх старшин у народі, а всю здобич, забрану в них, послали цареві в Дамаск.#0?Отак цар Йоас не згадав про доброту, що мав до нього Йояда, батько Захарії, і вбив його сина. А як цей умирав, то сказав: «Нехай Господь бачить і відплатить!»2/]Та вони змовились проти нього і, на наказ царя, вбили його камінням У дворі Господнього дому..'Тоді дух Божий зійшов на Захарію, сина священика Йояди, і став він перед народом і сказав йому: «Так говорить Бог: Чому ви порушуєте накази Господні? Не вийде вам це на добро! Що ви покинули Господа, то й він вас покинув.»D-Щоб навернути їх до себе, Господь посилав до них пророків, і ці свідчили проти них, але вони не слухали. ,Вони покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити ашерам та бовванам, і був гнів Господній на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. +9Після смерти Йояди прийшли юдейські князі з поклоном до царя, і цар їх вислухав.;*oЙого поховали в Давидгороді разом з царями, бо він робив добро в Ізраїлі, для Бога й для його дому.))KЙояда постарівся і, нажившись досить на світі, помер; 130 років було йому, як він помер.@(yА коли закінчили, то принесли цареві та Йояді решту грошей; з них зроблено посуд для Господнього дому: посуд до служби й до всепалення, чаші та золоте і срібне начиння. І приносили всепалення в Господньому домі без перестання, поки жив Йояда. vn~}B|{Izyxvv usrr>ppo5nm[ksj`hgf;edcca`_^]$\[ZYMXVV URQTONML@KK JIHuGvFDCBZAF@M>=<;:: 87654}3 2J1//.-++X)(''[%$#a"! $:z fcK4 o a )Znta!І змовились на нього його слуги й убили його в його палаці.H !Але він не смирився перед Господом, як був смирився Манассія, його батько: ба навіть грішив щораз більше.5!Він чинив зло в очах Господніх, як чинив його батько Манассія; всім тесаним бовванам, що наробив Манассія, його батько, Амон приносив жертви і служив їм.!Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі.K!І спочив Манассія при своїх батьках, і поховали його в його палаці. Замість нього став царем його син Амон.!;!Молитва ж його й те, як його вислухав його Господь, усі його гріхи та його нечестивість, і про місця, де він спорудив узвишшя й поставив священні палі та тесаних бовванів, перед своїм упокоренням, записані в споминах видющих.!;!Решта дій Манассії та його молитва до свого Бога й слова видющих, що говорили до нього в ім'я Господа, Бога Ізраїля, записані в діях ізраїльських царів.1!Але народ приносив ще жертви на узвишшях, хоч то й було Господеві, Богові своєму.|q!Він поставив наново жертовник Господній і приніс на ньому мирні й подячні жертви, й наказав юдеям служити Господеві, Богові Ізраїля.&E!Він усунуь чужоземних богів та ідола з дому Господнього та усі жертовники, що спорудив на горі дому Господнього й в Єрусалимі, і викинув їх геть за місто. 9!Після того побудував він зовнішній мур Давидгороду, на захід від Гіхону, низом аж до входу в Рибні ворота, навколо Офела, й підвів його дуже високо. Настановив також військових начальників по всіх укріплених містах Юдеї.  ! молився до нього, й Господь вислухав його благання й повернув його в Єрусалим на його царство. Тоді Манассія пересвідчився, що Господь є Бог.A {! Але він у своїй скруті узяв благати Господа, Бога свого, і смирився вельми перед Богом батьків своїх; ! Тоді Господь навів на них начальників війська асирійського царя, що забили Манассію в ланцюги, закували в подвійні кайдани та й одвели у Вавилон.  ! І говорив Господь до Манассії та до його народу, та вони не зважали.  ! Але Манассія довів Юдею та мешканців Єрусалиму до того, що вони чинили гірше від тих народів, що їх Господь вигубив був перед синами Ізраїля.y k!і не допущу, щоб ноги Ізраїля вийшли з землі, що її я закріпив за вашими батьками, як тільки вони пильнуватимуть, щоб виконувати все, що я їм заповідав, ввесь закон, постанови й накази приписані Мойсеєм.»!Поставив подобу витесаного ідола, що його зробив, в домі Божому, про який Бог говорив Давидові та Соломонові, його синові: «У цьому домі та в Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім'я навіки,ta!Він також перевів своїх синів через вогонь у долині Бен-Гіннома, знахурював, і ворожив, і чарував, завів викликачів мертвих та знахурів, і коїв багато злого в очах Господніх, приводивши його до гніву.!;!і встановив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.T!!Він збудував жертовники в домі Господньому, що про нього заповідав Господь: «В Єрусалимі буде ім'я моє повіки»;2]!Він збудував знов узвишшя, що збурив Єзекія, його батько, і спорудив жертовники Ваалам, поробив священні палі, поклонявся всьому воїнству небесному й служив йому.K!Він чинив зло в очах Господніх, переймаючи гидоти народів, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля. !Манассії було 12 років, як став царем, і 55 років царював він у Єрусалимі.jM !І спочив Єзекія при батьках своїх, і поховали його на сході до гробів синів Давида. Увесь Юда й мешканці Єрусалиму віддали йому пошану по його смерті. Замість нього став царем його син Манассія.oW Решта дій Єзекії та його побожні діла записані в видінні пророка Ісаї, сина Амоса, в книзі юдейських та ізраїльських царів.[/ Однак, у справі послів від вавилонських князів, що були послані до нього спитати про чудо, яке сталось в краю, Бог його покинув, щоб випробувати його й довідатись про все, що в його серці.f~E Він же, Єзекія загатив русло води Гіхону й пустив її вниз, на захід, до Давидгороду. Єзекії щастило в кожному його ділі.3}_ накупив собі стад і силу дрібного та великорослого скоту, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.$|A комори на прибутки хліба, вина, олії: стайні для всякого роду скота й обори для черед;{) Єзекія мав багатство й вельми велику славу і зробив собі скарбницю на срібло, золото, дороге каміння, пахощі, щити й на всякий дорогоцінний посуд;mzS Однак, Єзекія впокорився у гордощах свого серця, сам він і єрусалимські мешканці, і гнів Божий не впав на них за часів Єзекії.~yu Але Єзекія не повівся згідно з добродійством, якого зазнав, бо загорділо його серце, й гнів Божий був на ньому, на Юдеї та на Єрусалимі.Kx На той час Єзекія заслаб смертельно, але помолився до Господа, й він вислухав його і зробив для нього чудо.(wI Багато було таких, що приносили дари Господеві в Єрусалим і дорогоцінні речі Єзекії, юдейському цареві, тож він став після цього великим в очах усіх народів.v Так спас Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки асирійського царя Санхериба, і від руки всіх їхніх ворогів і дав їм спокій з усіх боків.8ui Тоді Господь послав ангела, що вигубив усіх хоробрих вояків, начальників і князів у війську асирійського царя, тож цей повернувся засоромлений у свій край; і як увійшов у дім свого бога, то ті, що вийшли з його нутра, вбили його там мечем. t9 Цар Єзекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися з того приводу й візвали до неба.>su І говорили про Бога Єрусалиму, неначе про богів поганських народів на землі, про діло людських рук!krO І кричали голосно по-юдейськи до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрахати та налякати його й так здобути місто.$qA Він написав також і лист, а в ньому зневажав Господа, Бога Ізраїля, і говорив проти нього такі слова: «Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує свого народу від моєї руки.»p/ І багато ще говорили його слуги проти Господа Бога й проти його слуги Єзекії.Yo+ Нехай, отже, Єзекія не ошукує вас і нехай вас так не зводить! Не вірте йому, бо коли ні один бог, ні одного народу й ні одного царства, не зміг урятувати свій народ від моєї руки та від руки моїх батьків, то куди вже вашому Богові урятувати вас від моєї руки!»|nq Котрий з усіх богів тих народів, що їх вигубили мої батьки, зміг урятувати свій народ? Як же зможе ваш Бог урятувати вас від моєї руки?m Хіба ж ви не знаєте, що зробив я та мої батьки з усіма народами інших країн? Чи змогли ж боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?Dl Чи то ж не цей самий Єзекія усунув його узвишшя та його жертовники і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед одним лише жертовником, мовляв, поклоняйтесь і на ньому паліть кадило.k' Чи не зводить вас Єзекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, коли каже: Господь, Бог наш, мовляв, визволить нас із руки асирійського царя?=js «Так говорить Санхериб, асирійський цар: На що ви покладаєте надію, що сидите в облозі в Єрусалимі?niU Після того Санхериб, асирійський цар, коли він з усією своєю потугою стояв перед Лахішем, - послав своїх слуг в Єрусалим, до Єзекії, юдейського царя, й до всіх юдеїв, що були в Єрусалимі, сказати: h З ним рам'я тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в наших битвах.» І народ поклався на слова юдейського царя Єзекії.tga «Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь асирійського царя й всього мнозства, що з ним, бо з нами більше, ніж з ним.yfk Потім настановив військових начальників над народом, зібрав їх до себе на майдан коло міської брами й підбадьорював їх, кажучи: Ue# Він узявся притьмом до роботи, відновив увесь мур, що був завалився, та вивів наверху башти, а знадвору поставив другий мур, укріпив Мілло в Давидгороді й наробив силу зброї та щитів.0dY Сила народу зібралась і засилала всі джерела й потік, що протікав серединою землі, кажучи: «Чого б то асирійські царі, прийшовши сюди, та мали знайти багато води?"fcE то постановив на раді з своєю старшиною та з своїми військовими засипати водяні джерела, що за містом; ті допомогли йому.b Як побачив Єзекія, що прийшов Санхериб з думкою воюватися проти Єрусалиму,8a k Після цих подій і цих знаків вірности, прийшов асирійський цар Санхериб, і, вступивши в Юдею, обложив укріплені міста й звелів зробити в них проломи, щоб забрати їх. ` У всякій справі, за яку він брався для служби дому Божого, для закону й для заповідей, шукаючи Бога свого усім своїм серцем, він діяв успішно.S_Так зробив Єзекія по всій Юдеї; він робив, що було добре, правдиве й справедливе перед Господом, своїм Богом.^3Сини Арона, священики, що жили на полях-пасовиськах своїх міст, мали в кожному місті людей, призначених пойменно, щоб роздавати частини кожному чоловічої статі з-поміж священиків і всім записаним у список з-поміж левітів.u]cТак були записані всі їхні діти, їхні жінки, їхні сини та їхні дочки, уся громада, бо вони сумлінно посвятили себе на святу службу.\Священики були внесені у списки за їхніми батьківськими домами, а левіти, від двадцятьох років і більше, за їхніми урядами та за їхніми чергами.c[?за винятком тих, що були у списках, тобто усіх чоловічої статі, від трьох років і більше, які ходили щодня в дім Господній, ради їхньої денної служби, за їхніми відділами та за їхніми чергами.6ZeА під його рукою, у священичих містах, були Еден, Мініямин, Єшуя, Шемая, Амарія та Шеханія, щоб вірно роздавати братам своїм, так великим, як і малим, за їхніми чергами,Y)Коре, син Їмни, левіт, одвірний при східніх воротах, був над добровільними приносами Богові, щоб роздавати приносини Господні та найсвятіші речі.[X/ Єхієл, Азарія. Нахат, Азаел, Єрімот, Йозавад, Елієл, Їмахія, Махат та Беная були доглядниками під рукою Конанії та його брата Шімеї, на наказ царя Єзекії та Азарії, начальника Божого дому.{Wo І перенесли туди сумлінно приносини, десятини й святі речі. Доглядачем над ними був левіт Конанія, а другий по ньому його брат Шімеї.V Тож Єзекія звелів приготувати кімнати в Господньому домі. І приготували.U І Азарія, первосвященик з дому Цадока, йому відповів: «Від того часу, як почали носити приносини в дім Господній, їли ми досхочу й багато зосталось, бо Господь благословив народ свій, та ще й лишилась оця велика сила.»gTG Єзекія спитав священиків та левітів про ті купи.-SSТоді Єзекія й князі прийшли, побачили купи й поблагословили Господа й його народ Ізраїля.R}Третього місяця почали складати купи, а сьомого місяця закінчили.kQOСини Ізраїля та Юди, що жили в юдейських містах, приставили також десятину з товару та овець і десятину з святих речей, що були посвячені Господеві, Богові їхньому, і понаскладали їх великі купи.GPСкоро цей приказ оповіщено, сини Ізраїля принесли силу первоплодів пшениці, молодого вина, олії та меду, та й усього, що родить земля; принесли також велику десятину з усього.~OuВін звелів народові, мешканцям Єрусалиму, давати належну частку священикам та левітам, щоб вони могли пильнувати Господнього закону.TN!Царська частка, що її брали з його майна, йшла на всепалення, - на всепалення вранці й ввечорі, - на всепалення щосуботи, що нового місяця та свята, як написано в Господньому законі.'MGЄзекія відновив черги для священиків та левітів за їхніми відділами, кожного до його служби, священичої чи левітської, при всепаленні та при мирних жертвах, щоб були до послуг, хвалили та славили коло воріт Господнього табору. L Закінчивши все те, ізраїльтяни, що були там, пішли по юдейських містах і розбили всі стовпи, поторощили священні палі й цілком зруйнували узвишшя та жертовники по всій Юдеї і в землі Веніямина, Ефраїма та Манассії. Потім сини Ізраїля повернулись у свої міста, кожен у свою посілість.xKiСвященики й левіти встали й благословили народ. Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо.iJKІ була велика радість у Єрусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, ізраїльського царя, не бувало такого в Єрусалимі.#I?І веселилась уся юдейська громада, і священики, й левіти, і вся громада, що прийшла з Ізраїля, та й чужинці, що прийшли з Ізраїльського краю й що жили в Юдеї.+HOбо юдейський цар Єзекія постачив для громади 1000 бичків і 10 000 овець, та й старшина постачила для громади 1000 бичків і 10 000 овець, і священиків посвятилося чимало.NGПотім уся громада постановила на нараді святкувати других 7 день, тож святкували вони з радістю ще 7 день,wFgЄзекія звернувся з сердечним словом до всіх левітів, що так розумно і вміло виконали службу на честь Господа. Сім днів споживали святе, приносивши мирні жертви та славивши Господа, Бога батьків своїх./EWОтак сини Ізраїля, що перебували в Єрусалимі, справляли з великою радістю свято опрісноків сім день, а левіти та священики славили щосили день-у-день Господа.TD!Господь почув Єзекію й простив народові.kCOкожному, хто спрямував своє серце до того, щоб Шукати Бога, Господа Бога батьків своїх, хоч і без чистоти, належної святині.»mBSБагато бо з народу, найбільше з коліна Ефраїма, Манассії, Іссахара та Завулона не очистились, але їли Пасху не так, як було приписано; однак Єзекія так був за них помолився: «Господи благий, прости5AcА що в громаді було багато таких, що не освятились, то левіти взяли на себе різати пасхальні жертви за всіх тих, що були нечисті, для того, щоб посвятити їх Господеві.@Вони стояли на своєму місці, згідно з своїми обов'язками, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики розливали кров, беручи її з рук левітів.-?SІ зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця. Священикам та левітам стало сором, і вони освятились і принесли всепалення в домі Господньому.`>9Взялись вони й усунули жертовники, що були в Єрусалимі; усунули також і всі кадильниці й повикидали їх у потік Кедрон.W=' От і зібралася в Єрусалим сила народу, щоб справляти свято опрісноків другого місяця: то була велелюдна громада.T<! В Юдеї також була рука Божа, вона й дала їм згідне серце, щоб виконати волю царя та старшин, за Господнім словом. ;9 Деякі тільки з коліна Ашера, Манассії та Завулона покорились і прийшли в Єрусалим.V:% І ходили гінці від міста до міста по краю Ефраїма, Манассії аж до краю Завулона; та з них сміялись і глузували.P9 Коли ви обернетесь до Господа, ваші брати й ваші діти знайдуть собі милосердя в тих, що забрали їх у полон, і вони повернуться в цей край, бо Господь, Бог ваш, ласкавий і милосердний, і не відверне він свого обличчя від вас, коли ви обернетесь до нього.»s8_Тож не будьте тугошиїми, як батьки ваші, простягніть руку вашу до Господа, прийдіть до його святині, яку він посвятив повіки, служіть Господеві, Богові вашому, й він відверне від вас свій палкий гнів.7Не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що були невірні Господеві, Богові батьків своїх, так що він видав їх на спустошення, як самі бачите.d6AІ пішли гінці з листами від царя й від його старшини по всьому Ізраїлю та Юдеї й говорили з наказу царя: «Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, й він обернеться до тієї решти з-поміж вас, що врятувалась від руки асирійських царів.r5]От і вирішили вони оповістити по всьому Ізраїлю, від Версавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим святкувати Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля, в Єрусалимі, бо вже давно не справляли її так, як приписано.a4;Ця постанова вподобалась цареві й усій громаді.a3;бо не могли справляти її в свій час через те, що священики не освятились були достатньо й народ не зійшовся в Єрусалим.?2wЦар, його старшина й уся єрусалимська громада постановили на раді святкувати Пасху другого місяця,]1 5Єзекія послав по всьому Ізраїлю й по Юдеї послів, і написав також листи до Ефраїма й до Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, справляти Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля.&0E$Єзекія й увесь народ раділи, що Господь підніс народ на дусі; все бо те сталося швидко.|/q#Було також багато всепалень з жиром мирних жертв та з зливанням при всепаленні. Отак була наново заведена служба в домі Господньому.d.A"Але священиків було занадто мало, й вони не встигали здирати шкури з усіх тварин на всепалення; тож левіти, брати їхні, допомагали їм, поки не закінчилась робота й поки не освятилися священики, бо серце у левітів було більш готове до освячення, ніж у священиків.M-!Присвячень було: 600 волів та 3000 овець.N, Число всепалень, що принесла громада було: 70 волів, 100 баранів та 200 ягнят - усе це на всепалення Господеві.'+GЄзекія заговорив і сказав: «Тепер ви посвятили себе Господеві. Приступайте ж і приносьте жертви й подячні приносини в дім Господній.» І принесла вся громада жертви й подячні приносини, і кожний, хто мав щире серце, - всепалення.*#Тоді цар Єзекія і князі звеліли левітам славити Господа словами Давида та Асафа, видющого; і вони славили його з радощами і, припавши, поклонились.Q)А як закінчилося всепалення, цар і всі, хто були при ньому, впали на коліна й поклонились обличчям до землі.:(mВся громада молилась обличчям до землі; співали пісень, сурмили, доки не закінчилось усепалення.d'AТоді цар Єзекія звелів принести всепалення на жертовник; і в той час, як почалося всепалення, почався й спів на честь Господа під звуки сурем та музичних приладів Давида, ізраїльського царя. &Тому левіти й стали з музичними приладами Давида, а священики з сурмами.b%=Він настановив левітів у домі Господньому з цимбалами, гарфами та цитрами, на наказ Давида й Гада, царського видющого, та пророка Натана, бо наказ цей був від Господа через його пророків.T$!і священики зарізали їх і вилили їхню кров на жертовник як жертву за гріх, щоб спокутувати за всього Ізраїля, бо цар дав наказ принести всепалення й жертву за гріх за всього Ізраїля. T~}|4zjyy3wvvtsyr\q po,nCm_lkkTj\hgfPeEd5cna`B_^$\X[^YXXHVSU>TpSR\QOO$NHLKJRHG_FE0DCB@@*>=M<<;=:98776B54>22r10G/.7,+*)('p%$"! )E+J~Q]2pCsC |(V a-q?h +  ( z ' s  :oiqT<+DДекотрі з голів родин, прийшовши до Господнього дому, що в Єрусалимі, жертвували добровільно на дім Божий, щоб наново поставити його на своєму місці.<;sCверблюдів їхніх 435, ослів 6720.@:{Bконей їхніх 736, їхніх мулів 245, -93Aкрім слуг їхніх і служниць їхніх, яких було 7337, а між ними співців та співачок 200, -Q8@Усієї громади загалом було 42 360 душ, -?7w?і правитель сказав їм, щоб вони не їли з пресвятих речей, доки не настане священик для Урім і Туммім.:6m>Ці шукали свого родовідного списка, але його не знайдено; і через те їх виключено від священства,5}=А з синів священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду та став зватись їхнім іменем.T4!<сини Делаї, синя Товії, сини Некоди, 652.3!;А оце ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддану, з Іммеру, та не могли сказати про дім своїх батьків і потомків, чи вони з Ізраїля: Y2+:Всього нетінеїв і синів слуг Соломона 392.z1m9сини Шефатії, сини Хаттіла, сини Похерета - Гацваїма, сини Амі.N08сини Яали, сини Даркона, сини Гіддела,y/k7Сини слуг Соломона: сини Сотая, сини Соферета, сини Перуди,<.s6синів Неціяха, синів Хатіфи.V-%5синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха,T,!4синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші;X+)3синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Хархура,V*%2синів Асни, синів Меуніма, синів Нефісіма,P)1синів Уззи, синів Пасеаха, синів Бесая,V(%0синів Реціна, синів Некоди, синів Газзама,R'/синів Гіддела, синів Гахара, синів Реаї,T&!.синів Хагава, синів Самлая, синів Ханана,T%!-синів Левана, синів Хагави, синів Аккува,R$,синів Кероса, синів Сіяги, синів Падона,k#O+Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота,K"*Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Аккува, синів Хатіти, синів Шовая - всього 139.8!k)Співців: синів Асафа 128.k O(Левітів: синів Ісуса та Кадмієла, з роду Годавії, 74.+Q'синів Харіма 1017./Y&синів Пашхура 1247; --U%синів Іммера 1052; -X)$Священиків: синів Єдаї, з дому Ісуса, 973; -.W#синів із Сенаї 3630.1]"синів із Єрихону 345;F!синів із Лоду, Хадіду й Оно 725; -1] синів із Харіму 320; -?yсинів із другого Еламу 1254; -3aсинів із Магбішу 156; -,Sсинів із Нево 52; -9mмужів із Бетелу та Аї 223;3aмужів із Міхмасу 122; -.Wз Рами та Геви 621; -Qз Кіріятаріму, Кефіри та Беероту 743; -'Iз Азмавету 42; -3aмужів із Анатоту 128; -.Wмужів з Нетофи 56; -3 aсинів з Вифлеєму 123; -- Uсинів Гіббара 95; -, Sсинів Хашума 223; -, Sсинів Йорага 112; -* Oсинів Бецая 323; -Bсинів Атера з роду Єзекії 98; -*Oсинів Адіна 454; --Uсинів Бігвая 2056; -2_ синів Адонікама 666; --U синів Азгада 1222; -*O синів Бевая 623; -(K синів Бані 642; -,S синів Закхея 760; -*Oсинів Затту 945; -+Qсинів Елама 1254; -g~Gсинів Пахат-Моава, з потомків Ісуса та Йоава 2812; -*}Oсинів Араха 775; -.|Wсинів Шефатії 372; --{Uсинів Пароша 2172; -"z=Вони прийшли з Зоровавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реалаєю, Мардохаєм, Білшаном, Міспаром, Бігваєм, Рехумом та Бааною. Число мужів народу Ізраїльського: Ay }Оце люди з области, що вийшли з переселенчої неволі, що їх вавилонський цар Навуходоносор виселив був у Вавилон і що повернулись у Єрусалим та в Юдєю, кожен у своє місто.]x 5 Всього посуду, золотого та срібного, 5 400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.w } тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.v  Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,`u ;Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.Tt #Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.s }І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.r І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.gq IВсім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.» p  Хто з вас із його народу, - хай його Бог буде з ним, - поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.~o w«Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.~n yА першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом: Um#$«Так говорить Кир, перський цар: Господь, Бог небес, дав мені всі царства на землі. Він звелів мені збудувати йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто б не був між вами, що належить до його народу, нехай Господь, Бог його, буде з ним і нехай пускається в дорогу!»|lq$Першого року Кира, перського царя, щоб справдилось слово Господнє через уста Єремії, збудив Господь дух перського царя Кира, що велів оповістити по всьому своєму царству, словом і письмом, ось яку заяву: Dk$щоб справдилося слово Господнє через уста Єремії: «Доки край не зазнав часу свого спочинку, - ввесь час його запустіння був часом його спочинку, поки не скінчилося 70 років.»j$Усіх тих, хто зістався від меча, він перевів у Вавилон, і були вони його невільниками та його синів аж до часу панування перського царства,diA$І спалили дім Божий, і зруйнували мур Єрусалиму, і підпалили вогнем усі його палаци, і всі його дорогоцінності понищили.{ho$Ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, скарби царя та його князів, усе переніс Навуходоносор у Вавилон.Sg$От і навів на них Господь халдейського царя, а той повбивав їхніх юнаків мечем в їхньому святому храмі, не пощадив ні хлопця, ні дівчини, ні старого, ні сивого: все віддав в його руку.4fa$але вони знущалися з посланців Бога, нехтували його словами й глузували з його пророків, доки не зійшов гнів Господа на його народ, так що не було вже більш рятунку.Ze-$Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ і житло своє,.dU$До того ще й усі князі між священиками й народом нагрішили багато, йдучи слідом за всіма гидотами народів, і осквернили дім Господа, що він посвятив в Єрусалимі.Ic $ Він навіть збунтувався проти царя Навуходоносора, що присилував був його поклястись Богом, - і став таким тугошиїм і жорстокосердим, що не навернувсь до Господа, Бога Ізраїля.Zb-$ Він робив зло в очах Господа, Бога свого, й не смирився перед пророком Єремією, що говорив до нього з уст Господніх.a$ Було Седекії 21 рік, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі,@`y$ Через рік послав цар Навуходоносор і звелів узяти його у Вавилон разом із дорогим посудом дому Господнього, а царем над Юдеєю і Єрусалимом настановив його брата Седекію.T_!$ Йоахинові було 8 років, як став царем, і царював він 3 місяці й 10 день в Єрусалимі. Він робив зло в очах Господніх.(^I$Решта дій Йоакима, гидоти, що він чинив, і хиби, що були в ньому, записані в книзі ізраїльських та юдейських царів. Його син Йоахин став царем замість нього.O]$Частину посуду дому Господнього теж переніс Навуходоносор у Вавилон і склав його у своїм палаці в Вавилоні.D\$Проти нього виступив вавилонський цар Навуходоносор і закував його в кайдани, щоб відвести у Вавилон.E[$Було Йоакимові 25 років, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Він робив зло в очах Господніх.,ZQ$Єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом його брата Еліякима, змінивши його ім'я на Йоакима, а його брата Йоахаза взяв Нехо та й одвів у Єгипет.WY'$бо єгипетський цар скинув його з царства в Єрусалимі і наклав на край данину 100 талантів срібла й 1 талант золота.X $Було ж Йоахазові 23 роки, як став царем у Єрусалимі, і царював З місяці,?W y$Тоді народ краю взяв сина Йосії Йоахаза, і настановив його царем у Єрусалимі замість його батька.'VG#його діяння, від перших до останніх, записані в книзі юдейських та ізраїльських царів.U5#Решта дій Йосії та його побожні вчинки, згідні з приписами Господнього закону,MT#Єремія уклав жалобну пісню на Йосію, і співці та співачки говорили про Йосію у своїх жалобних піснях аж по цей день, і це стало звичаєм в Ізраїлі; вони записані в жалобних піснях.S #І звели його слуги з його колісниці й посадили його на другу колісницю, що була в нього, і відвезли його в Єрусалим. Там він умер, і поховали його в гробовищах його батьків. Вся Юдея та Єрусалим плакали за Йосією.FR#Як же лучники стрільнули на царя Йосію, цар сказав своїм слугам: «Відведіть мене, бо я тяжко поранений.»Q-#Та Йосія не поступився перед ним, ба навіть насмілився стати з ним до битви, і не послухав слів Нехо з уст Божих, а виступив до битви на рівнині Мегідо.P#Нехо послав до нього посланців сказати: «Що мені й тобі, юдейський царю? Не проти тебе йду я тепер, але маю війну з іншим домом. І Бог велів мені поспішати. Не спротивляйся Богові, що зо мною, щоб він не погубив тебе.»O#Після всього того, коли Йосія відновив був храм, двигнувся єгипетський цар Нехо на війну під Каркеміш на Ефраті, але Йосія вийшов йому назустріч.sN_#Вісімнадцятого року царювання Йосії святковано цю Пасху.M#Такої Пасхи, як ця, не справляли в Ізраїлі від часів пророка Самуїла. Ніхто з усіх царів Ізраїля не справив такої Пасхи, як справив Йосія, священики, левіти й усі юдеї та ізраїльтяни, що там були, й мешканці Єрусалиму.L%#Сини Ізраїля, що були там, справляли Пасху в той час і свято опрісноків 7 день. K9#Отак була налагоджена того дня вся служба Господня, щоб святкувати Пасху й приносити всепалення на Господньому жертовнику, згідно з наказом царя Йосії.KJ#Також і співці, сини Асафа, стояли на своїх місцях на наказ Давида, Асафа, Гемана та Єдутуна, царського видющого; та й воротарі стояли при кожній брамі, й вони не повинні були відходити від своєї служби, бо їхні брати-левіти напоготовлювали для них.xIi#Після цього приготували собі й священикам, бо священики, потомки Арона, були зайняті приносинами всепалень та жиру до самої ночі, - тим то левіти й приготували для себе й для священиків, потомків Арона.H# Потім спекли пасхальне ягня на вогні, за обрядом, а святі приноси варили в казанах, у котлах та в чавунах і швидко роздавали їх всьому народові.dGA# Вони відкладали набік призначене на всепалення, щоб дати його відділам батьківських домів, синам народу, щоб принесли його Господеві, як написано в книзі Мойсея. Так само зробили й з волами.XF)# І зарізали пасхальне ягня, і в той час, як священики розливали кров, беручи її з рук левітів, левіти здирали шкури.RE# Так була налагоджена служба, і священики стали на своє місце, та й левіти за своїми чергами, на царський наказ.D# Хананія ж, Шемая та Натанаїл, його брати, Хашавія, Єїел та Йозавад, начальники над левітами, дали левітам на пасхальні жертви 5 000 ягнят та 500 волів.HC #Та й князі його дали добровільні дари народові, священикам і левітам. А Хілкія, Захарія й Єхієл, зверхники дому Божого, дали священикам на пасхальні жертви 2 600 ягнят і 300 волів;*BM#А людям з народу, усім тим, що там перебували, Йосія дав дрібного скота, ягнят та козлят, числом 30 000, усе на пасхальні жертви, і 3000 волів. Це з царського майна.bA=#Заріжте пасхальне ягня, освятіться й приготуйте його для ваших братів, як то наказав був робити Господь через Мойсея.»J@ #і стійте в святині за відділами родин ваших братів-синів народу, і для левітів нехай буде частка в родині.?#Будьте готові за вашими батьківськими домами, за вашими чергами, як приписано Давидом, ізраїльським царем, і як приписано Соломоном, його сином,q>[#Він сказав левітам, що навчали всього Ізраїля і що були посвячені Господеві: «Поставте святий ковчег у храмі, який збудував Соломон, син Давида, цар Ізраїля; не треба вам більше носити його на плечах; тепер служіть Господеві, Богові вашому, та його народові, Ізраїлеві.&=E#Він поставив священиків на їхніх урядах і заохочував їх до служби в домі Господньому.Y< -#Йосія справив в Єрусалимі Пасху на честь Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця. ;"!Йосія усунув гидоти з усіх земель, що належали синам Ізраїля, і спонукав усіх, що перебували в Ізраїлі, служити Господеві, Богові своєму. За ввесь час його життя вони не відступали від Господа, Бога батьків своїх.v:e" Цар привів до союзу всіх тих, що перебували в Єрусалимі, і мешканці Єрусалиму поводилися згідно з союзом Бога, Бога батьків своїх.H9 "Ставши на своєму місці, цар заключив союз перед Господом, зобов'язавшись ходити услід за Господом, додержувати його заповіді, його накази й його постанови з усього свого серця й з усієї своєї душі, щоб здійснити слова союзу, написані в цій книзі.8 "Потім пішов цар у дім Господній, а з ним усі юдеї, мешканці Єрусалиму, священики, левіти й увесь народ, від найбільшого до найменшого, і прочитав він їм голосно всі слова книги союзу, знайдені в домі Господньому.7"Тоді цар послав посланців і зібрав усіх старших з Юдеї та з Єрусалиму.Y6+"Ось я прилучу тебе до твоїх батьків і зложать тебе в твій гріб у мирі, і твої очі не побачать усього того лиха, що я пошлю на це місце й на його мешканців.» І принесли цю відповідь цареві.K5"Тому, що ти послухав моїх слів, тому що пом'якшало твоє серце, і ти смирився перед Богом, почувши його слова про це місце та про його мешканців і, смирившись передо мною, роздер на собі одежу й плакав передо мною, то й я вислухав тебе, -слово Господнє.C4"А юдейському цареві, що послав вас спитати Господа, скажіть так: Ось як говорить Господь, Бог Ізраїля: 3"за те, що покинули мене й кадили іншим богам, приводивши мене до гніву всіма ділами рук своїх, тому й запалав гнів мій на це місце, й не погасне.2"Так говорить Господь: Ось я нашлю лихо на це місце та на його мешканців - всі прокляття написані в книзі, що її читали перед юдейським царем,F1"Вона ж їм відповіла: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть тому чоловікові, що послав вас до мене: h0I"От і пішов Хілкія й ті, що були призначені царем, до пророчиці Хулди, жінки доглядника одеж Шаллума, сина Токгати, сина Хасри, - а жила вона в іншій дільниці Єрусалиму, - і говорили з нею про те.R/"«Ідіть, спитайте Господа про мене й про тих, що зосталися в Ізраїлі та в Юдеї щодо слів цієї книги, яка знайшлась, бо великий гнів Господній, який упав на нас за те, що батьки наші не пильнували слова Господнього, щоб чинити все, як написано в цій книзі.»t.a"І дав цар наказ Хілкії та Ахікамові, синові Шафана, і Авдонові, синові Міхи, і писареві Шафанові та Асаї, царському слузі, кажучи: `-9"Як почув цар слова закону, роздер на собі одежу.F,"Далі писар Шафан повідомив царя, кажучи: «Священик Хілкія дав мені книгу.» І читав її Шафан перед царем.Z+-"Вони висипали гроші, що знайшлися в домі Господньому, й передали і'х в руки наглядачам і в руки виконавцям роботи.»`*9"а Шафан поніс ту книгу до царя й при тому зробив такий звіт цареві: «Все, що було доручено твоі'м слугам, вони виконали.e)C"Він заговорив і сказав писареві Шафанові: «Я знайшов книгу закону в домі Господньому.» І подав Хілкія ту книгу Шафанові,n(U"Як же вони виймали гроші, принесені на дім Господній, священик Хілкія знайшов книгу закону Господнього, дану через Мойсея.g'G" були поставлені над носіями й керували робітниками при кожній роботі; з левітів же були й писарі й наглядачі та воротарі.O&" Ці люди виконували роботу чесно. Догляд за ними мали Яхат та Овдія, левіти з синів Мерарі, та Захарія й Мешуллам із синів Кегата; і всі левіти, що вміли грати на музичних пристроях,%+" вони роздали їх теслям і мулярам на закуп тесаного каміння й дерева до скріплювання та брусів для будинків, які юдейські царі допустили до занепаду.G$" Вони віддали їх до рук майстрам, що їм доручено було виконати роботу в домі Господньому, а ці роздали їх робітникам, що працювали в домі Господньому при направі й обнові дому;.#U" І прийшли вони до первосвященика Хілкії й віддали гроші, принесені на дім Божий, що їх левіти, які стояли на сторожі коло порога, зібрали від Манассії, Ефраїма й від усього Ізраїля, а й від Юди та Веніямина й від мешканців Єрусалиму.g"G"Вісімнадцятого року свого царювання, саме як очищував край і храм, послав він сина Ацалії Шафана, начальника міста Масею та окличника Йоаха, сина Йоахаза, направити дім Господа, Бога свого.N!"він повалив жертовники, розбив і потовк на порох священні палі й тесаних бовванів, а всі стовпи на честь сонця збив на землю по всьому Ізраїльському краю й повернувся в Єрусалим.( I"Так само в містах Манассії, Ефраїма та Симеона аж до Нафталі й в усіх околицях навкруги"Кості жерців спалив на їхніх жертовниках і очистив Юдею та Єрусалим.F"В його присутності повалено жертовники ваалів, а стовпи на честь сонця, що стояли на них зверху, він збив з них; священні палі, тесаних та вилитих бовванів він розбив і потовк на порох, і порох той розсипав по могилах тих, хто приносили їм жертви.w"Восьмого року свого царювання, бувши ще хлопцем, почав він шукати Бога Давида, предка свого, а дванадцятого року заходився очищувати Юдею та Єрусалим від узвиш, від ашерів і тесаних та вилитих бовванів.O"Він чинив угодне в очах Господніх і ходив путями Давида, свого предка, не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч. "Було Йосії 8 років, як став царем, і царював він у Єрусалимі 31 рік.kO!Але народ краю повбивав усіх, що були в змові проти царя Амона, і замість нього народ краю настановив царем Йосію, його сина. &~A}q{zyxwvrtHrqonmlk/ihgfedcbb5`_^\[ZZMYNX~WVUTSRkQ/PONNLKJIHGFCEZDjBBLA@?S=<;:%8865R43 2g10`/].-,+6*o*))v('&&$#""! $){LxB/ O n ` < >=;sТам же коло ріки Агави оповістив я піст, щоб нам упокоритись перед Богом нашим та просити в нього щасливої дороги для себе, для наших дітей та для всього нашого майна,O:а з нетінеїв, що їх призначив був Давид та князі до послуги левітам, 220 нетінеїв, усіх призначених за йменням.9!і Хашавію й з ним Ісаю з синів Мерарі, і братів його та їхніх синів, двадцять;V8%І привели вони до нас, бо добродійна рука Бога нашого була над нами, розумного чоловіка, з синів Махлі, сина Леві, сина Ізраїлевого, тобто Шеревію та його синів і його братів, 18 душ, -7І дав я їм наказ для Іддо, голови над місцевістю Касіфія, і вклав їм в уста слова, що мали говорити до Іддо та його братів - нетінеїв у місцевості Касіфії, щоб вони привели нам прислужників для дому нашого Бога.6)Тоді я послав по Еліезера, Арієла, Шемаю, Елнатана, Яріва, Елнатана, Натана, Захарію й Мешуллама - провідних мужів, і по Йоаріва та Елнатана - учителів. 59Я їх зібрав коло ріки, що вливається в Агаву, і там простояли ми табором три дні, і як я переглянув народ і священиків, не знайшов там із синів Леві нікого.f4Eз синів Бігвая, Утай та Завуд, і з ними 70 чоловік.:3m з синів Адонікама, згодом прибулі, й оце їхні ймення: Еліфелет, Єїел і Шемая, і з ними 60 чоловік;v2e з синів Азгада, Йоханан, син Гакаттана, і з ним 110 чоловік;k1O з синів Бевая, Захарія, син Бевая, і з ним 28 чоловік;q0[ з синів Баннія Шеломіт, син Йосифії, і з ним 160 чоловік;j/M з синів Йоава, Овдія, син Єхієла, і з ним 218 чоловік;s._з синів Шефатії, Зевадія, син Михаїла, і з ним 80 чоловік;g-Gз синів Елама, Ісая, син Аталії, і з ним 70 чоловік;k,Oз синів Адіна, Евед, син Йонатана, і з ним 50 чоловік;q+[з синів Затту Шеханії, син Яхазіела, і з ним 300 чоловік;~*uз синів Пахат - Моава Елеоенай, син Зерахії, і з ним 200 чоловік;,)Qз синів Шеханії; з синів Пароша -Захарія, і з ним записаних у родовідні списки - 150 чоловік;(з синів Пінхаса - Гершом; з синів Ітамара -Даниїл; з синів Давида - Хаттуш;+' QОце голови родин і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання Артаксеркса: l&Qі який прихилив до мене ласку царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників Ізраїля, щоб пішли зо мною.j%MБлагословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі,*$MА хто не буде пильно виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на тюрму.»a#;А ти, Езро, за мудрістю Бога твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, - тих же, що їх не знають, навчи.F"Крім того, подаємо вам до відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів, нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні податків, ні мита.X!)Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів.* Mсрібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри.+OА від мене, царя Артаксеркса, дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба: *MІнше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів./Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі.OЗ рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити.$AТож старанно накупи за ці гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі.]3і все срібло та золото, що ти знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого, що в Єрусалимі.oWі щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі,mSбо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці, від мене вийшов наказ, щоб у моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів, хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою,3_ «Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т д. А ось:  А оце відпис письма, що його дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля: q[ і то тому, що Езра звернув своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й навчати в Ізраїлі постанов і права.-S Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця прийшов він у Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним,  Він (Езра) прийшов у Єрусалим п'ятого місяця - сьомого ж року того царя.ykІ пішли до Єрусалиму декотрі з синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв - сьомого року царя Артаксеркса.\1цей Езра вийшов з Вавилону. Був же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому все, чого він забажав. сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, -Lсина Зерахії, сина Узія, сина Буккія,R сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,R сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува,C  Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії,d AІ так справили з радістю свято опрісноків протягом сімох день, бо Господь звеселив їх і прихилив до них серце асирійського царя, щоб укріпити їхні руки для відбудови дому Бога, Бога Ізраїля. }І їли сини Ізраїля, поворотці з полону, й усі, що відокремились від нечистот народів краю, щоб разом із ними шукати Господа, Бога Ізраїля.3бо священики й левіти очистились, усі до одного, й усі були чисті, і зарізали Пасху для всіх поворотців з полону, для своїх братів священиків і для себе.!Потім чотирнадцятого дня першого місяця поворотці з полону справили Пасху,wНастановили також і священиків за їхніми відділами і левітів за їхніми чергами на службу Божу в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.5А при посвяченні дому Божого принесли в жертву 100 волів, 200 баранів, 400 ягнят та як покутну жертву за всього Ізраїля, 12 козлів, за числом поколінь Ізраїля.a;І тоді сини Ізраїля, священики й левіти та інші поворотці з полону справили з радістю посвячення цього дому Божого.5І завершили той дім третього дня місяця Адара, шостого року царювання царя Дарія.}І старші юдейські будували щасливо далі, заохочені пророцтвами Аггея, пророка, та Захарії, сина Іддо. І збудували вони й скінчили за волею Бога Ізраїля, й за волею Кира, і Дарія, й Артаксеркса, перських царів.?w Тоді Татнай, начальник заріччя, Шетар-Бознай і їхні товариші зробили точно так, як звелів цар Дарій.s_ І нехай Бог, що оселив там своє ім'я, скине кожного царя й народ, що простягнув би свою руку, щоб змінити це на шкоду того дому Божого, що в Єрусалимі. Я, Дарій, наказав! Нехай воно буде пильно виконано.»I  Від мене ж дається наказ: коли хто змінить цю постанову, нехай вирвуть стовп з його дому, і нехай його на ньому повісять і приб'ють, а дім його нехай за те буде обернений у руїну.%~C щоб вони приносили приємні Богові неба жертви й молилися за життя царя та його синів.b}= І чого потрібно для всепалення на честь Бога неба - телят, баранів, ягнят, пшениці, соли, вина й олії, на розпорядження священиків, що в Єрусалимі, - нехай їм видають день-у-день, без проволоки,|%А ось від мене дається наказ про те, що маєте робити для юдейських старших при відбудові цього дому Божого: з царського майна, що походить із податків за рікою, нехай виплачують точно кошти тим людям, без зволікання.s{_Лишіть у спокої роботу при цьому домі Божому; нехай юдейський князь і юдейські старші відбудову ють цей дім Божий на його місці.kzO«Отож, Татнаю, начальнику заріччя, й Шетар-Бознаю, з вашими перськими товаришами, що за рікою, здалеку держіться від того.*yMТа й посуд дому Божого, золотий і срібний, який Навуходоносор забрав був із храму, що в Єрусалимі, і переніс у Вавилон, нехай повернеться назад і буде віднесений у храм, що в Єрусалимі, на своє місце, а ти його зложиш в домі Божому.»=xsрядів з великого каміння хай буде три, а з дерева один ряд; кошти ж нехай видають із царського дому.sw_Першого року царя Кира дав цар Кир наказ про дім Божий, що в Єрусалимі: хай буде відбудований дім, де б приношувано жертви і палено на його честь офіри; заввишки буде він 60 ліктів і завширшки 60 ліктів;=vsІ знайшли в Ахметі, в замку, що в країні Мідії, один сувій, в котрому так було написано: «Про пам'ять.&u GТоді ж цар дав наказ, щоб шукати в книгозбірнім домі, де складано скарби, в Вавилоні.ptYОтже, коли така царева воля, нехай пошукають у царській скарбниці, там у Вавилоні, чи справді цар Кир дав наказ будувати цей дім Божий у Єрусалимі, і царське про це веління нехай пришлють до нас.»lsQТоді цей Шешба-цар прийшов, заклав підвалини дому Божого в Єрусалимі, і від того часу й досі будується він, і ще не скінчений.erCі якому сказав: Візьми цей посуд, йди та віднеси його в храм, що в Єрусалимі, і нехай відбудують дім Божий на своєму місці.q-та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що Навуходоносор забрав був із храму в Єрусалимі й переніс у храм, що в Вавилоні, цар Кир забрав назад із храму, що в Вавилоні, й передав Шешбацарові, якого настановив начальником'pG Але першого року вавилонського царя Кира, дав цар Кир наказ відбудувати цей дім Божий,&oE Тому що наші батьки розгнівали Бога неба, він віддав їх у руки Навуходоносора, вавилонського царя, халдея; а він зруйнував цей дім і виселив народ у Вавилон.:nm А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба та землі й відбудовуємо дім, що був збудований багато років тому, а будував і завершив його великий цар Ізраїля.Im  Ми їх запитали також про їхні ймення, щоб дати тобі знати, записавши ймення тих людей, які у проводі в них.Gl Тоді ми поспитали тих старших і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і кінчати цю будівлю?kНехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому великого Бога. Його будують з величезного каміння й дерево вкладають у його стіни, і робота ця робиться старанно й поступає добре в їхніх руках.%jCу звіті, що вони послали до нього, так було написано: «Дарієві цареві - цілковитий мир!diAВідпис листа, що послав Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні перські товариші, що за рікою, до царя Дарія;hАле око їхнього Бога було над юдейськими старшими, тож їм не боронено, аж доки справа не дійде до Дарія й доки не прийде письмо в цій справі.zgmІ ще їм сказали: «Які то ймення тих людей, що будують будівлю?»8fiВ той час прийшли до них Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні товариші й так сказали їм: «Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і докінчувати цю будівлю?»#e?Тоді Зоровавел, син Шеалтіела, та Ісус, син Йоцадака, встали й заходилися (далі) будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними були пророки Божі та їм допомагали.od YАле пророки, Аггей і Захарія, син Іддо, пророкували юдеям, що були в Юдеї та в Єрусалимі, іменем Бога Ізраїля, що був над ними.vceТоді припинено роботу при Божому домі, що в Єрусалимі, й була вона припинена аж до другого року царювання перського царя Дарія.^b5Скоро відпис листа царя Артаксеркса прочитано перед Рехумом та Шімшаєм писарем і їхніми товаришами, вони поквапно вирушили в Єрусалим до юдеїв і силою та міццю припинили їхню роботу.CaБудьте ж обережні, щоб не зробити в тому якогось недогляду, бо інакше зло збільшиться на шкоду царям.»R`Дайте, отже, наказ, щоб ті люди припинили роботу та щоб це місто не відбудовувано, доки від мене не вийде наказ.L_і що в Єрусалимі були царі могутні, які володіли всім краєм за рікою, і що їм плачено данину, податки й мита.{^oІ від мене вийшов приказ, і шукали і знайшли, що це місто з давніх-давен піднімалось на царів, і що в ньому чинились бунти й повстання,v]eлиста, що ви прислали до нас, прочитано виразно передо мною.3\_Цар послав таку відповідь: «Рехумові, правителеві, і Шімшаєві, писареві, та іншим їхнім товаришам, що живуть у Самарії і в інших місцевостях за рікою - мир. А ось: y[kМи сповіщаємо царя, що коли це місто буде відбудоване й будуть виведені наново мури, то через те не посідатимеш ти нічого за рікою.»'ZGНехай пошукають у літописній книзі твоїх батьків, і ти знайдеш у тій книзі літописній і довідаєшся, що це місто - місто бунтівниче й шкідливе царям та краям, і що в ньому з давніх-давен чиняться бунти, за що й зруйновано те місто.YY+А що ми їмо сіль із царського палацу й не можемо дивитись на зневагу супроти царя, послали ми, щоб повідомити царя.fXE Нехай же буде відомо цареві, що як це місто буде відбудоване й мури будуть наново виведені, вони не будуть платити ні данини, ні податків, ні мита, і царська скарбниця потерпить від того шкоду.EW нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас у Єрусалим та й відбудовують це бунтівниче й лихе місто, й мури наново виводять і підвалини вже поклали.5Vc ось відпис листа, що вони йому послали: «Цареві Артаксерксові - слуги твої, люди за рікою, і осьnUU та інші народи, що їх переселив Аснаппар, великий та славний, і осадив у самарійських містах та в інших місцевостях за рікою»;qT[ «Рехум, правитель, та Шімшай, писар, та інші їх товариші, перські судді, перські урядовці, аркваї, вавилоняни, сузанці, еламійці,HS Рехум, правитель, та Шімшай, писар, написали листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса такого змісту: CRЗа часів Артаксеркса написали Бішлам, Мітридат, Тавеел і інші їхні товариші до перського царя Артаксеркса, і лист був написаний арамійськими буквами та арамійською мовою.TQ!І за царювання Ксеркса, на початку його царювання, написали вони обвинувачення на мешканців Юдеї та Єрусалиму./PWВони підкуплювали проти нього радників, щоб у ніщоту обернути задумане ним діло, за ввесь час життя Кира, перського царя, і аж до царювання Дарія, перського царя.,OQІ заповзялися люди того краю знеохочувати юдейський народ і перешкоджати йому будувати.N Але Зоровавел та Ісус і інші голови родин Ізраїля сказали їм: «Не будувати вам разом із нами дому Богові нашому; але ми самі будуватимемо (його) Господеві, Богові Ізраїлевому, як велів нам цар Кир, цар перський.»M+то прийшли до Зоровавела й до голів родин та й сказали їм: «І ми хочемо будувати з вами, бо, як ви, так і ми звертаємось до вашого Бога й приносимо йому жертви від часів Асархаддона, асирійського царя, що перевів нас сюди».DL Коли ж вороги Юди та Веніямина почули, що поворотці з полону будують храм Господеві, Богові Ізраїля,{Ko так що не можна було розрізнити в народі радісних криків від людського плачу, бо народ сильно кричав, і голос його чути було здалека.DJ Багато ж із священиків і левітів та голів родин, старих уже, що бачили перший храм, плакали вголос, як закладано в них на очах цей храм, а багато викликувало з радощів щосили,*IM І заходилися вони співати на переміну, хвалити й дякувати Господеві, «бо він добрий, бо його милість до Ізраїля вічна», і ввесь народ кричав сильним голосом, прославляючи Господа за те, що закладались підвалини Господнього дому.gHG І тоді, як мулярі закладали підвалини Господнього храму, поставлено священиків у ризах, із сурмами, і левітів, синів Асафа, з кимвалами, щоб славити Господа, за постановою Давида, царя Ізраїля.PG І стали Ісус, його сини і його брати, Кадмієл і його сини та сини Юди, як один, завідувати тими, що робили роботу в домі Божім, а й сини Хенадада зо своїми синами та братами, левітами.&FEДругого ж року після свого приходу до дому Божого в Єрусалим Зоровавел, син Шеалтієла, та Ісус, син Йоцадака, й інші брати їхні, священики та левіти, й усі ті, що прибули з полону в Єрусалим, поклали початок і настановили левітів від двадцятьох років і вище, щоб завідували роботою дому Господнього.6EeВидано було гроші каменотесам і теслям; а сидонянам і тирійцям харч, напої й олію, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яффу, з дозволу на те Кира, перського царя.XD)З першого дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві, а тоді підвалини храму не були ще покладені.C#а далі повсякчасне всепалення, всепалення нового місяця й усіх посвячених Господеві свят, і від кожного, хто добровільно жертвував дар Господеві.iBKСправили також і свято Кучок, як написано, і влаштували щоденні всепалення в належному числі, призначеному на кожний день;LAІ вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах; і хоч боялись тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому всепалення Господеві, всепалення вранці й увечорі.@Тоді Ісус, син Йоцадака, і брати його священики, і Зоровавел, син Шеалтіела та брати його, взяли й збудували жертовник Богові Ізраїля, щоб приносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.L? Як настав сьомий місяць, а сини Ізраїля були в своїх містах, зібрався народ, як один чоловік, в Єрусалимі.a>;FІ осілися священики, левіти, дехто з народу, співці, воротарі й нетінеї в своїх містах, увесь Ізраїль у своїх містах.V=%EВони дали, по своїй змозі, до скарбниці на ведення роботи 61 000 драхм золота й 5000 мін срібла та 100 священицьких риз. K~-}|{{Rzyxwvgvttrqp"onLmdl[kigfledHbaX_^]9[Z,YXWLVUTSRQPNMLKKJmII`HHgGG`FF6EECDDCCuBBB]B&AAAAMA@@^?>=<;:98+7O553a2V1`0:/.-\,M*)((g&%$$ "! 9C H~ Q ~0uK*DM А між наріжною горішньою світлицею та Овечими ворітьми поправляли золотарі та крамарі.kCOЗа ним поправляв Малкія, з золотарів, аж по дім нетінеїв та крамарів, проти Вартових воріт і до наріжної горішньої світлиці. BЗа ним поправляли другу частину Хананія, син Шелемії, та Ханун, шостий син Цалафа. За цим поправляв Мешуллам, син Берехії, проти своєї кімнати.eACЗа ними поправляв Цадок, син Іммера, проти свого дому, а за ним поправляв Шемая, син Шеханії, вартовий коло Східніх воріт.@Далі від Кінських воріт поправляли священики, кожний проти свого дому.7?gЗа ним поправляли текояни другу частину від місця проти великої вистаючої башти до муру Офелу. >9і нетінеї, що жили на Офелі, проти Водяних воріт, на схід, і аж до виступаючої башти.=Палал, син Узая, поправляв проти рогу й башти, що виступала з вищої частини царської палати, коло вартового двору. За ним Педая, син Пароша,.<UЗа ним поправляв другу частину Біннуй, син Хенадада, від дому Азарії до рогу та до закруту.k;OЗа ними поправляв Веніямин та Хашшув навпроти свого дому, а за ним поправляв Азарія, син Масеї, сина Ананії, коло свого дому.g:GА за ним поправляли священики з околиць Йордану.T9!За ним поправляв другу частину Меремот, син Урії, сина Гаккоца, від входу в дім Еліяшіва до кінця дому Еліяшіва.B8}За ним поправляв другу частину Варух, син Заббая, від рогу аж до входу в дім Еліяшіва, первосвященика.G7Коло нього поправляв другу частину Езер, син Ісуса, старшина з Міцпи, проти виходу до збройниці, на розі.+6OЗа ним поправляли брати їхні, Баввай, син Хенадада, старшина половини кеїльської округи.u5cЗа ним поправляли левіти: Рехум, син Бані. Коло нього поправляв для своєї округи Хашавія, старшина половини кеїльської округи.4За ним поправляв Неємія, син Азбука, старшина половини бетцурської округи, аж до гробовищ Давида й до видовбаної саджавки та дому витязів.V3%Джерельні ворота поправляв Шаллум, син Кол-Хозе, старшина міцпаської округи. Він збудував їх, покрив їх, поставив половини, замки й засуви, а до того й мур Сілоамської саджавки коло царського саду аж до сходів, що спускаються вниз із Давидового міста.x2iА Гнояні ворота поправляв Малкія, син Рехава, старшина беткеремської округи. Він збудував їх, поставив половини, замки й засуви.'1G Долинні ворота поправляв Ханун з мешканцями Заноаху. Вони їх збудували, поставили половини, замки й засуви, а до того тисячу ліктів муру до Гнояних воріт.E0 Коло нього поправляв Шаллум, син Галлохеша, старшина половини єрусалимської округи, - він і його дочки.-/S Другу частину поправляли Малкія, син Харіма, та Хашшув, син Пахат-Моава, аж до башти Печей.F. Коло них поправляв Єдая, син Харумафа, навпроти дому свого, а коло нього поправляв Хаттуш, син Хашавнії.-! Коло них поправляв Рефая, син Хура, старшина половини єрусалимської округи.(,IКоло цих поправляв Узієл, син Харгаї, з золотарів, а коло нього поправляв Хананія, один з тих, що виробляли пахощі. Вони укріпили Єрусалим аж до широкого муру.o+WКоло них поправляли Мелатія гівеоній та Ядон меренотій і люди з Гівеону й Міцпи, що залежали від престолу начальника заріччя.|*qСтарі ворота поправляли Йояда, син Пасеаха, й Мешуллам, син Бесодії; вони збили докупи одвірки, поставили половини, замки й засуви.>)uКоло цих поправляли текояни, однак значніші з них не нахилили своєї шиї до праці для свого Господа.!(;Коло них поправляв Меремот, син Урії, сина Гаккоша; біля нього поправляв Мешуллам, син Берахії,' сина Мешезавела, а побіч нього поправляв Цадок, син Баани.\'1Рибні ворота будували люди з Сенаї: вони збили одвірки їхні докупи, поставили їхні половини, замки їхні й засуви.z&mПобіч будували єрихонці, а побіч них будував Заккур, син Імрі.o% YТоді Еліяшів, первосвященик, і його брати священики взялися до роботи й збудували Овечі ворота. Вони посвятили їх і поставили їхні половини; посвятили їх аж до башти Сотні та й до башти Хананела%$CТоді я у відповідь їм: «Бог неба - він нам сприятиме; ми ж, його слуги, беремось до будови, а ви не маєте ні частки, ні права, - ані й згадки про вас в Єрусалимі!»V#%Як зачули про це Санбаллат із Хорону й Товія, слуга аммонський, та араб Гешем, то стали з нас сміятись і говорили про нас із погордою: «Що то ви робите? Хочете збунтуватись проти царя?»H" Оповів я їм про добродійну руку Бога мого, що була надо мною, а й про те, що цар мені сказав був. А вони вго лос: «Берімся до будови!» І заповзя лися завзято до цього доброго діла.P!Потім же сказав я їм: «Бачите, в яких ми злиднях, як Єрусалим зруйнований та як брами його спалені вогнем. Нумо ж, відбудуймо єрусалимський мур, щоб не бути нам більш посміховищем.»0 YА старшини не знали, куди то я ходив і що я робив; ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні старшинам, ні іншим, що робили цю роботу я до того часу нічого не повідав.]3Отак уночі, долиною, піднявсь я вгору, оглядаючи мур. По тому ж завернув і проїхав через Долинні ворота й повернувся._7Далі прийшов до Джерельних воріт і до царської саджавки, але там не було місця перейти для скотини, що була підо мною.(I Я вирушив уночі через Долинні ворота до Драконової криниці та до Гнояних воріт, і оглянув мури Єрусалиму, що були в руїнах, а його ворота були спалені вогнем.fE Тоді ж устав я вночі, ще й кілька чоловік зо мною, та не казав я нікому, що поклав мені Бог мій на серце зробити для Єрусалиму. Скотини ж не було ніякої при мені, крім тієї скотини, на якій я їхав.U# Прийшов я в Єрусалим і пробув там три дні.' Коли зачули про те Санбаллат із Хорону й Товія, слуга аммонський, велика досада пойняла їх, що от прийшов хтось піклуватися про добро синів Ізраїля.lQ От і прийшов я до начальників заріччя і передав їм царські листи. А цар післав зо мною військових начальників і кіннотчиків.wта й лист до Асафа, царського лісничого, щоб дав мені дерева на колоди для брам у твердині, що при храмі, на міські мури та на дім, в якому буду жити. І дав мені цар, бо добродійна рука мого Бога була надо мною. Далі сказав я цареві: «Коли цареві довподоби, нехай дадуть мені листи до начальників заріччя, щоб вони мене пропустили, доки не дійду до Юдеї,>uІ сказав мені цар: із царицею, що сиділа коло нього: «Скільки триватиме твоя подорож, і коли ти повернешся?» Тож припало до серця цареві послати мене, і я означив йому час.і сказав цареві: «Коли цареві довподоби й коли слуга твій тобі вгодний, пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.»І сказав цар до мене: «Чого ж ти просиш?» Тут я помолився Богові неба"=й сказав цареві: «Нехай цар живе повіки! Як же не бути смутним моєму обличчю, коли місто, де гроби батьків моїх, зруйноване й брами його спалені вогнем!»r]Але цар промовив до мене: «Чого ти сумний на виду? Адже ж ти не хворий. Ніщо інше, як якусь журбу маєш на серці.» Я злякався вельми У місяці Ніссані, двадцятого року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. Я взяв та й подав цареві й намагався не бути смутним перед ним.+ Q О Господи! Нехай вухо твое буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твое ім'я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. - Я бо був чашником у царя.: o Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоею силою великою й твоєю рукою могутньою.} u а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб мое ім'я там перебувало.»X  +Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоему, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,_  9Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоему.J  Нехай вухо твое буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою Згрішили; я й дім батька мого згрішили.w  iі говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!K  Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,A }Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»  прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.D Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,+ ,Усі ці взяли собі чужосторонніх жінок, а тепер відпустили вони їх із дітьми.|q +з синів Нево: Єїел, Маттатія, Завад, Звіна, Яддай, Йоіл, Беная.0[ *Шаллум, Амарія, Йосиф;:o )Азарел, Шелеміягу, Шемарія,4c (Махнадвай, Шашай, Шарай,2_ 'Шелемія, Натан та Адая,/Y &Бані, Бінуй, Шімеї,8~k %Маттанія, Матнай та Яасай,4}c $Ванія, Меремот, Еліяшів,.|W #Беная, Бедая, Келугу,L{ "з синів Бані: Маадай, Амрам та Уел,z! !з синів Хашума: Матнай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія, Шімеї;8yk Веніямин, Маллух, Шемарія;lxQ з синів Харіма: Еліезер, Їшія, Малхія, Шемая, Симеон,)wK з синів Пахат - Моава: Адна, Келал, Беная, Масея, Маттанія, Бецалел, Біннуй та Манассія;tva з синів Бані: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал і Єрамот;fuE з синів Бевая: Йоханан, Хананія, Заббай та Атлай;t з синів Затту: Еліоенай, Еліяшів, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза;|sq з синів Елама: Маттанія, Захарія, Єхієл, Авді, Єремот та Елія;'rG З ізраїльтян, із синів Пароша: Рамая, Їззія, Малкія, Міямін, Єлеазар, Малкія та Беная;qq[ Зі співців: Еліяшів; з воротарів: Шаллум, Телем, та Урі.p З левітів: Йозавад, Шімеї, Келая, він же Келіта, Петахія, Юда та Еліезер. o з синів Пашхура: Еліоенай, Масея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.hnI з синів Харіма: Масея, Елія, Шемая, Єхієл та Уззія;Jm з синів Іммера: Ханані і Зевадія;Тільки Йонатан, син Азаела, й Яхзія, син Тікви, противилися цьому, а Мешуллам та левіт Шавтай підтримували їх.dgA Нехай наші старшини зостануться замість усієї громади й усі в наших містах, що взяли за себе чужосторонніх жінок, нехай приходять сюди в призначений час із старшими кожного міста й його суддями, доки не відвернеться від нас палючий гнів Бога нашого за цю річ.»ufc Але народу багато й пора дощова, і годі надворі стояти. Та й діла цього не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в цьому.e Уся громада відповіла й голосно сказала: «Ми зробимо так, як ти сказав.dy Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»bc= Тоді став Езра священик і сказав до них: «Ви провинились, узявши собі чужосторонніх жінок, і збільшили гріх Ізраїля.|bq І зібралися за три дні всі мужі Юди та Веніямина в Єрусалимі. Було це дев'ятого місяця, двадцятого дня місяця. Ввесь народ сидів на майдані коло дому Божого й тремтів так із-за цієї справи, як і від дощу.(aI а хто б не прийшов за три дні, то присудом начальників і старших усе його майно мало б бути відібране, сам же він мав би бути вилучений з громади переселенців.`+ І оповістили по Юдеї й по Єрусалимі всім переселенцям зібратись у Єрусалим,6_e Тоді Езра встав з-перед дому Божого й пішов у кімнату Йоханана, сина Еліяшіва, і переночував там. Хліба не їв він і води не пив, бо сумував через провину переселенців. ^ Устав Езра й звелів старшинам над священиками, левітами й усьому Ізраїлеві поклястись, що вони так зроблять, як сказано. І вони поклялись.]! Встань, бо ця справа належить до тебе, а ми з тобою. Мужньо берись до справи!»\1 Зробім, отже, союз із Богом нашим, що за радою мого пана й тих, що шанують заповіді Бога нашого, ми відпустимо всіх жінок і всіх дітей, що від них народились, згідно з вимогами Божих заповідей, та щоб було зроблено по закону!i[K Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри: «Ми стали невірні перед нашим Богом, взявши за себе чужосторонніх жінок з-поміж народів краю, але є ще надія для Ізраїля в тому.lZ S Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян, чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами.А після всього, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за наші великі провини, - хоч ти, Боже наш, не покарав нас за мірою беззаконь наших, а дав нам таке спасіння, як оце, -%VC Тож не видавайте ваших дочок за синів їхніх, ні дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру з ними й їхнього добра повіки, щоб вам укріпитись і споживати добро цієї землі та передати її в спадщину дітям вашим повіки.U що ти заповідав через слуг твоїх пророків, казавши: Земля, куди ви йдете, щоб заволодіти нею, земля, нечиста брудом народів тих країв, та мерзотами, якими вони її сповнили від кінця до кінця в своїй нечистості.T) А тепер - що нам сказати, Боже наш, після цього? Ми бо покинули твої заповіді,S бо ми раби, але й в нашім рабстві не покинув нас Бог наш. Він прихилив до нас ласку перських царів, щоб дати нам ожити, здвигнути дім Бога нашого, відбудувати його руїни й вивести нам мури в Юдеї та в Єрусалимі."R= А тепер на короткий час зійшло на нас милосердя від Господа, Бога нашого, і він зберіг наш останок і дав нам сталий осідок у святому своєму місці, тоді як Бог наш прояснив наші очі та дарував нам трохи життя в нашім рабстві,Qy Від часів батьків наших ми у великій провині аж по цей день, за беззаконня наші ми були видані, ми, царі наші й священики наші, в руки царів чужоземних, під меч, у полон, на грабунок, на ганьбу, як воно і є нині.:Pm і промовив: «Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба.O А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.dNA І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.AM{ Почувши ці слова, роздер я на собі одежу й плащ, рвав на голові й на бороді волосся й сидів смутний. L бо побрали їхніх дочок за себе й за своїх синів і змішали святе сім'я з народами країв, і в цьому злочині рука старшин і правителів була перша.»)K M По закінченні приступили до мене старшини, мовивши: «Народ Ізраїля, священики й левіти не відділились від народів цих країв з їхніми мерзотами: від ханаанян, хеттитів, перізіїв, євусіїв, аммоніїв, моавитян, єгиптян та аморіїв,OJ$Вони передали царський наказ царським сатрапам та начальникам заріччя, а ці підтримували народ і дім Божий.]I3#Сини неволі, що повернулися з вигнання, принесли на всепалення Богові Ізраїля 12 волів за всього Ізраїля, 96 баранів, 77 ягнят та 12 козлів у жертву за гріх - усе це на всепалення Господеві.~Hu"Все було почислено й зважено та й записано все в той же таки час.Gw!Четвертого ж дня зважене срібло, золото й посуд у домі Бога нашого переважено на руки Меремота, сина Урії, священика; а з ним був Єлеазар, син Пінхаса, з ними же Йозавад, син Ісуса, і Ноадія, син Бінуя, левіти.]F3 Прийшовши в Єрусалим, перебули ми там три дні.QEА рушили ми від ріки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоб іти в Єрусалим, і рука Бога нашого була над нами й спасала нас від руки ворога й тих, що на нас засідались у дорозі.UD#Тоді священики й левіти забрали зважене срібло, золото та посуд, щоб нести його в Єрусалим, в дім Бога нашого.(CIБережіть же його невсипуще, доки не здасте на вагу перед головними священиками, левітами й головами родин Ізраїля в Єрусалимі, в кімнатах дому Господнього.»iBKЯ сказав їм: «Ви посвячені Господеві, й посуд святий, і срібло та золото - добровільний дар Господеві, Богові батьків ваших. A9золотих чаш - 20 по 1000 драхм, і 2 посудини з кращої блискучої міді, дорогої, як золото.@)Відважив я, отже, їм на руки: срібла 650 талантів, срібного посуду на 100 талантів,?і відважив їм срібло, золото й посуд, - дари для дому Бога нашого, що їх дали: цар, його дорадники, князі його та всі ізраїльтяни, які там були.1>[Тоді вибрав я 12 із головних священиків: Шеревію, Хашавію і з ними десятьох з братів їхніх,|=qПостили ми ото й просили Бога нашого про те, й він вислухав нас.O<бо мені було сором прохати в царя супроводу та кіннотчиків, щоб захистити нас від ворога в дорозі; бо ми, говоривши з царем, сказали: «Рука нашого Бога над усіма тими, що його шукають їм на добро, але його сила й гнів його на всіх тих, хто його покидає.» =}c|u{zzxxMwvvutLrqpoo nm_lkjj iKhggee>dba`_^\[YXWVUUTYSUR8QPOtN(M`LZJIIH G&FEDCBA@>>C<;:a:1:99n9@98888V8!7777T7'666|6F655j54444}4I4333B3222<21A000+///(..p.--,,,+**Q)Y(''&&&\%x$$"#[! iI~]S ~ | wfrYIh Ти хмарним стовпом вів їх удень, а вночі стовпом вогненним, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.g# Ти розділив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по сухій землі, а тих, що за ними гнались, ти вкинув у глибінь, неначе камінь у буйні води.Qf і виявив знаки й чудеса над фараоном, над усіма його слугами й над усім народом його краю, бо ти знав як згірдливо вони обходилися з ними, і вчинив єси собі ім'я, що по цей день існує.e/ Ти узрів злидні батьків наших у Єгипті й почув їхній зойк над Червоним морем,ad; Ти знайшов його серце вірним тобі, й уклав з ним договір, що даси його потомству землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, євусіїв, гіргашіїв, і ти додержав твоє слово, бо ти справедливий.Ти єси той Господь Бог, що вибрав Аврама й вивів його з Уру халдейського й дав йому ім'я Авраама.?bw «Ти, Господи, єдиний! Ти сотворив небо, небеса небес і все їхнє впорядження; землю й усе, що є на ній; моря й усе, що є в них. Ти живиш усе, й небесна рать перед тобою припадає.%aC Тоді левіти Ісус, Кадмієл, Бані, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія і Петахія сказали: «Встаньте, благословіте Господа, Бога вашого, від віку й довіку.» І благословили ім'я твоє славне, що вище понад усяке благословення та хвалу: `{ На помості ж левітів стали Ісус, Бані, Кадмієл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані та Хенані й гучним голосом закликали до Господа, Бога свого. _9 Потім, стоявши на своєму місці, четвертину дня читали книгу закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і поклонялись Господеві, Богові своєму.Z^- Потомки Ізраїля відділились від усіх чужинців і встали та сповідалися з своїх гріхів і з беззаконь батьків своїх.Q]  Двадцять четвертого дня того ж місяця сини Ізраїля зібрались і постили в волосяницях із порохом на голові.\І читано книгу закону Божого щодня, від першого до останнього дня, й справляли свято сім день, а восьмого дня врочисті збори за постановою..[UУся громада тих, що вернулись із полону, зробила кучки, й жили в кучках. Від часів Ісуса Навина до того дня сини Ізраїля так не робили. Радість була вельми велика.NZІ пішов народ, і принесли й зробили собі кучки, кожний на своїй покрівлі, на своїх дворах, і на дворах Божого дому, на майдані коло Водяних воріт і на майдані коло воріт Ефраїма.0YYі що вони мали оголосити й оповістити по всіх своїх містах і в Єрусалимі, кажучи: Ідіть на гори й принесіть гілляк садової й дикої оливки, гілляк миртових і пальмових, та гілляк густолистих дерев, щоб з них зробити кучки, як написано.}XsОт вони знайшли написане в законі, як то Господь наказав через Мойсея, що сини Ізраїля мали жити в кучках під час свята сьомого місяцяdWA Другого ж дня зібрались голови родин усього народу, священики й левіти; до книжника Езри, щоб зрозуміти слова закону.GV Тоді ввесь народ пішов їсти й пити, й посилати частки та веселитись, бо зрозуміли слова, які їм вияснено./UW І левіти втихомирювали народ, промовляючи: «Вгамуйтесь, бо день цей святий, не сумуйте.»iTK Далі сказав їм: «Ідіть, їжте жирне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей святий Господеві нашому, й не журіться, бо радість у Господі це ваша сила.»S} Тоді начальник Неємія, священик та Езра й левіти, що вчили народ, сказали до свого народу: «Цей день - святий Господові, Богові вашому; не сумуйте й не плачте!» - бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону.0RYВони читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим.>QuІсус, Бані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавтай, Годія, Масея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левіти тлумачили народові закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.+POІ хвалу воздав Езра Господові, великому Богові, а ввесь народ відповів: «Амінь, амінь», знявши руки вгору, й вклонився, впавши перед Господом обличчям до землі.gOGВідкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся,N}Книжник же Езра стояв на дерев'яному помості, зробленому для того, а коло нього стояв Маттітія, Шема, Аная, Урія, Хілкія, Масея - праворуч, а ліворуч Педая, Мішаел, Малкія, Хашум, Хашбадана, Захарія, Мешуллам.JM і читав його на майдані, що перед Водяними ворітьми, від світанку до полудня, перед чоловіками, жінками й тими, що могли розуміти; прихиливсь увесь народ вухами до книги закону.WL'І приніс Езра священик закон до громади чоловіків, жінок і всіх, що могли розуміти, - першого дня сьомого місяця, -)K MЯк настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були по своїх містах, увесь народ, як один чоловік, зібрався на майдані, що перед Водяними ворітьми, і сказали Езрі книжникові принести книгу закону Мойсея, що його дав Господь Ізраїлеві.CJIІ стали жити священики й левіти, воротарі й співці, народ і нетінеї й ввесь Ізраїль по своїх містах.(IIHТого ж, що дали інші з народу, було: 20 000 драхм золота, 2000 мін срібла й 67 священицьких риз.&HEGТа й декотрі з голів родин дали в скарбницю на роботу 20 000 драхм золота й 2200 мін срібла.`G9FДекотрі голови родин подарували на роботу. Начальник дав у скарбницю 1000 драхм золотом, 50 жбанів і 530 священицьких риз.EFEверблюдів було в них 435, ослів 6720.>EwDКоней їхніх було 736, мулів 245; -1D[Cокрім невільників їхніх та невільниць, яких було 7337; було також у них 245 співців та співачок.UC#BУсієї громади разом було 42 360 чоловік, -7BgAй начальник сказав їм, щоб вони не їли із святих речей, доки не буде священика для Урім і Туммім.(AI@Вони шукали свій родовідний список, та він не знайшовся, і їх виключено від священства,t@a?Із священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду й став зватись їхнім іменем.U?#>сини Делаї, сини Товії, сини Некоди - 642.>7=А ось ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддону та з Іммеру, але не могли назвати дому батьків своїх, ні роду свого, чи вони від Ізраїля: N=<усіх нетінеїв і слуг Соломона - 392.»<;синів Шефатії, синів Хаттіла, синів Похерет-Гацваїма, синів Амона, -T;!:синів Яали, синів Даркона, сидів Гіддела,:{9синів слуг Соломона, синів Сотая, синів Соферета, синів Періди,<9s8синів Неціяха, синів Хатіфи,V8%7синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха,T7!6синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші,X6)5синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Харкура,Z5-4синів Бесая, синів Меуніма, синів Нефішеіма,T4!3синів Газзама, синів Уззи, синів Пасеаха,P32синів Реаї, синів Реціна, синів Некоди,V2%1синів Ханана, синів Гіддела, синів Гахара,T1!0синів Левана, синів Хагави, синів Салмая,N0/синів Кероса, синів Сії, синів Падона,k/O.Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота,<.q-Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Акхува, синів Хатіти, синів Шовая 138.8-k,Співців: синів Асафа 148.s,_+Левітів: синів Ісуса, (з дому) Кадмієла, синів Годавії 74.++Q*синів Харіма 1017./*Y)синів Пашхура 1247; --)U(синів Іммера 1052; -V(%'Священиків: синів Єдаї з дому Ісуса 973; -.'W&людей із Сенаї 3930.F&%людей із Лоду, Хадіду й Оно 721; -1%]$людей з Єрихону 345; -1$]#синів із Харіму 320; -:#o"синів другого Еламу 1254; -;"q!людей із другого Нево 52; -9!m людей із Бетелу й Аї 123; -3 aлюдей із Міхмасу 122; -9mлюдей із Рами й Геви 621; -_7людей із Кіріят-Єаріму, Кефіри й Беероту 743; -;qлюдей із Бет-Азмавету 42; -3aлюдей із Анатоту 128; -Fлюдей із Вифлеєму й Нетофи 188; -0[синів з Гівеону 95; -,Sсинів Харіфа 112; -*Oсинів Бецая 324; -,Sсинів Хашума 328; ->wсинів Атера Єзекіїного 98; -*Oсинів Адіна 655; --Uсинів Бігвая 2067; -2_синів Адонікама 667; --Uсинів Азгада 2322; -*Oсинів Бевая 628; -.Wсинів Бііннуя 648; -,Sсинів Закхея 760; -*O синів Затту 845; -+ Q синів Елама 1254; -b = синів Пахат-Моава, з синів Ісуса та Йоава, 2818; -* O синів Араха 652; -. W синів Шефатії 372; -- Uсинів Пароша 2172; -0YВони прибули із Зоровавелом, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мардохеєм, Білшаном, Місперетом, Бігваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народу Ізраїля: 4a«Оце люди области, що повернулися з полону на вигнанні, що їх переселив був Навуходоносор, вавилонський цар, і що прибули в Єрусалим та в Юдею, кожен у своє місто.r]Тоді Бог мій поклав мені на серце зібрати вельмож, начальників і народ, щоб їх перелічити за родоводом, бо я знайшов родовідний список тих, що повернулись напочатку, а в ньому знайшов таке написане: 5cАле місто було просторе й велике, народу ж у ньому було мало, і домів було небагато набудовано.@yі сказав я їм: «Нехай не відчиняють брам єрусалимських, доки не припече сонце; і поки люди ще стоять на ногах, нехай замикають і засувають двері. Нехай єрусалимські мешканці стануть на сторожі, кожний на своїй варті, кожен перед своїм домом.»дав я владу над Єрусалимом моєму братові Ханані та начальникові замку Хананії, він бо був чоловік вірний та богобоязливіший, ніж багато інших,I От тоді, коли мур був відбудований, і я повставляв двері, а й воротарі, співці та левіти були настановлені,b=Навіть про його добрість говорили вони при мені й передавали йому мої слова; Товія ж присилав листи, щоб мене налякати.#?бо багато було в Юдеї таких, що були зв'язані з ним клятвою; він бо був зять Шеханії, сина Араха, а його син Єгоханан узяв собі дочку Мешуллама, сина Берехії.SТого ж часу юдейські вельможі навіть посилали багато листів до Товії, а й від Товії приходили (листи) до них,#~?Отож, як зачули про те наші вороги, то всі народи, що навкруги нас, наполохались і вельми духом занепали, бо зрозуміли, що сталося воно за волею Бога нашого.y}kТак закінчено мур двадцять п'ятого дня місяця Елула, за 52 дні.v|eЗгадай, мій Боже, Товію й Санбаллата за цими їхніми вчинками, та й пророчицю Ноадію й інших пророків, що хотіли мене настрашити!{{o А підкупили його на те, щоб я, злякавшися, вчинив так і згрішив, та щоб вони могли пустити про мене недобру славу та могли гудити мене.[z/ Тоді я зрозумів, що не Бог послав його, а він сам сказав про мене те пророцтво, бо Товія та Санбаллат його підкупили.Ry Але я відповів: «Такий, як я, та й утікати? Та й хто такий, як я, може ввійти в храм і зостатись живим? Не піду!»x} Прийшов я в дім Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавела, а він замкнувся та й каже: «Ходімо разом у дім Божий, у середину храму й замкнімо за собою двері храму, бо прийдуть убити тебе, -вночі прийдуть тебе вбити.»w} всі бо вони страхали нас, думавши: Опадуть, мовляв, їхні руки від цієї роботи, і вона не буде зроблена; та я ще більше скріпив свої руки.DvАле я послав до нього сказати: «Нічого такого не було, про що говориш; вигадав ти це своїм розумом», -Hu Ти навіть настановив пророків, щоб оповіщали про тебе в Єрусалимі та говорили: Є цар над Юдеєю! А тепер дійде чутка про все те до царя. Прийди отже небарно, і порадимося вкупі.»^t5В ньому ж було написано: «Між народами ходить поголоска, та й Гешем каже, що ти та юдеї задумали збунтуватись, і тим то ти й будуєш мур; ти ж сам мав би бути їхнім царем, згідно з тією чуткою.9skТоді Санбаллат прислав так само до мене вп'яте свого слугу, і лист одкритий був у руці в нього.!r;Чотири рази посилали вони до мене тим же самим способом, та я відповідав їм те саме.q+Я послав до них посланців, щоб сказали: «Велику роботу я роблю, то й не можу прийти. Чого б то мала робота перериватись, як покину її і зійду до вас?»pyСанбаллат та Гешем прислали до мене сказати: «Прийди та зійдемося разом у Кефірім у долині Оно.» Вони ж задумували заподіяти мені лихо.qo ]Тоді ж як дійшла чутка до Санбаллата, Товії й Гешема, араба, та інших наших ворогів, що я відбудував мур і що в ньому не зосталось проломів, хоч я до того часу ще не вставив половин (дверей) у браму, -nЗгадай, мій Боже, на добро мені все, що я зробив для цього народу!~muА напоготовлялося щодня в мене: один віл, шість добірних овець і птиці, і що десять день багато вина. Однак, при всьому цьому начальницького прохарчування я не вимагав, бо служба важко тяжіла на цім народі.rl]За столом у мене бувало по сто п'ятдесят чоловік юдеїв та старшин, крім тих, що приходили до нас від народів, які навкруги нас.Uk#Та й при роботі коло цього муру я допомагав, і поля ми не закуповували, й усі мої слуги були там разом при роботі.ijKА попередні начальники, що були передо мною, обтяжували народ і брали з нього хліба й вина на сорок срібних шеклів; навіть слуги їх заносились над народом. Я ж зо страху перед Богом не робив так.zimВід того часу, як мене призначено бути їм начальником у Юдейській землі, від двадцятого до тридцять другого року царя Артаксеркса, за 12 років я й брати мої не брали собі начальницького прохарчування.h# Я витрусив також пазуху моєї одежі й сказав: «Нехай так Бог кожного, хто не додержить цього слова, витрусить з його дому й з його дорібку, і нехай він зостанеться таким втрушеним і порожнім!» А вся громада промовила: «Хай так буде!» І прославила Господа. І народ зробив так, як було сказано.g3 Ті відповіли: «Звернемо й не вимагатимемо від них нічого. Зробимо так, як ти кажеш.» І покликавши священиків, звелів я їх заприсягти, що так зроблять.-fS Зверніть їм ще сьогодні поля їхні, виноградники їхні, оливні сади їхні, і хати їхні, і відсотки з грошей, хліба, молодого вина та олії, що ви домагаєтесь від них.»%eC Та й я, і брати мої, і мої наймити позичили їм грошей та хліба! Даруймо, отже, отой борг.d1 Тоді я: «Не добра вона, та справа, що ви робите! Чи не повинні ж би ви були ходити в страху перед Богом нашим, зо стиду перед народами, нашими ворогами?=csсказав я їм: «Ми викупили, скільки могли, братів наших юдеїв, проданих поганам, а ви продаєте братів ваших, і вони нам запродуються!» Мовчали вони, не знали що відповісти.4baРоздумавши в своїм серці, заходивсь я докоряти значним старшинам і сказав їм: «Ви берете - кожний із вас - із братів ваших лихву.» І скликавши проти них великі збори,aТо й розгнівавсь я вельми, коли почув їхні нарікання та ці слова.J` Таж у нас такі тіла, як тіла в братів наших, а діти наші такі ж, як і їхні діти, і ось ми мусимо давати синів наших і дочок наших у найми, а декотрі з дочок наших уже в неволі, і ми нічого тут вдіяти не можемо, бо й поля наші й виноградники наші в інших!»O_Були ще й такі, що говорили: «Ми позичили гроші на податки цареві, заставивши наші поля та наші виноградники.`^9Були й такі, що казали: «Наші поля, наші виноградники й наші хати даємо в заставу щоб дістати хліба під час голоднечі!»:]mБули такі, що говорили: «Наших синів, наших дочок даємо за хліб, щоб мали ми що їсти й з чого жити!»\ 5Ось тоді знялось велике нарікання народу та їхніх жінок на братів їхніх юдеїв.W['Ні я, ні брати мої, ні мої слуги, ні сторожа коло мене, - ніхто з нас не скидав з себе одежі; в кожного в руці був меч.'ZGТого ж самого часу сказав я ще народові: «Кожний нехай ночує зо своїм слугою в Єрусалимі, і таким робом вони вночі для нас будуть вартою, а вдень робитимуть.»+YOОтак робили ми роботу, і половина з нас тримала спис від досвітків і аж до появи зірок.2X]тож де тільки почуєте звук сурми, на те місце збирайтесь до нас. Бог наш буде за нас воювати.»pWY Сказав я до значних, до старшин і до решти народу: «Робота велика й розтягнена, і ми розсіяні по мурі, один від одного далеко;*VM Кожен, хто будував, мав меч, прив'язаний до боку, і так будували. Коло мене ж стояв сурмач.OU Ті, що будували мур, і ті, що носили тягарі, були озброєні; однією рукою робили роботу, а однією тримали зброю.T Тож від того дня половина моїх людей робила роботу, а друга половина тримала списи, щити, луки та панцері, старшини ж стояли позад усього дому Юди.{So Отож, як зачули наші вороги, що ми дізнались, і що Бог звів задум їхній нінащо, то всі ми повернулися до муру, кожен до своєї роботи.(RIТоді я зробив перегляд і промовив до значних, до старшин і до решти народу: «Не лякайтесь їх, пам'ятайте про Господа великого та страшного й бийтеся за своїх братів, за своїх синів і за своїх дочок, за своїх жінок та за свої хати.»OQя поставив на низинах за муром, на відкритих місцях, народ за їхніми родинами, з мечами, списами та луками.]P3Коли ж юдеї, що жили міде ними, приходили разів з десять з усіх сторін і казали нам, що ті задумують на нас напасти,nOUВороги ж наші говорили: «І не знатимуть, і не побачать нічого, як ми вдеремось посеред них, повбиваємо їх і спинимо роботу.»,NQАле юдеї казали: «Немає сили в носіїв, а румовищ багато. Ми не спроможні мур відбудувати.»'MGТа ми стали молитись до Бога нашого й ставили сторожу день і ніч для охорони проти них. Lй змовились усі разом піти війною на Єрусалим і вчинити заколот у ньому.#K AЯк почули Санбаллат, і Товія, і араби, й аммонії, й ашдодії, що поправа єрусалимських мурів іде наперед, і що проломи вже загулюються, то обурилися вельмиGJ&Ми, одначе, будували мур, і він увесь виведений аж до половини, бо народ узявся щирим серцем до роботи.SI%Не покрий їхнього беззаконня, і нехай їхній гріх не зникне з-перед лиця твого, вони бо образили тих, що будують.JH $Почуй, Боже наш, як гордують нами! Поверни їхній глум на їхню голову й видай їх на ганьбу в землі неволі.jGM#А Товія аммоній, що стояв коло нього, приговорював: «Нехай собі будують! Вискочить лисиця й повалить їхній кам'яний мур.»VF%"Він поговорював при своїх братах та при самарійських вояках: «Що роблять оті нужденні юдеї? Невже ж їм це дозволять? Невже вони приноситимуть жертви? Невже впораються в один день? Невже вони з купи пороху зроблять живим каміння, та ще й до того спалене?»?Ew!Скоро ж Санбаллат почув, що ми будуємо мур, розсердився й розлютився вельми та глузував із юдеїв. B~h}G|zyxqwvutsrpo mXkjigg edcb{a````P`___U^^m^7]]]X]$\\\\P\[[[h[.ZZZY1W{VUUTRQAPwOMML0JIIGFEEDDXCC^BA@@;??==g<<8;::9?877I665444h4(33r22o2821110?//*.. --x-(,,i,+++3*?)(8'`&%$s##-"!!i!& 5C I'u @ LB Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!»C  То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній!> u Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі.Y + Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність.[ / Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому.u c Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов'язок розділювати своїм братам./ Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії.[/ І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце.w Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле.1[ і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан.! і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії,kO прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого,2] Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя,але за деякий час відпросивсь я у царя,ta приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків..U Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії,} Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля.~1 тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, - але Бог наш перемінив прокльон у благословення.} + Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки\|1 /і ввесь Ізраїль за часів Зоровавела й за часів Неємії давав день-у-день належні частки співцям та воротарям; отак віддавано святі приносини левітам, а левіти давали частину синам Арона.C{ .Бо колись, за часів Давида та Асафа, був провідник співців, і похвальні та подячні пісні на честь Бога,wzg -і пильнували служби Богові своєму й служби очищення; (так робили) й співці та воротарі - за постановою Давида й Соломона, його сина.Fy ,Того ж таки дня були призначені люди до комор, що були складами для приносів, первоплодів та десятин, щоб до них збирати з піль різних міст частки призначені законом для священиків і левітів, бо Юдея раділа зо священиків і левітів, що служилиzxm +І принесли того дня великі жертви й раділи, дав бо їм Бог велику радість. Раділи й жінки та діти, і далеко було чути радощі Єрусалиму.Lw *і Масея, Шемая, Єлеазар, Уззі, Єгоханан, Малкія, Елам та Езер, співці ж під проводом Ізрахії голосно співали.v1 )і священики Еліякім, Масея, Мін'ямін, Міхай, Еліоенай, Захарія, Хананія з сурмами,3u_ (Обидва хори, співаючи подяку, спинились у домі Божому, і я та половина начальників зо мною,t+ 'далі понад Ефраїмові ворота, побіч Старих воріт і Рибних воріт, і башти Хананела, і башти Сотні аж до Овечих воріт, - і спинились коло Темничних воріт.\s1 &Другий хор, співаючи подяку, йшов наліво, а за ним я і половина народу, по мурі здовж башти Печей до широкого муру,r1 %Коло Джерельних воріт вони зійшли просто перед собою сходами Давидгорода, звищенням, що йшло на мур понад палатою Давида аж до Водяних воріт на сході.q- $і його брати Шемая, Азарел, Мілалай, Гілалай, Маай, Натанаїл, Юда, Ханані, з музичними приладами Давида, чоловіка Божого. Езра книжник був попереду них.mpS #і деякі з священицьких синів з сурмами: Захарія, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафа,@o{ "Юда, Веніямин, Шемая та Єремія;2n_ !Азарія, Езра, Мешуллам,`m9 За ним йшов Гошая й половина юдейських старшин;(lI Тоді я вивів юдейських старшин на мур і уклав два великі хори, що подяку співали та йшли обходом. Один із них ішов по правому боці, на мурі до Гнояних воріт.|kq Священики й левіти очистили себе й очистили народ, брами й мур.Cj також із Бет-Гілгалу, і з околиць Геви та Азмавету, бо співці побудували собі села довкруги Єрусалиму.'iG І зібралися сини співців так із усієї єрусалимської округи, як і з сіл нетофатійських;ah; Для посвяти єрусалимського муру скликувано з усіх їхніх місць левітів та й спрямовувано в Єрусалим, щоб святкувати посвяту з радістю, подякою та піснями, під звуки цимбалів, гарф та гусел.Yg+ Вони були за часів Йоакима, сина Ісуса, сина Йоцадака, й за часів Неємії, начальника, та Езри, священика й книжника.Tf! Маттанія, Бакбукія, Овдія, Мешуллам, Талмон, Аккув - воротарі, на варті стояли вони коло складниць біля воріт.Me Голови ж над левітами: Хашавія, Шепевія та Ісус, син Кадмієла, й їхні брати стояли навпроти них, щоб славити й благословити за постановою Давида, чоловіка Божого, черга за чергою.2d] Сини Леві, голови родин, були записані в літописну книгу аж до часів Йоханана, сина Еліяшіва.pcY За часів Еліяшіва, Йояди, Йоханана й Яддуа списано левітів, голів родин, а також священиків аж до царювання Дарія перського.Ob для Хілкії Хашавія, для Єдаї Натанаїл.Ga для Саллая Каллай, для Амока Евер,G` для Йояріва Матнай, для Єдаї Уззі,M_ для Білги Шаммуа, для Шемаї Єгонатан,d^A для Авії Зіхрі, для Мініяміну й для Моадії Пілтай,U]# для Іддо Захарія, для Гіннетона Мешуллам,M\ для Харіму Адна, для Мерайота Хелкай,O[ для Меліху Йонатан, для Шеванії Йосиф,SZ для Езри Мешшуллам, для Амарії Єгоханан,%YC За часів Йоакима були священики, голови родин: для Сераї Мерая, для Єремії Хананія,^X5 Йояда зродив Йонатана, а Йонатан зродив Яддуа. W Від Ісуса народивсь Йоаким, Йоаким зродив Еліяшіва, Еліяшів - Йояду.V Також Бакбукія та Унні, брати їхні, стояли навпроти них при службі.MU А левіти: Ісус, Біннуй, Кадмієл, Шеревія, Юда, Маттанія, що проводив похвальними піснями, він і його брати.T Саллу, Амок, Хілкія, Єдая. Це голови священиків і брати їхні за часів Ісуса.,SS Шемая, Йоарів, Єдая,0R[ Міямін, Маадія, Білга,.QW Іддо, Гіннетой, Авія,4Pc Шеханія, Рехум, Меремот.2O_ Амарія, Маллух, Хаттуш,JN  Ось священики й левіти, що повернулись із Зоровавелом, сином Шеалтієла, та з Ісусом: Серая, Єремія, Езра,nMU $А з левітів деякі частини належали до Юди та Веніямина.BL #в Лоді, Оно й долині Ремісників.=Ku "в Хадіді, Цевоїмі, Неваллаті,5Je !в Хацорі, Рамі, Гіттаїмі,3Ia в Анатоті, Нові, Ананії,-HS Сини ж Веніямина мешкали в Геві, Міхмасі, Айї, Бетелі й приналежних до нього містечках: G в Заноаху, в Адулламі й їхніх селах; в Лахіші та на його полях: в Азеці й приналежних до неї містечках. Вони осілись від Версавії до Гінном-долини.>Fw в Ен-Ріммоні, в Цорі, в Ярмуті,iEK в Ціклазі, в Мехоні й в приналежних до неї містечках;tDa в Хацар-Шуалі, в Версавії й в приналежних до неї містечках;>Cw в Єшуї, в Моладі, в Бет-Пелеті,:Bm Щождо сіл та їхніх піль, то деякі сини Юди жили в Кіріят-Арбі та в приналежних до неї містечках; у Дівоні й в приналежних до нього містечках; в Єкавцелі та його селах;EA Петахія, син Мешезавела, з синів Зераха, сина Юди, був відпоручником царя в усіх справах щодо народу.@5 бо був наказ царя щодо них і встановлене забезпечення для співців на кожний день.? Начальником же левітів у Єрусалимі був Уззій, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з синів Асафа, співців, при службі в домі Божому,u>c Нетінеї ж жили на Офелі; Ціха й Гішпа були над нетінеями.0=Y Решта ж ізраїльтян, священиків, левітів жили по всіх містах Юдеї, кожен у своїй спадщині.x<i Воротарі: Аккув, Талмон і їхні брати, що стерегли брами, 172.B; Усіх левітів у святому місті 284.S: Маттанія, син Міхи, син Завді, сина Асафа, був провідником, що проводив пісні славословлення для молитви; Бакбукія, другий з його братів, й Авда, син Шаммуа, сина Галала, сина Єдутуна.$9A Шаветай і Йозавад, з головних левітів, призначений до зовнішньої служби дому Божого; 8 З левітів же: Шемая, син Хашува, син Азрікама, сина Хашавії, сина Буні;73 і його брати, мужі відважні, 128 Начальником над ними був Завдієл, син Гаггедоліма.46a і його брати, голови родин, 242; і Амасай, син Азарела, сина Ахзая, сина Мешіллемота, сина Іммера,}5s і їхні брати, що були на роботі при домі Божому, 822; і Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарії, сина Пашхура, сина Малкії,E4 Серая, син Хілкії, сина Мешуллама, сина Цадока, сина Мерайота, сина Ахітува, управитель над домом Божим,V3% Із священиків: Єдая, син Йояріва, Яхин і23 Йоіл, син Зіхрі, був їхнім начальником, а Юда, син Гассенуа, був другим над містом.F1 а по ньому Габбай. Саллай, 928 усіх.Z0- А ось сини Веніямина: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеди, сина Педаї, сина Колаї, сина Масеї, сина Ітієла, сина Ісаї;q/[ всіх синів Переца, що жили в Єрусалимі, 468 мужів хоробрих.:.m і Масея, син Варуха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йоаріва, сина Захарії, сина Шелонія;-/ В Єрусалимі жили з синів Юди та з синів Веніямина. З синів Юди: Атая, син Уззії, сина Захарії, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магалалела, з синів Переца;=,s А ось голови областей, що жили в Єрусалимі - бо в містах Юдеї кожний жив у своїй посілості, в своїх містах: ізраїльтяни, священики, левіти, нетінеї й сини слуг Соломона.+y Народ благословив усіх, що самохіть погодилися жити в Єрусалимі.6* g Старшини народу жили в Єрусалимі; решта ж народу кинули жереб, щоб один із десятьох ішов жити в Єрусалим, святе місто, а дев'ять десятих зоставалося в інших містах.])3 (бо в ці кімнати будуть достачати сини Ізраїля й левіти приносини: хліб, нове вино й олію. Там же є священний посуд, священики у службі, воротарі й співці. Ми не занедбаємо дому Бога нашого.(+ 'При левітах, коли левіти братимуть десятину, буде священик, син Арона, і левіти принесуть десятину з десятини до дому Бога нашого в комори скарбниці,H' &і первоплід із муки нашої, з приносів наших і з урожаю усякого дерева, нового вина й олії ми будемо достачати священикам у комори дому Бога нашого, й десятину з землі нашої левітам; вони бо, левіти, беруть десятину з усіх наших міст хліборобських.Z&- %і приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать у домі Бога нашого, первенців із синів наших і зо скотини нашої, як написано в законі, і первістків із товару нашого й овець наших;F% $Ми обіцяли приносити щороку в дім Господній первоплід нашої землі і первоплід урожаю з усякого дерева,$- #Ми, священики, левіти й народ, кинули жереб про доставу дров, щоб кожна наша родина в призначений час щороку постачала їх для дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як це написано в законі.%#C "на хліби появлення, на повсякчасні хлібні офіри, на повсякчасні всепалення й кожної суботи, кожного нового місяця й у свята, на мирні жертви, на жертви за гріх, щоб спокутувати за Ізраїля, і на всяку потребу дому Бога нашого.I" !Також постановили ми собі за закон - давати від себе щороку по третині шекля на потреби дому Бога нашого: q![ і як народи цього краю привозитимуть на продаж суботами крам і всяку живність, ми не будемо брати в них у суботу або в святий день, і будемо що сьомий рік лишати землю облогом і всякі борги дарувати.- S І не будемо віддавати дочок наших народам цього краю, ні їхніх дочок брати за синів наших;2] пристали до своїх братів, до видатніших із них, і клятьбою зобов'язались і заприсяглися діяти за законом Божим, даним через Мойсея, слугу Божого, й держати та виконувати всі заповіді Господа, Бога нашого, й суди його та його закони.[/ Решта народу, священики, левіти, воротарі, співці, нетінеї й усі, що відлучились від чужоземних народів заради закону Божого, жінки їхні, сини й дочки їхні, усі, що могли знати й розуміти,3a Маллух, Харім, Баана.-U Ахія, Ханан, Анан,5e Рехум, Хашавна, Масея,7i Галлохеш, Пілха, Шовек,5e Осія, Хананія, Хашшув,3a Пелатія, Ханан, Аная,9m Мешезавел, Цадок, Яддуа,;q Магліяш, Мешуллам, Хезір,3a Харіф, Анатот, Невай,1] Годія, Хашум, Бецай,1] Атер, Єзекія, Аззур,3a Адонія, Бігвай, Адін,1] Бунні, Азгад, Бевай,jM Голови народу: Парош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,1] Годія, Бані, Беніну.;q Заккур, Шеревія, Шеванія,3 a Міха, Рехов, Хашавія,g G і брати їхні Шеванія, Годія, Келіта, Пелая, Ханан,{ o Левіти: Ісус, син Азанії, Біннуй, із синів Хенадада, Кадмієл;K  Маазія, Білгай, Шемая - священики.6 g Мешуллам, Авія Міямін,9m Даниїл, Гіннетон, Варух,5e Харім, Меремот, Овдія,9m Хаттуш, Шеванія, Маллух,7i Пашхур, Амарія, Малкія,5e Серая, Азарія, Єремія, Ті, що приклали печаті, були: Неємія - начальник, син Хахалії, й Седекія;f G При всьому тому склали ми тверде зобов'язання й підписали його, а наші князі, левіти й священики приклали до нього печаті.4a %Врожай свій вона множить для царів, що ти настановив над нами за гріхи наші; вони панують над нашими тілами й над нашим товаром за своєю волею, а ми у великій нужді.»iK $І от ми раби тепер; і на тій землі, що ти дав був батькам нашим, щоб живитись її плодами та її благами, - ось із нас наймити!A{ #В державі своїй, у великім добрі твоїм, що ти їм дав, у землі просторій та родючій, що нею наділив сси їх, вони тобі не служили, ані й від лихих своїх учинків не відвернулись.#~? "Царі наші, князі наші, священики наші й батьки наші закону твого не додержувались і на заповіді твої та на упімнення твої, якими ти впоминав їх, не вважали."}= !Ти справедливий у всьому, що над нами сталося, бо ти чинив по правді, а ми чинили зло.| Тож і тепер, Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, ти, що додержуєш союз і милость! Не маловаж усіма тими стражданнями, що спіткали нас, царів наших, князів наших, священиків наших, пророків наших, батьків наших і ввесь народ твій, від часів асирійських царів і по цей день.@{y але в великому твоєму милосерді не винищив їх цілком і не покинув їх, бо ти - Бог добрий і милостивий.z' Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних,9yk Ти пригадував їм, щоб навернути їх до закону твого, але вони були зухвалі й не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує. Вони бунтуючись, обернулися спиною, стали тугошиїми й не слухали.1x[ А коли мали вони спокій, то знову чинили зло перед тобою, і ти видавав їх у руки ворогів їхніх, то ці й панували над ними. Тоді вони знову закликали до тебе, й ти вислуховував їх з неба і, з великого милосердя, рятував їх багато разів.w Тому ти видав їх у руки ворогів їхніх, що їх гнобили; коли ж у лиху годину вони закликали до тебе, ти їх вислуховував з неба і, з великого твого милосердя, посилав їм визволителів, що визволяли їх із рук ворогів їхніх.`v9 Та все ж таки були вони неслухняні й бунтувались проти тебе; відкинули закон твій від себе; пророків твоїх, що умовляли їх навернутись до тебе, вбили вони, і допускалися великої зневаги./uW І зайняли вони укріплені міста й родючу землю, і забрали доми, повні всякого добра, висічені криниці, виноградники, сади оливкові й силу дерев плодових. Отож їли вони, насичувались, товстішали, і розкошували з твоєї великої доброти.'tG І ввійшли сини, і посіли землю. Ти підбив під них мешканців краю, ханаанян, видав їх їм у руки, царів їхніх і народи краю, щоб вони робили з ними за своєю волею.nsU Синів їхніх ти розмножив, як зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їхнім, що вони ввійдуть, щоб її посісти.qr[ Ти й дав їм царства й народи, і наділив їх ними, і вони забрали землю Сихона, хешбоньского царя, і землю Ога, царя башанського.Lq Сорок років харчував ти їх у пустині; нічого їм не бракувало, одежа їхня не зношувалась, ноги їхні не пухли.Sp Ти дав їм дух твій добрий, щоб врозумив їх, і манни твоєї не відняв від уст їхніх та й воду дав їм у їхній спразі.noU ти в великому твоєму милосерді не покинув їх у пустині; і хмарний стовп не відступив від них удень, щоб вести їх дорогою, ані вогненний стовп уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.\n1 Навіть коли вони зробили собі вилите теля й сказали: Це твій Бог, що вивів тебе з Єгипту, і завдали великої зневаги, -Pm не хотіли слухати й не згадали про чудеса твої, які ти чинив з ними, були тугошиї й настановили провідника, щоб повернутись у свою неволю в Єгипет. Але ти - Бог скорий прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, - ти їх не покинув.,lQ Але вони й батьки наші були зухвалі, твердого карку, і вони не слухали твоїх заповідей;k3 І хліб із неба дав їм, заради їхнього голоду, і воду із скелі добув їм, ради їхньої спраги, і сказав їм, щоб ішли й зайняли землю, яку поклявсь єси їм дати.3j_ Ти об'явив їм твою святу суботу й дав їм заповіді, постанови й закон через слугу твого Мойсея.]i3 Ти зійшов на Синай-гору й говорив з ними з неба, дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповіді добрі. r~P}|{)zkyx`vuttOswrrqp2ognIlkjjhgffdcbp`_]\\KZYY'WrVUTS9RP1O]NrLZKIHG)EDD.BA@?>=<;:9x75433)1/8.E-:++S)('l&%$m$#v!- %d_y q![Ab |9FE І сказав цар Аманові: «Поспіши но та візьми й одежу, і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохеєві, юдеєві, що сидить коло царської брами; не пропусти нічого з того, що ти сказав.»b= Нехай дадуть одежу й коня в руки одному з визначніших царських князів і вберуть того чоловіка, якого цар хоче вшанувати, потім нехай вивезуть його на коні на міський майдан і нехай перед ним викликують: Так робиться тому чоловікові, якого цар хоче вшанувати!»~ нехай принесуть царську одежу, в яку вдягається цар, і приведуть коня, що на ньому їздить цар, а на голову йому покладуть царський вінець.y}kТа й відповів Аман цареві: «Для того, кого цар хоче вшанувати,A|{І ввійшов Аман. Цар сказав йому: «Що зробити б чоловікові, якого цар хоче вшанувати?» Аман же подумав у своєму серці: «Кому ж іншому цар схоче зробити пошану, як не мені?»*{MЦарські джури й відповіли йому: «Он Аман стоїть у дворі.» «Нехай увійде!» - сказав цар.?zwТоді цар спитав: «Хто у дворі?» А саме тоді ввійшов у зовнішній двір царського дому Аман - поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на шибениці, що він йому споготовив.yСпитав цар: «Яку честь і визначення дано за це Мардохеєві. І відповіли царські джури, що служили при ньому: «Нічого не зроблено для нього.»#x?і знайшли там записаним, як Мардохей доніс на Бігтана й Тереша, двох скопців царських, вартових при порозі, що задумували накласти руки на царя Ксеркса.Tw #Тієї ночі цар не міг заснути й звелів принести собі пам'яткову книгу, тобто літописи, і читали їх перед царем;Zv-На це жінка його Зереш і всі його приятелі сказали: «Вели приготувати шибеницю, 50 ліктів заввишки, й завтра вранці скажи цареві, щоб повісили на ній Мардохея, і тоді підеш веселий із царем на бенкет» Сподобалося це слово Аманові, й він приготував шибеницю.9uk Але всього того мені не досить, доки я бачу Мардохея, юдея, що він сидить коло царської брами.»t5 «Навіть цариця Естера, -сказав він, - та й та не запросила нікого з царем на бенкет, що приготувала, крім мене! На завтра я також запрошений з царем до неї.s% Він оповів їм про своє велике багатство, про багатьох своїх синів та про все те, чим цар його звеличив та підніс над князями й царськими шляхетними.Br} Аман, однак, стримався і, як прийшов додому, прислав покликати своїх приятелів та свою жінку Зереш.Lq І вийшов Аман того дня веселий та радий серцем, але як побачив Аман Мардохея коло царської брами, і той не встав з місця й не рухнувся перед ним, сповнився Аман гніву на Мардохея;p!Коли я знайшла ласку в царських очах, коли цареві довподоби вдовольнити моє бажання й здійснити мою просьбу, то нехай цар завтра знову прийде з Аманом на бенкет, що я приготую, й завтра я зроблю за царським словом.»moSІ відповіла Естера, кажучи: «Моє бажання й моя просьба?CnІ, під час бенкету, цар сказав до Естери: «Яке б не було твоє бажання, воно буде тобі вдоволене; і яка не була б твоя просьба, навіть і до половини царства вона буде виконана!»nmUЦар сказав: «Підіть негайно за Аманом, щоб учинити по слову Естери.» Так прийшов і цар і Аман на бенкет, що приготувала Естера.Wl'Естера відповіла: «Коли царська ласка, нехай цар прийде з Аманом сьогодні на бенкет, що я для нього приготувала.»NkЦар сказав до неї: «Що з тобою, царице Естеро, і яка твоя просьба? Навіть до половини царства буде тобі дано!»LjКоли побачив цар царицю, що стояла на дворі, вона знайшла ласку в його очах. Простяг цар до Естери золоте берло, що було в його руці; Естера приступила й доторкнулась кінця берла.2i _На третій день Естера, убравшись як цариця, стала на внутрішньому дворі царської палати, а цар сидів на своєму престолі в царському домі, просто перед входом у дім.|hqІ пішов Мардохей та виконав указівки, що їх одержав від Естери.=gs«Іди, збери всіх юдеїв, що в Сузах, та й постіть за мене, не приймаючи їжі, ані напою протягом трьох днів, так ніч, як і день. Я також із моїми служницями поститиму, і так піду до царя, хоча це й незгідно з законом; і як маю згинути, хай згину!»gfGЗгодом Естера передала Мардохееві таку відповідь: keOЯкщо ж ти в цей час мовчатимеш, то допомога й рятунок юдеям прийде з іншого місця, та ти й дім батька твого загинете. І хто знає, чи не задля такого лютого часу, як цей, ти й досягла царської чести?»Td! Мардохей же велів відповісти Естері: «Не думай, що ти одна з усіх юдеїв, тому що ти на царському дворі, спасешся!Tc! І переказано Мардохеєві слова Естери.Eb «Всі царські службові дворяни й народи в царських країнах знають, що кожному, будь він чоловік чи жінка, хто ввійде до царя у внутрішній двір, не бувши покликаним, один присуд - смерть, хібащо цар простягне до нього своє золоте берло, то тоді він зостанеться живим; а мене не кликали до царя оце вже тринадцять днів!» a Тоді сказала Естера до Гатаха та доручила, щоб переказав Мардохеєві: c`? Прийшов Гатах і переказав Естері слова Мардохея.l_QВін дав йому також відпис наказу вигубити їх, оголошеного в Сузах, щоб показав Естері та дав їй про все знати й поручив їй, щоб пішла до царя й благала в нього ласки й просила його за свій народ.^{І Мардохей оповів йому все, що з ним сталося, й про кількість срібла, яку Аман обіцяв відважити в царську скарбницю за знищення юдеїв.]Пішов Гатах до Мардохея на міський майдан, що перед царською брамою.!\;Тоді Естера покликала Гатаха, одного з царських скопців, що був на послугах у неї, й послала його до Мардохея довідатися, що сталось і чому так сталось.W['Коли служниці та скопці Естери прийшли та оповіли їй про те, цариця вельми засмутилась. Вона послала за одежею, щоб одягнути Мардохея, знявши з нього волосяницю, але він не прийняв її.cZ?Так само й у кожній країні та околиці, скрізь, куди дійшло царське слово й наказ, для юдеїв настав великий смуток, піст, плач і жалоба. Волосяниця й попіл для багатьох були замість постелі.&YEВін підійшов до царської брами, бо не можна було у волосяниці входити в царську браму.9X mКоли Мардохей довідався про все, що сталося, роздер на собі одежу, вдягнув волосяницю, посипав голову попелом і вийшов посеред міста, лементуючи голосно та жалібно.WГінці, на царський наказ, рушили швидко, й наказ був оповіщений і в Сузи-замку. Цар же і Аман сиділи й пили, тоді як місто Сузи було в тривозі.oVWВідпис цього наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб були готові на той день.FU Листи були розіслані через гінців по всіх царських країнах, щоб повбивати, вигубити й винищити всіх юдеїв, від молодого до старого, дітей і жінок, в один день: тринадцятого дня, дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, а майно їхнє розграбувати.#T? Тринадцятого дня першого місяця було скликано писарів і написано все, як наказав Аман до царських сатрапів, до правителів кожної країни, до князів кожного народу, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою. Все було написане від імени царя Ксеркса й запечатане царським перснем.JS  І цар сказав Аманові: «Срібло нехай залишиться при тобі, а з народом роби, також і з ним, що тобі завгодно.»?Rw Тоді цар узяв зо своєї руки перстень і передав його Аманові, синові Геммедати, агагія, ворога юдеїв.Q' Якщо ж на те царська згода, нехай буде написано наказ вигубити їх, а я одважу 10 000 талантів срібла в руки скарбникам, щоб поклали в царську скарбницю.&PEТоді Аман сказав до царя Ксеркса: «Є один народ, розкиданий і розсіяний між народами по всіх країнах твого царства. Закони в нього інші, ніж у всіх народів, та й царських законів він не виконує; недобре воно цареві так їх лишати.uOcПершого місяця, тобто місяця Ніссана, дванадцятого року царювання Ксеркса, кинули пур, тобто жереб, перед Аманом, шукаючи з дня на день, з місяця на місяць, коли б знищити в один день рід Мардохея; і випав жереб на тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця Адара.vNeТа Аманові здавалось нічим накласти руку на одного тільки Мардохея, й через те, що йому об'явили, з якого народу Мардохей, він напосівся знищити всіх юдеїв, в усьому царстві Ксеркса - як народ Мардохея.GMЯк же побачив Аман, що Мардохей не стає навколішки й не падає перед ним ниць, розлютився на нього вельми.-LSАле тому, що він, хоч і говорилось йому про те щодня, їх не слухав, вони донесли Аманові, щоб побачити, чи його доводи матимуть силу, бо він говорив їм, що він юдей.6KeІ говорили Мардохеєві царські слуги, що при царській брамі: «Чому ти порушуєш царський наказ?»)JKТому царські слуги, що при царській брамі, ставали навколішки й кланялись перед Аманом, бо так велів був цар. Мардохей же не ставав навколішки й не падав ниць.I Після тих подій звеличив цар Ксеркс Амана, сина Геммедати, агагія, й підніс його та поставив його крісло вище від усіх князів, що були при ньому.jHMСправа була розсліджена й потверджена, і обох їх повішено на дереві. Це було записано в присутності царя в літописну книгу.EGДовідався про це Мардохей і дав знати цариці Естері, а Естера сказала про те цареві від імени Мардохея.EFОтож у той час, як Мардохей сидів коло царської брами, два царські скопці, Бігтан і Тереш, вартові при порозі, розлютившись на царя, задумали накласти руки на царя Ксеркса.CEЕстера нічого не згадувала ні про своє походження, ні про свій народ, як звелів був їй Мардохей; бо вона слухалася слів Мардохея так, як тоді, коли вона виховувалась у нього.~DuКоли вдруге зібрано дівчат, Мардохей сидів коло царської брами.CІ справив цар великий бенкет усім своїм князям і шляхетним, бенкет на честь Естери, і дав країнам пільгу та роздав дарунки з царською щедрістю.dBAЦар уподобав собі Естеру більше від усіх жінок, і вона знайшла в нього ласку й прихильність більш від усіх дівчат, і він поклав царський вінець їй на голову й зробив її царицею замість Вашті.mASІ взято Естеру до царя Ксеркса в його царський палац на десятому місяці, тобто місяці Теветі, на сьомому році його царювання.O@Коли прийшла черга на Естеру, дочку Авіхайла, дядька Мардохея, що взяв був її до себе за дочку, йти до царя, то вона не просила нічого, крім того, що порадив їй Гегей, царський скопець, сторож жінок. Естера бо знаходила ласку в очах усіх, хто її бачив.?Увечорі вона входила, а вранці поверталась у другий жіночий дім під догляд Шаамгаза, царського скопця сторожа наложниць. Вона не поверталась більше до царя, хібащо цар її бажав для себе, і тоді її кликали на ймення.U># тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не забажала, дозволяли їй узяти з собою з жіночого дому в царський дім.=! Як же приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ксеркса, після того, як з нею було зроблено за дванадцять місяців згідно з законом щодо жінок, - бо стільки часу тривали дні плекання краси: шість місяців мірровою олією й шість місяців пахощами та іншими жіночими намащеннями, -g<G Мардохей же день-у-день ходив туди і сюди перед двором жіночого дому, щоб довідатися, чи Естера здорова й що діється з нею.P; Естера не сказала ні про свій нарід, ні про своє походження, бо Мардохей наказав їй, щоб не говорила про це.K: Сподобалась Гегеєві дівчина й знайшла вона в нього ласку, й він поспішився видати їй, що треба було для її прикраси та харчу, а й приставив до неї сімох найзначніших дівчат із царського дому й перевів її та її дівчат у найкращі покої жіночого дому.59cЯкже оповіщено наказ і закон царя та як зібрано багато дівчат у Сузи-замок під догляд Гегея, тоді взято й Естеру у царський палац, під догляд Гегея, сторожа жінок.x8iВін виховував Гадассу, себто Естеру, дочку дядька свого, бо в неї не було ні батька, ні матері. Дівчина ж була гарна станом і гожа з лиця. По смерті її батька та її матері взяв її Мардохей до себе за дочку.7Він був виселений з Єрусалиму разом з виселенцями, яких переміщено з Єхонією, юдейським царем, що його перевіз Навуходоносор, цар вавилонський.66eБув же в Сузи-замку один юдей, на ім'я Мардохей, син Яіра, сина Шімеї, сина Кіша, веніяминянин.k5OТа дівчина, що вподобають її царські очі, нехай буде царицею замість Вашті.» І сподобалося те слово цареві, й він зробив так.14[Нехай би цар настановив урядовців по всіх країнах свого царства, щоб вони зібрали молодих дівчат, гарних з виду, в Сузи-замок, в жіночий палац, під догляд Гегея, царського скопця, сторожа жінок, і нехай їм дадуть що треба для прикраси.E3А царські джури, що служили при ньому, й кажуть: «Треба б пошукати для царя молодих дівчат, гожих з лиця.l2 SПісля тих подій, як уже погас гнів царя Ксеркса, згадав він про Вашті, про те, що вона вчинила та що було ухвалено проти неї.g1 IІ розіслав він по всіх країнах царства листи, - до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, - щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.0 Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана./ #І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»Z. /Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.- 5Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.w, iБо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.J+ І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.x* k(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»V) 'а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,\( 3 радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;`' ; Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,k& Q привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.F%  Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,$ 1 Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.l# SПиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.[" 1Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.F! Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.  /А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.G  їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.S !На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.  того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.* QБуло це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,+O і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені!T! Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, -+O Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз!\1 Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе.H Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?»2] Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його.4a Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі.O і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів.:m Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських,b= І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя!% Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу.#? Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом.,Q Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній. n~~%|J{jzyx vvu=srponmlljiQh fdVcCaa`_^^m]?\[YTWWVUTTjT*SSRPONNML(KCJHGG:EDCBA@}>==Q;;O:98077S6^6&54D322m1./(.:-,,"+**')D((&%%$r##U"o!!N :&1i*O+E%| & icN!knyk Сиділи вони так коло нього на землі сім день і сім ночей. І ні один не говорив до нього й слова, бачили бо, що біль був великий вельми.'G Але ще здаля кинувши на нього оком, не впізнали його. І заплакали вони вголос, пороздирали на собі одежу й заходилися кидати порох проти неба понад головами. Зачувши три приятелі Іовові про все те нещастя, що спіткало його, прийшли, кожен зо свого місця: Еліфаз із Теману, Білдад із Шуаху та Цофар з Наамату. Умовились вони разом, щоб прийти й утішити та розважити його.)~K А він до неї: «Неначе б говорила яка дурна, отаке й ти говориш. Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?» У всьому тому не согрішив Іов своїми устами.$}A І каже йому жінка його: «Іще тримаєшся твоєї досконалости? Лихослови Бога і умри!»j|MВзяв Іов черепок, щоб ним чухатися, і сів на попелищі.!{;Вийшов Сатана геть з-перед Господа й ударив Іова лютою проказою від стіп до голови.z+І промовив Господь до Сатани: «Ось він у твоїй руці! Лише життя його пощади.»@yyТа простягни лиш твою руку і торкнись його костей і тіла, і побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі.»9xkСатана відповів Господеві й мовив: «Шкуру за шкуру! Усе, що має чоловік, віддасть за свою душу.bw=Господь сказав Сатані: «Чи звернув ти увагу на мого слугу Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла. Він усе ще держиться своєї досконалости, дарма що ти навів мене на нього, щоб його безвинно погубити.»gvGГосподь спитав Сатану: «Звідкіля прийшов?» Сатана відповів Господеві й мовив: «Кружляв я по землі та обійшов її навколо.»ou YІ сталось одного дня, прибули сини Божі, щоб стати перед Господом; прийшов також і Сатана між ними, щоб стати перед Господом.t У всьому тому не согрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.xs k«Нагим вийшов я з материнської утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім'я Господнє буде благословенне!»%r EУстав Іов, роздер на собі одежу, обстриг волосся, упав до землі, поклонивсь і мовив: q 3аж сильний вітер подув з пустині, напер на чотири вугли дому, і дім завалився на дітей, і вони загинули. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»bp ?Ще говорив цей, аж приходить інший та й каже: «Сини твої та дочки трапезували й пили вино в домі свого старшого брата,fo GЩе говорив цей, аж надходить інший та й каже: «Халдеї, згуртувавши три ватаги, напали на верблюдів та й позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»0n [Ще говорив він, аж ось приходить другий та й каже: «Божий вогонь упав із неба і спалив овець і чабанів, пожер їх. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»^m 7аж ось кинулись на них савеї і позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.» l ;прийшов посланець до Іова й мовив: «Воли були у плузі, а ослиці паслись поблизу них;*k O І сталось однієї днини, як сини та дочки його їли й пили вино в домі старшого брата свого,)j M Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, - у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї.» І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього.;i q Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!»kh Q Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. g  Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога?,f SГосподь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла.»ge IГосподь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї.»)d MТа ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.qc ]І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці» Так чинив Іов увесь час.b Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою.a А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу.\` 3І народилось у нього семеро синів і три дочки.>_ yБув чоловік у землі Уц на ім'я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла.b^= Аман же, син Геммедати, агагія, значний у царя, ввесь час кував зло на Мардохея й на його народ за двох царських скопців.]' Цар призначив Мардохея до служби при дворі та обдарував його за те дарунками.\w І повелів цар записати ці події в літопис; Мардохей і записав їх. [ Цар учинив допит двом скопцям, які признались і були скарані на смерть.zZm Довідавшись про їхні наміри, розслідив він їхні наміри й довідався, що вони хочуть накласти на царя руки, отож і доніс на них цареві.SY ! Мардохей жив спокійно при дворі з Бігтаном і Терешем, двома царськими скопцями, вартовими при царському дворі.@Xy Збудившись Мардохей, що бачив той сон і те, що Бог ухвалив учинити, беріг його добре в своєму серці й всяким способом, аж до наступної ночі, хотів дізнатися, що він означає.W Світло й сонце зійшли знову, і смиренні піднялись та з'їли значних.V7 і на його заклик - немов би з маленького джерела зробилась ріка велика, повна води._U7 І ввесь справедливий народ збентежився, боявшись для себе лиха, і був уже готовий на погибель, але кликнув же до Бога,%TC То був день темноти й пітьми, бо на землю налягли гніт, тиск, поневіряння, жах великий.RS І закричали вони страшно, й на крик їхній усі народи приготувались до бою, щоб воювати з народом справедливих.yRk Аж ось два величезні дракони виступили, обидва готові до бою.Q{ Ось його сон: крики, гармидер, грім, землетрус, замішання на землі.jPM Походив же він з виселенців, що їх виселив був вавилонський цар Навуходоносор з Єрусалиму разом з юдейським царем Єхонією.!O; Він був юдей, що жив у місті Сузах і, значний чоловік, служив при царському дворі.jNM Другого року царювання Ксеркса Великого, першого Ніссана бачив сон Мардохей, син Яіра, сина Шімеї, сина Кіша, веніяминянин.M  Четвертого року царювання Птолемея та Клеопатри Доситей, що казав про себе, що він священик і левіт, разом із своїм сином Птолемеєм, приніс оцього листа про Пурім, про який вони твердили, письмо, мовляв, правдиве й перекладене Лусімахом, сином Птолемея, з єрусалимської громади.;Lo Ці дні місяця Адара, тобто чотирнадцятий і п'ятнадцятий цього місяця, будуть днями сходин, радощів та веселощів перед Богом по всі роди, навіки, в Ізраїлі, його народі.»vKe Бог згадав про свій народ і виправдав своє спадкоємство.,JQ І ці два жереби випали на час, на пору й на день суду, призначеного Богом для всіх народів.*IM Для цього він зробив два жереби: один для Божого народу, а другий для всіх інших народів.eHC Мій народ - це Ізраїль, що взивав до Бога й був урятований. Господь вирятував свій народ і визволив нас від усіх тих злиднів. Бог учинив знаки й великі чуда, яких не було видано в інших народів.vGe Народи ж - то ті, що зібрались докупи, щоб знищити ім'я юдеїв.5Fe Два дракони - то я і Аман.qE[ Маленьке джерело що рікою стало, і засіяло світло й сонце й води сила. Естера, з якою одружився цар і зробив царицею - це ріка.D Бо я пригадую собі той сон, що я бачив про ці події. Усе з них збулось!PC Тоді Мардохей сказав: «Це все від Бога!tBa Бо Мардохей, юдей, був другим по цареві Ксерксі, великим між юдеями та улюбленим від багатьох своїх одноплемінників тому, що дбав про добро свого народу й говорив на користь усьому своєму племені.3A_ Всі діла його могутности та його подвиги й усі подробиці про вивищення Мардохея, яким цар ушанував його, записані в літописній книзі мідійських та перських царів.m@ U Цар Ксеркс наклав податок на землю і на морські країни.? Так наказ Естери вирішив цю справу про Пурім, і його записано в книгу.r>] щоб затвердити ці дні Пурім на призначений час, як постановив для них Мардохей, юдей, і цариця Естера і як вони самі встановили для себе самих та для своїх потомків щодо днів посту і лементування.&=E І розіслано листи до всіх юдеїв у 127 країнах царства Ксеркса, із словами миру й правди,o<W Цариця Естера, дочка Авіхайла, і Мардохей, юдей, написали й удруге з усією наполегливістю, щоб ствердити цей лист про Пурім. ; Ці дні мали бути пам'ятні й святковані від роду до роду в кожній сім'ї, в кожній країні й у кожному місті. Ці дні Пурім не могли ніколи вийти з ужитку серед юдеїв і пам'ять про них зникнути з-поміж потомків їхніх.:5 юдеї постановили й взяли на себе, на своїх потомків і на всіх тих, що до них пристануть, щороку неодмінно святкувати тих два дні, як приписано в свій час.v9e Ось чому названо ці дні Пурім, від імени пур. Отак, згідно з усіма словами цього листа й з тим, що самі бачили й що з ними сталось,Q8 як справа донеслась до царя, й він звелів другим листом, щоб лукавий замір Амана, який той задумав на юдеїв, обернувся на його ж голову й щоб його та його синів повісили на шибениці.7 як то Аман, син Геммедати, агагія, ворог усіх юдеїв, задумав був занапастити юдеїв і кидав пур, тобто жереб, щоб вигубити їх і занапастити;61 Юдеї прийняли те, що вже й самі почали були робити й про що Мардохей писав до них;!5; як дні, за яких юдеї звільнились від своїх ворогів, і як місяць, у якому їхній смуток обернувся на радість, а їхня жалоба на свято, та зробити з них дні бенкетування та веселощів, взаємообміну подарунками та милостині вбогим.4) наказуючи їм щороку святкувати чотирнадцятий і п'ятнадцятий дні місяця АдараR3 Мардохей списав ці події й розіслав листи до всіх юдеїв, що були в усіх країнах Ксеркса, близьких і далеких,e2C Ось чому розсіяні юдеї, що живуть по селах та відкритих містечках, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах та бенкетуванні, як день празниковий, посилаючи один одному дарунки.*1M А юдеї, що були в Сузах, зібрались були тринадцятого і чотирнадцятого дня, п'ятнадцятого ж: дня був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та веселощів.a0; Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости.}/s Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали..} Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали.-/ І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено.d,A Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.»G+ Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.»}*s Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку.H) десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли.Z(- і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзату, -='u і Порату, й Адалію, і Арідату,J& І Паршандату і Далфона, і Аспату,\%1 В Сузи-замку юдеї вбили й вигубили 500 чоловік.n$U Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли.# Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим.X") Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм.`!9 Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи.>  w Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами.(IІ в кожній країні, в кожному місті, скрізь, куди тільки доходив наказ царя та його веління, були радощі та веселощі, бенкетування та святкування для юдеїв. І багато з народу краю ставало юдеями; бо на них напав страх перед юдеями.zmДля юдеїв же було це свято світле, радощі, веселощі й честь.*MМардохей вийшов від царя у царській блакитній та білій одежі, у великому золотому вінці та у вісоновому й пурпуровому плащі; а місто Сузи веселилось і раділо.mSГінці, що пустились верхи на царських конях, гонили вельми швидко на царський наказ. Наказ був оповіщений також у Сузи-замку.'G Відпис наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб юдеї були готові того дня помститись над своїми ворогами.T! і то в один день по всіх країнах царя Ксеркса, а саме, тринадцятого дня дванадцятого місяця, тобто місяця Адара.^5 про те, що цар дозволяє юдеям у якому б місті вони не жили, зібратися, стати до оборони власного життя, вигублювати, вбивати й винищувати всіх озброєних з народу й по всіх країнах, якщо б вони на них напали, дітей і жінок їхніх, а маєтки їхні розграбовували, Він написав від імени царя Ксеркса й, запечатавши царським перснем, послав листи через гінців на баских породистих конях з державних стаєньN Того ж часу, тобто третього місяця, місяця Сівана, двадцять третього дня, скликано царських писарів і написано все так, як звелів Мардохей, до юдеїв, до сатрапів, до начальників і до князів країн, від Індії до Етіопії, 127 країн, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою та й до юдеїв їхнім письмом і мовою.`9Напишіть, отже, ви самі від імени царя, що вам подобається, про юдеїв і запечатайте царським перснем, бо того, що написане від імени царя й запечатане царським перснем, не можна змінити.»A{Тоді цар Ксеркс сказав до цариці Естери і до Мардохея, юдея: «Оце я подарував Естері дім Амана, а його самого повісили на шибениці за те, що він простягнув руку проти юдеїв.3_Бо як мені дивитися на лихо, що спаде на мій народ? Як мені дивитися на загибель мого роду?»і промовила: «Коли цареві довподоби й коли я знайшла перед ним ласку, коли ця справа справедлива перед царем та й я подобаюсь його очам, нехай буде написано відкликати листи, задумані Аманом, сином Геммедати, агагія, які він написав, щоб вигубити юдеїв по всіх царських країнах.Цар простяг до Естери золоте берло, і Естера підвелася, стала перед царем,&EЕстера ще раз заговорила до царя. Вона впала йому в ноги й плакала й благала його відвернути лихо з боку Амана, агагія, й намір, що він задумав проти юдеїв.q[Тоді зняв цар свій перстень, що відібрав був від Амана, й дав його Мардохеєві, а Естера настановила Мардохея над домом Амана. Того ж дня цар Ксеркс подарував цариці Естері дім Амана, ворога юдеїв, і Мардохей мав доступ до царя, бо Естера призналась, хто він був для неї.,Q І повісили Амана на шибениці, що він споготовив для Мардохея, і вгамувався гнів царський.  І сказав Харвона, один з присутніх скопців царських: «Он і шибениця стоїть у домі Амана, 50 ліктів заввишки, що її Аман приготував на Мардохея, який сказав був добре слово для царя!» Цар звелів: «Повісьте його на ній!»4 aЯк же цар повернувся з саду, що коло палацу, в дім бенкету, Аман припав був до лежанки, де була Естера. Цар скрикнув: «Невже він хоче знасилувати ще й царицю в мене вдома?» Тільки що вийшло те слово з уст царя, а вже й накрили Аманові лице.c ?Тоді цар розгніваний устав від бенкету й пішов у сад біля палацу, а Аман, зоставшися, заходивсь благати царицю Естеру за своє життя, бо зрозумів, що від царя йому була призначена загибель.O Естера відповіла: «Ворог і гнобитель - оцей злющий Аман!» І затрусивсь Аман від страху перед царем і царицею.D На це цар відповів цариці Естері: «Хто він такий і де він, що наважився в своєму серці таке зробити?»Dбо ми, я і народ мій, видані, щоб нас вигубити, повбивати й винищити. Коли б ми були запродані як раби та як рабині, то я мовчала б, бо це лихо не спричинило б шкоди для царя!»c?Тоді цариця Естера у відповідь сказала: «Коли я, царю, знайшла ласку в твоїх очах і коли цареві довподоби, нехай буде дароване мені моє життя за моїм бажанням і народові моєму на мою просьбу;mSЗнову на другий день бенкетування з вином сказав цар до Естери: «Яке твоє бажання, царице Естеро? Воно буде вдоволене тобі! Яка твоя просьба? Навіть і до половини царства, і вона буде виконана!»o YТак пішов цар із Аманом бенкетувати до цариці Естери.\1Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські скопці та поспішно супроводили Амана на бенкет, що приготувала Естера.W' Коли Аман розповів своїй жінці Зереші та усім своїм приятелям те, що сталося з ним, то його дорадники та жінка сказали йому: «Коли Мардохей, перед яким ти почав падати, з роду юдеїв, то ти нічого проти нього не вдієш, а напевно впадеш іще більше перед ним.»6e Потім повернувся Мардохей до царської брами, а Аман, закривши голову, смутний поспішив додому.3 Взяв Аман одежу й коня, вбрав Мардохея, вивів його на коні на міський майдан і скликував перед ним: «Так робиться чоловікові, якого цар хоче вшанувати!» BP~}}|0{zz+yxxkwwivvuutts[rrGqqpyp ovnngmllRkk-jj%ihhtgg f=edcccbb3a``,__^^ ]]\x[[1ZZ%YXX.WWVmUU;T~SS9RRgQPPNOO)NMM2LLKJJ2II>HH GxFFYEEk==>О, коли б Бог заговорив,
коли б він розтулив уста свої до тебе,Qw Ти кажеш: Моя наука ясна,
і чистий я перед очима твоїми.=Ps Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки?
Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?*OM «Чи ж оте багатослів'я не знайде відповіді?
Чи ж за балакуном визнають слушність?TN # Заговорив Цофар з Наамату й мовив: M в країну смертельної тіні та безладу,
де світло, немов пітьма.» L поки піду й не повернуся,
в країну темряви й смертельної тіні, K Днів життя мого так мало!
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,#J? Я був би, наче б мене й не було ніколи;
мене перенесли б з утроби в домовину.I Навіщо вивів мене з лона?
Я був би вмер, - мене не бачило б ніяке око.YH+ Виводиш нових свідків проти мене,
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.,GQ Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною
і знов показуєш на мені твою велич.[F/ Горе мені, як завиню!
Та хоч і правий я - не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!E якщо грішу, - за мною назирати
й гріха мені не відпускати.D% Та ось що скрив ти в твоїм серці,
я знаю, що воно оце на думці в тебе: C Ти дав мені життя і милість,
і твоя опіка зберегла мій дух.B Ти одяг мене шкірою й тілом,
з костей і жил зіткав єси мене.zAm Чи ж ти не вилив мене молоком,
не згустив мене сиром?7@g Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину;
і хочеш знову в порох мене повернути.? Руки твої мене склали й сотворили,
і ти ж мене всього руйнуєш?> хоча й знаєш, що я не провинився,
що нікому спастися з руки твоєї?=w що ти шукаєш у мене провини,! розвідуєшся, чи є гріх у мені,<% Чи дні твої подібні до днів людських,
роки твої, немов дні смертних,;y Невже в тебе тілесні очі?
Невже ти бачиш, як людина бачить?8:i Чи це для тебе добре мене гнітити,
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?9) Я скажу Богові: Не засуджуй мене!
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.98 m «Життя моє мені набридло!
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.7) #Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»6/ "що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше. 5 !Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,45 Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!3- навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.x2i Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,o1W Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?$0A то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним./! Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! - . Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.~-u І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.Z,- Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він - хто інший? + А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.z*m Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.u)c Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.:(m Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять. '9 Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?&y він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.% Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, -"$= Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.%#C Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би." Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати? ! Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!  Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш? Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.y Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!ta Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня. Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах. Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.ta Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.% Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає./W Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?$A Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.0Y «Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?= w Заговорив Іов і мовив: yІ ворогів твоїх стид укриє,
і намет нечестивих зникне.» Він ще наповнить уста твої сміхом,
уста твої веселим окликом.+О ні! Безвинного Бог не відштовхує,
ані злочинцеві руки не простягає.  Тож так гниє він на дорозі,
коли з землі вже інші виростають.5Та коли вирвуть його з його місця,
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"7поміж каміння вплітається його коріння
і врізується в саме серце скелі.{oВін повний сил на сонці,
його галуззя поза сад сягає;+ OОбіпреться об дім свій, та цей не встоїться;
ухопиться за нього, -не вдержиться.g GЙого надія - нитка,
а певність - павутиння.  Отака доля всіх, що забувають Бога,
надія ж нечестивого пропаща. - Ще в повному цвіту він, ще не стятий,
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.  Хіба росте тростина без мочару?
Чи очерет буяє на безвідді? Вони навчать тебе і тобі скажуть,
візьмуть науку зо свого серця. бо ми, вчорашні, не знаємо нічого,
тінь на землі - дні наші.Спитай лишень у давніх поколінь,
уважай на досвід предків,І твоє перше щастя буде маленьким,
та сильно забуяє те, що прийде.Lяк будеш чистий, правий,
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди. Ти ж, якіцо будеш шукати Бога,
як Всемогутнього будеш благати,*MКоли діти твої згрішили проти нього,
то він і видав їх у руки їхніх переступів.'Чи то ж Бог перекручує право,
і Всемогутній кривить справедливість?«Доки ж таке говоритимеш,
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?Y -Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив: ~ Чому гріха мені не відпускаєш?
Чому мені переступу не даруєш?
Бо ось я скоро ляжу в землю, шукатимеш мене, та більш мене не буде.»}3Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв,
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?$|AКоли ти перестанеш за мною назирати,
даси мені спокійно слину проковтнути? {навідуватись до нього щоранку,
і випробовувати його щохвилі? zІ що той чоловік, щоб його цінувати,
звертати на нього твою увагу,yЯ сохну, я не буду жити завжди!
Облиш мене, бо дні мої - лише подув!xІ я волів би задушитись,
смерть мені ліпша від страждання.sw_тоді жахаєш мене снами,
і примарами мене лякаєш.(vI Коли гадаю: втішить мене моя постіль,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,u Чи ж то я море чи морська потвора,
що ти проти мене ставиш сторожу?Qt Тим то не буду стримувати уст моїх
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї..sU Не повернеться вже більше до себе в хату,
і місце, де він був, його вже не впізнає.%rC Розвіюється хмара і минає,
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.Aq{Око, що бачило мене, вже більше не побачить,
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.p5Згадай же, що життя моє - лиш подув.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.oДні мої линуть швидше, ніж човник,
і безнадійно пропадають.#n?Тіло моє вкрилось червою і струпом,
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.[m/Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане?
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку. lтак місяці омани випали мені на долю,
і припали мені ночі болю. kНеначе раб, що прагне холодку,
немов поденник, що жде заплати,"j ?«Чи ж то життя людини на землі не служба?
Чи ж не як дні поденника, дні його?+iOЧи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?» h Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує! g Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!fНавіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.!e;Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого - на вітер!d Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?cНавчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!bЗ ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків! –aЧи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!`Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались._та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.^/Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,]За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.\Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.i[Kвід криги каламутних,
що на них купи снігу. Z9Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,7YgНещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.X Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?Ww Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?V Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?=Us Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці,
бо я не зрікся постанов Святого!T1 коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!SКоли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію, RЧого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.QЧи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині? P Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?nOUБо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити;
і страхи Божі спрямувались проти мене.N#Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.M«О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!=L wЗаговорив Іов і мовив: K5От чого ми дізнались, - це свята правда!
Слухай же й затям собі це добре.»J7Зійдеш зрілий літами у гріб,
немов копа снопів, яку складають своєчасно.9IkПобачиш, що розмножилось твоє потомство,
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть. HЗнайдеш намет твій цілим,
а як оглянеш свою хату, не обманешся.G3Бо будеш у змові з камінням, що на полі,
і дикий звір буде з тобою в мирі.)FKСміятимешся з спустошення та голоднечі,
звірів, що на землі, боятися не будеш.EІ ти сховаєшся від бича язика,
і не злякаєшся нещастя, як надійде.{DoУ голоді спасе тебе від смерти,
а на війні з рук меча.!C;Шість разів з біди тебе він урятує,
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.)BKБо він поранить і сам він перев'яже рану,
він ударить, та його ж руки й загоять.!A;Блажен той чоловік, якого Бог картає!
Тож не цурайся Всемогутнього науки.}@sй отак є нещасному надія,
і неправда затуляє рот свій.? Він бідного рятує з їхньої пащі,
і з руки сильного сіромаху,">=Вони вдень натикаються на пітьму,
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.=3 Він ловить мудреців їхнім же лукавством
і рада крутіїв сходить нінащо.< Він розбиває думки хитрих
і руки їхні не виконують їхніх задумів.; щоб смиренних підійняти вгору
і засмученим дати дізнати щастя.g:G що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;z9m що творить діла великі й недослідимі,
чуда без ліку, 8Я б, однак, звернувсь до Бога,
я виклав би мою справу перед Богом,~7uНі! Чоловік призводить лихо,
як іскри, що летять угору.6О, ні! Біда не з-під землі береться,
й не на ниві родиться недоля.L5Те, що вони пожали - голодний поїдає,
та ще й до сховку забирає,
а спрагнений глитає їхнє майно.41Далеко від спасіння його діти,
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.3Я бачив, як дурний пускав коріння,
але прокляв умить свою домівку.2Отак безумного досада вбиває,
і дурного губить завзяття.%1 E«Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе!
До кого із святих хочеш звернутись?0!Мотуз від їхнього намету відривають,
і вони вмирають, бо немудрі.»"/=Між ранком та смерком на порох їх стерто,
і не помітиш, як загинули навіки.p.Yоскільки ж їх більше в тих, що мешкають у глиняних хатинах,
підвалини яких у поросі; у тих, що їх, неначе міль, давлять.$-AКоли і власним слугам він не йме віри
і в ангелів своїх знаходить недоліки,I, Чи ж може бути чоловік праведний перед Богом?
Чи може смертний перед своїм Творцем бути чистим?T+!Став хтось,
виду його я не міг розпізнати,
привид, постать перед очима у мене
і чую тихий голос: *і над моїм обличчям промайнув вітер,
волосся в мене стало дуба.)Я задрижав і затремтів у страсі,
всі кості мої стряслися,( серед примар, нічних привидів,
як на людей находить сон глибокий.' І надійшло до мене стиха слово,
і я почув ледь-неледь щось із нього,p&Y Лев гине без здобичі
й левенята йдуть урозтіч.% Ревіння лева й голос леопарда вмовкає,
і зуби левенят кришаться.$  Від Божого подуву вони гинуть,| від подиху гніву його зникають.##Оскільки сам я бачив: хто орав лихо
й сіяв загибель, той пожинав їх."5Згадай лишень, хто гинув, бувши безвинний,
і де праведні бували знищені?:!mТвоя побожність, чи не вона ж твоя надія?
Чи ж не твоє вповання - путів твоїх невинність?1 [Тепер же, як найшло на тебе лихо, ти прибитий!
Торкнулося до тебе, і ти збентеживсь!Хто спотикався, словами ти підводив,
хистким колінам давав сили.wgОце навчав ти багатьох,
і скріпляв знеможені руки.&E«І словом нам звернутися до тебе?
Тебе пригнобить, та стримати слова хто зможе?V 'Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: #Нема мені ні миру, ні спокою,
нема відради, прийшов на мене клопіт.»/Wбо страх, якого я побоювався, напав на мене,
і те, чого лякавсь я, надійшло на мене.wЗідхання стало мені хлібом,
як вода, линуть мої скарги,}Людині, що її дорога закрита,
що її Бог огородив навколо?  тим, що радіють без міри,
веселяться, коли знайдуть домовину!#?Тим, що виглядають смерти, а її немає,
тим, що шукають її більш, ніж скарбів;Пощо дає він світло бідоласі,
і життя тим, яким на серці гірко?  Малий, великий, там вони обидва,
і раб від свого пана вільний.r]там же спокійні в'язні,
не чують крику посіпаки.Там не шаліють більше злочинці,
там спочивають знеможені,&Eі не було б мене, як закопаного викидня,
чи як немовляток, що не бачили світу."=або з князями, що мають золота багато
і що наповнюють свої палати сріблом;yз царями й радниками краю,
які споруджують собі могили;{o Тепер лежав би, спочивав би я,
спав би й мав би спокій  Навіщо прийняли мене коліна?
Навіщо було мені ссати груди?  Чому, вже у лоні матері, не вмер я,
як вийшов з утроби, не загинув?# ? тому що не замкнула
дверей мені в утробі
й горя від очей моїх не скрила.L  Нехай померхнуть зорі її світанку,
нехай чекає світла, та даремно,
нехай повік зорі не бачить,' GХай проклянуть її ті, що проклинають день,
ті, що готові розбудити Левіятана.Та ніч нехай буде безплідна,
радість до неї хай не завітає.NА ніч оту хай ухопить темрява,
нехай не лічиться з днями року,
у місяців число нехай не входить!eCнехай його перекреслить тьма й тінь чорна,
нехай над ним повисне хмара,
нехай густий туман його збентежить.EТой день хай стане тьмою,
хай Бог з висоти не згадує про нього,
нехай світло не сяє над ним,)«Нехай загине день, коли я народився
і ніч, що сказала: Зачався чоловік!;qВін почав говорити й мовив: o YПісля цього Іов розтулив уста й лихословив свій день. ~~\}}d||({{zcyyxww v]vuuts{rqqappIooo ngmmYllNkkIjj ihh;ggBff6ee2dd$c9bba}``__^^_]]L\\+[ZZxYYTXWWgVV]UUTESRR,QQP9OINhMM8LKKHJJI}I$H}GGCFFEE DvCCHBB*Au@@7??)>==2<;;:99877<66 5`44033w211Z00./.. -,++"**)((f''2&%%j$$N##:"!!T ) t~"sfU<5 j:rV\% r  `>;),%QЯ сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє! $Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога. # Я знаю - Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.}"sРізцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!!О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді! Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?&EЗмилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась! 9Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.1[Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене. Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,'Кличу мого слугу - не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.2]Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.jMБлизькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,% Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.6e Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.q[ Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.- Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.xi Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.-Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.Як закричу: Насилля! - ніхто не чує;
коли закличу - немає суду!то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.5Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться. 'Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати. «Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?=  wЗаговорив Іов і мовив:   Отакі житла нечестивця,
отаке місце того, хто не знає Бога!» Захід жахнеться над його нещастям,
а схід пройметься страхом.%CНі внуків, ні нащадків він не матиме в народі;
ані душі живої у своїх оселях. Його зо світла в пітьму зіштовхують,
його зо світу проганяють.  Пам'ять про нього з землі щезає,
і немає його імени в околиці.Внизу його коріння засихає,
угорі ж його гілляки в'януть.%CТи можеш жити в його наметі, що не його вже,
і посипають сіркою його домівку.7З намету, де він був безпечний, його виривають
і до царя страхів тягнуть.! Недуга роз'їдає його шкіру,
і перворідний смерти гризе його члени.  Він голодує у своїх достатках,
і нещастя стоїть у нього збоку.{o Навколо страхи його лякають,
слідом за ним женуться. На землі сховане йому сильце
і пастка для нього на стежці.~} Пута впіймають його ноги,
петля буде тримати його цупко.}Він ускочить у сітку власними ногами
і над сильцем буде ходити.|{Бадьорий хід його ослабне,
його повалить власний намір.{ Стемніє світло в наметі його,
і погасне над ним його світич.z+Таж у безбожника погасне світло,
полум'я його не буде більше блищати.kyOО, ти, що у досаді душу свою роздираєш!
Чи ж задля тебе земля має опустіти?
Чи скелі пересунуться зо свого місця?~xuЧому нас уважаєш за скотину? Чому в твоїх очах ми нечисті?+wO«І докіль будете словам ви класти перешкоди?
Будьте розумні, і тоді говоритимемо!Yv -Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив: uwЗійдуть у Шеол зо мною?
коли зануримося разом у порох?»qt[Де ж тут моя надія?
І щастя моє. - хто його бачив?sКричу до гробу: Ти мій батько!
А до хробака: Моя сестра й моя мати!r/ Чи можу сподіватись? Шеол -моя домівка!
У темряві стелю я собі постіль.~qu з ночі день роблять,
і супроти темряви світло близько.p Дні мої відпливли, думки мої розбиті!
Зідхання мого серцяo7 Вернітеся ж, усі ви, приступіте;
може, бодай одного мудрого знайду між вами!"n= Та праведник тримається путі своєї
і чистий руками ще більш набирає духу.m3Дивуються над оцим праведні люди,
і невинний обурюється на безбожника.l/В очах моїх від смутку потемніло,
і мої члени, наче тінь, виснажуються.vkeТи зробив мене притчею народу,
мені плюють у вічі.j'Вони призначають здобич друзям,
тоді як очі власних дітей меркнуть. iТа ти позбавив розуму їхнє серце,
тому й не піднесеш їх угору. h О, поручися за мене сам перед собою!
Бо хто б ручився за мене? g Чи не став я посміховиськом?
Чи не в гіркоті ночують мої очі?f -«Мій дух розбитий,
дні мої погасли,
для мене залишається лише могила.e-Іще бо кілька літ, що прийдуть,
і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»!d;О, якби чоловік міг правуватись з Богом,
як людський син із своїм ближнім! cДумки мої глибокі - мої оборонці,
і око моє ллє до Бога сльози. bТепер також на небі є у мене свідок,
мій оборонець на висотах.aЗемле, не закривай моєї крови,| і хай не буде місця для мого крику. ` хоч і нема в руках у мене насильства,
і хоч молитва моя чиста!_{Вид мій почервонів від плачу,
на віях моїх тінь смерти, - ^Веретище я зшив собі на шкіру,
й обличчя своє занурив у порох.]5Він пробиває в мені пролом за проломом,
мов велетень, кидається на мене.W\' Стріли його мене навколо оточили,
він прошиває моє нутро без пощади,
він жовч мою на землю розливає.^[5 Я був щасливий, та він струсив мене,
схопив мене за шию і розбив на кавалки,
прицілом собі мене поставив.Z Бог видав мене нечестивцям,
у руки безбожникам мене кинув.;Yo роззявили на мене свою пащу,
у з іевазі б'ють мене по щоках,
зібравшися на мене разом.ZX- Гнів його рве й лютує проти мене,
він скрегоче на мене зубами.
Противники мої очима блискають на мене,W}Він устає свідком проти мене,
кидає мені ввічі клеветою.V!Ось і тепер виснажив мене завидющий,
уся його ватага мені допікає.UТа чи я говорю - не притихає біль мій,
чи мовчу - він мене не покидає.T/та додавав би вам відваги моїми устами
й не перестав би рухати губами.dSAЯ теж базікав би, як ви,
якби ви були на моєму місці.
Я б теж засипав вас словами,
кивав над вами б головоюRЧи буде край словам на вітер?
Яка біда спонукує тебе відповідати?vQe«Чув я багато вже такого,
гіркі з вас усіх утішителі!=P wЗаговорив Іов і мовив: O #Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».N5"Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.)MK!Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить. L Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.K1Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то - марнота.:JmВін не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.3I_Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.JH Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.tGaОбличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.FЗ випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.EВін здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.VD%День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.CЙого кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла."B=Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.2A]жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.'@GПоки віку у злого - себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ?Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.>що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.={Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,</оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.;/Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,1:[Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?9! коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?8} Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,7 Хіба для тебе мала річ - Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?6! Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.5 Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?{4oХіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість? 3Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?"2=тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.1yТвоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,01Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом./%сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?#.?«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,V- 'Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: ,-Він тільки відчуває біль свого тіла,
і його душа над ним самим ридає.» + Чи в честі його діти, він не знає,
чи в ганьбі, він не помічає.*1Кидаєшся на нього постійно, і він зникає,
змінюєш вид його і відсилаєш.3)_води каміння витирають,
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш. (Та ба! Як гора падає, валиться,
і скеля зо свого місця сходить,&'EІ запечатаний у торбинці був би мій переступ,
мою провину ти перекреслив би!&)Замість, як нині, рахувати мої кроки,
ти не вважав би більше на гріх мій!%Ти кликнув би, і я тобі відповів би,
ти прагнув би діла рук твоїх.]$3Коли хтось умре, хіба оживе знову?
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.l#Q Коли б уже ти сховав мене в Шеолі,
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк -потім згадати про мене!Z"- отак людина ляже і не встане;
покіль не щезнуть небеса, - не пробудиться,
не підведеться від сну свого.v!e Води зникають з моря,
ріки стають сухими, сохнуть; ) А людина вмирає і лежить бездушна;
людина йде на той світ, - і де вона?+O але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє
і поросте галуззям, наче молоденьке."=Навіть як його корінь у землі постарівся,
і пень його у ґрунті струхлявів,@yІ дерево має надію;
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.Eто відверни від нього твої очі, залиш його,
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.`9Коли йому дні визначені,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,hIХто з нечистого може зробити чисте?
Ніхто!yІ на такого відкриваєш твої очі,
тягнеш на суд із собою?}Зростає, немов квітка, і в'яне,
і біжить тінню без упинку! «Чоловік, що родиться від жінки,
віком короткий і тривоги повний.' Та я марнію, немов дерево трухляве,
немов одежа, що її міль переїла.»9k заковуєш у колоди мої ноги,
стежки мої всі пильно назираєш,
і сліди ніг моїх рисуєш. Пишеш на мене гіркий засуд
і гріхи молодости моєї мені закидаєш;  Хочеш злякати зірваний листочок
і за билинкою сухою гнатись?oW Чому ховаєш вид твій
і за ворога мене вважаєш?5 Скільки переступів та гріхів у мене?
Вкажи мені переступ мій і гріх мій!/ І тоді клич, і я відповідатиму;
або я буду говорити, а ти мені відказуй.  Одверни від мене твою руку,
і нехай страх твій мене не жахає! Двох речей тільки не чини зо мною,
тоді я не ховатимусь від тебе! ' Хто захоче сперечатися зо мною?
Я зараз же замовкну, готовий умерти.u c Ось я готую мою справу;
я знаю, що я маю слушність!  Слухайте уважно моє слово,
моя наука нехай увійде у ваші вуха.* M Це, зрештою, було б моїм рятунком,
бо перед ним не смів би з'явитись нечестивий.> u Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся;
однак, мої вчинки перед ним я боронитиму. Я візьму моє тіло собі в зуби,
покладу мою душу собі в руку. Замовчіть передо мною, я буду говорити,
хоч би й що мені сталось.! Ваші гадання - думки з попелу,
і відповіді ваші - відповіді з глини. Чи ж його велич вас не страхає,
страх перед ним на вас не нападає?  Він покарає вас напевне,
коли ви потайки тягтимете за кимось.gG Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче?
Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують?kO Чи хочете за ним тягнути?
Змагатися за Бога?1 Чи задля Бога верзтимете неправду?
Чи ради нього будете плести облуду? Слухайте ж, прошу, мою скаргу,
на оборону моїх уст уважайте.ve Коли б то ви уже замовкли!
Це була б ваша мудрість.y~k Щождо вас, то ви архимники,
нездатні лікарі - усі ви! } Та я бажаю говорити з Всемогутнім,
я хочу на прю з Богом стати.z|m Що ви знаєте, я також знаю,
нічим я від вас не гірший.y{ m «Усе це бачило моє око,
вухо моє це чуло й зрозуміло.z7 І вони бродять помацки у темряві без світла,
і заточуються, немов п'яні.»y5 Він відбирає розум у голів краю,
пускає їх блудити в пустині без дороги. x Множить народи і їх губить,
поширює людей, а потім їх нищить.+wO Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось,
виводить смертну тінь на світло. v Він виливає на вельмож презирство
й розпускає пояс сильних.u Він проречистим рот закриває,
він забирає в старих розум.ztm Він відсилає священиків босоніж,
і валить могутніх.sy Він знімає з царів кайдани
й оперізує їх стан мотуззям.r Він радників босоніж відсилає
і в суддів розум відбирає.q{ У нього сила та обачність;
у нього зведений і зводитель.p Здержить води - все повисихає;| а пустить їх - розбурять землю."o= Як він зруйнує, ніхто не відбудує;
як замкне когось, ніхто вже не відімкне.wng У нього премудрість і потуга,
у нього рада й розум.qm[ У сивоголових - мудрість,
у довголітніх - розум.Kl Хіба не вухо слова розрізняє?k В його руці душа всього живого,
дихання кожного людського тіла.j{ Хто з усіх них не знає,
що рука Господня все це створила? i або повзунів, вони тебе повчать,
і риби в морі тобі повідають!h7 Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать;
у птиць небесних, і тобі сповістять;dgA Шатра ж грабіжників спокійні,
і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні,
ті, що власну руку мають за бога. f9 Презирство на нещастя! - думає щасливий.
Стусана тому, який спотикнеться!eeC Посмішищем ближнього зробивсь я,
що взиваю до Бога, і він відповідає;
сміховиськом - я праведний, безвинний.%dC Є й у мене розум, як у вас,
нічим я від вас не гірший!
Та й хто не знає того?icK «Справді лише ви люди,
і з вами умре мудрість!=b w Заговорив Іов і мовив: (aI А очі злих погаснуть,
для них не буде втечі;
надія їхня - чим скорш умерти!»D` Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати,
і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки./_W Безпечний будеш, бо матимеш надію,
поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.^y Життя твоє буде ясніше півдня,
а темнота буде, як ранок.#]? Бо ти біду твою забудеш;
немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.0\Y тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями,
стоятимеш твердо, боятися не будеш.[5 як віддалиш від твоїх рук кривду
й не даси неправді жити у твоїм наметі,Z} Якщо скеруєш твоє серце
і простягнеш руки твої до нього,Y+ Тож так пустоголовий робиться розумним,
як дике осля стає свійським. X Він бо знає людей підлих;
бачить лукавство й має його на увазі.'WG Коли проходить, хто його спинить?
Коли на суд поставить, хто йому заборонить?hVI Довша, ніж земля, її міра,
ширша, ніде море. U Вона висока, наче небо! Що вдієш?
Вона глибша Шеолу! Що знаєш?T Чи ж можеш збагнути істоту Божу,
проникнути Вседержителя?S' і показав тобі мудрости тайни,
що над усяке розуміння,
тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає
менше, ніж твоя провина заслужила. M~~F}}|c{{)zyy7xww[vv&uu"tssIrqqSpjonmmOll(kkbjjOii/hh g|ffNee7dcc?baa``6_^^~^]]\\ [cZZ&YXXfX WdVVUcTT%SSRQQZPP.OONmMMBLL KJJNII/HGGAFFxEEIDDC]BB1A@@^??>>==((}''I&&C%%${##X""@!O I?pKM@pKc/VTS ; N B  J qie/4wa«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,Vv 'І повів Іов далі свою мову і сказав: (uIА людині сказав: Страх перед Господом - це мудрість,
берегтися зла - це розум!»tтоді її угледів, облічив,
усталив її, добре її розслідивши.sколи встановлював закон дощеві,
дорогу гуркотові грому, -yrkКоли він призначав вагу вітрові
і давав міру водам, qБо він аж на край світу бачить,
на все, що є під небом, поглядає.tpaале лиш Бог до неї знає стежку,
він знає її місце. o Погибель і смерть кажуть:
До наших вух дійшла про неї чутка, -nВона від зору всього живого скрита,
і схована від птиць небесних.qm[Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце? l Їй не рівня топаз етіопський,
ні щирим золотом її не оцінити!/kWА про коралі та кришталь і згадувати нічого!
Здобувати мудрість важче, ніж перли.3j_Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею;
її не виміняти за щирозлотний посуд.)iKЇї не можна оцінити золотом офірським,
ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.hЇї й за щире золото не придбати,
ані сріблом її не можна оцінити.gyБезодня каже: Вона не в мені!
Та й море мовить: Не у мене!f Ніяка людина її путі не знає,
і не знайти її в землі живих.oeW А мудрість звідкіля береться?
Де розумові місце?xdi Досліджує джерела рік,
виносить сховане на світло.c} У скелях прорубує рови,
усе дорогоцінне бачить його око.b Людина на кремінь кладе свою руку,
перевертає шкереберть гори.uacЇї не топчуть звірі дикі,
лев по ній не проходить!`Стежки туди не знає хижа птиця,
і око яструба її не бачить.n_Uмісце сафірового каміння
та золотого пороху. ^Земля, що з неї хліб родиться,
під сподом, мов вогнем, розрита: -U]#Люди з світлом пробивають копальню,
де стопи не залишили пам'яті,
- зависають на далекому відлюдді.)\KЛюдина кладе край пітьмі,
розшукує до крайньої межі
- каміння темне, чорне.[Залізо з землі добувають,
розтоплений камінь стає міддю.Z !«Срібло має жилу початкову,
золото - також місце, де його очищують.$YAНад ним плескатимуть у долоні;
де б він тільки був, його висвистуватимуть.»%XCНа нього непощадно кидатимуть камінням,
від караючої руки він утік би радо.W7Його підійме східній вітер, і геть піде;
він вихопить його із його місця.VwУдень прийде страх на нього,
а вночі вхопить його буря. U Багатим ляже, та востаннє;
відкриває очі: нічого більш немає!#T?Він будував дім собі, немов гніздечко;
немов курінь, що робить собі сторож.S'з наскладаного праведник буде вдягатись,
срібло наслідує невинний.R+Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла,
й одежі, мов болота, наскладає,7QgТих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу,
їхні вдови плакати по них не будуть.1P[Як матиме синів багато, під меч підуть;
і його потомки не будуть мати досита хліба.6Oe Ось яка злій людині від Бога доля,
й участь, що від Всесильного насильникові випадає!N  А якщо усі ви те бачили самі,
то чого марнотою пустословите?M Я пояснюю вам поведінку Божу,
я не таю Всесильного задумів.L3 Чи буде відрадою йому Всесильний?
Чи буде прикликати Бога повсякчасно?K  Чи ж вислухає Бог його взивання,
коли прийде на нього нужда? J9Яку безбожний має надію, коли молиться,
коли підносить душу свою до Бога??IwНехай з моїм ворогом буде як з безбожником,
а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!:HmТриматимусь моєї правди, я її не облишу.
Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!KGНе бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність!
Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся. Fмої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.xEiПокіль мій дух у мені,
і Божий подих у моїх ніздрях,+DO«Клянуся Богом, що позбавив мене права,
і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!TC #І повів Іов далі свою мову, кажучи: mBSУсе ж це - зверхній вигляд його діл,
а ми лиш чуємо слабкий їх відгомін!
А хто ж би зміг збагнути силу його грому?»A{ Дух його прояснив небо,
рука його прошила в'юнкого змія.@ Силою своєю він утихомирив море,
і своїм розумом розбив Рагава. ?  Стовпи небес трясуться,
і остовпілі лякаються його погрози.> Він накреслив круг над водами
аж до межі між світлом та темнотою.=' Він місяцеві у повні вид закриває,
він простягає над ним свою хмару.<#Він замикає води у своїх хмарах,
і оболок не розсідається під ними.;Він розіп'яв над порожнечею північ,
він на нічому повісив землю.j:MГолий перед ним Шеол,
і Аваддон - відкритий!9#Тіні померлих трясуться під землею;
води й усе, що в них живе, боїться.|8qКому ти говорив оту промову?
І чий дух вийшов із тебе?17[Що ж то за раду ти дав тому, хто мудрости не має,
й що за велику виявив ти обачність!~6u«Ой, як ти допоміг тому що без сили,
підтримав слабу руку!=5 wЗаговорив Іов і мовив: 4yто що вже людина - хробак той,
і людини син - червяк той!»3!Коли навіть місяць не світить,
і зорі не чисті перед очима в нього;12[І як людині бути праведною перед Богом?
Як бути чистим тому, хто родивсь від жінки?1Хіба полкам його є лічба?
І над ким він не виставляє чати своєї?0«У нього влада й страшна потуга:
він творить мир у себе на висотах.T/ #Заговорив Білдад із Шуаху і мовив: .А як воно не так, то хто мене спростує,
на ніщо оберне мою мову?»U-#Вони ледь-ледь піднесуться, - і вже в'януть,
немов зірвана мальвія,
немов головки колосків зів'ялих.,'Забезпечує його й дає опору,
та Господні очі за його путями стежать.+Та той силою своєю хапає дужих,
встає, і він життя непевний.*!Він чинив зло безплідній, що не родить;
він не чинив добра вдовиці!%)CУтроба, що його родила, його забуває,
черва собі солодко ним пасеться,
не згадується більше його ім'я;
так кривда, неначе деревина, ломиться. ( Посуха й спека пожирає сніжну воду -
так грішника Шеол хапає.S'Вони від дня втікають;
маєтність їх на землі проклята,
в їх виноградниках не завертає виноградар.&!Тінь смерти то для всіх них ранок;
коли ж він зійде, жах їх огортає.%1В пітьмі підкопують домівки,
а вдень замикаються,
не знають світла.S$Око перелюбця пильнує, коли смеркне.
Він думає: Ніхто мене не бачить,
і кладе собі на вид запинало.&#EУдосвіта стає убивник,
убиває бідного й сіромаху,
вночі бродить злодюга.9"k Є поміж ними й вороги світла,
які шляхів його не знають,
стежками його не простують.Y!+ З міста чути людей стогін,
душа смертельно поранених кличе на допомогу,
та Бог не чує їхньої молитви!  Вичавлюють між мурами олію,
спраглі, топчуть виноград у точилі.ve Голі блукають, без одежі,
і голодні зносять снопи.  Сиріт від грудей відривають,
беруть у заклад дитину в бідних. В горах на дощі мокнуть,
за браком сховку туляться до скелі!!Голі вони ночують, без одежі,
не мають чим накритись, коли холодно.veЖнуть на чужому полі,
виноград грішника збирають.^5Мов дикі осли в пустині,
вони виходять на роботу,
шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі - немає дітям хліба.'GУбогі поступаються з дороги,
усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.}Відводять осла в сиротини,
беруть у заклад вола вдовиці.~uБезбожники пересувають межі,
отару й чабана займають." ?«Чому Всемогутній не затаїв часи,
а ті, що його знають, днів його не бачать?  Бож не від темряви я гину,
і не від пітьми, що вкрила вид мій.»oWБог зламав мій дух,
і налякав мене Всесильний.veТому я перед ним жахаюсь,
подумаю - і його лякаюсь.Виконує бо свою постанову,
а й ще багато іншого, що в ньому існує.3 Призначить він щось, - хто назад поверне?
Чого він забажає, те й зробить.$A Від заповіді уст його не відступав я,
накази уст його ховав у себе в грудях.' Моя нога його сліду трималась;
путі його я пильнував, не відхилявся."= Він знає мою путь і мою зупинку;
нехай же мене випробує: як золото, я вийду.  На півночі його шукаю - не бачу,
повернуся на південь - не виджу.~ uТа як піду на схід - його немає,
на захід - його не помічаю.' GТоді з ним праведник став би на прю,
і я звільнився б від судді мого назавжди!/ WЧи сперечався б він на повну силу зо мною?
О ні! Він би тільки до мене прислухався.! ;Я збагнув би слова відповіді до мене,
я зрозумів би, що він мені сказав би!Я впорядив би перед ним розправу,
наповнив би доводами мої уста. Коли б я знав, де його знайти
щоб доступитись до його престолу!-«Сьогодні знову гірка моя скарга,
його тяжка рука у мене стогін вириває.= wЗаговорив Іов і мовив: Безвинного він визволяє,
ти чистотою рук твоїх спасешся.»6eбо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.-Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.+Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.wВсесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе! ~ золото вважатимеш за порох,
оте офірське - за рінь із ручаїв.;}oЯк до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,|}Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.{Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!z Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?yБачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється: x5Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась. w9Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?v що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи? uХочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,tХмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.s% Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?r Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!q Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.{po Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово. o  Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!nКожному сильному - була земля,
а прихильники твої заселювали її.m+Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.l3Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.k/Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю? jЧи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?NiЩо Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?%hC«Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!Vg 'Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: f"Що вони варті, ваші втіхи марні?
Таж відповіді ваші - лиш омана!»e7!Скиби землі йому солодкі.
За ним ідуть усі люди, а перед ним - нема й ліку!d Коли ж його внесуть на цвинтар,
над гробом своїм він чатує.)cKХто йому закине його поведінку ввічі,
і те, що він накоїв, хто йому відплатить? bщо в день біди лихий щаджен буває,
що у день гніву він веселий?$aAХіба ви не питали тих, що у світах бували,
над досвідом їхнім не розмишляли, `Ви кажете: Де дім вельможі?
Де намет, що грішники у ньому жили?{_oЯ знаю добре думки ваші
та замисли, що проти мене куєте.d^AРазом лягають у порох,
їх черва вкриває!]wА другий умирає наболілою душею,
не скуштувавши щастя.z\mСтегна у нього повні ситі,
кості його набиті шпигом.~[uОдин умирає повний сили,
повнотою щасливий та безпечний.ZЧи то ж нам Бога знання вчити,
коли він судить щонайвищих?+YOЯка йому журба про дім свій після нього,
коли число місяців у нього пораховане?$XAНехай побачить власними очима своє горе,
і з гніву Всемогутнього хай вип'є!MWА, може, Бог зберігає його кару для його дітей?
Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!.VUтак, що вони стають, немов солома перед вітром,
немов полова, що її здіймає вихор?ZU-Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне
і падає на них нещастя?
Чи часто у своєму гніві він їх губить,T!Чи ж їхнє щастя не в них у руках?
Чи ж рада злих від нього не далека?6SeЩо він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити?
І що за користь нам його благати?""R=А, проте, Богові казали: „Відступи від нас!
Доріг твоїх не хочемо ми знати!|Qq Провадять дні свої у щасті,
і сходять до Шеолу в мирі.P! Виспівують під бубон та під цитру,
і веселяться під сопілки голос.O Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець,
й малеча їхня гарцює.N Їхній бик запліднює, не знемагає;
корова їхня телиться, не скидає. M Домівки їхні від страху безпечні,
і бича Божого нема над ними.L7Їхні діти гараздують перед ними,
нащадки їхні ростуть у них перед очима.}KsЧому живуть оті нечестиві,
старіються та й ще багатіють?J#Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь,
і моє тіло охоплює тремтіння.IВважайте ж мені: ви вжахнетесь,
затулите рукою уста ваші.H{Чи ж то на людину моя скарга?
Як тут не бути нетерплячим? G Стерпіть мене, я буду говорити;
як виговорюся - насміхайтесь.F}«Вважайте, слухавши, на моє слово,
і нехай воно втішить вас.=E wЗаговорив Іов і мовив: D!Ось яка доля грішника від Бога,
спадщина, що випаде йому від Бога.» CЙого домівку змиє повінь,
що розіллється в день Божого гніву,BНебо відкриє його несправедливість
і земля встане проти нього. A Тьма-тьменна таємно для нього уготована.
Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його;
він знищить і те, що лишиться в його наметі.c@?Стріла пройде йому навиліт через спину,
крізь жовч його пройде спис блискучий;
великий жах упаде на нього!?Якщо ухилиться від зброї із заліза,
то його прошиє лук мосяжний.e>CСаме коли він наповнятиме живіт свій,
Бог зішле на нього жар свого гніву,
пустить дощем на його тіло стріли.=%У повноті достатків йому стане тісно,
всяке нещастя впаде на нього.,<QВід його ненажерства ніхто не міг спастися;
тим то і не буде тривким його щастя.(;IБо черево його не відало наситу,
від його скупощів не можна було врятуватись.:/Бо він гнобив і покидав убогих,
пограбував дім, замість його будувати.29]Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе;
плодом свого прибутку не буде радіти.8yВін не вздріє вже річок олії,
ані потоків меду й молока.h7IОтруту ссав гадючу -
його уб'є язик зміюки!6#Він виблює добро, що був проглинув;
Бог вирве його з живота у нього.*5Mто їжа ця в його нутрі зіпсується,
отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.4 беріг його, не покидав його,
тримав його під піднебінням,3/ А коли зло було йому солодке в роті,
і він ховав його у себе під язиком,2% Кості його повні юнацького запалу,
але він разом з ним ляже в порох.17 Діти його відшкодують убогих,
руки його повернуть назад його багатство.50c Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи,
і не вглядить його вже більш його оселя.!/;Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше,
немов нічна мара, він щезне..мов привид, пропаде навіки.
Хто його бачив, питатиметься: Де він?)-KНавіть якби під небеса піднявсь він зростом,
і голова його сягала аж до хмари, , веселощі безбожного короткі
і радість нечестивого хвилева?+-Чи ти не знаєш, що від віків,
з того часу, коли постала на землі людина,**MЯ вислухав докір, для мене образливий,
але мій розум шепоче, що маю відповісти.)«Думки мої спонукують мене відповідати,
та й неспокій той, що в мені.T( #Заговорив Цофар з Наамату й мовив: ,'Qто бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»/&WЯкщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? - Q~~=}} |h{{Rzzydxx5ww-vvuyutWsrrqpWonnammJllPkjj iShggffLee$ddcubb%a``n__~_^]]t\\R[ZZ%YkXXXWWVUUTSS>t=<Воістину в словах моїх нема неправди,
і звершений знанням стоїть біля тебе. D$Сягну знанням моїм далеко
і визнаю Творцеві моєму слушність.C!$«Зажди но трошки, і я тобі з'ясую,
бо ще чимало можна сказати про Бога.IB $І знову Елігу взяв говорити: A##то всетаки Іов даремно уста розтуляє
і в невіданні слова множить.»-@S#От і тепер, коли гнів його не став карою,
і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, -c??#Тим менше, коли ото ти кажеш,
що ти його не сприймаєш!
Суд готовий перед його обличчям,
він жде й на тебе!#>?# До справжньої бо марноти Бог не прислухається,
Всесильний на те не зважає.= # Хоч і кричать там, він не відповідає
з-за гордині злочинців.<<q# Він більш нас, ніж звірів земних, навчає,
і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.";# Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель,
що вночі дає пісні? :9# Від превеликого утиску кричать люди
і лементують від насильства можних.K9#Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти,
а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.8#Коли ти праведний, то що даєш йому?
Або що він бере з руки у тебе? 79#Коли грішиш, то що йому заподієш?
Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?6#Глянь лиш на небо й подивися!
Зирни на хмари, вони вищі від тебе!p5Y#то я дам відповідь тобі
і друзям твоїм з тобою.4#Коли ж казатимеш: „Що тобі до того,
і що я чиню тобі, коли грішу?" -)3K#«Невже оце тобі здається справедливим,
а ще й казав ти: ,Я праведний перед Богом".T2 ##Елігу почав говорити далі й мовив: G1"%бо він до гріхів своїх додає ще бунт
і затискає кулаки при нас,
і множить слова проти Бога!»)0K"$Коли б то Іова розсліджено докладно
за відповіді, що личать людям нечестивим,y/k"#Іов говорить нерозважно,
в його словах нема глузду!{.o""Розумні люди мені скажуть,
і мудрий муж, що мене чує: -"!то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити?
Через те, що зневажаєш суди,
через те, що то ти вибираєш, а не я,
- скажи, отже, що знаєш!$,A" Навчи мене, якщо я помилився!
Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! -+"І коли він до Бога каже: Мене обдурено!
Зла не чинитиму вже більше!b*="щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.)"Коли він спочиває, хто потривожити його посміє?
Коли обличчя своє сховає, хто його побачить?
Він на народи й одиниці поглядає,("так що дійшов до нього зойк злиденних,
і він почує крик смиренних.'"за те, що відхилилися від нього
й ніколи про путі його не дбали,a&;"Як беззаконних карає їх передочима інших %"Він знає добре їхні вчинки
скидає їх одної ночі, - і топчуть їх.$)"Він розгромлює без допиту вельможних,
і ставить на їхнє місце інших.#"Він не накладає на людину строку,
щоб та ставала на суд із Богом.""Нема ні темряви, ані глухої тіні,
де б лиходії могли заховатись.! "Бо його очі над путями чоловіка,
він бачить кожен його крок.` 9"Раптом вони вмирають, і більше їх немає;
народ бунтується посеред ночі,
без труднощів могутнього скидає.K"що не зважає на князів особу,
не сприяє радше багатому, ніж бідному,
бо всі вони діло рук його."Того, що до царя мовляє: Негодящий!
А до вельмож: Безбожні! -2]"Чи ж міг би правити, хто ненавидить право?
Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?xi"Отже, як маєш розум, слухай!
Вважай на моїх слів голос!y"усяке тіло зараз же загине,
людина повернеться у порох.%"Якщо він візьме дух свій знов до себе,
до себе забере своє дихання, -uc" Хто йому довірив землю?
Хто доручив йому всесвіт?y" Воістину Бог зла не чинить,
Всесильний суду не кривить.,Q" Він людині відплачує згідно з її ділами;
як кожний ходить, так у Бога знаходить.2]" Тим слухайте мене, мужі розумні!
Не може бути зла у Бозі
й у Всесильному - неправди! " Він бо сказав: Нема з того користи
людині, коли догоджає Богу.}s"що з лиходіями товаришує
та що з безбожниками ходить?"Чи є десь такий чоловік, як Іов,
що глум глитає, немов воду,7"Проти свого права мав би я брехати?
Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"wg"Ось Іов мовив: ,Я правий,
та Бог відмовив мені суду."Розсудім разом, що є справедливе,
і визнаймо між нами, що є добре.}s"Бо вухо слова розрізняє,
як піднебіння куштує страву."«Слухайте мої слова, о мудрі,
нахиліть до мене вухо, о розумні!T  #"Елігу почав говорити далі й мовив:  !!А коли ні, ти мене слухай!
Мовчи, і я навчу тебе мудрости.» ! Відповідай, як маєш що сказати!
Кажи, я радий дати тобі слушність.~ u!Вважай же, Іове, та мене слухай;
мовчи, я буду говорити!  !щоб вирятувати її душу з Ями,
щоб світлом живих її освітлити.mS!Отак усе оце творить Бог
двічі, тричі з людиною,'!він звільнив мою душу від переходу через Яму,
життя моє світ бачить.[/!І тоді той співає прилюдно й промовляє:
Згрішив я, кривду заподіяв,
та Бог не відплатив мені тим самим;c?!До Бога молиться, і Бог його приймає,
і з радістю він дивиться на нього,
повертає йому його справедливість.5c!Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака,
і він повертається знов до днів молодечих._7!та змилуватись над ним і сказати:
„Звільни його, нехай не сходить в Яму!
Я знайшов бо викуп за його душу!"?w!Добре, коли є в когось ангел,
один на тисячу заступник,
щоб людині вказати її обов'язок, !Душа його зближається до Ями,
життя його - до місця, де померлі.wg!Тіло його очевидячки марніє,
самі лиш кості видно.!!тож він відвертається від хліба,
й душа його від улюбленої страви.~3!Бог його напоумлює хворобою на ложі
та безнастанним болем його костей,})!щоб душу його зберегти від Ями,
життя його від переходу підземеллям. |9!щоб відвернути людину від якогось вчинку,
щоб від гордині мужа уберегти,{!тоді розтулює він людям вухо
і втискає свою пересторогу,Gz!У сні, у нічному видінні,
коли глибокий сон на людей находить,
коли вони на ліжку засинають,pyY!Бог скаже раз, скаже й двічі,
та на те не вважають.x! Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?,wQ! От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш,
бо Бог є більший від людини.yvk! ноги мої заковує в кайдани,
й усі кроки мої назирає!u}! він же зачіпки шукає на мене,
за ворога собі мене вважає,tw! Я чистий, без провини;
я бездоганний, вини в мені немає;tsa!Ти промовляв до вух моїх,
і голос я вчув твоїх слів: &rE!Тим страх передо мною не буде тебе лякати,
моя рука не буде тяжіти над тобою.kqO!Ось я, як ти, у Бога,
- теж утворений із глини.{po!Відказуй мені, коли можеш;
готуйся, стань проти мене!o}!Дух Божий творив мене,
і подув Всесильного мене оживлює.n#!Серце моє повторить слова мудрі,
уста мої промовлять чисту правду.wmg!Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!l !«Тож вислухай, о Іове, мою мову,
вважай на кожне моє слово.k лестити бо й не вмію:
інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»~ju Я не зважатиму ні на чию особу,
лестити не буду нікому;i Я виговорюсь, легше мені стане;
розтулю мого рота й відкажу.~hu Нутро моє, немов вино без стоку,
що нові міхи розриває.ogW Повний бо слів я,
мене спонукує дух усередині.mfS то відповім і я по змозі,
оповіщу і я, що знаю.e І я чекав; але що не говорять,
що стоять і не відповідають більше, -vde Збентежені, не відповідали більше,
слів їм забракло.c Тому я не так сперечатися буду,
я відповім йому не вашими словами. b Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість;
Бог нас навчає, не людина!Qa я пильно уважав на вас,
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.3`_ Ось я чекав слів ваших,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,q_[ Тому й кажу: Мене послухай!
Оповіщу і я, що знаю!^7 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі,
і не старі вже й розуміють правду.] То Божий дух у людині,
Всесильного надхнення їх урозумляє.\! Я собі думав: Хай дні говорять,
і літа многі хай покажуть мудрість![ От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже,
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку..ZU Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,#Y? Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.XX) На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.W тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.5V e Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,U(то хай замість пшениці вродить будяки,
замість ячменю - бур'ян!»T'бо я його врожай з'їдав без грошей,
смутив життя його робітників, -S&Якщо кричало проти мене моє поле,
і разом з ним плакали його борозни,R%Я виявлю йому всі мої кроки;
неначе князь, я наближусь до нього!dQA$Щождо книги, що написав мій позивайло,
то я носитиму її на плечах у себе,
я покладу її, немов вінець, на себе./PW#О, коли б уже хтось та мене переслухав!
Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний!JO "боявся бо великої юрби,
лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей?"N=!Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи,
скривав у грудях мої хиби,M% Чужинець не спав ніколи на вулиці,
перехожому я відчиняв мої двері.LХіба челядь мого шатра не говорила:
Кого ж він не наситив м'ясом?"K=я, що устам моїм не дозволяв грішити,
домагаючись його життя з прокльоном?'JGЧи я радів з нещастя мого супротивника?
Чи веселився, як його спіткало лихо, -Iце теж був би тяжкий переступ,
бо я б відрікався Бога, що на небі.Hі тайкома пускав моє серце зблудити,
і цілував устами мою руку, -Gколи б дививсь на сонце, як воно сяє,
та як пливе велично місяць,F)коли б я тішився моїм великим статком,
рукою моєю багато назбиравши,7EgКоли б на золото я покладав свою надію,
коли б до щирого золота казав: Ти - моя безпека,!D;Бо страх Божий упав би на мене,
і перед величчю його не міг би я устоятись!-CSто хай відпаде в мене від плеча моє рамено,
і хай моя рука відломиться від ліктя!BА коли на сироту здіймав я руку,
бо бачив оборонця мого в брамі, -+AOхіба мене не благословляли його стегна?
Хіба він вовною з моїх овець не грівся?@+Коли я бачив бідолаху без одежі,
чи злидаря, який не мав чим укритись,,?QТаж я з мого дитинства плекав її, неначе батько,
водив її вже з лона матері моєї! >Хіба я сам з'їдав мій шматок хліба?
Хіба не їв його й сиротина?$=AХіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали,
або тьмарив очі вдовиці?C<Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні?
Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі?;то що чинитиму, коли Бог устане
та розслідить? Що йому відповім я?":= Якщо я правом мого раба легковажив
чи рабині, як вони правувалися зо мною,9 вогонь, що пожирає до загуби,
що ввесь мій урожай нищить дощенту.8w Бо це безславний вчинок;
переступ, що під суд підпадає, 7 то нехай моя жінка для другого меле,
інші нехай злягають з нею!66e А коли якась жінка звела моє серце,
коли я робив засідку під дверима мого ближнього, -&5Eто хай я сію, а їсть хтось інший,
і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням!a4;Коли ж мій крок схибив з дороги,
і моє серце ходило слідом за очима,
коли до рук моїх прилипла якась пляма,3-Хай мене зважить на вазі правдивій,
хай розпізнає Бог мою невинність!2 Чи ж я ходив колись у неправді?
Чи мої ноги бігли за обманом?1Чи ж він доріг моїх не бачить?
Чи ж він не лічить усіх моїх кроків?0}Чи ж не погибель для безбожних?
Чи ж не нещастя лиходіям?/І яка доля з висоти від Бога?
Яка спадщина від Всесильного з неба?. «Я вчинив умову з моїми очима,
щоб на дівицю й не дивились!c-?Цитра моя голосить,
сопілка моя плаче.»x,iШкіра на мені почорніла,
кості мої горять від жару.r+]Братом зробився я шакалам,
і приятелем струсям. *Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
встаю, кричу серед громади.)}Нутро моє кипить, не угаває:
дні смутку надійшли на мене.(3Я сподівався щастя - і прийшло лихо;
я чекав світла - і наступила пітьма!3'_Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?&#Але я не здіймав руки на сіромаху,
як він кричав до мене у своєму горі.%Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
дому, де збираються всі живучі. $Здіймаєш мене вітром летіти,
в бурі спускаєш мене вниз водою. # Став єси до мене жорстоким,
твоєю сильною рукою мене бичуєш.."UКричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
встаю - та ти до мене уваги не прихиляєш.s!_кинув мене в болото,
і я взявся попелом та пилом.& EВін потужно схопив мене за одежу,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене, Уночі крутить мені у костях,
жили мої не дають мені спочити.q[І душа моя нині ниє в мені,
дні смутку мене посіли.J Великий страх напав на мене,
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара. Мов крізь пролом широкий, прибувають,
викочуються з-під руїн.6e Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.gG Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.)K Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
то вони розгнуздуються передо мною.'G Вони гидують мною, тікають геть від мене,
не стримуються мені плювати в вічі.uc І нині я став їхньою піснею,
зробився байкою їхньою!wРід упосліджених, нащадки безіменних,
вигнані з землі!yВони ревіли поміж кущами,
під будяками тулилися в купу.Вони жили у байраках при потоках,
у земних печерах та по скелях.yЇх із громади проганяли,
на них гукали, наче на злодіїв.-Вони мальвію й листя на кущах збирали,
коріння з дроку - це хліб їхній.PЗ-за браку страви та страшного голоду
вони гризли у степу коріння;
їхня мати - пустка та пустиня.*MБа й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
Міць їхня ж цілковито заниділа. «А тепер глузують з мене менші віком від мене,
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.dAЯ призначав дорогу їм, я був їм головою.
Я жив, неначе цар при війську;
куди б я їх тільки вів, - ішли за мною.»9 kУсміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
- веселости з мого обличчя не проганяли. 3Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.% CПо моїй мові не говорили більше,
- крапля по краплі спадало на них моє слово.v eВони мене слухали уважно
-замовкали, коли я їм радив. Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.#Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.yЯ думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.wЯ торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.}Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.kOЯ був сліпому оком,
кульгавому я був ногами!=sЯ одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.+O Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду. 9 Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.' Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене. І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.~  Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.!};хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали - і залишалися стояти.|1Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані, {коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!z}коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти; y Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,+xOколи над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі! ~~}}|n{{zEyyx8wvv:uuttsxrrRqqZpp+oo3nn-mlkkIjj iihh gffeddEcc braa`P__C^^]\\f[[*ZZY`XX#WVVfUUETT3SSRQQPPfOOlNNXMM.LKKJJ~IIKHHGNFFEEDCC_BB AzA@??>==<Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.yk“Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”$AВстають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: k QЧого метушаться народи, і люди задумують марне?  Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде. -Тому безбожники на суді не остояться, ні грішники на праведників зборах.| sНе так безбожники. Вони - немов полова, що вітер розвіває. !Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається. 9але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.h  MБлажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає,N *І вмер Іов старим, нажившися на світі.A {*Жив Іов після цього ще 140 років і бачив своїх дітей і дітей своїх дітей аж до четвертого покоління.I  *Не було у всій країні таких вродливих жінок, як Іовові дочки. І дав їм батько спадщину між їхніми братами.  *Одну назвав він Голубка, другу Пахуча квітка, а третю Рожок на помаду.]3* І народилось у нього семеро синів і три дочки.nU* І благословив Господь нове становище Іова більш, ніж старе, і було у нього 14 000 овець, 6000 верблюдів, 1000 пар волів і 1000 ослиць.I * Тоді прийшли до нього усі його брати, усі його сестри й усі його давні знайомі, і їли хліб з ним у його хаті, розважаючи його та втішаючи його в усьому тому нещасті, що на нього зіслав був Господь; кожен подарував йому дуката, кожен золоту каблучку.fE* Господь повернув Іовові його становище, бо Іов заступався за своїх друзів; Господь збільшив усе, що було в Іова, удвоє.fE* Еліфаз із Теману, Білдад з Шуаху й Цофар з Наамату пішли й вчинили, як сказав їм Господь, і зглянувся Господь над Іовом.dA*Оце ж візьміть із собою 7 бичків та 7 баранів та йдіть до мого слуги Іова, і принесіть за себе всепалення, і нехай Іов, слуга мій, помолиться за вас, і я зглянуся на нього, і не заподію вам нічого прикрого за те, що ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.»E*Промовивши ці слова до Іова, Господь сказав до Еліфаза з Теману: «Запалав я гнівом проти тебе й проти обох твоїх друзів, бо ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.oW*Тому смиряюся і каюсь
на поросі та на попелі.»3*Я чув лиш те, що говориться про тебе,
але тепер на власні очі тебе виджу!|q*Вчуй же, я буду говорити;
питатиму тебе, - навчай мене.~*Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням?
Тому я говорив про те, чого не розумію;
про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю.}{*«Знаю, що ти все можеш;
усе, що задумаєш, зробити спроможен.H| *Відповів Іов Господеві й мовив: { )Він позирає на все гордо:
він цар над усіма гордими звірями!»|zq)Рівні він на землі не має,
він створений безстрашним. y)По собі він лишає світлу стежку;
глибінь стає, мов голова сива.x+)Під ним, мов у казані, кипить безодня,
йому море, мов горщик на пахощі. w )Під ним - черепки гострі;
неначе борона, проходить по болоті.v)Ціп йому, мов стеблина,
а свисне спис, то він собі сміється!!u;)Вистріл з лука не спонукає його до втечі,
каміння з пращі - то йому полова.ktO)Залізо йому - солома,
мідь - дерево трухляве.s)Меч ударить його й одскочить,
також і копіє, спис та стріла.r/)Як він устане, на хвилі страх надходить;
морські буруни геть утікають.q{)Серце його тверде, мов камінь,
тверде, мов спід у жорнах!p )М'язи на його тілі грубі;
як натиснути на них, - не подаються.voe)У його шиї сидить сила,
поперед нього жах стрибає.n-) Своїм подихом він запалив би вугілля,
з пащі у нього полум'я виходить! m) З ніздер у нього дим виходить,
мов з казана, що на вогні парує.l) З пельки у нього вилітають смолоскипи,
вискакують огненні іскри.ykk) Чхне він - аж заблисне,| очі у нього, немов вії світанку,j)) Кожен до кожного щільно прилипає,
вени зрослись докупи нероздільно.i%)Один до одного пристає тісно,
так, що між ними повітря не проходить.h)Спина його - щитів шереги,
замкнених щільно, мов камінною печаттю.{go)Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!/fW)Хто підняв колинебудь перед його одежі?
Хто пройшов крізь його подвійний панцер?e#)Не промовчу й про його члени,
і розповім про його силу незрівнянну.d#)Хто був напав на нього й зоставсь цілим?
Ніхто у цілій піднебесній.c!)Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?"b ?)«Марна була б твоя самовпевненість:
уже самий вигляд його валить на землю.a#( Як покладеш на нього руку, готовсь на бій,
та більш того не зробиш!»+`O(Чи можеш стрілами прошити його шкуру
та риб'ячою острогою голову йому пробити?_!(Чи спільники-рибалки продадуть його,
поділять його між покупцями?%^C(Чи, немов пташкою, будеш ним забавлятись,
для твоїх дівчаток його прип'явши? ](Чи заключить союз із тобою,
чи візьмеш його за слугу назавжди?\(Чи він тебе благатиме вельми?
Чи говоритиме він лагідно з тобою?[(Чи вправиш ти йому тростину в ніздрі
і чи проколеш йому щелепу?Z!(Чи витягнеш гачком ти левіятана?
Чи прив'яжеш мотузкою його язика?Y (Чи може хто його за очі взяти
чи проколоти глодом йому носа?%XC(Йому байдуже, як ріка бушує,
він не боїться навіть, коли Йордан по рот сягає.W(Лотоси вкривають його тінню,
навкруги нього водяні верби. V (Під лотосами він собі лягає,
сховавшись в очереті та болоті.zUm(Гори дають йому поживу,
там граються усі звірі дикі. T(Він - Божих діл початок,
він створений тираном над товаришами.S(Кості його, неначе мідні труби,
члени його, немов залізні прути.R(Махне хвостом, неначе кедром,
жили його бедер переплелися.Q(Глянь, що за сила в його крижах,
що за потуга в його черева м'язах!nPU(Ось бегемот, що я створив.
Він їсть траву, як віл.O(Тоді я теж тобі признаюсь,
що твоя десниця може тебе врятувати.iNK( Зарий їх усіх у землю,
замкни їх у в'язницю! M ( Глянь на всіх пишних, принизь їх;
роздави грішників на місці!Ly( Вилий докраю гнів твій;
глянь на всіх гордих і смири їх! K ( Приоздобся, отже, в сяйво й славу,
у пишноту й велич одягнися!+JO( Хіба таке рамено у тебе, як у Бога,
чи можеш загриміти голосом таким, як у нього?7Ig(Чи хочеш справді скасувати моє право?
Чи хочеш мене осудити, щоб виправдатися самому?.HU(«Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі!
Буду тебе питати, ти будеш мене навчати.XG)(Озвавсь Господь з бурі до Іова й мовив: F(Раз говорив я, та більше не повторю;
двічі, та більше вже не буду.» E9(«Як я був легковажним, що тобі відкажу?
Я краще покладу собі на уста руку.PD(Відповів Іов Господові й мовив: AC{(«Невже суперник не перестане сперечатись із Всесильним?
Хай відповість, хто закидає Богові!»PB (Озвавсь Господь до Іова і казав: pAY'Його орлята кров смокчуть:
де труп - і він там!»x@i'Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.?'Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.>'Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває? ='Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?W<''Щоразу, як засурмить, він іга-га! - каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.4;a'В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.w:g'Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.9''Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.8'Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.77'Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.{6o'Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?5)'Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!|4q'Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.F3'До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.27'він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.{1o'Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,r0]' Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?/' Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?*.M' Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?!-;' Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву? ,' Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?+-'Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.y*k'Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.)}'якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?('Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,*'M'Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.&'Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.5%c'Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?$ !'«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?)#K&)Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»"-&(коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?!&'Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,x i&&Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?&%Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?ve&$Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?)&#Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!&"Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?+&!Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?  & Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?&Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?}s&Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає. &З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, - хто його породжує?gG&Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі? &Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?&щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?nU&Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,1&Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?}s&що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?&Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду, &Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.&щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?} s&Де та дорога - до світла оселі,
і темрява, - де її місце,~ u&Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш! 1&Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні? &Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні? &І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.3&Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.& щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?%C& Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,6e& й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!ta& Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота#& Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього - густу мряку?"=&Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?&під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих? &На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь%&Хто визначив їй міру, - може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?u~c&Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.3}_&Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!|{&«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?^{ 7&Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: (zI%Тому й бояться його люди,
він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»@yy%Всесильний! Не можем його осягнути!
Великий силою і правом,
повний правоти - не утискає.x#%і надійшло з півночі золотисте сяйво.
Навкруги Бога страшна велич!Aw{%Та й тепер не видно було світла,
хмари його затьмили,
але повіяв вітер і їх геть розвіяв,v%%Чи буде йому звіщено, як я говорю?
Чи як хто скаже що, дійде до нього?(uI%Навчи нас, що маємо йому сказати,
і не сперечатимемось більш, бо справа темна. t %чи міг би ти з ним нап'ясти небо
тверде, мов дзеркало, вилите?$sA%Коли нагріється твоя одежа,
коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, -r!%Чи розумієш рівновагу хмари,
чудні діла Найзвершенішого у знанні? q %Чи знаєш, як Бог їм повеліває,
як його хмара блискає світлом?p{%Слухай же це, Іове!
Стань і роздумуй про дивні діла Божі.|oq% воно виконує його волю чи то як кару,
чи як милосердя.pnY% що колами кружляє
і крутиться згідно з його наміром,
виконуючи все, що він йому накаже,
на овиді земного кругу; m% Він хмари вогкістю вантажить,
і оболок розпускає його світло,ly% Від Божого подуву лід береться,
й поверхня вод твердіє.qk[% З півдня буревій надходить,
є холод із півночі.xji%Звір утікає у свій сховок,
сидить у своїх барлогах.'iG%Кожній людині кладе печать на руку,
щоб усі, кого створив він, те могли знати. h%Він каже снігові: Падай на землю!
Великим зливам: Лийте чимдуж!"g=%Бог своїм голосом гримить предивно,
творить діла великі, нам незбагненні!kfO%Позаду нього реве голос;
Бог гримить голосом величним
і блискавиць своїх не зупиняє,
коли лунає голос його.-eS%Під усім небом він його розпросторює,
і блискавка його аж до кінців землі сягає.d-%Слухайте, слухайте гомін його голосу
і грюкіт, що з уст його виходить.~c w%«Тому й здрігнулося моє серце
і зрушилось із свого місця!b{$!Він нею чабана попереджає,
та й скот, що нюхом чує бурю.»a{$ Він бере блискавицю обома руками,
велить їй бити у ціль.p`Y$Ними годує він народи,
дає поживу подостатком._}$Він розстелює над ним свій оболок
і вкриває вершини гір.%^C$Хто зможе зміркувати,
доки сягають хмари
або гуркіт грому у його наметі?w]g$спускають його хмари,
і на натовп людей виливають.{\o$Він притягає води краплі
і прочищує їх на дощ у парі;[$Так! Бог великий, не нам його збагнути!
Число його років не має ліку. Z$Усі люди над ним розважають,
кожний здалека дивиться на нього. Y $Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло,
яке оспівують люди.|Xq$Хто йому вкаже його дорогу?
Хто скаже: Ти дієш кривду.Wy$Бог, справді, силою великий,
і хто такий учитель, як він?%VC$Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди:
тим бо й випробувано тебе стражданням.U$О, не бажай тієї ночі,
коли народи з своїх місць ізникають!-TS$Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть?
Або твоєї сили всі потуги?.SU$Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком
і щоб дар великий не збив тебе з дороги!R'$А наповнишся нечестивими осудами,
то спіткають тебе суд і розправа.UQ#$Отож і тебе він вирве з пащі скрути,
її тобі заступить достаток щедрий,
і стіл твій буде повен туку.$PA$Він бідного рятує власною його бідою
і в злиднях об'являється для його вух.O $то їхня душа загине замолоду,
життя їхнє - між розпусниками.Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають,
і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,M/$ А коли не послухаються, то пройдуть через Яму
і пропадуть у невіданні.FL$ І як вони послухаються, почнуть йому служити,
то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.!K;$ Він відкриває їм вухо на навчання,
від беззаконства велить відвернутись.J{$ Він виявляє їм діла
й переступи їхні, бо вони загорділи.}Is$тому вони закуті в кайдани,
обплутані мотуззям нужди!YH+$і праведника не позбавляє права.
Він царів ставить на престолі,
саджає їх назавжди! Але що загорділи, G$Він не дає грішникові жити,
він бідолашним чинить правосуддя,xFi$Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем. i~~"}||W{zzHyy:xwwwwv9uuStGsrrHqq,ptooSnn)mwllCkjji"h6gf|eeTdd:cc'bbaa0`__6^]]-\[ZZ(YkXX-WWVUUTTSRRQYPP"OO!NNMMLpKK"JIIiHHLGFFdEDD!CBBeAA.@@?V>=='І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.rT] Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.S+ Він темряву зробив собі покровом шатро його - то темні води, густі хмари.~Ru Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.Q Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.>OuЗдригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.{NoУ моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.wMgОплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.LХвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали. K До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.JГосподи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!^I5Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!&H GПровідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.G'А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.YF+від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля - життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам..EU Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,D Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.1C[ Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.xBi замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.A- від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,|@qХорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх4?aЯви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.:>mДо тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.=Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.%<CУста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.[;/Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, - несправедливости в мені не знайдеш. :Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.u9 eМолитва. Давида. Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.<8q Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне. 79 Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.67 Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.5+Господь - передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.43Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.#3?Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.2Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю. 1 Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом'яну імен їхніх моїми устами.~0uДо святих, що на землі: до шляхетних - уся моя любов до них./%Я кажу Господеві: “Ти - мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”|. sМіхтам. Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.--Sхто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки. , хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає;1+[той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда,#*?Той, хто невинний ходить і чинить справедливість і правду говорить від серця;7) iПсалом. Давида. Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі?j(MКоли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!''Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.&тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.V%%Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,3$_Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.8#iГосподь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога." }Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.*!M щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.- S Просвіти мої очі, щоб не заснути смертю, щоб не сказав мій ворог: “Я його подужав!”,2] Доки мій ворог буде зноситись надо мною? Зглянься і вислухай мене, о Господи, мій Боже!zm Доки журбою буду терзати мою душу, тужити щодня серцем?$A Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице твоє від мене?S ! Провідникові хору. Псалом. Давида. Навколо грішники кружляють, коли підлота людська виноситься.  Ти сохраниш, Господи, нас; ти збережеш нас від цього роду й повіки./W Слова Господні - слова щирі, випробуване срібло, очищене від землі, сім раз перелите.Y+ “Задля горя нужденних і зідхань бідних ось я встану, - каже Господь, - я дам спасіння тому, хто його прагне.”  “Нашим язиком ми чудеса появимо, в нас є губи! Хто пан над нами?”1 Нехай Господь заціпить усі уста лестиві, язик велерічивий тих, що кажуть: 7 Брехню один одному точать, базікають облесливими словами й нещирим серцем.1 Спаси, о Господи! Бо побожних дедалі менше, бо правда з-поміж людей зникла.o Y Провідникові хору. На восьмий тон. Псалом. Давида.+ Господь бо - справедливий, любить правду; праведники лице його побачать.5c Жаром і сіркою, немов дощем, він сипле на безбожних, палаючий вітер - частка їхньої чаші.B} Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить його душа.wg Господь - у святім своїм храмі; Господь - престол його на небі. Очі його дивляться на вселенну, повіки його за людьми стежать.ta Коли руйнуються основи, що може праведник зробити? -L  Ось бо безбожники напнули лука, на тятиву поклали свої стріли, щоб у темноті стріляти правих серцем.U  % Провідникові хору. Давида. До Господа я прибігаю; і як ви можете душі моїй казати: “Лети, пташино, в гори!”' G щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.$ A Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,y k Господь - цар на віки вічні, зникли погани з його землі.*M Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.V% Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті - ти поміч.2] Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”uc Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!- Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.” Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.wg Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.1[ Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.6e Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ. Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”j~M Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.(}I Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.+|O Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.%{C Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.}z u Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?y Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони - люди.*xM Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.w Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих. v Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.u# Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.4ta Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.$sA щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням._r7 Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,{qo Бо месник крови їх пам'ятає, і не забув він крику вбогих.(pI Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.:om І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім'я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.n Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.m І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.l А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.k% Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам'ять по них пропала.j Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім'я стер ти навік-віки.-iS Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.h+ Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.g7 Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім'я твоє, Всевишній.f' Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.fe G Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”.ydk Господи, Боже наш, яке предивне ім'я твоє по всій землі. c  птицю небесну й рибу в морі, і все, що морськими стежками ходить.`b9вівцю й усю скотину, та ще й дикого звіря,a-Поставив його володарем над творами рук твоїх, усе підбив йому під ноги: `Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. _9то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш.(^IКоли на небеса спогляну, твір твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси,G]З уст дітей і немовлят учинив єси хвалу супроти твоїх супостатів, щоб угамувати ворога й бунтаря.2\]Господи, Боже наш, яке предивне твоє ім'я по всій землі! Ти возніс славу свою вище неба.{[ qПровідникові хору. На струнах. На октаву. Псалом. Давида.8ZiЯ ж славитиму Господа за його справедливість, буду виспівувати ім'я Господа всевишнього.;YoЗлоба його нехай упаде на голову йому ж самому, і його насильство нехай зійде йому на тім'я.xXiВикопав яму, він її вирив, і впав у рів, що сам же вирив.W!Ось він зачав несправедливість, злом завагітнів і сплодив лукавство.VІ їм зготує смертельну зброю, стріли свої вогненними вчинить.#U? Як не навернуться, нагострить меча свого, напне свого лука й візьме на приціл.gTG Бог - суддя справедливий, Бог щодня погрожує.]S3 Щит мій у Бозі, що спасає правих серцем;ZR- Нехай зникне злоба нечестивих, праведника ж ти підтримай, ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий.9Qk Господь судить народи; суди мене, о Господи, по моїй правді і за невинністю моєю, що в мені.|PqІ збір народів нехай тебе оточить, і сядь над ним високо!OwВстань, Господи, у твоєму гніві, підведися в обуренні проти моїх супостатів і пробудися задля мене на суді, що сам єси призначив.WN'то нехай ворог гонить мою душу й наздожене, нехай життя моє затопче в землю, і славу мою нехай кине в порох.$MAяк я відплатив злом тому, що мені добро діяв, або обдер противника мого нізащо,LГосподи, Боже мій, як я те заподіяв, якщо в моїх руках є якась кривда,>Kuщоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати..JUГосподи, Боже мій, до тебе прибігаю; спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене,3I aЖалобна пісня. Давида, що її проспівав до Господа з приводу Куша з покоління Веніямина.?Hw Усіх ворогів моїх покриє стид та страх великий, і засоромлені вони назад повернуться швидко.}Gs почув Господь моє благання, Господь прийняв мою молитву.F Ідіть від мене геть, усі лиходії, бо Господь почув голос плачу мого;E-З журби в очах мені темніє, -вони постарілись через усіх моїх супостатів.AD{Знемігся я від стогнання мого, щоночі ложе моє - мокре від плачу, сльозами обливаю мою постіль.CyБож хто по смерті тебе згадає, в Шеолі хто тебе возхвалить? BВернися, Господи, вирятуй мою душу, спаси мене задля твоєї ласки!xAiі душа моя - стривожена надміру. Ти ж, Господи, - докіль?@/Помилуй мене, Господи, бо охляв я, вилікуй мене, бо трясуться кості в мене,?3Не докоряй мені, о Господи, в твоєму гніві і не карай мене в твоїм обуренні.> Провідникові хору. На струнах. На восьмий тон. Псалом Давида.=7 Ти бо, о Господи, благословиш праведника і ласкою його оточуєш, немов щитом.< І всі ті, що до тебе прибігають, будуть радіти; вони повіки весело гукатимуть. Захисти їх, і нехай тобою веселяться тії, що люблять твоє ім'я.h;I Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть, за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.\:1 Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них - пропасть; пелька їхня - гріб відкритий, облесний - язик їхній.<9q О Господи, веди мене твоєю правдою - з уваги на ворогів моїх; вирівняй твою путь передо мною.R8Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.'7Gвигублюєш усіх тих, що неправду кажуть. Господеві осоружні кровожерні й лукаві.6+і нечестиві не встояться перед очима в тебе. Ти ненавидиш усіх лиходіїв,5Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня; лукавому немає місця в тебе,.4UО Господи, удосвіта ти голос мій почуєш, удосвіта буду молитися до тебе й виглядати.35Прислухайся до голосу мого благання, царю мій і Боже мій! До тебе бо молюся.2Вислухай, Господи, мої глаголи, зверни увагу на моє зідхання.g1 IПровідникові хору. На флейтах. Псалом Давида.30_ Не встигну я лягти, у мирі вже засинаю, бо ти, о Господи єдиний, даєш мені безпечно жити.4/aДав ти моєму серцю радість більшу, ніж радість тих, що їм уродило удозвіль вина й хліба..5Багато кажуть: “Хто нам покаже блага?” Яви нам, Господи, світло лиця твого!w-gЖертвуйте жертви справедливі і на Господа надійтесь!,5Тремтіть і не грішіть! Роздумайте в серцях ваших, на ложах ваших, і мовчіть!-+SЗнайте: Господь предивне своєму святому робить; Господь почує, коли візву до нього.(*IО сини людські, докіль будете твердосерді? Чого любите пусте й шукаєте неправду?) Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий! У тісноті моїй дав ти мені пільгу. Змилуйся надо мною й вислухай мою молитву!g( IПровідникові хору. На струнах. Псалом Давида.y'k У Господа спасіння; на твій народ - твоє благословення.I& Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.n%UЯ не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли.$Я ліг собі й заснув, і пробудився, - бо Господь мене зберігає.#Я голосно візвав до Господа, і він вислухав мене з гори святої своєї.""=Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору.|!qБагато тих, що мені кажуть: “Нема йому спасіння в Бозі!” О Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене.{ qПсалом Давида, коли він утікав від свого сина Авесалома.% Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.ta Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”5Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.5cОповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.  “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить: l~}}N||-{{zrz yAxxfwwTvuuWttUss r}qqUpp2onn(mmlSkk jjiwi!hhgff#e_dccbvaad`}__M^^]\\[ZZ YuYXWW.VUUDTSSRxQQrPP5OyNNyMM[LL3KJJEII)HGFFREE1DDCCB/AD@?>>m=^<;;c::;9D8s77665>443g211a001/o..'-,,!+**`))@((''&%%Y$$G#""L!!Q =.-K@d  e wp}3 z#?Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.ykГосподи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.2]Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.[ 1Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.7 Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.} Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки.7g Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!” голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.^5Голос Господній креше полум'я вогнисте;Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон - як буйволятко.  Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські.wgГолос Господній - сильний! Голос Господній - величний!! ;Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами! 3Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.$  CПсалом. Давида. Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу! % Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки. Господь - народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.{Господь то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.ykБлагословен Господь, бо він почув голос мого благання.KВони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, -нехай отже їх зруйнує і більш не відбудуєgGВоздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, - поверни їм те, що вчинили.gGНе погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них.U#Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму. -Давида. До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.1[Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа! Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих!V% Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.M~ Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають.}/ Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме.| Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!0{YВ твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю.$zAПочуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене.y-І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.jxMБо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме. w9Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храміvveНехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.\u1Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, - напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть.`t ;Давида. Господь - моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь - мого життя твердиня: кого маю страхатись?s! Нога моя стоїть на рівнім місці, благословлятиму я Господа на зборах.rw Я ж у моїй невинності ходжу; спаси мене і зглянься на мене.|qq руки яких на злочин готові і десниця яких повна хабарів.{po Не губи з грішниками мою душу і моє життя з кровожерами, oЛюблю, о Господи, оселю твого дому, місце перебування твоєї слави.wngщоб оповісти хвалу вголос і розповісти усі твої чуда.m%В невинності я мию руки і навколо жертовника твого, о Господи, обходжу,ylkЯ ненавиджу зборище злочинців і з грішниками не сідаю.|kqЗ людьми лукавими я не сідаю, і не пристаю з підступними.jБо милість твоя перед очима в мене і я ходжу по твоїй правді.,iQВипробуй мене, Господи, вивідай мене, випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце.@h {Давида. Обстань за мою справу, Господи, бо я ходив невинно і, на Господа поклавшись, не хитався.jgMВизволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.!f;Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.e5Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.dГлянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.c}Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.byЗлагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.aЗглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.`Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги._#Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.l^Q Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.-]S Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.\ Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.+[O Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.Z Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.Y}Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.[X/Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.W3Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.;VoНапути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.UВкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.>TuБо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.HS о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!aR =Давида. До тебе, Господи, підношу мою душу,Q' “А хто ж бо він такий - отой цар слави?” “Господь сил, він є Цар слави!”2P] О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави!1O[“Хто він - отой Цар слави?” “Господь могутній і потужний, Господь потужний у битві.”2N]О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави.MТакий рід тих, які його шукають, шукають лице Яковового Бога.L#Він матиме від Господа благословення і ласку від Бога свого спасіння.>KuТой, чиї безвинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого не присягає криво.JХто на гору Господню зійде і хто буде стояти на його святому місці?rI]Бо він на морях заснував її, і утвердив її на ріках.H Давида. Псалом. Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці.QGДобрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні.MFГотуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.sE_Навіть коли б ходив я долиною темряви, - я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя - вони дають мені підтримку.DВін відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. CНа буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води. B Псалом. Давида. Господь - мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.=As прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”)@Kмоє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдеш - ньому родові; ?Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;i>KГосподнє бо є царство, він над народами панує.D=Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;e<CНехай споживають покірні, нехай будуть ситі хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!6;eВід тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.g:GБо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, - слухав."M9„О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!8Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади: 7{Спаси мене із левиної пащі -від рогів буйволових мою убогу.s6_Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину. 59Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.4yОдежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.3+всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.25Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,21]Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.t0aЯ став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі./Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає. .  Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали. -  Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.,# На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.%+C Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.(*I „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!")7Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою: ({А я - черв'як, не людина; сміховище людей, презирство народу.'Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.&На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.l%QТаж ти - святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих! $Боже мій, кличу я вдень, - не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.8#iБоже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку. " Провідникові хору. На мелодію “У досвітня лань”. Псалом. Давида.*!MО, вознесися, Господи, у твоїй силі! І ми будемо співати й славити твою могутність.w g Бо ти обернеш їх до втечі, напнеш їм у вічі лука твого.  Коли задумають на тебе лихо, лукаву врадять раду, - не здолають.!; Потомство їхнє ти із землі вигубиш і їхніх нащадків - з-поміж дітей людських.F Ти вчиниш їх, неначе піч вогненну в час твого з'явлення, Господь вогнем проглине їх у своїм гніві.9k Твоя рука досягне всіх твоїх противників; правиця твоя влучить усіх, хто тебе ненавидить.1Бо цар надіється на Господа і завдяки милості Всевишнього не похитнеться 9Бо ти даєш йому благословення вічне і звеселяєш його радістю обличчя твого.,QЗавдяки твоїй допомозі - велика його слава; величність і красу поклав єси на нього.Життя просив він у тебе: ти йому дав його, довготу днів на віки вічні.<qБо ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, кладеш йому на голову вінець щирозлотний.Бажання серця його ти йому вволив і проханню уст його ти не відмовив.%О Господи, в силі твоїй цар радіє і в твоїй допомозі веселиться вельми!S !Провідникові хору. Псалом. Давида.! Дай, Господи, цареві перемогу; вислухай нас, коли взиватимемо до тебе.yk Ті похитнулися й упали, ми ж стоїмо й тримаємось міцно! Ті колісницями, ці кіньми, а ми ім'ям Господа, Бога нашого - сильні.veТепер я знаю, що Господь дав перемогу помазаникові своєму і відповів йому з святого неба потугою своєї переможної десниці.Y+Радіймо твоїй перемозі, і йменням нашого Бога стяги піднесімо! Нехай Господь іздійснить усі твої прохання!Нехай тобі вчинить, що бажає твоє серце, і здійснить усі твої задуми. Нехай згадає всі твої офіри, і всепалення твоє нехай прийме. Нехай пошле тобі допомогу з святині, нехай підтримає тебе з Сіону!) KНехай Господь вислухає тебе під час скрути, нехай ім'я Бога Якова тебе захистить!S  !Провідникові хору. Псалом. Давида.V %Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!c?І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого.} А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене!  А й твого слугу вони навчили: в їх зберіганні - велика нагорода.) дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої=s Страх Господній - чистий: він вічно перебуває. Суди Господні - правда: всі вони - справедливі;9k Господні заповіді - праві: вони радують серце. Веління Господнє - ясне: воно просвічує очі.KЗакон Господній - досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє - вірне: воно навчає простих.@yВід краю неба його вихід, і кругобіг його - до другого краю. І ніщо не сховається від його жару.5cі воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає.=sпо всій землі залунав їх звук, на край світу - їхні слова. На них він розіп'яв намет для сонця,n~UТо не слова, не мова, яких би голосу не було чути: r}]День дневі передає слово, ніч ночі об'являє вістку.|-Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна.S{ !Провідникові хору. Псалом. Давида.ozW3Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.y52Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.Ox1що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.qw[0Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;Fv/Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;tua.Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.t-ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.Js ,Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;r/+Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.q+*Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.p )Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.o(Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.n'Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.m&Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.l %Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.Fk$Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.jw#навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.zim"що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,h{!Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,ygk Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?`f9Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.e+З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.d1Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.ocWТи бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.Wb'з чистим - чистий, з хитрим - обачний.~auЗ милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,E`Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.e_CЯ був з ним бездоганний і від гріха берігся. ^бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.]бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;\5Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;~[uВін мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.Z1Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.)YKІ визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.XВін простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.[W/І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.VВін пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх. P[~~0}l|| {qzzyxwwWvv uttsOr{qlpoosnn>s=<;;d::9C88766.5p4U3C22I100@//.B--,++/**)((x''u&%%Q$$"##" !! gK fEod a /gy d = x M9p$Py^k'Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.j]M'Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.g\ I'Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.m[S&Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!Z}&Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!Y!&І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.OX&А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.gWG&Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.~Vu&Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.EU&Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”T&На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.}Ss&Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.R&Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.Q& І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.P)& Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.AO{& Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.N)& О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.M& Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого. L&Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.Ky&Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.lJQ&Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.(II&Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.OH&Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.G}&Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.F-&О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.CE &Псалом. Давида. На спомин.KD%(Господь їм допомагає і їх спасає; спасає їх від беззаконних і зберігає, бо вони до нього прибігають. C%'Спасіння праведним від Господа, він їхнє прибіжище в час скрути.'BG%&Відступники ж знищені будуть усі до одного, і потомство беззаконних буде стяте.&AE%%Уважай на чесного й на праведного дивися, бо в чоловіка мирного буде потомство.@)%$А коли я пройшов, його вже більш не було; шукав його, та знайти було годі.?7%#Я бачив беззаконного, як він пишався і розростався, неначе кедр ливанський.g>G%"Надійсь: на Господа й пильнуй його дороги. Він вознесе тебе, щоб ти володів землею, -і погибель беззаконних побачиш./=W%!Але Господь не залишить його в руці в нього і не засудить, коли він на суді з'явиться.<!% Беззаконний на праведника чигає і намагається зігнати його зо світу.;%Закон Бога його в нього в серці, не захитаються в нього кроки.:%Праведника уста мовлять мудрість, язик його говорить правду.|9q%Праведники заволодіють краєм і житимуть повіки у ньому.V8%%Бо Господь любить правду і не покине своїх вірних. Нечестиві знищені будуть, рід беззаконних буде стятий.l7Q%Відступи від зла й чини добро, і житимеш повіки!6)%Увесь час його рука щедра й він позичає, і рід його буде благословенний.R5%Молодим був я і вже постарівся, але не бачив покинутого праведника і його нащадків, які просили б хліба.4%Навіть як і впаде, він не буде лежати, бо Господь підтримує його руку.3%Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому довподоби.#2?%Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть.1%Беззаконник позичає й не звертає; а праведник - щедрий, дарує.10[%А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть./ %Вони не осоромляться лихої години, і наситяться голодної пори. .%Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки.-'%бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає.,7%Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних,x+i%Їхній меч пройде їм крізь серце, луки їх поторощаться.l*Q%Беззаконники добувають меча й лука, щоб повалити вбогого й нужденного, щоб вистинати тих, які простою дорогою ходять.)}% Господь сміється з нього, бо бачить, що його день надходить.( % Беззаконник кує на праведника лихо і скрегоче на нього зубами.'}% Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром.%&C% Ще трохи, і беззаконник пропаде, подивишся на його місце, і його більше не буде.%7% Бо лиходії знищені будуть, ті ж, що надіються на Господа, заволодіють краєм.$%Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха.f#E%Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть.{"o%виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень.!{%На Господа здай твою дорогу; вповай на нього, і він учинить; %Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця. %Вповай на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути.%Вони бо, як трава, швидко поникнуть, -зів'януть, як рослина яра. %Давида. Не палай гнівом на злочинців, творящим беззаконня не завидуй|q$ Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.&E$ Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.-S$ Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.{o$ Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.$ Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш."=$Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.Q$Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.w$Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.#?$Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.*M$Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.-S$Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.&E$Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.g I$Провідникові хору. Слуги Господнього Давида. #Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.#Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.” '#Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом ті, що гордовито несуться проти мене.: m#нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”: m#Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною, -#Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу! #Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!#І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”)#Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.H #Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.7#Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю..U#Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят - мою єдину.#Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.gG#І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.T!#Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.=s# Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.pY# Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.~ # Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.}# Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.|# Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.[{/#Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.+zO#Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.)yK#Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.x#Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.w #Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене. v9#Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!qu[#Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!%t E#Давида. Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.!s;"Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до нього прибігає, покараний не буде.r7"Злоба грішника його ж убиває, і ті, що ненавидять праведника, зазнають кари.~qu"Він усі його кості зберігає, ані одна з них не зламається.p "Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує.o-"Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає.n)"Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх.m"А обличчя Господнє проти злочинців, щоб знищити з землі їхню пам'ять.xli"Очі Господні на праведних; вуха його - на їхній заклик.ky"Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся!wjg"Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих.ri]" Хто той, що життя любить, що рад бачити дні щасливі? h" Ходіть, мої діти, послухайте мене: остраху Господнього навчу вас.,gQ" Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.f" Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що його бояться.#e?" Спробуйте й подивіться, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає.d7"Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє.!c;"Ось візвав бідолаха, і Господь почув, і врятував його від усіх його напастей.b"Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться.a)"Я шукав Господа, і він почув мене; і звільнив мене від усіх моїх страхів.y`k"Величайте Господа зо мною, і вознесімо ім'я його вкупі._)"Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться.^"Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене.2] _"Давида, коли він удавав божевільного перед Авімелехом, і той прогнав його, і він пішов. \!Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.[{!Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім'я ми уповаєм.uZc!Душа наша Господа чекає; він - наша допомога, щит наш.Y{!щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі. X!Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку, W !Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.V!Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.yUk!Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.Ty!Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,~Su! Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.R7! Щасливий народ, Бог якого - Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.Q1! Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.P)! Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.lOQ! Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.N/!Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!M+!Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.L!Словом Господнім створене небо, і подихом уст його - вся його оздоба. K!Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.pJY!Бо Господнє слово праве, і всяке діло його - вірне.}Is!Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.H#!Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.oG Y!Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.F Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем. E9 Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.~Du Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”.CU “Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі - моє око!'BG Ти - захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.`A9 Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих -вони до нього не досягнуть.@} Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого..?U Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку. > Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.=! Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.< # Давида. Маскіл. Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито,;!Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.9:kЛюбіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.l9QЯ ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.8-Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.U7#Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.6yЯка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!5Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.i4KГосподи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю;нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.3-Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!2#В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.s1_А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!”t0aБо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене./ Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд. . Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.P- Життя моє виснажується в горі літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.F, Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.+! і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.M*Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи)-Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.(!В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.'/Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти - моє пристановище.&3Бо ти - скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.h%IНахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!G$До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!S# !Провідникові хору. Псалом. Давида.4"a щоб душа моя тобі псалми співала, - не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.0!Y На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами, ) Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!mS “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”kO До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю: @yГосподи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.mSУ моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”7gБо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.!;Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому! 6~w}||S{{Wzyxxwwv3uPtos-rmqqQpopnmxlkk ji2hh5gCfee9dhcc/bfaaE`__^^T]\{[yZYYHXWVUUT;SYRXQQ#P|O`NN9MM%LKKMJJ$IvHHSGG"FFEkDDACCBBB:A@??z>>=<;;-:99X88 7t66544]3t22B11$0//-..c--A,,M++1**?)d)(''i'&~&%$$;#""r!!5 YXf7"=i*KEYV 3 ? g `Q>p~  3Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш.w3Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати.uc3Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити.ta3Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.3Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого.'G3Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини.#3коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією.S !3Провідникові хору. Псалом. Давида,9k2Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.»0Y2Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати.B}2Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі.2Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу.{o2Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ.2Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився.|q2ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе?A{2До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, -2І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!»xi2Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти.ve2 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити? 2 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює.  2 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме.{ o2 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах. {2 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари," =2Я не за жертви твої буду тобі докоряти бо всепалення твої передо мною завжди.1[2«Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог. 2І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя.2«Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.»oW2Він кличе згори небо й землю на суд народу свого: B}2прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря.kO2З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві;' I2Псалом. Асафа. Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу.!1Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.#?1та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.%C1Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-~1Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.}1Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому. | 1Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.|{q1Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде.Hz 1Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.y1 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.Jx 1 Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.Sw1 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.mvS1 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.u1 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не можеt+1Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.s1вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?Tr!1Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,qy1Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла. p1Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі.moS1і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.xni1Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу: ^m 71Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.vle0що то Господь - наш Бог по віки вічні. Він нас вестиме.@ky0Огляньте добре його передмур'я, оббіжіть його палаци, щоб розповісти прийдешньому поколінню,jy0 Обійдіть Сіон навколо й оточіть його, полічіть його башти.i0 Хай веселиться Сіон-гора, хай радуються міста Юди через суди твої./hW0 Твоя хвала, як твоє ім'я, о Боже, -аж по край землі. Справедливости повна твоя десниця.gw0 Роздумуєм, о Боже, про твоє милосердя посеред храму твого.Ef0 Так, як ми чули, так і побачили у місті Господа сил, у місті нашого Бога: Бог укріплює його повіки.e0або східній вітер, який ти посилаєш, щоб торощив кораблі таршішські._d70Страх їх обняв там, немов біль породілліc}0Ледве побачили, то й поторопіли, - збентежились, розбіглись.bb=0Ось бо царі зібрались, насунули всі разом.]a30Бог у його палатах явив себе твердинею.M`0Його свята гора, горб прекрасний - землі усієї радість. Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто;y_k0Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога.K^ 0Пісня. Псалом. Синів Кораха.W]'/ Зібралися князі народів з народом Бога Авраама, бо Богові належать земні захисники. Він вознісся велично.\/ Бог над народами царює, Бог сидить на своїм святім престолі.h[I/Бо цар усієї землі - Бог, співайте якнайкраще.Z'/Співайте Господеві псалми, співайте; співайте нашому цареві, співайте!~Yu/Вознісся Бог під оклики веселі, Господь - під голос сурми.X/Він вибирає нам спадщину нашу, славу Якова, улюбленого свого.hWI/Він підбиває людей нам, і народи нам під ноги.V/Бо Господь - Всевишній, страшний, великий цар він на всю землю.U!/Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа!]T 5/Провідникові хору. Сипів Кораха Псалом.gSG. Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.R. Вгамуйтесь і пізнайте, що я - Бог, що я вознісся на землі між народами.:Qm. Він, що припиняє війни по край землі, що ломить лука й торощить списи, і щити вогнем палить.P5. Ходіте, гляньте на діла Господні, які страхітливі речі він учинив на землі.gOG.Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.0NY.Захвилювалися народи, царства захитались; Господь загримів громом, земля задрижала.M+.Бог серед нього, воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком.L.Ріка, - її відноги звеселяють місто Боже, святі Всевишнього чертоги.eKC.Нехай ревуть, бушують його води, хай дрижать гори від його обурення. (Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.)J5.Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась і гори захиталися серед моря. I .Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з'явився з дужою допомогою.H .Провідникові хору. Синів Кораха. На мелодію «Дівиці». Пісня.Я буду згадувати твоє ім'я від роду і до роду тим прославлятимуть тебе народи по віки вічні.F5-Замість твоїх батьків будуть твої діти; по всій землі ти зробиш їх князями.E#-Серед веселощів і радости їх уводять, і вони входять у царський палац.CD-У різнобарвно гаптованих шатах, ведуть її до царя; за нею йдуть дівиці, її другині проводять її.Cy-Уся прибрана пишно входить царівна, золотом ткані її шати."B=- І дочка тирська з дарами приходить; твоєї ласки запобігають багатирі народу.A- І цар жадатиме краси твоєї, бо він - твій пан, і йому кланяйся.#@?- Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого.&?E- Царські дочки - тобі назустріч, праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім.=>s- Миром, алое та касією пахнуть твої шати; з палаців із слонової кости струни тебе звеселяють.f=E-Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня: тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радости над друзями твоїми.<!-Престол твій, Боже, по віки вічні; берло правоти - берло царства твого.;7-Стріли твої гострі, народи коряться тобі, і царських ворогів серце вмліває.9:k-Щасливо їдь верхи за вірність і за правду, і хай навчить тебе преславних діл твоя десниця.y9k-Опережи твій стан мечем, витязю, твоєю славою і красою!_87-Найкращий ти на вроду між людськими синами, краса розлита на устах у тебе; тому то Бог благословив тебе повіки.>7u-Із мого серця гарне слово ллється; я мовлю: Цареві моя пісня! Язик мій - тростинка скорописця.6 1-Провідникові хору. На мелодію «Лілея». Синів Кораха. Маскіл. Пісня любови.5y,Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.4y,Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.{3o,Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?~2u,Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!"1=,Тажчерез тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.0y,то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця./',Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,.,коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.-,і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,.,U,Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,|+q,від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.*,Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває)!,Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.*(M,Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас. '9, Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.&{, Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.*%M, Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.$%, Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами. #, Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли."#,але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.x!i,Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;/ W,Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.q[,Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.),Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.#?,Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.P,Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.^ 7,Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.}s+Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся в мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти Спасителя обличчя мого і мого Бога.^5+І я прийду до жертовника Бога, до Бога радости й веселости моєї, і прославлятиму тебе на гуслах, Боже, мій Боже!P+Пошли світло твоє і твою правду: вони нехай мене ведуть заберуть на святу гору твою й до твоїх наметів./W+Бо ти, Боже, моя твердиня. Чому мене відкинув? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?s a+Обстань за мною, Боже; розсуди мою справу проти нечестивого народу; від чоловіка лукавого й несправедливого мене визволь.}* Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.U#* Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»,Q* Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?/W* Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.A{*Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.5c*Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.~u*Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.-*Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.7 g*Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?» '*Душа моя жадає Бога, Бога живого, - коли бо прийду й побачу обличчя Боже? *Як лань прагне до водних потоків так душа моя прагне до тебе, Боже.^  7*Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.. U)Благословен Господь, Бог Ізраїля від віку й до віку! ' Нехай так буде! Нехай так буде!-S) У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед твоїм обличчям повіки.) Тоді збагну, що мене любиш, як ворог мій не буде ликувати надо мною.  ) Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підведи мене, і я відплачу їм.E) Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п'яту на мене.) «Лиха біда вчепилася до нього! І де раз ліг, то більш уже не встане.»!;)Усі мої ненависники перешіптуються вкупі проти мене, задумують зло на мене: M)І хто навідатись приходить, марне виговорює; у серці своїм зло збирає і, вийшовши надвір, розголошує.-S)Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: “Коли помре він, і загине його ім'я?”)K)Я мовив: “Господи, змилуйся надо мною! Вилікуй мою душу, бо згрішив перед тобою.”(I)Господь підтримає його, недужого, на ложі: увесь біль його відніме в його недузі.n~U)Господь хоронитиме його й живитиме його, і зробить його на землі щасливим, і не видасть його в руки ворогам зажерливим.#}?)Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого; в лиху годину Господь його врятує.S| !)Провідникові хору. Псалом. Давида.Z{-(Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти - моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися! z(Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: “Хай возвеличиться Господь!”y(Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: “Ага! Ага!”*xM(Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити. Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!w(Зволь, Господи, мене урятувати; о Господи, поспіши мені на допомогу!$vA( Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу. Їх більш, ніж волосу на толові у мене, і серце моє зомліло.Lu( Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця; милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.'tG( Не заховав я в моїм серці твою справедливість; я розповів про твою вірність і твоє спасіння. Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.2s]( Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш. r ( Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.” q (Тоді сказав я: “Ось я приходжу; у сувої книги написано про мене: Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене. Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.>ou(Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами. Ніхто тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.]n3(Блажен муж, який на Господа поклав своє довір'я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню._m7(І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.Wl'(І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.5kc(Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.Sj !(Провідникові хору. Псалом. Давида.0iY'Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.h+' Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.Pg' Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина - тільки подув.f' Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.feE' Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.d' Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.~cu'Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!9bk'лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;ba='Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, - кожна людина,;`o'Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.F_'У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій: `~~9}}|h{zzvyy9xwwfvv5uu tssHrLqppDoqnn m:l*kDjj:iiAh|hgff5eeEddcbb]aay``-_^^L]\\o[[ZUYXWVVUrTTuSS:RRQVPP!OON#McLLK/JlIIHdGG0FFEDD:CaBBFAA@s??>h=<Скажіте Богові: «Які твої діла предивні! Задля великої твоєї сили підлещуються до тебе твої вороги.cwBСпівайте славу імени його, воздайте йому хвалу преславну. b BПровідникові хору. Пісня. Псалом. Воскликніте Богові, вся земле!#a?AЛуки вкривають отари, долини поростають збіжжям; усе весело вигукує й співає.`#A І пасовиська у пустині зрошені водою, і оперізуються радістю пагорби.x_iA Ти увінчав рік твоєю добротою, сліди твої точать сить.8^iA Ти борозни її зрошуєш, рівняєш її скиби, зм'якшуєш її рясними дощами, благословиш її зело.h]IA Відвідуєш землю і її зрошуєш; збагачуєш її понад міру. Божий потік води повен, ти їм хліб готуєш. Отак її зготовляєш.d\AA Перед твоїми чудесами ті, що живуть на землі краях, наповнюються страхом; сповняєш радістю країни Сходу й Заходу. [AТи, що приборкуєш ревіння моря, рев його бурунів, і народів галас.ZAТи, що твоєю силою утвердив єси гори, потугою підперезавшись.DYAПредивно, ласкаво нас вислуховуєш, Спасителю наш, Боже, надіє усіх кінців землі і моря далекого.XAБлажен, кого ти вибереш і приймеш; він буде жити у твоїх дворищах. Коли б то ми наситились добром дому твого, святощами храму твого!{WoAіз-за гріхів. На нас тяжіють провини наші, ти їх прощаєш.wVgAДо тебе, що вислухуєш молитву, кожний смертний прийде UAТобі належить хвала, Боже, на Сіоні, і будуть виконані тобі обіти._T 9AПровідникові хору. Псалом. Давида. Пісня.S3@ Радіє праведний у Господі, до нього прибігає; всі праві серцем веселяться.R!@ І всі бачать те й звістують діла Божі, і над його вчинками розважають..QU@ і власний їхній язик їм готує погибель; хто на них тільки погляне, - похитує головою.Py@Та Бог стрілу на них пускає, і вони притьмом ранами вкриті,'OG@Вигадують лихе, продумані замисли приховують, а нутро кожного й серце бездонне.WN'@Цупко тримаються своїх злих намірів, радяться, як би таємно розставити тенета; кажуть: «Хто нас побачить?»,MQ@щоб у безвинного із закутка стріляти. Стріляють несподівано на нього й не бояться.L@що гострять, немов меч, язик свій, немов стрілу, пускають гірке слово, K@Сховай мене від змови лиходіїв, від невгамованої юрби злочинців,)JK@Боже, почуй мій голос, коли я скаржусь; від страху перед ворогом бережи моє життя.SI !@Провідникові хору. Псалом. Давида.gHG? А цар возвеселиться у Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться, уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.G? Їх віддадуть мечеві на поталу, вони шакалів здобиччю стануть.}Fs? Ті ж, які чигають на мою душу, зійдуть у безодні підземні.rE]? Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця. D ?Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватішу.$CA?Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.2B]?Душа моя насититься, немов туком та оливою уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.A1?Отак буду тебе хвалити поки життя мого, у твоїм імені здійматиму мої руки.@{?Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть тебе. ??Отак і я у святині тебе виглядаю, -побачити силу твою й твою славу.b>=?Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.y= m?Псалом, Давида, коли він перебував у пустині Юдейській.<+> і що у тебе, Господи, милість; бо ти воздаєш кожному згідно з його ділами.;{> Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належитьm:S> Не надійтеся на здирство, і грабунком марно не вихваляйтесь; коли зростає багатство, не прив'язуйтесь до нього серцем.L9> Лиш подув - людські діти, брехня - сини вельможних; вони на вазі йдуть угору, легші від пари усі разом.@8y> Звіряйтеся на нього повсякчас, народи, виливайте перед ним серця ваші! Бог - нам пристановище.7!>У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі.6>Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, - я не захитаюсь.r5]>Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія.z4m>Вони тільки й гадають, як би мене з висоти зіпхнути; вони люблять брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають.\31>Доки ви будете на чоловіка нападати усі вкупі його валити, неначе мур похилений, неначе огорожу, що валиться?2'>Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи.z1m>Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння.j0 O>Провідникові хору. Для Ідутуна. Псалом. Давида./= Тоді співатиму ім'я твоє повіки, виконуватиму день-у-день мої обіти..7=Хай сидить вічно перед Богом, ласку пошли йому й правду, щоб його зберігали.{-o=Додай днів до днів цареві, літа його - неначе віки вічні. ,9=Бо ти, о Боже, вислухав мої обіти; дав мені спадщину тих, що шанують твоє ім'я.$+A=Якби то я міг жити вічно в твоїм наметі, під крил твоїх покровом знайти захист!l*Q=бо ти - моє прибіжище, і міцна вежа проти ворога.U)#=З кінців землі взиваю я до тебе, коли умліває моє серце. Ти піднесеш мене на скелю, занадто круту для мене,l(Q=Почуй, Боже, моє благання, вислухай молитву мою!Z' /=Провідникові хору. На струпах. Давида.&y<З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.%}< Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога.$/< Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами? #< Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому?H" < Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую.»!< Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло.$ A<Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину.<Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас.<Тим що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука.,Q<Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас. <Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась.1<Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги!nU<Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік. 5<Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення.*M;О моя сило! Тобі псалом співатиму, бо ти, Боже, - мій захист. Мій Бог - моє милосердя!  ;А я співатиму про твою силу, і веселитимусь уранці твоїм милосердям; бо ти став захистом для мене, прибіжищем у скрутну для мене днину.{o;Бродять шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють.';Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом.F;Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край.c?; Що слово з уст їхніх - то гріх губ їхніх; нехай спіймаються гординею своєю, прокляттям і брехнею, що розповідають.Y+; Побий їх, Боже, щоб не ввели у гріх народ мій. Присилуй блукати їх, у твоїй силі провали їх, Господи, щите наш.M; Мій Бог, - моє милосердя! Хай Бог прийде мені назустріч, хай дасть мені натішитись над ворогами моїми.wg; Сило моя! Тебе я пильнуватиму, бо ти моя безпека, Боже.r]; Але ти, Господи, з них смієшся, висміюєш усіх поган.;Ось вони розпустили уста свої, мечі в губах їхніх: «Хто там почує?» );Увечорі повертаються назад, немов пси виють, і бігають навкруги містом.? w;Та ти, Господи сил, Бог Ізраїля! Встань на кару всіх народів, не пощади ні одного з віроломних.1 [;без усякої вини моєї збігаються, готуються на мене, устань мені назустріч і подивися!M ;Вони бо на життя моє чигають, змовляються на мене сильні. Нема ні гріха в мені, о Господи, ані провини; %;Визволь мене від тих, що чинять беззаконня, і спаси мене від душогубів.,Q;Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що повстають на мене.R ;Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй». Давида. Міхтам, коли Саул послав стерегти дім, щоб його вбити.2]: І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить.»&E: Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних'G: Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря./: Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.!:Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.):Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.{o:щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.+:Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,U~#:Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.9}k:Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.|7:Чи ви по правді творите суд вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?~{ w:Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.z9 Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!y 9 велика бо, як небо, твоя ласка, і аж до хмар сягає твоя вірність.x59 Я між людьми, о Господи, буду тебе хвалити і між народами буду тобі співати;w9 Проснись, душе моя! Просніться, гарфо й гусла! Я розбуджу світанок./vW9Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати.Hu 9Наставили тенета на мої кроки, гнітили мою душу, копали яму передо мною: самі нехай упадуть до неї.t9Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!?sw9Я лежу серед левів, що пожирають синів людських. Зуби їхні - списи й стріли; язик - меч гострий.]r39нехай пошле з неба й мене врятує, нехай осоромить тих, що мене зневажають; нехай пошле Бог свою ласку й правду.qy9До Бога Всевишнього взиваю, до Бога, що чинить мені благо, -Kp9Помилуй мене, Боже, помилуй; до тебе душа моя прибігає. У тінь твоїх крил прибігаю, поки не мине лихо.Провідникові хору. На мелодію «Це руйнуй». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печері.^n58Бо спас єси життя моє від смерти, та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.m+8 Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, віддам тобі похвальну жертву.|lq8 На Бога уповаю не боюся; що ж може заподіяти мені людина?vke8 У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.8ji8 Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.>iu8 Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?~hu8За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.g38Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.{fo8Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.9ek8На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?_d78Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!c'8День-у-день лютують мої противники багато бо тих, що йдуть боєм на мене.)bK8Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.Va '8Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.r`]7І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.P_7Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.~^u7Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони - мечі вийняті з піхви. ]7Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, Порушує свою умову.9\k7Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.8[i7Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.Z37Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.^Y57Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.@Xy7Хай смерть поб'є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! -бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.4Wa7з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.tVa7А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,ZU-7 Якби то ворог глузував із мене, я - стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.T 7 Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.*SM7 Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.R-7 Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.zQm7 Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.dPA7Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.O%7І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки я полетів би і відпочив би.N7Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.M}7Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.L+7грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.K57Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,J{7Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.hI K7Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида..HU6 Бо визволив єси мене від усякої турботи, отож і споглядають очі мої на ворогів моїх.G)6Охоче принесу я тобі жертву, прославлю твоє ім'я, Господи, бо воно добре!{Fo6Оберни лихо на моїх супостатів, знищ їх по твоїй правді.xEi6Та ось Бог - допомога мені; Господь - опорою життя мого.AD{6Бо горді піднялись на мене, і насильники на мою душу зазіхають, вони не мають Бога перед собою.mCS6Боже, почуй мою молитву вислухай слова уст моїх.B6Боже, ім'ям твоїм спаси мене і силою твоєю розсуди мою справу.A/6коли прийшли зіфії і сказали Саулові: «Хіба Давид ке ховається між нами?»h@ K6Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида,b?=5Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль. >5Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув.N=5Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога.1<[5Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.,;Q5Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.O:5Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога.» Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би.y9 m5Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида.a8;4 Я прославлятиму тебе повіки, за те, що вчинив єси, і возвіщатиму ім'я твоє, - воно бо добре, - перед вірними твоїми.#7?4 Я ж - мов те буйне дерево оливне в домі Божім; надіюсь на ласку Божу повік-віки,x6i4 «Ось чоловік, що не мав Бога за свою твердиню, що покладався на своє багатство превелике, своїми лиходійствами був сильний.» 5 4Побачать праведники й настрашаться і будуть сміятись із нього: J4 4Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих.c3?4Погибельні лише любиш речі, язику лукавий.{2o4Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду.)1K4Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій - немов гостра бритва, майстер облуди.h0I4Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний?B/}4як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.»S. !4Провідникові хору. Маскіл. Давида,]-33Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.,)3Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури./+W3Жертви Богові - дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш.*3Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш.)}3Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою.I( 3Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям.'/3щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе.&!3Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним, %93 Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене.$3 Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм.#{3 Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини."53 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.!13 Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший. <E~}}/|| {uzz-yyxMww,vv.uu/tzssNrqqqppoo nbmellk{jj6iihgg+feeCdKcc4b`aa `__L^^]\u[[eZZYZXXxWVUU SSRRYQQXPONNMFLLKcJII[HH0GGFtEEADD%CBBwAA!@@F??>=<<@;::988 77 6]55,4R33 2610/..--,'++*))d((G''&&%n$$2#Z"Y!@ }ek< }{R$|19? Pt $ \ { ( T$ qzI<F)JНехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я."(=JПоглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.'+JНе дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки./&WJЗгадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім'я.{%oJти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.s$_JТвій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,~#uJТи відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки."#JТи розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,!J Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів. J Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.J Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?#?J Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?PJ Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.-SJСказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!5JТвоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.}sJвони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.^5JНеначе той, що в гущавині сокирою махає,DJЗарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.%JЗійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.yJЗгадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.. WJМаскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?X)IА мені благо - близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.5cIБо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.+IТіло моє і моє серце знемагають; Бог - скеля мого серця і повіки моя доля.#IКого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.yIТи радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.s_IАле я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.{oIЯ був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.w gIІ серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені./ WIНеначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш. !IЯк притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!m SIДійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну. IАж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.7IІ почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був - той труд - для мене.CIЯкби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», -то родові дітей твоїх був би я зрадник.dAIУвесь день зносив побої, і докори - щоранку?I Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?I Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.~uI І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»~uI Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках! I Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.IВони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.#?IВід жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.~5IТому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває. } IВони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.j|MIВони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло. { IБо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних{zoIА в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.y 'IПсалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!Xx)HСкінчені молитви Давида, сина Єссея.\w1HІ благословенне його славне ім'я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде!vHБлагословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса - єдиний.u#HІм'я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім'я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.}tsHНа землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.Ts!HНехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.*rMHВін викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього. q H Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних.pH Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має.{ooH Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть.n/H Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці.mH Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох. lHВін буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі.k)HЗа його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий - аж доки місяця.~juHХай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю.iHТебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду.h3HНехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче.gwHХай гори принесуть народові мир, і горби - справедливість.yfkHХай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді.e +HСоломона. Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.kdOGЯзик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.*cMGУста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, - душа моя, яку ти вирятував.NbGІ я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!Ya+GЗбільши мою повагу, потіш мене знову.W`'GТи, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.E_Gі про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?^GАж до самої старости й сивини -не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, - про твою потугу]!GБоже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.R\GЯ розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.F[GУста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно - діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.yZkGА я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.VY%G Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.XG Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!%WCG кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»(VIG Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купоюU+G Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.wTgGУста мої повні хвали твоєї, твоєї слави - повсякденно.zSmGДля багатьох став я немов чудовиськом але ти - моя сила.dRAGНа тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти - мій покровитель ти - моя хвала завжди! Q GБо ти моя надія, Господи, - Господь моє уповання від юности моєї.P5GО Боже мій, спаси мене з рук без законних із жмені неправедника й гнобителяROGБудь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.2N]GУ твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.yM mGДо тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.UL#FЯ ж бідний та нужденний; о Боже, поспішись до мене! Ти - моя поміч й мій визволитель; о Господи, не забарися!KFХай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і завжди кажуть: «Хай возвеличиться Господь!» - тії, що люблять твою допомогу.J1FНехай повернуться назад, стидом прибиті, ті, що до мене: «Ага! Ага!» кажуть.IFХай осоромляться й почервоніють ті, що на моє життя чигають; нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям.}HsFО Боже, рятуй мене, о Господи, мені на допомогу поспішися!XG +FПровідникові хору. Давида. На спомин.,FQE%Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому."E=E$Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.D{E#Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.CE"Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.B5E!Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога. AE І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.@ EЯ прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.?EЯ ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.>1EНехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.=EДодай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.<3EВони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.;EНехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.:EВилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне. 99EНехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.8EНехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, - сіттю.7EВони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.]63EГаньба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, - та не знайшов нікого.55EТи знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.4#EНаближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!$3AEі не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом62eEВислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твогоX1)EВодяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.`09EВитягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!n/UEАле я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.".=E Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.-E Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.w,gE Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.!+;E Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.*{E Чужий я став і братам рідним; сторонній - синам матері моєї.n)UEЗа тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.((IEНе дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!'}EТи, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.Q&EТих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити - ворогів моїх брехливих - сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?2%]EВід крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.C$EЗагруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.s#_EСпаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.i" MEПровідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.:!mD$Страшний Бог у своїй святині, Бог Ізраїля; він дає народові потугу й силу. Благословен Бог! !D#«Визнайте силу Божу!» Над Ізраїлем його велич, а його потуга у хмарах.1[D"що верхи їздить небесами, небесами одвічними! Ось він гримить голосом своїм сильним: lQD!Царства землі, співайте Богові, славте Господа,3D Нехай прийдуть вельможі з Єгипту, хай Етіопія простягне руки свої до Бога.DПогрози звіреві, що в очереті, стаду волів з телятами народів! Нехай поклоняться із злитками срібла; народи розвій, що війни бажають.yDРади храму твого, що в Єрусалимі, тобі царі принесуть дари.ykDПокажи, Боже, твою силу, силу, о Боже, що для нас ти дієш!H DТам Веніямин, наймолодший, перед веде, Юди князі, із своїми полками, князі Завулона, князі Нафталі.D«Благословіть Бога на зборах,; Господа, о ви, Ізраїля нащадки!»%CDспіваки йдуть і попереду, ззаду музики, всередині дівчата, що на бубнах грають.DБачать твій вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого - у святиню: $ADщоб ти полоскав твої ноги в крові, щоб язик твоїх собак мав від ворогів частку.*MDСказав Господь: «Я приведу назад їх із Башану, я приведу назад їх з безодні моря»,-PDБог безсумнівно розторощить голову своїх ворогів, косматий лоб того, хто закостенів у своїх злочинах.wDБог наш - Бог спасіння, у Господа Бога - рятунок від смерти.DБлагословен Господь день-у- день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар!taDЗійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити.,QDКолісниць Божих - тьма: тисячі й ще раз тисячі; Господь сходить із Синаю до святині.B}DЧому, круті гори поглядаєте зависно на гору, де Богові вподобалося жити і де він повіки житиме?o WDВисокі гори - Башан-гори, гори крутії - Башан-гори. DКоли Всемогутній розганяв царів там, сніг випав на Цалмоні!»M DКоли ви лежали собі посеред вівчарень, крила голубки були вкриті сріблом, а її пір'я - золотом жовтим. D «Царі з військами втікають, утікають; а господиня ділить здобич.x iD Господь мовить слово, і радісних вісниць велика сила: $AD Твоя отара наситилась на ній, ти приготував її у доброті твоїй Убогому, о Боже.D Щедрий дощ послав єси, о Боже, на твою спадщину і стомлене підсилив.-SD земля тремтіла, небо топилось перед Богом, дрижав перед Богом Синай, Богом Ізраїля.)DБоже, коли ти йшов перед твоїм народом, коли ти переходив крізь пустиню,DDБог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя-долі, лиш бунтарі живуть в сухій пустині.}DСиротам батько він і суддя удовам, Бог у святім своїм житлі.ykDСпівайте Богові, славте ім'я його; рівняйте дорогу тому, що їде в колісниці пустинею, - Господь його ім'я, - і перед ним радійте.&EDА праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим, у радощах торжествують.7gDЯк дим щезає, так щезають, як віск від вогню тане, так гинуть грішники від обличчя Божого.>uDУстане Бог, і розсипляться вороги його, а ненависники його з-перед його обличчя розбіжуться._~ 9DПровідникові хору. Давида. Псалом. Пісня.}}CХай Бог благословить нас, і хай усі краї землі його бояться!u|cCЗемля дала урожай свій, Бог благословив нас, Бог наш.{)CНехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи.EzCНехай радіють племена й веселяться, ти бо правиш народами по правді і племенами на землі керуєш.y)CНехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи. xCщоб знали на землі його дорогу, між усіма народами його спасіння.1w[CНехай Бог змилосердиться над нами й благословить нас; нехай засяє лице його над нами,fv GCПровідникові хору. На струнах. Псалом. Пісня.uBБлагословен Бог, що не відкинув моєї молитви, і ласки своєї від мене.itKBТа Бог почув, він вислухав голос мого моління.sBЯкби я бачив у серці моїм беззаконня, Господь мій мене не почув би.vreBДо нього я візвав устами і звеличав його моїм язиком.$qABПрийдіть, послухайте, усі, що боїтеся Бога; я розповім, що він душі моїй учинив.LpBЯ принесу тобі всепальні жертви з овець тучних, разом із баранячою ситтю, пожертвую волів з козлами. oBщо прорекли мої уста, що губи мої обіцяли, коли було мені скрутно.}nsB Увійду з усепаленнями в дім твій, виконаю тобі мої обіти,Jm B Ти допустив, щоб люди їздили нам по головах, - ми перейшли вогонь і воду, але ти вивів нас на простір.wlgB Завів нас у тенета, поклав тяжкий тягар на наші плечі.kB Бо ти нас випробував, Боже; перетопив нас, як перетоплюється срібло.jB Він зберіг життя душі нашій, не дав, щоб похитнулися ноги наші.i%BБлагословіть, народи, нашого Бога, і возвістіть всехвальну його славу.Jh BПотугою своєю він повік володарює; очі його за народами наглядають: ворохобники хай не бунтуються!g3BВін обернув у сушу море; вони ріку перейшли пішки: тим то й радіймо у ньому!#f?BПрийдіте й погляньте на вчинки Божі: діла його предивні над людськими синами!7egBУся земля нехай поклониться тобі, псалми нехай тобі співає, оспівує твоє ім'я у псалмах.» P~}}[||R{{zz:y#xxww#vvNuuJtt3ss.rqq(pp(oSnnMmmMllkkjiirhheggfWee>X==J<<@;;-:~998K776O55*4B3_2g100)/..-,,t++M**"))(('a&&$%[$$=##7""! A\%t>u@E3~BE)b F K + 2 wX7sZ~^z 7UПровідникові хору. Синів Кораха. Псалом.zymT Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе!Vx%T Бо Господь Бог - сонце і щит -Господь дасть ласку й славу. Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно.wwgT Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.vT О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника твого! uT Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо!tTНабирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні.@syTПроходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає.r1TЩасливий чоловік, що має свою силу в тобі і твої дороги має в своєму серці.~quTЩасливі, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять!p/TНавіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: (а я) жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже!7ogTЗнемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом.cn?TЯкі ж то вони любі, твої шатра, Господи сил!m TПровідникові хору. На мелодію «На винотоках». Псалом. Синів Кораха.l1SХай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь на ім'я, найвищий над усією землею.kwSВкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім'я твоє!vjeSтак гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю!vieSЯк вогонь, що ліси пожирає, як полум'я, що палить гори,h7SМій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітерgS які були сказали: «Візьмім соб в посілість пасовиська Божі!»GfS Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями,qe[S що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали.dS Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон - потоку,cS навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота. bSГевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру;jaMSЕдомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни,{`oSБо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе: :_mS«Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім'я Ізраїля не згадувалось більше.»1^[SЗмовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш.]1SБо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору.o\WSНе мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже!9[ oSПісня. Псалом. Асафа.~ZuRУстань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.zYmRОднак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь.»fXERЯ мовив: «Ви - боги й сини Всевишнього усі ви.*WMRВони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи.V{RВизвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!»U+RСудіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласіTR«Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам?S #RПсалом. Асафа. Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить: R+QНайкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би.»QQГосподні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна.$PAQя б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку: O%QЯкби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми, N9Q І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!MQ Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати.-LSQ Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню.KQ щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові!J1Q Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав,aI;QВізвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; Я випробував тебе над Меріва-водами.HQ«Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки.RGQВін це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову: vFeQТакий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова.E#QЗасурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні - в день нашого свята.D}QЗатягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу. CQЛикуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова!tB cQПровідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа. APГосподи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося! @PМи не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я.E?PНехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе.>/PТі, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого.=-Pдо пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе.!<;PО Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,;yPпустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?:P Навіщо розвалив ти огорожу її що й обривають її всі перехожі,9/P Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки.m8SP Гори вкрились її тінню, віттям її - кедри високі.7P приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю.6P Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити;5}PО Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося.43PТи видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують.~3uPТи годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро.$2APГосподи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу?x1iPО Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося..0UPПеред Ефраїмом і Веніямином і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння.O/PО Пастирю Ізраїля, прихили вухо Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві!. PПровідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтво». Псалом. Асафа.H- O Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.4,aO І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.6+eO Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!t*aO Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!_)7O Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.d(AOНе згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.j'MOВони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.4&aOВилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.-%SOДокіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?-$SOМи стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх що навколо нас.#%OПролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.4"aOвіддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.e! EOПсалом. Асафа. Боже, увійшли погани в твою спадщину, сплюгавили храм твій святий, зробили купу румовищ з Єрусалиму; NHІ пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.+ONGВід дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля - свою спадщину.wNFІ вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих. NEІ збудував, мов небо свою святиню -як землю, що заснував її повіки.wgNDАле Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав. NCІ погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.zmNBІ ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому. NAТоді Господь мов зо сну пробудився неначе витязь, вином одолілий.xiN@Священики їхні під мечем упали, - і не плакали вдовиці. N?Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.taN>Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.}sN=Він видав у неволю свою силу, і славу свою - у ворожі руки.zmN<Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.taN;Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.7N:Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.$AN9І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий."=N8Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.QN7Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.  N6Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця. !N5Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.| qN4І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею. %N3Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.G N2Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.- SN1Послав на них жар свого гніву, -обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.xiN0Віддав градові їхню скотину, їхні отари - блискавицям. N/Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні - памороззю.mSN.Віддав гусені врожай їхній, і сарані їхню працю.  N-Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали. N,Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.|qN+як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.1N*Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив, N)Потім знов спокутували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.'GN(Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!+N'Згадав він, що вони - лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.~wN&Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.}#N%Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.|)N$Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.{N#І згадували, що Бог - їхня скеля, що Бог Всевишній - їхній Відкупитель.z1N"Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.y/N!Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.|xqN Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.3w_Nяк проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.vNТа ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,uNїли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.tNІ падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.s1NПустив на них дощем, як порох, м'яса, і мов пісок морський, птаство пернате.rNІ підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.qNХлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.pNі зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.qo[NІ він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,~nuNБо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.FmNТому, почувши те Господь, розгнівавсь і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.glGNОсь він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м'яса?» k9NІ проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?jyNІ спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі."i=NТа вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.lhQNВін вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.}gsNРозсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.f{NУдень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.se_N Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.$dAN Дивні діла зробив він перед їхніми батьками в землі Єгипетській, на полі Цоан.pcYN діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.bN Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;a1N Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.h`INне були, як батьки їхні, - поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.6_eNЩоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;.^UNщоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.u]cNБо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;i\KNне затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.v[eNТе, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,Z!NУста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх..Y WNМаскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!pXYMТи вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.$WAMТвоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.CVMГрім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла. UMЗ хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.3T_MВоди побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здриглися, навіть безодні затряслися.SMТи відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.R}MТи єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.|QqMБоже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог? PM Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.OwM Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.{NoM Кажу я: «То біль мій, що десниця Всевишнього змінилась.»MM Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?&LEM Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?K MЧи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?JMРоздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.rI]MЯ думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.HyMОчі мої тримаєш у безсонні; тривожуся, і відняло мені мову.GwMЯк я про те згадаю, Боже, - стогну; як розважаю, - млію духом.QFMСкрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.EMГолос мій до Бога - і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.hD KMПровідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.xCiL Він відбирає дух у князів, страшний для князів земних.]B3L Складайте обітниці й виконуйте - Господеві, Богові вашому; нехай усі, що навколо нього, несуть дари Страшному.&AEL Справді, і гнів людини тебе славить, з останків же його гніву робиш собі оздобу.@}L коли Бог на суд підвівся, щоб спасти всіх покірних на землі.|?qL Ти дав почути суд твій з неба; земля злякалася, заніміла,>LТи страшний, і хто встоїться перед тобою, як ти розгніваєшся? =LО Боже Якова, від твоєї погрози запаморочилися верхівець і кінь.<LОграблені відважні серцем, сон обняв їх; зомліли у всіх вояків руки.l;QLУ сяйві ти, величний, прийшов від гір відвічних.m:SLТам трощив він блискавиці лука, щит, меч і зброю.b9=Lйого намет у Салемі, а його житло на Сіоні.i8KLВідомий Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике його ім'я;r7 _LПровідникові хору. На струнах. Псалом. Асафа. Пісня.6K Усі роги беззаконних позбиваю, а роги праведника піднесуться вгору.5K Я ж буду радуватися повіки, буду псалми співати Богові Якова.4K Бо чаша в руці Господній, що вином шумує, - повна заправленого. Він наливає в неї; аж до самої гущі будуть усі землі нечестиві жлуктати, пити.j3MKале Бог судить: того принижує, а того підвищує.r2]KБо ні зо сходу, ні з заходу, ні з пустині, ані з гір, -1#KНе піднімайте вгору вашого рога, не говоріть, задерши голову, нахабно!0+KЯ кажу зухвалим: «Киньте зухвалість!» І грішникам: «Не піднімайте рога!»/ KКоли земля й усі її мешканці захитались, я утвердив її стовпи.»z.mK«Як виберу призначену годину, я сам судитиму по правді!-3KМи дякуємо тобі, Боже, дякуємо; взиваємо твоє ім'я, про чуда твої оповідаєм., KПровідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Псалом. Асафа. Пісня.D+JНе забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.,*QJВстань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний. RZ~~t}}9|| {zUyyxwwBvvuttJss;rfqqpQonn"mXlnkkvk jGiihgg)f{eeKdecchbaaN``_t^^^]]<\\Y[[Z}YYAXWWLVVUsTTISRRnQQfPP ONNSMM4LLKKJ`IILHH:GG FFEsDD[CC;BBLAA@@/?==R<<;q::b99 87x76x55O443?211i00(/..~.-a,,%+**@))v((Z''B&&_%%S$##!"y!!W BoHLF)&n%G7ndm + N ! M 6NI}R0JY` Поле й усе що на ньому, хай веселяться; тоді всі дерева в діброві радісно співатимутьI-` Радується небо, і земля хай веселиться, нехай заграє море і його повнота.UH#` Скажіть між народами: «Господь царює!» Світ стоїть твердо, не похитнеться Він судить народи справедливо.G` Вклонітеся Господеві у пишних шатах тремтіть перед ним, уся земле!!F;`Воздайте Господеві славу його імени: принесіть дари й увійдіть у його двори.E`Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й силу. D`Велич і краса перед обличчям у нього, сила й слава в його святині.rC]`Бо всі боги поган - кумири, Господь же створив небо.B)`Бо Господь великий і вельми достойний слави, страшний над усіма богами.A5`Повідайте між племенами його славу, між усіма народами його діла предивні.&@E`Співайте Господеві, благословіть його ім'я; звіщайте день-у-день його спасіння.? `Співайте Господеві нову пісню, співайте Господеві, уся земле! > _ Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок!»P=_ Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають.<1_ де спокушали мене батьки ваші, випробовували мене, хоча й бачили моє діло. ; _«Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,Y:+_Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні!49a_Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Госпо дом, творцем нашим!8_Море - його, бо то він витворив його. І сушу його руки створили.w7g_В його руці - землі глибінь, і верхи гір йому належать.z6m_Бо Господь - Бог великий і цар великий над усіма богами.y5k_Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім. 4 _Ходіте, заспіваймо Господеві, воскликнім Скелі нашого спасіння.E3^Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш.z2m^Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого.1^Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.-0S^Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону? /^Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу..-^Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене.+-O^Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.,%^Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?+^Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею.*^Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.)%^ щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.(3^ Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,_'7^ Господь знає думки людини, що вони марні&^ Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?%^ Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить? $ ^Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?u#c^І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»}"s^Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.y!k^Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.- S^Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?^Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?mS^Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!| s^О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!]Твої свідоцтва вельми вірні; домові твоєму личить святість."=]Понад шум вод великих, понад могутні хвилі моря, Господь могутній на висотах."=]Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки свій гуркіт.]Твердо стоїть престол твій з давніх давен, ти єси споконвіку.h K]Господь царює, він одягнувсь у велич; вдягнувсь Господь, потугою підперезався. І світ стоїть твердо, не похитнеться.1\щоб возвістити, що Господь правий, - моя скеля, - і що нема неправди в ньому.\Вони й на старість плодовиті будуть, будуть ядерні й соковиті,\Посаджені в Господнім домі, вони на дворах Бога нашого квітнутимуть.$A\ Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський@y\ І око моє погордувало моїми ворогами; а про злих, що повстали проти мене, вуха мої біду почули.7\ Ти підніс рога мого, мов буйволового рога, мене намащено єлеєм найчистішим.G\ Ось бо вороги твої, Господи, ось бо вороги твої загинуть, розсипляться усі, що творять беззаконня.P\ Ти ж, Господи, повіки на висотах!5c\Хоч грішники, немов трава, буяють і процвітають усі лиходії, та все одно згинуть навіки.`9\Безумний не знає, дурень того не розуміє.} s\Які великі твої діла, Господи! Думки твої вельми глибокі. %\Бо веселиш мене, о Господи, учинками твоїми, і я ділами рук твоїх радію.{ o\на десятиструнній гарфі й на цитрі. і піснями на гуслах.v e\звіщати вранці твою милість, ночами - твою вірність, - 7\Добре воно - Господа прославляти в псалмах співати твоєму імені, Всевишній;R \Псалом. Пісня. На день суботній.r][Довгим віком його насичу, і явлю йому моє спасіння.4a[Візве до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю)K[Тому, що він явив свою любов до мене, я його врятую; я вивищу його, бо знає моє ім'я.}s[ На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона.[ І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.%C[ Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах."=[ Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.ta[ Бо Господь - твоє прибіжище, Всевишній - твій захист.oW[Ти лиш очима споглянеш -і кару грішників побачиш..~U[Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, -до тебе не підійде.}}[ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні.|{[Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає,8{i[Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила; щит і забороло - його вірність.z[Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору.-yS[скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.»x '[Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш,OwZІ ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших!vZХай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям..uUZЗвесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.t7ZНасити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.s}Z Повернися, Господи! - докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.rZ Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.rq]Z Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?pZ Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі - вісімдесят років; і більшість із них - то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.o+Z Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.0nYZПоставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого. m ZБо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.ulcZУранці квітне й зеленіє, а ввечорі - підтята висихає.kZЗмітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.!j;ZБо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа. i ZТи повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»*hMZПерш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.%g EZМолитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.f'Y4що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!e#Y3Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -Zd-Y2Де вони, Господи, днедавні твої ласки?c}Y1Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?b1Y0Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?a%Y/Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?s`_Y.Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.v_eY-Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.^Y,Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.]Y+Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.\ Y*Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.[ Y)Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.ZY(Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.YyY'Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.XwY&Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. -W+Y%Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце. VY$Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!U{Y#Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню. T Y"Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.SwY!я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.RY коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,Q7YКоли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,PYВічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.OYПовіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.~NuYА я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.MYВін буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»wLgYЯ простягну руку його на море і на ріки - його десницю.!K;YІ моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.!J;YЙого противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять.IYВорог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.HYРука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріплятиG{YЗнайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.RFYКолись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.iEKYБо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.D)YТи бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш. C YІм'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.B7YБлажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.'AGYПраво й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою. @YРамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!?#Y Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують. >Y Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.0=YY Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.<Y Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш..;UY Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.:'YЖахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.$9AYХто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?'8GYНебо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді. 7YПовіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»6Y«Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму: 5YЯ мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.,4QYПро ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.?3 {YМаскіл. Етана. Езрагіта.23XТи віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь. 1XУвесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.0XТвій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили./XЯ безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій - умліваю. . XЧому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?-7XОсь чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.,!X Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття?+/X Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність?*X Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?7)gX Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.E(X Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.'XТяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.r&]XПоклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.b%=XПоміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї. $9XМене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.# XДуша бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.*"MXНехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!!)XГосподи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.R  XПісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.ykWСпіватимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»~uWГосподь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.»+OWА про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує.@yWРагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, - «і ці там народились.»hIWПреславні речі говорять про тебе, місто Боже!zmWГосподь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети.x kWСинів Кораха. Пісня. Псалом. Оселю свою на святих горахfEVЯви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!FVО повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї.:mVАле ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.FVО Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.#?V бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу.=sV Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім'я твоє навіки,`9V Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.mSV Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.QV Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім'я. VНемає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.|qVУ день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене. }VВислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.- SVБо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають. VЗвесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.} sVЗмилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу.+ OVБережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе.3 aVМолитва. Давида. Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий.UПеред ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де він буде ступати.U Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій.}U Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.4aU Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою.A{U Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.}U Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля.{UЯви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння.UЧи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі?3UЧи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду?~%UОбнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові!q}[UСтримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого.o|WUПростив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні."{=UТи, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре. ~~b}}:||{zyyPxwwsvuu tjss`rrdqppeoo$nnmslkkjjiXX)WWVoUUCTT>M==K<<;::9988 7n66X554s33T211R00/t..!-,,D++2**L))C((''&&%%n$$]##."~!!Q c[TLjNMFB'`B  v Z K NDw{e/j!Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.!j І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.{ojІ полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.|qjТоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.zmjРоздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.kOjЗлигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.)jі між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.  jІ він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині jІ ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.~ujІ погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.$AjВже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.yjділа предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.}jЗабули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,s _jІ заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть. jБичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись jІ запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних. jРозсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама. jІ почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.jІ дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.-jІ запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.zmj Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.ykj Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.~uj противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.  j Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;%j Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.  jА все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.-jБатьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.  jМи згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.`~9jщоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.C}jЗгадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене, | jЩасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!{#jХто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?z yjАлилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.y i-щоб його заповідей пильнувати і зберігати його закони. Алилуя.uxci,Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,wi+Випровадив із радістю народ свій і з торжеством - своїх вибранців.rv]i*Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.yuki)Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.t{i(Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.s i'Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити. ri&Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.%qCi%І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.)pKi$Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.o i#що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.fnEi"Сказав, - і сарана злетіла, і гусені без ліку,m/i!Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.{loi Замість дощу - дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.kiСказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.jiВід жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.oiWiПеретворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.hiВін наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову. g iВони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.xfiiТоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.*eMiПеревернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.!d;iРозмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.c{iОт і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.$bAiщоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.,aQiНастановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,`iПослав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу._!iаж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.^iУ диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,]iПослав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.~\uiНавів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.[i«Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»uZciне допустив нікому їх гнобити і за них картав царів: Y+i і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, - Xi Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні Wi кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.» V i що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,oUWi союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,TiВін вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,gSGiВін Господь, Бог наш; суди його - на всю землю.yRkiПотомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці! QiЗгадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.~PuiШукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.O-iХвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.!N;iСпівайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.M 'iХваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.MLh#Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!Kwh"Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.$JAh!Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.I-h спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, - вони димують.H!hНехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;G{hЗішлеш твій дух, - вони оживають і ти відновлюєш лице землі.OFhВони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.&EEhКоли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.}DshУсі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.C/hТам кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.!B;hОсь море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.4AahЯка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, - повна земля твоїх створінь.@hВиходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.?{hХоваються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах. >hЛевенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.=-hНаводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.<yhТи створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.|;qhВисокі гори для кіз диких, скелі - для борсуків притулок.|:qhНа них гніздяться птиці; бусли - на кипарисах їхнє житло.9hНасичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.I8 hвино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське. 79hВирощуєш траву для скоту, зела - на вжиток людям; щоб хліб із землі добували: 6h Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх 5h Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.4)h Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.q3[h Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами. 2 h Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.|1qhЗвелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.0'hПеред погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли./yhБезоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води. .hТи заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні.-hВітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне - слугами своїми.1,[hТи збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру. + hти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.H* hБлагослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,I) gБлагословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!!(;gБлагословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю._'7gБлагословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.&gГосподь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.%)gщо бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати.Z$-gМилість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,$#AgПотягне над ним'вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше."gЧоловік бо - дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.y!kgВін знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми - порох.7 gg Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.g Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.'Gg Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.-Sg Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.zmg Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.#gМилосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.ygВін показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої.mSgГосподь творить правосуддя і суд усім прибитим.+gВін насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.gВін визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.tagВін прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.+gБлагослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. !gДавида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє - його святе ім'я.)fСини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.gGfТи ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.X)fВони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.fСпервовіку світу ти заснував землю і небеса - діло рук твоїх.7fЯ кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!nUfВін виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.~ ufколи разом зберуться народи і царства служити Господеві. }fщоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,  fщоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть; 1fБо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,, QfХай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.fзглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.q[fКоли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,)fНароди будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі - твоєї слави.vefСлуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.3_fТи встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.f Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.f Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.wf через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.f Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, -$Af Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.u~cfНе сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.}fЯ став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.|fВід сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.{{fПрибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.wzgfБо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.mySfНе ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.xfГосподи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійдеw +fМолитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.lvQeЩоранку призводитиму до мовчанки усіх нечестивих краю, щоб вигубити з Господнього міста усіх, що творять беззаконня.>uueНе житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене.>tueОчі мої на вірних краю, щоб жили зо мною. Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити.jsMeХто обмовляє тайкома ближнього свого, - того я призведу до мовчанки. Хто має горде око й пиху в серці, не стерплю того.}rseЛукаве серце відійде геть від мене, зла я не хочу й знати.hqIeПеред очима в себе не утверджу нічого нечестивого. Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане.]p3eБуду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене? Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого.Io eДавида. Псалом. Про милість та про справедливість я буду співати, тобі, о Господи, псалми співатиму.ndБо добрий Господь, повіки його милість і по всі роди його вірність.@mydУвійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою; дякуйте йому, благословіте його ім'я!Ul#dЗнайте, що Господь, то він - Бог; він створив нас, і ми йому належимо. Його народ ми й вівці його пасовиська. kdСлужіте Господеві з радістю! Увійдіть перед його обличчя веселі!tj cdПсалом. На подяку. Ликуйте перед Господом, уся земле!>iuc Вознесіте Господа, нашого Бога, і припадіте до гори його святої: бо Господь, Бог наш, - святий.QhcГосподи, Боже наш, ти відповідав їм, був для них Богом милосердним, хоча й відплачував їхні лихі вчинки.Він промовляв до них в стовпі хмари: вони дотримували його накази і закони, що їх він дав їм.wfgcМойсей і Арон між його священиками і Самуїл між тими, що його ім'я прикликають. Вони Господа прикликали, і він відповідав їм.2e]cВознесіте Господа, Бога нашого, і впадіте ниць перед підніжжям його стіп: святий - він!EdcСильний цар, що любить справедливість: ти ж утвердив правоту, ти суд у Якові вчинив і правосуддя.ucccХай славлять твоє велике й страшне ім'я; святе - воно!wbgcГосподь великий у Сіоні і над усіма народами високий.8a kcГосподь царює, нехай тремтять народи. Він на херувимах возсідає, нехай земля стрясається.E`b перед Господом, бо він іде судити землю; судитиме по справедливості всесвіт, по правоті - народи.{_obРіки нехай у долоні плещуть і разом нехай ликують гори -{^obНехай заграє море та його повнота, світ і його мешканці.z]mbСурмами й під звуки рогу, ликуйте перед царем Господом! \ bПсалми співайте Господеві на гуслах, на гуслах і голосом співу![5bЛикуйте перед Господом, уся земле, радійте й веселіться, і псалми співайте!VZ%bЗгадав про свою милість і свою вірність супроти дому Ізраїля. Усі кінці землі побачили, як наш Бог спасає.'YGbГосподь явив своє спасіння, перед очима в народів явив він свою справедливість.^X 7bПсалом. Співайте Господеві нову пісню, бо він учинив чуда. Його правиця і його святе рамено дали йому перемогу.Wa Радуйтеся, праведні у Господі, і прославляйте його святе ім'я.Vya Над праведником сходить світло над щирим серцем - радість.KUa О ви, що любите Господа, ненавидьте зло! Він зберігає душі своїх вірних, з рук грішників їх визволяє.$TAa Бо ти, Господи, величний над усею землею; вознісся єси вельми над усіма богами.$SAaПочувши це, Сіон радіє, і веселяться усі міста Юди заради судів твоїх, Господи.fREaСтидом хай укриються усі, що служать ідолам різьбленим, що хваляться пустими бовванами; вклоніться йому, усі боги! QaНебо звіщає його справедливість, і всі народи бачать його славу. PaГори, як віск, тануть перед Господом, перед Господом усієї землі.OaЙого блискавки освітлюють усесвіт; земля те бачить і стрясається.wNgaВогонь іде поперед ним, палить його ворогів навкруги.*MMaХмара й темрява навколо нього; правда й справедливість - підвалини його престолу.L -aГосподь царює, земля хай веселиться, хай радується островів велика сила!}Ks` перед Господом; бо він прихо дить, приходить він судити землю і судитиме по справедливості всесвіт, і по своїй вірності народи. < ~~!}.||{{z7yy xrwvvUuutvtsYrr9qq0ppoXnn;mm3lkkqjjEii*hh gqffVee/dd ccbaaC``3__(^^R]]W\\[ZZEYXXVWW=VV0UTTSSkRRRQQP}OOCNMLL$KQJII"HHGFF]EEDnCCB(A@@??>==i<Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.vywО, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!nuUwТи повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.st_wВони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. s wЩасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.r wЩасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.tqavДякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість.p vТи єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити.'oGvГосподь є Бог, і він осяяв нас. Ведіть хоровід із гілками аж до рогів жертовника.:nmvБлагословенний той, що приходить в ім'я Господнє! З дому Господнього ми вас благословляєм. m vСпаси, о Господи, тебе благаєм! Дай же рятунок, Господи, благаєм!vlevЦей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!jkMvВід Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.~juvКамінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.ri]vДякую тобі, бо відповів мені і став мені спасінням.khOvОсь Господні ворота, праведники ними ввійдуть.g!vВідчиніть мені ворота правди, я ввійду ними, воздам Господеві подяку.|fqvКарав, карав мене Господь суворо, але на смерть не видав.wegvЯ не вмру, я житиму і розповідатиму про діла Господні.dvПравиця Господня піднялася, правиця Господня об'явила силу,c'vЛуна радости й торжества у шатрах праведних; правиця Господня явила силу.ybkvСила моя й пісня моя - Господь, він став моїм спасінням. a9v Штовхнув мене сильно, щоб аж повалити, але Господь прийшов мені на допомогу.,`Qv Обсіли мене, наче бджоли, палили, мов вогонь з тернини, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.~_uv Вони навколо мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.z^mv Усі народи мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.w]gv Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатись на князів.w\gvЛіпше до Господа прибігти, ніж покладатися на людину.[vГосподь зо мною, моя допомога, і я дивитимусь на тих, що мене ненавидять.ZwvГосподь зо мною - не злякаюсь; що може людина мені зробити?YvІз тісноти я візвав до Господа, - Господь відповів мені і визволив.XwvХай скажуть ті, що Господа бояться: «Милість його повіки!»dWAvХай скаже дім Арона: «Милість його повіки!»hVIvХай скаже дім Ізраїля: «Милість його повіки!»tU cvДякуйте Господєві, бо добрий; милосердя його повіки.TuВелике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки. Алилуя!kS QuХваліте Господа, усі народи! Славте його, усі люди!RtВ дворах дому Господнього, Посеред тебе, о Єрусалиме! Алилуя!vQetВиконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.~PutЯ принесу тобі похвальну жертву І прикличу ім'я Господнє.;OotЗмилуйсь, о Господи, бо я слуга твій; слуга твій, син твоєї слугині; ти розкував мої кайдани.cN?tЦінна в очах Господніх смерть його вірних.vMetВиконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.oLWt Я підніму чашу спасіння і прикличу ім'я Господнє.{Kot Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?Jt У моїм схвилюванні я мовив: «Усяк чоловік - неправдомовець!»I)t Я був непохитний у довір'ї навіть тоді, коли казав: «Який же я нещасний!»fHEt Я буду перед Господом ходити у живих країні. GtБо спас від смерти моє життя, очі мої, від сліз і ноги від падіння.F/tПовернись, душе моя, до відпочинку твого, бо Господь учинив добро з тобою.sE_tГосподь береже простих; я знемігся, і він мене спас.xDitДобрий Господь і справедливий, Бог наш - співчутливий.CtІ я прикликав ім'я Господнє: «О Господи, благаю, спаси мою душу!»*BMtОбвили мене пута смерти, сіті Шеолу мене вхопили, журба й горе на мене навалились.AtБо прихилив до мене своє вухо, тому взиватиму до нього всі дні мої.@ tАлилуя. Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання.x?isА ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя.>sНе мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.u=csНебо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським.{<osБлагословенні будете Господом, що створив небо і землю.b;=sХай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.:}s Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.@9ys Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона. 89s Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній. 7 s О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.6}s Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.55sТі, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.24]sРуки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.w3gs Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.q2[sМають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать.q1[sБожища їхні - то золото й срібло діло рук людських.f0EsНаш Бог на небі; усе, що захотів, створив він.w/gsЧому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»2. _sНе нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.-rщо скелю перетворює в озеро воднисте, а кремінь - у водяні джерела.,rПеред обличчям Господнім, трясися, земле, перед обличчям Бога Якова, + rЗ вами, о гори, що скачете, мов барани, а ви, горби, - немов ягнята?)*KrЩо з тобою, море, що ти кинулось тікати, і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?j)MrГори, мов барани, скакали, горби - немов ягнята.(rМоре побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.p'Yrсвятинею його стала Юдея, Ізраїль - його царством.& +rАлилуя. Коли Ізраїль вийшов з Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужої мови,%q Дає неплідній жити в хаті, зробивши з неї щасливу дітей матір.$yqщоб посадити його з вельможами, з вельможами народу свого.#qЩо піднімає з пороху злиденного, що з гною бідного підносить,W"'qщо дивиться униз, на небо і на землю?n!UqХто, як Господь, Бог наш, що возсідае на престолі, qВисокий над усіма народами Господь, над небесами його слава.veqВід сходу сонця до його заходу хвальне ім'я Господнє.}sqНехай ім'я Господнє буде благословенне віднині і повіки.x kqАлилуя. Хваліте, слуги Господні, хваліте ім'я Господнє.8ip Бачить те грішник і злиться, і мучиться, скрегочучи зубами; та бажання грішників пропаде.6ep Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки, ріг його підійметься у славі.)KpСерце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів.5pЛихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі.  pБо він не захитається повіки; пам'ять про праведника буде вічна.$ApДобре тому, що милосердний і позичає, який управляє своїми справами по правді."=pВін світить правим в темряві, як світло, добрий і милосердний і справедливий.%pДостаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки.7pПотомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний., SpАлилуя. Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується._7o Початок мудрости - острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.:mo Відкуплення послав народові своєму, Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім'я!|qoвстановлені на віки вічні, закладені у правоті й правді. oДіла рук його - правда й правосуддя, всі заповіді його - непорушні,oЯвив потугу діл своїх народові своєму, давши йому спадщину народів. oвін дав поживу тим, що його бояться, пам'ятає вічно про свій союз. oВін зробив пропам'ятними свої чуда; добрий Господь і милосердний,r ]oКраса і велич його діло, правда його стоїть повіки.x ioВеликі діла Господні, подивугідні всім, що люблять їх.)  MoАлилуя. Я буду прославляти Господа всім серцем на зборах праведників і в громаді.pYnЗ потоку питиме в дорозі, тому він голову підніме.nСудитиме народи; повно трупу; розіб'є на землі голови по всіх усюдах{nГосподь по правиці у тебе: розіб'є царів у день гніву свого.3nКлявся Господь і каятись не буде: «Ти - Єрей повіки на зразок Мелхіседека.»GnЗ тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі; перед зорею я зродив тебе, неначе росу.-nЖезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх!g InДавида. Псалом. Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.»3_mБо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу. 9mЯ буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.+OmПротивників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.<~qmНехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.}}smЩоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив. | mПоможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!{'mСміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.zmКоліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру.ymНеначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.}xsmбо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях./wWmТи ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,7vgmТака від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.=usmНехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.OtmНехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!6semЛюбив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!~rumЗа те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.!q;mхай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам'ять.:pmmХай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, -o-m Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім'я їхнє хай буде стерте.n)m Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.m3m Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.7lgm Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.vkem Сини його хай стануть сиротами, а його жінка - удовою.ujcmВіку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.i3mЯк стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.hmПусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.gymЗло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.kfOmЗа любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся. emі словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.-dSmБо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;c mПровідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!blЗ Богом учинимо ми подвиг, і він розтопче противників наших.ayl Пошли нам поміч проти супостата, бо марна людська підмога!`l Невже ти, Боже, нас відкинув, уже не вийдеш, Боже, з нашими військами?_l Хто візьме мене до укріпленого міста? Хто приведе мене аж до Едому?<^ql Моав - мій посуд умивальний, на Едом кину я мої сандали, над Філістимською землею возликую!»])l Мій Гілеад і мій Манассія; Ефраїм - забороло голови моєї, Юда - моє берло..\UlСказав Бог у своїй святості: «Восторжествую, Сихем розділю, розміряю Суккот-долину. [ lЩоб визволились твої любі, рятуй десницею твоєю і вислухай нас! ZlВознесись, Боже, над небесами, і по всій землі хай буде твоя слава!Ylбо твоя милість аж до неба велика і твоя вірність аж до хмар сягає.,XQlЯ тебе прославлятиму між народами, Господи, і псалми тобі співатиму між племенами,yWklПробудись, гарфо, і ви, гуслі! Я збуджу ранній світанок.|VqlГотове моє серце, Боже, - буду співати, у псалмах славити.;U slПісня. Псалом. Давида.T!k+Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.Syk*Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій.Rk)підняв злиденного з нужди і його сім'ї, мов овець, розмножив.Qk(І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею,vPek'їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем.+OOk&Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало.Nk%щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній.yMkk$Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі,Lk#Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю у водні джерела.uKck"У солончаки плодючу землю -через її мешканців злобу.wJgk!Він ріки обертає в пустиню, джерела вод - у суху землю.&IEk нехай його позносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють.H-kХай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.Gkй вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх.qF[kВін зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі,#E?kТоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої.D)kІ захиталися вони й закружляли, немов п'яний, пропала вся їхня мудрість.CkЗнялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула.BkСказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі.}Askпобачили діла Господні і чудеса його в морській глибині.@'kТі, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих, ? kХай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять.>-kХай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.=kВін послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили.&<EkТоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх. ;kУсяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти.:kВони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини.{9okБо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.8-kХай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.|7qkВін вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани.&6Ek Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.5'k їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було.4k бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього.|3qk Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом,2k Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом.1-kХай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.0wkВін вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити.&/Ekтоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.p.YkГолодні й спраглі, - душа їхня всередині умлівала;-7kВони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити. ,kі котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря.'+GkТак нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобителяq* ]kХваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.;)oj0Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!f(Ej/Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.'%j.Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.&'j-Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді. %j,Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.J$ j+Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.#{j*І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку."j)Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.!#j(І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.} sj'і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.oWj&І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,lQj%Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.vej$Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.wgj#але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.zmj"Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,  ]~~U}}1||O{{Izz8yyQxx@ww vvuttYssDrr(qppupoknnPmm&llkk1jj=i~ihggwff]eeuedqccfbbGaa/``'__^^]]\p[[*ZYY&XWWdVV^UU>TT SS RzQQTPPfOO;NN%MMLvLKgJJ/II(HH GkFFBEEjDD,CBBeAAJ@@#?? >>9==<< ;O::988}77]66^55F44332o11,007//..-_,,2++ **))(('w&&C%%!$##^""!! #I=2<*THG _Hc7c } xs!y [X-Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. W Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде.$V AВисхідна пісня. Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить!aU;Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій! Не осоромляться, коли будуть позиватись при брамі з ворогами.jTMЯк стріли у руці вояка, так діти віку молодого.gSGСпадок Господній - діти; плід лона - нагорода.XR)Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим.Q +Висхідна пісня. Соломона. Коли Господь та не будує дому, - дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, -дарма пильнує сторож.2P]~Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.[O/~Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати, N~Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю.gMG~Велике діло вчинив Господь над нами, -раділи.tLa~Тоді уста наші сповнилися сміху радости язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!»DK ~Висхідна пісня. Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами.WJ'}А тих, що звернули на криві дороги, - нехай Господь зведе їх з тими, що творять беззаконня. Мир над Ізраїлем!mIS}Благотвори, Господи, добрим, людям щирого серця!OH}Берло беззаконних не буде тяжіти над долею праведних, щоб праведні не простягали рук своїх до кривди.G7}Єрусалим! Гори навколо нього; а Господь круг народу свого, віднині і повіки.PF }Висхідна пісня. Ті, які звіряються на Господа, - подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічноyEk|Допомога наша в імені Господа, що створив небо й землю.,DQ|Душа наша спаслась, як пташка з сильця птахоловів; сильце порвалось, і ми спаслися.wCg|Благословен Господь, що нас видав на здобич їм у зуби.hBI|бурхливі води б тоді пройшли над нашою душею.Ay|Води були б тоді нас затопили, потік пронісся б понад нами,@|живцем тоді були б нас проковтнули, коли на нас запалав їхній гнів.?w|якби Господь не був з нами, коли на нас повстали були люди,> 9|Висхідна пісня. Давида. Якби Господь не був з нами, - нехай же Ізраїль скаже, -={Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих. < {Помилуй нас, о Господи, помилуй! Бо надто ми наситилися зневаги.;'{Як очі слуг на руки свого пана і як слугині на руки господині, так наші очі дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.: {Висхідна пісня. До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі.}9sz Задля дому Господа, Бога нашого, бажатиму добра для тебе.~8uzЗадля братів моїх друзів скажу я: «Мир нехай буде в тобі!»s7_zХай буде мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах.6zПросіть для Єрусалиму миру; нехай щасливі будуть ті, що тебе люблять5{zБо там поставлено престоли для суду столи Давидового дому.A4{zТуди сходять коліна, Господні коліна; такий закон в Ізраїлі, щоб прославляти там ім'я Господнєy3kzЄрусалиме, збудований як місто, в собі щільно з'єднане!l2QzНоги наші вже стояли в твоїх, Єрусалиме, брамах.1 5zВисхідна пісня. Давида. Зрадів я, як мені сказали: «Підемо в дім Господній!»z0myГосподь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині і повіки./yГосподь тебе від усього злого стерегтиме, він стерегтиме твою душу.i.KyУдень не вдарить тебе сонце, ні вночі - місяць.-yГосподь - стереже тебе, Господь -твоя прохолода праворуч тебе.o,WyО ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує.+#yНе дасть нозі твоїй спіткнутись, той, що тебе пильнує, не буде дрімати.p*YyДопомога моя від Господа, що створив небо й землю.) %yВисхідна пісня. Очі мої підводжу я на гори: звідки прийде моя допомога?h(IxЯ - ввесь за мир; коли ж говорю, вони - за війну.l'QxДовго жила моя душа між тими, що мир ненавидять.&!xГоре мені, що я чужинець у Мешесі, що перебуваю біля шатер кедарських!\%1xСтріли вояка гострі й вугілля дрокове.l$QxЩо тобі дати, що придати тобі, язику підступний?#xГосподи, визволь від уст брехливих мою душу, від підступного язика." xВисхідна пісня. До Господа взиваю в моїй скруті, він мені відповідає.'!EwБлукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю. -wНехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.ywЯ прагну, Господи, твого спасіння; закон твій - моя відрада.-wРука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав. wЯзик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління - справедливі. wНехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.wНехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.1wНехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.#wПильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.t_wДуша моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.}qwНадіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.wГлибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться.~swСім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.oUwЯ ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.wwРадію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.wКнязі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.+wПочаток твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.'wГлянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям. wБачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.5wСила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся. wМилість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити. wДалеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають. wОбстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!  wПоглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.} qwВіддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.r[wБлизько єси, о Господи, і всі твої веління - правда.-wНаблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились. 7wПочуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.wОчима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.}qwУдосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.}qwДо тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.(GwЗ усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! - я установи твої буду пильнувати.wСвідоцтва твої - вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.{wНапасть і горе на мене напосіли, веління твої - моя відрада.wСправедливість твоя - справедливість вічна, і закон твій - правда.{~mwМалий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.~}swГлагол твій - понад усяку пробу, і слуга твій його любить.|wМоя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.{wТи заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.nzSwТи - справедливий, Господи, і праві твої присуди!y/wПотоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій. x wСвіти твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.wwВизволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.#v=wКроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.7uewОбернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.tywШироко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.swСлова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.lrOwДивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує..qSwТому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.ipKwТим і люблю твої веління, над золото, над щире.ao;w~Час Господеві діяти! Порушили закон твій. n w}Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.m w|Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.lw{Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.kwzБудь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.jwyЯ творив суд і справедливість, - гнобителям моїм мене не видай. iwxТіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.hwwУсіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.#g?wvОсоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.f wuПідтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.'eGwtПідтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.dwsГетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.lcQwrТи захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.fbEwqЯ ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.a%wpЯ нахилив моє серце виконувати твої установи повіки й на кожнім кроці. `woТвої свідоцтва - спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця._1wnПоставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.^}wmЖиття моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.]wlЗволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.\wwkСмутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом![{wjЯ поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.ZwiСлово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці."Y=whТвоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.X%wgЯкі солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду!rW]wfВід присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.VweВід усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.uUcwdБільш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.!T;wcПонад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої - моє розважання.S'wbМудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.xRiwaЯк я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.Qw`У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.P!w_Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.iOKw^Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.Nww]Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.M+w\Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.Lw[За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.KwZВід роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.pJYwYПовіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.I wXЖиви мене за твоєю ласкою - я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.HwWВони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.G)wVУсі твої веління - правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!tFawUНа мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.%ECwTСкільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?~DuwSБо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.C{wRОчі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?BwQДуша моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.A3wPХай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.@wOХай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва.D?wNХай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.>3wMХай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій - моя відрада.='wLМилість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого. <9wKЗнаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.;5wJТі, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.:/wIРуки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.~9uwHЛіпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.8{wGДобре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.w7gwFїхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь. 6wEГорді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,q5[wDТи добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.4wCПоки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.3wBНавчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.~2uwAДобре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.1w@Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ. 0w?Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують. /w>Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі. .w=Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.v-ew<Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.,w;Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.+w:З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!n*Uw9Доля моя - Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.f)Ew8Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.|(qw7Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.'yw6Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.&w5Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.%ww4Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні - і утішаюсь. $w3Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.u#cw2Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.y"kw1Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.;!ow0І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.b =w/Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю. w.Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.lQw-І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.mSw,і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.w+Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсьw*І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово."=w)Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.yw(Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.  w'Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.  w&Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.#w%Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!nUw$Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.xiw#Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.w"Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.7w!Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.yw Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.!wЯ пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!  wЯ собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.wДорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій. wТане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.( IwДай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати. wЯ оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!{ owДуша моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.q [wБо твої свідоцтва - моя втіха, вони - мої дорадники.-SwХоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.ywВізьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.'wТи погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.s_wМоя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.s_wЯ - на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.nUwВідкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого! wДобре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.~uwУстановами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова. wПро твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.r]wЯ радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.f~Ew Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.v}ew Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.|w Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.{+w Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.zw Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.qy[wЯ берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.x7wЯ буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих. ~~D}}||{{zpyy3xwwwvuu|tkss,rr qqpoonnCmlkkTjj1ihhfggf2ecddJccSbb5a``.__^]]^\\([[AZZY~XXGWWeVVgUUU TTSS"RR QQ PP!OOLNNsMMnLLLKKJIIH"GKFF!E`DDCBB\A@??c>>L==D<<%;;8::9887746<55$4438221o10j//T.n-- ,m++&*x)) ('&&m%c$@#""Y!! >bhd'X{N T V~Yb " Добрий Господь до всіх, і його милосердя перед усіма його ділами.!#Господь ласкавий і милосердний, повільний до гніву й милістю великий.4 _Будуть звіщати славу великої добрости твоєї і будуть оспівувати твою справедливість.3Про силу діл твоїх страшних говоритимуть, і я буду розповідати твою велич.  Про пишну славу величі твоєї і про чудеса твої розповідатимуть.Рід родові діла твої буде славити і возвіщати про твою могутність. Великий Господь і хвали вельми гідний, і велич його незбагненна. Щодня буду тебе благословляти, і хвалити ім'я твоє по віки вічні.1 [Хвала. Давида. Я вознесу тебе, мій Боже, Царю, і благословитиму ім'я твоє по віки вічні.!Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог - Господь!OХай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.vc Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших. Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.X' Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.*K тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.3 Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, -уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.9iПростягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців, Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!#Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, - і вони задимують.qYЛюдина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.0 WГосподи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, - що думаєш про нього?x gВін моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, - і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.1  [Давида. Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.A y І в гніві твоїм знищ моїх, супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я - слуга твій.9 i Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.9i Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.u Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, -до тебе прибігаю!Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.mQВислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.1YЯ згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.@wБо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.&CІ не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.v eПсалом. Давида. О Господи, почуй мою молитву, у твоїй вірності нахили вухо твоє до мольби моєї; вислухай мене у твоїй правді!X~'Виведи з в'язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.R}Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене. |7До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти - моя доля!q{YПоглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,]z1Коли тривожиться у мені дух мій, - ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.|yoСкаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.xЯ голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.iw KМаскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.v Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.6uc Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.t3До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі; до тебе прибігаю, не губи душі моєї!#s=Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.r+Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.q5Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови; я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.pНе дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти. o Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту!:nkНехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертваIm Псалом. Давида. О Господи! - до тебе я взиваю: Поспішисьдо мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!l!І праведники твоє ім'я прославлятимуть, а праві житимуть перед тобою.#k= Я знаю, що Господь бідному вчинить правосуддя, і заступиться за право вбогих.-jQ Злоріка на землі не встоїться, насильника й злого будуть безнастанно гнати й бити.*iK Нехай гаряче вугілля на них упаде, у прірви нехай їх кинуть, щоб не встали більше.h1 Хай не підносять голови ті, що мене обсіли, хай злоба власних губ їх вкриє."g; Не дай, Господи, щоб грішника бажання збулися, не потурай його лихим задумам.f-Господи, Боже мій, сило мого спасіння! Ти покриваєш голову мою в день бою.e)Я кажу Господеві: «Ти єси - Бог мій! Почуй, Господи, голос мого благання!»AdyГорді сховали на мене тенета і мотуззя і розіп'яли сітку при дорозі, сильце поставили на мене.bc;Сохрани мене, Господи, від руки нечестивця, бережи мене від насильницького мужа. Вони задумали мене з ніг збити.b}гострять язики свої, мов гадюка; отрута змії на устах їхніх. a Від тих, що злобу в серці замишляють, щодня здіймають колотнечі,*`KВизволь мене, о Господи, від злого чоловіка, бережи мене від насильницького мужа!T_ !Провідникові хору. Псалом. Давида.^!І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.!]9Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!\Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.D[Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?Zwщо обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!Y/Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,X/Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.uWaЯк мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!tV_Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.@UwКості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.:TkХвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.Su Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.DR та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!-QQ Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -P} і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.iOI Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -~NsЗійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.MКуди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого? L Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!KuТи ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.J{Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.IЧи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.HwЗнаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.G 'Провідникові хору. Псалом. Давида. Ти мене випробував, Господи, і знаєш.LFГосподь почате доведе до краю задля мене. Милість твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук твоїх!jEKХоч я ходжу посеред лиха, ти мене оживляєш Ти проти ворогів моїх шалених руку простягаєш і твоя десниця мене спасає.D/Бо хоч Господь високо, покірного він бачить і гордого він пізнає здалека.C}Будуть співати про путі Господні, велика бо Господня слава.%BAУсі царі землі, о Господи, будуть тобі дякувати, скоро почують слова уст твоїх.4A_Тоді, як я візвав до тебе, ти вислухав мене, ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу.@'Упаду ниць перед твоїм святим храмом і буду дякувати імені твоєму за твою милість і твою правду, бо ти понад усяке ім'я возвеличив твоє слово.=? sДавида. Я буду дякувати, Господи, тобі з усього серця; перед богами буду тобі псалми співати.w>e Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю.,=OО дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.S<Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»i;IНехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!:Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!m9QЯк нам пісень Господніх на чужій землі співати?8Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»k7MНа вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.6 Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.a59Хваліте Бога неба, бо милість його вічна.l4OДає поживу всякій плоті, бо милість його вічна.{3mІ визволив від наших гнобителів, бо милість його вічна.~2sВін згадав нас у нашім приниженні, бо милість його вічна.1wУ спадщину Ізраїлеві, слузі своєму, бо милість його вічна.r0[І дав їхню землю у спадщину, бо милість його вічна.a/9І Ога, царя Башану, бо милість його вічна.f.CСихона, царя аморіїв, бо милість його вічна.i-IЗнищив царів могутніх, бо милість його вічна.g,EРозбив царів великих, бо милість його вічна.|+oВін вів народ свій через пустиню, бо милість його вічна.*)Він кинув фараона та його військо в Червоне море, бо милість його вічна.v)cПровів Ізраїля посеред нього, бо милість його вічна.v(c Червоне надвоє розділив море, бо милість його вічна.' Рукою сильною й простягнутим раменом, бо милість його вічна.r&[ З-між них Ізраїля він вивів, бо милість його вічна.%{ Він побив Єгипет - його перворідних, -бо милість його вічна.}$q Місяць і зорі, щоб правили ніччю, - бо милість його вічна.m#QСонце, щоб днем правило, - бо милість його вічна.o"UВитворив великії світила, бо милість його вічна.r![Розстелив землю над водами, бо милість його вічна.p WВін мудрістю створив небо, бо милість його вічна.|oВін сам один великі дива творить, бо милість його вічна.|oХваліте Володаря над володарями, бо милість його вічна.lOХваліте Бога над богами, бо милість його вічна.p YХваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна.  Благословен Господь із Сіону, що перебуває у Єрусалимі! Алилуя.%AДоме Леві, благословіте Господа! Ви, що боїтеся Господа, благословіте Господа!#Доме Ізраїля, благословіте Господа! Доме Арона, благословіте Господа!5Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.{вуха мають - і не чують; навіть і подиху нема в їхньому роті.pWуста мають - і не говорять, очі мають - і не бачать,qYПоган божища - срібло й золото, діло рук людських: )Господь бо заступається за люд свій і над слугами своїми має милосердя.! О Господи, ім'я твоє повіки; пам'ять твоя, о Господи, від роду й до роду.# І землю їхню віддав у спадщину Ізраїлеві, своєму народові, в насліддя. Сихона, царя аморіїв, і Ога, царя Башану, і всі царства ханаанські.vc Багато розгромив народів і повбивав царів могутніх.'E Явив знаки й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма його слугами.}qВін вибив перворідних у Єгипті, так людини, як і скотини.A yПідносить із кінців землі хмари і блискавки для дощу утворює, виводить вітер із своїх сховищ.* KУсе, що Господь хоче, чинить; на небі й на землі, на морях і у всіх водних безоднях. Я знаю добре, що Господь великий, і Що Владика наш над усіма богами.r [Бо Якова Господь вибрав, Ізраїля собі у власність.% AХваліте Господа, бо Господь добрий; псалмами величайте ім'я його, бо воно миле.xgщо стоїте в домі Господнім, у дворах дому нашого Бога.y kАлилуя. Хваліте ім'я Господнє, хваліте, слуги Господні,%Нехай благословить тебе Господь із Сіону, він, що створив небо й землю.{mПіднесіть руки ваші до святині і благословіте Господа!K Висхідна пісня. Нумо! Благословіте Господа, усі Господні слуги, що по ночах стоїте у Господнім домі.OНемов роса хермонська, що спадає на сіонські гори: бо там Господь зсилає благословення, життя повіки.:kНемов на голові найліпше миро, що на бороду стікає, бороду Арона, на комір його шат стікає. 7Висхідна пісня. Давида. Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть укупі! Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти.»-Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.~'Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.}wБлагословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.|-«Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.{} Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.pzW Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.»\y/ Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.x Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.7we Священики твої нехай одягнуться у справедливість святі твої нехай возрадуються вельмиvyУстань, Господи, до твого відпочинку ти і кивот твоєї сили!uuaУвійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!tОсь чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях яарських.sпокіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього.»nrSне дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,q«Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,puяк він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався: o Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,jnKНадійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.NmЯ втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя - душа моя у мене. l Висхідна пісня. Давида. Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене.dk?Він викупить Ізраїля з усіх його злочинів.%jAНадійсь, Ізраїлю, на Господа, бо в Бога є милість, і відкуплення велике в нього.xigДуша моя чекає на Господа більш, ніж сторожа на ранок.zhkЖду на Господа, душа моя жде, і я надіюся на його слово: ngSТа в тебе є прощення, щоб мали страх перед тобою.fКоли ти, Господи, зважатимеш на провини, - о Господи, хто встоїться?'eEО Господи, почуй мій голос! Хай твої вуха будуть уважні до голосу благання мого!od WВисхідна пісня. З глибин взиваю, Господи, до тебе.GcПерехожі теж не скажуть: «Благословення Господнє на вас! Ми вас благословляємо ім'ям Господнім.»bщо нею жнець своєї жмені не наповнить, ані в'язальник - жмутка свого.a}Хай стануть, як трава на покрівлі, що висихає, ще заки зійде, `Хай осоромляться й назад відступлять усі ті, що Сіон ненавидять!y_iТа Господь справедливий, він розтяв пута беззаконних.r^[На моїй спині орачі орали, борозни довгі поробили.]Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, - але мене не подолали.)\ KВисхідна пісня. Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, - нехай собі Ізраїль скаже.v[cщоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!>ZsНехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого,~YsОсь так буде благословенний чоловік, що Господа боїться. S~~)}||{zz#yxxwwv{uu&tssrbqq'pp=oo;nn+mm'llkkj}iiihfgg(ffeeddcbbb*aaO`__"^|]]I\\2[[ZvYY.XXW|W&VV UuTT@SRRAQQ=PlOO.NMMnLLYKKJzI{HH(GFFECDD3CBBPAA"@??D>>=x<<4;; :u99b882776n55L44'3T22%110v///..-o,,*++5**)((^''&}%%=$##\""B!!& RSzK<~7NJ l S ( ~ 9e9P nu-Він помирає з-за браку науки,
з-за своєї надмірної глупоти він блукає.t+Злого ловлять власні переступи,
у пута власного гріха він потрапляє.s+Дороги людські в Господа перед очима,
і він вирівнює всі стежки їхні.!r;Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою,
до грудей сторонньої горнутись?FqПремила лань! Люба сарна!
Нехай її чари упоюють тебе повсякчас,
у любощах її стало кохайся!p5Нехай живець твій буде благословенний,
втішайся дружиною твоєї юности.wogНехай будуть тобі одному,
а не чужим разом з тобою.n1Чому б твої джерела мали розливатися навколо,
твої потоки по майданах?mПий воду з твого водозбору,
воду, що б'є із власної криниці.lЯ мало не потрапив у крайнє лихо
поміж зборищем-громадою!”!k; Я голосу вчителів моїх не слухав,
і до наставників моїх не нахиляв я вуха.j3 щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів,
серце моє погордувало докором? i щоб не стогнав ти по тому,
як тіло твоє і твоя плоть змарніють,/hW щоб не наживалися твоїм добром чужинці,
щоб труди твої не переходили в чужий дім,%gC щоб не довелось віддати іншим твою славу,
а твоїх літ - людям немилосердним;f+Відсторони твою дорогу геть від неї,
не наближайсь до дверей її дому,e Отож, сину мій, слухай мене,
не відступай від слова уст моїх. dСтежки життя вона не знає;
хода її непевна, їй до того байдуже.cНоги її низходять до смерти,
кроки її простують до Шеолу. bале скін її гіркий, немов полин,
і гострий, наче меч двосічний. a Бо мед із уст чужої жінки капає,
і бесіда її масніша від олії,` щоб ти зберіг собі розсудок,
і щоб наука уста твої зберегла._ 3Мій сину! слухай уважно мудрости моєї,
прихили ухо твоє до розуму мого: ^Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч;
відверни ногу твою від зла.])Вирівняй стежку для ноги твоєї,
нехай усі твої дороги будуть прості.\%Очі твої нехай дивляться просто,
вії твої нехай зорять перед тобою.[Відкинь лукавство уст від себе,
і губ неправду віддали від себе.Z/Більш ніж щось інше пильнуй своє серце,
бо з нього б'ють життя джерела.Yвони бо життя тому, хто їх знайде,
і здоров'я для всього його тіла.$XAНехай вони не відходять з-перед очей у тебе,
сховай їх в осерді твого серця,WМій сину! слухай слова мої уважно,
нахили вухо до моїх глаголів.'VGПуть безбожників неначе темрява теменна;
вони не відають, об що спіткнуться.@UyДорога ж праведних, як світло зірниці,
що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний.~Tuвони бо їдять хліб злочинства
і п'ють вино насильства.9SkВони бо й не заснуть, як зла не вчинять;
і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу;RУхиляйсь від неї, не ходи нею,
зверни із неї та й далі йди.Q}Не ходи стежкою безбожних,
і не простуй дорогою ледачих. P  Держись науки, її не занедбуй;
пильнуй її, вона бо життя твоє.O/ Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно,
а побіжиш - не спотикнешся.N Дороги мудрости тебе навчаю,
веду тебе по стежках простих. M9 Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази,
й років життя твого буде багато.$LA вона тобі на голову вінець слави покладе
і пишною короною тебе прикрасить.)KKЦінуй її високо, й вона тебе підійме,
вона тебе прославить, коли ти її обіймеш;J7Початок мудрости: здобувай мудрість!
Усім твоїм маєтком здобувай розум.(IIНе покидай її, і вона буде тебе зберігати;
люби її, і вона буде тебе охороняти.1H[Набирайсь мудрости, розуму набирайся,
не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст.aG;Він учив і говорив до мене:
Нехай твоє серце держить мої слова твердо;
пильнуй мої накази, то й будеш жити.FБо й я був сином у мого батька,
ніжним та любим в очах моєї неньки.{Eoбо я даю вам добру науку;
навчання мого не покидайте.D 3Слухайте, діти, батьківське навчання,
і зважайте, щоб розуму набрались,}Cs#Мудрі беруть у насліддя славу,
доля безумних - ганьба.zBm"З насмішників Господь сміється,
покірним дає ласку.A+!Прокляття Господа в домі злого,
а житло праведника він благословляє.@# бо розбещений для Господа осоружний,
з праведниками ж його дружба.|?qНасильникові не завидуй,
не наслідуй його поведінки,>Не сварися з чоловіком без причини,
якщо він тобі зла не заподіяв.=#Не куй зла на твого ближнього,
коли він з тобою перебуває в довір'ї.*<MНе кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш,
дам узавтра”, - коли є у тебе щось.);KНе затримуй добра від того, кому воно належить,
коли рука твоя здоліє це зробити. :бо Господь буде безпекою твоєю
і збереже ногу твою від пастки.9Не бійся ні переляку раптового,
ані напасти злих, коли нагряне,-8SКоли сідатимеш, нічого не будеш боятися,
коли лягатимеш, сон твій буде солодкий.7'Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю,
і нога твоя не спотикнеться.x6iі вони будуть життям душі твоєї,
окрасою твоєї шиї. 59Мій сину! Бережи розум і обачність;
нехай не зникають з-перед очей у тебе,4Його знанням розсілися глибини,
і хмари скрапують росою. 3 Господь мудрістю заснував землю,
він розумом утвердив небо.2/Вона дерево життя для тих, хто її держиться,
щасливий, хто її вхопився.o1WШляхи її - шляхи відради,
всі її стежки - мирні.~0uВік довгий у її правиці,
і в лівиці - багатство й слава./)Вона дорожча від перлів,
ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею.#.?бо її придбання ліпше від придбання срібла,
і понад золото такий прибуток. - Щасливий чоловік, що знайшов мудрість,
людина, що розум придбала,, Кого Бог любить, того й картає,
як батько улюбленого сина. +9 Не легковаж Господнього докору, о мій сину,
і не ухиляйся, коли він карає.&*E і твої клуні будуть ущерть повні,
твої винотоки вируватимуть молодим вином.)' Шануй Господа тим, що ти маєш,
та первоплодами всіх твоїх прибутків, ( і це буде здоров'ям для твого тіла,
й оновою для костей твоїх. ' Не гадай собі, що ти мудрий,
бійся Господа і від зла ухиляйся, &У всіх твоїх путях думай про нього
і він твої стежки вирівняє.%)Звірся на Господа всім твоїм серцем,
не покладайсь на власний розум. $Тим знайдеш ласку й доброзичливість
в Божих очах і в людських.N#Нехай доброта й вірність тебе не покидають,
прив'яжи їх собі на шию,
напиши їх на таблиці серця."yбо вони тобі причинять довголіття,
роки життя й спокою.! 1Мій сину! не забувай мого навчання;
нехай твоє серце береже мої накази, лукаві ж будуть стерті з землі,
невірні будуть викорінені з неї. бо праведні заселять землю
і бездоганні будуть на ній жити;3Тож ходитимеш дорогою добрих,
держатимешся стежок людей справедливих,&EНіхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться,
ані не досягне стежки життя.s_бо її дім доводить до смерти,
її стежки до Тіней.що друга своїх молодощів занехаяла,
і що Божий союз забула,7та щоб урятувати тебе від чужої жінки,
від незнаної з облесними словами,ucяких стежки криві,
і які дорогами своїми крутять;#від тих, що раді зло чинити
й що кохаються в розбещеності зіпсуття, від тих, що праві стежки покидають,
щоб темними дорогами ходити;) щоб від путі лихої тебе врятувати,
від чоловіка з розбещеним язиком,  Обачність буде сторожити над тобою,
і розум тебе берегтиме, бо мудрість увійде в твоє серце,
знання буде відрадою душі твоєї.(I Тоді ти зрозумієш правду й справедливість,
прямодушність і всяку путь добру, Він стежки правоти пильнує,
він береже дорогу своїх вірних.-Він для праведних зберігає допомогу;
він щит для тих, що ходять чесно./Господь бо дає мудрість,
і з його уст виходить знання й розсудливість. тоді ти збагнеш острах Господній,
тоді знайдеш пізнання Бога.&Eколи шукатимеш його, як срібла,
коли розшукуватимеш його, як схований скарб, 3о так, коли ти розум зватимеш до себе,
з закликом звернешся до розсудку, вухом твоїм уважаючи на мудрість,
схиляючи до правди твоє серце,  !Мій сину! коли ти мої слова приймеш
і мої заповіді заховаєш у себе,$  C!Хто ж слухає мене, той житиме безпечно,
і буде спокійний, не боявшися лиха”."  ? Бо відступництво невігласів їх убиває,
і безтурботність дурнів губить їх. тому плоди своїх учинків їстимуть,
наситяться задумами своїми.v gпоради моєї не бажали,
знехтували всі мої докори, - За те, що вони зненавиділи науку,
страху Господнього не прийняли,< sТоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся,
будуть шукати мене пильно, але не знайдуть._ 9як страх на вас надійде, немов буря;
злетить на вас нещастя, немов вихор,
коли на вас наляже гніт і смуток.  ;то я буду сміятися з вашого нещастя,
я буду кпити, як на вас страх надійде; 'за те, що гордували всякою порадою моєю,
моїх докорів не сприймали, -( KЗа те, що кликала я, та ви зреклися,
як простягала руку, ніхто не хотів зважати,! =Верніться на мою дорогу;
ось ізіллю на вас мій дух,
слова мої звіщу вам.z o“Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете?
Докіль насмішники кохатимуться в насмішках,
безумні ненавидітимуть науку?~ 3на роздоріжжях гомінливих кличе,
при входах у браму в місті виголошує: }  Мудрість по вулицях голосить,
свій голос по майданах піднімає,,| SТакий кінець усіх тих, що на здирство ласі;
воно вбиває того, хто його в собі має.~{ wВони ж на власну кров чигають,
на самих себе засідають.z Таж даремно розставляють сіть
в очах усілякої пернатої породи.y }бо ноги їх біжать до злого,
поспішають, щоб кров пролити. x ;Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними,
зверни ногу твою з їхньої стежки,w Кинь жереб твій разом із нами,
гаман нехай один буде в усіх нас!”v % Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних,
сповнимо наші доми здобиччю.u 9 поглиньмо їх, мов Шеол, живих,
цілком, мов би вони провалилися в пропасть!Lt  Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну,
причаймося на безвинного - без усякої причини,}s u Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні,
не піддавайся!r y бо це гарний вінець тобі на голову,
намисто тобі на шию.)q MСлухай, мій сину, настанови батька твого;
не відкидай поучування матері твоєї, p ;Острах Господній - початок мудрости;
безумні мудрістю й навчанням нехтують.'o Iщоб зрозумів приповідки та приховане значення,
слова мудрих та їхні загадки.n 1щоб мудрий слухав і зростав у знанні,
розумний придбав здорові засади,m щоб дати простодушним розсудність,
юнакові знання та обачність,&l Gщоб засвоїти (собі) освічену науку,
- справедливість, правосуддя та правоту, - k щоб пізнати мудрість і навчання,
щоб зрозуміти слова розсудні,pj ]Приповідки Соломона, сина Давида,
царя Ізраїля,RiХай хвалить Господа все, що живе!hхваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.gХваліте його на бубні й танком. Хваліте його на струнах і сопілці,f}Хваліте його звуком рогу, хваліте його на гарфі й на гуслах.e3Хваліте його за його подвиги великі. Хваліте його в його величі безмежній. d 9Алилуя. Хваліте Господа в його святині. Хваліте його в його могутній тверді.c5 щоб суд написаний над ними учинити. Це слава всіх його преподобних! Алилуя.bщоб їх царів забити у кайдани, а їхніх вельмож - у залізні пута,aщоб між народами вчинити від плату між племенами - покарання;`Хай хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них,_Хай торжествують праведні славі, на своїх ложах хай ликують.^!Господь бо благоволить народові своєму оздоблює перемогою покірних.]Хай хвалять його ім'я танком, при бубні й при гарфі хай йому співають.!\9Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, нехай своїм царем сини Сіону веселяться![ /Алилуя. Співайте Господеві нову пісню, а хвалу йому на зборі праведників.PZвін підняв ріг народу свого. Хвала усім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький. Алилуя.3Y] Нехай ім'я Господнє хвалять, - високе бо ім'я його єдине. Велич його понад землю й небо: eXA Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом.nWS Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді.mVQ Звір дикий і скот усілякий, гад і птах крилатий.`U7 Гори й усі пагорби, садовина й усі кедри.TВогонь і град, сніг і туман, і буйний вітер, який виконує його слово.uSaХваліте Господа з землі, кити і всі морські безодні!yRiПоставив їх на віки вічні і дав закон, який не перейде.Quнехай ім'я Господнє хвалять! Бо він повелів, і створились.{PmХваліте його, ви, небеса небес, - і води, що над небесами,OХваліте його, ви, сонце й місяцю, хваліте його, всі ясні зорі!NХваліте його, всі ангели його, хваліте його, всі воїнства небесні!{M oАлилуя. Хваліте Господа з неба, хваліте його на висотах!L5Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.K!Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.J'він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром - течуть води.|Ioкришками лід кидає, - перед його морозом хто встоїться? -kHMВін дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,GВін посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.F{Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.E) Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.pDW Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!C Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.B{ Він милується не силою коня і не ноги мужа йому довподоби, -hAG Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.@Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.?}Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.>}Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.=Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.k<MВін число зір лічить і кожну пойменно називає.p;WРозбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани.r:[Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.)9 KХваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.8 Господь буде царем повіки, твій Бог, Сіоне, по всі роди. Алилуя..7S Господь захожих захищає, підтримує сироту й удову, - дорогу ж нечестивих відвертає.76eГосподь відкриває сліпим очі, Господь випростовує похилих, Господь праведників любить./5Uщо пригнобленому чинить правосуддя, що дає хліб голодним. Господь визволяє в'язнів,4/що створив небо й землю, море - й усе, що є в них; що вірність береже повіки,(3GЩасливий той, кому Бог Якова подає допомогу, в кого надія на Господа, Бога свого,#2=Виходить його дух, і він повертається у землю і того ж дня гинуть його задуми.1Не покладайся на вельмож, на сина чоловічого, який спасти не може.30]Буду хвалити Господа поки життя мого, псалми співатиму Богові моєму докіль буду жити.P/ Алилуя. Хвали, душе моя, Господа!W.%Хай возвістять мої уста хвалу Господеві і хай благословить усякий смертний його святе ім'я по віки вічні.-Господь береже всіх, які його люблять, а нечестивих усіх погубить.,Він учинить волю тих, які його бояться; заклик їхній почує і спасе їх.<+oБлизько Господь до всіх, які до нього взивають, до всіх тих, що до нього взивають по правді -*5Справедливий Господь у всіх своїх дорогах і милостивий у всіх своїх ділах.z)kТи розтуляєш твою руку і насичуєш усе живе якнайкраще.z(kОчі всіх на тебе уповають, ти їм своєчасно даєш поживу.'Господь підтримує всіх тих, що падають, і всіх зігнутих підводить. & Царство твоє - всіх віків царство, і влада твоя - по всі роди й роди. Вірний Господь у всіх своїх глаголах, святий у всіх своїх творіннях.% щоб дати синам людським твою силу і пишну славу царства твого.$' Про славу царства твого хай оповідають і говорять про твою могутність,(#G Хай, Господи, усі діла твої тебе славлять і святі твої нехай тебе благословлять. 2a~}}D||{{zyy;xxwvvHuu4tssjrqq*poo;nmm:lkkejj ihhLggfeeMdd4ccbba|``f__`^^ ]J\R[[>ZZYYX~XWcVV;UUTnSS8RdQQQ PoOO2NN/MLL>KJJ]IIH;GFFEDD:CC BgAAO@@?X>>=u<l/ U O h7FI2C Лінивий не спече влову;
найвищий скарб людини - пильність.B Друг праведника вивищує;
дорога злих на манівці їх зводить.~Au Журба гнобить серце людини,
а добре слово її звеселяє.w@g Рука трудящих пануватиме,
лінива - платитиме дань.?- Розумний чоловік приховує знання,
а серце дурних проголошує дурноту.>1 Осоружні Господеві уста брехливі;
хто чинить правду, той йому вгодний.= Праведному ніякої біди не буде,
а злі нещастям повняться.< Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють;
радість - хто рає мир. ; Уста правдиві повіки перебувають;
язик брехливий - на хвилину. : Є такі, що словами, мов мечем, прошивають,
а язик мудрих гоїть.91 Хто звістує правду - чинить справедливість;
ложний свідок -ошуканство.8# Дурний притьмом свою досаду виявляє;
розсудливий приховує ганьбу. 7 Дурному шлях його здається простим,
та мудрий - слухає поради.76g Із плодів уст своїх насититься добром людина;
за вчинками рук людини буде й нагорода.5% Злий попадає в петлю з-за своїх губів,
а праведник із біди виходить.!4; Безбожний зазіхає на здобич лихих,
а корінь праведних тримається твердо.@3y Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом,
а хто за марнощами вганяє, той розуму не має.2 Праведний про життя своєї худоби дбає,
а серце лихих - жорстоке.!1; Ліпше бути простим і працювати на себе,
ніж бути хвальком і не мати хліба.0/ Який у чоловіка розум, так його й цінять,
а криводушний буде в погорді./- Повалено на землю злих, і їх більше немає,
дім праведних же остоїться..+ Слова безбожних - засідки криваві,
а уста праведних спасуть їх самих.w-g Наміри справедливих - правда;
каверзи злих - обман.6,e Цнотлива жінка - вінець для свого чоловіка,
а безсоромна - немов гниль у його кістках.+' Ніхто не може злобою скріпитись,
а корінь праведних не захитається. * Добрий отримає від Господа,
а чоловіка лукавого він осудить.+) Q Хто любить навчання, той знання любить,
хто ж ненавидить картання, той безглуздий.$(A Коли праведник матиме на землі відплату,
скільки ж більше -злий та грішник!'w Плід праведного - дерево життя,
а мудрий здобуває душі.'&G Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер;
і дурень буде рабом мудрого.,%Q Хто на багатство покладається, той упаде;
а праведні, як листя, будуть зеленіти.%$C Хто добра шукає, той знаходить ласку;
а хто шукає лиха, над тим воно сходить.9#k Хто хліб ховає, того клястимуть люди;
хто ж його продає, на голову тому - благословення." Душа, що благо діє, разбагатіє;
хто зрошує, той теж буде зрошений.! Той сипле щедро, і йому ще прибуває,
а той скупий надміру і убожіє.  Бажання праведних - тільки добро,
сподівання безбожних - гнів.1 Що у свинячім рилі золота каблучка,
те гарна жінка, якій бракує глузду.)K Можна ручитися, що безбожник не уникне кари;
потомство ж праведних спасеться. 9 Огидні для Господа лукаві серцем,
та любі йому ті, хто ходять бездоганно.<q Постійна справедливість до життя прямує;
хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.*M Безбожник заробляє платню обманливу;
хто ж сіє правду, той має певну нагороду.)K Чоловік милосердний творить добро собі самому,
жорстокий мучить власне тіло.  Ласкава жінка славу здобуває;
трудящі приходять до багатства./W Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого;
а хто поруку уникає, той безпечний.I Де нема розумного управління; народ занепадає;
а де багато дорадників, там справи стоять добре.  Обмовник таємницю виявляє,
а вірний чоловік справу приховує. Хто гордує ближнім, той недоумок;
розумний чоловік мовчить.#? Благословенням праведників місто йде угору,
устами грішників - занепадає.&E Як праведним щастить, радіє місто;
як гинуть грішники, веселі крики лунають.,Q Устами нечестивий губить свого ближнього;
праведники своїм знанням спасуться.) Праведник з біди спасеться,
замість нього ж влетить у неї безбожник.+ Умре безбожний, загине і його надія;
сподівання сильних змарнується.&E Справедливість праведних їх рятує,
підступні заплутаються у власній злобі.8i Справедливість чесного вирівнює йому дорогу;
безбожний із-за своєї безбожности гине. / Багатство в день гніву - без користи,
від смерти рятує справедливість. 3 Досконалість праведних вестиме їх,
зрадливих погубить їхнє лукавство.  Як прийде гордість, прийде й ганьба,
з покірливими ж - мудрість.   Вага фальшива - для Господа гидка,
а вірні важки йому угодні. y З уст праведного тече ласка;
з уст грішників - розпуста.' Уста праведника породжують мудрість,
язик розпусний буде відтятий.5 Повіки праведник не похитнеться,
безбожники ж не насолюватимуть землю.) Господня путь для праведника кріпость,
погибель тим, хто чинить зло.y Надія праведних - радість,
а сподівання лихих - погубне. Господній острах днів додає,
літа ж безбожних скоротяться. Що зубам оцет і очам дим,
те ледачий тим, які його посилають.% Як буря понесеться, безбожний щезне;
а в праведного довічна основа.1 Чого боїться злий те й спадає на нього;
бажання праведних здійсниться.3 Чинити зло - для безумного неначе забава;
розумній же людині - мудрість.! Господнє благословення саме збагачує,
як не збагачує жадна праця.~/ Уста праведного багатьох годують,
а дурні через брак розуму вмирають.}1 Язик праведника - добірне срібло,
серце ж безбожних - низької вартости.|1 В багатомовності гріха не бракуватиме;
хто стримує язик, той розумний.{+ Уста правдиві ненависть закривають;
хто розсіває обмову, той дурний.z3 Стежка життя - берегти науку;
хто відкидає картання, - ходить манівцями.y- Праця праведного йде на прожиток,
безбожного заробіток - на погибель.x Майно багатого - його фортеця
нещастя бідних - їхні злидні.w Мудрі збирають знання,
уста ж дурного - близька погибель.v В устах розумного перебуває мудрість,
- києм же по спині недоумка.uw Ненависть сварки роздуває,
а любов гріхи всі покриває.t) Уста праведного - джерело життя,
уста ж безбожного таять насильство.s3 Хто мружить очі, завдає прикрости,
хто ж докоряє увічі, той творить мир.&rE Хто чесно ходить, той ходить безпечно;
хто крутить дорогою, той упіймається.q1 Мудрий серцем приймає заповіді,
а безумний балакун близький погибелі.p+ Пам'ять праведника буде благословенна,
ім'я ж безбожника струхлявіє.o7 Благословення над головою праведника;
уста безбожних таять насильство. n Розумний чоловік збирає літом;
син безсоромний спить у жнива.|mq Рука ледача робить бідним;
збагачує - рука старанних.'lG Господь не дасть праведникові голодувати;
жадливість злих він геть відкине.'kG Скарби, неправдою набуті, не дають користи;
справедливість від смерти рятує.j  Розумний син звеселяє батька;
а син безумний - горе матері своєї. i А він і не знає, що там тіні
і що її гості в самій глибині Шеолу.xhi “Вода украдена солодка,
і смачний хліб схований!”g “Хто невіглас, нехай сюди заверне”,
а безумному вона каже: vfe щоб кликати перехожих;
що дорогою собі простують. e Сидить біля дверей свого будинку,
на троні, на висотах у місті,pdY Дурнота - пустотлива,
недбала, не відає нічого.1c[ Коли ти мудрий, мудрий для себе;
коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. b Бо мною продовжиться вік твій,
роки життя твого причиняться.a! Початок мудрости - острах Господній;
спізнання Всесвятого - розум.6`e Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим;
навчи праведника, і він знання побільшить.6_e Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить;
докоряй мудрому, - він тебе полюбить.4^a Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу,
а сором - хто докоряє грішникові.]w киньте безумство - й житимете,
ходіть дорогою розуму.”\w “Ходіте, мій хліб їжте,
і вино, що я приготувала, пийте;[ Хто простодушний, нехай сюди заверне,
безумному ж вона сказала: Z7 Послала своїх служниць, щоб оповістити,
по щонайвищих закутках у місті: Y! Забила свої жертви, вина свого налила
і стіл свій теж приготувала.X  Мудрість собі будинок збудувала
і витесала сім стовпів до нього.6We$Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники - смерть полюбляють.”V/#Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.hUI"Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!qT[!Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.!S; Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!R+гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.FQя була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,GPяк призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, -Oяк він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,N'Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,$MAтоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.L'Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;%KCколи не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.J+Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;$IAГосподь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.H+щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.aG;Я ходжу путями правди,
стежками права,-FSПлоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій - над срібло добірне.EБагатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.D#Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.xCiМною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.oBWМною царі царюють
і князі встановляють право.hAIУ мене рада й помисл;
я - розум, у мене сила.O@ Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу? Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.>- бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.=# Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,<) Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.;Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.|:qУста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.#9?Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.8/О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!w7g“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.6%Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає: {5oНа верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.w4 iХіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?3}Дім її - дорога до Шеолу,
вона веде вниз до покоїв смерти.27бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.1Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;|0qСлухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.s/_покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.:.mІ він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,%-CЗводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.(,IСакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”m+Sбо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.*Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,q)[Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.(1Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила. 'Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати - та знайшла тебе я.&“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.x%i Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже: $ То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.#w Вона - пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті." аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.!w присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, - +Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,7побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.  Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,!;щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.5Додержуй мої заповіді, - і будеш жити,
- і мою науку, як твоїх очей зіницю. }Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.1[#Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.!;"Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.!Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи. Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.!;Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.2]До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.EОтак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.|qАбо чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?>uбо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює./Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням, !щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.p YКоли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою,
а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,- SБо заповідь - то світильник, а навчання - світло;
повчальні докори - дорога життя. wПрив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.& EПильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.'фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.yсерце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,  горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,%Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні: $AТому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.} мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.' Людина розбещена, чоловік безбожний
- ходить з неправдивими устами,5 і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.0Y Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,~y Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?~}uі літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.y|kНема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, -{Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.zЗвільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.wygне дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.{xoвчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму:
- іди, смирися, наполягай на твого ближнього;w3коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,v /Мій сину! Коли за ближнього ти поручився,
коли дав руку твою за чужого, p~~K}v||${zz?yy)xwwRvv7uutsssrqq1ppojnn@mll]kkLjjBii)hggVffeddYccbb a``U__^]]"\[[NZZ=YY/XWWeVV0UTTDSSRQQbPP5OO NpMMFLL;KJJYII0HjGGGFF EDD0CCBxAA\@@ ?>>X==*<;;F::&988h77Q665440322A100F/..8--,?++*J))(l''2&|%%[$$#""=!! D*B!'c(dD5 V  v 9pq $Кинь, сину, слухати науку,
що відводить від слів розумних.%Хто обдирає батька й проганяє матір,
той син ганебний, безсоромний.a;Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
коли розумного скартати, він набереться знання.)Ледачий запускає свою руку в миску,
та тяжко йому її до рота донести.E Господній острах - життєдайний:
насичений ним - в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.~ uПлід людини - її милосердя;
убогий - ліпший, ніж брехун. Багато задумів у серці людини,
але воля Господня - вона встоїться. Слухай пораду й приймай навчання,
щоб стати мудрим наостанку.9 kВельми гнівливий прийме кару:
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.Карай твого сина, покіль є надія,
але б'ючи, не бий його до смерти.DХто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
і він йому відплатить за його добродійство.$AХто береже заповідь, той береже себе самого,
а хто словом нехтує, той помре.Лінивство глибокий сон наводить;
душа недбала буде голодувати.'Дім і достатки - то по батьках спадок,
але від Господа розумна жінка.+O Дурний син - батькові нещастя;
а суперечки жінчині - безупинне води накрапання. Гнів царський - мов рик лева,
а його милість - як роса на рослину.%C Розважність людини - бути повільним до гніву;
слава її - переступи забувати. Не личать дурневі розкоші,
тим менше слузі - панувати над князями.) Неправдомовний свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, той загине.0~YХто здобуває мудрість, той любить свою душу;
хто розуму пильнує, той знайде добро.U}#Убогим всі брати нехтують,
тим більше його друзі віддаляються від нього;
у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
так само, хто вганяється за чужими справами.$|AБагато тих, що запобігають у князя ласки;
кожен друг тому, хто дає гостинці.{/Фальшивий свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.z}Багатство множить друзів,
а бідного покидає й друг його.&yEБезумність людини руйнує її долю,
та й ще на Господа вона серцем гнівається. x9Навіть горливість без знання не добра,
а хто надто поспішає - помилиться.w /Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
ніж дурний з нещирими устами.v+Бувають приятелі на погибель;
але буває друг від брата прихильніший.u}Бідний благально говорить,
а багатий відказує жорстоко.t)Хто знайшов жінку, знайшов добро велике
й від Господа одержав ласку.s+Смерть і життя - у владі язика;
хто його любить, той плоди його їстиме.1r[Плодом уст людини наповнюється його нутро,
і він насичується здобутком губ своїх.q%Уражений брат - немов місто-твердиня,
і чвари - немов засуви в замку.opWЖереб закінчує спори
й вирішує між могутніми.RoХто першим на суді боронить свою справу, здається праведним;
та надійде його сусід і його перевіряє.nДарунок людини розширює йому дорогу,
і до вельмож його доводить.m Серце розумного знання здобуває,
і вухо мудрих шукає науки.l'Дух людини підтримує її в недузі,
а дух прибитий хто може перенести?ky Хто, не вислухавши, відповідає,
дурнота на того й сором.j% Перед погибіллю бундючиться людське серце,
а перед славою - покора.!i; Багатого достатки - його місто-твердиня,
і, на його думку, як стіна висока.h Ім'я Господнє - міцна башта:
праведник утече до неї - і безпечний.qg[ Недбалий у своїй роботі
- руїнника брат рідний.f)Слова донощика неначе ласощі,
які до самого споду в животі доходять.eУста безумного - його руїна;
губи його - сіть на його душу. dУста безумного ведуть до сварки,
і губи його викликають удари.c7Воно не добре - вважати на особу злого,
щоб праведника на суді скривдити.b3Глибокі води - слова уст людини;
струмок розливний, мудрости джерельце.sa_Із злом приходить і погорда,
а з ганьбою й сором.`Дурний у розумі не кохається,
він лише свій дотеп виявляє.-_ UХто відокремлюється, той шукає власного бажання
й кепкує з усякої розумної поради.^+І дурень, як мовчить, здається мудрим,
і розважливим, як стулить губи.%]CХто в словах здержливий, той має знання,
і розумний той, у кого кров холодна.\Карати справедливого не добре,
як і бити благородного за правоту.['Безумний син своєму батькові досада,
і гіркота тій, що його вродила.Z3Мудрість у розумного перед очима,
дурного ж очі на край землі несуться.Y!Гостинці з пазухи бере безбожний,
щоб скривити стежки правосуддя.XВеселе серце - ліки добрі;
а дух прибитий висушує й кості.1W[Хто народжує дурня - собі на журбу народжує;
тим то батько дурного радощів не знає.V#Підступне серце добра не знаходить;
язик лукавий у біду потрапляє.U/Хто любить рани, той любить сварку;
а хто нахабний, той занепаду шукає.T#Не має глузду той, хто зобов'язується
і дає запоруку перед ближнім.S/Друг любить протягом усього часу;
він братом буде, коли спаде нещастя.R7Навіщо гроші в руках дурня?
Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.FQІ той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує,
обидва вони огидні Господеві. P9Почати сварку - немов випустити воду:
покинь спір, заки зчиниться сварка.Oy Хто за добро злом платить,
від хати того зло не відійде.AN{ Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат,
аніж на дурня, коли він шаліє. M9 Лихий шукає тільки заколоту,
тож на нього посланий буде жорстокий ангел. L  Більше картання проймає розумного,
аніж дурного сто ударів.9Kk Хто провину покриває - той любови шукає;
хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє./JWГостинець - самоцвіт для того, хто його має:
куди б не обернувсь він, матиме щастя.I'Не личить дурневі наказуюча мова,
тим менше князеві - уста брехливі. H Вінець старих людей - сини синів;
слава ж дітей - їхні батьки.=GsХто з бідного сміється, той його Творця зневажає;
і хто нещастю радий, той не уникне кари.&FEЗлочинець уважний на згубну мову,
а брехун прислухається до лукавого язика.EЯк горно срібло, а вогонь золото,
так Господь випробовує серце.*DMРозумний слуга старшує над ганебним сином,
- з братами він розділить спадщину.(C KЛіпше шматок хліба та мир до нього,
ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.By!У пазуху кидають жереб,
але від Господа залежить вирок.KA Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець,
і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.@Сиве волосся - вінок чести:
його знаходять на праведній дорозі.&?EХто мружить очі, той хитрощі має на думці;
а хто закусує губи, той зла накоїв. > Насильник зводить сусіда свого,
і веде його на путь недобру.=Лукавий чоловік сіє незгоду,
а донощик приятелів розділює.<Негідник коїть лихо,
і на губах у нього мов вогонь гарячий.;Голод працівника працює для нього;
бо його рот примушує до того.:Бувають путі, що здаються простими,
але кінець їх - дорога смерти. 9Приємна мова - стільник меду,
солодощі для душі, і лік для тіла.8Серце мудрого його уста навчає,
і губам його додає знання.7Розум - джерело життя тим, хто його має,
а дурнота - безумних кара.6%Розумним назвуть того, хто мудрий серцем;
ласкавість уст дає наука.45aХто вважає на слово, той знаходить добро;
хто покладається на Господа, той щасливий. 4Ліпше бути тихим із смиренними,
ніде з гордими ділити здобич.z3mПогибелі передує гординя,
падінню ж - бундючний дух.+2OПуть праведних - від зла відступити;
душу свою збереже, хто на путь свою вважає.1-Ліпше, ніж золото, придбати мудрість;
краще набути розум, аніж срібло. 0В ясному обличчі царя - життя;
і його ласка, немов дощ весняний./Шал царський - вістун смерти,
та мудрий чоловік його утихомирить..- Уста правдиві цареві довподоби;
він любить того, хто говорить правду.-) Огидно для царів зло чинити,
бо правдою стоїть престол їхній твердо., Вага й терези належать Господеві:
всі важки в мішку - його робота.+y В царя на устах - вирок;
на суді уста його не помиляться.*! Серце людське обмірковує дорогу,
та Господь управляє його кроком.|)qЛіпше трохи з правдою,
ніж з кривдою прибутки великі.(-Коли вчинки людини Господеві милі,
то він і ворогів його мирить з ним.''GМилосердям і правдою покутується гріх,
а острахом Господнім ухиляється зло.&7Осоружний Господеві - кожен гордий серцем;
такий напевне кари не уникне.%/Усе зробив Господь для власної мети,
ба навіть грішника - на день лиха. $Здайся на Господа у твоїх справах,
і задуми твої здійсняться.#Усі дороги людини чисті в очах власних,
Господь же розцінює духа. " Людина робить задуми в серці,
але від Господа - відповідь язика.!!Острах Господній - мудрости навчання;
славу випереджує - покора.A { Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає;
а хто на навчання зважає, той глузду набуває.Вухо, що слухає спасенного картання,
посеред розумних перебуває. Ласкавий погляд веселить серце;
добра новина підкріпляє тіло.Господь від лихих далеко,
молитву ж праведних вислуховує.3Серце праведного обдумує, що має відповісти;
а уста злих зло виливають.1[Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій;
а хто гостинці ненавидить, той буде жити.{Огидні Господеві задуми погані,
слова ж чисті - приємні.yГосподь розвалить дім гордих
й утвердить межу вдовиці. Стежка життя веде мудрого вгору,
щоб ухилитись від Шеолу долі.Людина рада відповіді своїх уст,
і яке любе слово, сказане доречі!'Без міркування задуми не таланять,
а як порадників багато - щастять.#Дурнота - радість безглуздому;
розумний чоловік іде шляхом просто.  Розумний син веселить батька,
дурний же матір свою зневажає.-Лінивого дорога немов устелена терням,
а стежка праведних гладенька.  Гаряча людина здіймає сварку,
а лагідна втихомирює незгоду.%Ліпше миска капусти, та з любов'ю,
ніж віл годований, та з ненавистю.Ліпше трохи в Господньому страсі,
аніж великі скарби у тривозі.Усі дні погані в сумного,
веселе ж серце завжди бенкетує.Розумне серце шукає знання,
уста ж безумних живляться дурнотою.  Веселе серце звеселяє обличчя;
а як журба на серці, то й душа ниє.  Глузовник не любить тих, що його картають;
до мудрих він не піде.$ A Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті);
тим більше - серця синів людських.) K Сувора кара тим, хто зо стежки збочує;
хто ненавидить напоумлення, той загине. / Огидна Господеві дорога злого;
того ж, що по правді ходить, він любить.Жертва злих - гидота Господеві;
молитва ж праведних йому угодна.yМудрих уста поширюють науку,
не так бо - серце безумних.#У домі праведного - добра повно,
у прибутках лихого - саме безладдя.&EДурний нехтує навчанням свого батька,
а хто на картання зважає, стає мудрим.yЯзик лагідний - дерево життя,
лукавий - пригноблює душу.На кожнім місці Господні очі
стежать за злими та добрими.wЯзик мудрих точить знання,
уста дурних мелють дурниці.  Лагідна відповідь гасить гнів,
дражливе слово викликає лютощі.*M#Царська прихильність - розумному слузі;
гнів його на того, що йому сором коїть. "Справедливість підносить народ угору,
а гріх - сором народів.~!У серці розумного мудрість покоїться,
а між дурними її не видно.9}k Злого валить на землю його власна злоба,
а праведник у своїй чесності знайде притулок.,|QХто гнітить убогого, той Творця його зневажає,
а почитає той, хто жалує бідного.{}Лагідне серце - життя для тіла,
а заздрість гризе кістки.,zQХто терпеливий, той великий розум має;
а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.yУ безлічі народу - царя слава;
у нестачі людей - руїна князя.xГосподній острах - джерело життя,
щоб уникати сітей смерти.w/В Господнім страсі - міцне довір'я людини,
і її діти матимуть притулок.vВірний свідок рятує душі:
хто дихає брехнею, той - облуда.|uqВінець мудрих - їхній хист;
корона дурних - безглуздя.t}Кожна праця приносить користь;
пуста балаканина - голод.0sYЧи ж не збочують тії, що замишляють лихо?
Милість і правда тим, хто добро замишляє.rГрішить той, хто гордує ближнім;
щасливий той, хто жалує вбогих.qБідний навіть сусідові нелюбий,
в багатого ж є сила друзів.p-Ледачі перед добрими вклоняться,
а безбожні перед праведних дверима. o Простаки наслідують дурноту,
розумні ж увінчаються знанням.nЗапальна людина робить дурниці,
розважливий - зносить усе.3m_Мудрий боїться й відвертається від зла,
а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.l'Простодушний іме віри кожному слову;
розумний уважає на свої кроки."k=Нестале серце насититься заходами своїми,
людина добра - вчинками своїми. j Навіть від сміху болить серце,
і кінцем радощів буває смуток.i Є дорога, що людині здається проста,
але кінець її - шлях смерти.hy Дім лихих розпадеться,
а намет праведних процвітатиме.g Серце знає своє горе,
а в радощі його чужому не втручатись.{fo Дурний з гріха сміється;
між праведними існує ласка.eМудрість розумного - свою дорогу знати;
безумство глупих - обман.wdgЙди геть від дурня,
бо тії не знайдеш уст розумних.c3Шукає мудрости насмішник, та даремно,
а для розумного знання річ легка. b9Правдивий свідок неправди не говорить;
фальшивий свідок брехнями дихає.a'Де волів немає, там порожні ясла;
де бики сильні, там урожай великий.`В устах дурного - бич гордині;
а губи мудрих їх оберігають._/Хто ходить просто, Господа боїться;
чиї ж криві дороги, той ним гордує.^ Мудрість будує свій будинок,
а дурнота його руйнує власними руками. ] Праведний їсть собі досхочу,
а живіт злих терпітиме нестачу.\3 Хто щадить різки, ненавидить сина;
хто ж його любить, той завчасу карає.[1 Цілина бідних родить багато збіжжя;
за браком правосуддя не один гине.0ZY Добрий свою спадщину онукам залишає,
а майно грішника для праведника бережеться.Y Грішних переслідує нещастя,
а добро - нагорода праведним.)XK Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим;
а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.0WY Як здійсниться бажання, душа радіє;
від зла відвертатись - то для дурних осоружно.&VE Злидні та сором, хто науку відкидає;
а хто приймає напоумлення, той у пошані.xUi Злий посланець у біду кидає,
а вірний вістун лікує.T) Кожен розумний чинить розважно,
а дурний виставляє дурноту напоказ.S Добрий розум приносить ласку,
дорога ж віроломних шорстка. R Наука мудрого - джерело життя,
щоб спастися від сітей смерти.(QI Хто словом нехтує, сам собі шкодить;
хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.P Відсунута надія - мука серця;
а здійснене бажання - дерево життя.O Майно, швидко нажите, пропадає;
а хто збирає поволі, той багатіє.N# Гордість доводить до сварки,
а мудрість із тими, хто слухає пораду.xMi Світло праведних звеселить,
а свічка злих погасне.L3 Викуп життя людини - її багатство;
бідний же загроженим не почувається.4Ka Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має,
а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.J Безвинного в путях пильнує правда;
грішника губить злоба.)IK Праведник слова брехливі ненавидить,
а злий поводиться безсоромно й ганебно.H7 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має;
душа ж трудящих насититься.PG Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу;
хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибельF3 Із плоду уст своїх людина добро їстиме;
жадання зрадників - насильство.E y Мудрий син любить науку,
насмішник не слухає напоумлення. D На стежці справедливости -життя;
крива дорога веде до смерти. V~~8}}|b{{zryy7xxwvvRuttEssrnqq>ppoqnn^mm8lkkQjj-ihh@gg*feeTddcbb'a``O__ ^}]]I\\[qZZCYYXWWXVVU}TT]SSRQQQ!PvOO/NuMMmLLKeJJVII3HGGLFFbEEDCC9BBA@@l??a>>=<Лінивий занурює руку в миску,
та трудно йому донести її до рота.\}Двері обертаються на завісах,
а лінивий - на своїм ліжку.p[Y Лінивий каже: “Лев на дорозі!
Лев на майдані!”,ZQ Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає?
На дурня більш надії, ніж на нього."Y= Як пес повертається до своєї блювотини,
так дурень повторює свою дурноту.(XI Як той лучник, що ранить усіх перехожих,
так і той, хто послуговується дурнем. W Що в руці п'яного тернова гілка,
те приповідка в устах дурнів.VЩо камінь прив'язувати до пращі,
те саме - дурневі віддавати шану.UЯк ноги в кульгавого теліпаються,
так і приповідка в губах дурня.T!Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту,
хто посилає вісті через дурня."S=Відповідай дурному за його глупотою,
щоб він у власних очах не був мудрим.&REНе відповідай дурному за його глупотою,
щоб і сам ти не став схожий на нього.QЩо батіг на кінську спину, уздечка на осла,
те на дурного ломака."P=Як пурхне горобець, як ластівка полине,
так незаслужене прокляття пройде.O Як літом сніг, а в жнива дощ,
так і дурному почесть не личить. NЩо місто збурене й без мурів,
те людина, що не панує над собою.%MCВоно не добре багато їсти меду,
і неславно людям досліджувати власну славу.'LGЯк скаламучена криниця, джерело зіпсуте,
так праведник, що піддається злому.K#Як вода холодна людині в спразі,
так добра вістка з далекої країни."J=Ліпше сидіти в кутку на покрівлі,
ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.IПівнічний вітер дощ наганяє,
язик потайний - лице сердите.H+бо ти збереш на його голову вугілля гаряче,
і Господь заплатить тобі.*GMЯк ворог твій голодний, нагодуй його хлібом,
як хоче пити, подай води напитись,aF;Як той, хто скидає одіж холодного дня,
і як оцет на салітру, - такий той,
хто співає пісні зажуреному серцю.-ESЩо спорохнілий зуб і нога вивихнута,
те саме надія на зрадливого в день нещастя.*DMЩо довбня, меч та стріла гостра,
- те чоловік, який на ближнього ложно свідчить./CWБагато не вчащай до дому друга твогс,
а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.;BoЗнайшов ти мед, їж, скільки потребуєш,
та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.0AYДовготерплячістю можна правителя переконати;
м'який язик ломить і тверду кістку.@Як хмари й вітер без дощу,
отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.h?I Що в жнива сніжна прохолоде
те вірний посланець тому, хто його посилає:
приносить бо відраду душі свого пана.7>g Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса,
- так мудрий докоритель для уважного вуха.=} Золоті яблучка в оправі срібній,
- слово сказане до речі.(<I щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе,
- і твоя слава не відступить від тебе.; Залагодь твою сварку з ближнім,
і тайни другого не зраджуй,?:wСудитись не хапайся,
бо що будеш наприкінці чинити,
коли твій ближній тебе засоромить?X9)Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”,
ніж як тебе понизять перед князем,
що його бачили твої очі. 8Перед царем не величайся
і на місці для вельмож не зупиняйся.7Усунь лихого з-перед царя,
і справедливістю престол його зміцніє.6Відділи жужель від срібла,
і ливар з нього зробить посуд.5Як неба висота, і як землі глибина,
так серце в царів недослідне.4Слава Божа в таїнстві слова,
а царів слава - досліджувати слово.3 9Це теж приповідки Соломона,
що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.2%"і твої злидні прийдуть наскоком,
нужда твоя - мов чоловік оружний”.1!“Ще трохи сну, трохи дрімання;
трохи згорнути руки, щоб спочити, -0! Поглянув я та й узяв собі до серця,
позирнув і взяв ось таку науку: M/дивлюсь - кропивою позаростало,
і будяками зверху вкрилось,
камінна огорожа його розвалилась!~.uІшов я попри поле ледачого, |; попри виноградник недоумка;2-]Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню;
відплачу кожному за його вчинками!”,Не свідчи на ближнього безпідставно
і не обманюй своїми устами.,+QУпорай діла твої зовнішні,
і підготуй своє поле,
а вже потім будуй собі хату!o*WТой в уста цілує,
хто щирим словом відповідає.)/А тим, що судять справедливо, буде добре,
й на них зійде благословення.(3Хто злому каже: “Ти праведний”,
того народ клястиме, люди зненавидять.}'sЦе теж від мудрих:
вважати на особу на суді - не годиться.$&Aбо вмить прийде їхня погибель,
і знищення, що йде від обох, хто передбачить?%Мій сину, Господа й царя страхайся;
з бунтівниками не приставай,$wбо для лихого немає майбуття,
світильник злих погасне.a#;Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,*"Mа то Господь побачить і буде йому не довподоби,
і відверне гнів свій від нього.!+Як упаде твій ворог, не веселися;
як він спіткнеться, не тішся серцем,( IБо праведний сім раз упаде й знову встане,
а безбожник спіткнеться в нещасті. Не зазіхай на праведника хату
і не пустош місця його спочинку.LЗнай же ж, що мудрість для душі твоєї.
Як ти її знайшов - маєш майбутнє,
і надія твоя не пропаде.# Їж мед мій сину, бо то річ добра,
і крижка меду тобі на смак солодка.kO Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!”
- то хіба той, хто серця важить, не розуміє того,
і той, хто наглядає за тобою, цього не знає?
Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?7 Рятуй тих, що на смерть тягнені,
і від засуджених на страту не відступай.gG Як ти в біді піддався,
то мала сила в тебе.|q Дурного думка - гріх;
глузливий - для людей осоружний. Хто намислив зло чинити,
того назвуть провідником лукавства.)KДля дурня мудрість недосяжна, як коралі:
уст своїх при брамі він не відчинить.3_бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш;
і в багатьох дорадниках - перемога.xiМудрий чоловік потужний;
муж знання збільшує силу, знанням сповнюються комори;
всяким дорогим і красним майном.s_Дім мудрістю будують
і розумом його скріплюють;бо серце їх міркує про насильство;
їхні уста говорять лише лихо.k QЗлим людям не завидуй,
ані бажай їх товариства,kO#“Били мене, та мене не боліло,
товкли мене, та не знав я нічого.
Коли ж я прокинусь?
Я буду знов того шукати!”%C"і будеш немов той, що дрімає серед моря,
або як той, що вгорі лежить на щоглі.!Тобі ввижатимуться дивні речі,
серце твоє буде дурниці говорити;u c Потім воно вкусить, як гадина,
утне, немов зміюка.J  Не приглядайся до вина, яке воно червоне,
як гарно світиться у кубку,
як лагідненько ллється.' GУ тих, що при вині засиджуються довго;
у тих, що ходять смакувати вино пахуче.g GУ кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”?
У кого сварка, у кого скарги?
У кого рани без причини?
У кого очі червоні? Неначе харцизяка, вона засідає
і між людьми зрадників множить.}sбо блудниця - то глибока яма,
вузька криниця - чужинка.Дай мені, сину, твоє серце,
і твої очі нехай доріг моїх пильнують,5Нехай радіють батько твій і мати;
нехай веселиться та, що тебе породила./WПраведного батько веселитиметься вельми,
і хто мудрого породив, буде ним радіти.  Придбай правду й не продавай її,
- мудрість, навчання й розум.5Слухай батька, що породив тебе;
не зневажай матері, коли вона старенька.бо п'яниці й ненажери зубожіють,
а довге спання їх вбирає у лахи.7Не бувай з тими, що впиваються вином,
ані між тими, що обжираються м'ясом,#Слухай, сину мій, і будь мудрий,
справляй серце твоє на путь (праву).}sбо будучина існує напевне,
і твоя надія не буде марна./~WНехай твоє серце грішникам не заздрить,
але будь у Господнім страсі повсякденно,}!і моє нутро буде веселитись,
коли уста твої казатимуть праві речі. | Мій сину! Як серце твоє мудре,
то й моє серце теж буде радіти,y{kТи битимеш його різкою
- і врятуєш його душу від Шеолу.z Не щади для хлопця картання:
не умре бо, як битимеш його різкою.y Прихили твоє серце до навчання,
і твої вуха до слів науки. x бо їх заступник сильний;
він захистить їхнє діло супроти тебе.w Не пересувай межі древньої,
і не вдирайся в поля сирітські,v Не говори до вух дурному,
бо він зневажить мудрість слів твоїх.uШматок, що з'їв, ти повернеш,
і слова твої солодкі втратиш.Ptбо він буде мов той, хто рахує в своїм серці:
“їж, пий!” - він тобі скаже,
та його серце не з тобою.ss_Не їж хліба із скнарою,
на його ласощі не надься,Br}Подивишся на нього, а його вже немає,
бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.q В багатство не силкуйся вбиватись;
покинь думати про нього.mpSНа ласощі його не надься:
то оманлива страва.uocі поклади собі ножа на горло,
коли ти надто ласий. n Коли сядеш їсти з вельможею,
добре вважай на те, хто перед тобою,Vm%Чи ти бачив спритного у своїй роботі?
Такий стоятиме перед царями,
він не буде на послугах у темних.ylkНе пересувай межі древньої,
що твої батьки провели.k3як не матимеш чим заплатити,
чому б він мав твою постіль брати від тебе?}jsНе будь як ті, що зобов'язуються,
що за довги ручаться;i'щоб не навчився й сам стежок їхніх,
щоб не поклав петлю на свою душу.ohWЗ гнівливим не дружися,
з гарячим не заводься,g5Господь бо боронитиме їхні справи
і забере життя в тих, що їх ограбують.!f;Не грабуй убогого тому, що він убогий,
і не натискай злиденного при брамі.:emщоб ти спізнав певність слів правдивих,
щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають?hdIЧи я тобі не писав тричі
про раду та науку,c'Щоб у Господі було твоє довір'я,
я об'явлю їх тобі нині, - власне тобі.5bcбо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі;
нехай разом установляться на устах у тебе.a3Прихили вухо та слухай слова мудрих,
приверни твоє серце, щоб їх збагнути, `9Убогого гнітити - його збагачувати,
багатому давати - робити його бідним.&_EДурнота впилася дитині в серце,
але навчальна різка прожене її геть від неї.$^AУста чужих жінок - глибока яма;
на кого Господь прогнівався, той туди впаде.]} Ледащо каже: “Он лев надворі,
посеред вулиці мене вб'є.”2\] Господні очі зберігають того, хто науку має;
слова ж зрадливого він у ніщо обертає."[= Господь любить чисте серце,
хто має на устах у себе ласку, тому цар другом.)ZK Прожени насмішника геть, і незгода відійде,
і втихомиряться спори та зневаги.Y+ Доброзичливий буде благословенний,
бо він дає бідному з свого хліба.~XuХто сіє кривду - пожне лихо
і бич його гніву поб'є його.W{Над бідними багач панує;
боржник - рабом у позичальника. V9Наставляй малого на добру путь,
- навіть як постаріється, не зверне з неї.+UOВ лукавого глоди та сильця на дорозі;
хто береже душу свою, той від них далекий.TНагорода за покору - острах Господній,
багатство, слава й життя.$SAОбачний бачить лихо, й ховається,
а легковажні йдуть далі - й зазнають кари,R{Багач і бідний стрічаються:
Господь створив їх обидвох.'Q IДобре ім'я ліпше, ніж великі багатства,
а доброзичливість - ніж срібло та золото.xPiКоня готують на день бою,
але від Господа перемога.}OsСупроти Господа немає ні мудрости,
ні розуму, ні ради.(NIЗла людина прибирає самовпевнений вигляд,
а праведний вважає на свої вчинки.M5Брехливий свідок загине,
а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.LЖертва злих - гидота,
а надто, як вони її з злим наміром приносять.K+Грішник щодня чогось бажає жадібно,
а праведний дає, не жалує нічого. JБажання ледаря для нього вбивче,
бо його руки уникають роботи.I3Нахаба, чванько - таке ім'я насмішника,
що поводиться з надмірною пихою. H Хто стереже уста і язик свій,
той стереже від лиха свою душу.+GOМудрий вдирається в місто хоробрих
і валить твердиню, на яку вони покладалися.FХто йде за справедливістю й милосердям,
- знайде життя й повагу.E!В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія,
але дурний їх прогайнує.D%Ліпше сидіти в землі пустинній,
ніж із жінкою сварливою та злісною.C7Злий послужить на викуп справедливого,
а зрадливий - на викуп праведних.1B[Хто любить радість, той буде злиденним;
хто любить вино та олію, той не розбагатіє.A7Людина, що збивається з розумної дороги,
в громаді тіней буде спочивати.@yЧинити правосуддя - праведному радість,
а лиходіям жах.?5Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє,
а в пазусі гостинець - лють запеклу.&>E Хто затуляє вухо на крик бідака,
той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.|=q Праведний назирає дім лихого,
а злих кидає в нещастя.=<s Коли картають глузуна, недоросток стає розумним;
як мудрого навчають, він приймає науку.; Злого душа бажає зла;
в очах його і приятель не знаходить ласки.:/ Ліпше сидіти на краю покрівлі,
ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.r9]Крива дорога ледачого,
а чистого вчинки - праві."8=Насильство злих самих же їх погубить,
бо вони зрікаються правдиво чинити.7+Надбання скарбів язиком брехливим
- марна пустота, що веде до смерти.#6?Задуми трудящого змагають до користи,
а кожен поквапний зазнає нестатків.5Гордий погляд і бундючне серце
- ґрунт для гріха безбожних.4Чинити справедливість і суд -
ліпше в очах Господніх, аніж жертва.3Всі путі прості у власних очах людини;
Господь же серця важить.$2 CВ руках у Господа цареве серце, мов води розтоки:
він його, куди хоче, повертає.&1EПобиття аж до крови - лік проти зла,
так само й удари, що доходять аж до нутра.0 Слава молодих - їхня сила;
старих окраса - їхній сивий волос./!Милость і правда царя оберігають;
його престол милістю підпертий.. Господній світич - дух людини,
що вивідує всі глибини серця.-{Мудрий цар злих провіває,
а потім по них колесом котить.$,AЦе сіть людині - необачно казати: “Посвячене”,
а по обіті - розмірковувати.+Господь керує кроками людини;
людині ж як зрозуміти свою дорогу? * Огидні Господеві двоякі терези;
вага фальшива - річ недобра.)Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує.(#Майно, швидко набуте на початку,
напослідок не буде благословенне.'Хто проклинає батька-матір,
того свічка погасне в глухій пітьмі..&UТой наклепник, хто відкриває тайни;
хто рота широко роззявляє, з тим не братайся. % Задуми зміцнюються при нараді;
хитрощами провадити б війну.&$EСолодкий людині хліб, неправдою нажитий,
та потім в його роті жорстви повно.K#Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився;
коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього. "Є золота й перел багато,
та найдорожча прикраса - уста розумні.!)“Недобре, - недобре!” - каже, хто купує;
а як відійде - не нахвалиться.  Не люби спати, щоб не збідніти;
відкрий очі, й будеш ситий хлібом.  Вухо, що чує, й око, що бачить,
- Господь створив одне й друге.!; Вже з того, як поводиться дитина, видно,
чи чисті й праві будуть її вчинки.{o Дві ваги та дві міри,
- огидне Господеві одне й друге.! Хто може сказати: “Я очистив моє серце,
я - чистий від гріха мого?”3Цар, що на судовому престолі засідає,
всю погань, лиш погляне, розганяє.5Хто ходить у своїй невинності правдиво,
- щасливі його діти після нього!)Чимало людей доброту власну вихваляють,
та вірну людину, хто знайде?+OВоди глибокі - задума в людськім серці;
але розумна людина їх черпатиме звідти.1Осінь пройшла, і не оре лінивий;
у жнива проситиме, та не матиме нічого. 9То честь для чоловіка - сварки уникати;
а кожен дурень розпочинає сварку. Гнів царський, ніби рик лева;
хто його побуджує, шкодить собі. )Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні;
кожен, хто кружляє їх, - нерозумний.~uГотові на насмішників дрюки,
і на спину дурних - удари.%CЛукавий свідок глузує з правосуддя,
а уста грішників пожирають беззаконня. d~~E}}!|i{{ zzyPxwwtvv1uu"ttsrqppLonn%mllkjjHihhdggWfeddScbb9a``U_^^B]k\\[ZZYYXVWVV=UTT>=n<;::2988m7~6554p322,1100/}/.u--d,, ++**$)((*'&&L%%*$$##"!!U K0g6\aNK~T  f !sV  4a Тоді я глянув на всі діла, що руки мої вчинили, і на той труд, що ним я трудився; і ось: геть усе - марнота й гонитва за вітром, і ніякої з того користи під сонцем.>u Чого б не забажали мої очі, я не боронив їм, не позбавляв серця мого ніякої радости. Бо серце моє веселилось усяким моїм трудом, і це був мій пай з усього мого труду._7 Отак я став великим і перевищив усіх, що були передо мною у Єрусалимі; та й мудрість моя теж зосталась при мені.'Та й золота я нагромадив собі й срібла, і скарби царів та областей. Завів собі співаків і співачок, і втіху синів людських, жінок усякого роду.GПридбав собі рабів і рабинь; була у мене й доморосла челядь; посілостей також, товару та овець була велика сила в мене, більш, ніж у всіх, що були передо мною в Єрусалимі.Я накопав собі ставів на воду, щоб буйний гай з них поливати.розвів собі сади й городи і насадив у них усякого дерева плодового.)KЯ взявся був до великої праці: набудував собі будинків, насадив собі виноградників,/WЯ намагавсь у моїм серці звеселяти вином моє тіло, тоді, як ум мій проводив усім розумно, а й віддаватись дурощам, аж докіль не побачу, в чому полягає щастя синів людських, які трудяться під небом за час короткого віку їхнього. Про сміх я сказав: Він безумний! - а про радість: Яка з неї користь?% EЯ мовив сам до себе: Нум випробую тебе радощами: заживай добра! Але й це марнота. +бо у великій мудрості - велика журба, хто додає знання, додає страждання.i  MЯ віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,'  IПодумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.   Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.  /Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.  7 Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.d C Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.H  Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, - не згадають про них ті, що прийдуть опісля.@ { Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» - то воно вже давно було у віках, які були перед нами.L  Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.Y -Усякі речі втомлюють людину, а чому - ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.W )Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.| sВітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.- UТак само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.{ qРід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки. Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?~ Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот - геть усе марнота.o} [Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі."|=Дайте їй з того, що надбали її руки,
і нехай її вчинки хвалять її при брамі.2{]Краса - річ оманлива, врода - марна;
жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!xziСила було жінок цнотливих,
ти ж перевищила усіх їх.~yuДіти її встають і її величають,
муж її теж її вихваляє.*xMРетельно наглядає за ходом справ у хаті,
хліба не знає їсти, нічого не робивши. w Уста свої з мудрістю відкриває,
доброта науки на язиці в неї.v#Сила й гідність - її одежа,
і вона собі сміється з прийдешнього дня.uВона тче тонке полотно й продає,
і пояси купцеві доставляє.tМужа її шанують у воротях,
як засідає зо старшинами краю.sПокривала вона собі готує,
льон тонкий і порфіра - її одежа.rСніг не страшний для її хати,
бо вся її сім'я одягнена подвійно.qВона для вбогого розтуляє долоню,
нужденному подає руку.pyРуки до кужеля простягає,
а пальці її держать веретено.oyБачить, що її праця процвітає,
світло її вночі не гасне. n Стан вона свій підперізує міцно,
й береться жваво до роботи.,mQДо поля придивляється і його купує,
і з власних рук дорібку виноградник садить.lwВстає удосвіта, дає домашнім їжу,
і пай своїм слугиням.k}Вона, немов ті кораблі купецькі,
здалека хліб привозить.zjm Дбає про льон та вовну,
радо працює власними руками.tia Вона чинить йому добро, не зло,
покіль віку в неї.h Серце її мужа покладається на неї;
йому не бракуватиме прибутку.g{ Жінку цнотливу - хто її знайде?
Ціна її вища над перлини!f' Відкрий твої уста, суди по правді,
розсуди діло бідного та сіромахи.e1Відкрий твої уста на користь німого,
для всіх, що їм виречено погибель.d-нехай п'є й забуде свої злидні,
і нехай більше не згадує про своє горе.c+Дайте п'янких напоїв тому, що погибає,
і вина тим, яким на серці гірко;+bOЩоб вони, напившись, знову не забули,
та не покривили суду всіх, що пригноблені.*aMТо не царям, о Лемуеле,
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!`%Не віддавай жінкам твоєї сили,
ні твого серця тим, що царів гублять.~_uЩо, сину мій? Що, сину мого лона?
Що, сину моїх обітниць?^ {Слова царя Лемуела, царя Масси,
що їх навчила його мати: p]Y!Бо коли збити молоко, виходить масло;
і коли натиснути носа, кров виступає;
так, коли тиснути гнів, виникає сварка.\7 Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
а потім обміркував, то затули рота рукою.[/півень, що між курами похожає;
козел та цар, що перед народом виступає.Zwлев, найсильніший між звірями,
ні перед чим не уступає; Y Троє є їх, що мають ходу гарну,
ба й четверо, що гарно ходять: Xпавук, що ти руками можеш узяти,
та він в палатах у царя буває.tWaсарана царя не має,
а вся вона шерегами виходить;V}борсуки - народ слабенький,
а на скелях свої оселі мають;Uмурашки, люд несильний,
а літом наготовлюють собі запаси; TЧотири є їх на землі маленьких,
але вони мудріші понад мудрих: S нелюбої, що вийде заміж,
і слугині, що успадкує по господині.{Roраба, що зацарює;
безумного, коли наїсться до наситу; QВід трьох речей земля трясеться,
ба й чотирьох знести не може: GPТакий звичай у жінки-перелюбки:
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”aO;дороги орла на небі,
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини. NТроє речей для мене надто дивовижні,
ба й чотирьох не розумію: [M/Око, що глузує з батька
й що неньці не кориться,
- око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.-LSШеол, неплідная утроба,
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”eKCП'явка дві дочки має: “Давай! Давай!”
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.jJMє виродки, що в них, неначе мечі - зуби,
немов ті ножі - ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.I є виродки, що вгору очі задирають,
свої повіки підводять;H# є виродки, що себе чистими вважають,
хоч і не вмиті від бруду свого;G5 Є виродки, що проклинають батька свого
і не благословлять матері своєї;F1 Не обмовляй раба перед паном,
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.E щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
та не сказав: “Хто Господь?”
- або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.|Dqнеправду та брехливе слово віддали від мене;
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,C{Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я: ,BQДо слів його не додавай нічого,
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.#A?Кожне слово Боже випробуване;
він - щит для тих, що в нього захисту шукають.}@sХто вийшов на небо й спустився звідтіль?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я? І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?r?]Я мудрости не навчився
і знання святих я не маю. >Справді я найдурніший з людей
і розуму людського нема в мене.-= UСлова Агура, сина Яке, з Масси;
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала: (<IГидота праведним - муж нечестивий;
хто ж ходить правою дорогою - гидота злому.";=Багато тих, що шукають ласки князя;
та право кожного від Господа походить.':GХто людей боїться, той у сильце попаде;
а хто на Господа вповає, той безпечен.89iХто з злодієм паює, ненавидить власну душу:
він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.8Гординя чоловіка його принизить,
а покірний духом досягне чести. 7Гнівливий чоловік здіймає сварку,
і гарячий - множить провини.6#Як слугу змалку в розкошах тримати,
він наостанку стане невдячний.'5GЧи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови?
На дурня більш надії, ніж на нього. 4 Словами раба не поправити:
навіть коли розуміє, не послухає.31Коли нема видіння, народ розпускається;
щасливий, хто додержує закону. 29Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій,
він дасть потіху твоєму серцю.&1EЯк множаться безбожні, множаться злочини,
та праведні побачать їх погибель.*0MРізка й докір надають мудрости,
дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір./#Як цар судить по правді бідних,
престол його назавжди утвердиться..# Бідний і здирці зустрічаються;
та Господь освічує очі цього, і тих.-} Як князь вислухає слова брехливі,
усі його слуги ледачі., Дурний усю свою досаду виливає,
а мудрий здержує її в собі.+ Невинного не люблять душогубці,
а праведні про його душу дбають.0*Y Коли мудрий посперечається з дурнем,
то сердиться він, чи сміється - немає спокою.)3Глузливі піднімають догори дном ціле місто,
а мудрі гнів утихомирюють. (Праведний знає справу бідних,
а розбещений не має зрозуміння.')В переступі лихого чоловіка -пастка;
а праведний співає й радується. &Хто лестить ближньому своєму,
той сіть стелить йому під ноги.%Цар правотою скріплює країну,
а ласий на податки її руйнує.B$}Хто любить мудрість, той веселить батька свого,
а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.#!Як праведних багато - народ радіє,
а як лихі панують - народ стогне." Хто від картання стає тугошиїм,
того розіб'ють умить, і то невигойно."!=Усі ховаються, коли лихі панують;
а як вони зникають, праведників більшає.A {Хто бідному дає, той злиднів не зазнає;
хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу..UХто покладається на власний розум, той дурень;
хто ж ходить мудро, той спасеться.#?Завидливий здіймає сварку,
а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.!;Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!”
- той товариш розбишаки.*MХто другого картає, здобуде з часом
більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.:mЖадібний біжить навздогін за багатством;
йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.&EНе годиться вважати на особи,
бо за шмат хліба - людина від правди відступає.6eНа вірного посипляться благословення;
хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.^5Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу;
хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.'GХто живе чесно, той спасеться;
а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.5cЛюдина, на якій затяжить кров пролита,
втікатиме аж до могили, - ніхто її не здержить.9kКнязь-недоумок множить утиски;
та хто захланність ненавидить, - того дні продовжаться.5Як лев рикаючий і як ведмідь голодний,
так лихий пан над народом бідним.+OЩасливий той, хто завжди богобоязний,
хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.R Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі;
а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.,Q Як праведні перемагають - велика радість,
а як лихі запанують - ховається кожен.+ Багатий чоловік вважає себе мудрим,
але вбогий-розумний викриє його.?w Хто зводить праведних на лиху стежку,
сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре. Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону,
того й молитва осоружна. -Хто збільшує маєтки лихвою,
той збирає їх для милосердного до вбогих.( IРозумний син закони зберігає;
хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.+ OЛіпший убогий, що по правді ходить,
ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий. 7Ледачі люди не розуміють правди;
ті ж, що шукають Господа, все розуміють.A {Ті, що закон кидають, - безбожних вихваляють,
а ті, що бережуть закон, - обурюються проти них.Убогий чоловік, що бідних утискає,
це зливний дощ, що хліб змиває.wgЧерез провину краю багато князів у ньому;
але, з людиною розумною й досвідченою,
встановлений лад буде тривати довго.( KЛихий утікає, як ніхто за ним і не женеться;
а праведник, немов той лев упевнений.?wбуде доволі молока козячого -тобі на їжу,
твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.taягнята будуть тобі на одежу,
козли - ціна на поле,Як сіно скошене й пробивається отава,
і на горах траву збирають,багатство бо не вічне;
чи ж багатство з роду до роду переходить?'Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю,
і добре дбай про твої стада,/WТовчи дурного товкачем, мов зерно в ступі,
- його дурнота від нього не відступить.7Що горно на срібло й на золото горнило,
те на людину уста, які її хвалять.~-Шеол і Аваддон ніколи не насичуються,
так само ненаситні очі людські. }Як у воді обличчя обличчю відповідає,
так серце людини людині.A|{Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї,
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.{+Залізо гострить залізо,
а чоловік обточується в товаристві з другим.z7Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер,
або набрати олії в руку. y9Постійне капання в дощову погоду
і сварлива жінка - одне на одного схожі.Ax{Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос,
про того думають, що він його проклинає.7wg Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився;
замість чужих візьми з нього заставу.#v? Обачний бачить лихо й ховається,
а легковажні йдуть далі - й зазнають кари.9uk Мій сину, будь розумний і радуй моє серце,
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.t1 Не покидай ні свого, ні батьківського друга,
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.)sK Олія й пахощі веселять серце,
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє. rЯк пташка, що гніздо кидає,
так чоловік, що батьківщину кинув.qХто ситий, топче й крижку меду;
голодному й гірке - солодке.p{Рани від люблячого - щирі,
а поцілунки ворога - зрадливі.koOЛіпше відвертий докір,
ніж любов прихована.n/Жорстока - лютість, гнів - бурхливий,
та проти заздрощів хто встоїться?mВажке каміння, тяжкий пісок,
-та гнів дурного обидвоє переважить.'lGНехай вихвалює тебе інший, а не власні уста,
чужий хтонебудь, - а не твої губи.k Не хвалися завтрішнім днем,
бо не знаєш, що день може вродити.j5Язик брехливий ненавидить правду;
лестиві уста призводять до погибелі.*iMХто риє яму, сам упаде до неї;
хто котить камінь угору, до того він повернеться.3h_Хоч як його ненависть приховується хитро,
та злоба його відкриється серед громади.g-не вір йому, як він ласкавенько говорить,
бо сім гидот у нього в серці.ufcУстами вдає, хто ненавидить,
а в осерді кує зраду;%eCЩо жужелиця з срібла на глинянім посуді,
те саме облесливі уста й зле серце.d-Слова донощика, як ласощі солодкі,
що доходять до самісінького нутра.3c_Як вугілля на жар, а дрова на вогонь,
так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.bЯк нема дров, вогонь погасне;
як не буде донощика, утихне сварка. a так чоловік, що обманює ближнього
і каже: “Чи ж я не жартую?”`wЯк божевільний, що жбурляє
вогнем і стрілами, і смертю,_'Той ловить пса за вуха,
хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.^'Лінивий вважає себе за мудрішого,
ніж семеро, що в лад відповідають. ~~V}x|`{Qzgyx}wvv u== <;|:99k88~77c6}55143332,1+0//.--",++j*@) (Z'l&%%i$$-##"!\ q?r_>$2: } A J<:bS*4 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.3 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить: E2 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.1# Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!v0e Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч.;/ q Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.. Мудрість ліпша від військової зброї. Одна хиба нищить багато добра.u-c Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.S, І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.}+s Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав отого бідолахи. * було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього. ) Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася: c(? Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.7'g Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.~&u Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.n%U Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї - це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.$1 Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.!#; їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.s"_ Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні - усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.e!C Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.& E Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.I Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім - до мертвих!D Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.A } Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними - марнота.!тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі, що ніхто не може збагнути діл, які діються під сонцем. Як би чоловік не силкувався, не може їх дослідити. Та й мудрий теж, навіть коли думає, що знає, не може їх дослідити.1Коли я спрямував мій розум на те, щоб спізнати мудрість та щоб додивитись на справи, які діються на землі, - бо ні удень, ані вночі не бачать сну очі -[/І я почав хвалити радість, бо нема щастя для чоловіка під сонцем, як їсти, пити й веселитись, і щоб це супроводжувало його при його праці за час його віку, який Бог дав йому під сонцем.veЄ й така марнота, що діється на землі: праведним стається те, що заслужили своїми вчинками безбожні, а безбожним трапляється те, що заслужили своїми вчинками праведні. Я сказав: І це теж марнота.!; Безбожному ж не буде щастя, і мов тінь проминуть його дні, бо не боїться Бога. І хоча б грішник сто раз чинив зло, і то довго, однак я знаю добре, що щасливі будуть ті, що бояться Бога, власне тому, що вони його бояться.H  Що вирок над лихим учинком не виконується швидко, тим то серце людське й повне бажання чинити зло.-S Бачив я далі, що грішників ховали, і вони входили до спочинку, а ті, що чесно чинили, відходили далеко від святого місця, і їх у місті забували. Це теж марнота.fE Усе це я бачив, прихиляючи увагу до всього, що діється під сонцем, у час, коли людина панує над людиною - їй на шкоду."=Ніхто не має влади над вітром, щоб стримати його, і ніхто не має влади над днем смерти. Від бою відпустки немає, і зло не вирятує того, хто його коїть.ykбо він не знає, що буде; хто йому скаже, як воно настане? На всяку бо річ є час і суд, і лихо, що над чоловіком висить, тяжке,'Хто береже наказ, той не дізнає лиха; серце мудрого час і суд розрізняє.Бо слово царя могутнє. Хто зважиться йому сказати: «Що чиниш?»,QНе квапся відійти від нього; в погану справу не втручайся, бо він що схоче, зробить.f EЧини волю царя і це з-за присяги перед Богом.V  'Хто знає пояснення речей, як той мудрий? Мудрість людини освітлює її обличчя і відмінює суворість її виду.9 kЛише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.i KЇї моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.+ OОт що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.1[І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.%CЯ звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.|qДалеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?8iУсього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.wgСам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.MНе вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.#Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.yМудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.W'Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.!Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?~5Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?|}qУсе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.|}У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього. { Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?^z5 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.y Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.>xu Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.w Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.av;Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.~uuНасильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.t!бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.gsGЛіпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,~ruСерце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.q Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.ipKЛіпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.o Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.n Хто знає, що добре для людини за час її короткого та марного життя, яке наче тінь проходить? Хто звістить людині, що буде по ній під сонцем?umc Що більше слів, то більше марноти: а що з того людині?llQ Те, що існує, ім'я його вже було висловлене; відомо, що таке людина, й що вона не може правуватися з тим, хто від неї дужчий.3k_ Ліпше те, що бачать очі, аніж: жаданнями літати. Та й це теж марнота й гонитва за вітром.jЧим ліпший мудрий від дурного або бідний, що знає, як на світі жити?iВся праця чоловіка лиш для рота, та бажань його все одно не виконати.=hsХоч би прожив той дві тисячі років, та щастя не зазнав, - хіба ж не всі в одне простують місце?~guНе бачив він і не знав сонця, і цьому спокійніше, ніж тому."f=бо він у марноту приходить і в темряву відходить, і його ім'я повите темрявою.xeiЯкби хтось мав зо сто дітей і прожив літ багато, та численні були дні життя його, а душа його не зазнала щастя, та й похорону він не мав би, - то я кажу, що передчасний викидень щасливіший від нього: jdMдасть кому Бог багатство, скарби й честь, і не бракує йому нічого з того, чого він міг би забажати. Та не дає йому Бог змоги тим користатись, і споживає те чужинець: це марнота й болюче лихо. c Є і таке лихо, що бачив я під сонцем, і гнобить воно вельми людину: ,bQТакий не згадує багато про дні свого життя, бо Бог займає його радістю свого серця.&aEТакож кожен чоловік, якому Бог дає багатство й достатки, дозволяє їх споживати, брати з них свою частку та при своїй праці веселитись, - і це дар Божий.a`;Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля.9_kТа ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді.9^kЦе теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер?c]?Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою.V\% І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого.8[i Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.AZ{ Солодкий сон робітника, чи з'їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути.tYa Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?GX Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота.WКористь для краю в усьому - цар, який дбає про оброблені поля.V)Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий. UБо де багато снів і де багато слів - там марнота. Ти ж бійся - Бога.?TwНе давай твоїм устам уводити тебе в провину і не кажи перед посланцем: це сталось, мовляв необачно, - щоб Бог не розгнівивсь на твоє слово і діло рук твоїх не знищив.xSiЛіпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати.^R5Коли ти обречешся обітом перед Богом, не гайсь його виконати: Бог бо не любить дурнів; що обіцяв ти, те виконай.QВід багатьох клопотів походять сни, а від сили слів - дурні розмови.P -Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало.O!Вважай на свої ноги, як ідеш у дім Божий. Приступай слухняно: це ліпше, ніж коли дурні приносять жертви; вони бо не знають, що вони зло чинять.N{Безліч було народу, усіх тих, котрим він перед вів; та ті, що прийдуть потім, не будуть ним раді. Це теж марнота й гонитва за вітром.bM=Бачив я всіх живих, що під сонцем ходять, як вони коло юнака, коло другого, товпляться, що мав на його місце стати. L9він бо із тюрми виходить царювати, дарма що в його царстві народивсь убогим.1K[ Ліпший юнак убогий та розумний, ніж цар старий та дурний, що вже не годен слухати поради;8Ji Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься.Iw Так само, як лежать удвох - їм тепло; одному ж як загрітись?Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести. G  Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці.FwЛюдина собі самотня, нікого другого не має; ні сина в неї, ані брата, а праці її нема краю, очі її не насичуються багатством. Для кого я працюю та позбавляю себе щастя? Це теж лиш марнота й лихий клопіт.SEБачив я ще й іншу марноту під сонцем."D=Ліпша повна жменя спокою, аніж дві пригорщі повні труду та гонитви за вітром.]C3Дурний складає руки і їсть власне тіло.~BuПомітив я також, що всякий труд, що всяка в ділах спритність -то тільки обопільна заздрість: це теж лиш марнота й гонитва за вітром.DAа ще ліпшим від одних і других того, який ще не жив, тож не бачив лихих діл, що діються під сонцем.@5І проголосив я мертвих, що вже вмерли, щасливішими від живих, які ще живуть,? )І знов побачив я всі утиски, що кояться під сонцем: пригноблені в сльозах, а утішителя немає; від рук гнобителів - насильство, а втішника немає.>Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?%=CХто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?<7Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.+;OБо доля людей і доля тварин - одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе - марнота.<:qЯ мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони - скотина.Q9Я мовив у моїм серці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.>8uБачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя - кривда; на місці справедливости - беззаконня.7+Те, що є, - давно вже було, а те, що має бути, - вже є; Бог же викликає минуле.6Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.57 А й те: чи їсть, чи п'є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це - дар Божий.=4s Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.+3O Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.2 Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.~1u Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?w0gЧас любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.}/sЧас роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.y.kЧас шукати і час губити, час зберігати і час розкидати."-=Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.},sЧас плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.}+sЧас убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.*час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.q) ]Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: s(_Бо, хто йому довподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто довподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром.R'Бо хто може їсти й пити без нього?&Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить.H% Усі бо його дні лише біль, мука - його клопіт: навіть уночі не спочиває його серце; і це теж марнота. $9Бо що буде людині за всю його працю та журбу серця, яких завдає собі під сонцем?!#;Буває бо чоловік, який трудився розумно, вміло та з хистом, однак, лишає свою частку чоловікові, що не трудився над нею, -це теж марнота й велике зло.$"AОсь чому зневірилось моє серце в усім моїм труді, що ним трудивсь я під сонцем.!А хто знає, чи він буде мудрий, а чи дурний? Однак орудуватиме всім моїм трудом, що ним трудивсь я та мудрував під сонцем. І це теж - марнота.P І зненавидів я ввесь мій труд, яким, було, трудився під сонцем, тому що залишу його іншому, що буде по мені.eCІ так я зненавидів життя, бо поганим здалось мені те, що діється під сонцем: бо все лиш марнота й гонитва за вітром.  бо ні про мудрого, ні про дурного нема згадки повіки, а вже в найближчій будучині все буде забуте. І як мудрий, так само й дурний умирає!І я подумав у моєму серці: якщо доля дурного випаде й мені, навіщо тоді мені моя більша мудрість? І от я мовив сам до себе: І це також марнота,Y+«Очі мудрого на голові у нього, а дурний ходить у темноті.» Та я й те зауважив, що одна доля їм усім судилась.' І я побачив, що мудрість перевищує глупоту, як світло перевищує темінь.   Заповзявсь я придивлятись, що воно таке мудрість, глупота й нерозум. Бо що буде чинити той, хто по цареві прийде? Те саме, що вже робилось. Pw~~:}w||a{{ zqyyxwvv;uttsrqptonIm8lkqjhggLfeefdcc7bbcaa__]\[[DZZXYYRXX1WWVUUIT@SRR(QQPNN2MLL6K@JIYHSGFFEDgCsBLAj@_?>>=<;:99+8z77 543G211/.-- ,++@*Q)g(s'&&&%$$#B"" B@Of~Lc415m z o ) 2,d#[PR "Від підошви на нозі до тім'я нема в ньому здорового місця: рани, синці, свіжі виразки, не вичищені, не перев'язані й не зм'якшені олією.CQ "По чому вас іще бити, вас, що не перестаєте бунтуватися? Кожна голова хвора, кожне серце ослабло.Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступились назад від нього!CO "Віл знає господаря свого, а осел - ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє.»]N 5"Слухайте, небеса, вважай, земле, бо Господь говорить: «Дітей я виховав і виростив, а вони збунтувались проти мене.^M 9"Видіння Ісаї, сина Амоса, яке він бачив про Юдею та Єрусалим за часів Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії, царів юдейських.LВтікай, мій любий! Будь, як олениця або оленятко на горах бальзамових.(KI О ти, що в садах живеш! Товариші уважно слухають твій голос. Дай же мені його почути!dJA Мій виноградник, що мені належить, перед очима в мене. Та тисяча для тебе, Соломоне, а двісті - сторожам його плоду. I  Був у Соломона виноградник у Ваал-Гамоні. Він дав був сторожам той виноградник, і кожний мав принести за плоди з нього по тисячі срібних.#H? Я - мур, і мої груди мов ті башти, тоді в його очах я була мов та, що знайшла спокій.BG} Як вона - мур, збудуймо на ньому башту срібну. Як вона - двері, ми зробимо для них кедрові стулки.RFЄ в нас сестричка невеличка, грудей вона не має. Що нам робити з нашою сестрою, як прийдуть старости до неї?EВодам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.?DwПоклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її - вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє.*CMПід яблунею я збудив тебе; там тебе зачала твоя мати, там зачала та, що тебе породила.|BqХто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись?+AOЛіва рука його під головою в мене, а права мене обнімає. "Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, не будіть, не розбуджуйте моєї любої, покіль вона того не схоче.@Я повела б тебе, я привела б тебе у дім матері моєї; ти мене навчав би. Я б тебе напоїла вином пахучим, солодким суслом моїх гранатових яблук.w? iЯкби ж то ти був мені братом, що ссав груди матері моєї! Я, стрінувши тебе на вулиці, могла б тебе обняти і мене б не ганьблено.~>uМандраґори свій запах розливають при наших дверях усякі плоди якнайкращі, нові та й старі теж, що я для тебе, любий мій, сховала.*=M Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов'ю.l<Q Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.u;c Я - для мого любого, і до мене звернене все його бажання. : Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає. 9 Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук. 8 Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.u7cЯка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!E6А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, - цар в її заплітках упіймався."5=Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.z4mДвоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.d3AПупок твій - кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє - ворох пшениці, оточений лілеями навколо.l2QЯкі бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.}1 uВернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний?+0O І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу./w В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.b.= «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»:-m одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють: , Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, -+!Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.K*Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.O)Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.2(]Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.'Я - мого любого й мій любий - мій, він, що пасе отам поміж лілеями.#&?Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.J% Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати?Q$Розмова його - самі солодощі, увесь він - розкіш. Такий мій любий, такий отой друг мій, о дочки Єрусалиму!o#WНоги його - стовпи алябастрові, поставлені на щирозлотних основах. Вигляд його, немов Ливану, він пишний - мов оті кедри.e"CРуки його - золоті вальці, оздоблені таршіськими самоцвітами. Груди його - брили слонокости, сафірами вони вкриті.j!M Щоки його, немов пахуча грядка, неначе квітники рослин запахущих. Уста його - лілеї, що крапають міррою дорогоцінною.3 _ Очі його мов голубки край водяних потоків, що, викупавшись у молоці, на березі сідають."= Голова у нього з золота, із щирого; кучері у нього закручені, чорні, мов ворон.}s Мій любий білий та рум'яний, його з десяти тисяч розпізнати.?w Чим любий твій над любими, найкраща між жінками? Чим любий твій над любими, що нас так заклинаєш?MЯ заклинаю вас, дочки єрусалимські, як знайдете мого любого, то що звістите йому? Що я з любови знемагаю!kOЗнайшла мене сторожа, що круг міста ходить. Вона мене побила, поранила. Здерли з мене плащ мій тії, що доглядають мури.eCЯ відчинила любому моєму, та любий мій уже відвернувся, пішов далі, дух у мені захопило, як він заговорив був. Шукала я його, та не знайшла вже; я кликала його, та він не обізвавсь до мене._7Я встала відчинити любому моєму, із рук моїх закапотіла мірра, з пальців моїх текуча мірра на ручку при засуві.-Мій любий просунув руку через дірку в дверях, і нутро здригнулось у мені./WЯ скинула із себе мою одежу: як мені її надягнути? Помила собі ноги: як мені їх бруднити?QЯ сплю, та моє серце не засинає. Ось чую: стукає мій любий: «Відчини мені, о моя сестро, моя люба! Моя голубко, моя чиста! Бо голова у мене роси повна, кучері у мене - нічних капель.»@ {Я ввійшов у сад мій, о моя сестро-дружино, збирав мірру мою з моїм бальзамом, їв мою крижку з медом, пив моє вино з моїм молоком. Їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі!9kЗдіймись, північний вітре! Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні.  Ти джерело садів, криниця води живої; потоки, що з Ливану ринуть!FНард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.,Q Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.) Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.S З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану. Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино! Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.j M Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино! Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста! +Ходи з Ливану, о дружино! Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону - з барлогів лев'ячих, з гір леопардових.` 9Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!9 kПокіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.) KДвоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.RШия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила. Немов розрізане надвоє яблуко гранатове - твої скроні, за твоїм покривалом.]3Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять. Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує." ?Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.oW Вийдіть, дочки сіонські, й гляньте на царя у вінці, що ним вінчала його мати у день його заручин, у день утіхи його серця."= Стовпи його спорудив він зі срібла, із золота - його склепіння, сидіння його із пурпуру, а всередині виложений він любов'ю - від дочок єрусалимських.~u Намет весільний собі спорудив цар із дерева ливанського.>uУсі вони спритно мечем орудують, вправні до бою. В кожного меч при боці задля нічних нападів.2]Ось Соломонові носилки; шістдесят витязів кругом них, з-між витязів Ізраїля добірних.DХто то здіймається в пустині, неначе стовпи диму, в кіптяві мірри й кадила, всіх пахощів купецьких?~{Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами та ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.-}SЛедве повз них пройшла я і знайшла того, кого любить моє серце. Схопила я його й не пустила, аж поки не ввела в дім матері моєї, у покій тієї, що мене зачала.0|YСторожа мене зустріла, що ходить круг міста. Чи бачили ви того, кого серце моє любить?q{[Встану, обійду навколо місто. По вулицях та по майданах шукатиму я того, кого серце моє любить. Шукала - не знайшла я його.(z KНа моїм ліжку вночі шукала я того, кого серце моє любить. Шукала - не знайшла його.Zy-Покіль день дише холодочком і тіні утікають, вернись, мій любий! Будь, як газеля або як оленятко на горах Бетер!lxQМій любий - мій, а я його, -його, що пасе між лілеями.:wmСпіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.)vKМоя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»\u1 Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!5tc Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.jsM Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли.r- Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!aq; Мій любий - немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.pУважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.oЯ заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.nЛіва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.lyВін увів мене в бенкетний покій, і любов - стяг його надо мною.wkgТрями наших домів - із кедру, а наші бантини, - з кипарису.j-Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша - сама зелень.i )Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки.h {Гроно кипрове - любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді.g  Торбинка мірри - любий мій для мене, на моїх грудях спочиває.{f q Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах.se a Ми тобі зробим золоті сережки зо срібними крапками.qd ] Прегарні твої щоки у сережках, шия твоя - в намисті.rc _ Немов лошиця в колісницях фараона, ти в мене, моя люба!Kb Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.a -Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів.c` AВи не дивітеся на мене, що я засмагла, що мене осмалило сонце. Сини моєї матері розсердились на мене, поставили мене стерегти виноградники. Та я не стерегла виноградника мого власного.0_ [Я чорна, але гарна, дочки єрусалимські, немов кедарські шатра, немов шалманськії намети.I^  Тягни мене вслід за тобою: біжімо! Цар увів мене в свої хороми. Ми будемо радіти й веселитися тобою, ми будемо твою любов понад вино хвалити. Яка ж то насолода тебе любити!2] _Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро - твоє ім'я; Тому дівчата тебе люблять.\ #Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша.<[ wПісня пісень Соломона.Z Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе.?Yw Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей його пильнуй, бо в цьому вся людина.OX Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а багато науки втомлює тіло.W Слова мудрих - як остроги, як гострі цвяхи; їх дав тільки один пастух.V Когелет старався дібрати вирази гарні, й вірно списав слова правди.aU; Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток.fTE Марнота марнот, каже Когелет, геть усе марнота.)SK і порох повернеться у землю, звідки взявся, а дух відійде до Бога, що його він дав.uRc перш, ніж порветься срібна нитка, і золота плящинка розіб'ється, і трісне глечик над водою, колесо поломиться коло криниці,4Qa коли здійматись угору буде страшно, ба й на дорогу буде лячно вийти; і дерево цвістиме мигдалеве, і сарана стане тяжкою, і каперс висиплеться, - бо людина відходить до своєї вічної домівки, і плакальники вже по вулиці вештаються;?Pw і зачиняться на вулицю двері, і притихнуть жорна; замовкне голос пташки, і припиняться пісні;O+ тоді, як затремтять сторожі дому, і позгинаються мужі хоробрі, і ті, що мелють, кинуть молоти, бо їх мало, і потемніють ті, що виглядають у вікна,$NA перш, ніж померкне сонце й світло, місяць і зорі, і насунуть по дощі знов хмари; M  Пам'ятай про твого Творця у дні твоєї молодости, перше, ніж лихі дні прийдуть і роки настануть, що про них скажеш: Вони мені не довподоби;6Le Гони тугу з твого серця й віддали від себе лихо; але і молодість і чорний волос - марнота.kKO Радій, юначе, у твоїй молодості, і нехай серце твоє зазнає щастя за днів твого юнацтва; іди куди тебе тягне твоє серце, за тим, що чарує твої очі, але знай, що за все це Бог на суд тебе поставить.J- Навіть коли б хтось прожив багато років, хай усіма ними веселиться, але хай тямить про дні мороку, бо буде їх чимало. Все, що приходить - марнота.kIO І світло солодке, і весело очам дивитися на сонце!H Зранку засівай твій засів, а й увечері не давай твоїй руці спочинку, бо ти не знаєш, чи це, чи те пощастить, або чи те і це так само добре буде.wGg Так само, як не знаєш, яка дорога вітру, ані як ростуть кості у вагітної утроби, так само ти не знаєш і діл Бога, що все робить.F Хто пильнує вітру, сіяти не буде; хто дивиться на хмари, жати не буде.mES Як хмари дощу повні, то виливаються на землю. Чи дерево впаде на південь, чи на північ, воно лежатиме на місці, де впало.D' Паїв зроби сім або й вісім, бо ти не знаєш, яка біда скоїться над землею.C  Пусти твій хліб на воду: по довгому часі ти знайдеш його знову.B Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову..AU Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.@ З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.@?y Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.> Горе тобі, о краю, коли твій цар - хлопчина, а князі твої їдять від ранку!= Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.C< Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить? ; Початок слів уст його - дурниці, а кінець його бесіди - безглуздя.r:] Слова з уст мудрого - ласка, а уста дурня його гублять.9/ Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.>8u Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.(7I Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку. 6 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.5 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки. j~~$}r|{zyvxwvuttsdrr poo-n1mll2kjjXiBgfUedcc baa`6__O^^g]]Y\B[?ZYEX\WW]VV UT,S@RQ}POOLNAMLdKK7JJJLIIHqGGeF E"DBCNAA;@E>>=<:9877615D4]3!2110_/--g,,+*('&%$$"#A"X!!- aiV?raD  [ Oj`h9"І приступив я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: «Назви його Магер-Шалал-Хаш-Баз!g"Візьми мені надійних свідків: священика Урію та Захарію, сина Єверехії.»Kf "Господь сказав мені: «Візьми велику таблицю й напиши на ній розбірливим письмом: „Магер - Шалал-Хаш-Баз!+eO"Ні на який горб, що його сапою сапали, не зважишся піти зо страху перед терниною й колючими глодами; туди пускатимуть хібащо волів на вигін і баранів на попас.»Dd"Зо стрілами й луком доведеться туди продиратися, бо вся земля покриється терниною й колючими глодами.Yc+"Того часу кожне місце, де росла тисяча виноградних лоз ціною тисячі срібних, поросте терниною й колючими глодами.wbg"і вони даватимуть стільки молока, що кожен їстиме квасне молоко. Так, квасне молоко з медом їстиме кожен, хто зостанеться в країні.eaC"Того часу держатимуть лиш одну корову й дві вівці;d`A"Того дня пообголює Господь бритвою, найнятою по тім боці Ефрату, голову й волосся на ногах, ба й саму бороду геть обітне.l_Q"І налетять вони і посідають усі разом на крутих байраках та по щілинах у скелях, по всіх кущах тернових, по всіх пасовиськах.:^m"Накличе Господь того дня мух, що на кінці єгипетських річок, та бджіл, що в країні асирійській.t]a"Та й на тебе й на народ твій і на дім батька твого напустить Господь такі дні, яких не було з того часу, коли Ефраїм відпав від Юди.V\%"Бо перш, ніж те хлоп'я навчиться цуратися зла й вибирати добро, земля обох царів, якої ти боїшся, буде спустошена.&[E"Молоком і медом буде він живитись, аж поки не навчиться цуратися зла й вибирати добро.5Zc"Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.>Yu" Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму?yXk" Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» W9" «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!»YV+" І заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: 1U[" Голова Ефраїма - Самарія, і голова Самарії - син Ремалії. А як не вірите, не встоїтеся.»rT]"Бо голова Сирії - Дамаск, а голова Дамаску - Рецін. Ще шістдесят п'ять років, і Ефраїм, зруйнований, перестане бути народом.S"так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться.2R]"- Двигнімось проти Юди, налякаймо його, звоюймо його й настановім над ним сина Тавела царем, -bQ="Через те, що Сирія задумала на тебе лихо, кажучи: yPk"та й скажи йому: Вважай, мовляв, і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться, дарма що палає гнівом Рецін і сирійці та син Ремалії.O%"Господь же сказав до Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ашув, на край водогону з верхнього ставу, на шлях, що йде через поле шаповала,N"Якже сповіщено домові Давида: Арам, мовляв, розтаборився в Ефраїмі, - серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру.gM I"За часів царя юдейського Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, виступив Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, цар ізраїльський, проти Єрусалиму, щоб його звоювати; та не здолали його здобути.CL" І коли б іще десята частина зосталась у ній, то й вона теж буде спустошена, як теребинт і дуб, від яких, якщо їх зрубати, зостається пень. Той його пень - святе насіння.»Ky" Господь прожене людей, і пусто-глухо посеред країни стане.J" І я сказав: «Докіль, о Господи?» А він відказав: «Докіль не опустіють міста й не обезлюдніють, і хати будуть без людей і край зовсім опустіє.fIE" Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»QH" І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте!MG"Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!»sF_"Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.»9Ek"І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника. D "І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.»Cy"Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.!B;"І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!»dAA"Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав.\@ 3"Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм.L?"І зареве над ним того дня ревом моря. Глянеш на землю - там темрява жахлива й світло в туманах темніє.k>O"Рик їхній - немов рик лева; вони рикають, мов левенята, ревуть, хапають здобич, несуть геть, і ніхто її в них не відніме.a=;"Стріли їхні гострі й усі луки їхні нап'яті; копита їхніх коней, мов кремінь, колеса їхніх колісниць, немов вихор.$<A"Нема між ними млявого й слабкого; ніхто з них не спить, не дрімає; не розв'язався на крижах пояс ні в одного, і не порвався ремінь на сандалях у нікого.g;G"Він піднімає стяги для далекого народу, він кличе його з кінців землі посвистом; і ось той, легкий, швидко прибуває.F:"Тому й запалав гнів Господній на його народ, і він простягнув проти нього свою руку і так ударив по ньому, що здригнулися гори, і трупи, немов гній, лежать посеред вулиць. Але й по всьому тому його гнів не відвернеться, рука його ще піднята.}9s"Тож як вогонь жере солому і як від полум'я згаряє сіно, корінь їхній візьметься гниллю, їхній квіт розвіється як порох, бо вони відкинули закон Господа сил і словом Святого Ізраїлевого погордували.81"що за гостинець роблять винного правим, а правому відмовляють його права.7%"Горе тим, що до пиття вина хоробрі й спритні у приправі упивних напоїв;6"Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні! 5"Горе тим, що зло добром звуть а добро - злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким!V4%"що кажуть: «Нехай він поспішиться, нехай поквапиться із своїм ділом, щоб нам його побачити; нехай наблизиться, нехай прийде задум Святого Ізраїлевого, щоб нам про нього знати.»63e"Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх -мов посторонком, що від возу;92k"Пастись будуть ягнята, мов на пасовиськах; гладка худоба, козенята будуть руїни пожирати.71g"А Господь сил на суді вознесеться, і Бог, святий у справедливості, появить свою святість.0 "Похилиться людина, смириться смертний, і очі гордих смиряться.7/g"Зате Шеол розтулив широко свою пельку і роззявив свою безмірну пащеку; і провалиться туди його слава та юрба гомінка й галаслива з усім, що в ньому веселиться.b.=" За те ж народ мій необачний потрапить у неволю; знатні його впадуть з голоднечі, а юрба гомінка згине від спраги.h-I" Гарфа й гусла, бубон і сопілка та вино в них на бенкетах; а на діла Господні не вважають і вчинків рук його не бачать.g,G" Горе тим, що тільки но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі!*+M" Десять паїв у винограднику дадуть лише барильце, а хомер зерна вродить ледве ефу.a*;" Ось як у мої вуха Господь сил поклявся: «Оті доми численні опустіють, доми великі й пишні будуть без мешканців.»h)I"Горе тим, що додають дім до дому та прилучують поле до поля, так що нема більш місця, і що живуть самі одні серед країни!*(M"Виноградник Господа сил - то дім Ізраїля, а мужі юдейські - любе його садиво. І ждав він правосуду, - аж тут пролиття крови; ждав правди, - аж тут голосіння.>'u"Я залишу його пусткою: не будуть його ні обрізувати, ні обкопувати більше, і зійдуть на ньому будяки й тернина. Та й хмарам повелю я не пускати більше дощу на нього.&y"Отож я вам скажу, що зроблю з моїм виноградником? Розберу його огорожу, нехай його пустошать! Повалю його мур, нехай його топчуть!~%u"Що ще я мав був учинити виноградникові моєму, а не вчинив? Чому, коли я сподівався, що вродить добрі грона, він уродив лише кислі?&$E"Отож, мешканці Єрусалиму й мужі Юдеї, розсудіть між мною та моїм виноградником!|#q"Він розкопав його, очистив від каміння й насадив у ньому лозу добірну, а серед нього збудував башту і висік у ньому винотоку, та й сподівався, що вона вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона.q" ]"Дозвольте, заспіваю любому моєму пісню любого мого про його виноградник. У любого мого був виноградник на родючім схилі.+!O"мов намет, щоб за дня давати тінь від спеки, мов притулок та сховок від дощу й бурі.^ 5"тоді він прийде й опочине над усяким місцем на горі сіонській і над її зборами, як хмара в день, як дим і як світло палаючого вогню у ночі. Бо слава Господня буде над усім, мов захист,oW"Коли Господь обмиє бруд дочок сіонських і очистить Єрусалим від крови, що посеред нього, духом суду й духом руйнування,[/"Хто зостанеться в Сіоні й лишиться в Єрусалимі, буде зватися святим, - кожен записаний для життя в Єрусалимі.dA"В той день пагін Господній буде в красі й у честі, і плід землі - в величі й славі для тих, що в Ізраїлі зосталися цілі.U %"І вхопиться на той час сім жінок одного чоловіка і скажуть: «Свій хліб ми будем їсти і свою одежу будемо носити, аби тільки нам можна твоїм ім'ям зватись; - зніми з нас ганьбу нашу!»"Зідхати й плакати будуть ворота; пограбована ти на землі сидітимеш.r]"Мужі твої від меча поляжуть, хоробрі твої - у битві.'"І буде: замість пахощів - гнилизна, замість пояса - мотузка, замість завитого волосся - пліш, замість широкого плаща - мішок, тавро - замість краси.c?"дзеркальця і сорочки з сатину, турбани й плащики.T!"дорогоцінні шати й плащі, шалі й гаманці,8k"персні й каблучки до носа,oW"вінці й ланцюжки та пояси, посудинки на пахощі, амулети,8k"ковтки, обручки й намітки,#"Того дня Господь відійме їхню оздобу: обідці на ногах, сонечка, півмісяці,"Господь покриє пархами тім'я дочок сіонських і відкриє наготу їхню.»,Q"Господь промовив: «За те, що дочки сіонські горді, що ходять, витягнувши шию, і принаджують очима, ходять дрібненькою ходою і побрязкують на ногах обідцями,'G"Яким правом тиснете ви народ мій і топчете вбогих?» - вирок Владики, Господа сил."Господь виступає на суд проти старших свого народу та його князів: «Ви спустошили виноградник; загарбане в бідного - по хатах ваших.s_" Господь устає на суд, стоїть, щоб судити народ свій. " Недоросток гнобить мій народ; жінки ним правлять. Народе мій! Правителі твої на манівці тебе зводять, руйнують дорогу, якою ти простуєш.# ?" Горе ж беззаконникові, лихо на нього! Бо за діла рук його буде йому й відплата. " Скажіте: Щасливий праведник, бо він споживатиме плоди своїх учинків!& E" Вираз їхнього обличчя проти них свідчить; вони явно, як Содом, про свій гріх розповідають, вони його не криють. Горе їм! Бо самі на себе зло накликають.g G"Ось захитається Єрусалим і впаде Юда, бо язик їхній і діла їхні -проти Господа, і вони зневажають величний зір його.lQ"А він того дня відкаже: «Я не вмію гоїти ран, і в хаті у мене нема ні хліба, ні плаща. Не робіть мене князем над народом!»hI"Брат брата хапатиме в домі свого батька: «В тебе є плащ, будь над нами князем! Нехай оця руїна буде під рукою в тебе!»N"Один одного в народі утискатиме, кожен свого сусіда; хлопець устане на старого, нікчема - на знатного.|q"Я дам їм хлопців за князів, і діти пануватимуть над ними.~u"п'ятдесятника і знатного, дорадника, заклинача й чародія.yk"хороброго і воїна, суддю і пророка, ворожбита й старця,d C"Ось Владика, Господь сил, забере з Єрусалиму і з Юди підпору й підтримку, усяку підпору хліба й усяку підпору води;<q"Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий?4a"аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.~u"Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись,~"Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.B}"Боввани щезнуть дощенту.C|"І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.w{g"на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні.izK"на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий;vye"на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться;ixK" на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські;Lw" Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, - щоб оте принизити;=vs" Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.2u]" Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі.t " І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього.Ns"Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили.frE"Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям.q"Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратимстві.}ps"Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім!`o9"І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати.n"І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»m"На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.{l q"Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим.Ak }"Потужний стане клоччям, праця ж його - іскрою. Вони горітимуть обоє разом, і нікому буде гасити.j "Ви станете, як дуб, на якім зів'яло листя, і як той сад, що води не має.6i g"Ви будете соромитися дубів, що вам такі любі; ви будете стидатися садів, що вам такі милі.&h G"А всім відступникам і грішникам - погибель, і ті, що Господа покидають, загинуть.g #"Сіон буде відкуплений правосуддям, а його навернені - справедливістю.wf i"Поверну тобі правителів, як здавна було, і радників твоїх, як колись було. Тоді назвуть тебе містом правди, столицею вірною.»;e q"Я простягну на тебе мою руку і розтоплю в горнилі твою жужель та відділю все оливо від тебе.ed E"Тим то ось слово Владики, Господа сил, Ізраїлевого Сильного: «О, я відплачу моїм противникам і воздам моїм ворогам!-c U"Князі твої - бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить.vb g"Срібло твоє жужеллю стало, вино твоє розчинене водою.\a 3"Ой, якою ж стала повією столиця вірна, сповнена правосуддя, в якій панувала справедливість, тепер же - душогубці!-` U"А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять.»{_ q"Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни.<^ s"Ходіть же й розсудимось, - говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна.Y] -"Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову!J\ "Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло![ }"Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас мої очі. Навіть коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую. Руки ваші повні крови.hZ K"Від новомісяччів ваших та святкувань ваших відвертається душа моя. Вони для мене стали тягарем, вони мені незносні.DY " Не приносьте більше пустих дарів! Кадило стало осоружним для мене. Нових місяців, субот і скликання сходин я не можу стерпіти: беззаконня разом з урочистим зібранням.DX " Як приходите, щоб з'явитись перед моїм обличчям, то хто від вас вимагає, щоб ви топтали мої двори?(W K" «Навіщо мені безліч ваших жертв? - говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і ситтю годованих телят. Крови биків, ягнят та козлят я не хочу.8V k" Слухайте слово Господнє, князі содомські! Вважай на науку Бога нашого, народе гоморський!-U U" Якби Господь сил не зоставив нам останку, були б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.NT "Зосталася дочка сіонська, немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто.S "Земля ваша спустошена, міста ваші спалені вогнем, поля ваші у вас на очах чужинці пожирають: вони спустошені, як по знищенні Содому. b~}}|{Fzyxxw;vuuTtasrKqYpo.n`mQlrkjuihgg;fe|dd/cba>`R_^]]C\:[FZ!YXWW1V{UTSRQLOONMTLKmJIIyH_GFEE,D}CCBAAE@??==< ;.:987]6u5w4822"180u/..C--4,V+*))('&%$$#;"U! `JRyE!AFog # E +  FF.bG~" Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»[}/"Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.}|s"Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.{"«Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде - дракон летючий.mzS"Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово: 6ye"А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, - хто її відверне?x3"Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»fwE"Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.Av{"Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.(uI"Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, - слово Господа сил.Rt"Я встану на них, - слово Господа сил, - і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, - слово Господнє. s "Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»r#"Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.Yq+"А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.p7"Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.o/"що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?n"Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: - Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,hmI"Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.glG"Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.vke" Ти ж говорив у своїм серці: - На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.[j/" Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?Ai{" Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя - черва, хробаки - твоє покривало.5hc" Усі вони говорять, до тебе промовляють: - І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.Gg" Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.Sf"Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.|eq"Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.>du"який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.mcS"зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,Tb!"ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,sa_"І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,`{"Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали._ '"Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.V^%" Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни - по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його.h]I" Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати. \" Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати.D[" І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував.NZ" Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око.Y!" Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі.CX" Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять.W" Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять - від меча загине.aV;" І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю.UU#" Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.T)" Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних - ніж золото офірське.fSE" Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів.eRC" Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити.{Qo" Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї.P" Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились.xOi" Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане.#N?" Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього!WM'" Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.rL]" Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська.HK " Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі.YJ+" Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами!eI E" Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса.!H;" Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! Бо Святий Ізраїля - великий серед вас.»'GG" Співайте Господеві, бо він учинив велике; нехай дізнаються про це по всій землі!F " Того дня скажете: «Хваліте Господа, признавайте його ім'я! Розголосіть між народами про його подвиги, нагадуйте, що ім'я його величне!uEc" Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння.»>Du" Ось Бог - моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, він - моє спасіння!eC E" Того дня ти промовиш: «Хвалю тебе, о Господи! Ти гнівався на мене, та гнів твій відвернувся від мене, і ти мене потішив.KB" І буде шлях решткам його народу, що зосталися від Ашшура, як був Ізраїлеві, коли він вийшов з Єгипту.AA{" І висушить Господь затоку єгипетського моря теплотою свого віддиху; простягне свою руку на ріку, розділить її на сім потоків, так що й у сандалях перебристи зможеш.:@m" І полетять вони на захід, на філістимлянське узбережжя, і разом грабуватимуть синів сходу; вони накладуть руку на Едома й Моава, і сини Аммона будуть їм піддані.y?k" Ефраїм покине заздрість, і вигинуть ті, що на Юду ворогують. Ефраїм не буде більше завидувати Юді, а Юда не гнобитиме Ефраїма.c>?" І він підійме знамено народам і позбирає розсіяних Ізраїля, розкиданих юдеїв збере докупи з чотирьох кінців світу.b==" І станеться того часу: Господь знову простягне свою руку, щоб викупити рештки свого люду, тих, що зосталися в Ашшурі, в Єгипті, у Патросі, в Куші та Еламі, у Шінеарі, у Хаматі, на островах моря.N<" І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне.j;M" На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море.#:?" Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору.Y9+" Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. 8" Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина.77" Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки.M6" Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею - своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст.G5" Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме.Y4+" Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього.3 " І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння.2 " "І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.W1'" !Та ось Господь, Бог сил, обіб'є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші - принижені.L0" Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.j/M" Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають. ." Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!*-M" Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.," приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.w+g" І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,f*E" І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет./)W" Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»(#" Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б'є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!'{" Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.{&o" Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.j%M" Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.M$" І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б'є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.#" Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.F"" Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.p!Y" Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий - полум'ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.U #" Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум'я, мов полум'я пожару.Y+" Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев'яний!F" Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»/W" бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.%C" Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,5c" так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»G" Так, як моя рука загарбала царства богів, - а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! -1[" Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?c?" Бо він сказав: «Чи ж не мої князі - царі усі?eC" Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього - вигубити, викорінити чимало народів.7" Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.wg" Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя! 9" І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.oW" І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?" щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати, " Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,{o" Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.8i" Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого: 8i" Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.g G" Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.& E" Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.+ O" Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули. " Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст. 9" Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.#?" Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.3" Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.)" Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників: 3" «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»B}" Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть: r]" Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.V%" Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.3" Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.V%" Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.Z-" Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна. ~ " Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.I} " Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.n|U"І не буде більше темноти в країні, де було горе. Як за минулих часів принизив він землю Завулона й землю Нафталі, так у майбутньому прославить приморську дорогу, Зайордання, Галилею поганську.3{_"подивиться на землю, а там лише горе й морок і темрява густа. Але ця тьма-тьменна розійдеться.mzS"І буде він блукати по землі, пригнічений та голодний, і з голоду буде лютувати та царя свого й Бога проклинати; погляне вгору,Gy"щоб осягнути науку й свідоцтво? Коли ж вони не так говорять, то будуть, немов той, для кого нема світанку.Ex"Супроти ж поради, питай, мовляв, тих, що мертвих викликають, та знахурів, що харамаркають та мимрять, - то хіба ж народові не питати свого Бога? Хіба ж мерців про живих питати, -nwU"Ось сам я і мої діти, що їх дав мені Господь; ми - знаки і прообрази в Ізраїлі від Господа сил, що перебуває на горі Сіоні.v/"Чекаю Господа, що закриває обличчя своє від дому Якова, і на нього уповаю.u"Я заховаю це свідчення, я запечатаю це об'явлення у серці моїх учнів.+tO"Багато з них спотикнеться, впаде й розіб'ється, заплутається в сіті й упіймається.Vs%"Він - камінь спотикання і скеля падіння для обох домів Ізраїля; він - сіть і пастка на мешканців Єрусалиму.2r]" Господа сил - його шануйте як святого; його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти!Vq%" «Не називайте змовою усього, що цей народ за змову вважає; не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтесь!»Tp!" Ось що говорив мені Господь, коли його рука мене схопила і коли він указав мені не ходити дорогою цього народу: @oy" Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!»Pn" Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть!|mq"вона заллє Юдею, затопить, пройде через неї і сягатиме по саму шию, а розпростерті її крила вкриють усю ширину землі твоєї, Еммануїле!^l5"нашле Господь на нього могутні й великі води ріки; вона прибуде в усіх своїх руслах і виступить з усіх своїх берегів;4ka"«За те, що цей народ нізащо вважає тихі Шілоах-води і тремтить перед Реціном та сином Ремалії,\j1"І заговорив Господь знову до мене, кажучи: ci?"Перше, бо ніж хлоп'я навчиться вимовляти "тату" й "мамо", понесуть скарби Дамаску й луп Самарії перед царем асирійським.» ~0}~|{zzcyxxw>vgu3t s4rIponmmlk[jihhRgbfeVdOcSbDa3`=_`^h]\][gZeYSXEVUTSRR[QQP.ONMLKKJCIiH8GFHECBAA/@@?Y==;;.987665G432100*/N.--$,w++*.)!(('<&&%w$$?#)"[!c fhYt*Qh y G x OL0J }"Вино сумує, лоза в'яне, зідхає кожне серце, перед тим веселе.a ;"Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало.Y +"Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний. "Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють."="Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово."Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву.8 k"Ось Господь пустошить землю і руйнує; він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців..U"Але його здобуток і блуднича нагорода будуть присвячені Господеві; не будуть їх складати, ані ховати їх до скарбу. Тим, що живуть перед обличчям Господнім, піде його здобуток, щоб мали вони подостатком їсти й могли пишно вдягатись.$A"А як упливе сімдесят років, Господь навідається до Тиру, що знов почне приймати блудничу нагороду та блудити з усіма царствами світу, що на поверхні землі.J "«Візьми гарфу, кружляй по місті, ти, покинута блуднице! Грай гарно, співай багато, щоб тебе пригадали!»-S"І буде того дня: про Тир забудуть на сімдесят років, скільки живе звичайно один цар. А при кінці сімдесяти років станеться з Тиром так, як співають про блудницю: {"Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань!»iK" Ось Кіттім-країна! Він її видав на поталу звірям у пустині; піднесли башти, зруйнували палати, перемінили їх в руїну. " Він сказав: «Не будеш більш веселитись, ти, осоромлена дівице, дочко сидонська! Вставай, переселись у Кіттім! Та й там не матимеш спокою.Q~" Він простягнув свою руку над морем, стряс царствами. Господь дав наказ Ханаанові знести свої твердині.}" Пройди твій край, неначе Ніл, дочко таршішська! Пояса немає більше.d|A" Призначив так Господь сил, щоб принизити гординю всього того, що блищить, щоб упокорити всіх вельможних на землі.T{!"І хто ж то призначив так проти увінчаного Тиру, купці якого були князями, а крамарі - вельможами на землі?Wz'"Чи це ж те ваше веселе місто, що його початок сягає у дні днедавні, що його ноги носили далеко, щоб там жити?jyM"Тікайте у Таршіш, ридайте, мешканці узбережжя!x-"Як ця чутка долине до єгиптян, вони задрижать, довідавшись про долю Тиру.`w9"Стидайся, Сидоне, бо ось що каже море: «Я не страждало, я не родило, я не плекало хлопців і не вирощувало дівчат!»Av{"по великих водах! Зерно шіхорське, врожай Нілу, був їхнім багатством, яке вони народам продавали.u%"Замовкніть, мешканці узбережжя, купці сидонські, що по морях носились, t "Пророче слово про Тир: - Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань! Вони довідались про це, коли прибули з Кіттім-країни.,sQ"Того дня, - слово Господа сил, -кілок забитий у тверде місце похитнеться, зламається й упаде, а ввесь тягар, що був на ньому, пропаде», -бо так говорить Господь.Hr "На ньому висітиме вся слава дому його батька, внуків і потомків, увесь малий посуд від тарілок до жбанів.(qI"Заб'ю його, немов кілок у твердім місці, і буде він престолом слави домові батька свого.^p5"Я вкладу йому на плечі ключ Давидового дому; як він відчинить, ніхто не зачинить; як він зачинить, ніхто не відчинить.o1"і надягну на нього твою одіж і поясом твоїм я його підпережу; я передам твою владу в його руки, і він буде батьком єрусалимським мешканцям і домові Юди.knO"І того ж дня покличу слугу мого Еліякима, сина Хілкії,zmm"Я прожену тебе з твого уряду й вирву тебе з твого місця.l"І тебе геть змотає й покотить, немов м'яч по землі розлогій. Там ти умреш, туди підуть і твої славні колісниці, о ганьбо дому твого володаря!k"Ось Господь жбурне тебе, чоловіче, одним махом, міцно тебе схопить.j7"Що тут, мовляв, у тебе, хто тут у тебе, чого ти собі витісуєш тут гробовище? Чого тешеш собі на високім місці гробовище, вирубуєш у скелі собі житло?1i["Так сказав Господь, Бог сил: «Іди та ввійди до того урядовця, до Шевни, старшого в палаті!Uh#"І об'явив мені Господь сил у вуха: «Цього гріха ви не спокутуєте, аж поки не помрете», - промовив Господь, Бог сил.sg_" Аж ось - веселощі та радість: убиваєте биків, ріжете овець, їсте м'ясо, п'єте вино, мовляв, їжмо та пиймо, бо взавтра помремо!If " Господь, Бог сил, вас кликав того дня, щоб ви плакали-голосили, щоб голову голили, вереття надягали.e" Між двома мурами копаєте зборище для вод старого ставу. На того ж, хто це чинить, не дивитеся; ви не вважаєте на того, хто творить це здавна.d" Рахуєте доми в Єрусалимі; валите доми, щоб ними мури укріпити;(cI" Бачите, що проломів у Давидгороді вже сила; збираєте докупи води нижнього ставу.b-"Здерто з Юдеї покривало. Ти виглядала того дня за зброєю в кедровім домі.a!"Долини твої щонайкращі заповнені возами і верхівці стали коло брами.` "Елам бере в руки сагайдака, Арам верхи сідає, а Кір виймає щита.g_G"Бо це день тривоги, замішання і колотнечі від Господа, Бога сил. В Долині Видіння валять мури, і крик по горах лунає.t^a"Тому й кажу: «Відверніть від мене очі, нехай я не плачу гірко! Не намагайтесь мене розважати над руїною дочки мого народу!»] "Твої вожді всі разом повтікали, їх зв'язано без пострілу з лука. Усіх твоїх найхоробріших узято в полон, хоч як далеко були повтікали.e\C"Місто, повне гармидеру, шумливе та веселе місто! Твої повбивані - не мечем побиті, і мертві твої не полягли в битві.[ 5"Пророцтво про Долину Видіння: - Що це з тобою, що ти ввесь виліз на покрівлю?8Zi"І небагато лучників зостанеться у відважних синів Кедара», - бо так сказав Господь, Бог Ізраїля.(YI"Так бо сказав мені Господь: «Іще рік, рахуючи роками наймитів, і вся слава Кедара щезне.6Xe"Вони бо від мечів геть утікають, від голого меча, від напруженого лука, від запалу війни.UW#"Несіте води назустріч, умліваючим від спраги, ви, мешканці Теманської країни! Стрічайте втікачів хлібом!V" Слово пророче про арабів: -Ночуйте в арабському лісі, валки деданські!WU'" Сторож відказує: «Надходить ранок, а потім ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то повернітеся, повернітеся!»CT" Слово пророче про Едом: - До мене кличуть із Сеїру: «Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?»HS " О ти, змолочений мій і на току битий! Що я чув від Господа сил, від Бога Ізраїлевого, те тобі звіщаю.R+" І ось, я бачу, йде кіннота, верхівці по двоє!» І він заговорив і сказав: «Упав Вавилон, упав, і всі різьблені подоби його богів на землі розбиті.»LQ"І закричав вартівник: «Я визираю! Я, Господи, стою на башті цілими днями, стою на варті цілими ночами!mPS"І як вона побачить кінноту, верхівців по двоє, одних на ослах, а других на верблюдах, нехай вважає пильно, дуже вважає!»"O="Бо так сказав мені Господь: «Іди, постав сторожу! Нехай звістить, що побачить!5Nc"Стіл ставлять, розстелюють скатертину, їдять, п'ють: «Уставайте, князі, намащуйте щити!»7Mg"Серце тремтить у мене, жах мене проймає; сутінки, так мені бажані, стали для мене страхом. L"Ось чому трясуться в мене крижі, болі мене схопили, як болі породіллі. Занадто я збентежений, щоб чути; занадто стривожений, щоб бачити.K "жахливе видіння мені з'явилось: Грабіжник грабує, спустошник пустошить. Нападай, Еламе, облягай, Мідіє! Покладу край усім стогнанням.nJ W"Пророче слово про морську пустиню: Немов ті буревії, що на півдні несуться, що насуваються з пустині, зо страшного краю,\I1"І мешканці цього узбережжя тоді скажуть: «От на що зійшли ті, на яких ми покладались, до яких удавались по допомогу, щоб урятуватись від царя асирійського! І як же нам тепер урятуватись?»FH"Тоді злякаються й засоромляться з-за Етіопії ті, що на неї покладались, та з-за Єгипту, що ним пишались.»G+"так поведе цар асирійський єгипетських полонених і етіопських виселенців, молодих і старих, голих та босих, з відкритими спинами, Єгиптові на сором.TF!"І сказав Господь: «Як слуга мій Ісая ходив три роки голий та босий на ознаку й віщування проти Єгипту й Етіопії,dEA"того самого часу говорив Господь через Ісаю, сина Амоса. Він сказав: «Іди, скинь, волосяницю, що в тебе на крижах, та й зніми сандалі, що в тебе на ногах.» Так він і зробив та ходив голий і босий.bD ?"Того року, коли Тартан прийшов під Ашдод, куди послав його Саргон, цар асирійський, і коли він обліг його й звоював його,jCM"Господь сил благословить його словами: «Благословен народ мій - Єгипет, і діло рук моїх - Ашшур, ще й Ізраїль - моя спадщина.».BU"Того дня Ізраїль буде третім з Єгиптом і з Ашшуром, він буде благословенням посеред землі.|Aq"Того дня буде шлях з Єгипту до Ашшуру. Ашшур ходитиме в Єгипет, а Єгипет в Ашшур, і Єгипет разом з Ашшуром будуть служити Господеві.^@5"І хоча Господь скарає Єгипет тяжкою карою, він їх вигоїть; вони навернуться до Господа; він їх вислухає й оздоровить.G?"І Господь дасть себе спізнати Єгиптові, і Єгипет спізнає того дня Господа, і вони служитимуть йому жертвами й дарами та обітуватимуть Господеві обіти й будуть їх виконувати.1>["Це буде знаком і свідоцтвом Господа сил у землі Єгипетській: коли вони взиватимуть до Господа проти гнобителів, він їм зішле спасителя та оборонця, який спасе їх.A={"Того дня буде жертовник Господеві посеред Єгипетської землі і пам'ятник Господеві при його границі.%<C"Того дня в Єгипетській землі буде п'ять міст, що розмовлятимуть мовою ханаанською і присягатимуться Господом сил, і одне з них зватиметься Містом Руїни.,;Q"Земля Юдейська стане жахом для Єгипту. Щоразу, як йому будуть згадувати про неї, він тремтітиме перед постановою Господа сил, яку він постановив супроти нього.U:#"Того дня єгиптяни збабіють, вони тремтітимуть, полохатимуться піднятої руки Господа сил, що він на них підійме.99k"І не буде в Єгипті справи, яку б уміло повела голова чи хвіст, пальмове гілля чи очеретина.g8G"Господь послав на них дух одуру, і вони ввели в облуд Єгипет у всіх його чинах, як блудить п'яний у своїм блювотинні.f7E" Втеряла розум старшина цоанська, старшина нофська збилася з глузду; звели Єгипет з дороги начальники їхніх родів.O6" Де вони, оті твої премудрі? Нехай тобі скажуть, нехай дадуть знати, що Господь сил задумав над Єгиптом!85i" Князі цоанські певно подуріли, рада щонаймудріших фараонових дорадників стуманіла. І як ви смієте фараонові сказати: «Я - син мудрих, царів син я старовинних?»4+" Усі ті, що коло нього ходять, будуть прибиті, і всі робітники зажуряться."3=" І соромом побиті будуть ті, що льон обробляють; чесальниці й ткачі збліднуть.T2!"Засмутяться рибалки, зажуряться всі, хто вудку в річку закидає, і тії, що пускають невід у воду, затужать.15"Луги над Нілом і все посіяне над Нілом висхне, порохом розвіється і зникне.,0Q"Канали засмердяться, річки єгипетські зміліють, висхнуть; осет й очерет зів'януть.n/U"Зменшаться води у морі, ріка стане сухою, висхне.M."Видам Єгипет у руки лютому володареві; жорстокий цар над ним буде царювати, - слово Господа, Бога сил.-"Збентежиться у них дух Єгипту, і я оберну в ніщо його раду. Вони питатимуться кумирів та чародіїв і тих, що мертвих викликають, і знахурів.k,O"- Я напущу єгиптян на єгиптян, брат із братом буде воювати, друг проти друга, місто проти міста, царство проти царства. + ;"Пророцтво про Єгипет: Ось Господь вершником на легкій хмарі входить у Єгипет; і перед ним тремтять єгипетські кумири, і серце Єгипту тане в грудях.w*g"Тоді народ цей дебелий, засмаглий, народ цей страшний здавна, народ могутній, що інших підбиває, що його землю ріки розтинають, принесе дар Господеві сил, на місце імени Господа сил, на Сіон-гору. ) "Усіх разом полишать хижим птицям у горах і диким звірам краю. І буде хиже птаство на них літувати й усі звірі в країні на них зимувати. ("Бо перед винозборами, як спаде квіт і як зелені грона почнуть достигати, він відріже ножем гіллячки і парості відітне, він їх пооббиває.}'s"Бо так сказав Господь до мене: «Я дивлюсь мовчки з мого житла, як ясна спека при світлі сонця, як росяна хмара під жнивну спеку.»q&["О ви всі, що населюєте вселенну, ви, що на землі живете! Коли підіймуть стяг на горах, вважайте! Коли засурмлять, слухайте!%"ти, що шлеш послів морем на очеретяних човнах - по водах! Ідіть, швидкі посланці, до народу дебелого, засмаглого, до народу здавна страшного, народу могутнього, який інших підбиває, землю якого ріки розтинають!q$ ]"О краю, де шумлять крила, по той бік рік кушійських,s#_"Тривога під вечірній присмерк, а перед ранком їх немає. Ось такий пай тим, що нас обдирають; така доля тим, що нас грабують.X")" Та він погрожує їм, і вони далеко втікають; їх прогнано, немов полову, з гір вітром, як вихор перед буревієм.q![" Який же шум численних народів! Вони шумлять, неначе море шумить. І що за ревіння племен! Ревуть, немов великі ревуть води. " Того дня, коли ти посадив їх, ти виростив їх, і твоє насіння вже зрання розквітає, та врожай зникне в день нещастя, і лихо буде невигойне.  " Бо ти забув про Бога, Спаса твого, і не згадав про Скелю твоєї сили. Тому ти позаводив сади пишні й понасаджував у них лозини чужоземні.wg" Тоді твої міста будуть покинуті, як міста хіввіїв і аморіїв, що їх вони покинули перед Ізраїлем. Вони обернуться на пустиню.}"І не спогляне більш на жертовники, діло рук своїх, і не подивиться на те, що зробили її пальці, на ашери та на стовпи на честь сонця.5c"Тоді людина зверне погляд до Творця свого, і її очі глядітимуть на Святого Ізраїлевого.M"і їх лишається там лише трохи; або як то буває, коли оливи оббивають: дві або три ягідки на самім вершечку, чотири або п'ять по рясних гілляках, - слово Господа, Бога Ізраїля.kO"І буде так, як воно буває, коли жнець бере стебелину в жменю й колоски стинає, або коли збирає колоски у Рефаїм-долині, "І станеться того дня: слава Якова змаліє, а сите тіло його схудне.}"Зникнуть твердині Ефраїма й Царство Дамаску, а з рештками Араму станеться те саме, що зо славою синів Ізраїля, - слово Господа сил.E"Міста Ароеру будуть покинуті; вони будуть для стад, що там лежатимуть, і нікому буде їх полохати." ?"Пророцтво щодо Дамаску: -Ось Дамаск зникне як місто, він стане купою румовища.I "А тепер ось як говорить Господь: «За три роки, рахуючи роками наймитів, слава Моавова занидіє разом з усім його велелюддям, а його останок буде маленький, незначний, безсилий.»a;" Отаке слово виповів колись Господь проти Моава.T!" І хоч Моав з'являтиметься аж до втоми на узвишшях і входитиме у святилище молитись, йому те не допоможе.»7" Тому й стогне моє нутро над Моавом, немов гарфа, і моє серце над Кір-Харесом.1" Замовкли по садах веселощі й радощі; по виноградниках уже не співають і не веселяться; не топчуть більше грона в винотоках, веселі крики зникли.0Y" Тому я плачу разом з Язером за виноградниками Сівми, сльозами поливаю вас, Хешбоне та Елале, бо над твоїми літніми плодами й зборами ворожий крик розлігся.c?"Бо хешбонські ниви опустіли та й виноградники Сівми, яких добірні грона володарів над народами впивали, сягали до Язеру, в пустиню продирались; а пагінці їхні поширювались поза море.fE"Тим то Моав плаче над Моавом -увесь плаче. За марципанами з родзинок кір-харесетських вони, тяжко прибиті, плачуть.g G"Ми чули про гордість Моава, надмірну гордість, про його пиху та гординю, про його бундючність, порожнє белькотання. "тоді престол ствердиться милосердям, і на ньому, в Давидовім наметі, возсяде суддя по правді, що дбатиме про право, швидкий до правосуду./ W"Нехай перебудуть у тебе втікачі з Моаву! Будь їм захистом від спустошника! Коли напасника не стане, коли спустошник зникне, коли гнобителі покинуть землю,R "Дай раду, розсуди, вчини над нами серед полудня твою тінь, як уночі, сховай утікачів, блукаючих не видай!@ y"Неначе птичка, що втікає, немов сполоханий виводок, дочки моавські будуть коло бродів Арнону. '"«Пошліть ягнята господареві краю Скелі, що в пустині, на гору дочки Сіону!}s" Бо вода в Дімоні взялася кров'ю; бо я наведу на Дімон нове лихо, лева на тих, які з Моава повтікали, і на тих, що у краю зостались.»>u"Крик обійшов усю Моавську землю; до Еглаїму чути його голосіння, до Бер-Еліму чути його плач.'"Тому вони запаси роблять, добутки свої переносять поза потік Вербовий.#"Бо висохли в Німрімі води, трава ізсохла, билля зникло, і зелені немає.}"Серце в Моава стогне; з нього втікають аж до Цоару. Так! На Лухіт-схил, плачучи, сходять, на Хоронаїм-дорозі зняли крик розпачливий.Y+"Хешбон й Елале голосять; крик їхній аж до Ягацу чути. Ось чому в Моава дрижать крижі, душа трясеться в ньому.-S"По вулицях люди у веретах, на дахах та на майданах усі ридають, у сльозах потопають._7"Дочка Дівону виходить плакати на узвишшя, над Невом і Медвою Моав ридає. Усі голови оголені, всі бороди обтяті.g I"Слово пророче про Моава: «Так, тієї ночі, як збурено Ар, Моав загинув. Так! Тієї ночі, як зруйновано Кір, Моав загинув. F~~9}} |{czyvyww8v@utsrqq2p1oenm[lTk'jDiIhgg'ff%eIddKcwbna`8_^^]Q\[ZYXWVVU8TQSRQQ#ONqM0L1JIHH4FEECTBA@@3?T==%;:9887+654p322,1Q0k/..@-,+*4)'D&H%$h#"!!1k4&O*> _ [ ]5-S"І він дасть дощ на твій посів, що ним засієш поле; і хліб, що вродить нива, буде тучний і ситний; і худоба твоя буде того дня пастися по широких пасовиськах.+"Тобі остогидне срібло, що покриває твої кумири, і золото, що одягає твоїх виливанців. Ти їх повикидаєш як погань: «Геть звідси!» - до них скажеш.M"І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» - коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч.nU"Бо хоч Господь дає вам скупо хліба й мало води, та все ж таки Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать.8i"Так, народе сіонський, що живеш в Єрусалимі, ти вже не плакатимеш більше. Він напевно змилується над тобою, коли почує твій крик; він, ледве почує, вислухає тебе.5"Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь - Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього.#?"Тисяча втече на погрозу тільки одного, а на погрозу п'ятьох ви так розбіжитеся, що ваш останок буде, мов щогла на вершині гори, мов на горбі знамено.»yk"Ви казали: Ні! На конях ми втечемо! - тому й будете втікати. Полетимо верхи на бистрих! - тому на бистрих за вами гнатися будуть.w"Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї - ваша сила. Але ви не хотіли.O "І він його розіб'є, мов гончарський посуд, який б'ють нещадно, так що серед його кавалків і черепочка не знайдеться, щоб узяти вогню з вогнища або води з копанки зачерпнути.»Z -" буде вам цей злочин, мов щілина перед розвалом, що виявилась у високім мурі, який умить відразу розвалиться.| q" Тим то говорить Святий Ізраїля: «Через те, що відкидаєте це слово й покладаєтесь на хитрощі та лукавство і в них шукаєте опори,& E" Зійдіть з дороги, зверніть із стежки, усуньте з-перед нас Святого Ізраїлевого!»g G" що видючим кажуть: «Геть з видінням!», а пророкам: «Не пророкуйте ви нам правди, а кажіть нам лестощі, віщуйте злуду!0Y" Бо це люд бунтівливий, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати Господнього закону,C"Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне!#?"Бо допомога Єгипту - річ марна й нікчемна. Тому я його називаю: Рагав недбалий.'G"Пророцтво про звірів у Негеві: - Через країну суму та смутку й ревучих левів, гадів та летючих зміїв вони привозять на ослячих хребтах свої багатства та на горбах верблюжих свої скарби народові, який їм допомогти не може.y"Та всі вони засоромляться з-за люду, що буде не на користь. Не буде їм від нього ні підмоги, ані користи, хіба тільки сором, ганьба."Бо князі його прибули в Цоан, посли його дійшли аж до Ханесу.+"Охорона фараона вийде вам на сором, і захист у тіні Єгипту вам на ганьбу.hI"що йдуть у дорогу в Єгипет, моїх уст не спитавшись, щоб шукати охорони в силі фараона, щоб захиститися в тіні Єгипту! 3"Ой горе дітям бунтівливим, -слово Господнє, - що плекають задуми, та й не від мене, що входять у союз, та не в моїм дусі, що гріхи на гріхи громадять,-S"Ті, що блукають духом, - мудрости навчаться, і ті, що ремствують -розуму наберуться.»x~i"Бо він побачить діло рук моїх у себе, він буде святити моє ім'я; Святого Яковового будуть святити, Бога Ізраїлевого жахатись.}w"Тому так говорить Господь, що відкупив Авраама, домові Якова: «Яків не буде більше стидатися, обличчя його більш не червонітиме.V|%"що засуджували ближнього словами, що наставляли судді пастку в брамі й правого неправно набік відсували.${A"Бо гнобителя не стане, глузливець ізникне, пропадуть усі, що неправду берегли,Az{"І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.$yA"Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми.6xe"Хіба не трошки ще, не трошечки, і Ливан перестане бути садом, а сад не будуть вважати за ліс?Qw"Яке ж то безглуздя! Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?%vC"Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?»u"тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.»qt[" І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною - то лише вивчена заповідь людська,Ls" І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.»7rg" Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю; дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.»q7" Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови.wpg" Стуманійте, остовпійте! Осліпніть і будьте сліпими, ви, що п'яні, хоч не від вина, ви, що заточуєтеся, хоч і не від п'янкого напою!Ko"І як голодному ввісні сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить; або як спраглому сниться, що він п'є, а прокинеться, - аж його в'ялить, і в горлі в нього пересохло, так воно буде й з ордою всіх народів, що воюють проти гори Сіону.n/"І ватага всіх народів, що воюють проти Аріела, все те, що воює проти нього та його укріплень і на нього натискає, буде, наче сон, мов нічне видиво.Zm-"І Господь сил громом тебе навідає і грюкотом та страшним шумом; бурею, вихорем та полум'ям вогню, що пожирає.|lq"Та зграя ворогів твоїх буде, як дрібний порох; зграя гнобителів, немов полова, що летить геть. І станеться те зненацька, раптом.k"Будеш принижений додолу, з-під землі будеш говорити, і з пороху тихенько буде здійматися твоє слово, твій голос буде з-під землі лунати, немов голос привиду якогось, і з пороху, наче щебетання, - твоя мова.j/"Розтаборюся навколо тебе, я оточу тебе валами й здвигну окопи проти тебе.i3"Тоді обложу Арієла, і настане квиління та стогін. Ти будеш у мене, як Арієл.`h ;"Ой Арієле, Арієле, місто, де табором був Давид розташувався! Додайте до року рік, нехай свята йдуть своїм кругом!g7"І це теж від Господа сил походить: предивна його рада, велика його мудрість!af;"Хіба товчуть пшеницю? Ні! Її без кінця-краю не молотять; водять по ній кругом колеса з кіньми, її ж не розтирають.Ve%"Чорнухи певно саньми не молотять, ані коліс по кминові не котять; чорнуху палицею вибивають, а кмин - києм.jdM"Він його вчить правно, Бог його як слід навчає.;co"Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах?b"Хіба орач для сівби завжди тільки оре, крає скиби та скородить ниву?a"Наставте вухо і слухайте голос мій, вважайте і слухайте моє слово!~`u"Тож не глузуйте! А то кайдани ваші стануть ще тугіші, бо я чув від Господа, Бога сил, вирок погибелі, призначений для всього краю. _9"Бо Господь устане, як на Перацім-горі, розгнівається, як у Гівеон-долині, щоб учинити чин свій, чин дивний, і щоб зробити своє діло, діло незвичайне.P^"І ліжко буде занадто коротке, щоб простягнутися на ньому, і покривало занадто вузьке, щоб обгорнутись.h]I"Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить; а буде проходити він щоранку, вдень і вночі. Єдино страх навчить вас.»h\I"Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує.M["За мірило я візьму правило, за висок - справедливість. Град змете сховок брехні, і захист води змиють."Z="тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться.MY"Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» -X1"Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі! W " Тоді буде до них слово Господнє: «Наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там», - щоб вони на ходу горілиць упали, розбилися, заплутались, упіймались.ZV-" він, що до них сказав: «Ось відпочинок! Дайте знесиленому відпочити! Ось спокій!» Та вони слухати не схотіли.U'" Як так - він лепетанням губ, чужою мовою заговорить він до народу цього,nTU" Коли ж то він каже наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там!»{So" «Кого він хоче вчити знання? Кого на розум проповіддю наводити? Щойно відлучених дітей, які недавно від грудей відзвичаїлись? R"Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця.FQ"Та й тії від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв. Священик і пророк хитаються від хмільних напоїв, вони у вині потопають; хиляться від хмільних напоїв, заточуються, коли видіння бачать, і спотикаються, коли присуди вирікають.MP"і духом правосуддя для того, що на суді засідає, відвагою для тих, що війну назад до брами проганяють.2O]"Того дня Господь сил стане пишним вінцем та діядемою окраси для останку свого народу,N"а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине.My"Гордий вінець п'яниць ефраїмських буде потоптаний ногами;L#"Ось у Господа - сильний та потужний, неначе буря з градом, наче вихор згубний, наче повінь вод розбурханих, великих, що з силою кидає об землю.|K s"Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини!XJ)" І того дня засурмлять у сурму велику й зберуться ті, що в Ашшур-землі були загубились, і ті, що розсіялися були в Єгипетській країні, і поклоняться Господеві на горі святій у Єрусалимі.zIm" І станеться того дня: Господь трусне колоссям від Ріки аж до єгипетського потоку, і вас, сини Ізраїля, один по одному зберуть докупи.А коли висохнуть гілляки, їх обламають; прийдуть жінки і їх запалять. Бо люд це нерозумний; тому й Творцеві їх не шкода: Сотворитель їх не змилосердиться над ними.G5" Бо місто-кріпость запустіло, стане безлюдне, покинуте, мов пустиня, житло. Там будуть пастися телята, там вони лежатимуть та обгризатимуть віття. F " Ось так спокутується злочин Якова; такий буде ввесь плід, коли зніметься гріх із нього; він зітре все каміння жертовників, немов вапно, на порох стерте. Ашери й стовпи на честь сонця вже не встануть більше.QE"Він його покарав вигнанням, виселенням; він його викинув подувом своїм сильним у день східнього вітру.LD"Хіба Господь бив його так, як бив тих, що його били? Чи вбивав його так, як убивав тих, що його вбивали?;Co"У майбутньому Яків закоріниться - Ізраїль зацвіте й вижене бруньки, сповнить світ плодами.BB}"Хібащо він буде шукати захисту в мене, схоче укласти мир зо мною, - нехай же укладе мир зо мною!»bA="Я більш не маю гніву. А якщо б були в ньому будяки й тернина, то я пішов би на них боєм, спалив би їх усіх до одного.]@3"«Я, Господь - його сторож. Я щохвилини його поливаю і, щоб нічого з ним не сталось, я стережу його вночі і вдень.?{"Того дня скажуть: «Любий виноградник - співайте про нього!»> "Того дня Господь скарає своїм мечем, твердим, великим і потужним, Левіятана, швидкого змія, Левіятана, верткого змія, і вб'є потвору, що у морі..=U"Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»S<"Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!;5"Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе - роса світла, і земля поверне назад тіні!y:k"І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.;9o"Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях -отак були й ми перед тобою.*8M"О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.+7O"Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.d6A"Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.<5q" Господи, Боже наш! Інші владики - не ти! Над нами панували, та ми лише тебе - ім'я твоє - шануєм.4 " О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші - ти їх чинив нам.G3" Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!e2C" Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.1" Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.O0"На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша./"Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.c.?"ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.W-'"бо він принизив тих, що жили на узвишшях, - високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох: },s"На Господа покладайтесь повіки, бо Господь - скеля вічна,}+s"що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає! *"Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,f) G"І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати. (9" Високу кріпость твоїх мурів він повалить, зруйнує, розкине по землі в порох.v'e" Коли він там простягне свої руки, немов плавак, щоб плисти, Господь принизить його гордість, хоч як би він руками силувався.^&5" Бо рука Господня на цій горі спочине; Моав буде розтоптаний на своїм місці, як топчеться солома в ямі для гною.(%I" Того дня скажуть: «Ось він, наш Бог! На нього ми надіялися, і він нас спас. Ось він Господь! На нього ми надіялися. Радуймося і веселімся його спасінням!»$}"Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так.;#o"Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи.E""Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м'ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м'ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте.G!"Як спеку на засохлу землю, втихомириш ти гомін гордих; як спеку тінню хмари, принизиш пісню лютих.| q"Бо ти був бідному кріпостю, кріпостю бідному в скруті, сховком від бурі, тінню від спеки; бо лють гнобителів, немов узимку буря.,Q"Тим прославлятимуть тебе народи сильні, міста людей потужних будуть тебе боятись.r]"Ти обернув місто в купу каміння, місто-твердиню в руїну; і замок нечестивих перестав бути містом: не відбудується повіки.y m"О Господи, ти єси Бог мій! Я буду тебе возносити, буду хвалити твоє ім'я, бо ти вчинив предивні речі, задуми днедавні, вірні, певні. "Почервоніє місяць, засоромиться сонце, бо Господь сил буде царювати на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед його старшими засяє його слава.=s"І їх зберуть докупи і зв'язаних кинуть у яму і замкнуть у темниці і по довгім часі покарають."І покарає Господь того дня високе військо вгорі та царів земних долі.s_"Земля хитатиметься, немов п'яний, гойдатиметься, мов халупа. І затяжіє її гріх над нею; вона впаде й не підведеться більше.2]"Земля розіб'ється на кавалки, земля розколеться на частини, земля здригнеться вельми."Хто втече від крику - страху, той упаде в яму; хто ж вилізе з ями, у пастку впіймається. Бо відчинилися вгорі загати й основи землі стряслися.kO"Страх, яма й пастка на тебе, що заселяєш землю!»"="З краю землі чуємо пісні: «Слава праведному!» Я ж промовив: «Лишенько мені! Лишенько мені! Ой леле! Зрадники зраджують, зрадники зраджують зрадливо!A{"«О, прославляйте Господа в країнах світлих, по островах морських - ім'я Господа, Бога Ізраїля!»5"Вони підносять голос, вітають криками Господню велич, радо гукають з моря: y" І на землі поміж народами буде те саме, що буває, коли оливки оббивають або коли збирають останні грона, як винозбір закінчиться.xi" У місті лишилося спустошення; брама розбита, в руїнах.-S" Плачуть по вулицях - вина не стало; зникли зовсім веселощі, прогнано з землі радощі.wg" Зруйновано місто хаосу, вхід до всіх домів зачинений. " Не п'ють більше вина під співи; хмільні напої згірчилися п'яницям.5 c"Затих гук веселий бубнів, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел. "M~M|{zyxwwut5sEqpo&nmlkkQj8ihh/fee1dscbbCa`__0^z]]s\[hZYYXXWWFVUUT}SS?RPOONWMsL*K"JtI`HGFEDCBAA#@k?E>D=v<;t:b9o8v76654321~0/i.-D,o+v*r)'m&l%P$?"!Y zQ]U!1,Sm]' [ q  -ZyWU""%Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.S"%Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: - Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду.B}"%Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого!}s"%ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.3"%Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: - Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського,\1"%Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!»N"%ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили.-"%Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі "%Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога!q["%«Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю.L"%І молився Єзекія до Господа, кажучи: Q"%Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом.xi"% Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?»eC"% Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі?G"% Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався?1["% «Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: - Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки! "% Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» - послав удруге послів до Єзекії сказати: a;"%Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу.T !"%Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб'ю його мечем у його ж землі.» y"%сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського!U #"%І як слуги царя Єзекії прийшли до Ісаї, "%Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!»/ W"%І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: - Цей день -день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити."%Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.0 ["%Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній.:m"$І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака.8i"$Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому!»jM"$Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, - то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки?»'G"$Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки?{"$Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас! Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського?F"$аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників.V%"$Не слухайте Єзекії! Так бо говорить цар асирійський: - Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене! Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки,  "$І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському!~%"$Так говорить цар: - Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати!U}#"$ Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського!|"$ Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати? Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили?»J{ "$ Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо! Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі!» z"$ Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити? Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!»y'"$ Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря? Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних.|xq"$Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней! Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них?w"$Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, - то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися!lvQ"$Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього.uw"$Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила? На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене?tta"$І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: - Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся?Ps"$Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар.Ar{"$З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала.Zq /"$Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх.Mp"# Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зідхання зникне.>ou"# Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити.n7"#І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недоумілі на ній не заблудять. m "#І вигоріла земля стане ставом, джерелами води - край спраглий. Барлоги, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету.\l1"#Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки.{ko"#Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться.j"#Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: він прийде й спасе нас.»kiO"#Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна!Eh"#Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого.g 7"#Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом!tfa""Сам він кидав їм жереб, його рука те поділила їм під міру. Вони повіки будуть нею володіти і з роду в рід будуть на ній жити.neU""Шукайте в Господній книзі й читайте! Нічого з усього цього там не бракує, бо це уста його повеліли, і дух його зібрав їх. d""Там гад гніздитиметься і нестиметься, висиджуватиме яйця і виводитиме гадюченят. Там яструби будуть збиратись, кожен із самицею своєю.c ""Дикі коти та гієни будуть зустрічатися, волохачі один з одним перекликатимуться. Нічна мара там буде спочивати і знайде собі спокій.pbY"" В її палатах виженеться тернина; кропива й будяки в її твердинях; сама вона стане леговищем шакалів, оселею для струсів.Ia "" І знатних на ній більше не буде; царів там більше не будуть вибирати, і всі князі її знищені будуть.|`q"" Пелікан з їжаком заволодіють нею, і пугач з вороном там оселяться. Господь простягне по ній шнур спустошення і вагу ворожнечі.!_;"" Вночі і вдень не буде погасати; вічно буде здійматися дим з неї. Пустинею від роду і в рід лежатиме по віки вічні; ніхто не буде через неї проходити.3^_"" Потоки його візьмуться смолою, а порох його - сіркою; земля його стане горючою живицею. ]""Бо це день Господньої відплати, рік воздання для оборонця Сіону.I\ ""І буйволи зійдуть з ними, й бики з бугаями, їхній край уп'ється кров'ю, їхній порох від ситі стучніє.A[{""Господній меч сповнився кров'ю; він стучнів від жиру, від крови ягнят і козлів, від ясиру з нирок баранів, бо Бог у Боцрі справляє жертву, велике стинання в Едом-краю.NZ""Бо мій меч упився на небі; ось він спускається на Едом і на народ, що я призначив на погибель, на засуд.Y%""Зітліє все небесне військо, небо звинеться, мов сувій, і все його військо упаде, як спадає лист із лози та неспіла смоква падає із смоківниці.aX;""Убитих їхніх будуть на вулицю кидати; і сморід їхніх трупів здійметься вгору; гори розмокнуть від їхньої крови.%WC""Бо гнів Господній проти всіх народів, і його обурення проти всього їхнього війська. Він їх призначив на цілковиту загладу; він на порубання їх видав.bV ?""Приступіть, народи, слухайте й уважайте, люди! Нехай чує земля і все, що її сповнює, вселенна й усе, що вона родить!/UW"!Ніякий мешканець не скаже: я - хворий. І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.T"!Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати.)SK"!Бо Господь - суддя наш; Господь - наш законодавець; Господь -цар наш; він спасе нас.R"!Бо там Господь для нас величний, - замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.DQ"!Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься._P7"!Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти?Nw"!Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю.cM?"!він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне.yLk"!Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, -9Kk"!Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного? J "! Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!+IO"! Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.H1"! Завагітніли ви сіном - породите солому; мій подих то вогонь, що пожере вас.G+"! Тепер я встану, каже Господь; тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору.GF"! Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в'яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя.9Ek"!Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди - ніщо у нього.D{"!Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.VC%"!Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.,BQ"!Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом.A!"!І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї.)@K"!Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч.D?"!Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!r> _"!Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.=" Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!f<E" Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене.;)" Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних.1:[" І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости - спокій та безпека довічна.97" Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість.E8" поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати.j7M" Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад,16[" за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто!n5U" б'ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу,h4I" Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі,L3" По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде.92k" Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова!}1s" А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве.z0m" Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право.y/k" Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти.A.{" Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний.$-A" І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко.,#" Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати.+!" Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній. * " Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом.x)i" Його скала втече від страху, князі його кинуть знамено», - слово Господнє, що на Сіоні має свій вогонь, і свою піч у Єрусалимі.a(;"Ашшур упаде не від меча чоловіка, і пожере його не меч людини: він буде від меча втікати, юнаки його рабами стануть.K'"Бо того дня кожен відкине свої срібні кумири й свої золоті кумири, що ваші руки вам самим на гріх наробили. &"Вернітесь, о сини Ізраїля, до того, проти кого ви так дуже збунтувалися!l%Q"Як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь сил захистить Єрусалим; захистить, визволить, пощадить і врятує.G$"Бо так сказав Господь до мене: «Як реве лев або левеня над здобиччю своєю, і хоча б ціла юрба пастухів зібралася проти нього, крику їхнього не боїться, галасу їхнього не страхається, так Господь сил зійде воювати на гору Сіон і на його пагорб.]#3"Таж єгиптяни - люди, а не Бог, і коні їхні - тіло, а не дух. І як Господь простягне руку свою, то й помічник спіткнеться, і той, кому допомагав він, повалиться, і всі вони загинуть разом.k"O"Та він же мудрий; він нашле лихо, і слів своїх він не відкличе; він устане на дім безбожних і проти допомоги злочинців.! 7"Горе тим, що йдуть по допомогу в Єгипет, що покладаються на коней, що надіються на колісниці, бо їх, мовляв, багато, та на кінноту, бо вона, мовляв, вельми сильна, а на Святого Ізраїлевого не зважають, Господа не шукають!) K"!Бо вже давно Тофет готовий, призначений він і цареві: яма глибока й широка, вогню і дров у ній багато. Подув Господній її підпалить, наче сірчаний потік.b=" Кожен удар караючою палицею, що Господь на нього спустить, буде під звуки гарф і бубнів, і він на них піде війною."Бо від голосу Господнього Ашшур стрепенеться; він його києм поб'є. 9"І Господь дасть почути голос свій величний і явить свою грізну руку в палкому гніві й у полум'ї вогню, що пожирає, в бурі, у зливі і в кам'янім граді.,Q"І ваша пісня залунає, як у ночі, коли святкують свято, і радість серця вашого буде, як радість того, хто під сопілку йде на Господню гору, до Скелі Ізраїля.w"Подих його, немов потік розлитий, що сягає шиї, щоб просіяти народи через сито згуби і щоб на щелепи поган накласти гнузду блуду."Ось ім'я Господнє приходить здалека, палає гнів його, і тяжка його хмара. Уста в нього сповнені обурення, язик його, немов вогонь палючий.[/"І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, - як світло сімох днів, - того дня, коли Господь перев'яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані.{o"І на кожній горі високій і на кожнім пагорбі вивищенім будуть річки та вод потоки за дня великої різні, коли падатимуть башти..U"Воли й осли, що обробляють землю, їстимуть солону пашу, провіяну лопатою та віялкою. ~}}?{zzyOxwYvuu srnqppmoFnn(ll7kjiThgfeedc[baaA`6^]A\&[ZYXXsW VjUhTSS(RQ=PYOxNqMLLKpJJ[IHGFFEDuC B8A&@@?><Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,q.["+Я - Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»4-a"+Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб'ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати - ридати./,W"+ Я - Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, - хто змінить?»3+_"+ Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, - слово Господнє; я - Бог.^*5"+ Я, я - Господь: нема спасителя, крім мене!)!"+ Ви мої свідки, - слово Господнє, - і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!("+ Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!'"+Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.-&S"+усіх, хто зветься моїм ім'ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.T%!"+Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, -$5"+Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.5#c"+тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.i"K"+Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я - твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, -!{"+Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, - тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, - не попечешся, і полум'я тебе не обпалить.  +"+А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім'ям, ти - мій!"*Тому й вилив на нього обурення свого гніву і лють війни. Вона палала кругом нього, та йому ні гадки; вона його палила, та йому байдуже./W"*Хто видав Якова на грабунок, Ізраїля - дряпіжникам? Хіба ж то не Господь, що проти нього ми згрішили, його дорогами ходити не хотіли, не слухали його закону?|q"*А хто з-поміж вас це чує, вважає та міркує, що з того буде?,Q"*Та це народ пограбований, обдертий; усіх їх кинуто в печери, заховано в темницях. Їх грабують, а визволителя немає; їх обдирають, а нікому сказати: Віддай!)"*Господь зволив, заради своєї правди, звеличити й прославити закон свій."*Багато бачив ти, та не зауважив; ти відкрив вуха, але не чув нічого."*А хто сліпий, як не слуга мій і хто глухий, як не посланець мій якого я посилаю? Хто такий сліпий як друг мій, глухий, як раб Господній?\1"*Слухайте, глухі! Глядіть, сліпі, дивіться!`9"*Вони повернуться назад, окриті великим соромом, вони, що на кумирів уповали та до бовванів казали: Ви боги наші!Q"*Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги - на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.9k"*Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера.`9"*Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко.lQ"* Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає.+"* Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять!7"* Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають!{"* Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці!4a"* Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.»?w"*Я - Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам.8 i"*щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві.x i"*«Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам,D "*Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять: L "*Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки.I  "*Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду."="*Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. "*Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду.+")Усі вони - марнота, робота їх - надармо, порожній вітер - їхні божища литі.@y")Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли.3")Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини.'G")Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших.")Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця - того, хто призиває моє ім'я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину.3")Та ви - ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний - той, хто вас вибирає.kO")Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились!c?")Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам!~")Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова.e}C")щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те.O|")Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом,[{/")На лисих горах я відкрию ріки, серед долин - джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю - водяними ручаями.zzm")Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину.yyk")Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.|xq")Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову.zwm")Не бійся, Якове, мій черв'ячку, - слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, - слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.7vg") Бо я - Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю.duA") Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе.ptY") Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять.zsm") Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.mrS") Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, - я тебе вибрав, я тебе не відкинув."q=")Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга!Ep")Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось.o")Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!»Cn")Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.Sm")Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, - я Господь, я перший, я і з останніми той самий.l1")Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги.(kI")Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому.tj c")Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, - станьмо на суд разом!~iu"(ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.h"(Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, -sg_"(Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць. f"(Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь - Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.Me"(Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»fdE"(Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.c#"(Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? - каже Святий.b"(Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.a "(Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього - порожнеча.&`E"(Це він - той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.`_9"(Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?l^Q"(а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище./]W"(Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;x\i"(Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?[!"(Усі народи перед ним - ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.#Z?"(Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву._Y7"(Народи в нього - неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.mXS"(З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?Ww"( Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?V}"( Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?\U1"( Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»_T7"( Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.TS!"( Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш! R"(Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.&QE"(Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ - трава!MP"(Голос велить: - Вісти! - Я ж сказав: - Що вістити? - Всяке тіло -трава, і вся його краса - мов квітка в полі.>Ou"(Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.}Ns"(Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі - низиною!1M["(Голос чути: - Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!NL"(Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!ZK /"(Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.`J9"'І сказав Єзекія до Ісаї: «Добре слово Господнє, що ти сказав.» Коли б лиш, думав собі, мир та безпека були за мого життя!VI%"'І твоїх синів, що вийшли з тебе, що їх ти породив, візьмуть, і вони стануть скопцями в палаці царя вавилонського.»H-"'Оце надійдуть дні, коли все, що є в твоїх палацах та що зібрали батьки твої по цей день, буде забране у Вавилон. Нічого не зостанеться, - слово Господнє.rG]"'Тоді Ісая сказав до Єзекії: «Слухай же слова Господа сил: F%"'І спитав Ісая: «Що бачили вони у твоїм палаці?» І каже Єзекія: «Бачили все, що є в моїх палатах. Нема нічого у моїх скарбницях, чого б я не показав їм.»IE "'Тоді прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та спитав його: «Що говорили ці люди й звідки вони прийшли до тебе?» Єзекія відповів: «З далекої землі вони прийшли до мене, з Вавилону.»"D="'Зрадів Єзекія і показав послам свою скарбницю, срібло та золото, і пахощі й дорогу мазь, і збройну комору, та й усе, що було в його скарбницях. Не було нічого, чого б не показав їм Єзекія у своїм палаці та в усім своїм володінні.C "'Того часу Меродах-Баладан, син Баладана, цар вавилонський, послав письмо та подарунок Єзекії, бо зачув був, що він був хворий, та видужав.B"&І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?»1A["&І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!»W@'"&Господь готовий мене врятувати. Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.»??w"&Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні. Батько оповідає дітям про твою вірність.d>A"&Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє. Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність.j=M"&Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту. Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе.3<_"&Господи, так живуть люди. У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш.S;"&Що мені казати? То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї. :"&Наче ластівка чи журавель, скиглю я; я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене!89i"& Я кричу аж до ранку. Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш.@8y"& Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший. Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш.p7Y"& Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі.$6A"& «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ. 59"& Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги: G4"&Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.3"&Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав: 2"&і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто."1="&«Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: - Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п'ятнадцять років\01"&І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: /'"&і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос..y"&Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа:- o"&У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.»W,'"%&Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.-+S"%%Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії.r*]"%$Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла.")="%#Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.»5(c"%"Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, - слово Господнє.7'g"%!Тож так говорить Господь про царя асирійського: - Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу.<&q"% бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить.%/"%Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід,=$s"%А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року - що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід!H# "%що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув.z"m"%Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю,(!I"%Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер. "%Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ. N~}||*{z}yIxxwvvZu*t/srqporn>mlyk:jhgfeYd{ba`_^]^\k[@ZYXnWVUU*TnSRjQFPONMtKK)JIHqG6FDCBAAU@b?>==;::+9877644-33211 05/-,+.*('v&q%#$\#p"! 1B}]4[S1c 0!yN'3G"1Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають.2"1Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною.b1="1Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду.0{"1А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»u/c"1 Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими.."1 Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.»p-Y"1 Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені.,'"1 Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. + "1 щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.o*W"1Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину,l)Q"1Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об'явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.»y(k"1Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»z'm"1А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, - бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій - моя сила.L&"1А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.»r%]"1І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.»$"1Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці.s# a"1Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я.T"!"0Немає, каже Господь, для злих миру.g!G"0І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню. Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води.1 ["0Виходьте з Вавилону! Утікайте від халдеїв! Голосно, весело вістіть, оголосіть це! Ширіть це аж до кінців світу! Скажіть: «Господь викупив Якова, свого раба.»"0Немов піску, було б твого потомства; тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім'я твоє не щезло б, не зникло б з-перед мене.»T!"0Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя - як хвилі в морі.$A"0Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити./"0Приступіте до мене, слухайте ось що: Вже спочатку не говорив я потай; ще поки все сталось, я там був. Тепер же Господь Бог і його дух мене посилає./"0Я, я промовив, я його покликав. Я його привів, зробив щасливою його дорогу. 9"0Зберіться всі докупи й слухайте! Хто між ними прорік це? Той, що його Господь любить, здійснить його волю над Вавилоном і над халдейським поріддям.J "0 Таж моя рука заснувала землю, моя правиця розпростерла небо. Покличу їх, - передо мною стають разом./"0 Слухай же, Якове, мене, Ізраїлю, якого я покликав! Я, я перший, я й останній.eC"0 Заради себе, заради себе самого я чиню це; бож як би ім'я моє могло сквернитись? Я славою моєю іншому не поступлюся."0 Ось я розтопив тебе, мов срібло, випробував тебе в горні страждання.;o"0 Імени мого заради відтягав я гнів мій, заради моєї слави тебе щадив я, щоб тебе не погубити.&E"0Не чув ніколи ти про те й не знав, і вухо твоє не було відтулене здавна, бо я знав, що ти вельми зрадливий, і бунтарем звуть тебе вже з лона твоєї матері.6e"0що здійснюється вже тепер, а не колись, про що ти досі не чував, тож і не скажеш: Я знав це!U#"0Ти чув, ти бачив те все. Не хочеш у тім признатись? Уже тепер я оголошую тобі нове й тайне, чого ти не знаєш,)"0то й об'явив я тобі це здавна, оголосив раніш, ніж воно прийде, щоб ти не говорив: Кумир мій учинив те, мій тесаний, мій вилитий бовван це звелів.3"0А що знав я, що ти впертий, що твоя шия - залізна палиця, що лоб твій мідяний,gG"0«Що давно сталося, я наперед був прорік; воно з уст у мене вийшло, я оголосив був, я чинив швидко, і воно здійснилось.B}"0Вони бо називають себе за святим містом і покладаються на Бога Ізраїля; Господь сил - його ім'я.I  "0Слухайте цього, доме Якова, Ви, що ім'ям Ізраїля зветеся, що вийшли з лона Юди! Ви, що присягаєтесь ім'ям Господнім, що прославляєте Бога Ізраїля, хоч і нещиро, не по правді. y"/От чим стануть тобі ті, з якими ти трудилась, з якими ти торгувала змалку! Кожен побреде геть від тебе, і нікому буде тебе спасати.5 c"/Глянь! Вони, мов солома. Вогонь спалить їх; вони не врятують життя свого від лютої пожежі. І то не буде жар, щоб лише загрітися, ані вогонь, щоб сісти біля нього.\ 1"/ Сила дорадників твоїх тебе втомила. Нехай же виступлять і тебе врятують ті, які розмірюють небо, які спостерігають зорі, та й ті, які кожного нового місяця віщують, що з тобою буде. )"/ Залишайся з ворожбитствами твоїми та численними твоїми чарами, що змалку тебе так захоплювали. Може й матимеш якусь користь, може й налякаєш?Y+"/ От і прийде на тебе лихо, і ти не знатимеш, як відчепитися від нього. Біда впаде на тебе, та ти не зможеш її відвернути. Нещастя несподівано спіткає тебе, а про нього ти й не гадаєш.<q"/ Ти покладалась на твоє ледарство, говорила: «Ніхто мене не бачить.» Мудрість твоя і твоє знання - ось що тебе збило! Ти кажеш у своїм серці: «Я - другої, як я, немає!»4a"/ Але одне й друге спаде на тебе зненацька одного дня. Бездітство й удовицтво раптом прийдуть на тебе, дарма, що в тебе повно чарів та ворожбитства велика сила.*M"/Тепер же вислухай ще, розкішнице, ти, що живеш безжурно та приговорюєш у своїм серці: «Я - другої, як я, немає! Я не сидітиму вдовою, бездітства не зазнаю.»Q"/Ти говорила: «Довіку верховною я буду!» Не брала собі до серця того, не думала, який вислід із того буде.!;"/Я був прогнівався на мій народ, я осквернив мою спадщину, я віддав їх тобі в руки. Та ти не мала над ним милосердя, і на старого тяжке ярмо накладала.R"/Сиди мовчки, сховайся в темряві, дочко халдейська, бо верховною над царствами тебе більше не зватимуть!"/Наш Викупитель - Господь сил йому ім'я - Святий Ізраїля каже: )"/Будеш світити тілом, твій сором буде видно. Відплачу, не помилую нікого!M"/Візьмися за жорна й мели муку, скинь намітку з себе, підкасай подолок, відкрий ноги, бреди через ріки!~ )"/Зійди додолу й сядь у пилі, дівице, дочко вавилонська! Сядь на землі, без трону, дочко халдейська! Бо більш тебе не зватимуть ніжною, розкішною.o}W". Я наблизив моє спасіння: воно вже недалеко, допомога моя не забариться. Я дам Сіонові моє спасіння, Ізраїлеві мою велич.~|u". Слухайте мене, ви, тугі серцем, ви, що далекі від спасіння!q{[". Я кличу птаха-хижака зі сходу, мужа з далекої країни, якого я призначив. Я це сказав і це вчиню, я це призначив і це зроблю.z". Я оповіщаю вже спочатку те, що буде: далеко наперед, що ще не сталось. Я кажу: Думка моя здійсниться, я виконаю все, що мені довподоби.y#". Згадайте давне споконвіку, що я - Бог, і іншого немає, рівні мені немає!yxk".Згадайте це й зрозумійте, до серця, грішники, прийміть!7wg".Беруть його на плечі, носять його, ставлять на його місці, і він стоїть, не зрушиться з свого місця; кричать до нього, а він їм не відповідає, в біді не допомагає.v+".Вони з гамана золото висипають, важать вагою срібло, золотаря наймають, щоб з того зробив бога, щоб перед ним поклони бити, ставати навколішки.0uY".Кому ви хочете мене уподобити, прирівняти? На кого хочете, щоб я скидався, був схожий?qt[".До старости вашої я буду той самий, до сивини я буду вас носити. Я вже робив так, я носив вас, і носитиму далі, я вас урятую.s".Послухай мене, доме Якова, увесь останку дому Ізраїля, що його я носив уже від материнського лона, що ним я піклувався вже від утроби!$rA".Вони валяться, хиляться разом; не можуть врятувати ноші, і самі йдуть у неволю.nq W".Бел хилиться, Нево валиться. Божищ їхніх кладуть на скот та на худобу, і їх несе утомлена скотина як навантажений тягар. p"-У Господі буде виправдане та прославлене все потомство Ізраїля.oy"-Лиш у Господі, - казатимуть про мене, - справедливість і сила.» До нього прийдуть, застиджені, всі ті, що кипіли гнівом проти нього.n "-Клянуся сам собою, із уст моїх виходить правда, слово незмінне: Передо мною зігнеться кожне коліно, мною кожен язик буде присягатись.m+"-Оберніться до мене і спасетеся, всі кінці світу, бо я Бог, і іншого немає!mlS"-Оповістіть, вкажіть це, учиніть навіть нараду вкупі! Хто оголосив це здавна й наперед звістив це? Хіба ж не я, Господь? Крім мене нема іншого Бога, Бога справедливого, і Спаса нема, крім мене.*kM"-Збирайтеся, ходіть, приступайте, усі ви, що зосталися живими з народів! Безглузді ті, що носять дерев'яного кумира та моляться до бога, що спасти не може.6je"-Не говорив я тайно, у темнім закутку землі, та й не говорив потомству Якова: Шкода вам мене шукати! Я, Господь, кажу лиш те, що справедливе, сповіщаю саму правду.Qi"-Бо так говорить Господь, творець неба, - він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, він создав її, щоб на ній жили: «Я Господь, і іншого немає!3h_"-Ізраїля спасе Господь спасінням вічним; ви не зазнаєте стиду та сорому по віки вічні.»%gC"-Усі вони окриються ганьбою й стидом, і підуть геть застиджені майстри кумирів.hfI"-З тобою ж - Бог тайний, Бог Ізраїля, Спаситель!Ze-"-Так говорить Господь: «Дорібок Єгипту й прибуток Кушу та савеї високорослі перейдуть до тебе й стануть твоїми, підуть слідом за тобою, пройдуть у кайданах. Перед тобою падуть ниць, будуть тебе благати: Лише в тебе Бог, і немає іншого, немає іншого Бога!&dE"- Я його підняв для перемоги. Я йому рівняю всі путі. Він відбудує моє місто, випустить на волю полонених, та не за викуп і не за дари, слово Господа сил.»`c9"- Я створив землю і витворив на ній чоловіка. Я власними руками розпростер небо, я повеліваю всьому його війську.b"- Так говорить Господь, Святий Ізраїля та його сотворитель: «Ви питаєте мене про майбутнє моїх дітей, і в діло рук моїх втручаєтеся наказом?'aG"- Горе тому, хто каже батькові: Навіщо сплодив ти? Або матері: Навіщо ти породила?»`7"- Горе тому, хто сперечається зо своїм творцем - черепок із земних черепків! Чи ж глина скаже гончареві: Що робиш? Чи його праця йому скаже: Ти безрукий?N_"-Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість! Я, Господь, це творю.,^Q"-Я витворюю світло й творю пітьму, чиню добро й допускаю зло. Я, Господь, усе це чиню.7]g"-щоб знали від сходу сонця до заходу, що нема іншого, крім мене. Я - Господь, і іншого немає!9\k"-Я - Господь, і іншого немає. Немає Бога, крім мене. Я підперізую тебе, хоч ти мене й не знаєш,p[Y"-Задля Якова, мого слуги, Ізраїля, мого вибранця, назвав тебе я на ім'я, дав тобі шляхетну назву, дарма, що ти мене не знаєш.YZ+"-Даю тобі заховані багатства й скриті скарби, щоб ти знав, що я Господь, котрий зове тебе на ім'я, Бог Ізраїля..YU"-«Я йду поперед тебе, вирівнюючи гори. Я трощу бронзові ворота, ламаю залізні засуви.jX O"-Так говорить Господь до свого помазаника Кира, якого я взяв за праву руку, щоб підкорити йому народи, щоб крижі царів розв'язати, щоб відчинити перед ним двері, щоб брами більш не зачинялись: nWU",Я кажу про Кира: - Це мій пастир, що вволить усю мою волю, що скаже Єрусалимові: - Відбудуйся! - а храмові: Поклади основи!»lVQ",Це я велю безодні: - Висхни! -Я висушую твої ріки.&UE",Я виконую слово моїх слуг, я здійснюю задуми моїх послів, кажу Єрусалимові: - Заселися! - а містам юдейським: - Відбудуйтесь! Я знову здвигну їхні руїни.nTU",Я обертаю на ніщо знаки віщунів, ворожбитів збиваю з пантелику; я проганяю назад мудрих, в дурноту обертаю їхнє знання.3S_",Так говорить Господь, твій викупитель, що сотворив тебе вже з материнського лона: «Я - Господь, я створив усе, я один розпростер небо, я сам собою утвердив землю.XR)",Ликуйте небеса! Господь бо вчинив це. Скричіть радісно, земні глибини! Кликніть весело, ви, гори, і ти, боре, з усіма деревами! Бо викупив Господь Якова і явив свою славу в Ізраїлі.RQ",Я розігнав, немов туман, твої переступи, твої гріхи - неначе хмару. Повернись до мене, бо я викупив тебе!»OP",Згадай про це, Якове, Ізраїлю, бо ти слуга мій! Я тебе сотворив, ти - слуга мій. Ізраїлю, я тебе не забуду. O",Хто вганяє за попелом, того зводить на манівці його збите серце. Він не спасе свого життя й не скаже: Хіба ж це не омана у правиці в мене?HN ",І не візьме собі такий до серця, нема в нього стільки знання й розуму, щоб собі сказати: Таж половину того я спалив на вогні, а на жару спік хліб та насмажив м'яса та й із'їв. Чи то ж з останку я зроблю собі гидоту? Перед поліном битиму поклони?YM+",Вони не знають, вони не розуміють нічого, бо очі в них заплющені й не бачать нічого, і серце в них не розуміє.%LC",З останку ж дерева робить собі бога, кумира свого, й стає перед ним навколішки, ниць припадає, молиться до нього й говорить: Спаси мене, бо ти - бог мій.K{",Половину палить на вогні; на вугіллі пече печеню, насичується нею і гріється, примовляючи: Я собі добре гріюся, дивлюсь на вогонь.jJM",Іншим це служить на паливо: його беруть, щоб ним зогрітись, запалюють, печуть хліб. Він же виробляє з нього бога і б'є перед ним поклони, витісує з нього боввана й стає перед ним навколішки.I",Він рубає собі кедр або бере кипарис чи дуб, що його запримітив між деревами в лісі, або й сосну, що сам був посадив, а дощ її зростив.3H_", Тесля, шнур нап'явши, значить крейдою міру, обточує ідола стругом, заокруглює його розміром і робить подобу людини гарного вигляду, щоб поставити її у храмі.:Gm", Коваль працює при вугіллі й виробляє свою роботу молотком, працює над нею сильною рукою, аж поки не зголодніє й не підупаде на силах; не п'є води, з утоми умліває.(FI", А тим часом усі поклонники боввана покриються соромом; майстри їхні з людей. Нехай зберуться - всі й стануть; вони злякаються і застидаються всі разом.E", Чи хто ж робить бога та виливає боввана, а не чекає від нього користи?/DW", Вони - ніщо, всі ті, що роблять бовванів: найлюбіші з них не дають жадної користи. Ті, що їм служать, не бачать і не розуміють нічого, тим і окриються соромом.C7",Не бійтесь, не полохайтесь! Хіба я вам здавна не вістив, не прорікав це? Ви - мої свідки. Чи є ще Бог, крім мене? Ні! Немає іншої Скали, я іншої не знаю! B9",Хто мені рівня? Хай виступить, говорить, хай розповість, мені докаже! Хто передсказав від віку те, що мало статись? Нехай бо нам проречуть майбутнє!ZA-",Так говорить Господь, цар Ізраїля, його Відкупитель, Господь сил: «Я - перший, я й останній: крім мене, нема Бога!@",Один скаже: «Я - Господній», інший назве себе ім'ям Якова, а ще інший напише на своїй руці «Господь», і візьме собі прізвище «Ізраїль».?",Вони ростимуть, наче трава над водою, наче верби над річками.v>e",Бо я виллю воду на спраглу землю, потоки вод на сушу. Я виллю мій дух на твоїх потомків, моє благословення на твоїх нащадків.+=O",Так говорить Господь, який тебе створив, тобі образ дав уже з материнського лона, який тобі допомагає: Не бійся, Якове, слуго мій, Єшуруне, якого я вибрав!{< q",А тепер слухай, Якове, мій слуго, Ізраїлю, якого я вибрав!";="+Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.» :"+Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене. 9 "+Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!$8A"+Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше./7W"+Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.6'"+Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом. 5"+Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.v4e"+Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.|3q"+Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях - ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.z2m"+Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях - ріки.p1Y"+«Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!c0?"+що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли. }~}|{qz;xwvu5sqq9p.onmlkji^h6gFedcb*a&`6^^\[ZYY,X-WCV UKT\SRQ~POONMLLJII!HFG:F_EECCXB*A@? >H=;:987$544.3 2$160/.X-K,t++)).(6&%$#z"! LR P &xI0/"9 Як заголосиш, не врятують тебе твої кумири: усіх їх розвіє вітер, рознесе подув. Хто покладається на мене, успадкує землю, посяде мою святу гору./#"9 Та я відкрию твою справедливість і твої вчинки, що тобі не допоможуть.<.q"9 Кого злякалася, кого боїшся, що мене зреклася, так що й не згадувала більш про мене, не мала мене в серці? Невже ти не боялася мене тому, що я мовчав, заплющивши очі?x-i"9 Втомлялася премногими твоїми дорогами, одначе не казала: «Годі!» Ти завжди знаходила в руці у себе силу, тому й не знемагала.l,Q"9 Ти бігала до Молоха з пахучим миром, на пахощі ти була щедра, ще й слала послів у краї далекі, ти пускала їх аж до Шеолу.)+K"9За дверима й за одвірками ти кладеш свій знак. Так! Віддалившись від мене, ти відкриваєш твоє ложе, сходиш на нього, його розширяєш. Зговорюєшся з тими, з якими ти любиш злягати, й оглядаючи відзнаки, множиш свої блудування.A*{"9На високій, на стрімкій горі ти розставляєш твоє ложе; туди також сходиш приносити там жертви.)#"9Гладке каміння коло потоку - твоя доля, вони - вони твій жереб. Їм теж ти виливаєш ливні жертви, приносиш дари. На це б я мав дивитися спокійно?T(!"9Ви, що яруєте коло дубів, під кожним деревом зеленим, що ріжете дітей у долинах та по розщілинах у скелях!Q'"9З кого ви смієтеся? На кого роззявляєте рота, висолоплюєте язик? Чи ж ви не діти непокори, не кубло ложі?&%"9Ви ж, діти чарівниці, приступіть сюди, ви кубло перелюбника й блудниці! %9"9щоб увійти у спокій. Усі, що правою дорогою ходили, спочинуть на своїх ложах.r$ _"9Праведник гине, і ніхто на те уваги не звертає. Побожні люди з землі зникають, та ніхто не вважає, що з-за зла праведник щезає,Q#"8 Приходьте! Я вина дістану, і вип'ємо п'янкого питва! Так буде й завтра як сьогодні, ба й ще багато більше!s"_"8 Пси, ненажери ненаситні! Це пастирі лихі, безглузді! Усі пильнують власну дорогу, кожен без винятку про свою користь дбає.V!%"8 Їхні сторожі всі сліпі, не розуміють. Усі вони пси німі, гавкати не можуть; мріють, лежачи, і люблять спати.z m"8 О ви, всі звірі в полі, приходьте їсти, ви, всі звірі в лісі!M"8Слово Господа Бога, що збирає розсипаного Ізраїля: «До тих, що вже згуртовані, я ще й інших приєднаю.»hI"8я приведу на мою святу гору і звеселю їх у моїм домі молитви; всепалення їхні та жертви їхні будуть мені любі на моїм жертовнику, бо дім мій буде названий домом молитви для всіх народів.»S"8Чужинців, що приступлять до Господа, щоб йому служити та ім'я Господа любити і бути його слугами, усіх, що пильнують суботу, щоб не сквернилася, та міцно тримаються мого союзу,^5"8я дам їм у моїм домі і в моїх мурах пам'ятник та ім'я, краще від синів та доньок; я дам їм ім'я вічне, що не загине. "8Бо так говорить Господь: «Скопцям, що шануватимуть мої суботи, що зважаться на те, що мені довподоби, будуть міцно держатися мого союзу,!;"8Чужинець, що пристав до Господа, нехай не говорить: «Господь мене напевно відлучить від свого народу.» Та й скопець нехай не каже: «Я - сухе дерево.»)K"8Блаженний чоловік, який це чинить, і син чоловічий, що тримається цього, пильнуючи суботи, щоб не сквернилася, і стримуючи руки від усяких злих учинків.~ w"8Так говорить Господь: «Пильнуйте суду й чиніть справедливість, бо моє спасіння готове прийти, відкритися - моя справедливість!»"7 Замість тернини ростиме кипарис, замість кропиви - мирт. Це буде на Господню славу, на вічний пам'ятник, який не буде знищений ніколи.}"7 Так! Ви вийдете веселі, вас приведуть у мирі. Гори й пагорби гукатимуть веселі перед вами, всі дерева в полі плескатимуть у долоні. "7 отак і моє слово, що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав.2]"7 Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть,I "7 Бо так, як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших.1"7Думки бо мої - не ваші думки, і дороги ваші - не мої дороги, - слово Господнє.2]"7Нехай безбожник покине свою путь, а беззаконник - свої думки! Нехай навернеться до Господа, і він його пожалує, до Бога нашого, бо він на прощення пребагатий.)K"7Шукайте Господа, покіль його можна знайти! Взивайте до нього, покіль він близько!A{"7Ось ти прикличеш народ, якого ти не знаєш; народ, який тебе не знає, прибіжить до тебе заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо він тебе прославив."7Ось я його поставив свідком для народів, князем-володарем народів. {"7Прихиліть ваше вухо і прийдіть до мене, слухайте, і душа ваша буде жити! Я дав вам союз вічний, незмінні милості, обіцяні Давидові.: m"7Навіщо ви витрачаєте гроші на те, що не є хліб, і вашу працю на те, що не насичує? Слухайте мене уважно, і будете їсти те, що добре, і душа ваша розкошуватиме у ситі.  ;"7Ой, всі ви спрагнені, йдіть до води, навіть і ті, в кого грошей нема! Ідіть, купуйте й споживайте! Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино та молоко!M "6Ніяка зброя, викувана проти тебе, не буде придатна. Всякий язик, що схоче правуватися з тобою, ти засудиш. Отака доля слуг Господніх, таке їхнє право в мене - слово Господнє.s _"6Це я створив коваля, що роздуває на вогні вугілля й виковує за своїм ремеслом зброю. Я також створив і руїнника, щоб нищив.G"6А як хто нападе на тебе, то станеться не від мене. Хто ж зважиться стати на тебе, впаде перед тобою."6Основа твоя буде справедливість, від гніту ти будеш далеко, нічого не будеш більше боятися; далеко й від страху, бо не наблизиться до тебе.#?"6 Усіх твоїх дітей Господь буде навчати, великий мир буде проміж дітьми твоїми.7g"6 Зроблю зубці твої з рубіну, твої ворота з каміння-ґранату, всю твою огорожу з самоцвітів.R"6 О безталанний, бурею киданий, безутішний! Ось я кладу основи твої на малахіті, підвалини твої на сафірі. "6 Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, - каже Господь, якому тебе жалко.4a"6 Воно зо мною тепер так, як за днів Ноя: Як я був поклявся, що води вже не затоплять більше землі Ноя, отак клянусь не гніватись на тебе і не сварити тебе більше."6У палкім гніві я на хвильку сховав був обличчя моє від тебе, але в моїй любові вічній мені тебе жалко, - каже Господь, твій Викупитель.!"6Я на короткий час тебе покинув але з великим співчуттям тебе приймаю.iK"6Немов покинуту й засмучену жінку, Господь прикличе тебе знову. Чи ж можна жінку молодощів відіслати? - каже Бог твій.b~="6Бо твій муж - твій Творець, Господь сил - його ім'я. Твій Викупитель - Святий Ізраїля, що зветься Богом усієї землі.}5"6Не бійся, бо стиду не зазнаєш! Не соромся, бо червоніти більш не будеш. Бо ти забудеш стид твого юнацтва, зневаги твого вдовицтва більш не згадаєш.A|{"6Бо ти розкинешся праворуч і ліворуч; твоє потомство успадкує народи, покинуті міста заселить.w{g"6Розшири місце твого намету! Нехай розпустяться запони твоїх осель! Попусти довше твоє мотуззя, вжени кілки глибоко в землю!/z Y"6Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радости й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої, - слово Господнє.pyY"5 Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався. x "5 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.;wo"5 Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню.v"5 Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього. u9"5Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти?+tO"5Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.@sy"5Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього.r}"5Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.mqS"5Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.p7"5Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали.)oK"5Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому.n "5Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об'явилось?m7"4так многота народів буде на нього дивуватись, царі затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули.5lc"4І як жахалися численні, глядівши на нього, - вигляд його не мав нічого людського в собі, -k3"4 Ось пощастить Слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим.Vj%"4 Бо ви не вийдете з поквапом та не підете, немов би втікали. Господь ітиме перед вами, і Бог Ізраїля за вами.i"4 Геть, геть виходьте звідси! Нечистого нічого не торкайтесь! Виходьте геть з-посеред нього! Очистіться, ви, що несете Господній посуд!Vh%"4 Явив Господь своє рамено святе перед очима всіх народів, і всі кінці землі побачать спасіння нашого Бога.Cg"4 Кликніть весело разом, румовища єрусалимські, бо Господь утішає свій народ, Єрусалим визволяє!pfY"4Слухай! Варта твоя підняла голос, усі разом радісно гукають, бо бачать власними очима, що Господь повертається до Сіону.#e?"4Які ж гарні на горах ноги його, хто несе добру новину, хто звістує мир, вістить щасну долю, спасіння возвіщає, хто Сіонові говорить: «Твій Бог царює!»!d;"4Тим то народ мій взнає моє ім'я, він зрозуміє того дня, що це я сказав: - Ось я!»:cm"4Тепер же що мені тут чинити? -слово Господнє, - бо народ мій нізащо взято, завойовники його ликують, - слово Господнє, - і безнастанно, щоденно скверниться моє ім'я.ebC"4Бо так говорить Господь Бог: «Колись мій народ був зійшов у Єгипет, щоб там пожити; потім Ашшур гнітив його нізащо.)aK"4Бо так говорить Господь: «Ви продані були нізащо і будете викуплені не за гроші.»G`"4Струсни з себе порох, устань, Єрусалиме, бранцю! Скинь ланцюги з твоєї шиї, бранко, дочко сіонська!*_ O"4Збудися, збудися, вдягнися в твою силу, о Сіоне! Одягнись у твої пишні шати, Єрусалиме, святе місто! Не ввійде бо до тебе більше ні необрізаний, ані нечистий..^U"3Я передам його у руки гнобителям твоїм, що тобі казали: Лягай на землю! Ми перейдемо через тебе! - І ти зробив із твоєї спини пішоходи, дорогу для прохожих.»&]E"3Так говорить Господь, владика твій і Бог твій, що боронить свій люд: «Ось я беру з руки твоєї чашу запамороки, келех мого гніву; не питимеш його більше.|\q"3Тим то слухай ось що, сердешний, який впився, та не вином!j[M"3Сини твої знесилені лежали по рогах твоїх вулиць, немов сугак у сітці, під гнівом Господнім, під погрозою Бога твого.PZ"3Дві біди стряслися над тобою, -хто тебе розважить? Спустошення та руїна, голод і меч, - хто тебе втішить?Y5"3і не було нікого в нього, щоб його вести, з усіх синів, яких він появив на світ; і не було нікого, щоб узяти його руку, з усіх синів, яких він виховав.eXC"3Збудися, збудися, встань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву! Келех запамороки випив, випорожнив,zWm"3Я вклав мої слова у рот твій, окрив тебе тінню моєї руки; коли я розпростер небо й заснував землю, я сказав Сіонові: Ти - народ мій!#V?"3Я - Господь, Бог твій, що розбурхує море, аж ревуть хвилі; Господь сил - моє ім'я.*UM"3Невольник буде визволений незабаром, він не помре у ямі, і хліба йому не забракне.sT_"3 Ти забуваєш Господа, творця твого, який розпростер небо, заснував землю, і тремтиш увесь час, щоденно перед люттю гнобителя, що готовий звести тебе зо світу. Де ж вона, та гнобителева яра злоба?>Su"3 Я, і лиш я, вас утішу. Хто ти, що боїшся смертної людини, сина чоловіка, що, як трава, минається?NR"3 І визволені Господом повернуться і прийдуть на Сіон з веселим кличем, і радість вічна буде в них над головами; веселощі й радощі їх спіткають, а смуток і зідхання зникнуть.YQ+"3 Чи ж не ти висушило море, води великої безодні? Зробило з морських глибин дорогу, щоб нею пройшли викуплені?BP}"3 Пробудись, прокинься та одягнися в потугу, рамено Господнє! Встань, як за днів днедавніх, як за родів відвічних! Чи ж не ти розтяло на кусні Рагава, пробило крокодила?kOO"3Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з'їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду.Nw"3Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь! M "3Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, мов мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю.L)"3Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено.nKU"3Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів.xJi"3Так! Господь жалує за Сіоном, жалує за всіма його руїнами. Він зробить його пустиню, немов рай, а його степ, немов той сад Господній. Веселощі й радість будуть у ньому, подячні пісні під гру музики.kIO"3Гляньте на Авраама, вашого батька, і на Сару, що вас породила! Одного бо його я покликав, благословив його й розмножив.#H A"3Ось послухайте мене, ви, що змагаєте до спасіння, ви, що шукаєте Господа! Гляньте на скелю, з якої ви витесані, на виритий колодязь, з якого ви постали!&GE"2 Ви всі, що розкладаєте вогонь, розжарюєте стріли, ідіть у жар вашого вогню, поміж ті стріли, що їх запалили! Це буде вам з моєї руки: лежатимете в муках!CF"2 Хто з-поміж вас Господа боїться, нехай на голос його Слуги зважає! Хто ходить у темряві, в кого нема світла, нехай на ім'я Господнє вповає й покладається на Бога свого!OE"2 Ось Господь Бог мені допомагає, хто мене осудить? Усі вони, немов одежа, розпадуться; міль їх поточить.xDi"2Близько мене мій виправдувач. Хто посміє сперечатися зо мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене!hCI"2Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся.B{"2Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування.A!"2Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся.@"2Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав.}?s"2Я одягаю небеса в тьму-тьменну, немов мішком їх окриваю.»r>]"2Чому, коли я прийшов, не було нікого? І коли я кликав, ніхто не обзивався? Хіба моя рука стала короткою, щоб рятувати? Хіба не стало в мене сили, щоб визволяти? Таж я висушую моєю погрозою море, а ріки обертаю в пустиню! За браком води гниє у них риба, гине від спраги.= y"2Так говорить Господь: «Де лист розвідний вашої матері, яким я її відпустив? Або котрому з моїх позичальників я вас запродав? Вас продано за ваші беззаконства, за ваші переступи була відпущена ваша мати.\<1"1Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп'ються, мов вином, своєю власною кров'ю. І зрозуміє всяке тіло, що я - Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.»I; "1Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю.I: "1Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон?9"1Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.»18["1Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах.)7K"1Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?»6y"1І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.»5"1Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко.K4"1Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, - слово Господнє, - усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся. ~56}||{#zMyvyxvutws qponmljkAihbgffddc ba`_^]\ [ZUYGX0WoVUTSnRRQPNMM7KJIHGFnEDqCA@?>><;:N9N87p6e5w4]210//-,+y*)m('&m%$`#"i! >N?% L  3nnu5;.o"AТак говорить Господь: «Коли у винограднім гроні повно соку, кажуть: Не нищ його, бо в ньому є благословення! - Так само я зроблю заради слуг моїх: я не знищу всього.d-A"Aза всі їхні беззаконня та беззаконня їхніх батьків, - слово Господнє, - що по горах палили ладан та по горбищах мене зневажали. Я спершу їм відміряю їхню плату, я заплачу їм у їхнє лоно.» ,"AОсь що написано передо мною: «Я не мовчатиму, поки їм не відплачу{+o"Aщо говорить: «Стій здалека, не підходь до мене, бо я святий для тебе!» Вони - їдкий дим для мого носа, вогонь, що повсякчас палає.@*y"Aщо сидить у гробах, ночі у сховиськах проводить, що їсть свинину, що в його посудах гидка юшка;S)"Aдо народу, що мене безнастанно в обличчя дратує, що по садах приносить жертви, що на цеглі палить кадило;S("AЯ простягав мої руки день-у-день до бунтівливого народу, що ходив недобрими шляхами, за своїми примхами;' 7"AЯ дав приступити до мене тим, що про мене не питали. Мене знайшли ті, що мене не шукали. Я говорив: «Ось я, ось я!» - до народу, що не взивав мого імени.:&m"@ Невже по всім тім, Господи, ти будеш стримуватися, будеш мовчати й понижувати нас без міри?l%Q"@ Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі. Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.$"@ Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим - безлюдний.:#m"@Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: Усі ми народ твій!,"Q"@Тим часом, Господи, ти - наш Батько! Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.!"@Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших. /"@Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа - вся наша справедливість. Усі ми пов'яли, мов те листя; гріхи наші нас несуть геть, наче вітер..U"@Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам'ятають твої дороги. Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.#"@і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.ve"@коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались '"@Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, - щоб так ворогам з'явилось твоє ім'я, щоб затряслись народи перед тобою,.U"?Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!*M"?Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?]3"?Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!w"?Бо ти - наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» - твоє ім'я.-S"?Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!kO"?Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.$A"? Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?T!"? Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?|q"? Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?U#"? Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.>u"? у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.0Y"?Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,W'"?Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.)K"?Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю., Q"?Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало. %"?Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.P "?Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу. 3"?Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?1  ]"?Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.R"> І їх назвуть святим народом, викупленцями Господніми, тебе ж назвуть пошукуваним, непокинутим містом.»!"> Ось Господь об'являє аж до кінців світу: «Скажіть доньці Сіонській: Ось іде твій Спаситель. Ось із ним його заплата, перед ним його нагорода.}s"> Ходіть, ходіть у ворота, рівняйте народові дорогу, насипайте, насипайте шлях, очистіть його від каміння, виставте стяг народам!`9"> Хто його жав, той буде його їсти і буде Господа хвалити. Хто збирав виноград, той питиме в моїм святім подвір'ї.»>u">Господь поклявся правицею своєю, раменом своїм потужним: «Не дам уже більше свого зерна твоїм ворогам на їжу. Не питимуть чужинці твого вина, над яким ти трудився.D">Не давайте йому спокою, аж покіль не відновить Єрусалиму, поки не зробить його на землі славним!'">На твоїх мурах, о Єрусалиме, я сторожу поставлю. Ні вдень, ані вночі ніколи не замовкне. Ви, що пригадуєте все Господові, нема для вас спочинку.">І як одружується хлопець з дівчиною, так твій будівничий одружиться з тобою. Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою.a;">Не зватимуть більше тебе покинутою, не зватимуть твою землю полишеною, а зватимуть тебе: «Моя у ній утіха», а твою землю: «Заміжня», бо Господь тебе уподобав, і земля твоя матиме мужа.!;">Блискучою короною в руці Господній будеш, царським вінцем у руці Бога твого.y~k">Тоді народи побачать твою справедливість, усі царі - твою славу. І зватимуть тебе вже новим ім'ям, яке виречуть Господні уста.y} m">Заради Сіону я не замовкну, Єрусалиму заради не втихну, аж докіль, мов світло, не засяє його спасіння, наче смолоскип, запалає.|"= Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і славу перед усіма народами.{5"= Я веселюся в Господі, душа моя радіє в моїм Бозі, бо він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливости,- немов той молодий, що себе вінцем прикрашає, неначе молода, що дорогоцінностями себе оздоблює.z#"= Нащадки їхні будуть відомі посеред народів, між племенами - їхні потомки. І хто б їх не побачив, визнає, що вони рід, Господом благословенний.iyK"=Бо я, Господь, люблю право, ненавиджу здирство та злочинство. Я їм віддам правдиву плату, я укладу з ними союз вічний.x"=Через те, що сором їхній був подвійний і доля їхня - сплювки та ганьба, вони посядуть у своїй країні вдвоє, і радість вічна в них буде.w!"=Ви ж будете зватися Господніми священиками; слугами Бога нашого вас будуть величати, їсти будете скарби народів, їхньою славою оздобитеся.@vy"=Чужинці прийдуть і пастимуть ваших овець; сторонні будуть у вас хліборобами й виноградарями.{uo"=І відбудують старі румовища, і піднімуть спустошення часів днедавніх, і міста зруйновані відновлять, румовища родів минулих. t "=звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів - замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, - і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу.Es"=проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених,fr G"=Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув'язненим відкрити очі,@qy"<Найменший стане тисячею, найнезнатніший - сильним народом. Я, Господь, свого часу прискорю те.|pq"<Увесь твій народ - то лише справедливі; вони повіки володітимуть землею, вони - пагін моєї посадки, діло моїх рук, мені на славу.}os"<Сонце твоє не зайде більше, і місяць твій більш не убуде; бо Господь буде твоїм вічним світлом, прийде кінець дням твого смутку.n-"<Не сонце буде вже для тебе денним світлом, і місяць не освітить тебе своїм сяйвом, а Господь буде твоїм вічним світлом і Бог твій - славою твоєю.m+"<Не чути буде більше про насильство в твоїм краю та про спустошення й руїну в твоїх межах. Ти зватимеш твої мури спасінням, славою - твої ворота.Ul#"<Замість міді я принесу золото, замість заліза принесу срібло, мідь замість дерева, замість каменя - залізо. Настановлю мир володарем у тебе, правителем у тебе - справедливість.$kA"<Ти будеш ссати молоко народів, ти будеш усмоктувати царські скарби, і зрозумієш, що я - Господь, твій Спаситель, і що Потужний Якова - твій Викупитель.Oj"<Тебе покинули й зненавиділи, тебе оминали; зате я вчиню тебе славою повіки, радістю від роду й до роду.Ti!"<Сини твоїх гнобителів прийдуть, припавши до тебе в покорі; всі ті, що тобою гордували, припадуть до стіп твоїх ніг і назвуть тебе містом Господнім, Сіоном Святого Ізраїлевого.h"< Слава Ливану прийде до тебе; кипарис, явір разом із сосною, щоб прикрасити місце моєї святині, і я прославлю місце, де покояться мої ноги.4ga"< Народ бо й царство, що не захоче тобі служити, загине; ті народи будуть знищені дощенту.f"< Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів під проводом їхніх царів.e"< Сини чужинців відбудують твої мури, царі їхні будуть тобі служити, бо хоч у гніві моїм я тебе ударив, але в моїй ласці я зглянувся на тебе.wdg"< Так! Острови мене чекають, таршішські кораблі приходять перші, щоб привезти твоїх синів здалека разом з їхнім золотом і сріблом імені Господа, Бога твого, Святому Ізраїля, бо він тебе прославив.c"<Хто вони, ті, що летять, мов хмара, мов голуби у свій голубник?3b_"<Усі кедарські вівці зберуться коло тебе, і невайотські барани будуть тобі служити, зійдуть на жертовник мій, немов люба жертва, і я прославлю дім моєї слави. a"<Безліч верблюдів тебе вкриє, верблюди молоді з Мідіяну та з Ефи. Сила їх прийде з Шеви, несучи золото й ладан, звістуючи хвалу Господню.`}"<Тоді ти глянеш і засяєш; заб'ється і пошириться в тебе серце, бо скарби моря попливуть до тебе, багатства народів прийдуть до тебе. _"<Поглянь навколо твоїми очима й подивися: усі вони збираються, йдуть до тебе! Сини твої здалека прибувають, дочок твоїх на руках носять.}^s"<Народи йдуть до твого світла, царі до сяйва твого блиску.I] "<Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з'явилась над тобою.\ %"<Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою![3";Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, - слово Господнє, - віднині й повіки.VZ%";Та для Сіону він прийде Викупителем, для тих із потомків Якова, що навернуться від бунту, - слово Господнє.eYC";На заході побачать ім'я Господнє, і на сході його славу, бо він прийде, як бистрий потік, який жене подих Господній.Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм - гнівом, і ворогам своїм - покаранням.W";Одягся у справедливість, мов у броню; шолом спасіння на голові в нього. Він надягнув відплату, як одежу; горливістю; немов плащем, покрився. V ";Побачив, що нема нікого, і здивувався, що заступника немає. Тоді його рамено з'явилось йому на підмогу, і справедливість його підтримала.DU";Правда зникла; хто ж зла цурається, того обдирають. Господь це побачив і обурився, що суду немає.iTK";Право відкинуто назад, стоїть оддалік справедливість, бо на майдані спіткнулася правда, чесність не має туди входу.S}"; Ми збунтувалися й Господа зреклися, від Бога нашого ми відступилися; про гніт ми говорили й зраду, у серці шемрали слова неправди.R}"; Бо переступів наших сила перед тобою, і гріхи наші проти нас свідчать; бо переступи наші з нами, і ми знаємо добре наші беззаконня.pQY"; Ми всі ведмедями ревемо абож увесь час воркуємо голубами. Суду чекаємо, - його ж немає; спасіння, - та воно від нас далеко. P"; Ми мацаємо, як сліпі стіну, та ходимо навпомацки, немов безокі. Ми спотикаємось опівдні, неначе смерком, живемо в темноті, немов мертві.kOO"; Тому далеко від нас право, і справедливість нас не досягає. Ми ждали світла - аж ось темнота, ясности - та ходимо в пітьмі.rN]";Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру.M{";Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні - думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах.L ";їхнє павутиння не придатне на одежу; їхнім виробом не можна вкритись. Учинки їхні - учинки беззаконні, в руках у них - діла насильства.ZK-";Висиджують гадючі яйця, тчуть павутиння. Хто їсть їхні яйця, вми- рає; як їх роздавити, гадюка з них вилазить.J)";Ніхто не позиває справедливо, ніхто не судиться по правді. Вони звіряються на ніщоту і порожнє говорять, горе зачинають і породжують нещастя.WI'";Бо руки ваші заплямлені кров'ю, пальці ваші - беззаконням. Уста ваші брехню промовляють, язик шепоче зраду.PH";Ні! Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили, ваші гріхи обличчя його від вас закрили, щоб вас не чути.G )";Рука Господня не закоротка, щоб рятувати, і вухо його не глухе, щоб чути.5Fc":тоді в Господі ти знайдеш твою розкіш. Я повезу тебе на колісниці узвишшями країни і нагодую тебе спадщиною Якова, предка твого. Бо уста Господні так сказали. E9": Коли ти в суботу стримаєш свою ногу, щоб у мій день святий твоїх справ не чинити, коли назвеш суботу: «Розкіш! Господній день святий і поважаний!» - і шануватимеш її, не йдучи в дорогу, покинеш твої справи та переговори,$DA": Тобою будуть відбудовані руїни віковічні, ти знов поставиш підвалини минулих родів. Тебе назвуть поправником проломів, оновником стежок для житла.1C[": Господь завжди буде тебе водити, наситить твою душу за посухи, зробить міцними твої кості. Ти станеш, мов сад зрошений, мов джерело, якого води не висихають.|Bq": коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченого душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі, тьма твоя буде, немов південь.3A_": Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і він скаже: - Ось я! Коли ти викинеш із-посеред себе утиск, перестанеш погрожувати пальцем і безбожно говорити, @ ":Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава - слідом за тобою. ?":з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. >":Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати,i=K":Хіба такий піст мені довподоби, день, коли хтось умертвлює себе? -Схиляти голову, немов тростина, вереття і попіл під себе підстелювати, - чи це назвеш ти постом та днем, Господові вгодним?<":Ви постите на те, щоб правуватися та сваритись і немилосердно бити кулаком. Не так ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі.;)":«Навіщо нам постити, як ти не бачиш; себе умертвляти, як ти не знаєш?» Таж ви в день посту виконуєте ваші справи, гнобите всіх робітників ваших.v:e":Вони день-у-день мене шукають, хочуть мої дороги знати, наче народ, що чинить справедливість, не відкидає закону Бога свого. Вони питають у мене справедливих законів, хочуть, щоб Бог був близько.9 }":Кричи на все горло, не стримуйсь! Піднеси, немов сурма, твій голос! Вкажи моєму народові його злочини, домові Якова його переступи!U8#"9Немає, каже Бог мій, для злих миру.»R7"9Безбожники ж - немов розбурхане море, що втихомиритись не може, а хвилі його викидають багнюку й болото.Q6"9Вчиню хвалу на їхніх устах: Мир, мир! - і тому, хто далеко й хто близько, - каже Господь: - Я його оздоровлю.]53"9І бачив я його дороги. Я вилікую його, буду його водити, дам йому знову мою повну втіху, йому та його зажуреним.h4I"9За гріх зажерливости його я гнівався і, окрившися, бив його у гніві; а він, відвернувшись, пішов дорогою свого серця.i3K"9Не довіку ж бо я судитись буду, ані повсякчасно гніватись; бо інакше знемігся б дух передо мною і душі, які я створив.Q2"9Так бо говорить Всевишній, Вічноживий, Святий на ім'я: «Я живу високо у святині, та й із скрушеним і смиренним духом, щоб оживляти дух смиренних, щоб оживляти серце скрушених.E1"9І скажуть: «Прокладіть, прокладіть, стеліть дорогу, заберіть усяку перепону з дороги мого люду!» {&~R}d| zyxwvutskrqOpoAmlkih(fee6cba`_^]\\ZZXVVGUJTShRQPPlOpNNMmLKJJ;I\HG1FECBBAJ@5?><;:9877?6,54w33>2l0/w.w-s,*)(x'%%'$7""!? ?`2ccn& S  Jf) ,«Коли хочеш повернутись, о Ізраїлю, - слово Господнє, - то повернись до мене. І коли відкинеш твої гидоти з-перед мене, то не блукатимеш.e(C,Лягаймо в нашу ганьбу, і стид нехай нас покриє, бо проти Господа, Бога нашого, ми согрішили, ми й батьки наші, вже з молодощів наших і понині - і ми не слухали голосу Господа, Бога нашого.»_'7,Ганьба пожерла труди батьків наших уже з наших молодощів: овець їхніх і товар їхній, синів їхніх і дочок їхніх.=&s,Справді, узвишшя - марнота, гамір по горах. Справді, у Господі, нашому Бозі, Ізраїля спасіння.`%9,Вернітеся, о відступницькі діти, я вилікую ваші відступства!» Ось ми прийшли до тебе, бо ти єси Господь, Бог наш.h$I,По узвишшях чути голос, плач і благання дітей Ізраїлевих, бо вони викривили свою дорогу, забули Господа, Бога свого.6#e,Але як жінка зраджує коханця свого, так і ви зрадили мене, доме Ізраїля, - слово Господнє.c"?,Я думав собі: Як би мені поставити тебе понад дітьми й дати тобі розкішну землю, найкраще між народами спадкоємство? Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку! - і зо мною не перестанеш ходити.!,На ті часи дім Юди ходитиме з домом Ізраїля і обидва вони разом прийдуть з північної землі в землю, що я наділив батькам вашим у спадщину.E ,На той час Єрусалим зватимуть: Трон Господній, - і всі народи збиратимуться в Єрусалим заради імени Господнього, і не ходитимуть уже більше за пожаданням лихого свого серця.H ,І як намножитесь і будете плодючі на землі, за тих днів, - слово Господнє, - не говоритимуть більш: Кивот Господнього завіту; і на думку він нікому більш не спаде, і не згадуватимуть про нього, і не жалкуватимуть його, й робити його більше не будуть.},Я дам вам пастирів до душі мені, що пастимуть вас мудро та розумно.!,Поверніться, о відступницькі діти, - слово Господнє, - бо я ваш Владика. Я візьму з вас по одному з міста, по двоє з родини та й приведу вас на Сіон.a;, Визнай лише свою провину, бо ти була невірна Господові, Богові твоєму: розтринькала єси любов твою з чужинцями під кожним деревом ряснолистим і мого голосу не слухала, - слово Господнє.xi, Іди й промов оці слова вголос на північ і скажи: Повернися, зраднице, Ізраїлева дочко, - слово Господнє; не покажу тобі мого обличчя у гніві, я бо милосердний, - слово Господнє, - не гніватимусь повіки!F, Тоді Господь сказав до мене: «Зрадлива дочка Ізраїлева показала себе справедливішою, ніж невірна Юдея.pY, Та навіть по всьому цьому зрадлива її сестра Юдея не всім своїм серцем, а тільки лукаво, до мене повернулась, - слово Господнє.»,Q, І блудуванням своїм легкодумним опоганила землю, і зчиняла перелюб з каменем та деревом.J ,І хоч невірна її сестра Юдея й бачила, що я відіслав Ізраїлеву дочку за всі її блуди і дав їй розвідного листа - вона все ж таки не злякалась, а пішла й собі заходилася блудувати.J ,І я сказав: Накоївши усього того, повернеться до мене; та не повернулась. Бачила це невірна сестра її Юдея.)K,І сказав мені Господь за царя Йосії: «Чи бачив єси, що зробила зрадниця Ізраїлева? Вона ходила на кожне узвишшя й під кожне дерево ряснолисте, й там блудувала.Z-,Чи збереже він гнів свій назавжди, затримає його повіки? Отак говориш, але злочини далі коїш, коли є нагода.»',І ось тепер хіба не кличеш ти до мене: Мій батьку! Ти - друг мого юнацтва.X),Тим і дощі припинились, і не було дощу весняного. Чоло у тебе стало, мов у блудниці, ти соромитись не хотіла.=s,Зведи свої очі на пагорби високі й розглянься: Де ти не злягалась? Для них сідала єси край дороги, немов араб у пустині. Опоганила край блудом своїм і злобою своєю.M ,«Коли чоловік відпустить свою жінку, і вона піде від нього, і стане за жінку мужеві іншому, то чи можна йому повернутись до неї? Чи ж не цілком сплюгавилась та жінка? Ти з багатьма коханцями блудила, а мала б то повернутись до мене? Слово Господнє!uc,%Від нього теж ти вийдеш, на голову поклавши руки; бо Господь відкинув тих, на яких ти звірялась, і не пощастить тобі з ними.»I ,$Яка легковажна ти, що міняєш свою дорогу! І від Єгипту ти сорому теж зазнаєш, як від Асирії зазнала.o W,#Ти таки кажеш: Я невинна, гнів його напевно відвернувся від мене. - Ось я судитимусь з тобою, бо ти твердиш: Я не згрішила.2 ],"Ба й на полах у тебе видно кров бідних та невинних, яких ти не впіймала на розбишацтві.@ y,!Як метко прямуєш ти дорогою своєю, шукаючи любови! Тому ти навіть і повій доріг твоїх навчила.K , Чи ж забуває дівчина свої прикраси, чи молода - убори свої? А мій народ мене забув, - безліч днів тому.^ 5,Ну, і рід же з вас! Вважайте на Господнє слово: Чи ж був я Ізраїлеві пустинею, чи краєм був безпросвітним? Чого ж це народ мій говорить: Ми звільнилися! - не повернемось більше до тебе.kO,Надаремно було синів ваших карати; вони науки не прийняли. Власний меч ваш пожер пророків ваших, неначе лев губитель.0Y,Чого ж бо то вам перечитися зо мною? Адже ви всі від мене відступили, - слово Господнє.2],А де ж твої боги, що ти був наробив собі? Нехай устануть, коли можуть, у день твого нещастя тебе врятувати. Бож скільки міст у тебе, стільки у тебе й богів, Юдо.`9,Вони супроти колод мовлять: Ти - батько мій; а до каменя: Ти породив нас! Бо до мене вони обернулись плечима, а не обличчям. Але під час їхнього лиха вони репетують: Устань, порятуй нас!,Як злодій соромиться, коли його впіймають, так дім Ізраїля осоромився: вони й їхні царі, і їхні князі, і їхні священики, та й їхні пророки.!;,Вважай же, щоб босими не стали твої ноги, а й щоб не висохло твоє горло! Але ти кажеш: Даремна річ! Ні! Бо я вподобала чужинців, тож і бігатиму за ними.c?,Ослиця дика що звикла до пустині; коли в гарячому бажанні вона втягає вітер, - хто може хіть її спинити? Ніхто не втомлюється з тих, які її шукають; вони в погульнім місяці її знаходять.U#,І як смієш ти казати: Я не опоганилась, я за Ваалами не бігала? Глянь на дорогу твою у Долині, визнай, що накоїла єси, ти, молода верблюдице легконога, що шляєшся своїми стежками.w,Тим то хоч би ти й вимилась золою, взяла собі багато лугу, - гріх твій усе ж таки буде позначений передо мною, - слово Господа Бога.{o,Я насадив тебе, як виноградину добірну, усю з найліпшого насіння; як же це ти перетворилась на дикий паросток лози, мені чужої?T~!,Бо з давніх-давен я зламав твоє ярмо, порвав твої вужівки. А ти мовила: Не буду служити! - і тим часом, розлігшись, блудувала на кожному узвишші ще й під кожним деревом ряснолистим.}',Твоя ж власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же й зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа, Бога твого. Нема в тобі страху мого, - слово Господа, Бога сил.M|,Ось і тепер: пощо тобі йти до Єгипту - пити воду з Нілу? Або пощо тобі йти в Асирію - пити з її ріки воду?8{i,Чи ж не тому це тобі сталось, що ти покинув Господа, Бога твого, коли він вів тебе у дорозі?xzi,Навіть син Нофа й Тахпанхеса тобі обгризуть потилицю.y,І рикали на нього левенята, голос із себе видавали. Землю його обернено на пустиню, міста його спустошено, ніхто в них більше не живе.$xA,Чи то ж Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? То чому ж зробився він добиччю?w, Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать.v7, Здивуйся ж на те, небо, вжахнися страшно, збентежся вельми, - слово Господнє!yuk, Хіба колинебудь проміняв якийсь народ богів своїх, хоч то й не боги? Народ же мій проміняв свою славу на те, що користи не дає.Zt-, Підіть лишень на острови кіттіїв і придивіться, пошліть у Кедар і вважайте пильно, чи там колись так бувало.>su, Тим то я буду правуватися ще з вами, - слово Господнє, - та ще й з дітьми дітей ваших я судитимусь.Zr-,Священики не говорили: Де Господь? - Законники мене не знали, і пастирі від мене відступились, ба й пророки ім'ям Ваала пророкували і ходили за речами, що стати у пригоді не можуть.q!,Я вас увів у землю врожайну, щоб ви живились її щедротами та її благом. А ви ввійшовши, осквернили мою землю, мою спадщину осоружною вчинили.(pI,Вони не спитали, де, мовляв, Господь, що вивів нас із землі Єгипетської, водив нас пустинею, степовою землею та проваллями, грунтами сухими й під смертною тінню, землею, що нею ніхто не проходить і ніхто в ній не оселюється.uoc,Так говорить Господь: «Яку ваші батьки знайшли у мене кривду, що відцурались від мене, пішли за марнотами й марнотою стали?n,Слухайте слово Господнє, Яковів доме, і всі сім'ї Ізраїльського дому!m,Ізраїль - свята частка Господня, первенець його плодів. Усі, що його їстимуть, вважатимуться за злочинців, біда на них надійде, - слово Господнє.»4la,«Іди, скажи прилюдно в Єрусалимі: Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю.Vk ',І надійшло до мене таке слово Господнє: Ej ,Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.»mi U,Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.sh a,Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.g 1,Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.f  ,Бо ось я прикличу всі племена царств північних, - слово Господнє, - і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.e -,Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.Zd /, І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»!c =, І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»;b q, Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» - Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»wa i, Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»K` , Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста._ ,Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, - слово Господнє.»i^ M,А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.{] q,Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»w\ i,«Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»Q[ ,І надійшло до мене таке слово Господнє: &Z G,та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.TY #,до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,X 9,Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,W+"BІ коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям.»?Vw"BІ що нового місяця і щосуботи приходитиме всяке тіло, щоб передо мною поклонитися, - слово Господнє.xUi"BБо так, як нове небо й нова земля, що я створю, стоятимуть передо мною, - слово Господнє, - отак буде стояти ваше потомство і ваше ім'я.pTY"BЗ них я теж візьму у священики й левіти, - слово Господнє.GS"BІ приведуть усіх братів ваших з-поміж усіх народів у дар Господеві на конях, колісницях, на носилах, на мулах та верблюдах - на мою святу гору в Єрусалим, - слово Господнє, - так, як сини ізраїльські приносять дари в чистій посудині у дім Господній.R"BЯ дам їм знак і пошлю врятованих з-поміж них до народів: до Таршішу, Путу, Луду, Мешеха й Рощу Тувала та Явану й до далеких островів, що ніколи про мене не чували й не бачили моєї слави. І возвістять народам мою славу.QQ"B«Я знаю їхні діла й думки їхні. Я прийду, щоб зібрати всі народи та язики, і вони прийдуть та узріють мою славу.P"BТі ж, які святяться, очищують себе, щоб увійти в сади за кимось, що всередині; ті, що їдять свинину, гидоту й мишей, усі загинуть, - слово Господнє.3O_"BБо вогнем судитиме Господь усю землю, мечем - усяке тіло; багато буде побитих Господом.vNe"BБо ось Господь прийде у вогні, і наче вихор - його колісниці, щоб вилити свій гнів пожаром, свої погрози - полум'ям вогненним.M3"BПобачите це, і звеселиться ваше серце; немов трава, квітнутимуть ваші кості. Рука Господня об'явиться його слугам, а його гнів - його супостатам.»'LG"B Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати, і найдете втіху в Єрусалимі.\K1"B Так бо говорить Господь: «Ось я спрямую до нього мир рікою, потоком зливним будете ви звідти славу народів усмоктувати. І вас носитимуть при боці, й на колінах вас будуть голубити.\J1"B щоб могли ссати й насичуватися з грудей його втіхи, щоб могли впиватись і розкошувати багатством його слави.|Iq"B Радуйтеся з Єрусалимом і веселіться, ви всі, заради нього, що його любите! Возрадуйтеся з ним радістю всі, що за нього журилися,XH)"B Чи ж то відкрию материнське лоно та й не дам породити? Або, приводячи на світ, замкну утробу? - каже Бог твій. G"BХто колинебудь таке чував? Хто таке колинебудь бачив? Чи народився колинебудь якийсь край в одну днину? Та чи з'явився на світ якийсь народ відразу, як от Сіон, що ледве зазнав болів, і вже вродив своїх синів.F!"BЩе й не мучилась, а вже вродила; ще не настали болі, а вже привела сина.;Eo"BГолос, гомін несеться з міста, голос із храму. Це голос Господа, що відплачує своїм ворогам.D!"BСлухайте слово Господнє, ви, що тремтите перед його словом! Ваші брати, які вас ненавидять і відпихають вас з-за мого імени, кажуть: «Нехай Господь явить свою славу, щоб ми узріли вашу радість!» Та їх окриє сором.C"Bтак само і я буду мати замилування в їхніх злиднях і наведу на них страшне їм; бо коли я кликав, то ніхто не озивався, коли я говорив, вони не зважали. Чинили зло на очах у мене і вибирали те, що мені не довподоби.»bB="BХто жертвує вола, вбиває чоловіка, а хто вівцю приносить у жертву, пса давить; хто приносить офіру, приносить із свинячої крови; хто палить кадило, кумира благословляє. І так, як вони у своїх путях мають замилування та їхня душа кохається в їхніх гидотах,?Aw"BВсе моя рука зробила, і так усе те сталося, - слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом. @ "BТак говорить Господь: «Небо -мій престол, а земля - мій підніжок. Який дім ви мені могли б збудувати? І де те місце, на якому я міг би спочити?A?{"AВовк і ягня будуть пастися вкупі, і лев, наче віл, буде їсти солому; порох буде харч змія. Не будуть більше чинити зла, ані шкоди на моїй святій горі», - слово Господнє.L>"AІ буде так, що перш, ніж вони візвуть до мене, я озвуся; вони ще будуть промовляти, а я їх уже вислухаю.8=i"AНе будуть уже більш марно трудитися, ані дітей не будуть більше породжувати на погибель, бо вони будуть родом, благословенним Господом, а з ними й їхні потомки.^<5"AНе будуть більше будувати, щоб інший там жив, не будуть більше садити, щоб їв хтось інший. Бо як вік дерева, буде вік мого народу, і вибрані мої трудом рук своїх будуть користуватися.4;a"AВони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти.[:/"AНе буде там більше немовлятка, до живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий.e9C"AЯ веселитися буду Єрусалимом, я радуватимусь моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику.r8]"AВи ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що я творю! Бо ось я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху.V7%"AБо ось я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку.c6?"Aтак що хто буде на землі благословенний, буде благословенний Богом правди; і хто на землі буде клястися, буде клястися Богом правди. Бо забудуться давні злидні, зникнуть з очей у мене.R5"AВи ім'я ваше лишите вибраним моїм на проклін: «Хай Господь уб'є тебе!» А слуг своїх він назве іншим ім'ям,R4"AОсь слуги мої будуть співати з радости серця, ви ж голоситимете з болю серця, ридатимете із скрухи духа.i3K"A Тому Господь Бог так говорить: «Ось слуги мої будуть їсти, ви ж будете голодувати. Ось слуги мої будуть пити, а вас мучитиме спрага. Ось слуги мої будуть веселитися - ви ж будете стидатися.T2!"A я вас під меч призначу; усі ви схилитесь, і вас зітнуть, бо я кликав, та ви не обзивались, говорив, але ви не зважали, творили зло на очах у мене, вибрали те, що мені не довподоби.»i1K"A Вас же, що покинули Господа, що забули про мою святу гору, що готуєте стіл для Гада, наповнюєте чашу вщерть для Мені, -O0"A Шарон буде вигоном для отари, Ахор-долина - пасовиськом для худоби на користь мого люду, що мене шукає.U/#"A Я виведу з Якова потомство, з Юди - спадкоємця гір моїх. Вибрані по них успадкують, слуги мої там житимуть. < ~,|{zyexwvuitssrqponmmlkk\jiiShg_edtc&ba`J_']\\[RZZY.XWsV6UT.SRkQQOONMMJLsKJ{IISHDG.FEEDCBA@?>J=S<;:g88076543211K0/U.--r-++,*~)(( '&%$#"k!a 0KJ]_U~9ve & x L gs<1, Гоять рану народу мого легкодушно, кажучи: Мир! Мир! - коли миру немає.60e, За те я віддам жінок їхніх іншим, поля їхні займанцям; бо від найменшого до найбільшого усі вони про наживу дбають. Пророки й священики - усі вони чинять обман.P/, Осоромились мудрі, збентежились і впіймались. Вони відкинули слово Господнє; яка ж там у них мудрість?l.Q,І як ви можете казати: Ми мудрі! Закон Господній з нами! Так, певно, але брехливе перо писак перетворило його на брехню."-=,Навіть і бусель у небі знає свою пору; і горлиця й ластівка, і журавель пильнують часу їхнього приходу. Народ же мій не знає Господнього розпорядку.r,],Я пильно прислухався, та вони не говорять як треба. Ніхто не кається у своїм ледарстві, щоб сказати: Що це я вчинив? - Кожний бігом звертає з дороги, неначе кінь, що у бій стрімголов поривається.o+W,Чому ж ото цей люд єрусалимський відступився відступництвом тривалим, цупко тримається обману і повернутись не бажає?`*9,І ще кажи їм: Так говорить Господь: Хіба ж як хтось упаде, то не встане? Або як зіб'ється з дороги, то не повернеться?')G,І волітимуть ліпше вмерти, а ніж жити, усі ті, що залишаться від цього ледачого гнізда, що зостануться по всіх місцях, куди я їх повикидаю, - слово Господа сил.)(K,І порозкидають їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усім військом небесним, яких вони любили, яким служили, за якими ходили, яких шукали й перед якими припадали. Їх не збиратимуть і не ховатимуть: вони погноєм будуть на землі.:' o,«Того часу, - слово Господнє, - повикидають з їхніх гробів кості царів юдейських, кості князів їхніх, кості священиків, кості пророків та кості мешканців єрусалимських. &,"Тоді я спиню по містах Юдеї і по вулицях єрусалимських звук радощів та звук веселощів, спів молодого й спів молодої, - бо край стане пустинею.»>%u,!А труп людей отих буде поживою птаству небесному й звіреві, що на землі, і нікому буде їх відганяти.J$ , Тому ось прийдуть дні, - слово Господнє, - коли це місце не зватиметься більше Тофет і долиною Бен-Гіннома, лише долиною Різанини, бо вони ховатимуть у Тофеті, - бо не стане місця.#w,Звели узвишшя Тофету, що у долині Бен-Гіннома, щоб там палити синів своїх і дочок своїх, чого я не заповідував і чого я й на мислі не мав.x"i,Бо сини Юди вчинили зло перед очима моїми слово Господнє. Поставили свої гидоти в домі, який носить моє ім'я щоб його осквернити. !,Обстрижи твоє волосся й відкинь його геть. Затягни по узвишшях жалобну пісню; Господь бо відштовхнув, відкинув народ, який викликає гнів його.h I,Тому скажеш до них: Це народ, що не слухає голосу Господа, Бога свого, й науки не приймає! Зникла правда, пропала з уст у них!q[,Ти промовлятимеш до них усі ці слова, але вони тебе слухати не будуть; ти кликатимеш їх, але вони до тебе озиватися не будуть.R,ви ж не слухали мене, не нахиляли свого вуха; ні, ставали дедалі більш тугошиїми, чинили гірше, ніж батьки їхні.,від того часу, як вийшли батьки ваші з Єгипетського краю та й по цей день; і хоч я посилав до вас усіх слуг моїх пророків, часто, день-у-день,yk,Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого, а йшли за власними думками в запеклості свого злого серця, та й пішли назад, а не наперед,3,лише дав їм таку заповідь: Слухайте мій голос, бо я буду Богом вашим, а ви будете людьми моїми. Ходіте кожною дорогою, що я вам вказую, щоб вам було добре.F,бо я не говорив і не заповідав батькам вашим про всепалення, жертву, в той день, як я виводив їх з Єгипту,9k,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Додавайте всепалення ваші до ваших жертв і їжте м'ясо;>u,Тим то так говорить Господь Бог: «Ось виллється мій гнів і моє обурення на це місце, на людей і на скотину, на польові дерева й на плоди землі, і загориться та й не згасне.»(I,Та чи ж мені вони допікають, -слово Господнє, - а не самим собі на свій же власний сором?»3_,Діти збирають дрова, а батьки запалюють вогонь; жінки ж місять тісто, щоб напекти медяників небесній цариці та возлити ливні жертви чужим богам, щоб мене ображати.,Хіба не бачиш сам, що вони коять по містах Юдеї, по вулицях Єрусалиму?^5,Ти, отже, не заступайся за народ цей, не благай і не молися за них ревно, не наполягай на мене, бо я не вислухаю тебе.=s,Я вас відкину з-перед мого обличчя, як був відкинув усіх братів ваших, саме - усе потомство Ефраїма.,учиню так само з цим домом, що носить моє ім'я і що ви на нього покладаєтесь, та й з тим місцем, що я дав вам і батькам вашим, як учинив з Шіло.B}, Тож і тепер - за те, що ви допускались усіх тих учинків, - слово Господнє,- хоч і говорив я до вас раз-по-раз, часто, та ви не послухали, хоч закликав я до вас, та ви не озвались, -, Підіть лишень до мого житла, що в Шіло, де я спочатку оселив був моє ім'я, та й подивітесь, що я вчинив з ним за ледарство мого народу Ізраїля.T!, Чи не зробився в очах ваших дім цей, що носить ім'я моє, вертепом розбишак? Ось я, сам я це бачив, - слово Господнє!xi, а так приходите й стаєте передо мною в цьому домі, що носить моє ім'я, та й говорите: Ми у безпеці! - лише щоб далі коїти всі ці гидоти?n U, Як то? Ви крадете, вбиваєте, чужоложите, кривоприсягаете, кадите перед Ваалом, бігаєте слідом за чужими богами, що їх не знали, w,Ось ви покладаєтесь на слова оманні, але воно вам не допоможе!& E,тоді я дам вам жити на цьому місці, на землі, що я приділив батькам вашим на вічні віки. },чужинця, сироту й удову не утискатимете, безвинної крови не проливатимете на цьому місці, й за чужими богами не ходитимете, собі на лихо,= s,Бо як ви цілковито направите путі ваші й учинки ваші, як будете чинити праведний суд мій між собою;)K,Не покладайтесь на слова оманні, а саме: Храм Господній! Храм Господній! Храм Господній!G,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Направте путі ваші й ваші вчинки, і я дам вам жити на цьому місці.),«Стань у дверях дому Господнього і промов там оце слово, скажи: Вислухайте слово Господнє, ви всі юдеї, що входите в ці двері поклонитись Господеві!»Y -,Слово, що надійшло до Єремії від Господа: y,Негодящим сріблом їх звати будуть, Господь бо їх відкинув.4a,Міх дме сильно, щоб оливо вогнем пожерти. Ливар витоплює надармо: жужлі не відділились. 9,Всі вони бунтарі запеклі, наклеп розносять. Вони: мідь і залізо - всі зіпсовані.<q,Я баштою й твердинею зробив тебе в моїм народі, щоб ти розпізнавав і випробовував їхню дорогу.0Y,Дочко мого народу, підпережись вереттям і в попелі качайся! Справляй жалобу, мов по синові одинакові, лементуй прегірко, бо раптом надійде на нас погубник./,У поле не виходьте і по дорозі не ходіте, бо там ворожий меч і жах навколо.2~],Почули ми про нього вістку, помліли у нас руки; туга нас огорнула, біль, як у породіллі.0}Y,В руках їхніх лук зо списом; вони жорстокі, не мають милосердя. Голос їхній реве, як море; вони верхи на конях. Готові як один до бою проти тебе, дочко Сіону.»\|1,Так говорить Господь: «Ось іде народ з північної країни, великий люд здіймається з найдальших закутин світу.{,Тому Господь так каже: «Оце покладу спотики перед отим народом, об які батьки й сини спотикнуться разом, сусід і його приятель погинуть.»pzY,Навіщо мені ладан із Шеви і пахуча трость із країв далеких? Ваші всепалення не люблю я, і ваші жертви мені не довподоби.»wyg,Слухай, о земле! Оце наведу на народ отой лихо, виплід їхніх мислей; бо вони на слова мої не зважали і закон мій відштовхнули.oxW,Тож слухайте, народи, і знай, громадо, що з ними буде.6we,І я поставив вартових над вами. Вважайте на звук трубний! Вони ж мовляли: Не будемо зважати!wvg,Так говорить Господь: «Спиніться на дорогах і роздивіться, та розпитайтеся про стежки днедавні: де дорога добра, то й ступайте нею, і знайдете спокій душам вашим. Вони ж сказали: Ми не підемо нею.uy,Стидались би своїх мерзенних учинків! Та вони вже сорому не мають, не тямлять навіть, що то - стидатись. Тому й попадають між тими, що впадуть; коли навідаюсь до них, вони спіткнуться», - слово Господнє.t,Рану народу мого лікують легковажно, кажучи: Мир! Мир! - а миру немає.Ls, Бо від найменшого до найбільшого усі лиш дбають за наживу; і від пророка до священика усі чинять оману.rr], Попереходять їхні доми до інших, поля вкупі з виноградниками; бо я простягну мою руку на мешканців краю, - слово Господнє!Bq}, Тому я повен Господнього гніву і втомився його в собі тримати. Вилий його на дітей на вулиці, на хлопців юрбу, бо займуть мужа з жінкою у полон, старого з повнолітнім.p#, До кого мені говорити, кого заклинати, щоб зважили? Глухе бо в них вухо, вони чути не можуть. Слово Господнє - це їм на насміх, не до смаку воно їм.o, Так каже Господь сил: «Обберуть зовсім, як виноградник, останок Ізраїля. Пройди рукою ще раз, як збирач винограду, по винограднім вітті.Xn),Прийми науку, о Єрусалиме, а то душа моя відвернеться від тебе, а то вчиню тебе пустинею, безлюдною землею.»wmg,Як з криниці ллється вода, так із нього ллється лукавство. Лиш „Ґвалт! Руїна!" чути в ньому, передо мною постійно біль і рани. l,Бо так говорить Господь сил: «Рубайте дерево її, насипайте вал проти Єрусалиму: це місто мусить зазнати кари; воно сповнене насильства!qk[,Вставайте, і вночі ходімо, порозвалюймо її палаци!Xj),Готуйте війну проти неї! Вставайте, й ходім опівдні! Горе нам! Бо день хилиться, бо тіні вечірні розтяглися.Ki,До неї прийдуть пастухи з своїми чередами. Навколо неї шатра напинають, кожен випасає своє займище.ghG,Уродливу й витончену дочку Сіону я спустошу.g ,Втікайте геть, о діти Веніямина, з-посеред Єрусалиму, засурміте в Текоа! У Беткеремі знак дайте! Бо лихо гряде з півночі й страшна погибель. f ,Пророки пророкують іменем неправди, священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?»Ye+,Жахливе й страшне сталось у цім краї.Fd,Чи ж за таке не покараю? - слово Господнє, - чи такому, як оцей, народові та не відплатить моє серце?0cY,розтовстіли так, аж лисняться, у злі переступили всяку міру; справ на суді не розглядають, сироти справ, - і щастить їм, а права бідного на суді не захищають.>bu,Як клітка, повна птиць, так у хатах їхніх повно обману. Тому вони завеличались і розбагатіли;Ra,Бо між людьми моїми є безбожні, що чигають, як ото птахолови засідають, ставляють сильця, людей ловлять. `,Провини ваші це відвернули, і гріхи ваші відняли від вас це добро._#,І не подумають у своєму серці: Біймося Господа, Бога нашого, що дощ дає ранній і пізній своєї пори, що для нас зберігає призначені жнив тижні."^=,А в народу цього серце вперте й ворохобне; вони збунтувались і геть подались.-]S,Мене не боїтеся? - слово Господнє, - передо мною не будете тремтіти? Я ж поклав пісок границею морю, вічний закон, який воно не переступить; хоча й хвилі бушують, та здолати не можуть; хоч вони й ревуть, але його не переступлять.\),Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш!{[o,Оповістіть це в домі Якова, звістіть про те в Юдеї, кажучи: FZ,Коли ж будете питати: За що вчинив нам усе це Господь, Бог наш? - відкажеш їм: Як мене ви покинули й служили чужим богам у землі вашій, так чужинцям служитимете в землі не вашій.tYa,Та навіть тоді, - слово Господнє, - я вас не вигублю дощенту.X ,Він поїсть врожай і хліб твій; він поїсть синів твоїх і дочок твоїх; він поїсть овець твоїх і товар твій; він поїсть твій виноградник і смокви твої; зруйнує міста-твердині, що на них звіряєшся, мечем звоює.wWg,Як гріб відкритий, сагайдак у нього і всі вони витязі.8Vi,Я наведу на вас, доме Ізраїля, народ іздаля, - слово Господнє; - то народ запеклий, народ давнезний, народ, мови якого ти не знаєш, ані не розумієш, що він говорить.U,Тому Господь сил так говорить: «За те, що висказуєте такі речі, я зроблю слова мої вогнем в устах у тебе, а народ цей - дровами, і він пожре їх.#T?, Пророки стануть, немов вітер, і слова в них немає. Нехай так станеться з ними!»TS!, Вони Господа відцурались і мовляли: «Таж його немає! І не поб'є нас лихо, і не побачимо ні меча, ні голоднечі.R, Бо дім Ізраїля і дім Юди тяжко мене зрадили», - слово Господнє.;Qo, Вилазьте на його мури і руйнуйте, - та не дощенту! Усуньте його парості, бо вони не Господні.*PM, Тож не маю за те їх покарати? -слово Господнє. Чи ж народові, як оцей, не відплачу я?O1,Вони, немов коні годовані, жеребці гарячі, іржуть - кожний до сусіда жінки.1N[,«Ради чого б я мав тобі простити? Діти твої мене покинули й присягаються лжебогами. Коли я ситив їх, вони перелюби чинили й купами юрмились коло дому блудниці.JM ,Тим то й б'є їх лев із лісу, з степу вовк їх нищить, леопард на їхні міста чигає, роздирає хто б з них не вийшов, бо їхніх переступів сила, і відступництвам їхнім міри немає.L5,Піду ж я до знатних та розмовлюся з ними, вони бо путь Господню відають та й закон свого Бога. Але вони всі разом ярмо поламали, вужівки розірвали.MK,Я думав собі: Вони, напевно, люди прості, вони дурні, бо путі Господньої не знають, - закону свого Бога.kJO,О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись.I#,Хоч вони й кажуть: Як жив Господь! - та все ж клянуться вони неправдиво.IH ,Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, - і я йому прощу.GG,Я чую крик, немов би породіллі, немов би зойк тієї, що вперше народжує; крик дочки Сіону, що стогне, що простягає руки: «Ой лишенько моє! Душа моя перед убивцями умліває!»F-,І ти, пограбована, що діятимеш? Вдягаєшся у кармазини, приоздоблюєшся у золоті окраси, побільшуєш очі красилом, - та марне оте прикрашання твоє! Погорджують тобою твої коханці, вони життя у тебе відібрати прагнуть.E/,Від галасу комонних та лучників ціле місто втікає; вони ховаються по нетрях, здираються на скелі. Усі міста покинуто, ані одного в них мешканця.OD,Тим то земля засумує, і потемніє вгорі небо; бо я сказав так, я так призначив, а в тому я не поступлюся.»#C?,Так бо сказав Господь: «Пусткою пойметься уся країна, та я не вигублю дощенту.SB,Глянув, аж ось плодюче поле -пустиня, і всі його міста в руїнах -перед Господом, перед палким його гнівом.A,Глянув, і ось ані людини, й небесні птахи геть порозлітались.v@e,Глянув на гори, а вони тряслися, і всі горби хитались.(?I,Глянув я на землю, і ось вона пуста й пустошня; на небо - і не було на ньому світла.>},Бо народ мій безглуздий; вони мене не знають. Дурні з них діти, і розуму в них немає; розумні вони зло чинити, а діяти добро не вміють.»i=K,Чи довго бачитиму стяги, звук сурми буду чути?Q<,Нещастя за нещастям звістують, спустошено цілу країну. Раптом зруйновано мої намети, умить - мої опони.;-,Ой моє нутро, моє нутро! Умліваю я. Ой оболони мого серця! Серце ниє у мене. Ніяк не змовчу, бо звук сурми, душе моя, почула єси, військовий сполох.Y:+,Твої вчинки й твої діяння тобі це спричинили. Ось твоя злоба! Така вона гірка, що доходить аж до серця твого.79g,Мов польові чати, вишиковуються вколо нього, бо збунтувався проти мене, - слово Господнє.8,Дайте народам про те знати, оповістіть у Єрусалимі. З далекої землі приходять облягати, здіймають проти міст юдейських свій галас.u7c,Бо з Дану голос вістить, з гори Ефраїм лихо голосить._67,Змий злобу з твого серця, Єрусалиме, якщо хочеш урятуватись. Докіль у тобі перебуватимуть думки твої зловісні?e5C, Здіймається він, неначе хмара, а колісниці його, немов вихор; коні його від орлів прудкіші. Горе нам! Ми бо пропащі.4, Занадто сильний вітер прийшов до мене. Ось і я виречу суд над ними.E3, Тоді казатимуть цьому народові та Єрусалимові: Вітер палкий повіяв з узвиш у пустині в напрямі до дочки народу мого; та не на те, щоб провівати й не для того, щоб прочищати.k2O, І скажуть: Ой, Господи Боже! Вельми завів єси люд цей і Єрусалим, казавши: Мир у вас буде! А меч, тим часом, аж до душі доходить!n1U, І станеться в той день, - слово Господнє, - що у царя зомліє серце й у князів; священики вжахнуться, і пророки стуманіють.J0 ,Тому веретищем підпережіться; плачте, лементуйте, не відвернувсь бо від нас палкий гнів Господній.I/ ,Виповзає лев з гущавини своєї, вирушає губитель народів, виходить із свого місця, щоб пусткою зробити край твій; міста твої будуть зруйновані, без мешканців залишаться.J. ,Поставте стяг у напрямі Сіону, втікайте, не спиняйтесь, бо я наведу з півночі лихо і велике нещастя.-+,Оповістіть у Юдеї й розголосіть у Єрусалимі; скажіть: Сурміть сурмою по країні! Кричіть уголос, промовляйте: Збирайтесь, ходімо у міста-твердині!,,Пообрізуйтеся заради Господа, усуньте необрізаність вашого серця, ви, мужі Юдеї та мешканці єрусалимські, щоб вогнем не вибухнув гнів мій і не горів, - і нікому б гасити його з-за ледарства вчинків ваших.Z+-,Так бо говорить Господь до мужів Юдеї та до Єрусалиму: «Розорюйте собі нові ниви і не стійте поміж будяками.p*Y,А й божитимешся: Жив Господь! У правді, правоті, справедливості тоді народи ним благословлятимуться і ним похваляться.» F~j}{{0yyxwDvv+uOtpsbr7qEpLonmlkXjiwhgg3f;eLdcba`_^]\\?[_ZYXXVVOU1T-SgRQPOO NMLKJJI&H|GaGF^ED0CA@?>=><0;98765]43B25110X/.g-u,*)('&%$$# " GuCPIB 0Ll1F 7 ,Ба й лань у полі родить та й кидає своє маленьке, бо трави немає.r6],Земля свій урожай припинила, бо не було дощу в країні. Застиджені і соромом пригнічені хлібороби голови собі покривають.a5;,їхні вельможі посилають слуг своїх по воду: ті до криниць приходять, та води не знаходять, повертаються з порожніми жбанами. Застиджені і соромом пригнічені, голову собі покривають.<4q,«Сумує Юда, його міста зомліли, лежать на землі, сумують, і крик Єрусалиму здіймається до неба.v3 g,Слово, що надійшло до Єремії з нагоди великої посухи: ;2o, Твої перелюби, твоє яріння, твоя зухвала розпуста! По пагорбах і в полі бачив я твої гидоти. Горе тобі, Єрусалиме! Очиститись не хочеш. Докіль ще будеш зволікати?»1/, Я ж сам закину твою нижню одіж на твоє обличчя, що й сором твій буде видно._07, Такий твій жереб, частка, призначена тобі від мене, - слово Господнє - бо ти мене забула й звірилась на неправду./y, «Я їх порозвіваю, мов полову, що її розвіває вітер із пустині.v.e, Хіба може чорношкірий перемінити свою шкіру або леопард -плями свої? Отак і ви, - чи зможете добро чинити, звикши зло робити?~-u, І коли скажеш у твоєму серці: За що мені таке судилось? - за превелику твою беззаконність піднято тобі поли та оголено твої ноги.,', Що скажеш, як настановить старшувати над тобою твоїх коханців, яких ти сама принадила до себе? Чи не схоплять тебе болі, як жінку, що породжує?c+?, Зведи, Єрусалиме, твої очі й подивися на тих, що йдуть із півночі. Де стадо, що було тобі віддане, ті пишні твої вівці?N*, Міста на півдні позамикані, й нікому їх відчинити. Увесь Юда пішов на вигнання, - вигнання цілковите.»3)_, Промовте до царя й до цариці: «Сядьте низенько, бо впав з голови вашої вінець вашої слави.:(m, Коли ж не послухаєте цього, душа моя потай оплакуватиме гординю вашу; вона буде плакати гірко, очі мої у сльозах розпливуться, бо займуть у полон стадо Господнє.{'o, Воздайте Господеві, Богові вашому, за його величчю, заки ще не стемніло й заки ще ноги ваші не спотикаються по горах у сутінку. Ви чекаєте світла, та він його на тьму оберне, темряву з нього вчинить.&, Слухайте й уважайте та не зносьтеся гордо, бо це Господь говорить.w%g, і порозбиваю одного об одного, батьків і синів укупі, - слово Господнє! Не помилую, не змилосерджусь і не пожалую - геть вигублю їх.»`$9, ти їм скажеш: Так говорить Господь: Ось я сповню вином аж до перепою всіх мешканців цієї землі і царів, що сидять на Давидовім престолі, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму;O#, Оце ж промов до них це слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Кожний глечик наповниться вином. Коли ж тобі відкажуть: Хіба ж ми не знаємо, що кожний глечик наповнюють вином? -~"u, Бо як пояс прилягає чоловікові до стану, так я пригорнув до себе ввесь дім Ізраїля і дім Юди, - слово Господнє, - щоб вони були моїм народом і славою моєю, і хвалою моєю, і окрасою моєю; та вони не послухалися.!w, Цей злий народ, що не хоче слухати моїх слів, що ходить за своїм запеклим серцем і біжить слідом за іншими богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, стане таким, як цей пояс, ні до чого не придатний. , «Так говорить Господь: Отак я знищу гординю Юди й велику гординю Єрусалиму.W', І надійшло до мене таке слово Господнє: O, Пішов я на Ефрат, розшукав і взяв пояс з того місця, де його сховав був, і ось - пояс зогнив і став непридатним.\1, Як же уплило чимало часу, сказав мені Господь: «Піди на Ефрат і візьми звідти пояс, що я заповідав тобі сховати там.»yk, Пішов я та й сховав його на Ефраті, як заповідав мені Господь.M, «Візьми пояс, що купив єси, що на крижах у тебе, встань та й піди на Ефрат і сховай його там у щілині в скелі.»V%, І надійшло слово Господнє до мене вдруге: uc, І купив я пояс, як заповів Господь, і підперезав собі крижі.P , І так сказав мені Господь: «Іди, купи собі льняний пояс і підпережи ним собі крижі, та в воду не клади його.»7, Коли ж не слухатимуть, то я вирву зовсім народ той, вигублю його, - слово Господнє!»G, І коли вони навчаться досконало доріг мого народу і клястимуться моїм ім'ям: Як жив Господь! - як то вони були навчили мій люд клястися Ваалом, - то осядуться серед народу мого.hI, Потім же, повиривавши їх, я знову змилосерджуся над ними й поверну їх, кожного в його спадкоємство й кожного в його країну.O, Так говорить Господь: «Усіх моїх злих сусідів, що шарпають спадщину, яку я дав був у посілість моєму народові Ізраїлеві, я повириваю з їхньої землі, а й дім Юди вирву з-посеред них.dA, Посіяли пшеницю, а будяки пожали; натомились надаремно. Соромляться свого врожаю з-за палкого гніву Господнього., По всіх пагорбах у пустині спустошники позбігались; бо меч Господній пожирає від кінця й до кінця землі, немає миру ні одній людині.^5, Її обернено на пустиню, і плаче вона, зруйнована, передо мною. Спустошено всю землю, і нікому взяти те до серця.Y+, Гурт пастухів спустошив мій виноградник, ногами потоптав мою частку, мою любу частку вчинив пустим степом.), Спадщина моя стала мені рябим птахом, що на нього звідусіль хижі птиці нападають. Ходіть, збирайтеся, всі звірі дряпіжні, кидайтесь на поживу!R, Спадщина моя мені зробилась, немов лев у лісі: зняла свій рик на мене; за те ж вона мені й осоружна стала.E , Я покинув дім мій, я відцурався спадщини моєї; що мені було найлюбіше, віддав я те ворогам у руки.' G, Бо й брати твої й дім батька твого, й вони зрадливі супроти тебе, і кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й гарні слова до тебе говорили.2 ], Коли ти біг з пішими, і вони тебе втомили, то як побіжиш навипередки з кіньми? І коли ти в затишнім краю не безпечний, що, однак, чинитимеш у чагарах йорданських?# ?, Доки має земля сумувати, а трава сохнути на всім полі? З-за ледарства її мешканців гинуть звірі й птахи. Бо вони кажуть: «Він нашого кінця не бачить.»R , Мене ж, Господи, ти знаєш, мене ти бачиш і вивідуєш серце моє, яке воно супроти тебе. Відлучи ж їх, мов тих овечок, призначених на заріз, і наготуй їх на день їхнього вистинання.mS, Ти насадив їх, і вони коріння пустили, вони ростуть і дають плоди. Ти на устах у них близько, від серця ж їхнього далеко.E , Ти правий будеш, Господи, якби мені спало на думку сперечатися з тобою! А все ж таки позиватисьму з тобою. Чому доля безбожників щаслива, і всім віроломним добре ведеться?"=, І не буде в них останку, бо я наведу лихо на людей анатотських у рік їхніх відвідин.»T!, Тому так каже Господь сил: «Ось я їх покараю: хлопці погинуть від меча, сини їхні й дочки їхні помруть із голоду.w, Тому так каже Господь про людей анатотських, що чигають на твою душу й кажуть: «Не пророкуй во ім'я Господнє, а то помреш від наших рук.» , Ти ж, Господи сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх. , А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, - а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім'я його не згадувалося вже більш!», Господь об'явив мені, і я знаю: тоді ти появив мені їхнє нечестя.-S, Бо Господь сил, що насадив тебе, вирік на тебе лихо за злочин дому Ізраїля та дому Юди, що вони скоїли собі на шкоду, щоб мене розгнівити, кадивши Ваалові».,Q, Зеленою, прекрасною маслиною з пишним плодом назвав тебе був Господь. Під звук великого гриміння запалив він вогонь над нею, і пообсмалювалось її віття.'~G, Чого ж то моя улюблена шукає в моїм домі, вона, що з багатьма лукаве намислювала? Хіба ж святе м'ясо віддалить від тебе лихо? Чи зможу тим очистити тебе?v}e, Тому не молися за цей народ і не здіймай за них крику, ні благання, бо я їх слухати не буду, коли взиватимуть до мене у своїй недолі.*|M, Скільки бо міст у тебе, стільки й богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць у Єрусалимі, стільки настановили ви й жертовників гидоті, жертовників, щоб Ваалові кадити!{#, Тоді підуть міста Юдеї та мешканці єрусалимські взивати богів, перед якими вони воскурювали, але вони їм ніяк не допоможуть під час їхньої недолі. z , Тому ось як говорить Господь: «Я наведу на них лихо, від якого не спроможуться врятуватись, і хоч вони взиватимуть до мене, я їх не слухатиму. y, Вони повернулися знову до беззаконств праотців своїх, що зреклися слухати мої слова й пішли за іншими богами, щоб їм служити. Так дім Ізраїля, як і дім Юди порушили союз мій, який я заключив був з їхніми батьками.»+xO, І Господь сказав до мене: «Постала змова між людьми Юди та мешканцями єрусалимськими.\w1, Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого; кожен ходив уперто за своїм ледачим серцем; тому й навів я на них усе сказане в цьому завіті, що заповів був їм робити, - але вони не виконували.»v, Батьків бо ваших попереджав я повсякчасно, коли виводив їх з Єгипетського краю, аж по цей день, нагадувавши уранці й раз-у-раз: Слухайте мій голос!u, І сказав до мене Господь: «Проголоси в містах юдейських і по вулицях єрусалимських усі ці слова: Слухайте слово завіту цього й виконуйте його.t1, щоб міг я здійснити клятву, якою клявся батькам вашим, що дам їм землю, текучу молоком і медом, як воно й є нині.» І відказав я: «Нехай так буде, Господи!»lsQ, що я заповідав батькам вашим того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю, з залізної печі, сказавши: Слухайте голос мій і чиніте так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом;8ri, А скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклят чоловік, який не слухає слів завіту цього,!q;, «Слухайте слово завіту цього і скажіть людям юдейським і мешканцям єрусалимським.Yp -, Слово, що надійшло до Єремії від Господа: o%, Вилий обурення на народи, що тебе не знають, і на родини, що імени твого не взивають, бо вони з'їли Якова, його пожерли і житло його спустошили.%nC, Карай нас, Господи, але правно, не у гніві твоєму, бо інакше обернеш нас на ніщо.Um#, Я знаю, Господи, що дорога чоловіка не в його волі і не в людині, коли вона ходить, лежить напрям її кроків.nlU, Гук чути! Вже недалеко! Великий галас із північної країни, щоб обернути міста юдейські на пустиню, на притулок шакалів.Pk, Бо пастухи стали дурними, Господа не шукали, а через те не мали щастя, й усі стада їхні ось порозкидано.%jC, Пограбовано намет мій і порвано все моє мотуззя. Діти мої пішли геть від мене, нема їх більше. Намет мій нікому знову напинати, мої опони розставляти.3i_, Горе мені! Яка руїна! Болюча моя рана. Та я сказав: «Це лиш недуга, мушу її перетерпіти!»ohW, Бо так говорить Господь: «Ось я повикидаю тим разом далеко мешканців цього краю і в скруту зажену їх, щоб знайшли мене».ggG, Збери з землі твої клунки, ти, що сидиш в облозі.gfG, Не така, як вони, Яковова частка, бо він - Творець усього, й Ізраїль - його покоління-спадщина, Господь сил - його ім'я. e , Вони - марнота, вироби облудні, під час їхньої кари вони згинуть.ydk, І кожен виявляється дурнем, невігласом; кожен ливар свого боввана соромиться, бо вилитий ним ідол - омана, немає в ньому духу.c', Коли видасть свій голос - води ревуть у небі, з кінців землі піднімає він хмари. Він з блискавками дощ утворює і висилає вітер із своїх сховищ.Db, Він створив землю силою своєю, він всесвіт утвердив мудрістю своєю, і розумом своїм нап'яв небо.Aa{, Ви їм так маєте сказати: «Боги, що неба й землі не сотворили, зникнуть із землі й з піднебесся.»`w, Господь Бог - Бог правдивий; він живий Бог і Цар вічний. Від його гніву земля трясеться, його обурення народи не в силі перенести._+, Коване з Таршішу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони - робота майстрів спритних.^/, Але всі вони гуртом дурні й безглузді; наука їхня пуста, вона - лиш колода! ], Хто тебе не боїться, о царю народів? Бо це тобі належить, бо між усіма мудрими в народах, у всій їхній царській гідності рівні тобі немає. \, Рівні тобі, о Господи, немає! Великий єси й велике твоє потужне ім'я!D[, Вони, мов опудала на баштані, і не розмовляють вони. Їх треба носити, ходити бо не можуть. Не бійтеся ж їх, бо вони не зашкодять, та й доброго зробити вони не спроможні.»1Z[, Її окрашують золотом та сріблом, цвяхами та молотками її прибивають, щоб не хиталась.JY , Бо бовван поган - нікчемність; то лиш колода, вирубана в лісі, оброблена ремісником із сокирою в руках.[X/, Так каже Господь: «Поганської дороги не навчайтесь і знаків небесних не страхайтесь, бо їх страхаються погани.{W q, Слухайте слова, що Господь до вас говорить, ви, доме Ізраїля! V, Юдею, Єгипет, Едом, синів Аммона та Моава, і всіх, що голять скроні, що живуть у пустині, всі бо ті народи й увесь дім Ізраїля необрізані серцем.»-US, Ось настануть дні, - слово Господнє, - і я покараю всіх обрізаних в їхньому необрізанні: >Tu, Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає мене, що я - Господь, який творю милость і суд, і справедливість на землі; мені бо це довподоби, - слово Господнє.S!, Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством.BR}, Поляжуть люди трупом, немов гній на чистім полі, немов снопи позад женця, та нікому буде збирати.VQ%, Бо смерть продерлась у наші вікна, ввійшла в палати наші, щоб вигубити з вулиць діток, молодиків з майданів.P}, Ба, слухайте, ви, жінки, слово Господнє: хай вухо ваше прийме слово з уст його. Навчіть ваших дочок ридати, й одна одну - жалобно співати.{Oo, Бо плач голосний чути з Сіону: Як нас пограбовано, як тяжко соромом побито, ми бо покинули країну, наші бо житла нас повикидали!»@Ny, І незабаром здіймуть над ними лемент, щоб очі наші слізьми стікали і наші вії виливалися водою.jMM, Так каже Господь сил: «Розважте ж і покличте голосільниць, нехай прийдуть! Пошліть за мудрими жінками, нехай прийдуть.sL_, Я їх порозсіваю поміж народами, яких вони не знали, ні вони самі, ані їхні батьки, і пошлю слідом за ними меч, аж поки їх не знищу.»?Kw, то на те так мовить Господь сил, Бог Ізраїля: Я нагодую їх, народ цей, полином і напою отруйною водою.J/, лише ходили за пожаданням свого серця, за Ваалами, чого їх навчили батьки їхні, -[I/, Господь сказав: «А що вони кинули закон мій, який я поклав був перед ними і не слухали голосу мого, і за ним не діяли,&HE, Хто такий мудрий, щоб це зрозуміти? Хто той, до кого уста Господні говорили, і хто міг би вказати? Чому загинув край, вигорілий, мов пустиня без перехожих?1G[, Я зроблю з Єрусалиму купу каміння, кубло шакалів; а з міст Юдеї вчиню я безлюдну пустку.»F, Над горами здійму плач і ридання та по пасовиськах у пустині жалобну пісню: вони бо випалені, ніхто там не проходить, ревіння худоби більш не чути. Від птаха у небі і до звіря - усе порозбігалось, повтікало.EE, Як же мені їх не скарати, - слово Господнє, - як же народові, як оцей, моя душа не мала б відплатити?D3, Нагострена стріла - язик їхній, він тільки про обман говорить. Мирно із своїм сусідою розмовляють своїми устами, а в серці своїм засідку готують.QC, Тому так мовить Господь сил: «Ось я розтоплю їх і випробую; як же мені інакше вчинити з дочкою народу мого?#B?, Твоя оселя посеред обману; з-за обману не хочуть мене знати», - слово Господнє.tAa, Кожен обманює сусіда свого і правди вони не говорять. Язик свій призвичаїли неправду говорити, лукавлять аж до очманіння.m@S, Стережіться одне одного і ні на якого брата не звіряйтесь, бо кожен брат лукаво чинить і кожен сусід наклеп розносить.&?E, Напинають язика свого, брехні лука. Зміцнились у краю, та не для правди, від одного бо ледарства до другого переходять; мене ж не знають, - слово Господнє. > , «Хто дасть мені у пустині притулок подорожніх? Я покину тоді народ мій і піду геть від нього, бо всі вони перелюбники, зрадників зграя.Z=-,Хто моїй голові дасть воду? Моїм очам - джерело сліз, щоби я день і ніч міг плакати по забитих дочки мого народу?W<',Хіба ж нема бальзаму в Гілеаді, хіба там лікаря немає? То чого ж дочка мого народу не приходить до здоров'я?;1,Через рану дочки мого народу я увесь у ранах, я прибитий, жах мене огортає.t:a,Жнива минули, скінчилось літо, та ми не врятувались.]93,Ось чути крик доньки мого народу з далекої країни: Хіба вже на Сіоні Господа немає? Хіба Царя його нема на ньому? - Чого своїми різьбленими ідолами мене обурюють, марнотами чужими?»m8S,На мій біль не знаходжу ліку, серце моє в мені мліє.P7,«Ось бо пошлю на вас гадюк та василисків, проти яких заговору немає; і будуть вас кусати, - слово Господнє.?6w,Від Дану чути іржання його коней; від звуку хропіння його жеребців уся земля трясеться. Вони прийшли й пожерли край з усім, що було в ньому; міста й їхніх мешканців.5+,Ми ждали миру, - нічого доброго не було; часу одужання, - та ось страхіття.F4,Чого ми сидимо? Збирайтесь, та ходімо у міста-твердині й там загинемо, бо Господь, Бог наш, згинути судив нам. Отруйною водою напоїв за те нас, що проти Господа ми згрішили.L3, Я так хотів би з них врожай зібрати, - слово Господнє, - але на винограді нема грон, ані смоков на смоковниці, ба й листя - і те зів'яло. Дав я їм (заповіді), та вони їх топчуть.»2, Стидались би отакі гидоти коїти! Але вони й сорому ніякого не мають; не тямлять навіть, що то значить червоніти. Тому й попадають між тими, що впадуть; під час відвідин їхніх вони спотикнуться, - слово Господнє. z6~}{zz6ywv^u sryqp?onmzlІ розіб'єш глечик перед очима тих мужів, що йтимуть із тобою,_-7, Зроблю так, що вони їстимуть тіло власних синів і власних дочок, і кожен їстиме тіло свого ближнього, опинившись в облозі та в нужді, коли притиснуть їх вороги й ті, що чигають на душу їхню.a,;,Учиню це місто запустінням та сміховищем; хто б тільки проходив ним, дивуватиметься й посвистуватиме над його ранами. + ,Я позбавлю розуму Юду та Єрусалим на цім місці і допущу, щоб вони впали від меча на очах ворогів їхніх і від руки тих, що чигають на їхню душу; трупи ж їхні віддам на поживу птаству небесному й дряпіжному звіреві.l*Q,Тим то й настане час, - слово Господнє, - коли це місце не зватимуть більш Тофетом і Бен-Гінном-долиною, лише долиною Різанини.9)k,Вони спорудили узвишшя на честь Ваала, щоб палити вогнем своїх синів як всепалення Ваалові; а того не заповідав я й не встановлював, ба й на думку воно мені не спадало.[(/,за те, що вони покинули це місце й учинили його чужим, кадять бо на ньому богам іншим, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські, й за те, що сповнили це місце безвинною кров'ю.z'm,Скажи: Слухайте слово Господнє, ви царі юдейські, і ви, мешканці єрусалимські! Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: Ось я наведу на це місце таке лихо, що хто про нього почує, у того задзвенить у вухах, -*&M,І вийди в Бен-Гінном-долину, що за Череп'яною брамою, та й промов там слова, що скажу тобі.f% G,Так сказав Господь Єремії: «Іди, купи собі глиняний глечик у ганчаря; і візьми з собою старших з народу й зо священиків. $,Ти ж, Господи, знаєш усі їхні смертельні задуми проти мене. Не прости їхньої несправедливости і не змивай з-перед твого обличчя гріха їхнього. Нехай вони поваляться перед тобою, а й знищ їх у час гніву твого.!#;,З хат їхніх хай лемент лунає, коли ти зненацька наведеш на них ватагу; вони бо копають яму, щоб мене впіймати, і розставляють потай сіті на мої ноги.b"=,Віддай же за те синів їхніх на голоднечу, під меч видай самих їх. Жінки їхні нехай стануть бездітними й удовами! Мужі їхні нехай помруть мором, а юнаки їхні хай від меча в бою поляжуть.!,Чи личить злом за добро платити? Вони ж мені копають яму. Згадай, як я стояв перед тобою, благавши добра їм, щоб відвернути від них гнів твій. ,Зглянься, Господи, надо мною! Послухай, що мої противники говорять. ,Вони сказали: «Ану вчинімо змову проти Єремії, бо й без священика закон не пропаде, ані порада без мудрого, ані слово без пророка. Нумо лишень, побиймо його власною його мовою, присікаймося до кожного його слова!»nU,Неначе східній вітер, я розвію їх перед їхніми ворогами. Плечима, не обличчям, до них обернуся за лихої для них години.»iK,щоб зробити свою землю запустінням, сміховищем відвічним. Кожен, хто переходитиме нею, жахнеться й похитає головою.  ,Мій же народ мене забув! Кадить марноті! Спотикнулись на своїх дорогах, на путях древніх, щоб блукати жахливими стежками, бездоріжжям,4a,Чи покидає сніг високу ливанську скелю? Чи висихають води по горах, які течуть холодні?xi, Тим же то так говорить Господь: Спитайте між народами, чи хто чував колинебудь таке? Жахливу мерзоту діва Ізраїлева вчинила.a;, Вони ж кажуть: Шкода й говорити! Ми таки ходитимемо своїм робом і кожен з нас чинитиме за впертістю свого лихого серця., Оце ж скажи мужам юдейським і мешканцям єрусалимським: Так говорить Господь: Ось я готую на вас лихо й замислюю проти вас задуми. Тож наверніться кожен від своєї злої дороги, вчиніть добрими ваші путі й ваші вчинки.{, а вони ж запопадуться коїти зло перед очима в мене й не слухають голосу мого; тож тоді я й скасую те добро, яке вирішив був йому сподіяти., Часом же я постановлю збудувати й насадити якийсь народ або якесь царство,kO,Як же той народ, проти якого я говорив, відвернеться від свого ледарства, то я відвертаю те лихо, яке задумав йому заподіяти.7,Часом постановлю я викорінити, знищити й вигубити якийсь народ або якесь царство.%,«Чи я ж не можу вчинити з вами, доме Ізраїлів, так, як оцей ганчар? - слово Господнє. Ось те, що глина в руці ганчаря, те й ви в руці у мене, доме Ізраїля.]3,Тоді надійшло до мене таке слово Господнє: &E,І як посудина, що її він ліпив із глини, не виходила, як то трапляється з глиною в руці ганчаря, то він робив з неї знов іншу посудину, яка йому була довподоби.{o,І пішов я у хату до ганчаря, і застав його при праці на кружалі.,«Устань та й іди в хату до ганчаря: там я дам тобі почути мої слова.»Y -,Слово, що надійшло до Єремії від Господа: ,Коли ж не послухаєте мене, щоб святкувати день Господній та не носити тягарів і не вносити їх через брами Єрусалиму дня суботнього, то я запалю вогонь у його брамах, і він пожере палаци єрусалимські й не погасне.» /,І приходитимуть з міст юдейських і з околиць єрусалимських, і з землі Веніяминової, і з рівнини, і з гір, і з півдня, та й приноситимуть усепалення й жертви, й офіри, й кадило, і приноситимуть подячні жертви у дім Господній.} s,то брамами цього міста входитимуть царі й князі, що сидять на Давидовому престолі, що їздять колісницями й кіньми, вони й князі їхні, мужі юдейські та мешканці єрусалимські. Місто це буде заселене повіки.g G,Коли ж ви справді послухаєте мене, - слово Господнє, - і не вноситимете дня суботнього ніякого тягару брамами цього міста та святкуватимете суботній день і не робитимете за нього ніякого діла,O ,хоч вони й не слухали й не прихиляли вуха свого, а виявили себе тугошиїми, щоб не слухати й не приймати науки.+,Та й не виносьте суботнього дня жадних тягарів з домів ваших і не робіть ніякого діла, а святкуйте день суботній так, як це я заповідав батькам вашим,,Так говорить Господь: Бережіться, йдеться про ваші душі! Не носіте суботнього дня жадних тягарів і не вносьте їх єрусалимськими брамами.mS,і промов до них: Слухайте слово Господнє, царі юдейські, і ви, всі юдеї, та всі мешканці єрусалимські, що входите цими брамами!,Так сказав мені Господь: «Іди й стань у воротях синів народу, що ними входять і виходять царі юдейські, та й на всіх брамах єрусалимських,%C,Нехай гонителі мої соромляться, мені ж не дай осоромитись; нехай вони бояться, мені ж не дай полохатися. Наведи на них лихоліття і побий, ще раз побий! ,Не будь страховищем для мене, бо ти прибіжище моє в лихій годині!,Однак же я не клопотався перед тобою про лихо і не бажав я дня нещастя, ти бо те знаєш! Що з уст моїх вийшло, те лежить перед твоїм обличчям.-S,Ось вони мені говорять: «Де ж воно, те слово Господнє? Нехай вже збудеться нарешті!»-S,Вилікуй мене, о Господи, щоб я одужав, спаси мене, щоб я врятувався, бо ти - моя надія!H , Надіє Ізраїля, о Господи! Всі, що тебе покинули, осоромляться. Всі, що від тебе відступають, будуть викорінені з цього краю, бо вони покинули джерело води живої - Господа.~{, Престоле слави, вознесений споконвіку, о місце нашої святині!3}_, Неначе куропатва, що висиджує чужі яйця, так і той, хто придбав багатство неправно. Посередині свого життя він його втратить, а при смерті дурним виявиться.»]|3, Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків.{%, Лукаве над усе у світі серце людське - і ледаче! Хто його збагнути може?cz?,Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити.y ,Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі."x=,Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.hwI,Так говорить Господь: «Проклят той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа.2v],Ти випустиш з руки спадщину, що я тобі дав був. Зроблю тебе рабом твоїх ворогів у землі, якої ти не знаєш, бо зайнявсь вогонь мого гніву, який палатиме повіки.luQ,і на горах у полі. Багатства твої й усі твої скарби віддам на луп; тим заплатиш за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.Ht ,на пам'ятку їхнім дітям: - жертовники, їхні й ашери під кожним деревом зеленим, на пагорбах високихns W,Гріх Юди - різцем залізним записаний, зубцем алмазним вирізьблений на таблиці їхнього серця і на рогах їхніх жертовників,Er,Тим то й покажу я їм тим разом, покажу їм мою руку й мою потугу, і вони збагнуть, що Господь - моє ім'я.wqg,Чи ж може чоловік собі богів робити? Та й не боги вони!ppY,Господи, сило моя й моя твердине! Моє прибіжище за лихої години! До тебе прийдуть народи з кінців землі й скажуть: «Авжеж, лише неправду успадкували батьки наші, марноту, в якій нема користи.»2o],Насамперед одплачу їм удвоє за їхнє беззаконство й за гріх їхній, бо вони осквернили мою землю трупами своїх гидот і мерзотами своїми сповнили моє спадкоємство.»Так, я нашлю багато рибалок, - слово Господнє, - що їх ловитимуть, а потім вишлю силу мисливців, що полюватимуть на них на кожній горі, на кожному пагорбі та в усіх щілинах у скелях.Ml,лише: Як жив Господь, що повиводив синів Ізраїлевих із північної землі й з усіх земель, куди був їх порозкидав. Я бо їх таки заверну назад у землю, котру наділив був батькам їхнім.Wk',Ось настане час, - слово Господнє, - коли вже не казатимуть: Як жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, -'jG, За те я викину вас із цієї країни в землю, якої ні ви, ні батьки ваші не знають, і служитимете там день і ніч іншим богам, бо я не змилосерджуся більше над вами.>iu, Ви ж коїте ще гірше від батьків ваших, і кожен живете упертістю свого злого серця, не слухаючи мене.Zh-, то ти їм скажеш: За те, що ваші батьки покинули мене, - слово Господнє, - та й пішли слідом за іншими богами, служили їм та припадали перед ними, мене ж покинули й закону мого не пильнували.ugc, Як перекажеш отому народові всі ці слова, і вони казатимуть до тебе: За що Господь вирік проти нас усе те велике лихо, і яка наша провина, і в чому наш гріх, що ми його вчинили супроти Господа, Бога сил? -Af{, Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я урву в цій місцевості в вас на очу, за вашого життя, голос радощів та голос веселощів, співи для молодого й співи для молодої.e,Так само не входь у хату, де бенкетують, щоб з ними сидіти, їсти та пити.{do,І не будуть ламати хліба для того, хто в журбі, на розраду по мертвому, і не даватимуть келеха, щоб утішити його по батькові чи матері. c ,Повмирають великі й малі у цій країні, і не будуть їх ані ховати, ані оплакувати; і ніхто не буде робити на собі нарізи, ані обстригати голови.8bi,Бо так говорить Господь: «Не входь у хату смутку, і не ходи плакати та жалувати з ними, бо я забрав спокій у цього народу, -слово Господнє, - і змилування, і милосердя.ra],Вони помруть жахливою смертю, і не будуть їх ані оплакувати, ані ховати; погноєм лежатимуть на землі. Мечем і голодом будуть вигублені, і труп їх стане поживою птаства небесного й дряпіжного звіря.»`5,Так бо говорить Господь про синів і дочок, що народяться у цій місцевості, і про матерів, що їх родитимуть, і про батьків, що їх плодитимуть у цій країні: _',«Не бери собі жінки, і нехай не буде в тебе ні синів, ні дочок у цій місцевості.M^ ,І надійшло до мене слово Господнє: ],Я визволю тебе з рук безбожних, і з рук насильників тебе врятую.»G\,Учиню тебе для тих людей непоборним мідяним муром. Вони на тебе натискатимуть, але тебе не подолають, бо я з тобою, щоб тобі допомагати й тебе рятувати, - слово Господнє.|[q,А на це Господь так: «Якщо ти навернешся, я приведу тебе знову, стоятимеш передо мною. Як говоритемеш гідно, щиро, станеш моїми устами, тож тії обернуться до тебе, тобі ж не треба буде до них обертатись.kZO,Чому біль мій без краю, і моя рана невигойна, загоїтись не хоче? Невже ти став для мене ручаєм оманним, непевною водою?cY?,Я не сідав у гурті глумливців і не веселився. Під важкою твоєю рукою я сидів самітний, бо сповнив єси мене гнівом.!X;,Коли твої слова надходили до мене, я їх проковтував. Слово твоє було радістю для мене й веселощами мого серця. Бо я ношу твоє ім'я, Господи, Боже сил.>Wu,Ти знаєш усе, Господи! Згадай мене, навідайся до мене й відплати моїм гонителям за мене; не погуби мене із-за твоєї довготерпеливости. Знай, що за тебе я терплю наругу.YV+,Виправлю тебе з твоїми ворогами в землю, якої ти не знаєш, бо вогнем загорівся гнів мій; на вас він палатиме.@Uy, Багатства твої й твої скарби віддам на луп, без плати, за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.rT], Хіба можна зламати залізо, залізо з півночі й мідь?]S3, То певно, Господи, що я служив тобі якнайкраще. Я заступався за ворога перед тобою за лихої години й у час смутку.FR, Ой горе мені, моя нене, що ти вродила мене, чоловіка, з яким сперечаються й сваряться у цілій країні. Не позичав я нікому й не визичив ні в кого, а всі вони мене проклинають.IQ , Зомліла тая, що сімох породила, вмирає вона. Сонце її зайшло, як іще день був, вона застиджена сумує. Решту ж їх я віддам під меч, - слово Господнє, - перед їхніми ворогами.»,PQ,Удовиць їхніх буде у мене більше, ніж піску морського. Я навів на них - на матір та на юнаків - спустошника опівдні, напав на них зненацька страх і переляк.xOi,Я їх лопатою розвіяв по містах цього краю. Зробив бездітними, вигубив народ мій, бо вони не відвертались від своїх призвичаєнь.N#,Ти відштовхнув мене, - слово Господнє, - відступився назад від мене. Я простягнув мою руку проти тебе і тебе занапастив; досить вже милосердя.dMA,Хто змилосердиться над тобою, Єрусалиме? Хто буде мати жалощі до тебе? Хто з дороги зверне, щоб спитати: Як маєшся?XL),Зроблю з них жах усім царствам землі за Манассію, сина Єзекії, царя юдейського, за те, що він витворяв у Єрусалимі.K#,Я пошлю на них чотири роди кар, - слово Господнє: меч, щоб убивав; собак, щоб розшарпували; небесне птаство та земних звірів, щоб жерли й вигублювали.PJ,Як же вони тобі скажуть: Куди нам іти? - то відкажи їм: Так говорить Господь: Кому суджена смерть - на смерть; кому меч - під меч; кому голод - умирай з голоду, кому неволя - у неволю!9I m,Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл приступили перед мене, серце моє не повернеться до цього народу. Прожени їх з-перед моїх очей, нехай ідуть собі геть.)HK,Чи ж є між марними поганськими богами такі, що б дощ спускали? Чи ж небо дає зливу? Чи ж то не ти, о Господи? Боже наш, на тебе вповаємо, бо ти твориш усе те!XG),Не нехтуй нами, імени твого ради; не зневажай престолу величі твоєї, Згадай! Не розривай союзу твого з нами.5Fc,Ми знаємо, Господи, нашу безбожність, провини батьків наших, ми бо згрішили перед тобою.Хіба ж ти зовсім відкинув Юду? Хіба душа твоя гидує Сіоном? Чому побив єси нас так, що нема нам і ліку? Ждемо ми на мир, та добра немає; ждемо на рятунок, аж ось тривога.tDa,Вийду у поле, аж ось мечем побиті; увійду у місто - аж тут жах голоднечі. Пророки й священики блукають по країні безпорадні.#C?,Промовиш до них оце слово: Хай мої очі проливають сльози день і ніч без упину, бо тяжке нещастя спіткало дівицю, дочку мого народу, вельми болюча рана.»dBA,Люди ж, яким вони пророкують, будуть покинуті по вулицях єрусалимських від голоднечі й меча, і нікому буде їх ховати, - самі вони, жінки їхні, сини їхні й дочки їхні. Я виллю на них їхню ж злобу.OA,Тим то так говорить Господь: Пророки, що пророкують моїм ім'ям, - я не посилав їх! - і що говорять: Ні меч, ні голод не спаде на цю землю, - від меча та голоду погинуть вони, оті пророки!@,Господь же відказав мені: «Неправду ті пророки пророкують моїм ім'ям. Не посилав я їх і не повелівав їм, і не говорив до них. Оманливі видіння, марні віщування та пусті мрії серця свого - ось що вони вам пророкують.?, Тоді я мовив: «Ой Господи Боже! Та то ж пророки їм говорять: Не побачите меча, та й голоду у вас не буде, лише сталий мир дам вам на цьому місці.»)>K, Навіть як будуть постити, я не зважатиму на їхню молитву, та й як будуть приносити всепалення й офіри, я не прийму їх. Ні! Мечем і голодом, і мором вигублю я їх».= , І сказав до мене Господь: «Не заступайся за цим народом йому на добре.%<C, Господь про люд цей так говорить: «Люблять блукати, ніг своїх не спиняють!» За те Господь їх не любить; тепер згадав він їхні провини, і карає гріхи їхні.;, Чому ти - мов перелякана людина, немов чоловік, що допомогти не може? Таж ти, о Господи, єси між нами, і ми звемось твоїм ім'ям. Не покидай нас! : ,О Господи, Ізраїля надіє, Спасителю його в скруті! Чому ти - ніби чужинець у цій країні, неначе подорожній, що зайшов, аби переночувати?97,Хоч наші беззаконства й проти нас свідкують, та ти, о Господи, вчини з нами імени твого ради; відступства бо наші превеликі, ми согрішили перед тобою.E8,Дикі осли стають на пустарях і, мов шакали, вітерець вдихають; очі гаснуть у них, бо трави немає.» zu~}|{zy*wvtuhtDrqqponZmlkjihgugedd*aa_^^\[yZYXWaUUSSRQAP!NNPM=LEKJIGG F/E'DC0B"A@D?>W=Тим то так говорить Господь сил: За те, що ви не слухали моїх слів,3*_,Ви ж не слухали мене, - слово Господнє, -приводили мене до гніву ділами рук ваших, собі на лихо.w)g,Не гонітеся за іншими богами, щоб їм служити й поклонятись їм, і не гнівіть мене ділами рук ваших, то й не нашлю на вас ніякого лиха.0(Y,Вам казано: Відверніться лишень кожний від своєї лихої дороги й лихих своїх учинків, і житимете на землі, що Господь дав вам і батькам вашим від віків та до віків.r'],Посилав також Господь до вас раз-по-раз невтомно всіх слуг своїх, пророків, та ви не слухали й не докладали старань, щоб слухати.I& ,«З тринадцятого року юдейського царя Йосії, сина Амона, та й по цей день - ось уже 23 роки, надійшло до мене таке слово Господнє, і я, не вгаваючи, говорив його вам, ви ж не слухали.I% ,і яке пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців єрусалимських, сказавши: F$ ,Слово, яке надійшло до Єремії про ввесь народ юдейський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, тобто на першому році Навуходоносора, царя вавилонського,5#c, І пошлю на них меч, голод і чуму, аж покіль їх не вигублю з землі, що дав був їм і батькам їхнім.»|"q, Я зроблю їх страховиськом для всіх царств на землі, наругою і приповідкою, сміховищем і прокляттям по всіх містах, куди їх повиганяю.І як воно буває з негодящими смоквами, що їх і їсти не можна, такі погані, - говорить Господь, - так учиню з Седекією, царем юдейським, його князями й з останком мешканців єрусалимських, що залишились у цім краю, і з тими, що живуть в Єгипті. y,І дам їм серце, щоб мене взнали, що я - Господь, і вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом, якщо вони обернуться до мене усім серцем.w,Я спогляну на них ласкавим оком і поверну їх у цю країну; відбудую їх і не буду руйнувати більше, насаджу їх і не викорінюватиму більше.T!,«Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Як над оцими добрими смоквами, так я зглянусь над юдейськими поневоленими, що їх я вислав був із цього місця в Халдейську землю, щоб їм добре було.W',І надійшло до мене таке слово Господнє: 5,І сказав мені Господь: «Що ти бачиш, Єреміє?» Я ж відказав: «Смокви; добрі смокви, вельми добрі й негодящі, дуже негодящі, такі погані, що й їсти не можна.»,Один кошик був з вельми добрими смоквами, як то бувають ранні смокви, а другий з вельми кепськими смоквами, такими препоганими, що й їсти не можна.j O,Показав мені Господь два кошики зо смоквами, поставлені перед храмом Господнім. Було це після того, як Навуходоносор, цар вавилонський, зайняв у полон і повів з Єрусалиму в Вавилон Єхонію, сина Йоакима, царя юдейського, і князів юдейських з ковалями й слюсарями.  ,(Я покладу на вас ваготу вічної наруги й вічного, невигладного сорому.»s_,'то ось власне тому я вас, як річ ваготливу, підніму й відкину геть від обличчя мого; вас і місто те, що дав був вам і батькам вашим.V%,&Коли ви й далі говоритимете,Вагота Господня", то ось як говорить Господь: Що ви ввесь час говорите це слово, а саме: „Вагота Господня", хоч я й наказав вам не говорити „Вагота Господня$A,%Так треба говорити пророкові: Що відповів тобі Господь? - або: Що сказав тобі Господь?eC,$А того слова „Вагота Господня" не згадуйте вже більше, бо інакше такому чоловікові його власне слово стане ваготою Господньою; ви бо перекручуєте слова живого Бога, Господа сил, нашого Бога.6e,#Ось як маєте один одному і брат братові казати: Що відповів Господь? - або: Що сказав Господь?S,"Коли пророк або священик, або хтось з народу скаже: Вагота від Господа! - то я скараю того чоловіка з його домом.@y,!Коли ж цей народ - чи то пророк, чи то священик - тебе спитає: Яка, мовляв, вагота від Господа? -то ти їм скажеш: Ви - вагота для Господа, і я вас викину геть, - слово Господнє!5c, Ось я проти тих, які пророкують брехливі сни, - слово Господнє, - які оповідають їх і пантеличать народ мій своїми брехнями й своїм зухвальством. Я не посилав їх і не велів їм, і нема з них ніякої користи для цього народу, - слово Господнє.,Q,Ось я проти пророків, - слово Господнє, - що розпускають свій язик, щоб проректи віщування.7,Тому я проти пророків, - слово Господнє, - які один в одного викрадають мої глаголи.-,Чи ж моє слово не схоже на вогонь, - слово Господнє, - на молот, що розбиває скелю?| q,Пророк, що бачив сон, нехай його як сон оповідає! А той, хто має моє слово, нехай говорить моє слово вірно! Що ж полові до чистого зерна?O ,Невже ж вони мають на думці своїми снами, що їх оповідають кожен ближньому своєму, довести люд мій до того, щоб вони забули моє ім'я так, як батьки їхні забули моє ім'я заради Ваала?> u,Чи довго ж іще так буде в серці пророків, які неправду пророкують і які віщують оману з свого серця?E ,Я чув, що говорять пророки, як вони моїм ім'ям неправду пророкують, мовивши: Я бачив сон! Я бачив сон! ,Чи може хтось денебудь у потайне місце сховатись, де б я його не побачив? - слово Господнє. Чи я ж не сповнюю небо й землю? - слово Господнє.  ,Чи то ж я Бог лише зблизька, - слово Господнє, - а не Бог і здалека?3,Коли ж вони стояли в моїй раді, нехай оповістять мої глаголи людові моєму, нехай відвернуть його від його злої дороги й від ледачих його вчинків./W,Не посилав я тих пророків: самі вони позбігались! Не говорив я їм, - самі пророкували! ,І не відвернеться гнів Господній, покіль не довершить він і не виконає задумів серця свого. При кінці днів ви зрозумієте це достотно.4a,Ось Господня хуртовина, гніву вибух; розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.[/,Чи стояв же хтось у Господній раді? Хто бачив і чув його слово? Хто сприймав його слово, прислухавсь до нього?pY,Вони кажуть тим, що зневажають моє слово: Мир вам буде! І всім тим, що ходять за своїм упертим серцем: Лихо не спіткає вас!8i,Так говорить Господь сил: «Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони нісенітниці вам верзуть. Оповідають марення серця свого, а не з уст Господніх.P,Тим же то так говорить Господь сил про тих пророків: «Ось я їх нагодую полином і напою отруйною водою. Бо від пророків єрусалимських розійшлась безбожність по всій країні.»,А й у пророків єрусалимських бачив я жахливе: перелюби, життя нечестиве; там підтримують руки злочинців, не відвертаються від своєї злоби. Вони для мене всі, немов Содом, а мешканці його, немов Гомора.»l~Q, Та й у пророків самарійських бачив я недоумкувате: пророкували вони ім'ям Ваала й збивали з дороги Ізраїля, народ мій.}5, Тим то дорога їхня стане їм, мов слизька стежка; потраплять вони у темряву й упадуть у ній, зішлю бо на них лихо у час їхньої кари, - слово Господнє.L|, «Навіть пророк і священик - і ті безбожні, ба й у домі моїм знайшов я їхнє ледарство, - слово Господнє.{, Земля бо перелюбників повна, від прокляття плаче земля, повисихали у степу пасовиська. Вони до зла змагаються, і сила їхня - у кривді.4za, Про пророків: Серце моє розбите в мене в грудях, трясуться усі мої кості. Я - немов п'яний, немов чоловік, якого подолало вино, з-за Господа й з-за його святих слів.y,лише: Жив Господь, що вивів і привів потомків дому Ізраїля з північної землі й з усіх земель, куди їх був вигнав; і вони житимуть у рідній країні.»Qx,Тим то настане час, - слово Господнє, - що не будуть казати більше: Жив Господь, що вивів синів Ізраїля з Єгипту,twa,За його днів спасеться Юда, й Ізраїль житиме безпечно. Ось ім'я його, яким його будуть звати: Господь - наша справедливість.-vS,Ось настане час, - слово Господнє, - і я пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість.{uo,І поставлю над ними вівчарів, що їх пастимуть; і вже не будуть страхатись, ані боятись, і ні одна з них не загубиться, - слово Господнє.dtA,Я позбираю останок моєї отари з усіх земель, куди повиганяв їх на їхні пасовиська, і будуть вони плодитись та множитись.vse,Тим то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: «Ви порозганяли моїх овець, ви їх розполохали, а не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ваші лихі вчинки, - слово Господнє!r 1,Горе пастухам, що занапащують і розганяють овець моєї отари, - слово Господнє.nqU,Так говорить Господь: «Запишіть цього чоловіка: Бездітний чоловік, нещасний протягом усього свого віку, - бо нікому з його роду не пощастить сидіти на Давидовім престолі, ані володіти в Юдеї.»hpI,Ой земле, земле, земле! Слухай слово Господнє!Qo,Хіба ж він якийсь посуд нікчемний, пощерблений, отой чоловік Конія, або начиння, що ніхто його не потребує? Завіщо ж прогнано його й родину його викинуто в землю, якої не знають?n,У землю ж, куди бажатиме душа їхня повернутись, - туди вони не повернуться!»Hm ,І викину тебе вкупі з матір'ю твоєю, що тебе породила, в чужу землю, де ви не народились, - там ви й помрете. l,Віддам тебе в руки тим, що чигають на твоє життя, і в руки тим, кого боїшся, - у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, та й у руки халдеям. k ,«Так певно, як живу, - слово Господнє, - навіть як би Конія, син Йоакима, царя юдейського, був перснем на моїй правиці, то я й тоді б зірвав його.ijK,О ти, що живеш на Ливані, що гніздишся на кедрах! Як ти стогнатимеш, коли вхоплять тебе муки, болі, неначе в породіллі!i,Усіх пастирів твоїх порозносить хуртовина, коханці ж твої підуть у полон. От тоді й наберешся сорому й стиду за все твоє ледарство.h,Я говорив до тебе, як ти був щасливий. Та ти відказав: Не буду слухати! Така вже була твоя вдача змалку, що ти не слухаєш голосу мого.Xg),Вийди на Ливан та й кричи, і на Башані здійми твій голос. Кричи з гір аваримських,бо всі твої коханці загинули.%fC,Неначе осла, його поховають: витягнуть і викинуть геть за браму єрусалимську.»ce?,Тим то так говорить Господь про Йоакима, сина Йосії, царя юдейського: «Не голоситимуть по ньому: Леле, брате мій! Леле, сестро! Не голоситимуть по ньому: Леле, володарю, леле величносте!ydk,Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити.yck,Він розсуджував справу бідного й сіромахи, тому й велось йому добре. Хіба ж якраз це й не означає знати мене? - слово Господнє.&bE,Гадаєш, що ти цар на те, щоб перевищити кедринею інших? Батько твій їв і пив так само, але зате творив суд і справедливість; от чому й велось йому добре.sa_,хто говорить: «Збудую собі пишні палати, широкії світлиці»; хто прорубує собі вікна викладає кедриною й малює на червоно.`, Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю і свої світлиці беззаконством, хто силує ближнього дарма працювати й не дає йому заробітку;_-, а вмре на тому місці, куди взято його в неволю; цієї ж землі не побачить ніколи.»-^S, Бо так говорить Господь про Шаллума, сина Йосії, юдейського царя, що царював на місці батька свого Йосії: «Він вийшов з цього місця й не повернеться сюди більше,]/, Не плачте за мертвим і не побивайтеся за ним. Плачте гірко за тим, хто відходить, бо він не повернеться вже більше й не побачить рідної землі своєї.L\, І відказуватимуть їм: Бо вони покинули завіт Господа, Бога свого, і поклонялись іншим богам та служили їм.»j[M,Багато народів пройдуть через це місто й говоритимуть один до одного: За віщо то Господь учинив отак із цим великим містом?yZk,Я напоготовлю проти тебе руїнників, кожного з своїм знаряддям, і повирубують вони найкращі твої кедри й у вогонь повкидають.Y,Бо так говорить Господь про палац юдейського царя: Ти у мене немов Гілеад, немов вершина Ливану. Проте, вчиню тебе пустинею, містом безлюдним.KX,Коли ж не слухатимете цих слів, то я клянуся самим собою, - слово Господнє, - що цей палац руїною обернеться.vWe,Бо тільки тоді, як ви справді виконаєте це веління, увіходитимуть дверми цього палацу царі, що сидять на Давидовому престолі, згори на колісницях і верхи на конях - самі вони й слуги їхні й народ їхній.tVa,Так говорить Господь: Чиніте суд і справедливість, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, не утискайте, не чиніте кривди чужинцеві, сироті й удовиці та не проливайте безвинної крови на цьому місці.U,й проречи: Слухай слово Господнє, царю юдейський, що сидиш на Давидовому престолі, ти й твої слуги, й народ твій, і всі, що входять через ці ворота.T %,Так говорить Господь: «Іди в палату юдейського царя та й промов там оце словоjSM,Я вас покараю за плодами ваших вчинків, - слово Господнє, - і розкладу вогонь в її лісі, і пожере він усе навкруги неї!»R, Оце я проти тебе, мешканко в долині, скеле на рівнині, - слово Господнє. Проти вас, що мовляєте: Хто на нас устане? Хто вламається в доми наші?Q, Доме Давидів! Ось як говорить Господь: Розсуджуйте суд уже зранку, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, а то, немов вогонь, вибухне гнів мій і палитиме, і нікому буде гасити з-за поганих ваших учинків.wPg, Домові юдейського царя скажеш: Слухайте слово Господнє! O9, Я бо оберну обличчя моє проти цього міста йому на лихо, а не на добро, - слово Господнє. У руки вавилонському цареві віддам його, і він спалить його вогнем.FN, хто зостанеться в цім місті, поляже від меча, голоду й пошести; хто ж вийде й видасть себе халдеям, які вас облягають, залишиться живим, і життя його буде йому замість здобичі.AM{,А до народу цього промов: Ось як говорить Господь: Оце даю вам або дорогу життя, або дорогу смерти: YL+,А потім, - слово Господнє, - віддам Седекію, царя юдейського, з його слугами та людьми, і з тими, що зостались у цьому місті після пошести, меча й голоду - у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, в руки ворогам їхнім та в руки тих, що чигають на їхнє життя; і він їх повбиває вістрям меча без жалю, без пощади й без милосердя.K+,Поб'ю мешканців цього міста - людину й скотину - великою пошестю: вони погинуть.CJ,Сам я воюватиму проти вас простягнутою рукою і кріпким раменом у гніві, пересерді й великім обуренні.I,Так говорить Господь, Бог Ізраїля: «Ось я оберну назад воєнне знаряддя, яке в руках ваших, яким ви воюєте проти царя вавилонського та халдеїв, що вас облягають поза мурами, і зберу його докупи серед цього міста.UH#,Єремія ж їм на те: Ось що скажіте Седекії: ;Go,«Спитай Господа про нас, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас; чи не сподіяв би Господь для нас чого такого, як усі його чудеса, щоб той від нас відступив?»F ,Слово, що надійшло від Господа до Єремії, коли прислав цар Седекія до нього Пашхура, сина Малахії, і священика Софонію, сина Маасії, аби мовили: RE,Чи то ж на те я вийшов з материнської утроби, щоб дізнавати муки та печалі й коротати вік свій у зневазі?fDE,за те, що він не вбив мене у материнському лоні так, щоб мати моя стала мені гробом, а утроба її була завжди вагітна.C,Хай тому чоловікові станеться, як тим містам, що Господь їх зруйнував безпощадно, щоб він чув тривожні крики вранці, гомін війни опівдні, -XB),Проклят той чоловік, що приніс батькові моєму вістку: «Вродився в тебе хлопчик», та й звеселив його вельми.TA!,Проклят той день, коли я на світ родився! Нехай не буде благословен той день, коли породила мене моя мати!$@A, Співайте Господеві, хваліте Господа, бо він рятує душу вбогого з рук лиходіїв.?, Господи сил! Ти, що вивідуєш праведного, що бачиш нутро й серце! Дай мені узріти відплату твою над ними, бо я на тебе звірився з моєю справою.Q>, Але Господь зо мною, немов воїн сильний, тим то гонителі мої спотикнуться, не подолають. Окриті соромом великим будуть, бо не пощастило їм, стидом побиті вічним, невигладним.s=_, Я чув, як багато обмовляло мене: «Звідусіль Жах! Донесіте! Донесемо на нього!» Усі заприязнені зо мною чигали на моє падіння: «Може він упіймається, і ми його подолаєм та й помстимося на ньому.»V<%, Я собі думав: Не споминатиму про нього, і його ім'ям не промовлятиму більше! Та в серці у мене вогонь палючий, затаєний у костях моїх. Змагавсь я затамувати його, та не спромігся.;7,Щоразу бо, як почну я говорити, мушу кричати та голосити: «Насильство! Утиск!» Слово бо Господнє щодня стало для мене приводом до ганьби та наруги.:,Ти ввів мене в оману, о Господи, і я дав себе ввести в оману. Схопив єси мене, подужав. Я став посміховищем щоденним, кожний глузує з мене.R9,А й ти, Пашхуре, й усі, що в тебе у хаті живуть, підете у неволю. До Вавилону прийдеш і там помреш, і там тебе й поховають, тебе та й усіх твоїх приятелів, яким пророкував єси неправду.»Z8-,І дам усі багатства цього міста й усе його майно та й усі його дорогоцінності, всі клейноди царів юдейських у руки ворогам їхнім, а вони їх розграбують, заберуть та й повезуть у Вавилон.F7,Так бо говорить Господь: «Ось, я поставлю тебе на пострах тобі самому й усім твоїм приятелям. Вони поляжуть від ворожого меча на очу в тебе. Та й усього Юду видам на поталу вавилонському цареві, і він забере їх у полон до Вавилону й мечем їх поб'є.s6_,Але другого дня випустив Пашхур Єремію з колодок. Єремія ж до нього й мовив: «Не Пашхур» дає тобі Господь ім'я, а «Звідусіль Жах.»_57,то звелів він бити пророка Єремію й посадити його, забитого в колоди, в горішній Веніяминовій брамі у домі Господнім.L4 ,Як же Пашхур, син Іммера, священик, старший наглядач у Господнім домі, зачув, що Єремія оті речі пророкує,L3,«Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я наведу на це місто і на всі сусідні міста все те лихо, що ним погрожував йому, вони бо виявили себе тугошиїми й не слухали слів моїх.»2 ,Повернувшися ж Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, став на подвір'ї дому Господнього та й промовив до всього народу: ~+}A|{\zwyxxwpvsuttssrr[qlp=ocn lrkKjXi ggwff;e^dc%b%aH`}__&]\[ZmYGXUWVEUTlRQ0ONNz=<`:98]7k635F47221/.-P,+**(''%$}##)! N2gn! 1 E7}z *9,«Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі.Y) -,Слово, що надійшло до Єремії від Господа: !(;, за те так говорить Господь: Я покараю Шемаю Нехламія та його потомків: не матиме він нікого, хто б жив серед цього народу і хто б зазнав добра, яке я вчиню своєму народові, - слово Господнє, - бо він говорив всупереч Господеві».L',«Пошли до всіх виселенців сказати ось що: Так говорить Господь про Шемаю Нехламія: За те, що Шемая пророкував вам, - а я ж його не посилав! - і підводив вас покладатися на неправду,e&C,І до пророка Єремії надійшло таке слово Господнє: {%o,Священик Софонія прочитав цей лист перед пророком Єремією. $,Він же бо прислав і до нас у Вавилон сказати: Неволя ще довго простягнеться; будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади і їжте плоди їхні.»z#m,Чом же ти ото не заборониш Єремії з Анатоту пророкувати в вас?d"A,мовляв, Господь настановив тебе священиком замість священика Йояди, щоб ти наглядав у Господнім домі за кожним несамовитим, який хоче пророкувати, та щоб забивав такого в кайдани й колодки.=!s,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ти посилав від свого імени листи до всього народу в Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасеї, та й до всіх священиків, і писав,= u,«До Шемаї ж Нехламія промов: fE,Бо вони в Ізраїлі коїли безчестя, з жінками ближніх своїх перелюб творили та моїм ім'ям говорили слова неправди, чого я їм не заповідав. Я знаю про це добре, сам я свідок тому», - слово Господнє.y,І впровадиться після них для всіх юдейських виселенців у Вавилоні такий звичай проклинати: Нехай тобі Господь таке вчинить, як ото Седекії та Ахавові, що їх Навуходоносор, вавилонський цар, спік на вогні. -&E,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про Ахава, сина Колаї, і про Седекію, сина Маасеї, що пророкують вам неправду моїм ім'ям: «Я віддам їх у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він скарає їх на смерть у вас на очу.3,Ви ж, усі виселенці, що я виселив з Єрусалиму в Вавилон, слухайте слово Господнє!»,за те, що вони не слухали слів моїх, - слово Господнє - хоч я їм раз-по-раз невпинно посилав слуг моїх пророків, вони ж не слухали, - слово Господнє.:m,Гонитимуся за ними з мечем, голоднечею й чумою, створю з них жах для всіх царств на землі прокляття, дивовижу, сміховище й наругу для всіх народів, до яких їх повиганяю,w,Так говорить Господь сил: Ось я наведу на них меч, голоднечу й чуму; вчиню їх такими, як оті гнилі смокви, такі погані, що не можна й їсти.$A,Ось як говорить Господь про царя, що сидить на Давидовому престолі, і про всіх людей, що живуть у цьому місті, - ваших братів, що не пішли з вами на виселення.uc,Ви кажете: Господь пробудив для нас пророків у Вавилоні.}s,Я покажусь вам, - слово Господнє, - зміню на краще вашу долю і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв, - слово Господнє, - і знову приведу вас на те місце, звідки вас виселив.), І коли шукатимете мене, знайдете, як тільки шукатимете мене всім серцем вашим. , І коли ви візвете до мене та прийдете помолитись до мене, я вислухаю вас._7, Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, - слово Господнє, - задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття.1[, Так бо говорить Господь: Як виповняться 70 років, призначених для Вавилону, я навідаюсь до вас і здійсню моє прихильне про вас слово та й поверну вас на це місце., Неправду пророкують вони вам ім'ям моїм; не посилав я їх, - слово Господнє.'G,Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Не давайте себе ошукувати вашим пророкам, що між вами, та вашим віщунам, і не зважайте на сни ваші, що вам сняться.N,Дбайте про благо тієї землі, куди я вас виселив, і молітесь за неї Господеві, бо в її добробуті - і ваше щастя.;o,Беріть жінок і родіть синів та дочок; та й синам вашим беріть жінок, а дочок ваших віддавайте заміж, щоб народжували синів та дочок, щоб ви намножились там, а не меншали. y,Будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади й їжте плоди їхні.? w,«Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, до всіх виселенців, що я переселив з Єрусалиму у Вавилон: 9 k,А послав він його через Елеасу, сина Шафана, та Гемарію, сина Хілкії, яких Седекія, цар юдейський, послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. У нім стояло: v e,Це було після того, як цар Єхонія і цариця-мати, і скопці, і князі юдейські та єрусалимські, та ковалі і слюсарі вийшли з Єрусалиму.  5,Ось слова того листа, що його послав був пророк Єремія з Єрусалиму до залишків старших у неволі, до священиків і до пророків та до всього народу, переселеного Навуходоносором, вавилонським царем, із Єрусалиму в Вавилон.xi,І справді помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.S,Тим то так говорить Господь: Ось я викину тебе з землі; ще цього року вмреш, бо говорив єси всупереч Господові.»,І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: «Слухай лишень, Ананіє: Господь не посилав тебе, і ти підводиш цей народ покладатись на неправду.xi,Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я накладу залізне ярмо на шиї цим народам, щоб служили Навуходоносорові, вавилонському цареві, і вони служитимуть йому. Навіть польового звіря я передам йому.»R, «Іди й скажи Ананії: Так говорить Господь: Ти поламав ярмо дерев'яне, а замість нього я зроблю кормигу залізну.K, Після того, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї Єремії, надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: c?, І промовив Ананія при всіх людях: «Так говорить Господь: Ось так за два роки я розіб'ю кормигу Навуходоносора, вавилонського царя, на шиї в усіх народів!» І пішов пророк Єремія своєю дорогою. , Тоді пророк Ананія зняв з шиї ярмо у пророка Єремії та й поламав його.~u, Щождо пророка, що віщує добробут, то тільки, коли слово його справджувалось, визнавано його за пророка, якого справді послав Господь.»,Ті пророки, що виступали поперед мене й поперед тебе з давніх-давен, пророкували супроти сильних країн і великих царств війну, нещастя й пошесть. ~,Однак же вислухай добре оце слово, що я скажу при тобі й при всіх людях: } ,І сказав пророк Єремія: «Нехай дійсно так станеться! Нехай так учинить Господь, нехай Господь справдить твої слова, що ти прорік єси й нехай поверне у це місце посуд Господнього дому й усіх полонених з Вавилону!P|,І відповів пророк Єремія до пророка Ананії при священиках і при всьому народі, що стояли в домі Господнім.I{ ,Та й юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, і всіх юдейських полонених, що позаймано їх у Вавилон, поверну у це місце, - слово Господнє, - бо я розіб'ю кормигу вавилонського царя.» z,Через два роки поверну у це місце все начиння Господнього дому, що забрав Навуходоносор, вавилонський цар, із цього місця й переніс у Вавилон. y,«Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Розіб'ю ярмо вавилонського царя!x ,У тому ж році, на початку панування царя Седекії, юдейського царя, на четвертому році, у місяці п'ятому, промовив до мене пророк Ананія, син Аззура, з Гівеону, в домі Господньому, при священиках та при всім народі: w ,- У Вавилон вивезуть його і там він буде до того часу, поки я навідаюся до них, - слово Господнє, - і виведу їх та й знову приведу їх на це місце.»hvI,Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про посуд, що зостався в Господнім домі і в палаці юдейського царя і в Єрусалимі: 3u_,яке не позабирав Навуходоносор, вавилонський цар, коли відводив юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, з Єрусалиму в Вавилон з усіма вельможними Юдеї та Єрусалиму.mtS,Так бо говорить Господь сил про стовпи і про мідяне море, і про підніжки та й про решту начиння, яке лишилося ще в цьому місті,lsQ,Коли ж вони пророки і коли є в них слово Господнє, то нехай ублагають Господа сил, щоб той посуд, що зостався в домі Господньому і в палатах юдейського царя та в Єрусалимі, не перевезено в Вавилон.Or,Не слухайте їх, а служіть вавилонському цареві, то й зостанетесь живими. Навіщо ж доводити це місто до руїни?9qk,Та й до священиків і до всього цього народу промовляв я: «Так говорить Господь: Не слухайте слів ваших пророків, що пророкують вам і кажуть: Ось незабаром повернеться посуд Господнього дому з Вавилону! Вони бо неправду вам пророкують.(pI,Не посилав бо я їх, - слово Господнє, - і вони пророкують моїм ім'ям неправду, щоб я вас попроганяв і щоб ви загинули, - ви з вашими пророками, що вам пророкують.»hoI,Не зважайте на слова тих пророків, що вам кажуть: Не будете служити вавилонському цареві; вони бо вам неправду пророкують.n+, Навіщо гинути тобі самому й твоєму народові від меча, голоду й чуми, як це загрозив Господь тим народам, які не схочуть служити вавилонському цареві?"m=, Та й Седекії, юдейському цареві, я говорив усі ті слова: «Дайте ваші шиї в ярмо вавилонському цареві й служіть йому та його народові, і тоді будете жити.8li, Народові ж, який підхилить свою шию в ярмо вавилонському цареві і який йому служитиме, я дам спокій на його землі, - слово Господнє, - він буде її плекати й на ній жити.»>ku, Бо вони пророкують вам неправду, щоб вигнати вас із вашої землі; та й я повикидаю вас, і ви загинете.Jj , Тим то не слухайте ваших пророків і ваших віщунів ні ваших сновидців, ні ваших знахурів, ні ваших ворожбитів, що запевняють вас, кажучи: Не будете служити вавилонському цареві.Ri,А коли якийсь народ або царство не схоче служити йому, тобто Навуходоносорові, вавилонському цареві, і не підхилить свою шию під ярмо вавилонського царя, то я скараю той народ мечем, голодом та чумою, - слово Господнє, -аж поки його не видам в його руки.)hK,Та й усі народи будуть служити йому й синові його та й синові його сина, докіль прийде час і на його землю, і тоді могутні народи й великі царі його поневолять.pgY,Нині ж я даю усі ці країни в руки слузі моєму Навуходоносорові, цареві вавилонському, ба й звірів польових даю йому на послугу.Wf',Я створив моєю великою силою і простягнутою рукою землю, чоловіка й звірину по всій землі, і віддаю її, кому хочу.be=,і накажи їм промовити володарям їхнім наступне: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось як скажіть володарям вашим: Ed,І пошли цареві едомському і цареві моавському, й амонському, й цареві тирському, та й цареві сидонському через послів, що поприходили в Єрусалим до Седекії, царя юдейського,!c;,Так говорить до мене Господь: «Зроби собі поворозку й ярмо та й наклади собі на шию.Eb ,На початку царювання юдейського царя Седекії, сина Йосії, надійшло таке слово до Єремії від Господа.+aO,Однак, Ахікам, син Шафана, заступився за Єремію, тож не видано його народові на смерть.`},Узяли вони Урію з Єгипту та й привели до царя Йоакима, а той звелів стяти його мечем та й кинути труп його на кладовищі для простих людей._,Та цар Йоаким послав людей у Єгипет: Елнатана, сина Ахбора, та інших з ним.)^K,Почув його слова цар Йоаким з усіма своїми вельможами й князами, і намагався цар його вбити, але Урія довідався про те й, сполоханий, утік та й прибув у Єгипет.-]S,Пророкував ще й другий во ім'я Господнє, Урія, син Шемаї, з Кіріят-Єаріму. Пророкував віч проти цього міста й проти цієї країни якраз тими словами, що й Єремія.\5,Хіба ж убив його за те Єзекія, цар юдейський, та ввесь Юда? Чи не мали вони страху перед Господом і не вблагали обличчя Господнє так, що він відвів те лихо, яким загрозив був їм? А ми мали б накликати лихо велике на наші душі?»[!,«Міхей з Морешету пророкував за юдейського царя Єзекії та й промовив був до всього юдейського народу: Так каже Господь сил: Сіон буде розораний, як поле, Єрусалим стане румовищем, а гора, де храм, стане залісненою!"Z=,Та й деякі з старших людей у країні виступили й сказали до всього зібраного народу: -YS,Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертний вирок, бо він промовляв до вас ім'ям Господа, Бога нашого.»iXK,Тільки затямте собі гаразд, що коли вб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших.»W3,Щождо мене, то ось я - в руках ваших. Чиніте зо мною, що на погляд ваш добре й праве.mVS, Тим то направте ваші путі й ваші вчинки, слухайте голос Господа, Бога нашого, і Господь відведе те лихо, що виповів був на вас.!U;, Єремія ж так відповів до всіх князів і до всього народу: «Господь послав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста всі ті слова, що ви чули.^T5, Тоді священики й пророки промовили так до князів і до всього народу: «Смертельний вирок належиться цьому чоловікові, він бо пророкує проти цього міста, як те самі ви чули на власні вуха.»qS[, Довідавшись князі юдейські про те, поприходили до Господнього дому та й посідали коло входу в новій брамі Господнього дому.,RQ, Навіщо пророкуєш ім'ям Господнім, мовляв, із домом цим станеться те, що з Шіло, а місто це спустіє, збезлюдніє?» І зібрався весь народ у домі Господнім на Єремію.*QM,Коли ж Єремія закінчив говорити все те, що Господь звелів йому сказати до всього народу, ухопили його священики, пророки й увесь народ, кричавши: «Кінець тобі!)PK,Священики, пророки й увесь народ чули, як Єремія говорив ці слова в Господньому домі.$OA,то я з домом цим учиню, як із Шіло, а місто це віддам на прокляття усім народам землі.»FN,щоб слухати слів слуг моїх пророків, що я раз-у-раз до вас невпинно посилаю, дарма, що ви їх не слухаєте, -XM),Говори до них: Так каже Господь: Якщо ви не послухаєте мене, щоб ходити в моїм законі, що я поставив був перед вами,{Lo,Може, послухають та й зверне кожен від своєї лихої дороги, і тоді я відведу те лихо, що задумав був наслати на них за лихі їхні вчинки.{Ko,«Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому й промов до збору людей з міст юдейських, що приходять поклонитись у Господньому домі, усі слова, що повелю тобі сказати їм; не пропусти ні слова.4J c,На початку царювання юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа: XI),&Лев покидає барліг свій, і земля обертається на пустиню від згубного меча й від Господнього гніву палкого.pHY,%Зруйновано затишні луки палким гнівом Господнім.CG,$Ось голос пастирів лине, жалібний плач проводирів отари, бо Господь спустошив їхнє пасовисько.F},#І пастирям прибіжища не буде, ані рятунку проводирям отари. E ,"Гукайте, пастирі, кричіте, качайтесь у поросі, проводирі отари, бо ваші дні виповнилися для вистинання, поляжете бо, як барани добірні.FD,!Побитих від Господа буде того часу від краю землі й до краю; не плакатимуть за ними, не підбиратимуть їх, ані ховатимуть, - погноєм будуть вони лежати на обличчі землі.»nCU, Так говорить Господь сил: «Лихо розійдеться від народу до народу, і здійметься велика буря з найдальших околиць землі."B=,Луна до кінців землі несеться, бо Господь над народами розправу вчиняє й творить суд над усяким тілом, і під меч віддає безбожних» - слово Господнє.A!,Ти ж проречеш їм усі ці слова і скажеш їм: Господь гримить з висоти, з святого житла свого дає свій голос. Він рикає страхітливо проти своєї пастви, він вигукує, мов ті, що грона топчуть, - до всіх живучих на землі.S@,Ось бо я починаю насилати лихо на це місто, що носить моє ім'я, а ви б то зостались не покарані? Ні, кара не мине й вас, бо я сам прикличу меч на всіх мешканців землі, - слово Господа сил!U?#,Коли ж відмовлятимуться брати келех із твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил: Мусите пити!*>M,Ти скажеш їм: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Пийте й упивайтесь, щоб аж нудило вас, та падайте, щоб більше вже не встати від меча, який я зішлю на вас.j=M,і всіх царів північних чи близьких, чи далеких один від одного, - і всі царства, що на землі. А цар шешахський вип'є після них.<,і всіх царів зімрійських, і всіх царів еламських, і всіх царів мідянських;;,і всіх царів арабських, і всіх царів мішаних народів, що живуть у пустині;f:E,Дедана й Тему, і Буза, і всіх, що голять собі скроні;&9E,і всіх царів тирських, і всіх царів сидонських, і царів над островами по тім боці моря;G8,Едома й Моава, і потомство Аммона;m7S,і ввесь мішаний народ, і всіх царів Уц-землі, і всіх царів Філістимлянської землі, і Аскалон, і Газу, і Екрон, і останки Ашдоду;6),фараона, єгипетського царя, з його слугами, з його князями й усім його народом;x5i,Єрусалим і міста юдейські, царів їхніх і князів їхніх, щоб з них зробити пустку, сміховисько й прокляття, як воно тепер уже сталось;#4?,І взяв я келех з руки Господньої й напоїв всі народи, до яких послав мене Господь: 3 ,Нехай п'ють і заточуються, і туманіють перед мечем, що я зішлю на них.»|2q,Так бо сказав мені Господь, Бог Ізраїля: «Візьми цей келех з вином гніву з моєї руки й напій з нього всі народи, до яких я тебе посилаю.L1,Але й їх поневолять могутні народи й великі царі, і я відплачу їм за їхніми вчинками й за ділами рук їхніх.»`09, Я наведу на цю землю усе те, що проти неї проголосив був, усе написане у цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.+/O, А як упливе 70 років, я покараю вавилонського царя і той народ, - слово Господнє, - за їх несправедливість, а й Халдейську землю, ще й зроблю її вічною пустинею.0.Y, Уся ця земля стане пустинею й руїною, і служитимуть ці народи вавилонському цареві 70 років.e-C, Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло.P,, пошлю й зберу всі племена північні, - слово Господнє, - навколо Навуходоносора, царя вавилонського, мого раба, і приведу їх на цю землю й на її мешканців та на всі сусідні народи, і вигублю їх дощенту, а й зроблю їх страхом, сміховищем та вічною наругою.  ~~@}|{zzx~wvutsrqponmml_kVjihggf1dcbia@`_^]k\][ZVYCXVUbTS%RgQQePObNMM0KJ}HGF~E/DTCBmAu@v?'=<<3;49_887p6 54}3221!0.--O,*))_('&#%$"!!H+e~T X c 4Y\2 #)?,!так не можна скасувати моєї умови з рабом моїм Давидом, щоб не було в нього наслідника царя на його престолі, а й зо священиками та левітами, слугами моїми.F(,!«Як не можете скасувати моєї умови з днем, і моєї умови з ніччю, щоб день і ніч не чергувались своєчасно,['/,!І надійшло до Єремії таке слово Господнє: :&m,!та й у священиків і в левітів не переведеться муж, що стоятиме передо мною, щоб повсякчасно чинити всепалення, воскурювати приносини й споряджати жертви кожного дня.»9%k,!Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида потомок, що сидітиме на престолі дому Ізраїля,A${,!Того часу Юда спасеться, Єрусалим житиме в безпеці. І дадуть ім'я йому: Господь - наша справедливість!2#],!Тих днів і того часу зрощу для Давида пагін правди, що вчинить суд у країні й справедливість.G",!Ось настануть дні, - слово Господнє, - і я здійсню те добре слово, що сказав про дім Ізраїля та про дім Юди. !,! По містах у горах, і по містах на поділлі, і по містах на півдні, й у Веніяминовій землі і в околицях єрусалимських та й по містах юдейських знову переходитимуть вівці попід руки того, хто їх рахує, - слово Господнє.* M,! Так говорить Господь сил: «На цьому місті, що запустіло, що без людини, без скотини, - постануть знову пасовиська, де пастухи гнатимуть череди на відпочинок.pY,! знову буде чути радісний та веселий гомін, співи молодого й молодої та голос тих, що, приносивши подячні жертви у храм Господній, мовлятимуть: Хваліте Господа сил, бо Господь благий, бо милость його повіки! Бо я зміню долю цієї землі, як то було перше, - слово Господнє.»`9,! Так говорить Господь: На цім місці, про яке ви кажете: Спустошене воно, ні людини, ні скотини, - по містах юдейських та по вулицях єрусалимських, що запустіли, що без людини й без скотини, -,! І Єрусалим буде для мене ім'ям радости, похвалою та славою перед усіма народами на землі, як почують про всі блага, які я їм учиню. Вони злякаються і затремтять перед усім тим добром і всім тим щастям, яким я їх наділю.%C,!Очищу їх від усякої їхньої провини, якою вони згрішили супроти мене, і прощу їм усі їхні неподобства, якими вони завинили передо мною, відступивши від мене.oW,!Я зміню долю Юди та долю Ізраїля і відбудую їх, як перше./W,!Ось я натягну нову шкіру на їхні рани, вигою їх, уздоровлю їх, дам їм глибокий мир і безпеку.S,!будуть воювати з халдеями, але хіба лиш на те, щоб наповнити місто трупами тих, яких я повбиваю в моїм гніві та у моїм обуренні і від яких я сховав моє обличчя з-за всієї їхньої злоби.,!Бо так говорить Господь, Бог Ізраїля, про будинки в цьому місті та про палати царів юдейських, що будуть зруйновані: Проти валів та гостроколів"=,!Візви до мене, і я обізвусь і об'явлю тобі велике і незбагненне, чого ти досі не знав.)K,!«Так говорить Господь, що сотворив землю, що обладнав й утвердив її, - Господь ім'я йому: ) M,!І надійшло знову слово Господнє до Єремії, ще як він був замкнений у тюремному дворі: nU, ,І будуть купувати поля за гроші й записувати їх у книги, і печать прикладати, і брати свідків у Веніяминовій землі і в єрусалимських околицях, та й по містах Юди і по містах у горах, а й по містах на поділлі й по містах на південь, бо я зміню їхню долю», - слово Господнє.dA, +І знову купуватимуть поля у цій землі, про яку ви кажете: Це пустиня без людей і без худоби, її віддано халдеям на поталу.b=, *Так бо говорить Господь: «Як послав я на цей народ усе те тяжке лихо, так посилатиму на них усі ті блага, що їм обіцяв.L, )Я буду радий їм добро чинити і насаджу їх на стало у цій землі, від усього мого серця і від усієї моєї душі.» 9, (Я заключу з ними вічний завіт: не одвернусь від них, буду їм добро чинити і вкладу їм у серце страх супроти мене, щоб вони від мене не відвернулись більше.oW, 'Я дам їм друге серце й другу путь, щоб вони постійно мали страх супроти мене, на добро їм же самим і на добро їхнім дітям по них.gG, &Тоді будуть вони моїм народом, я ж буду їхнім Богом.] 3, %Та ось я позбираю їх знову з усіх земель, куди я їх повиганяв був у моєму гніві, у моїм пересерді й у моїм великім обуренні та й повернуться вони назад на це місце, і я дам їм жити у безпеці. , $Тим то нині так говорить Господь про це місто, що про нього твоя мова: Мечем, голодом і чумою віддасться це місто в руки вавилонському цареві." =, #Вони спорудили Ваалові узвишшя в долині Бен-Гіннома, щоб проводити через вогонь своїх синів та своїх дочок на честь Молоха, чого я не велів їм, і що мені й на думку не спадало, - щоб чинили таку гидоту та Юду до гріха приводили. , "Ба й у храмі, що носить моє ім'я, виставили свої гидоти, щоб осквернити його.c ?, !Обернулись до мене плечима, а не обличчям, і коли я навчав їх раз-у-раз старанно, вони мене не слухали, науки не приймали.<q, за все зло синів Ізраїля та синів Юди, що вони на гнів мені чинили, - самі вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні, пророки їхні, мужі юдейські й мешканці єрусалимські., Хіба що лише на гнів мені та на прикрість стояло це місто з того часу, як його збудовано, аж по цей день; тож я відкину його від мого обличчя , Бо сини Ізраїля й сини Юди вже змолоду чинили зло на очу в мене, сини Ізраїля ділами рук своїх тільки приводили мене до гніву, - слово Господнє!7, І халдеї, що воюють проти цього міста, вломляться й підпалять це місто і пустять його димом разом з домами, що на їхніх покрівлях воскурювано кадило Ваалові та возливано ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гніву.~u, Тим то так говорить Господь: Ось я віддаю це місто в руки халдеям та в руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він його здобуде., «Ось я - Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?R, І надійшло до мене таке слово Господнє: dA, А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, - а тим часом місто переходить до рук халдеям!»kO, Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш.<q, Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо.$~A, і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, - землю, що тече молоком та медом.y}k, Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом,|, ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині.{1, великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків;lzQ, Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого - Господь сил,eyC, Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого!!x;, І, передавши Варухові, синові Нерії, купівельний запис, помоливсь я так до Господа: Vw%, Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Будуть колись знову купувати доми й поля ще й виноградники у цій землі.Iv , Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Візьми ці записи, цей запечатаний купівельний запис і цей відкритий та й поклади їх у глиняну посудину, щоб він там міг зберегтись довго.>uw, і наказав Варухові прилюдно: ^t5, та й передав купівельний запис Варухові, синові Нерії, сина Махсеї, перед моїм небожем Ханамелом і при свідках, що підписали купівельний запис, і при всіх юдеях, що були у тюремному дворі,"s=, А тоді взяв купівельний запис запечатаний і запис відкритий, за законом та уставом,6re, Списав я купівельну угоду, приклав печать, покликав на те свідків та й відважив на вазі срібло.q , І купив я поле в мого небожа Ханамела й одважив йому 17 срібних шеклів.Pp, І прийшов мій небіж Ханамел, за словом Господнім, до мене в тюремний двір та й каже мені: Купи моє поле в Анатоті, що у Веніяминовій землі, бо за тобою право спадкоємства й право викупу. Купи його собі. Тоді я зрозумів, що це справді було слово Господнє.zom, Ось Ханамел, син Шаллума, дядька твого, йде до тебе сказати тобі: Купи моє поле в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати.cn?, І сказав Єремія: «Таке слово надійшло до мене: 'mG, і поведе він Седекію у Вавилон, і перебуватиме він там, аж покіль не навідаюсь до нього, - слово Господнє. Як будете ж воювати з халдеями, то не пощастить вам?»\l1, та й Седекія, юдейський цар, не уникне рук халдейських, бо його певно видадуть вавилонському цареві на поталу, і розмовлятиме він з ним устами до уст, і очі його будуть глядіти йому в очі;Jk , А посадив його туди Седекія, цар юдейський, докорявши йому: «Чого ти пророкуєш та говориш: Так каже Господь: Ось я віддам це місто в руки вавилонському цареві, і він його завоює;zjm, Тоді військо вавилонського царя облягло Єрусалим, пророк же Єремія був замкнений у тюремному дворі коло палацу юдейського царя.si a, Слово, що надійшло до Єремії від Господа на десятому році Седекії, юдейського царя, - це був вісімнадцятий рік Навуходоносора.8hi,(І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході - будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.%gC,'І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.Vf%,&Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.Je ,%Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, - слово Господнє.» d ,$«Якщо закони ці колись передо мною захитаються, - слово Господнє, - тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»+cO,#Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, -Господь сил його бо ім'я.;bo,"Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, - слово Господнє, - я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»Da,!Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, - слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.e`C, Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той - мій завіт! - вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, - слово Господнє.0_Y,Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.C^,Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.0]Y,За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!3\_,І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, - слово Господнє.F[,«Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.~Zu,Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.|Yq,Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»9Xk,І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.rW],Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! -AV{,Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»U7,Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, - повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої. T,Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, - слово Господнє.'SG,Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.R,Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо - Господь, Бог мій.4Qa,Є ще надія для потомства твого, - слово Господнє, - діти твої повернуться у свої границі.IP ,Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, - слово Господнє, - вони повернуться з ворожої країни. O ,Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»$NA,Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, - слово Господнє.»My, Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній. L, І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага - пшеницю, вино й олію, - та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.K, Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.$JA, Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.;Io, З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я - Ізраїлеві батько, й Ефраїм - мій перворідний.?Hw,Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.?Gw,Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!fFE,Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»IE ,знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть. D ,Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,DC,Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.RB,Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.9A m,«Того часу, - слово Господнє, -я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»@,І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»6?e,Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.f>E,Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом.Y=+,І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити? - слово Господнє.c<?,Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів я покараю.:;m,І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу./:W,то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці.e9C,Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє. А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним,83,Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті; всі вороги твої - усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті; всіх здирців твоїх на луп я видам.z7m,Чого ж кричиш, що в ранах єси? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо.6),Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б'є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч.(5I, Ніхто не журиться перев'язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування.4 , Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі.Z3-, Бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати. Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув. Тебе ж не знищу. Я покараю тебе, але за законом, - без кари ж тебе не зоставлю.»21, Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - і не лякайся Ізраїлю; врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме.>1u, Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них.0{,Того часу, - слово Господа сил, - я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю. І він чужинцям більше не служитиме.B/},Горе! Страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок..,Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж? Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі? Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли?u-c,«Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру.m,S,Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду: J+ ,Ось бо надходить час, - слово Господнє, - коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, - слово Господнє, - і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть.» yj~~}K|{7yxw1vcu5ts/r+qJponmljigfQeddkcaa?`__^J]\[LZYyXWQVUTRQ9ONFM@LyK,JI(HG6FECB8A@Q?>=s<<;b:987655M4#3?2W0/l.,H+:*b);(''W%%Q$#6"! ]k6x|%   j""=,&Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі! Ноги твої загрязли у болоті; вони ж повідверталися від тебе!l!Q,&Коли ж затнешся вийти, то ось те, що явив мені Господь: | q,&Єремія ж сказав: «Не видадуть! Послухайся тільки голосу Господнього у тому, що я говорю до тебе, і буде тобі добре, й зостанешся живим.  ,&І сказав цар Седекія до Єремії: «Боюсь тих юдеїв, що попереходили до халдеїв, щоб мене не видано їм у руки та щоб вони не знущались надо мною.»uc,&Коли ж не вийдеш до князів вавилонського царя, місто це впаде в руки халдеям, і вони його спалять, а й сам ти не уникнеш їхніх рук.»yk,&Тоді Єремія сказав цареві Седекії: «Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Коли вийдеш до князів вавилонського царя, врятуєш своє життя й міста цього не спалять; зостанетеся ти й дім твій живими. ,&Тоді цар Седекія забожився потайки: «Як жив Господь, що дарував нам оце життя, не вб'ю тебе й не видам у руки тих людей, що важать на твоє життя.»>u,&Єремія відказав Седекії: «Як я тобі все скажу, ти вб'єш мене; як дам тобі раду, ти не послухаєш мене.»7,&Тоді цар Седекія покликав до себе пророка Єремію через третій вхід у храм Господній. Сказав цар Єремії: «Спитаю тебе дещо, та не затаюй від мене нічого.»7g,& І потягли Єремію на мотузках і витягли його з водоймища, і перебував Єремія на тюремному дворі.{o,& І крикнув Еведмелех кушій до Єремії: «Візьми та попідкладай це шмаття й старі лахи собі попід пахви, під мотуззя!» Зробив так Єремія.)K,& Узяв Еведмелех із собою людей, увійшов у царський дім, у комору, набрав ізвідти подертого шмаття, непотрібних лахів і спустив їх на мотузку Єремії у водозбір.q[,& Тоді цар повелів Еведмелехові кушієві: «Візьми звідси трьох чоловіків із собою та витягни Єремію з водоймища, покіль не вмер.»>u,& «Мій владико й царю! Не гаразд учинили ті люди, заподіявши таке пророкові Єремії: вони кинули його у водозбір; таж він умре там швидко з голоду, бо нема вже хліба в місті.»X),&вийшов із царського дому та й каже до царя: ve,&Довідався Еведмелех кушій, скопець у царських палатах, що Єремію вкинуто у водозбір, - а цар сидів тоді при Веніяминових воротях, -[/,&Взяли вони Єремію та й укинули у водозбір царенка Малкії на тюремному дворі. Спустили вони туди Єремію на мотузках; а у водоймищі тому не було води, тільки багно, і загруз Єремія у багно.',&Цар Седекія відказав: «Ось він у ваших руках: цар бо не вдіє нічого проти вас.»9k,&Тоді князі сказали цареві: «Нехай би вже раз убито цього чоловіка на смерть; адже він відіймає завзяття у вояків, що зостались у цьому місті, та й у всього народу, мовлявши такі слова; цей бо чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха.»Y+,&Так говорить Господь: Це місто напевно буде віддане військові вавилонського царя на поталу, й воно його здобуде.»R,&«Так говорить Господь: Хто зостанеться у цьому місті, той умре від меча, від голоднечі й від чуми; хто ж перейде до халдеїв, той житиме; його життя буде йому здобиччю, і він буде жити.  #,&Шефатія, син Матана, Годолія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив до всього народу, промовлявши: o W,%Тоді цар Седекія звелів ув'язнити Єремію в тюремнім дворі й давати йому з Пекарської вулиці по буханцеві хліба на день, аж поки не вийшов увесь хліб у місті. Так перебував Єремія в тюремному дворі. ),%Тож вислухай мене, мій владико й царю: нехай моє благання дійде до тебе! Не повертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб мені там життя не позбутись.»A {,%Де ж тепер ваші пророки, що вам пророкували: цар вавилонський, мовляв, не прийде на вас і на цю країну? {,%І сказав іще Єремія цареві Седекії: «Чим провинивсь я перед тобою, перед твоїми слугами й перед оцим народом, що ви мене в тюрму вкинули?wg,%Утім цар Седекія послав його взяти звідти. І потай від усіх спитав його цар у своїм палаці: «Чи нема якогось слова від Господа?» Єремія ж відказав: «Є, - і додав: Ти потрапиш у руки вавилонському цареві.»,%Так Єремія зійшов у землище під склепіння та й відсидів там багато днів.c?,%Князі ж, люті на Єремію, заходились його бити ще й посадили в тюрму, в будинкові писаря Йонатана, з якого зроблено тюрму.Z-,%Єремія ж мовив: «Неправда! Не хочу я переходити до халдеїв.» Та Ірія не зважав на те, взяв Єремію й привів до князів.,% Як же дійшов до Веніяминової брами, то вартовий Ірія, син Шелестії, сина Хананії, зупинив пророка Єремію, кажучи: «Ти хочеш перейти до халдеїв.»8i,% Єремія покинув Єрусалим і пішов у Веніяминову землю, щоб розділити там спадщину у своїй родині.&E,% Тим часом, як халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,F,% Навіть якби ви побили все халдейське військо, що проти вас воює, так, що у них зостались би тільки поранені, то й ті поставали б, кожен із свого намету, та й спалили б це місто.»K,% Так каже Господь: Не оманюйте самих себе, думаючи: Халдеї напевно відійдуть від нас, - бо вони не відійдуть.&E,%а халдеї прибудуть знов, щоб воювати проти цього міста; вони здобудуть його й спалять.V~%,%«Так каже Господь, Бог Ізраїля: Ось як скажіть юдейському цареві, що послав вас до менеспитати: Фараонове військо, що вирушило вам на підмогу, повернеться назад у Єгипет, у свою землю,e}C,%І надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: n|U,%Тим часом фараонове військо вирушило з Єгипту, і халдеї, які облягали Єрусалим, довідавшись про те, відступили від Єрусалиму.{,%Єремія ходив іще на волі серед народу, не був ще ув'язнений у тюрмі."z=,%І послав цар Седекія Юхала, сина Шелемії, та священика Софонію, сина Маасеї, до пророка Єремії, аби йому сказали: «Помолись за нас до Господа, Бога нашого.»Sy,%Та ні він, ні слуги його, ні мешканці єрусалимські не слухалися слів, які Господь говорив через пророка Єремію. x ,%На місці Єхонії, сина Йоакима, царював Седекія, син Йосії, що його настановив Навуходоносор, цар вавилонський, царем над юдейською землею.Fw,$ І взяв Єремія другий сувій та й передав його писареві Варухові, синові Нерії, а цей списав на ньому всі слова тієї книги, яку спалив Йоаким, цар юдейський, так, як проказував йому Єремія. Ба ще й додав до них багато слів того ж значення, що й перше.Tv!,$І покараю його та потомків його і слуг його за їхню провину, і пошлю на них і на всіх мешканців єрусалимських, а й на мужів юдейських усе лихо, яким я їм погрожував, а вони не слухали.»Ku,$Тим то так говорить Господь про Йоакима, царя юдейського: Не матиме він потомка, що сидів би на Давидовому престолі; труп його лежатиме, кинутий на денну спеку й на нічний холод.t%,$А щодо Йоакима, царя юдейського, то скажи так: Ось що говорить Господь: Ти спалив той сувій, кажучи: Навіщо ти написав у ньому, що вавилонський цар напевне прийде та й зруйнує цю землю так, що щезне з неї людина й скотина?cs?,$«Візьми собі другий сувій та й спиши на ньому всі слова, що були вже на першому сувої, який спалив Йоаким, цар юдейський._r7,$Надійшло слово Господнє до Єремії після того, як цар спалив сувій із тими словами, що посписував Варух із уст Єремії: %qC,$Ба ще й повелів цар царенкові Єрахмеелові і Сераї, синові Азрієла та Шелемії, синові Авдієла, схопити Варуха писаря та Єремію пророка; та Господь сховав їх.p1,$І хоч Елнатан і Делая, і Гемарія благали царя не палити сувою, він не послухав їх.5oc,$І ні цар, ні слуги його не сполохались і не роздерли на собі одежі, коли вислухали всі ці слова.Nn,$Щоразу, як Єгутія перечитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножиком і кидав на вогонь у горщикові, аж покіль увесь сувій не згорів на вогні, що у горщикові.@my,$Цар же перебував тоді - це було дев'ятого місяця - у зимовім палаці, а перед ним горів жар у горщикові.l,$І послав цар Єгутію по сувій, і взяв його Єгутія з світлиці писаря Елішами та й прочитав його перед царем і всіма князями, що стояли навколо царя.\k1,$Потім, поклавши сувій у світлиці писаря Елішами, пішли до царя усередину до покою та й розповіли йому всю справу.&jE,$І сказали князі Варухові: «Йди та й сховайся, ти й Єремія, так щоб ніхто не знав, де ви.»3i_,$А Варух їм: «Він своїми устами проказав мені всі ці слова, тож я й списав їх у книзі чорнилом.»xhi,$Ще й питають Варуха: «Повідай нам, як ти списав всі ці слова?»Xg),$Вислухавши сукупність слів, злякались вони та й кажуть один до одного: «Мусимо повідомити царя про всі ці слова.»f7,$Вони ж сказали йому: «Сідай та й прочитай нам уголос.» І прочитав їм Варух голосно.e%,$Тоді послали до Варуха усі князі Єгутію, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушія, щоб він сказав: «Візьми із собою отой сувій, що ти читав перед народом та й приходь.» І взяв Варух, син Нерії з собою сувій, і прийшов до них.d-,$ І переповів їм Міхей усі слова, що чув, як ото Варух читав у книзі перед народом.Kc,$ пішов у царський палац, у світлицю писаря; а там сиділи всі князі: писар Елішама й Делая, син Шемаї, й Елнатан, син Ахбора й Гемарія, син Шафана, і Седекія, син Хананії, й усі князі.b,$ А Міхей, син Гемарії, сина Шафана, вислухавши всі слова Господні з книги,oaW,$ І прочитав Варух перед усім народом із сувою слова Єремії в домі Господньому, у світлиці Гемарії, сина генерального писаря Шафана, на верхньому подвір'ї, коло входу в нові ворота Господнього дому.f`E,$ На п'ятому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, дев'ятого місяця, оповіщено піст перед обличчям Господнім усьому народові в Єрусалимі й усьому народові, що поприходив із міст у Єрусалим.f_E,$Варух, син Нерії, вчинив точно все, що повелів йому пророк Єремія: прочитав із сувою слова Господні в домі Господньому./^W,$Може, їхня молитва буде вгодна Господеві, і кожен відвернеться від своєї лихої дороги, бо великий той гнів і те обурення, якими Господь погрожує цьому народові.»V]%,$тож піди ти та й прочитай із сувою записані з Моїх уст слова Господні перед народом у день посту в домі Господнім; та й перед усіма юдеями, що поприходять із своїх міст, - прочитай і їм.\,$І наказав Єремія Варухові: «Мене замкнено, і я не можу піти в дім Господній;W[',$Прикликав Єремія Варуха, сина Нерії, і Варух вписав у сувій так, як Єремія йому проказував, усі слова Господні.#Z?,$Може, дім Юди, почувши про всі нещастя, що я мав на думці на них наслати, відвернеться кожен від своєї лихої дороги, то я й прощу їхню провину та їхній гріх.»HY ,$«Візьми сувій та й посписуй у ньому всі слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду, і про всі народи з того часу, як я почав промовляти до тебе, з часів Йосії, та й по цей день.BX ,$На четвертому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа до Єремії: W{,#за те - так говорить Господь сил, Бог Ізраїля - у Йонадава, сина Рехава, не переведеться ніколи потомок, що стоятиме перед моїм обличчям.»cV?,#До родини ж Рехавіїв сказав Єремія: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: За те, що ви послухались наказу Йонадава, предка вашого, і пильнували всі накази та чинили все, як він повелівав,U,#Тим то так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Ось я пошлю на Юдею та на мешканців єрусалимських усе те лихо, яким я загрозив їм, за те, що коли я говорив їм, вони не слухали, коли кликав їх, вони не озивались.»RT,#Отак потомки Йонадава, сина Рехава, дотримали наказ предка свого, що він їм дав був, а народ цей мене не слухає.S,#Я посилав до вас раз-по-раз, невтомно всіх рабів моїх, пророків, і говорив: Зверніте бо кожен зо своєї лихої дороги та направте ваші вчинки; не ходіте за іншими богами, щоб їм служити, то й житимете на землі, яку я дав був вам і батькам вашим. Та ви не нахиляли вуха й не слухали мене.Ry,#Наказ Йонадава, сина Рехава, що повелів своїм потомкам не пити вина, виконується; і вони не п'ють його по цей день, бо слухаються наказу предка свого. Мене ж, який говорив вам безнастанно, - мене ви не слухали.OQ,# «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Іди та скажи мужам юдейським і мешканцям єрусалимським: Невже ж ви не візьмете для себе з того науки - слухатися моїх слів? - слово Господнє![P/,# І надійшло таке слово Господнє до Єремії: O},# Як же напав на цю країну Навуходоносор, цар вавилонський, тоді сказали ми собі: Нумо підемо в Єрусалим, щоб рятуватись від сирійського війська та халдейського війська. І так ото ми тепер живемо в Єрусалимі.»N1,# Живемо ми в шатрах і слухаємось та чинимо усе, що повелів нам предок наш Йонадав.M',# та не будувати хат, де б жити; і нема в нас ні виноградників, ні поля, ні засіву.2L],#То ми й послухались наказу предка нашого Йонадава, сина Рехава, в усьому, що він повелів нам: Не пити вина поки віку нашого, - ми й жінки наші, сини наші й дочки наші -EK,#Та й домів не будуйте і нічого не сійте, і виноградників не насаджуйте, і не майте їх, а живіте у шатрах поки віку вашого, щоб могли довго прожити на землі, де ви лише приходні.sJ_,#Та вони відказали: «Вина ми не п'ємо, бо Йонадав, син Рехава, наш предок, нам наказав: Не пийте вина ні ви самі, ні діти ваші повіки.7Ig,#І поставив я перед родиною Рехавіїв повні келехи вина й чаші та й промовив до них: «Пийте вино!»EH,#та й привів їх до дому Господнього, у світлицю синів Ханана, сина Ігдалії, Божого чоловіка; яка була коло князівської світлиці, над світлицею Маасеї, сина Шаллума, одвірного.FG,#І взяв я Язанію, сина Єремії, сина Хавацінії, з його братами й з усіма його синами та всю родину Рехавіїв[F/,#«Піди до родини Рехавіїв, поговори з ними та й приведи їх до Господнього дому в одну світлицю і дай їм випити вина.» E ;,#Слово, що надійшло від Господа до Єремії за юдейського царя Йоакима, сина Йосії: -DS,"Ось я повелю, - слово Господнє, - і заверну їх до цього міста, і вони нападуть на нього й здобудуть його ще й спалять. Міста юдейські оберну я на безлюдну пустиню.»PC,"Та й Седекію, царя юдейського, і князів його видам у руки ворогам їхнім і в руки тим, що чигають на їхнє життя, і на поталу військові царя вавилонського, що тепер відступило від вас.tBa,"я видам у руки їхнім ворогам і в руки тим, що чигають на їхнє життя; трупи їхні будуть поживою птаству небесному й дикому звірені.hAI,"Князів юдейських та князів єрусалимських, скопців й священиків та й увесь люд країни, що проходили між половинами тельця,C@,"Тих же, що порушили мою умову та не додержали слів угоди, яку заключили були передо мною, я вчиню, як того тельця, що вони його розтяли надвоє, щоб пройти між його половинами.k?O,"Тим то так говорить Господь: Ви не послухали мене, як мовилося про те, щоб кожен оповістив волю братові своєму й ближньому своєму; за те ж і я, - слово Господнє, - звільняю вас і на меч вас віддаю, на чуму, на голод, а й зроблю вас страховиськом по всіх царствах на землі.U>#,"Опісля ж передумали й збезчестили моє ім'я, забравши назад кожен свого раба і свою рабиню, що пустили були на волю, на їхнє бажання, і зробили їх знову вашими рабами й вашими рабинями..=U,"Нині ви навернулись і були вчинили праведне перед моїми очима, оповістивши кожен волю ближньому своєму; ви заключили союз передо мною в домі, що носить моє ім'я. <,"Як упливе 7 років, кожний з вас відпустить на волю свого брата єврея, що тобі продано. Шість літ нехай він тобі служить, а потім пусти його від себе на волю. Але батьки ваші не слухали мене й не прихилили свого вуха.;w," «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я заключив був союз із вашими батьками, як вивів їх з Єгипетської землі, з дому неволі, і установив: V:%," І надійшло таке слово Господнє до Єремії: 9," Опісля ж спохопились і запопалися брати назад рабів і рабинь, що їх були пустили на волю, і поробили їх знову невольниками та невольницями.58c," І згодились усі князі й усі люди, що уклали умову, аби пустити на волю своїх рабів і своїх рабинь, аби ніхто вже не тримав їх у рабстві; і пристали на це й повипускали.\71," щоб кожен пустив на волю раба свого єврея й свою рабиню єврейку, щоб ніхто вже не тримав у рабстві юдея, брата свого.6w,"Слово, що надійшло від Господа до Єремії після того, як цар Седекія вчинив умову з усім народом у Єрусалимі, щоб оповістити звільнення.j5M,"Тим часом військо царя вавилонського воювало проти Єрусалиму, проти інших міст юдейських, що ще цілі залишились і проти Лахішу та Азеки; одні бо ці й зосталися з міст юдейських - міста-твердині.4,"І переповів Єремія усі ці слова Седекії, юдейському цареві, в Єрусалимі.)3K,"Ти помреш у мирі; і як по твоїх предках, перших царях, палено пахощі, так і по тобі палитимуть і голоситимуть: Ой, володарю! - бо я тобі це кажу», - слово Господнє.I2 ,"Тож вислухай слово Господнє, Седекіє, царю юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш від меча!R1,"І ти сам не уникнеш його рук, і тебе таки впіймають, і віддадуть йому в руки, й очі твої дивитимуться в очі цареві вавилонському, і говоритиме з тобою устами до уст, і підеш у Вавилон.!0;,"«Іди й промов до Седекії, царя юдейського, і скажи йому ось що: Так говорить Господь: Ось я віддам це місто у руки цареві вавилонському, і він спалить його./ ,"Слово, що надійшло від Господа до Єремії тоді, як Навуходоносор, цар вавилонський, і все його військо й усі царства землі, піддані під його руку, ще й усі народи воювали проти Єрусалиму і збірноти його міст: O.,!то й потомство Якова й Давида, раба мого, я відкину й не братиму більш з його роду володарів над потемками Авраама, Ісаака та Якова! Але я зміню їхню долю й змилосерджуся над ними.»;-o,!Так говорить Господь: «Якщо нема моєї умови з днем і ніччю, і я не встановив законів неба та землі,?,w,!«Чи ти не чуєш, що ті люди говорять: Таж ті дві родини, що Господь собі вибрав, він їх відкинув! Тим вони й нехтують народ мій, наче б він не був більше в їхніх очах народом!»[+/,!І надійшло до Єремії таке слово Господнє: *,!Як воїнство небесне, якому нема ліку, і як пісок морський, якому нема міри, так розмножу потомство раба мого Давида й левітів, що мені служать.» sN~~_}|L{zwyPxvut0s)rqponn2m kkFii3h?fedcYa`^]\\ZYsXFWuVnTSRNPOOrN'M+LQJIGFEDD(CjA@?>=<;:9T877!544832f1=0;/-&,N*)) ($&%$#"-!! ;qlo>qNh :2N2],,Господь не міг терпіти довше ваших злих учинків і гидот, яких ви наробили. Тим то й стала ваша земля пустинею й острахом та прокляттям, збезлюдніла, як самі бачите.,,«Хіба ж то не те кадження, шо ви воскурювали по містах юдейських і по вулицях єрусалимських, ви й ваші батьки, ваші царі й ваші князі та народ землі, - хіба не те згадав Господь і хіба не воно вразило його серце?L,,Тоді Єремія озвався до всього народу, до чоловіків і жінок, і до всіх людей, що ото так йому відповідали: N,,І коли ми, жінки, кадимо цариці небесній і приносимо їй ливні жертви, то хіба ж це без відома наших чоловіків виробляємо ми їй медяники з її подобизною та возливаєм ливні жертви?»,,З того ж часу, як ми перестали кадити цариці небесній і приносити їй ливні жертви, терпимо в усьому нестачу й гинемо від меча й голоднечі.T!,,Ми таки будемо чинити все те, що сказали уста наші: ми будемо кадити цариці небесній і приносити їй ливні жертви, як це чинили ми й батьки наші, царі наші й князі наші по містах Юдеї та по вулицях єрусалимських. Тоді ми були ситі й щасливі і не знали лиха.ta,,«Наказу, що ти нам дав во ім'я Господнє, ми не послухаємось.X),,І відказали Єремії всі чоловіки, що знали, як їхні жінки чужим богам кадили, й усе жіноцтво, що там стояло - було їх там велика сила, - і ввесь люд, що жив у Єгипетській землі в Патросі: s _,,Ніхто з останку Юди, з тих, що прибули в Єгипетську землю, щоб там жити не вирятується і не втече й не повернеться у землю Юдейську, куди так потужно лине їхня душа, щоб повернутися знову й там осістись; вони бо не повернуться ніколи, хіба що тільки ті, що втечуть звідти.»+ O,, Я покараю тих, що живуть у Єгипетській землі, як покарав Єрусалим: мечем, голодом і чумою.S ,, Я зловлю останок Юди, що наважився йти в Єгипетську землю, щоб там жити. Вони всі погинуть в Єгипетській землі, поляжуть від меча, загинуть з голоду, мале й велике; від меча й голоду загинуть і стануть прокляттям і страховиськом, наругою й посміховищем,a ;,, Тим то так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Оце я оберну моє обличчя проти вас на погибель і на загладу всього Юди. 5,, Аж по цей день вони не мали скрухи серця, ані страху, та й не ходили за моїм законом і за моїми установами, що я появив перед вами й перед вашими батьками.mS,, Хіба ж позабували ви злочини батьків ваших і безбожність царів юдейських і жінок їхніх, і ваші власні злочини й злочини жінок ваших, що їх то скоїли в землі Юдейській та по вулицях єрусалимських?V%,,бо ви доводите мене до гніву ділом рук ваших, кадивши іншим богам в Єгипетській землі, куди ви прийшли жити, щоб себе погубити та стати прокляттям і сміховищем для всіх народів землі.c?,,Отож так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Навіщо чините самим собі таке велике лихо? Ви вигубите чоловіка й жінку, дітей і немовляток з-посеред Юди, так що не зостанеться й нащадка у вас,,,Тоді вилився мій гнів і моє обурення, і запалало по містах юдейських і по вулицях єрусалимських, і вони стали руїною і пустелею, як оце й бачите.0Y,,Вони ж не слухали й не прихиляли вуха, щоб покинути своє злочинство й не кадити іншим богам.xi,,хоч я й посилав до вас раз-по-раз усіх слуг моїх, пророків і наполегливо посилаю казати вам: Не чиніть цієї гидоти, що осоружна мені!,,за їхнє злочинство, що його коїли, і тим доводили мене до гніву, ходивши кадити та служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші,),,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ви бачили усе те нещастя, що я послав на Єрусалим і на всі міста юдейські. Нині лежать вони в руїнах, безлюдні, ,,Слово, що надійшло до Єремії про всіх юдеїв, що перебували в Єгипетській землі, що жили в Мігдолі й у Тафнісі, й у Нофі, й у країні Патросі.A{,+ Він порозбиває стовпи дому сонця, що в Єгипетській землі, а храми єгипетських богів спалить вогнем.»@~y,+ Він підпалить храми єгипетських богів і пустить їх пожежею, позабирає в полон. Він вичистить Єгипетську землю, як пастух чистить свою одежу, і вийде собі звідти спокійно.}w,+ Він прийде й завоює Єгипетську землю: кого призначено на смерть, - тому смерть; кого у неволю, тому неволя; кого під меч, поляже від меча!||q,+ та й скажи їм: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Оце я візьму мого слугу Навуходоносора царя вавилонського, та й поставлю його престол на цім камені, що ти закопав. Він напне над ним пишний намет свій.Z{-,+ «Набери в руки великого каміння та й позакопуй у глиняну долівку коло входу в дім фараона у Тафнісі, на очах юдеїв,hzI,+І надійшло таке слово Господнє до Єремії у Тафнісі: "y=,+та й вирушили у Єгипетську землю, проти голосу Господнього, й так зайшли до Тафнісу.Ux#,+чоловіків, жінок і дітей, царівен і всіх тих, що їх Невузардан, начальник охорони, лишив був при Годолії, синові Ахікама, сина Шафана, разом з пророком Єремією і з Варухом, сином Нерії,=ws,+Ні, Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина забрала сукупний останок юдеїв, що повернулись від усіх народів, куди були порозбігалися, щоб жити у землі Юдейській, -~vu,+І не послухався Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина з цілим людом голосу Господнього, щоб зоставатись їм у землі Юдейській.[u/,+Це Варух, син Нерії, підводить тебе на нас, щоб видати нас у руки халдеям, аби нас повбивали або виселили в Вавилон!»st_,+тоді Азарія, син Гошаї, Йоханан, син Кареаха та й усі горді й непокірливі мужі сказали Єремії: «Неправду ти говориш! Не посилав тебе Господь, Бог наш, сказати нам: Не йдіте в Єгипет, щоб там перебувати.ws i,+Якже Єремія переказав збірноті народу всі слова Господа, Бога їхнього, - усі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,Xr),*то затямте собі добре, що загинете від меча, голоднечі й чуми на тому місці, куди захотіли йти, щоб там пробувати!»xqi,*Сьогодні ж, як я вам об'явив те, і ви не послухаєтесь голосу Господа, Бога вашого, ні в чім з усього того, з чим він послав мене до вас,Op,*Ви самі собі лихо напитали: ви бо посилали мене до Господа, Бога вашого, прохавши: Помолись за нас Господеві, Богу нашому, і об'яви нам усе, що скаже Господь, Бог наш, і ми те вчинимо.So,*Оце слово Господнє про вас, останку Юди: Не йдіть до Єгипту! Затямте ж собі добре, що я вас перестерігав нині.jnM,*Так бо говорить Господь сил. Бог Ізраїля: Так само, як вилився мій гнів і моє обурення на мешканців єрусалимських, так виллється моя досада на вас, коли підете в Єгипет. Ви зробитесь прокляттям і страховиськом, наругою й посміховищем, і не бачити вам уже землі цієї.!m;,*Та й усі, що наважились іти в Єгипет, щоб там жити, поляжуть від меча й голоду та чуми. Ніхто з них не зостанеться й не втече від того лиха, що я пошлю на них.}ls,*то меч, якого ви боїтеся, спіткає вас там, у Єгипетській землі, і голод, якого лякаєтеся, піде слідом за вами в Єгипет і там ви загинете.$kA,*то вислухайте слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Коли ви притьмом хочете йти в Єгипет і підете туди, щоб там перебувати,j5,*і скажете: Ні! - ми таки підемо в Єгипетську землю; там не будемо бачити війни, не будемо чути звуку сурми та й не будемо голодувати, і там хочемо ми жити, -*iM,* Коли ж ви скажете: Не хочемо жити в цій землі, -та й не послухаєте Господа, Бога вашого,!h;,* Я буду милосердним до вас, і він змилосердиться над вами й поверне вас у вашу землю. g ,* Не бійтеся вавилонського царя, якого так страхаєтесь; не бійтесь його, - слово Господнє, - я бо з вами, щоб вас рятувати і з його рук визволяти.0fY,* Коли зостанетесь і далі у цій землі, то я вас відбудую, а не повалю, насаджу вас, а не повириваю, бо жалую вас із-за того нещастя, яке допустив був скоїтись над вами.Ie ,* і сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля, до якого ви мене посилали скласти перед ним вашу молитву.mdS,*і він покликав Йоханана, сина Кареаха, з усією військовою старшиною, що була при ньому, й з усім людом, від малого до великого,ocW,*Через десять днів надійшло слово Господнє до Єремії,:bm,*Чи довподоби воно буде, чи ні, ми послухаємось голосу Господа, Бога нашого, до якого оце тебе посилаєм, щоб нам добре було, як послухаємось голосу Господа, Бога нашого.»%aC,*Вони ж сказали до Єремії: «Господь нехай буде супроти нас свідком вірним і правдивим, якщо ми не чинитимемо все те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.#`?,*Пророк же Єремія відрік їм: «Чую, помолюся Господеві, Богові вашому, як бажаєте. Кожне слово, що Господь відповість, я об'явлю вам. Ні слова не втаю від вас.»_1,*нехай нам Господь, Бог твій, вкаже дорогу, якою нам іти, і навчить, що нам чинити.»S^,*до пророка Єремії та й мовили: «Нехай наша просьба дійде до тебе: помолись Господеві, твоєму Богові, за увесь цей останок, бо нас тільки мало з багатьох зосталось, як сам добре бачиш;p] [,*Уся військова старшина з Йохананом, сином Кареаха, з Азарією, сином Гошаї та з усім людом, від малого до великого, приступили\,)далеко від халдеїв, яких боялись, бо Ізмаїл, син Натанії, убив Годолію, сина Ахікама, що його вавилонський цар настановив намісником краю.#[?,)І рушили вони та й зупинились у Герут-Кімгамі коло Вифлеєму, щоб звідти йти у Єгипет,aZ;,)Тоді Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина, яка була при ньому, забрали ввесь останок люду, що позаймав був Ізмаїл, син Натанії, з Міцпи, вбивши Годолію, сина Ахікама, - людей дорослих, військових, жіноцтво, дітей та скопців, що їх завернули з Гівеону.9Yk,)Тим часом, Ізмаїл, син Натанії, утік з вісьмома чоловіками від Йоханана та й подався до аммоніїв.7Xg,)й усі ті, що Ізмаїл забрав із Міцпи з собою, повернулись та й перейшли до Йоханана, сина Кареаха.jWM,) Коли люди, що йшли з Ізмаїлом, побачили Йоханана, сина Кареаха, з усією військовою старшиною, яка була при ньому, то зраділи,tVa,) узяли вони усіх своїх людей та й метнулись воювати Ізмаїла, сина Натанії. Наздогнали вони його коло великого ставу під Гівеоном.qU[,) Якже довідався Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина, що була при ньому, про всі злочини, що накоїв Ізмаїл, син Натанії,XT),) Тоді Ізмаїл забрав у полон усю решту народу, який був у Міцпі, царевих дочок та ввесь народ, що зоставсь у Міцпі і що його Невузардан, начальник охорони, передав Годолії, синові Ахікама. Забрав їх Ізмаїл, син Натанії, з собою та й пішов у дорогу до аммоніїв.VS%,) Водозбір же, в який Ізмаїл повкидав усі трупи повбиваних людей, був той самий, що викопав був цар Аса проти Вааси, царя ізраїльського. Його ж то й наповнив Ізмаїл, син Натанії, трупами.RR,)Було ж між ними десятеро, що сказали Ізмаїлеві: «Не вбивай нас, бо у нас на полі сховані запаси пшениці, ячменю, олії та меду.» І він стримався й не повбивав їх разом з їхніми братами.UQ#,)Як же вони ввійшли в місто, Ізмаїл, син Натанії, разом з людьми, що були з ним, повбивав їх і повкидав у водоймище.wPg,)Назустріч же їм вийшов Ізмаїл, син Натанії, з Міцпи, ті ж ішли, плачучи. Зустрів він їх і сказав їм: «Ідіте до Годолії, сина Ахікама!»FO,)прибули з Сихему, Шіло й Самарії 80 чоловік, з обголеними бородами, роздертою одежею й нарізами на тілі, з офірами й кадилом у руках, щоб принести їх у жертву в храмі Господнім.N,)Другого ж дня по вбивстві Годолії, як ще ніхто про те не довідався,XM),)Убив Ізмаїл так само й усіх юдеїв, що були в Міцпі при ньому, при Годолії, і халдеїв, військових людей які були там.nLU,)встав Ізмаїл, син Натанії й десять чоловік, що були з ним, та й убили Годолію, сина Ахікама, сина Шафана, мечем. Так заподіяли вони смерть тому, кого вавилонський цар настановив намісником у країні.cK A,)На сьомому місяці прибув Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, царського роду, а з ним царські вельможі та ще десять чоловік до Годолії, сина Ахікама, у Міцпу, і як трапезували вони вкупі у Міцпі,TJ!,(Годолія ж, син Ахікама, відказав Йохананові, синові Кареаха: «Не чини цього, бо ти говориш неправду на Ізмаїла.»ZI-,(Тоді Йоханан, син Кареаха, потай сказав Годолії у Міцпі: «Дозволь, піду й уб'ю Ізмаїла, сина Натанії, так, що ніхто й знати не буде. Навіщо допускати, щоб він убив тебе та щоб усі юдеї, які позбирались до тебе, знов порозбігались, і тим загинув би останок Юди?»H},(та й сказала йому: «Чи знаєш, що Бааліс, цар аммонійський, послав Ізмаїла, сина Натанії, вбити тебе?» Годолія ж, син Ахікама, їм не повірив.LG,( Йоханан же, син Кареаха й уся військова старшина, що була порозбігалась по краю, прийшла до Годолії у Міцпу(FI,( повернулись, - усі ті юдеї з усіх місць, куди були порозбігалися, - і прийшли в Юдейську землю до Годолії у Міцпу та й зібрали винограду й овочів вельми багато.jEM,( Та й інші всі юдеї, що були в Моаві та поміж аммоніями й в Едомі, а й по інших усіх країнах, зачувши, що вавилонський цар лишив останок у Юдеї і поставив над ними Годолію, сина Ахікама, сина Шафана,uDc,( А я житиму у Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, які до вас прийдуть. Ви ж тим часом збирайте виноград, плоди й олію. Складайте все те у ваше начиння й живіть собі в містах ваших, що їх посіли.»7Cg,( Годолія, син Ахікама, сина Шафана, поклявся їм і їхнім людям, кажучи: «Не бійтеся служити халдеям; перебувайте в краю й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.AB{,(то прийшли до Годолії у Міцпу такі: Ізмаїл, син Натанії, Йоханан і Йонатан, сини Кареаха, Серая, син Танхумета й сини Єфая з Нетофи та Язанія, син Маахатія, - вони й їхні люди._A7,(Якже вся військова старшина, що зо своїми людьми порозбігалась була по країні, довідалася, що вавилонський цар поставив намісником краю Годолію, сина Ахікама й передав йому чоловіків із жінками та дітьми та й тих убогих у краю, що їх не переселено у Вавилон,@@y,(І пішов Єремія до Годолії, сина Ахікама, у Міцпу й перебував з ним серед народу, що зостався в країні.M?,(Можеш іти до Годолії, сина Ахікама, сина Шафана, якого вавилонський цар поставив намісником над юдейськими містами, і перебувати з ним серед народу, або ж можеш іти, куди захочеш.» І дав йому начальник охорони харчів і гостинців та й відпустив його.>,(Ось я знімаю сьогодні з твоїх рук кайдани. Як хочеш іти зо мною у Вавилон, іди: я дбатиму про тебе. А як не хочеш іти туди зо мною, лишайся. Дивись, уся земля перед тобою: ти можеш собі йти, куди тобі завгодно й догідно.b==,(і наслав його й вчинив так, як вирік, бо ви згрішили перед Господом і не слухались його голосу, тому й спіткало воно вас.><u,(Начальник охорони взяв Єремію набік та й сказав йому: «Господь, Бог твій, вирік оте лихо на це місце$; C,(Слово, що надійшло від Господа до Єремії, після того, як Невузардан, начальник охорони, відпустив його з Рами, де взяв був його закутого в кайдани разом з усіма іншими полоненими з Єрусалиму та з Юдеї, що їх заслано у Вавилон.o:W,'Ні! Я тебе врятую! Ти не поляжеш від меча, і життя твоє буде тобі замість здобичі за те, що ти надіявся на мене» - слово Господнє.*9M,'Тебе ж врятую того дня, - слово Господнє, - і тебе не видадуть у руки людям, яких ти боїшся._87,'«Піди й скажи Еведмелехові кушієві: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я здійсню мої слова про це місто, йому на лихо, не на добро. І вони здійсняться певного дня перед очима твоїми.%7C,'До Єремії ж, ще як він був ув'язнений у тюремному дворі, надійшло таке слово Господнє: 6','та й узяли Єремію з тюремного двора й передали його Годолії, синові Ахікама, сина Шафана, щоб той пустив його додому. Так перебував він серед народу.!5;,' Тоді Невузардан, начальник охорони, Невушазбан, старший над скопцями, Нергалсарецер, старший над чарівниками, й усі вельможі царя вавилонського послали.4U,' «Візьми його, опікуйся ним і не чини йому нічого лихого; обходься з ним, як він тобі скаже.»J3 ,' А про Єремію видав Навуходоносор, цар вавилонський, Невузарданові, начальникові охорони, такий наказ: 2),' Деяких з убогих людей, що не мали нічого, лишив Невузардан, начальник охорони, у землі юдейській і понаділював їм при цій нагоді виноградники й поля.1 ,' Решту людей, що зостались у місті, й тих, що поперебігали до нього, та й усіх інших з народу виселив Невузардан, начальник охорони, у Вавилон./0W,'Палац царський і будинки людей попалили халдеї вогнем, а мури єрусалимські порозвалювали./,'Седекію ж велів осліпити й закувати у кайдани, щоб відвести його у Вавилон..},'Вавилонський цар звелів повбивати у Рівлі синів Седекії у нього на очах, та й усіх вельмож юдейських звелів повбивати вавилонський цар.q-[,'Але халдейське військо погналося за ними й наздогнало Седекію на степах єрихонських і взяли його, й повели до Навуходоносора, вавилонського царя, у Рівлу, у Хамат-землю, тож той вирік над ним засуд.J, ,'Як же побачили їх Седекія, юдейський цар, й усі військові люди, то повтікали, вийшовши вночі з міста через царський сад ворітьми між двома мурами, та й кинулися на дорогу в степ.%+C,'й увійшли всі князі вавилонського царя та й розтаборились коло Середніх воріт: Нергалсарецер із Сінмагіру, Невушазбан, старший між скопцями, Нергалсарецер, старший над чарівниками, з усіма іншими князями вавилонського царя.,*Q,'А на одинадцятому році Седекії, четвертого місяця, дев'ятого дня зроблено пролом у місті,") ?,'На дев'ятому році Седекії, юдейського царя, десятого місяця, прибув Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом під Єрусалим та й обліг його. ( ,&І сидів Єремія у тюремному дворі аж до того дня, коли здобуто Єрусалим.A'{,&І справді прийшли таки всі князі до Єремії та й розпитували у нього; він же відказав їм точнісінько, як повелів йому цар, і вони його не турбували, бо розмова не рознеслася.@&y,&то ти їм скажеш: Я благав царя щоб не повертав мене назад до Йонатанового будинку, щоб я не вмер там.»I% ,&Коли ж би князі довідались, що я розмовляв з тобою, та прийшли й питали: Скажи лишень, що говорив єси цареві та що говорив тобі цар; не утаюй від нас, а то віддамо тебе на смерть, -$,&Седекія сказав до Єремії: «Щоб ніхто не знав про цю розмову, а то помреш.#,&- Усіх твоїх жінок і дітей відведуть до халдеїв, і сам ти не уникнеш рук їхніх; бо потрапиш до рук вавилонському цареві, і місто це спалять.» [~u}r{Gybx8vusrr7qCpgo,nmMllk;jpihgfmedcbb``1_4^=]\b[ZZYWVTSRQ]P OYNMLiKKJJdII:H%GHFEDQC1BBAn@?>>=S<<<#;;:.9%8P7e65432f10/.--",H++ *((.'&e$#V"V!8 f: u  <M[{o,1%Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, - слово Господнє. Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту.5,1$Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба. Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії.,1#Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги.2],1"Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського.jM,1!І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки. Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться.»S,1 Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю - численні їхні отари. Я їх розсію по всіх вітрах, - отих, що голять собі скроні; з усіх боків я наведу на них погибель, - слово Господнє.  ,1Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, - слово Господнє, - що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно.6e,1Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, - слово Господнє! Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив.,1Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння. Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків!"=,1Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу!1,1Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада.»?w,1Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, - слово Господа сил.s _,1Який полишений той славний город, те радісне місто!> u,1Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю.z m,1Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку. Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть. ,1Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі.K ,1Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря.oW,1Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько. 9,1Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?»,1Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, - слово Господнє, - ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться.`9,1Едом стане пустинею; хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани."=,1Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями. Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, - слово Господнє.  ,1Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей.N,1Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою!',1 Бо я клянуся самим собою, - слово Господнє, - що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною. ,1 Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний? Ні, не уникнеш кари! Мусиш пити!),1 Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають.»K~,1 Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше. Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, - та й його самого більш не буде.}y,1 Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть.~|u,1Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, - час його кари!{y,1Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані? Чи то не стало ради у розумних? Хіба їхня мудрість заникла?qz[,1Але потім я зміню долю аммоніїв, - слово Господнє.»y+,1Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, - слово Господа, Бога сил. Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати.{xo,1Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива? Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене?sw_,1Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі.v,1Тому надійдуть дні, - слово Господнє, - і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею. Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, - слово Господнє.4u c,1Про аммоніїв. Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає? Хіба нема спадкоємців у нього? Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся? t,0/Та я зміню колись долю Моава» - слово Господнє. Досі суд на Моава.@sy,0.Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.r-,0-Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого. q ,0,Хто втече від жаху, - впаде в яму; хто ж вибереться з ями, - потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, - слово Господнє.p,0+Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, - слово Господнє.o,0*І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.Un#,0)Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.-mS,0(Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.rl],0'Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.ck?,0&Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, - слово Господнє.Qj,0%У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.i,0$Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.Dh,0#Я вигублю, - слово Господнє, - у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.g5,0"Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.f,0!Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.=es,0 Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.Jd ,0Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.;co,0Я знаю його чванькуватість, - слово Господнє, - його базікання недоладне, його пусті вчинки.fbE,0Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.Pa,0Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.`,0Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?l_Q,0Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.q^[,0Збито ріг Моавові і зламано його рамено,- слово Господнє. ] ,0і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.Y\+,0і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,R[,0і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,yZk,0Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,:Ym,0Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав - пустиня.cX?,0Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, - спитай: Що таке сталось?~Wu,0Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.lVQ,0Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!|Uq,0Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.T,0Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.S,0Що ви говорите, мовляв, - ми хоробрі й спритні до війни вояки?R7,0 І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, - своєї надії.Q/,0 Тим же то ось настануть дні, - слово Господнє, - і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.iPK,0 Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови!CN,0 Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!XM),0Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, - слово Господнє.L,0Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.uKc,0Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!,JQ,0Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.lIQ,0Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару.sH_,0Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна!G+,0Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.DF ,0Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, - його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, - здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.aE;,/Та як йому вгамуватись, коли Господь дав йому наказ? На Аскалон і морське побережжя - на них він його призначив.»О, мечу Господній! Докіль іще рубатимеш? Сховайся лишень у свою піхву! Перестань, погамуйся!/CW,/Газа облисіла, Аскалон онімів. Ашдод, останок анакіїв, докіль робитимеш собі нарізи?KB,/Настав бо день, щоб вигубити всіх філістимлян, щоб винищити всіх помічників, які в Тирі й Сидоні ще позоставались. Господь погубить філістимлян, останок острова Кафтора.%AC,/Вчувши тропотіння копит їхніх дужих коней, гуркіт колісниць їхніх, скрипіння коліс їхніх, батьки не озираються більш на дітей, бо руки в них помліли.k@O,/Так говорить Господь: «Уже ринуть води з півночі, немов розливний потік. І затопили землю з усім, що її наповнює, міста та їхніх мешканців. Люди кричать і лементують всі, що живуть у країні.9? m,/Слово Господнє, що надійшло до пророка Єремії про філістимлян перш, ніж фараон ударив на Газу.e>C,.Не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - бо я з тобою. Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув. Тебе ж не загладжу. Я покараю тебе, але по правді, - без кари тебе не зоставлю.»=,.Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю! Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків - із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати.Y<+,.Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його. Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, - слово Господнє.;y,.Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають.:7,.Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки.=9s,.Рубайте його ліс, - слово Господнє, - бо він непрохідний! Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає.]83,.Ось слухайте! Сичить щось, неначе гадюка. Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби.I7 ,.Та й найманці його, що немов годовані телята, - ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари,6 ,.Єгипет - телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї.r5],.Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре! Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє.x4i,.Як живу я, - слово Царя, Господь сил йому ім'я, - як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде.31,.Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу!/2W,.І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча!1,.Чого втікає Апіс? Твій бик не встояв? Бо Господь повалив його.0,.«Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі. Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе.j/M,. Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю: m.S,. Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю! Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом.»b-=,. Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице! Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш!j,M,. Цей день для Господа, Бога сил - день відплати, щоб воздати ворогам. Меч буде жерти, насититься й уп'ється їхньою кров'ю. Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату.j+M,. Кидайтесь, коні, летіте колісниці! Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком! *,.Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались. Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців!),.Хто це здіймається, неначе Ніл, води якого, мов потоки, розбуялись?F(,.Та бистроногий не втече, не врятується й лицар: на півночі коло Ефрату вони спотикнулися й упали._'7,.Та що це я бачу? Вони в тривозі назад сахаються! Їхні лицарі побиті, утікають. Страх звідусіль, - слово Господнє.G&,.Сідлайте коні! Верхівці - на коні! Ставайте в лави, шоломоносці! Чистіть списи, вдягайтеся в броню!^%5,.«Готуйте щити малі й великі. Вперед до бою!q$[,.Про Єгипет. Про військо фараона Нехо, єгипетського царя, яке стояло на Ефрат-ріці під Каркемішем, яке побив Навуходоносор, цар вавилонський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, юдейського царя: e# E,.Слово, що надійшло до пророка Єремії про народи.6"e,-А ти бажаєш чогось великого! Не бажай! Я бо пошлю лихо на всяке тіло, - слово Господнє, - тобі ж дам замість здобичі твоє життя на всякому місці, куди б ти тільки пішов.»W!',-Ось як скажи йому: Так говорить Господь: Що я збудував, те розвалю, що понасаджував - викоріню і то в усій землі.o W,-Ти нарікаєш: Горе мені! Господь бо додає мені до мого смутку ще й болю. Я занепадаю на силах від стогнання й не знаходжу спокою!jM,-«Так говорить Господь, Бог Ізраїля, про тебе, Варуху: . W,-Слово, яке сказав пророк Єремія до Варуха, сина Нерії, коли той списав отакі слова з уст Єремії у книгу, на четвертому році Йоакима сина Йосії, юдейського царя.K,,Так говорить Господь: Ось я видам фараона Хофру, єгипетського царя, у руки його ворогам і в руки, що зазіхають на його життя, як видав Седекію, юдейського царя, у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, ворогові його, що зазіхав на його життя.»gG,,А ось вам знак, - слово Господнє, - що я вас покараю на цьому місці, щоб знали, що слова мої напевне здійсняться - вам на лихо.7,,Тільки ті, що втечуть від меча, повернуться з Єгипетської землі у Юдейську землю, і мало їх буде. Тоді ввесь останок юдеїв, що прийшли у Єгипетську землю, щоб там перебувати, дізнається, чиє слово справдиться, чи моє, чи їхнє.%C,,Ось я буду пильно за вами наглядати вам на погибель, а не на добро: усі юдеї, що перебувають у Єгипетській землі, загинуть від меча та голоднечі, усі дощенту.`9,,Однак же вислухайте слово Господнє, ви, всі юдеї, що живете в Єгипетській землі: Ось я кленуся моїм великим ім'ям, - слово Господнє, -що ніхто з юдеїв у всій Єгипетській землі не буде більше вже вимовляти своїми устами моє ім'я, ніхто не скаже: Як жив Господь Бог!&E,,Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ви, жінки, мусите вашими руками виконати те, що ви прирекли вашими устами! Ви сказали: Ми хочемо повнотою виконувати наші обітниці, якими обреклися: кадити цариці небесній і приносити їй ливні жертви. Виконуйте ж добре ваші обітниці, чиніте ваші ливні жертви.~u,,І сказав Єремія до всього народу й до всього жіноцтва: «Вислухайте слово Господнє, ви, всі юдеї, що перебуваєте в землі Єгипетській!,,Саме через те, що ви бовванам кадили й супроти Господа грішили, голосу його не слухались і не ходили за Господнім законом та за велінням його та постановами його, - за те й спіткало вас оце лихо, Як самі бачите.» X~~2|{zyxwOvutusrqpo mlkjiphUggfe0cc.b`+_a^]\[ZZXX-WVU9T$S]QP>O~NMLLWKtJBI\HG|FEODCDB]A@h?T>==<;:98765?4E321l0~/".3-<,u+**^)('&& $#"! [^J V89 o i hP,4Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.'G,4Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.8i,4Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами. 9,4Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.5c,4Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.I ,4 Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.ta,4 П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, - це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, - Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.P,4 Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.iK,4 Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.@y,4 Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.{,4Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.yk,4зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, - хоч халдеї й облягали місто, - та й подалися дорогою у степ.2],4Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,wg,4Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.u c,4На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.$ A,4Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.s _,4Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.z  o,4Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його - Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.C ,3@і промов: Отак утоне Вавилон і не вирине більше з того нещастя, що я пошлю на нього.» Досі слова Єремії.5,3?Отже, як прочитаєш цю книгу, прив'яжи до неї камінь та й укинь її у середину Ефрату),3>та й промов: Господи! Ти сам вирік про це місце, що воно буде зруйноване так, що на ньому не буде ні людини, ні скотини, і що воно стане вічною пустинею.,3=І сказав Єремія Сераї: «Як прибудеш у Вавилон, гляди, прочитай усі ці словаE,3<Єремія списав усе нещастя, що мало впасти на Вавилон, в одній книзі, - все те, що було писано про Вавилон.]3,3;Наказ, що його дав Єремія Сераї, синові Нерії, сина Махсеї, як той вибирався у Вавилон із Седекією, царем юдейським, на четвертому році його царювання. Серая ж був старший над приміщенням.R,3:Так говорить Господь сил: «Широкі мури вавилонські будуть зрівняні з землею, а високі брами підуть димом. Отак народи працюють лиш даремне, лиш для вогню виснажуються люди.»lQ,39«Я напою доп'яна князів його і його мудреців, його правителів, його начальників та його вояків; вони позасинають сном вічним і не прокинуться вже більше» - слово Царя, Господь сил йому ім'я.,38Надходить бо на нього, на Вавилон, спустошник, вояків його беруть в полон, поламано їхні луки, бо Господь - Бог відплати, відплатить точно.xi,37Господь бо Вавилон спустошить, придушить його гамір великий. Хвилі його ревуть, немов великі води, несеться шумна луна їхня.%,36Ось чути крик із Вавилону і страшний гук розвалу з Халдейської країни!~!,35Хоч би й під небо Вавилон піднявся, і хоч би укріпив на узвишші свою твердиню, таки прийдуть від мене спустошники на нього» - слово Господнє.T}!,34«Тому ось настануть дні, - слово Господнє, - і я покараю його кумири, і по всім краю стогнатимуть поранені.g|G,33Нам було соромно, коли ми слухали наругу; стид окривав обличчя наше, чужинці бо ввійшли в святиню Господнього дому.j{M,32Ви ж, які спаслися від меча, рушайте, не спиняйтеся; згадайте про Господа здалека, нехай Єрусалим спадає вам на серце.Bz},31Вавилон теж мусить упасти за ізраїльтян побитих так, як за Вавилон падали побиті усього світу.y,30Тоді над Вавилоном будуть веселитись земля й небо й усе, що на них живе, бо з півночі рушать спустошники на нього» - слово Господнє.xw,3/Тому настане час, коли я покараю кумирів вавилонських, і вся його земля осоромиться, й усі його побиті лежатимуть посеред нього.owW,3.Нехай не мліє у вас серце і не лякається поголосок, що розійдуться по країні; одного року піде така поголоска, а другого - за нею друга. Насильство в краю запанує, вельможа на вельможу встане.:vm,3-Виходь з-посеред нього, мій народе! Рятуйте кожен свою душу від Господнього палкого гніву!#u?,3,«Я покараю Бела у Вавилоні - вирву з рота в нього те, що він проглинув. Народи вже не будуть більш до нього напливати. Вже бо й мури вавилонські впали.tw,3+Міста його стали пустинею, сухою землею та диким полем. Ніхто в них більш не житиме, ніякий чоловік через них не буде переходити. s,3*На Вавилон піднялось море із шумом затопило його хвилями своїми.Sr,3)Ой, як же Вавилон був здобутий, завойована пиха всього світу? Як учинивсь Вавилон пустинею між народами?q,3(Я поведу їх на вистинання, немов ягнят, як баранів укупі з козлами.»p,3'Саме тоді, коли розгарячаться, я справлю їм бенкет і впою їх, щоб подуріли, щоб поснули сном вічним і не прокинулись, - слово Господнє.ro],3&Вони, як леви, рикають разом, як левенята, скиглять.Bn},3%Вавилон стане купою розвалищ, пристановищем шакалів, страховищем і сміховищем, без мешканців.rm],3$Тим то так говорить Господь: «Я заступлюся за твою справу і відплачу за тебе. Я висушу його море й повисушую його джерела.jlM,3#Зневага моя і мої страждання на Вавилоні, - каже мешканець Сіону; а моя кров на мешканцях халдейських - каже Єрусалим.Wk',3"Пожер мене, довів мене до кінця Навуходоносор, цар вавилонський; покинув мене, мов порожній посуд. Проглинув мене, немов змій, наповнив черево своє ласощами моїми, прогнав мене.ijK,3!Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Дочка вавилонська, мов тік під молотьбу: за малий час настануть її жнива.»i%,3 І позахоплювано броди, підпалено твердині, збентежені військові люди.h,3Біжить гінець назустріч гінцеві, посол на зустріч послові, щоб сповістити вавилонському цареві, що його місто з усіх боків здобуто..gU,3Вояки вавилонські припинили битву, сидять безчинно по твердинях, вичерпались у них сили, немов би жінки, стали вони. Попалено їхні житла, поламано засуви.ufc,3Земля дрижить, трясеться, бо сповнюються на Вавилоні задуми Господні, щоб обернути вавилонську землю на пустиню безлюдну.Ye+,3Озбройте народи проти нього: мідянського царя, його правителів, усіх його вельмож і всю піддану йому землю.d-,3Виставте стяг у землях, сурміте між народами, озбройте народи проти нього, поскликайте на нього царства: Араратське, Міннійське й Ашкеназьке. Настановіте вождів дроти нього, наведіте коней, немов наїженої сарани.ecC,3З тебе не можна буде взяти ні наріжного каменя, ні каменя на підвалину, вічною пустинею будеш ти» - слово Господнє.,bQ,3Ось я проти тебе, горо руїннице, - слово Господнє, - руїннице усього світу! Я простягну на тебе мою руку й скину тебе зо скелі, і вчиню тебе обгорілою горою.aw,3Тепер же я відплачу Вавилонові й усім мешканцям халдейським за все зло, що вони заподіяли Сіонові в очах наших, - слово Господнє.U`#,3Тобою я вбивав пастуха й стадо, тобою я вбивав ратая і супрягу волів, тобою я вбивав правителів і вельмож.H_ ,3Тобою я вбивав чоловіка й жінку, тобою я вбивав старого й молодого, тобою я вбивав хлопця й дівицю. ^,3Тобою я вбивав коня та їздця, тобою розбивав колісницю й візника.*]M,3Ти в мене молот, воєнне знаряддя. Тобою я повбивав народи, тобою розбивав царства.k\O,3Не така, як вони, Якова частка, бо він - Творець усього, й Ізраїль - його спадкоємства покоління, Господь сил - його ім'я.[3,3То лише порожнеча, смішні вироби, під час їхнього лихоліття вони загинуть.Z,3Кожен стоїть спантеличений, не може збагнути, і кожен ливар свого кумиру соромиться, бо лиш неправда те, що він вилив, і нема в ньому духу.'YG,3Коли лунає його голос, шумлять у небі води; він підіймає хмари з кінців світу. Він творить блискавки для зливи і велить вітрам вилітати з своїх сховищ.DX,3Він створив землю силою своєю утвердив усесвіт мудрістю своєю і своїм розумом розпростер небо.bW=,3Господь сил поклявся самим собою: «Сповню тебе людьми, мов сараною, і вони здіймуть переможний крик проти тебе.»IV ,3 О ти, що живеш над великими водами, скарбами пребагатий! Прийшов твій кінець, край твоїм здирствам.8Ui,3 Підніміте стяг проти мурів вавилонських, зміцніте чату, вартових поставте, впорядіте засідку, бо що Господь задумав, те й учинив проти мешканців вавилонських.WT',3 Гостріте стріли, наповніть сагайдаки! Господь збудив дух мідянського царя, бо його задум проти Вавилону, це - його зруйнувати, бо це Господня відплата, воздання за його святиню.LS,3 Вивів Господь на світло нашу справедливість: ходіте, оповімо на Сіоні про діло Господа, Бога нашого.R,3 Гоїли ми Вавилон, та він не вигоївся. Покиньмо ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дійшов до неба й сягнув аж поза хмари.OQ,3Зненацька Вавилон впав, розбився, голосіте по ньому! Возьміте бальзаму на його рани, - може, загояться.aP;,3Золотим келехом був Вавилон у руці Господній, уся земля впивалася з нього; з його вина пили народи, тим і шаліли.-OS,3Втікайте з-посеред Вавилону і рятуй кожен свою душу, щоб вам не загинути за його беззаконство; бо це для Господа година відплати, він воздає йому належне.^N5,3Бо не покинув Бог, Господь сил, Ізраїля та Юду вдовою, хоч їхня земля й повна провин проти Ізраїлевого Святого.M,3Нехай падають побиті на землі халдейській, ранені - на її майданах.LL,3Нехай лучник не покладає лука, хай не скидає броні! Не щадіте його юнаків, вигубіте все його військо,K,3І пошлю на Вавилон віяльників, і вони його розвіють, і спустошать його землю, вони бо нападуть з усіх боків на нього у час нещастя.»5J e,3Так говорить Господь: «Ось я здійму проти Вавилону і проти мешканців Халдеї вітер-руїнник.;Io,2.Від галасу при здобутті Вавилону земля здригнулась, і зойк над ним проміж народами лунає.»rH],2-Тому то слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Вавилону, і задуми, що він намислив на Халдейську землю: навіть найменших з отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.#G?,2,Ось він, немов той лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але вмить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?BF},2+Довідався про них цар вавилонський, охляли у нього руки, смуток його обняв, муки - як породіллю.E,2*В руках у них луки й списи, жорстокі вони й немилосердні, ревуть, як море; мчать на конях, готові, як один, до бою на тебе, дочко вавилонська.HD ,2)Ось народ надходить із півночі, народ великий і царі численні виринають із крайніх закутин світу.C,2(Як Бог зруйнував Содом і Гомору з сусідніми містами, - слово Господнє, - ніхто не буде більш і там жити, ніякий чоловік там перебувати.B%,2'Тому й оселяться там дикі звірі з шакалами, і житимуть там струсі. Ніхто не оселиться у нім повіки. Ніхто не буде жити у нім від роду й до роду.Меч на його води, нехай повисихають! Бо він - земля кумирів, разом з опудалами вони подуріли!@5,2%Меч на його коней та його колісниці, і на всі мішані народи посеред нього, нехай, немов ті жінки, стануть! Меч на його скарби, нехай їх розграбують!)?K,2$Меч на його ворожбитів, нехай збожеволіють! Меч на його вояків, нехай сторопіють!E>,2#Меч на халдеїв, - слово Господнє, - і на мешканців вавилонських, і на князів його, і на його мудрих!=%,2"Та визволитель їхній потужний - Господь сил його ім'я. Він розгляне їхню справу, щоб утихомирити землю і занепокоїти мешканців вавилонських.<,2!Так говорить Господь сил: «Пригнічено синів Ізраїля та синів Юди. Усі ті, що позаймали їх у полон, тримають їх і затялись їх не випустити.f;E,2 Спотикнеться й впаде зухвалець, і нікому його підняти. Я підпалю вогнем його міста, і він пожере всі його околиці.»::m,2Ось я проти тебе, зухвальцю, -слово Господа, Бога сил, - прийшов бо день твій, час твоєї кари.E9,2Тим то юнаки його поляжуть на його майданах, і всі його вояки того дня загинуть, - слово Господнє.V8%,2Поскликайте проти Вавилону лучників, усіх тих, що напинають лука. Обложіть його довкола, щоб ніхто не врятувавсь із нього. Одплатіть йому по заслузі. Усе, як він чинив, так йому чиніте, бо він устав зухвало проти Господа, проти Ізраїлевого Святого.#7?,2Голос утікачів і тих, що врятувались із вавилонської землі, щоб оповістити на Сіоні про відплату Господа, Бога нашого, про воздання за його святиню.E6,2Позарізуйте усіх його бичків; нехай ідуть під ніж. Горе їм! Настав бо день їхній, час їхньої кари!35_,2Рушайте проти нього з крайніх окраїн, повідчиняйте його клуні. Зберіть його докупи, немов снопи, вигубіть його дощенту, хай не зостанеться з нього і нащадка.e4C,2Господь відчинив свій склад зброї і повиносив знаряддя гніву свого, бо і в Господа сил є діло в землі Халдейській.3w,2Розставлено на тебе сіті, і ти впіймався, Вавилоне! А ти бо про те й не думав! Тебе знайшли й схопили, бо ти на Господа йшов війною.F2,2Як же зломився, як потрощився молот усього світу? Як поміж народами Вавилон учинився страхіттям?h1I,2Гримить війна рже в країні! Страшний розгром!0%,2Виступай проти країни Мератаїм, іди проти неї та проти мешканців Пекоду. Пустош, вигублюй їх, - слово Господнє, - чини усе, що я тобі заповідав!9/k,2За тих днів і того часу, - слово Господнє, - шукатимуть провину Ізраїля, та її більш не буде; і гріхів Юди, - але їх не знайдуть, бо я прощу тим, кого зоставлю живими..,2Я приведу назад Ізраїля на його пасовисько, і він буде пастися на Кармелі й Башані, та й насититься на Ефраїмових горах і в Гілеаді.l-Q,2Тим то так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я покараю царя вавилонського і його землю, як покарав царя асирійського.,-,2Вівця заблукана - Ізраїль, за нею гнались леви. Перш об'їдав його цар асирійський, а потім Навуходоносор, цар вавилонський, потрощив йому кості.>+u,2Вигубіть з Вавилону того, хто сіє, і того, що під час жнив бере серп. Перед мечем смертельним кожний нехай повернеться до свого люду, кожний нехай у свій край тікає.x*i,2Підійміте з усіх боків бойовий крик проти нього. Він підіймає руки угору, валяться його башти, падають його мури, бо це відплата Господня здійснюється на ньому! Як він чинив, так і ви з ним чиніте!),2Ставайте у бойові лави навкруги Вавилону, всі, а ви, лучники стріляйте проти нього! Не жалуйте стріл, бо він згрішив перед Господом!(1,2 З-за Господнього гніву вона обезлюдніє й уся опустіє. Кожен, хто йтиме через Вавилон, буде, здивований, посвистувати, позираючи на всі його рани.r'],2 Засоромилась вельми ваша мати, почервоніла та, що вас породила. Ось вона остання між народами -пустиня, посуха, дике поле.H& ,2 Радуйтеся й веселіться, грабіжники моєї спадщини! Скачте, мов теля на луці! Неначе жеребці іржіте!%#,2 Халдея стане здобиччю, усі її грабіжники наситяться, - слово Господнє.x$i,2 Ось бо я підійму й приведу проти Вавилону силу великих народів із північної землі. І вони вишикуються навпроти нього й здобудуть його. Стріли у них, як у вишколеного воїна, не повертаються марно.>#u,2Утікайте з-посеред Вавилону, виходьте із землі халдеїв, то й будете, мов козли посеред отари./"W,2Усі, що їх зустрічали, жерли їх, а вороги їхні говорили: Ми невинні, бо вони згрішили перед Господом, правдивим пасовиськом, Господом, надією батьків їхніх!+!O,2Вівці заблукані був народ мій, їхні пастирі збивали їх з дороги, присилувавши їх блукати горами; з гори на пагірок вони блукали, забувши про свою кошару.h I,2Вони запитуватимуть про Сіон, обернуть туди свої обличчя: Ходімо, з'єднаймося з Господом союзом вічним, незабутнім!,2За тих днів і за того часу, - слово Господнє, - прийдуть сини Ізраїля вкупі з синами Юди і, йдучи, будуть плакати й шукати Господа, Бога свого.-,2Бо з півночі вирушить народ проти нього, і його землю оберне на пустиню. Ніхто не буде в ньому жити, ані людина, ані скотина, - усе біжить, утікає.W',2«Звістіте між народами і розголосіте! Нічого не ховайте, говоріте: Вавилон здобуто, Бел осоромився, Меродах лежить розбитий. Осоромилися його кумири, лежать розбиті його боввани.# A,2Слово, що Господь сказав через пророка Єремію про Вавилон і про халдейську землю: zm,1'Але в майбутньому я зміню долю Елама», - слово Господнє.#?,1&Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, - слово Господнє. d~}|O{Zzyww2vxuurtrrqopoln2ml jihFgedcb`a-_^]\s[VZXYWVU_T2RQPOvN@M"KJIHG#EDCWB@?>d=N<;;.::%99877m66h5544433<22311H00[//n/ ..-t-(,,++1**))((''=&&`%%%$$C##0""?!!9 8KOWe5Qjx(S| 4F9~vud=6Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.u<c6 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.;6 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.u:c6 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат - у містах юдейських.q9[6 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.86 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.7}6Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.656Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства. 56Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом. 4 6Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.z3m6Воду нашу за гроші п'ємо, дрова наші набуваємо за плату.t2a6Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.r1]6Спадщина наша припала зайдам, доми наші - чужинцям.0 6Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!*/M6Скінчилась кара за твоє беззаконство, о дочко сіонська, він не займе тебе більше в полон! Твої ж провини, о дочко едомська, і гріхи твої викриє він, покарає!V.%6Радуйся й веселись, дочко едомська, що живеш у краї Уц! Прийде й до тебе чаша, вп'єшся і ти та й засвітиш тілом.p-Y6Дух наших ніздер, помазаник Господній, потрапив у їхні ями. Про нього ми казали: «Під його тінню житимемо посеред народів.»],36Ті, що нас гнали, були прудкіші, ніж орли попід небесами; вони по горах за нами гнались, у пустині на нас засідали.+{6І вони підглядали наші кроки, так, що ми не могли ходити по майданах. Близько кінець наш, сповнились дні наші, бо надійшов кінець наш!m*S6Досі виснажуються наші очі, сподіваючись на ту марну допомогу; з наших башт ми виглядали за народом, що не міг спасти нас.Y)+6Сам Господь порозсівав їх, щоб на них більш не глядіти. Не було до священиків поваги, ані до старших милосердя.x(i6«Геть! Нечистий!» - до них кричали. «Геть, геть, не приторкайтесь!» І якщо втікали, блукаючи між народами, не сміли там проживати.R'6Вони, немов сліпі, вулицями блукали, заплямлені кров'ю, так що не можна було приторкнутись до їхньої одежі.P&6 А все те за гріхи його пророків, за його священиків переступи, що серед нього проливали кров праведників.8%i6 Не вірили царі землі й усі мешканці світу, що супостат і ворог увійде в ворота єрусалимські.W$'6 Виладував Господь своє обурення; він вилив палкий гнів свій, запалив вогонь на Сіоні, який пожер його основи.S#6 Своїми ж руками ніжні жінки варили власних дітей, що для них за їжу стали тоді, як гинули дочки народу мого.Z"-6 Ліпше тим, що від меча полягли, ніж тим, що з голоду загинули; бо ці конали, виснажені, від нестачі плодів з поля.m!S6Обличчя їхнє стало чорніше за вугіль, на вулиці їх не впізнати; шкіра в них до кісток прилипла, засохла, немов задеревіла.b =6Князі його були над сніг чистіші, вони були від молока біліші, тіло в них було рум'яне над коралі, сафір - їхня шкіра._76Безбожність бо дочки народу мого більша, ніж гріх Содому, який зруйновано за хвилину, і руки над тим не трудились.L6Хто споживав ласощі, по вулицях із голоду умліває; а хто на пурпурі був вихований, той тулиться до гною.I 6Язик від спраги в немовлятка до піднебіння прилипає; маленькі дітки просять хліба, та нікому їм дати.S6Навіть шакали дають груди, своїх щеняток годують; дочка ж мого народу стала жорстока, мов струсі в пустині.dA6Сини Сіону дорогії, що їх, немов щире золото, цінували, -ось мають вартість глиняного посуду, роботи ганчарських рук!K 6Як потемніло золото, ой, як змінилося золото найліпше! Розкидане святе каміння по рогах усіх вулиць!{6BТи гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.hI6AТи їм даси запекле серце; проклін на них твій!s_6@Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.}s6?Чи вони сидять, чи встають, глянь: я - їхня глумлива пісня.w6>Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.uc6=Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.q[6<Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.ta6;О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!w6:Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.zm69Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».368Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»`967Я візвав твоє ім'я, Господи, із глибокої ями.x i66Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»q [65Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням. #64Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.u c63Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.k O62поки Господь з неба не спогляне та не побачить.[/61Око моє стікає без угаву, без перестання,ta60Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.eC6/Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.jM6.Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.lQ6-Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.iK6,Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.iK6+Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.eC6*Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!iK6)Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!  6(Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа! ~6'Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік - за кару за гріхи власні?u}c6&Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?|6%Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління? {6$коли ошукує когось у якійсь справі, - хіба Господь того не бачить?uzc6#чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,dyA6"А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країниx{6!Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських. w6 Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.Hv 6Бо не навіки Господь відкидає.u'6Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!{to6Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!zsm6Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.]r36Добре для людини носити ярмо в юнацтві.bq=6Добре чекати мовчки від Господа спасіння.p}6Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.o6Господь - мій пай, - моя душа говорить; тому й надіюся на нього,_n76Вони нові щоранку, велика твоя вірність.my6Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.bl=6Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь. k 6Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;wjg6Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.kiO6Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!fhE6Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.rg]6Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл._f76Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.e#6Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.cd?6 Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.ucc6 Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету. b6 Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.qa[6 Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.`6 Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він. _6Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.^y6Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.] 6Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.\6Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.u[c6Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості. Z6Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.uYc6Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.oX Y6Я - чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву./WW6Ти поскликав, немов на празник, мої страхіття навкруг мене. В день гніву Господа ніхто не втік, не врятувався. Тих, що я випестила, виховала, винищив мій ворог.V6Лежать на вулицях на землі діти й старі люди. Мої дівчата й мої хлопці від меча полягли; ти убив у день твого гніву, ти мордував без милосердя.(UI6О, зглянься, Господи, й подивися: кому ти учинив так? Щоб жінки та їли плід свій, діток, яких плекали? Щоб у святині в Господній убивано священика й пророка?\T16Вставай, голоси уночі з початком кожної сторожі. Вилий водою твоє серце перед лицем Господнім. Здійми до нього твої руки за життя твоїх діток, що мліють з голоду на рогах усіх вулиць.S)6До Господа взивай зо свого серця, дівице - дочко Сіону! Лий потоком сльози днями й ночами! Не давай собі впину, очей твоїх зіницям не давай спокою!CR6Вчинив Господь те, що задумав, виконав своє слово, що був заповів за днів днедавніх; спустошив без пощади, звеселив ворога над тобою, ріг противників твоїх підніс угору.5Qc6Всі вороги твої на тебе пороззявляли пащеки, свищуть, скрегочуть зубами та примовляють: «Проглинули ми його! Оцього дня ми тільки й чекали! Таки дожили, узріли!»>Pu6Сплескують руками над тобою всі перехожі; свищуть, кивають головою над єрусалимською дочкою: «То це те місто, що його звали найбільшою красою, радістю всього світу?»JO 6Пророки твої бачили для тебе видіння пусті й оманливі; не розкривали твого беззаконства, щоб відвернути від тебе неволю; вони для тебе віщували пророцтва пусті та облудні.wNg6 Якого свідка маю тобі дати? До чого мені тебе уподобити, дочко єрусалимська? З чим тебе порівняти, щоб тебе потішити, дівице-дочко сіонська? Рана бо твоя велика, немов море; хто тебе вилікувати може?xMi6 Просять у матерів своїх: «Хліба! Пити!» І умлівають, мов поранені, по майданах міських і виливають свої душі у материнське лоно..LU6 Очі мої змарніли від сліз, нутро кипить у мене, жовч моя виливається на землю з-за погибелі дочки народу мого, бо діти й немовлята мліють по майданах міських.K6 Сидять на землі мовчки старі дочки Сіону; посипали собі голови порохом, оперезалися вереттям. Схилили голови додолу дівчата єрусалимські.;Jo6 Запались у землю його ворота, розбив він і зламав його засуви. Цар його з князями між народами, немає закону! Навіть його пророки не мають більш від Господа видіння.I+6Господь намислив розвалити мур дочки Сіону; простягнув мотузку, руки не стримав, щоб не руйнувати; засмутив мур і передмур'я, і вони разом тужать.1H[6Господь відкинув жертовник свій, знехтував своєю святинею; він видав у ворожі руки мури його будинків. Крик знято в Господньому домі, неначе за якогось свята.GG6Він спустошив, неначе сад, шатро своє, знищив свій намет зборів. Господь довів до того, що на Сіоні забуто про свята та суботи; і відкинув у палкому гніві царя та священика. F6Господь неначе ворогом зробився; він зруйнував Ізраїля, зруйнував усі його палаци, знищив його твердині, збільшив дочці Юди плач і лемент.%EC6Він нап'яв лука свого, немов би ворог, випрямивши правицю, немов би противник, і вибив усе, що миле очам; він на намет дочки Сіону вилив огнем свою досаду./DW6У палкому гніві розбив він усю Ізраїля потугу, відвів назад свою правицю перед супостатом. Він запалив у Якові немов би вогонь горючий, що звідусюди пожирає.(CI6Зруйнував Господь, не пощадив, усі Якова оселі. Він зруйнував у своїм обуренні твердині дочки Юди, повалив їх на землю; царство з його князями збезчестив.B 56О як же то у своєму гніві Господь захмарив оту дочку Сіону! Кинув з небес на землю вроду Ізраїля! Не спогадав про свій підніжок у день свого гніву.A 96Нехай прийде вся їхня злоба перед тебе; обходься з ними так, як обійшовсь ти зо мною за всі мої переступи, бо я стогну без перестання, і серце моє мліє.f@ G6Почули, що я стогну, - немає, хто б мене розважив. Усі вороги мої почули про моє нещастя та й зраділи, бо ти вчинив це. Коли б ти вже послав той день, що його заповідав, і вони стали такими, як я!C? 6Зглянься, о Господи, бо мені сумно! Горить у нутрі в мене, серце моє в мені перевернулось, бо я впертий завжди був проти тебе. У полі меч забрав моїх дітей, а вдома - смерть.y> m6Кличу моїх коханців: але вони мене зрадили. Священики мої й мої старші загинуть у місті, шукаючи собі поживи, щоб відживити душу,= +6Господь - справедливий, бо я не слухав його слова. О, вчуйте, благаю, всі народи, гляньте на мою муку! Мої дівчата й мої хлопці поволоклися в неволю.-< U6Сіон простягнув руки, але немає, хто б його розважив. Господь дав наказ проти Якова, щоб вороги його навкруги нього стали. Єрусалим посеред них занечистився.; 6Тому я плачу, і око моє, око проливає сльози, далеко бо від мене мій утішитель, що відживив би мені душу. Діти мої в смутку, бо ворог узяв гору.+: Q6Усіх моїх хоробрих повалив Господь посеред мене. Він скликав проти мене збори, щоб знищити моїх юнаків. Господь топтав, немов у винотоці, дівицю - дочку Юди.@9 {6Ярмо моїх переступів накладено його рукою; і вони, сплетені докупи, тяжать на моїй шиї. Він підбив мою силу. Видав мене Господь їм у руки, я проти них не можу протистати..8 W6 З висоти він зіслав вогонь у мої кості, і той пожирає. Він сітку розстелив мені під ноги і завернув мене назад. Він завдав мені смутку, - я повсякденно недужий.h7 K6 Нехай, вас ніколи таке не спіткає, о, всі ви, що дорогою проходите повз! О, гляньте, подивіться, чи є біль, як мій біль, що мені заподіяно, що ним побив мене Господь у день палаючого гніву свого! 6 6 Увесь його народ зідхає, хліба шукає. Скарби свої вони за харч віддали, щоб відживити душу. О, зглянься, Господи,й подивися, як я упідлився!5 6 Противник простяг свою руку на усі його скарби. Він бачив, як погани ввійшли в його святиню, яким ти заборонив вступати в твою громаду..4 W6 Нечистота його на полах у нього, та він про свій кінець не думав; тому й упав так низько, і втішника не має. Споглянь, о Господи, на мої злидні, бо ворог зростає!)3 M6Згрішив, згрішив Єрусалим, тим і зробивсь осоружний! Усі, що його поважали, ним гордують, бо бачили його наготу. Та й сам він теж зідхає і обертається назад. 2 6Єрусалим пригадує собі у дні злиднів та тривоги всі свої скарби, що мав із давніх-давен, -тепер, коли народ його падає в ворожі руки, а допомоги йому немає; його гнобителі дивилися на нього, сміялися з його руїн.1 6І відійшла від дочки Сіону вся її слава. Князі його немов олені стали, що не знаходять собі паші, і пленталися без сили перед тими, що гнали їх.0 /6Противники його взяли гору, а вороги його щасливі, Господь бо засмутив його за його переступів безліч. Діти його пішли в неволю перед противником./  6Дороги на Сіон сумують, ніхто не йде на свята. Всі брами його опустіли, священики його зідхають, дівчата його тужать, і самому йому гірко.. #6Юда пішов у неволю по утиску та тяжкім рабстві. Він оселився серед народів, не знайшов спочинку... Усі його гонителі його наздогнали у тіснинах.5- e6Плаче ночами гірко, і сльози його на щоках у нього. З усіх, які його любили, нема нікого, хто б його розважив. Усі його друзі зрадили його, стали для нього ворогами.., Y6Яким же самотнім зосталося місто, що було повне люду! Стало немов би вдовою! Воно, що між народами було велике, що князювало над краями, - ось данину платить!K+,4"Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.(*I,4!і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.P),4 Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,.(U,4На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.I' ,4на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.x&i,4на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму - 832 душі;%,4Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році - 3023 юдеїв;5$c,4а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.0#Y,4Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;["/,4А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.G!,4Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.B },4Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було - сто.pY,4На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.H ,4Стовпи ж ті були - кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.Z-,4Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!y,4Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла. [t~~y~}}|V{zz8y>x"wkvv@utsErvqpp?on]mm"lTkj}ihgfedbbGa`3_Z^\\U[YZZYXWVV$UT(SRQPONN)M:LKJ\IIG2F@EuDCBB@?>=b<;:99766553210/.S-,+*)(<'z&k$#"{! +K,\*m }e[uGcJРуки в усіх послабнуть, а коліна всіх, мов вода, стрясуться.bF=JА хоч деякі з них і повтікають, вони будуть на горах, неначе низинні голуби,- усі вони помруть, кожен у своїм беззаконні.@EyJМеч зовні, чума й голод усередині; хто в полі, від меча поляже, а хто в місті, того пожере голод і чума.`D9JЗасурмлять у сурму, все напоготові, та ніхто не рушає до бою, бо гнів мій вибухнув проти всієї його юрби галасливої.{CoJ Бо хто продав, не повернеться більш до проданого, хоч би й зостався між живими, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою; він не повернеться, та й ніхто своїм беззаконням не продовжить свого життя.kBOJ Настав час, наблизився день. Хто купив, не веселися, а хто продав, не журися, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою.zAmJ Насильство встає, щоб стати берлом злоби; і сліду з них не лишиться, ні з їхньої юрби, ні з їхнього гармидеру; нема в них більше сяйва.$@AJ Ось він, той день! Ось надійшов! Прийшла корона, зацвіло берло, гординя розбуялась.(?IJ Око моє не пощадить, і я не матиму милосердя; я оберну твої вчинки на твою ж голову, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що то я - Господь - караю.}>sJОце я скоро виллю мою досаду й довершу на тобі гнів мій, і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої мерзоти на твою ж голову.O=JПрийшла судьба на тебе, мешканцю краю! Надійшов час, зближається день тривоги, а не веселого гомону по горах.{<oJКінець надходить, кінець на тебе надходить! Ось він надходить!};sJТак говорить Господь Бог: «Лихо за лихом, ось воно надходить.&:EJОко моє не пощадить тебе, і я не матиму милосердя, бо я оберну на твою ж голову твої вчинки, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що я - Господь.»b9=JОце - кінець тобі! Я пошлю на тебе гнів мій і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої гидоти на твою ж голову.k8OJ«Ти, сину чоловічий, скажи: Так говорить Господь Бог до Ізраїльської країни: Кінець! Прийшов кінець на чотири сторони світу.S7 !JНадійшло до мене таке слово Господнє: 6JЯ простягну мою руку проти них і зроблю країну безлюдною пустелею, від пустині до Рівли, по всіх їхніх оселях. І вони зрозуміють, що я - Господь.»5J Вони зрозуміють, що я - Господь, як їхні смертельно поранені лежатимуть серед їхніх бовванів, навкруги їхніх жертовників, по всіх високих горбах, по всіх верхів'ях гір, під кожним зеленим деревом, під кожним дубом рясним, скрізь, де вони палили запашні кадила всім своїм бовванам.n4UJ Хто далеко - помре від чуми, а хто близько - поляже від меча, хто ж в облозі - згине від голоднечі. Отак я довершу на них гнів мій./3WJ Так говорить Господь Бог: «Сплесни руками й тупни ногою, і скажи: Ох лишенько! - з-за всіх огидних мерзот дому Ізраїля - вони поляжуть від меча, голоднечі й чуми!#2?J і зрозуміють вони, що то я - Господь, і що я не даремно погрожував учинити їм це лихо.»"1=J ваші врятовані згадають мене між народами, куди їх позаймають у полон, як я розіб'ю їхнє блудне серце, що відпало від мене, та їхні очі, що блудять за бовванами, і самі вони гидуватимуть собою з-за всіх своїх мерзот, що накоїли;80iJКоли деякі з вас врятуються від меча між народами, коли ви будете розкидані по їхніх країнах, /JПоранені на смерть падатимуть серед вас, і ви зрозумієте, що я - Господь..1JСкрізь, де б ви не оселились, міста будуть знищені, і висоти зруйновані, щоб знищити й спустошити ваші жертовники, щоб порозбивати й знищити ваші божища, щоб порозвалювати ваші стовпи на честь сонця, щоб знищити діла ваші.K-JЯ покладу трупи синів Ізраїля перед їхніми бовванами й порозкидаю кості ваші навкруги жертовників ваших.,-JВаші жертовники будуть повалені, ваші стовпи на честь сонця будуть порозбивані, а ваших поранених на смерть я покладу трупами перед вашими божищами.C+JІ скажи: Гори ізраїльські! Слухайте слово Владики Господа: Так говорить Владика Господь до гір, до горбів, до байраків і до долин: Ось я наведу на вас меч і знищу ваші висоти.*J«Сину чоловічий! Оберни твоє лице до гір ізраїльських і пророкуй проти них.S) !JНадійшло до мене таке слово Господнє: (JПошлю на вас голоднечу й лютого звіря, що позбавить тебе дітей. Чума й кров завітають до тебе, і я наведу меч на тебе. Я, Господь, сказав це.»t'aJяк пошлю згубні стріли голоднечі вам на погибель, бо я їх пошлю, щоб вас погубити, накину на вас голод і понищу в вас запаси хліба.8&iJТи будеш наругою й посміховищем, пересторогою й жахом для народів, що навколо тебе, як я вчиню над тобою суд у гніві й досаді й у лютих карах, - це я, Господь, виповів це;4%aJЯ вчиню з тебе пустку й наругу між народами, що навкруги тебе, і перед очима всіх перехожих.5$cJ Так довершиться гнів мій і вгамується моя на них досада, і я помщуся. Тоді зрозуміють, що то я, Господь, говорив у моїй горливості, як довершиться над ними моя досада.;#oJ Третина в тебе вимре від чуми й загине з голоду посеред тебе; третина поляже від меча навколо тебе, останню ж третину я пущу на всі вітри й добуду меча з піхви позад них.q"[J Тому - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога: За те, що ти осквернив мою святиню всіма гидотами твоїми й усіма мерзотами твоїми, я теж відкину тебе, і моє око не пожалує, і я не матиму милосердя. ! J Тому батьки посеред тебе їстимуть власних дітей, а діти їстимуть своїх батьків. Я вчиню над тобою суд, я пущу ввесь останок твій на всі вітри.= sJ Учиню з тобою таке, чого не чинив іще ніколи й чого ніколи не чинитиму більше, - за всі твої мерзоти.T!Jтому ось що говорить Господь Бог: Ось я так само проти тебе: я виконаю проти тебе мій суд перед очима народів.veJТим же то так говорить Господь Бог: Тому, що ви бунтуєтесь більш від поган, що навкруги вас, за установами моїми не ходите, законів моїх не виконуєте, ба й законів поган, що навкруги вас, не виконуєте,a;JВін же збунтувався проти моїх законів з більшою безбожністю, ніж погани, та проти моїх установ гірш, ніж країни навкруги нього, бо вони відкинули мої закони й за моїми установами не ходили.>uJТак говорить Господь Бог: Ось Єрусалим! Я поставив його посеред народів і навкруги нього країни.!JА з цього ще візьмеш (трохи) і вкинеш у вогонь і спалиш його у вогні. З нього спалахне вогонь на ввесь дім Ізраїля. Ти скажеш до всього дому Ізраїля: }sJВізьмеш з того волосся трохи й зав'яжеш його в полу твоєї одежі.hIJТретину спалиш на вогні посеред міста, як сповняться дні облоги; другу третину візьмеш і покришиш її мечем навкруги міста; останню ж третину розвієш вітром, і я добуду меча з піхви позад нього.) MJ«Сину чоловічий! Візьми собі гострого меча, як голярську бритву; візьми його й проведи ним по голові й по підборідді твоїм. Потім візьми вагу й поділи волосся.A{Jбо в них забракне хліба й води, і вони дивитимуться один на одного з жахом і знидіють у своїх гріхах.»/WJДалі сказав до мене: «Сину чоловічий! Ось я понищу в Єрусалимі запаси хліба, і вони їстимуть хліб на вагу й у смутку, і питимуть воду виміряну ощадно й у страсі,`9JТоді він сказав до мене: «Гаразд! Дозволяю тобі товарячий гній замість людського посліду: на нім спечеш хліб твій.»6eJІ я сказав: «Ой Господи Боже! Та я ж ніколи не поганив душі моєї. Ні падла, ні того, що роздер звір, не їв я змолоду й досі: ніколи в уста мої не входило нечисте м'ясо.»?wJ Господь сказав: «Отак сини Ізраїля їстимуть хліб свій нечистий між народами, куди я їх порозганяю.»=sJ Ти їстимеш його (той харч) ячмінними ладками, а спечеш його на людськім посліді, у них перед очима.»fEJ Воду теж питимеш ощадно - щодня шосту частину гіна.%CJ Ти їстимеш твій харч на вагу - щодня по двадцять шеклів. Від пори до пори його їстимеш.pYJ Візьми собі пшениці, ячменю, бобу, сочевиці, проса й вики та й усип до однієї посудини, і зроби собі хліб з того. Ти їстимеш його стільки днів, скільки лежатимеш на боці, тобто сто дев'ятдесят днів.NJОсь я кладу на тебе мотуззя, щоб ти не міг обернутись з боку на бік, аж докіль не скінчаться дні твоєї облоги.6 eJТи обернеш своє лице до облоги Єрусалиму, а й твоє оголене плече, і пророкуватимеш проти нього.x iJА як завершиш їх, то ляжеш знову - на правий бік, - і нестимеш гріхи Юди, сорок днів. Я вчиню тобі так, що день відповідатиме рокові.Y +JЯ вчиню тобі так, що роки їх беззаконства відповідатимуть дням - сто дев'ятдесят днів нестимеш гріхи дому Ізраїля.] 3JЛяж на лівий бік і візьми на себе беззаконство дому Ізраїля. Скільки днів лежатимеш, стільки нестимеш їхні гріхи.\ 1JДалі візьми собі залізну пательню й постав її, наче залізну стіну, між тобою та містом, і оберни твоє лице проти нього. Воно буде в облозі, ти його обляжеш. Це буде знаком для дому Ізраїля.*MJСпоруди проти нього облогу: збудуй проти нього рухомі башти, насип навкруги нього вали, порозставляй табори проти нього й постав навкруги тарани проти нього.6 gJ«Сину чоловічий! Візьми собі цеглину, поклади перед собою й накресли на ній місто - Єрусалим.a;JА як я буду говорити до тебе, то відімкну тобі уста, і ти будеш до них говорити: Так говорить Господь Бог: Хто хоче слухати - слухай, а хто не хоче слухати - нехай не слухає, бо це дім бунтарів.»-SJЯ приліплю тобі язик до піднебіння, ти занімієш і не будеш їм дорікати, бо це дім бунтарів.CJСину чоловічий, ось накладуть на тебе мотуззя, і зв'яжуть тебе ним, і ти не з'явишся посеред них більше.nUJТоді увійшов у мене дух і поставив мене на ноги; і став він говорити до мене й сказав мені: «Іди та зачинися у твоїй домівці.pYJВстав я і вийшов на рівнину, і ось - постала там слава Господня, така слава, яку я бачив коло Кевар-річки, і я впав лицем до землі.FJРука Господня була там на мені, і він сказав мені: «Встань, вийди на рівнину, і я там говоритиму з тобою.»mSJКоли ж ти остережеш праведника, щоб не грішив, і він не грішитиме, то він житиме, бо дав остерегти себе, і ти врятуєш твою душу.JІ коли праведник відступить від своєї праведности й учинить зло, і як я поставлю перед ним щось, об що він спотикнеться, і він умре - тому, що ти його не попередив, - він помре в своїм грісі, і не згадаються більше справедливі вчинки, що він учинив, але я домагатимусь від тебе його крови.~JКоли ж ти попередиш безбожника, і він не навернеться від своєї безбожности й від лихої дороги, то він умре в своїм грісі, а ти врятуєш твою душу.}JЯк я скажу безбожникові: Ти помреш! - і ти його не попередиш і не говоритимеш, остерігаючи безбожника від лихої його дороги, щоб він жив, - то безбожник той умре в своїм грісі, я ж домагатись буду з твоїх рук його крови.X|)J«Сину чоловічий! Я поставив тебе на варті дому Ізраїля: як почуєш з моїх уст якесь слово, то попередиш їх від мене.g{GJА по сімох днях надійшло до мене слово Господнє: jzMJПрибув я так у Тел-Авів, до вигнанців, що жили над Кевар-річкою, туди, де вони пробували, і провів між ними сім днів у безтямі.NyJОтже підняв мене дух й узяв мене, і я йшов, сумний і стривожений серцем, і рука Господня тяжіла на мені важко.4xaJ То був шум крил звірів, що били одне об одне, і гуркіт коліс коло них, і гук величезного гомону.kwOJ І підняв мене дух угору, і я почув позад себе луну величезного гомону: «Благословенна слава Господня на притаманнім місці!»v#J Оце ж іди - простуй до вигнанців, до синів твого народу. Говори до них і скажи їм: Так говорить Господь Бог! - Чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть.»huIJ Далі мовив до мене: «Сину чоловічий! Усі мої слова, що говоритиму до тебе, прийми собі до серця і вислухай твоїми вухами.Xt)J Як алмаз, що твердіший від каменя, зроблю я твій лоб. Не бійся їх і не страхайся їхніх облич, бо вони дім бунтарів.»s-JОсь я зроблю твоє лице твердим, як їхні лиця, і лоб твій твердим, як їхні лоби.orWJ- дім же Ізраїля не схоче тебе слухати, бо вони не хочуть мене слухати, тим, що ввесь дім Ізраїля твердолобий і запеклого серця.qJІ не до різних народів з темною мовою й незрозумілим язиком, що їх слів ти не збагнув би, - якби я послав тебе до них, вони тебе послухали б,#p?JПосилаю бо тебе не до народу з темною Мовою й незрозумілим язиком, а до Дому Ізраїля.4oaJТоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Іди до дому Ізраїля і говори до них моїми словами..nUJі сказав до мене: «Сину чоловічий! Нагодуй твої нутрощі й наповни твою утробу цим сувоєм, що передаю тобі.» Я спожив його, і був він устам моїм солодкий, як мед.`m9JЯ відкрив уста, і він дав мені спожити той сувій_l 9JСказав він до мене: «Сину чоловічий! Спожий те, що тут перед тобою; спожий оцей сувій, та й іди, говори до дому Ізраїля.»\k1J Розгорнув він його передо мною, аж він записаний з обидвох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги.tjaJ Глянув я - аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій.wigJТи ж, сину чоловічий, слухай, що я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини рота й спожий, що я даю тобі.»h5JТи скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів.g!JТи ж, сину чоловічий, не лякайсь їх, і не лякайсь їхніх слів; навіть, як вони будяками й терниною тебе оточать, і тобі доведеться жити між скорпіонами. Не лякайсь їхніх слів, і виду їхнього не бійся; вони бо дім бунтарів.DfJЧи слухатимуть вони,чи не слухатимуть - це бо дім бунтівників, - та нехай знають, що був пророк між ними.Te!JДо синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм: Так говорить Господь Бог: LdJВін сказав до мене: «Сину чоловічий! Я посилаю тебе до синів Ізраїля, до народу бунтівничого, що збунтувався проти мене, - вони і їхні батьки відступили від мене аж по цей день.>cuJЯк він це казав мені, увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув того, хто говорив до мене. b JВін сказав мені: «Сину чоловічий! Стань на ноги: я говоритиму з тобою.»>a wJНемов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.v` gJІ бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.-_ UJПонад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.6^ gJІ розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.4] cJЯк вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.C\ JА під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.s[ aJНад головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.Z 'JКоли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.7Y iJКуди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.IX  JІ коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.GW  JОбіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.kV QJВони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.$U CJВидом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.4T cJПридививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.^S 7JІ звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.R )J А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.4Q cJ і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.JP J Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,LO J Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.fN GJ А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.:M oJПід крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.+L QJНоги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.wK iJУ кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.2J _Jі з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.I )JБачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,uH eJнадійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.{G qJНа п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,F +JУ тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.Ew6Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?%DC6Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.~Cu6Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?B6Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.gAG6Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!z@m6От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.y?k6Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!>6Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились. *'}j|v{zzGyQxwvuPt&rqpoann(mlkuj+ihh fDdcba2_^]\P[oZXYXbWZVqUT]SnRQPP%O1NMLLhKUJIHHFEE!DKBAA+@??>==<];:9z9765l443 281G0//9.-,O+f+)(m('n&%$#"" w[AH}&1v7.% Q I 2 c}{**{NoJ Я пороздираю ваші намітки і визволю народ мій з рук ваших, і вони не будуть більше здобиччю в руках ваших, і ви взнаєте, що я - Господь.LMJ Тому ось що говорить Господь Бог: Ось я проти ваших стьожок, якими ви ловите душі, як пташок. Я позриваю їх у вас із рук і пущу на волю душі, що ви намагаєтесь упіймати, як птиці.LJ Ви безчестите мене перед моїм народом за пригорщі ячменю та за шматок хліба, погублюючи душі, що не повинні вмирати, і обіцяючи життя тим, що не повинні жити, бо ви ошукуєте мій народ, що любить слухати брехні.KJ і скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють стьожки для кожного суглобу на руках та роблять намітки на голову всякої величини, щоб ловити душі! Невже ви хочете переловити душі мого народу й врятувати власні?\J1J Ти ж, сину чоловічий, обернись лицем проти дочок твого народу, що пророкують із свого серця, і пророкуй проти них,aI;J пророків Ізраїля, що пророкували Єрусалимові та бачили для нього видіння миру, коли не було миру, - слово Господа Бога.JH J Я виллю гнів мій на мур і на тих, що його мастять глиною; я скажу до вас: Немає муру й тих, що його тинкували,GJ і розвалю той мур, що ви мастили глиною, і повалю його на землю, що й підвалини буде видно, і він упаде, і ви з ним загинете, і взнаєте, що я - Господь.FJ Тим же то так говорить Господь Бог: Я пошлю бурю з вітром у моїм обуренні, у моїм гніві зійде злива, і в моїй люті згубний град камінний,#E?J і мур той розвалиться! Хіба вам тоді не скажуть: Де він, той тинк, що ним ви тинкували?/DWJ Скажи отим, що мастять глиною: Прийде злива, випаде кам'яний град, здійметься буря з вітром,uCcJ За те, власне за те, що вони баламутять народ мій, кажучи: Мир! - тоді як нема миру, і як він ставить мур, вони мастять його глиною.yBkJ Моя рука буде проти пророків, що пусте бачать і що неправду прорікають. У раді мого народу їх не буде, у книгу дому Ізраїля їх не впишуть і в землю Ізраїля вони не ввійдуть, і ви взнаєте, що я - Господь Бог.AJ Тим же то так говорить Господь Бог: За те, що ви балакаєте по-пустому й бачите неправдиві видіння, - ось я проти вас, - слово Господа Бога.`@9J Хіба ви не пусті видіння бачили та неправдиві пророцтва прорікали, кажучи: Слово Господнє, - тоді як я того не говорив??7J Вони бачили пусті видіння й прорекли пророцтва неправдиві, кажучи: Слово Господнє. Та Господь їх не посилав, вони ж чекають, щоб він справдив їхнє слово.Z>-J Ви не стали на проломах у мурі й не обвели муром дому Ізраїля, щоб твердо в бою стояти, коли настане день Господній.\=1J Пророки твої, Ізраїлю, мов ті шакали в руїнах.6<eJ Так говорить Господь Бог: Горе безумним пророкам, що йдуть за власним духом і не бачать нічого.p;YJ «Сину чоловічий! Пророкуй проти пророків Ізраїля! Пророкуй і скажи тим, що пророкують із свого серця: Слухайте слово Господнє.S: !J Надійшло до мене таке слово Господнє: 9J Та ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Не буде більше проволоки ані єдиному моєму слову. Слово, що я проречу, справдиться» - слово Господа Бога.p8YJ «Сину чоловічий! Ось дім Ізраїля говорить: Видіння, що оцей бачить, збудеться по довгім часі; він пророкує про далеке майбутнє.W7'J І надійшло до мене таке слово Господнє: `69J Бо це я, Господь, буду говорити, і яке я слово проречу, воно справдиться, не буде проволоки більше. Таки за ваших днів, о доме бунтівничий, я виречу слово і виконаю його», - слово Господа Бога.:5mJ Бо ніяке видіння в домі Ізраїля не буде більше марним, і ніяке віщування не буде більше облудним.54cJ Оце ж скажи їм: Так каже Господь Бог: Я покладу край цій поговірці, її в Ізраїлі не будуть повторювати більше. Зате скажи їм: Час близько, і справдиться кожне видіння.:3mJ «Сину чоловічий! Що то за поголоска у вас в Ізраїльській землі: Дні минають, та всі видіння марні?W2'J І надійшло до мене таке слово Господнє: 01YJ Міста їхні, людні нині, будуть зруйновані, а земля стане пустинею, і взнаєте, що я - Господь.»30_J і скажеш людям краю: Так каже Господь Бог про мешканців Єрусалиму, в землі Ізраїльській: Хліб свій їстимуть вони з острахом і воду свою питимуть полохливо, бо їхня країна з усім, що є в ній, буде зруйнована з-за насильства її мешканців.*/MJ «Сину чоловічий! Ти їстимеш твій хліб у тривозі і воду твою питимеш у турботі й у страсі,W.'J І надійшло до мене таке слово Господнє: D-J Але я збережу з них кілька чоловік від меча, від голоднечі та від чуми, щоб вони розповіли про всі їхні мерзоти поміж народами, куди поприходять, щоб ті знали, що я - Господь.»4,aJ Вони взнають, що я - Господь, як я розсію їх проміж народами й порозвіваю їх по всіх країнах.L+J А всіх, що вколо нього, помічників його, й усе його військо порозвіваю на всі вітри, і позад них меча добуду. * J Я розставлю на нього мою сіть, і він упіймається в мої тенета. Я одведу його в Вавилон, у Халдейську землю, та він її не буде бачити, й умре там.()IJ А князь, що серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не бачити країни.#(?J Скажи: Я для вас знаком. Як я вчинив, так станеться: вони підуть на вигнання, у неволю.`'9J Відкажи ж їм: Так говорить Господь Бог: Це - віщування проти князя в Єрусалимі й проти всього дому Ізраїля, що живе там.&J «Сину чоловічий! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: Що це ти робиш?d%AJ Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: {$oJ І зробив я так, як мені заповідано: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, як подорожні клунки, а ввечорі пробив рукою діру в стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очу.#J На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі вид, щоб не дивитись на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля.»b"=J У них на очу пробий собі діру в стіні й вийди нею.d!AJ Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очу, та й вийдеш увечорі на їхніх очах, як то виходять на вигнання.p YJ Ти ж, сину чоловічий, наготуй собі клунки для виселення та й виберися серед ясного дня в них на очу, і переселися з твого місця на інше, на їхніх очах: може їм відкриються очі, що вони дім бунтарів.%J «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів.V 'J І надійшло до мене таке слово Господнє: iKJ І я оповів вигнанцям усе те, що Господь показав мені.mSJ І підняв мене дух угору та й переніс мене в видінні, духом Божим, у Халдею, до вигнанців, і видіння, що я бачив, зникло від мене.*MJ І знялася слава Господня з-посеред міста та й зупинилась над горою, що на схід від міста.lQJ Тоді піднесли херувими свої крила, і колеса рушили разом з ними, слава ж Господа, Бога Ізраїля перебувала над ними зверху.LJ А чиє серце пристане до їхніх бовванів та мерзот, то вчинки тих я оберну їм на голову», - слово Господа Бога.xiJ щоб вони за моїми заповідями ходили та моїх законів пильнували і їх виконували. Тоді вони будуть моїм народом а я буду їхнім Богом.FJ Я дам їм одне серце й вкладу в них новий дух, я вийму з їхнього тіла камінне серце й дам їм серце тілесне,%J Вони поприходять туди й повикидають звідти всі її гидоти і всі її мерзоти.1J Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Я позбираю вас із-поміж народів, зберу докупи вас із тих земель, де ви порозсівані, і дам вам Ізраїльську землю.RJ Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилаю їх далеко між поган та порозкидаю їх по землях, а все ж таки я буду для них на час святинею в тих землях, куди вони позаходили.6eJ «Сину чоловічий! Твоїм братам, твоїм родичам і всьому домові Ізраїля вкупі - їм говорять мешканці єрусалимські: Далеко ви від Господа, нам віддана земля в посілість.W'J І надійшло до мене таке слово Господнє: +J І ось, як я пророкував, умер Пелат'ягу, син Бенаягу. І впав я на лице й кликнув голосно: «Ой Господи Боже! Невже ж ти хочеш вигубити останок Ізраїля?»}J І ви зрозумієте, що я - Господь, у заповідях якого ви не ходили й закону якого не виконували, а виконували закон народів, що навкруги вас.»9kJ Не буде воно для вас казаном, і ви не будете м'ясом у ньому: на ізраїльській границі судитиму вас.$AJ Від меча поляжете. На ізраїльській границі судитиму вас, і зрозумієте, що я - Господь. 1J Я повиводжу вас геть із нього і пооддаю вас у руки чужинцям, і вчиню над вами суд.t aJ Меча ви боїтесь - меча я наведу на вас, - слово Господа Бога.{ oJ Тому й каже Господь Бог так: Побиті, що ви поклали трупом серед нього - (вони) м'ясо, а воно (місто) - казан, вас же я повиводжу з нього. J Багато ви поклали трупом у цьому місті й закидали вулиці його побитими. J І зійшов на мене дух Господній і сказав до мене: «Промов! Так говорить Господь: Ви так говорите, доме Ізраїля, і що в вас на думці, я знаю.nUJ Ось тому пророкуй проти них, пророкуй, сину чоловічий!»)J Вони кажуть: Чи ж не скоро будуть будинки ставити? Воно (місто) казан, ми - м'ясо.FJ Господь сказав мені: «Сину чоловічий! Це ті люди, що в них лихе на думці й що дораджують лихе в цім місті.3 aJ Потім підняв мене дух угору й приніс до східньої брами Господнього дому, що була на схід сонця. І ось коло входу в двері було двадцять п'ять чоловік. Між ними зауважив я Яазанію, сина Аззура, і Пелат'ягу, сина Бенаягу, князів народних.QJ А лиця їхні здавалися цілком схожими на лиця, що я бачив при Кевар-річці. Кожен ішов навпростець поперед себе.KJ У кожного - по чотири обличчя, і в кожного - по чотири крила, і щось наче людські руки були в них під крильми.:mJ Це були ті тварини, що я бачив під Богом Ізраїля при Кевар-річці, і взнав я, що то були херувими.`9J Херувими ж розгорнули крила й знялися з землі вгору перед очима в мене, летівши, і колеса разом з ними. Зупинились вони коло входу в східню браму храму, а над ними слава Бога Ізраїля зверху.!J Тоді слава Господня відійшла з-над порогу в храмі й стала над херувимами.taJ Як вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як вони здіймались угору, то й колеса здіймалися з ними, бо оживляючий дух був у них. ~J Як ішли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими простягали крила, щоб ізнятись над землею, то й колеса збоку не відвертались від них.})J І херувими знялись угору: це були ті живі істоти, що я бачив при Кевар-річці.|J У кожного з них було чотири обличчя. Лице в одного - лице херувима; лице в другого - лице людини, у третього - лице лева, а в четвертого - лице орла.R{J Колеса ж ці, як я чув, називано «галгал».EzJ Тіло ж у них усе, і спина й руки, крила й колеса були по всьому колу повні очей, по всіх чотирьох колесах.yJ Як вони йшли, то йшли на чотири свої боки; ідучи, вони не обертались, бо вони йшли туди, куди була звернена голова, тож ідучи, не обертались.x/J Видом же всі четверо були однакової подоби, так ніби одне колесо було в другому.owWJ Глянув я: аж ось коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, і на вид ті колеса мов би з хрисоліту.xviJ Було ж у херувимів видно подобину людської руки під крильми.~uuJ І простягає один херувим руку до вогню, що між херувимами, і взяв та й подав у пригорщу одягненому в льняну одежу. Той прийняв і вийшов.|tqJ Коли ж повелів чоловікові, одягненому в льняну одежу: «Набери жару з-поміж коліс, - між херувимами», - увійшов той і став коло коліс.DsJ І чути було шум крил херувимів аж до крайнього двору, мов би голос Всемогутнього Бога, як він говорить.jrMJ Тоді слава Господня знялась із херувимів до порогу храму, і храм сповнився хмарою, і двір був повен сяйва слави Господньої.8qiJ Херувими ж стояли праворуч від храму, як той чоловік увійшов, і хмара сповнила середній двір.RpJ І він сказав чоловікові, одягненому в льняну одіж: «Увійди проміж колеса під херувимів, набери повні пригорщі жару, що між херувимами, та висип на місто.» І він увійшов на моїх очах.do CJ Глянув я, коли ж на тверді, що над головами у херувимів, щось наче сапфір-камінь, щось наче престол було видно над ними.nJ І ось тут чоловік, одягнений у льняну одіж, у якого при боці писарський прилад, звітував, кажучи: «Я зробив так, як ти мені наказав був.»m-J Оце ж і моє око не пощадить, і я не помилую. Оберну їхні вчинки на їхню ж голову.»RlJ А він мені сказав: «Безбожність дому Ізраїля та Юди велика, вельми велика; країна повна крови, а місто повне насильства, бо вони кажуть: Покинув Господь країну, Господь не бачить.kJ Як вони били, зоставсь я один, упав на лице й закричав: «Ой Господи Боже! Невже ти вигубиш увесь останок Ізраїля, виливаючи твій гнів на Єрусалим?»\j1J Він сказав до них: «Оскверніть храм. Закидайте дворища трупом, а потім вийдете.» І вони вийшли і вбивали по місті.qi[J старого і хлопця, дівицю, малечу й жіноцтво вбивайте на смерть; а з тих же, що мають на собі знак, не руште нікого. Та починайте від моєї святині.» І почали вони від старших мужів, що були перед храмом.[h/J А другим він сказав - так, що я чув: «Ідіте позад нього містом і бийте; нехай не жалує ваше око, не майте милосердя;4gaJ І сказав йому Господь: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалиму, та й поклади знак на чолі в людей, що зідхають і сумують із-за всіх гидот, що діються посеред нього.»NfJ Слава Бога Ізраїля піднялася з-над того херувима, на якім була, до порога дому. І він прикликав того, що був одягнений у льняну одежу і що при боці в нього був писарський прилад.'eGJ І ось прийшло шестеро мужів від верхніх воріт, що на півночі, кожен із знаряддям убивства в руці. Посеред них був один, одягнений у льняну одежу, з писарським приладом при боці. Увійшли вони й поставали коло мідяного жертовника.Zd /J Тоді він скрикнув грімким голосом мені у вуха: «Наближайтеся, бичі міста, кожен зо знаряддям руйнування у руці!»|cqJЗа те ж і я чинитиму з ними в гніві: око моє не пощадить, не змилосерджусь і хоч би вони і як голосно до моїх вух взивали, я їх не почую.»b{JІ він сказав до мене: «Бачиш, сину чоловічий? Ще мало домові Юди тих гидот, що тут коять; вони ще розповсюджують по землі насильство і знову доводять мене до гніву. Дивись, вони прикладають галузку до носа.CaJІ він повів мене до внутрішнього дворища Господнього дому, і ось там коло входу в Господню святиню, між сіньми та жертовником, стоїть з двадцять п'ять людей, спиною до Господньої святині, а лицем до сходу. Вони поклонялись до сходу, до сонця.!`;JІ сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий? Та ти побачиш іще гірші, ніж ці, гидоти.»Z_-JІ привів мене до входу в ворота дому Господнього, що на півночі; аж ось там сидить жіноцтво, голосячи по Таммузі.^#J Далі сказав до мене: «Та побачиш іще куди гірші мерзоти, що вони виробляють.»E]J І сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий, що старші дому Ізраїля коять потай, кожен у своїй кімнаті з образами? Бо кажуть: Господь нас не бачить, Господь покинув країну.»$\AJ І сімдесят мужів зо старших дому Ізраїля, а серед них Яазанягу, син Шафана, стоять перед ними; кожен з кадильницею в руках, і пахощі від кадила линули вгору.p[YJ Увійшов я і побачив усякого роду гадів і гидких тварин, і всяких бовванів дому Ізраїля, вимальованих скрізь навколо по стінах.ZJ І сказав мені: «Увійди та подивись на гидкі мерзоти, що вони там коять.»!Y;JІ сказав мені: «Сину чоловічий! Зроби діру в мурі.» Пробив я діру в мурі, і ось двері.XJІ він привів мене до входу в дворище. Подививсь я: аж ось у мурі щілина.VW%JІ сказав він мені: «Сину чоловічий! Чи бачиш ти, що вони коять? Ті великі мерзоти, що виробляє тут дім Ізраїля, щоб віддалити мене від моєї святині? Та ти побачиш іще більші мерзоти!»-VSJІ сказав мені: «Сину чоловічий! Підведи твої очі до півночі!» І я підвів мої очі на північ, аж ось на північ від жертовної брами той бовван ревнощів, при вході.U-JІ ось слава Бога Ізраїля постала там, схожа на те видіння, що я бачив на рівнині.T!JВін простяг неначе руку й узяв мене за волосся, і дух підняв мене між небом та землею і приніс мене в Божих видіннях до Єрусалиму, у внутрішню браму, що звернена на північ, де стояв бовван ревнощів, що побуджує ревнощі.%SCJДивлюсь я, аж тут щось, подобою схоже на людину. Від того, що скидалось у нього на крижі, униз - вогонь, а від крижів угору - немов сяйво, неначе блиск бурштину.5R eJУ шостому році, у шостому місяці, на п'ятий день місяця сидів я в моїй домівці, а передо мною сиділи старші юдейські, коли там з'явилась надо мною рука Господа Бога.LQJЦар буде сумувати, князя огорне жах, а в людей простих будуть дрижати руки. Я вчиню з ними згідно з їхніми вчинками; я їх судитиму за їхнім судом і вони зрозуміють, що я - Господь.»PJНещастя прийде за нещастям, чутка наздожене чутку. Вони шукатимуть видіння у пророка, та закону в священика не стане, ні поради в старших.iOKJНадійде жах; вони шукатимуть спокою, та його не буде.qN[JЯ приведу щонайлютіші з народів, і вони посядуть їхні доми. Я покладу край гордощам потужних, і святині їхні будуть осквернені..MUJЗроби ланцюг, бо земля сповнилась вироками проливати кров, а в місті скрізь насильство.BL}JЯ відверну від них моє лице, і мій скарб буде осквернено. Харцизи увійдуть до нього й його спустошать.0KYJЯ видам його чужим на здобич, і нечистивим, що в країні, на грабування: вони осквернять його.oJWJВ дорогоцінних прикрасах вони вбачали свої гордощі й робили з них подоби своїх бовванів мерзенних; я ж оберну їх на обриду їм.8IiJСрібло своє на вулицю повикидають, а золото буде в них, як сміття. Ні срібло їхнє, ні золото не зможуть їх врятувати в день Господнього гніву. Душі своєї ним не наситять і нутра свого не наповнять, бо саме з них постала їхня беззаконність.TH!JВони повдягаються у вереття, і страх їх огорне, а на обличчі в усіх них буде сором; всі ж голови будуть обголені. ~}}>|{yy-xv ussqqpomlkjihg[edd3cZba`z_c^f]]}]\ZYYWVUTTCSRfQ\PgONNLKK,J'IIGGEE'DzCBiA@?p?=<4;d:598p7654(3 2+1E0/a.9,++a))4''`&%$$C#M""t!1 v |d$) + Pv#QJ яких (батько) сам не чинив - їсть м'ясо з кров'ю, жінку ближнього безчестить,$PAJ Як же він породить сина розбишаку, що проливає кров, і чинить якийсь із тих гріхів,nOUJ у заповідях моїх ходить і суди мої пильнує, щоб їх виконувати по правді, - той праведен, і певно буде жити, - слово Господа Бога.`N9Jна лихву не позичає і не бере відсотків, руки свої стримує від несправедливости, суди справедливі між людьми вирікає,XM)Jнікого не утискає, заставу, що за борг узяв, звертає, здирства не чинить, убогому дає хліба, нагого одежею вкриває, LJна узвишшях не їсть, очей до бовванів дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить, до жінки під час спливу не наближається,`K9JХто праведен і творить суд і справедливість,1J[JОсь бо всі душі - мої; чи душа батькова, чи душа синова - мої вони. Той, хто згрішить, той помре.EIJКлянусь моїм життям, - слово Господа Бога, - не будуть уже більше тієї приповідки в Ізраїлі повторювати.UH#J«Чому ви все говорите в Ізраїльській землі цю приповідку: Батьки їли недоспілі грона, а на зубах у дітей оскома?SG !JНадійшло до мене таке слово Господнє: FwJВсі польові дерева взнають, що я - Господь, що я принижую дерево високе, що я підвищую дерево низеньке, що я висушую дерево зелене, а дерево сухе сподіюю квітучим. Я, - Господь, - сказав так, і так учиню.»SEJЯ посаджу його на горі ізраїльській високій. Він пустить віття й плід уродить, і стане пишним кедром. І житиме під ним усяке птаство, усе пернате в тіні його галуззя буде жити.(DIJТак говорить Господь Бог: Я візьму верховіття високого кедра, з високих паростків його я зірву найніжніший і посаджу його на горі високій та величній.}CsJЙого втікачі з усіх його полків поляжуть від меча; котрі ж зостануться, розсиплються на всі вітри, і взнаєте, що то я - Господь - говорю. B JЯ закину на нього мою сітку і він потрапить у мої тенета. Я приведу його в Вавилон і буду там з ним судитися за його віроломство супроти мене.zAmJТому Господь Бог так каже: Клянусь моїм життям! Це мою клятву він зневажив, це мій союз зламав він. Я оберну йому це на його голову!<@qJВін зневажив клятву, зламав союз, дав свою руку іншому, - отак учинив він. Ні! Він не знайде рятунку!?JСвоїм великим військом і численним людом фараон його не врятує на війні, як насиплють вал і побудують башти, щоб вигубити людську многоту.:>mJКлянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - в країні того царя, що настановив його царем і що його він погордив присягою та зламав угоду, у нього, в Вавилоні він умре.Z=-JТой же зрадив його, пославши своїх послів у Єгипет, щоб йому дали коней і багато війська. Чи пощастить йому? Чи врятує себе той, хто таке сподіяв? Він зламав мій союз. Чи ж він себе врятує?1<[Jщоб царство було принижене, щоб не могло підвестися, щоб додержувало союзу й стояло при нім.i;KJ Узяв він нащадка з царської родини та й зробив із ним союз, присилував його поклястись і забрав вельмож тієї землі з собою,R:J «Скажи бунтівничому домові: Чи не здогадуєтеся, що воно значить? Скажи: Ось вавилонський цар прийшов у Єрусалим. Він забрав його царя та його князів та й відвів їх до себе в Вавилон.W9'J І надійшло до мене таке слово Господнє: 8J Ось вона посаджена. Чи буде все гаразд із нею? Чи не засохне вона, як на неї подує східній вітер? На тій грядці, де виросла, засохне.»X7)J Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Чи буде все гаразд із нею? Хіба орел не повириває коріння в неї? Хіба не позриває плодів з неї, так що всі бруньки на її паростях посохнуть? Не треба буде ні великої потуги, ні людей багато, щоб вирвати її з корінням.6Jхоч вона посаджена була на родючім полі, над великою водою, так що могла (й без того) розпускати віття, приносити плоди й стати пишною лозою. 5 JТа був іще один орел великий, з великими крильми, розкішним пір'ям; і ось та виноградина погнала до нього своє коріння, до нього простягнула своє віття, щоб він її зрошував, ліпше, ніж грядка, де її посадили,4yJІ виросло воно й стало виноградною лозою, розлогою, низькорослою. Віття її мало до нього повернутись, коріння під ним бути. Зробилось воно виноградною лозою, пустило паростки й розкинулось галуззям.a3;JПотім узяв насіння з тієї землі й посадив на полі для засіву; над великими водами, немов вербу, він посадив його.62eJзірвав найвищу з його віток та й переніс у крамарську землю, посадив у купецькому місті.>1uJпромов: Так говорить Господь Бог: Орел великий, з великими крильми, з широкими крильми, ввесь вкритий зозулястим пір'ям, злетів на Ливан-гору. Схопив він вершок кедра,~0uJ«Сину чоловічий! Загадай загадку й скажи притчу домові Ізраїля;S/ !JНадійшло до мене таке слово Господнє: q.[J?щоб ти згадала й засоромилась, і не посміла більш зо стиду й уст відкрити, як я прощу тобі все, що ти коїла», - слово Господа Бога.o-WJ>Я встановлю з тобою мій союз, і ти взнаєш, що я, - Господь,,1J=Ти спогадаєш про твою поведінку й засоромишся, коли я візьму твоїх сестер, старших і менших від тебе, і дам їх тобі за дочок, - та не з моєї умови з тобою.8+iJ<Та я спогадаю про союз мій із тобою за днів молодощів твоїх і встановлю з тобою союз віковічний.G*J;Так бо говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як ти чинила, зневаживши присягу й порвавши союз зо мною.s)_J:Злочин твій і твої гидоти - ти понесеш їх, - слово Господнє.X()J9ще перед тим, як об'явилась ганьба твоя? Так як ти тепер стала предметом погорди в дочок сирійських та всіх, що навколо них, та в дочок філістимлянських, що тебе з усіх боків зневажають!'1J8Чи ж не була сестра твоя Содом у тебе на устах поговіркою за часу гордощів твоїх,&J7Сестра твоя Содом з дочками своїми повернуться до попереднього свого стану, і Самарія з дочками своїми повернеться до попереднього свого стану, і ти з дочками твоїми повернетесь до попереднього вашого стану.%J6щоб ти несла твій сором і стидалась усього того, що коїла, коли їх потішила.K$J5Я відновлю їх! Я відновлю Содом із дочками. Я відновлю Самарію з її дочками, я відновлю тебе посеред них,l#QJ4Неси ж і ти твій сором, ти, що заступалася за твоїх сестер. Твоїми гріхами, від яких ти змерзенніла більше від них, ти їх виправдала. Стидайся ж і ти й неси твій сором, бо ти виправдала твоїх сестер!#"?J3Самарія не нагрішила й половини того, що ти нагрішила. Ти намножила більше гидот, ніж вони, і ти виправдала твою сестру всіма мерзотами, що їх ти натворила.+!OJ2Вони залишилися й заходилися чинити мерзоти супроти мене, а я, побачивши те, їх відкинув./ WJ1Ось який був злочин Содому, сестри твоєї: гординя, ненажерливість, безжурне ледарство. Такі були її злочини та її дочок. Бідному й злиденному вони не помагали.a;J0Клянусь, як от живу я - слово Господа Бога: Твоя сестра Содом із дочками не чинила такого, як ти з твоїми дочками чинила.Y+J/Ти не тільки їхніми дорогами ходила та їхні гидоти витворяла, - ти зіпсувалась гірш від них усіма вчинками твоїми.-J.Старша сестра твоя - це Самарія з дочками своїми, що живе ліворуч від тебе, а менша сестра твоя, - що живе праворуч від тебе - це Содом із своїми дочками.SJ-Ти, дочка, вдалась у твою матір, що покинула свого чоловіка й своїх дітей. Ти - сестра твоїх сестер, що покинули своїх чоловіків і своїх дітей. Мати ваша - хеттитка, батько ваш - аморій.%J,Ось кожен, хто приповідками говорить, скаже про тебе: Яка мати, така й доня.  J+За те, що ти не спогадала про дні твоїх молодощів, дратувала мене всіма тими вчинками, я оберну твої вчинки на твою ж голову, - слово Господа Бога. Хіба ти не чинила блудодійства на додаток до всіх твоїх мерзот?B}J*Зжену на тобі моє обурення, і відступляться від тебе мої ревнощі, і вгамуюсь, і не гніватимусь більше.'GJ)Вони спалять вогнем твої будови і зроблять над тобою суд на очах багатьох жінок. Я покладу край твоєму блудуванню, і ти не платитимеш за розпусту вже більше.!J(Потім нашлють на тебе юрбу, поб'ють тебе камінням і порубають своїми мечами.*MJ'Я видам тебе їм у руки, і вони знесуть твоє кубло і зруйнують твої узвишшя, зірвуть із тебе одіж, відберуть твої прикраси та й покинуть тебе голою та невкритою.KJ&Я судитиму тебе судом, що на жінок чужоложниць і кроворозливниць, і приведу на тебе гнів мій і мої ревнощі. J%за все те я позбираю любовників твоїх, що тобі були довподоби, усіх тих, з якими ти любилася, разом із тими, що їх ти ненавиділа; я їх зберу звідусіль проти тебе, і оголю тебе перед ними, і вони побачуть твій сором.H J$Так говорить Господь Бог: За те, що ти оголювала свій сором і тілом світила розпусно до твоїх полюбників та до твоїх гидких бовванів, за те, що ти їм віддавала кров дітей твоїх,^5J#Тому, блуднице, послухай слова Господнього.W'J"Із тобою, у твоїй розпусті, навпаки було, ніж як то діється з іншими жінками; бо за тобою не бігали, як за блудницею, лише ти сама платила, тобі ж плати не давали. Отака розбещена ти була!J!Блудницям дають дарунки; ти ж сама давала гостинці твоїм полюбовникам, і підкуповувала їх, аби звідусіль приходили до тебе на твої блудодійства.{J лише жінкою-перелюбкою, що замість свого мужа - чужих приймала.7gJЯк ти споруджувала собі кубло на кожному роздоріжжі й робила собі узвишшя на кожному майдані. Однак, ти не була звичайною блудницею, - бо ти нехтувала їхньою платнею,P JЯке ж мало бути втомлене твоє серце, - слово Господа Бога, - як ти все те коїла, вчинки сороміцької блудниці!( IJТи помножила твої блудодійства з крамарським краєм, із Халдеєю, та й тим не наситилась.- SJТи блудувала з синами Ашшура, та й того не було тобі досить. Блудувала, та не насичувалась.: mJІ ось простяг я мою руку і зменшив твої посілості, й видав тебе на потіху твоїх ненависниць, дочок філістимлянських, що й самі червоніли від твоєї розпусної поведінки.a ;JТи блудувала з єгиптянами, сусідами твоїми, кремезними тілом; ти множила твої блудодійства, щоб довести мене до гніву.JНа кожному роздоріжжі споруджувала собі узвишшя, сквернила твою вроду й розставляла ноги для кожного перехожого, помножуючи твої блудійства.{Jти спорудила собі кубло, зробила собі узвишшя на всякому майдані. JА після всіх твоїх злочинів - о горе, горе тобі! - слово Господа Бога, -yJІ при всіх твоїх гидотах та блудодійствах ти й не згадала про час твоїх молодощів, як була гола й невкрита, вовтузилась у власній крові.1JТи різала моїх дітей, ти віддавала їх їм, проводивши їх через вогонь, на честь їм.!;JТи взяла твоїх синів і твоїх дочок, що мені була породила, і принесла їх їм у жертву, щоб вони їх споживали. Чи ж то не досить тобі було блудування твого?5JТа й хліб мій, що я був дав тобі, питльовану муку, олію й мед, якими я годував тебе, усе те ти поклала перед ними, на приємний запах їм, - слово Господа Бога.-SJТи взяла твою гаптовану одежу й нею їх покрила; мою олію й мій ладан ти перед ними поклала.s_JТи взяла прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я був дав тобі, і наробила собі з них чоловічих подоб, щоб блудувати з ними."=JТи вживала твою одежу, щоб робити з неї собі узвишшя барвисті, та й на них блудувала.p~YJТи ж, покладаючись на твою вроду й послуговуючись твоєю славою, запопалася блудувати, і щедро блудувала з кожним перехожим.}JІ слава твоя пронеслась проміж народами з-за твоєї вроди, бо вона (врода) була досконала величчю, яку я поклав на тебе, - слово Господа Бога.>|uJ Ти розкошувала в золоті й у сріблі, одіж твоя була - вісон, шовк і гаптована тканина. Питльованою мукою, медом і олією ти годувалась. Прекрасною ти стала, хоч би й у цариці.{#J Я дав тобі каблучку до носа, і кульчики до вух і пишний вінець тобі на голову. zJ Я прикрасив тебе оздобами, надів тобі на руки обручки, а на шию намисто.>yuJ Я одягнув тебе в гаптовану одежу, обув тебе в сап'янці, підперезав тебе вісоном і вкрив тебе шовком.x{J Я викупав тебе в воді, обмив із тебе кров і намастив тебе олією.w%JЯ переходив попри тебе й уздрів, і ось видно було, що прийшла твоя пора любови. І я накинув полу одежі моєї на тебе й прикрив твою голизну. Я присягнув тобі; увійшов у союз з тобою, - слово Господа Бога, - і ти стала моєю.Hv Jрости, немов трава в полі. Ти виросла, зробилась великою й дійшла до прекрасної вроди. Позаокруглювались у тебе груди та й волосся виросло густо, тільки була ти гола, невкрита.>uuJІ йшов я мимо тебе й побачив, як ти вовтузилась у власній крові, і сказав тобі: Живи у твоїй крові,t-JНічиє око тебе не пожалувало, щоб із милосердя до тебе хоч одне щось із цього тобі зробити. Ні, тебе викинуто в поле, гидуючи тобою, коли ти народилась.,sQJПри народинах твоїх, тоді як ти на світ з'явилась, ні пупця тобі не обрізано, ні водою тебе не обмито, щоб була чиста, ні сіллю не натерто, ані в пелюшки не повито.erCJскажи: Так говорить Господь Бог до Єрусалиму: Рід твій та походження - з Ханаан-краю. Батько твій - аморій, мати - хеттитка.xqiJ«Сину чоловічий! Вистав перед очі Єрусалимові всі її гидоти,Sp !JНадійшло до мене таке слово Господнє: oJЗроблю пустинею країну, бо вони були мені невірні», - слово Господа Бога.xniJІ я оберну проти них моє обличчя. Вони уникли вогню, та вогонь пожере їх. І взнаєте, що я - Господь, коли оберну проти вас моє обличчя.mJТим же то так говорить Господь Бог: Як виноградну деревину, між деревом у лісі, що я віддав вогню на здобич, так само видам мешканців Єрусалиму.l!JОсь як вона була ще ціла, і на ніяке начиння не була вживана, тим менше, як її спалив вогонь, і всередині вона обгоріла, - чи ж начиння з неї зроблять?okWJНі, її кидають у вогонь на здобич, вогонь палить обидва її кінці, та й середина її обгоряє: хіба вона годиться на якесь начиння?NjJХіба з неї беруть поліно, щоб зробити якесь начиння? Хіба виробляють з неї кілок, щоб щось повісити на ньому?Ti!J«Сину чоловічий! Чим виноградна деревина ліпша, ніж кожна інша деревина, ніж галузка, що росте на дереві в лісі?Sh !JНадійшло до мене таке слово Господнє: gJВони вас потішать, коли побачите їхні вчинки та їхні діяння, і взнаєте, що то не дармо я вчинив усе те, що вчинив у нім», -слово Господа Бога.Bf}Jто все таки зостанеться у нім рештка, що спасеться, що виведе синів і дочок (із міста). Ось вони виходять до вас, щоб ви побачили їхні вчинки й їхні діяння та щоб утішились по тім нещасті, що я приніс на Єрусалим, і по всім тім, що я навів на нього.,eQJТак говорить Господь Бог: Навіть як я пошлю мої чотири найстрашніші кари - меч, голод, лютого звіря й чуму - на Єрусалим, щоб вигубити в ньому людину й скотину,[d/Jі якби Ной, Даниїл та Іов були в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - вони не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; вони врятували б своєю справедливістю лише самих себе.OcJАбо коли б я послав на ту країну чуму й вилив на неї моє обурення в крові, вигубивши в ній людину й скотину,b-Jі якби ці три мужі були в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - вони не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; вони лише самі спаслися б.Xa)JАбо коли б я послав меч на країну й повелів: Перейди, мечу, країною! - і почав вигублювати в ній людину й скотину,/`WJто ці три мужі в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; лише вони самі спаслися б, країна ж стала б пусткою._+JАбо коли б я наслав дикого звіря на ту країну, так, що він її позбавив би всіх її дітей, і вона стала б пусткою, якою ніхто б не проходив з-за звірини,^Jі коли б у ній знайшлося оцих троє мужів: Ной, Даниїл та Іов, - то вони спасли б своєю справедливістю (лише) самих себе, - слово Господа Бога.] J «Сину чоловічий! Коли б якась країна згрішила проти мене, мені спроневірившись, і я простягнув би проти неї мою руку й понищив у ній запаси хліба та послав на неї голоднечу, і почав губити в ній людину й скотину;W\'J І надійшло до мене таке слово Господнє: [1J щоб дім Ізраїля не відхилявся більш від мене та щоб не осквернявся усіма своїми гріхами, а щоб були моїм народом, а я їхнім Богом», - слово Господа Бога.*ZMJ Вони візьмуть на себе вину за гріх свій; яка вина пророка, така вина того, хто його питає,=YsJ Коли ж пророк дав би звести себе й став щось говорити, то це я. Господь, звів того пророка. Я простягну мою руку проти нього й викоріню його з-поміж мого народу Ізраїля.vXeJЯ оберну моє обличчя проти такого, зроблю його ознакою та притчею, і викоріню його з-поміж мого народу, і ви взнаєте, що я - Господь.WwJбо коли хтось із дому Ізраїля або з чужинців, що перебувають у Ізраїлі, відцурається мене, щоб поставити своїх бовванів у себе в серці, та матиме привід до гріха ввесь час перед собою, і прийде до пророка, щоб через нього в мене питати ради, то я, Господь, відповім йому від себе.V+JТому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Наверніться, відверніться від ваших бовванів і відверніть ваше обличчя від усіх гидот ваших;U1Jщоб узяти дім Ізраїля за серце, їх, що відступили від мене заради своїх бовванів.MTJТому говори з ними й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Кожен з дому Ізраїля, що триматиме бовванів у себе в серці й що покладе перед очима в себе привід до гріха та прийде до пророка, -такому відповім я, Господь, - не зважаючи на безліч його бовванів,LSJ«Сину чоловічий! Мужі ці поставили своїх бовванів у себе в серці й тримають увесь час перед очима в себе цю спонуку до гріха. Чи ж погодитись мені на те, щоб вони мене запитували?IR JІ надійшло до мене слово Господнє: Q {JПрийшло до мене кілька старших Ізраїля і посідало передо мною.mPSJ ви не матимете більше пустих видінь і не будете більше віщувати. Я визволю народ мій з ваших рук, і ви взнаєте, що я - Господь.»FOJ Тому, що ви засмучуєте серце праведника оманою, тоді як навіть я не завдав йому смутку, тому, що підбадьорюєте безбожного, аби не навернувся зо своєї поганої дороги, щоб жити, (.~}`|{zyxw5vu0tUr,q,pConmlpkVjjFi|hgff$eDd|cMbna'`_^r]f][[YX\WUTT$S{RPONMMLKxJHGGFE\DEC!AY@?=<;; :99X8 643u210&/.-4,++y*)((A'%%$#"! gOTHd c h LafT(TV!JНадійшло до мене таке слово Господнє: U JА тоді - станеш моїм насліддям в очах народів, і взнаєш, що я - Господь.»-TSJЯ тебе розсію між народами, розвію тебе по чужих землях, покладу край нечистоті, що в тебе.[S/JЧи ж видержить твоє серце, чи будуть, міцні твої руки, як я почну мою працю проти тебе? Я - Господь сказав це і зроблю./RWJ Та ось я накладу руку на твою (незаконну) наживу, що ти нажив, і на кров, що ллється у тебе. QJ У тебе беруть підкуп, щоб проливати кров; ти береш лихву й відсотки, ти обдираєш твого ближнього насильно, мене ж ти забув, - слово Господа Бога.vPeJ Той грішить з жінкою ближнього свого, той опоганює розпустою свою невістку, а той знечещує в тебе свою сестру, дочку батька свого.OJ Сором батьків відкривають у тебе, нечисту в спливі насилують у тебе.9NkJ Обмовці були в тебе на те, щоб пролити кров. По горах їдять у тебе, посеред тебе коять злочинства.bM=JСвятині мої ти зневажаєш, суботи мої осквернюєш.Ось князі ізраїльські в тебе, кожен щосили кров проливав.Надійшло до мене таке слово Господнє: iEKJ%Ти станеш здобиччю вогню; кров твою розіллють по землі; не буде й згадки більш про тебе, бо то я, Господь, сказав так.»fDEJ$Виллю на тебе гнів мій, дихну на тебе вогнем мого обурення, видам тебе в руки жорстоким людям, майстрам руйнування.LCJ#Сховай його назад у піхву. На тому місці, де створено тебе, у землі, де ти народився, буду тебе судити.MBJ"тим часом, як тебе обдурюють видіннями пустими і брехню тобі ворожать, щоб його прикласти до шиї грішників безчесних, день яких прийшов разом з кінцем їхньої безбожности.GAJ!Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог про аммоніїв та про їхню зневагу; скажи: Меч, меч уже добутий для різанини, вичищений, щоб нищив, щоб блищав,e@CJ Руїну, руїну, руїну зроблю з нього; і його не буде, покіль не прийде той, хто має на нього право й кому я віддам його.?Jтак говорить Господь Бог: Здійми корону, скинь вінець! Це вже минулось! Те, що було внизу, піде вгору, а те, що було вгорі, піде наниз!H> JТи ж, безчесний, беззаконний князю Ізраїля, на якого прийшов день разом з кінцем твоєї безбожності!, -=}JТим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ви пригадуєте вашу несправедливість, виявляючи переступи ваші й показуючи всіма вашими вчинками гріхи ваші, тому що ви нагадуєте про себе, - ви будете схоплені.<JТа це їм видавалось пустою ворожбою, бо вони мали за собою врочисті клятьби. Він же пригадує їм їхню несправедливість, щоб вони впіймались.;Jу правій руці в нього жереб на Єрусалим, щоб поставити тарани, щоб розтулити уста та повеліти різанину, щоб голосно кричати військовим кличем, поставити тарани проти брами, насипати вал, будувати рухомі башти.:Jбо цар вавилонський стоїть на розпутті, на перехресті двох шляхів, щоб кинути жереб. Він перемішує стріли, питає терафи, розглядає печінку./9WJНакресли шлях, щоб меч дійшов до Раббату синів Аммона, а в Юдеї - до єрусалимської твердині,W8'J«Ти ж, сину чоловічий, накресли собі два шляхи, якими прийде меч царя вавилонського. З однієї землі вийдуть обидва. Викарбуй далі знак, викарбуй його на початку дороги, що веде в місто.O7JНадійшло до мене таке слово Господнє: 6JЯ теж плескатиму руками і зжену гнів мій. Я, - Господь, - сказав це.»5{JСічи праворуч і ліворуч, куди б не повернулось твоє вістря!14[Jщоб серця мліли, щоб жертв було багато. На всіх воротях їх я поставив грізний меч. Ой горе! Він зготований на те, щоб блискавки кидати, вичищений на різанину. 39JТи ж, сину чоловічий, пророкуй, сплесни руками! Нехай меч той подвоїться, потроїться! Це меч різанини, це меч великої різанини, що їм загрожує навколо,]23Jбо пробу зроблено! Та й як би воно могло так не статись, навіть якби зосталося зневажливе берло? - слово Господа Бога.81iJГолоси, лементуй; сину чоловічий, бо його звернено проти народу мого, проти всіх Ізраїля князів, призначених на меч разом з моїм народом. Тож удар себе у стегно,Y0+JІ дано його виточити, щоб узяти в руку. Він вигострений, отой меч, він виточений, щоб його дати вбивці у руки.//JДля величезної різанини його нагострено, і вигладжено, щоб виблискував, неначе блискавиця. О, радуймося, берло мого сина усяким деревом гордує!2.]J«Сину чоловічий! Пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Меч, меч нагострений і вичищений.T-!J Надійшло до мене таке слово Господнє: ,5J І як питатимуть у тебе: Чого стогнеш? -ти відкажеш: Бо з-за чутки, що надійшла, серце в усіх зомліє, руки в усіх опадуть, усі похнюпляться духом, і задрижать у всіх коліна. Ось вона надійшла, і справдилась» - слово Господа Бога.++OJ Ти ж, сину чоловічий, стогни, немов би в тебе ломило в крижах, гірко стогни в них на очу.*7J І взнають усі, що я, Господь, добув мого меча з піхви, і він уже туди не повернеться.W)'J На те, щоб вигубити в тебе праведного й грішника, вийде мій меч із піхви проти всякої плоті від півдня до півночі.j(MJСкажеш землі Ізраїля: Так говорить Господь: Ось я на тебе! Я добуду меча мого з піхви й вигублю в тебе праведного й грішника.D'J«Сину чоловічий! Обернись обличчям до Єрусалиму, говори проти святині й пророкуй проти землі Ізраїля.W&'JІ надійшло до мене таке слово Господнє: V%%JТоді я скрикнув: «Ой Господи Боже! Вони й так говорять про мене: Чи ж то не той, що приповістками все говорить?»$yJУсі зрозуміють, що то я, Господь, запалив його, і воно не погасне.»5#cJСкажеш до лісу, що в південній країні: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось я запалю в тобі вогонь, що пожере всяке твоє зелене дерево й усяке сухе дерево. Палюче полум'я не погасне. Воно спалить усе від півдня до півночі.a";J«Сину чоловічий! Обернись обличчям на південь, говори до південного краю й пророкуй проти лісу, що в південній країні.N! JНадійшло до мене таке слово Господнє: a ;J,Тоді ви зрозумієте, що я - Господь, як я чинитиму так з вами з уваги на моє святе ім'я, а не згідно з вашою лихою поведінкою та з вашими мерзенними вчинками, доме Ізраїля», - слово Господа Бога.wJ+Там ви згадаєте вашу поведінку й усі ваші вчинки, якими ви себе сквернили, і гидуватимете самі собою з-за злочинів ваших, що ви творили.`9J*І взнаєте, що я - Господь, як я приведу вас в Ізраїльську землю, в землю, яку я, піднявши руку, клявся дати батькам вашим.CJ)Неначе любі пахощі, я прийму вас ласкаво, як повиводжу вас із-поміж народів і позбираю вас із чужих земель, де ви розсіялись, і появлю у вас мою святість перед очима народів.CJ(Бо на святій горі моїй, на високій горі ізраїльській, - слово Господа Бога, - там служитиме мені ввесь дім Ізраїля, увесь, скільки його на землі. Там я буду ласкаво приймати й там буду жадати ваших приношень, найліпших ваших дарів, що присвятите.J'Ви ж, доме Ізраїля, - так говорить Господь Бог: Нехай кожен із вас іде служити своїм бовванам, але потім ви будете мені слухняні й не будете більше сквернити моє святе ім'я вашими дарами та вашими бовванами.FJ&Я вилучу з-між вас бунтарів та тих, що відступили від мене. Я виведу їх із землі, де вони перебували чужинцями, але в землю Ізраїля вони не ввійдуть, і ви взнаєте, що я - Господь.gGJ%Я проведу вас під берло і приведу вас у малім числі.:mJ$Як я судився у єгипетській пустині з вашими батьками, так судитимуся з вами, - слово Господа Бога.J#Я приведу вас у пустиню народів, і судитимусь там з вами віч-на-віч.nUJ"Я виведу вас із-між народів і позбираю вас із земель, де ви розсіяні, потужною рукою, простягнутою правицею, як виллю гнів мій.dAJ!Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я царюватиму над вами потужною рукою, простягнутим рам'ям, як виллю гнів мій. J А те, що в вас на думці, напевно ніколи не станеться. Ви бо кажете: Ми хочемо бути, як народи, як чужоземні племена, служити дереву та камінню.5cJприносячи ваші дари, проводячи через вогонь ваших дітей, - чи не оскверняєте себе вашими бовванами по цей день? І я б то дозволив вам мене питатися, доме Ізраїля? Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я не дозволю вам мене питатися!r]JТому скажи домові Ізраїля: Так каже Господь Бог: Чи ж ви не оскверняєте себе, як батьки ваші, і не блудуєте за їхніми гидотами,,QJІ я сказав їм: Що то за висота, куди ви ходите? І ця назва «Висота» була дана їй по цей день.CJяк я привів їх у землю, що під урочистою присягою обіцяв їм дати, то вони, де тільки бачили високий горб і дерево гіллясте, приносили там свої жертви, і клали там свої дражливі приноси, складали там свої пахощі й возливали там свої ливні жертви.7JТому, сину чоловічий, говори домові Ізраїля і скажи їм: Так говорить Господь Бог: От іще чим образили мене батьки ваші, поводившися зо мною віроломно: JЯ дозволив їм оскверняти себе приносами-дарами, коли вони проводили через вогонь кожного первородного, щоб їх покарати, щоб знали, що я - Господь.# ?JОтак я законам лишив їх напризволяще недобрим та приписам, якими вони не могли жити.} sJза те, що вони моїх установ не виконували й мої заповіді відкинули, і мої суботи оскверняли та звертали очі на бовванів своїх батьків.b =JІ знову зняв я мою руку проти них у пустині і заприсягся, що порозкидаю їх між народами й порозвіваю їх по чужих землях,^ 5JАле я стримав мою руку й чинив з уваги на моє ім'я, щоб воно не сквернилося перед очима народів що на їх очу я їх вивів.\ 1JТа бо й сини збунтувались проти мене: в заповідях моїх не ходили, установ моїх, що їх мусить виконувати людина, щоб могла жити ними, - не виконували. Вони суботи мої оскверняли. От я й намірився вилити на них моє обурення й зігнати гнів мій на них у пустині.B}JСуботи мої держіть свято, щоб вони були знаком між мною та вами, щоб було знано, що я - Господь, Бог ваш. 9JЯ - Господь, Бог ваш: у моїх заповідях ходіте, мої установи зберігайте та виконуйте.mSJЯ говорив до їхніх синів у пустині: Слідом ваших батьків не ходіте, установ їх не заховуйте й бовванами їхніми не поганьтесь.5JТа моє око зглянулось на них, щоб їх не губити, і я не винищив їх дощенту в пустині.ykJза те, що вони відкинули мої установи, у заповідях моїх не ходили і суботи мої осквернили, бо серце їхнє було прив'язане до бовванів.!;JЯ підняв мою руку проти них у пустині й заприсягся, що не приведу їх у землю, яку їм призначив, - у землю, що тече молоком та медом, оздобу над усіма землями;Z-JТа проте я вчинив інакше з уваги на моє ім'я, щоб воно не сквернилось перед очима народів, що в них на очу я вивів їх.oWJ Та дім Ізраїля збунтувався проти мене в пустині. В заповідях моїх вони не ходили і відкинули мої установи, які мусить додержувати людина, щоб ними жити; та й суботи мої вони тяжко осквернили. Я вже намірився був вилити на них моє обурення в пустині, щоб вигубити їх.MJ Дав я їм також і мої суботи, щоб були знаком між мною та ними, та щоб вони знали, що то я - Господь - освячую їх.$AJ І дав їм заповіді мої та об'явив їм мої установи, щоб людина, додержуючи їх, жила ними.g~GJ І вивів я їх з Єгипетської землі й привів у пустиню.G}J Та я вчинив інакше з уваги на моє ім'я, щоб воно не сквернилось перед очима народів, між якими вони перебували, перед очима яких я об'явився, щоб вивести їх з Єгипетської землі.(|IJТа вони збунтувались проти мене й не хотіли слухати мене; ніхто не відкинув гидот з очей своїх; вони не відцурались бовванів єгипетських. І я подумав: Виллю на них обурення моє, зжену на них мій гнів посеред Єгипетської землі.O{JЯ сказав їм: Відкиньте кожен гидоти з очей ваших і не поганьтесь єгипетськими бовванами: я - Господь, Бог ваш!,zQJТоді підняв я мою руку, клянучись їм, що виведу їх з Єгипетської землі в землю, яку я для них призначив, землю, що тече молоком та медом, оздобу над усіма землями.yJСкажи їм: Так говорить Господь Бог: Того часу, як вибрав я Ізраїля, підняв я руку мою перед потомками дому Якова й об'явив їм себе в Єгипетській землі, підняв мою руку перед ними і сказав їм: Я - Господь, Бог ваш!'xGJХочеш їх судити? Хочеш їх судити, сину чоловічий? Постав на очі їм гидоти їх батьків.Jw J«Сину чоловічий! Промов до старших Ізраїля та й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви прийшли питати мене? Клянусь, як от живу я: Не дозволю вам мене питати! - слово Господа Бога.RvJІ надійшло до мене таке слово Господнє: u JСьомого року, п'ятого місяця, десятого дня місяця прийшли до мене мужі зо старших Ізраїля, щоб спитати Господа, та й посідали передо мною.&tEJІ з пагона вогонь вийшов, пожер віття її та плід. І не зосталось більше на ній сильної гілляки, берла, щоб володіти.» Це журна пісня, і буде піснею суму.yskJ Тепер її в пустині посадили, в землі сухій і вигорілій.r J Та її вирвано в гніві й кинуто на землю, і східній вітер висушив плід її, а сильний пагін її був зламаний, засох він, вогонь його пожер.Bq}J І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським берлом. І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям.Zp-J Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою. Вона була плодюча, повногалузна -з-за вод великих.*oMJ І посадили його закутого в клітку й одвели до вавилонського царя, який замкнув його в твердиню, щоб не було вже більше чути його реву в Ізраїлі по горах.CnJНароди кинулись на нього, з земель суміжних розкинули на нього сіті, і він упіймався у їхню яму.[m/JВін збурив їхні палати, зруйнував міста їхні. Жахнулася земля з усім, що на ній було, від голосного його реву.NlJІ запопався він поміж левами походжати, левеням зробився, навчився роздирати здобич і пожирав людей.Ak{JПобачивши, що чекає, що сподівається марно, взяла другого з маленьких і левеням його зростила.bj=JЗлигалися народи проти нього, і він піймався у їхню яму. І відвели його з кільцями в ніздрях у Єгипетську країну.SiJВигодувала одного з-між маленьких, він левеням зробився, він навчився роздирати здобич і пожирав людей.EhJі скажи: Що за левиця була твоя мати між левами! Розлігшися між левенятами, своїх маленьких годувала.rg _JТи ж заспівай жалобну пісню над ізраїльськими князями,f#J Мені бо не люба смерть грішника, - слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!e#JПовідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля?=dsJТим я судитиму кожного з вас, доме Ізраїля, за вашими вчинками, - слово Господа Бога. Відверніться, зречіться ваших переступів, щоб не мати вам більше приводу до гріха.c#JОдначе дім Ізраїля говорить: Несправедлива путь Господня! Чи ж справді бо мої путі несправедливі, доме Ізраїля? Чи ж то не ваші путі несправедливі?>buJВін роздумався і відвернувсь від усіх своїх переступів, що накоїв; він певно буде жити, він не вмре./aWJКоли ж грішник відвертається від гріхів, що коїв, і чинить суд і правду, він достойний жити.d`AJТаж коли праведник відступає від своєї справедливости й чинить кривду, і за те вмирає, то він умирає за кривду, що чинив.{_oJВи кажете: Несправедлива путь Господня! Слухайте, доме Ізраїля! Чи ж то моя путь несправедлива? Чи ж то не ваші путі несправедливі?$^AJКоли ж праведник відвернеться від своєї справедливости, творитиме кривду й коїтиме всі ті гидоти, що коїть грішник, - то чи йому жити? Ні, не пригадається йому більше вся його справедливість, що чинив. За віроломство своє, яким провинився, і за гріх свій, яким згрішив, - за них, він мусить умерти.V]%JХіба ж мені смерть грішника мила, - слово Господа Бога, - а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?O\JУсі переступи, що їх учинив, не буде пригадувано йому більше; за свою справедливість, що чинив, він буде жити.,[QJКоли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, - він буде жити, не вмре.dZAJТой, хто згрішив, той мусить умерти. Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати. Праведність зостанеться з праведним, а гріховність із грішником.Y+JАле ви скажете: Чому син не несе кривди батька? Тому, що син чинить за законом і по правді, пильнує всі мої установи й виконує їх, - тому він і житиме.{XoJБатько його, за те, що тіснив жорстоко, що чинив здирства, та коїв усяке лихо і серед свого народу, - той мусить умерти за свої провини.W5Jстримує руку від кривди, не бере лихви й відсотків, виконує мої закони, ходить у моїх заповідях, - такий не вмре за батьківські провини; ні, він буде жити.;VoJнікого не утискає, застави не бере, здирства не сподіює, вбогому дає хліба, нагого одежею вкриває,Як же породить сина, і син бачить усі гріхи, що чинить його батько, бачить, але сам їх не чинить, S J на лихву позичає, бере відсотки, - чи ж такому жити? Ні, він не буде жити! Він учинив усі ті мерзоти, - він мусить умерти: кров його на ньому буде.MRJ гнітить убогого та нещасного, здирства чинить, застави не звертає, до бовванів підводить очі, коїть гидоти, ~~*|{zzyxwvutsrrrqKp o2nWmrlWkjihh!g1feudbcxbba0` ^]b[[YY WVVUUSTSRQPPO MLKJJWIUHGFF)EqDCBA@?>>=HB? C ~ n 2 _9J Старші гевальські й знавці їхні були в тебе; вони латали щілини в тебе. Всі морські судна з їхніми моряками були в тебе, щоб вести торгівлю з тобою.e^CJСодомські й арвадські мешканці були гребцями в тебе. Цемерські мудрі люди були в тебе, - вони були моряками в тебе.]%JТвої вітрила були з тонкого мережаного полотна з Єгипту, щоб служили тобі за стяги. Блават і порфіра з островів Еліші були в тебе покривалом.j\MJ3 дубів башанських зробили тобі весла. Поміст тобі зробили з слонової кости, викладеної кипарисом з островів Кіттім.8[iJІз сенірського кипарису зробили твої стіни. Брали кедр із Ливану, щоб зробити тобі щоглу.Z+JПосеред моря твоє царство. Твої будівничі зробили тебе гарним напрочуд.YJПромов до Тиру, що оселився при вході в море, що торгує з народами по численних островах. Так говорить Господь: Тире! Ти мовив: Я краса довершена!oXWJ«Ти ж, сину чоловічий, заголоси над Тиром жалобну пісню.SW !JНадійшло до мене таке слово Господнє: DVJЗроблю тебе страховищем, і тебе не стане. Шукатимуть тебе, та не знайдуть повіки», - слово Господа Бога.$UAJтоді зіпхну тебе до тих, що посходили в яму, до людей, що були колись, і посаджу тебе в околиці підземній, у безлюддях віковічних, разом з тими, що посходили в яму, щоб тебе більш не заселено, щоб тебе не було більше в землі живих. TJТак бо говорить Господь Бог: Як зроблю тебе пустинним містом, таким як безлюдні міста, як наведу на тебе океан, і як покриють тебе великі води,@SyJТепер дрижать острови у день падіння твого. Збентежились морські острови від погибелі твоєї.gRGJВони заведуть над тобою жалобну пісню; і тобі скажуть: Як це ти провалилося, зникло з моря, славне місто, ти, що було сильним на морі; само ти і твої мешканці, що ширило страх твій на всю сушу?dQAJУсі князі морські посходять із своїх престолів, поскидають плащі, поздіймають свою гаптовану одежу, повдягаються у жалобу, посідають на землю щохвилі будуть дрижати й полохатися над тобою."P=JТак говорить Господь Бог Тирові: О, як тремтітимуть острови від гуку твого падіння, коли стогнатимуть поранені, коли посеред тебе лютуватиме різанина!~OuJЯ зроблю з тебе голу скелю, ти станеш місцем, де розстеляють сіті. Тебе не відбудують більше, бо я, Господь, сказав, - слово Господа Бога.NJ Покладу край твоїм гомінким пісням, голосу гарф твоїх не буде більше чути.*MMJ Розграбують твої скарби, розшарпають твої товари, розвалять твої мури, зруйнують твої будинки пишні, і повкидають у море твоє каміння, дерево й твої румовища.fLEJ Він кінськими копитами буде всі, всі твої вулиці топтати, виб'є мечем народ твій, і повалить на землю твої могутні стовпи.GKJ Коней у нього така сила, що пилюка тебе окриє. Від вершників, коліс та колісниць будуть тремтіти твої мури, як він увіходитиме в твої ворота, так як уходять у завойоване місто.J1J До мурів твоїх тарани прикотить, і порозвалює (військовим) знаряддям твої башти.rI]JДочок твоїх на суходолі він посіче мечем. Він побудує проти тебе рухомі башти, насипле проти тебе вал, поставить проти тебе щит.XH)JТак бо говорить Господь Бог: Ось я нашлю з півночі проти Тиру Навуходоносора, царя вавилонського, царя над царями, з кіньми та колісницями та вершниками, з великим натовпом народів. GJДочки ж його на суходолі будуть порубані мечем і взнають, що я - Господь.]F3JВін - серед моря - стане місцем, де розстеляють сіті, бо я сказав так, - слово Господа Бога. Він стане здобиччю народів.REJВони зруйнують мури Тиру, і повалять його башти. Я вимету порох його геть із нього, і зроблю з нього голу скелю.^D5JЗа те так говорить Господь Бог: Ось я йду проти тебе, Тире! Я підійму на тебе силу народів, неначе море підіймає хвилі.rC]J«Сину чоловічий! За те, що Тир гукав на Єрусалим: Ага! Розбито браму народів! Він звертається до мене! Зруйновані його багатства!B +JОдинадцятого року першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: RAJЯ довершу над ними велику помсту, караючи їх люто, і вони взнають, що я, - Господь, - як наведу на них мою помсту.» @Jза те так говорить Господь Бог: Ось я простягну мою руку на філістимлян і викоріню керетіїв, і вигублю останок мешканців морського побережжя.}?sJТак говорить Господь Бог: «За те, що філістимляни мстилися, жорстоко мстилися, з презирством у серці, щоб вигубити у вічній ворожнечі,X>)JЯ довершу мою помсту над Едомом рукою мого народу Ізраїля. Він обійдеться з Едомом згідно з моїм гнівом і згідно з моїм обуренням, і вони взнають що то моя помста», - слово Господа Бога.-=SJ тому ось як говорить Господь Бог: Я простягну мою руку на Едом і винищу в нім людину й скотину. Зроблю його пустинею. Від Теману до Дедану поляжуть вони від меча.O<J Так говорить Господь Бог: «За те, що Едом жорстоко помстився на домові Юди і, мстившись на нім, тяжко завинив,j;MJ Я вчиню над Моавом суд і вони взнають, що я - Господь.»I: J Народам сходу в посілість віддам його разом з аммоніями, щоб не було й спомину про аммоніїв між народами.93J За те я відкрию гористого Моава, і він зостанеться без міст, без своїх міст, краси краю, на всім своїм просторі: без Бет-Єшімоту, Ваал-Меону й Кіріятаїму.(8IJТак говорить Господь Бог: «За те, що Моав та (Сеїр) казали: От дім Юди, як усі інші народи!47aJза те ось я простягну на тебе мою руку й видам тебе на грабіж народам і викоріню тебе з-між народів і вигублю з-поміж земель. Я знищу тебе, і ти взнаєш, що я - Господь.»6JТак бо говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні й тупотів ногами і веселився з презирством від цілого серця над землею Ізраїля,L5JЯ зроблю Раббу пасовиськом для верблюдів, а міста аммонійські - кошарою для овець, і взнаєте, що я - Господь./4WJза те я віддам тебе в посілість синам сходу; вони розташують у тебе свої табори, осядуться у тебе своїми житлами; вони їстимуть твої плоди і питимуть твоє молоко.n3UJТи скажеш аммоніям: Слухайте слово Господа Бога! Так говорить Господь Бог: За те, що ти (злорадо) казав: Ага! Ага! - як опоганено мою святиню, і як спустошено Ізраїль-землю, і як дім Юди пішов у неволю,2{J«Сину чоловічий! Оберни лице проти аммоніїв і пророкуй проти них!S1 !JНадійшло до мене таке слово Господнє: 0JТого дня твої уста відкриються до втікача, і ти станеш говорити й не будеш більше німим; і будеш для них знаком, і вони взнають, що я - Господь.»}/sJтого дня прийде до тебе втікач, щоб принести тобі про це вістку.(.IJЩождо тебе, сину чоловічий, то того дня, як я відніму від них їхню силу, їхню горду радість, утіху очей їхніх, одраду їхньої душі, синів їхніх і дочок їхніх, -n-UJЄзекиїл буде вам знаком. Ви будете чинити точнісінько так само, як він чинив, і як те все станеться, взнаєте, що я - Господь Бог.G,JТурбани ваші зостануться у вас на головах і ваші сандалі в вас на ногах. Ви не будете лементувати й плакати. Ви будете нидіти у злочинах ваших, і одні з одними будете стогнати.>+uJВи будете робити так, як я робив: не будете закривати собі бороду й звичайного хліба не будете їсти.*J«Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Ось я віддаю на опоганення мою святиню, вашу зухвалу гординю, утіху очей ваших, одраду душі вашої. Сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть від меча.q)[JА я відповів їм: До мене надійшло таке слово Господнє: ()JІ питали в мене люди: «Чи то ж ти нам не скажеш, що воно значить те, що ти робиш?»X')JУранці говорив я до людей, а ввечорі умерла моя жінка. На другий день уранці зробив я, як мені було заповіджено. &JМовчки зідхай, жалоби по мертвих не справляй, обвивай собі голову турбаном, узуй ноги в сандалі, не закривай бороди й звичайного хліба не їж.»@%yJ«Сину чоловічий! Ось я візьму в тебе втіху очей твоїх раптом; та ти не лементуй, не плач, не рони сліз.O$JНадійшло до мене таке слово Господнє: 7#gJЯ, Господь, сказав це. Так воно буде, я зроблю так. Я не попущу, не пожалую, не змилуюся! За твоїми вчинками та за твоїми діяннями буду тебе судити», - слово Господа Бога.B"}J Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти; тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі.|!qJ Та шкода праці! Груба іржа на ньому не сходить від вогню!~ uJ Тоді постав порожній казан на жару, щоб розжарився, і мідь розжеврілась, щоб бруд у ньому розтопився, і щоб іржа на ньому зникла.GJ Наклади багато дров, запали вогонь, вари добре м'ясо, приготуй приправи, щоб аж кості розварились.*MJ Тому ось як говорить Господь Бог: Горе місту крови! Я теж розкладу велике вогнище.\1JЩоб розбудити в собі гнів, щоб помститись, зоставив я пролиту ним кров на голій скелі, щоб вона не прикрилась.ykJбо пролита ним кров і досі посеред нього; на голій скелі зоставив її, не проливав її на землю, де б вона вкрилась була порохом.J JБо так говорить Господь Бог: Горе місту крови, казанові, вкритому іржею, іржею, що не відстає від нього. Шматок за шматком повикидай з нього, не треба на них кидати жереба,fEJВізьми їх із овець найдобірніших, наклади дров під казан; нехай кипить усе сильно, аж поки кості в нім розваряться.\1JПоклади туди шматки м'яса, всілякі щонайліпші кусні, стегно й лопатку. Наповни його найдобірнішими кістками.nUJСкажи бунтівливому домові притчу й промов до нього: Так говорить Господь Бог: Постав казан, постав та налий води до нього.<qJ«Сину чоловічий, запиши собі сьогоднішнє число дня, бо цього дня цар вавилонський обляг Єрусалим.3 aJДев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: QJ1І скинуть на вас вашу розпусту, і понесете кару ваших гріхів бовванопоклонства, і взнаєте, що я - Господь Бог.»MJ0Я покладу край їхній розпусті в країні й усі жінки матимуть науку, і не перейматимуть більше ваші розпусти.GJ/І громада поб'є їх камінням і порубає мечами; синів і дочок їхніх повбивають, а доми їхні спалять вогнем.3_J.Так говорить Господь Бог: «Скликати б на них громаду та й видати на знущання й на грабунок!}sJ-Та мужі праведні, ті будуть їх судити судом, що на чужоложниць, та судом, що на душогубниць, бо вони чужоложниці, і на руках у них кров.»!;J,До неї приходили, як до повії. Так приходили до Оголи й до Оголіви - жінок розпусних.%J+І я сказав про навиклу в блудодіяннях: Тепер сповнить своє блудування і вона.DJ*І лунав у неї безжурний голос юрби і, поруч чоловіків із залюднених країн, приводжувано з пустині п'яниць. Вони їм запинки на руки запинали і пишну корону їм клали на голову.< qJ)Ти сідала на пишне ліжко, а перед ним стояв стіл готовий; на ньому ти ставила моє кадило й мою олію.c ?J(До того ж посилали й по чоловіків, що приходили здалека. Як тільки висипано до них посланця, вони приходили. Задля них ти купалась, підмальовувала собі очі й прибиралась у дорогоцінності. yJ'І саме тоді, як різали своїх дітей своїм бовванам, того ж дня входили в мою святиню, щоб її сквернити. От що коїли вони посеред мого дому!G J&Та ще й до того ось що вони мені чинили: вони поганили в той самий час мою святиню і сквернили мої суботи. J%Вони чужоложили, на руках у них кров, вони чужоложили з своїми бовванами, ба й дітей своїх, що мені породили, проводили через вогонь, їм на їжу.LJ$І сказав до мене Господь: «Сину чоловічий! Хочеш судити Оголу й Оголіву? Вистав їм перед очі їхні гидоти.J#Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ти мене забула й відвернулась від мене, неси ж кару за твої злочини й за твої блудодійства.»Y+J"Ти її вип'єш, випорожниш - і дрізки її оближеш, і будеш груди собі роздирати; бо так сказав я, -слово Господа Бога.+OJ!Ти будеш повна перепою й смутку. Чаша спустошення й страху, чаша сестри твоєї Самарії.}sJ Так говорить Господь Бог: Ти питимеш чашу сестри твоєї глибоку й широку, що стане сміхом та наругою, бо так багато в ній змістилось.{JТи ходила дорогою сестри твоєї, за те ж і дам я тобі в руку її чашу.EJА вчинять із тобою таке за твої блудодійства з народами, за те, що ти себе опоганила з їхніми бовванами.a;JВони обійдуться з тобою ворожо й заберуть у тебе все, що працею єси надбала, і покинуть тебе голою-голісінькою, так що стане явною твоя сороміцька істота, твоя розпуста й твої блудодійства.a;JТак бо говорить Господь Бог: Ось я віддам тебе на поталу тим, яких ти ненавидиш, у руки тих, від яких ти відвернулась.&EJЯ покладу край твоїй розпусті й твоїм блудодійствам з Єгипетською землею; ти не кидатимеш більше на них своїх поглядів і не згадуватимеш більше про Єгипет.~!JВони поздирають з тебе твою одежу й позабирають собі твої дорогоцінні речі.(}IJЯ оберну проти тебе мої ревнощі, і вони розправляться з тобою люто: пообтинають тобі ніс і вуха, а ті, що зостануться в тебе, поляжуть від меча. Твоїх синів і твоїх дочок вони позабирають, а те, що зостанеться в тебе, пожере вогонь.h|IJі прийдуть проти тебе з півночі, з колісницями й возами та силою народів, і обступлять тебе кругом у панцерах, із щитами та шоломами. Я передам тебе їм на суд, і вони судитимуть тебе своїм судом.7{gJсинів вавилонських, і всіх халдеїв з Пекоду, Шоа, Коа, усіх синів Ашшура з ними, молодих та вродливих, усіх правителів і начальників, усіх войовників і славних їздців; z9JТому то, Оголіво, так говорить Господь Бог: Ось я підійму проти тебе твоїх полюбовників, від яких ти відвернулась. Я приведу їх проти тебе з усіх боків;MyJОтак ти згадувала розпусту молодощів твоїх, коли єгиптяни стискали твої груди, пестуючи соски твої дівочі. x9Jі палала до своїх полюбовників, у яких тіло, як у осла, а пожадливість, як у жеребця.LwJВона ж помножила свої блудництва, згадуючи про часи своїх молодощів, як ото блудувала в Єгипетській землі,evCJЯк же вона отак явно блудувала й відкривала свій сором, я відвернувсь від неї, так само, як був відвернувсь від її сестри.uJІ прибули до неї сини вавилонські на любовне ліжко й опоганили її своїми блудництвами, а як вона осквернила себе ними, то відвернулась від них. t Jто запалала до них за першим поглядом і вислала послів до них у Халдею.(sIJпідперезаних навколо криж поясами, із звисаючими турбанами на головах, усіх на вигляд як войовників, подобу синів вавилонських, що рідна їхня земля Халдея, -krOJТа ця блудувала ще більше: вона бо як побачила намальованих на стіні чоловіків, подобою халдеїв, виведених червоною фарбою,|qqJ Побачив я, що вона опоганилась, і що в обох у них та сама дорога.p3J Палала вона до синів Ашшура, до правителів та начальників, своїх сусідів, пишно одягнених, комонників, зручних на конях, що всі були молоді та вродливі.so_J Бачила те її сестра Оголіва, але ще більше зіпсувалась, ніж сестра її, у своїй палкій непогамованості та своїх блудодійствах.onWJ Вони її роздягли, синів і дочок забрали в неї, а саму її мечем убили. І стала вона ганьбою між жінками, які довершили на ній суд.#m?J За те ж я і віддав її в руки її полюбовникам, у руки синам Ашшура, до яких вона палала.l%JПроте не покидала своїх блудів з Єгиптом, - єгиптяни бо спали з нею ще в її молодощах та голубили її дівоче лоно й виливали на неї свої блудодійства.`k9JІ віддавала вона свої любощі їм, що були найдобірніші з асирійців, і опоганювалась бовванами всіх тих, до яких палала.Vj%Jодягнених у блават і порфіру, правителів та начальників, усе молодих та вродливих, комонників, зручних на конях.RiJІ заходилась Огола блудувати, бувши моєю. Вона запалала любов'ю до своїх коханців асирійців, своїх сусідів,=hsJА було на ім'я їм: старшій -Огола, а сестрі її - Оголіва. Були вони (спершу) моїми, і породили вони синів і дочок, їхні ймення: Самарія, тобто Огола, і Єрусалим, тобто Оголіва.Hg JВони блудували в Єгипті, ще в молодощах блудували. Там пестували їм груди, там голубили їхнє дівоче лоно.jfMJ«Сину чоловічий! Були дві жінки, дочки однієї матері.Se !JНадійшло до мене таке слово Господнє: mdSJТоді я вилив на них мій гнів; і вогнем обурення мого я їх знищив. Я повернув на голову їм їхні переступи», - слово Господа Бога.vceJЯ шукав між ними когонебудь, що вимурував би мур та став передо мною в проломині за цю землю, щоб я не погубив її, - та не знайшов.Vb%JА то й прості люди гноблять, грабують, гнітять злиденного та бідного, знущаються над чужинцем без усякого права.aJПророки її замащують усе глиною зверху, бачать пусті видіння й віщують неправду, кажучи: Так говорить Господь Бог, - а Господь же не говорив того.S`Jїї начальники посеред неї, по-вовчому роздирають здобич, проливають кров, гублять душі, щоб тільки наживитись.R_Jїї священики порушують закон мій, сквернять мої святині; святого й несвятого не відрізняють, що нечисте й що чисте, не навчають, а від субот моїх відвертають очі, і я в них у погорді.^Jїї князі в ній ревуть по-лев'ячому, роздирають здобич. Вони пожирають людей, забирають скарби й дорогоцінності, намножують у ній вдовиць.(]IJ«Сину чоловічий! Промов до нього: Ти - земля, що не була скроплена дощем за години гніву.T\!JНадійшло до мене таке слово Господнє: i[KJЯк топлять срібло в горнилі, так і ви будете розтоплені посеред нього; і взнаєте, що я - Господь - вилив на вас моє обурення.»3Z_JЯ позбираю вас і подую на вас вогнем мого обурення, щоб ви були розтоплені посеред Єрусалиму.Y JТак само, як збирають докупи і кладуть у горнило срібло, мідь, залізо, оливо й цинк, щоб роздувати на них вогонь і їх розтопити, так і я позбираю вас у моїм гніві та моїм обуренні й покладу вас туди, і розтоплю вас.EXJТому ось як говорить Господь Бог: За те, що ви усі поробилися жужелицею, за те я позбираю вас у Єрусалим.WJ«Сину чоловічий! Дім Ізраїля зробивсь для мене жужелицею; всі вони мідь, цинк, залізо й оливо в горнилі для срібла, всі жужелицею зробились. J}||D{zyyww^vv,uKtsrr>ppoIn{mlkjii9hg-feeddcUbaaQ`_^]C\i[YXrWWFVURT(SQP)OjNM8LJJHH/GNFYED_CBA@?><;::99887r6P543210//9.--B,++*)((8'3%%?$#"! xscx9c`+KS + %  `yiJAe{J Така жалобна пісня, що її співатимуть сумно дочки народів. Вони співатимуть її над Єгиптом і над усім його населенням, співатимуть її жалібно, - слово Господа Бога.»dJ Як зроблю Єгипет пусткою, і земля буде оголена з усього, чим була повна, як переб'ю усіх, що на ній живуть, тоді взнають, що я - Господь.Ic J Тоді дам спокій їхнім водам, і вчиню так, що їхні ріки тектимуть як олія (тихі), - слово Господа Бога. bJ Я вигублю всю його скотину при великих водах. Нога людська не буде більш їх каламутити та й худоба не буде їх більше каламутити ногами. aJ Мечем вояків я покладу на землю твою гомінку юрбу. Усі вони - найлютіші з народів. Вони зламають гординю Єгипту, і населення його загине. `J Так бо говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе.__7J Я спантеличу тобою багато народів, царі їхні задрижать від страху з-за тебе, коли я замахнусь перед ними мечем. Вони тремтітимуть щохвилини, кожен за свою душу, в день твого падіння.\^1J Я засмучу серце багатьох народів, як рознесу чутку про твоє нещастя між народами, по землях, яких ти не знаєш.0]YJ Я затемню на небі всі світила з-за тебе, я наведу на землю пітьму, -слово Господа Бога.X\)J А як ти згаснеш, я закрию небо і затемню зорі. Сонце я хмарою закрию, і місяць не буде світити своїм світлом.'[GJ Я зрошу землю твоїм спливом, твоєю кров'ю аж до гір, і байраки наповняться тобою.Z}J Порозкидаю по горах м'ясо з тебе, яри наповню твоїм стервом.Y{J Я викину тебе на суху землю, кину тебе на чисте поле; я наведу на тебе усяке птаство піднебесне, і насичу тобою звірів усього краю.WX'J Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе мою сіть посеред багатьох народів, і вони витягнуть тебе моїм неводом.W}J «Сину чоловічий! Заголоси жалобну пісню над фараоном, єгипетським царем. Промов до нього: Леве між народами! Ти був неначе крокодил у воді; кипів-бурлив у твоїх ріках, ногами каламутив воду, бовтав хвилі.@V {J Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: sU_JКотрому з дерев едемських був ти рівнею в славі та величі? Та, однак, тебе зіпхнуто разом з іншими едемськими деревами в глибину підземну, і лежиш ти серед необрізаних разом із тими, що полягли від меча. Ось такий фараон з усією його гомінкою юрбою», - слово Господа Бога.[T/JРазом з ним зійшли в Шеол до тих, що полягли від меча, також і ті з-між народів, що жили в його тіні, та й їхні потомки.SJГуком його падіння стряс я народи, як зіпхнув його в Шеол разом із тими, що сходять у яму. Тоді утішились у глибині підземній усі дерева едемські, найдобірніші та найкращі дерева ливанські, - усі щедро зрошені водою.R/JТак говорить Господь Бог: «Того дня, як він зійшов у Шеол, я збудив плач по ньому, замкнув над ним безодню, затримав її ріки, і води великі припинились. Я засмутив із-за нього Ливан, і всі польові дерева затужили по ньому.~QuJщоб ніякі дерева при воді не пишалися із свого високого зросту та щоб не задирали верховіть своїх у хмари, щоб ніякі добре зрошені водою дерева не спиналися зростом своїм угору: всіх бо їх призначено на смерть, у глибину підземну, разом із людськими синами, що сходять у яму.»QPJ На його поваленім стовбурі сидітиме все небесне птаство, а на його гілляках спочиватимуть усі польові звірі; OJ Чужинці, найлютіші з-між народів, зрубають його й відкинуть. Віття його попадає по горах і по долинах; гілляки його, поламані, валятимуться по байраках країни. Усі народи землі вийдуть з його тіні й покинуть його.*NMJ за те видав я його володареві народів. Він поступить з ним за його злобою і знищить його. M9J Тому ось як говорить Господь Бог: «За те, що він знявся своїм високим зростом і задер верховіття своє аж у хмари, і серце його запишалося височиною своєю,AL{J Я прикрасив його премногим віттям. Йому завидували всі дерева едемські, що були в Божім саді.»PKJКедри в Божому саду не були йому рівня, і кипарисам до його гілляк було далеко, та й явори не досягали його віття. Ніяке дерево в Божому саду не могло рівнятись із ним красою.6JeJВін був прекрасний висотою, віттям своїм розлогим, бо корінь його був при великих водах.IyJВ його гіллі кублилося все птаство піднебесне, під його віттям усі польові звірі плодились, а в його тіні жили всі народи сильні.+HOJТому й вигнався він зростом понад усі дерева, що в полі; гілляк на ньому було сила, віття на ньому росло дедалі довше з-за достатку вод, і він розростався.G1JВоди його ростили, глибінь його плекала, пускаючи ріки свої навколо місця, де він був посаджений, і посилаючи свої протоки до всіх дерев на полі.hFIJОсь він, мов кедр ливанський, з прекрасним гіллям, з рясним листом, високий на зріст; верховіття його сягало в хмари.UE#J«Сину чоловічий! Промов до фараона, царя єгипетського, і до його гомінкої юрби: На кого ти у величі твоїй схожий?*D OJОдинадцятого року, першого дня третього місяця надійшло до мене таке слово Господнє: C3JЯ розпорошу єгиптян між народами й розвію їх по землях, і взнають, що я - Господь.»MBJЯ скріплю руки цареві вавилонському, а руки фараонові опадуть, і зрозуміють, що я - Господь, як дам у руки цареві вавилонському меч, щоб він витягнув його проти Єгипетської землі.AyJЯ скріплю руку царя вавилонського й дам йому в руку меч; руки ж фараонові поламаю, щоб він, поранений на смерть, стогнав перед ним тяжко.n@UJЯ розпорошу єгиптян між народами й розвію їх по землях.?#JТим то Господь Бог так говорить: Ось я проти фараона, царя єгипетського. Я зламаю йому його рам'я, що ще здорове, і те зламане, і виб'ю меч з його руки.1>[J«Сину чоловічий! Зламав я рам'я фараонові, цареві єгипетському, і ось воно, ще не перев'язане, щоб могло вилікуватись, не обвите, щоб повернулася сила вхопити меча.2=]JОдинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: v<eJОтак учиню суд над Єгиптом, і взнають, що я - Господь.»;JУ Тафнесі потемніє день, як я зломлю там єгипетське ярмо, і як настане край його гордій силі. Хмара вкриє його, а його дочки підуть у неволю.:5JМолоді хлопці в Оні й у Півесеті поляжуть від меча, а жінки підуть у неволю./9WJПущу вогонь на Єгипет, Сін задрижить, Но дістане пролом, і його мури будуть повалені.8/JЯ виллю гнів мій на Сін, єгипетську твердиню, і вигублю гомінливу юрбу Но.~7uJспустошу Патрос, нашлю вогонь на Цоан і зроблю суд над Но.6)J Так говорить Господь Бог: Я знищу бовванів, вигублю богів з Нофу. В землі Єгипетській не буде більше князя. Я наведу страх на Єгипетську землю,t5aJ Я висушу ріки й віддам землю злісним у руки. Я спустошу землю з усім, що її сповнює, рукою чужоземців. Я - Господь, сказав це.4J Він і його люд, найлютіший з-між народів, будуть приведені пустошити землю. Вони добудуть свої мечі проти Єгипту й наповнять землю трупом.V3%J Так говорить Господь Бог: Покладу край гомінкій єгипетській юрбі рукою Навуходоносора, царя вавилонського. 2 J Того дня вийдуть від мене посланці на суднах, щоб налякати безпечних етіопіїв; і нападе на них великий страх у день Єгипту, що ось надходить.F1JВони зрозуміють, що я - Господь, як я напущу на Єгипет вогонь, і всі його помічники будуть розбиті.00YJВін опустіє серед спустошених земель, міста його стоятимуть серед зруйнованих міст./3JТак говорить Господь: Упадуть підпори Єгипту і повалиться гординя його сили. Від Мігдолу до Суене падатимуть у ньому від меча, - слово Господа Бога. .9JКущ, Пут і Луд, і вся Арабія, і Кув, і сини землі, що в союзі з ними, поляжуть від меча.-1JТоді прийде меч на Єгипет, страх упаде на Етіопію, як у Єгипті падатимуть побиті, як забиратимуть його скарби і як руйнуватимуть його підвалини.,!JБо близько день Господній, день хмарний; час (суду) народів надходить.++OJ«Сину чоловічий! Пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог: Голосіть: Ой що за день!S* !JНадійшло до мене таке слово Господнє: :)mJТого для я вирощу рога домові Ізраїля і розтулю тобі серед них уста, і зрозуміють, що я - Господь.»e(CJЯк плату за роботу, що він завдав собі проти Тиру, даю йому Єгипетську землю, бо він працював на мене, -слово Господа Бога.'%JТим то Господь Бог так говорить: Ось я даю Навуходоносорові, цареві вавилонському, Єгипетську землю, щоб він забрав її скарби, захопив те, що вона загарбала, і пограбував її цілковито. Це буде заплатою для його війська.1&[J«Сину чоловічий! Навуходоносор, цар вавилонський, завдав своєму війську тяжкої праці проти Тиру: кожна голова облисіла й кожне плече обдерте, та плати ні йому, ні його війську не було від Тиру за працю, що він завдав собі проти нього.>%uJДвадцять сьомого року, першого місяця, першого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: $ JВоно не буде більше надією для дому Ізраїля; воно нагадуватиме йому гріх, який він чинив, звертаючись до нього. І зрозуміють, що я - Господь.»#JВоно буде меншим, ніж інші царства, і не буде більше підноситись над народами. Зроблю його маленьким, щоб не панувало більше над народами.["/JЯ зміню долю єгиптян і приведу їх у Патрос-край, у край, звідки вони походять. Вони там стануть невеличким царством.O!J Так бо говорить Господь Бог: «По сорока роках я позбираю єгиптян з-поміж народів, де вони будуть розсіяні.T !J Я зроблю Єгипетську землю пустинею серед спустошених земель, і міста її будуть безлюдні серед збезлюднілих міст 40 років. Я порозкидаю єгиптян поміж народами й розвію їх по землях.»1J Не буде переходити там нога ні людини, ні скотини. Ніхто не буде жити там 40 років.pYJ За те ось я проти тебе й проти твоїх рік. Я зроблю Єгипетську землю безлюддям і пустинею від Мігдолу до Суене й до границі Кушу.\1J Земля Єгипетська стане пустинею й безлюддям, і взнають, що я - Господь. За те, що ти казав: Моя - ріка, це я її сотворив!DJТим то Господь Бог так говорить: Ось я наведу на тебе меч і вигублю з-посеред тебе людину й скотину.3JКоли вони хапалися за тебе, ти в їхніх руках трощився і роздирав їм усю руку. Коли ж на тебе опирались, ти переламлювався, і крижі в них трусились.5cJІ зрозуміють усі мешканці Єгипту, що я, Господь, бо ти був домові Ізраїля опорою з трощі.(IJЯ викину тебе в пустиню, тебе й усю рибу твоїх рік. На чисте поле ти впадеш, не зберуть тебе й не поховають. Дикому звірю й птаству в небі дам тебе на їжу.2]JЯ устромлю у щелепи тобі гаки. Поналіплюю до твоєї луски риб з твоїх рік та й витягну тебе із твоїх рік разом із рибами твоїх рік, що в тебе до луски прилипли.MJПромов і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, фараоне, царю єгипетський, великий крокодиле, що лежиш посеред твоїх рік та що мовляєш: Моя ріка! Я сотворив собі її![/J«Сину чоловічий! Обернись обличчям проти фараона, царя єгипетського, і пророкуй проти нього й проти всього Єгипту.: oJДесятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: }sJВони сидітимуть на ній безпечно; будуть доми будувати й виноградники садити, і житимуть собі безпечно, бо я зроблю суд над усіма тими навкруги, що ними зневажають, і вони взнають, що я - Господь, Бог їхній.»dAJТак говорить Господь Бог: «Як я зберу дім Ізраїля з-між народів, де вони розсіяні, я в них явлю мою святість перед очима в народів. Вони житимуть на своїй землі, що я дав слузі моєму Яковові.JНе буде більше для дому Ізраїля ні колючої тернини, ні болючих будяків з усіх тих, що навкруги його зневажають. І зрозуміють, що я - Господь Бог.»%CJПошлю чуму на тебе й кров по твоїх вулицях. Попадають посеред тебе побиті мечем, що проти тебе буде з усіх боків лютувати, і зрозуміють, що я - Господь.]3Jі скажи: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Сидоне! Я прославлюсь посеред тебе. І взнають, що я - Господь, - коли вчиню суд над тобою, явлю на тобі (у справедливості) мою святість. J«Сину чоловічий! Обернись обличчям проти Сидону і пророкуй проти нього,OJНадійшло до мене таке слово Господнє: T !JВсі, що тебе знали між народами, вжахнуться над тобою. Ти бо страховищем зробився, і зникнеш по всі віки.» JТи безліччю твоїх провин, безчесністю твого купецтва опоганив твої святині. Тоді я видобув вогонь з-посеред тебе, щоб тебе пожерти. Я обернув тебе в попіл на землі перед очима всіх, що дивилися на тебе. 'JВисоко неслось твоє серце з-за краси твоєї. Через твою вроду ти втратив твою мудрість. І я на землю тебе кинув, видав тебе царям на видовисько.N JЧерез твоє розросле купецтво твоє нутро сповнилося беззаконням, і ти згрішив. І я прогнав тебе з Божої гори і погубив тебе, херувиме-покровителю, серед вогнистого каміння.U #JТи був зразковим у твоїх учинках від того часу, як тебе сотворено, аж покіль не постало беззаконня в тобі.PJТи був херувимом, покровителем блискучим. Ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистого каміння.!J Ти був у Едемі, у саді Божім. Усяке дороге каміння прикрашало твою одіж. Рубін, топаз, діямант, хрисоліт, онікс, берил, сапфір, карбункул, смарагд і золото були приготовані для тебе за днів, коли ти був сотворений.CJ «Сину чоловічий! Заголоси жалобну пісню над тирським царем і промов до нього: Так говорить Господь Бог: Ти був зразком довершенности, мудрости повен красою досконалий.T!J Надійшло до мене таке слово Господнє: )KJ Ти смертю необрізанців помреш з руки чужинців, бо я сказав так, - слово Господнє.»A{J Чи й тоді скажеш перед твоїм душогубом: Я - бог? Та ж у руці твоїх убійників ти - людина, а не Бог. JВони зіпхнуть тебе в яму, і ти помреш смертю поляглих серед моря.  Jя наведу на тебе чужоземців, щонайлютіших з-між народів. Вони добудуть мечі свої проти твоєї мудрости та чвані й опоганять твою вроду.+OJЗа те ось як говорить Господь Бог: Тому, що ти поклав твій розум, немов розум Божий,EJВеликою мудрістю твоєю і твоїм купецтвом намножив собі багатства, і твоє серце ними запишалося.B~}JТвоєю мудрістю й розумом надбав собі багатства, і назбирав у скарбівнях твоїх золота й срібла.}Jось ти мудріший від Даниїла, ніякий мудрий тобі не дорівняє.0|YJ«Сину чоловічий! Промов до тирського князя: Так говорить Господь Бог: За те, що твоє серце несеться вгору, і ти казав: я - бог! Я засів на божому престолі серед моря! - тоді як ти людина, а не Бог, - кладеш твій розум, немов розум Божий;S{ !JНадійшло до мене таке слово Господнє: Купці чужих народів свищуть над тобою, бо ти страховищем зробилася, не встанеш уже повіки.»Iy J#Всі мешканці островів сторопіли над тобою. Царі їхні від жаху затремтіли, обличчя у них змінилось.MxJ"Тепер же ти розбита на морі, у водяних глибинах. Твої товари й увесь люд твій разом із тобою потонули.w'J!Коли твої товари розходились морями, ти насичувала багато народів. Великими достатками твоїми і товарами твоїми ти збагачувала царів землі.Uv#J Вони затягнуть над тобою жалобну пісню, і заридають над тобою: Хто був такий славний, як Тир посеред моря?fuEJВиголять собі лисину по тобі, одягнуться у волосяницю, і будуть плакати по тобі в душевнім смутку, у гіркій жалобі.It JІ заголосять над тобою й закричать гірко, порохом собі посиплять голову, у попелі будуть валятись.4saJІ вийдуть із кораблів своїх усі гребці; моряки й усі морські керманичі стануть на суші.rJВід голосного крику керманичів твоїх здригнулись побережжя.-qSJТвої багатства, твої товари й крам твій, твої моряки й твої керманичі, ті, що латають щілини в тебе, ті, що вимінюють твої товари, і всі вояки, що в тебе, і вся сила люду, що серед тебе, впадуть глибоко в море в день падіння твого.+pOJТвої гребці завели тебе на великі води, та східній вітер розбив тебе посеред моря.(oIJТаршішські кораблі розвозили твої товари. Ти збагатився й став славним серед моря.n7JВони торгували з тобою дорогими одежами, блакитно-пурпуровими гаптованими плащами, різнобарвними килимами, міцним плетеним мотуззям - на твоїх ринках.mJХаран, Канне й Еден, купці шеваські, Ашшур і Кілмад торгували з тобою.\l1JШева і Раема торгували з тобою. Вони давали найкращі пахощі, всіляке дороге каміння й золото в обмін за твої товари.6keJАрабія й усі князі кедарські вели торгівлю з тобою: вони взамін давали ягнят, баранів і козлів.sj_JДедан торгував з тобою сідловими коверцями до їзди верхи.i1JУедан і Яван з Узалу давали за твої товари залізні вироби, кассію й пахучу трощу.hwJДамаск торгував з тобою з-за мнозтва твоїх виробів, з-за мнозтва усякого твого добра. Він постачав тобі вино з Хелбону й вовну з Цахари.NgJЮдея та Ізраїль-земля торгували з тобою. Вони давали за твій крам пшеницю з Мініту, віск, мед, олію і бальзам.rf]JЕдом торгував з тобою з-за мнозтва твоїх виробів. Вони давали за твої товари карбункул, порфіру, мережки, вісон, коралі й рубіни._e7JСини деданські торгували з тобою; багато островів були твоїми покупцями; вони платили тобі слоновою кістю та ебаном.dJЛюди з Бет-Тогарми давали тобі коней та вершників і мулів за твої товари.4caJ Яван, Тувал і Мешех торгували з тобою: вони міняли твій крам за людські душі й за мідний посуд.Yb+J Таршіш торгував з тобою з-за мнозства усякого твого добра. Тобі давали срібло, залізо, цинк і оливо за твої товари./aWJ Сини арвадські з військом стояли довкола на твоїх мурах, вартуючи на твоїх баштах. Вони вішали свої щити кругом по твоїх мурах і довершували твою красоту.l`QJ Перські, лудські й путські люди були вояками у твоїм війську. Вони вішали щит і шолом у тебе, вони додавали тобі слави. >~}||{pzixvutt rqQpcoCnmm lkOihg*fdcXaY`_^ ]@\|[ZZ7YAWWV;U TCRQPOtNIMBLL2JJKIHhG`GE$DC5BA?>^=<;:n9887T6t544210///..F-D,+*Q)(('6%$$#"Y! zZrqy[ ~ `0v2f]J$"спустошена земля, що лежала опустілою перед очима кожного перехожого, буде знову оброблена.veeJ$!Так говорить Господь Бог: Того дня, як очищу вас від усіх ваших гріхів, як позалюднюю міста і як знову будуть відбудовані руїни,fdEJ$ Та не задля вас зроблю це, - слово Господа Бога, - затямте собі добре! Стидайтесь і червонійте за ваші вчинки, доме Ізраїля!dcAJ$Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші.\b1J$Намножу вам плодів на деревах й урожай на полях, щоб вам уже не доводилось зазнавати з-за голоду наруги від народів.5acJ$Я врятую вас від усіх ваших гидот; прикличу урожай і намножу його; не дам, щоб ви терпіли голод.)`KJ$Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.\_1J$Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи.U^#J$Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам'яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне.B]}J$Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів.&\EJ$Я заберу вас з-між народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну.s[_J$Я освячу моє велике ім'я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що я - Господь, - слово Господа Бога, - як явлю себе, з огляду на вас, святим перед їхніми очима.3Z_J$Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не заради вас я це чиню, доме Ізраїля, а задля мого святого імени, що ви осквернили між народами, куди прийшли.>YuJ$Але я заступився за моє святе ім'я, що його вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли.'XGJ$Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім'я, бо про них говорили: Це народ Господній, і мусів вийти геть з його землі!hWIJ$Я їх Горозсівав між народи, вони були розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхньою поведінкою і згідно з їхніми вчинками.?VwJ$Тоді я вилив на них мій гнів за кров, що проливали на землі, та за те що поганили її своїми бовванами.U+J$«Сину чоловічий! Як Дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками й своїми діяннями; як жіноча нечисть, були їхні вчинки передо мною.TT!J$Надійшло до мене таке слово Господнє: SJ$Ти не будеш більше зазнавати наруги від народів, ганьби людей не будеш більше нести, і не позбавлятимеш народу твого дітей, - слово Господа Бога.»GRJ$за те не будеш більше пожирати людей і не будеш більше позбавляти твій народ дітей, - слово Господа Бога.MQJ$ Так говорить Господь Бог: За те, що про тебе говорять: Ти пожираєш людей, ти позбавляєш твій народ дітей, -!P;J$ Я зроблю так, що по вас будуть ходити люди, мій народ Ізраїль; ви будете їхньою власністю та їхнім насліддям, і ви не позбавитесь ніколи більш їхніх дітей.OOJ$ Я намножу на вас людей і скотини; вони будуть множитись і плодитись. Я заселю вас, як це було раніше; зроблю більше добра вам, ніж то було колись, так що ви зрозумієте, що я - Господь.XN)J$ Я намножу на вас (на горах) людей з усього дому Ізраїля; міста будуть залюднені й руїни будуть наново відбудовані.MJ$ Ось бо я прийду до вас, обернусь до вас, і вас будуть обробляти й засівати.|LqJ$Ви ж, ізраїльські гори, розпустите ваші гілляки і даватимете ва'-цгі плоди моєму народові Ізраїлеві, бо він незабаром повернеться.cK?J$Тому Господь Бог так говорить: Я піднімаю руку й присягаюся, що сором народів навкруги вас упаде на голову їх уце самих.qJ[J$Тим же то пророкуй про Ізраїльську землю й говори до гір та горбів, до байраків та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я говорив у моїх ревнощах і в моїм гніві, бо ви зазнали наругу від народів.%ICJ$Тому, ось як говорить Господь Бог: У вогні моїх ревнощів я говорив проти інших народів і проти всього Едому, що зо злою радістю в серці й презирством у душі присвоїли собі у власність мою землю, щоб володіти нею та грабувати її.H'J$тому, гори ізраїльські, слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, і до байраків, і до долин, до опустілих руїн та й до покинутих міст, що стали здобиччю й посміховищем для народів навкруги.$GAJ$тому ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: Тому, власне тому, що вас спустошено й що на вас зазіхають з усіх боків, так що ви стали власністю інших народів, і що ви потрапили на язик злим людям, які вводять вас у неславу,EFJ$Так говорить Господь Бог: Тому, що ворог говорить про вас: Ага! - вічні висоти попались нам у власність! -KE J$«Ти ж, сину чоловічий, пророкуй про ізраїльські гори і скажи: Ізраїльські гори, слухайте слово Господнє!&DEJ#За те, що ти раділа, як насліддя дому Ізраїля запустіло, так само я зроблю з тобою: пустинею ти станеш, Сеїр-горо, та й увесь Едом, і зрозуміють, що я - Господь.»CJ#Так говорить Господь Бог: На радість усій землі вчиню тебе пустинею.B#J# Ви розпустили на мене рот, помножили на мене ваші зухвалі слова. Я чув усе те.A!J# Ти взнаєш, що я - Господь. Я чув усю твою зневагу що ти виповіла проти ізраїльських гір, приговорювавши: Пустинею лежать вони! Нам дано їх на здобич!o@WJ# за те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я сподію з тобою згідно з твоєю люттю та твоїм завзяттям, з якими ти поводилася з ними у твоїй ненависті. Я дам себе тобі знати, як буду судити тебе.Y?+J# За те, що ти говорила: Обидва оті народи та обидві оті землі будуть моїми, я їх посяду, дарма що там був Господь, -4>aJ# Пусткою вічною вчиню тебе, і міста твої не будуть більше заселені, і ви взнаєте, що я - Господь.F=J#Я сповню її гори трупом. По твоїх горбах, по твоїх долинах та по твоїх байраках падатимуть побиті мечем.4<aJ#Я зроблю Сеїр-гору безлюдною пустинею і вигублю на ній того, хто йде, і того, хто повертається.;;oJ#За те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - оддам тебе на кров, і кров буде вганяти за тобою. Тому, що ти згрішила, проливавши кров, то й кров буде вганяти за тобою.:J#За те, що ти плекала віковічну ворожнечу проти Ізраїля й оддавала дітей Ізраїля на меч під час їхнього лихоліття, за часу останньої провини.9/J#Міста твої оберну в руїну, і сама ти станеш пустинею, і взнаєш, що я - Господь.}8sJ#і скажи їй: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Сеїр-горо! Я простягну мою руку проти тебе й зроблю тебе безлюдною пустинею. 7J#«Сину чоловічий! Обернись лицем проти Сеїр-гори та й пророкуй проти неї,S6 !J#Надійшло до мене таке слово Господнє: 5J"Ви - мої вівці, вівці мого пасовиська, а я - Бог ваш», - слово Господа Бога.I4 J"Вони зрозуміють, що я, Господь, - Бог їхній, що я з ними, а вони, дім Ізраїля - мій народ, - слово Господа Бога.y3kJ"Я вирощу в них буйну рослинність, ніхто не буде більше гинути з голоду на землі, і вони не зазнаватимуть більше зневаги від народів.t2aJ"Не будуть вони більше здобиччю народів, і звірі в країні не будуть їх пожирати. Вони житимуть безпечно, і ніхто не буде їх лякати.1J"Польове дерево родитиме свій плід, і земля даватиме врожай свій, і вони будуть безпечні на своїй землі, і зрозуміють, що я - Господь, як я поламаю занози в їхньому ярмі та вирятую їх з руки тих, що їх поневолили.L0J"Я дам їм, і тим, що навкруги моєї гори, благословення, і пошлю дощ у свій час, і це будуть дощі благословення.a/;J"Я зроблю з ними союз миру й вижену з країни хижих звірів, так що вони житимуть безпечно в степу і спатимуть по лісах.*.MJ"І я, Господь, буду їх Богом, слуга ж мій Давид буде серед них князем. Я, Господь, сказав це.[-/J"Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида. Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.+,OJ"то я допоможу моїм вівцям, щоб їх не грабували більше. Я буду судити між вівцею та вівцею._+7J"Тому, що ви всіх слабких овець штовхаєте то боком, то плечем, і колете рогами, аж покіль не повиганяєте їх геть надвір,*7J"Тому ось що говорить Господь Бог: Оце я буду судити між гладкою та худою вівцею.])3J"так, що мої вівці мусять пастись на витолоченому вашими ногами пасовиську та й пити скаламучену вашими ногами воду?p(YJ"Чи ж то для вас не досить пастися на доброму пасовиську, що ви ще й те, що зостається від вашого пасовиська, топчете ногами? Чи то ж для вас не досить пити чисту воду, що ви решту її каламутите ногами,G'J"Вас же, мої вівці, - так говорить Господь Бог, - буду судити між вівцею та вівцею, між бараном та козлом.&-J"Котре запропастилось, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перев'яжу, недуже підсилю, що жирне й буйне - збережу. Я буду їх пасти по правді. %J"Сам я пастиму мої вівці, сам поведу їх на спочинок, - слово Господа Бога.b$=J"Я буду пасти їх по гарних пасовиськах, випаси їх будуть на високих горах ізраїльських. Там вони будуть відпочивати на гарному випасі й пастись на тучному пасовиську, на горах ізраїльських.9#kJ" Я виведу їх з-між народів, і позбираю їх із чужих країн, і приведу їх у їхню землю. Я буду пасти їх по горах ізраїльських, коло потоків і по всіх заселених місцях країни."}J" Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями. Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.&!EJ" Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати. !J" Так говорить Господь Бог: Ось я проти пастухів. Я заберу моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею.RJ" за те, пастухи, слухайте слово Господнє!\1J"Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - за те, що овець моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, - бо пастуха не було, - за те, що пастухи мої не дбали про моє стадо, бо мої пастухи пасли самих себе, овець же моїх не пасли,W'J"Тому слухайте, пастухи, слово Господнє: J"Блукають мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались мої вівці; ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає./WJ"І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розсипались.*MJ"Слабих овець ви не підсилю вали, недужих не гоїли; ранених не перев'язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно.J"Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли.KJ"«Сину чоловічий! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти?S !J"Надійшло до мене таке слово Господнє: 4aJ!!А як воно справдиться, -ба воно вже й справджується, - тоді зрозуміють, що між ними був пророк.»}J! І ось ти в них, мов співак забавний, що має гарний голос ще й на струнах доладу перебирає. Вони слухають твоє слово, але не виконують його.&EJ!І вони приходять до тебе гуртом і сідають перед тобою - люд мій! - і слухають твої слова, але не виконують їх. Брехня в них на устах, серце їх уганяє за наживою.wgJ!Щождо тебе, сину чоловічий, то ось твої земляки розмовляють про тебе попід мурами та в дверях коло домів у себе; один до одного, і брат до брата кажуть: Ходім, послухаймо, яке слово вийшло від Господа!7gJ!І взнають, що я - Господь, як зроблю країну безлюдною пустинею, за всі їхні гидоти, що вони коїли.J!Я зроблю країну безлюдною пустинею, і прийде кінець її гордій могутності. Гори Ізраїля лежатимуть пустинею, ніхто не буде більше ними проходити.{oJ!Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Клянусь, як от живу я! Ті, що живуть у руїнах, поляжуть від меча; тих, що на полі, віддам на здобич звірю; а ті, що по твердинях та печерах, помруть від чуми,X)J!Ви спираєтесь на ваші мечі, коїте гидоти, знечещуєте один у одного жінок, - та й хочете одержати в посілість землю?%J!Отже, скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кров'ю, підводите очі ваші на бовванів і проливаєте кров, - та й хочете одержати в посілість землю?C J!«Сину чоловічий! Мешканці тих руїн на Ізраїльській землі мовлять ось яке: Авраам був один і одержав цю землю в посілість, а нас багато: тож нам належиться земля в посілість.R J!І надійшло до мене таке слово Господнє: c ?J!Та ще ввечорі напередодні перед приходом утікача найшла була на мене рука Господня, розтуливши мені уста саме, як той уранці прибув був до мене. Уста мої розтулились, і я не був більше німим.q [J!Дванадцятого року, п'ятого дня десятого місяця нашого вислання, прибув до мене один утікач із Єрусалиму і звістив: Узято місто!= sJ!А ви говорите: Не по правді чинить Господь! Я судитиму вас, доме Ізраїля, кожного за його вчинками.»J J!А коли безбожник навернеться від своїх гріхів і стане чинити суд і справедливість, то він за те буде жити./WJ!Коли праведник відвернеться від своєї праведности й заходиться чинити зло, він за те вмре.?wJ!А твої земляки говорять: Не по правді чинить Господь, - тим часом як самі вони чинять не по правді.H J!Ні одного гріха, які вчинив, йому не згадають більше: він почав творити суд і справедливість, і буде жити.  J!зверне заставу, віддасть награбоване, ходитиме в законах, що ведуть до життя, зла більше не буде чинити, - то він напевне не вмре, - він житиме.b=J!А коли я скажу безбожникові: Ти мусиш умерти! - він же навернеться від своїх гріхів і почне чинити суд і справедливість,RJ! Коли я скажу праведникові: Ти будеш жити, - а він, поклавшись на свою праведність, заходиться чинити зло, то йому не згадаються усі його праведні учинки, і він помре за зло, яке чинив.zmJ! Ти ж, сину чоловічий, промов до твоїх земляків: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, і безбожність безбожного не пошкодить йому, коли він навернеться від своєї безбожности. Праведник, коли згрішить, не зможе залишитися живим за свою праведність.1J! Скажи їм: Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?  J! Ти ж, сину чоловічий, скажи домові Ізраїля: Ви все говорите: Проступки наші і гріхи наші тяжать над нами, і ми через них гинемо. Як нам жити?~5J! Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу. } J!Коли я скажу безбожникові: Безбожнику, ти вмреш! - і ти не скажеш нічого, щоб відвернути безбожника від його поведінки, то він, безбожник, умре за свою провину, але (відповіді за) кров його я буду вимагати від тебе.l|QJ!Отже, й тебе, сину чоловічий, поставив я вартовим над домом Ізраїля, щоб ти, як почуєш з моїх уст слово, остеріг їх від мене.!{;J!Коли ж вартовий побачить меч і не затрубить у трубу, і люди не будуть остережені, і прийде меч та й забере в когось із них життя, то той умре за свою провину, але (відповідальности за) кров його я буду вимагати з руки вартового.Jz J!Він чув звук труби, але не зважав на нього: кров його буде на ньому. Той же, хто зважав, урятував життя своє.gyGJ!і коли хтось почує звук труби, але не зважатиме на нього, і меч надійде і його захопить, - то кров його упаде на його голову.xJ!і він побачить меч, що йде на землю, та й затрубить у трубу й остереже людей,FwJ!«Сину чоловічий! Промов до твоїх земляків і скажи їм: Коли я пошлю меч на якусь землю, а люди тієї землі візьмуть із-між себе чоловіка та й поставлять його за вартового в себе,Sv !J!Надійшло до мене таке слово Господнє: u/J Бо він наганяв страх на землю живих. За те ж він і лежить серед необрізаних, укупі з побитими мечем, фараон з усім своїм військом», - слово Господа Бога.itKJ Побачить їх фараон і зрадіє усією тією юрбою гомінкою. Фараон і все його військо поляжуть від меча, - слово Господа Бога.sJ Там усі князі півночі й усі сидоняни, що зійшли разом з побитими, хоч і який страх викликала їхня відвага. Тепер вони, необрізані, лежать разом із побитими мечем і несуть ганьбу на собі разом з тими, що зійшли в яму.r5J Там Едом, царі його й усі його князі, що хоч і які відважні, складені вкупі з побитими мечем. Вони лежать з необрізаними, разом із тими, що зійшли у яму.xqiJ Ти теж лежатимеш між необрізаними разом з побитими мечем.hpIJ Вони не лежать з вояками, що колись упали, що зійшли у Шеол у своїй бойовій зброї: мечі їхні покладено їм під голови, а їхні щити їм під кості, - бо страх перед цими вояками панував на землі живих.zomJ Там Мешех і Тувал з усім своїм людом навколо його гробу. Всі вони необрізані, побиті мечем за те, що наганяли страх на землю живих.LnJ Серед побитих напоготовано ложе для нього разом з усім його людом, навколо його гробу. Всі вони необрізані, мечем побиті; вони наганяли страх на землю живих, от тепер і несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму. Їх покладено серед побитих. m9J Там Елам і ввесь його люд навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що необрізаними зійшли у глибини підземні, що наганяли страх на землю живих. Тепер вони несуть ганьбу на собі разом із тими, що зійшли в яму.l}J Гроби їхні в самій глибині ями, і вся його сила навкруги його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито, їх, що наганяли страх на землю живих.k/J Там Ашшур і вся його сила навколо його гробу; всіх їх повбивано, мечем побито.\j1J Наймогутніші вояки, з своїми помічниками, з середини Шеолу йому скажуть: Зійшли, лежать необрізані, посічені мечем.)iKJ Вони впадуть між побитими мечем. Меч дано, тягніть на смерть Єгипет з усім його народом!nhUJ Кого ти перевищив красою? Зійди й лягай з необрізаними!(gIJ «Сину чоловічий! Заголоси по численному народові Єгипту! Скинь його, самого його і дочок могутніх народів, у глибину підземну разом із тими, що сходять у яму.=fsJ Дванадцятого року, першого місяця, п'ятнадцятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: ~}~|{{\z}yyxIwvuusrqponnm2lkjzihgkedctbb aaa ` _F]]g\[Z,YdXWVJTSTRYPONMLKJIHHGFoEEKD=CBAK??7>i=;;l9887/6Y543210/.-y,u+u)(G'{&{&1%$$6#"S!!6 *4ZR ", # U 0 t7AKl J)Тоді ввів мене у храм і зміряв його стовпи: 6 ліктів ширина по однім боці й 6 ліктів ширина по другім боці.*kMJ(1Довжина сіней була 20 ліктів, а ширина - 12 ліктів, і сходилось до них десятьма східцями. При колонах же були пілястри, один по однім боці, а другий по другім боці.EjJ(0Далі привів мене до храмових сіней і зміряв сінні стовпи: 5 ліктів по однім боці й 5 ліктів по другім боці; а ширина дверей була 3 лікті по однім боці й 3 лікті по другім боці.5icJ(/І зміряв двір: 100 ліктів довжини й 100 ліктів ширини, чотирикутний; а перед храмом був жертовник.7hgJ(.А кімната, що звернена лицем на північ, для священиків, що служать службу при жертовнику. Це сини Цадока, ті з синів Леві, що приступають до Господа, щоб йому служити.»CgJ(-І сказав мені: «Ця кімната, що звернена лицем на південь, для священиків, які служать службу при храмі.pfYJ(,Потім привів мене у внутрішній двір; було ж у внутрішнім дворі дві кімнати; одна була коло північної брами, звернена лицем на південь, а друга була коло південної брами, звернена лицем на північ.7egJ(+Всередині навколо були приправлені канти, на одну долоню. На цих столах кладено жертовне м'ясо.cd?J(*Крім того, 4 столи на всепалення, з тесаного каменя, півтора ліктя завдовжки, півтора ліктя завширшки та один лікоть заввишки; на них кладено знаряддя різати всепальні жертви та інші жертви.8ciJ()По однім боці 4 столи й 4 столи по другім боці брами, усього: 8 столів, що на них зарізувано жертви.Ib J((При зовнішньому боці, коло входу в північну браму, було 2 столи, і при другім боці сіней коло брами 2 столи.aJ('У сінях при брамі було два столи по однім боці й два столи по другім боці, щоб різати на них жертви всепалення, жертви за гріх і за провину.7`gJ(&Були також кімнати з входом до неї коло ворітних стовпів; там обмивано жертви на всепалення.O_J(%Сіни її виходили на зовнішній двір, на її стовпах були пальми по цім і по тім боці, і сходи до неї по 8 східців.K^J($Комори її, стовпи її, сіни її були тієї самої міри. Вікна її навкруги - 50 ліктів завдовжки й 25 ліктів завшир.]J(#Далі привів мене до північної брами і зміряв: вона була тієї самої міри.X\)J("Сіни її виходили на зовнішній двір, на стовпах її були пальми по цім боці й по тім боці, і сходи до неї по 8 східців.[J(!Комори її, стовпи її і сіни її були тієї самої міри. В ній були, як і в сінях, вікна навкруги, всього 50 ліктів завдовжки й 20 ліктів завширшки.ZJ( Потім привів мене до східньої брами і зміряв: вона була тієї самої міри..YUJ(Сіни її виходили на зовнішній двір, а на стовпах її були пальми, і сходи до них по 8 східців.vXeJ(Довкруги були сіни: 25 ліктів завдовжки і 5 ліктів завширшки.WJ(Комори її, стовпи її і сіни її були тієї самої міри. В ній були, як і в сінях, вікна навкруги; всього 50 ліктів завдовжки й 25 ліктів завширшки.RVJ(Далі привів мене у внутрішній двір через південну браму й зміряв південну браму; вона була тієї самої міри.(UIJ(Усередині у дворі також була брама, на південь. Він зміряв від брами до брами: 100 ліктів.UT#J(і сходи на 7 східців, а сіни її були звернені досередини, і пальми на стовпах, одна по цім боці, а одна по тім боці.MSJ(В ній були, як і в сінях, навкруги вікна, такі самі, як і другі вікна, 50 ліктів завдовжки й 25 ліктів завширшки,|RqJ(Потім повів мене на південь, а там була брама, звернена на південь. І зміряв її комори, її стовпи та її сіни, що були всі однієї міри,`Q9J(У середнім дворі була брама, проти північної брами, відповідно східній брамі. Він зміряв від брами до брами: 100 ліктів.PJ(Вікна її, сіни її та пальми її були тієї ж міри, як у брамі, зверненій на схід; а сходилось до неї по сімох східцях, і сіни її були досередини. O J(Світлиці при них, 3 по однім боці й З по другім боці, стовпи й сіни були тієї ж міри, як і при першій брамі: 50 ліктів завдовжки й 25 ліктів завшир./NWJ(Щодо брами, зверненої на північ, до зовнішнього двору, то він зміряв її довжину й ширину.QMJ(Він зміряв ширину двору від нижньої брами усередині до внутрішньої брами зовні: 100 ліктів на схід і на північ.L#J(Поміст був по боках брами, відповідно до довжини брами; це був нижній поміст.YK+J(Тоді привів мене на зовнішній двір, а там були кімнати й цегляний поміст навколо двору; 30 кімнат на тім помості.)JKJ(На коморах і на їхніх стовпах були вікна з ґратами досередини, в воротях навкруги. Так само й у сінях були навкруги вікна досередини, а на стовпах були пальми.I3J(Від переднього боку вхідної брами до переднього боку сіней ізсередини: 50 ліктів.wHgJ(Зміряв сіни: 20 ліктів; навкруги брами був двір зо всіх боків.EGJ( Потім зміряв браму від даху однієї комори до даху другої: 25 ліктів ширини від одного отвору до другого.F!J( Перед коморами були бильця, 1 лікоть завширшки по однім боці й 1 лікоть по другім боці. Самі ж комори були 6 ліктів по однім і 6 ліктів по другім боці.EJ( Далі зміряв ширину входу в брамі: 10 ліктів; а довжина брами: 13 ліктів.DJ( Комор же в східній брамі було 3 по одному боці й 3 по другому боці; всі 3 були однієї міри. Так само й стовпи з обидвох боків були однієї міри.bC=J( стовпи їхні: 2 лікті; сіни в брамі були всередині.FBJ(Зміряв і сіни в брамі: одна тичка,{AoJ(і комору: одна тичка завдовжки й одна тичка завширшки; а між брамами 5 ліктів; поріг же у брамі коло сіней брами зсередини: одна тичка.G@J(Тоді пішов до воріт, що лицем були на схід, зійшов по сходах і зміряв поріг у брамі: одна тичка завширшки;?J(І ось - зовнішній мур оточував храм зо всіх боків. В руці ж у чоловіка була тичка до міряння, шість ліктів, а кожний лікоть був як звичайний лікоть і долоня. Він зміряв ширину будівлі: одна тичка; висоту: одна тичка.>!J(І промовив той чоловік до мене: «Сину чоловічий! Дивись добре й слухай твоїми вухами, й уважай пильно на все, що я тобі покажу, бо на те й приведено тебе сюди, щоб тобі це показати. Звісти домові Ізраїля все, що побачиш.»{=oJ(Привів він мене туди - аж ось там чоловік із виду, наче мідь. В руці в нього був льняний шнур і тичка до міряння, а стояв він коло воріт.<wJ(у Божих видіннях в Ізраїльську землю й поставив мене на дуже високій горі. На горі ж: тій, з півдня, було щось наче міська будівля міста.e; EJ(На двадцять п'ятому році нашої неволі, на початку року, в десятий день місяця, в чотирнадцятому році по зруйнуванні міста, того самого дня, лягла на мене рука Господня, і Господь привів мене2:]J'Не буду більше від них ховати лице моє, бо виллю дух мій на дім Ізраїля», - слово Господа Бога.91J'Вони взнають, що я - Господь, Бог їхній, коли, виславши їх на вигнання поміж народи, я знов їх позбираю на їхню землю; нікого з них там більше не зоставлю.x8iJ'Як я приведу назад їх з-поміж народів і зберу їх із земель ворогів їхніх, я появлю на них мою святість перед очима багатьох народів.7J'Вони забудуть свою ганьбу й усі свої віроломства, що віроломили зо мною, коли знов заживуть безпечно на своїй землі, і ніхто їх не буде турбувати.6!J'Тому ось як говорить Господь Бог: Тепер я оберну на краще долю Якова, я змилосерджуся над усім домом Ізраїля й постою ревно за моїм святим ім'ям. 59J'За їхні нечистоти та за їхні вчинки я повівся так із ними і сховав моє лице від них.S4J'І народи взнають, що то за свої гріхи дім Ізраїля пішов на вигнання; за те, що віроломили зо мною, я сховав моє лице від них і видав їх у руки ворогам їхнім, і вони всі полягли від меча.p3YJ'З того часу й надалі дім Ізраїля зрозуміє, що я - Господь.Q2J'Так я об'явлю мою славу між народами, й усі народи побачать суд мій, що я вчиню, і мою руку, що на них накладу.L1J'Ви наїстеся досита за моїм столом кіньми і вершниками, войовниками та всякими вояками, слово Господа Бога.-0SJ'Ви їстимете сить до наситу, і питимете кров до сп'яніння з моєї жертви, що я для вас заріжу._/7J'М'ясо войовників будете їсти і кров князів землі будете пити - баранів, ягнят, козлів, бичків, усіх годованих у Башані.Q.J'Ти ж, сину чоловічий, - так говорить Господь Бог, - скажи усьому птаству пернатому й усім польовим звірям: Збирайтесь, приходьте, сходьтеся звідусіль на мою жертву, що я для вас заріжу, на велику жертву по горах ізраїльських, і їжте м'ясо й пийте кров.c-?J'Назва міста теж буде Гамона. Отак очистять землю.0,YJ'Вони будуть проходити по країні, і як хто з них побачить людську кістку, то поставить при ній знак, аж поки погребники не поховають її в Долині гомінкої юрби Гога.\+1J'І настановлять людей, щоб увесь час кружляли по країні та за допомогою перехожих ховали тих, що зосталися на поверхні земній, щоб її очистити. Як минуть сім місяців, почнуть розшукувати.I* J' Усі люди країни ховатимуть їх і матимуть то за честь того дня, коли я прославлю себе, - слово Господа Бога.p)YJ' Дім Ізраїля ховатиме їх сім місяців, щоб очистити землю.(/J' Того часу я призначу Гогові славне місце на гробовище в Ізраїлі, в Аварім-долині, на схід від моря; вона перетинає дорогу перехожим. Там поховають Гога та всю його гомінку юрбу, і прозвуть її Долиною гомінкої юрби Гога.='sJ' Не будуть носити дров з поля, ні рубати по лісах, а палитимуть саму тільки зброю. Вони будуть грабувати своїх грабіжників і обдирати своїх обдирачів -слово Господа Бога. &J' Тоді мешканці міст ізраїльських вийдуть і спалять зброю, малі й великі щити, луки й стріли, булави і списи: на сім років матимуть чим палити,%+J'Ось це буде і станеться, - слово Господа Бога; ось той день, що я казав про нього. $ J'Я явлю моє святе ім'я серед мого народу Ізраїля, і не дам більше неславити моє святе ім'я, і взнають народи, що я - Господь, святий в Ізраїлі.,#QJ'Я пошлю вогонь на Магога і на безжурних мешканців островів, і вони взнають, що я - Господь.o"WJ'В чистому полі поляжеш, бо я сказав - слово Господа Бога."!=J'Ти упадеш на горах ізраїльських, ти й усі твої ватаги, з народами, що з тобою. Я віддам тебе на здобич хижому птахові, усякому пернатому та польовому звірю. J'Я зламаю лук у лівій руці в тебе, і виб'ю стріли з правої руки в тебе.<qJ'Я заверну тебе й поведу тебе, і виведу тебе з крайньої півночі, і приведу тебе на ізраїльські гори.  J'«Ти ж, сину чоловічий, пророкуй проти Гога й скажи: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Гогу, верховний князю мешехський і тувальський.OJ&Я покажу мою велич і мою святість, і дам себе впізнати в очах численних народів, і зрозуміють, що я - Господь.»J&Я вчиню мій суд над ним чумою та кров'ю; я виллю на нього, на його ватаги та на силу народів, що з ним, потопну зливу, кам'яний град, вогонь та сірку.B}J&Тоді я прикличу проти нього всі страхіття, - слово Господа Бога. Меч кожного обернеться на його брата.QJ&Передо мною затремтять риби в морі, небесне птаство, польові звірі, й усе, що повзає по землі, і всі люди, що на землі. Поваляться гори, розваляться кручі й розпадуться мури по землі.b=J&У ревнощах моїх, у моїм палаючім обуренні сказав я: Того часу, клянуся, настане велике потрясіння в землі Ізраїльській.>uJ&Того часу, як наступить Гог на Ізраїльську землю, - слово Господа Бога, - запалає гнів мого обурення.3_J&Так говорить Господь Бог: Це -ти, це про тебе я говорив за днів днедавніх, через слуг моїх, пророків Ізраїля, які за тих часів пророкували, - що приведу тебе на них.}sJ&Ти рушиш проти мого народу Ізраїля, мов хмара, щоб окрити землю, - це станеться за останніх часів, - і я приведу тебе на мою землю, щоб народи знали мене, як явлю мою святість на тобі, Гогу, перед їхніми очима.veJ&Ти вирушиш з місця, де перебуваєш, із крайньої півночі, ти й сила народів з тобою, усі на конях, величезна ватага та безліч війська.4aJ&Тому пророкуй, сину чоловічий, і скажи до Гога: Так говорить Господь Бог: Чи ж воно не правда, що того часу, як мій народ Ізраїль житиме безжурно, ти рушиш у дорогу?8iJ& Шева й Дедан, і крамарі таршішські з усіма їхніми левами скажуть тобі: Чи це прийшов ти, щоб грабувати? Чи назбирав війська, щоб брати здобич, щоб нагарбати золота й срібла, щоб зайняти скотину та інше добро, захопити якнайбільше здобичі?:mJ& (Рушу), щоб грабувати та брати здобич, щоб накласти руку на знову заселені руїни і на люд зібраний з-між народів, що живе зо скотарства й торгівлі, що живе посеред землі."=J& І скажеш собі: Рушу я проти відкритого краю, нападу на безжурних людей, що живуть безпечно: усі вони живуть собі без мурів, нема в них ні засувів, ні дверей./WJ& Так говорить Господь Бог: Того часу прийдуть думки тобі на серце, і ти задумаєш лиху річ.CJ& Ти здіймешся, мов хуртовина, налетиш хмарою, окриєш землю, ти й усі твої ватаги, і сила народів з тобою.J J&По довгому часі одержиш наказ. На останку років виступиш проти краю, що врятувався від меча, зібраного з багатьох народів, по горах ізраїльських, що довгий час були пустинні; народу, що був виведений з-між інших народів, і всі вони живуть безпечно.0 YJ&Готуйся, ладнайся - ти й усі твої ватаги, що згромадились до тебе, - і будеш мені до послуг.2 ]J&Гомер і вся його ватага, Бет-Тогарма на крайній півночі й уся її ватага, сила народів з тобою.c ?J&Персія, Куш, і Пут з ними, всі з щитами і в шоломах.s _J&Я заверну тебе, вкладу у щелепи твої кільця і виведу тебе вкупі з усім твоїм військом, із кіньми, з вершниками, всіх у повній зброї, велике множество, з великими й малими щитами, всіх озброєних мечами.> uJ&і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Гогу, верховний князю мешехський і тувальський!|qJ&«Сину чоловічий! Обернись лицем проти Гога в Магог-землі, проти верховного князя мешехського й тувальського, і пророкуй проти нього;S !J&Надійшло до мене таке слово Господнє: 'GJ%І взнають народи, що я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде серед них повіки.»J%Житло моє буде посеред них, і буду я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом.J J%Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки.<qJ%Вони житимуть у країні, що я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.&EJ%Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати.J%Вони не будуть більш себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступств, якими вони грішили, і очищу їх і вони будуть моїм народом, а я - їхнім Богом.X)J%Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.'GJ%Тоді їм скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось я заберу синів Ізраїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю.~{J%Так палиці, на яких напишеш, будуть у твоїй руці перед очима в них.z}mJ%то ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я візьму палицю Йосифа, що в руці Ефраїма й колін Ізраїля, що з ним у союзі, і прикладу їх до палиці Юди і зроблю їх однією палицею: вони будуть у моїй руці одне. |J%І як питатимуть тебе твої земляки: Чи не з'ясуєш нам, що це має значити? -${AJ%Пристав одну до одної, щоб вони стали однією палицею, щоб вони в твоїй руці були одне.[z/J%«Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі. Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі.Ty!J%Надійшло до мене таке слово Господнє: }xsJ%і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я - Господь; я сказав і зроблю це» - слово Господнє.2w]J% І зрозумієте, що я - Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших,'vGJ% Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю.uJ% Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості - це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!KtJ% І я прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги - сила-силенна люду.`s9J% І він сказав до мене: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.»9rkJ%Глянув я - як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу.`q9J%Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись.ipKJ%Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я - Господь.»o+J%Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете.FnJ%Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!5mcJ%І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.»*lMJ%Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі.Zk /J%Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей.j-J$&Зруйновані міста будуть так переповнені людськими стадами, як Єрусалим жертовними вівцями під час урочистих свят, і вони зрозуміють, що я - Господь.»~iuJ$%Так говорить Господь Бог: Ось у чім іще я дозволю себе умолити домові Ізраїля, щоб я зробив їм: я намножу його людьми, як отару овечу.!h;J$$Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то я, - Господь, відбудував розвалене й знову засадив спустошене. Я - Господь сказав, і я зроблю те.Wg'J$#І тоді будуть говорити: Та земля, що недавно була опустілою, зробилась, немов сад едемський, і міста, що були в руїнах, збезлюднілі та порозвалювані, знову стали заселеними твердинями. ~~#}Z|{dzyy'xwvuuТак говорить Господь Бог: «Брама внутрішнього двора, що звернена на схід, буде замкнена шість робітних днів; а в суботній день і в день нового місяця буде відімкнена.3l_J-Сьомого місяця, на п'ятнадцятий день місяця, на свято, принесе протягом сімох днів таку саму жертву за гріх, таке саме всепалення, таку саму офіру й стільки ж олії.»kJ-а як офіру -принесе по ефі за бичка й по ефі за барана, та по гіну олії на ефу.jwJ-Протягом сімох днів свята приноситиме всепалення Господові, щодня по 7 бичків і по 7 баранів без вади, і щодня по козлу в жертву за гріх;i%J-Того дня князь принесе за себе й за ввесь народ країни бичка в жертву за гріх.@hyJ-У першому місяці, на чотирнадцятий день місяця, має бути в вас Пасха; сім день їстимете опрісноки.MgJ-Так само зробиш сьомого дня місяця за тих, що завинили ненароком або з простоти. Так зробите покуту за храм.fJ-Священик візьме крови з жертви за гріх і покропить її на одвірки храму й на чотири роги жертовника й на одвірки брами внутрішнього двору.|eqJ-Так говорить Господь Бог: «У першому місяці, на перший день місяця, візьми собі молодого бичка без вади й очисть від гріха святиню.*dMJ-А князь має приносити всепалення, офіри й возливання на свята, кожного нового місяця й у суботи - на всі празники дому Ізраїля. Він має приносити жертву за гріх, офіру, всепалення й мирні жертви, щоб скласти покуту за дім Ізраїля.»rc]J-Увесь народ краю має давати цей принос князеві в Ізраїлі. bJ-Одну вівцю від отари, що має 200 овець, від родин Ізраїля, на офіру, на всепалення й на мирні жертви. Це буде на покуту за вас - слово Господа Бога.Ua#J-Установа ж для олії: 1 бат олії на 10 батів, тобто на кор, що має в собі 10 батів, або на 1 хомер, бо 10 батів - то 1 хомер.K`J- Ось принос, що маєте робити: шосту частину ефи від хомера пшениці й шосту частину ефи від хомера ячменю.1_[J- У шеклі 20 гер; 5 шеклів будуть 5 шеклів і 10 шеклів будуть 10 шеклів. Міна матиме в собі 50 шеклів. ^ J- Ефа й бат нехай будуть однакової міри: бат нехай буде десятина хомера, й ефа нехай буде десятина хомера; міра їхня нехай взорується на хомер. ] J- Тримайтеся справедливої ваги, справедливої ефи й справедливого бату.Q\J- Так говорить Господь Бог: «Годі вам, князі Ізраїля! Перестаньте чинити насильство й грабувати,чиніть суд і правду, припиніть ваші здирства над моїм народом - слово Господа Бога.v[eJ-Це буде його власність в Ізраїлі, і мої князі не утискатимуть більш мій народ; вони лишать землю домові Ізраїля за його колінами.»ZJ-Князеві ж призначите пай по однім і по другім боці святого наділу й власности міста, на захід із західнього боку й на схід зо східнього боку, довжиною, рівною одному з паїв, від західньої до східньої границі землі.|YqJ-Ви дасте у власність місту 5 000 ліктів завширшки на 25 000 ліктів завдовжки, коло наділу святині; це належатиме всьому домові Ізраїля.xXiJ-Буде 25 000 ліктів завдовжки й 10 000 ліктів завширшки для левітів, що служать при храмі; їхня власність на доми в містах, де будуть жити.*WMJ-Це буде святий наділ краю для священиків, що служать у святині, що приступають до служби Господеві. Це буде місце для їхніх будинків і святе місце для святині.\V1J-З цього відміряного простору відміряєш 25 000 ліктів завдовжки й 10 000 ліктів завширшки, де стоятиме святиня, пресвяте.iUKJ-З цього наділу відпаде на святиню чотирикутник, 500 ліктів на 500 ліктів навколо, і вільний простір на 50 ліктів навколо нього.kT QJ-«Як ділитимете по жеребку землю в насліддя, то відділите святий наділ країни Господеві, 20 000 ліктів завдовжки, і 25 000 ліктів завширшки. Цей наділ буде святий на всьому своєму просторі навкруги.:SmJ,Нічого здохлого, ані розірваного, будь то птиця чи якась інша тварина, священики їсти не будуть.»IR J,Найліпше з усіх первоплодів, усі приноси, хоч які б були ті приноси ваші, будуть для священиків; найліпше з вашого тіста дасте священикові, щоб звести на ваш дім благословення.iQKJ,Вони споживатимуть офіри, жертви за гріх і жертви за переступ. Все, що в Ізраїлі присвячено на знищення, нехай буде для них.GPJ,Вони не матимуть насліддя: я - їхнє насліддя. Ніякої посілости не дасте їм в Ізраїлі: я їхня посілість.{OoJ,і того дня, як увіходитиме знову в святиню, у внутрішній двір, щоб служити в святині, принесе жертву за свій гріх - слово Господа Бога.KNJ,По очищенні треба порахувати 7 день,&MEJ,До мерця не можна їм приступати, щоб не осквернились; тільки з-за батька й матері, з-за сина й дочки, з-за брата й незаміжньої сестри можна їм осквернитися..LUJ,У спірних справах будуть суддями. Судитимуть за моїм правом; мої закони та мої установи будуть пильнувати на всі мої свята; свято дотримуватимуть мої суботи.CKJ,Вони навчатимуть мій народ розбирати, що святе й що несвяте, та вияснювати йому, що чисте й що нечисте.lJQJ,Ні вдови, ні розведеної не братимуть за себе, а лише дівицю з потомства дому Ізраїля або вдовицю, що овдовіла по священикові.I J,Ніхто зо священиків не питиме вина, як увіходитиме у внутрішній двір.JH J,Голови собі не будуть голити, і волосся не будуть запускати; чепурненько стригтимуть вони собі голови.VG%J,А як виходитимуть на зовнішній двір до народу, то скидатимуть одежу, що в ній служили, і, поклавши її у кімнатах святині, надягатимуть іншу одежу, щоб не освячувати людей своєю одежею._F7J,Завивала на головах у них будуть льняні й ногавиці на бедрах - льняні; не надягатимуть нічого такого, що викликає піт. EJ,Як увійдуть брамою внутрішнього двору, вдягнуться у льняну одежу; не носитимуть вовни, як служитимуть у брамі внутрішнього двору й у храмі.QDJ,Вони входитимуть у мою святиню й приступатимуть до мого стола, щоб мені служити; вони будуть у мене на службі.+COJ,Священики ж левіти, сини Цадока, що служили службу в моїй святині тоді, як сини Ізраїля блукали далеко від мене, ті приступатимуть до мене, щоб служити мені, й стоятимуть передо мною, щоб приносити мені сить і кров - слово Господнє.*BMJ,Я призначу їх до служби при храмі, до всякої роботи й до всього, що треба буде там чинити."A=J, Не будуть вони приступати більш до мене, щоб служити мені та щоб дотикатись до моїх святих і пресвятих речей: вони понесуть ганьбу за ті гидоти, що чинили.U@#J, За те, що були їм до послуг перед їхніми бовванами та що були для дому Ізраїля спокусою до гріха, я підняв проти них мою руку, - слово Господа Бога, - і вони понесуть кару за свій злочин.Z?-J, Вони служитимуть у моїй святині вартовиками при храмових воротях і прислужниками при храмі. Вони будуть заколювати людям всепалення та інші жертви й стояти перед ними, щоб їм служити.r>]J, Левіти ж, що покинули мене тоді, як Ізраїль блукав далеко від мене, ходивши за своїми бовванами, понесуть кару за свій злочин.*=MJ, Так говорить Господь Бог: Ніякий чужинець, необрізаний серцем і необрізаний тілом, не ввійде в мою святиню, ніякий чужинець, що перебуває серед синів Ізраїля.V<%J,Ви не відбували служби при моїй святині; ви поставили інших замість себе, щоб відбувати службу при моїй святині.;{J,що ви робили, вводивши чужинців, необрізаних серцем і необрізаних тілом, щоб вони пробували у моїй святині та сквернили храм мій та приносивши мій хліб, сить і кров, і ламавши мій союз усіма вашими гидотами.J: J,Ти скажеш бунтарям - домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Досить з вас усіх ваших гидот, доме Ізраїля,"9=J,Господь сказав до мене: «Сину чоловічий! Вважай пильно, дивись добре й слухай твоїми вухами усе, що я тобі говорю про установи Господнього храму й про його закони. Вважай добре на тих, що входять у храм усіма виходами святині.~8uJ,Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я -аж ось слава Господня сповнила Господній храм, і я упав лицем до землі.K7J,Лише князь - як князь - у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде.»6J,Господь сказав до мене: «Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена.55 eJ,Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена.B4}J+А як мине цей час, на восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику ваші всепалення й ваші мирні жертви, і я буду до вас прихильним» - слово Владики Господа. 3J+Сім день будуть робити покуту та очищати жертовник, і так освятять його.2+J+Сім день будеш приносити у жертву за гріх по козлу на день; так само нехай буде приношувано по молодому бичку без вади й по барану з отари без вади.F1J+Ти принесеш їх перед Господом, а священики кинуть на них соли й пожертвують їх на всепалення Господеві..0UJ+Як же скінчиш очищення, принесеш у жертву молодого бичка без вади й козла з отари без вади.N/J+А другого дня принесеш у жертву за гріх козла без вади, й очистять жертовник так, як його очистили бичком.3._J+Потім візьмеш бичка на жертву за гріх, і спалять його в призначеному місці храму за святинею.i-KJ+Візьмеш його крови й помажеш чотири роги й чотири кути виступу й кантик навкруги, і тим робом очистиш його й зробиш покуту. ,J+Ти даси священикам-левітам, з роду Цадока, що приступають до мене, щоб мені служити, - слово Владики Господа, - молодого бичка на жертву за гріх.M+J+І сказав мені: «Сину чоловічий! Так говорить Господь Бог: Ось установи про жертовник на той день, як його зроблять, щоб приносити на ньому всепалення й розливати на ньому кров.>*uJ+Виступ був 14 ліктів завдовжки й 14 ліктів завширшки, на всі чотири боки рівний; і кантик навкруги - пів ліктя, і підвалина навкруги - лікоть; сходи ж до нього зо сходу сонця.+)OJ+Вогнище було 12 ліктів завдовжки й 12 ліктів завшир, чотирикутне, на всі чотири боки рівне.c(?J+Вогнище - 4 лікті, а над вогнищем угорі було 4 роги.'J+від підвалини, що в землі, до нижнього виступу - 2 лікті, а завширшки - 1 лікоть; від малого виступу до великого виступу - 4 лікті, а завширшки - лікоть.N&J+ А ось розміри жертовника в ліктях - лікоть же був, як звичайний лікоть і долоня: підстава - лікоть, ширина - лікоть, а краї навкруги по всіх краях його - п'ядь. Ось висота жертовника: K%J+ Це закон про храм. На верху гори ввесь простір, що навкруги нього, - пресвяте місце. Такий закон про храм.h$IJ+ і коли будуть соромитись усього того, що накоїли, то покажи їм вид храму й його розклад, його виходи і входи, всі правила його й усі його установи та всі його закони. Напиши це в них перед очима, щоб вони пильнували усі ці правила й усі ці установи та виконували їх.»|#qJ+ Ти ж, сину чоловічий, звісти домові Ізраїля про цей храм, щоб вони соромилися своїх беззаконств. Нехай зміряють його розташування;?"wJ+ Тепер же вони відкинуть від мене свої блудодійства й трупи своїх царів, і я житиму серед них повіки.u!cJ+ставивши свій поріг коло мого порога, свої одвірки коло моїх одвірків, так що тільки стіна була між мною та ними. Вони поганили моє святе ім'я своїми гидотами, за те ж я і вигубив їх у моїм святім гніві.J  J+Він сказав мені: «Сину чоловічий! Це місце мого престолу й місце для стіп моїх ніг, де житиму серед синів Ізраїля повіки. Дім Ізраїля не буде більше поганити мого святого імени, - ні люди, ні їхні царі, - своїми блудодійствами та трупами своїх царів,J+Я почув когось, хто говорив до мене з храму, й муж стояв коло мене.!;J+І підняв мене дух і ввів мене у внутрішній двір, і ось слава Господня сповнила храм.yJ+Слава Господня ввійшла в храм брамою, що звернена лицем до сходу.}sJ+Це видіння було таке, яке я бачив, коли він прийшов був, щоб зруйнувати місто, таке, яке я бачив при Кевар-річці; і я впав лицем до землі.PJ+І ось слава Бога Ізраїля йшла від сходу. Голос його був, немов шум вод великих, і земля засяяла від його слави.x kJ+І привів мене до брами, до тієї, що звернена лицем до сходу.LJ*З чотирьох боків зміряв мур, - 500 ліктів завдовжки й 500 ліктів завширшки - щоб відділити святе від несвятого.s_J*Нарешті зміряв західній бік - 500 ліктів, тичкою до міряння.yJ*Далі зміряв південний бік - 500 ліктів, тичкою до міряння навкруги.}J*Потім зміряв північний бік - 500 ліктів, тичкою до міряння навкруги.'J*І зміряв тичкою до міряння східній бік - 500 ліктів, тичкою до міряння навкруги.EJ*Скінчивши ж міряти храм ізсередини, вивів мене брамою, зверненою на схід, та й став міряти її ззовні.#J*Увійшовши у святиню, священики не вийдуть звідти на зовнішній двір, докіль не зоставлять там своєї одежі, що в ній служили, бо вона свята. Вони надягнуть іншу одіж, і тоді можна їм буде наблизитись до місця для народу.» J* І сказав він мені: «Кімнати на північ і кімнати на південь, що перед закритим простором, це святі кімнати, де священики, що приступають до Господа, споживатимуть пресвяті жертви. Там вони покладатимуть пресвяті жертви, офіри, жертви за гріх і жертви за переступ, бо то святе місце.H J* Вони були схожі на входи до південних кімнат: вхід на краю кожного проходу, проти муру на схід, при вході.`9J* Перед ними був прохід, і мали вони такий самий вигляд, як кімнати, що були з північного боку, таку ж довжину, таку ж ширину, усі їхні виходи, їхній розклад і їхні двері - такі ж самі, як і в тих.1[J* По ширині дворового муру, на схід, проти закритого простору й проти будівлі були кімнати.9kJ* Під цими кімнатами був вхід зо східнього боку, для того, хто б увіходив туди з зовнішнього двору. J*Бо довжина кімнат зовнішнього двору була 50 ліктів, і перед храмом 100 ліктів.G J*І зовнішній мур; рівнобіжний з кімнатами, у напрямі зовнішнього двору проти кімнат - 50 ліктів завдовжки. J*бо вони були на 3 поверхи, і таких колон, як на дворах, не було в них; тим і були вони вужчі, ніж нижчі й середні кімнати, починаючи від землі.8 iJ*Верхні кімнати були вужчі, бо хідники забрали в них дещо місця, як і в кімнат нижніх та середніх;K J*а перед кімнатами сутки - 10 ліктів завширшки, всередині, й 100 ліктів завдовжки; двері їхні - лицем на північ.X)J*Проти брами внутрішнього двору й проти кам'яного помосту зовнішнього двору був хідник перед потрійним хідником,  J*Спереду вона була 100 ліктів завдовжки, на північ, і 50 ліктів завширшки. J*А потім вивів мене на зовнішній двір, на північ, і привів мене до кімнати, що проти закритого простору, проти будівлі, зверненої на північ.J J)і ґратовані вікна з пальмами по однім і по другім боці по сінних стінах і бокові світлиці храму з дашками.J)На дверях храму були вирізьблені херувими й пальми, такі самі, які були вирізьблені на стінах; а перед сіньми назовні був дерев'яний дашок;EJ)Двері з двома крильми, що кожне обертається на двох завісах, дві до одного крила і дві до другого крила.X)J)У храмі й у святині були двері на два крила.CJ)дерев'яний жертовник - 3 лікті заввишки, 2 лікті завдовж та 2 лікті завшир. Роги його, підніжок його й стінки його були з дерева. І він сказав мені: «Це стіл, що перед Господом.»}sJ)Стовпи храму були чотиригранні. Перед святинею було щось немов'GJ)Від землі аж понад двері були вирізьблені херувими й пальми; так само й по стіні храму.~J)людське обличчя, звернене до пальми по однім боці, та левине обличчя, звернене до пальми по другім боці; і так було в усьому храмі навкруги."}=J)херувими й пальми; пальма між двома херувимами й у кожного херувима по два обличчя: J| J)Від входу аж до середини храму, та й зовні, і по всій стіні навкруги зсередини й знадвору були вирізьблені { J)пороги, ґратовані вікна, ходи на трьох поверхах, проти порогу, були навкруги обкладені деревом, від підлоги до вікон, вікна ж були ґратовані. z J)І зміряв довжину будівлі перед закритим простором ззаду та його стіни по однім і по другім боці - 100 ліктів. Храм усередині, зовнішні сіни,yJ)Ширина лицевого боку храму й закритого простору зо сходу - 100 ліктів.8xiJ) І зміряв храм - 100 ліктів завдовжки; закритий простір, будівля та її мури - 100 ліктів завдовжки.w5J) Будівля перед закритим простором на західнім боці була 70 ліктів завширшки; стіна ж цієї будівлі була 5 ліктів завширшки навкруги, і 90 ліктів завдовж.vJ) Входи ж до бокових світлиць вели на вільний простір, один вхід на півночі, а другий від півдня. Ширина вільного простору - 5 ліктів навкруги.puYJ) і між кімнатами - 20 ліктів завширшки, усе навкруги храму.It J) Ширина зовнішньої стіни бокових світлиць - 5 ліктів; і був вільний простір між боковими світлицями храму,/sWJ)Навкруги храму було видно поміст. Підвалини світлиць були мірою на цілу тичку - 6 ліктів.6reJ)Ширина збільшувалась від поверху до поверху, мірою того, як сходити вгору, і так довкола храму.iqKJ)Світлиці ж були одна над одною, числом 30, трьома поверхами; в мурах храму були для світлиць навкруги виступи, що служили підпорою для світлиць, так що вони не приторкались до стіни самого храму.pJ)І зміряв стіну храму - 6 ліктів, ширина бокових світлиць - 4 лікті.DoJ)І зміряв її (середини) довжину - 20 ліктів і ширину - 20 ліктів перед храмом, і сказав мені: «Це - пресвяте.»Hn J)І ввійшов усередину й зміряв стовп при дверях -2 лікті, потім двері - 6 ліктів, а ширина дверей - 7 ліктів. mJ)Ширина дверей: 10 ліктів, а по боках дверей - 5 ліктів по однім боці й 5 ліктів по другім боці. І зміряв його довжину - 40 ліктів, і ширину - 20 ліктів. 7~z|u{zxx=<<);j:9876i5I43210S/t.--;,E+*)('t'&)%&$|#"k!^ W4yumW h>= E cfUQzT'Після тебе настане друге царство, менше від твого, а за тим ще третє царство, мідне, що заволодіє всією землею.y%T&котрому в руки він віддав, де б вони не жили, - людей, земних звірів і небесне птаство й котрого він настановив володарем над ними; ти - золота голова.x1T%Ти, о царю, цар над царями, котрому Бог небесний дав царство, потугу, силу й славу,Zw-T$Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає..vUT#Тоді все вмить потрощилось - залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю.xuiT"Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. t T!голінки у нього - з заліза, а ноги - частково з заліза, частково з глини.CsT Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки - з срібла; живіт у нього й стегна - з міді;(rITТи, царю, дивився - аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. q9TА мені ця тайна відкрита не тому, що наче б я був мудріший від усіх живих, але на те, щоб цареві стало ясним значення, та й щоб спізнав ти думки твого серця.hpITДумки в тобі, царю, стриміли на твоєму ложі до того, що буде потім, і той, хто відкриває тайни, показав тобі, що станеться.Ho TАле є на небесах Бог, який відкриває тайни й який показав цареві Навуходоносорові, що має статись наприкінці днів. Сон твій і видіння твоєї голови на твоєму ложі ось які були: sn_TДаниїл у відповідь цареві: «Тайни, про яку цар питає, не можуть ні мудреці, ні чародії, ні віщуни, ні звіздознавці виявити цареві.|mqTЗаговорив цар і мовив до Даниїла, що мав ім'я Валтасар: «Чи справді можеш та сказати мені про сон, що снився мені, і про його значення?»%lCTТож Аріох привів негайно Даниїла перед царя й так сказав йому: «Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе розповісти цареві значення сну.»lkQTПісля того Даниїл пішов до Аріоха, якому цар наказав повбивати вавилонських мудреців, і мовив до нього так: «Не вбивай вавилонських мудреців; уведи мене до царя, і я витлумачу йому значення сну.»,jQTТебе, Боже батьків моїх, я славлю й хвалю, бо дав єси мені мудрість і силу, і відкрив єси мені те, про що ми тебе благали - бо ти відкрив нам справу царську.»%iCTВін відкриває, що глибоке й скрите, знає, що в темряві, і світло з ним перебуває.GhTВін змінює час і пори року, царів скидає, царів настановлює, дає мудрість мудрим і розум розумним.RgTДаниїл заговорив і мовив: «Хай ім'я Боже буде благословенне від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила.,fQTТоді тайна була відкрита Даниїлові в нічному видінні, й Даниїл возславив небесного Бога.xeiTаби вони просили в небесного Бога ласки в цій тайні, щоб Даниїлові та його товаришам не загинути з іншими вавилонськими мудрецями.9dkTПрийшовши до себе додому Даниїл оповів Ананії, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм, про справу,%cCTі Даниїл увійшов й упросив царя дати йому час, щоб він міг пояснити йому значення сну.bTВін заговорив до Аріоха, царського уповноваженого, й мовив: «Чого то такий суворий наказ від царя?» Тоді Аріох з'ясував Даниїлові справу,awTТоді Даниїл звернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царською сторожею, що вийшов був убивати вавилонських мудреців.6`eT Був оголошений наказ вигубити мудреців, тож і шукали Даниїла та його товаришів, щоб і їх убити.1_[T Тоді розлютився й розгнівався цар вельми й повелів вигубити всіх вавилонських мудреців.N^T Річ, якої цар вимагає, трудна, й ніхто інший не може її цареві об'явити, крім богів, які не живуть між людьми.»]#T Халдеї у відповідь цареві сказали: «Нема на світі людини, котра могла б сказати те, чого цар вимагає, тим то ні один цар, хоч який би він був великий та потужний, не вимагав такого в жадного віщуна, чародія або халдея. \T Коли ви не скажете мені про сон, один лише вирок буде проти вас. Ви задумуєте виректи мені неправду й оману, поки мине час. Тому скажіть мені про сон, і тоді я знатиму, що ви здібні витлумачити мені й його значення.»A[{TТоді цар у відповідь: «Напевно знаю, що ви хочете виграти час, власне тому, що бачите, як я постановив.+ZOTТі відповіли вдруге й сказали: «Нехай цар скаже сон своїм слугам, і ми його витлумачимо.»Y TА як розповісте про сон і те, що він означає, дістанете від мене дарунки, нагороду й великі почесті; скажіть же мені про сон і його значення.»2X]TЦар у відповідь халдеям: «Ось що постановив я: Коли ви не скажете мені про сон і те, що він означає, на кусні будете пошматовані, й доми ваші будуть обернені в руїни.UW#TХалдеї ж цареві по-арамійському: «О царю, жий навіки! Скажи сон твоїм слугам, і ми звістимо тобі, що він означає.»%VCTІ промовив до них цар: «Сон мені снився й стривожився дух мій; бажаю знати сон той.»~UuTТоді цар звелів скликати віщунів, чародіїв, ворожбитів і халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни. Прийшли вони й поставали перед царем.dT CTДругого року царювання Навуходоносора приснились Навуходоносорові сни, і стривожився дух його, і сон утік від нього.^S 7TІ Даниїл лишився так до першого року царя Кира.Як минув той час, що цар призначив був, аби їх привели до нього, старший над скопцями появив їх Навуходоносорові.O !TЩождо цих чотирьох хлопців, то Бог дав їм знання й розуміння всякого письма та мудрости; а Даниїл мав до того ще й дар розуміти всякі видіння і сни.N TОтак наглядач брав їхній харч і вино, що вони мали пити, і давав їм городину.qM ]Tпри кінці ж десятьох днів обличчя в них покращали та й тілом вони поповнішали супроти всіх тих хлопців, що їли царський харч.eL ETВін послухав їх у тому й випробував їх десять день;K {T і нехай потім з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя хлопців, що їдять царський харч, і тоді роби з твоїми слугами, як забажаєш.»FJ T «Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дадуть нам городину на харч і воду до пиття,ZI /T Тоді Даниїл сказав наглядачеві, якого старший над скопцями настановив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: $H CT але старший над скопцями сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, що сам призначив для вас їжу й пиття, щоб він не побачив, що ваші обличчя схудли більше, ніж у хлопців вашого віку, і щоб ви не вчинили мене винним перед царем.»G +T Бог зіслав Даниїлові ласкавість та прихильність з боку старшого над скопцями,VF 'TДаниїл постановив у своєму серці не сквернитись царськими харчами з царського столу й вином, що пив цар, тим і просив старшого над скопцями, щоб дозволено йому було не сквернитись.NE TСтарший над скопцями надав їм імена: Даниїлові Валтасар, Ананії Седрах, Мисаїлові Мисах, Азарії ж - Авденаго.~D wTМіж ними були з синів юдейських Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.C 1TЦар призначив для них щоденний харч із царського столу й вино, що сам пив, і звелів виховувати їх три роки, а потім вони мали б ставати до послуг цареві.^B 7Tхлопців без ніякої хиби, гарних на вигляд, вивчених у всякій мудрості, бистрих до науки, розумних у знанні й здатних до служби в царськім палаці, та щоб навчив їх письма й халдейської мови.[A 1TЦар повелів Ашпеназові, старшому над своїми скопцями, щоб привів із синів Ізраїля, з царського роду та зо шляхти,9@ mTГосподь видав в його руки Йоакима, юдейського царя, й частину посуду дому Божого, і він забрав його в Шінеар-край, у дім свого бога, і склав посуд у скарбницю свого бога.j? QTТретього року царювання Йоакима, юдейського царя, вирушив Навуходоносор, вавилонський цар, проти Єрусалиму й обліг його. >J0#Усього навкруги - 18 000 ліктів. Ім'я ж міста з того дня буде: «Господь там».:=mJ0"З західнього боку 4500 ліктів і три брами: брама Гада - одна, брама Ашера - одна, брама Нафталі - одна.H< J0!З південного боку 4500 ліктів і три брами: брама Симеона - одна, брама Іссахара - одна, брама Завулона - одна.?;wJ0 Зо східнього боку 4500 ліктів і три брами: брама Йосифа - одна, брама Веніямина -одна, брама Дана - одна.l:QJ0Брами міста будуть зватись іменами колін Ізраїля. Три брами на північ: брама Рувима - одна, брама Юди - одна, брама Леві - одна.e9CJ0А ось виходи міста: з південного боку 4500 ліктів.@8yJ0Це земля, що ви поділите по жеребку в насліддя колінам Ізраїля, це їхні частини, - слово Господа Бога.z7mJ0Попри границю Гада, з південної сторони на південь, границя йтиме від Тамару до вод Меріви, Кадешу, здовж потоку аж до Великого моря.u6cJ0Попри границю Завулона зо сходу на захід - Гад, одну частку.}5sJ0Попри границю Іссахара зо сходу на захід - Завулон, одну частку.{4oJ0Попри границю Симеона зо сходу на захід - Іссахар, одну частку.}3sJ0Попри границю Веніямина зо сходу на захід - Симеон, одну частку.p2YJ0Решта колін від сходу на захід: Веніямин, одну частку.E1J0Починаючи від власности левітів і від власности міста, що перебувають по середині того, що належить князеві, усе між границею Юди та границею Веніямина, належатиме князеві.0J0Останок буде князеві з одного й з другого боку святої частки й власности міста попри 25 000 ліктів виділеної частки на схід до східньої границі, а на захід попри 25 000 ліктів до західньої границі, розмірно до частин. Це належатиме князеві. Свята частка й святиня храму будуть посередині.?/wJ0Вся виділена частка буде 25 000 ліктів на 25 000. Ви виділите четвертину святої частки у власність міста. .J0Робітників, що будуть працювати в місті, братимуть з усіх колін Ізраїля.-/J0А що зостанеться з довжини попри святу частку - 10 000 на схід і 10 000 на захід - попри святу частку, то прибуток з неї буде на харчування робітників у місті.?,wJ0Місто матиме замістя, на північ 250 ліктів, на південь 250 ліктів, на схід 250 ліктів і на захід 250 ліктів._+7J0Ось його розмір: північний бік - 4500 ліктів, південний бік - 4500 ліктів, східний бік - 4500 ліктів і західний бік - 4500 ліктів.r*]J0Щодо останку 5 000 завширшки на 25 000, то він буде для несвященного вжитку міста, для мешкань і для замістя. Місто буде всередині.){J0З цієї частки не можна їм нічого продати, ні виміняти; не можна буде відчужити цієї найліпшої частини краю, бо вона посвячена Господеві.('J0 Щодо левітів, то їхня земля так само, як земля священиків, буде 25000 ліктів завдовжки й 10000 - завширшки; вся довжина 25 000 ліктів, а ширина - 10 000 ліктів.'/J0 їм належатиме частка, виділена з частки країни як пресвята річ, коло землі Леві.t&aJ0 Висвяченим священикам із синів Цадока, що відбували мою службу, що за часу відступництва синів Ізраїля, не відступили як левіти,!%;J0 Це їм - священикам - належатиме свята частка: на північ 25 000, на захід 10 000 завширшки, на схід 10000 завширшки, на південь 25 000 завдовжки; серед неї буде святиня.$J0 Частка, що виділите Господеві, буде 25 000 ліктів завдовжки й 10 000 завширшки.=#sJ0Попри границю Юди зо сходу на захід буде частка, що ви виділите, 25 000 ліктів завширшки, а завдовжки нарівні з іншими частками, зо сходу на захід; серед неї буде святиня.q"[J0Попри границю Рувима зо сходу на захід - Юда, одну частку.w!gJ0Попри границю Ефраїма зо сходу на захід - Рувим, одну частку.{ oJ0Попри границю Манассії зо сходу на захід - Ефраїм, одну частку.}sJ0Попри границю Нафталі зо сходу на захід - Манассія, одну частку.wgJ0Попри границю Ашера зо сходу на захід - Нафталі, одну частку.oWJ0Попри границю Дана зо сходу на захід - Ашер, одну частку.X +J0«Ось імена колін: на крайній півночі по дорозі до Хетлону коло входу Хамат, Хацер-Енон, дамаська границя на півночі здовж Хамату, від східньої до західньої границі - Дан, одну частку.%CJ/В якому коліні перебуває чужинець, у тому й дасте йому насліддя» - слово Господа Бога.'GJ/Ви поділите її за жеребом у насліддя собі й чужинцям, що перебуватимуть у вас, що породили дітей у вас. Ви обходитиметеся з ними як із тубільцями між синами Ізраїля: вони з вами розділять по жеребку насліддя серед колін Ізраїля.c?J/Ви поділите собі цю землю за колінами Ізраїля.3J/Західній бік: Велике море від границі аж перед вхід у Хамат. Це з західнього боку.kOJ/Південний бік, на південь, від Тамару до вод Меріви коло Кадешу попри потік до Великого моря - це з південного боку, з півдня.'GJ/А зо східнього боку, між Хавраном та Дамаском, між Гілеадом та Ізраїльською землею, Йордан буде границя аж до східнього моря, до Тамару. Це зо східнього боку.nUJ/Границя, отже, буде йти від моря до Хацер-Енону, до дамаської границі на півночі й до хаматської границі. Це з північного боку.(IJ/Берот, Сівраїм, що між дамаським та хаматським краєм, Хацер Енон, що на границі Хаврану.gGJ/Ось границя країни з північного боку: починаючи від Великого моря через Хетлон - до входу Хамат, до (місцевостей) Цедад,iKJ/Ви унаслідуєте всі рівно, так як то я був поклявся, піднявши мою руку, дати її вашим батькам. Ця земля випаде вам у насліддя.}sJ/ Так говорить Господь Бог: «Ось вам границі землі, що ви розділите в насліддя дванадцятьом колінам Ізраїля, давши Йосифові дві частки.mSJ/ Понад потоком, на його берегах, по цім і по тім боці, ростимуть усякі овочеві дерева; листя на них не буде в'янути, і плоди на них не будуть переставати родити; вони будуть щомісяця достигати: бо вода для них тече зо святині. Плоди їхні будуть на харч, а листя - на ліки.»J/ Його болота й його затони не стануть здоровими, їх полишать на сіль.)KJ/ На берегах його стоятимуть рибалки; від Енгеді до Енеглаїму будуть розіп'яті неводи; риба в ньому буде така сама, як риба у великім морі, і буде її дуже багато.P J/ Скрізь, де пройде той потік, кожна жива тварина, що рухається в ньому, буде жити. Риби буде дуже багато, бо там, де пройде ця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити. J/І сказав до мене: «Ця вода тече в східній край: вона пливе Аравою й увіллється в море; вона ввіллється в море, й вода в ньому стане здоровою.% CJ/Як я повернувсь назад, аж ось на берегах потоку дуже багато дерев по цім і по тім боці. 9J/І сказав мені: «Бачиш, сину чоловічий?» І повів мене й привів назад на берег потоку. yJ/І ще відміряв 1 000, та потік уже був такий, що я не міг перейти, бо вода була так високо, що треба було плисти, не можна було перейти потоку.X)J/Відміряв ще 1 000 й перевів мене через воду; води було по коліна. І ще відміряв 1 000 й перевів мене; води було по крижі.jMJ/Пішов той чоловік на схід, і державши в руці шнурок, відміряв 1 000 ліктів, і перевів мене через воду; води було по кісточки.pYJ/І вивів мене північними ворітьми й зовні обвів мене до зовнішніх воріт, звернених на схід, аж ось вода точилася з правого боку.Y -J/Потім привів мене назад до входу в храм, аж ось з-під порога храму тече вода на схід, бо храм стояв лицем на схід. Вода текла з-під споду з правого боку храму, на південь від жертовника.#?J.І сказав мені: «Це приміщення для кухарів, де слуги храму варитимуть жертви народу.»+OJ.Навкруги всіх чотирьох їх була огорожа, а внизу під огорожею були зроблені навколо печі.\1J.У чотирьох кутах двору було чотири малих подвір'їв, 40 ліктів завдовжки й 30 ліктів завширшки; усі чотири однієї міри.^5J.Потім вивів мене на зовнішній двір і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось у кожному куті двору було подвір'я.7gJ.і сказав мені: «Це те місце, де священики варитимуть жертву за гріх і жертву за переступ, де пектимуть офіру, не виносивши їх на зовнішній двір, щоб освячувати людей.»  J.Він привів мене тим входом, що збоку в брамі, до святих кімнат для священиків, звернених на північ, і ось там одне місце в глибині на захід,O~J.Заборонено князеві брати спадщину в людей, позбавляючи тим їхньої власности. Він зо своєї власности наділить своїх синів спадщиною, щоб нікого в мого народу не було вивласнено.»p}YJ.Коли ж він дасть зо своєї спадщини дар якомусь із своїх слуг, то той дар належатиме йому до року визволу, а потім повернеться до князя. Тільки спадщина, що він дасть своїм синам, зостанеться за ними.0|YJ.Так говорить Господь Бог: «Коли князь дасть комусь із своїх синів дар зо своєї спадщини, то цей дар належатиме його синам, він буде їхньою спадковою власністю.{J.І будуть приносити ягня, офіру й олію щоранку, як повсякчасне всепалення.»z3J.А як офіру - щоранку принесе до нього шосту частину ефи й олії третю частину гіна, щоб замісити муку. Це офіра для Господа, віковічна установа, назавжди.0yYJ. Він принесе щодня у всепалення Господеві ягня - однолітка без вади; щоранку принесе йогоgxGJ. Коли князь схоче принести добровільне всепалення або добровільну мирну жертву Господеві, то йому відчинять браму, звернену на схід; він принесе своє всепалення й свої мирні жертви так само, як приносить у суботній день, і вийде; а як вийде, замкнуть за ним браму.Xw)J. У свята і в урочисті дні офіра буде: ефа на бичка й ефа на барана, на ягнята ж за спромогою; олії ж по гіну на ефу.6veJ. Князь буде серед них: він увіходитиме, як вони входитимуть, і виходитиме, як вони виходитимуть.uyJ. А як увіходитимуть люди країни перед лице Господнє в свята, то той, хто ввійде північною брамою, щоб поклонитися, вийде південною брамою, а той, хто ввійде південою брамою, вийде північною брамою; ніхто не повернеться тією самою дорогою, якою ввійшов; він вийде протилежною.8tiJ.Коли ж увіходитиме князь, то входитиме через сіни коло брами; тією ж самою дорогою й виходитиме.DsJ.Офіру ж до них дасть - ефу на бичка й ефу на барана, а офіру на ягнята за спромогою; олії ж по гіну на ефу. I~}B|[{yx9wmvGtsrq$onmlkGjj=hhcfedbia`_^=]W\G[BZZY~XWVUU6TSRR]QPPNMMLZKKQJLII HH,GkFSEDGCBB_AA<@@)?? >~==e<Та ще слова були на устах царських, як надійшов з неба голос: «До тебе, царю Навуходоносоре, мовиться: Царство відійшло від тебе!yTзаговорив цар і сказав: «Чи ж не великий цей Вавилон, що я побудував як царський осідок моєю превеликою потугою і на славу величі моїй?»}sTЗа дванадцять місяців, походжаючи царським палацом у Вавилоні,RTУсе це сталося з царем Навуходоносором.@yTТому, о царю, нехай моя порада буде тобі довподоби: спокутуй твої гріхи милостинею і твої переступи - милосердям до бідних; може, й продовжиться твій спокій-благополуччя.»yTА що наказано було залишити пень із корінням дерева, то це означає, що твоє царство зостанеться при тобі, коли ти визнаєш владу небесну.E~TТебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш із дикими звірями; тебе будуть, немов вола, травою годувати й роса з неба падатиме на тебе, й сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче.}1Tто ось його значення, царю, і постанова Найвищого, який прийде на мого пана царя: ;|oTА що ти, царю, бачив Невсипущого й Святого, який зійшов з неба й сказав: Зрубайте дерево й знищіть його, одначе пень із корінням залишіть у землі, але в залізних і мідяних ланцюгах, серед трави на полі; нехай його скроплює роса небесна й нехай з худобою на полі пай його буде, аж поки не минуть над ним сім часів, -W{'Tце ти, царю, який став великим та сильним, велич якого зросла й сягнула аж до неба, влада ж твоя - до країв світу.Tz!Tщо на ньому лист був гарний і плодів на ньому рясно, так що поживи було для всіх на ньому: для звірів польових, які жили під ним, і для птиць небесних, які перебували на його гілляках, -iyKTДерево, що ти бачив, що стало великим і сильним, що вершина його сягала аж до неба й що до країв землі його було видно,*xMTТоді Даниїл, якому ім'я Валтасар, деякий час перебував, мов приголомшений і думки тривожили його. Аж цар почав знову говорити й мовив: «Валтасаре! Нехай цей сон і це видіння тебе не тривожать.» А Валтасар у відповідь: «Пане мій! Нехай би ненависникам твоїм цей сон і ворогам твоїм його значення!owWTОтакий сон приснився мені, цареві Навуходоносорові; а ти, Валтасаре, скажи його значення, бо ніхто з мудреців мого царства не міг пояснити його глузду, а ти можеш, бо дух святих богів у тобі.»vyTЦя постанова зроблена на раді Невсипущих і справа ця - Святих слово, щоб живі знали, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче, і настановляє над ним найприниженішого між людьми.Iu T Хай перетворять його серце людське і хай дадуть йому серце звіряче, і хай над ним минуть сім часів![t/T Одначе, пень з корінням у землі залишіте, але в залізних ланцюгах та мідяних, серед трави на полі. Нехай його скроплює роса небесна, нехай, як і худобі, пай його буде з трави земної.jsMT Він скричав голосно й так промовив: Зрубайте дерево і пообрубуйте його гілляки; обтрусіте листя з нього і плоди його порозкидайте: хай повтікають звірі з-під нього і птиці з його галуззя.1r[T І бачив я у видіннях моєї голови на моєму ложі - аж це зійшов із неба Невсипущий і Святий.kqOT Листя на ньому було гарне і плодів на ньому рясно, так що поживи було б для всіх на ньому; у холодку під ним ховались польові звірі, в його гілляках жили небесні птиці, з нього живилось усяке тіло.?pwTВиросло дерево те й стало сильним; вершина його сягала аж до неба, аж до країв землі його було видно.%oCTВидіння моєї голови на моєму ложі: Дивлюсь я, аж ось посеред землі дерево дуже високе..nUT«Валтасаре, голово над віщунами! Я знаю, що дух святих богів у тобі й що тобі ніяка тайна не завдає труду; вислухай же видіння мого сну й скажи мені його значення.fmETНарешті ввійшов до мене Даниїл, що йому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух святих богів, і я оповів йому сон: [l/TОт і прийшли віщуни, чародії, халдеї й звіздознавці. Я оповів їм сон, але вони не могли з'ясувати мені його значення.8kiTІ дав я наказ привести до мене всіх вавилонських мудреців, щоб з'ясували мені його значення.Bj}TТа приснивсь мені сон, який налякав мене, й думки на моєму ложі й видіння моєї голови збентежили мене. i TЯ, Навуходоносор, жив спокійно у моєму домі й був щасливий у моїм палаці.Xh)Td(33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його - царство вічне, і влада його - від роду й до роду!»,gQTc(32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.KfTb(31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!e7Ta(30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.ad;T`(29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»cT_(28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога! b9T^(27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.a'T](26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.#`?T\(25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»__7T[(24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв'язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»Q^TZБлагословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»j]MTYХваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.v\eTXБлагословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.[/TWБлагословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.Z3TVБлагословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки. YTUБлагословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.XTTБлагословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.WTSБлагословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки. V TRБлагословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.U-TQБлагословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.TTPБлагословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.8SiTOБлагословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.RTNБлагословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.~QuTMБлагословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.PTLБлагослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки. O TKБлагословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.NTJНехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.MTIБлагословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки. LTHБлагословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.K}TGБлагословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.J TFБлагословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.ITEБлагословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.HTDБлагословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.GTCБлагословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки. F TBБлагословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.E{TAБлагословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.DT@Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки. CT?Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки. B T>Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.AwT=Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.@!T<Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.}?sT;Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки. >T:Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.=T9Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки. < T8Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.;wT7Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.0:YT6Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.+9OT5Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.D8T4«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім'я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.>7uT3Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи: 6T2і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.<5qT1Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печіs4_T0і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.b3=T/так що полум'я піднялось на 49 ліктів поверх печі,62eT.Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,1T-Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»0yT,Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб'ється їхня сила!|/qT+Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!.T*Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.8-iT)І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо - не сороми ж нас!O,T(так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.n+UT'Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,+*OT&Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.4)aT%О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.8(iT$яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.T'!T#Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого, & T"Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.7%gT!І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.g$GT Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.#3TІ все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, - ти присудом учинив правдивим. " TМи їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.R!TБо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.2 ]TТи учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.hITбо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі - правдиві.:mT«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки;TВстав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив: TІ ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа. 9TЦі ж троє мужів - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані.yTАле що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго. TІ зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.a;Tі наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.jMTТоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,{oTа коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»V%TКоли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,]3TСедрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.,QTОтож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити - гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»?wTНавуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?dAT Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.'T Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю - Седрах, Мисах та Авденаго, - ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»T а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.@yT Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;  T Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!x iTСаме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв. #TТим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор. 3TА хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»f ETТієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.TТоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено: 3TІ зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.TІ послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.* OTЦар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області. T1На прохання Даниїла цар настановив Седраха, Мисаха й Авденаго над справами Вавилонського краю, сам Даниїл же зостався при царському дворі.W'T0Тож цар вивищив Даниїла, дав йому силу великих подарунків, вручив йому власть над усім вавилонським краєм і настановив його верховним начальником над усіма вавилонськими мудрецями.!;T/Далі заговорив цар до Даниїла й мовив: «Справді Бог ваш - Бог над богами, Володар над володарями й відкривач тайн, якщо ти ото спромігся виявити цю тайну.»GT.Тоді цар Навуходоносор упав лицем до землі, вклонився Даниїлові й звелів принести йому жертви й кадило.{oT-так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний.»ST,За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки,E~T+А що ти бачив залізо, змішане з болотяною глиною, то це значить, що вони змішаються через людське насіння, але не зіллються одне з одним, так, як залізо не змішується з глиною.b}=T*І як пальці на ногах були частково з заліза, а частково з глини, так і те царство буде частково міцне, а частково крихке.*|MT)А що ти бачив ноги й пальці на ногах частково з ганчарської глини, а частково з заліза, то царство буде розділене, але в ньому все ж таки буде щось із міцности заліза, згідно з тим, що ти бачив на залізі, змішанім з болотяною глиною. { T(А четверте царство буде міцне, мов залізо, бо залізо розбиває й трощить усе; і як залізо, що розбиває, так і воно розіб'є й розтрощить усі інші. vM~b|{ yx'vv@tssqqnnmylj h^g2fencbZa`L_B]]\ZuYYoXXoWVVVUiT|SQQPEN_M~M"KJJHG8FFECBAA@K?>=_;:9`8766 54Q3;250[.-=,**) ''/&#%$#" ! 0z!2JbW%= G _M zTНа святих він розум свій спрямує, і підступ у його руці буде здійснюватись; він загордіє своїм серцем і зненацька вигубить багато людей. Він устане проти Князя над князями, але й зламаний буде - не рукою людською.vyeTСила його буде велика, і він накоїть спустошень дивовижних; і що робитиме, йому поведеться, - він вигубить потужних і народ святих.-xSTА наприкінці їхнього царства, коли грішники довершать міру, настане цар зухвалий, хитрий.%wCTА що він зламався й що замість нього виросли чотири інші, - це означає, що четверо царств повстане з його народу, але вони не матимуть такої сили, яку він мав.&vETА козел кудлатий - це цар грецький, великий же ріг, що межи очима в нього, це цар перший.u{TБаран, що ти бачив, з двома рогами, це царі мідянський та перський.StTі мовив: Ось я показую тобі, що буде наприкінці гніву, бо видіння стосується до часу, призначеного для кінця.isKTЯк же він говорив до мене, лежав я непритомний обличчям до землі, але він доторкнувся до мене й поставив мене на рівні ноги,/rWTІ він приступив до того місця, де я стояв; та як прийшов він, то я злякався й упав ниць, а він промовив до мене: Зрозумій, чоловічий сину, що видіння - для часу кінця.Aq{TІ я почув від середини Улая людський голос, що скричав, промовлявши: Гавриїле, витлумач йому видіння.lpQTІ сталось, коли я, Даниїл, дивився на те видіння й намагався його збагнути, аж ось передо мною став хтось, хто мав вигляд мужа.,oQTА той йому: Аж до двох тисяч трьох сот вечорів та ранків; тоді святиня ввійде в свої права.n)T І я почув, як один святий говорив, а другий святий сказав тому, який говорив: Докіль триватиме видіння про скасовану повсякчасну жертву, про гріх руїнницький, поставлений там, і святиню та потоптане небесне воїнство?Im T тож на повсякчасну жертву був покладений гріх, і правду кинуто на землю; він учинив так, і йому пощастило.OlT Він піднявся аж до начальника воїнства й забрав у нього повсякчасну жертву й перевернув місце його святині,2k]T І піднявся аж до небесного воїнства й скинув на землю частину воїнства й зір, і розтоптав їх.SjT Від одного з них виріс другий, маленький ріг, що став незмірно великим, на південь, на схід і на славний край. iTКозел став дуже великим, і коли він став сильним, зламався великий ріг, а замість нього виросли чотири інші, звернені за чотирма вітрами неба.Ih TЯ бачив, як він, наблизившись до барана, розлютився на нього й вдарив його, і зламав у нього обидва роги, і не мав баран сили встоятися проти нього; повалив він його на землю й розтоптав його, і не було нікого, хто б міг визволити барана з його лабет.Zg-TВін підійшов до барана, який мав два роги й якого я бачив, як він стояв над рікою, - і кинувся на нього шаленою силою. f9TОтже, коли я уважно придивлявся, аж ось від заходу козел надходить зверху по всій землі, не доторкаючися землі, і в того козла видко було ріг між очима.[e/TІ бачив я, як той баран бив рогами на захід і на північ і на південь, і ніякий звір не міг устоятися проти нього, й ніхто не міг визволитися з його лабет; він робив, що хотів, і став великим.dTПідвів я очі й дивлюся, аж ось стоїть один баран над рікою; в нього два роги, високі роги, але один вищий від другого, і вищий виріс навпісля.cc?TБачив я у видінні, - а був я, коли його бачив, в Сузах-замку, що в Елам-країні, - бачив я у видінні, ніби був я коло ріки Улаю.cb AT«Третього року царювання царя Валтасара з'явилось мені, Даниїлові, видіння після того, що з'явилось було мені раніше.jaMTДосі кінець звіту. Мене, Даниїла, мої думки дуже стривожили, й вигляд мого обличчя змінився, але я зберіг річ у моєму серці.»T`!TІ царство, влада й велич царств, які по всьому піднебессі, будуть дані народові святих Всевишнього, царство якого - царство вічне, і всі держави будуть йому служити і коритись.1_[TТа потім суд засяде, і в нього владу віднімуть, щоб його знищити і погубити остаточно.P^TІ слова на Всевишнього буде вирікати та святих Всевишнього буде гнобити, й задумає змінити свята й закон; і вони будуть віддані в його руки до часу, до часів і половини часу.])TА десять рогів - то десять царів, що постануть з того царства, а після них постане інший. Він буде відмінний від попередніх і скине трьох царів.\-TВін так прорік: Четвертий звір - це четверте царство, що буде на землі, відмінне від усіх царств; воно пожере всю землю і розтрощить її та розтопче.c[?Tдоки не прийшов Ветхий деньми й доки не передано суд святим Всевишнього й не настав час, щоб царством святі заволоділи.sZ_TДивився я: а той ріг провадив війну з святими й подолав їх,gYGTта про десять рогів, що були в нього на голові, й про другого, що був виступив і що перед ним упали три; про той ріг, що в нього були очі й рот, що промовляв зухвало й що здавався більшим від інших.RXTТоді я забажав чогось певного про четвертого звіря, що був інакший, ніж усі інші, й дуже страшний, з залізними зубами й мідяними пазурями, що жер і трощив, а останки топтав ногами,0WYTа потім візьмуть царство святі Всевишнього й володітимуть царством повіки й по віки вічні.VTЦі великі звірі, що їх чотири, - це чотири царі, що настануть на землі,UTЯ приступив до одного з тих, що там стояли, й спитав його про певне значення усього того, і він відповів мені й пояснив мені, що воно значить.%TCTМій дух стривожився від того в мені, в Даниїлі, й видіння голови моєї мене перелякали.,SQTІ дано йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики йому служили. Влада його - влада вічна, що не минеться, і царство його не занепаде ніколи. RT Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов він до Ветхого деньми, і приведено його поперед нього.;QoT Та й в інших звірів віднято їхню владу, і час їхнього життя був призначений їм до пори й до години.;PoT Дививсь я тоді через великий галас гордовитих слів, що вимовляв ріг. Дививсь я, аж доки звір не був убитий, і тіло його не було понівечене й вкинуте на спалення у вогонь.O3T Ріка вогненна розливалась, виходила з-поперед нього. Тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед ним стояла. Суд засів, і розгорнуто книги.%NCT Дививсь я - аж доки не були поставлені престоли, і не засів Ветхий деньми. Одіж на ньому, немов сніг, була біла; волосся на голові у нього, немов чиста вовна; престол його, як полум'я вогненне; колеса його, як вогонь палючий.oMWTДививсь я пильно на ті роги, аж ось ще один ріг, маленький, виступив між ними, а три попередні роги були вирвані перед ним, і ось у цього рога були очі, ніби людські очі, і рот, що промовляв зухвало.UL#TПісля того бачив я в нічних видіннях, аж ось звір четвертий, страшний, жахливий і надзвичайно сильний; у нього великі, залізні зуби; жер він, трощив, а останки топтав ногами. Він не був схожий ні на одного із звірів, що були перед ним, і мав десять рогів.K{TПотім бачив я ось ще звір, ніби леопард; на плечах у нього четверо птичих крил, і чотири голови було в цього звіря, й надано йому владу.JTА ось ще звір другий, схожий на ведмедя, стояв по один бік, і троє ребер було в його пащеці, між зубами; йому так сказано: Встань, їж багато м'яса!;IoTПерший - ніби лев, і в нього і орлячі крила; дивився я, доки в нього не вирвано крила й підведено його з землі, тож став він на ноги, як людина, й дано йому людське серце.vHeTі чотири великі звірі вийшли з моря, несхожі один на одного.SGTЗаговорив Даниїл і мовив: «Бачив я в моєму видінні вночі, аж ось чотири вітри під небом розбурхали велике море,F !TПершого року Валтасара, вавилонського царя, Даниїл мав сон і видіння у голові своїй на своєму ложі. Тоді він записав той сон. - Початок викладу. -E3TІ добре велося цьому Даниїлові за царювання Дарія і за царювання Кира перського.>DuTВін визволяє і спасає, він творить знаки та чуда на небі й на землі; він спас Даниїла з левиних лап.»CwTВід мене дається наказ, щоб по всіх околицях мого царства боялись і тремтіли перед Богом Даниїла, бо він - Бог живий і перебуває повіки, і царство його не занепаде ніколи, і влада його кінця не матиме.cB?TПісля того цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!ATНа царський наказ приведено тих людей, що обвинуватили Даниїла, і вкинено в яму для левів - самих їх, дітей їхніх і жінок їхніх; та ледве вони долетіли до дна ями, як накинулися на них леви й потрощили їм усі кості#@?TТоді цар зрадів тим вельми й повелів витягти Даниїла з ями; і витягли Даниїла з ями, й не знайшли на ньому ніякої виразки, бо він поклався був на свого Бога.Z?-TМій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.»a>;TТоді Даниїл відповів цареві: «Царю, живи навіки!/=WTі як наблизився до неї, крикнув жалібним голосом до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?»|<qTА вранці на світанку встав цар і пішов притьмом до левиної ями,M;TПотім пішов цар у свій палац і ліг спати натще, ба й не звелів приносити собі страви, та й сон утік від нього.:TІ принесено камінь і покладено на отвір ями, і запечатав її цар своїм перснем та перснями своїх вельмож, щоб не було змінено нічого щодо Даниїла.#9?TТоді цар звелів привести Даниїла й вкинути його в яму для левів. Заговорив цар і мовив до Даниїла: «Бог твій, якому ти постійно служиш, хай тебе визволить.»28]TАле ті люди прийшли поквапно до царя й сказали йому: «Знай, царю, що за мідянським та перським законом ніяка заборона й наказ, що видав цар, не можуть бути змінені.»m7STПочувши про те, засмутився цар вельми й задумав врятувати Даниїла; аж до заходу сонця вживав він заходів, щоб його врятувати.P6TТоді ті відповіли, мовивши до царя: «Даниїл, що з полонених синів юдейських, не вважає ні на тебе, царю, ні на заборону, яку ти підписав, лише тричі на день проказує свою молитву.»5)T Відразу прийшли вони до царя та й почали говорити про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, яка кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім для левів?» Цар у відповідь сказав: «Це річ певна, за законом мідян та персів, що є невідкличний.»4/T Тоді ті люди прийшли поквапно й знайшли Даниїла, що молився й благав свого Бога.S3T Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим.X2)T І підписав цар Дарій наказ із забороною.\11T Тож учини, царю, таку заборону й підпиши наказ, аби був він незмінний за законом мідян та персів, що є невідкличний.»a0;TУсі князі царства, намісники, радники й правителі врадили між собою, щоб вийшла царська постанова з оповіщеною забороною, саме - кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім тебе, царю, аби було вкинуто в яму для левів.9/kTОт і прийшли ті князі й сатрапи поквапно до царя й сказали до нього так: «Царю Дарію, живи повіки!q.[TІ сказали оті люди: «Не знайти нам проти цього Даниїла ніякої приключки, якщо не знайдемо її проти нього в законі його Бога.» - TТому князі й сатрапи запопалися шукати приключки, щоб Даниїла обвинуватити в управі царством, але не могли знайти ніякої зачіпки й ніякої провини, бо він був вірний і не було в ньому ніякої недбалости й провини.o,WTДаниїл же цей перевищував князів і сатрапів, бо в ньому був високий дух, і цар мав на думці настановити його над усім царством.h+ITа над ними трьох князів, - одним же з них був Даниїл, - щоб ті сатрапи здавали їм рахунок, а й щоб цареві не було ніякої шкоди.)*KTІ вподобалось Дарієві настановити над царством 120 сатрапів, щоб були по всьому царстві,j) OTДарій мідянин посів царство, коли йому було 62 роки.j(MTТієї ж таки ночі Валтасара, халдейського царя, вбито.|'qTТоді Валтасар звелів убрати Даниїла в пурпуру, покласти золотий ланцюг йому на шию й оповістити його третім правителем у царстві.w&gTФарес - твоє царство розділено й віддано мідянам та персам.»^%5TТекел - тебе зважено на вазі і знайдено легким.$+TА ось і значення речі: Мане - Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець.|#qTОце ж написано таке в тому, що накреслено: Мане, текел, фарес."{TТим і послав він цю кінцівку руки, й було накреслене оце написане.P!Tлише піднявся проти Господа небес; і принесено посуд його дому перед тебе, і ти й твої вельможі, твої жінки та твої наложниці пили з них вино, і ти хвалив богів срібних і золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та кам'яних, що не бачать, не чують і не розуміють, Бога ж, в руці якого твоє дихання й усі твої стежки, ти не славив. TА ти, сину його, Валтасаре, не смирив твого серця, хоч і знав про все те,`9TВін був вигнаний з-поміж людей, серце його стало схоже на звіряче, і він жив з дикими ослами; його, немов вола годовано травою й на його тіло спадала роса з неба, аж доки він не визнав, що над людським царством панує найвищий Бог і настановляє над ним, кого хоче.TАле як його серце загорділо й дух його набундючився від пихи, був він скинутий зо свого царського престолу й славу його забрано від нього.V%TПотуги, яку він дав йому, усі народи, племена й язики страхались і перед ним тремтіли; кого хотів, він убивав, а кого хотів, залишав живим; кого хотів, вивищував, а кого хотів, понижував..UTО царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, потугу, велич і славу.LTТоді Даниїл у відповідь сказав супроти царя: «Подарунки твої нехай зостануться при тобі, й гостинці твої дай комусь іншому; а написане я цареві прочитаю й значення його об'явлю.>uTПро тебе ж я чув, що ти можеш пояснити значення й розв'язати труднощі; тож коли можеш прочитати оце написане й сказати мені про його глузд, будеш убраний у пурпуру, і золотий ланцюг буде на шиї в тебе, й станеш ти третім правителем у царстві.»TОт приведено до мене мудреців і чародіїв, щоб прочитали оце написане й сказали мені про його значення, але вони не могли витлумачити глузду речі.(ITЯ чув про тебе, що дух богів у тобі й що світлий розум і велику мудрість відкрито в тобі.'GT Тоді введено Даниїла перед царя. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Ти, Даниїле, один з полонених синів юдейських, що їх цар, мій батько, привів був з Юдеї?*MT власне тому, що в ньому, в Даниїлі, котрому цар змінив ім'я на Валтасара, відкрито високий дух, знання й розум викладати сни, відгадувати загадки й розв'язувати труднощі. Нехай, отже, покличуть Даниїла, й він витлумачить значення.»~uT Є в твоєму царстві муж, в якому дух святих богів; за часів твого батька відкрили в ньому світлий розум і мудрість, подібну до мудрости богів, тож цар Навуходоносор, твій батько, настановив його головою над віщунами, чародіями, халдеями та звіздознавцями - сам батько твій, цар;dAT Цариця ж по словах царя та його вельмож увійшла в бенкетний дім. Заговорила цариця й мовила: «Царю, живи повіки! Нехай твої думки тебе не лякають, і нехай не міняється вигляд твого обличчя.'T Злякався вельми цар Валтасар, змінився на виду, й вельможі його стривожились.\1TТоді ввійшли всі царські мудреці, та не спромоглись вони написане прочитати й витлумачити цареві його значення.TІ кликнув цар голосно, щоб привели чародіїв, халдеїв та звіздознавців. Заговорив цар і сказав вавилонським мудрецям: «Хто прочитає це написане і витлумачить мені його значення, того вберуть у пурпуру і золотий ланцюг буде на шиї у нього, й стане він третім правителем у царстві.»T!TВідразу ж змінився цар на виду, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його зударялись.%CTПід ту ж хвилю з'явилися пальці людської руки й заходилися писати навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар уздрів кінцівку пишучої руки.%CTпили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.  TІ принесено золотий та срібний посуд, забраний з храму Божого, що в Єрусалимі, й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці;~ uTНапідпитку вже трохи, звелів Валтасар принести золотий та срібний посуд, що Навуходоносор, його батько, забрав був з єрусалимського храму, аби пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці.1  ]TЦар Валтасар справив великий бенкет для тисячі своїх вельмож і в обличчі тисячі пив вино., QT"Тепер я, Навуходоносор, хвалю, возношу й славлю Небесного Царя, всі діла якого праведні, всі путі справедливі й який може принизити тих, що гордо ходять.»! ;T!Під той час повернувсь до мене мій розум, і на славу мого царства повернулась мені моя велич і мій блиск, і мої радники та мої вельможі мене шукали, і моє царство було привернено мені, й мені знову була дана ще більша влада.NT Усі, що живуть на землі, не варті нічого! Він чинить з воїнством небесним по своїй волі, а й з тими, що живуть на світі, й нема такого, хто вдарив би його по руці і мовив йому: Що дієш?$AT«Як же минули ті дні, я, Навуходоносор, підвів мої очі до неба, й розум мій повернувся до мене. Тоді я благословив Найвищого, я хвалив і прославляв Живого повіки. Влада котрого - влада вічна, і царство котрого - від роду й до роду.!TТієї ж самої миті справдилося над Навуходоносором це слово й його вигнано з-поміж людей, і він їв траву, немов віл, і роса з неба падала на його тіло, аж поки його волосся не виросло, немов на орлі, і кігті, немов у птиці.+TІ тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш з дикими звірями, й годуватимуть тебе, немов вола, травою, і сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством, і кому захоче, тому його дає.» |&}}+{{ yxwv6uetsrq(onmkjhgfedca`D^]L[[xZYYWVlUcTTRQ4PO=NM;L]KJIHHFED^CSAJ@!>>C=2< ;<:99765432110Y.-9,Q*))8'&%%$Z#_! s+Bk{  g A@=3& vT А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею.&uET Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче.MtT але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму.s3T Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися,drAT Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її.bq=T бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її.p)T Обидва вони запалали любов'ю до неї, але не говорили один одному про муку свою,To!T Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди.7ngT Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї.;moT Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому.'lGT Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них.KkT Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.»QjT Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.iT бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим.5hcT Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна,[g 1T Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім'я Йоаким.f-T А ти йди до твого кінця і спочинь: ти встанеш для твоєї частки наприкінці днів.»SeT Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів.*dMT Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів. cT Багато очиститься, стане білим і випробується, але нечестиві будуть нечестиво поводитись; ніхто з нечестивих не збагне, розумні ж зрозуміють.*bMT А він: «Іди, Даниїле, бо ці слова зостануться захованими й запечатаними аж до часу кінця.a1T Я чув це, але не зрозумів і сказав: «Мій пане! Що буде останнім із того всього?»J` T І я почув, як муж у льняній одежі, що стояв над водами ріки, знявши праву й ліву руку до неба, поклявся тим, хто живе повіки, що це буде через час, через часи й через половину часу, і що, коли зовсім буде зламана сила святого народу, все те здійсниться.8_iT І я сказав мужеві у льняній одежі, що стояв над водами ріки: «Коли буде кінець цих чудних подій?»>^uT Я, Даниїл, дивився, аж ось стоять двоє інших: один на цьому березі ріки, а другий на тому березі ріки.R]T А ти, Даниїле, заховай ті слова й запечатай книгу до часу кінця. Багато буде досліджувати, і побільшає знання.»d\AT Розумні сяятимуть небесним сяйвом, - і ті, що навернуть багатьох до справедливости, неначе зорі, повіки, назавжди._[7T І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу.GZ T «І в той час устане Михаїл, князь великий, що стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути, якої не бувало від тоді, як постали люди, аж до сих пір. Але на той час твій народ спасеться, всі, які будуть знайдені записаними у книзі.lYQT -Він порозпинає намети свого палацу між морем та славною святою горою, й тоді дійде до свого кінця, і ніхто йому не допоможе.»mXST ,Але поголоски зо сходу й з півночі його злякають, і він виступить у великій лютості, щоб занапастити й вигубити багато людей.CWT +заволодіє скарбами золота й срібла та всіма дорогими речами Єгипту; лівійці та етіопці підуть за ним.VT *Він простягне свою руку на країни, і Єгипетський край не спасеться;_U7T )Він увійде в славну землю, і поляжуть десятки тисяч, але оці врятуються від його руки: Едом, Моав та цвіт синів Аммона.{ToT (Та під час закінчення південний цар ударить на нього. Північний же цар на нього кинеться з колісницями, кіннотою і багатьма кораблями, і нападе на країни й повінню розпросториться в них і пройде далі.7SgT 'І діятиме проти укріплених твердинь за допомогою чужого бога; тих, що його визнають, він осипле почестями, дасть їм владу над багатьма й землю їм роздасть у нагороду.,RQT &Замість того він буде почитати бога твердинь; бога, якого не знали його батьки, він буде почитати золотом та сріблом, дорогоцінним камінням та дорогими речами,lQQT %Та й про богів своїх батьків він не думатиме ані про улюбленого бога жінок, ані про якогобудь бога, бо нестиметься понад усе. P T $Цар той буде чинити, що захоче; нестиметься високо, стане великим понад усіх богів, та й проти Бога богів буде говорити нечувані речі, й матиме щастя, доки не довершиться гнів; бо що призначено, те здійсниться.vOeT #Деякі з розумних поляжуть на те, щоб їх випробувати, очистити й вибілити аж до часу кінця, бо це триватиме ще до призначеного часу.!N;T "Як будуть падати, то матимуть деяку допомогу, і багато попристає до них, але нещиро.AM{T !Розумні з народу навчать багатьох, хоч і поляжуть від меча, від вогню й будуть полонені та грабовані.`L9T Він спокусить лестощами зрадників союзу до відступства, люди ж, які знають свого Бога, стоятимуть твердо й діятимуть.KT Загони, що він вишле, будуть там стояти, і вони осквернять святиню й твердиню, скасують повсякчасну жертву й поставлять гидоту страшенну.JwT Кіттімські кораблі вийдуть проти нього, й він, утративши відвагу, повернеться, розлютиться на святий союз і діятиме проти нього; він повернеться назад і поновить свою увагу до тих, що покинули святий союз.+IOT Призначеного ж часу він знов піде на південь, але тим другим разом не буде так, як першим. H T І він повернеться у свій край з великим багатством, і серце його буде проти святого союзу; він діятиме проти нього й повернеться у край свій.VG%T Щождо двох царів, то серце їхнє буде нахилене до злочинів, і вони за одним столом говоритимуть один одному брехні, але ніщо не пощастить, бо кінець відкладено ще до призначеного часу.cF?T І власне ті, що їдять ласощі з його столу, занапастять його; військо його розсиплеться, і багато тяжко поранених поляже. ET Він, на чолі великого війська, підійме свою силу й серце проти південного царя, і південний цар виступить на війну з великим і незміренно сильним військом, але не встоїться, бо проти нього куватимуть лихі задуми. DT Він увійде несподівано в родючі частини країни й учинить те, чого не чинили його батьки, ні батьки його батьків; порозкидає їм здобич, луп та багатства, куватиме свої задуми проти твердинь, але лише на деякий час.І встане на місце його жалюгідний, якому не віддадуть царської почести, але він прийде зненацька й підступами захопить царство.@)T На його місце встане хтось інший, хто пошле побірця податків по найкращій країні в царстві, але він за кілька днів загине, та не в поході й не у битві.+?OT Потім зверне своє обличчя до твердинь свого краю, але спіткнеться, впаде і його не стане.>T Тоді зверне він своє обличчя до островів і забере їх багато, але один начальник припинить його наругу, ба й оберне проти нього його наругу. = T Він намислить заволодіти усім його царством, укладе з ним угоду, віддасть йому дочку на згубу, але й це не встоїться, воно йому не поведеться.(<IT Хто рушить проти нього, той чинитиме за його волею, і ніхто не зможе встоятися проти нього; та й у славній землі він розтабориться, й у руці в нього буде руїна.<;qT Тоді прийде північний цар, насипле вал і здобуде укріплене місто; південні загони не зможуть устоятися, навіть його добірне військо не матиме спроможности протистати.:+T На той час багато повстане на південного царя, та й розбишаки з-поміж синів твого народу підіймуться, щоб здійснилось видіння, - але вони поляжуть.~9uT бо північний цар ще раз виставить військо, більше, ніж перше, й за кілька років прийде сміливо з великим військом і з численною валкою.I8 T Многота потрапить у полон, і серце його загордіє; він повалить десятки тисяч, але від того не буде дужчий,#7?T Тоді південний цар розлютиться, виступить і стане з ним до бою, - з північним царем, що виставить велику многоту, але та многота буде віддана йому в руки. 6T Син його озброїться й збере велику силу війська; прийде сміливо й повінню розпросториться далі, знов озброїться й рушить аж до його твердині.5T але той вступить у царство південного царя й потім повернеться у свій край.A4{T Навіть богів їхніх з їхніми вилитими бовванами, з їхнім дорогоцінним посудом, сріблим та золотим, відвезе як здобич у Єгипет і кілька років стоятиме вище північного царя;$3AT Свого часу на місце його виросте пагін з його коріння, виступить проти війська й увійде у твердиню північного царя, орудуватиме проти них і візьме гору.2T Але по кількох роках вони укладуть союз, і дочка південного царя прийде до північного царя, щоб заключити мир, та вона не спроможеться на власноручну силу, і ані він, ані його потомство не встояться; її буде видано на смерть, так її саму, як і її почет, її дитину й того, хто взяв її.1T І цар із півдня вб'ється в силу, але один з його князів буде сильнішим від нього й пануватиме, і його панування буде потужним пануванням.01T Але скоро стане могутнім, царство його розвалиться й розділиться у напрямах чотирьох вітрів небесних, та не для його нащадків і не з такою владою, якою він панував, бо його царство буде пошматоване й припаде іншим, не цим./'T І настане могутній цар, який пануватиме з великою владою і чинитиме, що схоче.u.cT А тепер сповіщу тобі правду: Ось іще три царі настануть у Персії; потім четвертий матиме більш багатств, ніж усі інші, і як стане могутнім через свої багатства, підбурить усіх проти грецького царства.- T «І я першого року Дарія мідянина стояв, щоб його скріпити й захистити.l,QT Одначе, я вкажу тобі, що написане в книзі правди. Та нема нікого, хто б мене підтримав проти отих, крім Михаїла, вашого князя.»+T Тоді він сказав: «Чи ти знаєш, чого я прийшов до тебе? Тепер я повернуся воювати з перським князем; я йду, але ось надходить грецький князь..*UT і промовила: «Не бійся, улюблений мужу! Мир з тобою, кріпися, кріпися!» І коли він говорив зо мною, набравсь я сили й сказав: «Говори мій пане, бо ти покріпив мене.» ) T Тоді ота людська постать знов доторкнулась до мене й підкріпила мене,Y(+T І як би міг отакий слуга мого пана говорити з ось таким моїм паном? Таж у мене тепер нема сили, й дух завмер у мені.»w'gT Але от хтось, видом схожий на людину, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста мої і заговорив, і сказав до того, що стояв передо мною: «Мій пане! Від цього видіння вхопив мене біль, і сила у мене зникла.&{T Як він говорив мені ці слова, схилив я голову до землі й мовчав.A%{T Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів.»,$QT Та князь перського царства чинив мені опір двадцять один день, аж ось Михаїл, один із перших князів, став мені у пригоді, і я зоставив його при перському цареві.e#CT Тоді він сказав до мене: «Не бійся, Даниїле! Вже з першого дня, як ти прихилив твоє серце, щоб зрозуміти, і щоб умертвляти себе перед твоїм Богом, почуто твої слова, і я прийшов задля твоїх слів,^"5T І він мовив до мене: «Даниїле, улюблений мужу! Вважай на слова, що я тобі скажу, й стань просто на твої ноги, бо я тепер посланий до тебе.» Як він сказав до мене ті слова, встав я, здригаючись.!1T Та ось рука доторкнулась до мене й поставила мене на коліна й на долоні рук моїх.< qT Я почув голос його слів; але скоро вчув я гомін слів його, то впав непритомний ниць, видом до землі.T Отож я один зостався та дивився на те велике видіння, але в мене не було сили, і обличчя моє змінилось до невпізнання, й сила у мене зникла./T І тільки один я, Даниїл, бачив те видіння, люди ж, які були зо мною, не бачили видива, лише страх великий напав на них, і вони повтікали, щоб сховатись.oWT Тіло у нього, немов камінь з Таршішу, вид у нього сяяв, наче блискавка, очі його, немов запалені смолоскипи, руки ж і ноги - на вид, немов гладенька мідь, а голос його слів, мов би голос багатьох людей.Y+T підвів я очі й дивлюся, аж ось - якийсь чоловік, одягнений в льняну одежу, і стан його підперезаний золотом з Уфазу.-ST Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки, тобто Тигру,c?T Я не їв ніякої вишуканої страви, м'яса й вина не брав до уст та й не намащувався мастями, доки не минуло повних три тижні.dAT У ті дні я, Даниїл, був у жалобі цілих три тижні.g IT Третього ж року Кира, перського царя, Даниїлові, що звався Валтасаром, було об'явлено слово; це слово було правда й велике мариво війни. Він силкувався зрозуміти те слово і вважав на видіння.`9T І з багатьма він утвердить союз протягом седмиць, а в половині седмиці скасує жертву й офіру. І на святині буде гидь жахлива, аж доки вирішена руїна не спіткає й самого спустошника.»T А по шістдесят двох седмицях Помазаний буде знесений, і нічого не буде для нього. А місто й святиню зруйнує народ вождя, що прийде; кінець же його буде в повіні, і аж до кінця буде війна - вирішення спустошень.fET Тож знай і зрозумій: від виходу слова, щоб відбудувати Єрусалим до Помазаного князя - сім седмиць. А через шістдесят дві седмиці знов буде відбудований майдан і рів, але в тісноті часів.~uT Сімдесят седмиць призначено для твого народу і для твого святого міста, аж доки не буде кінець злу, не запечатають гріх і не спокутують беззаконство, та поки не буде приведено вічну справедливість, покладено печать на видіння та на пророків і помазано святе над святими.%T Вже на початку твого благання вийшло слово, і я оце прийшов сповістити тобі його, бо ти - улюблений. Вважай же на слово й силкуйся зрозуміти видіння.9kT і, навчаючи мене, заговорив до мене, мовивши: «Даниїле! Оце я прийшов, щоб навчити тебе розуміння.T коли, отож говорив я ще на молитві, муж Гавриїл, якого я раніше бачив був у видінні, летівши швидко, доторкнувся до мене під час вечірної жертви,/WT Коли я говорив так і молився та сповідався у моїх гріхах і в гріхах мого народу Ізраїля, і складав молитву мою перед Господом, Богом моїм, за святу гору Бога мого,7T Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, зваж і вчини; не забарися - задля тебе самого, Боже мій, бо твоє ім'я прикликано на твоє місто й на народ твій!».UT Прихили, Боже мій, вухо твоє й вислухай, розплющ очі твої і споглянь на наші руїни й на місто, на яке прикликано твоє ім'я, бо ми складаємо перед тобою наші благання, покладаючись не на нашу справедливість, а на твоє велике милосердя., QT Тож тепер, Боже наш, вислухай молитву слуги твого та його благання, і воззри обличчям твоїм ласкавим на спустошену твою святиню, заради тебе самого, Господи.J  T Та нехай, Господи, за твоїм великим милосердям, відвернеться гнів твій і твоє обурення від міста твого Єрусалиму й від святої гори твоєї, бо це за гріхи наші й за провини батьків наших Єрусалим і народ твій терпить наругу від усіх, що навкруги нас.$ AT І тепер, Господи, Боже наш, що вивів єси народ твій з землі Єгипетської сильною рукою і сотворив собі ім'я, як воно є й нині, - ми согрішили, поводилися зле. 1T І Господь стежив за отим нещастям і наслав його на нас, бо Господь, Бог наш, справедливий у всіх ділах своїх, що їх чинить; але ми не слухали його голосу.0 YT Як написано в законі Мойсея, усе те лихо впало на нас, але ми не умилостивили Господа, Бога нашого, ми не відвернулись від гріхів наших і не вважали на твою правду.T!T І він здійснив свої слова, що їх вирік був на нас і на наших правителів, які правили нами, допустивши на нас велике лихо, якого ніколи не бувало під небесами й яке сталось у Єрусалимі.jMT Увесь Ізраїль переступив закон твій і відвернувся, щоб не слухати голосу твого; за те ж і впав на нас проклін та засуд, що написані в законі слуги Божого, Мойсея, ми бо согрішили супроти нього.RT і не слухали голосу Господа, Бога нашого, щоб жити за його законами, які він дав нам через своїх слуг, пророків.+T У Господа ж, Бога нашого, - милосердя й прощення, бо ми збунтувались проти ньогоLT Господи! Нам личить сором на обличчі: нашим царям, нашим князям, нашим батькам, бо ми согрішили перед тобою.;oT Тобі, Господи, справедливість, нам же сором на обличчі, як воно й є нині: юдейським мужам, мешканцям Єрусалиму й усім ізраїльтянам, близьким і далеким, по всіх країнах, куди ти вигнав їх за їхню невірність, якою вони завинили перед тобою.{T і не слухали слуг твоїх, пророків, що твоїм іменем говорили до наших царів, до наших князів, до наших батьків і до всього народу у країні.`9T Ми согрішили, вчинили несправедливість, поводилися зле, бунтувались і відступили від твоїх велінь і твоїх заповідей,:mT й молився до Господа, Бога мого, і сповідався, кажучи: «О Господи, Боже великий і страшний, який зберігаєш союз і ласку для тих, що тебе люблять і пильнують твої веління!GT Я обернув обличчя моє до Господа Бога й приготувався до молитви й благання в пості, волосяниці й попелі,:~mT першого року його царювання я, Даниїл, намагався зрозуміти в книгах число років, яке, за Господнім словом до пророка Єремії, мало пройти над руїнами Єрусалиму: 70 років.:} oT «Першого року Дарія, сина Ксеркса з мідянського роду, що став царем над халдейським царством, -!|;TІ я, Даниїл, був виснажений і лежав недужий кілька день; потім же я встав і клопотався царськими справами. Я був здивований видінням і не розумів його.»k{OTВидіння ж про вечір та про ранок, як було сказано, - воно правдиве. І ти сховай оте видіння, бо воно належить до часів далеких. B/~}|{zz5yy4xwvuubutHssjrqqRpoonmllfkkUjiih&gfendcbaaB`&_i^]j\R[[-ZYYWVUT}SSXQPPuON~N-MLKKqJcII?HyGpG:EDDCCB.Ad@?>>e==;Але Ізраїля гординя буде свідчити проти нього. Ізраїль та Ефраїм спотикнуться об свою провину, і Юда теж спотикнеться з ними.dA^Учинки їх не дозволяють їм повернутися до свого Бога, бо дух блудництва в них усередині, і вони Господа не знають.P^Знаю я Ефраїма, та й Ізраїль не схований від мене. Тепер бо ти, Ефраїме, блудуєш, - сплюгавлений Ізраїль. ^Відступники погрузли глибоко у вбивствах, та я провчу їх усіх.)  M^Слухайте це, о священики! Вважай, доме Ізраїля! Прихили вухо, доме царський, бо вам суд належить! Бо ви були пасткою у Міцпі і сіткою розіп'ятою на Таворі. ^їх схопив вітер у свої крила, вони стидатимуться своїх жертовників.( I^Коли мине їх пияцтво, вони беруться до блудництва; князі його кохаються в безчесті._ 7^Ефраїм злигався з бовванами, - лиши його.<q^Ізраїль бо впертий, як телиця вперта; хіба Господь може пасти їх, як ягня, по лугах розлогих?$A^Коли вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то нехай би вже не провинювавсь хоч Юда! Ой, не ходіте у Гілгал і не здіймайтесь у Бет-Авен, та не кляніться: Як жив Господь!^Я не скараю дочок ваших, коли будуть блудувати, ані невісток ваших, як будуть перелюб творити, бо вони ж самі з блудницями набік відходять, приносять жертви з розпусницями при святинях; а народ без тями гине.`9^ На вершинах гір вони приносять жертви та по пагорбах палять кадило, під дубом, під тополею та теребинтом, бо тінь їхня мила. Тому ваші дочки блудують і ваші невістки перелюб творять.*M^ Народ мій у свого дерева шукає ради, і палиця його майбутнє його звіщає, бо дух блудництва зводить їх з дороги; блудуючи, вони від свого Бога відступили.P^ Блуд, вино й муст розум відбирають.a;^ І вони їстимуть, але не будуть ситі; блудуватимуть, але не будуть розростатись, бо занедбали на Господа вважати.T!^ Та що буде з народом, те й із священиком: я його покараю за його поведінку, я йому відплачу за його вчинки./^Вони живуть з гріхів мого народу, душа їхня до його беззаконности змагає.6e^Що більш їх множилося, то більш вони грішили проти мене; я славу їхню переміню на ганьбу.8~i^Народ мій гине через брак знання. Тому, що ти відкинув знання, - то й я тебе відкину від мого священства; забув ти про закон Бога твого, - то й я твоїх синів забуду.;}o^Тому спотикатимешся удень, і пророк теж спотикнеться уночі з тобою. І матір твою я погублю.<|q^А все ж таки нехай ніхто не докоряє, ніхто нехай не ганить; до тебе бо, священику, у мене справа!h{I^Ось чому край сумує, і кожний, хто живе в ньому, зневажає разом із звірем у полі й птахом у небі, ба й риба в морі гине.Lz^Невірні клятьби, брехні, душогубства, крадіж та перелюби! Прорвано перепони, кров ллється без упину!|y s^Слухайте слово Господнє, діти Ізраїля, бо в Господа суд із мешканцями краю: нема бо правди, ані милосердя, ні знання Бога в краю.$xA^Потім сини Ізраїля повернуться й шукатимуть Господа, Бога свого, й Давида, царя свого; і, тремтівши, прийдуть до Господа й до його доброти - наприкінці днів.hwI^Бо довгий час сини Ізраїля сидітимуть самотніми, без царя й без князя, без жертви й без пам'ятника, без ефоду й без терафів.pvY^і сказав їй: «Довгий час сидітимеш мені самотньою, не блудуючи, і не належатимеш ніякому чоловікові; таким же й я буду до тебе.»u3^І я купив собі її за п'ятнадцять срібняків та за хомер ячменю й пів хомера ячменю,`t ;^Господь сказав до мене: «Іди ще, полюби жінку, яку любить її друг, перелюбку, так само, як Господь любить синів Ізраїля, хоч вони й звертаються до інших богів і люблять печива виноградні.»hsI^Я його засію для мене у краю, помилую я Непомилувану і скажу Не-Мій-Народові: Ти - народ мій, а він скаже: Ти - Бог мій.»r^Земля відповість збіжжю, мустові й олії; вони ж відкажуть Єзреелові.q^Того часу я відповім, - слово Господнє, - небу, а воно відповість землі.upc^Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш.Eo^Я заручу тебе собі навіки, я заручу тебе собі в справедливості й у праві, в ласкавості й у любові.n^І я вчиню для них умову з диким звірем, з птаством небесним і з тим, що по землі плазує. Лук, меч, війну - я з землі знищу і дам лежати їм безпечно.!m;^Я викину із уст у неї імена ваалів, їхні ймення не будуть згадуватись більше.nlU^І станеться: того часу, - слово Господнє, - вона буде звати мене: Мій чоловіче! - вона не буде більше мене звати: Мій Ваале!-kS^Я дам їй виноградники ізвідти й Ахор-долину, як надії двері. І вона відповість там так, як за днів своєї молодости та як вона виходила з Єгипетського краю.j!^Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти.i3^Я її покараю за дні ваалів, коли вона їм кадила та, оздобившися кульчиками й намистами, за коханцями ходила. Мене ж - вона забула! - слово Господнє.Ah{^Я спустошу виноградні лози й смоківниці в неї, що про них вона казала: Це мої подарунки, що мені були дали мої коханці. Я оберну їх на ліс; звір польовий буде їх жерти.Край покладу я всім її утіхам, її святам, її новомісяччям, її суботам - усім її врочистостям.*fM^ Тепер відкрию її сором перед очима в її коханців, і ніхто її не врятує з руки моєї. e^ Тому я заберу назад у свій час хліб мій, і моє молоде вино в свою пору; я вирву геть вовну й льон мій, якими вона свою голизну прикривала.dy^ Вона не визнала, що то я давав їй хліб, молоде вино й свіжу олію, що я обсипав її золотом та сріблом, з яких вона собі ваалів наробила.Lc^ Вона гонитиметься за коханцями своїми, але не дожене їх, шукатиме, та не знайде їх. І тоді скаже: Піду, повернусь до мого першого чоловіка, бо тоді мені ліпше було, ніж нині.Cb^Ось чому я її дорогу глодами загороджу й вимурую мур проти неї, так що вона своїх стежок не знайде.(aI^бо мати їх блудувала. Та, що їх зачала, соромом себе покрила, бо говорила: Піду я за коханцями моїми, що мені дають хліб і воду, вовну й льон, олію й напої.n`U^Дітей її не буду милувати, бо то блудницькі діти,#_?^а то я роздягну її догола, зроблю її такою як була в день, коли народилась, зроблю її, немов пустиню, зроблю її, неначе суху землю, я спрагою її заморю.%^C^Оскаржте вашу матір, оскаржте, бо вона мені не жінка, і я не чоловік їй. Нехай вона усуне з лиця у себе блуд свій, і свої перелюбства з-поміж грудей у себе,z]m^Скажіть вашим братам: Народ мій, - а вашим сестрам: Помилувана.t\a^Сини Юди й сини Ізраїля зберуться докупи і настановлять над собою одного головою, і вийдуть з краю, великий бо буде день Єзреела.e[ E^«Та все ж таки синів Ізраїлевих буде числом стільки, як піску морського, що його не можна ні зміряти, ані злічити. І замість до них казати: Ви - не народ мій, - до них казатимуть: Діти Бога живого. Z ^ І він сказав: «Назви його: Не-Мій-Народ, бо ви - не мій народ, а я - не ваш.»|Y s^Відлучила вона Непомилувану й завагітніла та породила сина.kX Q^А над домом Юди я змилуюся і спасу їх Господом, Богом їхнім. Я не спасу їх ні луком, ні мечем, ні війною, ні кіньми, ні їздцями.»W 3^Завагітніла вона знову й породила дочку. І він сказав до нього: «Назви її: Непомилувана, бо я не буду більше милувати дому Ізраїля; я ніяк не прощу їм.^V 7^Того дня я зламаю лук Ізраїля в Єзреел-долині.»vU g^Господь сказав до нього: «Назви його Єзреел, бо ще трохи, й я відомщу кров Єзреела на домі Єгу та покладу край царству дому Ізраїля.T '^Пішов він і взяв Гомер, дочку Дівлаїма. Завагітніла вона й породила йому сина.Слово Господнє, що було до Осії, сина Беері, за часів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, царів юдейських, і за часів Єровоама, сина Йоаса, царя ізраїльського.6QeT+Тоді цар сказав: «Нехай усі мешканці землі тремтять перед Богом Даниїла, бо він Спаситель, він творить знаки й чудеса на землі, він урятував Даниїла з ями для левів.»HP T*І витягнув його, а тих, що хотіли його погубити, звелів вкинути в яму, й вони вмить перед ним були пожерті.GOT)Скрикнув цар сильним голосом і промовив: «Великий ти, Господи, Боже Даниїла, і немає другого, крім тебе.»GNT(Сьомого дня прийшов цар плакати за Даниїлом; прийшов він до ями й заглянув до неї, - аж ось Даниїл сидить.M)T'Устав Даниїл і їв, а ангел Божий зараз же повернув Авакума назад на його місце.L T&А Даниїл: «Ти згадав про мене, Боже, й не покинув тих, що тебе люблять.»KT%І закричав Авакум: «Даниїле, Даниїле! Візьми сніданок, що послав тобі Бог!»yJkT$Тоді ангел Господній схопив його за чуба, переніс за волосся його голови і поклав його зверху над ямою - одним подувом свого подиху.I!T#Авакум сказав: «Господи, я ніколи не бачив Вавилону і ями для левів не знаю.»MHT"Ангел Господній і сказав до Авакума: «Занеси сніданок, що при тобі, у Вавилон Даниїлові, що в ямі для левів.»EGT!А був у Юдеї пророк Авакум; він наварив юшки, накришив у миску хліба й пустився в поле, несучи те женцям.SFT Було ж у ямі сім левів, яким давали щодня два трупи й дві вівці, але тоді їх не дали їм, щоб вони пожерли Даниїла.|EqTВони вкинули його в яму для левів, і він перебув там шість день.DTПобачив цар, що йому погрожують вельми, і був примушений видати їм Даниїла.&CETПотім прийшли до царя й сказали: «Видай нам Даниїла, а як ні, то вб'ємо тебе й дім твій.»B'TЯк же почули про це вавилоняни, обурились вельми й зібрались на царя, говоривши: «Цар став юдеєм; він знищив Бела, убив дракона і вимордував жерців.»QATТоді Даниїл узяв смоли, ситі й волосу, зварив усе те разом, зробив з нього корж і кинув драконові в пащеку. Дракон того наївся і розсівся. І сказав Даниїл: «Бачите, що ви вшановуєте!»2@_TЦар сказав: «Даю тобі.»?TДаниїл відповів: «Господеві, Богові моєму, поклонюся, бо він - живий Бог. Ти ж, царю, дай мені дозвіл, і я уб'ю дракона без меча й без палиці.»A>{TЦар сказав до Даниїла: «А вже про цього ти не можеш сказати, що він - не живий бог. Тож поклонись йому.»r=]TБув також там дракон великий, і вавилоняни його почитали.)<KTТоді цар звелів їх повбивати й видати Бела Даниїлові, а цей зруйнував його та його храм. ; TІ розгнівавшись, цар звелів схопити жерців з жінками й дітьми. Йому показано й таємні двері, через які ті входили й поїдали, що було на столі.g:GTЦар сказав: «Я бачу сліди чоловіків, жінок і дітей.»X9)TДаниїл засміявся й затримав царя, щоб не входив досередини, мовивши: «Глянь на підлогу й розпізнай, чиї це сліди.»j8MTЯк тільки відчинили двері, цар глянув на стіл і скрикнув сильним голосом: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!»7yTЦар сказав: «Чи цілі печатки Даниїле?» Той відповів: «Цілі, царю.»M6TРано-вранці встав цар, і Даниїл з ним.5)TУночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали.U4#TДаниїл же наказав своїм слугам принести попелу й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя. Вийшли вони, зачинили двері, запечатали їх царською печаттю й пішли собі.[3/T Коли вони вийшли, цар поклав страву для Бела.E2T Їм же й байдуже, бо вони зробили були під столом потайний вхід, через який завжди входили й поїдали все.51cT Сказали жерці Бела: «Ось ми вийдемо геть; ти ж, царю, поклади страву, замішай і постав вино, замкни двері й запечатай їх твоєю печаттю. І коли, прийшовши вранці, знайдеш, що не все спожив Бел, ми помремо, а як ні, то Даниїл, що оббрехав нас.»M0T От і прибув цар з Даниїлом у дім Бела.O/T Даниїл же промовив до царя: «Нехай буде зроблено за твоїм словом.» Жерців же Бела було 70, крім жінок та дітей.P.TТоді цар, розгніваний, покликав своїх жерців і сказав їм: «Як не скажете мені, хто поїдає ці харчі, то помрете; а як докажете, що Бел їх поїдає, то помре Даниїл, бо він зневажив Бела.»t-aTДаниїл сказав, усміхаючись: «Не обманюй самого себе, царю! Він бо всередині - глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив.»J, TЦар сказав йому: «Чи ж тобі не здається, що Бел - живий бог? Або чи ти не бачиш, скільки він їсть і п'є щодня?»f+ETРаз якось цар сказав йому: «Чому ти не поклоняєшся Белові?» А він на те: «Бо я не вшановую рукотворених бовванів, лише живого Бога, який сотворив небо й землю і який має владу над усяким тілом.»5*cTЦар також ушановував його й ходив щодня йому поклонятись; Даниїл же поклонявся своєму Богові.`)9TА був тоді у вавилонян бовван, на ім'я Бел; на нього щодня витрачали 12 артивів питльованої муки, 40 овець і 6 метрет вина.(TА Даниїл був довірений царя і поважаний більш від усіх його друзів.)' MTЦар Астіях був похований коло своїх батьків, і його царство забрав до себе Кир персянин.s&_T @А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом.%T ?Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного.!$;T >вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.T#!T =А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, -8"iT <І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього.!'T ;Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.» 5T :Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.»LT 9Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня./T 8Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце!QT 7А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»=sT 6Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.» T 5судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати.T 4Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв,%T 3Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.»q[T 2Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.» T 1Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.»T 0Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля!'T /Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»q[T .і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»'T -і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім'я Даниїл,6gT ,І почув Господь її голос,taT +Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.»nUT *Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане!nUT )Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм - як старшим у народі і як суддям - і засудили її на смерть.a;T (цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець.b =T 'то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив; }T &Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них,~ uT %Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею.~ uT $Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток. T #Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа.T "А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову.PT !Домашні її й усі, що її бачили, плакали.4aT І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, - щоб насититись її красою.]3T Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця.lQT І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі.2]T то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали.T Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни - видати її на смерть,eCT І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.$AT Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось.T!T Один побіг, щоб відчинити ворота до саду.$~AT І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй.}-T але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.»j|MT Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це - смерть мені, а як не зроблю - не втекти мені з рук ваших;I{ T а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»yzkT і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, -uycT Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї"x=T Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали.LwT Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.» ,2~f}}|L{{8yyww;vzu^tXss rr0qGppnmm>lEkljiihBgFfedcc4a``c__@^]\[[>ZOYXWVwUTT/RfQPODN^ML$KeJII7HFF-DCC B1A@ ?>[=t<;:98h7765_473W210K/L.-,+**>)i((C'&%%D$&#"!!;w>I*6G$x 3 \ 3<,T" #h І виноградна лоза висхла, смоківниця зів'яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня - всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.2! _h Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!.  Wh Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.1 ]h Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.   hРидай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.Y -hСпустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, - лиш галузки її біліють.a =hБо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього - зуби левині, ікла у нього - як у левиці.X +hПрокиньтесь, п'яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.U %hТе, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.) MhПерекажіть це дітям вашим, а діти ваші - своїм дітям, а їхні діти - дальшому родові.R hСлухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?h MhСлово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.^ Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, й праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться.nU^ Ефраїм скаже: «І що мені ще до ідолів?» Я відповідаю і дивлюсь на нього. Я, наче кипарис зелений, від мене буде плід твій.!^Ті, що сидять під його тінню, знов будуть пшеницю плекати; вони будуть цвісти, неначе лоза виноградна; запах його буде, немов вино ливанське.=s^Його паростки далеко розростуться, краса його буде, немов маслини, а його запах - мов Ливану.'G^Я буду для Ізраїля росою; він зацвіте, немов лілея, і, мов Ливан, пустить коріння.7^Я вилікую їхню зраду; я полюбив їх доброхітно, бо гнів мій від них відвернувся.^Ашшур нас не врятує; на коні ми не будемо сідати; діла рук наших не називатимемо більше нашими богами; бо в тобі сиротина знайде милосердя!»!^Візьміть слова з собою й поверніться до Господа. Скажіть йому: «Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших..U^Повернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність."  ?^Самарія понесе кару за свою провину, бо збунтувалась проти Бога свого. Вони поляжуть від меча; малечу їхню роздавлять, вагітних їхніх порозтинають.o W^ Хоч Ефраїм посеред очерету процвітає, та прийде східній вітер; Господній вітер здійметься з пустині й висушить його джерела, висушить його криниці; ограбує скарб усього дорогоцінного посуду.j M^ І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене.o W^ Прийдуть на нього муки породіллі, та він - син нерозумний: вже час би й народитись, та він не покидає материнського лона. #^ Несправедливість Ефраїма, зв'язана у вузол, гріх його схований ретельно.y^ Я дав тобі царя у моїм гніві, і забрав геть у моїм обуренні.pY^ Де ж він, твій цар, щоб тебе рятувати по всіх твоїх містах? Де твої судді, що про них говорив єси: «Дай мені царя і князів»?kO^ Знищу тебе, Ізраїлю, - хто прийде тобі з допомогою?:m^ Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь; я роздеру їхнього серця оболону й там пожеру їх, мов левиця; звір дикий буде їх на шматки розривати.^ Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі.?w^ Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, - серце їхнє загорділо, тому мене й забули.fE^ Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи.b=^ Однак, я - Господь, Бог твій, із Єгипетського краю. Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, -Спасителя немає.}^ За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває; мов дим з вікна.^ І нині вони грішать дедалі більше й більше. Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом - ідолів: усе робота ремісницька! І примовляють: «Жертвуйте їм! Люди, телят цілуйте!»W~ )^ Як говорив, було, Ефраїм - усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний. Та він через Ваала провинився й загинув.b}=^ Тяжко доводив Ефраїм до гніву; за те ж і кров його впаде на нього, і Господь його поверне йому назад його зневагу.'|G^ Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту, через пророка він ним піклувався.{%^ Яків утік в арамське поле, Ізраїль служив за жінку, за жінку стеріг вівці.z+^ Гілеад - то сама несправедливість, вони - чиста марнота. Биків жертвують у Гілгалі; їхні жертовники будуть, мов каміння купи на бороздах у полі.%yC^ Я мовляв до пророків, помножив я видіння, через пророків промовляв я у притчах.Jx ^ Я - Господь, Бог твій, з Єгипетського краю, - я знов оселю тебе в наметах, як у дні призначеного свята.owW^ Ефраїм мовив: «Таки розбагатів я! Здобув собі достатків! У всіх моїх трудах не знайдуть у мені кривди, що гріхом було б.» v^ Мов Ханаан тримає у своїй руці вагу неправдиву, він любить утискати..uU^ Тож повернись до Бога твого, пильнуй любов та правду і чекай на Бога твого постійно.otW^ Але Господь, Бог сил небесних, Господь - ім'я його.Ps^ Боровся з ангелом - і подужав; плакав - і прохав у нього ласки; зустрів його в Бетелі і говорив там з ним.r^ В утробі за п'яту взяв брата свого, своєю силою боровся з Богом.dqA^ Та й з Юдою в Господа розправа: і він покарає Якова згідно з його путями, згідно з його ділами він йому відплатить.p^ Ефраїм пасе вітер; за східнім вітром женеться, всякденно множить брехню й насильство; укладають союз з Ашшуром, несуть олію в Єгипет.do C^ Ефраїм оточив мене брехнею, дім Ізраїля - обманом. А Юда ще й вередливий супроти Бога й супроти святого, який - вірний.]n3^ Птахом прилинуть, тремтівши, з Єгипту і, як голубка, з Ашшур-краю. Я оселю їх у домівках їхніх, - слово Господнє.Em^ Вони підуть за Господом, який, як лев, зарикає; бо він зарикає, і діти, тремтівши, прийдуть із заходу.zlm^ Не виконаю палаючого гніву мого, не буду нищити більш Ефраїма, бо я - Бог, не людина; Святий посеред тебе; я не вломлюся в місто.tka^ І як мені тебе лишити, Ефраїме? Як мені видати тебе на поталу, Ізраїлю? Як мені зробити з тобою те, що в Адмі? Вчинити з тобою те, що з Цевоїмом? Серце моє в мені обернулось, зворушився ввесь жаль мій.Kj^ Люд мій повис; не знає, чи повернутись до мене; і хоч його кличуть угору, ані один не хоче підвестися.>iu^ Меч буде лютувати по містах їхніх, він знищить їхні засуви й пожере їх за власні їхні задуми.[h/^ Вони не повернуться в Єгипетську країну, але Ашшур царем їхнім буде - за те, що не хотіли повернутися до мене.#g?^ Я притягав їх людяними мотузками, - поворозами любови. Я був для них, неначе тії, які здіймають ярмо в них із шиї. Я нахилявсь над ними й давав їм їсти.5fc^ Я самий, я вчив Ефраїма ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх.tea^ Що більше я їх кликав, то більш вони відходили від мене. Вони ваалам жертви приносили, кадили перед різьбленими бовванами.d 1^ Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина.1c[^ Таке зробив вам Бетел за вашу страшну злобу. Удосвіта з царя Ізраїля й сліду не стане.b7^ то метушня у твоїм війську здійметься; спустошені будуть усі твої твердині, як Салман зруйнував був Бет-Арбел у день бою; мати була з дітьми розбита.paY^ Ви орали безбожність, жали беззаконність і їли плід брехень. Що ти звірявсь на твої колісниці, на многоту твоїх вояків, -`^ Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину. Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість,_'^ Ефраїм - добре освоєна ялівка, що любить молотити. Я накладу ярмо на її пишну шию, на Ефраїмі будуть їздити верхи. Юда буде орати, а Яків волочити.=^s^ Коли захочу, я їх покараю. Народи проти них зберуться, як їх каратимуть за їхню вину двоїсту.b]=^ Вже від днів Гівеа ти согрішив, Ізраїлю! Там вони й зостались. Чи не досягне їх війна в Гівеа, тих дітей зухвальства?J\ ^ Будуть спустошені узвишшя безбожности, - той гріх Ізраїля! Глоди й будяки зійдуть на їхніх жертовниках. Вони скажуть горам: «Покрийте нас!» - а пагорбам: «Упадіте на нас!»_[7^ А цар Самарії зникне, немов піна на воді.pZY^ Та й його самого віднесуть в Ашшур - як бранку великому цареві. Ефраїм сорому зазнає, Ізраїль застидається свого заміру.*YM^ З-за бичка Бет-Авену будуть у страху мешканці Самарії. Народ бо за ним буде в жалобі, жерці його за ним тремтітимуть, - за його славою, бо відійшла від нього.TX!^ Пусті слова зводять, нещиро присягають, чинять умови: право буяє, немов отруйне зілля на бороздах у полі.`W9^ Певно будуть тепер казати: «Царя в нас немає, тому, що Господа ми не боялись. Та й цар - що може він для нас зробити?»XV)^ Серце в них подвійне: вони тепер будуть покутувати. Він повалить їхні жертовники і зруйнує бовванів їхніх.\U 3^ Ізраїль був розкішною лозою, що плоди родила гойно. Але що більш плодів було в нього, то більше жертовників він намножив; що кращою була земля в нього, то кращими були божки в нього.=Ts^ Мій Бог відкине їх від себе за те, що були йому неслухняні. Вони будуть між народами блукати.S^ Ефраїма побито; коріння їхнє всохло, вони не вродять більше плоду. Та навіть як народяться в них діти, я знищу дорогий їм плід їхнього лона.,RQ^ Усе їхнє зло в Гілгалі, бо там стали вони мені осоружні. За їхні лихі вчинки я прожену їх з мого дому, не буду більше їх любити; усі князі їхні - бунтівливі.Q!^ Дай їм, о Господи!... Що ж ти даси їм? - Дай їм неплідне лоно й сухі груди.1P[^ Ефраїм, як я бачу, зробив своїх дітей здобиччю. Ефраїм виведе своїх дітей на різанину.ZO-^ Навіть коли й зростять собі дітей, я захоплю їх так, що ніхто не залишиться. Горе їм теж, як я від них відійду!:Nm^ Ефраїм - слава його відлетить, як птиця: не буде більше ні народин, ні вагітности, ані зачаття.jMM^ Як винні грона в пустині, я знайшов Ізраїля; як перший плід на смоківниці, побачив батьків ваших. Вони ж, прибувши до Ваал-Пеору, віддались гидоті, й зробились бридкими як і те, що полюбили.FL^ Вони глибоко зіпсувались, як за днів Гівеа. Він пригадає їхню несправедливість, гріхи їхні покарає.aK;^ Ефраїм, народ мого Бога, стежить за пророком, кладе сильця на кожній його стежці, переслідує його і в Божім домі.DJ^ Прийшли дні відвідин! Прийшли дні відплати! Ізраїль мусить це знати. Пророк - дурний! Надхненний зсунувся з глузду! З-за безлічі беззаконства твого - неприязнь велика.5Ic^ Бо ось вони від згуби повтікали. Єгипет їх збере докупи, Мемфіс їх поховає. А їхні дорогоцінні скарби срібла - кропива їх заглушить, тернина буде в їхніх наметах.H-^ Що будете чинити в день призначеного свята, в день Господнього празника?DG^ Не будуть приносити Господові вина в жертву, і жертви їхні не будуть йому довподоби. Їхні жертви будуть для них, немов хліб похоронний: кожен, хто його їстиме, оскверниться, бо хліб їхній буде їм на пожиток і в дім Господній він не ввійде.DF^ Вони не будуть жити у краю Господнім, але Ефраїм повернеться в Єгипет, і в Асирії їстимуть нечисте.E ^ Ні тік, ні кухва їх не будуть годувати, молоде вино їх обманить.mD U^ Не радуйся, Ізраїлю, не веселися, як народи, бо ти блудуєш геть від Бога твого. Ти полюбив блудничу плату на кожнім току.$CA^Ізраїль бо Творця свого забув, палаців собі набудував. Та й Юда намножив укріплених міст; та я пошлю вогонь на його міста, й він пожере його твердині.TB!^ Їм жертви довподоби. Нехай жертвують м'ясо й споживають! А Господові вони не вгодні. Тепер він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет.A/^ Хоч би я написав йому і тьму моїх законів, - вони б їх за щось чуже вважали!1@[^ Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити.j?M^ Та хоч вони поміж народами їх наймуть, я їх тепер зберу докупи і вони почнуть зменшуватись від тягару царя та князів.8>i^ Вони бо пішли до Ашшура, - немов дикий осел, самітний, одинокий - Ефраїм найняв собі коханців."==^Поглинутий Ізраїль! Тепер він став поміж народами, немов посудина безвартна.w<g^Вони бо сіють вітер і пожнуть бурю: на їхньому стеблі нема колосся, муки воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть.\;1^Бо він від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він - не Бог. На тріски розлетиться бичок самарійський.<:q^Твого бичка, о Самаріє, я відкинув; гнів мій на них палає; докіль вони очиститись не зможуть?95^Вони царів настановили, та не від мене; князів собі робили, а я про те не відав.|8q^Ізраїль добро геть відкинув, ворог буде за ним гонитися.7^Вони взиватимуть до мене; «Боже мій, ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!»q6 ]^Приклади сурму до твого рота, - мов сторож Господнього дому, за те, що вони порушили союз мій і від закону мого відступили.B5}^Вони повертаються, але не вгору, і стали, мов той лук зрадливий. Поляжуть від меча князі їхні з-за язика свого пихатого: це буде насміхом над ними в Єгипетському краю.4^Хоч я вправляв, скріпляв їх руки, та вони зло видумували проти мене.3}^Вони до мене не взивають своїм серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Надрізують себе з-за пшениці й мусту, бунтують проти мене.u2c^ Горе їм, бо утекли від мене; погибіль їм, бо вони проти мене збунтувались. Я визволив би їх, та вони брехні говорять проти мене.]13^ Куди б вони не йшли, я мою сіть на них закину, зведу їх наниз, мов птаство піднебесне; я їх скараю за їхню злобу.0#^ Ефраїм став, мов та голубка проста, нерозумна: кличе Єгипет, іде в Асирію.w/g^ Гордість Ізраїля свідкує проти нього, але вони не повертаються до Господа, Бога свого, і неуважні на все те, його не шукають.J. ^ Чужинці поїдають його силу, а він того й не знає. На ньому вже посивіло волосся, а він того й не знає.-)^Ефраїм? Таж він з народами змішався; Ефраїм став, мов паляниця не обертана.[,/^Усі вони, мов піч, розгарячились, і пожирають своїх суддів. Усі царі їхні впали, ані один з них мене не взиває.Y++^Бо серце їхнє, неначе піч, палає при їхній змові; їхній гнів усю ніч дрімає, а вранці горить палаючим вогнем.T*!^У день нашого царя князі палким вином зробили його хворим, він простягає свою руку разом із глузливцями.t)a^Всі вони перелюбці, як піч, розпалена пекарем, який перестає підкладати до вогню, коли замісить тісто, доки воно не вкисне.(}^Вони своєю злістю царя розвеселяють, - князів обманами своїми.''^Вони ж у серцях своїх не кажуть, що я пригадую усю їхню злобу. Тепер їх обгорнули навкруги їхні власні злі вчинки, - вони перед обличчям у мене.-& U^Як я хотів Ізраїля лікувати, виявилась провина Ефраїма й злоба Самарії; вони бо брехню чинять; злодій вдирається до хати, а розбишак ватага грабує ззовні. %^ Та й тобі, Юдо, призначене жниво, як я відкличу полон народу мого.$7^ В домі Ізраїля бачив я страшні речі: там блуд в Ефраїма, опоганивсь Ізраїль.d#A^ Неначе зграя розбишак, що на людей чигає, отак священиків ватага вбиває на шляху сихемськім. Вони мерзоти чинять!k"O^Гілеад - місто злочинців, вкрите слідами крови.i!K^Вони ж, як люди, союз порушили і зрадили мене там. ^Бо я бажаю милости, а не жертви; і знання Бога - над всепалення.<q^Тому я їх навчав через пророків, грозив їм уст моїх словами, і суд мій виходить, наче світло.{^Що мені діяти з тобою, Ефраїме? Що мені діяти з тобою, Юдо? Таж любов ваша, немов уранці мряка, мов та роса, що притьмом геть приходить.'^І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати; його прибуття певне, як зірниця, як дощ, він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю.<q^Через два дні він оживить нас, на третій день на ноги нас поставить, і будемо перед ним жити.? y^Ходіть, до Господа повернімся: бо він розірвав, він і загоїть; він ударив, він і рани перев'яже. ^Піду, повернусь на моє місце, аж доки ті не визнають вини своєї і не стануть обличчя мого шукати. У своїй біді шукатимуть мене ретельно.eC^Бо я буду, мов лев, для Ефраїма, немов левеня - для дому Юди. Я, я розірву й геть піду; я вхоплю, і ніхто не буде рятувати.:m^ Коли ж Ефраїм побачив свою неміч і Юда - свою рану, пішов Ефраїм до Ашшура, а Юда до великого царя звернувся; та він вас вилікувати не здолає, ні вигоїти рану вашу.oW^ Тому буду для Ефраїма міллю і порохном для дому Юди.1^ Пригноблений Ефраїм, судом побитий, бо уподобав собі за марнотами ходити.7g^ Князі юдейські скидаються на тих, які пересувають межі. Я виллю на них, немов воду, гнів мій. 9^ Ефраїм стане пусткою в день кари; я сповіщаю над колінами Ізраїля річ певну.4a^Трубіть у ріг у Гівеа, у сурму в Рамі; вдарте на сполох у Бет-Авені - позаду тебе, Веніямине!G^Вони зламали віру Господеві, бо чужих дітей сплодили: тепер же новий місяць пожере їх і поля їхні.I ^Вони йдуть з вівцями своїми та волами Господа шукати, але вони його не знайдуть: він від них ухилився! ~}||Q{zyy9xvuitss-rBqsponmlkkjhCgfdd_cHbax`_^]z]\~[ZCYXLWV UZTSRRQ_PONNKMLK|J+I%HHFEDDEC"B A@q?6>='<;::98"755g4F372C1'0d/i..]-,,@+F**G)i('&&9$$!!F *570A=7PI  0%}a+7rІ по всіх виноградниках плач буде, бо я перейду серед тебе, - слово Господнє.l*QrТому так каже Господь, Бог сил, Адонай: «По всіх майданах лемент буде, і по всіх вулицях будуть кричати: Леле, леле! Плугатаря закличуть до жалоби, до плачу - тих, що вміють пісень похоронних.o)WrНенавидьте зло, любіть добро, встановіть у брамі справедливість, -може, Господь, Бог сил, змилується над решткою Йосифа.2(]rДобра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами, як то ви кажете.z'mr Тому розсудливий мовчить такого часу, бо то - лихий час.%&Cr Бо я знаю, яка їх безліч - тих переступів ваших, і які великі гріхи і ваші; ви, що утискаєте праведника, що берете викуп, і відпихаєте убогого при брамі!p%Yr Тому, за те, що топчете вбогого й здираєте хабар із нього хлібом, ви, збудувавши з тесаного каменя доми, - не будете в них жити; ви насадили виноградники препишні, -але вина з них не будете пити.$r А вони ненавидять суддю у брамі, бридяться тими, що говорять правду./#Wr Він насилає на потужного, мов блискавку, руїну, і спустошення приходить на твердиню.2"]rТой, що творить Косаря та Квочку, перемінює темряву на ранок, а з дня робить ніч темну; що кличе води моря і на поверхню землі їх розливає, - Господь, ім'я йому!!5rО ви, що обертаєте у полин правосуддя і що кидаєте на землю справедливість!{ orШукайте Господа, і житимете; інакше він кинеться, немов вогонь, на дім Йосифа і пожере його, і нікому буде в Бетелі його гасити.r]rБетелу не шукайте, та й до Гілгалу не ходіте, і в Версавію не проходьте, бо Гілгал таки піде в неволю, Бетел на ніщо зійде.»rБо так говорить Господь до дому Ізраїля: «Шукайте мене, й житимете.?wrБо так говорить Господь Бог: «У місті, що виступало тисяччю в похід, зостанеться лиш сотня; у місті ж, що виступало сотнею, зостанеться лиш десять для дому Ізраїля.»>urУпала, більш не встане Ізраїлева діва! Лежить на власній землі навзнак, і нікому її підвести! 1rСлухайте це слово, яке я виголошую над вами, - жалобну пісню, доме Ізраїля: B}r Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, - Господь, Бог сил - його ім'я.H r Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою! Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого!»4ar Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору; й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.r]r Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті; вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней; постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.4ar Побив я вас сажкою та зоною; силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.zmrІ пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались; та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.PrЯ стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив; пускав його на одне місто, та не пускав на друге; один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав.jMrЯ дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб'я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.}rПаліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, - слово Господа Бога.W'rІдіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал - гріхи помножте! Приносьте ранком ваші жертви, що три дні - ваші десятини.V%rВи вийдете через проломи в мурах, кожна - куди потрапить, - і кинуть вас у напрямі Хермону, - слово Господнє.ykrГосподь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас - гарпунами.D rСлухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити!»p YrЯ вдарю по домі зимовім і домі літнім; доми зі слонової кости зникнуть, і кінець прийде на доми великі», - слово Господнє. 'rБо того дня, коли каратиму Ізраїля за його переступи, я покараю і вівтарі у Бетелі: і роги жертовника будуть повідбивані й попадають на землю. r Слухайте і свідчіть проти дому Якова, - слово Господа Бога, Бога сил.U #r Так каже Господь: «Так, як пастух із пельки лева вириває пару ніг чи клаптик вуха, отак сини Ізраїля, що живуть у Самарії, врятуються з кутком від ліжка, з підніжжям від постелі.k Or Тому ось як говорить Господь Бог: «Ворог обложить край, повалить у тебе твою потугу, пограбовані будуть твої палаци.»Lr Вони не знають діяти чесно, -слово Господнє, - вони громадять насильства і здирства у своїх палацах.»=sr Оповістіть це на палацах у Ашдоді, й на палацах в Єгипетському краю, і скажіте: Зберіться на горах Самарії і гляньте на величезне в ній безладдя й утиски посеред неї!"=rЗарикає лев, - хто не настрашиться? Господь Бог заговорив, - хто не запророкує?2]rДійсно, Господь Бог не робить нічого, не об'явивши намисли свої своїм слугам-пророкам.eCrХіба засурмить сурма у місті я народ не сполохнеться? Чи станеться у місті якесь лихо, що його Бог не спричинив би?c?rЧи потрапить у сильце на землі пташка, коли не має принади? Чи здійметься сильце з землі, коли нічого не впіймало?Y+rХіба рикає лев у лісі, коли він здобичі не має? Хіба левеня здіймає голос з лігва свого, нічого не впіймавши?`9rХіба йдуть двоє укупі, якщо не згодились?%r«Лиш вас я знаю з усіх родин землі: тому й покараю вас за всі ваші провини.u erСлухайте це слово, що Господь говорить проти вас, діти Ізраїля, проти всієї родини, яку я вивів з Єгипетського краю, кажучи: ~3rБа, й наймужніший з-між відважних утече в той день голим», - слово Господнє.<}qrАні лучник не встоїться з луком, і прудконогий не спасеться, і їздець не врятує життя свого.5|crІ для моторного не буде втечі, і сильний не виявить сили, і витязь не врятує життя свого.w{gr Ось я придавлю вас, як давить віз, накладений снопами. zr Ви ж назореїв вином напували, а пророкам наказали: Не пророкуйте!vyer настановив з-поміж ваших синів пророків, і з-поміж юнаків ваших -назореїв. Хіба ж воно не так, діти Ізраїля? - слово Господнє.>xur Я вивів вас із Єгипетського краю, водив вас сорок років пустинею, щоб ви посіли землю Аморія;w'r Адже то я був знищив перед ними Аморія, високого, неначе кедр ставний, та, немов дуб, сильного. Я знищив плід його зверху та його коріння знизу.ovWrза те, що розлягаються при кожнім жертовнику на взятій у застав одежі та п'ють вино покараних гривною у домі Бога свого. u rщо топчуть голови вбогих у земний порох, що крутять правом тихих, що батько й син до однієї дівки ходять, щоб знеславити моє святе ім'я;t1rТак говорить Господь: «За три переступи Ізраїля й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони праведника продають за гроші й бідного за пару капців;uscrЯ пошлю вогонь на Юду, що пожере палаци в Єрусалимі.»r-rТак говорить Господь: «За три переступи Юди й за чотири, - я не попущу того. За те, що відкинули закон Господній і постанов його не пильнували; що брехні їхні звели їх на манівці, брехні, що за ними їхні батьки ходили.q5rЗнищу суддю з-посеред нього й уб'ю усіх його князів з ним», - слово Господнє.lpQrЯ пошлю вогонь на Моава, що пожере палаци Керійоту; Моав серед метушні загине, серед воєнного крику й суремного звуку.~o wrТак говорить Господь: «За три переступи Моава й за чотири, - я не попущу того. За те, що він перепалив кості едомського царя на вапно.n #rІ цар їхній піде у неволю, сам він і князі його з ним», - слово Господнє.Qm rЯ запалю вогонь у мурах Рабби, що пожере його палаци серед крику у день бою, серед бурі у день хуртовини./l Yr Так говорить Господь: «За три переступи дітей Аммона й за чотири, - я не попущу того. За те, що розтинали жінок вагітних у Гілеаді, щоб поширити свої границі.jk Or пошлю вогонь на Теман, що пожере палаци Боцри.»j )r Так говорить Господь: «За три переступи Едому й за чотири, - я не попущу того. За те, що він мечем переслідував свого брата і заглушив у собі милосердя, і гнів його рвав безнастанно, і він зберіг лють свою назавжди, -oi Yr пошлю вогонь на мури Тиру, що пожере його палаци.»6h gr Так говорить Господь: «За три переступи Тиру й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони видали Едомові цілі загони бранців і не згадали про союз братерський,g 7rЯ знищу мешканців з Ашдоду й того, що тримає берло в Аскалоні. Поверну мою руку проти Екрону, і вигине останок філістимлян», - слово Господнє, Боже.qf ]rЯ пошлю вогонь на мури Гази, й він пожере її палаци.e #rТак говорить Господь: «За три переступи Гази й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони виселили цілі валки бранців, щоб їх Едомові видати.d 7rЯ розіб'ю засув Дамаску й знищу мешканців Бікат-Авену й того, що тримає берло в Бет-Едені, й народ арамейський піде в Кір у полон», - слово Господнє.c rя пошлю вогонь на дім Хазаела, й він пожере палаци Бен-Гадада.{b qrТак говорить Господь: «За три переступи Дамаску й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони молотили залізними саньми Гілеад,oa YrІ він промовив: Господь гримить з Сіону, з Єрусалиму видає свій голос, і пасовиська чабанів сумують, вершина Кармелю сохне.G` rСлова Амоса, що був з-між пастухів із Текоа, які він сприйняв про Ізраїля за юдейського царя Уззії та за Єровоама, сина Йоаса, ізраїльського царя, два роки перед землетрусом._hЯ відплачу їхню кров, без кари не залишу. І Господь житиме на Сіоні.^whЮда ж буде заселений повіки, і Єрусалим від роду і до роду.]{hЄгипет румовищем стане, Едом -безлюдним диким краєм за насильство над синами Юди; за те, що неповинну кров на їхній землі пролили.L\hТого часу гори закапають вином солодким, а горби молоком тектимуть, і всі потоки у Юдеї потечуть водою. Джерело з дому Господнього проб'ється і зрошуватиме Шіттім-долину.[+hВи зрозумієте тоді, що я - Господь, Бог ваш, що живу на Сіоні, моїй святій горі. Єрусалим буде святим і чужинці не переходитимуть більш через нього.DZhІ загримить Господь із Сіону, дасть голос свій почути з Єрусалиму, і затремтить земля й небо! Але Господь буде прибіжищем для свого люду, і кріпостю для дітей Ізраїля.dYAhСонце й місяць почорніли, світло зір гасне.X-hНатовп на натовпі в долині Суду! Бо близько день Господній у долині Суду!hWIh Пускайте в рух серпи, бо наспіло жниво. Ідіть, топчіть, бо винотока повна; кухви переливаються, бо злоба їхня велика!JV h Нехай рушають, нехай зійдуть народи в Йосафатову долину! Бо там сяду я судити всі народи звідусюди.4Uah Спішіться, йдіть! Усі народи звідусіль, зберіться! Веди вниз, о Господи, твоїх хоробрих!6Teh Куйте мечі з лемішів ваших, а з серпів ваших списи! Слабосильний нехай скаже: Я - сильний!PSh Оповістіть це між народами: «Готуйтесь до війни! Збудіть хоробрих! Хай виступають, хай рушають усі вояки!cR?hПродам ваших синів і дочок ваших у руки синів Юди, а ці їх продадуть савіям, народові далекому, - бо Господь мовив.3Q_hТа ось я їх підніму з того місця, куди ви їх продали; і поверну вам на голову злочин ваш!FPhВи, що синів Юди та синів Єрусалиму продавали грекам, щоб запроторити їх далеко від їхнього краю!-OShВи, що забрали моє золото та срібло, що занесли мої дорогоцінні скарби в храми ваші.uNchТа й ви, о Тире та Сидоне, чого ви хочете від мене? І ви, усі округи Філістії? Може, ви хочете помститися на мені? Але якби ви й помстилися на мені, я раптом вашу помсту вмить вам на голову повернув би!AM{hВони на мій народ кидали жереб, міняли хлопця за блудницю й дівчаток продавали за вино, і пили.aL;hзберу всі народи і поведу їх вниз у Йосафатову долину. Там учиню суд над ними за мій народ та за моє спадкоємство - Ізраїля; вони бо його між народами порозкидали і край мій розділили. K hОсь бо в ті дні й того часу, коли заверну бранців Юди та Єрусалиму,hJIhІ кожен, хто призве ім'я Господнє, спасеться; бо на горі Сіоні й у Єрусалимі будуть ті, що заціліють, як то Господь сказав був; і між тими, що зостануться живими, - тії, що їх Господь покличе.II hСонце обернеться у пітьму, а місяць у кров - раніше, ніж настане день Господній, великий і страшний.HyhЯ знаки дам на небі й на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.sG_hТа й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух.)F MhА після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння.]E3hВи зрозумієте, що я посеред Ізраїля і що я - Господь, Бог ваш, і іншого немає. Народ мій не зазнає сорому повіки.DhВи їстимете досхочу, донаситу, і славитимете ім'я Господа, Бога вашого, що так учинив дивно з вами. Народ мій не зазнає сорому ніколи.^C5hЯ поверну вам ті роки, які пожерла сарана, черва, хробаки та гусіль, - моє велике військо, що я на вас наслав був.B1hТоки будуть пшениці повні, а тискарні будуть переливатись вином та олією.*AMhСини Сіону, радуйтеся й веселіться Господом, Богом вашим, бо він дає вам раннього дощу по правді; він посилає дощ вам, дощ ранній і дощ пізній, як і перше.@hНе бійтеся, тварини в полі, бо пасовиська у степу зазеленіли знову, бо дерево приносить плід свій, смоківниця й виноград дають урожай свій.?hНе бійся, краю! Радуйся й веселися, бо Господь учинив велике!6>ehПівнічного - я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену: крило його переднє до східнього моря, а заднє -до західнього моря. І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.»=hІ відповів Господь і сказав своєму народові: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу.<hТоді Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій.?;whХай між притвором і між жертовником плачуть священики, слуги Господні, і нехай кажуть: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай твою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?»:hЗберіть народ, скличте громаду! Старих згромадьте, зберіть дітей і немовлят при грудях! Хай вийде молодий з покою свого, і молода - з комори.9 hТрубіть у ріг на Сіоні, призначте піст, скличте святкові збори!g8GhХто зна, чи не пожаліє він знову і не залишить по собі благословення, офіри й ливні жертви Господеві, Богові вашому?F7h Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, - і уболіває над нещастям.@6yh Але ще й тепер, - слово Господнє, - поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі.N5h Господь гримить перед своїм військом, бо його табір превеликий; бо сильний той, хто виконує його волю, бо великий день Господній і страшний вельми. Хто може його витримати?:4mh Земля трясеться перед ними, тремтить небо. Затьмарюються сонце й місяць, світло зір гасне.43ah На місто нападають, біжать на мури, вдираються у доми, влізають через вікна, мов злодії.J2 hНе штовхає один одного, кожен своїм шляхом простує. Вони кидаються крізь стріли, й це їм не шкодить.f1EhВони кидаються, немов лицарі, лізуть на мури, мов вояки. Кожен своїм путтям прямує, ніхто з своєї стежки не звертає.0yhПобачать його - і тремтять народи, у всіх обличчя бліднуть.9/khСкачуть по верхів'ях гір із гуком, немов від колісниць, і з трісканням, неначе полум'я вогню палкого, що стерню пожирає, немов потужне військо, вишикуване до бою.u.chЗ виду він, наче коні, мов рисаки, - так вони женуться.0-YhПоперед нього вогонь пожирає, а позад нього полум'я палить. Край мов райський сад, поперед нього, а позад нього - пустиня гола. Ніщо не може утекти від нього!z,mhДень темряви й пітьми, день хмари й густої мряки. Немов зірниця, розкидається по горах народ численний, сильний, якого не бувало споконвіку і після нього більш не буде аж до років найдальших родів+ )hЗатрубіте в ріг на Сіоні, вдарте на моїй святій горі на тривогу! Нехай тремтять усі мешканці краю, бо надходить день Господній, бо він близько!A* }hНавіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.@) {hДо тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум'я всі дерева у полі.J( hОй, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!9' mhЗерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів'яло збіжжя.)& MhХіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?2% _h«О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.|$ shПризначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа: D# h Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв. lA~>}|{{[zzyFxwvzuut}srqq;onmm;lAk3j0ihgg8feOdqc/bkaa`6_^]2\[fZvYXWWDVU&SRQqPONMILKIHGzFnEDCBA@8?i>J=<;:>9887q654L221?0O/.^-X,A++4*q((&%$#""!|Ba4SK<F  r l"6= А мені б то не жаль було Ніневії, великого міста, в якому живе більше ста двадцяти тисяч душ, що не вміють розрізнити правиці від лівиці, - й худоби безліч?»x5i Тоді Господь сказав: «Тобі жаль тикви, дарма що ти не поравсь коло неї й не зростив її, - що за одну ніч виросла і за одну ніч пропала.w4g Бог промовив до Йони: «Чи слушно ти розсердивсь із-за тикви?» Він відповів: «Я розсердивсь через тикву так слушно, хоч би й умерти.»@3yА як зійшло сонце, послав Бог посушний східній вітер, і сонце вдарило у голову Йоні так, що він зомлів, тож і побажав сам собі смерти, кажучи: «Ліпше мені вмерти, аніж жити.»>2uАле другого дня, як почала зоря зоріти, звелів Бог черв'якові, й він підточив тикву й вона всохла. 1 А Господь Бог виростив тикву й вона знялась над Йоною, щоб була тінь над його головою та щоб позбавити його досади. Йона вельми зрадів тикві.0Вийшов Йона з міста й сів зо східнього боку міста. Зробив він собі там халупку, й сів під нею у холодку, визираючи, що станеться з містом._/7А Господь сказав: «Чи ж слушно ти розсердився?» .9Тож візьми, благаю, Господи, тепер у мене мою душу, бо ліпше мені вмерти, аніж жити.»9-kі почав молитися до Господа, і мовив: «О Господи! Хіба ж не це я говорив, бувши ще у моїй країні? Тому ж я й утік був напочатку до Таршішу; знав бо, що ти - Бог милостивий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, й уболіваєш над злом.l, SІ не вподобалось те Йоні вельми; запалав він гнівом,+- Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумався щодо лиха, яке був погрожував їм учинити, - і не вчинив його.U*# Хто зна, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?»!);Та щоб усі - від людини до скотини -понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх.@(yДалі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці - нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити.q'[Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав з престолу свого, скинув одежу з себе, покривсь веретищем і сів на попелі.D&І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого.Q%І Йона почав увіходити в місто, один день ходи. Він об'явив, кажучи: «Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована.»L$Устав Йона й пішов за Господнім словом, у Ніневію. Ніневія ж була надзвичайно велике місто: на три дні ходи.#-«Встань, іди в Ніневію, у те велике місто, й проповідуй йому те, що я скажу тобі.»Z" /І надійшло слово Господнє до Йони вдруге: h!I Господь повелів рибі, й вона виблювала Йону на сушу.9 k Я ж голосом подяки принесу тобі жертву. Чим я обрікся, те я виконаю. Від Господа спасіння.»|q Тії, що пустих марнощів пильнують, кидають власну ласку.\1Коли моя душа в мені умлівала, про Господа згадав я, і моя молитва долинула до тебе, до храму до святого твого.`9Аж до стіп гір спустивсь я; земля засувами повік мене замкнула, але ти вивів моє життя з ями, о Господи, мій Боже.)KВоди мене обняли аж по горло, безодня мене оточила, водорість голову мені повила.<qЯ мовив: Відкинутий я з-перед очей у тебе! А все ж таки я знову глядітиму на святий храм твій.T!Ти кинув мене у безодню, у серце моря, і води мене оточили. Усі твої буруни й твої хвилі пройшли надо мною.\1Він мовив: «У моїй скруті до Господа візвав я, й він відповів мені. З нутра шеолу закричав я, і ти почув мій голос.oWЗ нутра риби Йона почав молитися до Господа, Бога свого.B Господь наготував велику рибу, щоб вона проглинула Йону. І пробув Йона в нутрі риби три дні й три ночі. 3Люди вельми налякались Господа й принесли Господеві жертву та обреклись обітом.x kВзяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати.} uТоді вони візвали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, благаємо тебе, щоб ми загинули за життя цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо ти, о Господи, вчинив, як тобі було завгодно.»K  І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало. ) Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас велика оця хуртовина.»t c Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.t c Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» - довідались бо, що він утікав далеко від Господа, бо він їм признався. % Він відповів їм: «Я - єврей і почитаю Господа небес, що сотворив море й землю.» І кажуть вони до нього: «Скажи нам, будь ласка, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»  І говорили один до одного: «Ось киньмо лишень жереб, щоб довідатись, через кого сталось нам це лихо.» Кинули вони жереб і жереб упав на Йону.  І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Як тобі спати? Вставай, візви до твого Бога, може він зглянеться над нами й ми де загинемо.»D  Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко.]  5Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись.y  mТа Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від Господа. Прийшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу й вступив до нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від Господа.> w«Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до мене.»` =Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: $ C|Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, - і Господнє буде царство. |І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, - займуть міста на півдні. }|Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля - філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.+ Q|Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім - полум'ям, а дім Ісавів -соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, - бо Господь сказав.»< s|А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, - вона буде святою - і дім Якова їхні посілості посяде.k Q|Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.Y -|Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!F |ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя._~ 9| Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,7} i| Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя..| W| Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, - ти теж був як один з них!1{ ]| За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.z -| Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.%y E|Хіба я того дня, - слово Господнє, - не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?x |Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.ww i|Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!Cv |Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?zu o|Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, - слово Господнє!t 7|Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?s 5|Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!r 1|Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!Jq r Я посаджу їх на землі їхній, і їх не вирвуть уже з землі їхньої, що я їм дав», - каже Господь, Бог твій.Rpr Я відновлю Ізраїля, народ мій, і вони відбудують спустошені міста й будуть у них жити. Насадять виноградники й будуть вино з них пити, і розведуть сади, і їстимуть плоди з них./oWr Настане час, - слово Господнє, - коли орач женця застане, а той, що топче грона, - того, що зерно розсіває. Гори точитимуть сік винний, і всі пагірки розтануть.lnQr щоб вони заволоділи останком Едома і всіма народами, що на них було призване моє ім'я, - слово Господа, який це зробить.mwr Того дня я підведу розвалену Давидову халупу, поправлю в ній проломи, підійму її румовища. Я відбудую її, як була за днів днедавніх,Glr Усі грішники мого народу від меча поляжуть, вони, що кажуть: Не наблизиться, не прийде на нас лихо!ekCr Бо ось ізвелю я і просію дім Ізраїля проміж усі народи, як то просівають у решеті, але й зернятко не впаде на землю.jr Ось очі Господа Бога на грішнім царстві, і я вигублю його з обличчя землі. Однак, не вигублю я зовсім Яковового дому, - слово Господнє..iUr «Чи ж ви мені не як кушіїв діти, о діти Ізраїля, - слово Господнє? Чи ж я Ізраїля не вивів з Єгипетського краю, і філістимлян із Кафтору та арамійців із Кіру?-hSr Він збудував на небі свої високії палаци, він заснував своє склепіння над землею. Він кличе води моря, і на поверхню землі їх розливає; Господь - ім'я йому!5gcr Бо Господь, Бог сил, - то він, що землі торкнеться, і вона тане, і всі її мешканці тужать; і вся вона, немов ріка, здіймається вгору й осідає знову, як ріка Єгипту.|fqr Хоч би пішли перед своїми ворогами у неволю, я й там повелю мечеві, й він уб'є їх. Оберну на них мої очі, - та на лихо, не на благо.»*eMr Хоч би сховались на вершині Кармелю, я їх шукатиму і візьму звідти. Хоч би запроторились від мого ока на дні моря, я і там звелю змієві, і він їх кусатиме.Kdr Хоч би в Шеол зарились, то й звідти їх моя рука добуде. Хоч би знялись на небо, я їх і звідти поскидаю."c ?r Я бачив Господа, що стояв при жертовнику. І він мовив: «Удар по главнях, щоб аж одвірки захитались! Я всім їм голови порозбиваю, а тих з них, що зостануться, мечем повбиваю; ані один з них не втече, ані один з них не спасеться.%bCrТі, що кленуться гріхом Самарії і кажуть: Так певно, як живе твій Бог, о Дане! - або: Так певно, як живе дорога Версавії, - вони впадуть і більш не встануть.»a}r Того дня гарні дівчата й хлопці будуть від спраги умлівати.#`?r І вони будуть плентатись від моря і до моря, від півночі до сходу сонця будуть туди й сюди тинятися, шукаючи слова Господнього, але його не знайдуть._%r Ось дні надходять, - слово Господа Бога, - і я пошлю на землю голод; не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього.m^Sr Оберну ваші свята в смуток, усі ваші пісні в лемент. Я наведу на кожен стан вереття, на кожну голову - лисину. Наведу плач, немов по синові одинакові: так воно буде до кінця, немов гіркий день.o]Wr «І станеться в той день, - слово Господа Бога, - я сонцю заповім заходити опівдні, нашлю серед ясного дня пітьму на землю.%\CrХіба не затрясеться через це країна; і не затужить кожен, хто живе в ній? Уся вона, немов ріка, піде вгору і скаламутиться, і знов осяде, як ріка Єгипту!#[?rГосподь поклявсь гординею Якова: Повіки не забуду ані одного з їхніх учинків.-ZSrЩоб нам купити бідолах за гроші, вбогого за пару капців, продати висівки пшенишні?»BY}rкажучи: «Коли мине той новий місяць, щоб нам продати хліб наш? І субота, щоб нам засіки відчинити, і, зменшивши міру й збільшивши ціну шекля, невірною вагою шахрувати? XrСлухайте це, ви, що раді б бідного пожерти і вигубити вбогих краю,kWOrІ співи храму стануть того дня квилінням, - слово Господа Бога; багато трупів буде; на кожне місце кинуте буде мовчання!»6VerІ він спитав: «Що ти, Амосе, бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами.» Господь сказав до мене: «Настав кінець моєму народові Ізраїлеві: я не прощу йому вже більше. U rОт що Господь Бог показав мені у видінні: Ось кошик з літніми плодами.T rЗа це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть; поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім. Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю.»DSrСлухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.)RKrТа Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві.[Q/rІ відповів Амос і мовив Амасії; «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори.Pr А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський.»EOr Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди; там їж собі хліб та й пророкуй там.?Nwr Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю.»=Msr Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля. Країна не може вже терпіти всіх його слів.YL+r Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані. Я проти дому Єровоама з мечем устану.»MKrГосподь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» - Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше!JrОт що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці.I'rІ жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» - мовив Господь Бог.@HyrТоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»GrОт що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду. І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю.FrІ жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» - мовив Господь.~EurІ як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!» D rОт що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору. То була отава по царській косовиці.uCcr«Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, - слово Господа, Бога сил, -народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»5Bcr О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?»yAkr Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости - у полин.$@Ar Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий - на тріски.?-r І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» - і той відкаже: «Ні!» - тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім'я Господнє!»>#r І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть.=3rГосподь Бог поклявся самим собою, - слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.»3<_rЗа те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.I; rП'ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають.:'rКричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя.W9'rВилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву.8yrВи віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок.F7rПерейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша?l6 SrГоре безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить! 5rТому я виселю вас за Дамаск», - слово Господнє, - Бог сил його ім'я.I4 rВи візьмете Сіккута, вашого царя, і зорю бога вашого Кійюна, бовванів ваших, що ви їх собі наробили..3UrЧи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років?2rНехай тече, неначе води, справедливість - і правда, як ріка потужна.1rУсунь від мене твоїх пісень гомін! Гри твоїх гарф я слухати не хочу.}0srХоч ви мені й принесете всепалення та ваші хлібні жертви, я їх не прийму. На ваші мирні жертви з годованого скоту я й не погляну.$/ArМені осоружні, мені обридли ваші свята; ваші врочисті збори мені не довподоби..5rХіба ж бо день Господній не буде темрява, а світло? Не пітьма без просвітку?~-urЦе все одно, якби хтось утік від лева й наскочив на ведмедя, або, ввійшовши в хату, сперся об стіну рукою, а його б гадина вкусила.:,mrГоре вам, що прагнете дня Господнього! Навіщо вам той день Господній? Він - темрява, не світло! ~}Y|{zy0xWwvuu3t6sarqponmlkkjihhgedccb&a2__^]$\E[ZYYrX`VUSSRPQ>PROdMLLJIHvGFpEQD!BAc@??W>==b<< ::f98[7N644N33222 10.-,+*)(('E%$$#+"!\ cN%Zo@E s J|4DX#=?Ось чути ляскіт бича, чути, як гуркотять колеса, басують коні, скачуть колісниці.&< GОй, горе місту крови, повному брехень, грабіжницькому, - здирству кінця не видно!<;q«Оце я проти тебе, - слово Господа сил, - я пущу димом твої колісниці, меч пожере левенят твоїх. Я зітру з землі твою здобич, і голосу твоїх послів не буде більше чути.»k:O Лев рвав для своїх левенят кусні, душив для своїх левиць; він наповнював здобиччю свої сховки, й свої ж барлоги лупом.^95 Де леговище левів, що в ньому левенята зростали, що в ньому походжали лев, левиця та левеня, і ніхто не полохав їх?`89 Спустошена, порожня, в руїнах! Аж серце мліє, трусяться коліна; у кожного біль у крижах, обличчя в усіх поблідли.>7u «Грабуйте золото, грабуйте срібло!» Ліку нема запасам, сила всілякого дорогоцінного посуду.86i Ніневія, немов став, з якого води утікають. «Стійте бо, стійте!» Але ніхто й не озирнеться!I5 Виводять царицю і ведуть у неволю, її слугині стогнуть жалібно, немов голубки, і б'ють себе в груди.f4EБрами рік відкрито, палац зо страху вмліває.:3mВін згадує своїх витязів, що спотикаються, бігши, кидаються під мури, і захист уже готовий.%2CПо вулицях летять шалено колісниці, наввипередки котяться через майдани; на вигляд вони, неначе смолоскипи, неначе блискавки, біжать по всіх усюдах. 1 Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, а колісниці у вогненному блиску криці, коли готуються до бою; хвилюються кипарисові списи.e0CПустошник вирушає на тебе. Стань на валу на варті, стережи шлях, підпережи стан свій, збери докупи всю твою потугу.e/CБо Господь велич Якова відновить, як велич Ізраїля; пустошники бо їх спустошили, знівечили їхнє віття виноградне.L. Ось на горах ноги посла доброї новини, що мир оповіщає! Святкуй, о Юдо, твої свята, виконуй твої обітниці, бо Беліял не буде через тебе більше проходити, - він згинув цілковито.D- Про тебе ж Господь заповідав: «Не буде більш потомства з твоїм ім'ям. Я викоріню з дому богів твоїх, тесаних і вилитих ідолів. Я приготую гріб твій, бо став єси нікчемним.»,  Тепер розторощу його ярмо, яке тяжить на тобі, і розірву твої окови.»|+ s Так каже Господь: «Хоч вони й повні сили, і їх багато, все одно будуть стяті, і зникнуть! Хоч я тебе й засмутив, та більше не засмучу.*  Із тебе вийшов той, хто проти Господа зло намислює, - лихий дорадник.v) g Бо хоч вони, мов терня, що густо переплелося, хоч вони п'яні від своїх напоїв, - вони будуть пожерті цілковито, як суха солома.#( A Що ви намислюєте проти Господа? Він довершить руїну, і лихо більш не повториться.d' CАле він повінню, що з берегів виходить, дощенту знищить своїх противників, і пітьма буде гнатися за його ворогами.& -Господь - благий, твердиня в день смутку, і знає тих, що на нього уповають.% Хто встоїться перед його гнівом? Хто може витримати його обурення гаряче? Гнів його вогнем розливається, і скелі розпадаються перед ним.S$ !Перед ним тремтять гори, і на пагорби тануть; земля перед ним піднімається, - усесвіт і всі його мешканці.F# Він погрожує морю й сухим його робить, висушує всі ріки. В'яне Башан і Кармель, і цвіт Ливану в'яне!$" CГосподь довготерпеливий і силою великий, але без кари винного не залишає. Господь, - його дороги в бурі й хуртовині, і хмари - порох під ногами в нього.! Господь - ревнивий Бог і месник! Господь відплачує, він повний гніву. Господь своїм противникам воздає, він плекає на ворогів своїх обурення.s  cПророцтво про Ніневію. Книга видіння Наума з Елкошу.X)Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамомі, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів днедавніх.LВін знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні.Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.jMВони будуть лизати порох, мов гадюка; немов тваринки, що по землі в'ються, вони, тремтівши, повилазять із своїх притулків; прийдуть зо страхом до Господа, Бога нашого, - тебе будуть боятись.Z-Народи те побачать і засоромляться, дарма, що такі сильні; на уста покладуть собі руку, вуха в них оглухнуть.oWЯк за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.<qПаси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх!   Земля стане пустинею через своїх мешканців, з-за їхніх учинків.b= Того дня прийдуть до тебе від Ашшуру аж по міста Єгипту, від Тиру аж по Річку, від моря й до моря, від гори аж по гору.y День будування твоїх мурів -той день буде усунений далеко.W' Тоді мій ворог те побачить і сором його окриє - його, що говорив до мене: «Де Господь, Бог твій?» Очі мої дивитимуться на нього; тепер його будуть топтати, немов на вулиці грязюку.M Я буду гнів Господній нести, бо я згрішив супроти нього, аж доки не розсудить мою справу, не вчинить суду надо мною. Він виведе мене на світло, я побачу його справедливість.RНе тішся надо мною, о мій вороже, бо хоч я впав, але я встану; хоч перебуваю в темряві, - Господь є моє світло.0YЯ ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує.MБо син батька зневажає, дочка повстає на матір, невістка на свекруху, і кожному його домашні - вороги.dAНе довіряйте другові, на приятеля не звіряйтесь, ба й перед тією, що лежить на твоїм лоні, стережи двері уст твоїх..UНайліпший з них, неначе тернина, найправедніший - немов пліт з колючок. День, оповіщений твоїми вартовими, - твоя кара - настає; тепер прийде на них тривога.taДо зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить.] 3Побожні зникли з краю, нема між людьми справедливих; на кров усі роблять засідки; один на одного сіті закидає.+  QГоре мені, бо я став, мов останні літні плоди, немов той виноград по винозборі: ані однієї ягідки, щоб з'їсти, ані однієї спілої вчасно смокви, яких прагну.I  Ти бережеш звичаї Омрі й усі діла дому Ахава; ви ходите за їхніми намислами, щоб я тебе віддав на поталу, а твоїх мешканців на насміх, - і ви нестимете ганьбу народу мого.»e CТи будеш сіяти, але не жатимеш, будеш оливки давити, але олією маститися не будеш; і виноград, - але вина не питимеш. Ти будеш їсти, та насититись не зможеш, твій голод буде у твоїм нутрі. Набік відкладеш, але не сховаєш; а що сховаєш, те віддам мечеві.s_ Тому я й почав тебе карати й пустошити за гріх твій.)K Бо багачі його, його мешканці точать брехні, і їхній язик у них в устах зрадливий. Хіба я можу виправдати вагу лукаву та тягарці підроблені у саквах? Хіба я можу знести бат неправильний та ефу зменшену, огидну?% Голос Господній кличе до міста: «Слухайте, покоління та громадо міста!&EТобі сказано, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: лише чинити справедливість, любити милосердя й покірно ходити перед твоїм Богом.5cЧи будуть Господеві довподоби тисячі баранів, десятки тисяч ручаїв олії? Чи маю йому дати мого перворідня за мої переступи, плід мого лона за гріхи душі моєї? З чим мені перед Господом з'явитись, уклонитись перед Богом Вишнім? Чи мені стати перед ним із всепаленнями, з однолітними назимками?$AНароде мій! Згадай но, що задумав був Балак, цар моавський, що йому відповів Валаам, син Беора; від Шіттіму до Гілгалу - знати праведні діла Господні.»]3Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі. Послав я був перед тобою Мойсея, Арона та Марію.~«О мій народе, що я тобі зробив? Чим тебе скривдив? Відповідай мені! }Слухайте, гори, Господню розправу, і зважайте, ви, землі основи, бо в Господа розправа з своїм народом, і він правуватиметься з Ізраїлем.A| }Слухайте ж, що Господь говорить: «Устань, судись перед горами, нехай пагорби чують твій голос.» {У гніві та обуренні я народам відплачу, бо вони були неслухняні.»wzg Я вирву з-поміж тебе твоїх ашерів, знищу твоїх ваалів.vye Я викоріню твої тесані кумири, і твої ідоли-стовпи з-посеред тебе, і ти не будеш більше поклонятися перед виробом рук твоїх.{xo Я вирву з рук у тебе чари, і віщунів не буде більш у тебе.{wo Я розвалю міста у твоїм краю, зруйную усі твої твердині.Iv  «Ось що того дня збудеться, - слово Господнє: я викоріню з-поміж тебе твої коні й знищу твої колісниці.:umНехай твоя рука підійметься над противниками твоїми і всі вороги твої знищені хай будуть!otWТоді останок Якова буде серед народів, посеред багатьох народів, мов лев між лісовою звіриною, немов левеня серед отари, що, як приходить, ногами топче, роздирає, і нікому від нього рятувати.EsТоді останок Якова буде посеред багатьох народів, немов від Господа роса, немов та злива на травицю, - він не надіється на людину й не очікує нічого від синів людських.+rOВони мечем будуть пасти Ашшур-край, Німрода-край мечем прегострим. Він визволить нас від Ашшура, коли той увійде в край наш і топтатиме в границях наших.q-Такий же буде мир: коли й Ашшур увійде в край наш і топтатиме в палацах наших, то ми сім пастухів поставимо проти нього, вісім князів між людьми.pІ він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі.joMТому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля.Pn Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних.:mmТепер опережися валом, Бет-Гадере! Проти нас висипано насип; суддю Ізраїля б'ють по щоці києм.l Вставай же, молоти, дочко Сіону, бо зроблю ріг твій, мов із заліза, твої копита зроблю, немов з бронзи, і ти розітреш силу народів. Ти здобич їхню присвятиш Господеві, і їхнє багатство Владиці усього світу.Jk  Але вони не відають думок Господніх, і наміру його не розуміють, що він їх зібрав, мов снопи на току.ijK Тепер сила народів зібралась проти тебе, які кажуть: «Нехай його осквернять, хай наші очі надивляться отак на Сіон.» i Звивайсь від болю, кричи, дочко Сіону, неначе породілля, бо тепер мусиш вийти з міст і мусиш перебувати в чистім полі. Підеш аж у Вавилон; там будеш вирятувана, там Господь тебе викупить з руки твоїх ворогів.ihK Чого ж ти так тепер голосиш? Хіба нема царя у тебе? Або загинув твій порадник, що тебе схопили болі, неначе породіллю?ggGТи ж, Мігдал-Едере, пагорбе дочки Сіону! До тебе вона прийде, знов повернеться влада перша, царство дочки Єрусалиму. fЗ кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко - народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині і повіки.»Fe«В той день, - слово Господнє, -я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив._d7Бо хай усі народи ходять кожний во ім'я бога свого, ми ж будемо ходити в ім'я Господа, Бога нашого, по віки вічні.c-І вони - кожний з них буде сидіти під своєю виноградною лозою,- і кожний під смоковницею, і ніхто не буде їх лякати, - бо уста Господа сил сказали.:bmВін між численними племенами буде судити, і про могутні народи буде вирішувати, ген-ген далеко. Вони перекують свої мечі на рала, на серпи - свої списи. Народ проти народу не буде меча піднімати, ані не будуть більше вчитися воювати.~auСила народів піде й скаже: «Ходіть, зійдемо на Господню гору, до дому Бога Якова: він своїх доріг навчить нас, і ми його стежками будемо ходити, бо то з Сіону закон вийде, Господнє слово - з Єрусалиму.» ` І станеться: в останні дні гора дому Господнього буде встановлена як вершина гір і буде вивищена над пагорбами. Народи попливуть до неї.b_= Тому то, через вас, Сіон буде розораний, як поле, а Єрусалим стане звалищем, гора ж, де храм, - горою, вкритою лісом.y^k Проводирі його судять за гостинці, його священики вчать за плату, пророки його вгадують за гроші, та ще й на Господа здаються, кажучи: «Хіба Господь посеред нас не пробуває? На нас біда не прийде!»j]M ви, що будуєте Сіон кров'ю, Єрусалим - злочином.Z\- Слухайте ж, голови дому Якова й князі дому Ізраїля! Ви, що бридитеся справедливістю і викривляєте усе праве;r[]Я ж повний сили, духу Господнього, і справедливости й потуги, щоб виповісти Яковові його переступ та Ізраїлеві гріх його.eZCІ тоді засоромляться видющі, і застидаються ворожбити; усі вони покриють собі губи, бо не буде від Бога відповіді.lYQТому ніч буде вам замість видіння, і темрява - замість вгадування. Сонце зайде над пророками, і день над ними потемніє.7XgТак говорить Господь проти пророків, що його народ обманюють, що, поки мають що зубами гризти, мир віщують, а тим, хто не дає їм у рот нічого, війну проголошують.oWWТоді до Господа будуть взивати, та він не відповість їм; обличчя своє на той час від них сховає, тим, що лихі їхні вчинки.lVQі що їсте народу мого тіло й лупите з них шкіру та ламаєте їхні кості й кришите їх, наче в горщику, немов у казані м'ясо?5Ucвам, що ненавидите добро й любите зло; вам, що здираєте з них шкіру й тіло з костей їхніх,RT І я сказав: - Слухайте ж, голови Якова й князі дому Ізраїля! Чи ж не належиться вам знати справедливість, - S Проломщик піде перед ними; вони проломлять, пройдуть крізь ворота й вийдуть ними. І цар їхній пройде перед ними, і Господь на чолі у них.ER Зберу тебе напевно, Якове, усього. Зберу рештку Ізраїля напевно. Згуртую їх, немов отару, до кошари; неначе череду, серед їхнього пасовиська; аж загуде від безлічі народу. Q  Якби з'явився якийсь вітрогон і брехню придумав: «Я буду про вино вам і напої проповідувати»! - він став би проповідником цього народу.?Pw Уставайте і йдіть геть: бо це не край спочинку, - через нечистоту, що вас руйнує руїною тяжкою.DO Жінок мого народу ви проганяєте з їхніх домів милих; у дітей їхніх геть берете мою честь навіки.NТа мій народ устає вже здавна, немов ворог. Ви ж із жупаном здираєте й сорочку з тих, що приходять тихо, що й гадки про війну не мають.MДім Якова говорить: «Хіба у Господа терпець урвався? Хіба такі його вчинки? Хіба слова його добра не чинять тому, хто праведно діє?»4La«Не проповідуйте», - проповідують. «Нехай не проповідують цього! Ганьба нас не осягне!»K)Тому не буде у вас нікого, хто б кидав на пай жереб у громаді Господній.» JТого часу на вас укладуть приповідку, і гірким плачем будуть плакати та промовляти: «Зруйновано нас з усім! Частку мого народу він міняє; як він її від мене усуває! Замість поля наші повернути, він їх ділить.#I?Тому Господь так каже: «Ось я задумую на рід цей лихо; від нього ви не зможете відхилити ший ваших, і не здолаєте ходити просто, бо то буде лихий час.»nHUНив забажають - і їх грабують; будинків - і їх віднімають. Загарбують людину з її домом, чоловіка разом з його спадщиною.G Горе тим, що замишляють беззаконня і чинять зло на своїх ложах! Вони, як лиш засвітає ранок, його коять, бо мають в себе в руках силу.hF KОбстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю.2E _Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші! Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу.PD Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату; доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських.xC k Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу! Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини.CB  Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті? Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму.zA o Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру! Вона не вийшла, мешканка Цаанану. Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою. @ ; Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся.3? a Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму.T> #Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий; немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі.g= IВсі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб'ю на скалки; вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці.l< SТому зроблю з Самарії звалище в полі; місце, щоб там садовити виноградник. Скочу її каміння у долину, й оголю її основи.}; uА все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля. Яка ж та Якова провина? Хіба не Самарія? Який гріх дому Юди? Хіба не Єрусалим?E: Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі.(9 KБо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти.{8 qСлухайте, усі народи! Уважай, земле, й що її сповнює! Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого.u7 gСлово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, - про Самарію і Єрусалим. H~||j{azdyxcwvutt6sr'q:ponmmljjSih2gnfedvcbaaA`0_D^"]y[ZYXmWoVVUuTT$SMR1PONTMMfL6KiJJBI2HGFEEDCBB@@?C>=<<;9887'6F5k4r32x140,/;.-,*+*o)0(i'H&%b$""! D"P|s\|m  ~d]_HFD  Ви сподівалися багато, а вийшло мало; коли ж ви принесли те додому, я його розвіяв. Чому? - слово Господа сил. Тому, що дім мій лежить у руїнах, а ви хапаєтеся кожен до свого дому.GC  Йдіть у гори, приносьте дерево й будуйте дім: він буде мені довподоби, і я звеличаний буду, - каже Господь.hB KТак говорить Господь сил: «Розважте добре путі ваші!A 9Ви сіяли багато, але зібрали мало; їсте, але не до наситу, п'єте, та не впиваєтеся, вдягаєтесь, та вам не тепло і заробітчанин заробляє в гаманець дірявий.»j@ OОце ж так каже Господь сил: «Розважте добре путі ваші!? '«То це вам сидіти час у ваших вигідних домах, тоді як дім цей лежить у руїнах?»h> KІ надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє: '= I«Так говорить Господь сил: Цей народ каже: Не настав ще час відбудувати дім Господній.»i< OДругого року царя Дарія, першого дня шостого місяця, надійшло через пророка Аггея до Зоровавела, сина Шалтієла, правителя Юдеї, і до Ісуса, сина Йоцадака, первосвященика, таке слово Господнє: :;mТого часу я приведу вас, того часу зберу вас, зроблю вас іменитими й славними між усіма народами землі, як поверну ваших бранців У вас перед очима, - каже Господь.M:Ось я візьмусь того часу за всіх тих, що тебе гнітять. Я спасу кульгавих, і розпорошених зберу докупи; зроблю їх славними та іменитими, їх, що по всій землі була ганьба їхня."9=неначе під час свята.» Я віддалив від тебе лихо, ти не нестимеш більше ганьби.?8wГосподь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов'ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи,%7CТого дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе!q6[Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля - Господь - посеред тебе: не будеш більш боятись лиха.N5Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська!L4 Ізраїля останок не вчинятиме злочину й брехні не буде говорити, і не знайдеться в їхніх устах язик зрадливий. Вони будуть пастись і на землі лежати, ніхто їх не лякатиме.»93k Зоставлю серед тебе народ убогий та смиренний, і він шукатиме притулку в імені Господнім.E2 Того часу не будеш соромитись усіх твоїх лихих учинків. Тоді бо я усуну з-поміж тебе твоїх веселунів зарозумілих, і ти бунтуватися більше не будеш на моїй святій горі.A1{ З тамтого боку рік етіопських мої приклонники - моїх розсіяних потомки - принесуть мені офіру.K0 Тоді бо я поверну народам мову чисту, щоб усі ім'я Господнє призивали та щоб служили йому однодушно.&/EТому чекайте мене, - слово Господнє, - до дня, коли я встану на свідчення; бо я постановив згромадити народи та зібрати царства, щоб вилити на них моє обурення, ввесь палкий гнів мій; бо мій вогонь горливий пожере всю землю.g.GЯ мовив: «Бодай мене будеш боятись, приймеш мою науку. Тож не буде знищена його оселя, дарма, що я навідався з усім тим до нього. Але вони лише про те й дбали, щоб зіпсувати всі свої учинки.-/Я вигубив народи, зруйновано їхні башти; зробив безлюдними я вулиці їхні, ніхто ними не ходить; спустошено міста їхні, нема людей, немає мешканців.,,QГосподь посеред нього - справедливий, неправди він не чинить. Щоранку суд свій він на світ виводить, його ніколи не бракує, - та нечестивий сорому не знає.3+_Його пророки чванливі й зрадливі, священики його святе осквернили, закон зґвалтували.O*Князі його посеред нього - рикаючі леви, судді його - вовки степові, які до ранку не матимуть що гризти.M)Воно голосу не слухалося, науки не приймало, на Господа не покладалось, до свого Бога не наближалось.s( aГоре бунтівничому, сплюгавленому місту, що утискає.&'EОце - воно те місто, те веселе, що сиділо собі безпечно й що мовляло у своїм серці: «Я! Немає більш нікого побіч мене!» І як же воно стало руїною, леговищем для звірів? Хто лиш проходитиме попри нього, - засвище й махне рукою. &І всі звірі різноманітні стадами спочиватимуть посеред неї. І пелікан і чапля ночуватимуть на різьбових її окрасах, і сови співатимуть у вікнах, і опустіння буде на одвірках, бо окладини кедрові зникнуть.O% Він і на північ простягне свою руку і знищить Асирію. Він з Ніневії зробить руїну, суху, немов пустиня.^$5 І ви, етіопи, теж поляжете від меча мого.u#c Страшним Господь їм стане, бо вигубить усіх богів землі, й тоді всі острови народів поклоняться йому, кожен із свого місця.."U Це буде їм за їхню гординю, за те, що глузували й величались над народом Господа сил.L! Тому так певно, як живу я, - слово Господа сил, Бога Ізраїля, - Моав напевне, як Содом, буде, сини ж Аммона, як Гомора: кропиви займищем, проваллям соли, пустинею навіки. Останок мого люду займе їх як здобич, решта мого народу їх забере у спадщину.U #Я чув наругу Моава та образи синів Аммона, коли вони знущалися над моїм народом і величалися своїм краєм.NВоно дістанеться останкам дому Юди, і вони там пастимуть. Увечорі відпочиватимуть у будинках аскалонських, бо Господь, Бог їхній, до них навідається, і поверне їх з неволі.Помор'я стане пасовиськом, для пастухів луками, кошарою для овець.1Ой, горе мешканцям помор'я, народові-керетіям! Слово Господнє проти вас, о Ханаане, краю філістимлянський! Я тебе знищу так, що не буде мешканців.B}Бо Газа збезлюдніє, Аскалон опустіє, опівдні з Ашдоду всіх повиганяють, а Екрон викорінений буде.:mШукайте Господа, ви всі, смиренні краю, що його веління виконували; шукайте справедливости, смиренности шукайте: може, знайдете захист у день Господнього гніву.@yдокіль ще рішення не привело того дня, коли всі зникнуть, мов полова; докіль на вас не зійшов палкий гнів Господній, докіль на вас не прийшов день Господнього гніву.r _Збирайтеся докупи, збирайтесь, народе безсоромний,a =Ані їхнє срібло, ні золото їхнє не зможуть їх урятувати в день Господнього гніву; а вогонь його горливий пожере всю землю, бо він кінець учинить, кінець жахливий усіх землі мешканців.  Я наведу на людей лихо; вони, немов сліпі, ходитимуть, бо проти Господа згрішили. Кров їхня розіллється, як порох; тіла їх стануть гноєм. )день сурми та бойового крику проти твердинь-міст та проти башт високих.l SДень гніву - день той, день смутку й печалі, день нищення і руйнування, день темряви і мряки, день хмари й густої пітьми, Господній день великий близько! Близько, надходить вельми швидко! О голос у день Господній! Навіть сміливець тоді кричатиме гірко!? y Тому багатство їхнє піде на розграбунок, а їхні доми на руйнування. Доми збудують вони, та жити в них не будуть; насадять виноградники, але вина не будуть з них пити.= u І того часу буде: я обшукаю Єрусалим зо світлом і покараю тих, що задубіли на своїм виннім осадку, і що говорять у своїм серці: «Господь ані добра, ні зла не чинить!»3 a Ой, голосіть, мешканці Мектешу, бо згинуло все купецтво, пропали всі, хто важать срібло!t c І буде в той день, - слово Господнє, - крик голосний піде від Рибної Брами, лемент з Нового Міста, з горбів страшенний гуркіт.V ' Я скараю того дня всіх, що через поріг скачуть, що наповнюють дім свого Владики насильством і шахрайством.\ 3І буде в день Господньої жертви: я покараю князів і синів царських, і всіх тих, що вдягаються у чужоземну одіж.i  MЗамовкни перед Господом Богом, бо близько день Господній, Господь бо приготував жертву і посвятив своїх запрошених.5  eі тих, що відвертаються від Господа, і тих, що не шукають Господа й про нього не питають.»  {і тих, що на покрівлях припадають перед воїнством небесним, і тих, що припадають, що кленуться Господеві, та й Малкомом кленуться,(  KЯ простягну руку мою проти Юдеї і проти всіх мешканців Єрусалиму. Я викоріню з цього місця те, що зосталось від Ваала, навіть ім'я жерців разом з єреями;  Я вигублю людину й скотину, вигублю птаха в небі й рибу в морі, спокуси разом із злими, викоріню з обличчя землі людину, - слово Господнє.t c«Я вигублю цілком усе з обличчя землі, - слово Господнє.} wСлово Господнє, що надійшло до Софонії, сина Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за часів юдейського царя Йосії, сина Амона.)Господь - мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене. Провідникові хору. На струнних приладах.%я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі.taТа хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, -wПочув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає.q[Твоїми кіньми топчеш море, -шумовиння вод великих.s_Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці.mS Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі.wg Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш.^~5 Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа.O} Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору.-|S Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями.{Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море - твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці?z!Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли. yВстає він - і трясе землею; глядить він - і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні - його дороги споконвічні.nxUПеред ним іде зараза, а поза ним виходить трясця.0wYСяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там - сховок його сили!Hv Бог від Теману прибуває, Святий - від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави.+uOО Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя!`t ;Молитва Авакума пророка. На жалобний тон.sА Господь у храмі святому своєму, - мовчи перед ним, уся земле!Br}Горе тому, хто промовляє до дерева: «Прокинься!» «Вставай!» - до каменя німого. Чи ж він може навчитися? Таж він оббитий золотом і сріблом, і духу ніякого в собі не має.DqЯка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?Hp Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає - за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому.o'Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу!RnГоре тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп'ються, щоб голизну їхню оглядати!m'Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.0lY Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо? k Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині!&jE Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати.9ik Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу.yhk Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха.PgТому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому.SfХіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю!He Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?» dЯке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі.$cAОсь воно бундючне, воно нещире - його серце; а праведний з віри своєї буде жити.b3Бо це видіння - на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.»gaGІ відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. ` Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.5_ eНевже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?[^ 1Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.V] 'Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.;\ qОбходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.:[ o Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе? Z  Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.%Y E Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!?X y Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.]W 5 Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.:V oПрудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.U -Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич. T Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать. S Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.RR Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.Q Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.@P {Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш?RO !Пророцтво, що бачив пророк Авакум.%NCНа твою рану нема ліків, тяжке твоє нещастя! Хто лиш почує вість про тебе, заплеще в долоні над тобою: над ким бо не переходила безнастанно твоя злоба!hMIПоснули пастирі твої, асирійський царю! Витязі твої відпочивають, народ твій по горах розбігся, і нікому його збирати.cL?Твої князі, неначе сарана; твої урядовці, неначе стрибунців рій, що розташовується табором на мурах за холодної днини, - але як зійде сонце, вона вмить зникає, і місця, де була, не знати."K=Розмножуй твоїх купців над зорі, що на небі! Гусінь розсіється і розлетиться.2J]Там пожере тебе вогонь, меч посіче тебе, він пожере тебе, як гусінь! Множись, як сарана!gIGЧерпай же собі воду на час облоги, скріпи твої твердині. Увійди у грязь і міси глину, візьми у руки форму на цеглини.vHe Глянь на народ твій: та то ж жіноцтво серед тебе! Ворота твого краю відкриті навстіж ворогам твоїм, вогонь жере твої засуви.oGW Усі твої твердині будуть, наче смоковини зо спілими первоплодами: як їх потрясти, то падають у рот тому, що їх із'їсти хоче.F% Ти теж уп'єшся, будеш непритомна; ти теж шукатимеш від ворога притулку.EE Та й він пішов у неволю, потяг у полон, а його немовлята теж були розбиті на перехрестях усіх вулиць; на його знатних кинуто жереб, і всіх його вельмож закуто в кайдани.2D] Етіопія і Єгипет були його потугою, і їй кінця не було; Пут та Лівія - його помічниками.xCiХіба ж ти ліпша від Но-Аммону, що був розлігся на ріках, що воду мав навколо себе, що валом йому було море, і море було йому муром?BІ станеться: кожний, хто тебе побачить, утече від тебе й скаже: «Збурена Ніневія! Хто її пожаліє? Де мені для неї утішителів шукати?»AЖбурну на тебе брудом, я тебе знеславлю і виставлю на насміх. @ Оце я проти тебе, - слово Господа сил. Закину на обличчя тобі подолки твого плаття, твою голизну покажу народам і царствам - твій сором.{?oА все це за велику силу блудів блудниці чудової вроди, спритної до чарів, що блудами своїми продає народи, і сім'ї - чарами своїми.z>mЛетить кіннота, мечі блискають, вилискують ратища; сила поляглих, купи мертвих, трупам немає краю, -всі спотикаються об трупи. I}~x||zzyixywv.unttsrqqmp"nmlkfjishggmf2dccba`_ ]\\4[gZTY5XWVUfTOSSRQPnONMM3LJKJIIEH2GFEDDECAA@ ?== Бо так каже Господь сил: «Як я постановив був заподіяти вам лихо, коли батьки ваші довели мене до гніву, - каже Господь сил, - і я не відмінив того,-PS І буде: так, як ви, доме Юди й доме Ізраїля, були прокляттям між народами, так я спасу вас, і ви будете благословенням. Тож не бійтесь, нехай кріпляться ваші руки.»tOa Бо це посів миру: виноград дасть плід свій, земля дасть урожай свій, і небо дасть свою росу. Усім цим я наділю останок мого народу.7Ng Нині ж я не буду тим, яким я був минулого часу, супроти останку цього народу, - слово Господа сил.M Бо перед тими днями не було заробітку для людини, не було заробітку й для скотини. Та й миру не було для того, хто виходив, ані для того, хто ввіходив із-за противника, бо я пустив усіх, кожного проти сусіда свого.QL Так каже Господь сил: «Нехай кріпляться руки ваші, о ви, що чуєте в ці дні ці слова з уст пророків, що були того дня, коли покладено основи дому Господа сил - на відбудування храму.dKAЯ приведу їх, і вони житимуть серед Єрусалиму; вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом у правді й справедливості.»J#Так каже Господь сил: «Ось я спасу народ мій з країни сходу й заходу сонця.I!Так каже Господь сил: «Як це здаватиметься дивним у ту пору в очах останку цього люду, то хіба ж воно буде дивним і в моїх очах?» - слово Господа сил.3H_І по майданах міських буде повно маленьких хлопців та дівчаток, що гратимуться по майданах.»eGCТак каже Господь сил: «Знову сидітимуть діди й баби на майданах єрусалимських, кожне з костуром у руці з-за довгого віку.}FsТак каже Господь: «Я повернусь до Сіону і житиму серед Єрусалиму. Єрусалим назветься містом правди, а гора Господа сил -горою святою.»0EY«Так каже Господь сил: Я ревную за Сіон великими ревнощами, з великим гнівом я його ревную.»MD І надійшло таке слово Господа сил: TC!Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»SB І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму - говорить Господь сил.KA Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.E@ Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.5?c Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.?>w «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.]=3І надійшло таке слово Господнє до Захарії: h<IЧи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»o;WАбо коли ви їсте та п'єте, чи то ж не ви їсте і не ви п'єте? :9«Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п'ятого й сьомого місяця - оцих сімдесят років, - чи ж то ви справді для мене постили?W9'І надійшло таке слово Господа сил до мене: 8і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п'ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»$7Aколи Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя ГосподнєQ6 Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев'ятого місяця Кіслева,f5EІ ті, що далеко перебувають, прийдуть і будуватимуть Господній храм, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене до вас. І це станеться, коли ви пильно слухатимете голосу Господа, Бога вашого.»84iІ вінці будуть для Хелдая, для Товії, для Єдаї та Хена, сина Цефанії, на спомин у Господнім храмі.{3o Він відбудує храм Господній і він правитиме на своїм престолі. І перед його престолом буде священик, і між обома ними буде рада миру.d2A і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім'я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній.F1 Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові,0 «Візьми в тих, що прибули з неволі, у Хелдая, у Товії та у Єдаї, що прийшли з Вавилону, і прийди того ж дня і ввійди в дім Йосії, сина Цефанії.R/ І надійшло до мене таке слово Господнє: ^.5Тоді він гукнув до мене й сказав до мене: «Дивись! Ті, що йдуть у край на північ, заспокоїли дух мій у краю на півночі.»b-=І каштануваті вийшли й намагались йти, щоб перебігти землю. І він сказав: «Ідіть, пройдіте землю!» І вони пройшли землю.@,yВороні коні йдуть у край на північ, білі вийшли у край на захід, строкаті ж вийшли у край на південь.»f+EВідповів ангел і сказав до мене: «Ці колісниці виходять на чотири вітри небесні після постою перед Господом усієї землі.*'Заговорив я і спитав ангела, що розмовляв зо мною: «Що воно таке, мій владико?»)7у третій колісниці білі коні, а в четвертій колісниці - строкаті-каштануваті коні. (У першій колісниці були гніді коні; у другій колісниці були вороні коні,;' qЗнову підвів я очі й бачу: аж ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір; гори ж були мідяні.l&Q А він сказав до мене: «У Шінгар-край, щоб збудувати їй дім; коли його приготують, вона буде поставлена там на своїм підложжі.»%{ І я сказав до ангела, що говорив зо мною: «Куди вони несуть мірку?»7$g Підвів я очі й дивлюся: аж ось виходять дві жінки, вітер був у них в крилах, крила ж у них були, неначе крила в чорногуза, і вони підняли вгору мірку між землею та небом.@#yІ він промовив: «Це безбожність», - і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив'яну зверху на неї. "І ось піднялась кругла олив'яна покришка, - і жінка сидить посеред мірки.L!Спитав я: «Що це?» Він відповів: «Це мірка, що виходить.» І додав: «Це їхня несправедливість по всій країні.»J  І тоді вийшов ангел, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Підведи очі й подивись, що то таке, що виходить?»mSЯ випущу його, - слово Господа сил, - і воно ввійде в дім злодія і в дім того, хто моїм іменем криво кленеться, і перебуватиме посеред його дому, й пожере його разом із його деревом та його камінням.»`9І він сказав до мене: «Це прокляття, що виходить на всю країну: бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з ним.OІ він сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я сказав: «Я бачу летючий сувій, 20 ліктів завдовжки і 10 ліктів завширшки.»g IЗнову підвів я очі й побачив: аж ось летить сувій.Тоді він сказав: «Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.» І він відповів мені: «Хіба ти не знаєш, що це?» Я сказав: «Ні, мій владико.»zm Озвавсь я вдруге й сказав до нього: «А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?»<q Озвавсь я і сказав до нього: «Що воно - ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?»0Y Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім - це Господні очі, що обходять усю землю.»hI «Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,RІ надійшло до мене таке слово Господнє: jMХто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!» Тоді озвавсь він і сказав до мене: «Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, - говорить Господь сил.gGІ відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Хіба ти не знаєш, що то таке?» Я сказав: «Ні, мій владико.»)Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: «Що воно таке, мій владико?»%А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.Pі сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.0 [Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,A { Того часу, - слово Господа сил, - ви викликатимете кожен свого сусіда - під виноград і під смоковницю.», Q Оце бо камінь, що я поклав перед Ісусом: на камені ж одному є сім очей. Я вирізьблю на ньому його напис, - слово Господа сил, - усуну в один день провини цього краю. }Слухай же, первосвященику Ісусе, ти і твої товариші, що сидять перед тобою, бо вони - мужі доброї ознаки. Ось я приведу мого слугу - Пагона.  «Так каже Господь сил: Якщо ходитимеш дорогами моїми, якщо мою службу будеш пильнувати, і якщо судитимеш також: і дім мій та й над моїми дворами будеш наглядати - я вільний доступ дам тобі між цими, що стоять тут.W 'І об'явив ангел Господній Ісусові, кажучи: Далі сказав: «Нехай покладуть йому на голову чисту тіяру.» І поклали йому на голову чисту тіяру й одягли його в одежу. Ангел же Господній стояв.;oЗаговорив цей і сказав до тих, що перед ним стояли: «Здійміть брудну одежу з нього!» До нього ж мовив: «Дивись, я зняв твої провини з тебе й вдягну тебе у святкову одежу.»veІсус же був одягнений у брудну одежу, і стояв перед ангелом.6eАнгел Господній сказав до Сатани: «Нехай Господь загрозить тобі, Сатано! Нехай Господь загрозить тобі, що вибрав Єрусалим. Хіба він не головешка, вихоплена з вогню?»~ wВін мені показав первосвященика Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, і Сатану, що стояв праворуч від нього, щоб його винуватити./Замовкни перед Господом усяке тіло, бо він пробуджується з святого житла свого.Господь посяде Юду як свій пай на Святій Землі. Він знову вибере Єрусалим.Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе.$AСпівай і радуйся, дочко Сіону, бо ось я йду й житиму посеред тебе» - слово Господнє.[/ Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене.~/ Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока.X}) Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.d|A «Гей, гей, утікайте з північного краю, - слово Господнє, - бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, - слово Господнє!?{w Бо я буду для нього, - слово Господнє, - вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.»~zuІ сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього.y%Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч.Tx!Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.»"w=Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка.v'Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.»Zu-І Господь показав мені чотирьох ремісників.PtІ я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.»gs IПотім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги.r Знову оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Мої міста знову переповняться благом, Господь ще потішить Сіон і знову вибере Єрусалим.»:q oТому ось як говорить Господь: «Я вертаюся знов до Єрусалиму з милосердям; мій дім буде збудований у ньому, - слово Господа сил, - і шворка буде протягнена над Єрусалимом.Wp )Я гніваюсь великим гнівом проти народів, що живуть собі вигідно, бо коли я гнівався був трохи, вони множили лихо.»o І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Я повен ревнощів до Єрусалиму й до Сіону.(n K І відповів Господь до ангела, що розмовляв зо мною словами добрими, відрадними словами.m / Тоді ангел Господній озвався й мовив: «Господи сил, докіль не матимеш жалю над Єрусалимом і над містами Юди, на яких гніваєшся повних сімдесят років?»l  І вони відповіли ангелові Господньому, що стояв між чорницями, й сказали: «Ми пройшли туди й сюди землю, і ось уся земля сидить спокійно й тихо.»Hk   Тоді озвався чоловік, що стояв між чорницями, і мовив: «Це ті, що Господь послав пройти туди й сюди землю.»Ej  Я спитав: «Хто вони, мій Владико?» І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Я покажу тобі, хто вони.»ci AБачив я вночі, аж ось чоловік верхи на коні гнідому стоїть між чорницями, що в глибині. А за ним коні гніді, вороні й білі."h ?Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, місяця Шевата, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка.g -Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.»of YБатьки ваші - де вони? Та й пророки - чи будуть жити вічно?~e wНе будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь- сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на мене не зважали, -слово Господнє.jd Oтому скажи їм: Так говорить Господь сил: Поверніться до мене, -слово Господа сил, - і я повернусь до вас, говорить Господь сил.bc ?«Прогнівавсь Господь вельми на батьків ваших;Wb +Восьмого місяця, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка: [a/Того дня, - слово Господа сил, - я візьму тебе, Зоровавеле, сину Шалтієла, слуго мій, - слово Господнє, - і ти будеш у мене, немов печатний перстень, бо я вибрав собі тебе», - слово Господа сил.6`eі переверну царські престоли й знищу силу царств народів. Я перекину колісниці та тих, що на них їздять; коні з верхівцями попадають - кожний від меча свого товариша._«Скажи так до Зоровавела, правителя Юдеї: Я потрясу небом й землею,^І надійшло слово Господнє до Аггея вдруге, двадцять четвертого дня місяця: a];чи є зерно ще у коморі? Та й виноград, смоква, ґранатина й маслина - теж не вродили? Від цього ж дня я поблагословлю вас.»\-Розважте, прошу, добре у вашім серці віднині і надалі - від двадцять четвертого дня, дев'ятого місяця від дня, коли закладено храм Господній, розважте,O[Карав я вас іржею, жовтяком і градом побив усю працю рук ваших, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє..ZUза ввесь той час, прийде бувало хтось до купи, де мало б бути двадцять мірок зерна, а в ній - десять; прийде до куфи, щоб зачерпнути п'ять десяток, а в ній - двадцять;eYCТепер розважте, прошу, добре у вашім серці, віднині і надалі! Як іще не було покладено каменя на камені в Господнім храмі,\X1І відповів Аггей і мовив: «Отак воно і з цим народом, отак воно з цим людом передо мною, - слово Господнє, - отак воно з ділами рук їхніх і з тим, що вони там приносять у жертву - воно нечисте.9Wk Тоді Аггей спитав: «А якби хтось, нечистий через дотик до трупа, доторкнувсь цього всього, чи воно стане нечистим?» Священики у відповідь сказали: «Стане нечистим.»FV Якби хтось ніс у полі одежі посвячене м'ясо й доторкнувсь полою до хліба чи до вина, чи до олії, чи до якоїнебудь їжі - чи воно освятиться?» Священики у відповідь сказали: «Ні!»rU] «Так говорить Господь сил: Спитай у священиків про закон.WT' Двадцять четвертого дня дев'ятого місяця, другого року Дарія, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє: \S1 Слава цього останнього дому буде більша, ніж першого, каже Господь сил, і я цьому місцю дам мир», - слово Господа сил.lRQМені належить срібло, мені - золото, слово Господа сил.CQЯ потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і я сповню дім цей славою, - каже Господь сил.PБо так каже Господь сил: Ще трохи, і я потрясу небом й землею, морем й сушею.;OoСоюз, що я був заключив з вами, як ви виходили з Єгипту, і дух мій пробуває між вами; тож не бійтесь!PNТа ти, Зоровавеле, кріпися! - слово Господнє; кріпись і ти, Ісусе, сину Йоцадака, первосвященику! Кріпись, увесь народе краю, - слово Господнє. До праці! Я бо з вами,- слово Господа сил.qM[Хто зоставсь між вами, що бачив дім цей у першій його славі? Яким ви його бачите тепер? Чи не здається він наче ніщо в очах ваших?kLO«Скажи Зоровавелові, синові Шалтієла, правителеві Юдеї, та Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові, й останкові народу: /K YСьомого місяця, двадцять першого дня, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє: J {двадцять четвертого дня, шостого місяця, другого року царя Дарія.tI cІ збудив Господь дух Зоровавела, сина Шалтієла, правителя Юдеї, та дух Ісуса, сина Йоцадака, первосвященика, і дух усього останку народу, й вони пішли й узялися до роботи в домі Господа сил, Бога свого,AH } І сказав Аггей, Господній посол, згідно з дорученням Господнім, до народу: «Я з вами» - слово Господнє.G  Тоді Зоровавел, син Шалтієла, та Ісус, син Йоцадака, первосвященик, і ввесь останок народу послухалися голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Аггея, тому що його послав Господь, Бог їхній, і народ злякався Господа.F { Я поклав посуху на землю й на гори, на хліб, на молоде вино, на олію й на все, що земля родить, на людину й на скотину, й на всяку працю рук.»E y Тому небо затримало росу над вами, й земля затримала врожай свій. ~};|{zyxx$wqvuu,trqp>onmlkjii gff'ecbba)`B_3^]]\0[ZY:XW1VUKTaSjRFQQOwNiMLKaJ6IzGFEECmBAA@?><;::88065432#00V/..",{+*\)G(g'&^%$#"!! OC>b).N uSRБо мені осоружний розвід, - говорить Господь, Бог Ізраїля, - і той, хто насильством покриває свою одіж, - говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо._Q7Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? - Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.P)А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.3O_ Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, - риданням та стогнанням, -бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.N Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, - того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.M Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.gLG Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?Kw Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.ZJ-Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, - говорить Господь сил.BI}Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він - ангел Господа сил.)HKНаука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.YG+А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, - союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався./FWІ зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, - говорить Господь сил.[E/Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, - покидьком святкових жертв ваших, - і викинуть вас разом із ним.DКоли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, - говорить Господь сил, - то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця._C 9«Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: 4B cПроклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я - Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім'я страшне між народами.»]A 5 І кажете: Глядіть, яка морока! -і маловажите ним, - говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? - говорить Господь.>@ w Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл,- нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта.Y? - Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім'я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім'я між народами велике, - говорить Господь сил.T> # Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, - говорить Господь сил, - і не милі мені приноси з рук ваших.U= % Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? - говорить Господь сил. < А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, - говорить Господь сил.; !Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати.|: sСин шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? - каже Господь сил до вас, священики, що моє ім'я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім'я?9 'Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий.l8 SЯкщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! - то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки.37 aІсав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині. 6 «Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? - слово Господнє. Однак полюбив Якова,l5 UПророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію: ^45Кожен казан у Єрусалимі та в Юдеї буде посвячений Господеві сил. І прийдуть усі ті, що жертвуватимуть, візьмуть їх і варитимуть у них. Крамарів більш не буде в домі Господа сил - у той день.~3uТого дня на дзвониках у коней буде написано: «Посвячене Господеві», і казани в Господньому домі будуть, мов чаші перед жертовником.2-Така кара буде на Єгипет і на всі народи, що не прийдуть святкувати свято Кучок.z1mКоли єгипетська родина не зійде й не прийде, то на них упаде та кара, якою Господь поб'є народи, що не прийшли святкувати свято Кучок.N0Коли ж якась із родин на землі не піде в Єрусалим, щоб поклонитись Цареві, Господеві сил, дощу на них не буде.7/gУсі, що зостануться з усіх тих народів, які прийшли проти Єрусалиму, будуть сходити щороку, щоб поклонитися Цареві, Господеві сил, і будуть святкувати свято Кучок.H. І така сама кара поб'є коней, мулів, верблюдів, ослів та всяку скотину, що буде в тих таборах, - як оця кара.[-/Юда теж воюватиме в Єрусалимі. І позбирають скарби всіх навкруги народів: золота, срібла та одежі буде велика сила., Того дня між ними буде велике замішання від Господа: вони хапатимуть один одного за руку, і рука одного буде здійматися проти руки сусіда свого.+} Ось яка буде кара, що нею Господь ударить усі народи, які воюватимуть проти Єрусалиму: тіло їхнє гнитиме, ще як вони стоятимуть на ногах, очі їхні гнитимуть в їхніх ямках, язик їхній гнитиме в їхньому роті.* І житимуть у ньому, й прокляття більш не буде, і Єрусалим стоятиме безпечно.")= Увесь край стане, мов Арава, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, і він буде вивишений, і стоятиме на своїм місці, від брами Веніямина до місця Першої брами, до Наріжної брами і від башти Хананела до царських виноток./(W І Господь стане царем над усією землею. В той день Господь буде єдиний, і єдине його ім'я.d'AТого дня потечуть живі води з Єрусалиму; половина їх до східнього моря, а половина до західнього; так буде літом і зимою.&То буде один день, відомий Господеві: ні день, ні ніч, - під вечір буде видно.x%iІ станеться в той день: і світла не буде, а буде мороз і холод.L$Ви втечете долиною моїх гір, бо долина між горами сягатиме аж до Ацалу. Ви утечете, як утікали від землетрусу за Осії, юдейського царя. І прийде Господь, Бог мій, й усі святі з ним.'#GІ його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця. І гора Оливна розколеться надвоє, на схід і на захід, так що долина буде превелика, і половина гори посунеться на північ, а друга половина на південь.+"OІ тоді виступить Господь і буде воювати проти тих народів так, як він воює під час бою.u!cБо я зберу усі народи на війну проти Єрусалиму. І місто буде здобуте, й розграбовані будуть будинки, і знечещене буде жіноцтво. І половина міста піде у полон, -решта ж народу не буде викорінена з міста.  Ось надходить день Господній, коли ділитимуть твою здобич посеред тебе.1 І я введу в вогонь оту третину. Я їх розтоплю, як топлять срібло; я випробую їх, як випробовують золото. І вони будуть призивати моє ім'я, і я відповім їм. Я скажу: «Це народ мій», - вони ж казатимуть: «Господь і Бог мій.»H  По всім краю, - слово Господнє, -дві третини будуть вигублені й вимруть, і лишиться третина в ньому.1 Ой мечу, встань проти мого пастуха, проти мужа, спільника мого - слово Господа сил. Я вдарю пастуха, і розбіжаться вівці. Я на малих поверну мою руку.[/ І коли хтось його спитає: «А що то у тебе за рани на руках?» -- він відповість: «Це - мене поранено у домі моїх друзів.»&E а кожний з них скаже: «Я - не пророк! Я - хлібороб, бо земля була моїм майном уже змалку.»$A І буде в день той: пророки будуть соромитись - кожен свого видіння, коли буде пророкувати. Вони не будуть більше надягати волосяної гуні, щоб обманювати,I  І коли ще хтось наважиться пророкувати, то його батько та його мати, що його породили, йому скажуть: «Не жити тобі на світі, бо ти брехню говориш во ім'я Господнє.» І коли він пророкуватиме, його батько та його мати, що його породили, його проколять.%C І буде в день той, -слово Господа сил: Я викоріню імена бовванів із краю, і їх не будуть більше згадувати. Так само й пророків, і дух нечистоти я викину з краю.H  Того дня буде відкрите джерело для дому Давида й для мешканців Єрусалиму, на змиття гріха й нечистоти.{o Всі сім'ї, що зостались, кожна сім'я окремо й жінки їхні окремо.'G Сім'я дому Леві окремо й жінки їхні окремо. Сім'я дому Шімеї окремо й жінки їхні окремо.r] І ридатиме країна, кожна сім'я окремо. Сім'я дому Давида окремо й жінки їхні окремо. Сім'я дому Натана окремо й жінки їхні окремо./W Того дня в Єрусалимі здійметься великий лемент, як лемент Гадад-Ріммону на Мегіддо-долині.#? а на дім Давида й на мешканців Єрусалиму зіллю дух ласки та благання, і вони глядітимуть на мене, якого прокололи, і голоситимуть по ньому, як по синові одинакові, й будуть гірко плакати по ньому, як плачуть по первородному.5 І станеться в той день: я візьмусь нищити всі народи, що вирушать проти Єрусалиму,2] Того дня Господь захистить мешканців Єрусалиму, і той, хто спотикається між ними, буде в той день, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними.gG Господь також урятує першими намети Юди, щоб слава дому Давида й слава мешканців Єрусалиму не була більшою від слави Юди.- Того дня я зроблю старшин Юди, як казан розжеврений на дровах, або як смолоскип палаючий поміж снопами, і вони пожеруть усі народи навкруги праворуч і ліворуч, а Єрусалим буде заселений на своїм місці, таки в Єрусалимі ж.7 g Старшини Юди скажуть у своїм серці: «Мешканці Єрусалиму - моя сила в Господі сил, їхньому Бозі.»& E В той день, - слово Господнє, - я вдарю кожного коня сторопінням і його їздця божевіллям, а на дім Юди я відкрию мої очі. Я вдарю кожного коня народів сліпотою.9 k І станеться того дня: я зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх народів. Кожний, хто його буде піднімати, сильно надсадиться, й усі землі народи зберуться проти нього._ 7 Ось я зроблю Єрусалим чашею заточування для усіх народів, що навколо; та й на Юдеї вона буде під час облоги Єрусалиму.a  = Пророцтво. Слово Господнє про Ізраїля. Слово Господа, що розпростер небо й заснував землю й сотворив дух у чоловіці.   Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!» Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м'ясо ситих і ратиці в них виривати.   І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.$A Потім поламав я другу палицю, Пов'язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.7 Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.r] І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату - тридцять срібних.eC І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.G Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.# І я сказав: «Не буду більш пасти вас! Те, що вмирає, нехай умирає; що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м'ясо одне одного пожирають.»b= І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.~3 І я почав пасти овець, призначених на заріз - найнужденніші з отари. Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов'язь, і я почав пасти овець.d}A Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, -слово Господнє. Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої.»| ті, що їх купують, безкарно убивають; ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь! Я розбагатів! - і їхні власні пастухи не жалують їх.{y Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз: Zz- Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська. Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.iyK Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, - спустошено могутніх. Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний. x  Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри! w9 Зроблю їх сильними в Господі, і вони будуть славитися його ім'ям», - слово Господнє. v  І через море пройде смуток; він ударить хвилі, що на морі, і висохнуть усі глибини Нілу. Гордість Асирії повалиться, берло відійде від Єгипту.bu= Я поверну їх також з Єгипетського краю, і з Асирії я їх позбираю. Я їх уведу в Гілеад-край, до Ливану, і їм не стане місця.etC Я їх проміж народами розсію, і вони згадуватимуть мене в краях далеких, і житимуть з дітьми своїми, й повернуться додому.+sO Я до них свисну і зберу їх, бо я їх викупив, і вони розмножаться, як були вже розмножились.r{ Ефраїм буде, немов витязь; їхнє серце, мов би від вина, розвеселиться; їхні діти те побачать і зрадіють, їхнє серце в Господі буде радіти.Cq Я зроблю сильним дім Юди, і урятую дім Йосифа. Я поверну їх назад бо змилосерджуся над ними, і вони будуть, наче б я не відкидав їх; бо я - Господь, Бог їхній, і я їх вислухаю.p І вони будуть, наче витязі, що топчуть грязь по вулицях у битві; і вони будуть битися, бо Господь з ними, і засоромлять тих, що їздять верхи кіньми.o' З нього наріжний камінь вийде, з нього - прикілок, з нього - всі старшини разом.n «На пастирів палає гнів мій, і козлів я покараю. Бо Господь сил навідався до свого стада - дому Юди - і робить з них, мов свого славного коня.:mm Бо терафи пусте говорили, а віщуни бачили неправду, і сновиддя пусті оповідають та марно потішають; тому вони й блукають, немов вівці; вони засмучені, бо пастуха немає.[l 1 Просіть у Господа дощу весною, Господа, що блискавиці творить. Він дасть їм сильну зливу, і кожному траву на полі.>ku Який же він буде щасливий! Який гарний! Пшениця виростить молодих хлопців, а молоде вино - дівчаток.j} І Господь, Бог їхній, у той день спасе їх, пастиме, мов овець, народ свій; бо вони будуть, як на вінці каміння, що на його землі блищатимуть.8ii Господь сил їх захистить, і вони пожеруть, візьмуть під ноги камінця пращі, і питимуть, і гомонітимуть, упившись; наповняться, неначе ливний кубок, як жертовника роги.{ho І з'явиться Господь над ними, стріла його, мов блискавка, полине. І Господь Бог у сурму засурмить і виступить у південних буревіях.mgS Бо я напинаю собі Юду, наповнюю лук Ефраїмом; я підійму твоїх синів, Сіоне, проти твоїх синів, Яване, зроблю тебе мечем витязя.&fE Повертайтесь до твердині, о надії в'язні! Сьогодні я оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє.)eK Щождо тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає.Bd} Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі.Nc Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці.(bI Отаборюся коло мого дому, проти війська, так що ніхто не пройде й не повернеться, й гнобитель більше через них не пройде, бо нині бачив я моїми власними очима."a= і я усуну кров у нього з уст, і його мерзоту з-поміж зубів у нього; він теж стане останком для нашого Бога, і буде, немов тисячник у Юді, а Екрон - наче євусій.w`g Байстрюк в Ашдоді оселиться. Я зламаю гордість філістимлян,(_I Побачить Аскалон те й настрашиться, Газа здригнеться вельми, й Екрон також, бо його надія вийде йому на сором. Царя не стане в Газі, й Аскалон стане безлюдним.^) Ось Господь його посяде, зламає на морі його силу, а його самого пожере вогонь..]U Тир збудував собі твердиню і зібрав срібла, немов пилу, а золота, немов на вулицях грязюки.\ Хамат також буде з ним межувати; Тир і Сидон, дарма що вельми мудрі.[  Пророцтво. Слово Господнє пройде Хадрах-край - і в Дамаску воно зупиниться, бо Господеві належать міста Сирії і всі покоління Ізраїля.Z'Так каже Господь сил: «У ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами.»RYІ прийде велике число людей і сильні народи -шукати Господа сил у Єрусалимі й умилостивити обличчя Господнє.»XМешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа сил. Піду й я!WТак каже Господь сил: «Прийдуть іще народи й мешканці багатьох міст.uVc«Так каже Господь сил: Піст четвертого місяця й піст п'ятого місяця, і піст сьомого місяця, і піст десятого місяця буде для дому Юди радощами й веселощами та любими святами. Любіть, отже, правду й мир!»\U1І надійшло до мене таке слово Господа сил: fTEНе намислюйте у вашім серці зла одне на одного й не кохайтеся в кривій присязі, бо все це мені осоружне», - слово Господнє. t~}B|S{#zrxxvuuesrr+qgpootn&ml/jiihgrff9ee ddccbbNaan``?__c^]r\7[Z8YYXBWWVRUU THSRR$QPONiML,KJIEHGGnFEDDCCBA2@@>>=<;::;9{87|6665C4o3211?0//8..-,,+O*"))c(7'&%W$$##9""r!!k !KCDWkOrNSfN m  } Zg5tv “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.yuk0Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.”І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять??sw.Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?r+-таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. q ,А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас;p%+Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого.o*Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.bn=)І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.m (Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.0lY'А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.jkM&Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.j%Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, – а що більше цього, те від лихого.5ic$Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним.h1#ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя.~gu"А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога;?fw!Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і -Виконаєш твої клятви Господеві.e} А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, - хіба у випадку розпусти, - той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.dСказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний.cІ коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.b-І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло.Ia А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці.b`=Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу._Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.^7Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю.X])зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій.-\SКоли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,e[CА я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! - той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний.&ZEВи чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові.\Y1Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне.[X/Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві.hWIІстинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.5VcНе думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити.dUAТак нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.IT І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. S Ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.R Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.QQ Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.QP Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.O Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.zNm Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.jMMБлаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.qL[Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. KБлаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.^J5Блаженні засмучені, бо будуть утішені.aI;Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.oHW“Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.RGа він, відкривши уста, почав навчати їх: F /Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні;1E[А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання.CDЧутка про нього розійшлась по всій Сирії, і приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх.CІ ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі.~BuВони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним.'AGПройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої сіті, і їх покликав.Q@І ті негайно кинули сіті й пішли за ним.f?E“Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.”(>IА йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: ;=oЗ того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько.”U<#Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, - зійшло їм світло.”<;q“О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє!V:%щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая: :9m і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі,q8[ Почувши, що Йоана ув'язнено, Ісус повернувся в Галилею7 Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати.n6U Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити.”y5k кажучи: “Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся.”(4IЗнову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу,*3MА Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого.”J2 і каже: “Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь.”1yТоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храмуO0А той відповів: “Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих.”F/Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом.”p.YВін постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів.u- eТоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його.},sІ голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.” +А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього.i*KІсус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його.;)oале Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?”( Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього;c'? Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.”&# Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.B%} Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть.$  і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама.J# Принесіть же плід, гідний покаяння,"Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву?!і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданськаW'А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий.taЦе ж той, що про нього говорив пророк Ісая: “Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його.”ucВін говорив: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.” Того часу з'явивсь Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській.Rі, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.  але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторониУстав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю,eCі каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.”Якже вмер Ірод, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові в Єгипті^5“В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.”dAТоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців.I де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина.”wВставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет,% Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.”3 І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій.-S Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро.a; Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою.  Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко.  і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.”1 [Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з'явилась,^ 5І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: >uЗібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися.pYПочувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним.Nі спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.”? yКоли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу| sта не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус.' IПрокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку;= u“Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: & GВона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.”K І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа.*~ OЙосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити.6} gНародження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа.Y| -Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять.{ у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос.rz _в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків,by ?в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд,vx g у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор,0w [ А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел,wv i Йосія – Єхонії і братів його за вавилонсько­го переселення.au = Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії,bt ? Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії,as =Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії,vr gСоломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа,|q sЄссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії.p yСалмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея,oo YАрам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона,n 9Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама,m  Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його.dl EРодовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама.LkІ він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.» j9Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного.diAЗгадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови.Yh+і безбожників топтатимете, бо вони будуть, наче попіл, у вас під ногами того дня, що я готую, - говорить Господь сил.xgiДля вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята,OfБо ось надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть - солома, і спалить їх той день, що прийде, - говорить Господь сил, - і не зоставить їм ні кореня ні вітки.\e1Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить.dВони будуть моїми, - говорить Господь сил, - в той день, що я готую, стануть моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить.Ic Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам'яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім'я.vbeТепер же називаємо щасливими зухвалих. Злочинцям теж живеться добре: вони випробовують самого Бога й живуть собі гарненько далі.sa_Ви кажете: То марна річ - служити Богові! Яка користь із того, що ми берегли його постанови, що ми сумні ходили перед Господом сил??`w Жорстокі ваші слова супроти мене, - каже Господь. А ви питаєте: І що ми говорили між собою проти тебе?-_S Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, - говорить Господь сил.^ Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, - говорить Господь сил.n]U Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, - говорить Господь сил, - чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру?}\s Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте.^[5Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? - Десятинами й приносами!DZЗ часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, - говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись?wYgТому, що я, Господь, не міняюсь, - ви, сини Якова, не вигублені.`X9Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, - говорить Господь сил.,WQІ тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх.+VOЗасяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо.jUMХто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з'явиться? Таж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів.[T 1«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, - ось він іде, - говорить Господь сил.YS+Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? - Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, - або: Де Бог правосуддя? ~~!}|)zz'yXxx"wwMvv.uzt*srqpppomlkkjAihhgefeedd5cobaa`i__Z^X]\\[ZZZY`XXwW{VIUTSRR Q|Q PONMM6LLDKJJ3IAHhGFFSEDD5CBB AV@@7??>7=~Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене.b = $І ворогами чоловіка будуть його домашні.:m #Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір'ю і невістку з її свекрухою.5c "Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч.5 !Хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним.0Y Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним.mS Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.]3 А вам же все волосся на голові пораховано!K Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого.b= Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі..U Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель.G Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним.   Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх.q[ Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. А як будуть вас переслідувати в тому місті, тікайте в інше. Істинно кажу вам: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Чоловічий./ Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться.:m Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати.~u не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.I  І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити;0Y Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами.7 g Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах.> u Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки./ W Істинно кажу вам: Легше буде судного дня землі Содомській і Гоморській, ніж місту тому!g G як хтось вас не прийме та й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть порох із ніг ваших.L  І як той дім достойний, нехай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, нехай ваш мир до вас повернеться.pY Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому!Y+ А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете.;o Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого. Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші.^5 Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.{o Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько.c? А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля.]3 Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: “У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте.jM Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його.w Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар; Яків, син Алфея, і Тадей;i~K Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його;}} u Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. | &Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.”{y %Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало.bz= $Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.tya #Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.wxg "Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”^w5 !Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”v А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.vue Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.,tQ І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”(sI Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”r І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” – “Так, Господи!” - кажуть йому ті.Gq І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”Xp) Чутка про це розійшлась по всій тій країні.o Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.n# сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього."m= А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,glG Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години.k Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.”Vj% І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.Wi' Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.(hI Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”\g1 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”Pf Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.e1 Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.Pd Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?”]c3 Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”b Почувши те, озвався: “Здорові не потребують лікаря, лише хворі.Fa Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: “Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?”L` Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями."_= Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним. ^ Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.B] Встав той і пішов до свого дому.\+ Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.” [ Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! Z  Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?yYk Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”#X? І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”rW _ Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.>Vu"Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.U!А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.hTI “Ідіть” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. SБіси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.”`R9Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.4QaІ почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”"P=Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.4OaІ здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”SNА він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.MТі кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!”L+Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.uKcЯк він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.!J;Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”.IUДругий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.”[H/А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”/GWІ приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.”FПобачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.%ECщоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”KDІ як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,C7Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.B'А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.AA{ І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години..@U а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”T?! Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,m>S Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.= Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.”u<cТоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.i;KІсус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.”:y“Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.”"9=Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: 8}Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”Z7-Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.I6 І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.”u5 eКоли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.n4Uбо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні. 3 І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню,[2/Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.”a1;А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску.c0?Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.\/1Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.*.MІ тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!--SБагато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили?w,gНе кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі,S+За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. *Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.")=Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих.(!Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані.5'cВи пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?3&_Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі.*%MАле тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.Z$- Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять.3#_ Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки.}"s Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять._!7 Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку?' G Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь?%CКожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.!Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.|qНе давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли.=sЛицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.A{Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці?%CЧого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш?9kбо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.K “Не судіте, щоб вас не судили;S"Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.”1!Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.$A Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне.+Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?mSІ коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?5Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.KІ про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?{Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?$AОсь чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі; oНіхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.i KА коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! 'Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.W 'Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.e CЗбирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.MНе збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.r]щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.zmТи ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя,KКоли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду./WА коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших."=Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам.ta Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.}s Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,P Хліб наш щоденний дай нам нині.+ Хай прийде твоє царство, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.~ Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться Твоє ім'я.J} Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.P|А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.({IТи ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.QzА коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.y3щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.x1Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: 9wkОтож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.  k~}|{zz@yy*x5wvuuDtesLraqqqNpyoommkkkjUihh^goffedd5cxbcaaF``6__^&]|\\0[j[ZYYX/WVVwUTSSRQPP>ONMSLKKDJoIrHGFEDCyBBAg@@H??>==<<;N;:e988,7T55u4493 27190.--+,+**W)( &%%$A#F""!l 1 kue<(czR E U  o X/a 5LcАж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”K#Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!”7JgУчні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” – заговорили й закричали з переляку.{IoО четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.HЧовен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.3G_І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.bF=І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.EТих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.D!Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.C-І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям.[B/Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.” A Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”}@sА Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”%?CЯкже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”'>GА вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.k=O Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки. <9 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.!;; Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.W:' тож послав стяти голову Йоанові в темниці.#9? І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, –:8mТа, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”m7Sотож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.26]Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;|5qВін хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.e4CЙоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”@3yБо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;U2#і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”y1 mТого часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,\01 :І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.Z/- 9І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”z.m 8І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”2-] 7Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?, 6Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?[+/ 5Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. * 4Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”u)c 3Чи ви це все зрозуміли?” – “Так!” – йому відповіли.y(k 2кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.'/ 1Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних іV&% 0Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.0%Y /Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.$ .Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.#{ -Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел."3 ,Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.&!E +І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!| q *і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.L )Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, (Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: 3 'ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели.) &поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого;% %А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий;ve $Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”I  #щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”) "Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,  !Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” –N Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”ve Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.K Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”+ Ні! -каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.=s Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?c? Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.!; Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.pY Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.F  Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”# ? А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.y k але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.P  А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,( I До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.Q Слухайте, отже, притчу про сіяча.b= Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.{o Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.[/ бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.S На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –>u Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.0Y Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.<q А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.1 І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”D Хто має вуха, нехай слухає.”3~_ Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.z}m Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,}|s Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.I{  Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.)zK І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.y Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.Lx І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.\w 3 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.v 2Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”u 1Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої!t- 0Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?”1s[ /Каже один до нього: “Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.”8ri .Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити.Kq -Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.”gpG ,Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.Po +А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить.%nC *Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!sm_ )Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона!Al{ (Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі.xki 'А він у відповідь сказав їм: “Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони.Pj &Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: “Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.” i9 %Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.”8hi $Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього.(gI #Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.Bf} "Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють.zem !Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. d9 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому./cW Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. b Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає.yak Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв'яже сильного й аж тоді дім його розграбує? `  Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже.B_} І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями.B^} І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? ]  Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: “Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться.G\ А фарисеї, почувши це сказали: “Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.”[} І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?”QZ Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив.WY' На його ім'я будуть надіятися погани.”MX Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.$WA Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах.V% “Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам правосуддя.LU щоб збулося сказане Ісаєю пророком: QT але суворо наказав їм його не виявляти,AS{ Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх,R{ А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити.AQ{ Тоді сказав до чоловіка: “Простягни твою руку!” Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.%PC А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.”hOI Він же до них каже: “Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму?MN А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: “Чи можна зціляти в суботу?”, – щоб його обвинуватити.MM Звідти пішов Ісус в їхню синагогу.VL% Бо Син Чоловічий – Господь і суботи.”1K[ Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили.SJ Я ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм.AI{ Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають?H Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були,8Gi Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним?8Fi Побачили це фарисеї і кажуть до нього: “Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу”.?E y Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти.TD! Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”_C7 Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.yBk Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.jAM Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.T@! Так, Отче: бо так тобі було довподоби. ? Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. >  Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.”= Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? – Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі.< Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.;1 “Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі.=:s Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.49a Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами.” 8  Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має.U7# кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. –P6 До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших,@5{ Хто має вуха, нехай слухає.f4E І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти.a3; Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана.f2E Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.1! Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.Z0- Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою./ Чого ж тоді вийшли? Побачити пророка? Так, кажу вам, і більше, як пророка.k.O На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м'яку? Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах.|-q Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?d,A Щасливий, хто через мене не спотикнеться.”p+Y Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.,*Q У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: a); “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?”#(? Почувши у в'язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: Z' / Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.r&] *Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.”)%K )Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду.4$a (Хто вас приймає, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав.A#{ 'Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його знайде." &Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене. _K~}}||}{zzHyxxw^vv+uutssrbqq.ppo~nn!mlkkjuii8hVgfed$cgbboaa?``'_v^]\\K[[Z^YXXWAVkUUATSRQQ;OON1M==-<;:}998*66S44I332{200 .-T,O+*))N(g'n&%$$!#"Q! !TLeH8EPd>    H :e_q)Ісус відповів їм: “Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля.“У людей це неможливо, Богові – все можливо.”n3Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?”CmІще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.”@lyТоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство.xkiПочувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно.%jC“Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.”iКаже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?”h{поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.”=gs“Яких?” – питає його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво,fwІсус сказав до нього: “Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.”9ekАж ось один приступив до нього й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?”LdІ поклавши на них руки, пішов звідти.9ckІсус сказав їм: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне.”3b_ Тоді приведено до нього дітей, щоб він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм.taa Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились; бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства. Хто може збагнути, нехай збагне.” ` Він же відповів їм: “Не всі це слово розуміють, а ті лише, кому дано._5 Кажуть до нього учні: “Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитись.”!^; А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб.”g]GА він сказав їм: “Задля жорстокости сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так.(\IКажуть вони до нього: “Чому ж тоді Мойсей звелів дати розвідний лист і відпустити її?”=[sтак що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає.”HZ і мовив: Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом,4YaВін відповів їм: “Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою,nXUІ підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якоїбудь причини?”_W7Сила народу йшла за ним, і він їх оздоровив там.(V KІ коли Ісус скінчив слова ці, покинув Галилею і прибув у сторони Юдеї, що за Йорданом.NU#Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”,TQ"І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.8Si!Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?WR' Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав.bQ=Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.PТа той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.+OOТож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.N/Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.M3І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.HL Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну.FKА що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.;JoКоли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. I9“Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.,HQІсус промовив до нього: “Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім.”G-Тут підійшов Петро й каже до нього: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?”uFcбо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них.”kEOЗнов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним;qD[Істинно кажу вам: Усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.iCKІ коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.tBaКоли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків.bA=А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого.@+Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих._?7 І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев'ятдесят дев'ятьма, що не заблукали.> Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев'ятдесят дев'ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?h=I Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.<y Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця..;U І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло.}:sКоли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний.Y9+Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять!%8CА хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря.f7EХто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає.6-Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві.I5 і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство.]43Ісус покликав дитину, поставив її серед них –"3 ?Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?”^25Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.”1А коли відповів: “З чужих”, – Ісус сказав до нього: “Отож, сини вільні.;0o“Так”, – каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: “Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?”e/CКоли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: “Чи заплатить ваш учитель дидрахму?”!.;і вони його уб'ють, але третього дня він воскресне.” І вони тяжко зажурились.>-uЯк вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: “Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,,А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.”+yІсус сказав їм: “Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.*3Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: “Чому ми не могли його вигнати?” ) Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.R(“Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – “доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!”'wЯ був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.”Z&-каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.+%OКоли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,x$i І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.# Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.”n"U Він відповів їм: “Ілля прийде й усе приведе доладу."!= Учні його тоді спитали його: “Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?”z m Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”ucПідвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.#Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!”wgПочувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.}sВін говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.”hIІ ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.0Yі переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло.1 ]По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору}sІстинно кажу вам: Є деякі між тут присутніми, що не зазнають смерти, аж поки не побачать Сина Чоловічого, що йде у своєму Царстві.”T!Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми й тоді віддасть кожному згідно з його ділами.W'Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?DХто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде.pYТоді Ісус сказав до своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною.Y+Він обернувся і сказав Петрові: “Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське.”FТоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!”\1З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.Тоді він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що він – Христос.'Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв'яжеш, те буде зв'язане на небі; і те, що ти на землі розв'яжеш, те буде розв'язане й на небі.”d AТож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають.q [У відповідь Ісус сказав до нього: “Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний.~ uОзвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.”i K“На вашу ж думку”, – до них каже, – “хто я?”8 iТі відповіли: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.”Q Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: “За кого мають люди Сина Чоловічого?”L Тоді ті зрозуміли, що він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.b= Тож як же не розумієте, що я не про хліб вам говорив, коли казав: Бережіться закваски фарисейської і садукейської?” Ані тих сімох хлібів для чотирьох тисяч, – а скільки ви кошів зібрали?K І досі не збагнули? Чи ж ви не пам'ятаєте п'ятьох хлібів для п'ятьох тисяч, – а скільки ви кошів зібрали?8iПомітив це Ісус і каже: “Чого перемовляєтесь між: собою, маловіри, – тому, що не взяли хліба?Вони ж перемовлялись між собою і говорили: “Бо ми не взяли хліба.”#?Ісус сказав їм: “Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.”mSКоли перепливли учні на той бік, забули взяти хліба.\1Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.” І покинув їх і пішов звідти.~%а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати?9}kА він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо;,| SІ приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба.{ 'І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.z&Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.y%Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. x9$взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.Mw#Тоді він звелів людям сісти на землю,"v="Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, – кажуть, – “і кілька рибин.”8ui!Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”t Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”psYІ дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, – і прославляли Бога Ізраїля.rСила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.q-Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.]p3Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.+oOА вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”n Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”mТа ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”l7А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”fkEВін же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”j Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”yikІсус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську. h Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”Jg із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.f1А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;e-Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?ldQВін же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?{coТоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”0bYЛишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”3a_ Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.J`  Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”0_Y Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.y^k І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!]y Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”\Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.e[CО лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: EZтой може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.7YgА ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! –VX%Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.%WCА він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?$VA“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”U Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть: DT$та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.ZS-#Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих`R9"І перепливши, прибули в землю генезаретську."Q=!А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!”FP І як увійшли до човна, вітер ущух.>OuІсус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”1N[але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”0MY“Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; ~~b}{||2{zzyqxKww*vuu7tssrrq@pno\ndmbll*krjj ihgg,ffeDdHczc b+aaD`h_t^^\][\\[ YY|YWVUU SRQPPONMLKJ+IRHH GpFFEyDrC@BuAA6@@9??==;<<;:99+8u77(65/4333&2[11$0/?...-],,-++;**7)(((%''R&&3%W$###("Q! 0nx1%}X3hB _ ) 0II DO та все це – початок страждання.DНарод бо на народ повстане й царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях,dAВи почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталося, але це не кінець ще.!;Багато бо прийде в моє ім'я, що будуть казати: Я – Христос, – і зведуть багатьох.{oІсус у відповідь мовив їм: “Глядіть, щоб ніхто не звів вас.)KІ коли він сів на горі Оливній, його учні приступили до нього насамоті й запитували: “Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?”{oВін же у відповідь сказав їм: “Чи бачите це все? Істинно кажу вам: Не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений.”G Ісус вийшов з храму, і коли він ішов, учні його приступили до нього, щоб показати йому храмові будівлі.C'Кажу бо вам: Ви не побачите мене віднині, доки не скажете: Благословен той, що йде в ім'я Господнє!”O&Ось дім ваш лишиться вам порожній.Q%Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали![/$Істинно кажу вам: Усе це впаде на цей рід!?w#щоб таким чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником.1["Тому то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб'єте й розіпнете, а деяких бичуватимете в ваших синагогах і гонитимете з міста в місто,}!Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду?X) Доповнюйте й ви мірку батьків ваших!Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які пророків убивали.7gі виговорюєте: Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої.OГоре вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та оздоблюєте нагробники праведних,F Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня. 9Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти.# ?Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.u cГоре вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. wСліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.r]Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.!;І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому. Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому.veСліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар?>uІ хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий.Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото?kOГоре вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий.  MГоре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим.~! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти.#}? Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.M| Найбільший з вас буде вам слугою.{y Ані наставниками не звіться, один бо ваш Наставник –Христос.z/ Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі.y#Ви ж не давайте себе звати: Учителю, – один бо ваш Учитель, ви ж усі брати.xта вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: Учителю!wyЛюблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогахOvУсі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці.CuВ'яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть.RtРобіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять.msS“На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї.br ?Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів: 5qc.І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.p+-Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”Wo',кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. n +Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом, m*“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”Xl))Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: sk_(На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”~ju'А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.Ni&це найбільша й найперша заповідь.Vh%%Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: _g7$“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”qf[#І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: e "Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.[d/!І чувши це народ, дивувався його навчанню.c Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог – не мертвих, але живих!”b-А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже: aУ воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.,`QІсус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили._Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”K^Нарешті, після всіх померла й жінка.S]Так само і другий і третій аж до сьомого.M\Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.[“Учителю”, – кажуть, – “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його: rY]Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.FXВідповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”VW%Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”{VoПокажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.U%Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?TСкажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”oSWІ вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.RyТоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.]Q3Багато бо покликаних, але вибраних мало.”gPG Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.1O[ і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.ON Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,pMY Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. L Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.K!Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні.$JAРозгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.pIYінші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.H5Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;"G=Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.!F;Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. E “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.iD MІсус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: C.І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.B--Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить.A/,Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” –F@+Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його.-?S*Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.>})“Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.”=1(Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?”k<O'І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.b;=&Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину.:'%Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.93$Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.87#А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.T7!"Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.[6/!Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.65e Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.+4OКотрий з двох учинив волю батька?” – “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.A3{Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов.Y2+Той озвався: Піду, Господи, – і не пішов.w1gЯк вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.P0Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це./3А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”O.Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього?-}Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.,5А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”q+[І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”y*kІсус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться.!);Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?”o(WПобачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.a';Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів.p&YІ покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.%'і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.”p$YПервосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися#wІ підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.R" і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.”|!q Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів,p Y Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”7 І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?”oW Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”W'Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі.~uпривели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.a;Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: ]3“Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної.”iKСталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: I А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”wgсказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене.L А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів,$A"Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.jM!Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.” Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”>uЛюди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!” Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”taКоли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.gGТак само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”ucІ хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.3 _Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.F Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.i KПочувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.} sПромовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”s _У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.” Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”MТоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.CІ віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”fE“Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.+Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм: iKТак то останні будуть перші, а перші – останні!”4aХіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!|qБери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.A{ Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?H  кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.\~1 А взявши, стали ремствувати на господаря,}- Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.~|u Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.!{;Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.zКажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.QyБлизько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?&xEІ ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.$wAВін же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.&vEА коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.u+Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.bt ?“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.wsgБагато з перших будуть останніми, а останні – першими.”r5І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину. wJ~~*}}G|j{c{zz yy:xww4vIvu\ttAs qpoo]nnfmmJlkk*jj0iKhgg)ffedd"cPbbsb"aa`__!^3]]\[[*ZpYYUXWVUTSRQQ;POOENyMM4LKLJII9HGFFRE{DiCsBBAA$@@;?>>7==<<; :^99@8i7S66e5543~211Y0//g.y.-M,m+**:)(R'f&%%>$###"!  6UF9FbdLNS \ \ )k9eWw[U/А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?”bT=Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва.#S?На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.RА він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.Q) Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?”P- Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.[O/ Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.”sN_ і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.”lMQ Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,RLТому це поле й досі зветься Полем Крови.KПорадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.9JkПервосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.”rI]Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.8Hi“Згрішив я”, – сказав, – “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!”{GoТоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.wFgІ зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.7E iЯкже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.DKІ Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: “Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.” І вийшовши звідтіль, заплакав гірко./CWJТоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень.vBeIДесь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.”tAaHВін знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.”D@GКоли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.”?}FАле той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.”B>}EПетро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”k=ODі промовляли: “Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?”"<=CТоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчяm;SBЯк вам здається?” Ті відповіли; “Він – винен смерти.”y:kAТоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!;9o@Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.”a8;?Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.”97k>Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: “Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?”!6;=і кажуть: “Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.”55<і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє%4C;Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,3 :Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.42a9Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші..1U8Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.$0A7Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.v/e6Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?”\.15Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?N-4Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.j,M3Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.[+/2Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” – І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.)*K1І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” – та й поцілував його. )0Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.”(/Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками – від первосвящеників та старших народу.h'I.Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.”&-Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.%',Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. $+І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.k#O*Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!”#"?)Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”g!G(Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?* M'І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти.”4a&Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”%І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.dA$Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.”9k#Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.[/"Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”2]!Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”q[ А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”iKТоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.V%І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору.iKКажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”%Cбо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,PЯкже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”>uА Юда, зрадник його, і собі озвався: “Чи то часом не я, Учителю?” Каже Ісус до нього: “Ти мовив.”Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!”  Він відповів: “Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.#?Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: “Чи то часом не я, Господи?”+і коли вони їли, він промовив: “Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.”v eКоли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,p YУчні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху. Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.”R Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: “Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?”l QІ з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.)Kі каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.'GТоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників  Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”|q Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.s_ Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.>u Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.b= Це можна б було дорого продати й – дати бідним!”}Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?}підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.r]І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,x~iТільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.”i}Kі радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.+|OТоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,({I“Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.”pz [Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів: zym.І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”qx[-А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили. w,Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?Rv+був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.u*бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;ftE)Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;gsG(А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.wrg'Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?q{&Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?Rp%Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?1o[$нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.Bn}#Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;m1"Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.llQ!і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.Pk І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;GjЯкже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.(iIА нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.;hoБо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.gВізьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.>fuТож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.heIОзвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.d'Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.c/Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.bСказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.Wa'Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.`Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого./_WПриступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п'ять талантів, – ось я придбав других п'ять талантів.^По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.!];А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.q\[Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.5[cТой, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.EZОдному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.9YkІ немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.aX; Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.|Wq А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.V' Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!iUK І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.WT' Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі.S5А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.tRaСхопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.QТа опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!}PsЧерез те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.MOМудрі ж узяли в посудинках оливу.{NoНерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.ZM-П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.ML “Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.4Ka3та й розітне його надвоє і долю його з лицемірами покладе. Там буде плач і скрегіт зубів.”0JY2то прийде пан того слуги за дня, якого він не сподівається, і за години, якої він не знає,I1та й почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п'яницями, –H}0Коли ж той злий слуга скаже в своєму серці: Мій пан бариться, –G/Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком.F.Щасливий той слуга, як його пан, повернувшися, знайде його при роботі.PE-Котрий є вірним та мудрим слугою, що його пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу своєчасно?4Da,Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте.`C9+Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би він і не дав би підкопати свого дому.wBg*Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде.{Ao)Дві молотимуть на жорнах: одну візьмуть, друга залишиться.@(Тоді з двох, що будуть у полі, одного візьмуть, другий залишиться.D?'і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і забрав усіх, – так буде й прихід Сина Чоловічого.F>&Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег,t=a%Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого.<7$А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, – лише один Отець.m;S#Небо й земля перейдуть, але слова мої не перейдуть.:{"Істинно кажу вам: Цей рід не промине, поки не збудеться все це.9!Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько під дверима.V8% Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м'яке й вона листя виганяє, ви знаєте, що близько літо.7}Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба.G6Тоді на небі з'явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою.51Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили.P4Де бо є мрець, там і орли зберуться.B3}Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина.02YКоли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, – не виходьте; ось він, у криївках, – не вірте!41cОсь я попередив вас.f0Eбо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних./І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, – не вірте,J. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії.'-GСкорбота ж: тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде.u,cМоліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу.T+!Горе вагітним і годуючим за тих днів!u*cі хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж!x)iа хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати,_(7тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори;'}Отож, коли побачите “мерзоту запустіння”, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! –X&)І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець._%7 Але хто витримає до останку, той спасеться.|$q Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне.l#Q Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей.+"O Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного.1![ Тоді видадуть вас на муки й уб'ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. 0~p}|| {`z6yyxxvv[uttCss1rr=qq p+onmm{lkk>jyiihhkgfeebddcbbPa`_g^^G]P\t[[}ZZYXQWVUUcTT;SpRRkQQP_OO6NMLLKJJIVHH{GG FiEyDDCCBVAA'@t@?>==C<;;J::9j9 877C6`55(432&100//).t--G,e+**O)Z('&%$#""M!@ 1(czUc=xo*mg M K7`/0* MКоли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.L "Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.{І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;/ YЗнову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.s_#Бо хто чинить волю Божу, той - мені брат, сестра і мати."0Y"І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.gG!А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"2] Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."9kПриходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.RВони бо мовили: "Він має нечистого духа."H Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, - тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."H Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.~ Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.8}iОтак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, - не може встояти, а край йому настав!|+Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.{Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?Hy А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.,xQДовідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"1w[Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.Hv та Юду Іскаріота, що його і зрадив.u/Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,.tUЯкова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі - Сини грому;vseПризначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;?ryі дав їм владу виганяти бісів. q9І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;p/ Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.foE Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.n- І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти - Син Божий!"@my Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.+lO Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.kз Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.,jQТоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,,iQІ вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.h5Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.Jg А потім до них і каже: "Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?" Вони ж мовчали.fІ мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"e#Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, - щоб його обвинуватити.d І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.]c3тож Син Чоловічий - Владика й над суботою." bІ каже до них: "Суботу установлено для людини, а не людину для суботи,.aUЯк він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?"J` А він їм: "Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, - зголоднів бо він сам і ті, що з ним були?_5А фарисеї ж: йому й кажуть: "Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?"^Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся. ] Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино - у нові бурдюки!"\ Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша."[=Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів._Z7Ісус відповів їм: "Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити.vYeУчні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: "Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?"QXІсус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."W5І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?"|VqІ коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли.qU[А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним.T І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх.pSY Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"wRg Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому."@Qy Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого: QP Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи?]O3Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях?3N_"І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?"qM[А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 0LYІсус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи."K{А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений.~JuІ от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.LIІ там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом.H 9Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі.qG ]-Та тільки но той вийшов, а вже й заходився велемовити та ширити усюди про те чутку, - тож: Ісус не міг одверто ввійти в місто, а перебував осторонь у місцях усамітнення. І приходили до нього звідусюди.F ),й мовив йому: "Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво."lE S+І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив йогоbD ?*І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий.MC )І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: "Хочу, будь чистий!"^B 7(І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: "Якщо хочеш, то можеш мене очистити."A 1'І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів.=@ u&Він же відповів їм: "Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов."c? A%знайшли його й кажуть до нього: "Усі тебе шукають."Z> /$Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним,= ##Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.v< g"І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали.H;  !Усе місто зібралося перед дверима.+: Q Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих.=9 uВін підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати.8 Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї.-7 UІ скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія.6 -І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.n5 WЗдивувалися всі й один одного запитували: "Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!" 4 Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього.[3 1Ісус погрозив йому: "Мовчи, вийди з нього!".2 W"Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!"1 А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи: 0 #І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.,/ SПрийшли вони в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати.7. iтож відразу їх покликав. І ті, покинувши батька Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за ним.O- Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті,], 5І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним.}+ uІсус їм сказав: "Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей."k* QПроходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки.) 5кажучи: "Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію."( 3А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію,J'  і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили.M&  І відразу Дух повів його в пустиню;%  І голос ізлинув з неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання.")$ M І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього.## A Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрищений Йоаном у Йордані.f" GЯ вас христив водою, а він христитиме Святим Духом."y! mІ проповідував, кажучи: "Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця його сандалів.O  Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий.f GІ виходили до нього - вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої.> w- так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів. 1Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки йогоB Як написано в пророка Ісаї: "Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу.^ 9Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.2]навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку.”,QІдіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа;7Ісус же приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі.taПобачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися. А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив.FВони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день. А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати.”% і звеліли: “Скажіть, що його учні прийшли вночі й викрали його, коли ми спали. Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей7g Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященикам про все, що сталося.Z- Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать.”9k Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися.?wІ вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити його учнів. }Та біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих. Он він вас випередить у Галилеї, – там ви його побачите. Я вам сказав.”& EНема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав.1 [Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп'ятого.} sЗо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла.r ]Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла.W'І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому.r _Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу.!BВони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.}AПилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.”s_@Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.”6e?“Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.1[>На другий день, що після п'ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть: {=А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.N<поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.a;;Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й~:Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.<}q9Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;|8між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.L{7Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували: uzc6А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”"y=5і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились.jxM4гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,7wg3І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;av;2А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.{uo1Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.”@ty0І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.~su/Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”.%rC.А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?” q-Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години.vpe,Так теж і розбійники, що були з ним розіп'яті, ображали його.Mo+Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я – Син Божий.”Fn*“Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.m!)Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: ]l3(кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!”k%'Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,j&Тоді розіп'яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.!i;%Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус – Цар Юдейський.”Jh $А потім сіли, щоб його стерегти там.rg]#Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.f'"дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.e!Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”,Fd Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім'я Симон, і примусили його нести хрест його.=csА коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття.pbYІ плювали на нього, брали тростину й били його по голові.Aa{і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!”i`Kі, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ_Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту^Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття. ]Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!”%\CПилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.”;[oСпитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!”KZКаже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!”DYЗаговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.”2X]Та первосвященики й старші намовили народ, – просити за Варавву, а Ісуса – видати на смерть.&WEІ коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”aV;Знав бо він добре, що вони з зависти видали його. 6~~}|{{zEyyvxwvvZujtLsCrprq?ppo;nomm8l~ktjj=ihhSgff0ejdd9cbba``O__G^^*]\O[TZZ_YXWWVfUUTSS RQQPOONNOMvLL"K`JIHHGFE~DCBBiA@@c?>>I=<<*;::987w65543l211R0/^..-!,O+*))c)'''&%%[$## "2!! )gYk|    8~P | ; 4r?9"Шкода мені люду, - ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.'8 IЗа тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм: :7m%І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."C6$І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.=5s#І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити. 4"а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"D3!І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; 2 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.L1І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.01Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, - біс вийшов.s/_І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."/.WВона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."C-Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-4,aБула ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.?+wБо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.*І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.o)WУся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."O(перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.*'MЗ нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,{&oДалі казав: "Те, що виходить з людини, - те осквернює людину.5%c- воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."]$3А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,#3І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.M"Хто має вуха слухати, хай слухає!"y!kНема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину. 5І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!b= Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, - та й чимало іншого такого чините!" тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.dA А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері - корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, -H  Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і - хто проклинає батька або матір - смерть такому!!; І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.jMЗаповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»" та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських."Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;\1отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"'і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, -*Mбо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,#І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, -" ?Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.b=8І куди він тільки приходив, - у села чи міста, чи в слободи, - клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.=s7і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває.dA6А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізналиy5І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.s_4бо не розуміли чуда з хлібами - серце їхнє було нечуйне. 93І ввійшов до них у човен, - й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, - понад міру,V %2Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!" 1Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.0 Y0Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, - вітер бо їм був противний, - то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, - хотів обминути їх.} s/Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.X).Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись.lQ-І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, - поки він відпустить народ.\1,Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік! +І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.4c*І їли всі - й наситились.4a)Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.Y+(І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.mS'Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.W'&Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби."s_%А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?""~=$Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти."M}#А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній.x|i"Вийшовши Ісус, побачив силу народу - і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.R{!Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.ezC І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.KyВін їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.x7Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.w5Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.%vCприніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.Hu Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,t7Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.psYІ негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."@ryВийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"2q]Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, - дам тобі, хоч би й половину мого царства."qp[увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, - я дам тобі!"oЯк же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,n'бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.ymkІродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,zlmЙоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."lkQБо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, - бо оженився був з нею.j1Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."iІнші ж твердили: "То - Ілля!" - а ще інші: "То пророк - один із пророків!"ohWІ зачув цар Ірод, - бо ім'я його стало явним, - і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.g3 і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.Rf Вони, вийшовши, проповідували покаяння,e А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов - на свідоцтво їм."4da І говорив їм: "До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.mcS щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі.RbІ наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, - ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;9akІ покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.~`uі вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.;_oІ неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки;a^;Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, - як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі."h]IХіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його - хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.a\;Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками?[ 5І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.Z+Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, - і наказав дати їй їсти.RY*І притьмом устало дівча й почало ходити, - років же дванадцять мало, - і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.UX#)Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" - що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"nWU(І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.V+'Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"=Us&Приходять вони до старшини синагоги в хату, - бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.T%І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.;So$Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."TR!#Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?")QK"А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."QP!Жінка ж, налякана й тремтяча, - знала бо, що сталося з нею, - приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.xOi Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.:NmУчні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"hMIІсус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"L5І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.jKMМовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі - видужаю." J почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.wIgй натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, - ба, навпаки, ще гірше було їй, -hHIА жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу GТож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.OFі благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."*EMАж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до нігGDКоли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем./CWПішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, - отож чудувалися всі.BІсус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою.".AUІ коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.[@/Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.?І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.v>eПриходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, - той, що мав у собі легіон, - і полякались.K=А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, - то й повиходили побачити, що сталось.< І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо - близько дві тисячі! - з кручі у море та й потопилось у морі.;1 Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."x:i А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.]93 І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю."8= Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон - мені ім'я, багато бо нас!"7Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"Q6і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"h5IПобачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому#4?Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.h3I- раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.2Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;61eІ коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.r0 _Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.A/{)І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?".}(Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"P-'Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.B,}&А він був на кормі, - спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"+1%І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.%*C$І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.)-#Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"("Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.*'M!І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.& А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."5%cВоно - немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі."$=І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже - або у якій притчі ми його появимо? #А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."G"Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.D!чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, - насіння те кільчиться й росте. А як - він сам не знає.( IІ казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:  Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."[/І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.MХто має вуха слухати, хай слухає!"NНемає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?+А що посіяні на добру землю, - це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."kOале ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.fEЩе інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,oWале не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.KТак само посіяне на каменистому ґрунті, - це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,iKТі, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, - зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.+QСіяч сіє слово./ І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?S щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."B} І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,;o А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.]3 І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"veЩе ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."+ OА інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. {Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.E Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. O~~|||{{zz*y#xx/wwwuuitssTrqqpRonnmYlkjihgg>fed}cbbsaa`Q_^^]Z\![TZYYeXWVUU!TISSQQ'PP OlNMM\LL+K2JIHGGsFEDD6CMBAAA@+?>m==g<<8;;!::f99>87765433[11V0u/i..)-i,+**('&%%z$#""R! (BP6jCZQ    > +:IM|/c А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк.Gb Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, - то скаже: Чому ж ви не повірили йому?}as Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."L` Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню. _ й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"O^ І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші] Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."l\Q І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.1[[ Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так.6Ze Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.iYK Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.!X; Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."W Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. T Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"nSU а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.AR{ І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,"Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.AP{ Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.uOc Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.AN{ І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.aM; Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!" L  Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!K А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж - віття, нарізане в полі.J І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.cI? Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.H! Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"'GG Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, - і відв'язали.dFA А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? - відкажіть: Господь його потребує, - тож негайно відішле його назад сюди."E= кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.GD  Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,AC{ 4Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.PB 3Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!"{Ao 2Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.m@S 1Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе."/?W 0Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!"A>{ /Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!"= .І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.^<5 -Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."p;Y ,і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх..:U +Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,9w *Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.o8W )Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.!7; (Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано."]63 'Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.]53 &Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"94k %"Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."g3G $Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"g2G #Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."U1# "і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."0} !"Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;Q/ Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: w.g І багато з перших стануть останніми, а останні -першими." - не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, - домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, - і в майбутньому віці життя вічне.>,u Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, - ради мене та ради Євангелії, - + І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.";*o Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо.") Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?"#(? Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже."' Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!\&1 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!"%3 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, - мав бо великі багатства.^$5 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною." # Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."b"= Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."6!e "Чого називаєш мене благим?" - сказав Ісус до нього. - "Ніхто не благий, окрім одного Бога. - Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"c? І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.7 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, - не ввійде до нього."nU Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.   І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить."! А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.P Удома ж учні знов його про те запитали.c? Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає."}s й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло. Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї,y А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.%C "То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис. Вони сказали: "Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити."nU А він у відповідь сказав їм: "Що заповів вам Мойсей?"&E Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: "Чи можна чоловікові відпустити жінку?"  Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.S 2Сіль - добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!"{ 1Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна - сіллю посолиться.c ? 0де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.q [ /І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,c ? .де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.d A -І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,c ? ,де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.{o +І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,y *Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, - краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.L )Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, - істинно кажу вам, - той не втратить своєї нагороди.H  (Бо хто не проти нас, той за нас._7 'Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.+ &Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, - не ходить бо з нами."dA %"Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, - мене приймає; а хто мене приймає, - не мене приймає, а того, хто послав мене." $Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них: ta #Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."q[ "Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.7~g !І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"z}m Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.q|[ Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."{' Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.z- Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."'yG Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"lxQ Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.Aw{ І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."v7 Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."u+ І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"t# Ісус же каже йому: "Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує."Ss "І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."-rS Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" - "З дитинства", - відповів той.oqW І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.\p1 Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."o і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."%nC І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,fmE А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"?lw Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.Hj  Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."4ia Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, - та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?&hE І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"2g] І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."lfQ А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.e7 Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.mbS Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."ba= Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.#`? одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.w_g Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними: ^  І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."B]}&Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."b\=%Що бо людина може дати взамін за власну душу? [ $Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?SZ#Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.-YS"І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.X1!Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."W5 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.GVІ він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.oUWАле наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього."А ви, - спитав їх, - що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти - Христос."7SgТі йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."R}І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"qQ[І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь.">PuТоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.jOMГлянув той і каже: "Бачу людей, - наче б дерева ходячі!"NУзявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"BM}Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.UL#І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"VK%"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" - "Сім", - кажуть.\J1як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" - "Дванадцять" - кажуть йому.xIiМаючи очі - не бачите? Маючи вуха - не чуєте? Не пам'ятаєте,)HKІсус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?`G9І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.3F_І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"~EuУчні ж забули взяти хліба - мали з собою лиш один хліб у човні.nDU І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.C} Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"HB  Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку - вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.A А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.V@% було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.?І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;{>oМали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.=3Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.~<uВін же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", - відказали ті.+;OТож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?",:QКоли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека." <}}|| {Jz}yyJx{wwLvXutsLrqqooYnnTmll5kjii h*gkfedcba``v__ ^]\\[*ZjYYRXWW VUxTVSRQQPPONMM\LxLKcJJNIHHGG+F|FED3CCbBqA@@?J>===<(;v:9877,66,5?44%32Q11Y0|0*/m/.~-,++W*));(c''T&%% $#g""p! :P:f>HfB9 (  ^ E AA34Q{oта й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.oWІ привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,`9Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.W'Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.*MІ били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.dAта й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!"Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього +Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.D Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли." =Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!"K  А ті знову закричали: "Розіпни його!", Q Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?" Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.mS Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?"wІ народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.:mА був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.r]Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.+OІ знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять."]3А первосвященики багато обвинувачували його."=Пилат спитав його: "Ти - цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш."~ -З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками - увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.?}wHІ тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: "Перше ніж півень заспіває двічі, - тричі мене відречешся." Та й заридав гірко.|3GВін же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.U{#FТа він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: "Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин."#z?EСлужниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: "Цей з їхніх."]y3DТа він відрікся, кажучи: "Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш." Та й вийшов геть на переддвір'я, - а півень і заспівав!4xaCі, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: "А й ти був з Ісусом Назарянином."w'BКоли Петро був унизу на подвір'ї, приходить одна з служниць первосвященикаyvkAТож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: "Пророкуй!" А й слуги били його по обличчі.u5@Ви чули богохульство! Як вам здається?" І всі вони присудили, що смерти він гідний. t?Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: "Навіщо нам іще свідків?ss_>"Я є, - відповів Ісус, - і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних."irK=Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: "Чи ти єси Христос, Син Благословенного?"Zq-<Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: "Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?"Vp%;Та й це їхнє свідчення не було однозгідне.>ou:"Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний."inK9А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно: m'8Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.'lG7Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.Ok6Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.+jO5І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.bi=4тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.h#3Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,Lg2Тоді всі, лишивши його, повтікали./fW1Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це - щоб збулося Писання."Ue#0Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: "Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.#d?/Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.Yc+.А вони наклали на нього руки й схопили його.b#-І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю - і поцілував його.&aE,Його зрадник дав їм знак, кажучи: "Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно." ` +І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями - від первосвящеників, книжників і старших.k_O*Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!"y^k)Повернувся він утретє й каже їм: "Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.B]}(І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.o\W'І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.['&Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!"SZ%І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: "Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?.YU$І мовив: "Авва - Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти."?Xw#Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. W9"Потім каже до них: "Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте." V !І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.RU І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, - то й каже своїм учням: "Посидьте тут, поки я помолюся."TT!А він ще більше твердив: "Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе!" І всі так само говорили.dSAВідповів йому Ісус: "Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся."RwА Петро сказав до нього: "Навіть коли й усі спокусяться, - та не я!"hQIТа по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї."8PiІ сказав їм Ісус: "Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.NOІ, проспівавши, вийшли на гору Оливну.XN)Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім."MТа й сказав їм: "Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.kLOПотім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.;KoІ коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: "Беріть, це моє тіло."JСин Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!" IВін відповів їм: "Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.HВони засмутились і один по одному заходились його питати: "Чи не я?"hGIІ коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: "Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть."]F3Якже настав вечір, - приходить з дванадцятьма.E-Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху..DUІ він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам."kCOі куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?iBK І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: "Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,pAY А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: "Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, - щоб ти їв Пасху?"?@w Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.-?S Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.> Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам'ятку про неї."=Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.A<{Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте./;WАле Ісус сказав: "Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.E:Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!" І вони ремствували на неї.w9gДеякі обурилися між собою: "Навіщо, мовляв, така втрата мира!f8EІ як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.s7_але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!l6 SДва дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,O5 %А що вам кажу, - кажу всім: Чувайте!"z4m $- щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.Y3+ #- пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, - ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,n2U "Як чоловік, що, від'їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,t1a !Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.*0M Про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець.e/C Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.. Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.-/ Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що - близько, під дверима!K, Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.;+o Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.*7 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.m)S зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.,(Q За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,`'9 Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь._&7 Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних.%/ І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, - абож: Глянь, онде! - то не вірте.^$5 І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні.d#A Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде.N" Моліться, щоб це не сталося зимою!t!a Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час.{ o а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.7g хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;# А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, - хто читає, хай розуміє! - тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори;'G І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця, - той буде спасенний.>u Брат видасть на смерть брата, батько - дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.3 І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий. А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.  Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене - їм на свідоцтво.fE Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.<q Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.! Багато прийде під моїм ім'ям, і вам казатимуть: Це я, - і багатьох зведуть. Тоді Ісус почав до них промовляти: "Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.w "Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?";o Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті: U# Ісус же сказав до нього: "Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули."> w І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: "Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!"A{ ,Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, - увесь свій прожиток."oW +І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню. *І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.= s )І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.$ A (що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."u c 'перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,q [ &І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,4 a %Сам Давид зве його Господом; як же тоді він - його син?" І багато людей слухало його радо.-S $Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.H  #Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос - син Давидів?ve "Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати. !А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, - це більш, ніж усі всепалення та жертви."D І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він - Єдиний, і що нема іншого, крім нього.:m А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."\1 і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. Ісус відповів: "Перша - Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог - Господь Єдиний,{o Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"pY Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."~- А про мертвих - що вони воскреснуть - хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я - Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!7}g Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.|5 Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?;{o При воскресінні, як вони воскреснуть, - котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."zw Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.~yu Узяв її другий - і помер, не лишивши потомства; так само і третій.xw Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.:wm "Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.4va І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання: Hu  Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові - що Боже." І вони дивувались йому.&tE Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" - "Кесарів", - ті йому відповідають.Fs Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.""r= Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"q# Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.opW І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.ioK Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"=ns Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.Jm  Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.llQ І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.>ku Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.Hj  Ще мав єдиного сина улюбленого - і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.:im Ще іншого він послав, а вони того - вбили. Та й багато інших - їх вони або побили, або повбивали.h' І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.hgI Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.Sf І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.Ne  І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.?dw !І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю." ]~~y}}X|{|G{ozyxx6w4vv[utssCrDqq5p)onn7mml`k\jihhoggFfedd6cRbda``D_^^]\\![ZZZYYHXAWVVKU TSSlRiQPPhOO(NyMMLKKKZJJItHiGG9F_EEHDCCYBBAAd@@C??2>>1==$<< ;Y::499)877%6055 44 3{22k11m00/j.--X,,++*)),(|''(&%%s$O##1""B! &-|XwjZ]tBvL S Sj'. FO Він відповів їм: “Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.”LN Люди питали його: “Що ж нам робити?”nMU Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь.”L7Чиніть плоди, достойні покаяння, і не беріться говорити собі: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може підняти дітей для Авраама.tKaВін, отже, говорив до людей, що приходили христитися до нього: “Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?bJ=а кожна людина побачить спасіння Господнє.”XI)Кожна долина заповниться, кожна гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть гладкі,dHAяк писано в книзі віщувань пророка Ісаї: “Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки його.2G]І він ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрищення покаяння на прощення гріхів,!F;за первосвящеників Анни та Каяфи, слово Боже було до Йоана, сина Захарії, в пустині.E 7П'ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був правителем Юдеї, Ірод - четверовласником Галилеї, Филип же, його брат, четверовласником краю Ітуреї та Трахонітіди, а Лісаній четверовласником Авілени,rD]4Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.PC3І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.\B12Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.“Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”@ 0Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”|?q/Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.*>M.Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.w=g-а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.G<,Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,M;+Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.:*І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.n9U)Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.8+(Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.B7}'І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.d6A&І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.x5i%зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. 4$Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;3#та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”2'"Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,|1q!Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.z0m світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.”W/'що ти приготував перед усіма народами;K.бо мої очі бачили твоє спасіння, -“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,a,;він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: :+mВін прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,,*QЙому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.t)aА був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.0(Yі принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”:'mяк то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-c&?І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,x%iЯк сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.>$uА пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.s#_Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.t"aі всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.!Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко; І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.7І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”}“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”*M І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: {o І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”! Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.6e Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: +O Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.EБули ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.A{і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.[/І от коли вони були там, настав їй час родити,s_щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.mSПішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,Y+І йшли всі записатися, - кожний у своє місто.s_Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.< sPДитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.C Oщоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”" ?Nзавдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,   Mдати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,I   LА ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,r  _Kу святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.  Jщо дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашноx  kIклятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, Hщо вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;   Gщо нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, }Fяк то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,z oEі що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; D“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій   CА Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: p [BУсі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.( KAІ страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.; q@Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога. ?І попросивши табличку, він написав: “Йоан - його ім'я.” Всі тому дивувались.v~ g>І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. } =Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”v| g<його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”&{ G;Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія;-z U:Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.yy m9Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.x )8Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.w 7як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.”~v w6Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,u  5наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.pt [4Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;s 3Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.vr g2Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.oq Y1Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.)p M0бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.Mo /і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,an =.І мовила Марія: “Величає душа моя Господа~m w-Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”8l k,Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.ok Y+І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?0j [*і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.Bi )І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духомch A(Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.+g Q'Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.Uf %&Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.Le %нічого бо немає неможливого в Бога.”[d 1$Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;c #Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. b  "А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” a !і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”A` } Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,r_ _Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.w^ iАнгел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.4] cВона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.G\  Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”$[ Cдо діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.*Z OШостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,"Y ?“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”X #Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: yW mА як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.sV aКоли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.U  Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.~T wІ ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”bS ?Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.3R aЗахарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”;Q qІ сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”oP Yі багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.jO Oбо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,N І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;M  Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.wL i Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.K  Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.mJ U А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.;I q згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.H І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,G 9Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.?F yВони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.sE aБув за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.XD +щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.IC  вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,B #як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,A -Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,Z@-Вони ж пішли й проповідували всюди, а Господь допомагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили.?7Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога.i>Kгадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане."_=7А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім'ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими;$<AХто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений.&;EІ сказав їм: "Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню.=:sНарешті з'явився він самим одинадцятьом, коли то були за столом, і докоряв за їхнє невірство та твердосердя, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих.v9e І ці, повернувшися, сповістили інших, але й їм не йняли віри.85 Після цього з'явився в іншім вигляді двом з них, що були в дорозі й ішли на село.7{ Вони ж, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри.6{ Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали.L5 Воскреснувши ж уранці першого дня тижня, з'явився найперше Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів.@4yІ вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.L3Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам."2wА він до них промовив: "Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали.21]Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, - і вжахнулись.0Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, - був бо дуже великий./ та й говорили між собою: "Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?" .Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце,T- #Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його.,/Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.+.а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;d*A-Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;")=,Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.z(m+- Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. '*Коли настав уже вечір, - тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою,^&5)що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.X%)(Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,B$}'Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий."p#Y&Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.a";%А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.}!s$Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!"y k#Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!""="О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" - що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?"!;!А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години.jM Христос, цар Ізраїля - хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.SА й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе - не може спасти!0[- спаси себе з хреста!"X)І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш|qТоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його."1І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.zmА був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський."b=Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його.5Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. `h~}|{zzDywyx\wmvvuuttssrrqqppoo+nmm lqkjjihh!gffReedEcbDaa`~_^r]\[ZZuYY0XX-WVUTTeSRQPOvNN`MLKK#JPIHGGAF6EDwCBAAn@"?;>0=<<;e:99~877[6}544R3|220//t.. -d,++*E)c(w'&&%y$$"##4"!/  ,K ^Je8 v q ,r(U-`uТому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.3t_І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.]s3любить бо народ наш і збудував нам синагогу.”Br}Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: “Він достойний, щоб ти йому зробив це: NqПочувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.p5А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього."o ?Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.On1Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”am;0Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.7lg/Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, - покажу вам на кого він схожий.k.Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?j-Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж - з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.iiK,Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.=hs+Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.g*І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, - ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.f3)Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?e'(Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.>du'Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?cy&Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”Cb%Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.eaC$Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.K`#Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних._"І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.)^K!І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.>]u Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.x\iІ як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.[Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.0ZYТому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.Y/благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.-XSА вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,]W3Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.MVГоре вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.kUOГоре ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.XT)Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.&SEБлаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.6ReБлаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.?QwТоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже."P=Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла._O7Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.N1Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.uMcЮду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.qL[Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,K1Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,1J[ А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами: I% Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога. H Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.fGE І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.bF= Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”gEGІсус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.]D3От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.KCРаз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.nBUДалі сказав їм: “Син Чоловічий - Владика і суботи.”A)Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, - хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”;@oІсус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?!?;Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”X> +Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.= 'І ніхто, що п'є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.”i<K&Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.;y%Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть./:W$Він їм сказав також цю притчу: “Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.9/#Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.”=8s"Ісус же до них промовив: “Чи ж; можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?Q7!А вони йому сказали: “Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п'ють!”6} Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”45aІсус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров'ї, потребують лікаря, лише - хворі.f4EФарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?”Y3+Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.Q2І той, кинувши все, встав і пішов за ним.Z1-Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!”j0MА всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”6/eІ вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.'.GТа щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, - мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”-/Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?,+А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?q+[А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”*Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”)І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.b(=Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.G'Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.V&%Та він відходив у місця самітні й молився.T%!Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.$І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.”F# Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа.C" І от, як він був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.”s!_ І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.  також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.” Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;CПобачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.”-Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.NОзвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.”LКоли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.”wgВін увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.)побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.N Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,J ,І проповідував по синагогах у Юдеї.C+А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.”  *Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.)А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти - Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він - Христос.}(А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.pY'І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.V%&Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.nU%І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.gG$Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: “Що за слово, - що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!” #Ісус же погрозив йому, кажучи: “Мовчи і вийди з нього.” І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.: m"“Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти - святий Божий.” /!А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним: o W І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади. Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.QТа він, пройшовши серед них, пішов далі.kOі, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.[/Почувши це, всі в синагозі наповнилися гнівуc?Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”Gоднак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки..UТа я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,2]Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.2]А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”PВсі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?'І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”@~yА згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.a};оповістити рік Господній сприятливий.”C|“Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,4{aЙому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: Uz#І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.ry]Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.8xiІсус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.w І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу."v= Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”u- і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.” t  писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;usc Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;erCІсус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”gqGТож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”Xp)і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.oТоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,nІсус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”m5А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”Ul#де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів. k ;Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,Yj+&сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога. i %сина Матусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеела, сина Каїнама,zhm$сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха,vge#сина Серуха, сина Рагави, сина Фалека, сина Евера, сина Сали,xfi"сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора,e!сина Амінадава, сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди,xdi сина Єссея, сина Йоведа, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона,zcmсина Мелеа, сина Менни, сина Маттата, сина Натана, сина Давида,|bqсина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима,|aqсина Ісуса, сина Еліезера, сина Йоріма, сина Маттата, сина Леві,t`aсина Мелхі, сина Адді, сина Косама, сина Елмадама, сина Ера,_сина Йоаннана, сина Реси, сина Зоровавела, сина Салатіїла, сина Нері,|^qсина Маата, сина Маттатії, сина Семеїна, сина Йосеха, сина Йода,x]iсина Маттатії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггая,v\eсина Маттата, сина Леві, сина Мелхі, сина Янная, сина Йосифа,W['Сам же Ісус, коли розпочинав (свою діяльність), мав яких років тридцять і, як гадали, був сином Йосифа, сина Елі,jZMі Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос: “Ти - мій Син любий, тебе я вподобав.” Y9Коли ввесь народ христився, і коли Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо,rX]додав ще й це до того всього, що замкнув Йоана до в'язниці.HW Тим часом четверовласник Ірод, якому Йоан докоряв за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод накоїв,yVkНавчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину.bU=Його лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і зібрати пшеницю в свою клуню, а полову спалити вогнем невгасимим.”ETЙоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем.JS А із-за того, що люди вижидали (Месії), кожен сам у собі розмірковував про Йоана, чи не він часом Христос.RВояки теж його питали: “А ми що маємо робити?” Він відповів їм: “Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею.” Q А він сказав їм: “Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть.”P Прийшли також митарі христитись і йому мовили: “Учителю, що маємо робити?” ~}}K|{{z7yxxLwwv#uGss^rDqGponmmPlkcjiihgfeddc;bpa#`u_^^]]O\c[ZZY/XXVVUUTRRQ%OO(NEMLLK?J\I*HGFpE\DC:BAA@s?B>==<;:98766U5243302U11A00/t..?-_,, +s*))*()'/%$##|"!! 9AKy10Dh~* A 6 PUy@[/ ;До другого сказав: “Іди за мною.” Та той відповів: “Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.”^5 :Ісус озвався до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.”'G 9А як вони подорожували, сказав хтось до нього: “Я піду за тобою, куди б ти не пішов.”5e 8І вони пішли в інше село.M 7Ісус, обернувшись, почав їм докоряти.E 6Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали: “Господи, хочеш - ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.” y 5Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму.F  4Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати.V % 3А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.  2Ісус же сказав до нього: “Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.”v e 1Озвався Йоан і каже: “Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.”I  0і сказав їм: “Хто приймає цю малу дитину в моє ім'я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той - великий.” /Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себеhI .Одне спало їм на думку: Хто з них буде найбільший?uc -Однак, вони не розуміли цього слова; воно було від них закрите, так що вони його не додумались і боялися його спитати про це слово. 9 ,“Затямте собі добре ці слова: Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.”D +Всі були захоплені величчю Божою. І як усі дивувалися всьому, що Ісус чинив, він сказав до своїх учнів: / *Ще тільки наближався хлопець, як демон кинув його об землю і сильно стряс; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові.U# )Ісус відповів: “О невірний та розпусний роде! Доки я буду з вами та терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!”ve (Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не здоліли.”eC 'Дух його хапає, і той кричить раптом, трясе його, і той пускає піну; з великим трудом він його залишає цілком знесиленого.W~' &І ось якийсь чоловік з народу почав кричати: “Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином, бо він єдиний у мене.} %Наступного дня, коли вони зійшли з гори, сила людей його зустріла.Z|- $І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали.~{u #І залунав голос з хмари. “Це Син мій, Вибранець, слухайте його!”2z] "Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару.Ey !А коли ці відходили від нього, Петро промовив до Ісуса: “Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві й один Іллі.” Він не знав, що говорить.Ox Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли.w5 що, з'явившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі.mvS І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля,u% І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа - біла та блискуча.@ty Днів з вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись.Ms Я вам кажу по правді, що деякі з отут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать Божого Царства.”qr[ Хто б соромився мене та моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів.!q; Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить?Cp Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує.oy Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною.n# Далі додав: “Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб'ють, та він на третій день воскресне.”gmG Та й наказав їм гостро про це нікому не говорити.Vl% “А ви”, спитав їх, “що кажете про мене? Хто я?” Тоді Петро, озвавшись, мовив: “Ти Христос (Помазаник) Божий!”k} Вони ж у відповідь сказали: “За Йоана Христителя, а інші - за Іллю, а ще інші - за якогось із пророків старовинних, що воскрес із мертвих.”Wj' Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, - він спитав їх: “За кого мене мають люди?”i Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів.khO А він узяв п'ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом.Lg Вони так зробили й усіх розсадовили.[f/ Було бо їх яких п'ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: “Розсадіть їх гуртами по п'ятдесят приблизно.”e% А він їм каже: “Дайте ви їм їсти.” Ті відповіли: “У нас усього п'ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.”cd? День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: “Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.”ucc Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того.|bq Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда.Ga Ірод сказав: “Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую? ” І намагався побачити його.`) інші - що Ілля явився, а ще інші, - що якийсь пророк із давніх устав з мертвих.[_/ Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих,^ І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.H]  А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.”\} В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу.[[/ Він до них промовив: “Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте.~Zu і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати..Y W Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги,!X;8Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.W+7І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.V6А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”UU#5І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла.6Te4Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”VS%3Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.#R?2Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”VQ%1Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”{Po0Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”O5/Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.N/.Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”}Ms-Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”8Li,підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою - спинилась її кровотеча. K+Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,WJ'*бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.uIc)Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,zHm(По повороті Ісус був прийнятий народом, бо всі його чекали.dGA'“Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому./FW&А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи: E#%Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся.nDU$Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий.,CQ#І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі - і злякались.'BG"Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах.2A]!Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло.p@Y А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм.k?OІ вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню.A>{Ісус же спитав його: “Як тобі на ім'я?” “Легіон!” - відповів той, багато бо бісів увійшло в нього.W='Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в'язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях.<Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!”;7Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах.n:UВони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї.97Тоді сказав їм: “Де ваша віра?” Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: “Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?”-8SІ, приступивши, вони збудили його й кажуть: “Наставниче, наставниче, ми гинемо!” Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша.^75Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці.U6#Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: “Переплиньмо на той бік озера.” І відплили.J5 Він же у відповідь сказав їм: “Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують.”%4CЙого повідомили: “Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою.”.3UМати його й брати прийшли були до нього, та зачерез народ не могли до нього доступитись.^25Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має.”N1Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло.%0CНіхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.Z/-Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.v.eА те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.~-u Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають. , Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.j+M Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.* Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.q)[ Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча. (Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.”'%Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила.&{Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало.h%I“Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали.-$SА коли зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі: ;#oЙоанна, жінка Хузи, Іродового урядовця, Сусанна та багато інших, що їм допомагали з своїх маєтків.P"і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів,g! IПо тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять w2До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”4a1І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає?iK0Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.”X)/Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.”/.Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.)K-Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.H ,І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.F+Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.”D*А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?”:m)“Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.=s(Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”.1'Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця!'G&і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.}s%Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку5c$Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.R#І всі діти мудрости виправдали її.”I "Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, а ви кажете: Це ненажера і п'яниця, приятель митарів та грішників.,Q!Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п'є вина, а ви кажете: Він біса має!O Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали! !“До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні? -А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього.I  І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана.j MКажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім - більший від нього.”` 9Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою.1[На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка.xiНа що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м'які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах.#А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: “На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?kOі блаженний той, хто не спотикнеться через мене.”ucУ відповідь Ісус сказав їм: “Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;W'Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння.kOПрийшовши ті мужі до нього, кажуть: “Йоан Христитель послав нас до тебе спитати: Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?”!і послав їх до Господа сказати: “Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?”/Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнівq[Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.s~_Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”z}mІ мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.R|І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” { Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.”z Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.y Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.uxc І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим. w  Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.”)vKБо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить.” Y/~r}|{{hzz5yqxzww@vuu3tsrr qApoo+mllk;jOihhg{f4e{dd!c aa:`i_^]]\[bZZ!YaXQWVUUTRSMRQQ"PPO)Nl=<Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму?u4c Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.`39 Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї?E2  Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.1 ;Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”c0? :Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці.h/I 9Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?<.q 8Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?-} 7І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, - і так буває.k,O 6А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, - і так воно буває.#+? 5Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.”9*k 4Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. ) 3Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, - але розділ. ( 2Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.'' 1Вогонь прийшов я кинути на землю - і як я прагну, щоб він вже розгорівся!D& 0А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.5%c /Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий. $ .то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.v#e -Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, - і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,z"m ,Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. !  +Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить. 9 *А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці? )Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?”5 (І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.”s_ 'Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі. &І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони. 9 %Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.w $Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.wg #Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.U# "Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.!; !Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.! Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.eC Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.&E Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.~u І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!pY Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!|q Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.  коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?   Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть?}s Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!Z - бо життя більше від їжі й тіло від одежі.c ? Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;   Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”L  А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?U # та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!M І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток+O І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно.oW Далі промовив до них: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”4a Ісус промовив до нього: “Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами?”9k Відізвався до нього хтось із народу: “Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.”{o бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”\1 Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,kO І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.7 Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.I~  Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.D} Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців! |9 Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога.[{/ Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь.Ez Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.sy_ Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.x- Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.wvg 6чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.Iu  5І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,Rt 4Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.”Vs% 3від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!r! 2щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,Sq 1Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб'ють, а деяких будуть гонити,Gp 0Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!o{ /Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!n+ .Він же відповів: “Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.m7 -Озвавсь тоді один із учителів закону: “Учителю! - кажучи це, ти й нас ображаєш.”*lM ,Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.” k9 +Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.)jK *Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м'яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.i )Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.xhi (Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?ugc 'Господь сказав до нього: “От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.f) &Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.=es %Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.dw $Коли, отже, все тіло твоє - світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.”cc? #Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.\b1 "Світло твого тіла - твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.iaK !Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.t`a Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.._U Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!(^I бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.] Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: “Рід цей - рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,%\C А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”[ Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” Z І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.”dYA І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.!X; Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. W Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.V Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.U3 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.T5 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.hRI Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, - як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.SQ А він, знаючи думки їх, сказав їм: “Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.}Ps Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.O/ Та деякі з них говорили: “Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.”&NE Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. M Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!”jLM Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?Ky Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?1J[ Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.)IK Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.H' кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.rG] а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, -F бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, E Далі до них промовив: “Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,;Do І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.”]C3 Дай нам кожного дня наш хліб щоденний.[B/ А він до них промовив: “Коли ви молитесь, кажіть: Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай прийде твоє Царство.A / Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: “Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.”@) *одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”1?[ )Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,$>A (Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”=7 'Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.C< &Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.L; %Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”+:O $Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”9- #На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.8 "Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.D7 !Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився. 6 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.45a Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.B4} Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.3 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”2 “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”,1Q Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”0w А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”g/G І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”X.) Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”--S Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.e,C Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”r+] Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.?*w Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”?)w Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить. (  Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.D' Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”W&' Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”'%G Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!q$[ Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.'#G Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!"y Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.M! Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.1 [ Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть: % оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.- І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;r] І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.?w І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.y В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!)K Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.`9 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.iK Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.b ? Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.L >Ісус сказав до нього: “Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого.”8i =Інший сказав: “Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.”L <“Залиши мертвим ховати своїх мертвих”, сказав Ісус до нього. “Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.” ~a}M||!{zz4yx6w==.<;a:99 8W776554K322,1?0l/k.--%,++3*c)((l'&%$$A#5"{!! 5~D|W,QnH R D | &  OKnlIW !Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.>Vw Згадайте собі жінку Лота.qU[Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.qT[Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.)SKта того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило."R=Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;XQ)їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.uPcЯк було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого: OА перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.LNБо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.MСкажуть вам: Ось він тут! - або: Он він там! - не йдіть і не шукайте!aL;Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.Kані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.”PJЯкже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;}IsІ він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”CHІ не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”GyОзвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?FІ припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.E-Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.DDПобачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися. C  Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”*BM Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.A) Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.U@# Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”v?e Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?>}А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?[=/Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?<#Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас.d;AАпостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”V:%І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”.9UУважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.w8gЛіпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.]7 5Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.h6IА той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”(5IТой відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.x4iАвраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.$3Aя маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.2Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;1А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. 09Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.5/cі він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.2.]В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,M-Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.E,він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.%+CУбогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;5*cБув один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.)Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.(Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.N'Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.{&oА він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе - осоружне Богові.|%qЧули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.K$ Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”w#g І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?)"K Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?I!  Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.K  І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.s_І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.ucПотім до другого промовив: А ти скільки то винен? - Сто корців пшениці, відповів той. - Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.QСто мір оливи, -відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.MПокликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?+Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.|qІ почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.NПокликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.h KІ сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.>u А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.” Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє - твоє.FКоли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.DА той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.1Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.X)Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.xiПокликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.DА старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.1[бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.veТа приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,w gА батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.Y +Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. 5І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.% CЯ недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.1 [Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!c?Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.=sІ він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.?wПішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.%CІ от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.X) Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.nU Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.q[ Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.(I Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”N А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.-Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?~-Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.k}Oй, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.b|=А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі({I“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?Hz Тоді Ісус сказав до них цю притчу: y)А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”wx iУсі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.Gw#Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!”~vu"Сіль - добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?u3!Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.t  Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.2s]Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього?xriмовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!]q3щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,EpХто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,o%Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною - не може бути моїм учнем.n'“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем. m Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив: l}Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”1k[Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.vjeПане, - озвавсь слуга, - сталось, як ти велів, і місця є ще.`i9Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.hhIА інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.$gAДругий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.fwТоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.e/Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.&dEА Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.Uc#Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”bb=І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, - тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”ay але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.`+ Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;#_? Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”b^= А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою.]% і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.w\g“Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,.[UПотім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу: [Z/І вони не могли нічого йому на це відповісти._Y7До них же промовив: “Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній?”~XuВони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.9WkЗвертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав: “Чи вільно зціляти в суботу, чи ні?”fVEАж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.OU Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.&TE #Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: Благословен той, що приходить в ім'я Господнє!”GS "Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, - та ви не захотіли!gRG !Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.Q} Він же сказав їм: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.MP Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.”sO_ Тоді останні стануть першими, а перші - останніми.”KN Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.M Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні.?Lw Та він відповість: Кажу бо вам: Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!(KI Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших.;Jo І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! - він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви.FI “Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.+HO Аж ото сказав хтось до нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” Він відповів їм: G) Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму.8Fi Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.”}Es І знову промовив: “До чого мені прирівняти Царство Боже?.DU Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках.C- Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти?TB! І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив.tAa Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв'язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?”u@c Господь у відповідь сказав до нього: “Лицеміри! Чи кожний з вас не відв'язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти?_?7 Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: “Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.”># І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога..=U Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: “Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.”\<1 Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись.U;# Ісус навчав в одній з синагог у суботу.r:] Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.”19[ А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.8 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще?75 І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.x6i Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.” S~~J}||J{qzyyGxwvvUuMtsrrqNpooGnxnll}kkjj3ihhgfTeedmccbb!av``b__3^]]D\P[[JZCYYXW;VlUrTgSSRR$QPOO NYMMZLL KDJIgI H_H GxGF E`DD*CBB"A @??>t=<Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха. {&Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його. 3%Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна.z m$Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.”#немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі./"Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька,lQ!Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.w Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться.)Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько./WКоли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо.%І він сказав їм притчу: “Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева.B}Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.”#Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою.2]Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили.a~;І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями.q}[Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган.Q|Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього.p{YЦе бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться.z)Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять.=ysКоли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось.^x5Вашим стражданням ви спасете душі свої.Ww'Але волосина з голови у вас не пропаде!Uv#Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я.u'Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють.At{я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.$sAВізьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати,Ir  І це дасть вам нагоду свідчити.2q] Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого.Zp- Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть.o} Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство.Nn Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.”mВін же відповів: “Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім'я і буде казати: Це я, - і: Час наблизився. Не йдіть слідами за ними.*lMТоді вони його спитали: “Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?”Mk“Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.”Yj+І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав: ci?Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.” hі сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх.rg]Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, f Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички.1e[/що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду - вони приймуть строгіше осудження.”fdE.що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;c/-І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників,b ,Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”~au+поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.6`e*Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,_)І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида?j^M(І не насмілювались вони більше ні про що його питати. ] 'Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.”}\s&Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.”{[o%А що мертві воскресають, - це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.@Zy$бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони - сини Божі, бувши синами воскресіння.GY#Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;X"Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж.!W;!Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.”4Vc Врешті, померла й жінка.sU_і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.!T=Потім другий,qS[Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.?Rwй спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.QyДеякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили(PIІ не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.O-І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве - кесареві, а що Боже - Богові.”%NC“Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”aM;Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них: ^L5Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?”xKiІ ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді. JІ назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.xIiПервосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу."H=Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде - роздавить.”GІсус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним?cF?Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”!E;І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?iDKВиноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.UC# Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують?B Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.KA І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.@ Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.? І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.>yА Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”`=9І відповіли: “Не знаємо, звідки (воно було).”*<MА як ми скажемо: Від людей, - увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк./;WА вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, - він спитає: Чому ж ви йому не повірили?`:9Йоанове хрищення було з неба чи від людей?”9yВін у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені: '8Gі сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?”T7 #Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами!6;0та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.@5y/І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,44a.кажучи до них: “Написано: Дім мій - дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.”o3W-Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,2,вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені - за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”G1+Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;H0 *кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!k/O)І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав, .(Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.” -9'Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.”$,A&кажучи: “Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!”+ %А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,^*5$І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі. )#А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.R("Ті відповіли: “Господь його потребує”.&'E!Коли вони відв'язували осля, господарі його спитали їх: “Навіщо відв'язуєте осля?”Y&+ Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.$%AКоли ж вас хтось спитає: Навіщо відв'язуєте? - ви скажете: Господь його потребує.”/$Wкажучи: “Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив'язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв'яжіть його і приведіть.C#І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,"}Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.B!}А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.” 3Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.Y+Пане! -сказали йому, - він має вже десять!.UІ він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.+OЧому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.8iбо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв./Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,mSВін сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами.|qІ прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін.J Гаразд, добрий слуго, - сказав пан, - тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.wПерший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять.І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.ucСпівгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!J  Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся.^5 Отож, він мовив: “Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.yk Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.{o Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”#? Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.}А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.”/ WВсі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.”N І зліз той швидко і прийняв його радо.o WПрийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.”, QПобіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. 9Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.!А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий.d CУвійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).B}+І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.ta*Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”')“Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, - сказав той, - “щоб я прозрів!”&E(Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: Y+'Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!” &І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”\1%Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить.yk$Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути."~=#І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.>}u"Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.y|k!і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”C{ Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,~zuІ взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.y1і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”^x5Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, wТоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”pvYВін відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”puYА ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”&tEЛегше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.”2s]Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!mrSПочувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.*qMПочувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”Wp'Той же відповів: “Все це я зберіг змалку.”Jo Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.” n9А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.3m_Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”%lCІстинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”FkІсус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже./jWПриносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли. i Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, - вивищений.”ihK А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!gw Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.f Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди - грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.e) “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий - митар.Jd  Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу: :cmКажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”Bb}А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?aТут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!c`?але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”5_cІ довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,T^!Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!#]?І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.\ +Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.6[e%Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”tZa$[Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].” Y#Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.(XI"Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять. ~}}s|c{zzwzyHxxwJveuu'tssOrqppvpoBnmmm==V<;::988E766556433*2^1104//.--,Y++**+)q((_'&&t%w$$^##X"! \2ICzV8! j  !  |  @lHN  Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»xM kІ Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.&L G які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися.K 7 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;VJ ' Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли.iI M Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.H 1 Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.aG =Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло.F Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.^E 7Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан.jD OІ світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.]C 5У ньому було життя, і життя було - світло людей.oB YНим постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.=A wЗ Богом було воно споконвіку.}@ wСпоконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог.v?e5і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.>4Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,=3А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.<}2І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.:;m1Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.”<:s0Ви - свідки того (всього).H9 /і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.G8.і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,c7?-Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,E6,Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”L5+Він узяв його й спожив перед ними.N4*Вони подали йому кусень печеної риби.93k)А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”Q2(Сказавши це, він показав їм руки й ноги.}1s'Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”07&Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших?o/W%Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. .9$Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!”"-=#І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.},s"які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.”I+ !І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,x*i І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?”){Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них: #(?І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.Y'+Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись.&+Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.D%І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.$ Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?”D#А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!+"OДеякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.”d!Aта, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий.$ AДеякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці,Z-А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!3та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп'яли.:mІ він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім - ділом та словом перед Богом і всім народом, -ucОзвавсь тоді один з них на ім'я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?”>uВін їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку.U#але очі їм заступило, щоб його не пізнали.(IА як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,U#і розмовляли між собою про те, що сталось.;o Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім'я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,xi Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов'язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося. але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.G То були: Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам, а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.FІ вони пригадали собі його слова;CСин Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп'ятий і третього дня воскреснути.”5cЙого нема тут: він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи: FКоли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали: “Чому шукаєте живого між мертвими*MІ от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм у блискучих шатах.U #Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.W 'й застали камінь, відкочений від гробниці.A  }А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,( I8Повернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.U #7Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса.Z-6День цей був п'ятниця, і вже заходила субота.Q5Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.V%4цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса.X)3що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства;2І ось був чоловік, на ім'я Йосиф, радник, - людина добра й праведна,>u1Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.G0Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б'ючи себе у груди.?w/Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: “Справді цей чоловік був праведний.”C.Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа.|q-бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.*~M,Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев'ятої години,}%+Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”x|i*І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.”{)Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.”-zS(А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?3y_'Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!”&xE&А був над ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це - Цар Юдейський.”pwY%примовляли: “Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!” v $Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,u}#Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він - Месія Божий, Вибраний!”Jt "Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.Qs!І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп'яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.r З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть. q Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?”p+Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! - і горбам: Покрийте нас!EoБо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували.bn=Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! mІшов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили.glGІ як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.vkeІ він відпустив того, що за повстання і вбивство був вкинутий у темницю і що про нього вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.tjaТоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою.)iKАле вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп'яти. І крик їхній переміг.vheІ втретє він до них промовив: “Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.”Zg-Та вони закричали: “Розіпни, розіпни його!”sf_Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову.$eAЦього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в'язницю.d Та вони всі разом закричали: “Убий цього, а відпусти нам Варавву!”_c7Треба ж було їм одного випустити з-за празника.@b{Тож я його покараю і відпущу.”;aoТа й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти.f`EПилат промовив до них: “Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його.j_M Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ,^1 І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували.o]W Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.\} Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.~[u Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.tZaІрод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.SYа довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.mXSПочувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;5WcВони ж наполягали і кричали: “Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.”4VaТоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби: “Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.”/UWПилат спитав його: “Ти цар юдейський?” А Ісус у відповідь сказав до нього: “Ти кажеш.”T%І заходились його винуватити, кажучи: “Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він - Христос-Цар.”oS YТоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.RyG“Навіщо нам ще свідки”, - сказали ті, - “самі ми чули з уст його.”(QIFА всі сказали: “То, значить, ти Син Божий?” Він сказав до них: “Самі ж кажете, що я.”vPeEВіднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.”QODа якщо вас спитаю, ви не відповісте.3N_Cі казали: “Коли ти - Христос, скажи нам.” Він відповів їм: “Коли скажу вам, ви не повірите;KMBЯкже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій[L/AІ багато іншого, глузуючи, говорили на нього.yKk@і, накривши, питали його: “Пророкуй, хто той, що вдарив тебе?”}Js?Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалисяII >І, вийшовши звідти, заплакав гірко.3H_=І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: “Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.”0GY<Петро озвавсь: “Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.” І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.NF;А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: “Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!”8Ei:Та трохи згодом другий, побачивши його: “І ти з них”, - каже. Але Петро відповів: “Ні, чоловіче!”]D39А він відрікся, кажучи: “Не знаю його, жінко!”TC!8Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!”B57І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.DA6Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.>@u5Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.”#??4Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями! >3Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.=2І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.3<_1Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?”;0А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?”:w/Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.9'.І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!”83-Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.>7u,Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.k6O+Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його.(5I*“Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!”43)І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися: 3#(Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.”'2G'Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.1&Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”p0Y%Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, - бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”2/]$“Нічого”, - відповіли. Він же до них промовив: “А тепер - хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.>.u#Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?”M-"А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”#,?!“Господи”, - сказав Петро до нього, - “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.”E+ та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”*О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,?)wщоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.l(Qі я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,a';Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,c&?Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить.=%sНе так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.E$Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.#Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.%"CІ вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.!5Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.”z mОдначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.;oТак само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша - це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.`9І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це - моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.”6eбо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.”%І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою,#?бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.”6eІ він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,pYІ як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.|q Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.# І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.”M і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху?  Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,fE Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”A{Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, - сказав, - “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.”xiНастав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.QЗраділи ті й згодилися дати йому гроші. ~~J}o||R{zzyy>xx0w]vuu@tssKrr[qBp5onmllkjihhg#fewe d{cctbbaK` _$^<]l\\H[XZYYgXXWVUUTTfS#R'Q&P>OO6N*MM%L'KoJJ+IHHGGVFEEDVCCMBA@@??->==O<Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.L|щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.q{[Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,z'Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.Uy#Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.`x9І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.w7За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його - не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.vА Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»{uoОсь тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.tЧоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, - Ісус.tsaЩойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, - тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»r# Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.{qo Спитали його: «Хто він - той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»#p? А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, - сказав мені, хто мене оздоровив.» o Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»(nI Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день - субота.umcМовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»+lO«Не маю нікого, пане, - одрікає йому недужий, - хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»LkПобачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»qj[Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.Vi%ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, -хоч яка б там була його хвороба.&hEЛежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: `g9А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів.wf iПо тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.tea6Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.~du5І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його.qc[4Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», - сказали вони йому.:bm3А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий.Ra2Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.`{1А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»_ 0Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»^/Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. ] .Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі.\ -Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, - вони бо теж ходили на те свято. [,Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.»^Z5+А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.eYC*Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання - самі бо чули й знаємо, що направду він - світу Спаситель.»[X/)Та й багато більше увірували з-за його слова.4Wa(Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там.]V3'Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила».>Uu&Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.»~Tu%Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший.@Sy$Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, - щоб сіяч із женцем укупі раділи.R#Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, - вони вже для жнив доспіли.2Q]"«Їжа моя, - каже до них Ісус, - волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити.P!Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?»UO# Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.»NА учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.»LMІ вийшли з міста й подалися до нього.1L[«Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»zKmЖінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: JТоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»PIА Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.»9HkЖінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.»G!Бог - Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» FТа надійде час, - ба, вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.0EYПоклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння.bD=Ісус до неї: «Повір мені, жінко, - час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.DCБатьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите - в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.»dBAА жінка й каже до нього: «Бачу, пане, - пророк ти.?AwП'ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, - не чоловік він тобі. Правду мовила єси.»M@Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила - відрік їй, - Не маю чоловіка!?+«Піди ж, - мовить до неї, - позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»Y>+Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.»%=CТой же, хто нап'ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» < А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п'є, знову захоче пити.J;  Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»P: Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, - то звідкіля б у тебе вода жива?89i Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»p8Y Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами.]73Учні ж його пішли були до міста харчів купити.$6AНадходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»D5Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину.i4KОтож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові.P3А треба було йому переходити Самарією._27то полишив він Юдею і подався знову до Галилеї.T1!- а не христив же Ісус сам, лише учні його,A0 }Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан,^/5$Хто вірує в Сина - живе, життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»X.)#Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук. - "Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.u,c!Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.++ Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги.u*cХто з висоти приходить, той - над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить - над усіма той.B)Йому треба рости, мені ж маліти. (У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося!')Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.+&OЙоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із неба.&%EПрийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, - он він христить, та й усі до нього йдуть.»$Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм - про очищення.J# Ще бо Йоана не посаджено у в'язницю.6"eА й Йоан христив - в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися.7!gПісля того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив.+ OА хто правду чинить - іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.»;oБо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його.OА той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, - лихі бо були їхні діла.lQХто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти.iKБог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.fEщоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним./WТож так, як Мойсей змія підняв у пустині, - так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,  Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!3_ Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, - як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?yk Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, - ви ж свідчення нашого не берете до уваги.  Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?q[ Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?»Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»zmНе дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти.Що народжується від тіла - тіло, а що народжується від Духа - дух.c?Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.|qНикодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»wgОзвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»> uПрийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.»  З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв.+ Oа й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.R Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх,W 'А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я.lQтож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.I Та він говорив про храм свого тіла,)KЮдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?»5Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.» А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?»5Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене».9kПродавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!»kOІ зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав.3і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж.~u Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до ЄрусалимуK~ По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів.c}? Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.c|? і до нього мовив: «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.»:{m Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого3z_А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли.y#Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця.RxБуло ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки.qw[Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» vВідрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» uКоли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.»ftEОтож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. s ;Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова.r 3І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»sq a2Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, - то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»p  1Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»o 50Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»ln S/Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»Cm .Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»l -Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»nk W,А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового./j Y+Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»i *І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», - що у перекладі означає: Петро (Скеля).Nh )Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.»g -(Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.f  'Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.e #&Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?»qd ]%Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.wc i$Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий.»sb a#Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.Na "І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»'` I!І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.8_ k Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.&^ GІ не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»0] [Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.N\ Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.u[ eСталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.Z він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»Y 5Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;:X oОтож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»9W oБули ж посланці з фарисеїв.9V mПромовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як ото пророк Ісая сказав.»3U aТоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»'T IТо вони спитали його: «Що ж - Ілля ти?» - «Ні», мовив він. «Пророк ти?» - «Ні», відказав він.mS UА він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я - не Христос.»VR 'Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»Q )Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив.P 9Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.rO _Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.  ~~~}f|{{zNyyJxwMvvuutt>srr,qLpp@oo,nnbmmlAkkj(idhggf&eddwcc=baH`_^^\\b[[Z}YY X}WW3VUTTSkRRQ5P^OODONN$M.LuKnJJ:IHHGFF EzDCCBOAA@??@>>;=l<Знаю, що Авраамові ви потомки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці.s4_$Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. 3 #Невольник не перебуває в домі повсякчас - повсякчас перебуває син.%2C"Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить - гріха невольник!u1c!Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?»f0E і спізнаєте правду, і правда визволить вас.»i/KІ казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми_.7І коли говорив так, численні увірували в нього.X-)і що той, хто послав мене, - зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.»%,CТоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю,`+9А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив.j*MБагато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.»&)EТоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам.E(Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я - Сущий, помрете у ваших гріхах.»'+І далі ще казав їм: «Ви здолу, я - згори. Ви з цього світу, я - не з цього світу.D&Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб'є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?»g%GА й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.»W$'Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.# Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.»"Я свідчу про себе самого, - й Отець, який послав мене, про мене свідчить.»!Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей - правдиве. %Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене.U#Ви судите за тілом - я не суджу нікого.:mА Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу.5 Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе - неправдиве твоє свідоцтво.»ta І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»D «Ніхто, Господи», -відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.»s_ Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?» Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині.KІ знову нахилившись, писав по землі.~uА що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, - нехай перший кидає у неї камінь!»X)Іспитували вони його, казавши так, - щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі.{oКаменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?»і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку.9kІ привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині,/WТа вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх.; sПодавсь Ісус на Оливну гору.K5І розійшлися кожен до свого дому.%C4Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»M3«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» 2Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: W '1Та проклятий той народ, що закону не знає!»m S0Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?P /Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? %.Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»>u-Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»wg,Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.R+І роздор виник із-за нього серед народу.<q*Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»xi)Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?(Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»xi'Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.-&Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»lQ%Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!?w$Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»~#Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?}"Шукатимете мене - і не знайдете. І де я буду - не зможете прийти.»|+!Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами - і піду до того, хто мене послав.U{# Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити._z7Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»7ygТим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година.gxGЯ ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»MwОтож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте.1v[Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»8uiОсь він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос? tКазали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?s{Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!» r Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!RqТим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу.pyА Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.moSОзвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»3n_Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»myХто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.Hl Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.kА Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.jІ дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.» iА як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.{ho Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями.fgE І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить._f7 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»)eK Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.Rd Мовивши так до них, залишився у Галилеї.c)Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.a5Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова.]`3Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!A_{Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»J^ Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.K]Наближалося ж юдейське свято Кучок.1\ ]І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.3[_GА говорив він про Юду, сина Симона Іскаріота, - той бо, один з дванадцятьох, і мав його зрадити.!Z;FІсус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас - диявол!»`Y9EМи й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.»7XgDАле озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного! WCТоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»2V]BВід того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.QUAТож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»]T3@Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.7Sg?Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.!R;>А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді?OQ=Ісус же, знавши в собі що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?-PS<Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»iOK;Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.aN;:Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»'MG9Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.L8Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому.tKa7Бо тіло моє - їжа правдива, і кров моя - правдивий напій.7Jg6Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.I}5А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.4Ha4Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»qG[3Я - хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це - тіло моє за життя світу.»Fw2Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.lEQ1Батьки ваші манну в пустині споживали, - і померли.)DM0Я - хліб життя.C}/Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.B.Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.RA-Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.a@;,Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, - і я воскрешу його останнього дня.g?G+А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.`>9*і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»=)І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,p<Y(Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»g;G'Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.&:E&бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.97%Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;k8O$Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.V7%#Ісус же їм: «Я - хліб життя. Хто приходить до мене - не голодуватиме; хто в мене вірує - не матиме спраги ніколи. 6"Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»x5i!Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»o4W Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.3/Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»$2AТоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?1'А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже - вірувати в того, кого він послав.»x0iВони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»/3Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, - яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»v.eА Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.-5Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»_,7Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.A+{Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.L*А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.)7І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.R(А він же до них: «Це я, не лякайтесь!»_'7Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать - Ісус іде морем, до човна зближається, - та й налякались.X&)І схвилювалося море від великого вітровію.Q%і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.y$kКоли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжяV#%І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, - і віддалився сам-один на гору знов.<"qЛюди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»D! Отож зібрали - і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.T ! Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»?w І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.c? І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки - числом тисяч із п'ять..U «Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»zmАле говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: J Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»nUМовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.[/Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»_7А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.c?Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими. По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.r]/Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?».Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він![/-Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.L,Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?L+В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.lQ*Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.J )Слави не приймаю я від людей.w g(Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.2 ]'Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене!3 _&І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав.R %І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.D $Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав./W#Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись."Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.iK!Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.?w Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве.taНеправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе./Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.7gі вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд.#?І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,lQІ владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий.  Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.o~WІстинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. `~h}|{{,yy;xwwx=<Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.0jY А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»i3 Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.Xh) Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, - про те свідчив.}gs Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.f% Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб'яті ослициному.peY І знайшовши осля, Ісус сів на нього, - як ото написано: udc узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто йде в ім'я Господнє, ізраїльський цар!»c5 Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,xbi численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.\a1 Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, `  Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились - не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив._} Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»^! Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.|]q Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.\y «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»[ Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: Z Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.XY) Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.>X w Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.=Ws 9Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де він, то має виказати, щоб його схопити.SV 8Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде він на свято?»IU  7А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися.%TC 6Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями своїми._S7 5Від того, отже, дня ухвалили вони його вбити. R 4і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі.YQ+ 3Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ;8Pi 2то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине.»-OS 1Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте,JN  0Якщо залишимо його так, то всі увірують у нього, тож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!»OM /Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить!L .Деякі з них, однак, пішли до фарисеїв та й оповіли їм, що вчинив Ісус.+KO -І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.J7 ,І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить.»Iy +А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»H  *Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»NG )Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!&FE («А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»`E9 '«Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»6De &І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.DC %А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»XB) $І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»(AK #Заплакав Ісус. @ "запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»N? !Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,> Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»,=Q Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати. < Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.x;i Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.B:} Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»97 «Так, Господи, - каже йому, - вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»8{ Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?»"7= А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!6 «Знаю, - каже до нього Марта, - що воскресне у воскресіння, дня останнього.»U5# І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»w4g А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»3) Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, - мій брат не вмер би!22] Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.1 і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.p0Y Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п'ятнадцять,n/U Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.0.Y Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.» -9 і радію я за вас, що мене там не було, - щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»g,G Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,%+C Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.`*9 А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»4)a Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»( Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»k'O Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього./&W Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»w%g Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»$ Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.T#! Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.="s Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.» !9 Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»I   Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.  Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.>w *І увірували у нього численні.lQ )Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, - була істина.»&E (І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, - і перебував там.nU 'І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.T! &Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»`9 %Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!`9 $то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, - бо я сказав, що я - Син Божий?&E #Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, - а Писання годі усунути! -! "Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви - боги?kO !А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але - за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»S Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»jM Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.3a Я і Отець - одно.»"= Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!$A і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.  Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,[/ Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.? w Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене.] 3 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»f E Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.i K Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.! ; Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?») Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»q[ Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.'G Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.iK Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, - і буде одне стадо й один пастир! Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.kO Я ж - добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.X) Бо він - наймит і не турбується вівцями.  Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, - бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.~u Я - добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.L~ Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.&}E Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько! |9 Усі, скільки їх передо мною прийшло, - злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.*{M Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець.z Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.y- Не підуть за чужим вони - втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»?xw А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.Iw  Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх.av; Хто ж увіходить дверима, той вівцям - вівчар.[u 1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, - злодюга той, розбійник!Ct )А Ісус їм: «Були б ви сліпі - не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, - то і гріх ваш зостається.»s5 (Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»Nr 'І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, - сліпими стали.»sq_ &Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому.~pu %Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.»bo= $А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»`n9 #Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»-mS "Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.vle !Був би він не від Бога - нічого не спроможен би був зробити!»xki Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.Gj Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить - ось того він вислухує!Qi У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.h Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»g# Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні!]f3 Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»e Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»d+ «Чи грішник він, - озвався він, - я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»lcQ Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік - грішник.»vbe Тим то батьки його й казали: Дорослий він, - самого спитайте.a Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.a`; А як він тепер бачить -не знаємо, і хто відкрив йому очі - не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»$_A Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.7^g Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»T]! Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, - аж поки не закликали батьків отого прозрілого.?\w І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш - про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»;[o Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.:Zm То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»~Yu Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі._X7 Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.kWO Вони його тоді питають: «Де він?» - «Не знаю», каже той.V А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився - і прозрів.»lUQ Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» T Одні казали: То він, - інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»BS} Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів - жебрачив?» R  До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», - що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився - і повернувся зрячим!!Q; Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.MP І поки я у світі - я світло світу.»IO  Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, - бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.AN{ «Ані він не згрішив, ані батьки його, - відказав Ісус, - але щоб ділам Божим виявитись на ньому!Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.#K?;І вхопили каміння, щоб кинути на нього, - та Ісус перейшов посеред них і полишив храм.J:І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»~Iu9Юдеї ж йому: «Ще й п'ятдесят років нема тобі, а ти Авраама бачив?»%HC8Авраам, ваш батько, сповнений був радощів звидіти день мій - і звидів, і втішився.»G)7Та ви його не спізнали, я ж знаю його. І коли сказав би я, що не знаю його, був би і я такий, як ви, неправдомовець. Та я його знаю і бережу його слово.uFc6Ісус відрік: «Якщо я самого себе прославляю, слава моя - ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, - той мене прославляє.5Ec5Невже більший ти, ніж Авраам, наш батько, який помер? А й пророки померли. Кого ти з себе робиш?»D!4А юдеї йому: «Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки.$CA3Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»gBG2Слави для себе я не шукаю. Є - хто шукає і судить.A1Відповів Ісус: «Не навіжений я, а шаную Отця мого; ви ж - зневажаєте мене.3@_0Озвались юдеї, і сказали йому: «Чи неправильно ми кажемо, що самарянин єси ще й навіжений?»?5/Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога.»>7.Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите?X=)-Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите.<,Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі. ;+Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні.t:a*А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.L9)Ви чините діла вашого батька.» «Ми не з розпусти вродились, - кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог.»\81(Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам.s7_'Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими - чинили б ви діла Авраамові.6/&Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.» qk~Y}l|{zzPyyxx5vuut~ss#r3qppXoo%nmll kRjCi|hhSgff3e>dcc-bgaa5`__w^]\[[8ZZY^XkWW.VHUUT]SVRQPP"O#NMMLL1K|JJZIHH6GFEEEDzCC(B{A@@>>=<;::J988>7L6543211m0q//B..-++j*)(('K&%%$6##h"" ! nLlcE8u".EF5 $Uq Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!jM І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився.3 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої.veслова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.q[Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе;pYЯ об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.7gТепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!'Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.J  А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа.C згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.x  kОтак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,> u!Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»{ o Ось надходить година - і тепер вона, - коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною - Отець.KВідповів їм Ісус: «Віруєте нині?q[І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.»+Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі.!;Я вийшов від Отця і прийшов на світ - і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.»5Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.(IОсь того дня проситимете ви в моє ім'я, - і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: wОповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише - одверто про Отця звістую вам.8iВ ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.zmІ того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я.QОце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере.~Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко - з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам'яті про болі нема!o}WІстинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться.N|Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене?>{uКазали, отже: «Що воно означає, оте "трохи", про яке він говорить? Не знаємо, що він хоче сказати!»Iz Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене? І оте: Я йду до Отця?»:ymЩе трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, - і побачите мене: я бо йду до Отця.»"x=Усе, що Отець має, - моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.sw_І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам.v7 Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.yuk Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.dtA щодо засуду - бо князь цього світу засуджений. s щодо справедливости - бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;Lr щодо гріха - бо не вірують у мене,q'І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: p Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, - пришлю його до вас.so_Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося.#n?Тепер же я іду до того, хто послав мене, - і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?pmYСказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами.xliЧинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.\k1Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.^j 7«Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.hiIТа й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»\h1Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.9gkАле щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини!fБув би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, - гріха не мали б вони. А так - ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.heIХто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить.EdЯкби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!cТа все те робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо того, хто послав мене.9bkЗгадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене - переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали - зберігатимуть і ваше.iaKБули б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ.`Ненавидить вас світ - то знайте: мене він ще перед вами зненавидів.h_IОсь, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!8^iНе ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім'я, дав вам.]wТож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого.u\cКоли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви - друзі мої.-[S Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає.}Zs Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!)YK Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.wXg А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю. W Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!1V[Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, - тож і учнями моїми станете.yUkКоли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, - просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас.vTeЯкщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, - і вони згоряють!pSYЯ виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.;RoУ мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені.gQGУже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас.mPSКожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала.qO ]«Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар.JN Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!»CMНебагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого.'LGНині сказав я вам те, - перед тим, як воно настане, - щоб, коли настане, - увірували ви.~KuВи бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я.^J5Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!XI)А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам.^H5Це мовив я до вас, коли з вами перебував.LGА хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене..FUІсус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло.FEЮда ж - не Іскаріотський - мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об'явиш?» D Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе.»~CuІ взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас.(BIЩе трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити.XA)Не полишу вас сиротами; я прийду до вас.q@[Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас.?3І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки,o>WЯкщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете.]=3Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім'я. < І все, що попросите в моє ім'я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився.; Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, - бо я вже йду до Отця мого.:+ Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. 9 Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. 8 «Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?x7iА Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.»!6;Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.»05YІсус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.4-«Господи, - каже до нього Тома, - не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?»F3Куди ж я йду - ви знаєте путь.»92kІ коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.:1mВ домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце.0 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене.z/m &«Життя твоє покладеш за мене? - відрікає Ісус. - Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»9.k %Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»- $Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.», #З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»B+} "Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!*} !Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, - так само й вам повідаю нині.:)m І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, - і прославить його незабаром.@(y І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.c'? І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.a&; А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, - чи щоб роздав щось бідним. %  Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.*$M І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш - негайно роби!» - сказав йому Ісус.n#U «Той, - відповів Ісус,- кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона."7 Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?».!U До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?» w А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.# Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.xi Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»{o Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає - приймає того, який послав мене.»/W Ось нині говорю вам, перед тим як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я - Сущий.oW Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п'яту свою підніс на мене.fE Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.R Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.yk Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив./W Тож коли вмив вам ноги я - Господь і Учитель, - то й ви повинні обмивати ноги один одному.zm Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.A{ Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?} Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»a; А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та - не всі.»7 «Господи, - проказує до нього Симон Петро, - то не тільки ноги, але і руки, і голову!»pY Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» - «Коли я тебе не вмию, - одрікає Ісус, - то не матимеш зо мною частки.»,Q Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»5 Підходить, отже, і до Симона Петра, - та той йому: «Ти, Господи, - мені вмивати ноги?»G Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.u c встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.+ O Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,B } І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,   Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.6 e 2І я знаю, що заповідь його - життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»D 1Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.Y+ 0Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.I  /Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.5 .Я - світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.mS -І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.=s ,Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене - вірує не в мене, а в того, хто послав мене.eC +славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.r] *А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;wg )Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.kO («Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»n~U 'Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: d}A &щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?» | %Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,^{5 $Поки у вас світло - віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.z #Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.4ya "Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий - отой Син Чоловічий?»\x1 !Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.|wq Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.» v Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.$uA Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.&tE Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»&sE Отче, прослав своє ім'я!» І голос із неба злинув: «І прославив, - і знову прославлю!»krO Тепер стривожилась душа моя, - і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов - на цю годину!Qq Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.hpI Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно. o Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.n І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого. Q~~3}k||y|{{zvyxwvuu(tMsrr qJpp+oYnmllktjihggfedccba``w_^^$]@\\[gZYVXWV,UU$TzSRRLQP[OO9N`MXKJJBI,HH GeFE|DDKCA@??Q>==;; :\988]76X5443X2V1600/.. -X,,++ *4)(:'N&%y$!#""i!!T0"*&OY 0 HIQQ{1 qВін показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.0 -аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав./ 7Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку~.uЄ багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.0-YЦе той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення - правдиве.g,GОтож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»b+=«Якщо я хочу, - відрікає йому Ісус, - щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»u*cТож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?».)UІ обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»S(Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»q'[Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.»&#І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», - то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!$%AІ знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, - відвічає йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!»q$[Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» - «Так, Господи, - відрікає той йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»|#qЦе втретє вже з'явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.l"Q Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж._!7 Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» -знали бо, що то Господь.l Q Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби - сто п'ятдесят три! - і хоч стільки її було, сіті не перервалися.  І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили.» Коли, отже, вийшли на землю, бачать - жар розкладено, а на ньому риба й хліб.MА інші учні припливли човном, -були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, - та й притягнули сіті з рибою..UКаже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То - Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, - та й кинувся в море!*MТоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете.» І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з'їсти?» Ті йому відповіли: «Ні.»А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то - Ісус. Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу.» А ті йому: «Підемо й ми з тобою.» Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.s_Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом. #По тому Ісус з'явився своїм учням при Тиверіядському морі. З'явився ж так: @yА ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я.+OЩе й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.(IІ каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»s_І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»'GА тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, - а віруючий!» По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, - а двері були замкнені! - стає посередині та й каже: «Мир вам!»wТож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, - не повірю!»2]Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. +Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються.» }Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! !І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.» Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.S А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, - а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, - увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»-І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», -та й що він це їй повідав.1[А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»gGМовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» - що у перекладі означає: «Учителю!»Y+І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, - а я заберу його.»'Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.R І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» - «Узяли мого Господа, -відвічає їм вона, - і не відаю, де покладено його.»E і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять - один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.+O Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,H  Тож повернулись учні знов до себе.} Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути./~WТоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, - і побачив, і увірував.D}а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.6|eПриходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,r{]нахилившися, бачить - лежить полотнище. Однак, не ввійшов.8ziБігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;oyWПішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.x/Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»}w uПершого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить - камінь відкочено від гробниці.*vM*Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, - покладено Ісуса.:um)А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому - нова гробниця, в якій нікого ще не клали.8ti(І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.Ps'А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.~ru&Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.~qu%А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи.» p$Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.»Qo#І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду - щоб ви теж увірували.n!"лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров - і вода.,mQ!Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому,$lA Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий.\k1Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.!j;І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа.Hi Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.Bh}А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»!g;А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.OfБачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»5ecА при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.{doТому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.» А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб.» Отож і вчинили так вояки.Ac{Тоді вояки, розіп'явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий.Xb)Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав.»PaТож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, - але, що він сказав: Я - Цар Юдейський!»`Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.L_Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»#^?де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині.I] І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,M\І тоді видав він його їм на розп'яття.[Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!»5ZcА був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.»{Yo Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському - Гаввата.WX' Від тієї хвилини шукав Пилат можливости, як би його відпустити. Але юдеї кричали: «Відпустиш його, то не будеш кесаревим другом! Усяк, хто з себе робить царя, кесареві спротивляється!»W І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.»TV! «Зо мною не розмовляєш, - каже йому Пилат, - чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе?»7Ug Повернувся він ще раз у Преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту.bT=Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче.3S_А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив.»4RaТа скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни! Розіпни!» Каже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому.»Q+І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці. І сказав їм Пилат: «Ось чоловік!»jPMЗнову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу.»O1і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя.%NCА вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницюiM MЗабрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати.L%(«Ні, не його!» - знову, закричали ті, - але Варавву!» А був же Варавва розбійник.RK'Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?»yJk&«Що таке - істина?» - озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.PI%«То ти таки цар?» - мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»JH $«Царство моє не від світу цього, - відрік Ісус. - Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.»=Gs#«Хіба ж я юдей? - озвався Пилат. -Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?»F/"Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?»!E;!І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський?»D Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти._C7Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим законом.» Юдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» -0BYА ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!»#A?Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?»q@[Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.i?KТоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв![>/Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?»Y=+А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!»q<[І відіслав його Анна зв'язаного до первосвященика Каяфи.H; Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б'єш мене?»X:)На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові?»;9oЧому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.» 8Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.7І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.X6)Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся.)5KСлугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» - «Ні», відрік той.v4eПетро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.3За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.62eА був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік.»1- повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.(0I Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв'язавши його,>/u Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, - чи не мав би я її пити?». Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.E- щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного.»M,«Сказав же вам, - озвавсь Ісус, - що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»; -+Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.»*І коли він їм сказав: «Це я!» - подалися назад і припали до землі.:)m«Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.!(;Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте?»p'YУзявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.$&AЮда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.V% 'Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.I$ І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!»9#kПраведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.D"Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.t!aЯ - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене. !І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно.b=щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.!;Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене,Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.kOЯк послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ.b=Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.dAВони не від світу так само, як і я не від світу.Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого.CСлово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу.-S Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.% Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. ~h}|{{Qzyqxwbvuttfs~rqpoo_nmmSlkktjjiThh8gff%eeccMba``E__]\\[HZYY`XpWVVDUTTT'SJRzQbPOONiMMlLKK'JIHH\GGFiEEKD>=k<Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.V І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх: DPТоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.DOАж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в'язницю, стоять у храмі і народ навчають.»AN{Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.rM]«В'язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.» L Та як слуги прибули, не знайшли їх у в'язниці і, повернувшися, оповіли: fKEПочувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в'язницю привести їх.J«Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.» IАле вночі ангел Господень відчинив двері в'язниці й, вивівши їх, мовив: }Hsнаклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в'язниці.8GiУстав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, - то була секта садукеїв, - і, повні заздрощів,tFaСила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.vEeтак, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.D+Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;C1 і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.VB% Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,jAM Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те._@7 І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.?- Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»L>Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.» =Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.w<gТоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.";=Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.*:MХіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»^95Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?08Yі сховав дещо з ціни, - а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.7 Один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток 6%мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.$5A$А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, 4#та й клали в ноги апостолів, - і роздавалось це кожному за його потребою.i3K"Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане,2Q!Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.t1a Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.b0=А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.B/}Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»K.І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.)-Kзробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.,Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,+7Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.R*Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?^)5Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.>(uА як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.'Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.}&sТі, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.y%kНе можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»X$)Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, - розсудіть!$#AІ покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.c"?Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім'я нікому з людей.»~!u«Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. %Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили: /та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.xi Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;X) І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»3 Він - отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.S то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив з мертвих, - ним цей стоїть здоровий перед вами.-S Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,7Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!1Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім'ям ви це зробили?»/Wі первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,'Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків - було яких 5 000.і наклали на них руки та й кинули їх у в'язницю аж до ранку, бо вже був вечір.7незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих," ?Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,taВам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.» Ви - сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім'ї землі. -Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні.А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. -u cМойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже.n UТреба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків.0 Yі щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса.p YТож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті;- Sта Бог здійснив це так, що наперед звістив устами всіх пророків, що Христос має страждати. Однак, браття, я знаю, що ви через незнання це зробили, як і ваші князі;І через віру в його ім'я - оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.$Aви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця,1 Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив слугу свого Ісуса, що його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив його пустити;R Побачивши це Петро, промовив до народу: «Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього? Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить?P Тому ж, що він тримався Петра й Йоана, увесь народ, здивований, прибіг до них у притвор, званий Соломоновим.   Вони пізнали його, що це той, який сидів при Красних дверях храму для милостині, і сповнилися страхом та здивуванням над тим, що йому сталося.\1 Увесь народ бачив, як він ходив і хвалив Бога.9kВстав той, зірвавшись, і почав ходити й увійшов з ними у храм, ходячи, підскакуючи і хвалячи Бога.!~;І схопивши його за правицю, підвів його, і тієї хвилі окріпли його ноги з суглобами.V}%Петро промовив: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім'я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!»n|UТой вдивлявсь у них, сподіваючися щось від них дістати.y{kПетро з Йоаном, споглянувши на нього, сказали: «Глянь на нас!»$zAЯк тільки він побачив Петра і Йоана, що саме входили у храм, попросив у них милостиню..yUА був там чоловік кривий від лона матері своєї, якого приносили і клали щодня біля дверей храму, що звалися Красними, просити милостині від тих, що йшли до храму.nx WПетро і Йоан ішли у храм на молитву о дев'ятій годині.?ww/хвалили Бога і втішалися любов'ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.Uv#.Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;"u=-Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.Xt),Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.s1+І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.0rY*Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.*qM)Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.=ps(І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»No'Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»n&Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.Km%Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»Xl)$Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»mkS#поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.7jg"Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,kiO!Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.hhI Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки.ngUвін предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.Hf Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,keOМужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.d!Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.c)Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.-bSОсь чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.OaБо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.9`kйого Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.o_Wотого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;C^Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, -j]MА кожний, хто призве ім'я Господнє, той спасеться.<\qСонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.[3І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.0ZYІ на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.\Y1- І буде останніми днями, - каже Бог, - я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.LXАле це те, що був сказав Пророк Йоіл: sW_Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.HV Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: }Us Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»T Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»CS юдеї і прозеліти, крітяни й араби - ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»&RE Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,Q/ партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,_P7Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 4OaЗдивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?AN{І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.M1А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.4LaУсі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.KyІ з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.AJ{Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.I А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.!H =І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.4G cщоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.(F KІ, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, E  І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.hD Kпочавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»GC  Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,kB QБо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.cA AОце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.c@ AПридбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.x? kВін же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.>  «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.= 5І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив: M< Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.>; w Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.G:   Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.*9 O і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»,8 S І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі$7 C І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.y6 mТа ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»+5 QВін відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.;4 qОтож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»3 -бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.u2 eТоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; Yf~||{zuyy=y<<1;;%:i9998)7N6554H33&221\0//+.-- ,**e))4(m'=&t%$$#M"! AW dn(X*y H  e E > uvY,{Q (Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.Ez 'Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.}ys &А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»x/ %І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.zwm $Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.v #І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.Yu+ "Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.0tY !Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.s1 І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.r} Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.q Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.p а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.)oK І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;0nY Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.Cm Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.elC Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.,kQ але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.pjY Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,5ic А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.:hm Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?» g і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.7fg Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;e- І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.ldQ Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»vce Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»qb[ Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.a Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»^`5 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.Q_ І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.y^k Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»h]I А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»g\G Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.P[ Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск."Z= А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.xYi Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»X Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.;Wo і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»6Ve Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,*UM і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.!T = Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея9Sk(Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.bR='А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»DL!В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»+KO Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.BJ}А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього./IWПідбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»yHkСказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»G{він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю."F=І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, -tEaАнгел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»bD=Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.PCА Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»`B9бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»7AgПокайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;@1Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.O?Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.'>Gі каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»(=IЯкже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм грошіm<SТоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.;3бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім'я Господа Ісуса.|:qЦі прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,N9Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.^85 Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.>7u Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім'я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.6  Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.V5% За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік - сила Божа, що її звуть великою.» 4 А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім'я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.I3 Радість же була велика в тім місті.^25бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.71gА народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,|0qТак і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа./Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).=.sСавло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в'язницю.-{Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.4, cСавло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.Z+-<А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.*;І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»?)w:та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.(19Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом'18і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.»H& 7(Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога,%6Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. $5ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.»#{4Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями;S"3Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви.Q!2Хіба то не моя рука створила те все?d A1Небо - престол мій, земля ж -підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?xi0Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить: <s/А Соломон збудував йому дім.}.що знайшов ласку перед Богом і просив знайти житло для Бога Якова. -Його наші батьки взяли і винесли з Ісусом у землю, що нею погани володіли, яких Бог вигнав був з-перед обличчя батьків наших, аж до днів Давида,|q,У наших батьків був намет свідоцтва у пустині, як повелів був той, хто говорив до Мойсея зробити його за зразком, що його він бачив.hI+Ви носили намет Молоха і зорю бога Рефана, образи, що ви собі зробили, щоб їм поклонятись! Тому виселю вас поза Вавилон.G*І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків: Чи ви приносили мені заколене і жертви за сорок років у пустині, доме Ізраїля?,Q)І теля зробили собі тими днями, і жертви приносили бовванові, і були раді ділом рук своїх.}s(кажучи, Аронові: Зроби нам богів, які б ходили перед нами; бо той Мойсей, що вивів нас з Єгипетського краю - не відаємо, що з ним сталося.C'Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет,+&Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати./W%Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене.A{$Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, й у пустині сорок років.D#Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? - оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з'явився.gG"Бачив я, бачив муку мого народу в Єгипті і стогін його почув я, і от зійшов їх визволити. Ходи ж тепер, пошлю тебе в Єгипет. -'G!Тоді Господь сказав до нього: Скинь з ніг твоїх взуття, бо місце, де стоїш - земля свята.;o Я - Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова. - Увесь тремтячи, Мойсей не зважувався глянути.V%Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній: 3 _Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині гори Синаю ангел у полум'ї куща вогняного.) KПри цім же слові втік Мойсей і жив приходнем у землі Мідіянській, де породив двох синів.j MЧи не хочеш ти й мене вбити, як учора вбив єгиптянина?; oА той, що кривдив ближнього, відіпхнув його і мовив: Хто це тебе поставив над нами князем і суддею?` 9На другий день з'явився їм, як вони бились, і єднав їх у мирі, кажучи: Мужі, ви ж брати, чому один одному завдаєте кривду?4aБрати його, гадав собі, зрозуміють, що Бог його рукою давав спасіння їм; але вони не зрозуміли.Y+і як він побачив, що одному з них чинили кривду, заступився за нього і відомстив покривдженого, вбивши єгиптянина.6eА як йому сповнилося сорок років, спало йому на думку відвідати братів своїх, синів Ізраїля;5І Мойсея вивчено всієї мудрости єгиптян, і він був сильний у своїх словах і ділах."=Коли ж він був викинутий, взяла його дочка фараонова і вигодувала його собі за сина.CІ саме під ту пору народився Мойсей і був угодний Богу; його годовано три місяці у домі батька його.c?Він, обходячись підступно з нашим людом, гнобив батьків наших і змушував їх викидати власних дітей, щоб вони не жили.hIаж поки настав інший цар в Єгипті, що не знав Йосифа.I Якже наближався час обітниці, що нею Бог поклявся був Авраамові, народ розрісся і намножився в Єгипті,QІ перенесли їх у Сихем, і поклали в гробі, що його Авраам був собі купив за ціну срібла в синів Хамора у Сихемі.n~UОт і зійшов Яків у Єгипет і помер, сам він і батьки наші.'}GА Йосиф послав і прикликав до себе свого батька Якова й усю родину - сімдесят п'ять душ.:|m а другим разом Йосиф дав себе пізнати своїм братам, і фараонові стало відомим походження Йосифа.{ Зачувши ж Яків, що в Єгипті є збіжжя, послав туди перше батьків наших;Cz Аж тут настала голоднеча по всьому Єгипті й Ханаані та велике лихо, і наші батьки не знаходили поживи.1y[ і визволив його з усіх його скорбот, і дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським, а цей настановив його правителем над Єгиптом та над усім домом.x А патріярхи із заздрости продали Йосифа у Єгипет, та Бог був з нимvweІ дав йому союз обрізання, тож Авраам породив Ісаака й на восьмий день його обрізав, а Ісаак - Якова, а Яків -дванадцять патріярхів.qv[Але народ, що вони йому будуть служити, - сказав Бог, - я буду судити, а після цього вони вийдуть і служитимуть мені на оцім місці._u7А Бог сказав йому, що його потомство буде захожим у чужій країні, і його поневолять, і будуть гнобити чотириста років. tІ не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.s}Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині. r9і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі.q1Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані,bp ?А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?»Io І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела.]n3Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам.»Wm' Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону.-lS І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон.Ok Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.»|jq але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив.miS І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном,hСтефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі.Tg!І росло слово Боже та множилось число учнів у Єрусалимі вельми, і велика сила священиків були слухняні вірі.fі поставили їх перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки.2e]Вподобалось це слово всій громаді й вибрали Стефана, мужа, повного віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Ніканора, Тимона, Пармена та Миколая, прозеліта з Антіохії,}dsсамі ж ми будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова.»lcQНагледіть собі, отже, з-поміж вас, брати, сімох мужів доброї слави, повних Духа та мудрости, а ми їх поставимо для цієї служби;PbТоді дванадцятеро прикликали громаду учнів і сказали: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити.a }Тими ж днями, коли учнів ставало дедалі більше, зчинилось нарікання гелленістів на євреїв, що вдів їхніх занедбано в щоденній службі.`*І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.!_;)Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім'я Ісуса.#^?(І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім'я Ісуса, відпустили.e]C'Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, - щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.f\E&Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.[+%А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.QZ$Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.Y##і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям. Z~~q}||zzayxxwwv uutsssnr4qqpnonMmilkkjiiggVfeddFcba``}_^^]\\E[ZZ2YYBXW|VV$UzTTSRRQPP,O'NnMWL^KKJCII+H GFF&EE'DDCBrA^@.?>`= ;;:t988n7865`33<2110/..-h,+*))i(J&&H%?$g#`"!!E @3CVCgY 2  6 T }=S`'[:"m Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,G!У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.5 eі там звіщали Євангелію. вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю,<qКоли ж погани і юдеї разом з їхньою старшиною кинулися, щоб їм заподіяти зневагу та їх каменувати,/І розділився народ у місті: одні пристали до юдеїв, другі ж тримались апостолів.;oТа все ж таки Павло й Варнава перебули досить часу, одважно промовляючи у Господі, який свідчив слову своєї благодаті й зізволяв, що знаки й чудеса творились їх руками.%CЮдеї ж, які зоставилися невірними, підбурили й роз'ятрили настрій поган проти братів.\ 3В Іконії вони ввійшли, як звичайно, в юдейську синагогу й промовляли так, що увірувала велика сила юдеїв і греків.[/ 4учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.q[ 3Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію; 2Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.U# 1І ширилося слово Господнє по всій країні.]3 0Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.G /Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.» .Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган. 9 -Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.} ,Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.7g +А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.*M *Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.iK )Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»u c (Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків: J   'ним кожний віруючий виправдується.   &Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,a ; %Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.C  $Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.*M #Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. - "А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. -hI !Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти - мій син; я сьогодні зродив тебе. -zm І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.T! і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.D Та Бог воскресив його з мертвих,'G А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. 9 І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.a; Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.6e Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.d~A Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати.C} під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.|# З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,{1 Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.;zo Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.+yO майже по чотириста п'ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.x вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,Dw І сорок років годував у пустині;v% Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.3u_ Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!t} А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»Ss Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.r А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим."q= Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.Vp% Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.o- і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні? n  Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильноbm= Але Елімас, ворожбит - так бо перекладається його ім'я - виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.Yl+ який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.`k9 Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім'я Вар-Ісус,Bj} Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.i' Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру. h  Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.g Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»7f i Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.Ge Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму.Gd А слово Боже росло і множилося.[c/ В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер.`b9 Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»4aa І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову.f`E Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського._5 Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там.0^Y Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись?1][ Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в'язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.}\s А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися.9[k Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.»BZ} і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі. Y Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім'я Рода;UX# Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися.)WK Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»OV Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.9Uk Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить. T Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.»+SO Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.R Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю.Q Отож, Петра стерегли у в'язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.P Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.xLi що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.&KE Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;XJ) Один з них, Агав на ім'я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.nIU Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.H і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.\G1 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла3F_ бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.>Eu Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,"D= Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.,CQ Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.tBa Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.A Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.4@a Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.»?y Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»?>w І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.= Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.~<u Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. -[;/ А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро._:7 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.:9m І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.`89 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.7  І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. -%6C Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста.5y Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!N4 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.N3 «Я, - каже, - був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене.o2W Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: p1Y «Чого, - мовляв, - увійшов єси до необрізаних і їв з ними?»x0i А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: / 1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.A.{ 0І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.(-I /«Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?», .бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: /+W -Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;*' ,Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.<)q +Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»F( *І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.O' )не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.m&S (Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,L% 'І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.$) &про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.0#Y %Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан: 0"Y $Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх. ! #а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.. U "Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,y !Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»C Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.- і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом. Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі*M Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»A{ і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту. І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,kO Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»,Q І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.?w Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх._7 Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.eC Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»2] Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?» Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.».U А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.zm і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.5c Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, - он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверейlQ Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.  І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.» 7 Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»t a І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»x i Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.u c бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.#? Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: Y+ Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.N і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.   І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,r] Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»{o Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.,Q Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе._7 Бачив він - десь коло дев'ятої години дня - ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»K побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.' I А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,r~] +Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.o}W *Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.!|; )Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. `~w}}|Wzzoygxwwv:uTtt'ssrBqqonnm'lk\jjDiehgg0fzfeAdxd;cbb`_^^!]]!\U[SZZfYYKY XGWVUUTgSSRQPP^ONNMLLK-J$HGFEDDCqBBAp@@*? >8=<<8;;::99@8j7655<43210/..x.-G,i+**B)B('&%G$#"! =|9<y? ] )Zbg5TE #Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, Dбо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус - Христос.-CSКоли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці,vBeОтож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу.sA_Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана.J@ Один юдей, на ім'я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу.[?/І перебувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів.>Зійшовши в Кесарію, він пішов, щоб привітати Церкву, та й пішов у Антіохію.:=mале, попрощався з ними, мовивши: «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа», - і відплив з Ефесу.p<YІ коли ці просили зостатись у них довше, він не згодився,4;aПрибули вони в Ефес, і він зоставив їх там, а сам, увійшовши в синагогу, диспутував з юдеями.:7Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт.m9SТоді всі греки схопили Состена, голову синагоги, і заходились його бити перед судом. А Галліонові було про те цілком байдуже..8WІ прогнав їх із суду.[7/Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, - самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.»6І як Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав до юдеїв: «Якби йшлося про якусь кривду чи якийсь злочин, я б вислухав вас, юдеї, як воно й слушно.v5e кажучи: «Цей проти закону намовляє людей шанувати Бога.»;4o Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї однодушно піднялись проти Павла й привели його на суд,v3e І він перебув рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.>2u бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»1% Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи,f0EКрисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши (слово), увірували і христились.^/5І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного на ім'я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був сумежний синагозі. .А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я - чистий; віднині піду між поган.»^-5Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.},sЩосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.E+А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було - намети виробляти.Q*Він тут знайшов одного юдея, на ім'я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, - бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; - і він пристав до них.l) SПісля цього Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту.g(G"Та деякі мужі пристали до нього й увірували, серед яких і Діонисій Ареопагіт та одна жінка, на ім'я Дамаріса, й інші з ними.A'}!Тож Павло вийшов з-посеред них.W&' (Почувши про воскресіння мертвих), деякі почали реготатись, а деякі казали: «Про це послухаємо тебе іншим разом.»%5бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих.»$5Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися,#Бувши, отже, з Божого роду, ми не повинні думати, що божество подібне до золота чи срібла, чи каміння, твору мистецтва і людської вигадки.1"[У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.=!sщоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, -хоч він від кожного з нас недалеко. wВін створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення,H ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все.?wБог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах,eCПереходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю.B}Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні.dAАтеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин.!Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.»QВзяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш?A{Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: «Що він, отой торохтій, хоче сказати?» Інші ж: «Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів.» А це тому, що проповідував Ісуса й воскресіння.+OВін, отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі та кожного дня на ринку з кимбудь.*MКоли Павло чекав їх в Атенах, дивлячись на місто, повне ідолів, дух його кипів у ньому.{oТі ж, що проводжали Павла, провели його аж до Атен і повернулись, одержавши наказ для Сили й Тимотея, щоб прийти до нього якнайшвидше.*MТоді брати негайно відпустили Павла, щоб ішов аж до моря, а Сила й Тимотей зостались там.Z- Якже довідались юдеї із Солуня, що Павло звіщає слово Боже й у Верії, прийшли й туди підбурювати і бунтувати народ.! Багато ж із них увірували, - і жінок поважних грецьких та й чоловіків чимало.Y+ Ці були благородніші від солунян: вони прийняли слово з повним запалом, щодня досліджували Писання, чи так воно є.9k Брати негайно вислали вночі Павла та Силу у Верію, а ці, прибувши туди, пішли в синагогу юдеїв.oW Взявши ж від Ясона й інших запоруку, вони їх відпустили.iKТак збунтували народ та начальників, які це слухали.8 iЯсон прийняв їх до себе. Усі вони йдуть проти кесаревих наказів, говорячи, що є інший цар - Ісус.» А не знайшовши їх, поволокли Ясона й деяких братів до наставників міста, гукаючи: «Ось вони - ті, що підбурили ввесь світ і прийшли аж сюди.G Але заздрісні юдеї назбирали з майдану якихось негідників, збили докупи натовп і заходилися підбурювати місто. Ставши перед домівкою Ясона, шукали їх, щоб вивести до народу.n UІ деякі з них дали себе переконати і пристали до Павла та Сили, - а й велике число богобоязливих греків і жінок знатних чимало. {вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, - той Ісус, якого я вам звіщаю.-За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання,( KПерейшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.,Q(Вони, вийшовши з в'язниці, зайшли до Лідії і, побачившися з братами та втішивши їх, вийшли.#'і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.&Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякалисьF%Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»Q$Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»!#Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»>u"Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.+!А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.z~m І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.|}qТі відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.» | а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»4{aІ, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;3z_Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»cy?Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали.xРаптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися. w Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх.3v_Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.#u?завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.)tKІ натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;&sEВони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.» r Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.GqПобачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.$pAЧимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.Xo)Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди - слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» n Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.m'Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.#l?А слухала нас одна жінка, на ім'я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.k Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.ijK звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії -(римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.i5 Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,rh] Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.jgM Аж тут з'явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»Sfі, пройшовши Місію, прибули до Троади.#e?Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,6deВони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.sc_Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.bb=Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.ba=Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.a`;Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.a_ =І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім'я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.u^c)І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.])(А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.>\u'І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.P[&Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.qZ[%А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.1Y[$По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»@Xy#Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.;Wq"Сила задумав зостатися там.|Vq!По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.U% Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.[T/а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою. S Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,}Rsстримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»GQПодобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного: yPkОтож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.Owлюдьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.AN{то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,\M1Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,mLSВони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!`K9Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.;JoМойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»DIале їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.HТому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,9Gmйому відоме споконвіку.DFщоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, - каже Господь, що чинить це,NEА після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,bD=З тим згоджуються і слова пророків, як написано: 1C[Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його. B  А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене! A Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.@ А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»Z?- Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?> і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.|=qІ серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,F<По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.|;qОт і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.c:?Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.O9Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.8{Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.*7MПо чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.]6 5Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»D5І перебули з учнями чимало часу.I4 Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри..3Uа звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили.`29Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію,U1#І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію.O0Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господові, в якого ті увірували.a/;підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже.Q.А як звістили Євангелію в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію,B-}Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто. Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу.,Аж тут з Антіохії та Іконії надійшли юдеї, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер,x+iТаке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.*хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!» ) який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,T(!«Люди добрі, що це ви робите? Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них,@'yДовідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи: J&  І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву.% І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.d$A Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»#/ сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити. +~}}8|w|{Vzyhyxvv6utssr0qpsoonMmMl;jihhgfee4cc/baa_^]\[[ZYY1WW(V^UTThSRRQPTONN8MLvKKJIIHRGtFF+EDvCCiBAA2@9?r>O=<;;n:9o8766x55-43211L0/n.l-,$**((F'X&f%i$$a#_"! A^:N??y9P!J > p KVD/_WЯк тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;W^'Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»h]IА Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик; написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу.»t\aПрисутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика!» [Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена! Як? Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити?»Z-Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах._Y 9Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом.»mXSНаступного дня, бажаючи довідатися достеменно, в чому юдеї його винуватять, він зняв з нього кайдани і звелів зібратися первосвященикам і всій раді, і привівши Павла, поставив його перед ними. W9І зараз відступили від нього ті, що хотіли робити над ним допит; та й тисяцький злякався, довідавшися, що то був римський громадянин і що він його зв'язав.IV Тоді тисяцький сказав: «Я за великі гроші здобув це громадянство.» А Павло мовив: «А я в ньому народився.»U5І прийшов до Павла тисяцький та й питає: «Скажи мені, чи ти римлянин?» А він: «Так!»mTSПочувши це сотник, пішов до тисяцького й доніс, кажучи: «(Вважай), що наміряєшся робити, бо цей чоловік - римський громадянин.»SА як вони його простягнули під ременями, Павло сказав до сотника, що стояв: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»aR;тисяцький звелів увести його в твердиню і наказав бичами його допитати, щоб дізнатись, чого вони на нього так кричали.zQmІ як вони кричали та одежею жбурляли й кидали в повітря порох,RPІ слухали вони його аж до цього слова, а потім зняли свій голос, кажучи: «Геть із землі такого! Йому не жити!»zOmТа він до мене мовив: Іди, бо я пошлю тебе до поган далеко.»`N9А коли лилась кров Стефана, твого свідка, то і я сам стояв при тому й похваляв тих, що його вбивали, і стеріг їхню одежу.GMА я сказав: Господи, та вони добре знають, що я кидав у в'язниці та бив по синагогах тих, що вірують у тебе.dLAІ я побачив його, який до мене мовив: Спішись, вийди швидко з Єрусалиму, бо вони не приймуть твого свідоцтва про мене..KUІ сталося зо мною, як я повернувсь у Єрусалим і молився у храмі: я потрапив у захоплення.J/Чому ж іще зволікаєш? Встань, охристися та обмий твої гріхи, призвавши його ім'я.~Iuбо будеш перед усіма людьми йому свідком того, що ти чув і бачив.\H1А він мовив: Бог батьків наших тебе наперед призначив спізнати його волю, бачити Праведника й чути з його уст голос;PG Він прийшов до мене і, приступивши близько, сказав мені: Савле брате, прозри! І я тієї хвилини глянув на нього.0FY А був там якийсь Ананія, чоловік побожний за законом, доброї слави в усіх місцевих юдеїв.AE{ Коли ж я від сяйва того світла не бачив, ті, що були зо мною, повели мене за руку, і я прибув до Дамаску.{Do Я спитав: Що мені, Господи, робити? Господь сказав до мене: Встань, іди в Дамаск; там тобі скажуть усе, що тобі постановлено робити.C Ті ж, що були зо мною, бачили світло, та не розуміли того, що говорив до мене.8BiА я озвався: Хто ти, Господи? Він же сказав до мене: Я - Ісус Назарянин, що його ти переслідуєш.6Aeя повалився на землю і почув голос, що казав до мене: Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш?g@GІ сталося, як я був у дорозі й наближався до Дамаску, десь опівдні, зненацька велике світло з неба засяяло навкруг мене;`?9як і первосвященик може мені бути свідком і вся старшина; я навіть брав від них листи до братів у Дамаску й ішов туди, щоб привести і тих, які там були, зв'язаними в Єрусалим, щоб їх покарати.:>mЯ переслідував путь цю аж до смерти, кидаючи в кайдани та запроторюючи в тюрми чоловіків і жінок;I= І він промовив: «Я - юдей, родом з Тарсу в Кілікії, але вихований у цім місті при ногах Гамалиїла, навчений докладно батьківського закону та ревнитель Бога, як і ви всі сьогодні.<Почувши, що він до них говорить єврейською мовою, вони ще більше притихли.; }«Мужі брати й батьки! Послухайте тепер мою оборону перед вами.»m:S(Коли той дозволив, Павло став на сходах, дав знак рукою до народу, а як настала велика тиша, промовив до них єврейською мовою: o9W'«Я - відповів Павло- юдей із Тарсу, громадянин міста, що не без слави у Кілікії. Дозволь мені, будь ласка, звернутися до народу.»-8S&То ти не той єгиптянин, що цими днями збунтував і вивів у пустиню чотири тисячі опришків?»}7s%І коли саме Павла вводили у твердиню, він сказав до тисяцького: «Чи можна мені щось тобі сказати?» Той озвався: «Вмієш по-грецькому?c6?$народ бо йшов за ним гурмою і кричав: «Геть його!»51#Коли Павло дійшов до сходів, - вояки мусіли його нести з приводу розшалілої юрби;x4i"А в натовпі одні одне, другі друге кричали. Не мігши довідатися чогось певного через метушню, він наказав відвести його у твердиню.m3S!Тоді тисяцький, наблизившися до нього, схопив його і звелів зв'язати двома ланцюгами. Потім спитав, хто він такий і що зробив.i2K Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити.31_А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився.}0sТоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері.B/}Бо бачили перед тим у місті разом з ним Трофима, ефесянина, і гадали, що Павло його впровадив до храму.X.)гукаючи: «Мужі ізраїльські, на поміч! Ось той, що всіх навчає всюди проти нашого народу, проти закону й проти цього місця! Та мало того: він увів у храм греків і опоганив це святе місце!»l-QЯкже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки,R,Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об'явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра.}+sВідносно ж поган, які увірували, то ми послали те, що ухвалили: берегтись ідоложертвенного м'яса, крови, задушеного м'яса та розпусти.»:*mВізьми їх, очисться з ними і заплати за них, щоб вони обстригли собі голови, і всі взнають, що це неправда, що вони про тебе чули, а, навпаки, ти також тримаєшся закону.)-Зроби, отже, що ми тобі порадимо. Є тут у нас чотири чоловіки, що зв'язані обітом.s(_Що ж, отже? Люди, певно, збіжаться, бо почують, що ти прибув.''Та вони про тебе чули, що ти всіх юдеїв поміж поганами навчаєш відступства від Мойсея, говорячи, щоб не обрізували дітей і не дотримувались звичаїв.&{А вони, послухавши, прославляли Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч є між юдеями, що увірували, і всі вони ревнителі закону.7%gІ, привітавши їх, він розповів їм докладно те, що Бог учинив поміж поганами завдяки його службі.$На другий день Павло пішов з нами до Якова, де й усі старші зібрались.l#QКоли ми прибули в Єрусалим брати радо нас прийняли.V"%Учні з Кесарії теж пішли з нами і привели нас до якогось Мнасона з Кіпру, старого учня, в якого ми мали оселитися.o!WА по цих днях, узявши клунки, ми пустилися в Єрусалим." =Коли ж годі було його переконати, ми погодилися, кажучи: «Нехай буде воля Господня.»7g Тоді Павло озвався: «Що ви робите, плачучи і надриваючи моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв'язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім'я Господа Ісуса.»1 Коли ми це почули, заходилися просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму.gG Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв'язав собі руки й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: Отак юдеї зв'яжуть В Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс, і видадуть в руки поган.» І коли ми більше днів перебули, якийсь пророк, Агав на ім'я, прибув з Юдеї.jM Було ж у нього четверо дочок-дівчат, які пророкували.|qНа другий день ми далі вибралися у дорогу і, прибувши в Кесарію, увійшли в дім Филипа євангелиста, одного з сімох, і зосталися в нього.@yА ми, скінчивши плавбу, прибули з Тиру у Птолемаїду і, привітавши братів, перебули в них один день.(IПотім поцілували ми одні одних на прощання і сіли на корабель; вони ж вернулися додому.5Коли скінчились нам дні побуту, ми вирушили, і як ми йшли, то нас проводжали всі з жінками і дітьми аж за місто. На березі ми стали на коліна і помолилися.B}А знайшовши учнів, ми перебули там сім день. Вони під впливом Духа говорили Павлові не йти в Єрусалим.taКоли виринув перед нами Кіпр, ми лишили його ліворуч і попливли в Сирію та й пристали до Тиру, бо там мав корабель скинути вантаж.pYНайнявши корабель, що плив у Фінікію, ми сіли і попливли.V 'І розлучившися з ними, ми попливли простою дорогою і прибули на Кос, а другого дня на Родос, звідси ж - у Патару.c?&смуткуючи найбільше з-за слів, які він сказав, що вже більше не побачити їм його обличчя. І вони провели його до корабля.{%Усі тоді ревно заридали і, припавши Павлові на шию, цілували його,}$Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.&E#У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя - давати, ніж брати.»"Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки.n U!Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.R  А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.Y +Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум.= sТа й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. 3Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною.X)Я бо не ухилявся вам об'явити всю волю Божу.ucТому й свідкую перед вами нині, що я - чистий від крови всіх.\1І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство.  Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, - звіщати Євангелію Божої благодаті./W- тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають.%І ось тепер, зв'язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає,+Oзасвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса.Lяк я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах,?wслуживши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських;t~aКоли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами,y}kЗ Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви.n|UБо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятидесятниці бути в Єрусалимі.b{=На другий день ми відпливли звідти і, попливши проти Хіосу, причалили до Самосу, а далі, наступного дня прибули в Мілет. z Коли ж він зійшовся з нами в Ассосі, ми взяли його й прибули в Мітилену.y{ А ми наперед пішли до корабля, і поплили в Ассос, звідки ми мали взяти Павла; бо так він був наказав, бажаючи сам простувати суходолом.]x3 А хлопця привели живого і втішились безмірно.Ew Потім зійшов на гору, ламав хліб і їв. Довго вів він бесіду, аж до світанку, і лиш тоді пустився у дорогу.1v[ Павло зійшов додолу, припав до нього, обнявши, і мовив: «Не тривожтесь, бо його душа в ньому.»Nu Один юнак, Євтих на ім'я, сів на вікні, і коли Павло говорив задовго, його огорнув глибокий сон, і він зо сну схилився додолу, упав наниз із третього поверху, і його підняли мертвим.etCБуло ж у горниці, де ми зібралися, світичів досить.s1А першого дня тижня, як ми зібралися, щоб хліб ламати, Павло, що мав вибратися в дорогу наступного дня, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі.Vr%ми ж відплили від Филиппів після днів Опрісноків і за п'ять день прибули до них у Тріаду, де ми сім день перебули.Tq!Ці вирушили перед нами й чекали в Троаді;jpMРазом з ним пішов Сопатр, син Пірра, з Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай з Дерби та Тимотей, а й азіяти Тихик та Трофим.oде перебув три місяці. Юдеї вчинили проти нього змову, саме як він збирався відплисти в Сирію, і він вирішив повернутись через Македонію.1n[Пройшовши через ті країни й підбадьоривши там вірних багатьма словами, він прибув у Грецію,gm IА як утихомирився заколот Павло скликав до себе учнів, утішив їх і, попрощавшися з ними, вибрався в дорогу до Македонії.l(Інакше бо грозить нам небезпека, що нас обвинуватять у бунті за те, що сталося сьогодні, - коли збагнути, що нема ніякої причини, яка б дала нам змогу виправдати оце збіговисько.» Сказавши це, розпустив громаду. k'А як ви домагаєтесь чогось більше, то це вирішиться на законних зборах.djA&Коли ж Димитрій та ті, що з ним, ремісники, мають на когось скаргу, то на те є суди, є проконсули; хай позивають одні одних.i7%Ви бо привели цих людей, які ні святокрадці, ні богохульники супроти нашої богині.1h[$Отже тому, що того не можна заперечити, вам треба вгамуватись і нічого необачного не чинити.Jg #Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес - охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?>fu"Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»tea!Деякі з юрби намовили Олександра, якого юдеї наперед висували, й Олександер дав знак рукою, що хотів виправдатись перед народом.7dg Тож одні одне кричали, другі друге. Збори були бурхливі, але більшість не знали, чого зібралися.Yc+Ба й дехто з азійських начальників, що були йому приятелями, послали до нього і просили, щоб не удавався до театру.qb[Якже Павло хотів продертися в юрбу, учні не пустили його.qa[І місто наповнилося заколоту. А вони кинулися, як один, гурмою до театру, схопивши Ґая та Аристарха, македонян, що були з Павлом.`'Почувши це, вони сповнились гнівом і закричали: «Велика ефеська Артеміда!»%_CІ це загрожує не лише привести наше ремесло до занепаду, але й допровадити до того, що храм великої богині Артеміди вважатимуть ні за що; та й скінчиться тим, що та, яку вся Азія і ввесь світ шанує, буде позбавлена своєї величі.» ^і бачите та й чуєте, що не лиш в Ефесі, але сливе в усій Азії оцей Павло переконав і звів багато люду, кажучи, що це не боги, яких зроблено руками.{]oЗібрав він їх і (інших) робітників, які робили подібне, і до них промовив: «Мужі, ви знаєте, що від цієї праці залежить добробут наш,J\ Один бо, на ім'я Димитрій, золотар, робив срібні храмики Артеміди: тим давав ремісникам чималий заробіток.[А під ту пору зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої).GZІ він послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста, сам же затримався деякий час в Азії.@YyА коли це здійснилося, Павло постановив у своїм дусі перейти через Македонію і Ахаю та й удатися до Єрусалиму, кажучи: «Коли там буду, треба мені (потім) і Рим побачити.»tXaОтак, завдяки Господній силі, слово зростало і зміцнялось.eWCЧимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. І злічено ціну їх на п'ятдесят тисяч срібняків.V'Багато з тих, що увірували, приходили і признавались та об'являли свої вчинки.VU%Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса. TІ наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх - одних і других, - подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому.SЗлий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»R#То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили.Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла: 0NY І так воно тяглось два роки, так що всі ті, що жили в Азії, юдеї і погани, чули слово Господнє.4Ma Як же деякі запекло не хотіли вірувати і злословили перед народом путь (Господню), він їх покинув і, відокремивши учнів, щодня провадив з ними бесіди в школі Тирана.CLУвійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.UK#А було їх усього яких дванадцять чоловік.=<;3:69 8y7655/4g322510Y/o.-,, **t)3('8&%$##="P!!R bKHV:fh:50 H w =^sv_%Було ж усього нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.duA$Тоді всі піднялися на дусі й самі прийняли їжу.t!#Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти.Hs "Тому, прошу вас щось з'їсти, бо йдеться тут про ваш рятунок. Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить.»r!А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з'їсти: «Оце сьогодні, - казав, - чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого.[q/ Тоді вояки відтяли линви човна, тож він упав.2p]Павло сказав до сотника і вояків: «Якщо ці не зостануться на кораблі, ви не можете спастися.»noUА що моряки намагались утекти з корабля і вже були спустили човен у море, вдаючи, ніби хочуть викинути котви з переду корабля,mnSТоді, побоюючися, щоб не наскочити десь на якісь підводні скелі, ми кинули чотири котви з корми і вичікували, щоб настав день.Vm%тож кинули лот і було двадцять сажнів глибини. Відпливши трохи, знов кинули лот у море й було п'ятнадцять сажнів.plYЧотирнадцята ж ніч настала, як нас кидало по Адрії; та коло півночі моряки здогадувалися, що якась земля зближається до них;PkМи мусимо натрапити на якийсь острів.»j+Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені.Liі сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з'явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою.hЦієї ночі бо з'явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу,/gWА й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде).0fYКоли люди довго не їли, тоді Павло встав серед них і мовив: «Треба було, мужі, послухати мене й не кидати Кріту; так можна було б уникнути цієї небезпеки і шкоди.[e/А що ні сонця, ані зір не було видно вже кілька днів, та й буря люто налягала, ми втратили вже всяку надію на рятунок.dа на третій - моряки власними руками повикидали знадіб'я корабельне в море.c)Наступного дня, через те, що буря сильно кидала нас, почали ми викидати вантаж,|bqми витягли його і вжили допоміжних заходів, обв'язуючи корабель. А боячися, щоб не попасти на Сирту, спустили вітрило, і так нас несло.1a[Підпливши під якийсь маленький острів, що звався Клавда, нам ледве вдалося опанувати човен;,`QУхопило корабель так, що він не міг іти проти вітру; ми пустилися навмання, і нас несло.j_MТа незабаром зірвався буревій, що зветься Евракілон.r^] Якже подув легенький вітрець із полудня, вони, гадаючи, що здійснять свою думку, підняли котву і попливли близько попри Кріт.]/ Через те ж, що пристань не була вигідна на зимівлю, більшість була тієї думки, щоб вирушити звідти і, якщо можна, дістатися до Фініки, пристані крітської, що звернена на південний захід і на північний захід і перезимувати.\ Та сотник більше довіряв керманичеві і власникові судна, ніж словам Павла.{[o кажучи їм: «Я бачу, мужі, що плавання не обійдеться без шкоди й великої втрати не лише для вантажу та корабля, але й для нашого життя.»?Zw А як проминуло досить часу, і плавба вже стала небезпечною, бо й піст минув вже, Павло попереджав,NYА пливучи з трудом попри неї, прибули до одного місця, що зветься Гарна Пристань, біля якої було місто Ласея.yXkБагато днів пливли ми поволі й насилу прибули до Кніду; коли ж вітер не допустив нас причалити, ми попливли попри Кріт коло Салмони.-WSТам же сотник знайшов олександрійський корабель, що плив в Італію, і посадив нас на нього.V/і, перепливши море, що омиває Кілікію та Памфілію, причалили в Мирах Лікійських.~UuВідчаливши звідти, ми пливли попри Кіпр, бо вітри були противні,T'На другий день ми пристали до Сидону. Юлій обходився з Павлом по-людяному і дозволив йому навідатися до друзів і користуватися їхньою допомогою.mSSСівши на адрамітський корабель, який мав плисти попри міста азійські, ми вирушили. З нами був Аристарх, македонець із Солуня.~R wКоли було вирішено, що маємо відплисти в Італію, Павла і деяких інших в'язнів передали сотникові Августової когорти, що звався Юлій.CQ Аґриппа ж сказав до Феста: «Цього чоловіка можна було б відпустити, якби він не покликався на кесаря.»SPі відійшли набік та розмовляли між собою: «Цей чоловік - казали - не зробив нічого, гідного смерти чи кайданів.»sO_Встав же цар і правитель, Верніка й ті, що сиділи з ними,kNOА Павло: «Чи трохи, чи багато, я молив би Бога, щоб не лише ти, а всі, що нині це чують, стали такими, як і я, - без оцих кайданів.» MАгриппа ж до Павла: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!»iLKЧи віруєш, царю Аґриппо, у пророків? Знаю, що віруєш.»hKIЗнає бо про те цар, до якого я з відвагою говорю, певний, що нічого з цього від нього не втаїлося, бо це не в закутку діялося.%JCА Павло озвався: «Я не зійшов з глузду, велебний Фесте, а слова правди й розуму говорю.jIMКоли ж він так боронився, Фест мовив голосом сильним: «Сходиш з глузду, Павле! Велика наука приводить тебе до божевілля.»PHщо Христос має страждати, і що він перший, воскресши з мертвих, має проповідувати світло народові й поганам.»G7Але, одержавши від Бога допомогу, я по цей день стою і свідчу малим і великим, нічого не кажучи, крім того, що Мойсей і пророки говорили, що має наступити: eFCЗа це юдеї, схопивши мене в храмі, хотіли роздерти.xEiа, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, а також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога та й чинили діла, достойні покаяння.zDmТому, царю Аґриппо, я не був неслухняний небесному видінню,щоб їм відкрити очі, щоб вони повернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими.B{Я визволю тебе від народу та від поган, до яких я тебе посилаю,!A;Але встань і підведись на ноги: на це бо я тобі з'явився, щоб вибрати тебе слугою й свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі ще з'явлюся."@=А я озвався: «Господи, хто ти?» Господь же сказав: «Я - Ісус, якого ти переслідуєш.*?MУсі ми попадали на землю, я ж почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш? Трудно тобі проти рожна бити ногою.»\>1 у дорозі опівдні, царю, я побачив з неба світло понад сяйво сонця, що опромінило навкруги мене й тих, що йшли зо мною.= Отак, ідучи в Дамаск з уповноваженням та відпорученням первосвящеників,e<C І часто, по всіх синагогах караючи їх, я примушував їх хулити й у несамовитій люті переслідував їх ген по далеких містах.6;e - що я і робив у Єрусалимі. Сам я багато святих позамикав був у в'язницях, одержавши від первосвящеників на те владу; а коли їх убивали, я давав проти них свій голос.:1 Справді, і я гадав, що треба мені було багато діяти проти імени Ісуса Назарянина,{9oЧому вважається у вас за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?8#(обітницю), якої дванадцять поколінь наших, уночі і вдень з витривалістю Богові служивши, надіються осягти. За цю надію, царю, мене юдеї винуватять.7!Та й нині мене судять за надію на обітницю, що була батькам нашим дана Богом;C6Вони здавна мене знають, коли б хотіли свідчити, що я жив за найсуворішою сектою нашої віри - фарисеєм.53Моє життя змалку, як воно пройшло між моїм народом і в Єрусалимі, знають усі юдеї.N4- особливо ж тому, що знаєш усі звичаї юдейські та їхні спірні питання. Тому я прошу вислухати мене терпляче.j3M«Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою від усього того, в чому юдеї мене винуватять,a2 =Агриппа ж сказав до Павла: «Дозволяється тобі про себе говорити.» Тоді Павло, простягши руку, розпочав свою оборону.1недоречним бо мені здається висилати в'язня і не означити вини на нього.»$0AНе маю я нічого певного про нього володареві написати, тому й привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Аґриппо, щоб після розсліду мав я що писати;x/iЯ ж переконався, що він не зробив нічого гідного смерти; але через те, що він сам покликався на Августа, я вирішив його туди послати.M.Тоді Фест сказав: «Аґриппо царю, і ви всі присутні з нами мужі! Бачите цього, що його ввесь народ юдейський у мене домагався в Єрусалимі і тут, гукаючи, що йому не слід більше жити.,-QОтож, наступного дня Агриппа й Верніка прийшли з великою пихою і з тисяцькими та знатнішими мужами міста й увійшли в судову залю; на наказ Феста ввели Павла.P,Агриппа ж сказав до Феста: «Я теж хотів би послухати того чоловіка.» - «Завтра - мовив той - ти послухаєш його.»y+kКоли ж Павло вимагав, щоб його справу затримано для вирішення Августа, я повелів його тримати, аж поки його не відправлю до кесаря.»D*Я, безпорадний щодо їхньої суперечки, спитав його, чи він не хоче піти в Єрусалим і там про це судитися.d)AВони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір'я та про якогось Ісуса померлого, - а Павло казав, що він живе.;(oОбвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло.l'QОтож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище звелів привести того чоловіка..&UЯ відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення.I% На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду.q$[А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут -сказав він - один чоловік, якого Фелікс лишив в'язнем.#+ Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста.#"? Тоді Фест, поговоривши з радою, відповів: «Ти покликався на кесаря, підеш до кесаря.»T!! Коли ж я справді винний або зробив щось гідне смерти, я не відмовляюся умерти. Якже нема нічого з того, в чому оці мене винуватять, ніхто не може мене їм видати. На кесаря покликаюся!»f E А Павло відповів: «Я стою перед судом кесаря: там мене слід судити. Юдеїв я нічим не скривдив, як і сам ти дуже добре знаєш.hI Та Фест, бажаючи юдеям догодити, у відповідь Павлові мовив: «Хочеш іти в Єрусалим і там судитися передо мною у цій справі?»A{Павло боронився: «Я ні проти юдейського закону, ні проти храму, ні проти кесаря нічим не провинився.»Коли ж цей прибув, юдеї, що поприходили з Єрусалиму, обступили його і висували проти нього силу тяжких обвинувачень, що їх не могли довести.wgПеребувши в них не більш, як днів вісім або десять, він прийшов у Кесарію, а наступного дня, сівши на суді, звелів привести Павла.hI«Нехай ті з вас, - мовив, - що здатні до того, йдуть зо мною, і коли в цьому чоловікові є щось каригідне, хай його винуватять.»(IТа Фест відповів, щоб Павла тримали в Кесарії, бо й сам він мав вирушити туди незабаром;]3благаючи ласки відносно нього (Павла), аби він був перевезений у Єрусалим, готуючи засідку, щоб на дорозі його вбити.=sа первосвященики та провідники юдеїв з'явилися перед ним із скаргою на Павла і домагалися в нього, /Прибувши, отже, в провінцію, Фест на третій день пішов з Кесарії до Єрусалиму;oWА як скінчилися два роки, Фелікс дістав на наступника Порція Феста. Бажаючи ж юдеям догодити, Фелікс лишив Павла у в'язниці.Z-Він, зрештою, ще сподівався, що від Павла дістане грошей, тому й частенько прикликав його до себе і розмовляв з ним.0YКоли ж Павло почав говорити про справедливість, про здержливість та про майбутній суд, Фелікс, злякавшись, мовив: «Тепер іди собі! Як буду мати час, тебе покличу.»{oА через кілька днів прибув Фелікс із Друзіллою, своєю жінкою, що була юдейка, покликав Павла й слухав його про віру в Христа Ісуса.U#І звелів сотникові стерегти Павла, але дати йому полегшу й не боронити нікому з його близьких, щоб йому служили.%CФелікс, дуже точно ознайомлений з тим, що стосувалося до путі цієї, відклав їм (справу), кажучи: «Як тільки прийде тисяцький Лісій, я розберу вашу справу.»yk- якщо не йдеться тут про те єдине слово, що я був крикнув, стоячи між ними: За воскресіння мертвих стою на суді сьогодні перед вами!»:mАбо нехай оці принаймні скажуть, який злочин вони знайшли в мені, коли я стояв перед синедріоном,X)Це були деякі юдеї з Азії, - їм то належало б з'явитися перед тобою й обвинуватити мене, коли щось мають проти мене. Тому вони мене і знайшли очищеного у храмі, без натовпу й без колотнечі.& EОтож, по багатьох роках прибув я, щоб зробити милость моєму народові і принести офіри. 'Тому і я сам стараюсь завжди мати чисту совість перед Богом і перед людьми.0 Yмаючи на Бога надію, яку й вони самі теж мають, що буде воскресіння праведних і неправедних. 3Однак, я тобі признаюся в тому, що я, згідно з путтю, яку вони звуть сектою, служу Богові батьків наших і вірую усьому, що написано в законі та в пророків,3 Та й того, в чому вони перед тобою мене тепер винуватять, вони не можуть доказати.W' і що мене не знайдено ні в храмі, ані у синагогах, ані в місті, щоб я сперечався з кимось чи робив заколот у народі.(I Можеш розвідатися, що нема більш, ніж дванадцять днів, як я прийшов у Єрусалим на прощу, Як же намісник дав знак Павлові говорити, цей озвався: «Знаю що ти багато літ суддя над цим народом, тому й з довір'ям буду себе самого боронити.dA Юдеї ж те ствердили, кажучи, що воно так справді є.b=звелівши його винуватцям з'явитися у тебе. Від нього можеш сам, як схочеш, дізнатися про все, в чому ми його винуємо.»wале тисяцький Лісій надійшов і вирвав його силоміць з наших рук,-SВін навіть пробував і храм опоганити, та ми його схопили й хотіли судити за нашим законом,oWМи переконалися, що чоловік цей - зараза, що між усіма юдеями всього світу збиває колотнечі, і що він провідник секти назореїв.+OТа щоб тобі занадто не надокучати, благаю тебе вислухати нас коротко у твоїй ласкавості.~!- ми їх у всьому наскрізь приймаємо, вельможний Феліксе, з усякою подякою.7}gКоли його покликали, Тертул почав його винуватити, кажучи: «Великий мир, що ми завдяки тобі зазнаємо, та поліпшення, зроблені передбачливістю твоєю для народу цього, | Через п'ять днів прибув первосвященик Ананія з кількома старшими та захисником, якимсь Тертулом, й обвинувачували Павла перед правителем.1{[#«Я тебе вислухаю, коли прийдуть теж твої винуватці.» І велів стерегти його в Преторії Ірода.'zG"Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни; а як дізнався, що з Кілікії, мовив: (yI!Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.x7 Другого ж дня, зоставивши комонних, щоб ішли з ним далі, повернулися в твердиню.'wGОтож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.9vkТому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою. Бувай здоров!»uя пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.'tGБажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;~suОцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.tra«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!GqІ написав листа такого змісту: NpНехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса.»MoІ покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.9nkТисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»9mkТа ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб'ють. І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди.»lw«Юдеї, - відповів той, -змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.k5Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти?»jТой узяв його, привів до тисяцького й каже: «В'язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати.»ai;Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати.»-hSТа син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.PgВи ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити.»efCВони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб'ємо Павла.eeC Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.{do Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.qc[ А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі.»/bW Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.Ga І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»-`Sбо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. ol~g}]|^{zzyx}wv}v tsrr.qipp#o9nmelk jTiyhgfe^dcbad``3_^^"]]2\Y[[>=}<;;:x99q88-77 6544 322811/.._-,++i+ *d))W(((h( &&V%%$$#("!j YVA}yW+M .  S S "r4Ghfoh IТа не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох.ucодначе смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібним переступом Адама, що є образ того, що мав прийти.  бо і до закону гріх був у світі, але гріх не рахується, коли нема закону;}s Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили;Z- І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення.hI Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям.  Отож, тим більш тепер, оправдані його кров'ю, ми спасемося ним від гніву.(IБог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками.+OВоно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти.  Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних.5Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний.Pтерпеливість - досвід, а досвід - надію.'GТа й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість,@yчерез якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. #Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,ykщо був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.Nале й про нас, яким віра порахується, - нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,{І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,SТому і пораховано йому це за оправдання.k Oзовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.? wПеред Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж - скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,Z -Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло - було ж йому яких сто років - і на завмерле лоно Сари.v eВін, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»; oяк написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, - перед тим, в кого він увірував, - перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»'GТому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,{oзакон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.5бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:  Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, -uc і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.c? І він прийняв ознаку обрізання, - печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;N Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.kO Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»gGЩаслива людина, якій Господь гріха не порахує.»{«Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.#~?Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл: =}sтому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.#|?Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;&{EЩо бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання. zБо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.my UЩо ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?xТо, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.w+бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.fvEХіба Бог - тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,zumБо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.t#Де ж тоді хвальба? Вона виключена. - Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.s7за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.orWякого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, qі оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі: Up#Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, o9справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.&nEТепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;m'бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.lМи ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,Zk-Немає Божого остраху у них перед очима.»DjВони не відають дороги миру.KiНа їхніх дорогах злидні і руїна.Th!Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.Vg%Уста у них прокльонів повні і гіркоти..fU Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами."e= Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!Zd- Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.ecC як написано: «Немає справедливого, ані одного!Ib  То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,}asЧому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.8`iТа коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?R_Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?^Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій?;]oЯсно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»\%Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?[Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.fZ GВ чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?XY)а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.X бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі,_W7І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону;DVКоли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання?LUОбрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням.{ToБо, як написано, через вас ім'я Боже зневажається між поганами.tSaТи, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш.'RGНаказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство!&QEти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!P!виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, -|Oqупевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,N}ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,MТа коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом,.LUв день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.oKWвони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, -NJБо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон;I- Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.PH Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом.7Gi бо Бог не вважає на особу.F' слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові,E! Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;Dа сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді - гнів та обурення.C/тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління - життя вічне;OBщо віддасть кожному за його вчинками: ]A3Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об'явиться правдивий суд Бога,n@UАбо погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння?H? Чи думаєш про те, о чоловіче, - який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш? > ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. = Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш;{< q Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.`; ;нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.Q: вони - обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,b9 ?вони - сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;^8 7І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще: o7 Yтак само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.C6 За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;|5 sВони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.R4 Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.A3 }і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.U2 %Заявляючи, що вони мудрі, стали дурнимиr1 _Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.{0 qневидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.y/ mтому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;k. QБо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;;- qсправедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»U, %Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо - сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, -+ тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.* Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками: H)   Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, - та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, - щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.(  тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.)' M бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,+& Q і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;J%  Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про васH$  Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.]# 5усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.P" між якими й ви - покликані Ісуса Христа;D! через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,T  #установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого,f Gпро Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, }яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях -Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,Fпроповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з повною сміливістю та без перешкоди.$AПавло перебув повних два роки в найнятій хаті та приймав усіх, що приходили до нього,|qКоли ж це сказав, юдеї відійшли, сильно сперечаючися між собою.,QНехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують.»q[Бо серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх.QПіди до цього народу і скажи: Ви слухатимете вухами, і не зрозумієте, дивитиметесь очима, і не побачите.9kІ бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших кажучи: lQДеяких переконували його слова, а деякі не йняли віри.\1І призначивши йому день, прийшло їх більше до його домівки. Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, - від ранку аж до вечора.NОднак, ми бажали б довідатися від тебе, що ти думаєш, бо про цю секту нам відомо, що їй спротивляються всюди.»yА ті йому сказали: «Ми ані листів про тебе не одержали з Юдеї, ані з братів ніхто не прийшов, і не звістив і не говорив про тебе щось лихе.]3З отого приводу я покликав вас, щоб вас побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїля мене заковано в оці кайдани.»V%А що юдеї противилися тому, я був примушений покликатися на кесаря, - не щоб я хотів у чомусь народ мій оскаржити.0YВони, розсудивши мою справу, хотіли мене відпустити, бо в мені не було ніякої смертної вини.!;Через три дні Павло скликав до себе знатніших юдеїв. А як вони зійшлися, він до них промовив: «Я, мужі брати, нічого не зробив проти народу чи батьківських звичаїв, а всеж ув'язнено мене в Єрусалимі і передано в руки римлян.1 [І коли ввійшли у Рим, Павлові було дозволено жити окремо разом з вояком, який його стеріг.$ AА звідтіля брати, довідавшись, що ми прибули, вийшли нам назустріч аж до Форуму Аппія та до Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові і посмілішав.& Eде знайшли братів, які нас запросили перебувати в них сім день. Так прибули ми до Риму.e C Звідси, обпливши, прибули в Реґію. А по однім дні, через те, що знявся південний вітер, причалили на другий день у Путеолі,a ; Причаливши в Сиракузах, ми там перебули три дні.\1 Після трьох місяців ми відпливли на олександрійськім кораблі, що перезимував на острові й мав ознаку Діоскурів.@y Вони нас за те всякими почестями вшанували, а коли ми відпливали, понакладали все для нас необхідне.7 Коли ж це сталось, теж інші на острові, які мали недуги, приходили й оздоровлялись.(IТа якраз сталося, що батько Публія, хворий на гарячку й на червінку, лежав у ліжку. Павло ввійшов до нього, помолився і, поклавши на нього руки, оздоровив його.LА був поблизу того місця маєток начальника острова, на ім'я Публій, що прийняв нас і гостив три дні ласкаво.6eВони гадали, що він спухне або впаде зненацька мертвим. Довго чекали та, бачачи, що нічого незвичайного з ним не сталося, змінили думку й почали говорити, що він - бог.nUА він, скинувши у вогонь гадину, не зазнав ніякого лиха.%CЯкже побачили тубільці, що гадина звисає з руки його, говорили між собою: «Цей чоловік напевно вбивця; він урятувався від моря, але помста не дає йому жити.»QКоли ж Павло назбирав жмут хмизу й поклав на вогонь, змія, з приводу жару, вискочила та вчепилася до руки його.Тубільці поводилися з нами з неабияким милосердям: вони нас прийняли коло вогню, що його були запалили з-за дощу, який саме йшов, та задля холоду.q~ ]Врятувавшися, ми довідалися, що острів зветься Мальта.7}g,а іншим рятуватися хто на дошках, хто на уламках судна. Таким то чином всі на землю врятувалися.|+Та сотник, що хотів урятувати Павла, стримав їх від того наміру і звелів тим, що вміли плавати, першими кидатись у воду й дістатися на сушу, {*Вояки були тієї думки, щоб в'язнів убити, - аби ніхто з них не втік уплав.zzm)а що потрапили на мілину між двома течіями, то корабель застряг. Ніс, врізавшися сильно, був нерухомий, а корму трощила навала хвиль.y(Вони відчепили котви й пустили їх у море; одночасно вони розв'язали деменні мотузки і, розпустивши проти вітру жаглик, пустилися на берег;xy'Коли настав день, моряки не розпізнали землі; вони лиш угледіли якусь затоку з побережжям, куди хотіли, по змозі, причалити кораблем.w&А як наїлися, то заходились полегшувати корабель, кидаючи пшеницю в море. ~}|n{~zyyjxxIwevuuutWss%rvq^pp:o,nYmlNkk;jgihhf~edcblaa,`` _^+]]\\%[PZZ+YY$XL=<<8;N::?9884766A5594m33N22100/k.x-,++\*))#(''&y%$$X##"!! ~%{+RshX"S  p H ?jOM і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність.-LS Не хочу бо, брати, щоб ви не відали цієї тайни - щоб не були самі в собі велемудрі, - що засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою;Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи дичкою оливною, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку,C І коли первісток святий, то й тіло; і коли святий корінь, то святе й галуззя.7Bg Бо коли їхнє відкинення - примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих?PA надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом і декого з них спасти.@+ Я ж кажу вам, погани, - оскільки я апостол поган, то величатиму моє служіння, -c?? А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?> Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість.=3 Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.»-<S А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату.J;  як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.»:1 Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи,9 Коли ж за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б благодаттю.]83 Отак і нині є останок, вибраний за благодаттю.R7 І що ж йому відповідає віще слово Боже? «Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом коліна не схилили.»S6 «Господи! Пророків твоїх повбивали і жертовники твої поруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї.»5 Бог не відкинув свого народу, що його наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Письмо про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля?Z4 / Отож питаю: Чи не відкинув Бог народ свій? Ніколи в світі! Бо і я ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніямина./3W До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»S2 А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали.»1 І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»A0{ Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж - «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»l/Q Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.!.; Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»K- І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»U,# Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?d+A бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться.»D* Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;u)c Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»( бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.o'W Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,V&% Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.~%u або: «Хто зійде в безодню?» - тобто: щоб вивести Христа з мертвих.\$1 А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» - тобто: Христа звести додолу;$#A Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»s"_ Бо мета закону - Христос, на оправдання кожного, хто вірує.S! Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.{ o Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.  Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.O !як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»1[ Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,  Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.E Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;T! І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»ve Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.W' Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,3_ І на тім місці, де було їм сказано: «Ви - не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.» 9 як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу - улюбленою.q[ -на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, -;o щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу, Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,W' Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?nU А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»# Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?» Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.nU Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»  Отже це - не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.G  Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»c ? Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!m S Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.») K не від діл, але від того, який кличе, - їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»G коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, - щоб постанова Божа була за вибором,{o Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака; Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»+ тобто, не тілесні діти - то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.#? і не тому, що нащадки Авраама - всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,(I Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля - ізраїльтяни;5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.F вони - ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;) Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;kO Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.~ 1 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.e}C'ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.:|m&Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,{%Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.8zi$Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»Yy+#Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?Jx "хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, - він заступається за нас.xwi!Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог - той, що оправдує;Hv  Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, - як же разом із ним не подарує нам усього?duAЩо скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?Ktяких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.vseБо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;+rOМи знаємо, що тим, які люблять Бога, - покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.DqА той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.pТак само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.{ooЯкже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.gnGбо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?dmAНе тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,l/Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.k5що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.3j_Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,miSБо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих./hWГадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.igKа коли діти, то й спадкоємці ж Божі - співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.ufcСам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми - діти Божі;Ze-Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! -Отче!»cd?Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони - сини Божі..cU бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.mbS Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити; a9 І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.`' А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.U_# Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.M^Тілесні не можуть подобатись Богові. ]9тому що прагнення тіла вороже Богові - бо не кориться законові Божому, та й не може.\Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа - до життя і миру;[Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, - про духове.Zщоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.YБо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, - пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,"X=Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.xW kНема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.nVUДяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом - законові гріха.wUgНещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?cT?але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.fSEмені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,R)Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;#Q?Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.yPkбо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.POЗнаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то - ні;]N3Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.M Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.LБо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.~KuАдже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.sJ_ Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.yIk Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.qH[ Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.G а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.zFm І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,=EsГріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх - мертвий.#D?Що ж скажемо? Що закон - гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»CТепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.^B5Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.vAeТак само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.@wТим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.m?SОтак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.?> yХіба не знаєте, брати, - я тим говорю, які знають закон, - що закон панує над людиною, поки вона живе?*=MБо заплата за гріх - смерть, а дар ласки Божої - життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.O<Тепер же, звільнившися від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець - життя вічне.;Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній - смерть.x:iКоли ж ви були слугами гріха, ви були вільні від праведности.9Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.r8]та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности.N7Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, 6 Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність? 5 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні!4Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою.3 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности.*2M Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям,"1= Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.0 Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога.8/i знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує.s._Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним,N-бо хто вмер, той від гріха звільнився.f,EЗнаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити;+)Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння._*7Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.")=Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися?v(eЗовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, - як нам у ньому далі жити?z' oЩо ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка?d&Aщоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.(%IЗакон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка,k$OБо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. #9І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання.X")Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. !І не так воно є з даром, як із провиною одного грішника: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах - оправдання. ~~u}} |{{LzzAyPx(w&vvuCtssZrrMqqlppooonqmllk!jPiahLgg1fbedicbbDar``c__^/][\I[ZZ5YxXX.W8V4UeUTtSSZRRQ(PcOOANMLLKxJII9HGFEDCCYBA@??~>==r<;;Q:99%88?76x55I44(3K22a2 1]00/..Y-z,+**8))d)'&&0%$o##7""A! /Wnxxf+l0}w  " SII так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує.W'Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, 9Що таке Аполлос? Що Павло? - Слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь.3Бо коли хто каже: «Я - Павлів», а інший: «Я -Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди?Oбо ви ще тілесні. Якже між вами зависть та суперечки, то хіба ви - не тілесні і не поводитесь як звичайні люди?~Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете,8} kІ я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі.%|C«Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.X{)Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить.zyТілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.lyQ про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи. x9 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;_w7 Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.v  Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.nuU але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»-tSїї ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,:smале говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;lrQМи ж говоримо про мудрість між досконалими, - не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;qq[щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій./pWслово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,\o1Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;#n?Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.Pm Та я, коли прийшов до вас, брати, - не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.l {щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»Qk Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,Tj #щоб жадне тіло не величалося перед Богом.&i Gі незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,Lh але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, -;g qПогляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;:f oБо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.#e Aа для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість.d ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,lc SКоли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, -]b 5А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.;a qДе мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?|` sПисано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!!_ =Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.U^ %Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. ]  Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.d\ Cщоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.z[ oДякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,4Z c Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?-Y U Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я - Павлів, а я - Аполлосів, а я -Кифин, а я - Христів.» X  Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.AW } Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.'V I Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.,U Sякий і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.0T [Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,qS ]згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.}R uбо ви в ньому всім збагатились, - усяким словом і всяким знанням,0Q [Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,P yблагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.1O ]Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого: N Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,MБогові, єдиному мудрому, через Ісуса Христа, слава на віки вічні. Амінь.Lа тепер же об'явленої через писання пророків, за веліннями предвічного Бога, розголошеної ж для всіх народів, щоб вони повинувалися вірі, -+KOТому ж, хто може вас утвердити згідно з моєю Євангелією та з проповідуванням Ісуса Христа, згідно з відкриттям тайни, промовчаної протягом відвічних часів,`J9Вітає вас Ераст, скарбник міський, і брат Кварт.bI=Вітає вас Ґай, гостинний для мене і всієї Церкви.jHMВітаю вас у Господі я, Терцій, що написав цього листа.!G;Вітає вас мій співробітник Тимотей, як також Лукій, Ясон та Сосипатр, мої родичі.ZF-Бог же миру роздавить незабаром сатану під вашими ногами. Благодать Господа нашого; Ісуса Христа (хай буде) з вами.FEВаша слухняність дійшла до всіх. Ви - моя радість, але я хочу, щоб ви були мудрі в доброму і від зла чисті.mDSбо такі служать не Господові нашому Христові, а власному череву і милими та піднесеними словами зводять серця простодушних.ZC-Благаю вас, брати, остерігайтеся тих, що ширять незгоди та зневіру проти науки, якої ви навчились, і уникайте їх; BВітайте один одного святим поцілунком. Усі Церкви Христові вас вітають.A)Вітайте Філолога та Юлію, Нерея і його сестру, Олімпія і всіх святих, що з ними.@Вітайте Асинкрита, Флегонта, Гермеса, Патроваса, Герму і братів, що з ними.l?Q Вітайте Руфа, вибраного в Господі, і його та мою матір.K> Вітайте Трифену і Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персіду, що багато трудилась у Господі.)=K Вітайте Аристовулових. Вітайте Іродіона, родича мого. Вітайте Наркисових, що в Господі.R< Вітайте Апелла, випробуваного в Христі.; Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і Стахія, улюбленого мого.R:Вітайте Ампліята, улюбленого у Господі.X9)Вітайте Андроніка та Юнію, родичів моїх і співв'язнів, що є визначні між апостолами, які випередили мене в Христі.X8)Вітайте Марію, що багато для вас трудилася.@7yвітайте також їхню домашню Церкву. Вітайте Епенета, улюбленого мого, що є первісток Ахаї для Христа."6=які за мою душу шию свою клали, яким не лише я один дякую, але також усі Церкви поган;5Вітайте Прискиллу та Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,A4{щоб ви її прийняли у Господі, як святим личить, та щоб допомогли їй у кожній справі, в якій би вона вас тільки потребувала, бо вона багатьом стала у пригоді та й мені самому.}3 uПоручаю вам Фиву, сестру нашу, служительку Церкви в Кенхреях;Q2!Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь. 1 щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа, і відпочив між вами.*0Mщоб мені вирватися від невірних в Юдеї і щоб служба моя в Єрусалимі була святим приємна;`/9Благаю вас, брати, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа - ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога,.Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.-%Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію.R,Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних.*+Mбо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі.R*Тепер же йду в Єрусалим, святим служити,I) надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами.c(?Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію,q'[Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас.M&але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.»i%Kвважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі,d$Aсилою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику,8#iНе смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом,s"_Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих.&!Eна те, щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.j MА коли я, подекуди, трохи сміливіше був написав вам, то я зробив це, щоб пригадати вам завдяки благодаті, яка дана мені БогомveА й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете один одного напоумляти.W' Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.V% І ще каже Ісая: «Буде - паросток Єссея, що встане панувати над народами. На нього будуть надіятись народи.») І знову: «Хваліте Господа, всі народи! Нехай його виславляють усі люди!»uc І знову каже: «Возрадуйтеся, погани, з його народом!»ta а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано: «Тож прославлятиму тебе серед народів, співатиму імені твоєму!»H Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям;Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.1щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.jMБог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом;q[Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас Письмо навчає.3_Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене.»'Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування. }Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати.@yА хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, - гріх.eCТу віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.#Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.)KНе руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу. !Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.} sХто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби. %Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.R Не виставляйте вашого добра на зневагу.J  Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов'ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.wЯ знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.q[ Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.uc Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.L бо написано: «Як живу я, - каже Господь, - кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»8i Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим, На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.iKбо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.OОдин відрізняє день від дня, для іншого ж - кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.i~KТи хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.A}{Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.||qОдин вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.w{ iСлабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.z але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.My Як день, - поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах;6xe Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла.gwG Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.zvm Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, - виконання закону.&uE Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.»It  Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.Js  Тож дайте кожному належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому острах - острах, кому честь - честь.r- Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують.xqi Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління.p вона бо - слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона - Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло.joM Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;Ln Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають.`m ; Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом.xli Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.k Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.bj= Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», - говорить Господь. i Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі. h  Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.Yg+ Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.qf[ Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.e Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.ndU святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.kcO веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;ybk В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; a Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте. ` Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.R_ хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає - у простоті; хто головує - дбайливо; хто милосердиться - то з радістю.}^s хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;?]w Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;|\q отак і ми: численні - одне в Христі тіло, кожен один одному член.[- Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,}Zs Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.#Y? І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.lX S Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.W $Все бо від нього, через нього і для нього. Йому слава навіки. Амінь.{Vo #Або хто дав йому наперед, щоб воно знову було йому віддане?Uy "Хто бо коли зрозумів думку Господню? Хто був його дорадником?IT  !О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні його постанови і недослідимі його дороги!hSI Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати.IR  так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя.Q' Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,JP  бо дари Божі і покликання незмінні.FO З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків,nNU Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.» xI~}}@|{{zIyy'x7w{w vuuttyssqponmmlukjjQiviggffeddcJbba~`__]^N\\h[[Z5YXXWVV7TT:S?RQQP0OgONM,LLK[JJHHGG)F|EDCC0B:A>@?>>8=<< ;;:A9877F6^544L220//--$,`++y*)('&&D%*$##"L!!0 -Ao+:jmwT z / q B a U;DYx\-1 Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. ,  Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь? +9 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?3*_ Тому, що один хліб, - нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.r)] Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?b(= Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.i'K Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.B&} Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.%} Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.($I Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.# Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули."! Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули..!U Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.\ 1 Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»1 А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.   Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.9k що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі - скеля ж був Христос.G що всі їли ту саму духовну страву,`9 що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,< s Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,0Y а умертвляю своє тіло і поневолюю, щоб, проповідуючи іншим, я сам, бува, не став непридатним. Тож і я біжу, та не як навманці; веду кулачний бій, не як повітря б'ючи,1[ Кожний змагун стримується від усього; однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми - нетлінний.\1 Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути!s_ Усе я роблю заради Євангелії, щоб став я співучасником її.@y Для слабких я став як слабкий, щоб слабких придбати. Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти. Для тих, що без закону, я став як без закону, хоч я і не був без Божого закону, бувши під законом Христовим, щоб придбати тих, які без закону./ Я став для юдеїв як юдей, щоб юдеїв придбати; для тих, що під законом, я став як під законом, - хоч сам я не під законом, - щоб тих, що під законом, придбати.  Бувши від усіх вільний, я став усім слугою, щоб ще більше їх придбати.xi Яка ж тоді для мене нагорода? - Та, що, проповідуючи Євангелію, я її викладаю даром, щоб не користуватися правом, яке з Євангелії маю.K Коли б я робив це власновільно, я мав би нагороду; якже ж це не з власної волі, то я виконую доручену роботу.lQ Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії.o W Та я нічого не користав з того і не пишу на те, щоб так було зо мною. Волію бо радше вмерти, ніж щоб хтось знівечив оту славу мою.  Так само й Господь звелів тим, що проповідують Євангелію, з Євангелії жити.k O Хіба не знаєте, що ті, які коло святого працюють, їдять із святого, і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника?2 ] І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.  Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне? Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, -молотить теж у надії, що матиме щось із того.:m Таж у законі Мойсея написано: «Не зав'язуй рота волові, як молотить.» Чи Бог турбується про волів?s_ Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада?iK Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати?2] Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа?H  Хіба ми не маємо права їсти й пити?\1 Ось моя оборона перед тими, що мене судять.7g Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.K  Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі?H~  Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м'яса, щоб не спокушувати мого брата."}= Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа.|# Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер.{# Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви? z Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких.CyАдже страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого."x=Та не всі мають це знання. Деякі з-за привички до ідолів аж по сьогодні споживають м'ясо як ідольську жертву, а сумління їхнє, бувши слабке, скверниться.twaдля нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.QvБо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи на землі, - їх бо і справді є чимало, отих богів, та чимало тих панів, -`u9Отже, відносно споживання ідоложертовного м'яса, ми знаємо, що ідол є ніщо у світі, і що немає іншого Бога, крім одного.Vt%Якже хтось любить Бога, той спізнаний ним.s Коли хтось думає собі, що він щось знає, той ще не знає, як треба знати.?r yЩождо ідоложертовного м'яса, то всім нам відомо, бо маємо знання; знання ж роздимає, а любов будує.4qa(Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.!p;'Жінка - прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було..oU&Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.n5%Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.?mw$Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.Dl#Кажу це вам на вашу користь, - не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.ak;"і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.j!а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,Gi Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;5hcі ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.cg?і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,(fIОсь що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,veeОднак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, - мені ж вас жалко."d=А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.'cGОтже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.Ib Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я. aХай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.g`GВи куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.K_бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.Q^Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;]Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав. \ Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих.N[Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.eZCА поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.6YeЗвідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?wXgКоли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.qW[Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.GV І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.eUC А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.dTA коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, - а чоловік нехай не відпускає жінки!(SI Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;(RI але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.QКажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;IP Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один - такий, а другий - інший.BOГоворю це як раду, а не як наказ.8NiНе ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.RMЖінка не має влади над своїм тілом, лише - чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише - жінка.}LsХай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.(KIОднак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.J /А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.IyВи бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!hHIХіба ж не знаєте, що ваше тіло - храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих.tGaУтікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, єе поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла.QFХто ж пристає до Господа, є одним духом.DEЧи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо «будуть, - каже, - двоє одним тілом.»bD=Хіба не знаєте, що тіла ваші - члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, - зроблю їх членами блудниці? Хай так не буде!~CuБог же і Господа був воскресив - та й нас воскресить своєю силою.dBA «їжа для живота, і живіт для їжі!» Бог же одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.8Ai «Все мені можна», та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною.v@e І такими з вас деякі були; але ви обмились, але ви освятились, але ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа та Духом нашого Бога.;?o ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Божого не успадкують.8>i Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники,p=YВи ж, навпаки, самі кривдите та обдираєте, та ще й братів!{<oВже це взагалі для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам радше не стерпіти кривди? Чого б вам радніш не зазнавати здирства?a;;А то брат з братом судиться, а й перед невірними!A:{Кажу це вам на сором! Хіба нема між вами ні одного мудрого, що міг би розсуджувати між братами своїми?F9Коли, отже, маєте суди про життєві справи, настановляєте (суддями) таких, що за ніщо вважаються у Церкві.8Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше життєві справи!e7CХіба не знаєте, що святі будуть світ судити? А коли ви будете світ судити, то чи ж не достойні ви судити куди менші справи?>6 wЧи сміє хтось із вас, мавши справу до іншого, судитися перед неправедними, замість перед святими?5{ Тих же, що осторонь, Бог буде судити. Виключіть злого з-поміж себе!4 Чого б я мав тих, що осторонь, судити? Хіба ж ви самі не судите тих, що з нами?J3  А написав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, що, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п'яниця, чи грабіжник; з таким - навіть не їсти! 2  - не взагалі з розпусниками цього світу, чи то з зажерливими, чи з грабіжниками, чи з ідолопоклонниками, бо вам довелося б вийти з цього світу.v1e Я вам писав був у листі не мати стосунків з розпусниками,D0Отож святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби і лукавства, а в опрісноках чистоти й правди.Y/+Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву..Недобра ваша хвальба! Хіба не знаєте, що трохи закваски заквашує усе тісто? -видати такого сатані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день Господній. ,9коли в ім'я Господа нашого Ісуса зберетесь ви і дух мій, силою Господа нашого ІсусаG+Бо я, - неприявний тілом; але присутній духом, - уже засудив, немов би був присутній, того, хто таке вчинив,W*'Ви ж наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-поміж себе того, хто допустився цього вчинку!k) QВзагалі чути між вами про розпусту, і то про таку розпусту, якої і між поганами нема - що хтось має за жінку батькову жінку!(+Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности?J' Бо царство Боже не у слові, а в силі.6&eАле я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу.q%[Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше.$Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві.]#3Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.V"%Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. !9Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.5 c нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.@y Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;   До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось.9k Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести. Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.T!Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!LХто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?b=А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого.%CТож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога./WБо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь.0YДля мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу.~uТим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний. #Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих.Bви ж Христові, а Христос - Божий.=sчи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє - усе ваше,jMТому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше: mSі ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.»7gбо мудрість цього світу - глупота в Бога. Написано бо: «Він ловить мудрих їхніми хитрощами»;kOНехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим; /Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви.~ uХіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?4 aа коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь. І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду;  кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно.!; Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, -# Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.{o За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує.kO Ми бо співробітники Божі, ви - Божа нива, Божа будівля.2]І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом. ~~ }}|{zzByy*xwwbvuuFt`srrvrqzppeoo/njmll6kkIjihggfIeddcccbb[aa`{_W^^^]\\`[rZYXXWVVHUUxUTrTSRIQPPOBNN!MLKJJII&HHGGOFnEqDD)CJBB&@?>\== 8'58$Iz1W Vo6^ e + x  , BtZ[\jlMПершого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб збірок не робити тоді, коли сам прийду.k 7А щодо збірки на святих, то робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським.zjm:Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.!i;9Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.Uh#8Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон.hgI7Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» f 6І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.e-5Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.Id 4раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.}cs3Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,Tb!2Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління. a1І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.r`]0Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.p_Y/Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.^^5.Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне..]U-Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»'\G,сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне. [ +сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі; Z*Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;GY)Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.X)(Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.SW'Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.V&Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.,UQ%І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.ZT-$Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.S#Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»0RY"Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.~Qu!Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.}Ps І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.COЩодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.UN#Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?pMYКоли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?PLЯкже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.JK бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.OJЗнищений буде останній ворог - смерть;IМусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.WH'Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.&GEІ кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.kFOЯк бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. EБо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.DАлеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.C1Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.XB)отже, ті, що й померли у Христі, загинули.AyА як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;i@KБо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. ?І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. >А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.q=[ Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.g<G Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?;y Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.:y Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.97 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.v8eА наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;\71Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.<6qопісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.M5що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;q4[що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;<3qЯ бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;<2qНею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо/1 YПригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.Y0+(але все нехай діється пристойно й докладно./'Тому, брати мої, прагніть пророкування, і говорити мовами не бороніте,_.7&А коли хтось її не знає, то й він не знаним буде.]-3%Якже комусь здається, що він пророк або має якийсь духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу, -це заповідь Господня.,$Хіба то від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних тільки прибуло?K+#Коли хочуть чогось навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків: бо непристойно в церкві жінці говорити.&*E"нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить.~)u!бо Бог є Бог не безладу, а миру. Жінки ж, як у всіх церквах святих,F( Духи пророків коряться пророкам,&'EБо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі навчились і всі були підбадьорені.}&sА як комусь з присутніх дано об'явлення, хай він перший мовчить.%Щождо пророків, то нехай двох або трьох говорить, інші ж хай розсуджують.$1Коли ж немає кому пояснити, нехай мовчить у церкві; нехай собі й Богові говорить.C#Коли хтось говорить мовами, нехай буде їх двоє, а щонайбільше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі.x"iЩо ж, брати? Коли ви сходитеся, а той має пісню, той навчання, той об'явлення, той мову, той пояснення - все хай буде для збудування!w!gтайни його серця стають явними, і, таким чином, він, упавши ниць на землю, поклониться Богові й заявить, що Бог є справді поміж вами.< qКоли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи неосвічений, його всі викривають, усі судять;3Якщо, отже, зійдеться уся Церква разом і всі заходяться говорити мовами, а ввійдуть якісь неосвічені чи невіруючі, то хіба не скажуть, що ви божевільні?<qТак що мова знак не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж, - не для невіруючих, а для віруючих.{oНаписано в законі: «Чужими мовами й іншими устами я буду говорити до народу цього, та вони й так мене не послухають», - каже Господь.-SБрати, не будьте дітьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі.A{але в Церкві волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.kOДякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю;[/Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається.eCІнакше бо, коли благословлятимеш духом, - то як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш?RЩо ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати.}sБо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду.r] Тож, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити.W' Тим то й ви - коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, - старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви.V% Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем.% Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення.a; Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити!iKЯкже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою??wТак само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах?>uА тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки?> uЯ хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб Церква мала повчання. Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву.  Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду.Z -А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не розуміє: він говорить духом таємні речі.$  CЗмагайте до любови, але бажайте гаряче духовних дарів, особливо ж - дару пророцтва.- Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов.xi Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.\1 Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.Z- Коли настане досконале, недосконале зникне.V% Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.5 Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.xi все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.jM не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;2] Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,`~9 І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.~}u Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо.\| 3 Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.{w Дбайте пильно про ліпші дари. Я ж показую вам путь куди значнішу. z Чи ж усі мають дар ізціляти? Чи ж усі мовами говорять? Чи ж усі тлумачать? y  Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи всі учителі? Чи ж усі чудотворці?Mx І деяких поставив Бог у Церкві: поперше - апостолів, подруге - пророків, потретє - учителів, потім - дари чудес, потім дари зціляти, допомагати, управляти й говорити різними мовами.^w5 Ви ж - Христове тіло, і члени кожний зокрема.Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос.g А все це чинить один і той же Дух, що розподілює кожному, як він хоче.ifK іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов.e іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі;5dc Одному бо дається через Духа слово мудрости; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання;gcG Кожному дається виявлення Духа на спільну користь.~bu Різниця є і між ділами, але Бог той самий, який усе в усіх робить.faE різниця теж і між служінням, але Господь той самий.Y`+ Є і між дарами різниця, але Дух той самий;_7 Тому вам заявляю: Ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого.^ Ви знаєте, що коли ви були погани, вас до німих ідолів нестримно тягнуло.]  Щождо духовних дарів, то я, брати, не хочу, щоб ви про них не знали.;\o "Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу.{[o !Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте."Z= Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.cY? Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили.wXg Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають.W Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є. V Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу.;Uo Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню.9Tk Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде.pSY Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.»@Ry і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.»>Qu Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб8Pi Хіба не маєте домів, щоб їсти - пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.O Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п'яний.cN? Ваші сходини не є - споживання вечері Господньої.M{ бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами.>Lu Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, - роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю,UK# Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло.J Коли ж хто сперечатися хоче, - то ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.@Iy А коли жінка запускає довге волосся, то це для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала.(HI Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього сором.G Розсудіть самі: Чи ж воно личить жінці непокритій молитися до Бога?F бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, а все від Бога.yEk Одначе, в Господі ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка,D Тому жінка мусить мати на голові знак влади (над нею) заради ангелів.mCS і не чоловіка створено для жінки, а жінку для чоловіка.\B1 бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка,)AK Чоловікові не слід покривати голову, він бо образ і слава Божа, жінка ж - слава чоловіка;W@' Бо коли жінка не покривається, нехай обстрижеться. А коли сором жінці стригтися чи голитися, нехай покривається.a?; А кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, соромить свою голову, бо це те саме, якби була обголена.>5 Кожний чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, соромить свою голову.L= Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці - чоловік, а голова Христові - Бог.#<? Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам.^; 7 Будьте моїми послідовниками, як і я - Христа.L: !Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.9 Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви. 8  Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!7 Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?16[ сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?E5 Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;4w Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.D3 Господня бо земля та її повнота.21 Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;m1S Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого.0 Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.p/Y Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього?\.1 Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського. JG~~5}||{{.zNy0xx~wvv]uu#ttdsssVryqq3pLonZmlfkjihgg&fedd:cMbb a``_^]\\ [[ ZZ)Y'XWVUUWTpSRR/QPP OEMMLL7KKIJlIXHHaHFFFDDiCBA@@Q??9>j>=J<;::B988766M55A44(392>10//9.:-,, +:*)((>'|&&J%%$${##5""N![ +]R>=b H ,  Se1ZJykМи з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалятьбо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився.|qБогові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;#?як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, - не мав нестачі.»wщоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,&E Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: 1 Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, - не того, чого не має.+O Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю.^5 Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати.iK Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.,QЯ не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови.# ?Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, - у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, - треба вам відзначатись і в цій добродійній справі.3 _Ось чому ми благали Тита, щоб він, як був почав, так щоб скінчив між вами цю добродійну справу.& EВони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.4 aвельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих.} sвони мірою сили, - я про це свідчу, - і понад силу, добровільно,|qСеред численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість; !Повідомлюємо вас, брати, про ту ласку, що її Бог дав Церквам македонським.U#Радію, що можу на вас покластись у всьому._7Серце його стає до вас ще прихильніше, коли він згадує послух усіх вас і як ви прийняли його з острахом та тремтінням.(IА коли я був перед ним трохи похвалився вами, то я не зазнав сорому. Але, як ми завжди говорили вам правду, так і хвала наша перед Титом виявилась правдивою.\1 Тому ми втішилися. Та, крім цієї особистої втіхи, зраділи ми куди більше радістю Тита, що ви всі заспокоїли його дух.xi А коли й написав вам, то не задля того, хто образив, ані ображеного, але щоб виявилася між вами перед Богом ваша про нас дбайливість. Ось бо той смуток задля Бога - яку то він спричинив у вас старанність, яке ж виправдання, яке обурення, а який страх, яке палке бажання, яку горливість, яку відплату! Ви в усьому показали свою невинність у цій справі.Q Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу - смерть спричинює.&E тепер же радію, не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття. Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди.P~Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того; коли й жалкував, - бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас -:}mі не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так, що я зрадів ще більше.m|SТа Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита;v{eБо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою. У всьому лиш скорбота: зовні - борні, страхання всередині.bz=У мене велике до вас довір'я, я вельми пишаюся вами. Я - повен утіхи, я переповнений радістю посеред усіх наших напастей.3y_Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом.Ix Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого.gw IМаючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі.$vAЯ буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками - каже Господь Вседержитель.»Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, - каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.StЯкі взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.~suЯка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?nrUНе спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?q  А ви взаємно, -мов до дітей говорю, - зробіть теж широким ваше серце!Vp% Вам у нас не тісно, тіснота - у вашім серці!|oq Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.An{ як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.$mA як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;lу славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві, kу слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,%jCу чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,iпід ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,=hsале в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,*gMМи не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;}fsБо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння.»e )Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.*dMТого, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.ac;Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!Ub#Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.&aEУсе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.`Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове.z_mТак що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.?^wА він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.]/Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.~\u Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.[- Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, - не тим, що в серці.vZe Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми - явні.jYM Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.X Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.Wyми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.EV- бо ходимо вірою, а не видінням, ->UuУвесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,}TsБог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.SyДоки ми в цім наметі, -стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише - вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.HR якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.QТому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,dP CБо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.O7нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме. Видиме бо - дочасне, а невидиме - вічне./NWБо те, що одну мить триває, - наше легке горе - готує нам понад усяку міру вічну ваготу слави,cM?Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день.0LYБо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.2K]бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, - воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами.LJ Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», - то й ми віримо, тому й говоримо;KI І так смерть діє в нас, а життя у вас.JH  Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі.G7 Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.pFY нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені.&EEНас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;6DeА маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас.CБо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.2B]Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми - слуги ваші ради Ісуса.bA=у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий.@}А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть;Q?Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом.> Ось чому, мавши це служіння, як помилувані, ми не втрачаємо відваги.*=MМи ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.[</Господь же - дух, а де Господній дух, там воля.h;I«Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»:І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім.9але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.X8) а не як Мойсей, що на обличчя клав собі покрівець, щоб сини Ізраїля не дивилися на зникнення того блиску, що щезав;[7/ Тож маючи таку надію, ми повні сміливости, 6  Бо коли те, що минуло, славне, то багато більше те, що перебуває, славне.(5I І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.*4M Бо коли служіння осуду - славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі.\31то скільки більше служіння духа буде в славі?M2Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути,A1{Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює.#0?- не щоб ми були самі здібні помислити щось із самих себе, здібність бо наша від Бога._/7А таке довір'я до Бога ми маємо через Христа,.!Відомо ж, що ви - лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.-)Наш лист - це ви; лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають.R, Чи починаємо знову самих себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас, чи від вас листів?H+ Ми не такі, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі.b*=Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших - запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього?)+Бо ми для Бога -пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.(А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання.L' я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію.L& Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі,%{ щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі.}$s Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, - оскільки мав я щось прощати, - то ради вас зробив те перед обличчям Христовим,# На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому.R"Тому благаю вас: Покажіть йому любов.,!Qтак що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.` 9Досить такому тієї кари, яку наклала більшість;.UКоли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але - щоб не перебільшувати - почасти вас усіх.mSЗ великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози - не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну./Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість - радість усіх вас.+Oбо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку?l SЯ постановив собі не приходити до вас знов у смутку;W )Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати - вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно.& GА я прикликаю свідком Бога на мою душу, що я, щадивши вас, не прийшов більше в Корінт.| sякий поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа. Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог,5 eСкільки бо обітниць Божих у ньому - «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас.h KБо Син Божий, Ісус Христос, що його ми вам проповідували - я, Сильван і Тимотей, - не був «Так» і «Ні»; в ньому лише «Так» було.k QБог мені свідок, що наше слово до вас не є «Так» і «Ні.»  ;Хіба я, мавши те на думці, вчинив легковажно? Чи те, що я задумую, задумую лише з людських міркувань так, що в мені одночас перебуває і «Так, Так», і «Ні, Ні»?: oа потім від вас перейти в Македонію і знову з Македонії прийти до вас, щоб вирядили ви мене в Юдею. #В оцій то певності хотів я прийти перше до вас, щоб удруге ви мали радість,: oяк вже зрозуміли нас частинно, що ми - ваша слава, як і ви - наша в день Господа нашого Ісуса Христа.@ { Бо іншого вам не пишемо, як тільки те, що ви читаєте й розумієте. А надіюся, що зрозумієте це повнотою,, S Слава наша - це свідоцтво нашого сумління, як ми поводились у світі, зокрема щодо вас, - у святості й щирості Божій; не в мудрості тілесній, а в Божій благодаті.    якщо й ви допоможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається заради великого числа осіб, також багато хто склав подяку за нас.(  K Він визволив нас від такої смерти, і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас,L   Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих.  7Ми бо не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії і жити.L  Наша на вас надія тверда, бо знаємо, що так само, як ви берете участь у стражданнях, так візьмете й у радощах.? yОтже, чи то ми терпимо скорботи, то на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, то теж на вашу втіху, що дає вам силу переносити терпеливо ті самі страждання, які й ми терпимо.) MБо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа й надмір утішення.b ?що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає.> wБлагословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, yблагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.X -Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Корінті, з усіма святими в усій Ахаї: NЛюбов моя з усіма вами у Христі Ісусі!BБлагодать Господа Ісуса з вами!r]Як хтось не любить Господа, анатема на нього! «Маран ата!»A}Привіт моєю рукою, Павловою.v~eВсі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком.P}Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою.a|;бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких.{3Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили,!z;то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними.Ty!А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу;ExНехай усе у вас діється в любові.ewC Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться.v+ А щодо брата Аполлоса, то я дуже його просив, щоб він пішов до вас із братами, та він не мав ніякої охоти тепер прибути; прийде, як буде догідний час.[u/ Нехай, отже, ніхто ним не легковажить; і відпровадьте його в мирі, щоб прийшов до мене, бо я з братами на нього чекаю.Ct Як прийде Тимотей до вас, глядіть, щоб почувавсь у вас безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє. s  великі бо й широкі двері мені там відчинились, і супротивників багато.MrВ Ефесі я перебуду до П'ятидесятниці,Jq Я вас не хочу бачити тепер лиш у переході; надіюсь бо деякий час у вас перебути, коли те Господь дозволить. pА у вас, може, зупинюсь або й перезимую, щоб ви мене провели, куди я піду. oПрийду ж до вас, як Македонію перейду, бо я крізь Македонію переходжу.|nqКоли ж буде потрібно піти й мені самому, то вони підуть зо мною.4maА коли прийду, пошлю тих, що їх ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим. ~~=}|}{zzyxwvXuussiroqpoonml kjjihhggfaedKcvbvae``o__L^{]k[[pZYYuX W\W VUfTT SRtQQPmOlNMMJL~JJIIHGG\FF*EDCChBJAC@?r>=P<;::998'7>54]32|10//-. -,+**H)((V''&%%-$?#J"3! %O>[GIQ x  ^l+6<0(w8g& Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.7&Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”z6m&- тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама. 5 &Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,u4c&Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?j3M&Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!2}&Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?D1&Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?D0 &О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?*/M&Я не відкидаю Божої благодаті: бо коли законом оправдання, то тоді Христос умер даремно.m.S&Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.-&Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я -розп'ятий з Христом.+,O&Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником.b+=&Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, - то невже Христос - служитель гріха? Жадним робом!*&а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону.`)9&Ми - уроджені юдеї, не з отих грішників поган; ( &Та коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?$'A& Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством.g&G& Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, то почав таїтися та відлучатися, боявшись обрізаних.0%Y& Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір.$}& тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я власне і намагався робити.+#O& і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних;5"c&бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і і мені між поганами, -B!}&Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, - &Щождо тих, які вважалися за знатних, - якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, - мені ті знатні нічого не добавили.)K&ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелії залишилася у вас.yk&А щодо облудних братів влазнів, які крадькома пролізли, щоб підглядати нашу свободу, що її маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити,&А й Тит, що був зо мною, бувши греком, не був примушений до обрізання. &А пішов я туди за об'явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився.3 a&Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита.A &і прославляли заради мене Бога.+ Q&Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував,e E&на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі.` ;&Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські;a =&Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.z o&А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.4 c&По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день.] 5&ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.K &зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,! =&Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,Q &Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.E & Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. 3& бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише - через об'явлення Ісуса Христа.  7& Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;  & Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.p  [& Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема!i  M&Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!=  u&не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову.T #&Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію;D &якому слава на віки вічні! Амінь.> w&що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, y&Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,O &і всі брати, що зо мною, Церквам Галати.r a&Павло, апостол - не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих,#? Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Святого Духа з усіма вами!ve Вітайте один одного святим цілунком. Всі святі вас вітають.{ А втім, брати, радійте, прагніть до досконалости, підбадьорюйтеся, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами. Тому й пишу вам це, не бувши поміж вами, щоб, коли прийду, не вживати строгости силою влади, яку дав мені Господь на те, щоб будувати, а не руйнувати.8~i Ми бо радуємося, коли ми немічні, ви ж - міцні. Власне про це ми й молимося, про вашу досконалість.h}I Бо ми не можемо нічого проти правди, а лиш за правду.|7 Ми молимося до Бога, щоб ви ніякого зла не чинили, - не, щоб ми з'явились випробувані, але щоб ви добро чинили, навіть якби ми самі з'явилися невипробувані.l{Q Та, сподіваюся, ви спізнаєте, що ми не є невипробувані.z) Досліджуйте самих себе, чи ви у вірі; випробовуйте самих себе. Хіба не знаєте самі по собі, що Ісус Христос у вас перебуває? Хіба ви не випробувані!yyk Його ж розп'ято з-за немочі, але він живе з Божої сили. Та й ми, хоч і немічні в ньому, однак будемо з ним жити з Божої сили супроти вас.?xw Ви бо шукаєте доказу, що у мені говорить Христос, який супроти вас не безсильний, а сильний між вами.8wi Я вже перед тим сказав і ще раз повторюю, як за другої моєї присутности, так і тепер у відсутності: Як прийду знову, то не щадитиму тих, які раніш згрішили, й усіх інших.v 9 Оце втретє йду до вас. «Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків.»juM щоб, коли я знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене, і щоб я не оплакував тих багатьох, які раніше згрішили й не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися.mtS Бо як прийду, боюся, що не знайду вас такими, як хочу, та й ви не знайдете мене таким, яким хотіли б; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя,dsA Віддавна вже думаєте, що ми виправдуємося перед вами. Ми перед Богом у Христі говоримо; а все вам, любі, на збудування.cr? Я ублагав Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом? Не тими самими слідами?vqe Чи я вас використав через когось із тих, що до вас послав? p Та нехай буде, що я не обтяжав вас, але, бувши хитрим, узяв вас підступом.Io  Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений?}ns Оце втретє я готовий прийти до вас, і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати батькам маєтки, а батьки дітям.@my Чим бо ви були менші від інших Церков, - хіба тим, що я не був для вас тягарем? Простіть мені цю кривду!l1 Ознаки апостола виявилися між вами: в усякому терпінні, в знаках, чудах та силах.,kQ Я, хвалившися, видався безумним! Та ви мене примусили до того. Ви бо повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих «архиапостолів», хоч я і ніщо.ljQ Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний.Ji  та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала.~hu Я тричі благав Господа ради нього, щоб він від мене відступився,g} А щоб я не загордів надмірно висотою об'явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору.f+ А коли я захочу хвалитися, я не буду безумний, бо скажу правду; але я стримуюся, щоб про мене хтось не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує.e Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами.d був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити.}cs І знаю, що той чоловік - чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, -!b; Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, - чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, - був він узятий аж до третього неба.6a g Чи треба хвалитися? Воно й не личить, але я таки приступлю до видінь та до об'явлення Господа.s`_ !та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук. _  В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;^) Бог і Отець Господа Ісуса, - благословен вовіки! - знає, що я не говорю неправди.v]e Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.\ Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?[ Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка - журба про всі Церкви!0ZY у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!%YC У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;GX тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.rW] Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок (ударів) без одного;$VA Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.Uw Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!|Tq На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її виявити.S Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя!_R7 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні! Q Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,"P= Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.jOM Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.fNE Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.mMS Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.L3 Оті бо - то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.~Ku А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.MJ Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.,IQ Як істина Христова, що в мені, - цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!cH? І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.wGg Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити._F7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, - вам бо проповідував даром Євангелію Божу?E' Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.tDa Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!~Cu Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, - ви б радо терпіли. B Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.LA Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.@  О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите. ? Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.X>) А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.=# і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі. < Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;{;o Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.P: Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.f9E Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.&8E Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.87i Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його - жалюгідна.k6O - щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.V5% Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,4! Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.3+ ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.?2w і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;71g бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задумиg0G Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,q/[ Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.. 7 Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, - я, коли присутній між вами, - покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.`-9 Подяка хай буде Богові за його дар несказанний!4,a І вони своєю молитвою за вас з'являються вам зичливі - заради надмірної благодаті Божої у вас. +  Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх.y*k Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові.)5 щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.u(c Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости,' як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.» & А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло,'%G Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.$' Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме.s#_ Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.a"; А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, - щоб не сказати ви, - через ту певність осоромимося.i!K Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані.[ / бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох.s a А про службу на користь святим мені зайво до вас писати,-Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков.^5Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова.4aА разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має.}Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.1[вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо. і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу, 9~~,}|{zyxwvv@u*tlssrrRqqpoo'nmmrllLkjjiihgwffLeedhcc#baa-`h`^^]]/\\[cZZ-YYX|XWW V6UTT S`RQQQPtOlNNlMMyLKKQJIIIHGG;FFSEfDCC"B{AA4@@?>P=o<<#;;:X9877K6695`4g33 2 1t10/..5--,,++G*j)s(_'&%%N$$;#""j!! \] l*Mb[( W Vi{9>tw0і не давайте місця дияволові.s{0Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;1r[0Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.-qS0й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.Ap}0а відновитись духом вашого умаOo0А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті,n0як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі.;mq0Та ви не так Христа вивчили,5lc0Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.^k50бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця.`j90Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума,"i=0Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові.*hM0Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа. g 0Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.f0 аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа. e0 для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,Ld0 І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями,.cU0 Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити. b90 А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі?a+0Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”r`]0Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.o_W0Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.P^0Один Господь, одна віра, одне хрищення.]/0Одне бо тіло, один дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані.c\?0стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру. [90в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові,-Z U0Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано,Y0- йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки вічні. Амінь.DX0А тому, хто може зробити куди більше за те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою,NW0і спізнати оту любов Христову, що перевищує всяке уявлення, і таким чином сповнились усякою Божою повнотою.V/0спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина,U10і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, а закорінені й утверджені у любові -QT0щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, на зростання внутрішньої людини,hSI0від якого бере ім'я все отцівство на небі й на землі;[R/0Ось чому я згинаю свої коліна перед Отцем,5Qc0 Тому благаю вас не падати духом з приводу мого горя, що його терплю за вас, бо воно - ваша слава.P}0 в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього.O+0 згідно з відвічним рішенням, що його Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім,.NU0 щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа,Мені, найпослідущому з усіх святих була дана ця благодать: звістувати поганам незбагненне багатство ХристаK%0Я став її слугою за даром благодаті, що нею Бог наділив мене чином своєї сили.J70а саме: що погани мають доступ до такої самої спадщини, і вони члени того самого тіла й мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію.{Io0Вона бо не була відкрита синам людським у минулих поколіннях, як то вона тепер відкрита через Духа святим апостолам його і пророкам,!H;0Коли ви це перечитаєте, зможете збагнути, яке я маю розуміння тієї Христової тайни.G0тобто, що він дав об'явленням мені знати тайну, як то я описав вам коротко.F%0Думаю, що ви чули про ту спасенну ухвалу Божої ласки, яку він дав мені для вас,nE W0Ось чому я, Павло, - в'язень Христа Ісуса за вас, поган.iDK0на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.C{0На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі;%BC0побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем - сам Ісус Христос.A10Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,{@o0бо через нього, одні й другі, маємо доступ до Отця в однім Дусі.?0Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько;>70і щоб примирити їх обох в однім тілі з Богом через хрест, убивши ворожнечу в ньому.a=;0скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами,_<70Бо він - наш мир, він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, - своїм тілом;50 Тепер же в Христі Ісусі, ви, що колись були далекі, стали близькі кров'ю Христовою.:0 що ви того часу були без Христа, відлучені від прав ізраїльського громадянства й чужі заповітам обітниці, без надії і без Бога в цьому світі.r9]0 Тож пам'ятайте, ви, колись погани тілом, - яких звуть “необрізанням” ті, що звуться “обрізанням”, довершеним рукою на тілі, -X8)0 Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.X7)0 Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися.60Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий.]530щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі.40І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі;3%0мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом - благодаттю ви спасені! - 20Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, 1 0Між тими і ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і були ми з природи дітьми гніву, як і інші.I0 0в яких ви колись звичаєм цього світу жили, згідно з владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах бунту.^/ 70І ви були мертві вашими провинами й гріхами,l. S0яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх.- 0І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви,~, w0вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде..+ W0яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе,"* ?0і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили,t) c0щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,T( #0щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати;v' g0не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах,& !0Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих,'% I0що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу його величі.h$ K0 У ньому й ви, - почувши слово правди, благовість вашого спасіння, в яке ви повірили, - були запечатані обіцяним Святим Духом, # ;0 щоб ми були на хвалу його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа.J" 0 У ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням того, хто все чинить за радою своєї волі,)! M0 щоб, коли настане повнота часів, здійснити його - об'єднати все у Христі: небесне й земне.-  U0 Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі),g I0що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі.3 a0У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, 0на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині.\ 30Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі,? y0Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.o Y0Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі. y0благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.$ E0Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі: /&Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь."=&На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса."=&На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого.|q&бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише - нове створіння.ta&Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я - світові;F& Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом.hI& Ті, що хочуть показатися гарними тілом, - вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа.c?& Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою.}s& Отож, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі.xi& Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо.C &Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. %&Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме.~ u&Нехай учень ділиться всяким добром з тим, хто його навчає слова.B &кожний бо власний тягар понесе.c ?&Кожний нехай добре перевіряє своє діло і, якщо він знайде, чим хвалитися перед самим собою, то вже ніяк не перед іншими: }&Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, - обманює себе самого.zm&Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа. 1&Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу.&Не будьмо марнославні, задерикуваті між собою, завидущі одні одним.T!&І коли ми живемо духом, то духом і ходімо.%&Ті ж, що є Ісус-Христові, розп'яли тіло з його пристрастями та пожадливостями.[/&тихість, здержливість. На тих то нема закону.1&А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність,&зависті, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, - як я вже й раніше казав, що ті, що таке чинять, царства Божого не успадкують.3&ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,p~Y&Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість,W}'&А коли дух вас водить, то ви не під законом.n|U&бо тіло пожадає проти духа, і дух пожадає проти тіла. Вони суперечать одне одному, так що ви не можете робити того, що хотіли б.{&Знову кажу: Духом ходіте, і тіла пожадливостей не будете чинити;(zI&Коли ж ви між собою гризетеся та їсте один одного, вважайте, щоб один одного не знищили!(yI&Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: “Люби ближнього твого, як себе самого.”pxY& Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесности; але любов'ю служіть один одному.w}& Коли б то вже зовсім покалічили себе ті, що заколот у вас зчиняють!Nv& Я ж, брати, коли ще проповідую обрізання, то чого мене ще гонять? Отже, кінець отій соблазні, що від хреста!Eu& Я певний в Господі, що ви не матимете інших думок; а хто заколочує вас, буде засуджений, хто б він не був.Gt& Трохи закваски квасить усе тісто.Zs-&Це переконання не від того, хто вас кличе.r%&Ви бігли добре. Хто ж то вам став на перешкоді, що ви правді не повинуєтеся?1q[&бо у Христі Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні необрізання, але - віра, чинна любов'ю.\p1&Ми бо духом з віри очікуємо надії оправдання,$oA&Ви, що шукаєте в законі оправдання, від Христа відлучилися, від благодаті ви відпали.n &Свідчу знову кожному, хто обрізується: Він мусить увесь закон чинити.m7&Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтеся, Христос вам ні в чому не допоможе.Ll &Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову.Sk&Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.8ji&Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”i-&Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер.Oh&Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці.%gC&Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.”\f1&А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам.@ey&а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми.5dc&Це має інше значення: оті дві жінки - то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це - Агар;c!&Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної - за обітницею.b5&Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної.a&Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону?)`K&А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!_)&О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!^&Воно добре - ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами..]U&Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали.c\?&Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду??[w&Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б!Z&і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса.Y& Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію,X'& Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили.eWC& Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно!iVK& Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки!5Uc& Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, -як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити? T&Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами.S&Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.R+&А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”|Qq&щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.0PY&Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,|Oq&Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу.N)&але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу.;M q&Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього,L&А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.MK&Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.lJQ&Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.aI;&Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.ZH-&А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.G&так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,9Ek&Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.D&То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.bC=&Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.B &А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.`A9&Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю. @9&Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.?5&Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!z>m&Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.>=u&щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.h<I& Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -;)& Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.1:[& А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”9+& Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.” ~ }g|{{vzyyxw5vv=uu_tttss2rrZqqWpooo nxmmQllkSjjUii'hdgglffLedd~cbbTa`_^^]]^\x[[>(==#<;::-988*7X6655.4z33~2t1000/..-n,++;**+(('M&%%"$##<"u! &/[f?i ' e *  0:gr- _Dбо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньомуN, DВін також голова тіла, тобто Церкви. Він - начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,L+ DВін раніш усього, і все існує в ньому.(* KDбо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.u) eDВін - образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,]( 5Dв якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів. ' D Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,& D Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі.a% =D покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю.~$ wD щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога,8# kD Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні,J" DВін і виявив нам любов вашу духовну.9! mDВи навчилися від Епафра, нашого любого товариша в службі, який для вас є вірним Христовим слугою.|  sDяка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає, так і у вас, від того дня, коли ви почули і спізнали благодать Божу в правді.R Dзадля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди,  ;Dвідколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих 5DМи дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа завжди молячися за вас,# ADсвятим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!t eDПавло, Божою волею, апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей:Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.jM:Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому.:Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною.gG:А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь.%C:За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі. :Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, - пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну.  :Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь.s_:бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби.1[:І ви, филип'яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні,:Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі.K: Я можу все в тому, хто укріплює мене.: Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні.!: Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю.g G: Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, - ви про те старалися, та нагоди вам бракувало.0 Y: Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені - те чиніте, і Бог миру буде з вами." =:Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, - про те думайте!( I:І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі.< q:Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою.}:Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько!eC:Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!)K:І тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена яких у книзі життя. :Еводію прошу та й Синтиху теж прошу, щоб думали однаково у Господі.+ Q:Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!r]:який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.-:Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа,I :їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.]3:Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста.B}:Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас.~:Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.J} :Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. | :женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.U{#: Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду,rz]: Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене.Vy%: аби якось осягнути воскресіння з мертвих.3x_: щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті,mwS: і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри;/vW:Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати;ouW:А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату.t):щодо горливости - гонитель Церкви, щодо справедливости в законі - бездоганний.5sc:обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом;4ra:хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хтось інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: ;qo:Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,p:Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання!3o a:Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі. Писати вам те саме мені не важко, а вам воно корисно.gnG:бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.m:Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,'lG:Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.tka:Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.j-:бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу.i:Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;ohW:А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.g:Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною./fW:Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.deA:бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.}ds:Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,]c3:Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.[b/:Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.Ma:Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.0`Y:зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.u_c:щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,P^:Усе робіть без нарікання і мудрування,]w: бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.@\y: Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами, [ : і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.Z/: щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,tYa: Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,X :він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.FW:а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, V:Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,oUW:Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.`T9:майте на увазі користь не власну, а радше інших.ZS-:Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;.RU:то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.iQ M:Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,6P g:Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.(O K:бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.WN ):ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога,{M q:Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, - чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, - довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,*L O:щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.,K S:І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,dJ C:та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.4I c:Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;)H M:Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; - та що вибрати, не знаю.^G 7:Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток.ZF /:за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.:E o:Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,GD  :Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.C 3:а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.|B s:Ці - з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;.A W:Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.@ :і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже. ? ;: Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;(> K: Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.= +: повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.< 9: щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,C; : Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,w: i:Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.>9 w:Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті..8 W:я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.c7 A:за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;z6 o:завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,\5 3:Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,~4 w:благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христаc3 C:Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами: 2-0Благодать з усіма, що люблять Господа нашого Ісуса Христа в нетлінності! Амінь.1}0Мир братам і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.:0m0якого я саме вислав до вас на те, щоб ви довідалися про наші справи і щоб він утішив серця ваші.a/;0А щоб ви також знали, як зо мною, що я роблю - про те все повідомить вас Тихик, любий брат і мій вірний слуга в Господі, .0якої я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про неї, як мені належить.&-E0і за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо звістувати тайну Євангелії,a,;0Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих}+s0Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.*50А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого.x)i0і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. (90Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливостиf'E0 Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися.#&?0 Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах.%+0 Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським.r$]0 Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили.j#M0 І ви, пани, чиніть їм те саме: облиште погрози і знайте, що як для них, так і для вас є Господь на небі, який не зважає на особи.@"y0свідомі того, що кожен одержить нагороду від Господа за те, що зробить доброго, чи то раб, чи вільний.V!%0Служіть охоче, як Господеві, а не як людям,0 Y0працюючи не задля ока, щоб подобатися людям, а як Христові слуги, що з душі чинять волю Божу.:m0Раби, слухайтеся панів сьогосвітних із страхом та пошаною, у простоті вашого серця, як Христа,,Q0А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому.kO0щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім.uc0Шануй батька свого і матір - це перша заповідь з обітницею: { q0Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших, бо це справедливо.>u0!Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає чоловіка._70 Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву.F0Тим то покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки, і вони обоє будуть одне тіло.2_0бо ми - члени тіла його.C0Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою,A{0Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить.J 0щоб появити собі Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна.eC0щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом,%0Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї,0А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки - своїм чоловікам.#?0бо чоловік голова жінки, як і Христос голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель.hI0Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві,[/0Коріться один одному у Христовім острасі. 0і дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім'я Господа нашого Ісуса Христа.Q 0Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа 0І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом.s _0Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля.D 0використовуючи час, бо дні лихі. 0Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, - не як немудрі, а як мудрі,*M0Тому говорить: “Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!”0 Все, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом.b=0 бо що ті люди потай виробляють, соромно й казати.y0 Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте,_70 Шукайте пильно того, що Господеві подобається.wg0 Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве.50Ви були колись темрявою, тепер же - світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла.Q0Не майте, отже, нічого спільного з ними!K0Нехай ніхто вас не зводить марними словами, бо, власне, через це спадає гнів Божий на синів бунтівливих.x~i0Бо знайте, що жадний розпусник чи нечистий, чи захланний, що є ідолослужитель - не матимуть спадщини у Христовім і Божім царстві.N}0Так само безсоромність чи балачки безглузді й порожні жарти, - воно бо непристойне; а радше - дякуйте Богові.6|e0Розпуста й усяка нечистота та захланність щоб і не згадувалися між вами, як це й личить святим.a{;0і ходіть у любові, за прикладом Христа, що полюбив вас і видав себе за вас, як принос та жертву приємного Богові запаху.dz C0Будьте, отже, послідовниками Бога, як любі діти,Gy0 Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.8xi0Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.w50І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.vw0Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.muS0Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує. P<~}|{zyy#x/wvuutttsrqq)ponn m$lkkhj;i[hhCgfeee'dccHbb an`_^]]Q\[>@=&[ wX Вони зазнають кари, - вічної погибелі, - віддалені від обличчя Господа і від його слави й могутности,EZ Xу вогні полум'янім, щоб відплатити тим, які не знають Бога і не коряться Євангелії Господа нашого Ісуса.CY Xа вам, що утисків зазнаєте, відпочинок з нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї сили,X XТака вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, які утискають вас,0W [XТо знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке і страждаєте.oV YXТож ми самі хвалимося вами по Церквах Божих, вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.U %XМусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується.pT [XБлагодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа!0S ]XПавло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі.dRANБлагодать Господа нашого Ісуса Христа - з вами!rQ]NЗаклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам.VP%NВітайте всіх братів святим поцілунком.:OoNБрати, моліться і за нас!cN?NВірний той, хто вас покликав, - він і здійснить це.%MCNСам же Бог миру нехай освятить вас цілковито, і нехай уся ваша істота - дух і душа, і тіло - буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа.VL%Nі стримуйтесь від усякого роду лукавства.PKNусе перевіряйте; тримайте те, що добре,6JgNпророцтва не легковажте,)IMNДуха не гасіте,qH[NЗа все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі.0G[NМоліться без перерви.*FONЗавжди радійте.@EyNУважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, а старайтеся робити добро один одному і для всіх.^D5NБлагаємо вас, брати: карайте ледачих, малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі.C}N Шануйте їх у надмірі любови за їхню працю. Живіть у мирі між собою.eBCN Прохаємо вас, брати: поважайте тих, які серед вас працюють і які над вами в Господі старшують та на розум вас наводять.A}N Тому втішайте один одного і будуйте один одного, як то ви й робите.z@mN який умер за нас, щоб ми, чи чуваємо, чи спимо, разом з ним жили.A?{N Бож призначив нас Бог не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа,>>uNМи ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння.=NТі бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі.g<GNНе спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі!;Nбо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. :NТа ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій: h9INСаме, як говоритимуть: Мир і безпечність, -тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, - і не уникнуть.r8]NСамі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій уночі.|7 sNА про часи та пори не маєте, брати, потреби, щоб до вас писати.S6NОтже, втішайте один одного цими словами.5{NПотім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.p4YNБо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі.b3=NБо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули.52cNБо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним.I1 N Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.0/N - і щоб поводилися чесно супроти тих, що зовні, - і ні в чому не зазнавали нестачі.l/QN Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, - так, як ми були наказали,a.;N і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу.U-#N А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного,4,aNТому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа.e+CNБо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости.v*eNне надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили.l)QNне в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога;v(eNщоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані,'NЦе ж саме воля Божа: святість ваша - щоб ви стримувались від розпусти,l&QNВи бо знаєте, які накази ми дали вам від Господа Ісуса.P% NА втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, - як ви і живете, - щоб так досягали дедалі більшого поступу.$wN щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими.Q#N А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас,"+N Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу!@!yN Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі.2 ]N Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом?T!Nми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.!;Nто й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри;6eNТепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас,NОсь чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним.A{NБо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо.Nщоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля.SNі вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі, NТому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в АтенахH NТак! Ви - наша слава й наша радість.J NЯка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?/NТому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, - раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.}NА ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами.gGNВони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх гнів.\1Nякі і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні.zmNВи бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв,^5N І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді - як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.:mN просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.oWN Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей,% CN Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими.  N Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію.o WNтак і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали.w gNхоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей,l QNМи не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших,=sNТа й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок!#NАле, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші.NБо наша заохота не має в собі ні облуда, ні нечистоти, ані підступу.1[Nале хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю.{ qNСамі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний;H  N та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, - Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.s aN Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому  ;NВід вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те.  Nі, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.P NІ ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа1~ ]Nбо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім та в повнім переконанні. Ви ж знаєте, як ми поводилися між вами заради вас.^} 7Nзнаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання,| 1NМаємо в пам'яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,{ -NМи дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших.Fz NПавло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!%yCDПривіт моєю, Павловою, рукою. Пам'ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!x)DТа скажіть Архипові: Вважай на службу, що прийняв від Господа, щоб її виконати.w}DІ як цей лист буде прочитаний у вас, зробіть так, щоб він був прочитаний і в лаодікійській Церкві, а лист Лаодікеї щоб ви також прочитали.vveDВітайте братів у Лаодікеї і Німфана та його домашню Церкву.MuDВітає вас Лука, любий лікар, та Димас./tWD Свідчу за нього, що він багато побивається за вами, а й за тими, хто в Лаодікеї та Гієраполі..sUD Вітає вас і Епафр, що з-між вас, слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім._r7D та Ісус, названий Юст. Вони, ті єдині з обрізаних - мої співробітники для царства Божого; вони стали відрадою для мене.qq[D Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко, небіж Варнави, - про нього маєте вказівки, -прийміть його, як до вас прийде; -@pyD разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут.>ouDЙого я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші,8niDЩодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі.KmDВаша розмова нехай завжди буде люб'язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати.vleDПоводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду.Uk#Dщоб я її оголосив, як мені треба говорити.ujcDМоліться рівночасно і за нас, щоб Бог відчинив нам двері проповіді, щоб ми могли звістувати тайну Христову, за котру я в кайданах,oiWDБудьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці.*h ODПани, віддавайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана у небі.gDХто кривдить, візьме відплату за те, що скривдив, без огляду на особу.f/Dзнаючи, що приймете від Господа нагороду -спадщину. Служіте Господеві Христові! eDУсе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей, d DРаби, слухайтесь у всьому панів земних, працюючи не лише про людське око, щоб людям вподобатися, але у простоті серця, в Господнім острасі.jcMDБатьки, не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі.xbiDДіти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві вгодне.qa[DЧоловіки, любіть жінок і не будьте прикрі супроти них.m`SDЖінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить.Q_DІ все, що б ви тільки говорили й робили, - все чиніть в ім'я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього.D^DСлово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.G]Dі нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні.h\IDА над усе будьте в любові, що є зв'язок досконалости,}[sD терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само.jZMD Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість,xYiD Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому - Христос.>XuD й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця.W+D Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її діламиDVDТепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!oUWDВи самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому.VT%DЗа все це падає гнів Божий на неслухняних.rS]DУмертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість - що є ідолопоклонство. R DКоли ж Христос, ваше життя, з'явиться, тоді й ви з ним з'явитесь у славі.jQMDБо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі.JP DДумайте про горішнє, а не про земне.HO DА коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога.yNkDВони ж мають вигляд мудрости в добровільній службі, покорі та вмертвленні тіла, однак не мають іншої вартости, крім насичення тіла.MDУсе це нищиться від уживання його згідно з законами й навчанням людським.JL D«Не дотикайся, не куштуй, не рухай!»EKDА коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам: [J/Dі не тримається голови, від якої все тіло, - суглубами та зв'язями об'єднане і зміцнене, - яке росте Божим зростанням.(IIDНехай ніхто вас не позбавляє нагороди - сповидною покорою і служінням ангелам: звертає бо всю увагу на привиди, порожньо надимається своїм тілесним розумом,XH)Dце - тінь наступних речей, а тіло - Христове.:GmDНехай же нас ніхто не судить із-за їжі чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи;F1Dа роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.cE?DВін знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста;RDD І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, - він оживив вас із ним, простивши нам усі провини.KCD Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.aB;D У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, - обрізанням Христовим. AD і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти.}@sD - У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества,z?mDВважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.Y>+Dвкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою. = DЯк, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте;`<9Dбо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.v;eDА кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами;\:1Dв якому сховані всі скарби мудрости і знання.c9?Dщоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни - Христа,Y8 -DЯ хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, -7 DВласне, для цього я і працюю, змагаючись його силою, яка діє в мені потужно.o6 YDЙого ми проповідуємо, настановлюючи кожну людину та повчаючи в усякій мудрості, щоб появити досконалою кожну людину у Христі.W5 )Dїм Бог зізволив об'явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є - Христос між вами, надія слави.4 5Dоту тайну, заховану від віків та поколінь, але яка тепер відкрита для його святих.a3 =Dякої я став слугою, згідно з розпорядженням Божим, даним мені заради вас, щоби звістувати повнотою між вами слово Боже,t2 cDТепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква;E1 DТільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою.H0  Dтепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою. / ;DІ вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, -?. yDі щоб через нього примирити з собою все чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров'ю його хреста. ~~}h|X{lzsyyyxww(veuuHtsErqq-p{oounn+m lukjjPihhhgg f^ee`dcbb ad``_^Y]m\[[+ZyYXWVV1UTSSSRR Q5PmO3NNNMM[LL*KJJI{HH]GFFBEDDAC\BB@??l>===/<%;::G9S98E77655 4}4)32V2 100V/.:-,++t*o)((['&&-%%$#"?!^ 6cz -S9U VQ\j8 M - D  N</w glЗбагни, що я говорю, а Господь дасть тобі розуміння у всьому.~ ulРільникові, що працює, належиться першому користатися з плодів. lІ коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно.SlНіхто, бувши воїном, не втручається у справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу.lQlОтож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса.ElА що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити.r _lТи ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі.] 5lХай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.a =lа бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов.Q lНехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів, 7lТи знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися. }lБережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас.1 ]l За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі.~~ wl Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день.}} ul що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем.d| Cl об'явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією,{ 1l який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами;fz GlТож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога,yy mlБо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.0x [lЗ тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх.mw UlПригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе. v lзгадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами.iu MlДякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах;:t olТимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.1s _lПавло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі,r{bщо його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами!Hq bО Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання,-pSbі тим робом збирали собі скарб - добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве.obщоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радоn5bБагатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише - на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку;m{bєдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.l'bяку свого часу з'явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик;*kMbщоб ти зберігав заповідь без плями, без догани - аж до появи Господа нашого Ісуса Христа,_j7b Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання,i#b Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками.Uh#b Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности.[g/b Бо корінь усього лиха - грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями.fb А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель.]e3bА маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені.|dqbМи бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо.ecCbВеликий це зиск - побожність, вона бо дає вдовілля.Nbbпостійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску.#a?bтой засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри,\`1bА коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки,m_SbА ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, - власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй.T^ #bРаби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім'я Боже й наука.z]mbТак само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом. \bГріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля.[bПерестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг.9ZkbРук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим.sY_bЗаклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось.tXabТих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.WbНа пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках.:VmbБо Писання говорить: «Не зав'язуй рота волові, що молотить»; і «Робітник - гідний своєї нагороди.»GUbПресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням.TybКоли ж якась віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати.MSbБо деякі вже пішли слідом за сатаною.wRgbОтже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства.Qb А разом з тим звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить._P7b стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру.]O3b Молодих же вдовиць тримай від себе подаль, бо як їх охоплює пристрасть, противна Христові, то хочуть заміж виходити,5Ncb що має гарне ім'я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горю, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала.M!b Удовицю вибирати не менш, як шістдесятилітню, одного тільки чоловіка жінку,BL}bА коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний.QKbІ це ти їм наказуй, щоб були бездоганні.GJbКотра ж розкошує, та живою вмерла.7IgbСправжня вдова й самотня на Бога покладає надію і перебуває день і ніч у молитвах та благаннях.HbКоли якась удовиця має дітей або внуків, то насамперед нехай вони навчаться шанувати власну родину й віддячуватися батькам, бо це вгодно Богові.PGbШануй удовиць, тих що справді вдови.Fbстарших жінок, як матерів, а молодих, немов сестер, з усякою чистотою.%E EbЗо старшим суворо не поводься, а радше умовляй його, як батька; молодших - як братів;ODbПильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, робивши це, спасеш себе самого й тих, що слухають тебе.CbПро це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.7BgbНе занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів.rA]b Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню.S@b Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті.2?_b Це наказуй і навчай.o>Wb На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних.P=b Вірне це слово й повного довір'я гідне.e<Cbбо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне, бо має обітницю життя теперішнього й майбутнього.;/bЩождо нечистих, бабських байок - то ти їх вистерігайся. Вправляйся у благочесті;:bЯк будеш усе це братам викладати, то будеш добрий слуга Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним.[9/bбо воно освячується словом Божим і молитвою.*8MbБо всяке Боже створіння -добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати,*7Mbвони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою.n6Ubзведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням,f5 GbДух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських;A4{bА то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.V3%bКоли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, яким є Церква Бога живого, стовп та основа правди.n2UbПишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе.`19b бо ті, що виконують гаразд свої обов'язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса.50cb Диякони нехай будуть кожен лиш однієї жінки чоловіком, добре правлять дітьми і власним домом, /b Жінки також нехай поважні будуть, не обмовливі, тверезі, вірні в усьому.1.[b Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні.U-#b щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні.d,AbДиякони - так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові;T+!bТреба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах.*bне новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд.)bбо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? -(-bщоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, -'bне п'яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом;y&kbТреба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати,% bВірне слово: Коли хтось прагне єпископства, - бажає доброї справи.D$bОднак, вона спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.d#AbІ Адам не був зведений, жінка ж, зведена, завинила.U"#b Адам бо спершу був створений, а Ева потім.!#b Навчати жінці я не дозволяю, ані коверзувати чоловіком, - їй бути тихомирною!Z -b Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі.}b але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя.5cb Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором'язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,CbЯ хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки.Qbна що я був поставлений проповідником та апостолом, - правду кажу, не обманюю, - учителем поган у вірі й правді.r]bщо дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу,+bОдин бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми - чоловік Христос Ісус,|qbякий хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди.Y+bЦе добре й приємне в очах нашого Спаса Бога,\1bза царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю.2 _bПередусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, +bміж ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.  bмавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри; bТакий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,' IbЦареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.! =bАле я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.K bВірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший.- UbБлагодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.O b мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.b  ?b Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;  b згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.g  Ib розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,7  ib відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,  {bА ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,U %bвони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.l SbДеякі від цього відхилились і попали у пустословство:  ;bЦіль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.p [bі не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.X +bЯк я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчанняL bТимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого./ [bПавло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,hIXБлагодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами! XПривіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу.&EXСам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!r~]XОднак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата.d}AXКоли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження.X|)X А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити.X{)X Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили.*zMX Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують.y5X Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть..xUX Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували.Jw Xані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого.vXСамі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,u-XА вам, брати, наказуємо в ім'я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли.t/XГосподь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.%sCXМи певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити.rr]XГосподь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого. qXі щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх - віра!-p UXА втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас,uocXврадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.inKXНехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію,,mQXТож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно.ElXдо чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа.4kaX А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду,j5X щоб засуджені були всі ті, які не увірували в правду, а милуються з неправедности.vieX І тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, ->huX та всяким брехливим обманом для тих, які гинуть, бо вони не прийняли любови правди, щоб їм спастися.5gcX Поява бо того буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками і з неправдивими чудамиOfXІ тоді й з'явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого.>euXТак, тайна беззаконня орудує вже тепер. Лише тепер є той, хто його стримує, аж поки не буде усунений.wdgXІ тепер знаєте, що саме стримує його з'явитись у часі своєму.{coXХіба не пам'ятаєте, що коли я був між вами, я говорив вам про це?tbaXтой супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога.gaGXНехай ніхто жадним способом не бентежить вас! Бо спершу настане відступство й виявиться чоловік безбожний, син погибелі, `Xне дайте легко вивести себе з рівноваги, ані щоб вас тривожили харизмом, словом, чи листом, який нібито від нас, - що день Господній уже настає.2_ _XБлагаємо вас, брати, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа -коли ми зберемось до нього: V^ 'X щоб ім'я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас, а ви в ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.] }X Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри; yK~}}^||{)z0yxx!w v'u:tEsrrqqpLoo;nmm;lJkjiih\gff+edcbbaaV`__U^]]]\a[[Z YXXEWWGVoUUTSSMRaQTPOONMMLLWK|JJ?IHH7GiGF|EED5CBB)A!@??==u«Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.»-:SБо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку,r9] а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха.]83 Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, 7  Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!»6w сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали!5 де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що#4?не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині,3Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос,I2 Христос же - як Син у своїм домі. А дім цей - ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір'я і похвалу надії.#1?Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане,l0QУсякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, - Бог.G/Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок..yвірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі.d- CОсь тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиєрея, якого ми вірою визнаємо, Ісуса,<,qТому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.+Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.j*MАдже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама.{)oі визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.(А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,'# І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.»&! коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.»9%k Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами,$/ Годилось бо йому, - заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, - вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню.*#M а бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерти.,"QУсе підкорив йому під ноги.» А коли все підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене,!Ти вчинив його малощо меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю.f EБо десь хтось засвідчив, кажучи: «Що таке людина, що ти про неї пам'ятаєш? Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього?Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо.Y+коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею.}sто як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули,c?Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару,' IТому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги.; qХіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?^ 7 До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»M  Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.»} u Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.   І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх.~ w Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»& GА до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.J А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми.»8 kКоли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»s aКому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» +ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. !Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,M За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.+  SБагаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.h  KБлагодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.b  ?Марко, Аристарх, Димас і Лука - мої співробітники.l  SВітає тебе Епафр, мій товариш неволі у Христі Ісусі,3  aА заразом приготуй мені помешкання: надіюсь бо, що завдяки вашим молитвам буду дарований вам." ?Пишу тобі в повній надії на твою слухняність, певний, що зробиш понад те, що прошу.3 aТак воно, брате! Я так хотів би мати в Господі цю послугу від тебе! Заспокой у Христі моє серце!7 iЯ, Павло, написав моєю рукою; я тобі сплачу, того тобі не згадуючи, що ти й самого себе мені винен.  Коли ж він тебе чимсь покривдив чи тобі щось винен, то це зарахуй мені.| sОтож, якщо мене маєш за друга, прийми його, немов мене самого.u eі вже не як слугу, але більше, ніж слугу, - як брата любого, яким він є особливо для мене, а ще більше для тебе: і то тілом, і в Господі. -Можливо, що він на те лиш відлучився на час від тебе, щоб ти прийняв його навіки,N Та без твоєї згоди я нічого не хотів робити, щоб твоє добродійство не було наче з примусу, лише - добровільне.) M Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах Євангелії.m U Я його тобі повертаю; а ти його прийми, він бо моє серце. ~  що колись тобі був непотрібний, тепер же і тобі й мені вельми потрібний.} } Благаю тебе про мого сина, що його породив у кайданах, про Онисима,7| i все ж таки волію тебе просити в любові, - я Павло, старий вже, а тепер ще й в'язень Христа Ісуса.{ 5Через те я, хоч і маю повну в Христі сміливість тобі наказувати, що маєш робити,$z CВелику я мав радість і втіху з твоєї любови, бо ти, брате, дав відпочити серцям святих.=y uщоб спільність твоєї віри стала діяльною у спізнаванні всякого добра, що є між; вами заради Христа.&x Gбо чую про любов твою і віру, що її ти маєш супроти Господа Ісуса й супроти всіх святих;~w wДякую Богові моєму повсякчас, згадуючи тебе у своїх молитвах,v yблагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.'u Iі сестрі любій Апфії та Архипові, нашому товаришеві боротьби, і твоїй домашній Церкві: 0t ]Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимотей - Филимонові любому й нашому співробітникові,,sQvВітають тебе всі, які зо мною. Вітай тих, які люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами!>ruvНаші також; нехай навчаться бути першими в добрих ділах для конечних потреб, щоб не були безплідні.qv Зину законника й Аполлоса випровадь дбайливо, щоб їм нічого не бракувало.Spv Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до мене в Нікопіль, бо я вирішив там перезимувати.ov знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого.tnav Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся,:mmv А безглуздих питань, родоводів, спорів та суперечок про закон уникай, бо вони безкорисні й марні.lvВірне слово! І я хочу, щоб ти його запевняв, аби ті, які увірували в Бога, намагалися бути першими в добрих ділах. Це добре й корисне людям.)kKvщоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного.sj_vякого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса,|iqvвін спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа,xhivТа коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога,g5vМи теж були колись безглузді, непокірні, збаламучені, служили пристрастям та розкошам прерізним, живучи у злобі й заздрощах, огидні, взаємно ненависні.8fivщоб нікого не ганьбили, були мирні, поступливі та виявляли повну лагідність супроти всіх людей.7e ivНагадай їм, щоб корилися верховній владі, щоб слухалися, були готові до всякого доброго діла,dvТак говори, умовляй і картай з усією повагою. Нехай ніхто тобою не нехтує.cvякий віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл.*bMv чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,naUv і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці,f`Ev Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людямM_v хай не крадуть, а хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрашали вчення нашого Спаса Бога.^)v Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай будуть угодливі, не суперечливі,S]vЗдорового та бездоганного навчання; щоб супротивник осоромився, неспроможний нічого злого проти нас сказати.\vдаючи самі себе на зразок добрих діл: повноти в ученні, поважности,a[;vТак само і юнаків умовляй, щоб були помірковані,IZ vщоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, - щоб слово Боже не ганьбилося.wYgvщоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати,cX?vСтарі жінки так само нехай поводяться, як освяченим личить: щоб не були злоріки, ані віддані пияцтву, щоб добра навчали, W9vСтарі щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терпеливості.WV )vТи ж говори, що личить здоровому вченню: ]U 5vЗаявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.VT 'vДля чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;!S =vщоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.R !v Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,3Q av Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.~N wv який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.M vа гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,L  vЄпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,gK Ivколи хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.J }vТому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав: 9I mvТитові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса.@H {v- який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, -G #vв надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом,SF #vПавло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя]E3lГосподь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!D)lПостарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.vCelЕраст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті.ZB-lВітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора.jAMlГосподь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь.@ lПроте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.A?{lПри першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано!~>ulСтережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.!=;lОлександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками.*<Ml Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени.2;_l Тихика я послав в Ефес. :9l Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби.?9wl бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент - у Галатію, Тит - у Далматію.R8l Старайся прийти до мене якнайскорше,=7slТепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов'ю чекали на його появу.e6ClЯ боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг.z5mlБо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав./4WlТи ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу.i3Klі від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок~2ulБо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,N1lПроповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою.S0 !lЯ заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на його появу та його Царство: /lщоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.G.lВсе Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості,4-alі вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння.',GlТи ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився,:+ml А лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені.* l Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані.8)il у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі. Яких то переслідувань не переніс я на собі! А від усіх Господь мене визволив!J( l Ти ж слідував моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності,'l Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було.l&QlЯк Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді, - люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі. %lнавчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди.l$QlБо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям,{#ol- мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся!~"ulзрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні ніж боголюбні, ! lбез любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні,I  lбо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні,g IlЗнай, що за останніх днів настануть скрутні часи,!lі виплуталися з тенет диявола, який схопив їх у полон - виконувати його волю.Clлагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони спізнали правду3_lСлузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим,"=lА від дурних та безглуздих питань ухиляйся: сам бо знаєш, що вони породжують сварки.pYlУтікай від пристрастей юнацьких; шукай справедливости, віри, любови, мира - разом з тими, що прикликають Господа чистим серцем.hIlОтже, як хтось очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло._7lА у великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев'яний та глиняний; інший на честь, а інший на нечестя.lОднак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: «Господь знає своїх», і - «Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім'я визнає».;olякі відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких./lі слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт,*MlА порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожности,talСтарайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди.gGlПро це нагадуй, заклинаючи перед Богом, щоб не сперечалися словами, - річ, ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну! l Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може.2]l Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас.l Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити.5cl Тому я все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою.& El за яку я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Та слова Божого зв'язати не можливо.0 YlПам'ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моєю Євангелією, E~}}|{z;y}yx+vvutt1rr2qbpxonnm|lkk=iiihhdgfneecc.bba`__^=]N\[ZZbYY=XjWZVUTSRR)QP=OONbML5KKJAIIHGGTFEEoDDRCzBAy@v??>=K;::.9@765J43362200/8.v-,,+*-)g(<&&l%%p$*##C"! ( V#6FQIY  f >u"XjcR_ Через неї предки були добре засвідчені.^  Віра є запорукою того, чого сподіваємося, - доказ речей невидимих.+]O 'Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.;\o &А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.[ %Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.Z $Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.Y #Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду.oXW "Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.TW! !ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.EV Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань: OU Страшно впасти в руки Бога живого!»DT Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.#S? Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?/RW Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.3Q_ а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.=Ps Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,jOM не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.}Ns І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;Mw Держімо непохитне визнання надії, - бо той, хто обіцяв, вірний.ML приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.YK+ і маючи великого священика над Божим домом,J який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,I Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,xHi А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.tGa Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»oFW «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.^E5 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже: D Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.C) чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.B Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,IA  Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.@ Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди. ?  «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.->S Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав: 3=_ Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»p<Y Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.@;y Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.j:M бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.`99 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,g8G Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?a7 = Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.6' так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння.^55 І як призначено людям раз умерти, потім же суд,!4; інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.\31 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю;}2s Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим.~1u Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі - жертвами, багато ліпшими від отих.(0I Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає.q/[ Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю.n.U кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»A-{ Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,a,; Тому навіть і перший завіт був освячений кров'ю.+ Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.w*g Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.P) Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб - після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту - вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.&(E то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!A'{ Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,U&# і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, - увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.% Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, -=$s Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.h#I Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.#"? Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.=!s в другий - раз на рік - лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.D  І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,B} А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.E із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.jM За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,1[ Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».  Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.D А коли каже «новий», то об'являє перший старим. А що передавнене й застаріле - те близько заникнення.<q Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.»7g Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати.@y Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом.pY не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», - говорить Господь.iKБо Господь, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, мовить Господь, і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт: #Коли б же той перший завіт був бездоганний, то не було б місця для другого.q[Тепер же Христос осягнув остільки вищого служіння, оскільки він посередник кращого завіту, що заснований на кращих обітницях. та служать образу й тіні небесної святині згідно зо словом, як про те повчив Господь Мойсея заздалегідь, коли той збирався будувати намет: «Гляди, - мовив, - зроби все за зразком, який тобі був показаний на горі.»OТож якби був на землі, він не був би навіть священиком, бо є вже інші священики, які приносять дари за законом]3Усякий бо архиєрей настановляється на те, щоб приносити дари й жертви: ось чому й він мусить щось мати, щоб принести.1служителя святині й справжнього намету, що його Господь спорудив, не чоловік.O Головна ж річ нашої бесіди та, що ми маємо такого архиєрея, який возсів на небі по правиці престола Величі,~ uЗакон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.# ?який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.T !Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,S і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.| qцей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне)Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;Y+Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.Mто цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти - священик повіки.»1[Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,%Cзакон бо не зробив нічого досконалим, - уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.wТак перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність -+бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти - священик повіки за чином Мелхиседека.»він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного, Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;J Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків..~U Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.n}U Бо як міняється священство, конче міняється і закон. | Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?{) бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.!z; І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,'yGБа більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там - той, про кого свідчать, що живе.xТим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.?wwТой же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.#v?Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама./uWДивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!t без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, - зостається священиком повіки.rs]якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;r !Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;,qQкуди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.+pOВ ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, oщоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту - ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам.NnТому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви,0mYлюди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження.llQІ він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю: kкажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.»Lj І справді, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою,Gi щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.Ah{ Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця,jgM Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині.>fu Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння.;eoа та, що приносить терня і будяки, непотрібна, близька до прокляття: кінчається тим, що її спалять.kdOЗемля бо, що п'є дощ, який падає на неї часто, та родить зілля добре для тих, що її обробляють, приймає від Бога благословення;[c/та й відпали! - знов оновлювати до покаяння, тих, які знову собі самим розпинають Божого Сина і прилюдно зневажають.pbYскуштували доброго Божого слова й сил майбутнього віку,Wa'Воно бо неможливо тих, - які раз просвітились були, що скуштували небесного дару й стали учасниками Святого Духа,J` Ми зробимо й це, якщо Бог дозволить.!_;про навчання хрищення та про рукоположення, про воскресіння мертвих та суд вічний.*^ OТому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого, не закладаючи знову підвалин, - тобто про покаяння в ділах мертвих та про віру в Бога,G]А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.\- Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, - він бо немовлятко.I[  Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви.#Z? Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі.dYA і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.X) і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,|Wqі хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху,OVВін за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;U#Як і на іншому місці каже: «Ти - священик навіки за чином Мелхиседека.» T Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»SЧести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон.Rі тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи.Q3що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений,iP MКожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи;ROПриступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч.eNCБо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха.KMМавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання.8Li Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати.=Ks Бо слово - живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця.=Js Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства.:Im бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних.]H3 Отже, для Божого народу збережено відпочинок;)GKБо якби Ісус (Навин) увів їх у відпочинок, то не говорив би після нього про інший день.eFCто він знову призначає якийсь день, «сьогодні», говоривши через Давида після такого довгого часу, як було сказано раніше: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими.»UE#Коли ж так воно є, що деякі у нього ввійдуть, а ті, кому перше благовіствовано, не ввійшли у нього через непослух,tDaі знову на тому місці: «Вони не ввійдуть у мій відпочинок.»9CkНа одному бо місці він так сказав про сьомий день: «Бог відпочив сьомого дня від усіх діл своїх»;]B3Ми ж, які увірували, увійдемо в його відпочинок, згідно з тим, що каже: «Я поклявсь у моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок», хоча діла його були закінчені від сотворення світу.AБо й ми, так само як вони, одержали гарну новину, але слово, яке вони чули, не було їм корисне, бо вони не поєднались у вірі з тими, що слухали.b@ ?Біймося, отже, щоб часом, поки залишається обітниця ввійти в його відпочинок, не видавалося, що хтось її позбавлений.[?/І бачимо, що не могли ввійти через невірство.!>;Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні?,=QНа кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині?6<eХто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея? 4R}|{z~yxxw'v]uMttIscrnqqFppo\nqmmBlkkjdiiahJgfee.dchbbCa_^^M]F\[[2Z0YVXRWW@VU}TSRQPPMOjNML`KJIIIbHGG%F4EpDuDBBcAA@@:?>=<Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах?hIПлід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна.ykбо де заздрість та чвари, там безлад і все, що тільки є лихого.Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська;=~sКоли ж у вашім серці гірка заздрість та свари, то не хваліться і не говоріть неправди проти правди.C} Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності.Q| Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати.h{I Хіба криниця з одного джерела б'є солодким і гірким?'zG З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було.$yA Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу.@xyЯзика ж ніхто з людей не може вгамувати: він - зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою.QwУсякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом.v-І язик - вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним.Ju Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс!{toА ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника.,sQКоли вкладаємо гнуздечки коням у рот, "щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом.Vr%бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло.Qq Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо,mpSЯк тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.Ho Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом?znmВи бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою.mwТак здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим.lБачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами.@kyАвраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина?jХочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?~iuТи віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять.ah;Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.»fgEТак само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі.qf[і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе?eКоли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку,5dcЯка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра?c' Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.b Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи.taa Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону."`= Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, - стає у всьому винуватий._' А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників.K^Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», - ви добре робите.s]_Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас?*\MВи ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища?[+Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?*ZM- то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?Yа ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку»,UX#Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині,/W YБрати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. V Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.NU Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна. T Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, - не як слухач-забудько, а як виконавець діла, - той щасливий у ділі своїм.S }ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.jR OБо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: Q  Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.SP !Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.^O 7бо гнів людини не чинить справедливости Божої.RN Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,#M AВін забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.[L 1Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.aK =Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.+J QА потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, - породжує смерть.I 'кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.cH A Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;|G s Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.\F 3 Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.E y а багатий - пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.mD U Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,sC aлюдина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.yB mТака людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; - A Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.^@ 7Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.^? 7за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.j> OВи знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, = ;Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам..< YЯків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!P; Благодать хай буде з усіма вами! Амінь!:! Вітайте всіх ваших наставників і всіх святих. Вітають вас ті, що в Італії. 99 Знайте, що наш брат Тимотей уже випущений, і як прибуде скоро, то я з ним вас побачу.8- Благаю вас, брати, прийміте це слово попередження, бож я коротко написав вам.7 зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.h6I Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, - Господа нашого Ісуса, - 5  тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено.74g Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре;53c Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, - бо це для вас некорисно.2- Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.)1K Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім'я.s0_ бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм.f/E Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його,. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров'ю, страждав поза містом.--S Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м'ясо палиться за табором. , Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать.+' Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм.b*= Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки.v)e Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.?(w так що ми сміло можемо сказати: «Господь - мій помічник: я не боюся. Що може мені людина зробити?»l'Q У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, сам бо говорив: «Я тебе не зоставлю, я тебе не покину»,E& Подружжя хай у всіх буде в пошані й ложе хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців.Y%+ Про в'язнів пам'ятайте, немов би ви самі були в кайданах з ними, та про тих, що страждають, оскільки й ви самі в тілі.$ Гостинности не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили.D#  Братня любов нехай перебуває!@"{ Бо Бог наш - вогонь, що пожирає.f!E Тому що ми приймаємо непохитне царство, зберігаймо благодать, то й служімо нею довподоби Богові з побожністю й острахом./ W Те «ще раз» вказує, що захитане, тому що створене, - переміниться, щоб перебувало непохитне.N Того, голос якого колись був захитав землю, а нині обіцяв, кажучи: «Ще раз я захитаю не лиш землю, але й небо.»fE Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє; бо коли ті, що зреклися того, який говорив на землі, не уникнули кари, то скільки більше ми, коли відвернемося від того, хто говорить з неба.8i і до Ісуса, посередника нового завіту, і до крови очищення, що промовляє краще, ніж кров Авелева.]3 до церкви первородних, записаних на небі, і до судді всіх - Бога, до духів праведників, що вже дійшли до досконалости,^5 Але ви приступили до гори Сіону й міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, до безлічі ангелів, до святкових зборів,1 І таке страшне було видіння, що Мойсей промовив: «Я повен страху і тремчу ввесь!».U бо не могли знести наказу: «Навіть і скотина, як до гори діткнеться, буде камінням побита.»mS ні до гомону сурми, ані до якогось голосу слів, від якого ті, що його чули, випрошувалися, щоб до них і слова більш не говорити;nU Ви ж не приступили до гори, до якої можна рукою доторкнутись, ані до вогню палкого, ані до хмари, ані до темряви, ані до бурі,&E Ви бо знаєте, що потім, як він хотів одержати благословення, він був відкинутий, бо не було в нього змоги змінити рішення, хоч його і просив про це з сльозами.G щоб не було ніякого блудника чи нечестивця, як Ісав, що за одну лиш страву запродав власне первородство.#? Пильнуйте, щоб ніхто не залишився без Божої благодаті, щоб якесь гірке коріння, пустивши паростки угору, не наробило заколоту та щоб не заразило багатьох;% З усіма дбайте про мир та про святість, без якої ніхто Господа не побачить.+ і зробіть вашим ногам стежки прості, щоб кульгаве не збочило, а радше видужало.pY Ось чому випростайте ваші охлялі руки та зомлілі колінаw Усяка кара на хвилину здається не чимсь веселим, а сумним, та згодом тим, що на собі її зазнали, вона приносить мирний плід праведности.U# Ті бо на короткий час, як знали, нас карали; він же - нам на користь, щоб нас зробити учасниками святости своєї.}s А втім, коли ми мали батьків тілесних як виховників і їх поважали, то чи ж не багато більш ми маємо коритися Отцеві духів, і будем жити?. U Коли ж вас виховано без картання, - якого всі зазнають, - то ви незаконновроджені, а не сини.H   На вашу науку ви терпите. Бог поводиться з вами, як із синами. Хіба є такий син, що його батько не карає?  бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає.» } І ви забули попередження, що вам, як синам, говорить: «Мій сину, не легковаж Господнім каранням і не падай духом, коли він тебе картає,u c Ви ще не протиставились до крови в боротьбі проти гріха.gG Тож думайте про того, хто витерпів від грішників таке велике проти себе противенство, щоб ви, ізнемігшись, не впали духом.Y+ вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу.. W Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам,  (бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість. 'І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,(I &вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.! %їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;lQ $Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в'язниці;{o #Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.r] "силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.0~Y !що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,} І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,|# Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.e{C Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.z5 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.0yY Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.@xy Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.#s? Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.Qr Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.hqI Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.#p? думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.|oq до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,pnY Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,am; Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.l} І якби вони пам'ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.ykk А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини. j У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».Ei Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.nhU Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.g Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.vfe Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.Qe Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.Nd Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.ocW Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.-bS Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.Va% Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.)`K Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало. ~~V}}|B{{)yy2x-wavv4uu4tsrrJqpp-onmlfkjji!h5gg f6eeddc>7=8<< ;D:98>7655O4j3322=00`/Q.-,+**_)H(('1&& %$#"!!P |U.\:..{[ | * R?((FV% 'Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.$$ CА насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.P# І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших."  І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.{! qБо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»  Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.+ QБуду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.@ {знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив. - Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,S ! Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.< s Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.S ! Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.4 c А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.  Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.s aу побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов. 3у пізнанні - стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,3 aІ тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,3 aЗавдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.c AБо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою! 9благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!  Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру: {oВітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі!}s Вітає вас Церква, що у Вавилоні, вибрана з вами, і Марко, мій син. Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як гадаю, брата, закликаючи і свідчивши вам, що це правдива благодать Божа, та, в якій стоїте.O  Йому слава й сила по віки вічні! Амінь.$ A А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалить, утвердить, зміцнить, утривалить.J   Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі.R Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти.| qУсяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас.5Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно.(IТак само ви, молоді, коріться старшим. А всі ви вдягніться в покірливість одного супроти одного, Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать.~uІ як з'явиться архипастир, отримаєте нев'янущий вінець слави.taі не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада.gGПасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть,j OТож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я - сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об'явитись: OТому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі.І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з'явиться?}sБо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті? Коли ж - як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім'ям.O~Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи.!};Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!\|1 але, тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному його з'явленні раділи та веселились.:{m Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне,8zi Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь.Ry Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті._x7 Будьте гостинні один до одного - без нарікання.w#Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!vКінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.Ju На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом.t Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих.6seУ тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять.rБо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів. q щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою.np WТому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити,(oIякий, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.n3Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,m3тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою.|lqв якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці; k Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі,j+Ліпше бо, - коли така вже воля Божа, - страждати, робивши добро, ніж зло творивши.:imоднак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку.phYа Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, -6geБо коли і страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь,yfk Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра?`e9 Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють.d Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього.;co Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих.ibK Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.&aEНарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні.g`GВи, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, - тим ваші молитви не втрачатимуть на силі.Y_+як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань.7^gБо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам,B]}але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом.J\ Нехай ваша окраса буде не зовнішня - заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати,Z[-коли побачать ваше життя у чистоті й повазі.zZ oТак само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова,"Y=Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.xXiвін сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.tWaхто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;V{той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,NUВласне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;0TYЯка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.0SYБо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.=RsСлуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.QУсіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.&PEПоводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.O'Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих. N чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям)MK Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,OL Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.TK! Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.J+ ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.I/ Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;gHGкаменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.bG=Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,cF?Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»-ESА й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.#D?Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.SCякщо ви скуштували, який Господь добрий.9Bkжадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,,A SЗалишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,/@ Y- а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване.(? KБо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав,#> Aвідроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним.X= +Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,L< Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога.; 3передбаченого перед заснуванням світу і об'явленого, ради вас, останніми часами.u: eа дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного й чистого ягняти,f9 Gі знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших,8 yІ коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнанняW7 )написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.»(6 Kале як той, хто вас покликав - святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі,#5 AЯк слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання,s4 a Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа.x3 k І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати.*2 O Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати.-1 U Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували.\0 3 осягаючи ціль вашої віри - спасіння душ ваших.E/ якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі,. 1щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа,- Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах,,, Sдля нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу.4+ cдо спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі,#* AБлагословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих,|) sзгідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!L( Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії,O'хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.&-Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне,%Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій.g$GІлля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців.p#YСповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу.A"{і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться.s!_Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє,  Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає.7 А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так», і ваше «ні» - «ні», щоб вам під суд не впасти.5c Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, - Господь бо повний співчуття і милосердя.9k Візьміте, брати, за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім.&E Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.~uТерпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький.$AБудьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних.nUВи засудили праведного й убили: він вам не противиться.-Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини.LОсь затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил.Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів.^5Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають.q[Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, - гріх тому!}Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба - погана.!;Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.GВи, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви - пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому.y Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.»6e Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?7 g Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону.Z - Смиріться перед Господом, і він вас підійме!6 e Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість - у смуток!? wНаблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас.A{І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.»5Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас?»}Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба світу цього - то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим. ~~~}&|;{=zQyxwvv u srqppPoLnmflkjiihg0fee cbba2`p_^]n\v[ZYXXWWUUVToSRR%=Q6D5G433`210//O..-,,+&*M)(''}&%%$##O"~!!W  [wJTd?f = 1 Cv7_+~(F KЯ дуже був зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.FE Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре.eD GСтарший - улюбленому Ґаєві, якого люблю у правді.SC ! Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної. B  Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна.mA U Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках.6@ g Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.s? a Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.> 1Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду.g= IБагато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.H<  Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили.E; І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних!W: )Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли.X9 +Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові.g8 Iзадля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами.F7 Старший - вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду,=6uДітоньки, бережіться ідолів!$5AМи знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне.p4YМи знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому.a3;Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає.{2oВсяка несправедливість - гріх, але є гріх, що не веде до смерти.g1GКоли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися.40aІ коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили.4/aІ ось те довір'я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас.&.E Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого.- Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має., І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині.6+e Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого.b*= Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого.H) Дух, вода і кров, і оті троє - водно.)(Mбо троє свідчать: _'7Це той, хто прийшов водою і кров'ю: Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда;x&iА хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий?5%cБо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша.$Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі."#=З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. " Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього.*!MІ таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»7 gКоли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.LМи любимо, бо він перший полюбив нас.yСтраху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові.9kЛюбов у нас звершується в тому, що ми маємо довір'я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі.yМи пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.wХто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі.r]І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу.,Q Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого.L Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала.{ Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.^5 Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого - примирення за гріхи наші.C Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього.b=Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов.8iЛюбі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.U#Ми - від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.|qВони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає.7Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі.fEА кожен дух, що не визнає Ісуса, - той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі.<qЗ цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога.T  #Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ.r ]Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.N А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.4 aі що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.r ]Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;ykДітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише - ділом і правдою.Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?<qЗ цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.|qКожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.A{Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.]3 Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.xi а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі. Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,x~i З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.u}c Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.Y|+Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.={sДітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він - праведний.0zYКожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав. y Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема. xКожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня. wІ кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.vЛюбі! Ми тепер - діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.u {Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.OtКоли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.dsAОтож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з'явиться, ми мали довір'я і не осоромилися перед ним під час його приходу.r}А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.eqCЦе я вам написав про тих, що вводять вас в оману.hpIОсь та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.oТе, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.n%Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця.KmХто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина.KlЯ вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.]k3Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте.|jqЗ-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, - бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, - лише щоб виявилося, що не всі вони від нас.i5Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала."h=А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.=gsбо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, - не від Отця, а від світу.(fIНе любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;Ve%Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого.=ds Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.c Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени.cb? Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі. a9 Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння. ` Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі.R_Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.K^Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь - слово, що ви чули. ]Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився..\UА хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому.6[eХто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає.Z}З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо.YВін - примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.nX WМої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.&W G Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.bV ? Якже ми визнаємо гріхи наші, то він - вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.U 5Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.T А коли ходимо у світлі, як він сам - у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.FS Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.?R yА ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог - світло, й ніякої у ньому темряви немає.^Q 7І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.nP Wщо ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.JO а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, -[N 3Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, -^M5але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.sL_Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности;aK;що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель.]J3Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам,5IcТому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі.=Hs Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває.KG очікуючи і прискорюючи день Божого приходу, коли небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться!;Fo І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності,E День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться.Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.YB+Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей.cA?тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою.]@3Скрите перед ними, - бо самі того хочуть, - що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим,i?Kі говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»T>!Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотяхm=Sщоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса.4< cЦе, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку,};sЗ ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»[:/Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. 99Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.<8qВони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.7wВерзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.'6GВони - джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.^55тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.]43Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,3{Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, - діти прокляття!>2u і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, - брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.1 Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені80i тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом - зневажливого осуду./ особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,S. то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;\-1- бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, --,Sколи він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,g+Gі коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;y*kі коли він не пощадив старовинний світ, -а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, - і навів потоп на світ безбожних;f)EБо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;](3У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає./'WСила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.?& yБули в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель. 0j~~}}|{zYyyxxwWvut=s5r=qp\onMmlkKjpi(hgjffIeddcba`` _L^<]&\g[qZYYWWV5UTTRRYQPONrMM|LgKJJ4IKGG0FvENDCBA@?>>7=oКоли відкрив п'яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали.eSCЯ глянув, і от - кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім'я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі - убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.$RAКоли відкрив печать четверту, я чув голос четвертої істоти, що говорила: «Прийди!»QІ я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив: «Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а оливи і вина не ушкоджуй.»P'Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от - кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.uOcІ вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий.NКоли відкрив печать другу, я чув другу істоту, що говорила: «Прийди!»cM?Я ж глянув, і от - кінь білий, і вершник на ньому, що мав лук, і дано йому вінець, і вийшов він переможний, і щоб перемагати.cL AЯ бачив, коли відкрив Агнець одну з семи печатей, і я чув одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: «Прийди!»KwІ чотири істоти говорили: Амінь. І старші впали і поклонились.fJE І всяке створіння, - на небі і на землі і під землею, і на морі, і все, що в них, - чув я, казало: «Тому, хто сидить на престолі, і Агнцеві - благословення і честь і слава і влада на віки вічні.» I що казали голосом гучним: «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство і мудрість і кріпкість і честь і славу і благословення.»tHa Потім я бачив, і чув голос ангелів багатьох навколо престола і істот і старших; і було число їх - множини множин і тисячі тисяч,G' і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі.»QF І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров'ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности;E#І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих.yDkІ прийшов і взяв книгу з правиці того, хто сидить на престолі.;CoІ я бачив посеред престола і чотирьох істот, і посеред старших Агнець стоїть, мов заколений, який має рогів сім і очей сім, що є сім духів Божих, посланих на всю землю.BwТоді один із старших каже мені: «Не плач, ось переміг лев від племени Юди, паросток Давида, так що може розкрити книгу й сім печатей її.»A7І я плакав дуже, бо ніхто достойний не знайшовся - розкрити книгу, ні глянути в неї.#@?Та ніхто не міг - на небі, ні на землі, ні під землею - розкрити книгу, ні глянути в неї.W?'І я бачив ангела могутнього, що проголошував голосом гучним: «Хто достойний розкрити книгу і розняти печаті її?»`> ;І я побачив у правиці того, хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і назовні, запечатану сімома печатями.j=M «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено.»+<O падають двадцять чотири старші перед тим, хто сидить на престолі, і поклоняються йому, що живе на віки вічні, і ложать вінці свої перед престолом, промовляючи: E; І коли складають ті істоти славу і честь і подяку тому, хто сидить на престолі, що живе на віки вічні,:Чотири ті істоти мають кожна собі по шість крил; навколо і всередині повно очей, і покою не мають ні вдень, ні вночі, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить.»9Істота перша подібна до лева, Друга істота подібна до тельця, третя істота мала обличчя, як у людини, а четверта істота подібна до орла, летючого. 8 Перед престолом - наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді й ззаду.e7CВід престола виходять блискавиці й голоси і громи; сім світочів огненних палають перед престолом, які є сім духів Божих.6%Навкруг престола - двадцять чотири престоли, і на престолах - двадцять чотири старші, сиділи, одягнені в одежі білі, і на головах їхніх вінці золоті.f5EІ цей сидячий був подібний з вигляду до каменя яспіса і сардія, і райдуга навкруг престола, подібна виглядом до смарагду. 4Відразу я став у дусі; і от престол стояв на небі, а на престолі - сидячий._3 9Після цього я глянув, і от - двері відчинені на небі, і голос перший, котрий я чув, як від сурми, що говорив зо мною, - сказав: «Зійди сюди, і я покажу тобі, що мусить настати після цього.»n2UХто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.D1Переможному дам сісти зо мною при престолі моїм, як і я переміг і сів з Отцем моїм на престолі його.l0QОт, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною.~/uЯ, кого люблю, тих доганюю і караю. Тож будь ревний і покайся.Q.Раджу тобі купити від мене золото прочищене огнем, щоб ти збагатів, і одежу білу, щоб зодягнувся, і не видно було сором наготи твоєї, і мастю очною помаж свої очі, щоб бачити міг.-wБо кажеш: «Багатий я, і розбагатів, і ні в чому потреби не маю», а не знаєш, що ти - злощасний і мізерний, і бідний, і сліпий, і голий.,)Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх.+'Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий.c*?І до ангела Церкви в Лаодікеї напиши: Ось що говорить Амінь, свідок вірний і правдивий, початок створіння Божого.n)U Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.(  Хто переможний, зроблю його стовпом у храмі Бога мого, і звідти він не вийде більше; і напишу на ньому ім'я Бога мого й ім'я міста Бога мого, нового Єрусалиму, шо сходить з неба, від Бога мого, й ім'я моє нове.' Гляди, приходжу скоро. Держи, що маєш, аби ніхто не вхопив вінця твого. & Що ти зберіг слово терпіння мого, то і я тебе збережу від години спокуси, що має прийти на вселенну - випробувати тих, що мешкають на землі.6%e От, даю із зборища сатани тих, що називають себе юдеями, але не є ними, а лжуть, - от, спричиню їм, що прийдуть і поклоняться в ноги тобі, і взнають, що я полюбив тебе.$Знаю твої діла; я відчинив перед тобою двері, і ніхто не спроможний зачинити їх; бо малу маєш силу, а зберіг моє слово і не зрікся імени мого.A#{До ангела Церкви в Філядельфії напиши: Ось що говорить Святий, Істинний, хто має ключ Давидів, хто відкриває і ніхто не зачинить, і закриває і ніхто не відчинить.l"QХто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.!+Хто переможний - він одягнеться в одежі білі, і вже не викреслю імени його з книги життя, і визнаю ім'я його перед Отцем моїм і перед ангелами його.E Але маєш трохи імен і в Сардах, що не споганили одеж своїх і ходитимуть зо мною в білих: бо достойні.)Згадай, отже, як прийняв і слухав, збережи й покайся. Коли ж не чуватимеш, на тебе найду, як злодій, і ніяк не знатимеш, котрої години найду на тебе.PБудь чуйний і укріплюй решту, що їй скоро померти, бо я не знайшов твої діла завершеними перед Богом моїм. 3І до ангела Церкви в Сардах напиши: Ось що говорить той, хто має сім духів Божих і сім зірок: Знаю твої діла; що ім'я носиш, ніби живий, а мертвий ти.lQХто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.}sяк я теж одержав від Отця мого; і дам тому зірку досвітню.і пастиме їх жезлом залізним, мов посудини гончарні скрушаться, -5Переможному, і хто зберігає до кінця діла мої, - дам тому владу над язичниками,]3тільки той, що маєте, держіть, поки прийду.  Вам же говорю, іншим, хто в Тіятирах, які не мають учення того, котрі, як кажуть, не знали глибини сатани: Не накладаю на вас іншого тягара;{oДітей її умертвлю смертю, і пізнають усі Церкви, що я - той, хто випробовує почуття і думки, і віддам кожному з вас - по ділам вашим.CОт, кидаю її на ложе, а тих, що чинять перелюбство з нею, в біду велику, якщо не покаються в ділах її.}Я дав їй час, щоб покаялася, а не хоче каятись у розпусті своїй.|qАле маю проти тебе, що потураєш жінці Єзавелі, яка зве себе пророчицею, навчає і зводить моїх слуг, блуднити і їсти ідоложертовне.EЗнаю діла твої і любов, і віру, і службу, і терпеливість твою, і діла твої останні - більші, ніж перші.ucІ до ангела Церкви в Тіятирах напиши: Ось що говорить Син Божий, що має очі, як полумінь огню, і ноги його подібні до бронзи: gGХто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам манни сокровенної, і дам йому камінчик білий і на камінчику - ім'я нове написане, незнане нікому, крім того, хто приймає.»#Покайся ж! а як ні, - приходжу до тебе скоро і повоюю з ними мечем уст моїх.s_Так само й у тебе є ті, що держаться учення Николаїтів.I  Але маю проти тебе трохи, бо там є у тебе ті, що держаться учення Валаама, який навчив Балака кинути камінь спотикання перед синами Ізраїля -їсти ідоложертовне та блуднити.# ? Знаю, де мешкаєш - там, де трон сатани, і держиш ім'я моє, і не зрікся віри моєї і в дні, у які Антипа - свідок мій вірний, був убитий у вас, де мешкає сатана.5 c А до ангела Церкви в Пергамі напиши: Ось що говорить той, хто має меч двосічний гострий: A { Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможний не ушкодиться від смерти другої.»P  Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя.dA Знаю твоє горе і вбогість, а втім ти багатий, - і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є ними, але - зборище сатани.EІ до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий: ^5Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам споживати від дерева життя, що в Божому раю.»{Але маєш, що ненавидиш діла Николаїтів, які я також ненавиджу.То згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла роби; а якщо ні - приходжу до тебе, і здвигну світильник твій з місця його, - якщо не покаєшся.iKАлеж маю проти тебе, що любов свою першу покинув.і терпеливість маєш, і переносив ради імени мого, і не знемагав./WЗнаю діла твої і труд твій і терпеливість твою, і що не можеш переносити злих; і ти випробував тих, які звуть себе апостолами, а не є ними, і знайшов їх ложними; До ангела Церкви в Ефесі напиши: Ось що говорить той, хто держить сім зірок у правиці своїй, хто ходить посеред сімох світильників золотих:  -Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці моїй, і семи світильників золотих: сім зірок - то ангели семи Церков, а світильники сім - то сім Церков.»z~ oТож напиши, що ти бачив і що є, і що має настати після цього.} 5і живий; і стався мертвий, і от - я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.| }Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я - перший і останній,\{ 3і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його - як сонце, що сіяє в силі своїй.0z [і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його - як голос вод багатьох;y -Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його - як пломінь огню;^x 7 і посеред світильників - подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим.Sw ! Я обернувся - побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників,v ! який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.»}u u Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми,t   Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, - за слово Боже і за свідчення Ісуса.Ws )Я - Альфа і Омега, початок і кінець - говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель.qr ]От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь.:q oі зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, - йому слава і влада на віки вічні! Амінь.p і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров'ю своєю, o Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його,On Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час - близько. m який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив.6l iОдкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог - показати слугам своїм: чому належить статися незабаром; і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові, k  єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого - слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.=j uТому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,[i 1інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.Th #Тих, що вагаються, старайтеся переконати;?g yбережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.f Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,be ?Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.6d gякі вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»/c YВи ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,b Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.Ca щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»V` 'Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,D_  люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.l^ S Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;C]  Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.B\  то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, -те їх погубляє.C[  І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», --Z UОдначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.*Y OТак само Содом і Гомора з сусідніми містами, - які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, - лежать як приклад, скарані вічним вогнем.sX aІ ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.W Я хочу нагадати вам, - хоч знаєте все, - що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.nV WБо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.EU Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.YT -хай милосердя, мир і любов вам примножиться!=S wЮда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: gR IМир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів пойменно.~Q wнадіюсь незабаром побачитися з тобою, то й поговоримо собі усно.P  Чимало мав я тобі написати, але не хочу писати чорнилом та пером;FO  А про Димитрія всі свідчать, навіть і сама правда. І ми теж свідчимо й те знаємо, що наше свідоцтво вірне.;N q Любий, наслідуй не зло, а добро. Хто добро чинить, той від Бога. Хто чинить зло, той не бачив Бога.fM G Тому, як прийду, згадаю про його вчинки, що він робить, виговорюючи на нас лихі слова. Та цього йому не досить: він і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє.L # Я писав до Церкви, але Діотреф, що прагне у них бути першим, нас не приймає.~K wОтож, ми мусимо таких приймати, щоб були співробітниками правді.sJ aВони бо вийшли імени його ради, нічого не бравши від поган.9I mВони свідчили про твою любов перед Церквою. Ти добре зробиш, коли вирядиш їх, як це Богові вгодно.H Любий, ти вірно чиниш у тому, що робиш для братів, зосібна ж для чужинців.G Більшої радости не маю від тієї, як довідатися, що мої діти живуть у правді. s~~}u|{{4z:xxMwvvu9tTrqqp)ovnYmRlkkjiEhgg>fe9dcba`T_^]\[[)Z0YXX'WjVV.U_TTRR0QZOO MM,LiKlJIHGFEEDC9B|A@?>>=<;:88I665932110#/.=-a,,*)q('&%%($a#d#2"+! UT>?xl^) r 2 ; s}bsІ ангел інший вийшов із храму, що на небі, маючи серп гострий. a І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля.#`?І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: «Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі.» _Глянув я, і от - хмара біла,- а на хмарі сидить подібний до сина чоловічого, маючи на голові своїй вінець золотий, і в руці своїй гострий серп.T^! І почув я голос із неба, що говорив: «Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! - говорить Дух, - нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними.»] Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса.3\_ Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клеймо імени його.»'[G також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем.1Z[ І інший ангел - третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клеймо на чоло або на руку свою праву,rY]І інший ангел - другий, слідував, говорячи: «Упав, упав Вавилон великий, що вином шаленства розпусти своєї напоїв усі народи.»;Xoі говорив він голосом гучним: «Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його, і поклоніться йому, що створив небо і землю і море і джерела вод.»6WeІ побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності;dVAІ в устах їхніх не знайдено омани: непорочні вони.UЦе ті, що з жінками не осквернилися: дівочні вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю.0TYІ співають пісню нову перед престолом і перед чотирма істотами і старшими. І ніхто не міг навчитися пісні, крім ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі. S І почув я голос із неба, мов голос вод багатьох і мов голос грому великого; голос, який я почув мов від гуслярів, що гуслярять на гуслах своїх.R І глянув я, і от - Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я його та ім'я Отця його, написане на чолах своїх.BQ} Тут є мудрість. Хто має розуміння, той нехай злічить число звіра, бо це - число людське, і число його 666.2P] щоб жоден не міг купити чи продати, крім того, хто має клеймо, ім'я звіра або число імени його.O І заподіює всім, малим і великим, і багатим і вбогим, і свобідним і невільникам, щоб дано було їм клеймо на руку їхню праву або на чола їхні;~Nu Дано йому надати дух в образ звіра, щоб і говорив образ звіра і діяв так, аби, скільки їх не поклоняться образові звіра, були повбивані.6Me І знаджує тих, що живуть на землі, знаменнями, котрі дано йому чинити перед звіром, кажучи тим, що живуть на землі - зробити образ звіра, який має рану від меча і живий.L Чинить знамення великі, так що й огонь зводить з неба на землю перед людьми.K3 І владою від першого звіра всією діє перед ним, і зневолює землю і тих, що мешкають на ній, щоб поклонилися звірові першому, в якого загоєна рана смерти.2J] І бачив я іншого звіра, що виходив із землі, і мав два роги, немов агнець, а говорив, як дракон.nIU Як хто в полон бере - сам у полон піде він; як хто мечем убиватиме, мусить сам бути мечем убитий, тут терпіння і віра святих.DH Як хто має ухо, нехай слухає.eGC Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя в Агнця заколеного, від заснування світу.aF; Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем і людністю і язиком і народом.SE І розкрив уста свої для блюзнірства проти Бога - блюзнити на ім'я його і скинію його і тих, що на небесах живуть.=Ds Дано йому уста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу - діяти сорок два місяці.|Cq і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонилися звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?»;Bo Одна з голів його мов забита на смерть, і рана смерти її загоєна. І дивувалася вся земля за звіром;A А звір, що бачив я, був подібний до барса, ноги ж - як у ведмедя, а паща його - як паща лева. І дав йому дракон силу свою і престол свій і владу велику.@  І побачив я звіра, що виходив з моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діядем, і на головах його імена блюзнірські..?W І став на піску моря.x>i І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа.B=} І допомогла земля жінці, і розкрила земля уста свої і поглинула річку, що пустив дракон із пащі своєї.< І пустив змій із пащі своєї воду, як річку, за жінкою, щоб її течією волокти.;  А жінці дано двоє крил орла великого, щоб летіла в пустиню на місце своє, де кормитиметься там за часу, часів і півчасу, далеко від лиця змія.9:k І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа.97 Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.»>8u І вони перемогли його кров'ю Агнця і словом свідчення свого, і не злюбили життя свого до смерти.7y І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа його, бо повержено обвинувача братів наших, який обмовляв їх перед Богом нашим день і ніч.6/ І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, - повержено на землю, і ангели його з ним повержені.|5q та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі.F4 І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його,W3' А жінка втекла в пустелю, де має там місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її тисячу двісті шістдесят днів.L2 І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним; і вознесено дитя її до Бога та престола його.1 хвіст його зволік третину зірок із неба і поверг їх на землю. І дракон стоїть перед жінкою, яка має родити, щоб, коли народить, дитя її пожерти.q0[ Видно було й інше знамення на небі, от великий дракон червоний, який мав сім голів і десять рогів, і на головах його - сім діядем;/ І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження.w. i І знамення велике видно було на небі - жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок.- І відкрився храм Божий на небі, і видно було ковчег завіту його в храмі його, і настали блискавиці і голоси і громи і землетрус і град великий.u,c І погани розлютувались, і приходить гнів твій і час судити мертвих і дати нагороду слугам твоїм, пророкам і святим і тим, що бояться імени твого, малим і великим, і погубити тих, які гублять землю.»_+7 говорячи: «Дякуємо тобі, Господи, Боже Вседержителю, хто сущий і хто був, що ти узяв владу свою велику і воцарився.[*/ І двадцять чотири старші, що перед Богом сидять на престолах своїх, упали ниць лицями своїми і поклонилися Богу,G) І сьомий ангел посурмив, і пролунали голоси могутні на небі, що говорили: «Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні.»m(S Горе друге пройшло; ось, горе третє надходить скоро.O' В ту годину відбувся землетрус великий, і десята частина міста впала, і згинуло в землетрусі імен людських сім тисяч, а решта страхом пройнялася і віддала славу Богові небесному.o&W Вони ж почули голос гучний з неба, який говорив їм: «Зійдіть сюди.» І вони зійшли на небо в хмарі, і дивилися на них вороги їхні.|%q А після трьох днів і половини, дух життя від Бога увійшов у них, і встали на ноги свої; і страх великий напав на тих, що дивилися на них.$! Ті, що мешкають на землі, радітимуть над ними і веселитимуться, і дари посилатимуть одні одним, бо ці два пророки мучили тих, що мешкають на землі.»x#i І дивитимуться від людностей і племен і язиків і народів на трупи їх три з половиною днів, і не дозволять трупи їх покласти в гроби.O" Трупи їх - на вулиці міста великого, яке зветься духовно Содом і Єгипет, де також їхній Господь був розп'ятий.>!u Коли сповнять свідчення своє, звір, що виходить із безодні, воюватиме з ними і переможе їх і вб'є їх.4 a Ці мають владу закрити небо, щоб не йшов дощ у дні їх пророкування; і владу мають над водами - обертати їх у кров, і уражати землю всякою карою, так часто, як захочуть. І якщо хто їх хоче ушкодити, огонь виходить із уст їхніх і пожирає ворогів їхніх; і якщо хто схоче їх ушкодити, отак мусить бути він убитий. Ці є два дерева-оливи і два світичі, що перед Господом землі стоять.8i І подам двом свідкам моїм, і пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів, одягнені в веретище.W' А двір, який зовні храму, покинь і не міряй його, бо дано його поганам, і місто святе топтатимуть сорок два місяці.h K І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано «Встань і зміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому.8i І сказав він мені: «Ти мусиш знову пророкувати про людності і племена і язики і царів багатьох.»fE І взяв я книжечку з руки ангела, і з'їв її; і була в устах моїх, мов мед, солодка; а коли з'їв її, то гірко стало в животі моїм./ Пішов я до ангела, сказав йому дати мені ту книжку. А він каже мені: «Візьми і з'їж її; вона згірчить твій живіт, але в устах твоїх буде солодка, мов мед.»}s А голос, який я чув з неба, знову заговорив зо мною і сказав: «Піди, візьми книжку, розкриту в руці ангела, що стоїть на морі і на землі.»kO але в дні голосу сьомого ангела, коли має сурмити, тоді здійсниться тайна Божа, як то він благовістив своїм слугам пророкам.~u і поклявся тим, хто живе на віки вічні, хто створив небо і все на ньому, і землю і все на ній, і море і все в ньому: що часу вже не буде;(I Ангел же, якого я бачив, що стоїть на морі і на землі, підняв руку свою праву до неба,xi Коли промовили сім громів, я хотів був писати, а почув голос із неба, що казав: «Запечатай, що промовили сім громів, і цього не пиши.»>u і скрикнув голосом великим, мов лев рикає. Якже він скрикнув, промовили сім громів своїми голосами.1[ і мав він у руці своїй книжечку розкриту. І поставив ногу свою праву на море, а ліву на землю," ? І я бачив іншого ангела - могутнього, що сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга над головою його, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи огню;?w І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.  А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.Q  Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх; а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.- S Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.) K І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані; голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.v e Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд; і я чув число їх.P  І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.J  говорив до шостого ангела, який мав сурму: «Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті.»F І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,mS Горе одно минуло. От, ідуть іще два горя після нього.8i І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон»..U Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала; а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.X) мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.uc мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;ta А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну; на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;4a У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її; бажатимуть умерти, та втече смерть від них.s_ І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців; катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.~~u І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.}5 А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.|{ і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої; і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.I{  І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю; і дано їй ключ від колодязя безодні;Zz- І я бачив, і чув, одного орла, що летів посеред неба, говорив голосом гучним: Горе, горе, горе тим, які живуть на землі, від решти голосів сурмних - трьох ангелів, котрі зараз посурмлять.6ye І четвертий ангел посурмив, і вражено третину сонця і третину місяця, і третину зірок, щоб затьмилася третина їх, і день щоб не світив третину свою і ніч - так само.Cx Ім'я зорі мовиться - «полин»; і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли.dwA І третій ангел посурмив, і впала з неба зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела вод.v# і вимерла третина створінь, що живуть у морі, і третина кораблів -зруйнована.SuІ другий ангел посурмив, і мов гора велика, огнем розпалена, була кинута в море: і стала третина моря - кров'ю,(tIПерший посурмив, і настав град і вогонь, змішані з кров'ю, і кинуто їх на землю: і третина землі згоріла, і згоріла третина дерев, і вся трава зелена згоріла.tsaІ сім ангелів, що мали сім сурем, приготувалися сурмити.yrkПотім узяв ангел кадильницю і наповнив її огнем із жертовника, і поверг на землю: і постали громи і голоси і блискавиці і землетрус. qІ піднісся дим тиміяму з молитвами святих, від руки ангела, перед Богом.MpІ ангел інший прийшов і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю, і дано йому тиміяму множини, щоб поклав з молитвами всіх святих на жертовник золотий, що перед престолом.~ouІ я бачив сім ангелів, що перед Богом стояли, і їм дано сім сурем.n 'А коли відкрив печать сьому, настало безгоміння на небі, на якої півгодини.imKбо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.»+lOНі голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека,k}Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними.j)Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця..iU Один із старших промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?»khO говорячи: «Амінь. Благословення і слава і мудрість і подяка і честь і сила і кріпкість Богу нашому на віки вічні! Амінь.»]g3 І всі ангели стояли навколо престола і старших і чотирьох істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу,4fa і викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!»e/ Після цього глянув я, і от - натовп численний, перелічити який ніхто не міг, - від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх;`d9із коліна Завулона - дванадцять тисяч; із коліна Йосифа - дванадцять тисяч; із коліна Веніямина - дванадцять тисяч.Wc'із коліна Симеона -дванадцять тисяч; із коліна Леві - дванадцять тисяч; із коліна Іссахара - дванадцять тисяч;Zb-із коліна Ашера - дванадцять тисяч; із коліна Нафталі - дванадцять тисяч; із коліна Манассії - дванадцять тисяч;#a?Із коліна Юди - дванадцять тисяч попечатані; із коліна Рувима - дванадцять тисяч;,`QІ я чув число попечатаних, сто сорок чотири тисячі попечатані з усіх колін синів Ізраїля.'_G«Не шкодьте землі, ні морю, ні деревам, поки не опечатаєм слуг Бога нашого на чолах їх.»<^qЯ бачив іншого ангела, що підіймався від схід сонця, маючи печать Бога живого. Він скрикнув голосом великим до чотирьох ангелів, що дано їм шкодити землі і морю, кажучи: u] eПісля цього я бачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, щоб не віяв вітер на землю, ні на море, ні на яке дерево.u\cбо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?»][3і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця,aZ;І царі землі і вельможі і тисячники і багатії і сильні і всякий раб і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір,#Y?Небо відійшло, мов книга-сувій звиваний, і кожна гора і острів із місця свого рушили.KX і зірки небесні попадали на землю, мов смоковниця обсипає недостиглі смокви свої, вітром великим трушена.W Я глянув, коли відкрив він печать шосту, і от землетрус великий відбувся, і сонце стало тьмяне, мов міх волосяний, а весь місяць став, як кров, ~}|| zyxFwvuut+srbqq)poo)n1m^lkk jihgfeeXduc<<;%:9v876e5442100A/.v-,+*).(X'&%#"!!& Bk+_Cz4 /^R 6 [ ()MmПосеред вулиці його і річки, по цей бік і по той бік - дерево життя, що приносить дванадцять плодів, на кожний місяць подає плід свій, і листки дерева - для оздоровлення народів.5l eІ показав мені річку води життя, світлу, мов кришталь, що виходила від престола Бога й Агнця.LkНе ввійде до нього ніщо нечисте і хто чинить мерзоту і лжу; але тільки ті, що записані в книзі життя в Агнця.Xj)І принесуть славу і честь народів до нього.miSБрами його не замикатимуться вдень, ночі ж там не буде."h=Ходитимуть народи в світлі його, і царі землі принесуть славу і честь свою до нього.egCМісто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб вони світили йому: бо слава Божа освітила його, і світильник його Агнець.f/А храму не бачив я у ньому, бо Господь, Бог Вседержитель, є храм його, і Агнець.ewІ дванадцять брам - дванадцять перлин: по кожній одній з брам було з однієї перлини; а вулиці міста - золото чисте, мов скло прозорчасте. d п'ята - сардонікс, шоста - сардіон, сьома - хризоліт, восьма - берил, дев'ята - топаз, десята - хризопрас, одинадцята - якинт, дванадцята - аметист.cyПідвалини стіни міста всяким камінням коштовним оздоблені: підвалина перша - яспис, друга - сапфір, третя - халцедон, четверта - смарагд, bА побудова стіни його - яспис, і місто - золото чисте, схоже на скло чисте.a-І зміряв він стіну його: сто сорок чотири лікті, мірою чоловіка, що є і ангелова.7`gМісто чотирикутне лежить, і довжина його така ж сама, як і ширина. І зміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його однакові.8_iА хто говорив зо мною, мав міру - тростину золоту, щоб зміряти місто і брами його, і стіни його./^WСтіна міста мала дванадцять підвалин і на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.&]E На сході три брами, і на півночі три брами, і на півдні три брами, і на заході три брами.\ Він мав стіну велику і високу, мав дванадцять брам, і при брамах дванадцять ангелів, і імена написані, які є дванадцяти колін синів Ізраїля.L[ опромінений славою Божою. Сіяння його схоже на камінь найкоштовніший, як на камінь яспис криштальноясний.VZ% І переніс мене в дусі на гору велику, на високу, і показав мені місто святе Єрусалим, що сходив з неба від Бога,%YC І прийшов один із семи ангелів, що мали сім чаш, повних сімома карами останніми, і говорив зо мною, кажучи: «Підійди, я покажу тобі жінку - наречену Агнця.»AX{Боязливих же і безвірних, і мерзких, і убивників, і розпусних, і чарівників, і ідолопоклонників, і всіх лжеців - пай їхній в озері, що горить огнем і сіркою; то смерть друга.»WyПереможний унаслідує це, і буду йому Богом, і він буде мені сином.GVІ сказав мені: «Сталося. Я - Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя.SUІ сказав той, хто сидить на престолі: «От, нове творю все»; і говорить: «Напиши, бо ці слова вірні і правдиві.»tTaі витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло.» S Почув я від престола голос великий, що говорив: «От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними,gRGІ побачив я місто святе, Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого.(Q KПобачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули, і моря вже немає. PА якщо кого не знайдено в книзі життя записаного, вкинуто в озеро вогню.OІ смерть і ад повержено в озеро вогню. Це є смерть друга, озеро вогню.GN Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його.XM) Бачив я і мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом, і книги порозкривано; і інша книга розкрита, що є книга життя; і суджені були мертві - з написаного в книгах, по ділах своїх.wLg Потім бачив я престол великий білий і того, хто сидить на ньому, що від обличчя його втекли земля і небо, і не знайшлося місця їм.bK= а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де - і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні.RJ І виступили на широчину землі і оточили табір святих і місто улюблене; і впав огонь від Бога з неба, і пожер їх;_I7і вийде зваблювати народи, що на чотирьох кутах землі, - Гога і Магога, збирати їх на війну, яких число - мов пісок моря.HА коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї,?GwБлаженний і святий, хто одержує часть у воскресінні першому: над такими друга смерть не має влади, але будуть священиками Бога і Христа і царюватимуть з ним тисячу років.F)А решта мертвих не ожила, поки скінчиться тисяча років. Це - воскресіння перше.vEeІ побачив я престоли і тих, що сидять на них, і судити дано їм - і душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, і тих, котрі не поклонилися звірові ні образові його, і не прийняли клейна на чоло своє і на руку свою. І вони ожили і царювали з Христом тисячу років.KDі вкинув його в безодню і замкнув і запечатав над ним, щоб не міг він знаджувати більше народи, поки скінчиться тисяча років; після цього повинен бути випущений на короткий час.2C]І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв'язав його на тисячу років;6B gЯ побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй.QAА решту вбито мечем того, хто на коні сидить, - мечем, що виходить з уст його; і всі птиці наситилися трупами їх.|@qІ схоплено звіра і з ним лжепророка, що справляв знамення перед ним, якими він знадив тих, що прийняли клеймо звіра, і тих, що поклоняються образові його: живими вкинуто обох в озеро вогню, що палає сіркою.d?AІ побачив я звіра і царів землі і воїнства їх, зібраних вести війну проти того, хто сидить на коні, і проти воїнства його.>щоб поїсти трупи царів і трупи тисячників, і трупи сильних, і трупи коней і тих, що сидять на них; і трупи всіх, вільних і рабів, і великих.»7=gІ побачив я одного ангела, який стояв на сонці і скрикнув голосом гучним, кажучи до всіх птиць, що літали посеред неба: «Прийдіть і зберіться на велику вечерю Божу,<#І має на одежі і на бедрі своєму ім'я написане: Цар царів і Володар володарів.$;AЗ уст його виходить меч гострий, щоб ним поражати народи; і він пастиме їх жезлом залізним, і він топче винотоку з вином палкого гніву Бога Вседержителя.:3І воїнства в небі слідували за ним на конях білих, одягнені в вісон білий, чистий. 9 Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його - Слово Боже.R8 Очі його - пломінь огню; на голові його діядеми численні; мав ім'я написане, якого ніхто не знав, тільки він сам.u7c І побачив я небо відкрите; і от - кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює.h6I Я впав до стіп його, щоб поклонитися йому. Але говорить мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх, що мають свідчення Ісуса Богу поклонися. Бо свідчення Ісуса є дух пророцтва.»b5= І сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані.» І говорить мені: «Ці є істинні слова Божі.»$4AІ дано їй, щоб одягнулася у вісон чистий, ясний, вісон же - це праведність святих.»@3yРадуймося і веселімося і віддаймо славу йому, бо настав шлюб Агнця і дружина його приготувалася52cІ чув я мов голос натовпу численного і мов голос вод багатьох і мов голос громів могутніх, що промовляли: «Алилуя! бо воцарився Господь, Бог наш, Вседержитель.c1?І голос від престола вийшов, говорячи: «Хваліть Бога нашого, всі слуги його і всі, що бояться його, малі і великі.»j0MІ впали двадцять чотири старші і чотири істоти і поклонилися Богу, що сидить на престолі, і промовили: «Амінь, Алилуя.»/І вдруге сказали: «Алилуя!» І дим її здіймається на віки вічні..5бо істинні і справедливі суди його; бо він осудив блудницю велику, яка розтлила землю розпустою своєю, і він помстив за кров слуг своїх від руки її.»s- aПісля цього почув я ніби гучний голос натовпу численного на небі, що говорив: «Алилуя! Спасіння і слава і сила Богу нашому, , І в ньому кров пророків і святих знайдена, і всіх убитих на землі.»S+і світло світильника вже в тебе не сіятиме, і голос молодого і молодої вже не чутиметься в тебе, бо були купці твої вельможі землі; бо чарівництвом твоїм зведені були всі народи.K*Голосу гуслярів і півчих і дударів і сурмачів не буде вже в тебе чути, і жодного митця від майстерства всякого вже не знайдеться в тебе, і звуку жорна вже не буде чути в тебе,*)MІ взяв один ангел сильний камінь, ніби жорно велике, і поверг у море кажучи: «Так стрімко повержений буде Вавилон, великий город, і не знайдеться більше.$(AРадій над ним, небо і святі і апостоли і пророки, бо присудив Бог суд ваш на нього.s'_Сипали попіл на голови свої і кричали, плачучи і ридаючи, кажучи: Горе, горе, місто велике, в якому збагатіли всі, що мали кораблі на морі, - від коштовностей його, бо в одну годину спустошене воно.»%&Cі кричали, дивлячись на дим пожежі її, кажучи: Котре місто подібне до цього - великого?H% бо в одну годину спустошено таке багатство. І всякий керманич, і всі, що до свого місця на кораблях пливуть, і моряки, і скільки їх, які на морі господарюють, віддалік стояли,s$_кажучи: Горе, горе, місто велике, одягнуте в вісон і порфіру і багряницю і прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами,G#Купці того, які збагатіли від неї, віддалік стоятимуть, через страх від мучення її, плачучи і ридаючи,j"MПлоди ж твої, жадання душі, відійшли від тебе, і все жирне і все блискуче відійшло від тебе, і вже більше того не знайдеш.! і цинамону і прянощів і тиміяму і мірри і ладану, і вина і оливи, і крупчатки і пшениці, і худоби і овець і коней і колісниць, і рабів і душ людських.$ A товарів золота і срібла і каменя коштовного і жемчугу і вісону і пурпуру і шовку і багряниці і всякого дерева туїного, і всякого виробу з кости слонової, і всякого виробу з дерева найдорогоціннішого, і міді і заліза і мармуру,(I І купці землі возплачуть і поридають за нею, бо товарів їхніх ніхто більше не купує:  віддалік стоячи, через страх від мучення її, кажучи: Горе, горе, місто велике Вавилон, місто сильне! - бо в одну годину прийшов суд твій.P Возплачуть і поридають за нею царі землі, що з нею блуднили і розкошували, коли побачать дим від пожежі її,pYЧерез те в один день прийдуть кари її, смерть і скорбота і голод, і в огні спалена буде, бо кріпкий Господь Бог, що судить її.5cСкільки прославляла себе і розкошувала, стільки дайте їй мучення і скорботи. Бо в серці своєму говорить: Сиджу бо царицею і я не вдова, і скорботи ніяк не побачу.wgВідплатіть їй так, як і вона платила вам, і подвойте їй удвічі, за вчинками її; у келехові, що замішувала, замішайте їй подвійно.}бо досягнули її гріхи аж до неба, і пригадав Бог беззаконня її.ucПочув я інший голос із неба, що говорив: «Вийди від неї, народе мій, щоб не співучаснили в гріхах її і кар її щоб не прийняли;veбо від вина ярости розпусти її впивалися всі народи і царі землі з нею блуднили і купці землі від сили розкошів її збагатіли.»lQІ скрикнув грімким голосом, кажучи: «Упав, упав Вавилон - блудниця велика і став житлом демонів і пристановищем усякого духа нечистого і пристановищем усякого птаха нечистого і ненависного;T #Після цього побачив я іншого ангела, що сходив з неба, маючи владу велику, і земля освітлилася від слави його.А жінка, яку ти бачив, то - город великий, що має царювання над царями землі.»тому що Бог поклав на їхні серця - виконати думку його, і виконати єдину думку і віддати царство їхнє звіру, поки не здійсняться слова Божі.~uДесять рогів, що ти бачив, і звір - ці зненавидять блудницю і спустошення вчинять їй і роздягнуть, і плоть її з'їдять і її спалять огнем;7gІ говорить мені: «Води, що ти бачив, де блудниця сидить, то людності і натовпи, народи і язики.Ці проти Агнця воюватимуть, і Агнець переможе їх, бо він - Владика над владиками і Цар над царями, і ті, що з ним, вони покликані і вибрані і вірні.»ve Ці одну думку мають, і силу і владу свою звірові передадуть.oW І десять рогів, що ти бачив - це десять царів, котрі царства ще не одержали, але владу як царі на одну годину одержать із звіром. 3 А звір, що був, і немає, також - восьмий він, і від числа сімох він, і в погибель іде.? w і це - сім царів: п'ять упали, і один е, інший ще не прийшов, і коли прийде, недовго мусить зоставатись.  Тут розум, що має мудрість. Сім голів - це сім гір, що жінка сидить на них, wЗвір, що ти бачив, був і немає; і вийти має з безодні і в погибель піти. І здивуються ті, що мешкають на землі, чиї імена не записані в книзі життя від заснування світу, бачачи звіра, що був і немає, і з'явиться.e CІ сказав мені ангел: «Чого здивувався? Я скажу тобі тайну жінки і звіра, який носить її, який має сім голів і десять рогів.Z-Я бачив, що жінка впилася від крови святих і від крови свідків Ісуса. І я дивувався, бачивши її, дивуванням великим.3на чолі її - ім'я написано, тайна: «Вавилон великий, мати блудниць і мерзот землі.»3_Жінка одягнена була в порфіру і багряницю, і прикрашена золотом, і камінням коштовним і перлами, мавши золотий келех у руці своїй, повний мерзот і нечисти блуду її;І повів мене в пустиню, в дусі. І я побачив жінку, що сиділа на звірі багряному, повному імен блюзнірських, що мав сім голів і рогів десять.!;з якою блуднили царі землі, і впивалися вином розпусти її ті, що мешкають на землі.»4 cПрийшов один із семи ангелів, котрі мали сім чаш, і говорячи зо мною, сказав мені: «Підійди, я покажу тобі засуд над блудницею великою, що сидить на водах багатьох;^5а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.SІ зник усякий острів, і гір не знайшлося;%І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його.~uІ зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий!W~'А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!»q}[І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон.a|;Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.{}то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної - зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя.?zw І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби;Ry Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця.3x_ і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх.Nw П'ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю,sv_ І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім'я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися - віддати йому славу.u Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем.MtІ почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.»s1бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.»1r[І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив;qwТретій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров.6peДругий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі. o І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клеймо звіра і що поклонялися образові його.Vn 'Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.»mmSІ сповнився храм димом від слави Бога і від сили його, і ніхто не міг увійти в храм, поки не довершилися сім кар сімох ангелів.RlОдна з чотирьох істот подала сімом ангелам сім чаш золотих, наповнених пересердям Бога, що живе на віки вічні.kkOі сім ангелів, що мали сім кар, вийшли з храму, одягнені в льон, чистий, яскравий, і підперезані коло грудей поясами золотими.j}Після цього поглянув я: відкрито храм скинії свідчення на небі,Ai{Хто не побоїться тебе, Господи, і не прославить імени твого? Бо ти єдиний - святий; усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою, бо усправедливлення твої відкрились.»7hgІ співають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі і чудесні діла твої, Господи, Боже Вседержителю; праведні й істинні шляхи твої, царю святих?gwБачив я ніби море скляне, змішане з огнем, і переможці над звіром і над образом його і над клеймом його, над числом імени його, стоять на морі скляному, маючи гусла Божі.hf KЯ бачив інше знамення на небі, велике і чудесне: сім ангелів, що мають сім кар останніх, бо в них довершується гнів Божий.CeІ топтано винотоку за містом і вийшла кров із винотоки аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.9dkІ кинув ангел серп свій на землю і зібрав виноград землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого.|cqІ ангел інший вийшов від жертовника, маючи владу над огнем і покликнув криком великим - тому, хто мав серп гострий, кажучи: «Пошли свій серп гострий і збирай китиці винограду землі, бо дозрілі грона його.» jH~}||.{JzByxxwvvu)t's!rqzqpDnmkWj8hfd6cbbb]aa`_^\[^ZfXVU(RQOP@ONNXM_LtII;GFDCCB@?<;985443}20"/,,K+:)('2&%=$T##s" QcJQzrGH U D sW Тут Рафаїл сказав: «Я - Азарія, син Ананії Великого, з-поміж твоїх братів.»`V9 А той сказав до нього: «Навіщо тобі знати моє покоління?» Товит сказав: «Хочу напевне знати, брате, чий ти і як звешся?»#U? Товит спитав його: «З якої ти родини, брате, з якого ти коліна? Скажи мені, мій брате!»~Tu Вийшов Товія і покликав його й сказав йому: «Юначе, мій батько тебе кличе.» І він увійшов, а Товит перший привітав його. Рафаїл же сказав до нього: «Вітаю тебе щиро й бажаю тобі щастя!» На це Товит відповів: «Яке вже там для мене щастя! Для мене, що нездужаю на очі й світла небесного не бачу, що лежу в темряві, немов померлі, що вже не бачать світла! Живу, але мов мертвий; голос людей чую, але їх не бачу.» Тоді Рафаїл сказав до нього: «Бадьорся! Богові легко тебе уздоровити, не падай духом!» Тоді Товит промовив до нього: «Мій син Товія хоче йти в Мідію. Чи не міг би ти піти разом з ним та бути йому проводирем? Я дам тобі, брате, за це платню.» Той відповів йому: «Можу піти з ним, та й дороги її усі знаю; ходив я часто в Мідію й пройшов усі її рівнини й гори. Знаю всі її дороги.»'SG Увійшов Товія й оповів все своєму батькові Товитові, і сказав до нього: «Ось ізнайшов я чоловіка з наших братів, із синів Ізраїля.» Батько сказав йому: «Поклич мені того чоловіка, бо хочу знати, з якого він роду, з якого він коліна й чи можна покластися на нього, що він, дитино, піде з тобою в дорогу.»vReТой же відповів: «Гаразд, чекатиму тебе, гляди ж, не барися.» QТовія ж сказав йому: «Почекай мене, юначе! Я піду повідомлю батька. Мені потрібно тебе, щоб ти пішов зо мною в дорогу, і я тобі дам за це платню.».PUА той відказав йому: «Так! Я там бував часто й знаю дуже добре всі дороги. Нераз ходив я в Мідію й ночував у Гаваела, нашого брата, що живе в Рагах, в Мідії, добрих два дні ходи від Екбатани до Раг, що в горах, - Екбатана ж серед рівнини.»;Ooі сказав до нього: «Звідки ти, юначе?» Той же відповів: «Із синів Ізраїля, твоїх братів. Я прибув сюди шукати праці.» Товія спитав його: «Чи знаєш дорогу, що веде в Мідію?»KNВийшов Товія шукати чоловіка, який міг би піти з ним у Мідію і який знав би туди дорогу. Вийшов він і знайшов ангела Рафаїла, що стояв перед ним, але він не знав, що це ангел Божий,*MMНа це Товит відказав своєму синові Товії: «Він дав мені свою розписку, а я дав йому свою, роздерши її на двоє й кожен з нас узяв одну половину, і я передав її йому разом з грішми. Оце тепер уже 20 років, як я склав ці гроші. Шукай, отже, собі тепер, дитино, якогось вірного чоловіка, щоб пішов з тобою в дорогу, ми заплатимо йому аж до твого повороту, і забери від Гаваела гроші.»{Loале як мені ті гроші у Гаваела відібрати? Ні я його, ні він мене не знає. Який знак дам йому, щоб він мене впізнав, мені повірив і звернув мені гроші? Та й шляхів туди не знаю, щоб пуститись у Мідію в дорогу.»&K GТоді Товія відповів своєму батькові, кажучи: «Я зроблю, тату, все, що ти мені заповідав;JНе бійсь, дитино, що ми зубожіли. Є в тебе багато добра, коли боїшся Бога, уникатимеш гріха й чинитимеш добро перед Господом, Богом твоїм.»RIОце тепер, моя дитино, я тебе повідомлю, що я склав 10 талантів сріблом у Гаваела, сина Гаврі, що в Рагах, у Мідії.cH?Увесь час благослови Господа Бога. Проси в нього, щоб твої дороги були прості й усі стежки та заміри таланили. Ніякий бо народ не має (доброї) поради; єдиний же Господь дає всі блага. (Він, кого хоче, вивищує), він, кого хоче, понижує глибоко аж до аду. Тож і нині, дитино, пам'ятай про ці заповіді! Й нехай вони не зітруться з твого серця. GУ кожного розумного шукай поради, і всякою корисною порадою не знехтуй.FВилий своє вино та хліб на гробі справедливих, а грішникам не давай нічого.E'Зо свого хліба дай голодному, а з одежі - нагим. З усього того, що прибуває тобі, давай милостиню, нехай твоє око не буде зависне, коли будеш її робити.EDНе роби іншим того, що тобі не любе. Вина не пий аж-до пияцтва; пияцтво нехай тебе не супроводжує ніколи.C'Заплати нікого з тих, що працюватимуть на тебе, в себе не затримуй; віддавай її негайно. Коли ти Богові будеш служити, то будеш мати нагороду. Вважай на себе, моя дитино, в усіх ділах твоїх. Будь завжди чемний у поведінці.iBK Та й нині, моя дитино, люби твоїх братів і не погорджуй у своїм серці ні синами від твоїх братів, ні дочками твого народу, щоб з них не взяти собі жінку, тому що в гордощах - руїна й неладу багато, у ледарстві - недостача й велика біда, бо ледарство є матір'ю голоднечі.A' Бережись, моя дитино, всякої розпусти й насамперед візьми собі жінку з роду твоїх предків. Не бери жінки-чужинки, що не з родини твого батька, бож ми сини пророків. Ной, Авраам, Ісаак, Яків, батьки наші від віку, -затям це собі, дитино, добре, - усі вони взяли собі жінок з-поміж своїх рідних, і були вони благословенні в своїх дітях, і потомство їхнє успадкує землю.@{ Милостиня ж - приємний дар для всіх, що її чинять, перед Всевишнім.x?i тому що милосердя рятує від смерти й не дає ввійти у темряву.a>; Бо так готуєш собі добрий скарб на день потреби,d=AМилостиню роби згідно з тим, що маєш; коли у тебе є достатків повно, роби з них, а коли мало маєш, то не бійся й з того дати.?<wРоби милостиню з того, що маєш. А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим. Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе.,;QБо ті, що чинять правду, в ділах своїх будуть щасливі, як усі ті, що чинять справедливість.N:У всі свої дні, дитино, згадуй про Господа, щоб не захотілось тобі згрішити й переступати заповіді його. Твори праведність усі дні життя свого і не ходи несправедливими дорогами.9Згадай, моя дитино, про всі ті небезпеки, яких вона зазнала з-за тебе, коли ти був у її лоні. А як умре, то поховай її в одному гробі біля мене.%8CТа й прикликав він сина свого Товію, і коли той прибув, сказав до нього: «Як умру, то поховай мене належно. Шануй рідну матір, не покидай її ніколи, поки життя твого. Роби те, що їй любе, й не засмучуй її серця ніяким твоїм учинком. 7і сказав сам до себе: «Дійшов я вже до того, що просив собі смерти. Прикличу отже мого сина Товію, і скажу йому, раніше ніж умерти, про ті гроші.» 6 Того ж дня згадав Товит про гроші, що склав їх у Гаваела в Рагах, у Мідії,D5і був посланий Рафаїл, щоб вилікувати обох їх: у Товита зняти з очей більма, щоб він міг знову бачити світ Божий, а Сару, дочку Рагуела, віддати за жінку Товії, синові Товита, і звільнити її від Асмодея, лихого демона, бо вона Товії належала перед усіма іншими, які хотіли б побратися з нею. Того ж часу Товія повертався знадвору до хати, а Сара, дочка Рагуела, сходила з верхньої світлиці.z4mМолитва обидвох була вислухана одночасно перед славою Божою;O3Я свого імени не збезчестила, ні імени мого батька, в краю мого вигнання. Я одиначка в мого батька, і другої дитини він не має, щоб його спадкоємцем бути. Не має він ні близького брата, ні родича не має, щоб мені зберегти себе йому за жінку. Померло в мене вже сім. Навіщо ж мені далі жити? Коли ж тобі не вгодно мене вбити, поглянь на мене, змилуйся надо мною, щоб мені стих докорів більш не чути!»2}Ти знаєш, Господи, що я невинна, ніякий чоловік мене не доторкався.1 Вели, Господи, мене забрати з цього світу, щоб мені більш не чути докорів.0 І сьогодні моє обличчя звернене до тебе, і очі мої дивляться на тебе.L/ І в той же час простягла до вікна руки й почала так молитись: «Благословен єси, о Боже милосердний! Благословенне ім'я твоє повіки! Нехай усі діла твої благословлять тебе повіки!M. І сумно стало тоді на душі у Сари; заридала вона, вийшла на гору до батькової світлиці й хотіла повіситись; але, роздумавши, сказала: «А що як моєму батькові будуть докоряти й скажуть: Однісіньку дочку мав єси любу, та й та повісилася з горя! - Цим я звела б на старість батька зо смутком у могилу. Краще мені не вішатись, а просити Бога, щоб померти й тих докорів ніколи за життя свого не чути!»s-_ Чого ж то нас бити за твоїх чоловіків - того, що вони померли? Іди геть за ними, щоб нам повік не бачити від тебе ні сина, ні дочки!»W,'тому що вона була віддана сімом чоловікам, яких Асмодей, лихий демон, убив перед тим як вони були з нею, як то звичайно буває з жінками. Слугиня їй дорікала: «То ти вбиваєш твоїх чоловіків! Оце вже за сімох була віддана, а ні від одного не дістала єси імени.+Того ж самого дня сталося, що й Сарі, дочці Рагуела, який жив у Екбатані, в Мідії, довелося слухати докори від однієї з слугинь свого батька,<*qОтож і нині роби зо мною, як тобі завгодно; вели забрати мою душу, щоб я із поверхні землі зникнув і став землею знову, через те, що ліпше мені вмерти, ніж жити; наслухався я вже дорікань брехливих, і печаль велика мене огорнула. Вели, Господи, щоб я звільнився від цієї нужди! Звільни мене на місце вічного спочинку і не відвертай, Господи, свого обличчя від мене, бо ліпше мені вмерти, ніж дивитись на ті великі злидні життя мого, та й не чути отих образ!» )І нині численні твої суди - правдиві, коли караєш мене за гріхи моїх предків, бо твоїх заповідей ми не чинили і по правді перед тобою не ходили.(не слухавши твоїх наказів. Ти видав нас на грабування, у неволю та на смерть, на притчу й на глум, на ганьбу усім народам, серед яких ти нас розсіяв.'Отож і нині, Господи, згадай мене й споглянь на мене! Не карай мене за мої гріхи та за провини, ані за ті, що ними мої предки перед тобою согрішили,K&«Ти - справедливий, Господи, й усі твої діла - справедливі! Усі твої путі - милость і правда; ти - суддя світу!1% ]І в моїй душі зродився глибокий смуток, і я, зідхнувши, заплакав і, стогнавши, почав молитись:g$GА вона до мене: «Таж мені його дали поверх платні!» Але я не йняв їй віри й наказав віддати його панам. Мені соромно було за те перед нею. Тоді вона мені сказала: «І де вони оті твої милостині? Де вчинки твоєї праведности? Адже знати, що це вони довели тебе до цього.»[#/ І от коли прийшла додому, почало те козенятко блеяти. Покликав я її й спитав: «Звідкіль те козенятко? Чи воно, бува, не крадене? Віддай його назад панам, бо ми не маємо права їсти крадене.»H"  й посилала їх панам, що їй за те платню давали. Сьомого Дістра вона відтяла скінчену тканину й відіслала панам, які виплатили їй усю платню та ще й додали поверх неї козенятко.l!Q Того часу моя жінка Анна робила всілякі жіночі роботиD  Не знав я, що зверху надо мною були горобці на мурі, - і їхнє лайно, ще тепле, впало мені на очі й навело більма. Ходив я до лікарів, щоб вилікуватись, та що більш вони намащували мені очі маззю, то більше мої очі сліпли на ті більма, аж поки зовсім не осліпли. Отак нездужав я на очі 4 роки. Усі мої брати побивались навколо мене, а Ахіяхар утримував мене 2 роки, поки він не пішов до Елімаїди.fE Тієї ж самої ночі, обмившись, увійшов я на своє обійстя й ліг коло надвірного муру, обличчя ж моє було відкрите з-за спеки.taСусіди мої глузували й говорили: «Він таки не боїться! Все бо шукали його, щоб убити за те, та він утік, і ось знову ховає мертвих!»hIА як зайшло сонце, пішов, викопав яму й поховав його.{oЯ пригадав собі слово пророка, яке сказав Амос про Бетел: «Обернуться у смуток ваші свята, й усі ваші веселощі в ридання» - і я плакав.xiПотім, повернувшися, обмивсь і, докраю сумний, почав обідати.  Схопивсь я на рівні ноги, залишив обід і, перед тим як почати їсти, забрав його з майдану й поклав у хатинці, щоб поховати його, як зайде сонце."=І вийшов Товія шукати якогонебудь бідного з наших братів і, повернувшись, мовив: «Тату!» А я до нього: «Що таке, дитино!» Він же: «Тату, он там один із нашого народу лежить забитий; його кинули на тім самім майдані, де задушили.»-SІ коли був приготований для мене стіл, повний усіляких страв, мовив я до мого сина Товії: «Піди, моя дитино, і як знайдеш якогось бідного з наших братів невільників у Ніневії, що пам'ятає на Господа з усього серця, приведи його сюди, щоб їв разом зо мною. Гляди ж, я тебе чекаю, поки не повернешся, дитино!»Z /За царя Сахердона повернувсь я додому, і мені повернуто мою жінку Анну й сина Товію. На наше свято П'ятидесятниці, тобто свято семи Седмиць, мені приготовано гарний обід, і я сів обідати.} uТоді Ахіяхар заступився за мене, і я повернувсь у Ніневію, бо Ахіяхар був уже за Санхе-риба, асирійського царя, головний чашником, і над печаттю, і управителем, і головним рахунковим. Сахердон настановив його другим по собі. Був же він з моєї рідні й доводився мені братаничем.X +Та не пройшло й 50 день, як обидва його сини забили його й утекли в гори Араратські, і замість нього став царем його син Сахердон, що настановив Ахіяхара, сина мого брата Анаела, над усіма розрахунками в своїм царстві, так що він мав у своїй владі всю управу.s aУсе моє майно було розграбовано, усе пішло до царської скарбниці, і не лишилося нічого в мене, крім моєї жінки Анни та сина Товії.? yТоді хтось із Ніневії пішов до царя й доніс на мене, що я ховав їх, і я мусів був сховатись. Коли ж я довідався, що цар знає про мене й шукає, щоб мене вбити, злякавсь я й утік.f GХовав я також тих, що їх убив Санхериб, коли, втікаючи, відступав з Юдеї, під час суду, що вчинив над ним Цар неба за богохульства, яких він допустився. А вбив він у своїм гніві багато синів ізраїльських; тіла їх я викрадав і ховав. Санхериб шукав їх, але не знаходив.} uхліб мій давав я голодним, одежу мою нагим; а коли бачив когось із мого народу померлого, покинутого за мурами Ніневії, то я ховав його. За днів Салманассара я робив багато милостині братам зо свого роду;w iКоли ж помер Салманассар, на місце його став царем Санхериб, син його; дороги до Мідії стали непевними, і я не міг більш туди ходити.  ;я ходив у Мідію й склав у Гаваела, сина Гаврі, в Мідійських Рагах, 10 талантів срібла.  9 Всевишній зіслав мені ласку й прихильність Салманассара, і я був купцем для нього.G   бо всією душею мав я на думці Бога.-  W Та я берігся їсти їх,=  u Коли ж забрали мене в полон до Ніневії, усі брати мої й ті, що були з мого роду. їли поганські страви.  ' Ставши дорослим, узяв я собі жінку Анну з нашого роду і мав від неї сина Товію._ 9Нарешті, третю десятину я роздавав сиротам, удовам та тим прибулим, що до Ізраїля пристали; я приносив їм її і давав що третього року, і ми їх споживали згідно з наказом, виданим про них у Мойсеєвім законі, та згідно з наказами, що про них повідомила Девора, мати Ананієла, нашого батька, бо батько мій помер, залишивши мене сиротою. 7і давав те все священикам, потомкам Арона, на жертовник плодів; левітам, що тоді були при службі в Єрусалимі, десятину хліба, вина, олії, гранатових яблук, смоков та інших плодів древесних; а другу десятину я шість років, рік за роком, відкладав грішми й ходив щороку в Єрусалим і там їх витрачав.v gЄдиний я ходив часто в Єрусалим на свята, як то було приписано для всього Ізраїля вічним наказом. Ходив ото я в Єрусалим поспішно з первоплодами та з десятинами від скоту й з первостриженням від овець, /І всі мої брати й дім Нафталі, мого предка. - усі приносили жертви бичкові, що Єровоам, ізраїльський цар, завів був у Дані, скрізь по горах Галилейських.- UКоли я був у моїм краю, на землі Ізраїльській, - а був я тоді молодим хлопцем, - усе коліно Нафталі, мого предка, відступило від дому Давида й від Єрусалиму, міста, вибраного колінами Ізраїля, щоб усі коліна приносили там жертви. Там був збудований і посвячений храм, житло Всевишньому, на всі роди повіки.Y -Я, Товит, ходив дорогами правди й справедливости всі дні мого життя й чинив багато милостині моїм братам і народові, що були забрані разом зо мною у полон в країну Асирійську, в Ніневію.X +що його за Салманассара, асирійського царя, забрано в неволю з Тісве, що на південь від Кадеш-Нафталі, у Галилеї, вище Асиру, над Хацором, по той бік Західнього шляху, ліворуч від Шефату.M Книга дієпису Товита, сина Товієла, сина Ананієла, сина Адуела, сина Гаваела, з роду Азієла, з коліна Нафталі,`9Благодать Господа Ісуса з усіма святими! Амінь.7Говорить, хто свідчить це: Так, приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе!~~uі якщо хто відніме від слів книги пророцтва цього, відніме Бог участь його від дерева життя та з міста святого, записаного в книзі цій.}{Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані в книзі цій;}|sІ дух і наречена говорять: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром.»Y{+Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я - корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня.Bz}Назовні - пси і чарівники, і розпусники і вбивці, і ідолопоклонники, і всі, що люблять і чинять лжу.Iy Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами ввійти в місто.qx[ Я - Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній.(wI От, приходжу скоро, і відплата моя при мені, щоб віддати кожному, яка робота його.lvQ Неправедний хай ще неправду чинить, і скверний нехай ще скверниться, і праведний ще творить правду, і святий ще освячується.u І говорить мені: «Не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько.t Але він сказав мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх пророків і тих, що додержують слів книги цієї; Богу поклонися!»_s7І я, Йоан - той, хто бачив це і чув; і коли почув і побачив, упав поклонитися перед стопами ангела, що показав мені це. rОт, приходжу скоро. Блажен, хто додержує слів пророцтва книги цієї.» qІ сказав мені: «Ці слова вірні і правдиві, і Господь, Бог духів пророків, послав ангела свого показати слугам своїм, що мусить скоро настати.p{Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні.moSі побачать обличчя його, і ім'я його - на чолах їхніх.3n_І ніякого прокляття не буде більше. А престол Бога й Агнця там, і слуги його служитимуть йому, i||6{wvuutGsAsqppDonEmlkjjYhg#c@a_^\ZnY{W,VUUTsRsQQqP]N`MJGFEDD"CwBA@U>=- Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об'явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.M= Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.e<C Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім'я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім'я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»';G А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»^:5 Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.9- Товія, з риб'ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.8 Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.X7) Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.6- Помаж риб'ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»N5 Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.T4! Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»t3a Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.N2 І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.11[ Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»P0 «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька./ - Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:7.g Отак пустився Товія в дорогу від Рагуела, здоровий та веселий, і благословив Господа неба й землі, Царя всесвіту, за те, що дав йому щасливу подорож. І промовив до нього: «Коби то дано мені було щастя шанувати їх по всі дні їхнього життя!»|-q Една теж промовила до Товії: «Сину мій, братіку коханий! Нехай Господь зволить відвести назад тебе додому. Якби то я побачила твоїх дітей від Сари, моєї дочки, ще за життя мого! Я поручаю перед Господом мою дочку тобі під опіку. Не засмучуй її за ввесь час твого життя! Іди, дитино, в мирі! Відтепер я - твоя мати, а Сара - твоя сестра. Якби то нам усім щасливо наш вік прожити.» І, поцілувавши їх обох, відпустила їх у мирі.,% До Сари ж, дочки своєї: «Іди до твого тестя, відтепер бо вони твої батьки, так само, як і ті, що тебе породили. Іди, дочко, у мирі! Якби ж то я міг чути про тебе лише добрі вісті, поки віку мого!» І, попрощавшись, відпустив їх.+ та й відпустив їх у мирі; а й попрощавсь він з ним, кажучи до нього: «Бувай здоров, сину! Щасливої дороги! Нехай Владика неба дасть вам, тобі й твоїй жінці, щасливої дороги! Якби то я побачив ваших діточок ще заки помру.»* Встав Рагуел і дав Товії Сару, його жінку, та половину всього свого майна - слуг і слугинь, волів і овець, ослів і верблюдів, одежу, гроші й посуд -e)C А Рагуел до Товії: «Зостаньсь, дитино, зостаньсь у мене! Я пошлю людей до Товита, твого батька, і вони звістять йому про тебе.» А той каже йому: «Прошу тебе, відпусти мене звідси до мого батька.»(- Коли ж: минуло 14 день, протягом яких Рагуел поклявся справляти весілля своїй дочці, Товія увійшов до нього й сказав: «Відпусти мене, бо гадаю, батько мій і мати не вірять більше, що мене знов побачать. Прошу ж: тебе, батьку, пусти мене, піду до батька. Я тобі оповів уже, яким я його лишив удома.»' А вона до нього: «Лиши мене в спокої! Годі мене дурити! Загинула моя дитина!» І кидалась надвір, день-у-день виходила, не ївши, і виглядала на дорогу, якою був пішов її син. Не йняла віри більше нікому. По заході ж сонця входила вона до хати, і всю ніч тільки плакала, - не могла спати.&3 Товит же говорив їй: «Мовчи, не побивайся, сестро! Він живий-здоровий. Мабуть, якась пригода їх там спіткала. Чоловік, що з ним пустився в дорогу, людина певна: один із наших братів. Не сумуй за ним, сестро! Він прибуде скоро.»r%] І заходилась вона плакати-ридати за своїм сином, кажучи: «Горе мені, моя дитино! Пустила я тебе в дорогу, тебе, світло очей моїх!»)$K А його жінка Анна йому говорила: «Загинула моя дитина; його нема вже більше між живими!»&#G І він засумував.$"A він мовив: «Чи не затримано його там? Чи не помер Гаваел, і нікому ті гроші йому дати?»t! c Тим часом старий Товит день-у-день рахував, скільки то днів треба туди й назад на дорогу; і як ті дні минули, а його син не з'явився,8 i рано-вранці пустилися разом у дорогу й прибули на весілля. Ввійшли до Рагуела в хату й застали за столом Товію, який притьмом устав і привітав Гаваела, а той заплакав і благословив його, кажучи: «О гарний та путящий сину гарного, добрязного, справедливого та добродійного мужа! Нехай Владика неба дасть тобі, твоїй дружині, її батькові та її неньці своє благословення! Благословен Бог, бо я побачив тебе, що так скидаєшся на мого племінника Товита.»H І вирушив Рафаїл з чотирма слугами і двома верблюдами в Раги, в Мідію, і зупинилися вони в Гаваела, якому ангел дав розписку та й оповів йому про Товію, сина Товита, що той узяв собі жінку й просив його на весілля. Устав Гаваел і зараз же порахував йому запечатані мішки з грішми, тож: вони, навантажили їх на верблюдів,.U Сам же знаєш, що батько дні числить, і як спізнюсь хоч би на один день, засмучу його вельми. Знаєш також, як Рагуел поклявсь, і я не можу переступити його клятьби.»S закляв бо Рагуел мене, щоб я не відходив.*M «Брате Азаріє! Візьми з собою чотирьох слуг та двох верблюдів і піди в Раги. Піди до Га-ваела, дай йому розписку, візьми гроші й приведи його з собою на весілля;X + Тоді Товія прикликав Рафаїла й сказав йому:gGЗ усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого. Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я - твій батько, а Една - твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»%CОпісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси! Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.5а жінці сказав напекти багато хліба. Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти._7І звелів слугам засипати гріб перед світанком,Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками! Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»eCБлагословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся; але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.CТоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні! Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!)Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.L Една послала слугиню; та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.   і сказав їй: «Пошли якунебудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий; коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»} А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»9m Та й лягли спати тієї ночі.L І сказали обоє разом: «Амінь! Амінь!»i KІ нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром. Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»a ;Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору. І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!= sВона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння. Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім'я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.@ yТим часом усі вийшли й замкнули двері спальні. Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»r]Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв'язав його й негайно повернувся.a;Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб'ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.& GА як скінчили їсти та пити, задумали піти спати; і відвівши юнака, ввели його у спальню.<q«Бадьорся, доню! Нехай Владика неба дасть тобі замість смутку радість. Кріпись, доню!» Та й вийшла.wПішла вона в спальню й, постеливши, як він сказав їй, ввела її туди й заходилася плакати над її долею. Далі втерла сльози й сказала Сарі:GПотім Рагуел прикликав свою жінку Едну й сказав їй: «Приготуй, сестро, другу кімнату, і введи туди Сару.»<qПотім покликав її матір, звелів принести сувій паперу й написав шлюбний договір, що дає її йому за жінку за рішенням закону Мойсея; опісля щойно почали вони їсти й пити.  І прикликав Рагуел дочку свою Сару, і коли та підійшла до нього, взяв її за руку й дав Товії, кажучи: «Візьми її собі за жінку згідно з законом та рішенням, записаним у книзі Мойсея. Вона - твоя, і ти щасливо відведеш її до твого батька. Нехай же Бог, що на небі, пошле вам щастя у дорозі.»  Товія ж на те: «Не їстиму й не питиму нічого, поки не залагодиш моєї справи.» А Рагуел сказав до нього: «Добре! Вона буде тобі дана за рішенням закону Мойсея; бо й самим небом рішено, що вона має бути віддана тобі за жінку. Візьми з собою твою племінницю. Відтепер ти - її брат, а вона - твоя сестра. Вона дана тобі від сьогодні й повіки. Нехай Господь, моя дитино, цієї ночі дасть вам щастя з неба, і вчинить з вами милость і спокій.»E Я видав був її вже сімом чоловікам з-поміж братів наших, і всі вони вмирали тієї ночі, коли входили до неї. Отож тепер, моя дитино, їж, пий, і Господь учинить з вами свою ласку.»x~i Почув таку розмову Рагуел і сказав юнакові: «Їж, пий, і веселися цієї ночі: нема бо, брате, іншого, кому б належало взяти дочку мою Сару, окрім тебе; та й я теж не маю влади видати її іншому мужеві, крім тебе, бо ти мені найближчий родич. Отож тепер, дитино, відкрию тобі правду:} А як скупалися й помолилися, посідали за стіл, то Товія заговорив до Рафаїла: «Брате Азаріє, скажи Рагуелові, щоб видав за мене сестру мою Сару.»a|;Зарізали вони барана з отари й прийняли їх радо.{)Жінка його Една й собі у сльози над його нещастям, заплакала й дочка їхня Сара.{zoСкочив Рагуел на рівні ноги, поцілував його й заплакав. Потім заговорив до нього й сказав: «Благословен єси, моя дитино! Ти - син гарного й доброго чоловіка. Яке тяжке нещастя, що осліп такий справедливий та добродійний муж!» І він припав на шию Товії, свого брата, і заплакав.!y;«Чи він живий-здоровий?» - «Так, живий-здоровий.» Тут додав Товія: «Він - мій батько.»&xEДалі спитала: «Чи знаєте Товита, нашого брата?» Ті ж їй відповіли: «А тож, знаємо його.»OwЕдна спитала їх: «Звідкіля ви, брати?» Ті їй відповіли: «Ми з синів Нафталі, що забрано їх у неволю в Ніневію.»vПотім сказав до жінки Едни: «І як же цей юнак схожий на Товію, мого брата!»Ju Коли ввійшли вони в Екбатану, Товія сказав до нього: «Брате Азаріє! Веди мене просто до нашого брата.» І повів його ангел у дім Рагуела. Вони застали його саме, як він сидів біля воріт, що до двору, і привітали його перші. Рагуел же до них озвався: «Сердечний вам привіт, браття! Здоровенькі прибули!» І ввів їх до господи.ntUКоли Товія вчув слова Рафаїла, що вона йому сестрою, з дому його батька, злюбив він її вельми, і серце його прив'язалось до неї.!s;А коли ти будеш із нею, то насамперед устаньте обоє й помоліться та й просіть у Господа небесного, щоб зійшло на вас милосердя й спасіння. Не бійсь! Вона ж тобі суджена споконвіку. Ти врятуєш її, і вона піде з тобою, і я вірю, що в тебе будуть від неї діти, а будуть вони тобі як брати. Тож не журися!»wrgКоли ввійдеш у весільну почивальню, візьми з собою риб'ячу печінку й серце та й поклади на жар кадильний, і тоді здійметься запах; а демон його понюхає і втече, та й повіки не з'явиться він більше до неї.!q;Рафаїл відповів: «Хіба ти не пригадуєш веління твого батька, коли він наказав тобі взяти жінку з дому твого батька? Послухай же мене, брате! Не зважай на того демона, візьми її. Я знаю, що вона цієї ночі буде дана тобі за жінку.Jp і я тепер боюся, їй він не робить ніякого лиха, але, як тільки хто захоче наблизитись до неї, він того вбиває. Я - одинак у свого батька, і якби я вмер, тим звів би батька свого й неньку з горя живими в могилу. Другого ж сина в них немає, щоб їх поховав.»6oeТоді Товія у відповідь сказав Рафаїлові: «Брате Азаріє! Чув я що вона вже була віддана за сімох чоловіків, і всі вони загинули в весільній почивальні тієї ж ночі, коли входили до неї. Чув я також, як люди говорили, що то демон їх повбивав;^n5 Потім додав: «Ти маєш на те право, щоб її взяти. Послухай мене, брате! Я поговорю цієї ночі з батьком про дівчину, щоб нам узяти її тобі як наречену. А як повернемося з Раг, справимо весілля. Я знаю, що Рагуел не може її тобі відмовити або заручити за другого; інакше, за законом Мойсея, накликав би на себе смерть, бо знає, що його дочка перед усіма іншими належиться тобі за правом. Тож слухай мене, брате! Ми поговоримо про дівчину цієї ж ночі й заручимо її за тебе. А як повернемося з Раг назад, візьмемо її з собою й приведемо з нами в дім твій.»Em Нема у нього, крім одиначки Сари, ні сина, ні дочки. Ти їй з усіх найближчий родич, і вона тобі належиться за правом, і все, що є в її батька, тобі належиться у спадщину. Дівча ж то розумне, відважне й дуже гарне, та й батько її теж чоловік порядний.»glG Рафаїл сказав до хлопця: «Брате Товіє!» Той же йому відповів: «Тут я!» Далі сказав до нього: «Цієї ночі ми мусимо спати в Рагуела; він же доводиться тобі родичем. Є у нього дочка, що зветься Сара.pkY Коли вони ввійшли в Мідію й вже наближалися до Екбатани,Bj} А жовч є на те, щоб намастити нею очі в чоловіка, що має на них більма, подути на них, і вони вигояться.»ci?Відповів йому ангел: «Серце й печінку цієї риби треба курити перед чоловіком чи жінкою, якщо їх мучить демон або злий дух, та й які б там не були муки - вони зникнуть і більше не будуть мучити.Bh}Тоді хлопчина спитав ангела, кажучи до нього: «Брате Азаріє! Що то за лік у серці, в печінці й у жовчі?»~guІ вирушили вони собі обидва разом далі, аж наблизилися до Мідії.MfРозтяв хлопчина рибу й вийняв жовч, серце та печінку, спік трохи тієї риби і з'їв, а решту, посоливши, сховав.(eIДалі сказав ангел до нього: «Розітни рибу, вийми з неї жовч, серце й печінку і сховай собі їх, а тельбухи викинь, бо її жовч, серце й печінка пожиточні на ліки.»3d_Ангел сказав хлопчині: «Схопи й тримай добре рибу!» Схопив хлопчина рибу й витягнув на берег.vceХлопець зійшов у воду вмити ноги в ріці Тигрі, а велика риба вискочила з води й хотіла проглинути ногу у хлопчини, аж той скрикнув.b !Хлопець пустився з ангелом у дорогу, і пес теж пустився з ним і біг за ними. Ішли вони обидва, і як настала перша ніч, переночували над рікою Тигром..aWІ перестала плакати.`{Не журись, не бійся за них, сестро, бо ангел добрий буде його супроводжувати, йому щаститиме в дорозі, і він повернеться живим-здоровим.»I_ А він сказав їй: «Не побивайся! Наша дитина здоровою піде в дорогу й здоровою повернеться назад до нас; очі твої його побачать у той день, коли він повернеться до тебе здоровим.a^;Досить нам для життя й того, що Господь дав нам.»]7Замість їх відбирати, оті гроші, ліпше було б утратити їх, щоб тільки син зостався! \Мати ж заходилася плакати й сказала до Товита: «Навіщо ти послав мою дитину? Чи ж він не був підпорою рук наших, що входив і виходив перед нами? [ А Рафаїл йому сказав: «Я піду з ним, і ти не бійся; живі-здорові пустимося в дорогу й живі-здорові повернемось назад до тебе, дорога бо безпечна.» Товит же до нього: «Благословення на тобі, брате!» І прикликав сина та й сказав до нього: «Моя дитино! Приготуй усе, що потрібне на дорогу, і рушай з твоїм братом, а Бог неба нехай рятує вас у дорозі й поверне вас здоровими назад до мене; ангел його нехай буде завжди при вас у дорозі, щоб вас, дитино, захищати.» Тут молодий Товія, поцілувавши батька-матір, вийшов, щоб іти в дорогу. Товит же мовив до нього: «Ідіть здоровії.»uZcІди ж у дорогу з моїм сипом. Я ще й причиню до платні твоєї.»$YAА далі додав: «Я дам тобі платню, драхму на день, і те, що потрібне тобі й моєму синові.X1На це Товит мовив: «Здоров будь з приходом, і цілий, брате! Не гнівайся на мене, що я хотів дізнатись правду про твою родину. Таж ти доводишся мені кревним; ти - з гарного й почесного роду. Я знаю добре Ананію й Натана, обидвох синів Семеї Великого, як вони вкупі зо мною ходили в Єрусалим і там молилися зо мною; вони ніколи від віри не відступали. Що то за гарні були люди, оті твої брати! Ти з доброї родини, гостинно прошу, отже, до хати.» x5}|{{z;xxwvuuu&ssr*qppSonnmpml,kjji4hMgf#dcobaa/__]\[sXWRVULTPMLqJIGiDCWB@AE@>=z wПотім повернувсь із своїми, він сам і сила всякої мішаної збиранини, безліч вояків превелика, і став там, сам він і все його військо, відпочивати та бенкетувати аж 120 день.< sВін узяв у полон Арфаксада в горах Рагав, прошив його своїми стрілами і знищив його аж по сьогодні.j Oта й заволодів його містами; він дійшов аж до Екбатани, де захопив башти, розграбував майдани, й красу їхню обернув у наругу. 5 От і вишикував він сімнадцятого року свою силу проти царя Арфаксада й розбив у бою і розгромив усю його силу, Арфаксада, його кінноту та його колісниці,h K Розлютився Навуходоносор на всі ці краї вельми й поклявся своїм престолом і своїм царством помститися на всіх і вигубити мечем країни Кілікії, Дамаску та Сирії, а й усіх мешканців у землі Моав, синів Аммона, усю Юдею і всіх в Єгипті, аж до границь над обома морями.- U Та мешканці всіх тих країн знехтували заклик Навуходоносора, царя асирійців, і не виступили з ним на війну, бо не боялись його, вважавши його тільки за звичайну людину, й відіслали його послів назад із порожніми руками та зневагою. % аж ген поза Таніс та Мемфіс, і до всіх мешканців Єгипту аж до границь Етіопії.+ Q до всіх у Самарії та по її містах, і по той бік Йордану, аж до Єрусалиму, Батанеї, Хелусу, Кадешу, до Єгипетської ріки, до Тафнесу, Рамесси і до всієї країни Гесем, до народів Кармелю, Гілеаду, Горішньої Галилеї, великої Ездрелон-рівнини,g IНавуходоносор, цар асирійців, вислав звідомлення до всіх мешканців у Персії, до всіх мешканців західніх країн, до мешканців Кілікії, Дамаску, Ливану, Антиливану, а й до всіх мешканців Примор'я,V~ 'І пристали до нього всі, хто жили в горах, усі, що жили при Тигрі, при Ефраті та Гідаспі, і по рівнинах Аріоха, царя еламіїв: багато народів зійшлося, щоб іти походом проти синів Хелеуда.P} Натоді цар Навуходоносор рушив війною на царя Арфаксада, на великій рівнині, на рівнині, що була в краю Рагав.A| }Ворота ж міста зробив він високі, що здіймались угору на 70 ліктів, і були 40 ліктів завширшки, щоб через них могло виходити його могутнє військо й проходити - його піхотинці.7{ iПри воротах міста поставив він башти 100 ліктів заввишки, а підвалини їх були 60 ліктів завширшки.*z Oцей бо обвів Екбатану навкруги мурами з тесаного каміння по 3 лікті завширшки й 6 ліктів завдовжки. Той мур збудував він 70 ліктів заввишки й 50 ліктів завширшки.+y SБуло це дванадцятого року царювання Навуходоносора, що царював над асирійцями у Ніневії, великім місті, за часів Арфаксада, що царював над мідянами в Екбатані;7xgЩе перед смертю довідавсь він про збурення Ніневії й бачив, як її населення вели до Мідії в неволю, у неволю, в яку їх забрав Кіяксар, цар Мідії. Товія благословив Бога за все, що він учинив із синами Ніневії та Асирії. Ще перед смертю він радів недолею Ніневії і благословив Господа Бога по віки вічні. Амінь.[w/Помер він усіма поважаний, проживши 117 років.vve Він чесно піклувався про них під їхню старість і поховав їх в Екбатані, в Мідії, й успадкував майно Рагуела й Товита, батька свого.u Коли ж умерла мати Товії, він поховав її біля свого батька; і пішов він з жінкою та дітьми в Мідію, де й оселився в Екбатані, в Рагуела, свого тестя.ct? Отож дивіться, дітоньки, що робить милостиня, а що робить несправедливість, як вона вбиває. Та ось я віддихати вже не можу.» Тож поклали його на ліжко, і він помер. І поховали його з почестями.%sC Глянь, моя дитино, що Надав зробив Ахіяхарові, який виховав його! Хіба не звів його живим у могилу? І відплатив йому Бог за те знущання ввічі: Ахіяхар вийшов до світла Божого, а Надав спустивсь у темряву відвічну, бо намагався вбити Ахіяхара. За свої добродійства цей урятувавсь від сіті смерти, що Надав наставив на нього, а Надав потрапив у сіть смертну й там загинув.r! Тож, дитино, вийди з Ніневії, не зоставайсь тут. Того ж самого дня, як поховаєш твою матір побіч мене, не барися довше в цій країні, бо бачу, що в ній доконується безсоромно велика несправедливість та велике ошуканство.q+Отож наказую вам, мої діти: Служіть Богові по правді й чиніть те, що йому довподоби. Навчіть ваших дітей чинити справедливість і милостиню, щоб пам'ятали Бога, щоб благословляли його ім'я повсякчасно щиро та з усієї сили.LpВсі сини Ізраїля, що в ті дні спасуться й згадають Бога щиро, зберуться, підуть в Єрусалим і безпечно житимуть повіки в краю Авраама, що буде їм відданий. І радітимуть ті, що справді люблять Бога. А ті, що чинять гріх та кривду, зникнуть з усієї землі.Uo#По всій землі народи всі навернуться й будуть щиро почитати Бога. Всі покинуть своїх бовванів, що піддурювали та збивали їх з пантелику, й благословитимуть Бога віків у праведності.OnПотім Бог знову змилується над ними, і приведе назад їх в Ізраїльську землю, і вони відбудують храм, але не такий, як перший, - аж до часу, поки здійсниться повнота часів. Опісля ж усі повернуться з своєї неволі й відбудують Єрусалим у славі; дім Божий у ньому буде також відбудований, як про нього сказали пророки Ізраїля.mmSі йди в Мідію, бо я вірю в Боже слово, що сказав пророк Наум проти Ніневії. Усе настане, усе збудеться проти Асирії і Ніневії; усе, що сказали послані Богом пророки Ізраїля, збудеться, і ні одне з їхніх слів не пройде марно; усе здійсниться свого часу, В Мідії буде безпечніше, ніж в Асирії та Вавилонії, бо я знаю й твердо переконаний, що все, що сказав Бог, Боже слово не впаде на землю марно. Наші брати, що живуть в Ізраїльській землі, будуть розсіяні й підуть геть із своєї гарної землі в неволю, а Ізраїльська земля стане пустинею. Самарія та Єрусалим стануть пустинею, а дім Божий у ньому буде пустий і спалений - дочасу.6leА як умирав, прикликав свого сина Товію і наказав йому, кажучи: «Моя дитино! Візьми твоїх дітей,*kMВін помер у мирі, проживши 112 років, і був з почестями похований у Ніневії. Йому було 62 роки, коли осліп, і після того, як прозрів, він жив у достатках, чинив милостині, та й далі завжди благословляв Бога і прославляв його Божу велич.Sj !Так закінчив Товит свій спів похвальний.:im Брами єрусалимські веселих пісень заспівають, і всі його доми скажуть: Алилуя! Благословен Бог Ізраїля! А благословивши тебе, благословитимуть святе ім'я повік-віки.»]h3 бо Єрусалим буде відбудований. а в місті й його житло на всі віки. Який же я буду щасливий, коли останок мого роду побачить твою славу й подякує Цареві неба. Єрусалимські брами будуть збудовані з сафіру і смарагду, а всі твої мури з самоцвітів. Башти єрусалимські будуть збудовані з золота, а й їхні вали з щирого золота. Майдани в Єрусалимі берилом і антраксом і каменем офірським викладені будуть.@gy Щасливі ті, що плачуть над твоїм нещастям, бо будуть веселитись над тобою, побачивши всю твою славу, і радітимуть вони навіки. Благослови, душе моя. Господа, великого Царя,?fw Тож радуйся і веселись на дітей праведників, бо вони всі зберуться й благословитимуть Господа справедливих. Щасливі ті, хто люблять тебе: вони будуть радіти твоїм миром.^e5 Прокляті всі ті, що ненавидять тебе, прокляті всі ті, що руйнують тебе, що валять твої мури, усі, що розбивають твої башти, що палять твої доми. Благословенні ж вічно всі ті, що тебе будують.Kd Ти засяєш ясним світлом до самих кінців землі. Сила народів прийде здалека до тебе, і мешканці всіх окраїн світу до святого імени Господа Бога, з дарами в руках Цареві неба. Роди родів будуть тобою веселитись, і ім'я твоє буде славне в родах повіки.-cS щоб усі бранці в тобі звеселились, щоб усі нещасні в тобі були люблені по всі роди, навіки.Gu Тоді Рафаїл покликав обох набік і сказав їм: «Благословіте Бога і прославляйте його перед усіма живими за ті блага, що їх він учинив вам. Благословіте і хваліте його ім'я! Явіть Божі діла гідно всім людям, не переставайте складати йому дяку.DF Далі прикликав ангела й мовив: «Візьми як платню половину всього, з чим ти повернувся, й іди здоровий.»6Ee На те Товит сказав до нього: «Він заслужив, дитино, половину всього, з чим він сюди повернувся.»|Dq Мене він привів живим-здоровим, жінку мою вилікував, разом зо мною приніс і гроші та й тебе зцілив. Яку, отже, платню маю ще йому дати?»C' Товія ж йому відповів: «А скільки платні, тату, маю йому дати? Навіть коли б я йому дав половину того майна, що приніс із собою, я не втратив би нічого.TB # А як скінчилося весілля, Товит прикликав свого сина Товію і сказав йому: «Моя дитино! Гляди, щоб ти дав платню чоловікові, що ходив з тобою в дорогу, та щоб додав йому щось поверх неї.»FA Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля. y~},{zyxw.utsPsr5ponmllkjiigf/dcb&a|`_]\ZYXXWVUTS|RQqPONKVIHGwEE3DC|BBA@T?z=<<;d:w8!7*655d4g3L211/.^-,`+*)Y('&%$##! 0"$   0 [ $W/1 За те начальників їхніх ти віддав на вбивство, а ложе їхнє, де скоїлась омана, скривавив. Рабів побив єси з князями, князів же на їхніх престолах.H0 «Господи, Боже мого батька Симеона, якому ти дав меч у руку, щоб помститися на чужоземцях, що розв'язали пояс дівчині, їх на сором, що обнажили її тіло, їй на наругу, що осквернили її лоно, їй на неславу. Ти бо сказав: Не буде так!- а вони таки зробили.+/ Q Юдита припала лицем до землі, посипала собі голову попелом, відкрила волосяницю, в яку була одягнена, - це було саме того вечора, коли приношувано в Єрусалимі, у храмі Божім, кадило, - і заходилася голосно взивати до Господа, кажучи:_.7$І вийшовши з шатра, розійшлись по своїх місцях.@-y#Озія й начальники сказали їй: «Іди в мирі, нехай Господь Бог буде перед тобою на кару ворогам нашим!»H, "Та ви не старайтеся збагнути мого задуму, бо не скажу його вам, поки не буде виконане те, що маю на думці.»2+]!Цієї ночі ви станете при брамі, а я зо своєю слугинею вийду, і, в той час, коли ви постановили видати місто ворогам нашим, Господь через мене заступиться за Ізраїля.P* Тоді сказала до них Юдита: «Послухайте мене, й я вчиню діло, що перейде від роду й до роду дітям нашого народу.R)Молись, отже, за нас, бо ти жінка благочестива, і Господь пошле дощ, що наповнить наші ритви, і ми не пропадемо.»w(gТа народ умирав від спраги й примусив нас чинити те, що ми йому обіцяли були, й присилував нас дати присягу, якої ми не переступимо.m'Sбо твоя мудрість не віднині ясна, але від початку твоїх юних днів увесь народ знає твій розум і справжню доброту твого серця.G&Озія ж їй на те: «Усе, що ти сказала, ти сказала з добрим серцем, і ніхто твоїм словам противитись не буде,)%KБо так, як він випробував вогнем, щоб вивідати їхнє серце, так і на нас він не мститься. Господь лише дає перестороги, батожить тих, хто наближається до нього.»0$YЗгадайте, як він чинив з Авраамом, як він досвідчав Ісаака, і що приключилося з Яковом у Месопотамії Сирійській, коли він пас був вівці Лавана, брата матері своєї.!#;Подякуймо за це все Господеві, Богові нашому, що випробовує нас, як і батьків наших."#Отож тепер, браття, покажім себе гідно перед нашими братами, бо їхнє життя від нас залежить, і все, що нам святе, храм і жертовник, на нас спочивають.#!?бо наше рабство не вийде нам на ласку, але Господь, Бог наш, зробить з нього безчестя. І вбивство братів наших і поневолення краю, і спустошення нашого спадкоємства впаде на нашу голову поміж народами, в яких ми будемо рабами, і ми будемо супроти тих, хто нами заволодіє, предметом згіршення і зневаги,Sбо як нас візьмуть, візьмуть усю Юдею, і розграбована буде святиня, і ми нашою кров'ю заплатимо за їхню зневагу.Та ми не знаємо іншого Бога, окрім нього, тому й надіємося, що він не буде зневажливо, на нас дивитись і що не відвернеться від нашого роду,H за що й були наші батьки віддані мечеві, на поталу та на грабіж і полягли, нещасні, перед нашими ворогами.Бо не було ні за наших предків, ані сьогодні покоління, родини, села, міста, що поклонялись би богам рукотвореним, як то було за днів попередніх,c?Ось чому чекаймо терпляче від нього рятунку, прикличмо його собі на допомогу, і він голос наш почує, якщо йому завгодно.'Тож не встрявайте в замисли Господа, Бога нашого, бо Бог не є, як люди, щоб його можна налякати погрозами, ані як син чоловічий, щоб він приймав умови.zmЯкщо він не захоче за цих 5 день допомогти нам, він має змогу захистити нас, коли йому завгодно, або вигубити нас перед лицем ворогів."=Коли ви не можете вивідати глибини людського серця і розібрати думок його ума, то як же вам зглибити Бога, який створив усе, як спізнати його розум, як збагнути його задуми? Ніяким робом, брати! Не гнівіть Господа, Бога вашого.5 Та й ось тепер ви випробовуєте Господа Вседержителя! Повік не збагнете ви нічого!2] Отож, хто ви такі, щоб спокушати Бога нині та щоб виноситись між людськими синами понад Бога?|q Як вони прийшли до неї, вона їм сказала: «Послухайте мене, начальники мешканців Ветулії; бо не добре було те слово, що ви сказали того дня перед народом, та що поставили клятву між Богом і собою, кажучи, що видасте місто ворогам, коли Господь у ті дні не прийде вам на допомогу.B} і послала свою слугиню, що була над усім її майном, покликати Хавріса та Харміса, старшин цього міста.P Вона почула, як народ, що від браку води занепав на дусі, нарікав на начальника. Почула Юдита слова, що до них сказав Озія, як він поклявсь був їм через 5 день видати місто асирійцям,Ніхто не міг лихого слова сказати на неї, бо вельми була вона богобоязлива.CБула ж вона прегарна з виду, обличчям вельми вродлива. Манассія, її чоловік, лишив їй по собі золота, срібла, слуг, слугинь, худоби та поля, й вона жила собі серед цього добра.q[постила ввесь час її вдовицтва, крім передодня субот, самих субот, передодня нового місяця й крім свят та веселих днів Ізраїля.OВона спорудила собі на даху свого дому хатинку, носила на своїх бедрах волосяницю, вдягалася у вдовину одіж;iKЮдита, овдовівши, жила в своєму домі 3 роки й 4 місяці. Він наглядав за в'язальниками снопів в полі, аж от спека вдарила йому в голову, й він упав на ліжко та й помер у Ветулії, у своїм місті; і поховали його разом з його батьками на лану, що між Дотаїмом та Баламоном.0 YЧоловік її Манассія, того самого коліна й того самого роду, помер був під час ячмінних жнив.O  За тих днів почула про те Юдита, дочка Мерарі, сина Окса, сина Йосифа, сина Озієла, сина Елкії, сина Ананії, сина Еліява, сина Натанаїла, сина Саламієла, сина Сарасадая, сина Ізраїля.) K І відпустив він народ, кожного на своє місце; хто пішов на мури, а хто на башти міста, жінок же з дітьми розіслали по хатах. У місті всі були вельми пригноблені. yА як мине цей час, і помочі не буде нам, зроблю за вашими словами.»&EТоді Озія промовив до них: «Бадьортеся, браття! Ще п'ять день тримаймось мужньо, і Господь, Бог наш, змилується протягом їх над нами; він не покине нас зовсім.NІ, знявши плач великий серед зборів, ридали всі як один і сильним голосом взивали Господа Бога про допомогу.X)Ми кличемо на вас свідками небо, землю, нашого Бога й Господа батьків наших, який карає нас за гріхи наші та й за провини батьків наших, щоб не вчинив він сьогодні так, як ми це сказали.»Cліпше нам стати їхнім лупом, бо хоч і станемо рабами, принаймні жити будемо й не будемо дивитися своїми очима на смерть наших немовлят і на те, як конають наші жінки та діти.3Покличте ж їх і видайте все місто на грабіж людям Олоферна й усьому його війську;X)І от тепер нема нікого, щоб допомогти нам. Бог видав нас їм у руки, щоб ми полягли перед ними від спраги й загинули.E«Нехай Бог розсудить між вами й нами, бо ви вчинили нам велику кривду, не згадавши про мир з асирійцями.%Тоді увесь народ, хлопці, жінки й діти збунтувались проти Озії та начальників міста й заходилися голосно кричати та говорити перед усіма старшими:xiїхні немовлята мліли, а жінки й хлопці знемагали від спраги; вони падали на вулицях міста та при виході у брамі, бо не мали вже сили.Lта й ритви спорожніли, так що вони не могли пити води досхочу навіть і один день, бо видавано їм воду в міру.p~YАсирійський табір - піхотинці, колісниці та кіннота, стояв навколо них 34 дні. Тоді забракло у мешканців Ветулії води по жбанах,r}]Сини Ізраїля візвали до Господа, свого Бога, бо впали були духом, тому що всі вороги їх оточили і не було їм змоги втекти від них.Q|Вийшли й сини Ісава й сини Аммона та й продерлись у гори навпроти Дотаїму. Деяких із своїх вони послали на південь і на схід навпроти Егребелу, що біля Хусу, на Мохмур-потоці, а решта асирійського війська отаборилась на рівнині й покрила всю землю. Шатра їхні та обози становили велелюдний табір, а була їх превелика сила.h{IІ рушив загін синів Аммона, а з ними 5 000 синів Ашшура. Вони продерлись у долину й зайняли води та джерела вод синів Ізраїля.6zeВподобалися слова їхні Олофернові й усім його старшим, і він звелів зробити так, як ті сказали. y9Отак ти відплатиш їм люто за те, що збунтувались і не вийшли тобі мирно назустріч.»xВони охлянуть з голоду, самі вони й їхні жінки та їхні діти, то й ще раніш, ніж на них прийде меч, вони будуть покотом лежати по вулицях своєї оселі.w+ бо звідти беруть воду всі мешканці Ветулії; спрага їх присилує, і вони видадуть своє місто. А тоді ми й наші люди видряпаємось на найближчі гірські шпилі й розтаборимось на них завчасно, щоб не вийшов з міста ні один муж.Uv# Стій табором, щади кожного мужа з твого війська. Нехай твої слуги займуть водяне джерело, що б'є з підніжжя гори,9uk Ти, отже, володарю, не воюй з ними звичайним воєнним строєм, то й ні один з твоїх вояків не поляже.t{ Народ бо цей синів Ізраїля звіряється не так на свої списи, як на шпилі в горах, де вони живуть, і видряпатись на шпилі їхніх гір нелегко."s= «Нехай наш володар вислухає нас ласкаво, щоб у твоїм війську не було ні однієї рани.8riУсі начальники синів Ісава, усі вожді народу Моава й воєводи Примор'я прийшли до нього й казали:qрозглянув доступи до їхнього міста, розслідив джерела вод, зайняв їх і поставив над ними стійки вояків, сам же повернувся до свого війська.&pEНаступного дня Олоферн вивів проти синів Ізраїля, що були в Ветулії, всю свою кінноту,5ocКожен ухопив свою військову зброю, і, запаливши вогонь на баштах, стояли вони всю ніч на варті.nПобачивши, що їх так багато, сини Ізраїля злякались вельми й говорили один до одного: «От тепер так злижуть вони всю землю! Ніякі гори, хоч би які високі, ані байраки, ні горби не витримають під їхньою навалою!» m9Вони продерлись у долину біля Ветулії, до джерела, й розтягнулись уширину від Дотаїму до Белбаїму, а вдовжину від Ветулії до Кіямону, що проти Ездрелону.*lMІ двигнулися того дня усі військові люди. Було ж того війська 170 000 вояків піхотинців і 12 000 кінноти, окрім обозу й людей, що йшли за ними превеликою юрбою пішки.k На другий день Олоферн звелів усьому своєму війську й усьому своєму людові, тобто всім, що для спільної війни пристали були до нього, рушити на Ветулію, зайняти доступ в гори й розпочати війну з синами Ізраїля.cj?А Озія взяв його по зборах до себе в хату і справив бенкет для старших. Усю ту ніч молилися про допомогу до Бога Ізраїля.[i/Вони заспокоїли Ахіора й вітали його вельми. h«Господи, Боже неба! Поглянь на їхню гординю превелику й змилуйсь над пониженим нашим родом! Зглянься в цей день на тих, що тобі посвятились!» g Тоді народ упав обличчям до землі, поклонився Богу і заговорив уголос:]f3А той у відповідь оповів їм про промову на нараді в Олоферна й про ті слова, що сам він вимовив був серед начальників синів асирійських, і як то Олоферн говорив з погордою про дім Ізраїля.e-І скликали вони всіх старшин міста. Прибігла й уся їхня молодь та жінки на збори. Поставили Ахіора серед усього народу, й Озія спитав його, що сталось./dWа були тоді: Озія, син Міхи, з коліна Симеона, Хавріс, син Готонієла, та Харміс, син Мелхієла.c/Тоді сини Ізраїля, спустившись униз із міста й наблизившись до нього, розв'язали його, відвели в Ветулію та й поставили перед правителями свого міста;fbE Та вони підкрались попід гору й, зв'язавши Ахіора, покинули його одного біля стопи гори, самі ж повернулись до свого пана.;ao Побачивши їх мужі міста, що були на верху гори, вхопилися за зброю і вийшли за місто на шпиль гори, а всі пращники, щоб не дати їм піднятись угору, кидали на них камінням.[`/ І схопили його слуги та й вивели за табір у долину, пройшли серед долини в гори й прибули до джерел, що під Ветулією.q_[ І повелів Олоферн своїм слугам, що стояли в його шатрі, схопити Ахіора й відвести його у Ветулію та видати в руки синів Ізраїля.^ Коли ж надієшся у своїм серці, що вони не будуть завойовані, нехай твоє обличчя не буде понурим. Я сказав, і ні одне з моїх слів не пропаде марно.»Y]+Ти не загинеш, хібащо пропадеш разом з ними.\%Мої слуги відведуть тебе в гори й залишать тебе в однім з міст, що на узгір'ях.l[QТоді моє військо та юрба моїх слуг проколе тобі мечем боки, і ти впадеш поміж їхніми пораненими, коли я вирушу проти Ізраїля.eZCТи ж, Ахіоре, наємче аммонський, ти, що сказав ці слова нині, в день свого зухвалого виступу, віднині не побачиш більше мого обличчя аж по день, коли я помщусь над кодлом тих, що втекли з Єгипту.QYМи спалимо їх у метушні. Гори їх уп'ються їхньою кров'ю, рівнини їхні наповняться їхніми трупами. Стопи їхніх ніг не встояться перед нами, вони вигинуть до одного, каже володар Навуходоносор, пан усієї землі, бо він сказав, і його слова не будуть пусті.;XoМи, його слуги, розгромимо їх як одного чоловіка, і вони не встояться перед напором нашої кінноти.W/«А хто ти такий, Ахіоре, та наємці Ефраїма, щоб пророкувати поміж нами, як оце чиниш сьогодні, та щоб нас умовляти не йти війною проти ізраїльського люду, бо їхній Бог, мовляв, їх захищає? Хто бог, крім Навуходоносора? Він пошле свою силу й знищить їх з лиця землі, та й їхній Бог не захистить їх.FV Коли ж гармидер тих мужів, що були обступили раду, затих, Олоферн, головний вождь асирійського війська, мовив перед усім народом чужинецьким та до Ахіора, до всіх синів Моава:}UsТому наступаймо, і твоє військо поглине їх, володарю Олоферне!»%TC«Не боятимемося синів Ізраїля, бо це народ, який не має сили, ні потуги до тяжкого бою.lSQІ сталось, як тільки Ахіор перестав говорити ці слова, увесь народ, що був зібравсь навколо шатра, загув, а вельможі Олоферна й всі жителі Примор'я та Моаву, говорили, щоб Ахіора порубати на кусні.;RoЯк же ж немає беззаконня в їхньому народі, то хай мій пан ліпше покине, щоб часом їхній Господь та їхній Бог не захистив їх і щоб ми не стали сміховиськом по всій землі.»SQОтож і нині, володарю й пане, якщо в цім народі є якась помилка, якщо вони згрішили проти Бога, то придивімся добре, чи є у них ця причина упадку, і тоді рушаймо на них і ми їх завоюємо.QPТепер навернулись вони знову до свого Бога та й повернулись назад із розсіяння, де були розкидані, і зайняли Єрусалим, де і їхня святиня, і заселили знову гірський край, що опустів. Oяк же ж вони покинули дорогу, що він їм заповідав, частина їх цілком загинула у боях премногих, частина побрела в полон на чужину, а храм їхнього Бога був зрівняний із землею, містами ж їхні противники заволоділи.YN+Коли вони не грішили перед своїм Богом, усе було гаразд із ними, бо з ними був Бог, що ненавидить несправедливість;WM'і, прогнавши з-перед себе ханаанян, перізіїв, євусіїв, сихеміїв і всіх гіргашіїв, оселились у ньому на довгий час.LПотім оселились вони в краю Аморійськім, винищивши своєю силою усіх мешканців Хешбону. Далі, перейшовши Йордан, заволоділи усім гірським краєм)KKвін вивів їх на дорогу до Синаю і Кадеш-Барне, то й вони прогнали всіх, що жили в пустині.LJ Бог висушив перед ними Червоне море;dIA Тоді вони візвали до Бога свого, і він побив Єгипетський край язвами, на які не було ліку, й єгиптяни вигнали їх від себе.iHK Але єгипетський цар устав проти них і присилував їх хитромудро до роботи коло цегли; і були вони принижені, й стали рабами.}Gs Опісля вони спустились у Єгипет, бо на Ханаан-край наліг голод, і пробували там, доки мали що їсти. Там їхньому родові не було вже ліку."F= Та Бог їхній повелів їм вийти з місця їхньої оселі й удатись у Ханаан-край. І оселились вони там і мали подостатком золота, срібла й худоби превелику силу.NEВони покинули звичаї своїх предків і взяли поклонятись Богові неба, Богові, якого визнали. За те їх прогнано геть від богів, і вони втекли в Месопотамію і пробули там часу чимало.XD)спочатку вони оселились були в Месопотамії, бо не хотіли служити богам своїх батьків, що були в краю Халдейськім.:CoНарод цей, нащадки халдеїв:BВідповів же йому Ахіор, начальник усіх синів Аммона: «Нехай мій пан вислухає слово з уст слуги свого, я оповім тобі всю правду про народ цей, що заселює ті гори й що живе поблизу тебе; брехня не вийде з уст слуги твого.A5Чому тільки вони, між усіма мешканцями Заходу погордували вийти мені назустріч?»@7та й сказав їм: «З'ясуйте мені, сини Ханаана, що то за народ, що сидить у горах? Які то міста, що їх вони заселюють? Яка сила їхнього війська й у чім полягає їхня могутність та їхня сила? Який цар над ними, вождь війська їхнього?e?CТоді розлютивсь він, Олоферн, вельми, покликав усіх моавських начальників, аммонських вождів і всіх правителів Примор'я> %Олофернові, головному полководцеві асирійського війська, було оповіщено, що сини Ізраїля готувались до війни, що вони замкнули гірські доступи, укріпили всі шпилі на високих горах і розставили перешкоди по рівнинах.X=)і, з посипаними попелом завоями своїми, щосили взивали до Господа, щоб він доброзичливо споглянув на дім Ізраїля.g<GА первосвященик Йоаким і всі ті, що стояли перед Господом, священики й священослужителі Господні, з волосяницями на бедрах, приносили повсякчасні всепалення, обіти й добровільні дари народу,,;Q Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем. По всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя.,:Q Вони вкрили й жертовник волосяницею і взивали однодушно та ревно до Бога Ізраїля - не видати їхніх немовляток на загибель, жінок їхніх на наругу, міста, що належали до них, на загладу і святиню на сором, на ганьбу та наругу поганам.95 Всі мужі ізраїльські, жінки й діти, що жили в Єрусалимі, впали ниць перед храмом і, посипавши голови попелом, розстелили свої волосяниці перед Господом. s~8}@|RzyKxwvuot9sr}qonmIlkjigggqfdtcbqa`_n]] \2[cZ2YXVUTSQPON!LKII H*GEdDBAAE@(>==;:: 9C8"7F654310u.-K,,$+*)r('p%$$L#m"" :~,tL,b/gN  _ $ «Раби вчинили зраду! Одна жінка з-поміж єврейок навела сором на дім царя Навуходоносора! Ось бо Олоферн лежить на землі мертвий, без голови!»4#aа потім увійшов у намет, де перебувала Юдита і, не знайшовши її, вискочив до народу й закричав:#"?І закричав сильно, заходився плакати, стогнати, вельми взивати, роздер на собі одіж:,|!qАле що ніхто не озвався, то він і відхилив завісу, ввійшов у спочивальню й знайшов його простягнутого на порозі, мертвого, без голови. Увійшов Багоас і вдарив об завісу в наметі, гадав бо, що той спав з Юдитою.hI Прибули вони до намету Олоферна й мовили до того, що був над усім його майном: «Збуди лишень нашого пана, бо он ті раби насмілилися спуститись проти нас до бою, самим собі на цілковиту загладу.»V% Побачили їх асирійці, послали, щоб попередити своїх вождів, а ці пішли до отаманів, тисячників і до всіх старшин.~u А як настав ранок, мешканці Ветулії вивісили на мурі голову Олоферна; кожний муж узяв свою зброю, й вони вийшли загонами на схили гори.   Ахіор же, побачивши все, що вчинив Господь Ізраїля, увірував твердо в Бога, прийняв обрізання і був зачислений до дому Ізраїля аж по цей день.(I Як перестала говорити, народ закричав голосно, тож їхній веселий крик розлігся містом.GТепер повідай же мені, що ти вчинила цими днями.» І Юдита оповіла йому посеред народу все, що вчинила від того дня, коли була відійшла, і аж до тієї миті, коли розмовляла з ними.,QПідвели його, і він припав до ніг Юдити та й, уклонившись їй, промовив: «Благословенна єси по всьому наметі Юди й у всіх народів, ти, чиє ім'я почувши, зжахнуться!)KІ покликали Ахіора з дому Озії. Як же той прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного чоловіка з народних зборів, припав обличчям до землі й знепритомнів.!Та перше, ніж те вчинити, покличте мені Ахіора аммонія, щоб бачив та впізнав того, який зневажив дім Ізраїля і його самого до нас на смерть вислав.»CВи й усі мешканці Ізраїльського краю пуститесь навздогін за ними, будете їх бити здовж їхньої дороги.lQЦі схопляться за повну зброю, кинуться у табір і збудять вождів асирійського війська, що прибіжать знову до намету Олоферна, але його не знайдуть. Тоді нападе на них страх, і вони втечуть від вас.=sА як на світ благословитиметься і зійде сонце над землею, кожний з вас візьме військову зброю й кожний воїн вийде з міста. Ви настановите вождя над ними, немов би ви хотіли спуститись на рівнину до передньої стежі асирійців, але не сходіть.E Юдита ж до них промовила: «Послухайте мене, браття! Візьміть оцю голову й повісьте на верху вашого муру.:m Хай Бог тобі вчинить, на вічне вивищення, щоб ти зазнала благ за те, що власного життя не пощадила тоді, як рід наш був принижений, але відвернула наш занепад, поводившись по правді перед нашим Богом.» Ввесь народ озвався: «Нехай так буде!»%C Уповання на тебе ніколи не пропаде в серці людей, які згадуватимуть повіки силу Божу.}s Озія ж промовив до неї: «Благословенна ти, дочко, Богом Всевишнім понад усіх жінок на землі! Благословенний Господь Бог, що створив небо й землю, що повів тебе на те, щоб стяти голову вождеві наших ворогів.0Y Зрадувався вельми ввесь народ і, припавши до землі, поклонились вони Богові й сказали разом: «Благословен єси, Боже наш, що нині знищив єси ворогів твого народу!»#? Слава Господеві, що зберіг мене на путі, якою я ступала, бо мій вигляд звів його - йому ж на погибель. Він не вчинив зо мною гріха мені на ганьбу та на сором.»v e Тоді вийняла вона з торби голову й показала їм, кажучи: «Ось голова Олоферна, головного полководця асирійського війська; ось завіса, що під нею він спав, коли був п'яний! Господь його побив рукою жінки!8 i Юдита ж до них промовила вголос: «Хваліте Бога, хваліте! Хваліте Бога, що не відвернув своєї милости від дому Ізраїля, і розгромив цієї ночі моєю рукою ворогів наших.»M  І збіглись усі від найменшого до найбільшого, бо їм здавалось неймовірним, що вона повернулась, тож, відчинивши браму, прийняли їх, запалили вогонь, щоб було видко, та оточили їх.7 g Скоро мужі міста почули її голос, притьмом зійшли до воріт міських та й скликали старших міста.r ] Ще здалека закричала Юдита до вартових, що були при воротах: «Відчиніть, відчиніть ворота! З нами Бог, наш Бог; він ще докаже сили в Ізраїлі, виявить свою потугу проти ворогів, як він і зробив нині!"V% яка вкинула її в торбу на харчі. По тому вийшли через табір обидві разом, за звичаєм, на молитву і, пройшовши табором, обійшли байрак, зійшли вгору до Ветулії й прибули під браму міста.fE Потім відкотила тіло від постелі, здерла із стовпців заслону й за якийсь час вийшла; голову Олоферна ж дала вона слугині,r] І двічі щосили вдарила його по шиї, й відтяла йому голову.Z- й, наблизившись до ложа, схопила його голову за волосся і сказала: «Скріпи мене, Господи, Боже Ізраїля, цієї днини!»&E І підійшовши до підпори ложа, що була близько від голови Олоферна, зняла шаблюку з неїO Бо нині час допомогти твоєму спадкоємству і виконати мій намір - розгромити ворогів, що проти нас повстали.» 9 Усі розійшлися, і в спочивальні нікого, чи він малий, чи великий, не зосталось. Тоді Юдита стала біля його ліжка та й промовила в дусі: «Господи, Боже Всемогутній! Поглянь на діло рук моїх у цю годину для звисочення Єрусалиму!B} Юдита сказала до своєї слугині стати зовні її спочивальні й чекати, поки сама не вийде, як то щодня робила, бо сказала, що вийде на молитву. Те саме вона сказала й Багоасові.6e Зосталась лиш сама Юдита у наметі та Олоферн, що простягнувсь на ліжку, бо був перепитий вином.` ; Як настав же вечір, слуги його почали швидко розходитись. Багоас замкнув зовні намет, відіславши тих, хто були ще коло його пана, й вони пішли спати, бо всі були стомлені надмірним пияцтвом.H~ Олоферн був радий з неї і випив силу вина; відколи він народився, ніколи ще не випив стільки за один день.|}q І взяла та й їла і пила перед ним те, що її слугиня зготувала їй.=|s Юдита ж йому: «А вже, пане, буду пити, бо відколи я на світі, мені ніколи не було так весело, як нині.»a{; Мовив він до неї: «Пий лишень і веселися з нами.»mzS Як же ввійшла Юдита і примістилася, серце в Олоферна забилося, душа його зворушилась, і він весь запалав пристрастю до неї; він з того дня, коли її наглянув, тільки й чигав нагоди, щоб її спокусити.3y_ Встала вона й прибралась у свою одежу та у всі жіночі прикраси; а слугиня її пішла перед нею і розстелила на землі для неї перед Олоферном шкуру, що Багоас дав був Юдиті на те, щоб вона, лігши, могла на ній споживати свою щоденну страву.x1 Юдита йому на те: «А хто ж така я, щоб перечити моєму панові? Усе, що моєму панові завгодно, я зроблю негайно, й це буде моєю радістю по день моєї смерти.»wy Вийшов Багоас від Олоферна, прийшов до неї та й каже: «Чи не могла б оця красуня-дівчина не барившися піти до мого пана, щоб посісти почесне місце проти нього та пити весело з нами вино, тож стати сьогодні, немов одна з дочок асирійських, що пробувають у палаті Навуходоносора?»}vs Сором був би для нас, якби ми випустили таку жінку, не забавившися з нею. Як же нам не пощастить її переконати, будуть із нас сміятись.» u Він же мовив до Багоаса, скопця, що був над усім у нього: «Піди но до тієї жінки-юдейки, що в тебе, і умов її, щоб прийшла до нас їсти й пити з нами.at; Четвертого дня Олоферн учинив бенкет самим своїм старшинам, не покликавши нікого з тих, що були запрошувані звичайно.,sQ Вона поверталась очищена й сиділа в наметі, аж поки десь підвечір не приносили їй страву.Wr' Як же вона повернулась, молилась до Господа, Бога Ізраїля, спрямувати її дорогу, щоб піднести синів свого народу.q1 І Олоферн звелів своїй сторожі не боронити їй того. Три дні пробула вона в таборі. Виходила щоночі в байрак ветульський і милась у таборі біля джерела.Bp} і послала Олофернові сказати: «Нехай мій пан звелить, щоб твоїй слугині можна було вийти на молитву.»Ao{ І слуги Олоферна привели її до намету, де вона спала до півночі. А як настала ранішня варта, то встала%nC Юдита йому відрекла: «Клянусь твоїм життям, мій пане, що твоя слугиня не встигне спожити того, що при собі має, як Господь виконає через мене те, що задумав.»m Олоферн же до неї: «А як не стане того, що принесла ти з собою, звідкіля нам роздобути такого самого для тебе? Між нами нема нікого з твого народу.»Ll Але Юдита сказала: «Не буду їсти того, щоб не стати згіршенням. Досить для мене того, що я принесла з собою.»_k 9 І звелів він увести її туди, де був складений його срібний посуд, і наказав дати їй їсти від страв і пити із свого вина.]j3 Ти справді гарна з виду і спритна у своїх словах. Коли чинитимеш так, як сказала єси, твій Бог стане моїм Богом, і ти житимеш у палаті царя Навуходоносора та й будеш знаною по всій країні.»i) А Олоферн сказав до неї: «Добре вчинив Бог, пославши тебе перед цим народом. щоб у наших руках була сила, а тим, хто погордували моїм паном, - погибель!&hE «Нема такої жінки від краю світу й до краю, що була б така вродлива й словами розумна.»1g[ Сподобались її слова Олофернові й усім його слугам. Вони, здивовані її мудрістю, сказали їй:\f1 Я поведу тебе через Юдею, аж поки ти не дійдеш до Єрусалиму, й посаджу твій трон посеред нього. Ти поведеш їх, як отару, що чабана не має, і пес не загавкає перед тобою. Усе це сказало мені моє прочуття; це оповіщено мені, і я була послана, щоб тобі це відкрити.»Xe) Тоді я повернусь і дам тобі знати про те, й ти рушиш з усім твоїм військом, і ніхто з них не посміє тобі протистати.d/ бо твоя слугиня богопоштива і вдень та вночі шанує Бога неба. Отож і сьогодні я зостанусь біля тебе, мій пане! Твоя слугиня, вийде вночі в байрак і там буде молитись до Бога, а він мені скаже, коли вони свої гріхи довершать.!c; Тим то я, твоя слугиня, довідавшись про те все, втекла від них, і Бог послав мене виконати діла з тобою, над якими увесь світ здивується, коли про них почує,Zb- І з ними станеться так, як їм було сповіщено, згідно з їхніми ділами: вони цієї днини будуть віддані тобі на поталу.ca? Ба більш: вони послали людей у Єрусалим, де мешканці таке саме вчинили, щоб ті принесли їм на це від ради старших дозвіл.`- Ба навіть первоплоди хліба й десятини вина, олії, посвячені й призначені священикам, які стоять у Єрусалимі перед обличчям нашого Бога, вони ухвалили споживати, хоч ніхто з народу не має права й руками до них дотикатись.4_a Відколи їм харчів забракло і води зовсім не стало, вони вирішили кинутись на свою худобу і зважилися спожити все те, що Бог їхній своїми законами заборонив їм їсти.S^ Оце й тепер, щоб мій пан не зазнав невдачі та поразки, на них нападе смерть. Гріх уже заволодів ними, гріх, яким вони доводять до гніву свого Бога щоразу коли чинять яку недоречність.d]A Тому, владико, не нехтуй його словом, але візьми собі його до серця, бо воно правдиве. Ніяка кара не спіткає рід наш, ніякий меч не буде мати проти нього сили, поки вони не согрішать проти Бога..\U І про ту мову, що її виголосив був Ахіор на твоїй військовій нараді, ми чули, про його слова, бо мужі Ветулії його пощадили, а він оповів їм усе, що він тобі сказав.0[Y Бо ми чули про твою мудрість і про осяжність розуму. Всьому краєві відомо, що ти єдиний добрий у всьому царстві, могутній знанням, подивугідний у воєнних справах.Z Нехай живе Навуходоносор, цар усієї землі, й нехай живе влада того, хто тебе послав на те, щоб настановити кожну душу на путь праву, бо завдяки тобі не лише люди служать, але й дикі звірі, худоба й піднебесні птахи, завдяки твоїй потузі живуть для Навуходоносора й усього його дому.]Y3 Як ти підеш слідом за словами твоєї рабині, Бог доведе до кінця твою справу, й моєму панові пощастить у його задумах.X Юдита ж йому сказала: «Прийми слова твоєї рабині, дозволь твоїй слугині перед тобою говорити! Я не оповім ніякої неправди моєму панові цієї ночі.rW] Ніхто бо не посміє покривдити тебе; усі будуть поводитися з тобою добре, як то буває із слугами мого пана, царя Навуходоносора.»"V= Скажи ж мені тепер, чому ти втекла від них? Чому до нас прибула? А вже напевне ти прийшла сюди собі на рятунок! Бадьорся! Ти цієї ночі житимеш, і на майбутнє!vUe От і тепер, якби народ твій, що живе в горах мене був не зневажив, я б не підняв мого списа проти нього. Та вони самі собі те вчинили.T 7 Олоферн сказав до неї: «Кріпися, жінко! Не бійсь у своїм серці, бо я ніколи не чинив зла тому, хто надумався служити Навуходоносорові, цареві всієї землі.,SQ Як же Юдита стала перед ним та його слугами, всі замилувалися красою її обличчя. Вона ж припала обличчям ниць і вклонилась йому, а слуги його підвели її на ноги.JR Звістили йому про неї, і він вийшов на поріг намету в супроводі світичів срібних, що посувались перед ним.VQ% Олоферн відпочивав на своїм ліжку під балдахином з кармазину, вигаптованим золотом, смарагдами та самоцвітами.P) Тоді сторожа, що була при Олоферні, і весь його почет вийшли й ввели її в намет.?Ow Всі подивляли її вроду, а завдяки їй - синів Ізраїля, і говорили одне до одного: «Хто може легковажити цим народом, що має таких жінок? Не добре було б лишити з них живим і хоч би й одного мужа: бо ті, що врятувались би, могли б звести всю землю!»dNA У цілому таборі почало все збігатись, бо чутка про те, що Юдита прибула, рознеслась по шатрах. Прийшли і стали навкруг неї, як вона була зовні намету Олоферна, аж поки йому про неї не звістили.NM І вибрали вони з-поміж себе 100 чоловік, які супроводили її та її слугиню, повели ж вони їх до намету Олоферна.BL} А як будеш перед ним, не падай на дусі, повідай йому все, як нам сказала єси, й він буде добрий з тобою.»7Kg «Ти врятувала своє життя тим, що поквапилась увійти до нашого пана! Іди ж лишень до нього в намет; деякі з наших проведуть тебе, аж поки не передадуть тебе йому в руки.BJ} Мужі, почувши її слова й побачивши її обличчя, - а було воно перед ними напрочуд уродливе, - сказали їй:$IA Я йду до Олоферна, головного вождя вашого війська, щоб дати йому докладні відомості й показати йому дорогу, якою він має йти, щоб заволодіти усім гірським краєм так, що ніхто з його вояків не постраждає ні на тілі, ні на житті.»OH і, схопивши Юдиту, взяли її питати: «До кого ти належиш? Звідкіль ідеш? Куди простуєш?» Та відповіла: «Я дочка євреїв і утікаю від них, бо вони внедовзі будуть віддані вам на поталу. G А як вони йшли прямо перед собою у долині, зустріли її асирійські чатиcF? й вони так зробили. І вийшла Юдита, сама вона та її слугиня з нею, а мужі міста за нею стежили очима, докіль вона не зійшла з гори, докіль не перейшла через долину, й вони більш її не бачили вже.KE Вона ж, поклонившись Богові, сказала до них: «Веліть, нехай відчинять мені браму, щоб мені вийти й виконати те, що ви мені сказали.» Ті звеліли хлопцям відчинити, як вона сказала,gDG «Хай Бог наших батьків дарує тобі ласку, щоб могла виконати твої задуми синам Ізраїля на славу й на вивищення Єрусалиму!»hCI Як же вони побачили її, - лице ж у неї було змінилось, і одежа незвичайна, -вельми здивувались на її вроду та й мовили до неї:4Ba Вийшли вони до воріт міста Ветулії й знайшли при них Озію та старших міста, Хавріса й Харміса.HA Дала своїй слугині бурдюк вина та пляшечку олії, а торбу наповнила пряженим ячменем, сухими смоквами та буханцями чистого хліба, і, зв'язавши усе це добре в клунок, вручила їй.R@ На ноги надягнула вона сандалі, наклала обручки, нашийники, персні, кульчики й усі свої прикраси, й причепурилася вельми, щоб привабити до себе погляди всіх, хто б не дививсь на неї.B?} зняла з себе волосяницю, що на ній була, скинула вдовину одіж, обмилась, намастилась чистим миром, причесала гарно волосся на голові, наклала на неї турбан і надягнула одежу своїх веселощів, в яку прибиралася за життя свого чоловіка Манассії.D> Встала вона з землі, покликала свою слугиню і, зійшовши вниз у дім, де перебувала по суботах та у свята, =  Якже Юдита закінчила ці слова, перестала взивати вголос до Бога Ізраїля.%<C Вчини, щоб кожен твій народ, кожне плем'я знало добре, що ти єси, о Боже, - Бог всемогутній, сильний, і що другого захисника для роду Ізраїля, крім тебе, немає.»1;[ Дай мені слово й хитрість, щоб їм і ран і синців завдати; їм, - що на завіт твій, на святий храм твій, на гору Сіон та на дім, що твоїм синам належить, мали лихі задуми.:/ Так, так, Боже мого батька, Боже Ізраїля - твого спадкоємства, Владико неба й землі, вод Сотворителю, Царю всього створіння твого, вислухай мою молитву!?9w Бож не в численності твоя потуга, і твоя міць не в сильних; але ти - Бог смиренних, ти малим допомога, безсилим покровитель, пригнобленим заступник, спаситель одчайдушним.-8S Побий хитрістю моїх уст раба з паном, пана ж разом із слугою. Розбий їхню пиху рукою жінки.A7{ Поглянь на їхню гординю, зішли на голову їхню гнів твій. Подай моїй руці вдовиній потрібну мені силу.6 Господь - твоє ім'я! Розбий же їхню силу потугою твоєю! Розторощи їх міць у своїм гніві, бо вони задумали твою святиню осквернити, намет, де пробуває ім'я твоєї слави, опоганити і роги твого жертовника позбивати.v5e Ось асирійці зросли могутністю, прославилися своїми кіньми й вершниками, хвалилися відвагою піхоти, надіялись на щит, на спис, стрілу та пращу, і не признали, що ти - Господь, який кладеш кінець війнам.i4K і що ти захотів - стало присутнім і мовило: ось ми присутні! Бо всі твої дороги готові, і твої постанови наперед тобі відомі.s3_ Ти бо вчинив минуле, теперішнє і те, що прийде потім. Що е тепер і те, що прийде, ти спізнав досконало. Що ти задумав - воно сталось,C2 Жінок їх віддав ти на наругу, а їхніх дочок -у полон; усю здобич на розподіл між любими тобі синами, які палали ревністю до тебе, які були наругою, наругою своєї крови, і прикликали тебе собі на допомогу. О Боже, Боже мій! Вислухай і мене, вдовицю! }~~m}k|n{?xx$vutsqpDnn llk)iiphg6feefd}cba`_^]\\ZYXVWOVUTT3SyRQMPOO!NMyLL:K/JIHlGLFEQDCC\BBAO@?y>>g=<<-;~::9887l76Y55]433T210//b.-2,,+e**)('i&%% $$#k""!x @7aMl=7CNX Z T  * pyQuxl};3 До вас, отже, володарі, слова мої,
щоб ви навчились мудрости та не провалились;I: та могутніх чекає суворе слідство.9Бо Владика всіх ні перед ким не відступає.
Він не вважає на великість,
бо створив великого і малого,
і однаково піклується усіма, -w8gМалим прощають з милосердя,
а сильних - сильно покарають.7 він страшно й швидко нападе на вас,
бо суд на вельмож суворий буде.p6YА що ви, бувши слугами його царства, не судили по справедливості,
ані закону не пильнували
ані за Божою волею не чинили, -W5'Це бо Господь дав вам владу,
від Всевишнього - зверхність;
він діла ваші розгляне й ваші заміри розслідить. 4 Вважайте, ви, що верховодите безліччю,
та пишаєтеся юрбою народів !3 %Тож слухайте, царі, і розумійте!
Навчіться, ви, що правите аж по край світу!(2IПодмух Всесили проти них постане,
і, немов та буря, їх порозвіває.
Так то беззаконня спустошить усю землю,
і лиходійство по валить престоли сильних.E1з метавки гніву жбурне силу граду,
вода у морі проти них залютує,
і ріки затоплять їх безпощадно.50cЦільні стріли-блискавиці вирушать,
і з хмар, немов з добре нап'ятого лука, полетять до цілі;/7нагострить, немов меч, гнів суворий;
увесь світ піде з ним у бій проти безумних.K.Візьме за щит непереможну святість,--Надягне справедливість, немов панцер,
і накладе, як шолом, суд нелицемірний.,Візьме за зброю свою ревність
і озброїть створіння ворогам на відплату.+{Тому і приймуть вони царство слави
і вінець краси з Господньої руки,
бо він правицею своєю захистить їх,
раменом їх охоронить.4*aА праведні повіки будуть жити,
і в Господі їхня нагорода;
піклується про них Всевишній.@)yБо безбожного надія - мов полова, несена вітром,
мов легка піна, що її буря розкидає,
мов дим, що його розвіває вітер: вона проходить, наче спомин про гостя-одноденця.q([ Отак і ми - заледве народились, і вже скінчились;
знаку жадної чесноти не можемо показати,
лукавство наше нас поглинуло.»p'Y або як та стріла, що пущена до цілі:
прошите нею повітря вмить сходиться докупи,
так що й не відати, кудою вона пролетіла.&5 або як пташка, яка повітрям пролітає
і по якій годі знайти знак лету: вона б'є крилами легке повітря
і розтинає його із сильним шумом;
вона перелітає ним, розмахуючи крильми,
а потім не знайти знаку її перелету;]%3 Як судно, що несеться по хвилястій воді,
коли перейде, то й сліду знайти не можна,
ані тропи кіля його у хвилях;k$O Усе те, немов тінь, минуло,
немов вістка перелетна. #І що нам допомогла гординя?
Що нам принесло багатство разом з пихою?n"UМи наситилися стежками беззаконня й погибелі,
проходили через пустині непрохідні,
Господньої ж дороги - ми не пізнали.Q!Отож - ми збилися з правдивої дороги
і світло справедливости нам не світило,
і сонце для нас не сходило! Як же то його зараховано до синів Божих
і частка його між святими?1«Це той, кого ми колись на кпини брали
і на предмет глузування. Які з нас дурні!
Життя його вважали ми за божевілля,
а кончину його - безчестям.5Вони, каявшися, скажуть один до одного
і, стогнавши в тривозі духу, промовлять:4aВони його уздрівши, збентежаться страхом жахливим
і здивуються з несподіваного спасіння.N Тоді праведник виступить з великою сміливістю
перед тими, що його гнобили
та його труди ні за що мали.\1В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши,
і беззаконня їхні, проти них поставили, обвинуватять їх.-І після того будуть ганебним трупом,
погордою між мерцями навіки;
бо він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ,
і вони будуть знищені до останку;
будуть у болях,
і пам'ять про них загине.q[Бачать і легковажать,
але Господь з них сміятиметься.QБо вони кінець мудрого бачать,
але не розуміють, що Господь вирішив про нього
і навіщо його забезпечив.Праведник покійний осуджує безбожників живучих;
а юність, яка до досконалости швидко дійшла,
- неправедника багатолітню старість. що ласка й милосердя - для вибранців його
і опіка - для святих його.'Gдуша бо його Господеві була вгодна,
тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства.
Люди ж те бачать, та не розуміють,
їм і на думку не спадає те,{o За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, Бо чар зла затемнює добро,
і вихор пожадання змінює ум нелукавий.6e Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду
або щоб хитрість не обманула душі його.(I Він сподобався Богові й він полюбив його,
а що жив між грішниками, то й переніс його.#? Розумність людям - за сивий волос править,
і вік старечий - це життя неосквернене.бо чесна старість не - в довголітті
і не міряється числом років.jMА праведник, хоч і вмре передчасно,
знайде спокій, Бо з беззаконних снів зроджені діти
- свідки погані батьків, на суді їх.[ /Ніжне віття буде обламане навколо;
і плід їх безкорисний буде, для споживи не спілий
та нездатний ні до чого.e CБа навіть, коли на якийсь час і виженуть гілляки,
тому що стоять хистко, вітер їх розхитає
і буревій їх викорінить.2 ]Плодюча ж юрба нечестивих не принесе користи;
вони - паросток незаконно вроджених;
не пустять коріння глибоко,
ані не закріпляться на основі непохитній. 1Її наслідують приявну,
а як її не стане, тужать за нею;
у вічності, увінчана, тріюмфально походжає,
- переможниця з змагань у боях бездоганних.A }Краща бездітність із чеснотою,
бо пам'ять про неї безсмертна,
вона ж визнана і в Бога, й у людей.Kважка бо кончина неправедного роду.  А як помруть передчасно, не матимуть надії,
ані втіхи у день вироку,'GБа й якби довго жили, їх матимуть за ніщоту,
і накінець старість їхня буде безчесна.+А діти перелюбів не розвинуться,
плід, що постав з беззаконного ложа, щезне.wБо плід добрих трудів - славний,
корінь обачности - нетлінний.LІ скопець, що власноручно не вчинив беззаконня
і що не мав лихих думок супроти Господа,
- йому буде дана за вірність особливіша ласка
і миліша частка в Господнім храмі.Z- Щаслива безплідна, яка без плями,
яка не знала гріховного ложа
вона під час відвідин душ одержить плід свій. Жінки в них безглузді,
діти їхні погані,
рід їхній проклятий!iK Бо той, хто легковажить мудрість і повчання, - нещасний,
і марна його надія, і труди безкорисні,
та й діла без пожитку.A~{ А на безбожних, за їхні думки, надійде кара,
за те, що праведником нехтували й від Господа відпали.}{ Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду,
і вірні в любові перебуватимуть при ньому,
бо ласка й милосердя - для вибранців його.*|MПравитимуть народами й володітимуть племенами,
а Господь царюватиме над ними повік.{В час їхніх відвідин вони засяють
і, немов іскри по стерні, розбіжаться.z%Він випробував їх, як золото в горнилі,
і прийняв їх, як жертву всепалення.Ryвони, потерпівши трохи, великих благодійств зазнають,
бо Бог їх досвідчив
і знайшов їх достойними себе. xБо хоч, в очах людських, їх спіткала кара,
надія їх повна безсмертям;hwIа відхід їх від нас - за згубу,
вони однак - у мирі."v=Очам безумних видалось, що вони вмерли,
і їхнє переставлення вважано за нещастя,hu KДуші праведних у руці Божій,
і мука не спіткає їх.&tEА через заздрість диявола смерть увійшла у світ,
скуштують її ті, що йому належать.s%Бог же створив безсмертною людину
і вчинив її за образом власної природи.br=Вони не відають таємних судів Божих
і не надіються нагороди за святість;
не вірять у заплату для душ непорочних.|qqОтак собі гадали, та помилились,
бо їхня злоба їх засліпила.pЗасудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде.»Ho Випробуймо його зневагою й мукою,
щоб ми пізнали його лагідність,
і випробуймо його терпеливість.*nMЯкщо праведник справді є син Божий, то захистить його
і вирве його з рук противників. mГляньмо, чи слова його правдиві,
та провірмо, що з ним буде накінець.'lGДля нього ми - та підроблена монета,
він уникає доріг наших, як нечести,
щасливу називає кончину справедливих
і вихваляється, що Бог йому за батька.zkmЖиття ж його не таке, як в інших,
і поведінка його дивацька.j}Він - утілений докір думкам нашим,
нам тяжко і глянути на нього.i гадає, нібито він знає Бога,
сином Господнім себе самого називає.&hE Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний
і противиться нашим учинкам;
він закидає нам гріхи проти закону,
винує нас у вадах нашого виховання;&gE Хай наша сила буде законом справедливости,
бо що безсиле, те являється безкорисне.;fo Гнобімо бідака праведного;
не жалуймо вдовиці,
і не вважаймо на довголітню сивину старого!ae; Нехай нікого з нас не бракує в нашій гульні,
по всіх усюдах сліди радощів лишімо,
бо наша це частка, наша це доля.cd?І вінчаймось розквітлими рожами, поки не зів'яли!cУпиймось дорогим вином та пахощами,
нехай не втече наш весняний виквіт!bОтож користуймося з теперішніх дібр,
вживаймо світ із запалом юнацтва.CaНаш вік - тінь минуща,
і кончина наша вороття не знає:
печать прикладено, і не повернеться ніхто.d`AІ наше ім'я забудеться з часом,
і ніхто й не згадає про наші діла;
і промине життя наше, немов сліди хмари,
розвіється, мов мряка,
розігнана промінням сонця,
його жаром прибита. _Згасне вона, і тіло розсиплеться на попіл,
і дух розвіється, як легіт.^/Бож випадком ми народились
й опісля будемо, наче нас ніколи й не було.
Бо дим - віддих у наших ніздрях,
а думка - іскра, коли б'ється наше серце.5] eВони бо один до одного мовляють, міркуючи невірно: «Коротке й журливе життя наше,
і нема ліків на кончину людині,
та й невідомо про такого, що визволяв би з аду.?\ yА безбожні ділами й словами смерть на себе накликають
і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї;
союз із нею заключають,
тому вони варті, щоб належати до неї.A[ бо справедливість - безсмертна.Z Він бо створив усе на те, щоб існувало,
і творіння світу - спасенні;
нема в них жадної погубної їді
і царства смерти на землі немає,wY i Бо Бог не створив смерть,
ані не радіє з погибелі живучих.?X y Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім
і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших. W  Тож бережіться пустого нарікання
і здержуйте язик від обмови,
бо і потаємне слово не перейде гладко»
і брехливі уста погублять душу.V  бо ревниве вухо все чує,
і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.PU  Безбожного задуми підуть під розслід,
слів його гомін до Господа долине,
щоб покарати його беззаконня;;T qТому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе,
і не мине його караюча справедливість.S Дух бо Господній наповнює всесвіт
і - як Вседержитель - знає кожне слово.AR }Мудрість же - дух, що людей любить,
однак, не лишає уст хулителя безкарними;
бо Бог - свідок його нутра,
вірний дослідник його серця,
і чує, що його язик говорить.aQ =Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає,
відступає від гадок безглуздих
і віддаляється, коли виринає кривда.5P eБо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде,
ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.9O mДумки ж лукаві від Бога віддаляють,
і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.1N ]Його знаходять ті, що його не спокушають,
і він являється тим, що йому не спроневіряються.bM AПолюбіте справедливість, ви, що правите землею!
Роздумуйте про Господа в правоті
й у простоті серця шукайте його!A Мої смиренні крикнули, й ті полякалися, мої кволі закричали й нагнали їм страху, зняли свій голос і ті кинулись у розтіч.={ Перси жахнулись її відваги, й мідяни від її сміливости сторопіли.*<M Її сандалик привабив його очі, врода її полонила його душу, шаблюка перетяла його горло!;%волосся на собі прибрала в пов'язь і надягнула, щоб звести його, льнянії шати.I: Вона скинула з себе вдовину одіж, щоб підбадьорити в Ізраїлі пригноблених. Обличчя намастила собі миром,g9GБо витязь їхній поліг не від руки вояків, ані нащадки велетнів його не побили, ані високі багатирі не накинулись на нього, лише - Юдита, дочка Мерарі! Вона зробила його млявим красою свого виду!n8UАле Господь Вседержитель звів їх нанівець рукою жінки.B7}Він хвалився, що спалить край мій, що мечем вистинає моїх юнаків, розіб'є об землю моїх немовляток ссущих, віддасть на здобич моїх діток малих, видасть на луп моїх дівчаток.b6=Прийшов Ашшур із гір, із півночі прийшов із тьмою свого війська, безліч якого ручаї загородила, а кіннота горби вкрила.M5Бо він є Бог, що розбиває війни; Господь, який, отаборившися серед народу, вирвав мене з рук моїх гнобителів.%4 EОтож Юдита промовила: «Вдаряйте в бубни на прославу мого Бога, хай Господові звучать цимбали, зладьте для нього псалом і пісню, знесіть, призовіть його ім'я!>3uЮдита же перед усім Ізраїлем почала цю подячну пісню, і ввесь народ уголос заспівав цю пісню хвали.p2Y Опісля вони вінчались оливкою, вона й ті, що були з нею; а вона йшла перед народом, ведучи танок усього жіноцтва; кожний тоді муж Ізраїля, озброєний, з вінцями, йшов слідом за ними, виспівуючи пісень.91k Усе ізраїльське жіноцтво збіглося, щоб подивитись на неї; величали вони її, повівши хоровід навколо неї. А вона, взявши гілки в руки, роздавала їх жінкам, що були з нею. 0 Тридцять день народ грабував табір. Намет Олоферна й увесь його срібний посуд, ліжка, балії і все начиння дали Юдиті; вона ж, забравши те, навантажила на свого мула, запрягла його до воза й ще нагромадила те на віз.h/I Вчинила єси все це своєю рукою. Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно. Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде!».1 А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму! Ти велика гордість Ізраїля! Ти велика честь нашого роду!N-Первосвященик Йоаким і рада (старших) синів Ізраїля, що жили в Єрусалимі, прийшли, щоб подивитись на ті блага, які Господь учинив для Ізраїля, та щоб побачити Юдиту і її привітати.+,OСини ж Ізраїля, повернувшися з битви, заволоділи тим, що зосталось. Села й хутори по горах та в долині також: захопили велику здобич, бо було її неймовірна сила.K+Решта ж мешканців у Ветулії кинулась на асирійський табір й розграбувала його, отож і розбагатіли вельми.F*Як тільки почули про це сини Ізраїля, всі разом напали на них і стинали аж до Хови. Так само і в Єрусалимі й з усіх гір пристали до них люди, бо їм були сказали про те, що сталось у таборі їхніх ворогів. Та й ті, що в Гілеаді та Галилеї, вдарили на них збоку, розпорошили їх дуже, аж дійшли вони до Дамаску та його околиць.*)MОзія вислав посланців у Ветемостем, Бевай, Хову, й Колу та в усю землю Ізраїля, щоб ті оповіли про те, що сталось, та щоб усі накинулись на ворогів і винищили їх.x(iТі, що розтаборились у горах навколо Ветулії, теж кинулись утікати. Тоді сини Ізраїля, - усі вояки, що були між ними, - вдарили на них.}'sТремтіння й страх напав на них, так що не було й двох людей, які були б укупі; всі порозбігались різними стежками по долині та по горах.{& qЯкже почули ті, що були в наметах, про те, що сталось, отетеріли.%Почувши це начальники асирійського війська, порвали на собі одежу й вельми упали на дусі. І серед табору зчинивсь надто великий крик та лемент. N~~}|| {%zryy{y%x_wvruuYt]srrKqqpp>=<;; 98z866"44p22C100!/..-- ,++G**#)((''$&k%]$ #"!V /nB#'t b > x pB[  Справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога,
які через видимі блага не здолали пізнати Сущого,
і, розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра, - Z  А страждаючи від цих істот, гнівались
на тих, кого вважали за богів, мовляв, це вони карають їх;
допіру тоді, кого раніше зреклися знати, -
визнали за правдивого Бога;
тим то впав на них найважчий осуд.Y Та ті, що їх не врозумила ота дрібна кара,
зазнають суду, що гідний Бога.X  Тому, немов на хлоп'ят безглуздих,
наслав ти на них неповажну кару. W  Вони бо дорогами блуду задалеко заблукали,
взявши за богів навіть між звірями останніх і найогидніших,
обмануті, наче нерозумні діти.3V_ Ось чому тих, що жили свій вік неправедно в безумстві,
ти мучив їхнім власним мерзенством.1U[ Тож коли нас караєш, то на ворогів наших висилаєш тисячі бичів,
щоб ми, коли судитимем, пам'ятали на твою доброту,
а коли нас судять, - надіялись на милосердя.XT) то з якою ж обережністю судиш ти синів твоїх,
яких батькам з клятвою й заповітами
дав ти найкращі обітниці? S  Бо коли ворогів дітей твоїх, і гідних смерти,
скарав ти так вирозуміло й поблажливо,
давши їм час і нагоду відвернутись від лукавства,R% Таким діянням ти навчив народ свій,
що праведник має бути чоловіколюбцем,
і розбудив в своїх дітей добру надію,
що за гріхи даєш покаяння.GQ Та ти - Владика сили, судиш ласкаво
і провадиш нас вельми дбайливо,
бо коли тільки захочеш, - можеш.AP{ Ти виявляєш силу, коли не вірять у потугу превелику;
у тих же, що зазнали її, бентежиш зухвальство.O+ Твоя бо сила - справедливости основа,
а що ти над усім пануєш, то й щадиш усе.dNA Ти, справедливий, усім керуєш по правді:
чужа бо твоїй могутності думка засуджувати
того, хто на кару не заслужив.SM ані царя чи якогось володаря, спроможного
кинути поглядом на тебе з домаганням рахунку за покараних тобою.@Ly Справді немає, крім тебе, Бога, що за все дбаєш,
щоб ти мусів звітувати, що не судив несправедливо;)KK Бо хто ж насмілився б сказати; «Що ти вдіяв?»
Або хто міг би протиставитись вирокові твоєму?
І хто міг би позивати тебе за знищення народів, яких ти сам створив?
Або хто міг би стати проти тебе в обороні розбещених людей?AJ{ бо це було поріддя прокляте від початку.
Та не із страху перед кимсь дарував ти їм гріхи безкарно.0IY лише, караючи поволі, давав їм нагоду покаяння,
хоч відав добре, що їхній рід лукавий,
що їхня злоба - вроджена їм
і що думки їхні незмінні були б повіки, -iHK не те, щоб ти не міг у бою підкорити праведникам нечестивих,
чи то лютими звірями, чи то суворим словом умить їх стерти, -RG Тож їх, бо й вони люди, ти пожалів,
виславши перед твоїм військом шершнів,
щоб вони винищували їх поволі:F7 щоб земля, яку ти над усі інші цінуєш,
прийняла гідних поселенців - дітей Божих.&EE родителів, убивників безпомічних дітей,
вирішив ти вигубити руками батьків наших,D за їхні немилосердні дітовбивства,
за учту, в якій вони споживали нутрощі, людське тіло і кров,
посвячені у таємному бенкетуванні; C  за їхні злочини преганебні,
за їхнє чарівництво, обряди нечестиві,jBM Колишніх мешканців твоєї землі святої ти зненавидівA- Ось чому тих, що падають, ти караєш легко
і, нагадуючи те, чим згрішили, їх остерігаєш,
щоб вони, відвернувшись від зла, повірили, Господи, в тебе.@@ } Бо твій дух нетлінний у всьому.g?G Та ти щадиш усе, бо воно - твоє, Господи життєлюбний.>1 Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був?
Або як би щось могло зберегтися,
коли б ти його (до існування) не покликав?Z=- Ти любиш усе, що існує,
і не бридишся нічим з того, що сотворив;
бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би.;<o Ти милуєш усіх, бо ти все можеш,
і не зважаєш на гріхи людські, щоб дати їм можливість покаяння.8;i Немов та порошина на вазі, ввесь світ перед тобою,
наче роси крапля, що вранці падає на землю.<:q Бо виявити велику твою силу ти завжди спроможен,
та й хто міг би встрятись потузі рамена твого?M9 ба й без них, від подуву одного, вони могли б упасти,
переслідувані твоєю справедливістю
і зметені подихом твоїм могутнім,
- але ти все впорядкував у міру, рахубу й вагу.P8 Таких, що не тільки їхня шкідливість могла б погубити,
але й самий їхній страшний вигляд міг би вмертвити;F7 або звірів новостворених, прелютих, незнаних,
чи таких, що вогнем дишуть,
чи таких, що люто бухають смердючим димом,
чи ще таких, що з очей страшними іскрами сиплють.6 Твоїй бо руці всемогутній,
яка створила світ із безформної маси,
не було затяжко наслати на них
силу ведмедів або грізних левів,]53 щоб знали, що чим хто грішить, тим і карається.L4 За їхні думки безглузді, ледачі,
якими зведені з пуття, вони гадюкам безрозумним
та тваринам мізерним честь віддавали,
зіслав ти на них як кару силу тварин нерозумних, 3  Того ж, що його колись виставили на наругу й, викинувши,
відцурались, - при кінці подій подивляли,
зазнавши спраги не тієї, що праведні.42a довідались бо, що їхніми карами
інші були ущасливлені,
тож вбачали вони в тому Господа. 1  Бо подвійний огорнув їх смуток,
і, зідхавши, вони споминали минуле:^05 Чи близько, чи далеко - вони мучились однаково.$/A Цих ти випробував як батько, що остерігає,
а тих карав як суворий цар, що засуджує.e.C Бо на власному досвіді, хоч і покарання їхнє було милосердне,
вони дізнались, як мучилися безбожні, засуджені суворо.x-i унаочнивши тогочасною спрагою,
як ти скарав противників., скаламутилась брудною кров'ю,
ти дав їм несподівано води подостатком, + Замість постійних джерел ріки,
що, кари ради за наказ дітей убивати, * І те, чим вороги їхні були покарані,
вийшло їм надобре в їхній скруті.S) У своїй спразі вони до тебе візвал
і з стрімкої скелі дана їм була ода,
і лік на згагу з каміння твердого.X() Стали проти ворогів і противників відбили.'/ Вони пройшли через безлюдну пустиню і і в місцях неприступних намети розіп'яли.f& G Ти вивела через святого пророка їхні діла на добре. % Бо мудрість німим уста відкрила
і язики немовлят учинила вимовними.x$i Тому то праведні з безбожних здобич зібрали
і славили, Господи, твоє святе ім'я
й оспівували одноголосно твою оборонну руку.x#i ворогів їхніх потопила,
їх же викинула з глибини безодні.|"q Перевела їх через Червоне море
і провела через велику воду,n!U Святим віддала за їхні труди плату,
провадила їх дивним шляхом,
день була для них захистом,
а вночі зоряним світлом.* M Увійшла в душу Господнього слуги
і протиставилася страшним царям чудами та знаками. Вона увільнила від гнобителів народу
люд святий, потомство бездоганне. Зійшла з ним у темницю
і не полишила його в кайданах,
аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила,
для нього ж здобула невмирущу славу.   Вона не покинула проданого праведника,
а від гріха його врятувала.7 Вона зберегла його від ворогів,
захистила від тих, що на нього зазіхали;
в тяжкім бою нагородила його,
щоб знав, що благочестя сильніше над усе.wg Проти скупих гнобителів була при ньому
і його збагатила.uc Вона праведника, що втікав від гніву брата,
вела простими стежками,
царство Боже йому вказала;
дала йому знання святих речей,
спомагала його у злиднях
і помножила трудів його дорібок._7 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала.Z- Вони бо, ухилившись від мудрости,
не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага,
але й полишили для живих пам'ятник безглуздя,
щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили,.U І на свідоцтво їхнього зіпсуття
диміє ще й тепер суха пустеля:
кущі приносять плоди, які не дозрівають,
і пам'ятником душі-невіри стоїть стовп соляний.9k Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника
- втікача від вогню, який упав на П'ятимістя.0Y Коли народи змішались у лукавій змові,
вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним
перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина.a; А коли через нього земля була залита,
то її знову врятувала мудрість,
провівши праведника на звичайному дереві.9k Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї,
загинув від власних братовбивчих лютощів.K та дала йому силу над усім володіти._ 9 Це вона зберегла первозданного батька світу,
скоро він один був створений,
і визволила його з власного падінняlQ Так випрямлено стежки тих, що живуть на землі,
і так навчились люди того, що тобі довподоби,
і мудрістю вони спаслися.»/W Волю ж твою хто знав би, якщо б ти не дав мудрости
і не зіслав з висот твого святого Духа?W' Ми ледве відгадуємо те, що на землі,
з трудом знаходимо те, що в руках наших,
- а хто дослідить те, що на небі? / бо тлінне тіло обтяжує душу,
і земне шатро придавлює вельми клопітливий дух.t a Бож міркування смертних нужденні,
непевні задуми наші; 5 Яка бо людина може пізнати волю Божу?
Або хто може збагнути, чого Господь хоче?U # Тоді мої діла будуть тобі вгодні,
і я судитиму народ твій справедливо,
стану гідний престолу батька мого.D  Вона бо все знає й розуміє,
вона мене водитиме в моїх чинах мудро
і мене берегтиме у своїй славі.xi Зішли її з твого святого неба,
пошли її від твого престолу слави,
щоб була при мені й трудилась,
щоб я пізнав, що тобі любе.7 З тобою мудрість, яка твої діла знає,
яка була приявна, коли ти творив світ,
яка відає, що твоїм очам приємне
і що за твоїми заповідями праведне.%C Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі
і жертовник у місті, де ти перебуваєш,
образ намету святого, який ти був споконвіку приготував.,Q І на свідоцтво їхнього зіпсуття
народові,
на правителя твоїм синам і твоїм дочкам.`9 Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами,
а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б.I  Бо я - раб твій і син рабині твоєї,
людина немічна, короткотривала,
нездатний розуміти суд і закони.7g дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе,
і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх.'G і щоб керувала світом у святості й справедливості,
щоб суд судила у правоті серця, -4a і що своєю мудрістю витворив людину,
щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, y «Боже батьків, Господи милосердя,
що своїм словом створив усеz~mІ зрозумівши, що інакше її не осягну,
якщо Бог мені її не дасть,
- і це вже належало до розсудливости: знати чий вона дар, -
звернувсь я до Господа й моливсь йому
та й сказав з усього серця мого:e}Cчи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло.|yА був із мене гарний хлопець,
і дістав я - на щастя - добру душу,"{=що в дружбі з нею - насолода шляхетна,
що в трудах її рук - багатство невичерпне,
в постійнім приставанні з нею - розум,
і слава - брати участь у розмові з нею,
-ходив я, отже, скрізь шукаючи,
як би її собі придбати.LzРоздумувавши так сам із собою
і міркувавши в своїм серці,
що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю,tyaУвійшовши в хату, спочину біля неї,
бо товариство з нею гіркости не має,
ані спожиття - досади,
лише веселощі та радість.8xiСтрашні тирани, почувши про мене, злякаються,
у громаді виявлюсь добрий, а на війні хоробрий.`w9Правитиму народами, і люди будуть мені піддані.v3 Я осягну безсмертя через неї
і лишу вічний спомин тим, що після мене прийдуть.u Коли мовчатиму, вони будуть на мене чекати,
а заговорю, - будуть уважати;
як протягну свою розмову -
на уста покладуть собі палець.t На суді мене знайдуть бистроумним,
в очах вельмож я збуджуватиму подив. s  З-за неї матиму славу в громаді
і, бувши молодим, - пошану в старших.wrg Отож постановив я взяти її до себе, щоб жити з нею,
знаючи, що вона буде мені дорадницею в добрім
і втіхою у клопотах;! смутку. то вона знає давне і вгадує майбутнє,
відає слів звороти й загадок розгадки,
знаки й чудеса наперед знає,
події діб і часів.~puІ коли хтось любить справедливість,
то плоди її трудів - чесноти,
бо вона навчає поміркованости, розсудливости,
справедливости й мужности;
а над них нема нічого кориснішого в людському житті.o'Коли ж розум усе чинить,
то хто, з усього, що існує, більший мистець від неї?0nYКоли багатство - набуток, у житті пожаданий,
то що ж від мудрости багатше, яка все чинить?tmaвона бо втаємничена в Боже знання
і діла його визначає.lВзаєминами з Богом прославляє рід шляхетний,
і Всеволодар її полюбив;^k5Злюбив я її і розшукував від молодости своєї,
і намагався її взяти собі за дружину;
та й закохавсь я в її вроду. j Могутньо простягається вона від краю і до краю
і керує усім доладно.tiaбо світло поступається ночі,
а мудрости зло не подолає.EhВона ж над сонце краща,
понад увесь зоряний світ.
У порівнянні зо світлом вона з'являється перша,Xg)Бо Бог лиш того любить, хто з мудрістю живе.,fQХоч і одна, вона все може;
і, залишившися сама в собі, вона все відновлює;
вона з роду в рід у святі душі сходить
і робить з них друзів Божих та пророків.3e_Вона - вічного світла відблиск,
безплямне дзеркало Божого діяння
і образ його доброти.MdВона - подув Божої сили
і чистий виплив слави Вседержителя;
тому нічого заплямленого не впаде на неї.-cSМудрість бо понад усякий рух рухливіша:
чистою вона крізь усе проходить, усе пронизує.1b[нестримний, доброчинний, чоловіколюбний,
постійний, певний, безжурний,
всемогутній, вседоглядний,
що пронизує всі духи
розумні, чисті, щонайніжніші..aUЄ бо у ній дух розумний, святий,
однородний, многовидний, витончений,
діяльний, проникливий, неоскверненний,
ясний, недіткненний, добролюбний, бистрий,+`OУсе, що тільки є тайне і явне, -пізнав я,
бо навчила мене творителька всього - мудрість.C_природу тварин і гони звірів,
потугу духів і думки людей,
різні рослини і властивості корінців.B^круги років й розташування зір,]/часів початок, кінець і середину,
зміни сонцезворотів і чергування пір року,\%Він бо мені дав справжнє знання того, що є,
і я знаю устрій та силу первнів,[В руці його і ми, і слова наші,
і вся наша обачність, і хист до діла. ZЯкби то дав мені Бог говорити про неї, як годиться,
і мислити думки, достойні дарувань,
бо сам він провідник мудрости
і керує мудрими.|YqВона бо для людей - скарб невичерпний.
Ті, що набули її, в приязнь із Богом увіходять
і єднаються з ним завдяки дарам її повчань.X% Чого я без облуди навчивсь, тим без жалю ділюся:
багатств її я не приховую.BW} Зрадів я тому всьому, бо то мудрість його приводить,
одначе я не відав, що це вона тому всьому мати.V/ От і прийшли до мене з нею разом усі блага,
і в руках її багатство незліченне.;Uo Я полюбив її понад здоров'я і вроду,
я волів її мати над світло,
бо блиск від неї сну не знає.Ty А й безцінне каміння я не поставив нарівні з нею,
бо все золото на світі перед нею - піску дрібка,
а срібло - як болото, супроти неї.#S?Її волів я радше, ніж берла й престоли.
Багатство мав я за ніщо в порівнянні з нею.R/Ось чому я моливсь, і дано мені розум,
візвав я, і дух мудрости зійшов на мене.ZQ-Один для всіх у життя вхід, подібний і вихід.ePCНіякий бо з царів не мав іншого початку існування.LOІ вирощено мене в пелюшках старанно.N Я теж, як народився, дихав спільним повітрям, і упав на землю, що всіх нас однаково приймає,
і перший крик мій - плач був, як у всіх дитяток.0MYза десять місяців стужавів я в крові -
із сім'я чоловіка й насолоди, що із сном приходить.wL iЯ теж людина смертна, як і всі інші,
первоствореного нащадок, який із землі походить.
У материнському лоні уклалось моє тіло;yKkОтож, повчайтеся моїми словами:
воно вам на користь вийде.J'Велика кількість мудрих - спасіння світу,
і цар розумний - добробут народу.%ICТа з заздрістю заїлою на шлях не стану,
вона бо з мудрістю нічого спільного не має.>HuЩо таке мудрість і як постала вона, я оповім,
не сховаю від вас таємниці.
Від самого початку я розсліджу,
виведу на яв знання про неї
і з правдою не розминуся.AG{Отож, володарі народів, якщо престоли й берла вам любі,
шануйте мудрість, щоб вам навіки царювати.RFтож бажання мудрости веде до царювання.UE#безсмертя ж робить нас близькими до Бога:D+а любов - це зберігання її законів,
а послух законам - це запорука безсмертя;.CUБо її початок найвірніший - то бажання поучення,
а дбання про поучення - то любов до неї,vBeСама ж вона скрізь ходить та шукає тих, що гідні її,
і на стежках з'являється їм приязно
та йде назустріч кожній їхній думці.CAНад нею роздумувати - обачности вершина.
Хто з-за неї не досипляє, той незабаром безтурботний буде.5@cХто вранці вибирається до неї, той не буде трудитись:
сидьма її застане під дверима своїми.b?= Хто її прагне, тим вона наперед дає себе пізнати.M> Мудрість пресвітла й нев'януща, - легко ті її лицезрять, які люблять її,
і знаходять її ті, які її шукають.p=Y Тож прагніть моїх слів,
любіть їх, і вони повчать вас.-<S бо ті, що свято зберігають святощі, освятяться,
і ті, що їх навчилися, знайдуть оборону. )~}}|h{zz\yxxvv:tssrpoo0n>mll=jiihhgffedcb``J_^]\[[ZbYPXWW7VUTpS~RQQ,PVN\M KJJ IH9GhEDCCB"AO@O>> =<:;;:9E87V655v4N3i2910V/5.-o,u+b*_)(('l&B%#$#X"!d ,U ;{G5 `  7aXK)f3А подолав він те нещастя не міццю тіла,
ані силою якоїнебудь зброї,
але словом здержав того, що карав їх,
нагадавши клятьби й союзи з батьками.heIбо вмить за них почав битись муж бездоганний,
взявши своєї служби зброю,
- молитву і спокутний ладан,
- він протиставився гніву й поклав кінець нещастю,
чим довів, що він твій слуга.KdОднак і праведних спіткала проба смерти,
і сила їх загинула в пустині;
та гнів не був довготривалий,KcБо сни, що їх тривожили, наперед це звістили,
щоб вони не загинули, не знавши, чому страждають так тяжко.2b]І хто б де не впав, простягнувшись напів мертвий,
- тим виявляв, що саме спричинило смерть.)aKТоді негайно збентежили їх примари страшних снів
і неуявленні страхи на них напали.`7Стало воно (там), і все сповнило смертю.
Воно торкалось неба і проходило землею./_Wтвоє всемогутнє слово з неба, з царських престолів,
як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої країни,
несучи гострий меч -твій невідкличний наказ.^3Тоді, як мирна тиша все повила,
і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу,N] Отож ті, що через чари не вірили,
коли прийшла смерть на перворідних,
визнали, що цей народ - син Божий. \  Всі однаково мали безліч померлих однаковою смертю;
щоб їх поховати, не вистачало живих,
бо в одну мить загинули їхні щонайкращі діти.[- Та сама кара впала на раба й на пана,
і простолюдець, як і цар, терпів те саме.#Z? У відповідь їм лунав безладний крик ворогів
і голосіння тих, що плакали по дітях. Y І священні діти добрих жертвували потайки
та однодушно встановили цей закон Божий:
що святі мають однаково й у щасті й у нещасті брати участь;
і наперед вже виспівували похвальних пісень батьківських.X%Бо чим скарав ти наших противників,
тим нас прославив, покликавши до себе.xWiНарод твій очікував
спасіння праведних і ворогів погуби.LVНіч та вже наперед була відома батькам нашим,
щоб підбадьорились, знаючи певно, яким повірили присягам.XU)Коли вони вирішили повбивати священних немовлят,
і одне лиш дитя було виставлене та й те врятувалось,
ти в них, каравши, забрав дітей силу
і погубив їх разом у могутніх водах.|TqБо справді тії заслужили, щоб у них забрати світло
та щоб самих їх у темряві закутати,
- їх, що ув'язненими в темниці тримали твоїх дітей,
через яких мало бути дане світові нетлінне світло закону. SТи замість пітьми дав їм стовп вогнегорючий,
щоб був провідником у незнаній подорожі
та сонцем нешкідливим у їхній мандрівці славній.MRІ дякували їм, що вони, хоч передше покривджені, зла не чинили,
та просили вибачити, що ворогували з ними.Q %Одначе в твоїх святих було вельми багато світла.
Ті, чули їхній голос, хоч і не бачили їх з виду,
і щасливими їх називали, бо вони не потерпіли.ePCТільки глупа ніч над ними повисла,
образ пітьми, що мала прийти на них.
Та вони самі були для себе тяжчі від пітьми.&OEУвесь бо світ яснів блискучим світлом
і клопотавсь без перешкоди справами своїми.DNчи тварин невидимий біг скоком,
чи звірів прелютих потужне ревіння,
чи відгомін, що відбивається в гірських проваллях,
- усе це лякало їх, і вони охлявали знемогою.MІ чи то вітер, що свище,
чи приємний спів пташок у густих гілляках,
чи шум води, що рвучко тече,
чи різкий гуркіт скель, що падають уділ,/LWЧи то був хлібороб, чи то чабан,
чи робітник, що працював собі окремо,
- заскочений, корився неминучій нужді:
всіх бо зв'язали одні й ті самі пута темряви.K7Так кожний, хто б він не був, там падав
і сидів замкнений у в'язниці без засувів.;Joмучили страшні привиди,
знесилював душі занепад,
раптовий бо й нежданний страх огортав їх.JI  Тих же, - що в ту ніч, справді безсильну,
яка вийшла з глибини немічного аду,
заснули тим самим сном, -7Hg А як менше внутрішнє сподівання,
то більшим уважається незнання причини, яка наводить муку. G  Бо страх це ніщо інше,
як занехаяння допомоги, що її розум постачає.RF Лукавство - боязливе, воно засуджене власним свідоцтвом,
воно під натиском- сумління завжди збільшує лихо.`E9 Бо хоч і ніщо страшне їх не лякало,
та наполохані човганням тварюк і гадюк сичанням, гинули з переляку,
не наважувалися й дивитись у повітря,
якого ніяким робом не можна уникнути.NDБо ті, що обіцяли від хворої душі страхи й неспокої відігнати,
самі захворіли на сміховинну боязливість.6CeЧаклунського вміння дитячі облуди провалились,
і порожні хвастощі мудрістю побила ганьба.4BaЗ'являлось їм тільки страховидне вогнище, яке само займалось;
для них же, наляканих, коли те видиво вже зникло з очей,
- те, на що дивились, здавалось ще гіршим. ні ясне сяйво зір
не могло тієї страшної ночі роз'яснити.@Бо закуток, де вони причаїлись, їх не охороняв від страху.
Жахливий шум лунав круг них,
і привиди сумнолиці та тужливі їм з'являлись.?-міркувавши бо, що можуть із своїми прихованими гріхами затаїтись
під темним серпанком забуття,
вони, сполохані страшними появами, розбіглись.%>CГадавши беззаконні, що можуть люд святий гнобити,
темряви в'язні, скуті довгою ніччю,
замкнені в хатах, лежали вони
далеко від вічного Провидіння;= 'Справді великі суди твої і незглибимі!
Тому то свавільні душі й заблукали.2<]Надія бо невдячного, мов іней зимовий, розтане,
і розплинеться, наче вода, що не до вжитку.c;?щоб було відомо, що, дякуючи тобі, треба випереджувати сонце
і перед тим, заки на світ благословиться, молитись тобі.4:aБо те, що вогнем не могло бути знищене,
топилося відразу - нагріте слабким промінням сонця,~9uщоб твої, Господи, улюблені діти знали,
що не плоди різнородні прогодовують людину,
а слово твоє зберігає тих, які в тебе вірять.8Тим то й тоді, прибираючи різного вигляду,
воно служило твоїй щедрості, яка все живить,
відповідно до бажання тих, що відчувають нестачу,u7cТворіння бо, слухняне тобі, Творцеві,
набирає на силі для кари грішникам,
попускає ж на благо тим, які покладаються на тебе.63а щоб праведники мали чим живитись,
зрікався він навіть своєї властивої сили.57Сніг і лід витримували вогонь, не топились,
щоб знали, що тільки урожай ворогів
пожирав вогонь, що палив посеред граду
й посеред зливи блискав;41Так допомога твоя виявляла супроти дітей твою ніжність:
відповідно до бажання того, хто нею живився,
вона перетворювалась на те, чого хто хотів.+3OНатомість, народ твій ти годував ангельською поживою,
зсилав їм хліб готовий з неба, без утоми,
що міг був дати всяку насолоду, підхожий усякому смакові..2UА часом і серед води воно понад силу вогню палило,
щоб знищити врожай безбожної країни.+1OЧасом бо полум'я ставало лагіднішим,
щоб не спалити тварин, що були послані на нечестивих,
а й вони самі, бачивши те, збагнули, що їх переслідує суд Божий.`09Та найдивнішим було те, що в воді, яка все гасить,
вогонь іще більшої набирав сили,
бо природа за праведних воює.#/?Нечестивих, які відмовлялись тебе пізнавати,
твоє сильне рамено карало;
на них спали небувалі дощі, градобій, зливи нестримні,
і пожер їх вогонь.D.Уникнути руки твоєї - неможливо!q-[Людина ж у своїй злобі може вбити,
однак духа, що вже вийшов, не може назад привернути,
ані звільнити душі, яку ад прийняв.,3 Ти бо маєш владу над життям та смертю.
Ти зводиш до воріт аду й виводиш звідти.*+M Бо ні зілля, ані припарки їх не вилікували,
лише твоє, Господи, слово, що всіх ізціляє.;*o Щоб вони пригадали собі твої слова, кусали їх гадюки,
але й вони негайно видужували,
щоб не впасти в глибину забуття
і не були позбавлені твоєї добродійности.H)  Твоїх же синів не подолали навіть зуби гадюк отруйних,
бо твоє милосердя допомогло їм і врятувало їх.k(O Бо їх губили сарани та мух укуси,
і не знайшлося ліків, щоб їх врятувати,
тому, що заслужили, щоб їх карали ці животини.' Тим так само довів ти нашим ворогам,
що ти рятуєш від усякого лиха.&&Eбо хто повертавсь до нього, спасався - не тим, що бачив,
але тобою, Спасителю всього.Z%-Вони для остороги були стривожені на час короткий,
і мали знак спасіння - на пам'ятку про заповідь твого закону;l$QБож як прийшла й на них страшна звірів лють,
і вони гинули від укусів в'юнких гадюк,
то не до кінця простягся гнів твій.c#?Адже треба було, щоб отих гнобителів неминуче спіткала нестача,
а цим тільки показати, яких мук зазнали їхні вороги.X")Отак одні, що хотіли їсти,
збридившися насланими животинами,
навіть природну охоту до їжі втратили,
другі ж, зазнавши короткочасної нестачі,
скуштували неабиякої страви.{!oСвоєму ж народові ти, замість тієї кари, добро діяв
і, щоб задоволити їхнє жадібне бажання,
дивну поживу зготував - перепелиць!N  Тому справедливо були вони покарані подібними створіннями,
коли то їх мучила безліч докучливих животин.pYі не мають навіть того привабливого,
що буває інколи у вигляді звірів, - вони бо позбавлені й Божої похвали і благословення.!Ба поклоняються тваринам найогиднішим,
бо глупотою вони гірші від інших~uА бувши смертним, він тільки мертве робить злочинними руками.
Він же вартісніший за своїх божків,
бо він сам жив, вони ж - ніколи.oWБо це людина їх зробила,
той, у кого дух позичений, зліпив їх;
нема бо чоловіка, що міг би
зробити подібного собі бога.<qВони бо за богів уважали всіх бовванів поганських,
які не можуть користатись ні очима, щоб дивитись,
ні ніздрями, щоб вдихати повітря,
ні вухами, щоб чути,
ні пальцями на руках, щоб дотикатись,
ані ноги в них ходити нездатні.LТа всі вони безглузді вельми й нещасливіші від душі немовлятка,
- вороги твого народу, які його гнобили.G Такий краще від усіх інших знає, що грішить,
виробляючи з тієї самої землі й крихкий посуд, і кумирів.{ але вважав, що наше життя -іграшка,
що наше буття - ярмарок для користи,
бо треба, каже, звідкинебудь, навіть із злого, зиск тягнути.\1 Бо він не визнав того, який його створив,
який вдихнув у нього творчу душу
та вдмухнув у нього дух, що оживлює;"= Серце його - попіл!
Його надія - марніша пороху,
життя ж: його -ганебніше грязі!uc Та йому байдуже, що мусить умерти
і що життя його коротке,
- він таки йде наввипередки з золотарями та сріблярами,
наслідує бронзівників
і за славу собі вважає, що ті недійсні речі робить.J З тієї ж глини - шкода й праці -ліпить пустого бога, і він, що недавно з землі постав
і що небавом повернеться до неї, з якої був узятий,
коли зажадають рахунку з його життя.ucОсь ганчар, що з трудом місить м'яку глину
і ліпить одне за другим для нашого вжитку;
з тієї ж глини виліплено
і посудини, які служать для чистого вжитку,
і такі, що для вжитку іншого - всі однаково;
який же одного й другого вжиток
- то вже ганчар вирішує.QКоханці зла, гідні й відповідних сподівань,
і ті, що їх виробляють, і ті, що прагнуть їх, і ті, що вшановують.H вигляд яких будить у безумних пристрасть,
так що вони закохуються в бездушну подобу мертвого образу.RНас не звела витівка, вигадка людей,
ані малярів труд безплідний
- ота подоба, намазана різними фарбами,)KПізнати ж тебе - досконала справедливість,
знати твою могутність - корінь безсмертя.mSНавіть якщо б ми й згрішили, то все одно - ми твої, знаємо твою могутність;
та ми не згрішимо, бо знаємо, що до тебе належимо.  7А ти, наш Боже, добрий і вірний,
довготерпеливий, що в милосерді всім управляєш!i KБо не спромога тих, що на них присягаються,
а справедливість, що карає грішників,
завжди досягне переступ злочинців.1 [За обидвоє спіткає їх кара справедлива:
за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано,
і за те, що, знехтувавши святість,
підступно кривоприсягали. 9Бо, здавшися на бовванів бездушних,
не бояться, що за ложну клятву їх поб'є лихо.Y +Вони бо або з радости шаліють. або пророцтва видають брехливі,
або живуть у кривді, або скоро присягають криво.Почитання ж кумирів безіменних
- початок, причина й кінець усьому лиху. непокоєння людей добрих, забуття про добродійство,
опоганення душ, протиприродна розпуста,
безлад у подружжях, перелюб, безсоромність.)KУсюди всуміш кров, убивство, крадіж, обман,
зіпсуття, невірність, бунт, кривоприсяга,Sвони не зберігають ані життя, ані подружжя чистим:
один одного або підступно вбиває, або перелюбом смутить.,QСвяткуючи дітовбивчі обряди чи укриті таїнства,
чи то шалені учти з дивними звичаями,  Та не досить їм було блукати в пізнаванні Бога,
але, живучи серед великого змагу невідання,
вони таке велике лихо ще й миром називають!}sІ те стало в людському житті пасткою,
бо люди, піддавшись нещастю або гнобленню,
приклали каменю та дереву ім'я неприкладальне.X)юрба ж захоплена красою твору,
почала вважати гідним почитання того,
що його нещодавно шанувала як людину.>uвін бо, бажаючи приподобатись володареві,
уживав свого мистецтва, щоб образ вийшов куди кращий;+OДо поширення культу серед тих, які царя не знали,
причинилося й честолюбство майстра;s~_Та й на веління князів виявлювано різьбленим подобам шану.
А чию особу почитати люди не могли, бо жила в далеких землях,
то уявивши собі її віддалений вигляд,
виробляли видиму подобу царя, якого шанували,
щоб ревно вклонитися відсутньому наче присутньому.}1А потім цей нечестивий звичай з часом закріпився,
і його зберігають як закон.^|5Прибитий передчасним смутком батько,
зробивши образ зарання забраної дитини,
недавно померлу людину тепер як бога почитає
і встановлює для своїх підлеглих таїнства та обряди.1{[З-за людського пустодумства ввійшли вони в світ,
тому й призначений їм незабаром кінець.Tz! Спочатку не було їх, ані й не буде повіки.&yE Думка виробляти бовванів була початком блудування,
а їх винахід - зіпсуттям життя. x  Тому й буде суд над кумирами народів
за те, що в творінні Божім гидотою стали,
спокусою для людських душ
та пасткою ногам безумних.Rw тож спаде кара й на роботу, і на майстра.|vq Бо для Бога однаково осоружні -і безбожний, і його безбожність;guGа прокляте - і те вироблене рукою, і той, хто виробив його;
він - що зробив його,
а воно - що тлінне, назване було богом.itKБлагословенне бо дерево, що справедливості служить,sВже на початку, тоді, коли велетні прегорді гинули,
надія світу в ковчезі схоронилась; - кермована твоєю рукою,
лишила світові сім'я роду.9rkТа ти не хочеш, щоб діла твоєї мудрости були без ужитку,
тому й маленькій деревині люди життя своє звіряють,
і, перепливши на байдаку бурхливі хвилі, спасаються.-qSпоказавши, що можеш спасти з усякої негоди,
навіть коли й без хисту на нього пуститись.@pyале твоє, Отче, провидіння ним кермує,
бо ти відкрив дорогу на морі
і шлях безпечний на хвилях,oСудно - це жадоба наживи вигадала,
майстерна мудрість збудувала,mn UІнший, готуючись до плавби морем і бажаючи пройти через бурхливі хвилі, до дерева взиває, трухлявішого за судно, що несе його.*mM за зиск, роботу та за успіх ручної праці,
він просить сили в того, що в руках безсилий. l Він у мертвого життя благає,
допомоги просить у того, який - сама кволість,
за подорож щасливу того, хто ногами послуговуватися не може,'kG А коли він чи за майно, чи за своє одруження, чи за дітей молиться до нього,
не стидається до бездушного промовляти,
а й по здоров'я до безсилого взиває.}js Отак заздалегідь він дбає, щоб воно не впало,
бо знає, що само собі не може дати ради,
- це ж бо тільки подоба, і їй потрібна поміч.i робить йому й домівку, гідну його,
і ставить у стіні, прикріпивши цвяхом.ch? або вподібнює його якійсь тварині,
обмазує циноброю, а зверху червонить красилом,
замащує усякий ґандж на ньому;g) А те, що зостанеться з відпадків, і ні на що нездатне, -
якесь криве дерево, повне ґудзів, -
взявши, різьбить він, щоб щось робити на дозвіллі,
вдосконалює його під час спочинку,
уподібнює його людській подобі.&fE Відпадки, що лишаються з роботи,
він уживає, щоб зготувати страву, - і ось він ситий.$eA А от якийсь тесля, стявши підхожу деревину,
вміло здирає з неї всю кору кругом
і, обробивши вправно,
виробляє посуд, корисний для хатнього вжитку.edC Нещасні вони, бо їхні сподівання - в мертвих речах:
богами назвали діла рук людських,
мистецькі твори з золота й срібла,
постаті тварин або нікчемний камінь,
-давньої руки роботу._c7 бо якщо вони змогли стільки знати,
щоб спромогтись досліджувати світ,
то чому раніше не знайшли Володаря його?9bm Але й вони не є виправдані,kaO бо живучи посеред його творів, досліджують їх пильно
і стають полоненими їхнього вигляду, бож те, що вони бачать, - гарне.Z`- Однак, вони лиш на легкий заслугували докір:
можливо бо, що вони блудять,
шукаючи Бога й бажаючи його знайти;&_E Бо з величі та краси створінь
через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх.H^  Якщо ж сила та потуга здивувала їх,
нехай з того збагнуть, наскільки могутніший той, який витворив їх.]  А якщо, красою їхньою захоплені, вони взяли їх за богів,
то нехай знають, скільки їхній Володар кращий,
бо сам Творець краси творив їх.\ лише вогонь або вітер, або пливке повітря,
або зоряне склепіння, або бистру воду,
або світила небесні вважали за богів, правителів світу.  ~}n|{zyxxvv:utXss6qq5pwonmClkjj ii$hhgff`ee9dd0cbbhaa8``_I^^2]]\k[[6ZYYrXWtVVxUUvTT&SRQPPWOO>=Y<За дня скрути твоєї Бог тебе згадає, і гріхи твої зникнуть, як лід від спеки.)=KБо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться. <9 і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти - повносилий.;) Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя;:/ Бо слава для людини в честі свого батька, і ганьба для дітей - матір знеславлена.9- Не вихваляйсь безчестям твого батька - нема бо тобі слави в батьковім безчесті.-8S Бо батьківське благословення доми дітей укріплює; прокляття ж матері руйнує їхні основи.7Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе.b6=і як господарям прислуговуватиме батькам своїм."5=Хто звеличує батька - довго житиме; хто Господеві слухняний - матір свою заспокоїть,47Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий.c3?Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.S2Хто шанує батька, той гріхів збувається.1Бо Господь звеличив батька у дітях, і право матері на синах закріпив.0 Мене, вашого батька, слухайте, діти, і так чиніте, щоб спасенними бути.(/IКиньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя..3Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.:-mТі, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.K,Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.++Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?y*k Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.#)? Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.(/ Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.Z'- Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві? Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?&1 Ви, що страхаєтеся Господа, надійтесь на благо, на вічне раювання й на милосердя.%}Ви, що страхаєтеся Господа, вірте йому, і нагорода ваша не пропаде.($IВи, що страхаєтеся Господа, чекайте на його милосердя і не схиблюйте, щоб вам не впасти.#5Вір йому, і він за тебе заступиться; спрямуй на благо свою путь і надійся на нього.s"_Бо золоту проба - вогонь, а бездоганному - горно пониження,!Все прийми, що тебе лиш спіткає, і, пониженим бувши, всі зміни стерпи.} sПристань до нього, не відступайся, щоб звеличився ти наостанку.wgБудь серцем праведний і постійний, а в нещасті - не бентежся. Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси.f GНе зносься вгору, щоб не впасти й не збезчестити душі своєї, бо Господь твої тайни відкриє й додолу кине тебе серед громади, - бо не причастивсь єси до остраху Господнього, і серце твоє облудне.g IНе будь супроти людей облудним, зважай на уста свої.+ QНе будь нечуйним супроти остраху Господнього і не приступай до нього з серцем подвійним.$ CБо мудрість і повчальність -острах Господній: вірність та лагідність йому довподоби.  Прагнеш мудрости? Дотримуй заповіді, і Господь тобі її щедро надасть.$ CУ скарбниці мудрости - приповідки, повні знання; для грішника ж побожність - осоружна. сам він дочасу свої слова ховатиме, його ж розум посвідчать уста численних. До пори-часу довготерпеливий терпить, але наприкінці радощів він зазнає; +Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель. Острах Господній гріхи віддалює; хто в ньому перебуває, той гнів відвертає.| sКорінь мудрости - страхатися Господа, тож віття її - довголіття.O І уздрів Господь, і перелічив її, дощем ізлив знання і розважливий розум; підвищив славу тих, що посідають її. +Вінець мудрости - острах Господній, від нього квітне мир і здоров'я благодайне.z oцілу їхню хату сповнює бажаним, і засіки їхні - плодами своїми. Повнота мудрости - страхатися Господа: вона упоює їх плодами своїми;! =Вона між людьми звила гніздо, вічну основу, і до сімей-поколінь його довірлива буде.  Початок мудрости - боятися Господа, і створено її в лоні з вірними разом.-  U Хто страхається Господа, блаженним стане наостанку, і в день кінця свого - благословенним.  { Страх Господній звеселює серце й радощі дає, втіху та довголіття.x  k Страх Господній - то слава й честь, веселощі й вінок раювання.    над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять його." ? Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми,| sЄдиний мудрий, страшний вельми, що возсідає на престолі своєму.  Спізнання мудрости - кому об'явилось? І хто її досвід збагнув багатющий? !Корінь мудрости - кому він відкрився? І наміри її потаємні - хто про них знає?   Джерело мудрости - слово Боже у вишніх, а дороги її - заповіді відвічні. Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум - від віку. yВисоти небесні, земну широчінь і глибини безодні - хто дослідить?r _В морі пісочки, краплі дощу і вічности днини - хто порахує?k SВсяка премудрість - від Господа, з ним же вона і повіки.a;Так, Господи, ти всяким робом звеличив люд твій і прославив,
і не покинув його, а повсякчас і скрізь стояв при ньому.~Полум'я ж не шкодило тілу кволих тварин, що в ньому ходили,
ані не танув, схожий на іней,
той рід небесної поживи, який так легко тане.#}?Вогонь збільшував у воді власну силу,
а вода забувала свою гасильну властивість.|3Тварини сухопутні на водяних обертались,
а ті, що плавають, вилазили на землю.L{Отак і первні змінювались між собою,
так, як на гарфі звуки змінюють лад,
хоча й зберігають саме властиве звучання,
- як це й можна докладно виснувати з того, що сталося.zwТож і були побиті сліпотою,
як ті під дверима праведника,
коли, огорнуті страшною пітьмою,
кожен шукав власних дверей порогу.Zy-другі ж прийняли тих врочисто,
і які вже зажили однакових з ними прав,
страшними опісля роботами гнобили їх.9xkТа не тільки це, - бо для перших буде якась кара,
вони бо відразу вже прийняли чужинців ворожо;9wkОдні бо не приймали знайомих, коли ті прибували,
другі ж гостей-добродіїв у рабство обернули.>vu На грішних же спали кари,
і не без попередніх знаків - сильних громів;
вони страждали слушно за свої власні лукавства,
бо виявили ненависть запеклу до чужинців.Xu) їм бо на втіху знялись від моря перепелиці.At{ Пізніше бачили, як виникали нові птахи,
коли, спонукаю жадобою, вони домагались вибагливих страв;)sK Вони пам'ятали те, що сталося з ними на вигнанні,
як замість тварин земля вивела комарів із себе
і замість водяних створінь ріка виригнула без ліку жаб./rW Вони паслися, наче коні,
стрибали, мов ягнята,
славлячи тебе, Господи, що врятував їх.q#Ним увесь народ пройшов, під захистом руки твоєї,
оглядаючи дивні чудеса. і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла.
Червоне море стало битим шляхом,
зеленою рівниною - буруни могутні.]o3Бо все творіння, підлягаючи твоїм наказам,
перетворилося знов у своїй природі,
щоб твої діти збереглися цілі.nі коли народ твій ступив на чудесну дорогу,
ті - знайшли нечувану смерть.m!На цю бо крайність штовхнула їх присуджена доля,
яка вибила їм з пам'яті те, що було сталося,
щоб доповнити кару, якої бракувало до їхніх мук;Al{Справді, ще в жалобі були,
ще плакали над гробами померлих,
а таки вже вхопилися в нестямі за інший намір
і тих, кого просили вийти, переслідували, немов утікачів.@kyщо вони, дозволивши вийти
і відпустивши їх поспішно,
роздумають і кинуться навздогін за ними.6j gА на безбожних аж до кінця виллявся гнів немилосердний,
бо він знав наперед, що буде з ними, -)iKВід того згубник назад подався, злякався того,
бо сама проба гніву була вистачальна.hwНа його ж довгій шаті був світ увесь,
слава батьків - вирита на чотирьох рядах каменів,
і твоя велич на діядемі, на голові в нього.[g/Бо як мерці один на одному вже купами лежали,
він став посередині, зупинив гнів,
і перетяв їм до живих дорогу. A}~~~}}||{~zzCyy0xw|vv`uuutssgrrjqq~poo-nn.mmIl^k^jjyjizihh*gg1fedccGba2``_t^^E]]\u[[=ZZYTXX.WVUU:TTGSSQQPfOO.N^MM$LrKK5JII#HH-GCFF#EEDiCbBAA1@@?U>>< W Хто смоли доторкнеться, той забрудниться, - хто гордому товариш, той до нього уподібниться.=5 прикивне головою, сплесне в долоні, багато наторочить ще й вираз обличчя змінить."<= Спіткає тебе лихо - перед собою знайдеш його: ніби допомагаючи, він тебе перехопить,; Устами своїми ворог солодкий, а в серці задумує тебе в яму звалити. Очима своїми ворог просльозиться, а знайде нагоду, то й не насититься кров'ю.z:m Годину він побуде з тобою, а похитнись - він тебе не підтримає.9# Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере.*8M Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться?+7O Зблизу до себе його не ставляй, щоб зваливши тебе, не став він на твоє місце. Праворуч від себе його не садови, бо намагатиметься він ослін твій засісти, - тож ти кінець-кінцем слова мої збагнеш і сумуватимеш, повчання моє згадавши.W6' Навіть як смириться він і ходитиме похнюплений, все одно будь уважний і стережися його. Наче б дзеркало витирав ти - так із ним поводься, знай, що нашарування до кінця його не приховає.5) Ніколи не звіряйся своєму ворогові, бо мов мідь позеленіла - така й злоба його.-4S Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається.3} Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється - при нещасті.Y2+ Подай же доброму, а за грішника не обставай.1 Бо й Всевишньому грішники осоружні, і нечестивим воздасть він відплатою.~0u Чини добро смиренному, та не подавай нечестивому: відмов йому хліба, стримайсь від подаяння, щоб він, бува, не запанував над тобою; він бо тобі подвійним злом відплатить за всі ті блага, які ти йому сподієш.`/9 Дай благочестивому, за грішника ж - не обставай..3 Не зазнає добра, хто упертий у злому, і хто милостиню не роздає з почуттям любови.#-? Чини добро побожному, то й знайдеш нагороду, - хай не від нього, зате від Всевишнього.,  Чинивши добро, знай, кому чиниш, то й матимеш подяку за твої добродійства.+- "Чужого введеш у хату, а він заколот сподіє та й відчужить тебе від рідних твоїх.*) !Лиходія бережись, який зло намислює, щоб, бува, не вчинив назавжди тобі сорому.)5 Одна лиш іскорка велику ватру підпалює; грішник робить засідку, щоб кров пролити.(/ Доброчинство лиходійством підмінює наклепник і в щонайкращому ваду знаходить.!'; Перепел-ловець у клітці - серце гордого: мов підглядач, пантрує він на твоє падіння.& Не вводь абиякого до хати своєї - численні бо бувають хитрощі підступного.% Аж до кончини не зви нікого щасливим: щойно при смерті мужа пізнають.$3 Одна година у злиднях, і розкоші забуто; при кінці ж людини - діла її об'являються. # бо для Господа ж легко за дня кончини відплатити людині за її учинками." За благосної днини забувається лихо, за лихого ж дня не пам'ятають добра, -! Не говори так: «Я маю вже достатньо, тож яка тепер біда мене може спіткати?»  Не говори: «Чого мені ще бракує, і яких мені благ ще відтепер чекати?»C Благословення Господнє - нагорода благочестивому, і його благословення вже незабаром заквітчається.!; Дивом не дивуйся на діла грішного, лиш, поклавшись на Господа, тримайся праці твоєї; з погляду бо Господа - річ легка: вмить, негайно збагатити злиденного. Стій при завіті твердо, перебувай у ньому і виконуй його аж до постаріння.&E коли він каже: «Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага», - то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти.% Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має:'G Дарунок же Господній залишається в побожних, і його благовоління їх повік ущасливить.,Q Дурнота й темнота створені для грішників, і хто зарозумілий у злі, з тим зло й залишиться.)K Мудрість, наука, законознавство походять від Господа, а й любов і рівні путі - від нього.yk Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство - від Господа. і голову його підносить угору, тож і будуть його подивляти численні.+ інший же кволий, потребує допомоги, слабосилий, багатий на злидні, - але очі Господа на нього любовно дивляться, і його він підводить з його бідування Один працює, трудиться, та квапиться, і тим більшу терпить нестачу;} Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду; гонитимеш за ними -не наздоженеш їх, а й утікатимеш - їх не уникнеш.'G Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна: не сідай до грішників, коли вони сваряться.y Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай. Не гани, наперед не розслідивши: спершу зміркуй, а тоді вже дорікай. Чимало вельмож було вельми принижено: прославлених передано в руки іншим. Багато вже владарів сиділо на долівці, занедбаний же - носив корону.e C Не хвались одежею, що її носиш; не несись угору за дня слави; предивні бо діла Господні, і сховані від людей оті діла його.s _ Бджілка між крилатими - маленька, а виріб її - найсолодший.{ o Не вихваляй мужа за його вроду і не гидуй людиною за її вигляд.   Мудрість смиренного підносить його голову і садовить його серед вельмож.h I Хто поважаний в убозтві - оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві - оскільки більш був би у злиднях?  Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.6e Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?~u Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.-S Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має. Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.7 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.K Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.' Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.' Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них - острах Господній.'G Початок вивищення - острах Господній, первоначало ж відкинення - впертість та гординя..~U Серед братів провідний з них -ними поважаний, в очах же Господніх - ті, що його страхаються.S} Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.|3 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.{ Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам'ять про них.{zo Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.pyY Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість. x Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.&wE Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.Av{ Початок гордині людської - відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.muS Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.t Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар - а ось узавтра помре він.s' Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?-rS Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.%qC Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість - переступ.p  Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду - нічого не роби спересердя.o У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.n7 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.m Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів."l= Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.k  Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується. j Двоязичного побоюються в місті, балакуна ненавидять за базікання його.i+ Робота, виконана мистцем, похвали гідна, а вождь народу - мудрий у своєму слові.%hC Співтрапезниками тобі хай праведні будуть; з острахом Господнім хай буде хвала твоя.g З розумними провадь свою розмову, всю бесіду твою - в законі Всевишнього.}fs Вчащай до ближніх, скільки можеш; радься з мудрими повсякчасно.heI Будь здаля від того, хто має владу вбивати, то й не зазнаєш страхіть смерти; а приступиш, то не схиблюй, бо він життя тебе позбавить. Затям бо, що ходиш серед сітей і що валами міськими походжаєш.#d? Не тішся з того, що нечестивим подобається: пам'ятай - їм немає аж до аду виправдання.c} Не ревнуй грішниковій славі: про страхіття кінця його не знаєш бо.]b3 Не полишай старого друга, бо новий йому не дорівняє. Новий друг - нове вино: питимеш його радо, лиш коли постаріється.sa_ Із заміжньою разом не сідай, і з нею при вині не бенкетуй, бо душа твоя до неї прихилиться, і пристрасть на погибель штовхне тебе.y`k Відвертай від красуні очі й на вроду чужу не споглядай, бо жіноча краса багатьох спантеличила, і кохання від неї вогнем займається._ Не розглядайся по вулицях міста і не блукай по глухих його закутках.t^a Не віддавай свою душу блудницям, бо спадщину свою втратиш.}]s Не задивляйся надто на дівчину, щоб не скарали тебе з нею разом.r\] Біля співачки не засиджуйся, бо впіймаєшся на її хитрощі.d[A Не зустрічайся з блудницею, бо потрапиш у її сіті.nZU Не віддавайся в руки жінці, бо коверзуватиме над тобою.Y  Не ревнуй власну милу дружину; не навчай її поганого собі на шкоду.tXaНе відкривай кожному серця, щоб твоє щастя не пограбували.}WsЧужого не роби свідком таємниці: не знаєш бо, як він поведеться.`V9Не радься з дурним: він не вміє приховати слова.{UoЗ гнівливим не заводься на сварку, пустинею з ним не ходи: кров для нього нічого не важить, і де нікому допомогти, там він тебе здолає.fTEЗ відчайдухом не пускайся в дорогу, бо стане тягарем для тебе: робитиме, що йому завгодно, і його безумство погубить тебе.pSYЗ суддею не позивайся: його судитимуть так, як він схоче.mRS Не поручуйся понад силу; а поручився - готуйся платити.uQc Не позичай сильнішому за тебе; а позичив - звикни до втрати.P{ Не поступайся перед зухвальцем, щоб не розставив засідку на тебе.O Не розпалюй вугілля у грішника, щоб і сам не згорів у вогні його палючому.hNI Не зневажай розмову старших, бо й вони навчились від пращурів; від них наберешся розуму, і як треба своєчасно відповідати.KMНе легковаж бесіди мудрих, вдумуйся в їхні приповідки, бо від них засвоїш освіту, а й як великим слугувати.sL_Не радій, коли хтось умирає: пам'ятай, що кожен скінчиться.qK[Не зневажай людини в старості її: ми бо теж постаріємось.JНе знеславлюй розкаяного грішника: пам'ятай, що на всіх нас - провина.mISНе жартуй з неосвіченим, бо збезчестить твоїх предків.kHOНе сварися з язикатим, не підкидай до вогню його дров.?GwНе судися з багатієм: переважить тебе ціною; багатьох бо золото погубило, а й царські серця зігнуло.fF GНе сварися з могутнім, щоб не потрапити в його руки.~Eu$У всіх ділах твоїх пам'ятай про твою кончину - повіки не згрішиш.gDG#Не вагайсь відвідати хворого -люблений будеш за те.kCO"Не цурайся тих, що плачуть, і сумуй з тими, що у смутку. B!Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки.A А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення.0@YСтрахайся Господа та ієрея шануй його частку давай йому, як воно тобі звелено: первоплід, провинну жертву й дар лопатки, посвятну жертву й первоврожай священний.{?oЩо сили твоєї - люби свого Творця і служителів його не полишай.j>MУсією душею Господа шануй і священиків його поважай. =9Пам'ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили?<'Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї.;-Є в тебе жінка до душі? Не відкидай її. Коли ж не мила тобі - не покладайсь на неї.:Видай дочку твою, і велике діло зробиш, - та віддай її за чоловіка розумного.9Є в тебе дочки? Дбай про їхнє тіло і не дивися на них занадто весело.z8mЄ в тебе діти? Виховуй їх і вже змалку роби гнучким їхній карк.c7?Маєш скотину? Пильнуй її. Корисна тобі? Тримай її.{6oРозумного слугу хай душа твоя злюбить: свободи його не позбав.5yНе кривдь слугу, що працює чесно, ані наймита, що віддано служить.o4WНе цурайся мудрої й доброї жінки: ласка її понад золото.~3uНе обмінюй друга за гроші, ані рідного брата за золото офірське.2wГлибоко смири свою душу: вогонь бо й хробацтво - кара нечестивим. ~~J}}|x{{]zyyxWwwvVu;ttsrrJqqpronmmpll_kkBjjjiihhvggsff.eeee dvccc2baac``'_^^Y]]\\5["Z[YYXqWWVVdUTT>> =<<;n::9v88w8.77(655`44C322g1120/..;--#,}++&*))b(''C&&%%$$#y"")!! N{OwR trQ Z  r t i'pB1А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.zAmДруга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду. @Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи./?WПридбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.4>aХоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.=Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий.<7На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують.!;;Хто вколе в око - з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе - почуття його виявить.:Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху. 9Серце, оперте на розумну думку, - наче тинк піщаний на вигладженій стіні.8Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.}7sПісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.y6kЩо бо буває тяжче від олива? Як воно зветься - хіба не - дурень? 5 Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.43 Жалоба по мертвому - семеро днів, за дурнем же й нечестивим - всі дні їхнього віку..3U Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного - гірше від смерти.+2O Розмовляти з дурнем - розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»1 Учити дурного - черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.05Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті - безчестять шляхетність власної родини./%Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження. .9Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання -повсякчасна мудрість.-Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.,Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька - журба для батька.+5Сором для батька - невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться. * Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся - обтрусить руку.) 7Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.z(mПлямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять.'Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого.u&cСерце дурних у них на роті, мудрих же уста - в їхньому серці.%!Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних - важаться старанно.)$KПід дверима наслухувати - людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний.#Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні."Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина - соромиться інших. ! Мов золота прикраса - розумного наука, вона - немов обручка на правиці. 1Дурний, коли сміється - підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться.Для нерозумного повчання - колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці.-Мов дім у руїнах - така дурного мудрість, і знання нерозумного -слова недоладні.'Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці. Мова дурного - мов тягар у дорозі; на устах же розумного - ласкаве слово.Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе.Нутро дурного - мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає.  Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його - як джерело життєве.#? Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток.#? Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість - вершина Господнього остраху. Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці - прірва пекельна.} Громада беззаконних - то купа клоччя, їхній кінець у полум'ї вогню.Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає.Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться.;oХто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться серцем. Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне.Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє.Мов двосічний меч - кожне беззаконня; на рану від нього - немає ліків.ucУтікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш - то він тебе вкусить; його ж бо зуби - левині зуби, які занапащують душі людські.  Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися. Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість. Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?, QГостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.K Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.+Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби. Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.-Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.*MДехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.#?Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.!;Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!  Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.)KЛіпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!~їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!}!Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;|!Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!{5Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро. z Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно. y  Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.!x; Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях."w= Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.v Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.uХто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.t%Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.s Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.r/Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.3q_Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.Jp Хто признається, той втрати уникне.EoЛіпше зганити, аніж нагніватись.yn mБуває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.~muОдяг у мужа, на зубах усміх і хода чоловіка - оповідають, хто він. lВже й з вигляду можна спізнати чоловіка, і з обличчя видно хто розумний.%kCЯкщо, не мавши спромоги, він і не грішитиме, то однак зла накоїть при першій же нагоді.8jiпонурий на вигляд, він удає з себе глухого, - та, як його не розпізнають, то він тебе й випередить. iБуває: лукавий ходить, прибитий лихом, а внутрі своїм - сповнений облуди;ChБуває спритність вишукана, та вона несправедлива, - буває, що правосуддя крутійством осягнути прагне.4gaЛіпший, хто, вбогий на розум, усе таки має острах, аніж, хто мудрий занадто, а закон переступає.fБо є зручність й осоружна, і в кого недосить мудрости, той - безумний.e3Знання лукавства - це ще не бути мудрим, і рада грішників - це ще не розсудливість. d cУся бо мудрість - острах Господній, і в кожній мудрості - виконання закону. b  a `3Попередь ближнього раніш, ніж погрожувати; будь законові Всевишнього слухняний._3Бува, що й поховзнеться хтось, хоч і несвідомо, - а й хто ж не згрішив язиком своїм?^!Попередь лишень приятеля, бо часто коїться наклеп, тож не вір кожному слову..]UПопередь ближнього, щоб не розбалакувавсь, а коли вже розбалакався, то - щоб не повторював.%\C Попередь свого друга, щоб часом щось не скоїв, а коли вже скоїв, то - щоб не повторював.[w Що стріла, застрягла в стегні м'ясистім, те і слово у нутрі дурня.Z Слово для дурного - таке ж саме страждання, як і дитина для породіллі.Y Почув якесь слово? Нехай умре з тобою! Не бійся - воно тебе не розірве. X бо тебе вислухають, та остерігатимуться, а при нагоді ще й зненавидять.)WKНе оповідай про них ні другові, ні ворогові і, як нема тобі гріха в них, то їх не об'явлюй,V{Коли не повториш слів лайливих, то вже ж тобі шкоди з того не буде.QUУникне зла, хто не терпить балакунства.OTТой, хто зловтішний, - буде засуджений. SХто легковірний, той і легкодушний; хто грішить - той сам собі й шкодить.R'буде з нього здобич для молю й черви, і життя безсоромного прийде до погибелі.*QMВино й жіноцтво пантеличать і розумних; хто до повій пристане - пристане до безстидства; P Робітник - п'яниця, - не розбагатіє; хто нехтує малим, той поволі занепаде.%OC!Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.Nw Не втішайся життям розкішним - не в'яжи себе з таким товариством. M9Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.LНе ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.K5Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.J!Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу. IМудра людина в усьому обережна, і за днини гріха - стережеться завинити.HВід ранку аж до вечора час проминає - усе перед Господом переходить швидко.G%Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво - коли ти багатий.'FGПам'ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.EЗаки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.5DcХай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.C{Перед тим, як занедужаєш, -смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння. BЗаки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.oAWЩе заки говоритимеш - повчися, і лікуйся - перед недугою.{@oДурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок - виїдає очі.?#Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа. >Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок.=-Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.<#Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.p;Y Милість людини - до її ближнього, а Божа милість - до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.:! Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, - тим то й помножив своє прощення.9 Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.8% Крапля води морської чи зеренце піску - ось так мало років під час цього віку.Q7 Число днів людини? Найбільше сто років.6yЩо таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?51Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає -тоді й зніяковіє!4#Нічого не можна ні відняти, ні додати, - неможливо дослідити чудеса Господні.*3MХто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?B2}Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, - та й хто б був спроможний велич його дослідити?1Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він - володар усього в могутності власній, він - розрізняє святе від несвятого. 0Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.L/ Той, що вічно живе, усе разом створив..5 За силами небесних висот він наглядає, сукупність же людська - земля лиш та попіл.-/Що ясніше за сонце? А й воно затемнюється. Тіло ж і кров - ті про зло лиш міркують.,Бо чоловік не може в собі всього мати, тому що син людський - не безсмертний. +Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього!!*;Від померлого, якого немає - і хвала не існує: хвалитиме Господа - живий та здоровий!)+Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають йому шану?(+Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти. 'Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед ним і зменшуй упадки.&'Та тим, які каються, він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.%5А по тому він устане і їм відплатить, - що вони заслугували, воздасть їм поголовне.&$EМилостиня мужа - як печать при ньому, і добродійство людини береже він, мов зіницю ока. # "Не сховались від нього їхні кривди, і всі гріхи їхні - перед Господом.!Усі діла їхні перед ним - як сонце; очі його безнастанно на їхніх дорогах.    Вождя настановив він кожному народові, але часткою Господа є Ізраїль.  ykЇхні путі перед ним завжди - від його очей скритись не можуть.7gСказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» - і дав кожному з них заповіді щодо ближнього. Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.mS Уклав він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.  Він їм надав так само й розуміння - життєвий закон передав їм у спадщину.~u Хвалитимуть вони його ім'я святе, оповідаючи про діл його велич.   ykСвітло вклав він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич.{Розумною наукою він їх наповнив, - що добре і що зле, вказав він їм.Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце - щоб розважати.  7Страх перед ними вклав він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством.{Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі.z oГосподь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.Різнородними тваринами він покрив її обличчя, і вони повернуться до неї. {А потім Господь споглянув на землю - і її наповнив благами своїми.! ;Ані одне з них не зударюється з другим - повік вони не будуть неслухняні його слову. )Впровадив він порядок у діла свої навіки, від самих початків аж до їхніх родів; вони бо не знають ні голоду, ні втоми, і не покидають вони своєї праці.4 aГосподнім вироком - діла його від первоначала; відразу ж по створенні належно їх розподілено. Ступінь за ступнем відкрию освіту, і в усій докладності звістую знання.Слухай же мене, сину, і придбай знання і на мої слова зважай своїм серцем./WОтак міркує людина, позбавлена розуму, - безглуздий, спантеличений роздумує над дурницями.*MА діла справедливости - хто їх розповість? Хто на них чекатиме? Бож завіт, мовляв, далеко.}Коли я грішу, ніхто мене не бачить, а коли обманюю потай, хто взнає?  А над тим бо не міркує ніяке серце - хто коли задумався над його путями?5а й разом з ними гори та землі основи дрижать від остраху, коли на них він погляне.Ось небо і небеса небес, безодня і земля тремтять, коли він сходить,%Не кажи: «Від Господа сховаюсь, і хто там з висоти мене згадувати буде; - у натовпі великому мене не впізнають, бо що моя душа в безмірному творінні?»,Qбо кожному створінню - явне його милосердя, і світло своє, і темряву призначив він людині.1[Господь учинив впертим фараона, який його не визнав, - щоб стали знаними діла його під небом:~#Повну волю дає він милосердю своєму, проте кожен одержить заплату за ділами.%}C Грішник з грабунком не втече від нього, а й не буде обманутий терпець благочестивого.%|C Великий він у милості, великий і у строгості, тож людей він за їхніми ділами судитиме. {9 Навіть коли б був лиш один тугошиїй, то дивно було б, якби лишився безкарним, - бо й милосердя і гнів від Господа, могутнього в прощенні й у вияві обурення.z  ані шестисот тисяч пішаниці, яка згромадилась у своїм жорстокосерді.y І не помилувано пропащого поріддя, яке було винищене за свої гріхи, xНе пощаджено місця, де мешкав Лот, - стало бо осоружне з-за своєї гордині.!w;Не було милосердя над стародавніми велетнями, які збунтувалися із-за власної сили.v/на зборах грішників вогонь займається, у неслухнянім народі гнів розпалюється.uБагато ось такого бачило моє око, а й від того сильніше чуло моє вухо:t-Бо від одного розумного заселиться місто, рід же беззаконних буде спустошений.sНе покладайся на їхнє життя, і не звіряйся на їхню кількість: ліпше бо один, аніж ціла тисяча, і ліпше вмерти бездітним, ніж мати дітей нечестивих. ~Y}G|3{{Vzz*yyx vZuHts5rrpvnmmlNkjjiihgffYee[ddBc2bb)aa`|_^z]]4\T[[%ZYY.XWWVUUuTT SS RyQQP;OONMLLKtJJZII@HH!GG FFE[DDICIBBrBAA@w?>>(=</Мужа не хвали, поки він ще не висловився, бо щойно словом людина випробовується.=!З плоду дерева праця над ним виявляється, думка ж людського серця - із слова.<}Піч випробовує ганчарське начиння - людину випробовує її розмова.;)Коли решето трусять, висівки залишаються, - так і хиби чоловіка в його розмові.-:SХто в острахові Господньому не тримає себе ревно, то хата в такого незабаром розвалиться.93Кілок між щілини каміння вбивається, а між продаж та купівлю прокрадається гріх.8 5Багато людей грішать із-за користи: розбагатіти прагнучи, стають немилосердними. 7Купцеві не легко провини уникнути, крамареві ж - виправдатись від гріха.6Дві речі моє засмутили серце, третя ж до гніву мене призводить: муж-воїн, що терпить у злиднях нужду; розумні мужі, коли нехтують ними; і той, що від праведности повертається до гріха, - Господь бо такого для меча готує.^55Жінка галаслива, язиката - сурма воєнна, що зве до бою, тож кожен чоловік у такій халепі - наче б жив у неспокоях битви.E4Жінка, що шанує свого чоловіка, - для всіх вона явище мудрости; а та, яка не шанує, - знана з безбожної гордости. Щасливий чоловік, що добру жінку має, - число його днів подвійне.3+Розпусну жінку вважають за собаку, скромній же притаманно Господа страхатись.%2CТурбота безстидної жінки - неслава, сором'язлива ж дочка й свого чоловіка стидається.1Безбожна жінка - уділ беззаконного, побожна - того, хто Господа страхається.(0IНа продажну жінку плюнути та й годі, заміжня ж - башта смерти, коли хтось зазіхне на неї./#Тим парості твої, що по собі залишиш, ростимуть, кріпкі у своїм благородстві.2.]На рівнині розшукавши найродючіше поле, сій твоє зерно, на власну шляхетність покладаючись.-Сину, бережи здоровим цвіт твого віку і сили твоєї чужим не віддавай.},sЗолоті стовпи на срібній підставі - гарні ноги на п'ятах міцних.+Світильник сяє на свічнику святому, а краса обличчя - на стрункій постаті.$*AЯк сонце, що сходить на висотах Господніх, так доброї жінки чар, що хату її прикрашає.})sСором'язлива жінка - подвійна ласка, ціни немає для чистої душі.(wМовчазна жінка - дарунок Господній; вихованій добре - ціни немає.' Ласкавість жінки чоловіка звеселює, і розсуд її його кості утучнює.'&G як прагнущий подорожній уста розтуляє і п'є кожну воду, на яку натрапить, так вона проти кожного кілка розсідається й кожній стрілі свій сагайдак відкриває.%%C Бережися слідувати за зором сороміцьким - не дивина тобі буде, коли в гріх уведе тебе:0$Y Пильно наглядай за дочкою розпущеною, щоб, бачивши твою байдужість, з того не скористалась.## безстидство в очах її, вгору витріщених, і як зиркає ними, то зразу й пізнати." Жінка п'яниця - гідна гніву великого; безчестя своє годі їй приховати:"!=Лиха жінка - ярмо воляче, що погано прив'язане; хто її має, той наче скорпіона тримає. +Біль серця й печаль - ревнощі жінки до жінки, і бич язика, що скрізь бере участь.  Трьох речей моє серце боїться, а четверта мене лякає: наклеп з боку міста, заколотницький натовп і донос неправдивий - усе це гірше за смерть.3Чи багатий він, чи вбогий - у нього серце зичливе, і обличчя в нього завжди веселе. Добра жінка - це добра частка, вона дається тим, що Господа страхаються.{Чеснотлива жінка чоловіка звеселює, він проживе літа свої в мирі.} uЩасливий чоловік, що добру жінку має, - число його днів подвійне.`9Як вона не під твоєю рукою - віддали її від себе.oWНе давай воді витікати, а жінці лихій - робити по-своєму.`9Від жінки гріх почався - з-за неї й усі вмираємо.{oПрибите серце, вигляд сумний, рана в серці - від жінки лихої; безсилі руки, коліна немічні - від жінки, що чоловіка свого знещасливлює. Гідне гніву, стидке й вельми ганебне, коли жінка утримує свого чоловіка.|qНе дай себе обманути жіночою красою, і не пожадай ніколи жінки.!;Що ногам старого по піску вгору дряпатись, те язиката жінка спокійному чоловікові.!Мала всяка злоба супроти злоби жіночої - хай же доля грішника отаку спіткає!{Чоловік її, сидівши собі з ближніми, хоче - не хоче, а гірко зідхає.Лукавство жінки вид її змінює, обличчя робить темним, мов у ведмедя.s_Жити я волію з левом та драконом, аніж з лихою жінкою жити.ykБо нема отрути над отруту змія, і немає гніву над гнів ворога.3Усяке нещастя, та не нещастя від ненависників, і всяку помсту, та не помсту вражу!y k Усяка рана, але не рана серця! Усяка злоба, але не злоба жінки! ) Острах Господній - початок любови до нього, віра - початок приєднання до нього.x i Острах Господній усе перевищує: хто його має, кому він рівня? + Великий той, хто знайшов мудрість, - та немає над того, хто Господа страхається.  Щасливий той, хто знайшов обачність, а й той, хто повідає вухам уважним.PЩасливий, хто живе з розумною жінкою, хто язиком своїм не послизнувся, а й хто не служив від себе негіднішому.Дев'ять речей блаженними вважаю я у серці, десяту ж висловлю словами: чоловік, який дітьми утішається, а й який за життя ворогів падіння звидів.Вінець старих - великий їхній досвід, і похвальне в них - острах Господній.Яка ж бо гарна для старих -мудрість, і для поважаних - розважність і порада!Яка ж то гарна річ для сивини - розсуд, і для старших - знати раду дати!Коли ти нічого не назбирав за молодощів, то як же знайдеш за старощів твоїх?Три роди людей душі моїй осоружні, і життя їхнє вельми для мене бридке: бідний - пихатий, багатий - брехун і старий - перелюбець, що з глузду з'їхав.# AУ трьох речах милуюсь і в них красуюсь я перед Господом та перед людьми: згодою між братами, приязню між сусідами й жінкою та чоловіком, які дружньо живуть. "Дивіться: не тільки для себе трудивсь я, а й для тих усіх, які її шукають.!Навчання зіллю я, немов пророцтво, і полишу його поколінням повіки.t~a Я дам науку, мов світло зірниці, і сяйво її понесу я далеко.]}3Я промовив: - Сад мій зрошу, і грядку свою напою. - І ось уже річкою рівчак мій обернувся, а ріка на море перетворилась.|А я - немов рівчак від річки, мов той водопровід, що у сад провадить.y{kбо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її.z#Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її;y{Він, наче світло, повчання розливає, наче Гіхон під час винозбору.rx]мов Ефрат, він сповнений розумом, мов Йордан під час жнив.ywkПовен мудрости він, як Пішон, мов той Тигр за днів новоплоддя,$vAНе занепадайте на силі, бувши у Господі, пристаньте до нього, щоб укріпив вас, - Господь бо Вседержитель це Бог єдиний, і немає іншого, крім нього, Спасителя.DuУсе це книга завіту Бога Всевишнього, закон, заповіданий нам від Мойсея, спадщина для Яковових громад.tХто мене слухає, той не осоромиться, хто мною кермується, той не согрішить.sХто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п'є, той ще захоче пити.r+Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник. qПрийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми.[p/Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені.+oOМов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало.nМов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє - віття слави й ласки.mМов цинамон і аспалат, видавала я пахощі, мов добірна мірра, була я запахуща, - мов та халвана, й онікс, і стакта, мов дим кадила отой у наметі.ql[Мов та пальма в Ен-гаді, виросла я, мов у Єрихоні садженці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна, - виросла я, немов той явір.k+ Мов той кедр ливанський, я виросла вгору, мов той кипарис на горах Хермонських.j Я вкорінилась у прославленім народі - у частці Господній, у наслідді його.vie У місті улюбленім він оселив мене, і в Єрусалимі - влада моя.whg У святому наметі перед ним я служила, і укріпилась я у Сіоні. g  Спередвіку, споконвіку створив він мене, тим то я вічно існувати буду. fТож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап'яв мій та й мовив: «У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!»e{Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись?dУ хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла.cyЯ одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні я походжала.ubcНа висотах я оселилась, і мій престол - у стовпі хмаринному.}asВийшла я, мовляв, із уст Всевишнього та й оболоком укрила землю."`=У громаді Всевишнього вона уста розтулює, її самозвеличення перед його могутністю:_ }Похвала бо мудрості - у ній у самій, і прослава її - серед її народу.t^aі ті довідаються, що потім прийдуть, що немає нічого над острах Господній - нічого солодшого над зберігання Господніх заповідей.]Спомин про себе вона лишить на прокляття, і ганьба її не зітреться ніколи, -k\Oі діти її не закоріняться, не принесе плодів її віття.[Тож і таку бо виведуть перед громаду, і дітей її як слід розслідять:)ZKперше бо - законові Всевишнього не корилась, потім - чоловікові кривду заподіяла, а потретє - вона перелюбом осквернилась і дітей привела від іншого чоловіка. YА так і з жінкою, що покинула чоловіка й придбала спадкоємця від іншого:-XSТож такого серед майдану міського скарають, і впіймають якраз там, де він і не сподівався.W'Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно - довершене.MVа боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини.Uчоловік, що грішить супроти власного ложа, - він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, - то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає»,"T=пристрасть, мов жар палкий, гаряча, - вона не погасне, аж поки не зникне; чоловік, що нечистий власним тілом, - він не спочине, аж вогонь його спалить, - бо безстидний смакує від кожного хліба, тож не заспокоїться до самої смерти;S}Два роди (людей) гріхи помножують, а третій (на себе) гнів накликає: RЛюдина, що звикла робити закиди, вік свій увесь від того не виправиться.QПро батька-матір своїх згадай, коли між вельможами будеш сидіти, щоб перед ними ти на оці мав їх, щоб не поводився ти, мов той дурень, - щоб не побажав ти радше не народитись та й не лихословив день твоїх народин.P Не призвичаюй уст до грубої нечемности, бо саме тут і грішне слово. O Буває бесіда, що до смерти провадить, - нехай її не буде у спадщині Якова! Таке від благочесних далеким буде, і вони у гріхах не будуть валятися.+NO Хто на клятви щедрий, сповниться беззаконням, і ніколи бич його дому не покине. Завинить, гріх його буде на ньому, а не вважатиме, то згрішить він подвійно. Нещиро поклянеться - не буде виправданий, а й хата його сповниться злиднів.M Бо як слуга, допитуваний стало, прутів при тому не уникає, так і той, хто кленеться ім'ям Господа постійно, чистим від гріха не залишиться. L  Уст не призвичаюй твоїх до клятви, не звикай бо клястись ім'ям Святого.KГрішника впіймають власні уста, обмовник і гордий з-за них упадуть.|JqЗ уст повчання слухайте, діти! Хто їх берегтиме, той не пропаде.'IGЗмисловість і розпуста хай не володіють мною, не видавай мене сороміцьким пожаданням!JH і лихе пожадання відверни від мене! G Господи, Отче й Боже життя мого, не допусти, щоб зір мій був гордовитий,Fщоб мої помилки не були побільшені, щоб мої гріхи не були помножені, щоб я не впав перед моїми ворогами й щоб не зловтішався мій ворог надо мною. EХто бо думки мої батогом приборкає, а серце моє - повчанням мудрости, щоб не щадити мене у моїм невігластві та й щоб не пропустити їхніх гріхів,|==C<<<;:988N776544,322Z11800!/..q--,++d**L))(v''-&%%P$#"}!! m\Qq^7a<8AlSk4  U -  1\9KOA$Піднебіння розрізняє страви з дичини, так і розумне серце - слова брехливі.s@_$Кожну страву шлунок приймає, та є страва ліпша від страви.?y$Хай знають усі, що землю населюють, що ти Господь, Бог віковічний.>7$Вислухай, Господи, благання молільників - як то був Арон народ твій поблагословив.#=?$Тим воздай нагороду, які тебе очікують: нехай виявиться правдивість твоїх пророків.<3$Дай свідоцтво першим твоїм створінням: здійсни пророцтва, ім'ям твоїм проречені.;{$ Хай сповниться Сіон прославою твоєю, а твій народ - твоєю величчю.:)$ Зглянься над отим святим твоїм містом - над Єрусалимом, місцем твого спочинку.>9u$ Змилуйся, Господи, над людом твого ймення - над Ізраїлем, що його ти нарівні з первородним поставив.y8k$ Позбирай усі коліна Якова, поверни їм спадщину, як напочатку.7$ Голови розбий проводарям ворожим, тим, що кажуть: «Крім нас немає нікого!»H6 $Хай гніву вогонь пожере того, хто кинеться рятуватись: ті, що гноблять народ твій, хай знайдуть погибель. 5 $Час приспіши, спом'яни бо присягу, - щоб діла твої великі прославились.4$Збуди гнів, ізлий своє обурення -розгроми противника, розбий ворога!|3q$Віднови знаки, повтори чудеса, звелич свою руку й праве рамено.2$Нехай визнають тебе, як і ми те визнали, що немає Бога, крім тебе, о Господи!$1A$Як перед ними явив єси твою святість між нами, так перед нами яви твою велич між ними.{0o$Зведи свою руку на чужі народи - нехай твою владу вони узріють.+/ Q$Зглянься на нас, Владико, Боже всесвіту, і споглянь! На всіх поган розповсюдь твій острах!.%#Благодайне милосердя - за часів скрути: наче хмари дощові за пори посушливої.-#поки не розсудить справи свого народу і не врадує його у своїм милосерді.%,C#поки не заплатить людині за її вчинками і людських діл не оцінить за їхніми задумами;+ #поки не розсіє многоту зарозумілих і не зламає берло несправедливих;*{#поки не поб'є крижі немилосердним і не воздасть народам відплати;^)5#Господь не забариться й не довго терпітиме їх,E(#не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться й не розсудить справедливих та не вчинить розправи.*'M#Смиренного молитва крізь хмари пробивається: він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде;&/#Хто служить, той буде доброзичливо прийнятий, і молитва його аж до хмар досягне.%'#Чи ж сльози вдовичі не течуть по щоках, не кричать проти того, хто їх викликав? $ #Сироти проханням він не погордує, ані вдовою, яка свою скаргу виливає.&#E# А й не зважатиме на особу він проти бідного - він бо вислуховує просьбу покривдженого.U"## Господь бо - суддя, він не зважає на особи.!+# Не вчиняй підкупу - його не буде прийнято: не звіряйся на жертву несправедливу,d A# Господь бо тобі відплатить, поверне тобі всемеро.'# Воздавай Всевишньому згідно з його даром - щедро за твоїми власними статками;5#При всяких приносинах будь веселий обличчям, посвяту десятини вчиняй із радістю.~u#Добрими очима хвали Господа, первоплодів рук твоїх не поменшуй.#Жертва від праведного мужа приємна, спомин про неї не забувається.7#Приносини праведного жертовник ситять, і пахощі їхні до Всевишнього здіймаються.%C#Не з'являйся перед Господом з порожніми руками, бо все те - заради виконання заповіді.1#Довподоби Господові, хто від зла відступає; покутна жертва - уникання неправоти.S#Хто віддячується - все одно що й муку питльовану жертвує; хто ж милостиню творить - приносить похвальну жертву.) M#Хто закон береже, той приноси множить; хто пильнує заповіді, той мирні жертви приносить."Отак і людина, що за гріхи свої постить, а потім вирушає те саме чинити: хто бо вислухає молитву такого, і яка йому користь із того, що понижався?[/"Хто вмивається, доткнувшись мертвого, а потім до нього знов дотикається, - яку бо зискає користь він із свого миття?~u"Один молиться, другий проклинає - чий же голос Владика вислухає?"Один будує, другий руйнує: яка їм з того користь - невже тільки труд?8i"Вбиває ближнього, хто відбирає його прожиток; позбавляти наймита заробітку - це кров проливати.5c"таж за нестатків хліб це для вбогих - життя, і хто й того їх позбавляє, той - просто кровожерний.#"Мов би сина жертвує на очах у батька, хто приносить жертву з добра нужденних:*M"Не довподоби Всевишньому нечестивих приноси, і гріхи він прощає - не за численні жертви.7g"Приноси з неправно набутого - все одно, що й глузування: дари беззаконних не можуть бути вгодні. 9"він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров'я, життя й благословення.f E"Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння:2 ]"Того душа щаслива, хто Господа страхається, - бо на кого б він зіперся, і хто б його підтримав?, Q"Хто Господа страхається, перед іншим страху не має: нічого не боїться, бо він - його надія." =" Житиме дух отих, що Господа страхаються: надія бо їхня в тому, хто врятувати їх може.#" Нераз потрапляв я у смертельну небезпеку, тож рятувався - завдяки досвідові.'" Багато дечого бачив я під час моїх мандрів, і знаю я більше, ніж можу оповісти.-" Хто не зазнав спокуси, той мало знає, - хто ж бував у подорожах, той набув досвід.%C" Многомандрівна людина - многотна знаннями, і хто дознав досвіду, розумно й розмовляє."Виконання закону має бути без фальшу: досконала мудрість - лише з уст щирих.5"Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, - розчарувалися.%"Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, - не прихиляйся до них своїм серцем."Ворожба, чарування, сновиддя -речі порожні, це бо маріння вагітної жінки.y"Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого - що правдиве?q["Це сновиддя - згідне з отим, що подоба обличчя в дзеркалі.#~?"Хто вірить сновиддям - скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться.} "Надії нерозумного - пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя.-|S!!Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то - на якій дорозі тоді його шукатимеш?${A! Коли маєш слугу - вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.z!Коли маєш слугу, хай буде - мов ти сам; він бо - кровне твоє надбання.y!Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду. x!Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається - наклади кайдани. w!Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.vy!Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому - колоди й побої.u-!Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки - він шукатиме волі.tw!Для осла - паша, палиця і вантаж, для раба - хліб, карність і праця.s/!Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, - роздавай свою спадщину.r!У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.q)!Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.p!Доки ще живеш і доки духу в тобі - будь-кому себе не видавай на поталу.0oY!Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.n!Тож слухайте мене, вельможі народу, - проводарі громади, насторожіть вуха!m!Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають."l=!За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив. k !А я, останній - я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають. j!Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі - до пари, одне проти одного."i=!Супроти зла - добро, супроти смерти - життя, тож так і супроти благочесного - грішник.h! Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю. g! З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними - освятив і до себе наблизив, а деяких - прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.f! У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.yek! А й люди всі - з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.d! Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.c!Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.b1!Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році - все від одного сонця?a!Глузливий друг - неначе той огир, який іржить під кожним вершником.`/!Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається - його міркування._3!Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням - і тоді відповідай.^w!Розумний плекає віру в закон: для нього закон - вірогідний вирок.]+!Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить - той мов судно у бурі.&\ G!Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.$[A Хто вірить у закон - зберігає заповіді; хто на Господа покладається - не зазнає шкоди.|Zq У всьому, що робиш, на себе зважай, бо й у тім - виконання закону.PY Навіть з дітьми своїми обережний будь.LX Не покладайся й на гладеньку стежку.xWi Не ходи вибоїстою дорогою, бо інакше спотикнешся об каміння.V Не роби нічого, не зваживши думкою, то й не будеш каятись у вчинках своїх.U# Розумний поради не занехує, -безбожний же й бундючний нічого не страхається.T Грішна людина докору уникає і, щоб чинити свою волю, вимівки шукає."S= Хто Господа страхається, той розсудливим стане: праведність таких сяятиме світлом.R Хто шукає закон, той ним насититься, - лицемір же об нього лиш спотикнеться.'QG Хто Господа страхається, той повчання прийме; ті, що його шукають, знайдуть його ласку.P' А за все за оте - благословляй свого Творця: він бо тебе напоює благами своїми.Oy Розважайся там, чини за вподобою, але не гріши зухвалими словами. N  Уставай вчасно, не будь останнім; повертаючись додому, - біжи, не гайся.uMc Громові блискавка передує -ласка ж передує сором'язливому.L Бувши з визначними, до них не рівняйся; не многослов, коли говорить інший.`K9 Висловлюйся коротко: багато - кількома словами.*JM Промовляй, юначе, як відчуваєш потребу, - та тільки разів зо два, а більше - якщо спитають! I Смарагдова печать у золотій оправі - спів із музиками при вині солодкім. H  Самоцвітна печать на злотій прикрасі - гучні музики під час винопиття.G+ Де треба слухати, не розливайся в розмові - не вдавай мудрого, як де пора на теє.)FK Промовляй, старший, бо воно тобі личить, але - з розбором, второпно й музиці не на заваду.eEC Щойно повинність виконавши, займи своє місце, щоб разом з ними ти міг веселитись і щоб тим увінчалось твоє порядкування.>D w Зробили тебе господарем? Не виносься: будь поміж ними як один з їхніх - подбай про них, а потім сядеш.C%Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.BПияцтво безумному - погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.AГіркота для душі - вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.v@eРадощі серця, втіха душі - вино, пите вчасно й уміру потреби.r?]Вино для людей - життєвий напій, коли то його помірковано п'ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.>Горно - проба на твердоту криці, вино - на серця у змаганні бундючних.f=EНе будь при вині хоробрий - вино багатьох погубило.<5А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво - точне.;/Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво - певне.:!Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає. 9Тож коли занадто ти переївся -устань, геть виблюй - то й зробиться легше.81бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів - має людина, яка не знає наситу.7yВихованій людині вистачає мало, - тож і на ложі своїм не сопітиме: 6 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.51А й заради доброго виховання перший припиняй: не об'їдайся, бо таке вразити може.4 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, - не будь огидний.3!Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий. 2Куди такий гляне - руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.H1  Пам'ятай: несите око - це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.S0 Коли сідаєш до столу препишного - не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»/ Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада..{ Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, - зло вчинити, а не вчинив?- Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.,Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.#+?Воно - колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка - для кожного безумного.|*qБагато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.)#Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб'ється. (Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він - злиденний.'Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.n&UКлопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.% З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.$Щедре й добре серце насичене буде і користатиме з свого харчування. #Заздрість і гнів позбавляють віку, а журба завчасно старість приводить.k"OРозважай себе, втішай своє серце, геть проганяй від себе печаль: багатьох бо сум уже погубив - немає ніякого з нього пожитку.~!uРадощі серця - то життя людини, а чоловіка веселощі - довголіття.o WНе завдавай душі своїй жалю, не муч себе думами сумними.*MЛиш очима він оглядає й стогне при тому, мов скопець, який, дівчину обіймаючи, - скиглить.Яка ж бо користь від жертви бовванові? Таж він її ні їсти, ні нюхати не може! Отакий і той, хто має багатство, а не може ним покористуватись.+Що страви смачні для стуленого рота, те й приноси харчів, розкладених на гробі.Краще смерть, ніж гірке життя, і вічний спочинок, ніж постійне чав'ядіння.Немає багатства над тілесне здоров'я, і немає щастя над сердечну радість.7Здоров'я й сила ліпші від усякого золота, а сильне тіло - від надмірного багатства.!Бідний, а здоровий і сильний це краще, ніж багатий, а з ранами на своєму тілі.7 Виховуй свого сина, ходи коло нього так, щоб ти не зазнав на собі його зухвальства.V% Ще замолоду роби його шию гнучкою, товчи йому боки, поки він ще молодий, бо, ставши впертим, він буде неслухняний.) За юности його не давай йому волі й очей не заплющуй, як поводиться по-дурному.3 З ним не пересміхайся, щоб з ним не сумував ти та врешті-решт не скреготав зубами.! Випестиш сина, - а він тебе розчарує, гратимешся з ним, - а він тебе засмутить.Необ'їжджений кінь стає норовистим, а син свавільний стає зухвалим.8iХто ж випещує сина - той і рани його перев'яже ще й над кожним його зойком серцем здригатиметься.0YПроти своїх ворогів лишив він відплатника, а й для друзів - того, хто добродійства оплатить..UЗа життя свого побачивши, милувався він з нього, тож при смерті своїй не зазнав він смутку. Такий батько, померши, наче й не вмре: по собі бо лишив подібного до себе. Хто сина повчає, тому заздритиме ворог, перед друзями ж буде ним радіти.$ AХто сина виховує добре - матиме з нього користь, а й серед знайомих пишатись ним буде.  5Хто любить свого сина - тримає для нього різку, щоб мати з нього врешті-решт утіху. Тяжко оте для людини розумної - за хату чути докір та зневагу від вірителя.! ;Забирайся, зайдо, поступися гіднішому: загостив до мене брат мій - я хати потребую!» «Йди сюди, зайдо, стола приготуй. Маєш там щось? Ну, то дай мені їсти!Пригостиш, даси пити, - а подяки не буде; до того ж і слова ще гіркії почуєш:!;Лихе то життя - з хати в хату тинятись і, де б не примістився, не сміти уст розтулити.'GЧи в тебе мало, чи багато - будь задоволений, то й не вчуєш докору, мовляв - ти приходень.Ліпше життя злиденне під дахом з драниць, аніж пишні страви у домі чужому.Головне для життя - вода, хліб і одяг та й хата, щоб було чим прикрити наготу."=Ближньому допомагай за твоєю спромогою, а й зважай на те, щоб самому не провалитись.%Грішник, що поривається поручитись, а женеться за зиском, - під суд потрапить. Виселила вона мужів премогутніх, та й блукали вони між народами чужими.Багато заможних порука зруйнувала, жбурляла їх, наче хвилі морськії.%Грішник розтринькає добро поручителя, невдячна душа покине свого рятівника.~Тож не забудь ту послугу з боку ручителя: він бо за тебе віддав свою душу. }9Добра людина поручиться за ближнього свого, той же, хто втратив сором, його покине.| Над сильний щит і над спис важкий воюватиме на ворога вона за тебе. { Милостиню замкни у себе в коморах - вона тебе вирятує з усякого нещастя.'zG Скарб свій вживай згідно з заповідями Всевишнього: це тобі буде корисніше, ніж золото.1y[ Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають. vI~~M}||c{{.zzyzxx9wvuu$tqqppotnn_mm^ll/kkjii}hhGggBffekddPccCbbab``._m^^I]h\[ZZYXXWWW V`U)TRPOoNMMwLVK!JI{HGFEpDD;CDBBA@?>==L<<;::l993877%6554332q100//.F-,++G**V)),(q''B&&%s$m##D"".!! \*5 O){7X i G # zwvksO* бо від одежі міль виходить, а від жінки - злоба жіноча. r* Не задивляйсь на вроду ніякої людини, не дозволяй собі з жінками сидіти:@qy* Пильно наглядай за неслухняною дочкою, щоб не зробила тебе ворогів посміховиськом, поговором у місті, в народі пліток предметом, - щоб перед численними тебе не осоромила!p/* щоб не опоганилась, дівчиною бувши, щоб не завагітніла в батьківському домі; бувши ж із мужем, щоб не зраджувала, а й, заміжня, не залишилась неплідною.o* Дочка для батька - таємний клопіт, про неї журба йому сон проганяє: щоб не відцвіла, бува, ще замолоду, а коли заміжня, то щоб не знавісніла;n/*Не стидайся поправляти безумного й дурного, а й престарого, який з молодими сперечається: от тоді й матимеш справжню освіту, й усі тебе вихвалятимуть. m *Хоч що б ти видавав, усе зваж і почисли, видаток і прибуток - усе запиши.l{*ані запечатування, коли жінка -лиха, ані замка - там, де рук багато.Fk*ні зискової різниці при купецькому продажі, ані суворої кари для дітей, ані стусанів для раба ледачого,j*ні точної міри в вазі й терезах, ні придбання прибутку великого чи малого,iy*ні рахунку з товаришем у дорозі, ні поділу спадщини серед друзів,h *закону Всевишнього, ані союзу, ані вироку, який розсуджує нечестивих,g *Та таких ось речей аж ніяк не стидайся, і на особу не дивися, гріха уникаючи: f )Ось тоді то й справді сором'язливим будеш, і ласку здобудеш серед усіх.e)повторювати чи переказувати те, що почуєш, а й робити явними слова таємні.d)проти друзів образливі слова пускати, - а давши їм щось, не роби докорів! - c )з служницею поводитись надто вільно, - не маєш наближатись до ложа її! -b)присвоювати частку чиюсь чи дарунок, заглядатися на жінку заміжню, a )кидати оком на розпусну жінку, від співплеменника обличчя відвертати,`)погорджувати кимсь, як приймаєш або даєш, мовчати до тих, які вітають тебе, _ )а й перед Божою правдою та союзом: на стіл із хлібом ліктями спиратись,-^S)несправедливости - перед товаришем і другом, а крадіжки - перед місцем, в якому ти мешкаєш;(]I)злочину - перед суддею та перед начальником, беззаконства ж -перед громадою та народом;&\E)Стидайтесь розпусти перед батьком-матір'ю, а брехні - перед князем та перед вельможею;h[I)Тож сором'язливі будьте згідно з моїм словом, - не добре бо піддаватись кожному стидові, та й не все всі по правді оцінюють.Z#)Той кращий, хто приховує свою глупоту, ніж той, хто приховує власну мудрість.?Yw)Діти, бережіть мою науку в мирі; прихована мудрість і скарб незримий - яка бо користь із них обидвох?|Xq) Мало днів триває життя щасливе, та добре ім'я перебуває навіки.W) Про ім'я своє дбай, воно тобі лишиться над тисячі великих скарбів золотих.rV]) Марнота людини - в тілі її; та не затреться ім'я побожного.U5) Усе, що з землі, знов піде у землю, - тож нечестиві йдуть від прокляття на погибель. T9) Народившись, ви на прокляття народжуєтесь, а вмираючи, матимете прокляття як долю.}Ss)Горе вам, мужам нечестивим, що Бога Всевишнього закон полишили!R/)Нечестивому батькові власні діти докоряють, бо саме через нього вони в неславі.Q+)Загине спадщина дітей грішників, завжди ганьба тяжітиме на їхньому потомстві.P)Огидні діти - грішників діти, а й ті, що перебувають в оселях безбожників.O)Це вирок Господній для кожного тіла: навіщо ж іти тобі проти волі Всевишнього? Ще десять, ще сто, ще тисяча років - в аді не будуть життю докоряти! N9)Страху не май перед присудом смерти: згадай своїх попередників і тих, що ще будуть.M3)О смерте, присуд твій благодайний для людини, що вбога й уже безсила, що вельми стара, про все ж має журитись, - яка зневірилась і якій терпець увірвався.)L M)О смерте, гірка бо гадка про тебе для людини, що живе спокійно в своїх достатках, для того, хто безжурний і в усьому вдатний, а й хто має ще силу приймати поживу.K(Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.J(Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює - розумний і освічений того вистерігається.Iy(Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.H'(Острах Господній - наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.G(Багатство й сила додають відваги, та понад це і те - страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує - з ним не треба й допомоги шукати!F (Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.E(За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує -добродійство.D(Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим - жінка з чоловіком.{Co(Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим - зеленая нива. B(Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим - любий голос.A!(Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим - любов до мудрости.@{(Діти й будова міст ім'я увічнюють, але понад те - винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим - жінка бездоганна.'?G(Життя самодостатнього й роботящого - солодке, та над одним і другим - скарбу знахідник. >(Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки. =(мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде. <(нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння - на голій скелі,;)(Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:6:e( Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.9/( Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.8( Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.z7m( Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.o6W( смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.%5C(Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:*4M(У хвилину ж, коли мав рятуватись, - пробудився та й чудується, що не було чого страхатися! 3(Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, - неначе б він утікав від битви.2(А під час відпочинку на постельному ложі - сон уночі лише думку заколочує.>1u(від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, - скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.!0;(Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі; / (Їхні думки, сердешний страх -міркування про майбутнє, про смерти день./. Y(Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, - і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.|-q'#Тож хваліте всім серцем і устами, і благословіте ім'я Господнє.,'"Тож не треба казати: «Це гірще від того», - бо все своєчасно схвалене буде. +'!Господні діла - усі бо добрі: кожній потребі - своєчасна його забезпека.*' Ось чому я вже спочатку зважився, розміркував це й лишив на письмі:o)W'в його зізволенні виконавці з них охочі, й вони напоготові на землі в час потреби, - та у визначену мить не порушать його слова.( 'Звірячі зуби, скорпіони, гадюки, мстивця меч - нечестивим на погибель:w'g'Полум'я, град, голод і смерть - усе те створене для покарання.&'Бувають вітри, створені для кари, які в його гніві бичами стаються; у час виконання сипляться силою й гнів виладовують того, хто їх створив. % 'Усе те благочесним іде на благо, - для грішних же злом обернутись може.d$A'Щонайпотрібніше для життя людини: вода і вогонь, залізо і сіль, пшенична мука, молоко й мед, кров винограду, олія й одежа.#'Споконвіку добро було створене для добрих, - як ото для грішних добро й зло. "'Прості путі його для благочестивих, - а для беззаконних вони непрохідні."!='А й гнів свій народам дає він у спадщину, як то воду перетворив був у соляну пустелю. 'Благословення його рікою все вкрило, повноводною зливою напоїло землю. 'Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - всі бо речі створені для своєї мети.'Сягає він поглядом від віку й до віку: супроти нього нічого дивного немає.  'Перед ним же й діла кожної людини, і від зору його сховатись неможливо.+'його велінням постає усе йому бажане, - не існує, хто зупинив би, коли він рятує.'Вода, його словом, горою звелася, - голосом з уст його води зібрались;+'Які ж бо прекрасні всі діла Господні! Всяке його веління досконало виконується. Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - бо все придається у визначений час.K'Звисочуйте ім'я його, велич його прославте піснями уст і звуками гарф, ще й так промовляйте, його хваливши:%'Станьте запашними, немов той ладан, розквітніть виквітом, як та лілея, розповсюдьте пахощі й пісню співайте, Господа благословіте за всі його діла.$A' Благочесні діти, слухайте мене й зростайте, мов та рожа, посаджена над водою текучою. ' Ще хочу оповісти про мої роздуми: я бо сповнений, мов той місяць у повні.' Доки житиме, ім'ям над тисячі славитиметься, а й померши - добавиться йому.' Про мудрість його повідатимуть народи, і хвалу йому оповістять на зборах.r]' Численні люди хвалитимуть його розум, вони повіки його не забудуть: пам'ять про нього не пропаде, й ім'я його житиме з роду в рід.+'Він і сам в освіті виявить знання, а й прославиться в законі Господнього союзу.'Він і сам собі придбає раду й знання, а й над його тайнами буде роздумувати.#?'Коли ж то Господь - Всевеликий - зізволить, то духом він розуму сповниться: сам дощем ізіллє слова мудрости своєї, а й Господеві в молитві подяку висловить.F'Вже вдосвіта він усім своїм серцем шукає Господа, що його створив; свою перед Всевишнім молитву виливає, молитвою уста свої відкриває і з-за гріхів своїх благання висловлює.nU'Серед вельмож він служить, з'являється перед князями, подорожує в країни чужих народів, вивідує, що добре, а що зле між людьми. 9'глузду таїнного приповісток дошукується, в загадки приповісток повнотою поринає. 'зберігає оповідання славних мужів, у тайні ходи приповісток вдумується,  'Інакше з тим, хто віддає всю душу законові Всевишнього й мислить у ньому: він усіх предків досліджує мудрість, а на дозвіллі вникає у пророцтва,0 Y&"Вони не блищать ні знанням, ні розсудом, і їх не знайти серед складачів приповісток, - та зате підтримують вічне творіння, то й моляться про справи свого ремества. 1&!Та на віче народне їх не запрошують, на зборах вони нічим не відзначаються, не засідають на суддівських кріслах, - бо й не зрозуміли б судового рішення.}& Без них неможливо збудувати місто, ні жити в ньому, ані ним ходити.&Усі вони здаються на власні руки, і в ремеслі своєму вправний кожен.b=&руками глину зразкує, ногами її замішує, докладає серця, щоб малювання вивершити, - і не досипляє, щоб ще й піч очистити.)K&Так воно й з ганчарем, що сидить при своїй праці ще й ногами своїми крутить коло, а й до діла свого ввесь час пристосовується, і всі його рухи - геть обраховані:,Q&Так воно й з ковалем, що сидить біля ковадла та й розглядає сирове залізо: вогненна пара йому тіло розтоплює, він змагається з жаром у горнилі, молота гук йому вуха заглушує, очі ж його до зразка посудини прикуті; всім серцем старається діло він викінчити - не досипляє, щоб якнайкраще його прикрасити.C&Так воно з кожним робітником та майстром, який день і ніч проводить на праці: той, хто виготовлюв різьбу на печатках, хто намагається урізнороднити рисунок, а й душу вкладає, щоб, мов живий, був малюнок, ще й не досипляє, щоб діло своє викінчити.&Думка в нього - як борозну провести, журба його вся - про пашу для теличок.2]&Як може той помудріти, хто рало тримає, хто рожном вихваляється, наче тим списом, хто волів поганяти знає й ходити коло них, хто ввесь час про бичків свою мову веде?$A&Мудрість книжника в дозвіллі здобувається: хто вільний від заняття, той стає мудрим.8i&З спочивом небіжчика хай спочине й його пам'ять, - тож розрадь себе, скоро дух його з нього вийде. ~&Пам'ятай про мій вирок, що й твоїм він буде: мені вчора, а тобі - сьогодні.}%&Не забувай - немає бо повороту: мертвому не допоможеш, а собі самому пошкодиш.|5&Смуткові серцем своїм не віддавайся, відкинь його геть - про кінець пам'ятай свій.{}&Смуток у злиднях перебуває, а вбогого життя - згідне з його серцем.yzk&Бо смуток провадить до смерти, і серця журба потугу відбирає.y)&Гірко ридай, ревно бий себе в груди, жалобу по нім справляй, що на неї заслужив він, - так день або й два, поговору ради, і аж тоді у своїм смутку втішся.x)&Сину, зронюй над померлим сльози, розпочинай голосіння, як личить тяжко стражденному; поховай його тіло, як звичай велить, і могили його не занедбуй.w&Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки.\v1&Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшу і принести одужання для рятунку життя.juM& стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває.1t[& А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш;~=!;::9876!5%4 32b100)/|..-,Y+6**9)('&%$$]#^""#!# (HM"; D ) @ >:6v 1 він бо звістив про повідь ворожу і був для тих добрий, чиї стежки - прямі.%1А й Єзекиїл побачив видиво слави - його показано йому на колісниці херувимів,D1за словом Єремії, яким вони нехтували, а який вже в лоні матері був посвячений на пророка, - щоб викорінювати, руйнувати й нищити, а й для того теж, щоб будувати й насаджувати.}s1А ті спалили святе вибране місто, геть спустошили його дороги, -{o1віддали вони іншим свою потугу, і славу свою - народові чужому. 1Поза Давидом, Єзекією та Йосією - всі вони вельми себе спроневірили; тим то, покинувши закон Всевишнього, царі юдейські прийшли до занепаду:#1Він своє серце спрямував до Господа, а за часів нечестя - скріпив благочестя.#1був добронаставлений, народ навертавши, ще й осоружне беззаконня викорінив. y1Пам'ять про Йосію - мов благовонна суміш, зготована способом мироварським: в устах усіх вона, мов мед, солодка і - наче музика на бенкеті:0Аж до вічности об'явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!ve0Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.xi0Відступило за днів його сонце, -і цареві життя він продовжив. 0Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, - як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.q[0Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.dA0візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, - і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.yk0Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:^ 50За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, -той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.6 e0Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.2 ]0Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи. 0Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, - аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.x i0Він і за життя творив чудеса, - а й при смерті діла його дивні.0 Ніяке слово його не перевищило, - а й по смерті його тіло пророкувало.0 Такий був Ілля, вхоплений вихорем, - а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.0 Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.0 Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.yk0 Полум'яний вихор вхопив тебе - колісниця з вогненними кіньми.{o0Ти помазав царів на відплату, а й пророків - своїх наступників.dA0Ти чув на Синаї докори, на Хориві - вирок відплати.ta0Ти скинув царів на загибель, прославлених - з їхнього ложа.r]0Збудив єси мертвого з смерти і з аду - Всевишнього словом.0Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?z~m0Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.k}O0Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.| 0І з'явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.n{U/І ласі були вони на всяке зло, поки не впала кара на них.z /А й Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля у гріх і показав Ефраїмові нечестиву дорогу: гріхи їхні так помножились, що їх з власної землі вигнано.'yG/І спочив Соломон із своїми батьками, потомка з свого роду лишивши по собі, - найбезумнішого з народу, позбавленого глузду: Ровоама, що звів народ своєю радою.x/Та Господь милосердя не залишить, жадного зо слів своїх не порушить, дітей свого вибранця не занапастить, потомків того, кого любив, не знищить, - тим то й дав він Якову останок, а Давидові корінь, з якого він вийшов.w}/Постала тоді подвійна влада: з Ефраїму вийшло бунтівниче царство.hvI/Поклав єси пляму на власну славу, осквернив своє потомство, гнів на власних дітей навів і біль пекучий - на своїх нащадків.u}/Та прихиляв ти жінкам свої боки, то й став еси рабом власного тіла.At{/В ім'я Господа Бога, що зветься Богом Ізраїля, зібрав ти золота, мов цини, срібла згромадив, мов олива. s/За твої пісні, приповідки, притчі, а й відповіді - країни тебе подивляли.r/Дальніх островів сягнула слава твоя: був єси люблений в мирі твоїм.|qq/Землю покрила душа твоя: приповідками-загадками сповнив її ти.wpg/Який же мудрий був ти замолоду, мов повноводна річка розуму!{oo/ Царював Соломон за мирних днів: дав йому Бог довколишній спокій, щоб він спорудив дім його імені й святилище йому приготував навіки.`n9/ Мудрий син по нім був: завдяки йому жив щасливо.Rm/ Простив Господь йому його гріхи й підніс навіки його потугу, дав йому царський союз і слави престол в Ізраїлі.zlm/ Святам-празникам блиску надав він, досконало прикрасив чини врочисті: хвалили вони його ім'я святе, а святиня вже від ранку бриніла.k// Перед жертовником настановив співаків, і лунав їхнім голосом спів милозвучний.yjk/У кожнім своїм ділі воздавав він шану Святому Всевишньому словами прослави, з усього серця співав піснопіння й любив свого Творця.Ii /він бо загладив ворогів навколо, винищив геть супостатів філістимлян, зламавши їхню міць аж по сьогодні.Rh/Зажив він слави десятків тисяч, хвалено його з-за благословень Господніх, тож і надягли на нього слави вінець:ugc/Візвав він тоді до Господа Всевишнього, і той надав сили правиці його - вбити мужа, у війні потужного, і ріг народу свого піднести.f/Чи ж велетня не вбив він, як був ще хлопцем? Чи не змив же він із народу ганьбу, як ото підняв руку з каменем у пращі та й ізламав гординю Голіята?e/Він з левами бавивсь, як з козенятами, а з ведмедями - мов із ягнятами. d /Так, як сить відокремлюють від жертви, так Давида - з-між синів Ізраїля.jc O/А після нього почав Натан пророкувати за днів Давида.b5.Ба навіть як заснув, то ще пророкував він, передсказавши цареві його кінець: він з-під землі озвався голосом у пророцтві, щоб стерти беззаконність люду.2a].А перед часом вічного спочинку засвідчив перед Господом та його помазаником: «Ні від кого не взяв я грошей, ні навіть сандалів пари» - тож ніхто його й не оскаржив.`y.Він винищив тирських князів і всіх філістимлянських зверхників. _.Отож Господь загримів із неба, в гуркоті великім дав свій голос почути.R^.До Господа могутнього він віз-вав, як вороги налягли з усіх-усюдів на нього, - приніс бо в жертву ссуще ягнятко.(]I.За свою вірність об'явивсь він пророком: промовами довів, що в видіннях він - правдивий.\.Ім'ям Господнім судив він громаду, тож і Господь до Якова навідався.H[ . Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, царство заснував і помазав князів над своїм народом.]Z3. Хай розквітнуть їхні кості з їхньої могили, і нехай імення їхнє передасться на синів отих, що прославляться в дітях!Y+. І судді - кожен із власним іменем, - у всіх у них серце не було віроломне, і не відвернулись вони від Господа: хай же буде пам'ять про них благословенна!X. щоб зрозуміли сини всі Ізраїля, що ходити Господніми слідами - добре.W!. І Господь надав Калевові сили, яка аж до старощів при ньому лишилась, - тож він і зійшов на верховину землі, яку його потомство одержало в спадщину,wVg.Тим то й спаслося їх лише двоє з-поміж шестисот тисяч піхотинців, - щоб у спадщину їх запровадити, в землю, що молоком та медом тече.vUe.Він бо йшов слідом за Всемогутнім і за днів Мойсея чинив милосердя - він сам і Калев, син Єфунне, - стояв бо він твердо супроти громади, спромігся народ стримати від гріха і втихомирив лукаве нарікання.#T?.Він кинувся на той ворожий народ і вигубив противників, коли вони спускалися, - щоб народи взнали, яка сильна його зброя і що їхня війна проти Господа була.+SO.Закликав він до Всевишнього могутнього, як ворог на нього налягав з усіх-усюдів, - і вислухав його великий Господь: камінний град превеликий із неба спустивши.R!.Хіба ж не його велінням сонце спинилось, і з єдиного дня зробився подвійний?dQA.Хто встоявся перед ним? Він бо вів Господні війни.P.Який же був він славетний тоді як, руки піднісши, мечем на міста замахнувся!O .Хоробрим у війні був Ісус Навин, що в пророцтвах Мойсеєвим був наступником: він був, згідно з іменням своїм, великим, щоб рятувати його вибранців, щоб відплатити ворогам бунтівливим і щоб Ізраїлеві надати спадщину.XN)-Пінхас, син Єлеазара - третій славою, ревнував бо він в острасі Господньому й твердо стояв, коли народ бунтувався, з шляхетною відвагою душі своєї, - тож для Ізраїля милосердя виблагав.SM-Та в землі народу не має він спадщини, і частка між людом не існує для нього: сам бо він його частка та спадщина. L-Тим то й їдять вони жертви Господні, які він дав йому та його потомству.K-Аронові ж славу він побільшив, отож і надав таку йому спадщину: призначив для нього первоплоди, передусім же зготував хліб для насичення.J-Побачив те Господь і того не сподобав, тож були вони знищені в палкім його гніві: він проти них чудо вчинив і вщент їх вигубив полум'ям вогненним.I-Чужинці проти нього вчинили повстання і ревнували його в пустині: мужі, що при Датані та Авірамі, ще й ватага Кораха, злослива й гнівлива. H -Заповідями своїми надав він йому; повновладу над тими постановами законів: давати Якову науку свідоцтв, Ізраїля просвічувати його законом.tGa-Він його вибрав з-поміж усіх живих - приносити Господеві жертву, кадило й пахощі приємні на спомин, ще й покутувати за свій народ.kFO-Мойсей його висвятив, святим миром помазав - для нього з того був вічний союз, а й для його потомства, доки триває небо, щоб богослужбу й священодію виконували та іменем його народ благословляли.sE_-Жертви його палено суцільно -двічі щоденно, по всякий час.RD- Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, - лише його сини та нащадки його повіки.C- Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу - втіху очам.-BS- з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото - праці майстра-самоцвітника, - з виритим на пам'ять написом, за числом поколінь Ізраїля.%AC- його шати священні - з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник - з об'явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу,M@- Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі - на спомин синам народу свого;F?-зодягнув його довершеною славою, прикрасив його сану знаками: спідньою одежею, хитоном та наплічником._>7-Заключив з ним вічний союз, і надав священство йому в народі, благоліпієм його ущасливив, покрив його світлим одягом; =-Звисочив він і Арона, подібного йому святого, брата його - з коліна Леві.P<-Свій голос йому почути зізволив, а ввівши його в темную хмару, заповіді дав йому віч-на-віч, закон життя і те, що знати треба, щоб Якова навчати свого союзу, Ізраїля - своїх приписів. ;-Вірного й лагідного, він освятив його, вибравши його з-поміж усіх живих.r:]-Словом його він чуда спинив, перед царями його прославив, доручив йому провід свого народу, а й величі своєї частку йому виявив.9#-Учинив його славою до святих подібним, зробив його великим на страх ворогам.8 -З нього він вивів милостивого мужа, який серед усіх ласку знайшов, який був і Богові, і людям любий: Мойсея, пам'ять якого - у благословеннях.d7A,Благословення для всіх людей і союз він поклав на Якова голову: благами своїми його скріпив ще й дав йому край у спадщину; розподілив його на частини, почленував його на дванадцять поколінь.w6g,Та й Ісаака також він запевнив - заради Авраама, батька його.25],Тим то він і запевнив його клятвою, що в його потомстві всі народи благословляться, що він його розмножить, мов порох земний, що потомство його, наче зорі, вивищить, що дасть йому спадщину від моря й до моря і від Ріки аж до країв землі.w4g,Він дотримав закону Всевишнього, і з ним у союз він увійшов: на тілі його встановив він союз той і в випробуваннях виявився вірним.3,Авраам - великий батько багатьох народів: ніхто бо йому не дорівняв у славі.r2],Вічні союзи з ним укладено, щоб усяке тіло потоп не нищив.x1i,З Ноя був досконалий праведник: у час гніву він оновленням став, - із-за нього лишивсь на землі останок, коли ото був потоп учинився.0,Енох угодив Господеві, тож його перенесено: ось поколінням зразок каяття. /,Про мудрість їхню повідатимуть народи, а їм похвалу громада звіщатиме.j.M,Їхні тіла поховані в мирі, а ймення їхнє живе у родах.-w, Потомство їхнє лишиться повіки, і слава їхня ніколи не померкне. ,, твердо їхнє потомство при союзі стоїть, а завдяки їм - також і їхні діти.u+c, у потомстві їхнім лишиться - вийшла від них добра спадщина;s*_, Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись:)}, Про деяких же з них згадки немає: вони зникнули, наче б не жили ніколи, а й були вони так, мов ніколи не було їх, - а з ними разом і діти їхні.{(o,Деякі з них лишили ймення, яке ще й досі з похвалою згадується.',Усіх їх поважали їхні сучасники, і за життя свого вони хвали зазнали.k&O,Мужі багаті й могутні, вони в своїх оселях мирно жили.b%=,плекали музику й співи, творили писемні повісті.X$),рядили народом, спомагаючи порадами і маючи розуміння супроти мудрости народу, - а й словом розумним своєї науки;\#1,Вони панували у царствах своїх, ще й подвигами були вони славні; розумні своїми порадами, вони пророцтва оповіщали;v"e,Багато слави придав їм Господь: велич свою явив споконвіку.l! S,Та й славних мужів похвалімо - батьків наших за родами.h I+!Усе бо створив Господь - і мудрість дав благочесним.+ Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.+Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?7+Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги - бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, - бо до краю не дійдете!s_+Страхітливий Господь, превеликий, і влада його - предивна! 9+Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.+Чимало б ще сказати - та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він - усе!#+Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом. +Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори. 9+Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.  +За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.y+Гоїть усе те - хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.+Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.J +Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.+Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.++Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.+Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.y+На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.+Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння. y+Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи. + Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.w g+ Оперізує небо луком осяйним: її бо нап'яли руки Всевишнього. !+ Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!  + словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.y+ Оздоба небес - яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:pY+Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах - знамено небесного війська, що світить на горній тверді.+Місяць вказує пору святкувань -світило, що зменшується, аж поки не зникне.{o+Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи - знак відвічний,+Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.{+Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.+Стоячи опівдні, висушує землю, - і хто бо встоїться перед його жаром?+Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!| s+Пишнота висот - чистая твердь, вигляд небозводу - видіння слави!/*Одне покріплює доброту другого, - тож хто насититься, на його велич споглядаючи? ~ *Усе йде до пари, одне проти одного, - він недостатнім не створив нічого.}*Усе воно живе й перебуває повіки, для кожної потреби, - і все йому слухняне!}|s*Любі всі чисто його діла, але ж те, що з них видно - то лише іскра! {9*Мудрістю своєю діла величні він оздобив, - він бо існує від віку до віку: йому не додано нічого, а й нічого не віднято, і ніякого дорадника він не потребує.|zq*Ніяка думка його не минає, ніяке слово від нього не сховається.y*Вік сповіщає минуле й майбутнє, і сліди викриває речей прихованих.x}*Дослідив він безодню і серце людське, він прознає їхні наміри потаємні, бо кожним знанням Всевишній володіє, то й передбачає знаки часу.wy*Своїм святим Господь не зізволив оповісти про всі свої чудеса, що їх Господь Вседержитель укріпив, щоб усе тривало в його величі міцно. v*Сонце, що світить, - на все споглядає, і твір Господній повен його слави.?uw*Тепер же згадаю про діла Господні й оповім те, що я бачив: Господніми словами його діла здійснились.!t;*Краще чоловік лукавий, ніж споглядно добра жінка: жінка бо наводить ганьбу і сором. ~}||M{{zMyy1xwwvv7u}tsrqqoommGl,kjuiehhgzfee@dcb,a``_^P]\|[ZkYYFXWWCVV4UDT^SSSRR5QPPOOO$NMLKJJ IHHGFEIDCCQB>A@o?>y>=I<;;O:87k66-5[4453]2u11>0//.9--++*\))0(O'&%%E$W#/""_  Q' nVF r}  Q~yu; @Тому й упали на нас нещастя та прокляття, що їх Господь заповів через Мойсея, слугу свого, того дня, коли вивів був батьків наших з Єгипетського краю, щоб дати нам землю, що тече молоком та медом, як воно й є нині.9: m@З того часу, коли Господь вивів з Єгипетського краю батьків наших, аж понині, були ми неслухняні супроти Господа, Бога нашого, й відвертались, не слухалися його голосу.d9 C@ми були неслухняні супроти нього, не слухалися голосу Господа, Бога нашого, щоб ходити за заповідями, що Господь дав нам.?8 {@бо ми згрішили перед Господом;7 %@царям нашим, князям нашим, священикам нашим, пророкам нашим та батькам нашим,6 {@та й скажіте: Господу, Богу нашому, належить справедливість, а нам сором на обличчях наших, як воно й є нині, - юдеям, мешканцям Єрусалиму,N5 @Читайте оцю книгу, що ми вам посилаємо, щоб ви про неї звістили в домі Господнім, під час свята й у дні зборів,/4 Y@ За нас також молітеся до Господа, Бога нашого, бо ми згрішили проти Господа, Бога нашого, і гнів Господа та обурення його не відвернулися від нас по нинішний день.M3 @ і щоб Бог дав нам силу й просвітив наші очі, щоб нам жити в тіні Навуходоносора, вавилонського царя, та в тіні Валтасара, його сина, служити їм довгий час і знайти ласку перед ними.{2 q@ Молітеся також і за життя Навуходоносора, царя вавилонського, і за життя Валтасара, його сина, щоб дні їхні були, як дні неба на землі,81 k@ Вони переказали: - Оце висилаємо вам гроші: купіть за ці гроші жертв на всепалення і за гріхи, ще й кадило; зробіть офіри й принесіть на жертовнику Господа, Бога нашого.z0 o@ тоді як ото Навуходоносор, цар вавилонський, виселив з Єрусалиму й відвів у Вавилон Єхонію, князів, слюсарів, вельмож та простий люд.e/ E@Варух узяв був, десятого дня місяця Сівана, посуд дому Господнього, забраний з храму, щоб його повернути назад у край Юдейський, посуд срібний, що його зробив Седекія, син Йосії, цар юдейський;p. [@і послали в Єрусалим до священика Йоакима, сина Хілкії, сина Шалома, й до інших єреїв та до всього люду, що був з ним в Єрусалимі.F- @і зібрали грошей, хто скільки міг,`, ;@І плакав народ, постив і молився перед Господом;!+ =@перед вельможами й царськими синами, перед старшими й перед усім людом, від найменшого до найбільшого, перед усіма тими, що жили в Вавилоні, при річці Суд. * @Варух прочитав слова цієї книги перед Єхонією, сином Йоакима, царем юдейським, і перед усім народом, який зійшовся, щоб слухати читання книги,9) m@п'ятого року, сьомого дня п'ятого місяця, того часу, коли халдеї здобули Єрусалим та спалили його.R( !@Ось слова книги, що їх написав Варух, син Нерії, сина Махсеї, сина Седекії, сина Хасадії, сина Хілкії, у Вавилоні,' 1;HВартніший, отже, праведний чоловік, який бовванів не має, бо він уникне безчестя.v& g;GЗ кармазину та вісону, що на них тліють, ви впізнаєте, що то не боги. Зрештою, їх самих пожирає черва, і вони стають ганьбою в країні. %  ;FЦі їхні боги, дерев'яні, покриті золотом та сріблом, подібні також до куща глоду, на який сідає всяка птиця, а й до мерця, покинутого в темноті.U$ %;EНемов опудало на баштані, яке ні від чого не захищає, такими є й їхні боги - дерев'яні, покриті золотом та сріблом.#  ;DОтож, ніяким чином нам не ясно, що вони - боги, тим то ви їх і не бійтесь. " ;CЗвірі ліпші від них, бо вони, втікаючи під захист, можуть собі зарадити.! ;Bні явити народам знаків на небі, ані сяяти, як сонце, ані світити, як місяць.o  Y;AБо вони не можуть ані проклясти, ані благословити царів,c A;@Знаючи, отже, що вони не є богами, ви їх не бійтесь.G  ;?Ось чому не слід думати й називати їх богами, вони бо не можуть ні суду вирішувати, ні добро чинити людям.] 5;>А ті боги ані красою, ані силою на них не схожі.% E;=Хмари, на веління Боже, оббігають усю вселенну й виконують те, що їм наказано; і вогонь, зісланий з неба, щоб спалити гори та ліси, виконує те, що йому звелено.4 c;<Так само й блискавка, коли блисне, приємна для ока, та й через те вітер у кожній країні повіває. ;;Сонце, місяць і зорі, що світять і що їх послано на користь людям, - слухняні. ;:так що ліпше бути царем, який виявляє свою потугу, або якимсь корисним домашнім посудом, що ним власник може користуватись, ніж облудними богами; або дверима в домі, які зберігають те, що в ньому, ніж ложними богами; або дерев'яним стовпом у царських палатах, ніж недійсними богами.. W;9Ні від злодіїв, ні від розбійників спасти себе не можуть ті боги дерев'яні, покриті сріблом і золотом. Сильніші від них здирають з них золото та срібло й утікають з одежею, яка покриває богів, і ці боги не можуть допомогти самим собі;\ 3;8Як, отже, припустити або помислити, що то боги?l S;7Ані цареві, ані ворогам протиставитись вони не можуть.# A;6Коли ж спаде вогонь на храм богів тих дерев'яних, покритих золотом або сріблом, жерці їхні втікають і рятуються, а ті, наче колоди посеред полум'я, згоряють.i M;5Вони не можуть розсудити своїх власних справ, ані покривдженого врятувати, бо безсильні, наче ті галки між небом та землею.  ;4Ані царя над краєм вони настановити не можуть, ані дощу послати людям.D ;3Кому, отже, не ясно, що то не боги?d C;2Та згодом воно стане відомим, що ті боги дерев'яні, покриті золотом та сріблом, - омана; всім народам та царям стане ясно, що то не боги, а діла рук людських, і що в них не має ніякого Божого чину.G  ;1Як, отже, не збагнути, що то не боги, які не можуть самих себе врятувати ані від війни, ані від іншого лиха?\ 3;0Бо як надійде на них війна чи якесь інше лихо, жерці їхні радяться між собою, де б їм сховатися разом з їхніми богами.t c;/Вони (майстри) залишають своїм потомкам лиш оману й ганьбу./  Y;.Майстри ж, які споруджують їх, - недовговічні; як могло б те, що вони виробляють, бути богами?3  a;-їх зробили теслі та золотарі; вони ніщо інше, як тільки те, чим були в бажаннях своїх майстрів.  #;,Все, що діється для цих богів, - брехня. Як, отже, думати або казати, що то боги?U  %;+і коли якійнебудь з них пощастить переспати з перехожим, що приманив її до себе, вона своїй сусідці докоряє, що та не удостоїлась такої, як вона, чести й що в тієї не розірвано мотузка.  ;*Жінки, підперезавшись мотузком, сідають при дорозі й палять полову;$ C;)Вони не спроможні того зрозуміти, що варт покинути тих богів, бо вони не мають глузду.K ;(До того ще й самі халдеї їх зневажають, що, як побачать якого-небудь німого, не здатного говорити, несуть до Бела та й просять його, щоб німий заговорив, начебто Бел міг їх почути!T #;'Як, отже, думати або казати, що вони - боги?^ 7;&Вони схожі на камені з гір, оті боги дерев'яні, покриті золотом та сріблом; ті ж, які їм служать, будуть соромом побиті.v g;%Вони не мають милосердя над удовою й сироті добра не чинять.  ;$ані сліпого зробити видючим, ані визволити людину, що перебуває в біді.# A;#Вони не можуть ані врятувати людину від смерти, ані визволити слабшого від сильного,c A;"Так само не можуть дати ні багатства, ні грошей. Як хтось складає їм обіт і не дотримує, вони його від нього не вимагають.S !;!Чи їм хтось чинить зло, а чи добро, вони віддячитись не можуть; вони не можуть царя ані настановити, ані скинути.| s; Жерці здирають з них шати і вдягають у них своїх жінок та дітей.!~ =;вони ж самі ревуть і галасують перед своїми богами, як ото дехто робить на поминках.M} ;А в храмах їхніх жерці сидять у роздертій одежі, з обголеною головою та підборіддям; їхні голови не покриті,L| ;Та й як богами можна було їх назвати? Адже ж і жінки приносять дари богам тим срібним, золотим та дерев'яним.i{ M;Знаючи, отже, через те, що то не боги, ви їх не бійтесь.z ;Жертви, що приносять їм, жерці продають і з того мають прибуток. Так само їхні жінки солять частину тих жертв і не дають нічого з них ні бідному, ні недужому. Їхніх жертв дотикаються жінки у спливі й породіллі. y ;Та й коли їх поставити на ноги, вони самі не ходитимуть, ані коли вони похиляться, то не можуть випростатись, та й дари їм приносять як мертвим.Gx  ;Що вони без ніг, то їх носять на плечах, тим і виявляють вони людям свою ганьбу. Та й ті, що служать їм, соромляться їх: бо як ті боги впадуть на землю, вони допомагають їм встати,iw M;їх куплено за якубудь ціну, і в них нема подиху життя.v 3;Золото, яким вони покриті, мало б служити їм для окраси, але коли хтось не зітре з них іржі, вони не блищать. Вони ж нічого не відчували, коли їх виливали.hu K;По тому ви пізнаєте, що то не боги, і ви їх не бійтесь.4t c;На тіло їхнє й на голову сідають кажани, ластівки та інше птаство; та й котів там теж не бракує.ss a;Обличчя в них стає чорним від диму, який виходить із храму.(r K;Вони, немов бантини в храмі, що середини їхні, як кажуть, сточує черва, яка з землі вилазить; вони їдять їх разом з їхньою одежею, а ті боги того й не відчувають.Dq ;Вони засвічують для них більше світильників, ніж для себе, але боги ті ні одного з них не можуть бачити.Kp ;І так, як навколо зачиняються ворота за тим, хто царя зневажив і хто має йти на страту, так само й жерці зміцнюють їхні храми дверми, замками та засувами, щоб злодії їх не обдерли.{o q;Очі в них повні пороху, що його здіймають ноги тих, які входять.n ;Бо так, як посуд, що з нього користується людина, коли його розбити, нездатний ні до чого, так воно й з їхніми богами, яких вони ставлять у храмах.dm C;З того, отже, ясно, що то не боги, і ви їх не бійтесь.Cl ; Інший держить у правиці меч та сокиру, але він неспроможний оборонити себе ні в битві, ні від розбишак.Ck ; В декотрого з них, як у людини, берло, наче в судді краю, однак він не може вбити того, хто його зневажає.Cj ; Вони зодягнені в одежу з кармазину, але їм треба стирати з лиця порох, що в храмі, така його на них сила.i {; І прикрашають їх одежею, немов людей, отих богів срібних, золотих та дерев'яних, які не можуть себе захистити ані від іржі, ані від черви.h }; А часом буває, що жерці крадуть у своїх богів золото та срібло й витрачують його на себе самих, а то й дають повіям, що зверху на покрівлі.@g {;І немов для дівчини, що любить прикраси, вони беруть золото й виробляють вінці на голови своїм богам.;f q;Язик у них обтесав тесля, їх покрито золотом та сріблом, тож вони не справжні й не можуть говорити.he K;Бо ангел мій буде з вами; він пильнуватиме ваші душі.ed E;коли побачите народ перед ними й за ними у поклоні їм. Скажіть тоді у своєму серці: «Тобі, Владико, належить поклонятись!»]c 5;Тож глядіть, щоб ви, наподоблюючись до чужинців, не стали до них подібні й щоб вас не охопив страх перед тими (богами),gb I;Тепер у Вавилоні ви побачите богів срібних, золотих і дерев'яних, яких носитимуть на плечах і які наганяють страх поганам.sa a;Увійшовши ж у Вавилон, ви пробудете там багато років, довгий час, аж до сьомого покоління, а після того я виведу вас звідти в мирі.[` 3;За гріхи, що ними ви згрішили перед Богом, будете відведені Навуходоносором, царем вавилонян, як полонені у Вавилон._}3Ваше діло чиніте заздалегідь, -а він своєчасно дасть вам нагороду.^'3Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. - і ніяк не стидайтесь хвалити його! ] 3Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.$\A3Гляньте власним оком, як мало я трудився, - а таки знайшов для себе спокій превеликий.-[S3Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!Z3Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!Y3Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?X3Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!~Wu3Господь язик дав мені у нагороду, - тож ним і буду його я хвалити.V3Тремтів усім нутром я, шукаючи її, - тим і придбав я майно прекрасне.aU;3Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, - тим то й полишений я не буду.kTO3За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.{So3Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно - і не осоромився! R3Їй завдяки поступив я багато, -тож прославлю того, що дав мені мудрість.Q 3Лиш вухом нахиливсь я - і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.|Pq3У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.qO[3Перед святинею благав про неї - і до кінця її буду шукати.N3 Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві. M3 Тому славословитиму тебе й хвалитиму, - і благословитиму ім'я Господнє.L3 І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.vKe3 До Господа візвав я - до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім'я хвалити, і славословитиму його піснями.J3 і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.7Ig3І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, -+HO3звідусіль я був оточений - помічника не було, рятунку людського виглядав я - його не було.~Gu3від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;F%3із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,eEC3від вогню, що навколо, - вогню, не мною розпаленого, D93милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,C53Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, - тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, -=B u3Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!*AM2Якщо він так учинить, то до всього буде здатний, бо світло Господнє йому стане за стежку."@=2Щасливий той, хто вправлятиметься в ній, і хто до серця її прийме, - той мудрим стане.x?i2Розумне й розсудливе повчання виписав у книзі цій Ісус, син Сираха, сина Єлеазара, з Єрусалиму, ізливши дощем свого серця мудрість.>2ті, що на Сеїр-горі, також філістимляни, ще й дурний народ, що живе в Сихемі.={2Двоє народів моїй душі неприємні, третій же навіть і не є народом:<12Хай милосердя його з нами вірно перебуває, і хай за днів наших нас він визволить!?;w2Хай би він дав нам сердечну мудрість серця, хай мир настав би за наших днів - в Ізраїлі на віки вічні! :2Тепер же благословіте Бога всесвіту, що чинить усюди великі речі, дні наші збільшує з материнського лона й вчиняє з нами за своїм милосердям.9!2і народ удруге на коліна падав, щоб від Всевишнього благословення прийняти.8+2Тоді він сходив униз, свою руку підносив над синів Ізраїля сукупною громадою, устами вирікав благословення Господнє й іменням його возносив славу, -7%2і народ благав Всевишнього Владику, молитву заносив перед Милосердним, аж поки Господня служба тривала і поки не закінчувалось те священодійство.+6O2І співаки звеличували його голосами своїми, і в гомоні потужному той спів був солодкий, - 52тоді й весь народ суцільним чином негайно ниць до землі припадав, воздавши поклоніння Господеві своєму - Вседержителеві, Богові Всевишньому.b4=2Тоді сини Арона підносили голос, у ковані сурми сурмили, і луна від того далеко розносилась, на спомин перед Всевишнім,352а він простягнув свою руку над чашею й виливав дещо виноградної крови, возливав із неї на вівтаря підніжок для приємного запаху Всевишньому Всецареві.*2M2аж до закінчення служби на вівтарях, щоб прикрасити жертву Всевишньому Вседержителеві,H1 2 усі ж сини Арона у славі своїй, Господні офіри в руках тримаючи, перед сукупною громадою Ізраїля стояли -Y0+2 Коли з рук єреїв він брав частки жертв, стоявши сам при вівтаря вогнищі, оточений навколо вінком братів, неначебто паростками кедрів ливанських, неначебто стовбурами фінікових пальм,/2 Коли він зодягався у шати пишні й вбирав на себе прекрасні оздоби, й до вівтаря священного сходив угору, - то він прикрашав святині огорожу..y2 як та маслина, що плодами рясна, як кипарис, що аж до хмар височіє!5-c2 як вогонь і куріння в кадильниці, як посуд із кутого злота, оздоблений різним цінним камінням,4,a2як троянди квіт весною, як лілея при джерелах водних, як парость ладан-дерева за літньої пори,+72як сонце, що сяє на Всевишнього святиню, як веселка, що виблискує в оболоках слави,Z*-2Як рання зоря між хмарами, як місяць у повні,)%2Який же гарний був він, оточений народом, виступивши з-поза святилища завіси!(72Зберегти старавшися свій народ від занепаду, місто укріпив він на випадок облоги.'{2Водозбір було за днів його висічено - ставок великий, неначе море.&2Подвійного муру висоту спорудив він, підмурівок стрімкий в огорожі храму.3% a2Симон, син Онії, первосвященик, за життя свого полагодив храм і за днів своїх укріпив святиню. $ 1Сим та Сет між людьми були славні, та Адам - понад кожне живе створіння.4#a1Ніхто не вродився таким, як Йосиф - провідник братів, підпора народу: кості його були в пошані."1Нікого на землі не створено таким, як Еноха: він бо забраний був із землі.T!!1 Та й про Неємію пам'ять велика - він вивів нам повалені мури, поставив ворота й засуви, відбудував нам наші доми.j M1 А й Ісуса, сина Йоцадака? Дім Божий за днів своїх здвигли й збудували вони святиню Господеві, яка на вічну славу призначена.nU1 Як Зоровавела нам звеличити, що мов печатка на правиці?a;1 Про дванадцятьох же пророків: хай їм кості розквітнуть з могили, бо вони Якова втішали й спасли його вірою сподівання. 8~G||{zyxxjwvutusrrq]ponmmlktj8hgffe1dFcybbPaQ`0_$^^ ]\ZYkX6WW VVNUUTTESPRREQPP{O.NN5MM#LL;KKNJlIImHHvGGPF_EE`DDCC:BAA@?>== <LjF~;(&N ! aBk@g {3Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.f 2А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.ae =1так щоб забути закон та перемінити всі установи.#d A0лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,.c W/будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,6b i.опоганити храм та святих,a +-припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,M` ,Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,0_ [+Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.^ !*та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.|] s)Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом0\ [(Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.f[ G'Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.Z &І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.Y  %Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце. X ;$і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.^W 7#понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею; V ;"посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,CU !Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;iT M Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.{S qВін ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.R 9і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.SQ !Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військомP 'Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий. O Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.,N Sначальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.^M 7Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:7L iЗабрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.K #Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.iJ Mа й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, - усе пообдирав.CI увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,QH Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;:G oСирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.iF Mі вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.@E {Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,WD )Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.]C 5затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.}B uОт і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,9A m і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.4@ e Сподобалось їм це слово,v? g Того часу з'явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»x> k Вийшов з них грішний нащадок - Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.=  Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.k< Qі старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.`; ;Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,d: CОт і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.j9 OТа по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.G8  Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.v7 gВін пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.6 #взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.H5 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції, 49@ Бо Бог вестиме з радістю Ізраїля до світла величі своєї, - милостиво й справедливо. 3@Ліси й кожне дерево запашне на веління Боже Ізраїлеві тінь даватимуть.#2?@Бо Бог повелів знизити кожну високу гору й у сі пагорби відвічні, провалля ж заповнити, утворити з них рівнину, щоб Ізраїль ступав безпечно у величі Божій.a1;@Вийшли бо з тебе пішки, гонені ворогами, а Бог приводить їх назад до тебе, і їх несуть у славі, мов на престолі царськім."0=@Підведись, Єрусалиме, і стань на високості та й глянь на схід: ось твої діти, зібрані від заходу сонця аж до сходу словом Святого, радіють, що Бог згадав їх.//@Ім'я твоє буде від Бога ось яке навіки: «Мир справедливости і слава побожности.»U.#@Бо Бог явить твою славу усій піднебесній.-@Вдягнись у плащ Божої правди, вклади на голову вінець величі Предвічного. , ;@Скинь, Єрусалиме, одежу твого смутку й недолі, надягни назавжди красу Божої величі!+@%Ось бо повертаються твої сини, яких ти була відпустила. Повертаються громадою зі сходу на захід, на веління Святого, радіючи Божого славою.*@$Поглянь на схід, Єрусалиме, подивися на радість, що йде тобі від Бога!)@#Вічного вогонь опаде його багатоденне, демони житимуть у ньому довгочасно.$(A@"Я заберу в нього радість велелюдного міста, і його бундючність обернеться на смуток.K'@!Бо як воно раділо твоїм падінням і веселилось твоїм занепадом, так буде сумувати над власним запустінням.&'@ Горе містам, яким служили твої діти! Горе місту, яке твоїх синів узяло в полон!h%I@Горе тим, які тебе утискали і раділи твоїм падінням!w$g@Бадьорся, Єрусалиме, бо той, хто тобі дав ім'я, тебе потішить.#@Бо той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам спасіння й радість вічну.»Q"@А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш його шукайте.+!O@Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає!( I@Мої ніжні діти ходили дорогами тряскими, їх ухоплено, неначе череду, яку ворог забирає.5@Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш./@Бо як нині сусідки Сіону бачать полон ваш, так узріють вони незабаром, зіслане Богом, спасіння, яке прийде до вас із славою великою та Вічного блиском.@y@Я випровадила вас із смутком та сльозами, та Бог мені вас, із радістю і веселощами, поверне назавжди..U@Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя.)K@Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих.7g@Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої.mS@Рушайте, діти, рушайте, а я, полишена, залишуся самотою!@Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших.1]@Як мені допомогти вам?@який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок.eC@Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має;:m@Хай прийдуть сусідки Сіону! Згадайте про неволю моїх синів і дочок, яку зіслав на них Предвічний.^5@ про його заповіді знати не хотіли, шляхом його велінь не простували, ані стежками навчань не ступали, по його правді.y@ Ніхто хай не радіє надо мною, що стала удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону;ta@ Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком. @ Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний.iK@ Бо, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток.&E@Забули того, що годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю. @Ви бо роздратували того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам.- S@Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано.X )@Бадьорся, мій народе, пропам'ятко Ізраїлів!~ u@Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, - бо те, що вгодне Богові, знане нам!z m@Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг - народові чужому!}s@Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла.l S@Вона - це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають.nU@&А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала./W@%Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.J @$Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!$A@#покличе їх, - вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.U#@"Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;!;@!який посилає світло, - і воно йде, закликає його, - і воно його слухається, тремтівши.]3@ Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, - він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;c?@Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.~{@Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?o}W@Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?q|[@тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.{{o@Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,z@Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.]y3@Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!x@Який же він, Ізраїлю, великий, -дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!Hw @Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.pvY@Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.?uw@ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги. t@Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,xsi@Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали. r @Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?pqY@ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?npU@Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,\o1@Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?Gn@Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.gmG@ Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.Bl@ Бо ти полишив джерело мудрости.rk]@ Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.j'@ Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній? i@ Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.0hY@Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого. g@бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім'я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.ffE@ти - Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,/eW@Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім'я;wdg@Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.ocW@Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.tba@Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.a 5@Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:`@#Я заключу з ними союз вічний і буду їхнім Богом, а вони будуть моїм народом. Я не прожену більше свого народу, Ізраїля, з землі, яку я їм дав.»_1@"Тоді я поверну їх назад у край, про який я клявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони ним заволодіють. Я розмножу їх і вони не поменшають.z^m@!і відвернуться від своєї впертости і від своїх лихих учинків, коли пригадають собі долю своїх батьків, які згрішили перед Господом.]@ і вони прославлять мене в землі свого вигнання та й згадають моє ім'я\)@й зрозуміють, що я - Господь, Бог їхній. Я дам їм серце й вуха, що будуть слухати,H[ @бо знаю, що вони мене не послухаються, це бо народ тугошиїй. А в країні їхнього вигнання вони схаменутьсяfZE@«Як ви не послухаєтесь мого голосу, ота велика сила народу напевно стане малою між народами, серед яких я вас порозкидаю;_Y7@як заповів єси був через слугу свого Мойсея, коли був повелів йому перед синами Ізраїля списати твій закон, мовлявши:-XS@Однак, ти, Господи, Боже наш, чинив з нами за всією твоєю добротою й за всією твоєю милістю,`W9@І вчинив єси зо свого дому, що на нього прикликане твоє ім'я, те, чим він є сьогодні, з-за злоби дому Ізраїля та дому Юди.jVM@І ось вони справді викинуті на спеку дня й на холод ночі. Вони померли серед страшної нужди з голоду, від меча й від пошести.U)@Та ми не послухали голосу твого й не служили вавилонському цареві; тоді ти здійснив свої слова, які заповів єси через своїх слуг пророків, мовляв, кості царів наших і кості батьків наших будуть викинуті з їхнього місця.7Tg@то я зроблю так, що по містах Юди й у Єрусалимі вмовкне голос веселощів та радощів голос, голос молодого й голос молодої, й увесь край стане безлюдним, без мешканців.»"S=@Коли ж ви не послухаєтесь голосу Господнього, не служитимете вавилонському цареві,dRA@«Так говорить Господь: Нахиліть вашу шию і служіть цареві вавилонському, й ви осядете в землі, що її я дав батькам вашим.:Qm@Ти бо зіслав на нас гнів твій і твоє обурення, як заповів був через слуг твоїх пророків, мовлявши:EP@Не заради заслуг батьків наших та царів наших зливаємо ми наше благання перед тобою, Господи, Боже наш.O!@лише душа, що уболіває понад міру, те, що ходить зігнуте й безсиле, та очі померклі й душа голодна - воздадуть тобі, Господи, славу й справедливість.uNc@Розплющ свої очі й подивися, бо не мертві в аді, що їхній дух у них узято з їхнього нутра, дадуть Господеві славу і справедливість,8Mi@Господи, споглянь із твого святого житла й згадай за нас, прихили, Господи, своє вухо й вислухай!1L[@щоб уся земля знала, що ти Господь, Бог наш, бо ім'я твоє прикликане на Ізраїля та на рід його.aK;@Вислухай, Господи, нашу молитву й наше благання, і визволь нас, себе ради, й дай нам ласку в тих, які відвели нас у полон,9Jk@ Нехай же твій гнів відвернеться від нас, бо мало нас лишилось між народами, де ти порозкидав нас.9Ik@ згрішили ми, були нечестиві, були несправедливі, Господи Боже наш, супроти всіх твоїх заповідей.oHW@ Тож і тепер, Господи, Боже Ізраїля, що вивів єси народ твій з Єгипетського краю сильною рукою знаками та чудесами, потугою великою та раменом високим, і звеличився єси ім'ям своїм, як воно й є нині, -@Gy@ Та ми не слухалися голосу його, не ходили за Господніми веліннями, що їх він був виставив перед нами.uFc@ І Господь невсипущий був над нещастям, тож і навів їх на нас, бо Господь справедливий у всіх ділах своїх, що про них нам заповідав.=Es@і ми не благали обличчя Господнє й не відвернулись - кожний з нас - від думок нашого лукавого серця.tDa@Усі ті нещастя, що Господь заповів проти нас, спіткали нас,JC @Господеві, Богу нашому, справедливість, нам же та батькам нашим - сором на обличчях наших, як воно й є нині.fBE@І вони були під сподом замість бути зверху, за те, що ми згрішили супроти Господа, Бога нашого, й не слухались його голосу.tAa@Він видав їх у підлеглість усім царствам, що навкруги нас, на наругу й дивовижу усім народам навколо, куди Господь їх порозкидав.@w@що кожний з нас їстиме м'ясо свого сина, кожен - м'ясо своєї дочки.V?%@Під усім простором небесним не було зроблено того, що він учинив у Єрусалимі згідно з написаним у законі Мойсея,O> @Тому й здійснив Господь слово своє, що виповів був проти нас і проти правителів наших, які правили Ізраїлем, проти царів наших, проти князів наших, проти ізраїльтян та проти юдеїв.l= S@Кожний з нас пішов за забаганками свого лихого серця, щоб служити іншим богам та чинити зло перед очима Господа, Бога нашого.C< @Ми не послухалися голосу Господа, Бога нашого, згідно з усіма словами пророків, яких він послав до нас. V~}}f|{{Gzyy;xwwfvv)uuuMtsjsrFqqZppoon|mkjsiihgff#edd`ccaa.`|__o^^*]e\[{ZJYYWWVVjUTT:SyRRZQQJPP6OO.NNM{LLDKwJJIIHRGGEEgDD C?BBAT@l??>=Z<;_:988857655T4i32T1*0\/..-,c+*i))$'&%% #"!!_ y_YMQIUu1GKG(4 .  *y5k/W!Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім'я.»:m Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.EОтак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб'є їхнє військо та їхню кінноту!#Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.%CПрибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.!;Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був. Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,`9Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу..UА як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.p Yа Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.N і втекли всі у землю Філістимлянську,+ Oтож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,J  і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося; Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з'явилась частина війська{Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.eCЮда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад-а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.nUі почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,  і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,ve Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,~u та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»eC Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,+O Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.3~_і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.W}'Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, -[|/Як почало на день благословитись, з'явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.o{WГоргій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»Pzзаки воно ще розкинулось поза табором./yWПочув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,Dxщоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.w 3І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,^v5<Яка б не була воля неба, нехай вона станеться.»u5;бо ліпше нам у бою вмерти, ніж споглядати на злидні нашого народу й нашої святині.t3:Тоді Юда сказав: «Озбройтесь і будьте відважні, будьте готові на завтра рано до бою проти цих поган, які змовилися проти нас, щоб знищити нас і храм наш,gsG9І рушив табір і розташувався на південь від Емаусу.r8і сказав тим, що будували хату, що недавно одружились, що посадили виноградники, а й боягузам, щоб кожен з них повертавсь додому, за законом.;qo7Після того Юда настановив начальників народу: тисяцьких, сотників, п'ятдесятників та десятників,Bp6І засурмили й закричали вголос.noU5І як нам проти них устоятись, якщо ти нам не допоможеш?»#n?4І ось погани змовились на нас, щоб звести нас із світу; ти знаєш, що вони кують на нас.m3Твоя святиня потоптана й сплюгавлена, твої священики засмучені й прибиті.l2і закликали голосно до неба: «Що нам чинити з цими, куди їх відвести?Ak{1принесли й священичі одежі, первоплоди й десятини; привели назореїв, що виконали час своїх обітниць,j!0Розгорнули книгу Закону, щоб звидіти те, що погани у своїх бовванів питають;?iw/Постили того дня і, надягнувши волосяниці та посипавши попелом собі голову, роздерли на собі одежу.Eh.Вони зібрались і пішли у Масифу, навпроти Єрусалиму, бо у Масифі було колись місце молитви для Ізраїля.g}-Єрусалим був безлюдний, мов пустиня. Ніхто з його дітей не входив, і не виходив. Храм був потоптаний ногами. Чужинці - у твердині, що стала житлом для народів. Радість у Якова однято, сопілка з гарфою замовкли.%fC,Скликано збори, щоб приготуватись до битви, щоб молитись і просити ласки й милосердя.Re+і сказав кожен до свого ближнього: «Підіймім народ наш з його занепаду, воюймо за наш народ і за його святиню.»Sd*Побачив Юда і його брати, що становище погіршилось і що ворожі війська розташувались на їхній землі. Довідались вони також і про царський наказ, щоб цілковито винищити їхній народ,9ck)Почувши про них, купці краю набрали силу срібла, золота й кайданів та й прийшли в табір, щоб купити як рабів синів Ізраїля. До них пристав загін сирійців та чужоземців. b (Двигнувшися з усім військом, отаборились вони біля Емаусу на рівнині.2a]'і вислав з ними 40 000 чоловік та 7000 кінноти, щоб за царським наказом ішли спустошити землю Юди..`U&Лісій вибрав Птолемея, сина Дорімена, Ніканора й Горгія, великих мужів із царських друзів,B_}%Узяв цар із собою половину війська, що було зосталось, і вирушив з Антіохії, столиці свого царства, року 147; він переправився через Ефрат-ріку і проходив через горішні краї.^5$та поселити чужоземців по цілому їхньому краї і роздати їм у спадщину їхні землі.]#а саме: вислати проти них військо, щоб знищити та згладити силу Ізраїля й тих, що зостались у Єрусалимі, викорінивши й пам'ять про них у тому місці,W\'"і передав йому половину свого війська та слонів, наказавши про всі свої наміри щодо мешканців Єрусалиму та Юдеї,[!та щоб опікувавсь і його сином Антіохом, аж поки сам не повернеться,SZ Він залишив Лісія, славного мужа з Царського роду, над державними справами від річки Ефрату до границь Єгипту,IY Вельми отяжіла його душа, й задумав він піти у Персію, щоб набрати податків з країв і зібрати силу грошей.%XCтож і злякався, що не матиме змоги, як то нераз уже бувало, робити видатки на дарунки, які перед тим щедрою рукою роздавав більше, ніж попередники його, царі.AW{Та побачив він, що грошей у скарбниці стало бракувати та що податки у краї зменшились із-за неладу та злиднів, що постали у краї, бо знищені були закони, що були споконвіку,JV Він відчинив свою скарбницю й видав військам платню на рік, наказавши їм бути готовими на всякий випадок.fUEАж як почув цар Антіох про ті події, розлютився вельми й звелів зібрати всі сили свого царства в одне премогутнє військо.TСлава про нього дійшла аж до царя, народи ж тільки й говорили про битви Юди.S1Тоді поширився страх перед Юдою та його братами, і жах охопив довколишні народи.rR]Юдеї гналися за ними від Беторону вділ аж до рівнини, і полягло з них близько 800 чоловік, а решта втекла у край Філістимлянський.-QSЛедве скінчив він говорити, то кинувсь на них зненацька, і Серон із військом були розбиті.hPIСам Бог їх знищить перед нами, тож ви їх не бійтесь.»ZO-а ми воюємо за життя наше й за наші установи.qN[Вони йдуть на нас, повні зухвальства й беззаконня, щоб вигубити нас разом із жінками нашими й дітьми та щоб з нас здерти здобич, Mбо перемога на війні не в безмежнім війську, а в силі, що походить з неба.SLЮда ж відрік: «Легко й малому війську захопити в руки велике; для неба все одно врятувати багатьма чи кількома,AK{Коли юдеї побачили табір, що насувався їм назустріч, сказали до Юди: «І як нам, яких так мало, воювати проти такої безлічі страшної? Нам, що охляли, нічого не ївши сьогодні?»0JYКоли він підійшов був аж до виходу Беторону, вийшов йому навпроти Юда з маленьким військом.>IuІ приєднавсь до нього великий загін нечестивих, і двигнувся з ним, щоб помститись на синах Ізраїля.nHUсказав: «Зроблю собі ім'я й прославлюся у царстві. Тож піду проти Юди і проти його прибічників, що зневажають царський наказ.»BG} Серон, вождь сирійського війська, почувши, що Юда зібрав велику ватагу вірних йому й готових воювати,F Забрано в них здобич, а меч Аполлонія взяв Юда й воював ним увесь свій вік.cE? Довідався про це Юда й, виступивши проти нього, розбив його та вбив. Чимало полягло смертельно поранені, а решта втекла.+DO Аполлоній зібрав поганські народи й велике військо в Самарії, щоб іти війною на Ізраїля. C  Слава про нього рознеслась аж на край світу, і згуртував він пропащих.(BIВін пробіг через усі міста Юдеї і винищив з неї нечестивих, відвернув гнів від Ізраїля.GAВін засмутив чимало царів, своїми подвигами звеселив Якова. Пам'ять про нього буде повік благословенна.G@Присіли беззаконні, його налякавшись; усі, що коїли неправду, настрахались, бо через нього прийшла воля. ?Гнав беззаконних, розшукуючи скрізь їх, палив гнобителів свого народу. > У своїх подвигах на лева був схожий, неначе левеня, що рикає на здобич.=%Він поширив свого народу славу, надягнув, неначе велетень, на себе броню, оперезався військовою зброєю і розпочав війну, щоб захистити мечем табір.S<Усі його брати й усі, що були пристали до його батька, йому допомагали й провадили з радістю ізраїльську війну.f; GЗамість нього став Юда, син його, що звався Макавей.D:FПомер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.i9KEПо тім благословив їх і приєднався до своїх предків. 8DВідплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»*7MCЗберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.)6KBЮда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.H5 AОсь Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.4 @Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.%3C?Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.2>Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви./1W=Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.s0_<Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів. /;Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум'я.s._:Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.-9Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.,8Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.p+Y7Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.*'6Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.y)k5Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.(34Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?<'q3Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім'я.&2Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.k%O1Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.$$A0Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.p#Y/переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре."1.насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,s!_-Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі, ,І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.!+а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.*M*Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, - кожен відданий Законові,,Q)І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, - проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»R(і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»'Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми@y&І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою - близько 1000 душ.A{%кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»{o$але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,R#Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,2]"А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»-S!Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»K Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.1Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.3_Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись, І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.+Oі став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»{Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,B }Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.V %Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов. Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом./ WСлів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»f EХай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!{oя з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.NВідповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,9kТож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»s_Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.'і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.?wТим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,'GІ Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.+Q Навіщо нам і жити?»5 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.nU Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.v~e Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?H}  Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його - мечем ворожим.S|Храм його став, неначе муж знеславлений.i{Kі сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня - чужинцям на поталу?qz[Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,lyQЄлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.2x_Юда, що звався Макавей,2w_Симон, що звався Тассі,cv?Було в нього п'ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,Qu Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.Qt @Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.Os ?Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.'r I>Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.,q S=разом з їхніми немовлятками, прив'язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.p +<І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,9o m;А двадцять п'ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.(n K:Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.mm U9а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.|l s8Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,]k 57При дверях домів та по майданах палено кадило.j 36П'ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.ji O5Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.%h E4Багато людей з народу пристало до них - усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха. :Y}}*|{{zyyoxxIwvtuuHtt sxrr2qp_onmlsk1jEiUhgfeeEddTcUbaaN`D_x^]\s[[ZYY"X@WVUTSwSR'QiPPsOeNsMM>LTKMII:H.GHF^E/CCVAAB@k?>>0=L<;;E::A9e87765r4432710/Y.-Z,B+/*)('~&&6%]%$/#8""#!~ Z# p04_( P b  , [:1':Подаймо оцим людям праву руку й укладімо мир із ними, а й з усім їхнім народом.0y9От і вирішив він двигнутися чимдуж, тож і сказав цареві, начальникам війська й воякам: «Щодня нас меншає, харчів у нас мало, і місце, що облягаємо, укріплене добре, а тут ще й державні справи на нас налягають.@/y8повернувся з Персії і Мідії, разом з військами, які були пішли з царем, і намагається захопити владу..7Тим часом Лісій почув, що Филип, якого цар Антіох, ще за життя, настановив був виховувати свого сина Антіоха та приготувати його до царства,7-g6Мало мужів зосталось у храмі, бо голод наліг сильно, й інші порозбігались, кожен до себе додому.r,]5але харчів не було по засіках, бо то був сьомий рік, і втікачі, що врятувались від поган у Юдею, поїли те, що лишилося від запасів.+34Ті, що були в облозі, теж виставили машини проти машин, і війна затягнулась довго,*+3Він довго стояв табором перед храмом і поставив там тарани, машини, вогнеметалки, каменеметалки й скорпіони, щоб кидати з них стріли, а також і пращі.w)g2Цар зайняв Бетсур і поставив там залогу, щоб його охороняти._(71уклавши мир з мешканцями Бетсуру, що вийшли з міста, бо не мали харчів, щоб витримати облогу, - рік бо той був суботній.J' 0Царські війська двигнулися назустріч юдеям у Єрусалимі, і цар отаборився проти Юдеї навпроти гори Сіону,&/Юдеї, довідавшись про силу царства й запал царського війська, відступили.i%K.підкравсь під слона, вдарив його мечем з-під споду й забив його. Слон поваливсь на землю поверх нього, і Єлеазар сконав там.S$-Він сміло кинувся через ряди на неї і, мордуючи направо й наліво так, що ворог розділивсь перед ним сюди й туди,#!,і, щоб спасти народ свій і придбати собі вічне ім'я, пожертвував самим собою. " +Єлеазар, що звався Аваран, побачив одну з тварин, яка була прибрана у царський панцер та перевищувала усіх інших, тож думав, що на ній був цар,+!O*Юда та його військо наблизились до місця битви, і полягло з царського війська 600 чоловік.z m)Усіх, хто чули гомін такого численного війська та його походу, і гуркіт зброї, проймав страх, бо військо було вельми велике й сильне.[/(Частина царського війська розсипалась по високих горах, частина ж по рівнині; усі посувалися спокійно і в порядку.P'Коли ж сонце слало промені на золоті та бронзові щити, гори від них блищали й, неначе світичі, палали світлом.G&Решту ж їздців розставив цар на однім і на другім крилі війська, щоб настрахати ворога й захистити ряди.+O%На кожнім слоні була для захисту укріплена дерев'яна башта, прив'язана до нього поясами, а в кожній башті чотири вояки, що з неї билися, і його погонич - індієць.J $Ці їздці випереджали кожен рух тварини: куди б вона не йшла, вони йшли разом з нею, і від неї не відставали.lQ#Тварин було розділено поміж рядами: до кожного слона було приставлено 1000 чоловік у броні сітчастій, з бронзовими шоломами на головах; до того 500 добірних їздців були приділені до кожної тварини.'G"Перед слонами вояки поставили виноградний та шовковичний сік, щоб їх під'юдити до бою.hI!Цар, уставши рано-вранці, двигнув своє військо швидко по дорозі до Бетзахарії, де вишикувались до бою війська й засурмили.,Q Тоді Юда відступив від твердині й отаборився біля Бетзахарії навпроти царського табору.)KПройшли вони крізь Ідумею, отаборились біля Бетсуру і, спорудивши знаряддя, воювали чимало днів. А ті, прорвавши облогу, спалили те знаряддя й воювали мужньо.'і було число військ його 100 000 піхоти, 20 000 кінноти і 32 вишколені до війни слони.-І з других царств і з островів, що на морі, прибули теж до нього наймані війська,CРозгнівавсь цар, коли вчув те, і зібрав усіх своїх друзів, вождів свого війська і начальників кінноти.;oі як ти їх не випередиш прудко, то вони ще гіршого, ніж це, накоять, і ти не зможеш тоді спинити їх.»*MОсь бо й нині обложили вони кріпость у Єрусалимі, щоб її здобути; укріпили храм і Бетсур,wІ то не тільки на нас простягнули руку, але й на всі краї сусідні.#і через те земляки наші обложили кріпость, відсахнулись від нас, ба навіть повбивали тих із нас, що їм потрапили до рук, а наші маєтки розграбували.W'Ми добровільно взяли служити батькові твоєму, жити за його наказами і бути слухняними супроти його розпорядків,& Eа, прибувши до царя, сказали: «Коли ти вже вчиниш розправу і помстишся за братів наших? 9Та дехто прорвався з облоги, і до них пристали деякі з перевертнів з-поміж Ізраїля, {І зібрались юдеї, і 150 року обложили кріпость насипами й таранами.  Юда вирішив вигубити їх, тож скликав увесь народ свій, щоб їх обложити.r ]Ті, що були у твердині, оточили Ізраїля з усіх боків у храмі й усякими способами старались чинити йому зло й підтримувати поган.iKЛісій, довідавшись про смерть царя, настановив царем Антіоха, його сина, якого виховав був змалку, і назвав його Евпатором.<sЦар Антіох помер там 149 року.T!давши йому вінець свій, одежу й перстень, щоб він опікувався Антіохом, його сином, і приготував його до царства.(IПрикликав він Филипа, одного з своїх друзів, і настановив його над усім своїм царством,% Знаю, що через те спіткало мене лихо, й ось я гину у великім смутку на чужині.»P тепер пригадую собі те зло, що заподіяв у Єрусалимі, коли забрав був увесь золотий та срібний посуд, що знаходився у ньому, та коли наказав був без причини винищити мешканців Юдеї. і сказав я у серці своїм: Яка печаль, який великий смуток найшов тепер на мене, - я, що був такий добрий та всіма люблений, коли був потужний, 9 Скликав усіх своїх друзів і сказав їм: «Сон зник з моїх очей, від смутку мліє серце,(I Довго пробув він там, бо на нього все находив великий смуток, і він гадав, що має вмерти.І сталось, коли почув цар про все те, стривожився, почав вельми хвилюватись, упав на ліжко й захворів з горя, бо не так сталось, як йому бажалось.~Юдеї повалили мерзоту, що її Антіох спорудив був на жертовнику в Єрусалимі, і храм, як перше, обвели високими мурами разом з Бетсуром, його містом.O}а Лісій, який був із сильним військом, двигнувся вперед, та мусів був утікати від юдеїв, що скріпилися завдяки зброї, силі та здобичі вельми великій, яку взяли від розбитих військ.&|EКоли ж він був ще в Персії, сповістили його, що війська, які пішли були в Юдею - розбиті,@{yта оружно виступили проти нього, так, що він, дуже прибитий, утік звідси геть, і повернувся у Вавилон.dzAАнтіох прибув і намагався захопити місто й пограбувати його, але не міг бо ті, що були в місті, довідалися про його намір+yOа в ньому храм вельми багатий, де були золоті панцері, щити та зброя, що там залишив був Олександер, син Филипа, цар македонський, що першим царював над греками.]x 5Цар Антіох, проходивши через горішні краї, почув, що в Персії є Елімаїс, місто, славне багатством, сріблом та золотом,w{DПотім повернув Юда в Азот, у землю Філістимлянську, спалив тесаних бовванів, богів їхніх, награбував з міст здобичі й повернувся в Юдею.6veCТого дня полягли в бою священики, що хотіли виявитися хоробрими й нерозважно виступили до бою.uBДалі рушив, щоб дістатись у край Філістимлянський, і перейшов через Марісу.Yt+AЮда з братами двигнувся знову, щоб воювати синів Ісава у краї на південь, і розбив Хеврон із залежними від нього містечками, зруйнував його твердині, а башти спалив вогнем, усі навколо.Fs@і приходили до них, щоб їх вітати.`r9?Відважний Юда та його брати вславились вельми перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, скрізь, де дійшло їхнє ім'я;q>Та вони не були з роду тих мужів, через яких дано було Ізраїлеві спасіння.Mp=То була тяжка поразка для народу, бо вони не послухалися Юди та його братів, намисливши виявити хоробрість.Wo'<але Йосиф та Азарія були до ноги побиті, і гналися за ними аж до границь Юдеї, і полягло того дня зо 2000 ізраїльтян.n;Проти них вийшов з міста Горгій і ті, що були при ньому, і зав'язалась битва,imK:І дали наказ своєму військові і двигнулися на Ямнію.l9та й сказали: «Зробімо й собі ім'я, ходімо війною на поган, що навкруги нас!»Ck8Йосиф, син Захарії, та Азарія, начальники війська, довідались про славні подвиги в боях, що ті вчинили,#j?7Тоді як Юда і Йонатан були в Гілеаді, а Симон, брат його, у Галилеї перед Птолемаїдою,_i76З радістю та веселощами вийшли вони на Сіон-гору і принесли всепалення, бо повернулись у мирі, ніхто з них не загинув.@hy5а Юда збирав відсталих позаду й підбадьорював народ протягом усієї дороги, аж поки не прибув у Юдею. g4Далі юдеї перейшли через Йордан у велику рівнину, що навпроти Бетшеану,`f93Усіх чоловіків Юда витяв мечем, місто зрівняв із землею, забрав у нього здобич і пройшов через місто по трупах убитих.Re2і коли вояки вишикувались, Юда дав наказ увесь той день і всю ту ніч воювати проти міста, що нарешті піддалося.d1Тоді Юда звелів оголосити в таборі наказ, щоб кожен стояв на своїм місці,|cq0Юда послав до них послів з мирними словами, так їм кажучи: «Ми пройдемо лише через вашу землю, щоб нам дістатись у наш край. Ніхто вам зла не заподіє, пройдем собі, та й годі.» Та ті не захотіли їм відчинити.b/Мешканці ж міста загородили їм перехід, закидавши камінням ворота.Ka.Прибули вони до Ефрону, великого й укріпленого міста, що лежало подорозі, так, що не можна було від нього відхилитись ні праворуч, ані ліворуч, лиш треба було пройти через нього.*`M-Юда зібрав ізраїльтян, що були в Гілеаді, від найменшого до найбільшого, жінок їхніх і дітей їхніх з усім майном їхнім - вельми велику силу, щоб вести їх в Юдею.e_C,але юдеї взяли місто і храм спалили з усіма, хто були в ньому. Отак був звойований Карнаїн, і не могли протиставитися Юді.a^;+Він перший перейшов проти ворога, а за ним увесь народ. І розгромив поган, що кинули зброю і повтікали у храм у Карнаїн,]*Скоро Юда прибув до потоку, розставив здовж нього народних писарів й наказав їм: «Не дозволяйте нікому зупинятись! Усі нехай ідуть до бою!»+\O)а як злякається й отабориться по той бік річки, ми перейдемо до нього і його переможемо.»^[5(А Тимотей сказав начальникам свого війська, тоді як Юда зо своїм військом наближався до потоку: «Як він перейде до нас першим, ми не зможемо йому протистати, бо він буде сильніший від нас,Z}'Навіть арабів найняли собі на допомогу; вони отаборились по той бік потоку, готові йти проти тебе у битву.» І двигнувся Юда їм назустріч.eYC&Юда послав, щоб розвідатися про табір, і донесли йому: «До нього пристали всі народи, що навколо нас, - вельми велика сила.%XC%Після того Тимотей зібрав друге військо й отаборився проти Рафону, по той бік потоку.W$А звідти двигнувся й здобув Хасфо, Макед, Босор і решту міст Гілеаду.mVS#Потім він повернув на Алем, напав на нього, здобув його і, вигубивши все чоловічої статі й забравши здобич, саме місто спалив. U "І взнало військо Тимотея, що то був Макавей, і втекло від нього, а він завдав їм великого удару, так що того дня полягло їх близько 8000 чоловік.T!І рушив трьома загонами на тили ворожі, сурмивши й молившись уголос.gSG сказав своїм воякам: «Воюйте нині за братів ваших!»9RkПобачивши Юда, що бій почався, та що великий крик разом із звуком сурем знявся у місті аж до неба,nQUВранці, підвівши очі, побачили юдеї силу-силенну народу з драбинами та з знаряддям, щоб захопити твердиню, і виступили до бою.YP+відійшов уночі звідти й прибув до твердині."O=Тут Юда зо своїм військом притьмом звернув з дороги у Босорра-пустиню, здобув місто й витяв усіх чоловіків вістрям меча, захопив здобич і, спаливши місто,NТа й в інших містах Гілеаду були теж замкнені, і ворог готувався на другий день напасти на ті твердині, захопити та винищити їх усіх в один день.yMkщо багато з них, мовляв, були замкнені в місті Босорра, Босор, Алемах, Хасфо, Макед, та Карнаїн, - усе це були міста укріплені й великі.WL'де здибали набатеїв, що прийняли їх і зустріли мирно та оповіли їм про все, що сталося з їхніми братами в Гілеаді,/KWТим часом Юда Макавей та Йонатан, його брат, перейшли через Йордан і йшли три дні в пустині,]J3Потім зібрав юдеїв з Галилеї і з Арбатти з жінками та дітьми й з усім майном їхнім, і привів з радістю великою в Юдею.7Igі гнав їх аж до воріт Птолемаїди, і полягло отих поган зо 3000 чоловік, та й добич у них забрав він.H5І двигнувся Симон у Галилею й розпочав численні бої проти народів і розгромив їх, G І приділили Симонові 3000 чоловік, щоб ішли в Галилею, а Юді 8000 - у Гілеад.2F]наказавши їм: «Правте оцим народом і не нав'язуйте битви з поганами, поки ми не повернемося.»'EGІ лишив Йосифа, сина Захарії, та Азарію, вождя народу, з рештою війська в Юдеї, на варті, DОт і сказав Юда Симонові, братові своєму: «Вибери собі людей і піди, визволь братів, що в Галилеї, а я з братом моїм Йонатаном підемо в Гілеад.»CКоли почув про те Юда з народом, зібрались великі збори, щоб урадити, що їм чинити для допомоги братам, які були у скруті та на яких налягав ворог.ZB-на них, мовляв, зібрались люди з Птолемаїди, з Тиру та Сидону, з усією Галилеєю поганських народів, щоб вигубити їх.GAЛисти ці ще читано, аж ось надходять інші посланці з Галилеї, - одежа на них порвана, - оповідаючи те саме:@ і всіх наших братів, що у краї Тов, вибито; жінок їхніх і дітей забрано в неволю й майно розграбовано, при чім загинуло близько 1000 чоловік.»? Прийди ж тепер і вирятуй нас із рук їхніх, бо наших полягло вже сила,7>g Вони готуються прийти й захопити твердиню, в яку ми повтікали. Тимотей на чолі їхнього війська.<=q і вислали листи до Юди та його братів, кажучи: «Народи, що навколо нас, зібралися, щоб нас вигубити.z<m Тоді народи, що були в Гілеаді, зібрались на Ізраїля, на тих, що були в їхніх границях, щоб винищити їх; та ті втекли в Датема-твердиню ; Захопив також Язер із залежними від нього містами й повернувся в Юдею.^:5звів з ними чимало боїв, розгромив і розбив їх.-9SПотім пішов на аммоніїв, де знайшов сильне військо й багатьох людей під проводом Тимотея;B8}Він замкнув їх у баштах, обложив їх, видав їх на смерть і підпалив їхні башти з усіма тими, що там були.S7Він пригадав собі також про злобу синів Беана, що були для народу сильцем і небезпекою, бо засідали по дорогах.6Юда воював проти синів Ісава в Ідумеї, в Акраваттані, бо вони оточили Ізраїля. Він, завдавши їм великої поразки, впокорив їх і забрав у них здобич.#5?й ухвалили знищити рід Якова, що жив серед них, і почали вбивати й вигублювати народ.k4 QКоли народи, що були навкруги, почули, що жертовник відновлено й що храм посвячено, як і перед тим, розлютувались вони вельмиg3G=Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, - щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.=2s<Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.t1a;Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.0+:Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита./y9Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.K.8Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.1-[7Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.,)6Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.+55і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.*54Двадцять п'ятого дня дев'ятого місяця - місяця Хаселев - 148 року встали вони вранці)3На стіл поклали хліби, розп'яли завіси і скінчили все, за що були взялись.(+2І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.'-1зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.&y0і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,"%=/Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,$.отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з'явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.E#-і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;"',Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,!+й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.m S*Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,&E)Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.(Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.'і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.-&Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, -T!%І зібралось військо й пішло на гору Сіон.:m$Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»kO#І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею."="Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв. ~~}|{zyyKxxw.uut)s1rqq]poonpmwl kvk*jAikh`gOf=eOdcc&bia`_^^+]S\\[[ZqYxXXW]VUU,TTSRYQyPNNMKKJHGFF*ETDCnBAAD@*?>>=\<;u:y9^87655#4K33g2110.-,+u***)((<''R&&%G$M##"%!x! 9FTsvlZ],j   ] nxT[{Ko CСимон же з прибічниками, вирвавшися з міста, підпалили машини,tJa Bі розбив Одомера та його братів, а й синів Фасірона, у шатрах їхніх. Отак почались перші їхні вдатні діла, і вони вбивались у силу.)IK AЙонатан залишив Симона, брата свого, у місті, а сам вийшов в околицю з невеликим загоном2H] @Прибувши сам, отаборився біля Бетбасі, і кілька днів брав його приступом, спорудивши машини.:Gm ?Довідавшись про те, Вакхид зібрав усе своє військо й повідомив наперед своїх прибічників у Юдеї.qF[ >Тоді Йонатан і Симон з прибічниками відійшли в Бетбасі, що в пустині. Вони відбудували те, що було зруйноване там, й укріпились.E% =Зате вони схопили близько 50 з видатних краю, що були на чолі змови, і їх убили.OD <І вирушив Вакхид з великим військом, пославши потайки листи всім своїм союзникам у Юдеї, щоб вони схопили Йонатана та його прибічників; та їм не пощастило, бо задум їхній викрито.QC ;І пішли вони до нього й умовилися з ним.BB} :Всі нечестиві влаштували нараду, кажучи: «Ось Йонатан із своїми прибічниками живуть собі спокійно та безпечно. Приведім тепер Вакхида, і він захопить їх усіх за одну ніч.»9Ak 9Побачивши ж, що Алкім помер, Вакхид повернувся до царя, і земля Юдейська зазнала спокою на 2 роки.F@ 8Тоді помер Алкім у великих муках. ? 7Та тоді вхопив Алкіма параліч, і його робота припинилась. Йому заціпило уста, так що він не міг промовити й слова або розпорядитися щодо дому.v>e 6Року 153, другого місяця, звелів Алкім усунути мур внутрішнього двору святині, чим зруйнував працю пророків, - і почали його валити.'=G 5Узяв як закладників синів вельмож краю і залишив їх під вартою у твердині в Єрусалимі.-<S 4Він укріпив також міста Бетсур і Гезеру й замок, зоставивши війська й запаси харчів у них._;7 3і поставив у них залогу, щоб непокоїти Ізраїля.Z:- 2Повернувшись у Єрусалим, Вакхид став будувати укріплені міста в Юдеї; твердиню в Єрихоні, Емаусі, Бетороні, Бетелі, Тамматі, Фаратоні й у Тефоні, з високими мурами й воротами на засувах,R9 1Того дня полягло у Вакхида з 1000 чоловік.8# 0Тут Йонатан і ті, що були при ньому, кинулись уплинь у Йордан і перепливли на той бік, але вороги не переправились через Йордан, щоб гнатися за ними.<7q /І розпочався бій: Йонатан простягнув руку, щоб ударити Вакхида, та той від нього назад відхилився.6- .Ось час закликати голосно до неба, щоб нам урятуватись від руки ворогів наших.»G5 -Ось бо війна і спереду й ззаду нас, звідсіль і звідтіль вода Йордану, багно й хащі, нема нам куди втікати.h4I ,Тоді Йонатан сказав тим, що були при ньому: «Встаньмо до бою за життя наше, бо сьогодні воно не так, як учора чи й позавчора. 39 +Почув про це Вакхид і прийшов суботнього дня з великим військом на береги Йордану.27 *І помстившися за кров свого брата, вони повернулись до багнистих берегів Йордану.j1M )Отак весілля стало для них смутком, а музики - плачем.0 (Встали юдеї з засідки й, кинувшись на них, стали їх бити. Багато було вбито й поранено, решта ж утекла в гори, а було взято й усю їхню здобич.P/ 'Підвівши очі свої, побачили серед гармидеру почет з великими дарунками; то був молодий, що з своєю дружбою й братами йшли назустріч із бубнами, музиками та силою всякого знаряддя.#.? &Тоді вони, пригадавши кров брата свого Іоана, пішли й сховались у гірському сховищі.v-e %Та після того Йонатанові й Симонові, його братові, дали знати, що потомки Ямбрі справляють бучне весілля і з великою врочистістю ведуть з Надавату молоду, дочку одного з могутніх ханаанських вельмож.;,o $Але з Медави вийшли потомки Ямбрі й схопили Іоана з усім, що було в нього, і віддалилися з добиччю.w+g #Йонатан послав був свого брата, начальника ватаги, до набатеїв, своїх приятелів, щоб дозволили примістити в них його великий обоз.%*C "Дізнався про це Вакхид у день суботній і з усім своїм військом перейшов через Йордан.m)S !Почули про те Йонатан, Симон, його брат, і всі, що були при ньому, і втекли в пустиню Текоа, де й отаборились при колодязі Асфарc(? Довідався про це Вакхид і шукав, як би його вбити.' Тоді Йонатан перейняв провід на себе, посівши місце Юди, свого брата.Q& Отож: ми й вибрали тебе сьогодні, щоб ти був замість нього нашим начальником і вождем та провадив наші війни.»x%i «Відтоді, як помер брат твій Юда, немає мужа, схожого на нього, щоб виступити проти ворогів, Вакхида та тих, що ненавидять народ наш.h$I Тоді зібралися всі друзі Юди та сказали Йонатанові:(#I І настав в Ізраїлі такий великий утиск, якого не було, відколи не з'явився більш пророк.Z"- ті заходилися вишукувати та вивідувати про друзів Юди і приводити їх до Вакхида, а цей карав їх і насміхався з них. !  Тоді Вакхид вибрав нечестивих людей і настановив їх над краєм панами;6 e Того часу настав дуже великий голод, так що здавалось, ніби сама земля перейшла на ворожий бік.uc Після смерти Юди беззаконні знову піднесли голову по всіх місцевостях Ізраїля, і знову з'явилися ті, що чинять несправедливість.M Решта дій Юди, його воєн, подвигів, які він учинив, та величі його не були записані, бо їх вельми багато було.hI «Як же то міг полягти витязь, який рятував Ізраїля?»H  Увесь Ізраїль плакав за ним вельми і влаштував йому довгу жалобу, та й, голосячи багато днів, промовляли:!; Йонатан і Симон узяли Юду, свого брата, і поховали у гробниці його предків у Модіні.@{ Поліг і Юда, а решта повтікали. Бій був запеклий, і з одного й з другого боку полягло багато вбитих.fE Тоді ліве крило, вглядівши, що праве розбите, повернулось навздогін за Юдою і тими, що були з ним, і гналися за ними з тилу.ve розбив праве крило і гнався за ними аж до схилів гори Азоту.1[ Побачивши, що Вакхид і ядро війська були праворуч, Юда зібрав навколо себе щонайхоробріших, і земля тряслась від гуркоту військ. Битва тривала від ранку аж до вечора.%C Лава посувалася з обидвох сторін під звук сурем. Ті, що були при Юді, й собі засурмили,pY І вийшло військо з табору, і стало до зудару з ними. Кінноту розділено на дві частини. Пращники й лучники йшли попереду, всі найвідважніші теж були в перших лавах, тоді як Вакхид був на правім крилі.4a Юда ж відрік: «Нехай того не буде, щоб таке чинити, - від них утікати! Якщо вже настав для нас час, помремо як хоробрі за наших братів і не дамо заплямити нашої слави.»D Та військо його відмовляло: «Тепер ми нічого не зможемо зробити, хібащо тільки врятувати наше життя. Потім ми повернемося назад з братами й будемо битись, а тепер нас мало.»hI Він з одчаю мовив до тих, що лишились: «Устаньмо й сміливо ходімо проти противників! Може, таки зможемо проти них воювати!»s_ Побачив Юда, що його табір почав розбігатися саме тоді, як бій надходив, і серце його краялося, бо не було більше часу їх зібрати.ve Побачивши велику силу ворожих військ, вельми настрахались, і багато з них утекли з табору, так, що там зосталось тільки 800 чоловік.m S Юда з 3000 добірних вояків розташувався табором в Еласі.m S потім з 20 000 піхоти і 2000 кінноти пішли походом на Берет.o W Першого місяця 152 року вони отаборились під Єрусалимом,S  І двигнулися вони по дорозі в Галгалу та обложили Маїсалот, що в Арбелах, і, здобувши його, вибили багато людей.W  ) Почувши, що Ніканор з військом полягли у бою, Димитрій послав знову в Юдею Вакхида й Алкіма на чолі правого крила.M Як ще раз будуть скаржитися на тебе, ми боронитимемо їхні права й битимемося з тобою на морі й на суходолі.»dAПро лиха ж, що їх цар Димитрій завдає Юдеям, ми йому написали: Навіщо давиш своїм ярмом наших друзів та союзників - юдеїв?$AКоли ж по цій угоді, чи то одні, чи другі, захочуть щось додати або відняти, вони те зроблять, як їм буде завгодно, і те, що додадуть чи віднімуть, буде чинним.wgНа таких умовах римляни заключили союз з народом юдейським.%Напасникові ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, - нічого не даватимуть, як Рим постановив, і ці зобов'язання вони будуть додержувати без обману.wgТак само й римляни, коли б на народ юдейський напав хтось перший, будуть при боці в них із душі битись, так, як обставини те вкажуть.8iВорогам не постачатимуть і не даватимуть ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, - як Рим постановив, - і, нічого не порушуючи, будуть вони додержувати ці зобов'язання.%Cнарод юдейський буде битись у них при боці, коли нагода їм дозволить, із щирого серця.8iЯк вибухне війна перше проти Риму чи когобудь з його союзників на всім просторі їхньої держави,\1«Гаразд хай буде римлянам та юдейському народові на морі й на суші повіки! Нехай далеко будуть від них меч та ворог!p~YОсь відпис договору, що його римляни на бронзових таблицях написали та вислали в Єрусалим на пам'ять для юдеїв про мир та союз:7}iСподобалось тим це слово.|#«Юда Макавей з братами та народ юдейський послав нас до вас, щоб укласти з вами союз та мир і щоб ви записали нас між вашими союзниками та друзями.»#{?Пішли ті в Рим, -дорога ж дуже довга,.- і прибули доради та й, промовляючи, так сказали:!z;й щоб скинути з себе ярмо, бо бачили вони, як грецьке царство робило Ізраїля рабами.Wy'І вибрав Юда Евполема, сина Іоана, сина Акко, та Ясона, сина Єлеазара, і послав їх у Рим, щоб укласти союз та дружбуxВони щороку довіряють владу одному, щоб правив ними та володів усім їхнім краєм. Всі слухаються одного, і ні заздрощів, ні ревнощів нема між ними.Jw Вони зробили собі раду, й 320 радників радяться ввесь час про народ, щоб його справи були в доброму порядку.QvОднак при тому всьому, ані один з них не вклав собі на голову вінця, ані не носив багряниці, щоб у ній пишатись.Fu Кому вони хочуть допомогти, щоб царювати, ті царюють, і кого хочуть, того скидають, і вони сильно зросли.t  Вони завоювали царів близьких і далеких. Усі про них чули, їх боялись."s= Щодо решти царств та островів, які колинебудь їм спротивились, то вони їх знищили й підкорили, а з друзями своїми й з тими, що їм довіряли, зберегли дружбу.sr_ та римляни, довідавшись про те, вислали проти них тільки одного воєводу, що розбив їх у бою, і багато з них полягло трупом, а їхніх жінок з дітьми він забрав у полон, здер з них велику здобич, підбив під себе край їхній, зруйнував твердині й зробив їх рабами аж по цей день.jqM як греки задумали піти на них, щоб звести їх зо світу,Up#із своїх країв Індію, Мідію та Лідію, найкращі з своїх земель, що їх, забравши в нього, дали вони цареві Евменові;oяк вони взяли його живцем і примусили його самого та його спадкоємців на царському престолі платити тяжку данину, дати закладників і відступитиn'про Антіоха, великого царя Азії, що двигнувся був на них війною із 120 слонами, кіннотою, колісницями та з превеликим військом, і як вони розбили його;Rmпро те, як вони в бою розбили Филипа та Персея, македонського царя, і розгромили інших, що були на них повстали;Zl-про те, як своїм розумом та витривалістю підбили увесь той край, хоч край той був від них вельми далеко; про царів, що нападали на них із кінців світу, аж поки ті не знищили їх дощенту, завдавши їм великого удару; про те, як інші царі їм щороку платять данину;"k=про те, що в Еспанії зробили, що заволоділи покладами золота та срібла, які там були;[j/Йому оповіли про їхні війни та про їхні подвиги проти галатів, як вони цих підбили й присилували їх платити данину;si aІ почув Юда про славу римлян, про їхню велику силу, про те, що вони доброзичливі супроти тих, хто пристає до них; що вони укладають дружбу з усіма тими, хто до них приходить; що то народ вельми могутній.Hh 2Юдея на деякий час зазнала спокою.}gs1І було схвалено святкувати той день щороку тринадцятого Адара. f 0Народ був дуже радий і святкував той день, немов великий день радощів.$eA/Тоді юдеї захопили перевелику здобич, відтяли Ніканорові голову і праву руку, що її гордо він простягнув був, і принесли в Єрусалим, щоб виставити напоказ.d.Скрізь, з усіх селищ Юдеї вийшли люди й напали на них, так що завернули їх знову проти погоні. Усі полягли від меча, ніхто з них не лишився./cW-Юдеї цілий день гналися за ними, від Адаси аж до околиць Гезери, і сурмили позаду на сполох.~bu,Побачивши, що Ніканор упав, його вояки кинули зброю й повтікали.`a9+Тринадцятого дня місяця Адара війська розпочали бій; військо Ніканора було розгромлене, і сам він поліг першим у бою.t`a*Отак розбий і нині перед нами оце військо, щоб інші знали, що він говорив богохульство на твою святиню. Суди його за його злобою!»_))«Коли посли асирійського царя стали богохулити, вийшов твій янгол і вбив 185 000.^}(А Юда розташував свій табір - 3000 чоловік - в Адасі й почав молитись:B]}'І вийшов Ніканор з Єрусалиму й отаборився біля Бетхорону, де приєдналось до нього сирійське військо.r\]&Пометися над цим чоловіком та над його військом: нехай від меча вони поляжуть. Згадай їхні богохульства, не дай щоб довше жили.»S[%«Ти вибрав дім цей, щоб у ньому прикликувано твоє ім'я та щоб він був домом молитви й благання для твого народу.(ZI$Священики повернулись і, ставши перед жертовником та святинею, почали плакати, кажучи:Y7#й у гніві так поклявсь: «Як Юда з військом не буде сьогодні виданий мені у руки, то, коли повернуся переможцем, спалю дім цей.» І відійшов у великім гніві.X"Та він, глузуючи, насміхався з них, збезчестив їх, говорив з ними згірдливоJW !Після того Ніканор зійшов на Сіон-гору. Кілька священиків із храму й дехто з старших народу вийшли, щоб його привітати мирно й показати йому всепалення, що приносилося за царя.V У Ніканора полягло близько 500 чоловік, а решта втекла в Давидгород.8UiНіканор же здогадався, що його замисли відкрито, і двигнувся війною проти Юди біля Кафарсаламу.8TiДовідавсь Юда, що той прийшов із підступом до нього, і, налякавшись, не хотів більше його бачити.7SgПрийшов він до Юди, й обидва вони привітались мирно, але вояки були напоготові, щоб схопити Юду.+RO«Чого нам битись між собою? Я прийду з невеличким супроводом, щоб вас зустрінути в мирі.»iQKПрибув Ніканор у Єрусалим з великою силою і вислав до Юди та його братів послів з мирними, але підступними словами, кажучи: PТоді цар послав Ніканора, одного з своїх найславніших начальників, що ненавидів Ізраїля і був його ворогом, і наказав йому винищити той народ. OПобачивши, що Юда з помічниками скріпився, Алкім зрозумів, що не зможе їм протистати. Повернувся отже до царя, й оскаржив їх у тяжких злочинах.Nі став обходити всі юдейські місцевості, щоб помститися на мужах, які перебігли до ворога, і не дозволив їм більше робити наскоків на край.QMПобачив Юда усе те зло, яке Алкім із своїми прибічниками чинив в Ізраїлі, а яке перевищило те, що коїли погани,dLAі всі ті, що робили заколот у своєму народі, зібрались до нього, захопили юдейську землю й накоїли в Ізраїлі багато лиха.HK Алкім боровся за первосвященство,%JCЗдавши край на Алкіма й зоставивши йому на допомогу військо, Вакхид вернувся до царя.RIТоді Вакхид відступив від Єрусалиму і, отаборившись у Визеті, звелів схопити багатьох із тих, що перейшли були до нього, а й деяких з народу, повбивав їх і вкинув у великий колодязь.tHaСтрах і жах напав на ввесь народ, що говорив: «Нема в них ні суду, ні правди, бо вони порушили угоду й присягу, що нею присягалися.»'GG«Тіла святих твоїх і кров їхню розлили навкруги Єрусалиму, і нікому було їх поховати.»4FaТі повірили йому, а він схопив з них 60 чоловік і вбив їх в один день, згідно з написаним словом:[E/Вакхид говорив з ними мирними словами та поклявсь їм, кажучи: «Ми не заподієм ні вам, ні вашим друзям ніякого лиха.»#D?Вони сказали: «Священик з Аронового роду прийшов з військом; він нас не покривдить.»C} Першими із ізраїльтян були Асідеї, що прийшли до них просити миру.*BM Однак, до Алкіма та Вакхида прибув гурток книжників, щоб домагатися справедливої угоди.A+ та вони на його слова не звірилися, бо бачили, що ті прийшли з великим військом.s@_ Пішли вони й прибули з великим військом у Юдею. Вакхид вислав послів до Юди та до його братів з мирними, але підступними словами,U?# і вислав його й нечестивого Алкіма, якого назначив первосвящеником і доручив йому помститись на синах Ізраїля.^>5І вибрав цар Вакхида, з царських друзів, що правив по той бік Ріки і був великим вельможею в царстві та вірним цареві,C=Тож пошли котрогось мужа, що йому довіряєш; нехай прийде і погляне на усю ту руїну, яку той заподіяв нам і царському краєві, і нехай покарає їх і всіх тих, що їм допомагають.»Q<й обвинуватили народ перед царем, кажучи: «Юда з братами вигубив усіх твоїх друзів і нас вигнав з нашого краю.F;Прибули до нього всі беззаконні та нечестиві мужі з Ізраїля, з Алкімом, що хотів стати первосвящеником,x:iІ військо їх убило, а на його царськім престолі сів Димитрій.|9qДовідавшись про те, він мовив: «Не показуйте мені їхніх облич!»V8%Коли він підходив до царського палацу своїх батьків, військо схопило Антіоха та Лісія, щоб привести їх до нього._7 9Димитрій, син Селевка, утік 151 року з Риму і, прибувши з кількома чоловіками у приморське місто, проголосив себе царем.6y?Потім рушив чимдуж і вернувся в Антіохію, де знайшов Филипа, що панував над містом але він вирушив на нього війною і зайняв місто силою.t5a>Тоді цар увійшов на Сіон-гору і, розглянувши укріплене місце, зламав присягу, якою був поклявся, і велів зруйнувати мури навколо.4=Цар і начальники заприсяглися, і щойно тоді юдеї вийщли з твердині.I3 <Сподобалося це слово цареві й начальникам, і він послав послів, щоб укласти мир з юдеями, і вони прийняли.21;Даймо їм змогу жити за їхніми законами, як то було раніше, бо то з-за своїх звичаїв, які ми були скасували, скипіли вони гнівом і наробили цього всього.» J~g}|{zzycxwwbvRuu tZsrrhqq;oo@nntmlbkk$jvii'h>gngfJdcba`G_^\[[Z1YfXrW.VUT[SRQQiPOO NMLKbJ?IHxGFEDCCBBiA+@H?s>:=H<);:988"7>65433:2c11U0j/!-- ++*B)('c&&w%$$T#6"" !4 M."1yS u c H }6@_y 5Однак, він не дотримав нічого з того, що обіцяв, і змінивсь до Йонатана, не віддячився йому тією доброзичливістю, якої зазнав від нього, ба навіть став його вельми гнобити.x^i 4а цар Димитрій сів на царському престолі, і край зазнав миру.]% 3І кинули на землю зброю, й уклали мир. Отак юдеї, вкривши себе славою перед царем і перед усіма в царстві, повернулися в Єрусалим з великою здобиччю,\{ 2«Подай нам правицю й нехай юдеї перестануть воювати нас і місто.»Z[- 1Тоді мешканці міста, побачивши, що юдеї господарювали в місті як хотіли, занепали на дусі й заблагали царя, кажучи: Z 0підпалили місто, набравши того дня великої добичі, - тож врятували царя.`Y9 /Тут цар покликав юдеїв на допомогу, що й зібрались разом усі до одного; і розсипались по місті, вбили в той день зо 100000, X  .що втік у палац, тоді як вони зайняли виходи з міста й розпочали битву.W! -Але городяни зібрались в середині міста, - близько 120 000 - і хотіли вбити царя,FV ,І вислав йому Йонатан в Антіохію 3000 відважних мужів; прибули вони до царя, і він був вельми радий з того.FU +Тим часом ти зробиш добре, якщо вишлеш мені мужів на підмогу, бо всі мої війська від мене відступилися.»T% *Димитрій вислав до Йонатана таку відповідь: «Зроблю для тебе й для твого народу не тільки це, але й славою тебе і твій народ укрию, як матиму нагоду. S )Тим часом Йонатан послав сказати цареві Димитрієві, щоб усунув залоги з кріпости в Єрусалимі та з інших кріпостей, вони бо воювали з Ізраїлем.R# (і став наполягати, щоб той видав йому хлопця - зробити його царем замість його батька. Він оповів йому й про все, що зробив був Димитрій, і про ворожнечу, яку його війська мали і супроти нього. Пробув він там чимало днів.?Qw 'Тоді Трифон, один з давніх прибічників Олександра, побачивши, що війська нарікають на Димитрія, пішов до араба Імалкуе, який виховував Антіоха, молодого сина Олександра,;Po &Побачивши, що край утихомирився та що ніхто не чинив йому опору, цар Димитрій відпустив свої війська, кожне на своє місце, крім чужоземних сил, що їх набрав був з поганських островів. Тому всі вояки, що він мав від батьків, були йому ворожі.fOE %Отож, сьогодні звеліть зробити відпис усього цього й дайте його Йонатанові та виставте на святій горі на видному місці.»N1 $Ані одного з тих привілеїв віднині на все майбутнє не може бути назад відібрано.UM# #Так само й інші націнки, десятини й податки, що нам належаться, за солонці, за корони, - ми їм віднині все даруємо.HL  "Тому ми поступаємось їм землею юдейською і трьома округами: Афаїремою, Ліддою та Ратаміном, що були відділені від Самарії й додані до Юдеї, разом із землями, що до них належать. Всім тим, хто жертвують у Єрусалимі, ми відпускаємо побори, що їх раніше цар брав з них щороку, з того, що земля родить і що дерева приносять.K !Ми постановили творити добро юдейському народові, нашим друзям, що зберіга ють все, що справедливе супроті нас, за їхню доброзичливість до насTJ! Цар Димитрій батькові Ластенові, привіт!lIQ Ми посилаємо також і вам відпис листа, який ми були написали відносно вас до Ластена, нашого родича, щоб і ви про нього знали:H{ «Цар Димитрій братові Йонатанові та юдейському народові, привіт!G{ Цар згодився й написав про те все Йонатанові листа, що звучав так:BF} Йонатан попросив у царя звільнити від податків Юдею, три округи й Самарію, та обіцяв йому 300 талантів.`E9 Він затвердив за ним первосвященство й усі інші привілеї, які той раніше мав, і зачислив його між своїх перших друзів.&DE та цар учинив з ними так, як його попередники, й вивищив його над усіма своїми друзями.pCY Деякі зрадники власного народу підняли на нього скаргу,nBU Взяв він із собою срібла, золота, одежі й силу інших дарунків і пустився в дорогу до царя в Птолемаїду й знайшов ласку в нього.nAU На звістку про це, Йонатан звелів далі провадити облогу, а сам, вибравши з Ізраїля старших та священиків, удався на небезпеку.i@K Почувши про те, цар розгнівався, а розвідавшись добре, негайно двигнувся, прибув у Птолемаїду й звідти письмово звелів Йонатанові зняти облогу й чимдуж прибути до нього у Птолемаїду на нараду.J?  Деякі нечестивці, ненависники власного народу, пішли до царя й оповіли йому, що Йонатан облягав твердиню.J>  Того часу Йонатан зібрав юдеїв, щоб відвоювати кріпость, що в Єрусалимі, і виставив проти неї силу споруд.E= Отак 167 року Димитрій став царем.Q< Та по трьох днях помер і Птолемей, а залогу, що він був розставив по твердинях, вибили ті, хто жили у твердинях.;w то араб Завдієл відтяв Олександрові голову й послав Птолемеєві.$:A І втік Олександер в Арабію, щоб там знайти притулок, але що Птолемей став переможцем,9+ Почувши про все те, Олександер виступив проти Птолемея на битву. Птолемей теж вирушив йому назустріч із сильним військом і присилував його до втечі.8! А Олександер був у ту пору в Килікії, бо люди тих країв повстали проти нього.H7  Птолемей увійшов в Антіохію й вклав собі на голову корону Азії, тож мав на собі дві корони: Єгипту й Азії.86i і, забравши в нього свою дочку, дав її Димитрієві, і розірвав з ним, і стала явною їхня ворожнеча.]53 Так обмовляв його, бо зазіхав на його царство,4 бо я розкаявся, що видав мою дочку за нього, він бо шукав мене убити.»X3) Тому й вислав послів до царя Димитрія з такими словами: «Нум лишень, укладімо союз між собою: я дам тобі мою дочку, що була за Олександром, то й будеш царювати над царством твого батька,P2 Цар Птолемей опанував містами, що при морі, аж до приморської Селевкії, а й лихе намислив супроти Олександра.(1I Потім Йонатан випровадив царя аж до річки, що зветься Елевтер, і повернувся в Єрусалим.K0 Йонатан вийшов назустріч цареві в Яффу з великою пишністю, і вони привіталися взаємно й там переночували. / Цареві оповіли все, що вчинив Йонатан, щоб його оганьбити, та він мовчав.w.g Коли він зблизився до Азоту, йому показано спалений Храм Дагона, Азот і його околиці в руїнах, порозкидані трупи, а деякі з них попалені під час війни, -а їх навалено цілі купи по дорозі, де він проходив.-% Та Птолемей, як тільки входив у якесь місто, лишав у кожнім військо як залогу.a,; Він вирушив у Сирію з мирними словами, і мешканці міст робили йому вхід вільним і виходили йому назустріч, бо такий був наказ від Олександра - виходити йому назустріч, він бо був його зятем.D+  Єгипетський цар зібрав численні війська, як пісок при березі моря, і силу суден, і шукав як би підступом заволодіти царством Олександра, щоб приєднати його до свого царства.f*E Yі вислав золоту запинку, що звичайно дається царським родичам; так само дав йому у власність Аккарон з усією його землею.)} XДовідавшись про те, цар Олександер додав йому ще більшої прослави(} WПотім Йонатан із своїми повернувся в Єрусалим з великою здобиччю.R' VДвигнувся Йонатан звідти й отаборився під Аскалоном, мешканці якого вийшли йому назустріч з великою шанобою.&&E UТих, що полягли від меча, з тими, що були спалені живцем, було разом близько 8000 чоловік.D% TТа Йонатан підпалив Азот і міста навколо, набрав здобичі й спалив храм Дагона й тих, що туди повтікали.c$? SКіннота порозбігалась на рівнині; вони втекли в Азот і ввійшли в Бетдагон, капище їхнього боввана, щоб там урятуватись.# RТоді Симон висунув наперед своє військо, і закипів бій з піхотинцями, бо кіннота була виснажена. Сирійців розгромлено й кинулись вони урозтіч." Qале народ, як наказав був Йонатан, стояв міцно, хоч їхні коні й потомились._!7 Pале Йонатан дізнався, що в тилу у нього є засідка. І оточило його військо й кидали на народ стріли від ранку до вечора,c ? OАполлоній лишив у засідці в тилу Юдеї 1000 кінноти, NЙонатан гнався за ним іззаду аж до Азоту, і війська зчепились у бою. MДовідавшись про те, Аполлоній вирушив з трьома тисячами кінноти й великим військом і попрямував на Азот, так, мов би хотів пройти тудою, а насправді посунувся на рівнину, бо мав силу кінноти, на яку покладався.}s Lі мешканці зо страху відчинили браму, тож Йонатан захопив Яффу. KВін розташувався табором навпроти Яффи, та ті, що були в місті, замкнули браму, бо в Яффі була залога Аполлонія. Юдеї кинулися здобувати її,- JПочувши ці слова Аполлонія, Йонатан вельми образився. Він вибрав 10 000 чоловік і вийшов з Єрусалиму. Брат його Симон пішов йому назустріч із допомогою.mS IОсь і тепер не встоїшся проти кінноти і проти такої сили на рівнині, де нема ні каміння, ні скелі, ані місця, і куди б утікати.»4a HСпитай і розвідайся, хто я такий і хто ті, що мені допомагають. І скажуть тобі, що ти не витримаєш перед нами, бо ваші батьки двічі мусіли були втікати у своїй країні.P GКоли ти довіряєш своїм військам, зійди до нас на рівнину, і там поміряємось один з одним, бо сила міст зо мною.^5 F«Тільки ти єдиний повстаєш проти мене. Я став сміховиськом і ганьбою через тебе! Чого ти хоробруєш проти нас у горах?9k EТоді Димитрій настановив управителем Келесирії Аполлонія, а цей стягнув велике військо й отаборився біля Ямнії, звідки й послав послів до Йонатана, щоб вони сказали: DПочув про це цар Олександер і, вельми засмутившись, повернувся в Антіохію. CРоку 165 Димитрій, син Димитрія, прибув з Крети у землю своїх батьків.c? BІ Йонатан повернувся в Єрусалим у мирі й радості.P AЦар надав йому великої слави й записав його поміж перших своїх друзів, призначив його воєводою і правителем.hI @Коли ж його обвинувачі побачили його славу, ще проголосив окличник, і його самого; одягненого в багряницю, - усі повтікали.B} ?І посадив він його біля себе і сказав своїм вельможам: «Вийдіть із ним посеред міста й оголосіть, щоб його ніхто ні в чому не оскаржував та щоб ніхто йому нічим не докучав.»&E >Він звелів зняти з Йонатана його одежу й надягнути на нього багряницю; так і зроблено.O =Тут же зібрались проти нього нікчемні людці з Ізраїля, перевертні, щоб оскаржити його, та цар їх не послухав.3 _ <і той вибрався великопишно в Птолемаїду й зустрівся там з обидвома царями та й дав їм і їхнім друзям срібла, золота та силу дарунків, тож тим робом їм приподобався.   ;Цар Олександер написав Йонатанові, щоб він прийшов до нього на стрічу; 5 :Назустріч йому вийшов цар Олександер, за якого цар Птолемей ! видав свою дочку, і справив їм весілля у Птолемаїді з великою пишнотою, як то царям личить.) K 9І рушив Птолемей з Єгипту, сам він і Клеопатра, його дочка, і 162 року прибув у Птолемаїду.  8Зроблю для тебе, як ти написав був. Вийди мені назустріч у Птолемаїду, де ми побачимось один з одним і я стану твоїм тестем, як ти був мовив.»eC 7Цар Птолемей відповів так: «Щаслив той день, коли ти, повернувшись у землю батьків твоїх, сів на їхнім престолі царськім!} 6то й укладімо собі один з одним дружбу. Видай мені дочку твою за жінку, а я буду твоїм зятем і дам тобі і їй дарунки, що будуть тебе гідні.»;o 5коли я розпочав з ним війну, ми його розгромили і його військо, і сіли на його царському престолі -wg 4«Тільки-що повернувсь я у своє царство й сів на престолі моїх батьків та захопив владу, розбивши Димитрія і зайнявши нашу країну, -/ 3Тоді Олександер вислав послів до Птолемея, єгипетського царя, з такими словами: 2Він бився завзято аж до заходу сонця. Того дня поліг у бою Димитрій.pY 1Обидва царі розпочали битву, але військо Димитрія було присилуване до втечі. Олександер кинувсь навздогінці за ним і переміг.- 0Тоді Олександер зібрав велику силу війська й двигнувся в похід проти Димитрія.P /Вони воліли Олександра, бо він перший звернувся до них з мирними словами, і вони були його союзниками завжди./W .Та Йонатан з народом, почувши ці слова, не йняв їм віри й не прийняв їх, бо він пам'ятав те велике лихо, яке Димитрій заподіяв Ізраїлеві, і як він сильно утискав їх.~{ -а й видатки на будову мурів Єрусалиму та на його зміцнення навколо братимуться з царських прибутків; так само й на будову мурів у Юдеї.»}! ,Видатки на будову та на віднову храму теж робитимуть із царських прибутків,?|w +Ті, що сховалися до храму в Єрусалимі й до всіх його притворів, чи то через податки царські, чи через якунебудь повинність, будуть безпечні з усім, що мають у моїм царстві.o{W *До цього 5000 шеклів срібла, що їх брано щороку з прибутків храму, теж будуть відпущені, бо вони належать священикам, що служать.Fz )Вся задишка, що її збирачі минулими роками не віддали, як було раніше, віднині дається на потребу храму.[y/ (Крім того, я дам щороку 15 000 шеклів срібла з царських скарбниць, а ці гроші мають бути взяті з околиць, де це можливо.&xE 'Птолемаїду з її околицями я дарую святині, що в Єрусалимі, на покриття видатків храму.3w_ &А ті три округи, що були від Самарії приділені до Юдеї, будуть становити частину Юдеї, щоб залежали від одного й не слухали ніякої іншої влади, крім первосвященика.Ev %З них деяких поставлять по видатніших царських твердинях, а з-поміж цих будуть поставлені на довірочні служби в царстві. Дозорці їхні та їхні начальники будуть з-поміж них вибирані, і вони житимуть за своїми законами так, як наказав цар у Юдеї.Yu+ $І царське військо буде навербоване з 30 000 юдеїв-воїнів, які одержать платню, що належиться всім царським військам.&tE #і ніхто не буде мати права коїти що-небудь і докучати комусь із них У будь-якій справі.Ns "Свята всі й суботи, нові місяці та дні, призначені для богослужби, три дні перед святом і три по святі, - усі нехай будуть днями пільги та полегш для юдеїв, що живуть у моїм царстві,WVVLUTTSDQPPIOfN@MLKK>IHH9GOF}EgDCBAAK@?>==<<;::98y76t5n44:2100$// .-i,+x**k)(''9&|%Z$#x""W!n IX/<-4 'F?V G < {F}xsВін бо справді виявив себе разом з братами й домом свого батька твердим, воював і прогнав ворогів Ізраїля і дав йому свободу.» І вирізьблено це на бронзових таблицях, які й прибито до стовпів на горі Сіон.wДовідавшись про те, народ сказав: «Як нам віддячити Симонові та його синам?SvПісля того Симон послав Нуменія у Рим з великим золотим щитом, вагою 1000 мін, щоб затвердити з римлянами дружбу.zumВподобалось народові прийняти тих мужів із честю й покласти відпис їхніх слів до громадського архіву, щоб народ спартанський мав про те згадку.» Відпис цього був виконаний і для первосвященика Симона.=tsі записали те, що вони сказали, в народних постановах таким робом: Нуменій, син Антіоха, і Антипатр, син Ясона, посли юдейські, прийшли до нас, щоб відновити дружбу з нами.KsПосли, яких ви вислали до нашого народу, оповіли нам про вашу славу й честь. Ми були раді їхньому приходові`r9Ось відпис листа, що його написали спартанці: «Правителі спартанські й місто Симонові, великому первосвященикові, старшим, священикам та всьому юдейському народові, своїм братам, привіт!Tq!Прочитано їх перед громадою в Єрусалимі.tpaнаписали вони на бронзових таблицях до нього, щоб відновити з ним союз і дружбу, що були уклали з Юдою та Йонатаном, його братами.Io Та як почули, що Симон, його брат, став первосвящеником замість нього й правив краєм і містами, що в ньому,n3Як чутка про смерть Йонатана дійшла до Риму та до Спарти, всі вельми засмутились.dmAВін укрив храм славою та збагатив святим посудом.l5Він додав духу всім нещасним у народі, тримався закону й усунув усіх беззаконних.hkI Зник їхній ворог із краю, а царів побито за тих днів.j5 Кожен сидів собі під виноградною лозою чи смоковницею, і нікому було його лякати.qi[ Він повернув мир на. землю, й Ізраїль радів з того вельми.Dh Містам постачав він харчі, укріпив їх до оборони, так що слава про його ім'я дійшла на самий край світу.&gE Старі сиділи по майданах, всі про добробут гуторили, молодь носила пишні шати й зброю.f3Народ орав у мирі власну землю, земля давала свій урожай, а дерева на полі - плоди.heIВін зібрав силу бранців, забрав Гезеру, Бетсур і твердиню, і викинув з неї нечистоти: не було нікого, хто б противився йому.tdaВін поширив границі Для свого народу і правив своїм краєм.EcНа додаток же до тієї слави він здобув Яффу, зробив з неї пристань і відкрив доступ до островів на морі.bКрай Юди зазнав миру на ввесь час Симона, який шукав добра для свого народу, і влада його була їм довподоби, так само, як і його слава, повсякчасно._a7Той вирушив і, розгромивши військо Димитрія, взяв його живцем у полон і привів до Арсака, а той кинув його до в'язниці.t`aПочув Арсак, цар Персії та Мідії, що Димитрій увійшов у його землі, і вислав одного із своїх начальників, щоб схопити його живцем.D_ Року 172 цар Димитрій стягнув свої війська й пішов у Мідію, щоб там шукати допомоги для війни з Грифоном.Z^- 5Побачив Симон, що його син Іоан став уже мужем, то й зробив його вождем над усіма військами. Іоан замешкав у Гезері.]w 4Постановлено щороку з радістю святкувати це свято. Він укріпив гору, на якій був храм, від сторони твердині, і замешкав там сам з усіма.\w 3Двадцять третього дня, місяця другого, 171 року юдеї ввійшли до неї з похвалами, пальмовими галузками, під звуки гарф, цимбалів та гусел, під спів пісень та гимнів, бо був знищений між Ізраїлем великий ворог.t[a 2Вони звернулися до Симона, благаючи в нього миру, і він дав їм його, але повиганяв їх звідти й очистив кріпость від усякої гидоти. Z  1Ті, що були у твердині, не могли ні вийти, ні ввійти, щоб щось у краю купити чи продати, і голодували сильно, і чимало з них від голоду погинуло.nYU 0Він викинув із нього всяку нечистоту й оселив там людей, що трималися закону, укріпив його і збудував собі самому дім у ньому.$XA /І замирився Симон з ними, і битва припинилась, але він вигнав їх з міста й, очистивши доми, в яких були кумири, так увійшов у місто під співи і благословення.Wy .кажучи: «Не чини з нами за нашою злобою, але за твоїм милосердям.»TV! -Мешканці з жінками та дітьми вийшли за мур у порваній одежі й стали вголос благати Симона, щоб уклав з ними мир,U ,Ті, що були в рухомій вежі, вскочили в місто, де зчинилась велика метушня. T9 +Того часу Симон обложив Гезеру й оточив її навколо військом. Він збудував рухому вежу і, підсунувши її під місто, ударив нею в одну башту й заволодів нею.dSA *і народ у грамотах та договорах почав писати: «Першого року Симона, великого первосвященика, вождя і начальника юдеїв.»TR! )Року 170 усунено з Ізраїля ярмо поганське,DQ (Коли ж би хто з вас був здібний записатись у наші сердюки, нехай запишеться. І нехай мир буде між нами.»:Pm 'Ми відпускаємо вам недобори й недоліки, яких ви допустилися по цей день, як і корону, яку ви нам винні, а якби які податки брано в Єрусалимі, то більш їх не вимагатимуть.O5 &Те, що ми встановили з вами, буде стояти, і твердині, які ви збудували, будуть ваші.N3 %Ми одержали золоту корону й пальмову вітку, яку ви нам вислали. Ми готові укласти цілковитий мир з вами й написати нашим урядовцям зробити вам полегші.8Mi $«Цар Димитрій Симонові первосвященикові, другові царів, старшим і юдейському народові, привіт!L+ #Цар Димитрій вислав йому відповідь на його прохання і написав йому такий лист:KK "Він вибрав людей і послав до царя Димитрія, щоб цей дав землі пільгу, бо всі вчинки Трифона були здирством.J} !Тим часом Симон відбудував твердині в Юдеї, обвів їх високими баштами й мурами з воротами на засувах і наскладав харчів у тих твердинях.8Ii й сам став царем замість нього, вклавши собі на голову корону Азії, і наробив у краю багато лиха.H Трифон, що поводився підступно з молодим царем Антіохом, убив йогоGy Це та гробниця, яку він спорудив у Модіні і яка існує по сьогодні.PF І прикрасив їх ось так: поставив довкола них високі колони, на них умістив на вічний спомин збройні трофеї, а обабіч зброї різьблені судна, що їх могли бачити всі, хто пливли морем.E' Поставив також 7 пірамід одну проти одної: батькові, матері й чотирьом братам.D) Симон зробив над гробом свого батька і братів високий пам'ятник, що можна було бачити здалека й що був іззаду та спереду виложений тесаним камінням.Cy Увесь Ізраїль учинив над ним велику жалобу й довго плакав за ним.2B] Симон послав за останками брата свого Йонатана й поховав його в Модіні, місті своїх предків.^A5 Звідти Трифон повернувся й прибув у край свій.@ коли ж близько був до Басками, убив Йонатана, що там і був похований.>?u І приготував Трифон усю свою кінноту, щоб туди прибути, але тієї ночі випав вельми великий сніг, і через сніг він не міг прибути. Тому, знявши табір, пустився він у Гілеад;o>W Тоді ті, що були у твердині, вислали до Трифона послів, нагальне просивши його прийти до них через пустиню і вислати їм харчів.P= Ба навіть після того заповзявся вдертись у край, щоб його спустошити, й обійшов його з дороги, що веде в Адору. Симон із своїм військом, куди б той не рухнувся, ставав йому навпроти.</ І вислав хлопців і 100 талантів, але той слова не додержав і не випустив Йонатана.; який сказав би: Це тому, що я не вислав грошей і хлопців, загинув (Йонатан).:{ Знав Симон добре, що вони підступно з ним говорять, та все ж таки послав по гроші й по хлопців, щоб не накликати на себе ворожнечу народу, 9 Тож вишли 100 талантів срібла і двох його синів у заклад, щоб, випущений на свободу, він проти нас не збунтувався, і ми відпустимо його на волю.»p8Y «То з-за грошей, що їх брат твій Йонатан винен у царську скарбницю за різні урядові справи, які виконував, тримаємо його в себе.75 Довідавшися, що замість Йонатана настановлено Симона, його брата, який має намір розпочати з ним війну, Трифон вислав до нього послів, щоб йому сказати:o6W тоді, як Симон був отаборився біля Адіди, проти рівнини.M5 Трифон же двигнувся з великим військом із Птолемаїди, щоб напасти на Юдею, мавши при собі Йонатана бранцем,[4/ А потім вислав Йонатана, сина Авесалома, з достатнім військом у Яффу; той вигнав мешканців із неї та й оселивсь там.=3s От і зібрав він усіх мужів-вояків та й поспішився довершити мури Єрусалиму й укріпив його навколо.d2A Веди нашу війну, і ми зробимо все, що нам накажеш!»1! і всі вголос закричали: «Ти - вождь наш на місці Юди та Йонатана, брата твого!N0 На т слова ожив і піднісся дух народу,m/S Однак, я помщуся за мій народ, за храм, жінок і дітей ваших, бо всі погани збились докупи, щоб з ненависти звести нас із світу.»C. Та й нині - тому не бути, щоб я щадив своє життя за ввесь цей скрутий час, бож я не ліпший за моїх братів.- Це з-за того загинули всі мої брати, з-за Ізраїля, - і я залишився сам.,,Q і заходивсь його пібадьорювати, кажучи: «Ви самі знаєте, скільки я, мої брати й дім мого батька зробили для закону й храму, і про ті війни та лиха, які ми зазнали. + і, бачивши, як народ страшенно налякався, пішов у Єрусалим, зібрав народ* 9 Довідався Симон, що Трифон стягнув велике військо, щоб іти в Юдею та її спустошити,F) 5Усі народи навколо намагалися їх стерти з лиця землі; вони казали: «Нема в них ні начальника, ні помічника; ходім лишень на них війною й зітрімо з-поміж людей пам'ять про них.»v(e 4І тим робом прибули всі в мирі в Юдею й, сповнені страху, оплакували Йонатана й тих, що були при ньому; увесь Ізраїль плакав вельми.'1 3Як же побачили ті, які за ними гналися, що юдеям ідеться про життя, то відступили.& 2Та ці, довідавшися, що його взято й убито разом з тими, які були при ньому, один одного підбадьорили та й густими лавами двигнулися, готові до бою.M% 1Тоді Трифон послав війська й кінноту в Галилею та на велику рівнину, щоб вигубити всіх, що були з Йонатаном.e$C 0Скоро Йонатан увійшов у Птолемаїду, птолемаїдяни замкнули за ним браму, схопили його і вбили мечем тих, що ввійшли з ним.# /При собі лишив він 3000 чоловік, з яких 2000 залишив у Галилеї, а 1000 ходила з ним.2"] .Повірив йому Йонатан і зробив так, як той сказав був: відпустив війська, що пішли собі в Юдею.1![ -попусти їх додому, а для себе вибери кілька чоловік, щоб були при тобі, і йди зо мною у Птолемаїду. Я дам тобі її разом з іншими твердинями й рештою військ та всіма старшинами, а сам повернусь назад, бож тільки для того я й прибув сюди.»  ,та й сказав до Йонатана: «Навіщо ти томив народ цей? Таж війни нема між нами!% +тому й прийняв його з честю, появив його всім своїм друзям, дав йому гостинців і наказав своїм друзям та військам слухатись його, немов себе самого,(I *Побачив Трифон, що той прибув з великим військом, і побоявся на нього простягнути руку,3 )Йонатан із 40 000 добірних до бою мужів вийшов йому назустріч і теж прибув у Бетшан.!; (але боявся, що Йонатан йому цього не дозволить, буде воювати проти нього. Тому й шукав, як би то його схопити та вбити. Він рушив у дорогу і прибув у Бетшан.^5 'Тим часом Трифон намагався стати царем над Азією, покласти вінець собі на голову і простягнути руку на царя Антіоха,# &А Симон збудував Адіду на поділлю й укріпив її, додавши їй ворота з засувами. %От і зібралися, щоб місто будувати, - аж ось частина муру коло рову, що була на сході, завалилась. Йонатан відновив дільницю, що зветься Хафената.H  $підвищити мури єрусалимські й вивести високий мур між кріпостю та містом, щоб її від міста відділити, щоб стояла окремо, отже, щоб залога не могла нічого ні купити, ні продати.K #Повернувшись назад, Йонатан скликав на збори старших народних і ухвалив з ними збудувати кріпості в Юдеї,]3 "бо почув, що мешканці хотіли були видати ту кріпость прибічникам Димитрія, тим і поставив там залогу для її охорони.V% !Симон теж вирушив у похід і пройшов аж до Аскалону й до сусідніх твердинь, потім звернув на Яффу й заволодів нею,wg і, знявши табір, пішов у Дамаск, пройшовши через цілу країну.&E Тоді Йонатан повернувсь проти арабів, що звуться завадеї, розбив їх, узяв з них здобич0Y Аж потім кинувся Йонатан навздогінці за ними, та не встиг, бо ті перейшли вже Елевтер-річку.  Та Йонатан зо своїми не знали того аж до ранку, бо бачили, що горів огонь.s_ Почули вороги, що Йонатан із своїми приготувався до бою, і зо страху впали серцем і запалили вогонь у таборі в себе й відступили.# Тому, коли зайшло сонце, Йонатан звелів своїм бути напоготові і з зброєю в руках усю ніч сподіватися бою, і розставив передові чати навколо табору.W' Він вислав розвідувачів у їхній табір, які, повернувшись, оповіли йому, що сирійці готові напасти вночі на юдеїв.7 g і виступив з Єрусалиму й пішов проти них в Амафітін-край, не дав бо їм часу вступити у край свій.R  Довідався Йонатан, що начальники Димитрія повернулися з більшим військом, ніж перше, щоб воювати проти нього, } а щодо нас, то ми вам відписуємо: Худоба ваша й ваше майно - наші, так само як усе наше - ваше. Даємо, отже, наказ, щоб вас про те повідомили.»! ; І от тепер, тому що ми це знаємо, ви добре зробите, якщо нам напишете, як вам ідеться;' G В якімсь письмі про спартанців та про юдеїв знайшлося, що вони брати та з роду Авраама.{ «Арій, цар спартанський, Онії, великому первосвященикові, привіт!]3 А ось відпис листа, що спартанці вислали Онії:~u Ви, отже, зробите гаразд, коли дасте нам відповідь у цій справі.»F Ми звеліли й до вас завернути, привітати вас і доручити вам нашого листа про віднову нашого братерства.' Тому ми й вибрали Нуменія, сина Антіоха, й Антипатра, сина Ясона, і вислали їх до римлян, щоб відновити з ними дружбу й союз, який мали ми з ними перше./ бо маємо з неба допомогу й були врятовані від наших ворогів, які були принижені.!; Ми не хотіли під час тих воєн ні вам, ні іншим нашим союзникам та друзям надокучати,>u На нас же налягло з усіх сторін багато злиднів і воєн багато; усі бо навколишні царі на нас воювали.-U Ми раді вашій славі.]3 Ми ввесь час вас згадуємо, безнастанно, чи то на свята, чи при будь-яких інших святкових нагодах, коли приносимо жертви, чи у молитвах наших, як воно личить і годиться про братів пам'ятати.~+ нам усе ж таки приємно спробувати відновити братерство й дружбу з вами, щоб не зробитись вам чужими, багато бо часу упливло, відколи ви до нас писали.} Хоч ми його й не потребуємо, бо маємо втіху - святі книги, що в руках наших, -9|k Онія прийняв вашого посла з пошаною й узяв від нього листа, в якому говорилося про союз і дружбу.({I Уже в минулому Онія, первосвященик, одержав був листи від Арія, що царював над вами, в яких писалося, що ви брати наші, як про це свідчить залучений тут відпис.?zw «Йонатан первосвященик, народна Рада, священики й увесь юдейський народ братам спартанцям, привіт!pyY Ось відпис листів, що Йонатан був написав до спартанців:x- І римляни дали їм листа до влади в кожній країні, щоб ті провели їх мирно в Юдею.Jw  Пустились ті в дорогу до Риму і, виступивши перед Радою, сказали: «Йонатан первосвященик та юдейський народ прислали нас, щоб відновити дружбу й союз із вами, як то було перше.»v Так само й до спартанців і в інші місця вислав листи в тій же справі.gu I І побачивши, що час був сприятливий, Йонатан вибрав мужів і послав їх у Рим, щоб затвердити й відновити з римлянами дружбу.ty JТого дня полягло зо 3000 чужинців, і Йонатан повернувся в Єрусалим.qs[ IТоді ті, що були повтікали від нього, повернулись назад і гналися з ним за ворогом аж до Кедешу, їхнього табору, і там спинились.rw Hкинувся знову до бою, розгромив ворога, так що той мусів утікати.q GТоді Йонатан розірвав на собі одежу, посипав голову порохом і, помолившись,ypk FУсі, що були при Йонатані, повтікали; ніхто з них не залишився, крім Маттатії, сина Авесалома, та Юди, сина Халфі, начальника війська.~ou Eті, що були у засідці, повилазили зо сховищ, і розпочалася битва. n DАж ось військо чужинців йому назустріч на рівнині, до того й засідка в горах накинулась на нього, (і то тоді, як військо) прямо йшло проти юдеїв;Sm CЙонатан же, що зо своїм військом отаборився був над озером Генезаретським, рано-вранці прибув на Асор-рівнину.llQ BМешканці міста почали в нього просити миру, і він його дав їм, та самих вигнав звідти і, захопивши місто, поставив там залогу.~ku AСимон обложив Бетсур і, оточивши його, довго воював проти нього.jjM @і вийшов проти них, а брата свого Симона лишив у краю. i ?Довідавсь Йонатан, що військові начальники Димитрія прибули з великим військом у Кедеш, що в Галилеї, щоб примусити його покинути свій намір,Vh% >Тоді мешканці Гази почали просити Йонатана, і він уклав з ними мир. Він узяв від них закладниками синів вельмож їхніх і вислав їх в Єрусалим. Далі пройшов він через край аж до Дамаску.g =Звідти пішов у Газу, та мешканці міста замкнули перед ним браму, він же розташував навколо неї облогу і, ограбувавши й, спалив її околиці.gfG <І вийшов Йонатан і почав проходити через край по той бік ріки та через міста, де війська Сирії збирались до нього на допомогу. Прибув він в Аскалон, де городяни вийшли зо славою йому назустріч..eU ;а брата його Симона настановив начальником краю від Тирських Сходів аж до границь Єгипту.zdm :І вислав йому золоте начиння й столове накриття та дозволив йому пити з золотих кубків, надягати багряницю й носити золоту запинку,2c] 9Тоді молодий Антіох так написав до Йонатана: «Я потверджую за тобою первосвященство й настановляю тебе над чотирма округами і ти будеш одним із царських друзів.»Tb! 8Трифон захопив слонів і зайняв Антіохію.ba= 7Війська, що відпустив був Димитрій, пристали до Антіоха. Вони взяли воювати на Димитрія, і був він розгромлений, і втік.S` 6Після того Трифон повернувся, а з ним і Антіох, молодий хлопчина, що став царем, поклавши собі на голову корону.  ~Z||{ozvyxHvrtssvrr:qTpRo mlljkjj?iXhgf8eGdcc+b a2``$_^]]\u\ZZ|YXWOVUTSRR QFP1NMM LJJlIH\GFuEDaC@BA@`?>=<;;:9c817 654432 1@0/..9-,,+T* )v(2'k&%$#"" iA%" r`_rmCc y 2Dg2]Бог же спас увесь народ свій та віддав назад усім спадщину, царську владу, священство й храм,X)Заміряючи святкувати очищення (храму), ми написали вам про це. Ви, отже, зробите добре, коли святкуватимете ці дні.  Якщо ви їх потребуєте, пришліть до нас людей, щоб вони принесли вам їх.-SЮда теж зібрав усі книги, що були розкинені з-за війни, що нам нагодилась; тепер вони в нас.dA Про ці самі події оповідалося теж у літописах і спогадах Неємії, а також і про те, як він заклав книгозбірню, в якій зібрав книги про царів, пророків і про Давида, та царські листи про приноси.A} Так само й Соломон робив 8 днів. Мойсей сказав: Тому що жертву за гріх не спожито, тим то й знищено її.~) і як Мойсей молився був до Господа, і зійшов огонь з неба та й спалив жертви, так і Соломон помолився, і вогонь, спустившись із неба, пожер всепалення.(}I Далі оповідалося, як він у своїй мудрості приніс жертву посвячення і викінчення храму;C|Тоді Господь знову покаже ті предмети, й буде видно славу Господню і хмару, як вона з'явилась була за Мойсея і за Соломона, коли він просив, щоб храм був посвячений велично. -{yДовідавшись про це, Єремія почав їм дорікати, кажучи: Те місце буде невідомим, аж поки Бог не збере свого народу й не змилується над ним.:zmДехто з тих, що були його супроводжували, приступили, щоб позначити дорогу, та не могли її знайти.ay;Прийшовши туди, він знайшов там житло, схоже на печеру, і вніс туди намет, кивот і жертовник кадильний та й забив двері.>xuА було в тому письмі, що пророк, за даним йому об'явленням, повелів узяти з собою намет і кивот, коли він був вийшов на гору, звідки Мойсей, піднявшись, бачив Божу спадщину."w=І разом з подібними порадами він їх заохочував не віддаляти закону від свого серця.Mvі як він наказав переселенцям, давши закон їм, не забувати заповідей Божих і не давати звести себе думками, дивившися на золотих та срібних ідолів та на всю красу, що навколо них.Gu «У відписах (спогадів) знаходять, що пророк Єремія звелів переселенцям узяти вогню, як це було зазначено=t u$Товариші Неємії назвали ту воду нефтоар, що означає очищення, однак загально називають її нефтай.»s 5#Він приймав і роздавав силу дарунків тим, що їм хотів показати свою прихильність.r "тоді цар, огородив те місце, розслідив справу й об'явив його святим.Qq !Коли це стало явним, і перському цареві оповіли, що на тому місці, де виселені священики були сховали вогонь, з'явилась вода, якою Неємія з товаришами очистили приналежне до жертви,*p O Як це зробили, загорілося полум'я, що його поглинула ясність, яка засяяла від жертовника.o 5А коли жертви згоріли, Неємія звелів облити велике каміння водою, яка залишилась.Gn  В той час священики співали гимни.|m sПересели народ твій у твоє святе місце, як це Мойсей був сказав.}l uПокарай тих, що гноблять нас і поневіряють нами в своїй гордині. k Збери наших розсіяних; визволь тих, що в рабстві між народами; зглянься над упослідженими й поневіреними, і нехай народи знають, що ти - Бог наш.$j Cприйми цю жертву за ввесь народ твій Ізраїля; бережи твоє спадкоємство й освяти його.i {єдиний подателю, єдиний справедливий і Вседержителю, вічний, що спасаєш Ізраїля з усякого зла, що вибрав єси наших батьків і освятив їх,}h uМолитва ж була така: Господи, Господи, Боже, Творче всього, страшний, могутній, справедливий, милосердний і єдиний Царю та благодітелю,~g wІ тоді, коли горіли жертви, священики молилися, а зо священиками ввесь народ. Йонатан починав, а за ним інші промовляли разом з Неємією.f )Коли вони так зробили, й сонце, що перед тим було сховане за хмарами, через якийсь час знову засяяло, зайнявся вогонь великий, так що всі здивувались.Me І коли для жертв усе було готове, Неємія звелів священикам обризкати тією водою дрова й те, що лежало на них.md UА як минуло доволі часу, коли то було Богові вгодно, висланий перським царем Неємія звелів потемкам тих священиків, які сховали вогонь, розшукати його. Та як ці донесли нам, що не знайшли вогню, лише якусь масну воду, тоді він казав їм зачерпнути її і принести до себе._c 9Бо коли наших батьків виводили у Персію, тодішні священики взяли з жертовника вогню й потайки сховали в порожній сухий колодязь і там так добре скрили його, що місце нікому не було відоме.*b OМаючи на думці святкувати двадцять п'ятого Кіслева очищення храму, ми вважали нашим обов'язком сповістити вас про це, щоб ви теж святкували Кучки й день появи вогню, тоді, як Неємія, відбудувавши храм і жертовник, приносив жертви.a Нехай у всьому буде благословенний наш Бог, що видав на смерть нечестивих.?` yвідчинили в стелі потаємні двері й, кидаючи зверху камінням, забили князя і тих, що з ним були, і, розшматувавши їх на кусні та відтявши їм голови, кинули тим, що були зовні.z_ oЖерці храму Нанеї виставили той скарб, і коли Антіох з небагатьма ввійшов ув огорожу святині, вони, скоро він увійшов, замкнули храм,^ Антіох із своїми друзями прибув на те місце, немов би для того, щоб одружитися з богинею, а насправді, щоб захопити великий скарб як посаг.~] w Прибули бо в Персію, і князь із своїм військом, яке здавалось непереможним, був порубаний у храмі Нанеї, завдяки хитрості жерців Нанеї.l\ S Бо це він відкинув тих, що воювали проти святого міста.B[  Врятовані Богом від великих небезпек, ми вельми йому дякуємо як нашому вождеві в боротьбі проти царя.?Z y «Ті, що живуть у Єрусалимі, та Юдеї, рада старших і Юда, Арістобулові, наставникові царя Птолемея, з роду помазаних священиків, і юдеям, що в Єгипті, привіт і поздоровлення!Y  І нині ми вам пишемо, щоб ви святкували дні Кучок у місяці Кіслеві. Рік 188.»EX підпалив двері в храмі й розлив кров невинну, - ми молились до Господа й були вислухані. Ми принесли тоді жертву й офіру з питльованої муки, засвітили ліхтарі й виклали хліби.FW За Царя Димитрія, 169-го року, ми, юдеї, вам писали: у скруті й у великому смутку, що наліг на нас цими роками, відколи Ясон зо своїми прибічниками, зрадивши святу землю й царство,JV Ось ми тут сьогодні молимося за вас.U 1Нехай вислухає ваші молитви, примириться з вами та й не покине вас у лиху годину.'T IНехай відкриє ваше серце для закону свого та для своїх заповідей і нехай дасть вам мир.0S [Нехай він дасть вам усім серце почитати його та чинити його волю великодушно й добровільно.CR Нехай Бог благословить вас добром і згадає союз з Авраамом, Ісааком та Яковом, своїми вірними слугами.GQ «Братам юдеям, що в Єгипті, привіт! Брати юдеї, що в Єрусалимі та в краю Юдейськім, бажають щасливого миру.9Pkзаписані в літописі його первосвященства з того часу, як став він первосвящеником після батька.FOРешта чинів Іоана, його війни, подвиги, які він учинив, будування мурів, що їх він вивів, та інші його діїwNgПочувши це, Іоан вельми збентежився, схопив людей, що прийшли його вбити, і покарав їх на смерть, бо знав, що вони хотіли його вбити. M Тим часом хтось метнувсь наперед і оповів Іоанові в Гезері, що його батько й брати загинули, ще й додав: «Він вислав когось, щоб і тебе вбити.»vLeІ ще інших вислав, щоб зайняли Єрусалим і гору, на якій храм. KВін вислав і людей в Гезеру, щоб забити Іоана, і виправив тисячникам листи, щоб вони прийшли до нього, а він би дав їм срібло, золото й гостинці.rJ]Птолемей написав про те звіт і послав цареві з проханням вислати йому на допомогу військо й передати йому управу краю та міста.nIUОтак учинив він велику зраду і відплатив злом за добро."H=і як Симон із синами упився, Птолемей зо своїми встали, схопили зброю, накинулись на Симона в бенкетовій залі й забили його з синами та з кількома слугами.-GSі син Абуба прийняв їх підступно в маленьку кріпость, що зветься Док, її він збудував був, - і там зробив для них великий бенкет. Там же сховав він кілька чоловік,ZF-Саме тоді Симон, проїжджаючи містами країни, щоб забезпечити їхні потреби, спустився в Єрихон, сам він і Маттатія та Юда, його сини, - було це 177 року, одинадцятого місяця, місяця Савату, -wEg Та серце в нього загорділо, і він забажав заволодіти краєм, тому й задумав, як би то підступно звести зо світу Симона та його синів.=Du бо був зятем первосвященика.CC Птолемей, син Абуба, був настановлений правителем єрихонської долини; він мав багато срібла й золота,eBC Ворог утік до башт, що на полях азотських, але (Іоан) підпалив їх, і в них загинуло зо 2000. Потім повернувся спокійно у Юдею.XA) Тоді був поранений Юда, брат Іоана. Іоан гнався за ними, аж поки не дійшов до Кедрону, що (Кендебей) відбудував був.p@YОтож, засурмили, і Кендебей із своїм військом пустився тікати, і полягло від тяжких ран чимало з них, а решта втекла у твердиню.X?)Він розділив своїх на дві частини й розставив вершників між піхотинцями, бо ворожа кіннота була вельми численна.M>Іоан зо своїм військом вишикувались проти ворога, але, побачивши, що люди бояться переходити через потік, сам перейшов його перший. Бачивши те, вояки його перейшли слідом за ним.K=Вставши вранці, просунулись рівниною, аж ось назустріч їм велике військо, піше й кінне, а проміж них потік.9<kІ вибрав з краю 20 000 вояків та кіннотчиків, що двигнулися проти Кендебея, переночувавши у Модіні.;1Та нині постарівсь я, ви ж, хвалити Бога, у цвіті віку. Тож будьте замість мене та мого брата й ідіть і бийтеся за народ наш, і допомога неба буде з вами!»Y:+Симон покликав двох своїх старших синів Юду та Іоана, і сказав їм: «Я, мої брати й дім мого батька вели війни Ізраїля з нашої молодости по нинішній день, і нам щастило визволяти Ізраїля.19 ]Того часу Іоан пішов з Гезери й розповів Симонові, своєму батькові про те, що робив Кендебей.8+)Він збудував Кедрон і поставив там комонних і звичайне військо, щоб вони, виходивши (вряди-годи), пильнували дороги в Юдеї, як то йому повелів був цар.D7(Кендебей прибув у Ямнію й почав мордувати народ, робити наскоки на Юдею, брати в полон людей і вбивати.76g'Він наказав йому розташуватись табором проти Юдеї, звелів побудувати Кедрон, укріпити його ворота й вести війну з народом, тоді як сам пустивсь у погоню за Трифоном.O5&Тоді цар настановив Кендебея верховним начальником приморської смуги й доручив йому піше та кінне військо.d4A%Тим часом Трифон сів на корабель і втік в Ортосію.;3o$Той не відповів йому на це ні слова, а розгніваний, повернувся до царя й переповів йому тую мову, а й про славу Симона й про все, що бачив, тож цар і скипів великим гнівом.2#Щож до Яффи та Гезери, які ти вимагаєш, то вони накоїли великої шкоди нашому народові та краєві нашому, - та все ж ми за них дамо 100 талантів.»{1o"Ми при слушній нагоді відібрали назад спадщину батьків наших.<0q!а Симон відрік на те: «Ані землі чужої ми не захопили, ані добра чужого ми не забрали, лише спадщину батьків наших, що колись була несправедливо забрана нашими ворогами.L/ Прибув Атенобій, царський друг, у Єрусалим і як побачив Симона, його креденець із золотим та срібним посудом і численну челядь, був здивований. Переказав він йому царські слова,.А як ні, то дайте замість того 500 талантів срібла, а за шкоду, якої ви накоїли, і за податки з міст других 500 талантів, інакше підемо на вас війною.»B-}Поверніть тепер назад міста, які ви зайняли, і податки з місцевостей, що ви захопили поза межами Юдеї.2,]спустошили їхні землі, наробили у краю великої шкоди й захопили багато місць у моїм царстві,+'Послав до нього Атенобія, одного з своїх друзів, щоб той повідомив його словами: «Ви зайняли Яффу, Гезеру і кріпость у Єрусалимі, міста царства мого;y*kта цар не захотів того прийняти; ба більше, він навіть зробив нечинним усе те, що був уклав з ним перше, і поставився до нього інакше.-)SСимон послав йому на допомогу 2000 добірних вояків, срібла, золота й відповідного знаряддя,P(Цар Антіох розташувався табором перед Дорою, кидаючи ввесь час на неї військові загони й вживаючи облогових машин. Він замкнув у ній Трифона, так, що той не міг ні вийти, ні ввійти.f'EІ відпис цього передав Симонові первосвященикові.'&Gта до всіх країв, до Сампсаму, до спартанців, до Делосу, до Мендоси, до Сікіони, до Карії, до Самосу, до Памфілії, до Лікії, до Галікарнасу, до Родосу, до Фаселіди, до Косу, до Сіде, до Араду, до Гортини, до Кніду, до Кіпру та до Кирени.%Те саме написав консул цареві Димитрієві, Атталові, Аріяратові, Арсаковіh$IКоли ж деякі злочинці втекли зо свого краю до вас, видайте їх Симонові первосвященикові, щоб покарав їх за їхнім законом.»H# Ми згодилися прийняти від них щит.K"Отож, ухвалили ми написати царям та країнам, щоб не завдавали їм зла, не нападали на них, ні на їхні міста, ні на їхній край, та не вступали в союз із тими, що будуть з ними воювати.Y!+і принесли з собою золотий щит вагою 1000 мін. Юдейські посли прибули до нас як наші друзі й союзники, щоб відновити стару дружбу й союз, - їх вислав Симон первосвященик і народ юдейський, -gG«Люцій, римський консул, цареві Птолемеєві, привіт!H Тим часом Нуменій з тими, що були з ним, повернувся з Риму з листами до царів і до країв. Ось що там стояло:gGВін оточив місто тоді, як кораблі підпливли з моря, і натискав на місто з суші й з моря, не даючи нікому ні вийти, ні ввійти.wg Антіох обложив Дору, маючи при собі 112 000 воїнів і 8000 кінноти.uc бо знав, що над ним нависло лихо й що військо покинуло його. Антіох розпочав гонитву за ним, та він прибув, утікаючи, у Дору, що на морі,V% Року 174 Антіох вирушив у край батьків своїх, і всі війська пристали до нього, так що з Трифоном зосталося їх мало.+ А як повернемо собі назад наше царство, вкриємо ми тебе, народ твій і храм такою великою славою, що вона, ота ваша слава, розійдеться по всьому світі.»>uУсякий царський довг і все, що будеш винен у царський скарб, відпускається тобі віднині і назавжди.mSЄрусалим і храм будуть вільні. Вся зброя, що ти наготував, і всі кріпості, які ти спорудив та які займаєш, залишаться для тебе.c?Я дозволяю тобі бити власні гроші для твого краю.lQТому я нині затверджую за тобою всі пільги, що тобі дали були царі передо мною, а й усі ті дари, які вони були тобі відпустили.X)Я маю намір висадитись у краю, щоб покарати тих, які зруйнували край наш та спустошили багато міст у моїм царстві.fEТому що деякі злочинці захопили царство моїх батьків, то я й вирішив відібрати його назад, щоб завести в ньому порядок, як перше. Для того я стягнув силу війська і наготував військові кораблі.SА в тому листі стояло ось що: «Цар Антіох Симонові, первосвященикові та князеві, і юдейському народові, привіт!b ?Антіох, син царя Димитрія, вислав з морських островів лист до Симона, священика та юдейського князя, і до всього народу. 1а відпис її покласти у скарбниці, щоб Симон та його сини мали для вжитку.@y0І звеліли вирізьбити цю постанову на бронзових таблицях і виставити на стіні храму на виднім місці,O /Симон прийняв і згодився бути первосвящеником, вождем і князем юдейським і священицьким - бути на чолі всіх.q [.І ввесь народ схвалив, щоб Симон діяв за цими установами.' G-А хто чинитиме навпроти цьому або відкине щонебудь із цього, того віддадуть під кару.»} s,Нікому, чи то з народу чи з священиків, не буде можна відкинути щонебудь із того, ані перечити його наказам, ані без його дозволу скликати в краю збори, ані вдягатись у багряницю, ані носити золоту запинку.@ y+і щоб піклувавсь особисто храмом, щоб усі були йому слухняні, щоб його ім'ям писано всі грамоти у краю, нарешті, щоб мав право одягатися в багряницю й носити золоті оздоби.}s*щоб був їхнім полководцем, щоб піклувався храмом їхнім, щоб призначив урядовців над роботами, над краєм, над зброєю та над твердинямиa;)що юдеї й священики ухвалили, щоб Симон був їхнім князем і первосвящеником назавжди, аж поки не постане пророк вірний,8i(бо довідався, що римляни звуть юдеїв друзями й братами і що вони прийняли послів Симона з честю,{o'і зробив його одним із своїх друзів та оточив великою повагою,kO&Цар Димитрій дав йому за це верховне первосвященствоB}%Він оселив у ньому воїнів-юдеїв і для безпеки краю та міста укріпив його й підняв єрусалимські стіни.A{$За його часу пощастило, завдяки йому, вигнати поган із краю і тих, що були в Давидгороді, в Єрусалимі, де вони відбудували собі були твердиню, з якої робили наскоки й плюгавили навколо храм та допускалися великих гріхів супроти його святости.Q#Народ бачив віру Симона і славу, яку він хотів здобути для свого народу, і настановив його начальником та первосвящеником за всі ті заслуги, за справедливість та за віру, яку зберіг він і своєму народові, шукаючи всяким способом підвищити народ свій.:m"Він укріпив теж і Яффу, що на морі, і Гезеру на границі Азоту, де перед тим жив ворог, і де він поселив юдеїв, нагромадивши там усе, що було конечне для їхнього існування.jM!Він укріпив міста Юдеї і Бетсур, що на границі Юдеї, в якім раніш була ворожа зброя, і поставив там залогу з мужів юдейських.t~a але Симон піднявсь і бився за народ свій. Він витратив багато власних грошей на те, щоб озброїти й оплатити військо свого народу.}5Тоді вороги їхні хотіли напасти на їхній край і простягнути руки на їхню святиню,!|;Йонатан скупчив свій народ, став його первосвящеником і відійшов до своїх предків.{3Чимало було воєн у краю, але Симон, син Маттатії, з потомків Йоаріва, і брати його віддали себе на небезпеку і протистали ворогам свого народу, щоб храм і закон його збереглися цілими. Вони вкрили великою славою народ свій.*zMна великих зборах священиків, народу, князів народу й старших краю було вирішено ось що:ry]Ось відпис тієї постанови: «Вісімнадцятого Елула 172 року, - це третій рік Симона, великого первосвященика, князя Божого народу, - |~}}j|0zz2yww uusrqpXo*nmlljiVhXffddcbb`_^^8\\D[\ZhZ X_VUTSSQPnOpMLKK)JlI$H&GFEE&D$C@B`A?@?M>h<;:9S87a66Q413B10/.|-f,+*))(2&%##! yC;:) > & 43s" zmТа Господь вибрав не задля храму народ, але храм задля народу.|qякби люди не поринули в численні гріхи, він, ледве прибувши, теж був би негайно покараний і покинув би свій одчайдушний намір, як це трапилося з Геліодором, що його вислав цар Селевк перевірити скарбницю.~uАнтіох загордів, не розумів бо, що Владика на короткий час розсердився за гріхи мешканців міста й тому став байдужий до святого місця:}~sВін брав нечистими руками посуд і дари, принесені іншими царями на побільшення чести й слави святого місця, і давав їх у скверні руки.}}sТа цього було йому ще мало; він насмілився ввійти у найсвятіший на землі храм, куди завів його Менелай, зрадник законів і батьківщини. | Пропало 80 000 за ті три дні: 40 000 було вбитих і стільки ж продано в неволю.={s Це була різанина молодих і старих, заглада недорослих жінок та дітей, винищення дівчат і немовлят.;zo й наказав своїм воякам нещадно сікти тих, що потраплять у руки, та стинати тих, що вийдуть на доми.|yq Коли чутка про ці події дійшла до царя, думав він, що юдеї збунтувались. Тому, лютий, як звір, прибув він з Єгипту, приступом узяв містоmxS І того, що стільки людей кинув без похорону, ніхто не оплакав. Він сам залишився без похорону, далеко від гробу своїх предків.w Нарешті той, що стільки людей вигнав з батьківщини, загинув на чужині подавшись до лакедемонян з надією знайти там притулок завдяки спорідненню.4vaІ тут його лихе життя скінчилось: його обвинуватили перед Аретою, царем арабським, і він утікав з міста в місто, усіма гнаний, зненавиджений як порушник законів, омерзілий як кат батьківщини та власних громадян; отож утік він у Єгипет.KuОднак владу він не захопив; вкінці ж вкритий ганьбою (за зраду), повернувся знову втікачем у край аммоніїв.]t3Тоді Ясон учинив немилосердну різанину власних співгромадян, не розумівши, що успіх над земляками це найбільше нещастя, і гадавши, що він тріюмфує над ворогом, а не над власними братами.syА коли рознеслась неправдива чутка про смерть Антіоха, Ясон, узявши з собою понад 1000 чоловік, напав зненацька на місто. Тих, що були на мурах, захоплено; а коли місто нарешті здобули, Менелай утік у твердиню.irKІ тому всі молилися, щоб ця поява була добрим знаком.nqUі загони коней, вимуштруваних до бою, які наскоком кидалися й відбивали одні одних серед розмахування щитів, густого лісу копій, метання стріл, відблиску золотої зброї та різноманітних панцерів.?pwСталось, що по всьому місті, протягом якихось 40 день, з'являлись, мчавши повітрям, вершники у вигаптованій золотом одежі, вишиковані та озброєні списами й голими шаблями,do CПід ту пору Антіох готував другий похід на Єгипет.|nq2А Менелай, завдяки зажерливості вельможних, утримався при владі; злоба його зростала, і він став великим ворогом своїх співгромадян.(mI1Ось чому навіть мешканці Тиру, обурені таким злочином, влаштували їм величний похорон.9lk0Тож ті, що заступилися за місто, за народ і за святий посуд, негайно зазнали несправедливої кари.2k]/та виправдав Менелая, винуватця всього лиха, від обвинувачень. А тих нещасних, що їх навіть і скити, якби їх судили, були б визнали невинними, він засудив на смерть.djA.Тим то Птолемей відвів царя в сіни, нібито для того, щоб подихати свіжим повітрям, і досяг того, що цар змінив свою думку,Ni-Менелай, майже страчений, обіцяв грубі гроші Птолемеєві, синові Дорімена, щоб той прихилив царя на його бік.%hC,І коли цар прибув у Тир, троє мужів, яких послала рада старших, подали скаргу на нього.Mg+За ці події вчинено суд над Менелаєм.`f9*тим робом поранили з них чимало, деяких убили, а решту присилували до втечі; самого ж святотатця забили при скарбниці./eW)Люди, побачивши, що напад іде від Лісімаха, вхопилися хто за каміння, хто за дрючки, а хто й набрав пороху, що там лежав, у руки, і кидали на тих, що були з Лісімахом;d (А що натовп, повний гніву, вчинив повстання, то Лісімах, озброїв зо 3 000, і чинив насилля на чолі з Аураном, що був не менш старий, як жорстокий.Wc''Коли Лісімах, за згодою Менелая, вчинив багато святотатств по місті й коли чутка про те рознеслась назовні, народ згромадився проти Лісімаха, бо чимало золотого посуду вже рознесено.Sb&отож, палаючи сильним гнівом, здер негайно ж порфіру з Андроніка, подер на ньому одежу й звелів вести його кругом по цілому місті аж до того ж місця, де той злочинне вбив Онію і там скарав смертю лютого вбивцю. Отак Господь заплатив йому належною карою.eaC%Засмучений до глибини душі й повен спочуття, Антіох почав плакати на згадку про розсудливість і великий хист покійника,%`C$І коли цар повернувся з кілікійських країв, юдеї, що були в столиці, і греки, які поділяли їхній біль, прийшли до нього з приводу беззаконного вбивства Онії.M_#За те не тільки юдеї, але й чимало поган були обурені та вболівали над несправедливим убивством тої людини."^="Після того Менелай, узявши до себе Андроніка,. намовив його забити Онію. Андронік прийшов до Онії, заговорив його підступно і, простягнувши йому з клятвою правицю, - хоч і не усунув цілком підозри, - спонукав його таки вийти з безпечного сховку й забив на місці без жодної уваги на справедливість.M]!Коли про це певно довідався Онія, який оселився у захисному місці Дафне біля Антіохії, почав йому докоряти.`\9 Тоді Менелай, гадаючи, що настав слушний час, забрав крадькома деякий золотий посуд із храму й подарував його Андронікові, а деякий пощастило йому спродати місту Тирові й сусіднім містам.\[1Тому цар чимдуж вирушив, щоб полагодити цю справу, лишивши намісником Андроніка, одного з найвидатніших урядовців.fZEПід час цих подій мешканці Тарсу й Маллосу вчинили повстання, бо їх передано як гостинець Антіохіді, царській наложниці.iYKТоді Менелай лишив своїм намісником у первосвященстві власного брата Лісімаха, а Сострат - Кратета, начальника кипрійців.~Xuхоч і Сострат, начальник твердині, вимагав їх від нього, бо йому доручено збірку податків. З тієї причини їх обидвох покликано до царя.W)Щодо Менелая, то він осягнув владу, але з обіцяних цареві грошей не дав нічого,UV#Отак Ясон, що був усунув підступно свого власного брата, сам був усунений іншим і мусів утікати в край аммоніїв.Uтож і повернувся з царськими грамотами в руках, хоч і не мав нічого гідного для священства, а тільки лють жорстокого тирана та шал дикої звірюки.NTА Менелай, увійшовши у взаємини з царем і прихиливши його на свій бік поважним своїм виглядом, захопив для себе первосвященство тим, що дав на 300 талантів срібла більше від Ясона,oSWПо трьох роках Ясон вислав Менелая, брата згаданого Симона, щоб той приніс гроші цареві та й нагадав йому деякі пильні справи.ORЯсон і місто прийняло його пишно, зо смолоскипами та гучними криками; по тому він пішов з військом у Фінікію.&QEКоли ж Аполлоній, син Менестея, був висланий в Єгипет на коронування царя Філометора, Антіох, довідавшися, що цар не похваляв його поступків, почав думати про власну безпеку й тому прибув він у Яффу, а звідтіля пішов у Єрусалим.jPMОтже, те, що за наміром того, хто їх послав, мало піти на жертву для Геракла, завдяки тим, що принесли, пішло на будову човнів.O/отой мерзенний Ясон послав як представників Єрусалиму кілька глядачів, що прийняли були антіохійське громадянство й принесли з собою 300 драхм срібла на жертву для Геракла. Одначе, ті, що принесли їх, уважали за краще не вживати їх на жертву, бо це не личило б, а скласти на якусь іншу потребу.{NoКоли в Тирі, в присутності царя, відбувалися п'ятирічні ігрища Mбо порушувати Божі закони не можна безкарно, - це виявить наступний час.LLЗа те вони й опинились у халепі: тих, що були їхніми ворогами й кривдниками, хотіли вони наслідувати в поведінці й бути схожими на них у всьому, а ті й стали їм ворогами та катами;K1і, не ставивши ні у що батьківську гідність, цінували якнайвище грецьку пишноту.vJeТому священики не дбали вже більше про службу коло жертовника, а, занехаявши храм і занедбавши жертви, скоро давано знак для метання диском, поспішали взяти участь у протизаконних вправах у палестрі,}Is Надмірне безчестя Ясона довело до вершини гелленізму - переходу до чужосторонніх звичаїв, - був бо безбожником, а не первосвящеником.WH' З радістю заснував він під самісінькою твердинею гімназію і щонайвизначніших юнаків скликав до фізичних вправ.7Gg Він скасував ті царські пільги, що були признані доброзичливо юдеям завдяки Іоанові, братові Евполема, який був послом до римлян у справі укладення дружби та союзу; він скасував законні установи й запровадив звичаї, противні законові.`F9 І коли цар пристав на те, Ясон, захопивши владу в руки, запопався відразу переводити своїх земляків на грецькі звичаї.AE{ Крім того, він зобов'язався дати ще інших 150 талантів, якщо дадуть йому повновладу заснувати гімназію та ефебію й надавати антіохійське громадянство мешканцям Єрусалиму.'DGРозмовляючи з царем, він обіцяв йому 360 талантів срібла й 80 талантів з іншого прибутку.C1Коли ж Селевк відійшов на той світ, а царство взяв у руки Антіох, прозваний Епіфаном, тоді Ясон, брат Онії, намагався обманом захопити первосвященство.[B/бо добре розумів, що без царського заступництва неможливо було осягнути миру і що Симон не спинить своє безумство._A7пішов до царя, - не як обвинувач своїх громадян, а радше мавши на думці загальне добро й добро кожного з усієї громади;}@sТоді Онія, бачивши небезпеку тієї незгоди і те, що Аполлоній, син Менестея, правитель Келесирії та Фінікії, ще побільшує злобу Симона, ?9Ненависть так загострилася, що один з прибічників Симона пустився на душогубства.Q>і добродія міста, покровителя одноплемінників, ревнителя законів він зухвало назвав бунтарем проти держави.y= mЗгаданий Симон, який видав скарби й батьківщину, обмовив Онію, мовляв, то він нацькував проти Геліодора й був причиною його нещастя,<}(Отак воно було з Геліодором, і тим робом була врятована скарбниця.y;k'Сам бо той, хто має житло на небі, наглядає й захищає те місце, а тих, що туди приходять із злими замірами, він б'є і губить на смерть.»C:&«Як маєш якогось ворога або ворохобника, то пошли його туди, і побачиш, як буде покараний, якщо пощастить йому врятуватись, бо довкола того місця є направду якась Божа сила.89i%А коли цар спитав Геліодора, кого б, на його думку, можна ще раз послати в Єрусалим, він відповів:8$Він свідчив усім про діла превеликого Бога, які він бачив сам на власні очі.27]#Геліодор же, принісши Господеві жертву й зробивши якнайбільші обітниці тому, хто врятував йому життя, люб'язно попрощався з Онією і повернувся з військом до царя.(6I"А по цій карі з неба повідай усім про велич Божої могутности.» Сказавши це, вони зникли.F5!Коли ж первосвященик приносив жертву, щоб надолужити переблаганням, ті самі юнаки знов з'явилися Геліодорові, зодягнені в ті ж самі шати, і, стоячи, сказали: «Подякуй вельми Онії первосвященикові, бо завдяки йому Господь дає тобі ласкаво життя.y4k Боявшися, щоб цар не підозрівав юдеїв, мовляв, то вони скоїли якесь лихо Геліодорові, священик приніс жертву за здоров'я цього мужа.F3Втім, деякі з товаришів Геліодора заходилися відразу просити Онію, щоб він візвав до Всевишнього, і щоб Всевишній дарував життя сердезі, який був уже при останньому віддиху.R2юдеї благословляли Господа, який прославив своє святе місце; храм же, недавно ще переповнений страхом та неладом, завдяки появі Бога Вседержителя сповнився веселощами та радістю.51cІ коли він, побитий Божою могутністю, лежав там німий, без жадної надії на рятунок і покинутий,j0Mі визнали явно Божу силу: безпомічний бо був той, хто щойно з великим почетом та з прибічниками ввійшов був в оту скарбницю.D/Коли ж він, повитий густою темрявою, впав зненацька на землю, його вхопили і, поклавши на ноші, винесли,W.'Крім того, двоє юнаків з'явились йому - неабиякої сили, прегарної вроди, зодягнені в чудові шати. Вони, ставши з обох боків Геліодора, били його безустанку, завдавши йому безліч ударів.|-qїм бо з'явивсь якийсь кінь із страшним вершником на собі, прибраний у пишну упряж; він кинувся з усієї сили й передніми копитами став бити Геліодора. А той, хто сидів на ньому, видавалося, мав золоту зброю.&,EВін зо своїми прибічниками був уже там, де була скарбниця, коли Володар духів і всякої влади вчинив там велику появу; а вчинив він це так, що всі, хто були відважилися ввійти, побиті Божою силою, знепритомніли й занепали на дусі.Z+-Тим часом Геліодор брався виконувати наказ.o*WВони отже взивали до Господа Вседержителя, щоб він зберіг повірені вклади цілими та в повній безпеці для тих, хто повірили їх.c)?Жаль було дивитися на натовп, який у безладді припав до землі, та на вельми прибитого первосвященика у великому страсі.( А всі вони, простягнувши руки до неба, проказували благальні моління.b'=Жіноцтво з волосяницями, які сягали по груди, висипало на вулиці. Щождо дівчат, які були замкнені по домах, то деякі збігались до дверей, деякі ставали на мури, а деякі виглядали крізь вікна.1&[Люди ж кидалися купами з домів, щоб молитися всі разом, бо храм ось-ось мав бути осквернений.k%OСтрах і тремтіння охопили тіло його, з чого всі бачили, хто тільки дивився на нього, те страждання, яке опанувало його серце.s$_Хто споглядав на обличчя первосвященика, то в того серце краялося від болю: вид бо його й змінений колір виявляли душевний біль.9#kТоді священики у священичих одежах, припавши до землі перед вівтарем, благали Небо, що встановило закони про вклади, щоб зберегло їх цілими для тих, що дали їх на схов.R"Коли ж у призначений день він увійшов, щоб оглянути багатства, по всьому місті зчинилося велике занепокоєння.o!W Але Геліодор відповів, що, силою даного йому наказу царського, ці багатства мали бути конечно перевезені в царську скарбницю. - і що, нарешті, аж ніяк не можна було робити кривди тим, хто звірилися на святість місця, на велич і недоторканість храму, вшановуваного в цілому світі.a; дещо належало Гірканові, синові Товії, дуже знатному мужеві; що воно не було так, як, говоривши неправду, повідав був нечестивий Симон; що всього було 400 талантів срібла й 200 талантів золота;zm Первосвященик же пояснив йому, що то були вклади вдів і сиріт;q[ Прибувши в Єрусалим, де його первосвященик міста прийняв доброзичливо, він, Геліодор, сказав про те, що було йому об'явлено, та й заявив причину, з-за якої прийшов, ще й спитав, чи воно справді так і є.ykГеліодор вирушив негайно в дорогу, буцімто щоб навідатися до міст Келесирії та Фінікії, в дійсності ж, щоб виконати намір царський.Y+В розмові з царем, Аполлоній розповів йому про багатства, про які йому донесено, і цар вибрав Геліодора, свого першого намісника, і вислав його з наказом забрати вищезгадані багатства.Gі оповів, що скарбниця в Єрусалимі повна нечуваних багатств, що там сила грошей була незліченна та що не всі вони були призначені на жертви, тож цареві можна б їх узяти в руки.Sа не мігши Онію подолати, подався на зустріч з Аполлонієм з Тарсу, під цю пору правителем Келесирії та Фінікії,Y+Та якийсь Симон з покоління Веніямина, наставник храму, не погодився з первосвящеником щодо управи ринку в місті,Kтож і Селевк, цар Азії, давав з власних прибутків усе, що було конечне для видатків на богослужебні жертви.7траплялось, що й самі царі шанували храм і прославляли святиню найкращими дарами;) MТоді, коли правління у святому місті відбувалось у повному мирі й закони, завдяки благочестю та ненависті до зла в первосвященика Онії, береглись якнайкраще,gG Почнім, отже, нашу повість, не додаючи нічого більше до того, про що ми вже сказали: бо воно направду було б і нерозумним розписуватися довго перед писанням історії, саму ж історію скорочувати.}sа шукати стислости в оповіданні, уникати повного оповідання про події, - в цьому слід лишити волю тому, хто коротко переповідає події.DЗаходити в глибину питань, підходити до них з усіх боків, вивчати їх подробиці - це справа первоавтора;pYБо як воно є з будівничим дому нового, який має дбати про цілу будову, і як той, що забирається малювати чи прикрашувати, дбає тільки про те, що необхідне для оздоби, так теж є, здається мені, і з нами.I а, полишивши авторові точне оповідання кожної події, самі будемо старатися стисло окреслити скорочення.2]Так само, як не легко і тому, хто справляє бенкет і старається задовольнити інших. Однак, щоб зробити приємність багатьом, ми радо візьмемо на себе цей важкий труд,MНам же, що взяли на себе тяжкий труд цього скорочення, праця була нелегка, коштувала поту й безсонних ночей.< qми старалися дати душевне задоволення тим, що захочуть їх читати, легкість тим, хто волітимуть затримати їх у пам'яті, а користь тим усім, кому потрапить у руки ця книга. Бачивши тьму-тьменну чисел і трудність для тих, хто схоче цілковито віддатись оповіданням тієї історії, з огляду на велику кількість матеріялу,# ?усе те, про що оповів Ясон Киренейський у п'ятьох книгах, спробуємо скоротити в одну.Q славетний на ввесь світ храм назад забрали, звільнили місто; закони, що мали бути скасовані, вони знову поновили; Господь бо своєю великою доброзичливістю був милосердний до них, -5 cоб'явлення, що було з неба для тих, хто шляхетно та ревно боролися за юдейство, так що хоч їх і мало було, а все ж таки відвоювали ввесь край, прогнали варварські орди;|qтакож війни проти Антіоха Епіфана та проти його сина Евпатора,?wПодії, що відбулися за Юди Макавея та його братів, - очищення великого храму, посвячення жертовника,Mяк обіцяв він своїм законом, той Бог, - ми надіємося на Бога, - скоро змилується над нами і збере нас із піднебесної у святе місце, бо він нас визволив з великих бід і храм очистив.» {*~}$|{zxwvutsrrlqpJoOnxm[kjj)i*hgfee=dCbSa_^]\\:[4Z X/W/VTTaS-Q`PaO+N~MULdKJJhI.HGFEECBA@>i=v<;:: 9 8 77P6M54432Z100`0/.-,+**!)0'%%5#""@!N Q(V[G""S 7 bR*%|C і було воно повнотою слушно для того, хто стільки страшних нутряних мук завдав іншим.y{k Але Господь, який усе бачить, Бог Ізраїля, побив його якоюсь невилікувальною та невидимою недугою. Не встиг він і домовити тих слів, як напав на нього нестерпний біль у нутрі й дошкульні муки в середині;Kz Лютий від гніву, задумав він помститися на юдеях за цю неславу, якої зазнав від тих, що примусили його до втечі. Тому звелів колісничникові гнати безупинно, щоб скоріше закінчити подорож. Та присуд з небес уже висів над ним; він бо хвалився в своїй гордині: «Як лиш прибуду туди, зроблю з Єрусалиму юдейське кладовище.»;yo Коли він був десь біля Еікбатапи, довідався, що сталося з Ніканором та з тими, що були при Тимотеї.$xA Він бо, увійшовши в місто, що зветься Персеполь, заходився грабувати храм і загарбувати місто. Але люди кинулися великим натовпом до зброї, і він мусів утікати; тим то Антіох, якого тубільці прогнали, мусів ганебно відступити.ww i Під той час жалюгідним був поворот Антіоха з перських країв.sv_$він, що взяв був на себе зібрати для римлян данину з продажу єрусалимських полонених, мусів об'явити, що юдеї мають Оборонця й що вони непереможні тому, що живуть згідно з установленими ним законами.u/#був принижений завдяки Господній помочі тими, кого він уважав за останніх; він зняв з себе пишну одежу й пройшовши один-однісінький, наче раб-утікач, увесь край, прибув в Антіохію, щасливий, що не загинув разом з військом;t!"А той тричі злочинець Ніканор, що був привів 1000 купців, щоб їм продати юдеїв,as;!З нагоди свята перемоги на батьківщині спалили живцем тих, хто підпалили двері храму, а й Каіллістена, який був утік у якусь хатину; тим робом одержав він гідну відплату за своє злочинство.1r[ Вбили вони і полководця у війську Тимотея, -великого злочинця, який накоїв юдеям багато зла.Jq Ворожу зброю зібрали вони вельми старанно й склали в підхожих місцях, а решту здобичі занесли в Єрусалим.{poБули в них сутички і з вояками Тимотея та Вакхида, з яких вони розгромили понад 20 000, і міцно закріпились у високих кріпостях. Велику здобич розділили вони на дві рівні частини: собі одну, а другу для жертв переслідування, сиротам і вдовам, а при тому й про старих не позабули.noUПісля того урядили вони загальну молитву до милостивого Господа, в якій просили його до кінця примиритися зо слугами своїми.fnEА як пройшла субота, роздали частину добичі жертвам переслідування, удовам і сиротам, а решту розділили між себе й дітей.Bm}Зібравши ворожу зброю і згромадивши здобич, вони вшанували суботу, палко благословляючи й хвалячи Бога, що урятував їх у той день і поклав для них початок свого милосердя.l}був переддень суботи, і тому не можна було далі провадити гонитву.tkaГроші тих, які прибули, щоб їх купити, забрали собі й гналися за ними довго; назад повернулися тільки тому, що вже не достало часу:.jUТому що Вседержитель був для них союзником, вони вбили понад 9000 ворогів, поранили й покалічили більшу частину Ніканорового війська й усіх присилували до втечі.i}Опісля, звелівши Єлеазарові читати зо святої книги, подав клич: «Поможи Боже!» Сам став на чолі першої частини, і вирушив проти Ніканора.>huНа чолі кожної частини поставив своїх братів Симона, Йосифа та Йонатана, давши кожному по 1500 мужів.gПіддавши їм тими словами духу, так, що вони були готові хоч би й на смерть за закони та за вітчизну, розділив він своє військо на чотири частини.fwі битву в Вавилонії проти галатів, коли всього тільки 8000 юдеїв з 4000 македонців вийшли до бою, і тоді македонці захиталися, тих 8000, завдяки допомозі, що прийшла їм з неба, розгромили 120 000 і взяли силу здобичі.0eYВін нагадав їм ті заступства, які їхнім прадідам дано було за Санхериба, коли загинуло 185 000;Ad{Ворог, казав він, покладається на свою зброю та на сміливість, а ми покладаємося на Бога Вседержителя, який може й тих, що на нас нападають, і ввесь світ в одну мить знищити.Mcне забуваючи зневаги, що її зазнало святе місце, наруги упослідженого міста та руїни батьківських звичаїв.$bAМакавей зібрав своїх, числом 6000, й умовляв їх не боятися ворога, ані не лякатися великої сили поган, які неправедно нападають на них, лише - мужньо боротися,xaiщоб визволив, якщо не заради них самих, то ради союзу з їхніми батьками та ради його величного й святого імени, яке вони прикликали.m`Sа деякі, продавши все, що зосталося, просили Господа, щоб визволив їх від нечестивого Ніканора, який продав їх ще перед боєм, -!_; тоді боягузи і які не мали віри в Божу справедливість, розбіглися по різних місцях,^^5 Коли звістка про похід Ніканора дійшла до Юди, він сповістив тих, що були при ньому, про наближення ворожого війська;g]G Отож, він вислав притьмом до приморських міст запрошення купувати юдейських полонених, обіцявши 90 рабів за один талант і навіть не думавши про кару, яка мала впасти на нього від Вседержителя.<\q Ніканор задумав роздобути за продаж юдейських полонених 2000 талантів цареві на данину для римлян.i[K Тоді цей вибрав Ніканора, сина Патрокла, одного з перших друзів, і негайно вислав на чолі не менш як 20 000 війська, набраного з різних народностей, щоб вигубити ввесь народ юдейський. Він приєднав до нього також Горгія, досвідченого начальника у військових справах.GZПомітивши, що Юда за короткий час багато досяг і що його успіхи дедалі зростали, Филип написав до управителя Келесирії і Фінікії Птолемея, щоб він допоміг у царських справах.lYQОсобливо ж використовував він ночі, що були союзниками в таких наскоках, і слава про його відвагу рознеслась по всіх усюдах.AX{Кидаючися зненацька на міста й села, він палив їх; а займавши вигідні місця, проганяв ворогів чимало.^W5Зібравши навколо себе численне військо, Макавей став непереможним для народів, бо гнів Божий обернувся в милосердя.bV=щоб згадав неправедну різанину невинних немовлят і богохульства, кинуті на його ім'я, і щоб обурився проти нечестивих.cU?щоб змилосердився над містом у руїнах, яке мало бути зрівняне з землею, щоб вислухав потоки крови, які кликали до нього,gTGВони благали Господа, щоб зглянувся над народом, який усі топтали, щоб змилувавсь над храмом, який осквернили нечестивці,S 'Тим: часом Юда Макавей і його товариші, продершись потайки в села, скликали родичів і тих, що залишилися твердо при юдействі, та й назбирали їх до 6000.jRM*Нехай сказане про жертви та надмірні муки вистачить.NQ)Останньою після синів померла й мати.P!(Отак він і розлучився бездоганно із життям, звірившись повнотою на Господа.O%'Розгніваний тим, цар мучив його ще гірше, ніж інших, бо дошкулила йому наруга.AN{&та й щоб гнів Вседержителя., слушно наведений на весь наш народ, припинився на мені й на моїх братах.»HM %Я ж, як і мої брати, віддаю тіло й душу за батьківські закони, просивши Бога, щоб незабаром змилувався над народом нашим і щоб ти, зазнавши кар і муки, визнав, що він - Бог єдиний; L$Наші брати тепер, перетерпівши короткі муки, осягнули вічне життя в Божому союзі. Тебе ж Божим судом спіткає справедлива кара за твою гординю.wKg#бо ти ще не втік від суду Бога Вседержителя, який усе бачить.J!"Ти ж, нечестивцю і наймізерніший з усіх людей злочиннику, не несись даремно вгору, пишаючись дурними надіями та здіймаючи на синів неба свою руку,~Iu!Наш вічно живий Бог розгнівався на нас на короткий час, щоб нас навести на розум і покарати, та він знову примириться з своїми слугами.:Ho Ми за свої гріхи страждаєм.yGkА ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!FЛедве вона скінчила, як юнак сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я повинуюся велінню закону, що його дав Мойсей батькам нашим.hEIНе бійся цього ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами.»(DIМолю тебе, дитино, поглянь на небо й землю, подивися на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким робом.;CoТож нахилившись над ним, почала вона глузувати з жорстокого тирана, кажучи так, батьківською мовою: «Сину мій, змилуйся надо мною, що носила тебе в лоні 9 місяців, що годувала тебе 3 роки і вигодувала та й довела до цього віку, кормивши тебе.xBiА що він довго умовляв, то вона й погодилась переконати сина.nAUЯкже ж юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду.@%Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшого, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, ба навіть матиме його за друга й дасть йому великий уряд.o?Wтож Творець світу, який творив людину, коли вона поставала, який дав буття всім істотам, - віддасть назад вам У своєму милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля його святих законів.»C>«Не знаю я, як ви в моїм лоні з'явилися, не я дала вам дух та життя, не я звела докупи первні вашого тіла, =Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність мужеським духом, умовляла кожного з них батьківською мовою, кажучи до них:B<}Незвичайно великого подиву, доброго спомину гідна їх же мати, що, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію поклала на Господа.};sта не думай, що уникнеш кари, ти, що насмілився з Богом воювати.»^:5Після цього привели шостого, який, мавши вмирати, сказав: «Не зводь себе даремно. Ми бо терпимо те з-за себе самих, бо ми грішили супроти нашого Бога; тому над нами й скоїлись предивні лиха;97Зажди, отже, то й побачиш велику його силу, і як він тебе й твоє потомство покарає.»8!Тоді він глянув цареві в вічі й мовив: «Ти чиниш владою, що її маєш над людьми, все, що хочеш, хоч і ти тлінний; але не думай, що Бог покинув наш народ!r7]Опісля за тим привели п'ятого й заходились його катувати.56cа як він мав уже вмирати, то сказав: «Ліпше померти від руки людей, коли хтось має надію в Бога, що він воскресить його знову; для тебе ж воскресіння до життя не буде.»t5a А коли цей помер, підвели четвертого на ті самі важкі муки,'4G Тож сам цар і ті, що були з ним, здивувались душевній силі юнака, який не зважав на муки.S3 заявив безстрашно: «Я маю їх з неба й заради його закону не дбаю про них; від нього сподіваюсь знов їх дістати».l2Q Після того почали катувати третього. Йому наказано висунути язика, і він зробив так негайно, та, простягнувши відважно руки,$1A Віддихаючи ж востаннє, сказав: «Ти, злочиннику, забираєш у нас це життя дочасне, але Цар світу воскресить нас, що вмираємо за його закон, - до вічного життя.»(0IА він відповів мовою своїх батьків: «Ні!» Тому й він переніс такі самі муки, як і перший.1/[Коли перший так помер, тоді привели другого на муки, і здерши йому з голови шкіру разом з волосям, спитали: «Чи їстимеш, заки розшматують тобі тіло член за членом?»z.m«Господь Бог дивиться згори й направду милість має до нас, як це Мойсей був ясно об'явив у пісні: І він матиме милість до своїх слуг.»H- А коли його, скаліченого на всьому тілі, звелів цар принести до вогню і пекти на ґратах, то він ще дихав. Як же дим з тіла, що смажилося на ґратах, розійшовся далеко, то інші брати з матір'ю піддавали один одному духу до відважної смерти, кажучи так:/,WСкоро вони були розпечені, він звелів тому, що говорив за всіх, утяти язик, обдерти з голови шкіру й у присутності інших братів та матері обтяти йому руки та ноги.v+eРозгнівався цар і наказав розпекти на вогні грати та котли.'*GТоді один з них, говоривши за всіх, промовив так: «Про що маєш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони.»#) AСталось також, що семеро братів з матір'ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину.{(oОтак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам'ятку чесноти.Y'+Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: «Господь у своїй святості й у своєму знанні добре відає, що я, мавши змогу звільнитися від смерти, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, що його маю перед ним»."&=Ті, що вели його й що недавно перед тим були зичливі йому, з-за слів, що їх він висказав, поставились до нього неприхильно, вважали бо ці слова за безумство.%{а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерти за величні й святі закони». Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур.$Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старости,7#gБа, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну.*"Mта через моє лицемірство, з прив'язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, - а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя.i!K«Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев'ятдесятлітній Єлеазар перейшов на поганську віру,k OТа він прийняв шляхетну постанову, гідну свого віку, старечої поважности, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшися, заявив, щоб його послали на другий світ.@yі тим урятував себе від смерти; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення.kOТі, що були відряджені до беззаконного жертвування здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м'яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертвенного м'яса, згідно з царським наказом,ucсплюнувши спершу (на м'ясо), як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив'язання до життя не можна їсти.'GТа він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур,Був тоді Єлеазар, один із найвидатніших книжників, муж уже похилий в літах, шляхетний видом; його ж силували їсти свинину, відкривавши йому рота.?wТільки, щоб пригадати вам, ми згадали про ці речі; після цих кількох слів повернімось до оповідання.X)Ось чому він ніколи не позбавляє нас свого милосердя; і хоч карає свій народ нещастями, та ніколи не покидає його.саме - не карати нас наприкінці, коли наші гріхи дійдуть уже до краю.zmЯкщо з іншими народами Владика чекає довготерпеливо, аж сповниться міра їхніх гріхів, щоб їх покарати, то з нами він вирішив інакше,(I бо не лишати грішників на довгий час, але негайно покарати їх - це знак великої доброти.3 Прошу, отже, тих, що їм потрапить у руки ця книга, не розпачувати над тими нещастями, а вірити, що кари впали не погибелі ради, а на науку нашому народові;^5 Про інших, що були повтікали до печер у сусідстві, щоб потайки святкувати день суботній, донесено Филипові, і їх усіх разом спалено, бо вони не могли допомогти собі, шанувавши святий день.) Привели бо двох жінок, що обрізали своїх дітей; їм прив'язано їхніх дітей до грудей і, обвівши їх прилюдно по цілому місті, скинули стрімголов з муру.R а тих, що не погодяться прийняти грецьких звичаїв, мали вбивати; так, отже, можна було бачити, яке настало горе!veЗа порадою Птолемея, був виданий наказ так само поводитися з юдеями сусідніх грецьких міст і примушувати їх їсти жертвенне м'ясо;U#Людей приводили насильно щомісяця в день царських народин, щоб вони їли жертвенне м'ясо. А як наставало свято Діонисія, примушувано їх брати участь у процесіях, увінчуватися плющем.CНе вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися.mSВівтар був повний нечистих жертв заборонених законом. 'Храм же наповнили погани розпустою та пияцтвом; вони веселилися з повіями, в святім подвір'ї зближалися з жінками і впроваджували туди негожі речі. Тяжкою, для народу докраю нестерпною була навала так великого лиха.; oосквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевеса, а той, що на Гарізімі, згідно з характером мешканців того міста, - храмом Гостинного Зевеса.W  )Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами,C Юда ж Макавей подався в пустиню з десяткою інших, де він жив із своїми співтоваришами, як живуть дикі звірі, не споживаючи нічого, крім зел, щоб не накликати на себе скверни.r]І вистинав тоді всіх, що були вийшли, щоб подивитися на видовище, а опісля ганяючи з вояками по місті, вигубив дуже багато людей./WПрибувши в Єрусалим, він удавав, що має мирні наміри, почекав до святого дня суботи й, певний, що юдеї в той день не робитимуть нічого, звелів своїм взяти за зброю.q[Цар же послав начальника міссіїв Аполдонія з військом числом 22 000, наказавши вистинати всіх дорослих, а жінок з дітьми продати.а в Гарізімі -Андроніка; крім цих же ще Менелая, який більше від інших знущався над співгромадянами, настроєний вороже до земляків юдеїв.Він залишив правителів, щоб вони знущалися з народу: в Єрусалимі - Филипа, родом із Фригії, вдачею більшого варвара від того, хто його призначив,gGОтже, Антіох, забрав із храму 1800 талантів і пустився чимдуж в Антіохію; переповнений пихою, гадав, що може зробити суходіл судноплавним, а море проходимим - така велика була гординя його серця.kOТому й храм, який поділяв з народом його лихо, поділяв з ним по тому й благодійства; покинутий розгніваним Вседержителем, при замиренні з великим Володарем, був знову відновлений у повній славі. X~I|{dzdyPx@wvutasrqVpon[mljiDhgff ed ba}`f_w^^5]3\P[Y#XAWIVTU7TSRQ_PP8ONLKJ5IDGGvFF=EQCBWA@?>>(=A<^;9987J6v543n2=10/..2--%,'*)(X''9&&$$$,#;"!| "Vmz  >Xa}; Але що юдеї, які там перебували, засвідчили, мовляв, мешканці Скитополю були до них сердечні та в лиху годину помагали, |  Звідтіля вони рушили на Скитополь, який лежав 600 стадій від Єрусалиму.x{i Та юдеї, візвавши до Володаря, який своєю могутністю розбиває ворожі сили, здобули місто, а тих, що в ньому були, вбили - близько 25 000.Oz а після того розгрому та різанини рушив також на Ефрон, сильне місто, де жив Лісій з людьми всякого роду. Декілька дужих юнаків вишикувались перед мурами й захищали їх відважно, а всередині містились великі запаси воєнних машин і метальні знаряддя.sy_ Потім Юда виступив на Карніон та на Атергатіон і вбив 25 000,x{ І коли він урочисто їх запевнив, що відішле тих, кого мав у себе живими й здоровими, вони випустили його на волю, щоб спасти своїх братів.lwQ Сам Тимотей потрапив у руки Доситея і Сосипатра; та він підступно просив їх, щоб випустили його живим, бо він, мовляв, мав у себе багато їхніх батьків та братів, і з ними могло б статися якесь лихо.v А Юда завзято гнався за ними й вигубив близько 30 000 тих злочинників.yuk Коли з'явився перший загін Юди, ворога огорнув страх; його налякала й поява того, хто все бачить, тож він і кинувся врозтіч хто куди; і вони самі раз-у-раз нищили своїх і кололи одні одних власними мечами.Zt- Довідавшись про наступ Юди, Тимотей вислав наперед жінок, дітей і решту клунків, у місце, що зветься Карніон, бо воно було нездобутним і неприступним завдяки вузьким просмикам навколо.#s? Макавей же розділив своє військо на загони, поставив на чолі кожного загону старшин і рушив проти Тимотея, який мав при собі 120 000 піхотинців і 2500 комонних.:rm Доситей і Сосипатр, старшини Макавея, виступили й убили понад 10 000 із тих, що їх Тимотей лишив там.sq_ Однак, не застали в тих краях Тимотея, який відійшов звідтіля, не заподіявши нічого, а тільки лишив в одному місці сильну залогу.%pC Відійшовши звідтіля на 750 стадій, вони прибули в Харак до юдеїв, що звуться тувіянами.5oc і, захопивши місто, - така вже на те воля Божа, - вчинили неймовірну різанину, так що ставок поблизу, який був 2 стадії завширшки, здавався повним крови, що туди стекла.1n[ А ті, що були при Юді, візвавши до великого Володаря всесвіту, який за часів Ісуса без таранів, без військових машин повалив Єрихон, накинулися на мур, неначе леви, m  Ті, що були в ньому, звірившись на силу мурів і добрий запас харчів, обходилися згорда з людьми Юди, ганьбили їх та ображали негожими словами.tla Напав Юда й на одне місто, що звалося Каспін і було укріплене валами та обведене довкруги мурами, а заселював його мішаний народ.k5 Юда зрозумів, що вони справді могли багато в чому бути йому корисними, тим то й згодивсь укласти з ними мир; і як мир укладено, розійшлись вони по шатрах.Sj Битва зав'язалася запекла, але завдяки Божій допомозі ті, що були при Юді, перемогли, і розгромлені кочовики попросили в Юди миру та обіцяли дати скот і допомогти їм в інших справах. i А коли вони віддалилися звідтіля на 9 стадій і звернулися проти Тимотея, тоді напали на Юду араби числом не менш як 5000 піхотинців і 500 комонних.Rh напав на них уночі, спалив пристань з кораблями, так що заграву від пожежі видно було в Єрусалимі, на 240 стадій.$gA але довідавшися, що й мешканці Ямнії хочуть те саме зробити з юдеями, які жили з ними,Ff А що кріпость була замкнена, він рушив далі, та думав ще раз повернутись і вирізати всіх мешканців Яффи;6ee Тож він, візвавши до Бога, справедливого Судді, виправився проти душогубців своїх братів, підпалив уночі пристань, спалив човни, а тих, що туди повтікали, стяв мечем.Kd Коли ж про ту жорстокість супроти земляків довідавсь Юда, оповів він про неї тим мужам, які були при ньому.Hc  а це ухвалило все місто. І коли ті - як люди, що бажають жити в мирі й ніякої підозри не мають, - на це погодилися, мешканці Яффи вивезли їх у море і втопили, а було їх принаймні 200._b7 Мешканці Яффи вчинили ось який страшний злочин: вони запросили юдеїв, які жили з ними, ввійти разом з жінками й дітьми до човнів, що їх приготували так, немов би нічого злого не задумували;Fa Та деякі з начальників країни, як от Тимотей, Аполлоній, син Геннея, Єронім та Демофон, до яких пристав ще Ніканор, начальник кіпріотів, не давали їм спокою, ані мирного життя.4` c Після укладення цих договорів Лісій виправився до царя, і юдеї взялися знову до хліборобства.d_A &Бувайте здорові! Року 148, п'ятнадцятого Ксантика.»^ %Отож, покваптесь і пришліть послів, щоб і ми знали, що у вас на думці.8]i $Щодо того, що він вирішив запропонувати цареві, пришліть когонебудь до нас небарно, щоб ми, розглянувши все, виклали цареві так, як вам корисно, бо ми йдемо в Антіохію.~\u #На те, що Лісій, царський родич, зволив вам, ми також даємо згоду.l[Q "Римляни теж вислали до юдеїв листа, що мав таке в собі: «Квінт Менлій і Тит Маній, посли римські, юдейському народові, привіт!iZK !Бувайте здорові! Року 148-го, п'ятнадцятого Ксантика.»SY Я посилаю вам і Менелая, щоб вас потішив.'XG Юдеї матимуть ужиток із своїх страв та своїх законів, як воно було й раніше, і нікого з них ніяким чином не можна буде турбувати за помилки, несвідомі вчинки.W# Тим, отже, що повернуться до тридцятого Ксантика, буде дана безпека й дозвіл.Vw Менелай повідомив нас, що ви бажаєте повернутися до ваших справ.oUW Якщо ви здорові, так цього вам і бажаємо; ми теж здорові.'TG А до народу царський лист був такий: «Цар Антіох, привіт Раді юдейській та іншим юдеям!$SA Ти, отже, добре зробиш, коли вишлеш до них послів і замиришся, щоб вони, знаючи нашу волю, мали до нас довір'я і віддалися з радістю своїм звичайним справам.»R5 тож бажаючи, щоб і цей народ жив спокійно, ми й ухваляємо, щоб їхній храм було повернуто їм назад і щоб вони собі жили за своїми прадідівськими звичаями.~Qu також ми довідались про юдеїв, мовляв, вони не бажають переходити на грецькі звичаї, як те волів був наш батько, а хочуть радше жити за своїми звичаями і просять, щоб їм можна було триматися своїх законів, -yPk Коли вже батько наш перенісся до богів, воля наша така, щоб населення царства могло безтурботно віддаватися своїм власним справам; O А царський лист містив у собі таке: «Цар Антіох братові Лісієві, привіт!xNi Бувайте здорові! Року 148, двадцять четвертого Діоскоринтія.»FM Про це й про інші дрібні справи я дав вашим посланцям і моїм людям наказ, щоб вони обговорили все з вами.WL' Якщо ви й надалі доброзичливо ставитиметесь до державних справ, то й я на майбутнє старатимусь чинити вам добре.1K[ Те, що мало бути донесеним цареві, я виклав йому; і на те, що можна було зробити, він згодився.tJa Іоан і Авесалом, посланці ваші, передали мені додане тут письмове свідоцтво і просили мене затвердити те, про що в ньому йдеться.0IY Лист, що його написав Лісій до юдеїв, був такого змісту: «Лісій юдейському народові, привіт!,HQ Макавей прийняв те все, що запропонував Лісій, бо мав на думці добро громадян. А й цар згодився на все, що Макавей пропонував на письмі Лісієві на користь юдеїв.G/ Тому вислав сказати, що він згодиться на все, що тільки справедливе, а й, мовляв, що буде царя переконувати та приневолювати, щоб той став їм приятелем.F Бувши не без глузду, він добре зміркував ту поразку, що сталась, і зрозумів, що євреї були непереможні, бо їхнім союзником був Бог могутній.XE) Більшість отих останніх, важко поранені, кинувши зброю, врятувались. Сам же Лісій теж урятувався, ганебно втікши.OD Як леви, кинулись вони на ворогів і поклали трупом 11 000 піхотинців, 1600 комонних, а решту присилували до втечі.1C[ Отож рушили вони в бойовому порядкові з небесним союзником, бо Господь змилувавсь над ними.B% Тоді ж вони благословили милосердного Бога й, сповнившися відваги, готові були йти не тільки на людей, а й на найдикших звірів, ба й на залізні мури.EA Коли були вже біля Єрусалиму, з'явився попереду них вершник у білій одежі, що вимахував золотою зброєю.+@O сам же Макавей, перший вхопив за зброю і почав умовляти інших, щоб разом з ним, не зважаючи на небезпеку, допомогли своїм братам. І вирушили вони, повні відваги.D? Коли мужі, що були при Макавеї, довідалися, що він облягає твердині, заходилися зо всім народом ревно й слізно просити Господа, щоб послав доброго ангела на рятунок Ізраїля,^>5 увійшов він у Юдею, наблизився до укріпленої природою Бетсури, що лежала за яких 5 стадій від Єрусалиму, і обложив її.b== Йому й на думку не спало, що таке могутність Божа; гордий на свої десятки тисяч піхотинців, тисячі комонних та 80 слонів,@<y оподаткувати храм нарівні з поганськими святинями та зробити продажним щороку сан первосвященика.a;; Отож, зібрав він близько 80 000 піхотинців і всю кінноту та й вирушив проти юдеїв, бо мав на думці заселити місто греками,l: S Незабаром і на Лісія, царського опікуна й родича, який був над усіма справами в державі, впало великим тягарем те, що сталося.d9A &Опісля склали вони хвалу в гимнах та піснях Господеві, що дав Ізраїлеві такі великі благодійства й дарував їм перемогу.%8C %Тимотея, який сховався в ритві, разом з братом Хереєм і Аполлофаном, скарали на горло.7 $Інші ж насіли на тих, що були всередині, з другого боку огорожі, підпалили башти й, розвівши вогнище, живцем спалили тих, що зневажали їх; ще інші ж висадили браму, впустили решту війська й перші зайняли місто.m6S #Коли ж світало на п'ятий день, 20 юнаків із тих, що були при Макавеї, палаючи обуренням від тих образ, кинулися мужньо на мур і з несамовитим запалом заходилися стинати всіх, що потрапляли їм у руки.g5G "Ті, що були всередині, звірившись на неприступність місця обсипали їх богохульствами й кидали в них нечестивими словами.m4S !Чотири дні сміливі вояки Макавеєві облягали твердиню.C3 Та й сам Тимотей утік з іншими в укріплену твердиню, що звалася Гезера, начальником же в ній був Херей.S2 Тоді взято їх 20 500 піхотинців і 600 їздців.r1] Вони взяли Ма-кавея перед себе, покрили його своєю зброєю й охороняли від ран, а на ворогів кидали стріли й блискавки; тим то останні, збентежені й не бачачи нічого, розбіглися в цілковитому безладі.l0Q І як бій став запеклим, з'явились ворогам з неба п'ять вельми достойних мужів на конях із золотими уздами і проводили юдеями.v/e Саме коли на світ благословлялось, вдарили одні на одних; одні мали запорукою на успіх і на перемогу не тільки відвагу, але й довір'я до Господа, другі ж покладались на лють, що й проводила ними у битві.l.Q А коли вони скінчили молитву, вхопилися за зброю і вийшли далеко з міста; однак затримались, коли до ворога були вже близько.[-/ Вони припали спереду до підніжжя вівтаря, і просили Бога, щоб змилувавсь над ними та щоб ворогував з їхніми ворогами, щоб був противником їхніх противників, як це ясно закон проголошує.|,q Як же він уже наближався, люди, що були при Макавеї, посипали на голову пороху, загорнули бедра волосяницею і почали молитися до Бога.1+[ Тимотей же, якого перед тим юдеї розгромили, зібрав превелику силу чужоземного війська й чимало азіятської кінноти та й з'явився в Юдеї, щоб завоювати її збройно.*+ Зо зброєю в руках він завжди мав щастя, отож вигубив в обох баштах більш як 20 000.) Він скарав їх як зрадників на горло й негайно захопив обидві башти.!(; Довідався про це Макавей, зібрав старших у народі, й обвинуватив тих, що так зробили, бо вони за гроші продали братів, випустивши проти них ворога на волю.}'s Люди з оточення Симона, ласі на гроші, далися на підступ з боку тих, що були в баштах; узяли 70000 драхм і дозволили декому втекти на волю.& Макавей зоставив Симона, Йосифа й Закхея з достатнім для облоги числом вояків і пішов у міста, де явно відчували потребу його присутности. %9 А що не менш як 9000 утекло в дві сильні башти, в яких було все потрібне на час облоги,$) а, кинувшись на них відважно, звоювали; збили всіх тих, що воювали на мурах, вирізали всіх, що потрапили їм до рук, тож вигубили не менш як 20 000 чоловік.p#Y Але ті, що були при Макавеї, молились усі разом і попросили Бога, щоб став їм за союзника; відтак рушили на ідумейські твердині,s"_ На той час і ідумеї зайняли вигідні твердині й непокоїли юдеїв; вони прийняли втікачів з Єрусалиму й старалися затягнути війну.]!3 Горгій став правителем країни; він тримав наймані війська й хапався кожної нагоди, щоб провадити війну проти юдеїв.k O Тому близькі йому обвинуватили його перед Евпатором, і скрізь був він ославлений як зрадник тому, що покинув Кіпр, який йому доручив Філометор, і перейшов до Антіоха Епіфана. А що він не зміг гідно виконувати свій високий уряд, то й скінчив самогубством, - отруївся.8i Тим часом Птолемей, прозваний Макроном, перший задумав виявити себе справедливим супроти юдеїв, щоб відшкодувати їм за минулу кривду, тож: почав керувати ними мирно.^5 Цей, успадкувавши царство, поставив на чолі урядування одного собі Лісія, головного правителя Келесирії та Фінікії.}s Тепер оповімо про те, що сталося за Антіоха Евпатора, сина отого нечестивця, й оповідатимемо скорочено про лиха, що їх завдають війни.mS Отак воно було зо смертю Антіоха, прозваного Епіфаном.L Тоді вони також усі разом проголосували й ухвалили, що ввесь юдейський народ має щороку святкувати ці дні.jM Тим то з тирсами, з зеленим гіллям та пальмами в руках вони співали гимни тому, хто довів до доброго кінця очищення святині. З радістю відсвяткували вони 8 днів так, як свято Кучок, пригадуючи, як ще нещодавно обходячи свято Кучок, наче звірі, тулилися по горах і печерах.~u Того самого дня, коли чужинці осквернили храм, відбулося й очищення храму, а саме двадцять п'ятого того ж самого місяця, себто Хаслева.  Зробивши це, вони припали до землі і просили Господа, щоб не допустив їм знову зазнати таких нещасть; коли ж вони б часом згрішили, то щоб він повчив їх лагідно і не видавав богохульникам та варварським поганам.zm вони очистили храм, спорудили новий жертовник і, роздобувши вогню з каменя, взяли того вогню та після дворічної перерви принесли знову жертви, палили ладан, засвітили ліхтарі й виклали хліби появлення.{o зруйнували жертовники, що їх погани звели на площі, а й капища;  Тим часом Макавей з товаришами під проводом Господнім посіли храм і місто,^5 Тіло його привіз Филип, його співровесник, який, боявшись Антіохового сина, подався в Єгипет до Птолемея Філометора.y Ось так той душогуб і богохульник, терпівши жахливі муки, тому що стільки лиха завдав іншим, помер нужденно серед мук на чужині в горах.6e Я переконаний, що він, чинивши згідно з моїм рішенням, поводитиметься з вами лагідно й людяно.»_7 Отож, прошу вас і заклинаю, щоб ви, пам'ятаючи на мої благодійства, які ви всі разом і кожний з вас зокрема одержали від мене, зберегли й до мого сина ту зичливість, що її маєте тепер до мене.wg Крім того, беручи до уваги, що довколишні володарі та сусідні царства чигають на відповідний час і очікують нагоди, я призначив царем Антіоха, сина мого, якого я не один раз, коли об'їздив горішні сатрапії, всім з вас довірив і появив. Я написав йому теж листа, що тут нижче.lQ щоб на випадок несподіванки або недоброї звістки, населення держави, знавши, кому довірено державні справи, не турбувалось.A { але з огляду на те, що мій батько, як рушав походом у краї гористі, також призначав щоразу наступника,9 k не те, щоб мене взяла розпука щодо і здоров'я, - я бо навіть маю велику надію, що поборю цю недугу, -f E Повертавшися з країв перських і захворівши на тяжку недугу, я вважав за конечне подбати про загальну для всіх забезпеку:M  Коли все з вами гаразд і з вашими дітьми, і коли ваші справи йдуть так, як ви хочете, я, покладаючи надію на небо, пригадую з великою любов'ю вашу пошану та доброзичливість до мене.@ y «Предобрим громадянам юдеям Антіох, цар і головний начальник, щирий привіт, здоров'я і добробут вам!kO А що його муки не вщухали, бо справедливий суд Божий надійшов на нього й уся надія на здоров'я була марна, - він і написав до юдеїв листа, що міститься нижче й має вигляд прохання, змістом же такий:Q нарешті обітував зробитись юдеєм і переходивши всіма залюдненими місцевостями, вістити всемогутність Божу.uc а святий храм, що його раніше був пограбував, - приоздобити щонайкращими дарами, святий же посуд увесь великодушно назад повернути; на видатки для жертвоприношень - достачати все з власних прибутків;uc юдеїв, яких вирішив був позбавити могили й разом з дітьми викинути на поталу птахам та звірюкам, - тепер усіх зрівняти з атенцями;I  об'явити вільним святе місто, яке ще недавно так квапився зрівняти з землею та зробити з нього кладовище;) Тож нечестивий став молитися до Владики, який над ним не милосердився, і казав  А не мігши вже й сам стерпіти свого смороду, мовив: «Воно є справедливо коритися Богові, а не вважати себе, бувши смертним, за рівного Богові». Діткнений отак, почав тоді позбуватися тієї превеликої гордині, а під Божим бичем приходив до розуму, зазнаючи щохвилини дедалі більших болів.{o І той, хто нещодавно ще думав, що може зір небесних сягнути, того ніхто не міг більше знести: такий нестерпний, дошкульний був сморід.)K З тіла цього нечестивця закишіли наверх черви, й воно, серед важких мук, ще за його життя почало розпадатися на кусні, а від смороду ціле його військо терпіло.2~] Тож так той, хто ще нещодавно в надлюдській своїй писі гадав, що може морським хвилям наказувати, той, хто намір мав важити на терезах найвищі гори, простягся долі, і його несли на марах; це й було для всіх блискучим доказом Божої сили.2}] Усе ж він не применшив своєї люті, навпаки, повний пихи і дихаючи палким гнівом на юдеїв, звелів їхати чимдуж; аж тут сталося, що він зненацька повалився з колісниці, яка мчала вельми прудко. А падаючи, вивихнув він собі всі члени тіла. ~~~6}}q{zyxwv^ut2rr q'ponmlHk?jxihgfued:ba__t^^]7\\ZY+XvW[UTT{SQPONMJL4KJJ;IyHGF]EDD.C/B A@?>=g< ;1:87P65Y4F3|21P0E/p.-,+*)(@'U&%K$#_"! bFZ&64 H Y 6 HCH9P~{u&Якщо складено його добре, то саме цього я і бажав. Якщо ж воно менше вартісне, пересічне, то воно й є те, що було в моїй спромозі зробити._z7%Ось так було з подіями за Ніканора; а що з того часу місто зосталося в руках євреїв, то тут я закінчую своє оповідання.pyY$Тоді всі одноголосно ухвалили, щоб ніколи цей день не пропустити без торжества, і святкувати тринадцятий день дванадцятого місяця, що зветься сирійською мовою Адар, один день перед днем Мардохея.dxA#Щобільше, Юда наказав причепити до кріпости голову Ніканора - як видимий і наглядний для всіх знак Господньої допомоги. w "Тоді всі звернулись до неба, благословили хвального Господа й мовили: «Нехай буде благословенний той, хто зберіг своє житло неоскверненим!»vve!Далі він звелів відтяти язик у нечестивця Ніканора й кинути його кусниками птахам, а рам'я того навісного - повісити перед храмом.uy і показав їм голову злочинця Ніканора та й руку того блюзніра, який насмілився так зухвало підняти її проти святого дому Вседержителя.itKПрибув він сам туди, скликав одноплемінників, поставив священиків перед жертовником та послав за тими, що були у твердині,s}Тоді той, хто цілковито, і тілом і душею, став першим оборонцем своїх громадян; той, хто зберіг супроти своїх земляків запал юнацтва, звелів відтяти Ніканорові голову й руку з рам'ям, та й принести в Єрусалим.r'під радісний гук і гомін благословили вони рідною мовою верховного Володаря.jqMА як скінчили битву й поверталися звеселені назад, пізнали вони Ніканора, який лежав убитий, лицем до землі, у повній зброї;gpGБоролися руками, а серцем молились вони до Бога, і вбили не менш як 35 000; і вельми врадувалися вони на видиму Божу допомогу.ioKвояки Юди вдарили на ворога з благанням та молитвою.nІ коли війська Ніканора наступили під звуки сурем і під військові вигуки,kmOНехай будуть розбиті твоїм потужним рам'ям ті, що з богохульством на устах вирушили на твій святий народ». Так він закінчив.*lMТож і тепер, Владико небес, пошли перед нами доброго ангела на страх і жах нашим ворогам.k-У цій своїй молитві він промовляв так: «Ти, Владико, послав був за юдейського царя Єзекії свого ангела, і він винищив близько 185 000 з війська Санхериба.Hj Коли Макавей поглянув на таку безліч війська, на ту різноманітну зброю, на дикий вигляд слонів, зняв до неба руки і закликав до Господа, який чинить чуда; бо добре знав, що не у зброї перемога, але Господь дарує її тим, що за його рішенням, гідні її.i!І як усі чекали вже на близьку розв'язку, то вороги вишикувалися до наступу й по-бойовому впорядкували війська; слонів вони розташували з вигідного боку, а кінноту поставили на крилах, - і густими лавами рушили до бою.h}Ті, що лишилися в місті, боялися за тих, що боролися в чистому полі.egCВони менше боялися за жінок, дітей, братів та за родичів, ніж за святий храм, яким вони понад усе й найбільше піклувалися.}fsПіднесені на дусі чудовими словами Юди, спроможними надхнути їх на подвиг і зробити серця юнацькі мужніми, постановили вони не йти походом, але відважно наскочити й з усім завзяттям кинутися на них та рукопашним боєм вирішити справу, - бо місто, віра й храм були в небезпеці.uec«Візьми цей святий меч, дар від Бога; ним розіб'єш ворогів.»d)Тут Єремія простягнув правицю, щоб дати Юді золотий меч, а даючи, так промовив:dcAЗаговорив же Онія, мовивши: «Це той, що братів любить і молиться багато за народ та за святе місто, Єремія, пророк Божий.»b Потім з'явився таким самим способом інший муж, який відзначався сивиною й поважним виглядом, з дивною та незмірною величчю, яка оточувала його.}as А видіння було ось яке: Онія, колишній первосвященик, муж добрий і шляхетний, видом достойний, поведінкою скромний, вже з дитинства позначений всіма чеснотами, молився, піднявши руки, за юдейську громаду.8`i По тому озброїв кожного з них, не так безпекою, що від щитів та списів, як певністю, яка походить від слів добрих; оповів вірогідний сон, одне видіння, і всіх порадував.o_W Коли він таким робом збудив у них запал, то видав накази й водночас пригадав їм про поганське віроломство та кривоприсяжство.m^S Він підбадьорював їх словами з закону й пророків, пригадував їм бої, що їх вони були колись перенесли, і тим додав їм відваги._]7Отож, він умовляв тих, що були при ньому, не боятися поганського нападу, але згадавши на ту допомогу, яка колись прийшла їм з неба, і сьогодні чекати перемоги, що прийде їм від Вседержителя.\+Макавей, увесь час повний надії, твердо вірив, що дістане допомогу від Господа.S[Коли Ніканор, повний зарозумілої гордовитости, вирішив поставити пам'ятник на знак перемоги над військом Юди,0ZYТоді той відрік: «Я також володар на землі, тож наказую вам узятися за зброю та виконати царський наказ.» Однак, не пощастило йому здійснити свій жорстокий задум.2Y]Ті відповіли ясно: «Так, є живий Господь, Володар неба, і то він повелів святити сьомий день.»3X_А той, тричі злочинний, спитав: «Чи є на небі Володар, який наказав святкувати день суботній?»MWДеякі з юдеїв, що були змушені йти за ним, казали: «Ні, не вигублюй їх таким жорстоким і нелюдським способом! Дай радше славу дневі, що його вшанував і освятив той, хто все бачить.»fV GДовідався Ніканор, що вояки Юди були в самарійських місцевостях, і вирішив для певности напасти на них у день відпочинку.aU;.і, цілком уже без крови, виривав із себе кишки, брав їх обома руками й кидав на натовп; при тому він молився до того, хто має владу над життям та духом, щоб знову повернув йому їх, і (так) помер.#T?-Ще дихаючи, палаючи обуренням, він підвівся й, хоч увесь стікав кров'ю і мав на собі важкі рани, кинувся бігом крізь натовп, виліз на якийсь стрімкий камінь7Sg,А що люди швидко розступилися, і простір став вільним, то він і впав усередину на порожнє місце.$RA+Цей Разіс, у боєвому запалі, не поцілив влучно, і тоді, коли зграя вдерлася досередини, він вибіг відважно на мур, звідкіля ж сміливо кинувся вниз на натовп._Q7*воліючи відважно померти, аніж потрапити в руки тим злочинцям та видати себе на ганьбу, негідну своєї благородности.;Po)І як ті вояки вже мали намір захопити башту та виломити вхідні двері, наказано принести вогню й підпалити двері. Разіс же, оточений з усіх боків, кинувся на власний меч,O!(гадав бо собі, що тим завдасть юдеям важкого вдару, коли зведе його зо світу.PN'Отож, бажавши наочно показати свою неприхильність до юдеїв, Ніканор вислав понад 500 вояків, щоб його схопити;M&бо вже й перед тим, коли треба було уникати поган, він був обвинувачений у юдействі, він бо за юдейську віру віддав би з запалом тіло й душу.JL %На одного з старших єрусалимських, на ймення Разіс, мужа, який любив співгромадян, вельми поважного й за свою доброту прозваного батьком юдеїв, зроблено донос перед Ніканором;XK)$Тож і тепер, Святий, Господи всякої святости, збережи навіки чистим від усякої скверни цей недавно очищений дім!»EJ#«Ти Господи всього, ти, що не потребуєш нічого! Ти зволив, щоб храм, у якому ти перебуваєш, був серед нас!I"Сказав та й пішов собі геть. А священики, простягнувши руки до неба, заходилися взивати до того, хто завжди був оборонцем нашого народу, кажучи:oHW!Ніканор простягнув руку проти храму й так поклявся: «Якщо не видасте мені Юди в'язнем, то я цей Божий храм зрівняю з землею жертовник зруйную і на цьому місці споруджу прекрасний храм Діонисієві.»Gw Коли ж під клятвою сказано, що не знають, де є той, кого він шукає,QFТа й той помітив, що Юда влучно попередив його в хитрощах, отож подався до величного й святого храму, саме тоді, коли священики приносили звичайні жертви, і повелів видати йому Юду.XE)Тим часом Макавей, зауваживши, що Ніканор почав поводитися супроти нього неприязніше й що звичайні його зустрічі з ним похолоднішали, зрозумів, що ця зміна не віщує нічого доброго; тож зібравши при собі чимало прибічників, він тепер уже уникав Ніканора.)DKА що йти проти царя було неможливо, то він і шукав можливости виконати те нещирим робом.UC#Одержавши цей наказ, Ніканор збентежився, бо тяжко було йому зламати договір з Юдою, який ні в чому не був винен.WB'Цар тим розгнівався вельми й, розгніваний обмовою цього лукавого мужа, написав Ніканорові, кажучи, що той договір він не схвалює, і наказав привести чимдуж Макавея в'язнем в Антіохію.KAПобачивши Алкім цю взаємну дружбу, взяв із собою відпис укладеного договору, пішов до Димитрія та й мовив: «Ніканор кує зраду, він вибрав Юду, ворога держави, його наступником».R@ба навіть заохотив одружитися, завести родину. І, справді, Юда одружився, був щасливий та й жив собі гарненько.?{Юду він увесь час тримав коло себе, сердечно прив'язавсь до нього,o>WНіканор перебував у Єрусалимі й нічого недоречного не вчинив; він навіть розпустив натовп, що купами був зібравсь біля нього.|=qЮда розставив на вигідних місцях оружних, готових на всякий несподіваний та підступний напад з боку ворога; але все обійшлося мирно.!<;Призначили й день, коли начальники мали зійтися окремо на тім самім місці; отож, з обидвох боків викотили вози та приготували для кожного почесний ослін.z;mСправу розглядали доволі довго, і коли начальник звідомив про неї військо, та виявилось, що всі були однієї думки, укладено договір.:Тому він вислав Посідонія, Теодота й Маттатію, щоб вони уклали мир.p9YОдначе й Ніканор, почувши про відвагу вояків Юди, та про їхню мужність у боях за батьківщину, вагався вирішувати справу кров'ю.-8SСимон, брат Юди, зіткнувся з Ніканором, але що ворог з'явився зненацька, то зазнав невдачі.%7CНа наказ вождя, вони притьмом вирушили звідтіль і зударилися з ними біля села Дессау.w6gЮдеї довідались про наступ Ніканора і про поганський напад, і порохом посипали себе та й заходилися благати того, що споконвіку встановив свій народ і завжди наглядно піклувався своїм спадкоємством.q5[Погани ж, які від Юди втекли з Юдеї, приставали натовпами до Ніканора, бо думали, що лихо та нещастя юдеїв вийдуть їм на користь.=4s з наказом вбити Юду, вояків його розігнати, а Алкіма настановити первосвящеником величного храму.23] І він негайно вибрав Ніканора, який був над слонами, призначив його правителем Юдеї і виславS2 Скоро закінчив говорити, інші друзі царя, що були до Юди неприхильні, зараз же заповзялися дратувати Димитрія.f1E Бо доки житиме Юда, мир у державі буде неможливий.»0 Ти, отже, царю, в своїй шляхетній людяності, яку маєш супроти всіх, розглянь кожну з цих справ і зарадь нашій країні та нашому нещасному народові.K/поперше, бо піклуюся щиро про царські справи, по-друге - бо побиваюся за своїми власними громадянами; бо із-за безглуздя тих, що їх уже згадав, увесь наш народ зазнав чимало лиха.g.GТому, позбавлений достоїнства, яке я дістав від своїх предків у спадщину, себто первосвященства, я прийшов сьогодні сюди, -«Ті з юдеїв, які звуться сидеями і якими верховодить Юда Макавейський, мають тільки війну та бунт на думці й не дають Царству зажити спокійно.&,EОднак, згодом знайшов нагоду виявити свій безумний намір, коли то Димитрій покликав його на нараду й поспитав про настрої і задуми юдеїв; тоді він відповів:S+отож прибув він десь у 151 році до царя Димитрія і приніс йому золотий вінок, пальму й до того ще оливкові галузки, що їх звичайно приносять у храм. Того дня не робив він більше нічого.\*1Якийсь Алкім, що був колись первосвящеником і доброхіть осквернився тоді, коли треба було уникати поган, зрозумів, що для нього немає ніякого рятунку, ані доступу до святого жертовника;e)Cзахопив край і вбив Антіоха та його опікуна Лісія.k( QПісля 3 років, довідались вояки Юди, що Димитрій, син Селевка, приплив з великим військом та човнами в Триполійську пристань,'} Тоді Лісій зійшов на трибуну й усяким можливим способом обороняв їх; тож переконав людей, утихомирив та прихилив до себе, а тоді повернувся в Антіохію. Отак було воно з походом царським та з його відворотом.&% Опісля вирушив він у Птолемаїду, однак мешканці Птолемаїди не були вдоволені тими договорами, були обурені умовами, ба навіть хотіли їх скасувати.0%Y Він прийняв доброзичливо Макавея і лишив Гегемоніда управляти від Птолемаїди до Герринів.8$i Довідавшися, що Филип, якого лишив намісником в Антіохії, збунтувався, збентежився цар і звернувся до юдеїв та пристав під клятвою на всі їхні справедливі вимоги; він помирився, приніс жертву, вшанував храм і став для міста благодійним.## Тому цар розпочав удруге переговори з тими, що були в Бетсурі; він запропонував мир, одержав його, і відступив; напав на воїнів Юди, але його побито.W"' однак один із юдейських войовників, Родок, видав ворогові тайну. Його опісля викрили, схопили й посадили в тюрму.U!# Юда ж послав тим, що були в ній, необхідне;E  Він ударив на міцну юдейську кріпость Бетсуру, але його відбито; він зазнав невдачі - потерпів поразку.#? Цар скуштував, що таке юдейська сміливість, тому старався хитрощами взяти твердині.F А сталося це, коли вже на світ благословилось, завдяки Господньому покровительству, що на Юді почивало.} Нарешті, сповнивши табір страхом і тривогою, повернулися щасливо.8i Тим, що були при ньому, він дав гасло: «Від Бога перемога!» - і разом з юнаками, яких уважав за найвідважніших, напав уночі на царський намет, вбив у таборі близько 2000 і проколов наскрізь найсильнішого слона разом з тим, що був у його башті.=s Здавшись на Творця всесвіту, він закликав тих, що були при ньому, битися відважно аж до смерти за закон, храм і місто, батьківщину й установи, та й отаборився біля Модіну.;o По особливішій нараді з старшими ухвалив він раніш, ніж царське військо прорветься в Юдею і здобуде місто, вийти проти нього і, з Божою допомогою, вирішити справу боєм.b= І всі разом, виконуючи той наказ, із плачем та постом припавши обличчям до землі, три дні без перестанку, молилися до милосердного Господа; тоді Юда піддав їм духу та звелів бути напоготові,O і не допустив, щоб народ, який ще тільки недавно відідхнув був трохи, потрапив знову в руки нечестивих поган.\1 Довідавшись Юда про це, велів удень і вночі взивати до Господа, щоб він, як це бувало раніше, допоміг і сьогодні тим, кому загрожувала небезпека втратити закон, батьківщину і святий храм,q[ Тим часом цар, сповнений щонайлютіших намірів, рушив наперед, щоб завдати юдеям більшого лиха, ніж вони зазнали за його батька.s_ І цілком слушно, бо він накоїв багато гріхів супроти жертовника, вогонь якого й попіл-святий, - тож у попелі знайшов він і смерть./W Такою смертю довелось умерти нечестивому Менелаєві, і він не був навіть похований у землі.B} туди приводили і скидали на загибель того, хто допустився святотатства чи вчинив якісь інші злочини. Є на тому місці башта, 50 ліктів заввишки, повна попелу, а в ній кругле, як колесо, знаряддя, яке, де б не попало, кидало (засудженого) в попіл;O Та цар царів збудив проти того злочинця гнів Антіоха, і коли Лісій довів, що Менелай був причиною всього лиха, цар звелів відвести його в Берею й там скарати за звичаєм того місця. Пристав до них і Менелай, який з великим лицемірством підмовляв Антіоха; він бо не дбав про добро батьківщини, лише прагнув захопити владу.7 і що з ним Лісій, його опікун і перший дорадник; кожний з них мав при собі грецьке військо -110 000 піхотинців, 5 300 комонних, 22 слони і 300 колісниць із серпами.3 a Року 149 до мужів Юди дійшла звістка, що Антіох Евпатор насувається з сильним військом на Юдею, 5 .Тому він і приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха.] 3 -При цьому мав він на увазі прекрасну нагороду для тих, що благочестиво вмирають, - що за свята й благочестива думка! -@ y ,бо якби він не надіявся, що поляглі встануть (з мертвих), зайвим і смішним було б молитися за мертвих._ 7 +Він зібрав, з кожного поголовно, зо 2 000 драхм сріблом, і послав їх у Єрусалим, щоб принести жертву за гріх; тим вельми гарним та благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, - } *і почали вони молитися, благаючи, щоб гріх, який стався, простився їм цілковито. Юда ж, шляхетний муж, умовив вояків берегти себе чистими від усякого гріха, не пускаючи з ока те, що сталося з-за гріха поляглих. 9 )В той час усі благословили Господа, справедливого Суддю, який чинить скрите явним;G (Вони знайшли тоді під тунікою в кожного з померлих дрібні речі, посвячені ямнійським ідолам, що були юдеям заборонені законом, тож усім стало ясно, що вони через те й полягли./ 'Наступного дня вояки Юди прийшли, - саме тоді була на це крайня пора, - щоб зібрати трупи поляглих і поховати їх у батьківських гробах разом з родичами.yk &Далі Юда зібрав своє військо й прийшов у місто Оддолам; а коли настав сьомий день, вони, за звичаєм, очистились і провели там суботу.dA %Заспівав він на ввесь голос батьківською мовою воєнну пісню, кинувся зненацька на вояків Горгія і примусив їх до втечі.q[ $Тоді, як воїни Ездрія, що билися вже довго, потомились, Юда візвав до Господа, щоб з'явивсь йому союзником і провідником у битві.E #Один собі Доситей, відважний вершник відділу Бакенора, притримав Горгія і, вхопивши за плащ, тягнув його дедалі дужче, щоб узяти, злочинця, живцем. Та налетів один із тракійських вершників на Доситея і відтяв йому рамено, а Горгій утік у Марісу.a; "що нав'язали битву, в якій полягли деякі з юдеїв.\1 !Він же виступив з 3000 піхотинців і 400 комонних,*M А після свята, що зветься П'ятидесятницею, вони виправились на Горгія, правителя Ідумеї.~% то Юда з вояками подякував їм, попросив їх, щоб і на майбутнє були доброзичливі супроти його народу, і прибув у Єрусалим перед самим святом Седмиць. ~t~t|'І як воно буває з вином чи водою: пити їх чистими - якось недобре; коли ж вино змішане з водою, воно справляє приємну, прекрасну насолоду. Так і з розумом укладене оповідання чарує вуха читачів. Тут йому й кінець. {ri`WNE<3*!~~~~~~~~~~~~~~~~t~j~`~V~L~B~8~.~$~~~}}}}}}}}}}}}}}{}q}g}]}S}I}?}5}+}!}} }||||||||||||||x|n|d|Z|P|F|<|2|(||| |{{{{{{{{{{{{{{u{k{a{W{M{C{9{/{${{{zzzzzzzzzzzzzuzjz_zTzIz>z3z(zzzyyyyyyyyyyyyyyynycyXyMyBy7y,y!yy yxxxxxxxxxxxx}xrxgx\xQxFx;x0x%xxxwwwwwwwwwwwwwvwkw`wUwJw?w4w)wwwvvvvvvvvvvvvvzvovdvYvNvCv8v-v"vv vuuuuuuuuuuuu}urugu\uQuFu;u0u&uuutttttttttttttvtkt`tUtJt?t4t)tttssssssssssssszsosdsYsNsCs8s-s"ss srrrrrrrrrrrr~rsrhr]rRrGro3o(ooonnnnnnnnnnnnnxnmncnXnMnBn7n,n!nn nmmmmmmmmmmmm|mqmfm[mPmEm:m/m$mmmllllllllllllluljl_lTlIl>l3l(lllkkkkkkkkkkkkkxkmkbkXkMkBk7k,k!kk kjjjjjjjjjjjj}jrjgj\jQjFj;j0j%jjjiiiiiiiiiiiiiuiji_iTiIi>i3i(iiihhhhhhhhhhhhhyhnhchXhMhBh7h,h!hh hgggggggggggg}grggg\gQgFgc3c(cccbbbbbbbbbbbbbybnbcbXbMbBb7b,b!bb baaaaaaaaaaaa|aqaga\aQaFa;a0a%aaa`````````````u`j`_`T`I`>`3`(```_____________x_n_c_X_M_B_7_,_!__ _^^^^^^^^^^^^}^r^g^\^Q^F^;^0^%^^^]]]]]]]]]]]]]u]j]_]T]I]>]3](]]]\\\\\\\\\\\\\y\n\c\X\M\B\7\,\!\\ \[[[[[[[[[[[[|[q[f[[[P[E[:[/[%[[[ZZZZZZZZZZZZZuZjZ_ZTZIZ>Z3Z(ZZZYYYYYYYYYYYYYxYmYbYWYLYAY6Y+Y YY XXXXXXXXXXXXX|XqXfX[XPXEX:X/X$XXXWWWWWWWWWWWWWtWjW_WTWIW>W3W(WWWVVVVVVVVVVVVVyVnVcVXVMVBV7V,V!VV VUUUUUUUUUUUU|UqUfU[UPUEU;U0U%UUUTTTTTTTTTTTTTuTjT_TTTIT>T3T(TTTSSSSSSSSSSSSSySnScSXSMSBS7S,S!SS SRRRRRRRRRRRR|RqRfR[RPRER:R/R%RRRQQQQQQQQQQQQQuQjQ_QTQIQ>Q3Q(QQQPPPPPPPPPPPPPyPnPcPXPMPBP7P,P!PP POOOOOOOOOOOO|OqOfO[OQOFO;O0O%OOONNNNNNNNNNNNNuNjN_NUNJN?N4N)NNNMMMMMMMMMMMMMyMnMcMYMNMCM8M-M"MM MLLLLLLLLLLLL}LrLgL\LQLFL;L0L%LLLKKKKKKKKKKKKKuKjK_KTKIK>K3K(KKKJJJJJJJJJJJJJyJnJcJXJMJBJ7J,J!JJ JIIIIIIIIIIII|IqIfI[IPIFI;I0I%IIIHHHHHHHHHHHHHuHjH_HTHIH>H3H(HHHGGGGGGGGGGGGGyGnGcGXGMGBG7G,G!GG GFFFFFFFFFFFF|FqFfF\FQFFF;F0F%FFFEEEEEEEEEEEEEuEjE_ETEIE>E3E)EEEDDDDDDDDDDDDDyDnDcDXDMDBD7D,D!DD DCCCCCCCCCCCC}CrCgC\CQCFC;C0C%CCCBBBBBBBBBBBBBuBjB`BUBJB?B4B)BBBAAAAAAAAAAAAAyAoAdAYANACA8A-A"AA A@@@@@@@@@@@@}@r@g@\@Q@F@;@0@%@@@?????????????v?k?`?U?J???4?)???>>>>>>>>>>>>>>{>q>g>]>S>I>?>5>+>!>> >============~=s=h=]=R=G=<=1=&===<<<<<<<<<<<<737(7776666666666666x6m6b6W6M6B676,6!66 6555555555555|5q5f5[5P5E5:5/5$5554444444444444u4j4_4T4I4>434(4443333333333333y3n3c3X3M3B373,3"33 3222222222222}2r2g2\2Q2F2;202%2221111111111111u1j1_1T1I1>131(1110000000000000y0n0c0X0M0B070,0!00 0////////////}/r/g/\/Q/F/;/0/%///.............v.k.`.U.J.?.4.)...-------------z-o-d-Y-N-C-8---"-- -,,,,,,,,,,,,},r,g,\,Q,F,;,0,%,,,+++++++++++++v+k+`+U+K+@+5+*+++ *************z*o*d*Y*N*C*8*-*#** *))))))))))))~)s)h)])R)G)<)1)&)))(((((((((((((w(l(a(V(K(@(5(*((( '''''''''''''{'p'e'Z'O'D'9'.'#'' '&&&&&&&&&&&&~&s&h&^&S&H&=&2&'&&&%%%%%%%%%%%%%w%l%a%V%K%@%5%*%%% $$$$$$$$$$$$${$p$e$Z$O$D$9$.$#$$ $#############t#i#^#S#H#=#2#'###"""""""""""""x"m"b"W"L"A"6"+" "" !!!!!!!!!!!!!{!p!e!Z!O!D!9!/!$!!!  t i ^ S H = 2 '   xmbWLA6+  |qf[PE:/$ti^SH=2'xmbWLA6+  {peZOD9.# ti^SH=2'wlaVKA6+  |qf[PE:/$ti^SH=2'xmbWLA6+  |qf[PE:/$uj_TI>3( # # # # # # # # # # # # # #  # "# "" "! " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " " "  " ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! !  !  #  "  !                                                               ~  }  |  {  z  y  x  w  v  u  t  s  r  q  p   o & n % m $ l # k " j ! i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^  ]  \  [  Z  Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J   I . H - G , F + E * D ) C ( B ' A & @ % ? $ > # = " < ! ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !             +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                             % $ # " !                                        ( ' & % $ # " !                                                            ~ }  | !{  z y x w v u t s r q p o n m l k j i h  g  f  e  d  c b a ` _ ^ ] \  [ Z Y X W V U T S R Q P O N M L K J  I  H  G  F  E D C B A @ ? >  = %< $; #: "9 !8  7 6 5 4 3 2 1 0 / . - , + * ) ( ' & %  $  #  "  !                                                                                                                                  $ # " !                                                                    ~ } |  { z y x w v u t s r q p o n m l k j i  h  g  f  e  d c b a ` _ ^ ]  \  [  Z  Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J  I  H  G   F  3E  2D  1C  0B  /A  .@  -?  ,>  +=  *<  );  (:  '9  &8  %7  $6  #5  "4  !3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                                                               #  "  !                                                                                                                                                             ~ } | { z  y x w v u t s r q p o  n  m  l  k  j i h g f e d c  b a ` _ ^ ] \ [ Z Y X W V U T S R Q P  O  N  M  L  K J I H G F E D  C B A @ ? > = < ; :  9  8  7  6  5 4 3 2 1 0 / .  - , + * ) ( ' & % $ # " !                                                                     2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2   2   2   2   2   2  2  2  2  2  2  2   2  1!  1   1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1   1   1   1   1   1  1  1  1  1  1  1   1  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0   0   0   0   0   0  0  0  0  0  0  0   0  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /   /   /   /   /   /  /  /  /  /  /  /   /  ."  .!  .   .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .~  .}  .|  .{  .z  .y  . x  . w  . v  . u  . t  .s  .r  .q  .p  .o  .n  .m   .l  -k  -j  -i  -h  -g  -f  -e  -d  -c  -b  -a  -`  -_  -^  -]  - \  - [  - Z  - Y  - X  -W  -V  -U  -T  -S  -R  -Q   -P  ,"O  ,!N  , M  ,L  ,K  ,J  ,I  ,H  ,G  ,F  ,E  ,D  ,C  ,B  ,A  ,@  ,?  ,>  ,=  ,<  ,;  , :  , 9  , 8  , 7  , 6  ,5  ,4  ,3  ,2  ,1  ,0  ,/   ,.  +"-  +!,  + +  +*  +)  +(  +'  +&  +%  +$  +#  +"  +!  +  +  +  +  +  +  +  +  +   +   +   +   +   +  +  +  +  +  +  +   +  *&  *%  *$  *#  *"  *!  *   *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *   *   *   *   *   *  *  *  *  *  *  *   *  )9  )8  )7  )6  )5  )4  )3  )2  )1  )0  )/  ).  )-  ),  )+  )*  ))  )(  )'  )&  )%  )$  )#  )"  )!  )   )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )   )   )   )   )   )  )  )  )  )  )  )   )  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (   (   (   (   (  (  (  (  (  (  (   (  '  '  '  '  '  '  '  '  '  '  '   '   '   '   '   '  '  '  '  '  '  '   '  &~  &}  &|  &{  &z  &y  &x  &w  &v  &u  &t  &s  &r  &q  &p  &o  &n  & m  & l  & k  & j  & i  &h  &g  &f  &e  &d  &c  &b   &a  %$`  %#_  %"^  %!]  % \  %[  %Z  %Y  %X  %W  %V  %U  %T  %S  %R  %Q  %P  %O  %N  %M  %L  %K  %J  % I  % H  % G  % F  % E  %D  %C  %B  %A  %@  %?  %>   %=  $+<  $*;  $):  $(9  $'8  $&7  $%6  $$5  $#4  $"3  $!2  $ 1  $0  $/  $.  $-  $,  $+  $*  $)  $(  $'  $&  $%  $$  $#  $"  $!  $  $  $   $   $   $   $   $  $  $  $  $  $  $   $  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #  #   #   #   #   #   #  #  #  #  #  #  #   #  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "  "   "   "   "   "   "  "  "  "  "  "  "   "  !  !  !  !  !  !  !  !   !   !   !   !   !  !  !  !  !  !  !   !  !                                                                   6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                           ~  }  |  {  z  y  x   w   v   u   t   s  r  q  p  o  n  m  l   k  +j  *i  )h  (g  'f  &e  %d  $c  #b  "a  !`   _  ^  ]  \  [  Z  Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M   L   K   J   I   H  G  F  E  D  C  B  A   @  #?  ">  !=   <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *   )   (   '   &   %  $  #  "  !                                                             .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                         #  "  !                                                                         "  !                                                                         C  B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .~  -}  ,|  +{  *z  )y  (x  'w  &v  %u  $t  #s  "r  !q   p  o  n  m  l  k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^   ]   \   [   Z   Y  X  W  V  U  T  S  R   Q  P  O  N  M  L  K  J   I   H   G   F   E  D  C  B  A  @  ?  >   =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2   1   0   /   .   -  ,  +  *  )  (  '  &   %  "$  !#   "  !                                                                                                              &  %  $  #  "  !                                                                         !                                                                                                                                                                           ~  }  |  {  z  y  x  w   v   u   t   s   r  q  p  o  n  m  l  k   j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _   ^   ]   \   [   Z  Y  X  W  V  U  T  S   R  Q  P  O  N  M  L  K  J  I  H  G  F  E  D  C  B  A   @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -   ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                ~  }  |  {  z  y  x   w   v   u   t   s  r  q  p  o  n  m  l  k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^   ]   \   [   Z   Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J  I  H  G  F   E   D   C   B   A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -   ,   +   *   )   (  '  &  %  $  #  "  !                                                                |qf[PE:/$~~~~~~~~~~~~~u~j~_~T~I~>~3~(~~~}}}}}}}}}}}}}y}n}c}X}M}B}7},}!}} }||||||||||||||q|f|[|P|E|;|0|%|||{{{{{{{{{{{{{u{j{_{T{I{>{3{({{{zzzzzzzzzzzzzyznzczXzMzBz7z,z!zz zyyyyyyyyyyyy|yqyfy[yPyEy:y/y$yyyxxxxxxxxxxxxxuxjx_xTxIx>x3x(xxxwwwwwwwwwwwwwxwowew[wQwGw=w3w)www wvvvvvvvvvvvvvxvmvbvWvLvAv6v+v vv vuuuuuuuuuuuu|uqufu\uQuFu;u0u%uuutttttttttttttutjt_tTtIt>t3t(tttsssssssssssssysnscsXsMsBs7s,s!ss srrrrrrrrrrrr}rrrgr\rQrFr;r0r%rrrqqqqqqqqqqqqqvqkq`qUqJq?q4q)qqqpppppppppppppypnpcpXpMpBp7p,p"pp poooooooooooo}orogo\oQoFo;o0o%ooonnnnnnnnnnnnnvnkn`nUnJn?n4n)nnnmmmmmmmmmmmmmzmomdmYmNmCm8m-m"mm mllllllllllll~lslhl]lRlGlP3P(PPPOOOOOOOOOOOOOxOmObOWOLOAO6O+O!OO ONNNNNNNNNNNN|NqNfN[NPNEN:N/N$NNNMMMMMMMMMMMMMtMiM^MSMHM=M2M'MMMLLLLLLLLLLLLLxLmLbLWLLLAL6L+L LL KKKKKKKKKKKKK{KpKeKZKOKDK9K.K#KK KJJJJJJJJJJJJJtJiJ^JSJHJ=J2J'JJJIIIIIIIIIIIIIxImIbIWILIAI6I+I II HHHHHHHHHHHHH{HpHeH[HPHEH:H/H$HHHGGGGGGGGGGGGGtGiG^GSGHG=G2G'GGGFFFFFFFFFFFFFwFlFaFVFKF@F5F*FFF EEEEEEEEEEEEEzEoEdEYENECE8E-E"EE EDDDDDDDDDDDD~DsDhD]DRDGD>>>>>>>>>>>>t>i>^>S>H>=>2>'>>>=============w=l=a=V=L=A=6=+= == <<<<<<<<<<<<<{,3,(,,,+++++++++++++x+m+b+W+L+A+6+++ ++ *************{*p*e*Z*O*D*9*/*$***)))))))))))))t)i)^)S)H)=)3)()))(((((((((((((x(m(b(W(L(A(6(+( (( '''''''''''''|'q'f'['P'E':'/'$'''&&&&&&&&&&&&&t&i&^&S&H&=&3&(&&&%%%%%%%%%%%%%y%n%c%X%M%B%7%,%!%% %$$$$$$$$$$$$|$q$f$[$P$E$:$/$$$$$#############t#i#^#S#H#=#2#(###"""""""""""""x"m"b"W"L"A"6"+" "" !!!!!!!!!!!!!{!p!e![!P!E!:!/!$!!!  t i ^ S H = 2 '   wlaVK@5* {peZOD9.# ti^SH=2'wlaVKA6+  xndZPF<2( ~tj`VLB8.$zodYNC8-" }rg\RG<1&vk`UJ?4) zodYNC8-" }rg\QF;0%vk`UJ?4) 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 21 20 2/ 2. 2- 2, 2+ 2* 2) 2( 2' 2& 2% 2$ 2# 2" 2! 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2~ 2} 2| 2{ 2z 2y 2x 2w 2 v 2 u 2 t 2 s 2 r 2q 2p 2o 2n 2m 2l 2k  2j 2%i 2$h 2#g 2"f 2!e 2 d 2c 2b 2a 2` 2_ 2^ 2] 2\ 2[ 2Z 2Y 2X 2W 2V 2U 2T 2S 2R 2 Q 2 P 2 O 2 N 2 M 2L 2K 2J 2I 2H 2G 2F  2E  2.D  2-C  2,B  2+A  2*@  2)?  2(>  2'=  2&<  2%;  2$:  2#9  2"8  2!7  2 6  25  24  23  22  21  20  2/  2.  2-  2,  2+  2*  2)  2(  2'  2&  2%  2$  2 #  2 "  2 !  2   2   2  2  2  2  2  2  2 2 ($  ($  ($  ($  ($  ($ ($ ($ ($ ($ ($ ($  ($ (#" (#! (#  (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (# (#  (#  (#  (#  (#  (# (# (# (# (# (# (#  (# (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" (" ("  ("  ("  ("  ("  (" (" (" (" (" (" ("  (" (!8 (!7 (!6 (!5 (!4 (!3 (!2 (!1 (!0 (!/ (!. (!- (!, (!+ (!* (!) (!( (!' (!& (!% (!$ (!# (!" (!! (!  (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (! (!  (!  (!  (!  (!  (! (! (! (! (! (! (!  (! ( * ( ) ( ( ( ' ( & ( % ( $ ( # ( " ( ! (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  ( ~ ( } ( | ( { ( z ( y ( x ( w ( v ( u ( t ( s ( r ( q ( p ( o ( n ( m ( l ( k ( j  ( i (6h (5g (4f (3e (2d (1c (0b (/a (.` (-_ (,^ (+] (*\ ()[ ((Z ('Y (&X (%W ($V (#U ("T (!S ( R (Q (P (O (N (M (L (K (J (I (H (G (F (E (D (C (B (A (@ ( ? ( > ( = ( < ( ; (: (9 (8 (7 (6 (5 (4  (3 (2 (1 (0 (/ ( . ( - ( , ( + ( * () (( (' (& (% ($ (#  (" ('! (& (% ($ (# (" (! (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (A (@ (? (> (= (< (; (: (9 (8 (7 (6 (5 (4 (3 (2 (1 (0 (/ (. (- (, (+ (* () (( (' (& (% ($ (# (" (! (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ~ ( } ( | ( { ( z (y (x (w (v (u (t (s  (r (q (p (o (n (m (l (k (j (i (h (g (f ( e ( d ( c ( b ( a (` (_ (^ (] (\ ([ (Z  (Y (X (W (V (U (T (S (R (Q (P (O (N (M (L (K (J (I (H ( G ( F ( E ( D ( C (B (A (@ (? (> (= (<  (; (): ((9 ('8 (&7 (%6 ($5 (#4 ("3 (!2 ( 1 (0 (/ (. (- (, (+ (* () (( (' (& (% ($ (# (" (! ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (# (" (! (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (# ("~ (!} ( | ({ (z (y (x (w (v (u (t (s (r (q (p (o (n (m (l (k (j ( i ( h ( g ( f ( e (d (c (b (a (` (_ (^  (] ()\ (([ ('Z (&Y (%X ($W (#V ("U (!T ( S (R (Q (P (O (N (M (L (K (J (I (H (G (F (E (D (C (B (A ( @ ( ? ( > ( = ( < (; (: (9 (8 (7 (6 (5  (4 (-3 (,2 (+1 (*0 ()/ ((. ('- (&, (%+ ($* (#) ("( (!' ( & (% ($ (# (" (! ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ! (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (  ( # ( " ( ! (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (  ( $ ( # ( " ( ! (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  ( ~ ( } ( | ( { ( z ( y  ( x (w (v (u (t (s (r (q (p (o (n (m (l (k ( j ( i ( h ( g ( f (e (d (c (b (a (` (_  (^ (Y] (X\ (W[ (VZ (UY (TX (SW (RV (QU (PT (OS (NR (MQ (LP (KO (JN (IM (HL (GK (FJ (EI (DH (CG (BF (AE (@D (?C (>B (=A (<@ (;? (:> (9= (8< (7; (6: (59 (48 (37 (26 (15 (04 (/3 (.2 (-1 (,0 (+/ (*. ()- ((, ('+ (&* (%) ($( (#' ("& (!% ( $ (# (" (! ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (1 (0 (/ (. (- (, (+ (* () (( (' (& (% ($ (# (" (! (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( (  ( (3 (2 (1 (0 (/ (. (- (, (+ (* () (( (' (& (% ($ (# (" (! (  ( ( ( ( ( ( ( (~ (} (| ({ (z (y (x (w (v (u (t ( s ( r ( q ( p ( o (n (m (l (k (j (i (h  (g ("f (!e ( d (c (b (a (` (_ (^ (] (\ ([ (Z (Y (X (W (V (U (T (S (R ( Q ( P ( O ( N ( M (L (K (J (I (H (G (F  (E  (6D  (5C  (4B  (3A  (2@  (1?  (0>  (/=  (.<  (-;  (,:  (+9  (*8  ()7  ((6  ('5  (&4  (%3  ($2  (#1  ("0  (!/  ( .  (-  (,  (+  (*  ()  ((  ('  (&  (%  ($  (#  ("  (!  (  (  (  (  (  (   (   (   (   (   (  (  (  (  (  (  ( ( " !                                   . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                  7 6 5 4 3 2 1 0 / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                             ~  }  |  {  z  y  x  w  v  u  t  s  r   q , p + o * n ) m ( l ' k & j % i $ h # g " f ! e  d  c  b  a  `  _  ^  ]  \  [  Z  Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J  I  H  G  F   E ! D  C  B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %   $  #  "  !                                                                             % $ # " !                                                                                  " !                                ~  }   | ! {  z  y  x  w  v  u  t  s  r  q  p  o  n  m  l  k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^  ]  \   [ 9 Z 8 Y 7 X 6 W 5 V 4 U 3 T 2 S 1 R 0 Q / P . O - N , M + L * K ) J ( I ' H & G % F $ E # D " C ! B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #   "  ; !  :  9   8   7   6   5   4   3   2   1   0   /   .   -   ,   +   *   )   (   '  &  %  $  #  "   !                                                                                   /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                                                                                         $ # " !    ~  }  |  {  z  y  x  w  v  u  t  s  r  q  p  o  n  m  l  k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a   ` & _ % ^ $ ] # \ " [ ! Z  Y  X  W  V  U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J  I  H  G  F  E  D  C  B  A  @  ?  >  =  <  ;   :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $   #  "  !                                            #  "  !                                                                                                             (& (% ($ (# (" (! ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  ( '+ '* ') '( '' '& '% '$ '# '" '! ' ' ' '  ' ~ ' } ' | ' { ' z ' y ' x ' w ' v ' u ' t ' s ' r ' q ' p ' o ' n ' m ' l ' k ' j ' i ' h ' g ' f ' e ' d  ' c & b & a & ` & _ & ^ & ] & \ & [ & Z & Y & X & W & V & U & T & S & R & Q & P & O & N & M & L & K & J & I & H & G & F & E  & D % C % B % A % @ % ? % > % = % < % ; % : % 9 % 8 % 7 % 6 % 5 % 4 % 3 % 2 % 1 % 0 % / % . % - % , % + % * % ) % (  % ' $& & $% % $$ $ $# # $" " $! ! $ $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $  $ $ $ $ $ $  $  $  $  $  $  $   $  ## #" #! # # # # # # # # # # # # # # # # 2 }rg\QF;0%~~~~~~~~~~~~~v~k~`~U~J~?~4~)~~~}}}}}}}}}}}}}z}o}d}Y}N}C}8}-}"}} }||||||||||||~|s|h|]|R|G|<|1|&|||{{{{{{{{{{{{{w{l{a{V{K{@{5{*{{{ zzzzzzzzzzzzz{zpzezZzOzDz9z.z#zz zyyyyyyyyyyyy~ysyhy]yRyGys3s(sssrrrrrrrrrrrrryrnrcrXrMrBr7r,r!rr rqqqqqqqqqqqq}qrqgq\qQqFq;q0q&qqqpppppppppppppvpkp`pUpKp@p5p*ppp ooooooooooooozooodoYoOoDo9o.o#oo onnnnnnnnnnnn~nsnhn]nRnGnh3h(hhhgggggggggggggxgmgbgWgLgAg6g+g gg fffffffffffff{fpfefZfPfEf:f/f$fffeeeeeeeeeeeeeteie^eSeHe=e2e'eeedddddddddddddxdmdbdWdLdBd7d,d!dd dcccccccccccc|cqcfc[cPcEc:c/c$cccbbbbbbbbbbbbbubjb_bTbIb>b3b(bbbaaaaaaaaaaaaaxamabaWaLaAa6a+a aa `````````````|`q`f`[`P`E`:`/`$```_____________u_j___T_I_>_3_(___^^^^^^^^^^^^^^|^r^h^^^T^J^?^4^)^^^]]]]]]]]]]]]]y]n]c]X]M]C]8]-]"]] ]\\\\\\\\\\\\~\s\h\]\R\G\<\1\&\\\[[[[[[[[[[[[[w[l[a[V[K[@[5[*[[[ ZZZZZZZZZZZZZ{ZpZeZZZOZDZ9Z.Z#ZZ ZYYYYYYYYYYYYYtYiY^YSYHY=Y2Y'YYYXXXXXXXXXXXXXxXmXbXWXLXAX6X+X XX WWWWWWWWWWWWW{WpWeWZWOWDW9W.W#WWWVVVVVVVVVVVVVtViV^VSVHV=V2V'VVVUUUUUUUUUUUUUxUmUbUWULUAU6U+U UU TTTTTTTTTTTTT{TpTeTZTOTDT9T.T#TTTSSSSSSSSSSSSStSiS^SSSHS=S2S'SSSRRRRRRRRRRRRRxRmRbRWRLRAR6R+R RR RQQQQQQQQQQQQ|QqQfQ[QPQEQ:Q/Q$QQQPPPPPPPPPPPPPuPjP_PTPIP>P3P(PPPOOOOOOOOOOOOOyOnOcOXOMOBO7O,O!OO ONNNNNNNNNNNN|NqNfN[NPNEN:N/N$NNNMMMMMMMMMMMMMtMiM^MTMIM>M3M(MMMLLLLLLLLLLLLLyLnLcLXLMLBL7L,L"LL LKKKKKKKKKKKK}KrKgK\KQKFK;K0K%KKKJJJJJJJJJJJJJvJkJ`JUJJJ?J4J)JJJIIIIIIIIIIIIIyInIcIXIMIBI7I,I!II IHHHHHHHHHHHH}HrHgH]HRHGH>>>>>>>>>>>>z>o>d>Y>N>C>8>->#>> >============~=s=h=]=R=G=<=1=&===<<<<<<<<<<<< Z = Z < Z ; Z : Z 9  Z 8 Z 7 Z 6 Z 5 Z 4 Z 3 Z 2 Z 1 Z 0 Z / Z . Z - Z , Z + Z * Z ) Z ( Z ' Z & Z % Z $ Z # Z " Z ! Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z~ Z}  Z| Z{ Zz Zy Zx Zw Zv Zu Zt Z s Z r Z q Z p Z o Zn Zm Zl Zk Zj Zi Zh  Zg Z$f Z#e Z"d Z!c Z b Za Z` Z_ Z^ Z] Z\ Z[ ZZ ZY ZX ZW ZV ZU ZT ZS ZR ZQ ZP Z O Z N Z M Z L Z K ZJ ZI ZH ZG ZF ZE ZD  ZC  ZB  ZA  Z@  Z?  Z>  Z=  Z<  Z;  Z:  Z9  Z8  Z7  Z6  Z5  Z4  Z 3  Z 2  Z 1  Z 0  Z /  Z.  Z-  Z,  Z+  Z*  Z)  Z( Z' P& P% P$ P# P" P! P P P P  P  P  P  P  P P P P P P P  P P P P P P P  P  P  P  P  P P P P P P P  P P P P P P P P P P P P  P  P  P  P  P P P P P P P  P  P  P  P  P  P  P  P  P  P  P   P   P   P   P   P  P  P  P  P  P  P P F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F0 F/ F. F- F, F+ F* F) F( F' F& F% F$ F# F" F! F  F F F F F F F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F F F F~ F} F| F{ Fz Fy Fx F w F v F u F t F s Fr Fq Fp Fo Fn Fm Fl  Fk Fj Fi Fh Fg Ff Fe Fd Fc Fb Fa F` F_ F^ F] F\ F[ FZ FY F X F W F V F U F T FS FR FQ FP FO FN FM  FL F K F J F I F H F G FF FE FD FC FB FA F@  F? F> F= F< F; F: F9 F8 F7 F6 F5 F4 F3 F2 F1 F0 F/ F. F- F , F + F * F ) F ( F' F& F% F$ F# F" F!  F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F   F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F   F  F ( F ' F & F % F $ F # F " F ! F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F   F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F  F   F  F 9 F 8 F 7 F 6 F 5 F 4 F 3 F 2 F 1 F 0 F / F . F - F , F + F * F ) F ( F ' F & F % F $ F # F "~ F !} F | F { F z F y F x F w F v F u F t F s F r F q F p F o F n F m F l F k F j F i F h F g F f F e F d F c F b F a F ` F _ F ^  F ] F#\ F"[ F!Z F Y FX FW FV FU FT FS FR FQ FP FO FN FM FL FK FJ FI FH FG F F F E F D F C F B FA F@ F? F> F= F< F;  F: F9 F8 F7 F6 F5 F4 F3 F2 F1 F0 F/ F. F - F , F + F * F ) F( F' F& F% F$ F# F"  F! F( F' F& F% F$ F# F" F! F  F F F F F F F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F F F F F F F F F F F F  F  F  F  F  F F F F F F F  F  F$  F#  F"  F!  F   F  F  F  F  F  F  F  F  F~  F}  F|  F{  Fz  Fy  Fx  Fw  Fv  Fu  F t  F s  F r  F q  F p  Fo  Fn  Fm  Fl  Fk  Fj  Fi Fh <!g < f <e <d <c <b <a <` <_ <^ <] <\ <[ <Z <Y <X <W <V <U <T < S < R < Q < P < O <N <M <L <K <J <I <H  <G <F <E <D < C < B < A < @ < ? <> <= << <; <: <9 <8  <7 <"6 <!5 < 4 <3 <2 <1 <0 </ <. <- <, <+ <* <) <( <' <& <% <$ <# <" < ! <  <  <  <  < < < < < < <  < <- <, <+ <* <) <( <' <& <% <$ <# <" <! <  < < < < < < < < < < < < < < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  < <  < < < < < < <  < <3 <2 <1 <0 </ <. <- <, <+ <* <) <( <' <& <% <$ <# <" <! <  < < < < < < < < < < < < < < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  < < < < < < < < < < < < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  < < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  <~ < } < | <{ <z <y <x <w <v <u  <t <?s <>r <=q <<p <;o <:n <9m <8l <7k <6j <5i <4h <3g <2f <1e <0d </c <.b <-a <,` <+_ <*^ <)] <(\ <'[ <&Z <%Y <$X <#W <"V <!U < T <S <R <Q <P <O <N <M <L <K <J <I <H <G <F <E <D <C <B < A < @ < ? < > < = << <; <: <9 <8 <7 <6  <5 <4 <3 < 2 < 1 < 0 < / < . <- <, <+ <* <) <( <'  <& < !% < $ < # < " < ! <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <   <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <   <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <   <  < + < * < ) < ( < ' < & < % < $ < # < " < ! <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <   <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <  <   <  <# <" <! <  < < < < < < < < < < < < < <~ <} <| <{ <z < y < x < w < v < u <t <s <r <q <p <o <n  <m <l <k <j <i <h <g <f <e <d <c <b <a <` < _ < ^ < ] < \ < [ <Z <Y <X <W <V <U <T  <S <R <Q <P <O <N <M <L <K <J <I <H <G <F <E < D < C < B < A < @ <? <> <= << <; <: <9  <8 <7 <6 < 5 < 4 < 3 < 2 < 1 <0 </ <. <- <, <+ <*  <) <( <' <& <% <$ <# <" <! < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  < < < < < < < < < < < < <  <  <  <  <  < < < < < < <  <  <  <  <  <  <  <   <   <   <   <   <  <  <  <  <  <  < < 2"  2"  2"  2"  2" 2" 2" 2" 2" 2" 2"  2" 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2! 2!  2!  2!  2!  2!  2! 2! 2! 2! 2! 2! 2!  2! 2 4 2 3 2 2 2 1 2 0 2 / 2 . 2 - 2 , 2 + 2 * 2 ) 2 ( 2 ' 2 & 2 % 2 $ 2 # 2 " 2 ! 2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2 ~ 2 } 2 | 2 { 2 z  2 y 2x 2w 2v 2u 2t 2s 2r 2q 2p 2o 2n 2m 2l 2k 2j 2i 2h 2 g 2 f 2 e 2 d 2 c 2b 2a 2` 2_ 2^ 2] 2\  2[ 2Z 2Y 2X 2W 2V 2U 2T 2 S 2 R 2 Q 2 P 2 O 2N 2M 2L 2K 2J 2I 2H  2G 2F 2E 2D 2C 2B 2A 2@ 2? 2> 2= 2< 2; 2: 29 28 2 7 2 6 2 5 2 4 2 3 22 21 20 2/ 2. 2- 2,  2+ 2E* 2D) 2C( 2B' 2A& 2@% 2?$ 2># 2=" 2<! 2; 2: 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 2/ 2. 2- 2, 2+ 2* 2) 2( 2' 2& 2% 2$ 2# 2" 2! 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2 ~ 2} 2| 2{ 2z 2y 2x 2w  2v 2u 2t 2s 2r 2q 2p 2o 2n 2m 2l 2k 2j 2i 2h 2g 2f 2 e 2 d 2 c 2 b 2 a 2` 2_ 2^ 2] 2\ 2[ 2Z  2Y 2X 2W 2V 2U 2T 2S 2R 2Q 2P 2O 2 N 2 M 2 L 2 K 2 J 2I 2H 2G 2F 2E 2D 2C  2B 2A 2@ 2? 2> 2= 2< 2; 2 : 2 9 2 8 2 7 2 6 25 24 23 22 21 20 2/  2. 2- 2, 2+ 2* 2) 2( 2' 2& 2 % 2 $ 2 # 2 " 2 ! 2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2   2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2  2 ~ 2 } 2 | 2 { 2 z 2 y 2 x 2 w 2 v 2 u 2 t  2 s 2 r 2 q 2 p 2 o 2 n 2 m 2 l 2 k 2 j 2 i 2 h 2 g 2 f 2 e 2 d 2 c 2 b 2 a 2 ` 2 _ 2 ^ 2 ] 2 \ 2 [ 2 Z 2 Y 2 X 2 W 2 V 2 U 2 T  2 S 2 R 2 Q 2 P 2 O 2 N 2 M 2 L 2 K 2 J 2 I 2 H 2 G 2 F 2 E 2 D 2 C 2 B 2 A 2 @ 2 ? 2 >  2 = 2 < 2 ; 2 : 2 9 2 8 2 7 2 6 2 5 2 4 2 3 2 2 2 1 2 0 2 / 2 . 2 - 2 , 2 + 2 * 2 ) 2 ( 2 ' 2 & 2 % 2 $ 2 # 2 " 2 !  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2  2 2! 2  2 2 Z }rg\QF;0%~~~~~~~~~~~~~u~j~_~T~I~>~3~(~~~}}}}}}}}}}}}}x}n}c}X}M}B}7},}!}} }||||||||||||||q|f|[|P|E|:|/|%|||{{{{{{{{{{{{{u{j{_{T{I{>{3{({{{zzzzzzzzzzzzzyznzczXzMzBz7z,z!zz zyyyyyyyyyyyy|yqyfy[yQyFy;y0y%yyyxxxxxxxxxxxxxvxkx`xUxJx?x4x)xxxwwwwwwwwwwwwwzwowdwYwNwCw8w-w"ww wvvvvvvvvvvvv}vsvhv]vRvGvp3p(pppoooooooooooooxomoboWoLoAo6o+o!oo onnnnnnnnnnnnnvnlnbnXnNnDn:n0n&nnnmmmmmmmmmmmmmm{mpmemZmOmDm9m.m#mm mllllllllllll~lslhl]lRlGlf3f(fffeeeeeeeeeeeeeyeneceYeNeCe8e-e"ee edddddddddddd~dsdhd]dRdGdN3N(NNNMMMMMMMMMMMMMxMmMbMWMLMAM6M+M MM LLLLLLLLLLLLL|LqLfL[LPLEL:L/L$LLLKKKKKKKKKKKKKuKjK_KTKIK>K3K(KKKJJJJJJJJJJJJJyJnJcJXJMJBJ7J,J!JJ JIIIIIIIIIIII|IrIgI\IQIFI;I0I%IIIHHHHHHHHHHHHHuHjH_HTHIH>H3H(HHHGGGGGGGGGGGGGyGnGcGXGMGBG7G,G!GG GFFFFFFFFFFFF|FqFfF[FPFEF:F/F$FFFEEEEEEEEEEEEEuEjE_ETEIE>E3E(EEEDDDDDDDDDDDDDxDmDbDWDLDAD6D+D DD CCCCCCCCCCCCC{CpCeCZCOCDC9C.C#CC CBBBBBBBBBBBBBtBiB^BSBHB=B2B'BBBAAAAAAAAAAAAAxAmAbAWALAAA6A+A AA @@@@@@@@@@@@@{@p@e@[@P@E@:@/@$@@@?????????????t?i?^?S?H?=?2?'???>>>>>>>>>>>>>x>m>b>W>L>A>6>+> >> ============={=p=e=Z=O=D=9=.=#===<<<<<<<<<<<<636(6665555555555555x5m5b5W5L5A565+5 55 4444444444444{4p4f4[4P4E4:4/4$4443333333333333u3j3_3T3I3>333(3332222222222222x2m2b2W2L2A262+2 22 1111111111111|1q1f1[1P1E1:1/1$1110000000000000t0j0_0T0I0>030(000/////////////x/m/b/W/L/A/6/+/ // .............{.p.e.Z.O.D.9...#...--------------z-p-f-[-P-E-:-/-$---,,,,,,,,,,,,,t,i,^,T,I,>,3,(,,,+++++++++++++x+m+b+W+L+A+6+,+!++ +************|*q*f*[*P*E*:*/*$***)))))))))))))t)i)^)S)I)>)3)()))(((((((((((((x(m(b(W(L(A(6(+(!(( (''''''''''''|'q'f'['P'E':'/'$'''&&&&&&&&&&&&&u&j&_&T&I&>&3&(&&&%%%%%%%%%%%%%y%n%c%X%M%B%7%,%!%% %$$$$$$$$$$$$}$r$g$\$Q$F$;$0$%$$$#############u#j#_#T#I#>#3#(###"""""""""""""y"n"c"X"M"B"7","!"" "!!!!!!!!!!!!}!r!g!\!Q!F!;!0!%!!! v k ` U J ? 4 )   zodYNC8-" ~sh]RG<1&vkaVK@5* zodYNC8-" ~sh]RG<1&wlaVK@5* zodYNC8-# ~sh]RG<1&wlaVK@5* zodYNC8-" ~sh]RG<1&wlaVK@5*  x' x'  x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' x' x' x' x'  x' x' x' x' x' x' x'~ x'} x'| x '{ x 'z x 'y x 'x x 'w x'v x'u x't x's x'r x'q x'p  x'o x%'n x$'m x#'l x"'k x!'j x 'i x'h x'g x'f x'e x'd x'c x'b x'a x'` x'_ x'^ x'] x'\ x'[ x'Z x'Y x'X x'W x 'V x 'U x 'T x 'S x 'R x'Q x'P x'O x'N x'M x'L x'K  x'J x%'I x$'H x#'G x"'F x!'E x 'D x'C x'B x'A x'@ x'? x'> x'= x'< x'; x': x'9 x'8 x'7 x'6 x'5 x'4 x'3 x'2 x '1 x '0 x '/ x '. x '- x', x'+ x'* x') x'( x'' x'&  x'% x)'$ x('# x''" x&'! x%' x$' x#' x"' x!' x ' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' x' x& x& x&  x& x& x& x& x& x& x& x& x & x & x & x & x & x& x& x& x& x& x& x&  x& x&& x%& x$& x#& x"& x!& x & x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x & x & x & x & x & x& x& x& x& x& x& x&  x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x & x & x & x & x & x& x& x& x& x& x& x&  x& x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x &  x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x & x &~ x &} x &| x &{ x &z x &y x &x x &w  x &v x &u x &t x &s x &r x &q x &p x &o x &n x &m x &l x &k x &j x &i x &h x &g x &f x &e x &d x &c  x &b x $&a x #&` x "&_ x !&^ x &] x &\ x &[ x &Z x &Y x &X x &W x &V x &U x &T x &S x &R x &Q x &P x &O x &N x &M x &L x &K x &J x &I x &H x &G x &F x &E x &D x &C x &B x &A x &@ x &?  x &> x %&= x $&< x #&; x "&: x !&9 x &8 x &7 x &6 x &5 x &4 x &3 x &2 x &1 x &0 x &/ x &. x &- x &, x &+ x &* x &) x &( x &' x && x &% x &$ x &# x &" x &! x & x & x & x & x & x & x &  x & x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x& x & x & x & x & x & x& x& x& x& x% x% x%  x% x% x% x% x% x% x% x% x % x % x % x % x % x% x% x% x% x% x% x%  x% x!% x % x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x % x % x % x % x % x% x% x% x% x% x% x%  x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x % x % x % x % x % x% x% x% x% x% x% x%  x% x,% x+% x*% x)% x(% x'% x&% x%% x$% x#% x"% x!% x % x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x% x % x % x % x % x % x% x% x% x% x% x% x%  x% x% x%~ x%} x%| x%{ x%z x%y x%x x%w x%v x%u x%t x%s x%r x %q x %p x %o x %n x %m x%l x%k x%j x%i x%h x%g x%f  x%e x%d x%c x%b x%a x%` x%_ x%^ x%] x%\ x%[ x%Z x%Y x %X x %W x %V x %U x %T x%S x%R x%Q x%P x%O x%N x%M  x%L  x%K  x%J  x%I  x%H  x%G  x %F  x %E  x %D  x %C  x %B  x%A  x%@  x%?  x%>  x%=  x%<  x%; x%: n6%9 n5%8 n4%7 n3%6 n2%5 n1%4 n0%3 n/%2 n.%1 n-%0 n,%/ n+%. n*%- n)%, n(%+ n'%* n&%) n%%( n$%' n#%& n"%% n!%$ n %# n%" n%! n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n% n % n % n % n % n % n% n% n% n% n% n% n%  n% n% n% n% n% n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n $ n $ n $ n $ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$  n$ n+$ n*$ n)$ n($ n'$ n&$ n%$ n$$ n#$ n"$ n!$ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n $ n $ n $ n $ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$  n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n $ n $ n $ n $ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$  n$ n.$ n-$ n,$ n+$ n*$ n)$ n($ n'$ n&$ n%$ n$$ n#$ n"$ n!$ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n $ n $ n $ n $ n $ n$ n$ n$~ n$} n$| n${ n$z  n$y n$x n$w n$v n$u n$t n$s n$r n$q n$p n$o n$n n $m n $l n $k n $j n $i n$h n$g n$f n$e n$d n$c n$b  n$a n"$` n!$_ n $^ n$] n$\ n$[ n$Z n$Y n$X n$W n$V n$U n$T n$S n$R n$Q n$P n$O n$N n$M n$L n $K n $J n $I n $H n $G n$F n$E n$D n$C n$B n$A n$@  n$? n"$> n!$= n $< n$; n$: n$9 n$8 n$7 n$6 n$5 n$4 n$3 n$2 n$1 n$0 n$/ n$. n$- n$, n$+ n$* n $) n $( n $' n $& n $% n$$ n$# n$" n$! n$ n$ n$  n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n $ n $ n $ n $ n $ n$ n$ n$ n$ n$ n$ n#  n# n "# n !# n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n #  n # n !# n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n #  n # n +# n *# n )# n (# n '# n &# n %# n $# n ## n "# n !# n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n #  n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n # n #~ n #} n #| n #{ n #z n #y n #x n #w n #v n #u n #t  n #s n #r n #q n #p n #o n #n n #m n #l n #k n #j n #i n #h n #g n #f n #e n #d n #c n #b n #a n #` n #_ n #^ n #] n #\ n #[ n #Z n #Y n #X  n #W nB#V nA#U n@#T n?#S n>#R n=#Q n<#P n;#O n:#N n9#M n8#L n7#K n6#J n5#I n4#H n3#G n2#F n1#E n0#D n/#C n.#B n-#A n,#@ n+#? n*#> n)#= n(#< n'#; n&#: n%#9 n$#8 n##7 n"#6 n!#5 n #4 n#3 n#2 n#1 n#0 n#/ n#. n#- n#, n#+ n#* n#) n#( n#' n#& n#% n#$ n## n#" n #! n # n # n # n # n# n# n# n# n# n# n#  n# n3# n2# n1# n0# n/# n.# n-# n,# n+# n*# n)# n(# n'# n&# n%# n$# n## n"# n!# n # n# n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n " n " n " n " n " n" n" n" n" n" n" n"  n" n&" n%" n$" n#" n"" n!" n " n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n " n " n " n " n " n" n" n" n" n" n" n"  n" n " n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n " n " n " n " n " n" n" n" n" n" n" n"  n" n" n" n" n" n" n" n" n " n " n " n " n " n" n" n" n" n" n" n"  n" n" n" n" n" n" n" n" n" n" n"~ n"} n"| n"{ n"z n"y n "x n "w n "v n "u n "t n"s n"r n"q n"p n"o n"n n"m  n"l n."k n-"j n,"i n+"h n*"g n)"f n("e n'"d n&"c n%"b n$"a n#"` n""_ n!"^ n "] n"\ n"[ n"Z n"Y n"X n"W n"V n"U n"T n"S n"R n"Q n"P n"O n"N n"M n"L n"K n "J n "I n "H n "G n "F n"E n"D n"C n"B n"A n"@ n"?  n">  n5"=  n4"<  n3";  n2":  n1"9  n0"8  n/"7  n."6  n-"5  n,"4  n+"3  n*"2  n)"1  n("0  n'"/  n&".  n%"-  n$",  n#"+  n""*  n!")  n "(  n"'  n"&  n"%  n"$  n"#  n""  n"!  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n "  n "  n "  n "  n "  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n"  n" d" d" d" d" d" d" d" d" d" d! d! d! d ! d ! d ! d ! d ! d! d! d! d! d! d! d!  d! d'! d&! d%! d$! d#! d"! d!! d ! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d ! d ! d ! d ! d ! d! d! d! d! d! d! d!  d! d3! d2! d1! d0! d/! d.! d-! d,! d+! d*! d)! d(! d'! d&! d%! d$! d#! d"! d!! d ! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d ! d ! d ! d ! d ! d! d! d! d! d! d! d!  d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d ! d ! d ! d ! d ! d! d! d! d! d! d! d!  d! d! d!~ d!} d!| d!{ d!z d!y d!x d!w d!v d!u d!t d!s d !r d !q d !p d !o d !n d!m d!l d!k d!j d!i d!h d!g  d!f d,!e d+!d d*!c d)!b d(!a d'!` d&!_ d%!^ d$!] d#!\ d"![ d!!Z d !Y d!X d!W d!V d!U d!T d!S d!R d!Q d!P d!O d!N d!M d!L d!K d!J d!I d!H d!G d !F d !E d !D d !C d !B d!A d!@ d!? d!> d!= d!< d!;  d!: d !9 d!8 d!7 d!6 d!5 d!4 d!3 d!2 d!1 d!0 d!/ d!. d!- d!, d!+ d!* d!) d!( d!' d !& d !% d !$ d !# d !" d!! d! d! d! d! d! d!  d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d! d ! d ! d ! d ! d ! d! d! d! d! d! d d  d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d  d d% d$ d# d" d! d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d  d d! d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d  d d ' d & d % d $ d # d " d ! d d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d d d d d d  d   d  ~ d  } d  | d  { d  z  d y d  x d  w d  v d  u d  t d  s d  r d  q d  p d  o d  n d  m d  l d  k d  j d  i d  h d  g d f d e d d d c d b d  a d  ` d  _ d  ^ d  ] d  \ d  [  d Z d  Y d  X d  W d  V d  U d  T d  S d  R d  Q d  P d  O d  N d  M d  L d K d J d I d H d G d  F d  E d  D d  C d  B d  A d  @  d ? d  > d  = d  < d  ; d  : d  9 d 8 d 7 d 6 d 5 d 4 d  3 d  2 d  1 d  0 d  / d  . d  -  d , d + d * d ) d ( d ' d  & d  % d  $ d  # d  " d  ! d   d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d   d d d d d d  d  d  d  d  d  d  d  d d d d d  d  d  d  d  d d d d d d d  d d d d d d d d d d d d  d  d  d  d  d d d d d d d  d d d d d d d d d d d d d d  d  d  d  d  d d d d d d d  d d  d  d  d  d d d d d d d  d d' d& d% d$ d# d" d! d  d d d d d d d d d d d d d d d d d d d  d  d  d  d  d d d d d d d  d d  d d d d d d d d d d d d d d~ d} d| d{ dz d y d x d w d v d u dt ds dr dq dp do dn  dm  dl  dk  dj  di  dh  dg  df  de  dd  dc  db  da  d`  d_  d ^  d ]  d \  d [  d Z  dY  dX  dW  dV  dU  dT  dS dR Z Q Z P Z O Z N Z M ZL ZK ZJ ZI ZH ZG ZF  ZE ZD ZC ZB ZA Z@ Z? Z> Z= Z< Z; Z: Z9 Z8 Z7 Z6 Z5 Z4 Z3 Z 2 Z 1 Z 0 Z / Z . Z- Z, Z+ Z* Z) Z( Z'  Z& Z % Z $ Z # Z" Z! Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z, Z+ Z* Z) Z( Z' Z& Z% Z$ Z# Z" Z! Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z~ Z} Z| Z{ Zz Zy Zx Zw Zv Zu Zt Z s Z r Z q Z p Z o Zn Zm Zl Zk Zj Zi Zh  Zg Zf Ze Zd Z c Z b Z a Z ` Z _ Z^ Z] Z\ Z[ ZZ ZY ZX  ZW Z*V Z)U Z(T Z'S Z&R Z%Q Z$P Z#O Z"N Z!M Z L ZK ZJ ZI ZH ZG ZF ZE ZD ZC ZB ZA Z@ Z? Z> Z= Z< Z; Z: Z 9 Z 8 Z 7 Z 6 Z 5 Z4 Z3 Z2 Z1 Z0 Z/ Z.  Z- Z, Z+ Z* Z) Z( Z' Z& Z% Z$ Z# Z" Z ! Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z Z: Z9 Z8 Z7 Z6 Z5 Z4 Z3 Z2 Z1 Z0 Z/ Z. Z- Z, Z+ Z* Z) Z( Z' Z& Z% Z$ Z# Z" Z! Z  Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z x' 8z|qf[QF;0%~~~~~~~~~~~~~u~j~_~T~I~>~3~(~~~}}}}}}}}}}}}}y}n}c}X}M}B}7},}!}} }||||||||||||}|r|g|\|Q|F|;|0|%|||{{{{{{{{{{{{{v{k{`{U{J{?{4{){{{zzzzzzzzzzzzzyznzczXzMzBz7z,z!zz zyyyyyyyyyyyy|yqyfy[yPyEy9y-y!yy xxxxxxxxxxxxyxmxaxUxIx=x1x%xx xwwwwwwwwwww}wqwewYwMwAw5w)wwwvvvvvvvvvvvvvvjv^vRvFv:v.v"vv uuuuuuuuuuuu{uoucuWuKu?u3u'uuuttttttttttttstgt[tOtCt7t+tttssssssssssssxsls`sTsHsm2m&mmmllllllllllllslgl[lOlCl7l+lllkkkkkkkkkkkkwkkk_kSkGk;k/k#kk jjjjjjjjjjjj|jpjdjXjLj@j4j(jjjiiiiiiiiiiiitihi\iPiDi8i,i iihhhhhhhhhhhhyhmhahUhIh=h1h%hhhggggggggggg~grgfgZgNgBg6g*gggffffffffffffvfjf^fRfFf:f.f"ff eeeeeeeeeeee{eoeceWeKe?e3e'eeeddddddddddddsdgd[dOdCd7d+dddccccccccccccxclc`cUcIc=c1c%cc cbbbbbbbbbbb~brbfbZbNbBb6b*bbbaaaaaaaaaaaavaja^aRaFa:a/a#aa ````````````{`o`c`W`K`?`3`'```____________s_g_[_O_C_7_,_ __^^^^^^^^^^^^x^l^`^T^H^<^0^$^^ ^]]]]]]]]]]]}]q]e]Y]M]A]5])]]]\\\\\\\\\\\\v\j\^\R\F\;\/\#\\ [[[[[[[[[[[[|[p[d[X[L[@[4[([[[ZZZZZZZZZZZZuZiZ]ZQZEZ9Z-Z!ZZ YYYYYYYYYYYYzYnYbYVYJY>Y2Y&YYYXXXXXXXXXXX~XrXfXZXNXBX6X*XXXWWWWWWWWWWWWwWkW_WSWGW;W/W#WW VVVVVVVVVVVV|VpVdVXVLV@V4V(VVVUUUUUUUUUUUUtUhU\UPUDU8U-U!UU TTTTTTTTTTTTyTmTaTUTIT=T1T%TT TSSSSSSSSSSS~SrSfSZSNSBS6S*SSSRRRRRRRRRRRRvRjR^RRRFR:R.R"RR QQQQQQQQQQQQ{QoQcQWQKQ?Q3Q'QQQPPPPPPPPPPPPtPhP\PPPDP8P,P PPOOOOOOOOOOOOOtOiO^OSOHO=O2O'OOONNNNNNNNNNNNxNlN`NTNHND2D&DDDCCCCCCCCCCCCsCgC[COCCC7C+CCCBBBBBBBBBBBBxBlB`BTBHB>>>>>>>>>>>t>h>\>P>D>8>,> >>============y=n=b=V=J=>=2=&===<<<<<<<<<<<~828&888777777777777s7g7[7O7C777+777666666666666x6l6`6T6H6<606$66 655555555555}5q5e5Y5M5A555*555444444444444v4j4^4R4F4:4.4"44 333333333333{3o3c3W3K3?333'333222222222222s2g2[2O2C282,2 22111111111111x1l1`1T1H1<101$11 100000000000}0q0e0Y0M0A050)000////////////v/j/^/R/F/:/./"// ............z.o.c.W.K.?.3.'...------------s-g-[-O-D-8-,- --,,,,,,,,,,,,x,l,`,T,H,<,0,$,, ,+++++++++++}+q+e+Y+M+A+5+)+++************v*j*^*R*F*:*.*"** ))))))))))))z)n)d)Y)N)C)8)-)")) )((((((((((((s(g([(O(C(7(+(((''''''''''''w'k'_'S'G';'/'#'' &&&&&&&&&&&&{&o&c&W&K&?&3&'&&&%%%%%%%%%%%%t%h%\%P%D%8%,% %% $$$$$$$$$$$$y$m$a$U$I$=$1$%$$ $###########~#r#f#Z#N#B#6#*###""""""""""""w"k"_"S"G";"/"#"" "!!!!!!!!!!!|!p!d!X!L!@!4!(!!! u i ] Q E 9 - !  ymaUI=1%~rg[OC7+wk_SG;/# {ocYNC8-" th\PD8, ymaUI=1% }qeYMA5*vj_SG;/# |pdXL@4(ui]QE9-! ymaUI=1% }qeYMA5)ui]QE9." z 0 0 0  0  0  0  0  0 0 0 0 0 0 0 0  0 I0 H0 G0 F0 E0 D0 C0 B0 A0 @0 ?0 >0 =0 <0 ;0 :0 90 80 70 60 50 40 30 20 10 00 /0 .0 -0 ,0 +0 *0 )0 (0 '0 &0 %0 $0 #0 "0 !0  0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0  0  0  0  0  0 0 0 0 0 0 0 0  0 0 0 0 0~ 0} 0|  0{  0z  0y  0x  0w 0v 0u 0t 0s 0r 0q 0p  0o 0n 0m 0l 0k 0j 0i  0h  0g  0f  0e  0d 0c 0b 0a 0` 0_ 0^ 0]  0\ 0[ 0Z 0Y 0X  0W  0V  0U  0T  0S 0R 0Q 0P 0O 0N 0M 0L  0K &0J %0I $0H #0G "0F !0E  0D 0C 0B 0A 0@ 0? 0> 0= 0< 0; 0: 09 08 07 06 05 04 03 02  01  00  0/  0.  0- 0, 0+ 0* 0) 0( 0' 0&  0% 0$ 0# 0" 0! 0 0 0  0  0  0  0  0 0 0 0 0 0 0 0  0   0   0   0  0  0  0  0  0  0  0  0  ,0  +0  *0  )0  (0  '0  &/  %/  $/  #/  "/  !/  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /   /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /  /   / $/ #/ "/ !/  / / / / / / / / / / / / / / / / / / /  /  /  /  /  / / / / / / / /  / / / / / / / / / / / / / / / /  /  /  /  /  / / / / / / / /  / / / / / / / / / /  /  /  /  /~  /} /| /{ /z /y /x /w /v  /u /t /s /r /q  /p  /o  /n  /m  /l /k /j /i /h /g /f /e  /d /c /b /a /` /_ /^ /] /\ /[ /Z /Y  /X  /W  /V  /U  /T /S /R /Q /P /O /N /M  /L  /K  /J  /I  /H  /G /F /E /D /C /B /A /@  /? F/> E/= D/< C/; B/: A/9 @/8 ?/7 >/6 =/5   .=  .<  .;  .:  .9 .8 .7 .6 .5 .4 .3 .2  .1 $.0 #./ ".. !.-  ., .+ .* .) .( .' .& .% .$ .# ." .! . . . . . . .  .  .  .  .  . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . -  -  -  -  -  - - - - - - - -  -  - - - - - - - -  - - - - - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - - - - -  - - - - - - - - - - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - - - - -  - - - - - - - - - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - - - - -  - - - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - -~ -} -| -{  -z -y -x -w -v -u -t -s  -r  -q  -p  -o  -n -m -l -k -j -i -h -g  -f %-e $-d #-c "-b !-a  -` -_ -^ -] -\ -[ -Z -Y -X -W -V -U -T -S -R -Q -P -O -N  -M  -L  -K  -J  -I -H -G -F -E -D -C -B  -A  -@  -?  -> -= -< -; -: -9 -8 -7  -6 "-5 !-4  -3 -2 -1 -0 -/ -. -- -, -+ -* -) -( -' -& -% -$ -# -" -!  -  -  -  -  - - - - - - - -  - - - - - - -  -  -  -  -  - - - - - - - -  - -  ,  ,  ,  ,  , , , , , , , ,  , , , , , , ,  ,  ,  ,  ,  , , , , , , , ,  , ,  ,  ,  ,  ,  , , , , , , , ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,   ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,   ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,   ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,  ,   ,  ,  ,  ,~  ,}  ,|  ,{  ,z  ,y  ,x  ,w  ,v  ,u  ,t  ,s  ,r  ,q  ,p  ,o  ,n  ,m  ,l  ,k  ,j  ,i  ,h  ,g  ,f  ,e  ,d  ,c   ,b ,a ,` ,_ ,^ ,]  ,\  ,[  ,Z  ,Y  ,X ,W ,V ,U ,T ,S ,R ,Q  ,P ,O ,N ,M ,L ,K ,J ,I ,H ,G  ,F  ,E  ,D  ,C  ,B ,A ,@ ,? ,> ,= ,< ,;  ,: *,9 ),8 (,7 ',6 &,5 %,4 $,3 #,2 ",1 !,0  ,/ ,. ,- ,, ,+ ,* ,) ,( ,' ,& ,% ,$ ,# ," ,! , , , ,  ,  ,  ,  ,  , , , , , , , ,  , ,  ,  ,  ,  ,  , , , , , , , ,  , , , + + + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  +  +  +  +  +  +   +   +   +   +   +  +  +  +  +  +  +  +  + + + + + + + + + + + + + + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  + + + + + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  + "+ !+  + + + + +~ +} +| +{ +z +y +x +w +v +u +t +s +r +q +p  +o  +n  +m  +l  +k +j +i +h +g +f +e +d  +c  +b +a +` +_ +^ +] +\ +[ +Z +Y +X +W +V +U +T +S +R +Q +P  +O  +N  +M  +L  +K +J +I +H +G +F +E +D  +C +B +A +@ +? +> += +< +; +: +9 +8 +7 +6 +5 +4 +3 +2 +1  +0  +/  +.  +-  +, ++ +* +) +( +' +& +%  +$ +# +" +! + + + + + + + + + + + + + + +  +  +  +  +  + + + + + + + +  +  + + + + + * * * * * * * * * * * * * *  *  *  *  *  * * * * * * * *  * * * * * * *  *  *  *  *  * * * * * * * *  * * * * * * * * * * * * * * * * * *  *  *  *  *  * * * * * * * *  * * * * * * * *  * * * * * * *  *  *  *  *  * * * * * * * *  * * * * *  *  *  *  *  * * * * * * * *  * * * * * * * * * * *~ *} *| *{ *z  *y  *x  *w  *v  *u *t *s *r *q *p *o *n  *m +*l **k )*j (*i '*h &*g %*f $*e #*d "*c !*b  *a *` *_ *^ *] *\ *[ *Z *Y *X *W *V *U *T *S *R *Q *P *O  *N  *M  *L  *K  *J *I *H *G *F *E *D *C  *B *A *@ *? *> *= *< *; *: *9 *8 *7 *6 *5 *4 *3 *2  *1  *0  */  *.  *- *, *+ ** *) *( *' *&  *% *$ *# *" *!  *  *  *  *  * * * * * * * *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *   *  )*  (*  '*  &*  %*  $*  #)  ")  !)  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )   )  /)  .)  -)  ,)  +)  *)  ))  ()  ')  &)  %)  $)  #)  ")  !)  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )   )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )   )  ,)  +)  *)  ))  ()  ')  &)  %)  $)  #)  ")  !)  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )  )~  )}  )|  ){  )z  )y  )x  )w  )v  )u   )t ()s ')r &)q %)p $)o #)n ")m !)l  )k )j )i )h )g )f )e )d )c )b )a )` )_ )^ )] )\ )[ )Z )Y  )X  )W  )V  )U  )T )S )R )Q )P )O )N )M  )L ()K ')J &)I %)H $)G #)F ")E !)D  )C )B )A )@ )? )> )= )< ); ): )9 )8 )7 )6 )5 )4 )3 )2 )1  )0  )/  ).  )-  ), )+ )* )) )( )' )& )%  )$ B)# A)" @)! ?) >) =) <) ;) :) 9) 8) 7) 6) 5) 4) 3) 2) 1) 0) /) .) -) ,) +) *) )) () ') &) %) $) #) ") !)  ) ) ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( ( (  ( )( (( '( &( %( $( #( "( !(  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( ( (  ( +( *( )( (( '( &( %( $( #( "( !(  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  ( ( ( ( ( ( ( (  ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  (  (  (  (  (~ (} (| ({ (z (y (x (w  (v 7(u 6(t 5(s 4(r 3(q 2(p 1(o 0(n /(m .(l -(k ,(j +(i *(h )(g ((f '(e &(d %(c $(b #(a "(` !(_  (^ (] (\ ([ (Z (Y (X (W (V (U (T (S (R (Q (P (O (N (M (L  (K  (J  (I  (H  (G (F (E (D (C (B (A (@  (?  6(>  5(=  4(<  3(;  2(:  1(9  0(8  /(7  .(6  -(5  ,(4  +(3  *(2  )(1  ((0  '(/  &(.  %(-  $(,  #(+  "(*  !()   ((  ('  (&  (%  ($  (#  ("  (!  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (  (   (   (   (   (   (  (  (  (  (  (  (  (  ( x( x( x( x( x( x( x( x( x( x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' x' x' x' x'  x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' x' x' x' x'  x' x%' x$' x#' x"' x!' x ' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' x' x' x' x'  x' x' x' x' x' x' x' x' x ' x ' x ' x ' x ' x' x' x' 2o}qeYMA5)~~~~~~~~~~~~u~i~]~Q~E~9~-~"~~ }}}}}}}}}}}}z}n}b}V}J}>}2}&}}}|||||||||||~|r|f|Z|N|C|7|+|||{{{{{{{{{{{{w{k{_{S{G{;{/{#{{ zzzzzzzzzzzz|zpzdzXzLz@z4z(zzzyyyyyyyyyyyytyhy\yPyDy8y,y yyxxxxxxxxxxxxxxlxaxUxIx=x1x%xx xwwwwwwwwwww}wqwewYwMwAw5w)wwwvvvvvvvvvvvvvvvkv`vUvJv?v4v)vvvuuuuuuuuuuuuyumuauVuJu>u2u&uuuttttttttttttstgt[tOtCt7t+tttssssssssssssxsls`sTsHsn2n&nnnmmmmmmmmmmmmsmgm[mOmCm7m+mmmllllllllllllxlll`lTlHlh2h&hhhggggggggggg~grgfgZgNgBg6g+gggffffffffffffwfkf_fSfGf;f0f$ff feeeeeeeeeee|epedeXeLe@e4e(eeeddddddddddddudid]dQdEd9d-d!dd ccccccccccccycmcacUcIc=c1c%cc cbbbbbbbbbbb~brbfb[bObCb7b+bbbaaaaaaaaaaaawaka_aSaHaY2Y&YYYXXXXXXXXXXXXsXgX[XOXCX7X+X XXWWWWWWWWWWWWyWmWaWUWIW=W1W%WW WVVVVVVVVVVV~VrVfV[VOVCV7V+VVVUUUUUUUUUUUUxUlU`UTUHUR3R(RRRQQQQQQQQQQQQQsQgQ[QOQCQ7Q+QQQPPPPPPPPPPPPxPlP`PTPHP>>>>>>>>>>>|>p>d>X>L>@>4>(>>>============t=h=]=Q=E=9=-=!== <<<<<<<<<<<-2-&---,,,,,,,,,,,,s,g,[,O,C,7,+,,,++++++++++++w+k+_+S+G+;+/+#++ ************|*p*d*X*L*@*5*)***))))))))))))u)i)])Q)E)9)-)!)) ((((((((((((z(n(b(V(J(>(2(&(((''''''''''''s'g'['O'C'7'+'''&&&&&&&&&&&&w&k&_&S&G&;&/&#&& %%%%%%%%%%%%|%p%d%X%L%@%4%(%%%$$$$$$$$$$$$t$h$\$P$D$9$-$!$$ ############y#m#a#U#I#=#1#%## #"""""""""""~"r"f"Z"N"B"6"*"""!!!!!!!!!!!!w!k!_!S!G!;!/!#!! w k _ S G ; / #  }qeYMA5)wk_SG;/# |pdXL@4(vj^RF:." {ocWK?3'ui]QE9-! |pdXLA5)vj^RF:." {ocWK?3'sg[OC7+xl`TH<0$ ~rfZNB6*wk_SG;/# {o 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7  7  7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7 7  7  7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7 7 7  7  7  7  7  7 7 7 7 7 7~ 7} 7|  7{ 37z 27y 17x 07w /7v .7u -7t ,7s +7r *7q )7p (7o '7n &7m %7l $7k #7j "7i !7h  7g 7f 7e 7d 7c 7b 7a 7` 7_ 7^ 7] 7\ 7[ 7Z 7Y 7X 7W 7V 7U  7T  7S  7R  7Q  7P 7O 7N 7M 7L 7K 7J 7I  7H 7G 7F  7E  7D  7C  7B  7A 7@ 7? 7> 7= 7< 7; 7:  79  78  77  76 75 74 73 72 71 70 7/  7. 7- 7, 7+ 7*  7) 7( 7' 7& 7% 7$ 7#  7"  7!  7  7  7  7   7  7  7  7  7  7  7  7  7   7  7  7  7  7  7  7   7  7  7  7  7  7  7  7  7  7  7  7  7  6  6  6  6  6   6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6  6   6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6 6 6 6 6 6  6  6  6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6  6  6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6  6  6  6 6 6 6 6 6 6 6  6  6  6  6  6  6  6 *6 *6 *6 *6 * 6 * 6 * 6 * 6 * 6 *6 *6 *6 *6 *6 *6~ *6}  *6| )6{ )6z )6y )6x )6w )6v )6u )6t )6s )6r )6q )6p )6o ) 6n ) 6m ) 6l ) 6k ) 6j )6i )6h )6g )6f )6e )6d )6c  )6b ( 6a (6` (6_ (6^ (6] (6\ (6[ (6Z (6Y (6X (6W (6V (6U (6T (6S (6R (6Q (6P (6O ( 6N ( 6M ( 6L ( 6K ( 6J (6I (6H (6G (6F (6E (6D (6C  (6B '6A '6@ '6? '6> '6= '6< '6; '6: '69 '68 '67 '66 '65 '64 '63 '62 '61 ' 60 ' 6/ ' 6. ' 6- ' 6, '6+ '6* '6) '6( '6' '6& '6%  '6$ &)6# &(6" &'6! &&6 &%6 &$6  &"6 &!6 & 6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 &6 & 6 & 6 & 6 & 6 & 6 &6 &6 &6 &5 &5 &5 &5  &5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 % 5 % 5 % 5 % 5 % 5 %5 %5 %5 %5 %5 %5 %5  %5 $!5 $ 5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $ 5 $ 5 $ 5 $ 5 $ 5 $5 $5 $5 $5 $5 $5 $5  $5 #5 #5 #5 # 5 # 5 # 5 # 5 # 5 #5 #5 #5 #5 #5 #5 #5  #5 "%5 "$5 "#5 ""5 "!5 " 5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 " 5 " 5 " 5 " 5 " 5 "5 "5 "5 "5 "5 "5 "5  "5 !!5 ! 5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5 !5~ !5} !5| !5{ !5z !5y ! 5x ! 5w ! 5v ! 5u ! 5t !5s !5r !5q !5p !5o !5n !5m  !5l  5k  5j  5i  5h  5g  5f  5e  5d  5c  5b  5a  5`  5_  5^  5]  5\  5[  5Z  5Y  5X  5W   5V (5U '5T &5S %5R $5Q #5P "5O !5N  5M 5L 5K 5J 5I 5H 5G 5F 5E 5D 5C 5B 5A 5@ 5? 5> 5= 5< 5;  5:  59  58  57  56 55 54 53 52 51 50 5/  5. 5- 5, 5+ 5* 5) 5( 5' 5& 5% 5$ 5# 5" 5! 5 5 5 5 5  5  5  5  5  5 5 5 5 5 5 5 5  5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5  5  5  5  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4 4 4~ 4} 4| 4{ 4z 4y 4x 4w 4v 4u 4t  4s  4r  4q  4p  4o 4n 4m 4l 4k 4j 4i 4h  4g "4f !4e  4d 4c 4b 4a 4` 4_ 4^ 4] 4\ 4[ 4Z 4Y 4X 4W 4V 4U 4T 4S 4R  4Q  4P  4O  4N  4M 4L 4K 4J 4I 4H 4G 4F  4E 4D 4C 4B 4A 4@ 4? 4> 4= 4< 4; 4: 49 48 47 46 45  44  43  42  41  40 4/ 4. 4- 4, 4+ 4* 4)  4( 4' 4& 4% 4$ 4# 4" 4! 4 4 4 4 4 4 4 4 4  4  4  4  4  4 4 4 4 4 4 4 4  4 4 4 4 4 4 4 4 4  4  4  4  3  3 3 3 3 3 3 3 3  3 3 3 3  3  3  3  3  3 3 3 3 3 3 3 3  3 3 3 3 3 3 3 3 3 3  3  3  3  3  3 3 3 3 3 3 3 3  3 #3 "3 !3  3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3  3  3  3  3  3 3 3 3 3 3 3 3  3 3 3 3 3 3 3 3 3 3  3  3  3  3  3 3 3 3 3 3 3 3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3~  3}  3|   3{  3z  3y  3x  3w  3v  3u  3t  3s  3r  3q  3p  3o  3n  3m  3l  3k  3j  3i  3h  3g  3f  3e  3d  3c   3b  3a  3`  3_  3^  3]  3\  3[  3Z  3Y  3X  3W  3V  3U  3T  3S  3R  3Q  3P  3O   3N  3M  3L  3K  3J  3I  3H  3G  3F  3E  3D  3C  3B  3A  3@  3?  3>  3=  3<  3;  3:  39   38  #37  "36  !35  34  33  32  31  30  3/  3.  3-  3,  3+  3*  3)  3(  3'  3&  3%  3$  3#  3"  3!  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3  3   3 3 3 3 3 3 3 3 3 3  3  3  3  3  3 3 3 3 3 3 3 3  2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2  2  2~  2} 2| 2{ 2z 2y 2x 2w 2v  2u  2t  2s  2r  2q  2p  2o  2n  2m  2l   2k   2j   2i   2h   2g  2f  2e  2d  2c  2b  2a  2`  2_  2^  2]  2\  2[  2Z   2Y  2X  2W  2V  2U  2T  2S  2R  2Q  2P  2O  2N   2M  2L  2K  2J  2I  2H  2G  2F  2E  2D  2C  2B  2A   2@  2?  2>  2=  2<  2;  2:  29  28  27  26  25  24  23  22  21  20  2/  2.  2-  2,  2+  2*  2)  2(  2'  2&  2%  2$  2#  2"  2!   2 2 2 2 2  2  2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2  2  2 2 2 2 2 2 2 2  2 2  2  2  2  2  1 1 1 1 1 1 1 1  1 1  1  1  1  1  1 1 1 1 1 1 1 1  1 1 1 1 1  1  1  1  1  1 1 1 1 1 1 1 1  1 1 1  1  1  1  1  1 1 1 1 1 1 1 1  1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1  1  1  1  1  1 1 1 1 1 1 1 1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1   1   1   1   1   1  1  1  1  1  1  1  1  1 | | | | | | | | | | | |  |  |  |  |  | | | | | | | |  | |  |  |  |  |  | | | | | | | |  | | | | | | |  |  |  |  |  | | | | | | | |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |   |  |~  |}  ||  |{  |z  |y  |x  |w  |v  |u  |t  |s  |r  |q  |p  |o  |n  |m  |l   |k  |j  |i  |h  |g  |f  |e  |d  |c  |b  |a  |`  |_  |^  |]  |\  |[  |Z  |Y  |X  |W  |V  |U   |T  |S  |R  |Q  |P  |O  |N  |M  |L  |K  |J  |I  |H  |G  |F  |E  |D  |C  |B  |A  |@  |?  |>   |=  |<  |;  |:  |9  |8  |7  |6  |5  |4  |3  |2  |1  |0   |/ $|. #|- "|, !|+  |* |) |( |' |& |% |$ |# |" |! | | | | | | | | |  |  |  |  |  | | | | | | | |  |  | | | | | | | | | | | { { { { { { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  { { { { { { { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  { { { { { { { { { { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  {  {  { { { { { { { {  { { { { { { { { { { { { { { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  {  {  {  {   {   {   {   {   {  {  {  {~  {}  {|  {{  {z  {y {x {w  {v  {u  {t  {s  {r {q {p {o {n {m {l {k  {j  {i  {h  {g  {f  {e  {d  {c  {b  {a  {`  {_  {^  {]  {\  {[  {Z  {Y   {X  {W  {V  {U  {T  {S  {R  {Q  {P  {O  {N  {M  {L  {K  {J  {I  {H  {G  {F  {E  {D  {C   {B  {A  {@  {?  {>  {=  {<  {;  {:  {9  {8  {7  {6  {5  {4  {3  {2  {1  {0   {/  {.  {-  {,  {+  {*  {)  {(  {'  {&  {%  {$  {#  {"   {!  {  {  {  {  {   { { { { { { { { {  {  {  {  {  { { { { { { { {  { { { { {  {  {  z  z  z z z z z z z z  z z z z z z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z z z z z z z z z z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z z z z z z z z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z z z z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z  z  z  z  z  z  z  z  z  z   z   z   z   z   z  z  z  z  z  z  z  z  z  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1~   1}  /1|  .1{  -1z  ,1y  +1x  *1w  )1v  (1u  '1t  &1s  %1r  $1q  #1p  "1o  !1n  1m  1l  1k  1j  1i  1h  1g  1f  1e  1d  1c  1b  1a  1`  1_  1^  1]  1\  1[  1Z  1Y  1X  1W  1V  1U  1T  1S  1R  1Q  1P  1O   1N  $1M  #1L  "1K  !1J  1I  1H  1G  1F  1E  1D  1C  1B  1A  1@  1?  1>  1=  1<  1;  1:  19  18  17  16  15  14  13  12  11  10  1/  1.  1-  1,  1+   1*  (1)  '1(  &1'  %1&  $1%  #1$  "1#  !1"  1!  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1  1   1  %1  $1  #0  "0  !0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  0   0 0  7 ?}qeYMB6*~~~~~~~~~~~~v~j~^~R~F~;~/~#~~ }}}}}}}}}}}}|}p}d}X}L}@}4}(}}}||||||||||||v|j|^|R|F|:|.|"|| {{{{{{{{{{{{|{p{d{X{L{@{4{({{{zzzzzzzzzzzztzhz\zQzEz9z-z!zz yyyyyyyyyyyyzynybyVyJy>y2y&yyyxxxxxxxxxxxxsxgx[xOxCx7x+xxxwwwwwwwwwwwwxwlw`wTwHwt2t&tttssssssssssssssgs[sOsCs7s+sssrrrrrrrrrrrrxrlr`rTrHrk2k&kkkjjjjjjjjjjjjsjgj[jOjCj7j+jjjiiiiiiiiiiiixili`iTiHiY2Y&YYYXXXXXXXXXXX~XrXfXZXOXCX7X+XXXWWWWWWWWWWWWwWkW_WSWGWM2M&MMMLLLLLLLLLLLLsLgL[LOLCL7L,L LLKKKKKKKKKKKKyKmKaKUKIK=K1K%KK KJJJJJJJJJJJ~JrJfJZJNJBJ6J*JJJIIIIIIIIIIIIvIjI^IRIFI:I.I"II HHHHHHHHHHHH{HoHcHWHKH?H3H'HHHGGGGGGGGGGGGtGhG\GPGDG8G,G GGFFFFFFFFFFFFyFmFaFUFIF>F2F&FFFEEEEEEEEEEEEsEgE[EOECE7E+EEEDDDDDDDDDDDDxDmDaDUDID=D1D%DD DCCCCCCCCCCC~CrCfCZCNCCC7C+CCCBBBBBBBBBBBBxBmBaBUBIB=B2B&BBBAAAAAAAAAAAAsAgA[AOACA7A+AAA@@@@@@@@@@@@x@l@`@T@H@<@0@$@@ @???????????|?q?e?Y?M?A?5?)???>>>>>>>>>>>>u>i>]>Q>E>9>->!>> ============z=n=b=V=J=>=2=&===<<<<<<<<<<<~3(ymaUI=1% ~rfZNB6*vj^RG;/# {ocWK? @ @ @ @ @ @ @ @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @ #@ "@ !@  @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @ @ @ @ @ @ @ @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @  !@   @  @  @  @  @  @  @  @  @  @  @  @~  @}  @|  @{  @z  @y  @x  @w   @v   @u   @t   @s   @r  @q  @p  @o  @n  @m  @l  @k  @j @i @h @g @f @e  @d  @c @b @a @` @_ @^ @] @\  @[ @Z  @Y  @X  @W  @V  @U @T @S @R @Q @P @O @N  @M @L @K @J @I @H @G @F  @E  @D  @C  @B  @A @@ @? @> @= @< @; @:  @9  @8  @7 @6 @5 @4 @3 @2 @1 @0  @/ @. @- @, @+ @* @) @( @'  @&  @%  @$  @#  @" @! @ @ @ @ @ @  @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  ? ? ? ? ? ? ? ?  ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ?  ?  ?  ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?  ?  ?  ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?  ?  ?  ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ? ? ? ? ? ? ? ?  ?  ?  ?  ?  ? ? ? ? ? ? ? ?  ? ? ?  ? ? ?  ? ? ? ?~ ?} ?|  ?{  ?z  ?y  ?x  ?w ?v ?u ?t ?s ?r ?q ?p  ?o ?n ?m  ?l ?k ?j ?i ?h ?g ?f ?e  ?d ?c ?b ?a ?` ?_ ?^ ?]  ?\ ?[ ?Z ?Y ?X ?W  ?V ?U ?T ?S ?R  ?Q ~?P ~?O ~?N ~?M ~?L  ~?K }?J }?I }?H }?G  }?F |?E |?D |?C |?B |?A |?@ |??  |?> {?= {?< {?;  {?: z ?9 z?8 z?7 z?6 z?5 z?4 z?3 z?2  z?1 y?0 y?/ y?. y?- y?, y?+ y?*  y?) x?( x?' x?& x?% x?$ x?#  x?" w?! w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w? w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w~> w}> w|> w{> wz> wy> wx> ww> wv> wu> wt> ws> wr> wq> wp> wo> wn> wm> wl> wk> wj> wi> wh> wg> wf> we> wd> wc> wb> wa> w`> w_> w^> w]> w\> w[> wZ> wY> wX> wW> wV> wU> wT> wS> wR> wQ> wP> wO> wN> wM> wL> wK> wJ> wI> wH> wG> wF> wE> wD> wC> wB> wA> w@> w?> w>> w=> w<> w;> w:> w9> w8> w7> w6> w5> w4> w3> w2> w1> w0> w/> w.> w-> w,> w+> w*> w)> w(> w'> w&> w%> w$> w#> w"> w!> w > w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w> w >~ w >} w >| w >{ w >z w>y w>x w>w w>v w>u w>t w>s  w>r v>q v>p v>o v>n v>m v>l v>k v>j v>i v>h v>g v>f v>e v>d v>c v>b v >a v >` v >_ v >^ v >] v>\ v>[ v>Z v>Y v>X v>W v>V  v>U u>T  u>S t>R t>Q t>P t>O t>N t>M t >L t >K t >J t >I t >H t>G t>F t>E t>D t>C t>B t>A  t>@ s>? s>> s>= s>< s>; s >: s >9 s >8 s >7 s >6 s>5 s>4 s>3 s>2 s>1 s>0 s>/  s>. r>- r>, r>+ r>* r>) r>( r>'  r>& q >% q>$ q># q>" q>! q> q> q>  q> p > p > p> p> p> p> p> p> p>  p> o > o > o> o> o> o> o> o> o>  o> n> n> n> n> n> n>  n> m> m> m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m= m = m = m = m = m = m= m= m= m= m= m= m=  m= l= l = l = l = l = l = l= l= l= l= l= l= l=  l= k+= k*= k)= k(= k'= k&= k%= k$= k#= k"= k!= k = k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k= k = k = k = k = k = k= k= k= k= k= k= k=  k= j0= j/= j.= j-= j,= j+= j*= j)= j(= j'= j&= j%= j$= j#= j"= j!= j = j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j= j = j = j = j = j = j= j= j= j=~ j=} j=| j={  j=z i-=y i,=x i+=w i*=v i)=u i(=t i'=s i&=r i%=q i$=p i#=o i"=n i!=m i =l i=k i=j i=i i=h i=g i=f i=e i=d i=c i=b i=a i=` i=_ i=^ i=] i=\ i=[ i=Z i =Y i =X i =W i =V i =U i=T i=S i=R i=Q i=P i=O i=N  i=M h#=L h"=K h!=J h =I h=H h=G h=F h=E h=D h=C h=B h=A h=@ h=? h=> h== h=< h=; h=: h=9 h=8 h=7 h =6 h =5 h =4 h =3 h =2 h=1 h=0 h=/ h=. h=- h=, h=+  h=* g=) g=( g=' g=& g=% g=$ g=# g=" g=! g = g = g = g = g = g= g= g= g= g= g= g=  g= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f= f = f = f = f = f < f< f< f< f< f< f< f<  f< e< e< e< e< e< e< e<  e< d< d< d< d<  d< c < c< c< c< c< c< c< c<  c< b < b< b< b< b< b< b< b<  b< a < a < a < a < a< a< a< a< a< a< a<  a< ` < ` < ` < ` < ` < `< `< `< `< `< `< `<  `< _ < _ < _ < _< _< _< _< _< _< _<  _< ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^ < ^ < ^ < ^ < ^ < ^< ^< ^< ^< ^< ^< ^<  ^< ]< ]< ]< ]<  ]< \< \< \< \ < \ < \ < \ < \ < \< \< \< \< \< \< \<  \< [< [< [< [ < [ < [ < [ < [ < [< [<~ [<} [<| [<{ [ Y <= Y << Y <; Y<: Y<9 Y<8 Y<7 Y<6 Y<5 Y<4  Y<3 X<2 X<1 X<0 X; N=; N<; N;; N:; N9; N8; N7; N6; N5; N4; N3; N2; N1; N0; N/; N.; N-; N,; N+; N*; N); N(; N'; N&;~ N%;} N$;| N#;{ N";z N!;y N ;x N;w N;v N;u N;t N;s N;r N;q N;p N;o N;n N;m N;l N;k N;j N;i N;h N;g N;f N ;e N ;d N ;c N ;b N ;a N;` N;_ N;^ N;] N;\ N;[ N;Z  N;Y M;X M;W M;V M;U M;T M;S M;R M;Q M ;P M ;O M ;N M ;M M ;L M;K M;J M;I M;H M;G M;F M;E  M;D L ;C L ;B L ;A L ;@ L ;? L;> L;= L;< L;; L;: L;9 L;8  L;7 K ;6 K ;5 K ;4 K;3 K;2 K;1 K;0 K;/ K;. K;-  K;, J;+ J;* J;) J;( J;' J;& J;% J;$ J;# J;" J ;! J ; J ; J ; J ; J; J; J; J; J; J; J;  J; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I; I ; I ; I ; I ; I ; I; I: I: I: I: I: I:  I: H: H: H: H: H: H: H: H : H : H : H : H : H: H: H: H: H: H: H:  H: G: G: G: G: G: G: G: G: G: G: G: G : G : G : G : G : G: G: G: G: G: G: G:  G: F: F: F: F: F:  F: E%: E$: E#: E": E!: E : E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E: E : E : E : E : E : E: E: E: E: E: E: E:  E: D$: D#: D": D!: D : D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D: D : D : D : D : D : D: D: D: D: D: D: D:  D:~ C:} C:| C:{ C:z C:y C:x C:w  C:v B:u B:t B:s B:r B:q B:p B:o B :n B :m B :l B :k B :j B:i B:h B:g B:f B:e B:d B:c  B:b A:a A :` A :_ A :^ A :] A :\ A:[ A:Z A:Y A:X A:W A:V A:U  A:T @ :S @ :R @ :Q @:P @:O @:N @:M @:L @:K @:J  @:I ? :H ? :G ? :F ? :E ?:D ?:C ?:B ?:A ?:@ ?:? ?:>  ?:= > :< > :; > :: > :9 > :8 >:7 >:6 >:5 >:4 >:3 >:2 >:1  >:0 = :/ =:. =:- =:, =:+ =:* =:) =:(  =:' <:& < :% < :$ < :# < :" < :! <: <: <: <: <: <: <:  <: ;: ;: ;: ;: ;: ; : ; : ; : ; : ; : ;: ;: ;: ;: ;: ;: ;:  ;: : : : : : : : : :: :: :: :9 :9 :9 :9  :9 9 9 9 9 9 9 9 9 99 99 99 99 99 99 99  99 89 8 9 8 9 8 9 8 9 8 9 89 89 89 89 89 89 89  89 79 79 79 79 79 79 79 79 79 79 79 7 9 7 9 7 9 7 9 7 9 79 79 79 79 79 79 79  79 6 9 69 69 69 69 69 69 69  69 59 59 59 59 59 59  59 4 9 4 9 4 9 49 49 49 49 49 49 49  49 39 39 39 39 39 39 39 39 3 9 3 9 3 9 3 9 3 9 39 39 39 39 39 39 39  39 29 29 29 29 29 29 29 29 29 29 2 9 2 9 2 9 2 9 2 9 29 29 29 29 29 29 29  29 19 19 19 19~ 19} 19| 19{ 19z 1 9y 1 9x 1 9w 1 9v 1 9u 19t 19s 19r 19q 19p 19o 19n  19m 09l 09k 0 9j 0 9i 0 9h 0 9g 0 9f 09e 09d 09c 09b 09a 09` 09_  09^ / 9] / 9\ /9[ /9Z /9Y /9X /9W /9V /9U  /9T . 9S . 9R . 9Q . 9P .9O .9N .9M .9L .9K .9J .9I  .9H -9G -9F -9E -9D -9C - 9B - 9A - 9@ - 9? - 9> -9= -9< -9; -9: -99 -98 -97  -96 ,95 ,94 ,93 ,92 ,91 ,90 ,9/ ,9. ,9- ,9, ,9+ ,9* ,9) ,9( , 9' , 9& , 9% , 9$ , 9# ,9" ,9! ,9 ,9 ,9 ,9 ,9  ,9 +9 +9 +9 +9  +9 * 9 * 9 * 9 * 9 *9 *9 *9 *9 *9 *9 *9  *9 )9 ) 9 ) 9 ) 9 ) 9 ) 9 )9 )9 )9 )9 )8 )8 )8  )8 (8 (8 (8 (8 (8 ( 8 ( 8 ( 8 ( 8 ( 8 (8 (8 (8 (8 (8 (8 (8  (8 '8 ' 8 ' 8 ' 8 ' 8 ' 8 '8 '8 '8 '8 '8 '8 '8  '8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 & 8 & 8 & 8 & 8 & 8 &8 &8 &8 &8 &8 &8 &8  &8 %(8 %'8 %&8 %%8 %$8 %#8 %"8 %!8 % 8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 % 8 % 8 % 8 % 8 % 8 %8 %8 %8 %8 %8 %8 %8  %8 $ 8 $ 8 $ 8 $ 8 $ 8 $8 $8 $8 $8 $8 $8 $8  $8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 #8 # 8 # 8 # 8~ # 8} # 8| #8{ #8z #8y #8x #8w #8v #8u  #8t "8s "8r "8q "8p "8o "8n "8m "8l "8k "8j " 8i " 8h " 8g " 8f " 8e "8d "8c "8b "8a "8` "8_ "8^  "8] !8\ !8[ !8Z !8Y !8X !8W !8V !8U !8T ! 8S ! 8R ! 8Q ! 8P ! 8O !8N !8M !8L !8K !8J !8I !8H  !8G  8F  8E  8D  8C  8B  8A  8@  8?  8>  8=   8< 8; 8: 89 88 87 86 85 84 83 82 81 80  8/  8.  8-  8,  8+ 8* 8) 8( 8' 8& 8% 8$  8#  8"  8!  8  8  8 8 8 8 8 8 8 8  8  8  8  8 8 8 8 8 8 8 8  8  8 8 8 8 8 8 8 8  8 8  8  7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7  7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7 7 7 7 7 7 7 7 7 7  7  7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7  7  7 7 7 7 7 7 7 7  7 7 7 7 7 7 ?}qeYMA5)~~~~~~~~~~~~v~j~^~R~F~:~.~"~~ }}}}}}}}}}}}z}n}b}V}J}>}2}&}}}||||||||||||s|g|[|O|C|7|+|||{{{{{{{{{{{{x{l{`{T{H{<{0{${{ {zzzzzzzzzzz|zpzdzXzLz@z4z(zzzyyyyyyyyyyyyuyiy]yQyFy:y.y"yy xxxxxxxxxxxxzxnxbxVxJx>x2x&xxxwwwwwwwwwwwwswgw[wOwCw7w+wwwvvvvvvvvvvvvwvkv_vTvHvs2s&sssrrrrrrrrrrr~rrrfrZrNrBr7r+rrrqqqqqqqqqqqqwqkq_qSqGq;q/q#qq pppppppppppp|pppdpXpLp@p4p(pppooooooooooootoho\oPoDo8o,o!oo nnnnnnnnnnnnynmnanUnIn=n1n%nn nmmmmmmmmmmm~mrmfmZmNmBm6m*mmmllllllllllllwlkl_lSlGl;l/l#ll kkkkkkkkkkkk{kokckXkLk@k4k(kkkjjjjjjjjjjjjtjhj\jPjDj8j,j jjiiiiiiiiiiiiyimiaiUiIi=i1i%ii ihhhhhhhhhhh~hrhfhZhNhBh6h*hhhggggggggggggvgjg^gRgFg:g.g#gg ffffffffffff{fofcfWfKf?f3f'fffeeeeeeeeeeeetehe\ePeDe8e,e eeddddddddddddxdld`dTdHd\2\&\\\[[[[[[[[[[[[s[g[[[O[C[7[+[[[ZZZZZZZZZZZZyZnZcZXZMZBZ7Z,Z!ZZ ZYYYYYYYYYYYYwYkY_YSYGY;Y/Y#YY XXXXXXXXXXXX|XpXdXXXLX@X4X(XXXWWWWWWWWWWWWuWiW]WQWEW9W-W!WW VVVVVVVVVVVVzVnVbVVVJV>V2V&VVVUUUUUUUUUUUUsUgU[UOUCU8U,U UUTTTTTTTTTTTTxTlT`TTTHT@2@&@@@????????????s?g?[?O?C?7?+???>>>>>>>>>>>>w>k>`>T>H><>0>$>> >===========}=q=e=Y=M=A=5=)===<<<<<<<<<<<;2;';;;::::::::::::s:g:[:O:C:7:+:::999999999999x9l9`9T9H9<909$99 988888888888}8q8e8Y8M8A858)888777777777777v7j7^7R7F7:7.7"77 6666666666666u6j6_6T6I6>636(6665555555555555x5m5b5V5J5>525&555444444444444s4g4[4O4C474+444333333333333w3k3_3S3G3;3/3#33 322222222222|2p2d2X2L2@242(222111111111111u1i1]1Q1E191-1!11 000000000000z0n0b0V0J0>020&000///////////~/r/f/Z/N/B/7/+///............w.k._.S.G.;./.#.. ------------|-p-d-X-L-@-4-(---,,,,,,,,,,,,u,i,],Q,E,9,-,!,, ++++++++++++z+n+b+V+J+>+2+&+++***********~*r*f*[*O*C*7*+***))))))))))))w)k)_)S)G);)/)#)) ((((((((((((|(p(d(X(L(@(4(((((''''''''''''u'i']'Q'E'9'-'!'' &&&&&&&&&&&&z&n&b&V&J&>&2&&&&&%%%%%%%%%%%%s%g%[%O%C%7%+%%%$$$$$$$$$$${$n$a$T$G$:$-$ $$###########x#k#^#Q#D#7#*###"""""""""""u"h"["N"A"4"'"" "!!!!!!!!!!~!q!d!W!J!=!0!#!! { n a T G : -  wj]PD7*tgZM@3& ~qdWJ=0# zm`SG:- wj]PC6)tgZM@3& ~qdWJ=0# zm`SF9,wj]PC6)tgZM@3& }pcVI</" zm`SF9,wj]PC6)sfYL? o n m l k j i h g f e d c  b  a  `  _  ^ ] \ [ Z Y X W  V U T S R Q P O N M L K J I H G F E  D  C  B  A  @ ? > = < ; : 9  8 7 6 5 4 3 2 1 0 / . - , + * ) (  '  &  %  $  # " !                                   " !                                                                                                                                     ~ } | {  z  y  x  w  v u t s r q p o  n m l k j i h g f e d c b a ` _ ^ ]  \  [  Z  Y  X W V U T S R Q  P !O  N M L K J I H G F E D C B A @ ? > = <  ;  :  9  8  7 6 5 4 3 2 1 0  /  . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                                                                                                                                                                     "  !                                                                                         ~  }  |  {  z  y  x  w  v  u  t  s  r  q  p  o  n  m  l   k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^  ]  \  [  Z   Y X W V U T S  R  Q  P  O  N M L K J I H G  F $E #D "C !B  A @ ? > = < ; : 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 /  .  -  ,  +  * ) ( ' & % $ #  " %! $ # " !                                    ~ ~  ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~   ~   ~   ~   ~   ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~~ ~} ~| ~{ ~z ~y ~x ~w  ~v  ~u  ~t  ~s  ~r ~q ~p ~o ~n ~m ~l ~k  ~j ~i ~h ~g ~f ~e ~d ~c ~b ~a ~` ~_ ~^  ~]  ~\  ~[  ~Z  ~Y ~X ~W ~V ~U ~T ~S ~R  ~Q ~P ~O ~N ~M ~L ~K ~J  ~I  ~H  ~G  ~F  ~E ~D ~C ~B ~A ~@ ~? ~>  ~= ~< ~; ~: ~9 ~8 ~7 ~6 ~5 ~4 ~3 ~2 ~1 ~0 ~/ ~. ~-  ~,  ~+  ~*  ~)  ~( ~' ~& ~% ~$ ~# ~" ~!  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~  ~  ~  ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~  ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ } } } } }  }  }  }  }  } } } } } } } }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }   }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }   }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }   }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }   }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }  }   } }~ }} }| }{ }z }y }x }w  }v  }u  }t  }s  }r }q }p }o }n }m }l }k  }j }i }h }g }f }e }d }c }b }a }` }_ }^ }] }\ }[ }Z }Y  }X  }W  }V  }U  }T }S }R }Q }P }O }N }M  }L }K }J }I }H }G }F }E }D }C }B }A }@  }?  }>  }=  }<  }; }: }9 }8 }7 }6 }5 }4  }3 }2 }1 }0 }/ }. }- }, }+ }* })  }(  }'  }&  }%  }$ }# }" }! } } } }  } } } } } } } }  }  }  }  }  } } } } } } } }  } } } } } } }  }  }  |  |  | | | | | | | |  | | | | | | | | | | | |  |  |  |  |  | | | | | | | |  |  |  |  |   |   |   |   |   |  |  |  |  |  |  |  |  | EL  EK  EJ  EI  EH  EG EF EE ED EC EB EA E@  E? E>  E=  E<  E;  E:  E9 E8 E7 E6 E5 E4 E3 E2  E1  E0  E/  E.  E- E, E+ E* E) E( E' E&  E% E$ E# E"  E!  E  E  E  E E E E E E E E  E E E E  E  E  E  E  E E E E E E E E  E  E  E  E E E D D D D D  D D D D D  D  D  D  D  D D D D D D D D  D  D   D   D   D   D   D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D   D  D  D  D  D  D  D  D  D  D   D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D   D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D  D   D D D D D  D  D  D  D  D D D D D D D D  D D D D D D D D D D D D D D D~ D} D|  D{  Dz  Dy  Dx  Dw Dv Du Dt Ds Dr Dq Dp  Do  Dn  Dm  Dl  Dk Dj Di Dh Dg Df De Dd  Dc Db Da D` D_ D^ D]  D\  D[  DZ  DY  DX DW DV DU DT DS DR DQ  DP DO DN DM DL  DK  DJ  DI  DH  DG DF DE DD DC DB DA D@  D? D> D= D< D; D: D9 D8 D7 D6  D5  D4  D3  D2  D1 D0 D/ D. D- D, D+ D*  D) D( D' D& D% D$ D# D" D! D D D D D  D  D  D  D  D D D D D D D D  D  D  D  D  D  D   D   D   D   D   D  D  D  D  D  D  C  C  C C C C C C C C C C C C C C C C C C C  C  C  C  C  C C C C C C C C  C !C  C C C C C C C C C C C C C C C C C C C  C  C  C  C  C C C C C C C C  C C C C C C C C C C C C C C C  C  C  C  C  C C C C C C C C  C C C C C C C C C C C C C C C C  C  C  C  C  C C C C C C C C  C C C C C C C C C~ C} C| C{ Cz Cy Cx  Cw  Cv  Cu  Ct  Cs Cr Cq Cp Co Cn Cm Cl  Ck Cj Ci Ch Cg Cf Ce Cd Cc Cb Ca C` C_ C^ C] C\  C[  CZ  CY  CX  CW CV CU CT CS CR CQ CP  CO CN CM CL CK CJ CI CH CG CF CE CD CC CB CA C@  C?  C>  C=  C<  C; C: C9 C8 C7 C6 C5 C4  C3 "C2 !C1  C0 C/ C. C- C, C+ C* C) C( C' C& C% C$ C# C" C! C C C  C  C  C  C  C C C C C C C C  C #C "C !C  C C C C C C C C C C C C C C B B B B B  B  B  B  B  B B B B B B B B  B B B B B B B B B B B B B B B B B  B  B  B  B  B B B B B B B B  B B B B B B B B B B B B B B B B B B B  B  B  B  B  B B B B B B B B  B B B B B B B B B B B B B B B B B B  B  B  B  B  B B B B B B B B  B B B B B B B B B B B B B B B B B  B  B  B  B  B B~ B} B| B{ Bz By Bx  Bw Bv Bu Bt Bs Br Bq Bp Bo Bn Bm Bl  Bk  Bj  Bi  Bh  Bg Bf Be Bd Bc Bb Ba B`  B_ B^ B] B\ B[ BZ BY BX BW BV BU BT BS BR BQ BP  BO  BN  BM  BL  BK BJ BI BH BG BF BE BD  BC !BB  BA B@ B? B> B= B< B; B: B9 B8 B7 B6 B5 B4 B3 B2 B1 B0 B/  B.  B-  B,  B+  B* B) B( B' B& B% B$ B#  B" !B!  B B B B B B B B B B B B B B B B B B B  B  B  B  B  B B B B B B B B  B #B "A !A  A A A A A A A A A A A A A A A A A A A  A  A  A  A  A A A A A A A A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A   A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A   A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A   A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A  A~  A}  A|  A{  Az  Ay  Ax  Aw  Av  Au  At  As  Ar  Aq  Ap  Ao  An  Am  Al  Ak   Aj  Ai  Ah  Ag  Af  Ae  Ad  Ac  Ab  Aa  A`  A_  A^  A]  A\  A[  AZ  AY   AX $AW #AV "AU !AT  AS AR AQ AP AO AN AM AL AK AJ AI AH AG AF AE AD AC AB AA  A@  A?  A>  A=  A< A; A: A9 A8 A7 A6 A5  A4 A3 A2 A1 A0 A/ A. A- A, A+ A* A) A( A' A&  A%  A$  A#  A"  A! A A A A A A A  A #A "A !A  A A A A A A A A A A A A A A A A A A A  A  A  A  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @  @  @  @  @  @ @ @ @ @ @ @ @  @ @ @ @  p ~qdWJ=0# ~~~~~~~~~~~{~n~a~T~G~:~-~ ~~}}}}}}}}}}}w}j}]}Q}D}7}*}}}|||||||||||t|g|Z|M|@|3|&|| {{{{{{{{{{{~{q{d{W{J{={0{#{{ zzzzzzzzzzz{znzazTzGz:z-z zzyyyyyyyyyyywyjy]yPyCy6y)yyyxxxxxxxxxxxtxgxZxMx@x3x&xx wwwwwwwwwww~wqwdwWwJw=w0w#ww vvvvvvvvvvvzvmv`vTvGv:v-v vvuuuuuuuuuuuwuju]uPuCu6u)uuutttttttttttttgtZtMt@t3t&tt sssssssssss}spsdsWsJs=s0s#ss rrrrrrrrrrrzrmr`rSrFr9r,rrrqqqqqqqqqqqwqjq]qPqCq6q)qqqpppppppppppspfpYpLp?p2p%pp ooooooooooo}opocoVoIoY2Y&YYYXXXXXXXXXXX~XrXfXZXOXCX7X+XXXWWWWWWWWWWWWwWkW`WTWHWK2K&KKKJJJJJJJJJJJJsJgJ[JPJDJ8J,J JJIIIIIIIIIIIIxIlI`IUIII=I1I%II IHHHHHHHHHHH~HrHfHZHNHBH6H*HHHGGGGGGGGGGGGvGjG_GSGGG;G/G#GG FFFFFFFFFFFF{FoFcFWFKF@F4F(FFFEEEEEEEEEEEEtEhE\EPEDE8E,E EEDDDDDDDDDDDDyDmDaDUDJD>D2D&DDDCCCCCCCCCCC~CrCfC[COCCC7C+CCCBBBBBBBBBBBBwBkB_BSBGB>>>>>>>>>>>s>g>[>O>C>7>,> >>============x=l=`=T=H=<=0=%== =<<<<<<<<<<<~323&333222222222222s2g2[2O2C272+222111111111111x1l1`1T1H1<101$11 100000000000}0q0e0Y0M0A050)000////////////v/j/^/R/F/:///#// ............|.p.d.X.L.@.4.(...------------u-i-]-Q-E-:-.-"-- ,,,,,,,,,,,,{,o,c,W,K,?,3,',,,++++++++++++t+h+\+P+D+8+,+ ++ ************y*m*a*U*I*=*1*%***)))))))))))~)r)f)Z)N)B)6)*)))((((((((((((x(l(`(T(H(<(0($(( ('''''''''''}'q'e'Y'M'A'5')'''&&&&&&&&&&&&w&k&_&S&G&;&/&#&& %%%%%%%%%%%%{%o%d%X%L%@%4%(%%%$$$$$$$$$$$$t$h$\$P$F$;$0$%$$$#############u#i#]#Q#E#9#-#!## """"""""""""y"m"a"U"I"="1"%"" "!!!!!!!!!!!~!r!f!Z!N!B!6!*!!! w k _ S G ; / #  {ocWK?3'th\PD8, ymaUI=1% }qeYMB6*vj^RF:." {ocWK?3'th\PD8, xmaUI=1% }qeYMB6*vj^RF:/# {odXL@4(th\PD8,! ymaUI=1%~rfZNB6* ,K  ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K , K , K , K , K , K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K  ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K , K , K , K , K , K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K  ,K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K  , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K  , K , K , K , K , K , K , K , K , K , K~ , K} , K| , K{ , Kz , Ky , Kx , Kw , Kv , Ku , Kt , Ks , Kr , Kq  , Kp , Ko , Kn , Km , Kl , Kk , Kj , Ki , Kh , Kg , Kf , Ke , Kd , Kc , Kb , Ka , K` , K_ , K^ , K] , K\ , K[ , KZ , KY , KX  , KW , KV , KU , KT , KS , KR , KQ , KP , KO , KN , KM , KL , KK , KJ , KI , KH , KG , KF , KE , KD , KC , KB , KA , K@ , K?  , K> ,K= ,K< ,K; ,K: ,K9 ,K8 ,K7 ,K6 ,K5 ,K4 , K3 , K2 , K1 , K0 , K/ ,K. ,K- ,K, ,K+ ,K* ,K) ,K(  ,K' ,"K& ,!K% , K$ ,K# ,K" ,K! ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K , K , K , K , K , K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K  ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J , J , J , J , J , J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J  ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J , J , J , J , J , J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J  ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J , J , J , J , J , J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J  ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J , J , J , J , J , J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J  ,J ,%J ,$J ,#J ,"J ,!J , J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J ,J~ ,J} ,J| ,J{ ,Jz ,Jy ,Jx , Jw , Jv , Ju , Jt , Js ,Jr ,Jq ,Jp ,Jo ,Jn ,Jm ,Jl  ,Jk  ,Jj  ,Ji  ,Jh  ,Jg  ,Jf  ,Je  , Jd  , Jc  , Jb  , Ja  , J`  ,J_  ,J^  ,J]  ,J\  ,J[  ,JZ  ,JY  ,JX "BJW "BJV "BJU "BJT "BJS "BJR "BJQ "BJP "BJO "BJN "BJM "B JL "B JK "B JJ "B JI "B JH "BJG "BJF "BJE "BJD "BJC "BJB "BJA  "BJ@ "AJ? "AJ> "AJ= "AJ< "AJ; "AJ: "AJ9 "AJ8 "AJ7 "AJ6 "AJ5 "AJ4 "A J3 "A J2 "A J1 "A J0 "A J/ "AJ. "AJ- "AJ, "AJ+ "AJ* "AJ) "AJ(  "AJ' "@ J& "@ J% "@ J$ "@J# "@J" "@J! "@J "@J "@J "@J  "@J "?J "?J "?J "?J "?J "?J "? J "? J "? J "? J "? J "?J "?J "?J "?J "?J "?J "?J  "?J "> J "> J "> J "> J ">J ">J ">J ">J ">J ">I ">I  ">I "= I "= I "= I "=I "=I "=I "=I "=I "=I "=I  "=I "<I "<I "<I "<I "<I "<I "<I "<I "<I "< I "< I "< I "< I "< I "<I "<I "<I "<I "<I "<I "<I  "  "2I= "1I< "1I; "1I: "1I9 "1I8 "1I7 "1I6 "1I5 "1I4 "1I3 "1I2 "1I1 "1I0 "1 I/ "1 I. "1 I- "1 I, "1 I+ "1I* "1I) "1I( "1I' "1I& "1I% "1I$  "1I# "0I" "0I! "0I "0I "0I "0I "0I "0I "0I "0 I "0 I "0 I "0 I "0 I "0I "0I "0I "0I "0I "0I "0I  "0I "/I "/I "/ I "/ I "/ I "/ I "/ I "/I "/I "/I "/I "/I "/I "/H  "/H ". H ". H ". H ". H ". H ".H ".H ".H ".H ".H ".H ".H  ".H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "- H "- H "- H "- H "- H "-H "-H "-H "-H "-H "-H "-H  "-H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ", H ", H ", H ", H ", H ",H ",H ",H ",H ",H ",H ",H  ",H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+ H "+ H "+ H "+ H "+ H "+H "+H "+H "+H "+H "+H "+H  "+H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "* H "* H "* H "* H "* H "*H "*H "*H "*H "*H "*H "*H  "*H ")H ")H ")H ")H ")H ")H ")H ")H ")H~ ")H} ")H| ")H{ ")Hz ")Hy ")Hx ")Hw ") Hv ") Hu ") Ht ") Hs ") Hr ")Hq ")Hp ")Ho ")Hn ")Hm ")Hl ")Hk  ")Hj "(Hi "(Hh "(Hg "(Hf "(He "(Hd "(Hc "(Hb "(Ha "(H` "(H_ "(H^ "(H] "(H\ "(H[ "(HZ "(HY "(HX "( HW "( HV "( HU "( HT "( HS "(HR "(HQ "(HP "(HO "(HN "(HM "(HL  "(HK "'HJ "'HI "'HH "'HG "'HF "'HE "'HD  "'HC "&HB "&HA "&H@ "&H? "&H> "&H= "&H< "&H; "&H: "& H9 "& H8 "& H7 "& H6 "& H5 "&H4 "&H3 "&H2 "&H1 "&H0 "&H/ "&H.  "&H- "%&H, "%%H+ "%$H* "%#H) "%"H( "%!H' "% H& "%H% "%H$ "%H# "%H" "%H! "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "% H "% H "% H "% H "% H "%H "%H "%H "%H "%H "%H "%H  "%H "$H "$H "$H "$H "$H "$H "$H "$G "$G "$ G "$ G "$ G "$ G "$ G "$G "$G "$G "$G "$G "$G "$G  "$G "# G "# G "#G "#G "#G "#G "#G "#G "#G  "#G ""G ""G ""G ""G "" G "" G "" G "" G "" G ""G ""G ""G ""G ""G ""G ""G  ""G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "! G "! G "! G "! G "! G "!G "!G "!G "!G "!G "!G "!G  "!G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G " G  " G " G "G "G "G "G "G "G "G  "G "!G " G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G " G " G " G " G " G "G "G "G "G "G "G "G  "G "G "G~ "G} "G| "G{ "Gz "Gy "Gx "Gw "Gv "Gu " Gt " Gs " Gr " Gq " Gp "Go "Gn "Gm "Gl "Gk "Gj "Gi  "Gh "Gg "Gf "Ge "Gd "Gc "Gb "Ga "G` "G_ "G^ "G] "G\ "G[ "GZ "GY "GX " GW " GV " GU " GT " GS "GR "GQ "GP "GO "GN "GM "GL  "GK " GJ " GI " GH " GG " GF "GE "GD "GC "GB "GA "G@ "G?  "G> "G= "G< "G; "G: "G9 "G8 "G7 "G6 " G5 " G4 " G3 " G2 " G1 "G0 "G/ "G. "G- "G, "G+ "G*  "G) " G( " G' " G& " G% "G$ "G# "G" "G! "G "G "G  "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G "G " G " G " G " G " G "G "G "G "G "G "G "G  "G "G "G "G "G "G " G " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F " F " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F "F "F "F "F " F " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F "F "F "F "F "F  "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F "F " F " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F "F "F "F "F "F "F  "F "F " F " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F "F " F " F " F " F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F " F "F "F "F "F "F "F "F  "F " F~ "F} "F| "F{ "Fz "Fy "Fx "Fw "Fv "Fu "Ft "Fs "Fr "Fq "Fp "Fo "Fn "Fm "Fl " Fk " Fj " Fi " Fh " Fg "Ff "Fe "Fd "Fc "Fb "Fa "F`  "F_ " F^ " F] " F\ " F[ " FZ " FY " FX " FW " FV " FU " FT " FS " FR " FQ " FP " FO " FN " FM " FL " FK " FJ  " FI " FH " FG " FF " FE " FD  " FC " FB " FA " F@ " F? " F> " F= " F< " F; " F: " F9 " F8 " F7 " F6 " F5 " F4  " F3 " "F2 " !F1 " F0 " F/ " F. " F- " F, " F+ " F* " F) " F( " F' " F& " F% " F$ " F# " F" " F! " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F  " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " F " E " E  " E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E " E " E " E " E " E "E "E "E "E "E "E "E  "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E " E " E " E " E " E "E "E "E "E "E "E "E  "E " E " E " E " E " E "E "E "E "E "E "E "E  "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E " E " E " E " E " E "E "E "E "E "E "E "E  "E "E "E "E "E "E  "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E "E " E " E " E " E " E "E "E "E "E "E "E "E  "E "E "E "E "E~ "E} "E| "E{ "Ez "Ey " Ex " Ew " Ev " Eu " Et "Es "Er "Eq "Ep "Eo "En "Em  "El  "Ek  "Ej  "Ei  "Eh  "Eg  "Ef  "Ee  "Ed  "Ec  "Eb  "Ea  "E`  "E_  "E^  "E]  "E\  "E[  "EZ  " EY  " EX  " EW  " EV  " EU  "ET  "ES  "ER  "EQ  "EP  "EO  "EN  "EM 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3  3 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2  2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1  1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0~ 0}  0| /{ /z /y /x /w /v /u /t /s /r /q /p / o / n / m / l / k /j /i /h /g /f /e /d  /c .b .a .` ._ .^ .] .\ . [ . Z . Y . X . W .V .U .T .S .R .Q .P  .O -N -M -L -K -J -I -H -G -F -E - D - C - B - A - @ -? -> -= -< -; -: -9  -8 ,7 ,6 ,5 ,4 ,3 ,2 ,1 ,0 ,/ ,. , - , , , + , * , ) ,( ,' ,& ,% ,$ ,# ,"  ,! +! +  + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +  + + + + + + +  + * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *  * ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) ) )  ) ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (  ( '# '" '! ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' ' '  ' &" &! & & & & & & & & & & &~ &} &| &{ &z &y &x &w &v & u & t & s & r & q &p &o &n &m &l &k &j  &i %h %g %f %e %d %c %b %a %` %_ %^ %] %\ %[ %Z %Y %X %W % V % U % T % S % R %Q %P %O %N %M %L %K  %J $I $H $G $F $E $D $C $B $A $@ $? $> $= $< $ ; $ : $ 9 $ 8 $ 7 $6 $5 $4 $3 $2 $1 $0  $/ #. #- #, #+ #* #) #( #' #& #% #$ # # # " # ! # #  # # # # # # #  # " " " " " " " " " " " " " " "  "  "  "  " " " " " " "  " !! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! !  !                                                                                                                   ~ }  |  {  z  y  x w v u t s r ,K %U|pdXL@4(~~~~~~~~~~~~u~i~]~Q~E~9~-~!~~ }}}}}}}}}}}}z}n}b}V}J}>}2}&}}}||||||||||||s|g|[|O|C|7|+|||{{{{{{{{{{{{x{l{`{T{H{={1{%{{ {zzzzzzzzzzz~zrzfzZzNzBz6z*zzzyyyyyyyyyyyyvyjy^yRyFy:y/y#yy xxxxxxxxxxxx{xoxcxWxKx?x3x'xxxwwwwwwwwwwwwswgw[wPwDw8w,w wwvvvvvvvvvvvvyvmvavUvIv=v1v%vv vuuuuuuuuuuu}uqueuYuMuAu5u)uuuttttttttttttvtjt^tRtFt:t.t"tt ssssssssssss{soscsWsKs?s3s'sssrrrrrrrrrrrrtrhr\rPrDr8r,r!rr qqqqqqqqqqqqyqmqaqUqIq=q1q%qq qppppppppppp~prpfpZpNpBp6p*pppoooooooooooowoko_oSoGo;o/o#oo nnnnnnnnnnnn{noncnWnKn?n3n'nnnmmmmmmmmmmmmtmhm\mPmDm8m,m mmllllllllllllxlll`lTlHlb2b&bbbaaaaaaaaaaa~arafaZaNaBa7a+aaa````````````x`l```T`H`<`0`$`` `___________|_p_d_X_L_@_5_)___^^^^^^^^^^^^v^j^^^R^F^:^.^"^^ ]]]]]]]]]]]]{]o]c]X]L]@]4](]]]\\\\\\\\\\\\t\h\\\P\D\8\,\ \\[[[[[[[[[[[[x[l[`[T[H[<[0[%[[ [ZZZZZZZZZZZ}ZqZeZYZMZAZ5Z)ZZZYYYYYYYYYYYYuYiY]YRYFY:Y.Y"YY XXXXXXXXXXXXzXnXbXVXJX>X2X&XXXWWWWWWWWWWW~WrWfWZWNWBW6W+WWWVVVVVVVVVVVVwVkV_VSVGV;V/V#VV UUUUUUUUUUUU{UoUcUWUKU?U3U'UUUTTTTTTTTTTTTsTgT[TOTCT7T,T TTSSSSSSSSSSSSxSlS`STSHSR3R(RRRQQQQQQQQQQQQQtQhQ\QPQDQ8Q,Q QQPPPPPPPPPPPPyPmPaPUPIP=P1P%PP POOOOOOOOOOO}OqOeOYOMOAO5O)OOONNNNNNNNNNNNuNiN]NQNEN9N-N!NN MMMMMMMMMMMMzMnMbMVMJM>M2M&MMMLLLLLLLLLLLLsLgL[LOLCL7L+LLLKKKKKKKKKKKKxKlK`KTKHKE1E$EE DDDDDDDDDDD{DnDaDTDGD:D-D DDCCCCCCCCCCCwCjC^CQCDC7C*CCCBBBBBBBBBBBtBgBZBMB@B3B&BB AAAAAAAAAAA~AqAdAWAJA=A0A#AA A@@@@@@@@@@@@}@r@g@\@Q@F@;@0@%@@@????????????x?l?a?U?I?=?1?%?? ?>>>>>>>>>>>}>q>e>Y>M>A>5>)>>>============v=j=^=S=G=;=/=#== <<<<<<<<<<<<|:2:&:::999999999999s9g9[9O9D989,9 99888888888888x8l8`8T8H8=818%88 877777777777}7q7e7Y7M7A757)777666666666666v6j6^6R6F6:6.6"66 555555555555{5o5c5W5K5?535'555444444444444t4h4\4P4D484,4 44333333333333y3m3a3U3I3>323&33322222222222~2r2f2Z2N2B262*222111111111111v1j1^1R1F1:1.1"11 000000000000z0n0b0V0K0?030'000////////////s/g/[/O/C/7/,/ //............x.l.`.T.H.<.0.$.. .-----------}-q-e-Y-M-A-5-)---,,,,,,,,,,,,v,j,^,R,F,:,.,",, ++++++++++++z+n+b+V+J+>+2+&+++************s*g*[*O*C*7*+***))))))))))))w)k)_)S)G)<)0)$)) )(((((((((((|(p(d(X(L(@(4(((((''''''''''''u'i']'Q'E'9'-'!'' &&&&&&&&&&&&y&m&a&U&I&=&1&%&& &%%%%%%%%%%%~%r%f%Z%N%B%6%*%%%$$$$$$$$$$$$v$j$^$R$F$;$/$#$$ ############{#p#d#X#L#@#4#(###""""""""""""u"i"]"Q"E"9"-"!"" !!!!!!!!!!!!y!m!a!U!I!=!1!%!! ! ~ r f Z N B 6 *   wk_SG;/# |pdXL@4(th]QE9-! znbVJ>2&~rfZNB6*wk_SG;/# |pdXL@4(th\PD8,  ymaVJ>2&~rfZNB6*wk_SG;/# {ocWK@4(th\PD8-! ymaU J'T0 J'T/ J'T. J'T- J'T, J'T+ J' T* J' T) J' T( J' T' J' T& J'T% J'T$ J'T# J'T" J'T! J'T J'T  J'T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J& T J& T J& T J& T J& T J&T J&T J&T J&T J&T J&T J&T  J&T J%T J%T J%T J%T J%T J%T J%T J%S J%S J%S J%S J%S J%S J%S J%S J% S J% S J% S J% S J% S J%S J%S J%S J%S J%S J%S J%S  J%S J$&S J$%S J$$S J$#S J$"S J$!S J$ S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$ S J$ S J$ S J$ S J$ S J$S J$S J$S J$S J$S J$S J$S  J$S J#S J#S J# S J# S J# S J# S J# S J#S J#S J#S J#S J#S J#S J#S  J#S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J" S J" S J" S J" S J" S J"S J"S J"S J"S J"S J"S J"S  J"S J!!S J! S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J!S J! S J! S J! S J! S J! S~ J!S} J!S| J!S{ J!Sz J!Sy J!Sx J!Sw  J!Sv J Su J St J Ss J Sr J Sq J Sp J So J Sn J Sm J Sl J Sk J Sj J Si J Sh J Sg J Sf J Se J Sd J Sc J Sb J Sa J S` J S_ J S^ J S] J S\ J S[ J SZ J SY J SX J SW  J SV JSU JST JSS JSR JSQ J SP J SO J SN J SM J SL JSK JSJ JSI JSH JSG JSF JSE  JSD JSC JSB JSA JS@ JS? JS> JS= JS< JS; JS: JS9 JS8 JS7 J S6 J S5 J S4 J S3 J S2 JS1 JS0 JS/ JS. JS- JS, JS+  JS* JS) JS( JS' JS& JS% JS$ JS# JS" J S! J S J S J S J S JS JS JS JS JS JS JS  JS JS JS JS JS JS JS JS JS JS JS JS JS JS J S J S J S J S J S JS JS JS JR JR JR JR  JR J$R J#R J"R J!R J R JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR J R J R J R J R J R JR JR JR JR JR JR JR  JR JR JR JR JR JR JR JR JR J R J R J R J R J R JR JR JR JR JR JR JR  JR JR JR JR JR J R J R J R J R J R JR JR JR JR JR JR JR  JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR J R J R J R J R J R JR JR JR JR JR JR JR  JR J1R J0R J/R J.R J-R J,R J+R J*R J)R J(R J'R J&R J%R J$R J#R J"R J!R J R JR JR JR JR JR JR~ JR} JR| JR{ JRz JRy JRx JRw JRv JRu JRt JRs JRr J Rq J Rp J Ro J Rn J Rm JRl JRk JRj JRi JRh JRg JRf  JRe JRd JRc JRb JRa JR` JR_ JR^ JR] JR\ JR[ JRZ JRY JRX JRW JRV JRU JRT JRS J RR J RQ J RP J RO J RN JRM JRL JRK JRJ JRI JRH JRG  JRF J%RE J$RD J#RC J"RB J!RA J R@ JR? JR> JR= JR< JR; JR: JR9 JR8 JR7 JR6 JR5 JR4 JR3 JR2 JR1 JR0 JR/ JR. J R- J R, J R+ J R* J R) JR( JR' JR& JR% JR$ JR# JR"  JR! J,R J+R J*R J)R J(R J'R J&R J%R J$R J#R J"R J!R J R JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR JR J R J R J Q J Q J Q JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ  JQ JQ J Q J Q J Q J Q J Q JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ  JQ J Q JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ J Q J Q J Q J Q J Q JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ  JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ J Q J Q J Q J Q J Q JQ JQ JQ JQ JQ JQ JQ  JQ J?Q J>Q J=Q J J Q= J Q< J Q;  J Q: J Q9 J Q8 J Q7 J Q6 J Q5 J Q4 J Q3 J Q2 J Q1 J Q0 J Q/ J Q. J Q- J Q, J Q+ J Q* J Q) J Q( J Q' J Q& J Q% J Q$ J Q# J Q" J Q! J Q J Q  J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q J Q  J Q J Q J Q J Q J Q J Q J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P  J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P J P  J P JP JP JP JP JP J P J P J P J P J P JP JP JP JP JP JP JP  JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP J P J P J P J P J P JP JP JP JP JP JP JP  JP JP J P J P J P J P J P JP JP JP JP JP JP JP  JP JP JP JP JP J P J P J P J P J P JP JP JP JP JP JP JP  JP JP JP JP JP J P J P J P J P J P JP JP JP JP JP JP JP  JP JP JP JP JP JP JP JP JP JP~ JP} JP| JP{ JPz JPy J Px J Pw J Pv J Pu J Pt JPs JPr JPq JPp JPo JPn JPm  JPl J Pk J Pj JPi JPh JPg JPf JPe JPd JPc  JPb  JPa  JP`  JP_  JP^  JP]  JP\  JP[  JPZ  JPY  JPX  JPW  JPV  JPU  JPT  JPS  J PR  J PQ  J PP  J PO  J PN  JPM  JPL  JPK  JPJ  JPI  JPH  JPG  JPF @ @ @ @ @ @ @ @  @ @% @$ @# @" @! @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @  @ @& @% @$ @# @" @! @ @ @~ @} @| @{ @z @y @x @w @v @u @t @s @r @q @p @o @n @ m @ l @ k @ j @ i @h @g @f @e @d @c @b  @a @#` @"_ @!^ @ ] @\ @[ @Z @Y @X @W @V @U @T @S @R @Q @P @O @N @M @L @K @ J @ I @ H @ G @ F @E @D @C @B @A @@ @?  @>  @=  @<  @;  @:  @9  @8  @7  @6  @5  @ 4  @ 3  @ 2  @ 1  @ 0  @/  @.  @-  @,  @+  @*  @)  @(  ;H'  ;G&  ;F%  ;E$  ;D#  ;C"  ;B!  ;A  ;@  ;?  ;>  ;=  ;<  ;;  ;:  ;9  ;8  ;7  ;6  ;5  ;4  ;3  ;2  ;1  ;0  ;/  ;.  ;-  ;,  ;+  ;*  ;)  ;(  ;'  ;&  ;%  ;$  ;#  ;"  ;!  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ;  ; 6PE 6PD 6PC 6PB 6PA 6P@ 6P? 6P> 6P= 6 P< 6 P; 6 P: 6 P9 6 P8 6P7 6P6 6P5 6P4 6P3 6P2 6P1  6P0 6P/ 6P. 6P- 6P, 6P+ 6P* 6P) 6P( 6P' 6 P& 6 P% 6 P$ 6 P# 6 P" 6P! 6P 6P 6P 6P 6P 6P  6P 6BP 6AP 6@P 6?P 6>P 6=P 6O ,3=O ,3 ,2"O= ,2!O< ,2 O; ,2O: ,2O9 ,2O8 ,2O7 ,2O6 ,2O5 ,2O4 ,2O3 ,2O2 ,2O1 ,2O0 ,2O/ ,2O. ,2O- ,2O, ,2O+ ,2O* ,2O) ,2 O( ,2 O' ,2 O& ,2 O% ,2 O$ ,2O# ,2O" ,2O! ,2O ,2O ,2O ,2O  ,2O ,1'O ,1&O ,1%O ,1$O ,1#O ,1"O ,1!O ,1 O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1O ,1 O ,1 O ,1 N ,1 N ,1 N ,1N ,1N ,1N ,1N ,1N ,1N ,1N  ,1N ,0/N ,0.N ,0-N ,0,N ,0+N ,0*N ,0)N ,0(N ,0'N ,0&N ,0%N ,0$N ,0#N ,0"N ,0!N ,0 N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0 N ,0 N ,0 N ,0 N ,0 N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N ,0N  ,0N ,/N ,/N ,/N ,/N ,/N ,/N  ,/N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,. N ,. N ,. N ,. N ,. N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N ,.N  ,.N ,-N ,-N ,-N ,-N  ,-N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,, N ,, N ,, N ,, N ,, N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N ,,N  ,,N ,+ N ,+ N~ ,+ N} ,+ N| ,+ N{ ,+Nz ,+Ny ,+Nx ,+Nw ,+Nv ,+Nu ,+Nt  ,+Ns ,*Nr ,*Nq ,*Np ,*No ,*Nn ,*Nm ,*Nl ,*Nk ,*Nj ,* Ni ,* Nh ,* Ng ,* Nf ,* Ne ,*Nd ,*Nc ,*Nb ,*Na ,*N` ,*N_ ,*N^  ,*N] ,)N\ ,)N[ ,)NZ ,)NY ,)NX ,) NW ,) NV ,) NU ,) NT ,) NS ,)NR ,)NQ ,)NP ,)NO ,)NN ,)NM ,)NL  ,)NK ,(NJ ,(NI ,(NH ,( NG ,( NF ,( NE ,( ND ,( NC ,(NB ,(NA ,(N@ ,(N? ,(N> ,(N= ,(N<  ,(N; ,'N: ,'N9 ,'N8 ,'N7 ,'N6 ,' N5 ,' N4 ,' N3 ,' N2 ,' N1 ,'N0 ,'N/ ,'N. ,'N- ,'N, ,'N+ ,'N*  ,'N) ,&N( ,&N' ,&N& ,&N% ,&N$ ,&N# ,&N" ,&N! ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N ,& N ,& N ,& N ,& N ,& N ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N ,&N  ,&N ,%N ,%N ,%N ,%N ,%N ,%N ,%N ,%N ,% N ,% N ,% N ,% N ,% N ,%M ,%M ,%M ,%M ,%M ,%M ,%M  ,%M ,$ M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$ M ,$ M ,$ M ,$ M ,$ M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M ,$M  ,$M ,#M ,#M ,#M ,#M ,#M ,#M ,# M ,# M ,# M ,# M ,# M ,#M ,#M ,#M ,#M ,#M ,#M ,#M  ,#M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ," M ," M ," M ," M ," M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M ,"M  ,"M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,! M ,! M ,! M ,! M ,! M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M ,!M  ,!M , ,M , +M , *M , )M , (M , 'M , &M , %M , $M , #M , "M , !M , M , M , M , M , M , M , M , M , M , M , M~ , M} , M| , M{ , Mz , My , Mx , Mw , Mv , Mu , Mt , Ms , Mr , Mq , Mp , Mo , Mn , Mm , Ml , Mk , Mj  , Mi ,(Mh ,'Mg ,&Mf ,%Me ,$Md ,#Mc ,"Mb ,!Ma , M` ,M_ ,M^ ,M] ,M\ ,M[ ,MZ ,MY ,MX ,MW ,MV ,MU ,MT ,MS ,MR ,MQ ,MP ,MO ,MN , MM , ML , MK , MJ , MI ,MH ,MG ,MF ,ME ,MD ,MC ,MB  ,MA ,M@ ,M? ,M> ,M= ,M< ,M; ,M: ,M9 ,M8 ,M7 ,M6 , M5 , M4 , M3 , M2 , M1 ,M0 ,M/ ,M. ,M- ,M, ,M+ ,M*  ,M) , M( ,M' ,M& ,M% ,M$ ,M# ,M" ,M! ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M , M , M , M , M , M ,M ,M ,M ,M ,M ,M ,M  ,M ,M ,M ,M ,M , M , M , M , M , M ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L , L , L , L , L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L , L , L , L , L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L ,&L ,%L ,$L ,#L ,"L ,!L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L , L , L , L , L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L , L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L ,(L ,'L ,&L ,%L ,$L ,#L ,"L ,!L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L , L~ , L} , L| , L{ , Lz ,Ly ,Lx ,Lw ,Lv ,Lu ,Lt ,Ls  ,Lr ,Lq ,Lp ,Lo ,Ln ,Lm ,Ll ,Lk ,Lj ,Li ,Lh ,Lg ,Lf ,Le ,Ld ,Lc ,Lb ,La , L` , L_ , L^ , L] , L\ ,L[ ,LZ ,LY ,LX ,LW ,LV ,LU  ,LT ,LS , LR , LQ , LP , LO , LN ,LM ,LL ,LK ,LJ ,LI ,LH ,LG  ,LF ,LE ,LD ,LC ,LB ,LA , L@ , L? , L> , L= , L< ,L; ,L: ,L9 ,L8 ,L7 ,L6 ,L5  ,L4 ,L3 ,L2 , L1 , L0 , L/ , L. , L- ,L, ,L+ ,L* ,L) ,L( ,L' ,L&  ,L% ,L$ ,L# ,L" ,L! ,L ,L ,L ,L ,L ,L , L , L , L , L , L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L  ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L ,L , K , K , K , K , K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K  ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K ,K , K , K , K , K , K ,K ,K ,K ,K J'T1 E}qeYMA5)~~~~~~~~~~~~u~i~]~Q~E~9~-~!~~ }}}}}}}}}}}}y}m}a}U}J}>}2}&}}}|||||||||||~|r|f|Z|N|B|6|*|||{{{{{{{{{{{{w{k{_{S{G{;{/{${{ {zzzzzzzzzzz|zpzdzXzLz@z4z(zzzyyyyyyyyyyyyuyiy]yQyEy9y-y!yy xxxxxxxxxxxxyxnxbxVxJx>x2x&xxxwwwwwwwwwww~wrwfwZwNwCw7w+wwwvvvvvvvvvvvvwvkv_vSvGv;v/v$vv vuuuuuuuuuuu|upuduXuLu@u4u(uuuttttttttttttutit]tQtEt9t-t!tt ssssssssssssysosdsYsNsCs8s-s"ss srrrrrrrrrrrr|rprdrXrLr@r4r(rrrqqqqqqqqqqqqtqhq\qPqDq8q,q qqppppppppppppxplp`pTpHp=p1p%pp pooooooooooo}oqoeoYoMoAo5o)ooonnnnnnnnnnnnunin]nQnEn9n-n!nn mmmmmmmmmmmmymmmamUmIm=m1m%mm mlllllllllll}lqlelYlMlAl5l)lllkkkkkkkkkkkkvkjk^kRkFk:k.k"kk jjjjjjjjjjjjzjnjbjVjJj>j2j&jjjiiiiiiiiiiiisigi[iOiCi7i+iiihhhhhhhhhhhhxhlh`hThHhe2e&eeeddddddddddddsdgd[dOdCd7d+dddccccccccccccwckc`cTcHc`2`&```____________s_g_[_O_C_7_+___^^^^^^^^^^^^w^k^_^S^G^;^/^#^^ ]]]]]]]]]]]]{]o]c]W]K]?]3]']]]\\\\\\\\\\\\t\h\\\P\D\8\,\ \\[[[[[[[[[[[[x[l[`[T[H[<[0[$[[ [ZZZZZZZZZZZZwZlZaZVZKZ?Z3Z'ZZZYYYYYYYYYYYYsYgY[YOYCY7Y+Y YYXXXXXXXXXXXXyXmXaXUXIX=X1X%XX XWWWWWWWWWWW~WrWfWZWOWCW7W+WWWVVVVVVVVVVVVxVlV`VTVHVH2H'HHHGGGGGGGGGGGGuGjG_GTGIG>G3G(GGGFFFFFFFFFFFFFyFnFcFXFMFBF7F,F!FF FEEEEEEEEEEEEsEgE\EPEDE8E,E EEDDDDDDDDDDDDyDmDcDXDMDBD7D,D!DD DCCCCCCCCCCCCwCkC_CSCGC;C/C#CC CBBBBBBBBBBB}BqBeBYBMBAB5B)BBBAAAAAAAAAAAAvAjA^ARAFA;A/A#AA @@@@@@@@@@@@|@p@d@X@L@@@4@(@@@????????????x?m?b?W?L?A?6?+? ?? >>>>>>>>>>>>|>p>d>X>M>A>5>)>>>============u=k=`=U=J=?=4=)===<<<<<<<<<<<<020&000////////////s/g/[/O/C/7/+///............x.l.a.U.I.=.1.%.. .-----------~-r-f-Z-N-B-6-*---,,,,,,,,,,,,,x,m,b,V,J,>,2,&,,,++++++++++++s+g+[+O+C+7+++++************x*l*`*T*H*<*0*$** *)))))))))))|)p)d)X)L)@)4)()))((((((((((((t(h(\(P(D(8(,( ((''''''''''''x'k'^'Q'D'7'*'''&&&&&&&&&&&t&g&Z&M&@&3&&&& %%%%%%%%%%%}%p%c%V%I%<%/%"%%$$$$$$$$$$$y$l$_$R$E$8$+$$$###########v#i#\#O#B#5#(###"""""""""""r"e"X"K">"1"$"" !!!!!!!!!!!{!n!a!T!G!:!-! !! x k ^ Q D 7 *   tgZM@3& }pcVI</"zm`SF9,vi\OB5(reXK>1$ {naUH;.!xk^QD7*tgZM@3& }pcVI</# zm`SF9,vi\OB5(sfYL?2% |obUH;.!yl_RE                                    ~ } | { z y x w v  u  t  s  r  q p o n m l k j  i 2h 1g 0f /e .d -c ,b +a *` )_ (^ '] &\ %[ $Z #Y "X !W  V U T S R Q P O N M L K J I H G F E D  C  B  A  @  ? > = < ; : 9 8  7 ?6 >5 =4 <3 ;2 :1 90 8/ 7. 6- 5, 4+ 3* 2) 1( 0' /& .% -$ ,# +" *! ) ( ' & % $ # " !                                       D C B A @ ? > = < ; : 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                  = < ; : 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                          ~ } | { z y x  w <v ;u :t 9s 8r 7q 6p 5o 4n 3m 2l 1k 0j /i .h -g ,f +e *d )c (b 'a &` %_ $^ #] "\ ![  Z Y X W V U T S R Q P O N M L K J I H  G  F  E  D  C B A @ ? > = <  ; F: E9 D8 C7 B6 A5 @4 ?3 >2 =1 <0 ;/ :. 9- 8, 7+ 6* 5) 4( 3' 2& 1% 0$ /# ." -! , + * ) ( ' & % $ # " !                                     @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                 [k [j [i [h [g [f [e [d [c [b [a  [`  [_  [^  []  [\ [[ [Z [Y [X [W [V [U  [T [S [R [Q [P  [O  [N  [M  [L  [K [J [I [H [G [F [E [D  [C  [B   [A   [@   [?   [>   [=  [<  [;  [:  [9  [8  [7  [6  [5 [4 [3 [2 [1 [0 [/ [. [-  [,  [+  [*  [)  [( [' [& [% [$ [# [" [!  [  [  [  [  [  [  [  [  [   [  [  [  [  [  [  [  [  [  [  [  [  [  [   [  [  [  [  [  [  [  [  [  [  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z Z  Z Z Z Z Z  Z  Z~  Z}  Z|  Z{ Zz Zy Zx Zw Zv Zu Zt  Zs  Zr  Zq  Zp  Zo   Zn   Zm   Zl   Zk   Zj  Zi  Zh  Zg  Zf  Ze  Zd  Zc  Zb Za Z` Z_ Z^ Z] Z\ Z[ ZZ ZY ZX  ZW  ZV  ZU  ZT  ZS ZR ZQ ZP ZO ZN ZM ZL  ZK  ZJ  ZI   ZH   ZG   ZF   ZE   ZD  ZC  ZB  ZA  Z@  Z?  Z>  Z=  Z< Z; Z: Z9 Z8 Z7 Z6 Z5  Z4  Z3  Z2  Z1  Z0 Z/ Z. Z- Z, Z+ Z* Z)  Z( Z' Z&  Z%  Z$  Z#  Z"  Z! Z Z Z Z Z Z Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z   Z   Z   Z   Z   Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z  Z Z Z Z Z Z Z  Z  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y  Y   Y   Y   Y   Y   Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y   Y   Y   Y   Y   Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y  Y Y Y Y Y Y Y~ Y}  Y| Y{  Yz  Yy  Yx  Yw  Yv Yu Yt Ys Yr Yq Yp Yo  Yn Ym  Yl  Yk  Yj  Yi  Yh Yg Yf Ye Yd Yc Yb Ya  Y`  Y_  Y^  Y]  Y\ Y[ YZ YY YX YW YV YU  YT  YS  YR  YQ  YP  YO YN YM YL YK YJ YI YH  YG  YF  YE  YD   YC   YB   YA   Y@   Y?  Y>  Y=  Y<  Y;  Y:  Y9  Y8  Y7  Y6  Y5  Y4 Y3 Y2 Y1 Y0 Y/ Y. Y-  Y,  Y+  Y* Y) Y( Y' Y& Y% Y$ Y#  Y"  Y!  Y  Y Y Y Y Y Y Y Y  Y  Y  Y  Y   Y   Y   Y   Y   Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  Y  |Y  |Y  |Y  |Y  |Y  |Y  |Y  |X  | X  | X  | X  | X  | X  |X  |X  |X  |X  |X  |X  |X  |X r X r X r X r X r X r X r X r X r X r X r X r X r X r X  r X rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX rX rX rX rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX rX rX r X r X r X r X r X rX rX rX rX rX rX rX  rX rX~ rX} rX| r X{ r Xz r Xy r Xx r Xw rXv rXu rXt rXs rXr rXq rXp  rXo  rXn  rXm  r Xl  r Xk  r Xj  r Xi  r Xh  rXg  rXf  rXe  rXd  rXc  rXb  rXa  rX` hX_ hX^ hX] hX\ hX[ hXZ hXY hXX h XW h XV h XU h XT h XS hXR hXQ hXP hXO hXN hXM hXL  hXK hXJ hXI hXH hXG  hXF hXE hXD hXC hXB hXA hX@ hX? hX> hX= hX< hX; hX: hX9 hX8 h X7 h X6 h X5 h X4 h X3 hX2 hX1 hX0 hX/ hX. hX- hX,  hX+  hX*  hX)  hX(  hX'  hX&  hX%  hX$  h X#  h X"  h X!  h X  h X  hX  hX  hX  hX  hX  hX  hX  hX ^ X ^ X ^X ^X ^X ^X ^X ^X ^X  ^X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ X ^ W  ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W  ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W  ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W  ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W  ^ W ^W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^W  ^W ^W ^W ^W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^W  ^W ^ W ^ W ^ W ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^W  ^W ^W ^W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^W  ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^W ^ W ^ W ^ W ^ W ^ W ^W ^W ^W~ ^W} ^W| ^W{ ^Wz  ^Wy ^Wx ^Ww ^Wv ^Wu  ^Wt ^Ws ^Wr ^Wq ^Wp ^Wo ^Wn ^Wm ^Wl ^Wk ^Wj ^Wi ^Wh ^ Wg ^ Wf ^ We ^ Wd ^ Wc ^Wb ^Wa ^W` ^W_ ^W^ ^W] ^W\  ^W[  ^ WZ  ^WY  ^WX  ^WW  ^WV  ^WU  ^WT  ^WS  ^WR T+WQ T*WP T)WO T(WN T'WM T&WL T%WK T$WJ T#WI T"WH T!WG T WF TWE TWD TWC TWB TWA TW@ TW? TW> TW= TW< TW; TW: TW9 TW8 TW7 TW6 TW5 TW4 T W3 T W2 T W1 T W0 T W/ TW. TW- TW, TW+ TW* TW) TW(  TW' T @W& T ?W% T >W$ T =W# T TV= TV< TV; TV: TV9 TV8 TV7 TV6 T V5 T V4 T V3 T V2 T V1 TV0 TV/ TV. TV- TV, TV+ TV*  TV) TV( TV' TV& TV% TV$ TV# TV" TV! TV TV TV TV TV TV TV TV TV T V T V T V T V T V TV TV TV TV TV TV TV  TV T"V T!V T V TV TV TV TV TV TV TV TV TU TU TU TU TU TU TU TU TU TU T U T U T U T U T U TU TU TU TU TU TU TU  TU TdU TcU TbU TaU T`U T_U T^U T]U T\U T[U TZU TYU TXU TWU TVU TUU TTU TSU TRU TQU TPU TOU TNU TMU TLU TKU TJU TIU THU TGU TFU TEU TDU TCU TBU TAU T@U T?U T>U T=U T J0"U= J0!U< J0 U; J0U: J0U9 J0U8 J0U7 J0U6 J0U5 J0U4 J0U3 J0U2 J0U1 J0U0 J0U/ J0U. J0U- J0U, J0U+ J0U* J0U) J0 U( J0 U' J0 U& J0 U% J0 U$ J0U# J0U" J0U! J0U J0U J0U J0U  J0U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/ U J/ U J/ U J/ U J/ U J/U J/U J/U J/U J/U J/U J/U  J/U J.U J.U J.U J.U J.U J.T J.T J.T J.T J.T J.T J. T J. T J. T J. T J. T J.T J.T J.T J.T J.T J.T J.T  J.T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J- T J- T J- T J- T J- T J-T J-T J-T J-T J-T J-T J-T  J-T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J, T J, T J, T J, T J, T J,T J,T J,T J,T J,T J,T J,T  J,T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+ T J+ T J+ T J+ T J+ T J+T J+T J+T J+T J+T J+T J+T  J+T J*T J*T J*T J*T J*T J*T J*T J* T J* T J* T J* T J* T J*T J*T J*T J*T J*T J*T J*T  J*T J)T J)T J)T J)T J)T J)T J)T J)T~ J)T} J)T| J)T{ J)Tz J)Ty J) Tx J) Tw J) Tv J) Tu J) Tt J)Ts J)Tr J)Tq J)Tp J)To J)Tn J)Tm  J)Tl J(1Tk J(0Tj J(/Ti J(.Th J(-Tg J(,Tf J(+Te J(*Td J()Tc J((Tb J('Ta J(&T` J(%T_ J($T^ J(#T] J("T\ J(!T[ J( TZ J(TY J(TX J(TW J(TV J(TU J(TT J(TS J(TR J(TQ J(TP J(TO J(TN J(TM J(TL J(TK J(TJ J(TI J(TH J( TG J( TF J( TE J( TD J( TC J(TB J(TA J(T@ J(T? J(T> J(T= J(T<  J(T; J'T: J'T9 J'T8 J'T7 J'T6 J'T5 J'T4 J'T3 ~qdWJ=0# ~~~~~~~~~~~z~m~`~S~F~9~,~~~}}}}}}}}}}}v}i}\}O}B}5}(}}}|||||||||||s|f|Y|L|?|2|%|| {{{{{{{{{{{|{o{b{U{H{;{.{!{{zzzzzzzzzzzxzkz^zQzDz7z*zzzyyyyyyyyyyytygyZyMy@y3y&yy xxxxxxxxxxx~xqxdxWxJx=x0x#xx wwwwwwwwwwwzwmw`wSwFw9w,wwwvvvvvvvvvvvvviv\vOvBv5v(vvvuuuuuuuuuuurueuXuKu>u1u$uu ttttttttttt|totbtUtHt;t.t!ttsssssssssssxsks^sQsDs7s*sssrrrrrrrrrrrtrgrZrMr@r3r&rr rqqqqqqqqqq~qqqdqWqJq=q0q#qq pppppppppppzpmp`pSpFp9p,pppooooooooooovoio]oPoCo6o)ooonnnnnnnnnnnsnfnYnLn?n2n%nn mmmmmmmmmmm|mombmUmHm;m.m!mmlllllllllllylll_lRlEl8l+lllkkkkkkkkkkkukhk[kNkAk4k'kk kjjjjjjjjjjjrjejXjKj>j1j$jj iiiiiiiiiiiisigi[iOiCi7i+iiihhhhhhhhhhhhwhkh_hShGh;h/h#hh ggggggggggggrgegXgKg>g1g$gg fffffffffff{fnfafTfHf;f.f!ffeeeeeeeeeeexeke^eQeDe7e*eeedddddddddddtdgdZdMdAd4d'dd dcccccccccc~cqcdcWcJc=c0c#cc bbbbbbbbbbbzbmb`bSbFb9b,bbbaaaaaaaaaaawaja]aPaCa6a)aaa```````````s`f`Z`M`@`3`&`` ___________}_p_c_V_I_<_/_"__^^^^^^^^^^^z^m^`^S^F^9^,^^^]]]]]]]]]]]v]i]\]O]B]5](]]]\\\\\\\\\\\s\f\Y\L\?\2\%\\ [[[[[[[[[[[|[o[b[U[H[;[.[![[ZZZZZZZZZZZyZlZ_ZRZEZ8Z+ZZZYYYYYYYYYYYuYhY\YOYBY5Y(YYYXXXXXXXXXXXrXeXXXKX>X1X$XX WWWWWWWWWWW{WoWbWUWHW;W.W!WWVVVVVVVVVVVxVkV^VQVDV7V*VVVUUUUUUUUUUUuUhU[UNUAU4U'UU UTTTTTTTTTT~TqTdTWTJT=T0T#TT SSSSSSSSSSSzSmS`SSSFS9S-S SSRRRRRRRRRRRwRjR]RPRCR6R)RRRQQQQQQQQQQQtQgQZQMQ@Q3Q&QQ PPPPPPPPPPP}PpPcPVPIP

J2J&JJJIIIIIIIIIII~IsIgI[IOICI7I+IIIHHHHHHHHHHHHwHkH_HSHGH;H/H#HH GGGGGGGGGGGG{GoGcGWGKG?G4G(GGGFFFFFFFFFFFFtFhF\FPFDF8F,F FFEEEEEEEEEEEEyEmEaEUEIE=E1E%EE EDDDDDDDDDDD}DqDeDYDMDBD6D*DDDCCCCCCCCCCCCvCjC^CRCFC:C.C"CC BBBBBBBBBBBB{BoBcBWBKB?B3B'BBBAAAAAAAAAAAAsAgA[AOACA7A+AAA@@@@@@@@@@@@x@l@`@T@H@<@0@$@@ @???????????|?p?d?X?L?@?4?(???>>>>>>>>>>>>u>i>]>Q>E>9>->!>> ============z=n=b=V=J=>=2=&===<<<<<<<<<<<~2&sg[OC7+wk_SG;/# |pdXL@4(th\PD8, ymaUI=1%  `n `m `l `k `j `i `h  `g  `f  `e  `d  `c `b `a `` `_ `^ `] `\  `[ +`Z *`Y )`X (`W '`V &`U %`T $`S #`R "`Q !`P  `O `N `M `L `K `J `I `H `G `F `E `D `C `B `A `@ `? `> `=  `<  `;  `:  `9  `8 `7 `6 `5 `4 `3 `2 `1  `0 )`/ (`. '`- &`, %`+ $`* #`) "`( !`'  `& `% `$ `# `" `! ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` `  `  `  `  `  ` ` ` ` ` ` ` `  ` #` "` !`  ` ` ` ` _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  _  _  _  _  _ _ _ _ _ _ _ _  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  _  _  _  _  _ _ _ _ _ _ _ _  _  -_  ,_  +_  *_  )_  (_  '_  &_  %_  $_  #_  "_  !_   _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _   _   _   _   _   _  _  _  _  _  _  _  _  _ _ _ _ _ _ _ _  _  _  _  _  _ _ _ _ _ _ _ _  _ B_ A_ @_ ?_ >_ =_ <_ ;_ :_~ 9_} 8_| 7_{ 6_z 5_y 4_x 3_w 2_v 1_u 0_t /_s ._r -_q ,_p +_o *_n )_m (_l '_k &_j %_i $_h #_g "_f !_e  _d _c _b _a _` __ _^ _] _\ _[ _Z _Y _X _W _V _U _T _S _R  _Q  _P  _O  _N  _M _L _K _J _I _H _G _F  _E K_D J_C I_B H_A G_@ F_? E_> D_= C_< B_; A_: @_9 ?_8 >_7 =_6 <_5 ;_4 :_3 9_2 8_1 7_0 6_/ 5_. 4_- 3_, 2_+ 1_* 0_) /_( ._' -_& ,_% +_$ *_# )_" (_! '_ &_ %_ $_ #_ "_ !_  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  _  _  _  _  _ _ _ ^ ^ ^ ^ ^  ^ .^ -^ ,^ +^ *^ )^ (^ '^ &^ %^ $^ #^ "^ !^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^  ^  ^  ^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^ 3^ 2^ 1^ 0^ /^ .^ -^ ,^ +^ *^ )^ (^ '^ &^ %^ $^ #^ "^ !^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^  ^  ^  ^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^ '^ &^ %^ $^ #^ "^ !^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^~  ^}  ^|  ^{  ^z ^y ^x ^w ^v ^u ^t ^s  ^r .^q -^p ,^o +^n *^m )^l (^k '^j &^i %^h $^g #^f "^e !^d  ^c ^b ^a ^` ^_ ^^ ^] ^\ ^[ ^Z ^Y ^X ^W ^V ^U ^T ^S ^R ^Q  ^P  ^O  ^N  ^M  ^L ^K ^J ^I ^H ^G ^F ^E  ^D .^C -^B ,^A +^@ *^? )^> (^= '^< &^; %^: $^9 #^8 "^7 !^6  ^5 ^4 ^3 ^2 ^1 ^0 ^/ ^. ^- ^, ^+ ^* ^) ^( ^' ^& ^% ^$ ^#  ^"  ^!  ^  ^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^ "^ !^  ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^  ^  ]  ]  ]  ] ] ] ] ] ] ] ]  ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ]  ]  ]  ]  ]  ] ] ] ] ] ] ] ]  ] #] "] !]  ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ]  ]  ]  ]  ]  ] ] ] ] ] ] ] ]  ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ]  ]  ]  ]  ]  ] ] ] ] ] ] ] ]  ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ] ]  ]  ]  ]  ]  ] ] ] ] ] ] ]~ ]}  ]| ']{ &]z %]y $]x #]w "]v !]u  ]t ]s ]r ]q ]p ]o ]n ]m ]l ]k ]j ]i ]h ]g ]f ]e ]d ]c ]b  ]a  ]`  ]_  ]^  ]] ]\ ][ ]Z ]Y ]X ]W ]V  ]U $]T #]S "]R !]Q  ]P ]O ]N ]M ]L ]K ]J ]I ]H ]G ]F ]E ]D ]C ]B ]A ]@ ]? ]>  ]=  ]<  ];  ]:  ]9 ]8 ]7 ]6 ]5 ]4 ]3 ]2  ]1  :]0  9]/  8].  7]-  6],  5]+  4]*  3])  2](  1]'  0]&  /]%  .]$  -]#  ,]"  +]!  *]  )]  (]  ']  &]  %]  $]  #]  "]  !]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  ]  \  \  \  \  \  \  \  \   \  2\  1\  0\  /\  .\  -\  ,\  +\  *\  )\  (\  '\  &\  %\  $\  #\  "\  !\  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \   \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \   \  *\  )\  (\  '\  &\  %\  $\  #\  "\  !\  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \  \~   \}  &\|  %\{  $\z  #\y  "\x  !\w  \v  \u  \t  \s  \r  \q  \p  \o  \n  \m  \l  \k  \j  \i  \h  \g  \f  \e  \d  \c  \b  \a  \`  \_  \^  \]  \\  \[  \Z  \Y  \X   \W "\V !\U  \T \S \R \Q \P \O \N \M \L \K \J \I \H \G \F \E \D \C \B  \A  \@  \?  \>  \= \< \; \: \9 \8 \7 \6  \5 \4 \3 \2 \1 \0 \/ \. \- \, \+ \* \) \( \' \& \%  \$  \#  \"  \!  \ \ \ \ \ \ \ \  \ "\ !\  \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \  \  \  \  [  [ [ [ [ [ [ [ [  [ 0[ /[ .[ -[ ,[ +[ *[ )[ ([ '[ &[ %[ $[ #[ "[ ![  [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [  [  [  [  [  [ [ [ [ [ [ [ [  [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [  [  [  [  [  [ [ [ [ [ [ [ [  [ [ [ [ [  [  [  [  [  [ [ [ [ [ [ [ [  [ [ [ [ [ [ [ [ [ [ [  [  [  [  [  [ [ [ [ [ [ [ [  [  [  [  [  [  [  [  [~  [}  [|  [{  [z  [y   [x   [w   [v   [u   [t  [s  [r  [q  [p  [o  [n  [m  [l '| &{ %z $y #x "w !v  u t s r q p o n m l k j i h g f e d c  b  a  `  _  ^ ] \ [ Z Y X W  V .U -T ,S +R *Q )P (O 'N &M %L $K #J "I !H  G F E D C B A @ ? > = < ; : 9 8 7 6 5  4  3  2  1  0 / . - , + * )  (  '  &  %  $  #  "  !                                         .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                            &  %  $  #  "  !                                                            &  %  $  #  "  !                                                                                                  ~  }  |  {  z  y  x   w $v #u "t !s  r q p o n m l k j i h g f e d c b a `  _  ^  ]  \  [ Z Y X W V U T  S *R )Q (P 'O &N %M $L #K "J !I  H G F E D C B A @ ? > = < ; : 9 8 7 6  5  4  3  2  1 0 / . - , + *  ) ( ' & % $ # " !                                                          2 1 0 / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                  ( ' & % $ # " !                                                          ~  } | { z y x w v  u  $t  #s  "r  !q   p  o  n  m  l  k  j  i  h  g  f  e  d  c  b  a  `  _  ^   ]   \   [   Z   Y  X  W  V  U  T  S  R  Q P O N M L K J I H G F  E  D  C  B  A @ ? > = < ; :  9 )8 (7 '6 &5 %4 $3 #2 "1 !0  / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                        1 0 / . - , + * ) ( ' & % $ # " !                                   5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                            5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                           ~  }  |  {  z  y  x  w  v   u  Jt  Is  Hr  Gq  Fp  Eo  Dn  Cm  Bl  Ak  @j  ?i  >h  =g  <f  ;e  :d  9c  8b  7a  6`  5_  4^  3]  2\  1[  0Z  /Y  .X  -W  ,V  +U  *T  )S  (R  'Q  &P  %O  $N  #M  "L  !K  J  I  H  G  F  E  D  C  B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,   +  Y*  X)  W(  V'  U&  T%  S$  R#  Q"  P!  O  N  M  L  K  J  I  H  G  F  E  D  C  B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                            I  H  G  F  E  D  C  B  A  @  ?  >  =  <  ;  :  9  8  7  6  5  4  3  2  1  0  /  .  -  ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                `o 1j|pdXL@4(~~~~~~~~~~~~t~h~\~Q~E~9~-~!~~ }}}}}}}}}}}}y}m}a}U}I}=}1}%}} }|||||||||||~|r|f|Z|N|B|6|*|||{{{{{{{{{{{{v{j{^{R{F{:{.{"{{ zzzzzzzzzzzz{zozczWzKz?z3z'zzzyyyyyyyyyyyysygy[yOyCy7y+yyyxxxxxxxxxxxxxxlx`xTxHxj4j)jjjiiiiiiiiiiiiiyiniciXiMiBi7i,i!ii ihhhhhhhhhhhh|hqhfh[hPhEh:h/h$hhhgggggggggggggtgig^gSgHg=g2g'gggffffffffffff|fpfdfXfLf@f4f(fffeeeeeeeeeeeetehe\ePeDe8e,e eeddddddddddddxdld`dUdId=d1d%dd dccccccccccc}cqcecYcMcAc5c)cccbbbbbbbbbbbbvbjb^bRbFb:b.b"bb aaaaaaaaaaaazanabaVaJa>a2a&aaa````````````s`g`[`O`C`7`+```____________w_k___S_G_;_/_#__ ^^^^^^^^^^^^|^p^d^X^L^@^4^(^^^]]]]]]]]]]]]t]h]\]P]D]8],] ]]\\\\\\\\\\\\x\l\a\U\I\=\1\%\\ \[[[[[[[[[[[}[q[e[Y[M[A[5[)[[[ZZZZZZZZZZZZuZiZ]ZQZEZ9Z-Z!ZZ YYYYYYYYYYYYzYnYbYVYJY>Y2Y&YYYXXXXXXXXXXX~XrXfXZXNXBX6X*XXXWWWWWWWWWWWWvWkW_WSWGW;W/W#WW VVVVVVVVVVVV{VoVcVWVKV?V3V'VVVUUUUUUUUUUUUsUgU[UOUCU7U+UUUTTTTTTTTTTTTxTlT`TTTHTN2N&NNNMMMMMMMMMMM~MrMfMZMNMCM7M+MMMLLLLLLLLLLLLwLkL_LSLGL;L/L#LL KKKKKKKKKKKK|KpKdKXKLK@K4K(KKKJJJJJJJJJJJJtJhJ\JPJDJ8J,J JJIIIIIIIIIIIIyImIaIUIII=I1I%II IHHHHHHHHHHH~HrHfHZHNHBH6H*HHHGGGGGGGGGGGGvGjG^GRGFG:G.G"GG FFFFFFFFFFFF{FoFcFWFKF?F3F'FFFEEEEEEEEEEEEsEgE[EPEDE8E,E EEDDDDDDDDDDDDxDlD`DTDHD>>>>>>>>>>>{>o>c>W>K>?>3>'>>>============s=g=[=O=C=7=+===<<<<<<<<<<<626&66655555555555~5r5f5Z5N5B565*555444444444444|4q4f4[4P4E4:4/4$4443333333333333t3i3^3S3H3=323'3332222222222222w2k2_2S2G2;2/2#22 111111111111{1o1c1W1L1@141(111000000000000t0h0\0P0D080,0 00////////////y/m/a/U/I/=/1/%// /...........}.q.e.Y.M.A.5.)...------------u-i-]-Q-E-9---!-- ,,,,,,,,,,,,z,n,b,V,J,>,2,&,,,+++++++++++~+r+f+Z+N+B+6+*+++************w*k*_*S*G*;*/*#** )))))))))))){)o)c)W)K)?)3)')))((((((((((((s(g([(O(C(7(+(((''''''''''''x'l'`'T'H'<'0'$'' '&&&&&&&&&&&|&p&d&X&L&@&4&(&&&%%%%%%%%%%%%t%h%\%P%D%8%,% %% $$$$$$$$$$$$y$m$a$U$I$=$1$%$$ $###########}#q#e#Y#M#A#5#)###""""""""""""u"i"]"R"F":"."""" !!!!!!!!!!!!z!n!b!V!J!>!2!&!!! ~ r g [ O C 7 +   wk_SG;/# {pdXL@4(th\PD8, xl`TH<0$ }qeYMA5)ui]QE9-! ynbVJ>2&~rfZNB6*wk_SG;/# {ocWK?4(th\PD8, ymaUI=1% }qfZNB6*vj i i i i i i i i i  i  i  i  i  i i i i i i i i  i !i  i i i i i i i i i i i i~ i} i| i{ iz iy ix iw  iv  iu  it  is  ir iq ip io in im il ik  ij ii ih ig if ie id ic ib ia i` i_ i^ i] i\  i[  iZ  iY  iX  iW iV iU iT iS iR iQ iP  iO iN iM iL iK iJ iI iH iG iF iE iD iC iB iA i@ i? i> i=  i<  i;  i:  i9  i8 i7 i6 i5 i4 i3 i2 i1  i0  &i/  %i.  $i-  #i,  "i+  !i*  i)  i(  i'  i&  i%  i$  i#  i"  i!  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i  i   i  2i  1i  0i  /i  .i  -i  ,i  +i  *i  )i  (h  'h  &h  %h  $h  #h  "h  !h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h   h  9h  8h  7h  6h  5h  4h  3h  2h  1h  0h  /h  .h  -h  ,h  +h  *h  )h  (h  'h  &h  %h  $h  #h  "h  !h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h   h  *h  )h  (h  'h  &h  %h  $h  #h  "h  !h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h  h~  h}  h|  h{  hz  hy  hx  hw  hv   hu  )ht  (hs  'hr  &hq  %hp  $ho  #hn  "hm  !hl  hk  hj  hi  hh  hg  hf  he  hd  hc  hb  ha  h`  h_  h^  h]  h\  h[  hZ  hY  hX  hW  hV  hU  hT  hS  hR  hQ  hP  hO  hN  hM   hL ;hK :hJ 9hI 8hH 7hG 6hF 5hE 4hD 3hC 2hB 1hA 0h@ /h? .h> -h= ,h< +h; *h: )h9 (h8 'h7 &h6 %h5 $h4 #h3 "h2 !h1  h0 h/ h. h- h, h+ h* h) h( h' h& h% h$ h# h" h! h h h  h  h  h  h  h h h h h h h h  h 5h 4h 3h 2h 1h 0h /h .h -h ,h +h *h )h (h 'h &h %h $g #g "g !g  g g g g g g g g g g g g g g g g g g g  g  g  g  g  g g g g g g g g  g Gg Fg Eg Dg Cg Bg Ag @g ?g >g =g  g=  g<  g;  g:  g9  g8 g7 g6 g5 g4 g3 g2 g1  g0 $g/ #g. "g- !g,  g+ g* g) g( g' g& g% g$ g# g" g! g g g g g g g g  g  g  g  g  g g g g g g g g  g g g g g g g g g g g g g  f  f  f  f  f f f f f f f f  f  3f  2f  1f  0f  /f  .f  -f  ,f  +f  *f  )f  (f  'f  &f  %f  $f  #f  "f  !f   f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f  f   f   f   f   f   f  f  f  f  f  f  f  f  f 5f 4f 3f 2f 1f 0f /f .f -f ,f +f *f )f (f 'f &f %f $f #f "f !f  f f f f f f f f f f f f f f f f f f f  f  f  f  f  f f f f f f f f  f 8f 7f 6f 5f 4f 3f 2f 1f 0f /f .f -f ,f~ +f} *f| )f{ (fz 'fy &fx %fw $fv #fu "ft !fs  fr fq fp fo fn fm fl fk fj fi fh fg ff fe fd fc fb fa f`  f_  f^  f]  f\  f[ fZ fY fX fW fV fU fT  fS GfR FfQ EfP DfO CfN BfM AfL @fK ?fJ >fI =fH  2f= 1f< 0f; /f: .f9 -f8 ,f7 +f6 *f5 )f4 (f3 'f2 &f1 %f0 $f/ #f. "f- !f,  f+ f* f) f( f' f& f% f$ f# f" f! f f f f f f f f  f  f  f  f  f f f f f f f f  f &f %f $f #f "f !f  f f f f f f e e e e e e e e e e e e e  e  e  e  e  e e e e e e e e  e /e .e -e ,e +e *e )e (e 'e &e %e $e #e "e !e  e e e e e e e e e e e e e e e e e e e  e  e  e  e  e e e e e e e e  e 0e /e .e -e ,e +e *e )e (e 'e &e %e $e #e "e !e  e e e e e e e e e e e e e e e e e e e  e  e  e  e  e e e e e e e e  e +e *e )e (e 'e &e %e $e #e~ "e} !e|  e{ ez ey ex ew ev eu et es er eq ep eo en em el ek ej ei  eh  eg  ef  ee  ed ec eb ea e` e_ e^ e]  e\ %e[ $eZ #eY "eX !eW  eV eU eT eS eR eQ eP eO eN eM eL eK eJ eI eH eG eF eE eD  eC  eB  eA  e@  e? e> e= e< e; e: e9 e8  e7 e6 e5 e4 e3 e2 e1 e0 e/ e. e- e, e+ e* e) e( e' e& e%  e$  e#  e"  e!  e e e e e e e e  e  e e e e e e e e e e e e e e e e e e e  e  e  e  e  e d d d d d d d  d #d "d !d  d d d d d d d d d d d d d d d d d d d  d  d  d  d  d d d d d d d d  d  #d  "d  !d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d   d  ;d  :d  9d  8d  7d  6d  5d  4d  3d  2d  1d  0d  /d  .d  -d  ,d  +d  *d  )d  (d  'd  &d  %d  $d  #d  "d  !d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d  d~  d}  d|  d{  dz  dy  dx   dw  6dv  5du  4dt  3ds  2dr  1dq  0dp  /do  .dn  -dm  ,dl  +dk  *dj  )di  (dh  'dg  &df  %de  $dd  #dc  "db  !da  d`  d_  d^  d]  d\  d[  dZ  dY  dX  dW  dV  dU  dT  dS  dR  dQ  dP  dO  dN  dM  dL  dK  dJ  dI  dH  dG  dF  dE  dD  dC  dB   dA  *d@  )d?  (d>  'd=  &d<  %d;  $d:  #d9  "d8  !d7  d6  d5  d4  d3  d2  d1  d0  d/  d.  d-  d,  d+  d*  d)  d(  d'  d&  d%  d$  d#  d"  d!  d  d  d  d  d  d  d  d  d   d  >d  =d  'c= &c< %c; $c: #c9 "c8 !c7  c6 c5 c4 c3 c2 c1 c0 c/ c. c- c, c+ c* c) c( c' c& c% c$  c#  c"  c!  c  c c c c c c c c  c ,c +c *c )c (c 'c &c %c $c #c "c !c  c c c c c c c c c c c b b b b b b b b  b  b  b  b  b b b b b b b b  b &b %b $b #b "b !b  b b b b b b b b b b b b b b b b b b b  b  b  b  b  b b b b b b b b  b 4b 3b 2b 1b 0b /b .b -b ,b +b *b )b (b 'b &b %b $b #b "b !b  b b b b b b b b b b b b b b b b b b b  b  b  b  b  b b b b b b b b  b  Pb  Ob  Nb  Mb  Lb  Kb  Jb  Ib  Hb  Gb  Fb  Eb  Db  Cb  Bb  Ab  @b  ?b  >b~  =b}   b= b< b; b:  b9  b8  b7  b6  b5 b4 b3 b2 b1 b0 b/ b.  b- /b, .b+ -b* ,b) +b( *b' )b& (b% 'b$ &b# %b" $b! #b "b !b  b b b b b b b b b b b b b b b b b b b  b  b  b  b  b b b b b b b a  a Ha Ga Fa Ea Da Ca Ba Aa @a ?a >a =a   .a=  -a<  ,a;  +a:  *a9  )a8  (a7  'a6  &a5  %a4  $a3  #a2  "a1  !a0  a/  a.  a-  a,  a+  a*  a)  a(  a'  a&  a%  a$  a#  a"  a!  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a  a   a  2a  1a  0a  /a  .a  -a  ,a  +a  *a  )a  (a  'a  &a  %a  $a  #a  "`  !`  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `  `   ` &` %` $` #` "` !`  ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` `  `  `  `  `  ` ` ` ` ` ` ` `  ` %` $` #` "` !`  ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` ` `  `  `  `  `  ` ` ` ` ` ` ` `  ` 8` 7` 6` 5` 4` 3` 2` 1` 0` /` .` -` ,` +` *` )` (` '` &` %` $`~ #`} "`| !`{  `z `y `x `w `v `u `t `s `r `q i  2v}qeYMA5)~~~~~~~~~~~~u~i~]~Q~E~9~-~!~~ }}}}}}}}}}}}z}n}b}V}J}>}2}&}}}|||||||||||~|r|f|Z|N|B|6|*|||{{{{{{{{{{{{w{k{_{S{G{;{/{#{{ zzzzzzzzzzzz|zpzdzXzLz@z4z(zzzyyyyyyyyyyyytyhy^ySyHy=y2y'yyyxxxxxxxxxxxxxwxlxaxVxKx@x4x(xxxwwwwwwwwwwwwtwhw\wPwDw8w,w wwvvvvvvvvvvvvxvlv`vTvHvs2s&sssrrrrrrrrrrrrsrgr[rOrCr7r+rrrqqqqqqqqqqqqwqkq_qSqGq;q/q$qq qppppppppppp|pqpepYpMpAp5p)pppoooooooooooouoio]oQoEo9o-o!oo nnnnnnnnnnnnynmnanUnIn=n1n%nn nmmmmmmmmmmm~mrmfmZmNmBm6m*mmmllllllllllllvljl^lRlFl:l.l"ll kkkkkkkkkkkk{kokckWkKk?k3k'kkkjjjjjjjjjjjjsjgj[jOjCj7j+jjjiiiiiiiiiiiixili`iTiHi^2^&^^^]]]]]]]]]]]~]r]g][]O]C]7]+]]]\\\\\\\\\\\\w\k\_\S\G\;\/\#\\ [[[[[[[[[[[[|[p[d[X[L[@[4[([[[ZZZZZZZZZZZZuZiZ]ZQZEZ9Z-Z!ZZ YYYYYYYYYYYYyYmYaYUYIY=Y1Y%YY YXXXXXXXXXXX~XrXfXZXNXBX6X*XXXWWWWWWWWWWWWvWjW^WRWFW:W.W"WW VVVVVVVVVVVV{VoVcVWVKV?V3V'VVVUUUUUUUUUUUUsUgU[UOUCU7U+UUUTTTTTTTTTTTTxTlT`TTTHTQ2Q&QQQPPPPPPPPPPPPsPgP[POPCP7P+PPPOOOOOOOOOOOOwOlO`OTOHOF2F&FFFEEEEEEEEEEE~ErEfEZENEBE6E*EEEDDDDDDDDDDDDwDkD_DSDGD;D/D#DD DCCCCCCCCCCC|CpCdCXCLC@C4C(CCCBBBBBBBBBBBBuBiB]BQBEB9B-B!BB AAAAAAAAAAAAzAnAbAVAJA>A2A&AAA@@@@@@@@@@@~@r@f@Z@N@B@6@*@@@????????????w?k?_?S?G?;?/?#?? >>>>>>>>>>>>|>p>d>X>L>@>4>(>>>============u=i=]=Q=E=9=-=!== <<<<<<<<<<<727&77766666666666~6r6f6Z6P6E6:6/6$6665555555555555t5i5^5S5H5=525'555444444444444w4k4_4S4G4<404$44 433333333333|3p3d3X3L3@343)333222222222222u2i2]2Q2E292.2"22 111111111111{1o1c1W1K1?131'111000000000000t0h0\0P0D080,0 00////////////x/l/`/T/H/2(xmbWLA6+ xl`TH<0% }qeYMA5)v &r &r &r &r &r &r &r  &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r & r & r & r & r & r &r &r &r &r &r &r &r  &r &r &r &r &r &r &r &r &r & r & r & r & r & r &r &r &r &r &r &r &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  & r  & r  & r  & r  & r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  &r  r  r  r  r  r~  r}  r|  r{  rz  ry  rx  rw   rv  ru  rt  rs  rr  rq  rp  ro  rn  rm  rl  rk  rj  ri  rh  rg  rf  re  rd  rc  rb   ra  !r`  r_  r^  r]  r\  r[  rZ  rY  rX  rW  rV  rU  rT  rS  rR  rQ  rP  rO  rN  rM  rL  rK  rJ  rI  rH  rG  rF  rE  rD  rC  rB  rA   r@  r?  r>  r=  r<  r;  r:  r9  r8  r7  r6  r5  r4  r3  r2  r1  r0  r/   r.  r-  r,  r+  r*  r)  r(  r'  r&  r%  r$  r#  r"  r!  r   r r r r r r r r r r r r  r  r  r  r  r r r r r r r r  r r r r  r  r  r  r  q q q q q q q q  q q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q q q q q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q  q  q  q  q  q  q  q  q  q  q  q   q   q   q   q   q  q  q  q  q  q  q  q  q q q q q q~ q} q| q{ qz qy qx  qw  qv  qu  qt  qs qr qq qp qo qn qm ql  qk :qj 9qi 8qh 7qg 6qf 5qe 4qd 3qc 2qb 1qa 0q` /q_ .q^ -q] ,q\ +q[ *qZ )qY (qX 'qW &qV %qU $qT #qS "qR !qQ  qP qO qN qM qL qK qJ qI qH qG qF qE qD qC qB qA q@ q? q>  q=  q<  q;  q:  q9 q8 q7 q6 q5 q4 q3 q2  q1 (q0 'q/ &q. %q- $q, #q+ "q* !q)  q( q' q& q% q$ q# q" q! q q q q q q q q q q q  q  q  q  q  q q q q q q q q  q  q  q  q  q  q  q  q  q  q  p  p  p   p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p   p  "p  !p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p   p  !p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p   p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p  p   p  p~  p}  p|  p{  pz py px pw pv pu pt ps  pr (pq 'pp &po %pn $pm #pl "pk !pj  pi ph pg pf pe pd pc pb pa p` p_ p^ p] p\ p[ pZ pY pX pW  pV  pU  pT  pS  pR pQ pP pO pN pM pL pK  pJ pI pH pG pF pE pD pC  pB  pA  p@  p?  p> p= p< p; p: p9 p8 p7  p6  p5  p4  p3  p2  p1 p0 p/ p. p- p, p+ p*  p) p( p' p& p% p$ p# p" p!  p  p  p  p  p p p p p p p p  p p p p p p p p p p p  p  p  p  p  p p p p p p o o  o o o o  o  o  o  o  o o o o o o o o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o   o   o   o   o   o  o  o  o  o  o  o  o  o o o o o o o o o o o o o o o  o  o  o  o  o o o o o o o o  o !o  o o o o o o o o o o o o o o o o o o o  o  o  o  o  o o o o o o o o  o o o o o o o o o o o  o  o  o  o  o o o o o o~ o} o|  o{  oz  oy  ox  ow  ov  ou  ot  os  or  oq  op  oo  on   om  ol  ok  oj  oi  oh  og  of  oe  od  oc  ob  oa  o`  o_  o^  o]  o\  o[  oZ  oY   oX  $oW  #oV  "oU  !oT  oS  oR  oQ  oP  oO  oN  oM  oL  oK  oJ  oI  oH  oG  oF  oE  oD  oC  oB  oA  o@  o?  o>  o=  o<  o;  o:  o9  o8  o7  o6  o5   o4  o3  o2  o1  o0  o/  o.  o-  o,  o+  o*  o)  o(  o'  o&  o%  o$  o#  o"  o!  o   o  !o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  o  n   n 'n &n %n $n #n "n !n  n n n n n n n n n n n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n n n n n  n n n n n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n n n n n  n n n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n n n n n  n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n n n n n  n n n n n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n~ n} n| n{ nz  ny nx nw nv nu nt ns nr nq np no nn nm nl nk nj ni nh ng  nf  ne  nd  nc  nb na n` n_ n^ n] n\ n[  nZ nY nX nW nV nU nT nS nR nQ nP nO nN nM nL nK nJ  nI  nH  nG  nF  nE nD nC nB nA n@ n? n>  n=   n<  n;  n:  n9  n8  n7  n6  n5  n4  n3  n2  n1  n0  n/  n.  n-  n,  n+  n*   n)   n(   n'   n&   n%  n$  n#  n"  n!  n  n  n  n n n n n n n n n n n n n n n n n n n  n  n  n  n  n n n n n n n m  m ,m +m *m )m (m 'm &m %m $m #m "m !m  m m m m m m m m m m m m m m m m m m m  m  m  m  m  m m m m m m m m  m  m m m m m m m m m m m m m m m m m m m  m  m  m  m  m m m m m m m m  m m m m m m m m m m m m m m m  m  m  m  m  m m m m m m m m  m m m m m m m m m m m m m m m  m  m  m  m  m m m m m m m~ m}  m| #m{ "mz !my  mx mw mv mu mt ms mr mq mp mo mn mm ml mk mj mi mh mg mf  me  md  mc  mb  ma m` m_ m^ m] m\ m[ mZ  mY mX mW mV mU mT mS mR mQ mP mO mN mM mL mK mJ mI mH  mG  mF  mE  mD  mC mB mA m@ m? m> m= m<  m; (m: 'm9 &m8 %m7 $m6 #m5 "m4 !m3  m2 m1 m0 m/ m. m- m, m+ m* m) m( m' m& m% m$ m# m" m! m  m  m  m  m  m m m m m m m m  m &m %m $m #m "m !m  m m m m m m m m m m m m m l l l l l l  l  l  l  l  l l l l l l l l  l (l 'l &l %l $l #l "l !l  l l l l l l l l l l l l l l l l l l l  l  l  l  l  l l l l l l l l  l l l l l l l l l l l l l l l l  l  l  l  l  l l l l l l l l  l "l !l  l l l l l l l l l l l l l l l l l l l  l  l  l  l  l l l l l l l l  l (l 'l &l %l $l #l "l !l  l~ l} l| l{ lz ly lx lw lv lu lt ls lr lq lp lo ln lm ll  lk  lj  li  lh  lg lf le ld lc lb la l`  l_ )l^ (l] 'l\ &l[ %lZ $lY #lX "lW !lV  lU lT lS lR lQ lP lO lN lM lL lK lJ lI lH lG lF lE lD lC  lB  lA  l@  l?  l> l= l< l; l: l9 l8 l7  l6 l5 l4 l3 l2 l1 l0 l/ l. l- l, l+ l* l) l( l'  l&  l%  l$  l#  l" l! l l l l l l  l  4l  3l  2l  1l  0l  /l  .l  -l  ,l  +l  *l  )l  (l  'l  &l  %l  $l  #l  "l  !l  l  l  l  l  l  l  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k   k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k   k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k   k  0k  /k  .k  -k  ,k  +k  *k  )k  (k  'k  &k  %k  $k  #k  "k  !k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k  k   k  +k~  *k}  )k|  (k{  'kz  &ky  %kx  $kw  #kv  "ku  !kt  ks  kr  kq  kp  ko  kn  km  kl  kk  kj  ki  kh  kg  kf  ke  kd  kc  kb  ka  k`  k_  k^  k]  k\  k[  kZ  kY  kX  kW  kV  kU   kT (kS 'kR &kQ %kP $kO #kN "kM !kL  kK kJ kI kH kG kF kE kD kC kB kA k@ k? k> k= k< k; k: k9  k8  k7  k6  k5  k4 k3 k2 k1 k0 k/ k. k-  k,   j=  j<   j;   j:   j9   j8   j7  j6  j5  j4  j3  j2  j1  j0  j/ j. j- j, j+ j* j) j( j' j& j% j$ j#  j"  j!  j  j  j j j j j j j j  j j j j j j j j j j j j j j j j j j j  j  j  j  j  i i i i i i i i  i *i )i (i 'i &i %i $i #i "i !i  i i i i i i i i i i i i i i i i i i i  i  i  i  i  i i i i i i i i  i (i 'i &i %i $i #i "i !i  i i i i i i i i i i i i i i i i i i i  i  i  i  i  i i i i i i i i  i i i %|pdXL@4(~~~~~~~~~~~~u~i~]~Q~E~9~-~!~~ }}}}}}}}}}}}z}n}b}V}J}>}2}&}}}||||||||||||}|r|g|\|Q|F|;|0|%|||{{{{{{{{{{{{w{k{_{S{G{;{/{#{{ zzzzzzzzzzzz|zpzdzXzLz@z4z(zzzyyyyyyyyyyyyuyiy]yQyEy9y-y!yy xxxxxxxxxxxxyxmxbxVxJx>x2x&xxxwwwwwwwwwww~wrwfwZwNwBw6w*wwwvvvvvvvvvvvvwvkv_vSvGv;v/v#vv uuuuuuuuuuuuuwuluauVuKu@u5u*uuu tttttttttttttztotctWtKt?t3t'tttssssssssssssssgs[sOsCs7s+sssrrrrrrrrrrrrxrlr`rTrHrh3h(hhhggggggggggggwgkg_gSgGga4a)aaa`````````````y`n`b`V`J`>`2`&```___________~_r_f_Z_N_B_7_+___^^^^^^^^^^^^w^l^`^T^H^<^0^$^^ ^]]]]]]]]]]]|]p]f][]P]E]:]/]$]]]\\\\\\\\\\\\z\n\b\V\J\>\2\&\\\[[[[[[[[[[[[s[g[[[Q[F[;[0[%[[[ZZZZZZZZZZZZZuZjZ_ZTZIZ?Z4Z)ZZZYYYYYYYYYYYYYuYiY]YQYEY9Y-Y!YY XXXXXXXXXXXXzXnXbXVXJX>X2X&XXXWWWWWWWWWWWWsWgW[WOWCW7W,W WWVVVVVVVVVVVVyVmVaVUVIV=V1V%VV VUUUUUUUUUUU~UrUfUZUNUBU6U*UUUTTTTTTTTTTTTvTjT^TRTGT;T/T#TT SSSSSSSSSSSS|SpSdSXSLS@S4S(SSSRRRRRRRRRRRRtRhR]RQRER9R-R!RR QQQQQQQQQQQQyQmQaQUQIQ=Q1Q%QQ QPPPPPPPPPPP~PrPfPZPNPBP6P*PPPOOOOOOOOOOOOvOjO^OROFO:O.O"OO NNNNNNNNNNNN{NoNcNWNKN?N3N'NNNMMMMMMMMMMMMsMgM[MPMDM8M,M MMLLLLLLLLLLLLxLlL`LTLHL@2@&@@@????????????x?m?b?W?L?A?6?*???>>>>>>>>>>>>v>j>^>R>F>:>.>">> ============{=o=c=W=K=?=3='===<<<<<<<<<<<424&444333333333333s3g3[3P3D383,3 33222222222222y2m2a2U2I2=212%22 211111111111~1r1f1Z1N1B161*111000000000000w0l0`0T0H0<000$00 0///////////}/q/e/Y/M/A/5/)///............v.j.^.R.F.:...".. ------------{-o-c-W-K-?-3-'---,,,,,,,,,,,,u,i,],Q,E,9,-,!,, ++++++++++++z+n+b+V+J+>+2+&+++************s*g*[*O*C*7*+***))))))))))))x)l)`)T)H)<)0)$)) )(((((((((((}(q(e(Y(M(A(5()(((''''''''''''v'j'^'R'F':'.'"'' &&&&&&&&&&&&{&o&c&W&K&?&3&'&&&%%%%%% z z z~ z} z| z{ zz zy  zx  zw  zv  zu  zt zs zr zq zp zo zn zm  zl zk zj zi zh zg zf ze zd zc zb za z` z_ z^  z]  z\  z[  zZ  zY zX zW zV zU zT zS zR  zQ zP zO  zN  zM  zL  zK  zJ zI zH zG zF zE zD zC  zB zA z@ z? z> z= z< z; z:  z9  z8  z7  z6  z5 z4 z3 z2 z1 z0 z/ z.  z- z, z+ z* z) z( z' z& z% z$ z# z"  z!  z  z  z  z z z z z z z z  z z z z z z  z  z  z  z  z z z z z z z z  z z z z y y y y y  y  y  y  y  y y y y y y y y  y y y y y y y y  y y y y y y y y  y  y  y  y  y y y y y y y y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y   y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y   y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y   y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y   y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y  y~  y}  y|   y{  yz  yy  yx  yw  yv yu yt ys yr yq yp yo  yn ym yl yk yj  yi  yh  yg  yf  ye yd yc yb ya y` y_ y^  y] y\ y[ yZ yY  yX  yW  yV  yU  yT yS yR yQ yP yO yN yM  yL yK  yJ  yI  yH  yG  yF yE yD yC yB yA y@ y?  y>  y=  y<  y; y: y9 y8 y7 y6 y5 y4  y3 y2 y1 y0 y/ y. y- y, y+ y*  y)  y(  y'  y&  y% y$ y# y" y! y y y  y y y y y y y y y y y y y y y y y  y  y  y  y  y y y y y y y y  y  x  x  x  x  x  x  x   x   x   x   x   x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x   x   x   x   x   x  x  x  x  x  x  x  x  x  x  x   x   x   x   x   x  x  x  x  x  x  x  x  x   x   x   x   x   x  x  x  x  x  x  x  x  x x x x x x x x x  x  x  x  x  x x x x x x x x  x x x x x x x x x  x  x  x  x  x x x x x x x x  x x x x x x x x x x x x  x  x  x  x~  x} x| x{ xz xy xx xw xv  xu xt xs xr xq xp xo xn xm xl xk xj xi xh xg xf xe  xd  xc  xb  xa  x` x_ x^ x] x\ x[ xZ xY  xX   xW   xV  xU  xT  xS  xR  xQ  xP  xO  xN xM xL xK xJ xI  xH  xG  xF  xE  xD xC xB xA x@ x? x> x=  x< x; x: x9 x8 x7 x6 x5 x4 x3  x2  x1  x0  x/  x. x- x, x+ x* x) x( x'  x&  x%  x$  x#  x"  x!  x  x  x   x   x   x   x   x  x  x  x  x  x  x  x  x x  x  x  x  x  x x x x x x x x  x x x x w w w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w w w w w w w w w w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w w w w w w w w w w w w w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w   w   w   w   w   w  w  w  w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w w w w w  w  w  w  w  w w w w w w w w  w w w w w w~  w}  w|  w{  wz  wy wx ww wv wu wt ws wr  wq wp wo wn wm wl wk wj wi wh wg wf we wd  wc  wb  wa  w`  w_ w^ w] w\ w[ wZ wY wX  wW  wV  wU  wT  wS  wR  wQ  wP  wO  wN  wM  wL  wK  wJ  wI   wH   wG   wF   wE   wD  wC  wB  wA  w@  w?  w>  w=  w<  w;  w:  w9  w8  w7  w6  w5  w4  w3  w2  w1  w0  w/  w.  w-  w,  w+  w*  w)  w(  w'  w&  w%  w$   w#  w"  w!  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w  w   w  (w  'w  &w  %w  $w  #w  "v  !v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v   v  'v  &v  %v  $v  #v  "v  !v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v   v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v   v  v  v  v  v  v v v v v v v v  v v v v v v v v v v v v v v v v  v~  v}  v|  v{  vz vy vx vw vv vu vt vs  vr vq vp vo vn vm vl vk  vj  vi  vh  vg  vf ve vd vc vb va v` v_  v^ v]  v\  v[  vZ  vY  vX vW vV vU vT vS vR vQ  vP vO vN vM  vL  vK  vJ  vI  vH vG vF vE vD vC vB vA  v@ v? v> v= v< v; v:  v9  v8  v7  v6  v5 v4 v3 v2 v1 v0 v/ v.  v- v, v+ v* v) v(  v'  v&  v%  v$  v# v" v! v v v v v  v  v   v   v   v   v   v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v  v   v   u   u   u   u  u  u  u  u  u  u  u  u vu vu v u v u v u v u v u vu vu vu vu vu vu vu  vu vu vu v u v u v u v u v u vu vu vu vu vu vu vu  vu  vu  vu  vu  v u  v u  v u  v u  v u  vu  vu  vu  vu  vu  vu  vu  vu lu lu lu lu lu lu lu lu lu l u l u l u l u l u lu lu lu lu lu lu lu  lu lu lu lu lu l u l u l u l u l u lu lu lu lu lu lu lu  lu lu lu lu lu lu lu lu lu lu lu lu lu lu l u l u l u l u l u lu lu lu lu lu lu lu  lu  lu  lu  lu  lu  lu  l u  l u~  l u}  l u|  l u{  luz  luy  lux  luw  luv  luu  lut  lus bur buq bup buo bun bum bul buk b uj b ui b uh b ug b uf bue bud buc bub bua bu` bu_  bu^ bu] bu\ bu[ buZ buY buX buW buV buU buT buS buR b uQ b uP b uO b uN b uM buL buK buJ buI buH buG buF  buE buD buC buB b uA b u@ b u? b u> b u= bu< bu; bu: bu9 bu8 bu7 bu6  bu5 bu4 bu3 bu2 b u1 b u0 b u/ b u. b u- bu, bu+ bu* bu) bu( bu' bu&  bu% bu$ bu# b u" b u! b u b u b u bu bu bu bu bu bu bu  bu  bu  bu  bu  bu  bu  bu  bu  b u  b u  b u  b u  b u  bu  bu  bu  bu  bu  bu  bu  bu Xu Xu Xt Xt Xt X t X t X t X t X t Xt Xt Xt Xt Xt Xt Xt  Xt Xt Xt Xt Xt X t X t X t X t X t Xt Xt Xt Xt Xt Xt Xt  Xt  X t  X t  X t  X t  Xt  Xt  Xt  Xt  Xt  Xt  Xt  Xt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt N t N t N t N t N t Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt  Nt Nt Nt Nt Nt Nt N t N t N t N t N t Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt  Nt N t N t N t N t N t Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt  Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt N t N t N t N t N t Nt Nt Nt Nt Nt Nt Nt  Nt  N t  N t  Nt  Nt  Nt  Nt~  Nt}  Nt|  Nt{  Ntz Dty Dtx Dtw Dtv Dtu D tt D ts D tr D tq D tp Dto Dtn Dtm Dtl Dtk Dtj Dti  Dth Dtg Dtf Dte Dtd Dtc Dtb Dta Dt` Dt_ Dt^ Dt] Dt\ D t[ D tZ D tY D tX D tW DtV DtU DtT DtS DtR DtQ DtP  DtO DtN DtM DtL DtK DtJ DtI DtH DtG DtF DtE D tD D tC D tB D tA D t@ Dt? Dt> Dt= Dt< Dt; Dt: Dt9  Dt8  Dt7  Dt6  Dt5  Dt4  Dt3  Dt2  Dt1  Dt0  Dt/  Dt.  Dt-  Dt,  Dt+  Dt*  Dt)  Dt(  D t'  D t&  D t%  D t$  D t#  Dt"  Dt!  Dt  Dt  Dt  Dt  Dt  Dt :t :t :t :t :t :t :t :t :t :t : t : t : t : t : t :t :t :t :t :t :t :t  :t :t :t :t :t :s :s :s :s : s : s : s : s : s :s :s :s :s :s :s :s  :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s :s : s : s : s : s : s :s :s :s :s :s :s :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  : s  : s  : s  : s  : s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s  :s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0 s 0 s 0 s 0 s 0 s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s  0s 0!s 0 s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0s 0 s 0 s 0 s 0 s 0 s 0s 0s 0s 0s~ 0s} 0s| 0s{  0sz 0 sy 0sx 0sw 0sv 0su 0st 0ss 0sr 0sq 0sp 0so 0sn 0sm 0sl 0sk 0sj 0si 0sh 0sg 0 sf 0 se 0 sd 0 sc 0 sb 0sa 0s` 0s_ 0s^ 0s] 0s\ 0s[  0sZ 0sY 0sX 0sW 0sV 0sU 0sT 0sS 0sR 0 sQ 0 sP 0 sO 0 sN 0 sM 0sL 0sK 0sJ 0sI 0sH 0sG 0sF  0sE 0sD 0sC 0sB 0sA 0s@ 0s? 0s> 0s= 0s< 0 s; 0 s: 0 s9 0 s8 0 s7 0s6 0s5 0s4 0s3 0s2 0s1 0s0  0s/  0s.  0s-  0s,  0s+  0s*  0s)  0s(  0s'  0s&  0s%  0 s$  0 s#  0 s"  0 s!  0 s  0s  0s  0s  0s  0s  0s  0s  0s &s &s &s &s &s & s & s & s & s & s &s &s &s &s &s &s &s  &s &s &s &s &s &s &s &r &r &r &r &r &r &r & r & r & r & r & r &r &r &r &r &r &r &r  &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r &r & r & r & r & r wG~~~~~_~K~ }}}}}q}D}4}|||||[|G|{{{{z{@{zzzzzqzXz6zyyyydy?yxxxxxix>x#xwwwvwRw1wvvvvdv7vuuuueu4utttmt9tssssYs(rrrhr?rqqqqwq_q2qpppfp1pooooooAo nnnwnGnmmmmvmSmllllelBl&lkkkk[k5jjjjcj?jiiiiiviTi'ihhhhwh=hgggggrgHg7fffof@feeee`e8e ddydJdcccc}c;cbbbbbpbAbaaa_a3a````]`G`____~_N_%^^^^{^T^5^]]]]]Z]2] \\\\X\0\[[[[^[4[ZZZgZ;ZYYYYyYYY;YXXXtXAXWWWWgW:W VVVvVLV'VUUUUUZUFU!TTTTT}T#TSSSSvSQS>S!SRRRRsRTRCRQQQQtQPQPPPPaP2P OOOOeO=ONNNNNNyNXN%NMMMMYM&M LLLmL2LKKKKKkK@K+KJJJJ}JPJIIIlI2HHH]H3H GGGgG=GFFFqFEEEsEADDDDjD*CCCCuCQCBBBwB`B)AAABA@@@@o@>D==|=<<<<)(((t(L(.''''g' ' &&&&M&6&%%%%%b%$$$$$$$y$B####d#D#"""7" !!k  ] OX#Z$VvL)>c2mJ l>s5{Y; N"_+oLNTxN& ]  { , F K  Q b;kM' c '1<виясненняh&K< пам'ятник над Йорданом і непорозуміння між ІзраїлемS% #<Зайорданські коліна повертаються додому'$ M<Міста для левітів # ?<Захисні міста"<(Дана!)< Нафталі !<Ашера-<Іссахара-< Завулона# E<Коліна: Симеона3<їхні міста'K< коліно Веніямина7 m<Інші наділи та їх розподіл2a<скарги потомків Йосифа4e<границі наділу Манассії$ G<Коліно Манассії#C<коліно Ефраїма  ?<Коліна Йосифа&I<міста коліна Юди!?< частка Калева% I<Наділ коліна Юди.Y<наділ Калева - ХевронE <Поділ земель на захід від Йордануue< на схід від Йордану: Рувимове, Гадове та півколіно Манассії7 m< Землі на захід від ЙордануI  < Список розгромлених Ізраїлем царів) O< винищення анакіїв% G< завоювання міст 3< їх розгром:  s< Північні царі проти ІзраїляC< завоювання південної Палестини,U< доля розбитих царів5g< сонце спиняється на небі6i< погром аморійських царівL < Царі ханаанські воюють проти Гівеону:q< з них дроворуби та водоноси( O< Хитрощі гівонітів7k<відновлення союзу з Богом= y<Другий похід та завоювання АїK<виявлення святотатця й покута Ахана,~U<Ісус перед ГосподомI} <Святотатство Ахана й поразка при Аї%|G<падіння Єрихону'{K< здобування міста"z C<Облога Єрихону7yk< Ісусові з'являється янгол>xy< Пасха; манна перестає спадати9wo<обрізання народу в ГілгаліGv <Переполох серед царів ханааиських,uU<значення пам'ятника/t[< закінчення переправиLs <Кам'яні пам'ятники на спомин переходуxr m<Розпорядження до народу й священиків та перехід через Йордан-qW<поворот вивідувачів p=<умова з Рахав-o Y<Розглядини в Єрихоні0n _< наказ до всього народуxm o<Ізраїль готується завойовувати Ханаан: Ісус Навин - провідник l ?2"Смерть МойсеяOk 2!Мойсей благословить покоління Ізраїля j ?2 Пісня ПророкаCi2пересторога супроти невірностиh;2Ісус (Єгошуа).g [2Розпорядження Мойсея1f_2для вибору - дві дороги*eQ2 заповіді - не тяжкі(d O2Зібрання діяспори=cw2 союз із майбутнім поколінням(b O2Божі добродійства)aO2погроза прокляття2` c2Обітниця благословення:_q2 прокляття та благословення2^ c2Камінь подяки та вівтар(]M2обов'язуюча форма\-2 десятини[ 52ПервоплодиZ;2 інші приписи*YQ2подружжя з дівером%XG2віл, що молотитьW 12БатоженняFV2залишки на стерні, у винограднику;Us2право чужинця, вдови, сироти#TC2збірна провина'SK2денний заробітокR;2 одіж убогогоQ;2інші приписи4P g2Розлука та поновний шлюб+OS2охорона ізраїльтян i2Права священиків
жертвування дітей та поганські забобони"=A2закон про царя<;2найвищий суд(;M2кара за переступи : ?2Якість жертви'9K2поганський культ8!2судді07]2свята з паломництвами672 свято кучок5;2 Зелені свята4 !2Пасха?3{2приписи про первістків тваринQ22 невільництво наслідком заборгованости!1?2опіка вбогими"0 C2Відпустний рік./Y2приписи про десятини3.c2чисті й нечисті тварини0- _2Жалобні звичаї в поганG, 2 зведене з правильної дороги містоI+ 2 відступництво завдяки посвояченню2* c2 Сновидця та злий пророк3)c2 поганські богослуження=(w2 посвячені та звичайні стравиF'2 місце богопочитання - тільки одне5& i2 Місця поганського культу8%m2 благословення й прокляття%$G2 обітована земля)# Q2 Вірність та послух9"o2 покладання себе на Господа@!}2 покоління Леві та кивот Завіту ;2 подорож далі% I2 Дві нові таблиці@ }2 Не зважаючи на ворохобництво Ізраїля, Бог дотримує обіцянки
невірність народу - служіння тельцевіg K2Коли буде Ізраїлеві добре, нехай не забуває про Бога1_2великий і страшний Бог+S2 Боже благословенняU '2Заборона зв'язків з переможеними народами< w2У любові до Бога - суть закону? }2Повторення десятьох заповідей1_2)три міста для притулку72 Бог - єдиний6i2погроза за відступництво!2 божки5 i2Вірність Божому законовіU%2Мойсеєві заборонено вступити в Палестину4e2поділ східньої Йорданії  2Ог!2Сихон!2Аммон 2 Моав  2Едом  /2"Божа кара#  E2вихід і спротивH   2 повчання для начальників та суддів- Y2Божий наказ вирушати -2Введення5($ закінчення$ G($Дочки Целофхада%(#свідки+S(#випадкове вбивство%(#убивця;s(# охоронні міста для притулку  ?(#Міста левітів =("уповноважені5~ i("Границі обітованої землі}%(!2присудD|(!)від Гор-гори до моавських степів{5(!%на Гор-горі+zS(!від Синаю до КадешуCy (!Місця постою від Єгипту до Сипаю1x_( 'півпокоління Манассіїw3( нова угода%vG( осторога Мойсея?u }( Побажання колін Гада та Рувима/t[(0пожертви провідників'sK(розподіл здобичі)r Q(Війна проти мідіян+q U(Закони про обітниціp!( Кучки9oo(велика покута Йом Піппурім1n a(Осінні свята: новий рік;m u(Жертви на різні святкові дніLy('поразка неслухняного ІзраїляK9(кара за бунт>J {(Ізраїль бунтується проти Бога$IE( звіт з розвідин:H s( Князі Ізраїля на розвідинахC( Пасха нечистих9= q( Друга Пасха в Синай-пустині+<S(посвячення левітів; 9(Світильники1: a(Приносини князів колін@9}(священиче благословення Арона(8 O(Обітниця назореїв7)( ревнощі"6A(відшкодуванняF5 (Різні закони: відділення нечистих%4G("перелік левітів'3 M(Обов'язки левітів%2G((викуп первенців71 m(Число та обов'язки левітів@0 (Порядок отаборювання та походу2/ e(Перепис усіх боєздатних-. YОбітниці та десятини&-I(новий союз ласки0,]кари за переступлення@+ Нагороди за пильнування законуW*)/викуп ізраїльських невільників у чужинців.)Y,чужинці й невільники*(Q'земляки як піддані&'I#відсотки й лихва'&K спадщина левітів#%Cпосідання дому$7викуп землі!#?ювілейний рік" ;Суботній рік/![покарання кривдників3 c покарання богохульника7хліб Завіту' MОлія до свічників7!свято кучок7судний день:qпів місяця у Сьомому місяці*Qзалишки для вбогих!?п'ятдесятниця%G сніп первоплоду7kпасха та свято опрісноків? }Празники - святкові дні: суботаAжертви з новонароджених тварин/[бездоганність жертви?{ хто може споживати жертвуванеV )Те, що Господеві, - бездоганне, святе святим4eперешкоди до священства5g подружжя первосвященика@} священикові заборонено жалобу-Wподружжя священиків<  wПохоронні звичаї та священик 3про відьом: q подружжя, родина та чистота= wзаклиначі мертвих та знахурі=  yКарні закони: служба Молоховіпервоплоди овочів, поганські жалобні звичаї, обов'язок пошанування0[ крадіжка, брехня, обман, ненависть до брата, мішання худоби й насіння, зносини з невільницею(M опіка над вбогими( OЗаповідь святости.Yприписи щодо чистоти<uподружжя поміж спорідненими; uЧистота звичаїв: Божа вимога=wздохлі або розірвані тварини0] заборона вживати кров- YЄдність місця культу~7день покути/}[підготова всепалення'|Kкозел відпущення${Eпокута за народ1'нагрудник0= _'Службовий одяг та ризи/<[&матеріал та його ціна;+& подвір'я.: [&Жертовник усепалення-9W%кадильний жертовник85%світильник07]% стіл хлібів появлення6 ;%Кивот Завіту5%$#завіси4!$дошки3%$килими2 )$Майстри1)#майстри,0U#пожертви на святиню/ ;#Закон суботи%.G"осіяння обличчя)-O" відновлення союзу, ;"Нові таблиці2+a! лицезріння слави Божої*;!святий намет&) K!Розкаяння народу,(U кара та помилуванняA' Мойсей розбиває таблиці Завіту#&C гнів Господень"% C Золотий телець!$? день суботній9# qМайстри для намету й утварі!"?"пахощі кадила!3святе миро+ Sмідяна вмивальниця+S поголовний податок, WКадильний жертовник#C$щоденні жертвипир5наслідство.Y жертви при свяченнях? }Посвячення Арона та синів його'одяг!$митраплащ1нагрудникефод" CСвященичі ризи'Kолія світильника&I подвір'я храмини 1Жертовник&Iзавіси та запони!дошкиW  +Будова храмини: коверці й килими, покривала 5світильник! ?стіл приносин ! кивот#  EПодатки на храм#C таблиці Завіту"A Мойсей на горі !Завіт'Kангел хоронитель"A субота й свята&Iлюбов до ворогів# EСвідки та судді!?різні випадки"Aвідшкодування'~ MКрадіжки та шкоди2}aшкода особам і на майні7|k про вбивства та поранення#{ EЗакон про рабів,zUзакон про жертовник*yQстрах серед народу x ?Заповіді Божі$wEоб'явлення Боже8v oПрихід у Синайську пустиню0u] Їтро - дорадник Мойсеяt =Їтро в Мойсея0s]війна з амалекитянамиr =Вода із скелі?q{приписи про суботу й про манну7pk наліт перепелиць та манна&o KНарікання народуn3гіркі водиm7пісня Маріїl ;Пісня Мойсея'kKзагибель єгиптян*jQперехід через море!i? сила Господня#hCпочаток погоні)g QПеред Ваал-Цефоном:fq по дорозі до Червоного моряBe  Посвячення первенців Господеві#dC +пасха чужинців"cA "вихід з Єгипту'bK смерть первенців!a? про опрісноки#` E Закон про пасху-_ Y Загроза десятої кари(^M дев'ята кара: тьма*] S Восьма кара: сарана%\G сьома кара: град)[O шоста кара: чиряки!Z A П'ята кара: мор4Yeчетверта кара: песі мухи)XO третя кара: комарі$W GДруга кара: жаби%VGдруга кара: жаби%UGперша кара: кров#TCчудесна палиця S ?Арон пророкомR7друга місіяQ)родовід.PY знову перед фараономO 7Божі задуми$NEскарги й докори%MG посилення гнету+L UЗустріч із фараоном(KMзустріч з народом&JIповорот у Єгипет&I KЧудодійна палиця-HWпосланництво МойсеяG ;Палаючий кущF%поклик"EA втеча в Мідіянg 1приєднання до свого роду*=Q 1звіщає їм майбутне)< Q 1Яків скликає синів2;a 0Ефраїм перед Манассією;: u 0Усиновлення Йосифових синів?9{ / єгиптяни - запродані у фараона*8Q / в околицях Рамсесу,7U /Яків перед фараоном-6 Y /Брати перед фараоном5) .скотарі4) .зустріч%3G .родовід Ізраїля 2 ? .Вихід Ізраїля13 -туга Якова?0{ -поворот братів на батьківщину0/ _ -Йосиф дає себе пізнати&.I ,Юда як закладник - ? ,Украдена чаша,7 +між братами++S +прихід у дім Йосифа,*U +порука за ВеніяминаM)  +Друга подорож до Єгипту - з Веніямином>(y *про те все повідомляють Якова+'S *строгий управитель%& I *Подорож у Єгипет!%? ).запаси харчів'$K )%вивищення Йосифа!#? )!поради Йосифа<"u )роки достатку та роки голоду,!U )фараон оповідає сни,  W )Про корів та колоскиJ (вирішення долі обидвох начальників0] (три коші з білим хлбомE ( винна галузка з трьома паростями (сни' M (Підчаший та пекар1 'у в'язниці% ' помста) 'підступ# E 'У домі Потіфара+S &народження близнят'K &загроза кострища7k &Юда хоче викупити заставу7 & гріх Тамари$ G &Подружжя дівера; %батько сумує3c % продаж Йосифа до Єгипту %сни* S %Йосиф та його брати ; $(старші Ісава! ? $едомські царі ! $хорії % $старші! ? $ нащадки Ісава 3 $Діти Ісава5g #смерть та похорон Ісаака!? #злочин РувимаM #народження Веніямина і смерть Рахилі# E #Поворот у Бетел!? "спротив Якова5g "переступ Симеона та Леві#C "прийняття умов+S " обрізання сихемців& K "Зганьблення Діни3~c !Яків удасться до Сихему} 1 !Поєднання#|C змагання вночі{1 подарунки!z? молитва Якова(yM посланці до Ісаваx 7 Божий табір'wK .копець свідоцтва?v{ $Яковові докори супроти Лавана:uq !обшук із-за домашніх божків!t? докори Лаванаs! утеча:rq згода на це Лаванових дочокq 7 Задум утечі5pg #підступ та хитрощі Якова*oQ угода щодо заплати.nY поворот Якова додому)mO народження Йосифа/l[  Зілпа, заступниця Лії4k g Білга, заступниця Рахилі6ji Рувим, Симеон, Леві та Юда,iU одруження з Рахиллю%hG викриття обману*gQ Лаван обдурює Лією*fQ служіння за Рахильe%  Рахиль+d U Пастухи при криниці3cc  сон про небесну драбинуHb Ісав бере жінку з Авраамового роду"a C Вислання Якова0`] .мішане подружжя Ісава*_Q )Яків задумує втечу+^S викриття лукавства]) хитрощі\7  згода Якова#[C підступ Ревеки"Z C Бажання Ісаака!Y? "весілля Ісава;Xs укладення миру з Авімелехом'WK поява в Беер-ШевіPV  багатство Ісаака, суперечки за криниці:Uq Ревека та чоловіки в Герарі0T _ Благословення народів/S[ первородство продано6Ri історія Ісаакової родини%QG  родовід Ізмаїла7Pk смерть та похорон АвраамаO 7 Сини Кетури(NM =поворот і весілля2Ma 2згода на це та прощання=Lw гостина та сватання судженої%KG Ревека запрошує>J { Заприсяження свата для ІсаакаI; похорон Сари/H[ купівля місця на грібG 7 Смерть Сари#FC родовід Нахора3Ec обіцянка благословення%DG  заступна жертва1C_  готовість на її жертву+B U Випробування у вірі>Ay Умова з Авімелехом у Версавії@3 рятунок їх?/  Син Агарі2> c Ісаак і його відлучення= = Сара в Герарі<; Лотові дочки";A сірка й вогонь: 7 Гріх СодомуN9 Авраам заступається за Содом і Гомору87 Божі задуми79  звістування6 1 Відвідини)5O обрізання Ізмаїла!4? обіцянка сина31  обрізання2 % Авраам+1S народження Ізмаїла,0 W Зарозумілість Агарі%/G укладення союзу#. E Обітниця й віра-5 Мелхіседек),O  допомога Аврамова7+k знищення Содому та Гомори4* g Війна зо східніми царями)- обітниця ( ? Лот відходить'+ в Єгипті&! вихід% ; Вибір Аврама!$? прихід Аврама#; родовід Сима&" K Вавилонська вежа-! Y Родовід Ноєвих синів8 m прокляття й благословення%G союз примирення' M Божий наказ Ноєві&I  вихід із ковчегу'K  птахи розвідують* S Потоп припиняється! потоп) Q Входження у ковчег%G  споруда ковчегу  Ной)O заповідження кари$ G Занепад звичаїв$ G Від Адама до Ноя Сет+S Ламех та його жінки%G потомство Каїна' M Пастух та рільник"A вигнання з раю кари' K викриття провини)  Q Спокуса та падіння ! жінка& I людина й тварини' K доручення людині$E  джерела та ріки Едем, W Суботній відпочинок/ ] суходіл, тварини, люди. [ птахи та водяні єства$ G небесні світила ! земляN  Сотворення всесвіту: світло й небозвід x;q3~~j~M~}}}}a}>}+}||||w|B{{{{i{,{zzzuzPzyyyyYy/yxxxdxIxwwwWwvvvPv'vuuutuQutttttQtsssqs9s rrrQr#qqqqYq,pppp[pooobonn[n$mmmmjm6lll~lNlkkkmkGk%jjjjAj iiiTihhhRgggg~gKgfffff>>>a>0====B=<<<<ap7c2Cj3DWeZ^/ h 9  m 7 v J B ' z L 2 w| {;=u прохання відплатити поганамJ Бог - суддя та захисник пригнічених'I суд над поганами% Подякаo YПровідникові хору. На струнах. На октаву. Псалом. Давида..Wзвисоченість людини3Божа велич' IЖалобна пісня. Давида, що її проспівав до Господа з приводу Куша з покоління Веніямина.#A уповає на Бога%Eвін бо невинний@{Очорнений просить про рятунокw iПровідникові хору. На струнах. На восьмий тон. Псалом Давида.L він певен, що молитва буде вислуханаDНедужий просить допомоги в Бога) молитва) лукавці+Qдовір'я праведника*Oгрішники осоружні!  ?Рання молитва$ Cдовір'я до Бога2 _напоумлення грішникам  -Благанняp YПсалом Давида, коли він утікав від свого сина Авесалома.-молиться)Mнадіється на БогаJ Псалмопівець скаржиться на ворогів)MМесія цар народів9 oВорохобня поган проти Бога' Kзлощасну грішнихX -Псалом описує дві дороги: щасливу праведних3 c*Визнання Іова та епілог& I)Слово Боже (далі)Y -(Смиренна відповідь Іова і дальше слово Боже&~ I'Слово Боже (далі)} 3&Слово Боже,| U%Елігу говорить далі2{ a$Четверта промова Елігуz #Третя промова Елігу: нехай Іов смириться перед Богом, і Бог його вислухає,y U"Друга промова Елігу9x o!Елігу виявляє помилки Іова2w a Елігу починає говоритиv ;Чеснота Іова'u KТеперішні злидні s цариця Вашті зазнає неласки.= [Бенкет у царя Ксеркса^< 7 Відлучення чужинців, направа інших переступівG; ,належність священикам та левітам#:A  посвята мурів=9 w Списки священиків та левітів:8 q Єрусалим знову заселюється/7 [ Віднова союзу з Богом'6 K Прилюдна сповідь57 свято Кучок44 eПрилюдне читання закону*3Oперелік населення!2 ?Оборона міста21 aБудову мурів закінчено10 _Скасування лихварстваf/ GРобота відбувається далі, не зважаючи на перешкодиM. Відбудування мурів та брам Єрусалимуn- WАртаксеркс дозволяє Неємії відбудувати мури Єрусалиму", CМолитва НеєміїC+  Чужоплемінних жінок відсилаютьh* K Шлюби з чужинецькими жінками. Покаянна молитва Езриo) YСписки поворотців, їхня дорога та прибуття до Єрусалиму7( kПодорож Езри до Єрусалиму'!Пасха<&s закінчення та посвята храму8% mПрихильна відповідь Дарія($ MХрам будують даліd# CПерешкоди та перерва в роботі при відбудові храмуY" -Відбудова жертовника та віднова богослужби(!KDдобровільні дари)  OСписок поворотців 5поверненняT %Декрет Кира про повернення юдеїв з неволі-U$звільнення з неволі)$ Седекія%$ Йоахин%$Йоаким %$Йоахаз*O#смерть Йосії в бою 7#Свято Пасхи,S"загальне оновлення/Y"розшуки книги закону1]"боротьба з поганством !"Йосія!Амон -!Манассія"? смерть Єзекії(K багатство Єзекії"? недуга Єзекії  - Санхериб> wсписок священиків та левітівN  Новий порядок щодо служіння у святині  7Свято ПасхиB очищення та посвячення святині %Єзекія ;смерть Ахаза(K зворот полонених;qсирійсько-ефраїмська війна Ахаз !Йотам.Wзарозумілість Уззії !Уззія"?смерть АмасіїBвійна проти північного царства&~Gслужіння божкам'}Iвійна з ідумеями| %Амасія${Cвбивство ЙоасаUz#ворожість до пророків і вбивство Захаріїy Йоас$x EДалі про Аталіюw% Аталія#v CАхазія (Йоахаз)u !Йорам&tGкінець Йосафата0s ]Перемога над ворогами)rMстарання за права'q KПророкування Єгу p;смерть Ахава1o] пророцтво про поразкуaw втікачі з північного царства0`[ Ровоамові укріпленняA_  Заборона воювати проти Ізраїля'^ K Розподіл держави&]G смерть Соломона0\[ Соломонові багатства#[ C Цариця савська%ZEподорожі в Офір=Yu служба при жертвах у святині"X? дочка фараона3W cБудова міст і укріплень>Vw з'ява Божа у Соломоновому сні&UGзакінчення свят#T CСлава ГосподняBS молитва при посвяченні святині)R OСоломонова подякаQ3 Божа поява8P mПеренесення кивота завіту?O {Далі про устаткування святині/N [Устаткування святині2M aПриготування до будови/L [Соломонові багатства7K kмолитва його про мудрість(J OСоломонові жертви8Ikджерела до історії Давида0H[коронування Соломона(GK Давидова молитва&FGпожертви князівIE Видатки Давидові на будову святині:Doще одна нагадка Соломонові$CC начерк святині,BS нагадка Соломонові,A UОстання воля Давида&@G царські радники;?qуправління царським майном*>Oперепис населення%=Eродоначальники)< OДавидові урядовці$;Cуправління нею-:Uнаглядачі у святині#9 CВартові дверей)8 OПереписи співаків)7Mінші роди левітівD6 Священичі черги при богослужбах(5Kзавдання левітів%4 GПерелік левітів13 _Давид і будова святині42cспорудження жертовника1)пошесть50 gПерепис народу за Давида;/qпоодинокі звитязькі вчинки#. CЗдобуття РаббиJ- перемога над аммоніями та араміямиD, Глузування з висланників Давида9+mнайвищі урядовці Давидові5* gДавидові війни та здобич()KДавидова молитва*(Oобіцянка Давидові5' gНагадка про будову храму?&y%левіти в Єрусалимі та Гівеоні%7гимн подяки*$Oслужіння співаків8# mПеренесення кивота завіту*"Oурочиста процесія6!gспіваки й сторожі дверей8  mПеренесення кивота завіту=uперемоги над філістимлянами$Cнащадки Давида# CПочаток будови: q Перенесення ковчега завітуO вояки при сходженні Давида на престіл2 a Інші прибічники Давида7 інші витязі"? відвага трьох*O старшини Давидові- Єрусалим, U Давид царем ІзраїляE знеславлення та поховання Саула ; Кінець Саула"? #родовід Саула+ S Мешканці Єрусалиму"?нащадки Саула) OРодовід Веніямина!Ашера )Ефраїма / Манассії ) Нафталі 1Веніямина.  YСини Іссахара-Ісаака$C'осідки левітів"?#нащадки АронаB!завдання священиків та левітів:oродовід співаків у святині% GПерелік левітівA}походження архиєрея Єгоцадака.Wпівкоління МанассіїJ східньо-йорданські племена у війні/ сини Гада 7Сини Рувима*~Oпокоління Симеона} 7Родовід Юди#| CНащадки Давида{7нащадки Юдиz ;Сини Ізраїляy 9+царі в Едоміx )Авраамаw Сима v =нащадки: Хамаu ;Яфетові синиt %Предки-sWxпомилування Йоахинаr)xГодолія7qkxдруге виселення у Вавилонp 7xЦар Седекіяo)xСедекіяCnx перше виселення юдеїв у Вавилонm3xцар Йоахинl 3xЦар Йоаким'kKxнаступники Йосії0j _xРелігійне відновлення%iGx пророчиця Хулдаh;xкниги Законуg /xЦар Йосіяf'xта Авон5e ixюдейські царі
Манассія7xкара Гехазі(= OxВидужання Наамана)<Ox*помноження хлібів#;Cx&отруєний казан!:?xсин шунамійкиB9 xЧудеса Єлисея: розмноження олії.8Yxпохід проти моавитян17 axІзраїльський цар ЙорамH6 xпочатки діяльности пророка Єлисея*5 SxІлля взятий на небоL4 xІзраїльський цар Ахазія і пророк Ілля/3[n4Ахазія - цар в Ізраїлі-2Wn)Йосафат царем в Юдеї1;nсмерть Ахава40en Міхей - правдивий пророк/7nлже-пророки%. InВійна з араміями-;nпокута АхаваN,nпогроза кари супроти Ахава та Єзавелі*+ SnВиноградник Навота%*Gn#докір Господній-)Wnпоблажливість Ахава5(gnдруга поразка Бен-Гадада!'?n втеча араміїв"& CnОблога Самарії)%Onпокликання Єлисея;$ unПоява Господня на горі Хорив#n)дощ"7nжертва Іллі!9nІлля та Ахав  =nІлля та Овдія$Enудова з Сарепти0 _nІлля над потоком Керіт2c n34"відбудування Єрихону"nАхавnОмрі!nЗімрі*Qnцарі в Ізраїлі: Ела ;nСмерть Вааси-Wn!Вааса - цар в Ізраїлі/[nНадав царем в Ізраїлі =n Аса - цар Юдеї! AnАвія - цар Юдеї+SnРовоам царем в Юдеї%Gnсмерть Єровоама/ ]nХвора дитина Єровоама!?n !гріх Єровоама&In кара за непослух$En пророк у Бетелі  !n Бетел 5n Бетел і Дан0 ]n Ровоам проти Єровоама! ?n втеча Ровоама  ?n Поділ царства%Gn )смерть Соломона)On Єровоам - наглядач =n Гадад з ЕдомуAn заповідження про поділ царства  ?n Гріх Соломона/[n Соломонове багатство" Cn Цариця савська)n кораблі.Yn роботи коло будівель<un відступлення землі Хірамові+~ Un Друга поява Господа'}KnAзакінчення свята|%n>жертви'{Knмолитва Соломона'zKnпромова Соломона0y _nКивот завіту в святині-xWn прикрашення святині$w GnСоломонів палац"v CnБудова святиніFunроботи в Ливані та на каменоломах.tYnпереговори з Хірамом)sOn мудрість Соломона*r SnСоломонове царство(q OnУрядовці Соломона%pGnприсуд Соломона)oOnсон на горі Гівеон*n SnОдруження Соломона#mCn$непослух Семеяl3nдоля Йоава)kOnпрохання Евіятара!j?n смерть Адонії!i?n смерть Давида$h GnДавидів заповіт9g qn1тривожне очікування Адонії'f Mn&помазання на царя%e In Ветсавія і Натан/d ]nцарський задум Адонії#c GnСтарість Давида(bMdпоєднання з Богом(aMd пошесть в Ізраїлі"` CdПерепис народу)_OdДавидові богатирі-^ YdОстанні слова Давида] ;dПісня ДавидаA\dостанні війни з філістимлянамиJ[ dПомста гівонітів над Сауловим домом4Zedголовні урядовці ДавидаY;dсмерть Савея(XMdЙоав убиває Амаса8W odСавей повстає проти ДавидаEVd)спір між Ізраїльтянами та юдеями(UMd Давид і БарзіллайKTdДавид прощає Семеєві та Мерібаалові:S sdСмуток Давила за АвесаломомKR dРозгром, смерть та похорон Авесалома[Q1dрозвідка Хушая і перехід Давида через Йордан1P adДві поради Авесаломові.OYdАвесалом у Єрусалимі2NadСемей проклинає ДавидаM 7dВірний Ціва9Lod Давид утікає від Авесалома>K {dАвесалом повстає проти ДавидаAJdповорот Авесалома до ЄрусалимуI =dЖінка з Текоа%HGd "втеча Авесалома=Gwd ненависть і помста АвесаломаF =d Амнон і Тамар#ECd здобуття Рабби-DWd народження Соломона!C?d каяття Давида1B ad Натан докоряє ДавидовіA 7d Гріх Давида>@yd війна з аммоніями та араміями;? ud Зневага Давидовим посланцямZ> 1d Доброзичливість Давида до Саулового нащадка3=cdспівробітники ДавидовіF< dВійни Давида з сусідніми народами#;CdДавид молиться7: mdПророцтво Натана ДавидовіP9dМіхаль докоряє Давидові за його танець\8 5dПеренесення ковчегу Господнього до Єрусалиму<7udперемога над філістимлянами/6[d Давидові сини й дочки65idЄрусалим столиця царства;4 udДавид - цар над усім Ізраїлем&3 KdВбивство Ішбаала72kdубивство й похорон Авнера;1sdАвнер переговорює з Давидом 0 ?dДавидові синиH/ dІшбаал протицарем і боротьба з ним.. [dДавид царем у Хевроні6- kdДавид оплакує їхню смерть], 9dДавид довідується про смерть Саула та ЙонатанаL+ ZБитва на горі Гільбоа та смерть Саула'*KZрозподіл здобичі8) oZПохід Давида на амалекитянB( ZНедовір'я філістимлян до Давида*' SZЧарівниця в Ен-Дорі7& mZДавид у філістимлян у ГатіF% ZДавид знову пощадив життя Саулові$;Z+жінки Давида'#KZрозумна Авігайла";Zскупий Навал"! CZСмерть Самуїла0  _ZВеликодушність Давида0]Zйого відвідує Йонатан"AZДавид у Хореші =ZДавид у Кеїлі5gZвтеча Евіятара до ДавидаRZСаул велить повбивати священиків у Нові@ ZДавид в Адуллам-печері та Моаві>yZ Давид іде до царя Ахіша в Гаті; uZСвященні хліби й меч Голіята= yZЙонатан та Давид - вірні друзі8mZДавид між пророками у Рамі,UZ Міхаль рятує ДавидаL ZТимчасове примирення Саула з Давидом1_ZДавид стає зятем СаулаN ZПобратимство між Давидом та Йонатаном# EZДавид та Голіят3cZДавид музикою при Саулі4 gZПомазання Давида на царя;Z смерть Агага# CZ непослух Саула1  aZВійна проти амалекитян4 eZ+особисті взаємини Саула; sZ$Йонатан визнає свою провину5 gZнарод хибить перед Богом-WZпоразка філістимлян; uZВійськове завзаття Йонатана1 aZ Війна з філістимлянамиC Z Самуїл передає суддівський уряд1 aZ Перемога над аммоніями+SZ вибір Саула на царя*QZ Саул між пророками$ GZ Помазання Саула5gZ зустріч Саула з Самуїлом4 gZ Саул (Савло) шукає ослицьH~ ZБажання Ізраїля мати власного царяY} /ZСамуїл посідає провідне становище в Ізраїлі]| 7ZФілістимляни відсилають від себе ковчег Божий8{ oZКовчег Божий у філістимлянz3Z смерть ЕліJy ZПоразка ізраїльтян і втрата ковчегуPx ZГосподь покликає Самуїла бути пророком8wmZганьба та падіння дому Елі)vOZ Самуїл та сини Еліu 3ZПісня АнниJt Zнародження й посвята Самуїла Богові*s UZПаломництво до Шіло#rCP родовід Давида4q gPВооз одружується з Рутою,pUPповорот до свекрухи;osPВооз бере участь у долі Рути+n UPРута на току в ВоозаHm PРута збирає колоски на полі в Воозаl 3Pу ВифлеєміPk PОрпа йде назад, а Рута верстає путь далі*j UPПоворот до Вифлеєму5igFвикрадення дівчат у ШілоCh FІзраїль милує рештки веніяминян+gSFрозгром веніяминян6fiFперші невдачі ізраїльтян0e]F приготування до війни4d gFВійськова нарада в Міцпі"cAFзлочин у Гівеаb'F у Гівеа&a KFМандрівний левіт#`CFздобуття Лаїшу:_qF пограбування божниці Міхая ^=Fданії в Лаїші] =FДанії в МіхаяK\Fвифлеємський левіт пристає до Міхая[ 3FІдол Міхая#ZCFсмерть Самсона&YIFСамсон та Даліла7X mFСамсон зриває браму в ГазіLWF розгром філістимлян ослячою щелепоюBV FСамсонова помста: підпал урожаю6UiFборотьба з левом, весілля&T KFСватання СамсонаTS %F Суддя Самсон: батьки й народження Самсона8RmF судді: Івцан, Елоп та Авдон4Q gF Скарга та кара ефраїміївP-F обітницяAOF посольство до аммонського царяN 3F Суддя Єфта=MwF нові боговідступства та кари'L MF Судді: Тола та Яір'KKF 2смерть Авімелеха)JOF *руйнування Сихему-IWF "Авімелехова звитяга*HQF повстання у Сихемі9GoF притичення її до Авімелеха/F[F притча про царя дерев"E CF Авімелех царем,DUFостанні дні Гедеона;CsF загибель Зеваха та Цалмунни,B WFНарікання ефраїміївA-Fперемога:@qF сон мідіянського вартовогоCF$Гедеонове руно)=OF!мідіянська навалаE<Fруйнування жертовників Ваалових2;aF поява янгола Гедеонові(: OFМідіянська неволя9 ;FПісня Девори(8MF битва під Тавором#7 EFДевора та Варак6%FШамгар5F Егуд 4=Fсудді: Отнієл.3 [FНароди, що залишились,2UFкара за відступство*1QFБог посилає суддів+0SFневірність Ізраїля./ [FПоява ангела в Бохімі. 3Fна півночі)- QFв осередніх земляхx, oFПолітичне становище Ізраїля по смерті Ісуса Навина: на півдні+;<смерть Ісуса;*s<підтвердження союзу з Богом7) m<Промова до народу в СихеміR( !<Ісус промовляє до представників Ізраїля 4_+~~~~y~}}}9} |||={{{|{2{zz{z1yyyYy xxx.wwawEw%w vv|v)uuu]u/ttt`tssss&rrrbr)r qqqQqpppep%ooonnnnRQQQlQCQPPP|PAPOOwOIONNNWN/MMM|MGMLLLsKKKKNK%KJJJJ^J0JIIIdI?IHHHHHZH4GGG{G;FFFjF)EEEgE.DDDDSD/D CCCDBBBlB6AAA#@@@F@ ??S? >>>~>X>.> ===h=3<<<" y,Молитва Єремії під час посухиa! =, Символічні пророцтва про зруйнування Єрусалиму\  3, Єремія скаржиться на те, що грішникам щаститьJ , Порушення союзу, змова проти ЄреміїU %, Ніщотність бовванів і всемогутність БожаG , Єремія вболіває над зіпсуттям ЮдиW ),Нові дороги й погрози, марна надія на законW ),Марна сама надія тільки на храм і на жертвиA ,Облога та завоювання Єрусалиму2 a,Причини ворожої навали'I,вороги з півночі# C,Умови прощення; s,Каяття та навернення народуJ ,Невдячність та відступство Ізраїля( O,Покликання Єремії2_"Bесхатологічна промова! ?"BНещирий культJ "AГосподь відповідає своєму народові )"@Молитва'I"?молитва за народ&G"?спогад минулого<  u"?Чавило Божої справедливостиA  ">Про блискучу віднову Єрусалиму-  W"=Господній посланець2  a"<Слава нового Єрусалиму?  {";Псалом: безправ'я буде скаране3": про суботу# C":Правдивий пістS !"9Нові погрози проти негідних провідників;q"8 провини провідників народуL "8Дім Божий відкритий для всіх народівS !"7Треба користуватися з наданого спасіння%E"6 його вічний мир2 a"6Слава нового ЄрусалимуO "5Страждання й смерть Слуги ГосподньогоG"4 четверта пісня Слуги ГосподньогоK~"4радісна звістка про визвіл з неволіA} "4Нехай Сіон скине з себе кайданиK| "3Ізраїль незабаром і певно спасеться@{{"2третя пісня Слуги ГосподньогоF y"Пророцтво щодо Тиру та СидонуE'"і Шевни6D i"Пророцтво щодо Єрусалиму1C]" пророцтво щодо арабів*BO" відповідь едомлян'A K"Падіння ВавилонуE@ "Пророцтво щодо Єгипту та Етіопії ]"Пророцтво щодо Єгипту== w"Пророцтво щодо Кушу (Етіопії)2< a"Пророцтво щодо Дамаску7;i"жалобна пісня, над Моавом5: g"Моавитяни тікають у Юдею59 g"Жалобна пісня над Моавом!8="філістимляни,7S"зруйнування Асирії*6O"знищення Вавилону+5Q"насміх з гнобителя*4 Q"Поворот з вигнання'3 K" Падіння Вавилону62 i" Подячна хвала визволених,1S" поворот виселенців@0 }" Загальне й мирне царство Месії(/K" наскок асирійців..W" Ізраїль навернеться1-]" про асирійського царя;, s" Суспільна несправедливість3+a" пророцтво щодо Ізраїля*/" хлоп'ятко ) =" Світло в тіні'(I"темрява й світло'/"учні ІсаїB&"води Ефрату - асирійська навала3% c"В Ісаї народжується син"$?"Юдея безлюдна$#C"збройний набіг"-" Еммануїл-! W"Пересторога АхазовіG  "Покликання Ісаї - йому не повірять*O"асирійська навала$C"шість проклять0 ]"Пісна про виноградник(K"майбутня віднова9 o"Залишки народу в Єрусалимі3a"проти жіночих розкошів, U"Анархія в Єрусалимі1]"горді будуть понижені 3"Вічний мир, U"плач над Єрусалимом1 _" релігійне лицемірство +"кара Юді 1"Заголовок5Закінчення ;Хор - Молодий)Молодий %Молода% Молода ;Молодий - Хор  Хор )Молодий %Молода  Хор% Молода Хор%Молода )Молодий )Молодий)Молодий%Молода)Молодий%Молода)Молодий~ %Молода} )Молодий| %Молода{ )Молодийz % Молодаy Хор:x 'Молода:w5 Закінченняv - Старість&uG життєва радість+t S Обачність потрібна?sy поміркованість і второпністьr7 мова дурних@q{ різні випадки буденного життя'p K Похвала мудростіo- мудрість.nW будучність невідома2m_ використовування благCl  Перед смертю доля всіх однакова9km несправедливість на світіj ;Послух владі&iGрозбещена жінка5heмудрість людей обмежена*gOвартість мудрости&fGзолота середина!e ?Правила життя@d{життєвих загадок не розгадати@c }Багатства не можуть дати щастя^b5треба користуватися з благ, бо вони - дари Божі*aO марнота багатства!`=князі та царі-_Uпро обітниці Богові+^ SПоміркована бесідаJ]  запобігання ласки в людей - марнота*\Oкористі спільноти%[EпоміркованістьZ %Утиски*YOбезправ'я на світіaX =Мудрість неспроможна вирішити життєвих загадок*WOусе добро від БогаqV ]Марність людських змагань, багатств, утіх та приємностей8U m марність людського знанняT %Пролог9Sm похвала чеснотливій жінці M Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха)= M Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха)< M Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха$;C бенкет дурноти&:G проти глузливця%9 G Бенкет мудрости&8Gтворча мудрість27_ мудрість сама про себе%6 GЗаклик мудрости,5Sнедосвідчений юнак/4 [Батьківське навчання39чужоложство+2Qщо Богові осоружне1) лукавий+0Qледачий та мурашка8/ mОбережність при запоруках$.CБог усевидючий7-iрадощі подружньої любови2,_небезпеки чужоложства2+ aОблудні чари перелюбки/* [Батьківське навчання3)aстарання про ближнього6(gзабезпечення праведника"'? ціна мудрости'& KВказівки юнакові#% CПлоди мудрости%$ Gзаклик мудрости;# uЗаголовок
лихе товариство9" m(149) Прикінцеве славослов'я0! [(148) Тріюмфальний гимнO  (147) Небо й земля нехай хвалять Господаd A(146) Хвала Богові - могутньому оновителеві Ізраїля7 i(145) Хвала Богові Творцеві6 g(144) Велич та доброта Божі` 9(143) Цар молиться за перемогу та добробут народу> w(142) Покаянна молитва у скрутіp Y(141) Псалмопівець, усіма покинутий, шукає втіхи в молитвіP (140) Молитва праведника під час напастиJ (139) Прохання про захист від ворогів3 a(138) Бог усюди присутній9 m(137) Подяка за доброчинстваH (136) Туга вигнанців за рідним краємN (135) Дяка Богові за різні благодійстваJ (134) Хваліте Господа - він Бог єдинийL (133) Всенічна хвала Господеві у храмі& G(132) Братня любов#? обітниці Божі!;кивот завіту, S(131) Обітниця Давида.  W(130) Духове дитинство=  u(129) Молитва того, хто кається8  k(128) Молитва пригнобленого6  g(127) Щаслива побожна сім'яf  G(126) Без Божого благословення - марно трудяться люди'I~молитва за народ, U~(125) Поворот з неволі> y}(124) Господь стереже праведних+Q|дякує за порятунокD |(123) Народ спогадує про небезпекуY -{(122) Народ, погорджений, покладається на Бога= wz(121) Пісня прочан при повороті< uy(120) Господь береже побожного4 ex(119) Скарга на обмовників@ }w(118) Хвала законові Господньому#~Avподяка у храмі"}?vБог вирятовує| 1v(117) Подяка'{ Ku(116) Подяка - хвалаz%t подякаy ;t(115) Божі ділаa yg(102) Прослава Божого милосердя6` if(101) Молитва тяжко хворого%_ Ge(100) Зразок князяA^ d(99) Служіте Господеві з радістю!P] c(98) Господь - Цар святий та справедливий%\Ebуся земля радіє0[ ]b(97) Господь переможець+Z Sa(96) Опис судного дняKY `(95) Хваліте Господа, Царя всієї земліOX _(94) Заклик віддати Богові Цареві славу.'WI^і за псалмопівця8Vk^ Бог заступається за народ0U ]^(93) Зухвалість ворогів-T W](92) Бог - цар усесвіту4Sc\ праведник процвітатиме*RO\грішники загинуть&Q I\(91) Прослава БогаEP [(90) Бог - вічне пристановище людейO)Z молитва1N]Zгріх - причина злиднів9M oZ(89) Бог - вічне пристановище3L cYМаскіл. Етана. Езрагіта.@K{Y/молитва за виконання обітниці)JMY'сумна доля народу9ImYпсалмопівець плекає надіюMHY(88) Згадка про Божі обітниці ДавидовіFG XПісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.(FKX просить допомогиPEX(87) Тяжко хворий оповідає про своє гореSD !W(86) Месіянський Сіон - усіх народів матір.>C yV(85) Молитва побожних у злидняхRB UПровідникові хору. Синів Кораха. Псалом.(AKU спасіння близько;@qU(84) Бог простив гріхи народуj? OT(83) Псалмопівець тужить за храмом Божим - пісня прочанG> S(82) Проти ворогів вибраного народу?= {R(81) Доля несправедливих суддівE<Qпророче попередження в ім'я Бога-;UQ(80) Літургійний гимнC: P(79) Молитва за оновлення ІзраїляE9 O(78) Плач над руїною Єрусалиму 587 р.o8 YN(77) Божі доброчинства: невдячність ізраїльського народу<7 uM(76) Спогад про минуле ІзраїляC6 L(75) Прослава Бога після перемоги75 kK(74) Господь - суддя народів4)JмолитваB3J спогад про діла Божі для народуE2 J(73) Плач над зруйнованою святинею81kIправедні ж осягнуть славу40cIале їхнє щастя нетривкеD/Iбезбожні на цьому світі щасливі. +I(72) Вступ-%Hславне,5H милосердне+1Hвсесвітнє*!Hвічне>) yH(71) Царство Месії: справедливеH( G(70) Молитва переслідуваного старця6' iF(69) Молитва пригнобленого&%Eподяка3%aEбажає відплати ворогам;$qEпросить про допомогу в Бога?#yEйого, побожного, переслідуютьV"%E(68) Псалмопівець описує своє пригноблення{! qD(67) Тріюмфальний похід (у вигляді ковчега) з Єгипту па гору Сіон@  }C(66) Всенародна подяка за врожай0[B подяка під час жертви>wBзгадка про Божі доброчинстваA B(65) Уся земля нехай хвалить Бога$CAхвала Творцеві/A за врожайA}A(64) Подяка за відпущення гріхівG @Провідникові хору. Псалом. Давида."?@вони загинуть8k@(63) Зухвалі вороги лютують; s?(62) Туга за святинею та Богом^ 7>Провідникові хору. Для Ідутуна. Псалом. Давида.D> він бо - сильний та справедливий7i>(61) Тільки у Бозі спасінняN =Провідникові хору. На струпах. Давида.H =вислуханий, благає про довголіттяI =(60) Цар Давид, на вигнанні, молиться(K< просить допомоги:o<спогадує про Божі обітниці5 e<(59) Молитва в гіркій долі6  i;(58) Настирливість ворогівr  _:Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.@ {:молиться, щоб Бог їх відплатив^ 5:(57) Псалмопівець ганить несправедливих суддів0 [9Провідникові хору. На мелодію «Це руйнуй». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печері.,S9подяка заздалегідь-U9(56) Молитва у довір'їJ 8Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.N8 вирятуваний, виконує вдячну обітницю\18(55) Псалмопівець, оточений ворогами, молиться\ 37Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.8k7у довір'ї здасться на Бога>w7 жаліється на невірного другаW'7(54) Псалмопівець шукає захисту віл ворогів/~ [6(53) Благання та подяка&} I5(52) Безбожні люди5| e4як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.».{W4праведні радітимуть)zM4(51) Злісний витязьy 3коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією.x73за Єрусалим(wK3 про витривалість?vy3 різні прохання: про благодать&uG3визнання гріхів-tU3(50) Покаянна молитваWs'2зберігати закон треба ділами, а не словами8rk2прослава та подяка Боговіq +2(49) Вступpy1однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть$oC1всі повмираютьn/1(48) ЗакликRm0 за те побожні у храмі Бога прославляютьTl!0(47) Бог прославився, визволяючи Єрусалим,#kA/і цар усесвіту3j c/(46) Господь - цар Ізраїля;iq.він - наша сила та прибіжищеEh.(45) Бог з нами - чого нам лякатись?g -Провідникові хору. На мелодію «Лілея». Синів Кораха. Маскіл. Пісня любови. f;- краса цариці!e=-(44) Велич царяRd ,Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.c-,благанняNb, тепер - він відкинений та пригніченийnaU,(43) Ізраїль спогадує про ті часи, коли Бог його провадив^` 7+(42) Наполегливе благання священика на вигнанніR_ *Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.=^u*висміяний ворогами молитьсяB]*(41) Туга за святинею Бога живого!\=) - а на Господа6[g)не покладатися на людинуGZ)(40) Милосердні зазнають милосердяAY}( він просить про нову благодать2X_((39) Подяка за благодать@W }'(38) Хворий молиться за одужанняV-&благання6Ug&він покладається на Бога2T_&оповідає про свою бідуBS&(37) Грішник, покараний, молитьсяGR %(36) Доля злих, та добрих неоднакова[Q 1$Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.P)$ молитва&OG$Боже провидінняTN!$(35) Псалмопівець жаліється на беззаконня?My#невдячні вороги переслідуютьPL #(34) Благання про допомогу проти ворогів0K[" зберігання заповідейFJ"заклик надіятися на доброту Божу+IQ"(33) Хвала ГосподевіFH !(32) Хвала Божій силі та провидіннюSG ! (31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи*FOзаздалегідь дякуєPE (30) Псалмопівець, пригнічений, молитьсяJD (29) Подяка за вирятування від смертиAC (28) Бог об'являється у хуртовиніB%подякаA 7(27) Благання@-молитьсяg? I(26) Псалмопівець - повен довір'я, безпечний у святині`> ;(25) Невинний, неправедно оскаржений, благає Богаo= Y(24) Молитва за прощення гріхів та вирятування з небезпек#< CДавида. Псалом.D;Господь урочисто входить у храмI: (23) Хто достойний входити у святиню79 k(22) Господь - добрий пастирN8 (21) Страждання праведника і його надіяJ7  прагне повної перемоги над ворогомG6(20) Народ дякує за допомогу царевіG5 Провідникові хору. Псалом. Давида.=4uБожа допомога цареві у війні*3O(19) Молитва за царяG2 Провідникові хору. Псалом. Давида.11]його закон досконалий60g(18) Хвала Богові ТворцевіQ/ (17) Цар Давид дякує Господеві за рятунокB.просить допомоги проти ворогівT- #(16) Праведник просить Бога розсудити його/,Yвін оживлює побожних++ S(15) Бог - добро єдинеI* (14) Хто достойний стати перед Богом?&) I(13) Безбожні людиb( ? (12) Псалмопівець наполегливо просить про рятунокc' A Провідникові хору. На восьмий тон. Псалом. Давида./&Y Бог захищає побожних'%I (11) Скрізь брехня#$A Бог усе бачить-# W (10) Довір'я праведних1"] певна перемога вбогихA!  (9) Скарга на зухвалість ворогівZ  / Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”. ;T~~~]~#}}}Y}|||^|{{{{@zzzz@yyyxy=xxxvxLx%www,vvvSvuuuuuWuAu tttat-sss}sPs7srrrrDrqqqoq#qpppLpoooyoXo"nnnbn/mmmmwm6llll[lkkkvkZk@kjjjqjRjiiiviOihhhhSh/hggg[g9gfff|f>f eeeepeZe(ddddwdIdccycKc#bbbbUb%baaaa*```~`:___p_K^^^^[^3]]],\\\W[[[e[ZZZpZGZYYY]YXXpXWWWKWVVV+VUUUsUKUTTTTgT)SSSaS0SRRRtRJR QQQQLPPP`P-POOOOGONNN8MMM{M4LLLLZL1KKKnKNKJJJ1JIII[I1HHHgH)GGGmGFG"FFFFTF#EEEEEZE,DDDDwDRDCCCC?CBBBABAA{A;@@@???I? >>>><>==f=A= <<<<@;;;~;K;::::H9999W92888V8777S7666V655y5F4444x4I4 33u342222A21111]1@1000f0=0///n/E/(....}..--k---,,,o,#+++v+;****8* )))~)M)&(((~(K('''h' &&&|&Y&%%%%T%$$$$e$<$ ####V#!""""o"@"!!!~!R! v K jCCi6j/ }FnCf,fB 0e+f1O'Ep3 xE"W m=L$ ~ Q .  r ; | , D -qK [$g8U Ih  урочистий в'їзд Ісуса до Єрусалиму"g A Ісус у ВитаніїHf  -юдейська рада вирішує вбити Ісуса+e S Воскресіння Лазаря>dw юдеї хочуть Ісуса каменуватиqc[ на святі Обновлення храму Ісус об'являє себе Сином Божим,b U Ісус - добрий пастирOa  Чудесне оздоровлення сліповродженого:`oІсус - предвічний Син Божий+_Q Ісус - світло світу4^ eІсус прощає чужоложниціJ]  намагання старшини ув'язнити Ісуса,\SІсус навчає у храмі3[ cСвято Кучок у Єрусалимі;Zqобіцянка святої Євхаристії#YAходить по воді,X UІсус помножує хліби?WyІсус виявляє себе Сином БожимHV Оздоровлення недужого при ВитесдіSU+оздоровлення сина цісарського урядовця"T AІсус у Самарії_S7останнє свідчення Йоана Христителя про Христа7R kРозмова Ісуса з Никодимом_Q7 Ісус виганяє торгівців з єрусалимського храмуLP Перше чудо Ісуса у Кані Галилейській4O e#перші Христові апостолиMN свідчення Йоана Христителя про Ісуса0M _Вічне Слово - Син БожийL52Вознесіння:Ko$Ісус з'являється апостолам,JS по дорозі до Емаусу4I eЖінки та Петро при гробі)HM,смерть та похоронG/!розп'яття"F?Симон Киреней"E?засуд Ісусові&DG Ісус чи Варавва? C;перед Іродом*B QІсус перед ПилатомOA?Христос відкриває себе як Сина Божого(@K6відречення Петра&?G/схоплення Ісуса%>E'на Оливній горі7=iсуперечка між апостолами< ;Тайна Вечеря3;aпро знищення Єрусалиму1:]про зруйнування храму(9 MДві вдовині лепти-8U)Христос - син Давида37aсадукеї та воскресіння-6Uпро данину кесареві35a притча про виноградникK4 Ісус не бажає відповідати книжникам<3s-вигнання торгівців із храму82k)Ісус плаче над Єрусалимом&1Gв'їзд у Єрусалим%0E притча про міни / =Ісус у Закхея0.[#оздоровлення сліпого:-oІсус передсказує свої муки ,;багатий юнак.+Wблагословення дітей'*I фарисей та митар:) qПритча про суддю та вдовицю1(]прихід Божого ЦарстваH'  оздоровлення десятьох прокажених-& WЧотири попередження#%Aбагач та ЛазарL$ про неможливість служити двом панам9# oНесправедливий управитель)"M про блудного сина(!Kзагублена драхма%  GЗаблукапа вівця0[потреба самозреченняFпритча про запрошених на весілля3про покоруD Оздоровлення хворого на водянку2_ Ірод хоче вбити Христа ; вузька брама2_ зерно гірчичне та квас6g Ісус оздоровлює в суботу1] притча про смоковницю7 k Ісус закликає до покаяння5e 1Ісус приносить розподіл6g #притча про вірного слугу)M про дочасні блага+Q кого треба боятисяP  Пересторога супроти навчання фарисеїв*O %картання фарисеїв1] засуд розпусного роду$C вигнання бісів4  e Христос навчає молитися! = &Марта й Марія( K добрий самарянин* O учні повертаються*  Q Ісус висилає учнів>w 3самаряни не приймають Христа7i .суперечка між апостолами0[ %оздоровлення сновиди#A Переображення8k про самозречення та хрестF Петро визнає, що Ісус це - Христос(K помноження хліба2_ Ірод хоче бачити Ісуса2 a Ісус висилає апостолівkO(оздоровлення кровоточивої та воскресіння дочки Яіра4~cбіси входять у безрогих*}Oутихомирення бурі&| IПритча про сіяча3{a$грішниця помазує Ісуса#zAІсус про Йоана8yk воскресіння юнака з Наїну:x qОздоровлення слуги сотника*wOнагірна проповідь&vG вибір апостолів6ugоздоровлення сухорукого0t ]Учні зривають колосся(sKпокликання МатеяEw Ісус передсказує свою смерть D; багатий юнак.CW благословення дітей:B q Про нерозривність подружжяA7 *про спокусиZ@- Ісус передсказує свої муки і поручає покору8?k оздоровлення біснуватого-> W Переображення Ісуса8=kІсус закликає нести хрест:<oПетро визнає Ісуса Христом0;[оздоровлення сліпого3:a Ісус викриває фарисеїв49 eДруге помноження хлібів88kоздоровлення глухонімого$7Cпро ханаанянку.6 YІсус картає фарисеїв#5A-Ісус іде морем*4Oпомноження хлібів53eсмерть Йоана Христителя,2Sнавчання апостолівJ1 Ісус у своїй батьківщині без пошани50e#воскресіння доньки Яіра:/oоздоровлення кровоточивої>. yБіси входять у стадо безрогих8-kпритча про зерно гірчичнеL,не треба погорджувати Божими дарами&+ IПритча про сіяча2*_хто мати й брати Ісуса?I) Ісус розбиває твердження фарисеїв&(G вибір апостолів5' gОздоровлення сухорукого/&YІсус виправдує учнів(%K покликання Матея;$ sОздоровлення розслабленогоi# Mоздоровлення біснуватого, тещі Петра та прокаженогоT" #покликання Симона, Андрія, Якова та ЙоанаL! Йоан Христитель проповідує в пустині+ Q>сторожа біля гробу)9похорон ;-смерть Ісуса=u'глузування з Ісуса на хресті/ розп'яття&Gтерновий вінець+Q Ісус перед ПилатомG Ісуса ведуть до Пилата; смерть Юди(KEвідречення Петра)M9Ісус перед Каяфою&G/схоплення Ісуса)M$Ісус у Гетсиманії7iІсус прорікає відреченняBустановлення Пресв. Євхаристії,Sприготування Пасхи/зрада Юди1]намащення Ісуса миром( MЗмова проти Ісуса"?загальний суд+ Qпритча про таланти/  [Притча про десять дів> w$заклик, щоб бути все готовими3 aприхід Сина Чоловічого9 mвелика скорбота Єрусалиму= wЛиха перед закінченням світу>w%звернення Ісуса до Єрусалиму<s проти книжників та фарисеївV 'Лицемірство й суєта книжників та фарисеїв9m)Месія-Син і Господь Давида,S"найбільша заповідь.Wвоскресіння мертвих(Kподаток кесареві' KВесільний бенкетE!притча про виноградарів-убивців0~[притча про двох синів`}9юдеї запитують Ісуса про походження його влади0|[безплідна смоковницяD{ Ісус виганяє торгівців із храмуHz Урочистий в'їзд Ісуса до Єрусалиму7yiоздоровлення двох сліпих"x?мати ЗаведеївPwтретій передсказ про Христові СтрастіMv Притча про робітників у винограднику:uoнагорода за повне зречення;tqбагатство – небезпечна річ5se Ісус благословляє дітейQr Нерозривність християнського подружжяKqпритча про немилосердного боржника7piпрощення братові провини"o?братня догана&nG заблукана вівця@m }Хто більший у Царстві Небеснім5leІсус дає податок на храмJk Ісус удруге повідомляє про Страсті6jgвилікування біснуватого4ic учні запитують про Іллю"h AПереображенняC золоте правило =;сила молитвиH< заклик не оскверняти святих речей+; SНесправедливий суд@:{покладайся на Провидіння Боже91багатства8піст7)молитва76 kЧистота наміру; милостиня.5Wнова справедливість(4Kвиконання закону93m сіль землі та світло світу)2 OНагірна проповідь81k Ісус у Галилеї; перші учні!0 ?Спокуси Ісуса$/C хрищення Ісуса+. SСв. Йоан Христитель?-yпо­ворот з Єгипту до НазаретуI,  втеча в Єгипет і вбивство немовлят;+ sВідвідини мудреців із Сходу>* yнадприродне народження Ісуса-) YРодовід Ісуса ХристаV(% праведники за дня Господнього радітимуть''Iдесятина на храм#& CДень ГосподнійF% мішані подружжя й шлюбні розлуки3$ cПересторога священикам.# [Любов Бога до ІзраїляX" +Есхатологічний бій; слава нового Єрусалиму!7 новий народW  ) Джерело, яке обмиватиме гріхи та нечистотуD  Визволення та віднова Єрусалиму 7 Два пастирі? { Визволення та поворот Ізраїля& I Нова свята земляU %Пророцтво про велике месіянське майбуття& IПитання про піст1]корона для Зоровавела# CВосьме видіння=uсьоме видіння - жінка у мірці= wШосте видіння - летючий сувійD П'яте видіння - ліхтар та маслинаP Четверте видіння - шати первосвященика-U заклик до полонених7iтретє видіння - міряльникE Друге видіння - роги та ремісники_ ;Заклик до навернення
перше видіння - вершники2_обіцянка Зоровавелові-U запит до священиків8  mСлава відбудованого храму$  GВідбудова храму0 [ обітниця відновлення%  GГріхи Єрусалиму&  IЗаклик до каяття0 _Погрози на судний деньC Молитва пророка - рятунок у віріL Проти насильства та ідолопоклонстваT %Бог допускає прихід халдеїв як кару юдеям4 eПроречення Ніневії горя6 iВидовище падіння Ніневії< wГнів Господній проти Ніневії"?кінцевий гимн'Iмолитва за народ'I поворот з неволі(~Kоновлення народу9} oЗагальна несправедливість&|G проти ошуканців){ OГосподня відплата.z YМесія - пастир народуEy облога, полон і визволення СіонуIx Майбутнє царство Господнє на Сіоні1w] Сіон буде зруйнований;vqпроти неправдивих пророків!u ?Проти вельмож8tk кращі вигляди на майбутнє*sOспротив пророкові)r OПроти загарбників)q Oі над містами Юдеї%p IСуд над Самарією:o qДосада Йони; відповідь Божа+n SНавернення Ніневії'm KЙона в нутрі риби l ?Непослух ЙониWk +|Видіння про Едом: його провина та покаранняVj%r він очищений дочекається Месіянської ери;i sr Доля Ізраїля вже призначена,h UrНова погроза карамиPg rСпротив маловірів пророцтвам Амосовим:f qrМарна впевненість багатіїв7e krНовий заклик чинити доброXd +rЖіночі розкоші; неминуче покарання Самарії=c wrЗлочини та покарання ІзраїляNb rГріх і покарання Моава, Юди та ІзраїляYa /rГріх і покарання сусідніх Ізраїлеві народів&` IhСуд над народамиL_ hЗіслання Божого Духа; день Господній8^khБог помилує Ізраїля знову4] ehСтрашний день Господній&\ Ih заклик до покути[ %hСаранаDZ ^Ізраїль повертається до ГосподаDY ^ Невдячний Ефраїм буде покаранийNX ^ Релігійно-політичний занепад ІзраїляDW ^ Любов Бога до Ізраїля - понад усеIV ^ Руїна жертовників. Падіння царства\U 3^ Позбавлений усього - Ізраїль піде на вигнання1T _^Проти ідолопоклонстваHS ^Зіпсуття провідних верств ІзраїляSR !^Ізраїль навертається до Бога, але нещироYQ -^Погроза карою: Бог відступиться від Ізраїля)P O^Загальне зіпсуття|O s^Викуп невірної жінки - символ Божого милосердя супроти Ізраїля%N G^Проблиски надії]M 7^Блудниця та діти Осії від неї - символи ІзраїляL 9TБел і драконK )T СусаннаSJ !T Наприкінці часу народ Даниїла спасеться"I?T Антіох ЕпіфанQH T Змагання між Селевкидами та Птолемеями%G GT Видіння ангелівKFT архангел Гавриїл пояснює пророцтвоAE T Пророцтво про сімдесят седмицьGDTархангел Гавриїл пояснює видіння2C aTБаран і козел у видінні*BOTпояснення видінняRAT Ветхий деньми й Син чоловічий у видінні1@ _TЧотири звірі у видінні:?oTцар визнає правдивого Бога&>GT молитва Даниїла =T-< WTДаниїл у левиній ямі@; }TБенкет і смерть цари Валтасара(:KTсон здійснюється+9QTДаниїл пояснює сон/8 [TСон про велике дерево%7ET[цар визнає чудо+6QT3пісня трьох юнаківQ5Tхвальна пісня Азарії у розпаленій печіK4 TІсторія з трьома товаришами Даниїла+3QTДаниїл пояснює сон+2 STСон Навуходоносора@1 TДаниїл при вавилонському дворі03J0місто Боже#/ CJ0Поділ Св. Землі&.GJ/ границі держави/- [J/Джерело з-під святині,!J.кухня7+iJ. права та обов'язки князів.* YJ.Субота й новомісяччя)!J-свята(-J- десятина.' YJ-Новий розподіл землі;& sJ,Нова служба - нові служителіG% J+Господь оселюється у новому храмі.$ YJ*Келії для священиків!# ?J)Святая-святих" 3J(Новий храм! ;J'Поразка Гога1  _J&Боротьба Гога й Магога=uJ%Юдея та Ізраїль об'єднаються2 aJ%Сухі кості воскреснуть(KJ$духове оновлення! ?J$Надія Ізраїля) OJ#Зруйнування Едому: qJ"Проводирі - пастирі Ізраїля3J!руїна краю*OJ!падіння ЄрусалимуDJ! Господь не хоче смерти грішника$ EJ!Пророк на вартіL J Жалобна пісня над фараоном і Єгиптом7 kJЖалобна пісня над Єгиптом 7JЩодо Єгипту0 ]JПророцтво щодо Єгипту3Jта СидономE JЖалобна пісня над тирським царем3 cJЖалобна пісня над Тиром, UJПророцтво щодо Тиру 9Jфілістимлян )J едомлян -Jаммоніїв4  eJПророцтва щодо моавитян5 eJсмерть дружини Єзекиїла' KJОблога ЄрусалимуI JЄрусалим і Самарій - дві розпусниці/ [JЗлочинства Єрусалиму3J!і аммоніїв@ }JНавуходоносор проти ЄрусалимуD JНевірність Ізраїля супроти Бога> yJЖалобна пісня над князями Юди9 oJОсобиста відповідальність&GJпередсказ Месії7J її значення/~ [JПритча про двох орлів0}[J,він гірший від Содому>| yJСимволічна історія Єрусалиму?{ {JІзраїль - суха виноградна лоза:zoJ особиста відповідальність3y cJПроти ідолопоклонниківx7J і пророчиць)w OJ Проти лжепророків#vAJ і облогу містаMu J Пророк символічно появляє втечу царя.t YJ Нове серце, новий дух5s gJ Видіння Бога й херувимів%r GJ Руїна ЄрусалимуRq JІдолопоклонство в єрусалимському храміp ;JКара навислаIo J ідолопоклонство призвело до руїниDn JПророцтво щодо гір Ізраїльських,mSJпояснення символів2l aJДоля жителів Єрусалиму'kIJпокутує за народ?j {JЄзекиїл віщує руїну Єрусалиму"i?Jпророк онімів+hQJвін вартий Ізраїля'g KJЗавдання пророка1f _JПісланництво Єзекиїлаe )Jвидіння*d SJПокликання пророка.c Y6Звернення до ГосподаMb 6Трагедія Єрусалиму під кінець облоги,a U6Скарга; надія; втіха1` _6Зруйнування Єрусалиму"_ C6Горе ЄрусалимуE^ ,4Руїна Єрусалиму, Юда йде у неволю9] o,3Сам Господь проти Вавилону4\ e,2Пророцтва щодо Вавилону[!,1"Еламу(ZK,1арабських племенY),1ДамаскуX!,1Едома0W ],1Пророцтва щодо Аммона.V Y,0Пророцтва щодо Моава:U q,/Пророцтво щодо філістимлянET,. Навуходоносор вирушає на Єгипет]S 5,.Пророцтва щодо Єгипту; поразка під Каркемішем.R Y,-Єремія втішає ВарухаcQ A,,Єремія перестерігає юдеїв проти ідолопоклонстваDP,+Навуходоносор завойовує ЄгипетIO ,+Народ бере з собою Єремію до Єгипту$N E,*Утеча до Єгипту'M K,)Убивство Годолії-LU,(змова проти Годолії,K U,(Невузардан і ЄреміяeJ E,'Завоювання Єрусалиму і доля Єремії, царя та народу8Ik,&розмова Єремії з Седекією9H o,&Єремію вкидають у водозбір4G e,%Пророк Єремія у в'язниціRF ,$Цар Йоаким спалює сувій пророцтв ЄреміїJE ,#Гідна наслідування родина Рехавіїв.DW,"випуск рабів на волю;C s,"Єремія віщує смерть СедекіїAB ,!Ще про віднову Єрусалиму та ЮдиWA ), Викуп землі - запорука кращого майбутнього;@q,&Єрусалим буде відбудований?),#Ізраїль">?,Юда оновитьсяD= ,Поворот до Єрусалиму, новий союзJ< ,Північний Ізраїль буде відновлений";?,ложний пророкL: ,Лист Єремії до виселенців у Вавилоні79 k,Змагання Єремії з АнанієюY8 -,Символічне ярмо, послання до сусідніх царівA7 ,Єремія у смертельній небезпеці'6I,над усією землею75i,над поганськими народами*4 Q,Суд Божий: над Юдою/3 [,Два кошики з смоквамиA2 ,Пророцтва проти лихих пастирівQ1 ,Пророк погрожує царському домові карою*0O, відповідь пророкаO/ ,Седекія звертається до пророка Єремії*.O,страждання Єремії }wB~~~j~-~ }}~}+||||I|{{{t{;{zz^z!yyyGy'y xxxxpx2xwwwTw vvvvjvDv uuuwuOu(tttzt_t sss{sOrrrrlrBqqqq^q'pppPpoooovoDonnnn|nDnmmmTmlllfla```t`H`___r_R_<_^^^^^W^@^*^ ]]]]M]'\\\\a\ [[[W[ ZZZZWZ,YYYYBY XXXXXXWWWFVVVV@VUUUaU6UTTT SSSdS(RRRzRdRMR QQQ=QPPPiPOOQONNNzNYNMM{M?LLLLMLKKKK-JJJzJ:IIIIYIAIHHHHQHGGGsGDFFFFaF EEEE[E+DDDhDBD&DCCCsC&BBBBSB)BAAAtA'A@@@s@9???p?3?>>>^>====q=[=D<<<<`<;;;;w;:::::b:999K9$8888V8#8 777r7+766666F6(5555p5L5444z4M4,43333l3N3,3222222R21111N1#0000~0Q0-0/////j/S/ ....h.4.---d-.,,,k,+++z+Q+!****Q*#)))))W)+(((((v(:(('''''_'%&&&&R&$&%%%%z%Y%$$$$J$####T#1# ""x"G" !!!t!M! v 9 DyT%wWuB u-f7 rQ%rAQ;oWT.}N"|>qU)X'W-F u -  u M v J ' j J  P 2g>rP0_8_B" e d 7Добра жінкаc/ злі жінки)b OДобрі та лихі люди)aMмудрість та закон'` KПохвала мудростіT_!пересторога від нечистоти і перелюбства$^C негожа розмова,]S нерозважні присяги\ -Чуйність [;вірна дружбаZ%дурнийY ;Невдалі діти'XI мудрий та дурнийW 7Різні гріхиV9приповістки U;належна мова.TW себелюбство дурногоS1 парадокси0R ]Мовчазний та говіркий$QCздоровий глузд&PG братнє картання7Oiсамоопанування в розмовіEN Потреба зважати на власні вчинкиFMпотреба зважати на власні вчинкиL1обачність>Kwмилостиня, подавана з любов'юJ 9Бог і людина=Iuмилосердя супроти розкаяних(HKдля Бога все явне*G QЛюдина й створінняF5лад у світіE-відплатаD 3Добрі діти.CWздобування мудростиOB доцільне використання короткого часу A =Зажерливість)@M багатий та бідний#?A також і князів6> i Багатія треба стерегтися#=A друзі й вороги"< A Доброчинність*;O довір'я до Господа%:E поміркованість99 обережність8 ; Оцінка людейF7 потреба зважати на власні вчинки(6K острах ГосподнійE5 зарозумілість і кончина тиранів/4 [ Добрий і злий володар13] уважність у поведінці42 e Поведінка супроти жінок11] про небезпечних людейD0 Належна поведінка супроти людейA/}треба бути добрим супроти всіх(.K правдива доброта.-Wсправжня побожність', KЖиттєві вказівкиB+ про потребу навчатися мудрости+*Qвона - солодке ярмо+)Qвідвага й мудрість,(Sсправжній приятель.'Wвипробування друзів-& WПристрасть - погубна%7 про розмовуD$ Проти багатства й зарозумілости6#gложний сором не потрібен)"M любов до мудрости! /Чин добра 9добро та зло7межі знання) OЧетверта заповідь:oжиття у страсі Господньому7 горе хитким;qпро конечність мати довір'я) OОчищення досвідом= wжиттєві вказівки для мудреця7 k мудрість - це острах Божий) QМудрість - від Бога,Sчуда під час виходу/Y єгиптяни в содомляни, UВизволення з Єгипту7інші іспити,Sсмерть перворідних# CОгненний стовп+ SЄгипетська темрява!манна%вогонь' Iгадюки у пустині;  sЄгипетське ідолопоклонство< sєгипетське ідолопоклонство %кумири-  WІзраїльська релігія#Aнеморальність ; його причини& IІдолопоклонство'I ідолопоклонство! божки2 a Спізнання розумом Бога6g кара за почитання тварин1] благодать для ІзраїляK  Довготерпеливість супроти ханаанян.W Божа сила та доброта0~[ культ тварин у Єгипті"} A Вода у пустині.|W Мойсей та його народ{! Йосифz Яків)yM Ной, Авраам та Лотx 9 Адам та Каїн.w Y Молитва про мудрість)vMвід Бога походить9um вона дорадниця володареві)t OМудрість - подруга,sSозначення мудрости>r yЯк Соломон дійшов до мудрости"q?суть мудрости*pO вартість мудрости1o _Напоумлення володарямEn Праведник та переступник на судіSmпро вартість життя праведних та грішнихl )Чеснота9k oДоля праведних і безбожнихj9помиляються0i[ утискають праведника-hUвони жадні насолоди,g UБезбожні - про життя.f Y і стягає на себе каруOe гріх віддаляє від Бога та від мудрости5d iЗаклик до справедливости,c UОстанні роки Товитаb ; Пісня Товита0a ] Рафаїл відкриває себеa` = Товія прибуває додому та виліковує батькові очі3_a Товія покидає ЕкбатануI^ Батьки побиваються за сином Товією)] O Шлюб Товії з Сарою,\ UЗлого духа прогнано"[ AУ домі РагуелаXZ) ангел говорить Товії про одруження з Сарою#Y CВеличезна рибаGXАрхангел Рафаїл супутником Товіі=W wТовія виправляється в дорогу2V aПовчання Товита синові5Ueлиха доля й молитва Сари#T CМолитва ТовитаS ;Товит сліпне:R qдоброчинність батька Товії-Q W на вигнанні в АсиріїP ;Батько ТовіїO5 закінчення,NSвірність пророцтва4M eНебесне щастя праведних$LC новий Єрусалим0K ]Нове небо й земля нова'JI суд над народами9Imдруга есхатологічна битва7H kХристове царство на землі.GW есхатологічна битва7F kТріюмфальний спів на небіTE #Вавилон - символ всякого ідолопоклонства%D GВелика блудниця C =Сім чаш гніву-BUсім кар із сімох чаш'A KПісня переможців/@Yжниво - іспит народів:?oангели оповіщають час суду*> QАгнець у супроводі8=k звір із землі - лжепророкиF<  Звір з моря - тип гонителів Церкви;+ на землі/:Y війна на небі з змієм;9 s Видіння жінки на небі і змій87 сьома сурма7 3 Два свідки65 проглинута)5 O Розгорнута книжка47 шоста сурма3 5 П'ята сурма+2Qперші чотири сурми81 mСьома печать і сім ангелів0- вибранціA/ Відзначення печаттю слуг Божих5. gАгнець ламає сім печатей7- kЗапечатана книга і Агнець&, IПрестоли на небі+3в Лаодікеї*9Філадельфії) +В Сардах(3в Тіятирах'/ у Пергамі&+у Смірні9% oПослання до церков: в Ефесі%$ G вступне видіння*# Qпослання до Церков" %Пролог!% привіт/  [ Християнські чесноти)M заохота до чеснот4 e Витривалість у напастях'I в обіцяній землі% Мойсея5 патріярхів0 ] Зразкова віра предків+Q постійність у вірі4c засуд віровідступникам&G конечність віри=u успішність Христової жертви-U Христос їх скасував- W Старозавітні жертви&G жертва очищення"? смерть Христа"? жертва ХристаW ) Старозавітні обряди і приписи поступилисяJ Христос первосвященик і посередник7i Христос - вічний священик<  uМелхиседек - прообраз ХристаG  Зрадники віри спасаються з трудом3  cХристос - первосвященик4 cХристос - первосвященик-  WНебо і обіцяна земля5eвірність і витривалість. YХристос понад Мойсея1] чому Христос страждав+ SПрактичні висновки( Mвін понад ангелів) QХристос - Син Божий 5закінченняD апостол заступається за Онисима %подяка %Привіт;~ svЗагальні обов'язки християн}%v вірним|!v рабам{%vюнакам&z IvВказівки: старим!y ?v ложні вчителі*x Qvвимоги до єпископаw %vПривітv)lпривіти:uol апостол від усіх полишений5telПавло передчуває смерть(s MlОбов'язки Тимотея2r_l побожні переслідувані5q glЛихі будуть останні часи/pYlборотьба з єретиками.oWlстраждання апостола1n _lВказівки про обов'язки+m Slособисті відомості*l Qlвідвага і сталістьk %lподякаj %lПривітi)bбагатії"h?bложні вчителіg bРабиf9bсвященикамиe1bвдовицями.d YbПоводження з вірними$cCb добрий приклад+bQbборотьба з єресямиa ;bПро єретиків`%bЦерква_7bдо дияконів*^ QbВимоги до єпископаO]bчоловіки й жінки на спільних моліннях$\ EbМолитва за всіх%[ Gbзберігання віри.Z Yb подяка за навернення!Y ?bложні вчителіX %bПривітW5XзакінченняTV #XРізні вказівки про молитву, працю, послух(UKX заклик триматисяT1XантихристUS %XЗнаки, що попередять другий прихід ХристаR )X молитваQ %XподякаP %XПривітO5Nзакінчення$NCN різні вказівкиDMNтож слід повсякчас бути готовим0L ]NДень судний невідомий.KWN померлі воскреснуть0J ]NСвятість, любов, працяI)N молитва0H[Nдобрі новини з Солуня&G INТимотей у Солуні uDапостольські труди св. Павла)= ODпершенство Христа< )D молитва; %Dподяка: 1DЗаголовок[9 1:Прикінцеві вказівки й признання для филип'янJ8 :Пересторога від спокус з боку юдеїв-7U:Тимотей і ЕпафродитD6: завжди треба дбати про спасіння"5?:зразок Христа!4 ?:Взаємна любов+3 S:напоумлення вірним<2 u:особисті почування апостолаP1 : ув'язнення Павла корисне для Євангелії0 %:подяка/ %:Привіт.50закінчення-)0молитва(,K0 духовна боротьба>+ y0Обов'язки християнської сім'їD*0співжиття християнської родини<) u0Головні чесноти християнина9(m0різні вказівки християнам,'S0нове життя у Христі(& M0Заклик до єдности:%o0апостол молиться за народиJ$ 0Павло об'являє тайну спасіння поган/#Y0рівноправні в ЦерквіG"0 ізраїльтяни і погани - одне в Бозі7! k0Спасіння поган - дар Божий2  a0Христос - голова ЦерквиH  0Бог від віків вирішив спасти людей !0Вступ5& заключенняJ &Різні вказівки взаємного співжиття%E& свобода й любов/ [&Християнська свобода1]&Сара й Агар - два союзи$C& різні вказівки' K&Боже усиновлення;q&роля закону в Божих намірах'I& закон і обітниця0 ]&Оправдання через віру5e& Петро й Павло в АнтіохіїJ &Апостоли схвалюють проповідь Павла[ 1& Павло обороняє свій апостольський авторитет 9&напоумлення 1&Заголовок% привіт - вказівки#  C Нові відвідиниM   Божі дари й людські немочі у св. Павла1  _ Апостольська ревність<  u Апостольська влада св. Павла-U користі з милостині& I Збірка на вбогих(KПавлові товариші&Gмотиви щедрости2 aЗбірка для єрусалимлянQ Довірливе ставлення і радість апостола#A любов за любов0 ]Бездоганні Божі слуги5e любов спонукує ревністьO Після дочасного наступить життя вічне,~S але нагорода -вічна@}{їхнє життя -труди і страждання/| [Сміливість апостолів){MЄвангелія й закон:z qСамооборона перед закидами1y] апостоли - Божі пахощі>x yЗлагіднення кари винуватцевіw 9 самооборона1v _особисті повідомлення#u EПривіт і подякаt%привіт(sK поручання друзів>r yЗаключення: збірка для вбогих6qg#яке буде тіло воскреслих9pmв ньому глузд життя людини=ouзапорука нашого воскресіння6ng його значення для вірних6m iВоскресіння Ісуса Христа>lwвказівки щодо духовних дарівRk Дар пророкування корисніший за дар мови%j G Перевага любови"i? містичне тілоHh  вони різні й дані для добра Церкви0g ] Духовні дари - харизмиGf належне ставлення до св. Причастя6eg надужиття під час сходин(d M Жінки на сходинахAc} ідоложертовне м'ясо й причастя9b o Приклади з Історії ІзраїляGa Павло зрікається свого заробіткуH`  Апостол має право жити з ЄвангеліїF_ Споживання ідоложертовного м'яса^7'- і вдовицям(]K$вказівки батькамL\стан неодружености вищий за шлюбний([Kрізні покликання/ZY розлуки не дозволеніY Апостол відповідає на різні питання: співжиття й обов'язки одружених2X_ людина не для розпустиUW %Християни повинні самі себе розсуджувати9Vm уникати негідних християн U =КровозмісникCT Невідрадне становище апостолів,SSпрактичні висновкиYR -Кожен проповідник отримає належну нагороду3Q cМудрість Божа і людська7P kхрест у різному розумінніAO  шкідлива партійність у КорінтіN %подякаM %Привіт/LYзаключне славослов'я2K_привіт співробітникамDJпересторога перед бунтівниками9I oПоручання і привіти друзям,HSчерез Рим в ЕспаніюFGПавло - слуга Христа між поганами,F UХристос нам прикладE 'Голос сумління - правило поведінки; не суди іншого й не спокушай слабих у вірі3Da час пробудитися духово%CE любов понад усе0B ] Послух законній владі(AK багате чеснотами+@Q одне містичне тіло:? q Життя християн: жива жертва3>a весь Ізраїль спасеться;=q наприкінці він навернетьсяM<  Відкинення Ізраїля частинне й дочасу:;o вони не прийняли Євангелії!: ? Помилка юдеївR9 місце вибраного народу займають погани:8 q Доля Ізраїля: Божі обітниці@7{ніщо їх не розлучить з ХристомJ6 - разом з прославою вибранців БожихB5все створіння очікує оновлення(4K Боже усиновлення13 _Життя тілесне і духове32aперемога завдяки ласці01[боротьба тіла з духом09закон і гріх>/ yЗакон і ласка - немов подружжя:.oпокликана до життя вічного!-= живе для БогаE, Людина у Христі: вмерла для гріха(+K первородний гріх)*Mнадія на спасінняN) Оправдання людини: примирення з Богом(- обітниці-'U ще перед обрізанням4& eАвраам оправданий віроюG%потребують оправдання через віру)$M всі люди згрішили=# wБог вірний - виконує обітниціQ"в чому важливість і значення обрізання-!U не виконують закону2  aЮдеї не ліпші від поган5 gморальна розгнузданість& Iідолопоклонства# Cзміст послання5 gПавло бажає їх відвідати$ GПривіт Римлянам 9пересторога; sїхня гординя і розбещеність 5лжевчителі %Привіт % привіт% G добрий Димитрій% G лукавий Діотреф0 _Привіт і похвала Ґаєві % привіт% Gєретика оминати  =братолюбство %Привіт5заключення/ Yмолитва за грішників7  kВіра ваша - перемога світу" ?ознаки любовиB мотив братолюбства - любов Божа)  OДух правди й омани!= братолюбство< uДіти Божі не повинні грішити< uЛюбов - давня й нова заповідь% Gвизнання гріхів 7Бог - світлоK Йоан - очевидний свідок Богочоловіка5закінчення(K нове небо і земля. YДругий прихід Христа 5Лжевчителі-~ W попередження вірним"} Aвіра й чесноти| %Привіт{% привітz-чуйністьAy Повчання наставникам та вірним>xw переслідування це іспит віри2w_взаємна доброчинність?v {Не повторювати минулих гріхів6ug і під час переслідування1t]поводження з ближніми qПавло в Македонії та Греції5=eзаворушення проти Павла < =Павло в Ефесі";?третя подорож-:Uповорот до Антіохії&9G перед Галліоном$8 EПавло в Корінті/7Yпроповідь в Ареопагу6+в Атенах5' у Верії"4 AПавло в СолуніH3 звільнення і хрищення в'язничного32aув'язнення Павла й Силиm1S Павло подається до Македонії та проповідує у Филиппах40 eУ дорозі через Малу Азію-/U$друга подорож Павла4.cапостольська постанова(- MСобор в Єрусалимі.,WПавло в інших містахB+оздоровлення кривонародженого@* }Павло в Іконії, Лістрі та Дербі')I Павло в Антіохії#(A Павло на КіпріF'  Перша апостольська подорож Павла &; смерть ІродаN%  Ув'язнення і чудесне визволення Петра)$M Церква в АнтіохіїG#  Петро оповідає про хрищення поган/"Y ,перше хрищення поган&!G "проповідь Петра<  u Навернення сотника Корнилія+ $і Тавиту1] Петро оздоровляє Енея' K Навернення СавлаMФилип христить етіопського вельможу$C Симон ворожбит%EФилип у Самарії: qПереслідування в Єрусалимі+Q6і каменування його% GПромова Стефана7iСтефан перед синедріоном# CВибір дияконів(K"порада Гамалиїла/Yув'язнення апостолів/Y зріст першої громади$ EАнанія і Сафіра1] життя перших християн,Sхристияни молятьсяC Петро та Йоан перед синедріоном4 c проповідь Петра у храмі/  [Оздоровлення кривого; q*перша християнська громада& Gпроповідь Петра0  ]Зіслання Святого Духа 7вибір Матій 5Вознесіння 1Передмова5заключенняT!Петро - найвищий пастир Христового стадаM Поява Ісуса над Тиверіядським озером0[Ісус з'являється Томі:oІсус з'являється апостоламD з'явлення Ісуса Марії Магдалині^ 7Марія Магдалина та Петро з Йоаном при гробниці2~_смерть і похорон Ісуса6}gСкорбна Мати під хрестом5|e засуд та розп'яття Ісуса={ wБичування й увінчання терням+zQІсус перед Пилатом,ySПетрове відречення9xm Ісус перед Анною та Каяфою&w IУв'язнення ІсусаHv Архиєрейська молитва Ісуса Христа/uYзаключні слова ІсусаPtпісля смутку розлуки - тривала радість6s iСвятий Дух та його діянняPrненависть світу до Ісуса та його учнів q; завіт любови:p qІсус - правдива виноградина8okобіцянка про Святого Духа0n ]Ісус утішає апостолівgmG Ісус прорікає Петрові його тимчасову слабодухість2l_ Ісус виявляє зраду Юди;k s Ісус обмиває ноги апостолам&jG %невірство юдеївi9 Ісус у храмі UuA~~~~[~=~}}}y}M|||||w|O|{{{{v{W{zzzzzRz*zyyyyyYy7yxxxxxXxBxwwwwwwwsw9wvvvvvvvlv@v*vuuuuu|uduOu5ttttftFtsssysIssrrrr%qqqqGqpppXp1oooodonnnnon'mmmm]m>lllol@lkkkkokFkjjjsj6jiiiitiUi0ihhSh(gggg~gEg#ffffgf@eeeere'ddddud[d7ccccscDcbbbkbQb&b aaaaea>a```t`C` __y_^^^^9]]]j]&\\\\f\,\ [[u[+[ ZZZsZ3Z YYY{YIYXXXXXNXWWWWhW?VVVTV8VUUUUZUHU  ;Eзаслуговують на цілковиту погорду"T A;Aбез Божої сили;S s;4вони цілковито без значення,R U;-речі ці - безпомічні/Q [;(культ їх без вартостиP +;без силиO /;без життя9N o;вони призначені на загладу5M g;ідоли - діло людських рукtL e;Причина появи листа, адресованого до виселенців у Вавилоні&K I@Далі про поворот,JS@$поворот виселенців6Ig@визволення наближається"H?@Божа допомога%GE@провід у дорозі.FW@ голосіння Єрусалиму/EY@кара не на довгий час(D M@Мудрість у законі%CE@%і уділена людямB/@ вона Божа'AI@ шлях до мудрости,@ U@Благання про визвіл/?Y@обітниця про поворот3>a@визнання своєї провини+=Q@ благання про ласку'< K@Справедлива кара'; K@визнання провини=: w@ вислання грошей до Єрусалиму=9 w@прочитання книжки у Вавилоні8 1@Заголовок97mостанні дні й смерть Юдити6 7Пісня ЮдитиG5 Розгром асирійців і радість юдеївK4 Юдеї нападають на асирійський табірF3  Юдита відтинає голову Олофернові2 7 Згубна учта71 k Зустріч Юдити з Олоферном/0 [ Юдита йде до Олоферна!/ ? Молитва Юдити..W Юдита і старші міста6- iІсторія Юдити та її красаA, Олоферн виступає проти ВетуліїH+ Олоферн видає Ахіора ізраїльтянамC* Воєнна нарада в таборі Олоферна;)q юдеї просять у Бога рятункуF( Ізраїльтяни готуються до оборони&' IОлоферн у поході2&_похід проти Малої Азії8%kОлоферн готується в похід[$ 1Навуходоносор посилає Олоферна проти Заходуq# _Цар асирійський іде війною на мідійського царя Арфаксада"5%закінчення3!aперемога над Ніканором. W поява Онії та Єремії8 mНіканор безчестить суботу"?%смерть Разіса*Oзнову ворогування: qМирна угода Ніканора з Юдою$C укладення миру'I битва за Бетсуру$C завзаття юдеїв# C Смерть Менелая+Q Карніону та Ефрону- - Тимотея(K - твердині Каспін) - арабів? { Війни Юди проти - Яффи та Ямнії&G "послання римлян8k послання Антіоха до юдеїв0[ лист Антіоха до Лісія, U Воєнний похід Лісія&G здобуття Гезери1 ] перемога над Тимотеєм' I війна з ідумеями: o бої проти Антіоха Евпатора!  ? Посвята храму ) - смерть! - лист1 - покаяння*O Антіохова нездугаN  Намагання Антіоха зруйнувати святинюH перемоги над Тимотеєм та Вакхідом3aперемога над Ніканором*Oспорядження юдеїв 7Юда МакавейH Макавейські брати із своєю матір'ю$Cстарий Єлеазар$~C слово пригадки%} GПосвята святині9|mпролиття крови Аполлонієм.{W зруйнування святиніz ;Кінець Ясона6ygМенелай первосвящеником,xSпервосвященик Ясон!w ?Злочин Симона'vIпорятунок з неба*u QГеліодор у святині(tKпередмова автораWs )Єремія ховає кивот та інші предмети культу`r =Листи юдеїв з Єрусалиму до своїх братів у Єгиптіq5закінчення"p? смерть Симонаo 5Юда та Іоан5ne%воєнна виправа Кендебел)mMрозрив з Антіохомl9лист із Римуk7 облога Дориj -Антіох VII:ioпочесна грамота для Симона5heсоюз із Римом та Спартою9g oДимитрій потрапляє в полон4fc +здобуття Гезеру й замку%eE мир з Димитрієм&dG підступ Трифона)c O Симон управителем$bC 'Трифон-зрадник a; дальші битви5`e лист спартанського царя _ = Союз із Римом,^S 6Антіох VI та ЙонатанF] поєднання Йонатана з Димитрієм П9\ o Сумерк і кінець ОлександраG[ Jперемога Йонатана над АполлоніємZ3 CДимитрій II/YY 3весілля у Птолемаїді&XG 0смерть Димитрія.WW Пропозиція Димитрія;V s Йонатан та Олександер БаласEU 6макавейська партія проти греків+TQ Йонатан -провідник-S W Поразка й смерть Юди&RGсоюз Юди з Римом!Q ?Потуга римлянGPневдатна воєнна виправа Ніканора1O _Алкім первосвящеником$NC0укладення миру6MgАнтіох Евпатор проти Юди6Lgоблога замку в Єрусалимі$KCСмерть АнтіохаHJ ?здобутки Юди на півдні й на заході6Ig7розгром Йосифа та Азарії=H wБитви проти сусідніх народів(GK<укріплення СіонуLF$очищення та нове посвячення святиніE ;Перемога Юди0D[&палка молитва до неба7Ciрішення володаря АнтіохаXB +Успішна боротьба проти Аполлонія та Серона&AG1смерть Маттатії'@I'битва за свободу,?Sсвяткування суботи> -Маттатія)= O)безсоромні накази-< Wзруйнування святині/; [ занепад віри в народі$: GЛукавий нащадок:9o3 слово про шукання мудрости48 e3Подячний гимн Господеві752заключення36a2заклик хвалити Господа-5 W2Первосвященик Симон!4=1 Неємія й іншіB31 Зоровавел та Ісус, син Йоцадака2)1пророки1 !1Йосія0%0Єзекія/%0 Єлисей. 0Ілля)-M/Ровоам та Єровоам,)/ Соломон"+ A/Натан та Давид*%. Самуїл)!. судді)( O.Ісус Навин і Калев'%-Пінхас&-Арон% %-Моясей!$=,Ісаак та Яків#%,Авраам",Ной!,Енох%  G,Похвала предкам7i+похвальне слово Творцеві+море+лід+ сніг)+ веселка+ зорі%+місяць !+Сонце7i*похвальне слово Творцеві!* жінки'I* догляд за дочкою% G*Чого соромитися&G)чого соромитися %)Смерть&G(судьба жебраків!=(добре й ліпше9( приповістки# C(Людські злидні7 i' похвальне слово Творцеві%  G'Похвала вченому -&ремества %&жалоба  !&Лікар%E%поміркованість+Q%різного роду вчені1%дорадники% G%Нещирі приятелі7$вибір жінки& I$Молитва за народD #Найкраща жертва - праведне життя3"про жертви$C" шанування Бога4c"досвідчений мандрівник~ 1"Сни й чари%}E!господар у хаті3|a!протилежності в явищах%{ G!Закон Господній*zO зберігання законуy % Бенкетx%бенкетw5 їда й питтяWv'багатство добре лише тоді, коли душа чиста)u OПроти захланности8tkрадощі приносять здоров'я>swліпше здоров'я, ніж багатство!r ?Виховані діти!q=громадянствоp 3Про позику"o? обмовні язики!n ?Злопам'ятство7miпересторога від підступу$lCзрада таємниці9km заклик стерегтися дурного1j]розмова виявляє людейi 3Про купцівh!різне7giпересторога від блудницьf/зла жінка }sj`VLC:0& ~~~~~~~~~~~~~~y~p~f~\~R~I~?~6~,~#~~~}}}}}}}}}}}}}}~}t}j}`}W}M}C}:}0}&}}} |||||||||||||||u|k|a|X|N|D|;|1|'||| {{{{{{{{{{{{{{{v{l{b{X{N{E{;{2{'{{{zzzzzzzzzzzzzzzozezZzOzDz9z/z$zzzyyyyyyyyyyyyywymybyWyLyBy7y-y"yy yxxxxxxxxxxxxxwxnxdxZxPxEx:x0x%xxxwwwwwwwwwwwwwzwowewZwOwEw:w0w&wwwvvvvvvvvvvvvvzvovevZvPvEv;v0v&vvvuuuuuuuuuuuuuzupueuZuOuEu:u/u%uuutttttttttttttxtmtbtXtMtCt8t-t"tt tssssssssssssswslsbsWsLsBs7s,s"sssrrrrrrrrrrrrr{rprerZrOrEr:r/r$rrrqqqqqqqqqqqqqxqmqbqWqMqCq9q/q$qqqpppppppppppppwplpbpWpLpBp7p,p!pp pooooooooooooouojo_oToIo>o4o)ooo nnnnnnnnnnnnn~ntnjn_nUnJn@n5n*n nn nmmmmmmmmmmmmmwmlmbmWmLmBm7m,m"mm mlllllllllllllxlmlclYlOlDl9l.l$lllkkkkkkkkkkkkkzkpkekZkOkDk:k/k%kkkjjjjjjjjjjjjj~jsjhj^jSjHj=j2j(jjj iiiiiiiiiiiiiitiji_iTiJi?i4i*iii hhhhhhhhhhhhh~hshhh^hShHh>h3h(hhhggggggggggggg|gqgfg\gQgFg`3`(```______________u_j_`_U_J_@_6_+_ __ _^^^^^^^^^^^^^|^r^g^\^Q^G^<^2^'^^^]]]]]]]]]]]]]]t]j]_]T]J]?]5]+] ]] ]\\\\\\\\\\\\\x\n\d\Z\P\E\:\/\$\\\[[[[[[[[[[[[[z[o[e[Z[O[D[:[/[%[[[ZZZZZZZZZZZZZyZnZcZXZNZCZ8Z-Z"YYYYYYYYYYYYxYmYbYXYMYBY8Y-Y"YY YXXXXXXXXXXXXXyXnXdXZXOXDX9X/X$XXXWWWWWWWWWWWWWzWoWdWZWPWEW:W0W%WWWVVVVVVVVVVVVV|VqVfV[VQVFV;V0V%VVVUUUUUUUUUUUUwUkU`UTUHUS3S'SSSRRRRRRRRRRRRvRlRaRVRKR@R5R*RRRQQQQQQQQQQQQ|QpQdQXQMQAQ6Q+QQQPPPPPPPPPPPP~PsPgP\PQPEP9P.P"PP OOOOOOOOOOOOOtOiO]OQOEO:O.O#OO NNNNNNNNNNNNNvNkN`NUNIN=N2N'NNNMMMMMMMMMMMMMvMjM^MSMIM>M3M(MMMLLLLLLLLLLLLLtLjL_LSLGL>>>>>>>>>>>z>o>d>Y>N>B>7>+>>> =============t=h=\=Q=E=:=/=#== =<<<<<<<<<<<121'111000000000000x0l0`0U0I0=010%000////////////w/k/`/T/H/  ) =   <   ;   :  ( '  &  %  $  #  "  !                                                                                                        | r   r   r  r  r  r  r  r  r  r  h  h h  h  h   h  ^  ^   ^   ^   ^   ^   ^  ^  ^  ^  ^  ^  ^  ^  T  T   T  T   T   T  T   T  T  T T T   T T T T   T  T T T  T T[ T3 T  T T  T  T J0  J0 J/   J/ J. J.   J. J- J-   J-  J,  J+  J*  J)  J(  J'  J& J%  J% J$  J$  J#  J" J! J! J!   J!  J   J  J  J J  J  J  J J J  J  J J  J  J  J J!  J  J  J  J J J   J~ J,}  J|  J{ J z  Jy J x  J w J v  J u  J t  J s  J r  Jq  Jp J o  Jn Jm  Jl Jk  Jj Ji Jh  Jg  Jf  Je  Jd  @ @$ @ @ @ @ @  @ @% @ @  @ @ @ @  @  @  @  @  @  ;E  ;A  ;4  ;-  ;(  ;  ;  ;  ;  ;  6c  6b  6a  6`  6_  ,4^  ,3]  ,2\ ,1"[ ,1Z ,1Y ,1X  ,1W  ,0V  ,/U ,. T  ,.S  ,-R  ,,Q ,+P  ,+O  ,*N  ,)M ,(L  ,(K  ,'J ,&I  ,&H  ,%G  ,$F  ,#E ,"D  ,"C  ,!B  , A ,&@ ,#? ,>  ,=  ,< ,;  ,:  ,9  ,8  ,7 ,6 ,5  ,4  ,3  ,2  ,1 , 0  ,/ ,.  ,-  ,, ,+  ,* ,) , (  ,'  ,& ,% , $  ,#  ,"  , !  ,   ,   ,   ,   ,  ,  ,  , ,  ,  ,  ,  , "B  "B  "A  "@ "? "?  "?  ">  "=  "<  "; ":   ":  "9 "8   "8  "7 "6   "6  "5 "4  "4  "4  "3 "2  "2 "1  "1  "0  "/  ". "-  "- ", ",   ", "+ "+ "+  "+ "* "*  "*  "* ") ") ")  ") "(  "(   "(  "' "&   "& "% "%  "%  "$  "#  ""  "! "   "   "  " " "   " "  "  "  " "  " " "  "  " "  " "  "   "  " "  "  "  " "  "  " " " " "  "  "   "  "   "  "  "  "   "  "  "   "  " " "  " " " "   "  " " "  " "  " "  " "  "  "  "   "  " 3 9  3 8 2 7 2 6  2 5 1 4 1 3 1 2  1 1 0 0 0 /  0 . / - / ,  / + . * . )  . ( - ' - &  - % , $ , # , " , !  , +  +  +  +  +  +  +   +  *  *  *   *  )   )  (  (  (   (  '  ' & &  & %  %  %   %  $   $   #  "  " "  " ! !  !                                                                                                                                                                                     ~   }   |  {  z   y   x   w  v  u   t  s   r  q  p   o   n  m   l   k  j  i  h   g   f   e   d                              ~  }  |  {   z  y  x  w   v  u   t  s  r  q   p  o  n  m   l  k  j i h g f  e d  c b  a ` _  ^  ] \ [  Z Y  X W  V   U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J I  H  G  F  E  D  C  B  A  @   ?   >   =   <  ;  :   9 8  7  6 5  4 3 2  1 0  / . - ,  +  * ) (  '  &  %  $  #  "  !                                                ~  ~  } |  |  {  z  y  x  w v v  v  u t   t s  s  s  r q q  q  p  o n n  n m  m l  l  k j, j  j i  i  h  g  f  e  d  c b  b  a  `  _ ^ ^   ^  ] \  \  \  [ Z  Z  Z Y/ Y' Y Y  Y X  X  X  W  V U  U  U  T  S  R Q Q  P  O  N  M  L  K J J   J I I I  I H H  H H  H  G  F E E E E E  D  C B  B  B A  A A @ @  @  ? >  >  > = =  = <  < <  ; : :  : 9 9  9 8  8  8 7 7  7  7  6~  5} 4{ 4z  4| 3x 3 w 3 v 3u 3t  3y 2s 2r  2q 1p 1o 1n 0 m 0l /k  /j .i .h - f -e  -g ,c , b ,a  ,d  +` *^ *]  *_ ) \ )[ )Z ( Y (X  'W &V &U &T &S  %R $ P $O $N  $Q #M  #L " K "J "I  !H   G F  E  D  C B  A @  ?  >  = ; :  <  9  8  7 6 4 3  5 1 0  2  / .  - ,  +  *  )   (  &  %   '  $   #  "   !                                                    *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                                                                                                                     c   b   a   `   _   ^   ]   \   [  Z   Y  X   W   V  U   T   S   R   Q   P     ,                                                       D       $ $  $  $  $ #  # " " "  " !  !                               ~ }  | { z  y  x  w  v  u t  s r  q p  o  n  m  l  k  j  i h g  f   e  d   c  b  a  `   _   ^  ]  \   [ Z  Y  X  W  V U  T  S  R  Q  P  O  N  M  L  K  J I H  G F  E D  C  B  A  @ ? > =  < ; :  9  8 7  6 5  4  3 2 1  0 /  . -  , +  * ) (  ' %& % $  # " !                                #               ' # !                    +           x x x  x x x  x  x x  x x  x  x x  x x   x x   x x   x x x  x  x x  x  x  x x  x x   x  x  x  x   x  x   x  x   x  x  x  x   x  x x x  x  x x x  x x  x x* x& x  x x  x x  x x n4 n) n n  n  n n n  n n# n n n   n n  n n) n n  n n  n4cn34"відбудування Єрихону" n n n n  n n! n n   n n n  n n ! n  n   n  n  n  n   n  n ) n  n  n   n  n   n  n  n  n   n ~ nA} n>| n{ nz  ny n x  nw  nv nu nt n s  nr  nq np no  nn n$m nl nk n j n i  nh  n1g  n&f  n e  nd nc db d a  d` d_  d^  d] d\  d[ dZ dY dX  dW d)V d U dT  dS  dR dQ  dP dO dN  dM d L  dK dJ  dI d "H d G  d F d E d D d C  d B  d A d @  d ?  d > d=  d< d;  d: d9  d8 d7 d 6 d5  d4  d3 d2 d1  d0 d/  d.  d- d,  Z+ Z*  Z)  Z(  Z'  Z&  Z% Z+$ Z# Z"  Z!  Z Z Z  Z Z Z  Z Z   Z  Z Z Z   Z Z  Z  Z Z  Z Z  Z   Z Z+ Z$ Z Z  Z  Z   Z   Z  Z  Z   Z  Z   Z   Z  Z  Z  Z Z   Z  Z Z Z   Z  Z Z P   P P P  P  P  P  P P F  F F F F   F F F   F F F  F  F F  F F F  F F   F F  F  F  F   F  F  F   F  F   F  F 2 F * F " F  F  F   F  F F   F F F   F F$ F! F F   F  F F   F F F  F  F F F F  F  F  F F < <  <  < < <   <  <  < <( <  < < <   < < <   < < <  < <  < < <   < <  < <   <   <  <  <  <   <  <  <  <  <   <  <   <  <  < < <~  <} <| < {  <z < y < x <w  <v <u < t  <s  <r <q <p  <o  < n <m  2"l  2!k  2 j 2i 2h  2g 2f 2 e  2d 2 c  2b 2a  2` 2 _  2^ 2] 2 \  2[ 2 Z 2Y 2X  2W 2V 2U 2T 2S 2 R 2Q  2P 2O 2 N  2M 2L 2 K  2J 2I 2H 2 G  2F 2E 2 D  2C 2B 2A  2@ 2?  2> 2= 2< 2;  2: 29 28 27 2 6 2 5  24 23 2 2 21  20 2/ 2.  2- 2 , 2 +  2 * 2 ) 2 ( 2 '  2 & 2 % 2 $  2 # 2 " 2 ! 2   2   2   2 2 2   2  2  2 2) 2  2 2   2 2 2  2 2 2 2   2  2"  2  2   2 2 ($   ($ (# (# (# (#   (# ("  (" (!2 (!) (!% (!  (! ( ' (  (   (  (0 (  (  ( (  (  (  ( (   ( (9 (4  ( ( (  (  (  (  ( (  ( (! ( (  (  ( ( ( (  ( (   (  ( ( (  (  ( (% (   ( (' (  ( (   (  (   (  (  (   (  (   (  (  (  (   (  (  (  ( (  ( (  (  ( ("  ( ((  (  ( (   (    / , ' #              !                                              ~ } | {  z  y x w v  u  t 6s !r q  p  o   n   m   l  k  j  i  h   g  f  e  d   c b a  ` _  ^ ] \  [ Z  Y X  W V  U T S R Q  P O N  M  L  K J  I H  G  F  E   D  C B ("A  (@ '? '>  '= &< & ;  &: %9 %8 % 7  %6 $#5 $4 $3  $2 #1 #0  #/ ". " -  ", ! + !*  !)  (  '  &   %  $  # "" !      $       ' $                                                                          +  "                                                     2   2  1  1   1  0   0  /  /  /   /  .  .  .   .  -  -   -  ,   ,  +  +  +   +  *  *   *  ).  )%  )!  )  )   )  (  (  (  (   (  '  '  '   '  &  &  &  &   &  %  %  %   %  $(  $  $  $  $   $  #  #  #   #  "  "  "  "   "  !~  !}  |  {  z  y  x  .w  $v  !u  t  s  r  q  #p  o  n  m   l  k  j  i  h  g  f   e  d   c  b  a  .`  )_  ^  ]   \  [  Z  "Y  X  W   V  U  T  S  R   Q  P  O  =N  2M  L  K  J  I  H  G  F  E   D   C  B  A  @   ?  >  =  <  ;  :  9  8   7  6  5  4   3  2  1  0  /  .  -   ,  +  *  )  (  '  &  %  $  #  "  !                                                                     \~rf[OD8,  ~~~~~~~~~~~~{~p~d~X~L~A~5~)~~~}}}}}}}}}}}}x}m}a}U}I}>}2}&}}}||||||||||||u|j|^|R|G|;|/|#|| {{{{{{{{{{{{|{r{g{\{Q{E{9{.{"{{ zzzzzzzzzzzz~zrzfz[zOzCz7z+z zzyyyyyyyyyyyyzyoycyWyKy?y3y(yyyxxxxxxxxxxxxzxoxdxYxNxBx6x*xxxwwwwwwwwwwww{wowcwWwLw@w4w(wwwvvvvvvvvvvvvwvkv_vTvHv  =   <  ;   :   9   8   7  6   5  4   3  2   1  0   /   .   -   ,  +  *   )  (  '  &   %   $   #   "                                                                                                                                      !                                                                                        v v v v  v  v  v  v l l l  l l  l l l  l  l  l  l  l b b  b b b  b b b  b b b  b b  b  b  b  b  b X  X X X  X  X  X  X N N N  N N  N N N  N N  N  N D  D  D D  D  D  D  D  D  D  :  : : : :  :  :  :  :  :  : 0 0 0  0 0  0 0 0  0 0  0 0 0  0  0  0  0 &  & &  & & &  & & &  & &  &  &  &  &                              ~  }   |  {   z  y   x   w   v   u  t  s   r # q  p  o  n   m  l   k   j  i   h   g   f   e   d   c   b   a   `   _ ' ^ $ ]  \  [  Z   Y  X   W  V   U   T  S   R   Q   P   O   N   M  L  K  J   I  H  G   F   E  D   C   B  A   @   ?   >  =   <   ;   :   9   8  7  6  5  4   3  2  1  0   /  .  -   ,  +  *   )  (  '   &  %  $   #  "  !                      '                                                 $                      ,  "    $          6      "            *                     ~  }  |   {  z  y  x   w   v  u  t   s  r  q   p  o   n   m   l   k  % j   i  h   g  - f   e   d   c   b   a  `  _   ^  ]  \   [  Z  Y   X  W   V + U   T  S   R  Q   P  # O   N   M 2 L $ K  J   I , H ! G  F  E  D  C   B ? A 6 @ / ? ' >  =   <  ;  :   9 ) 8  7  6  5   4 - 3 ) 2  1  0   / # .  -  ,  +  *   )  (  '   &  %  $   #  "  !                              1   #           %           &        3   .   %                  (     $                          )      9  '           *     B 5               )  #                      .  #           *                   -      #                         > 9 - '        E 9 / $            $     %     ) "     ! ~ } |  {  z y x w  v u t  s  r q p o  n  m l k j  i  h g  f e  d  c b a  ` _  ^ ]  \  5[  Z   Y  .X  &W  !V  U  T  S   R  Q  P  O   N  "M   L  K  J  I  H  G   F E D C B  A @ ?